НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА

КРАСНОПЕРА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК: 159.922.6:159.932: 327

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

РОЗВИТКУ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ

МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії Державної прикордонної служби України імені

Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України (м. Хмельницький)

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор ВОЛОБУЄВА Олена

Федорівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана

Хмельницького, факультет іноземних мов і гуманітарних дисциплін, декан

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Михальчук Наталія Олександрівна, Рівненський

державний гуманітарний університет, кафедра теорії і практики англійської мови та прикладної

лінгвістики, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент Онуфрієва Ліана Анатоліївна, Кам’янець-

Подільський національний університет імені Івана Огієнка, кафедра загальної та практичної

психології, завідувач

Захист дисертації відбудеться 29 квітня 2015 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д.26.453.02 у Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою:

01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка

НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий «___» березня 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку суспільства у всіх його сферах

із неухильною тенденцією до інтеграції держав світу до спільного освітнього, культурного та

економічного простору висуває нові, більш високі вимоги до мовної підготовки майбутніх

фахівців з міжнародних відносин. Належний рівень їх професійної іншомовної комунікативної

компетентності є основною передумовою успішного виконання посадових обов’язків. При цьому

аудитивні навички й уміння посідають чільне місце, оскільки процес комунікації двосторонній та

поєднує говоріння і сприймання усного мовлення.

Ціла низка дослідників вивчала психологічну природу аудіювання (А. Андерсон,

О. Вєтохов, Н. Гез, М. Жинкін, І. Зимняя, Т. Кадіерно, І. Ковальчук, Л. Куліш та ін.); було

досліджено індивідуально-психологічні відмінності у функціонуванні пізнавальних процесів, що

безпосередньо впливають на рівень навченості аудіювання (А. Андерсон, О. Бочкарьова,

М. Каспарова, Дж. Кормос, В. Моляко, К. Охата, A. Сафар, О. Соколов та ін.); методичні аспекти

навчання аудіювання розроблялися вітчизняними та зарубіжними науковцями: Дж. Браун,

Д. Бубнова, С. Гапонова, Н. Гез, Л. Городнича, Н. Єлухіна, Н. Жеренко, О. Кміть, T. Лінч,

Дж. Мак-Іннерні, Н. Петранговська, M. Рост, О. Сіваченко, Н. Скляренко, K. Сміт, Н. Сопілко,

О. Старостенко, Д. Ховен, В. Черниш, Л. Ягеніч та ін.

Різнобічні психологічні аспекти навчальної діяльності, що перебували в центрі уваги праць

сучасних вітчизняних науковців (О. Вєтохов, Е. Зеєр, О. Корніяка, Г. Костюк, С. Максименко,

М. Савчин, М. Смульсон, О. Тарнопольський, Н. Чепелєва та ін.), тісно пов’язані із розвитком

навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Але недостатня увага вчених

приділяється безпосередньо психологічній стороні ефективної організації навчання іншомовного

спілкування студентів-міжнародників, особливо це стосується розвитку навичок аудіювання, в

контексті якого маловивченою залишається психологічна структура процесу сприйняття

іншомовного тексту на слух. Практично відсутні дослідження щодо підвищення ефективності

розвитку навичок аудіювання на заняттях з іноземної мови у вищих навчальних закладах (ВНЗ).

Актуальність дослідження, присвяченого психологічним особливостям розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин, таким чином, визначається

суперечностями між: постійно зростаючою потребою суспільства у висококваліфікованих

спеціалістах із належним рівнем професійної іншомовної комунікативної компетентності та

недостатньою увагою до психологічних особливостей удосконалення навичок аудіювання як

різновиду іншомовної мовленнєвої діяльності під час навчання іноземної мови у ВНЗ, і як

наслідок, низьким рівнем сформованості умінь і навичок сприйняття мови на слух; об’єктивною

значущістю умінь і навичок аудіювання, процесу їх розвитку для майбутніх фахівців з

міжнародних відносин як складової професійної іншомовної компетентності поряд із навичками

2

говоріння, читання та письма і недостатньою розробленістю цих питань у віковій та педагогічній

психології; важливістю розвитку навичок аудіювання як передумови досягнення високого рівня

оволодіння іноземною мовою випускниками ВНЗ та відсутністю психологічно обґрунтованої

програми такого навчання.

Вагомість розв’язання цих суперечностей обумовила визначення теми дисертаційного

дослідження: «Психологічні особливості розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з

міжнародних відносин».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження

виконано відповідно до перспективного і поточного планів наукових досліджень Національної

академії Державної прикордонної служби України (НАДПС України) імені Богдана

Хмельницького на 2005-2014 рр. Дослідження здійснено в межах науково-дослідної роботи №

209-2112-І «Теоретичне обґрунтування навчання іноземної мови майбутніх фахівців» НАДПС

України та відповідно до плану проведення наукової роботи Хмельницького національного

університету (ХНУ) у межах науково-дослідної роботи «Психолого-педагогічна система

становлення особистості фахівця» (номер держреєстрації 0109U0024).

Тема дисертації затверджена Вченою радою НАДПС України (протокол № 8 від 30.03.2006

р.) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і

психологічних наук в Україні Національної академії педагогічних наук України (протокол № 5 від

15.06.2010 р.)

Об’єкт дослідження – процес навчання іноземної мови майбутніх фахівців з міжнародних

відносин у ВНЗ.

Предмет дослідження – психологічні особливості розвитку навичок сприйняття іноземної

мови на слух у студентів-міжнародників.

Мета дослідження – визначення психолого-педагогічних особливостей та умов

підвищення ефективності розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних

відносин.

Гіпотеза дослідження – рівень професійної іншомовної мовленнєвої компетентності

майбутніх фахівців з міжнародних відносин залежить від розвиненості у них навичок

іншомовного аудіювання. Ефективності розвитку цих навичок сприятиме цілеспрямоване

використання програми, розробленої з урахуванням психологічних особливостей процесу

аудіювання.

Відповідно до визначеної мети сформульовано такі завдання дослідження:

1. На основі теоретико-методологічного аналізу науково-методичної літератури з розвитку

навичок аудіювання у майбутніх фахівців із міжнародних відносин, визначити їх особливості та

труднощі розвитку на заняттях з іноземної мови у ВНЗ.

3

2. Визначити психологічні детермінанти успішного розвитку навичок аудіювання у

студентів-міжнародників.

3. Розробити програму розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних

відносин із урахуванням психологічних особливостей цього процесу та відповідних психолого-

педагогічних умов і експериментально перевірити її ефективність.

4. Дослідити динаміку рівня розвитку навичок аудіювання студентів-міжнародників у

процесі удосконалення їх професійної іншомовної компетентності з використанням авторської

програми.

