88

Розділ VII

Створення баз даних для парламентів

ПАРЛАМЕНТИ ТА ІНФОРМАЦІЯ

Парламенти – це організації, котрі активно оперують інформацією та потребують її в значному обсязі. Збір, упорядкування, управління, поширення та збереження інформації є основою конституційних повноважень парламенту. Для того, щоб парламент отримував достатньо інформації у сучасному динамічному суспільстві, слід застосовувати багатосторонній підхід до визначення, управління та забезпечення доступу до основних ресурсів.

Основне завдання полягає у тому, щоб знайти інформацію, котра відповідає запиту депутата, визначити найкорисніше, упевнитися у тому, що користувач отримує правильне бачення документа, надати посилання до відповідної інформації з інших джерел, а також упорядкувати зібраний матеріал так, щоб члену парламенту було легко ним скористатися. Кваліфікований персонал, котрий ефективно використовує інструменти ІКТ та управляє контентом (наповненням сайту), є важливим для продуктивного управління внутрішньопарламентськими документами та інформаційними ресурсами, а також для забезпечення інформаційного потоку із зовнішніх ресурсів.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ

Персональні комп’ютери, бази даних, мережі та веб-мережа значно поліпшили доступ до своєчасної та авторитетної інформації, а також до досліджень та аналізу політичних проблем. У межах парламенту мережа Інтранет є основним механізмом для обміну інформаційними ресурсами. Мережа Інтранет є основою інформаційних сервісів, і може бути використана для досягнення багатьох цілей, наприклад, для передачі конфіденційних запитів про інформацію, надання додаткової безпеки персональним електронним скринькам, управління робочими документами, котрі переглядають перед опублікуванням. Мережі Інтранет є важливим ресурсом під час перемовин та для досягнення політичного компромісу.

Хоча різним країнам властиві різні способи організації та управління, все ж більшість парламентів має доступ до деяких послуг бібліотеки. Бібліотека та інформаційний центр є важливими для парламентів, оскільки вони прагнуть ефективно отримувати необхідну інформацію та проводити політичні дискусії. Бібліотекарі мають право доступу до цифрових ресурсів, можуть перевіряти надійність джерел, та визначати ті з них, котрі найповніше відповідають запитам парламенту та персоналу.

Використання інструментів ІКТ дає змогу краще інформувати законодавців про проведену діяльність та про можливі наслідки їхніх рішень. ІКТ забезпечують спілкування із фахівцями незалежно від місця їх перебування, тому ці технології можуть значно розширити обсяг інформації, знань і досвіду, що стосуються конкретного питання

89

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У БІБЛІОТЕКАХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРАХ

Результати відповідей на кілька питань стосовно бібліотек та дослідницьких центрів засвідчили, яку вагу мають бібліотеки та дослідницький персонал, забезпечуючи широке використання ІКТ у парламенті. Згідно із Діаграмою 7-1, 70% палат і парламентів мають автоматичні системи для управління бібліотечними ресурсами. Це найвища частка респондентів, котрі використовують програми ІКТ в інших сферах, окрім парламентських веб-сторінок.

Діаграма 7-1: Використання автоматичної системи для управління бібліотечними ресурсами, залежно від рівня доходу країни

Згідно із результатами опитування, близько 70% тих, хто користується автоматичними системами, також використовує веб-платформи. Ці системи дають змогу створювати каталоги інформації та проводити пошук у 90% випадків. Результати засвідчують, що багато парламентських бібліотек мають потужну інфраструктуру ІКТ, котра дає їм змогу упорядковувати та управляти матеріалами, і надавати ефективний доступ до них.

Зважаючи на таке велике значення бібліотек в управлінні та обміні інформацією, надання їм технічної підтримки є дуже важливим завданням. Хоча, зазвичай, підтримка ІКТ у бібліотеках здійснюється основним персоналом парламенту чи палати, у більшості бібліотек її надають власний технічний персонал та самі бібліотекарі.

