Ґендерні стандарти - Gender · 8 Ґендерні стандарти сучасної освіти освітнЯ ГаЛузЬ «мови і Літератури»

Ґендерні стандарти сучасної освіти

збірка рекомендацій

частина іI

Київ – 2011

ббк……..удк…….

Ґендерні стандарти сучасної освіти: збірка рекомендацій. частина 2. 2011

ISBN…………….

редакційна рада:Семиколєнова Олена Іванівна

Мелещенко Тетяна ВолодимирівнаДанилевська Оксана Миколаївна

Бакка Тамара ВолодимирівнаВихор Світлана Теодозіївна

робоча група міністерства освіти і науки, молоді та спорту:Єресько Олег Вікторович

Середницька Алла ДмитрівнаЄвтушенко Раїса Іванівна

редакційна група Програми рівних можливостей та прав жінок в україні Єс-Проон:

Кобелянська Лариса Станіславівна, координатор ПроектуГуцуляк Ігор Романович, експерт з ґендерної освіти

Ябченко Микола Якович, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та редагування

Літературний редактор: мінакова-Гончаренко ольга Григорівна

© Програма розвитку ООН в Україні, 2011.

зміст

анаЛіз освітніХ ПроГрам дЛЯ заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів (основної та старШої ШкоЛи) Щодо відобраЖеннЯ в їХнЬому змісті ҐендерноГо комПонента ................................................. 5

(Тетяна Мелещенко, Раїса Євтушенко, Олена Семиколєнова, Світлана Вихор, Тамара Бакка, Оксана Данилевська, Віталій Власов)

анаЛіз освітніХ ПроГрам дЛЯ сПеціаЛЬниХ заГаЛЬноосвітніХ ШкіЛ (ШкіЛ-інтернатів) дЛЯ дітей, Які ПотребуЮтЬ корекції ФізичноГо та/або розумовоГо розвитку, Щодо відобраЖеннЯ в їХнЬому змісті ҐендерноГо комПонента.............................................. 33

(Тетяна Мелещенко, Раїса Євтушенко, Олена Семиколєнова, Світлана Вихор, Тамара Бакка, Оксана Данилевська, Віталій Власов)

Ґендерна ексПертиза ШкіЛЬниХ Підручників та навчаЛЬниХ Посібників дЛЯ заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів ........... 56

(Олена Семиколєнова, Раїса Євтушенко, Оксана Данилевська, Світлана Вихор, Тамара Бакка, Тетяна Мелещенко, Віталій Власов)

ПЛани-консПекти уроків ФінаЛістів всеукраїнсЬкоГо конкурсу уроків з Ґендерної рівності 2010 ............................................................. 107

анаЛіз освітніХ ПроГрам дЛЯ заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів

(основної та старШої ШкоЛи)Щодо відобраЖеннЯ в їХнЬому змісті

ҐендерноГо комПонента

Ґендерні стандарти сучасної освіти6

встуП ................................................................................................................................................... 7ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ» ..................................................................................................................... 8ПРОГРАМА КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА. 5–12 КЛАСИ» ........................................................................................ 8ПРОГРАМА КУРСУ «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 5–12 КЛАСИ» ............................................................................. 10ПРОГРАМА КУРСУ «ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 5–12 КЛАСИ» .............................................................................. 12

освітнЯ ГаЛузЬ «сусПіЛЬствознавство» ................................................................................ 14ПРОГРАМИ КУРСІВ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 5–12 КЛАСИ» ТА «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 6–12 КЛАСИ» ........................................................................................................................ 14ПРОГРАМА КУРСУ «ЕТИКА. 5–6 КЛАСИ» ..................................................................................................................... 16ПРОГРАМА КУРСУ «ПРАВОЗНАВСТВО. ПРАКТИЧНИЙ КУРС. 9 КЛАС» .......................................................... 17ПРОГРАМА КУРСУ «ПРАВОЗНАВСТВО. 10–12 КЛАСИ» ......................................................................................... 18ПРОГРАМА КУРСУ «ЛЮДИНА І СВІТ. 12 КЛАС» ........................................................................................................ 19ПРОГРАМА КУРСУ «ЕКОНОМІКА. 11 КЛАС» ............................................................................................................... 19

освітнЯ ГаЛузЬ «естетична куЛЬтура» .................................................................................... 20ПРОГРАМА КУРСУ «ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. 10–11 КЛАСИ» .................................................................................. 20ПРОГРАМА КУРСУ «ЕСТЕТИКА. 12 КЛАС» ................................................................................................................... 20

освітнЯ ГаЛузЬ «математика» ................................................................................................... 21ПРОГРАМА КУРСУ «МАТЕМАТИКА. 5–12 КЛАСИ» ................................................................................................... 21

освітнЯ ГаЛузЬ «Природознавство» ....................................................................................... 21ПРОГРАМА КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО. 5–6 КЛАСИ» ....................................................................................... 21ПРОГРАМА КУРСУ «БІОЛОГІЯ. 7–11 КЛАСИ» ............................................................................................................. 22ПРОГРАМА КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ. 6–10 КЛАСИ» .......................................................................................................... 22ПРОГРАМА КУРСУ «ФІЗИКА. АСТРОНОМІЯ. 7–12 КЛАСИ» ................................................................................. 23ПРОГРАМА КУРСУ «ХІМІЯ. 7–11 КЛАСИ» І «ХІМІЯ. 10–12 КЛАСИ (ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ)» ...................................................................................................................................................... 24

освітнЯ ГаЛузЬ «теХноЛоГії» ....................................................................................................... 25ПРОГРАМА КУРСУ «ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ. ТЕХНОЛОГІЇ. 5–12 КЛАСИ» ......................................................... 25ПРОГРАМА КУРСУ «КРЕСЛЕННЯ. 12 КЛАС» ............................................................................................................... 25ПРОГРАМА КУРСУ «ІНФОРМАТИКА. 9 КЛАС» ........................................................................................................... 25ПРОГРАМА КУРСУ «ІНФОРМАТИКА. 10–12 КЛАСИ» .............................................................................................. 26

освітнЯ ГаЛузЬ «здоров’Я і Фізична куЛЬтура» ................................................................... 26ПРОГРАМА КУРСУ «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА. 5–12 КЛАСИ» ....................................................................................... 26

висновки та рекомендації ......................................................................................................... 271. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ» ................................................................................................................ 272. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО» ....................................................................................................... 283. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА» ........................................................................................................... 294. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА» ............................................................................................................................. 305. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» ............................................................................................................... 306. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ» ................................................................................................................................. 317. ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЗДОРОВ’Я І ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА» ........................................................................................ 32

7

встуПЕксперти проаналізували такі програми для основної та старшої школи (за освітніми

галузями):1. Освітня галузь «Мови і літератури»:

• Українська мова. 5–12 класи;• Українська література. 5–12 класи;• Зарубіжна література. 5–12 класи.

2. Освітня галузь «Суспільствознавство»: • Історія України. 5–12 класи;• Всесвітня історія. 6–12 класи;• Етика. 5–6 класи;• Правознавство. Практичний курс. 9 клас;• Правознавство. 10–12 класи (профільний рівень);• Людина і світ. 12 клас;• Економіка. 11 клас.

3. Освітня галузь «Естетична культура»:• Художня культура. 10–11 класи;• Естетика. 12 клас.

4. Освітня галузь «Математика»:• Математика. 5–12 класи.

5. Освітня галузь «Природознавство»:• Природознавство. 5–6 класи;• Біологія. 7–11 класи;• Географія. 6–10 класи;• Фізика. Астрономія. 7–12 класи;• Хімія. 7-11 класи; Хімія. 10–12 класи (профільний рівень).

6. Освітня галузь «Технології»:• Трудове навчання. Технології. 5–9 класи;• Креслення. 12 класи;• Інформатика. 9 клас;• Інформатика. 10–12 класи.

7. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»:• Фізична культура. 5–12 класи.

Усі проаналізовані програми розроблено відповідно до Державного стандарту освіти. Вони є одними з основних документів для вивчення предметів інваріантної складової типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів. Програми відпові-дають типологічній віднесеності, а також задовольняють критеріям адресної спрямова-ності. До того ж, вони є соціально й психологічно визначеними.

Експертизу здійснено відповідно до визначеної процедури ґендерної експертизи навчальних програм.

Аналіз освітніх програм щодо відображення в їхньому змісті ґендерного компонента проводили за схемою комплексної ґендерної експертизи офіційних навчальних докумен-тів, поданої в аналізові Державного стандарту.


освітнЯ ГаЛузЬ «мови і Літератури»

Програма курсу «українська мова. 5–12 класи»

Навчальну програму з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5–12 класи» 1 розроблено відповідно до Державного стандарту освіти (освітня галузь «Мови і літератури»). На рівні змісту вона є ґендерно нейтральною, проте з формального погляду документ треба визнати ґендерно негативним.

Аналізована програма не пропонує для вивчення в рамках курсу жодного доцільного ґендерного компонента. Це не може не бентежити, оскільки вже майже півстоліття актив-но розвивається окрема галузь мовознавчої науки – ґендерна лінгвістика, яка досліджує мовні засоби конструювання ґендеру як соціальної статі. У шкільному курсі мови ґендер-ної проблематики можна торкнутися в кількох розділах:

– по-перше, у змісті так званих вступних уроків, під час яких діти засвоюють соціаль-ні аспекти функціонування мови, наприклад: урок «Значення мови в житті суспільства» (5 клас), «Мова – скарбниця духовності народу» (7 клас), «Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу» (8 клас) тощо;

– по-друге, у змісті окремих мовних тем, наприклад: тема «Іменник» на уроках, при-свячених опрацюванню категорії граматичного роду (6 клас); «Лексикологія» на уроках, присвячених уживанню стилістично нейтральної та забарвленої лексики, культурі вжи-вання доречних мовних засобів у спілкуванні (6 клас);

– по-третє, у змісті так званої соціокультурної лінії, яка пропонує орієнтовну тематику текстів дидактичного матеріалу, розмовних тем та тем учнівських письмових робіт;

– по-четверте, у частині Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки від-повідно до змісту мовного матеріалу та матеріалу з розвитку мовлення, зокрема, у змісті мовної та мовленнєвої ліній для 12-го класу передбачено, що «учень додержується загальноприйнятих етичних та етикетних норм поведінки і культури спілкування», проте, яких саме норм, не зазначено.

На жаль, у рецензованій програмі не реалізовано жодної з перелічених можливостей долучити ґендерний компонент до шкільної мовної освіти.

Варто зазначити, що укладачі програми не мали на меті бодай побіжно (формально) вказати на ґендерний аспект. Про це свідчить наскрізне вживання в тексті освітнього документа слова учень на позначення і учнів, і учениць. Навіть у тій частині, яка оформ-лена як таблиця, у колонці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», послідовно вжито й виділено шрифтом слово учень (розуміє, визначає, аналізує, читає тощо).

У пояснювальній записці до програми іменники чоловічого роду на позначення осіб обох статей ужито:

– в однині – 11 разів (учня, вчителя, автора);– у множині – 47 разів (учнів, учителів, старшокласників, школярів).

1 Українська мова. 5–12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, та ін.; За ред. Л. В. Скуратівського. – К.: Перун, 2005.

9

Крім того, автори тричі використовують займенникові конструкції на зразок той, хто говорить або пише щодо осіб обох статей. Лише один раз ужито синонімічний вираз кожна особистість щодо тих, хто навчається. Так само один раз ужито іменник діти.

У тексті характеристики змістових ліній скрізь вживають іменники, прикметники та займенники чоловічого роду на позначення осіб обох статей. Наприклад: учень; адресат мовлення; співрозмовник; уміти висловити незгоду з позицією співрозмовника так, щоб не образити його тощо (сторінки не зазначаємо, оскільки це системна риса).

Поодинокі позитивні моменти є в змісті соціокультурної лінії, яка, однак, має реко-мендаційний характер і окремих годин на реалізацію якої програмою не передбачено. Так, у пояснювальній записці, в загальній характеристиці цього змістового компонента програми, зазначено, що «соціокультурна лінія є засобом опанування… цінностей, норм, які регулюють стосунки між… статями».

У змісті соціокультурної лінії передбачено блок «Я і ти (члени родини, друзі, товари-ші)», у якому запропоновано орієнтовну тематику висловлювань учнів, пор.: «Я – украї-нець/українка» (5 клас); «Мамина пісня», «Смерекова хата – батьківський поріг» (6 клас); «На кого я хотів би (хотіла б) бути схожим (схожою)» (9 клас), «Мій друг», «Моя подруга» (12 клас). Тематика текстів дидактичних матеріалів назагал оминає ґендерну проблемати-ку. Виняток становлять формулювання: «Мамина колискова», «Мати – берегиня роду» (6 клас); «Взаємини між чоловіком і жінкою та іншими членами родини» (7 клас); «Захоплення жінок (шиття, плетіння, вишивка тощо)», «Захоплення чоловіків (столярство, радіотехніка та інші) (10 клас). Та навіть у цих формулюваннях можна відчути вплив ґен-дерних стереотипів, а саме: уживання слова жінка в значенні дружина, патріархально зумовлені види занять жінок/чоловіків.

Окрім того, автори не раз пропонують некоректні з ґендерного погляду формулюван-ня, які створюють враження «непомітності» жінок у суспільному житті. Так, у 5–6-х класах у змісті соціокультурної лінії є формулювання «Видатні українці», у 8-му класі – «Внесок українців у світову культуру», в 11-му класі – «Герої національно-визвольного руху»; у 12-му класі – «Роль громадянина у відродженні й зміцненні української державності».

Як це не прикро зазначати, але в рекомендаційній частині програми не знайшли місця, щоб згадати про видатних українських мисткинь Лесю Українку, Ольгу Кобилянську, Марію Башкирцеву, Соломію Крушельницьку, Марко Вовчок, Катерину Білокур, діячок політичного та громадського руху Олену Телігу, Софію Русову, Христину Алчевську, уче-них Олександру Єфименко, Наталію Полонську-Василенко, Олену Курило, українських спортсменок.

З аналізованої програми діти не дізнаються про свої мовні права та, відповідно, про приклади їх порушення, серед них і про ті, що пов’язані з ґендерною дискримінацією, не довідаються про те, що таке мовний сексизм і як його можна подолати.

Узагальнюючи, уважаємо за потрібне наголосити, що в експертних висновках треба розмежовувати рівень змісту аналізованої навчальної програми та формальний рівень (форму, мовне оформлення документа).

На рівні змісту навчальна програма з української мови для загальноосвітніх навчаль-них закладів «Українська мова. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, однак з формаль-ного погляду документ слід визнати ґендерно негативним. Цей висновок навряд чи справедливо ставити на карб авторам, адже жодних вимог, рекомендацій чи приписів


щодо врахування ґендерних аспектів в оформленні документів такого типу офіційно немає. Наведені в рецензії приклади відповідають граматичним нормам сучасної україн-ської мови. Долучення ґендерного компонента на рівні змісту можна і треба здійснити згідно з процедурою вдосконалення навчальних програм.

Програма курсу «українська література. 5–12 класи»

Ґендерна експертиза навчальної програми «Українська література. 5–12 класи» 2 дає підстави оцінити документ як ґендерно чутливий. Хоча ґендерний компонент ураховано недостатньо, загалом позитивний висновок ґрунтується на долученні ґендерної пробле-матики до змісту уроків через зміст літературних творів, увазі до характеристики жіночих образів, аналізові місця теми жінки у творчості українських митців.

В аналізованій програмі немає доцільних ґендерних компонентів. При цьому варто зазначити, що структура програми дозволяє долучати такі компоненти без жодних засте-режень, оскільки аналізований документ складається з двох частин: одну частину присвя-чено основній школі (5–9 класам), її побудовано за тематичним принципом до 8-го класу включно, другу частину присвячено старшій школі (10–12 класам), її зміст організовано за історико-хронологічним принципом. Обидві частини могли б містити ґендерно доцільні компоненти або окремим тематичним блоком (наприклад, у 5-му класі – «Казки україн-ських письменниць», у 6-му – «Українські письменниці пишуть про природу» тощо), або хронологічно. Доводиться констатувати, що ступінь репрезентації жінок у змісті курсу «Українська література. 5–12 класи» загалом невисокий. Якщо весь час, передбачений для текстуального вивчення творів (а це загалом 469 годин), уважати за 100%, то час, відведе-ний на опрацювання творів письменниць, становитиме біля 9,5% (44, 5 годин). Програма передбачає опрацювання на уроках творів таких письменниць: Оксани Сенатович (5 клас), Костянтини Малицької (5 клас), Олени Пчілки (5 клас), Лесі Українки (6, 8, 10 класи), Ліни Костенко (6, 7, 12 класи), Ірини Жиленко (6, 12 класи), Емми Андієвської (6 клас), Любові Пономаренко (7 клас), Марусі Чурай (8 клас), Марка Вовчка (Марії Вілінської) (9 клас), Ольги Кобилянської (10 клас), Олени Теліги (11 клас), Галини Пагутяк (12 клас), Оксани Забужко (12 клас). Навіть побіжний погляд переконує, що цей список далеко не повний. Утім, і твор-чість згаданих мисткинь не можна вважати вичерпно представленою. Зокрема, ім’я Ольги Кобилянської презентовано лише в жанрі психологічної повісті, а блискучі новели пись-менниці, її доробок у царині драматургії не знайшли відображення у змісті курсу. Більш-менш вичерпно висвітлено творчість Лесі Українки, проте на текстуальне опрацювання її творів передбачено лише 13 годин (на 3 класи, у яких передбачено ознайомлення з твор-чістю поетеси). Є класи, де про творчість українських письменниць свідчить тільки одне (9 клас – Марко Вовчок, 2 год.), або два імені (7 клас – Ліна Костенко, 2 год.; Любов Пономаренко, 1 год.; 8 клас – легендарна Маруся Чурай, 1 год.; Леся Українка, 5 год).

Водночас програму курсу «Українська література. 5–12 класи» можна вважати ґендер-но чутливою, оскільки в запропонованих до вивчення творах порушено ґендерні питан-ня Так, долі жінки, її ролі в родинному та соціальному житті, проблемі дискримінаційного становища жінок у патріархальному суспільстві присвячено уроки:

2 Українська література. 5–12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун, 2005.

11

– у 5-му класі – опрацювання легенд «Лісова панна», «Берегиня», українських народ-них казок «Мудра дівчина», казок В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка», казок І. Липи «Близнята», українських народних прислів’їв та приказок, зокрема про материнство, літо-писної оповіді про княгиню Ольгу, уривків з книги Олександра Олеся «Княжа країна», зокрема її частини «Княгиня Ольга», вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...», поезії Костянтини Малицької «Чом, чом, земле моя...», оповідання Олени Пчілки «Сосонка»;

– у 6-му класі – опрацювання календарно-обрядової поезії, зокрема веснянок, щедрі-вок, пісень літнього циклу та колискових, віршів Лесі Українки, Ліни Костенко (особливо поезії «Кольорові миші»), уривків з кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (образи матері, баби Сашка), віршів І. Жиленко, І. Калинця, казок-притч Е. Андієвської, повісті В. Близнеця «Звук павутинки» (образ Ніни), оповідань С. Васильченка;

– у 7-му класі – опрацювання повісті І. Франка «Захар Беркут» (образ Мирослави), балади Т. Шевченка «Тополя», повісті А. Чайковського «За сестрою», фрагментів з повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», казки-притчі Б. Лепкого «Мишка», поезій Ліни Костенко, оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки» (образ Тосі), вірша В. Симоненка «Лебеді мате-ринства», поезії А. Малишка «Пісня про рушник», вірша Л. Кисельова «Катерина»;

– у 8-му класі – опрацювання пісень Марусі Чурай, ознайомлення з подробицями життя легендарної поетки та співачки, опрацювання думи «Маруся Богуславка», поеми «Слово про похід князя Ігоря» (образ Ярославни), поезій Лесі Українки, повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» (образ Соломії), уривків з повісті О. Назарука «Роксолана»);

– у 9-му класі – опрацювання побутових ліричних пісень, ознайомлення з традицій-ною обрядовістю українського весілля, опрацювання народних балад, уривків з Біблії (притча про Адама та Єву), драми І. Котляревського «Наталка Полтавка», повістей Г. Квітки-Основ’яненка (сентиментальний образ Марусі та вітальний – конотопської відьми), поем про жіночу долю Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка», «Марія»), оповідань Марка Вовчка, притчі І. Липи «Мати»;

– у 10-му класі – опрацювання повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (харак-теристика жіночих образів), повісті Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (характеристика жіночих образів), трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» (образ Марисі), поезії І. Франка з циклу «Зів’яле листя», новели «Сойчине крило» (психо-логічна глибина розкриття образу Марії), оповідання Б. Грінченка «Каторжна», повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (трагізм кохання Марічки та Івана), повісті О. Кобилянської «Земля» (характеристика жіночих образів), поезій та драматичних творів Лесі Українки (образ Мавки, матері Лукаша, Килини), віршів М. Вороного «Блакитна Панна», «Інфанта», ліричних поезій Олександра Олеся;

– в 11-му класі – опрацювання ліричних поезій П. Тичини, роману В. Домонтовича «Доктор Серафікус», драматичних творів М. Куліша, загальна характеристика еміграційної літератури (постаті українських мисткинь Д. Гуменної, Наталени Королевої, Олени Теліги), загальна характеристика сучасної масової літератури (поняття «жіночий роман»);

– у 12-му класі – опрацювання ліричних поезій В. Симоненка, М. Вінграновського, Д. Павличка, І. Жиленко, віршів Ліни Костенко та її роману «Маруся Чурай», новел О. Гончара, Г. Тютюнника, роману В. Шевчука «Дім на горі», загальна характеристика літе-ратури української діаспори (творчість Е. Андієвської), сучасної української поезії, прози).


Попри активне долучення ґендерної проблематики через зміст запропонованих для текстуального опрацювання творів, автори програми не змогли уникнути ґендерно неко-ректних згадувань в оформленні програми. Так, у пояснювальній записці вони досить часто вживають іменники чоловічого роду на позначення осіб обох статей:

– в однині – 18 разів (громадянин-патріот, свідомий українець, учитель, учень, пись-менник тощо);

– у множині – 12 разів (учні, школярі, митці).У критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів послідовно вжито слово учень

на позначення і учнів, і учениць (загалом 12 разів).Водночас автори рецензованої програми виявили, порівняно з укладачами програм

з української мови, більшу винахідливість у прагненні створити зважений з ґендерного погляду текст. У тексті пояснювальної записки вони часто вживають іменники дитина, особистість, людина, молодь на позначення учнів та учениць (загалом 19 уживань). Автори аналізованої програми знайшли спосіб уникнути нав’язливої констатації «учень уміє, аналізує, визначає тощо» в колонці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», утіливши всі формулювання в інфінітивних реченнях на кшталт знати і розуміти значення термінів.

Ґендерна експертиза навчальної програми «Українська література. 5–12 класи» дає підстави оцінити документ як ґендерно чутливий. Хоча ґендерний компонент ураховано недостатньо (низький ступінь репрезентації творчості письменниць порівняно з рівнем висвітлення творчості письменників), загалом позитивний висновок ґрунтується на долученні ґендерної проблематики до змісту уроків через зміст літературних творів, увазі до характеристики жіночих образів, аналізові місця теми жінки у творчості україн-ських митців. Невизначеність ґендерного компонента в такому разі можемо пояснити нехтуванням засад ґендерної рівності в документах загального рівня, зокрема в Державному стандарті, браком принципів його долучення до навчальних програм. Утім, цей недолік не складно усунути в порядку, передбаченому процедурою вдосконалення навчальних програм.

Програма курсу «зарубіжна література. 5–12 класи»

Ґендерна експертиза навчальної програми «Зарубіжна література. 5–12 класи» 3 дає підстави оцінити документ як ґендерно стереотипний з огляду на невиправдане нехту-вання ґендерної проблематики в змісті курсу, мізерну репрезентацію творчості письмен-ниць, унаслідок чого в дітей може скластися викривлене уявлення про літературу як мистецтво чоловіків.

Аналізована програма зовсім не зачіпає ґендерну проблематику. Єдиний позитивний момент – згадка про потребу «виховувати в учнів ґендерну толерантність» у переліку завдань курсу в пояснювальній записці до програми. Через цілковите нехтування ґен-дерної проблематики в змісті навчального матеріалу, а також у частині Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, процитована вимога видається формаль-ною. Складається враження, що автори, які ставлять собі за мету «залучення учнів

3 Зарубіжна література. 5–12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун, 2005.

13

до найвищих досягнень світової літератури і культури», свідомо культивують андроцен-тричний погляд на світове мистецтво.

Уражає втілений у програмі підхід до відбору творів для текстуального вивчення на уроці. За всі роки навчання дітям запропоновано познайомитися з творчістю лише двох мисткинь – давньогрецької поетеси Сапфо та російської поетеси Анни Ахматової. Якщо весь час, передбачений для безпосередньої роботи з художнім текстом (а це загалом 383 години), уважати за 100%, то час, відведений на опрацювання творів письменниць, ста-новитиме лише 0,65% (2,5 години). У списку додаткової літератури для читання укладачі програми згадують іще кілька жіночих імен, а саме:

– Ліндгрен А. Расмус-волоцюга; Пеппі Довгапанчоха; Ролінґ Дж. К. Гаррі Поттер і філо-софський камінь; Гаррі Поттер і таємна кімната; Гаррі Поттер і в’язень Азкабану; Гаррі Поттер і келих вогню; Гаррі Поттер і Орден Фенікса (5 клас);

– Санд Жорж. Консуело (9 клас);– Бронте Ш. Джейн Ейр (10 клас);– Вулф В. Місіс Деллоуей (11 клас).Проте якщо й цей додаток порівняти із запропонованими для додаткового читання

творами літераторів-чоловіків, висновок навряд чи стане позитивним. Окрім того, жод-них важелів учительського впливу на позакласне читання дітей у програмі не вказано.

Варто наголосити, що запропоновані для текстуального вивчення твори переважно не торкаються ґендерної проблематики. Так, з-поміж творів, запропонованих до вивчен-ня в 7-му класі (героїчні пісні та романтичні балади, історичний роман В. Скотта «Айвенго» та історична повість М. Гоголя «Тарас Бульба», сатирична повість Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» та детективна повість А. Конан Дойля «Собака Баскервілів», новели О. Генрі «Останній листок» та оповідання Дж. Олдриджа «Останній дюйм», оповідання М. Шолохова «Доля людини»), лише в романі В. Скотта «Айвенго» та баладі Й. Шіллера «Рукавичка» жіночі персонажі впливають на розвиток сюжету. На це вказує два формулювання в про-грамі, пор.: «Учень характеризує поведінку Кунігунди», «Ровена та Ребека – дві різні долі».

Лише як згадку про жінок слід кваліфікувати звернення до ґендерної проблематики ще в кількох твердженнях (формулюваннях) з програми, а саме: «Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. Образ Лаури у творах Петрарки», «Учень пояснює, в чому полягають особливості створення образу Лаури у віршах Петрарки (ідеалізація, вживання штампів у описові зовнішності)» (8 клас); «Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона (за повістю Вольтера „Простак”)», «Учень розкриває сутність трагізму долі мадему-азель де Сент-Ів і Гурона» (9 клас); «„Фауст – Маргарита” (за поемою Й. В. Ґете)», «Учень характеризує трагічний конфлікт „Фауст – Маргарита”» (9 клас); «Жіночі персонажі роману (за романом М. Лермонтова „Герой нашого часу”)», «Учень характеризує образи княжни Мері, Бели» (9 клас); «Трагічність долі Есмеральди (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”)», «Учень пов’язує із проблематикою роману долю Есмеральди (чарівна циган-ка стала жертвою релігійного бузувірства і грубих забобонів)» (10 клас); «„Суперечливий образ Анни” (за романом Л. Толстого „Анна Кареніна”)», «Учень називає основні проблеми твору: ... право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, передовсім дітьми (доля Сергія Кареніна та маленької Ані)» (10 клас).

Уважаємо за потрібне наголосити на деяких творах, які взагалі можуть мати двознач-не (часом і дискримінаційне) тлумачення. Так, у 10-му класі діти знайомляться з комедією


Б. Шоу «Пігмаліон», де «філологічний конфлікт» розгортається на тлі конфлікту міжстате-вого: Елайза Дулитл проходить шлях від малопривабливої кокні-квіткарки до «чарівної леді» під керівництвом цивілізатора, професора Гіггінса. Проте автори, схоже, виключа-ють можливість такого потрактування, оскільки жодних засторог щодо нього в програмі не знайдено.

У тексті програми помічаємо чимало прикладів ґендерної асиметрії мови. Упадає в око наскрізне вживання в освітньому документі слова учень на позначення і учнів, і уче-ниць. Навіть у тій частині, яку оформлено як таблицю, у колонці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», послідовно вжито й виділено шрифтом слово учень (пояснює, називає, відрізняє, характеризує тощо). У пояснювальній записці до про-грами, обсяг якої не перевищує двох сторінок, іменники чоловічого роду на позначення осіб обох статей ужито:

– в однині – 7 разів (учень, школяр, учитель, автор, словесник);– у множині – 23 рази (учні, школярі, випускники).На цю кількість ґендерно асиметричних уживань іменники молодь, особистість,

людина вжито 3 рази.Навчання дітей за цією програмою сприятиме поширенню стереотипного уявлення,

що з-поміж жінок немає визначних письменниць, що вони назагал не здатні до вишуканої словесної творчості. Щоб усунути ґендерну асиметрію такого підходу, програму потрібно ґрунтовно доопрацювати, увівши до кола авторів письменниць та запропонувавши твори, у яких жінки посідають місце центральних персонажів і втілюють ідею ґендерної рівності.

освітнЯ ГаЛузЬ «сусПіЛЬствознавство»

Програми курсів «історія україни. 5–12 класи» та «всесвітня історія. 6–12 класи»

Програми курсів «Історія України. 5–12 класи» та «Всесвітня історія. 6–12 класи» роз-роблено відповідно до Державного стандарту освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Вони відповідають типологічній віднесеності.

Програми вказаних курсів є ґендерно нейтральними, проте вони мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення історії України та всесвітньої історії сприяє всебічному розвитку особистості, розвитку історичного мислення, а також моральних та етичних цінностей у кожної особи. Зміст курсів з історії України (5–12 класи) та всесвітньої історії (6–12 класи) «…інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємо-відносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з фор-муванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей... Програмою передбачено максималь-ну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної

15

діяльності школярів та усуває їх перевантаження». Це повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Експертиза виявила доцільність долучення до складу програми матеріалу щодо ґен-

дерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина.

Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготов-ки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують імен-ники чоловічого роду, зокрема іменник учень. На нашу думку, ці формулювання є виявом андроцентризму мови, тому слово учень варто замінити на вираз учень/учениця, урівно-важити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчи-ка, і дівчинку з однакової позиції.

С. 28–37. Під час вивчення тем курсу історії України (8 клас) звернути увагу на питан-ня «Відносини в суспільному житті між чоловіками і жінками; їхні шлюбно-сімейні стосун-ки; формування традицій просвітництва і благодійності та звичаїв Запорізької Січі», щоб розвивати уміння визначати особливості становлення національного характеру українок та українців.

С. 40–43, 44–47. Під час вивчення теми 2 «Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.», теми 6 «Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.» курсу історії України (9 клас) звернути увагу на питання «Історія боротьби жінок в Україні за свої права», щоб формувати уміння давати порівняльну характеристику національно-визвольних і жіночих рухів у Європі та в Україні.

С. 118–139. Під час вивчення тем курсів історії України (10–12 класи) звернути увагу на питання «Становище жінки у радянському суспільстві», щоб формувати уміння аналі-зувати становище радянських жінок в контексті прав і можливостей.

Інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас»С. 76–77. Під час вивчення теми 1 «Життя людей за первісні часи» звернути увагу на

розгляд питання «Ґендерна соціалізація і ґендерний розподіл праці», щоб формувати уявлення про місце й роль господарювання в житті чоловіка та жінки, уміння порівнюва-ти способи господарювання на підставі інформації про умови життя первісної жінки й чоловіка та задоволення їхніх потреб.

С. 76–77. Під час вивчення теми 1 «Життя людей за первісні часи» звернути увагу на історичні свідчення про життя і суспільну організацію давніх жінок та чоловіків, зокрема на території сучасної України, щоб розвивати уявлення про форми організації давнього суспільства, релігію та мистецтво жінок і чоловіків.

С. 78–81. Під час вивчення теми 2 «Давній Єгипет», теми 3 «Передня Азія», теми 4 «Давні Індія та Китай» звернути увагу на вивчення питання «Головні здобутки давніх циві-лізацій: ґендерний аспект», щоб формувати уявлення про духовний світ і спосіб життя жінок та чоловіків – представників різних цивілізацій, різні підходи до висвітлення істо-ричних культур, здобутки давніх цивілізацій; надавати знання про спільні та відмінні риси життя чоловіка й жінки та про розвиток суспільства різних цивілізацій; формувати уміння порівнювати особливості та здобутки різних цивілізацій, становище жінки в різних краї-нах Сходу й Заходу.


С. 84–85. Під час вивчення теми 7 «Еллінізм» звернути увагу на ґендерний аспект античної культури та її спадщини.

С. 76–89. Під час вивчення «Інтегрованого курсу „Всесвітня історія. Історія України. 6 клас”» звертати увагу на міфологічні погляди людей щодо місця й ролі жінки та чолові-ка в суспільстві, формувати уміння порівнювати роль жінки й чоловіка в давній культурі.

С. 90–97. Під час вивчення тем курсу всесвітньої історії (7 клас) звертати увагу на формування уявлень про повсякденне життя жінок та чоловіків епохи середньовіччя, культурну спадщину середньовіччя, а також уміння описувати життя жінок і чоловіків в середні віки.

С. 100–103. Під час вивчення теми 5 «Культура Західної Європи ХVІ – першої полови-ни ХVІІІ ст.» курсу всесвітньої історії (8 клас) звернути увагу на питання «Відродження і гуманізм. Ідеал Мадонни».

С. 108–117. Під час вивчення тем курсу всесвітньої історії (9 клас) звернути увагу на питання «Історія боротьби жінок за свої права», щоб формувати уміння давати порівняль-ну характеристику жіночих рухів у різних країнах світу.

С. 118–139. Під час вивчення тем курсів всесвітньої історії (10–12 класи) звертати увагу на питання «Становище жінки у радянському суспільстві», щоб формувати уміння аналізувати становище радянських жінок в контексті прав і можливостей.

Програма курсу «етика. 5–6 класи»

Ґендерна експертиза навчальної програми «Етика. 5–6 класи» ( К.: Перун, 2005. – 24 с.) дає підстави оцінити документ як ґендерно нечутливий.

Аналізована програма, попри те, що кожним формулюванням реалізує соціокультур-ний компонент, майже не торкається ґендерної проблематики. Навіть у темах «Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспільстві» (5 клас) та «Цінності демократичного громадянського суспільства» (6 клас), які подано спеціально для долу-чення ґендерного компонента, відповідних формулювань та термінів не запропоновано. Складається враження, що автори абсолютно не обізнані з ґендерною проблематикою або свідомо оминають її, хоча принцип ґендерної рівності вже давно став наріжним каменем у розбудові сучасних демократичних суспільств.

У тексті програми помічаємо чимало прикладів ґендерної асиметрії мови. Упадає в око наскрізне вживання в освітньому документі слова учень на позначення і учнів, і уче-ниць. Навіть у тій частині, яку оформлено як таблицю, у колонці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», послідовно вжито й виділено шрифтом слово учень (розповідає, пояснює, характеризує тощо). У пояснювальній записці до програми, обсяг якої становить дві сторінки, іменники чоловічого роду на позначення осіб обох статей ужито:

– в однині – 10 разів (учень, учитель, індивід); – у множині – 17 разів (учні, п’ятикласники, учителі, батьки). На цю кількість ґендерно асиметричних уживань іменники особистість, людина,

дитина, діти вжито 7 разів. Трохи краща ситуація з формулювання тем уроків: у цій частині програми автори

послідовно використовують слово людина, пор.: «Як пов’язані етика та духовний світ

17

людини», «Чим керується людина у вчинках та поведінці» (5 клас) або «Цінності людини в сучасному світі», «Людина – частина Всесвіту» (6 клас). Утім, це навряд чи можна вважати позитивною рисою (радше випадковістю: такою є граматична реалія української мови), оскільки у твердженнях, які розкривають зміст тем та уроків, повсякчас натрапляємо на вживання іменної частини складеного присудка або додатка у формі прикметника чоло-вічого роду, наприклад: «Що означає бути щасливим», «Як бути корисним суспільству» (5 клас); «Що означає бути дорослим і самостійним», «Чи легко бути справедливим», «Що означає бути толерантним», «Що означає бути самим собою» (6 клас). Маємо чимало прикладів уживань в подібних конструкціях іменників тільки чоловічого роду, хоча в мові широковживаними є й паралельні форми жіночого роду, пор.: «Кого ми називаємо дру-гом», «Що означає бути громадянином» (5 клас), «Кого називають альтруїстом, а кого – егоїстом», «Що означає бути громадянином і патріотом України» (6 клас).

У змісті уроків 5–6-х класів натрапляємо лише на одне згадування, яке стосується жінок, проте тематично воно співвідносне з патріархальними традиціями, пор.: «Яку роль відіграють для українців звичаї гостинності, працелюбність, взаємоповага, допомога сиротам, вдовам, безкорисливість» (5 клас).

З огляду на цілковите нехтування всіх можливостей долучення ґендерного компо-нента до змісту курсу «Етика. 5–6 класи», мусимо визнати аналізовану програму ґендер-но нечутливою. Ідеться не про те, що жінки та чоловіки в ній представлені нерівно-мірно, а про те, що курс, завдання якого – познайомити дітей з моральними засадами життя в сучасному суспільстві, навіть не згадує про принцип рівних можливостей, не навчає відповідної поведінки. Наприклад, у 6-му класі передбачено проведення уроку, присвяченого соціальній справедливості та суспільній різноманітності. У тексті цієї час-тини програми є формулювання: «У чому ми всі рівні, хоча й різні. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві». Державні вимоги до рівня загаль-ноосвітньої підготовки учнів скеровують діяльність учителів на те, щоб учні навчалися аналізувати ситуації, «у яких діють стереотипи та упередження». Не лише доречною, а й нагальною справою вважаємо конкретизацію найтиповіших стереотипів, серед них і ґендерних. До того ж, невиправданим є „замовчування” ґендерної проблематики в темі 4 для 5-го класу: «Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті». Зокрема, в уроках, присвячених мовному етикету, навіть не згадують про ети-кетні можливості подолання проявів мовного сексизму та ґендерної асиметрії мови. Уважаємо, що аналізована програма потребує ґрунтовного доопрацювання і на рівні змісту, і на рівні оформлення тексту документа.

Програма курсу «Правознавство. Практичний курс. 9 клас»

Програма курсу «Правознавство. Практичний курс. 9 клас» загалом є ґендерно ней-тральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення правознавства сприяє формуванню правовідпові-дальної поведінки учениць/учнів. Програма «побудована на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань та соціального досвіду школярів, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем… націлений на виховання учнів у дусі демо-кратичних і національних цінностей, що визначають громадянську самосвідомість


та правомірну поведінку особистості», що повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.


дерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина. Так, під час вивчення теми «Що таке Конституція. Як Конституція врегульовує життя громадян України» треба звернути увагу на ґендерно-правові аспекти формування органів законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Під час вивчення теми «Що таке права і свободи людини. Загальна декларація прав люди-ни. Види прав і свобод людини. Конвенція ООН про права дитини. Як захищаються права і свободи людини в Україні й світі» слід формувати в учениць і учнів уміння аналізувати правові ситуації, використовуючи окремі положення національних і міжнародних доку-ментів з прав людини та ґендерної рівності. Під час вивчення теми «Конституційні права і свободи людини і громадянина. Як реалізувати та захистити права і свободи. Які основні обов’язки закріплює Конституція України» потрібно звернути увагу на принцип рівності прав і можливостей для жінок та чоловіків в конституційному законодавстві. Тема «Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обов’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі» має містити інформацію про ґендерні стереотипи в сучасній школі та шляхи їх подолання. Ця тема, як і наступна – «Як громадяни беруть участь у житті демократичної держави. Що таке самоврядування. Громадські об’єднання та дитячі організації. Демократія у шкільному житті», має повідо-мляти про формування толерантних стосунків у сучасній школі. Під час вивчення теми «Право на працю в Україні. Як законодавство регулює трудові відносини. Роботодавці та працівники на ринку праці. Як знайти роботу. Право та підприємницька діяльність» треба звернути увагу на питання «Жінки та чоловіки на ринку праці», яке може містити інфор-мацію про ґендерні відмінності в можливостях працевлаштування, ґендерні виміри без-робіття, ґендерну структуру підприємництва. Під час вивчення теми «Що таке злочин. Ознаки та види злочинів. Склад злочину. Наслідки злочину для особи та суспільства. Як не стати жертвою злочину» пропонуємо розглянути такі питання: «Торгівля людьми» та «Насильство».

Програма курсу «Правознавство. 10–12 класи»

Програма «Правознавство. 10–12 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Вона розроблена відповідно до Державного стандарту освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»).

Позитивним є те, що, як зазначено в програмі, вивчення правознавства сприяє фор-муванню правовідповідальної поведінки учениць/учнів. Курс «…спрямовано на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів», що повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Уважаємо за доцільне долучити до складу програми матеріал щодо ґендерної рівно-

сті та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод

19

людини й громадянина. Так, під час вивчення теми 4 «Права, свободи і обов’язки людини і громадянина» (11 клас) треба звернути увагу на питання «Створення для чоловіків і жінок однакових умов щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина». Під час вивчення тем «Законодавча влада», «Виконавча влада», «Місцеве самоврядування», «Судова влада» слід розглянути питання «Ґендерно-правові аспекти формування органів законодавчої, виконавчої і судової влади, а також органів місцевого самоврядування в Україні». Під час вивчення теми 13 «Державне управління. Державна служба» (11 клас) потрібно звернути увагу на законодавчо закріплений рівний доступ до державної служ-би чоловіків та жінок. Під час вивчення теми 25 «Відповідальність за окремі види зло-чинів» (11 клас) пропонуємо розглянути такі види злочинів, як торгівля людьми та насильство й відповідальність за них. Під час вивчення теми 15 «Підприємництво» (12 клас) треба звернути увагу на ґендерну структуру підприємництва. Тему 21 «Правове регулювання трудових відносин в Україні» (12 клас) слід доповнити питанням «Ґендерні аспекти ринку праці». Під час вивчення теми 22 «Трудовий договір» і теми 23 «Робочий час і час відпочинку» особливу увагу варто приділити особливостям праці жінок. Під час вивчення теми 29 «Соціальний захист окремих категорій осіб» (12 клас) треба детально вивчити питання правового статусу і соціального захисту сімей з дітьми та матерів, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку. Тема 31 «Шлюб. Права та обов’язки подружжя» (12 клас) є ґендерно чутливою і повністю віддзер-калює питання рівних прав чоловіків та жінок.

Програма курсу «Людина і світ. 12 клас»

Програма курсу «Людина і світ. 12 клас» є ґендерно чутливою.Позитивним є те, що вивчення суспільствознавства виховує в учнів такі громадян-

ські риси як правова відповідальність, толерантність, ініціативність, громадянська активність, національна свідомість, що відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

При цьому уважаємо за доцільне долучити до теми 7 «Права, свободи та відповідаль-ність» розгляд питання «Реалізація та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина».

Програма курсу «економіка. 11 клас»

Програма курсу «Економіка. 11 клас» є ґендерно нейтральною, проте має деякі озна-ки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення економіки сприяє вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і ухвалювати економічно обґрунтовані рішення в різно-манітних життєвих ситуаціях. Програма відповідає «…основному напрямку розвитку загальної середньої освіти, стрижнем якої є культуротворча домінанта виховання само-достатньої особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем, критичного мислення, опрацювання різноманітної інформації, прагнення змінити на краще життя своєї родини і своєї держа-ви», що повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.


Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Експертиза виявила, що до складу програми доцільно долучити матеріал щодо ґен-

дерної рівності та створення однакових умов для чоловіків і жінок. Так, наприклад, до теми 1.1. «Господарювання і економіка» доцільно додати питання «Статевий поділ праці», до теми 1.2. – «Ґендерні особливості попиту і пропозиції на ринку праці». Питання «Домогосподарства як сфера споживання» теми 2.1. «Домашнє господарство» слід виклас-ти у такій редакції: «Домогосподарства як сфера споживання, оплачувана і неоплачувана праця». Під час вивчення цієї теми треба розглянути питання «Ґендерні ролі та їх розпо-діл у домашньому господарстві». Тему 2.4. «Ринкова інфраструктура» слід доповнити питаннями «Жінки і чоловіки на ринку праці. Ґендерна сегрегація ринку праці». Під час вивчення теми 2.5. «Доходи від використання економічних ресурсів» варто розглянути питання «Ґендерна диференціація оплати праці». Питання «Безробіття: його форми і при-чини» теми 3.2. «Роль держави у ринковій економіці» потрібно викласти у такій редакції: «Безробіття: його форми і причини. Ґендерні виміри безробіття. Соціальне партнерство на ринку праці».

освітнЯ ГаЛузЬ «естетична куЛЬтура»

Програма курсу «Художня культура. 10–11 класи»

Програма курсу «Художня культура. 10–11 класи» розроблена відповідно до Державного стандарту освіти (освітня галузь «Естетична культура»).

Програма курсу в цілому є ґендерно чутливою, але потребує певного вдосконалення в світлі ґендерного підходу до навчально-виховного процесу.

Позитивним є те, що вивчення художньої культури має на меті особистісний худож-ньо-естетичний розвиток учнів та формування у них світоглядних компетенцій у сфері художньої культури, що відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити логіка й структура предмета. Під час вивчення теми 1 «Образотворче мистецтво» розділу І «Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.» (Українська і зарубіжна культура) слід приділити особливу увагу зображенням Божої Матері на іконах, фресках та мозаїках часів Київської Русі. На думку експерта, мате-ріал щодо ролі жінки в давньоруській культурі варто вивчати як окреме питання.

Під час вивчення розділу І «Візуальні мистецтво» (Зарубіжна культура) треба відзна-чити втілення жіночих образів в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві.

Під час вивчення розділу ІІІ «Театральне мистецтво» (Зарубіжна культура) увагу слід звернути на постаті жінок-діячок балету та кіномистецтва.

Програма курсу «естетика. 12 клас»

Програма курсу «Естетика. 12 клас» загалом є ґендерно чутливою, однак потребує певного вдосконалення в світлі ґендерного підходу до навчально-виховного процесу.

21

Позитивним є те, що вивчення естетики спрямовано на осмислення й розвиток чуттє-вої культури людини, що відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

Під час вивчення теми 1 «Предмет естетики» розділу I частини I варто розглянути питання «Ґендерні аспекти естетики». Під час вивчення теми 2 «Давньогрецька естети-ка» розділу I частини I доцільно було б розглянути питання «Місце жінки у формуванні давньогрецької естетичної думки». Під час вивчення теми 1 «Естетика середньовіччя і відродження» розділу II частини I експерти пропонують долучити питання «Ідеал Мадонни» та «Образ жінки в новелістиці Відродження». Під час вивчення питання «Доісторичне мистецтво» теми 1 «Історичні закономірності розвитку мистецтва» треба звернути увагу на образ матері-богині в первісному мистецтві; питання «Міфологічне підґрунтя стародавнього світу» варто викласти в редакції «Міфологічне підґрунтя ста-родавнього світу: ґендерні аспекти», а під час вивчення питання «Мистецтво Відродження (XV – XVI ст.)» треба розглянути питання «Образ жінки в мистецтві Відродження». Під час вивчення теми 9 «Естетична специфіка літератури» розділу VIII частини ІІ слід звернути увагу на вивчення питання «„Жіноча література”. Славетна пле-яда українських письменниць».

освітнЯ ГаЛузЬ «математика»

Програма курсу «математика. 5–12 класи»

Програма курсу «Математика. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що «для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності та навичками їх застосу-вань до розв’язання практичних задач. Певної математичної підготовки і готовності її застосовувати вимагає і вивчення багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи». Це повністю відображає ґендерний підхід до навчально-виховного процесу.

Програма передбачає, насамперед, «оволодіння загальною математичною культурою, вироблення так званого математичного стилю мислення, тобто вміння класифікувати об’єкти, вміння встановлювати закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, вміння приймати рішення тощо», що сприяє самореалізації кожної особистості.

На нашу думку, основною вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

освітнЯ ГаЛузЬ «Природознавство»

Програма курсу «Природознавство. 5–6 класи»

Програма курсу «Природознавство. 5–6 класи» є ґендерно нейтральною. Позитивним є те, що вивчення природознавства сприяє формуванню емоційно-ціннісного ставлення учнів до довкілля на основі знань про природу, «передбачає розвиток в учнів почуття


причетності та відповідальності за збереження природи, розуміння її учнем як ідеалу гармонії й досконалості буття».

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. Наприклад, формулювання на с. 1 і на с. 3–9 варто змінити з урахуванням статевої належності учнів, як зазначено в таблиці 2.

Під час вивчення теми 1 «Організм як жива система» (5 клас) варто звернути увагу на статеві відмінності в живій природі, рослинному і тваринному світі.

Деякі назви структурних підрозділів програми не позбавлено ґендерно некоректних формулювань, що, на нашу думку, зумовлено ґендерною асиметрією мови.

Програма курсу «біологія. 7–11 класи»

Програма курсу «Біологія. 7–11 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є факт звернення до теми статевого й нестатевого розмноження рослин, а також вивчення тем «Поведінка тварин. Різноманітність способів життя тварин. Зв’язки тварин з іншими компонентами екосистем», «Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюб-на поведінка, турбота про потомство», «Розмноження та розвиток ссавців, турбота про потомство», «Біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження людини».

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови, що, на нашу думку, є її основною вадою.

У 9 класі вступну частину «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування» можна доповнити ґендерною складовою, а саме: «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування. Ґендер як соціокультурна стать». Під час вивчення в 9-му класі тем 2–12 треба враховувати ґендерний аспект. Під час вивчення теми 2 «Мислення і свідомість» (9 клас), зокрема питання «Функціональна асиметрія мозку», варто звернути увагу учнів на теорію відмінностей у функціонуванні правої і лівої півкулі в представників різних статей. В 11 класі під час вивчення питання «Клонування» (тема 9), треба додати: «Клонування. Етичні аспекти клонування».

Програма курсу «Географія. 6–10 класи»

Програма курсу «Географія. 6–10 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що «критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, вста-новлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення географії мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоана-лізу, самооцінки, самопізнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів» (с.4). У 9-му класі під час вивчення теми «Населення України» треба звертати увага на кількість, розміщення й густоту населення, його вікову і статеву структуру.

23

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови, про що свідчать назви структурних підрозділів програми.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. Формулюючи питання на с. 22 «Причини погіршення демографічної ситуації» (9 клас, тема «Населення України»), можна вказати на велику різницю (у 10–11 років) між тривалістю життя чоло-віків і тривалістю життя жінок, що пов’язано зі способом життя та специфікою зайнятос-ті чоловіків. Цей момент можна відзначити під час вивчення питання «Статево-віковий склад населення, його наслідки» (9 клас, тема «Населення України»). На ґендерні від-мінності та причини їх виникнення варто звернути увагу учнів під час вивчення питан-ня «Внутрішні і зовнішні міграції. Міграційні процеси в Україні, їх інтенсивність і гео-графія».

Під час вивчення теми 2 «Національний та етнічний склад населення» (9 клас) треба вказати на відмінні ґендерні ролі представників різних національностей України, серед них і представників національних меншин, на ґендерну культуру суспільства [«Духовна культура українського народу (мова, культура, освіта, обряди і звичаї, релігія)»]. У темі 4 «Трудові ресурси і зайнятість населення» варто звернути увагу на статевий склад «трудо-вих ресурсів», «економічно активного населення», продемонструвати зв’язок між статтю та зайнятістю населення. Під час вивчення теми «Показники якості життя. Проблеми сталого розвитку України» треба зауважити, що між індексом людського розвитку, забезпеченням ґендерної рівності та рівнем сталого розвитку України є взаємозв’язок.

У 10-му класі під час вивчення теми «Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безро-біття» (тема «Населення світу») варто вказати на ґендерні аспекти зайнятості й безробіття в різних регіонах світу.

Програма курсу «Фізика. астрономія. 7–12 класи»

Програма курсу «Фізика. Астрономія. 7–12 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Автори програми зазначають, що «оволодіти теоретичним знанням i вмінням його застосовувати в практичній дiяльностi людини – одне з основних завдань курсу фізики». Особливої актуальності це набуває в умовах особистiсно орієнтованого навчання, коли «важливо здійснити вiдповiдний добір фізичних задач, який би враховував пiзнавальнi можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої дiяльностi, розвивав би їхнi здiбностi вiдповiдно до освiтнiх потреб».

Текст програми не позбавлено ґендерно некоректних висловлювань, що, на нашу думку, є проявом ґендерної асиметрії мови. Курс фізики має обмежені можливості для повнішого долучення ґендерної складової, тому формувати засади ґендерної рівності варто на основі однакового представлення кожної статі у змісті текстових задач. У чин-них програмах з фізики та астрономії немає ґендерно чутливої термінології, не показано жіночий вплив на становлення та розвиток фізичної науки. Фізика та астрономія як точні науки вимагають не стільки зміни програмного матеріалу, скільки «ґендерного кута зору» для вчителя та однакового представлення досвіду чоловіків і жінок, а також видів їхньої діяльності в підручниках і посібниках.


В 11-му класі (фізика) до теми «Роль науки в житті людини та суспільному розвитку» розділу V варто додати до вказаного формулювання: «Роль науки в житті людини та сус-пільному розвитку. Ґендерні аспекти сучасної фізичної науки. Ґендерний дисбаланс у науці». Під час вивчення в 11-му класі (астрономія) теми 8 «Будова та еволюція Всесвіту» питання «Походження і розвиток Всесвіту» варто переформулювати як «Походження і розвиток Всесвіту. Альтернативні теорії походження Всесвіту», що сприятиме формуван-ню в учнів множинності поглядів на вказану проблему.

Програма курсу «Хімія. 7–11 класи» і «Хімія. 10–12 класи (профільний рівень)»

Програма «Хімія. 7–11 класи» (К. Перун, 2005.) загалом є ґендерно нейтральною, проте має ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Автори програми зазначають, що «метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, виро-блення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократич-ного суспільства». З одного боку, курс дає основи хімічних знань, потрібних для повсяк-денного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не збираються здобувати професії, пов’язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підґрунтям для подаль-шого вдосконалення хімічних знань і в старшій школі, і в інших навчальних закладах.

Позитивним є той факт, що окрім традиційних питань, належну увагу приділено висвітленню методів наукового пізнання, ролі теоретичних і експериментальних дослі-джень, екологічному спрямуванню курсу – наслідкам впливу діяльності людини на серед-овище, парниковому ефекту, кислотним дощам тощо. Також позитивним є те, що в рам-ках курсу вивчають вплив хімічних чинників (ліків, побутової хімії) на здоров’я людини, пояснюють згубну дію алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління. На нашу думку, під час розгляду вказаних питань доцільно долучати ґендерну складову.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 10–12 класи» (профільний рівень) призначена для навчання учнів хімії на профільному рівні в класах біолого-хіміч-ного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілю. Слід зазначити, що цей курс сприятиме «розвитку особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, формуванню наукового світогляду… створенню умов для самовизначення і саморозвитку особистості» (с. 2).

У програмі посилено практичну спрямованість змісту; більше уваги зосереджено на хімічному експериментові. Окрім того, у структурі програми відокремлено підрозділи: «Розрахункові задачі», «Демонстрації», «Лабораторні досліди», «Практичні роботи», «Міжпредметні зв’язки», «Орієнтовні об’єкти екскурсій» (с. 3). Перевагою профільного навчання, на думку укладачів програми, є «саморозвиток і самоосвіта учнів» (с. 4). Профільне навчання сприяє здійсненню профорієнтаційної роботи. У програмі подано перелік спеціальностей, які можуть обрати учні: «…сталевар, горновий оператор, апарат-

25

ник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фармацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо» с.5 . Усі назви спеціальностей наведено з допомогою іменників чоловічого роду, що не сприяє формуванню ґендерної рівності та не заохочує дівчат до вибору перелічених професій.

освітнЯ ГаЛузЬ «теХноЛоГії»

Програма курсу «трудове навчання. технології. 5–12 класи»

Програма навчального предмета «Трудове навчання. Технології. 5–12 класи» є ґендер-но нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є факт, що така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до проектної та дослідницької. Акцент у роботі учнів зроблено саме на розвиткові «творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної доку-ментації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свiдомо обирати ті чи інші технологічні процеси й технічні засоби».

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. На нашу думку, учні 5–9-х класів мають самостійно обирати напрям, за яким вони

здійснюватимуть навчання. Під час вивчення в старшій школі теми «Основи професійно-го самовизначення (основні функції професійної діяльності; основні види діяльності людини; професійна діяльність; сфери та галузі професійної діяльності людини; основні поняття: культура праці, професійне становлення особистості, професійна кар’єра)» потрібно розглянути питання «Ґендерні особливості професійної діяльності. Ґендерні фактори в побудові професійної кар’єри. Ґендерні особливості ринку праці».

Програма курсу «креслення. 12 клас»

Програма курсу «Креслення. 12 клас» є ґендерно нейтральною, проте має деякі озна-ки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

На нашу думку, основною вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

Програма курсу «інформатика. 9 клас»

Програма курсу «Інформатика. 9 клас» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення інформатики сприяє самовизначенню та самореаліза-ції школярів, «…формуванню в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, формуванню у випускників основної школи інформаційної культури та


інформаційно-комунікативної компетентності», що повністю відповідає ґендерним підхо-дам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Програма курсу «інформатика. 10–12 класи»

Програма курсу «Інформатика. 10–12 клас» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення інформатики сприяє самовизначенню та самореаліза-ції школярів, «…формуванню в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності... формуванню у випускників основної школи інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності», що повністю відповідає ґендерним підхо-дам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Експертиза виявила, що до складу програми треба долучити матеріал щодо ґен-

дерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина. Так, наприклад, під час вивчення підтеми 4.1. «Електронна пошта» теми 4 «Служби Інтернету» питання «Етикет електронного спілку-вання» можна доповнити таким чином: «Етикет електронного спілкування: ґендерні аспекти». Під час вивчення підтеми 4.2. «Інтерактивне спілкування» теми 4 «Служби Інтернету» питання «Етикет інтерактивного спілкування» слід викласти в такій редакції: «Етикет інтерактивного спілкування: ґендерні аспекти». У підтемі 5.1. «Навчання в Інтернеті» теми 5 «Інформаційні технології у навчанні» під час вивчення питання «Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів» варто розглянути сайти, присвячені ґендерній освіті.

освітнЯ ГаЛузЬ «здоров’Я і Фізична куЛЬтура»

Програма курсу «Фізична культура. 5–12 класи»

Програма курсу «Фізична культура. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Прикладом ґендерно виваженого підходу є передбачене навчальною програмою проведення уроків фізичної культури для учнів 10–12-х класів окремо для юнаків і для дівчат. Якщо можливо, уроки фізичної культури в 5–9-х класах також проводять окремо для дівчат і для хлопців. Це дієвий захід для забезпечення соціальної справедливості, оскільки так враховано не лише особливості фізичного розвитку юнаків та дівчат, але й особливості одних і тих же індивідуальних та командних видів спорту, які опановують учні й учениці (сила удару, кидка, пластичність тощо).

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми

27

варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета. Важливий розділ навчальної програми «Теоретико-методичні знання» вивчають на кожному занятті. Він містить широкий спектр питань: виникнення та розвиток фізичних вправ, історія розви-тку олімпізму, поняття про фізичний розвиток і фізичну підготовку, здоровий спосіб життя, вплив шкідливих звичок на здоров’я школяра, правила загартування, значення стану шкіряного покрову для здоров’я людини, найпростіші прийоми самоконтролю, гігієнічні вимоги до занять фізичними вправами, руховий режим, правила безпеки на уроках фізичної куль тури. Уважаємо, що до зазначеного переліку слід додати питання «Ґендерні особливості в історії розвитку олімпізму», «Ґендерність у спорті».

Сьогодні під час проведення спортивних змагань фіксують прояви расової, етнічної та національної нетерпимості. Тому під час вивчення історії видів спорту та правил гри рекомендуємо розглядати питання «Соціальна та ґендерна справедливість у спорті».

висновки та рекомендації

Експерти Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні проаналізували 24 навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Освітні програми для основної та старшої школи розроблено відповідно до Державного стандарту освіти. Усі вони відповідають типологічній віднесеності.

Експертиза вказаних навчальних програм щодо відображення в їхньому змісті ґен-дерного компонента дала змогу констатувати, що вони є ґендерно нейтральними Лише деякі з них, як, наприклад, «Людина і світ. 12 клас», «Українська література. 5–12 класи», «Естетика. 12 клас», «Художня культура. 10–11 класи», можна вважати ґендерно чутливи-ми, оскільки в запропонованому змісті часто зачіпають ґендерну проблематику.

Для того щоб вдосконалити зміст підданих експертизі програм, потрібно врахувати вимоги ґендерних підходів у навчально-виховному процесі.

Для змісту більшості з програм характерним недоліком є ґендерна асиметрія мови.

1. освітня галузь «мови і літератури»

У програму «Українська мова. 5-12 класи» треба внести рекомендовані зміни, щоб урешті долучити ґендерний компонент на рівні змісту навчальної програми, а також позбавитися ґендерних стереотипів та ґендерної дискримінації.

Автори програми «Українська література. 5–12 класи», порівняно з укладачами про-грами з української мови, виявили більшу винахідливість у прагненні створити зваже-ний з ґендерного погляду текст. Хоча ґендерний компонент ураховано недостатньо (низький ступінь репрезентації творчості українських письменниць порівняно з рівнем висвітлення творчості письменників), загалом позитивний висновок ґрунтується на долученні ґендерної проблематики до змісту уроків через зміст літературних творів, увазі до характеристики жіночих образів, аналізові місця теми жінки у творчості україн-ських митців. Невизначеність ґендерного компонента в такому разі можемо пояснити нехтуванням засад ґендерної рівності в документах загального рівня, зокрема в Державному стандарті, браком принципів його долучення до навчальних програм.


Утім, цей недолік не складно усунути в порядку, передбаченому процедурою вдоскона-лення навчальних програм.

Навчання дітей за програмою «Зарубіжна література. 5–12 класи» сприятиме поши-ренню стереотипного уявлення, що з-поміж жінок немає визначних письменниць, вони назагал не здатні до вишуканої словесної творчості. Щоб усунути ґендерну асиметрію такого підходу, програму потрібно ґрунтовно доопрацювати, увівши до кола авторів письменниць та запропонувавши твори, у яких жінки посідають місце центральних пер-сонажів і втілюють ідею ґендерної рівності.

2. освітня галузь «суспільствознавство»

Експертиза виявила доцільність долучення до змісту програм «Історія України. 5–12 класи» і «Всесвітня історія. 6–12 класи» матеріалу щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадя-нина. Так, наприклад, подібні зміни треба зробити в змісті програми з історії України, що розглядає господарське життя Запорізької Січі (8 клас). Вивчаючи на уроках з історії України (9 клас) матеріал, присвячений розвитку суспільно-політичного руху в Україні в другій половині ХІХ ст., варто виділити питання «Історія боротьби жінок в Україні за свої права». Програму курсу «Всесвітня історія» потрібно доповнити матеріалом про ґендерну рівність. Так, особливу увагу слід звернути на теми 6-го, 7-го, 8-го, 9-го класів (див. дані експертного аналізу). Навчаючи історії України та всесвітній історії в старшій школі, треба формувати уміння учениць та учнів аналізувати становище радянських жінок у контексті прав і можливостей.

Програма «Етика. 5–6 класи» потребує ґрунтовного доопрацювання і на рівні змісту, і на рівні оформлення тексту документа. З огляду на нехтування всіх можливостей долу-чення ґендерного компонента до змісту курсу, мусимо визнати аналізовану програму ґендерно нечутливою. Йдеться не про те, що жінки та чоловіки в ній представлені нерів-номірно, а про те, що курс, завдання якого – познайомити дітей з моральними засадами життя в сучасному суспільстві, навіть не згадує про принцип рівних можливостей, не навчає відповідної поведінки. Зокрема, у 6-му класі передбачено проведення уроку, при-свяченого соціальній справедливості та суспільній різноманітності. У тексті цієї частини програми є формулювання: «У чому ми всі рівні, хоча й різні. Чого вимагає від нас різно-манітність життя в громадянському суспільстві». Державні вимоги до рівня загальноосвіт-ньої підготовки учнів скеровують діяльність учителів на те, щоб учні навчалися аналізу-вати ситуації, «у яких діють стереотипи та упередження». Не лише доречною, а й нагальною справою вважаємо конкретизацію найтиповіших стереотипів, серед них і ґендерних. До того ж, невиправданим є «замовчування» ґендерної проблематики в темі 4 для 5-го класу «Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті». Наприклад, в уроках, присвячених мовному етикету, не згадують про етикетні можливос-ті подолання проявів мовного сексизму та ґендерної асиметрії мови.

Потребують відповідного доопрацювання і програми з правознавства. Так, напри-клад, у змісті програми «Правознавство. Практичний курс. 9 клас» доцільно наголосити на ґендерно-правових аспектах формування органів законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, формуванні в учениць і учнів уміння аналізувати правові ситуації, вико-

29

ристовуючи окремі положення національних і міжнародних документів з прав людини та ґендерної рівності, на принципі рівності прав і можливостей для жінок та чоловіків в конституційному законодавстві, ґендерних стереотипах у сучасній школі та шляхах їх розв’язання, формуванні толерантних стосунків у сучасній школі. Треба розглянути питання «Жінки та чоловіки на ринку праці», яке може містити інформацію про ґендерні відмінності в можливостях працевлаштування, ґендерні виміри безробіття, ґендерну структуру підприємництва. Варто дослідити й питання «Торгівля людьми» та «Насильство».

Уважаємо за доцільне долучити до складу програми «Правознавство. 10–12 класи» матеріалу щодо створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина, а також інформацію про ґендерно-правові аспекти фор-мування органів законодавчої, виконавчої і судової влади, органів місцевого самовряду-вання в Україні, законодавчо закріплений рівний доступ до державної служби чоловіків та жінок. Під час вивчення кримінального права пропонуємо розглянути такі види зло-чинів, як торгівля людьми та насильство й відповідальність за них. Треба приділити увагу ґендерній структурі підприємництва, ґендерним аспектам ринку праці. Під час вивчення трудового права варто вказати на особливості праці жінок. Під час вивчення права соці-ального захисту потрібно детально розглянути питання правового статусу й соціального захисту сімей з дітьми та матерів, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку.

Експертиза встановила, що програма «Людина і світ. 12 клас» є ґендерно чутливою, однак і її зміст потребує вдосконалення. Так, наприклад, до нього треба долучити питан-ня «Реалізація та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина».

Потребує трансформації з урахуванням ґендерного підходу в навчально-виховному процесі й програма «Економіка. 11 клас», до змісту якої варто приєднати питання «Статевий поділ праці», «Ґендерні особливості попиту і пропозиції на ринку праці», «Жінки і чоловіки на ринку праці. Ґендерна сегрегація ринку праці», «Ґендерні ролі та їх розподіл у домашньому господарстві», «Ґендерна диференціація оплати праці». Треба змінити формулювання деяких питань. Зокрема питання «Домогосподарства як сфера споживання» теми 2.1. «Домашнє господарство» варто викласти в такій редакції: «Домогосподарства як сфера споживання, оплачувана і неоплачувана праця»; а питання «Безробіття: його форми і причини» теми 3.2. «Роль держави у ринковій економіці» – у такій редакції: «Безробіття: його форми і причини. Ґендерні виміри безробіття. Соціальне партнерство на ринку праці».

3. освітня галузь «естетична культура»

Освітні програми цієї галузі є ґендерно чутливими, проте вони також потребують певного вдосконалення.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми «Художня культура. 10–11 класи» варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета. Під час вивчення тем курсу треба приділити особливу увагу зобра-женням Божої Матері на іконах, фресках та мозаїках часів Київської Русі. На думку експерта, матеріал щодо ролі жінки в давньоруській культурі слід вивчати як окреме


питання. Під час вивчення зарубіжної культури варто відзначити втілення жіночих образів в образотворчому й декоративно-прикладному мистецтві, а також звернути увагу на постаті жінок-діячок балету та кіномистецтва.

