Аналітичний звіт - SUNIC...зміст курсу хімії 11-річної школи у 8-му класі становлять знання про початкові

1

Аналітичний звіт за результатами моніторингового дослідження рівня сфо-

рмованості базових хімічних знань учнів 8-х класів загально-освітніх навчальних закладів м. Києва

2

Зміст Вступ 1. Програма моніторингового дослідження рівня сформованості базових хіміч-них знань учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва 5 2. Загальна характеристика складу учасників дослідження

2.1. Характеристика учнів 8-х і 9-х класів, які брали участь у дослідженні 11

2.2. Характеристика вчителів хімії, які брали участь в анкетуванні 3. Методологія дослідження

3.1. Методи збирання й опрацювання інформації 3.2. Характеристика інструментарію дослідження

4. Загальна характеристика результатів виконання учнями 8-х і 9-х класів тес-тових завдань 5. Загальна характеристика анкетування учнів і вчителів

5.1. Аналіз анкет учнів 5.2. Аналіз анкет учителів

6. Висновки за результатами дослідження 7. Рекомендації за результатами дослідження 8. Додаток

3

Вступ Хімія – навчальний предмет освітньої галузі «Природознавство», що

спрямована на формування наукового світогляду учнів на основі засвоєння сис-теми знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання. Цей предмет має сприяти формуванню життєвої і соціальної компетентностей школярів, їхній екологічній культурі, навичок без-печного поводження з речовинами в побуті та на виробництві. Учні, вивчаючи хімію, мають зрозуміти її роль у розвитку суспільного господарства та в забез-печенні добробуту людини. Стан виконання завдань, поставлених перед навча-льним предметом «Хімія», має підлягати постійному контролю для своєчасного коригування навчально-виховного процесу й усунення виявлених недоліків і прогалин у навчанні.

16 жовтня 2008 року вперше в столиці здійснено вивчення рівня сформо-ваності базових хімічних знань учнів 8-х класів і контрольної вибірки учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів у формі тестування. Нормативно цей захід проводився на виконання наказу Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації № 253 від 22 вересня 2008 року «Про організаційні заходи щодо підготовки та проведення моніторингового дослі-дження рівня знань, умінь і навичок з хімії учнів 8–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва».

Окрім аналітичного звіту, спрямованого ознайомити освітян м. Києва, ба-тьків, громадськість столиці із загальними результатами дослідження по місту, кожному навчальному закладу м. Києва ЦМСО додатково надав таку інформа-цію: - бали за рівнями навчальних досягнень кожного учня - учасника дослідження; - результати виконання завдань тесту учасниками дослідження кожної школи; - результати виконання завдань тесту учасниками дослідження за районами.

Така інформація дасть змогу Головному управлінню освіти і науки м. Києва, районним управлінням освіти й кожному навчальному закладу

ознайомитися з отриманими результатами, проаналізувати й порівняти їх із ре-зультатами кожного району й столиці в цілому.

Уся інформація, подана у звіті, спирається на результати, отримані під час проведення дослідження 16 жовтня. Отримані результати можна вважати об’єктивними й валідними, оскільки дотримано єдиної процедури проведення дослідження (однакові для всіх учасників завдання; єдині процедури проведен-ня тестування й анкетування, обробки та оцінювання результатів).

4

1. Програма проведення моніторингового дослідження рівня сфо-рмованості базових хімічних знань учнів 8-х класів загальноосві-тніх навчальних закладів м. Києва

Обґрунтування теми дослідження. Стратегічним завданням вітчизняної загальної середньої освіти, визначеним державними законодавчими докумен-тами, є досягнення соціально необхідного рівня загальноосвітньої підготовки в обсязі державного компоненту освіти. У суспільстві, що розвивається, важли-вою є доступна та якісна освіта. Доступність освіти забезпечується відповідни-ми законодавчими актами. Якість освіти потребує постійного контролю для своєчасного усунення недоліків та підвищення ефективності функціонування всіх складових системи освіти. Інструментами цілісної системи моніторингу є освітні індикатори, які визначаються як експериментальні дані з метою забез-печення інформацією про стан та напрямки розвитку освітньої системи або її окремих складових.

Хімія як навчальний предмет робить значний внесок у досягнення мети за-гальної середньої освіти. Згідно з метою, визначеною Державним стандартом базової і повної середньої освіти і програмою 12-річної школи, хімія має фор-мувати засобами навчального предмета ключові компетентності учнів, необхід-ні для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення, навичок безпечного поводження з речовинами в побуті та на виробництві.

Досягнення поставленої мети неможливе без відповідного контролю за хо-дом її реалізації, без відповідної коригувальної діяльності. Тому необхідним є проведення моніторингового дослідження рівня сформованості базових хіміч-них знань учнів. В сучасних умовах цей процес пов’язується з процедурами те-стових випробувань і зовнішнього оцінювання.

Базовий рівень навчання хімії охоплює 7-9 класи, тобто у 12-річній школі хімію учні почали вивчати з 7-го класу. Перенесення початку навчання хімії на рік раніше вимагає врахування вікових особливостей семикласників, доступно-сті навчального змісту, а звідси – доцільності визначених вимог до його засво-єння.

Завдання, визначені навчальною програмою з хімії, дають змогу на етапі основної школи формувати частину базових хімічних знань. Отже, в 7-му класі є необхідність і можливість на основі знань складу речовини вивчити основні хімічні поняття, а на прикладі кисню і заліза ознайомити учнів з класифікацією простих речовин на метали і неметали, дослідити їхні властивості. Для вияв-лення рівня сформованості цих базових хімічних знань учнів, для розуміння доцільності використання певних педагогічних методик і технологій необхідно

5

було здійснити дослідження, про яке йдеться в цьому звіті. Поетапний перехід школи на 12-річний термін навчання визначив частину

учнів, які продовжують навчатися за програмою 11-річної школи. Головний зміст курсу хімії 11-річної школи у 8-му класі становлять знання про початкові хімічні поняття, прості та складні речовини, що частково перегукується із про-грамою 12-річної школи. Це дає можливість порівняти рівні навчальних досяг-нень учнів 8-х класів 12-річної школи та учнів 9-х класів 11-річної школи з від-повідних тем. Порівняльний аналіз виконання завдань учнями 8-х та 9-х класів дасть змогу оцінити доступність змісту програми 12-річної школи та ефектив-ність змін у ній, спрогнозувавши її успішність або недоліки.

Програма з хімії в 7-му класі надає мінімальну за обсягом, але функціона-льно цілісну систему знань з основ хімії, достатню для подальшого навчання. Тому з метою виявлення залишкових знань, які повинні мати учні для успішно-го вивчення хімії у 8-му і подальших класах, моніторингове дослідження доці-льно зробити на початку навчального року в 8-му класі. В цьому випадку ре-зультати виконання завдань дадуть можливість стверджувати, що учень має ті предметні компетенції, які він зможе застосовувати під час подальшого ви-вчення хімії.

У програмі з хімії наголошується, що зміст курсу хімії дає основи хімічних знань, які не мають залишитися тільки теоретичною базою. Учень має розуміти роль отриманих хімічних знань у забезпеченні власного добробуту. Це визначає необхідність включити до інструментарію моніторингового дослідження такі завдання, які, крім основних хімічних знань, перевірятимуть уміння учнями за-стосовувати набуті у 7-му класі знання в стандартних шкільних і життєвих си-туаціях.

Особливу увагу програма з хімії звертає на необхідність доповнення хіміч-ного експерименту як демонстраційного, так і лабораторного, експериментом ужиткового характеру. Отже, є потреба дослідити рівень умінь учнів викорис-товувати побутові речовини для безпечного проведення певних хімічних перет-ворень, розуміння їх суті (на рівні знань, набутих у 7-му класі), вміння складати план проведення досліду, спостерігати та робити висновки.

Це відповідає вимогам міжнародного порівняльного моніторингового дос-лідження якості природничо-математичної освіти TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study) серед учнів 8-х класів, у якому з 2007 року бере участь Україна — формувати в учнів уміння працювати з завданнями приклад-ного характеру в тестовій формі.

Приєднання до авторитетного міжнародного дослідження оцінки якості освітніх досягнень учнів 15-річного віку PISA (Programme for International Stu-dent Assessment) чекає на Україну в 2012 році. Ключовим питанням цього дос-

6

лідження є таке: «Чи отримав учень знання та вміння, необхідні йому для пов-ноцінного функціонування в суспільстві?» Тобто це дослідження спрямоване на оцінку здатності учня використовувати отримані знання та вміння в життєвих ситуаціях.