90

Діаграма 7-2: Підтримка ІКТ у бібліотеках, залежно від рівня доходу країни

ДОСТУП ДО ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

70% палат і парламентів, котрі взяли участь в опитуванні, забезпечують Інтернет-доступ до електронних інформаційних ресурсів. Респонденти, котрі вказали наявність Інтернет-доступу до електронних інформаційних ресурсів, також зазначили, що він доступний депутатам (96%), персоналу (96%), та бібліотеці (88%). Менша кількість респондентів (62%) надають Інтернет-доступ для загального користування. У деяких парламентах публічний доступ до Інтернету надається лише в бібліотеці.

Згідно із результатами опитування, інформаційні ресурси в Інтернеті найчастіше охоплюють урядові веб-сторінки та бази даних (82%), парламенти інших країн (77%), безкоштовні інформаційні послуги (77%), та міжнародні організації (72%). Значна кількість палат, котрі надають Інтернет-доступ до електронних ресурсів, також опубліковують політичні журнали (66%) та наукові журнали (62%). Водночас лише 38% надають платні інформаційні послуги.

Окрім надання можливості пошуку в Інтернеті, 45% палат і парламентів мають портал, котрий створює та забезпечує доступ до Інтернет-ресурсів. Хоча створення Інтернет-порталів потребує великих зусиль кваліфікованого персоналу, ці портали є надзвичайно корисними для визначення інформації, котра стосується парламентів, та зменшення обсягу “інформаційного перевантаження”, яке часто трапляється, використовуючи Інтернет-пошук. Викликає здивування доволі велика частка (18%) палат серед країн із високим доходом, котрі не планують переходити від веб-сторінки до порталу.

91

Діаграма 7-3: Наявність порталу, котрий створює та надає доступ до Інтернет-ресурсів залежно від рівня доходу країни

ДОСТУП ДО ПОЛІТИЧНОГО ТА ЗАКОНОДАВЧОГО АНАЛІЗУ

Окрім персоналу бібліотеки та інформаційного центру, багато парламентів наймають фахівців із окремих галузей (за контрактом або на постійне місце праці), котрі проводять дослідження та аналіз політичних проблем для депутатів та комітетів.

Згідно із Діаграмою 7-4, 52% респондентів із країн із низьким доходом мають експертів із політичного аналізу, а у країнах із високим доходом ця частка сягає 79%.

Діаграма 7-4: Використання фахівців із окремих галузей для проведення дослідження та аналізу політичних проблем для депутатів та комітетів, залежно від рівня доходу країни

92

Три чверті респондентів, які користуються послугами експертів, також зазначили, що їхній аналіз доступний у цифровому форматі. У 54% випадків аналіз подається на парламентській веб-сторінці. Менша кількість респондентів (36%) також подає цей аналіз на веб-сторінці для громадськості.

Використання парламентської мережі Інтранет для доступу та розповсюдження бібліотечних та дослідницьких ресурсів може поліпшити доступ депутатів до даних персоналу. Проте менш ніж половина усіх палат має мережу Інтранет та використовує її з цією метою.

Діаграма 7-5: Використання парламентської мережі Інтранет для надання депутатам доступу до послуг бібліотечного та дослідницького персоналу, залежно від рівня доходу країни

Приклад послуг бібліотечної мережі Інтранет:

1. Доступ до вихідних матеріалів (дослідницькі роботи, інформаційні ресурси для слухань та промов, огляди преси/медіа тощо)

2. Доступ до статистичної бази даних виборчих округів 3. Доступ до зібрання корисних посилань (лінків) 4. Доступ до календаря визначних дат

ІКТ можна ефективно використовувати для надання інформаційних послуг щодо політичних проблем та законодавства, яке розглядається у парламенті. Хоча лише 34% палат і парламентів надають ці послуги, вони активно використовують ІКТ для досліджень та збору інформації, а також для підготовки та надання послуг. Водночас, велика частка парламентів серед країн із високим рівнем доходу не планує надавати такі послуги.

93

Діаграма 7.6: Надання інформаційних послуг щодо політичних проблем та законодавства, яке розглядається у парламенті, залежно від рівня доходу країни

Аналітики деяких парламентів готують короткий виклад або “коментар” щодо кожного законопроекту, котрий розглядається. Наприклад, дослідницький персонал бібліотеки Палати Общин Великобританії проводить аналіз законопроектів та оприлюднює його на своїй веб-сторінці.

