МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

(магістратура)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

(за вимогами кредитно-трансферної системи)

Умань - 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

(магістратура)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

(за вимогами кредитно-трансферної системи)

Умань - 2011

УДК 37 (07) ББК 74. 00 р 30

Педагогічна практика (магістратура): навчальна програма. – Умань :

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2013. –

10 с.

Розробники:

Коберник О.М. доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри

теорії та методики навчання технологій

Бербец В.В. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та

методики навчання технологій

Рецензент:

Туранов Ю.О. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технологічної

освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені

Володимира Гнатюка

Затверджено Вченою радою Уманського державного педагогічного

університету імені Павла Тичини

(протокол № 1від 30 серпня 2011 р.)

ББК 74. 00 р 30 УДК 37 (07)

© Уманський державний педагогічний,

університет імені Павла Тичини 2011.

Структура програми «Педагогічна практика

(магістратура)»

Вступ

Педагогічна практика є обов'язковою складовою навчального процесу в

педагогічному університеті, оскільки вона передбачає практичну професійну

підготовку в умовах наближених до педагогічної діяльності викладача

методики навчання технологій ВНЗ І-ІІІ рівня акредитації. Педагогічна

практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх викладачів

методики навчання технологій з їх практичною педагогічною діяльністю в

умовах вищих навчальних закладів І-ІІІ рівня акредитації, сприяє

формуванню творчого відношення до педагогічної діяльності, визначає

ступінь його практичної підготовки та рівень педагогічної майстерності.

Крім того, сприяє закріпленню психолого-педагогічних та методичних знань з

дидактики вищої школи, теорії виховання, загальної, вікової та педагогічної

психології та інших фахових дисциплін.

Педагогічна практика має на меті: 1) навчити студентів-магістрантів творчо використовувати в

педагогічній діяльності викладача технологій та куратора академічної групи

теоретичні знання і практичні вміння, набуті в процесі вивчення психолого-

педагогічних дисциплін, окремих методик і спеціальних дисциплін та

застосовувати їх на практиці;

2) формування в магістрантів вмінь організовувати навчально-виховний

процес у вищій школі;

3) виховувати у магістрантів інтерес до науково-педагогічної

діяльності, сформувати навички самоосвітньої творчої діяльності та

застосування отриманих знань у практичній педагогічній діяльності. Завдання практики:

• застосовування знань та умінь, набутих під час вивчення методик та

дисциплін психолого-педагогічного циклу в професійній діяльності; • закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних та

спеціальних знань з різних предметів, використання їх при розв'язанні

конкретних педагогічних завдань; • формування у майбутніх викладачів педагогічних умінь та навичок, які

сприяють розвитку професійних якостей особистості; • формування у магістрантів навичок організації виховної роботи з дітьми,

спираючись на знання з психології, педагогіки та фізіології, враховуючи

індивідуальні особливості студента; • підготовка магістрантів до проведення у ВНЗ занять із застосуванням

активних та інтерактивних методів навчання і виховання; • виконання функцій куратора академгрупи у студентських колективах,

проведення індивідуальної роботи з учнями;

• виховання стійкого інтересу до професії викладача ВНЗ, потреби в

педагогічній самоосвіті, виробленні творчого підходу до педагогічної

діяльності; • ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи у ВНЗ І-ІІІ

рівнів акредитації. Педагогічна практика забезпечує належний професійний досвід та

соціально-професійну адаптацію майбутнього викладача методики навчання

технологій. В процесі проходження практики магістрант має можливість

безпосередньо спостерігати за роботою викладачів, адже їх досвід роботи має

важливе значення для формування особистості майбутнього педагога та

науковця.

Формування і вдосконалення професійних умінь та навичок – процес,

що триває упродовж усього періоду навчання у вищому навчальному закладі,

а в подальшому, у ході самостійної професійної діяльності. Виходячи з

цього, діяльність студентів повинна поступово ускладнюватися відповідно до

освітньо-кваліфікаційного рівня, мети і завдань підготовки на кожному етапі

професійної підготовки, рівня загального розвитку й індивідуальних

особливостей.

Педагогічна практика проводиться по закінченню вивчення основних

фахових дисциплін, що створює умови для виконання студентами в період

педпрактики конкретних завдань, безпосередньо пов'язаних із теоретичними

курсами: проведення психологічних та педагогічних досліджень в

академічних групах, аналіз структури та змісту документації школи, розробка

характеристики на студента на основі вивчення його особистої справи, бесід

та спостережень тощо.

