РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИkmeep.law.sumdu.edu.ua/sites/default/files/rnp_human_rights_p-51-52.pdfз них Лекції, годин Практич

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут права

Кафедра міжнародного, європейського права та цивільно-правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор інституту права

____________ А.М. Куліш

“____” _____________ 2018 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Міжнародний захист прав людини

Освітній ступінь бакалавр (бакалавр, спеціаліст, магістр)

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 - Правознавство (шифр та назва напряму підготовки (із зазначенням за необхідності фахового спрямування) або шифр та назва спеціальності)

Форма навчання денна (денна, вечірня)

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

вибіркова

Семестр

викладанн

я

Загальний

обсяг,

годин/кредит.

Аудиторні заняття, годин Самостійна робота студента, годин

Форма

контролю

ісп. (д/зал.) Всього Лекції

Практичні

(семі-

нарські)

Лабора

торні Всього

тому числі

ІРС під

керівн.

виклад

ача

Інд.

завдання

вид /

обсяг

Самостій

не

опрацюва

ння

матеріалу

8 90/3 24 8 16 - 66 - - 66 дск

Розробник: Славко А.С., асистент кафедри (вказати авторів, їх наукові ступені та посади)

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 1 від «01» вересня 2018 р.

Суми – 2018 р.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародно-правовий механізм

захисту прав людини» є оволодіння студентами науково-теоретичними та

практичними знаннями про сутність та правову природу прав і свобод людини,

форми їх реалізації, а також про систему національних та міжнародних засобів

захисту прав і свобод людини.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Міжнародно-правовий механізм

захисту прав людини» є: оволодіння теоретичними та практичними знаннями про

правову природу та юридичну сутність прав і свобод людини, форми та способи їх

реалізації, а також про ріні та складові елементи юридичного механізму захисту прав

і свобод людини; набуття професійних практичних навичок щодо визначення,

обрання та реалізації найбільш ефективних засобів захисту прав людини.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати :

особливості розвитку ідей прав людини в історії політико-правової думки;

сутність та правову природу поняття правового статусу особи;

основні підходи до класифікації прав людини;

підстави та порядок обмеження прав і свобод людини;

юридичні механізми попередження дискримінації прав і свобод окремих

категорій осіб;

вміти :

класифікувати права і свободи людини;

визначати найбільш ефективні форми та способи реалізації прав і свобод

людини;

визначати правомірність чи неправомірність обмеження прав і свобод людини;

визначати найбільш ефективні засоби захисту прав людини на національному

та міжнародному рівнях;

застосовувати на практиці міжнародні та європейські механізми захисту прав

людини.

Місце дисципліни в навчальному процесі

Вивчення дисципліни «Міжнародно-правовий механізм захисту прав людини»

неможливо здійснити ізольовано, без засвоєння і застосування взаємозв’язків з

іншими дисциплінами.

Перелік основних забезпечуючих дисциплін:

Найменування

дисципліни

Питання, які є базовими для викладання дисципліни

Конституційне право

України

Основні особисті, політичні, трудові, економічні, екологічні права

людини і громадянина. Засади функціонування державних інституцій.

Процеси законотворчості. Поняття громадянства.

Теорія держави і права Поняття і структура правової норми. Співвідношення норми права та

статті нормативно-правового акту. Джерела права. Ієрархія джерел

права. Поняття нормативно-правового акту. Дія закону у просторі,

часі та за колом осіб. Поняття юридичного процесу. Поняття

правового статусу суб’єкта права. Джерела права

Державне право

зарубіжних країн

Поняття прав і свобод людини і громадянина. Принципи побудови

державних органів зарубіжних країн. Процеси реалізації державної

влади зарубіжних країн

Історія держави і права Історія формування уявлень про права і свободи людини і

громадянина. Покоління прав людини. Умови формування правових

систем європейських держав

Міжнародне право Правила функціонування міжнародних договорів. Міжнародне та

національне право. Поняття про міжнародну організацію та її статус.

ПРОГРАМА

Тема 1. Права людини в історії політико-правової думки. Класифікація

прав і свобод людини і громадянина

Сутність прав людини: цивілізаційний та історичний підходи. Періодизація

розвитку політичних і правових учень про права людини. Зародження ідей прав

людини в античному світі. Розуміння прав людини за часів «гомерівської Греції».

Погляди на права людини Солона, Піфагора, Платона, Аристотеля та Сократа.

Розвиток ідей прав людини давньоримськими стоїками. Учення про права людини

Сенеки, Аврелія, Цицерона, Ульпіана. Зміни у доктринальних поглядах на сутність

прав людини за часів Середьовіччя. Павійська школа. Учення М. Падуанського,

Ф. Аквінського та Августина про права людини. Вплив католицизму на розвиток ідей

прав людини. Еволюція поглядів на права людини у добу Відродження та

Просвітництва. Учення про права людини у працях Г. Гроція, Б. Спінози, Дж. Локка,

Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо. Вплив буржуазно-демократичних революцій на

розвиток ідей прав людини. Концепції прав людини у російській дореволюційній

юриспруденції. Права людини в працях А. Радищева, Б. Чичеріна, В. Соловйова.

Розвиток ідей прав людини у радянській політико-правовій доктрині. Основні

концепції прав людини у вітчизняній юридичній науці.

Підходи до класифікації прав в свобод людини і громадянина. Поняття прав і

свобод. Права людини і права громадянина. Класифікація права людини за періодами

їх виникнення. Класифікація прав людини за сферою їх існування. Особисті

(громадянські) права. Політичні права. Економічні права. Соціальні права. Культурні

права. Класифікація прав за можливістю обмеження. Абсолютні права. Відносні

права. Класифікація прав за способом реалізації. Колективні та індивідуальні права.

Тема 2. Право на життя

Поняття особистих (громадянських) прав. Право на життя. Початок життя.