Завдання, визначені міжнародними порівняльними моніторинговими дос-лідженнями, увібрали досвід освітніх систем країн-учасниць і є, безперечно, актуальними для сучасної української освіти. Вони визначені у державних про-грамах із різних предметів. Перспектива участі українських школярів у моніто-рингових дослідженнях ще раз звертає нашу увагу на необхідність формування в учнів компетентностей та визначення рівня їхньої сформованості на різних етапах навчання.

Тема моніторингового дослідження: Вивчення рівня сформованості ба-зових хімічних знань учнів 8-х класів.

Концепція дослідження. Концепція дослідження рівня сформованості ба-зових хімічних знань учнів 8-х класів ґрунтується на таких концептуальних за-садах:

Відстеження результатів навчання хімії, їх аналіз і висновки є необхідною умовою забезпечення бажаної якості шкільної хімічної освіти, її проектування й управління.

Використання тестів у процесі моніторингового дослідження забезпечує технологічність процесу, його повторюваність і структурування результатів.

Тестові завдання практичного, ужиткового характеру дають змогу виявити якість практичної спрямованості змісту хімічної освіти.

Об’єкт дослідження – навчальний процес з хімії у 8-х і 9-х класах загаль-ноосвітніх навчальних закладів м. Києва.

Предмет дослідження – рівень сформованості теоретичних знань та вмінь застосовувати знання на практиці.

Отже, метою дослідження є одержання об’єктивної інформації про сфор-мованість базових хімічних знань учнів 8-х класів згідно з державними вимога-ми щодо ключових компетентностей і контрольної вибірки учнів 9-х класів; якість залишкових знань, необхідних для подальшого вивчення хімії.

Завдання моніторингового дослідження. 1) Створити систему тестів для перевірки відповідності хімічної підготовки уч-

нів 8-х і 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладах державним вимо-гам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які визначені програмою з хімії.

2) Підготувати анкети для вчителів та учнів для з’ясування доцільності визна-чених вимог та доступності змісту програми 12-річної школи.

7

3) Розробити методичні рекомендації для вчителів і навчальний комплект для учнів-учасників моніторингового дослідження.

4) Провести тестування й анкетування та оцінити за підсумками виконання тес-ту і відповідей на анкети рівень сформованості базових хімічних знань і якість залишкових знань учнів 8-х класів.

5) Підготувати аналітичний звіт і розробити рекомендації для працівників ме-тодичних кабінетів районних управлінь освіти та вчителів хімії.

6) Отримати інформацію про рівень складності та диференціюючої здатності завдань, необхідну для створення банку даних для наступних моніторинго-вих досліджень.

7) Відпрацювати технологію та методологію проведення моніторингових дос-ліджень рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів.

8) Формувати в учнів 8-х і 9-х класів уміння працювати з матеріалами тестово-го зошита й бланками відповідей.

9) Підготувати педагогів м. Києва до виконання обов’язків інструкторів під час проведення моніторингових досліджень. Зважаючи на те, що у м. Києві вперше обґрунтовується, розробляється та

впроваджується система й технологія оцінювання рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладах за новою програмою 12-річної школи за допомогою тестів, у результаті такого дослі-дження очікується, що:

1) буде розроблено стандартизований інструментарій для проведення моні-торингового дослідження рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів, до якого вперше в практиці діагностичного оцінювання столиці будуть включені завдання прикладного характеру, аналогічні до тих, що використовують під час проведення міжнародних порівняльних моніторингових досліджень;

2) зібраний фактичний матеріал моніторингового дослідження дасть змогу виробити пропозиції для удосконалення й коригування змісту нової про-грами і процесу навчання хімії учнів 7-х і 8-х класів загальноосвітніх на-вчальних закладів.

Зважаючи на те, що вперше створюється методика використання тестів для вимірювання рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів шко-ли з 12-річним терміном навчання, практичним значенням дослідження є:

1) вивчення залишкових знань із хімії на початку навчального року в уч-нів 8-х класів надасть інформацію про якість засвоєння ними навчаль-ного матеріалу у 7-му класі, що дасть змогу визначити систему заходів, спрямованих на удосконалення навчального процесу;

8

2) результати виконання завдань прикладного характеру дадуть можли-вість визначити сформованість в учнів умінь застосовувати набуті тео-ретичні знання в життєвих ситуаціях, що слугуватиме показником на-буття ними ключових компетентностей;

3) результати перевірки можуть стати складовою комплексу заходів, які дадуть змогу коригувати зміст програми з хімії та навчальний процес, а також удосконалювати його;

5) проведене тестування з хімії може стати складовою системи підготовки учнів ЗНЗ до міжнародних порівняльних моніторингових досліджень.

9

2. Загальна характеристика складу учасників дослідження 2.1. Характеристика учнів 8-х і 9-х класів, які брали участь у дослідженні

У дослідженні взяли участь 21636 учнів 8-х і 9-х класів (19590 учнів 8-х класів, 2046 учнів 9-х класів), серед них розподіл учнів за районами такий (таб-лиця 2.1.1):

Таблиця 2.1.1 № п/п

Назва району Кількість уч-нів 8-х класів

Кількість уч-нів 9-х класів

Усього учнів

1 Голосіївський 1486 227 1713 2 Дарницький 2109 294 2403 3 Деснянський 2631 202 2833 4 Дніпровський 2839 195 3034 5 Оболонський 1768 357 2125 6 Печерський 1264 122 1386 7 Подільський 1421 178 1599 8 Святошинський 2280 226 2506 9 Солом'янський 1985 144 2129 10 Шевченківський 1807 101 1908

Усього: 19590 2046 21636 Участь репрезентативної вибірки учнів 9-х класів у дослідженні визначена

тим, що згідно з Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навча-льних закладів 12-річної школи вивчення хімії перенесене на рік раніше. Учні 9-х класів ще навчаються за програмою 11-річної школи. Деякі з тем у навчаль-них програмах для 7-го класу 12-річної школи та 8-го класу 11-річної школи збігаються. Доступність навчального змісту програми 8-го класу 11-річної шко-ли, доцільність визначених вимог, врахування вікових особливостей перевірене та доведене часом. Тому, на нашу думку, порівняння рівня навчальних досяг-нень учнів з хімії 8-го класу 12-річної школи з рівнем навчальних досягнень учнів 9-го класу 11-річної школи дасть можливість визначити доступність на-вчального змісту програми, доцільність визначених вимог до його засвоєння та врахування вікових особливостей учнів 7-го класу 12-річної школи.

Віковий склад учасників дослідження представлений на гістограмах 2.1.1 і 2.1.2.

10

Розподіл учнів 8-х класів за віковим складом Гістограма 2.1.1

Розподіл учнів 9-х класів за віковим складом Гістограма 2.1.2

З гістограми 2.1.3 видно, що майже половину (43,8 %) всіх тестованих, які

брали участь у дослідженні, становлять учні загальноосвітніх навчальних за-кладів, трохи більше третини (32,4 %) – спеціалізованих шкіл (у тестуванні не брали участі учні шкіл із поглибленим вивченням природничих предметів) і майже чверть (22,7 %) – навчальних закладів нового типу. 1,2 % становлять уч-ні вечірніх шкіл та інтернатів (239 учнів). Вибірка учнів 9-х класів, яка стано-вить лише 10 % від загальної кількості обстежених учнів, була розподілена на-ступним чином: четверть тестованих — це учні спеціалізованих шкіл, решта однаково розподілена між середніми загальноосвітніми школами та навчальни-ми закладами нового типу (по 37,5 %).

11

Загальний розподіл обстежених учнів за типом навчального закладу Гістограма 2.1.3

Співвідношення кількості обстежених учнів 8-х класів за типом навчаль-

ного закладу в кожному районі міста зображено на гістограмі 2.1.4. Розподіл обстежених учнів 8-х класів за типом навчального закладу

Гістограма 2.1.4

12

Співвідношення кількості обстежених учнів 9-х класів за типом навчаль-ного закладу в кожному районі міста зображено на гістограмі 2.1.5.

Розподіл обстежених учнів 9-х класів за типом навчального закладу


2.2. Характеристика вчителів хімії, які брали участь в анкетуванні

Вік учителів хімії, які викладають у 8-х класах На запитання анкет дали відповідь 312 учителів, що викладають хімію у

8-х класах. З гістограми 2.2.1 видно, що віковий склад учителів, які викладають хімію

у 8-х класах, різноманітний. Найменша частка (4,8 %) учителів віком до 25 ро-ків. Трохи більше чверті становлять вчителі віком від 36 до 45 років. Більше третини — від 46 до 55 років. Майже чверті вчителів понад 55 років.

13

Розподіл учителів хімії за віковим складом Гістограма 2.2.1

Педагогічний стаж учителів, фаховий рівень Переважна більшість учителів (54,2 %), які брали участь в анкетуванні,

мають стаж педагогічної діяльності понад 20 років. Серед опитаних 9,3 % пра-цюють у школі вчителями хімії менше ніж 5 років (гістограма 2.2.2).