До змісту програми «Естетика. 12 клас» слід долучити питання «Ґендерні аспекти естетики», «Місце жінки у формуванні давньогрецької естетичної думки», «Ідеал Мадонни» та «Образ жінки в новелістиці Відродження». Під час розгляду питання «Доісторичне мис-тецтво» треба вказати на образ матері-богині в первісному мистецтві; питання «Міфологічне підґрунтя стародавнього світу» варто викласти в редакції «Міфологічне підґрунтя старо-давнього світу: ґендерні аспекти», а під час розгляду питання «Мистецтво Відродження (XV – XVI ст.) слід звернути увагу на питання «Образ жінки у мистецтві Відродження». Під час вивчення теми 9 «Естетична специфіка літератури» розділу VIII частини ІІ треба відзначити питання «„Жіноча література”. Славетна плеяда українських письменниць».

4. освітня галузь «математика»

Освітня галузь «Математика» представлена програмою «Математика. 5–12 класи», основною метою якої є оволодіння загальною математичною культурою, вироблення так званого «математичного стилю мислення», тобто вміння класифікувати об’єкти, установ-лювати закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, ухвалювати рішення, що сприяє самореалізації кожної особистості. На думку експертів, суттєвою вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

5. освітня галузь «Природознавство»

Зміст програми «Природознавство. 5–6 класи» потребує вдосконалення з урахуван-ням сучасного ґендерного підходу до навчально-виховного процесу. Так, під час вивчен-ня теми 1 «Організм як жива система» (5 клас) варто вказати на статеві відмінності в живій природі, рослинному і тваринному світі.

Логічним продовженням курсу «Природознавства» є курс, представлений програ-мою «Біологія. 7–11 класи», що також потребує певного переформатування. У 9-му класі вступну частину «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкуван-ня» можна доповнити ґендерною складовою, а саме: «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування. Ґендер як соціокультурна стать». На нашу думку, під час вивчення в 9-му класі тем 2–12 варто враховувати ґендерний аспект. Під час вивчення теми 2 «Мислення і свідомість» (9 клас), зокрема питання «Функціональна асиметрія мозку», треба звернути увагу учнів на теорію відмінностей у функціонуванні правої і лівої півкулі у представників різних статей. В 11-му класі під час вивчення питання «Клонування» (тема 9), на нашу думку, варто додати: «Клонування. Етичні аспекти клонування».

Певні зміни доцільно зробити і в програмі «Географія. 6–10 класи». Під час вивчення тем цього курсу можна вказати на велику різницю (у 10–11 років) між тривалістю життя чоловіків і тривалістю життя жінок, що пов’язано зі способом життя та специфікою зайнятості чоловіків. Про зазначену різницю варто згадати під час вивчення питання «Статево-віковий склад населення, його наслідки», (9 клас, тема «Населення України»).

31

Треба звернути увагу учениць і учнів на ґендерні відмінності та причини їх виникнення, на відмінні ґендерні ролі представників різних національностей України, серед них і представників національних меншин, на ґендерну культуру суспільства, на статевий склад «трудових ресурсів», «економічно активного населення», продемонструвати зв’язок між статтю та зайнятістю населення. Під час вивчення теми «Показники якості життя. Проблеми сталого розвитку України» треба наголосити на взаємозв’язкові між індексом людського розвитку, забезпеченням ґендерної рівності та рівнем сталого розвитку України. У 10 класі під час вивчення теми «Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й без-робіття» (тема «Населення світу») варто відзначити ґендерні аспекти зайнятості і безро-біття в різних регіонах світу.

Навчальні курси, представлені програмою «Фізика. Астрономія. 7–12 класи», мають обмежені можливості для ширшого долучення ґендерної складової, тому формування засад ґендерної рівності можна здійснювати на підставі однакового представлення кож-ної статі в змісті текстових задач. У чинних програмах з фізики та астрономії немає ґен-дерно чутливої термінології, не показано жіночий вплив на становлення та розвиток фізичної науки. Фізика та астрономія як точні науки вимагають не стільки зміни програм-ного матеріалу, скільки «ґендерного кута зору» для вчителя та однакового представлення досвіду чоловіків і жінок, видів їхньої діяльності в підручниках і посібниках.

Для програм з хімії («Хімія. 7–11 класи», «Хімія. 10–12 класи (профільний рівень)») харак-терним є прояв ґендерної асиметрії мови. У програмі для профільного рівня подано пере-лік спеціальностей, які можуть обрати учні: «…сталевар, горновий оператор, апаратник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фар-мацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо». Усі назви спеціальностей наведено з допомогою іменників чоловічого роду, що не сприяє форму-ванню ґендерної рівності та не заохочує дівчат до вибору перелічених професій. Зміст указаних програм слід зробити відповідними до принципів ґендерної рівності.

6. освітня галузь «технології»

Програма навчального предмета «Трудове навчання. Технології. 5–12 класи» є ґендер-но нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів. На думку експертів, учні 5–9-х класів мають самостійно обирати напрям, за яким здійсню-ватимуть навчання. Під час вивчення в старшій школі теми «Основи професійного само-визначення» потрібно розглянути питання «Ґендерні особливості професійної діяльнос-ті», «Ґендерні фактори в побудові професійної кар’єри», «Ґендерні особливості ринку праці» тощо.

Для програми «Креслення. 12 клас» характерними є прояви ґендерної асиметрії мови.Програми з інформатики також потребують певного вдосконалення з урахуванням

принципів ґендерної рівності. Так, наприклад, прояви ґендерної асиметрії мови харак-терні для програм «Інформатика. 9 клас» та «Інформатика. 10–12 класи». До того ж, до змісту останньої треба долучити питання «Етикет електронного спілкування: ґендерні аспекти», «Етикет інтерактивного спілкування: ґендерні аспекти». Під час вивчення питан-ня «Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів» доцільно згадати про сайти, при-свячені ґендерній освіті.


7. освітня галузь «здоров’я і фізична культура»

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» представлена програмою «Фізична куль-тура. 5–12 класи» Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета, а також додати питання «Ґендерні особливості в історії розвитку олімпізму», «Ґендерність у спор-ті», «Соціальна та ґендерна справедливість у спорті».

Зазначені програми потребують певного вдосконалення в світлі ґендерного підходу до навчально-виховного процесу, сприяють розвитку в учнів світоглядних компетенцій у сфері ґендерної соціалізації та в інших сферах людського буття. У рамках цього підходу особливого значення надають питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів, що дозволяє разом з формуванням конкретних знань та уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета. Доцільно долучи-ти до складу програми матеріали щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина.

Рекомендовано використовувати іменники і чоловічого, і жіночого роду –учень/уче-ниця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оціню-вати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Важливо якнайповніше враховувати психологічні особливості розвитку хлопців та дівчат, зважати на їхні інтереси та зацікавленості, а виховний компонент програм спря-мовувати на самореалізацію та самоідентифікацію особистості залежно від її статі.

на думку експертів, програми для загальноосвітніх навчальних закладів треба відкорегувати відповідно до вимог державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року, затвердженої постано-вою кабінету міністрів україни від 27 грудня 2006 року № 1834, що дозволить від-мовитися від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток, а також подолати стереотипні уявлення щодо неможливості рівноправ-ного партнерства обох статей, які, на жаль, до цього часу побутують в українсько-му суспільстві.

анаЛіз освітніХ ПроГрам дЛЯ сПеціаЛЬниХ заГаЛЬноосвітніХ ШкіЛ (ШкіЛ-інтернатів)

дЛЯ дітей, Які ПотребуЮтЬ корекції ФізичноГо та/або розумовоГо розвитку,

Щодо відобраЖеннЯ в їХнЬому змісті ҐендерноГо комПонента


ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ ГЛуХиХ дітей ............................................................................................................................ 35ПРОГРАМА «УКРАЇНСЬКА МОВА. 2–4 КЛАСИ» ......................................................................................................... 35ПРОГРАМА «ЧИТАННЯ. 2–4 КЛАСИ» ............................................................................................................................. 35ПРОГРАМА «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. 2–4 КЛАСИ» .................................................................................... 36ПРОГРАМА КУРСУ «ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНЕ НАВЧАННЯ. 2–4 КЛАСИ» ..................................................... 36ПРОГРАМА «Я І УКРАЇНА. 2–4 КЛАСИ» ......................................................................................................................... 37ПРОГРАМА «МАТЕМАТИКА. 2-4 КЛАСИ» ..................................................................................................................... 39

ПроГрами комПенсаторноГо розвитку сЛіПиХ учнів ШкіЛ-інтернатів дЛЯ дітей з вадами зору ............................................................................ 39

ПроГрами дЛЯ учнів 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів інтенсивної ПедаГоГічної корекції (дЛЯ дітей із затримкоЮ ПсиХічноГо розвитку). частина і .......................................... 41ПРОГРАМА «УКРАЇНСЬКА МОВА. 1–4 КЛАСИ» (ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ ІНТЕНСИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ З РОСІЙСЬКОЇ МОВОЮ НАВЧАННЯ) ......................................................................... 42

ПроГрами дЛЯ учнів 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів інтенсивної ПедаГоГічної корекції (дЛЯ дітей із затримкоЮ ПсиХічноГо розвитку). частина іі ......................................... 44ПРОГРАМА КУРСУ «Я І УКРАЇНА» (ПРИРОДОЗНАВСТВО) (3–4 КЛАСИ) ......................................................... 44ПРОГРАМА «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. 2–4 КЛАСИ» ................................................................................ 44ПРОГРАМА «МУЗИКА. 2–4 КЛАСИ» ............................................................................................................................ 45ПРОГРАМА «ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ. 2–4 КЛАСИ» .................................................................................................... 46ПРОГРАМА «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА. 2–4 КЛАСИ» ................................................................................................... 47ПРОГРАМА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я. 2–4 КЛАСИ» ....................................................................................................... 48

ПроГрами дЛЯ 1–4 сПеціаЛЬниХ кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів і стуПенЯ дЛЯ дітей сЛіПиХ та зі зниЖеним зором зі скЛадними вадами розвитку. частина і .......................... 49

ПроГрами дЛЯ 1–4 сПеціаЛЬниХ кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів і стуПенЯ дЛЯ дітей сЛіПиХ та зі зниЖеним зором зі скЛадними вадами розвитку. частина іі ....................................................................... 50

ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ розумово відстаЛиХ дітей. частина і ........................................................................... 51

ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ розумово відстаЛиХ дітей. частина іі .......................................................................... 52

висновки та рекомендації ......................................................................................................... 54

35

ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ ГЛуХиХ дітей

Програма «українська мова. 2– 4 класи»

Програма курсу «Українська мова. 2–4 класи» розроблена задля формування мовлен-ня глухих дітей як засобу спілкування та пізнання.

Загальна дидактична спрямованість навчальної програми з української мови, її струк-тура, добір та послідовність розташування матеріалу, вимоги до знань, умінь та навичок підпорядковані реалізації основної мети курсу – формуванню мовлення глухих дітей як засобу спілкування та пізнання. Розвиток мовленнєвих навичок передбачає, поряд із розумінням зверненого мовлення та продукуванням власного мовлення в його усній та писемній формі, ще й удосконалення пізнавальної діяльності дитини як підґрунтя для опанування мови.

Важливим є те, що розуміння мовлення забезпечують через мовленнєву прак тику; воно відбувається завдяки регулярному мовленнєвому спілкуванню на уроках і в позау-рочний час. Програма приділяє увагу мотивації говоріння, формуванню вміння підтри-мувати та ініціювати мовленнєве спілкування.

До позитивних аспектів слід також зарахувати те, що мовленню навчають на між-предметному рівні, що передбачає виховання потреби в мовленнєвому спілкуванні, мовленнєвої активності, широке залучення збереже ного інтелектуального потенціалу, використання можливос тей різних аналізаторів, передусім зорового й тактильного, постійне тренування у сприйманні й розумінні зверненого мовлення та продукуванні власного мовлення, використання й розвиток здатностей порушеної слухової функції, якщо можливо.

Орієнтовна тематика мовленнєвого матеріалу та діалогів стосується всіх боків життя хлопчиків і дівчаток. Під час обговорення теми «Друзі, дружба» треба звернути увагу на психологічні особливості хлопчиків і дівчаток, зважаючи при цьому на рівність можливостей дітей.

Під час роботи над побутовими діалогами «У магазині», «В аптеці», «На вулиці», «У театрі» варто долучати ґендерну складову.

У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулюван-ня є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його треба замінити на формулюван-ня учень/учениця або учні.

Програма «читання. 2–4 класи»

Курс пояснювального читання вивчають у 1–4-х класах школи для глухих дітей. Він передбачає систематичне збагачення мов леннєвого, читацького й інтелектуального досвіду учнів, що забезпечує їхній загальний і літературний розвиток.


Проте зміст запропонованого авторами навчального матеріалу має жіночу спрямова-ність. У 2-му класі 12 годин відведено на вивчення теми «Є у кожної дитини матінка єдина» (с. 88) і зроблено акцент на оповіданнях та віршах «про матір, її любов та турботу. Виховання почуття пошани до матері, розуміння необхідності допомоги матері». У 3-му класі 14 годин відведено на вивчення теми «Люба матуся» (с. 102), під час вивчення якої учні читають оповідання, вірші, казки «присвячені матері, жінці. Виховання любові до матері, поваги до жінки». У 4-му класі 16 годин відведено на вивчення теми «Роде наш красний! Мати – ти сонце ясне!» (с. 114). При цьому в змісті навчального матеріалу зовсім не згадують батька.

Як і в тексті попередньої програми, у переліку навчальних досягнень учнів пропо-нуємо замінити формулювання учень на формулювання учень/учениця.

Програма «образотворче мистецтво. 2–4 класи»

Програма курсу «Образотворче мистецтво. 2-4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей. Вона задовольняє критерії адресної спрямованості, є соціально і психологічно визначеною. Тематичною основою програми є успішне опанування систематичного курсу образотвор-чого мистецтва, розвиток образної уяви, мислення, творчих здібностей, естетичного смаку.

Програма курсу «Образотворче мистецтво. 2–4 класи» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

До позитивних аспектів програми треба зарахувати ознайомлення глухих учнів з різноманітною доступною художньою технікою та матеріалами, які розкривають перед учнями перспективи посильного художньо го відображення дійсності: витинанка, апліка-ція, мозаїка, декоративний розпис, друкування штампиком, писанкарство тощо (на вибір учителя, учнів). Ознайомлення учнів з різноманітними техніками здійснюють відповідно до вікових особливостей психофізичного розвитку глухих учнів, їхніх на вичок, схильнос-тей і наявних можливостей.

На думку експертів, основною вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

Програма курсу «Предметно-практичне навчання. 2–4 класи»

Програма курсу «Предметно-практичне навчання. 2–4 класи» розроблена для спеці-альних загальноосвітніх закладів з навчанням глухих дітей.

Предметно-практична діяльність – це безпосередній вплив учня на предмети зовніш-нього світу задля їх виготовлення, перетворення, створення макетів, моделей.

Уведення в педагогічний процес різних видів предметно-практичної діяльності учнів докорінно змінює і характер педагогічного процесу, і його результа ти. Предметно-практична діяльність забезпечує велику активність і самостійність дітей у процесі навчан-ня. Навчальна діяльність не повинна бути тільки інтелектуальною. Діти гостро потребу-ють фізично вираженої ручної діяльності.

На цих уроках діти малюють, ліплять з пластиліну, роблять аплі кації, моделюють і конструюють з паперу, будівельного ма теріалу, з деталей конструктора, виготовляють

37

різні вироби з природних матеріалів, працюють з мозаїкою, тканиною, створюють макети. Позитивним аспектом програми є те, що в процесі цієї різно манітної діяльності учні вчаться мислити, говорити, набу вають потрібні знання, оволодівають життєвими поняття-ми, здобувають похвальні якості особистості, опановують трудові вміння й навички.

Предметно-практична діяльність дітей є «основою, на якій здійснюється багатоплано-вий розвиток дитини з вадами слу ху, базою для навчання інших предметів, і, в першу чергу, таких як мова, математика, природознавство».

Об’єкти діяльності відіграють важливу роль в формуванні ґендерної складової у вихованні дітей. На нашу думку, запропоновані авторами програми об’єкти діяльності загалом є ґендерно прийнятними.

Однак в окремих розділах зроблено нахил в той чи інший бік. Так, коли всі учні пра-цюють з конструктором, то об’єкти праці більше пасують хлопцям. У 2-му класі це «дра-бина, меблі» (с. 203), «візок, святкова вулиця» (с. 204), «міст, транспорт» (с. 205). Пропонуємо до цього переліку додати: «меблі для іграшок, гойдалка, дитячий майданчик». У 3-му класі це «міський транспорт: машина, трамвай, автобус, тролейбус» (с. 224), «підйомний кран» (с. 224), «екскаватор» (с. 225), «ракета, сільськогосподарська техніка» (с. 226). Пропонуємо додати: «тварини, мультиплікаційні герої, незвичайне місто, спортивний майданчик».

Натомість, коли учні працюють з тканиною, об’єкти праці більше пасують дівчаткам. У 2-му класі це «пришивання ґудзика, серветка з торочкою» (с. 212), «вішалка для одягу, подушечка для голок» (с. 213). Пропонуємо додати: «носовичок, кишеня для дрібних деталей». У 3-му класі це «виготовлення прихватки» (с. 229), «вишивання хрестиком руш-ника» (с. 229). Пропонуємо додати: «рукавиця для роботи, вишивання хрестиком узору для сорочки». У 4-му класі це «кругла серветка (в’язання гачком, фартух, спіднич-ка» (с. 247), «м’яка іграшка: ведмедик (зайчик, кіт)» (с. 248). Пропонуємо додати: «Фартух для столярних робіт, футляри для інструментів».

Програма курсу «Предметно-практичне навчання. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі про-грами вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському сус-пільстві на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1834, зміст зазначеної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулюван-ня є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулю-вання учень/учениця або учні.

Програма «Я і україна. 2–4 класи»

Програма курсу «Я і Україна. 2–4 класи» розроблена для спеціальних загальноосвітніх закладів з навчанням глухих дітей.


Навчальний курс «Я і Україна» розроблено на підставі науково-педагогічної концепції поетапного формування ро зумових дій – опосередкованої знаково-інтелектуальної форми розвитку мовлення дітей з вадами слуху. Програма є інтегрованим курсом при-родознавства, суспільствознавства, українознавства.

Позитивним є те, що основна мета курсу – формування й розвиток особистості дити-ни з вадами слуху, здатної на самоаналіз, ідентифікацію людини, яку виховують у націо-нальному дусі, зі стійкими громадянськими поглядами, організацією поведінки у суспіль-стві, що спирається на морально-етичні норми, людини, що має естетичні почуття, дбає про екологію дов кілля, здатної в майбутньому інтегруватися в соціум.

Одним з головних завдань курсу, на думку авторів, є створення умов психолого-педа-гогічного спрямування, які забезпечують особистісне зростання дитини, формування вільної орієнтації в довкіллі, задоволення базових органічних і ментальних потреб само-вираження та самореалізації.

Вивчення матеріалу здійсню ють через певні лінії:1. «Людина як особистість», що складається з розділів «Я», «Я вчуся», «Я і люди

навкруги».2. «Культура», що складається з розділу, присвяченого власне культурі, а також

розділів, присвячених на родним звичаям, традиціям і святам.3. «Рідний край – Україна. Планета Земля» складається з підрозділів «Моя Україна»,

«Їду Україною», «Споруди міст і сіл України».4. «Наша спільна Батьківщина – Україна» має підроз діли «Україна – держава»,

«Україна серед інших держав».5. Напрямок «Людина і довкілля. Знати про все»: речі людини, продукти та ін.6. Напрямок «Природа» представлено через живу при роду (рослинний світ, тва-

ринний світ), неживу природу та сезонні зміни в природі.Слід зазначити, що питання ґендерної рівності учні розглядають, починаючи з 2-го

класу. Перший розділ «Людина як особистість. Я» містить питання «Я учень. Я вчуся. Я думаю. Я хлопчик. Я дівчинка. Хлопчики допомагають дівчаткам. Ми. Ми разом». Хоча, на нашу думку, з зазначеного переліку потрібно вилучити питання «Хлопчики допомага-ють дівчаткам» як таке, що відбиває традиційний розподіл ґендерних ролей.

Однак в наступних класах ґендерна складова широко не представлена. На нашу думку, у 3-му класі під час вивчення питань «Скелет, м’язи, шкіра. Органи людини» треба додати формулювання «особливості органів жінок та чоловіків», а в розділі «Я і люди навкруги» поряд з питанням «Як спілкуватися з однолітками і дорослими» варто розглянути питання «спілкування з хлопчиками та дівчатками».

У 4-му класі в розділі «Я і люди навкруги» питання «Риси характеру людей» доцільно сформулювати як «риси характеру чоловіків та жінок».

До позитивних моментів програми також відносимо те, що «курс „Я і Україна” перед-бачає формування не лише уявлень, а і вміння застосувати знання у реальному житті».

Програма «Я і україна. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуаль-ної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної

39

програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

Програма «математика. 2–4 класи»

Програма курсу «Математика. 2–4 класи» розроблена для спеціальних загальноосвіт-ніх закладів з навчанням глухих дітей.

Вивчення математики важливе для кожної людини не тільки тому, що набуті знання, уміння й навички постійно потрібні в повсякденному житті, а ще й тому, що математика допомагає пізнавати навколишній світ.

Особливого значення математика набуває для глухих дітей, оскільки математична мова – графічні зображення, короткі символічні записи, прості схеми, геометричні фігури – доступніша для глухої дитини, ніж словесне мовлення.

Важливо, що математика як мова природи і всесвіту допомагає глухій дитині сформу-вати просторові уявлення, осягнути просторо ву модель світу, у якому вона живе, та орієнтуватися в ньому, адаптуючись до життя в суспільстві.

Сама програма є ґендерно нейтральною. Ґендерна складова виявляється у змісті математичних задач, які пропонує вчитель на своїх уроках. Оскільки математика великою мірою сприяє інтеграції глухих учнів у суспільство, треба застосовувати ґендерний під-хід до складання навчальних задач.

Програма «математика. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґен-дерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст зазначеної про-грами потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних мож-ливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчаль-них досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

ПроГрами комПенсаторноГо розвитку сЛіПиХ учнів ШкіЛ-інтернатів дЛЯ дітей з вадами зору

Програми компенсаторного розвитку сліпих учнів шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору розроблено, щоб інтенсифікувати їхній розумовий розвиток. Це обумовлює зміст та основні завдання уроків.


1. Психічний розвиток сліпих учнів на основі активізації свідомості та таких її ком-понентів, як мислення та мовлення, що є засадами зорової компенсації. Відомо, що взаємодія й упорядковане взаємовідношення компонентів свідомості набува-ють характеру взаємодопомоги компонентів на отримання такого результату, як пристосування особи до певної поведінки в процесі пізнання. Через це психічні компоненти системи варто розглядати не як окремі самодостатні проблеми, а як повний контакт і взаємосприяння всіх процесів, оскільки лише такий синтез забезпечує результат компенсаторного розвитку.

2. Конкретизація понять про навколишній світ. Процес конкретизації понять розу-міють як рух від абстрактного до конкретного. Він тісно пов’язаний з узагальнен-ням, із збагаченням його новим змістом, який ще повніше і ще глибше відбиває предмет пізнання.

3. Виховання соціального досвіду на підставі спеціально створених на уроці соці-альних ситуацій, які дозволяють дитині ніби «приміряти» себе до суспільства. Це забезпечить дитині можливість на певному рівні долучитися до системи відно-син і формувати свою соціальну активність.

Запропонований курс розвивальних уроків ефективний за умов регулярного навчан-ня. Він є системою розвивальних уроків, що проводять раз на тиждень по групах.

Для забезпечення ефективної навчальної діяльності всіх учнів молодших класів розді-ляють на дві групи. До першої групи зараховують учнів 1–2-х класів, до другої – учнів 3–4-х класів. За основу цього поділу править те, що в учнів 1–2-х класів дефекти зору є першо-причиною відхилення від норми. Ці дефекти ускладнюють і обмежують спілкування дитини з ровесниками та дорослими, перешкоджають накопиченню індивідуального досвіду, що, своєю чергою, негативно впливає на розвиток пізнавальних інтересів дітей, на формування навчально-пізнавальної діяльності, а також створює труднощі під час засвоєння матеріалу програми. У школярів цього віку, особливо в першокласників, аномальний фактор гальмує розвиток і ускладнює формування компенсаторних можливостей.

Затримка ж у розвитку учнів 3–4-х класів обумовлена прорахунками шкільного навчання. Позитивним є те, що йдеться про корекцію пізнавальної діяльності школярів, тому що в цьому віці соціальні фактори виявляються у відносній незалежності від ано-мальних. Програма для учнів 3–4-х класів спрямована на корекцію певного рівня розви-тку мислення та мовлення.

Важливим фактором є визначення авторами програми кінцевих результатів навчан-ня, які сприяють соціалізації дітей з вадами зору.

Така спрямованість розвивальних уроків суттєво гуманізує початкове навчання слі-пих учнів. Цей компенсаторний курс створює умови для виникнення в школярів пізна-вальних інтересів; він викликає в них почуття впевненості в собі, своїх силах, знижує тривогу та хвилювання; завдяки цьому курсу відбувається становлення форм самосвідо-мості й самоконтролю.

Як позитивний фактор потрібно відзначити й те, що завдання соціальної адаптації школярів та становлення їхніх особистісних якостей визначають тематику спеціальних компенсаторних уроків.

Однак, на нашу думку, до змістового наповнення треба додати тему «різність, відмінність між окремими індивідами, які за визначенням мають щось спільне».

41

Програми компенсаторного розвитку сліпих учнів шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підго-товки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують імен-ник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

ПроГрами дЛЯ учнів 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів інтенсивної ПедаГоГічної

корекції (дЛЯ дітей із затримкоЮ ПсиХічноГо розвитку). частина I

Навчальні програми для учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I: навчальні програми з української мови, української мови (читання), математика, росій-ської мови, російської мови (читання), іноземної мови (англійська)] розроблено для спе-ціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з урахуванням психофі-зичних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, їхніх пізнавальних можливостей тощо.

Навчальні програми для учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I] є ґендерно нейтральними. Автори програм зазначають, що головним підходом до навчання дітей із затримкою психічного розвитку є корекційно-розвивальний підхід, який відповідає основним принципам навчання дітей із порушенням психофізичного розвитку. Програми передбачать формування в учнів із затримкою психічного розвитку вміння діалогічного й монологічного мовлення, що дає можливість зазначеній категорії учнів соціально адаптуватися в суспільстві. Також треба підкреслити, що автори програм визначають за завдання не тільки навчання основним вмінням і навичкам, а й формуван-ня в дітей із затримкою психічного розвитку естетичних смаків, поваги до народних обрядів, звичаїв, традицій тощо.

Разом з тим уважаємо, що для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можли-востей чоловіків та жінок зміст програм варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура навчальної програми.

• Було б доцільно в програмі «Українська мова (читання). 2–4 класи», у поясню-вальній записці на с. 61, «…особистісну значущість для школяра…» змінити на «школярів».


• На с. 69, 75, 79, 81, 88, 89, 90, 93, 95, 98 під час читання художніх творів, народ-них і літературних казок, байок, віршів, прислів’їв, загадок тощо не тільки формувати в учнів розуміння прочитаного а й закладати уявлення про ґендерну складову.

• На с. 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28–313, формулюючи критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, замінити іменник чолові-чого роду учень на вираз учень/учениця.

Ґендерний аналіз програм для учнів 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закла-дів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I] дозволяє зробити висновок про те, що навчальні програми є ґендерно нейтральними. Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготов-ки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учениця або учні.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складо-вої, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях і зді-бностях дівчаток та хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяль-ності, відмовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

Програма «українська мова. 1–4 класи» (для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної

корекції з російської мовою навчання)

Навчальна програма з української мови (початкові класи) для спеціальних загаль-ноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з російською мовою навчання відпо-відає типологічній віднесеності. Вона розроблена для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з російською мовою навчання на підставі про-грами з української мови для середньої загальноосвітньої школи з урахуванням пси-хофізичних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, їхніх пізнавальних можливостей, готовності до вивчення другої мови.

Програма початкового курсу української мови складається з таких розділів: «Усне мовлення», «Усне мовлення. Читання та письмо», «Мова та мовлення. Правопис», «Читання та розвиток мовлення».

Знайомство з українською мовою починається в 1-му класі. Навчання української мови – з 2-го класу.

Серед позитивних моментів потрібно відзначити те, що автори визначають за завдання не лише вивчення української мови як другої мови, а й формування в учнів естетичних смаків, виховання любові до української мови, поваги до народних обря-дів, звичаїв, традицій тощо.

43

Курс має на меті формувати початкові уміння говорити українською мовою, навча-ти дітей слухати та розуміти українську мову, збагачувати й активізовувати словнико-вий запас, формувати правильну вимову, граматичні вміння, розвивати монологічне та діалогічне мовлення.

Слід також зазначити, що програма передбачає формування в учнів із затримкою психічного розвитку вміння діалогічного мовлення. Учні повинні навчитися відтворю-вати сприйняті на слух тексти – це репродуктивний рівень. Щоб сформувати продук-тивний рівень, учні мають засвоїти певне коло слів, оволодіти граматичними вміння-ми. Для розвитку мовлення на продуктивному рівні використовують ситуативні вправи, коли учні в певній умовній ситуації змушені говорити проміж себе, освоюючи ґендер-ні ролі. Крім формування діалогічного мовлення, програма передбачає формування й монологічного мовлення, тобто вміння зв’язно розповідати. Це дає можливість зазна-ченій категорії учнів соціально адаптуватися в суспільстві.

Разом з тим уважаємо, що до змісту деяких тем варто додати питання, що стосу-ються ґендерної рівності.

Так, у 1-му класі, коли триває ознайомлення з обрядами та традиціями україн-ського народу, казками, оповіданнями, віршами, пропонуємо додати питання «Ґендерні ролі».

Було б доцільно в 2-му класі, в «Орієнтовній тематиці словникової та навчально-виховної роботи», до тем «Людина. Частини тіла. Праця людини. Професії» додати питання «розподіл праці», ураховуючи вікові особливості дітей.

У 3-му та 4-му класах, у розділі «Читання та розвиток мовлення», під час читання художніх творів українських і зарубіжних авторів, народних і літературних казок, байок, науково-популярних статей про працю людей, стосунки між людьми, дружбу, взаємодопомогу треба не тільки формувати в учениць і учнів розуміння прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну рівність.

Програма курсу «Українська мова» є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі про-грами вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулюван-ня є виявом андроцентризму мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.


ПроГрами дЛЯ учнів 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів інтенсивної ПедаГоГічної

корекції (дЛЯ дітей із затримкоЮ ПсиХічноГо розвитку). частина II

Програма курсу «Я і україна» (Природознавство) (3–4 класи)

Програма курсу «Я і Україна» (Природознавство) (3–4 класи) розроблена для спеці-альних загальноосвітніх закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затрим-кою психічного розвитку).

Навчальний предмет «Природознавство» охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» та навчального курсу «Я і Україна». Його вивчають у 3–4-му класах. Позитивним є те, що до корекційно-розвивальних завдань зараховано формування в дітей прийомів мисленнєвої діяльності аналітичного спостере-ження, порівняння, узагальнення, класифікації, яке реалізують в тісному взаємозв’язку з оволодінням природничими знаннями та методами пізнання природи. Серед позитивних моментів програми також можна відзначити й те, що курс «Я і Україна» передбачає фор-мування вміння застосувати знання в реальному житті.

Ґендерний аналіз програми «Я і Україна» (Природознавство) (3–4 класи) загально-освітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиме-трії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учени-ця. крім того, треба врівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити можливості для повнішого долучення ґендерної складової. Якщо можна, треба уникати стерео-типних зображень у малюнках.

Програма «образотворче мистецтво. 2–4 класи»

Програма курсу «Образотворче мистецтво. 2–4 класи» розроблена для спеціальних загальноосвітніх закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою пси-хічного розвитку)

Образотворче мистецтво як один із навчальних пред метів має важливе значення в художньо-естетичному ви хованні, сенсорному розвитку дітей з ЗПР.

За основу програми з образотворчого мистецтва править принцип доступності: від про стого до складного, від елементарних навичок до графічної грамоти, від образної

45

уяви до зображення окремих предметів оточення, від навчально-репродуктивної до творчої діяльності.

Ґендерний аналіз програми «Образотворче мистецтво. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменники чоловічого роду учень, учитель, діяч, художник. На нашу думку, такі формулювання є проявом ґен-дерної асиметрії мови, тому іменники чоловічого роду учень, учитель варто заміни-ти на вирази учень/учениця, учитель/учителька тощо (с. 26, 27, 29, 30, 35, 38, 41, 43, 44, 45, 46, 51, 53, 54, 56, 57, 60, 62, 67, 68, 70, 71, 77, 78).

На сторінці 67 доцільно було б ураховувати ґендерну рівність, а саме: «..зображува-ти зарисовки та малюнки жінок і чоловіків, хлопчиків та дівчаток у русі».

На сторінці 70 доцільно було б ураховувати ґендерну складову, а саме: «…ліплення об’ємного образу жінок і чоловіків, хлопчиків та дівчаток у русі».

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми «Образотворче мистецтво» варто розширити для повнішого долучення ґендер-ної складової, зробити акцент на принципах ґендерної рівності, уникати стереотип-них зображень у малюнках тощо.

Програма «музика. 2–4 класи»

Програма курсу «Музика. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спря-мованості, є соціально й психологічно визначеною.

Музика як один із навчальних пред метів має важливе значення в художньо-естетич-ному ви хованні, сенсорному розвитку дітей з ЗПР, сприяє розвитку асоціативного мис-лення, творчих здібностей, естетичного смаку тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. У тексті про-грами автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноос-вітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використо-вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця (с. 77 78, 79, 83, 85, 87, 88, 89, 103, 104, 106, 107, 108, 109, 111, 122, 126, 127, 128, 129, 130).

С. 79: доцільно було б ураховувати під час обговорення ґендерну складову.С. 121: доцільно було б ураховувати ґендерну складову, а саме: «…співвідношення

музичних характеристик жіночих та чоловічих персонажів».С. 121: доцільно було б ураховувати ґендерну складову, а саме: «…співпереживання

героям і героїням музичного твору».Ґендерний аналіз програми «Музика» загальноосвітніх навчальних закладів інтенсив-

ної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновки, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи зміст програми, державні


вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменники чоловічого роду учень, учитель – учи-телі, діяч культури, музикант – музиканти, композитор, герой та ін.

На нашу думку, такі формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому імен-ник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учениця тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної скла-дової, робити акцент на принципах ґендерної рівності, егалітарності та на партнер-стві обох статей, уникати стереотипних висновків тощо.

Програма «трудове навчання. 2–4 класи»

Програма курсу «Трудове навчання. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адрес-ної спрямованості, є соціально й психологічно визначеною.

Трудове навчання як один із навчальних предметів має важливе значення в розвитку моторики дрібних м’язів рук, вдосконаленні просторових уявлень, компенсуванні недо-розвиненої в дітей з ЗПР емоційно-вольової сфери, формуванні спостережливості, ціле-спрямованості, самостійності.

До позитивних аспектів програми також слід зарахувати те, що під час цієї різнома-нітної діяльності учні вчаться мислити, говорити, набувають потрібні практичні знання, оволодівають життєвими поняття ми, здобувають похвальні якості особистості, опанову-ють трудові вміння й навички.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. Характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, кри-терії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменники чоло-вічого роду учень, учитель, інженер, модельєр. На нашу думку, такі формулювання є виявом андроцентризму мови, тому їх варто замінити на формулювання учень/учени-ця, учитель/учителька тощо. На сторінках 146, 147, 148, 149,150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 167, 170, 171, 172, 174, 175, 176, 177, 178, 181, 182, 184, 185, 186, 187, ,190, 191,192, 193, 194, 195,196,197, 198, 201, 202, 203, 204, формулюючи крите-рії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

На с. 158 доцільно було б під час обговорення враховувати ґендерну складову, а саме: «…модельєри, як жінки, так і чоловіки, придумують нові моделі».

На с. 165 доцільно було б ураховувати ґендерну складову, а саме: «…інженери, як жінки, так і чоловіки, розробляють…».

Ґендерний аналіз програми «Трудове навчання. 2-4 класи» загальноосвітніх навчаль-них закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розви-тку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого

47

роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменники чоловічого роду учень, учитель варто замінити на вирази учень/учениця, учитель/учителька тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної скла-дової, робити акцент на принципах ґендерної рівності, егалітарності та на партнер-стві обох статей, уникати стереотипізації тощо.

Програма «Фізична культура. 2–4 класи»

Програма «Фізична культура. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спря-мованості, є соціально і психологічно визначеною.

Фізична культура як один із навчальних предметів має важливе значення для психомо-торного розвитку та сформованості основних рухів дітей із ЗПР, а також для розвитку емо-ційно-вольової сфери й вироблення спостережливості, цілеспрямованості, самостійності.

Позитивним є те, що в матеріалі на с. 219, 230, 241 подано розподіл за ґендерною ознакою в контрольних нормативах і вимогах для хлопчиків та дівчаток 2-го, 3-го і 4-го класів, що робить програму ґендерно чутливою.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загаль-ноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

На сторінках 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212, 214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239, формулюючи критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чолові-чого роду учень на вираз учень/учениця.

Ґендерний аналіз програми «Фізична культура. 2–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно чутливою. Проте, характери-зуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учениця (с. 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212, 214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239).

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, наполегливіше спрямовувати хлопчиків і дівчаток на партнерство без огляду на стать у спортивних змаганнях та спортивних досягненнях.


Програма «основи здоров’я. 2–4 класи»

Програма «Основи здоров’я. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчи-телів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогіч-ної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спрямованості, є соціально і психологічно визначеною.

«Основи здоров’я» як один із навчальних предметів має важливе значення для виховання в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я, формування основ здо-рового способу життя, оволодіння навичками безпечної поведінки для особистого здоров’я та здоров’я оточення.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. У тексті програми «Основи здоров’я. 2–4 класи» автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оціню-вання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

На сторінках 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212, 214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239, фор-мулюючи критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

На сторінках 252–253 доцільно було б застосувати ґендерний підхід, а саме: «…обов’язки хлопчиків і дівчаток у сім’ї…; піклування про молодших братиків і сестричок у сім’ї…; допомога найстаршим членам сім’ї – бабусям і дідусям…».

На сторінці 264 доцільно було б наголосити на ґендерному аспекті, а саме: «…піклування про наймолодших сестричок і братиків та про найстарших членів родини – дідусів і бабусь…».

На сторінці 277 доцільно було б наголосити на ґендерному аспекті, а саме: «…піклування про всіх членів сім’ї: маму, тата, бабусю, дідуся, доньок, синів…».

Ґендерний аналіз програми «Основи здоров’я. 2–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психіч-ного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно чутливою. Характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори вико-ристовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замі-нити на вираз учень/учениця або учні.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, урівноважити тематику змісту мовною симетрією, наголошувати на партнерстві обох статей тощо.

49

ПроГрами дЛЯ 1–4 сПеціаЛЬниХ кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів і стуПенЯ дЛЯ дітей сЛіПиХ

та зі зниЖеним зором зі скЛадними вадами розвитку. частина і

Програми з української мови та математики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку розробле-ні на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчальних про-грам для початкової школи з урахуванням особливостей сприймання та способів засво-єння навчального матеріалу учнями цього віку.

Програми з української мови та математики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку є ґендерно ней-тральними, однак мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення української мови та математики сприяє розвитку піз-навальних можливостей дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розви-тку. Програма з української мови «… має на меті забезпечення практичного оволодіння мовою як засобом спілкування та пізнання», програма з математики передбачає «… формування та уточнення в учнів кількісних, просторових і часових уявлень, потрібних у самостійному житті та в трудовій діяльності», що відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.



Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використо-вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на формулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Під час вивчення на уроках української мови (читання) на с. 56–62, 83–94, 118–130, 198–203, 218–225, 248–256 художніх творів, народних і літературних казок, байок, віршів, прислів’їв, загадок тощо треба не тільки формувати в учнів розуміння про-читаного, а й закладати уявлення про ґендерну складову.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та здібностях дівчаток і хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяльності, від-мовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.


ПроГрами дЛЯ 1–4 сПеціаЛЬниХ кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів і стуПенЯ дЛЯ дітей сЛіПиХ

та зі зниЖеним зором зі скЛадними вадами розвитку. частина іі

Програми курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку розроблені на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчаль-них програм для початкової школи з урахуванням особливостей сприймання та способів засвоєння навчального матеріалу учнями цього віку.

Програми курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики для 1–4 спеціальних кла-сів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку є ґендерно нейтральними, проте мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендер-них стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики спри-яє всебічному розвитку пізнавальних можливостей дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку. Програма курсу «Я і Україна» має на меті «…формування знань про навколишню дійсність, необхідних для усвідомлення своєї приналежності до природи і суспільства; формування уявлень про неживу й живу природу; створення еле-ментарної бази для засвоєння учнями відповідно до їхніх вікових особливостей різних видів соціального досвіду, морально-правових норм, традицій тощо; корекційний розви-ток пізнавальної діяльності; вироблення в учнів навички самообслуговування та охайнос-ті». Програма з трудового навчання ставить за мету «…розвиток особистості зі складни-ми вадами через залучення до різних видів доступної праці, засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів, вивчення засобів праці, формування відповідаль-ного ставлення до вирішення трудових завдань і навчання безпеки праці». Метою про-грами з музики є «…виховання музичної культури учнів та активізацію їх творчої діяль-ності». Усе це відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Експертиза виявила, що до складу програми варто долучити матеріал щодо ґендер-

ної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина.

Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використо-вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є виявом ґен-дерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень треба замінити на формулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складо-вої, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та

51

здібностях дівчаток і хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяль-ності, відмовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ розумово відстаЛиХ дітей. частина і

Програми з української мови, читання, математики, програми курсів «Я і Україна» та «Основи здоров’я» для 2–4 класів ЗНЗ для розумово відсталих дітей роз-роблені на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчальних програм для початкової школи з урахуванням особливостей сприймання та способів засвоєння навчального матеріалу розумово відсталими учнями цього віку.

Програми з української мови, читання, математики, програми курсів «Я і Україна» та «Основи здоров’я» для 2–4 класів ЗНЗ для розумово відсталих дітей є ґендерно ней-тральними, однак мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення української мови, читання, математики, курсів «Я і Україна» та «Основи здоров’я» у 2–4 класах ЗНЗ для розумово відсталих дітей сприяє все-бічному розвитку пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей. Програма з укра-їнської мови має на меті «…забезпечення елементарних знань з мови і правопису та від-повідних їм умінь, забезпечення учням такої мовної освіченості і мовленнєвого розвитку, які б допомогли їм успішно опанувати мову і мовлення в наступні роки, засвоювати зна-ння з інших предметів; корекція недоліків психофізичного розвитку та підготовка до соці-алізації в суспільстві». Програма з читання ставить за мету «…навчити учнів шляхом ана-літико-синтетичного способу читати, сформувати початкові елементи читацької культури, доступні учням читацькі й мовленнєві знання, уміння і навички, необхідні для оволодіння читанням у наступні роки навчання та засвоєння знань з інших предметів, корекція недо-ліків психофізичного розвитку школярів». «Основними принципами навчання математики в допоміжній школі є такі: органічне поєднання колекційного навчання і виховання, засво-єння знань і розвиток пізнавальних можливостей учнів, відповідність вимог, що ставлять-ся до них, їхнім навчальним можливостям». Метою вивчення курсу «Я і Україна» є «…усвідомлення школярами своєї приналежності до природи і суспільства, створення еле-ментарної бази для засвоєння учнями, відповідно до їх вікових особливостей, різних видів соціального досвіду, морально-правових норм, традицій». Основна мета курсу «Основи здоров’я» – «…виховання в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності, формування основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я, опанування навичками безпечної для особистого здоров’я та здоров’я оточуючих поведін-ки». Усе це відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.




Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використо-вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на фор-мулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною симе-трією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Під час вивчення в рамках курсу «Читання» художніх творів, народних і літературних казок, байок, віршів, прислів’їв, загадок тощо треба не тільки формувати в учнів розумін-ня прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну складову.

У програмі курсу «Основи здоров’я» доцільно було б розширити зміст ґендерного підходу, а саме деталізувати питання «Обов’язки хлопчиків і дівчаток у сім’ї», «Піклування про молодших братиків і сестричок у сім’ї», «Допомога найстаршим членам сім’ї – бабу-сям і дідусям» тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та здібностях дівчаток і хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяльності, від-мовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

ПроГрами дЛЯ 2–4 кЛасів заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів дЛЯ розумово відстаЛиХ дітей.

частина іі Програми з образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання, фізичної

культури, російської мови, російської мови (читання) для 2–4 класів ЗНЗ для розумо-во відсталих дітей розроблені на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчальних програм для початкової школи з урахуванням особливостей сприй-мання та способів засвоєння навчального матеріалу розумово відсталими учнями цього віку.

Програми з образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання, фізичної культу-ри, російської мови, російської мови (читання) для 2–4 класів ЗНЗ для розумово відста-лих дітей є ґендерно нейтральними, проте мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення образотворчого мистецтва, музики, трудового навчан-ня, фізичної культури, російської мови, російської мови (читання) у 2–4 класах ЗНЗ спри-яє всебічному розвитку пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей. Головне призначення курсу «Образотворче мистецтво» «…полягає в художньо-естетичному роз-витку учнів на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетич-них знань і оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) і корекційно-роз-вивальної (сенсорний, інтелектуальний, емоційний розвиток) цілей». Основна мета

53

програми з музики – «…за допомогою комплексного використання різних видів музич-ного мистецтва дати змогу учням… ознайомитись із довкіллям (навколишніми звуками живої і неживої природи, шумами; емоційними характеристиками тварин та іншими відо-мостями) через художньо-емоційними характеристиками музичних творів, які служать додатковим інформаційним каналом і допомагають дітям краще запам’ятовувати навчаль-ну інформацію». «Трудове навчання у допоміжній школі спрямоване на досягнення двох основних цілей: освітньої (засвоєння знань, вмінь, навичок) та корекційно-розвивальної (виправлення порушень розвитку, психофізичний розвиток у цілому». Фізичне виховання у ЗНЗ для розумово відсталих дітей має такі завдання: «…зміцнення здоров’я учнів, під-вищення їхньої працездатності, формування правильної постави; формування знань з особистої гігієни, правил техніки безпеки під час заняття фізичними вправами, ознайом-лення із впливом фізичного навантаження та природних факторів загартування на орга-нізм людини; здійснення корекції недоліків фізичного розвитку та порушень психомото-рики; формування й удосконалення в учнів рухових умінь прикладного характеру, розвиток у них навичок використання їх у побутовій діяльності; виховання сталого, зацікавленого інтересу в учнів до уроків фізкультури, звички до систематичних занять фізичними вправами й іграми; сприяння розумовому та фізичному розвиткові учнів, а також вихованню моральних і вольових якостей, відповідального ставлення до свого здоров’я, навичок культурної поведінки в місцях фізкультурно-спортивних заходів». Метою вивчення російської мови в початковій школі є «…сообщение школьникам элементарных знаний и формирование соответствующих им умений по языку и право-писанию начального уровня коммуникативных умений, обеспечение такого речевого развития, которое поможет им успешно овладеть языком и речью в последующие годы обучения, а также усваивать знания по другим предметам, …это коррекция нарушений психофизического развития с целью успешной адаптации и социализации в обществе». Мета курсу «Російська мова (читання)» – «научить учеников пути аналитико-синтетичес-кого способа читать, сформировать начальные элементы читательской культуры, доступные ученикам читательские и речевые знания в последующие годы обучения и усвоения знаний по другим предметам, коррекция нарушений психофизического разви-тия школьников, воспитание посредством литературы нравственных норм». Усе зазна-чене відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.



Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використо-вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на формулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Під час вивчення в рамках курсу «Російська мова. Читання» художніх творів, народ-них і літературних казок, байок, віршів, прислів’їв, загадок тощо слід не тільки формувати в учнів розуміння прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну складову.


На уроках з фізичної культури треба наполегливіше спрямовувати хлопчиків і дівчаток на партнерство без огляду на стать у спортивних змаганнях та спортивних досягненнях.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґен-дерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та здібностях дівчаток і хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяльності, відмовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

висновки та рекомендації

Експерти Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні проаналізували

36 навчальних програм для спеціальних класів та загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими потребами, а саме:

• 6 програм для 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей,• 13 програм для 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної

педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку);• 5 програм для 1–4 спеціальних класів загальноосвітніх навчальних закладів для

дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку;• 11 програм для 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово

відсталих дітей.Крім того, було зроблено комплексний огляд програм з компенсаторного розвитку

сліпих учнів шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору.

Експертиза вказаних навчальних програм для спеціальних класів та загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими потребами щодо відображення в їхньому змісті ґендерного компонента дає можливість констатувати, що вони є ґендерно ней-тральними (частину з них можна зарахувати до ґендерно чутливих). Зміст цих програм потрібно вдосконалити, щоб зробити їх відповідними до вимог ґендерних підходів у навчально-виховному процесі.

Для кожної з програм характерним недоліком є ґендерна асиметрія мови.

1. У програмах з української мови пропонуємо додати питання.1.1. Під час ознайомлення з обрядами та традиціями українського народу, каз-

ками, оповіданнями, віршами додати питання «Ґендерні ролі», щоб указати на однаково вагомі ролі жінок і чоловіків у сім’ї та в вихованні.

1.2. В орієнтовних тематиках словникової та навчально-виховної роботи до тем «Людина», «Частини тіла», «Праця людини», «Професії» додати питання «Розподіл праці», враховуючи вікові особливості дітей.

2. У програмах з української мови (читання) і російської мови (читання) під час читання художніх творів українських і зарубіжних авторів, народних і літера-турних казок, байок, науково-популярних статей про працю людей, стосунки

55

між людьми, дружбу, взаємодопомогу не тільки формувати в учениць і учнів розуміння прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну рівність.

3. До змісту програм «Я і Україна» треба долучити питання «Особливості органів жінок і чоловіків» (замінивши таким чином питання «Органи людини»). Під час вивчення теми «Як спілкуватися з однолітками і дорослими» варто розглянути питання «Спілкування з хлопчиками та дівчатками». Питання «Риси характеру людей» слід викласти в редакції «Риси характеру чоловіків та жінок».

4. Під час вивчення курсу «Основи здоров’я» доцільно розширити зміст ґендер-ного підходу, деталізувавши питання «Обов’язки хлопчиків і дівчаток у сім’ї», «Піклування про молодших братиків і сестричок у сім’ї», «Допомога найстар-шим членам сім’ї – бабусям і дідусям» тощо.

5. Програми з предметно-практичного навчання, трудового навчання та фізичної культури пропонуємо вдосконалити шляхом уведення ґендерної складової та ґендерної термінології до змісту програм, що дозволить уникнути протистав-лення дітей за статтю в різних сферах діяльності.

6. До програми з фізичної культури внести рекомендації щодо спрямування хлопчиків і дівчаток на партнерство без огляду на стать у спортивних змаган-нях та спортивних досягненнях.

7. Під час вивчення образотворчого мистецтва треба звертати особливу увагу на диференціацію зображення чоловіків і жінок.

8. Під час вивчення музики доцільно враховувати ґендерну складову, зокрема співвідносити характеристики жіночих та чоловічих персонажів.

9. Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, слід уникати проявів ґендерної асиметрії мови, додавши до іменників чоловічого роду учень, учитель тощо відповідні іменники жіночого роду учениця, учителька тощо.

На думку експертів, програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, треба відкоре-гувати відповідно до вимог Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1834, що дозволить відмовитися від дифе-ренційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток, а також подо-лати стереотипні уявлення щодо неможливості рівноправного партнерства обох статей, які, на жаль, до цього часу побутують в українському суспільстві.

Ґендерна ексПертиза ШкіЛЬниХ Підручників та навчаЛЬниХ Посібників

дЛЯ заГаЛЬноосвітніХ навчаЛЬниХ закЛадів

57

встуП ................................................................................................................................................... 58

українсЬка мова ............................................................................................................................ 64

українсЬка Література .................................................................................................................. 77

Література.......................................................................................................................................... 82

математика ...................................................................................................................................... 85

історіЯ стародавнЬоГо світу ..................................................................................................... 88

Природознавство .......................................................................................................................... 90

ГеоГраФіЯ ........................................................................................................................................... 91

основи здоров’Я ............................................................................................................................ 93

мистецтво ........................................................................................................................................ 99

навчаЛЬні Посібники ................................................................................................................... 102

рекомендації ................................................................................................................................... 106


встуП

Сучасна освіта переживає період перетворень, мета яких – підвищити якість освіти та стати джерелом демократичних змін в країні, що вимагає нових концептуальних підходів до навчання й виховання молоді. Нині загальноосвітня школа може пишатися набором альтернативних підручників для 5–9 класів, які складено відповідно до нових програм та стандартів і які відображають реалії сьогодення. Із погляду методології, вони узагальнюють багатий досвід підручникотворення, містять цінний історичний, теоретичний та практичний матеріал із кожного предмета. Реалії сучасного життя вимагають ураховувати в підручниках зміни в соціальних ролях чоловіків і жінок, що відбуваються непомітно, а проте, впливають на свідомість та підсвідомість учнів. Реформа освіти в Україні має долучати ґендерний компонент, ураховувати те, що нові соціальні, економічні та екологічні ризики по-різному впливають на дівчат. Саме тому спроба ґендерного аналізу підручників для середньої школи є важливою складовою впровадження ґендерного підходу в практику навчально-виховного процесу загально-освітньої школи.

У 2005 році в Україні було ухвалено Закон «Про забезпечення рівних прав та можли-востей жінок і чоловіків»1 (далі – Закон). У ньому встановлено механізми «досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шля-хом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Одним з таких механізмів має стати ґендерно-правова експертиза чинного законо-давства України, що визначається як «аналіз, результатом якого є висновок про відповід-ність/невідповідність нормативно-правового документа принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (стаття 1 «Визначення термінів»). Але йдеться не тільки про документи чинного законодавства.

У статті 21 Закону читаємо: «Центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує проведення експертизи навчальних програм, підручників та навчаль-них посібників для навчальних закладів щодо відповідності принципу забезпечення рів-них прав та можливостей жінок і чоловіків» 2.

Виникає питання: як мають проводити таку експертизу, на яких теоретичних засадах вона має бути побудована, якими мають бути постулати, принципи, критерії, методи тако-го дослідження?

мета нашого дослідження – розробити рекомендації щодо проведення ґендер-ного аналізу шкільних підручників. Іншими словами, нам потрібно визначити, хто може здійснювати ґендерний аналіз шкільних підручників і яким чином.

Наші рекомендації ми презентуємо у вигляді набору світоглядних, наукових та профе-сійних компетенцій, якими повинні володіти експерти, приступаючи до ґендерного аналізу.

Компетенції (лат. competentia) – коло питань, у яких людина добре обізнана, маючи відповідні знання та досвід. Компетенцію розглядають як складну соціально-дидактичну структуру особистості, засновану на знаннях, придбаному життєвому досвіді та цінностях.

1 Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2 Там само.

59

Крім того, у структуру компетенції зараховують внутрішню мотивацію, психологічну та практичну готовність до досягнення якісних результатів у своїй діяльності3.

Набір компетенцій та їх ієрархія визначаються характером дослідження (ґендерний аналіз), його основоположними цільовими установками (відповідність/невідповідність дискурсу підручника принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоло-віків), а також реальними можливостями експерта (світогляд, цінності, знання, навички, досвід та ін.). Визначимо ключові компетенції, які формують особистість експерта, здат-ного до успішного проведення ґендерного аналізу шкільних підручників. На наш погляд, експерти мають володіти такими компетенціями:

• соціокультурні ґендерні;• науково-ґендерні; • професійно-методологічні.

соціокультурну ґендерну компетенцію розглядають як світоглядну категорію. Вона заснована на ціннісних орієнтаціях людини, її знаннях і соціальному досвіді. Сучасні соціокультурні умови потребують формування особистості, здатної виявляти готовність до порозуміння та співпраці, терпимості до інакомислення, співчуття, критичного осмис-лення будь-яких суджень, особистості, що уникає категоричності в думках і поглядах та демонструє вміння трансформувати й долати конфліктні ситуації.

Однією з основних складових такої компетенції є ґендерна чутливість, тобто переконання в тому, що «методи дослідження й аналізу мають враховувати існуюче становище жінок і чоло-віків та сприяти встановленню ґендерного балансу»4. Об’єктивний та коректний аналіз соціаль-них проблем суспільства є можливим тільки з позицій ґендерного підходу. У цьому аспекті ґендерний підхід розглядають «як ознаку політичної культури, властиву активній представниць-кій демократії, що полягає у врахуванні інтересів обох соціально-статевих груп суспільства. Суттю ґендерного підходу є усвідомлення того, що суспільні явища по-різному впливають на чоловіків і жінок, викликають неоднакові їх реакції та мають для них різні наслідки»5.

Отже, світоглядні цінності (установки) такої людини відповідають принципам демо-кратії й толерантності. Частиною її світогляду є культура ґендерної рівності, яку розгля-дають як одну з загальнолюдських цінностей. Важливим є переконання в тому, що фор-мування громадянського суспільства та досягнення справжньої демократії неможливе без досягнення ґендерної рівності.

науково-ґендерна компетенція. Проведення кваліфікованого ґендерного аналізу потребує від експертів неабиякої обізнаності у питаннях ґендерної теорії та практики. це передбачає володіння:

• теоретичними постулатами та принципами теорії ґендеру;• ключовими поняттями ґендеру;• наявними методами та критеріями ґендерного аналізу.

3 Мартынюк А.Я. К вопросу о компетентностно ориентированной парадигме в образовании / А.Я.Мартынюк // Ученые записки ТНУ. – Т.23 (62). – 2010. - № 2. – Ч.2: Филология. Социальные коммуникации. – С.48.

4 Кікінеджі О.М., Кізь О.Б. Формування ґендерної культури молоді: науково-методичні матеріали до тренінгової програми. Навчальний посібник / О.М.Кікінеджи, О.Б. Кізь. – Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. – С.109

5 Там само.


Проведення об’єктивної ґендерної експертизи шкільних підручників можна здійсни-ти, тільки застосовуючи теоретичні постулати та принципи теорії ґендеру.

У розробці ґендерної теорії є декілька напрямів. До основних, з погляду соціальних і гуманітарних наук, належить теорія соціального конструювання ґендеру. Вона заснована на двох постулатах:

1. Ґендер конструюється (будується) з допомогою соціалізації, розподілу праці; системою ґендерних ролей, сім’єю, засобами масової інформації.

2. Ґендер конструюється й самими індивідами на рівні їхньої свідомості (тобто ґен-дерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством установок, норм і ролей й підстроювання під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки і т. д.) 6.

Таким чином, ґендер – категорія соціальна, це система ролей, статусів, відносин, від-повідальностей, які по-різному формуються суспільством для жінок і чоловіків, а потім транслюються й контролюються з допомогою соціальних інституцій (сім’ї, держави, сус-пільства). Див. Таблицю 1.

Таблиця 1аналіз формування та закріплення ґендерних пріоритетів

у шкільних підручниках

Індикатори - показники статусів та сто-сунків жінок і чоловіків у суспільстві

Де та як формуються (текст, ілю-страція, завдання, приклади та ін.)

Як транслюють-ся (приклади)

Соціальні роліСтатусиСфери діяльностіВідносиниВідповідальності

другою умовою проведення аналізу та опису його результатів є володіння терміно-логічним апаратом ґендерних досліджень. Треба підкреслити, що ґендерний аналіз від-різняється від досліджень інших типів, оскільки він використовує конкретні базові теоре-тичні поняття, а саме: ґендерна рівність, рівні права жінок і чоловіків, рівні можливості жінок і чоловіків, ґендерно-правова експертиза, ґендерні ролі, ґендерні стереотипи. Їх тлумачення отримало легітимність у Законі (стаття 1 «Визначення термінів»), на це перш за все й мають спиратися експерти.

третя умова. Проведення кваліфікованого ґендерного аналізу потребує не тільки високого рівня обізнаності у питаннях ґендерної теорії та практики, її впровадження в різних країнах світу, але вимагає й розробки критеріїв ґендерної експертизи та відповід-ної методики її проведення. Критеріями ґендерної експертизи є такі головні положення:

• ґендерно зумовлений поділ праці є джерелом багатьох ґендерних дисбалансів та нерівності в суспільстві;

• поняття «доступ до ресурсів» і «контроль за ресурсами» не є тотожними;• важливими ресурсами є не лише матеріальні ресурси, але також і час, знання,

доступ до інформації та можливість її отримання;

6 Воронина О.А. Гендер / О.А.Воронина // Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А.Денисовой. – Москва: Информация – ХХI век, 2002. – С.22-23.

61

• досягнення ґендерної рівності де-юре не обов’язково означає забезпечення ґен-дерної рівності де-факто;

• культура, уявлення та стереотипи істотно впливають на доступ та контроль за ресурсами і, у такий спосіб, на фактичне забезпечення ґендерної рівності7.

Основний метод ґендерної експертизи – контент-аналіз. Це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процеду-ри та полягає у кваліфікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Об’єктом дослідження у будь-якому разі є документ, а процедура дослідження передбачає й якісні, й кількісні моменти.

Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи, навпаки, приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження.

Важливий аспект дослідження документів – вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз тільки однієї сукупності текстів чи аналіз однієї сукупності текстів у порівнянні з іншими сукупностями.

Учені виділили три процедурні рівні контент-аналізу з погляду наявності характе-ристик змісту й надійності висновків:

1) вивчення змісту без виходу за його межі; 2) дослідження співвідношення змісту й об’єктивних даних; 3) аналіз співвідношення змісту з характеристиками та процесами в комунікаторі й

реципієнті, прогнозування ефектів повідомлень і висновків про комунікатора й аудиторію8.Тому дуже важливим у процесі ґендерного аналізу є постійне порівняння (зіставлен-

ня), чи дослідження співвідношення, змісту освітніх стандартів і програм зі змістом статей Закону та найбільш поширеними ґендерними стереотипами, серед яких:

• стереотипи щодо закріплення сімейних та професійних ролей стосовно статі (сімейна сфера маркується як жіноча, професійна – як чоловіча);

• стереотипи, що пов’язані з відмінностями у змісті праці (прерогатива жінок – сфера обслуговування, чоловіків – творча, керівна діяльність).

Усі ці дії дають багато можливостей для дослідження і наявного, і прихованого змісту інформації [3].

Ґендерний аналіз дискурсу шкільних підручників може бути доповнено якісною оцін-кою їхнього змісту, яка формується на підставі даних із Таблиці 2.

Таблиця 2типи дискурсу підручників щодо наявності/

браку ґендерного компонента

Загальна характеристика дискурсу Наявність/брак ґендерного компонента у змісті та структурі підручника

Ґендерно нейтральний «ґендерно сліпий» (gender blind)» *

У змісті немає ґендерного компонента.

7 Впровадження ґендерних підходів: Практичний посібник. - Київ: ТОВ «К.І.С.», 2002. – 142 с. Режим доступу: http.//www.undp.sk/genderlibrary.

8 Електронна бібліотека Інституту журналістики. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1283.


Ґендерно маркований чи ґендерно стереотипний

Зміст базується на ґендерних стереотипах. Жінки та чоловіки представлені нерівномірно.

Ґендерно маркований чи змішаний

Зміст включає і деякі ґендерні стереотипи, і ґендерно збалансовану інформацію.

Ґендерно маркований, трансформаційний чи ґендерно чутливий

Зміст базується на позиціях ґендерної рівності. Ґендерний компонент ураховано послідовно. Жінки та чоловіки представлені рівномірно.

Примітка. Іноді брак ґендерного компонента у змісті того чи іншого тексту познача-ють терміном «ґендерно сліпий». Так, у деяких міжнародних документах підкреслюється: «Демократія за визначенням не може дозволити собі бути ґендерно сліпою» (gender blind)»9. Тому терміни «ґендерно нейтральний» та «ґендерно сліпий» доцільно використо-вувати як синоніми. На наш погляд, незважаючи на те, що термін «ґендерно сліпий текст» емоційно не є нейтральним, проте він, без сумніву, є більш точним.

Професійно-методологічна компетенція полягає у володінні конкретними «сцена-ріями» (кроками) ґендерного аналізу шкільних підручників. Ці дії потрібно відтворювати в такій послідовності:

1. Перш за все в структурі підручників має бути виділено основні об’єкти для спо-стереження. Це ілюстрації, тексти й завдання до них, зміст яких пов’язаний з різними сферами соціального життя: «сім’я», «школа», «вулиця», «громадський транспорт» і тому подібне. Усі вони транслюють обширну ґендерно марковану інформацію.

2. Отримані дані доцільно розташувати в таблицях, складених на підставі співвідно-шення таких параметрів, як сфера соціального життя (удома, поза домом), вік «діючих осіб» (дорослі – жінки й чоловіки, діти – дівчатка й хлопчики), ґендерні маркери (жінки – мами, бабусі, доньки; чоловіки – татусі, дідусі, сини). Варто звернути увагу на:

• соціальні ролі,• статуси,• сфери діяльності,• відносини,• відповідальності.

Сфера соціального життя вдома (сім’я) передбачала виділення таких індикаторів: «домаш-ня робота й родинні обов’язки», «вільний час» і його конкретизатори – ігри, заняття, захо-плення. Вони розглядалися з врахуванням ґендерно вікових маркерів. Наприклад, домашні обов’язки кожного члена сім’ї визначалися в співвідношенні з його або її статтю й віком.

Опис сфери соціального життя поза домом базувався в основному на двох індикато-рах: для дітей – це індикатор «вільний час» і його конкретизатори – іграшки, ігри, занят-тя, спорт і тому подібне; для дорослих – це індикатор «професії й сфера праці».

3. Далі слід порівняти зміст текстів і ілюстрацій зі змістом найбільш поширених ґен-дерних стереотипів. Серед них:

• стереотипи, що стосуються закріплення родинних і професійних ролей відповід-но до статі [родинна сфера (удома) маркується як жіноча, а професійна (поза домом) – як чоловіча];

9 Women in Parliament, A Revised Edition (Ed. Julie Ballington, Azza Karam). International Institute for Democracy and Electoral Assistance. Stockholm, 2005.

63

• стереотипи, пов’язані з відмінностями у змісті праці (жінкам уготовано виконав-чу, обслуговувальну роботу, діяльність чоловіків – творча, розвивальна, керівна);

• стереотипи маскулінних і фемінних якостей й властивостей особистості (наприклад, в образі дівчинки підкреслено емоційність, увічливість, акуратність, а в образі хлопчика акцент зроблено на активності, самостійності, лідерських якостях)10.

• стереотипи, що відбивають особливості проведення вільного часу (дівчатка гра-ють з ляльками, плетуть і вишивають, хлопчики грають з машинками й літаками, ходять на рибалку, грають у футбол і хокей).

4. З допомогою «ґендерного дзеркала» виявлятимуться ґендерні асиметрії, несиме-тричність соціальних та культурних ролей жінок і чоловіків, дівчаток і хлопчиків, що під-тримується суспільством. Іншими словами, це нерівність «шансів» чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток у різних соціальних сферах, обумовлена традиційними уявленнями про їхнє призначення.

Принцип «ґендерного дзеркала», або принцип ґендерної симетрії, – один з унікаль-них підходів, які використовують в процесі ґендерного аналізу для подолання впливу ґендерних політик. Він тісно пов’язаний з реверсією (зміною) ролей і соціальною деролі-зацією (виходом з ролі)11.

Здійснюючи ґендерний аналіз підручників, слід ураховувати особливості дисципліни. Гуманітарні науки давно стали предметом ґендерного аналізу, оскільки складовою їх вивчення є відносини макрорівня: «групи чоловіків і жінок – суспільство», відносини «особистість – суспільство». Точні науки продукують ґендерні стереотипи імпліцитно, неявно, в процесі вивчення предметів, залежно від логіки подачі матеріалу, змісту під-ручника, статі вчителя та його ґендерних установок.

Одне із завдань нашого дослідження – підтвердити, що сучасні підручники для серед-ньої ланки є статевотипізованими, тобто вони подають чоловічі цінності як єдині й уні-версальні, а за жіночі цінності мають материнство й сім’ю; мова підручників містить/не містить сексистські установки; жінки неадекватно представлені в навчальних матеріалах. Ознайомлення педагогічної громадськості з результатами таких досліджень дасть змогу по-новому розглянути проблему виховання статей і здійснити теоретичні пошуки її розв’язання.

Упровадити ґендерний підхід у роботу загальноосвітньої школи неможливо без ґен-дерного аналізу нинішніх підручників та робочих зошитів.

