Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниСумський державний університет

О. М. Медвідь

Лінгвістичний статус квантитативних одиниць:

парадигматична та синтагматична представленість

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

СумиСумський державний університет

2012

УДК 811.111’25ББК 81.432.1-3

М 42

Рецензенти:Ю. А. Зацний – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету;А. П. Мартинюк – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;А. О. Ходцева – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов ВНЗ УАБС НБУ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 1/11-5784 від 26.04.2012 р.)

М 42Медвідь О. М. Лінгвістичний статус квантитативних одиниць: парадигматична та синтагматична представленість : навч. посіб. / О. М. Медвідь. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 197 с. ISBN 978-966-657-424-7

Навчальний посібник підготовлений відповідно до типової програми, містить вправи, контрольні завдання, перелік перспективних тем дослідження, список рекомендованої літератури для подальшого вивчення.

Матеріали посібника мають надійну методологічну базу і призначені для широкого кола користувачів, які прагнуть удосконалити свої знання англійської мови та перекладацькі вміння, насамперед для науковців-філологів, а також для викладачів англійської мови і перекладу, магістрантів та аспірантів, які поглиблено вивчають різні лінгвістичні парадигми.

Підготовка навчального посібника «Лінгвістичний статус квантитативних одиниць: парадигматична та синтагматична представленість» зумовлена переходом викладання на кредитно-модульну систему та створення сучасних посібників для студентів філологічних відділень вищих навчальних закладів України. Це видання має на меті заповнити лакуни у навчальній літературі щодо вивчення квантитативних одиниць англійської мови.

УДК 811.111’25 ББК 81.432.1-3

© Медвідь О. М., 2012

ISBN 978-966-657-424-7 © Сумський державний університет, 2012

ЗМІСТ

С.Передмова.......................................................................... 4

1. Теоретична частина1.1. Парадигматична представленість квантитативних одиниць сучасної англійської мови. Польовий підхід у вивченні лінгвістичної категорії кількості……………………...Список літератури……………………………………………..

627

1.2. Реалізація принципу системності в лексико-семантичному полі кількості …………………………………..Список літератури……………………………………………..

2941

1.3. Функціональні особливості квантитативних одиниць сучасної англійської мови. Специфіка відбиття кількісних відношень об’єктивної дійсності в мовленні…………………...Список літератури……………………………………………..

4349

1.4. Функціонально-семантичне поле квантитативності………Список літератури……………………………………………..

5155

1.5. Сполучні можливості числівників ………………………..Список літератури……………………………………………..

5671

1.6. Специфікатор як прагмасемантичний компонент нумерального сполучення …………………………………….Список літератури……………………………………………..

7384

1.7. Якісно-номінативні характеристики квантитативних одиниць………………….……………………………………...Список літератури……………………………………………..

8597

1.8. Процес деквантифікації кількісних одиниць…………..Список літератури……………………………………………..

98108

1.9. ФСПК – засіб відображення наукових та емпіричних знань…………………………………………………………….Список літератури……………………………………………..

109118

Висновки……………………………………………………… 1192. Практична частина

Вправи ………………………………………………………… 130

Додатки………………………………………………………... 154

Ілюстративний матеріал………...…………………………….. 193

Список умовних скорочень ….................................................. 194ПЕРЕДМОВА

Пропонований навчальний посібник «Лінгвістич-ний статус квантитативних одиниць: парадигматична та синтагматична представленість» має довідково-навчальний характер і рекомендований для детального вивчення квантитативних одиниць англійської мови. Пізнання природи квантитативних одиниць має не тільки теоретич-не, але й прикладне значення. Системно-функціональний підхід, що запропонований до вивчення квантитативних одиниць, розкриває їх сутнісні характеристики, статус у системах мови й мовлення. Навчальний посібник складається з двох частин: теоретичної і практичної. У першій частині увага фокусується на вивченні теорії про систему мови й мовлення, про польовий підхід до вивчення мовних явищ, про поліфункціональність, про семантичну деривацію, про парадигматичні і синтагматич-ні відношення квантитативних одиниць. Перша частина посібника складається з 2 блоків: «Парадигматична пред-ставленість квантитативних одиниць сучасної англійської мови» і «Функціональні особливості квантитативних одиниць сучасної англійської мови», які містять теоретичні положення з питань: 1. Польовий підхід у вивченні лінгвістичної категорії кількості. 2. Реалізація принципу системності в лексико-семантичному полі кількості. 3. Функціональні особливості квантитативних одиниць сучасної англійської мови. Специфіка відбиття кількісних відношень об’єктивної дійсності в мовленні. 4. Функціонально-семантичне поле квантитатив-ності. 5. Сполучні можливості числівників 6. Специфікатор як прагмасемантичний компонент нумерального сполучення.

7. Якісно-номінативні характеристики квантитативних одиниць 8. Процес деквантифікації кількісних одиниць. 9. ФСПК – засіб відображення наукових та емпіричних знань.

Теоретичне обґрунтування природи квантитативних одиниць уможливлює виконання завдань, що подані у другій частині посібника. Практична частина містить серію вправ з релевантних питань, які розраховані на поглиблення вивчення семантичного наповнення, синтаксичного, епідигматичного та прагматичного буття квантитативних одиниць, їх функціональних характеристик і дискурсивного оточення. Посібник містить контрольні завдання, тести та вправи. Корисну інформацію подано в кількох додатках (результати статистичних досліджень щодо парадигматичної представленості квантитативних одиниць у словнику англійської мови, список англійських та американських одиниць виміру та їхніх умовних позначень з українськими відповідниками, англо-український словник фразеологічних одиниць із квантитативним компонентом та ін.). Подається наукова література, що рекомендована для кращого засвоєння та поглибленого вивчення матеріалу.

Матеріали навчального посібника мають надійну методологічну базу і призначені для науковців-філологів, а також для викладачів англійської мови і перекладу, магістрантів та аспірантів, які поглиблено вивчають різні лінгвістичні парадигми. Актуальність проблем, особливості методів репрезентації результатів лінгвістичних досліджень дозволяють використовувати його у навчальній роботі студентів. Отримані знання про системно-функціональні особливості КО можуть бути використані в теоретичних курсах з мовознавства, стилістики, лексикології, теоретичної граматики, у

практичних курсах англійської мови, а також під час написання курсових і дипломних робіт.

Автор висловлює подяку рецензентам за поради і зауваження, що сприяли покращанню змісту і структури посібника.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. ПАРАДИГМАТИЧНА ПРЕДСТАВЛЕНІСТЬ КВАНТИТАТИВНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ

АНЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1.1. Польовий підхід у вивченні лінгвістичної категорії кількості

На сучасному етапі лінгвістичні дослідження фокусують свою увагу на вивченні одиниць і структур мо- ви в руслі функціонально-комунікативної парадигми. Функціональний підхід розширює теорію мовних полів, що актуалізують дієвість принципу системності (ПС). Поняття поля належить до базисних понять у лінгвістиці. Польовий підхід довів свою ефективність при описі субсистем мови [1; 2; 4; 5; 7; 10; 16; 22; 23; 26; 27]. Польове моделювання концептуально-мовних операцій дозволяє аналізувати факти мови й мовлення за принципом «ціль – засоби», з’ясувати, які засоби має дана мова для досягнення певної комунікативної мети й у якому відношенні ці засоби перебувають один з одним.

Набір полів є відкритим списком, обумовленим як об’єктивною ієрархією змістів, так і безпосередніми цілями опису. Вивчення слів як найбільш значущих одиниць мовної системи в умовах кореляції з іншими словами має лінгвістичну традицію й термінологію. В XIX ст. М. М. Покровський висунув ідею систематизації лексики за допомогою використання тематичного принципу, звертаючи

особливу увагу насамперед на особливості словотвору, синонімію й полісемію [14]. І. Трир виділяє лексичні поля, утворені групою слів, що корелюють, виконучи значну роль у мовному аналізі [28]. Лексико-семантичні поля є об’єктом досліджень Ю. С. Степанова [15]. А. А. Уфімцева приділяє значну увагу лексичним парадигмам, вивчаючи смислові відношення слів за принципом опозиції значень у системі номінацій [19].

Інтеграція функціонального підходу з польовою методикою приводить до перегрупування мовних фактів на основі змістів, що виражаються, – незалежно від того, яким мовним рівням належать елементи мови, що виражають ці змісти. Так на стику різних наукових традицій утворилися поняття функціонально-семантичних, граматико-лексичних полів [5; 25], що стали центральними під час описання мовних явищ.

Функціонально-семантичні поля не перекривають усю сферу семантики в мові. Поряд з ними існують тематична представленість мовних знаків; термінологічні та ін. системи й т.п. У межах усіх цих об’єднань представлені менші угруповання типу лексико-семантичних груп, тематичних рядів та ін. Функціонально-семантичні поля (ФСП) відрізняються абстрактним характером значення, що виражається їх конституентами й характером засобів вираження цього значення, що знаходиться в основі кожного поля. У той же час рівень абстрактності домінантного значення змінюється залежно від того, чи виражене воно засобами граматики, словотвору, лексики й фразеології. Різний ступінь виразності домінантного значення інтегрує багатошарову периферію поля, а переходи його в інші домінантні значення створюють маргінальні суміжні поля [10]. Польовий опис мови сприяє пізнанню його системності, адекватному відбиттю його онтологічних властивостей. Класичним стало визначення поля як організованої

сукупності взаємодіючих різнорівневих засобів мови для вираження категоріальних значень тих або інших відношень [4] (яким і є мовне поле кількості).

Понятійною основою мовного поля кількості (МПК) є квантитативні відношення навколишньої дійсності. Структурно-функціональна модель поля кількості – МПК – підсумовує й узагальнює засоби й способи вираження лінгвістичної категорії кількості. Специфіка структурної організації МПК, яка дозволяє підійти до проблем класифікації форм, що служать для вираження вихідного поняття з погляду їхнього розподілу на ядерні й периферійні, виражається в ієрархічному характері складових його компонентів. У цьому розумінні МПК – це модель, що максимально відбиває системний характер мови. Поле складається з одиниць всіх рівнів – лексичного, морфологічного, синтаксичного й фразеологічного, що об'єднані архісемою «кількість». Актуальність виділення полів як моделей опису мовних явищ проявляється у властивій їм гнучкій діалектичній єдності змістовного й формального, що дозволяє глибше проникнути в процеси мовленнєвої діяльності [16, c. 17].

Квантитативність у мові представлена цілим арсеналом засобів, що утворюють МПК. Кожна його одиниця має специфічну потенцію, валентність, що реалізується в мовленні за певними канонами. Поле моделює те, що можна назвати нормою, яка виявляється на основі мовної поведінки людей, нормою, яка висловлює думку про правильність мовного вживання всіх носіїв мови [17, c. 29]. Мовна категорія кількості представлена в англійській мові історично сформованим комплексом різнорівневих засобів, у змістовному аспекті яких віддзеркалюються результати пізнання кількісних відношень буття. Семантичні компоненти мовних одиниць співвідносяться з логічним поняттям кількості. Сема кількості виступає загальною,

інваріантною ознакою й реалізується комплексом семантичних компонентів, утворюючи складну ієрархічну структуру семантичного поля. МПК складається з великої кількості значень, які мають загальний семантичний компонент, наприклад, величина, вага, місткість, висота, глибина, довжина й т.д. До мовного поля кількості належать одиниці, що реалізують значення кількості опорними й супутніми семами (рис. 1).

Конституенти мовного поля кількості

Граматичні категорії Лексеми МПК Морфеми Словосполучення Фразеологічні одиниці

Рисунок 1Функціонування квантитативних одиниць англійської

мови парадигматично й синтагматично обумовлене. Серед морфологічних засобів вираження кількості особливе місце займає категорія числа. Парадигма множини іменників указує на невизначену кількість позначуваних предметів, що експлікується за допомогою форманта -s (tables, theatres). Множинність на синтагматичному рівні може конкретизуватися шляхом розчленованої номінації (No service in Alaska, Canada, Hawaii, and parts of the continental U.S.). Багато мов мають форму однини й множини, деякі – проміжні підкатегорії двоїстого, потрійного й паукального (незначного) числа. Міра й ознака якості знаходять своє вираження у формах граматичної категорії ступенів порівняння прикметників і прислівників (more beautiful, bigger). На морфемному рівні виділяються одиниці, що реалізують значення числа, множинності, одиничності, подвійності, зменшеності, збільшеності й т.д. (uni-, mono-, di-, bi-, poli-, - let, -іе).

Кількісні відношення об’єктивного світу виражаються й на лексичному рівні. У кожній мовній системі відокремлюється група слів, що співвідносяться з різними частинами мови і є номінаціями кількості, найчастіше це синкретизовані одиниці типу crowd, to increase.

На лексичному рівні особливо виділяються числівники. Числівники виражають абстрактну ідею числа, вони представляють своєрідний тип сполучення з іменниками. Числівники використовуються при рахунку дискретних одиниць і, таким чином, залучені до процесу прямої лічби (two books). Без них неможлива й непряма лічба у процесі виміру, тому що слова міри й ваги самі по собі не можуть виразити результати виміру (two acres of land).

Кількісні ознаки виражаються на рівні словосполучень (a cup of tea, a peck of troubles, an ounce of love) і речень (When two Sundays meet together). Загальним для всього арсеналу квантитативних засобів є їхня експліцитність, мотивування (явна й прихована), доступність для перцепції адресата.

Польова методика репрезентації семантичного континууму МПК може бути взята за основу під час дослідження мовних засобів кількості на парадигматичному рівні, зокрема при сегментації словника за характером компонентів кількісного змісту й виокремлення квантитативної лексики на понятійній основі. Це сприяє розкриттю об’єктивних, логічних і мовних аспектів категорії квантитативності, дає можливість глибше зрозуміти відношення: точне :: неточне, неточне :: невизначено-точне, неточне :: приблизна кількість.

Системний аналіз словника допомагає конкретніше представити змістовні типи МПК, для вивчення яких велике значення має пошук кореляцій – взаємозалежних ознак-координат. При з’ясуванні співвіднесеності мовних одиниць

із полем кількості особливе місце посідає компонентний аналіз, що припускає виділення опорних і супутніх сем кількості. Процедура знаходження семантичних ознак зводиться до аналізу значеннєвої структури мовних одиниць. Компонентний аналіз являє собою процес інтеграції й диференціації, виявлення загальної, інваріантної семи кількості і її варіантностей, для яких перша є семантичним тлом.

Диз’юнктивні опозиції різнорідних лексичних одиниць базуються в словнику на загальній інтегральній ознаці – здатності реалізувати квантитативну функцію, служити лексичним засобом позначення результатів пізнання кількісних відношень об’єктивного світу. Сфері словника належать лексичні засоби квантитативності, у семантиці яких виокремлюються числові (five, pair, dozen) й димензіональні (inch, foot, pound) компоненти. Як показує компонентний аналіз, слова виражають сему кількості по-різному.1. Числівники реалізують тільки сему числа, вони не обтяжені іншими семами (two (àpples), four (men)) .2. Денумеративи (XNum) реалізують значення кількості супутніми семами (QNum), зберігаючи при цьому основні категоріальні семи (X). Їм властивий синкретизм значення XNum= QNum + X (N, Adj, Adv, V, Pr) (табл.1). Таблиця 1 – Семантичний синкретизм денумеративів

Вид деривата

(XNum)

Сема кількості (QNum )

Категоріальна сема (X)

Приклади

N (Num) Q Субстантивність thousands, millionsAdj( Num) Q Якість tripartiteAdv (Num) Q Спосіб дії twice, hundredfoldV (Num) Q Процесуальність to treble, to tenPr (Num) Q Субстантивність оneself3. Іменники предметно-лічильної (score, brace) і сукупно-лічильної (a set, a collection) семантики виконують функцію числових показників і утворюють групу нумеральних (лічильних) слів. Ці слова обтяжені семами субстантивності й квантитативності.

Nс (counted) = N (субстантивність) + Q(c) (нумеральність )Лічильні слова типу dozen, score не тільки є кількісними

атрибутами, вони самі підлягають лічбі: dozen of eggs – two dozens; pair of boots – three pairs.4. Особливу групу становлять слова міри й ваги (мезуративи). Вони вживаються для позначення параметрів недискретних предметів – їхньої довжини, об’єму й ваги: acre, foot, pound, etc.Nm (measured) = N (субстантивність) + Q(m) (димензіональність).

Крім числівників, серед лексичних засобів вираження кількості виділяються й інші частиномовні одиниці.

Так, займенники реалізують значення одиничності (I, he, she), взаємності (each-other, one-another), тотальності (all), партитивності (any, some), сумарності (we, both) і т.п. Вибір квантифікатора обумовлений мовними співвідношеннями. Деяким із займенників властиве явище кількісної енантиосемії, реалізації тим самим словом різних кількісних ознак:

a different one ( only one ) another an additional one ( one more )

Сему кратності, повторюваності реалізує парадигматичний ряд ускладнених адвербіальних одиниць типу onсe, twice, manyfold, що виражають кількісні ознаки в точних і наближених оцінках.

Димензіональні й числові ознаки прикметників реалізуються в парадигматичних рядах, співвіднесених з точною або невизначеною кількістю: small :: big; unilateral :: multilateral far :: near; tripartite, etc.

Кількісні дієслова відрізняються семантичною компресією, особливим синкретизмом процесуальності й квантитативності. Вони утворюють парадигматичні ряди, що поєднують дієслова димензіонального змісту, які вказують на параметричні процеси збільшення або зменшення в

певному напрямку щодо об’єму, ваги й міри (to increase :: to decrease; to narrow :: to widen (V + Q indefinite), а також дієслова, об’єднані на основі числової семантики.

to pair, to double, to group, to heap.

( V + Q definite) ( V + Q indefinite )Іменники виражають значення кількості

багатоаспектно й різноспрямовано. За реалізованою загальнокатегоріальною функцією вони співвідносяться із групою лексичних квантифікаторів, утворюючи при цьому парадигматичні ряди на базі опозиційних семантичних ознак: одиничності й множинності (solitude :: multitude), великої й малої кількості (bit :: lot), тотальності й партитивності (number :: part) і т.п. Ці слова реалізують значення кількості супутніми семами, які розпізнаються при аналізі алонімів (семантичних множників).drove – a large number of animals moving or being drived together;number – a quantity, amount, the total or collection of persons, things, etc.;many – а large number (of );amount – 1) the whole, the total; 2) quantity;collection – a number of things brought together for study, etс.;total – whole, entire;quantity – amount, the property of things that can be measured in some way (size, weight, number) (OED).

Звертання до алонімів сприяє виявленню як загальної інваріантної семи кількості, так і її окремих репрезентацій. Семантичний компонент, що лежить в основі поля, так чи інакше має відношення до всієї його структури, специфічно реалізує його на різних рівнях. Залежно від віддаленості від ядра основне інваріантне значення слабшає, перекриваючись

іншими значеннями внаслідок перетинання різних полів мови (increase = димензіональність + + процесуальність). Мовне поле базується на спільності деякої інваріантної ознаки в семантиці взаємозалежних, обслуговуючих потреби комунікації засобів, і є змістовно орієнтованим поняттям, спрямованим на пошуки глибинних семантичних структур, що детермінують їхню поверхневу представленість. Мовне поле має велику евристичну силу, тому що виступає як ефективний інструмент класифікації й систематизації мовної емпірії. Польовий принцип припускає внутрішню якісну й кількісну стратифікацію конституентів на основі певних ознак і, отже, максимально повну реєстрацію мовних засобів.

Основою для співвіднесення одиниць із поняттям кількості служить категоріально-інтегральна сема квантитативності. Стратифікація на субсистеми (субполя) обумовлюється понятійною референцією. Глибинність комплексу (поля) визначається багатоповерхневістю, ієрархічністю його елементів, що реалізують на вертикальному зрізі гіперо-гіпонімічні відношення. Між конституентами суміжних ярусів проявляються привативні, родо-видові відношення. Інваріантною (родовою) є сема загальної кількості, а варіантними (видовими) виступають семи числа й величини. Родо-видові опозиції характеризуються відношеннями східчастої інклюзивності (табл. 2).Таблиця 2 – Стратифікація МПК за семантичним принципом

QuantityNumber Measure

Unit, amount, sum Weight, length, depth, area, capacityПерший ярус МПК є загальним, родовим стосовно

другого, який є одночасно видовим (стосовно першого ярусу) і родовим (стосовно третього). Другий ярус належить

до першого, третій – до другого як явище до своєї сутності. Третій ярус співвідноситься з першим опосередковано. Між одиницями горизонтального зрізу фіксуються еквіполентні відношення перетинання, включення: кількість (певна кількість :: невизначена кількість), певна кількість (число :: міра). Семантичний континуум МПК репрезентується двома фоновими семами числа й міри, які, у свою чергу, характеризуються гіпонімією (інклюзитивністю), включенням видових сем. Загальним семантичним множником для одиниць МПК є сема кількості. Мовні одиниці, співвіднесені зі значенням кількості, вибудовуються в ряди, які утворюють три послідовні семантичні залежності.

Розгляд слова як компонента структури мови дає підставу для визначення статусу слова в парадигматичних рядах мови. У лексичній парадигматиці відношення слів представлені за їхнім предметним значенням у межах тих або інших семантичних розрядів [20, c. 436]. Лексико-семантичне поле квантитативності (ЛСПК) – це складова частина МПК, у лексичних одиницях якого відбиті кількісні відношення об'єктивної та мовної категорій кількості. Поняття лексико-семантичного поля вужче за поняття мовного поля, у ЛСПК не представлені, на відміну від МПК, граматичний і морфемний рівні реалізації кількості. ЛСПК є сукупністю слів різних частин мови, об’єднаних спільністю значення, що виражається. Воно має типову структуру: «ядро – периферія», для якої характерна максимальна концентрація полеутворювальних ознак у ядрі й неповний набір цих ознак при можливому ослабленні їхньої інтенсивності на периферії [6].

