ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра алгебри і логіки “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________2016 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЛОГІКА ______________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни) галузі знань 08 “Право”

(шифр і назва галузі знань) для спеціальності ______081 “Право”________

(шифр і назва спеціальності (тей) спеціалізації_____________________________________

(назва спеціалізації) юридичного факультету

(назва факультету)

Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Львів – 2016

2

Логіка. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів першого курсу юридичного факультету спеціальності 081 “Право”, – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 27 с.

Розробники: проф. Комарницький М.Я.,

доц. Іщук Ю.Б., доц. Мельник І.О., ас. Малоїд-Глєбова М.О.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри алгебри і логіки Протокол № 1 від 29 серпня 2016 р. Завідувач кафедри алгебри і логіки _______________________ (проф. Забавський Б.В.) (підпис) (прізвище та ініціали) “_____”___________________ 2016 р Схвалено навчально-методичною комісією з спеціальності 081 “Право” (шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________2016 р. “_____”________________2016 р. Голова _______________( _____________________) (підпис) (прізвище та ініціали)

3

1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “ЛОГІКА”)

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, освітній рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3 Галузь знань 08 “Право”

(шифр, назва) Нормативна

Модулів – 1 Спеціальність 081 “Право”

(шифр, назва) Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 Освітньо-професійна

програма

1-й

Загальна кількість годин – 90

Семестр 1-ий

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3

Перший (бакалаврський) освітній рівень

32 год. 8 год. Практичні

16 год. 8 год. Самостійна робота

42 год. 74 год. ІНДЗ: -

Вид контролю: іспит

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1. Мета дисципліни Мета дисципліни. Вивчення науки логіки передбачає ознайомлення

студентів з логічною теорією мислення і оволодіння навичками логічного аналізу категоріального апарату, здобутого у процесі формування правового знання та інтерпретації формалізованої мови науки логіки в сфері права; виявлення логічних помилок в міркуваннях з юридичним змістом; виведення правового знання; доведення правових приписів на істинність або спростування на хибність.

Методика викладання дисципліни ”Логіка” на юридичному факультеті передбачає ознайомлення з теорією та практикою використання методології традиційної та сучасної символічної логік (класичної і некласичної) для розв’язку правознавчої проблематики.

Робоча програма з дисципліни ”Логіка” складена на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з спеціальності 081 «Право», типової навчальної програми та нормативних документів Львівського національного університету імені Івана Франка.

4

2.2.Завдання дисципліни Завдання викладання дисципліни ”Логіка” полягає у тому, щоб: 1) ознайомити студентів, які навчаються на юридичному факультеті, із теоретичними основами логіки як філософської науки про процедуру аналітичного, критичного мислення; способами його організації та законами, дотримання котрих забезпечує формальну правильність здійснення інтелектуальних операцій і є умовою їх практичної ефективності; 2) на понятійному рівні розкрити студентам тенденції історичного розвитку логіки як галузі філософського та науково-методологічного знання; 3) навчити студентів, які навчаються на юридичному факультеті, практичним навичкам формування логічної культури мислення; критичного аналізу юридичних текстів; побудови нормованих повідомлень; освоєння прийомів формування логічної аргументації при проведенні судових дебатів.

2.3. Очікувані результати В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: а) на понятійному рівні – об’єкт та предмет науки логіки; логічні основи аналізу юридичної мови; основні форми абстрактного мислення та логічні закони; способи визначення істинності висловлювань та особливості застосування логічних методів в теоретико-пізнавальній діяльності юристів; б) на фундаментальному рівні – структуру та різновиди основних форм мислення; типи об’єктивних зв’язків та відношень між поняттями, висловлюваннями; вимоги формально-логічних законів, дотримання яких визначає логічну правильність розсудів; в) на практично-методологічному рівні – правила виконання логічних операцій над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; логічні способи доведення та спростування, прийоми ведення дискусій та полемік. В результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти: а) на репродуктивному рівні – оперувати логічною термінологією з метою визначення сфери функціонування раціонального (абстрактно-логічного) мислення; застосовувати при побудові та аналізі юридичних текстів закони та правила логіки; правильно формулювати запитання; встановлювати відношення між висловлюваннями за істинністю; визначати тип логічних помилок в юридичних текстах, в міркуваннях учасників юридичного дискусу; б) на евристичному рівні – виявляти найтиповіші випадки порушень законів логіки, що зустрічаються в літературних творах, юридичних текстах, в публічних промовах учасників судових дебатів; наводити власні приклади, демонструючи тим самим свій рівень знань специфіки логічної організації форм абстрактного мислення; вміти здійснювати самостійно логічні операції над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; знаходити власні аргументи для обгрунтування істинності/хибності певних тверджень (тез).

5

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Вступ до логіки. Семіотика. Поняття. Судження. Закони логіки.

Тема 1. Вступні зауваження про історію виникнення логіки, про її предмет і методологію та обґрунтування необхідності вивчення. – 2 год.

Предмет логіки та обґрунтування необхідності володіння знаннями логіки. Висловлення та умовиводи. Логічні дії та їх структура. Поняття про істинність та хибність в наївному сенсі. Історичні відомості про логіку, її творців та деякі аспекти і проблеми сучасної логіки. Про роль і мистецтво логічного мислення та ефективність застосування методів логіки в деяких сферах правничої науки і практики. Описання будови логічних систем і логічних законів: однозначність, стислість та ефективність. Логічні помилки та суперечності.

Рекомендована література Базова: [Ка1, С.8-34], [Ка2, С.3-21], [Ко1, С.13-41, 99-118], [Пав, С.5-14], [Ряш, С.8-38], [Хом, С.9-27]; Допоміжна: [Гор., С.8-25], [Дем, С.4-20], [Ко2, С.13-26, 107-129], [Щер., С.5-31], [Mal, S.9-21], [McI, P.1-11], [Zeg, P.7-48].

Тема 2. Мислення і мова. Семіотика та логістика при вивченні логіки – 4 год.

Початкові уявлення про процес мислення людини. Описання найпростіших схем та прийомів мислення. Міркування як елементарні прийоми мислення. Правильні та неправильні міркування. Метод формалізації. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Значення знака і специфіка мови права. Виміри і рівні знакового процесу. Використання семіотики при побудові логічних мов. Застосування семіотики у повсякденному житті.

Рекомендована література Базова: [Ка1, С.37-83], [Ка2, С.22-49], [Ко1, С.42-59], [Пав, С.15-33], [Хом, С.28-43]; Допоміжна: [АКМ, С.7-11], [Гор., С.26-45], [Ко2, С.42-50], [Шре, С.3-35], [Mal, S.21-40].

Тема 3. Логічний аналіз понять – 5 год. Елементарна інформація про множини та відношення. Дії над множинами і

відношеннями. Відношення еквівалентності та фактор-множини. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Структура поняття. Зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. Види понять за обсягом та змістом. Логічна характеристика поняття.

Відношення між поняттями за змістом та обсягом. Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Відношення між сумісними та між несумісними поняттями. Теоретико-множинне пояснення процесу творення понять людським мозком. Логічний аналіз юридичних понять.

6

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.53-61], [Ка3, С.19-22], [Ко1, С.119-138], [Пав, С.34-55], [Ряш, С.39-59], [Хом, С.44-69]; Допоміжна: [Баш., С.4-13], [Гок, С.60-61], [Гор., С.98-108], [Дем, С.21-27], [Ко2, С.130-148], [Шре, С.36-43], [Щер., С.38-46], [Mal, S.41-74], [McI, P.45-80]. Тема 4. Логічні операції над поняттями – 3 год.