Уперше ґендерну експертизу навчальної літератури було зроблено в 1986 році (А. Мішель). В Україні цю проблему методично опрацював П. Фролов. Ґендерний аналіз підручників у Росії було виконано Т. Барчуновою, Р. Сабіровим; в Україні аналіз підручни-ків початкової школи виконали О. Аніщенко, Т. Говорун, О. Кікінежді; підручників серед-ньої ланки – Н. Городнова, С. Вихор; ґендерний аналіз підручників з англійської мови здійснила Л. Яценко.

Методами дослідження були: 1) контент-аналіз; 2) якісний аналіз тексту. З допомогою контент-аналізу відстежували, як зображено чоловічу та жіночу стать у малюнках,

10 Смирнова А.В. Учимся жить в обществе. Гендерный анализ школьных учебников / А.В.Смирнова. – Москва: Олита, 2005. – С.8.

11 Уповноважувальна освіта: Посібник для тренерів / За ред.. О.Суслової. – Київ: Довіра, 2002. – С.54.


сюжетах оповідань, змісті математичних задач тощо. Він доволі простий і наочний, тому дозволяє, незважаючи на недостатньо глибоке вивчення, виявити деякі тенденції.

Реалізувати ґендерний компонент в підручниках для школи можна на кількох рівнях. По-перше, це рівень змісту навчального предмета. У підручниках цей рівень вибудо-

вують відповідно до чинних навчальних програм. Процедура схвалення підручників Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, що передбачає проведення конкурсу на основі незалежної експертизи та вимоги до видавництв, які готують їх до публікації, фак-тично не залишає можливостей для висвітлення на їхніх сторінках компонентів змісту, не передбачених програмою. Тож рівень змісту щодо ґендерного компонента в обох аналі-зованих підручниках буде таким самим.

По-друге, це формальний рівень стилістичного оформлення тексту навчальної книж-ки, що передбачає (здебільшого) монологічний чи діалогічний виклад навчального мате-ріалу, обрані авторами формули звертання до дітей, авторський стиль формулювання завдань тощо.

По-третє, це текстовий рівень запропонованих учням вправ для виконання, наведе-них у підручнику прикладів, текстових ілюстрацій мовних явищ тощо.

По-четверте, це рівень методичного апарату, тобто рівень практичного засвоєння мови, рівень тих ситуацій, на прикладі яких діти мають можливість управлятися в засто-суванні отриманих мовних знань.

По-п’яте, рівень ілюстрацій.Автори здійснили аналіз підручників та навчально-методичних посібників, рекомен-

дованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту для використання в загальноос-вітніх навчальних закладах у 2010/2011 навчальному році.

Усі проаналізовані підручники пройшли конкурсний відбір і були видрукувані за дер-жавний кошт.

Для ґендерного аналізу підручники для 6-го класу обрано не випадково, адже вони містять не лише тексти, а й чимало задач, різнорівневих завдань та достатню кількість ілюстрацій.

українсЬка мова

У 6-му класі загальноосвітніх навчальних закладів для викладання курсу «Українська мова» дозволено використовувати два підручники, а саме: «Рідна мова. 6 клас» О. Глазової, Ю. Кузнецова; «Рідна мова. 6 клас» С. Єрмоленко, В. Сичової. Перш ніж аналізувати їх, дозволимо собі кілька вступних зауваг.

Оскільки підручник має висвітлювати зміст, передбачений програмою навчального курсу, доречно побіжно дати характеристику тій частині цього освітнього документа, що стосується обраного для експертизи класу. У 6-му класі передбачено опанування таких «мовних» тем: лексикології (7 годин), словотвору й орфографії (8 годин), морфології й орфографії [іменник (18 годин), прикметник (15 годин), числівник (8 годин), займенник (8 годин)]. «Мовленнєва» змістова лінія, спрямована на вдосконалення практичних нави-чок користування мовою, передбачає низку робіт з розвитку навичок аудіювання,

65

читання мовчки й уголос, відтворення готового тексту, створення власних висловлю-вань в усній і письмовій формі. Соціокультурна змістова лінія передбачає тематику тек-стів, на основі яких відбувається навчання мови (іншими словами, тематику текстів вправ, які автори добирають у підручнику), а також текстів, які мають створювати учні. У соціокультурній лінії передбачено «сферу відношень», довкола яких розгортається спілкування на уроці української мови. Ці «відношення» у 6-му класі, зокрема, такі: «Я і українська мова та література», «Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, куль-тура взаємин, українська пісня», «Я і мистецтво (традиційне і професійне)», «Я і Батьківщина, людство, Всесвіт», «Я і рідна природа», «Я і ми (родина, класний колектив, народ, людство)», «Я як особистість». Навіть такий побіжний аналіз засвідчує, що ґендер-ний компонент на рівні змісту в навчальній програмі не тільки не реалізовано, а й не виявлено. У зв’язку з цим варто зазначити, що принаймні в двох темах ґендерна про-блематика є доречною: йдеться про тему «Іменник» (уроки, присвячені опрацюванню граматичної категорії роду) та тему «Лексикологія», у межах якої передбачено розгляд питань, пов’язаних з уживанням стилістично нейтральної та забарвленої лексики, куль-турою вживання доречних мовних засобів у спілкуванні. Добре залучено ґендерний компонент у соціокультурній змістовій лінії, у якій, зокрема, передбачено тематику тек-стів, засобами яких відбувається навчання мови в 6-му класі. З-поміж запропонованих формулювань є й ґендерно чутливі, а саме: «Мамина колискова», «Національний одяг і сучасна мода. Символіка народного костюма» (сфера «Я і національна культура»); «Мати – берегиня роду. Звичаї в сім’ї. Етика спілкування» (сфера «Я і ми»). Водночас не можна не помітити, наскільки загально сформульовано рекомендовану тематику: настільки, що доводиться робити висновок про формальний рівень залучення ґендерного компонен-та до цього розділу навчальної програми. Утім цей формалізм почасти виправдано рекомендаційним характером соціокультурної змістової лінії.

Отож, аналізуючи в ґендерному аспекті підручники української мови для 6-го класу на рівні змісту, мусимо враховувати, наскільки чутливою/нечутливою до ґендеру є навчальна програма. В аналізованих підручниках ми справді не натрапили на теоретич-ний виклад питань, пов’язаних з ґендерною проблематикою. Єдиний виняток – парагра-фи, присвячені темі «Рід іменника» (у підручнику О. Глазової, Ю. Кузнецова – № 16 «Рід іменників. Іменники спільного роду»; у підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової – № 24 «Рід іменників. Іменники спільного роду»). Щоправда, згадка про ґендерно чутливі питання в них є побіжною, ледь не формальною. Так, у підручнику О. Глазової, Ю. Кузнецова на с. 134 зазначено, що «є іменники, які належать до чоловічого роду, проте можуть позна-чати осіб і чоловічої, і жіночої статі: професор, інженер, лейтенант, біолог». Далі читаємо: «Іменники на зразок професорка, математичка належать до просторіччя. На означення окремих професій існують форми чоловічого й жіночого родів: учитель – учи-телька; письменник – письменниця» [там само]. У підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової інформацію про іменники спільного роду викладено ще лаконічніше: «Деякі іменники мають подвійний (спільний) рід. Це стосується назв людей за їхніми рисами характеру, поведінкою, професією (невдаха, причепа, соня, ябеда, роззява, суддя, листоноша, водій, голова). Визначається рід таких іменників за зв’язком слів у реченні». Окрім того, авторки пропонують невеличку замітку в рубриці «Це цікаво», з якої діти довідуються про те, що терміни «чоловічий рід, жіночий рід, середній рід прийшли до нас із грецької


граматики», а також про те, що «не всі мови мають категорію роду» [с. 92]. Текст цієї рубрики вважаємо вдалим, оскільки він розширює лінгвістичні уявлення дітей, пролива-ючи світло на те, що в мовознавстві, так само, як і в інших галузях знань, термінам влас-тива певна умовність: вони відбивають уявлення людей, і ці уявлення з часом можуть змінюватися. Доречною у зв’язку з цим була б згадка про ґендерні реформи мов, ініці-йовані в деяких країнах.

Аналіз формального рівня оформлення тексту згаданих підручників також дає під-стави для загального висновку, що зумовлено певною стилістичною традицією і тим, що відповідних приписів до книжок для школи не сформульовано. Варто зважати й на те, що підручники української мови мають навчити власне граматики, а граматичний лад нашої мови передбачає вживання іменників, прикметників, займенників чоловічого роду на означення осіб і чоловічого, і жіночого роду. Тож словосполучення дорогі шестикласни-ки (для звертання до шестикласників і шестикласниць), кожен з вас (коли йдеться і про кожного, і про кожну) є цілком нормативними. Ба більше: вислови на кшталт шановні учні й учениці, кожен та кожна з вас відповідно до норм української мови трактують як мов-ний надлишок, вони є не просто стилістичним огріхом, а й граматичною помилкою, тож уживання таких конструкцій свідчить про недостатній рівень мовної компетенції. Зрозуміло, автори підручників мови не можуть пропагувати хибні, ненаукові явища. Так само в підручнику не доречно викладати наукові ідеї, до яких немає однозначного став-лення з-поміж науковців. Інша річ, що стиль підручника має бути легким, дохідливим; авторам варто обирати нейтральні звертання, уникати категоричності й монологічності викладу. Проаналізуймо, як втілили ці настанови автори рецензованих підручників.

О. Глазова, Ю. Кузнецов обрали для своєї книжки стримано-нейтральний стиль з переважанням наукового викладу теоретичного матеріалу та коментарів-інструкцій до вправ. Застосування графічної символіки дає змогу уникати повторів та загалом скороти-ти обсяг пояснювального тексту.

У підручнику немає традиційної передмови, а коротке слово-звертання «Любий шес-тикласнику!» вміщено перед елементами апарату орієнтування – таблицею умовних позначень та змістом. Утім така лаконічність не призводить до знеособлення книжки, втрати авторами свого «Я», оскільки на звороті титулу подано вичерпну інформацію про авторів, наукового редактора та творчу групу розробників. Цікаво, що, окрім авторки Олександри Глазової, згадано й інших учасниць проекту та вказано їхню посаду у видав-ництві або зазначено ділянку роботи, пор.: «Ірина Красуцька – заступник керівника про-екту, редактор-організатор; Валентина Максимовська – організатор виробничого про-цесу; Галина Кузнєцова – економічний супровід проекту». Завдання до вправ побудовано як означено-особові речення, у яких дієслова-присудки наказового способу вказують на 2-гу особу множини, наприклад: прочитайте, визначте слова…; опишіть малюнок…; перепишіть речення…; складіть і запишіть висловлювання на тему… Запитання сфор-мульовано здебільшого як двоскладні речення з підметом ви, пор.: Як ви вважаєте, наві-що потрібні словники дорослим людям?

Схожий стиль обрали й авторки другого підручника. Принагідно зауважимо, що С. Єрмоленко – авторитетний учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту української мови, тож у стилістичному плані її книжка є своєрідним еталоном.

67

У формулюваннях завдань авторки використовують означено-особові речення, у яких дієслова-присудки наказового способу вказують на 2-гу особу множини, наприклад: про-читайте, доберіть, поясніть, спишіть, пригадайте тощо. В авторських текстах, запропо-нованих до опрацювання у вправах, часто вживаними є форми прислухаймось, поміркуй-мо тощо. Дієслова 1-ої особи множини наказового способу використано й у назвах рубрик «Запам’ятаймо», «Усміхнімось», «Пригадаймо», що створює ефект присутності авторів, «вирівнює» статус учасників опосередкованого текстом спілкування, надає викладові діалогічності.

Третій рівень аналізу – це рівень текстів вправ, які автори пропонують учням для виконання. Аналізуватимемо їх за кількома критеріями, а саме:

1) хто автор цитованих текстів чи речень (за лінгводидактичною традицією, усі цито-вані фрагменти, що використовуються в підручнику з ілюстративною або навчальною метою, мають бути паспортизовані; оскільки прізвища авторів указують у дужках без скорочень, то вони створюють своєрідне людське тло, відтак, часто повторювані, прізви-ща перетворюються на сигнали, що впливають на формування певних стереотипів або заперечують ці стереотипи, наприклад уявлення про те, що з-поміж жінок менше видат-них письменників тощо);

2) якою є тематика цитованих текстів та речень (наскільки ця тематика є ґендерно чутливою).

Перший критерій надається для кількісного вимірювання. Так, порахувавши всі покликання, отримали результати, узагальнені в Таблиці 3.

Таблиця 3

ПідручникиЗагальна кіль-кість уривків

Авторство текстів Без зазначен-ня автора

Автор не визначе-ний (з газети тощо)жінки чоловіки

Глазової О., Кузнецова Ю. 216 21 58 101 36

Єрмоленко С., Сичової В. 463 13 86 360 3

Уважаємо за потрібне наголосити на відмінних підходах до відбору текстів вправ, що їх утілювали автори рецензованих підручників. У таблиці привертає увагу перша колонка, де наведено загальну кількість текстових уривків: 216 у підручнику О. Глазової, Ю. Кузнецова (далі – Підручник 1) та 462 – С. Єрмоленко, В. Сичової (далі – Підручник 2). Істотна відмінність жодним чином не пов’язана з обсягом книжок та кількістю вправ у них: у Підручнику 1 загальна кількість вправ – 614, а в Підручнику 2 – 612. Неоднакова кількість текстових фрагментів зумовлена, як зазначали вище, різ-ними підходами авторів. С. Єрмоленко та В. Сичова віддають перевагу навчанню мови на текстологічній основі; інший авторський колектив ілюструє мовні явища здебільшо-го окремими реченнями. Відтак у Підручнику 1 переважають вправи, складені з окре-мих речень, а в Підручнику 2 – текстові вправи, більшість з яких належить авторам підручника. Саме тому в Підручнику 2 велика кількість текстів (360) не містить посилан-ня на автора. Отже, аналіз текстів підручників за першим критерієм дає підстави для висновку, що з погляду дотримання паритетності статей у цитуваннях обидва підруч-ники є ґендерно нейтральними.


Дещо іншою є ситуація в цитуванні окремих речень. Для аналізу цього аспекту обра-ли розділ «Лексикологія» (у Підручнику 1 – с. 44–91; у Підручнику 2 – с. 26–57). Кількісні показники наведено в Таблиці 4.

Таблиця 4

ПідручникиЗагальна кіль-кість

Авторство цитат Авторство не визначеножінки чоловіки

Глазової О., Кузнецова Ю. 104 16 70 28Єрмоленко С., Сичової В. 16 - 15 1

Зведені кількісні показники свідчать про те, що посилання на авторів висловлю-вань можуть впливати на формування уявлення про меншу вагу жінок в інтелекту-альній сфері суспільства. Уживаємо тут форму «можуть впливати», оскільки для аналізованих підручників важливо брати до уваги участь жінок в авторських колек-тивах, а для Підручника 2 – ще й те, що цитати-речення є надзвичайно дрібним струк-турним компонентом.

У Підручника 1 кількість текстових фрагментів, у яких головна героїня – жінка, відноситься до кількості текстів з головним героєм чоловіком як1:3 (12 і 37 текстів відповідно). Образи, у яких постають чоловіки в цьому підручнику, узагальнено в Таблиці 5.

Таблиця 5риси характеру, характеристики,

обов’язки

Підручник «рідна мова. 6 клас» о. Глазової,

Ю. кузнецова (сторінки)

Характерні висловлення

Захисник, герой, мужній воїн

С. 16–17; 85; 247; 248 Невідомо, чи дожила б дитина до наступного морозного ранку, якби не Денисові небайду-жість та наполегливість.

Державник, мудрий володар, впливовий істо-ричний діяч

С. 60; 105; 128; 227 Байдак гетьмана йшов попереду. До нього,мов діти до матері, горнулися всі козацькі чайки.

Винахідник, май-стер, професіонал

С. 60-61; 63–64; 69; 85 П’єр Дро уславився на весь світ. Інші майстри почали його наслідувати.

Батько, вихова-тель, наставник

С. 76; 132–133; 193; 222 У родинах художників діти змалечку стають свідками чуда. Щодня вони бачать, як батько стоїть за мольбертом…

Моральний взі-рець; людина, здатна до шляхет-них учинків; скромний і неви-багливий

С. 38; 56; 240–241; 252 Наздогнав Вітя діда й повернув йому гаманець. Виявилося, що була в ньому вся дідова пенсія, а за неї йому місяць жити.

69

риси характеру, характеристики,

обов’язки




Митець, художник, славетний син свого народу; творча особистість

С. 56–57; 75; 76; 81; 119–120; 184; 190;198–199; 219; 256

Сотні картин написав козацький син, славет-ний живописець Володимир Боровиковський. На все життя залишився він чоловіком простим і милосердним.

Знавець мови, від-мінник

С. 267 – Хто зачарував? Дослідник чи відділ? Що ти, Оленко, говориш?

– Сама не знаю. Ти мене, Дмитрику, зовсім заплутав.

– Ти сама себе заплутала, бо неправильно вживаєш займенники.

Неосвічений, зверхній, нахабний

С. 82–83 Силкуючись удавати з себе пана, інспектор без жалю нівечив і українську, і російську мови, нехтуючи першу і не знаючи другої.

Боягуз С. 163 Жив собі хлопець. І був він таким боягузом, що боявся усього на світі.

Бешкетник С. 239 Ми йому пояснили, що прийшли перевідати хворого товариша. На це він відповів, що нас витримати – треба здоров’я, як у слона, мати.

Уважаємо за потрібне звернути увагу на тексти, у яких образи чоловіків увираз-нено в порівнянні з образами жінок. Так, у вправі 575 на с. 267 висновок про вищий рівень компетентності в граматиці української мови хлопця Дмитра ґрунтується на порівнянні його з дівчинкою Оленкою. У вправі 536 на с. 247 учням запропоновано опрацювати текст про геройський учинок харківського школяра Дениса Панченка, який урятував маленьку дівчинку, що загубилася. У вправі 538 на с. 250 наведено уривок з твору О. Гончара, у якому двоє чоловіків розмірковують про доцільність людської усмішки. До розмови долучилася дівчина Ліда, і чоловіки, вислухавши її аргументи, поблажливо погодилися з ними, пор.: «Дивись, яка вона категорична в питанні усмішки…думаю, Ліда тут має рацію…». Ґендерними стереотипами позна-чено образи чоловіка-гетьмана й жінки, чоловік якої належав до ворожого табору, у вправі 82 на с. 60 (автор наведеного уривка – В. Кулаковський): «З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. До гетьмана просилася молодиця. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком уже при-значено… Просить на чоловіка зглянутися. Діти в неї…

З невеличкої скриньки гетьман вийняв туго набитий грішми гаман.– Отут, Петре, гроші. Для неї і дітей. Віддаси. А помогти не можу. Усе суд вирі-

шить».Образи жінок, що постають з уривків текстів, запропонованих у вправах підруч-

ника, не відповідають усій гамі соціальних ролей, притаманних сучасній жінці. Цей висновок ілюструє Таблиця 6.



обов’язки




Мисткиня, художни-ця, творча особис-тість, яка зреклася буденної суєти

С. 79; 80; 212 Катерина Білокур зайшла у свою кімна-тину… Цей її тихий світ подарував їй стільки чистих хвилин самотності, злагоди із собою, стільки натхнення її душі. Ніде не було так святково, як у цих чотирьох стінах під білою сте-лею...

Славетна співачка С. 167 Коли співає Матвієнко НінаУ повені пісенної ріки,Встає у тихім чарі Україна,Встає душа народна незглибимаІ владно озиваються віки…

Господиня С. 33; 67 Моя сестра переїхала до нової кварти-ри, і в суботу ми ходили до неї в гості…Я дуже рада за свою сестру та її родину.

Жінка/дівчинка, яка потрапила в біду і яка потребує допомоги

С. 16–17; 60; 247 Набрав хлопець-знахар чарівної роси, пішов до царського палацу і сказав цареві для хворої царівни готувати купіль. Накрапав у ту купіль роси. Царівна скупалася й одужала. Вдячний цар хотів видати свою дочку за хлопця заміж. Та той бути царевим зятем не схотів, а залишився знахарем…

Дочка С. 193 Татко й доня йдуть лісом…Продавчиня насіння С. 31 Навесні тут жінка продавала насін-

ня… Співрозмовниця С. 250; 267; 268 – Доброго ранку, Ольго Петрівно! Ви

сьогодні повернулися з відпустки? Як ви посвіжіли! Стали ще гарнішою!– Дякую, Тетянко, на доброму слові. Яка ти привітна й чемна дівчинка! Після спілкування з тобою завжди поліпшу-ється настрій.

Складається враження, що згадки про жінок у Підручнику 1 є випадковими, оскільки в більшості проаналізованих текстів героїні виконують другорядну або епізодичну роль. Так, у додатках до основного тексту підручника вміщено довідник «Видатні особистості», у якому подано стислу інформацію про видатних діячів, згаданих у текстах вправ. Довідник наводить інформацію про 20 діячів, серед яких 19 чоловіків і лише одна жінка (художниця Катерина Білокур). Вище зазначали, що тематику текстів у загальних рисах схарактеризовано в навчальній програмі. Зрозуміло, що в ній немає конкретних вимог до персоналій і тим більше до кількості згадок про них. Проте доводиться констатувати, що відчуття міри в доборі текстів зрадило авторам. І йдеться не лише про ґендерний аспект,

71

а й про низьку художню вартість багатьох фрагментів, що засвідчують приклади в табли-цях. Не уникнули автори й ґендерно некоректних згадувань. Наведемо приклади кількох таких фрагментів. С. 33, частина IV: «Сусідко! Гей, сусідко! Чому ви не поставите між соняш-ників опудала? Горобці ж насіння повипивають! – А нащо опудало? Я й сама цілісінький день на городі»; с. 233, вправа 499 : «Де більше двох баб, там торг, де більше трьох – там ярмарок»; с. 233, вправа 500 : «Запасеного на трьох хлопців завжди вистачить на шіс-тьох дівчат».

Підручник С. Єрмоленко, В. Сичової, як наголошували вище, відзначається текстовим розмаїттям. Різноманітнішою є й палітра образів жінок та чоловіків, що постають в уяві учнів. Так само, як і для Підручника 1, узагальнимо ці образи в таблицях.


обов’язки

Підручник «рідна мова. 6 клас» о. Єрмоленко, в. сичової (сторінки)


Патріот, поціновувач і оборонець рідної мови

С. 2; 6; 8; 31; 67; 99; 123 Я глухий – без мови, Мовчазний – без пісні…А без Батьківщини – Я навіки мертвий. (В. Крищенко)

Державник, мудрий володар, впливовий історичний діяч

С. 13; 18; 19; 21; 31; 35; 37; 38; 39; 42; 43; 130; 182

Дмитро Вишневецький не хотів підко-рятися ні польському королеві, ні мос-ковському цареві, ні кримському ханові. Йому доводилося бути дипломатом…У народній пісні оспіва-но вірність Україні та стійкість леген-дарного ватажка Дмитра Вишневецького.

Винахідник, учений С. 48; 99; 100; 103; 104; 110; 111; 112; 118; 121; 122; 123; 129; 130; 131; 199; 200; 252

Наш видатний співвітчизник Іван Пулюй займався фізикою,математикою, астрономією. Володів 15 мовами. Був відомим педаго-гом, політиком, громадським діячем. Праці І. Пулюя, відкривача ікс-променів, є актуальними й сьогодні…

Мудрець, філософ, книжник

С. 48; 66-67; 81; 83; 95; 259 Григорія Сковороду називали мандрів-ним філософом, збирачем народної мудрості, просвітником.

Майстер своєї справи, професіонал, трудар

С. 50; 246; 268 Виноградар, дідусь Порфирів, із зав’язаними очима, самим тільки дотор-ком пальців визначив сорок сортів вино-граду і жодного разу не помилився.

Батько С. 17; 53; 92; 143; 220 Ти лежиш іще впоперек ліжкаНу до чого мале й чудне!А до тебе незримі віжкиПрив’язали цупко мене.(В. Симоненко)



обов’язки



Дідусь С. 84; 112; 115; 155 Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук…Подорожні напились.– Спасибі тобі, струмок, – сказав Дідусь.– Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі?………………– Якби води напився вовк, він міг би не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Внучку.

Учитель, наставник С. 52; 122; 155; 159; 172; 174 Рейнгольд Глієр засновує стипендію для підтримки кращих студентів консер-ваторії

Учень-дотепник С. 7; 52; 65; 75; 122; 155; 159; 172

Кумедні ситуації зі шкільного життя, здебільшого діалоги між учителем та учнем.

Митець, художник; творча особистість

С. 68; 70; 72; 85; 86; 91; 93; 95; 141;142; 143; 145; 146; 147; 151; 152; 154; 157; 165; 167; 171; 173; 174; 178; 182; 202; 210;211; 213; 218; 219; 221; 224; 237; 256; 264

Це полотно одного з видатних україн-ських художників XX ст. Федора Кричевського. Розгляньмо уважно авто-портрет художника. Велична, мов монумент, постать. У погляд і– почуття власної гідності, надзвичайна внутрішня сила, життєва енергія, рішучість. Найпривабливішу красу і найвеличнішу силу випромінює авто-портрет Ф. Кричевського.

Славетний спортсмен С. 189; 191; 192; 201; 202; 267 Валерій Борзов – дворазовий олімпій-ський чемпіон, чемпіон світу, Європи з легкої атлетики… Його спортивна кар’єра розпочалася у віці 12 років…Тренер навчив його любити спорт, бути дисциплінованим, уникати травм, володіти собою – навчив пере-магати.

Продавець С. 174; 194 Кумедні ситуації, відтворені в жанрі анекдоту.

Захисник, герой, муж-ній воїн

С. 147 Життєві ситуації, відтворені в жанрі бувальщини.

Легендарний герой С. 31; 104; 159; 191; 243; 259 Людина мріяла літати з давніх часів. Одна з легенд розповідає про Дедала та його сина Ікара… У пам’яті люд-ській Ікар – це символ прагнення люд-ства до нових злетів.

Син видатної жінки С. 17 Син княгині Ольги Святослав був дуже відважним, хоробрим.

73


обов’язки



Син/онук/брат С. 9; 14; 17; 19; 23; 31; 36; 53; 65; 84; 87; 92; 94; 101; 112; 115; 116; 124; 132; 143; 148; 153; 155; 160; 163; 172; 175; 194; 216; 220; 266

Приїхали в гості до бабусі Дмитрик та Ярослава. Побачила дітей сусідка та й каже до бабусі: «Ось ваші внуки вже й у колодочки вбилися»… «Ось і про дітей, коли вони дорослішають, можна сказа-ти, що вони вбиваються у колодочки», – пояснювала бабуся онукам.

Шкодар С. 23 Герой анекдоту.Чоловік, який щойно вийшов з лікарні

С. 245 Омелян Трохимович Глек лише вчора повернувся з лікарні в рідне село…

Лідер у класі С. 51 Шостий «Б» готувався до президент-ських виборів… Реальних претенден-тів було двоє – Вовочка Таратута і Боря Бородавко.

Моральний взірець; людина, здатна до шля-хетних учинків

С. 51 Двоє дорослих із хлопчиком збирали конвалії… Раптом хлопчик сказав: «Мамо! Тату! Навіщо нам стільки кон-валій? Вони ж у хаті швидко загинуть!». Батьки подивилися на сина, потім один на одного, й усі троє повільно пішли лісовою дорогою. У мене поте-пліло на душі. Хлопчик нагадав дорос-лим: природі не варто завдавати болю.

Друг С. 230; 243 Якось Петрусь з Мишком гуляли в садку…

Невмілий оповідач С. 20 – Та, розумієте, так здорово! Спочатку, значить, він раптом довідується, а потім, розумієте…Ну, словом, просто здорово… Загалом, так би мовити, він спочатку не знає…А потім, розумієте, він уже знає, а вона… Ну, загалом, здо-рово…Розумієте?

З таблиці зрозуміло, що образи чоловіка/хлопця змальовано в Підручнику 2 різно-планово: хоч і переважають образи з позитивною оцінкою, що, загалом, є закономірним для навчальної книжки, проте помітною залишається тенденція до характеристик у різ-них життєвих ситуаціях. У зв’язку з цим уважаємо за потрібне звернути увагу на велику кількість текстів із рубрики «Із бабусиної скрині» (загалом у підручнику таких текстів – 24), у яких персонажі – бабуся та онука Яся й онук Дмитрик. Бабуся є втіленням життєвої мудрості, досконалого знання мови, а діти, як і належить етичним міжпоколіннім комуні-каторам, є допитливими й зацікавленими співрозмовниками з рівноправними ролями й статусами. Багато текстів, у яких хлопчика змальовано в ситуаціях спілкування з мамою або татом, учителькою чи вчителем, дідусем, продавцем у магазині тощо, у яких він часто помиляється, хитрує, набирається досвіду. В аналогічних ситуаціях зображено й дівчаток, хоч тексти про хлопців переважають кількісно. Жіночі образи узагальнено в Таблиці 8.


Таблиця 8риси характеру, харак-теристики, обов’язки




Мудра, розсудлива, вла-долюбна правителька

С. 15 (два тексти); 16 (два тексти)

Про розум, енергійність, далекогляд-ність Ольги свідчать літописці. Вольова й сильна, вона впродовж два-дцяти п’яти років була могутньою правителькою.

Славетна художниця, творча особистість

С. 158; 161; 162; 163 Три картини Катерини Білокур потра-пили на міжнародну виставку до Парижа. Там їх побачив Пабло Пікассо, який про українську майстриню пензля відгукнувся словами: «Якби ми мали живописця такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про нього цілий світ!»

Славетна співачка, артистка

С. 168; 214; 220 Соломія Крушельницька виконувала провідні партії в 64 операх на сценах найпрестижніших театрів світу. Сольні концерти вона завжди закінчу-вала виконанням українських народних пісень. Так велика українка вшановува-ла свій народ.

Видатна поетеса С. 61; 63 Лариса Петрівна Косач – таке справ-жнє ім’я видатної письменниці Лесі Українки. З дитинства вона багато читала, вільно володіла кількома євро-пейськими мовами. Перший вірш дівчинка написала в дев’ятилітньому віці. А коли Лесі Українці було тринад-цять, її поезії вже надрукували у львів-ському журналі «Зоря».

Учений-педагог, громад-ська діячка

С. 106; 108 Софія Русова, шведка за походженням, присвятила своє життя українській педагогіці й освіті.

Учителька С. 7; 44; 89; 152; 253; 255 З малими дітьми кожній матері нелег-ко. А коли мати ще й учителька?

Матір С. 7; 49; 108; 194; 205; 238; 250-251; 253

Життєві ситуації, відтворені в діало-гах з дітьми.

Бабуся, наставниця, мудра порадниця

С. 9; 14; 17; 19; 23; 31; 36; 65; 84; 87; 94; 101; 112; 116; 124; 132; 148; 153; 160; 163; 172; 175; 194; 216

У розмовах з онукою Ясею та внуком Дмитриком пояснює значення україн-ських фразеологізмів.

Майстер своєї справи, господиня

С. 51; 194 Життєві ситуації, відтворені в жанрі бувальщини.

Жіноча мода С. 97 У новітній історії початок моді на жіночі штани поклали американки, які в 40-х роках XX століття запропонува-ли перші моделі брюк.

75

риси характеру, харак-теристики, обов’язки




Дочка/онука/сестра С. 9; 14; 17; 19; 23; 31; 36; 65; 84; 87; 94; 101; 112; 116; 124; 132; 148; 153; 160; 163; 172; 175; 194; 216; 266

Завжди, тільки-но бачив їх удвох, я від-разу світлішав. Бачив же переважно вранці, коли вони, тримаючись за руки, йшли до школи…Брат-десятикласник і сестричка-першокласниця.

Учениця, жартівлива й допитлива подруга

С. 73; 241; 254 Життєві ситуації, відтворені в жанрі бувальщини або анекдоту.

Співрозмовниця, учас-ниця ігор

С. 22-23; 232 Опис народної гри «Маринка», де умови пояснено для двох дівчаток.

З таблиць видно, що образні втілення чоловіків та жінок у Підручнику 2 на тексто-вому рівні майже врівноважено кількісно (17 типових чоловічих образів до 13 жіночих) і що вони тематично близькі. Порівняймо, наприклад, деякі тематичні блоки з таблиць: мудрий володар – мудра правителька; митець, художник – славетна художниця, твор-ча особистість; учитель, наставник – учителька; син/онук/брат – дочка/онука/сестра; винахідник, учений – учений-педагог, громадська діячка; батько – матір; дідусь – бабуся, наставниця, мудра порадниця. І хоч за кількістю текстів, у яких ці типи втілено, пере-важають тексти з чоловічими образами, усе-таки вважаємо, що є підстави говорити про ґендерну рівновагу дискурсивного простору підручника С. Єрмоленко, В. Сичової.

Ще один можливий рівень залучення ґендерного компонента до структури підруч-ника мови – рівень методичного апарату. Проаналізуймо завдання та вправи з підруч-ників, що спрямовані на моделювання життєвих ситуацій, на прикладі яких автори пропонують дітям управлятися в застосуванні отриманих мовних знань (до аналізу залучили матеріали вступних уроків,тем «Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого» й «Лексикологія»; у Підручнику 1 це сторінки 8–91; у Підручнику 2 – сторін-ки 6–57, а також матеріали до уроків розвитку зв’язної мови, зокрема складання діа-логів у Підручнику 2 на с. 232–234). До уваги брали вправи та завдання, у яких автори пропонують учням або скласти власне висловлення (усно чи письмово), або розіграти з однокласниками діалог.

Варто зазначити, що в обох підручниках переважають ґендерно нейтральні форму-лювання на кшталт: Складіть і запишіть висловлювання на тему «Не бійтесь загляда-ти у словник» (Підручник 1, с. 13); Напишіть твір-роздум за поданими початковими фразами «Школа для мене – це…», «Пригадую перший день, коли…», «Я навчаюся, щоб…», «Роки шкільного життя не варто марнувати, бо…» (Підручник 2, с. 20). Чимало завдань в обох підручниках пропонують теми висловлень на вибір, пор.: Складіть опис кімна-ти, у якій міг би жити ваш улюблений літературний або історичний герой. Домисливши до опису зачин та кінцівку, напишіть твір «Тут міг би жити…» (князь Святослав, Русалонька, Гаррі Поттер…) (Підручник 1, с. 71).

Складіть твір-мініатюру на одну з тем: «Моя майбутня професія», «Мій тато – про-граміст (менеджер, автослюсар, юрист…)», «Моя мама – продавець (редактор, моде-льєр, кондитер…)». Використовуйте слова-професіоналізми (Підручник 2, с. 50). Вправи, які передбачають складання діалогів, в обох підручниках пропонують ситуації, у яких


спілкуються діти (син/донька) з батьками (матір’ю/батьком), однокласники/однокласни-ці, друзі/подруги, пор.:

Використавши деякі з поданих у рамці слів і словосполучень, складіть і попарно розі-грайте діалоги, що могли б відбутися між:

– дівчатками-однокласницями, одна з яких відвідала улюблену вчительку;– хлопцями, одному з яких пощастило побувати у гостях в улюбленого спортсмена;– дівчинкою, яка допомагала переїжджати в нове помешкання своїй бабусі, та її сусід-

кою (Підручник 1, с. 68).Складіть і розіграйте телефонний діалог до однієї із запропонованих ситуацій.1. Ліфт, яким ви їхали, зупинився. Ви просите допомоги через переговорний пристрій.2. Ви передаєте повідомлення для мами, що затримуєтеся на репетиції фольклорно-

го ансамблю.3. Ви з другом домовляєтеся піти на риболовлю. (Підручник 2, с. 233). Проаналізовані приклади дають підстави стверджувати, що методичний апарат обох

підручників є ґендерно нейтральним, оскільки здебільшого надає учням можливість вибирати тему висловлення. Аналізовані підручники своїми завданнями та вправами, що передбачають створення власних висловлень, не нав’язують учням ґендерних стереоти-пів, а орієнтують їх використовувати мову в різноманітних життєвих ситуаціях.

Насамкінець зупинімося на ілюстративному компоненті підручників мови. Варто зазна-чити, що авторські колективи та видавництва реалізовували різні підходи до ілюстрування. Так, Підручник 1 оздоблено репродукціями, більшість з яких мають текстівки-підписи, де вка-зано ім’я художника та назву твору; натомість Підручник 2 ілюстровано малюнками, викона-ними спеціально до текстів цієї навчальної книжки. З огляду на це, ми не вважаємо доціль-ним застосовувати порівняльний аналіз ілюстративних матеріалів. Спробуймо лише з’ясувати кількість зорових образів жінок та чоловіків. Цю інформацію узагальнено в Таблиці 9.

Таблиця 9

ПідручникиЗорові образи

Жінки Чоловіки Жінки та чоловіки разомГлазової О., Кузнецова Ю. 17 19 14Єрмоленко С., Сичової В. 27 63 12

Отже, застосування процедури ґендерної експертизи до аналізу підручників україн-ської мови для 6-го класу дає підстави зробити висновок, що обидві навчальні книги є ґендерно нейтральними. Щоправда, автори не уникли окремих ґендерно некоректних згадувань, певної диспропорції в репрезентації жінок та чоловіків: у підручнику О. Глазової, Ю. Кузнецова це особливо помітно в цитуванні окремих речень та на тексто-вому рівні, а в підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової – на рівні ілюстрацій, де переважають чоловічі зорові образи. Однак треба відзначити й позитивні тенденції: прагнення авторів обох підручників дотримуватися паритетності статей у завданнях, спрямованих на фор-мування комунікативної компетенції, а в підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової – актуалі-зацію ґендерно чутливої проблематики в текстовому компоненті, створення засобами текстів вправ широкої палітри образів жінок та чоловіків, що відповідають історичному минулому й сьогоденню України та сприяють утвердженню ідеї рівності статей.

77

українсЬка Література

Об’єктом аналізу виступають підручники для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів: Мовчан Р.В., Українська література. 6 клас; Авраменко О.М., Шабельникова Л.П., Українська література. 6 клас; Дудіна Т.К., Панченков А.О., Українська література. 6 клас.

У підручниках української літератури, так само як і в підручниках української мови, реалізація ґендерного компонента можлива на кількох рівнях. По-перше, це рівень зміс-ту навчального предмета. Цей рівень у підручниках вибудовують відповідно до чинних навчальних програм. Процедура схвалення підручників Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, що передбачає конкурс на основі незалежної експертизи, та вимоги до видавництв, які готують їх до видання, фактично не лишають можливостей для висвітлен-ня на їхніх сторінках компонентів змісту, не передбачених програмою. Тож рівень змісту щодо ґендерного компонента в усіх аналізованих підручниках буде той самий.

По-друге, це текстовий рівень – рівень змісту запропонованих учням для текстуаль-ного опрацювання творів.

По-третє, це формальний рівень – рівень стилістичного оформлення тексту навчаль-ної книжки, що передбачає монологічний (здебільшого) чи діалогічний виклад навчаль-ного матеріалу, обрані авторами формули звертання до дітей, авторський стиль форму-лювання завдань тощо.

По-четверте, рівень ілюстрацій.Оскільки підручник має висвітлювати зміст, передбачений програмою навчального

курсу, доречно побіжно схарактеризувати цей освітній документ у тій його частині, яка стосується обраного для експертизи класу.

У 6 класі для текстуального вивчення, на яке відведено 54 години, запропоновано 63 твори, з яких 18 – народні пісні. Авторами цих творів є: чоловіки (35 творів); жінки (10 творів). Тож літературна продукція письменників та письменниць у кількісному вимірі може бути проілюстрована відношенням 3:1. Якщо проілюструвати відношенням кіль-кість запропонованих для вивчення письменників та письменниць (відповідно 17 – чоло-віки і 4 – жінки), то висновок про неоднакову репрезентацію чоловіків та жінок у курсі української літератури буде іще очевиднішим. Програма передбачає опрацювання на уроках у 6 класі творів таких письменниць: Лесі Українки (поезії «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська» – 2 години), Ліни Костенко (поезії «Дощ полив…», «Пісенька про космічного гостя», «Кольорові миші» – 2 години), Ірини Жиленко (поезії «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті» – 1 година), Емми Андієвської («Казка про яян» – 2 години). Час, відведений на опрацювання згаданих творів українських письменниць, становитиме майже 13%, що є трошки вищим показником ніж для всього шкільного курсу (9,5%).

Незважаючи на загалом низьку репрезентацію літературної творчості українських письменниць у змісті навчального матеріалу в 6 класі, програму можна оцінити як ґендер-но чутливий документ. Такий висновок ґрунтується на залученні ґендерної проблематики через зміст літературних творів, увагу до характеристики жіночих образів. Так, ґендерна проблематика є заторкуваною в 6 класі під час роботи над календарно-обрядовою поезі-єю, зокрема веснянками, щедрівками, купальськими піснями, колисковими, уривками з


повісті О. Довженка «Зачарована Десна» (образи матері, баби Сашка), віршів І. Калинця, С. Чернілевського (образ матері), легендою «Про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею», стрілецькою піснею «Ой, у лузі червона калина похилилася» (образ України-матері), повістю В. Близнеця «Звук павутинки» (образ Ніни), оповідань С. Васильченка (образ матері) тощо.

Ідеї, які актуалізовано в жіночих образах у запропонованих відповідно до програми творах, узагальнено в Таблиці 10.

Таблиця 10 ідеї, втілені в образах

жіноктвори Характерні висловлення

Батьківщина-Україна «Молитва» («Боже великий, єди-ний…») О.Кониського;«Ой, у лузі червона калина» С.Чарнецького, Г.Труха;легенда «Про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею»;«Євшан-зілля» М.Вороного;«Тарасова ніч» Т.Шевченка

Світлом науки і знанняНас, дітей, просвіти…

Обдарувавши всіх, …раптом побачив [Господь] дівчинку. Вона була боса, на голові мала вінок із червоної калини…Узяла дівчи-на-Україна дарунок і міцно при-тиснула його до серця.Україно, мамо любо!

Щасливе родинне життя «І досі сниться: під горою…» Т.Шевченка,

«Теплота родинного інтиму» С.Чернілевського«Зачарована Десна» О.Довженка«Писанки» І.Калинця

І досі сниться, вийшла з хатиВеселая, сміючись, мати…

В хаті, що прив’язана до небаСвітанковим маминим вогнем.

Людська гідність «Мрії» Лесі Українки Погляд мій спускався нижче,На того, хто розпростертий,До землі прибитий списом,Говорив: «Убий, не здамся!»

Сила духу «Як дитиною, бувало…»,«Тиша морська» Лесі Українки

Як дитиною, бувало,Упаду собі на лихо,То хоч в серце біль доходив,Я собі вставала тихо.

Повага до особистості «Маленький горбань» С.Черкасенка

До дівчат можна – вони не зоби-дять.

Яскрава індивідуальність, творча особистість

«Кольорові миші» Л.Костенко,«Жар-птиця», «Підкова» І.Жиленко «Звук павутинки» В.Близнеця

Було тій Анні, може, десять роч-ків…Вона робила кольорові миші

Що ж до конкретних образів жінки, то їх не можна вважати вичерпними й такими, що відповідають усій гамі соціальних ролей, характерних для сьогодення. Цей висновок ілю-струє Таблиця 11.

79

Таблиця 11соціальні ролі,

втілені в образах жінок

твір (назва та автор), у якому цей образ сконструйовано

риси характеру, характеристики, обов’язки жінок, що випливають зі

створеного образуЖінка/дівчинка, яка розважається спі-вами й танцями на дозвіллі

Народні пісні: веснянки – «Ой весна, весна – днем красна», «Кривий танець», «Ой кувала зозуленька»; русальні пісні – «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я руса-лочки до бору», «Заплету віно-чок», «Ой вінку мій, вінку»; жни-варські – «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криничень-ка», «А сонечко котиться, котить-ся».В.Діденко «На долині туман»,Л.Лепкий «Гей, видно село»

Життєрадісність, товариськість, надія на гарну жіночу долю (ворожіння на вінках про гарного чоловіка), емоцій-ність, ліричність.

Матір Народні пісні: колискові – «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»;Т.Шевченко «Тарасова ніч»;Т.Шевченко «І досі сниться: під горою…»,С.Чернілевський «Теплота родинного інтиму»,О.Довженко «Зачарована Десна»,І.Калинець «Писанки»

В.Винниченко «Федько-халамидник»;С.Васильченко «Басурмен»

Ніжність, турботливість, самопожерт-ва.

Уособлення рідного краю, Батьківщини.Берегиня роду, уособлення щасливого родинного життя, хранителька тради-цій.

Обмеженість, запопадливість перед вищим, затурканість, грубість.

Кохана Л.Лепкий «Гей, видно село»,Т.Шевченко «Думка»

Вірність, щирість.

Подруга, товариш-ка

С.Черкасенко «Маленький гор-бань»;В.Близнець «Звук павутинки»

Товариськість, щирість, милосердя, здатність до співчуття, розважливість, поміркованість, моральна доскона-лість.

Мисткиня, худож-ниця, творча осо-бистість, яка зре-клася буденної суєти

Леся Українка «Мрії»,«Як дитиною, бувало…»,Л.Костенко «Пісенька про кос-мічного гостя», «Кольорові миші»

Леся Українка «Тиша морська»,Л.Костенко «Дощ полив….», І.Жиленко «Жар-птиця»,«Підкова», «Гном у буфеті»

Людська гідність, інтелектуальність, сила духу.

Споглядальність, здатність до рефлек-сії, філософічність, здатність помічати красу.


соціальні ролі, втілені в образах

жінок

твір (назва та автор), у якому цей образ сконструйовано

риси характеру, характеристики, обов’язки жінок, що випливають зі

створеного образуУчениця І.Калинець «Хлопчик-фігурка,

який задоволений собою»Сумлінність, відповідальність, дотри-мання правил

Господиня О.Довженко «Зачарована Десна»,І.Калинець «Писанки»

Працьовитість, турботливість.

З таблиці помітно, що жінки постають здебільшого в традиційній ролі матері, госпо-дині, коханої, подруги. І хоч у текстах, передбачених для текстуального опрацювання, їхня моральна досконалість не викликає сумніву, проте очевидним є нижчим соціальний статус жінки порівняно з чоловіком, акцентовано її роль у сфері обслуговування, нато-мість применшено різноманітну фахову діяльність.

Аналіз формального рівня оформлення тексту згаданих підручників так само дає під-стави для загального висновку, що зумовлено певною стилістичною традицією, а також тим, що відповідних приписів до книжок для школи не сформульовано, а граматичний лад нашої мови передбачає вживання іменників, прикметників, займенників чоловічого роду на означення осіб і чоловічого, і жіночого роду. Тож словосполучення дорогі шес-тикласники (для звертання до шестикласників і шестикласниць), кожен з вас (коли йдеть-ся і про кожного, і про кожну) є цілком нормативними. Інша річ, що стиль підручника має бути легким, дохідливим; авторам до снаги обирати нейтральні звертання, уникати кате-горичності й монологічності викладу. Проаналізуймо, наскільки втілили ці настанови автори рецензованих підручників.

Підручник Р. Мовчан, як зазначає авторка в анотації, « є підручником-діалогом». Для цієї навчальної книги обрана особлива стилістика та своєрідна манера авторської розповіді – довірливо-сповідальна, підкреслено авторська, що сприяє створенню ком-фортного середовища на уроці й дає змогу уникнути звичайного для навчальних тек-стів дидактизму, безапеляційності авторської позиції. У передмові (с.3) Р. Мовчан, закликає учнів „частіше прислухатися до свого серця, бо воно реагує на мистецтво найчутливіше, а також і до чужих думок, щоб зіставити їх зі своїми”. Авторка наголо-шує на колективній співпраці як на передумові успішного навчання. Крім зазначеного вище, вважаємо за потрібне наголосити на послідовно втілюваній авторській позиції, що полягає в обстоювання винятково індивідуального сприйняття мистецтва загалом і літератури зокрема, пор.: «Книжка навчить тебе читати осмислено, розуміти худож-ній твір як мистецтво, створене уявою, фантазією, думкою письменника». Про нефор-мальність такого підходу свідчить величезна – для підручника навіть безпрецедентна – кількість особистісно зорієнтованих запитань на кшталт Що думаєш про це ти? Які з уривків (віршів, прислів’їв, загадок тощо) тобі сподобалися найбільше? Чи любиш ти слухати музику? Що, на твою думку, означає вислів...? Так, у темі „Пригоди і романтика”, у якій опрацьовано уривки з 3-ох повістей, наведено 91 запитання, з яких 35 стимулю-ють до висловлення власної думки, апелюють до особистого досвіду дитини, її сприй-няття, вражень тощо. Тож, фактично, 40% завдань особистісно спрямовані, і це увираз-нено мовною формою – звертанням на ти – та змістом того, про що запитують, пор.:

81

„Чи притаманна тобі допитливість? Тебе манять таємниці довколишнього світу? Чи погоджуєшся, що прочитані книжки допомагають їх відкривати?” (с. 162) або „Чи роз-повідав тобі хтось з дорослих про своє дитинство? Як ти думаєш, навіщо? У твоєму житті є щось таке, про що хотілося б пам’ятати завжди?...Пригадай, як ти прокида-єшся вранці. Чи маєш відчуття, що все найголовніше – попереду?” (с. 91).

Діалогічну манеру викладу обрали для свого підручника й О. Авраменко, Л. Шабельникова, що особливо помітно у формулюваннях запитань, де

до учнів автори звертаються на ти, пор.: Пригадай, що таке фольклор; Назви відомі тобі народні пісні. Яка з них подобається тобі найбільше?; Чим приваблюють тебе сучасні виконавці? Що спільного й відмінного зауважуєш між ними і давніми співцями – рапсодами, бардами, менестрелями, кобзарями? Назви рубрик сформульовано з використанням дієс-лів 1-ої особи множини теперішнього часу («Відтворюємо прочитане», «Аналізуємо зміст і особливості художнього твору», «Творчо мислимо», «Виконуємо домашнє завдання »), що створює ефект присутності авторів,«вирівнює» статус учасників опосередкованого тек-стом спілкування, посилює ефект діалогу.

Підручник Т.К. Дудіної, А.О. Панченкова за формою методичного апарату є інтерак-тивним. Як і на лежить підручникам такого типу, він починається докладним роз’ясненням того, як з ним слід працювати (коментарі до умовних позначок – символів рубрик «Пригадайте», «Працюємо разом», «Вузлик на пам’ять», «Перевірте себе», «Додому» та інструктаж з організації форм колективної діяльності «Працюємо в парах», «Працюємо в малих групах», «Обговорюємо в загальному колі»). Як відомо, інтерактивні технології є най-більш ґендерно чутливими з-поміж арсеналу педагогічних методів та прийомів, що й визначає загалом позитивну оцінку формального текстового рівня цього підручника. Партнерській роботі на уроці сприятиме, безперечно, й рубрикація тексту, чітке структу-рування матеріалу за етапами роботи: постановка цілей у формі очікуваних результатів, узагальнення наприкінці уроку та запитання для перевірки результативності роботи на уроці, домашнє завдання.

Аналіз ілюстративних рядів підручників української літератури для 6 класу дає під-стави для висновку про другорядність їхньої ролі. Підручники на загал дешево й бідно ілюстровані; ілюстрації здебільшого є випадковими, їх використано з метою оздоблення; окрім підручника Т.К.Дудіної, А.О.Панченкова, вони ніде методично не опрацьовані. Тематично й жанрово ілюстрації складають кілька типів:

• портрети письменників, твори яких передбачено вивчати (переважають пор-трети чоловіків відповідно до визначеного програмою переліку імен);

• жанрові картини українських художників, тематично близькі до творів, що вивчаються;

• сюжетні ілюстрації (здебільшого мініатюри) до опрацьованих текстів;• малюнки дітей – вихованців художніх шкіл – за мотивами творів української

літератури;• фотографії з архівів письменників, з чиєю творчістю відбувається знайомство

на уроці.• Оскільки ілюстрації не підпорядковані дидактичній меті кожного конкретного

уроку, проаналізуємо їх лише у кількісному та формальному аспектах – Таблиця 12.


Таблиця 12Підручники

Критерії аналізу Авраменка, Шабельникової Р.В. Мовчан Дудіної,

Панченкова

Портрети пись-менників

чоловіків 18 7 23

жінок 4 1 4

Фотодокументибез жінок 2 4 1

із зображ. жінок -- 1 --

Жанрові картини

без зображ.людей 5 16 5

без жінок 4 6 8

із зображ. жінок 5 17 10

Малюнки до творів

без зображ.людей 13 9 8

без жінок 30 20 12

із зображ. жінок 23 5 10

Оформлення обкладинки і форзаців

загальна к-ть мал. 13 3 2

к-ть зображ. жінок -- 1 12

к-ть зображ. чолов. 4 1 4

Отже, застосування процедури ґендерної експертизи до аналізу підручників україн-ської літератури для 6 класу дає підстави для висновку, що всі згадані в рецензії навчаль-ні книги є ґендерно нейтральними. Щоправда, автори не уникли окремих ґендерно некоректних згадувань, певної диспропорції в репрезентації жінок та чоловіків, що осо-бливо помітно в кількості винесених для текстуального опрацювання творів українських письменників та письменниць, а також на рівні ілюстрацій, де в усіх підручниках пере-важають чоловічі зорові образи. Варто зазначити, що рівень змісту навчального матеріа-лу з української літератури (і ті автори, твори яких уміщено в підручниках, і, власне, самі твори) визначено навчальною програмою. Тож удосконалення шкільних курсів літерату-ри в аспекті досягнення ґендерної рівності варто розпочинати з програм.

Література

Об’єкт нашого аналізу – шкільний підручник з літератури: Литература: Учебник-хрестоматия для 6 класса общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучения / Симакова Л. А., Орлова А. Д., Орлова А. Д. – К.: Вежа, 2006. – 256 с..

83

I. автори творівУ тексті підручника не представлено творів жодної письменниці або поетеси. З-поміж

усіх поетів, письменників, яких неодноразово згадують у підручнику, тільки один раз зустрічається ім’я поетеси Белли Ахмадуліної .

Кожний розділ супроводжується роздумами письменників або поетів про творчість. Усього таких роздумів – 15. Тільки один з них належить жінці – І. Одоєвцевій.

II. Художні твориГероїчне минуле представлено воєнними битвами, кулачними боями, переможцями

та переможеними (чоловіками): «давид сасунский»: «схватил меч», «разрубил пополам», «околел Мелик» (с. 63–68);«робин Гуд и маленький джон»: «Словно лома удар был чужого удар» – «Так уда-

рил, что дол загудел!..», «Разошелся чужой – так и брызнула кровь…» (с. 72).Усе ж не можна не зазначити, що в підручнику показано, хоч і не так розлого, й

інший бік героїки – заклик до миру, співпраці та взаєморозуміння: «Песнь о Гайавате»: «Закурил Владыка Жизни Трубку мира, созывая все народы к

совещанью. Ваша сила – лишь согласье, а бессилие – в разладе. Примиритесь, о дети! Будьте братьями друг другу!» (с. 79, 81). Однак заклик до співпраці звернено передусім до братів-чоловіків, а де ж сестри-жінки?

III. Герої та героїні творівМайже в усіх творах підручника герої – чоловіки або хлопчики. «Портрети» героїнь

«виписано» лише в таких творах: В. Распутін «Уроки французької», Р. Рождественський «Ксенії», Є. Євтушенко «Супутниця».

Образи героїв і героїнь повністю відповідають ґендерним стереотипам.Образи чоловіків, хлопчиків


обов’язкиПриклади

Сміливці, захисники, воїни

Хлопчик має обов’язково дістати освіту.

Заговорило что-то во мне – наверно, мужская гор-дость. Собрался с духом. Держался, как мог. (Є. Євтушенко «супутниця»).

Л. Толстой «Дитинство» В. Распутін «Уроки французької»


Таблиця 14образи жінок, дівчаток

риси характеру, характе-ристики, обов’язки

Приклади

Негативні риси характеру

Найвище призначення жінки – материнство.

«Визнання» в жінці людини (цитуємо без коментарів)

… почти все люди боятся показаться смешными. Особенно боятся показаться смешными женщины и поэты…. Зато никто не может так ловко выставить человека смешным, как хороший поэт или женщина (Ф. іскандер «тринадцятий подвиг Геракла»).

Питання та завдання:Как древние греки понимали материнство? С чем, самым насущным для жизни человека, сравнивали его?Каким образом достигается выразительность и эмоциональность повествования, когда речь идет о материнской печали и радости Деметры? (с. 15)Какими чувствами окрашены воспоминания главного героя о матери и о том, как он любил ее в детстве?Какой на всю жизнь запомнил Николенька любовь своей матери? Прочитайте выразительно в лицах диалог матери с сыном из главы «Детство».

Ей было девять, и я не знал, что с ней мне делать. Но все сомненья я вскоре отверг – девчонка, а все-таки человек (Є. Євтушенко «супутниця»).

Про роль батьківства написано дуже мало, однак чоловік-батько не просто виховує, а й учить важливим життєвим принципам.

р. рождественський «ксенії»: « Будет самой счастливой твоя и моя земля. В это верит отец! И ты – непременно – верь! Целый час ты живешь на планете… Привыкай дышать...».

IV. ілюстраціїУ підручнику «Литература. Учебник-хрестоматия для 6 класса школ с русским языком

обучения» – 16 ілюстрацій. На 12-ти з них – зображення чоловіків або хлопчиків, на 4-х – жінок та дівчат.

Таблиця 15

заняття чоловіків заняття хлопчиків заняття жінок заняття дівчатокБеруть участь у битвах; подорожують; рятують дітей від грози

Ведуть кораблі (хлопчик за штурвалом корабля; пишуть вірші (юний Пушкін)

Танцюють (слов’янське свято); роблять щеплення дітям

Няньчать молод-ших дітей

Таким чином, «дискурс підручників історії та літератури є одним із ресурсів «ство-рення ґендеру», тим інтелектуальним простором, де формуються та коректуються уяв-

85

лення про чоловіче і жіноче»12. Тобто «світ дівчинки – дім, тоді як перед хлопчиками відкритий весь світ!»13.

Автори текстів з історії та літератури не тільки відображають реальність, вони фак-тично створюють її, справляючи власними інтерпретаціями минулого й сьогодення вплив на сучасність і визначаючи таким чином майбутнє14. Проте цей «інтелектуальний про-стір» часто перетворюється на «інтелектуальну зону стереотипів», легалізовану навчаль-ними програмами та підручниками.

математика

Вивчення математики в 6-х класах здійснюється, відповідно до результатів конкурсу, за трьома альтернативними підручниками. Для ґендерного аналізу підручники для 6 кл. обрані не випадково, оскільки вони містять велику кількість текстових задач та достат-ньо ілюстрацій.

Ґендерний аналіз підручника «Математика» (Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика: Підручник для 6-го класу. – Х.: Гімназія, 2006. – 288 с.)

Як і більша частина підручників, підручник з математики для 6-го класу починається фразою «Любий (Юний) друже!», що є прикладом маркування статі. На обкладинках та форзацах цього підручника зображено замислених хлопчиків, що розмірковують над змістом математичних формул.

Опрацювавши зміст задач, ми дійшли висновку, що їх основними персонажами є чоловіки, а саме: охоронець, садівник, маляр; Золотов, Платинов, Сріблов, які знайшли скарб; кухар, фермер; цар Горох. Щоправда, діапазон справ, які роблять чоловіки в зада-чах підручника для 6-го класу, набагато ширший за діапазон справ із задач для 5-го класу. Тут маємо альпіністів; Петрика і Дмитрика, які сапають город; хлопців, які змагаються у стрільбі; моряка Папая. Як позитив треба відзначити, що персонажі-чоловіки опікуються і традиційними, і нетрадиційними видами діяльності: дід Панас засолює капусту, касир приймає й видає гроші, кухар робить крем. Проте дещо дивним є намагання авторів зробити акцент на тому, що лише хлопці розв’язують задачі, отримують високі бали, готу-ються до олімпіади з математики (навіть Незнайко в них зробив домашнє завдання), тим-часом як з-поміж жіночих персонажів одна Оленка готується до олімпіади з англійської мови (№ 543). Такі задачі неявно формують думку учнів про те, що математика не жіноча наука, а навчання – прерогатива хлопців.

Контент-аналіз змісту текстових задач (Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика: Підручник для 6-го класу. – Х.: Гімназія, 2006. – 304 с.) показує, що «головни-ми героями» задач є особи чоловічої статі, тимчасом як жінки у 10% задач читають, шиють, ліплять вареники, печуть пиріжки. Підручник містить задачі, які орієнтують дівча-

12 Рябова Т. Б. Гендерная экспертиза учебников и учебных пособий по истории и литературе // Гендерная экспертиза учебников для высшей школы.– М., 2005. – С. 123.

13 Кіммел М. Генероване суспільство. – Київ: Сфера, 2003.14 Рябова Т. Б. Гендерная экспертиза учебников и учебных пособий по истории и литературе // Гендерная

экспертиза учебников для высшей школы.– М., 2005. – С. 123.


ток і хлопчиків на ґендерні стереотипи, наприклад : «У Петрика було в 5 разів більше грошей, ніж в Оленки. Коли Петрик купив книжку за 27 грн., а Оленка – ляльку за 8 грн., то в Оленки залишилося на 33 грн. менше, ніж у Петрика. Скільки грошей було у кожно-го з них спочатку?» (№ 1216).

Треба звернути увагу на формулювання задач, в яких дівчата виступають як особлива група: «У спортивних змаганнях взяли участь 72 школярі, серед яких було 18 дівчат…» (№ 601). Можливо, ця тенденція зберігається ще з часів Піфагора, який, на запитання, скільки учнів навчається в його школі, відповідав: «Половина вивчає математику, чверть – музику, сьома частина проводить час у мовчазних роздумах, крім того, є ще 3 жінки» (№ 545). Отже, згідно з результатами нашого дослідження, у змісті задач жіноча стать залишається задіяною недостатньо, а мова викладу в окремих задачах ставить її пред-ставниць в «особливе становище».

Окремо варто звернути увагу на представлені в підручнику малюнки. Кожний пара-граф містить зображення хлопчиків, які думають, розв’язують, вимірюють, аналізують. Співвідношення зображень хлопчиків і дівчат у пропонованому підручнику – 14:1. Тенденція зробити жіночу стать невидимою очевидна, що не сприяє повноцінному роз-витку особистості як жіночої, так і чоловічої статі.

Отже, в підручнику – у текстах і зображеннях – домінує «сильна» стать. Діяльність статей подано стереотипно, традиційно: чоловіки є активними, цілеспрямованими пере-творювачами дійсності, а для жінок залишають материнство й сім’ю.

Ґендерний аналіз підручника Янченко Г., Кравчук В. Математика. Підручник для 6 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 272 с.

Підручник традиційно розпочинається зверненням «Юний друже!» та поясненням щодо розподілу рубрик, до кожної з яких подано невеликий рисунок-супровід для полег-шення розуміння змісту підручника. Так, серед рубрик 5 разів зустрічається зображення хлопчика («прочитайте», «усно», «рівень А», «рівень Б», «для тих, хто хоче знати більше») 1 – дівчинки («цікаві розповіді»). Таким чином, перші сторінки неявно вказують на потен-ційного споживача – чоловічу стать. Цінність належності до певної статі можна визначити із змісту задачі № 713 (с.128): «Один бізнесмен виділив 280 000 доларів своїй дружині й майбутній дитині за такої умови: коли народиться син, то він повинен одержати грошей удвічі більше від матері, а коли дочка, то мати повинна одержати удвічі більше від дочки. Народилися близнята – син і дочка. Як поділити гроші?»

Із загальної кількості текстових задач (165), в тому числі задачі про тварин та казко-вих персонажів, діяльність чоловічої статі описують 135 задач, тобто 81%, жіночої статі – 19, або 12 %, спільній різностатевій діяльності присвячено 11 задач, або 7 %.

При описі міжстатевої взаємодії можна побачити позитивні моменти: «Михайлик запросив Марійку грати гру…», «серед 1000 новонароджених 511 хлопчиків та 489 дівча-ток…». Проте, традиційним залишається розподіл гендерних ролей: «Мати розрізала пиріг на 12 рівних частин. Петрик з’їв 1⁄4 частину пирога, а Сергійко - 1⁄3 частину…» (с.51). Як і в більшості підручників з математики, жіноча стать залишається «невидимою». Про це свідчить формулювання задачі № 503: «У класі 3 відмінники, що становить 12% учнів класу. Скільки учнів у класі?». Варто зазначити, що на відміну від проаналізованого вище підручника, такі формулювання одиничні, а не типові.

87

Діапазон професійної діяльності чоловічої статі набагато ширший, ніж жіночої. Серед переліку чоловічих професій зустрічаються фермери, продавці, ковзанярі, лісники, контр-олери, військові генерали, агрономи, токарі, мулярі. Андроцентричність мови підтвер-джується наявністю в текстах пасажирів, робітників, операторів вкладників, туристів, мотоциклістів. Достатній перелік казкових та книжних персонажів: Робінзон Крузо, Атос, Портос, Араміс, Малюк і Карлсон, Вінні-Пух, П’ятачок, Ослик, Буратіно, лікар Айболить, Шерлок Холмс та доктор Ватсон, Том Сойєр і Бен. Дієслова, які вживаються при форму-люванні задач вказують на важливість діяльності чоловіків: «зауважив», «відвів під жито», «Андрій та Сергій домовилися», «підприємець отримав прибуток», «фермер зібрав», «фер-мер взяв кредит». Діапазон жіночих ролей набагато вужчий: жінки продають лимони, готують страви та пораються по господарству.

Аналізуючи рисунки, ми помітили, що серед 8 малюнків, де зображені представники різних статей, у 25% зображені дівчатка, 50% - хлопчики, 25% - обидві статі. Зауважимо, що рисунки у вказаному підручнику не містять гендерних стереотипів. Аналіз вказаного підручника підтверджує, що автори використовують у змісті задач традиційне зображен-ня статей, проте цей підручник, менш стереотипізований, підтвердженням чого є при-близно однакова частота використання образу батька і матері, аналіз рисунків.

Для порівняння змісту обох підручників, звернімося до Таблиці 16.

Таблиця 16

назва підручника Представлення статей у змісті задач

Представлення статей у зображеннях

чол. Жін. обидві чол. Жін. обидві

Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Математика: Підручник для 6-го класу. – Х.: Гімназія, 2006. - 304с.

82 10 8 93 7

Янченко Г., Кравчук В. Математика. Підручник для 6 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 272 с.

81 12 7 50 25 25

Таким чином, сучасні підручники відтворюють наявну тепер ґендерну асиметрію і на рівні ґендерних стереотипів, і на рівні мови, що свідчить про потребу вивчати проблему комплексно. Ґендерні стереотипи, закладені в підручниках, перешкоджають упроваджен-ню ґендерного підходу в практику навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи та утвердженню ідеї ґендерної рівності в суспільстві.

Аналіз ілюстрацій свідчить про кількісну перевагу чоловічої статі: хлопчиків зображе-но в різних сферах життєдіяльності, вони активно впливають на навколишній світ, пере-творюють його, тимчасом як призначення жінки обмежується хатньою роботою.

Ще однією складовою нашого дослідження є аналіз текстів на предмет андроцен-тризму мови: ситуації, коли світ культури, природи людської діяльності висвітлено крізь призму чоловічого погляду, який подає нормативні уявлення чоловіків як єдині та уні-версальні. Слід зазначити, що цю проблему давно порушують на теоретичному рівні, проте в шкільних підручниках з математики ми досі зустрічаємо мотоцикліста, туриста, вершника, пішохода, тракториста, фермера, рибалку, Знайка, козака тощо. Оскільки


в математиці такі задачі давно стали свого роду «культурною традицією», то, на нашу думку, є потреба розширити зміст їх текстів за рахунок згадування нетрадиційних занять хлопчиків і дівчаток, коли, наприклад, дівчатка ловлять рибу чи працюють за комп’ютером, а хлопчики вивчають англійську мову, прибирають чи допомагають батькам по господар-ству. Аналіз змісту задач на наявність елементів сексизму засвідчує, що в проаналізова-них підручниках немає текстів, які б принижували одну зі статей.

історіЯ стародавнЬоГо світу

Підручник «Історія стародавнього світу» (автори С. О. Голованов, С. В. Костирко) ство-рено за програмою інтегрованого курсу, що поєднує навчальний матеріал з історії України та всесвітньої історії. Зміст підручника складається з семи розділів: «Життя людей за первісних часів»,«Стародавній Єгипет», «Передня Азія», «Стародавні Індія і Китай», «Стародавня Греція», «Стародавній Рим», «Стародавні слов’яни та їхні сусіди».