У лексичній макросистемі будь-якої мови існують різні мікросистеми (понятійні й семантичні поля, лексико-семантичні, антонімічні й тематичні, термінологічні групи, синонімічні, гіпонімічні ряди), критерієм виділення яких служать як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні фактори.

Семантична група (СГ) становить певну мікросистему лексикону, інтегровану архісемою й предметно-логічними зв’язками. Під час вивчення СГ дослідники іноді обмежуються простою інвентаризацією лексем за типом назв предметів, артефактів, явищ і т.п., не звертаючи особливої уваги на внутрішньослівні й міжслівні зв’язки [20]. Але, оскільки системні зв’язки зовнішнього світу повинні знаходити системне відображення в значеннєвих структурах мови, є можливим вивчення семантичних зв’язків між елементами парадигматичної представленості [11; 24]. Критерієм ідентифікації СГ постає спільність родової ознаки – архісеми, у нашому випадку архісеми «кількість», що є ядром ЛСПК.

Вивчення субстанції (значення конституентів) і структури (зв’язків між значеннями) СГ дає можливість представити досліджувану частину лексики, зокрема квантитативну, як системну й структурну організацію. Польовий підхід сприяє диференціації мовних одиниць, поданню їх у групах синонімів, антонімів, гіпонімів як мікросистем, зв’язаних спільністю приватної диференціальної ознаки (або ознак), що є підставою для відмінності від якоїсь іншої ознаки, яка утворює іншу мікросистему в загальній лексичній системі мови [3, c. 32].

В основі ЛСПК лежать членимість лексики на понятійній основі, сегментація словника за характером компонентів кількісного змісту. Ґрунтуючись на аналізі словникових статей квантитативних лексем, можна виробити алгоритм визначення гіпонімічних відношень тієї або іншої СГ: 1) визначити набір семантичних ознак (далі СО), істотних

для системи даної групи, включаючи інваріантну семантичну ознаку (далі ІСО), що лежить в основі дискретної структури значення одиниць, а також

диференціальні семантичні ознаки (далі ДСО), що слугжать для розмежування одиниць за змістом;

2) виділити інваріант, що становить основу цієї групи;3) установити внутрішню структуру групи шляхом

зіставлення її елементів між собою за СО.Такий підхід валідний і у визначенні гіперо-

гіпонімічних відношень КО, об'єднаних архісемою «кількість».

Для досліджуваної СГ властиві семантичне споріднення, наявність загальних сем «число» і «вимір». Як показує аналіз словника, інтегральна ознака «кількість» є властивою всім КО англійської мови, що відповідає принципу побудови СГ – наявності загальної семантичної конкатенації (взаємного причинного зв’язку) її членів [13]. При конструюванні ЛСПК правомірним є метод східчастої ідентифікації значень за допомогою алонімів-експлікаторів (див. додаток, табл. A.1).

У лексикографічній практиці традиційно використовуються алоніми для тлумачення словникових одиниць, КО представлені в словниках у ригористичній системі дефініцій, наприклад:army – body of men trained and ready for war;body – a group of people;group – a number of persons or objects gathered together and considered as a whole; number – a quantity, amount, total or collection of persons, things, ideas, etc.;amount – the whole, the total;whole – every part of, all that there is of;total – whole, entire, etc. (OALD).

Дефініція здійснюється за рахунок конкретизації значення. Алоніми займають ліву позицію (body – group – number – amount– tatal – whole – quantity), служать засобом експлікації обумовленого кількісного слова. Вибірка КО зі

словників об’єктивується обов'язковою наявністю ЛСВ (алоніма) кількісної наповнюваності.

При селекції КО валідним є протиставлення лексичних одиниць за наявністю або відсутністю диференційних ознак, інтегральних і диференційних сем (ІС і ДС). Інтегральні семи є маркером при розподілі слів за групами. Зіставляючи слова cycle, autumn, future, hour, day, aeon, awhile, з одного боку, зі словами airport, Alaska, auditorium, з іншого, можна відзначити, що перша група слів поєднується ІС «час» («time»), а друга – ІС «площа» («area»), «місце» («place»), «розміщення» («location»), відповідно співвідносячи КО й СГ «простору» і «часу», тобто локально-темпоральної єдності (L + T). Як показує компонентний аналіз пояснювальних слів, КО інтегруються семою «кількість», що поєднує в собі просторові й часові характеристики.

У словникових статтях використовуються константні алоніми для експлікації темпоральних і локальних ДСО (див. додаток, табл.1).

youth – the period up to middle age;age – the length of time a person or thing has lived;period – any portion of time, etc. (OALD).

Часова ознака «time» – конкретизується за допомогою алонімів period, portion, age.

«age» – septuagenarian, major, junior, adult; «period» – age, armistice, forenoon, millenium, quarantine

(OALD).Локальна ознака як частина простору позначається за

допомогою алонімів типу depth, flight, height, way, spot (OALD).

У словнику А. С. Хорнбі “Oxford Advanced Learner`s Dictionary [29] квантитативна лексика представлена 27 гомогенними групами, що об’єктивуються ДСО (див.

додатки). Серед об’ємних парадигматичних рядів виділяються СГ: 1. «Group» – «part» («група» – «частина»):

1) alliance, ammunition, family, folk, suit, junta, grove;2) arm, detail, dose, atom, ghetto, half, item, loaf (OALD).

2. «Many» («much») – «little» («few») («багато» – «мало»):1) abundance, amount, bank, lot, flood, fullness, surfeit;2) bit, drop, nip, point, particle, speck, whit, tittle (OALD).

3. «Number» – «measure», «dimension» – («число» – «вимір»): 1) million, monocle, centenarian, decade, double, dozen, pair;2) age, adult, width, height, dimension, length (OALD).

Загальна ознака як інваріантне значення є основою опозиції, протиставлення здійснюється за диференційною ознакою семантичним компонентом – варіантним значенням [11, c. 14]. Виділення семантичного компонента вимагає особливого осмислення. Наприклад, відношення ДСО «ступінь прояву квантитативності (якості або дії)» до ІСО «кількість» опосередковане, але семантична конкатенація членів даної СГ, об’єднаної поняттям квантитативності за допомогою слів-ідентифікаторів, може спостерігатися за відсутності прямої кореляції: аche – a continuous pain;

acme – the highest point, the point of perfection;aspiration – strong desire, hope or longing (OALD).

Проміжні слова-ідентифікатори continuous, highest, perfection, strong підсилюють кількісне наповнення, реалізують дію принципу семантичної атракції. Квантитативна конкатенація може есплікуватися ланцюжком слів, що співвідносяться:

acme – the highest point, the point of perfection;high – extending far upwards, having a relatively big distance from the base of the top;distance – the amount of space between two points or spaces;amount – (of smth) a large quantity of smth (OALD).

В ієрархічній репрезентації ознак розпізнається дієвість логічних принципів [11]. Уся СГ як загальна семантична множинність значень складових її одиниць, розбивається на підмножини – семантичні підгрупи – (далі СПГ), які підлягають подальшому виділенню диференційних ознак. Проблематичними постають множинності з полісемантичними словами, ЛСВ яких співвідносять їх з різними підмножинами (СПГ) у межах загальної множинності (СГ).

abbey – 1) a building or group of buildings in which men or women live in a quiet and peaceful life in the service of god («room»); 2)the whole number of these men and women («group»)

(OALD).Об’ємність і багатомірність слова визначає неоднорідний

характер лексикону, що складається з елементів «різної величини, конфігурації й структурації» [12]. При цьому ЛСВ мовної одиниці беруть участь у різних мікросистемах (СГ у тому числі).

Складність зв’язків, що встановлюються між елементами лексичної системи, і відношень, участь ЛСВ у різних словникових угрупованнях утрудняють визначення меж лексичних мікросистем. Динамізм і відкритість лексичної системи, поява інновації ускладнюють використання системного підходу в постійному перерозподілі парадигматичних угруповань, у тому числі й квантитативної СГ [8, c. 49].

Аргументи, що наводяться, служать безпосереднім підтвердженням складної структуризації всього лексикону і його складових мікросистем. Асистемні явища обумовлюються функціональною переорієнтацією, що одночасно провокує й стимулює розвиток мови. Ці потенції іманентної структури мови приховуються в дієвості принципів адаптивності / мінливості [21].

Опозиційне зіставлення квантитативних одиниць словника [29], використання методу східчастої ідентифікації значення слова, аналіз словникових статей алонімів (див. додатки) дозволил и виділити на тлі інваріантної семи «кількість» ряд диференційних ознак, які лягли в основу 27 корелювальних СПГ: “quantity” – “many” (“much”) – “few” (“little”) – “number” – “group” – “container” – “part” – “unit of measurement” – “money” – “time” – “continuance” – “age”– “succession” – “area” (“space”) – “place”– “distance” – “order” – “direction” – “movement” – “measurement” – “largeness” – “size” – “form” – “room” – “decreasing” – “increasing” – “degree of quantity”. Ця мережа СПГ в основному формує лексико-семантичне поле квантитативності англійської мови (див. додаток, табл. A.2).

Важливим є статистичний атрибут, що припускає вираження «кількісних співвідношень між певними якостями» [17, c. 48]. Статистичні характеристики компонентів дозволяють визначити ступінь інтенсивності прояву тих або інших ознак розглянутих одиниць (зокрема квантитативних) і виявляють характер зсуву їхнього мовного навантаження. Статистичні параметри ЛСПК мають статус прикладних. У будь-якому об’єкті дійсності, включаючи й такі явища, як мова й мовлення, як відомо, якість і кількість відповідають одне одному. Даючи статистичну характеристику досліджуваним об’єктам, польовий підхід дозволяє виділити в кожній сфері комунікативно вагомі одиниці.

Серед виділених у словнику 27 СПГ найбільш представлені (за східчастим принципом) СПГ квантитативності з інтегрувальними семантичними ознаками: «група» («group») (1,2%), «число» («number») (0,57%), «вимір» («measure») (0,5%), «порядок розташування» («sequence») (0,7%), «частина» («part»)

(0,49%). Ці СПГ створюють навколоядерний простір ЛСПК (див. додаток ).

СПГ «число» займає не провідне положення в статистичній характеристиці на парадигматичній осі досліджень (див. додатки), але її доцентрова сила в МПК проявляється в словотворчій валентності й поліфункціональності на синтагматичній осі.

Статистичні характеристики показують, що кількість квантитативної лексики прямо пропорційно залежить від загальної лексичної наповнюваності алфавітного сектора словника: чим більше слів у секторі, тим більше КО (див. додаток А). Коефіцієнт КО (KQ) у лексиконі англійської мови в цілому становить 0,065. Дані отримані на основі статистичного аналізу словника А. С. Хорнбі «Oxford Advanced Learner`s Dictionary» [29], що містить близько 16 тисяч найбільш уживаних одиниць (див. додаток, табл. A.3). KQ був обчислений шляхом співвідношення квантитативної й неквантитативної лексики:

Q (квантитативна лексика) 942KQ = = 0,065. NQ (неквантитативна лексика) 14566

ЛСПК – система одиниць, що утворюють опозиційні ряди. В основі диз’юнктивної ознаки (опозиції) ЛСПК лежить квантитативна функція складових. Компонентний аналіз лексичних одиниць, об'єднаних семою квантитативності, показує, що вони в основному співвідносяться із просторовими й часовими характеристиками (Q = L + T) (див. додаток, табл. A.2, A.3), це відповідає загальному уявленню про категорію кількості у філософському плані. Об’єктивний, існуючий незалежно від людської свідомості матеріальний світ не можна зрозуміти без визнання вічності й невичерпності руху, а рух матерії відбувається в просторі й у часі. Всі види й форми матерії, що рухається, характеризуються кількісною визначеністю, тим «у речах і явищах, що підлягає виміру й рахунку» [10].

Аналіз алонімів з архісемою «кількість» («quantity»), що є ядром ЛСПК, підтверджує валідність цього визначення. Сема «кількість» сегментується в блоках «число» («number») і «міра» («measure»). Їхнє процентне співвідношення в лексиконі (0,57 і 0,5 відповідно) статистично верифікує вагомість у мові в цілому. СГ, у свою чергу, диференціюються за допомогою слів, що співвіднесені із загальним поняттям кількості та його окремих проявів. Семантичний континуум ЛСПК (Q) репрезентується фоновими інтеграційними семами «числа» і «міри», які вступають у відношення інклюзивності з видовими семами:gallon weight

measurefoot length Q

seven (7) number

eight (8)

Одиниці даного комплексу семантизують мовну картину світу (МКС) з боку її кількісної репрезентації: у множинностях, величинах, інтенсивності прояву ознак і т.д. Семантичне поле кількості ґрунтується на принципах чіткого включення, субординації, партитивності, опозиції, відкритості, ієрархічності, об’ємності, взаємозалежності, спільності інваріантної ознаки, сегментації за диференціальними ознаками [10, c. 43]. Відносно відкритий характер ЛСПК як лексичної системи мови, дифузність лексичного значення, наявність семантичного ядра із чітко виділеними диференційними ознаками й периферії з розмитими значеннєвими межами свідчать про постуловане заперечення можливості встановлення формальної процедури визначення значення слова й установлення чітких меж поля (ЛСПК зокрема). Методи компонентного аналізу словникових дефініцій і лексичних трансформацій дають

можливість виділити семантичні ознаки лексичного значення, але результати застосування даних процедур значною мірою залежать від суб’єктивного фактора і потребують корекції й додаткових уточнень.

youth = «тривалість» + «вік»; ambulance = «приміщення» + «площа»;advance = «напрямок» + «збільшення» + «гроші»;recurrance = «тривалість» + «збільшення».

Системне дослідження лексики (у тому числі й квантитативної) є необхідним рівнем функціонального дослідження, що дає можливість глибше вивчити сполучні й семарозвиваючі потенції КО, зокрема, і сутність динаміки МПК в цілому.

Кількісні характеристики об’єктивного світу, що проявляються в множинностях, величинах, відношеннях і властивостях предметів, явищ, процесів, лежать в основі формування філософських, логічних і мовних категорій кількості. Абстрактність розумових категорій кількості обумовлюється характером поступального пізнання світу від простого до складного, від конкретного до абстрактного.

Пізнавальна діяльність людини знаходить специфічне відображення у квантитативних одиницях, що інтегровані в особливу мовну підсистему. КО утворюють у сучасній англійській мові парадигму певної субстанції, структури з певними відношеннями. Системність відношень КО проявляється в їх похідності, опосередкованості щодо об’єктивного світу й розумових категорій, у їхній залежності від дії лінгвістичних і соціальних факторів.

Відповідно до принципу системності, що визнає об’єктивне існування відношень між явищами / фактами мови, КО в англійській мові виконують функцію кількісної представленості обчислювальних або вимірюваних об’єктів. Системність КО представлена широким спектром відношень: між обумовленим і визначальним, між лічильними словами й

мезуративами, між числівниками й лічильними словами й т.д.

Контрольні питання1. Як ви розумієте принцип системності у лінгвістиці?2. Поясність терміни «парадигматика» та «синтагматика».

Наведіть приклади парадигм та синтагм.3. Що означає польовий підхід у лінгвістиці?4. Наведіть приклади польового моделювання.5. Які субсистеми мови вам відомі?6. Поясність різницю між структурно-семантичним і

функціонально-комунікативним аналізом.7. Мова і мовлення – що спільного?8. Прокоментуйте ретроспективу становлення принципу

системності у лінгвістиці.9. Наведіть приклади тематичних, функціонально-

семантичних, граматико-лексичних та інших полів. Поясність основний принцип їх формування.

10. Назвіть імена вчених-лінгвістів, що займались і займаються проблемами польового моделювання.

11. Як можна поєднати польову методику з функціональним підходом?

12. Чим відрізняються ФСП від тематичних?13. Які особливості має маргінальна зона ФСП?14. Що є понятійною основою мовного поля кількості?15. Які мовні одиниці об’єднують мовне поле кількості?

Які мовні рівні?16. Доведіть ієрархічний характер компонентів МПК.17. Які семантичні компоненти наповнюють сему

кількості?18. Наведіть приклади морфологічних засобів вираження

кількості.19. Чи категорія множинності есплікується в англійській

мові лише за допомогою форманта -s (girls)?

20. Яку роль відіграє категорія ступенів порівняння в МПК?

21. Визначте семантичне наповнення лексичних одиниць crowd, to increase.

22. Зазначте особливості реалізації кількісних відношень об’єктивного світу на лексичному рівні.

23. Чому числівник більшістю науковців вважається ядром лексико-семантичного поля кількості?

24. Поясніть різницю між об’єктивним, логічним і мовним аспектами категорії кількості.

25. Назвіть основні частиномовні риси числівника.26. Визначте основні етапи компонентного аналізу.27. Наведіть приклади денумеративів. У чому їхній

синкретизм?28. Поясніть терміни «мезуративи», «лічильні слова».

Наведіть приклади.29. Які частини мови можуть мати сему кількості?30. Поясніть семантичну компресію в кількісних дієсловах.31. Прокоментуйте процес виділення інваріантної

(родової) та варіантної (видової) сем кількості при аналізі гіперо-гіпонімічних відношень ЛСПК.

32. Чим відрізняється ЛСПК від МПК?33. Як ви розумієте метазнак «семантична група»?34. Прокоментуйте процес визначення гіпонімічних

відношень тієї чи іншої семантичної групи.35. Проаналізуйте процес визначення гіпонімічних

відношень тієї чи іншої семантичної групи.36. Як ви розумієте семантичну конкатенацію? Чи

доцільний цей процес для побудови СГ?37. Наведіть приклади алонімічних рядів КО. Що є алонім?38. Чи є доцільним аналіз східчастої ідентифікації значень

за допомогою анонімів у межах ЛСПК?39. Чим можна пояснити семантичну спорідненість сем

«число» і «вимір»?

40. Яка роль інтегральних і диференційних ознак при конструюванні СГ?

41. Доведіть, що СГ є відкритим, динамічним парадигматичним угрупованням.

42. Які СПГ квантитативності є найбільш поширеними і створюють навколоядерний простір ЛСПК?

43. Яке місце в ЛСПК займає СПГ «число» і чому?44. Яку роль відіграють КО з просторово-часовими

характеристиками у ЛСПК? Чому?45. Назвіть принципи, на яких ґрунтується поле кількості.46. Чи можуть бути системні відношення КО реалізовані

на рівні мовлення? Як?

Список літератури1. Адмони В. Г. Полевая природа частей речи (на материале

числительных) / В. Г. Адмони // Вопросы теории частей речи на материале языков различных типов. – Л. : Наука. – 1968.–С. 98 – 106.

2. Бек В. К вопросу о семантической классификации функционально-семантических полей // Труды V Международного конгресса преподавателей.

3. Блох М. Я. Проблемы парадигматического синтаксиса (на материале англ.яз.): / М. Я. Блох // Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04/ М. Я. Блох; АН СССР, Ин-т языкознания. – М., 1977 –34 с.

4. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1983. – 208 с.

5. Бондарко А. В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1984. – 133 с.

6. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке/ З. Н. Вердиева. – М. : Высшая школа, 1986. – 118 с.

7. Гулыга Е. В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И.Шенделье. – М. : Просвещение, 1969. – 194 с.

8. Зубкова Л. Г. Лингвистические учения конца 18 – начала 20 в. / Л. Г. Зубкова. – М. : Ун-т дружбы народов, 1989. – 212 с.

9. Кабанова С. В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: дис. канд. філол. наук.: 10.02.04 / С. В. Кабанова. – Харків, 1997. – 196 с.

10. Категория количества в современных европейских языках [ред. кол.: В. В. Акуленко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева, Г. А. Синякова, М. М. Попович и др.]; отв.ред. В. В. Акуленко. – К. : Наукова думка, 1990. – 284 с.

11. Кузнецов А. М. Структурно-семантические параметры в лексике / А. М. Кузнецов. – М. : Наука, 1980. – 160 с.

12. Маковский М. М. Системность и асистемность в языке: Опыт исследования антиномий в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Наука, Гл. ред. вост. лит., 1980. – 209 с.

13. Медникова Э. М. О семантической обусловленности словарного толкования / Э. М. Медникова, С. С. Хидекель // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях. – Кишинев: Штиинца, 1982. – С. 129–135.

14. Покровский М. М. Избранные работы по языкознанию / М. М. Покровский. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – 382 с.

15. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства / Ю. С. Степанов. – М., 1985. – 211 с.

16. Тарасова Е. В. О дидактических аспектах теории языкового поля / Е. В. Тарасова, Л. Н. Черноватый // Вестник Харьковского ун-та. – 1992. – № 367. – С.13–20.

17. Тарасова Е. В. О соотношении полевой методики и прагматики в описании языка / Е. В. Тарасова // Вестник Харьковского ун-та. – 1991. – № 352. – С. 26–31.

18. Толковый словарь русского языка / под ред. Д. Н.Ушакова: в 4 т. – М. : Сов. энциклопедия, 1935. – Т.I. – 1562 с., Т.II. – 104 с., Т.III. – 1423 с., Т.IV. – 1499 с.

19. Уфимцева А. А. Лексическая номинация (первичная нейтральная) / А. А. Уфимцева // Языковая номинация. Виды наименований. – М. : Наука, 1977. – С. 5–85.

20. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики языка как системы / А. А. Уфимцева. – М. : Изд-во АН СССР, 1962. – 287 с.

21. Филин Ф. П. Противоречия и развитие языка / Ф. П. Филин // Вопросы языкознания. – 1980. – № 2. – С. 8–21.

22. Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти / С.О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 152 с.

23. Швачко С. О. Вступ до мовознавства / С. О. Швачко, І. К. Кобякова. – Вінниця, 2006. – 224 с.

24. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики / Д. Н. Шмелев. – М. : Наука, 1973. – 279 с.

25. Щур Г. С. Теории поля в лингвистике / Г. С. Щур. – М. : Наука, 1974. – 225 с.

26. Lass R. The Shape of English / R. Lass. – London, Melbourn, 1987.–384 p.

27. Lehrer A. Semantic fields and lexical structure /А. Lehrer. – London, 1974.–224 p.

28. Trier J. Das sprachliche Feld. Eine Auseinandersetzung / J. Trier Neue Jahrbucher fur Wissenschaft und Judenbildung. –1934. – № 10. – S. 428–449.