5. Сформулювати методичні рекомендації щодо використання розробленої програми на

заняттях з іноземної мови в умовах ВНЗ.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, визначених у дослідженні,

використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів: теоретичні: системний і

порівняльний аналіз, систематизація, класифікація, узагальнення, прогнозування; емпіричні:

спостереження, тестування, експеримент; математичні методи обробки експериментальних

даних: критерій φ* Фішера, вибіркова середня, статистичний критерій узгодженості Колмогорова-

Смирнова.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше пропонується психолого-дидактичний підхід до визначення особливостей та

труднощів розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин; визначено

психолого-педагогічні умови підвищення ефективності та психологічні детермінанти розвитку

навичок аудіювання студентів-міжнародників; розроблено програму розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних відносин на заняттях з іноземної мови;

уточнено: зміст понять: 1) «іншомовне аудіювання» як вид мовленнєвої діяльності;

2) «психологічна структура» процесу аудіювання іншомовного мовлення; 3) «внутрішнє

іншомовне мовлення» як критерій успішності розвитку навичок аудіювання; психологічні

особливості: 1) сприйняття діалогічного і монологічного мовлення залежно від джерела

надходження інформації; 2) функціонування різних аспектів суб’єкт-суб’єктної взаємодії на

заняттях з іноземної мови у ВНЗ і застосування цілеспрямованих втручань;

дістало подальшого розвитку положення про те, що цілеспрямований психолого-

дидактичний вплив на розвиток навичок аудіювання майбутніх фахівців-міжнародників сприяє

удосконаленню всіх іншомовних умінь, навичок, норм та цінностей і підвищує рівень

сформованості професійної іншомовної компетентності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути

використані психологами та педагогами ВНЗ з метою підвищення рівня компетенції в аудіюванні

як складової професійної іншомовної компетентності студентів-міжнародників; при викладанні

4

навчальних дисциплін «Дипломатична та консульська служба, протокол і етикет», «Іноземна

мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Теорія і практика перекладу» тощо; у

процесі вдосконалення змісту підручників, навчально-методичних посібників, навчальних

програм; для вдосконалення змісту лекцій із загальної, вікової та педагогічної психології. Основні

результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ХНУ (акт реалізації № 108/11

від 07.10.2011 р.), НАДПС України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 19/165 від

15.03.2011 р.) та Запорізького національного університету (акт реалізації № 12-27 від 31.12.2011

р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження

обговорювалися на міжнародному форумі «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції» (Київ, 2005 р.);

міжнародних науково-практичних конференціях «Динаміка наукових досліджень»

(Дніпропетровськ, 2005 р.), «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього

фахівця» (Миколаїв, 2008 р.), «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в

умовах глобалізації» (Тернопіль, 2008 р.), «Актуальні проблеми викладання іноземної мови

професійного спілкування у вищих навчальних закладах на сучасному етапі» (Харків, 2011 р.);

міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір:

психологічні проблеми» (Київ, 2013 р.); всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Сучасні

психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України»

(Хмельницький, 2007 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Освітньо-наукове

забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.), «Освітньо-

наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України»

(Хмельницький, 2009, 2010, 2011 рр.); міжвузівській науково-теоретичній конференції «Шляхи

підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі»

(Хмельницький, 2006 р.); міжвузівській науково-методичній конференції «Підготовка фахівця у

вищій школі» (Хмельницький, 2006 р.).

Про основні результати дисертаційного дослідження доповідалося також на засіданнях

кафедри педагогіки і психології та кафедри англійської мови НАДПС України (у 2006-2014 рр.).

Публікації з теми дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 17 наукових

публікаціях, з яких 5 статей надруковані у виданнях, що включені до переліку фахових видань у

галузі психології (в т.ч. 1 – у співавторстві), 1 – надрукована в науковому періодичному виданні

іншої держави, та 11 – публікацій у збірниках наукових конференцій та семінарів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків,

7 додатків на 45 сторінках та списку використаних джерел (185 найменувань, з яких 30 –

іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 156 сторінках комп’ютерного тексту,

який містить 18 рисунків на 9 сторінках і 10 таблиць на 4 сторінках.

5

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми розвитку

навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин» – здійснено аналіз

теоретичних основ удосконалення сприйняття і розуміння іноземної мови на слух як складової

професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів-міжнародників; розглянуто

аудіювання як різновид людської діяльності та відповідно визначено притаманні йому мотив,

предмет, засоби та способи реалізації, а також продукт та результат; уточнено зміст понять:

«психологічна структура» процесу аудіювання іншомовного мовлення; «внутрішнє іншомовне

мовлення» як критерій успішності розвитку навичок аудіювання.

Виявлено, що професійна іншомовна комунікативна компетентність майбутніх фахівців з

міжнародних відносин – це здатність вільно спілкуватися іноземною мовою у процесі професійної

діяльності, адекватно використовувати іншомовні одиниці для вираження власної інтенції у

цілеспрямованому процесі взаємодії людей як представників різних лінгвокультур під час

вирішення діяльнісних професійних завдань на основі інтерактивності залежно від особливостей

іншомовної комунікативної ситуації. Вона постає як складний механізм здібностей, у якому тісно

пов’язані лінгвістичні та соціокультурні вміння, знання правил різного статусу тощо і містить

пізнавальний, емоційний та поведінковий компоненти.

У психолого-педагогічній літературі немає єдиного підходу до класифікації аудитивних

навичок і умінь. Але саме уміння – за допомогою яких реалізуються знання та навички студентів –

визначають здатність брати участь в іншомовному спілкуванні та відображають рівень

сформованості професійної іншомовної комунікативної компетентності й рівень опанування мови,

що вивчається, зокрема.

Аудіювання як аналітико-синтетичний процес обробки акустичного сигналу, результатом

якого є осмислення інформації, що сприймається – це предмет науково-психологічного аналізу,

що здійснюється на різних рівнях. Так, цей процес розглядається як один із різновидів іншомовної

мовленнєвої діяльності (поряд із говорінням, читанням та письмом) (Б. Беляєв, О. Волобуєва,

І. Зимняя та ін.), комунікативної діяльності (складова мовленнєвого спілкування або відносно

самостійний вид комунікації, при якому потік інформації спрямований в один бік) (Д. Бубнова,

Л. Куліш, Ю. Якимчук та ін.), учбової діяльності (специфічний мотив діяльності, предмет, засоби

та способи її реалізації, продукт та результат) (К. Долгош, С. Елліот, О. Леонтьєв,

О. Тарнопольський, С. Цінько та ін.) та мовне суб’єктне оточення (носій мови та його мовлення

забезпечують надходження лінгвістичної інформації та можливість взаємодії у різних соціальних

та навчальних ситуаціях) (A. Андерсон, T. Лінч, K. Роер та ін.).