Розподіл учителів за стажем педагогічної діяльності


Згідно з підсумками анкетування, хімію у обстежених 8-х класах виклада-

ють учителі переважно вищої категорії (68,3 %). 7,1 % учителів встановлено другу категорію (гістограма 2.2.3).

14

Розподіл учителів за рівнем кваліфікації Гістограма 2.2.3

50,5 % опитаних учителів мають педагогічне звання «Старший учитель»

або «Учитель-методист».

15

3. Методологія дослідження

3.1. Методи збирання й опрацювання інформації Під час моніторингового дослідження були застосовані такі методи зби-

рання й опрацювання інформації: • розробка інструментарію для дослідження; • експертна оцінка й експериментальна перевірка інструментарію, його до-

опрацювання; • тестування й анкетування учнів і вчителів хімії; • комп’ютерне опрацювання результатів тестування й анкетування респон-

дентів; • статистичне опрацювання бази даних; • шкалювання результатів, тобто переведення первинних балів за тест у

бали від 1 до 12 та за рівнями навчальних досягнень; • аналіз загальних результатів виконання завдань тестового зошита. Опрацювання результатів виконання завдань здійснено за допомогою

комп’ютерних програм ABBYY FormReader, SQL-сервер 2005, SPSS, MS Excel. Оцінювання якості результатів дослідження здійснено за такими показни-

ками якості, як стандартна та гранична похибка, коефіцієнт варіації. Шкалювання результатів здійснено рівноінтервальним методом.

3.2. Характеристика інструментарію дослідження Завдання моніторингового дослідження — одержати об’єктивну інформа-

цію про рівень сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів згідно з державними вимогами щодо ключових компетентностей. Отримані в результаті дослідження дані про виконання тесту дають можливість стверджувати, що уч-ні 8-го класу мають середній рівень сформованості базових хімічних знань, як наслідок — середній рівень готовності до подальшого вивчення хімії. Зміст на-вчання хімії у 7-у класі є доступним, вимоги до навчальних досягнень, визначе-них на основі компетентнісного підходу, є доцільними.

З метою всебічного дослідження рівня сформованості базових хімічних знань учням було запропоновано 12 паралельних варіантів тесту.

Специфікацію тесту складено згідно з чинною програмою «ХІМІЯ. 7―11 кл.». Тестовий зошит містив 20 завдань (див. Додаток), що перевіряли різні рів-ні пізнавальних дій: знання, застосування знань у стандартних навчальних си-туаціях, застосування знань у життєвих ситуаціях (гістограма 3.1).

16

Розподіл завдань у тесті за пізнавальними діями Гістограма 3.1

Два з двадцяти запропонованих у тесті завдань перевіряли знання теорети-

чного матеріалу, визначеного програмою. Завдання № 12 перевіряло, як учні засвоїли типи хімічних реакцій, вивчених у 7-му класі. Знання частинок, з яких складається речовина, перевіряло завдання № 14.

Одинадцять завдань перевіряли застосування знань у стандартних навча-льних ситуаціях, тобто вміння учнів складати формули бінарних сполук за ва-лентністю елементів (№ 3), визначати ознаки певних реакцій (№ 5), оцінювати суть вивчених типів реакцій (№ 8, варіант 3), перетворювати схеми на рівняння реакцій (№ 9), користуватися періодичною системою для визначення хімічного характеру атомів (№ 10), класифікувати речовини та фізичні тіла (№ 13), визна-чати характеристики атома, користуючись періодичною системою (№ 15), ви-значати валентність елементів у формулах бінарних сполук (№ 16), визначати порядок дій для проведення хімічних дослідів (№ 17), складати рівняння реак-цій, які характеризують хімічні властивості кисню (№ 18) та заліза (№ 19).

Сім завдань перевіряли уміння застосовувати засвоєний теоретичний мате-ріал у життєвих ситуаціях, наприклад, знання про фізичні властивості кисню для розуміння відмінності впливу сирої та перевареної води на живі організми (№ 1); спостерігати за хімічними явищами, які відбуваються в побуті (№ 4); аналізувати табличні дані й простежувати зв'язок між фізичними властивостями заліза та його використанням (№ 6); уміти класифікувати природні явища та явища, за якими учні можуть спостерігати в побуті (№ 11); уміти аналізувати зміст тексту для визначення видів явищ (№ 2), аналізу фізичних властивостей заліза, які зумовили його широке використання в побуті з давніх часів (№ 7),

17

для складання формул речовин за кількістю атомів елементів і обчислення ма-сової частки елемента за формулою речовини (№ 20).

Із 20-ти завдань тесту два (№ 4, 5) перевіряли здатність учнів інтерпрету-вати ознаки хімічних явищ за спостережуваними попередньо дослідами. За-вдання № 17 перевіряло вміння учнів застосовувати на практиці теоретичні знання щодо проведення експерименту. Можна вважати, що ці три завдання перевіряли сформованість в учнів уміння проводити хімічний експеримент і прогнозувати його результати. Вісім завдань (№ 2, 4, 5, 8, 9, 11, 18, 19) переві-ряли навченість учнів із понять «хімічна реакція» та «хімічне рівняння».

Тест складався із завдань різної форми (гістограма 3.2).

Розподіл завдань тесту за формою Гістограма 3.2

Тест попередньо проходив експериментальну перевірку в трьох школах

м. Києва, за результатами якої деякі завдання було відкориговано. Потім здійс-нювалася експертна оцінка тесту рецензентами — вчителями шкіл і викладача-ми вищих навчальних закладів м. Києва.

У тестовому зошиті було передбачене місце для необхідних записів. Крім завдань, зошит містив періодичну систему хімічних елементів Д.І. Менделєєва (коротка та довга форми), якою учні могли в разі потреби скористатися.

Час виконання тесту становив 45 хвилин. Працювати із завданнями й запо-внювати бланк відповідей учні могли в довільному порядку. Перед кожною фо-

18

рмою завдань у тестовому зошиті та в бланку відповідей містилася інструкція щодо порядку роботи із завданнями та заповнення бланка.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1–9) оцінено балами 0 (неправильна відповідь) або 1 (правильна відповідь), завдання з вибором кіль-кох правильних відповідей (№ 10–12) мали три правильних відповіді і оцінено балами 0, 1, 2, 3 (залежить від кількості вибраних правильних відповідей), за-вдання на встановлення відповідності (№ 13–15) ― 0, 1, 2 бали (0 – неправиль-на відповідь, 1 — частково встановлена відповідність, 2 — повна встановлена відповідність), завдання на правильну послідовність (№ 16–17) ― 0, 2 бали (0 — неправильна відповідь, 2 — створена правильна послідовність), відкриті за-вдання (№ 18–20) ― 0, 3 бали (0 — неправильна відповідь, 3 — правильна від-повідь).

Після виконання завдань тестового зошита учні давали відповіді на запи-тання анкети.

19

4. Загальна характеристика результатів виконання учнями 8-х і 9-х класів тестових завдань

Результати виконання завдань тесту дають підстави зробити висновок про те, що в учнів 8-х і 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва базові хімічні знання, які є основою для подальшого вивчення хімії, сформовані на середньому рівні.

Максимально можлива кількість балів, яку учні могли отримати, правиль-но виконавши всі завдання тесту, становила 37 балів. На гістограмі 4.1 і 4.2 зо-бражено розподіл учасників моніторингового дослідження за кількістю набра-них за тест первинних балів. Аналіз гістограм засвідчує, що тест виявився скла-дним для учнів 8-х класів.

Розподіл первинних балів учнів 8-х класів за виконання тесту

Гістограма 4.1

20

Розподіл первинних балів учнів 8-х класів за виконання тесту Гістограма 4.2

Предметна комісія перевела первинні бали за тест в бали за 12-бальною

шкалою оцінювання (таблиця 4.1). Таблиця переведення тестових балів у бали за 12-бальною шкалою

оцінювання Таблиця 4.1

Тестові бали Частка виконаної роботи, %

Бали навчальних досягнень

34-37 93-100 12 31-33 85-92 11 28-30 76-84 10 25-27 68-75 9 22-24 60-67 8 19-21 51-59 7 16-18 43-50 6 13-15 35-42 5 10-12 26-34 4 7-9 18-25 3 4-6 10-17 2 1-3 1-9 1

21

Згідно з отриманими результатами (гістограми 4.3 і 4.4) учні як 8-х, так і 9-х класів виконали завдання тесту переважно на бали середнього рівня (52,5% і 50,5% відповідно).

Розподіл результатів тестування за рівнями навчальних досягнень


Результати виконання тесту учнями різних вікових категорій за рівнями

навчальних досягнень представлено на гістограмі 4.4 та 4.5.