29. A. S. Hornby Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Сurrent English (fifth edition) / A. S. Hornby. – Oxford : Oxford University Press, 1995. – 1430 c.

1.2. Реалізація принципу системності в лексико-семантичному полі кількості

Системність квантитативної лексики осмислюється як частина загального лексикону за допомогою екстраполяції параметрів і ознак загальної теорії систем, що сходять до універсальних категорій, на конкретну підсистему. Визначення сутності системного підходу знаходить місце в роботах цілого ряду лінгвістів [2; 3; 4; 5; 9; 14; 20; 21; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 32; 33].

Відповідно до загальної теорії систем системний опис висловлює припущення про розгляд об’єкта як цілісного утворення, що певним чином складається із взаємодіючих елементів. Будь-який об’єкт матеріального або ідеального світу є об’єкт-система. Будь-який об’єкт належить хоча б одній системі; всі системи володіють емерджментними ознаками: вони обов’язково поліморфічні, асиметричні, суперечливі в одних відношеннях та ізоморфічні, симетричні, несуперечливі в інших; у них реалізовані всі або частина форм зміни, розвитку, збереження дії, відношення матерії [7].

Будь-яка система становить різноманітні зв’язки між явищами, що мають властивості об’єктивності й універсальності. Об’єктивність зв’язків, тобто їхня

незалежність від нашої свідомості, обумовлює й об’єктивність систем. З універсальності зв’язків, що позначають неможливість існування в природі повністю автономних субстратів, випливає універсальність систем. Це пояснює той факт, що будь-які об’єкти можуть бути представлені як деякі системи. Різноманіття типів зв’язків визначає й відповідне різноманіття типів систем, утворених за допомогою цих зв’язків. Саме основні принципи системного підходу дозволяють установити сутнісні ознаки системності [24], які більшою чи меншою мірою застосовні до словникового складу англійської мови, що об'єктивує можливість його системного опису.

Серед сутнісних ознак лексичної системи КО виділяються: 1) відносна неподільність (цілісність) її одиниць; 2) ієрархічність; 3) структурність; 4) відкритість; 5) мінливість; 6) динамізм. При розгляді конкретного змісту кожної з ознак щодо системи КО як частини загального лексикону англійської мови з’ясовується, що ці ознаки наповнюються специфічним змістом за наявності пріоритетної значущості одних і прихованої актуальності інших.

Цілісність системи КО проявляється в наявності закономірних зв’язків між конституентами, які забезпечують входження даної субсистеми в систему більш високого порядку – лексикону, при цьому поєднуючи в собі безліч мікросистем, що відбивають різноманітні характеристики складових одиниць. Q = Num + Xnum + Qc + Qm

(кв. лекс.) = (числ.) + (денумеративи) + (лічильні слова) + + (мезуративи)

Ця ієрархічність має структурну реалізацію у вигляді певної мережі відношень і зв’язків між її одиницями.

У МПК простежуються всі ті види відношень між мовними елементами, які властиві мовній системі в

цілому: відношення «засоби-функції», маніфестації, репрезентації (або варіантності), парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні (або дериваційні) відношення [8, c. 20]. Для системи квантитативної лексики характерна відкритість, тобто незамкнутість і безмежність, її можна подати у вигляді величезного списку одиниць, «і цей список буде нескінченним, але ніколи не стане вичерпним» [25, c. 31]. Відкритість – це невід’ємна властивість лексикону в цілому, що дозволяє йому в кожний відрізок часу відповідати конкретній ситуації екстрамовленнєвої реальності, що постійно трансформується. КО – це та частина лексикону, що проявляє найбільшу «чутливість» до науково-технічного прогресу й різноманітних соціальних факторів, піддається впливу індивідуальної мовної практики, оскільки здійснення мислення й спілкування неможливе без використання квантитативних характеристик. Як результат цього процесу з’являються нові одиниці міри, числа: ampere (A) (electric current); kelvin (K) (thermodynamic temperature); candela (cd) (luminous intensity); mole (mol) (amount of substance); radian (rad) (plane angle);steradian (sr) (solid angle), etc. (OED);quattuordecillion (Amer. – 1045;Brit. – 1084); vigintillion (Amer. – 1063;Brit. – 10120); centillion (Amer. – 10303; Brit. – 10600), etc.(NWD&TEL).

Ці особливості обумовлюють дієвість однієї з важливих властивостей мови – мінливості. Якщо в граматиці зміни відбуваються протягом тривалого періоду часу і, отже, не завжди доступні прямому спостереженню, то в лексиконі зміни відбуваються досить швидко, вони можуть зачіпати як окремі слова, так і цілі лексичні шари, результати цих змін (нові КО) не можуть не бути помітними й зареєстровані словником як відображення певної синхронної ситуації. Історичне вивчення КО показує, що ці

слова піддаються змінам, незважаючи на їх сутнісні й константні в певний період характеристики.

fathom розуміння (1604)

" руки, що охоплюють," міра довжини

міра глибини у деревообробній (1577) і гірничій (1778) (6 ft or 1.8 m) промисловості (OED)

Зміни, що відбуваються в лексичній системі, є результатом впливу зовнішніх і прихованих внутрішніх процесів. Слово – це живий організм, воно «саме в собі несе потенцію своєї зміни» [10, c. 154]. Розширення й звуження значення, спеціалізація, архаїзація, диференціація, асоціативні зміни обумовлені природою мови, її іманентністю [26], а також зовнішнім впливом на внутрішні процеси, що приводить до змін, які визначають динамізм усього лексикону й КО зокрема.

Мінливість обумовлює наявність численних асистемних явищ, поверхневий розгляд яких може привести до заперечення системності. Звертає на себе увагу той факт, що динамізм лексичної системи у цілому і МПК зокрема виражається у перерозподілі словотворчих типів, зміні лексичної валентності й синтаксичної сполучуваності, що проявляється неоднаково на різних ділянках. Тут доречно навести аргументацію, яка використовується в рамках теорії «ядро – периферія», що багато в чому пояснює механізм збереження системності об’єкта при постійних кількісних і якісних змінах, які відбуваються в ньому. Відповідно до цієї теорії для системи характерна максимальна концентрація системоутворювальних ознак у ядрі й неповний набір цих ознак при можливому ослабленні їхньої інтенсивності на периферії. Тому порушення системності в периферійній області, що приводять до змін, компенсуються стійкістю ядра. Цей механізм діє й у лексиконі, ядро якого лише поступово змінюється в часі, а периферія перебуває в

постійному русі, «нові одиниці додаються, а старі зникають з надзвичайною швидкістю в порівнянні з темпами зміни мови в цілому» [22, c. 125].

ЛСПК є яскравим доказом мінливості й динамізму [6; 11; 17; 18; 19; 23; 30; 31]. За відносної константності ядра ЛСПК – числівників, конституенти, що формують периферійну сферу поля, відзначені більшою мобільністю й схильністю до змін (рис. 2).

Рисунок 2Загальна теорія систем оперує валідними принципами

опису мови. Екстраполяція цих принципів на систему КО сучасної англійської мови є правомірною в руслі дослідження системних параметрів [15; 20, c. 53–160; 24] зазначеної системи.1. Упорядкованість / невпорядкованість. ЛСПК належить до впорядкованих систем, тому що воно містить набір моделей (свого роду шаблонів і кліше), завдяки яким у мові виникають конкретні мовні утворення, що несуть інформацію [16, c. 41]. Упорядкованість КО проявляється в можливості моделювання, формалізації їхніх структур, відношень і наповнюваності числівників: Numn = Num n-1 + 1 (семантична модель).Num + -th (дериваційна модель).Q = Num + Numn + Numс (модель ЛСПК).

2. Структурна точковість / структурна лінійність / структурна багатовимірність. Квантитативні слова утворюють структурно-багатовимірну систему, що проявляється, зокрема, в: синтагматичних відношеннях (two pound of bread); парадигматичних відношеннях (mile, foot, inch); епідигматичних відношеннях (four – fours, fourth, forty).3. Опосередкованість / неопосередкованість. Опосередкований характер КО об’єктивується самим характером мови, його залежністю від логічних і філософських категорій, від екстралінгвістичних факторів. Крім того, КО загалом та числівники й мезуративи зокрема у своєму статусі опосередковані одиницями алонімічного ряду їхньої терміносистеми: foot – 12 inches; yard – 36 – inches; inch – 1/12 foot, etc. (OALD). 4. Регенеративність, тобто здатність відновлювати елементи й відносини. Ця ознака релевантна КО, їхні значення розкриваються адекватно за допомогою алонімів у дефініціях словника: 8 furlongs 1 mile 1.609 kilometres /OED/5. Переривчастість, тобто здатність елементів до членування на більш дрібні одиниці (seventeen = seven + teen). «Мова у всіх своїх істотних пунктах має переривчастий характер і оперує дискретними одиницями. Можна сказати, що мова характеризується не стільки тим, що вона виражає, скільки тим, що вона розрізняє на всіх рівнях» [1, c. 25]. Ця ознака проявляється в ієрархічності ЛСПК, у дериваційних структурах, сполучній представленості.6. Цілковита надійність / ненадійність. КО належать до цілком надійних систем, які постійно вербалізують досвід пізнання кількісних відношень об’єктивного світу.7. Елементарність / неелементарність. Неелементарність КО полягає в тому, що вони включаються в інші різні субсистеми, утворюють дериваційні парадигматичні ряди (семантичні й структурні): one day; be all one to sb; one – horse race; twice, thrice, twos, threes (OED).

8. Детермінованість КО полягає в тому, що одні елементи системи визначають інші, визначають їхнє місце в системі: eleven – being one more than 10; two acres of land.9. Одношаровість / багатошаровість. Гомогенність / гетерогенність. Кількісні слова поєднуються в багатошарову й гетерогенну систему «як за якістю й складом елементів, шо входять до неї, так і за взаємовідношеннями одне з одним» [13, c. 137]. Це проявляється в складній організації МПК, конституенти якого реалізують розгалужену мережу системних відношень і є представлені в мікросистемах, що сполучаються і накладаються одна на одну.10. Первинність / вторинність. Квантитативна лексика як мікросистема мови в цілому належить до вторинних систем, які вербалізують за допомогою мовних одиниць результати пізнання кількісних характеристик об’єктивної дійсності.11. Унікальність. Унікальність квантитативної лексичної системи обумовлена прерогативою КО об’єктивувати й закріплювати соціальний досвід пізнання квантитативної реальності. Позначаючи просторову ознаку предмета, число є одним з основних моментів, необхідних для того, щоб предмет був об’єктивованим. «Як ця ознака поняття числа може бути зняте з поняття предмета й осмислене як самостійна категорія, що стає в міру свого концептуального оформлення номінативною базою для самостійної унікальної частини мови – числівника» [6, c. 143]. Із інтралінгвістичної точки зору домінантність числівника обумовлена тим, що всі інші квантитативні одиниці так чи інакше розглядаються саме стосовно того чи іншого числа, номінацією якого є числівник.12. Стабільність. Стосовно лексикону більш доцільно говорити про параметр стійкості, що властивий і ряду КО. Завдяки параметру стійкості за будь-якої зміни в системі завжди залишається незмінним певний комплекс елементів (перший десяток, наприклад), зберігаються найбільш

загальні принципи її будови, що й обумовлює наступність у розвитку КО. У мові «існує механізм обмежень і заборон, що загальмовує окремі зміни ступеня свободи й систематизує взаємодію мовних елементів» [7, c. 71]. Цей закон поширюється й на субсистему КО.13. Ланцюговий / неланцюговий характер зв'язку елементів. Квантитативні одиниці, які є частиною загального лексикону, створюють неоднолінійну систему; числівники співвідносяться, наприклад, з лічильними словами, іменниками, відзначеними дискретністю. Еat a peck of salt with somebody, a peck of trouble, it stands out a mile, miles better, not a hundred miles away (OED).14. Частковість / повнота. Ця властивість проявляється в аналізованій системі неоднозначно. З одного боку, це повна система, тому що системоутворювальні відношення встановлюються в ній за всіма системними ознаками. Але, з іншого боку, КО становлять відкриту систему для постійного поповнення інноваціями.15. Варіативність/неваріативність. КО створюють варіативну систему, складові якої при входженні в різні комбінації можуть відрізнятися наявністю супутніх ознак без втрати своєї тотожності. Існуючі в системі схеми (моделі), за якими утворюються конкретні словосполучення й слова, є інваріантами для конкретних утворень – варіантів, що вибудовуються лише в межах деякого припустимого для даної схеми варіанта, а для даної схеми кола одиниць [16, c. 43]. Особливість досліджуваної системи КО полягає в тому, що продуктивність варіювання її складових обмежена через оригінальність семантичного складу слова й приналежності великої кількості її елементів до терміносистеми, що відрізняється точністю, однозначністю, десинонімічністю, деемоційністю й лаконічністю. Варіативність може включатися в процес десемантизації, лексикалізації вільних сполучень у фразеологічні.

Two last of land – a thousand last of devils; a grain of diamond – a grain of sincerity; gallons of water – gallons of tears (OED).16. Однорідність/різнорідність функціонування. КО відзначені поліфункціональністю, реалізацією квантитативної, нумеративної, номінативної, комунікативної, експлікативної, когнітивної, гностичної, кумулятивної функцій. Функціональне навантаження КО представлене полярними вживаннями: з одного боку, як морфема (при словоскладанні), з іншого боку – як комунікативна одиниця: seven – teen; teens – the years of a person’s age from 13 to 19 (be in one’s teens)

КО є не набором різнорідних автономних елементів, а своєрідною єдністю взаємодіючих конституентів, властивості й функції яких корелюють із системоутворювальними, системопридбаними й системонейтральними властивостями всієї мовної системи [16]. Системоутворювальні властивості формують внутрішньосистемні зв’язки й відношення, а системонейтральні є несуттєвими для цих зв’язків. Системопридбані властивості, навпаки, з’являються в об’єкта тільки тоді, коли він стає частиною системи. У квантитативному лексиконі, зокрема, не завжди легко розмежувати ці властивості. Ситуація ускладнюється тим, що одні й ті самі властивості можуть бути як системоутворювальними, так і системонейтральними стосовно різних груп. Так, властивість частиномовної приналежності є системоутворювальними фактором для числівників, наприклад, і системонейтральним стосовно семантичних і асоціативних полів (МПК, наприклад). Прикладом системопридбаної властивості може служити рефлексивність, наприклад, еквівалентність елементів термінологічних груп. Однак вихід терміна за рамки тієї або

іншої терміносистеми знімає необхідність у рефлексивності й приводить до десемантизації.

Рound of flesh; inch by inch; grain of wheat in a bushel of chaff, etc. (AHCD).

Елементи кожної з лексичних мікросистем (квантитативної у тому числі) характеризуються своїми специфічними системопридбаними, системоутворюваль-ними, системонейтральними властивостями. Але поряд із цим, є загальні для всіх елементів фундаментальні властивості одиниць мови. Це – дискретність, лінійність, неоднорідність [7].

Дискретність, або переривчастість, – це здатність елементів лексикону до членування усередині його структури на більш дрібні одиниці, вона визначає потенційну можливість лексичної комбінаторики квантитативних одиниць як у плані парадигматики (відношення однорідних елементів лексикону в межах окремих його мікросистем), так і в плані синтагматики (відношення різнорідних елементів у процесі їхньої взаємодії в мовленні).

Властивість лінійності визначає форму існування елементів мови шляхом утворення конкретних систем із дискретних елементів (fif-teen, seven-ty). Слова, з’єднуючись за певними правилами, утворюють одиниці більш високого рівня, які також мають лінійний характер (six million and three hundred).

Неоднорідність – це загальна властивість елементів, що реалізує можливу завдяки властивості дискретності комбінаторику елементів у лінійних побудовах. Реалізація властивості неоднорідності одиниць різних рівнів робить їх незвідними, а рівні ієрархічності підпорядкованими один одному. КО становлять безліч відносно однорідних елементів, які мають свої відмінності. У цьому проявляється внутрішня неоднорідність.

Контрольні питання1. Поясніть різницю метазнаків «система» і «структура».2. Назвіть сутнісні ознаки лексичної системи КО.3. У чому проявляється цілісність системи КО?4. Як ви розумієте ієрархічність структурної реалізації

КО?5. Визначте чинники незамкнутості, безмежності системи

КО.6. Доведіть на прикладах мінливість системи КО в межах

ЛСПК і поза його межами.7. Що впливає на семантичну мобільність КО?8. У чому проявляється динамізм усього лексикону і КО

зокрема?9. Яка зона ЛСПК, на ваш погляд, є найбільш рухливою з

точки зору зміни семантичного наповнення?10. Які основні системні параметри притаманні ЛСПК?11. У чому проявляється упорядкованість ЛСПК як

системи?12. Доведіть, що ЛСПК є структурно багатовимірною

системою.13. Наведіть приклади мезуративів, числівників, у яких

проявляється опосередкований характер КО в цілому.14. Прокоментуйте процес регенерації КО за допомогою

алонімічних дефініцій словника.15. У чому проявляється дискретний характер

квантитативних елементів?16. У чому полягає неелементарність і дискретність самої

системи ЛСПК і МПК у цілому?17. Як одні КО системи детермінують позицію інших КО в

межах ЛСПК?18. Доведіть, що система МПК є одночасно гомогенною і

гетерогенною.19. Поясність, чому квантитативна лексика як

мікросистема є вторинною.

20. У чому полягає унікальність саме квантитативної лексичної системи і її ядра – числівника – зокрема?

21. Чи всі елементи ЛСПК можуть піддаватися семантичним змінам? Чому?

22. Які лексичні одиниці можуть бути потенційними конституентами ЛСПК?

23. Маргінальні зони яких полів перетинаються з маргінальною зоною ЛСПК?

24. Наскільки обмежені продуктивні можливості компонентів ЛСПК? Чому?

25. Поясність, що є десеманизація і лексикалізація КО.26. Яке функціональне навантаження виконує одиниця teen

у межах ЛСПК?27. Які функції можуть виконувати КО?28. Поясність різницю між системоутворювальними,

системопридбаними і системонейтральними властивостями мовної системи в цілому і ЛСПК зокрема.

29. Поясність здатність елементів МПК до дискретності на рівні парадигматики і синтагматики.

30. У чому проявляються неоднорідність, лінійність і дискретність компонентів МПК?

31. Наведіть приклади субкатегоріальних полів кількості.32. Які лексичні одиниці реалізують сему кількості (Q)?33. Наведіть приклади денумеративів, лічильних слів і

мезуративів (димензіональних слів).34. Які епідигматичні властивості притаманні лише

числівникам?35. Чим відрізняються епідигматичні властивості

лінгвальних слів і мезуративів від епідигматичних властивостей числівників?

36. Чим обумовлена доцентрова сила числівників у МПК?37. Що об’єднує опозиції «числівники – денумеративи»,

«числівники – мезуративи»?

38. Зазначте дистинктивні риси лічильних слів.39. Чим відрізняються денумеративні утворення? Наведіть

приклади.40. Чи можуть використовуватися мезуративи без

числівників? Які з них?41. Доведіть, що КО реалізують також когнітивну

функцію.42. Які вектори семантичних зсувів КО вам відомі?43. Які функції елементів ЛСПК залишаються поза межами

цієї системи і чому?

Список літератури1. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. – М. : Прогресс,

1974. – 447 с. 2. Блауберг И. В. Системный подход в современной науке /

И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Э. Г. Юдин // Проблемы методологии системного исследования. – М. : Мысль, 1970. – С.7–49.

3. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке/ З. Н. Вердиева. – М. : Высшая школа, 1986. – 118 с.

4. Голуб Ю. И. Системные отношения в словарном составе английского языка и их лексикографическое отражение: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Ю. И. Голуб. – Запорожье, 1998. – 209 с.

5. Евгеньева А. П. Определения в толковых словарях / А. П. Евгеньева // Проблема толкования слов в филологических словарях. – Рига : Изд-во Акад. наук ЛатССР, 1963. – С. 7–11.

6. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка) / С. А. Жаботинская. – М. : Наука, 1992. – 216 с.

7. Карпов В. А. Язык и система / В. А. Карпов. – Минск: Вышейш. школа, 1992. – 301с.

8. Кузнецова Э. В. Русская лексика как система / Э. В. Кузнецова. – Свердловск: Урал. гос. университет, 1980. – 88 с.

9. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений: Иллюзии и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.

10. Морковкин В. В. Лексическая многозначность и некоторые вопросы ее лексикографической интерпретации / В. В. Морковкин // Русский язык. Проблемы художественной речи. Лексикология и лексикография. – М. : Наука, 1981. – С.153–166.

11. Панфилов В. З. Философские проблемы языкознания. Гносеологи-ческие аспекты / В. З. Панфилов. – М., 1977. – 284 с.

12. Потебня А. А. Психология поэтического и прозаического мышления / А. А. Потебня // Хрестоматия по истории русского языкознания / Сост. Ф. М. Березин. – М. : Высш. шк, 1977. – С. 221–236.

13. Распопов И. П. Система языка и ее уровни / И. П. Распопов // Материалы по русско-славянскому языкознанию. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1976.– С. 134–144.

14. Садовский В. Н. Основания общей теории систем / В. Н. Садовский. – М. : Наука, 1974. – 279 с.

15. Скібіна В. І. Дисемінація національної мови та проблеми лексикографії: автореф. дис…. д-ра. філол. наук: 10.02.04; 10.02.02/ В. І. Скібіна // Київ. держ. лінгв. ун-т. – Дніпропетровськ, 1997. – 48 с.

16. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование / В. М. Солнцев. – М. : Наука, 1977. – 340 с.

17. Степанов Ю. С. Счет, имена чисел, алфавитные знаки чисел в индоевропейских языках / Ю. С. Степанов. – I // Вопросы языкознания. – 1989. – № 4. – С. 46–71.