6

Виокремлено та проаналізовано психологічні механізми рецепції, сегментування

мовленнєвого ланцюга, оперативної та довготривалої пам’яті, а також антиципації як основи

вдосконалення навичок сприйняття і розуміння іншомовного повідомлення на слух у студентів-

міжнародників. Врахування цих механізмів у процесі розробки системи вправ на різних етапах

реалізації авторської програми розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних

відносин сприяє оптимізації їх професійної підготовки під час навчання у вищій школі.

На основі результатів теоретичного аналізу проблеми процесу аудіювання, а саме, його

структурних частин: спонукально-мотиваційної, аналітико-синтетичної та виконавчої, що

розглядаються більшістю авторів (І. Зимняя, Б. Кукса), нами був виділений четвертий компонент –

рефлексивна частина. Це обумовлено важливістю досягнення кінцевої комунікативної мети

аудіювання – розуміння усного іншомовного повідомлення.

Виявлено, що внутрішньому мовленню іноземною мовою притаманні предикативність,

здатність до згортання, граматична аморфність та ситуативність, що пояснює його

фрагментарність і стислість. Розвинуте на достатньому професійному рівні, воно виникає і

розвивається в результаті багатої практики слухового сприйняття. Внутрішнє іншомовне мовлення

тісно пов’язане із усіма пізнавальними процесами і видами мовлення та виступає критерієм

успішності розвитку навичок аудіювання.

Різноманітність підходів до визначення терміну «аудіювання» та складність психологічної

структури цього процесу викликає потребу визначити психолого-педагогічні детермінанти

успішного розвитку навичок сприйняття на слух іншомовного повідомлення у студентів-

міжнародників.

У другому розділі – «Аналіз психологічних особливостей розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних відносин у вищому навчальному закладі» – визначено та

проаналізовано труднощі розвитку навичок аудіювання, зумовлені психологічними передумовами;

розглянуто психологічні особливості сприйняття монологічного та діалогічного мовлення на слух;

встановлено етапи і параметри рівнів сформованості іншомовної професійної компетентності

студентів-міжнародників на етапі професійної підготовки у ВНЗ; проаналізовано особливості

навчальної суб’єкт-суб’єктної взаємодії у аспектах «викладач – студент», «студент – студент» та

виявлено можливості корисних втручань (термін М. Роста) при використанні ТЗН у розвитку

навичок аудіювання.

Встановлено, що труднощі розвитку навичок аудіювання – це ті психолого-дидактичні

перепони, які заважають сприйманню та розумінню іншомовного мовлення на слух.

Проаналізувавши низку підходів до класифікації труднощів аудіювання, у цьому дослідженні

нами визначено 4 групи труднощів, зумовлених психологічними передумовами, а саме:

7

І група – труднощі, пов’язані з механізмом рецепції, виникають по-перше, внаслідок

наявності у повідомленні нового мовного матеріалу та матеріалу вже вивченого, проте складного

для сприйняття та розпізнавання на слух; по-друге, залежно від синтаксичних структур, логіко-

структурної організації тексту та зв’язаності висловлювань у ньому; по-третє, пов’язані з

розвиненістю здатності суб’єкта навчання обходитися частиною почутого та боротися із втомою;

ІІ група – труднощі, пов’язані з механізмами сегментування мовленнєвого ланцюга та

оперативної пам’яті, виникають внаслідок складності інтонаційних схем, особливостей наголосу,

виділення ритмічних структур та уміння знаходити акустичні ключі, а також із обмеженими

можливостями слухового аналізатора;

ІІІ група – труднощі, пов’язані з механізмами довготривалої пам’яті та антиципації. Вони

виникають внаслідок неналежного рівня сформованості соціолінгвістичної та соціокультурної

компетентності; недостатнього запасу іншомовних лексичних одиниць, а відтак і нездатності

орієнтуватися у певній галузі знань та передбачити вірогідне продовження фрази чи розмови в

цілому;

ІV група – труднощі, пов’язані з внутрішнім мовленням. Складність у процесі сприйняття

на слух часто виникає внаслідок невідповідності запропонованого темпу мовлення та власного

темпу мовлення суб’єкта навчання, а також рівня розвиненості його внутрішнього мовлення.

Як свідчить аналіз наукових джерел, найхарактернішою формою комунікації – як

навчальної так і реальної – є діалог з елементами монологу. Отже, логічно припустити, що

студенти-міжнародники повинні бути однаково добре підготовлені до сприйняття мовлення у всіх

формах. Для усного мовлення загалом характерно використання більшої кількості лексичних

одиниць на позначення особи, займенників 1-ї та 2-ї осіб, повторів та односкладових слів,

загальновживаної лексики та коротших смислових одиниць. Є значна різниця й у сприйнятті на

слух озвученого тексту різного стилю. Так, розмовному притаманна велика кількість слів-зв’язок,

які практично не використовуються у офіційно-діловому стилі. Щодо граматики, то відчутна

тенденція до спрощення граматичних структур, порушення правил використання часових форм,

використання еліптичних структур тощо.

З огляду на запропоноване формулювання професійної іншомовної комунікативної

компетентності студентів-міжнародників та з метою визначення рівнів її сформованості на етапі

професійної підготовки у ВНЗ, що видається важливим для розробки відповідної програми

розвитку навичок аудіювання, встановлено етапи та параметри (за концепціями вітчизняних і

зарубіжних науковців), відображені у таблиці 1.

Таблиця 1

Етапи та параметри рівнів сформованості професійної іншомовної компетентності

студентів-міжнародників

8

N з/п Параметр Етапи і рівні

1. Професійний розвиток

особистості

(Е. Зеєр, М. Смульсон)

Про

фесі

йна

опта

ція

Про

фесі

йна

підг

отов

ка

Про

фесі

йна

адап

таці

я П

ерви

нна

і

втор

инна

проф

есіо

налі

заці

я П

рофе

сійн

а

майс

терн

ість

2. Оволодіння іноземною мовою

(К. Робертсон, K. Форд)

Pre-

prod

uctio

n

(Доп

роду

ктив

ний)

Ea

rly p

rodu

ctio

n

(Ран

ній

Spee

ch E

mer

gent

(Поч

аток

мов

ленн

я)

Beg

inni

ng F

luen

cy

(Поч

атко

вий

ріве

нь

Inte

rmed

iate

Flu

ency

(Дос

татн

ій р

івен

ь

воло

дінн

я мо

вою

) A

dvan

ced

Flue

ncy

(Під

вищ

ений

рів

ень

воло

дінн

я мо

вою

)

3. Мовленнєва компетенція в

аудіюванні (О. Тарнопольський)

Початковий Основний Просунутий

4. Оволодіння навичками

аудіювання (А. Андерсон)

Когнітивний Асоціативний Автономний

5. Професійна іншомовна

комунікативна компетентність

фахівців з міжнародних відносин

Дуже

низький

Низький Середній Високий Дуже високий

Ґрунтуючись на здійсненому в роботі аналізі вищевказаних етапів і параметрів, визначено

етап професійного розвитку майбутніх фахівців з міжнародних відносин, а саме етап професійної

підготовки (за Е. Зеєром та М. Смульсон). Важливо, щоб на цьому етапі суб’єктами навчання

усвідомлювалася надзвичайна роль іноземної мови у формуванні їх професійної компетентності та

розвиток навичок аудіювання студентів-міжнародників відбувався у тісному взаємозв’язку із

підвищенням загального рівня професійного розвитку особистості.