94

Діаграма 7-7: Приклад бібліотеки Палати Общин Великобританії у дослідженні законопроектів, які перебувають на стадії розгляду

(Джерело: http://www.parliament.uk/publications/research.cfm)

Ефективне застосування ІКТ може поліпшити використання цих важливих документів. Наприклад, подання посилань на відповідні короткі огляди та аналіз поданих законопроектів при офіційних версіях законодавства та відповідних документів надасть повніше розуміння законодавства у стадії розгляду. Якщо використовувати відкриті стандарти документів, можливість подання посилань значно збільшиться.

Використання ІКТ покращує співпрацю між парламентським персоналом. У багатьох парламентах діяльність бібліотечного та дослідницького персоналу не завжди є гармонійною, злагодженою, з організаційного погляду, або зважаючи на їх інформаційні напрацювання — консолідованою. Із опитування стає очевидним те, що парламенти ще не повністю використовують технології, котрі можуть поліпшити цю ситуацію. Лише 30% палат і парламентів мають систему, яка підтримує співпрацю між бібліотечним та дослідницьким персоналом.

95

Діаграма 7-8: Використання системи, котра підтримує співпрацю між бібліотечним та дослідницьким персоналом, залежно від рівня доходу країни

ОБ’ЄДНАННЯ ТА УПОРЯДКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Великий обсяг інформації у цифрових форматах та нові технологічні досягнення розширюють можливості об’єднання інформації із різних джерел та пристосування її до потреб кожного користувача. Одним із прикладів є система “Томас” (“Thomas”), законодавча система, яку створив Конгрес Сполучених Штатів Америки для громадського користування. Завдяки інтегрованому підходу цієї системи користувачі можуть шукати конкретний законопроект і отримати не лише усі версії законодавчого акту, а й посилання на звіти комітетів, вступні статті, дебати щодо законодавчих актів, котрі проводилися у будь-якій із палат, поправки до законопроекту, будь-які дії Палати Представників або Сенату, огляди Дослідницького центру Конгресу (Congressional Research Service (CRS) ) при Бібліотеці Конгресу. В Інтранет-версії системи депутати та персонал мають доступ до додаткових посилань, наприклад аналітичних звітів Дослідницького центру Конгресу.

У системі “Томас” багато посилань створюють руками або за допомогою складного програмування. Проте ширше використання відкритого стандарту документів XML спростить автоматичне створення посилань за допомогою простіших алгоритмів. Сенат та Палата Представників США готують проекти для опрацювання законопроектів та інших законодавчих документів із використанням технології XML.

96

Діаграма 7-9: Приклад із системи “Томас” (“Thomas”) Конгресу США

(Джерело: http://thomas.loc.gov/cgi-bin/bdquery/z?d110:HR02272:|TOM:/bss/d110query.html)

Ще одним обов’язком парламенту є затвердження та контроль за поточним урядовим бюджетом.

Діаграма 7-10: Веб-сторінка Сенату Бразилії для відстеження федерального бюджету

(Джерело: http://www9.senado.gov.br/portal/page/portal/orcamento_senado)

Сенат Бразилії подає інший приклад використання посилань для розширення доступу до важливої інформації на парламентській веб-сторінці, котра відстежує федеральний бюджет

97

від моменту його створення і до стадії витрат. Ця сторінка є цінним ресурсом для підтримки роботи парламенту, поліпшення звітності та прозорості уряду. Веб-сторінка подає посилання до численних документів та інформаційних ресурсів, пов’язаних із бюджетом.

Важливим є використання відкритих стандартів документації у контексті створення інтегрованої бази парламентських даних. Оскільки дедалі більше законодавчих документів, таких як законопроекти, звіти комітетів, пленарні протоколи та голосування, записуються у цифровому форматі та позначаються тегами із використанням відкритих стандартів, значно зростають можливості створення автоматичних посилань на відповідні матеріали стосовно конкретного законодавчого документа.

АРХІВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Щоб створити надійну парламентську базу даних конче треба ефективно впорядкувати документи на всіх стадіях їх опрацювання. Одним із аспектів цього питання є архівне збереження цифрової інформації на майбутнє. Проте, здебільшого цій проблемі не приділяють достатньої уваги.

Коли парламенти оновлюють наповнення веб-сторінок, переходять із однієї законодавчої сесії до іншої; під час зміни керівництва парламенту, треба, щоб інформація, котра була доступна для громадськості в режимі он-лайн, не зникла і щоб вона залишалася доступною у майбутньому. Це ще одна сфера, де визначення методики та використання відкритих стандартів документації здатне поліпшити архівування цифрових парламентських записів.

На жаль, згідно із Діаграмою 7-11, менш ніж 30% респондентів мають методику постійного збереження цифрових ресурсів, а 49% планують або обговорюють її запровадження.

Діаграма 7-11: Наявність методики постійного збереження цифрових ресурсів, залежно від рівня доходу країни

Лише кілька палат мають систему цифрового архівування, а 82% забезпечують постійний доступ до цифрових ресурсів. Це позитивний результат, який свідчить, що коли парламенти зосередяться на проблемі збереження цифрових ресурсів та підготують відповідну методику,

98

то вони зможуть створити систему для підтримки цифрового архіву. Для досягнення цієї мети слід поєднати ІКТ із політичною волею та ефективним управлінням.

РЕЗУЛЬТАТИ

Для законодавчих установ велике значення має збір, упорядкування та об’єднання парламентських та зовнішніх інформаційних ресурсів таким чином, щоб створити парламентську базу даних. Потужна інфраструктура ІКТ у поєднанні з кваліфікованим бібліотечним та дослідницьким персоналом сприяють доступу депутатів до основних інформаційних ресурсів із законодавчого органу, інших частин уряду або різних зовнішніх джерел. Оскільки дедалі більше законодавчих документів та зовнішніх громадських ресурсів створюються з використанням відкритих стандартів документів, то поліпшуються можливості автоматичного створення посилань на матеріали, пов’язані із певним законодавчим документом. Ці можливості сприяють більш інформативним дискусіям щодо внесених законодавчих актів.

Широка база даних дає парламентам змогу зробити свою діяльність прозорішою, оскільки вона надає доступ до основних документів та дій парламенту. Що вичерпнішими та організованішими є ці інформаційні ресурси, то більші можливості медіа та громадськості для спостереження за парламентською діяльністю та розуміння значення й наслідків документів, котрі перебувають на стадії розгляду.

Результати опитування засвідчують, що бібліотечний та дослідницький персонал найбільше використовує ІКТ у своїй діяльності: при пошуку документів та іншої інформації, проведенні досліджень, підготовці звітів, і поширенні інформації. Окрім того, парламенти використовують Інтернет як основне джерело інформації для внутрішніх потреб та надання інформації громадянам. Отримані відповіді подають такі дані:

• 70% палат мають автоматичні системи для управління бібліотечними ресурсами, більшість з яких створені на основі веб-технології.

• 70% палат надають Інтернет-доступ до електронних ресурсів.

• Ці палати найчастіше надають такі ресурси: урядові веб-сторінки та бази даних (82%), парламенти інших країн (77%), безкоштовні послуги новин (77%), та міжнародні організації (72%). Значна кількість палат опубліковують політичні журнали (66%) та наукові журнали (62%).

• 45% палат мають портал, котрий організовує та надає доступ до Інтернет-ресурсів, а 36% планують створити такий портал найближчим часом. Проте 20% респондентів із країн із високим доходом зазначили, що не планують створювати портали.

• Хоча лише 34% палат надають інформаційні послуги щодо політичних проблем та законодавства, вони активно використовують IКT для досліджень та збору інформації, а також для підготовки та розповсюдження своїх здобутків та послуг.

• Серед респондентів, котрі мають експертів із конкретних галузей, три чверті зазначили, що їх аналізи доступні у цифровому форматі, а половина цих палат опубліковує ці аналізи на парламентській веб-сторінці. Проте невелика кількість респондентів публікує їх на веб-сторінці для громадськості.

•

•

•