18. Степанов Ю. С. Счет, имена чисел, алфавитные знаки чисел в индоевропейских языках / Ю. С. Степанов. – II // Вопросы языкознания. – 1989. – № 5. – С. 33–38.

19. Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса : Вид-во ОНУ. – 1999. – 116 с.

20. Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем / А. И. Уемов. – М. : Мысль, 1978. – 272 с.

21. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики языка как системы / А. А. Уфимцева. – М. : Изд-во АН СССР, 1962. – 287 с.

22. Чейф У. Л. Значение и структура языка: Пер. с англ./ У. Л. Чейф. – М. : Прогресс, 1975. – 430 с.

23. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти / С. О. Швачко. – Вінниця : Нова книга, 2008. – 128 с.

24. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности / Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1978. – 391 с.

25. Bolton W. F. A living language: The history and structure of English / W. F. Bolton. – New York: Random House, cop. 1982. – 460 p.

26. Burchfield R.W. The English language. – Oxford, New York: Oxford university press, 1985. – 196 p.

27. Jackson H. Analyzing English: An introduction to descriptive linguistics. – Oxford etc., 1980. – 140 p.

28. Jackson H. Words and their meaning / Н. Jackson – London, New York: Longman, 1988. – 280 p.

29. Langacker R.W. Language and its Structure: Some fundamental linguistic structure / R.W. Langacker. – N.York : Harcourt Brace Jovanovich, 1993. – 276 p.

30. Lass R. The Shape of English / R. Lass. –London, Melbourn, 1987.–384 p.31. Lehrer A. Semantic fields and lexical structure / A. Lehrer. – London,

1974. – 224 p.32. Оllmann S. Semantic Universals // Universals of language / Ed. by

S. H. Greenberg. – Cambridge, Massachusetts and London, England: The M.I.F. Press, 1966. – P. 217– 263.

33. Yule G. The Study of Language: An introduction / G. Yule. – Cambridge. : Cambridge university press, 1989. – 220 p.

1.3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КВАНТИТАТИВНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.3.1. Специфіка відбиття кількісних відношень об’єктивної дійсності в мовленні

У цей час використання функціонального підходу до мови знаменує собою нову парадигму у мовознавстві [2; 6; 8; 10; 19; 20; 21; 22; 26; 27; 28; 32]. Але осмислення теорії та практики мовознавства в їх безперервній зміні й становленні показує, що розвиток науки здійснюється за загальними законами діалектики. При переході від одного витка до іншого з’ясовуються й виявляються ті риси, які в зародковій формі існували раніше. Традиційно найважливішим положенням мовознавства був постулат про системність мови. На різних етапах розвитку науки більша увага приділялася то одним, то іншим ознакам мови, які методологічно осмислювалися.

Словники лінгвістичних термінів по-різному трактують значення функції. За О. С. Ахмановою, функція – це призначення, роль, що виконується одиницею мови при її відтворенні в мовленні [1, c. 506]. Е. Хемі під функціонуванням розуміє різні речі залежно від того, який лінгвістичний рівень мається на увазі [18, c. 251]. А Т. С. Марузо вважає, що у функції на противагу формі укладена та роль, яку член речення відіграє в граматичній структурі висловлення. У більш загальному смислі говорять, що лінгвістичний елемент виконує якусь функцію, коли він сприяє розумінню мовлення [12, c. 332].

В. В. Виноградов [5, c. 6] як «найважливіші суспільні функції мови» виділяв спілкування, повідомлення, вплив. Повідомлення – це та сама репрезентативна функція; вплив – апелятивна (функція заклику), а спілкування (комунікація) – синтез обох – і навряд чи має потребу в особливому виділенні [13].

Різні функції мови обслуговуються її різними елементами, у тому числі квантитативними. У сучасній лінгвістиці поняття функції вважається одним із базових. Існує два основних напрямки в розумінні функції : широке й вузьке (спеціалізоване). А. Е. Левицький визначає функцію з урахуванням її багатоплановості [11]. Функція виявляє собою вживання мовної одиниці (включаючи КО) у висловленні, узагальнене значення її форми й позиції як відношення між одиницями мови в процесі комунікації. Функція розгляда-ється як відносна властивість, що є обумовленою системою мови і проявляється в межах комунікації. Поняття функції містить у собі й механізми реалізації потенційних особливостей мовленнєвого знака в конкретних вислов-леннях. У центрі уваги, таким чином, перебуває аналіз властивостей мовних одиниць і відношень між ними. Такий підхід дозволяє системно описати мовні одиниці й відбиває діалектичний характер зв’язків, що

існують на певному етапі розвитку мови й нових креативних тенденцій, які змінюються з їх появою.

Функція КО у висловленні визначається насамперед як властивість, що відображає її характеристику як мовного знака. Оскільки існування мовного знака визначається у тривимірному просторі мови, а отже і функція як її невід-дільна властивість повинна характеризуватися з позицій категоріальної семантики, синтактики й прагматики. Семан-тична функція тісно переплітається із синтаксичною. Семан-тична функція служить способом категоризації немовних сутностей, синтаксична функція є контролем мовної одиниці в синтаксичній структурі висловлення. Прагматична функція мовних одиниць забезпечує адекват-ність пропонованої ін-формації [11, c. 101–105]. Такий підхід свідчить про готов-ність сучасного мовознавства до аналізу змін у системі мови, до реалізації мовних функцій.

Прагнення створити об’єктивну картину функціо-нування мовлення обумовлює необхідність для лінгвістів використовувати науково обґрунтовані знання про ціннісне освоєння дійсності, про суспільні відносини, про законо-мірності співвідношення мови й мовлення. Що стосується сутності поняття мовлення, то з безлічі його широких і вузьких трактувань, прагнучи уникнути неоднозначності, будемо розуміти мовлення як «говоріння», на відміну від поняття мовної комунікації – цілеспрямованого процесу, що проходить у визначених умовах, з певними результатами. У відомому значенні мовлення по відношенню до мовної діяльності/комунікації виконує ту саму функцію, що мова стосовно мовлення – елементи першого є матеріалом ство-рення іншого.

Людське мовлення – це найбільш складно організо-ваний і структурований вид життєдіяльності, що існує у світі. Вивчення принципів, за якими працює ця функціонально-адаптивна система, вважається одним із основних завдань

сучасної лінгвістики. Сприйняття мовлення як «розгулу» суб’єктивного, анархії неприборканих можливостей вербаль-ного самовираження, що традиційно корелювало із соссюрів-ським поняттям parole і хомскіанським поняттям «performance» [16, c. 174], починає витіснятися з початку 70-х рр. ХХ ст. новими уявленнями й підходами, загальною ознакою яких стає прагнення осягти й описати організований характер не тільки мови, а й мовлення.

Науковий аналіз [16; 17; 24; 23; 25; 26; 28; 29; 30; 31] незаперечно доводить, що за всієї своєї непередбачуваності й суб’єктивності людське мовлення є особливим видом діяльності, найвищою мірою структурованої, упорядкованої, організованої, регульованої, відтвореної, прогнозованої, тобто системної. При цьому, однак, мовлення завжди залишається поняттям суто антропоцентричним, тобто суб’єктивно детермінованим. «Говорячи, ми творимо, але при цьому граємо за правилами», як зазначає О. В. Тарасова [16: 168]. Існують докази на користь того, що навіть індиві-дуальні почуття й емоції людини системно організовані на когнітивному рівні [29, c. 308]. Говорячи, ми не завжди цю когнітивну систему усвідомлюємо, але завжди їй підкоря-ємося [17, c. 274]. Таким чином, мовлення системне тому, що є системно організованим на когнітивному рівні, соціаль-ному і мовленнєвому рівнях.

Мовлення – це не просте використання арсеналу звукових, морфолого-синтаксичних і лексичних засобів мови для вираження намірів, думок і емоцій, а особливий вид соціальної взаємодії – діяльність, що регульована певними правилами, яка вимагає від своїх учасників величезної кількості різноманітних знань (комунікативної компетенції [28]). Мовлення здійснюється не у вакуумі, а в контексті думки й знання. Мовлення кожного конкретного індивіда яскраво характеризує його суспільну свідомість і ту концеп-туальну систему, в рамках якої він мислить.

Системний характер мови, його динамічність прояв-ляються в процесі його функціонування. Під функціону-ванням регламентується вживання тих або інших мовних одиниць у висловленні, тобто реалізація ними своїх функцій [6, c. 73]. Рiзнорівневі мовні одиниці відображають навколишній світ у процесі функціонування, коли макси-мально проявляються їхні сутнісні характеристики. При цьому певну динамічність проявляє система в цілому через свої окремі компоненти, які потенційно здатні актуалі-зуватися в процесі функціонування по-новому, всупереч сформованим стандартам і нормам.

Під функціональною орієнтацією мовної одиниці мається на увазі використання її у висловленні в прототи-пічній функції, що є узуально закріпленою й екстрапольо-ваною в певній кількості різних контекстів [11]. Функціо-нальна орієнтація квантитативних одиниць, зокрема, знахо-дить своє відбиття в словникових даних, де, крім дефініцій, представлені потенційні показники лексем відповідно до їхньої семантичної валентності, а також частиномовної класифікації. Нетипове використання одиниць кількісної наповнюваності, як і будь-яких інших компонентів мовної системи, може не тільки утруднити акт комунікації, але й, з іншого боку, додати йому сильного емоційного заряду. В цьому випадку відбувається зміна функціональних характе-ристик мовної одиниці, тобто її функціональна пере-орієнтація [11], що проявляється в реалізації не характерних для неї стандартних функцій.

Функціональна переорієнтація – це реалізація мовною одиницею її потенційних функціональних, відповідно нових, узуально не закріплених граматичних і лексичних характеристик. Функціональна переорієнтація розглядається як особливий дериваційний процес, що не зв’язаний зі зміною форми мовної одиниці, а лише відбиває виконання у висловленні не характерних для неї раніше семантичних,

синтаксичних і прагматичних функцій. Переосмислення традиційної семантики, синтаксичних зв’язків, прагматичної спрямованості мовної одиниці і її знакова транспозиція є показником функціональної переорієнтації процесу, тісно пов’язаного, з одного боку, з людиною як мислячим, що пізнає світ, суб’єктом, так і, з іншого боку, процесу, що виникає лише в ході комунікації, в результаті актуалізації функцій – потенцій мовних одиниць – і є обмежений контекстом (широким і вузьким).

Квантитативні одиниці, підлягаючи закону функціональної орієнтації, можуть виконувати як властиві їм семантичні або прагматичні функції у висловленні, так і оказіональні.

Контрольні питання1. Поясність призначення метазнака «функція» у

лінгвістиці.2. «Функція» і «форма» – чи можуть вони існувати

окремо?3. Які функції мови за В. В. Виноградовим вважаються

найважливішими?4. На що потрібно звертати найбільшу увагу, вивчаючи

функціональні властивості мовних одиниць?5. Які аспекти лінгвістики звертають на себе особливу

увагу під час вивчення функцій КО?6. Як ви розумієте: 1) семантичну функцію КО;

2) синтаксичну функцію КО; 3) прагматичну функцію КО?

7. У чому є сутність поняття «мовлення»?8. Що спільного і різного між суто мовленням і поняттям

мовної комунікації?9. Що є мовлення з вашої точки зору? (дати свою

дефініцію).10. У чому проявляється динамічність системи мови на

рівні мовлення?

11. Як ви розумієте функціональну орієнтацію мовної одиниці?

12. У чому специфіка функціональної орієнтації кванти-тативних одиниць?

13. Прокоментуйте процес функціональної переорієнтації.14. Які лінгвістичні параметри мовних одиниць задіяні в

процесі функціональної переорієнтації?15. Чи є явище оказіональності результатом функціональ-

ної переорієнтації? Чому?

Список літератури1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова.

– М. : Сов. энциклопедия, 1966. – 607 с. 2. Бєлова А. Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті /

А. Д. Бєлова // Іноземна філологія. – Львів : Львів. нац. ун-т, 1999. – № 111. – С. 103–108.

3. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1983. – 208 с.

4. Бондарко А В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1984. – 133 с.

5. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – 614 с.

6. Денисенко С.  Н. Функціоналізм – одна з найважливіших парадигма-льних рис лінгвістики кінця ХХ – початку ХХІ ст. / С. Н. Денисенко. // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2000. – № 471. – С. 68–76.

7. Залевская А. А. Один из путей экспериментального изучения значений слов /А. А. Залевская // Актуальные проблемы лексико-логии: Тезисы докладов лингв. конф. – Новосибирск, 1969. – Вып. II, Ч. 1. – С. 31–35.

8. Категория количества в современных европейских языках [ред. кол. : В. В. Акуленко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева, Г. А. Синякова, М. М. Попович и др.]; отв. ред. В. В. Акуленко. – К. : Наукова думка, 1990. – 284 с.

9. Кругликова Г. Г. Языковая категория квантитативности и аспекты ее изучения / Г. Г. Кругликова // Филологические науки. – 1993. – № 3. – С. 77–84.

10. Левицький А. Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови / А. Е. Левицький //

Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2000.–№ 471. – С. 137–143.

11. Левицкий А. Э. Основные модели функциональной переориентации разноуровневых единиц современного английского языка / А. Э. Левицкий // Вісник Харків. нац. ун-ту. – 1999. – № 406. – С. 82– 88.

12. Марузо Т. С. Словарь лингвистических терминов / Т. С. Марузо. – М. : Иностр. лит., 1960. – 436 с.

13. Реформатский А. А. Введение в языкознание. – 4-е изд. (испр., доп.) / А. А. Реформатский. – М. : Просвещение, 1967. – 542 с.

14. Сусов И. П. Деятельность, сознание, дискурс и языковая система / И. П. Сусов // Языковое общение: процессы и единицы. – Калинин, 1988. – С. 7–13.

15. Тарасова Е. В., О дидактических аспектах теории языкового поля / Е. В. Тарасова, Л. Н. Черноватый // Вестник Харьков. нац. ун-та. – 1992. – № 367. – С.13– 20.

16. Тарасова Е. В. Когнитивные основания системной организации речи/ Е. В. Тарасова // Вісник Харків. держ. ун-ту. Сер. Романо-германська філологія. – 1999. – № 424. – С. 174–183.

17. Тарасова Е. В. Речевая системность в терминах лингвопрагматики / Е. В. Тарасова // Вісник Харків. нац. ун-ту. ім. В. Н. Каразіна. – 2000.–№ 471. – С. 2732– 79.

18. Хэми Э. Словарь американской лингвистической терминологии / Э. Хэми. – М., 1964. – 432 с.

19. Шевченко И. С. Историческая динамика прагматики предложения. Английское вопросительное предложение 16-20 вв. / И. С. Шевченко. – Харьков, 1988. – 168 с.

20. Berlo D. K. Process of communication / D. K. Berlo // – N. York: CUP, 1960. – 116 p.

21. Brown G. Listening to Spoken English / G. Brown. – London: Longman, 1977. – 264 p.

22. Brown G. Discourse Analysis /G. Brown, G.Yule. –Cambr. : CUP, 1996. – 288 p.

23. Chomsky N. Language and problems of knowledge: The Managua lectures / N.Chomsky. – Cambridge (Mass.), 1988. – 256 p.

24. Fillmore C. Frame semantics / C. Fillmore // Linguistics in the Morning Calm. Linguistic Society of Korea. – Seoul : Hanshin. – 1982. – P. 16– 23.

25. Goffman E. Frame Analysis / E. Goffman. – N.Y. : Harper and Row. – 1974. – 280 p.

26. Halliday M. A. K. Systems and Function in Language / M. A. K. Halliday. – London, 1976. – 272 p.

27. Halliday M. A. K. Introduction to functional grammar / M. A. K. Halliday. – London: Arnold. – 1985. – 208 p.

28. Hymes D. On Communicative Competence: Excerpts // Pride J. B., Holmes J. (eds.). Sociolinguistics: Selected Readings. – Harmondsworth, 1972. – P. 269– 293.

29. Labov W. Therapeutic Discourse / W. Labov, D. Fanshel. – N.Y. : Academic Press, 1977. – 216 p.

30. Lakoff G. The cognitive model of anger inherent in American English / G. Lakoff, Z. Kovecses // Cultural Models in Language and Thought. – Holland and Quinn (eds.), New-York: CUP, 1987. – 244 p.

31. Shiffrin D. Approaches to Discourse / D. Shiffrin. – Oxford : Blackwell, 1994. – 470 p.

1.4. Функціонально-семантичне поле вантитативності

Функціональна модель мови в цілому й, зокрема, функціонально-семантичні польові описи є черговим кроком у розумінні того, яким чином працює мова як засіб вираження думки. Функціональні аспекти цих описів дозволяють глибше проникнути в процеси взаємодії різнорівневих елементів мови під час породження й сприйняття мовлення. Орієнтація на функціональні об’єднання мовних елементів є перспективною при зіставленні мов. У межах синхронії ставляться нові завдання, у тому числі вивчення категоріальних ситуацій, що виражаються засобами функціонально-семантичних полів (ФСП), тобто типових розумових побудов [2, c. 99–120]. До того ж останніми роками з’явилися переконливі докази того, що поля (зокрема функціонально-семантичне) із суб’єктивної одиниці лінгвістичного аналізу перетворилися в об’єктивну: їхнє існування, угруповання мовних одиниць у пам’яті людини за польовим принципом були теоретично й експериментально обґрунтовані в конкретних дослідженнях [4; 6; 8; 13; 14].

Дослідження мовних одиниць під час використання польової концепції має значно більшу перспективу, ніж структурування мовного матеріалу лише за формальними

категоріями, які представляють лише одну сторону мови – структурно-семантичну, не розглядаючи її як живий, функціонуючий організм.

Як зазначає А. В. Бондарко: «Поняття функціонально-семантичного поля відбиває взаємодії елементів різних мовних рівнів, що повною мірою розкриваються при їхньому функціонуванні в мовленні» [1, c. 21]. Об’єднання КО може бути представлене як функціонально-семантичне поле кількості (ФСПК). Дослідження ФСПК були здійснені переважно представниками вітчизняної лінгвістичної школи. Поява робіт, що присвячені ФСПК у різних мовах [3; 5; 6; 7; 9; 10; 11; 15; 16], сприяла з’ясуванню лінгвістичної онтології КО в різних системах.

Важливим є те, що сучасна лінгвістика інтегрує тенденції дослідження мовних одиниць у руслі структурно-семантичного й комунікативно-функціонального підходів, з погляду цілісності, системності мови й з позицій комунікативної доцільності. На відміну від більшості використовуваних у лінгвістиці моделей, що мають переважно описово-спекулятивний характер, функціонально-семантичний підхід є моделлю експериментально-теоретичною, яка базується на масовому відпрацьовуванні емпіричного матеріалу реального вживання слів, форм, структур [14, c. 17].

Польова модель є за своєю природою й системною, і функціональною, тому що, з одного боку, мовні елементи пояснюються в ній з погляду того, як у них реалізуються понятійні категорії, з іншого боку – з’являється можливість систематизувати факти мовлення, у яких закріплюються, як правило, не одноразові, а типові обставини спілкування людей, що говорять цією мовою. Здійснюючи, таким чином, синтез системного й функціонального підходів, польова модель спрямована на вивчення рівною мірою як мови, так і мовлення в їхньому нерозривному взаємозв’язку.

Домінанта ФСП є абстрактною, усередненою й узагальненою будовою, що ґрунтується не тільки на цілому спектрі різноманітних мовних засобів з деякими загальними або подібними семантичними ознаками (де розходження, зокрема, пов’язані із приналежністю мовних знаків до різних структурних рівнів), але й на системно обумовленій взаємодії цих засобів, їхніх функцій, форм і значень у висловленні й у тексті [6].

Польовий опис мови носить системно-інтегральний характер і ставить завдання спеціального розроблення динамічних і статичних аспектів мови й мовлення, розкриття функціональної взаємодії всіх ділянок мовної системи, її категорій і одиниць різних рівнів, їх парадигматичних і синтагматичних значень – усього того, що бере участь у вираженні змісту висловлення.

Т. Парсонс вважає поняття «система» не тільки ключовим, але й універсальним [16]. Система не є одномірним явищем, вона припускає узагальнення, сумарний результат стану багатьох її компонентів. ФСПК – системне утворення. Багатомірність системних параметрів проявляється в наявності: (1) квантитативних одиниць; (2) взаємозв'язку складових елементів (порядок розташування, їхня сумісність і т.п.); (3) функцій конституентів; (4) дериваційних меж (виділення простих і складних квантитативних одиниць); (5) підсистем (нумеративних і інших КО); (6) оточення (конситуації, взаємодії з іншими одиницями в мовленні й т.п.). Комплексна взаємодія компонентів ФСПК забезпечує його рівновагу або нестійкість. Такий підхід дозволяє, не виходячи за рамки мовної сфери, продуктивно інтерпретувати дані мовної системи (зокрема ФСПК) в аспектах її функціонування й організації: як відносно самостійної системи і як елемент багатьох систем, що входять у цілісне явище мовної

комунікації як процесу, а також розглядати отримані дані в комплексі.

Процесу функціональної переорієнтації квантита-тивних одиниць властивий контекстуальний характер. Передумови цього процесу закладені в особливостях динаміки мовної системи, у дієвості закону асиметрії, у субституції одних мовних засобів іншими, в оказіональних інноваціях, у лінгвокреативній діяльності комунікантів, в образності й асоціативності мислення, у тенденціях до поліфункціональності знаків, в адекватності, змінюваності стереотипів.

Розвиток, зміни, властиві ФСПК як системі, у якій розкривається потенціал, що споконвічно в ньому закладений. Фактор мінливості в існуванні поля верифікується аксіоматично: вивчати незмінні об’єкти немає сенсу, зміна властива самій природі речей [17, c. 179]. Дихотомія статики й динаміки стимулює самопізнання. Така динамічна або процесуальна установка за останні більш ніж піввіку стала домінуючим підходом у сучасній науці. Для лінгвістики, зокрема для аналізу мовлення, це означає, що вона повинна розглядатися не як статичне явище, а як процес – будь-який вид руху, модифікації, трансформації, зміни досліджуваного об’єкта в часі, у просторі, у кількісній або якісній даності [12, c. 153]. Методологічною основою цієї концепції є визнання недостатності статичних досліджень мови й необхідність аналізу динамічного (функціонального) аспекту в цілому (КО зокрема), що є експлікацією мовного процесу як відображення пізнання соціальних і лінгвістичних факторів.

