ТИПИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ГАЛУЗІ ОХОРО-НИ ЗДОРОВ'Я. ГОСПІТАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИС-

ТЕМИ ТА ЇХ РОЗВИТОК

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Громадське здоров'я та охорона здоров'я. Моделювання та моделі системи охорони здоров'я (СОЗ).

Вимоги до інформації

Інформаційні процеси присутні у всіх областях медицини і охорони здоров'я. Важливою складовою інформаційних процесів є інформаційні потоки. Від їх впорядкованості залежить чіткість функціонування галузі в цілому і ефективність управління нею. Потоки починаються в місцях виникнення інформації і забезпечують її доступ до місць прийняття рішень. Потоки складаються з окремих повідомлень, відображених у сигналах і документах, і рухаються в просторі і часі від джерела інформації до одержувача.

Для роботи з інформаційними потоками призначені інформаційні системи (ІС).

Інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) і інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Основною метою ІС медичного призначення є інформаційна під-тримка різноманітних задач надання медичної допомоги населенню, управління медичними закладами і інформаційному забезпеченні системи охорони здоров'я. Самостійним завданням є інформаційна підтримка наукових досліджень, навчальної та атестаційної роботи.

Обробка інформації в інформаційній системі може здійсню-ватись ручним, механічним, автоматизованим і автоматичним способами. З появою комп'ютерів відбулась революція в проце-сах обробки інформації, і виникли нові інформаційні технології в медицині і системі охорони здоров'я. Процес залучення нових ін-

3

формаційних технологій в систему охорони здоров'я і медицину зазвичай називають інформатизацією системи охорони здоров'я.

Інформатизація- це реалізація комплексу заходів, направлених на забезпечення повного і своєчасного використання достовірних знань у всіх видах людської діяльності. Інформатизація системи охорони здоров'я - одна із складових цього процесу. При цьому ціллю інформатизації є прогрес в системі охорони здоров'я в напрямках розвитку самої служби так і контролю за станом здоров'я її пацієнтів. Технологічною і технічною основою інформатизації є створена досить потужна мережа інформаційних структур, орієнтованих як на медичних працівників так і на населення. Моніторинг здоров'я - це система оперативного стеження за станом змінами здоров'я населення, що представляє собою механізм отримання різнорівневої інформації для поглибленого оцінювання і прогнозування здоров'я населення за різні часові інтервали. Головною метою створення системи моніторингу здоров'я населення є організація на базі нових комп'ютерних технологій державної міжгалузевої системи збору, обробки, збереження і подання інформації, що забезпечує динамічну оцінку суспільного здоров'я та інформаційну підтримку прийняття рішень, направлених на їх покращення.

1.2. Класифікація медичних інформаційних систем

Ключовим поняттям інформатизації системи охорони здоров'я є інформаційна система. Тому розглянемо класифікацію медичних інформаційних систем за призначенням.

МІС - це програмно-технічний комплекс, що готує і забезпечує процеси збирання, зберігання і обробку інформації в медицині й галузі охорони здоров'я. Розглянемо їх докладніше.

Класифікація МІС основана на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурі системи охорони здоров'я, як галузі, що містить: - базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю); - рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціо

нари, диспансери, швидка допомога тощо); - територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні

служби і регіональні органи управління);

4

- державний рівень (державні установи і органи управління). Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціо

нальним принципом, тобто за цілями і завданнями, які розв'язуються системою.

1.2.1. Медичні інформаційні системи базового рівня

Представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС). Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень в професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх мета - комп'ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально - діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при недостачі часу і кваліфікованих спеціалістів.

За завданнями які розв'язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на наступні групи: - інформаційно-довідкові системи (призначені для пошуку і ви

дачі медичної інформації за запитом користувача); - консультативно - діагностичні системи (призначені для діа

гностики патологічних станів, включаючи прогноз і вироблення рекомендацій по способах лікування, при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих);

- приладо-комп'ютерні системи (призначені для інформаційної підтримки та / або для автоматизації діагностичного і лікувального процесів, що здійснюються при безпосередньому контакті з організмом хворого);

- автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів - це комп'ютерні інформаційні системи, призначені для автоматизації всього технологічного процесу (лікувально-профілактична і звітно-статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації) лікаря відповідної спеціальності. Вони забезпечують інформаційну підтримку у прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) рішень.

Розглянемо деякі з цих систем докладніше.

5

1.2.2. Інформаційно довідкові системи

Необхідність накопичення великих об'ємів професійно цінно" інформації і оперування ними - одна із проблем, з якою зіштовху-ються лікарі.

Інформаційно-довідкові системи полегшують розв'язання цієї проблеми, виступаючи як засіб надійного збереження професійних знань, забезпечують зручний і швидкий пошук необхідних відомостей.

Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки да-них) призначені для вводу, збереження, пошуку і виведення ме-дичної інформації по запиту користувача. Це найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовується на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

Системи цього класу не виконують обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до потрібних даних. Інформаційні масиви таких систем містять довідкову інформацію різноманітного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін і довідкова статистична, і технологічна інформація широкого профілю.