Терміни практик – 1 та 2 семестр.

Тривалість практик – 2 тижні.

У процесі організації педагогічної практики необхідно враховувати

індивідуальні особливості магістрантів, рівень їх соціальної зрілості,

попередній досвід педагогічної діяльності, рівень базової та професійної

підготовки.

Магістранти розподіляються по академічних групах вищих навчальних

закладів як помічники куратора та викладачів фахових дисциплін.

Організація та керівництво практикою

Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик

забезпечують фахові кафедри. Загальну організацію практики та контроль за

її проведенням на факультеті здійснюють заступник декана та завідувач

кафедрою. До керівництва практикою магістрантів залучаються науково-

педагогічні працівники кафедри з науковим ступенем доктора наук, які

мають педагогічний стаж роботи у вищих навчальних закладах не менше 3

років і забезпечують викладання фахових дисциплін.

Керівник педагогічної практики: • бере участь в організації і проведенні настановних конференцій з

практики: надає необхідні рекомендації й настанови щодо проходження

практики, проводить інструктаж із техніки безпеки і охорони праці,

повідомляє про порядок звітності студентів про проходження практики;

• забезпечує належний рівень проведення педпрактики згідно з

програмою, перебуваючи у тісному контакті з викладачами відповідних

кафедр та керівниками баз практики;

• контролює умови праці магістрантів та проведення з ними на місці

проходження практики обов'язкових інструктажів з охорони праці й техніки

безпеки;

• контролює виконання магістрантами-практикантами правил

внутрішнього розпорядку базового закладу освіти, організовує облік

відвідування бази практики студентами й методистами;

• вибірково відвідує заняття, виховні та інші заходи, які проводить

магістрант-практикант, аналізує та оцінює їх, надає методичну допомогу; • бере участь в організації і проведенні підсумкових конференцій із

практики, підведенні підсумків практики та оцінюванні її результатів;

обговорює питання результатів практики на засіданнях кафедр, ради

факультету.

Методист навчальної дисципліни: • узгоджує розподіл магістрантів за академічними групами,

віковими групами разом із груповим керівником практики від вищого

навчального закладу, а також керівником базового закладу освіти; • допомагає магістрантам скласти індивідуальний план на весь

період практики, конкретизувати відповідно з програмою практики зміст

урочних та позакласних занять, тему науково-дослідної методичної роботи; • організовує відвідування й обговорення магістрантами занять та

інших заходів, проведених досвідченими викладачами ВНЗ; • забезпечує проведення магістрантами занять, консультує

практикантів під час підготовки до лекційних та лабораторно-практичних

занять, перевіряє і затверджує їх плани-конспекти, відвідує заняття, що

проводять магістранти, аналізує й оцінює їх, контролює виконання

індивідуальних планів роботи магістрантів-практикантів;

• аналізує документацію, подану магістрантами, складає звіт за

наслідками практики; • бере участь у настановній і підсумковій конференціях із

педагогічної практики, а також нарадах і проміжних конференціях із

педагогічної практики; • бере участь у захисті магістрантами практики і вносить

пропозицію щодо оцінки процесу та результати практики.

Обов'язки магістранта-практиканта Магістрант-практикант зобов'язаний: 1. До початку практики: з’явитися на настановчу конференцію та одержати консультацію

щодо оформлення всіх необхідних документів і з'ясувати терміни їх здачі; пройти інструктаж охорони праці, техніки безпеки і виробничої

санітарії. 2. Під час проходження практики: своєчасно приступити до проходження практики; скласти індивідуальний план роботи упродовж перших днів

практики і затвердити у групового керівника; виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і

вказівками її керівників, у повному обсязі; дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і

виробничої санітарії; розробити графік проведення залікових занять та довести його до

відому керівникам практики; відвідувати та робити аналіз заняття у своїх колег-практикантів; щоденно працювати за педагогічними напрямами, що визначені

завданнями практики;

нести відповідальність за виконану роботу. 3. По завершенню практики, упродовж чотирьох днів: здати звітну документацію методистам для перевірки;

підготуватися до захисту педпрактики;

взяти участь в роботі підсумкової конференції та оприлюднити

результати педагогічної практики.