Розподіл результатів тестування учнів 8-х класів за віковим складом і рівнями навчальних досягнень


22

Розподіл результатів тестування учнів 9-х класів за віковим складом і рівнями навчальних досягнень


Результати виконання тесту учнями 8-х і 9-х класів за типами навчальних

закладів наведено на гістограмах 4.6 та 4.7.

Розподіл результатів тестування учнів 8-х класів за типами навчаль-них закладів


Згідно з результатами дослідження, найкраще виконали завдання тесту уч-

ні 8-х і 9-х класів, які навчаються в закладах нового типу (гістограма 4.7).

23

Розподіл результатів тестування учнів 9-х класів за типами навчаль-них закладів


Результати дослідження (гістограми 4.6 і 4.7) засвідчують, що частка учнів,

які отримали результати високого та достатнього рівнів, серед учнів 9-х класів більша, отже, в них базові хімічні знання сформовані на вищому рівні, ніж у восьмикласників.

Розподіл усіх учасників тестування за рівнями навчальних досягнень у ко-жному з районів м. Києва представлений на гістограмах 4.8 і 4.9. Як засвідчує гістограма 4.8, найвищі результати виконання тесту виявили учні Шевченківсь-кого та Печерського районів. 34,3 % і 34,4 % відповідно всіх учнів-учасників дослідження цих районів виконали завдання на високому та достатньому рів-нях. Такий результат зумовлений наявністю більшої кількості спеціалізованих шкіл у Шевченківському районі та шкіл нового типу у Печерському районі по-рівняно з іншими районами міста.

24

Розподіл результатів моніторингового дослідження учнів 8-х класів за районами м. Києва


Аналіз даних гісторами 4.9 засвідчує, що кращі результати виконання

тесту виявили дев’ятикласники Подільського, Шевченківського та Святошинського районів.

25

Розподіл результатів моніторингового дослідження учнів 9-х класів за районами м. Києва


На гістограмах 4.10 і 4.11 позначено середній бал за виконання тесту всіма

учнями-учасниками тестування в кожному районі. Порівняння результатів виконання тесту учнями 8-х класів за райо-

нами м. Києва Гістограма 4.10

26

Порівняння результатів виконання тесту учнями 9-х класів за райо-нами м. Києва


Аналіз результатів дослідження виявив, що учні не вміють виконувати тес-

тові завдання різних форм. Задовільно учні виконали завдання на вибір прави-льної відповіді, значно гірше — на встановлення відповідності (19,5 %) та відк-риті завдання (10,7 %). Однією з причин низьких результатів виконання завдань цієї форми можна назвати недостатнє вміння учнів уписувати відповіді до бла-нка.

Аналіз отриманих результатів дає підстави зробити висновок про те, що рі-зними пізнавальними діями учні володіють на різному рівні. Найкраще (98,7 %) учні 8-х класів уміють застосовувати знання з хімії в життєвих ситуа-ціях. Серед цієї частки тестованих лише 3,0 % виконали всі завдання, направ-лені на перевірку цієї пізнавальної дії, інші учні (95,7 %) виконали тільки час-тину запропонованих завдань. Тільки 76,5 % восьмикласників успішно опану-вали теоретичний матеріал.

27

Розподіл результатів виконання завдань учнями 8-х класів за видами навчальних дій


Дані гістограми 4.13 вказують, що порівняно з учнями 8-х класів учні 9-х

класів мають вищий рівень сформованості навчальних дій.

Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів за видами навчальних дій


28

Згідно з результатами дослідження, в учнів 8-х класів ліцеїв і гімназій в ці-лому найліпше (99,37 %) сформовані уміння застосовувати знання в життєвих ситуаціях. Однаково добре вони володіють також іншими видами навчальних дій (гістограма 4.14).

Загальний розподіл результатів виконання завдань учнями 8-х класів за видами навчальних дій та типами навчальних закладів


29

Загальний розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів за видами навчальних дій і типами навчальних закладів


Результати дослідження засвідчують, що найліпше сформовані вміння за-

стосовувати знання в стандартних ситуаціях в учнів 8-х класів Шевченківського (98,3%), та Печерського районів (98,2%). Дуже добре засвоєні теоретичні по-няття, сформовані вміння складати рівняння реакцій, застосовувати хімічні знання в життєвих ситуаціях в учнів Шевченківського району (82,0%, 94,6%, 99,3% відповідно).

Розподіл результатів виконання завдань учнями 8-х класів за видами навчальних дій та районами


30

Серед учнів 9-х класів найкраще вміють застосовувати хімічні знання в

життєвих ситуаціях учні Подільського району (86 %). У стандартних ситуаціях найкраще використовують знання учні Шевченківського району (100 %). Також учні Шевченківського та Святошинського районів достатньо добре опанували теоретичний матеріал. Найбільша кількість дев’ятикласників Подільського району (96,6 %) вміють записувати рівняння хімічних реакцій і застосовувати знання для проведення хімічних дослідів.

31

Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів за видами навчальних дій та районами


Завдання № 12 множинного вибору перевіряло, як учні знають типи хімі-

чних реакцій. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що менше третини учнів (27,5 %) уміють визначити тип реакції сполучення. Третина учнів із трьох запропонованих у завданні прикладів розпізнала тільки одну реакцію сполучення. Близько 20% учнів вибрали два приклади.

Завдання № 14 на відповідність вимагало від учнів знань частинок речови-ни та їх позначень. 28,3 % учнів правильно побудували відповідність. Близько 20 % учнів не змогли побудувати всю відповідність. Однією з причин низького загального результату виконання обох завдань є помилки у заповненні бланка відповідей, тобто неуважне читання учнями інструкції з його заповнення. За-вдання множинного вибору № 12 і № 14 дають підстави зазначити фрагментар-ність знань щодо типів реакцій і позначення часток речовини. Результати дос-лідження показали, що учні 9-х класів краще виконали обидва завдання: за-вдання № 12 — 35,0 % учнів, завдання № 14 — 34,6 %.

Завдання № 3, 5, 8, 9 з вибором однієї правильної відповіді перевіряли вміння учнів застосувати знання у стандартних навчальних ситуаціях. Результа-ти дослідження засвідчили середній рівень виконання цих завдань.

32

48,9 % (9-ий клас — 51,7 %) учнів уміють складати формули бінарних сполук за валентністю елементів, 45,5 % (9-ий клас — 46,4 %) учнів уміють визначати ознаки реакції горіння певних речовин, 44,5 % (9-ий клас — 54,3 %) учнів ро-зуміють і можуть оцінити суть реакції розкладу, 42,9 % (9-ий клас — 49,1 %) учнів здатні перетворити схеми (розставити коефіцієнти) на рівняння реакцій. Отримані результати дають підстави стверджувати, що формування цих умінь вимагає доопрацювання. Навчальний час необхідно планувати, враховуючи не-обхідність виконання тренувальних вправ на складання формул речовин за ва-лентностями елементів, зрівнювання рівнянь реакцій різного типу (крім обмі-ну). Для кращого засвоєння і розуміння ознак хімічних реакцій на уроках доці-льно використовувати сучасні технічні засоби навчання — педагогічні програ-мні засоби, відеоматеріали тощо.

Зі структурою періодичної системи хімічних елементів учні обізнані на се-редньому та низькому рівнях, що показують результати виконання завдань, на-правлених для перевірки вміння знаходити символи металічних елементів (№ 10) і вміння визначати характеристики (відносна атомна маса, кількість еле-ктронів у атомі, заряд ядра) атома (№ 15). Причинами досить низьких результа-тів виконання цих завдань, на нашу думку, є те, що часу, відведеного на цю те-му в програмі, недостатньо для відпрацювання умінь виділяти інформацію з періодичної системи хімічних елементів. Вищі результати виконання завдання № 15 пояснюються тим, що уміння визначати характеристики атома за його по-ложенням у періодичній системі продовжують формуватися в ряді наступних тем курсу шкільної хімії. 35,9 % (9-ий клас — 47,6 %) учнів змогли правильно визначити всі числові значення характеристик атома. Менше 20% учнів не змо-гли побудувати всю відповідність. Другою причиною є неуважність учнів під час заповнення бланка відповідей. Виконавши завдання № 10 з вибором кількох правильних відповідей, учні мали вибрати три символи металічних елементів і в бланку поставити тільки три хрестики напроти правильних, на їхню думку, відповідей. Тільки 18,8 % (9-ий клас — 24,8 %) учнів правильно виконали за-вдання і змогли правильно представити результат у бланку відповідей. Частина учнів позначала чотири і більше хрестики, що засвідчує або незнання, або неу-важність, або нерозуміння інструкції. Така ж проблема виникла і під час пере-несення відповіді на завдання № 15 на встановлення відповідності: учні, замість відповідника, позначеного цифрою, вписували формулювання варіантів відпо-відей у бланк.

