Embed Size (px)
Citation preview
«Ваша думка: серпень 2016 року»
Моніторинг громадської думки населення України
За результатами моніторингових опитувань населення України, що проводяться Центром
«Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно з
відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та
прогнозування НАН України.
Останнє всеукраїнське опитування населення країни проведено з 11 по 16 серпня 2016 року в усіх
областях України (за виключенням тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей,
АР Крим). Всього опитано 2016 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і
співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,31 – 2,18 відсотка. Метод отримання
інформації: індивідуальне інтерв’ю за місцем проживання респондента „віч-на-віч”.
Динаміка електоральних орієнтацій населення України:
o Електоральна активність населення
o Рівень підтримки політичних партій
o Рейтинг кандидатів на посаду Президента України
Динаміка рівня довіри до політиків, громадських діячів та державних посадовців
Оцінка населенням перебігу реформ: рейтинг успішності за основними напрямами
Донбас та АТО:
o Ставлення населення до виборів на окупованих територіях
o Ставлення до впровадження особливого статусу
o Питання економічної блокади
Учасники прес-конференції:
Ольга Балакірєва, голова правління УІСД імені Олександра Яременка
Дмитро Дмитрук, директор Центру «Соціальний моніторинг»
Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування
Михайло Пересунько, виконавчий директор Київського прес-клубу НСЖУ
Контакти для додаткової інформації
Балакірєва Ольга, Завідуюча відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»; Голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка
тел/факс: 050 310-3147 e-mail: [email protected] [email protected] web: http://www.uisr.org.ua
Дмитрук Дмитро, Директор Центру «Соціальний моніторинг»
тел.: 068 124-6970 e-mail: [email protected]
2
Резюме
Більше половини опитаних вважають за необхідне дострокове проведення виборів до
Верховної Ради України – 55%, готові голосувати на них – 66%.
Ідею проведення дострокових виборів Президента підтримує 52%.
Більш високий рівень активності в Західному, Центральному та Північному регіонах
країни. Менша активність на Півдні, Сході та Донбасі.
Лідерами рейтингу залишаються Петро Порошенко та Юлія Тимошенко, за яких готові
проголосувати 12,5 та 9,9% відповідно. В перерахунку до тих, хто визначився показники
підтримки першої пари становлять 20,3 та 15,9%.
Чисельність тих, хто сьогодні не має партійних уподобань або не визначились, сумарно
становить більше третини опитаних (38,3%). Найбільший рівень підтримки сьогодні
мають «Батьківщина» (10,6%), «Самопоміч» (7,4%), «Опозиційний блок» (7,1%), БПП
«Солідарність» (7,0%) та Радикальна партія О. Ляшка (6,6%).
Показник довіри Президенту України П. Порошенку зменшив темпи падіння, але
перебуває на низькому рівні. Сьогодні лише чверть українців (24%) частково, або
повністю довіряють Президенту.
Показники довіри до всіх без виключення політиків перебувають в негативній площині.
Більшість (59%) опитаних не підтримує проведення виборів на окупованих територіях
Донбасу до взяття їх під контроль українською владою.
Негативне ставлення у населення до ідеї надання особливого статусу Донбасу. Не
підтримали б таке рішення 64,2% опитаних респондентів.
Ідея економічної блокади окупованих територій Донецької та Луганської областей
сприймається доволі неоднозначно: мешканці Західного та Центрального регіонів країни
виступають більшою мірою за розрив будь-яких економічних стосунків із ЛНР/ДНР,
респонденти, що живуть на Сході, Півночі та Донбасі переважно проти такого кроку.
Реформи у більшості сфер сьогодні не оцінюються як успішні. Загальна оцінка успішності
вибраних реформ не перевищує 3 бали з 10 можливих. Виключенням є більш висока
оцінка реформи ЗСУ та поліції (4,1 бали).
Регіональний розподіл: Через російську окупацію Криму і триваючий конфлікт на Сході України, жителі частини Донецької, Луганської
областей та Криму не брали участі в опитуванні.
Захід: Волинська, Закарпатська,
Івано-Франківська,
Львівська, Рівненська,
Тернопільська,
Чернівецька області.
Центр: Вінницька,
Кіровоградська,
Полтавська,
Хмельницька, Черкаська
області.
Північ: Житомирська, Київська,
Сумська, Чернігівська
області.
Схід: Дніпропетровська,
Запорозька, Харківська.
Донбас: Донецька, Луганська.
Південь: Миколаївська, Одеська,
Херсонська.
