Уроки серед природи жива їжа для …osvita-verh.dp.ua/files/2015/Marchenko_OA.pdf4 Уроки серед природи -"жива їжа" для саморозвитку

1

Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації Районний методичний кабінет

Комунальний заклад «Дніпровська СЗБШ І-ІІІ ступенів Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області»

Уроки серед природи -"жива їжа" для саморозвитку

і самореалізації дитини

Марченко Олена Анатоліївна,

учитель природознавства

та фізики,

кваліфікаційна категорія

«спеціаліст вищої категорії»,

педагогічне звання

«старший вчитель»

2015

2

Зміст

1 В. Г. Сухоруков «В долонях Всесвіту - життя»………………………………. 2

2 Уроки серед природи -"жива їжа" для саморозвитку і самореалізації

дитини…………..………………………………………………………….…….……..

3

3 Технологія проведення дидактично-динамічної паузи (уроку серед

природи) в моделі «Довкілля як школа»…………………………………..………. 6

4 Тематика уроків серед природи при вивченні природознавства……………. 7

5 Урок серед природи «Спостереження за змінами в осінньому довкіллі»... 8

6 Урок серед природи «Тіла, речовини, явища в довкіллі», .............................. 9

7 Урок серед природи «Спостереження і дослідження за природою на

екологічній стежині»,………………………....................................................... 10

8 Урок серед природи «Атоми і молекули в навколишньому світі»................. 11

9 Урок серед природи «Спостереження за явищами природи»....................... 12

10 Урок серед природи «Системи в довкіллі людини»......................................... 14

11 Урок серед природи «Спостереження за основними ознаками живих

організмів»………………………………………………………………………....…... 15

12 Урок серед природи «Пристосування організмів до умов середовища

життя »….…………………………………………………………………......…….. 17

13 Додаток 1 Дидактичні ігри на уроках природознавства……………….…... 19

14 Рекомендована література…………………………………………………...…… 22

3

В долонях Всесвіту – життя !

В знаннях людини її доля !

Тож будьмо, друзі, ми сповна

Творцями власного буття

В природній мудрості й любові !

Природна мудрість – річ така,

Що потребує знань законів,

Які штурмує дітвора

При формуванні власних ЗУНів.

Творцем природа виступа,

Енергетичні зміни бал тут правлять,

Законів стільки - кутірма,

Хоч цілісність зумовлена трьома !

Закони ці відомі всім

У образному розумінні,

І освітянський їх прогрес

У наші справи лине !

В основу вивчення Природи

Ми кладемо їх перш за все,

Такого, власне, повороту

Чекали ми давно уже.

Вони у змозі полегшити

Малечі подвиг - н а в ч а н н я !

Зростання розуму - поліпшить

Умови власного життя !

Сама Природа нам говорить,

Як стати мудрими сповна,

В навчальних справах від Природи

До ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ !!

Г.В. Сухоруков, вчитель природознавства Дніпровської СЗБШ

4

Уроки серед природи -"жива їжа" для саморозвитку і

самореалізації дитини

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з

ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Знання і досвід від дитячого довкілля із власною навчальною технологією

незаперечно є основними у життєвих справах майбутнього наших вихованців.

Розумове зростання майбутньої людини, яке ще за шкільного віку дитини

формується на технології власного узагальнення життєвого досвіду від

спілкування з її довкіллям, найрезультативніше. Саме освітня система «Довкілля»

з технологією дитячого проектування дозволяє активізувати інтегруючі функції

дитини завдяки основній орієнтації шкільного навчально-виховного процесу на

величні закони природи, робить дитяче довкілля власною школою пізнання

таємниць природи і створює природовідповідну базу сприйняття дитячого

довкілля як єдиного життєвого простору, для якого характерне гармонійне

входження кожної дитини. Впровадження в практику роботи в 1 – 6 класах

освітньої системи середовище «Довкілля як школа», збагачує освітній простір

дитини природовідповідним шляхом і спрямована на особистісно-орієнтовану

цілісну освіту учнів.

«Довкілля як школа» не тільки основна освітня система, а й основний зміст

освіти, яка включає багато відкритих природних студій. Ці студії є ефективною і

продуктивною моделлю учіння, а також вектором у подальшому виборі профілю

навчання.

Природні студії під відкритим небом – це об’єднання учнів за інтересами в

групи любителів рослин, тварин, птахів, техніки, метеорологи тощо, які проводять

спостереження і дослідження. Така навчальна технологія слугує великій динаміці

у навчальних досягненнях наших вихованців.

Більше 75 % учням найбільше подобаються уроки серед природи, під час

яких відбувається їх безпосереднє спілкування з навколишнім світом - досліди,

уроки в природі, власні спостереження сприяють високому розвитку і

невербального компоненту мислення.

Нас ідея полонила :

Всьому вчитись у ДОВКІЛЛЯ,

У праматінки ПРИРОДИ,

Яка завжди прагне згоди.

Все підвладне лиш законам,

Що правдиво і завжди

Всім керують навкруги.

… Все в довкіллі нас чарує

І цікавить, і хвилює :

Що шепоче тихий вітер,

Що колише наші квіти ?

Що так дзвінко виграє

Той струмок в зеленім гаї ?

Чому сонечко сіяє

І куди від нас тікає ?

Чому падає, кружляє

Жовте листя за вікном ?

Соловейко чом співає ?

Що вистукує вночі

Рясний дощик навесні ?

Все цікаве, незвичайне …

Допоможуть зрозуміти

Все на цьому білім світі

Лиш прекрасні три закони,

Що правдиво і завжди,

Всім керують навкруги …

Але це лиш перші кроки

До вершин навчальних справ,

Бо гуманність виховання,

Оздоровлення навчанням

Перш за все формує ВІРА

В чарівне наше ДОВКІЛЛЯ,

В ідеал людських стосунків,

В добрі справи, почуття,

В інтегровані знання.

І ПРИРОДА в цьому ВЧИТЕЛЬ !

5

Як показали наші спостереження уроки серед природи, дидактично-динамічні

паузи, інтегровані уроки з природознавства розвивають мислення і мовлення

школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу,

самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до

одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо

закладати якомога швидше.

Пізнання завжди починається з безпосереднього споглядання, з спостереження

речей, явищ, тобто з безпосередньої взаємодії людини з виучуваними предметами

за допомогою органів чуття. Щоб пізнати невідомий предмет, дитина повинна

його з усіх боків оглянути, визначити форму, колір, твердість, смак, запах тощо.

Вивчений так фактичний матеріал стає основою для дальшої розумової його

обробки. Усяке мислення здійснюється тільки на основі даних, набутих в

результаті безпосереднього або посереднього ознайомлення з предметами,

явищами, процесами. Навчання в системі «Довкілля як школа» є специфічним

пізнавальним процесом. Процес пізнання і набування знань учнями в ній мають

певні відмінності. Вони полягають головним чином у тому, що на традиційних

уроках учні не досліджують нічого нового, вони лише вивчають відомості,

поняття, які твердо встановлені наукою. До цієї мети вчитель веде їх прямою

дорогою, значно коротшою, ніж та, якою проходило людство в дослідженні

наукових істин. Проте, як і в пізнавальному процесі, у набуванні знань, умінь і

навичок важливу роль відіграє практична діяльність. При виконанні практичних

завдань учні розглядають предмети, аналізують явища і процеси, порівнюють їх

між собою і з раніше вивченими, роблять узагальнення, застосовують знання на

практиці.

Сприймання людини здійснюється і розвивається у процесі діяльності.

Водночас правильне сприймання учнями предметів і явищ об'єктивної дійсності є

необхідною умовою успіху її діяльності. У процесі навчання учні, наприклад,

сприймають різні предмети в натурі – рослини, які ростуть на навчально-

дослідних ділянках, у садку, у лісі, на полі; машини, які працюють на полі; явища

природи (дощ, туман, вітер, хмари) тощо. Це безпосереднє сприймання тому що є

диференціація освітнього простору. ОП «Довкілля» дає можливість переходу від

обов'язкової роботи до роботи за вибором, від навчання до створення власного

проекту, до дослідження, від роботи під керівництвом дорослих до самостійної

роботи - усе це вимагає не кабінетного, а змістовного оформлення простору

школи. Освітній простір школи містить в собі поряд із традиційними кабінетами

(де здійснюється навчальна діяльність із навчальних предметів) місця для

самостійної роботи (лабораторії, бібліотеки, комп'ютерні класи з доступом до

різноманітних баз даних тощо), простору для позанавчальної діяльності .

Результатом процесу сприймання предметів і явищ дійсності є розуміння –

«діалектичний стрибок від незнання до знання». Цей стрибок підготовляється

якісними змінами в свідомості учнів, які забезпечуються процесами усвідомлення

і осмислення.

Уведення системи уроків серед природи дозволяють відійти від

одноманітності освітнього середовища та монотонності навчального процесу,

створюють умови для зміни видів роботи. Обов'язкове поєднання різних видів

діяльності та їхня координація є необхідною умовою виникнення в дитини

розрізнення типів вимог, пропонованих до його роботи, і, як наслідок, уміння

діяти в режимі проби та в режимі виконання.

6

Особливістю уроків серед природи є також і те, що при їх проведенні вчитель

та учні виступають як рівноправні партнери, які разом вчаться вирішувати

значущі для них проблеми. Використання методу аналізу конкретних ситуацій

може сприяти зміні характеру відносин не тільки між учителями та учнями, а й

між учнями, оскільки в них буде складатися потреба у спільній діяльності,

спрямованій на пошук оптимального вирішення значущих для них проблем.

У курсі природознавства використовується така система уроків серед природи:

Ілюстративні;

Ілюстративно-пошукові;

Спостереження;

Дослідження. Зміст навчальної діяльності на уроках серед природи проектується в контексті

проблем, до рішення яких готується школяр, освоюючи зміст навчального курсу з

природознавства. Розробка логіки структурування навчального матеріалу означає

насамперед визначення відповіді на два основних запитання:

які дії повинен буде виконати школяр, щоби досягти цілей-результатів;

яким чином зміст навчального матеріалу буде засобом для організації

процесу досягнення намічених цілей у виражених раніше характеристиках.

При моделюванні уроку на основі компетентнісного підходу до відбору змісту

навчання, варто дотримуватися такої послідовності дій: визначення значущих для

учнів даного віку проблем;виділення необхідних умінь для їхнього оволодіння;

визначення компетентностей, необхідних для рішення даного типу завдань; відбір

необхідного змісту; розробка методів навчання; розробка системи оцінювання.

Про проведення уроку серед природи учні знають заздалегідь, а тому можуть

підготуватися – виготовити нескладні прилади (н-д гномон, висок і т.д.),

змайструвати годівнички, підготувати коробки для насіння. Доцільним під час

уроків серед природи є збирання листя, плодів, камінчиків, видів грунту іншого

природного матеріалу, що знадобиться для виконання проектів, моделювання, і

взагалі для поповнення шафи «матеріали довкілля» у кабінеті.

Також одним із найважливіших моментів уроку серед природи є зв'язок із

народним календарем, що зібрав за всю історію розвитку і хронологічно

систематизував почуття, віру, прагнення, життя та ідеали наших пращурів.

Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем

передбачає всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в

природі (це функція календаря як прогностика). Фактично, це енциклопедія знань

про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні

явища,а українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим

матеріалом, який у зберігає нашу національну гідність.

Таким чином «Довкілля» дає можливість дитині:

пізнати мудрість земного життя у згоді з природою, звертаючись до

дослідження життя пращурів;

єднання з природою, одержання «живої їжі» для саморозвитку та

самореалізації;

розуміння екологічної проблематики;

стати «любителем природи» в повному розумінні цього слова.

7

Т ЕХ НОЛ ОГІ Я ПР О ВЕ Д ЕН НЯ УР ОК У СЕР Е Д ПР ИРОД И В МО Д ЕЛІ

«ДО ВКІ ЛЛ Я Я К Ш К ОЛ А»

ТЕМА З АНЯ ТТЯ.

МЕТА.

ОБЛАДНАННЯ

8

Т Е МА Т ИК А УРО КІ В С ЕР Е Д ПРИР О ДИ ПРИ ВИ В ЧЕ Н НІ

ПРИРО ДОЗ Н АВ С ТВ А

ТЕМА 1 «ТІ ЛА, РЕ Ч ОВ ИН И ТА Я В И Щ А Н АВ КО ЛО НА С »

1 Досліджуємо тіла природи.

2 Вимірювання довжини, висоти, маси тіл у довкіллі.

3 Атоми і молекули в навколишньому світі

4 Агрегатний стан речовин у природі.

5 Спостерігаємо за змінами в осінньому довкіллі.

6 Тіла, речовини і явиша в довкіллі.

ТЕМА 2 «ВС Е СВІ Т»

7 Спостереження за явищами природи.

8 Вплив небесних тіл на зміни в природі на Землі. Пори року.

9 Значення Сонця для життя на Землі.

10 Як і чому явища космосу впливають на явища Землі?

11 Людина і Всесвіт.

12 Космос далекий і близький.

ТЕМА 3 « ЗЕ МЛ Я – Я К ПЛА Н Е ТА. СО НЯ Ч НА СИ С Т Е МА.

13 Земля – унікальна планета. Різноманітність живих організмів.

14 Складаємо план місцевості.

15 Як правильно доглядати за грунтом.

16 Вода в природі. Великий кругообіг води.

17 Роль води на планеті Земля.

ТЕМА 4 « ПЛА Н ЕТ А З Е МЛ Я Я К С Е РЕД ОВ И Щ Е ОРГА НІ ЗМІ В »

18 Різноманітність рослин і тварин.

19 Спостереження за основними ознаками живих організмів.

20 Пристосування організмів до умов середовища життя.

21 Різноманітність середовищ життя в природі. Наземно-повітряне

середовище та його мешканці. 22 Допомогаємо мешканцям довкілля у скрутний період.

23 Системи в довкіллі людини.

24 Екосистеми нашої місцевості.

25 Екскурсія до лісу.

ТЕМА 5 « Л ЮД ИН А Н А П ЛА НЕ ТІ ЗЕ МЛ Я»

26 Досліджуємо позитивні і негативні впливи людини на природу.

27 Вивчаємо екологічні проблеми селища.

28 Селище без звалищ. Виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ.

29 Первоцвіти нашої місцевості.

30 Паспортизація звалищ.Практична робота «Побутові відходи сім’ї».

31 Допоможемо довкіллю. Акція «чистий берег».

32 Спостереження і дослідження за природою на екологічній стежині.

9

УРО К СЕР ЕД ПРИР ОД И В МО Д ЕЛІ «ДО ВКІ ЛЛ Я Я К Ш К ОЛ А»

ТЕМА. Спостереження за змінами в осінньому довкіллі.

МЕТА. Вести спостереження за осінніми змінами в довкіллі,

розглянути ознаки осені, пристосування дерев до змін в

довкіллі. Розвивати естетuчне почуття, вміння бачити

красу в довкіллі, спостережлuвість, виховувати любов до

рідної пpupoдu.

ОБЛАДНАННЯ: кольорова крейда, альбоми, фломастеpu, олівці.

І. Організаційний етап: "Налаштовуємося на роботу!" Повторення правил

поведінки в довкіллі:

Все на землі, все треба берегти –

І птаха,і звіра, і оту травину.

Не чванся тим, що цар природи ти,

Бо нарешті, ти – лише його частина.

Так, і частка – невелика і залежна.

Цю істину сприймай беззастережно,

І як береш, то треба й віддавати,

Коли й надалі хочеш працювати.

ІІ. Мотuваційний етап навчального заняття: «Мені це цікаво!»

1. Інтелектуальна розминка. Відгадування загадок:

Невидимка ходиrь в гаї, Літом одягаєгься,

Всі дерева роздягає. а на зиму одежі цурається.

(Осінь) (Дерево)

Вірно людям я служу, Він скрізь: у полі і в саду,

І дерева стережу. А в дім не попаде;

Дзьоб міцний і гострий маю, І я тоді лиш з дому йду,

Шкідників ним здобуваю. Коли він вже не йде.

(Дятел) (Дощ)

- Наше завдання спостерігати, як змінилося життя дерев в осінньому

довкіллі. Опишіть, які зміни відбулися в довкіллі.

ІІІ. Основний етап: «За здоров' ям у

довкілля!».

1. Робота в групах. Гра "Знайди дерево"

Діти розгадують загадки і по команді вчителя шукають своє дерево.

Готують докази для підвердження думок.

Сини в шапках, а тато - ні (дуб). В білому сарафані сіла на галявині,

летіли синички-сіли на косички

(береза).

10

2. Хвилинка-цікавинка. • Дуб живе до 2000 років і листя в нього oпaдaє

найпізніше. • Береза славиться своєю красою та березовим соком. В сережці

берези пилок має 5,5млн. частинок.

IV. Актuвно-рухова діяльність учнів: "Хочеш бути здоровим - рухайся!"

1. Вільне спілкування з природою.

- Підійдіть до дуба. Він з вами поділиться своєю силою.

- Послухайте про що розповість берізка, знімаючи вашу втому.

- Намалюйте деревце або його листочок.

2. Гра "Дерева і грибочки" (Коли ведучий говорить слово «дерево»- треба

стати

рівно, руки підняти вгору, а якщо слово ,,грибочки", то діти присідають,

руками

вкривають голову.)

V. Етап рефлексії

1. - Як дерева приготувалися до зими?

- Яку користь приносять дерева?

- Чому треба охороняти дерева? З якою людиною

- Яку людину порівнють з дубом ? березою?

- Що ми можемо зробити для збереження дерев?

2. Намалюйте в зошиті з довкілля свій настрій від нашої мандрівки.

ТЕМА. Тіла, речовини, явища в довкіллі.

МЕТА. Формувати уявлення учнів про природу, про реальні

об’єкти що оточують людину та місце людини в

довкіллі, обґрунтувати цінність знань з

природознавства для людини. Закріпити знання про

тіла, речовини та явища в природі.

ОБЛАДНАННЯ: щоденник спостереження, олівці.

І. Організаційний етап: "Налаштовуємося на роботу!"

Сьогодні на уроці ми по іншому поглянемо на світ що нас оточує.

Все навколо нас змінилось,

Все навколо стало тілом:

І рослина і тварина,

І літак і океан.

Навіть зарі, що на небі,

Називаються… (тіла)

Нехай кожен із вас по черзі назве якесь тіло. Але повторюватися не можна.


Сьогодні у нас важливе завдання: у довкіллі загубилися і переплуталися тіла

різних царств. Їх треба розшукати та допомогти їм визначитися з якого вони

царства.

Кожній групі дається список тіл що оточують людину з детальним описом їх

11

зовнішнього вигляду. Учні повинні відшукати їх та умовно поділити на три

групи: тіла живої та неживої природи і тіла зроблені руками людини. Після

виконання завдання кожна група повинна пояснити за яким принципом

поділили тіла на групи.

ІІІ. Основний етап: «За знаннями у довкілля»

Бесіда

- Що спільного між тілами живої та неживої

природи?

- Як людина використовує тіла, що зробила своїми руками?


Нащі пращури 14 вересня відмічали свято Семена. У цей день справляли

пострижини молодих хлопців і садили їх на коней – «щоб коні їх слухались».

На Семена починають копати картоплю, розкладають вогнища, печуть

картоплю і їдять, а біля вогнища гріють руки – «щоб не мерзли зимою».

Вважалось що горобці злітаються до очеретів і там їх чорти міряють на мірки:

все, що в мірці, - чортове, а поза міркою – людське.

Рухлива гра. Два учні – ведучі (чорти), ловлять інших учнів (горобців), коли

ті перебігають до центру майданчика. Кого зловили вибувають із гри.


Придивіться, чи справді після Семена горобців стало менше?

Вдома намалюйте малюнок чи схему:

моє довкілля влітку ;

моє довкілля підчас перебування в класі.

ТЕМА. Спостереження і дослідження за природою на екологічній

стежині.

МЕТА. Навчитися складати палн спостереження та

дослідження за обраним об’єктом природи та закріпити

знання про взаємозв’язки живих істот із середовищем їх

життя.

ОБЛАДНАННЯ: термометр, лінійка, рулетка, щоденник спостереження,

олівці.


Сьогодні ми йдемо екологічною стежиною, щоб провести спостереження за

змінами у природі.

- Листя вже пожовкло, під деревами лежить барвистий килим. Листочки

відслужили своє, наступного року вони мають перетворитися на добриво для

інших рослин.


12

- 14 жовтня – Покрова.

«Покрова покриє як не листом, то снігом», - говорять в Україні.

Діти звичайно катаються цього дня на опалому листі. Люблять це робити і

тварини. Можливо так вони прощаються з листям рослин, які протягом літа

піклувалися про свіже повітря та їжу для людей і тварин.

Якщо у вас є таке бажання, можете теж покачатися по чистому листю.


Подивіться навколо і виберіть об’єкт довкілля за

яким ви будете спостерігати протягом кількох

тижнів (це може бути рослина, мурашник, дерево,

кущ тощо)

Мета дослідження: Як змінився об’єкт протягом

місяця

- Як ви думаєте, які результати ви отримаєте?

Виміряйте температуру повітря та води в річці.

Складіть план спостереження:

1. За яким об’єктом ви спостерігаєте (опишіть його форму, колір, розміри, стан).

2. Наприкінці тижня зафіксуйте зміни, що сталися з об’єктом.

3. Спрогнозуйте, що станеться з об’єктом навесні.

4. Результати спостережень занесіть у таблиці щоденника дослідження (с.6)

ІV. Етап рефлексії

Народна прикмета стверджує: якщо на 14 жовтня вітер віє з півночі, то

зима буде холодна і сніжна, а якщо з півдня, то тепла.

- Визначте напрям вітру. Спрогнозуйте , якою буде зима.

- Зробіть висновок про зміни в природі та взаємозв’язок живих організмів із

середовищем існування та намалюйте малюнок до сьогоднішнього уроку.

ТЕМА. Атоми і молекули в навколишньому світі

МЕТА. Розширити уявлення учнів про будову речовини та

формувати вміння застосовувати ці знання у

практичній діяльності та при поясненні явищ

природи.

ОБЛАДНАННЯ: щоденник спостереження, олівці.


Сьогодні на уроці ми будемо молекулами.

Уявіть себе молекулами пари влітку: рухайтеся на подвір’ї так як вони.

Наступила осінь на вулиці стало прохолодно, температура повітря знижується

на подвір’я опускається туман (рух молекул у рідинах), ідуть дощі. І ось на

землю йде Мороз, скував річки та озера кригою (рухаються як молекули у

твердих тілах), настала зима. Знову виглянуло сонечко, мільйонами свічок

бризнуло на землю.(знову рухаються як молекули рідини а потім газу.)


13

Про який стан речовини йдеться? Яка це речовина?

Міріади водяних пилинок

Піднімаються над океаном,

Щоб у путь далеку враз полинуть

По широтах і меридіанах,

У густе зібратись хмаровиння,

В тучі і щоб важкість води

Десь упасти на піски й каміння,

На поля і на сади.

(газоподібний, рідкий; вода)

Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів.

- Чи можливе було б дихання, якби кисень і вуглекислий газ не складалися з

окремих молекул?

Ви вдихаєте вуглекислий газ.

- Чи відчуваєте погіршення складу повітря? Чому?


Робота в групах

1. Бризніть водою на листя рослин. На листках одних рослин будуть краплини,

листки інших змочаться водою. Як ви поясните це явище виходячи із знань про

взаємодію молекул?

2. Наберіть в руку сухого піску, висипте його з руки. Чи лишилося щось у ріці?

Наберіть тепер вологого піску і викиньте його з руки. Що ви бачете? Як

пояснити це явище з точки зору молекулярної будови речовини?

3. Спробуйте переломити суху гілку і гілку живого дерева. Чому суху гілку

переломити легше? Перевірте, що легше розбити: цеглину чи камінь. Як

пояснити різницю в міцності цеглини і каменю, виходячи з молекулярної

будови речовини?


Рухлива гра. Поділіться на дві групи: хлопчики і дівчатка. Закрийте очі і під

музику починаємо танцювати. Як тільки музика зупиниться відкрийте очі і

назвіть імена дітей, які знаходяться поруч.(так музика звучить декілька раз).

Ми з вами продемонстрували явище, яке відбувається у пророді. Назвіть це

явище та доказом чого воно є. Підсказка: ви були молекулами.(дифузія;

доказом хаотичного і безперервного руху.)


- Чи могли б ми дихати якби повітря не складалося з молекул?

- Чим відрізняються рух і взаємодія молекул у твердому рідкому та

газоподібному станах?

Спробуйте написати казку «Хаотичний рух молекул припинився»

ТЕМА. Спостереження за явищами природи

МЕТА. Провести спостереження за явищами природи, на основі

власних спостережень скласти прогноз погоди.

14

ОБЛАДНАННЯ: підручник, щоденник досліджень, олівці, народний

прогностик, крайка (червона нова тканина).


Шелестить і шумить,

Гілля ламає, куряву стовпом здіймає,

З ніг тебе збиває.

Чуєш, як він гуде,

Та не бачиш ніде!

Спокій майстер забирати.

Як його звати? (вітер)

Вранці перли засіяли,

Всю траву собою заткали.

А пішли шукать їх вдень,

Шукаєм-шукаєм – не знайдем.

(роса)

- Ви вже здогадалися про що сьогодні на уроці ми будемо говорити (явища

природи)


Про які явища йдеться у вірші?

Світає,(світлові)

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,(звукові,механічні)

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,(механічні)

Тополі на волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем. (звукові)


Влаштуйтеся в зручному місці і подивіться навкруги.

1. розглянте тіла, що рухаються

- Відносно яких вони рухаються?

- Відносно яких – нерухомі?

- Які тіла не рухаються?

- Які тіла прискорюють свій рух?

- Які тіла сповільнюють свій рух?

2. Прислухайтеся до звуків, які ви чуєте? Які джерелам їх походження?

3. Які природні явища спостерігаєте (дощ, снігопад, вітер, туман, тощо), як вони

пов’язані з тепловими явищами?

Придивіться,як поводять себе тварини взимку (горобці наїжачуються, ворони

прикривають ноги пір’ям, собаки сидять на каналізаційних люках тощо). Чому?

4. Назвіть об’єкти, робота яких пов’язана із споживанням електричної енергії. Де

знаходиться джерело цього струму?

5. Які предмети оточують вас? Який вони мають колір? Як пояснити те, що цегла

має червоний колір, огорожа – зелений, а джинси вашого сусіда – синій?

15


4 грудня – велике свято у наших пращурів – Введення, перший день зими. У

цей день дівчата вмиваються снігом та витираються червоною новою

тканиною (крайка), а діти качаються по снігу.

- Якщо ви маєте бажання вмийтеся чистим снігом та покачайтеся по ньому.


В цей день господарі ворожили на врожай у новому році. «Як на Введіння

вода, то буде молоко в мисці». «Як Введіння мостить мости (замерзає вода),

то люта зима буде». Після Введіння не можна копати землю, бо вона повинна

відпочивати до весни.

Запишіть, які ще народні прикмети у грудні передбачають погоду. Зробіть

ілюстрації до уроку серед природи.

ТЕМА. Системи в довкіллі людини.

МЕТА. Навчитися відрізняти системи від неупорядковано

розміщених об’єктів, природі і штучні системи.

Ознайомитися з природними і штучними

системами в довкіллі їх структурою, зовнішніми

зв’язками. Сформувати вміння описувати будову

системи.

ОБЛАДНАННЯ: щоденник дослідження, ватман, маркери, велосипед,

народний календар.


Чи може парта з підручниками, олівцями, зошитами вважатися системою?

Чому?

Пропоную позмагатися.

Кожна команда отримує чистий папірець. За одну хвилину необхідно написати

якомога більше прикладів систем, що нас оточують.


Ми з вами стоїмо на галявині (у полі, лісі, біля річки). Як у природі вони

утворилися?

3 вересня – у народі Тадея,

4 вересня – Боголіпа,

5 вересня – Лупи.

Користуючись народним календарем, зробіть прогноз погоди.


Пропоную створити шість груп. Кожна група повинна знайти

запропоновану систему, описати її, як ця система пов’язана з довкіллям.

(Об’єктом дослідження можуть бути, поле, сад, город, дорога з узбіччям,

велосипед, луки площею 2 кв.м.)

Обговорення результатів, отриманих групами:

Як ви вважаєте, чи зміниться система поля, городу, саду або луки, якщо я

16

зірву одну травинку? А якщо всі травинки що належать до одного виду?

Що я повинна зробити, щоб зміни в системі були помітними?

Чи буде працювати автомобіль, якщо його не заправити бензином? Або телефон якщо забути зарядити акумулятор?


Дидактична гра.

«Покажи»

Пропоную поділитися на дві команди. Кожна команда на чистому папірці

записує назву будь-якої системи. Від команди один представник повинен

показати без слів систему, запропоновану іншою командою.

"Дерева і кущі”.

Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева.

Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати

вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки

опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.


Бесіда

1. Чи завжди штучні системи корисні?

2. Як ви поясните термін «екологічна ціна»?

3. Наведіть приклади позитивного та негативного впливу людини на природні

системи.

Сьогодні в кожному населеному пункті люди прагнуть зберегти як окремі

дерева, так і цілі «зелені забудови». Наш клас вирішив збільшити кількість

зелених насаджень біля школи і посадити деревця горобини.

Домашнє завдання. Оберіть природну або рукотворну систему із

розглянутих на уроці серед природи. Змоделюй її будову, внутрішні і зовнішні

зв’язки. Зробіть схематичний малюнок.

ТЕМА. Спостереження за основними ознаками живих організмів.

МЕТА. Навчити спостерігати за живими об’єктами, робити

відповідні записи та висновки, закріпити знання про

ознаки живих організмів, та повторити правила

поведінки у довкіллі.

ОБЛАДНАННЯ: щоденник спостереження, котики, собачки, пташки,

хом’ячки.


- Живу і неживу природу ми будемо вивчати не тільки в класі чи вдома. Уроки

серед природи необхідна умова вивчення природи. Сьогодні на уроці ми будемо

спостерігати за поведінкою тварин,вивчати їх будову та властивості

Кожна група обирає об’єкт спостереження

ІІ. Основний етап: «За знаннями у довкілля»

1. Опишіть зовнішній вигляд об’єкта спостереження: назву, форми тіла, розміри

17

тіла, забарвлення.

2. Прослідкуйте за рухом об’єкта спостереження. Опишіть характер його руху.

3. Паличкою легенько доторкніться до різних частин тіла об’єкта спостереження.

Опишіть як він реагує на ці подразнення.

4. Знайдіть ознаки постійного дихання тварин. Підрахуйте і запишіть скільки ваш

об’єкт робить дихальних рухів за хвилину.

5. Погодуйте тварину. Опишіть її поведінку під час годування.

6. Зробіть висновки, відзначивши ознаки живого, властивості об’єкту досліджень.

ІІІ. Мотuваційний етап навчального заняття: «Мені це цікаво!»

- Подивіться навколо, назвіть інші тіла живої природи, що оточують вас.

Раніше дозволялось збирати колекції рослин і тварин. Зараз можна збирати

тільки мушлі, опале листя, кору старих пнів.

Гинуть тварини великі і малі. Зникають лиця землі метелики, жуки, джмелі, оси. І

з кожним роком біднішою стає наша земля, а за нею і ми з вами. 104 види

метелики, а також оси, бджоли, цвіркуни та інші комахи занесені до Червоної

книги.


В Японії є день поминання комах. У цей день діти «перетворюються» на

комах: одягаються метеликами, бджолами, жуками і намагаються відтворити їх

рухи, звуки. До комах ставляться як до членів сім’ї. всі живі істоти на Землі

нерозривно зв’язані між собою.

Пограємо у гру як діти в Японії. Кожен зараз «перетвориться» на комашку і

буде відтворювати їх рухи, звуки, ведучий повинен відгадати кожну комаху, яку

зображує учень.


- Які основні ознаки живого?

- Як треба поводити себе в довкіллі?

-Який зв’язок між живими організмами?

Домашнє завдання:

1.Скласти правила поведінки у довкіллі.

2. Намалювати довкілля улюбленої тваринки ( домашньої або

дикої).

18

ТЕМА. Пристосування організмів до умов середовища життя

МЕТА. Ознайомитися із життєдіяльністю мешканців

природних і штучних екосистем узимку,закріпити

знання учнів про форми поведінки тварин, їх

значення і причини; створити об’ємну модель саду,

парку, двору.

ОБЛАДНАННЯ: лупа, бінокль або підзорна труба, фотоапарат, малюнки

слідів тварин, термометр, годівнички.


Спостерігаючи за тваринами чи рослинами, ви помічали, що вони мають

неабиякі пристосування до умов навколишнього середовища. Наведіть

приклади (сплячка, птахи відлітають у вирій, маскування, листопад, довгі

корені, видозміни листка, пагона, кореня)

Гра ”Живий календар ”.

Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої він хоче бути. Інші

гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.


- Виміряйте температуру повітря. Чи змогли б рослини при цій температурі

забезпечити себе поживними речовинами.

Сплячка – це пристосування деяких тварин до несприятливих умов

взимку(зменшення світового дня, зниження температури,відсутність їжі).

При цьому в них знижується температура тіла до + 5….+9ºС,зменшується

частота дихання, скорочується споживання кисню до 40-60 разів


- Як пристосувалися до зміни пори року листяні дерева?Хвойні дерева? Кущі?

Травянисті рослини?

- Розгляньте за допомогою лупи, розрізану бруньку бузку. Що спостерігаєте?

- Розгляньте сліди тварин та спробуйте впізнати, яким тваринам вони

належать.(попередньо сліди на картках розкласти на майданчику)

- Спостерігайте за птахами. Якщо поблизу є гніздо ворони, спостерігайте за

допомогою бінокля, чи зайняті вони мешканцями. Як поводять себе зимуючи

птахи?

Розмістіть годівнички на деревах, не забувайте протягом зимових днів

наповнювати їх кормом.


Гра Павутинка. Дидактичні завдання:

Вчитель розподіляє ролі‚ кожній дитині прикріплює таблички з відповідними

малюнками. Діти стають у коло‚ один з них тримає клубок ниток і розпочинає

гру. ”Я липа‚ мені потрібне сонце? ” Далі продовжують по черзі: "Сонце називає

повітря ”, "Повітрям дихає білочка", "Білочка їсть горішки ліщини”, "На ліщині

живуть комахи ”, "Комах їдять жаби”, "Жаб поїдають лелеки”, "Лелеки

приносять користь людям ”, "Людям потрібне сонце". Пертий гравець тримає

19

кінець нитки‚ а клубок кидає "Сонцю ”, потім мандрує до "Повітря”, "Білочка",

"Ліщина”, - і так доки всі гравці не будуть взаємозв’язані між собою клубком.


Чому не можна брати додому диких тварин?

- На основі власних спостережень, відомостей, отриманих від дорослих, та

літератури напишіть оповідання «Хто як зимує» та зробіть до нього

малюнок.

- За народним прогностиком спрогнозуйте яка погода буде на найближчий

час

- Змоделюй сад, сквер, парк, двір*.

20

Додаток 1

Дидактичні ігри на уроках природознавства

К.Д. Ушинський радив зробити серйозне навчання цікавим, вважаючи це

одним з найважливіших завдань навчання. Під час ознайомлення дітей з

природою досить часто використовую різні види ігор.

Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус‚

сприяють формуванню у них уявлень про об’єкти природи, їх якості, виховують

позитивне ставлення до природи. Надзвичайно важлива роль у закріпленні,

систематизації та узагальненні знань про природу. Ігри сприяють піднесенню

ефективності навчання природознавства у дітей молодшого шкільного віку.

"Впізнай мене”.Перший гравець розповідає про якусь тварину, але не називає її.

Інші гравці відгадують, яку тварину мав на увазі перший гравець. Наприклад:

"Вона маленька, сіренька, а хвостик — як шило ”.

"Я дерево".Гравець розповідає про листочки, плоди‚ кору‚ квіти свого дерева.

Інші гравці впізнають, що це за дерево.

"Дерева і кущі”. Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від

дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно

піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а

руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з

гри.

”Живий календар ”.Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої він

хоче бути. Інші гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.

"12 місяців".Гравці‚ що є ”місяцями" розповідають про себе. Інші гравці

відгадують цей місяць.

"В кого дітки з цієї гілки". Під час екскурсії діти збирають плоди і насіння дерев

і кущів (наприклад: сосни‚ ялини‚ дуба‚ каштана, клена‚ горіха‚ горобини...).

"Хто далі пролізе ”. Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує

пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від

лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник

гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший

гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.

"Вершки та корішки”. Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин

(картоплі, моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих

рослин. Вчитель виймає корінь і питає:

"Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які мають листя або гичку цієї

рослини, піднімають їх і показують.

"Пори року розповідають про себе" Впізнайте пору року, про яку розповідає

один з гравців.

Ігри екологічної спрямованості

"Обери правильну дорогу”.

Дидактичне завдання: уточнити знання дітей про взаємозв’язок людини з

природою на основі конкретних правил поведінки в природному середовищі.

Ігрова дія. Дитина має визначити, якою стежкою вона пройде і пояснити свій

вибір.

Хід гри.

21

1 варіант. Пропонуються три стежки. Якщо піти першою - можна потоптати

конвалії, якщо другою - наступити на мурашник. Посередині третьої-горить

багаття.

Висновок: що мають робити учасники гри:

іти третьою стежкою, але спочатку загасити багаття.

ІІ варіант. Слід обрати дорогу. На першій розташований завод — тут забруднене

повітря. На другій рухається багато транспорту. Третя дорога — алея з густо

насадженими деревами.

Висновок, що мають зробити учасники гри:

найкраще йти третьою дорогою, оскільки тут дихатимеш чистішим повітрям і

можеш послухати спів птахів.

"Можна - не можна”.

Дидактичне завдання: Закріпити правила поведінки в природному середовищі.

Ігрова дія. Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не слід поводитись в

природі.

І в цьому випадку вона отримує фант. Виграє той‚ хто збере найбільше фантів.

Хід гри.

Вчитель пропонує дітям уявити‚ що вони знаходяться в лісі. Потрібно пригадати,

як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію‚ а діти

відповідають ”можна” чи ”не можна".

Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова вчителя ”можна” або ”не

можна" діти називають відповіді вчинки.

Можна:

саджати квіти‚ рослини;охороняти рідкісні рослини;берегти молоді

рослини;обгороджувати мурашники;

спостерігати за жабами;милуватися красою природи;підгодовувати птахів;

прибирати місце відпочинку.

Не можна:

ламати гілок дерев;обдирати кору дерев;рвати багато квітів;збивати гриби

ногами;

руйнувати павутиння;ловити метеликів, жаб.

Хто краще запам’ятав ?

Дидактичне завдання: уточнити екологічні знання дітей про взаємозв’язки між

об’єктами природи; закріпити знання про птахів‚ природоохоронні переконання

дітей.

Хід гри.

Розповідь учителя про користь птахів.

Вірш К.Приходько "Лісова бригада ”.

У лісі сталася біда —

Гусінь листя об’їда:

І на дубі‚ і на клені‚

І на ясені зеленім.

Солов’ї, шпаки‚ синиці

Вмить злетілись, як годиться,

І давай сурмить тривогу:

- Гей‚ пташки! На допомогу!

22

Діти мають назвати дерева‚ що постраждали від шкідників, птахів‚ які врятували

ці дерева. Зробити висновок про користь, яку вони приносять деревам; встановити

причинно-наслідковий зв’язок. Хто правильно відповів - отримує фішку.

Допоможіть кожному потрапити додому.

Дидактичне завдання: Грає двоє дітей чи дві команди. Вони отримують картинки

з зображенням тварин та їх житлом. За сигналом потрібно правильно розкласти

картинку тварини і напроти його будиночок. Хто перший правильно це зробить,

той і переможець.

Обладнання: Два комплекти малюнків.

барліг - ведмідь; жаба - вода;

риба - акваріум; птах - гніздо;

собака - будка; білка - дупло;

шпак - шпаківня; нора - миша.

бджола - вулик;

Відгадай за запахом.

Дидактичне завдання: заздалегідь готуються невеличкі лікарські рослини, які

мають своєрідний запах (м’ята‚ ромашка, полин‚ звіробій, деревій, меліса‚ липа‚

чебрець материнка та ін.). Учасникам гри зав’язують очі й пропонують

понюхавши рослину, назвати її.

Жива й нежива природа.

Ви вже знаєте‚ що вся природа поділяється на живу і неживу. Пограємо в гру. Я

називатиму предмети природи, а ви відповідайте сигнальними картками: ”Ж” чи

”Н”.

Приклад: Джміль‚ земля‚ місяць‚ метелик, горобець, глина‚ кролик‚ пісок‚

лелека‚ цибуля...

Павутинка.

Дидактичні завдання:

Вчитель розподіляє ролі‚ кожній дитині прикріплює таблички з відповідними

малюнками. Діти стають у коло‚ один з них тримає клубок ниток і розпочинає

гру. ”Я липа‚ мені потрібне сонце? ” Далі продовжують по черзі: "Сонце називає

повітря ”, "Повітрям дихає білочка", "Білочка їсть горішки ліщини ”, "На ліщині

живуть комахи ”, "Комах їдять жаби”, "Жаб поїдають лелеки”, "Лелеки приносять

користь людям ”, "Людям потрібне сонце".

Пертий гравець тримає кінець нитки‚ а клубок кидає "Сонцю ”, потім мандрує до

"Повітря”, "Білочка", "Ліщина”, - і так доки всі гравці не будуть взаємозв’язані

між собою клубком.

Як тварини грають у квача.

Зміст і методика. Гравці діляться на дві команди і стають шеренгами один

напроти одного на відстані 3-4 метри. За командою одна група ”тварин ” втікає‚ а

інша - наздоганяє їх. Проте вони мають рухатися по-особливому — як тварини.

Наприклад: в одній грі -стрибаючи, як жаби‚ в наступній - високо піднімаючи

ноги‚ як чаші‚ чи пересуваючись на бокових частинах ступні‚ імітуючи ходу

ведмедя. За кожного спійманого гравця команда отримує 1 очко. При повторі гри

діти міняються ролями.

Перемагає та команда, що першою набрала певну кількість очок.

23

Рекомендована література

1. Ільченко В.Р. Інтеграція змісту освіти та сучасні проблеми загальноосвітньої

школи.

// Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 2(21). – С. 14-17.

2. Довбак В.М. У гості до квітів: Інтегрований урок-мандрівка з природознавства,

народознавства та розвитку зв'язного мовлення: 2 кл.

// Початкова школа. – 1997. – № 6. – С.20-23.

3. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива // Початкова школа. – 2002.

№ 5. – С. 5 – 6.

4. Моргун В.Ф. Інтеграція та диференціація освіти: особистісний та технологічний

аспекти // Постметодика. – 1996. – № 4. – С. 9-10.

5. Браун В. Настольная книга любителя природы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985.-

269с.

6. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Рибалко Л.М. Природознавство. Зошит та щоденник

досліджень, 6 клас. – Полтава: Довкілля –К, 2006.-45с.

7. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Рибалко Л.М. Природознавство. Зошит та щоденник

досліджень: Навч. Посібник для 5 класу загальноосвітн. навч. закл. – Полтава:

Довкілля –К, 2006.-56с.

8. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Булава Л.М. Природознавство, Довкілля: підручник

для 5 класу. - Полтава: Довкілля –К, 2005.-160с.

9. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Рибалко Л.М. Природознавство, Довкілля: підручник

для 6 класу. - Полтава: Довкілля –К, 2006.-160с.

10. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня программа «Довкілля». Інтеграція змісту

природничо-наукової освіти: Концептуальні засади.- Киев – Полтава,1999.-120с.

11. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Рибалко Л.М.,Коваленко В.С.,

Мащенко О.М. Методика вивчення курсу «Природознавство» («Довкілля») у 5-6

класах: навч.-метод. Посіб.-К.: Педагогічнамдумка, 2008.-168с.

Documents

Уроки серед природи жива їжа для …osvita-verh.dp.ua/files/2015/Marchenko_OA.pdf4 Уроки серед природи -"жива їжа" для саморозвитку