Завдання № 13 на встановлення відповідності мало на меті перевірити уміння учнів класифікувати речовини та фізичні тіла. Виконали його 34,7 % (9-ий клас — 41,3 %) учнів. Однією з причин досить низьких результатів може бу-ти те, що учні мають недостатньо знань про конкретні речовини та їхні власти-

33

вості. Наводячи приклади класифікації речовин, учителі мають використовува-ти те, що вони спостерігають у повсякденному житті, й обов’язково характери-зувати склад речовин та певні властивості.

Тільки 22,1 % (9-ий клас — 32,2 %) учнів змогли визначити валентність елементів у формулах бінарних сполук (завдання № 16) і розмістити їх у прави-льній послідовності. Порядок дій для розділення вказаної суміші (завдання № 17) побудували 19,8 % (9-ий клас — 28 %) учнів. Однією з причин невисоких результатів виконання зазначених завдань є, на нашу думку, те, що недостатньо часу відводиться для відпрацювання цих навичок. Низький рівень сформовано-сті вміння побудови логічних дій теж може бути причиною низьких результатів виконання завдання № 17.

Ще менше учнів виконали відкриті завдання № 18 та № 19. Правильно склали рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості кисню 12,4 % (9-ий клас — 18,3 %) учнів. З написанням рівнянь, які характеризують хімічні властивості заліза, впоралися тільки 10,7 % (9-ий клас — 16,3 %) учнів. Низькі результати виконання завдань можна пояснити недостатньо добре сформова-ними навичками написання рівнянь реакцій, недостатньою кількістю тренува-льних вправ, спрямованих на їх формування.

Завдання № 1, 2, 4, 6, 7 з вибором однієї правильної відповіді перевіряли вміння учнів застосувати знання в життєвих ситуаціях. Результати дослідження засвідчили достатній рівень виконання цих завдань. 54,3 % (9-ий клас — 58,0%) учнів змогли скористатися знаннями фізичних властивостей кисню для визна-чення правильного розташування акваріума з рибами біля опалювальних при-ладів (варіант 2). Проаналізувавши зміст уривка, 53,5 % (9-ий клас — 58,6%) учнів змогли визначити тип явища, про яке згадувалося в тексті. Визначити явище, яке можна спостерігати в повсякденному житті, змогли 45,6% (9-ий клас – 48,7 %) учнів.

Гірше учні класифікували явища на фізичні та хімічні, що видно із резуль-татів виконання завдання № 11 з вибором кількох правильних відповідей. Тіль-ки 12,2 % (9-ий клас — 15,0 %) учнів змогли правильно вибрати всі три хімічні явища з переліку. Третина учнів указала тільки одне хімічне явище. Трохи бі-льше 20 % учнів змогли розпізнати серед наведених прикладів два хімічних явища. Результати дослідження засвідчують, що з учнями на уроках недостат-ньо обговорюються та досліджуються явища життя (зміни з об’єктами природи, техногенні явища, процеси приготування їжі тощо), не пояснюється хімічна суть цих явищ. Ці недоліки можуть бути усунені за умови коригування навча-льної програми або змісту підручників, що реалізують чинну програму. З іншо-го боку, педагогічна майстерність учителя також певною мірою може забезпе-чити зв'язок теоретичного матеріалу предмета «Хімія» з життям.

34

69,2 % (9-ий клас — 71,7 %) учнів змогли проаналізувати дані про фізичні властивості речовин, наведені в таблиці, і визначити, який із металів краще ви-користати в певній ситуації. Правильно виконали завдання ті учні, у яких учи-телі пов’язують навчальний матеріал із повсякденним життям або самі учні за-стосовують матеріал з хімії у життєвих ситуаціях.

53,4 % (9-ий клас – 56,9 %) учнів змогли, проаналізувавши зміст уривка, обґрунтувати застосування людиною заліза в давні часи.

Найгірше з усіх завдань тесту (8,9 %) учні виконали відкрите завдання №20, яке перевіряло вміння складати формулу речовини за її якісним і кількіс-ним складом та обчислювати масову частку елемента за формулою речовини (9-ий клас — 12,4 %). Низькі результати виконання завдання можуть свідчити про низький рівень орієнтування учнів в періодичній системі хімічних елемен-тів (визначення відносної атомної маси), брак уміння обчислювати відносну молекулярну масу речовини за її формулою. Для виправлення такої ситуації необхідно відпрацювання цих дій до набуття в учнів стійких навичок під час вивчення перших тем програми 7-го класу. У перший рік вивчення нового пре-дмета «Хімія» за навчальним планом 11-річної школи передбачено 2 години на тиждень, що є методично значно ефективніше, ніж одна за чинною програмою 12-річної школи. З іншого боку, учителі, які працюють перший рік за новою програмою, можуть також не враховувати певні особливості нової програми та її відмінності від попередньої. Не всі вчителі змогли змінити й удосконалити методики викладання, що позначилось би на ефективності та якості навчально-го процесу в умовах викладання предмета один раз на тиждень. Варто також тут зазначити, що вчителі не забезпечені якісною методичною літературою за новою програмою, бо вона впроваджується у ЗНЗ лише перший рік. Іншою причиною, на нашу думку, є недостатня кількість тренувальних вправ для фор-мування навичок розв’язування розрахункових задач.

5. Загальна характеристика результатів анкетування учнів і вчителів

хімії, учасників дослідження

Розв’язання проблеми якості хімічної освіти залежить насамперед від фор-

мування в школярів зацікавленого ставлення до вивчення хімії й усвідомленого прагнення здобути знання з цього навчального предмета. Тому одним із показ-ників ефективності організації навчального процесу є сформованість в учнів 8-х і 9-х класів інтересу до хімії.

Чи цікава хімія як навчальний предмет школярам?

35

Відповідно до навчальної програми з хімії для 11-річної та 12-річної шко-ли учні 8-х і 9-х класів на час тестування другий рік вивчали цей предмет. Тому важливо було дослідити, чи однаково сформовано інтерес до хімії як навчаль-ного предмета в учнів 8-х і 9-х класів, які навчаються за різними програмами. Результати анкетування засвідчують, що учні 8-х класів мають вищий показник мотивації щодо вивчення хімії, ніж учні 9-х класів («хочу здобути ґрунтовні знання»), організація навчального процесу на уроках хімії у 8-х класах більше сприяє бажанню до самоосвіти школярів (прагнення вивчати додаткову літера-туру та виконувати домашні завдання(таблиця 5.1).

Таблиця 5.1 № Відповіді учнів 8-й клас 9-й клас 1 Мені подобається вивчати хімію 60,6% 51,5% 2 Я хочу здобути ґрунтовні знання 70% 55% 3 Я читаю додаткову літературу з

хімії 26,2% 23,8%

4 Я з інтересом виконую домашні завдання

66,1% 66,1%

Порівняльний аналіз відповідей на запитання анкет із результатами тес-

тування (гістограми 5.1–5.6) дає підстави стверджувати, що учні 8-х класів, яким подобається вивчати хімію, мають кращі навчальні досягнення з предме-та, легше й більш усвідомлено сприймають і засвоюють навчальний матеріал, більше схильні до самоосвіти.


36




37



Інтерес школярів до навчального предмета позитивно корелює з успіш-

ним засвоєнням навчального матеріалу. Навчальний матеріал за новою програмою для 12-річної школи ефектив-

ніше впливає на розвиток у школярів інтересу до вивчення хімії. Пояснити це можна тим, що нова програма для 12-річної школи націлена переважно на роз-виток в учнів уміння практично застосовувати теоретичний матеріал. Про це зазначили більшість опитаних учителів, які працюють у 8-х класах.

47,6% восьмикласників і 42,2% дев’ятикласників відповіли, що вони ви-користовують набуті знання з хімії в повсякденному житті. Застосування знань на практиці забезпечує міцне запам’ятовування, надає школярам упевненості, спонукає до подальшої пошукової діяльності. Це є джерелом формування на-вчальної мотивації. Чим частіше учні застосовують на практиці теоретичні

38

знання, тим вищий рівень усвідомленого навчання й інтересу до вивчення хімії. Результати анкетування учнів 8-х класів наведено на гістограмах 5.7–5.9.




39

Організація практичної діяльності учнів 8-х класів на уроках і в позаурочний час дає можливість їм конкретизувати й поглибити теоретичні знання, а отже, полегшує процес навчання (гістограма 5.10).


Отже, майже половина учнів 8-х класів зазначає, що застосовує набуті те-оретичні знання з хімії в життєвих ситуаціях. Саме ця категорія респондентів виявляє більший інтерес до вивчення хімії, такі учні якісніше опановують на-вчальний матеріал, прагнуть поглибити свої знання з предмета.

Виокремимо ще кілька факторів, що сприяють розвитку інтересу до на-вчального предмета:

• зміст навчального матеріалу; • оволодіння навчальними діями.