Контрольні питання1. Як ви розумієте польовий підхід у вивченні

функціональних аспектів мовних одиниць?2. Дайте своє розуміння функціонально-семантичного

поля.

3. Поясніть значення польової концепції у вивченні КО на рівні мовлення.

4. У чому актуальність інтеграції структурно-семантичного і комунікативно-функціонального під-ходів?

5. Чи може бути процес функціонування мовних одиниць (зокрема КО) систематизований? Як?

6. Поясність, що є домінанта ФСП.7. Яка мовна одиниця має доцентрову силу на тлі ФСПК?8. Доведіть, що ФСПК є системним утворенням.9. Як поєднуються основні характеристики мови і

мовлення (статика і динаміка) в межах ФСПК?10. Назвіть системні параметри, що притаманні ФСПК.11. Чи є ФСПК самостійною, незалежно функціонуючою

системою?12. Чи є ФСПК статичною системою? Доведіть свою

думку.

Список літератури1. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы

аспектологии / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1983. – 208 с. 2. Бондарко А. В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко. – Л. :

Наука, 1984. – 133 с. 3. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса

числительных (на материале современного английского языка) / С. А. Жаботинская. – М., 1992. – 216 с.

4. Залевская А. А. Один из путей экспериментального изучения значений слов / А. А. Залевская // Актуальные проблемы лексикологии: Тезисы докладов лингв. конф. – Новосибирск, 1969. – Вып. II., Ч. 1. – С. 31–35.

5. Кабанова С. В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: дис. … канд. філол. наук.: 10.02.04 / С. В. Кабанова. – Харків, 1997. – 196 с.

6. Категория количества в современных европейских языках [В. В. Акуленко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева, Г. А. Синякова, М. М. Попович и др.]; отв. ред. В. В. Акуленко. – К. : Наукова думка, 1990. – 284 с.

7. Кашина Д. А. Функционально-семантическое поле количества (на материале совр. нем. языка): дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Д. А. Кашина. – М., 1973. – 192 с.

8. Кругликова Г. Г. Языковая категория квантитативности и аспекты ее изучения / Г. Г. Кругликова // Филологические науки. – 1993. – № 3. – С. 77–84.

9. Куанбаева Б. Ж. Лексико-синтаксические средства выражения категории количества в современном немецком языке: автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04/ Б. Ж. Куанбаева. – Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. – М., 1988. – 22 с.

10. Новицкая В. В. Лексика с количественным значением в современном русском языке: дис. …канд. филол. наук : 10.02.02 / В. В. Новицкая. – Уфа, 1978. – 170 с.

11. Польская М. И. Семантико-синтаксический анализ слов с количественным значением в современном английском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / М. И. Польская. – Ленин. гос. ун-т им. А. А. Жданова – Л., 1981. – 26 с.

12. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин. – М. : Изд-во полит. лит., 1992. – 543 с.

13. Сусов И. П. Деятельность, сознание, дискурс и языковая система / И. П. Сусов // Языковое общение: процессы и единицы. – Калинин, 1988. – С. 7–13.

14. Тарасова Е. В. О дидактических аспектах теории языкового поля / Е. В. Тарасова, Л. Н. Черноватый // Вестник Харьковского ун-та. – 1992. – № 367. – С. 13–20.

15. Тураева З. Я. Некоторые особенности категории количества. (На материале английского языка) / З. Я. Тураева, Я. Г. Биренбаум // Вопросы языкознания. – 1985. – № 4. – С. 122–130.

16. Швачко С. О. У царині номінативних та комунікативних одиниць / С. О. Швачко. – Суми :Вид-во СумДУ, 2010. – 168 с.

17. Whitehead A. Science and the Modern World / А. Whitehead. – N.York : Macmillan, 1925. – 424 p.

1.5. Сполучні можливості числівників

Дослідження сполучних можливостей мовних одиниць залишається одним із центральних завдань теоретичної й прикладної лінгвістики, оскільки без вирішення цієї проблеми неможливе вивчення сутності мовних знаків і їх функціональних потенцій. Аналіз наукової

лінгвістичної літератури останніх років [1; 2; 3; 8; 10; 11; 12; 13; 17; 14] показує, що які б терміни не використовувалися вченими (колігація, колокація; граматична сполучуваність, лексична сполучуваність) – сутність завдань полягає в розкритті онтології навколишнього контексту. Проблема сполучуваності тісно переплітається із проблемою валентності. Здатність мовних одиниць з’єднуватися з іншими одиницями лінгвісти називають по-різному: сполучною здатністю, валентністю, дистрибуцією, конфігурацією, когезією й т.д.

Валентність – це потенція, внутрішня здатність одиниць мови (у тому числі й квантитативних) вступати в певні комбінації з іншими одиницями. Реалізуючи потенційну валентність, компоненти створюють нову одиницю вищого структурного ярусу мови [13]. Валентність – умова для розвитку сполучних можливостей. Валентність і сполучуваність розглядається як відношення потенції до реалізації. Це категорії, що розглядаються в різних площинах (валентність належить парадигматичній осі досліджень, а сполучуваність – синтагматичній осі). Поняття сполучуваності ширше за поняття валентності [8, c. 140]. Інтерес до сполучних можливостей слів (у тому числі із квантитативною семантикою) пов’язаний із загально-лінгвістичною тенденцією пошуку закономірностей, які організують елементи мови у висловленнях.

Французький лексиколог Л. Теньєр [17] вказує на два фактори, які визначають комбінаторні особливості слів: їхнє лексичне значення й спосіб сполучуваності з іншими словами. Обмеженість комбінаторних можливостей різних частин мови дозволяє класифікувати словосполучення за частиномовним принципом, наприклад нумеральні словосполучення (далі НС), до складу яких входить нумеральний компонент – числівник [20]. Французькі лексикологи Ш. Баллі, Л. Теньє [5; 17], що займаються

проблемою семантико-синтаксичної класифікації слів, визнають семантичний критерій недостатнім і шукають формальні основи для цих класифікацій, спираючись на методи дистрибутивного й статистичного аналізів. Визначення типів словосполучень дозволяє виділити обсяг сполучної можливості кожної частини мови (включаючи числівник) і способи вираження зв’язку між ними. Типи словосполучень розглядаються як синтаксичні структури, які відтворюються у висловленнях, зберігаючи ієрархічну залежність між компонентами.

Неможливо всебічно визначити співвідношення об’єктивного розвитку подій і його відображення в дискурсі, оскільки існує багато «природних» способів організації немовної реальності (natural order), існує безліч способів організації й структурування мовних одиниць [4].

На синтагматичній осі числівники виявляють специфічні тенденції сполучуваності, вивчення яких сприяє розкриттю контекстуальних особливостей числівників, умов модифікації значень, пізнанню семантико-синтаксичних параметрів даної частини мови. Характерну рису числівників становить їхня актуалізація у вільних словосполученнях, що мають у лінгвістичній літературі багату термінологічну парадигму: «нерозкладне граматичне ціле» [6, c. 238], «сполучення іменників із числівниками» [7, c. 98], «numerical expressions» [23, c. 53], «quantitative expressions» [23, c. 193], «нумеральне сполучення» [21, c. 43]. Наявність постійного нумерального компонента об’єктивує використання терміна «нумеральне сполучення» (НС). Нумеральні сполучення створюються логіко-синтаксичним шляхом і становлять структурно-семантичну форму розчленованого позначення кількісних відношень. Семантичним центром НС експліцитно або імпліцитно є іменник, його детермінативом – числівник. Основною передумовою сполучуваності числівника й іменника є можливість

останнього бути порахованим, його переривчастість, дискретність предметного класу. Дослідження емпіричного матеріалу свідчить про те, що в англійській мові НС утворюють чотири основні групи залежно від лексичної наповнюваності елемента, що є головним у сполученні:1) числівник + іменник – Num + N = Num;2) еліптичне нумеральне сполучення – Num (N);3) специфікатор + числівник + іменник – SpNum або

числівник + іменник + специфікатор – NumNSp;4) нульове сполучення – Num (табл. 3.1).Таблиця 3 – Моделі НС англійської мови

НС Репрезен-тація в IHT

і CR

Приклади

Num 59% two men; 54,000 troops; 2,000 awards; three o`clock

Num (N) 21% at 94; (Nicolas Ramos), 7; in 1994; all three

SpNum

(NumNSp)

17% in more than eight years; over 8,000 pumpkins; less than 20 kids;10 – foot long; 5 years old; 100% a year

Num 3% (Call) 8000842 – 3262; (N.Y.) 10700Числівники в НС характеризуються тенденцією до

вживання в препозиції референтів, що визначаються. Дослідження дистрибуції числівників у газетно-журнальних текстах англійською мовою, наприклад, показує, що провідною моделлю є NumN, яка значно перевершує за частотністю вживання інші структури з нумеральним компонентом.

Як доводять результати статистичного аналізу, більше половини (59%) досліджуваних НС представлено повними, нееліптованими сполученнями, що містять основні компоненти (числівник та іменник). Еліптовані сполучення Num(N) поступаються NumN за представленостю в

мовленні (21%). Num(N) посідають друге місце за частотностю реалізації. За ними йдуть SpNum (7%) і NumNSp (10%). НС типу Num використовуються в мовленні для позначення абстрактних чисел. Вони характерні для наукового дискурсу, використовуються в особливих канонізованих формулах, розрахунках і стандартних кліше. Для газетно-журнальних статей Num не є показовими, хоча їхня роль значно зростає в рекламному дискурсі. Дані статистичних досліджень популярності тих або інших товарів подаються в таблицях, графіках; акцентується увага на індексах, кодах, номерах телефонів, факсів і т.п. У цілому автономна цифрова реалізація числівників (Num ) не перевищує 3%.

NumN – He backed down after President Bill Clinton sent a naval carrier group and 54,000 troops to the region.

Num(N) – He invented in 1943; the year І was born. SpNum – Over 8,000 pumpkins have been spread across

the Trocadero gardens in Paris. SpNumNSp – Just two years ago, Halloween –

pronounced alo-een was almost unknown here (IHT, 2007, № 35, 506).

Компоненти НС характеризуються певною мобільністю. Зміни в лінійно-синтагматичному розміщенні елементів свідчать про відкритість, незамкнутість нумеральних моделей, переміщення й збільшення компонентів яких породжує похідні дивергентні субмоделі, що актуалізують особливе функціональне навантаження.

Модифікація моделей, що виражається в заміщенні позицій, зміні розташування компонентів, поширюється на всі ключові елементи. Основною константою НС є числівник – Num. Компонент Num виражається за допомогою простих, складних і складових числівників. Складові числівники – це роздільно оформлене позначення більших чисел (three hundred and twenty-five dollars; 350

million French francs, etc.), складні числівники – двохосновні позначення чисел меншого порядку (twenty-three lines; thirty-some miles, etc.). Чим складніший числівник за своєю структурою, тим частіше в газетному тексті, якому властива лаконічність репрезентації інформації, елемент Num подається у вигляді цифр (на відміну від чисел першого порядку). Fell 402.44 points, or 3,74 percent, to 10,362.86; for $ 1,295; seven inch long; two US leaders; for three years to come, etc. (IHT).

The two women’s different approaches were on display.As the fever has mounted, pumpkin prices surged 12,5

percent this week, to reach 2,50 francs a kilo at the Paris wholesale market at Rungis.

The five truckloads of pumpkins now at Trocadero were placed there by the company to back this campaign.

It has been two years since the guns of Bosnia fell silent (ІНТ, 1997, № 35, 608).

Компонент Num може містити кілька числівників, з’єднаних як асидентично, так і за допомогою сполучників і прийменників ((pr1) (det1) (Sp1) Num1 (N1) (Sp2) conj / pr2 (det2) (Sp3) Num2 (N2) (Sp4)). Сполучені числівники в такій нумеральній моделі є незалежними рівноправними елементами.

8 a.m. to 4:30 p.m.; from 5:30 to 6:30 p.m.; 9:30 a.m. to 6:30 p.m. daily; from 1943 to 1997; in the late 1953 and the early 1954, etc. (CR).

Detlev Crusius, 55, was sentenced to four years and three months.

Republican operatives would then send $ 1 campaign contributions to Mr. Jackson from 4,000 to 5,000 people in an effort to make him believe there was a grass – roots movement for his candidacy (CR, 2008, 103).

НС типу one or two, two or three; fifty-fifty, десемантизуючись, зберегли сему кількості в новій якості кількісно-оцінного плану, набули, таким чином, статусу фразеологічних одиниць.

Only two or three years ago, Americans and their government felt powerless to stop the match of the Asian economies, and they feared the loss of jobs. We agreed on a fifty-fifty revenue (CR, 2008, 525).

У сполученнях Num N можуть реалізуватися структурні посередники між числівниками й іменниками. Аугментовані моделі в цьому разі перетворюються в рамкові конструкції, основні позиції в яких займають компоненти Num і N, що тяжіють один до одного. Ад’єктивні елементи характеризуються квалітивною наповнюваністю й на кількісну семантику НС у цілому істотно не впливають. Нумеральний компонент у сполученнях даного типу примикає до групи визначення (одночленного або багаточленного) іменника (N) (рідше займенника – Pron).

I (pr) (det1)(Pron)Num(conj.)(det2)N1(N2...)(Adj...) N3

attr.

The two new Kuwaiti gathering stations; three young ones; 1.5 – meter metallic blue fish; a one – room house; 500 mg tablets; about 2,900 wartime messages; 500 – share index; one – day point rise; a 337 – point gain; etc. (IHT).

Three other candidates, including the lone male in the race, were below 10 percent each.

That means that Turkey should be included alongside the 10 Central and East European candidates plus Cyprus in the proposed European standing conference (IHT, 2007, № 35, 636).

II (pr) (det)(Pron)N(N2...)Num(N3...)(Adj...) N4

attr.

Chautauqua county’s 18 schools; CAC-40 index, the bank’s 45,000 employees; the bank’s 31-storeyed headquarters; China 50 jetliners; the October 30 weekend; etc. (IHT).

The United States and Japan are renegotiating an airline 45- year- old agreement.

Fully half of the Japan’s 139 manufactures that have posted results for the half-year ended Sept. 30 have reported either a loss or fall in profits (IHT, 2007, 35, 736). III(pr1)(det)Adj1(Adj2...)(N1...)Num1(pr2Num2)(Adj3...)(N2...) N3

attr.

A mountainous 29-mile – (46-kilometer) long island; the wacky 70 years; additional 12 to 18 months; chilly 1994 novel, etc. (IHT).

The estimated 1,800 Japanese women moved with their spouses to North Korea between 1959 and 1982.

The wine of the moment here is velvety red Philippe and Michele Laurent’s 1995 (IHT, 2007, № 35, 597).

На відміну від прикметників, що виконують функцію класифікаторів субстантивних елементів, числівники реалізують стосовно іменників функцію кількісного специфікатора, що лімітує клас об’єктів з певними ознаками. У сучасній лінгвістиці слова числової семантики, що примикають до субстантивного елемента, одержують позначення в термінах «модифікатори», «специфікатори»; «премодифікатори».

В ускладнених НС числівники відокремлюються від іменників словом або групою слів, що несуть додаткове структурне й значеннєве навантаження.

He said 12,7 percent company’s exports went to the other Asian countries. There was one smashed bridge over the river (IHT, 2007, № 35, 711).

Найчастіше поширені НС представлені трьома позиціями (five copper mines; three long years; two blue dresses, etc.), рідше чотирма (two slightly battered player-books; two rather doubtful pictures, etc.). Більша кількість позицій в аугментованих НС представлена нерегулярно. Модель (pr1)(det)Adj1(Adj2...)(N1...)Num1(pr2Num2)(Adj3...)(N2...) N3

attr.є структурним вираженням подібних утворень.

Give up the fight and one quickly floats back out to a man-made pool (the beginning of a pipeline to one of the island’s several hydroelectronic plants), where a hot spring offers some relief (IHT, 2007, № 35, 697).

Аугментувальні компоненти можуть співвідноситися як із повнозначними елементами (N; Pron; Adj.; Sp), що виражені різними частинами мови, так і неповнозначними (det; conj; pr), синсемантичними [25, c. 53]. Серед останніх відокремлюється структурний елемент of.

Оne of slain guards; one of the main reasons; one of the great sights; one of the world`s largest and most profitable food companies; etc. (CR).

Hanoi may remain one of the world`s last authentric refuges for the urban cyclist (CR, 2008, 603).

Для газетно-журнальних текстів, наприклад, характерні моделі із прийменником of: 1) (pr)(Sp)Num1(N1)(conj)(Num2)(N2)pr(det)N3 ;2) (pr1)N1pr2Num1(Num2...)(N2...)(Sp).

Структурно 2-га модель є інвертованим варіантом 1-ї, функціонально вони діаметрально протилежні: якщо в першому випадку Num є головним компонентом НС, то в другому, – навпаки, атрибутивним.

1) 25 percent of Asia; 15% of profit; 75 percent of people; 2) a profit of $ 21,6 million a year earlier; a charge of $ 450

million, earnings of $ 461 mln; crisis of 1994–1995, etc. (IHT).

Imation Corp. said Thursday it would dismiss up to 1,500 workers, or 15 percent of its staff, and take a $ 200 million charge after warning that one fourth of profit would fall far short of analysts` estimates.

World Com Inc., a long distance telephone carrier, reported third-quarter earnings of 106 million, or 12 cents a share, in contrast to a loss of $60 million a year earlier, profit

(IHT, 2007, № 35, 578).Семантичним центром НС є іменники або слова, що

їх замінюють. З іменниками-антецедентами співвідносяться займенники, що вступають із ними в контактні або дистантні зв'язки ((det.)(Sp)Num(pr)Pron). BT, which owns 20 percent of it (MCI), bid for the rest of the second-largest American long-distance carrier last November.

The two ones people are focused on are «Who?» and «When?».

Three of them (analysts) expect the Bundesbank to raise its so-called repo rate as much as a percentage point by May 1998 (IHT, 2007, № 35, 538).

Лінійна позиція елементів даної моделі є семантично значущою. НС типу 1) three others і 2) 18 of them реалізують різний кількісний план: у першому випадку множина обмежена, а в другому – реалізується значення числової партитивності (вся множина неідентифікована). Комплементарна позиція числівників («complement position») типу we two, we four не є показовою для англійської мови, подібна композиційна представленість є аналогічною структурам типу 1like it hot, 1 like it fine [24, c. 304].

Two analysts at the firm found 43 U.S. companies that met those criteria, 18 of which cold be described as technology companies. Two others were given the permission by the Brazilian government to boost their activities in the country (IHT, 2007, № 35, 718).

Дискурсивну особливість НС у газетно-журнальних статтях становить їхня тенденція до опущення центрального семантичного елемента. Для сполучень типу Num(N) характерний, як зазначає Швачко С. О., «примат семантичної цілісності над структурним розділенням» [20, c. 172]. В дублюючої [15, c. 9] конструкції, що виникла внаслідок еліпсиса, вся увага концентрується на числових характеристиках об’єктів, артефактів, людей, явищ, що маються на увазі, конситуативно.

In age from 13 to 20; in 1943; Nicolas Ramos, 7; at the 1971; in 1948; in the 80s; between 1959 and 1982; etc. (IHT).

Coca-Cola also made the list: it closed down 1 at 56 1/8. He was about 40 (IHT, 2007, № 35, 551).Нумеральні компоненти можуть заповнювати

відсутність іменника в НС. Компресія структури Num(N) приводить до збільшення семантичного навантаження Num. У сполученні Num(N) відсутня кореляція між поверхневою й глибинною структурами висловлення, між семантичними й синтаксичними аспектами. Імпліцитність сполучень легко заповнюється компенсаторною функцією паралінгвістичних елементів і контексту [16, c. 33].

(pr) (det)(Pron)Num1(Num2)(N)He said the average investor was still too optimistic about

the outlook 23/32 point, at 103 2/32, taking the yield down to 6.14 percent from 6.21 Wednesday (CR, 2008, 242).

У газетно-журнальних текстах структура Num(N) найчастіше використовується для експлікації одиниць, співвіднесених iз поняттям часу, віку й грошових сум.

In early 1953; in 80s; Natasha, 7; etc. The Wright Brothers left earth at Kitty Hawk-1903.Bob Hope, 94, was proclaimed by Congress as an

"honorary veteran" of the U.S. Armed Forces (IHT, 2007, № 35, 632).

Num(N) виникає внаслідок скорочення одиниць плану вираження, що не спричиняє зміни змістовної сторони НС. Модифікація сполучення приводить до структурного злиття двох позицій в одну: NumN Num(N). Семантична цілісність зберігається й превалює над структурною роздільністю, що сприяє реалізації даними НС функції номінації, породжуваної у тому або іншому контексті.

You are to catch the five-forty-six.In the train - the two twenty-seven (CR, 2008, 374).Числова номінація виникає внаслідок метонімічної

зміни для позначення осіб /груп людей, що асоціюють із референтом (літак – пілоти/пасажири; місце – людина; яка його займає).

НС піддаються лексикалізації: структурно розчленовані, вони стають семантично нерозчленованими лексемами. Експліцитно залишаючись нумеральною одиницею, числівники – Num і нумеральні словосполучення – NumE(numeral expression) змінюють морфологічне, синтаксичне й семантичне навантаження й переходять у розряд пронумеральних іменників (NNum / NNumE). НС типу eight 737 jetliners формально відповідає типовій структурній моделі Num1Num2N, але якщо перший нумеральний компонент виконує характерну для НС квантитативно-означальну функцію, то другий – номінативну (ономастичну) функцію (докладніше 3.3). НС типу five 737s підсилює різницю семантичного навантаження (квантитативність або квантитативність + номінація) нумеральних компонентів структури NumNNum(N), формально ідентичної конструкції Num1Num2 (N).