Рівень оволодіння студентами-міжнародниками іноземною мовою визначено як початок

невимушеності (за K. Робертсон та K. Форд). Психологічно цей рівень характеризується

розвитком антиципації та удосконаленням інших механізмів аудіювання. Мовлення є достатньо

невимушеним у соціальних ситуаціях, кількість помилок мінімальна. Новий контекст та навчальні

ситуації викликають труднощі, які студент намагається подолати попри недостатність

словникового запасу.

Щодо розвитку мовленнєвої компетенції в аудіюванні, то майбутні фахівці з міжнародних

відносин перебувають на основному етапі (за О. Тарнопольським), мета якого – зняти всі

обмеження мовної та мовленнєвої складності оригінальних автентичних аудіотекстів. Відтак,

значне місце посідає їх професійна тематика.

9

Для дослідження було визначено безпосередньо етап оволодіння навичками аудіювання.

Студенти-міжнародники досягли асоціативного етапу (за А. Андерсон). По-перше, на цьому етапі,

помилки в оригінальному декларативному твердженні збереженої інформації поступово

виявляються та виправляються. По-друге, зв’язки між різними елементами та складовими навичок

посилюються. Декларативне знання перетворюється у прийоми виконання навички. Попри певні

помилки, аудитивна діяльність нагадує рівень фахівця, хоча й у більш повільному темпі.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що для студентів-міжнародників на

початковому етапі навчання у ВНЗ характерним є середній рівень сформованості професійної

іншомовної комунікативної компетентності.

Результативність всього процесу розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з

міжнародних відносин значною мірою залежить від організації ефективної навчальної взаємодії.

Термін «навчальна взаємодія» у дослідженні використовується на позначення цілеспрямованої

спільної діяльності, яка передбачає обмін інформацією між викладачем і членами навчальної

групи з метою досягнення поставлених цілей на заняттях з іноземної мови в умовах ВНЗ.

Дієвість навчального співробітництва «викладач – студент» (перший аспект)

обумовлюється застосуванням різних видів спільної діяльності (індивідуальної та сумісної).

Оскільки викладач, як суб’єкт навчальної іншомовної діяльності, сприяє продуктивному

засвоєнню змісту предмета навчання, то у цьому ж аспекті може з’являтись і третій елемент

співпраці – предмет. При організації спільної діяльності враховуються: психологічні

закономірності формування провідної мотивації; формування уміння навчатися; забезпечення

максимальної активності мислення студента; уникнення формальності при організації

комунікативної ситуації; проблемність навчальної діяльності; можливості застосування корисних

втручань на різних етапах аудіювання іншомовного повідомлення.

У другому аспекті – взаємодії «студент – студент» (співпраці між членами навчальної

групи) – виділяються специфічні форми, такі як: індивідуально-спільна, статусна, рольова

взаємодія та розгорнута дискусія. Доцільність використання будь-якої з них в умовах конкретної

навчальної ситуації може бути обґрунтованою.

З метою підтвердження важливості врахування психологічних особливостей розвитку

навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин у процесі мовної підготовки у

ВНЗ виникає потреба в емпіричному дослідженні цієї проблеми та розробці відповідної програми і

практичних рекомендацій викладачам щодо її використання.

У третьому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей

ефективного розвитку навичок аудіювання на заняттях з іноземної мови майбутніх фахівців

з міжнародних відносин» – висвітлено методику організації еміпіричного дослідження;

відображено аналіз його результатів; надано практичні рекомендації викладачам вищих

10

навчальних закладів щодо використання розробленої програми розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

Експериментальне дослідження проводилося на базі Хмельницького національного

університету (ХНУ) протягом 2007-2013 років. До проведення експерименту було залучено 244

студенти ХНУ, що навчалися за напрямом підготовки 0304 «Міжнародні відносини» (освітній

рівень «Бакалавр»), спеціальностей «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародна

інформація».

Експериментальні психолого-педагогічні умови розвитку навичок аудіювання майбутніх

фахівців з міжнародних відносин подано на рис. 1.

1 – Психодіагностичні зрізи

для визначення рівня

сформованості психологічних

механізмів сприймання

іншомовного мовлення на слух

та компетенції в аудіюванні

4 – Комунікативний метод у

навчанні іноземної мови для

формування особистісної

відповідальності у процесі

оптимальної навчальної

іншомовної взаємодії

2 – Підготовчий етап до

аудіювання для подолання

наявних труднощів сприйняття

іншомовного тексту на слух,

зумовлених психологічними та

психофізіологічними

передумовами, і для розвитку

навичок аудіювання

3 - Розвивальний етап -

власне аудіювання

для цілеспрямованого розвитку

навичок аудіювання на засадах

використання автентичних

іншомовних текстів загального

та професійного спрямування

Рис. 1 Експериментальні психолого-педагогічні умови розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних відносин

Вимоги репрезентативності вибірки було дотримано за рахунок збереження однорідності за

основними якісними показниками, а саме приблизно однаковий: 1) вік студентів (17-19 років на

початку експерименту); 2) середній рівень успішності з іноземної мови (цикл професійно-

практичної підготовки); 3) середній рівень розвитку навичок аудіювання. Навчальні заняття у

зазначених навчальних групах було проведено одними й тими ж викладачами. Для перевірки

однорідності експериментальної групи (ЕГ) та контрольної групи (КГ) у гендерному аспекті,

застосовувався φ* критерій Фішера. Навчання в КГ здійснювалося за традиційною методикою, в

ЕГ – за експериментальною.