Однією з особливостей рецензованого підручника є реконструкція патріархального суспільства. Так, у параграфі 1 «Вступ до історії стародавнього світу» на жодному з оди-надцяти малюнків немає зображення жінки. На шмуці «Життя людей за первісних часів» (с. 16–17) серед дванадцяти зображених осіб немає жодної особи жіночої статі. Уперше жінка з’являється на сторінці 32, де вміщено схему «Роль жінки у первісному суспільстві». На схемі показано жінку, заняття якої обмежено доглядом за дітьми, веденням домаш-нього господарства та збиральництвом.

На шмуці «Життя людей за первісних часів» (с. 16–17) зображено дев’ятеро осіб. Восьмеро з них – мужні чоловіки, які полюють на звіра, роблять знаряддя праці, демонструють свою силу. І лише на задньому плані є одна фігура, яка, скоріш за все, розтирає зерно. Це може бути жінка, хоча не виключено, що й юнак. Проаналізувавши цю ілюстрацію, можна зробити висновок, що за первісних часів жили лише чоловіки, а жінок і дітей взагалі не було.

На шмуці «Стародавній Єгипет» (с. 50–51) зображено 5 чоловіків, які ведуть бойові дії, та богиню кохання Ізіду, що яскраво свідчить про ретрансляцію ґендерних стереотипів.

На шмуці «Передня Азія» (с. 71–73) на одній з трьох ілюстрацій зображено чоловіка-воїна, на другій – 3-х воїнів на колісниці, на третій – розп’яття Ісуса Христа. Серед 26 зображених осіб – 16 чоловіків-воїнів, 6 чоловіків-мирних жителів і лише 3 жінки, які оплакують Христа.

На шмуці «Стародавня Греція» (с. 132–133) зображено 2-х чоловіків-воїнів та 12 чоло-віків – громадян Греції. Образи жінок представлені лише як фон: це скульптури богинь Афіни, Ніки, Артеміди. Жінки і діти тут також відсутні.

На шмуці «Стародавній Рим» (с. 198–199) ситуація ідентична з тією, що стосується Стародавньої Греції: з дванадцяти зображених осіб – 12 чоловіків, і лише декілька скуль-птур – жінки-героїні римської міфології.

На шмуці «Стародавні слов’яни та їхні сусіди» (с. 258–259) зображено 10 осіб. На пере-дньому плані – волхви та слов’янські воїни; чоловік, який оре ниву. Дві статичні фігури, в яких можна вгадати жінок, просто стоять осторонь і дивляться на чоловіків.

Мова тексту містить конструкції, які свідчать про наявність мовного андроцентризму. Наприклад, звертання «…вам шестикласникам» (с. 20), «зображення трудівників» (с. 59).

89

Завдання 5 на с. 38: «Працюємо з товаришем. Хтось із вас представник родової громади, а хтось – сусідської. Розкажіть один одному про життєвий уклад своєї громади»; завдання 6 на тій же сторінці: «Один із вас – голова патріархального роду, інша очолює материн-ський рід. Спробуйте переконати один одного в перевагах свого суспільства». Завдання 12 на с. 48: «Чи можна назвати первісних художників талановитими?»; завдання 8 на с. 57 містить звертання «Ви – телерепортер…»; завдання 6 на с. 70 містить звертання «Ви –єгипетський художник…»; завдання 12 с. 79: «Ви – радник царя Хаммурапі», «Ви – екскур-совод» (с. 136); завдання 10 с. 158: «…проведіть для товаришів…», «Ви – мешканець Рима» (с. 239).

Далі наведено результати аналізу ілюстрацій.

Таблиця 17заняття чоловіків і хлопчиків заняття жінок і дівчаток

• воїни (с. 19, 62, 76, 80, 82, 83, 94, 95, 96, 97, 101,102, 119, 121, 134, 144, 145, 147, 152, 154, 162, 168, 179, 187, 189, 211, 214, 223, 260, 266, 268)

• орне, мотичне землеробство, скотарство, ремесло (с. 34, 105, 124, 173, 206)

• виготовлення посуду (с. 36, 59)• здійснення релігійних обрядів (с. 47, 55, 88, 125, 242)• представники влади (с. 78, 86, 96, 97, 107, 143, 166,

185, 190, 194, 200, 218, 219, 222, 223, 227, 231, 246, 247)• проводження чайної церемонії (с. 129)• представники культури (с. 144, 175, 176, 178, 181, 185,

186, 233, 234, 235, 236, 257)• заняття спортом (с. 151, 177)• представники суду (с. 208)• є втіленням богів (с. 263, 265)• участь у зборах громадян (с. 264)• скульптурні та графічні зображення чоловіків (с. 59,

172, 194, 218, 269, 270)

• збиральництво, мотичне земле-робство (с. 32, 34)

• догляд за дітьми (с. 32, )• ведення домашнього господар-

ства (с. 32); збиральництво, мотичне землеробство (с. 32)

• розфарбовування посуду, виго-товлення тканин (с. 41, 42)

• представники влади (с. 52• проводження чайної церемонії

(с. 129)• скульптурні та графічні зобра-

ження жінок (с. 170, 172, 218, 269, 270)

• гра на музичних інструментах (с. 177)

• є втіленням богинь (с. 263, 265)

Варто зазначити, що в деяких параграфах йдеться про жінок. Так, на с. 31, 32, 33, 34 описано роль жінок у первісному суспільстві, що обмежувалася збиральництвом, догля-дом за дітьми та веденням домашнього господарства.

У темі, що стосується трипільської культури, згадано про Матір-землю – найбільш шановану богиню; на с. 54 зазначено, що єгиптянки носили довгий одяг; на с. 239 подано опис «Римська сім’я та виховання дітей»; на с. 267 розповідається про сарматських жінок, які були майстерними вершницями.

У тексті також подано кілька ілюстрацій: «Фараон з дружиною» (с. 60), «Фараон Ехнатон з дружиною Нефертіті та дітьми, осяяні променями Атона» (с. 63), «Римське подружжя». «Римська фамілія» (с. 239), що є позитивним з погляду ґендерної теорії.

Водночас, у підручнику нічого не сказано про Нефертіті й подано дуже обмежену інформацію про Клеопатру, котра правила Єгиптом (с. 223).

Отже, можемо зробити висновок, що учням і ученицям нав’язують стереотип щодо чоловіка як основного творця історії: він забезпечує життєдіяльність членів суспіль-


ства, полюючи на тварин, орючи ниву, створюючи знаряддя праці тощо. Саме чоловіки є воїнами-захисниками, і в цій ситуації військо – ще одна сфера, яка маркується як чоловіча. На прикладі цієї сфери впроваджують такі маскулінні якості, як сила, муж-ність, відвага, агресивність.

На наш погляд, зміст підручника треба доповнити описом побутування жінок в суспільстві. Тим більше, що така інформація міститься в багатьох монографіях та посібниках.

Природознавство

Ільченко В. Р. та інші. Природознавство: Підручник для 6 класу. – Полтава: Довкілля-К, 2006.

Підручник призначено для учнів 6-го класу, які вивчають природознавство. З одного боку, текст підручника є доступним і цікавим, насиченим прикладами з життя, а з іншого – деякі мовні конструкти є складними, такими, що не відповідають віковим особливостям учнів, наприклад: «Кожна з його чотирьох тем дасть вам можливість формувати системне мислення, оволодівати сучасним системним підходом до пояс-нення і перетворення дійсності» (с. 3). Якщо вказаний приклад не має прямого від-ношення до ґендерної теорії, то наступна цитата, де Улянка звертається до Лесика по допомогу, підтверджує сказане: «Улянка поцікавилася, як Лесик у 6 класі буде моде-лювати систему знань про природу, тобто створювати природничо-наукову картину світу. Лесик відповів, що діятиме так само, як і у 5 класі: намагатиметься пояснювати взаємозв’язки між елементами систем на основі загальних закономірностей природи – збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодич-ності процесів». Перше, що спадає на думку: наскільки ж розумним є Лесик, який будучи однолітком Улянки, суттєво випереджає її за інтелектуальним розвитком, що неявно принижує жіночу стать; по-друге, словниковому запасу Лесика, його вмінню «створювати природничо-наукову картину світу» міг би позаздрити навіть професор.

Як позитив можна відзначити, що на першій сторінці обкладинки хлопчик з котом ремонтує комп’ютер, а на останній – дівчинка малює пейзаж. На фото (с. 6–8) кожна стать зайнята традиційними видами діяльності: учителька в колі учнів, хлопець за кермом іграшкового автомобіля (аналогічно на с. 19).

У § 9 «Розмноження рослин і тварин» увагу закцентовано на розмноженні рослин, тимчасом як розмноженню тварин приділено мало уваги. Статеву термінологію не вико-ристовують у такій кількості, як у підручнику О. Г. Ярошенко та ін. На нашу думку, текст підручника дозволяє це зробити, оскільки на с. 17 та с. 112 двічі повторюється визна-чення кінетичної та потенціальної енергії як пропедевтика фізичних знань.

Загалом мова підручника є ґендерно нейтральною, у ньому несуттєво переважають зображення чоловічої статі (на с. 100 три фото юнаків, які займаються різними видами спорту), хоча є й позитивні з погляду ґендерної теорії фото (с. 96–97), де хлопчики й дівчатка працюють за комп’ютером, катаються на велосипеді. Велика кількість фотогра-фій живої й неживої природи викликає справжнє зацікавлення, виконання практичних робіт, які до снаги кожному учневі, підтримує взаємозв’язок предмета з життям.

91

Ярошенко О. Г. Природознавство: 6 кл. – К.: Генеза, 2006. Підручник з природознавства для 6-го класу розширює знання учнів про довкілля та

взаємозв’язки між організмами в природі, допомагає зрозуміти явища навколишнього світу. Позитивно, що підручник знайомить учнів з фактом поділу на статі в тваринному світі, подає приклади зображень самців і самок, які за зовнішніми ознаками відрізняють-ся між собою (лев і левиця, качур і качка). У тесті докладно описано різні способи роз-множення в тваринному і рослинному світі, ужито статеву термінологію (яйцеклітина, сперматозоїд, зародок), наведено приклади статевого і нестатевого розмноження. Привабливими є ілюстрації про прямий і непрямий розвиток тварин, догляд і турботу тварин за власним потомством [кішка з кошенятами, курка з курчатами, кінь з лошам тощо (с. 44, с. 61, с. 76)].

У розділі «Сила пружності», «Вимірювання сил» є зображення п’яти чоловіків, які пересувають вантажі, що цілком логічно, оскільки чоловіки від природи мають більшу м’язову силу. Заслуговує на увагу те, що на с. 107 у рубриці «Сторінка ерудита» учням різної статі запропоновано з допомогою силоміра визначити силу м’язів руки та порівня-ти її із середніми показниками для хлопців і дівчат. На фото на с. 109 хлопець і дівчина спільно використовують важіль. Як приклади виконання механічної роботи подано зображення атлета, що піднімає штангу, велосипедиста, що мчить на велосипеді (с. 112, с. 114). Але чому б у такому разі не зобразити чоловіків і жінок, які виконують неоплачу-вану хатню роботу, далеку від спортивних досягнень?

Мова підручника позбавлена андроцентризму, нечисленні фото майже однаково представляють чоловічу і жіночу стать. Акцент, який зроблено на статевих відмінностях в рослинному і тваринному світі та на способах розмноження рослин і тварин, допомагає здійснювати статеве та ґендерне виховання відповідно до вікових особливостей учнів.

ГеоГраФіЯ

Бойко В. М. , Міхелі С. В. Загальна географія: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Пед. преса, 2006.

Цей підручник виконує призначене йому завдання – навчати учнів пізнавати навко-лишній світ. Про це свідчать звертання до Геї – богині Землі у стародавніх греків, Нептуна, Посейдона; римських богинь Флори і Фауни; слов’янських Дажбога, Стрибога, Перуна, Водяника, Дани – богині води і річок. Треба зазначити, що підручник формує уявлення учнів про форму Землі в давнину не лише з допомогою традиційних уявлень (на трьох китах чи трьох слонах), а й за зображеннями єгипетських жерців (над богинею Землі схилилася богиня Нут, яка сяє зорями), індіанців Північної Америки (світобудова подібна до статуетки: кит – Земля, фігурки чоловіка і жінки – людство, орел – небо).

Історія географічних відкриттів, що, як відомо, були чоловічою справою, яка вимагала сміливості, ризику, жертв. Тому не дивно, що в підручнику є 25 портретних зображень дослідників, першовідкривачів, мореплавців. Відчути дух епохи допомагають старовинні гравюри, картини, портретні зображення, марки, листівки. Проте визначити сторони горизонту за полуденною тінню може представник будь-якої статі, а на зображеннях це за традицією робить хлопчик (с. 46, с. 66).


Загалом, з погляду ґендерної рівності, підручник складено методично правильно. Про це свідчить приблизно однакова кількість зображень представників різної статі в розділі «Географічна оболонка та її складові» [кліматичні пояси (с. 166–167), використан-ня природних ресурсів Землі (с. 200-235 )], увага до культурних та статевих відмінностей в розділі «Земля – планета людей». Заслуговують на схвалення зображення чоловіків і жінок різних націй та рас (китайці, хіндустанці, індіанці, росіяни, бразильці, японці пред-ставлені різностатевими парами в національних костюмах).

Мова тексту не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андроцентризму.

Скуратович О. Я. та ін. Загальна географія. Підручник для 6 класу. – К.: Пед. преса, 2006. Цей підручник є ґендерно маркованим, про що свідчить обкладинка (фото двох хлоп-

чиків на фоні природи) та звертання до учнів «Любий друже!». На початку І та ІІ розділів уміщено фотографії хлопців, а сторінки 208–220 мають заставки до ІV теми, де на кожній парній сторінці є фото маленького хлопчика з машинкою. Про андроцентризм мови свід-чить звертання на початку ІІІ розділу: «Ти вже дізнався…», що й надалі зустрічається в текстах.

У підручнику – 26 портретних зображень дослідників, першовідкривачів, мореплав-ців, науковців; І розділ має назву «Географія – наука мрійників та мужніх людей», яку можна витлумачити як «Географія – наука, досліджена та вивчена чоловіками». За при-клад править зміст рубрики «Цікаво знати» (с. 130): «На долоні дорослої людини, площа якої становить приблизно 150 кв. см, повітря тисне із силою, що дорівнює масі двох чоловік…» Що мали на увазі автори, уживаючи слово «чоловік», – поганий переклад з російської (рос. двух человек – укр. двох людей) чи таки чоловіків?

Позитивним є те, що в підручнику порушують екологічні проблеми, розміркову-ють про причини та наслідки забруднення навколишнього середовища, а в розділі «Земля – планета людей» у зображеннях людей різної статі дотримуються паритету (с. 207); ґендерну рівність також дотримано і в зображеннях людей різних рас та національностей (с. 212–213). На нашу думку, показуючи представників різних рас, варто було підкреслити і статеві відмінності. Треба відзначити, що автори підручни-ка, описуючи діяльність М. Миклухо-Маклая, розповідають про нього не лише як про дослідника та першовідкривача нових земель, а й як про людину, що спростувала теорію расизму.

У розділі «Земля – планета людей» можна було б наголосити на культурних відміннос-тях, згадати про звичаї та традиції рас і народів, які суттєво відрізняються від європей-ських. Цю ідею також варто було б використати і в тексті розділу «Людина і природа», показуючи відмінні підходи до природокористування в різних регіонах планети. Зважаючи на те, що в підручниках з природознавства та географії для 6-го класу окремі теми про-дубльовано (ґрунти, «Червона книга», охорона природи та навколишнього середовища), підручники з географії можна було б доповнити культурологічними елементами, щоб розширити уявлення учнів про народи, які населяють нашу планету, їхню культуру та звичаї, розподіл обов’язків у сім’ї та суспільстві.

Пестушко В. Ю. Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів ⁄ В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2006. – 240 с.

93

Підручник обіцяє шестикласникам захопливу мандрівку у світ природи й людей. Позитивно, що матеріал викладено у формі цікавих історій, які містять відповіді на різноманітні запитання, наприклад, чому будинки на Сході білого кольору, у Німеччині гостроверхі дахи, а в південних країнах – вузькі вулиці, для чого в українців у хаті традиційно була піч, чому відрізнялася довжина кожуха в різних регіонах України тощо. Зв’язок з життям, відповідність віковим особливостям учнів, краєзнавчий акцент, уникнення мовного андроцентризму – переваги цього підручника. На відміну від проаналізованих підручників з географії (автори яких Скуратович О. Я. та ін., Бойко В. М., Міхелі С. В.), ця книга не містить засилля зображень першовідкривачів. У І розділі, де описано географічне пізнання Землі, є лише одне зображення – Птолемея, тимчасом як в інших підручниках у відповідних темах близько двадцяти зображень першовідкривачів. Треба зазначити, що серед зображень (усього їх – 10) приблизно однакова кількість чоловіків і жінок, є й спільне фото, де хлопець і дівчи-на проводять нівелювання на місцевості. Позитивно, що на фотографіях змальовано чоловіків, які приборкують стихію (с. 157, с. 171), а серед представників різних рас подано зображення людей різної статі.

На наш погляд, не зовсім удалим супроводом до рубрики «Запитання і завдання до самоперевірки» є малюнок, де хлопчик упевнено піднімається сходами. З ґендерного погляду варто було б чергувати аналогічні зображення хлопчика і дівчинки.

Загалом підручник формує інтерес, заохочує творчий підхід до предмета, проте IV розділ «Земля – планета людей» можна було б доповнити цікавими фактами про куль-турні та статеві відмінності різних народів планети.

основи здоров’Я

Об’єкти аналізу: – Поліщук Н. М. Основи здоров’я: 6 кл.: Підручник для загальноосвітних навчальних

закладів. – К.: Генеза, 2006. – Полищук Н. Н. Основы здоровья: 6 кл.: Учебник для общеобразовательных учебных

заведений: Пер. с укр. – К.: Генеза, 2006.

Освіта є одним з найінертніших компонентів соціального організму. Автори підручни-ків зазвичай не виявляють ґендерної чутливості і не долучають ґендерний компонент до змісту підручників, тяжіючи до патріархальних ґендерних стереотипів. Таке ставлення віддзеркалене у всіх шкільних підручниках, його транслюють учителі, воно формується в учнів. Отже, ґендерна експертиза підручників є актуальною, оскільки вона сприяє впровадженню ідеї ґендерної рівності до щоденної практики сучасної школи.

Визначення поняття «здоров’я» подано в Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Здоров’я є стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недугів».

Наразі ґендерна концепція здоров’я ввійшла до теоретичного та практичного дис-курсу реальної політики. Її, разом з ідеями ґендерної рівності і рівних прав, використо-вують в текстах важливих політичних і правових документів ООН. Ґендерний підхід


до охорони здоров’я передбачає, що соціальні причини та наслідки порушення здоров’я жінок і чоловіків можуть бути різними.

Наприклад, в сучасному українському суспільстві охорона репродуктивного здоров’я орієнтована перш за все на надання допомоги жінкам дітородного віку, в основному, у зв’язку з вагітністю та пологами, а також після пологів. Такий підхід від-повідає поширеному ґендерному стереотипу, що саме жінки відповідають за наро-дження дитини і догляд за нею. Однак в останні роки репродуктивне здоров’я різко погіршилося не тільки серед жінок, але й серед чоловіків. Незважаючи на це, пробле-мам чоловічого безпліддя, захворюванням сечостатевої системи приділяють відчутно менше уваги. Соціальні причини їх збільшення і поширення (чоловічий алкоголізм, наркоманія, робота в умовах, небезпечних для життя і здоров’я, нелегальна робота за кордоном і т. д.) не досліджують. Відповідно до чинних стереотипів («чоловік має бути сильним і здоровим»; «хвороба є проявом слабкості»), чоловіки менше звертають уваги на своє здоров’я.

З поля зору цієї проблеми також випадають підлітки – і дівчатка, і хлопчики, хоча в останні роки в галузі охорони репродуктивного здоров’я фіксують високий рівень захво-рювань у підлітків. Трансформація моральних цінностей, ЗМІ, реклама, пропаганда сексу й насильства, брак моральної цензури призводять до зростання сексуальної активності й зниження віку початку статевого життя, сприяють підлітковій вагітності та пологам. Для підлітків високим є ризик захворювань, котрі передаються статевим шляхом. Однак їхні наслідки для хлопчиків і дівчаток мають різний соціальний характер.

Наприклад, аборт обертається різними психологічними, соціальними та юридичними проблемами не тільки для неповнолітніх дівчат, але й для хлопчиків. Для дівчаток-під-літків проблема першого аборту насамперед пов’язана з ускладненнями, котрі трапля-ються у більше ніж 10% випадків. Вони призводять до безпліддя, порушення менструаль-н о г о циклу, невиношування вагітності. Проблеми ж, з якими стикаються хлопчики – неповно-літні батьки, практично ігнорують. Хоча, безумовно, вони мають яскраво виражений соціальний та психологічний характер: це проблеми офіційного визнання або невизна-ння стосунків, визнання батьківства і відповідальності за майбутню дитину, матеріально-го утримання родини або ухиляння від цього.

Крім того, є особливості, обумовлені ґендерними стереотипами. Так, назагал уважа-ють, що жінка або дівчина більшою мірою відповідає за наслідки сексуальних контактів («Сама знала,на що йшла»). Материнство розглядають як соціальну функцію жінки, яку вона виконує разом з багатьма іншими функціями. Але не менше соціальне значення має й функція батьківства. Запровадження однакової відповідальності жінок і чоловіків за сім’ю та виховання дітей сприятиме вирішенню проблеми «небажаних дітей» або дітей, які народилися «несвоєчасно», а також гострої проблеми «соціального сирітства».

Сьогодні в Україні немає державного системного підходу до вирішення соціальних проблем охорони здоров’я, немає чіткої стратегії. Наприклад, епідемія ВІЛ/СНІДу пов’язана з двома іншими епідеміями – наркоманії й туберкульозу. Серед наркозалежних СНІД поширюється миттєво. Серед споживачів ін’єкційних наркотиків зараження через кров відбувається у 100% випадків , а потім через сексуальні контакти передається здоровим членам українського суспільства. Це соціальна проблема освіти, медичного персоналу,

95

але для її вирішення бракує спеціальних соціальних програм і спеціалістів].Цю прогалину можуть частково заповнити шкільні курси та підручники нового типу,

що висвітлюватимуть проблеми здоров’я та планування сім’ї з ґендерного погляду.Під час аналізу ми звернули увагу на те, яким чином розв’язують ці проблеми в

шкільних підручниках. Лише визначивши різні соціальні причини виникнення розладів здоров’я серед дівчаток і хлопчиків та різні для них соціальні наслідки цих порушень, можна визначити їхні потреби і, виходячи з цього, сформувати програму вирівнювання соціальних наслідків біологічних відмінностей між чоловіками і жінками, тобто піти шля-хом досягнення ґендерної рівності в українському суспільстві.

Складнощі, що виникали під час ґендерного аналізу1. Aналізовані підручники написано традиційно, без урахування ґендерної складової

суспільного життя, тобто в змісті матеріалу бракує ґендерного компонента. Звичайно, у цього є своє пояснення. Ґендерний аналіз є компонентом соціального аналізу. А ґендер-ний компонент зазвичай глибоко сховано за стереотипами, тому його так складно визна-чити й описати.

2. Проблеми фізичного, соціального та психологічного здоров’я взаємозалежні, їх часто неможливо розділити. Наприклад, зі здоров’ям опосередковано пов’язане форму-вання корисних і шкідливих звичок у підлітків (вплив тютюнового диму, вживання алко-голю і наркотиків тощо).

3. У підручниках немає статистичних даних про дівчаток та хлопчиків, жінок і чолові-ків, хоча вони вкрай потрібні для встановлення соціальних причин таких явищ, як алко-голізм, наркоманія чи ВІЛ/СНІД.

4. Традиційні підходи до викладу матеріалу визначають безвідносний, «гендерно слі-пий» характер пропонованої інформації. Використання загальної інформації, що не вра-ховує інтереси ані хлопчиків, ані дівчаток, зазвичай не досягає мети. З іншого боку, тра-диційні підходи до представлення матеріалу сприяють постійній трансляції традиційних ґендерних стереотипів в підручниках.

Це позначилося на виборі тем і акцентів, тлумаченні подій, наведених прикладах та їх інтерпретації, змісті ілюстрацій, виборі граматичних та синтаксичних конструкцій у під-ручниках . Продемонструємо це на прикладі аналізу навчальної програми та підручника «Основи здоров’я» для 6-го класу.

Аналіз програми «Основи здоров’я».Інтегрований предмет «Основи здоров’я» нещодавно з’явився в навчальних планах

загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма курсу має на меті формувати в учнів свідоме ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового спо-собу життя, життєвими навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань про збереження і захист життя та зміцнення здоров’я людини.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами, представленими в програмах для кожного класу:

1) Життя і здоров’я людини.2) Фізична складова здоров’я.


3) Соціальна складова здоров’я.4) Психічна і духовна складові здоров’я.Таким чином, аналізовані підручники містять згадані чотири розділи. Інформацію пода-

но в порядку накопичення: розширення і поглиблення. Зміст кожного аспекту відпрацьо-вують поступово, відповідно до вікових особливостей усіх складових здоров’я учнів (с. 5).

Сучасність підходів програми полягає в тому, що у всіх підручниках виділено соціаль-ну складову здоров’я.

Безумовно, проблема здоров’я стосується всіх трьох складових: фізичної, соціальної та психічної, тому не завжди можна чітко відрізнити одну від іншої.

Так, розділ «Фізична складова здоров’я» присвячено розкриттю закономірностей та механізмів фізичної компоненти здоров’я. Він дає учням можливість оволодіти навичка-ми здорового способу життя, догляду за тілом, попередження найпоширеніших соматич-них та інфекційних захворювань, травматизму, нещасних випадків, запобігання захворю-ванням, що передаються статевим шляхом, ураховуючи СНІД; формує в учнів позитивні мотивації до здорового способу життя, навчає ефективним принципам організації навчального процесу і активного відпочинку.

У розділі «Соціальна складова здоров’я» зазначено, що ця складова «спрямована на ознайомлення учнів із соціальними аспектами здоров’я, засадами соціальної адаптації, на підготовку їх до дорослого життя та професійного самовизначення».

Проте тема «Підліток і ВІЛ» висвітлюють у розділі «Соціальна складова здоров’я», під-креслюючи таким чином її соціальний характер.

Позитивним у програмі «Основи здоров’я» є те, що протягом усього курсу наголошу-ється на соціальній складовій здоров’я як на одній з головних складових. На вивчення цієї теми відведено набагато більше годин, ніж на теми, присвячені фізичному та психіч-ному здоров’ю:

Таблиця 18клас тема «соціальна скла-

дова здоров’я»тема «Фізична

складова здоров’я»тема «Психічна і духовна

складові здоров’я» 6 14 год. 5 год. 8 год.

Позитивно, що автори підкреслили: «Успішна реалізація програми інтегрованого предмета „Основи здоров’я” можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює створення умов для активного діалогу між учасниками-парт-нерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки».

Зазначимо, що активне співробітництво, партнерство всіх учасників навчально-вихов-ного процесу – це основи ґендерно справедливих підходів в освіті й вихованні.

Однак досить часто все згадане має декларативний характер і не знаходить свого підтвердження під час вивчення навчального матеріалу.

Аналіз підручників «Основи здоров’я» для 6-го класу Розділ «Соціальна складова здоров’я», тема 6 «Убережи себе від ВІЛ» (с. 79–85 ): зміст

97

теми помітно розширили порівняно зі змістом тієї ж теми в 5-му класі. Вона містить такі питання: «Методи запобігання інфікуванню ВІЛ. Взаємозв’язок наркоманії й ВІЛ-інфікування. Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей».

Опосередковано вона пов’язана з темою 5 «Звички і здоров’я», що містить такі питан-ня: «Формування корисних і шкідливих звичок у підлітків. Спосіб життя і звички. Залежність здоров’я від корисних і шкідливих звичок. Вплив на здоров’я підлітків тютюнового диму, алкоголю, наркотичних і токсичних речовин».

Зазначимо, що текст підручника починається зі звертання «Дорогі друзі!», яке стосу-ється і дівчаток, і хлопчиків. Соціально коректно сформульовано й мету курсу: »Навчити берегти своє здоров’я і здоров’я людей, які тебе оточують» (с. 3). У розділі «Соціальна складова здоров’я» здоров’я розглядають як соціальне благополуччя. Проте у підручнику проігноровано ґендерний компонент репродуктивного здоров’я.

Наприклад, у темі 5 «Звички і здоров’я» (с. 59–78) подано опис корисних та шкідливих звичок, притаманних підліткам. Приклади корисних звичок показано на малюнках (с. 60). З-поміж них: дівчина з каструлею біля плити на кухні, хлопчик фарбує вікно в кімнаті. Без сумніву, такі малюнки зміцнюють стереотипні уявлення стосовно щоденних занять хлоп-чиків і дівчаток.

Серед шкідливих звичок згадано куріння, вживання алкоголю, наркотичних і токсич-них речовин. А проте, наслідки впливу тютюнового диму на репродуктивне здоров’я дівчаток і хлопчиків не вказано, хоч тютюнокуріння може стати однією з причин куріння наркотичних речовин (с. 62–63).

У тексті зустрічаємо лише слова курець, курці. Це вказує на те, що більшість курців – хлопчики. Чи це так? Щоб стверджувати напевно, потрібні спеціальні дослідження, ста-тистика. Однак на малюнках зображено і дівчаток (с. 65), і хлопчиків, які курять (с. 66).

Соціальні наслідки впливу алкоголю на здоров’я людини (с. 67) також опосередкова-но пов’язані з репродуктивним здоров’ям. Наприклад, отруєння неякісною горілкою, від якої, відповідно до статистики, частіше помирають чоловіки.

Причини чоловічого і жіночого алкоголізму можуть бути ідентичними або мати ґен-дерні відмінності. Наприклад, спільна причина – брак роботи. Але відомо, що у центрах зайнятості зареєстровано більше жінок, аніж чоловіків. Утрату роботи, зниження соціаль-ного статусу чоловіки переживають важче за жінок, оскільки в такому стані вони не від-повідають одному з найпоширеніших ґендерних стереотипів «чоловіка-годувальника».

Дуже важливо, на нашу думку, надавати детальну інформацію про вплив алкоголю на здоров’я дівчаток і хлопчиків. Без сумніву, і в тих, і в інших відбувається послаблен-ня внутрішнього контролю. У хлопчиків це частіше проявляється в надмірній хороброс-ті, бракові відповідальності за свої дії, агресивності й схильності до насильства, а у дівчаток – у пасивності, безволлі. У такому стані не лише дівчатка, а й хлопчики можуть стати жертвами фізичного й сексуального насильства. Проте ця тема назагал є закритою для обговорення, хоча й має безпосереднє відношення до репродуктивного здоров’я хлопчиків. Крім того, алкоголізм може бути однією з причин наркоманії та захворювання на туберкульоз.

Під час розкриття впливу наркотичних і токсичних речовин на здоров’я підлітків (с. 71–78) вживають тільки слово наркоман. Наприклад: «Якщо наркоман своєчасно


не отримає наркотики, у нього виникають серйозні психічні і фізичні порушення», «У наркомана виникає головний біль, .... він може покінчити життя самогубством…», «Звичайною зброєю наркомана стає...», «...людина, яка стала наркоманом...» тощо (с. 73). На малюнках 34–35 зображено лише фігури хлопчиків-наркоманів (с. 75–76). Загалом складається враження, що наркоманами можуть бути лише хлопчики.

Тема 6 називається »Захисти себе від ВІЛ» (с. 81). Її розкрито в уроці 14 «Підлітки і ВІЛ-інфекції. Як запобігти зараженню ВІЛ» (с. 79–85).

Характеризуючи способи передачі ВІЛ (с. 81), указують нестерильні інструменти для пірсингу і татуювання. До процедури татуювання частіше звертаються жінки (стереотип «дівчата мають бути красивими»). Однак пірсинг і татуювання роблять і дівчатка, і хлопчики.

На сторінці 83 йдеться про толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних з боку оточення. Проте підкреслено, що носієм ВІЛ може стати й дитина, народжена ВІЛ-інфікованою матір’ю. Звідси випливає, що винятково відповідальною за здоров’я дитини є її матір. На наш погляд, треба говорити про відповідальність батька, який може бути винним у зара-женні здорової матері.

У розділі «Психічна і духовна складові здоров’я» (с. 133–166) інформують про типи від-носин у сім’ї і про її склад (с. 141–142). На малюнку 68 (с. 142) представлено три типи сімей: велика сім’я, середня сім’я і неповна сім’я (зображено мати й сина). Термін «непо-вна сім’я» в соціальному дискурсі визнано дискримінаційним, образливим, як для дитини, так і для тих, хто її виховує. А проте, у тексті про такі сім’ї сказано як про сім’ї, де дитина «живе з одним з батьків або під опікою близьких людей». Потрібно знайти нейтральніші терміни для визначення такого типу сім’ї, оскільки кількість подібних родин зростає під впливом різних соціальних факторів. Визначення «неповна сім’я» може травмувати бага-тьох дітей (а також їхніх матерів чи батьків!), мимоволі навішуючи їм ярлики неповноцін-них й маргінальних.

У підручнику, надрукованому українською мовою, на сторінці 79 наведено приклади життєвих ситуацій, пов’язаних з проблемою ВІЛ. У трьох ситуаціях з чотирьох йдеться про ВІЛ-позитивних хлопчиків.

У підручнику, надрукованому російською мовою, дискурс нейтральніший. Учням дають завдання обговорити свою поведінку по відношенню до «людей, які живуть з ВІЛ», «ВІЛ-інфікованих людей», «ВІЛ-інфікованих дітей», «ВІЛ-інфікованих і наркозалеж-них сусідів» (с. 85).

На наш погляд, і в українських, і в російських версіях підручника під час пере-вірки знань учнів треба приділяти більше уваги підсумковим питанням. Потрібно розширити їх діапазон, долучивши питання про причини куріння, споживання алко-голю та наркотиків і про особливості наслідків їх вживання для дівчаток та хлопчиків. В аналізованому підручнику з цього приводу ставлять лише одне запитання: «З яких причин підлітки починають курити, вживати алкоголь чи наркотики?» (c. 75). Для фор-мування у дітей свідомого ставлення до небезпеки та ризиків шкідливих звичок цього недостатньо.

Зупинимося і на ілюстраціях до підручника (художники В. Ширяєв, В. Анікін, С. Позняк). Той факт, що на більшості малюнків хлопчиків і дівчаток зображено разом (обкладинка підручника, с. 5, 12, 22, 28, 49, 82, 84, 97, 132, 135) треба відзначити як позитивний. Це заняття спортом, загартування, активна життєва позиція, рухливі ігри

99

і т. ін. Але у «небезпечних ситуаціях» (с. 89) дівчинка традиційно зображена з кастру-лею, а хлопчик з молотком. Малюнок «Дівчина з каструлею» повторюють на різних сторінках тричі! Дві ілюстрації (с. 89, 164) показують за комп’ютерами тільки хлопчиків. Лише хлопчики грають в шахи (с. 146). Такі малюнки демонструють ґендерні стерео-типні уявлення про заняття, інтереси, захоплення дівчаток і хлопчиків, про їхнє місце в житті: дівчинці – дім, хлопчику – увесь світ.

Однак, якщо на малюнку зображено негативні ситуації, то зазвичай до них залучено лише хлопчиків. Наприклад, «Небезпеки в повсякденному житті» (с. 87), «Позитивне та нега-тивне спілкування» (с. 138), «Конфлікти» (с. 151). Усе це може сформувати в дітей стереотип-ні погляди про хлопчиків як про конфліктніших та агресивніших порівняно з дівчатками.

Ілюстрації є дуже важливою частиною інформаційного матеріалу. Вони містять вели-кий обсяг невербальної інформації і, поза сумнівом, мають вплив і на свідомість, і на підсвідомість учнів. Вони відбивають версію соціально-ґендерного світу, відносин між людьми, цінностей, ставлень і т. п. Ілюстрації сприяють створенню, закріпленню та від-творенню патріархальних стереотипів, що підсилює ґендерну асиметрію та ієрархію.

виходячи із зазначеного, треба : • переглянути державні стандарти загальноосвітньої школи: інформацію про ґен-

дерні відносини потрібно подати в усіх підручниках гуманітарного напряму; • залучати до написання підручників авторів, які мають відповідні світоглядні,

наукові й професійні компетенції;• авторам під час написання підручників не тільки долучати ґендерний компонент

до соціальної інформації, а й звертати увагу на зміст малюнків, прикладів, грама-тичні та синтаксичні конструкції (звертання до учнів, використання слів у чоло-вічому і жіночому роді тощо);

• авторам шкільних підручників під час підбору матеріалів ураховувати різні соці-альні конструкти: раси, етнічне походження, віросповідання, вік, ґендер. Невід’ємною частиною підручника має стати короткий словник, або глосарій, що містить такі терміни: права людини, здоров’я, репродуктивне здоров’я, плануван-ня сім’ї, ґендер, ґендерна рівність, партнерські відносини, толерантність, духо-вність, стереотип, дискримінації і т. д.;

• створити комісії для здійснення ґендерної експертизи на етапі рецензування під-ручників, програм, що претендують на отримання грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

мистецтво

Підручник «Мистецтво» (автори Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, О. А. Комаровська, І. В. Руденко) створено за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», що поєднує навчаль-ний матеріал з образотворчого та музичного мистецтва. Зміст підручника складається з трьох розділів: «Мистецтво Сходу», «Античне мистецтво», «Мистецтво Середньовіччя».

Мова тексту не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андроцен-тризму.

Далі наведено результати аналізу ілюстрацій.


Таблиця 19I розділ «мистецтво сходу»

заняття чоловіків і хлопчиків заняття жінок і дівчаток• виготовлення папірусу (с. 24)• полювання в нільських хащах (с. 25)• зведення Вавилонської вежі (с. 31)• гра на музичних інструментах (с. 45, 75, 90)• танці (с. 83, 84)• бойові мистецтва (с. 92)• співи (с. 95)

• гра на музичних інструментах, танці (с. 22–23, 28–29, 34, 55, 56, 62, 63, 75, 76, 82, 83, 90, 91)

• хліборобство (с. 157)• співи (с. 95)

Казки Шехерезади: винахідлива й мудра Шехерезада рятує своє життя, розповідаючи казки султану Шахріяру.

Мелодії п’єс «Арабески» Роберта Шумана та «Українські писанки» Лесі Дичко.На ілюстраціях до опису східного вбрання його демонструють 3 жінки і 2 чоловіки

(с. 46–47). Подібна пропорція і на ілюстрації до опису індійського вбрання (2 жінки і 1 чоловік).Цікавою з погляду ґендерного аналізу є книжкова мініатюра «Індійський танець»

(с. 54). На ній жінки-танцівниці та музикантки (8 жінок) розважають вельмож (14 чолові-ків). Чоловіки грають на музичних інструментах (8 чоловіків), підносять їжу (2 чоловіків) та жваво обговорюють якісь питання (2 чоловіків).

Можемо констатувати, що малюнок на сторінці 58 «Чоловік і жінка на верблюді» виявляє приховану ґендерну нерівність, оскільки чоловік сидить першим і, відповідно, керує верблюдом.

На сторінці 84 танець чоловіків представлено з допомогою бойових поз.Рубрику «Мистецькі поради» (малювання, вирізання тощо) проілюстровано одним

зображенням дівчинки, що теж є ознакою ґендерної асиметрії в аналізованому підручнику. На сторінці 92 подано інформацію про свято ляльок у Японії, що проводять окремо

для дівчаток і для хлопчиків.

Таблиця 20II розділ «античне мистецтво»

заняття чоловіків і хлопчиків заняття жінок і дівчаток• ОНАНІЗМ• боротьба з чудовиськами (с. 99)• виступи в цирку (с. 103)• гра на музичних інструментах (с. 108, 109)• Атлант підпирає небо (с. 113)• Прометей страждає за те, що віддав людям вогонь

(с. 112, 113, 114)• Геракл бореться з левом (с. 116)• участь в олімпійських змаганнях; спостерігання за

ними (с. 117, 118, 120);

• гра на музичних інструментах, танці (с. 101, 102, 108, 110, 132)

• співи (с. 95, 109)• Каріатиди тримають на собі храм

(с. 112)• запалення олімпійського вогню

(сучасне фото, с. 118);• розважання чоловіків (с. 135)

• їзда на колісниці (с. 123, 124)• орання землі, випасання овець (с. 125)• участь у боях, підготовка до бою (с. 135, 142)

101

Цікавою з погляду ґендерного аналізу є картина Р. Булла «Післяполуденний відпочи-нок фавна», де фавн відпочиває, а дві жінки танцюють, розважаючи його.

Таблиця 21III розділ «мистецтво середньовіччя»

заняття чоловіків і хлопчиків заняття жінок і дівчаток• гра на музичних інструментах (с. 150, 151, 155, 180, 196)• участь у боях , підготовка до бою (с. 150)• виконання представницьких обов’язків (с. 166) • танці (с. 180);• створення книжок • розваги (с. 185, 186)

• танці, співи (с. 155, 156, 157, 158)

• виконання представницьких функції (с. 166)

• розваги (с. 185, 186)

Характерним для цього розділу є показ здебільшого пасивної ролі жінки: вона слухає сопілку (с. 155, 157), їй підносять їжу (с. 185), їй освічуються в коханні (с. 197).

Як позитив варто зазначити, що, показуючи костюми на сторінках 204 і 205, авто-ри дотрималися ґендерного балансу, представивши однакову кількість дівчаток і хлопчиків. Проте авторам можна закинути, що зображені дівчатка пасивніші за хлоп-чиків: вони просто стоять, лише одна з них гладить пантеру, а хлопчики мають зброю чи ліхтар.

Загалом мова підручника є ґендерно нейтральною, а зображення осіб чоловічої статі переважають несуттєво.

Підручник «Музичне мистецтво» (автор О. В. Лобова) складається з двох розділів: «Музика як мова почуттів», «Я і музика».

Аналізований підручник є ґендерно маркованим, про що свідчать його форзаци. Так, людські почуття «веселий жарт, життєрадісність, мужність, стійкість, героїзм» автори ілюструють, зображуючи тільки чоловіків та хлопчиків, а «задумливість, журбу, тугу, сум, відчай, ніжність, ласку, радість і сум кохання» втілено винятково через жіно-чі образи. На 8-ми ілюстраціях зображено тільки чоловіків чи хлопчиків, на 6-ти – жінок чи дівчаток, а на 4-х – і жінок (дівчаток), і чоловіків (хлопчиків).

Усі 30 біографій, поданих у підручнику, є біографіями чоловіків-композиторів, хоча хронологічно зміст підручника охоплює період з XVIII століття і до сьогодення. Відповідно до біографій подано портрети композиторів.

На запропонованих ілюстраціях чоловіки пишуть музику, грають на музичних інструментах (с. 56, 64, 86, 92, 114, 127, 139, 140, 146, 155, 156), скачуть на конях (с. 49, 51, 72, 78), ідуть на війну (с. 112, 124), відпочивають (с. 54, 89), читають (с. 132) тощо. Натомість жінок та дівчаток зображено за геть іншими заняттями: вони бавлять дітей (с. 45, 46, 124), проводжають козаків на війну (с. 49), прядуть (с. 63), сумують за милим (с. 81), споглядають (с. 94, 99, 102, 122, 155, 156), літають на мітлі (Баба Яга, с. 124). Ми маємо 11 ілюстрацій із чоловіками, що грають на музичних інструментах, і лише одну таку ілюстрацію з жінкою (с. 124).


навчаЛЬні ПосібникиВласов В. 6 клас: Робочий зошит. – К.: Літера, 2006. – 79 с.Робочий зошит з історії стародавнього світу для 6-го класу відповідає навчальній

програмі (2005 року). Він призначений для відпрацювання предметно-історичних компе-тенцій, формування яких передбачене навчальною програмою. Ідеться передусім про картографічні та хронологічні вміння, а також про вміння аналізувати історичні джерела, встановлювати логічні зв’язки, аналогії тощо. Автор також рекомендує використовувати зошит на всіх етапах навчального процесу як для вивчення нового матеріалу, так і для перевірки та оцінювання навчальних досягнень, для роботи малими групами та індивіду-ально, роботи в парах чи всім класом.

Усього в робочому зошиті вміщено 109 ілюстрацій. На більшості з них зображено чоловіків. Так, наприклад:

Таблиця 22

Заняття чоловіків Заняття жінок• полювання (с. 5)• участь у битвах (с. 19, 22, 25, 66) • створення знарядь праці (с. 7, 8)• вироблення паперу, будування (с. 32)

• хліборобство, домашнє господар-ство (с. 5, 6)

Отже, можемо констатувати, що зміст рецензованого зошита, як і зміст підручника, відбиває патріархальний розподіл ґендерних ролей. Тут транслюють традиційні стерео-типи: жінки переважно опікуються домашнім господарством, а чоловіки, як сильна стать, забезпечують захист від хижих звірів, ворогів, створюють матеріальні блага, зводять спо-руди, що підкреслює їхні креативні здібності. Кількісно зображення чоловічої статі до жіночої відносяться як 5:1.

Завдання, які пропонують автори, переважно стосуються ролі чоловіків, які й є творцями історії. Адже саме чоловіки керують державами, виробляють політику, ство-рюють матеріальні блага, тобто чоловічі ролі пов’язані передусім з економічним достат-ком, політикою, тому вони (чоловіки) мають високий соціальний статус. Таким чином, у свідомості учнів і учениць за чоловіками закріплюється вища позиція у владній страти-фікаційній системі.

Задорожний К. М., Запорожець Н. В. Робочий зошит з природознавства. 6 клас. – Х.: Ранок, 2006.

Робочий зошит з природознавства для 6-го класу складено відповідно до чинної про-грами. Його можна використовувати разом з будь-яким чинним підручником. Його засто-сування в навчальному процесі схвалено МОНмолодьспорт України. Зошит містить чоти-ри теми, серед яких є такі, що безпосередньо стосуються життєдіяльності людини, а саме: «Організм як жива система», «Біосфера». Проте у зошиті не зроблено наголос на статевих відмінностях.

Мова тексту не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андроцентризму.Аналіз зображень, зокрема у рубриках «Правила виконання дослідів», «Правила

догляду за кімнатними рослинами», «Правила поведінки у природі» тощо, свідчить,

103

що вони виконані за одним зразком, де хлопець в окулярах із зачіскою «ірокез» виконує різні види робіт. Він думає, підмітає, записує план та висновки, поливає, пересаджує, миє горщики для квітів, доглядає за домашніми тваринами, тобто виконує і традиційну, і нетрадиційну для своєї статі роботу. Дивно на його тлі виглядає дівчина, яка сокирою рубає дерево (с. 54), ламає дерева та кущі (форзац). Якщо продовжити аналіз зображень, то можна зазначити, що хлопець з «ірокезом» піднімає блоки, вимірює силу динамоме-тром, свердлить, а дівчина в цей час закриває вуха від шуму (с. 43, с. 46). Отже, годі пере-лічити види діяльності осіб чоловічої статі, вони універсальні, тимчасом як жіноча стать практично не представлена в зображеннях або представлена нетипово: лише на сторін-ці 48 жінка у вікні поливає квіти.

Не менш дивно на сторінках 30, 34 та 57 виглядає малюнок із хлопчиком у коротких штанцях, що має підпис «людина». Можливо, було б доцільно дати іншу назву малюнкові – «хлопчик», а не асоціювати осіб чоловічої статі з людиною загалом.

Таким чином, якісний аналіз зображень показує, що чоловікам до снаги різні види діяльності, а жінки залучені переважно до нетипових для їхньої статі видів діяльності. Кількісно ж зображення чоловічої статі до жіночої відносяться як 12:1! Треба зауважити, що можливості предмета в тексті зошита використано недостатньо, адже статеві відмін-ності, ознайомлення з розмноженням у тваринному і рослинному світі, усвідомлення відмінностей між статями є пропедевтикою ґендерного виховання учнів.

Посібник «Образотворче мистецтво. Альбом з шаблонами» для учнів 6-го класу (автори Л. В. Климова, І. В. Ланіна), видавництво «Ранок», 2006 рік.

У короткій анотації до посібника наявна ґендерна асиметрія мови. Автори наголо-шують, що посібник призначено для учнів. Він покликаний «розвивати й закріплювати практичні вміння школярів». Посібник містить 52 зразки репродукцій художників. Авторами 50-ти з них є чоловіки і лише дві репродукції належать пензлям жінок – Є. Лєоновій та Н. Удальцовій).

Переважну більшість ілюстрацій складають пейзажі та натюрморти. Виняток станов-лять лише теми «Модель та образ у портреті», котрий повністю проілюстровано жіночи-ми образами: «Образ України», «Образ матері», «Образ Катерини», «Образ феї квітів».

Тема «Сюжетно-тематична картина. Жанри в образотворчому мистецтві» проілюстрова-но переважно чоловічими образами, а саме: В. Васнецов «Богатирі» (міфологічний жанр), Т. Шевченко «Байгуші» (побутовий жанр), Л. да Вінчі «Таємна вечеря» (біблійний жанр) тощо.

Посібник «Музичне мистецтво. Щоденник музичних вражень» для учнів 6-го класу (автор О. В. Корнілова) , видавництво «Літера», 2010 рік.

Як і низка інших підручників та посібників, цей посібник починається звертанням «Юний друже!», що є прикладом маркування статі. Такий самий приклад можна навести, аналізуючи завдання на сторінці 9: «Як вона (музика) впливає на настрій та почуття книж-кових героїв?»; на сторінці 25: «Яку тему, засоби музичної виразності та виконавців ти обрав би для цього твору?»; на сторінці 39: «Напиши прізвища найвизначніших пред-ставників класичної музики різних країн».

Хоча місцями маємо й винятки. Наприклад, на сторінці 11 завдання звучить так: «Який із цих двох віршів ти назвав би (назвала б) поліфонічним?»; на сторінці 32: «Яку музику ти любив (любила) слухати?». Подібним чином поставлене запитання до учнів на сторінці 33, 43, 44 та 71.


Разом у посібнику вміщено 10 портретів чоловіків-композиторів, на обкладинці – 14 портретів чоловіків і жодного портрету жінки. Хоча це недолік не аналізованого робо-чого зошита, а, звісно, недолік програми.

Із 20-ти ілюстрацій 15 зображують осіб чоловічої статі, три – групи людей і лише дві – жінок.

Отже, аналіз ілюстрацій свідчить про кількісну перевагу зображень осіб чоловічої статі.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика. 6 клас: Робочий зошит. – Х.: Гімназія, 2006. – 136 с.

Через вивчення кількості текстових задач, які стосуються діяльності людини, можна виявити, яким чином подано кожну стать, які види діяльності характерні для жінок та для чоловіки, хлопців і дівчат. Із загальної кількості текстових задач (61), діяльність осіб чоло-вічої статі описують 44 задачі, тобто 72%, осіб жіночої статі – 10, або 16 %, спільній різно-статевій діяльності присвячено 7 задач, або 12%.

Описуючи міжстатеву взаємодію, можна вирізнити позитивні моменти: діти спільно збирають черешні (№ 196), полуниці (с. 117), навчаються (№ 155, 415), чоловіки і жінки несуть хліб (цю задачу взяли зі старовинних математичних задачників). Проте серед ука-заних задач зустрічаємо ті, які подають стереотипне зображення статей: «Батько отримав заробітну платню… і купив для своєї дочки нову ляльку» (с. 66). Так на підсвідомому рівні учні отримують знання, що здобувачем у сім’ї є батько, а дівчата мають гратися ляльками. Аналогічно, майном володіє падишах, у якого є одногорбі та двогорбі верблюди (№ 197). Чим володіють жінки, з текстів незрозуміло, оскільки поміж типажів дорослих жінок ми зустріли лише друкарку (№ 199) та трьох доярок, які обслуговують корів (№ 236). Серед привабливих жіночих образів – Оленка, яка читає книги (№ 192, № 246). Дівчата, як пред-ставниці жіночої статі, лише саджають квіти (№ 58), висаджують троянди (№ 70), збирають яблука та гриби (№ 78 і № 157), витрачають гроші на цукерки (с. 31), або на цукерки, прикраси і парфуми, як це зробила Марічка, що на решту грошей купила новий посібник з математики (№ 119). Дивно читати текст задачі, де Катруся, Маруся, Оленка і Оксанка, кожна в сукні іншого кольору, «ставши в кружок», розмовляють (№ 465). У таких задачах учням нав’язують стереотип щодо балакучості осіб жіночої статі та їх зацикленості на красивій зовнішності.

Діапазон діяльності осіб чоловічої статі набагато ширший. Хлопці розв’язують задачі, грають у футбол і баскетбол, ходять у комп’ютерний клуб, грають на комп’ютері, збира-ють гриби, вибирають книги у бібліотеці, витрачають гроші на книги, марки, а лише потім купують цукерки. Хлопцям у текстах задач навіть дозволено розбити вікно (№ 105). У текстах представлено дорослих чоловіків, які пливуть проти течії річки, трактористів, бізнесменів, робітників, фермера Працелюба, діда Панаса, який розводить корів і ягнят, мотоциклістів, велосипедистів. Усі чоловіки – активні, діяльні, вони перетворюють світ, переборюють природні стихії, працюють. На фоні «справжніх» чоловіків гірше вигляда-ють Михайлик і Василько, які зі швидкістю поїдають ананаси, Петрик, який від цукерки довжиною 40 см щоразу відкушує по 2 см (№ 164), Іван і Петро, які купили тістечка і від-разу їх з’їли (№ 423), Василь Смачного, який то худне, то гладшає (№ 256), Вінні-Пух та П’ятачок (№ 200). Акцент на харчуванні чоловіків змушує згадати той стереотип, «що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок».

105

Мова посібника насичена андроцентричними термінами, які не мають аналогів жіно-чого роду: бригадир, велосипедист, мотоцикліст, тракторист, токар, фермер, бізнес-мен. У зображеннях ґендерної асиметрії виявлено не було.

Аналіз підручника та робочого зошита з математики показує, що їх автори не володі-ють ґендерним підходом: вони використовують у змісті задач стереотипне зображення статей, поляризують їхню діяльність, підсилюючи це прізвищами (Працелюб), залучаючи та заохочуючи чоловіків і жінок до традиційних для кожної статі видів роботи.

Пестушко В. Ю. Робочий зошит із загальної географії: 6 кл. ⁄ В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2007. – 96 с.

Робочий зошит із загальної географії призначено для закріплення й перевірки знань, індивідуальної та групової роботи. Посібник містить багато завдань творчого характеру, а саме: «розв’яжіть кросворд», «напишіть творчу роботу на тему „Людина і клімат”», «висловіть свою думку про таку приказку: „Роса не дощ, але теж корисна”», «напишіть творчу роботу (вірш, казку, оповідання) про взаємозв’язки, які існують між живою і нежи-вою природою» (с. 77).

Мова посібника не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андро-центризму. Звертання до учнів у множині урівнює статуси статей, не вирізняє стать дити-ни під час викладу матеріалу та запобігає мовній асиметрії.

Позитивно, що в посібнику враховано сучасні тенденції розвитку суспільства, напри-клад позитивний і негативний вплив транспорту на природу і життєдіяльність людини (с. 90). Різнобічний підхід до проблеми формує в учнів критичне мислення, уміння не відкидати іншу точку зору, толерантне ставлення до іншої людини. У посібнику цікаво закріплюють знання про расові відмінності за описом зовнішності. У розділі «Народи і держави» учням пропонують чорно-білі смайлики з проханням назвати найчисельнішу країну кожного з континентів та зафарбувати фігурку відповідним кольором (згідно від-повідно до кольору чисельнішої раси).

На жаль, автори не роблять акцент на статевих відмінностях у межах раси, частково це зроблено у підручнику. Серед зображень, які стосуються діяльності людей, – зобра-ження сім’ї з трьома дітьми.

Загалом, робочий зошит допомагає учням формувати власні погляди та судження на підставі відомих фактів, учитися «географічно мислити» (с. 3), розвивати просторове мис-лення, уяву. Позитивно, що діяльність людини описано незалежно від її статевої належ-ності. Такий підхід авторів до викладу матеріалу є свідченням застосування ґендерного підходу та здійснення його основного призначення – створення соціальних передумов для найповнішої реалізації природних здібностей дівчаток і хлопчиків в усіх сферах роз-витку суспільства.

рекомендації

• Внести відповідні поправки до Закону України «Про освіту», а також до Закону «Про загальну середню освіту» (стаття 5). Культура ґендерної рівності має отри-мати легітимний статус у системі державної освіти України.


• Продовжити розробку комплексної загальнодержавної програми, об’єднуючи зусилля ентузіастів. Цьому може сприяти підготовка та перепідготовка викла-дацьких кадрів на курсах підвищення кваліфікації.

• Упровадити ґендерно орієнтовані курси до програм вищої школи. Інтеграція ґендерного підходу в систему освіти вимагає концептуального перегляду струк-тури та змісту підручників.

• Створити комісії для проведення ґендерної експертизи на етапі рецензування підручників та програм, що претендують на отримання грифа Міністерства осві-ти і науки, молоді та спорту України.

• Переглянути державні стандарти загальноосвітньої школи: інформація про ґен-дерні відносини має бути представлена в кожному підручнику гуманітарного профілю.

• Авторам шкільних підручників під час добору матеріалів потрібно враховувати різні соціальні конструкти: расу, національність, віросповідання, вік, ґендер. Невід’ємною складовою підручника має стати стислий словник, або глосарій, що містить такі терміни: толерантність, комунікація, духовність, стереотип, дискримінація, ґендер, права людини та ін.

Найкраще цю роботу можна здійснити тільки під егідою Закону, за підтримки держа-ви й активної участі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також про-грам міжнародної технічної допомоги за підтримки ПРООН, ЄС та інших донорів.

ПЛани-консПекти уроків ФінаЛістів всеукраїнсЬкоГо конкурсу уроків

з Ґендерної рівності 2010


біла олена Григорівна, заступник директора з навчальної роботи сзсШ № 1 м. чернігова

Ґендерні стереотипи – це небезпечно!

розробка уроку для учнів 4–5-х класів

мета• усвідомити існування різних стереотипів щодо поведінки хлопчиків та дівчаток;• допомогти школярам зрозуміти небезпеку існування стереотипів;• сприяти подоланню стереотипів щодо «чоловічих» і «жіночих» інтересів;• сприяти формуванню навичок партнерського спілкування між дівчатками та хлопчи-

ками.

основні поняття та терміниСлово стереотип походить від об’єднання двох грецьких слів: «stereos» – «твердий»

і «typos» – «відбиток» і означає спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.

Ґендерний стереотип – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються ста-тусу чоловіків і жінок та норм їхньої поведінки.

(Від автора: якщо діти не знайомі з поняттям «ґендер», можна використовувати тіль-ки поняття «стереотип».)

обладнанняДошка або фліпчарт із фломастерами, магніти, малюнки, тенісний м’ячик, клей.

Хід уроку

і. Організація учнів.

Вітання.Повідомлення мети і завдань уроку.

Ми всі дуже різні. У нас різні зачіски, ми носимо різний одяг, ми різного зросту, у нас несхожі обличчя, але ми всі – люди. І не просто люди, а чоловіки й жінки або ж хлопчики й дівчатка. Іноді саме це й визначає нашу долю. Якщо ти хлопчик, то маєш бути, наприклад, захисником. А якщо дівчинка, то, наприклад, хорошою господинею. Добре це чи погано? Вирішенню цього питання ми й присвятимо свій урок. Отже, мета нашого уроку – озна-йомитися з новим для вас словом «стереотип», дізнатися, які існують стереотипи щодо хлопчиків і дівчат і чому вони такі небезпечні.

109

іі. Реалізація завдань уроку.

Виконувати наші задачі ми почнемо із з’ясування нового поняття «стереотип».

(На дошці або фліпчарті заздалегідь пишемо слово «стереотип», його грецькі складо-ві «stereos» – «твердий» і «typos» – «відбиток», а також його значення.)

Щоб краще зрозуміти це поняття, виконаємо вправу.

(На дошці або фліпчарті малюємо або прикріплюємо заздалегідь приготовані малюн-ки двох однакових малюків.)

Перед вами два малюки: хлопчик і дівчинка. Вони загорнуті в однакові пелюшки. Чи можемо ми сказати, хто з них хлопчик, а хто – дівчинка? Причому розгортати малюків не можна. Ні? Чому? А що треба зробити, щоб дізнатися, хто – хлопчик, а хто – дівчинка?

А тепер? Можна? Чому?


От і з’явився перший стереотип: у хлопчика має бути блакитна стрічка, а у дівчинки – рожева.

А хіба всі дівчатка люблять рожевий колір? Якщо дівчинка має блакитні очі, то їй пасуватиме блакитний колір. Дівчатка, хто з вас любить блакитний колір? Підніміть, будь ласка, руки. Тобто стереотип, що у хлопчика має бути блакитна стрічка, а у дівчинки – рожева, – це просто наше упередження. Ми так вирішили, і ця думка поширилася в сус-пільстві.

Наші малюки ростуть. Батьки купують їм іграшки. Які іграшки купують дівчаткам, а які –хлопчикам?

(На цьому етапі використовуємо підготовлені та роздруковані малюнки іграшок – машинок, м’ячів, ляльок, роботів, собачок тощо. Діти в групах мають відібрати іграшки, які батьки можуть купити хлопчикам, а які – дівчаткам. Малюнки магнітами прикріплю-ють до дошки під зображенням хлопчика й дівчинки.)

А чи буває так, що дівчинка грається з машинками? А є серед дівчат ті, що хочуть отримати в подарунок робота? А хіба хлопчики не люблять м’які іграшки?

От вам і другий стереотип: хлопчикам дарують машинки, роботів, м’ячі, а дівчаткам – м‘які іграшки, ляльок. Хоча насправді не всі дівчатка проти гри у футбол разом з хлоп-цями, а хлопчики б не відмовилися отримати в подарунок м’яку іграшку.

ііі. Відпочинок. Рухавка «Не впусти».

Ми вже довго працюємо, і нам треба трошки перепочити. Я вам пропоную гру, яка називається «Не впусти».

Мета – відчути відносність стереотипів.Потрібне обладнання: невеличкий (тенісний) м’ячик.Запропонуйте групі стати в коло і перекидати одне одному м’ячик, називаючи при

цьому якийсь предмет. Причому предмет потрібно коротко охарактеризувати щодо його особливостей, розміру, ваги, крихкості (ламкості) тощо. Наприклад: скляна ваза, гаряча металева куля, величезна валіза… Відповідно до цих характеристик треба зображати, як ловити такий предмет.

ПідсумокЦе був просто м’ячик. Але ми домовилися між собою вважати його різними предме-

тами, і він, відповідно, ставав холодним чи гарячим, важким чи легким, крихким чи гумо-вим… Так і стереотипи: зазвичай це те, що існує тільки в нашій голові. Тому ми можемо й повинні змінювати негативні ґендерні стереотипи!

Трохи відпочили й починаємо працювати.

111

IV. Реалізація завдань уроку.Ми з вами помітили, що батьки виховують своїх дітей відповідно до стереотипів,

поширених у суспільстві: пов’язали малюкам різні стрічки, купили їм стереотипні іграш-ки – і наші діти тепер точно знають, в які ігри мають грати дівчата й хлопці. Давайте з’ясуємо, які ігри до вподоби хлопцям, а які – дівчатам.

Я пропоную вам вправу, яка допоможе нам з’ясувати це питання.

(Вправа «Мікрофон»На дошці дві колонки – «Хлопчики» та «Дівчатка». Діти по черзі називають ігри, в які

грають дівчата й хлопці. Учитель записує їхні назви у відповідну колонку.)

Скажіть мені, будь-ласка, чи помітили ви наші стереотипи щодо дитячих ігор?

Як ви вважаєте, чого навчиться дівчинка, граючись з ляльками? А хіба хлопчику не треба бути турботливим батьком? Хіба він не повинен доглядати дитину?

Наші хлопці люблять гратися з машинами. А що, тільки дорослі чоловіки їздять на машинах? А жінки? А в кого мама керує автомобілем?

Адже кожний хлопчик стане дорослим чоловіком, а дівчинка – дорослою жінкою. Чи зможе чоловік бути гарним батьком для своїх дітей, турбуватися про них, якщо в дитинстві він ніколи не грався з ляльками? А чи помічали ви, що чоловіки, які водять машини, не люблять жінок за кермом? Бо ігри з машинками нібито чоловіча справа!

І ось наші дітки виросли, стали дорослими чоловіками й жінками. Як ви вважаєте, яким має бути чоловік і якою жінка?

(Поділити клас на чотири групи, роздати комплекти карток з переліком рис, прита-манних чоловікам і жінкам, та запропонувати скласти портрет ідеального чоловіка й жінки. Діти клеять картки на лист паперу під заголовком «Чоловік» або «Жінка». Листочки з наклеєними рисами вивішують на дошку. Учитель пропонує поміняти заголовки місця-ми. Над чоловічими рисами – «Жінка», над жіночими – «Чоловік». Які проблеми в нашому суспільстві можуть виникнути у людини, яка народилася й виросла з такими рисами? Чи легко жити, якщо тебе вважають «неправильним»? А чи стала така людина гіршою?)

Активність ЛегковажністьСміливість ПокірністьСила ВродаГрубість ОхайністьЗавзятість ВідповідальністьВинахідливість ДобротаРозум, логіка Кокетство


Спокій, добродушність ТендітністьРішучість, здатність розв’язувати проблеми Любов до дітейНеохайність Дивиться за собоюВисокий зріст Не вміє заробляти грошіЗдатність опановувати техніку ТерплячістьНезалежність ЕмоційністьЛідерство Здатність створювати красиві речіНе вміє приборкувати свій гнів БалакучістьСтриманість Любить пліткуватиУтримує родину Творчі здібностіНеуважність до зовнішності БоязкістьМає вроджену схильність до пригод Ласкавість Не бере активної участі у вихованні дітей ОбережністьНе опікується своїм здоров’ям Уміння готувати їжуПолюбляє проводити вільний час з друзями МрійливістьНахабність Веселість

V. Підсумки уроку.

Завершуючи наш урок, можемо підсумувати, що в нашому суспільстві поширено сте-реотипи щодо хлопчиків і дівчаток або чоловіків і жінок. Протягом життя вони підтриму-ються вихованням, іграшками, ставленням дорослих. Також ми з вами з’ясували, що сте-реотипи дуже небезпечні, оскільки вони перешкоджають реалізувати нахили, уподобання, таланти. Людина, яка не виправдовує очікувань свого оточення, стає роздратованою, незадоволеною життям, невпевненою в собі. Така людина не може забезпечити гідне життя собі й своїм дітям. А що ж треба робити, щоб цього не сталося? Давайте спробуємо розробити правила виховання дітей, щоб хлопчики і дівчатка були вільними від стерео-типів і виросли щасливими, реалізованими людьми.

(Робота в групах. Кожна група розробляє п’ять правил виховання дітей у суспільстві рівних можливостей. Правила обговорюють і поєднують.

Наприклад:

• у цьому суспільстві кожен вибирає справу на свій смак, незважаючи на те, хто він – хлопчик чи дівчинка;

• батьки мають купувати іграшки, виходячи з нахилів та інтересів дитини, а не з її належності до певної статі;

• дорослі не повинні нав’язувати правила поведінки дитині, виходячи з того, хлопчик це чи дівчинка;

• дорослі мають слідкувати за собою і не підтримувати стереотипи;• хлопчикам й дівчаткам варто проводити час разом, за спільними іграми.)

113

дзюба ірина миколаївна,учитель образотворчого мистецтва сенчанської зоШ і –ііі ступенів,(с. сенча, Лохвицький район, Полтавська область)

План-конспект уроку з питань ґендерної рівностіурок образотворчого мистецтва. 5-й клас

тема: «Витинанка „ Дерево життя”»

метаНавчальна: дати поняття про мистецтво витинанки, яке прийшло до нас із далекої дав-

нини; навчити практичних навичок виготовлення художніх творів із паперу; створити деко-ративну композицію «Дерево життя» в техніці витинанки.

Розвивальна: розкрити творчий потенціал учнів, навчити їх пізнавати красу через мис-тецтво, сприяти розвитку інтересу до українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Виховна: заохочувати потяг до знань, зацікавленість у пізнанні багатогранної культури нашого народу; виховувати акуратність, бажання довести роботу до кінця.

обладнанняЗразки «Дерева життя» в різних техніках, зразки витинанок, ножиці,кольоровий

папір, клей, простий олівець.

інформаційний матеріал«Правила поводження з ножицями» , «Правила вирізування», шаблони.