The Seattle-based aircraft maker will sell China eight 777 jumbo jets, five 757 jetliners and one 747 jumbo jetliner. Five 777 and three 747 will go to Air China, while the other to various Chinese airlines are still to be determined (IHT, 2007, № 35, 701).

Аналіз емпіричного матеріалу показує, що синтаксичні структури NumN і Num(N) відбивають асиметрію між формою й змістом. Структурна тотожність не означає тотожності функціональної. Функціонально-семантичний підхід сприяє модифікації найпоширенішої моделі НС: NumN NumNNum (NumNNumЕ).

Four excellent, well-priced wines include two floral white 1996 Roussanne – Marsanne (160 francs or about $28) and two the same winemaker`s Faugeres Reserve Les-Bastides 1994 (beautifully priced at 225 francs) (CR, 2008, 736).

У газетному дискурсі представлена також модифікація структури NumN – інверсійна модель (pr)(Sp)(det)N1(N2...)(Adj...)Num1(Num2...). Sept. 30; problem №1; page 3; May 25, 1997; Elizabeth II; Oil-Glo 22; Model F-350; Model RHCN-1; ANSICbass 300, etc. (CR, 2008, 506).

Total revenue reached $ 24 billion in the year that ended March 30, 1996.

See Markets, Page 12 (IHT, 2007, № 35, 549).Роль структур із постпозиційним нумеральним

компонентом зростає в мові преси. Ці комплекси використовуються для позначення космічних апаратів, зразків зброї, предметів побутової техніки й т.п. Постпозиційні кількісні числівники, одиничні й сполучені, примикають до позначень року, місяця, одиниць виміру; є номерними знаками районів, поштових відділів, кварталів, вулиць, рейсів літаків, маршрутів поїздів, військових формувань, фестивалів, сесій, конгресів, що повторюються серійно, технічних стандартів, моделей і класів товарів, і т.п. Структури NNum часто здобувають статус синтаксичних інтернаціоналізмів, мають загальні зв’язки і єдиний план побудови [9; 18; 19]. Нумеральні визначення в цих компонентах ніби зливаються з елементами, що визначаються, створюючи єдині позначення – нумеральні номінації.

Існування структур типу «сторінка п’ять», «Boеing 707», де кількісні числівники використовуються у функції, характерній і для ад’єктивних слів, і для іменників (укр. Петро Великий, Петро Перший, англ. William the Conqueror, Henrich VIII), проявляє взаємозв’язок кількісних числівників із зазначеними лексико-граматичними групами. Лінгвісти [61; 218; 244] відносять цю проблему до актуальної. Кількісно-розпізнавальне значення числівників, що примикають у постпозиції до власних імен, розглядається як явище, що обумовлене внутрішніми властивостями числівників як особливої іменної категорії [18, c. 225].

Принумеральні одиниці, відзначені позиційною рухливістю в межах НС, використовуються адресантом як суб’єктивна оцінка.

Тwo other visitors; other three men; the next three years; next three years, etc.

Five other soldiers were injured in the blast.Next three years passed quietly (IHT, 2007, № 35, 683).Постсубстантивна позиція числівника в сполученні

NNum реалізує апроксимальне кількісне значення. Only a month or two a certain Brazilian official died in England.

Many people, unable to afford a full course of antibiotic treatment, buy pills one or two ago at a time and take them only until they feel better (IHT, 2007, № 35, 647).

У лінгвістичній літературі питання структури й лексико-семантичної наповнюваності сполучень типу nearly nine years; over 10% (SpNum); $350 a year; 5 years ago (NumNSp) є актуальними і маловивченими. Сполучення SpNum і NumNSp мають безсумнівне значення для вивчення питання сполучуваності числівника, виявлення його дистрибутивних можливостей, семантичної потенції й тому потребують особливого вивчення. Дослідження синтагматичних відношень різноструктурних НС сучасної

англійської мови як домінантних КО ФСПК розкривають великий семантичний потенціал числівників.

Контрольні питання1. Які терміни використовуються в лінгвістиці для

номінації сполучних можливостей мовних одиниць? Поясніть їх.

2. Чому сприяє вивчення сполучних можливостей мовних одиниць?

3. Поясність значення метазнака «валентність мовної одиниці». Наведіть приклади.

4. Яке відношення має валентність мовної одиниці до її сполучних потенцій?

5. Чи обмежені комбінаторні можливості мовних одиниць?

6. Дайте визначення нумерального сполучення.7. Що є основним чинником об’єднання числівника з

іменником?8. Що є семантичним центром НС? Яку роль відіграє в

НС числівник?9. Які основні типи НС вам відомі?10. Яка функціональна частотність основних моделей НС?

Поясніть вашу думку.11. Коли в мовленні використовується Num?12. Як часто і за яких мовленнєвих обставин вживається

еліптована модель НС Num(N)?13. За рахунок яких компонентів НС відбувається

структурна і семантична модифікація? Як впливає модифікація на компонент Num?

14. Чи є процес модифікації НС початком процесу десемантизації НС? Який вектор цієї десемантизації?

15. За рахунок яких компонентів НС відбувається аугментація основних моделей? Чи може бути цей процес безкінечним?

16. Яким чином ускладнюється кореляція між компонентами Num і N в аугментованій моделі НС?

17. Які мовні одиниці є найбільш поширеними аугментувальними компонентами НС?

18. Поясність, як зберігається семантична цілісність НС у моделі Num(N), коли центральний семантичний елемент відсутній. Яку роль при цьому має контекст?

19. Як змінюється семантичне навантаження числівника в моделі Num(N)?

20. Для експлікації яких мовленнєвих одиниць найчастіше використовується модель Num(N)?

21. Прокоментуйте процес лексикалізації НС.22. Які функції виконують числівники в НС eight 737

jeteiners?23. Де найчастіше використовуються НС із

постпозиційним нумеральним компонентом?24. Яким чином змінюється семантичний потенціал КО на

синтаксичній осі мовної системи?

Список літератури1. Адмони В. Г. Полевая природа частей речи (на материале

числительных) / В. Г. Адмони // Вопросы теории частей речи на материале языков различных типов. – Л. : Наука. – 1968. – С. 98–106.

2. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики / Ю. Д. Апресян. – М., 1966. – 302 с.

3. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения / Н. Д. Арутюнова // Аспекты семантических исследований. – М. : Наука, 1980. – С.159–249.

4. Бєлова А. Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті / А. Д. Бєлова // Іноземна філологія. – Львів : Львів. нац. ун-т, 1999. – № 111. – С. 103–108.

5. Блауберг И. В. Системный подход в современной науке / И. В. Блауберг, В. Н. Садовский // Проблемы методологии системного исследования. – М. : Мысль, 1970. – С. 7–49.

6. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – 614 с.

7. Галкина-Федорчук Е. М. Выражение неопределенности в русском языке неопределенными местоимениями и наречиями / Е. М. Галкина-Федорчук. – М., 1963. – 45 с.

8. Долгов Ю. С. Словосочетание как грамматическая категория – тип валентности / Ю. С. Долгов. – Могилев, 1993. – 81 с.

9. Жилин И. М. Словосочетания с постпозитивным количественным числительным в современном немецком языке / И. М. Жилин // Иностранные языки в школе. – 1970. – № 2. – С. 87–89.

10. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / С. Д. Кацнельсон. – Л. : Наука, 1972. – 216 с.

11. Квеселевич Д. И. Интеграция словосочетания в современном английском языке / Д. И. Квеселевич. – К., 1983. – 84 с .

12. Кочерган М. П. Слово і контекст / М. П. Кочерган. – Львів, 1980. – 184 с.

13. Лосев А. Ф. Языковая структура / А. Ф. Лосев. – М., 1983. – 113 с. 14. Панкратова С. М. Валентность и сочетаемость / С. М. Панкратова //

Вестник Ленингр. ун-та. Сер. 2. История, языкознание, литературоведение. – 1988. – Вып. 1. – С. 58–63.

15. Почепцов Г. Г. (мл.) Коммуникативные аспекты семантики / Г. Г. Почепцов (мл.). – К. : Вища шк., 1987. – 131 с.

16. Старикова Е. Н. Функционально-семантическое поле поссесивности в современном английском языке / Е. Н. Старикова, И. В. Тропинова // Вестник Харьк. ун-та. – 1992. – № 372. – С. 88–96.

17. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса: пер. с фр. / Л. Теньер. – Л., 1988. – 655 с.

18. Хохлачева В. Н. Числительное как часть речи / В. Н. Хохлачева // Памяти Виктора Владимировича Виноградова: сб. статей. – М.: МГУ, 1971. – С. 220–225.

19. Чеснокова Л. Д. Имена числительные и имена собственные / Л. Д. Чеснокова // Филологические науки. – 1996. – № 1. – С. 104–113.

20. Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти / С. О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 152 с.

21. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти / С. О. Швачко. – Вінниця: Нова книга, 2008. –128 с.

22. Янко-Троицкая Н. А. "Проблема номер один". Числительные в роли несогласованного определения / Н. А. Янко-Троицкая //Развитие грамматики и лексики современного русского языка. – М., 1964. – С. 306–310.

23. Brainerd B. A. Grammatical Framework for Discussion of Numerical Expressions / B. A. Brainerd // Actes du X-e Congress International des Linguistes. – Bucharest, 1970. –№ 1. – P. 443–449. 

24. Hill L. A. A Guide to Correct English / L. A. Hill. – London : Oxford University Press, 1965. – 388 p

25. Moskalskaja O. Grammatik der Deutschen Gegenwartssprache / O. Moskalskaja. – M. : Hochschule, 1975. – 366 p.

6. Специфікатор як прагмасемантичний компонент нумерального сполучення

До НС примикають елементи, що представлені в лінгвістичній літературі в різній частиномовній стратифікації під різними назвами: numeral adjectives [18, c. 27]; modifiers [13, c. 202–239; 14, c. 277]; specifiers [15, c. 138–140]; determiners [19, c. 229–230]; intensifiers [11, c. 15]; quantifiers [17, c. 139–147]; premodifiers [16, c. 40]; shifters [12, c. 63]; квантифікатори [6; 239]; лімітатори [4]; трансифікатори числової кількості, інтенсифікатори, група квантитативно-числової синсемантики [2; 3]; специфікатори [6; 7]. Поліфункціональність елемента, що примикає до НС, його специфічне семантико-функціональне навантаження визначили вибір терміна – «специфікатор нумерального сполучення» (Sp).

Ігнорування субмоделей (Sp)Num(Sp), їхніх лексико-семантичних тенденцій призводить до неадекватного опису лінгвістичного об’єкта, заважає розпізнанню його статусу серед засобів вираження апроксимації, а також інтенсифікації кількості. Установлення меж такої структурної моделі, визначення її лексичної й семантичної наповнюваності становить інтерес для виявлення синтаксичних властивостей, граматичної специфіки числівників [7, c. 156], що виходить з їхніх лексико-синтаксичних зв’язків, конденсацій уживань і протиставлень [5, c. 18]. Віднесення до специфікаторів обмеженої групи займенників і прикметників, визнання тільки функції

інтенсифікації збіднює лінгвістичну природу моделі (Sp)Num(Sp), не сприяє розкриттю її багатомірності й поліфункціональності [1, c. 217]. Аналіз умов актуалізації (Sp)Num(Sp) становить безсумнівний інтерес для визначення системних відношень компонентів МПК, з одного боку, і з’ясування функціональних тенденцій квантитативних одиниць [9, c. 178], з іншого.

Сполучення типу (Sp)Num(Sp) належать до розчленованих одиниць квантитативної наповнюваності, ускладнених аугментувальними елементами специфічного семантичного призначення. Лексична наповнюваність специфікатора впливає на його позицію в НС і семантичні потенції. Дослідження емпіричного матеріалу показує, що в моделі SpNum, специфікатор (pre-Sp), який перебуває в препозиції стосовно числівника, виражається в основному, за допомогою адвербіальних, ад’єктивних і прономінальних одиниць зі значною перевагою структури AdvNum – 72%; рідше реалізуються сполучення PronNum – 16% і AdjNum – 12%.

Семантика специфікатора-прислівника впливає на характер кількісного значення, що виражається НС. SpNum сполучення реалізують як точну (ТК), так і неточну кількість (НТК). До активних адвербіальних специфікаторів, що реалізують ступінь, міру кількісної ознаки, належать: just, only, at least, as much as, quite, etc.

Аs early as 9 AM; less than 20 years; as many as 1.000 French francs; just five hundred miles; exactly $ 2348; only 50 years, etc. (IHT).

Besides the dead or inactive volcanos as high as 4.700 feet that are the island`s mountains there are hot springs (IHT, 2007, № 35, 638).

В умовах НС адвербіальний компонент (SpAdv) повністю семантизує ознаку точної кількості (ТК), у результаті чого в контексті інтенсифікується значення

числової точності. SpAdv, інтенсифікуючи значення точності, надає інформації надлишкового характеру.

Серед специфікаторів НС виділяється група слів, що за своїм функціонуванням наближається до часток: at least, even, etc.

He is said to have begun playing in front of troops at least 1941.

We already know from even 8 studies that condom distrbution does not lead to an increase in sexual activity (IHT, 2007, № 35, 698).

Аналіз сполучень SpAdvNumN показав, що 73% з них семантизують значення НТК і тільки 27% – значення ТК. На синтагматичному рівні нумеральне сполучення не може виражати значення точного числа, якщо pre-SpAdv реалізує ознаку неточності. Серед прислівників відокремлюються одиниці, що реалізують відповідно міру більшого (more than, farther than, outside, above, etc.), меншого (less than, under, close, etc.) або невизначеного (round, approximately, etc.) числа. Сполучення SpAdvNumN реалізують кількісну інформацію в межах якогось числа, що є нормою, межею лічби.

More than a half million weapons; less than the $ 3 mln;approximately ten times; rouphly 6%, nearly $ 5.000, etc. (IHT).

The won fell about 13 percent against the U.S. dollar.In August, the lending body and several Asian countries

agreed to pump more than $ 17 billion into Thailand after a costly defense of the baht had depleted Bangkok’s foreign reserves (IHT, 2007, № 35, 701).

Investors hoping for more prosperous times after Wednesday’s record stock market rise of almost 19 percent had their hopes dashed Thursday (CR, 2008, 249).

Вищенаведені приклади містять принумеральні препозиційні специфікатори, що вказують на

апроксимальний зміст кількісної ознаки НС. В англійській мові відокремлюється невелика кількість pre-SpAdv, які уточнюють, інтенсифікують квантитативний зміст НС.

With only 20 items; as much as 1 mln; only one of Itami`s films; only 19 percent; as high as 4.700 meter; just 18 men, etc. (IHT).

Nushawn Williams, 20, is directly responsible for infecting nine girls and women ranging in age from 13 to 20 – and maybe as many as 28 total.

There is only 15- or 20-minute walk from the inn (IHT, 2007, № 35, 528).

Дослідження масиву НС вказує на можливість використання ад’єктивних одиниць як специфікаторів (SpAdj). Лексична представленість SpAdj носить строкатий характер: last, first, remaining, past, further, good, full, previous, etc. Прикметники вказують на порядок, тимчасові характеристики, повноту ознаки.

Next twenty years; average ten percent; first two years; total 25 miles; full 36%; past two weeks; in the late 40s and early 50s, etc. (IHT).

Ellen has been a dear coleague and a friend to many of the people of AT&T where she worked for the last 5 years.

The first 15 who are to visit are aged 55 to 84 (IHT, 2007, № 35, 581).

Особливий інтерес становить ад’єктивний специфікатор good, що втратив морфологічні показники якості й перейшов у розряд відносних прикметників, реалізуючи значення повної міри, інтенсифікуючи кількісну характеристику референта.

A good ten hundred miles; a good two miles, etc.UR plan had been to spend a good two nights at Papillote

(CR, 2008, 129).У функції принумерального препозиційного Sp часто

вживаними є вказівні й невизначені займенники (pre-Sppron).

Вказівні займенники реалізують видільну функцію. В однині this, that інтенсифікують значення одиничності; у множині these, those корелюють із множинністю.

Тhat one man; these two girls, those two or three young men; etc.

Серед невизначених займенників, уживаних при нумеральних сполученнях у функції узагальнення, виділення, інтенсифікації кількісних показників, відокремлюються other, all, any, every і т.п.

Еvery twenty dollars, all three leaders, any of three teams, etc. (CR).

The plan is for another 22,000 job losses in the next year (CR, 2008, 726).

Займенник some в умовах SpPronNumN виражає значення ознаки приблизної міри, ступеня, співвідносячи НС із категорією апроксимації.

Walking down the path some hundred feet he stopped (IHT, 1997, № 35, 531).

Аналіз сполучень типу SpAdj,PronNumN показує, що специфікаторами є тільки ті принумеральні компоненти, які впливають на семантичну наповнюваність усієї нумеральної структури (інтенсифікація/апроксимація нумерального значення), а також несуть певне прагматичне навантаження, суб’єктивну оцінку інформації.– some five thousand acres (SpPron Num N) (апроксимація нумерального значення);– all four sections (SpPron Num N) (інтенсифікація нумерального значення);– good $ 5.000 (інтенсифікація нумерального значення).

Але: her three children (Pron Num N) (her – ознака позесивності; three – ознака нумеральності)

the European 15-nation Union (European – ознака позесивності; Num – ознака нумерального визначення).

det Adj Num N1 N2

attr. Список специфікаторів, безсумнівно, великий.

Зокрема, у газетно-журнальних текстах структура NumNSp становить 45% усього масиву НС зі специфікаторами. Лексичний склад post-специфікатора значно ширший, ніж pre-нумерального специфікатора. Найпоширенішими актуализаторами нумерального визначення в НС є прислівники (SpAdj). У більшості випадків ті самі адвербіальні лексеми використовуються як post- і pre- позиційні Sp.

3 weeks later; 21% less; two years earlier; 25% or more; four more; three tours daily; 170 million miles away; etc.(IHT).

The Soviets copied Fat Man and tested it four years later in an explosion that stunned the West. Dean Witter, Discover & Co. released a list Thursday of companies that got 20% or more their profits from Asia (IHT, 2007, № 35, 702).

Деякі Sp займають стабільну позицію. Такими є post-Sp тимчасових характеристик а. m. (p. m.), ago. Відсоток їхнього використання в пресі, наприклад, дуже великий, тому що просторово-тимчасова («де-коли?») інформація є основною для адресанта (журналіста).

50 years ago; two decades ago; at 6 a. m., from 8 a. m. to 5 p. m., etc. (CR).

A seemingly minor mistake by their predecessors two decades ago has come back to haunt them.

She would regularly rise at 6 A.M., exercise, take piano lessons, study French, work at the office 10 to 12 hours a day (CR, 2008, 346).

Іноді є достатнім вживання післялогу як post-Sp для уточнення або апроксимації нумерального елемента.

160 francs or about; one day after, etc. (CR).Аналіз показує, що найрідші випадки специфікації в

post-позиції стосуються займенників (The aim of the TUC was to see 100 such centres (CR, 2008, 139)), а найбільш

унікальні – до використання дієслова (for 3 years to come (CR, 2008, 539)).

В англійській мові виокремлюються post-Sp, що виражені субстантивованими одиницями (із прийменником і без нього) або прономінальними елементами, які уточнюють димензіональні характеристики в контексті.

10 to 12 hours a day; 27 cents a share; $ 2,3 a pound; 350 kilometres northwest; 37 seconds after launching; 10% each, etc. (CR).

The currency then recovered to 964,2 to the dollar. Its revenue reached $ 24 billion in the year (CR, 2008, 106).

Іноді спостерігається сполучення адвербіальних або ад’єктивних одиниць із іменниками для створення комплексного post-Sp.

It would grow to 35% of total revenue from 25% last year. Their profit fell 25% from a year earlier... from a loss of

21,6 mln a year earlier (IHT, 2007, № 35,529).Особливий шар для аналізу створюють НС типу

seven-inch long, де ад’єктивний post-специфікатор (post-SpAdj) визначає характер вимірів. Ці нумерально-мезуративні структури уніфікуються в численні атрибутивні конструкції зі збереженням позиції Sp.

А 200-foot wide pond; a 19-year-old physicist; the 400-year-old wall; the 5-metre thick stone; a 45-year-old agreement, etc. (IHT).

Dominica is a mountainous 29-mile long island. He is a leader of Germany`s 2-million strong Turkish community (IHT, 2007, № 35, 716).

Цей процес уніфікації охоплює різні НС, незалежно від місця Sp у них (який може бути як у pre-, так і в post- позиції стосовно Num, і створює в мовленні ряд багатоскладних структурних моделей:

1) (det)(Adj)(N1)Num N2 Sp N3

attr.

a 200 –foot- wide pond Dominica is a mountainous 29-mile-(46-kiometer-) long

island in the Lesser Antilles (IHT, 2007, № 35, 616).2) (Sp1)Sp2(det)Num1(conj)(Num2...)N1 (Adj...) N2

attr.at least a 20% after-tax return.There are only about 700 guest rooms on the island and

most are quite modest (CR, 2008, 801).

3) (det)(Sp1)Num1(N1)conj.(Sp2)Num2(Sp3)(N2)(Adj) N3

attr

nearly 3,700 foreign-owned and more than 10,000 Swiss owned dormant accounts.

The fumarole is the destination of Dominica most difficult and most celebrated hike – 10 miles and seven or more hours trip from the village (IHT, 2007, № 35, 520).

Вищенаведені приклади свідчать про відносну мобільність специфікатора в межах основної моделі (Sp) Num N (Sp), що позначається на структурі й семантиці того або іншого нумерального сполучення. Необхідна для газетно-журнального дискурсу, наприклад, гіперінформа-тивність квантитативної характеристики часто досягається за рахунок подвійних, потрійних специфікаторів, що належать до одного нумерального компонента в межах одного НС.