3

4

2

1 Психологічні особливості

розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних

відносин

11

Для проведення експериментального навчання було розроблено авторську програму

розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин, складовою частиною

якої є алгоритм системи відповідних вправ. Ефективність реалізації цієї програми ґрунтується на

створенні позитивного навчально-виховного клімату та послідовному впровадженню чотирьох її

етапів (2007-2010 рр.), а саме:

І етап – діагностичний (вересень 2007 р.). Його метою є психодіагностика рівня

сформованості компетенції в аудіюванні та установка на сприйняття іноземної мови на слух. На

цьому етапі використовуються авторський варіант тестових завдань для визначення початкового

рівня розвитку навичок аудіювання та психодіагностики обсягу короткочасної та довготривалої

слухової пам’яті суб’єктів навчання (адаптований варіант тесту О. Лурія «Заучування 10 слів»);

ІІ етап – підготовчий до аудіювання (жовтень-листопад 2007-2010 рр.). Спрямований на

подолання наявних труднощів сприйняття іншомовного тексту на слух, зумовлених

психологічними передумовами, та розвиток навичок аудіювання. Тут використовують 3 групи

підсистеми умовно-комунікативних і комунікативних вправ для розвитку: навичок рецепції,

сегментування мовленнєвого ланцюга та оперативної пам’яті; антиципації та довготривалої

пам’яті; внутрішнього мовлення;

ІІІ етап – розвивальний етап – власне аудіювання – має на меті цілеспрямований розвиток

навичок аудіювання на засадах використання навчальних автентичних іншомовних текстів

загального та професійного спрямування (грудень-травень 2007-2010 рр.). На цьому етапі

використовують 6 груп підсистеми умовно-комунікативних та комунікативних вправ для

підготовки до аудіювання та аудіювання з метою розвитку: навичок визначати тему та мету

повідомлення; словникового запасу; здатності користуватися частиною почутого і долати змістову

надмірність; соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції; навичок сприймання

інтонаційних схем; уміння розуміти текст при одноразовому прослуховуванні тощо. Кожна вправа

має характерну трифазову структуру (постановка завдання та мотивація до її виконання,

безпосереднє виконання та контроль). За необхідності додавався зразок виконання;

ІV етап – результативний – призначений для психодіагностики рівня сформованості

компетенції в аудіюванні із використанням авторського варіанту тестових завдань для визначення

кінцевого рівня розвитку навичок сприйняття іншомовного тексту на слух (червень 2010 р.).

Схему формувального експерименту подано на рис. 2.

Етапи реалізації

формувального

експерименту

Тривалість експерименту (помісячно) Результати формувального

експерименту

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

січе

нь

люти

й

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

Діагностичний етап. Відомості про рівень розвитку

12

Психодіагностичні

зрізи

навичок і психологічних

механізмів аудіювання та

сформованість професійної

іншомовної компетенції в

аудіюванні, визначення наявних

труднощів в аудіюванні.

Підготовчий етап до

аудіювання

Подолання труднощів сприйняття

іншомовного тексту на слух,

пов’язаних із психологічними

передумовами і розвиток навичок

аудіювання.

Розвивальний етап

власне аудіювання

Цілеспрямований інтенсивний

розвиток навичок аудіювання із

використанням на заняттях

авторської програми.

Результативний етап.

Психодіагностичні

зрізи

Відомості про рівень розвитку

навичок аудіювання та

сформованість у студентів

професійної компетенції в

аудіюванні іноземною мовою

Рис. 2 Схема проведення формувального експерименту з розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин

Алгоритм системи вправ ефективного розвитку навичок аудіювання з урахуванням

психологічних особливостей процесу сприймання іншомовного тексту на слух у цьому

дослідженні розглядається як послідовність дій викладача під час розробки системи відповідних

вправ і складається з 7 етапів: 1) визначення завдань програми розвитку навичок аудіювання з

огляду на психологічні особливості етапу розвитку професійної іншомовної компетентності;

2) психолого-дидактичне обґрунтування змісту програми в структурі професійної підготовки

майбутніх фахівців з міжнародних відносин та добір навчального автентичного матеріалу; 3) поділ

навчального матеріалу на фрагменти; 4) проведення психодіагностики визначення рівня розвитку

навичок аудіювання; 5) аналіз текстів з точки зору психологічних труднощів та розробка завдань;

6) створення ситуації комунікативності; 7) здійснення ретельного контролю розуміння

прослуханого.

13

врахування психологічних особливостей процесу аудіювання іноземної мови,

розуміння цілісної психологічної структури цього процесу та внутрішнього мовлення як

критерію успішності розвитку навичок аудіювання

врахування труднощів розвитку навичок аудіювання іноземною мовою, зумовлених

психологічними передумовами, мовних особливостей діалогічного та

монологічного іншомовного мовлення у процесі їх сприйняття

забезпечення відповідності особливостям етапу оволодіння

навичками аудіювання

дотримання принципів ситуативності, індивідуалізації

та новизни навчання

забезпечення функціональності системи вправ

дотримання оптимального рівня складності текстів для аудіювання, що визначається

навчальною програмою та зоною актуального і

найближчого розвитку навичок аудіювання кожного

студента

використання на заняттях з іноземної мови розробленої програми розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин

організація на заняттях з іноземної мови оптимальної взаємодії викладача та суб’єктів навчання під час розвитку

аудитивних навичок із використанням технічних засобів навчання

підтримання позитивного переживання суб’єкта навчання своїх успіхів у процесі розвитку навичок аудіювання та стійкої

мотивації до навчальної діяльності

Отже, розроблений алгоритм системи вправ є невід’ємною складовою програми

ефективного розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин, що

враховує наступні психолого-педагогічні умови (рис. 3).

Рис. 3 Психолого-педагогічні умови розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців

з міжнародних відносин

Наприкінці експериментального навчання було зафіксовано позитивні статистично значущі

зміни у розвитку навичок аудіювання студентів ЕГ (рис. 4). Дані результативного етапу

формувального експерименту засвідчили ефективність застосування розробленої програми

розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Значущим досягненням

є збільшення вдвічі кількості студентів, які мають високий та вище середнього рівень

сформованості навичок сприймання усного іншомовного повідомлення, а й зменшення тих, чий

рівень залишився на рівні нижче середнього, майже утричі.

Психологічно-компетентний

викладач

Майбутній фахівець з

міжнародних відносин

14

Рис. 4 Порівняльний аналіз успішності у студентів ЕГ за рівнем розвитку навичок

аудіювання до та після проведення експерименту (за системою ECTS)

Дослідження динаміки кількісних та якісних змін, що відбулись під час експерименту,

засвідчило, що дотримання визначених психолого-педагогічних умов розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин ефективне і позитивно впливає на процес

оволодіння ними іншомовною комунікативною діяльністю (рис. 5).