Зазвичай, інформаційно-довідкові системи поділяють: - за видами збереженої інформації (клінічна, наукова, норматив

но-правова та ін.); - за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна,

оглядово-аналітична, експертна, прогностична та ін.); - за об'єктивною ознакою (матеріально-технічна база, лікарські

засоби та ін.). Крім того розрізняють документальні, документографічні,

фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи. Відповідно, види інформаційного пошуку, які можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук відомостей про той чи інший документ, його бібліографічний опис, анотації, реферату; фактографічний пошук, тобто пошук даних та інформації, вилучених з документу.

Важливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем в єдину інформаційну мережу Internet, що забезпечує доступ будь-якого лікаря - користувача до інформації і обмін цією інформацією.

6

1.2.3. Консультативно-діагностичні системи

Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) почали розвиватися одними з перших медичних діагностичних систем. В даний час консультативно-діагностичні системи представлені багато чисельними системами діагностики патологічних станів (включаючи прогноз) при захворюваннях різноманітного профілю і для різних категорій хворих.

Вхідною інформацією для таких систем слугують дані про симптоми захворювань, які вводять в комп'ютер в діалоговому режимі, або в форматі спеціально розроблених інформаційних карт.

Діагностичні висновки крім власне діагнозу (або можливих діагнозів), як правило, містять також рекомендації по вибору тактичного рішення і лікувальних заходів.

За способом розв'язання задач діагностики розрізняють імовірнісні системи і експертні системи. В імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання образів чи статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах - реалізується логіка прийняття діагностичного рішення досвідченим лікарем.

В імовірнісних системах часто реалізується так званий байє-совський статистичний підхід, що дозволяє проводити обчислення ймовірності захворювання за його апріорною і умовною ймовірністю, які пов'язують процеси з їх характерними ознаками. Апріорна ймовірність визначається шляхом підрахунку частоти появи того чи іншого стану у вибірці.

Експертні системи належать до класу систем "штучного інтелекту", що містять базу знань з набором евристичних алгоритмів. Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем - невідкладні та загрозливі стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко малою клінічною симптоматикою при високому рівні загрози для життя хворого і швидких темпах розвитку процесу.

Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить суттєве підвищення якості діагностики, що не лише зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно ви-

користовувати ресурси допомоги, регламентувати об'єм необхідних досліджень, і нарешті, підвищити професійний рівень лікарів, для яких така система слугує одночасно і навчальною

Поки консультативно-діагностичні системи не отримали широкого розповсюдження в практичній медицині і, в основному використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно- комп'ютерних систем. Це пов'язано в першу чергу зі складністю задачі діагностики: в реальному житті число можливих ситуацій і, відповідно "діагностичних правил" виявилось таким великим, що система або починає вимагати велику кількість додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики.

1.2.4. АРМ лікаря

Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) лікарських рішень.

Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду. За призначенням АРМи, що використовуються на базовому рівні, можна поділити на три групи: - АРМи лікарів; - АРМи медпрацівників парамедичних служб (за профілями діа

гностичних і лікувальних підрозділів); - АРМи для адміністративно-господарських підрозділів.

До АРМ лікаря (терапевта, хірурга, акушер-гінеколога, трав-матолога, офтальмолога та ін.) пред'являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, АРМи спеціалістів стаціонару можуть розв'язувати наступні задачі: - ведення профільної формалізованої історії хвороби пацієнта; - формування діагностичної гіпотези; - видачу рекомендацій по плану обстежень пацієнта;

8

- диференціальну діагностику з формуванням клінічного діагнозу; - видачу рекомендацій по вибору лікувальної тактики; - фіксацію рішень про назначені методи рішення; - введення щоденника в історії хвороби, що відображає динамі

ку станів; - формування епікризу, карти виписаного із стаціонару пацієнта

і розрахунок вартості лікування конкретного хворого. АРМи застосовують не лише на базовому рівні в системі охоро

ни здоров'я - клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), регіону, території.

АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

В структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити наступні підсистеми: медичні приборно-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку і аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми (електронна пошта та ін.).

В даний час розроблені автоматизовані робочі місця для лікарів практично всіх спеціальностей.

1.2.5. Медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичних установ

Представлені наступними основними групами: - інформаційні системи консультаційних центрів (призначені для

забезпечення функціонування відповідних підрозділів та ін-формаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах);

- банки інформації медичних установ і служб (містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін. необхідні дані);

- персоніфіковані регістри - банки і бази даних (це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію на

9

основі формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів,

- скрінінгові системи - призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів;

- інформаційні системи лікувально-профілактичної установи. Це інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: "Стаціонар", "Поліклініка", "Швидка допомога". Вихідна інформація таких систем використовується як для розв'язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв'язання задач системами вищих рівнів;

- інформаційні системи для науково-дослідницьких інститутів та вузів. Розв'язуються три основні задачі: інформатизація технологічного процесу навчання, науково-дослідницької роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біо-логічних досліджень, комп'ютерними системами навчання та інформаційними системами НДІ та вузів.