Зміст навчального матеріалу

На думку опитаних учителів, матеріал підручника автора Попеля П. П. найкраще відповідає вимогам нової програми (гістограма 5.11).


40

Аналіз результатів засвідчує, як впливає зміст навчального матеріалу на

успішність учнів 8-х (гістограма 5.12) і 9-х класів (гістограма 5.13). Гістограма 5.12


У більшості обстежених шкіл м. Києва в 7-х, 8-х класах хімію вивчають

за підручником автора Буринської Н. М., і тільки близько 30% вчителів викори-стовують підручник автора Попеля П. П.

Оволодіння навчальними діями

За результатами опитування, переважна більшість учнів зазначили, що вміють правильно виконувати й оформлювати практичну роботу, а також визначати валентність.

Варто зазначити, що 65,8% восьмикласників (53,7% дев’ятикласників, які навчаються за програмою 11-річної школи) розуміють, як треба розв’язувати задачі, 65,8% учнів 8-го класу й 59,5% учнів 9-го класу вказали, що також уміють їх розв'язувати. Отже, закономірною є кореляція між рівнем розуміння

41

учнями способів розв'язання задач, визначенням валентності атомів у речовині та сформованістю відповідних умінь учнів 8-х і 9-х класів.

Чинники, що впливають на розуміння учнями навчального

матеріалу Успішне оволодіння навчальними діями відбувається за умови, що учні

розуміють навчальний матеріал. Тільки 54,0% восьмикласників і 52,2% дев’ятикласників відповіли, що

завжди розуміють пояснення вчителя. З результатів анкетування випливає, що чим повніше учні розуміють

пояснення вчителя, тим якісніше відбувається процес опанування навчального матеріалу та засобів оперування ним (гістограми 5.14–5.16).



42


Розуміння навчального матеріалу полегшує його засвоєння (гістограми

5.17–5.19). Гістограма 5.17


43


Проаналізуймо кілька чинників, які впливають на розуміння учнями

навчального матеріалу. Приблизно по 60% всіх опитаних учнів 8-х і 9-х класів зазначили, що,

пояснюючи новий матеріал, учитель ілюструє його прикладами з життя. Перенесення теоретичного матеріалу в площину образно-предметного сприймання учнів та підкріплення абстрактних понять, положень конкретними фактами, прикладами, зразками відповідно до їхнього життєвого досвіду полегшує процес сприймання учнями навчального матеріалу, формує інтерес до хімії (гістограми 5.20–5.21).


44


Форми, методи, види навчання на уроці Розуміння навчального матеріалу, свідоме його засвоєння залежить від

організації навчально-виховного процесу, керування пізнавальною діяльністю учнів, застосування учителем різних методів навчання. Згідно з відповідями вчителів, переважна більшість із них визначають найважливішими і дієвими для формування предметних компетенцій інструментарій для вимірювання та хімічний дослід (гістограма 5.22).


45



46

Наведені дані на гістограмах 5.23, 5.24 засвідчують: використання тестових і комп’ютерних технологій для навчання, розв’язання проблемних ситуацій на уроках, навчання учнів алгоритму дій, проведення школярами нескладних хімічних дослідів удома, організація роботи з додатковою літературою ефективно впливають на підвищення рівня навчальних досягнень школярів і формування інтересу до хімії, тому що саме ці види діяльності забезпечують активну самостійну творчу діяльність, під час якої учні досліджують, роблять свої «відкриття». Це сприяє глибокому й міцному засвоєнню навчального матеріалу.

Варто зазначити, що тільки 43,9% вчителів організовують роботу з додатковою літературою, 35,3% використовують комп’ютерні технології навчання, приблизно 60% педагогів розв’язують на уроці проблемні ситуації, навчають учнів алгоритму дій, необхідних для виконання завдань. Найактивніше застосовують такі види роботи вчителі вищої категорії та вчителі з педагогічним званням і стажем педагогічної роботи понад 10 років. Хоча частіше навчають учнів алгоритму дій та використовують комп’ютерні технології учителі зі стажем роботи від 5 до 10 років.

Поліпшує процес розуміння навчального матеріалу також і організація різних видів самостійної роботи учнів як на уроці, так і в позаурочний час. 54,8% учителів організовують на уроках самостійну роботу з підручником.

Близько 35% восьмикласників та 32% дев’ятикласників зазначили, що вчителі заохочують їх самостійно опрацьовувати додаткову літературу з хімії, однак читають її трохи більше ніж 20% учнів. За результатами дослідження, самостійне здобування учнями знань із додадкових джерел розширює їх обізнаність із навчального предмета, активізує інтерес, поліпшує розуміння навчального матеріалу, полегшує процес його засвоєння (гістограми 5.25–5.28).

Отже, продуктивним стає тільки те навчання, що є результатом самостійної активної розумової діяльності.


47




48

61,1% учнів 8-го класу та 52,3% учнів 9-го класу цікаво виконувати домашні завдання. На думку 40% учнів, учитель пропонує цікаві домашні завдання. За результатами анкетування, інтерес до виконання домашніх завдань позитивно корелює з рівенем навчальних досягнень учнів (гістограма 5.29).


Отже, правильно організована самостійна позаурочна діяльність школярів

має не менше значення для опанування системою знань і засобами оперування ними, ніж активність учнів на уроках.

Оцінка учнями своїх навчальних досягнень Переважна більшість учнів зазначили, що їхні навчальні досягнення з хі-

мії не найгірші й не найкращі порівняно з іншими навчальними предметами. Лише 13% восьмикласників та 18% дев’ятикласників зазначили, що вони мають найгірші навчальні досягнення з хімії. Учні з високим рівнем навчальних дося-гнень із хімії (13% восьмикласників і 11% дев’ятикласників) краще за інших розв’язують задачі й визначають валентність атомів у речовині, добре розумі-ють пояснення вчителя та виявляють більшу зацікавленість у вивченні предме-та (гістограми 5.30–5.33).


49




50

50% учнів 8-го класу, 47% учнів 9-го класу задоволені своїми оцінками з хімії. Як демонструє гістограма 5.34, одним із факторів, що суттєво впливає на бажання навчатися, є бал навчальних досягнень. Хоча в підлітковому віці він вже не відіграє такого значення для розвитку пізнавального інтересу учнів, як у молодшому шкільному віці, однак реалізація прагнення підлітків самостверди-тися та самовизначитися часто можлива завдяки високим результатам навчан-ня, тобто оцінка діяльності школяра в підлітковому віці ще залишається важли-вим мотивом до навчання.


60% опитаних учнів у 7-му класі мали високі бали навчальних досягнень

із хімії, з них найбільший відсоток школярів, яким вивчати хімію легко й цікаво (гістограма 5.35, 5.36).

Гісограма 5.35

51


Варто зазначити, що 39,7% восьмикласників і 43,4% дев’ятикласників не

задоволені своїми балами навчальних досягнень. Причини труднощів, що виникають в учнів під час вивчення хімії 48,3% учнів 8-го класу і 42,2% учнів 9-го класу мають труднощі у

вивченні хімії, зокрема у визначенні валентності речовини та розв’язуванні задач з хімії. (8 клас ― гістограма 5.37; 9 клас ― гістограма 5.38).


52


Простежується пряма залежність: чим легше школярам дається вивчення

хімії, тим вищий рівень навчальних досягнень вони мають (гістограма 5.39).


Викликає занепокоєння той факт, що 45% всіх опитаних учнів указали,

що вони не розуміють навчальний матеріал із хімії. Як результат — у таких школярів не сформовані на достатньому рівні вміння й навички (гістограми 5.40, 5.41). Особливі труднощі викликає в учнів розв’язування задач (гістограми 5.42). Уміння розв'язувати задачі вимагає від школярів складнішої розумової діяльності.

53




54

54% опитаних учителів хімії відчували труднощі, працюючи з учнями 7-го класу. Більшість із них мають педагогічну категорію «спеціаліст» та стаж педагогічної роботи від п’яти до десяти років (гістограми 5.43, 5.44). Не викликає сумніву, що педагогічний досвід учителя ― вагомий фактор, що впливає на якість навчання.



Працюючи з учнями 7-го класу, учителі найбільші труднощі відчували,

застосовуючи тестові технології для навчання, проводячи хімічні досліди, розв’язують проблемні ситуації (гістограма 5.45). Треба зазначити, що такі види діяльності передбачають високий розвиток теоретичного мислення, ґрунтовної підготовки до виконання цих видів роботи. Хоча молодший підліток готовий до багатьох видів навчання як практичних, так і теоретичних, але теоретичне мислення на цьому віковому етапі є ще на стадії становлення.