Рис. 5 Динаміка структури якісного показника у ЕГ за рівнем розвитку навичок

аудіювання (за системою ECTS)

15

Як видно з рис. 6, застосування програми розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців

з міжнародних відносин є результативним, що підтверджує проведений порівняльний аналіз

якісного показника за рівнем оволодіння навичками сприймання іншомовного мовлення на слух

суб’єктами навчання. За умови своєчасного виявлення труднощів, пов’язаних із психологічними

особливостями аудіювання, а також послідовного та безперервного застосування авторського

алгоритму системи вправ, це позитивно впливатиме на успішність з іноземної мови, одночасно

готуючи студентів-міжнародників до майбутньої професійної діяльності.

Рис. 6 Порівняльний аналіз якісного показника у ЕГ та КГ за рівнем розвитку

навичок аудіювання (за системою ECTS)

Результати дослідно-експериментальної роботи надали можливість сформулювати низку

рекомендацій викладачам ВНЗ щодо психологічних аспектів використання розробленої програми

розвитку навичок аудіювання студентів-міжнародників у процесі удосконалення їх професійної

іншомовної компетентності. Дана програма є комплексом цілеспрямованого впливу викладача на

основі даних психодіагностичного обстеження. У рекомендаціях наголошується необхідність

застосування психологічно обґрунтованого комунікативного підходу, що спирається на принципи

проблемно-зорієнтованого навчання. Також зазначено особливості створення сприятливих

психолого-педагогічних умов цілеспрямованого розвитку навичок аудіювання іншомовних

16

повідомлень, вимоги до відбору аудіотекстів і важливість постійного моніторингу навчальних

досягнень майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дали підставу дійти певних висновків:

1. У процесі дослідження будо визначено теоретико-методологічні передумови розвитку

навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин. В межах уточнення ключових

понять було визначено:

1) іншомовне аудіювання як вид мовленнєвої діяльності (поряд із говорінням, читанням та

письмом), навчання якого являє собою основу для формування іншомовної комунікативної

компетентності, тобто передумову досягнення поставлених навчальних цілей та встановлено його

складові (мотив, предмет, засоби та способи реалізації, продукт і результат);

2) навичка іншомовного аудіювання - це автоматизовані механізми розуміння мовлення на

слух, сформовані у результаті багаторазового виконання стереотипних вправ у мовленнєвому

процесі, а до умінь іншомовного аудіювання належать антиципація (імовірнісне передбачення) та

прогнозування мовного матеріалу чи змісту, загальне розуміння інформації, швидка орієнтація у

змісті, знаходження специфічної інформації, детальне розуміння інформації, яке допомагає

з'ясувати ставлення/ наміри автора, а також виведення значення невідомих слів з контексту;

3) психологічна структура процесу сприйняття іншомовного усного мовлення включає в

себе чотири частини (спонукально-мотиваційну, аналітико-синтетичну, виконавчу та

рефлексивну);

4) внутрішнє іншомовне мовлення як критерій успішності розвитку навичок аудіювання

майбутніх фахівців з міжнародних відносин, оскільки воно тісно пов’язане із усіма пізнавальними

процесами і видами мовлення.

Також було виявлено особливості функціонування навчальної суб’єкт-суб’єктної взаємодії

на заняттях з іноземної мови у ВНЗ та застосування цілеспрямованих втручань залежно від таких

факторів, як сприймання інформації на слух, мета слухача, та процеси, орієнтовані на досягнення

цієї мети. Проаналізовано труднощі розвитку навичок аудіювання залежно від специфіки певного

етапу оволодіння іноземною мовою в цілому та навичками аудіювання зокрема, а також

пов’язаних із психологічними механізмами процесу аудіювання.

2. Визначено психолого-педагогічні детермінанти успішного розвитку навичок аудіювання

студентів-міжнародників: розвиненість механізмів аудіювання та внутрішнього мовлення;

виявлення та подолання труднощів розвитку навичок аудіювання, пов’язаних із психолого-

педагогічними особливостями процесу сприймання на слух іноземної мови; співвіднесення етапу

оволодіння іноземною мовою, професійного розвитку особистості, мовленнєвої компетенції в

аудіюванні та оволодіння навичками аудіювання у формуванні іншомовної професійної

17

компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин; вибір оптимального варіанту

взаємодії викладача та суб’єкта навчання та використання доцільних втручань під час розвитку

навичок аудіювання із застосуванням ТЗН.

3. Розроблено авторську програму та експериментально перевірено її ефективність для

розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин на заняттях з іноземної

мови в умовах ВНЗ із урахуванням психологічних особливостей процесу сприйняття іншомовних

текстів на слух. Визначено експериментальні психолого-педагогічні умови розвитку навичок

аудіювання студентів-міжнародників: застосування результатів психодіагностичних зрізів на

діагностичному та результативному етапах, а також використання підготовчого і розвивального

етапів на засадах сучасних комунікативного та інтерактивного методів навчання іноземної мови. В

основу програми покладено системно-діяльнісний підхід, професійно-орієнтоване проблемне

навчання, використання авторського алгоритму системи вправ та відповідність низці психолого-

педагогічних умов розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

4. Динаміка змін рівня розвитку навичок сприймання іноземної мови на слух студентів-

міжнародників як невід’ємної складової професійної іншомовної комунікативної компетентності

свідчить про те, що цілеспрямоване використання авторської програми розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин є ефективним. Отже результати

дослідження підтвердили гіпотезу, що була висунута на початку роботи.

5. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення психологічних особливостей

розвитку навичок іншомовного аудіювання студентів, що навчаються за напрямом підготовки

«Міжнародні відносини», автором розроблено практичні рекомендації щодо психологічних

аспектів використання розробленої програми на заняттях з іноземної мови у ВНЗ. Рекомендації

відображають науково обґрунтовані пропозиції, дотримання яких сприятиме створенню

передумов та забезпеченню ефективності запропонованої програми для розвитку навичок

сприйняття іншомовного повідомлення на слух та досягненню високого рівня професійної

іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

Проведене дослідження не охоплює всіх аспектів проблематики розвитку навичок

аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Перспективними напрямками

подальшого теоретичного і практичного вивчення вважаємо розробку стратегії в оволодінні

навичками аудіювання студентами ВНЗ, зумовленими їх індивідуально-психологічними

особливостями; дослідження соціально-психологічних особливостей управління іншомовною

діяльністю суб’єктів навчання під час розвитку навичок аудіювання в умовах ВНЗ; аналіз впливу

згуртованості членів навчальної групи на рівень розвитку навичок аудіювання; визначення впливу

наочності на підвищення ефективності навчання аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних

відносин.

18

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

а) Статті у наукових фахових виданнях

1. Краснопера Т. В. Аналіз результатів експериментальної перевірки програми ефективного

розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин [Електронний ресурс] /

Т. В. Краснопера // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.

Хмельницького. – 2012. – Вип. 3. –

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2012_3/12ktvfmv.pdf

2. Краснопера Т. В. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності / Т. В. Краснопера, О. Ф.