м. Київ
3
Динаміка електоральних орієнтацій населення України:
o Електоральна активність населення
З наближенням осені поступово відбувається зміна настроїв населення України щодо
необхідності проведення дострокових виборів: якщо в липні ідею переобрання Верховної Ради готові були підтримати 47,6% опитаних, то в серпні їх чисельність зросла до – 52,7%.
Найвищий рівень «запиту» на проведення виборів ми спостерігаємо в столиці, найменший – на Заході країни (рис. 1).
Незважаючи на це, якби
найближчої неділі проходили вибори до Верховної Ради, то участь в них взяли б 64% опитаних (минулого місяця – 66%), а найвища б явка була б на тому ж Заході країни.
Як можна побачити з малюнку 2 регіональні показники засвідчують більш високий рівень активності в Західному, Центральному та Північному регіонах країни. Пасивнішими на їх тлі виглядають Південь, Схід та Донбас (див. рис. 2).
Найбільшу активність
напередодні нового політичного сезону ми фіксуємо в Полтавській області, найнижчі показники в Рівненській та Херсонський областях.
Захід Центр Північ Схід Донбас Південь м. Київ
73,3% 81,7% 70,8% 57,9% 47,6% 54,2% 68,2%
Рис. 2. Індекс електоральної активності населення в регіональному розрізі
1
2
3
4
5
Рис. 1. Частка населення регіону, яка хотіла б проведення дострокових виборів Верховної Ради України, %
0%0%0%52% Україна
72% Київ48% Південь54% Донбас56% Схід55% Північ54% Центр40% Захід
4
Ідею проведення дострокових виборів Президента підтримує 52%.
Думка щодо
необхідності дострокових
виборів Президента
залишається на рівні
попереднього місяця: в
липні 2016 р. за
переобрання Президента
висловлювалися 55%.
За перевибори ВР
України та Президента
України виступають одні й
ті самі люди, фактично
сьогодні не роблячи акцент
на тому кого саме слід
міняти.
Такий стан
громадської домки вказує
на незадоволеність діями
влади в цілому.
Захід Центр Північ Схід Донбас Південь м. Київ
44,6% 43,9% 57,2% 64,3% 49,2% 52,8% 53,3%
Рис. 4. Індекс бажаності проведення дострокових виборів Президента, регіональний розріз
1
2
3
4
5
Рис. 3. Розподіл відповідей на запитання: «Чи вважаєте Ви, що
Україні необхідні дострокові вибори Президента?», %
Безумовно, ТАК25%
Скоріше, ТАК28%
Скоріше, НІ24%
Безумовно, НІ
15%
Важко відповісти
8%
ТАК52,7%
5
o Рейтинг кандидатів на посаду Президента України
Лідерами рейтингу залишаються Петро Порошенко та Юлія Тимошенко, за яких
готові проголосувати 12,5 та 9,9% відповідно. В перерахунку до тих, хто визначився
показники підтримки першої парти становлять 20,3 та 15,9%. Решта політиків, такі як
А. Садовий, О. Ляшко, В. Рабинович та Ю. Бойко, маючи доволі близькі рейтинги,
сьогодні конкурують за трете місце, що підтверджується відповідно високими шансами
їхніх партійних проектів.
Результати серпневого опитування також відрізняються тим, що респонденти доволі
часто називали інших політиків, яких вони хотіли б бачити на президентській посаді. Так,
не були включені до списку, але названі виборцями такі політики як Надія Савченко (1,8%
серед всіх опитаних та 2,9% серед тих, хто визначався), Михайло Саакашвілі (1,2 та 1,9%
відповідно), Дмитро Ярош (0,7/1,1%).
Рис. 5. Рейтинг кандидатів на посаду Президента, % серпень 2016 р.
12.5
9.9
6.3
6.2
5.9
5.6
4
2.6
1.8
1.2
1.2
0.7
0.5
0.5
0.4
2.4
18.9
19.4
20.3
15.9
10.2
9.9
9.8
9
6.5
4.2
2.9
2
1.9
1.1
0.9
0.8
0.7
3.9
ПЕТРО ПОРОШЕНКО
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО
АНДРІЙ САДОВИЙ
ОЛЕГ ЛЯШКО
ВАДИМ РАБИНОВИЧ
ЮРІЙ БОЙКО
АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО
ОЛЕГ ТЯГНИБОК
НАДІЯ САВЧЕНКО
СЕРГІЙ ТІГІПКО
МИХАЙЛО СААКАШВІЛІ
ДМИТРО ЯРОШ
МИКОЛА КАТЕРИНЧУК
ВЛАДИМИР ГРОЙСМАН
АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК
ІНШИЙ ПОЛІТИК
НЕ ГОЛОСУВАВ/ЛА БИ
ВАЖКО ВІДПОВІСТИ/ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДІ
Серед усіх, N=2016 Серед тих, хто визначився, N=1248
6
Аналіз динаміки електоральних орієнтацій (рівня підтримки ймовірних кандидатів на
посаду Президента) вказує на суттєву залежність показників підтримки від того, хто
включений в список потенціальних кандидатів. Так, наявність в списку В. Гройсмана
позначається на показниках підтримки П. Порошенка, а включення до списку Н. Савченко
- на рейтингу Ю. Тимошенко. Таким чином, конфігурація ймовірних кандидатів є вагомим
чинником коливання рейтингів.