55


Половина опитаних учителів вважає, що учням, які навчаються за

програмою 12-річної школи, засвоювати навчальний матеріал важче, ніж учням, які почали вивчати хімію з 8-го класу. Доцільно зауважити, що вчителі, незалежно від стажу педагогічної роботи й рівня кваліфікації, мають таку думку (крім учителів зі стажем до 5-ти років, що свідчить про їхній недостатній досвід) (гістограми 5.46–5.48).


56



Оцінюючи дві програми для 11-річної та 12-річної школи за різними по-казниками, більшість учителів зазначили, що в програмі для 11-річної школи краще враховано психічні особливості віку учнів, забезпечено більш доцільний розподіл навчального матеріалу за класами. За результатами, поданими на гіс-тограмах 5.49, 5.50, найбільш проблемне питання програми для 12-річної шко-ли ― недостатня кількість годин для засвоєння навчального матеріалу.

57



Тільки 42,4% вчителів погоджуються з тим, що хімію треба вивчати з 7-го

класу. 91% учителів до початку 2007-2008 н.р були ознайомлені зі структорою

та особливостями нової програми з хімії. У вчителів, ознайомлених з особливостями нової програми, більший

відсоток учнів, які навчаються на бали високого та достатнього рівнів (гістограма 5.51).

58


Згідно з відповідями вчителів, переважна більшість із них ознайомилась із особливостями організації навчання за новою програмою на районному семінарі вчителів хімії. Самостійно вивчали програму для 12-річної школи 51,8%, рекомендації МОН України щодо вивчення предмета ― 34,5% учителів. Як видно з гістограми 5.52, ефективним виявилося ознайомлення вчителів з особливостями нової програми на міських курсах післядипломної педагогічної освіти та самостійне вивчення вчителями змісту програми.


Безперечно, самостійне опрацювання програми дає можливість глибше й

ґрунтовніше вивчити нову інформацію. Варто зауважити, що на міських курсах

59

післядипломної педагогічної освіти ознайомилися з новою програмою 17,6% респондентів.

Чи змінили вчителі форми і методи роботи, працюючи за новою програмою?

За результатами анкетування, 79,8% педагогів змінили форми і методи роботи, що позитивно вплинуло на рівень навчальних досягнень учнів (гістограма 5.53).


Цікавим є те, що більшість учителів, які змінили форми й методи роботи,

вважають, що в програмі для 12-річної школи враховано співвідношення між вивченням теоретичного матеріалу і проведенням практичних робіт, навчальний матеріал відповідає віковим особливостям учнів, програма формує вміння застосовувати теоретичний матеріал у житті.

Головними причинами, що призвели до труднощів у роботі, на думку вчителів, були такі: неготовність учнів засвоювати матеріал із 7-го класу та складність навчального матеріалу (гістограма 5.54).


60

Отже, аналіз наведених на гістограмах 5.49, 5.50, 5.54 даних дає підстави

припустити, що в новій програмі недостатньо реалізується принцип доступнос-ті навчального матеріалу. Але, як зазначалося вище, результати за такими пока-зникам, як інтерес до вивчення хімії, опанування учнями навчальними діями, розуміння навчального матеріалу, бажання поглибити знання з хімії, свідчать про те, що ймовірною причиною труднощів є недостатня кількість годин для вивчення хімії.

6. Висновки за результатами дослідження Дослідження рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів

проведено відповідно до програми, поставлені цілі й завдання виконані повніс-тю.

Розроблено стандартизований інструментарій для проведення моніторин-гового дослідження рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х кла-сів, до якого вперше увійшли завдання прикладного характеру, аналогічні до тих, що їх використовують під час проведення міжнародних порівняльних мо-ніторингових досліджень рівня природничо-математичної освіти.

Відпрацьовано технологію та методологію проведення моніторингових до-сліджень рівня сформованості базових хімічних знань учнів 8-х класів.

Зібрано фактичний матеріал, необхідний для коригування змісту й процесу навчання хімії у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи.

Було доведено, що проведення оцінювання рівня сформованості базових хімічних знань учнів у формі тестування ставить усіх учнів у рівні умови та унеможливлює суб’єктивну інтерпретацію результатів.

Дослідження дало можливість оцінити рівень сформованості в учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва таких умінь:

• застосовувати знання з хімії для розв’язання стандартних програмових ситуацій;

• уміти застосовувати знання для проведення хімічних дослідів; • уміти писати рівняння хімічних реакцій; • уміти розв’язувати певні життєві ситуації з використанням знань з хімії; • уміти розв’язувати розрахункові задачі на обчислення масової частки

елемента в формулі речовини. Порівнявши результати виконання аналогічних завдань тесту учнями 8-х і

9-х класів, дослідження дало можливість оцінити рівень сформованості в учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, які навчаються за но-вою програмою, таких умінь:

61

• застосовувати набуті теоретичні знання з хімії для розв’язання стандарт-них навчальних ситуацій;

• застосовувати набуті теоретичні знання для проведення хімічних дослі-дів;

• застосовувати набуті теоретичні знання для написання рівнянь хімічних реакцій;

• використовувати набуті знання з хімії в певних життєвих ситуаціях. Результати виконання завдань тестового зошита дають підстави зробити

такі висновки: 1. В учнів 8-го класу базові знання за курс першого року навчання хімії

сформовані на середньому рівні: 52% тестованих виконали тест на бали середнього рівня, чверть — на бали початкового рівня, 19% — достат-нього, лише 2% восьмикласників мали високі бали навчальних досяг-нень.

2. В учнів 9-х класів базові знання за курс першого року навчання хімії сформовані на середньому рівні: 50% тестованих виконали тест на бали середнього рівня, 17% — на бали початкового рівня, 26% — достатньо-го, 6% дев’ятикласників отримали за виконання тесту високі бали на-вчальних досягнень, отже, можна стверджувати, що в учнів 9-х класів, які навчаються за програмою 11-річної школи, базові хімічні знання сформовані на вищому рівні порівняно з учнями 8-х класів.

3. Три четвертих обстежених учнів 8-х і понад 80% учнів 9-х класів готові до подальшого вивчення хімії.

4. Найвищі результати за виконання тесту у 8-х класах виявили учні ліцеїв і гімназій та спеціалізованих шкіл, у 9-х класах найкращі результати мають учні ліцеїв і гімназій.

5. Найкраще засвоїли обстежений матеріал тестовані Печерського й Шев-ченківського районів.

6. Проаналізувавши рівень сформованості навчальних дій учнями 8-х кла-сів, дослідження дійшло таких висновків: 6.1. Більшість учнів уміє визначати залежність між властивостями речо-

вин і їх застосуванням у побуті. 6.2. На достатньому рівні учні володіють умінням аналізувати тексти

для виявлення хімічних знань та аналізу описаних явищ і ситуацій. 6.3. Учні вміють складати формули речовин за валентністю та визначати

валентність елементів за формулами сполук. 6.4. Уміння спостерігати ознаки хімічних явищ та будувати послідов-

ність дій для проведення хімічних дослідів в учнів сформоване на середньому рівні.

6.5. Уміння розв’язувати розрахункові задачі на обчислення масової час-тки елемента в формулі речовини в учнів 8-го класу сформоване на початково-му рівні.

6.6. Результати виконання завдань визначають середній та низький рі-вень сформованості вміння складати рівняння хімічних реакцій, ідентифікувати

62

вивчені типи хімічних реакцій, розрізняти фізичні та хімічні явища, розуміти суть реакцій вивчених типів.

Результати анкетування учнів 8-х і 9-х класів та учителів, які викладають хімію у 8-х класах, дають підстави зробити такі висновки:

1. Навчальна програма для 12-річної школи більшою мірою, ніж програма для 11-річної школи розвиває у школярів інтерес до вивчення хімії, ба-жання поглибити свої знання й застосовувати теоретичний матеріал у по-всякденному житті.

2. Підручник автора Попеля П. П. найкраще реалізує програму 12-річної школи.

3. Переважна більшість учителів для формування предметних компетенцій використовують інструментарій для вимірювання та хімічний дослід.