Обсяг та складові права на життя. Момент закінчення життя. Штучне переривання

вагітності у контексті права на життя. Евтаназія у контексті права на життя.

Позитивні зобов’язання держави щодо права на життя. Негативні зобов’язання

держави щодо права на життя. Можливі випадки обмеження права на життя. Справа

Макканн та інші проти Сполученого Королівства. Справа Едвардс проти

Сполученого Королівства. Справа Ламбер проти Франції. Справа Прітті проти

Сполученого Королівства.

Тема 3. Заборона катування, нелюдського та такого, що принижує

гідність, поводження та покарання

Обсяг та складові заборони катувань, нелюдських або таких, що принижують

гідність, видів поводження чи покарання. Поняття катування. Поняття нелюдського

поводження. Поняття такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Поняття мінімального рівні жорстокості. Абсолютний характер гарантій права на

заборону катування. Позитивні та негативні зобовязання держави щодо заборони

катування. Справа Сьорінг проти Сполученого Королівства. Справа Нечипорук та

Йонкало проти України. Справа Тайрер проти Сполученого Королівства. Справа

Аль-Масрі проти Колишньої республіки Югославія. Справа Прайс проти

Сполученого Королівства.

Тема 4. Право на особисту свободу та недоторканість.

Поняття та зміст права на свободу та особисту недоторканість. Можливі

випадки і умови обмеження права на свободу та особисту недоторканість. Позитивні

та негативні зобов’язання держави щодо права на свободу та особисту

недоторканість. Справа Харченко проти України. Справа Гуццарді проти Італії.

Справа Амуур проти Франції. Справа Вітольд Литва проти Польщі.

Тема 5. Право на справедливий суд

Поняття права на справедливий суд. Поняття права на справедливий суд в

цивільно-правовому аспекті. Поняття права на справедливий суд в кримінально-

правовому аспекті. Критерії Енгеля. Поняття ефективного засобу юридичного

засобу. Справа Олександр Волков проти України. Справа Бурмич та інші проти

України.

Тема 6. Право на повагу до приватного й сімейного життя, житла та

кореспонденції. Поняття приватного життя. Поняття особистого життя. Поняття житла.

Поняття кореспонденції. Обсяг та складові права на повагу до приватного й

сімейного життя, житла та кореспонденції. Позитивні та негативні зобов’язання

держави щодо права на приватність. Умови обмеження права на приватність. Справа

Класс та інші проти Німеччини. Справа Німітц проти Німеччини.

Тема 7. Свобода думки, совісті та релігії. Свобода вираження поглядів Поняття свободи віросповідання. Поняття свободи совісті. Обсяг та складові

права на свободу думки, совісті та релігії. Свобода вираження поглядів. Позитивні та

негативні зобов’язання держави щодо свободи совісті та релігії. Позитивні та

негативні зобов’язання держави щодо свободи вираження поглядів. Справа

Коккінакіс проти Греції. Справа Лінгенс проти Австрії.

Тема 8. Політичні права і свободи. Свобода мирних зібрань та свобода

асоціацій

Поняття політичних прав і свобод. Свобода мирних зібрань. Поняття мирного

зібрання. Види мирних зібрань. Підстави обмеження права мирних зібрань.

Позитивні та негативні зобов’язання держави щодо свободи мирних зібрань. Свобода

асоціацій. Поняття асоціації. Підстави обмеження свободи асоціацій. Право на вільні

вибори. Справа Вєренцов проти України. Справа Корецький проти України.

Тема 9. Економічні права. Культурні та духовні права. Заборона

дискримінації

Поняття економічних прав і свобод. Право власності. Право мирно володіти

власністю. Обмеження права власності. Позитивні та негативні зобов’язання держави

щодо права власності. Поняття духовних (культурних) прав. Право на освіту. Зміст

права на освіту. Позитивні та негативні зобов’язання держави щодо права на освіту.

Справа Лоїзіду проти Туреччини. Обсяг та складові заборони дискримінації. Поняття

дискримінації. Пряма дискримінація. Непряма дискримінація. Позитивна

дискримінація. Справа Маркс проти Бельгії.

Тема 10. Обмеження прав і свобод людини

Загальні засади обмеження прав і свобод людини. Межі реалізації прав і свобод

людини. Мета обмеження прав і свобод людини. Підстави та порядок обмеження

прав і свобод людини. Цілі обмеження прав та свобод людини. Обмеження прав

людини з метою забезпечення національної безпеки, громадського порядку, здоров’я

населення, екологічного благополуччя та громадської моралі. Механізм обмеження

прав людини в умовах воєнного стану. Правовий режим воєнного стану. Порядок

уведення та скасування воєнного стану. Гарантії прав і свобод людини в умовах

воєнного стану. Відповідальність за порушення прав людини в умовах воєнного

стану. Механізм обмеження прав людини в умовах надзвичайного стану. Правовий

режим надзвичайного стану. Порядок уведення та скасування надзвичайного стану.

Відповідальність за порушення прав людини в умовах надзвичайного стану. Мета,

підстави та механізм обмеження прав іноземців і осіб без громадянства, що

перебувають на території України. Особливості механізму обмеження окремих видів

прав і свобод людини. Обмеження свободи слова, таємниці приватного життя,

свободи пересування та виборчих прав.

Тема 11. Регіональні механізми захисту прав людини. Африканська

система захисту прав людини. Міжамериканська система захисту прав людини.

Міжарабська система захисту прав людини

Поняття і зміст Африканської системи захисту прав людини. Історія розвитку

Африканської системи захисту прав людини. Африканська хартія прав людини і

народів. Банжульська хартія. Організація африканської єдності. Африканський союз.

Поняття і зміст Американської системи захисту прав людини. Історія розвитку

Міжамериканської системи захисту прав людини. Американська конвенція прав

людини. Організація американських держав. Американський суд з прав людини.