Логічні операції над поняттями як множинами. Узагальнення та обмеження понять. Поділ понять. Правила поділу. Види поділу понять. Класифікація.

Визначення понять. Види визначень. Прийоми, що заміняють визначення. Правили визначення понять.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.62-81], [Ка3, С.23-26], [Ко1, С.139-174], [Пав, С.60-90], [Ряш, С.59-66], [Хом, С.70-95]; Допоміжна: [Баш., С.14-17], [Гок, С.61-64], [Гор., С.109-121], [Дем, С.28-45], [Ко2, С.149-177], [Щер., С.47-62], [Mal, S.75-92].

Тема 5. Логічний аналіз суджень – 4 год. Загальна характеристика судження. Структура судження. Класифікація та логічний аналіз суджень. Поняття про дескриптивне висловлювання. Формальна мова логіки висловлювань. Логічні сполучники і їхнє табличне визначення. Мова логіки предикатів. Поняття про модальне судження. Види модальних суджень. Модальні судження в правових контекстах.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.82-122], [Ка3, С.27-35], [Ко1, С.175-198], [Пав, С.93-135], [Ряш, С.72-89], [Хом, С.95-116]; Допоміжна: [АКМ., С.11-27], [Баш, С.18-37], [Гок., С.65-68], [Гор., С.46-54], [Ко2, С.178-214], [Щер., С.63-89], [Mal, S.93-125], [Zeg, P.49-140].

Тема 6. Закони логіки – 6 год. Загальні відомості про логічні закони і закони взагалі. Таблиці істинності та аналітичні таблиці (дерева істинності) як методи визначення, чи є задане висловлювання логічним законом або логічним протиріччям. Головні закони логіки: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього. Види логічних відношень між висловлюваннями.

Рекомендована література Базова: [Ка1, С.93-103], [Ка2, С.123-135], [Ка3, С.36-40], [Ко1, С.199-214], [Пав, С.136-196], [Ряш, С.107-147], [Хом, С.117-159]; Допоміжна: [Баш., С.144-154], [Гок, С.69], [Гор., С.55-60], [Дем, С.114-126], [Ко2, С.27-39], [Щер., С.90-107], [Mal, S.126-134], [McI, P.23-32].

7

Змістовий модуль 2. Умовивід і аргументація. Риторика і логіка.

Тема 7. Дедуктивні міркування – 6 год. Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань.

Безпосередні та опосередковані міркування. Міркування логіки висловлень. Міркування логіки предикатів. Прямі доведення. Суто умовні міркування. Непрямі доведення. Дедуктивні міркування в правовій діяльності.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.136-156], [Ка3, С.41-44], [Ко1, С.215-262], [Пав, С.197-268], [Ряш, С.148-171], [Хом, С.160-175]; Допоміжна: [АКМ., С.54-63], [Баш, С.38-84], [Гок., С.70-73], [Гор., С.142-147], [Дем, С.73-95], [Ко2, С.215-268], [Щер., С.108-151], [Mal, S.173-188], [Zeg, P.145-222].

Тема 8. Недедуктивні (правдоподібні) міркування – 4 год. Загальна характеристика правдоподібних міркувань. Види правдоподібних

міркувань. Індуктивні міркування. Повна індукція. Неповна індукція. Популярна та наукова індукція. Статистичний умовивід. Аналогія. Міркування за аналогією. Індуктивні міркування та міркування за аналогією в правовій діяльності.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.157-169], [Ка3, С.44-45], [Ко1, С.263-276], [Пав, С.276-304], [Ряш, С.172-200], [Хом, С.176-197]; Допоміжна: [Баш., С.85-97], [Гок, С.74-76], [Гор., С.149-154, 172-181], [Дем, С.96-109], [Ко2, С.269-282], [Mal, S.189-208].

Тема 9. Основи теорії аргументації – 8 год.

Поняття про аргументацію. Структура аргументації. Аргументація і суперечка. Види аргументації. Доказова і недоказова аргументація. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Правила, помилки в аргументації і критиці. Логічний аналіз аргументації/критики в правових текстах.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.183-197], [Ка3, С.46-49], [Ко1, С.277-293], [Пав, С.305-323], [Ряш, С.208-242], [Хом, С.198-225]; Допоміжна: [Баш., С.98-139], [Гок., С.76-77], [Дем, С.138-153], [Ко2, С.283-304], [Щер., С.180-223], [McI, P.45-88].

Тема 10. Риторика і логіка – 6 год.

Предмет риторики. Види аргументів і критики в риториці. Загальна характеристика аргументативної риторики. Логічний аналіз запитань і відповідей. Визначення запитання. Структура запитання.

Рекомендована література Базова: [Ка2, С.200-214], [Ка3, С.84-95], [Кол, С.9-20, 33-49]; Допоміжна: [McI, P.12-22].

8

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем Кількість годин

Денна форма Заочна форма Усього у тому числі Усього у тому числі

л п лаб інд ср Л п лаб інд ср 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1. Вступ до логіки. Семіотика. Поняття. Судження. Закони логіки.

Тема 1. Вступні зау-важення про історію виникнення логіки, про її предмет і методологію та об-ґрунтування необхід-ності вивчення.

6 1 1 4 6 1 1 6

Тема 2. Мислення і мова. Семіотика та логістика при вивченні логіки.

6 3 1 2 6 1 5

Тема 3. Логічний аналіз понять. 8 4 1 3 8 1 7

Тема 4. Логічні операції над поняттями.

6 2 1 3 6 1 5

Тема 5. Логічний аналіз суджень. 8 2 2 4 8 1 1 6

Тема 6. Закони логіки. 10 4 2 4 10 1 1 8

Разом – зм.модуль 1 44 16 8 20 44 5 4 35

Змістовий модуль 2. Умовивід і аргументація. Риторика і логіка. Тема 7. Дедуктивні міркування. 11 4 2 5 11 1 1 9

Тема 8. Недедук-тивні міркування. 7 2 2 3 7 1 6

Тема 9. Основи теорії аргументації. 16 6 2 8 16 1 1 14

Тема 10. Риторика і логіка. 12 4 2 6 12 1 1 10

Разом – зм.модуль 2 46 16 8 22 46 3 4 39

Усього годин 90 32 16 42 90 8 8 74

9

5. Теми практичних занять

Змістовний модуль 1. Вступ до логіки. Семіотика. Поняття. Судження. Закони логіки.

Заняття 1. (Теми 1-2.) Вступні зауваження про історію виникнення логіки, про її предмет і методологію та обґрунтування необхідності вивчення. Мислення і мова. Семіотика та логістика при вивченні логіки. Теоретичні питання:

1. Яке визначення логіки характеризує її як науку? 2. Що є предметом і методом досліджень логіки? 3. Які історичні етапи розвитку логічного знання? 4. Яка хронологія традиційного та сучасного етапів розвитку логіки? 5. Чи завжди у правильному міркуванні засновки будуть істинні висловлювання? 6. Чи у неправильному міркуванні висновок завжди буде хибним висловлюванням? 7. Коли виникає логічна помилка? 8. Які є виміри знакового процесу? 9. Що таке знак (знак-індекс, знак-символ, знак-копія)? 10. З яких чотирьох компонентів складається знаковий процес? 11. Що вивчає логічна прагматика (логічна семантика, логічний синтаксис)? 12. Що описують засобами метамови? 13. Що таке предметне значення знака (денотат)? 14. Кого вважають фундаторами семіотики? 15. Чи можливі ситуації, коли в знака немає предметного (смислового) значення?