У мовленні трапляються випадки одночасного вживання Sp, що реалізують ознаку точного й неточного числа: Sp1Sp2Num. Якщо pre-Sp about (about 5 years) виражає ознаку приблизності, то подвійний pre-Sp only about (only about five times) свідчить про уточнення квантитативного компонента – і те, й інше НС контекстуально обумовлені.

Аt least as early as 1941; worth more than $ 20 billion; only about 19 percent (of its oil); some less than $ 100, etc. (CR, 2008, 156).

Семантика другого pre-Sp2 у даних випадках виявляється вирішальною при вираженні кількості.

Опозиційно розташовані стосовно Num специфікатори надають різні семантичні відтінки одній і тій самій квантитативній ознаці в моделях: (Sp1) Sp2Num N Sp3.

Оnly 15 years ago; about 90 minutes to the south; worth about $ 2,000 a day; etc. (CR, 2008, 236).Yukong imports about $ 4 billion worth of crude oil.GAL sold almost 4% more tickets (CR, 2008, 347).HC типу just four more words (At the end, with the mike

in his hand, he said just four more words: «Thank you very much» (CR, 2008, 695) ілюструє рухливість Sp у межах НС.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що якщо відсутність принумерального компонента в нумеральному сполученні спричиняє втрату тієї або іншої диференційної семантичної ознаки, що входить до складу кількісної характеристики, то цей елемент є Sp – ведучий елемент у семантичних перетвореннях, що створює гіперінформативність НС. Незважаючи на компресованість тексту в пресі, подібна гіперінформація, здійснювана за допомогою Sp, носить прагматичний характер. Інтенсифікація або апроксимація кількісного значення здійснюється з метою актуалізації суб’єктивної оцінки адресанта (журналіста) або для підвищення емоційності сприйняття інформації адресатом (читачем). Sp можна віднести до експресивно-емоційних засобів, які створюють прагматичну гаму переходів від якісно-оцінного, іноді дуже емоційного й суб’єктивного, до об’єктивного позначення міри кількості. У разі експлікації нумеральним сполученням як точної, так і неточної кількості при стабільному значенні

числівника на план вираження квантитативної ознаки впливає специфікатор.

Специфікатор – це прагмасемантичний елемент у НС, що використовується для гіперексплікації кількісних явищ дійсності, служить засобом комунікативного впливу.

Відносно низьке використання моделі (Sp)Num(Sp) в англомовній пресі пояснюється тенденцією НС в умовах газетно-журнальних статей виражати точне значення (дотримуючись принципів об’єктивності й доступності інформації, що викладається), у той час як специфікатори в більшості випадків використовуються для нейтралізації числової ознаки, реалізації значення неточної кількості.

Нумеральні сполучення обумовлені певною лексико-семантичною наповнюваністю внаслідок дії закону семантичної атракції мовних одиниць, що приводить до нових семантичних відтінків тієї або іншої квантитативно об’єктивованої одиниці в межах контексту, а іноді й поза ним, про що свідчить реалізація номінативної (ономастичної) функції НС, з одного боку, й існування фразеологічних єдностей, що містять квантитативні компоненти і реалізують здебільшого якісно-оцінну (аксіологічну) функцію, з іншого .

Контрольні питання1. Як ви розумієте метазнак «специфікатор

нумерального сполучення»? Чому номінацією цього поліфункціонального елемента важко визначити?

2. Що є семантико-функціональне навантаження специфікатора?

3. Які функції притаманні специфікатору НС?4. Які частини мови використовуються в моделі

Num(Sp)?5. Які частини мови використовуються в моделі

Num(Sp), де (Sp) знаходиться в постпозиції по відношенню до числівника?

6. Наведіть приклади Sp-прислівника і доведіть, що це є найчастіше вживана модель SpNum.

7. Чи служить Sp лише для реалізації неточної кількості?

8. Для чого потрібна інтенсифікація числової точності? Чи не надає це інформації надлишкового характеру?

9. Чи впливає лексична наповнюваність специфікатора НС на його семантичні потенції? Як?

10. Одиниці яких частин мови найчастіше виконують роль pre-Sp і яку семантичну функцію мають при цьому?

11. Значення точної чи неточної кількості превалює в структурі SpNumN? Доведіть.

12. Якого прагматичного значення додають числівникам Sp-займенники?

13. Проаналізуйте лексичну представленість Sp-прикмет-ників. У чому особливість їх використання?

14. Масив яких специфікаторів ширший в англійській мові – препозиційних чи пост позиційних? Доведіть.

15. Чи можуть препозиційні специфікатори виконувати функцію постпозиційних специфікаторів? Як змінюється їх семантичне навантаження?

16. Одиниці якої мови найрідше використовуються як post-Sp?

17. Поясніть особливості використання субстантиво-ваних одиниць як post-Sp в англійській мові.

18. Наведіть приклади комплексних специфікаторів.19. Які структурно-семантичні особливості мають

нумерально-мезуративні атрибутивні конструкції в англійській мові?

20. Визначте стилістично-прагматичні аспекти вико-ристання специфікатора у НС у різних дискурсах (зокрема газетному).

21. Дайте визначення специфікатора НС.

22. Чому в газетному дискурсі низький рівень використання моделі (Sp)Num(Sp)?

23. Як впливає закон семантичної атрибуції мовних одиниць на семантичні зміни в межах НС?

Список літератури1. Арполенко Г. П. Числівник української мови / Г. П. Арполенко,

К. Г. Городенська, Г. Х. Щербатюк. – Київ : Наукова думка, 1980. – 242 с.

2. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка) / С. А. Жаботинская. – М., 1992. – 216 с.

3. Жаботинская С. А. Числительные современного английского языка (К вопросу о категориальном статусе): дис….канд. филол. наук: 10.02.04 / С. А. Жаботинская. – К., 1982. – 208 с.

4. Кошевая И. Г. Уровни языкового абстрагирования / И. Г. Кошевая. – К. : Киевск. ун-т, 1973. – 212 с.

5. Курилович Е. Очерки по лингвистике / Е. Курилович. – М. : Иностр. лит., 1962. – 456 с.

6.Молчанов А. А. Роль квантификаторов в семантической интерпретации предложения (на материале английского языка): дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / А. А. Молчанов. – Минск, 1980. – 206 с.

7. Супрун А. Е. Славянские числительные. Становление числительного как части речи /А. Е. Супрун. – Минск, 1969. – 232 с.

8. Чернюк Н. И. Количественные градации в системе имени английского языка: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Н. И. Чернюк.– М., 1978.–184 с.

9. Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти / С. О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 152 с.

10. Щебетенко Е. В. Группа квантификаторов как лексико-грамматическая система выражения количества в английском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. – Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза / Е. В. Щебетенко. – М., 1971. – 22 с.

11. Bolinger D. Degree words / D. Bolinger. – Hague Paris: Mouton, 1972. – 324 p.

12. Fries Ch.C. The structure of English. An Introduction to the Construction of English Sentences / Ch. C. Fries. – London : Longmans, 1957. – 304 p.

13. Fries Ch. C. American English Grammar. The Grammatical Structure of Present-day American English with Special Reference to Social Differences or Class Dialects / Ch. C. Fries. – N.York-London : Appleton-century Co., 1940. – 313 p.

14. Gleason H. A. Linguistics and English Grammar / H. A. Gleason. – N.York-Chicago-San Francisco-Toronto : Holt, Rinehart and Winston, 1965. – 519 p.

15. Kroch A. S. The Semantics of Scope in English / A. S. Kroch. – N.York-London: Garland Publishing, 1979. – 268 p.

1.7. Якісно-номінативні характеристики квантитативних одиниць

Нумеральні оніми. Все різноманіття світу речей реальних, уявних і гіпотетичних становить те первинне, дане ззовні або створене людиною, для позначення якого необхідні назви: загальні як узагальнювальні й власні як диференціювальні індивідуальні предмети.

Особлива галузь функціональних досліджень виникає при кореляції функціонально-польової методики з теорією номінації [4, c. 22–24]. Ця кореляція методів дозволяє побачити відповідні ділянки мови в динаміці, у взаємодії реального й потенційного. Отримані результати дозволяють глибше проникнути в процеси мовленнєвої діяльності, розкрити взаємозв’язок синхронії й діахронії, статики й динаміки, процесу конситуативної номінації.

Загальновідомо, що номінативна функція, наприклад, властива лише іменникам. Не-іменники прагнуть у цьому випадку до субстантивації. При вторинному вживанні називну функцію можуть наобувати різні конструкції й навіть речення, уподібнюючись іменникам. Якщо словосполученню приписати абсолютну номінативну значущість, воно повинне мати здатність вийти із синтаксичних відношень речення [5]. НС номінативної (ономастичної) значущості включаються в речення як готові

цілісні одиниці на відміну від предикативних конструкцій, які утворюються тільки в межах речення.

Ten years passed since that time (Subject) it was ten o’clock (Predicate) of a mild day in October 19, 1997 (Adverbial modifier of time) (IHT, 2007, № 35,605).

He killed nine young girls and it took him about two months (Object).

«We are not concerned about it», said Francisco Hernande, president of the 200,000 – family Cuban-American National Foundation (Attribute).

The 36-year-old lawyer (Subject), whose office was given new power a year ago, is Florida `s most visibable Hipanic official (HT, 2007, № 35, 589).

Як нновація використовуються атрибутивні словосполучення. Словосполучення є більш «умотиво-ваним», ніж нерозчленоване позначення, а це робить його менш підвладним будь-яким зрушенням [16, c. 25].

Second Congressional District, Third Reich, Eighteenth Dynasty, DIN standard, Model RHCN-1, etc.

Нумеральні оніми (далі НО) – це особливий специфічний лексичний прошарок мови, що заповнює ті лакуни, які з’являються при позначенні референтів у математиці, програмуванні й т.п. за допомогою імен загальних, абстрактних нумеральних одиниць. Денотатив-ний характер власних назв, їхній безпосередній зв’язок із позначуваним об’єктом / суб’єктом, визначаються спеціальним, номінативно-ідентифікуючим призначенням цієї лексичної категорії.

До проблематики номінації відносять правила, за якими мовні знаки співвідносяться із немовними об’єктами [6, c. 215]. Це питання значною мірою виходить за межі лінгвістики, тому що пов’язане із класифікацією й описом об’єктів.

Говорячи про значення власної назви, необхідно ще раз підкреслити, що воно не тотожне поняттю апелятива. Лексичний зміст морфем (лексем), з яких утворена назва, не може бути основним при визначенні його значення. Значення оніма – фактор екстралінгвістичний.

Було б неправильно вважати, що власні назви не пов’язані з поняттями взагалі. Правильно лише те, що вони часто відмежовуються від понять тих загальних назв, які послужили у свій час основою номінації. Але кожна назва пов’язана з тим, що визначається, без зв’язку з поняттям якого вона не може функціонувати в мовленні. Зв’язок із цим поняттям у власної назви опосередкований через референт, а в загальної – безпосередній. У здатності здійснювати й передавати цей зв’язок – основне значення будь-якого слова, у тому числі й власної назви [2] (включаючи НО). Оскільки власне ім’я – явище соціальне більшою мірою, ніж загальна назва, одним цим зв’язком її значення не вичерпується. Всі власні назви дискурсійно обумовлені й відбивають екстралінгвістичні фактори того або іншого мовного узусу.

Головним для забуття первісного змісту назв виявляється їхня тенденція до деетимологізації [3, c. 8–9]. Яскравим прикладом цього процесу є натуральні числа в діахронному зрізі – їх семантична одноманітність не вимагає експлікації. Будучи при «народженні» чимось більшим, назва швидко стає просто функціонуючим знаком, що диференціює, а вся інша інформативність, що супроводжувала її раніше, виявляється надлишковою й губиться (загальне – числова номінація – число): 5 – «кулак», «рука», «п’ясток»; 4 – «4 ноги (тварини)», «ширина чотирьох пальців» [21].

Аналіз числівників дає підставу стверджувати, що всі одиниці нумерального ряду першого десятка спочатку були номінаціями об’єктів/суб’єктів навколишнього світу. Навіть якщо вони зобов’язані своїм походженням метафорі, всі вони

не відбивають характеристик їхніх референтів, і можна говорити лише про їхню вмотивованість, але не про їх метафоричність: «п’ять» – «кулак»; «дев’ять» – «новий» [21].

Ряд числівників зобов’язаний своїм походженням метонімії, тобто перенесенню за суміжністю, при якому змінюється не тільки річ, але й поняття взагалі [10, c. 80]: етимологічні паралелі КО свідчать про метонімічність одиниць типу «дві» – «жінки», «вказівний палець» (другий) [21].

Деякі числа утворилися внаслідок синекдохи – такого перенесення значення, коли, називаючи частину, мають на увазі ціле або навпаки: «три» – «листочки конюшини». Але й у цих випадках можна говорити лише про мотивування числівників як власних назв, а не про їхню образність.

У мові відбувається постійний обмін, взаємодія між іменами загальними й власними. Відношення нумеральної і номінативної функцій числівника служать ілюстративним відбиттям цього процесу в мові. Етимологічний аналіз числівників [1; 7; 13; 14; 15; 17; 18; 20; 21] установлює типологічну похідність числових найменувань від слів, що належать до різних частин мови й мають специфічну лексичну семантику. Природно, що вибір одиниць певного семантичного діапазону для номінації числових понять, що формувалися в елементарному мисленні, був не випадковий. Певні семантичні компоненти, що наявні в значеннях частиномовно різнорідних слів спочатку мали взаємозв’язок з конкретним числом, а пізніше й із загальною числовою категорією. Цей процес формування чисел доводить положення Дж. Мілла про те, що назва не відразу нав’язується класу предметів, а дається спочатку одній речі, поступово поширюючись на подібні [19, c. 23].

Діахронний і синхронний аналіз числівників екстраполює вищевикладену гіпотезу Дж. Мілла: семи нумеральної одиниці еволюціонують від конкретного

(загального) до абстрактного (загального) через номінацію й знову до конкретного (але власної назви). Семантичний вектор представлений послідовністю: референт числова номінація абстрактне число власна назва. На лексичному рівні функціонування слів не пов'язане із граматичним аспектом і не залежить від приналежності слова до якої-небудь частини мови. На цьому рівні, використовуючи положення О. О. Реформатського [10, c. 29–30], можна виділити номінативну (називати речі) й семасіологічну (виражати поняття) функції слів; власні імена (у тому числі й НО) у чистому вигляді виконують номінативну (ономастичну) функцію, а загальні (у тому числі й нумеральні одиниці) сполучають її з семасіологічною функцією.

Якщо наявність або відсутність апелятивного значення не заважає власним назвам виконувати функцію номінації, то це їх інтегральна, а не диференціальна ознака. У мовній ситуації апелятивне значення НО нікого не цікавить. У випадку із НО квантитативна ознака не є семантично вагомою. Перетворення нумеральної одиниці у власну назву настільки глибоко стосується її сутності, змінює її валентність і сполучну здатність, що похідну й знову створену номінативну одиницю варто вважати онімом.

Чим менше поняття апелятива відчутне в назві, тим більше назва сприймається як ортодоксальна (the Twelve (Apostles)). Чим більше відчувається в ній зв’язок з поняттям апелятива, який служить основою номінації, тим ближче ця назва стоїть до загальної (Oil-Glo 22; Water-Glo 23 (томливо)).

Інформацію, що представляє назва, не можна віднести до її функцій, оскільки одна й та сама інформація може виконувати різні функції. Інформація – це те, що знаходиться в назві об’єктивно; функція – це своєрідна служба назви, роль, яку вона виконує. І якщо йменувати, виділяти,

позначати, розрізняти – це різні функції назви, то вказівка на споріднення (Wilhelm II) – це скоріше характеристика й інформація, ніж сама функція, це наслідок споріднення, а не ціль, з якою привласнюється назва. Своєрідне «споріднення» спостерігається й у топонімії: Fifth Avenue, Twenty-first Street, etc.

Називати – це основна лексична функція будь-якої назви, у тому числі й нумеральної. Ця мовна функція перекриває собою всі інші функції назв, що виділяються в мовленні, і завжди їх супроводжує. У мові ця функція наближає всі типи назв, не протиставляючи їх. У мовленнєвій ситуації, залежно від обставин, можливе вживання назви без супроводу референта, замість нього: Num(N).

The three Kenmore (Sears) models at the top of the Ratings (16941, 16779, and 16649) offer the best combination of performance, convenience, and enegy efficiency (CR, 2008, 43).

Семантика власної назви не дорівнює ні семантиці її апелятива, ні семантиці апелятивної назви того об'єкта, якому вона належить. Це комплексна сфера, що містить відомості про об’єкт, який іменується, ставлення мовця до об'єкта, знайомство із семантикою апелятива назви та її асоціаціями в мовленні. Для розуміння семантики власної назви необхідне знайомство з типовими ситуаціями, у яких вживається назва, щоб знати її «семантичну позицію» [6, c. 211; 16, c. 74]. Семантика назви складається з інформації, яку вона несе, з її мовних і спеціально ономастичних функцій, стилістичної значущості. До семантики НО входять і суб’єктивні, і об’єктивні, соціально обумовлені фактори, що визначають ставлення адресанта до референта (об’єкта висловлення).

Індивідуальність кожного акту нумеральної номінації не має на увазі того, що референт, який іменується, єдиний у своєму роді, або, що слово, один раз використане для

номінації, не може бути використане вдруге для іменування іншого референта. Але щораз акт номінації індивідуальний, і індивідуальним є закріплення окремої назви за конкретним референтом на основі денотативного зв’язку (назви й суб’єкта / об’єкта).

(Call 0(542) 389436; Fax (017-2697596); Agent 007.Будь-яке знаменне слово (включаючи числівник) має

значеннєву (понятійну) і називну (номінативну) сторони. Перша полягає в його значеннєвому змісті й понятійній співвіднесеності (план логічний), друга – розрахована на певний вплив слова й на реакцію з боку адресата (план комунікативний). У загальних назвах переважає логічний аспект, у власних – номінативно-комунікативний.

Числівник – це частина мови, що всією сукупністю слів, які входять до неї, розташованих у чіткій послідовності, співвідноситься з натуральним рядом чисел, а кожний окремий числівник називає елемент цього ряду – окремі числові поняття, кількість предметів, порядок при лічбі – місце в лічильному ряді. Англійський логік Б. Рассел [9, c. 46], абсолютизуючи числа, приділяв велике значення їхній номінативній функції: оскільки певна частина простору-часу може бути позначена за допомогою системи координат (через числові значення), власні назви виявляються зовсім непотрібними, тому що спосіб позначення за допомогою власних імен є примітивним у порівнянні зі способом позиційного позначення (де більшу роль відіграють числа-номінації). Маючи силу індивідуальної номінації, числівники можуть бути використані в мовленні як власні назви для ідентифікації, індивідуалізації й, отже, для диференціації об’єктів реальної дійсності.

Числівник у НС вживається для позначення квантитативних характеристик семантичного ядра, виконуючи при цьому однойменну (квантитативну) функцію, що іноді доповнюється або повністю заміняється

ономастичною. А. Е. Супрун [13] розглядає числівники в ракурсі «чистих термінів», але процес термінологізації триває в новій іпостасі, нумеральні одиниці використовуються як власні імена, тобто в ономастичній функції.

Із часом числівники абстрагуються і вживаються автономно для позначення чисел, реалізуючи, таким чином, нумеративну функцію (Num). Num не визначають семантичне ядро (іменник), відрізняються властивою їм дистрибуцією й лексико-семантичними зв'язками (Two times two is four. Six multiply five is thirty). Виражаючи цифрове значення, числівник використовується автономно, неанафористично [68, c. 39]. У процесі позначення (номінації) адресних індексів, номерів телефонів, телексів, факсів, кодів у рекламах НС типу Num реалізують ономастичну функцію (NumNumO ). Call 515-237-4903; Fax your order to 515-284-6713; Fax: 707 328-5466; Phone: 44 (0) 1718962294 (CR).

В умовах тексту NumNumO має структурно омонімічну модель – еліптичну форму сполучення NumNNumO

Num(N)NumO. Ідентичність представленості не припускає функціональної тотожності. В умовах Num(N) нумеральні компоненти можуть виконувати функцію заміни цілого НС, зберігаючи його семантичне навантаження. НС типу the five forty-six (train) не завжди реалізують адекватні числові показники, будучи контекстуально обумовленими.

You’ll just catch the five forty-six (ІHТ, 1997, № 35, 638).

Скорочені НС ілюструють рівність значення частини цілому. Компресія граматичної структури NumNNumO Num(N)NumO сприяє збільшенню семантичного наповнення нумерального компонента. Імпліцитність словосполучень компенсується контекстом, паралінгвістичними елементами. Відсутність субстантивного елемента сприяє креації

варіативної синтаксичної одиниці. Експліцитним стабільним компонентом в умовах Num(N)NumO є числівник. Асиметрія форми й змісту Num(N)NumO, що є результатом співвідношення внутрішньої й зовнішньої структур висловлення, свідчить про прямі й непрямі, вербальні й пікторальні способи вираження квантитативних відношення в об’єктивної дійсності.

НСНО у мовленні допускають різноманітні модифікації (NNumNumO, Num(N)NumO, NumNumO), а номінації літературної мови однозначні, зрозумілі поза контекстом.

Third Reich; Second International; Adlai E. Stevenson III; etc. (IHT).

Article II, Section 2 of the constitution gives a president authority to fill vacant positions that many happen during the recess of the Senate (IHT, 2007, № 35, 574).

Індивідуально-номінативна функція зближає числівник із власною назвою. Номінативна функція числівників і власних назв реалізується через прикріплення до конкретного референта відповідної номінації.

Числівники в певних умовах реалізують ономастичну функцію. Ця функція еволюційно корелює із квантитативною в сполученні NumNNumO і нумеративною в сполученні NumNumO. Під час реалізації неономастичної функції все семантичне навантаження переноситься на числову номінацію. Синтагматичні особливості по-різному реалізуються в сполученнях Num(N)NumO і NumNumO, які експлікуються їх омонімічною парадигмою.