Зміст практики

(1 семестр)

І. Навчальна діяльність

1. Ознайомитися із роботою кафедри.

2. Вивчити зміст тематичного планів викладачів фахових дисциплін за

яким закріплений магістрант-практикант.

3. Ознайомитися з досвідом роботи викладача фахових дисциплін, за

яким закріплений магістрант.

4. Ознайомитися з системою роботи факультету:

- ознайомитися із специфікою діяльності даного факультету;

- ознайомитися із системою виховної роботи факультету;

- ознайомитися з матеріально-технічною базою факультету;

- ознайомитися із змістом, формами, методами роботи органів

студентського самоврядування.

- відвідувати заняття та заходи, які проводяться на факультету.

5. Провести аналіз відвіданих занять з фахової дисципліни.

ІІІ. Методична діяльність

1. Навчально-методична робота:

- вивчити навчальний процес на основі відвідування занять різних

викладачів з метою вивчення вимог до студентів, різноманітних методів

організації пізнавальної діяльності і виховання, виявлення міжпредметних

зв’язків і можливостей їх використання;

- відвідувати заняття за фахом.

2. Оформити звіти та необхідну документацію.

3. Бути присутнім на підсумковій конференції, в ході якої магістранти

звітують про результати виконання завдань практики.

ІV. Дослідницька діяльність

1. Вивчити студентський колектив, в якому буде працювати магістрант-

практикант:

- вивчити вікові та індивідуальні особливості студентів, їхні нахили та

інтереси, риси характеру, взаємовідносини в групі у ході навчально-

виховного процесу; шляхом вивчення документації, бесід з студентами,

спостереження; (з представленням методик дослідження особистості

студента).

- провести педагогічне дослідження та зібрати матеріали для написання

наукових робіт.

Звітна документація

1. Звіт про проведену роботу з конкретизацією видів діяльності

навчального, виховного, методичного та дослідницького напрямів.

2. Характеристика на магістранта-практиканта з місця проходження

педагогічної практики, підписаний викладачем, та завідувачем кафедри.

3. Аналіз трьох відвіданих занять (1 лекційного та 2 лабораторно-

практичних).

4. Розробка психолого-педагогічної характеристики на студента.

Примітка: Захист педагогічної практики відбувається в формі короткої доповіді

магістранта, з наступним обговоренням комісії.

Звітність та оцінювання практики студентів Підведення підсумків практики: • магістранти звітують про виконання програми та індивідуального

завдання груповому керівнику педагогічної практики після закінчення

терміну практики; • загальна форма звітності за практику - це подання письмового

звіту, який підписаний безпосередньо керівником від бази практики з

оцінкою діяльності під час практики;

• письмовий звіт разом з іншими документами подається на

перевірку керівнику практики від факультету;

• звіт має містити відомості про виконання магістрантом усіх

розділів програми практики та індивідуального завдання, мати розділи з

питання охорони праці, висновки і пропозиції;

• захист результатів практики відбувається при комісії у

присутності керівника практики, викладачів фахових методик. Комісія

приймає залік у магістрантів на базі вищого навчального закладу протягом 10

днів після завершення практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-

екзаменаційну відомість і в залікову книжку магістранта за підписами членів

комісії;

• підсумкова конференція проводиться після закінчення практики;

• підсумки кожного виду практики обговорюються на засіданнях

відповідних кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених

радах факультетів;

• після закінчення педагогічної практики магістранти повинні здати

керівнику педагогічної практики факультету відповідну документацію.

Критерії оцінювання проходження практики

№п/п Зміст роботи, виконаної студентом Кількість

балів

1. Загальне оформлення звітної документації 10

2. Педагогічний аналіз занять (3 аналізи) 15 (за кожен

аналіз)

3. Дослідження студента і складання психолого-

педагогічної характеристики на нього

10

4. Характеристика про проходження педагогічної

практики

«3» –

«4» –

«5» –

4

7

10

5. Вчасно подана документація 5

6. Захист практики 20

Всього 100

Зміст практики

(1 семестр)

І. Навчальна діяльність

1. Описати досвід роботи вчителя фахових предметів, за яким

закріплений студент (досвід класного керівника).

2. Ознайомитися з системою роботи навчально-виховного закладу:

- ознайомитися з системою роботи викладачів, викладачів-

новаторів та відвідувати їх уроки;

- ознайомитися з шкільними кабінетами та їх обладнанням.