Розглянемо деякі з них.

1.2.6. Інформаційні системи консультативних центрів

Інформаційні системи консультативних центрів відносяться до медичних інформаційних систем рівня лікувально-профілактичного закладу і призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах.

Інформаційні системи консультативних центрів поділяються на: - лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб

швидкої і невідкладної допомоги;

10

- системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатрії та інших клінічних дисциплінах.

1.2.7. Скрінінгові системи

Як відмічалось раніше, моніторинг здоров'я населення відноситься до пріоритетних напрямків інформатизації системи охорони здоров'я.

Задачі побудови системи моніторингу здоров'я населення розв'язуються на державному, територіальному та на рівні установи. Однією із задач моніторингу є збір інформації про стан здоров'я населення. Схожі задачі розв'язуються сьогодні з допомогою комп'ютерних технологій.

Одним із типів інформаційних систем, що забезпечують розв'язання задачі збору інформації про стан здоров'я населення, є скрінінгові системи.

Скрінінгові системи представляють собою медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу. Скрінін-гові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для лікарського скрінінгу для формування груп ризику і виявлення хворих, які потребують до-помоги спеціаліста. Скрінінг здійснюється на основі розроблених анкетних карт чи прямого діалогу пацієнта з комп'ютером.

Задачі, що розв'язується подібними інформаційними системами на рівні амбулаторного закладу, формулюються наступним чином: - підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по

всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров'я;

- отримання спектру здоров'я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов'язаних з особливостями життя даного колективу;

- своєчасне виявлення захворівших (на ранніх стадіях захворювання), проведення і реальна оцінка якості лікувальних і реабілітаційних заходів.

Найважливішим різновидом скрінінгових систем є автоматизовані системи профілактичних оглядів населення. Основним

11

завданням цих систем є виявлення пацієнтів, що потребують направлення до лікарів спеціалістів

1.2.8. Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи

Організація інформаційного середовища лікувально профілактичної установи (ЛПУ) визначається організацією лікувально-діагностичного процесу, який схематично можна представити наступним чином.

Лікарі отримують дані про пацієнта з кількох основних джерел: при безпосередньому огляді, при проведенні лабораторних тестів та інструментальних досліджень, із зовнішньої або раніше заповненої медичної документації. Отримані дані інтерпретуються та обговорюються, в результаті чого приймаються рішення про дію на пацієнта - і всі ці процеси можуть неодноразово повторюватися.

Слідуючи цьому уявленню, можна виділити кілька типів даних, для роботи з якими необхідно використовувати різноманітні інформаційні технології. Ці типи виділяться у відповідності з технологією їх виникнення: - дані, що генеруються людиною - це всі записи, які лікарі роб-

лять в ході здійснення лікувально-діагностичного процесу: результати оглядів, результати лабораторних тестів, інтерпретації різноманітних досліджень і тестів та ін.;

- дані лабораторних тестів - це дані, які отримуються в лабораторіях як результати тестів на автоматичних аналізаторах;

- дані інструментальних досліджень - це в основному результати візуалізації різних структур організму чи фіксація біологічних сигналів.

Зовнішні документи - це паперові чи плівкові документи, які пацієнт приносить з собою в ЛПУ, або які відновлюються з архівів.

Однією з найважливіших задач процесу інформатизації є забезпечення представлення всіх наявних даних у вигляді, зручному для прийняття рішень, як лікарями, так і медичною адміністрацією. На виході інформаційної системи виникає ще один вид даних -узагальнені чи аналітичні дані.

12

ІС ЛПУ - інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматизацію основних видів діяльності установи.

В своїй роботі інформаційна система ЛПУ повинна відображати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбуваються в лікувальній установі. Так, лікар, перед тим, як приступити до виконання своєї роботи, має бути прийнятим на роботу відділом кадрів відповідним наказом в штат конкретного підрозділу. Хворий при поступленні в лікувальний заклад має бути прийнятий прийомним відділенням, де на нього заводять електронну історію хвороби, і звідти направлений у відділення для наступного проходження курсу лікування. У відділенні він має бути оформлений на вільне ліжко в конкретній палаті. У відповідності з цією логікою працюють всі підсистеми медичних інформаційних систем ЛПУ. Таким чином, не може бути оформлена яка-небудь інформаційна подія, якщо перед цим не будуть оформлені належним чином необхідні попередні події. При цьому кожен користувач системи повинен мати свої, строго визначені права доступу для перегляду інформації, її зміни та редагування. Всі ці зміни в електронних документах фіксуються і підтверджуються особистим електронним підписом паролем) відповідного користувача.

У відповідності з видами ЛПУ розрізняють програмні комп--лекси інформаційних систем: "Стаціонар", "Поліклініка", "Швидка допомога". Вихідна інформація таких систем використовується як для розв'язання задач управління відповідною ЛПУ, так і для розв'язання задач системами вищих рівнів.