Поняття і зміст Міжарабської системи захисту прав людини. Історія розвитку

Міжарабської системи захисту прав людини. Арабська хартія прав людини. Ліга

арабських держав. Арабський суд з прав людини. Захист прав людини в рамках

АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії).

Тема 12. Європейська система захисту прав людини

Поняття і зміст Європейської системи захисту прав людини. Історія

формування Європейської системи захисту прав людини. Європейська конвенція

захисту прав людини і основоположних свобод. Європейська соціальна хартія. Рада

Європи. Європейський суд з прав людини. Формування ЄСПЛ. Фінансування ЄСПЛ.

Повноваження ЄСПЛ. Провадження в ЄСПЛ. Прийнятність справи. Позови до

ЄСПЛ. Виконання рішення ЄСПЛ. Хартія основних прав Європейського Союзу.

Європейський обмудсман. Організація безпеки і співробітництва в Європі.

Тема 13. Захист прав людини в діяльності ООН.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Міжнародний пакт про

економічні, соціальні і культурні права. Статут ООН. Рада ООН з прав людини.

Верховний Комісар ООН з прав людини. Процедура 1235. Процедура 1503. Комітет

із прав людини. Комітет із економічних, соціальних та культурних прав. Комітет із

ліквідації дискримінації щодо жінок. Комітет із прав дитини. Комітет проти

катувань. Комітет із ліквідації расової дискримінації. Управління Верховного

Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Міжнародний кримінальний суд.

Історія формування Міжнародного кримінального суду. Повноваження

міжнародного кримінального суду. Виконання рішень Міжнародного кримінального

суду.

Тема 14. Міжнародний захист окремих категорій та груп осіб.

Захист прав осіб, що належать до національних та мовних меншин. Захист прав

корінних народів. Захист прав жінок. Захист прав дітей. Захист прав осіб із

інвалідністю. Захист прав мігрантів, що працюють. Захист прав біженців та

внутрішньо переміщених осіб. Захист прав ув’язнених осіб та осіб, які перебувають у

місцях несвободи. Захист прав пацієнтів.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ КУРСУ

Т е м а

Загальний

обсяг,

годин

з них

Лекції,

годин

Практич

ні, годин

Лабораторн

і роботи,

годин

Самостійне

опрацювання

матеріалу (у

тому числі

ІРС), годин

Індивід.

завдання,

годин

1-й модульний цикл дисципліни

Тема 1. Права людини в

історії політико-правової

думки. Класифікація прав і

свобод людини і громадянина

5 1 4

Тема 2. Право на життя

7 2 5

Тема 3. Заборона катування,

нелюдського та такого, що

принижує гідність,

поводження та покарання

5 1 4

Тема 4. Право на особисту

свободу та недоторканість. 7 2 5

Тема 5. Право на

справедливий суд 4 4

Тема 6. Право на повагу до

приватного й сімейного

життя, житла та

кореспонденції.

6 1 5

Тема 7. Свобода думки,

совісті та релігії. Свобода

вираження поглядів

6 2 4

Тема 8. Політичні права і

свободи. Свобода мирних

зібрань та свобода асоціацій

6 1 5

Тема 9. Економічні права.

Культурні та духовні права.

Заборона дискримінації

4 4

Тема 10. Обмеження прав і

свобод людини 7 2 5

Контрольний захід за

модульний цикл: модульна

контрольна робота

0

Всього по модульному циклу 57 4 8 0 45 0

2-й модульний цикл дисципліни

Тема 11. Регіональні

механізми захисту прав

людини. Африканська

система захисту прав людини.

Міжамериканська система

захисту прав людини.

Міжарабська система захисту

прав людини

8 1 2 5

Тема 12. Європейська

система захисту прав людини 8 1 2 5

Тема 13. Захист прав людини

в діяльності ООН 7 1 2 4

Тема 14. Міжнародний захист

окремих категорій та груп

осіб

8 1 2 5

Контрольний захід за

модульний цикл: модульна


2 2

Всього по модульному циклу 33 4 8 0 21 0

Всього за семестр 90 8 16 0 66

Лекції №

п/п

Назва теми Кількість

год.

Рекомендована

література

1. Тема 1. Права людини в історії політико-правової

думки. Класифікація прав і свобод людини і

громадянина

1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]

2. Тема 2. Право на життя

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]

3. Тема 3. Заборона катування, нелюдського та такого,

що принижує гідність, поводження та покарання 1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]

4. Тема 4. Право на особисту свободу та

недоторканість.

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]

5. Тема 5. Право на справедливий суд

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]

6. Тема 6. Право на повагу до приватного й сімейного

життя, житла та кореспонденції. 1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]

7. Тема 7. Свобода думки, совісті та релігії. Свобода

вираження поглядів

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]

8. Тема 8. Політичні права і свободи. Свобода мирних

зібрань та свобода асоціацій 1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]

9. Тема 9. Економічні права. Культурні та духовні

права. Заборона дискримінації

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]

10. Тема 10. Обмеження прав і свобод людини

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]

11. Тема 11. Регіональні механізми захисту прав

людини. Африканська система захисту прав людини.

Міжамериканська система захисту прав людини.


1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]

12. Тема 12. Європейська система захисту прав людини

1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]

13. Тема 13. Захист прав людини в діяльності ООН

1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]

14. Тема 14. Міжнародний захист окремих категорій та

груп осіб

1

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]

Всього 8

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ №

п/п


год.






[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


що принижує гідність, поводження та покарання

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


недоторканість. 2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]


життя, житла та кореспонденції.

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]


вираження поглядів 2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


зібрань та свобода асоціацій

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]


права. Заборона дискримінації

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]


2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]





2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]


2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


груп осіб

2

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]

Всього 16

Індивідуальні заняття - навчальним планом не передбачені

Лабораторні роботи – навчальним планом не передбачені

САМОСТІЙНА РОБОТА

№

п/п


год.