- ознайомитися із змістом, формами, методами роботи шкільних

громадських організацій та органів самоврядування.

- відвідувати уроки та заходи, які проводяться в ЗНЗ.

3. Провести аналіз відвіданих занять з фахової дисципліни.

4. Провести 1 лекційне та 2 лабораторно-практичних заняття з фахових

дисциплін.

ІІ. Методична діяльність

1. Навчально-методична робота:

- вивчити навчальний процес на основі відвідування занять різних

викладачів з метою вивчення вимог до студентів, різноманітних методів

організації пізнавальної діяльності і виховання, виявлення міжпредметних

зв’язків і можливостей їх використання;

- відвідувати заняття за фахом.

2. Оформити звіти та необхідну документацію.

3. Бути присутнім на підсумковій конференції, в ході якої магістранти

звітують про результати виконання завдань практики.

ІV. Дослідницька діяльність

1. Вивчити студентський колектив, в якому буде працювати магістрант-

практикант:

- вивчити вікові та індивідуальні особливості студентів, їхні нахили та

інтереси, риси характеру, взаємовідносини в групі у ході навчально-

виховного процесу; шляхом вивчення документації, бесід з студентами,

спостереження; (з представленням методик дослідження особистості

студента).

- провести педагогічне дослідження та зібрати матеріали для написання

наукових робіт.

Звітна документація

1. Звіт про проведену роботу з конкретизацією видів діяльності

навчального, методичного та дослідницького напрямів.

2. Характеристика на студента-практиканта з місця проходження

педагогічної практики.

3. 1 розробка розгорнутого плану-конспекту лекції з методики

навчання технологій;

4. Два плани-конспекти лабораторно-практичного заняття;

5. Аналіз проведених занять.

6. Аналіз проведення занять іншими магістрантами.

7. Розробка психолого-педагогічної характеристики на студентський

колектив.

Примітка: Захист педагогічної практики відбувається в формі короткої доповіді

магістранта, з наступним обговоренням комісії.

Звітність та оцінювання практики студентів Підведення підсумків практики: • магістранти звітують про виконання програми та індивідуального

завдання груповому керівнику педагогічної практики після закінчення

терміну практики; • загальна форма звітності за практику - це подання письмового

звіту, який підписаний безпосередньо керівником від бази практики з

оцінкою діяльності під час практики;

• письмовий звіт разом з іншими документами подається на

перевірку керівнику практики від факультету;

• звіт має містити відомості про виконання магістрантом усіх

розділів програми практики та індивідуального завдання, мати розділи з

питання охорони праці, висновки і пропозиції;

• захист результатів практики відбувається при комісії у

присутності керівника практики, викладачів фахових методик. Комісія

приймає залік у магістрантів на базі вищого навчального закладу протягом 10

днів після завершення практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-

екзаменаційну відомість і в залікову книжку магістранта за підписами членів

комісії;

• підсумкова конференція проводиться після закінчення практики;

• підсумки кожного виду практики обговорюються на засіданнях

відповідних кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених

радах факультетів;

• після закінчення педагогічної практики магістранти повинні здати

керівнику педагогічної практики факультету відповідну документацію.

Критерії оцінювання проходження практики

№п/п Зміст роботи, виконаної студентом Кількість

балів

1. Загальне оформлення звітної документації 10

2. Педагогічний самоаналіз занять 5 (за кожен

аналіз)

3. Розробка та проведення плану-конспекту лекції за

фахом

15

4. Розробка та проведення плану-конспекту

лабораторно-практичних занять за фахом (2 заняття)

15 (за 1

заняття)

5. Дослідження студентського колективу і складання

психолого-педагогічної характеристики на нього

5

7. Характеристика про проходження педагогічної

практики

«3» –

«4» –

«5» –

4

7

10

8. Вчасно подана документація 5

9. Захист практики 10

Всього 100

Розподіл балів за шкалою ECTS:

0цінка за

шкалою ЕСТS

Визначення

Оцінка

за націон.

системою

Оцінка

за сист.