ІС ЛПУ у відповідності із завданнями управління, зазвичай складаються із підсистем, що відповідають за (рис. 1):

- медико-технологічну діяльність; - організаційну діяльність; - адміністративну діяльність. Підсистеми частіше всього пов'язані між собою в єдину ло

кальну мережу.

13

Медична підсистема забезпечує інформаційну підтримку діяльності лікарів різних спеціальностей. Всі перераховані вище медичні інформаційні системи базового рівня і технологічні системи рівня установи можуть і мають входити в структуру медичної підсистеми, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медичних працівників. Зазвичай підсистема включає: - комплекс АРМ спеціалістів даної ЛПУ, на базі яких здійснюється

ведення основної документації (формалізована карта амбулаторного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), формування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;

- консультативно-діагностичні системи і центри; - скрінінгові системи; - різноманітні персоніфіковані регістри; - інформаційно-довідкові системи і бази даних рівня установ.

Господарська (організаційна) підсистема розв'язує задачі управління потоками хворих, в тому числі оптимізації і завантаження всіх видів ресурсів. Функціонування підсистеми забезпечується комп'ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв'язання проблем очікування, черг, вибору пріоритетів.

14

фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторо-ни діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою. Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контроль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об'єму і якості роботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого контингенту, контроль за плановими строками спостережень диспансерних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадрової і фінансово-економічної політики установи.

1.2.9. Інформаційні системи поліклінічного обслуговування

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності амбулаторно-поліклінічної установи (АПУ).

Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклінічної установи є опора на базу даних населення, приписаного до АПУ і переважно рішення організаційних, фінансових і адміністративно-управлінських задач.

Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні системи, які будуть розглянуті пізніше.

1.2.10. Медичні інформаційні системи територіального рівня

Це програмні комплекси, що забезпечують управління спеціалізованими і профільними медичними службами, поліклінічною, стаціонарною і швидкою медичною допомогою населенню на рівні території (міста, області, країни).

На цьому рівні медичні інформаційні системи представлені наступними основними групами: - адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для ви

рішення комплексу організаційних задач керівниками територіальних медичних служб, головними фахівцями в організаційно-методичних відділах, бюро медичної статистики тощо;

- статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках відповідно до територій;

15

- інформаційні системи для вирішення медико-технологічних за-дач забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб;

- комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні регіону.

1.2.11. Медичні інформаційні системи державного рівня

Серед ІС державного рівня, що призначені для інформаційної підтримки системи охорони здоров'я на рівні держави, можна виділити наступні типи:

1. Інформаційні системи державних органів системи охорони здоров'я, включають такі підсистеми: - ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керуван

ня міністерством; адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

2. Статистичні інформаційні медичні системи (здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-

соціальних показниках). 3. Медико-технологічні ІС (здійснюють вирішення задач ін

формаційної підтримки діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб на державному рівні і передбачають забезпечення наступності на всіх етапах і рівнях діяльності, ведення державних реєстрів). У число ІС для вирішення медико-технологічних задач входять інформаційні системи для окремих напрямків: швидкої медичної допомоги, спеціалізованої медичної допомоги, включаючи державні реєстри (фтизіатрія, психіатрія, інфекційні хвороби тощо), лікарського забезпечення.

4. Галузеві медичні ІС, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

/о

5. Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні держави.

1.3. Госпітальні інформаційні системи

Госпітальні інформаційні системи (ГІС) також є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності медичного стаціонару.

Як і всі ІС ЛПУ, в своїй роботі системи ці системи відображають частково чи повністю сценарій інформаційних подій, що виникають в лікувальній установі.

В залежності від повноти відображень сценарію інформаційних подій в госпітальній інформаційній системі, тип системи змінюється від суто статистичного до цілком фактографічного, коли система працює в режимі реального часу.

Статистичні системи передбачають збір первинної інформації в об'ємі, необхідному для отримання конкретних звітів. Вони як правило працюють "заднім" числом - в комп'ютер вводиться інформація, записана в історію хвороби чи інші паперові документи. Часто для реалізації такої системи, достатньо кілька комп'ютерів, кілька операторів, однієї - двох прикладних програм. Фактографічні системи реєструють події, що відбуваються під час лікування пацієнта, по мірі їх виникнення. Впровадження таких систем потребує установки великої кількості комп'ютерів, об'єднаних в мережу, розробки багатьох прикладних програм, навчання великої кількості користувачів і створення служби підтримки.

Фактографічні системи володіють наступними перевагами: - по-перше, сама побудова системи більш логічна: статистика слі

дує із фактів, а не збираються факти, необхідні для статистики; - по-друге, система дозволяє отримати оперативну інформацію:

відомо, що відбувається в клініці в даний момент, а не лише в цілому за звітний період;

- і головне - фактографічна система багатофункціональна, вона дозволяє одночасно, на основі однієї і тієї ж інформації, розв'язувати кілька важливих завдань.

17

1.3.1. Відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній установі

У всьому спектрі типів госпітальних інформаційних систем можна вказати ту мінімальну повноту відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній установі, яка характеризує "логічну завершеність" інформаційної системи. В цих системах об'єм зареєстрованих даних має покривати технологічний процес клініки: створення медичних ресурсів - формування відносин з клієнтами - лікування пацієнтів - отримання плати.