Таблиця 1. Динаміка рівня підтримки кандидатів на посаду Президента, % серед всіх опитаних
07/2016 08/2016
Петро Порошенко 11,3 12,5
Юлія Тимошенко 11,2 9,9
Андрій Садовий 7,8 6,3
Олег Ляшко 7,3 6,2
Вадим Рабинович 4,7 5,9
Юрій Бойко 4,5 5,6
Анатолій Гриценко – 4,0
Олег Тягнибок 2,6 2,6
Надія Савченко – 1,8*
Сергій Тігіпко – 1,2
Михайло Саакашвілі – 1,2*
Дмитро Ярош – 0,7*
Микола Катеринчук 1,1 0,5
Владимир Гройсман 1,9 0,5*
Арсеній Яценюк – 0,4
Інший політик 5,1 2,4
Не голосував/ла би 14,8 18,9
Важко відповісти/Відмова від відповіді 27,7 19,4
* Прізвища політиків не були включені до списку, респонденти називали їх самостійно .
7
o Рівень підтримки політичних партій
Якби вибори відбувалися сьогодні, то значна частина українців не знала б за кого
голосувати чи не прийшла б на вибори. Чисельність тих, хто сьогодні не має партійних
уподобань сумарно становить більше третини опитаних (36,5%). Найбільший рівень
підтримки сьогодні мають «Батьківщина», «Самопоміч», «Опозиційний блок», БПП
«Солідарність» та Радикальна партія О. Ляшка.
Рис. 6. Рівень підтримки політичних партій, %
10.6
7.4
7.1
7
6.6
4.5
3.7
3.8
2.5
1.9
1.2
1
0.8
0.8
0.8
0.7
0.7
0.7
0.5
0.4
0.4
0.3
0.2
16.2
20.2
16.7
11.7
11.3
11.1
10.5
7.1
5.9
5.9
3.9
3
1.9
1.6
1.3
1.3
1.3
1.1
1.1
1.1
0.9
0.7
0.6
0.5
0.4
«БАТЬКІВЩИНА»
«САМОПОМІЧ»
«ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК»
«БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»
РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА
«ЗА ЖИТТЯ», В. РАБІНОВИЧ
«СВОБОДА»
«ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ»
«ХВИЛЯ», М. СААКАШВІЛІ
«НАШ КРАЙ»
«ДЕРЖАВНА ІНІЦІАТИВА ЯРОША (ДІЯ)»
«НАРОДНИЙ ФРОНТ»
«ДЕМАЬЯНС»
«ЛІВА ОПОЗИЦІЯ»
«СОВІСТЬ УКРАЇНИ»
«ВІДРОДЖЕННЯ»
«ПАРТІЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ С. КАПЛІНА»
«ПРАВИЙ СЕКТОР»
«УП ЧЕСТІ, БОРОТЬБИ З КОР-ЄЮ ТА …
«НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ»
«УКРОП»
«УДАР В. КЛИЧКА»
ІНША ПАРТІЯ
ВАЖКО ВІДПОВІСТИ/ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДІ
НЕ БРАТИМУ УЧАСТЬ У ГОЛОСУВАННІ
Серед усіх, N=2016 Серед тих, хто визначився, N=1280
8
Таблиця 2. Динаміка підтримки політичних партій
09/2015 07/2016 08/2016
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
Ю. Тимошенко 10,6 11,8 10,6
Об’єднання «Самопоміч», А. Садовий 10,2 9,7 7,4
«Опозиційний блок», Ю. Бойко 8,8 9,9 7,1
«Блок Петра Порошенка «Солідарність»,
Ю. Луценко 18,0 9,0 7,0
Радикальна партія Олега Ляшка 5,8 9,0 6,6
«За життя», В. Рабінович – 2,3 4,5
Всеукраїнське об’єднання «Свобода», О. Тягнибок 3,9 4,7 3,7
«Громадянська позиція», А. Гриценко 1,9 – 3,8
«Хвиля», М. Саакашвілі, В. Чумак, Д. Сакварелідзе – 3,4 2,5
«Наш край», О. Мазурчак, О. Фельдман,
Ю. Гранатуров, А. Кіссе, С. Кальцев – –
1,9
«Державна ініціатива Яроша (ДІЯ)», Д. Ярош – – 1,2
«Народний фронт», А. Яценюк 1,4 – 1,0
«ДемАльянс», Н. Мустафа, С. Лещенко, В. Гацько,
С. Заліщук 0,2 – 0,8
«Ліва Опозиція» (КомПартіяУкраїни та
Прогресивна Соціалістична Партія України) – 1,5 0,8
«Совість України», В. Гройсман – – 0,8
«Відродження», В. Бондар, В. Хомутиннік, В.