Волобуєва // Збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Актуальні

проблеми психології» у 12 томах / за ред. В. О. Моляко. – Т. 12. – Вип. 12. – Житомир : Вид-во

ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – С. 77–84. (Внесок дисертанта полягає у розкритті суті аудіювання як

різновиду мовленнєвої діяльності та в аналізі його складових, порівнянні підходів до визначення

його структури).

3. Краснопера Т. В. Особливості використання технічних засобів навчання у процесі

формування навичок аудіювання студентів ВНЗ / Т. В. Краснопера // Збірник наукових праць

Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. –

Хмельницький, 2007. – № 38, част. ІІ. – С. 180–182

4. Краснопера Т.В. Психологічні особливості взаємодії викладача та студентів під час

навчання аудіювання / Т. В. Краснопера // Актуальні проблеми психології : Зб. наукових праць /

Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України; за ред. С. Д. Максименка. – Т. 7 : Екологічна

психологія. – Вип. 18 : Психологія освітнього простору. – К.; Миколаїв : ТОВ «Фірма «Іліон»,

2009. – С. 213–216.

5. Краснопера Т. В. Роль психологічних механізмів антиципації та довготривалої пам’яті у

формуванні навичок аудіювання / Т. В. Краснопера // Збірник наукових праць Національної

академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. – Хмельницький, 2005. –

№ 33, част. ІІ. – С. 182–184.

б) Праці, опубліковані в закордонних періодичних виданнях

6. Краснопера Т. В. Развитие навыков аудирования в структуре профессиональной

иноязычной компетентности будущих специалистов по международным отношениям / Т. В.

Краснопера // Психология. Социология. Педагогика : научно-практический журнал. – М., 2013. –

№ 3 (28). – С. 45 – 49.

в) Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій

19

7. Краснопера Т. В. До питання про систему вправ, спрямованих на подолання труднощів

розвитку навичок аудіювання на заняттях з іноземної мови у ВНЗ / Т. В. Краснопера //

Міжнародний бізнес та менеджмент : проблеми та перспективи в умовах глобалізації : Міжнар.

наук.-практ. конф., 22-24 жовт. 2008 р. : матеріали конф. – Тернопіль : Економічна думка, 2008. –

С. 537 – 539.

8. Краснопера Т. В. Особливості розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з

міжнародних відносин на заняттях з іноземної мови : психолого-лінгвістичний аспект / Т. В.

Краснопера // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів та військових

формувань України : ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. [Серія : Психолого-педагогічні й філологічні

науки], 19 листоп. 2010 р. : тези допов. – Хмельницький, 2010. – С. 110–111.

9. Краснопера Т. В. Особливості сприймання монологічного та діалогічного мовлення в

процесі формування навичок аудіювання у майбутніх міжнародних аналітиків – перекладачів / Т.

В. Краснопера // Освітньо – наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України :

Всеукр. наук.-практ. конф. [Серія : Психолого-педагогічні й філологічні науки], 14 листоп. 2008 р.

: тези допов. – Хмельницький, 2008. – С. 117–118.

10. Краснопера Т. В. Поняття системи вправ, спрямованих на подолання труднощів

формування навичок аудіювання та принципи її розробки / Т. В. Краснопера // Освітньо-наукове

забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : ІІ Всеукр.

наук.-практ. конф. [Серія : Психолого-педагогічні й філологічні науки], 20 лист. 2009 р. : тези

допов. – Хмельницький, 2009. – С.126

11. Краснопера Т. В. Психологічні та психофізіологічні труднощі оволодіння навичками

аудіювання / Т. В. Краснопера // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих

навчальних закладах України : всеукраїнська наук.-теорет. конф., 18-19 жовт. 2007 р. : матеріали

конф. – Хмельницький, 2007. – С. 162 – 163.

12. Краснопера Т. В. Удосконалення навичок аудіювання як складова ефективного

навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах / Т. В. Краснопера // Шляхи підвищення

ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі : міжвузівська наук.-теор.

конф., 24 лист. 2005 р. : матеріали конф. – Хмельницький, 2006. – С. 109–113.

13. Краснопера Т. В. Характеристика етапів оволодіння іноземною мовою та навичками

аудіювання студентами вищих навчальних закладів / Т. В. Краснопера // Освітньо-наукове

забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : ІV Всеукр.

наук.-практ. конф., 18 листоп. 2011 р. – Хмельницький, 2011. - С. 251–252.

г) Опубліковані праці апробаційного характеру

14. Краснопера Т. В. Внутрішнє мовлення у навчанні аудіюванню / Т. В. Краснопера //

Динаміка наукових досліджень – 2005 : 4-а Міжнар. наук.-практ. конф., 20-30 черв. 2005 р. :

20

матеріали конф. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – Т. 47. Психологія та соціологія. – С.

22–24.

15. Краснопера Т. В. Особливості удосконалення навичок та умінь аудіювання у студентів

ВНЗ на заняттях з іноземної мови професійного спрямування / Т. В. Краснопера // Актуальні

проблеми викладання іноземної мови професійного спілкування у вищих навчальних закладах на

сучасному етапі : Міжнар. наук.-практ. конф., 6 квітня 2011 р. : тези допов. – Харків, 2011. – С.

160–163.

16. Краснопера Т. В. Роль психологічних механізмів у формуванні навичок аудіювання / Т.

В. Краснопера // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції : міжнар. форум, 17-18 бер. 2005 р. : тези

допов. – К. : Ленвіт, 2005. – С. 31–32.

17. Краснопера Т. В. Проблеми аудитивної підготовки майбутніх перекладачів на заняттях з

іноземної мови у вищому навчальному закладі / Т. В. Краснопера // Підготовка фахівця у вищій

школі : проблеми і перспективи : наук.-метод. конф., 12 січ. 2006 р. : матеріали конф. –

Хмельницький, 2006. – С. 112–114.

АНОТАЦІЇ

Краснопера Т. В. Психологічні особливості розвитку навичок аудіювання майбутніх

фахівців з міжнародних відносин – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН

України. – Київ, 2015.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку навичок аудіювання майбутніх

фахівців з міжнародних відносин. У дослідженні конкретизовано та уточнено зміст понять:

«аудіювання» як виду мовленнєвої діяльності, визначено його складові; «навичка аудіювання» та

«уміння аудіювання»; «структури процесу» сприйняття усного мовлення; «внутрішнього

іншомовного мовлення», як критерію успішності розвитку навичок аудіювання майбутніх

фахівців з міжнародних відносин; визначено особливості функціонування різних аспектів

навчальної взаємодії.