4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


що принижує гідність, поводження та покарання 4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


недоторканість. 5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[16],[23]


4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]


життя, житла та кореспонденції. 5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13]

[16],[23]


вираження поглядів 4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


зібрань та свобода асоціацій 5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


права. Заборона дискримінації 4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]


5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]





5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [40],

[44], [36], [57]


4

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]


груп осіб 5

[1],[2],[3],[4],[5],[6],

[7],[8],[9],[10],[11],[13],

[14],[16],[23], [29],[31], [52],

[46], [38]

15. Контрольний захід за модульний цикл: модульна


2

Всього 66

Самостійна робота - це форма навчання, при якій студент засвоює

необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно,

систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності.

її відмінність від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність

студента самому організовувати свою діяльність у відповідності до

поставлених завдань.

Самостійна робота студента над курсом «Міжнародно-правовий

механізм захисту прав людини» включає:

опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного

опрацювання;

систематизація вивченого матеріалу перед контрольними заходами

тощо.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним

матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Для

вирішення завдань навчальної дисципліни необхідно виявити логіку

мислення, аналітичні здібності, активізувати знання з інших навчальних

дисциплін.

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

здійснюється на підставі опрацювання опорного конспекту з кожної теми

дисципліни, що формується студентом самостійно на базі уважної роботи на

лекційних заняттях.

Вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного

опрацювання. Працюючи самостійно студент має уважно перечитати подані

методичні вказівки, в яких відбувається конкретизація змісту навального

матеріалу що має бути засвоєний за даною темою. У процесі вивчення даної

дисципліни до студентів висуваються дві основні вимоги: чітке засвоєння

змісту юридичних термінів та системність оволодіння матеріалом курсу.

Основним способом, який рекомендується застосовувати для досягнення

системності в засвоєнні змісту курсу, є підготовка опорного конспекту з

кожної теми на базі самостійної роботи з основною та додатковою

літературою.

Систематизація вивченого матеріалу перед контрольними заходами

здійснюється з метою повторення і закріплення матеріалу, що

супроводжується встановлення багатосторонніх смислових, причинно-

наслідкових і структурних зв'язків між засвоєними знаннями з кожної теми

дисципліни, а також міжпредметних зв’язків загалом. Систематизація

дозволяє використовувати пам'ять, бо звільняє її від необхідності

запам'ятовувати матеріал як суму приватних відомостей і фактів за

допомогою угруповання їх у більші одиниці.

Систематизувати матеріал з курсу під час самостійної роботи можна

шляхом складання порівняльних таблиць, схем, діаграм тощо.

Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю з

дисципліни «Міжнародно-правовий механізм захисту прав людини»

1. Сутність прав людини: цивілізаційний та історичний підходи.

2. Періодизація розвитку політичних і правових учень про права

людини.

3. Основні концепції прав людини у вітчизняній юридичній науці.

4. Основні теоретичні підходи до визначення співвідношення

понять «суб’єктивне право» та «суб’єктивна свобода».

5. Покоління прав людини.

6. Підходи до класифікації прав в свобод людини і громадянина.

7. Поняття особистих (громадянських) прав.

8. Поняття політичних прав і свобод.

9. Поняття економічних та соціальних прав і свобод.

10. Поняття культурних та духовних прав і свобод.

11. Загальні засади обмеження прав і свобод людини.

12. Межі реалізації прав і свобод людини.

13. Поняття і зміст Міжафриканської системи захисту прав людини.

14. Поняття і зміст Міжамериканської системи захисту прав людини.

15. Історія розвитку Міжамериканської системи захисту прав

людини.

16. Поняття і зміст Міжарабської системи захисту прав людини.

17. Поняття і зміст Європейської системи захисту прав людини.

18. Історія формування Європейської системи захисту прав людини.

19. Європейська конвенція захисту прав людини і основоположних

свобод.

20. Європейська соціальна хартія.

21. Рада Європи.

22. Європейський суд з прав людини.

23. Повноваження ЄСПЛ.

24. Провадження в ЄСПЛ.

25. Прийнятність справи в ЄСПЛ.

26. Позови до ЄСПЛ.

27. Виконання рішення ЄСПЛ.

28. Хартія основних прав Європейського Союзу.

29. Європейський обмудсман.

30. Організація безпеки і співробітництва в Європі.

31. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.

32. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

33. Організація об’єднаних націй.

34. Статут ООН.

35. Рада ООН з прав людини.

36. Верховний Комісар ООН з прав людини.

37. Процедура 1235.

38. Процедура 1503.

39. Комітет із прав людини.

40. Комітет із економічних, соціальних та культурних прав.

41. Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок.

42. Комітет із прав дитини.

43. Комітет проти катувань.

44. Комітет із ліквідації расової дискримінації.

45. Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ

ООН).

46. Міжнародний суд ООН.

47. Провадження в міжнародному суді ООН.

48. Повноваження Міжнародного суду ООН.

49. Міжнародний комісар ООН з питань біженців і переміщених

осіб. Міжнародний кримінальний суд.

50. Історія формування Міжнародного кримінального суду.

51. Повноваження міжнародного кримінального суду.

52. Виконання рішень Міжнародного кримінального суду

53. Захист прав осіб, що належать до національних та мовних

меншин.

54. Захист прав корінних народів.

55. Захист прав жінок.

56. Захист прав дітей.

57. Захист прав осіб із інвалідністю.

58. Захист прав мігрантів, що працюють.

59. Захист прав біженців та внутрішньо переміщених осіб.

60. Захист прав ув’язнених осіб та осіб, які перебувають у місцях

несвободи.