Остапчук,
В. Пилипенко
1,4 – 0,7
«Партія простих людей С. Капліна», С. Каплін – – 0,7
«Правий сектор» 4,5 1,8 0,7
«Українська партія честі, боротьби з корупцією та
організованою злочинністю», М. Маломуж – –
0,5
«Народний контроль», Д. Добродомов 0,5 – 0,4
«Укроп», Т. Батенко – – 0,4
«УДАР В. Кличка», В. Кличко – – 0,3
«Комуністична партія України» 1,8 – –
Об’єднання «Заступ» 0,5 – – «Організація українських націоналістів» 0,2 – – «Сильна Україна» 1,2 – – «Укроп» 1,9 – – Партія батальйону «Азов» 0,3 – – Інша партія 2,6 2,8 0,2
Важко відповісти/Відмова від відповіді 24,5 26,4 16,2
Не братиму участь у голосуванні – 7,8 20,2
9
Динаміка рівня довіри до політиків, громадських діячів та державних
посадовців
Рівень довіри до Президента України П. Порошенка характеризується поступовим
зменшенням, починаючи з його обрання у липні 2014 р. При цьому, аналіз динаміки рівня
громадської довіри дозволяє зробити висновок про те, що незважаючи на вельми високий
кредит довіри на початку президентської каденції, діючий Президент втратив значну її
частину наприкінці 2015 року. Після цього темпи падіння довіри призупинилися,
відповідно, сьогодні баланс довіри по П. Порошенка становить -49%.
Рис 7. Динаміка балансу довіри до Президента України (1996-2016 рр.), %
Разом із тим, чверть українців (24%) частково, або повністю довіряють Президенту.
Варто зазначити, що незважаючи на негативні показники, рівень довіри до П. Порошенка є
не найгіршим, порівняно із іншими політиками.
Рис 8. Динаміка балансу довіри до Прем’єр-міністра України.
11
-11
-54
40
-74
-7
-77
29
-49
-100
-80
-60
-40
-20
0
20
40
60
19
96
/10
19
97
/03
19
97
/05
19
97
/09
19
98
/01
19
98
/06
19
98
/12
19
99
/06
19
99
/09
19
99
/12
20
00
/12
20
01
/03
20
01
/06
20
01
/11
20
02
/02
20
02
/09
20
03
/04
20
03
/06
20
03
/10
20
04
/02
20
04
/04
20
04
/08
20
05
/03
20
05
/08
20
05
/12
20
06
/09
20
07
/03
20
07
/12
20
09
/09
20
10
/12
20
11
/10
20
14
/03
20
14
/10
20
15
/09
20
15
/12
20
16
/08
Л. Кучма
Л. Кучма (2 термін)
В. Ющенко
В. Янукович
П. Порошенко
-19
-44
-32-36
-6
10
-19 -15
-23
-14
31
92
-15
6
-14
-22 -24
-46-42
-4
-67
-58
-50
П. Лазаренко
В. Пустовойтенко
В. Ющенко
А. Кінах
В. Янукович
Ю. Тимошенко
Ю. Єхануров
В. Янукович 2
Ю. Тимошенко 2
А. Яценюк
В. Гройсман
М. Азаров
10
Аналізуючи динаміку рівня громадської довіри до Прем’єр-міністра В. Гройсмана,
можна припустити, що його показники зараз наслідують президентську криву. Показники
довіри до всіх без виключення політиків перебувають в негативній площині – стосовно
кожного з них кількісно переважають респонденти, які їм не довіряють.