В УДПУ

А Відмінно – відмінне виконання лише з

незначною кількістю помилок 5

90-100%

В Дуже добре – вище середнього рівня з

кількома помилками 4

82-89%

С Добре – правильна робота з певною

кількістю помилок 4

75-81%

D Задовільно – непогано, але зі значною

кількістю помилок 3

69-74%

E Достатньо - виконання задовольняє

мінімальні критерії 3

60-68%

FX Незадовільно – потрібно доопрацювати

на перездачу 2

35-59%

F Незадовільно – обов’язковий

повторний курс 2

1-34%

ABCDE Зараховано 60-100%

FXF Не зараховано 1-59%

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне оцінювання виконання всіх

передбачених видів педагогічної діяльності під час педагогічної практики;

захист педагогічної практики. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій з методики

навчання технологій; нормативні документи; презентації навчального матеріалу,

ілюстративні матеріали.

Література

1. Алексюк А. М . Організація самостійної роботи студентів в умовах

інтенсифікації навчання. – К., 1993.

2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998.

3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія:

Підручник. — К.: Либідь, 1998. — 532с.

4. Андрущенко В. Теоретико-методологічні задачі модернізації вищої

освіти України на рубежі століть // Вища освіта України. – 2001. - № 2.

– С. 5—13.

5. Ануфрієва Р. А. Професійна компетентність та життєвий успіх

особистості // Життєва компетентність особистості / Міністерство

освіти і науки України. – К., 2003. – С. 320—338.

6. Батышев С.Я. Научная организация учебного процесса. — М.:

Педгогика, 1975. — 196 с.

7. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. — М.:

Педагогіка, 1989. — 190 с.

8. Бехтерев В.М. Что дала инициативная конференция по научной

организации труда // Вопросы изучения труда. — М., 1922. — С. 102-

106.

9. Бойко А. М. Виховуємо громадянина і професіонала: теорія, досвід. –

Полтава, 2003.

10. Бойко А. М. Педагогічна система: «методологія-теорія-практика» // Зб.

наук. праць ПДПУ. – Серія «Педагогічні науки». – Вип. 5(57). –

Полтава, 2007. – С. 5-19.

11. Болонський процес у фактах і документах.—Тернопіль, 2003.

12. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах

освіти. – К., 1997.

13. Болюбаш Я. Я., Корець М. С. Особливості ступеневої підготовки

вчителів трудового навчання // Рідна школа. – 1999. -- № 11. – С. 17—

19.

14. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. – К.,

1996.

15. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. — К.:

Вересень, 1996. — 129 с.

16. Буряк В.К. Эргономические основы учебного процесса в высшей

школе. — Кривой Рог: КПИ, 1993. — 132 с.

17. Вища освіта України і Боонський процес. – Тернопіль, 2004.

18. Впровадження ECTS в українських університетах: Методичні

матеріали. – Львів, 2006.

19. Гапійчук І.М. Педагогічні умови емоційної взаємодії «викладач-

студент» у процесі навчання у класичному університеті. Автореф. дис.

канд.. пед. наук. – Одеса, 2003.

20. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997.

— 376 с.

21. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. —

К.: Академвидав, 2004. — 352 с.

22. Ильина Т.А. Педагогика. — М.: Просвещенне, 1984. — 496 с.

23. Коберник О. М. Модернізація підготовки майбутніх учителів трудового

навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. -- № 4. – 2004. – С.

28—30.

24. Кожина О.А. Рабочие место учащегося //Школа и производство.—

1985. — № 9. — С. 30-31.

25. Концепція педагогічної освіти в Україні (від 23 грудня 1998 р.) — К.:

Либідь, 1999. — 30 с.

26. Кремень В. В. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як

дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в Європейське

співтовариство // Вища школа. – 2003. -- № 6. – С.3—23.

27. Левитов Н.Д. Психология труда. — М.: Учпедгиз, 1963. — 340 с.

28. Ломов Б.Ф., Филипов А.В. Научно-техническая революція — человек

— образование // Современная высшая школа. —1976. — № 3. — С. 3-

13.

29. Мадзигон В. Н. Продуктивная педагогика. – К., 2004.

30. Мазоха Д.С. На шляху до педагогічної професії. Навчальний посібник.

– К., 2005.

31. Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. — Т. 4. — К.: Радянська школа, 1954.

— 452 с.

32. Марквардт К.Г. Вопросы научной организации учебного процесса в

техническом вузе. — М.: Знание, 1971. — 32 с.

33. Мегем Є. І. Самоорганізація учіння студентів у проектно-технологічній

підготовці як засіб їхнього особистісного росту // Наукові записки

ТНПУ. Серія: Педагогіка.—2007.-- № 8. –С. 94—98.

34. Молибог А.Г. Вопросы научной организации педагогического труда в

высшей школе. — М.: Высшая школа, 1971. — 396 с.

35. Моляко В.О. Психологія готовності до творчої праці. — К.: Знання,

Сер. „Педагогічна наука‖. — 1988. — № 9. — 43 с.

36. Мунипов В.М., Зинченко В.П. Человеческий фактор в современной

технике // Вопросы философии. — 1972. — №11. — С. 43-56.

37. Мясищев В.Н. Принципы организации научного изучения труда //

Труды Первой Всероссийской инициативной конференции по научной

организации труда и производства. — Вып. V. — М., 1921.

38. Назарова Т.С. Эргономический подход к оборудованию рабочих мест

учителя и учащихся в лабораториях средней школы. — М.: Изд-во

АПН СССР, 1971, 176 с.

39. Научные основы обучения школьников труду /Сост. А.Б. Дмитриев. —

М.: Педагогика, 1970. — 293 с.

40. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. — 2002. — № 26, 26

квітня – 1 травня. — С. 2-4.

41. НОТ в системе народного образования. — Рига: Звайгзне, 1979. — 124

с.

42. Організація самостійної роботи студентів / В. М. Король. – Черкаси,

2003.

43. Основні питання Державного стандарту освітньої галузі „Технологія‖

//Трудова підготовка в закладах освіти. — 2004. — № 1. — С. 1-6.

44. Пагута М. Ергодизайн як чинник наближення трудової підготовки

школярів до потреб сьогодення // Трудова підготовка в закладах освіти.

— № 4. — 2007. — С. 32-35.

45. Падалка О. С. Педагогічні технології: Навч. посібн. для вузів. – К.,

1995.

46. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие для студентов

и аспирантов вузов. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. — 544 с.

47. Педагогические технологии: Учебное пособие для студентов

педагогических специальностей / Под общей ред. В.С. Куку шина. –

Серия „Педагогическое образование‖.– М.: ИЦК „МарТ‖; Рстов н/Д:

Издательский центр „МарТ‖, 2004. – 336 с.

48. Педагогічні технології: теорія і практика: Курс лекцій: Навч. Посібник /

За ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава, 2004.

49. Підготовка до професійного навчання і праці (психолого-педагагічні

основи): Навч.-метод. Посібник / За ред..Г. О. Бала, П. С. Перепелиці,

В. В. Рибалки. – К., 2000.

50. Положение об учебных мастерских общеобразовательной школы. —

М.: Министерство просвещения СССР, 1986.— 24 с.

51. Положення про Кредитно-модульну систему організації навчального

процесу ПДПУ Полтава, 2005. — 24 с.

52. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Наук.-метод. посібник. – К., 2004.

53. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. — М.: Педагогика,

1976. — 416 с.

54. Рубцов О.Л., Свірко В.О. Дизайн та ергономіка: Номенклатура

показників якості //Стандартизація, сертифікація, якість. — 2004. — №

3. — С. 22-28.

55. Саксаганский Т.Д. Основы научной организации труда //Школа и

производство. — 1985. — №8. — С. 17-19.

56. Сидоренко В. К. Невідкладні проблеми психологічного супроводу

модернізації освіти в Україні // Трудова підготовка в закладах освіти. –

2005. – № 1. – С. 2.

57. Скаткин М.Н., Краевский В.В. Содержание общего среднего

образования. Проблемы и перспективы. — М.: Знание, 1981. — 96 с.

58. Стешенко В. В. Зміст і проблеми фундаменталізації професійної

підготовки вчителя трудового навчання в умовах ступеневої освіти //

Зб. наук. праць ПДПУ. – Вип.. 3 (36). – Полтава, 2004. – С. 66—73.

59. Тхоржевськи Д.О. Методика трудового та професійного навчання. —

Частина І. — К.: РННЦ ―ДІНІТ‖, 2000. — 248 с.

60. Фіцула М. М. Вступ до педагогічної професії: Навч. посібн. для студ.

вищ. пед. закладів освіти. – Тернопіль, 2005.

61. Цыбина Н.Н. Вуз, эргономика, дизайн. //Вестник высш. школы. —

1988.— №12.— С.52-56.