Хід уроку

і. організаційна частина.Діти, сьогодні на вас чекає захоплива творча робота,

віртуальна подорож у міфічну давнину…

іі. вступ.Міф про Світове деревоЛюдям, незалежно від їхньої статі, і чоловікам, і жінкам,

було цікаво знати, за якими законами побудовано наш світ? З чим можна порівняти його будову?Аби ми могли створи-ти образ величезної планети Земля, учені створили її модель – глобус. І нам набагато легше уявити, де саме


знаходиться Україна з її прекрасними мешканцями – українськими дівчатками й хлопчика-ми. Давні люди теж відчували потребу мати маленьку модель світу, щоб краще розуміти його будову. І така міфічна «модель світу» виявилася зовсім поруч. Варто було лише підклю-чити творчу уяву, і такою моделлю ставало звичайнісіньке дерево з корінням, стовбуром і гіллям. У свідомості давніх людей воно перетворювалосяна міфологічне Світове дерево, яке об’єднувало три найголовніші рівні світобудови: верх – середину – низ. Люди чітко визна-чили своє місце у світі – між небом (верх) і землею (низ), а якщо точніше, то на самій землі, по якій ми з вами ходимо і яка нас годує.

Здавалося б, що нам, людям ХХІ ст., до прадавніх міфів, які виникли в сиву давнину? Але якби в ті далекі часи люди не почали пізнавати світ, то й знань ми б мали набагато менше. Адже й найдовша дорога починається з окремих кроків. А міфи й були першими кроками на шляху осягнення законів, за якими живе світ. Саме з міфів походять і наука, і література, і мистецтво. Так давні міфи й донині живуть у ритуальних стравах, обрядах, орнаментах.

. ііі. Повідомлення теми та мети уроку.

Діти, сьогодні ви побуваєте майстрами таі майстринями й створите декоративну композицію «Дерево життя» в тех-ніці витинанки. Більше дізнаєтеся про мистецтво витинанки, яке прийшло до нас із сивої давнини.

іV. актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за запитаннями: Діти, які зимові свята наближаються? ( Новий рік,

Різдво.)А чи знаєте ви, що добре відома ритуальна страва –

кутя – теж є «міфологічною»? У наш час кутю подають пере-важно на Різдво. Православні готують її із зерна, родзинок і меду: зерно означає надію на повторне життя, родзинки

мають наповнитися і знову стати соковитими гронами, мед означає небесні солодощі. У цій обрядовій страві підкреслено ідею відродження всепереможного життя, яку заклали ще наші далекі предки.

Діти, а який атрибут Нового року неодмінно має бути в кожній оселі? ( Ялинка, сосна.)Заносячи під Новий рік до свого житла вічнозелене деревце, прикрашаючи його й про-

голошуючи біля нього найкращі побажання, ми рідко замислюємося над тим, що до нашої оселі завітало вже знайоме нам міфічне Світове дерево – Дерево життя.

Діти, а чим іще і хлопчики, і дівчатка полюбляють прикрашати домівку до зимових свят? (Сніжинками.)

А як виготовляють сніжинки? ( Вирізуванням з паперу.)Різанка, вирізанка, витинанка

витинанка – це жанр декоративно-ужиткового мистецтва. Це дивовижна річ, яку роблять із простого матеріалу – паперу.

115

З’явилася витинанка в минулому столітті, коли до нашого вжитку ввійшов папір. В Україні витинанкою прикрашали полиці для посуду, вікна.Витинанки виготовляли і чоловіки, і жінки.Раніше витинанки виконували з допомогою гострого ножа, а тепер додали ще й ножиці.

2. Правила поводження з гострими інструментами.• Ножиці та ніж служать для праці, а не для гри.• Передавати ножиці іншому лише кільцями вперед.• Завершивши роботу, сховати ножиці у безпечне

місце.

3. Правила вирізування витинанки.• Роботи в техніці витинанки треба наклеювати на кольо-

ровий фон, тому лінії потрібно не тільки прорізати, а й вирізати.

• Як у малюнку ми з допомогою ліній різної товщини передаємо форму предмета, так і у витинанці домогти-ся результату можна, зменшуючи чи збільшуючи товщи-ну лінії, яку вирізаємо.

• Дуже часто, через неправильне вирізування, частини виробу вивалюються, залишаючи дірки.

• У нашій роботі лінії мають бути подвійними. Коли лінії йдуть від згину аркуша, то вирізуємо їх від середини. Ті ж лінії, що знаходяться в середині виробу, ми спочатку проколюємо чи прорізаємо, а потім кінчиком ножиць зверху або з-під низу вирізуємо.

• Деякі частини (прожилки на листі) треба вирізувати, залишаючи перегородки, а не без-перервною лінією (інакше буде дірка).

• Після того як вирізано всі частини квітки чи листка, вирізуємо роботу по контуру. Розкриваємо виріб, наклеюємо на підготовлений фон та вивішуємо для огляду.

4. Формування груп учнів.Творча група (вісім учнів) працюватиме окремо над створенням композиції «

Дерево життя». У групі і дівчатка, і хлопчики працюватимуть над окремим об’ємом роботи, але потім вони мають об’єднати результати своєї творчої праці, разом ство-ривши чудову декоративну композицію.

Усі інші хлопчики й дівчатка працюватимуть у парах. ( Учні отримують конверти із шаблонами.)

V. самостійна робота учнів.За традицією майстри та майстрині перед роботою промовляли чарівні слова або

співали. Ми лише вчимося бути майстрами, переймаємо досвід, звичаї, нам важко


буде зараз супроводжувати роботу піснею, тому я пропоную вам попрацювати під цю мелодію.

Слухаючи прекрасну українську мелодію, ви будете здійснювати свої творчі задуми.

Vі. оформлення декоративної композиції .Дівчатка й хлопчики, що працювали в групі, по черзі

розміщують та наклеюють на загальний формат части-ни елементів витинанки. Діти, що працювали в парах, також компонують свої роботи.

Отримуємо декоративну композицію «Дерево життя».

Vіі. Підсумки уроку.Діти, чи задоволені ви результатами вашої спільної

праці?Про що ви дізналися сьогодні на уроці?Діти, нехай це символічне Дерево життя буде обе-

регом вашого класу на довгі роки і захищатиме вас від усіх негараздів.

Цінуйте своїх матусь і татусів, адже вони дали вам життя. А в майбутньому ви, дівчатка й хлопчики, будете продовжувати своє родовідне дерево – Дерево життя.

117

дишлова олена Геннадіївна,заступник директора з виховної роботи, учитель зарубіжної літера-тури ззнвк «мГа» (м. запоріжжя)

урок додаткового читання із зарубіжної літератури в 11-му класі

тема: «Забавка в чоловічих руках?» (за драмами «Без посагу» О. Островського, «Пігмаліон» Б. Шоу, «Ляльковий дім» Г. Ібсена)

мета: дослідити проблеми ґендерної рівності в драматургії ХІХ століття, наголосити на актуальності ґендерних проблем, формувати в учнів активну життєву позицію щодо проблем рівності жінок і чоловіків у суспільстві.

Урок проводять у формі ток-шоу.На підготовчому етапі учні отримують завдання прочитати одну з драм; група учнів

задіяна у рольовій грі, два учні – експерти з питань ґендеру і ще два учні – аналітики.

Хід уроку

УчительДобрий день, шановні гості студії. Знову з вами ток-шоу «Про жіноче…», і ми як

завжди будемо говорити про жінок! Жінка! Яка асоціація виникає, коли ви чуєте це слово?

УчніСлабка, лагідна, добра, берегиня, мати, дружина, господиня, краса, кохана.

УчительДякую за цікаві асоціації. Але не завжди вони такі приємні!Героїні нашого ток-шоу мають інші асоціації: жінка-забавка, лялька, іграшка, предмет

парі, утриманка, красива лялька.Чи відомі вам такі асоціації?Як ви вважаєте, це думка чоловіків чи жінок?

УчительЗвісно, чоловіків!Чи рівні жінки і чоловіки у правах? Чи, може, хтось має приорітети? Якщо має, то як їх

використовує? Чи існують суспільні стереотипи щодо ролі жінки та чоловіка в суспільстві? Які наслідки цих стереотипів?

Під час ток-шоу ми спробуємо відповісти на ці питання.Що нам можуть сказати експерти?


ЕкспертиЗ давніх-давен існували стереотипи щодо норм поведінки, соціальних ролей, статусу

чоловіків та жінок. Зараз їх називають ґендерними стереотипами.Чоловік – сильний, рішучий, суворий. Він – здобувач, хазяїн, його слово – головне в

родині.Жінка – слабка, лагідна. Вона – дружина, мати, господиня. Кориться чоловікові (заміж-

ня – за мужем). Жінка завжди залежна від чоловіка.Згадайте Біблію: Бог створив жінку з ребра чоловіка.Назвіть ім’я хоч однієї жінки-художниці?Жінка – лише об’єкт зображення. Жінка-діяч, жінка-науковець, жінка-правитель –

нонсенс із давніх-давен.

УчительПроблеми ґендерних стереотипів ми бачимо в політиці, у повсякденному житті. Я ж

пропоную вам розглянути цю проблему крізь життєві історії трьох літературних героїнь.Зараз ми почуємо їхні історії, спробуємо з’ясувати причини життєвих проблем і дати

їм поради.Зустрічайте в нашій студії Елізу Дулітл – колишню квіткарку, що не знає, як жити далі.

ЕлізаЯ була звичайною квіткаркою, яка кожен день за копійки продавала букети городя-

нам. Мій одяг, моя мова були жахливими, проте я мріяла вивчитися й працювати в крам-ниці. Доля звела мене з мовознавцем Хіггінсом, який взявся навчити мене гарних манер та мові аристократів. Я пропонувала йому плату за навчання, та Хіггінс відмовився. Я тоді не знала, що він побився об заклад, що за півроку зробить з мене справжню герцогиню!

Хіггінс принижував мене, але я терпіла, незважаючи на всі його насмішки та кпини. Я вчилася дуже наполегливо. Не прагнула багатства чи вигідного заміжжя, адже я – порядна, чесна дівчина. Хіггінс почав виводити мене в люди, і спочатку я почувалася не дуже впевнено. Поступово ж навчилася гарних манер та веденню бесіди. Моя мова стала бездоганною. Бажаючи виграти парі, Хіггінс одягав мене в розкішну сукню, манто й возив на бали, де до мене як метелики зліталися чоловіки.

Я отримала не одну пропозицію руки та серця, проте я не кохала жодного із зали-цяльників.

Хіггінс весь час твердив, що я стану справжньою леді. І я виправдала його надії. Я впоралася!

Я була щасливою й чекала оцінки Хіггінса. Ось нарешті і він буде пишатися мною! Але моє щастя тривало недовго!

Я дізналася, що я – лише об’єкт парі, предмет для самоствердження Хіггінса! Я – камі-нець, який підняли на вулиці, щоб погратися, а потім викинути назад. Але ж я жива! Я не камінець! Я не можу жити в Хіггінса і не можу повернутися на вулицю! А може, вийти заміж? Ні! Я не можу без кохання.

Боже! Наді мною провели дослід без моєї волі, без мого дозволу! Лише тому, що я жінка? Як мені тепер жити? Хіба можна вірити чоловікам?

119

УчительА зараз я запрошую ще одного учасника цієї історії. Зустрічайте – Генрі Хіггінс.

ХіггінсШановні, я не згоден з Елізою. Я взяв у свій дім це опудало, цю замурзу, і зробив з

обшарпанки герцогиню. Як жінка вона мене не цікавила, як людина – теж. Я взявся лише вчити Елізу. До речі, її власний батько продав мені дочку за 50 фунтів. А я навчив її гарним манерам, зробив з неї пані. То що з того парі? А вона образилася й пішла від мене. «Спочатку ви переді мною плазували, а тепер вас обурює моя байдужість. А по-вашому, рабиня заслуговує на щось інше?»

УчительВи прослухали історії наших героїв. На чий бік ви станете? Чи має рацію Хіггінс? Як

він сприймав Елізу? Що б ви порадили героїні робити далі?Чи часто жінка стає об’єктом парі та певних чоловічих експериментів?

Група аналітиків записує підсумки обговорення історії.

УчительА в нашій студії вже з’явилася друга героїня – зразкова дружина, жінка, що врятувала

чоловікове життя ціною фінансової фальсифікації, – Нора.Норо, ми готові вислухати Вашу історію!

НораЯ не знаю, з чого почати. Я пішла з дому, кинула чоловіка, дітей, щоб зрозуміти, хто

я. «Жінка в моєму суспільстві не має права помилувати вмираючого батька, врятувати життя чоловікові.» Мені треба з’ясувати для себе, хто має рацію – я чи суспільство? Як я дійшла до таких думок?

Я жила в «ляльковому домі». Як до ляльки до мене ставився батько, потім передав мене чоловікові. Для нього я була «зайчиком», «білочкою», «жайворонком» – дружиною, що слухняно виконувала всі його забаганки. Мене звинуватили в марнотратстві, коли я купила подарунки до Різдва, а я ж відкладала кожну зайву копійчину.

Я думала, що чоловік цінує та любить мене, що я і діти – найдорожче в його житті. Але виявилося, що це не так. Вісім років тому я змушена була підробити підпис мого батька у фінансовій накладній. Гроші я б отримала, але пізніше. Мені ж вони були потрібні негайно. Мій чоловік важко захворів, і його треба було рятувати від смерті. Сталося так, що мій зло-чин було розкрито, і мене почали шантажувати. Проте я не жалкую, адже мій чоловік – живий. Я намагаюся розв’язати цю проблему. Коли мій чоловік отримав листа, з якого дізна-вся про мій злочин, він кричав, що я – брехлива, лицемірна злочинниця, бруд і потворство.

Виявилося, що в мене немає ані моралі, ані почуття обов’язку! Він погрожував забра-ти в мене дітей! А коли отримав закладну й зрозумів, що його ім’я не заплямоване, він кинувся до мене з удаваною турботою! Але я вже не та лялька! Я зрозуміла, що була лише прикрасою дому! Я йду, бо не можу залишатися… Насправді я ніколи не була щасливою, я тільки думала, що щаслива… А може, я помиляюся.


УчительХто винен у трагедії Нори?Який ґендерний стереотип їй нав’язано?Чи засуджуєте ви Нору за злочин?Чи актуальна ця проблема для нас?Що б ви порадили героїні?

Аналітики фіксують висновки другої історії.

УчительНа жаль, третя героїня – Лариса Огудалова – загинула. Ми почуємо її гірку сповідь.

«Я любви искала и не нашла. На меня смотрели и смотрят как на забаву. Никогда никто не постарался заглянуть ко мне в душу, ни от кого я не слышала теплого, сер-дечного слова. А ведь так жить холодно! Я была бесприданницей, но хорошенькой и талантливой. Мне так хотелось простого счастья. Я жила в балагане: мать устраивала вечные обеды, надеясь на богатые подношения женихов. А они относились ко мне как к вещи. Я любила Сергея Паратова, но он променял меня на миллионы. Друг дет-ства – купец Василий Вожжеватов – не нашёл даже слов поддержки для меня. А богатый Кнуров предлагал идти к нему в содержанки! А мне так хотелось тихого семейного счастья! И вот, казалось, оно близко… Небогатый, но, как я тогда думала, неплохой человек – Карандышев – предложил мне выйти за него замуж. И я согласи-лась. Я хотела уехать подальше, туда где нас не знают, обвенчаться и тихо жить. Но Карандышеву нужно было повеличаться, повысить свой статус, показать всем, какая у него жена. От отчаяния я уехала с господами кататься по Волге. А там… Паратов меня бросил. Мой друг Вожжеватов с Кнуровым разыгрывали меня в орлян-ку. Выиграл Кнуров, и я должна была стать его содержанкой! А мой жених заявил, что на меня смотрят как на вещь, а не как на женщину, на человека. А каждая вещь при-надлежит тому, кто её выиграл, вещь и обижаться не может. Вещь, да, – вещь! Они правы, я – вещь, а не человек! И сейчас убедилась в этом, я испытала себя… я – вещь. Наконец-то слово найдено. Мой будущий муж хватает меня за руки и кри-чит, что я – его вещь, а он – мой хозяин. Я пытаюсь уйти. Последние слова, которые я слышу в этой жизни, принадлежат моему жениху: «Так не доставайся же ты нико-му!». И выстрел! «Живите! Живите все! Вам надо жить, а мне надо умереть… Вы все хорошие люди… Я вас всех люблю…»

УчительВот такая история! Кстати, мы приглашали Кнурова, Вожжеватова, Паратова

и Карандышева на нашу программу, но они не пришли.Как вы думаете, почему?Кем была Лариса для окружавших её мужчин?Смогла ли героиня жить, если бы её не застрелили?Молодые люди, чтобы вы хотели сказать «мужчинам», которые убили Ларису?

121

УчительМи сьогодні почули три шокуючі історії жінок, які жили в різних країнах, мали різний

соціальний статус, різні прагнення, а проте, чоловіки ставилися до них як до іграшок, забавок чи ляльок для дорослих. Вони сприймали жінок як другорядних істот, тому лише розчаровували їх. Давайте надамо прикінцеве слово нашій групі аналітиків, яка досліди-ла вплив ґендерних стереотипів на долі наших героїнь.

Після аналізу підсумкової таблиці.

УчительЧоловіки, зверніть, будь ласка, увагу на висновки, що зробили наші героїні. Саме від

вас наразі залежить, як сприйматимуть сучасних жінок, як до них будуть ставитися – як до рівних чи як до забавки? Замислитеся над цим!

Дівчата! Який висновок ви зробили для себе? Пам’ятайте, що ваша доля – у ваших руках! Не дозволяйте чоловікам нав’язувати вам звичні стереотипи щодо жінки та її ролі в родині та суспільстві.

Кожна з вас може стати щасливою, але за щастя треба боротися!

домашнє завданняНаші героїні потребують підтримки, тому я пропоную чоловічій аудиторії написати

листа до будь-якої героїні нашого шоу. Жіночій аудиторії я пропоную написати звернення до чоловіків на тему: «Я –жінка, а не забавка!».


дністрянська наталія володимирівна, учитель право-знавства комунального закладу «Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради волинської області»

урок ґендерної рівності

Тема: «кримінальний кодекс україни: ґендерний аспект»

Мета:навчальна: встановити невідповідність принципу ґендерної рівності окремих поло-

жень Кримінального кодексу України; визначити можливі варіанти усунення цих невідпо-відностей; розробити пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства;

розвивальна: формувати вміння бачити взаємну обумовленість суспільних явищ, удосконалювати вміння порівнювати, виділяти головне й робити висновки; установлюва-ти причинно-наслідкові зв’язки;

виховна: формування й розвиток в учнів правової свідомості, самосвідомості та ґен-дерної культури, провідних рис громадянина своєї держави.

Тип уроку: урок-дослідження.Технології навчання: інтерактивні.Методи навчання: евристична бесіда, дискусія, метод «Прес», метод «Коло ідей».Форми організації пізнавальної діяльності учнів: групова й колективна.Обладнання уроку: мультимедійний екран, проектор, Кримінальний кодекс України,

матеріали , що містять завдання для груп.Очікувані результати: формування компетенцій – загальних: здатність і готовність

працювати в колективі, ефективно спілкуватися з колегами, брати на себе відповідаль-ність за роботу членів команди, за результат виконання завдань; спеціальних: уміти ана-лізувати нормативно-правові акти.

Хід уроку ( розгорнутий план уроку)

етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап початку1 хвилина

Вітання учнів, перевірка готовності до уроку Підготовка до сприйнят-тя уроку, вітання вчителя.

– Які ви знаєте права людини?– Чи знаєте ви права, які належать окремо чоловікам та жінкам?– Чи означає це, що жінки й чоловіки однакові в усьому?

Відповідають на питання, аргументують свої відпо-віді.

123

етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап орієнтації2–3 хвилини

– Які ви знаєте права людини?– Чи знаєте ви права, які належать окремо чоловікам та жінкам?– Чи означає це, що жінки й чоловіки одна-кові в усьому?– Чи відмінність чоловіка і жінки полягає тільки у біологічній різниці?

Отже, я отримала різні відповіді на запитан-ня.Як ви вважаєте, чому саме ці запитання я вам поставила? Яку тему я порушила?

– Чи відомий вам термін «ґендер»? Що він означає?

В українській мові аналога слова «ґендер» немає. Найбільше за значенням йому відпо-відає слово «рід», яке в англійській мові розуміють як приналежність до певної групи, виду. Таким чином, «ґендер» – це характеристика соціальної (а не біологіч-ної) приналежності до певного виду осіб, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та особливості поведінки тієї групи індивідів, до якої він належить.Досягнення рівності між жінками й чолові-ками є основою людських прав та умовою для досягнення соціальної справедливості. Це єдиний спосіб побудовати стабільне, справедливе суспільства.Що, на вашу думку, передбачає ґендерна рівність?

Відповідають на питання, аргументують свої відпо-віді.

Етап цілеспряму-вання2 хвилини

Таким чином, ґендерна рівність передбачає однаковий статус для чоловіків та жінок. Вони повинні мати однакові умови для реа-лізації своїх людських прав, однаковий потенціал для здійснення свого внеску в національний, політичний, економічний, соціальний та культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.На уроках правознавства ви вивчали процес регламентування суспільних відносин відпо-відними правовими нормами. Сьогодні в площині нашого дослідження буде галузь кримінального права. Ми будемо аналізува-ти Кримінальний кодекс України із специфіч-ного й цікавого погляду – із погляду ґендер-ного аналізу.

Записують тему уроку в зошит.Формулюють мету уроку.


етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап цілеспряму-вання2 хвилини

Тема уроку: «кримінальний кодекс україни: ґендерні аспекти».Давайте спробуємо сформулювати мету нашо-го дослідження.(Якщо виникають труднощі у формулюванні мети, можна поставити кілька навідних питань.)

Записують тему уроку в зошит.Формулюють мету уроку.

Етап проектуван-ня5 хвилин

Отже, мета уроку – дослідити, чи дотриму-ються принципу ґендерної рівності, визна-чаючи міру відповідальності за скоєні зло-чини.Сьогодні на уроці ми з вами, досліджуючи проблему реалізації ґендерної рівності в Кримінальному кодексі України, будемо зіставляти й порівнювати, аналізувати та сис-тематизувати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження та аргументувати їх, уявляти й систематизувати уявлення, а найго-ловніше – на підставі наявних знань та життє-вого досвіду осмислювати нові знання. Ми будемо працювати парами та групами.Я пропоную розпочати наше дослідження зі створення наукового підґрунтя, розглянувши питання біологічної різниці між чоловіком і жінкою та їхньої соціальної рівності, а також стереотипи, які сформувалися в суспільстві.На екрані проектуємо зображення юнака та дівчини.

«Мозковий штурм»Учитель пропонує назвати риси, притаманні тільки жінкам або тільки чоловікам, і записує відповіді на дошці у дві колонки:

125

етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап проектуван-ня5 хвилин

Жінки Чоловіки (варіанти відповідей)

Розвинена інтуїція СтриманістьНепослідовність ЛідерствоБоязкість СміливістьТурбота про дітей Честолюбство

Аналізуючи відповіді, учитель підводить учнів до висновку про те, що, незважаючи на біоло-гічну різницю, ці риси можуть належати і чоловікам, і жінкам.Жінки й чоловіки різні, але вони рівні в своїх можливостях для реалізації. Рівень забезпе-чення державою цих можливостей і є голов-ною ознакою правової та соціальної держави.– Як держава може забезпечити ці можливості?– Який інструмент може використати держава для вдосконалення соціальних взаємин між жінками й чоловіками в основних інституціях суспільства?

Учні пропонують варіан-ти відповідей.

Учні аргументують і дово-дять логічність своїх мір-кувань.

Учні висловлюють свою думку щодо проблеми.

Етап реалізації дій

20–25 хвилин

Отже, упровадження ґендерних аспектів у формування законодавства України – це питання соціальної справедливості, яке треба розв’язати, щоб забезпечити рів-ноправний та сталий людський розвиток шляхом застосування найрезультативні-ших і найефективніших методів держав-ного втручання.Однак постає питання: – Як забезпечити ґендерну рівність у законо-давстві?– Чи зумовлює біологічна різниці між чолові-ком і жінкою існування двох видів права?Можливо, потрібно розробляти окремі кримі-нальні кодекси для жінок та для чоловіків?– Чи повинні чоловіки й жінки мати певні привілеї через їхні біологічні відмінності?– Чи біологічні відмінності повинні нівелюва-тися?Учитель пропонує свої відповіді, використо-вуючи схему методу «Прес».Коротка дискусія.ВисновокОтже, проводячи ґендерний аналіз Кримінального кодексу, треба звернути увагу на те, що кримінальне право має адекватно, тобто відповідно, реагувати на поведінку чоловічу й поведінку жіночу, оскільки вона зумовлена особливостями природи чоловіка та жінки.

Учні дискутують, вислов-люючи свої думки.


етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап реалізації дій


Наступний етап нашої співпраці передбачає аналіз окремих статей Кримінального кодексу України з погляду реалізації ґендерної рівності.Базовою правовою нормою для нашого аналізу є стаття 24 Конституції України:Стаття 24. Громадяни мають рівні конститу-ційні права і свободи та є рівними перед зако-ном. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етніч-ного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або інши-ми ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоло-віками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і про-фесійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можли-вість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і мораль-ною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Ваше завдання:Використовуючи матеріали додатку № 1, про-вести ґендерний аналіз запропонованих ста-тей Кримінального кодексу України. Порадившись із колегою, висловіть свою думку щодо дотримання ґендерної рівності у цих статтях.

Для узагальнення результатів нашого дослі-дження, ми створимо групу експертів.Завдання для групи експертів: упорядкувати пропозиції щодо ґендерного розвитку кримі-нального права України.

Після обговорення проблеми в парах учитель застосовує метод «Коло ідей», для того щоб бажаючі висловили свої думки.

Учитель допомагає учням сформулювати висновок навідними питаннями.– Чи надає закон перевагу тій чи іншій статі?– Чи встановлені для тієї чи іншої статі обме-ження, що не відповідають природі цієї статі?

Учні дискутують, вислов-люючи свої думки.

Учні працюють в парах, обговорюютьзапропоноване завдання.

127

етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап реалізації дій


Зробивши ґендерний аналіз певних статей Кримінального кодексу України, я пропоную вам дослідити окремі аспекти закону щодо проблеми дотримання ґендерної рівності.

Ми будемо працювати в групах.Перша група здійснює ґендерний аналіз статті 36 Кримінального кодексу України.Друга група розглядає ґендерні аспекти сис-теми покарань, передбаченої в Кримінальному кодексі УкраїниТретя група здійснює ґендерний аналіз статей 135, 139, 149 Кримінального кодексу України.Час для виконання завдання – 5 хвилин.Учні мають матеріали, правила організації роботи в групах.Отже, ми проаналізували окремі положення Кримінального кодексу України з погляду дотримання ґендерної рівності. А зараз час вислухати думку експертів, які й підсумують нашу роботу.

Група експертівзаймає своїмісця. Вони ознайомлю-ються зі своїмиобов’язками.

Учні по черзі висловлю-ють своїдумки. Дотримується принцип добровільності.Учні здають своїпропозиції експертам.Експерти розпочинають роботу зузагальнення пропозицій.Учні роблять висновок:Кримінальний кодекс України в основному відповідає принципу«ґендерна рівністьчерез ґендерну відповід-ність», протемає недоліки, зокрема використання «чолові-чої» мови.

Етап рефлексії2–3 хвилини

На уроці ми вивчали, аналізували, спів-ставляли, робили висновки. А тепер заду-майтеся,– чи змінилося ваше ставлення до пробле-ми ґендерної рівності в суспільстві взагалі і в процесі законотворення зокрема?– чи є ця проблема безперечно важливою, чи вона надумана й поверхнева?– чи відповідає, Кримінальний кодекс України принципу «ґендерна рівність через ґендерну відповідність»?

Учні відповідають на запитання.

Етап підсумків уроку2–3 хвилини

Учитель оцінює діяльність учнів на уроці.домашнє завдання: застосовуючи знання, набуті на уроці, знайдіть в ЗМІ приклади порушення принципу ґендерної рівності у застосуванні покарань за ККУ.І на завершення уроку – східна притча. сила бажанняОдного разу до мудреця прийшов юнак: «О мудрий пане мій, що я повинен робити, щоб здобути знання і стати мудрим?». Мудрець мовчав. Юнак кілька разів повторив своє запитання. Однак мудрець мовчав.

Учні записують домашнє завданняв щоденники.


етап уроку діяльність учителя діяльність учнівЕтап підсумків уроку2–3 хвилини

Хлопець пішов, щоб повернутися завтра з тим самим запитанням. Не отримавши відпо-віді і на другий день, юнак прийшов утретє. Мудрець уважно подивився на юнака, узяв його за руку й повів до річки. Пліч-о-пліч вони заходили все глибше й глибше у воду. Досягши глибини, мудрець різко потягнув хлопця під воду і тримав, незважаючи на опір. Коли ж юнак нарешті звільнився, учи-тель спитав:– Сину мій, коли ти був під водою, чого ти бажав більше за все?Хлопець без вагань відповів:– Повітря! Я хотів дихати!– А може, ти віддав би перевагу багатству, задоволенням, владі, любові? Чи не думав ти про ці речі?– Ні, мій пане, я хотів тільки повітря, я хотів дихати.- Так от, сину мій, коли ти захочеш учитися так сильно, як щойно ти хотів дихати, уся мудрість світу буде з тобою.Тільки тому, хто йде, відкриється дорога.

Я думаю, що сьогодні ми працювали з бажан-ням і наснагою, а отже буде й результат.Урок закінчено. Щиро дякую за співпрацю

Учні записують домашнє завданняв щоденники.

129

додаток № 1

ЗавданняПроаналізуйте зміст статей та дайте відповідь на запитання: чи дотримується

принцип «ґендерна рівність через ґендерну відповідність» у змісті цих статей?Запропонуйте свої варіанти відповіді.

Стаття 56. Громадські роботи 1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи

навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот соро-ка годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

3. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовос-лужбовцям строкової служби.

Стаття 57. Виправні роботи 1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців

до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудже-ного до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, вста-новленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

2. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебува-ють у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбов-ців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого само-врядування.

3. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодав-ством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт. (Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1180-VI (1180-17) від 19.03.2009.)

Стаття 61. Обмеження волі 1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-вико-

навчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. 3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок,

що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.


Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встанов-ленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічно-го віку.

2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд може покласти на засуджену обов’язки, перед-бачені у статті 76 цього Кодексу.

3. Контроль за поведінкою засуджених здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією.


обов’язки експертів

• Розглянути пропозиції учнів.• Проаналізувати пропозиції учнів щодо вдосконалення Кримінального кодексу

України, редагувати їх, узгодивши за змістом.• Узагальнити результати роботи груп.


завдання групи № 1

Опрацювати зміст ст. 36.Під час аналізу звернути увагу на такі позиції:• чи враховано природні особливості жінки й чоловіка щодо реакції на несподіваний

напад?• чи в однаковій ситуації опиняється жінка й чоловік щодо гідного відпору нападнико-

ві?• яким чином мають враховувати біологічну різницю між чоловіком і жінкою, викла-

даючи цю норму?

Стаття 36. Необхідна оборона 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних

законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіян-ня тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного

131

відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути сус-пільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хви-лювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповід-ність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відпо-відальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправ-ного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.


Проаналізувати запропоновані статті ККУ.Дати відповіді на питання:

• чи містять ці правові норми ґендерні особливості?• чи виправданим є обмеження виду покарання вагітним жінкам?• чи виправдане обмеження виду покарання жінкам, які мають дітей до 14 років?• чи можна застосувати таке обмеження до чоловіка, який виховує дитину до 14 років,

якщо це не передбачено законом?

Стаття 61. Обмеження волі 1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконав-

чих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. 3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що

мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військо-вослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Стаття 66. Обставини, які пом’якшують покарання 1. При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються: 1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення

злочину; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;


Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встанов-ленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічно-го віку.

2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд може покласти на засуджену обов’язки, перед-бачені у статті 76 цього Кодексу.

3. Контроль за поведінкою засуджених здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією.

Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

1. Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звіль-нити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

2. Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість само-стійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

3. Контроль за поведінкою таких жінок здійснюється кримінально-виконавчою інспек-цією за місцем проживання.


Проаналізувати запропоновані статті ККУ.Дати відповіді на питання:

• чи достатньо реалізовано принцип ґендерної адекватності у статті 166?• про що свідчить те, що в судовій практиці майже не застосовують статтю 161?• чи реалізовано принцип ґендерної рівності у викладі статті 172?

Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, наці-ональної належності або релігійних переконань

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів грома-дян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального похо-

133

дження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів гро-мадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службо-вою особою, караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені органі-зованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

(Стаття 161 в редакції Закону N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009)

Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за осо-бою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклуван-ня, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю 1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше

грубе порушення законодавства про працю – караються штрафом до п’ятдесяти нео-податковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними робо-тами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, – караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.


долга ольга дмитрівна,учитель художньої культури, етики, історії зоШ № 16 (м. краматорськ, донецька область)

урок ґендерної рівностітема уроку: «Якою має бути людина ХХі століття?»

вид уроку: учнівська конференція. Узагальнення курсу «Художня культура України», 10-й клас.

мета уроку

освітня: визначити проблеми людини в сучасному суспільстві, розглянути співвідно-шення образів жінки та чоловіка в історії української культури, обґрунтувати культурологіч-ну перспективу ґендерного співвідношення в українському суспільстві інформаційної доби.

розвиваюча: проаналізувати образ людини в творах української художньої культури, систематизувати значення ролі жінки та чоловіка в художньо-естетичній традиції україн-ської культури, змоделювати образ людини ХХІ століття.

виховна: формувати комунікативну, особистісну, соціальну, полікультурну компе-тентності; розвивати культуротворність та конкурентоспроможність учня; сприяти усві-домленню сенсу ґендерної рівності та шляхів її реалізації.

обладнання: дошка, крейда, аркуші паперу А4, кольорові маркери, наочний матері-ал із творами української художньої культури, мультімедійний програвач, диск із презен-тацією на тему «Проблеми людини інформаційного суспільства», диск із фрагментами української духовної хорової музики, народних пісень, імпресіоністичної та електронної музики, індивідуальні картки з визначенням наукового фаху та секції в учнівській конфе-ренції, таблички з назвою секції, правила роботи на конференції, картки з питаннями для самооцінки.

методологічна база уроку ґрунтується на забезпеченні систематизації знань, на аналітичній, комунікативній, культуротворній діяльності учнів. Таким чином, методологія уроку побудована на автентичній інтерпретації та інтерактивній конструкції заняття. На уроці використовують методи: «мозкового штурму», синквейну, рольової гри (робота молодих науковців у творчих групах), дискусії. Автентична інтерпретація забезпечує фор-мування культуротворності, соціальної активності та конкурентоспроможності учня. За авторською концепцією, автентична інтерпретація охоплює: аперцепцію, розуміння, твор-чість, символ, сенс, ідею. Ці категорії активізують не лише когнітивну, а й культуротворну діяльність індивіда. Вони організують логіку побудови уроку.

Логіка розкриття теми уроку ґрунтується на творчому пошуку учнем відповіді на проблемне питання: «Якою має бути людина ХХІ століття?». Занурення в проблему досягається через перегляд відеопрезентації питання ґендерної нерівності в сучасно-

135

му суспільстві та її наслідків: нерівність жінки та чоловіка на ринку праці, торгівля людьми, насильство, нівелювання інституту сімї, безпритульні діти тощо. Сприйняття презентації виводить на етап розуміння ключових питань – «Жінка» та «Чоловік», що досягається з допомогою сенквейну. Після презентації декількох синквейнів на теми «Жінка» та «Чоловік» учні знайомляться з темою-проблемою уроку та її завданнями. Проаналізувавши культурологічні образи жінки та чоловіка в українській культурі, пропонуємо знайти відповідь на запитання: якою має бути людина ХХІ століття? Цей пошук заосновано на систематизації та творчій обробці художньо-естетичних традицій української культури. Учні під час рольової гри (наукової конференції) не лише аналі-зують образ людини в історико-культурному просторі України, а й визначають пер-спективи ролей жінки та чоловіка в сучасному суспільстві. На підсумковому етапі уроку діти в загальному дискусійному процесі формують культурологічну символіку, визначають сенс та ідею людини ХХІ століття. Важливо, щоб учнівські висновки ґрун-тувалися на врахуванні викликів інформаційної доби в контексті художньо-естетичної традиції та національної парадигми України. Варто популяризовати наукову діяльність учнів під час конференції: домашнім завданням має стати підготовка статті для публі-кації за темою уроку. Таким чином, діти не лише замисляться над питанням ґендерної рівності, а й привернуть до неї увагу громадськості.

Хід урокуі. вступна частина.1. Організаційний момент: вітання, створення сприятливої комунікативної атмосфери

та ситуації взаємоповаги, запрошення до співпраці в учнівській конференції. Обсяг часу – 1 хвилина.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Учням пропонуємо переглянути відеопре-зентацію, присвячену проблемам людини в сучасному суспільстві: нерівність жінок та чоловіків на ринку праці, торгівля людьми, насильство, нівелювання інституту сімї, без-притульні діти. Презентація заздалегідь підготовлена учнями, вона триває 3 хвилини.

Учитель: «Людське життя є найвищою цінністю. Людське суспільство складається з жінок та чоловіків. Співвідношення їхніх ролей у суспільстві визначає не лише образ епохи, а й гармонію і добробут держави. Сьогодні питання ґендерної рівності та форму-вання образу людини інформаційної доби є надзвичайно актуальним. Спробуйте за хви-лину визначити образ жінки та чоловіка у вправі синквейн. Перший варіант характеризує жінку, другий – чоловіка».

Презентація декількох синквейнів. Час – 1 хвилина. Загальний час етапу мотивації – 5 хвилин.

3. Представлення теми та очікуваних результатів уроку. Учитель пише на дошці фор-мулювання проблеми уроку: «Якою має бути людина ХХІ століття?».

Учитель: «Сьогодні ми маємо визначити, якою має бути людина ХХІ століття. Проте не існує майбутнього без минулого. Треба дослідити, який образ мала людина в українській історико-культурній традиції. Для цього варто …». Учитель пропонує учням продовжити речення та визначити завдання й очікувані результати уроку.

Після «мозкового штурму» визначають, що треба проаналізувати образ людини в тво-рах мистецтва різних культурних епох України. Час на представлення теми – 2 хвилини.


іі. основна частина.1. Організація роботи учнівської конференції, інструктаж щодо правил діяльності

молодих науковців. Час – 3 хвилини. Учні отримують картки з назвою наукової секції та визначенням професійної ролі на конференції. Перелік секцій: «Культура трипільців, скі-фів та Київської Русі», «Культура українського Бароко», «Культура України ХІХ століття», «Культура України ХХ століття». Перелік професійних ролей присутніх на кожній секції: архітектор, художник, режисер, літературознавець, журналіст. Учитель розставляє таблич-ки з назвами секцій, таким чином організовуючи робочі місця для творчих груп.

Учитель: «Дорогі діти, сьогодні ви не лише учні, а й науковці. Кожен отримав карт-ку з визначенням наукового фаху й робочої секції. Кожна робоча група-секція отри-має пакет історико-культурних документів, які треба ідентифікувати та інтерпретувати з культурологічного погляду і підготувати доповідь від секції на тему: «Образ людини в культурі…». Відповідно до фаху ви маєте висвітлити образ людини в мистецтві за вашою спеціалізацією. Увага! Журналісти оформлюють доповідь і готують до неї питання для інших груп. Усі мають уважно слухати доповіді колег. Після представлен-ня ви можете поставити запитання фахівцям секції або зробити зауваження до допо-віді. Час на підготовку доповіді – 5 хвилин. Час на її презентацію та питання до неї – по 3 хвилини на кожну секцію. Правила роботи будуть у вас на столах. Отже, шановні колеги-науковці, запрошую вас зайняти свої місця в секціях. Бажаю вам успішної та цікавої роботи».

Поки учні займають місця в групах-секціях, учитель роздає пакети із зображеннями мистецьких пам’яток та правилами роботи на конференції.

2. Творчий етап конференції – визначення ролі людини (жінки та чоловіка) в житті українського суспільства на підставі творів мистецтва. Для створення невимушеної атмосфери цей етап супроводжується українського музикою різних культурно-історич-них періодів. Час – 5 хвилин.

3. Етап презентації роботи секцій. Представлення доповідей та питань. Час – 12 хвилин.

ііі. Прикінцева частина.1. Рефлексія. Дискусія на тему: «Якою має бути людина ХХІ століття?» Учитель реорганізовує учнів із роботи у творчих групах на роботу в загальному колі;

запрошує їх до дискусії, оголошує тему та ключові питання дискусії, а саме: • роль жінки та чоловіка в історико-культурній традиції українського народу;• виклики інформаційного суспільства та засобів виробництва до сутності й образу

людини ХХІ століття;• який тип людини формується сьогодні, якщо до цього були «людина розумна» та

«людина, що грає»? чи можна визначити людину ХХІ століття як «людину творчу»?• яку роль жінка та чоловік мусять відігравати в сучасному інформаційному суспіль-

стві?• сформуйте символ, сенс та ідею людини ХХІ століття.• Час дискусії – 12 хвилин.

2. Самооцінка. Час – 2 хвилини. Учні отримують картки із запитаннями, на які мусять відповісти самостійно, відверто й неупереджено. Запитання такі:

137

• чи цікавою була форма роботи на уроці?• чи були ви активним?• чи змогли ви висловити свою думку щодо проблеми цього уроку?• чи вдалося вам знайти й виявити творчий підхід до проблеми?• чи дізналися ви щось нове?• чи досягли ви очікуваних результатів?• чи доцільним і актуальним є розгляд цієї проблеми й чому?

На останнє питання учні мають дати вичерпну, аргументовану відповідь. Позитивні відповіді учні оцінюють так: перше питання – 1 бал, друге – 1 бал, третє – 2 бали, четвер-те – 2 бали, п’яте – 2 бали, шосте – 1 бал, сьоме – 3 бали.

іV. домашнє завдання.Підготувати за результатами та висновками уроку статтю на тему: «Якою має бути

людина ХХІ століття?» обсягом від трьох до п’яти аркушів. Обов’язкові складові статті: розкриття актуальності та важливості теми; визначення розробленості теми в літературі та засобах масової інформації; виклад суті проблеми та своє ставлення до неї; висновки та перспективи розв’язання цієї проблеми. Увага! Наша мета – привернути увагу громад-ськості до проблеми формування нового образу людини ХХІ століття та ґендерної рівно-сті в українському суспільстві. Час – 3 хвилини.


дяків василь Григорович, заступ-ник директора з навчально-вихов-ної роботи заліщицької державної гімназії

урок з курсу «основи ґендерної рівності»6–7-мі класи загальноосвітньої школи

тема: «Стать і ґендер. Ґендерна нерівність. Шляхи її усунення»

мета: ознайомити учнів з поняттями «стать» та «ґендер»; акцентувати увагу учнів на проблемі ґендерної нерівності; формувати основні уявлення про соціальну категорію ґендеру; розвивати європейське мислення, мовлення; виховувати толерантне ставлення до функціональної рівності в суспільстві чоловіків та жінок.

очікувані результати1. Учень уміє:2. Розрізняти соціальні (ґендерні) та статеві ознаки громадян (громадянок).3. Називати сфери діяльності громадян, де існує ґендерна нерівність.4. Наводити приклади ґендерної нерівності у школі, побуті, суспільстві.5. Формувати висловлювання-оцінку такої ситуації в суспільстві («добре» – «погано»,

«корисно» – «шкідливо», «доцільно» – «недоцільно»).6. Аналізувати приклади ґендерної рівності чи нерівності. 7. Пропонувати способи вирішення ґендерної нерівності у школі.

Форма проведення уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок з інтер-активними методами (прийомами).

Хід уроку (заняття)

і. організаційна частина. визначення готовності учнів до уроку(1 хвилина).

іі. актуалізація опорних знань по темі.1. «Пантоміма» (5–7 хвилин). Двом-трьом учням (учителю), відповідно до готовнос-

ті класу, дають написані на аркуші назви професій, які треба показати з допомогою рухів та жестів однокласникам (учням).

Слова для вгадування: батько – мати, учениця – учень, сестра – брат, лікарка – лікар тощо.

бесіда після виконання вправи. Її можна проводити або після демонстрації пари слів, або після вгадування всіх пар.

– Чому ви так вважаєте? Які ознаки вказують на те, що вам демонстрували чоловіка або жінку?

139

– Чим відрізняються, на вашу думку, чоловік та жінка? – Як і де формуються наші знання про характери, поведінку жінок і чоловіків, дівча-

ток і хлопчиків?

Питання-проблемаЧи є у них щось спільне? Що саме? (Учні висувають гіпотези.) Добре це чи погано? Чому?

ііі. оголошення теми та мети уроку.Сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттями «стать», «ґендер» та «ґендерна

нерівність», визначимо основні сфери, де існує ґендерна нерівність, наводемо власні приклади, з’ясуємо оцінку такого становища.

1. вправа «Хто є хто?» (5-7 хвилин).

варіант 1. Групова робота. Об’єднання в групи різними способами.1. «Дні тижня», «Колір», «Фрукти», «Овочі» тощо.2. Учні передньої парти обертаються до однокласників, які сидять позаду (чотири учні/

учениці).На аркушах пишуть ознаки, характерні для хлопців (I колонка) і для дівчат (II колонка).Жінки, дівчатка – які? Чоловіки, хлопчики – які?Групи презентують власні напрацювання і вивішують їх.

варіант 2. «Мозковий штурм». Учні подають варіанти відповідей на поставлені питання, учитель їх записує.

зміна заголовків статі («чоловік – жінка» на «жінка – чоловік»). Аналіз написано-го у колонках стосовно іншої статі.

висновок. У кожної статі є постійні ознаки – біологічні, що притаманні їй одній. Функція, пов’язана з народженням дитини, лактація під час годування немовлят, різні статеві органи, ріст волосся тощо.

Є риси, які формуються суспільством під час виховання, і вони можуть бути наперед визначені культурними та соціальними традиціями для хлопчиків та дівчаток.

Ґендер – сукупність соціальних і культурних норм, які історично сформовані та зале-жать від біологічної статі людини.

2. сфери ґендерної нерівності.

2.1. робота в парах (5–6 хвилин). Учитель подає картки, на яких вказано назви пози-цій. Учні повинні визначити і вписати (позначити), хто частіше виконує певну роботу – чоловік чи жінка?


інструкція до роботи. У вас можуть бути різні відповіді (різні позначки). Це не озна-чає, що ви позначили неправильно. Кожен живе у своїй сім’ї, а тому має свої уявлення про ту чи іншу позицію. Позначайте так, як є у вас, а не так, як потрібно відповісти, адже у такому разі будь-яка відповідь буде правильною.

№ вид діяльності Жінка чоловік 1. Готує їжу2. Прибирає у квартирі 3. Доглядає (виховує) дітей4. Допомагає дітям готувати уроки5. Купівля продуктів та всього необхідного для дому6. Читає газети, переглядає телепередачі 7. Працює на присадибній ділянці (поле, сапає, підгортає, збирає врожай тощо)8 Працює шахтарем, металургом, будівельником, військовим 9. Працює бібліотекарем, учителем, соціальним працівником, вихователем дитя-

чого садка10. Отримує велику заробітну платню11. Працює депутатом, президентом, міністром12. Залишається з дитиною після розлучення13. Держава надає право виховувати дітей до 3 років зі збереженням трудового

стажу14. Досягає високих посад на підприємствах, у науковій діяльності15. Потерпає від насильства в сім’ї

Сума (кількість «+» у жінок та чоловіків)

Аналіз проведеної роботи. Де «+» більше – у жінки (чоловіка)? У яких сферах?

Жінки чоловіки– Домашня робота (побут); – Пасивна домашня діяльність – Низькооплачувана професія – Високооплачувана професія – Сільськогосподарська домашня робота – Висока посада

Узагальнити можна так: тринадцяти учням роздати наліпки, які вони мають прикріпити під конкретними сферами діяльності, назви яких написано на дошці. Тоді можна буде від-слідкувати тенденції уявлень певного класу щодо сфер діяльності жінок та чоловіків.

Висновок1. У яких сферах переважають жінки? Чому? (Побут – не оплачується; педагог, лікар,

бібліотекар, працівник культури, соціальний працівник – низькооплачувані професії; виховання дітей – не оплачується).

2. Які сфери діяльності характерні для чоловіків? Чому? (Високі посади; професії, де біль-ша заробітна платня; пасивний відпочинок удома; незначна відповідальність за виховання власних дітей тощо).

3. Хто більше зайнятий протягом дня? Чому? (Жінки – така традиція).4. Хто більше працює, не отримуючи заробітної платні? Чому?(Жінки, адже за традицією

вони повинні виконувати хатню роботу).

141

Жінка в сучасному суспільстві не може реалізувати свої потенціал через традиційні уявлення про її роль та місце.

Позиції1. Жінка – охоронниця домашнього вогнища.2. Жінка має бути з багатим чоловіком.3. Жінка не повинна опікуватися власною професійною кар’єрою.

2.2. Гра «знайди своє місце» (3–4 хвилини). Три учні на вибір отримують завдання швидше досягнути «Міста своєї мрії».

один виконує роль здорового чоловіка, інший – роль інваліда, який позбувся ноги, третій – роль жінки, яка має двох дітей, господарські, сімейні справи, роботу тощо.

Мета вправи: дати учням уявлення про потребу перерозподілу обов’язків між чоло-віком та жінкою.

Хто швидше досягнув мети? Чому? Що заважало іншим? Чому? Як зробити рівні мож-ливості для всіх?

Висновок. Часто кількість обов’язків чоловіка та жінки – неоднакова, тому жінці важче реалізувати себе в різних сферах, зрештою, як і чоловікові – в одній. Суспільство влаштоване таким чином, що жінка має більше обов’язків, що потребує додаткових фізич-них, психічних та моральних зусиль. Отже, перед суспільством постає вибір: і далі екс-плуатувати жінку чи спробувати щось змінити, аби поліпшити життя і чоловікові, і жінці. Такий стан суспільства називають «ґендерною нерівністю».

2.3. Гра «Ґендерна нерівність» (5–7 хвилин). Учні піднімають праву руку, якщо, на їхню думку, ґендерна нерівність існує, – ліву, якщо ні.1. Жінка служить у війську – Л.2. Жінка постійно доглядає дитину – П.3. Чоловік і жінка доглядають дитину – Л.4. Чоловік працює в дитячому садку – Л.5. Жінка працює міністром – Л.6. Чоловік працює міністром – П.7. Жінка постійно готує – П.8. Жінку б’є чоловік – П.9. Жінка отримує меншу заробітну платню, ніж чоловік, обіймаючи однакову з ним посаду – П.10. Чоловік постійно, без нагадувань, купує продукти для сімі’ї – Л.

Варіант. На аркуші паперу подати позиції і роздати учням. Вони вписують (познача-ють), а потім перевіряють один одного.

2.4. «народ скаже…» (5–8 хвилин).Учитель пропонує учням прислів’я, які стосуються сімейного життя. Учні мають їх про-

аналізувати за схемою (алгоритмом):Кого стосується прислів’я?


Які риси воно характеризує? (Портретні риси чи риси характеру: наприклад, зовнішність, ощадливість, практичність, розум, зріст, раптовість, запальний харак-тер тощо).

Прислів’я сприяють чи заважать формуванню ґендерної нерівності? Чому ви так вважаєте?ЧоловікГарний чоловік і погану жінку красить. (Чоловік кращий – нерівність). Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде. (Жінка лиха – нерівність). Чоловік як ворона, а все жінці оборона. (Некрасивий чоловік (безсилля жінки) – нерівність).За розумним чоловіком і дурна жінка розумна. (Дурна жінка – нерівність).

ЖінкаДобра жінка – кам’яна стінка.(Жінка вирішує все – нерівність).Як жінка верховодить, то чоловік по сусідах ходить. (Жінка вирішує все, чоловік шукає

інших – нерівність). Доброю жінкою чоловік поважний.У хорошої жінки і поганий чоловік буде молодцем.Добра жінка – щастя, а лиха – трясця.Пий пиво, та не лий, люби жінку, та не бий.Сваволя і добру жінку портить. Хто жінці волю дає, той сам себе продає.Жінка чоловікові – подруга, а не прислуга.Погане діло, як жінка не веліла.Як жінка хоче, так і мороче.Хороша жінка – чоловікові слава, а лиха – згуба.

висновок. Народ назагал має погляди, що формують ґендерну нерівність у взаєми-нах між чоловіком та жінкою. Водночас деякі прислів’я засвідчують прагнення ставитися до жінки як до рівноправної в побуті та щоденному житті.

2.5. «а у нас?»Фронтальна бесіда, яка дає змогу визначити сфери, де може проявлятися ґендерна

нерівність у школі (або варіант «розгляд конкретних шкільних ситуацій»).Які навчальні предмети у вас викладають окремо для хлопчики та для дівчаток? (тру-

дове навчання, медико-санітарна підготовка, захист вітчизни).Чи може хлопцеві подобатися вишивати, куховарити, виконувати хатню роботу?

Не вам конкретно, а загалом? Хто чув про М. Вороніна, Джанні Версаче, Андре Тана,Зайцева, Звєрєва? Вони є законодавцями моди у світі, у своїй країні. Зазвичай відомі кухарі у най-престижніших ресторанах – чоловіки. Отже, чи може хлопець навчатися «жіночим спра-вам», а дівчинка – «чоловічим»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Погляньте на тексти підручників. Чи багато прізвищ відомих жінок ви знайдете серед митців, науковців, акторів? Звичайно, треба враховувати те, у який історичний період працювали відомі люди. Жінки за давніх часів чи за часів Середньовіччя були ніби додатком до багатих, владних чоловіків. Тому в підручниках теж відображено ґендерну нерівність в суспільстві. Навіть у підручнику для 8-го класу з «Основ здоров’я» подано

143

інформацію про «чоловічі» та «жіночі» професії: дорожній робітник, нічний сторож, при-биральниця, покоївка, танцівник, бортпровідник.

Подивимося, учні якої статі переважають у профільних класах вашої школи. У мате-матичних, технічних, спортивних класах – хлопці, у філологічних, природничих (медич-них) – дівчата. Таким чином, суспільство з допомогою школи налаштовує дівчат та хлоп-ців виконувати певну соціальну роль, яка відображає ставлення до ґендерної проблеми.

Поведінка вчителя теж може вказувати на ґендерну нерівність у класі (школі). Жінки-педагоги часом поблажливо ставляться до хлопців, які не виконують домашніх завдань, не хочуть відповідати тощо. Водночас на такі ж порушення з боку дівчат вони застосовують інші види покарань. Якщо дівчина демонструє «хлопчачу» поведінку: є активною, неуваж-ною на уроках, захоплюється спортом, завжди в товаристві хлопців, має шкідливі звички, то вчителі такої поведінки не сприймають і намагаються її «виправити». Теж саме стосується старанних, наполегливихі, спокійних хлопців, які переймаються «дівчачими» справами. Вони не можуть знайти своє місце в колективі, і вчителі можуть ставитися до них як до особливих.

ситуація 1. У 10-му фізико-математичному класі –16 учнів. Серед них – дві дівчини. Учениці свідомо обрали цю спеціалізацію, тому що хочуть пов’язати свою майбутнє з технічними спеціальностями. Їхні матері – інженери на хімічному та харчовому підпри-ємствах. Дівчата добре вчаться і навіть деякі хлопці-однокласники просять у них списати завдання з математики чи фізики. Незважаючи на це, з дівчат постійно насміхаються однокласники, які вважають, що математика та фізика – суто «чоловічі» предмети.

Що ви б порадили ученицям?

ситуація 2. В 11-му філологічному класі серед чотирнадцяти школярів – один хло-пець. Він мріє стати філологом. Однак дівчата не можуть повірити, що він сам так вирі-шив, і мають його за «маминого синочка», адже мама хлопця – учитель-філолог.

Що б ви порадили хлопцеві?

ситуація 3. У 7-му класі учень хоче навчитися шити, тому що мріє стати кравцем. Але педагоги трудового навчання не можуть з цим змиритися й хочуть, щоб він і надалі навчався основам технічної творчості. Дівчинка з паралельного класу захоплюється кар-тингами та автомобілями. Проте їй теж не дозволяють відвідувати уроки «трудового навчання для хлопців».

Які поради ви б їм дали?

ситуація 4. на уроці української літератури.учителька:– Сьогодні ми з вами познайомимося з творчістю… А зараз за цитатою здогадайтеся,

із чиєю саме. Хто впізнає, той піднімає руку й відповідає. За викрики отримаєте зауважен-ня в щоденник.

Ой, вишеньки-черешеньки, червонії, спілі,Чого ж бо так високо виросли на гіллі…Петро(викрикуючи): Шевченко!..учителька: Мовчи!


віталій(викрикуючи): Іван Франко!..учителька: Хто тебе питає ?ірина(викрикуючи): Леся Українка!учителька (до ірини): Говорила – не викрикувати! Ану негайно щоденник на стіл! До

чого додумалась: дівчина – й кричати!Питання. Оцініть ситуацію. Хто і чому, на вашу думку, повів себе неправильно? Як

повинна вчинити вчителька? Щоб ви запропонували їй, дівчині, хлопцям?

ситуація 5. у підручнику з української літератури для 6-го класу зображено:заняття чоловіків та хлопчиків заняття жінок та дівчаток1. Беруть участь у битвах 1. Піклуються про маленьких дітей 2. Скачуть на конях 2. Працюють в полі3. Орють землю 3. Старанно вчаться в школі4. Рятують дітей від грози 4. Лікують дітей5. Ведуть кораблі 5. Готують їжу

1. Чиї заняття (хлопчиків чи дівчаток) менш різноманітні?2. Чиї заняття, з погляду суспільства, вагоміші?3. Як такі приклади можуть впливати на підсвідомість учениць та учнів, на їхнє виховання?

висновок. Ми визначили такі сфери можливого ґендерного протистояння у школі:1. «Чоловічі» та «жіночі» предмети.2. Зміст підручників.3. Поведінка вчителів.4. Профільні класи.

іV. Підсумки уроку.Що таке стать? Що таке ґендер? Як ви розумієте ґендерну нерівність? В яких сферах

життя проявляється ґендерна нерівність? Чому? Що цьому сприяє? Чи є у вашому клас-ному житті ґендерна нерівність? Як можна змінити це становище?

V. оцінювання учнів. аргументація оцінок.

VI. домашнє завдання (диференційоване). 1. Написати твір-мініатюру на тему «Навіщо мені знати про ґендер?»2. Знайти та зафіксувати факти ґендерної нерівності в побуті, сім’ї, на роботі за схемою:

де відбувається? коли відбувається? як відбувається? Чому ви вважаєте, що це – ґен-дерна нерівність? Як її подолати?

3. Підготувати малюнок, що розкривав би ґендерну проблему.

145

зорник тетяна Євгеніївна,учитель історії і правознавствагуманітарної гімназії № 5 м. коростишева Житомирської області

навчальний курс «Права людини» (10-й клас)

Ґендерний розвиток в україні:досягнення, проблеми, перспективи

Ґендерна рівність не є ціллю сама по собі.Вона – передумова подолання бідності,сприяння сталому розвитку та впровадження ефективного управління.

Кофі Анан,Генеральний секретар ООН

мета уроку: • ознайомити учнів з досягненнями та проблемами ґендерної політики України, здо-

бутками інших держав у цій сфері; найважливішими поняттями й термінами юридич-ної науки у сфері захисту рівних прав чоловіків і жінок; із міжнародними та україн-ськими актами, які визначають сучасні вимоги щодо забезпечення прав жінок;

• сприяти формуванню в дітей почуття гуманізму, поваги до представників проти-лежної статі, що є складовою демократичної правової держави і громадянського суспільства в Україні;

• виробити в учнів уміння: використовувати правові знання для реалізації й захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; опрацьовувати окремі поло-ження нормативно-правових актів з проблем ґендерної рівності; застосовувати для розв’язання правових завдань критичне мислення, оцінювання, уміння спіл-куватися, дискутувати.

тип уроку: формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.

обладнання уроку: тексти, уривки, витяги з нормативно-правових актів, таблиці, фото відомих жінок-діячів, картки, проектор, дошка, статистичні дані.

методи проведення уроку: інформація вчителя, читання та обговорення тексту, незакінчені речення, міні-модель понять, робота з документами, запитання для обгово-рення, «обери позицію», робота в малих групах, дискусія, вирішення проблемного завдан-ня, поетична хвилинка тощо.


Хід уроку

І. Вступна частина.Виступ учнів (хлопчика та дівчинки) перед класом: • хлопчик:

– День у день нас переконують у тому, що між чоловіками й жінками є велика різниця.

• дівчинка: – Кажуть, що ми буцімто походимо з різних планет. Доводять, що в нас різний

хімічний склад і різна будова мозку, різні гормони.• хлопчик:

– Пояснюють, що різниця в анатомії обумовлює відмінність наших доль. Запевняють, що ми по-різному мислимо й керуємося різною мораллю, що нам властиві різні манери розмовляти й слухати один одного.

• дівчинка: – Однак, незважаючи на такі міжпланетні відмінності, ми працюємо й вчимося

в тих самих організаціях і школах, читаємо ті ж самі книжки й отримуємо однакові оцінки. Мешкаємо в типових будинках, готуємо і їмо такі самі стра-ви, читаємо одні газети та дивимося одні й ті самі телевізійні програми.

• хлопчик: – Відомо, що чоловіками та жінками не народжуються, а стають. Стають у про-

цесі виховання під впливом оточення, що соціалізує стать, перетворюючи істоту з певною біологічною належністю в істоту певної психічної статі.

Коментар учителя щодо рівності прав жінок і чоловіків.

закінчіть, будь-ласка, речення:• Я була ще дитиною, коли усвідомила, що, через те що я жінка, я повинна…• Я був ще дитиною, коли усвідомив, що, через те що я чоловік, я повинен…• Мені подобається в чоловіках…• Мені подобається в жінках…• Мене дратує, коли чоловіки…• Мене дратує, коли жінки…• Жінки/чоловіки відрізняються від чоловіків/жінок…• Жінки/чоловіки схожі на чоловіків/жінок…• Основою людських прав є…• Дискримінація означає…

інформація вчителя• Наведемо приклади ставлення соціуму до жінки в різні історичні епохи розвитку держави:• відсутність жінок під час проведення античних Олімпійських ігор пояснювалася не

лише тим, що чоловіки змагалися без одягу, а насамперед безправністю жінок у пері-од рабовласницької демократії у грецьких містах-державах;

• у період Середньовіччя жінка повністю залежала від чоловіка – морально, економіч-

147

но, соціально, політично тощо;• в умовах буржуазного історичного типу держави жінка змушена була самостійно

заробляти, але їй платили менше, ніж чоловікові; цивільний кодекс Наполеона Бонапарта стверджував, що жінка завжди повинна йти за своїм чоловіком;

• тоталітарна система соціалізму, за якої держава брала на себе виховання дітей, фор-мально підтримувала ґендерну рівність. Насправді жінка, втрачаючи свою привабли-вість, була змушена здобувати типові чоловічі професії – трактористки, вантажниці, космонавта, військової. обери позицію: «Чи порушують права жінки в незалежній Україні?»

Ми спробуємо розглянути це питання на уроці, розглядаючи тему:«Ґендерний розвиток в україні: досягнення, проблеми, перспективи»

Яких результатів ми можемо очікувати в ході уроку:• аналізуючи міжнародне та українське законодавство з питань ґендерної рівності,

ознайомимося з нормативно-правовою базою, яка захищає рівність прав чоловіка й жінки;

• дізнаємося, коли жінки у світі започаткували активний міжнародний рух за свої права;

• з’ясуємо, чому прикуто увагу до загальнолюдських прав жінок;• укажемо, що перешкоджає встановленню ґендерної рівності в нашому суспільстві;• охарактеризуємо стереотипи масової свідомості, які й досі виставляють жінку слаб-

шою за чоловіка;• ознайомимося з міжнародним досвідом упровадження ґендерної політики;• спробуємо запропонувати, як удосконалити ґендерну політику в Україні.

Розглядаючи ці проблеми, будемо користуватися відповідними поняттями (додаток № 2).

використовуємо рефлексивний аналіз міні-модель понять:ґендер, дискримінація (за ознакою статі), стереотипи, сегрегація, ґендерна рівність, рівні

права жінок і чоловіків, сексуальні домагання, правова держава, громадянське суспільство, права людини.

іі. основна частина.

ПланI. Актуалізація ґендерної політики в Україні.1.1 Ґендерна рівність – ознака правової держави.1.2 Закріплення рівності прав жінок і чоловіків у міжнародному та українському зако-

нодавстві.

II. Проблемні аспекти ґендерної рівності. 2.1 Ґендер і політика.2.2 Роль жінки в економічному житті країни.


2.3 Сімейне насильство.III. Перспективи ґендерного розвитку в нашій державі. 3.1 Правовий захист жінок в Україні.3.2 Шляхи вдосконалення ґендерної політики.

інформація вчителя I. У 80-х роках XX століття жінки в усьому світі започаткували активний міжнародний

рух за свої права. Держави вперше в історії підтримали захист прав жінок і визнали його своїм високим пріоритетом. Однак, незважаючи на зміни в міжнародному праві та прак-тиці, жінки й досі стикаються з повсякденною реальністю.

Існує три головні причини, щоб привернути увагу до загальнолюдських прав жінок:а) потреба інформувати жінок про те, що вони мають права людини, які повинні

використовувати;б) потреба оприлюднювати випадки порушення прав на підставі ґендеру та бороти-

ся з цим;в) потреба сформувати нову практику прав людини, яка повністю вирішуватиме

питання загальнолюдських прав жінок.Ґендер – соціокультурна категорія та колективні уявлення, завдяки яким біологічні

відмінності статей перекладають на мову соціальної культурної диференціації.Поняття «ґендер» походить від грецького «генос» («походження», «матеріальний носій

спадковості», «той, що народжує»). До наукового обігу термін «ґендер» ввела Енн Оклей в 70-ті роки ХХ століття.

Соціологи проводять різницю між чоловіком і жінкою за такими ознаками: а) біологічна стать;б) ґендерна ідентифікація;в) ґендерні ролі.

Ґендер має соціальний та правовий аспект. Основою правового статусу особистості є її фактичний соціальний статус, тобто реальний стан людини в суспільстві. Право вводить цей стан в законодавчі рамки.

Ґендерна рівність є однією з ознак правової держави. Держава зобов’язана забезпе-чувати дотримання прав людини, передбачених міжнародним законодавством.

Таким чином, ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Законодавство з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні складається з Конституції України, Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який набув чинності 1 січня 2006 року. Відповідно до основних принципів захисту прав людини діють Цивільний та Кримінальний кодекси України, Кодекс законів про працю, Сімейний кодекс, закони про освіту, пенсійне забез-печення, державну допомогу сім’ям з дітьми, охорону праці, охорону здоров’я, Декларація «Про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок», Концепція державної сімейної політики тощо.

В Україні немає жодного законодавчого документу, який містив би статті чи норми

149

дискримінаційного змісту щодо жінок. В Україні 54% населення становлять жінки. Спостерігається консолідація жіночих сил у суспільстві, залучення до політичної та сус-пільної діяльності для розв’язання загальнодержавних проблем.

Українське законодавство створене відповідно до міжнародних стандартів: Загальна декларація прав людини (1948 р.) стала основою для закріплення прав людини. Крім цього, Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.), використала Конвенцію №156 про працівників із сімейними обов’язками, підсумкові доку-менти Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993 р.), Декларацію про ліквідацію насильства щодо жінок, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.), Міжнародний пакт про соціальні, політичні та культурні права (1966 р.), Декларацію тисячо-ліття ООН, за якою Україна має розв’язати проблему ґендерної рівності до 2015 року.

Якою мірою ці нормативні акти вплинули на розвиток ґендерної рівності в нашій країні?По-перше, вони мають здебільшого декларативний характер.По-друге, їм бракує механізмів реалізації, тобто фінансових та організаційними ресур-

сів для забезпечення зобов’язань.По-третє, сьогодні громадянське суспільство в Україні не є силою, здатною вплинути

на ґендерну ситуацію.Отже, законодавче закріплення ґендерної рівності не допомогло жінкам відчути себе

рівноправними. Реальне життя українських жінок ще далеке від ідеалів рівноправ’я.

запитання до учнів класуЯким же сьогодні є становище жінок в Україні? Яким чином порушують права жінки?Підсумовуємо висловлювання учнів:

• домашнє насильство;• проституція;• торгівля жінками;• наркоманія, алкоголізм;• проблема сексуальних зазіхань, які вважаються нормою у взаєминах між керівника-

ми-чоловіками та підлеглими жінками.

Які ж чинники стоять на заваді встановленню ґендерної рівності в нашому суспільстві:а) стереотипи масової свідомості, які й досі виставляють жінку слабшою за чолові-

ка, другорядною істотою в суспільстві;б) кризова економічна ситуація, що спричиняє масове безробіття серед жінок;в) слаборозвинуте громадянське суспільство, зокрема пасивність жіночих органі-

зацій та окремих жінок у громадському житті.

II. робота з нормативно-правовим актом.cтаття 24 Конституції України (додаток № 3)

коментоване читання тексту учнямиКонституція України проголошує, що рівні права жінки і чоловіка забезпечуються


наданням їм однакових з чоловіками можливостей у громадсько-політичній діяльності. Про брак рівних можливостей для участі українок у політичному житті промовис-

то свідчить той факт, що на виборах 2006 року до Верховної Ради України потрапило лише 39 жінок, або 8,7% від загального числа депутатів – 450. За цим показником Україна посідає 106-те місце у світі й одне з останніх місць в Європі, де середній показник становить 19,8%. Брак рівноваги між жінками й чоловіками в політичній сфері – характерна ознака всіх країн. Але варто зазначити, що кількість жінок-депу-татів у законодавчому органі України поступово збільшується: 1994 рік – 19 жінок; 1998 рік – 37 жінок, 2006 рік – 39 жінок.

Розглянемо таблицю «Ґендер і політика» (додаток № 4).Ґендерний аналіз списків кандидатів політичних партій – учасників виборів до

Верховної Ради України у вересні 2006 року дозволяє з’ясувати, чому показник представ-ництва жінок у законодавчому органі є саме таким.

У нашій країні не забезпечено ґендерний баланс серед членів Кабінету Міністрів України, вищих державних службовців, а також серед депутатів місцевих органів влади (обласних, районних, міських, селищних, сільських). В Україні – в єдиній державі в Європі – у складі уряду немає жодної жінки-міністра.

Декларація «Цілі розвитку тисячоліття» закликає уряди забезпечити ґендерне співвід-ношення на рівні від 30% до 70% для будь-якої статі у виборних органах і вищих органах виконавчої влади до 2015 року.

Резолюція Ради Європи, Європейського парламенту щодо жінок у процесі ухвалення рішень встановлює, що недостатнє представництво жінок у політичному житті є непри-йнятним для демократичного способу управління, закликає до виконання квот як тим-часового засобу збалансованого представництва і на рівні партії, і на рівні виборчої системи. Найкращими країнами з погляду забезпечення збалансованого представництва є Австралія, Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція та інші. Хронологія ухвалення законів із рівних прав і можливостей у цих країнах підтверджує, що влада активно втілює в життя ґендерну політику, починаючи з 70-х років ХХ століття (додаток № 5).

Розглянемо становище жінки в економічному житті України. З розвитком ринкових відносин усі громадяни отримали можливість відкрити власну справу. Доля жінок в загальній кількості підприємців складає 30%. Найчастіше вони зайняті в малому та середньому бізнесі. У великому бізнесі жінки – рідкість. Становлення жіночого бізнесу відбувається завдяки ініціативі самих жінок, а не внаслідок спеціальних державних про-грам. Жіночий бізнес орієнтовано загалом на торгівлю, медицину, культуру та науку. Соціологи стверджують, що жінки в бізнесі демонструють схильність до компромісів у взаємодії з партнерами, враховують моральні та етичні принципи. Проте жінки-підпри-ємці – лише незначна частка жінок-працівниць.

Серед найманих працівників показником дискримінації є рівень заробітної платні. Назагал рівень заробітної платні жінок складає 2/3 від заробітної платні чоловіків. Майже в усіх галузях народного господарства жінки обіймають низькооплачувані посади. Протягом останніх років на ринку праці простежується ще одна закономірність: чоловіки витискають жінок із перспективних, добре оплачуваних посад.

Однак частина жінок працює в депутатському корпусі місцевих органів влади – 38%,

151

серед працівників районних і міських судів жінок – 37,8%; серед нотаріусів – 90,4%; серед працівників РАЦС – 100%; у сфері культури – 64%; у системі охорони здоров’я – 83,9%; серед державних службовців – 68%.

За умов масового безробіття багато жінок у пошуках роботи виїхали за кордон, зали-шаючи своїх дітей у родичів і знайомих, а іноді кидаючи їх напризволяще, що має нега-тивні наслідки у формуванні й вихованні молодих людей. За кордоном українські жінки можуть піддаватися приниженню, буди об’єктом торгівлі.

Сьогодні помітне відчуження жінки від системи ухвалення рішень, дискримінація в економічній сфері є логічним результатом попереднього розвитку суспільства. У свідо-мості населення стійкими залишаються стереотипи, які укорінилися протягом багатьох століть, – пов’язувати «чоловіче» з культурним, а «жіноче» – з природним началом, вва-жати нормальним виконання чоловіком загальноцивілізованих функцій, а жінкою – діто-родної функції, тобто функції відтворення людської природи. Щоб утвердити ґендерну рівність, треба змінити менталітет жінок і чоловіків.

Це особливо стосується сфери сім’ї. Аналізуємо таблицю «Дослідження рольових очі-кувань від шлюбного партнера» (додаток № 6).

Інколи надії молодих жінок не справджуються в сім’ї, у якій її чекають: домашнє насильство поєднує психологічні, фізичні, економічні, сексуальні та протиправні діяння. Це призводить до нерівності в сімейних стосунках.

Наслідки цього явища: • кількість розлучень збільшується;• демографічна ситуація незадовільна;• зростають масштаби однодітності;• зростає смертність серед молодих людей за останні роки;• низький рівень збереження репродуктивного і сексуального здоров’я;• недостатня захищеність дітей у неповних сім’ях.• Є й інші сфери ґендерної нерівності в нашому суспільстві, які потребують негайного

втручання.

III. У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чолові-ків» закріплено механізм захисту рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Зокрема, указано органи, установи та організації, наділені повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Верховна Рада України, Уповноважений ВР України з прав людини, Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений централь-ний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, організації, установи, правоохоронні органи.

Для забезпечення ґендерної рівності в Україні діють: Міжнародний жіночий право-захисний центр «Ла Страда Україна», обласні та міські «жіночі центри», центри соціаль-них служб тощо. Протягом 2008–2010 рр. спільно з Радою Європи та Європейським Союзом упроваджувався проект «Із зміцнення прав жінок та дітей в Україні», програма «Демократизація України: програма малих проектів» запроваджувалася за фінансової підтримки Міністерства міжнародного розвитку уряду Великої Британії. З’явилося чимало гострих публікацій, наукових статей, в яких висвітлюють стан ґендерного роз-


витку в країні.

ііі. Прикінцева частина.

розв’язання проблеми• Запропонуйте, як можна вдосконалити ґендерну політику в Україні. Вислухаємо

думку учнів.

робота в групах: вислухаємо думку учнів.

Перспективи забезпечення ґендерної політики в україні:• забезпечити збалансоване представництво жінок і чоловіків у виборних органах (у рам-

ках проекту «Сприяння законодавчому забезпеченню ґендерної рівності в Україні» аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень працюють над варіантами);

• посилити фінансово-правове супроводження для розбудови ґендерно-збалансовано-го суспільства;

• запровадити просвітницькі заходи для актуалізації ідеї ґендерної рівності;• ураховувати ґендерний аспект у плануванні діяльності організацій, державних і

недержавних установ;• активізувати жіночий рух; • створити державні програми підтримки дитинства й материнства;• змінювати стереотипи та уявлення, які й досі виставляють жінок представницями

слабкої статі, у бік ґендерної рівності;• забезпечити рівне співвідношення жінок і чоловіків у ЗМІ;• використовувати досвід утілення ґендерної політики провідних країн;.• досліджувати проблему в наукових працях і запроваджувати відповідні навчальні

курси у вишах та школах;• удосконалити діяльність правоохоронних органів по запобіганню насильства над

жінками;• поширювати досвід роботи громадських організацій із цього питання.• В історії України XIX–XXI століть є яскраві зразки діяльності жінок в усіх сферах сус-

пільного життя.

заповнення таблиці (додаток № 7).

домашнє завдання: створити міні-проекти на вибір: «Жінка в історії та жінка сьогод-ні», «Жінка, чоловік та мас-медіа», «Роль жінки під час виборів в органи місцевої влади».

Поетична хвилинка:Учениця читає вірш Лесі Українки «Жіночій портрет» (додаток № 8).

висновокТаким чином, на цьому уроці ви довідалися про стан ґендерної політики в Україні і

запропонували шляхи її вдосконалення.

153

список використаної літератури• Ґендерний аналіз українського суспільства. – К., 1999. – 293 с.• Мельник Т. М. Ґендерна політика в Україні. – К.: Логос, 1999. – 92 с.• Ґендерна статистика для моніторингу досягнення рівності жінок і чоловіків. Україна. –

К., 2000. – 54 с.• Олійник А. С. Конституційне законодавство України. Ґендерна експертиза. – К.: Логос,

2001. – 78 с.• Ґендерний розвиток в Україні. Реалії та перспективи. – К., 2003. – 103 с.• Коституція України. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2009. – 64 с.• Чередниченко Н. А. До проблеми ґендерної рівності в Україні // Проблеми вдоскона-

лення правового регулювання соціально-трудових відносин в Україні: Матеріали науково-практичної конференції, 5–6 червня 2009 р. – Харків, 2009.

• Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України, 8 вер. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – С. 561.

• Щербюк Н. Єдність і диференціація правового регулювання праці жінок // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 63.


закінчіть, будь-ласка, речення:• Я була ще дитиною, коли усвідомила, що, через те що я жінка, я повинна…• Я був ще дитиною, коли усвідомив, що, через те що я чоловік, я повинен…• Мені подобається в чоловіках…• Мені подобається в жінках…• Мене дратує, коли чоловіки…• Мене дратує, коли жінки…• Жінки/чоловіки відрізняються від чоловіків/жінок…• Жінки/чоловіки схожі на чоловіків/жінок…• Основою людських прав є…• Дискримінація означає…

додаток № 2терміни до теми

Ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

рівні права жінок і чоловіків – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі.рівні можливості жінок і чоловіків – рівні умови для реалізації рівних прав жінок і

чоловіків.дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке роз-

різнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження


або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків.

сексуальні домагання – дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

стереотип – часто повторюване, таке, що стало звичним, загальноприйнятним, чого дотримуються і що наслідують у своїй діяльності; усталене, спрощене уявлення про щось, яке індивід засвоює через освіту й культуру.

сегрегація – різновид дискримінації, що полягає у наданні переваги чоловікам під час розподілу робочих місць або квот на виборах, а також під час просування кар’єрними сходинками тощо.

Правова держава – держава, в якій забезпечується верховенство права, послідовно проводиться принцип поділу влади та визначаються й гарантуються права та свободи кожної людини. Характеризується такими основоположними принципами:

а) принцип панування закону; б) джерелом державної влади є народ;в) пріоритет прав і свобод особи;г) наявність ефективної правоохоронної системи;д) висока правова культура суспільства та особи, тобто розвиненість усіх його

правових інститутів;е) відповідальність держави перед суспільством;є) поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Права людини – соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних та духовних потреб людини шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначе-них законодавчими актами держави.

Громадянське суспільство – необхідний і раціональний спосіб соціального життя, заснований на розумі, свободі, праві та демократії; суспільний устрій, за якого людині гарантується вільний вибір форм її економічного та політичного буття, гарантуються права людини і забезпечується ідеологічна багатоманітність.


стаття 24 конституції україни

Громадяни мають рівна конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,

релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і профе-сійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони

155

праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жін-кам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних від-пусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

додаток № 4Ґендер і політика

Ґендерний аналіз списків кандидатів політичних партій – учасників виборів до верховної ради україни у березні 2006 року

назва партії (виборчого блоку)

загальна чисельн. виборчо-го списку

кількість жінок у списку

Питома вага канди-датів-жінок у списку (%)

кількість жінок у першій п’ятірці списку

кількість жінок у першій десятці списку

кількість жінок серед пер-ших 30 кандида-тів у виб. списку

Блок Наталії Вітренко «Народна опо-зиція»

425(395) 161 37,9% 2 4 7

Блок «Наша Україна» 448(392) 40 8,9% 2 4 6

«Віче» 61 13 21,3% 2 3 7

Партія Зелених України 100(87) 46 46% 2 5 7

Комуністична партія України 449 84 18,7% 1 2 3

Ліберальна пар-тія 79 10 12,6% 0 0 3

«Народний блок Литвина» 450 52 11,5% 1 2 4

НДП 450 61 13,5% 1 1 2

Опозиційний блок «Не ТАК!» 450(440) 119 26,4% 1 1 3

Громадянський блок «Пора-ПРП»

387 34 8,8% 0 0 2

Партія регіонів 448 47 10,5% 1 2 3

Соціалістична партія 449(390) 55 12,2% 1 1 2в



рік прийнят-тя закону

країна назва закону

1972 Швеція Акт про рівність чоловіків і жінок у сфері праці1991 р. – Акт про рівність між жінками та чоловіками(набрав чинності у 1994 р.)2001 р. – до парламенту Швеції внесено проект нового закону про ґендерну політику

1978 Данія Закон про рівність статей2000 р. – прийняття нового закону про рівність статей

1978 Ісландія Закон про рівний статус та рівноправність жінок і чоловіків1991 р. – закон про рівний статус та рівноправність жінок і чоловіків2000 р. – закон «Про надання рівного статусу та рівних прав жінкам і чоловікам»

1986 Фінляндія Закон про рівність між статями1995 Канада Федеральний план дій з питань ґендерної рівності1999 Японія Основний закон про суспільство ґендерної рівності2000 Франція Закон про паритетність2001 Німеччина Закон про встановлення рівності між жінками та чоловіками2002 Словенія Закон про рівні можливості для чоловіків та жінок2003 Хорватія Закон про рівні можливості для чоловіків та жінок2003 Боснія і

ГерцеговинаЗакон про рівність статей

2003 Румунія Закон про рівні можливості2003 Киргизька

РеспублікаЗакон про основи державних гарантій забезпечення ґендер-ної рівності

додаток № 6Ґендер і сім’я

дослідження рольових очікувань від шлюбного партнера

Модель «хорошого» чоловіка в юнаків складається з таких характеристик:1. Матеріально забезпечує сім’ю (68%).2. Має спокійний, стриманий характер (39%).3. Має почуття гумору (32%).4. Опікується домашнім господарством (28%).5. Не зловживає алкоголем (26%.)6. Піклується про дружину (21%).7. Не курить (17%).

Характеристику «кохає дружину» згадано під номером 11.У дівчат набір характеристик для моделі «хорошого чоловіка» ще традиційніший, ніж

у хлопців.

157

Він складається з таких позицій:1. Матеріально забезпечує сім’ю (68%.)2. Не зловживає алкоголем (54%).3. Має спокійний, характер (38%).4. Має почуття гумору (37%).5. Не вередує, не занадто вимогливий (34%).6. Не курить (32%).7. Піклується про дружину (28%).

Таку ознаку демократичної (егалітарної) сім’ї, як допомога у веденні домашнього гос-подарства дівчата поставили на одне з останніх місць – на дев’яте, «кохання чоловіка» – на десяте, а «виховання дітей чоловіком» – на одинадцяте.

На думку юнаків, «хороша дружина» має бути (риси перераховано в порядку змен-шення значущості):1. Доброю та лагідною (52%).2. Охайною, завжди дивитися за собою (45%).3. Вправною господинею (45%)4. Не дуже вимогливою (42%)5. Не зловживати алкоголем (31%)6. Спокійною (28%)7. Гарним сексуальним партнером (26%) тощо.

Дівчата портрет «хорошої дружини» бачать інакше:1. Вправна господиня (61%).2. Охайна, завжди дивиться за собою (60%).3. Виховує дітей (49%)4. Добра та лагідна (44%).5. Не курить (39%).6. Не примхлива, не занадто вимоглива (37%).7. Має спокійний характер (31%) тощо.Аналіз даних соціологічного дослідження, проведеного в Україні, показує, що в молоді, яка ще не перебувала в шлюбі, уявлення щодо моделі «хорошого чоловіка» та «хорошої жінки» не просто традиційні, ба навіть більше, доволі примітивні. І це явище можна роз-глядати як прогалину в ґендерному вихованні молоді.


зразки діяльності жінок у різних сферах суспільного життя

Література політика театр живопис спортЛ. УкраїнкаМ. ВовчокО. КобилянськаЛ. КостенкоО. Теліга

Ю. ТимошенкоГ. ГерманІ. БогословськаН. Вітренко

С.КрушельницькаА. РоговцеваО. СумськаМ. Заньковецька

А. ГорськаТ. ЯблонськаК. Білокур

І. ДерюгінаЯ. КлочковаК. СеребрянськаГ. Бессонова


кедук вікторія олексіївна,учителька історії та правознавства зоШ № 8 сімферопольської місь-кої ради

розробка детаЛЬної сХеми ПроведеннЯ занЯттЯ тема: «Ґендерні стереотиПи та ризики, Які вони містЯтЬ»

мета:• допомогти зрозуміти глибину вкорінення ґендерних стереотипів у наше повсякденне життя;• навчити виявляти й визначати ґендерні стереотипи.

завдання:• ознайомити дітей із поняттям «стереотип»,• закріпити зміст поняття «ґендерний стереотип»,• навчити аналізувати і попереджати ризики ґендерних стереотипів.

Форма проведення: • робота в малих группах;• групова дискусія.

місце проведення : навчальна аудиторія.

обладнання та матеріали: невеличкі аркуші паперу по 8–10 штук кожного кольору й відтінку (можливо, більшість дітей захоче аркуші одного й того самого кольору); великі аркуші паперу, фломастери, маркери, дошка, скотч.

Література: 1. Абетка рівності. – К.: Тетрис-Прінт, 2007. 2. Ґендерні проблеми очима студентства: Аналітична доповідь / Л. Гуслякова,

І. Даниленко, О. Плахотник, М. Сухомлин. – Харків, 2009. – 64 с.3. Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навчальний посібник для

учнів 9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової. – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.

4. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 535 с. 5. Проблема ґендерної нерівності в педагогічній освіті. – Київ: Фоліант, 2003. – 59 с.6. Уповноважувальна освіта: Посібник для тренерів / За ред. О. Сусловой – К.: АВДІ,

2002. – 151 с.

Хід занЯттЯвступне слово вчителя/вчителькиЩоб налаштувати учнів на успішну працю, учитель/учителька пропонує принципи,

за якими має відбуватися заняття. Принципи записано на аркуші паперу. Принцип, які застосовуються на занятті:

159

• приходити вчасно;• бути позитивним;• не критикувати;• говорити коротко і не часто, не перебивати, говорити по черзі;• брати участь у вправах добровільно;• говорити за себе;• зберігати конфіденційність;• бути чутливими до різноманітності.

мотивація навчальної діяльності учнівПісля погодження принципів учитель/учителька називає тему уроку та просить учнів

проговорити, чого вони чекають від заняття. Після висловлювання очікувань проводять невеличке обговорення:

– Чому вам було запропоновано це питання?– Як ви почувалися під час виконання вправи? – Чи потрібні очікування взагалі?– Для чого ми висловлюємо очікування зараз? Тощо.

актуалізація опорних знань У першої частині заняття проводимо вправу «Веселка».На великому аркуші паперу зліва пишемо слово «дівчата», справа – «хлопці».Просимо всіх по черзі взяти папірець улюбленого кольору й приклеїти його на вели-

кому аркуші. Дівчата приклеюють зліва, хлопці – справа.

По закінченні завдання учитель/учителька запитує:• Яка вийшла картинка? Як вона виглядає?• Що вона нагадує? • Група пропонує свої асоціації: веселка, квітучий сад, мозаїка, дитячий калейдоскоп

тощо.• Які корисні (цікаві, потрібні, важливі) результати можна отримати від використання

всіх кольорів, від їх змішування? Де їх можна використати?Чи вирізняли певні кольори та відтінки діти тієї чи іншої національності, лише дівчата

чи лише хлопці?

висновокнемає кольорів «дівочих» чи «хлопчачих». розподіл кольорів на «дівочі» чи

«хлопчачі» – це теж приклад стереотипів. такий висновок може стати переходом до загальної вправи заняття.

інформаційний блокЗапитуємо у дітей, що таке «стереотип». Пропонуємо учням визначення стереотипу. стереотип – це сукупність спрощених узагальнень про групу індивідуумів, що дає

можливість розподілити членів групи за категоріями і сприймати їх шаблонно, згідно з цими очікуваннями.


стереотип – це узагальнення, за якого риси й характеристики, притаманні частині групи (необов`язково більшій частині), поширюються на всю групу.

Розрізняють расові, національні, ґендерні стереотипи.

Ґендерний стереотип – сформовані в соціумі узагальнені уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки в суспільстві (соціальні ролі, поведінка, професії, доступ до влади, освіти, ресурсів тощо).

Стереотипне ставлення до расових, соціальних і ґендерних груп призводить до сприйняття їх відповідно до наявних у суспільстві упереджень.

Поняття стереотипу ввів у наукову термінологію американський психолог У. Ліппманн (W. Lippmann) у 1922 році.

Просимо дітей навести приклади стереотипів (расового, національного, ґендерного).

тренінгово-розвивальний блок завданняОб’єднуємо всіх присутніх у малі групи. Кожній групі запропонуйте проаналізувати

один із ґендерних стереотипів. Наприклад, «чоловік – добувач», «жінка – берегиня», «жінка має бути красивою», «чоловік повинен бути сильним» тощо.

Для цього на великому аркуші зверху посередині треба написати формулюваня сте-реотипу, обраного для аналізу, потім аркуш поділити на два стовпчики. В одному стовп-чикові перерахувати всі можливі ризики, що можуть виникнути, якщо цього стереотипу дотримуватимуться жінки, в іншому стовпчику – ризики, якщо цього стереотипу дотри-муватимуться чоловіки. Наприклад, у «чоловіка-добувача» може не бути вихідних і віль-ного часу, його може пригнічувати гіпервідповідальність за достаток сім’ї, він може втра-тити роботу, захворіти тощо. «Жінка-берегиня» зазвичай матеріально залежить від чоловіка, вона несамостійна в ухваленні рішень, вона далеко не завжди може реалізува-ти свої професійні навички, природні таланти тощо.

Попросіть малі групи презентувати результати роботи. Починаючи обговорення, запи-тайте:

Які у вас враження від роботи?• На кого впливає ґендерний стереотип стосовно чоловіків і хлопців? Лише на чолові-

ків і хлопців? Чи впливає він на жінок і дівчат? Якщо так, то як саме?• На кого впливає ґендерний стереотип стосовно жінок та дівчат? Лише на жінок і

дівчат? Чи впливає він на чоловіків і хлопчиків? Якщо так, то як саме?• Як впливає стереотип на особистість, її індивідуальність?• Чи є необразливі стереотипи?• Якщо в групі відповідатимуть, що такі стереотипи є, попросіть назвати їх. Запишіть на

великому аркуші один із них і повторіть з ним процес визначення можливих ризиків для обох сторін. Запитайте:

• Чому навіть «хороші», на перший погляд, стереотипи містять ризики для чоловіків і жінок?

• Чи можуть стереотипи бути вигідними, мати позитивні наслідки для жінок і чоловіків?• Якщо так, то для кого, в яких ситуаціях?

161

• Наскільки стала ця вигода?• Як подолати стереотипи?• Від кого це може залежати?

Підсумковий блок

висновок групи З раннього дитинства людина живе в просторі соціально-культурних стереотипів, які

суспільство виробило під впливом найрізноманітніших причин. Ґендерні стереотипи, які формує суспільство, – це види поведінки, яких очікують від людей залежно від їхньої статі, задаючи при цьому жорсткі стандарти. Ці погляди втілюються в норми, які стають моделями для наслідування. Усім жінкам і всім чоловікам нав’язано певні правила пове-дінки, яких вони повинні дотримуватися. Ґендерні стереотипи заважають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізувати свої таланти й здібності. Вони ставлять під сумнів феномен людського існування, адже кожна людина є самодостатньою особистіс-тю, а ії доля – унікальною й неповторною.

Підсумки вчителя/вчителькиҐендерні стереотипи виникають на ґрунті різних статусів і ролей жінок та чоловіків у

суспільстві. Із часом у суспільстві з допомогою стереотипів формуються уявлення про те, якими мають бути дівчатка й жінки, хлопчики та чоловіки.

Стереотипи не «ламають», оскільки це непередбачуваний і часом небезпечний шлях: зламавши старі стереотипи, можна, не усвідомлюючи цього, створити замість них нові. Поступово змінюючи і долаючи стереотипи, насамперед у власній свідомості, можна досяг-ти набагато більшого, хоча, безумовно, цей шлях довший і не завжди помітний ззовні.

рефлексія заняттяВажливим етапом заняття є рефлексія. Рефлексія важлива і для всього заняття, і для

його завершальної частини. Уведення рефлексії підвищує відповідальність кожного й кожної за результати своєї праці. Цей етап дає можливість навчитися аналізувати, форму-лювати висновки, визначати, які з очікувань збіглися, тощо.

Учитель/учителька просить дітей написати на заготовках із кольорового паперу: «Що я дізнався/дізналася, зрозумів/зрозуміла під час сьогоднішнього заняття». Заготовки можна зробити у вигляді бджілок або метеликів. Підсумки проговорюються, заготовки наклеюються на аплікацію, створену на початку заняття.

домашнє завданняУчням пропонують написати невеличкий твір на тему: «Перший крок», у якому вони

мають представити кілька найважливіших, на думку учня/учениці, кроків, потрібних для подолання ґендерних стереотипів.


ковальчук Любов олександрівнаучитель іноземних мов с. баворів тернопільського району тернопільської області

тема: «Ґендерні стереотипи в українській культурі»

цільова група: учні 10-го класу

мета: формувати ґендерну культуру старшокласників, показати природу стереотипів, їхню культурну зумовленість.

завдання: • ознайомити учнів з поняттями «ґендер», «ґендерні стереотипи»;• навчити учнів виявляти ґендерні стереотипи з допомогою творів різних жанрів, вияв-

ляти характерні риси чоловіків і жінок та порівнювати їх.

Форма проведення: бесіда, дискусія.тривалість заняття: 45 хвилин.місце проведення: навчальна аудиторія.обладнання та матеріали: ватман, маркери, роздатковий матеріал, фліпчарт

або дошка.

Хід заняття

і. вступне слово вчителя.У будь-якому суспільстві існує розподіл функцій і видів діяльності, характерних для

кожної статі. В основі всієї культури лежить табу на однаковість чоловіка й жінки, що ніве-лює в них природну подібність.

Що таке ґендер? Чи справді жіноча стать є «слабкою» а чоловіча – «сильною»? Що таке ґендерні стереотипи і в який спосіб вони виправдовують і утверджують нерів-ність статей? Як розпізнавати ґендерні стереотипи? Пошукам відповідей на ці та інші питання присвячене сьогоднішнє заняття.

іі. актуалізація опорних знань. Ґендер – соціально-психологічна характеристика, набута в процесі соціалізації,

що формує людину як чоловіка або жінку і великою мірою визначається особливостями культури, традицій, виховання.

Ґендерні стереотипи — стійкі для певного суспільства в конкретний історичний пері-од уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, їхнє місце й роль в сім’ї та суспільстві.

Такі стереотипи дійшли до нас із стародавніх часів і сформували наші уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки. Ці погляди стали моделями для наслідування. Установки, закладені в народних звичаях, ритуалах, повчальних розповідях, прислів’ях та приказках спо-конвіку орієнтували людей на різне призначення чоловіка та жінки в суспільстві. Надмірну

163

скромність, сором’язливість, слухняність та релігійність вважали ідеальними жіночими якостя-ми. Жінка залежала від чоловіка, а головним її призначенням було материнство, наприклад: «На колінах матері ростуть діти», «Без матері і сонце не гріє», «Якщо домом керує жінка, то крісла стоять на столах», «Побожна жінка керує чоловіком, підкоряючись йому», «Побожна жінка дорожча від золота», «Жодне плаття не прикрашає жінку так, як її мовчання».

Образних висловів про чоловіка в українській мові відчутно менше, вони здебільшого акцен-тують нашу увагу на його нейтрально-позитивній харатеристиці: «За чоловіком дружина завжди пані», «Люби жінку як душу, а тряси як грушу».

Iіі. тренінгово-розвивальний блок.крок 1. мета: виявити, які ґендерні стереотипи транслюють молодому поколінню

через українську народну творчість.

завдання

1. Проаналізуйте українські народні приказки і прислів’я та визначте, в яких чоловіки й жінки зображені стереотипно, а в яких – ні?

2. Які характеристики жінок переважають у прислів'ях?3. Які характеристики чоловіків переважають у прислів'ях?

Кожен учень отримує аркуш з текстами приказок і прислів’їв.

Роздаткові матеріалиЧоловік та жінка – одне діло, одне тіло, один дух.Чоловік та жінка – пара волів: куди один, туди й другий.У хаті жінка три кути держить, а чоловік – четвертий.Без жінки – як без рук.Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.У жінки волосся довге, а розум короткий.Жіноча річ коло припічка.Жона пряди, а муж тягни гуж. Дід про хліб, а баба про фіялки.Якщо жінці чоловік покориться, то на мавпу перетвориться.

Підсумки вчителя: Установки, закладені в народних звичаях, ритуалах, повчальних розповідях, прислів’ях та приказках, орієнтують людей на різне призначення чоловіка та жінки в суспільстві, на верховенство однієї статі над іншою, на панівне становище чоло-віка та підлегле – жінки. Проте разом із традиційними настановами в усній народній творчості зустрічаються й егалітарні, паритетні.

крок 2. «чи змінилися ґендерні стереотипи сьогодні?»

мета: виявити, які ґендерні стереотипи транслюються молодому поколінню сьогодні.Учитель зачитує вголос гуморески Дмитра Білоуса «Біда» і Павла Глазового «Як Кузьму

провчила жінка його мила» і дає учням завдання прокоментувати їх, заповнивши таблицю.


Поведінка чоловіка Поведінка жінки

Питання для обговорення• Чи є поведінка чоловіка й жінки типовою для їхньої статі? • Які «чоловічі» функції висміює поет? (Вказівки, адміністрування, докори тощо.) • Як Ви ставитеся до такого «глави сім’ї»?

Цими запитаннями вчитель заохочує підлітків до висновку, що, оцінюючи людей, ми часто беремо до уваги статеві стереотипи, які, на перший погляд, залишаються непоміт-ними. Від жінки, наприклад, ми очікуємо доброти й опіки, а хіба чоловіки не здатні їх виявляти такою ж мірою?

роздатковий матеріал

Дмитро Білоус «Біда»

(Монолог одного «глави сім’ї)І чого цій жінці треба?!Вже створили культ її.

Вознесли її до небаНа роботі і в сім’ї.

Та хоча б і в мене дома:Я-то сам сім’ї глава,

Але жінці – річ відома –Я надав усі права.

Обстановку ідеальнуЯ створив їй у сім’ї:

На тобі машину пральну –Ти володарка її.

На тобі лопату в руки –Ти господарка в саду.

Не зітхатимеш від скуки,а в кіно я й сам піду.

Бо, кажу ж, у мене вдомаХоч і я сім’ї глава,

але жінці – річ відома –Я надав усі права…

Чи з роботи прийде пізно, -Не виказуючи зла,

Запитаю тільки ніжно:«А пізніше не могла?»

Де не встигне дати ладу,Радий їй допомогти –

Ділову даю пораду:

165

«На концерт могла б не йти!»Або кину непомітно:

«Ти стирчиш ото в садку,а меню – одноманітне,

Й он пилюка у кутку…»Що ти голову морочиш? –

Розлютилась жінка вкрай. –Рівноправності ти хочеш?На ганчірку – прибирай!

І одною вже колишеУ колясочці синка,

А другою звіт свій пише …А ще б треба їй рука –Била б нею чоловіка, –

«Не такий в сім’ї глава!..»От яка біда велика,

Коли в жінки всі права!

Павло Глазовий

«Як кузьму провчила жінка його мила»Повернувсь Кузьма з роботи,

Освіжився в ванні,Одягнув нову піжаму

Та й ліг на дивані.Лежить собі, проглядає

Журнали й газети,А дружина варить, смажить,

Готує котлети.Пообідав Кузьма смачно,

Запалив «Казбека».– Ну чого ти, – пита жінку,

– Така недалека?Тільки в тебе і балачки

Про суп та оліюІ ні слова про театри,

Про драматургію.А є жінки!

Збоку глянеш –Ходить, як Аїда,

Драматургів усіх знаєАж до Еврипіда.

Так і сипле:Тіто Гобі,Карузо, Фелліні,


Есамбаєв, Магомаєв,Кобзон, Паганіні...

А ти як?Ти ж не тямиш

В цьому ні бельмеса.Ти ж не можеш відрізнити

Брамса від Бернеса.Давно тебе не бачив я

В хорошому платті.Тиняєшся у тапочках,

В дешевім халаті.Ти забула, що є в світі

Жіночі принади –Перманенти, манікюри,

Духи та помади.Я хотів би бути мужем

Культурної дами,А ти чавиш помідори,

Брижчиш друшляками.Що побачиш –вишні, сливи, –

Пхаєш у консерви.Я не можу, розумієш?Здають уже нерви...

В день наступни повернувсяНаш Кузьма додому.Зустрічає його жінка

В платті голубому.Очі чорним підведені,

На гумах помада.Закрутило Кузьмі в носі

Від духів «Еллада».

Підсумки вчителя: Незважаючи на очевидність ґендерних стереотипів, вони досить поширені в сучасному суспільстві. Стереотипи часто стають на заваді гармонійній взає-модії між статями.

крок 3. Щоб пом’якшити ґендерні стереотипи, треба налагодити взаємодію між ста-тями, коли хлопці й дівчата будуть здатні однаковою мірою помічати і подібне, і відмінне. У цьому нам допоможе така вправа.

вправа «цінність індивідуальності»Клас розбивають на пари хлопець – дівчина. Одна пара виходить на середину класу,

і кожен з пари по черзі розповідає іншому, у чому він і вона схожі. Спілкування почина-ється словами: «Я схожа/схожий на тебе, тому що...». Учні можуть називати однаковий

167

колір волосся, зріст, прихильності тощо. У той час, коли один з партнерів говорить, інший мовчить і уважно слухає. Далі партнери міняються ролями. Після цього спілкуван-ня починається словами: «Я не схожа/схожий на тебе, тому що...». Партнери знову міня-ються ролями і обговорюють, в чому їхні погляди й життєві позиції відрізняються, а в чому збігаються.

Питання для обговорення– Чому легко побачити розбіжність між статями? – Чому важко знайти спільні риси? (Суспільство акцентує увагу на статевих відмін-

ностях.)– Чи можна було б суспільству обійтися без стереотипів? (Ні, вони допомагають зорі-

єнтуватися.)

іV. Підсумковий блок.Підсумки вчителяТаким чином, прислів'я, приказки, гуморески є рушійною силою формування ґендер-

них стереотипів, що містять певні ризики і для жінок, і для чоловіків. Їхнє існування є проявом мовного сексизму.

Рефлексія заняття • Ґендерні стереотипи обмежують розвиток людини як особистості, нехтують її інтер-

есами; вони призводять до ґендерної нерівності та несправедливості у виконанні сімейних, професійних та громадських ролей.

• Життя сповнене багатьох міжстатевих конфліктів, вирішити які у мирний спосіб можна лише завдяки принципу ґендерного паритету.

V. домашнє завдання.Пригадати прислів'я, приказки, анекдоти та гуморески, в яких яскраво представлено

ґендерні стереотипи.


котова-олійник софія вікторівна,старший викладач кафедри менеджменту освіти Житомирського обласного інсти-туту післядипломної педагогічної освіти

План-конспект уроку з питань ґендерної рівності для учнів та учениць 10–11-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів

тема: «Ґендерні стереотипи в сучасній українській рекламі» 1

мета: ознайомитися з проблемою сексизму як з дискримінацією за ознакою статі; навчити учнів/учениць виявляти ґендерні стереотипи, що містяться в сучасній україн-ській рекламі; розвинути здатність до критичного аналізу візуально-інформаційного медіапростору, наслідків побутування ґендерних стереотипів, зокрема в рекламі; вихову-вати культуру ґендерної рівності, що ґрунтується на глибокому усвідомленні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, неприйнятті дискримінації за статевою ознакою.

обладнання: мультимедійне обладнання, комп’ютер, колонки, диск із фільмом «Стереотипні образи чоловіків і жінок в рекламі» (ОБСЄ, Український жіночий консорці-ум, 2007 р.), зразки сексистської реклами на електронних носіях та паперових картках (3 комплекти в конвертах), папір А4 (15 шт.), клей (3 шт.), інструкція до вправи «Виявлення сексизму в рекламі» (з розрахунку – одна інструкція на дві особи), витяги з нормативних документів, що стосуються питань ґендерної рівності в рекламі, мультимедійна презента-ція на тему уроку.

міжпредметні зв’язки: художня культура, правознавство, українська мова та літера-тура, англійська мова.

тип уроку: комбінований.

словник основних понять урокуҐендер (лат. gender – граматичний рід) – поняття про систему ролей і відносин між

жінками і чоловіками, що визначається не біологічним походженням, а соціальним, куль-турним, політичним, економічним та іншими контекстами.

Ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, можливість особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєді-яльності суспільства.

1 Ми припускаємо, що учні та учениці, для яких розроблено цей урок, уже володіють базовими поняттями ґендерної теорії (розрізняють поняття «стать» та «ґендер», розуміють зміст ґендерних стереотипів та основні ідеї ґендерної рівності, знають про Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).

169

Ґендерна культура – сукупність ґендерних цінностей у суспільних відносинах і відпо-відних до них нормативів поведінки, потреб, інтересів і форм діяльності.

Ґендерні стереотипи – загальноприйняті усталені уявлення про роль і місце жінок та чоловіків в суспільстві. Ґ. с. закріплюють наявні ґендерні відмінності і взаємовідносини.

Дискримінація – будь-яке розрізнення, виняток або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Положення про захист прав людини ґрунтується на принципі заперечення дискримінації без будь-яких розрізнень, а саме: раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші погляди, національне або соціальне походження, власність, вживання (але не зловживання) наркотиків, народження або інший статус. Дискримінацію можна визначити як будь-яку форму підпорядкування або негативного ставлення до окремих осіб або груп, заснованого на неприйнятних характеристиках.

Реклама – оплачена неперсоналізована комунікація, яку здійснюють для поширення інформації про товари і послуги, щоб спонукати до їх придбання.

Сексизм (англ. sexism) – термін для позначення ідеології та практики дискриміна-ції людей за ознакою статі. Сексизм базується на настановах чи переконаннях, згідно з якими жінкам та/або чоловікам хибно приписуютя певні риси чи якості або позбав-ляють їх.

Стать (англ. sex) – сукупність генетичних, морфологічних та фізіологічних особливос-тей, що забезпечують статеве розмноження організмів. У ширшому значенні – це комп-лекс репродуктивних та соматичних характеристик, які визначають індивід як чоловічий чи жіночий організм (суспільні характеристики отримали назву «ґендер» – див. вище).

Хід уроку

Образ культури, який можна скласти під час перегляду ЗМІ, буде більш вірогідним портретом культури краї-ни, ніж музей сучасного мистецтва.

А. Моль.

і. організаційний момент.

іі. мотивація навчальної діяльності.– Шановні учні та учениці! У нас сьогодні дуже цікава тема уроку. Але перш ніж ми

почнемо її розглядати, я прошу звернути вашу увагу на екран.На мультимедійній дошці з’являються зразки реклами, що містить прояви сексизму.


додаток 1

Після перегляду реклами учням та ученицям пропонують поміркувати й відпові-сти на запитання:• Що ви побачили на екрані? Що це за зображення? • Які ваші враження від цієї реклами?• Які візуальні й словесні засоби використовують замовники та розробники рекла-

ми, щоб привернути увагу споживачів/споживачок? Учитель/учителька оголошує тему й цілі заняття.

ііі. вивчення нового матеріалу.• Що пропонує сучасна реклама? Які образи, правила, норми й цінності, ролі та

взаємовідносини нав’язують нам замовники й виробники реклами? Для того щоб розібратися, давайте подивимося фрагмент із фільму «Стереотипні образи чоло-віків і жінок в рекламі» (створений за підтримки ОБСЄ та Українського жіночого консорціуму у 2007 році).

Після перегляду фільму вчитель/учителька пропонує відповісти на запитання:• Які ваші враження після перегляду фільму?• Які образи жінок і чоловіків найчастіше створюють і використовують для рекла-

ми? IV. закріплення матеріалу.

• А зараз давайте спробуємо уявити себе експертами, які вивчають і аналізують сучасну рекламу. Для цього нам потрібно об’єднатися в три групи (перші три учні/учениці по черзі називають улюблений фрукт, а інші повторюють уже названі фрукти, таким чином утворюються три групи). Кожна група отримує конверт зі зразками сексистської реклами (додаток 1), п’ять аркушів паперу А4, клей, інструк-ції до вправи «Виявлення сексизму в рекламі» (додаток 2).Учителька/учитель оголошує завдання:

• Прочитайте уважно інструкцію. Розгляньте рекламу, що міститься в конверті, та, використовуючи інструкцію, розмістіть і наклейте зразки реклами на п’яти арку-шах паперу за п’ятьма проявами сексизму (фейсизм, стереотипізація, еротизація, мачізм, оречевлення), кожен – на окремому аркуші. Після чого презентуйте свої напрацювання.

Після презентації проектів учитель/учителька запитує:• Які труднощі виникли під час аналізу реклами?• Як ви вважаєте, чи безпечна така реклама? • До чого може призвести копіювання жінками та чоловіками цих рекламних обра-

зів?• Чи можемо ми зробити висновок, що сучасна реклама є дискримінаційною за

ознакою статі?• Чи дотримуються виробники і замовники реклами законодавчих норм?

Учні та учениці пригадують Закон України «Про забезпечення рівних прав та

171

можливостей жінок і чоловіків». Учитель/учителька показує слайд на мультимедійній дошці і зачитує витяги із законів, що стосуються питань заборони дискримінації в рекламі, серед них і дискримінації за статевою ознакою (додаток 3).

V. домашнє завдання. Учитель/учителька пропонує учням/ученицям самостійно об’єднатися в чотири групи,

кожна з яких отримує завдання зібрати до десяти зразків місцевої реклами, у якій міс-тяться ґендерні стереотипи, та запропонувати альтернативний, ґендерно чутливий, підхід до рекламування певного товару чи послуги:

перша група збирає зразки телевізійної реклами;друга група збирає зразки друкованої реклами;третя група збирає зразки інтернет-реклами;четверта група збирає зразки радіореклами.

Vі. Підсумки уроку.Учитель/учителька пропонує учням/ученицям за бажання висловитися, продовжуючи

речення: «Сьогодні я дізналася/дізнався про…».Учитель/учителька дякує всім за роботу і прощається.


додаток 1

зразки реклами, що містить прояви сексизму

173

додаток 2

інструкція до вправи «виявлення сексизму в рекламі»

Наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, кандидат історичних наук, співзасновниця та співголова науково-дослідного центру «Жінка і суспільство» Оксана Кісь запропонувала методологію 2 виявлення й аналізу сексизму в рекламних образах.

вона складається з таких положень: 1. Визначення поняття «сексизм». Сексизм – це ідеологія і практика дискримінації людини за ознакою статі; зосеред-

ження уваги на інтелектуальних, фізичних, творчих та інших перевагах однієї частини людства над іншою.

Сексизм настільки глибоко вкорінений у нашій культурі, нашому суспільстві, нашій свідомості, що його досить часто не помічають. Він є своєрідною нормою, якої дотриму-ються і рекламісти, щоб «об’єктивно» показати сучасний світ та жінок і чоловіків у ньому.

2. Поняття, які містять сексизм.Стереотипізація – використання і репродукування в суспільстві ґендерних стерео-

типів, які чітко поділяють світ на жіночий і чоловічий, дають уявлення про «одвічно» притаманні жінкам і чоловікам риси характеру, стандарти поведінки, типи зовнішнього образу. Жінка – мати, господиня, берегиня, спокусниця. О. Кісь виділила основні образи жінок, що зустрічаються в сучасній українській зовнішній рекламі: «Щаслива домогоспо-дарка», «Турботлива матуся», «Жертва», «Богиня», «Прикраса», «Сама природа», «Дика кішка». Чоловік – успішний, незалежний фахівець, переможець, сексуальний супермен і мачо, або справжній український чоловік – козак.

Еротизація – оголення всього тіла чи його інтимних частин, коли відповідні пози та контекст сприяють підсиленню та закріпленню в підсвідомості ідеї пасивності, підкоре-ності, залежності та беззахисності жінки щодо чоловіка.

Оречевлення полягає в репрезентації жінок, жіночого тіла як частини рекламного товару, розрахованого насамперед на споживача-чоловіка.

Мачізм – це підкреслення чоловічого домінування над жінками і зневажливого став-лення до них. Він виявляється в демонстрації традиційних ознак мужності, передусім фізичної сили, агресивност, та сексуальної активності.

Фейсизм – прояв сексизму в масовій культурі, який полягає в тому, що в зображеннях чоловіків підкреслено насамперед обличчя, а в зображеннях жінок –тіло. Як зауважує дослідник Арчер, «голова та обличчя є осередком духовного життя, саме тут локалізують-ся інтелект, особистість, ідентичність і характер». Тому такі зображення жінки «без голо-ви» фактично означають позбавлення її цих людських характеристик: жінку перетворю-ють на іграшку, якою можна вільно маніпулювати.

2 Кісь О. Обережно: сексизм! // Дзеркало тижня. – 2008. –№ 21 (700). – Режим доступу: http://zn.ua/articles/53893


додаток 3

Витяги з законодавчих актів, що стосуються політики ґендерної рівності та заборони проявів сексизму в рекламі

• КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (28 червня 1996 р.)Розділ ІІ. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина Ст. 21. Усі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є

невідчужуваними та непорушними. Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

• Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (від 8 вересня 2005 р.)Метою цього Закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх

сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та мож-ливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостя-ми жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією (254к/96–ВР) і законами України.

• ЗАКОН УКРАЇНИ «Про захист суспільної моралі» (від 20 листопада 2003 р.) Ст. 14. Рекламна діяльність та її особливості при реалізації продукції сексуального чи

еротичного характеру. Використання в рекламі текстової, візуальної чи звукової інформа-ції, здатної спричинити шкоду моральному здоров’ю населення, в засобах масової інфор-мації забороняється.

• ЗАКОН УКРАЇНИ “Про рекламу” (від 3 липня 1996 р.)Розділ ІІ. Загальні вимоги до рекламиСт. 7. Принципи реклами.Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, …, викорис-

тання форм і засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Ст. 8. Загальні вимоги до реклами.1. У рекламі забороняється: …вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками…статі……розповсюджувати рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства, порно-

графії, цинізму, приниження людської честі та гідності.

175

Ларіонова ольга володимирівна, учитель французької мови зоШ № 57 м. маріуполя донецької області

тема уроку: «Ґендерні ролі та стереотипи. Жінки та чоловіки у сучасному суспільстві»

мета

Навчальна: • визначити поняття «стать», «ґендер», «стереотип»; • сформувати уявлення про різноманітність ґендерних стереотипів;• сформувати адекватний образ чоловіка та жінки.•

Виховна: • уміти визначати себе як особистість;• виробити навички чутливої поведінки; • виховувати толерантне ставлення до представників іншої статі;• підвищувати рівень ґендерної культури учнів.

розвивальна: • розвивати в учнях здатність аналізувати, робити висновки, висловлювати свої погляди.

обладнання: • аркуші,• стікери двох кольорів, • тексти для роботи в групах (додатки 3–6),• вирізки з журналів із зображенням людей,• анкета (додаток 7).

тип заняття: • урок засвоєння нових знань, урок формування вмінь та навичок; • урок з елементами тренінгу.•

методи та форми• методи: інформаційний, пояснювальний, пояснювально-спонукальний;• форми: індивідуальна, групова, фронтальна, колективна.


I. Початок заняття.1. Організація класу. 2. Вправа для знайомства «Хто я?».


Учасники малюють коло, у якому написано Я. Від цього кола проводять промінці, під-писуючи їх так, як кожен учасник визначає себе в різних сферах суспільного життя. Після цього учасники обмінюються інформацією та шукають промінці, записуючи імена тих, чиї підписи виявилися схожими.

Сфери суспільного життя: положення в родині (донька, брат, мати тощо), школа, про-фесія, стать, причетність до партії (організації, течії, клубу тощо), вік (дитина, підліток, дорослий тощо), виконувач обов’язків або доручень у групі (класі), знак зодіаку, тип характеру та ін.

• Чи є хтось, у кого всі промінці заповнені?• Хто не підписав жодного промінця?

• Які слова частіше зустрічалися у ваших записах?Кожен з нас виконує в суспільстві різні соціальні ролі, пов’язаний з іншими людьми,

впливає на них. Але треба пам’ятати, що всі ми є чоловіками або жінками, хлопцями або дівчатами. Ми однакові й різні водночас.

3. Визначення теми та мети заняття. Мотивація навчання Уважно прочитайте наведені репліки та оберіть ті, з якими ви не згодні. 1. Білизна немовляти забруднилася. Батько може його перевдягнути. 2. Марія погано навчається. Це не так вже й важливо, головне – вдало вийти заміж.

Я

177

3. Сергію, нехай сестра випрасує твою сорочку. 4. Навіщо, Світланко, тобі цей автомобіль? Дівчатка мають гратися ляльками. 5. Краще, щоб дитину із садочка забирала мама, а не тато. 6. Жінка, що палить, здається вульгарною. Наші уявлення про образи чоловіка або жінки здебільшого залежать від куль-

турних стереотипів. Уважають, що дівчина має бути м’яка й ніжна, а не жорстка, агресивна чи груба. Більшість з нас усвідомила ще з часів свого дитинства, що хлопці та чоловіки – це сила, мужність, стриманість, твердість. Чи завжди це так? Чи може бути навпаки? Якими ми бачимо людей з власного оточення? Ким важче бути в сучасному світі – чоловіком чи жінкою? На всі ці питання ми спробуємо сьогодні знайти відповіді.

II. основний етап. 1. Мозковий штурм «Стать та ґендер».

На стікерах однакового кольору учням пропонують написати визначення поняття «стать», а на іншому – поняття «ґендер». Після цього аркуші варто причепити на дошку, аби бачити рівень обізнаності учнів у цих питаннях.

2. Інформаційний блок «Поняття ґендеру та статі». Сучасна соціальна наука розрізняє поняття «стать» і «ґендер». Поняття «стать»

використовували на позначення анатомо-фізіологічних особливостей людини, на підставі яких людські істоти поділяли на чоловіків та жінок. Стать (тобто біологіч-ні особливості) людини вважали фундаментом і першопричиною психологічних та соціальних відмінностей між жінками та чоловіками. Унаслідок наукових дослі-джень стало зрозуміло, що з біологічного погляду між чоловіками і жінками помітно більше схожого, ніж відмінного. Сьогодні очевидно, що такі «типові» від-мінності статей, як, наприклад, високий ріст, більша вага, м’язова маса та фізична сила чоловіків – дуже непостійні й набагато менше пов’язані зі статтю, ніж вважа-ли раніше. Наприклад, жінки з північі Західної Європи загалом вищі за чоловіків із Південно-Східної Азії. На зріст і вагу тіла, а також на фізичну силу істотно впли-вають харчування і спосіб життя.

Крім біологічних розбіжностей, люди відрізняються своїми соціальними ролями, формами діяльності, поведінкою й емоційними характеристиками. Антропологи, етнографи й історики давно встановили відносність уявлень про «типово чолові-че» та «типово жіноче»: те, що в одному суспільстві вважають чоловічим заняттям (поведінкою, рисою характеру), в іншому можуть сприймати як жіноче. У світі застосовують різноманітні соціальні характеристики жінок і чоловіків. Таким чином виникло поняття «ґендер», що означає сукупність соціальних і культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям залежно від їхньої біологічної статі. Бути в суспільстві чоловіком чи жінкою означає не просто мати ті чи інші анатомічні особливості – це означає виконувати запропоновані нам ґендерні ролі.

Ґендер –організована модель соціальних стосунків між жінками та чоловіками, яка не лише характеризує їхнє міжособистісне спілкування і взаємодію в сім’ї, але й визначає їхні соціальні відносини в рамках основних інститутів суспільства.


3. Вправа «Протилежні статі: чи завжди вони протилежні?». а. Запишіть на аркуші паперу імена двох чоловіків і двох жінок, які, на вашу думку, б.

можуть служити еталоном мужності й жіночності.в. Під іменами чоловіків і жінок перерахуйте ті якості, які здаються вам ідеальними

(додаток 1).в. Відзначте чоловічі і жіночі якості, які збіглися, якщо такі є.г. Перерахуйте ті із зазначених якостей, якими, на вашу думку, володієте ви, та ті, які

вам хотілося б мати.ґ. Відзначте, які якості, якими володієте ви, згадано в цих двох списках. Таким чином

ви зможете визначити, наскільки ваше самосприйняття збігається з традиційними, на вашу думку, уявленнями про чоловічі й жіночі якості.

4. Поняття про стереотипи. Із моменту свого народження людина стає об’єктом впливу ґендерної системи. Під час

виховання сім’я, система освіти, культура формують певні правила поведінки й уявлен-ня про те, яким є «справжній чоловік» і якою має бути «справжня жінка». Згодом ці ґендерні норми підтримують з допомогою різних соціальних і культурних механізмів.

Ґендерні стереотипи – сформовані в культурі узагальнені уявлення про те, як насправ-ді поводяться чоловіки й жінки. Вони можуть спричинити ставлення до індивідуумів відповідно до необґрунтованих упереджених думок.

5. Вправа «Світ професій». Подивіться на малюнки та намагайтеся вгадати, яку професію мають на увазі (дода-

ток 2). Після цього намалюйте обличчя (чоловіка або жінки). Якщо це професія, яка може бути і чоловічою, і жіночою, намалюйте людину тієї статі, яка переважає серед тих, хто володіє цією професією в нашому суспільстві. Прокоментуйте та обґрунтуйте свій вибір.

• Чи завжди жінка та чоловік мають рівні права у виборі професії? • У яких сферах найчастіше можна зустріти жінок? А чоловіків? • Із чим це пов’язано?

6. Вправа «Коло знань». Порівняння соціальних жіночих ролей та ставлення суспільства до жінки в різні часи та

в різних частинах світу (додатки 3–6). Учасники об’єднуються в чотири малі групи. Після цього перед групами ставиться

завдання:1) ознайомитися зі змістом певної частини тексту (кожна мала група пра-

цює зі своїм текстом);2) виділити головне й обговорити, яку саме інформа цію учасники переда-

ватимуть іншим групам. За командою вчителя учасники перегруповуються. Об’єднавшись у нові групи, вони по

черзі повідомляють один одному зміст свого тексту. Після цього учні знову поверта-ються в малі групи, сформовані на початку вправи, обговорюють та узагальнюють отриману в попередніх групах інформацію за планом:

179

• освіта;• умови вступу до шлюбу;• взаємини у родині;• сфера діяльності;• громадянські права.

По закінченні групи презентують свої відповіді.

7. Гра «Перетворення». Ця вправа складається з двох етапів. На першому етапі учням пропонують обрати на

фото або малюнках зображення людини, яка їм найбільше сподобалася та описати її, поставивши себе на місце обраного персонажа. Наприклад: «Я жінка, мені 26 років, я при-ваблива, працюю…». На другому етапі клас об’єднується у дві групи (дівчата й хлопці), які мають закінчити запропоновані речення, приміряючи на себе роль протилежної статі: • Мені подобається бути дівчиною (хлопцем), бо… • Мені хочеться бути дівчиною (хлопцем), тому що… • Мені важко бути дівчиною (хлопцем), тому що… • Мені не подобається у дівчатах (хлопцях) те, що…

III. Прикінцевий етап. 1. Рефлексія. Чи змінилася ваша думка стосовно ролі жінок та чоловіків у світі? Ми пропонуємо запо-

внити невеличку анкету (додаток 7). У ній треба вказати, чи згодні ви із зазначеними поглядами.

2. Підсумки.Учням пропонують закінчити речення, висловивши своє ставлення до заняття: • Під час заняття я зрозумів, що... • Найкориснішим для мене сьогодні було…• Мені важко було… • На наступному занятті мені хотілося б… • Мені було цікаво…

додаток 1

Якості жінок та чоловіків

Щирість, благородство, владність, успішність, відповідальність, надійність, сміливість, агресив-ність, делікатність, покірність, самовпевненість, непостійність, спортивні якості, дух суперництва, фізична сила, уміння маніпулювати людьми, здатність переконувати, сексуальність, мужність, рішучість, турботливість, розсудливість, інтелігентність, емоційність, сором’язливість, чесність, вразливість, слабкість, таємничість, балакучість, акуратність, інтуїтивність, хазяйновитість, м’якість, чуттєвість, легковажність, злість, образливість, щедрість, доброта.


додаток 2

світ професій

додаток 3

ставлення до жінки в ісламських країнах

Згідно з Кораном, жінка посідає одне з найпочесніших місць у суспільстві. У мусуль-манських країнах цього суворо дотримуються. До певного часу в деяких мусульманських країнах чоловіки мали право на полігамію. Наразі цей застарілий обряд не в пошані в суспільстві. Водночас в окремих ісламських країнах існують обмеження прав жінок юри-дичного характеру, а саме: заборона керувати автомобілем, з’являтися на публіці без супроводу родича-чоловіка, заборона на участь «у всьому, що пов’язано з музикою і костюмованими виставами» (ці обмеження діють, наприклад, в Саудівській Аравії).

Іслам змінив структуру арабського суспільства, поліпшив становище жінок, дав їм права. Мусульманське право розглядає шлюб як угоду, для якої згода жінки є обов’язковою. Жінки набули право успадкування, яке за часів патріархального суспіль-ства було привілеєм родичів чоловічої статі.

Сьогодні, відповідно до мусульманської традиції, дружина повністю підпорядкована чоловікові. Її призначення – сім’я, тимчасом як на чоловіка покладено обов’язок утриму-вати родину. Насправді жінка не може здобути освіту, працювати, спілкуватися з людьми, якщо чоловік заперечує проти цього.

Іслам дозволяє чоловікові бити непокірну дружину, якщо вона не виявляє поваги до нього, хоча накладає заборону на заподіювання їй каліцтв.

181

Жінки зіграли важливу роль у заснуванні багатьох мусульманських навчальних закла-дів. У XII столітті вони мали великі можливості отримати освіту: жінки могли вчитися, досягати академічних ступенів, а також кваліфікуватися як вчені та викладачі.

Іслам дає жінкам право на особисте майно. Через те, що жінки не мають фінансових зобов’язань (утримувати сім’ю, наприклад), фінансових прав у чоловіка більше.

За певних умов жінкам дозволено працювати: жінка не може залишатися наодинці з чоловіками; її робота не повинна заважати турботі про власних дітей. Бажано, щоб у жіночих навчальних закладах, спортивних центрах працювали жінки, а не чоловіки.

Цікаво те, що зароблені жінкою кошти є її власністю, якою вона може розпоряджати-ся на свій розсуд, тимчасом як чоловік зобов’язаний витрачати зароблене на сім’ю.

Варто зазначити, що мусульманки, усупереч поширеним уявленням, нерідко ставали на чолі ісламських держав. Уже в новітній час жінок обирали і на президентські, і на прем’єрські посади.

додаток 4

Жінки в Японії

Колись японська жінка ще у дитинстві починала усвідомлювати свою «другосорт-ність». Вона відчувала, що сім’я, особливо батько, віддає перевагу синові. З нею поводи-лися зовсім інакше, ніж з її братами. Що більше, вона розуміла, що практично є неповно-правним членом сім’ї: рано чи пізно її віддадуть заміж у чужу сім’ю, якій буде потрібно, щоб вона народжувала й виховувала синів. Буддизм учить, що жінка стоїть нижче за чоловіка, що вона – причина зла і чвар. Щоб домогтися стану нірвани, блаженства і вічного спокою, жінці, згідно з буддійською доктриною, треба переродитися в чоловіка. Вона мусить страж-дати, щоб спокутувати свої вроджені гріхи.

Досягнувши повноліття, молода жінка з тривогою чекала того моменту, коли вона переселиться в чужу сім’ю, де їй доведеться підкорятися свекрусі. У старій Японії розлучен-ня відбувалися здебільшого через невдоволення свекрухи своєю невісткою. У такому разі молоду невістку відсилали з ганьбою до її батьків.

Нова конституція Японії (1946 р.) надала жінкам рівний статус із чоловіками. Патріархальна система сім’ї формально була засуджена, і принижене становище жінки ліквідовано законом. Але хіба можна покінчити з тим, що століттями вкоріню-валося в житті й у побуті нації? Дух патріархату й досі живе у багатьох японських сім’ях. Це і деспотична батьківська влада, і сліпе підпорядкування дружини чоловіко-ві, і почуття переваги у чоловіка, який вважає себе вищим за жінку. У Японії актуаль-ними дотепер залишаються три види покори: дочка кориться батькам, дружина – чоловікові, удова – старшому синові.

Японська жінка пов’язана відповідальністю перед дітьми, її можливості заробити на життя дуже невеликі. Крім того, на змісті нових законів великою мірою позначилися старі патріархальні ідеї. У них оминають питання про поділ майна при розлученні, про матері-альну підтримку жінки після розлучення і навіть про дах над її головою. Якщо поруч немає


близьких родичів або якщо жінка не має хоч якоїсь запитаної спеціальності, то розлучення для неї може стати більшим нещастям, ніж життя з нелюбом або розгульним чоловіком.

Громадська думка досі негативно ставиться до розлучених жінок, адміністрація підпри-ємств дивиться на них з упередженням. Жіноча рівноправність в Японії поки що позбавле-на реального змісту: на жінку в Японії продовжують дивитися лише як на матір – храни-тельку сімейних чеснот.

Донедавна дружина в Японії сама опікувалася хатньою роботою, надаючи чоловіку можливість проводити вільний час на свій розсуд. Сьогодні це в минулому. Слабка поло-вина людства прагне домінувати в сімейних стосунках і в Японії.

додаток 5

становище жінки в середньовічній західній Європі

У Західній Європі часів Середньовіччя жіноча покірність спочатку батькові, а потім чоловікові вважалася обов’язковою. Виховуючи дівчаток, батьки дотримувалися особли-вих рекомендацій. Майже всі автори середньовічних дидактичних творів відзначали скромність, сором’язливість, цнотливість як неодміннні якості для дівчинки. Щоб пра-вильно виховати дівчинку, вважали за потрібне оберігати її від надмірностей у їжі, сні, прикрашанні і т. д.

Невід’ємним атрибутом жіночої «гріховності» було використання косметики та при-крас: і те, й інше суворо засуджувала церква. Навіть існувала особлива постанова, згідно з якою шлюб, укладений через жіночі «хитрощі» – застосування косметики, убрань і т. д., визнавали незаконним. Такий шлюб можна було розірвати.

У західній культурі доволі довго зберігалася нерівність у правах чоловіка й жінки, частково це було пов’язано з особливостями релігійних звичаїв (наприклад, донедавна в християнстві жінки не входили до клір).

Шлюбний вік, офіційно встановлений церквою, складав 12 років для дівчаток і 14 років для хлопчиків. У Західній Європі жінки були досить самостійними з економічного погляду. Так, в містах існували жіночі ремісничі об’єднання-цехи. Офіційно до жіночих ремесел зараховували різні стадії виробництва вовни, шовку й льону, пивоваріння, випі-кання хліба, деякі торговельні види діяльності.

Наразі у багатьох західних країнах (переважно, в країнах Європи, а також у США) триває тенденція зрівнювати права жінок і чоловіків. Зміни, що відбулися у ставленні до жінки на Заході в XX столітті, найбільш яскраво характеризуються такими процесами, як сексуальна революція і активізація фемінізму (загальна назва для різних політичних і громадських рухів, діяльність яких спрямована на боротьбу з сексизмом).

183

додаток 6

становище жінки в царській росії

У царській Росії спеціально для жінок робилося не мало. Наприклад, протягом усього XIX століття в Росії існувало відомство установ імператриці Марії, яке контролювало мережу жіночих навчальних та виховних закладів: інститути, гімназії, училища, притулки. Жіночі училища надавали і середню освіту (за 7 років), і підвищену освіту. У кінці XIX сто-ліття з’явилися особливі жіночі вищі навчальні заклади, окрім тих вищих навчальних закладів, які жінки могли відвідувати на загальних з чоловіками підставах.

У 1893 році рішенням Державної думи було скасовано тілесні покарання для засла-них у Сибір жінок.

Жінки в Росії були настільки впливовими, що до високопоставлених дам за протекці-єю для призначення на гарне місце у військовому відомстві зверталися офіцери.

На той час Росія була попереду планети всієї в офіційних питаннях фемінізму та еман-сипації. Уперше в Європі жінки офіційно отримали рівні з чоловіками права у Фінляндії в 1906 році. Велике князівство Фінляндське належало тоді до Російської імперії.

У царській Росії повсюдно існували дамські комітети, якими керували дружини відо-мих місцевих сановників.

Маловідома широкій публіці трудова діяльність жінок: крім праці жінок-кравчинь, лікарок, учительок, про працю жінок у царській Росії, мабуть, нічого й невідомо.

За чинними тоді законами праця жінок на виробництвах, шкідливих для жіночого організму, була заборонена або обмежена.

додаток 7

анкета

1. Зазвичай жінки та чоловіки мають виконувати різні завдання в повсякденному житті. 2. Жінки слабші за чоловіків, тому вони не повинні займатися однаковими видами

спорту. 3. Чоловіки нарівні з жінками можуть піти у відпустку по догляду за дитиною. 4. Жінки можуть отримувати однакову з чоловіками зарплатню за ту саму роботу. 5. Саме жінка має опікуватися домашнім господарством. 6. Ми можемо впевнено сказати, що жінки – слабка стать.

технологічна карта заняття

тема: «Ґендерні ролі та стереотипи. Жінки та чоловіки у сучасному суспільстві».

категорія учнів: 8–9-ті класи.


мета уроку для вчителя: • визначити поняття «стать», «ґендер», «стереотип»; • сформувати уявлення про різноманітність ґендерних стереотипів та адекватний

образ чоловіка та жінки.

задачі уроку для вчителя:• ознайомити учнів з питанням ґендеру;• показати положення жінок в історичному аспекті та його вплив на їхнє сучасне ста-

новище на прикладах різних країн.

використані технології: • «мозковий штурм»;• «колесо знань»;• «перетворення»;• групова робота.

методичні рекомендації до уроку • Викликати зацікавленість предметом.• Урок проводити, використовуючи інтерактивні технології та елементи тренінгу. • Вправу «Світ професій» можна виконувати в індивідуальній формі (кожний учасник

робить свій малюнок) або колективно (якщо обмежено час на уроці). При цьому на дошці закріплюють малюнки, на яких декілька учнів одночасно виконує завдання. Це допоможе зберегти час.

• Вправу «Стереотипи» можна замінити, запропонувавши виготовити колаж або плака-ти (за умови, що урок триватиме протягом двох академічних годин, оскільки вико-нання такого завдання потребує певного часу).

185

Ліпчук наталія борисівна,учитель української мови та літера-тури нвк «Гімназія № 14» м. Луцька

ми різні – ми рівні

мета: формувати в дітей переконання в тому, що кожна людина унікальна й непо-вторна, що людство складається з двох половинок – різних, але рівних; сприяти поліп-шенню психологічного клімату в класі й навчати учнів поважати одне одного; виховува-ти в учнів самоповагу, впевненість і тактовність.

обладнання: чисті аркуші паперу, олівці, стікери, мультимедійний проектор.


вступне словоКожна людина є неповторною, зі своєю радістю й тугою, сподіваннями і розчаруван-

нями. Кожна людина має індивідуальне бачення та сприйняття, бо багато в чому принци-пово відрізняється від інших. Потрібно як найвищу цінність шанувати цю неповторність – і власну, і неповторність ближніх.

Проте людство складається не просто з людей, а з людей, які належать до чоловічої чи до жіночої статі. Дуже часто ми відрізняємо людей тільки за цією ознакою, хоча насправді різниця між окремими індивідами набагато суттєвіша, ніж різниця між статями. З іншого боку, саме ця різниця часто визначає долю людини: ким вона/він мріє бути і ким стане, як вона/він бачить себе та як його/її бачить оточення, чого від неї/нього чекають і сподіваються. Це добре чи погано?

Роздумам та обговоренню цього непростого завдання і присвячене наше заняття, тема якого: «Ми різні – ми рівні».

Погляньте один на одного й поміркуйте: чи схожі ви між собою? Гадаю, що кожен із вас на це запитання дасть заперечну відповідь. Правильно, адже ви – особистості, у кож-ного – свій характер, свої звички, своя зовнішність, уподобання. Не icнyє двох абсолютно однакових людей, навіть близнюки мають особистісні відзнаки. Утім не можна казати, що у вас не може бути нічого спільного. От наприклад, • піднесіть праву руку ті, хто живе у найпрекраснішому, на ваш погляд, місті;• у кого зеленого кольору очі;• плесніть в долоні, якщо ви обожнюєте дивитися на зорі;• усміхніться ті, що відчувають себе щасливими.

Однак у кожного з вас свій характер, cвoї думки, почуття, здібності. Погляньте на свої пальці. На них тоненький малюнок iз ліній. У кожної людини він свій, неповтор-ний. Природа немовби підкреслює, що кожен iз вас – диво, яке ніколи не повторить-ся. Зараз ми в цьому переконаємося ( діти уважно роздивляються лінії на пальцях та долонях).


слово вчителяПодібно до лінії на руці я намалювала ось таку дорогу (малюнок). Можливо, хтось

сприйме її буквально, а хтось уявить, що це – життя. У вас на парті лежать стікери, напи-шіть на них питання, що вас хвилює. Кажуть, що життя стає цікавішим, коли ми знаходимо відповіді на свої запитання, а щоб їх знаходити, потрібно їх ставити.

Вправа «Дорога»Мета: допомогти присутнім сформулювати свої сподівання від заняття:, тобто усвідо-

мити потреби та очікування групи.Матеріали: стікери у вигляді великих дорожніх камінців.Виконання вправиУчитель заздалегідь малює дорогу на великому аркуші. Усі присутні отримують два

маленькі липкі папірці (стікери) у вигляді великих дорожніх камінців. Запропонуйте групі записати на них запитання, потім – обрати свою «дорогу» та прикріпіти до неї власний камінець спотикання.

Що ж, сподіваюся, що хоча б на якусь частину цих запитань ми віднайдемо відповідь.

187

І ви самі мені в цьому допоможете. Перш ніж з’ясовувати різницю між людьми, напевно, потрібно дізнатися, хто ви такі.

Хто я? Це питання людина ставить собі протягом усього життя. Усвідомлення своєї індивідуальності допомагає повірити в себе і свої здібності, зацікавитися своєю особис-тістю й стати на шлях глибшого самопізнання. З іншого боку, інтерес до власної особис-тості викликає бажання придивлятися до інших людей, усвідомити стосунки між людьми. Відбутися в цьому світі, посісти в ньому гідне місце нам допомагає усвідомлення своєї унікальності й неповторності, а також позитивна самооцінка.

Повага до себе виробляється з раннього дитинства. На цьому фундаменті будується характер людини та її подальше життя. Коли фундамент будови життя закладено на піску – на бракові любові й поваги до себе та бракові усвідомлення власної унікальності – люди-ні важче чогось домогтися у житті. Висока чи низька самооцінка – це не присуд на все життя. Усе в наших руках! Коли хочемо стати впевненими в собі, не треба боятися життя. Варто завжди пам’ятати: ми здатні подолати будь-які перепони, якщо тільки виявимо бажання та наполегливість.

Насамперед треба повернути своє життя в позитивний бік, навчитися поважати й любити себе, тоді життя й стосунки з людьми стануть гармонійнішими і щасливішими. Людина з високою самооцінкою відчуває себе господарем чи господинею своєї долі, твердо знаючи, чого прагне. Ми здатні розв’язати всі свої проблеми, якщо навчимося з розумінням та любов’ю ставитися до себе та до своїх ближніх. Утверджуючи власну гід-ність, навчаючись любити й цінувати себе, набагато легше побачити й полюбити добро в інших. Бо людина, яка не вірить в себе, не вміє подбати про себе, облаштувати свою долю, неспроможна захиститися від наруги над своєю людською гідністю. Отже, гідність людини тісно пов’язана з її самооцінкою.

Творче завдання «Це я»Учитель роздає учням чисті аркуші паперу та фломастери. Учні отримують завдання

намалювати себе, своє «Я» й відобразити в малюнкові власні захоплення, уподобання, пофантазувати, що ця особистість – «Я» – робитиме в майбутньому. Малюнки діти не під-писують.

Після виконання завдання учитель збирає малюнки. Показуючи по одному аркушу, учитель пропонує учням відгадати, хто з однокласників зображений на тому чи іншому малюнку, чи просто прокоментувати намальоване. Варто зауважити, що вчитель теж може долучитися до виконання завдання і продемонструвати свій малюнок.

Коментуючи намальоване, учитель має закцентувати на тому, що, можливо, обрана професія належить до «чоловічих» або «жіночих». Як підсумок, учитель просить помірку-вати, чи не завадять отакі стереотипи щодо розподілу професій майбутньому вибору учнів. Вочевидь, діти не дадуть однозначної відповіді, тому вчитель повинен спроектува-ти подібну ситуацію в класі.

Вправа «Сім’я»Учитель на дошці прикріплює три малюнки (тато, мама, дитина) і почергово демон-

струє підготовлені картки з назвами певних обов’язків (наприклад, «прибирання кімна-ти», «приготування їжі», «ремонт кухні» та ін.). Діти своєю чергою розподіляють обов’язки (розподіл матиме класичний характер).


слово вчителяКеруючись розподілом обов’язків, скажіть, хто в сім’ї головний?Якщо тато, то потрібно просто забрати малюнок мами та дитини, а якщо мама, то

зробити навпаки. (Діти можуть пояснити свій вибір.)Зрештою, сім’я – це гармонія особистостей, і ніхто не має права порушувати таку

рівність – рівність нахилів, уподобань, звичок, навіть рівність обов’язків. Хоча так було не завжди, погляньте на дошку (слайд 1).

Спроектоване зображення містить інформацію з вашого підручника з історії. Пригадаймо добу матріархату та патріархату: як було розподілено обов’язки тоді, чим це було зумовлено? (За доби матріархату жінка була в прямому розумінні охоронницею вогнища, адже добути вогонь було нелегко, тому велику роль відігравав той, хто його підтримував. Поява патріархату була зумовлена вдосконаленням знарядь праці й підтри-мування вогню втратило своє значення.)

189

На другому слайді – цитата з Біблії. Як ви її розумієте? Чи можемо ми стверджувати, що жінка – другорядна і вона не має жодних прав? Жінку створили з ребра – з найближ-чої до серця частини, створили як щось сокровенне. Саме жінку наділили можливістю народжувати собі подібних.

Щоб узагальнити нашу дискусію, пропоную експеримент.Вправа «Хто головний?»Учитель вибирає двох дітей, хлопчика і дівчинку, ставить їх спиною один до одного

і пропонує зробити крок прямо. Зрозуміло, що діти старанно виконають прохання, проте підуть в різні боки. Коли керуватимуть обидва, кожен визнаватиме тільки себе; коли говоритиме один, а інший слухатиме, ви будете рухатися в одному напрямі; коли говори-тиме другий – це теж означатиме рух, хоча й в протилежний бік, утім до чогось нового. А слухати іншого варто, бо він/вона – така ж особистість, як і ти (слайд 3).

Не варто гаяти час на здобуття першості над кимось, вершини над усіма, натомість розкривайте себе, пізнавайте власне оточення, оскільки ви рівні перед законом, перед Богом, перед собою. Говорячи про рівність, треба згадати про такий термін, як «ґендер» – соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-ролевий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступу до влади, сімейну роль та роль в репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціаль-ної структури суспільства. Уживати термін «ґендер» як загальний синонім до слова «стать» некоректно, адже ґендер — це соціальна роль, зумовлена статтю людини.

Сподіваюся, упродовж заняття багато хто відшукав відповіді на запитання, що ціка-вили чи хвилювали, а якщо не відшукали, то це лише на користь, адже попереду у вас все життя, а наше життя – своєрідна загадка, яку хтось розгадує одразу, а комусь для цього потрібно аж 90 років.

ПідсумкиКожна людина, кожна дитина – це окреме «Я». Кожна людина на цій землі – непо-

вторна, вона є великою цінністю. Маючи власні здібності й нахили, віру та духовні ціннос-ті, вона посідає певне місце в суспільстві, краще або гірше працює, набуває – завдяки


природним здібностям або власному вибору – тих чи тих рис, що відрізняють її від інших людей. Отже, кожна людина є унікальною й неповторною. Тому ми всі різні, але рівні. Незалежно від того, хлопчик ви чи дівчинка. Суспільству притаманна соціальна різнома-нітність. Чи можна вважати когось поганою людиною тільки з огляду на те, що він чи вона думають або діють не так, як ми?

Усі ми різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь-хто інший. Усі ми рівні й однаково можемо користуватися своїми правами людини. Саме цю рівність усіх прав людини проголошує Загальна декларація прав людини.

191

майорський вячеслав віталійович, заступник директора з науково-мето-дичної та експериментальної роботи іллічівської загальноосвітньої школи і–ііі ступенів № 1 іллічівської міської ради одеської області

урок з навчального предмету «основи культури ґендерної рівності»

клас: 11-й

тема: «Ґендерні стереотипи на ринку праці та їх подолання».

мета: – актуалізація знань учениць/учнів щодо їхньої майбутньої професійної орієнтації, озна-

йомлення їх з поняттями «ґендер», «ґендерні стереотипи», «ґендерно збалансоване суспільство»;

– розвиток компетенцій, потрібних особистості в ґендерно збалансованому суспільстві;– виховання взаємоповаги до представниць/представників обох статей.

Обладнання: аркуші паперу, фломастери, саморобні оголошення, підручник з основ культури ґендерної рівності 3.

Тривалість уроку: 40 хвилин.

Хід уроку

і. організаційний етап (3 хвилини).

Учитель представляється та вітається з ученицями/учнями.Учитель:

• Шановні друзі, давайте з вами познайомимося. Пропоную зіграти у гру «Підніміть руку».Правила дуже прості. Будь ласка, підніміть руку ті, хто…

• любить троянди;• не любить літо;• мріє про велике майбутнє;• багато працює, щоб досягти щастя;• хоча б раз дивився фільм «Діамантова рука»;• вірить у Бога;• вірить у призначення людини;• слухає групу «Ранетки»;• твердо знає, що всі ми різні, але й, одночасно, всі ми – просто чудові!

3 Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навчальний посібник для учнів 9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової. – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.


іі. актуалізація знань учнів (2 хвилини).

Учитель:• Дякую Вам, шановні мої. Скажіть, будь ласка, а хто з вас знає, що означає поняття «ґендер»?

(Учитель заслуховує відповіді учениць/учнів.)• А чи є різниця між поняттями «стать» і «ґендер»?

Учитель пропонує ученицям/учням визначення поняття «ґендер» як соціальної моде-лі особистості дівчаток і хлопчиків, жінок і чоловіків, яке вони записують у зошити.

ііі. вивчення нового матеріалу (30 хвилин).

1. кого чекають на сучасному ринку праці?

Учитель: • Дорогі друзі! Уже скоро ви закінчите навчання в школі і перед вами постане важливе

питання «ким бути?». Я пропоную вам допомогти зорієнтуватися на ринку праці. Уявіть, що ви – власниці/власники великої фірми. Який працівник є для вас найкращим?

(Учитель пропонує об’єднатися у три групи і зобразити на аркушах паперу людину, яка потрібна на сучасному ринку праці. Після закінчення роботи групи презентують свої «портрети».)

Учитель: • Друзі, а давайте визначимо характеристики чоловіків та жінок, які потрібні на ринку

праці.Учитель із допомогою учнів заповнює таблицю на дошці:

Які чоловіки потрібні на ринку праці? Які жінки потрібні на ринку праці?

Після заповнення таблиці організовують бесіду з ученицями/учнями за питаннями:1. Які вимоги роботодавці найчастіше висувають до чоловіків?2. Які вимоги роботодавці найчастіше висувають до жінок?3. Чи збігаються вимоги до чоловіків і до жінок?4. Про що це свідчить?

2. Ґендерні стереотипи на ринку праці.

Учитель:• Шановні друзі, а як ви розумієте поняття стереотип? Наведіть приклади.

(Відповіді учениць/учнів.)Учитель підводить учнів до розуміння поняття «ґендерний стереотип».Учитель: • Скажіть, будь ласка, а яку професію ви плануєте отримати по закінченню школи?

(Відповіді учениць/учнів.)

193

Учитель: • Хлопці, а хто з вас бажає отримати професію бібліотекаря?

(Відповіді учениць/учнів.)Відповіді, найвірогідніше, будуть негативними. Учитель просить хлопців пояснити,

чому вони не бажають опановувати цю професію?(Найвірогідніші відповіді: «маленька заробітна платня», «нечоловіча справа».)

Учитель: • Добре, а хто б хотів стати модельєром?

(Відповіді учениць/учнів.)Учитель:

• А чому так мало майбутніх модельєрів-хлопців? Професія модельєра, наскільки я чув, оплачується добре й , до того ж, більшість видатних модельєрів – чоловіки?

Учитель: • Традиційний поділ професій на «жіночі» та «чоловічі» відбувається незалежно від біо-

логічних особливостей жінок і чоловіків, а є результатом ґендерних стереотипів. Конституція України гарантує громадянкам і громадянам право на працю.

Учитель просить одну/одного з учениць/учнів зачитати текст ст. 43 Конституції України, який записано на дошці.

конституція україни

стаття 43. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізо-вує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відпо-відно до суспільних потреб.

Учитель пропонує ученицям/учням навести приклади порушення положень цієї стат-ті Конституції на сучасному ринку праці.

За потреби учитель може навести одну з ситуацій, указаних на стор. 97 підручника 4.

Учитель: • Шановні друзі, коли я йшов на цей урок, то побачив на рекламному стенді кілька

оголошень з пропозиціями для тих, хто шукає роботу. Давайте їх проаналізуємо.

Учитель пропонує ученицям/учням кілька «оголошень».

І. На роботу запрошуються БІРЖОВІ БРОКЕРИ, чоловіки 23–45 років, бажаний досвід роботи, знання англійської мови та ПК – обов’язково.

4 Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навчальний посібник для учнів 9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової. – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.


ІІ. Запрошуємо на роботу ОФІС-МЕНЕДЖЕРІВ, жінок, 20–25 років, досвід роботи – необов’язковий, знання офісної техніки та дисциплінованість – обов’язково.

Бесіда з учнями:1. Чому, на вашу думку, на посаді офіс-менеджера роботодавці віддають перевагу жін-

кам , а на посаді біржового брокера – чоловікам?2. Наведіть приклади професій та посад, на які запрошують тільки жінок або тільки

чоловіків?3. Які закони порушують роботодавці?4. Чи траплялися вам подібні оголошення? Наведіть приклади.

Учитель: • Як ви вірно зазначили, роботодавці порушують Кодекс законів України про працю.

Проте порушено ще один нормативний документ – Закон України «Про забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків».

Учитель зачитує уривок зі статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

3. сучасні зміни на ринку праці.

Учитель: • Світ змінюється. Ці зміни стосуються й ринку праці. Будемо сподіватися, що й наше

суспільство скоро стане ґендерно збалансованим. А як ви розумієте поняття «ґендер-но збалансоване суспільство»?(Відповіді учнів.)Усе частіше нам трапляються оголошення про вакансії для охоронців-жінок та вихо-

вателів-чоловіків.Так, наприклад, у Норвегії у 2007 році було ухвалено закон, відповідно до якого в

керівництві кожної фірми має бути 40% жінок. Якщо фірма не забезпечує такої квоти, її можуть закрити.

Учитель:• Давайте уявимо себе роботодавцями в ґендерно збалансованому суспільстві.

(Рольова гра: учитель пропонує трьом ученицям/учням вийти до класної дошки й уявити себе «роботодавцями майбутнього»; інші учениці/учні витягують картки з назва-ми професій і підходять «найматися» на роботу).

Бесіда за результатами гри:Шановні роботодавці, якими критеріями ви керувалися під час приймання на роботу?Чи впливатиме на ваш вибір стать тих людей, які хочуть отримати ту чи іншу посаду

у вашій організації?

195

іV. закріплення вивченого матеріалу (5 хвилин).

Учитель:• Шановні друзі, сьогодні ви мали шанс впевнитися, що ми прямуємо до ґендерно

збалансованого суспільства. Професійна діяльність жінок і чоловіків визначає їхні ролі як у суспільстві загалом, так і в своєму оточенні, в сім’ї зокрема. Активне залу-чення жінок до виробничої й підприємницької діяльності веде до зростання кількос-ті фінансово незалежних від чоловіків жінок. В особі висококваліфікованих фахівців із числа жінок чоловіки отримують і гідних конкурентів, і гідних партнерів. Отже, розподіл праці на «чоловічу» та «жіночу» в сучасних умовах стає все більш умовним, а вільний доступ до будь-якої професії для чоловіків та жінок сприяє досягненню рівності. Таким чином, у рівності в правах та обов’язках жінок та чоловіків міститься величезний додатковий резерв економічного розвитку України.

Скажіть, будь ласка, які ваші враження від сьогоднішнього уроку?(Учениці/учні «ланцюжком» діляться своїми враженнями).

Учитель дякує учням за активну участь на уроці.


маренкова ольга вікторівна,учитель ветеринарної загальноос-вітньої школи і–ііі ступенів дергачівськї районної ради Харківської області

урок ґендерної грамотності в 7-му класі

Тема: «Жінки й чоловіки у світовій історії»

Мета: ознайомити учнів з основами ґендерної історії, деякими базовими поняттями ґендерної науки; розвивати навички аналізу і порівняння; виховувати повагу до особис-тості, толерантне ставлення до представників протилежної статі.

Тип уроку: заочна подорож.

Обладнання: схема маршруту подорожі, ілюстрації до кожної історичної епохи, ауді-опрогравач, картки для виконання вправи «Розподіл обов’язків у сім’ї».

Хід уроку

і. Організаційний момент.Привітання, актуалізація теми.

– Добрий день, хлопці й дівчата! – Скільки учнів у нашому класі? Скільки з них хлопців? А скільки дівчат? (Діти відповіда-

ють.)Приблизно однакова кількість хлопців і дівчат. – Чи всі учні нашого класу присутні сьогодні на уроці? (Діти відповідають.)– Дуже добре, що всі діти присутні, тому що сьогодні ми здійснимо дуже цікаву подорож

у просторі й часі, зазирнемо у далеке минуле, відвідаємо різні куточки нашої планети.– А ось маршрут нашої подорожі (додаток 1).– Вам цікаво? Але спершу я повинна зізнатися, що ми не просто вирушаємо в подорож, а

маємо виконати спеціальне завдання: дослідити, чи рівними були права хлопців і дівчат, чоловіків і жінок у давнину. А тема нашого уроку-подорожі така: «Жінки й чоло-віки у світовій історії».

іі. Основна частина уроку.

– Чи погоджуєтеся ви вирушити зі мною у подорож? Тоді заплющіть очі. Я запускаю машину часу. Лунає музика, учитель розміщує на дошці ілюстрації (додаток 2).

197

1. Чоловік і жінка первісного суспільства.

Спираючись на ілюстрації та знання історії стародавнього світу, діти розповідають про життя людей у первісному суспільстві. Учитель підводить дітей до власних підсумків про становище чоловіків і жінок у цей період історії людства.

Питання для обговоренняЯкими були функції чоловіка і жінки у первісному суспільстві?Хто мав переважне становище? Чому?

2. Уявлення про чоловіка і жінку стародавнього Сходу.

Діти заплющують очі, лунає музика, учитель розміщує на дошці ілюстрації (додаток 3).Спираючись на ілюстрації та знання з історії стародавнього світу, діти розповідають

про життя суспільства стародавнього Сходу, спільно з учителем намагаються визначити ролі чоловіка і жінки у цей період історії людства.

Питання для обговоренняЯк уявляли на стародавнього Сході призначення чоловіка й жінки? Як впливала релігія на уявлення про ролі чоловіка й жінки?Хто був у привілейованому становищі в суспільстві та в сім’ї?

3. Чоловік і жінка в античному світі.

Діти заплющують очі, лунає музика, учитель розміщує на дошці ілюстрації (додаток 4).Спираючись на ілюстрації та знання з історії стародавнього світу, діти розповідають

про життя суспільства Давньої Греції та Давнього Риму, під керівництвом учителя обгово-рюють уявлення про чоловіка й жінку в античному світі.

Питання для обговоренняЯкі функції виконували чоловічі й жіночі боги в Давній Греції та в Давньому Римі?Як уявляли в античному світі призначення чоловіка й жінки?

4. Чоловік і жінка в християнській традиції.

Діти заплющують очі, лунає музика, учитель розміщує на дошці ілюстрації (додаток 4).Спираючись на ілюстрації, знання з історії та допомогу вчителя, діти розповідають

про виникнення християнства та християнські закони. Питання для обговоренняЯкі ролі грали чоловік і жінка в ранньохристиянських громадах?

5. Жінка і чоловік в епоху Середньовіччя.

Діти заплющують очі, лунає музика, учитель розміщує на дошці ілюстрації (додаток 5).Спираючись на ілюстрації, знання історії середніх віків, діти розповідають про життя

в середньовічному суспільстві.


Питання для обговоренняКому належала перевага в успадкуванні власності за часів Середньовіччя? Чи могла

жінка успадкувати землю?Чи була доступною освіта для жінок у середні віки?Хто був у привілейованому становищі в середньовічному суспільстві та в сім’ї?Чи мала право жінка на розлучення та опіку над дітьми?

6. Ознайомлення з базовими поняттями ґендерної науки.

– Діти, чи пам’ятаєте ви мету нашої подорожі? (Діти відповідають.)– Давайте підсумуємо. (Діти з допомогою вчителя роблять висновки про нерівноправне

становище жінок в різні періоди історії суспільства, їх пригнічення та експлуатацію.)– Діти, давайте запам’ятаємо, що таке становище називається ґендерною дискримінаці-

єю, яка є обмеженням або позбавленням прав за ознакою статі (або ґендерною озна-кою) в усіх сферах життя суспільства: трудовій, соціально-економічній, політичній, духовній, сімейно-побутовій.

– Чи згодні ви з тим, що така дискримінація є насиллям над особистістю, і, відповідно, загрозою для її безпеки?

– Доки жінки терпіли дискримінаційне ставлення? – Давайте продовжимо нашу подорож і зазирнемо в 1979 рік, коли Організація Об’єднаних

Націй узгодила Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

7. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Це один із найголовніших міжнародних документів про права жінок. Україна ратифі-кувала Конвенцію у 1980 році, перебуваючи у складі Радянського Союзу.

Конвенція закликає до звільнення жінок від будь-яких форм дискримінації. Вона також передбачає розробку заходів із забезпечення фактичної рівності жінок і чоловіків. Кожна країна готує звіт про виконання вимог Конвенції один раз на чотири роки.

8. Сучасний період.

А зараз, діти, нам уже час повертатися додому, у 2010 рік. Давайте подивимося, як співіснують і взаємодіють жінки і чоловіки в наш час. Чи рівні вони?

Вправа «Асоціації»Учитель ділить дошку на дві частини. Одну частину підписує як «Риси, які асоціюють-

ся з чоловіками», другу частину – як «Риси, які асоціюються з жінками». Група хлопців заповнює колонку про жінок, група дівчат – про чоловіків. Потім кожна група презентує результати своєї роботи. Учні спільно з учителем аналізують результати. По закінченні аналізу проводять коротку дискусію.

Питання для обговоренняЧому існують уявлення про «чоловічі» й «жіночі» риси характеру? Як можна змінити суспільну думку?

199

Вправа «Розподіл обов’язків в сім’ї» Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує картки з описами сімей (додаток 7).

Завдання – розподілити домашні обов’язки в сім’ях. По завершенні учні представлють свою роботу. Проводять коротку дискусію.

Питання для обговоренняЯкі думки виникли у вас під час виконання цієї вправи?Чи завжди розподіл домашніх обов’язків між членами сім’ї є справедливим?Як правильно, на вашу думку, розподіляти домашні обов’язки в сім’ї?

ііі. Підсумки уроку.

Діти об’єднуються в пари й коротко розповідають один одному, що вони запам’ятали, що їм сподобалося, а що – ні.


додаток 1. маршрут подорожі

Україна

Античний світ

Середньовіччя

Первісний лад

Нью-Йорк

Давній Схід

Зародження християнства

2010 р.

1979 р.

X ст. н. е.

Початок н. е.

V ст. до н. е.

II тис. до н. е.

X тис. до н. е.

201

додаток 2.Первісні люди

додаток 3. давній схід


додаток 4. зародження християнства

203

додаток 5. середньовіччя


додаток 6. античний світ

205

додаток 7. розподіліть хатні обов’язки.

а) Родина складається з батька, матері, доньки 20-ти років, сина 12-ти років і бабусі-пенсіонерки. Батьки працюють, донька – студентка, син учиться в школі. Родина мешкає у великому місті, у багатоповерховому будинку.

батько мати донька син бабуся

б) Родина складається з матері–вдови та двох дітей. Мати працює, дівчатка вчаться у 7-му й 10-му класах школи. Родина мешкає в невеликому місті, у приватному секторі.

Мати Донька (10 кл.) Донька (7 кл.)

в) Молода родина, що проживає в селі, складається з чоловіка, жінки й маленького хлопчика. Подружжя не працює через нестачу робочих місць, хоча обоє отримали серед-ню спеціальну освіту. Родина має присадибну ділянку, тримає свійських тварин.

Батько Мати Син


ненчіна ірина володимирівна,учитель географії середньої загаль-ноосвітньої школи і–ііі ступенів № 4 м. сєверодонецька Луганської області

План-конспект уроку з економічної та соціальної географії україни9-й клас

Статевовіковий склад населення, його наслідки. Причини погіршення демографічної ситуації.

Ґендерна рівність

тема

мета

Статевовіковий склад населення, його наслідки. Причини погіршення демографічної ситуації. Ґендерна рівність.

сформувати уявлення про статевовікову структуру населення України й чинники, що на неї впливають; розвивати вміння й навички робити висновки на підставі вивченого матеріалу і статистичних даних про демографічну політику в Україні; набувати практичних навичок побудови діаграм на основі статистичних даних; учити усві-домлювати особисту причетність до актуальних подій.

Учбова: визначити основні тенденції ґендерної політики; переконати у стереотипності мислення більшості опонентів, спираю-чись на історичні події.

Розвивальна: відпрацювати навички порівняння ґендерної політики в різних краї-нах світу та в Україні.

Виховна: виховувати толерантне ставлення до власних думок учнів; сформувати у школярів активну життєву позицію з ґендерного питання.Хід уроку

і. організаційний момент.іі. мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

Епіграф на дошці Обстоюючи принцип ґендерної рівності, ми виступаємо за рів-ність прав, соціальну справедливість, продуктивність праці й розви-ток бізнесу, у такий спосіб роблячи ще один крок назустріч загально-му соціальному прогресу.

Хуан Сомавія, Генеральний директор Міжнародної організації праці

207

Розповідь учителя Здавалося, давно канули в Лету часи, коли точилися суперечки про те, чи можна вважати жінку людиною. А проте, донині не вщуха-ють дебати про ґендерну рівність у суспільстві.

Не дивно, що тема ґендерної рівності дотепер є актуальною для світового співтовариства. Актуальна вона й для України. Адже патрі-архальний уклад нашого суспільства мимоволі ставить жінку на нижчу сходинку. Заради об’єктивності треба зазначити, що українські жінки давно мають право голосувати на виборах, вони беруть актив-ну участь у суспільно-політичному житті, однак їхні права далеко не рівнозначні тим, які мають жінки у високорозвинених європейських країнах.

Приємно, що в останні роки в Україні стали більше уваги приді-ляти ґендерній політиці, навіть було організовано ґендерні центри. Залишилося тільки дочекатися, коли теорія стане практикою і жінкам створять умови, аналогічні до умов у цивілізованих країнах – з рівни-ми правами й більшими можливостями.

Сьогодні на уроці ми визначатимемо причини й наслідки цього явища в нашій країні.

Учитель ііі. Перевірка раніше засвоєних знань.1. Перед вивченням нової теми пригадаємо матеріал попере-

днього уроку. Я поставлю вам запитання, а ви дасте на них відповіді.

2. Запитання3. Скільки у вас рідних братів і сестер? Скільки братів і сестер

у ваших батьків?4. Яким був склад родини вашої бабусі? Дідуся?5. Які висновки можна зробити щодо зміни кількості членів

вашої родини?6. Як це позначається на кількості населення країни?

Розповідь учителяПояснення нового мате-ріалу супроводжують показом слайдів

IV. вивчення нового матеріалу.1. Природний рух населення україни.Природний приріст населення країни почав зменшуватися 50

років тому. У зниженні народжуваності немає нічого незвичайного, подібні процеси відбуваються в бiльшостi європейських країн. Це пов’язано з багатьма причинами, зокрема зі збільшенням кiлькостi міського населення, розвитком медицини, зростанням освітнього й культурного рівня населення, збільшенням віку укладання шлюбу, старінням населення. Але в основі зниження народжуваності лежить зміна соціального становища жінки в суспiльствi, її залучення до суcпiльного виробництва, отримання рівних прав із чоловіком.

В Україні й у деяких сусідніх країнах до цих чинників в останні два десятиліття додалося нестійке економічне становище бiльшостi громадян, а також складна екологічна ситуація. У країні знизився доступ до якісних медичних послуг, посилився вплив негативних чинників, пов’язаних із соціальним стресом. Усе це призвело до порушень у механізмах при родного приросту населення.

У наш час демографічні процеси в Україні характеризуються низьким рівнем народжуваності, високою смертністю й негативним природним приростом. У країні триває процес депопуляції, тобто систематичне зменшення абсолютної кiлькостi населення країни.


Розповідь учителяПояснення нового мате-ріалу супроводжують показом слайдів

Дотепер, відповідно до традицій, уважають, що чоловік неодмін-но повинен бути сильним, прагнути влади, багато заробляти, жінка натомість має бути соціально пасивною, домашньою, затишною, залежною від чоловіка.

Однак життя руйнує ці стереотипи. І чоловікам, і жінкам довело-ся відмовитися від них у роки реформ. Тисячі жінок виявилися наба-гато ліпше пристосованими до нових часів, ніж їхні чоловіки. Багато жінок очолили великі підприємства, відкрили свою справу. Їхнім чоловікам довелося брати на себе турботу про дім і дітей. Вони осво-їли нові ролі, але їхні уявлення про те, що відповідає «мужності» й «жіночності», не змінилися. Звідси домашні сварки, невдоволення собою й життям, постійні стреси.

У Західній Європі ситуація сприятливіша, однак показники при-родного приросту тут нижчі за 6%, а в деяких країнах смертність перевищує народжуваність (робота з додатком).

Робота з контурними кар-тами та картами атласу

Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населен-ня за певний період.

Учень Повідомлення дітей(завдання отримано заздалегідь)Радянське законодавство містило положення, що гарантувало

рівні можливості для жінок і чоловіків, ураховуючи економіку й сферу праці . Однак жінки здебільшого обирали «жіночі» професії, приділяючи більше часу вихованню дітей. При цьому держава забез-печувала їх різними виплатами й пільгами. Жінки могли вільно повернутися на своє колишнє робоче місце, тому що держава гаран-тувала захист від безробіття. Водночас чоловіки традиційно викону-вали функції годувальника родини й назагал мали вище положення, обіймаючи керівні посади, хоча жінкам і було гарантовано 30% таких посад. У перехідний період багато жінок, щоб прокормити свої роди-ни, були змушені перейти з державного сектору економіки в нефор-мальний сектор, втрачаючи при цьому соціальний захист і гарантії зайнятості. Наразі економічна активність жінок у регіоні продовжує залишатися досить високої: 80 жінок-працівниць припадає на кожні 100 чоловіків. Водночас частка жінок у високооплачуваних галузях, що динамічно розвиваються, продовжує скорочуватися, і все більше жінок протягом тривалого часу залишаються без роботи.

Учитель 2. віковий склад населення.Демографічну ситуацію в країні відбиває вікова структура насе-

лення. Розглянемо, яким чином на неї впливає приріст населення.Вікова структура населення – це співвідношення між різними

віковими групами населення країни (в процентах).Прийнято виділяти три основні вікові групи:перша: 0–14років – молодша;друга: 15–59 років – середня;третя: 60 років і більше – старша.

209

Учитель Старіння населення характерне для західноєвропейських дер-жав, однак там цей процес пов’язано з високою тривалістю життя, а в Україні – передусім зi зменшенням народжуваності. Тривалість життя в нашій кpaїнi майже на десять років менша, ніж у 3ахiднiй Європі. Ще одна відмінність – велика різниця між тривалістю життя чоловiкiв i жінок, яка сягає майже дванадцяти років. Смертнicть серед чоловiкiв вища, ніж смертність серед жінок. Це передусім стосується рівня смертності чоловіків працездат ного віку: більше 40% чоловiкiв поми-рає у віці від 20-ти до 60-ти років. Це головний чинник переважання кiлькостi жінок у статевому склaдi населення України.

Учень Повідомлення дітейЗгідно зі статистикою, число самогубств серед чоловіків пра-

цездатного віку було майже у вісім разів вище, ніж серед жінок. Число тих, хто отруївся алкоголем – вище в шість разів.

Сьогодні в Україні проживає 100 тис. безпритульних дітей. 45% дітей виховують у неповних родинах. До того ж, маємо таке нега-тивне явище, як насильство в сім’ї. Сумна статистика.

Ґендерна освіта є одним зі способів уникнути таких негараздів. Вона орієнтує людей на реальність із новими цінностями й новими нормами соціальної поведінки.

Учитель 3. Статевий склад населення.Статева структура населення – це співвідношення між кількіс-

тю чоловіків і жінок.Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населен-

ня. На нього впливає тривалість i рівень життя населення, становище жінки в родині й суспiльствi, а також рiзнi iсторичнi події.

Україна продовжує втрачати позиції в рейтингу ґендерної рівності, який щорічно складає Всесвітній економічний форум.

Наразі наша країна посідає 63-тє місце, між Ботсваною й Венесуелою, хоча рік тому Україна була 61-ою, а в 2006 році – 48-ою.

У рейтингу враховують чотири складові: політичні, економічні показники, турбота про материнство й дитинство, а також сфера освіти. Що стосується політичної складової, балів країні додає велика кількість жінок у парламенті й на посадах міністрів, а також те, що за останні 50 років саме жінка обіймала найвищу державну посаду.

Перші місця в рейтингу посідають Ісландія, Норвегія, Фінляндія й Швеція. Франція скотилася на 46-те місце після того, як у країні стало менше жінок-міністрів. США, навпаки, піднялися на дванадцять позицій і вперше за п’ять років потрапили в першу двадцятку: зміна адміністра-ції привела жінок на керівні посади, до того ж, скоротився розрив між середньою жіночою й середньою чоловічою заробітною платнею.

Сьогодні в Україні жінок на 3,5 млн більше, ніж чоловiкiв. У серед-ньому на 100 жінок припадає 86 чоловiкiв. При цьому відзначають великі peгioнальнi відмінності: менша статева диспропорція в низці областей 3ахiдної України. Так, у 3акарпатськiй області на 100 жінок припадає 92,9 чоловік (найвищий показник у країні), у Львiвськiй – 90,1, в Iвано-Франкiвськiй – 89,3. Бiльшi диспропорції в Чернiгiвськiй області – 83 чоловіка на 100 жінок (максимальний показник), у Харкiвськiй – 84,8, в АР Крим – 85,2, у Київській області – 85,9.


Учитель Статева диспропорція ускладнює укладання шлюбу, вона є однією з причин підвищення питомої ваги дітей, народжених незамiжнi ми жін-ками. Варто відзначити й таку проблему, як спiввiдношення між статями в старшій вiковiй групі й пов’язану з цим проблему самотності. Бiльшiсть людей похилого віку становлять жінки, тому що в Україні вони в серед-ньому живуть майже на дванадцять років більше, ніж чоловіки.

Учень Повідомлення дітей(завдання отримано заздалегідь)Можна назвати кілька причин відвертої дискримінації жінок. Це

здебільшого стосується її дітородної функції, якої не мають чоловіки. На думку фахівців, саме це викликає в чоловіка неусвідомлену заздрість до жінки. Зважаючи на те, що у вищих органах влади зазви-чай домінують службовці чоловічої статі, у суспільстві безвідповідаль-но ставляться до жінок-матерів. Інакше кажучи, наразі українській жінці досить складно поєднувати виконання материнських обов’язків із кар’єрою. Наприклад, молода мама не завжди може безперешкод-но пересуватися містом із дитячим візком: ані в суспільному тран-спорті, ані в під’їздах житлових будинків не передбачено спеціально обладнані пандуси. Із дитячим візком не увійдеш в будь-яку потрібну крамницю. А про кімнати, пристосовані для переповивання дитини, не тільки в парламенті, але й у будь-якому іншому місці поки що можна тільки мріяти. Усі ці «дрібниці» непомітно витискають жінку із соціуму, ніби викреслюючи її на певний час із суспільного життя.

Уусі перелічені «незручності» – лише невелика частина реальних проблем, що постають перед жінкою. Як кажуть, це лише верхівка айсберга. Але ті перешкоди, з якими в нашій країні прекрасна полови-на суспільства має справу щодня, у розвинених європейських держа-вах подолали давно.

Учитель Виходячи із зазначеного, давайте спробуємо зробити висновки щодо напрямів ґендерного розвитку суспільства:

Робота в зошитах • рівні сприятливі можливості для жінок і чоловіків під час при-ймання на роботу й рівний доступ до вакантних робочих місць;

• рівна винагорода для жінок і чоловіків за однакову працю; • рівні можливості для підвищення кваліфікації, перепідготовки й

просування службовими сходинками; • сприятливі умови для вагітних жінок і батьків із малолітніми

дітьми; • створення безпечних умов праці, що забезпечують збереження

життя й здоров’я і жінок, і чоловіків.Підсумкове слово вчителя

V. закріплення нового матеріалу.Рівний доступ до гідних робочих місць, освіти й роботи в керів-

них органах залишається ключовим питанням для жінок країн СНД. Завдання полягає в тому, щоб, забезпечуючи можливість гідної зайнятості і для жінок, і чоловіків, допомогти державам упоратися з низкою актуальних питань, а саме: скоротити бідність, підтримати економічний розвиток, удосконалити системи соціального захисту й соціального забезпечення. Просування до ґендерної рівності вели-кою мірою залежить від усвідомлення й систематичного розв’язання на всіх рівнях – від парламенту до місцевих адміністративних органів, підприємств, родин і окремих людей – специфічних проблем та потреб і жінок, і чоловіків.

211

Підсумкове слово вчителя

VI. Підсумки уроку.Завдання нашого уроку – зробити вас однодумцями, союзника-

ми. Це не так просто, адже незвичним ідеям часто чинять завзятий опір. Щоб його подолати, треба знайти такі аргументи, що спрацюють саме тут і зараз. Наприклад, потрібно зуміти переконати в тому, що дотримання принципу ґендерної рівності є однією з найважливіших умов нормального функціонування демократичного суспільства. Демократія – це насамперед відповідальність і зацікавленість усіх громадян – і чоловіків, і жінок – у справах суспільства.


орлова ольга миколаївна,учитель української мови і літера-тури економіко-правового ліцею м. києва

ПЛан-консПект уроку

тема: Ґендер. Ґендерна рівністЬ.вступний урок

мета: • ознайомити учнів із поняттями «ґендер», «ґендерна рівність»; • сприяти свідомому позитивному сприйманню учнями цих понять як

невід’ємної складової цивілізованого суспільства й особистого життя кожної людини;

• розглянути українські національні традиції стосунків чоловіків і жінок із позицій ґендерної рівності (на прикладі українських народних прислів’їв, пісень, творів класиків української літератури);

• коротко ознайомити учнів із виникненням феміністичного світового руху, а також із діяльністю перших діячів фемінізму в Україні;

• простежити основні етапи розвитку ґендерного руху у світі через най-важливіші міжнародні акти щодо забезпечення ґендерної рівності, а також проведення міжнародних конференцій ти симпозіумів з ґендер-них питань;

• розглянути основи українського законодавства з питань ґендерної рівності (Конституція України, Закон України «Про забезпечення рів-них прав та можливостей жінок і чоловіків»);

• з’ясувати, які державні й недержавні установи опікуються питаннями забезпечення ґендерної рівності в Україні;

• через проведення конкурсу «Ґендер у малюнках» з’ясувати рівень усві-домлення важливості цієї теми учнями.

інтеГраціЯ: • біологія (біологічні відмінності чоловічої та жіночої статі людини);• суспільствознавство (суспільний рольовий статус осіб чоловічої та

жіночої статі);• всесвітня історія й історія україни (виникнення і розвиток фемініс-

тичного й ґендерного руху у світі та в Україні);• українське народознавство (українські національні традиції стосун-

ків у суспільстві та в сім’ї; народні пісні, прислів’я);• українська література (відображення ґендерних стосунків, традицій-

них для українського суспільства, у творах українських письменників-класиків);

• образотворче мистецтво (відображення ґендерних стосунків у малюнках учнів).

обЛаднаннЯ: 1. Комп’ютер. 2. Мультимедійна дошка.3. Медіафільм (програма Microsoft Office PowerPoint, версії 2003, 2007):

текстові матеріали; ілюстрації (малюнки, фотографії); відеофрагменти (Г. Квітка-Основ’яненко. «Сватання на Гончарівці»; українська народна пісня «Ой у мене роботящий муж»).

213

тема: Ґендер. Ґендерна рівністЬ.вступний урок

обЛаднаннЯ: 4. Конституція України.5. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і

чоловіків».6. Індивідуальні тематичні зошити-конспекти для учнів.7. Таблички з назвами рольових груп.8. Папір, олівці (фломастери) для проведення конкурсу «Ґендер у малюн-

ках».тиП уроку: комбінованийціЛЬова аудиторіЯ:

учні 9–10-х класів

ПринциПи навчаннЯ,застосовані на уроці

• науковість;• доступність;• наочність;• проблемність;• самостійність і активність учнів;• систематичність і послідовність;• урахування індивідуальних особливостей учнів;• інтеграція;• свідомість, стійкість засвоєння знань, умінь та навичок учнів;• зв’язок навчання з життям;• єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання.

методи викЛаданнЯ:

• монологічний;• демонстраційний;• діалогічний;• евристичний;• пошуковий.

методи навчаннЯ:

• інформативний;• пояснювальний;• заохочувальний.

методивиконаннЯ:

• частково пошуковий;• творчий.

Форми орГанізації навчаЛЬноГоПроцесу:

• фронтальна;• групова;• індивідуальна.

Форми виконаннЯ видів робіт:

• усно;• письмово;• з місця:• біля дошки.

час ПроведеннЯ: I варіант (із виконанням малюнків та проведенням конкурсу «Ґендер у малюнках» в аудиторії – 120 хвилин – два уроки).II варіант (із виконанням малюнків на конкурс «Ґендер у малюнках» удома і проведенням конкурсу через деякий час – 45 хвилин – один урок).

дата і місцеПроведеннЯ:мова викЛаданнЯ

українська


ПЛан і Хід уроку

і. організація класу.1. Перевірка стану технічних засобів навчання (інтерактивна дошка, комп’ютер).2. Забезпечення учнів індивідуальними тематичними зошитами-конспектами.

іі. актуалізація опорних знань.1. вступне слово вчителя.

слайд 1 Без анімаційних ефектів.

Чоловік і жінка… Дві людські статі, два світи – різні й нерозривні у своїй духовній і суспільній єдності. Від їхнього уміння взаємодіяти залежить мир і злагода в сім’ї, у сус-пільних стосунках, а відтак, і у державі. Але якщо терези, що «зважують» права чоловіка і жінки, перехиляються лише на один бік, порушується гармонія світу.

Так уже склалося історично, що у багатьох країнах протягом тривалого часу чоловіки посідали пріоритетне місце в сім’ї, суспільстві, керівних державних органах, а роль жінки була обмежена обов’язками матері і дружини, охоронниці домашнього вогнища. Звичайно, це перешкоджало жінкам реалізувати себе відповідно до власних інтересів і, як наслідок, спонукало до пошуку можливостей встановити соціальну рівність між чоло-віками і жінками.

Сьогодні і ми спробуємо розв’язати проблему захисту рівних можливостей жінок і чоловіків у виконанні соціальних ролей.

тема нашого уроку – «Ґендер. Ґендерна рівність». Це поняття, найімовірніше, незнайоме більшості з вас. Щоб його зрозуміти, пропоную обговорити і з’ясувати такі питання:

слайд 2 Анімаційний ефект: слова «Пропоную обговорити» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

1. Досліджуємо: ВІН і ВОНА.2. ҐЕНДЕР – поняття, важливе для ТЕБЕ!3. Ґендерні поняття й українські традиції. 4. Феміністичний та ґендерний рух в Україні та світі.5. Українське законодавство на захисті ґендерної рівності.

Слайд 3 Анімаційні ефекти:Фрагменти таблиці (рядки) з’являються на дошці поступово після натискання кнопки . .Слова «Наведіть власні приклади» блимають на дошці після появи останнього рядка й наступного натискування кнопки

215

2. отже, проводимо невелике дослідження. Що, на вашу думку, є найбільш характерним для чоловіка і жінки?

(Учні на дошці і в зошитах позначають обрані варіанти.)це вваЖаЮтЬ Характерним:

він ознаки вонанародЖуЄ дитину +

+ маЄ виЩі Фізичні ПоказникистворЮЄ домаШній затиШок +

+ Є ГоЛовоЮ родини+ заробЛЯЄ біЛЬШе ГроШей

(Учні можуть додавати власні приклади усталених характерних ознак для жінки й чоловіка.)

слайд 4 Анімаційний ефект: слова «Пропоную обговорити» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

А тепер пропоную розглянути ці ж приклади, але крізь призму біологічних і соціаль-них ознак.

біоЛоГічні ознаки соціаЛЬні+ народЖуЄ дитину+ маЄ виЩі Фізичні Показники

створЮЄ домаШній затиШок +Є ГоЛовоЮ родини +

заробЛЯЄ біЛЬШе ГроШей +

(Аналізують подібним чином і ті приклади, що додали під час роботи учні.)

висновкиЧи збігаються біологічні ознаки із соціальними ролями жінок і чоловіків? (Так, ні).Чи завжди соціальні ролі зумовлено біологічними статевими особливостями? (Так, ні).

ііі. робота над темою уроку.1. ознайомлення з базовими поняттями теми.

Ми таким чином підійшли до визначення нового для вас поняття – Ґендер.слайд 5 Анімаційний ефект:

слова «Це варто знати!» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.


Ґендер – соціальна стать людини, на відміну від біологічної статі: соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступу до влади, сімейну роль та роль в репродуктивній поведінці і є одним із базових вимірів соціальної структури суспільства.

слайд 6 Анімаційний ефект: слова «Це варто знати!» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

Цивілізоване суспільство, зважаючи на важливість врегулювання соціально-рольових статусів жінки і чоловіка, зацікавлене в забезпеченні ґендерної рівності.

Ґендерна рівність передбачає рівне отримання жінками й чоловіками соціально цінних благ, можливостей, ресурсів, винагород. Ґендерна рівність означає не те, що чоловіки й жінки стають однаковими, а те, що їхні можливості й життєві шанси – рівні.

2. Формування в учнів свідомого сприймання базових ґендерних понять («Ґендер – поняття, важливе для тебе!»).

слайд 7 Анімаційний ефект: слова «Визнач свою позицію!» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

Звичайно, такі визначення можуть здатися занадто складними, проте якщо ви вважа-єте хоча б більшу частину наведених тверджень справедливими, ця тема є важливою для вас! Прочитайте й визначайтеся з власним вибором:

чоЛовік і Жінка1. Повинні мати рівні Права на здобуттЯ освіти +2. маЮтЬ Право обіймати Посади, незваЖаЮчи на статЬ +3. маЮтЬ отримувати рівну оПЛату за ПрацЮ +4. добровіЛЬно розПодіЛЯЮтЬ сімейні обов’Язки +5. берутЬ рівну участЬ у виборчиХ ПроцесаХ +

(Учні можуть додавати власні приклади.)

3. ознайомлення учнів із відображенням ґендерних понять в українських наці-ональних традиціях.

розповідь учителяІсторія донесла імена чималого числа жінок, яких ми можемо по праву називати все-

українськими берегинями. Дочка Ярослава Мудрого, Анна, що стала королевою Франції, або ж його внучка Євпраксія, котра написала медичний трактат про траволікування; героїчна полонянка Настя Лісовська, по-народному Роксолана, що визволяла з турецької неволі козаків і жінок українських; славетна піснярка Маруся Чурай, нескорена засвічу-вачка «досвітніх вогнів» Леся Українка та багато інших… Наша історія може пишатися когортою славетних жінок.

217

Постійна відсутність чоловіка-козака, що пішов на Січ, у похід або загинув, спри-яла формуванню в українській жінці незалежного характеру, високого авторитету та поваги в сім¢ї. Як свідчать джерела, за козацьких часів незалежності української жін-ки-шляхтянки могла позаздрити дворянка будь-якої європейської країни, оскільки вона мала рівні з чоловіком права та незалежність. Жінки були членами церковних братств, засновували школи, монастирі, вільно вибирали собі нареченого, виховува-ли дітей, самі розпоряджалися своїм майном, управляли ним, розривали шлюб. Наприклад, під час укладання шлюбу хлопець не мав права сказати «беру тебе», а тільки «поберемося», «пошлюбуємося».

традиційно жінки в україні посідали вагоме місце в суспільстві. вони не тільки обробляли землю, а й виховували дітей, давали їм належну освіту й готували вірних захисників свого краю. це ще раз підтверджує високий суспільний статус жінки в українському суспільстві.

слайд 8 Анімаційний ефект: фрагменти фільмів включаються після натискання на відповідний фрагмент.

Пропоную переглянути матеріали і виступити експертами з дотримання ґен-дерної рівності у творах української літератури:

а) уривок фільму за твором Г. квітки-основ’яненка «сватання на Гончарівці»;

Можливий коментар учнівУ фільмі бачимо традиційне ставлення до жінки, дівчини: її примушують

до шлюбу з нелюбом, проте вона має право захистити себе, підсунувши йому гарбуза – знак відмови; хустка – знак добровільної згоди на шлюб – дістається коха-ному. Таким чином, народні традиції давали можливість дівчині захистити себе під час укладання шлюбу.

б) уривок народної пісні «Ой у мене роботящий муж».Ой у мене роботящий муж:Пішов косить Та й забув косу!А я, молода, здогадалася:За тую косу – Та й за ним по просу!Ой у мене роботящий муж:Я до хати, а він – з хати, На музики хоче гуляти! А я, молода, здогадалася:Одягаю черевики – та й за ним на музики!Буде знати, як жінку лишати!


Можливий коментар учнівПісня також демонструє елементи ґендерної рівності в житті українського подружжя.

в) народні прислів’я.

Можливий коментар учнівХоча рівні стосунки між чоловіком і жінкою не були чітко унормовані тодішніми зако-

нами, вони все ж були досить поширеними, про що свідчить велика кількість народних прислів’їв, а також широковідомі образи Одарки й Карася – персонажів опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».


ПрисЛів’Я1. Де красна молодиця, там ясна світлиця. 2. Уже б тая молодичка насіяла, нарубала. 3. Без жінки як без ума. 4. Усе гаразд, жінка ледащо: не зварить, не спече, коли нема що. 5. У хаті жінка три кути держить, муж – четвертий. 6. Дай жінці волю – сам попадеш в неволю. 7. Добра жона – то мужу корона. 8. Жінка доти люба, поки візьме за чуба.9. Жінка – княгинька, а хата не метена. 10. Жінка не бита – як миска не мита. 11. Жінка чоловікові подружка, а не служка. 12. Жінку треба слухати, як кличе їсти. 13. Жіноча дорога – від печі до порога. 14. Красна пава пір’ям, а жінка – чоловіком. 15. Чоловік радить світом, а жінка – чоловіком. 16. Без мужа жона сирота. 17. Чоловік – голова, жінка – шия: куди захоче, туди й поверне. 18. Чоловік у поле орать, а жінка – руками махать. 19. Якби мені добрий чоловік, я б йому ноги мила й юшку пила. 20. На козаку нема знаку.

Можливий коментар учнівПодані прислів’я демонструють різні варіанти стосунків подружжя, але в них чітко

простежуються й ознаки рівноправних взаємин, а то й відчутної переваги жінки над чоловіком (наприклад, у прислів’ях № 3, 5, 7,11, 17).

слайд 10 Без анімаційних ефектів. Феміністичний рух – рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками – виник

у ХVІІІ столітті у Північній Америці і набув поширення у США та Великобританії. У кінці ХІХ – на початку ХХ століття виникли міжнародні феміністські організації, зокрема Міжнародна рада жінок (1888 р.), Міжнародний альянс жінок за виборчі права жінок (1904).

219

В Україну феміністичні ідеї потрапили в другій половині ХІХ століття. Найбільш яскра-вими представниками цього руху в Україні стали наталія кобринська – меценатка, письменниця, видавець, Євгенія Ярошинська, софія окуневська – перша в Україні лікар-гінеколог. За участі видатної української письменниці ольги кобилянської вони створили Товариство руських жінок на Буковині (1894 р.). Феміністичні погляди були близькі й Лесі Українці, яка широко представила їх у своїх творах «Бояриня», «Лісова пісня», «Одержима» та ін. Таким чином, можна стверджувати, що українські жінки не сто-яли осторонь світових феміністичних процесів від самого початку їх розвитку.


Ґендерний рух є органічним продовженням руху феміністського, проте він охоплює права різних категорій суспільства (жінки – чоловіки; молодь – пенсіонери; дорослі – діти тощо). Тому ґендерна рівність потребує законодавчого врегулювання.

На міжнародному рівні законодавче оформлення ґендеру почали здійснювати у дру-гій половині ХХ століття.

найбільш важливі міжнародні акти щодо забезпечення ґендерної рівності• Устав ООН, який визначив рівність між чоловіками і жінками• Загальна декларація про права людини відображає питання дискримінації

щодо жінок (стаття 2) • Конвенція про нічну працю жінок • Конвенція про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності • Конвенція про політичні права жінок • Конвенція про охорону материнства• Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти • Конвенція з політичних прав• Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів• Декларація про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок• Декларація про ліквідацію насильства щодо жінок• Декларація тисячоліття ООН

Як бачимо, права жінки забезпечено на найвищому – міжнародному(!) – рівні, права, які ми з вами визначили як важливі й справедливі.


Питання дотримання цих прав, окреслення нових шляхів до забезпечення ґендерної рівності розглядають на міжнародних конференціях та симпозіумах.


міжнародні конференції та симпозіуми1974 р. Економічна і Соціальна Рада ООН скликає Всесвітню конференцію зі становища жінок. 1980 р. У Копенгагені відбулася II Всесвітня конференція ООН зі становища жінок. 1985 р. III Всесвітня конференція зі становища жінок відбулася в Найробі. 1995 р. IV Всесвітня конференція ООН зі становища жінок, що відбулася у Пекіні (Китай), ухвалила Пекінську декларацію й Платформу дій.2001 р. Азіатсько-тихоокеанський симпозіум ООН із впровадження ґендерних підходів.

1975 рік Генеральна асамблея оон проголосила міжнародним роком жінок, а 1976–1985 роки – десятиліттям жінок.

Перспективність міжнародного ґендерного руху демонструє резолюція Генеральної асамблеї оон (2000 р.), яка схвалила декларацію тисячоліття, що зобов’язувала уряди просувати ґендерну рівність для подолання бідності, голо-ду й хвороб.


Ключові положення міжнародних правових актів знайшли відображення в україн-ському законодавстві. Ще 1999 року Верховна Рада України схвалила Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок і Концепцію держав-ної сімейної політики – документи, спрямовані на підвищення ролі жінки в українському суспільстві.

У Конституції України (статті 3, 21, 24, 51) також закріплено ґендерну рівність в Україні. Зокрема, у ст. 24 зазначено, що рівність прав жінок i чоловіків забезпечується: наданням їм рівних можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.

Конституція Українистаття 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних

та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця прожи-вання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можли-востей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, вста-новленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитин-ства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.


У 2005 році було ухвалено закон україни «Про забезпечення рівних прав та мож-ливостей жінок і чоловіків», який відповідає міжнародним нормам.

221

закон україни «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»стаття 3

Основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямова-на на: - утвердження ґендерної рівності; - недопущення дискримінації за ознакою статі; - застосування позитивних дій; - забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень; - забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків; - підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства; - виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері; - захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

слайд 15 Анімаційний ефект: слова «Визначте основні функції відповідних установ» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

В Україні для впровадження й дотримання ґендерного законодавства створено від-повідну систему державного захисту, складовими частинами якої є і державні, і громад-ські структури.

Пропоную провести гру-дослідження.

Аудиторія поділена на відповідні групи (на столах – таблички з назвами рольових груп: «Верховна Рада України», «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини», «Кабінет Міністрів України», «Органи виконавчої влади та органи місцевого самовряду-вання», «Об’єднання громадян»). Учасникам пропонують визначити основні функції цих установ у галузі захисту ґендерної рівності в Україні.

установа основні Функції

а Верховна Рада України 1. Здійснення контролю за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

б Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

2. Виконання на місцях загальнодержавних та регіональних програм із питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

в Кабінет Міністрів України 3. Забезпечення проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків.

Г Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування

4. Участь у розробці рішень, що ухвалюються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

д Об’єднання громадян 5. Визначення основних засад ґендерної політики держави.


Отримані результати дослідження звіряємо з контрольним слайдом:слайд 16 Напис «Перевірте себе: А – 5; Б – 1; В – 3; Г – 2; Д – 4» без анімаційних ефектів.

Сьогоднішня розмова про ґендер і ґендерну рівність – початок великої роботи для кожного з вас, і сподіваюся, що вона стане запорукою усвідомлення ВАШОГО рівного з усіма місця в сім’ї, навчальному чи виробничому колективі та в суспільстві.

Запам’ятайте: Жінка і чоловік мають бути різними, але рівними!

іV. закріплення.

слайд 17 Анімаційний ефект:слова «Оголошується конкурс „Ґендер у малюнках”» на дошці автоматично блимають, щоб привернути увагу учнів.

Щоб кожний із вас міг висловити власну думку про почуте й побачене, пропоную взяти участь у конкурсі «Ґендер у малюнках», де ви зможете відобразити розуміння понять ҐЕНДЕР, ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ.

Приміткичас проведення конкурсу. За наявності часу конкурс проводять як складову части-

ну уроку. В іншому разі це завдання можна запропонувати до виконання вдома, чітко оголосивши дату збирання малюнків, оформлення виставки, а також умови проведення конкурсу.

до участі в журі конкурсу малюнків можна запросити:• представника неурядових жіночих організацій;• представника органу місцевого самоврядування;• директора навчального закладу; • заступника директора з питань виховної роботи;• шкільного психолога;• голову органу учнівського самоврядування навчального закладу;• активних і свідомих учнів, що зацікавилися проблемою захисту ґендерної рівності.

умови конкурсу малюнків організаційна група має заздалегідь визначити (взявши за основу ті, що вже застосовували) й оголосити перед початком проведення конкурсу.

використані джерела1. Конституція України.2. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».3. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.4. Прислів’я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру. – К.: Наукова

думка, 1990. 5. http://ru.wikipedia.org/wiki/гендер6. http://uk.wikipedia.org/wiki/ґендер

223

7. http://www.gender.cawater-info.net/what_is/chronology.htm8. http://www.gender.cawater-info.net/what_is/index.htm9. http://www.mi-rivni.ammu.org.ua/disukr10. http://www.mi-rivni.ammu.org.ua/ruh11. http://www.mi-rivni.ammu.org.ua/world12. www.shsd.ru


стельмашенко ольга володимирівна,учитель канівської зоШ і–ііі ст. № 4 (м. канів, черкаська область)

Предмет: Людина і суспільство, 11-й клас.Тема уроку: «Ґендерна рівність в роки Великої Вітчизняної війни»Мета:1) на основі власного дослідження розкрити ґендерну рівність у роки Великої

Вітчизняної війни;2) показати велич духовних цінностей української жінки, яка голосом материнської

любові, святим материнським словом не тільки підняла своїх синів і дочок на боротьбу з ворогом, а й сама нарівні з ними стала на захист рідної землі;

3) навчати старшокласників аналізувати ґендерну рівність у контексті європейських цінностей; виховувати почуття відповідальності та причетності до утвердження ґендер-ної рівності в українському суспільстві.

Тип уроку: підсумково-узагальнюючий.Форма проведення: презентації дослідження. Обладнання: тексти Декларації прав людини та Державної програми з утвердження

ґендерної рівності в українському суспільстві, плакати, фото, документи, мемуари, осо-бисті щоденники.

Хід уроку

і. оголошення теми, мети уроку.учитель. 9 травня 2010 року виповнилося 65 років із Дня Великої Перемоги. Дорогою

ціною завойоване наше щастя. Ми звикли, що ветерани, в основному, – чоловіки. Так уже сталося: образ воїна зі спідни-

цею і косами навряд чи постає в нашій уяві. «У війни не жіноче обличчя», – так назвала свій твір письменниця Світлана Алексієвич. Та обличчя у війни можуть бути різними...

Ви народилися і виросли в мирний час. Ви добре знаєте, як шумлять весняні грози, проте вам випало щастя ніколи не чути гарматного грому. Ви бачите, як споруджуються нові будівлі, але, на щастя, навіть не уявляєте, як легко вони руйнуються під зливою бомб і снарядів.

Наш урок «Ґендерної рівністі в роки Великої Вітчизняної війни» проходить у дні свят-кування 65-ої річниці заснування ООН, яка в 1948 році проголосила Загальну декларацію прав людини та принципи ґендерної рівності, на основі яких розроблено Державну про-грама з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві.

іі. актуалізація теми дослідження. Учитель надає слово соціологу, який знайомить присутніх із висновками соціологіч-

ного дослідження.соціолог. Серед найактуальніших та найгостріших проблем, які «подарували» Україні

останні два десятиліття ХХ століття, – питання фемінізму й ґендерних стосунків. Разом із проблемами в сфері економіки, політики, культури сьогодні на перший план виходить

225

проблема ґендерної рівності. Із опитаних нами 450 канівчан 420 уважають це питання одним із головних в українському суспільстві. Отже, ставлення суспільства до жінки, а через неї до свого майбутнього є одним з основних на сучасному етапі.

1-й учень. Письменник Євген Сверстюк про становище української жінки писав: «Над її голо-вою проходили і вкопувалися зморшками на чоло війни, революції, репресії, братовбивства, колективізація, голод, людоїдство, пожежі, окупації – і могили, могили, могили без хрестів!».

Виснажена болем утрат і працею, вона, українська жінка, голосом материнської любо-ві до життя і мудрістю продовження роду, своїм святим материнським словом не тільки підняла своїх синів і дочок на боротьбу з ворогом, а й сама нарівні з ними стала на захист рідної землі.

ііі. Презентація результатів дослідження.2-й учень. У лавах Червоної армії несли службу понад 800 тисяч жінок з усіх регіонів

СРСР, зокрема 127 тисяч жінок з України. Вони змінили ошатні сукні на військовий одяг й пройшли сувору школу бойового і громадсько-політичного загартування, мужньо дола-ли виснажливі фронтові шляхи.

А як нещадно, не знаючи втоми, боролися вони з ворогом у партизанських загонах, анти-фашистському підпіллі, додаючи свій відчутний внесок у всенародну війну з окупантами!

Трудівниці України перші кинули клич: «Усе для фронту! Усе для перемоги!», замінив-ши своїх чоловіків за верстатами, у вибоях, біля мартенів, за кермом автомашин. Патріотки були в перших рядах масового руху, допомагаючи фронтові у створенні фонду оборони, передаючи особисті заощадження на будівництво літаків, танків та іншої бойової техніки.

Непоодинокими були випадки, коли жінки надихали й благословляли на героїзм наших воїнів особистим прикладом, вели в бій. У тяжких умовах тимчасової окупації жінки відстоювали духовні підвалини народу, зберігали тепло сердець і ніжність душ, на яких споконвіків трималося людське життя.

3-й учень. Більш як 100 тисяч жінок нагороджено орденами й медалями. 91-й жінці присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 27 із них – уродженки України, 53 брали участь у боях за Україну. Серед них – 28 росіянок, 21 українка, 2 татарки, карелка та єврейка. Це свідчить про те, що найголовнішим джерелом перемоги були єднання й дружба народів СРСР.

Усі героїні були дівчатками, молодими жінками – їм було не більше двадцяти п’яти років. Вони воювали в різних родах військ. Найбільше їх було у військово-повітряних силах – 32 героїні.

4-й учень. У боях за Україну смертю хоробрих полягло 17 жінок – Героїв Радянського Союзу: Н. Т. Волкова, В. Й. Гнаровська, Н. Т. Гнелицька, У. Н. Громова, Д. П. Дяченко, К. І. Зелененько, Н. Т. Кисляк, Т. Г. Костиріна, Л. В. Литвяк, Н. А. Онілова, Г. К. Петрова, Ф. А. Пушина, Л. С. Ратушна, Є. Н. Руднєва, Н. І. Сосніна, О. К. Убийвовк, Л. Г. Шевцова.

5-й учень.Ми ставили перед собою завдання дослідити, про що думали жінки на війні, описа-

ти їхній моральний стан. Говорить жінка-ветеран Софія Філімонівна Семенюк, старша операційна сестра: «Жінка від жалю дорослішає. Я була дівчинкою, мене б саму ще пожаліти, але я стільки пережила вже в перший рік війни, що почувалася дорослою! Привезли пораненого, повністю забинтованого. Я йому напевно когось нагадувала, і він


повернувся до мене: „Ларис. Ларисо, Ларочко...” Це звернення було, мабуть, до дівчини, яку він кохав. Я підійшла до нього, приглядаюся. „Ти прийшла?” За руку його взяла, по голові погладила. (І зараз не можу розповідати без сліз.) Нахилилася ближче й почула: „Я, коли йшов на фронт, не встиг тебе поцілувати. Поцілуй мене”. Я пригорнула хлопця до себе, поцілувала. А в нього сльози з очей потекли і в бинти заховалися. І все. Він помер... Ми рятували поранених, але більшість медичних працівників шкодували, що вони тільки перев’язують рани, а не стріляють у ворога».

6-й учень. Про героїнь Великої Вітчизняної війни пишуть книги та вірші, їм промовля-ють слова подяки зі сцени. Ми дивимося на тих, хто ще залишився в живих – сухеньких бабусь з орденами, які стали легендою свого часу. І майже ніхто не може уявити, якими вони були колись. Але вдумайтеся: коли тримали штурвал бомбардувальника чи винищувача, бинтували поранених і підривали німецькі танки, більшості з них не було й двадцяти п’яти.

Жінки... Та які жінки? Дівчатка! За кожну з них у 1945 на стіні рейхстагу одна українка розписалася: «Я, Софія Кунцевич, прийшла в Берлін, щоб убити війну!».

7-й учень. Говорить Ольга Яківна Омельченко, санінструктор: «Найстрашнішим для мене був перший бій. Небо гуде, земля гуде, здається, серце розірветься, шкіра на тобі трісне. Я просто не могла. Як це все мені пережити? Думала, що не витримаю. Тоді взяла свій комсомольський квиток, умочила в кров пораненого, поклала його собі в кишеню, застебнула її. Дала клятву: „Витримати!”. Після бою мене викликав начальник штабу: „Ось дивлюсь я на тебе й думаю, що змусило тебе піти в це пекло? Уб’ють, як муху. Це ж війна! Давай переведу тебе в санітарну частину? Ну добре, якщо вб’ють, а якщо залишишся без рук, без ніг? Ти подумала про це?”.Я відповіла: „Товаришу полковнику, я подумала. Прошу, не виганяйте мене з роти”».

8-й учень. Наша мужня канівчанка Олександра Іванівна Колчанова – ветеран двох воєн: фінської і Вітчизняної. У військово-польовому госпіталі працювала операційною сестрою. Через її руки пройшли не десятки, не сотні, – тисячі поранених. У 1944 році її, як спеціаліста високої кваліфікації, відряджають у 1-шу Польську армію ім. Костюшка. За проявлений героїзм лейтенант медичної служби О. І. Колчанова відзначена орденом Великої Вітчизняної війни і шістьма медалями. Вона також нагороджена польським орде-ном «Срібний хрест», медаллю «За мужність» та нагрудним знаком «Грюнвальд».

9-й учень. Добровільно пішла на фронт вихованка дитячого будинку м. Канева Любов Чайка. Досконало оволоділа професією телеграфістки. Воювала на 1-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. Війну закінчила в Берліні.

Раїса Павлівна Пластун, учитель географії, поетеса, воювала на фронті; Ніна Іванівна Письменна, учитель історії, лейтенант медичної служби, дійшла до Берліна; Ніна Ничипорівна Пугачова, яка з 1965 по 1985 рік була головою батьківського комі-тету школи, під час Великої Вітчизняної війни воювала з ворогом у партизанському загоні в Білорусії.

