1
ТАЄМНИЦІ ПРИРОДИ ЛАТИМЕРІЯ– Таких істот, як латимерія (Latimeria chalumnae), або целакант, на Землі вже практично не залишилося. Дивовижно, але їхня будо- ва і поведінка не змінилися за 400 мільйонів років! Кам’яні відбит- ки целакантів підтверджують, що вони існували на Землі задовго до появи динозаврів. НЕСПОДІВАНЕВІДКРИТТЯ У грудні 1938 року в Індійському океані рибалки виловили неві- дому раніше, доволі агресивну крупну рибу. В дорозі до музею міста Іст-Лондона риба померла, і працівники музею зробили з неї чучело. Вивчаючи чучело, вчені зрозуміли, що знахідка належить до кистепе- рих риб, яких вважали вимерлими. Риба отримала родову назву „ла- тимерія” на честь працівниці музею, яка зберегла її для науки. Учені з’ясували, що латимерія водиться в акваторії неподалік від Коморських островів, поблизу берегів Південного Мозамбіку і пів- денно-західних берегів Мадагаскару та поблизу берегів Індонезії. Учені контролюють популяцію целакантів, і вилов цієї риби суворо за- боронений. Її м'ясо неїстівне, та все Старіші,ніждинозаври Кам’яний відбиток латимерії одно популяція потерпає від браконьєрів, які прагнуть здобути такий цінний екземпляр для домашньої колекції. Її природний ворог – акула. Якати,латимеріє? Латимерії – хижаки, які ведуть нічний спосіб життя. Вони пасив- ні, живуть і полюють групами, занурюючись на глибину понад 700 м. Вдень ховаються у підводних печерах глибиною 150–200 м. Та- кий спосіб життя сповільнює процеси метаболізму і зменшує енер- гозатрати тварин. Хоч риби й повільні, водночас вони добре володіють своїм огрядним тілом, вміють плавати задом наперед, догори черевом, стояти на голові або лежати на дні. Орієнтуватися у просторі, до- лати перешкоди та полювати латимеріям допомагає електроре- цепція. У передній частині голови кистеперих риб є такий самий орган, як і у акул. Він сприймає слабкі електричні поля, які випро- мінюють морські тварини і предмети. Як і у всіх риб, тіло латимерії обтічне і вкрите грубою лускою, яка за хімічним складом схожа на людські зуби. Дихає латимерія зябрами, але має і легені, заповне- ні жировою тканиною (це збільшує її плавучість). Учені вважають, що прісноводні кистепері риби, представником яких є латимерія, мали подвійне дихання. Учені досі не збагнуть, як ці тварини вижили. Ці релікти – живий доказ того, що тварини спо- чатку жили у воді, і лише потім перебрали- ся на сушу. Збереження цього виду дуже важливе. Вивчаючи латимерій, учені нама- гаються відтворити картину світу, яка була багато мільйонів років тому. Учені досі намагаються зрозуміти, як вижили ці тварини СВІДОКМИНУЛОГО 3 2 2 3

СВІДОК МИНУЛОГО - kolosok.org.uakolosok.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/0112.pdf · 2018. 7. 26. · Старіші, ніж динозаври Кам’яний відбиток

  • Upload
    others

  • View
    0

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: СВІДОК МИНУЛОГО - kolosok.org.uakolosok.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/0112.pdf · 2018. 7. 26. · Старіші, ніж динозаври Кам’яний відбиток

ТАЄМНИЦІ ПРИРОДИ

ЛАТИМЕРІЯ –

Таких істот, як латимерія (Latimeria chalumnae), або целакант, на Землі вже практично не залишилося. Дивовижно, але їхня будо-ва і поведінка не змінилися за 400 мільйонів років! Кам’яні відбит-ки целакантів підтверджують, що вони існували на Землі задовго до появи динозаврів.

НЕСПОДІВАНЕ ВІДКРИТТЯУ грудні 1938 року в Індійському океані рибалки виловили неві-

дому раніше, доволі агресивну крупну рибу. В дорозі до музею міста Іст-Лондона риба померла, і працівники музею зробили з неї чучело. Вивчаючи чучело, вчені зрозуміли, що знахідка належить до кистепе-рих риб, яких вважали вимерлими. Риба отримала родову назву „ла-тимерія” на честь працівниці музею, яка зберегла її для науки.

Учені з’ясували, що латимерія водиться в акваторії неподалік від Коморських островів, поблизу берегів Південного Мозамбіку і пів-денно-західних берегів Мадагаскару та поблизу берегів Індонезії. Учені контролюють популяцію целакантів, і вилов цієї риби суворо за-

боронений. Її м'ясо неїстівне, та все

Старіші, ніж динозаври

Кам’яний відбиток латимерії

одно популяція потерпає від браконьєрів, які прагнуть здобути такий цінний екземпляр для домашньої колекції. Її природний ворог – акула.

Яка ти, латимеріє?Латимерії – хижаки, які ведуть нічний спосіб життя. Вони пасив-

ні, живуть і полюють групами, занурюючись на глибину понад 700 м. Вдень ховаються у підводних печерах глибиною 150–200 м. Та-кий спосіб життя сповільнює процеси метаболізму і зменшує енер-гозатрати тварин.

Хоч риби й повільні, водночас вони добре володіють своїм огрядним тілом, вміють плавати задом наперед, догори черевом, стояти на голові або лежати на дні. Орієнтуватися у просторі, до-лати перешкоди та полювати латимеріям допомагає електроре-цепція. У передній частині голови кистеперих риб є такий самий орган, як і у акул. Він сприймає слабкі електричні поля, які випро-мінюють морські тварини і предмети. Як і у всіх риб, тіло латимерії обтічне і вкрите грубою лускою, яка за хімічним складом схожа на людські зуби. Дихає латимерія зябрами, але має і легені, заповне-ні жировою тканиною (це збільшує її плавучість). Учені вважають, що прісноводні кистепері риби, представником яких є латимерія, мали подвійне дихання.

Учені досі не збагнуть, як ці тварини вижили. Ці релікти – живий доказ того, що тварини спо-чатку жили у воді, і лише потім перебрали-ся на сушу. Збереження цього виду дуже важливе. Вивчаючи латимерій, учені нама-гаються відтворити картину світу, яка була багато мільйонів років тому.

Учені досі намагаються зрозуміти, як вижили ці

тварини

СВІДОК МИНУЛОГО

322 3