Логічні вправи: Завдання 1. Відновіть міркування в повному вигляді, тобто з’ясуйте всіх їх засновки та висновки: - «Отримання хабара є посяганням на нормальну роботу державного апарату, оскільки отримання хабара це службовий злочин.» - «Якщо засновки істинні та міркування правильне, тоді висновок є істинним. Міркування неправильне, або засновки не є істинними.» Завдання 2. Навести приклади софізмів та паралогізмів: - «5 є 2 + 3 ("Два і три"). Два - число парне, три - непарне, виходить, що п'ять - число і парне і непарне. П'ять не ділиться на два, також, як і 2 + 3 , Значить, обидва числа непарні.» Софізм; - «Ліки, що приймаються хворим, є добро. Чим більше робити добра, тим краще. Значить, ліків потрібно приймати якомога більше.» Софізм; - «Злодій не бажає придбати нічого поганого. Придбання хорошого є справа хороша. Отже, злодій бажає гарного.» Софізм;

Рекомендована література: Базова: [Ка1, С.8-83], [Ка2, С.3-49], [Ко1, С.13-59, 99-118], [Пав, С.5-33], [Ряш, С.8-38], [Хом, С.9-43]; Допоміжна: [АКМ, С.7-11], [Гор., С.8-45], [Дем, С.4-20], [Ко2, С.13-26, 42-50, 107-129], [Шре, С.3-35], [Щер., С.5-31], [Mal, S.9-40], [McI, P.1-11]. Заняття 2. (Теми 3-4.) Логічний аналіз понять. Логічні операції над поняттями. Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. 2. Види понять. Логічна характеристика поняття.

10

3. Відношення між поняттями. 4. Операції над обсягами понять як множинами. Узагальнення і обмеження понять.

5. Логічний поділ понять. 6. Визначення понять. 7. Логічний аналіз юридичних понять.

Логічні вправи: 1. Дайте логічний аналіз таких понять: «правова держава», «громадянське

суспільство», «кодекс», «юрист», «демократія», «громадянство», «нормативно-правовий акт».

2. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою діаграм Ейлера:

а) європейська держава, федеративна держава; б) родич, злочинець; в) студент, спортсмен, відмінник; г) художня література, література, дитяча художня література; д) обвинувальний вирок, виправдувальний вирок; е) прокурор, слідчий, адвокат.

3. Утворіть суму і добуток понять і зобразіть результат за допомогою діаграм Ейлера: «юрист», «адвокат»; «юрист», «депутат парлементу»; «юрист», науковець»; «республіка», «форма правління».

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.53-81], [Ка3, С.19-26], [Ко1, С.119-174], [Пав, С.34-90], [Ряш, С.39-66], [Хом, С.44-95]; Допоміжна: [Баш., С.4-17], [Гок, С.60-64], [Гор., С.98-121], [Дем, С.21-45], [Ко2, С.130-177], [Шре, С.36-43], [Щер., С.38-62], [Mal, S.41-92], [McI, P.45-80].

Заняття 3. (Тема 5.) Логічний аналіз суджень. Теоретичні питання: 1. Види висловлювань: прості і складні. Визначення істинності простих та складних висловлювань. 2. Модальні судження: алетичні, деонтичні, епістемічні, часові. 3. Модальні судження в галузі права. Логічні вправи:

1. Визначіть структуру атрибутивних суджень за кількістю та якістю розподілених термінів: а) Усі норми права, що закріплені в Конституції України, є нормами прямої дії; б) деякі терміни не мають денотата; в) жодна людина не знає тисячу мов; г) декотрі логічні помилки робляться свідомо; д) усі держави мають свої символи державності; е) деякі речення не виражають висловлювання.

2. За допомогою логічного квадрата виведіть протилежне (суперечливе, підпорядковане) судження названому: а) жодне періодичне видання не виходить хаотично; б) усі логічні закони виражають необхідні та достатні зв’язки між

11

судженнями; в) декотрі мови не є важкими для вивчення.

3. Для заданих двох простих висловлювань P і Q побудуйте складні висловлювання за типами логічного зв’язку (кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, рівносильності, заперечення) та запишіть їх символічно. а) P – «Логіка вивчає мислення», Q – «психологія вивчає мислення»; б) P – «Студент X конспектує лекцію», Q – «студент X слухає музику на лекції»; в) P – «Юрист Y добре знає закони», Q – «Юрист Y знає декілька іноземних мов».

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.82-122], [Ка3, С.27-35], [Ко1, С.175-198], [Пав, С.93-135], [Ряш, С.72-89], [Хом, С.95-116]; Допоміжна: [АКМ., С.11-27], [Баш, С.18-37], [Гок., С.65-68], [Гор., С.46-54], [Ко2, С.178-214], [Щер., С.63-89], [Mal, S.93-125], [Zeg, P.49-140].

Заняття 4. (Тема 6.) Закони логіки. Теоретичні питання: 1. Загальна характеристика логічного закону. 2. Закон тотожності: визначення, формальний вираз, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні. 3. Закон несуперечності: визначення. формальний вираз, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні. 4. Закон виключеного третього: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні. 5. Закон достатньої підстави: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні. Логічні вправи:

1. Із наведених висловлювань знайдіть тотожні за змістом: а) якщо дешево, то не смачно; б) якщо недешево, то смачно; в) іноді дешеве є смачним; г) усе, що дешеве, те не смачне д) я поїв дешево, але смачно.

2. Визначте, чи є внутрішня суперечність у таких висловлюваннях: а) Ця угода суперечить Закону, але вона є дійсною. б) «У дитинстві у мене не було дитинства» (А. Чехов). в) Віддаю тобі все майно, якого у мене немає. г) Кандидат М. ще не виграв вибори, але ще й не програв їх. д) У нас лікування безкоштовне, але треба платити лікареві. е) У мене немає грошей, але мені вистачає на життя.

3. Визначте, до якої пари можна застосувати закон виключеного третього: а) правова норма, моральна норма; б) знання, незнання; в) війна, мир; г) віруюча людина, невіруюча людина;

12

д) гра за правилами, гра без правил; е) злочин, кара; є) осудність, неосудність.

4. Чи порушений закон достатньої підстави у наведених міркуваннях? а) Якщо А. любить ходити в театр на балетні вистави, то він – балетоман; б) Якщо особа Х. багато працює у сфері фахової діяльності, то вона підвищує свою кваліфікацію; в) Якщо до суду надійшла скарга потерпілого, то порушується кримінальна справа; г) Якщо особа Х. була під слідством, отже, вона – винна.

5. Використайте аналітичну таблицю (дерево істинності) для тестування на суперечливість формалізації наступних суджень. Якщо формалізація виявиться несуперечливою, то знайдіть хоча б один набір значень на побудованому дереві, який її підтверджує.

а) Лише двоє з трьох студентів старших курсів (Андрія, Вікторії і Христини) знайдуть роботу за фахом після закінчення юридичного факультету. б) Якщо Андрій отримає роботу, то Вікторія і Христина скоріш за все також знайдуть роботу. в) Вікторія не отримає роботи, якщо Андрій отримає роботу за фахом. г) Христина є першою у рейтингу студентів юристів і ймовірно буде найнята хорошою юридичною фірмою.

Рекомендована література: Базова: [Ка1, С.93-103], [Ка2, С.123-135], [Ка3, С.36-40], [Ко1, С.199-214], [Пав, С.136-196], [Ряш, С.107-147], [Хом, С.117-159]; Допоміжна: [Баш., С.144-154], [Гок, С.69], [Гор., С.55-60], [Дем, С.114-126], [Ко2, С.27-39], [Щер., С.90-107], [Mal, S.126-134], [McI, P.23-32].

Змістовний модуль 2. Умовивід і аргументація. Риторика і логіка.