Не
зна
ють
по
літ
ик
а,
%
Динаміка балансу
довіри, %
20
15
/07
20
15
/09
20
15
/12
20
16
/07
20
16
/08
6 10 -5 -5 -21 -19
0 -26
0 -22 -41 -26
10 -7 -32
24 -38 -38
0 -27 -46 -37 -36 -42
2 -9 -19 -46 -42
11 -48 -46
1 -32 -46 -46
0 -35 -40 -38 -40 -47
0 -4 -22 -35 -50 -49
1 -26 -40 -48 -50
10 -52 -52 -55 -54
1 -38 -58 -59 -53 -60
4 -74 -71 -75
0 -36 -59 -59 -81
Рис 9. Показники рівня довіри провідних політиків та громадських діячів, %
-53
-58
-58
-56
-51
-68
-66
-63
-70
-71
-72
-71
-70
-76
-83
-89
34
31
31
24
14
27
24
18
24
24
23
21
16
16
8
7
Садовий А.
Савченко Н.
Ярош Д.
Гриценко А.
Катеринчук М.
Ляшко О.
Саакашвілі М.
Рабинович В.
Луценко Ю.
Тимошенко Ю.
Порошенко П.
Гройсман В.
Бойко Ю.
Тягнибок О.
Тігіпко С.
Яценюк А.
Не довіряють («Зовсім не довіряю» + «Скоріше не довіряю») (-) /Довіряють («Скоріше довіряю» + «Повністю
довіряю») , %
11
Донбас та АТО
o Ставлення населення до виборів на окупованих територіях
Переважна більшість (59%) опитаних не підтримує проведення виборів на
окупованих територіях Донбасу до взяття їх під контроль українською владою.
Подобається така ідея Найбільше проти таких виборів виступають мешканці Західного,
Центрального та Північного регіонів України.
Рис. 10. Ставлення до ідеї проведення виборів на окупованих територіях Донбасу до
взяття їх під контроль українською владою
Не підтримую
Підтримую
Україна
12
o Ставлення до впровадження особливого статусу
Негативне ставлення у населення і до ідеї надання особливого статусу Донбасу. Не
підтримали б таке рішення 64,2% опитаних респондентів. Заперечення особливого статусу
Донбасу переважає в більшості регіонів країни, навіть на Сході та Донбасі, а для решти
регіонів може характеризуватися як майже безальтернативне.
Рис. 11. Ставлення до ідеї надання особливого статусу Донбасу, %
Не підтримую
Підтримую
Україна
13
o Питання економічної блокади
Ідея економічної блокади окупованих територій Донецької та Луганської областей
сприймається доволі неоднозначно: мешканці Західного та Центрального регіонів країни
виступають переважно за розрив будь-яких економічних стосунків із ЛНР/ДНР,
респонденти, що живуть на Сході, Півночі та Донбасі переважно проти такого кроку.
Табл. 3. Чи підтримуєте Ви припинення будь-яких економічних зав’язків між
Україною та територіями ДНР і ЛНР (включаючи соціальні виплати,
постачання енергоресурсів, закупівлю вугілля тощо) до повного
встановлення Україною контролю над цими територіями?
Захід Центр Північ Схід Донбас Південь м. Київ
Підтримую 68% 69% 43% 29% 17% 24% 60%
Не підтримую 27% 25% 50% 44% 58% 67% 31%
Важко відповісти 4% 5% 7% 27% 25% 9% 9%
Рис. 12. Ставлення до економічної блокади окупованих територій, %
14
Оцінка населенням перебігу реформ: рейтинг успішності за основними
напрямами
Жоден з напрямів реформ сьогодні не оцінюється як успішний. Більш-менш помітні
позитивні оцінки ми спостерігаємо лише в оцінках кроків з реформування правоохоронної
системи, а саме, мова йде про створення та діяльність поліції (оцінки отримано до події в
Кривому Озері). Також помітна позитивна оцінка частиною населення (25%)
реформування Збройних Сил України. Найбільш негативно оцінюється діяльність щодо
забезпечення розвитку в фінансового сектору, вирішенні питань охорони здоров’я, освіти
та реформування сфери ЖКГ.
Середній бал
4,16
4,15
2,98
2,82
2,72
2,6
2,6
2,45
2,45
2,42
2,3
2,13
Рис. 13. Оцінка реформ в Україні та дій влади у різних сферах за десятибальною
шкалою, балів
(від «1» - «реформ зовсім немає», до «10» - «реформи йдуть максимально успішно»).
-100 -80 -60 -40 -20 0 20 40
ПРАВООХОРОННОЇ СИСТЕМИ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
РЕФОРМА ПРОКУРАТУРИ
ОНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ТА ЛЮСТРАЦІЯ
РЕФОРМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
СПРОЩЕННЯ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ
ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ
РЕФОРМА ЖКГ
РЕФОРМА ОСВІТИ
РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
РЕФОРМА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ
