МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

С О Т Е Р Н О

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

(МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ РІВНЯ ВИЩОЇ

ОСВІТИ БАКАЛАВР

СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ")

Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № 7 від 26.03.2019 р.

Запоріжжя 2019

УДК: 378.091.33-027.22(075.8)

Т353 Терно С.О.

Педагогічна практика (методичні рекомендації для здобувачів рівня вищої освіти бакалавр спеціальності "історія та археологія"): методичні рекомендації. Запоріжжя: ЗНУ, 2019. 24 с.

У виданні систематизовано викладені цілі, основні завдання, зміст, організація, форми й методи контролю, методичні поради та вимоги щодо проходження безперервної педагогічної практики студентами історичного факультету.

Рецензенти:

О. М. Ігнатуша, доктор історичних наук, професор

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри історії України С. Р. Лях

© С.О.Терно, 2019

3

Зміст

_Toc468035997 1. ВСТУП ........................................................................................................ 4

2. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ .................................................................... 6

3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ ....................................................................................... 7

3.1. Навчальна (ознайомлювальна практика) – III курс ............. 7

3.2. Педагогічна практика – IV курс ............................................... 10

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ............................................................................. 15

4.1. Мета й завдання шкільної історичної освіти ....................... 15

4.2. Підготовка до уроку та оформлення плану-конспекту уроку ............................................................................................. 16

4.3. Аналіз відвіданих уроків .......................................................... 19

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................................... 23

4

1. Вступ Центральне положення класичної філософії полягає в тому, що перша і

основна точка зору пізнання – це точка зору життя, практики. Без практики не-має і не може бути наукової теорії, практика є критерієм істини, джерелом пі-знання і зоною прикладання теоретичних положень. Як стверджував відомий фізик Л. Больцман: "Немає нічого практичніше, ніж хороша теорія". Саме здо-буті теоретичні знання під час аудиторних занять мають стати основою для на-буття практичних навичок викладацької діяльності та виконання завдань істо-ричної освіти в якості вчителя історії. Визначальною ознакою компетентності є здатність доцільно діяти у виробничих умовах: помічати та формулювати про-блеми, спираючись на здобуті теоретичні знання, та ефективно їх розв'язувати.

Педагогічна практика спрямована передовсім на розвиток критичного мислення майбутніх викладачів, оскільки цей вид мислення використовується для вирішення конкретних ситуативних завдань, тобто є передовсім практич-ним мисленням і, як стверджують фахівці, є мисленням в дії, для дії і діями. Практичне мислення педагога конкретне, так як "підігнане" до конкретних об-ставин діяльності. Вітчизняна наукова традиція практичне мислення порівнює із теоретичним. Основна відмінність між ними полягає в тому, що теоретичне мислення спрямоване на пізнання реальності, на відкриття законів та властиво-стей об'єктів, в той час як практичне мислення спрямоване на змінювання цієї реальності. Практичне мислення пов'язане із цілепокладанням, розробленням планів, проектів і часто розгортається в умовах дефіциту часу, що подекуди ро-бить його складнішим за теоретичне мислення. Цілепокладання передбачає са-мостійність та рефлективність, напрацювання планів без обґрунтованості, конт-рольованості та самоорганізованості неможливо, адже створення плану слід об-ґрунтувати, а його виконання слід контролювати і коректувати. Отже, під час педагогічної практики важливо опанувати основи проектної діяльності – розро-блення моделей об'єктів та процесів та процедури реалізації спроектованих мо-делей в реальність.

Практичне мислення спрямоване на проектування майбутньої реальності та реалізацію цих проектів. Варто відзначити, що практичне мислення зовсім не виключає теоретичне мислення, більше того теоретичне мислення нерідко за-лучається в процесі розв'язування практичних завдань, які вимагають передба-чення та правильного застосування загальних положень. А передбачення та правильне застосування є функціями теоретичного мислення. Часто практичні завдання без теоретичного мислення не розв'яжеш, згадаймо висловлювання Л. Больцмана: "Немає нічого практичніше, ніж хороша теорія". Поділ на прак-тичне та теоретичне мислення здійснюється не стільки за відмінністю психоло-гічного механізму самого процесу розмірковування (хоча відмінності деякі є, безумовно), скільки за спрямованістю та кінцевим результатом: що на виході – теорія чи практика? За Б. Тепловим, теоретичне мислення є переходом (схо-

5

дженням) від часткового до загального, а практичне мислення, навпаки, – є за-стосуванням загальних принципів до конкретних обставин. Під час теоретично-го мислення формується пізнавальний спосіб ставлення до світу, під час прак-тичного мислення – прагматичний. Принагідно зауважимо, що не завжди наявні загальні принципи, щоб їх можна було застосувати до конкретних обставин, то-ді теоретичне мислення (відкриття цих загальних принципів) входить в струк-туру практичного мислення і підкоряється його завданням.

Безперечно, найкращий варіант – це доповнення кожним видом мислення одне одного, лише в такому випадку є дієвий результат – нова практика. В ін-шому випадку – або теоретичне мислення породжує безпредметні схеми, або практичне не вирішує проблем. На цю взаємообумовленість та взаємодоповню-ваність неодноразово звертали увагу науковці.

Отже, виробнича педагогічна практика є завершальним етапом методич-ної освіти та покликана розвинути практичне мислення майбутніх вчителів іс-торії для розв'язування нагальних проблем історичної освіти та власної викла-дацької діяльності. В цьому виданні систематизовано викладені цілі, основні завдання, зміст, організація, форми й методи оцінювання, методичні поради та вимоги щодо проходження безперервної педагогічної практики студентами III-IV року навчання історичного факультету ЗНУ.

За навчальним планом на третьому курсі у п'ятому семестрі передбачена навчальна (ознайомлювальна) практика. Ця форма практичної підготовки є пропедевтичною, основне завдання якої полягає в ознайомленні із системою навчальної роботи закладу освіти, вивченні учнівського гурту, участі у поточ-ній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. На IV курсі протя-гом 5 тижнів у сьомому семестрі проводиться виробнича (педагогічна) практи-ка у середній ланці загальноосвітніх навчальних закладів. Ця практика є почат-ковим етапом засвоєння основ педагогічної професії та спрямована на вивчення психолого-педагогічних та організаційно-методичних засад навчально-виховного процесу. Студенти-практиканти самостійно проводять окремі види занять з учнями, знайомляться з роботою вчителя зі спеціальності, беруть участь у навчально-виховній та методичній роботі вчителів.

Головним критерієм оцінки результатів педагогічної практики є рівень викладацької компетентності: фахово значущі знання, уміння та цінності май-бутніх викладачів (зацікавленість у педагогічній професії, активність, творче та відповідальне ставлення до роботи вчителя тощо).

6

2. Цілі та завдання практики Мета практики – здобуття студентами викладацької компетентності: опа-

нування сучасними методами, формами та знаряддями праці в галузі майбут-нього фаху, формування професійних умінь і навичок для ухвалення самостій-них рішень під час викладацької діяльності в реальних умовах педагогічного процесу, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Завдання практики: 1) застосування теоретичних знань у реальному педагогічному процесі, викори-

стання їх для розв'язування конкретних навчальних і виховних завдань, фор-мування психологічної готовності до роботи в школі;

2) формування у майбутніх учителів педагогічних навичок, потреби в безперер-вній педагогічній самоосвіті;

3) оволодіння сучасними методами й формами педагогічної діяльності, іннова-ційними технологіями навчання;

4) прищеплення творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності. За підсумками педагогічної практики студент повинен уміти: 1) застосовувати різні методи й прийоми ведення навчально-виховної роботи; 2) готувати й проводити уроки різних типів; 3) складати план-конспект уроку; 4) оцінювати навчальні досягнення учнів; 5) обладнати шкільний кабінет; 6) вести методичні дослідження; 7) працювати з науково-методичною літературою.

7

3. Зміст практики

3.1. Навчальна (ознайомлювальна практика) – III курс 3.1.1. Завдання і зміст практики

Ознайомлювальна педагогічна практика на ІІІ курсі – важлива невід'ємна складова частина підготовки висококваліфікованого вчителя, має сформувати мотивацію для подальшого поглиблення знань з психології, педагогіки й мето-дики, створює фундамент для неформального вивчення дисциплін «Теорія та методика навчання історії» та «Основи фахової педагогічної майстерності» то-що. Ознайомлювальна педагогічна практика проводиться на ІІІ курсі у п'ятому семестрі протягом 2 тижнів.

Основні завдання ознайомлювальної педагогічної практики: 1) ознайомитись зі специфікою та вимогами до фаху педагога; 2) опрацювати діючі програми, шкільні підручники та посібники для учнів; 3) дослідити сучасний стан навчально-виховної роботи в школі, передовий пе-

дагогічний досвід; 4) опанувати взаємодію та спілкування з учнями, дослідження індивідуальних

та вікових психологічних особливостей учнів для обрання доцільного педа-гогічного впливу на учнівський гурт в якості класного керівника;

5) установити зв'язок між теоретичними знаннями з історії, педагогіки, психо-логії та методики із освітньою практикою;

6) здійснювати психолого-педагогічні дослідження, аналізуючи уроки вчителів історії та інших предметів;

7) засвоїти установку на систематичний аналіз результатів власної викладацької діяльності та як наслідок такого аналізу – готовність до постійного самовдос-коналення й самоосвіти.

Обов'язки студентів-практикантів: 1) участь в установчій конференції з педагогічної практики; 2) вивчення системи роботи навчально-виховного закладу; 3) вивчення методики й техніки проведення уроку, інших форм організації на-

вчального процесу (лабораторні й практичні роботи, практикуми, факульта-тивні заняття, навчальні екскурсії тощо) шляхом відвідування й аналізу від-віданих уроків учителя історії та інших учителів;

4) вивчення різноманітних форм і методів позакласної роботи, безпосередня участь у виховному процесі (проведення тематичного вечору, КВК, олімпі-ади, тижня історії тощо – залікового заходу);

5) здійснення дослідження психолого-педагогічної структури колективу учнів, збирання емпіричного матеріалу з метою його використання у роботі з фор-мування й розвитку колективу учнів;

6) дотримання правил внутрішнього розпорядку школи, виконання розпоря-джень адміністрації школи та керівників практики;

8

7) студент-практикант зобов'язаний кожного робочого дня працювати не мен-ше 4 годин у школі;

8) протягом перших трьох днів студент повинен скласти індивідуальний план проходження ознайомлювальної практики, закріпитися за певним класом у якості помічника класного керівника;

9) під час практики студенти ведуть щоденники психологічних спостережень та особистих роздумів педагогічного характеру, у яких роблять поточні за-писи виконаної роботи в школі (спостереження і результати аналізу відвіда-них уроків, відомості про позакласну і позашкільну роботу, про виховні за-ходи в закріпленому класі, а також зазначають висловлені зауваження);

10) студенти зобов'язані своєчасно виконувати усі види робіт, які передбачає програма практики: відвідати не менше 8 уроків учителя історії, не менше 10 уроків з інших предметів у закріпленому класі в якості класного керівни-ка, провести заліковий виховний захід;

11) по завершенню практики студенти протягом 3-х днів мають подати звітну документацію: індивідуальний план; педагогічний щоденник; звіт про про-ходження ознайомлювальної педагогічної практики, підписаний вчителем історії, класним керівником та завірений директором школи;

12) участь у підсумковій конференції з педагогічної практики (виступ із допо-віддю, рефератом, викладення підсумків дослідження та ін.).

3.1.2. Вимоги до оформлення звітної документації По завершенню практики на кафедру історії України подаються такі до-

кументи: 1) індивідуальний план; 2) педагогічний щоденник; 3) звіт про прохо-дження ознайомлювальної педагогічної практики.

Індивідуальний план складається студентом-практикантом протягом перших трьох днів практики. В індивідуальному плані має бути спланована дія-льність практиканта на весь термін проходження практики: розроблення й під-готовка виховних заходів, відвідування уроків учителів історії, ознайомлення з підготовкою вчителя історії до уроку, відвідування уроків у закріпленому класі, виготовлення дидактичних матеріалів тощо.

Педагогічний щоденник є важливим документом вивчення й узагаль-нення педагогічного досвіду. У щоденнику має бути відбита вся навчальна, ви-ховна та методична робота студента, яка проводилася протягом педагогічної практики. У щоденник занотовуються аналізи відвіданих уроків учителів історії та інших предметів, відомості про виховну роботу, про участь у нарадах і засі-даннях, психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями й класом у цілому під час уроків і позакласної роботи. Особливу увагу слід приділити вла-сним враженням і міркуванням щодо явищ, які спостерігав студент-практикант; аналізу навчально-методичних проблем і шляхів їх розв'язання тощо. Практи-кант обов'язково повинен мати щоденник із собою під час перебування на базі практики.

Звіт про проходження практики має висвітлювати, аналізувати й уза-гальнювати проведену під час практики навчальну, позакласну й методичну ро-боту. Звіт оформлюється у вигляді стандартного бланку "відомість-

9

характеристика", що містить усі необхідні вимоги до його заповнення. У відо-мості-характеристиці зазначається кількість відвіданих уроків, вчитель історії надає характеристику студенту-практиканту, виставляє загальну оцінку за на-вчальну роботу. Класний керівник заповнює другу частину відомості-характеристики й виставляє загальну оцінку за виховну роботу. Завіряє відо-мість-характеристику директор навчального закладу підписом і печаткою.

3.1.3. Організація й проведення педагогічної практики Ознайомлювальна педагогічна практика на історичному факультеті орга-

нізовується кафедрою історії України, яка України завчасно здійснює розподіл студентів для проходження ознайомлювальної педагогічної практики. Прохо-дження практики відбувається у групах (з 5-10 студентів), які направляються у базові школи міста й області, що мають усі необхідні умови для здійснення професійної освіти.

Перед початком педагогічної практики кафедра історії України проводить установчу конференцію, яка присвячується ознайомленню із цілями, завдання-ми та порядком проходження педагогічної практики, правами й обов'язками студентів, змістом практики тощо. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студентської групи призначається з викладацького складу факультету. На період практики в кожній групі призначається староста.

3.1.4. Обов'язки старости студентської групи: 1) разом із методистом і вчителем історії староста планує роботу студентської

групи, складає графік відвідування уроків та проведення позакласних захо-дів;

2) староста подає керівнику практики розклад дзвінків у школі й графік відвіду-вання уроків, проведення позакласних заходів;

3) в журналі групи він веде облік відвідування школи й виконання індивідуаль-них планів кожним студентом;

4) організовує студентів на відвідування й аналіз уроків та позакласних заходів тощо;

5) за узгодженням із факультетським керівником, з'являється на старостат для поточних консультацій;

6) за тиждень до закінчення ознайомлювальної педагогічної практики староста подає заповнений табель на оплату вчителям історії, що керували практикою;

7) представляє студентську групу перед адміністрацією навчального закладу.

3.1.5. Облік і оцінка роботи студентів-практикантів 1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старос-

тою групи, методистом, факультетським керівником. 2. По завершенню ознайомлювальної практики студенти у зазначений термін

подають на кафедру історії України звітну документацію (педагогічний що-денник, звіт про проходження педагогічної практики). На підставі аналізу всіх поданих документів та захисту звітів у комісії, журналу відвідувань і ре-зультатів роботи студента із груповим методистом приймається рішення ко-

10

місії керівників практики про виконання програми практики й виставлення оцінки.

3. Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «По-ложення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поваж-них причин, може бути надано право проходження практики повторно. Сту-дент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відрахо-вується з вищого навчального закладу.1

3.2. Педагогічна практика – IV курс (рівень вищої освіти – бакалавр)

3.2.1. Завдання і зміст практики На IV курсі студенти історичного факультету вперше проходять вироб-

ничу практику у сьомому семестрі (5 тижнів). Ця практика передбачає безпосе-реднє виконання посадових обов'язків учителя історії та класного керівника в середній ланці (5-9 класи) закладу загальної середньої освіти.

Основні завдання педагогічної практики: 1) опанування студентами-практикантами сучасними технологіями навчання й

виховання; 2) формування уміння складати план-конспект уроку, сценарій виховного захо-

ду; 3) опанувати умінням формулювати триєдину дидактичну мету, розробляти

механізм її досягнення, встановлювати рівень досягнення, проводити корек-цію знань, цілей та методики навчання;

4) засвоєння уміння використовувати проблемні методи навчання, розвивати історичне мислення учнів;

5) опанувати умінням формувати систему наукових понять в учнів середньої школи на уроках історії;

6) вироблення у майбутніх вчителів педагогічних навичок (планування й про-ведення уроків різних типів, підготовка наочності, проведення консультацій щодо написання рефератів, організація індивідуальної роботи з учнями, про-ведення виховних заходів);

7) засвоєння методики формування та розвитку методологічної культури учнів (навчання методам історичного пізнання);

8) опанування уміння аналізувати уроки історії; 9) формування уміння складати психолого-педагогічну характеристику на уч-

ня; 10) вдосконалення уміння вести щоденник педагогічних спостережень;

1 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України / Наказ

Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. – № 93.

11

11) засвоєння методики культурно-освітньої роботи із пропаганди історичних та краєзнавчих знань, організації позашкільної роботи;

12) набуття навичок роботи класного керівника й уміння самостійно вести виховну роботу;

13) формування уміння готувати методичний матеріал; 14) проведення методичних досліджень.

Обов'язки студентів-практикантів: 1) участь в установчій конференції з педагогічної практики на факультеті; 2) вивчення системи роботи навчально-виховного закладу; 3) вивчення методики й техніки проведення уроку, інших форм організації на-

вчання (практичні заняття, практикуми, факультативні заняття, навчальні екскурсії та ін.) шляхом відвідування й аналізу уроків учителя історії, інших учителів;

4) вивчення різноманітних форм і методів позакласної роботи, безпосередня участь у виховному процесі (проведення тематичного вечора, КВК, олімпіа-ди, тижня історії тощо – залікового заходу);

5) здійснення дослідження психолого-педагогічної структури особистості учня й оформлення у вигляді психолого-педагогічної характеристики, збирання емпіричного матеріалу з метою його використання у роботі з формування й розвитку колективу учнів;

6) під час педагогічної практики студенти повинні дотримуватися правил вну-трішнього розпорядку школи, виконувати розпорядження адміністрації та керівників практики;

7) студент-практикант зобов'язаний кожного робочого дня працювати не мен-ше 6 годин у закладі освіти;

8) протягом перших трьох днів студент повинен скласти індивідуальний план проходження педагогічної практики, закріпитися за певним класом в якості класного керівника і проводити в подальшому в цьому класі уроки;

9) за час практики студент повинен провести не менше 8 залікових уроків у за-кріпленому класі, оцінки за які вчителем історії заносяться до відомості-характеристики;

10) для ознайомлення з навчальним процесом у закріпленому класі, відвідати не менше 10 уроків учителів різних предметів;

11) з метою вивчення педагогічного досвіду та системи роботи на уроках історії відвідати не менше 5 уроків учителя історії;

12) з метою опанування умінням аналізувати уроки, вести методичні дослі-дження, брати участь у методичних нарадах, відвідати не менше 10 уроків студентів-практикантів;

13) під час практики студенти ведуть щоденники психологічних спостережень та особистих роздумів педагогічного характеру, у яких роблять поточні за-писи виконаної роботи в школі (спостереження і результати аналізу відвіда-них уроків, самоаналіз уроків, зміст методичних зауважень вчителя щодо плану-конспекту уроку та його практичної реалізації, результати обгово-рення та характер висловлених зауважень, відомості про позакласну та по-

12

зашкільну роботу, про виховні заходи у закріпленому класі, а також харак-тер висловлених зауважень);

14) по завершенню практики студенти протягом 3-х днів мають подати звітну документацію: індивідуальний план; звіт (відомість-характеристику), заві-рену підписом директора школи й печаткою; педагогічний щоденник та психолого-педагогічну характеристику на учня;

15) участь у підсумковій конференції з педагогічної практики на факультеті (виступ із доповіддю, рефератом, викладення підсумків дослідження тощо).

3.2.2. Вимоги до оформлення звітної документації По завершенню практики на кафедру історії України подаються такі до-

кументи: 1) індивідуальний план; 2) педагогічний щоденник; 3) звіт про прохо-дження педагогічної практики (відомість-характеристика); 4) психолого-педагогічна характеристика на учня.

Індивідуальний план складається студентом-практикантом протягом перших трьох днів практики. В індивідуальному плані має бути спланована дія-льність практиканта на весь термін проходження практики: розроблення та під-готовка уроків історії та виховних заходів, відвідування уроків учителів історії, студентів-практикантів, обговорення з учителем історії підготовки до уроку, ві-двідування уроків у закріпленому класі, виготовлення дидактичних матеріалів тощо. Плануючи проведення уроків у закріпленому класі, слід указувати тему запланованого уроку. Студент повинен обов'язково мати при собі індивідуаль-ний план під час перебування на базі практики.

Педагогічний щоденник є важливим документом вивчення й узагаль-нення педагогічного досвіду. У щоденнику має бути відбита вся навчальна, ви-ховна та методична робота студента, яка проводилася протягом педагогічної практики. У щоденник занотовуються аналізи відвіданих уроків учителів істо-рії, інших предметів, студентів-практикантів, самоаналіз, характер висловлених зауважень, інформація про підготовку й обговорення плану-конспекту з учите-лем, участь у методичних нарадах, відомості про виховну роботу, психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями й класом у цілому під час уро-ків і позакласної роботи. Особливу увагу слід приділити власним враженням і міркуванням щодо явищ, які спостерігав студент-практикант; аналізу навчаль-но-методичних проблем і шляхів їх розв'язання, роздумам щодо власних успіхів і прорахунків під час виконання обов'язків вчителя історії та класного керівни-ка.

Звіт про проходження практики (відомість-характеристика) є станда-ртним бланком, що містить необхідні приписи для його заповнення. Усі графи відомості-характеристики підлягають заповненню. У відомості-характеристиці зазначається кількість проведених залікових уроків, виставляються за них оцін-ки, вчитель історії надає характеристику студенту-практиканту, виставляє зага-льну оцінку за навчальну роботу. Класний керівник виставляє загальну оцінку за виховну роботу. Завіряє відомість-характеристику директор навчального за-кладу підписом і печаткою.

13

Психолого-педагогічна характеристика на учня є результатом про-веденого психолого-педагогічного дослідження під час практики. Основним методом дослідження особистості учня є планомірне спостереження під час уроку, під час позакласних заходів та за межами школи. До спостереження ви-суваються такі вимоги: 1) необхідно чітко визначити цілі та завдання, що мають вирішуватися у про-

цесі спостереження; 2) проводити спостереження слід у природних умовах; 3) необхідно мати план спостереження; 4) у педагогічному щоденнику слід фіксувати всі факти, обставини, в яких від-

бувалося спостереження. Крім спостереження слід використовувати інші методи дослідження осо-

бистості: 1) соціометрія; 2) анкетування; 3) тестування; 4) вивчення письмових і практичних робіт учня; 5) дослідження особистої справи учня; 6) дослідження умов життя й виховання в сім'ї; 7) бесіди з батьками, товаришами, учнями; 8) бесіди з учителями, класним керівником. Психолого-педагогічна характеристика складається за таким планом: 1) загальні відомості про учня: прізвище, ім'я, вік, школа, клас, стан фізичного

розвитку та здоров'я; 2) аналіз умов життя в сім'ї; 3) місце школяра в колективі класу, характеристика класу: успішність, традиції

та ін.; 4) характеристика навчальної діяльності школяра: ставлення до навчання та

мотиви до навчання; 5) характеристика суспільно-корисної та трудової діяльності; 6) взаємовідносини школяра з оточуючими, ставлення до себе; 7) загальні висновки та пропозиції щодо перспектив розвитку особистості, ре-

комендації стосовно проведення індивідуальної роботи тощо.

3.2.3. Організація й проведення педагогічної практики Педагогічна практика організовується кафедрою історії України, яка зав-

часно здійснює розподіл студентів. Проходження практики відбувається у гру-пах (з 5-10 студентів), які направляються у базові школи міста і області, що мають необхідні умови для здійснення професійної освіти.

Перед початком педагогічної практики кафедра історії України проводить установчу конференцію, яка присвячується ознайомленню студентів із цілями, завданнями та порядком проходження педагогічної практики, правами й обов'я-зками студентів, змістом практики. Загальне керівництво педагогічною практи-кою здійснює факультетський керівник. Безпосереднє керівництво групою сту-

14

дентів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студент-ської групи призначається з викладацького складу факультету. На період прак-тики в кожній групі студентів-практикантів призначається староста.

3.2.4. Обов'язки старости студентської групи: 1) спільно із методистом і вчителем історії староста планує роботу студентської

групи; 2) протягом першого тижня після початку практики староста подає керівнику

розклад дзвінків у школі й графік проведення уроків та позакласних заходів студентами-практикантами;

3) організовує студентів на відвідання й аналіз уроків та позакласних заходів, на активну участь у житті школи;

4) за узгодженням із факультетським керівником з'являється на старостат для поточних консультацій;

5) за два тижні до закінчення педагогічної практики староста подає заповнений табель на оплату вчителям історії, що керували практикою;

3.2.5. Облік і оцінка роботи студентів-практикантів 1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старос-

тою групи, методистом та факультетським керівником. 2. Під час практики методист відвідує уроки студентів, організовує обговорення

й аналіз, виставляє поточні оцінки за проведені уроки. 3. По завершенню педагогічної практики студенти у зазначений термін подають

на кафедру історії України звітну документацію (педагогічний щоденник, звіт та психолого-педагогічну характеристику на учня). На підставі аналізу всіх поданих документів, роботи студента із груповим методистом та захисту звіту приймається рішення комісії керівників практики про виконання про-грами й виставлення оцінки.

4. Протягом двох тижнів по завершенню практики призначаються захисти зві-тів студентів-практикантів у комісії керівників практики.

5. Підведення підсумків практичної підготовки бакалаврів історії здійснюється на підсумковій конференції.

6. Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «По-ложення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поваж-них причин, може бути надано право проходження практики повторно. Сту-дент, який отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховуєть-ся з вищого навчального закладу. 2

2 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України / Наказ

Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. – № 93.

15

4. Методичні вказівки Під час педагогічної практики доводиться вирішувати складні проблеми

навчання й виховання учнів на уроках історії. Найчастіше труднощі виникають під час складання плану-конспекту уроку та аналізів відвіданих уроків. Провід-ним аспектом у підготовці уроків історії є визначення цілей і завдань історичної освіти. Ігнорування його призводить до даремного витрачання часу, переванта-ження, шкодить громадянському вихованню учнів. Без цілепокладання навча-льно-виховний процес перетворюється на корабель, що рухається без вітрил і керма. Саме цим найважливішим аспектам практичної підготовки присвячуєть-ся четвертий розділ.

4.1. Мета й завдання шкільної історичної освіти Приступаючи до виконання завдань практики, студентам слід усвідомлю-

вати, що історія динамічна, і разом із її перебігом змінюється як погляд на вла-сне минуле, так і загальна система соціокультурних цінностей і пріоритетів. Саме тому глобальною метою історичної освіти має бути не традиційний пере-каз інформації (що час від часу «застаріває», втрачає «істинність», «правди-вість» залежно від кон'юнктури), а засвоєння навичок та вмінь, необхідних для саморозвитку особистості, її соціальної адаптації на основі вільного вибору уч-нем пріоритетів та стандартів життя (із дотриманням гуманістичних правових засад). До того ж сучасний учень приблизно 70-85 % історичних відомостей отримує з позашкільних джерел, зокрема, засобів масової інформації та інтер-нету. Отже, завдання вчителя – допомогти учневі скласти з окремих відомих фактів цілісний образ, сприяти формуванню власної думки, точки зору щодо певних суспільних явищ і подій, розвивати історичне мислення.

Навчання історії – це не шлях нагромадження знань, а шлях роз-витку мислення. Можна навести безліч висловлювань авторитетних учених, що підтверджують цю думку. Зокрема, П. Сорокін наголошував, що завдання будь-якого навчання полягає в тому, щоб сформувати логіко-мислительний апарат, завдяки якому людина була б здатна «переробляти» будь-яку інтелекту-альну їжу3. Е. В. Ільєнков зауважував, що навчання, яке орієнтоване на накопи-чення знань і не передбачає власної розумової діяльності, сприяє розвитку у ди-тини довільної пам'яті, «але не формується розум, мислення, здібність міркува-ти... Та сама здібність, що колись всі ці знання на світ породила»4. Згідно Дер-жавного стандарту метою суспільствознавчої освіти є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усві-домлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Метою навчання історії в загальноосвітній школі ви-ступає формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті 3 Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл.:

А.Ю.Согомонов: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – С. 267. 4 Ильенков Э.В. Философия и культура. – М.: Политиздат, 1991. – С. 45.

16

осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу5.

Згідно Державного стандарту історична освіти має забезпечити: • розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета,

власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти; • отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенде-

нції в історії України та світу; • ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями,

історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в ціло-му;

• визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та ус-них, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій;

• вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та ви-важено розглядати контраверсійні і суперечливі теми.

Зміст історичного компонента структуровано з урахуваннями специфіки історичного знання та хронологічних етапів розвитку людства за такими на-скрізними змістовими лініями: людина – людина, людина – суспільство, люди-на – влада, людина – світ уявлень та ідей, людина – простір, людина – природа, людина – світ речей.

4.2. Підготовка до уроку та оформлення плану-конспекту уроку

Урок – це основна дидактична форма навчання тривалістю 30-45 хвилин, яка являє собою поєднання індивідуальних та фронтальних способів навчально-пізнавальної діяльності учнів певного віку та розумового розвитку.

Підготовка до уроку розпочинається з ознайомлення з тематичним пла-ном, програмою, параграфом підручника, додатковою літературою, методич-ними посібниками, хрестоматією та іншими джерелами історичної інформації. Виходячи зі змісту навчального матеріалу, вчитель формулює навчальну, роз-вивальну та виховну мету уроку. Сформулювати навчальну мету означає ви-значити, які знання необхідно сформувати в учнів, тобто які факти, явища, по-няття, процеси та висновки вони мають засвоїти. Виховні цілі передбачають роботу з формування певних переконань й моральних якостей (засвоєння цін-ностей). Визначення розвивальних цілей означає планування роботи з форму-вання певних умінь і навичок, розвитку історичного та критичного мислення учнів.

5 Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету

Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.

17

Коли цілі уроку визначені, необхідно розпочати проектування механізму реалізації поставлених цілей, тобто слід продумати методику уроку. Необхідно визначити зміст й структуру майбутнього навчального заняття, продумати ме-тоди й методичні прийоми, форми організації пізнавальної діяльності. Особли-вої уваги від вчителя-початківця потребують проведення опитування, пояснен-ня нового матеріалу й особливо запитання, що спонукають учнів до висновків по темі. Слід пам'ятати, що чіткі формулювання запитань визначають ясність завдання для учнів, забезпечують послідовність й причинно-наслідковий зв'язок думки, створюють умови для енергійного темпу роботи тощо.

Таким чином, готуючись до уроку, вчитель повинен вирішити, з чого він буде починати, чим закінчувати, як розподілити матеріал, якими словами-«містками» перейти від одного питання до іншого, як висловити головні думки. Результати обмірковування оформлюються у вигляді плану-конспекту уроку. Сам процес оформлення плану-конспекту поглиблює задум уроку (проект), уточнює його перебіг, укладає задум у часі. План-конспект потрібний, можли-во, не стільки на самому уроці, скільки до уроку – щоб відбувся саме такий урок, який був задуманий. План-конспект повинен відповідати правилам офор-млення й мати приблизно такий вигляд:

6–А клас; 11.11.2018 р. Тема: «Греція в ХІ – ІХ ст. до н.е.»

Цілі: – сформувати поняття про давньогрецькі поеми як визначні твори світової лі-

тератури (учні повинні знати зміст поем та оцінювати їх); – сформувати поняття про грецьке суспільство в ХІ – ІХ ст. до н.е. як перехідне

від первіснообщинного ладу до рабовласницького (учні мають доводити та пояснювати перехідний стан);

– закріпити поняття «релігія», із метою розвитку пізнавальних здібностей за-пропонувати учням визначити, чим обумовлювалися релігійні уявлення дав-ніх греків (учні повинні вільно оперувати даним поняттям);

– з метою розвитку історичного мислення запропонувати учням визначити ха-рактер занять давніх греків, спираючись на матеріал минулого уроку про природньо-кліматичні умови півострову (учні мають висувати гіпотези, спи-раючись на наявні дані);

– з виховною метою звернути увагу учнів, що з давніх часів люди цінували до-брозичливість, чесність, звитягу, справедливість – саме ці якості цінуються і зараз, саме такі якості слід у себе виховувати.

Основні ідеї та поняття: поема, народні збори, релігія, рабовласницький лад. Обладнання: необхідно зазначити підручники, хрестоматії, відеоматеріали то-

що, що будуть використані під час заняття. Тип уроку: комбінований

Хід уроку 1 етап. (2 хв.) Організаційний. Привітання, перевірка відсутніх, перевірка гото-

вності учнів до уроку. 2 етап. (10 хв.) Перевірка домашнього завдання.

Метод: репродуктивний, частково-пошуковий.

18

Методичний прийом: контрольна бесіда; евристична бесіда. Запитання:

1) Розповісти про місцезнаходження й природу Греції. 2) Що і з яких джерел нам відомо про о. Крит? 3) Яким подіям присвячені міфи Давньої Греції? 4) Що нам відомо про Мікенську культуру? 5) Чому перші держави виникли у долинах великих річок? 6) Які зміни і чому виникли у культурі греків наприкінці ІІ тис. до н.е.? 7) Яке значення мають давньогрецькі сказання?

3 етап. (5 хв.) Підготовка учнів до активної навчальної діяльності на ос-новному етапі уроку.

Метод: частково-пошуковий. Методичний прийом: евристична бесіда. Мотивування: Ми розпочали вивчати історію якого континенту? На якому

континенті ми мешкаємо? Де вперше на нашому континенті утворилися держа-ви? …Таким чином, ми дізналися про природу Греції, про те, що в Греції з'яви-лися перші держави. А сьогодні ми дізнаємося про те, чим займалися греки, який внесок вони зробили у скарбницю світової літератури, яким богам покло-нялися, про що свідчила їх релігія. Запишіть тему й план.

4 етап. (15 хв.) Засвоєння нового матеріалу. Метод: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, проблемний

виклад. Методичний прийом: розповідь, перегляд відеоматеріалів, евристична бе-

сіда, створення проблемних ситуацій. План заняття:

1. Поеми «Іліада» й «Одіссея». 2. Господарство та життя греків. 3. Релігія давніх греків.

[Необхідно у вигляді стислих тез зазначити матеріал, що підлягає висвіт-ленню, та методику його засвоєння: методичні прийоми роботи, створення про-блемних ситуацій, роботу над поняттями тощо. Наприклад, розгляд другого пи-тання починається зі створення проблемної ситуації: Як ви вважаєте, які госпо-дарські заняття були поширені у греків? Учні мають висувати гіпотези, так би мовити, виходити за межі наявної інформації минулого уроку. Потім висунуті гіпотези підлягають перевірці (ознайомлення з текстом підручника, розповідь вчителя, показ відеоматеріалів тощо). Завершити вивчення цього питання слід підведенням учнів до висновку, що суспільство греків здійснювало перехід від первіснообщинного ладу до рабовласницького, причому учні самі повинні зро-бити цей висновок, а вчитель шляхом спонукальних запитань підвести учнів до нього. Третє питання можливо було б розпочати з актуалізації поняття «релігія»: коли й чому виникають релігійні уявлення? Потім познайомитися з пантеоном богів, а проблемну ситуацію створити наприкінці вивчення питання: як ви вва-жаєте, чому боги поділялися на головних та неголовних (старших й молодших)? Про що свідчить такий поділ? При цьому у плані-конспекті обов'язково має бу-

19

ти відбита інформація, що підлягає поясненню, спланована вся діяльність вчи-теля й учнів.]

5 етап. (8 хв.) Узагальнення та систематизація. Метод: частково-пошуковий. Методичний прийом: евристична бесіда.

Запитання: 1) Що таке поема? Яку оцінку ми можемо дати грецьким поемам? 2) Як ми можемо охарактеризувати суспільство греків у ХІ-ІХ ст. до н.е.? 3) Що нового ми дізналися про релігію? Які особливості мали релігійні уяв-

лення давніх греків, чим вони були зумовлені? Працюючи над цими запитаннями, учні мають дійти висновку, що поеми

Гомера є визначними творами світової літератури, що в ХІ-ІХ ст. до н.е. у Греції відбувався перехід від первіснообщинного ладу до рабовласницького, що в ре-лігії греків відбилася оточуюча їх природа, їхні заняття, перехід до рабовласни-цтва.

6 етап. (5 хв.) Інформація про домашнє завдання. Поміркувати над про-блемами: чи доречно використовувати поеми як історичне джерело? Чому від-бувався занепад первіснообщинного ладу? Зазначається номер параграфу та за-вдання до нього.

План-конспект уроку складається завчасно, обов'язково підлягає затвер-дженню вчителем історії за день до його проведення. Без плану-конспекту студент не допускається до проведення уроку.

Використовуючи вищенаведений зразок, слід пам'ятати, що навіть най-більш удала структура уроку не може бути раз і назавжди встановленою, що кі-лькість етапів може змінюватися у бік збільшення або зменшення. Урок – це пе-дагогічний витвір, у створенні якого педагог виступає творцем, а не виконавцем чиєїсь вказівки. Але, плануючи урок, необхідно усвідомлювати, що свобода у виборі методичних прийомів не означає свободу від педагогічної логіки, дидак-тичних принципів, наукової обґрунтованості побудови уроку. Навчальний про-цес характеризується цілісністю та визначеністю, водночас його розроблення передбачає аналіз можливих варіантів уроку з метою вибору найоптимальнішо-го.

Під час проектування уроку слід враховувати генеральні чинники, що обумовлюють його ефективність: характеристики навчального матеріалу зумов-люють 25 % ефективності уроку, організаційно-педагогічний вплив – 32 %, ха-рактеристики учнівського гурту – 28 %, час – 15 %6.

4.3. Аналіз відвіданих уроків Аналіз – розумова операція, яка передбачає практичне або уявне розкла-

дання об'єкта на характерні для нього складові елементи, виділення окремих сторін, вивчення кожного елемента або сторони об'єкта окремо і як частини ці-лого. Аналіз і синтез – основні розумові операції; похідними від них є абстрагу- 6 Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. – К.:

Україна, 1998. – С. 125-126.

20

вання (спеціальна форма аналізу) і узагальнення (вища форма синтезу). Аналіз передбачає розчленовування цілого на частини, перехід від конкретного до абс-трактного, установлення причинно-наслідкового зв'язку. Аналіз і синтез – це дві сторони єдиного розумового процесу. Правильний аналіз будь-якого цілого завжди являє собою аналіз не тільки частин, елементів, властивостей, але також їхніх зав'язків і відношень. Тому він веде не до розпаду цілого, а до його перет-ворення. Це перетворення цілого, нове співвідношення компонентів цілого і є синтезом.

Сутність аналізу уроку полягає у розчленуванні його на складові частини, оцінюванні кожного етапу уроку з точки зору його ефективності. В ході аналізу встановлюються причинно-наслідкові зав'язки між етапами, порівнюється отриманий результат із запланованою метою, оцінюється ефективність обраних методів і методичних прийомів. У здійсненні аналізу уроку допоможе таблиця:

Дидактичне за-

вдання етапу Зміст діяльності

вчителя Умови отримання

позитивного ре-зультату

Показники вико-нання дидактич-

ного завдання 1. Організаційний етап

Підготувати уч-нів до початку

роботи.

Вітання, визна-чення відсутніх. Перевірка готов-

ності учнів до уроку. Готовність наочних посібни-

ків тощо.

Зібраність учителя, доброзичливість,

відсутність багато-слівності, чіткість.

Короткочасність організаційного

моменту, швидке включення всіх учнів у діловий

ритм. Повна гото-вність класу й об-

ладнання до уроку. 2. Перевірка домашнього завдання

Установити правильність і усвідомленість виконання до-машнього за-вдання всіма

учнями.

Виявлення ступе-ня історичної

компетентності. Встановлення ти-пових недоліків та їх усунення.

Застосування різ-номанітних засобів

діагностики, що дозволять встано-вити компетенції

всіх учнів.

За 5-7 хв. устано-вити рівень істо-

ричної компетент-ності шляхом діаг-ностичних проце-дур розвивального

характеру. 3. Підготовка учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на ос-

новному етапі уроку Підготувати уч-нів до необхід-

ного виду діяль-ності. Активізу-вати необхідні

поняття, уміння, навички та жит-

тєвий досвід.

Повідомлення теми, мети та за-вдань уроку. Де-монстрація прак-тичного застосу-вання теми уроку або її значущості.

Здатність вчителя визначати й стави-ти триєдину дида-

ктичну мету.

Активність пізна-вальної діяльності учнів на наступних етапах уроку. Пов-ноцінне сприйман-ня нового навчаль-

ного матеріалу.

21

4. Засвоєння нового навчального матеріалу (засвоєння змісту навчального матеріалу)

Сформувати у учнів конкретні

уявлення про факти, явища,

процеси. Сфор-мувати поняття про сутність іс-торичних про-

цесів.

Організація уваги учнів. Безпосере-днє повідомлення нового навчаль-ного матеріалу (або самостійна

робота).

Виділення найго-ловнішого, найіс-тотнішого в мате-ріалі, що вивчаєть-ся. Запис планів, логічних схем то-що. Опора на жит-тєвий досвід учнів. Використання нао-

чності.

Правильність від-повідей учнів. Ак-

тивність класу. Якість знань,

умінь, навичок та цінностей на на-ступних етапах

уроку.

5. Первинна перевірка розуміння учнями змісту навчального матеріалу Установити ус-

відомленість учнями навча-льного матеріа-лу. Засвоєння зав'язків і від-

ношень між ви-вченими факта-ми і явищами. Установити

прогалини, ви-рішити, чи мож-на переходити до наступного етапу уроку.

Діагностика вчи-телем ступеня ро-зуміння учнями

основного змісту уроку. Діагности-ка повноти, гли-бини та усвідом-

леності знань.

Використання пи-тань, що активізу-ють мислення уч-нів. Використання нестандартних си-туацій для застосу-вання знань. Вияв-лення прогалин у розумінні матеріа-

лу.

Розуміння даного матеріалу учнями.

6. Закріплення матеріалу даного уроку Закріпити знан-ня, вміння й на-

вички.

Закріпити мето-дику вивчення

даного матеріалу, закріпити мето-дику відповіді.

Виробити в учнів уміння оперувати отриманими знан-нями. Використати різноманітні засо-би закріплення ма-

теріалу.

Уміння співвідно-сити факти з по-

няттями, розв'язу-вати проблемно-

пізнавальні задачі. Уміння виділяти головне, істотне, активність класу.

7. Узагальнення й систематизація Засвоїти систе-му понять із те-ми, курсу й мі-жкурсові зв'яз-

ки.

Перехід окремих знань і вмінь у ці-лісну систему як усередині навча-льного предмета, так і встановлен-ня міжпредмет-

них зав'язків.

Уміння вчителя ставити питання, пропонувати за-

вдання, направлені на узагальнюючу діяльність учнів.

Знання та застосу-вання учнями як

окремих фактів та правил, так і зако-нів, теорій, конце-

пцій

22

8. Усебічна перевірка компетентності Глибоко й усес-торонньо пере-вірити історич-ну компетент-

ність учнів. З'я-сувати недоліки,

їх причини.

Перевірка повно-ти, глибини, міц-

ності знань, вмінь, навичок та цінностей. Засто-сування нестан-

дартних ситуацій, рекомендації уч-ням щодо подо-

лання недоліків у знаннях.

Різноманітні засо-би діагностики, за-лучення учнів для рецензування від-

повідей.

Комплексна діаг-ностика, рецензу-вання вчителем з

указівкою позити-вних сторін і недо-ліків компетентно-

сті учнів.

9. Підведення підсумків уроку Проаналізувати успішність опа-нування знан-

нями, уміннями, навичками та цінностями.

Продемонстру-вати типові не-

доліки.

Надати характе-ристику роботи

класу. Зазначити недоліки та шля-хи їх подолання.

Уміння надати то-чну характеристи-ку пізнавальної ді-

яльності класу, враховувати реа-

льні навчальні мо-жливості класу.

Лаконічність і змі-стовність аналізу діяльності учнів.

Рефлексія пізнава-льної діяльності та зазначення напря-мків для подаль-шого розвитку.

10. Інформація про домашнє завдання На основі вияв-лених результа-

тів засвоєння змісту навчання запропонувати

домашнє за-вдання на пода-льший розвиток

учнів.

Інструктаж по ви-конанню.

Пояснення змісту завдання. Обов'яз-

кове виконання даного етапу у ме-

жах уроку.

Правильність ви-конання домаш-нього завдання.

Оформлення аналізу уроку передбачає зазначення дати, класу, теми й прі-

звища, ім'я, по батькові вчителя. Завершується аналіз висновками про ефектив-ність уроку, доцільність використання методів і методичних прийомів, методич-ними рекомендаціями.

Самоаналіз уроку слід здійснювати, дотримуючись вищенаведеної схеми, за таким планом:

1) стисла характеристика класу, в якому проходив урок; 2) вказати тему уроку й охарактеризувати місце даної теми в системі інших

уроків і тем; 3) ступінь складності теми для даного класу; 4) охарактеризувати триєдину дидактичну мету уроку, зіставити її з отриманим

результатом;

23

5) указати тип уроку; 6) визначити етапи уроку і показати вирішення дидактичного завдання кожного

етапу уроку; 7) стисло охарактеризувати методи навчання, що використовувалися та їх від-

повідність знанням умінням і навичкам учнів; 8) виділити найбільш і найменш удалі місця уроку.

Список рекомендованої літератури 1. Рекомендація Rec (2001) 15 про викладання історії в двадцять першому

столітті в Європі; Council of Europe. History Teaching Website. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/dg4/education/historyteaching/

2. Булда А. А. Методика реалізації ціннісно-діяльнісного підходу у процесі викладання суспільствознавчих дисциплін : навч.-метод. посіб. для вчи-телів та студентів / А. А. Булда, О. А. Гончарова. – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – 238 с.

3. Булда А. А. Розвиток творчих здібностей старшокласників у процесі ви-вчення суспільствознавчих дисциплін : навч.-метод. посіб. / А. А. Булда, М. М. Роговенко. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – 236 с.

4. Желіба О. В. Урок історії: спроба відповіді на виклики сьогодення / О. Желіба // Історія в рідній школі. – 2015. – № 4. – С. 15-18.

5. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник / В. Курилів. – Львів, Торонто: Світ, 2003. – 248 с.

6. Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викладання історії : Посібник учи-теля / Ф. Л. Левітас, О. О. Салата . – Харків : Основа, 2006 . – 94 с.

7. Мисан В. О. Писемні джерела на уроках історії: 5-11 класи : навчально-методичний посбіник / Віктор Мисан. – К. : Шк. Світ, 2009. – 104 с.

8. Мисан В. О. Сучасний урок історії: навчально-методичний посібник / Ві-ктор Мисан. – К. : Шк. Світ, 2010. – 120 с.

9. Терно С. О. Проблемні задачі з історії для учнів 6-7 класів загальноосвіт-ньої школи: Дидактичний посібник для учнів 6-7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Терно С. О., Коган З. Б., Полтавська І. В. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 24 с.

10. Терно С. О. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9 класів загальноосвіт-ньої школи: Дидактичний посібник для учнів 8-9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Терно С. О., Хінєва А. Д. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 32 с.

11. Терно С. Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Вид. 2-е, доопр. та допов. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – 32 с.

12. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: За-порізький національний університет, 2012. – 70 с.

Навчально-методичне видання

(українською мовою)

Т е р н о С е р г і й О л е к с а н д р о в и ч

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ РІВНЯ ВИЩОЇ

ОСВІТИ БАКАЛАВР

СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ"

Рецензент: О. М. Ігнатуша, доктор історичних наук, професор

Відповідальний за випуск: С. Р. Лях, доктор історичних наук, професор

Коректор: С. О. Терно

Підп. до друку 26.03.2019. Формат 60×90/16. Папір офсетний. Друк різографічний. Обл-вид. арк. 1,3. Умовн. друк. арк. 1.

Замовлення № 117. Наклад 100 прим. _____________________________________

Запорізький національний університет

69600, м. Запоріжжя, МСП-41 вул. Жуковського, 66

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 2952 від 30.08.2007