Заняття 5. (Тема 7.) Дедуктивні міркування. Теоретичні питання: 1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення. Види умовиводів. 3. Умовиводи логіки висловлювань. 4. Умовиводи логіки предикатів. 5. Безпосередні умовиводи. 6. Простий категоричний силогізм. 7. Складні, скорочені і складноскорочені силогізми. Логічні вправи:

1. Здійсніть операцію перетворення, обернення і протиставлення у таких судженнях:

а) Люди не живуть на Марсі; б) Деякі студенти не вивчають логіку; в) Усі країни мають столиці; г) Деякі студенти мають стипендію.

13

2. Визначте, чи правильні ці силогізми. Відповідь обґрунтуйте з допомогою правил термінів, засновків і фігур:

а) Усі юристи вивчають логіку; Петренко вивчає логіку. Отже, Петренко – юрист. б) Усі юристи вивчають логіку; Петренко не вивчає логіку. Отже, Петренко – не юрист. в) Простий категоричний силогізм має три терміни; Даний умовивід не має трьох термінів. Отже, даний умовивід не є простим категоричним силогізмом. г) Усі студенти юридичного факультету вивчають логіку; Деякі спортсмени – студенти юридичного факультету. Отже, деякі спортсмени вивчають логіку.

3. Перетворіть ентимему в повний силогізм, визначте його фігуру. а) Усі студенти повинні вивчати філософію, а Ви – студент; б) Деякі люди – оптимісти, а всі люди – розумні істоти; в) Усі юристи вивчають логіку, отже, і Петренко вивчає логіку.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.136-156], [Ка3, С.41-44], [Ко1, С.215-262], [Пав, С.197-268], [Ряш, С.148-171], [Хом, С.160-175]; Допоміжна: [АКМ., С.54-63], [Баш, С.38-84], [Гок., С.70-73], [Гор., С.142-147], [Дем, С.73-95], [Ко2, С.215-268], [Щер., С.108-151], [Mal, S.173-188], [Zeg, P.145-222].

Заняття 6. (Тема 8.) Недедуктивні (правдоподібні) міркування. Теоретичні питання: 1. Загальна характеристика і види правдоподібних міркувань (умовиводів). 2. Індуктивний умовивід та його різновиди. Повна індукція. Неповна індукція 3. Статистичний умовивід. 4. Аналогія. 5. Індуктивні міркування та міркування за аналогією в правовій діяльності Логічні вправи:

1. Виділіть індуктивні умовиводи в таких прикладах і визначте, до якого виду вони належать:

а) “У Києві були проведені виміри тривалості телефонних розмов. Для цього використовувалися спеціальні прибори, які підключалися до телефонів. Була виміряна тривалість 10 000 розмов. З’ясувалося, що половина з них тривала менше однієї хвилини, 1 779 – від одної до двох хвилин, 3–4 хвилини тривали 620 розмов, а більше 4 хвилин – 39. Середня тривалість розмови не перевищує трьох хвилин”; б) “У старости нашої групи є прикмета – вона приходить на всі іспити в одному і тому ж одязі. Коли вона склала два перші іспити на “відмінно”, то вирішила ходити тепер на екзамени завжди в одному і тому ж одязі. Ця прикмета постійно справджується”.

2. З’ясуйте, в яких прикладах є умовивід за аналогією. Структуру кожного умовиводу запишіть у вигляді схеми.

а) У справі про пожежу і вбивство у дворі потерпілої було знайдено 20-літровий бутель із залишком гасу, вкритий шаром пилу, із засохлими

14

патьоками і краплями вапна. Тієї ж ночі у сараї сусіда потерпілої С. Були виявлені три 20-літрові бутлі, вкриті шаром пилу із засохлими краплями вапна. На підставі схожості ознак бутля, виявленого на місці події, і бутлів С. було висунуто припущення, що бутель, знайдений на місці події, належить С.; б) У місці протягом тижня було скоєно шість квартирних крадіжок. Ознайомившись з обставинами, за яких ці крадіжки були вчинені, слідчий зазначив, що в усіх випадках за один-два дні до крадіжки в квартирі побував невідомий мешканцям чоловік: податковий інспектор, слюсар-сантехнік, електромонтер і навіть дільничний міліціонер. Портрет невідомого, якого описували потерпілі, збігався в багатьох рисах. Слідчий зробив висновок, що саме цей чоловік і був тим, хто вчинив злочин. Рекомендована література:

Базова: [Ка2, С.157-169], [Ка3, С.44-45], [Ко1, С.263-276], [Пав, С.276-304], [Ряш, С.172-200], [Хом, С.176-197]; Допоміжна: [Баш., С.85-97], [Гок, С.74-76], [Гор., С.149-154, 172-181], [Дем, С.96-109], [Ко2, С.269-282], [Mal, S.189-208].

Заняття 7. (Тема 9.) Основи теорії аргументації. Теоретичні питання: 1. Доведення і спростування як логічні операції. 2. Структура доведення і спростування. 3. Види доведень. Способи спростувань. 4. Правила доведення і спростування та логічні помилки при їх порушенні. 5. Загальна характеристика суперечки: визначення, структура, різновиди. 6. Застосування законів логіки в суперечках. 7. Коректні і некоректні прийоми в суперечках. Логічні вправи: 1. Наведіть достатні аргументи для доказу наведених тез, використовуючи дедуктивну форму доведення: а) Студент S вивчає логіку. б) Українська мова історично змінюється. в) Свідок К дає правдиві докази. 2. Наведіть достатні аргументи для спростування поданих тез:

а) Студент S не вивчає жодної іноземної мови. б) Немає жодної різниці між психікою людини та психікою тварини. в) В Україні починаючи з 2014 року не впроваджено жодну із реформ.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.183-197], [Ка3, С.46-49], [Ко1, С.277-293], [Пав, С.305-323], [Ряш, С.208-242], [Хом, С.198-225]; Допоміжна: [Баш., С.98-139], [Гок., С.76-77], [Дем, С.138-153], [Ко2, С.283-304], [Щер., С.180-223], [McI, P.45-88].

Заняття 8. (Тема 10.) Риторика і логіка. Теоретичні питання: 1. Предмет риторики. 2. Види аргументів і критики в риториці. 3. Загальна характеристика аргументованої риторики. 4. Логічний аналіз запитань і відповідей.

15

Логічні вправи: 1. Проведіть логічний аналіз пастирського послання “До науки і

просвіти!” Андрея Шептицького: «Одначе до багацтва не дійде суспільність без справжньої освіти. Без неї

навіть те, що має, - легко стратить. Тому то справедливо цінять люде науку і освіту. Бо наука для вищих верств суспільства – то сила, під деяким оглядом

навіть більша, ніж багацтва! Нарід, який має учених, здобуває собі у інших народів признання і честь.

І з таким народом мусять другі народи числитися! Темний, непросвічений народ легко марнує все, що має і дається на

кожному кроці ошукати. Дотого такий нарід є неприступним для кожної, хочби й найліпшої думки! Навіть своєї святої Віри він не знає – і псує Її найгрубшими поганськими забобонами!

а) Тому то Ісус Христос та Його св. Церква зовсім не противляться науці і просвіті! Навпаки: попирають та поширюють її.

Христос сам себе називає “світлом”: «Я світло світу; (і) хто йде за мною, - (той) не ходить у тьмі, а матиме світло життя!» (Йо. 8.12).

В своїй науці часто відкликується до любови правди: «… кожний, хто від правди, слухає мойого голосу» (Йо. 18.37).

А накінець найважніший хосен своєї науки: - свободу, приписує саме правді: «… зрозумієте правду, і правда вас освободить!» (Йо. 8.32).