4. Методичними кабінетами районних управлінь освіти та КМПУ ім. Б. Д. Грінченка проведена значна робота щодо ознайомлення учителів хімії з програмою для 12-річної школи: практично всім педагогам до початку 2007-2008 н.р. була надана інформація про структуру та особливості нової програми з хімії. За результатами дослідження виявлено такі закономірності щодо вивчен-

ня навчального матеріалу з хімії: • у 8-х класах, де вчителі суттєво змінили форми й методи роботи, значно

підвищився рівень навчальних досягнень учнів; • учні, яким подобається вивчати хімію, мають кращі навчальні досягнення

з цього предмета, вони легше та більш усвідомлено сприймають навчаль-ний матеріал, прагнуть до самоосвіти;

• чим частіше учні застосовують на практиці набуті знання, тим вищий рі-вень усвідомленого навчання й інтересу до вивчення хімії, тим сильніше бажання поглибити свої знання з предмета;

• усвідомлене вивчення навчального матеріалу впливає на якість формування уміння працювати з навчальним матеріалом; чим краще учні розуміють пояснення вчителя, тим якісніше йде процес опанування знаннями та засобами активного оперування ними;

• підкріплення абстрактних понять, положень конкретними фактами, прикладами, зразками полегшує процес сприймання учнями навчального матеріалу, формує інтерес до вивчення хімії;

• такі складові організації процесу навчання, як використання тестових і комп’ютерних технологій для навчання, створення проблемних ситуацій на уроках, навчання учнів алгоритму дій, проведення школярами нескладних хімічних дослідів удома, організація роботи з додатковою літературою, ефективно підвищують рівень навчальних досягнень учнів та формують інтерес до хімії;

• інтерес до виконання домашніх завдань позитивно корелює з рівенем навчальних досягнень учнів

63

Разом з тим результати дослідження виявили такі проблеми щодо викладання хімії у 8-х класах за програмою 12-річної школи:

• на середньому та низькому рівнях в учнів сформовані вміння складати рі-вняння хімічних реакцій;

• особливі труднощі у восьмикласників викликає розв'язування задач, сформоване на початковому рівні;

• половина опитаних учнів зазначають, що їм важко дається вивчення хімії; • 45% восьмикласників не розуміють навчальний матеріал із хімії; • учителі недостатньо приділяють уваги використанню на уроках

комп’ютерних технологій навчання, створенню проблемних ситуацій, навчанню учнів алгоритму дій при виконанні завдань, організації роботи школярів з додатковою літературою;

• найбільші труднощі вчителі відчувають, коли застосовують тестові технологій для навчання, проводять хімічні досліди, створюють проблемні ситуації;

• у переважної більшості учнів на низькому рівні сформовані навички ро-боти із завданнями на встановлення відповідності та правильної послідо-вності, а також відкриті завдання з короткою відповіддю;

• значна кількість учнів допустила помилки, заповнюючи бланк відповідей, таким чином дається взнаки відсутність навичок роботи з машинозчиту-ваними формами;

• найбільш проблемне питання програми для 12-річної школи, на думку вчителів, ― недостатня кількість годин для засвоєння навчального мате-ріалу (особливо у 7-му класі);

• ознайомилися з програмою 12-річної школи не всі вчителі (тільки половина опитаних учителів).

64

Додаток

Зразок тестового зошита

Виконуючи завдання, ти можеш у разі потреби скористатися таблицями, надру-

кованими в кінці тестового зошита

Час виконання роботи ― 45 хвилин

Завдання 1–14 мають по чотири варіанти відповідей, із яких тільки ОДНА

правильна. Вибери правильну відповідь і познач її в бланку згідно з ін-

струкцією

1.Познач, чому в акваріум треба заливати непереварену воду:

А непереварена вода містить менше мікроорганізмів; А

Б непереварена вода містить менше солей; Б

В у неперевареній воді немає отруйних речовин; В

Г у неперевареній воді більше кисню. Г

2.Прочитай уривок із газети:

«Під час вибуху газу в Дніпропетровську … постраждали будинки…»

Познач явище, яке відбувалося під час вибуху:

А геологічне; В біологічне; А

Б

Б хімічне; Г геохімічне. В

Г

3.На чернетці склади формулу речовини, яка містить атоми Алюмінію та Окси-

гену. Познач суму індексів у формулі:

65

А 4; В 3; А

Б

Б 2; Г 5. В

Г

4.Пригадай явище, яке відбувається під час приготування тіста для млинців, ко-

ли питну соду «гасять» оцтом. Познач ознаку явища:

А виділення жовтуватого газу; А

Б зміна забарвлення розчину; Б

В виділення безбарвного газу; В

Г утворення осаду. Г

5.Познач ознаку реакції горіння магнію:

А випадіння осаду; В зникнення запаху; А

Б

Б зникнення осаду; Г поява світіння. В

Г

6.Проаналізуй дані, наведені в таблиці.

Метал титан алюміній залізо цинк

Густина, г/см3 4,5 2,7 7,9 7,1

Познач, з якого металу краще виготовити грузило для риболовлі:

А алюмінію; В цинку; А

Б

66

Б заліза; Г титану. В

Г

7.Прочитай уривок із журналу:

«На території нашої країни залізо почали добувати ще скіфи в ІІ тис. д.

н. е. для виготовлення зброї.»

Познач, завдяки яким фізичним властивостям людина використовувала залізо в

давні часи:

А пластичне, легко кується; А

Б тугоплавке, легке; Б

В проводить електричний струм; В

Г притягується магнітом. Г

8.Познач ознаку реакції розкладу:

А реагентів більше, ніж продуктів; А

Б серед реагентів обов’язково є одна проста речовина; Б

В реагент завжди один; В

Г серед продуктів обов’язково є одна складна речовина. Г

9.На чернетці перетвори схему OHCuClHClCuO 22 +→+ на рівняння реакції. По-

знач суму коефіцієнтів:

А 6; В 4; А

Б

Б 5; Г 3. В

Г

67

Завдання 10–12 мають по ТРИ правильні відповіді. Вибери ТРИ правиль-

них відповіді і познач їх у бланку відповідей згідно з інструкцією

10.Скористайся періодичною системою хімічних елементів та познач ТРИ сим-

воли металічних елементів:

А Р Г H А

Б

Б Se Д Pb В

Г

В K Е Mg Д

Е

11.Познач ТРИ хімічних явища:

А випаровування води; А

Б горіння природного газу; Б

В жовтіння листя; В

Г відокремлення сиру від сироватки; Г

Д вітрова ерозія гірських порід; Д

Е скисання молока. Е

12.Познач ТРИ схеми реакції сполучення:

А CuOOCu →+ 2 А

Б ↑+→ 22NCAgAgCN Б

68

В OHSnClHClSnOH 2432 +→+ В

Г 32 CaCOCOCaO →+ Г

Д 3222 HNOOOHNO →++ Д

Е 2423 NOSOHHNOS +→+ Е

Завдання 13–15 мають на меті встановлення відповідності. До кожного ря-

дка, позначеного буквою, добери відповідник, позначений цифрою. Утво-

рену відповідність перенеси до бланка відповідей. Пам’ятай: до тверджен-

ня з 1 колонки можна використати тільки одну відповідь з 2 колонки.

Один приклад із 2 колонки має залишатися зайвим

13.Установи відповідність між двома колонками:

Приклад

А складна речовина; 1 молоко; А

Б суміш; 2 олівець; Б

В проста речовина. 3 сода; В

4 сірка.

14.Установи відповідність між двома колонками:

Частинка речовини Приклад

А йон; 1 I А

Б молекула; 2 e Б

В атом. 3 HCl В

4 +Na

69

15.Скористайся періодичною системою хімічних елементів та встанови відпо-

відність між двома колонками:

Характеристика атома Алю-

мінію

Числове значення

А відносна атомна маса; 1 -14; А

Б кількість електронів у атомі; 2 27; Б

В заряд ядра атома. 3 +13; В

4 13.

У завданнях16–17 установи правильну послідовність виконання дій, роз-

ташування понять, формул, характеристик. Першу дію, поняття, формулу,

характеристику познач цифрою 1, другу – цифрою 2, ... Послідовність цифр

упиши до бланка відповідей

16.На чернетці зроби необхідні обчислення. Познач послідовність розміщення

формул речовин у порядку зростання валентності першого елемента:

А 72OCl А

Б 2NO Б

В 52OP В

Г CaO Г

17.Познач раціональну послідовність розділення суміші олії та солі:

А зливання за допомогою ділильної лійки; А

Б відстоювання; Б

В випарювання; В

70

Г змішування з водою. Г

У завданнях18–20 виконай необхідні обчислення. У бланку відповідь за-

пиши числом, починаючи з першої клітинки

18.На чернетці склади рівняння реакції спалювання магнію в кисні повітря. Об-

числи та запиши суму коефіцієнтів.

Відповідь:

19.На чернетці склади рівняння взаємодії заліза з хлором. Обчисли та запиши

суму коефіцієнтів. Пам’ятай, що утворюється ферум(ІІІ) хлорид.

Відповідь:

20.Преципітат використовують у сільському господарстві як мінеральне добри-

во, поживним компонентом якого є Фосфор. Формула преципітату містить один

атом Кальцію, один атом Гідрогену, один атом Фосфору, чотири атоми Оксиге-

ну. На чернетці зроби необхідні обчислення та запиши масову частку Фосфору

(%) в цій речовині. (Відповідь округли до цілого числа.)

Відповідь:

Кінець тестового зошита

Documents

Аналітичний звіт - SUNIC...зміст курсу хімії 11-річної школи у 8-му класі становлять знання про початкові