До ресурсів медичної установи відносяться списки відділень, служб, лікарів, розклад їх роботи, опис ліжко - фонду та ін..

Стосунки з клієнтами полягають у виконанні відповідних зобов'язань. Зобов'язання перед клієнтами відображені в умовах договорів з вищестоящими організаціями, зі страховими компаніями, підприємствами, пацієнтами, в прейскуранті закладу.

Реєстрація пацієнтів зазвичай проводиться по правилах, описаних в договорах з платниками

Реєстрація ходу лікування пацієнтів. Зазвичай, лікування пацієнта представляють у вигляді послідовності подій. Для кожної події складають досить змістовний опис, який може містити як формалізовані, так і дані, що вільно вводяться. На даному етапі здійсню-ється реєстрація подій, що відбуваються з пацієнтами в процесі їх лікування.

Нарешті, отримання плати полягає у пред'явленні рахунків і реєстрація оплати лікування.

Опираючись на раніше отриману інформацію, система такого типу може автоматично виставити в оплату проведене лікування. В них можна встановлювати "обернені зв'язки", що допомагають оперативно управляти роботою клініки.

Реалізувавши систему такого типу, установа може вирішувати з її допомогою широкий спектр управлінських задач: від підвищення якості лікування до скорочення втрат через недовантаження потужностей чи перевитраті ресурсів.

Отриманий в таких ГІС "кістяк" інформації про лікування пацієнта можна потім нарощувати, наповнюючи все більш точними медичними даними. В подальшому саме в таких системах буде

18

Повний комплекс ПС може включати в себе наступні підсистеми (модулі): - автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісни

ків; - регістратура; - електронна медична картка; - поліклініка; - стаціонар; - лабораторні дослідження; - операційна; - облік лікарських засобів; - звітність; - адміністратор; - облік медобладнання; - пошук; - лікувальне харчування.

19

плідною інтеграція лабораторних, діагностичних систем, формування повномасштабних електронних історій хвороб (рис. 2).

Автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісни-ків - вони мають права повного доступу для перегляду, що дозволяють контролювати стан справ практично всіх підпорядкованих їм служб установи, але зазвичай не мають прав для корегування інформації в цих службах.

Користувачі модулю "Регістратура" є співробітники відділу ре-гістратури. Модуль дозволяє виконувати наступні операції: - швидкий пошук медичної карти за її номером; - швидкий пошук медичної карти за прізвищем пацієнта; - швидкий пошук медичної карти за датою реєстрації карти; - пошук за даними пацієнта; - перегляд медичної карти; - заведення нової медичної картки; - реєстрації видачі мед. карти лікарям та в кабінети; - реєстрація повернення мед. карти в архів; - направлення хворого на огляд; - видалення мед. карти(функція доступна лише адміністратору).

Користувачами модуля "Електронна медична картка" є співробітники, яким необхідно працювати з інформацією про лікувальний процес пацієнта. Кожен медичний працівник має доступ в будь-який момент до інформації з медичної картки лише в тому об'ємі, який необхідний для роботи. Об'єм визначається адміністратором системи і корегується по мірі необхідності, у відповід-ності з обов'язками медпрацівника. Система дозволяє відслідковувати рух медичної карти пацієнта по кабінетах і відділеннях.

Користувачами модуля "Поліклініка" є лікарі та медсестри, які працюють в поліклініці, або в консультативно-поліклінічному відділенні стаціонару. Лікарю доступна інформація про пацієнтів, направлених до нього на прийом. Відкривши запис будь-якого з них, лікар чи медсестра відкривають ЕМК і вносять інформацію про огляд, при необхідності направляють його на обстеження, після чого вносять встановлений діагноз і можуть направити на госпіталізацію чи видати консультативний висновок.

Користувачами модуля "Стаціонар" є лікарі і медсестри, що працюють в стаціонарі - в нього входять АРМи завідуючих відділеннями, лікарів-ординаторів, старших медсестер, палатних сестер. В модуль також входять відділення, що не мають палат, наприклад,

20

прийомне відділення, відділення екстракорпоральних методів обробки крові та ін.) Модуль тісно інтегрований з іншими модулями і дозволяє вести облік розміщення і переміщення пацієнтів у відділеннях стаціонару, медикаментів, що знаходяться у відділенні і їх вартості, а також графіка чергувань медсестер та лікарів та ін.

Лікарі стаціонару мають можливість працювати з ЕМК, призначаючи і відслідковуючи прийом медикаментів пацієнту, проведення процедур, направляти на операції.

Використання заготовок (шаблонів) дозволяє звести до мінімуму введення даних та тексту з клавіатури.

В модуль "Лабораторні дослідження" вводяться результати лабораторних аналізів за всіма заданими видами досліджень. Тут можуть присутні інтерфейси для приєднання деяких пристроїв для автоматичного вводу результатів досліджень в електронний документ історії хвороби (ЕМК).