Тому й не дивно, що наука Ісуса Христа заєдно причинялася і причиняється до безнастанного поступу людської культури. Вона то саме освободила колись людей від пітьми поганства, - від поганської розпусти та найдикіших забобонів, - і стала підставою нової культури.

І в нашому українському народі щойно зі світлом христіянства почалася справжня культура. Бо в цілій нашій історії не найдете епохи такого великого й такого наглого поступу в культурі та просвіті, - як саме за часів св. Володимира Вел., коли то Русь-Україна приняла христіянство.

б) Та Христова наука віковою своєю працею зовсім не вичерпала ще своєї культурної сили. Вона й дотепер носить в собі незміриму силу поступу та просвіти. І кожний чоловік, - хоча б й блукав на бездоріжжях віри, як тільки з любовю до правди щиро її шукає, - той скорше, чи пізніше находить Христа.

І в наших часах Христова Церква допомагає людям у їхніх змаганнях до просвіти та й радіє кожним здобутком науки, чи культури.

Я теж з Нею тішуся. Тішуся з ревної праці над наукою та просвітою, яку розвиває наш нарід. І до тієї праці ще й заохочую на майбутнє.

Здобувайте собі просвіту, Мої Рідні Браття! Працюйте над нею усильно, - цініть її! – Тільки пам’ятайте, що справжня наука не може противитися науці Христа, - так, як правда не може противитися правді! Бо наука не є прецінь ні чим іншим, як лишень пізнанням правди, - а Христова наука є якраз правдою.»

2. Які з наведених запитань сформульовані некоректно і чому? а) Чи знайшов ти те, що загубив? б) Чому Ви образили мене? в) Ви шукаєте філософський камінь?

16

г) Чи бувають факти хибними? д) Скільки важить душа? е) Чи існує «свобода волі» електрона? є) Чи можна злочинними методами боротися із злочинністю? Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.200-214], [Ка3, С.84-95], [Кол, С.9-20, 33-49]; Допоміжна: [McI, P.12-22].

\

6. Теми семінарських занять Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” семінарські заняття на

юридичному факультеті не заплановані.

7. Теми лабораторних занять Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” лабораторні заняття на

юридичному факультеті не заплановані.

8. Самостійна робота

Самостійна робота полягає в опрацюванні лекційного матеріалу, підготовці до практичних занять, підготовці до колоквіумів та контрольних робіт і виконанні практичних домашніх завдань, а також самостійному опрацюванні окремих тем курсу згідно з навчально-тематичним планом.

№ з/п Назва теми Кількість

годин 1. Тема 1. Вступні зауваження про історію виникнення логіки, про її

предмет і методологію та обґрунтування необхідності вивчення. 4

2. Тема 2. Мислення і мова. Семіотика та логістика при вивченні логіки. 2 3. Тема 3. Логічний аналіз понять. 3 4. Тема 4. Логічні операції над поняттями. 3 5. Тема 5. Логічний аналіз суджень. 4 6. Тема 6. Закони логіки. 4 7. Тема 7. Дедуктивні міркування. 5 8. Тема 8. Недедуктивні міркування. 3 9. Тема 9. Основи теорії аргументації. 8

10. Тема 10. Риторика і логіка. 6 Разом 42

Змістовий модуль 1. Вступ до логіки. Семіотика. Поняття. Судження. Закони логіки.

Тема 1. Вступні зауваження про історію виникнення логіки, про її предмет і методологію та обґрунтування необхідності вивчення. – 4 год.

Питання для самостійного опрацювання: Історичні відомості про логіку, її творців та деякі аспекти і проблеми сучасної логіки. Висловлення та умовиводи. Логічні дії та їх структура. Поняття про істинність та хибність в наївному сенсі. Предмет логіки та обґрунтування необхідності володіння знаннями логіки. Про роль і мистецтво логічного мислення та ефективність застосування методів логіки в деяких сферах правничої науки і практики. Описання будови логічних систем і логічних

17

законів: однозначність, стислість та ефективність. Логічні помилки та суперечності. Завдання для самостійної роботи: Завдання 1. Дайте відповідь, в якому значенні використовують термін «логіка» у наведених прикладах:

а) «Логіка є каноном для розсудку і розуму, що має силу в будь-якому мисленні» (І. Кант). б) «Ніщо не зустрічається так рідко, як логіка: її не вистачає більшості чоловіків, а в майже всіх жінок її нема і сліду» (Д. Дідро). в) «Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою все - випадкове» (Л. Вітгенштайн). г) Логіку викладають у середніх та вищих навчальних закладах. д) Кожна сфера пізнавальної діяльності породжує свою логіку. е) Логіка виникла в IV ст. до н.е. в Давній Греції. Завдання 2. Який із перелічених методів належить до логічних? а) аналіз; б) експеримент; в) дедукція; г) спостереження; д) абстрагування; е) сходження від абстрактного до конкретного; є) синтез; ж) формалізація; з) порівняння; и) гіпотеза. Завдання 3. Який правильний висновок слідує із таких двох засновків:

1) Всі квадрати мають п’ять сторін. 2) Деякі квадрати - зелені._________________________

- Не існує зелених квадратів, у яких п’ять сторін. - Деякі квадрати мають п’ять сторін і є зеленими. - Деякі зелені квадрати не мають п’ять сторін. - Всі квадрати – зелені або не мають п’ять сторін. - Всі квадрати мають п’ять сторін і є зеленими. - Всі квадрати мають п’ять сторін і не є зеленими.

Рекомендована література: Базова: [Ка1, С.8-34], [Ка2, С.3-21], [Ко1, С.13-41, 99-118], [Пав, С.5-14], [Ряш, С.8-38], [Хом, С.9-27]; Допоміжна: [Гор., С.8-25], [Дем, С.4-20], [Ко2, С.13-26, 107-129], [Щер., С.5-31], [Mal, S.9-21], [McI, P.1-11], [Zeg, P.7-48]. Тема 2. Мислення і мова. Семіотика та логістика при вивченні логіки – 2 год.

Питання для самостійного опрацювання: Початкові уявлення про процес мислення людини. Описання найпростіших схем та прийомів мислення. Міркування як елементарні прийоми мислення. Правильні та неправильні міркування. Метод формалізації. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Значення знака і специфіка мови права. Виміри і рівні знакового процесу. Використання семіотики при побудові логічних мов. Застосування семіотики у повсякденному житті.

18

Завдання для самостійної роботи: Для того щоб з’ясувати логічну форму міркування, необхідно: - відновити міркування в повному вигляді, тобто виявити всі його засновки та висновки; - з’ясувати логічні терміни, що входять до складу засновків та висновків міркування; - замінити прості висловлювання, що входять до складу засновків та висновків, на певні символи; - виразити логічну форму міркування за допомогою відповідної схеми; Завдання 1. З’ясуйте логічну форму наведених висловлювань: - «Логіка це наука або мистецтво»; - «Якщо логіка – мистецтво, то воно не є наукою»; - «Логіка це наука і мистецтво»; Завдання 2. З’ясуйте логічну форму наведених міркувань: - «Якщо хто-небудь з обраних гине, то Бог помиляється, але ніхто з обраних не гине, оскільки Бог не помиляється.»; - «Якщо дія є обов’язковою, то вона незаборонена. Те, що не є забороненим, є дозволеним. Отже, якщо дія обов’язкова то вона дозволена.»; - «Якщо Петро поїде до Києва, тоді Іван поїде до Львова. Петро поїде до Києва або до Хмельницька. Якщо Петро поїде до Хмельницька, тоді Ганна залишиться в Харкові. Отже, Іван поїде до Львова.»; Завдання 3. Назвіть знаки-символи - держави; - судової влади; - права як загально соціального явища; Завдання 4. Проаналізуйте структуру знакових процесів: - Йде концерт відомого співака; - Розмову друзів порушує стук у двері; - Йде обговорення законопроекту у Верховній раді; Завдання 5. Визначте предметне та смислове значення мовних виразів: - держава; - іменник; - патріот;

Рекомендована література: Базова: [Ка1, С.37-83], [Ка2, С.22-49], [Ко1, С.42-59], [Пав, С.15-33], [Хом, С.28-43]; Допоміжна: [АКМ, С.7-11], [Гор., С.26-45], [Ко2, С.42-50], [Шре, С.3-35], [Mal, S.21-40]. Тема 3. Логічний аналіз понять – 4 год.