61. Захист прав пацієнтів.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Лекції

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому

навчальному закладі; призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція є елементом курсу навчання, який охоплює основний теоретичний

матеріал тем навчальної дисципліни. Лекції в друкованому та електронному

варіантах знаходяться на кафедрі. Залежно від потреб навчального процесу,

лекції можуть бути проведені в такій формі:

вступна лекція, що проводиться у формі ознайомчої лекції розпочинає

вивчення навчальної дисципліни, окреслює межі і час, відведений для

вивчення дисципліни, вимоги кафедри щодо опанування матеріалом,

особливості проведення практичних занять, організації самостійної роботи

студентів, форма контролю. Ознайомлює зі структурою, предметом та

понятійним апаратом курсу. Ставить наукову проблему, прогнозує розвиток

науки, її зв’язок з практикою.

проблемні лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення

теоретичного матеріалу з шляхом розвитку логічного мислення студентів, що

характеризуються обмеженням питань, які розглядаються, трьома-чотирма

ключовими проблемами та акцентуванням уваги на матеріалі, що не знайшов

відображення у базових підручниках та навчальних посібниках. При

проведенні проблемної лекції перед студентами ставляться проблемні

питання, характеризуються напрямки та методи їх вирішення та

пропонуються можливі варіанти вирішення;

оглядові лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення

теоретичного матеріалу шляхом характеристики основних питань теми,

ступеня їх наукової розробки, огляду навчальної, наукової, монографічної та

періодичної літератури з обраної теми, а також особливостей застосування

теоретичних напрацювань на практиці. При проведенні оглядових лекцій, як

правило, використовується аналіз зарубіжного та історичного досвіду

розвитку та дослідження тих чи інших правових явищ;

узагальнююча лекція проводиться в кінці кожного змістовного модуля

для закріплення отриманих студентами знань. При цьому лектор виділяє

вузлові питання, широко використовує узагальнюючі таблиці, схеми,

алгоритми, що дозволяють систематизувати знання з дисципліни.

міні лекція – метод викладення теоретичного матеріалу, що

використовується під час проведення індивідуально-консультативної роботи,

а за необхідності, як виняток, – і під час проведення семінарських та

практичних занять. Міні-лекція являє собою невеликий за часом (5-10

хвилин) виступ викладача, спрямований на більш глибоке викладання

матеріалу, що не охоплюється планом лекційних занять і спрямований на

формування комплексних уявлень студентів про основні проблеми курсу. Під

час проведення міні-лекції використовуються елементи імпровізаційності,

дискусійності, проблемності та оглядовості;

лекція-візуалізація являє собою передачу усної інформації,

перетвореної у візуальну форму технічними засобами. Лектор широко

використовує такі форми наочності, які самі виступають носіями змістовної

інформації (слайди, планшети, креслення, малюнки, схеми і т.д.);

Практичні заняття

Практичне заняття, форма навчального заняття, при якій організується

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної

дисципліни та формує вміння та навички їх практичного застосування

шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформованих

знань. Практичні завдання проводяться, як правило, в аудиторіях. В окремих

випадках виконання цих чи інших завдань, може здійснюватися студентами в

бібліотеках, дома, за умови належного проведення інструктажу та

забезпечення роздаткового матеріалу.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо

підготовленому матеріалі.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань,

умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її

обговорення за участю студентів, розв’язання контрольних завдань, їх

перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні

заняття, враховуються при встановленні підсумкової оцінки з навчальної

дисципліни. На практичному заняття можливі такі форми роботи студентів:

робота в малих групах – метод активізації роботи студентів, що

використовується у процесі проведенні семінарських та практичних занять,

а також самостійної роботи студентів при підготовці до таких занять.

Особливість роботи в малих групах полягає в умовному поділі групи на

невеликі (3-5 студентів), перед якими ставиться індивідуальне завдання та

пропонуються можливі напрямки його вирішення. Студенти у складі малої

групи самостійно розподіляють між собою функції, спрямовані на

досягнення загальної мети, а після виконання завдання звітують перед

викладачем та академічною групою про хід виконання завдання та одержані

результати;

семінари-дискусії – семінарські заняття, спрямовані на

заохочення індивідуальної та колективної роботи студентів та розвиток їх

логічного мислення. Семінар-дискусія проводиться шляхом постановки

перед студентами проблеми, що не має однозначного вирішення, та

розгляду цієї проблеми шляхом вибору оптимального рішення з числа

запропонованих студентами або, як виняток, – викладачем;

метод мозкового штурму – метод активізації процесу навчання,

що застосовується переважно під час проведення семінарських та

практичних занять, а також індивідуально-консультативної роботи, і полягає

у постановці перед групою студентів проблеми та її самостійному вирішенні

студентами за короткий проміжок часу. Результати проведеної роботи

аналізуються групою разом з викладачем;

метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод) – метод

активізації процесу навчання, що застосовується при проведенні

семінарських та практичних занять, а в окремих випадках – і при проведенні

лекційних занять, і полягає у поглибленому вивченні навчального матеріалу

шляхом різнобічного аналізу конкретних життєвих ситуацій, що ілюструють

теоретичні напрацювання курсу;

метод презентацій – метод активізації навчального процесу, що

полягає у виступі студентів перед аудиторією зі звітом про виконану

індивідуальну чи групову роботу, у якому окреслюються основні

досягнення та результати проведеної роботи;

метод рольових ігор – метод активізації навчального процесу, що

використовується під час проведення семінарських та практичних занять і

полягає у моделюванні життєвої ситуації, що потребує юридичної

кваліфікації, розподілі ролей між студентами та інсценізації розвитку та

вирішення цієї ситуації

Самостійна робота студента

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння

навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів,

регламентується навчальним планом і цією навчальною програмою.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу

може виконуватися в бібліотеках, аудиторіях, комп’ютерних класах, а також

в домашніх умовах.

Навчальний матеріал, передбачений навчальним планом та цією

програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи,

виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який

опрацьовується при проведенні навчальних занять.

Методи оцінювання

Робота студента оцінюється за регламентом дисципліни, що

додається

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЛІТЕРАТУРА

№ п/п Назва навчальної літератури Вид Наявність,

примірників

Основна навчальна література

1. Права людини [Текст] : пiдручник / Ред.: М.

Буроменський , В. Євінов, Л. Заблоцька. К : Право, 1997.

225 с.

Підручник

рівноцінний

1

2. Основи демократії. Права людини та їх забезпечення в

умовах суспільних змін[Текст] : навч. пос. / О.В.

Філонов, В.М. Субботін, В.В. Пашутін, І.Я.Тодоров. К. :

Знання, 2006. 215 с.

Посібник


1

3. Основи демократії. Права людини та їх забезпечення в

умовах суспільних змін: навч. посіб. / О.В. Філонов,

В.М. Субботін, В.В. Пашутін , І.Я.Тодоров. 2-ге вид.,

випр. К. : Знання, 2008. 215 с.

Посібник


1

4. Права і свободи людини і громадянина в

Україні / Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, Асоціація суддів Конституційного

Суду України. К., 2013.

Посібник


3

5. Права і свободи людини і громадянина в Україні

(доктрина Європейського суду з прав людини і

Конституційного Суду України) : навчальний посібник.

К. : Юрінком Інтер, 2013. 376 с. 93-80.

Посібник

основний

3

6. Права і свободи людини т громадянина. Матеріали до

бібліографії . Вип.5. Львов, 2006. 264 с. (Коментарі прав

і законодавства ; №2).

Посібник


1

7. Говін, А. С. Права людини: інтерпретаційна діяльність

Конституційного Суду України / А. С. Говін. К. : Логос,

2012. 369 с.

Посібник


1

8. Гончаренко, О. М. Права людини в Україні : навч.

посіб. / О. М. Гончаренко. К. : Знання, 2008. 207 с.

Посібник


1

9. Колодій, А. М. Права, свободи та обов'язки людини і

громадянина в Україні : підручник / А. М. Колодій,

А. Ю. Олійник. К. : Всеукраїнська асоціація видавців

"Правова єдність", 2008. 350 с.

Підручник


2

10. Пейн, Т. Права людини; пер. І. Савчака. Львів : Літопис,

2000. 288 с. 8-00.

Посібник


2

Додаткова рекомендована література

11. Альчук, М. Права людини: філософсько-правовий

дискурс. Вісник Львівського університету. Серія

філософсько-політологічні студії. 2014. Вип. 4. С. 7-14.

Текст Не зазначається

12. Анцупова, Т. Забезпечення послідовності

прецедентного права Європейського суду з прав

людини: роль Великої палати. Право України. 2013. №

10. С. 162-170.


13. Аракелян, М. Забезпечення конституційного права

людини на захист прав і свобод судом. Право України.

2006. № 3. С. 19-22.


14. Базов О. Реалізація права на свободу вираження

поглядів та свободу мирних зібрань у контексті

юрисдикції Європейського суду з прав людини .


Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2016. №

1. С. 26-31.

15. Бакумов, О. С. Правові позиції Європейського Суду з

прав людини щодо права на вільні вибори: спірні

питання практики. Вісник Національної академії

правових наук України. 2016. № 3 (86). С. 183-193.


16. Бєлкін, М. Л. Проблеми застосування рішень

Європейського суду з прав людини як джерела права в

законодавстві України та в судовій практиці. Вісник

господарського судочинства. 2009. № 4. С. 111-120.


17. Білак, М. Подвійні стандарти застосування Конвенції

про захист прав людини і основоположних свобод та

практики Європейського суду з прав людини судами

України. Право України. 2018. № 2. С. 170-185.


18. Битяк, Ю. Права і свободи людини в умовах

глобалізації. Філософія права і загальна теорія права.

2013. № 2. С. 80-93.


19. Публічне урядування, права людини і демократія:

регіональний зріз євроінтеграції: монографія

/ С. О. Болдіжар, В. С. Гербут, Т. О. Карабін [et al.] ; За

заг. ред. М.В. Савчина. Ужгород : Говерла, 2015. 320 с. З

обмінного фонду.


20. Буткевич, В. Європейська конвенція з прав людини і

основних свобод: генеза намірів і права. Право України.

2010. № 10 : Конвенції про захист прав людини і

основоположних свобод 60 років. С. 60-88.


21. Васьковська, В. Механізм забезпечення права людини

на безпеку. Право України. 2005. № 9. С. 25 28.


22. Вітів, В. А. Інформаційні права як складова четвертого

покоління прав людини. Наукові записки Інституту

законодавства Верховної Ради України. 2016. № 6. С.

22-26.


23. Волкова, Л. Обмеження в реалізації права на мирні

зібрання відповідно до ст. 11 Конвенції про захист прав

людини і основоположних свобод. Адміністративне

судочинство. Судова практика в адміністративних

справах. 2015. № 3-4. С. 59-67.


24. Ворона, В. Право на евтаназію як складова права

людини на життя. Право України. 2010. № 5. С. 199-

205.


25. Гончаров В. Ex tu№c v. ex №u№c: проблема дії в часі

судових рішень прецедентного характеру у практиці

Європейського суду з прав людини. Право України.

2017. № 4. С. 76-86.


26. Горобець, Н. Г. Огляд стану виконання рішень

Європейського суду з прав людини в контексті захисту

права власності. Часопис Київського університету

права. 2015. № 1. С. 293-299.


27. Горобець, Н. Г. Поняття та сутність права власності в

контексті Першого Протоколу до Конвенції про захист

прав людини та основоположних свобод 1950 р. та

практики Європейського суду з прав людини. Часопис


Київського університету права. 2014. № 4. С. 307-312.

28. Горова, О. Б. Громадянські права в системі

конституційних прав і свобод людини та

громадянина. Часопис Київського університету права.

2006. № 2. С. 38-42.


29. Гріненко, О. О. Конституційні гарантії права власності

в Україні та практика Європейського суду з прав

людини. Держава і право. 2016. Вип. 72. С. 128-152.


30. Гудима Д. А. Принцип законності обмеження фізичної

свободи у практиці Європейського суду з прав людини.

Вісник Національної академії правових наук України.

2016. № 3. С. 128-140.


31. Дамірлі, М. Європейська конвенція з прав людини як

ключовий елемент системи права Ради Європи. Право

України. 2010. № 10 : Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод 60 років. С. 98-104.


32. Данелія, О. С. Юридичні особи як суб’єкти звернення до

Європейського суду з прав людини. Наукові записки

Інституту законодавства Верховної Ради України.

2017. № 1. С. 104-109.


33. Дудаш Т. Особливості аргументування рішень

Європейського суду з прав людини (до характеристики

методологічних підходів). Право України. 2017. № 4. С.

86-97.


34. Жуковська, О. Професійні права адвокатів у контексті

Європейської конвенції з прав людини: практика

Європейського Суду та українські реалії. Адвокат.

2005. №5. С.15-23.


35. Заяць, Н. Право людини на освіту: крізь призму

міжнародного права. Право України. 2006. № 1. С. 72-

75.


36. Ільченко, І. Звернення до Європейського Суду з прав

людини як спосіб захисту права власності.

Підприємництво, господарство і право. 2016. № 6. С.

14-18.


37. Калініченко, О. Політичні гарантії права людини на

свободу світогляду і віросповідання та їх правове

забезпечення за законодавством України. Право

України. 2009. № 10. С. 132-138.


38. Карнаух Б. П. Позовна давність у практиці

Європейського суду з прав людини. Проблеми

законності. 2016. Вип. 134. С. 24-36.


39. Карпунцов, В. Конституційні права та свободи людини

і громадянина. Прокуратура. Людина. Держава. 2004.

№ 4. С. 31-37.


40. Кемпбелл, Т. Права людини: демократичний

шлях. Філософія права і загальна теорія права. 2013.

№ 2. С. 33-50.


41. Кірсте, С. Право людини на демократію як наріжний

камінь права. Філософія права і загальна теорія права.

2013. № 2. С. 51-72.


42. Климович, О. Право прав людини як jus coge№s Текст Не зазначається

сучасного міжнародного права. Право України. 2008.

№ 1. С. 30-34.

43. Красіков, Д. "Прихована роль" норм загального

міжнародного права в регулюванні компетенції

Європейського суду з прав людини. Міжнародне

право. 2013. № 1-2. С. 43-51.


44. Кретова, І. Тлумачення положень про права людини

Страсбурзьким судом: основні принципи та

доктрини. Вісник Національної академії правових наук

України : зб. наук. пр. 2014. № 4. С. 165-176.


45. Крижова О. Принцип верховенства права у практиці

Європейського суду з прав людини. Вісник

Національного університету "Львівська політехніка".

Юридичні науки. 2017. № 865. С. 544-549.


46. Легка О. Динамічне юридичне тлумачення: практика

Європейського суду з прав людини. Підприємництво,

господарство і право. 2016. № 10. С. 119-123.


47. Магрело, М. Прецедент, який не зобов’язує: деякі

аспекти сутності рішень Європейського Суду з прав

людини в правовій системі континентального

права. Вісник Академії адвокатури України. 2013. № 3.

С. 61-67.


48. Мазур, М. В. Прецеденти Європейського суду з прав

людини в системі джерел конституційного права

України. Держава і право. 2008. № 1. С. 226-232.


49. Миронова, Г. Етичні засади права людини на

життя. Право України. 2005. № 9. С. 19-22.


50. Мілова, Т. М. Поняття та зміст конституційного права

людини і громадянина на свободу наукової творчості.

Часопис Київського університету права. 2006. № 3. С.

53-59.


51. Мукан Б. Передумови виникнення та формування

національних органів у справах Європейського Суду з

прав людини. Evropsky politicky a prav№i diskurz. 2016.

Vol. 3, Iss. 6. С. 66-74.


52. Новіков Д. В. Обмеження права власності в практиці

Європейського суду з прав людини та у законодавстві

України. Наше право. 2016. № 2. С. 162-167.


53. Новіков Д. В. Гарантії захисту права власності у

практиці Європейського суду з прав людини.

Європейські перспективи. 2016. Вип. 2. С. 92-98.


54. Олійник А. Ю. Регулювання основних свобод людини і

громадянина нормами міжнародного права в Україні.

Журнал східноєвропейського права. 2015. № 12. С. 37-43.


55. Островський Б. В. Практика Європейського суду з прав

людини щодо захисту права на життя у біоетичних

питаннях. Держава і право. 2017. Вип. 75. С. 20-30.


56. Панкевич О. Захист права на приватність: динаміка

світоглядно-методологічних основ (за матеріалами

практики Європейського суду з прав людини). Право

України. 2017. № 4. С. 66-76.


57. Писаренко Н. Б. Застосовність гарантій права на Текст Не зазначається

справедливий суд в адміністративному судочинстві:

практика Європейського суду з прав людини та

українські реалії. Вісник Національної академії

правових наук України. 2016. № 3 (86). С. 214-228.

58. Плугатар Т. А. Міжнародні та національно-правові

засади регулювання права людини на недоторканність

приватного життя. Наука і правоохоронна. № 1. С. 76-

83.


59. Полянський Т. Особливості зловживань окремими

правами, гарантованими Конвенцією про захист прав

людини і основоположних свобод. Юридична Україна.

2009. № 8. С. 28-33.


60. Прокопчук Ю. Міжнародні стандарти захисту права

людини на працю в актах ООН. Право України. 2011.