Визначено психолого-педагогічні умови та психологічні детермінанти підвищення

ефективності розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з міжнародних відносин на основі

теоретичного дослідження специфіки розвитку в студентів-міжнародників навичок сприймання та

розуміння усного повідомлення у процесі опанування іноземної мови.

Розроблено та апробовано програму розвитку навичок аудіювання майбутніх фахівців з

міжнародних відносин, яка включає авторський алгоритм системи вправ. На ґрунті результатів

теоретичного та емпіричного досліджень вказаної програми, сформульовано практичні

21

рекомендації викладачам ВНЗ щодо її використання. Результати дослідження підтвердили

гіпотезу, що була висунута на початку роботи.

Ключові слова: майбутні фахівці з міжнародних відносин, професійна іншомовна

комунікативна компетентність, психологічні особливості, психолого-педагогічні умови, програма

розвитку навичок аудіювання.

Краснопера Т. В. Психологические особенности развития навыков аудирования

будущих специалистов по международным отношениям – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по

специальности 19.00.07 –педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии имени

Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2015.

Диссертация посвящена исследованию проблемы развития навыков аудирования будущих

специалистов по международным отношениям. В ходе исследования уточнено: понятие

«аудирования» как вида речевой деятельности, определены его составляющие; понятия «навыка»

и «умения» аудирования, «структуры процесса» аудирования; понятие «внутренней иноязычной

речи» как критерия успешности развития навыков аудирования будущих специалистов по

международным отношениям. Определены особенности функционирования разных аспектов

учебного сотрудничества.

На основании теоретического исследования специфики развития навыков восприятия и

понимания устного сообщения студентов-международников в процессе овладения иностранным

языком определены психолого-педагогические условия, а также психологические детерминанты

повышения эффективности развития навыков аудирования у будущих специалистов по

международным отношениям.

Разработана и апробирована авторская программа развития навыков аудирования будущих

специалистов по международным отношениям, которая включает в себя авторский алгоритм

системы упражнений. Основываясь на результатах теоретического и эмпирического исследований

указанной программы, сформулированы соответствующие рекомендации преподавателям вузов по

её использованию. Результаты исследования подтвердили гипотезу, которая была выдвинута в

ходе работы.

Ключевые слова: будущие специалисты по международным отношениям,

профессиональная иноязычная коммуникативная компетентность, психологические особенности,

психолого-педагогические условия, программа развития навыков аудирования.

Krasnopera T. V. Psychological Peculiarities of Listening Skills Development of

International Relations Future Specialists. – Manuscript.

22

Thesis for obtaining the Candidate’s Degree of Psychological Sciences in Speciality 19.00.07 –

Educational and Age Psychology. – G. S. Kostyuk Psychology Institute of the National Academy of the

Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2015.

Thesis deals with investigating the problem of listening skills development of the international

relations future specialists. The essence of the term “listening” as a kind of the speech activity (along with

reading, writing and speaking) has been concretized being intrinsic for foreign communicative

competence formation. In this respect listening constituents such as the motive, object, means and

methods of its realization, the product and the result have been defined. There has been specified the

meaning of the following key terms. “Listening skills” have been defined as automated mechanisms of

speech comprehension formed on the basis of single-type exercises repetition. At the same time “listening

abilities” include anticipation or prediction of speech forms and their meaning, general understanding,

quick search for specific information, deeper understanding which helps to comprehend speaker’s attitude

/ intention, defining unknown lexical units’ meaning from the context. “Listening process structure”

comprises four constituents: stimulating and motivational, analytic and synthetic, executive, and

reflexive. “Inner speech” as the criterion of the foreign language listening skills development has been

specified being closely related to all the cognitive processes and speech types. Different aspects of

learning interaction peculiarities have been investigated. In its turn “interaction” is understood as

purposeful interchange of information between the teacher and the members of the study group aimed at

achieving the goals of foreign language study at the higher education institutions. Efficient learning

interaction has been proved to take into account the psychological laws of key motivation, forming the

study skills, providing the students’ maximum mental activity, avoiding formality in communicative

situations, problem-based approach to the learning process etc. The difficulties of foreign language

listening process have been analyzed according to the peculiarities of a definite language study stage and

certain psychological auding speech mechanisms and grouped into those which are connected with the

speech segmentation and short-term memory; with long-term memory and anticipation mechanisms; and

also with the inner speech.

The theoretical investigation of the specific character of listening skills development in the foreign

language study enabled to define the following psychological and pedagogical conditions and

psychological determinants of listening skills development effectiveness:

- the development of auding and inner speech mechanisms;

- the correlation of a language study stage, professional development stage and those of

language competence in listening and auding skills of the international relations future specialists;

- the determining and overcoming the definite difficulties of the foreign language listening

process;

- the optimal variant of teacher and student cooperation in the study process.

23

The program of L2 (second language) auding skills development which takes into account the

psychological peculiarities of the listening process in foreign language study has been developed and

experimentally verified. The program has been worked out on the principles of the system activity theory

and professional problem-based learning in general. The immediate constituents of the program are the

use of the author’s algorithm of exercises and holding to certain terms such as the optimal text difficulty

level, functionality of exercises system, the support and encouragement of the student’s experience and

motivation in the process of study etc. The author’s algorithm of exercises has been defined as the

sequence of teacher’s actions in the process of foreign language listening skills improvement comprising

7 stages:

- stating the tasks of the program of L2 (second language) auding skills development taking into

account the psychological peculiarities of the foreign language professional competence progress stage;

- psychological and didactic grounding of the program in the study process structure and authentic

educational material selection;

- dividing the selected material into logical parts;

- psychological diagnostics of listening skills actual development level;

- texts analysis with relation to psychological difficulties and corresponding exercises elaboration;

- communicative situation creation;

- diligent listening comprehension check.

The investigation of the L2 listening skills progress dynamics enabled to confirm the efficiency of

the elaborated program of listening skills development. The practical recommendations for foreign

language teachers of higher educational establishments on its use have been worked out. These

recommendations reflect the scientifically grounded proposals holding to which helps to create

preconditions for and provide efficiency of the elaborated program of listening skills development and

achieving the highest level of professional foreign language communicative competence of the future

international relations specialists. Thus the hypothesis of the study is proved.

The conducted study does not embrace the whole range of listening skills problems development

of the future international relations specialists. Prospective ways of further theoretical and practical

investigations are considered to be as follows:

- listening skills development strategy conditioned by the individual and psychological

peculiarities of the students of higher educational institutions;

- social and psychological features of the foreign language activity control;

- the analysis of the study group unity influence on the level of listening skills development;

- defining the visual aids influence on the improvement of the listening skills of the future

international relations specialists.

24

Key words: international relations future specialists, professional foreign language communicative

competence, psychological peculiarities, psychological and pedagogical

conditions, program of listening skills development.