Питання для самостійного опрацювання: Елементарна інформація про множини та відношення. Дії над множинами і відношеннями. Відношення еквівалентності та фактор-множини. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Структура поняття. Зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. Види понять за обсягом та змістом. Логічна характеристика поняття.

19

Відношення між поняттями за змістом та обсягом. Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Відношення між сумісними та між несумісними поняттями. Теоретико-множинне пояснення процесу творення понять людським мозком. Логічний аналіз юридичних понять.

Завдання для самостійної роботи: 1. Чи виражають наведені терміни одне і те ж поняття?

а) право, правовий звичай; б) право, свобода; в) правопорядок, суспільний порядок.

2. Визначити зміст і обсяг таких понять: а) правова держава; б) права людини; в) правове мислення.

3. Дайте логічний аналіз структури таких понять: а) правова держава; б) громадянське суспільство; в) кодекс.

4. Встановити відношення між наведеними обсягами понять і зобразити їх кругами Ейлера:

а) звичай, правовий звичай, нормативно-правовий акт; б) людина, громадянин, фізична особа. в) європейська держава, федеративна держава;

5. Визначте тип відношень між несумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:

а) винність, невинність; б) прокурор, слідчий, адвокат; в) обвинувальний вирок, виправдувальний вирок.

6. У яких відношеннях за обсягом перебувають такі поняття: а) суб'єкт права, фізична особа, юридична особа, громадянин; б) держава, республіка, парламентська республіка, президентська республіка, федерація; в) галузь права, кримінальне право, кримінально-процесуальне право, фінансове право, адміністративне право.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.53-61], [Ка3, С.19-22], [Ко1, С.119-138], [Пав, С.34-55], [Ряш, С.39-59], [Хом, С.44-69]; Допоміжна: [Баш., С.4-13], [Гок, С.60-61], [Гор., С.98-108], [Дем, С.21-27], [Ко2, С.130-148], [Шре, С.36-43], [Щер., С.38-46], [Mal, S.41-74], [McI, P.45-80]. Тема 4. Логічні операції над поняттями – 2 год. Питання для самостійного опрацювання: Логічні операції над поняттями як множинами. Узагальнення та обмеження понять. Поділ понять. Правила поділу. Види поділу понять. Класифікація.

Визначення понять. Види визначень. Прийоми, що заміняють визначення. Правили визначення понять.

20

Завдання для самостійної роботи: 1. Зробіть узагальнення та обмеження наведених понять:

а) основні права людини; б) судоустрій; в) студент юридичного факультету.

2. Чи правильно здійснено поділ понять: а) картини бувають історичні і пейзажні; б) клімат буває холодний, помірний, жаркий, морський і континентальний; в) науки поділяють на гуманітарні, природничі, технічні і біологічні.

3. Проведіть логічний аналіз таких поділів: а) Нормативно-правові акти поділяються на закони і підзаконні акти. б) За політичним режимом держави поділяються на демократичні і авторитарні. в) Республіки поділяються на парламентарні, президентські та унітарні.

4. Проведіть класифікацію понять: а) «функція держави»; б) «держава»; в) «норма права».

5. Чи правильні наведені визначення? а) Правильне мислення – це мислення, яке узгоджується з логікою. б) Юрист – фахівець в галузі права. в) Демократ — це людина, яка дотримується демократичних поглядів.

6. Дайте логічний аналіз таким визначенням: а) Федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності. б) Політичний режим – сукупність способів та методів здійснення політичної влади. в) Правотворчість – це форма діяльності держави.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.62-81], [Ка3, С.23-26], [Ко1, С.139-174], [Пав, С.60-90], [Ряш, С.59-66], [Хом, С.70-95]; Допоміжна: [Баш., С.14-17], [Гок, С.61-64], [Гор., С.109-121], [Дем, С.28-45], [Ко2, С.149-177], [Щер., С.47-62], [Mal, S.75-92].

21

Тема 5. Логічний аналіз суджень – 4 год. Питання для самостійного опрацювання: Загальна характеристика судження. Структура судження. Класифікація та логічний аналіз суджень. Поняття про дескриптивне висловлювання. Формальна мова логіки висловлювань. Логічні сполучники і їхнє табличне визначення. Мова логіки предикатів. Поняття про модальне судження. Види модальних суджень. Модальні судження в правових контекстах.

Завдання для самостійної роботи: 1. Визначте вид простих висловлювань:

а) Не існує безпричинних явищ. б) ”Гай – батько римського права”. в) Усі договори є правовими діями.

2. Визначте тип логічного зв’язку в наведених складних висловлюваннях і запишіть їх символічно, тобто мовою логіки висловлювань:

а) Лише у випадку амністії підсудний може стати вільним. б) Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах.

3. Визначте тип модальності: а) Необхідно дотримуватися законів суспільного життя. б) Особи, які порушили закон про охорону природи, повинні бути притягнутими до відповідальності.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.82-122], [Ка3, С.27-35], [Ко1, С.175-198], [Пав, С.93-135], [Ряш, С.72-89], [Хом, С.95-116]; Допоміжна: [АКМ., С.11-27], [Баш, С.18-37], [Гок., С.65-68], [Гор., С.46-54], [Ко2, С.178-214], [Щер., С.63-89], [Mal, S.93-125], [Zeg, P.49-140].

Тема 6. Закони логіки – 4 год. Питання для самостійного опрацювання: Загальні відомості про логічні закони і закони взагалі. Таблиці істинності та аналітичні таблиці (дерева істинності) як методи визначення, чи є задане висловлювання логічним законом або логічним протиріччям. Головні закони логіки: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього. Види логічних відношень між висловлюваннями.

Завдання для самостійної роботи: 1. Наведіть власні приклади міркувань,що мають одночасно два значення (міркування –амфіболії). 2. Наведіть приклади міркувань, що містять внутрішню суперечність. 3. Які логічні закони лежать в основі наведених висловлювань?

а) Вирок суду не може бути винесеним на підставі припущень. б) Неможливо, щоб особа Х. скоїла і не скоїла цей злочин. в) Ніхто не може бути заарештованим без постанови суду або без санкції прокурора.

Рекомендована література: Базова: [Ка1, С.93-103], [Ка2, С.123-135], [Ка3, С.36-40], [Ко1, С.199-214], [Пав, С.136-196], [Ряш, С.107-147], [Хом, С.117-159]; Допоміжна: [Баш., С.144-154], [Гок, С.69], [Гор., С.55-60], [Дем, С.114-126], [Ко2, С.27-39], [Щер., С.90-107], [Mal, S.126-134], [McI, P.23-32].

22

Змістовий модуль 2. Умовивід і аргументація. Риторика і логіка.

Тема 7. Дедуктивні міркування – 5 год. Питання для самостійного опрацювання: Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань. Безпосередні та опосередковані міркування. Міркування логіки висловлень. Міркування логіки предикатів. Прямі дедуктивні міркування. Суто умовні міркування. Непрямі дедуктивні міркування. Дедуктивні міркування в правовій діяльності.