Модуль "Операційна" слугує для ведення історії операційних втручань, анестезіологічної картки, протоколу оперативного втручання, опис видаленого, про наслідки операції. Є можливість збереження фото та відео матеріалів проведеної операції. Користувачами модуля є хірурги, анестезіологи, операційні медсестри.

Модуль "Облік лікарських засобів" розв'язує великий комплекс задач обліку та контролю використання лікарських засобів. Тут вводяться рахунки на поступаючи лікарські засоби, обробляються поступивши з відділень замовлення на ліки та інші витратні матеріали, оформляються звіти та закриття рахунків

Модуль "Звітність" дає можливість формування і друку різноманітних звітів. Типові звіти закладені в систему. Звіти викликаються з місць, зручних для їх виклику. Наприклад виписка з медичної карти. Система передбачає швидку розробку і приєднання будь-яких довільних звітів по даних, що знаходяться в системі.

Модуль "Адміністратор" призначений для адміністрування системи на рівні бізнес-правил, а також для розмежування правил доступу операторів системи. Користувачами модуля "Адміністратор" є співробітники, компетентні в питаннях розмежування посадових обов'язків обслуговуючого системного підрозділу і відповідальні за працездатність системи.

21

Модуль відповідає за наступні операції: - облік структурних підрозділів - зміна реквізитів обслуговуючо

го підрозділу; - облік задач - створення задач, визначення дій виконуваних за

дачами, налаштування параметрів відображення задачі, видалення задачі, експорт / імпорт задач;

- облік ролей - створення ролей, визначення набору задач, виконуваних в рамках ролі, видалення ролей.

В модулі "Облік медобладнання" відображена діяльність експлуатаційно-технічних підрозділів, ведеться облік медичного та ін-шого обладнання та контроль його експлуатації.

Система "Пошук" дозволяє знайти інформацію про зареєстровану в системі людину. Пошук здійснюється по будь-якому вказаному критерію (№ амбулаторної карти, телефону, адресі).

Підсистема "Лікувальне харчування" повністю виконує оформлення заявок відділень на дієтичні столи, формування меню, дозволяє виконувати всі необхідні розрахунки по витраті продуктів (з урахуванням поступивши, вибувши чи тимчасово відсутніх хворих). Тут також формується вся необхідна бухгалтерська і звітна документація, реєструються рахунки та контролюється витрати продуктів.

В тій чи іншій мірі вказані модулі чи підсистеми присутні в ГІС, створених різними фірмами і які функціонують в даний час в лікарнях.

1. 4. Електронні медичні карти

1.4.1. Загальні поняття про медичні картки

Здавна медичні картки є джерелами нових медичних знань. Ретроспективні дослідження виписок з медичних карток дозво-лили виявити важливі медичні причинно-наслідкові відносини, наприклад, що паління збільшує ризик ракових захворювань, що застосування оральних контрацептивів збільшує ризик тромбозу вен і легеневих емболій. Більшість епідеміологічних досліджень базується на ретроспективному аналізі медичних карток.

22

Основною метою ведення медичної картки є сприяння лікуванню пацієнта. Медична картка узагальнює те, що було з пацієнтом у минулому, і документує спостереження, діагностичні ви-сновки і плани медичного персоналу. У певному розумінні вона є зовнішньою пам'яттю, до якої фахівці охорони здоров'я можуть звернутися у будь-який момент.

Медична картка є також засобом взаємодії між фахівцями і лікарями, між лікарями і медичними сестрами, лікарями і пацієнтами і т.д. У лікарні вона є основним провідником дій. Лікарі ініціюють діагностичні і терапевтичні дії, записуючи відповідні розпорядження на бланках рецептів і замовлень (направлень). Співробітники, які одержують рецепти і замовлення, у свою чергу, записують свої дії і спостереження; наприклад, лаборанти записують результати лабораторних досліджень, фармацевти реєструють відпуск ліків, а медичні сестри записують деталі своєї роботи з пацієнтами.

Амбулаторна медична картка допомагає забезпечити наступність лікування від одного візиту пацієнта до іншого. Медична картка дозволяє медичним працівникам переглядати дані, зібрані за досить великі проміжки часу і тим самим вивчати плин проблем і захворювань пацієнта.

Типовим недоліком паперової медичної картки є її недоступність, тобто з карткою у певний момент часу може працювати лише один медичний працівник. Якщо інформація з медичної картки зберігається в комп'ютері, то при наявності доступу до термінала комп'ютера лікар може одержати цю інформацію за кілька секунд, замість того, щоб чекати хвилини або годинник, необхідні для пошуку і доставки паперової медичної картки. Збереження записів у пам'яті комп'ютера дозволяє забезпечити вилучений доступ, наприклад, лікар може переглядати їх з дому. Це дозволяє також одночасний доступ, наприклад, в одній кімнаті медична сестра може переглядати динамічні зміни артеріального тиску в даного пацієнта, а в іншому приміщенні лікар може аналізувати результати виконаних для цього ж пацієнта лабораторних аналізів - ситуація, зовсім неможлива при наявності тільки паперової медичної картки.