№ 10. С. 297-303.


61. Пушкар П. Реферативний огляд застосування принципу

непорушності права власності у практиці Європейського

суду з прав людини та в країнах ЄС і українські реалії.

Право України. 2016. № 1. С. 25-33.


62. Пушкіна О. Особисті права людини в конституційному

законодавстві України. Юридична Україна. 2013. № 5.

С. 17-25.


63. Рабінович, П. Основоположні права людини:

соціально-антропна сутність, змістова

класифікація. Право України. 2010. № 2. С. 18-24.


64. Рабінович, П. Основоположні права людини: терміно-

поняттєвий інструментарій дослідження та

викладання. Право України. 2015. № 2. С. 9-24.


65. Рабінович, П. Феномен права в інтерпретації

Страсбурзького суду (до 50-річчя Європейського суду з

прав людини). Вісник Академії правових наук України.

2009. № 2. С. 3-12.


66. Рабінович, С. Тест на недискримінацію в практиці

Європейського суду з прав людини: оцінювальні

аспекти. Право України. 2017. № 4. С. 97-108.


67. Рогова, О. Про час виникнення права людини на життя:

загальнотеоретичний аналіз. Вісник Академії правових

наук України. 2005. № 4. С. 198-207.


68. Руднєва, О. Міжнародні стандарти прав людини та

принцип верховенства права: до проблеми

співвідношення правових явищ. Юридична Україна.

2012. № 4. С. 15-20.


69. Руднєва, О. Економічні, соціальні і культурні права

людини та механізми їх захисту. Юридична Україна.

2010. № 6. С. 22-27.


70. Севостьянова, Н. І. Звернення до Європейського суду з

прав людини як реалізація права на правосуддя:

монографія / Н. І. Севостьянова. Одеса : Фенікс, 2012.

216 с.


71. Соловйов, А. Деякі аспекти "права людини на смерть".

Підприємництво, господарство і право. 2003. № 4. С.

71-74.


72. Стрельцова, О. Становлення та розвиток принципу

основних прав людини як джерела права Європейського

союзу. Право України. 2003. № 11. С. 158-162.


73. Стукаленко В. А. До питання контролю за виконанням

рішень Європейського суду з прав людини. Альманах

міжнародного права. 2016. Вип. 12. С. 62-69.


74. Темченко, В. Громадські права та свободи в системі

прав людини і громадянина. Підприємництво,

господарство і право. 2005. № 7. С. 34-39.


75. Тимченко, Г. Практика Європейського суду з прав

людини в аспекті реалізації принципу верховенства

права. Право України. 2014. № 5. С. 203-213.


76. Толкачова І. А. Європейський механізм захисту

конституційних прав і свобод людини в контексті

діяльності ОБСЄ. Юридичний вісник. Повітряне і

космічне право. 2016. № 4. С. 92-96.


77. Ткачук О. С. Класифікація елементів права на

справедливий суд: національна теорія та практика

Європейського Суду з прав людини. Прикарпатський

юридичний вісник. 2016. Вип. 1. С. 71-77.


78. Трихліб К. О. Динамічна інтерпретація основних прав і

свобод людини в Європейській конвенції з прав людини.

Альманах міжнародного права. 2016. Вип. 11. С. 111-

120.


79. Фалалєєва, Л. Особливості застосування Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод у

правовому порядку Європейського Союзу. Право

України. 2017. № 4. С. 108-117.


80. Фотре, В. Правове регулювання релігійних організацій

у державах Євросоюзу: перспектива, права людини.

Митна справа. 2009. № 2. С. 75.


81. Фролов, Ю. Економічні права та свободи людини і

громадянина в Україні: проблеми класифікації. Право

України. 2003. № 12. С. 117-115.


82. Цебенко, С. Б. Право людини померти у природний

спосіб як складова змісту права на життя (сучасні

православні уявлення у світлі міжнародних стандартів).

Вісник Національного університету "Львівська

політехніка". Юридичні науки. 2015. № 813. С. 162-167.


83. Чепульченко, Т. О. Права людини і громадянина:

основні концепції та їх реалізація в законодавстві

України. Часопис Київського університету права.

2007. № 2. С. 28-34.


84. Черничко В. В. Роль Європейського суду з прав людини

у гарантуванні права на об’єднання в політичні партії.

Науковий вісник Ужгородського національного

університету. Серія : Право. 2016. Вип. 38(1). С. 62-65.


85. Чехович, С. Інститут права притулку як конституційно-

правова гарантія захисту прав людини. Право України.

2000. № 4. С. 14-17.


86. Шаповал, Т. Права людини і громадянина :

концептуальні підходи до визначення. Держава і право.


2008. № 2. С. 154-160.

87. Шелепа, А. П. Порушення конституційного права

людини на свободу та особисту недоторканність.

Адвокат. 2005. №5. С.25-30.


88. Шумак, І. Духовні права і свободи людини права

людини нового покоління. Право України. 2005. № 2. С.

84-89.


89. Шупінська, О. Міжнародно-правові механізми захисту

права власності: практика Європейського суду з прав

людини. Юридичний журнал. 2008. № 11. С. 52-56.


90. Юдківська, Г. А. Застосовність принципу презуміції

невинуватості до відсторонення та звільнення

обвинувачених з роботи: аналіз прецеденного права

Європейського суду з прав людини. Адвокат. 2008. № 7.

С. 25-27.


91. Яковенко А. В. Європейська практика розгляду справ

Європейського суду з прав людини щодо невиконання

судових рішень в Україні. Актуальні проблеми

вітчизняної юриспруденції. 2016. Вип. 3. С. 137-139.


Розробник програми: А.С. Славко

Завідувач кафедри: В.М. Завгородня

Documents

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИkmeep.law.sumdu.edu.ua/sites/default/files/rnp_human_rights_p-51-52.pdfз них Лекції, годин Практич