Завдання для самостійної роботи: 1. З’ясуйте, які з даних умовиводів безпосередні, а які опосередковані:

а) Всі судді – юристи. Отже, деякі юристи – судді; б) Деякі юристи – адвокати. Отже, усі адвокати – юристи; в) Якщо людина вивчає логіку, то вона підвищує культуру свого мислення. Дана людина вивчає логіку. Отже, дана людина підвищує культуру свого мислення.

2. Чи правильно здійснено перетворення суджень у таких прикладах: а) Деякі філософи – матеріалісти. Отже, деякі філософи не є матеріалістами; б) Жодна планета сонячної системи не сяє власним світлом. Отже, усі планети сонячної системи сяють невласним світлом; в) Деякі держави не є демократичними. Отже, деякі держави є демократичними.

3. Здійсніть операцію перетворення, обернення і протиставлення у таких судженнях:

а) Держава існувала не завжди. б) Деякі студенти не вивчають логіку. в) Деякі злочини є навмисними. г) Усі країни мають столиці.

4. Побудуйте свої приклади складних умовиводів за правилами введення та усунення логічних постійних. 5. На підставі наведених термінів побудуйте простий категоричний силогізм:

а) Товар, вартість, книга. б) Злочин, шахрайство, покарання. 6. Визначте, чи правильні ці силогізми. Відповідь обґрунтуйте з допомогою правил термінів, засновків і фігур:

а) Усі метали – хімічні елементи; Отже, бронза – хімічний елемент. б) Деякі угоди – договори; Всі договори – цивільні правовідносини. Отже, деякі цивільні правовідносини є угодами. в) Усі юристи вивчають логіку; Петренко вивчає логіку. Отже, Петренко – юрист. г) Усі юристи вивчають логіку; Петренко не вивчає логіку. Отже, Петренко – не юрист. Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.136-156], [Ка3, С.41-44], [Ко1, С.215-262], [Пав, С.197-268], [Ряш, С.148-171], [Хом, С.160-175]; Допоміжна: [АКМ., С.54-63], [Баш, С.38-84], [Гок., С.70-73], [Гор., С.142-147], [Дем, С.73-95], [Ко2, С.215-268], [Щер., С.108-151], [Mal, S.173-188], [Zeg, P.145-222].

23

Тема 8. Недедуктивні (правдоподібні) міркування – 3 год. Питання для самостійного опрацювання: Загальна характеристика правдоподібних міркувань. Види правдоподібних міркувань. Індуктивні міркування. Повна індукція. Неповна індукція. Популярна та наукова індукція. Статистичні умовиводи. Аналогія. Міркування за аналогією. Індуктивні міркування та міркування за аналогією в правовій діяльності.

Завдання для самостійної роботи: 1. На підставі наведених висловлювань зробіть логічно необхідний та імовірнісний висновки: а) Особа Х втратила роботу. б) Підприємство не сплатило податок державі. в) Свідок Л. не дає правдивих показів по даній кримінальній справі. 2. Наведіть власні приклади індуктивних умовиводів за такими різновидами: повна, неповна (популярна, статистична). 3. Наведіть приклад індуктивного умовиводу, що являтиме собою логічну помилку “поспішне узагальнення”. 4. Визначте вид індуктивного умовиводу, знайдіть засновки і висновок:

а) Висновок про те, що достатня кількість каротину в харчових продуктах є причиною доброго зору людини, було зроблено в результаті спостереження того, що людина, яка вживає харчові продукти, має добрий зір, так і внаслідок констатації факту погіршення зору зі зменшенням або відсутністю каротину в харчовому раціоні людей;

б) На одній торговій базі було три випадки вчинення крадіжки матеріальних цінностей у вихідні дні протягом одного місяця: 7, 14 і грудня. Слідство встановило, що в усіх трьох випадках охоронцями були різні співробітники бази, крім одного – гр. М. На цій підставі слідчий висунув версію про те, що до крадіжки причетний саме гр. М.;

в) Різної форми маятники, виготовлені з різного матеріалу, за різних інших умов, мають однаковий період коливання, якщо їх довжина однакова. Отже, період коливання маятника залежить лише від його довжини.

5. Аналогія властивостей – це умовивід про подібність: а) предметів за всіма ознаками без винятку; б) предметів на основі

схожості їх відношень між собою; в) двох предметів на основі схожості будь-яких ознак; г) двох предметів на основі тільки істотних ознак. Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.157-169], [Ка3, С.44-45], [Ко1, С.263-276], [Пав, С.276-304], [Ряш, С.172-200], [Хом, С.176-197]; Допоміжна: [Баш., С.85-97], [Гок, С.74-76], [Гор., С.149-154, 172-181], [Дем, С.96-109], [Ко2, С.269-282], [Mal, S.189-208].

Тема 9. Основи теорії аргументації – 8 год. Питання для самостійного опрацювання: Поняття про аргументацію. Структура аргументації. Аргументація і суперечка. Види аргументації. Доказова і недоказова аргументація. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Правила, помилки в аргументації і критиці. Логічний аналіз аргументації/критики в правових текстах.

24

1. Що таке доведення і спростування? 2. Назвіть структурні частини доведення і спростування та охарактеризуйте їх. 3. Які існують правила доведення і спростування? 4. Які існують логічні помилки при порушенні правил доведення та спростування? 5. Наведіть приклади тез, які не можна ні довести, ні спростувати. Завдання для самостійної роботи:

1. Знайдіть у наведеному прикладі тезу, аргументи, демонстрацію: ”Якби Н. здійснив це вбивство, то він би був на місці злочину в ту ніч, коли воно було здійснене. Але в ту ніч Н. не був на місці злочину, що підтверджено показами свідків. Отже, Н. не здійснив цього вбивства”.

2. Які з наведених висловлювань є або тезою, або фактом, або висновком? а) Якщо особа Д. вчинила цей злочин, то вона або мала, або не мала спільників. б) Суд наклав штраф за адміністративне порушення на особу Р. в) Особа У. була засуджена за ст.144 КК України.

3. Наведіть приклади юридичної аксіоми. 4. Наведіть приклад тези, яка потребує доведення і побудуйте її пряме і непряме доведення.

5. Наведіть приклад тези, яка потребує спростування і побудуйте її пряме і непряме спростування.

Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.183-197], [Ка3, С.46-49], [Ко1, С.277-293], [Пав, С.305-323], [Ряш, С.208-242], [Хом, С.198-225]; Допоміжна: [Баш., С.98-139], [Гок., С.76-77], [Дем, С.138-153], [Ко2, С.283-304], [Щер., С.180-223], [McI, P.45-88].

Тема 10. Риторика і логіка – 6 год. Питання для самостійного опрацювання:Предмет риторики. Види аргументів і критики в риториці. Загальна характеристика аргументативної риторики. Логічний аналіз запитань та відповідей. Визначення запитання. Структура запитання.

Завдання для самостійної роботи: 1. Визначте, які логічні, риторичні, психологічні прийоми використані у даних прикладах: а) ”Як чесна людина, кажу...” б) ” Я погоджуюся з думкою Т. Він є великим авторитетом у галузі кримінального права. в) ”Оскільки я сильніший за тебе...”. г) ”Наведені підсудним П. аргументи є хибними”. 2. Спростуйте наведену одним із учасників судових дебатів таку тезу:

”Доказ, який отримано з порушенням закону, має юридичну силу”. 3. Вкажіть, які закони і правила логіки порушені у наведених софізмах: а) Люди, що копіюють чужі підписи, роблять злочин. Гравірувальник копіює чужі підписи. Отже, гравірувальник – злочинець. б) Якщо дехто перебуває у Мегарах, то він не перебуває у Афінах. Люди перебувають у Мегарах, отже, людей у Афінах нема (Хрісіпп). 4. Чи коректно сформульоване запитання? а) Чи знайшов ти те, що загубив? б) Чи може існування права обходитися без законів? Рекомендована література: Базова: [Ка2, С.200-214], [Ка3, С.84-95], [Кол, С.9-20, 33-49]; Допоміжна: [McI, P.12-22].