Медичні записи, що зберігаються в пам'яті комп'ютера, можуть надаватися на різних носіях інформації, починаючи від екранів відеотерміналів до паперу. Звичайно, збереження медичних

23

записів у пам'яті комп'ютера зовсім не означає відмову від паперових документів. Крім того, при використанні комп'ютерів ті самі дані можуть бути представлені в багатьох формах:

- запис про візит пацієнта; - відповідь лікареві, що направив пацієнта на консультацію; - висновок лікаря тощо. Форма і зміст звіту, виданого комп'ютером, можуть бути при

ведені у відповідності з певним затвердженим зразком - тим самим знижується надмірність витрат ручної праці на переписування тих самих даних.

Збереження записів у пам'яті комп'ютера має і ту велику перевагу, що комп'ютер може автоматично приймати рішення про дані, які він збирає і видає. Система може запитувати в користувача важливу відсутню інформацію. Ще важливіше те, що комп'ютер може аналізувати дані і допомагати медичному персоналові ставити діагнози і приймати терапевтичні рішення.

1.4.2. Принципи концепції медичних карток

Принцип //Забезпечення єдиної повної картини. Абстрактна або конкретна медична картка - не має значення,

доти, поки повна карта пацієнта доступна через комп'ютер, тоді і там, коли і де вона потрібна. Чи передається картка за допомогою комп'ютерних мереж, чи створене якесь сховище інформації з усіх можливих джерел (лікарні, кабінети лікарів, лабораторії або і аптеки), щоразу, коли вона потрібна, або вона викликається тільки з одного конкретного сховища (бази даних) - це справа конструк-ції і впровадження.

Електронна медична картонка повинна містити в собі наступне: - демографічні дані, дані фізичних оглядів, оцінки, результати

проведених досліджень і результати процедур протягом усього і життя пацієнта;

- записи про лікування, включаючи всі медичні призначення, се-стринські втручання, терапію, зауваження про хід лікування і І стан хворого при виписці;

- подальше лікування, включаючи призначення пацієнтові, плановий догляд і плани при виписці;

24

- засоби зв'язку з усіма пунктами допомоги з указівкою режиму роботи і місцезнаходження, планів пацієнта і його розкладу. Ідея електронної медичної картки стала концепцією мультимедіа,

що втілює всі електронні види інформації (текст, голос, зображення, відео і коди) і доступність з будь-якого місця. Слід зазначити, що не вся інформація буде знаходитися в одній базі даних, вона буде в численних базах даних у різних формах, тимчасовою і динамічною.

Принцип 2: Оплата за інформацію. Важливим питанням має стати плата працівникам охорони

здоров'я за дані й інформацію, зібрану про пацієнта. Дані й інформація повинні бути повними і читатися комп'ютером відповідно до визначеного стандарту. Платники і медичні працівники повинні враховувати високоякісні відомості про пацієнта й інформацію не менш важливими, ніж гроші, персонал і засоби обслуговування.

Якщо буде організована система компенсації за надану інформацію, медичні працівників матимуть стимул автоматизувати систему користування медичними картками. Це підвищить якість медичних послуг, не тільки завдяки наданню своєчасного доступу до повної інформації, але і шляхом стандартизації визначень і елементів даних.

Замість того, щоб фокусувати свою увагу на платі за послугу (компенсація медпрацівнику за процедуру) або за постановку діагнозу (перспективна оплата, що базується на групах зв'язаних з діагностикою), платники повинні сконцентруватися на одержанні інформації про первісний стан пацієнта, плані лікування, стані пацієнта й ефективності лікування. Медпрацівники будуть зацікавлені в організації даних про пацієнта таким чином, щоб це сприяло виплаті винагороди. Вони будуть також зацікавлені в тім, щоб переконатися в дійсно ретельному зборі всієї необхідної інформації і виконанні всіх процедур, які вимагаються.

Принцип 3: Надання повної інформації про конкретного пацієнта.

Дані про пацієнта в електронній медичній картці повинні бути інтегровані з необхідним обсягом медичних знань у даному кон-

25

тексті і підтримувати ухвалення медичного рішення в установі медичного обслуговування. Іншими словами, необхідно надати специфічну інформацію про пацієнта медичним працівникам у тій установі, де приймається рішення.

Інтеграція даних про пацієнта і медичних знань, що дає конкретну для даного пацієнта медичну інформацію, буде основою для зниження витрат і поліпшення якості лікування.

Принцип 4: Систематизація однієї і тієї ж інформації для використання в різних цілях.

Проведене дослідження електронних медичних карток не змогло виявити стандартної комп'ютерної картки. Занадто багато користувачів їх використовували, що не дало можливості домогтися консенсусу. Проте складено список користувачів і варіантів використання. Щоб допомогти пацієнтам і медичному працівникові приймати обґрунтовані рішення, ті ж самі дані про пацієнта повинні бути структуровані таким чином, щоб ними можна було користуватися в залежності від джерела, проблеми або протоколу - по мірі необхідності. Необхідно створити автоматичні динамічні зведення, підібрані за джерелом (наприклад, усі дані гематологічних аналізів ретроспективно), за проблемою (наприклад, суб'єктивні й об'єктивні дані, пов'язані з виниклою певною і зіставлені за часом).

1.4.3. Ступінь захисту інформації про пацієнтів

Забезпечення конфіденційності секретних медичних зведень про пацієнтів є важливою задачею при розробці інформаційних систем. Персонал, якому офіційно дозволено користуватися інформацією про пацієнтів, повинний мати легкий і оперативний доступ до даних, закладеним у комп'ютері. З іншого боку, ці дані повинні бути недоступні для сторонніх користувачів.

Для забезпечення конфіденційності інформації застосовують наступні дії: - буквено-цифрові паролі привласнюються за допомогою

комп'ютерного алгоритму, користувач може в будь-який час одержати новий пароль;

26

кожен пароль міняється раз у шість місяців; завідувачі відділеннями видають паролі і визначають рівень повноважень. Паролі для лікарів видаються в офісі виконавчого директора, коли лікар одержує лікарняні документи; усіх користувачів повідомляють про те, що пароль прирівнюється до офіційного підпису і що ні за яких обставин і нікому він не може розголошуватися; група обслуговування інформаційної системи видає паролі завідувачам відділеннями і контролює їхнє використання; доступ може обмежуватися як паролем, так і місцезнаходженням термінала; користувачі автоматично відключаються від системи при зупинці роботи терміналу більш ніж на 5 хвилин; комп'ютерна система зберігає в пам'яті кожен випадок доступу до інформації про пацієнтів, з фіксацією особистості, професійної приналежності (лікар, медична сестра, співробітник, студент, і т.д.), місце, тип отриманої інформації, дата і час; кожен співробітник, що використовує комп'ютерну систему, має можливість побачити на дисплеї імена всіх осіб, що переглядали певну особисту електронну медичну картку; пацієнт може запросити список осіб, які переглядали його медичну картку; термінали блокуються у випадку введення нелегального пароля кілька разів; термінали автоматично виводять на екран попередження, якщо користувач переглядає картку знаменитостей, співробітників лікарні та їхніх родичів; термінали за випадковим принципом виводять на дисплей попередження про конфіденційність зведень приблизно на кожен 500-й запит зведень про пацієнта; для доступу з домашнього телефону потрібно другий пароль на базі вбудованого в систему, специфічного стосовно пацієнта демографічного факту, наприклад, дівоче прізвище матері.

27

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Робота з системою ведення документації MedDoc для відділень стаціонару

ЗАВДАННЯ 1. Вивчити основні правила роботи в режимах пошуку, завантаження, створення нової історії хвороби, заповнення описової частини, щоденників, листів лабораторних досліджень, листів призначень і температурних листів в MedDoc 2.0 (див. нижче).

1. Опис основних режимів роботи MedDoc 2.0.

Як приклад використання комп'ютерних технологій для ведення медичної документації в умовах відділення стаціонару наведемо медичну інформаційну систему MedDoc 2.0, розроблену в Центрі нових інформаційних технологій Вінницького національного медичного університету. Оскільки буде розглянуто російськомовну версію програми, то назви режимів і опцій в тексті й на рисунках наведено російською мовою.

Структурну організацію MedDoc 2.0 з використанням сис-тем-ної оболонки Norton Commander показано на рис. 3.

Каталог ARCHIVES призначено для зберігання архівних історій | хвороби. В каталозі HST-DSS зберігаються поточні історії хвороби (IX). У свою чергу, каталоги ARCHIVES і HST-DSS містять ряд під-катологів для зберігання окремих частин IX залежно від відповідних моделей структур баз даних: ADMLISTS містить листи призначень окремих IX і загальну базу даних pharmac.dbf всіх лікарських | препаратів, що використовуються у відділенні певного клінічного І профілю; ANALYSES містить листи лабораторних досліджень і базу даних anal.dbf з назвами видів досліджень; CARDS містить описові частини IX; DAYBOOKS - щоденники; INSLABRS - інформацію про результати спеціальних інструментальних методів досліджень; TEMPLEAF - температурні листи. Крім того, в каталозі HST-DSS міститься база даних medcard.dbf з паспортними частинами (титульними аркушами) поточних IX. Каталог OUTPUT призначено для : зберігання всіх вихідних форм - епікризів і карт пацієнтів, що вибули із стаціонару.

28

Таким чином, одна окремо взята IX в MedDoc 2.0 подається як сукупність різних структур баз даних, що зберігаються у відповідних каталогах. Наприклад, IX з номером 123 буде подана відповідною сукупністю БД - 123.adl (лист призначень), 123. На (лист лабораторних досліджень), 123.mcd (описова частина IX), 123. dbk (щоденники), 123.ісг (інструментальні методи досліджень), 123.tml (температурний лист). Крім цього, титульний лист цієї історії хвороби подано у вигляді кортежу з унікальним ключем 123 в БД medcard.dbf. Епікризи і статкарта генеруються при потребі на основі вказаних структур БД і зберігаються у вигляді текстових файлів у каталозі OUTPUT.

Загальний потік медичної інформації, характерний для відділення цього клінічного п