22 червня 1941 року в школах Канівщини святкували випускний вечір. Серед випускни-ків була і Марія Блажевська, яка першою пішла на фронт. Вона звільняла Сталінград, Кенігсберг, Прибалтику. Свої вірші «Сталінградська сюїта», «Я почуваю себе солдатом», «Мамо, жди», «Прощай, товаришу», «Пам’ять серця» були написані нею на фронті в окопах.

10-й учень. Хочу підкреслити, що в танкових військах було небагато жінок, десь 25 відсотків. Проте дівчата та жінки різними шляхами намагалися потрапити на фронт

227

танкістами. У роки Великої Вітчизняної війни Олександра Ращупкіна повторила вчинок легендарної «кавалериста-дівиці» Надії Дурової, що в 1806 році під чоловічим ім’ям пішла на військову службу, а потім боролася з армією Наполеона. У 1942 році Олександра Ращупкіна, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийшла у військомат, записалася на фронт під іменем Олександра Ращупкіна. У Підмосков’ї закінчила курси шоферів, а потім, під Сталінградом, – двомісячні курси механіків-водіїв танка. Воювала в складі 62-ої армії генерала Чуйкова. Майже три роки ні екіпаж танка, ні однополчани навіть не підозрюва-ли, що під виглядом відчайдуха Сашка ховається жінка. Таємниця відкрилася тільки в лютому 1945 року, коли вона була тяжко поранена на території Польщі. Олександру кинувся рятувати механік із сусіднього танка. Він і викрив дівчину.

А ось інший приклад героїзму жінки-танкіста. У боях за Київ механік-водій Катерина Петлюк тричі водила свій танк в атаку і знищила 400 гітлерівців. А коли її танк був під-битий, вона вискочила з нього і підбила ще трьох фашистів.

11-й учень. Кожна людина на фронті була чиєюсь дитиною. Людину, особистість, громадянина, дитину насамперед виховує мати. Ніжні листи її материнського серця зігрі-вали синів у боях. Вони, її сини, виконували священну клятву: «Перемога буде за нами». Тільки наша канівська земля виплекала, виховала 10 Героїв Радянського Союзу.

У чарівному світі, що його створювала в сім’ї українська жінка – мати, брали початок ідеали народної педагогіки, в основі яких було виховання людської гідності та патріотизму.

12-й учень. Це вона, українська згорьована жінка, знайшла в собі мужність поспів-чувати полоненому солдату, 16-річному Даніелю Лінку. Через багато років він дасть оцінку людяності української жінки: «У тому страшному пеклі Другої світової війни, я, полонений німецький солдат, відчув милосердя української жінки, яка простягнула мені шматочок хліба. До цього часу бачу очі цієї жінки. Не знаю, що сьогодні віддав би за той хліб».

учитель. Наше дослідження вийшло за межі України. Нам пощастило, що в Німеччині є люди, які теж досліджують аналогічні проблеми. Один з них – німецький учитель Йозеф Вількас. Це йому належать такі слова: «Досліджуючи морально-психологічні наслідки війни, я та мої учні зрозуміли, що в роки Другої світової війни між народами жевріла, ніколи не згасаючи, іскорка Божої любові, яка йшла прямо від серця матері».

13-й учень. Наші німецькі ровесники повідомили нам, що Марта Мюллер з Баварії, попри заборону німецької влади, першою понесла харчі для невільників з Канівщини, які три доби добиралися, а добу мокли під дощем у далекій Баварії. Ця жінка здійснила гро-мадянський подвиг, залучивши до справи милосердя своїх однодумців.

Досліджуючи прояви духовних цінностей жінок Європи в Другій світовій війні, ми ознайомилися зі спогадами Анастасії Василівни Воронової, єфрейтора, прожектористки: «Усі бачили, що фашисти творили на нашій землі, а ми хотіли подивитись на їхніх матерів, жінок, дітей. І ось Німеччина. Ми з подругою їдемо на велосипеді. Іде жінка з хлопчиком, везе двох дітей у колясці. Порівнялась із нами, стала на коліна і вклонилась. Ми не розу-міємо, про що вона говорить. Вона на груди показує, де серце і на дітей. Ми зрозуміли, що вона дякує нам, що її діти залишились живими. Вона така ж, як і ми, мати, і для неї найсвятіше – діти її. Велике материнське серце! Іноді ми думаємо, що знаємо про твою мужність, твою любов, твоє терпіння й твою ніжність, про твої сльози і про твою радість. Ні, ми не все про тебе знаємо, ти – безмежне».


14-й учень. Серце краялося від болю, коли ми зустрічалися з жінками, які залишилися вдовами з маленькими дітками на руках. Розповідь про них – у нашому дослідженні. Вони здійснили великий подвиг. Їхні сім’ї зачепив голод і холод, узимку в оселі замерзала вода, проте на пропозицію здати дітей до дитячого будинку, вони не погоджувалися. Заслуговують великої поваги жінки-вдови Канівщини Діденко Параска, Стельмашенко Лідія, Климчик Софія, Григорович Євдокія. Це вони у повоєнні роки з мужністю та гідністю замінили дітям батьків, з ранку до ночі працювали, виконували непосильну працю чоловіків.

15-й учень. Я – сербка за національностю. Я, незважаючи на свій юний вік, побачила на власні очі й пережила трагедію локального конфлікту в Югославії.

Ні війні! Хай всі прислухаються до голосу жінок світу, матерів, які дають життя люди-ні. Вони народжують своїх дітей для щастя!

Повідомлення експерта-дослідника про виконання Державної програми з утвер-дженням ґендерної рівності в м. Каневі.

• На 1 січня 2010 року в м. Каневі проживало 25934 осіб, із них чоловіків –11617, жінок – 14125.• 50 чоловіків і 31 жінка працюють державними службовцями Канівського міськви-

конкому.• Керівників великих компаній й підприємств – 11,• із них – 6 жінок.• У закладах освіти працюють 728 осіб,• із них – 634 жінки.• Кількість депутатів – 33,• жінок – 11,• чоловіків – 22.• Кількість жінок, які працюють за кордоном, – 78,• чоловіків – 27.• Кількість жінок, які потерпають від насильства в сім’ї (зафіксовані напади) – 32.16-й учень. Матеріал, який представлено на конкурс, збирали по крихті старшоклас-

ники нашої школи, об’єднані в клуб «Співдружність», який існує з 1996 року. Його діяль-ність різнопланова. Один з її напрямків – дослідницька робота, присвячена ґендерній рівності в роки Великої Вітчизняної війни. Я вважаю, що наші дослідження є актуальними, вони мають велике значення в патріотичному вихованні молоді.

іV. висновки.учитель. Наше багаторічне дослідження дало можливість не тільки продемонструва-

ти ґендерну рівність в роки Великої Вітчизняної війни, а й показати духовні цінності дружини, матері, сестри, коханої, завдяки яким наш український народ виборов Перемогу.

Ставлення суспільства до жінки, а через неї до свого майбутнього – дитини, – то є завтрашній день України, закладений уже сьогодні.

Ще не все гаразд сьогодні з утвердженням ґендерної рівності в нашому суспільстві, тому учасники нашого «круглого столу» звертають увагу на потребу активніше формува-ти ґендерну рівність.

229

степанова наталія михайлівна,викладач черкаського навчально-консультаційного центру ону «Юридична академія»

тема уроку: «взаємні права та обов’язки батьків і дітей» (9-й клас, правознав-ство: практичний курс, 1 година).

цілі уроку:• дати уявлення про взаємні права та обов’язки батьків і дітей;• розвивати вміння аналізувати і розв’язувати правові ситуації, які пов’язані з пору-

шенням прав та обов’язків батьків і дітей;• навчити виявляти позитивні наслідки для всієї родини ґендерно справедливого

розподілу сімейних обов’язків;• сприяти розвитку критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів.

очікувані результатиПісля уроку учні зможуть:• пояснювати, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними;• наводити приклади окремих прав та обов’язків батьків і дітей;• розв’язувати правові ситуації, пов’язані з порушенням прав та обов’язків батьків

і дітей;• висловлювати власну думку про ґендерно справедливий розподіл сімейних

обов’язків.

обладнання:1. Виховуємо людину і громадянина. – Дрогобич: Відродження, 2006. – 127 с.2. Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навч. посібник для учнів

9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової. – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.

3. Міжкультурна освіта в школі. – Варшава: Центральний осередок удосконалення учителів, 2008. – 386 с.

4. Правознавство (практичний курс): підручник для 9-го класу / В. Л. Сутковий, Т. М. Філіпенко. – К.: Генеза, 2009. – 216 с.

5. Степанова Н. М. Україна у європейському просторі: міжкультурна освіта в школі: Навчально-методичний посібник. – Черкаси: ОІПОПП, 2008. – 42 с.

План вивчення нового матеріалу:1. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.2. Особисті немайнові права дітей.3. Права батьків і дітей на майно, право на утримання.


Хід уроку

і. організаційний момент.

іі .актуалізація опорних знань учнів. мотивація навчальної діяльності.

Учитель пропонує учням кілька висловів відомих діячів і науковців, щоб вони назвали один із найвідоміших інститутів суспільства:

• … – це форма спілкування (Аристотель).• … – це економічна клітина соціуму (Ф. Енгельс).• … – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань

(В. О. Сухомлинський).Відповідь: сім’я.

Сім’я – це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв’язки, на різноманітні взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім’ї, які живуть разом і спільно ведуть госпо-дарство.

Життя сім’ї – це дуже складні й різноманітні процеси або сторони життя людини: біо-логічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні тощо. Сьогодні ми поговоримо про взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Проблемне питанняПідтвердіть або спростуйте тезу: «Успішність сім’ї залежить від усіх її членів і ґрунту-

ється на взаємній відповідальності та повазі батьків і дітей».

ііі. вивчення нового матеріалу.

1. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Колективна роботаУчні розбирають матеріал у підручнику про взаємні права та обов’язки батьків і дітей

та виконують вправу «бінго».

вправа «бінго»

Хід вправи Учитель роздає учасникам заняття картки з дванадцятьма запитаннями. Учні підпису-

ють картки і за командою починають швидко збирати підписи серед тих з учасників групи, хто знає відповідь на питання.

Увага! Один учасник може підписатися лише біля одного питання в одній картці. А далі може підписуватися в картках інших учасників. Виграє той, хто першим збере всі підписи, – він піднімає руку і вигукує: «БІНГО!».

За бажанням учитель перевіряє картки всіх учнів, а якщо бракує часу, то перевіряє вибірково.

231

Питання для обговорення• На які питання відповіли найшвидше? (Ваш коментар: чому?)• На які відповідали найдовше? (Ваш коментар: чому?)• Як Ви розумієте норму, що батьки і діти мають здійснювати одне щодо одного

визначену законом можливу та необхідну поведінку?

Зразок картки

знайдіть людину, яка:

• Живе з сім’єю ______________________________________________________________________• Допомагає батькам по господарству ______________________________________________________________________• Допомагає батькам виховувати молодшого братика (сестричку) ______________________________________________________________________• Має гарні оцінки в школі ______________________________________________________________________• Уміє готувати ______________________________________________________________________• Сама ходить за покупками для родини ______________________________________________________________________• Поважає тата й маму ______________________________________________________________________• Пишається своєю родиною ______________________________________________________________________• Любить дивитися телевізор разом із сім’єю ______________________________________________________________________• Ходить в кінотеатр (театр, на виставки) разом із батьками ______________________________________________________________________• Сама доглядає за котиком (собачкою, хом’ячком, папугою) ______________________________________________________________________• Може поділитися зі всімачленами родини улюбленим шоколадом ______________________________________________________________________

Юридичний практикумУчні знайомляться із запропонованими ситуаціями і коменують їх.1. Якщо батьки перебувають у шлюбі і в них народжується дитина, то її вважають такою,

що походить від цього подружжя, а чиєю є дитина, якщо чоловік і жінка не перебува-ють у шлюбі?

2. Мама має більше прав на дитину, тому що вона її народила, а батько лише виховує.3. Мама має більше прав щодо дитини, а батько – більше обов’язків?


2. Особисті немайнові права дітей.

Сьогодні ми живемо в насиченому інформаційному просторі, проте навіть у ХХІ сто-ліття не втрачає своєї актуальності фраза: «Хто володіє інформацією, той володіє світом!». За браком часу ми не замислюємося, що інформація може і піднести людину, і нашкоди-ти їй. Інколи важливу інформацію беруть на віру, а за умови постійного повторювання вона здається незаперечним фактом. Саме таке сприйняття інформації є причиною виникнення упереджень, які часто перетворюються на стереотипи. Стереотипи змушують людину діяти не на основі виваженого рішення, а за звичкою, навіть якщо ця звичка морально застаріла.

вправа «Групове інтерв’ю»

Хід вправи Учні об’єднуються в міні-групи і вчитель дає перше завдання.1. Прочитайте картку.2. Чи погоджуєтеся ви з такими твердженнями?3. Який образ створюють ці висловлювання?

• Батько має право забрати дитину з пологового будинку.• Батько дає дитині своє прізвище.• Мати визначає ім’я дитини.• Батько визначає місце проживання дитини.• Тільки мати може вирішувати, чи спілкуватися дитині з батьком чи ні.• Батько вирішує, як виховувати дитину.

Учитель пояснює питання про особисті немайнові права і обов’язки дітей та батьків. І дає друге завдання.

1. Прочитайте картку.2. Зробіть помітки навпроти кожного з тверджень: літера «Ф» – факт, літера «С» –

стереотип.

• Лише батько має право забрати дитину з пологового будинку, оскільки він керує автомобілем.

• Батьки визначають ім’я дитини.• Місце проживання дитини – тільки спільно з батьками.• Батьки народили дитину, отже вони її люблять.• Батько вирішує, як виховувати дитину: хто дбає, той і лає.• Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів

до органів опіки й піклування.

233

Підсумки• Чи легко було визначатися?• Щодо яких тверджень було складно визначитися?• Як відрізнити факти від стереотипів?• Як стереотипи впливають на наше життя?Учитель може запропонувати в кожній групі навести приклади стереотипів, з якими

учні стикалися самі.

вправа «„Фотографія” із життя моєї родини»

Мовою статистикиЗа традицією, що відтворюється віками, від жінок суспільство очікує насамперед

виконання ролі матері та домогосподарки (навіть якщо жінка працює поза домом), а від чоловіків – виконання ролі працівника і годувальника сім’ї.

Наявна в суспільстві дискримінація за ознакою статі виявляється у невизнанні вироб-ничої праці жінок у домашньому господарстві як соціально значущої. З урахуванням хатньої роботи українські жінки в середньому зайняті різними видами робіт майже на 25% часу більше, ніж чоловіки.

Хід вправи Учні отримують завдання скласти «Фотографію…» із життя своєї родини, приблизно

підрахувавши, скільки часу витрачає кожний член родини на різні види хатньої роботи. І чітко розділити робіту на «чоловічу» та «жіночу».

Питання для обговорення• Які ваші враження від отриманих фотографій?• Як розподілено роботу у вашій родині (нерівномірно, традиційно патріархально,

гнучко)? Від чого це залежить?• Ваші пропозиції: що можна зробити для подолання дисбалансу в розподілі хат-

ньої роботи серед членів родини?

Питання для роздумів

Чи потрібно оплачувати хатню роботу?


Для додаткового читанняУчитель пропонує учням прочитати оповідання П. Лефевра і обговорити в колі, чи

погоджуються вони з підходом Іллі, чому мама Іллі так вчинила і чи потрібно розділяти хатню роботу на «чоловічу» й «жіночу».

П. Лефевррахунок для мами

Маленький Ілля сидів за кухонним столом і щось записував у свій зошит.• Що ти так старанно пишеш? – запитала мама, стоячи біля кухонної плити.• Рахунок для тебе! – відповів хлопець, не відриваючись від роботи.• Цікаво, цікаво, – здивувалась мама.• Побачиш, коли я закінчу.

Він списав цілий листок, простягнув його мамі, і вона вголос почала читати:«Рахунок для мами Смирнова Іллі, який зробив деяку роботу по господарству і хотів би

отримати певну суму грошей. А саме: два рази приніс молоко – 30 копійок; чотири рази прибрав кухню – 90 копійок; два рази повитирав посуд – 60 копійок; п’ять разів почистив взуття – 95 копійок; чотири рази накрив на стіл – 80 копійок; усе разом – 3,55 гривні».

Мати уважно прочитала дивний рахунок, взяла олівець і сказала:• Я запишу тобі свій рахунок.• Твій рахунок? – здивувався Ілля.• Так, невеличкий, – кивнула мама і написала:

«Рахунок Смирнової Н. В. синові Іллі: десять років для нього варила їсти – 0,00 гривні; десять років для нього прала – 0,00 гривні; п’ятдесят штанів і курток зашила і залатала – 0,00 гривні; сто ночей просиділа біля нього, коли він хворів, – 0,00 гривні; усе разом – 0,00 гривні».

Хлопець уважно прочитав мамин рахунок.• Але, мамо, чому ти скрізь написала 0,00 гривні?• Тому що мама для своєї дитини все робить просто так, – відповіла жінка. • Але, якщо хочеш, я можу тобі дати тих три гривні п’ятдесят п’ять копійок, які ти заслужив. Ілля підхопився зі свого місця, підбіг до матері, обняв її і сказав:• Ні, ні, мамо, я не хочу жодної копійки. Пробач мені. Я все зрозумів. Мама поцілувала сина, і вони разом почали накривати на стіл.

3. Права батьків і дітей на майно, право на утримання.

Робота з документом

Учні вивчають статті 173, 174, 175, 177 Сімейного кодексу України, щоб дізнатися, як закон регулює майнові права в сім’ї.

235

вправа «Право власності»

Хід вправи

Учитель роздає чисті аркуші формату А4 і комплекти фломастерів або олівців. Завдання кожного учня – створити візитівку «Сімейного права власності», тобто зробити відповідні малюнки в кожній з чотирьох частин аркушу. Наприклад,

Власність батьків Моя власність

Сімейна власність Власність брата (сестри)

Після обговорення «Візитівок» учні дають відповідь на запитання:• «Хто має право на захист майнових прав дитини, якщо батьки неналежно вико-

нують свої обов’язки щодо управління її власністю?».

Юридичний практикумУчні аналізують запропоновані ситуації і коментують.

– Ганні – 58 років, вона розлучилася із своїм чоловіком Анатолієм кілька років тому. Дітей у них немає. Ганна – пенсіонерка, але продовжує працювати. Вона має своє господарство – садок, теплицю, але на всі її потреби (косметику, одяг, подорожі) грошей не вистачає. У квітні цього року вона звернулася до суду із заявою, в якій просить через своє скрутне матеріальне становище стягувати аліменти із колиш-нього чоловіка .

• Якщо ви є захисником інтересів Ганни, які б аргументи ви навели на захист своєї позиції?

• Якщо ви є захисником інтересів Анатолія, які б аргументи ви навели на захист своєї позиції?

• Якщо ви – суддя і маєте ухвалити рішення у цій справі, якими положеннями зако-нодавства ви будете керувалися?

• Чи змінилося б ваше суддівське рішення, якщо треба було б визнавати право-мірність інтересів іншої статі?

– Цього року Сашкові не пощастило вступити на денне відділення історичного факультету, його зарахували на заочну форму навчання. Він влаштувався офіс-менеджером у компанію «Світ ласощів». Хлопець живе разом із мамою та мен-шою сестро . Батько, який живе окремо, має іншу сім’ю. Він не сплачує аліментів, але час від часу допомагає дітям від першого шлюбу. Чи може Сашко подати позов до суду про стягнення аліментів на своє утримання? Відповідь обґрунтуйте.


іV. закріплення вивченого матеріалу.

вправа «уявний мікрофон»

Хід вправи

Учні по черзі висловлюються, продовжуючи речення:• «Сім’я щаслива, коли ...».• «Моя мама гарна господиня, а до того ще й...».• «Моє ім’я вибрав тато, а мама ...».• «У моїй сім’ї я маю багато прав, а серед моїх обов’язків – ...».• «Хатня робота має бути ...».Учитель наголошує, що ґендерна рівність має посідати важливе місце в кожній сім’ї,

адже вона лежить в основі забезпечення розвитку здорового суспільства та знаходиться в центрі економічного і соціального прогресу.

V. Підсумки уроку. Учні розв’язують проблемне питання, повертаються до переліку очікуваних результа-

тів уроку і оцінюють їх виконання. Vі. домашнє завдання.1. Опрацювати конспект і текст підручника.2. Написати есе на тему: «Право батька – виховувати сина, а мами – дочку!».

словник термінівҐендер – поняття, що ввійшло у вжиток із соціології. Воно означає соціальну стать

людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціаль-ні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.

Ґендерні стереотипи – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються стано-вища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закрі-плюють наявні ґендерні розбіжності, перешкоджаючи змінам у сфері ґендерних відносин.

Ґендерна справедливість передбачає неупереджене ставлення до жінок і до чоло-віків. Для забезпечення справедливості потрібен доступ до заходів, які компенсують історичні та соціальні невигоди, що позбавляють можливості чоловіків та жінок діяти на провідному рівні. Справедливість веде до рівності.

Ґендерна рівноправність означає, що жінки й чоловіки мають однаковий статус, за однакових умов реалізують усі права людини, мають однакову можливість робити свій внесок у національний, політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток і отримувати користь від результатів. Тобто це рівне оцінювання суспільством подібностей та відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення їхніх ролей.

237

сторожук олена в’ячеславівна,заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи і–ііі ступеня села брани Горохівського району, волинської області

тема уроку: «міф як основа та джерело сюжетів, тем, образів і мотивів літера-тури. міфічно-релігійні образи: ґендерний аспект»

мета уроку: розширити та поглибити учнівське розуміння міфу як особливої стадії в розвитку художнього пізнання людиною дійсності, здійснити огляд культурологічних концепцій шкіл, які вивчали міф протягом останніх років, виділити ґендерні особливості міфічних образів та специфіку їх взаємодії; сприяти вихованню в учнів розуміння призна-чення людини, її ґендерної рівності.

обладнання: логічні схеми, мультимедійна презентація, учнівські малюнки до окре-мих епізодів міфів.

Хід урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Мотивація навчальної діяльності.Учитель читає поезію (слайд № 1).

Прадавня проблема стосунків жінок і чоловіків у суспільстві наразі набула особливої гостроти, оскільки в світі активізують боротьбу за ствердження демократичних норм і принципів. У цьому контексті ґендерне партнерство (рівні відносини статей) та ґендерна

Що таке жінка?Краса і кохання,

Перший наш подих і подих останній.Це материнська турбота і ласка,Це на добраніч розказана казка,Це невблаганність, примхливість

і ніжність,Спокій і мудрість, терпіння

й чарівність.Це аромат невідомої квітки.Несамовитість, шаленство,

зухвалість,Звабливість, грація

і досконалість


рівність набувають усе більшої актуальності. Сьогодні ми помандруємо в найдавніші часи, і перед нами відкриє свої таємниці міфологія. Ми будемо говорити про витоки жіночого та чоловічого начала.

Оголошення теми і мети уроку, проблемного питання: «Чи існувала проблема ґендер-ної рівності в міфах,чи повчають вони нас, чи тільки розповідають про подвиги, виник-нення речей та явищ?»

ііі. актуалізація опорних знань.1. Повторення літературознавчих термінів. Що таке міф? Що таке міфологія?2. Гра «Мікрофон».

Що я знаю про ґендерну рівність? ( Кожен учень говорить одне речення, уникаючи повторення ).

іV. сприйняття та засвоєння нового матеріалу.Перегляд учнівських малюнків до окремих епізодів міфів та слайдів із зображеннями

міфічних героїв.

Сфінкс Сенусерта III Агні Брахма

2

Поєдинок Індри Крон і Рея Ясон і Медея

з Врітрою

239

Міфологічні уявлення виникли на ранньому етапі розвитку людського суспільства. Як бачили навколишній світ в античності?

Учні створюють світоглядну модель античності.

Лекція вчителя

Очевидна або ж прихована наявність міфологічних елементів (образів, сюжетів, мотивів тощо) у мистецьких творах різних націй та епох є такою ж постійною, як є неперервною увага науковців до феномену міфу. Теоретичне осмислення міфології породило величезну кількість філософських, антропологічних, психологічних, соціологічних, лінгвістичних, літе-ратурознавчих концепцій і теорій, чимало з яких є актуальними й перспективними.

Інтерес до міфів посилився в епоху Відродження. Гуманісти трактували міфологію як втілення прагнень і пристрастей людини в її розвитку. Вони підтримували античну тради-цію алегоричного тлумачення міфу.

XVIII сторіччя продемонструвало приклади неоднозначних підходів до вивчення міфів. З одного боку, з’являються перші спроби порівняння та системного осмислення міфології: «Звичаї американських дикунів у порівнянні зі звичаями давніх часів» Ж. В. Лафіто (1724 р.), «Основи нової науки» Дж. Віко (1725 р.). З іншого боку, просвітники (Вольтер, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро) демонструють зневажливе ставлення до міфу як до чогось примітивного, що виникло внаслідок невігластва, ошукування, забобонів, чогось такого, що втратило свою актуальність.

Німецький філософ І. Г. Гердер убачав у міфології багате джерело мудрості й поезії. Саме цей учений у своїх поглядах на міф продемонстрував перехід від Просвітництва до романтизму.

Епоха романтизму створила філософію міфу як завершену й цілісну систему поглядів, утвердила інтерес до етнонаціональної (поганської), християнської, античної, орієнталь-

світоглядна модель міфопоетічного періоду та античності

Земний світ

Підземній світ

Боги на горі Олімпм

Напівбоги

Духовно прекрасна

Ідея роду, сили, краси і гармонії

людини

Царство Аіда

Людина – центр світогляду

ної міфології. Одним із перших мислителів цієї доби, хто поставився до міфології як до предмета наукового пізнання, був німецький філософ Ф. Шеллінг. Учений заперечив трак-тування міфу як примітивної, атавістичної форми людської свідомості. Він запропонував власну концепцію: історичний розвиток народів можна пояснювати з позицій міфології, бо саме міфологія допомагає зрозуміти душу народу, його історичну долю. Вона як «сві-домість народу-індивіда», що виокремлює його з-поміж інших, дозволяє встановити його самототожність.

На початку XIX сторіччя в Німеччині під назвою «міфологічна школа» виник напрям у фольклористиці та літературознавстві, котрий спирався на естетику Ф. Шеллінга та братів Шлегелів. Відомими представниками міфологічної школи були брати Вільгельм та Якоб Грімм. Продовжуючи традиції Ф. Шеллінга, вони представили міф не лише як найдавнішу форму людської творчості, а й як один з найяскравіших проявів національного духу. У праці «Німецька міфологія» (1835 р.) Я. Грімм підносить роль національної міфології, при цьому не забуваючи про її типологічну близькість до міфологій інших народів світу. В Україні впливу міфологічної школи зазнали М. Костомаров («Славянская мифология», 1847 р.), Я. Головацький («Очерк славянского баснословия или мифологии», 1860 р.), І. Нечуй-Левицький («Світогляд українського народу», 1876 р.). М. Костомаров і Я. Головацький дослідили основні аспекти язичницьких вірувань, подали імена поган-ських богів, описали ворожбитство, віщування, народні свята.

Користувався досвідом міфологічної школи й О. Потебня. Він визнав міф одним із ключових понять розвитку словесної творчості. Міфічне мислення, на думку О. Потебні, є джерелом наукового пізнання, тимчасом як неміфічне – лише суб’єктивним засобом пізнання. Що давніше мислення, то воно апріорніше. Оскільки головним знаряддям міфічного мислення є мова, то і значення останньої вчений вважав неоціненним. Таким чином, О. Потебня заперечував відому теорію Макса Мюллера про міфологію як «хворо-бу мови», згідно з якою міф уважали побічним продуктом розвитку мови, своєрідною недугою людського духу, причини якої полягають у роздвоєності мови на сутнісну (пред-метну) та метафоричну.

У другій половині XIX та на початку XX століття створюють позитивістські доктрини міфу. У першій половині XX сторіччя питання походження міфу досліджували представ-ники психоаналітичної школи, заснованої З. Фрейдом.

Генезу міфів австрійський учений тісно пов’язував зі снами та афективними станами. Аналізуючи клінічний досвід, З. Фрейд зауважив символічний характер людських снови-дінь. Міф для вченого – крок, що дозволяє індивідууму викристалізуватися з натовпу, заявити власне Его. Методологію З. Фрейда поглибив, надавши їй універсального змісту, його учень і послідовник К. Г. Юнг. Пов’язуючи міфи з підсвідомим, він звів загальний характер людської фантазії до колективних підсвідомих символів – архетипів, що є пер-винними образами уявлень про світ і основами, які організують та структурують свідо-мість.

Психологічна інтерпретація міфу утвердила думку про здатність прадавніх форм культури відроджуватися в кожному людському індивідуумі.

Специфіку міфологічного мислення досліджував німецький філософ Ернст Кассірер. Саме він заклав основи символічної теорії міфу, котра виявилася альтернативою психоа-налізу. У тритомній праці «Філософія символічних форм» (1923–1929 рр.) основною кате-


241

горією людської культури визнано символ. Людину як родову істоту визначає саме схиль-ність до мислення символами, тож історія культури – це історія символічних форм.

Міф не відображає, але створює альтернативний простір – буття в символі. Отже, міфічне буття не можна визнати похідним, воно самодостатнє й цілком здатне змагатися з тим, що називають об’єктивним світом.

Французький антрополог Клод Леві-Строс започаткував структуралістську теорію міфу. Сукупність опозиційних комбінацій-структур учений уважав номінальним мате-ріалом для творення міфів. Проте з цієї сукупності лише незначна частка матеріалу користується попитом. Відбираючи потрібне, людина створює нові опозиції, транс-формуючи наявну знакову систему. Цей принцип бриколажу К. Леві-Строса дедалі частіше визнають основоположним у сучасній культурі.

Американська порівняльно-міфологічна школа (Дж. Кемпбелл, М. Еліаде), запо-чаткована в 40–60-ті рр. XX ст., узагальнила й систематизувала досвід попередників про універсальність та сакральність міфу, мобільність міфологічного мислення, сим-волічну форму міфу, його основні функції.

Неабияким досягненням критики вважають працю Нортропа Фрая «Анатомія кри-тики» (1957 р.). Учений спробував сформулювати єдиний «координаційний принцип», що дав змогу по-новому осмислити історію світової літератури, адекватно її система-тизувати – від найдавніших часів до модернізму. Н. Фрай не ігнорує індивідуальне в поетиці. Саме індивідуальна структура, якою є твір, містить прагнення до комунікації. Письменник, шукаючи стабільних структур, без користування якими він не може стати учасником літературної комунікації, удається до випробуваних архетипів – міфів. Міф, на думку вченого, завжди становив і надалі становить інтегральний еле-мент літератури. Він забезпечує кодовий сенс літературному творові, але не обмежує письменника в індивідуальній модуляції «першообразу». Таким чином, уся література може бути визнана зреконструйованою, тобто зміщеною міфологією. Саме в площині такого «зміщування» треба шукати ознаки оригінальності художнього творіння.

Українське міфознавство теж має свою історію і своїх відомих дослідників. Окрім М. Костомарова, О. Потебні, Я. Головацького, І. Нечуя-Левицького, серед тих, хто вивчав окремі аспекти міфологічного світогляду, жанри фольклору з міфологічними елементами, можна назвати А. Свидницького, В. Гнатюка, І. Франка, В. Дашкевича, Ф. Колессу та ін.

Наприкінці XX ст. в українському літературознавстві з’явилися праці Г. Грабовича, О. Забужко, В. Нарівської, Т. Мейзерської та ін., виконані із застосуванням архетипної критики. Ці дослідження засвідчили продуктивність міфокритики в розробці нової концепції української літератури.

На основі вказаних праць, теорій і методів розглядають закладені у всіх міфологі-ях світу ґендерні параметри архетипної образності.

Якою ж була давня людина?

робота з підручником. Опрацювання статті підручника «Людина та її світ у давніх літературах» (учні самостійно читають і складають ланцюжок запитань одне до одного).


Слово вчителя Архетипи, наявні і в східних, і в західних міфологіях, дають можливість встановити

їхнє первинне понятійне наповнення, простежити процес розширення асоціативних функцій праобразів, створення мегаобразів із ознаками чоловічого та жіночого начал.

Один із архетипів – носій жіночого начала Земля. Її первинні ознаки – «темна, кала-мутна» (має глибинну суть, є незрозумілою, потребує розгадки, осягнення); «сира», «ото-чена водою» (символізує мінливість, плинність); «мертва» (статична, консервативна) без життєдайного чоловічого начала, а за умови взаємодії з ним – здатна до репродукції. Земля – традиційний символ смерті. Оскільки життя є миттю, а смерть таїть у собі вічність, в образі Землі втілено початок нового, досконалого.

Наступна (найближча) модифікація образу – Місяць (Ніч). У міфах Місяць (жіноче нача-ло) вступає в шлюб із Сонцем (чоловіче начало). Щоправда, інколи відбувається інверсія ґендерних ролей. Звідси і традиційні (постійні) епітети – «місяцелика», «сонцесяйний» тощо, і використання космічно-планетарних об’єктів у ролі художніх образів – носіїв ґендерних значень. Подібна метаморфоза, з одного боку, надає образу-репрезентанту жіночого нача-ла відтінків таємничості, інколи – зловісності, а з іншого – ліричності, м’якості, ніжності.

У творенні мегаобразу – втіленні жіночого начала – беруть участь предметні деталі матеріального світу, представники флори, фауни. Однак «мешканці повітря» – комахи, птахи зазвичай мають ознаки чоловічого начала. Варто згадати традиційні для східної (арабської, перської, індійської тощо) поезії бінарні опозиції, котрі часто називають літе-ратурними кліше: соловей (чоловіче начало) і троянда (жіноче начало), джміль (чоловіче начало) і жасмин (жіноче начало), соловей (чоловіче начало) і лотос (жіноче начало), жайвір (чоловіче начало) і троянда (жіноче начало) і т. п.

Архетип Неба (чоловіче начало) пов’язано з повітряною (небесною) стихією. У духо-вному сенсі повітря, вітер – засоби передачі вищої істини.

Людина

Духовно прекрасна Патріот

Може досягти досконалості

Фізична краса

243

Образ-репрезентант чоловічого начала втілює в собі формувальну, координаційну енергію, силу, дію. Первинна модифікація архетипу: Небо – Сонце – День.

Серед зооморфних міфічних адекватів ґендерних начал найчастіше зустрічаємо змію і бика, генетично пов’язаних з архетипами Землі й Неба.

Унаслідок узагальнення міфічних образів, які репрезентують чоловіче і жіноче начало світу, вироблено концепцію, яку авторка використовує для дослідження художніх текстів української літератури.

Ознаки чоловічого та жіночого начал, зазначені в давніх міфологіях і релігіях, вияв-ляють і бінарну опозиційність, і спільність семантичного, емоційно-естетичного та функ-ціонального навантаження.

Після об’єктивації в художніх образах перелічені ознаки активно функціонують у літературних творах: протиставляються, взаємодіють, стаючи джерелом численних мотивів. Парадигми жіночого й чоловічого начал у східних міфологіях і релігіях зага-лом аналогічні ґендерним парадигмам генетично з ними споріднених західних міфо-логій і релігій.

риси фемінності і маскулінності

трансцендентність (як основна умова руху, поступу, розвитку, еволюції) та абівалентність (суперечливе, «роздвоєне» емоційне, семантичне навантаження,

залежно від контексту. Авторської концепції тощо).

Жіноче начало

1. Генетично пов’язані з архетипами Землі, Води.

2. Незріле, дитинне.3. Хворобливе, зовні слабке, але

наділене внутрішньою силою.4. Химерне, примхливе.5. Підсвідоме, умовне,

фантосмагоричне, непрогнозоване ірраціональне, суб’єктивне.

6. Статичне, пасивне, споглядальне, мирне, консервативне.

7. Первинне.

Чоловіче начало

1. Генетично пов’язані з архетипами Неба, Вогню.

2. Зріле, доросле, мужнє.3. Здорове, сильне.

4. Чітке, виважене.5. Усвідомлене, логічне, раціональне,

передбачене, об’єктивне.

6. Активне, діяльне, агресивне, революційне.

7. Похідне.


Утім в східній традиції (індійський тантризм, арабський суфізм, даосизм) переважає пошук гармонії між фемінним і маскулінним. Засновані на міфології орієнтальні міфи та літературні твори сповідують інтегральне поєднання полярностей для пізнання істини й відчуття вищої радості, підтримують дуалізм світу.

Західна (європейська) традиція ґрунтується на принциповому протиставленні ґен-дерних начал. Зазначену непримиренну опозиційність відображають класичні міфи дав-ніх греків і давніх римлян. Парадоксальним є те, що генетичну спорідненість античного мистецтва зі східним важко заперечити. Після того, як науковці Європи (Німеччини) від-крили одну з найдавніших орієнтальних пам’яток філософії й міфології – індійські веди, така спорідненість стала очевидною. Взаємозаперечувальна опозиційність (антиномія), нерівноправність чоловіка й жінки є раритетною парадигмою культури патріархального суспільства, а не міфологічно-релігійним каноном. Таким чином західна міфічно-релігійна традиція зазнала суттєвого деструктивного впливу культурної догми.

Виокремлені ґендерні особливості міфічних образів, зазначену специфіку їх взаємодії можна знайти в творах інших жанрів наступних літературних епох.

Випереджальне домашнє завдання. Міжпредметні зв’язки. (Учні мали відшукати ґендерно забарвлені образи у творчості українських письменників ).

Приклад. У багатьох східних народів первісним образом – носієм жіночого начала – була вода (рідина, сльози). Саме її вважали джерелом життя. У найдавніших космогонічних міфах народів Міжиріччя (Шумер, Аккад), Єгипту, Індії та ін. ця матерія, поєднавшись із початковою субстанцією чоловічої статі – Вогнем, породила на світ Небо, Землю та все живе на ній. Неабияке значення має водна стихія в міфологіях різних народів, а згодом – і у філософських працях: вода започатковує життя, вогонь народжує культуру.

Вода – стихія то гармонійна, то несподівано мінлива та неспокійна, така ж некерована, як і людська підсвідомість, – стала джерелом божественного натхнення. Давні українці

Парадигми чоловічого та жіночого начала

Східна міфологія

фемічне маскулінне фемічне маскулінне

Західна міфологія

245

покровителькою мистецтва визнавали надзвичайно шановану (її культ зберігався протягом довгих століть після знищення язичництва) богиню води і родючості Мокошу (Макош, Водяницю, Царицю Води), яка була ще й заступницею вагітних і породілей. А давньоіндійські міфи змальовували подорожі богині мистецтва Сарасваті з її чоло-віком Брахмою на водяному птахові. Ім’я Сарасваті мав один із священних потоків у Давній Індії, котрий, згідно з ведами, «спадає з гір в океан». Частина імені богині «Сарас» означає «рідина». Це слово маркує все, що тече: людську мову, думку чи, власне, воду. Лише в давніх греків музи, відповідно до патріархальної доктрини, були підпорядковані чоловічому божеству – Аполлону, котрий, однак, танцював із дочками Зевса і Мнемосини «на схилах лісистого Гелікону, там, де таємничо дзюрчать священні води джерела Гіппокрени, і на високому Парнасі, біля чистих вод Кастильського джерела». Отже, і в античному світі саме воду вважали своєрідним джерелом натхнення, і не випадково музи набули свого часу жіночої іпостасі. Велике значення водної стихії узасаднене в міфологіях різних народів і у філософських пра-цях: вода започатковує життя, вогонь народжує культуру.

Вивчаючи Шевченкову художню концепцію творчості, дослідники зауважують, що Кобзар виражав світоглядні начала через розкриття сутності фемінного. Не безпід-ставним було й судження О. Забужко про ототожнення поета з певним жіночим архети-пом на засадах психоаналізу З. Фрейда. Справді, жіноча тема в творчості Т. Г. Шевченка була настільки вагомою, що навіть останнім «співрозмовником» автора стала «велико-мучениця кума» та «сусідонька убога», образ якої ввібрав в себе і фемінне начало, і глибинну абстракцію Музи й України.

Посилена увага Т. Г. Шевченка до цієї первісної матерії жіночої статі засвідчує зв’язок із найдавнішими – архетипними – силами. Гіперчутливою до дії цих сил особу роблять надзвичайно великі фізичні й психічні навантаження. Має значення й вік митця. За спо-стереженнями К. Г. Юнга, представник чоловічої статі приблизно до сорока років має більше запасів чоловічої субстанції, тимчасом як жінка по досягненні сорока років може виявляти свою субстанцію значно активніше за чоловіка. У людини творчої це дається взнаки у формі «жіночих» архетипних образів.

Свідомість митця повертає до образів, старших за історичну людину й даних їй від народження з найдавніших часів. Уся повнота життя, на думку Юнга, доступна тому, хто перебуває в злагоді з найдавнішими символами, хто здатний узгодити, збалансувати мислення з першообразами підсвідомого.

Вода (найчастіше в іпостасі Дніпра – річки, що стала національним символом україн-ців,) неодноразово виступає джерелом творчого натхнення Шевченка. Треба зазначити, що в словнику слов’янської міфології Дніпро антропоморфно втілений саме в образі жінки з іменем Непра Королівна.

У поемі «Сліпий» автор посилає за світ «немощну» свою думу «зцілющої й живущої // Води пошукати». Саме та вода здатна засвітити в його хаті «огонь чистий». А золото-крила Муза в однойменному вірші «мов живущою водою» окропила душу поета, що прагне волі й правди.

У процесі плекання митця, уважає Кобзар, беруть участь й інші прадавні чинники фемінного: смерть, що об’єктивувалася в образі одинокої могили посеред поля; неви-разність, розмитість («туман сивий»); таємничість («чари»).


Свої щемливі плачі-вірші, що якнайкраще репрезентують жіночий виток душі поета, Т. Г. Шевченко часто адресує дівчатам, сподіваючись на те, що вони єдині в силі до кінця зрозуміти, пізнати серцем як істину його слова, так і його природну чуттєвість.

Твори Кобзаря сповнені гарячої любові до України в її численних жіночих іпостасях: «безталанної вдови», «неньки», «удови-небоги», «бездітної вдовиці». А найвищі поетові ідеали теж втілено в образах жіночого роду: Воля, Правда, Істина, Свобода, Любов.

Під час спостереження за «вогненно-крицевим», енергійним, мужнім словом палкої апологетки прометеїзму Лесі Українки, зауважують, що поетеса генезис своєї творчості загалом пов’язує з водою (сльозою). Джерелом її мінорного словоспіву виступає тради-ційно жіночий розпачливо-сумний виразник печалі, утоми і навіть безсилля – плач, що місцями переходить у ридання.

Мажорну пісню творить непередбачувана й заворожувально-таємнича, сильна та безстрашна морська хвиля- переможниця, що здатна не лише втамувати печаль, але й примирити одвічні антагони – темне і блискуче, сонце і безодню, добро і зло.

Морю уподібнюється пісня і за своїми різноманітними зображально-виражальними функціями, і за здатністю поєднати, синтезувати численні протиріччя в єдиному худож-ньому цілому: море допомагає розкрити і надзвичайно сильну особистість митця, і без-страшність та деяку категоричність його музи.

Свідоме чи неусвідомлене звернення Лесі Українки до жіночого начала (зокрема і до його первісного образу – водної стихії) надавало її голосу глашатая і трибуна, поета боротьби то витончено-гармонійного, то інтимно-зворушливого звучання. Це своєю чер-гою дозволяло поетесі називати себе ліриком excellence.

У міфічному шлюбі Води (жіноче начало) й Вогню (чоловіче начало) народився мотив кохання світової літератури. Культи богинь любові [шумерської Інанни (Іштар), єгипет-ської Ізиди, давньослов’янської Лади та ін.] неодмінно пов’язували із зазначеними стихі-ями. Єгиптяни вшановували Ізиду на початку червня, в пору літнього сонцестояння. Уважали, що саме тоді богиня оплакувала Осіріса, і життєдайна волога починала перепо-внювати береги Нілу. Ізиду називали покровителькою морів і річок.

Свято Лади відбувалося, коли танув сніг і під сонячним промінням з’являлася вода.Володаркою сонця й дощу була в пантеонах арабів Сирійської пустелі Аплат – жіноча

паралель Аллаха, котру ототожнювали з Афродитою, Венерою.Міфи започаткували широке використання вогню й води як основи любовно-еротич-

ної метафорики та символіки літературних творів. Простежуючи ці образи в творах українських письменників, можна отримати карти-

ну ґендерних домінант творчості й водночас відшукати найглибші витоки східної чи західної традиції.

робота над проблемним запитанням: «Чи існувала проблема ґендерної рівності в міфах,чи повчають вони нас, чи тільки розповідають про подвиги, виникнення речей та явищ?».

Використання методу «Прес»1. Я вважаю…(позиція).2. Тому що…(пояснення).3. Наприклад…(докази, аргументи).4. І тому…. (висновок).

247

V. Підбиття підсумків уроку. аргументація та виставлення оцінок.Аналіз східних і західних міфологій та релігій дав змогу виокремити парадигми

фемінного і маскулінного в літературі. Ці чинники виявляють і бінарну опозиційність, і спільність семантичного, емоційно-естетичного та функціонального навантаження.

Із актуалізацією на образному рівні жіночого начала в літературі пов’язане функціо-нування мотивів воскресіння, відродження, оновлення, творчості, максимальної саморе-алізації. Взаємодія художніх адекватів фемінного і маскулінного народжує мотиви кохан-ня, гармонії буття.

Мотиви, витворені за участі ґендерних чинників, увиразнюють шлях становлення самосвідомості, основ культури, духовності. Вони відтворюють особливості національно-го мислення: прагнень, устремлінь, ідеалів, що зазвичай корелюють із традиційними східними властивостями: гармонією зі світом; ідеєю безсмертя (одвічне оновлення життя, що передбачає «теодицею» смерті); подоланням світової роз’єднаності, апологією всепла-нетарної соборності; жагою повноти буття; синтезом протиріч; подоланням розірваності з минулим, зняттям колізії між сучасним і архаїчним світовідчуттям.

Vі. домашнє завдання. Скласти сенкан на словосполучення «ґендерна рівність».Простежити використання ґендерних мотивів у творах світової літератури.


тимченко алла іванівна,учитель зоШ № 2, м. джанкой, ар крим

конкурсний урок з питань ґендерної рівності

курс: «основи культури ґендерної рівності»

тема уроку: «Порушення прав жінок і чоловіків. насильство і його попередження»

тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь.

очікуванні результати. Після цього уроку учні зможуть: • давати визначення поняття «насильство», «ґендерне насильство»;• визначати й аналізувати види насильницької поведінки особи;• уміти протистояти насильству;• звертатися по допомогу в разі насильства ;• висловлювати своє ставлення до можливих випадків насильства.

методико-дидактичне забезпечення уроку: Конституція України, Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»; маркери й аркуші паперу А5 та А3 для малюван-ня схем; мультимедійний проектор; комп’ютерна презентація до теми «Порушення прав жінок і чоловіків. Насильство і його попередження».

структура урокуI. Організаційна частина.II. Актуалізація опорних знань. Робота з нормативно-правовим документом – 3 хвилини.III. Мотивація навчальної діяльності. Перегляд фільму – 1 хвилина. Бесіда за фільмом – 1 хвилина.IV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів – 2 хви-

лини.V. Вивчення нового матеріалу. Робота в малих групах.

Проблема жіночої долі в творах світової літератури; трагедії сімейного життя на кар-тинах і в художніх фільмах; «розмова двох підлітків».

Колективне обговорення прав, які порушуються, форм примусу; соціальних груп, які потерпають від насильства; термін «насильство» з допомогою прийому «Питання – відпо-відь» – 10 хвилин.

249

Робота в малих групах. Прийом асоціацій. Схематичне зображення «Види насиль-ства», опрацювання ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї».

Колективне обговорення, термін «ґендерне насильство» – 10 хвилин.

Робота в парах. Моделювання подальшого розвитку ситуацій – 10 хвилин.Способи захисту від насильства. Технологія «Мозковий штурм» – 3 хвилини.Міні-дискусія «Чому важливо вирватися з кола насильства?» – 2 хвилини.

VI. Підсумки уроку – 2 хвилини.VII. Інструктаж із виконання домашнього завдання – 1 хвилина.

План проведення уроку

I. Організаційна частина.II. Актуалізація опорних знань.

Колективна форма організації навчальної діяльності учнів. Робота з нормативно-правовим документом.– Продовжіть речення: «Усі люди є вільні і рівні у своїй … Права і свободи є …»; «Ніхто не може бути свавільно позбавлений …».– Давайте відкриємо Конституцію і знайдемо статтю, яка гарантує рівні права

(ст. 21, ст. 27).

III. мотивація навчальної діяльності.• Давайте переглянемо уривок з фільму.• Що відбувається?• Хто страждає?• Чому?• Яку тему ми сьогодні розглянемо на уроці?

слайд 1. Порушення прав жінок і чоловіків. Насильство і його попередження.

IV. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

слайд 2. Сьогодні на уроці ви зможете: • з’ясувати суть таких понять:

– насильство– ґендерне насильство

• проаналізувати й визначити види насильницької поведінки особи;• дізнатися, як протистояння насильству;• дізнатися, куди звертатися по допомогу в разі насильства;• висловловити своє ставлення до можливих випадків насильства.


V. вивчення нового матеріалу.

1. Проблема насильства.

а) робота в малих групах (по п’ять учнів/учениць)

Перша група.

Проблемі жіночої долі присвячено багато творів світової літератури. Письменники XVIII – XIX ст. часто привертали увагу громадськості до проблеми «жіночого щастя».

Російського письменника М. Некрасова хвилює жіноча доля. І селянка (поеми «Мороз, Красный Нос», «Кому на Руси жить хорошо»), і дворянка (поема «Русские женщины») страждають від принижень, моральних та фізичних. Навіть музою поета стала жінка, що страждає:

Вчерашний день, часу в шестом,Зашел я на Сенную.Там били женщину одну,Крестьянку молодую……Смотри, сестра твоя родная.

Учні першої групи коротко характеризують улюблені образи жінок із творів худож-ньої літератури (образ Катерини з поеми Т. Шевченка, Соні Мармеладової з роману Ф. Достоєвського , Катерини Кабанової з п’єси О. Островського тощо)

Не слухала КатеринаНі батька, ні неньки,Полюбила москалика,Як знало серденько.Полюбила молодого,В садочок ходила,Поки себе, свою долюТам занапастила.

Анна Кареніна з роману Л. Толтого, Нора з п’єси Г. Ібсена не зазнавали фізичного при-ниження. Проте вони зазнали морального утиску з боку своїх чоловіків. Обидві жінки були позбавлені можливості спілкуватися зі своїми дітьми тільки через те, що спромогли-ся виступити проти тодішньої моралі.

друга група.

Трагедії сімейного життя відображено художниками. Два полотна … Вони написані різ-ними авторами в різні часи. Однак таке враження, що перед нами – кадри з телесеріалу. На картині Ф. Журавльова «Перед венцом» (учень демонструє ) зображено дівчину, яка просить батька не віддавати її заміж за нелюба. В. Пукірев в картині «Нерівний шлюб» змальовує дівчину, яка покірно приймає свою долю. Живописці XIX ст. («Сватання майора», «Свіжий

251

кавалер» П. Федотова та ін.) часто розкривали тему шлюбу з примусу, що дає підстави вва-жати його досить поширеним явищем на теренах Російської імперії та інших країн того часу. Чоловіки, що втратили свій статок, прагнули виправити становище за рахунок посагу дру-жини. Забезпечуючи безбідне існування чоловіка, жінки залишалися безправними.

третя група.

Давайте згадаємо, в яких художніх фільмах згадано проблему шлюбу з примусу («Безприданниця», «Кавказька полонянка» та ін.). Сьогодні ця проблема не є типовою. Але після того, як стихає весілля і наречені перетворюються на подружню пару, відбува-ється ще одне перетворення – із принцеси на Попелюшку. Побут важким тягарем лягає на плечі жінки.

четверта група.

Обговоріть розмову двох підлітків та обміняйтеся думками:• Мої батьки розлучаються. Тато почав сильно пити, часто б’є мене та маму.• А мої вже давно розлучилися, тато з нами зовсім не спілкується.Учні будуть працювати в чотирьох групах з тим інформативним матеріалом, який

вони самі оберуть. Після закінчення один учень презентує роботу групи, відповідаючи на питання: «Чиї права порушували за сюжетами творів, картин, художніх фільмів, у розмові двох підлітків, і яким чином?».

Аркуші з питаннями розміщують на дошці. Вони тримаються з допомогою магнітів. Після правильної відповіді аркуш з питанням перевертають і на звороті знаходять пра-вильну відповідь.

Чиї права?

Дітей, жінок, інвалідів (соціальна група)

Яким чином?

Б’ють, примушують – форми примусу

слайд 3. Насильство – застосування індивідом (соціальної групою) різних форм при-мусу щодо інших індивідів (соціальних груп) з метою здобуття або збереження політич-ного чи економічного панування, тих або інших привілеїв.

2. види насильства.

Робота в малих групах. Прийом асоціацій. Схематичне зображення понять. Схематичне зображення «Види насильства», опрацювання ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї».


Учні працюватимуть у чотирьох групах із тим поняттям, яке вони самі оберуть. Учні однієї групи не повинні знати поняття, що обрали для роботи учні інших груп. Після закінчення роботи один учень презентує схему (малюнок), а представники інших груп намагаються зрозуміти, яке поняття розкривала ця група.

інструктаж– Уважно прочитайте зміст поданих понять. Подумайте, яким чином можна схема-

тично або з допомогою малюнка зобразити такі відносини:

фізичне насильство в сім’ї;сексуальне насильство в сім’ї;психологічне насильство в сім’ї;економічне насильство в сім’ї.

слайд 4.

Мовою закону

закон україни«Про попередження насильства в сім’ї»

стаття 1:… насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологіч-ного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та гро-мадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю;фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психологічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї;психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї, шляхом словесних образ або погроз, переслідування, заляку-вання, яким навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може здаватися або здається шкода психічному здоров’ю;економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалій моє передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликаті порушення фізичного чи психологічного здоров’я;жертва насильства в сім’ї – член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї.

253

Ґендерне насильство – це насильство, яке побудоване на використанні сили на основі ознаки статі – від словесних образ та погроз до фізичних побоїв та примушення до небажаного сексуального зв’язку. Ґендерне насильство існує тільки там, де відсутня ґендерна рівність у відповідальності, рівність у можливостях їх реалізації.

Колективне обговорення поняття – ґендерне насильство.

3. захист від насильства.

Робота в парах. Моделювання подальшого розвитку ситуацій.

Група 1. Моделює можливі наслідки, шукаючи позитивний вихід (працюємо в парах: перша пара розглядає долю Ганни; друга – Оксани; третя – Катерини).

Група 2. Подумає, які негативні наслідки можуть випливати із пропонованих ситуацій (поділ на пари аналогічний).

доля ГанниПерший раз жінка вийшла заміж проти волі батьків. Чоловік, що був старший за неї на

10 років, не зміг взяти відповідальність за сім’ю. Алкогольна залежність зробила його неврівноваженим. Бійки, образи, приниження – ось через що довилося їй пройти. Коли нарешті вона вирішила піти від чоловіка, Ганна дізналася, що вагітна. Батьки відмовилися їй допомагати. Наполягали на аборті, але Ганна вирішила народити дитину. Що на неї чекає?

доля оксаниРазом з майбутнім чоловіком навчалися в одному інституті. Побралися. Через деякий

час Оксана завагітніла. А оскільки чоловік вирішив робити наукову кар’єру, він примусив дружину відмовитися від народження дитини.

Минуло п’ять років. Шлюб розпався. Оксана вийшла заміж вдруге. Все було: коханий чоловік, цікава робота, сімейний статок. Але дітей мати не судилося. Ще одна скалічена доля.

доля катериниСпочатку сімейне життя було щасливим. Двоє діточок, квартира. Але чоловік зловжи-

вати спиртними напоями. Сварки, побої, нічні кошмари. Під час одного з них жінка не витримала й вхопилася за ніж. Вирок суду – чотири роки позбавлення волі, для дітей – дитячий будинок. Якою буде їх доля? Хто винний?

Якими є способи захисту від насильства? технологія «мозковий штурм».


слайд 5.

національна «гаряча лінія»з питань запобігання насильству

та захисту прав дитини0 800 500 335

Міні-дискусія «Чому важливо вирватися з кола насильства?»

слайд 6.

Усесвітня акція «16 днів проти ґендерного насильства». З 25 листопада по 10 грудня заради об’єднувальної мети: поглибити розуміння та обізнаність стосовно всіх форм

насильства, створити в конкретному регіоні або окремій державі простір, вільний від ґендерного насильства та торгівлі людьми.

VI. Підсумки уроку.

1. Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними.2. Рефлексія.3. Висновки.

Неправильно було б стверджувати, що суспільство складається з насильників або жертв насильства. Культура в поведінці, толерантність у стосунках, повага до особистос-ті були й будуть. Є безліч прикладів, коли в родині прищеплюють шанобливе ставлення до батьків, до матері, до батька, до дітей, і передають родинні цінності з покоління в покоління. Родинні традиції продовжують існувати, незважаючи на зміну поколінь.

VII. інструктаж з виконання домашнього завдання.

Спробуйте зробити перший крок і запропонуйте своїм друзям та батькам жити без образ та дорікань.

255

Шевченко наталя олександрівна,учитель математики Первомайської зоШ і–ііі ступенів № 7 Первомайської міської ради Харківської області

План-конспект уроку з питань ґендерної рівності в 7-му класі

тема: «ми – різні. ми – рівні»

мета: активізувати інтерес до ґендерної тематики, формувати правильне розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин статей та потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності, сприяти подоланню серед учнів ґендерних упереджень та забобонів, утвердженню переконання щодо того, що в українському суспільстві права та можливості чоловіків і жінок мають бути рівними.

обладнання: мультимедійний проектор, ватман, кольорові маркери, стікери, вирізки з журналів, газет.

Форма проведення: тренінг.

Хід уроку

1. Привітання. Діти по колу вітають один одного, продовжуючи речення «Я бажаю тобі…».

2. вправа «бінго»: з аркуша паперу зробити без ножиць фігурку ляльки «Бінго». Порівняти ляльки, які вийшли у дітей. Чи є абсолютно однакові? Що це доводить?

Висновок: ми всі – різні.3. учитель: Сьогодні ми з вами зустрічаємося на незвичному уроці – уроці ґендерної

освіти. Щоб дізнатися, яку тему ми будемо обговорювати, мені треба взяти у вас інтерв’ю:• Чи зустрічалися ви з цим терміном?• Чи знайомі вам терміни «рівноправність жінок і чоловіків», «фемінізм»?• Скільки в нашому класі хлопчиків? Дівчаток?• Хто у ваших сім’ях має більший фінансовий прибуток? • Хто у ваших сім’ях відіграє головну роль – тато чи мама?• Чи поділяють у ваших сім’ях роботу на суто жіночу та суто чоловічу?• Чи існують професії тільки чоловічі або тільки жіночі?

Отже, я отримала дуже різні відповіді на ці запитання. Як ви вважаєте, чому я пору-шила саме ці запитання, а не інші? Якої теми я торкнулася?

4. Оголошення теми і мети уроку.5. вправа «очікування».6. інформаційне повідомлення учителя.


Ґендерна проблема є дуже актуальною проблемою сьогодення. Світове співтовари-ство піднялося на такий рівень самоусвідомлення й розвитку, коли історично склалися передумови для рівного і рівноправного утвердження жінки поряд і нарівні з чоловіком в усіх сферах соціального життя. Організація Об’єднаних Націй розглядає ґендерну про-блему як одну з найважливіших проблем сучасності (спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН у червні 2000 року, асамблея тисячоліття ООН і триденний самміт тисячо-ліття у вересні 2000 року). Рішення ООН були схвалені й українською делегацією: Україна як член ООН взяла на себе зобов’язання виконувати всі міжнародні документи з питань рівних прав і можливостей. Ось чому в 2005 році уряд ухвалив Закон України «Про забез-печення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Брак ґендерної культури в нашому суспільстві свідчить про недостатню поінформо-ваність, недостатню ґендерну освіту, і як наслідок ми маємо порушення ґендерного балансу в сім’ї, у професійній сфері, в політиці.

Презентація «Стать і ґендер»

слайд 1Стать є першою ознакою, з якою людина входить в сіт. Відповідаючи на питання «хто

ти?», люди передусім указують свою статеву належність, а вже потім подають іншу інфор-мацію.

Різностатевість визнають найважливішою характеристикою диференціації живої при-роди. Поділ людських організмів на чоловічі та жіночі ґрунтується на біологічних відмін-ностях в анатомічній будові статевих органів, пропорцій тіла, фізичній витривалості, розміщенні жирових відкладень, особливостях статевого дозрівання тощо.

Мужність і жіночність як категорії зовнішньої привабливості завжди привертають увагу.

Ґендер – соцiокультурна категорiя, що позначає колективнi уявлення, завдяки яким бiологiчнi вiдмiнностi статей переводяться на мову соцiальної та культурної диференцiацiї. Поняття «ґендер» походять вiд грецького «генос» («походження», «матерiальний носiй спадковостi», «той, що народжує»). До наукового обігу термiн «ґендер» ввела Енн Оклей в 70-ті роки XX столiття. Соцiологи розрізняють чоловiка та жiнку за такими ознаками: бiологiчна стать, ґендерна iдентифiкацiя, ґендернi ролi. Ґендер має соцiальний та право-вий аспект. Основою правового статусу особистостi є її фактичний соцiальний статус, тобто реальний стан людини в суспiльствi. Право вводить цей стан в законодавчi рамки. У соцiальному вiдношеннi статус є системою соцiальних можливостей людини.

Ґендер розуміють як організовану модель соціальних взаємин між жінками й чолові-ками, яка характеризує не лише їхнє спілкування в сім’ї, а й визначає їхні соціальні вза-ємини в основних державних інститутах.

слайд 27. Гра «ролі жінка – чоловік» Зараз на цьому екрані ви побачите деякі життєві ситу-

ації, в яких чоловіки і жінки виступають у типових для себе ролях. Я хочу запропонувати вам, шановні хлопці та дівчата, таку гру. Якщо ви погоджуєтеся у своєму житті виконува-ти саме таку роль, яку зараз побачите на екрані, ви можете аплодувати, а якщо ця роль вас не влаштовує, ви можете висловити своє незадоволення, тупотячи ногами. Згодні?

257

Зауважу, що дівчата висловлюють своє ставлення до жіночих ролей, хлопці – до чоловічих.

На екрані демонструють п’ять різних кадрів, на яких зображено ситуації взаємин чоловіків і жінок у сім’ї та на роботі

Вочевидь, багато хто із вас не згоден грати такі, досить традиційні, але не дуже при-вабливі чоловічі та жіночі ролі. Ролі, що демонструють ґендерну нерівність. Нерівні права та можливості чоловіків і жінок. Давайте оплесками подякуємо один одному, бо ваша позиція щодо ґендерних ролей є дуже сучасною! Адже сьогодні суспільство намагається позбутися застарілих стереотипів щодо соціальної поведінки жінок і чоловіків. Незрозуміло? Давайте спробуємо дещо з’ясувати про стереотипи.

слайд 38. Гра «Ґендерні стереотипи». Учитель пропонує гру-естафету з предметами, в якій

беруть участь дві команди по п’ять учасників – команда хлопців та команда дівчат. Гравці кожної команди отримують певний набір предметів (ключ від авто, повзунки, дзеркало, відро для сміття, гаманець). Учитель розділяє ігровий майданчик на два умов-них сектори – «жіночий» та «чоловічий». Якщо гравець вважає, що предмет, який він тримає в руках є суто «жіночим», то він прямує до «жіночого» сектора, якщо ж він гадає, що цим предметом користуються переважно чоловіки, він повинен опинитися у «чолові-чому» секторі. Після закінчення гри ведучий коментує результати, акцентуючи увагу глядачів на певних ґендерних стереотипах.

9. учитель. Дякую гравцям і вболівальникам! А хто формує, створює ці стереотипи?

слайд 4, 5, 6А зараз – увага! Шановні пані та панове! За хвилину ви станете свідками миттєвого

позбавлення від ґендерних стереотипів з допомогою абсолютно достовірних фактів та обґрунтованих коментарів.

Отже, факти! 1. Швейцарські вчені провели експеримент. В одному з великих супермаркетів вони

встановили дзеркало, в яке було вмонтовано приховану відеокамеру. Камера зафіксува-ла, що протягом дня уважно роздивлялися себе в дзеркалі 428 жінок і... 735 чоловіків!

2. У нашій країні середній річний прибуток чоловіків на третину вищий за прибуток жінок, тобто чоловіки працюють на ліпше оплачуваних робочих місцях.

3. Зазвичай, коли в родині народжується дитина, у декретну відпустку йде мати. А відповідно до законодавства України чоловіки також мають право на декретну відпустку. Факти свідчать, що сьогодні в Україні цим правом скористалися вже 3% чоловічого насе-лення країни.

4. У сучасному світі стрімко зростає кількість жінок, які сідають за кермо автомобіля. Якщо 35 років тому в Україні лише 6% жінок мали права водія, то на сьогодні ця цифра збільшилася майже в п’ять разів.

І взагалі, є жінки, які набагато вправніше, ніж чоловіки, керують автомобілем. Давайте прямо зараз спробуємо в цьому переконатися.


10. Гра (продовження). Учитель запрошує до гри хлопця і дівчину, які тримають у руках ключі від автомобіля. Гра на координацію рухів. Ведучий пропонує гравцям іміту-вати рухи, що зазвичай робить водій, сідаючи в автомобіль та керуючи ним (вставити ключі, тиснути на педалі, пересувати крісло водія, слідкувати за ситуацією на дорозі, крутити кермо тощо). Гравці починають робити першу дію, потім одночасно другу, третю, четверту і т. д.

учитель. Дякуємо нашим гравцям – вони продемонстрували, що і жінки, і чоловіки впевнено та надійно тримають кермо автомобіля.

До речі, в аварійні ситуації на дорозі частіше потрапляють водії-чоловіки, тому що жінки керують автомобілем обережніше. Але статистика свідчить, що серед професійних водіїв представниць прекрасної статі лише 2%. До речі, про чоловічі і жіночі професії. Звернувши увагу саме на професійну діяльність, легко помітити, як нівелюються ґендерні відмінності. Сьогодні багато жінок реалізують себе в бізнесі і в політиці, а серед чоловіків чимало перукарів та візажистів.

11. учитель. А зараз ми розглянемо українське законодавство щодо ґендерної рівно-сті (слайд 7, 8, 9). Принцип ґендерної рiвностi закрiплено в Конституцiї України. Стаття 3 Конституцiї закрiплює рiвнiсть чоловiкiв та жiнок в усiх сферах життя. Окрiм цієї норми, питання ґендерної рiвностi торкаються ст. 21, 24, 51. частина третя ст. 24 Конституцiї України, безпосередньо присвячена подоланню дискримiнацiї стосовно жiнок в Українi та наголошує на тому, що рiвнiсть прав жiнок i чоловiкiв забезпечується: наданням жiнкам рiвних з чоловiками можливостей у громадсько-полiтичнiй та культурнiй дiяльностi, у здобуттi освiти та професiйнiй пiдготовцi, у працi та винагородi за неї i т. д. Але вiдповiдно до законодавства лише жiнкам надається можливiсть поєднувати працю з материнством. Відповідно до законодавства, чоловiки позбавленi такої можливостi. Цей пiдхiд є характерною iлюстрацiєю формального розумiння принципу ґендерної рiвностi.

12. вправа «колаж». Учні об’єднуються в чотири групи. Кожна група створює колаж на тему «Ґендерна рівність».

13. Презентація роботи груп, коментування. Висновок. Як ви розумієте поняття «ґен-дерна рівність»? Діти відповідають, висловлюють своє ставлення до проблеми.

14. висновок «Ґендерна рівність» (слайд 7).

Обговорення малюнків про ґендерну рівність (слайд 8, 9, 10).Учитель. А на завершення я хотів би запитати: чи переконалися ви у потребі будувати

між жінками та чоловіками ґендерно чутливі взаємини? Чи гадаєте ви, що права і можли-вості чоловіків та жінок повинні бути рівними? Якщо ваша відповідь – «так», я хочу почути гучні, бурхливі оплески! Чоловіки та жінки, безумовно, різні. Проте вони, безумовно, рівні. Вони рівні в правах бути такими, якими вони є. Вони рівні в праві мати те, що вони хочуть. Вони рівні в праві мріяти і здійснювати свої мрії. Дякуємо вам! До побачення!

Documents

Ґендерні стандарти - Gender · 8 Ґендерні стандарти сучасної освіти освітнЯ ГаЛузЬ «мови і Літератури»