25

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” індивідуальне

навчально-дослідне завдання на юридичному факультеті не заплановане.

10. Методи контролю Контроль рівня знань студентів щодо засвоєння ними тем з дисципліни

”Логіка” здійснюється під час аудиторних занять на підставі: - усного опитування, яке включає перевірку знань відповідного теоретичного матеріалу та правильність виконання самостійних домашніх завдань. Оцінка усних відповідей студентів здійснюється за п’ятибальною шкалою: ”5 б.” – відмінно, ”4 б.” – добре, ”3 б.” – задовільно, ”2 б.” – достатньо, ”0 б.” – незадовільно (дуже низький рівень, відсутність будь-яких знань або відсутність студента на занятті); - письмового контролю (аудиторної тематичної короткострокової контрольної роботи), яка включає відкриті запитання та пропозиції: 1) дати визначення змісту основних фундаментальних понять логічної теорії, класифікації основних логічних форм мислення, операцій над ними та правил виконання цих операцій; 2) виконати логічний аналіз запропонованих текстів; 3) навести власні змістовні приклади для ілюстрації розуміння специфіки логічних форм мислення тощо.

Написання студентом кожної тематичної письмової контрольної роботи, запропонованої викладачем протягом семестру для академічної групи, є обов’язковою умовою для його допуску до іспиту і визначення результату підсумкового оцінювання з дисципліни ”Логіка”.

При оцінюванні тематичної письмової роботи, яка включає 10 запитань для кожного варіанту, кожна правильна відповідь оцінюється від 0 до 2 балів, а кінцевий результат визначається як сума набраних балів за кожну правильну відповідь (максимум – 10 балів). Підсумковий іспит з ”Логіки” на юридичному факультеті відбувається у тестовій формі. Тестові завдання охоплюють як теоретичний матеріал, так і практичні вправи та завдання. Умови тестових завдання повідомляються студентам не пізніше як за місяць до закінчення занять з „Логіки”. Один варіант включає в себе від 25 до 50 тестових завдань. У разі правильної відповіді на кожне тестове запитання студент може набрати максимальну кількість балів за тест на іспиті – 50 балів. Тексти тестових завдань зберігаються на кафедрі алгебри і логіки та на сервері ЛНУ ім. Івана Франка.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Згідно навчальної програми формою підсумкового семестрового контролю з дисципліни „Логіка” на юридичному факультеті є іспит. Підсумкове оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Підрахунок підсумкової кількості балів, на які заслуговує студент по завершенні вивчення дисципліни „Логіка”, здійснюється на підставі поточної оцінки (50%) та оцінки за іспит (50%).

Навчальна дисципліна „Логіка” оцінюється за модульно–рейтинговою системою. Поточна оцінка складається із суми балів, одержаних студентом за

26

написання двох тематичних контрольних робіт із кожного змістового модуля (максимальна кількість балів – 2х10=20) та оцінки за усне опитування під час аудиторних занять помноженої на 6 (максимальна кількість балів за усні відповіді – 5х6=30).

Студент не допускається до іспиту, якщо його поточна успішність за результатами роботи впродовж семестру менше 25 балів.

Якщо на іспиті студент набирає менше ніж 26 балів, то іспит вважається нескладеним і бали за нього не нараховуються. Студент отримує оцінку незадовільно і складає іспит за талоном №2.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. При оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: Університету , національна та ECTS

Оцінка в балах

Оцінка ECTS

Визначення

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого

заліку

Залік

90 – 100 А Відмінно Відмінно

Зараховано 81-89 В Дуже добре Добре 71-80 С Добре 61-70 D Задовільно Задовільно 51-60 Е Достатньо

12. Методичне забезпечення 1. Робоча навчальна програма з дисципліни „Логіка” для студентів юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка 2. Карамишева Н. Логіка. Підручник для студентів-правників. – Львів, 2000. 3. Карамишева Н.В. Логічний аналіз систем правового знання та їх застосування. Спецкурс для студентів юридичного факультету. - Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 2004. 4. Екзаменаційні тестові завдання з дисципліни „Логіка” для студентів юридичного факультету.

13. Рекомендована література Базова

1. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): навч. посібн. - К.: Знання – 2011. 455 с.

2. Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів ВНЗ. - Львів: Стрім, 1998. – 246с.

3. Карамишева Н.В. Логіка і правознавство (теоретичні питання і практичні завдання: навчальний посібник для студентів юристів). - Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка. - 2012. – 120 с.

4. Колотілова Н.А. Риторика. Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2007 — 232 с.

27

5. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних закладів. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 296с.

6. Павлов В.І. Логіка у запитаннях, відповідях і аргументаціях. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 408 с.

7. Ряшко В.І. Логіка: навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.

8. Хоменко І.В. Логіка. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 335 с.

Допоміжна 1. Андрійчук В.І., Комарницький М.Я., Мельник І.О., Елементи математичної

логіки та теорії рекурсії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 282с.

2. Аристотель. Категории. Об истолковании. Первая аналитика. Вторая аналитика. Топика. О софистических опровержениях. – Соч. в 4 т., - Т. 2. - М.: Мысль, 1978.

3. Башилова Т.А., Орлов Г.А., Фокина Н.И. и др.; Под ред. В.И.Кириллова. Упражнения по логике. – М.: Высш.шк., 1990. – 159 с.

4. Гомбоева Л.В., Кузьмин А.В. Задачи по логике: Учебное пособие. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. – 154 с.

5. Горбатов В.В. ЛОГИКА: Учебное пособие. - М., 2005. – 213 с. 6. Демидов И.В. Логика: учебное пособие для юридических вузов. – М.:

Юриспруденция, 2000. – 208 с. 7. Жеребкин В. Логический анализ понятий права. – К.: Вища освіта, 1976. 8. Ивин А.А. Логика. Учебное пособие. Изд. 2-е. – М.: Знание, 1998. – 240 с. 9. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів

вищих навчальних закладів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 536 с. 10. Шрейдер Ю.А. Логика знаковых систем. М.:“Знание”. – 1974. – 64 с. 11. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К.: Юридична думка. –

2009. – 264 с. 12. Garson James W. Modal Logic for Philosophers. - Cambridge University Press –

2006. – 455 p. 13. Logika dla prawników, Slawomir Lewandowski, Hanna Machinska, Andrzej

Malinowski, Jacek Petzel, pod redakcjà Andrzeja Malinowskiego. - LexisNexis, Warszawa. – 2012.

14. Mclnerny, D. Q. Being logical: a guide to good thinking. – N.Y.: Random House. – 2004. – 139 p.

15. Zegarelli M. Logic For Dummies. - Wiley Publishing, Inc. - 2007. – 362 p.

14. Інформаційні ресурси 1. Система дистанційного навчання і тестування, ОЦ Львівський національний університет імені Івана Франка, http://dl.lnu.edu.ua 2. Кафедра алгебри і логіки механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, http://prima.lnu.edu.ua/faculty/mechmat/Departments/Algebra/ 3. The homepage of the Logic in Action Open Course Project, http://www.logicinaction.org/