Нумеральні оніми (власні назви з нумеральним компонентом) – це вторинні знаки, створені в мовленні на базі первинних знаків – абстрактних числівників, основне призначення яких: іменувати, виділяти й розрізняти однотипні референти, у той час як основна функція числівників – називати, щоб повідомляти кількісне (нумеральне) значення. Власні назви несуть певну

інформацію, але вони не денотатують, на відміну від загальних нумеральних одиниць. Нумеральні оніми сприяють локалізації (U.S.41 – US Route 41; 1–90 – Interstate Highway 90, etc.); ідентифікації особистості (Elizabeth II; Adlai E. Stevenson III, Wilhelm II; John XXIII, etc.), орієнтації (в адресах) (5801 Ellis Avenue, Chicago, Illinois 60637, etc.) і т.п. Нумеральні оніми (НО) акумулюють життєвий досвід, відомості про екстралінгвістичні дані. Власні назви знаходять своє значення (а разом з тим і значущість) лише при встановленні їхнього зв’язку з об’єктами / суб’єктами в мовленні й лише тоді стають мовними знаками. Але якщо адресат не знайомий з референтами, про які повідомляє адресант (не вивчав історії (Henrich VIII, Richard III), не знайомий із системою доріг у США (U.S.41) і т.п.), НO є для нього загадкою. Лише деякі власні назви дуже поширені, подібно до загальних. Більшість з них відомо певному соціуму, і цей факт обумовлює створення певних підсистем НО, пов’язаних колом соціальних, ідеологічних, наукових, виробничих та інших явищ, що сприймаються лише членами даних колективів-користувачів і не завжди зрозумілі особам непосвяченим. Щодо цього власні назви у вигляді NumNumO

и NumNNumO (NNumNumO) (номери телефонів, факсів, штрих-коди, назви моделей технічних пристроїв, їхні параметричні стандарти, класи й т.п.) часто зближаються з термінами (Teledyne AO-316, Analytikal Instrument PSR-12-22 Cell, TS-6000 System), а ономастика як наука, що їх вивчає, – з термінологією. Як і ономастика, термінологія займається спеціальним лексичним сектором. Як і оніми, багато термінів активно вживаються лише вузьким колом фахівців, і встановлення їхнього лексичного статусу як слів неможливе без участі фахівців тих галузей, до яких ці терміни належать.

Система онімів у межах того або іншого узусу піддається перетворенням, іноді переходячи в розряд

термінів. Останні, частково зберігаючи функцію номінації на тлі узагальнення, стають на шлях перетворення в загальні одиниці.

Номінація (особливо первинна) ще не є вираженням поняття. Перше вживання створеної назви – ікрономінація – не дає ні загальної, ні власної назви. Статус назви, її місце в мові визначається у процесі її функціонування в мовленні. Якщо риса, покладена в основу номінації, виявиться властивою й іншим об’єктам, а не тільки тому, у якого вона була вперше виділена, назва починає узагальнюватися й конститується як загальна, або термінологізується, що й відбувається в більшості випадків з нумеральними онімами. Якщо риса, на основі якої предмет одержав свою назву, що містить нумеральні параметри, випадкова, необов’язкова або інакше представлена в інших референтів, ім’я стає власним.

Контрольні питання1. Які частини мови можуть виконувати ономастичну

функцію?2. Що вивчає ономастика?3. Які найбільші синтаксичні конструкції можуть

виконувати номінативну функцію?4. Чим різняться вільні НС і НС ономастичної

значущості?5. Прокоментуйте, як ви розумієте нумеральні оніми.

Визначте їх основні характеристики.6. Чим відрізняється значення власної назви від значення

апелятива? Чи є щось поєднувальне між онімом і апелятивом?

7. Поясніть, що є номінативно-ідентифікуюче призначення оніма.

8. Як у математиці використовується номінативно-ідентифікуюча функція числівника?

9. Як впливає екстралінгвістичний фактор на утворення НО?

10. Чи мають відношення числівники до НО?11. Яке семантичне навантаження мають числівники на

синхронному і діахронному зрізах? Порівняйте.12. НО – це наслідок стилістичного перетворення чи ні?13. Які стилістичні засоби використано для утворення

числівників? Чи залишилась образність у семантичній структурі числівників? Чи залишився номінативний семантичний компонент? Доведіть свою думку на основі ретроспективного дослідження.

14. Утворення НО – це процес статичний чи динамічний? Доведіть.

15. Прокоментуйте своє розуміння функціонування квантитативних одиниць за семантичним вектором: референт (числова номінація (НО) абстрактне число (нумеральне слово, мезуратив) власна назва (НО).

16. Як ви розумієте синкретизм семасіологічної і ономасіологічної функцій числівників?

17. Поясніть функції, які виконують НО. Наведіть приклади.

18. Прокоментуйте ваше розуміння семантики НО.19. Чи погоджуєтеся ви з думкою логіка Б. Рассела щодо

чисел-номінацій?20. Наведіть приклади НО за моделлю Numø. В якому

дискурсі вони трапляються? 21. У чому різниця НО-структур Num(N) і Numø на

мовленнєвому рівні?22. Чим відрізняється номінативне значення числівників

від номінативної функції НО?23. Чи необхідно всі НО фіксувати в словнику?24. Яким чином НО можуть перейти до розряду термінів?25. Які прошарки ФСПК можуть переходити до

терміносистеми? Чи стосується це лише маргінальної зони ФСПК?

Список літератури1. Винтер В. Некоторые мысли об индоевропейских числительных /

В. Винтер // Вопросы языкознания. –1989. – № 4. – С. 32–45. 2. Дмитрасевич Н. І. Функціональні особливості значення власних імен

(на матеріалі французської мови) / Н. І. Дмитрасевич // Іноземна філологія. – Львів : Львів. нац.ун-т. – 1999. – № 11. – С. 78–83.

3. Карпенко Ю. А. Топонимическая реконструкция географии и географическая реконструкция топонимии / Ю. А. Карпенко // Тезисы XI Международной конференции по ономастике. – София, 1972. – С. 41–44.

4. Клименко Н. Л. Лексико-фразеологические средства выражения неопределенно большого количества в современном русском и английском языках: автореф. дис. …. канд. филол. наук: 10.02.19 / Н. Л. Клименко Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова / – Л., 1982. – 24 с.

5. Кубрякова Е. С. Модели порождения речи и главные отличительные особенности речемыслительного процесса / Е. С. Кубрякова // Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. – М., 1991. – С. 106–152.

6. Мельчук И. А. К принципам описания означаемых (о лингвистической семантике) / И. А. Мельчук // Язык и человек. – М., 1970. – С. 193–221.

7. Оранская Т. И. Местоимения и элементарные числительные (на материале древних индоиранских языков) / Т. И. Оранская // Изв. АН СССР. Сер. лит. ин. яз. – 1984. – № 1. – С. 71–86.

8. Полюжин М. М. Функциональное словосложение и префиксальные ономасеологические категории в английском языке / М. М. Полюжин, Л. Ф. Омельченко. – Ужгород, 1997. – 99 с.

9. Рассел Б. Человеческое познание / Б. Рассел. – М., 1957. – 409 с. 10. Реформатский А. А. Введение в языкознание. – 4-е изд. (испр., доп.) /

А. А.Реформатский. – М. : Просвещение, 1967. – 542 с. 11. Семів А. Р. Семантичний потенціал власних назв в арго (на матеріалі

топонімів і антропонімів) / А. Р.Семів // Іноземна філологія. – Львів: Львів. нац.ун-т, 1999. – № 111. – С. 84–88.

12. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного / А. В. Суперанская. – М. : Наука, 1973. – 266 с.

13. Супрун А. Е. Славянские числительные. Становление числительного как части речи / А. Е. Супрун. – Минск : Вышейша школа, 1969. – 232 с.

14. Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса, 1999. – 116 с.

15. Топоров В. Н. Число и текст // Структура текста – 81: Тезисы симпозиума / В. Н. Топоров. – М., 1981. – С. 31–33.

16. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики / Д. Н. Шмелев. – М. : Наука, 1973. – 279 с.

17. Beeks R. S. D. The word for "four" in Proto-Indo-European / R. S. D. Beeks // Journal of Indo-European studies. – 1987. – V.15, № ½ . – P. 28–35.

18. Manczak W. Indo-European neumerals and the sexagesimal system // Papers from the sixth conference on historical linguistics / W. Manczak // Ed by Fisiak J. – Amsterdam, 1985. – P. 351.

19. Mill John S. A system of logic, ratiocinative and inductive being a connected view of the principles of evidence, and the methodes of scientific investigation / S. John Mill. – Ed. 6. – London, 1865. – V.1. – 178 p.

20. Shields K. J. Speculations about the Indo-European cardinals 5-10 / K. J. Shields // Diachronica,1985. – V.2., №.2. – P. 15–34.

21. Szemernyi O. Studies in the Indo-European system of numerals / О. Szemernyi. – Heidelberg, 1960. – 198 p.

1.8. Процес деквантифікації кількісних одиниць

Функціонально-семантичне поле кількості, що складається з ряду семантичних мікрополів (точної, неточної, приблизної та ін. кількості) репрезентується в англійській мові і лексико-фразеологічними засобами, які представляють його периферійну, прикордонну зону з іншими ФСП (зокрема ФСП якості). Як зазначає Н. І. Кондаков [6, c. 242], «досліджуючи будь-який процес або явище, необхідно виходити з того, що кількість і якість перебувають у діалектичному взаємозв’язку, утворюючи єдність, яка виражається мірою; якість завжди пов’язана з кількісною визначеністю предмета, поза якою він існувати не може».

Процес лексикалізації НС тісно пов’язаний із десемантизацією компонентів, що призводить до

утворення якісно нових функціонально-семантичних одиниць – фразеологічних одиниць із квантитативним ком-понентом (далі ФОКО).

Дослідження ФОКО становить безперечний інтерес у плані ідентифікації їх етимологічних та структурно-семантичних особливостей, з одного боку, та вивчення тенденцій семантичних можливостей квантитативних оди-ниць на функціональному рівні, з іншого. ФОКО характе-ризуються притаманною їм цілісністю, відтворюваністю, відносною стабільністю структурних елементів, над якими тяжіє семантична єдність [1; 2; 3; 4; 5; 7; 10; 11]. Компо-ненти ФОКО здатні семантично модифікуватися повністю або частково. Never hang a man twice for his offence. – укр.: за один злочин не можна карати двічі; as cross as two sticks – укр.: не на жарт розлючений (АРФС, ФСУМ).

У зв’язку з невизначеністю числового значення чис-лівники, наприклад, у фразеологічному контексті перехо-дять до розряду слів, що зберегли опосередковану смисло-ву спрямованість.

Тhree sheets in the wind – укр.: море по коліна; eighteen carat lie – укр. : нахабна брехня; twenty and twenty times – укр. : раз по раз; put two and two together – укр.: зробити висновок з фактів; one in a thousand – укр. : дуже рідкісний, etc. (АРФС, ФСУМ ). КО у мобільних сполученнях в основному спів-відносяться з реальними фактами, вказують на їх точні або приблизні характеристики. На значення КО у фразеоло-гічних сполученнях істотно впливають компоненти безпосереднього оточення, віднесення їх до семантики всього сполучення.

Необхідно враховувати, що актуалізація КО конси-туативно обумовлена. Залежно від характеру дискурсу, лексичного оточення, інтенцій мовця КО у мові

використовуються для передачі як квантитативної інформації, так і для досягнення експресивно-емоційного ефекту. ФОКО базуються в основному на семакласах «нумеративів» (ФОН) і «мезуративів» (ФОМ). Особливо широко в ФОКО представлені числівники one, two, непарні числівники до десяти: three, five, seven, nine; рідше використовуються лічильні слова dozen, score та ін., слова із значенням одиничності й подвійності: single, alone, both, a pair, a couple та ін. Семаклас «мезуративів» (ФОМ) представлений цілим рядом іменників, що позначають одиниці вимірювання маси, протяжності у просторі, часі, а також грошові одиниці (див. додаток А, табл.A.10). ФО з нумеральними складовими. Серед ФОКО, що містять нумеративи, окрему групу утворюють фразеологізми, що пов’язані з поняттям одиничності. Крім числівника one, значення одиничності з додатковими конотаціями реалізують компоненти типу single, alone, once та ін. Ride at single anchor – укр.: стояти на одному якорі; проявити необережність; all alone – укр.: на самоті; once upon a time – укр.: одного разу (АРФС, ФСУМ ).

One найчастіше зустрічається у ФОН, що реалізують протиставлення, контраст. Основні опозиції представлені – one-two [11, c. 279–280].

Тo kill two birds with one stone – укр.: погнатися за двома зайцями, досягти двох цілей одночасно; two dogs over one bone seldom agree – укр.: двом собакам однієї кістки не поділити; two heads are better than one – укр.: розум добре, а два краще (АРФС, ФСУМ).

Протиставлення нумеративів one-two, що лежить в основі образу, зберігається при переосмисленні, це кількісне протиставлення є мотивувальним у семантиці ФОН. Те саме стосується і протиставлення one – all (один –

все / всі), де нумеральність one зберігається. Пор.: to hang all one’s bells on one horse – укр.: заповідати все майно одному синові, зробити ставку на одного; to put (have) all one’s eggs in one basket – укр.: поставити все на одну карту; all bread is not baked in one oven – рос.: не следует всех стричь под одну гребенку (АРФС, ФСУМ ).

Наступним типом протиставлення є one-another (the other): to carry fire in one hand and water in the other – укр.: говорити одне – думати інше; with handkerchief in one hand and sword in the other – укр.: лити крокодилячі сльози (АРФС, ФСУМ). Ці ФОН є неваріантними фразеологічними синонімами, мають подібне значення, але різняться за лексичним складом. Ідея реалізації двох різних, навіть протилежних за спрямованістю дій одним суб’ктом в один і той же час і лежить в основі образу таких ФОН, тобто створює уявлення про нещирість, лицемірство. Наявність корелювальних числівників та інших квантитативних слів створює ефект контрасту. Пор.: one hour in the morning is worth two in the evening – укр.: ранок вечора мудріший; one drop of poison infects the whole tone of wine – укр.: ложка дьогтю в бочці меду; one link broken, the whole chain is broken – рос.: одно звено сломано, вся цепь разорвана, коготок увяз – всей птичке пропасть (АРФС, ФСУМ). У мотивуванні ФОН використовується протиставлення «один» – «багато», з квантифікаторами many / much корелюють числівники, що позначають останні числа першого десятка, а також числівники вищого порядку: one lie makes many; one lie needs 7 lies to wait upon it, one in a thousand, etc.

Втрата квантитативної одиниці у ФОКО призводить до десемантизації, до втрати сем точної кількості і залучення до поля невизначеної кількості [5]. Переосмислення числівника, наприклад, у ФОН впливає на

її семантику, сприяє втраті кількісного значення, переміщенню ФОН до поля якісно-оцінних одиниць [9].

There is one good wife in the country – укр.: кожний чоловік вважає свою жінку кращою; as drunk as seven lords, three sheets in the wind – укр.: бути абсолютно п’яним; to know how many beans make five – рос.: быть себе на уме, dressed up to the nines – рос.: быть одетым по моде (АРФС, ФСУМ). ФОН із десемантизованими квантитативними одиницями функціонують у мові для позначення особливих ознак предметів, явищ, коли семантичне наповнення кількісного елемента служить ключем до мотивації цілої одиниці (to talk ten to the dozen – рос.: говорить без умолку; two dogs over one bone – укр.: голодні, злі (АРФС, ФСУМ)).

Числівник two, а також займенник both, іменники-нумеративи a pair, a couple, прикметник double, прислівник doubly, входячи до складу фразеологізма, не завжди реалізують значення подвійності: two in distress make sorrow less (company in distress makes trouble less) – рос.: на миру и смерть красна, as cross as two sticks – укр.: дуже сердитий (АРФС, ФСУМ), в останньому каламбур базується на зіткненні значень омонімів: cross – «сердитий» і cross – «перехрещується».

Цікаво, що різні образи, що лежать в основі ФОКО, з компонентом both (burn the candle on both ends – укр.: палити свічку з обох кінців; butter one’s bread on both sides– рос.: мазать хлеб маслом с двух сторон (АРФС, ФСУМ)) визначили шляхи переосмислення. Оцінка ситуацій, що покладені в основу цих ФОКО, зумовила виникнення загального переосмисленого значення «нерозважливо, необачно витрачати», яке присутнє в значеннях ФОКО: burn the candle on the both ends – «нерозважливо

розтрачувати сили, марнувати життя»; butter one’s bread on both sides – «дозволяти зайву розкіш» (АРФС, ФСУМ ).

Огляд семантичних особливостей і структури ФОКО

з нумеральним компонентом показує, що в цій групі частіше інших зустрічаються числівники one, three, five, seven, nine. Це пояснюється тим, що непарні числа до десяти свого часу вважалися містичними в уявленні людей, більш значними, ніж парні. Саме ці нумеративи фігурують у звичаях, повір’ях, казках, приказках і т.п. [7].

А nine day’s wonder – укр.: предмет недовгих розмов, he that will stive must rise at five – укр.: хто рано встає, тому Бог дає; to be drunk as seven lords – укр.: бути п'яним як чіп, measure thrice and cut once – укр.: сім разів відміряй – один відріж; to look two ways for Sunday (to look nine ways) – рос.: сильно косить; to know how many beans make five – рос.: быть себе на уме (АРФС, ФСУМ).

Фразеологізми є національно-специфічним прошар-ком мови, в них укладена народна оцінка життя, спостережень, вони відображають умови життя народу, його історію, культуру, географію, традиції, що приводить до своєрідності їх форм у різних мовах і до переваги вживання одних мовних засобів за більш рідкісного вживання інших [8]. У той же час за одиницями типу seven leagued boots – укр.: семимильні чоботи, the seventh heaven – укр.: сьоме небо, a cousin seven times removed – укр.: сьома вода на киселі (АРФС, ФСУМ) можуть приховуватися як мовні контакти, так і специфіка мов, що пояснюється схожістю психології, реалій, природних умов, культур народів. ФОН можуть містити числівники вищого порядку, які реалізують в умовах фразеологічного контексту такі значення: 1) невизначено-великої кількості, як у ФОН to have fifty things to tell – укр.: мати багато новин; a thousand and one

– укр.: дуже багато (АРФС, ФСУМ) (безумовно-велика кількість, що поєднана з виразно-малою кількістю, приводить до семантичної модифікації і сприймається як невизначено-величезна кількість); 2) якісно-оцінне (нерідко із чітко вираженою позитивною або негативною конотацією: look (feel) like a million dollars – укр.: виглядати (відчувати себе) чудово (АРФС, ФСУМ).

У деяких ФОН числівники вищого порядку використані для посилення значення, вербалізації емоційного забарвлення: A thousand pities! – укр.: Який жаль!; Like a hundred (thousand ton) of bricks – укр.: з усіх сил (АРФС, ФСУМ).

ФОН можуть ілюзорно співвідноситися з поняттям точної кількості (ТК): baker’s (devil’s) dozen – тринадцять; the twelve – дванадцять апостолів; two bits – монета у 25 центів та ін.

Як показує дослідження, ФОН частіше позначають невизначено-малу/велику кількість. У разі повного переосмислення ФОН позначають якісні ознаки предметів і явищ і є номінаціями об’єктів / явищ; використовуються для створення ефекту емоційності та посилення експресивності (див. додаток А).

ФО з мезуративами. Семаклас «мезуративів» ФОМ, що пов’язаний з явищем нумеральності, димензіональності, представлений у мотивації ФОКО цілим рядом лексичних одиниць. Слова-вимірювачі, що входять до складу ФОМ, стосуються до назв частин тіла, земельних ділянок, різних сукупностей і т.п. За межами термінологічної лексики вимірювачі утворюють нові зв’язки, співвідносяться з поняттям «багато – мало», якісною характеристикою предметів / явищ. Цілий ряд детермінованих димензіональних одиниць входить до складу ФОМ:

1) одиниці вимірювання просторових характеристик (mile, yard, inch); 2) одиниці маси (ton, pound, ounce, bushel); 3) одиниці часу (day, hour, minute, month); 4) грошові одиниці (pound, penny, dollar). У межах фразеологічного контексту вимірювачі реалізують значення: 1) кількісної характеристики: give him an inch, and he’ll take an ell – укр.: дай палець – він всю руку відітне (АРФС, ФСУМ); 2) якісної характеристики: наприклад, назви грошових одиниць малої вартості (penny, halfpenny, farthing, shilling), реалізують значення «дешевий» («незначний»): it is not a farthing matter – укр.: це не дрібниці; penny dreadful – укр.: дешевий бульварний роман; halfpenny lick – укр.: дешеве морозиво. Але зворотний ефект створюють ФО типу sovereign remedy – ефективний, гарний засіб / ліки (АРФС, ФСУМ);3) назви фактів, явищ, станів на основі повного образного переосмислення: an inch of cold iron (steel) – укр.: удар ножем; to hide one’s light under bushel – укр.: заривати талант у землю, to have one’s head in a tar barrel – укр.: потрапити у важке становище; make a pint measure hold a quart – укр.: зробити неможливе; eighteen carat lie – укр.: нахабна брехня (АРФС, ФСУМ).

Значення малої, мізерної кількості в англійській мові виражається цілою групою ФОМ, до складу яких входять своєрідні мезуративи, що зазнали впливу внутрішнього гіпостазису. Пор.: for two pins; for a pin; not worth three straws; not worth a bean (button, curse, damn, darn, dump, farthing, fig, halfpenny, jigger, old song, pin, pinch of smiff, rap, row of beans, row of pins, rush) (АРФС, ФСУМ) .

Значення ФО не складається із суми значень її компонентів, однак елементарні смисли – диференціальні семантичні ознаки конотацій, що наявні в значенні цих компонентів, – визначають загальну семантику поєднання. У ФОМ penny wise and pound foolish слово penny буквально означає «дрібна монета», у складі ж ФОМ (to cost) a pretty penny значення слова змінюється завдяки специфікатору pretty – «(коштувати) значну суму грошей». ЛСВ слова penny, що реалізується в даному випадку, – «гроші, сума грошей взагалі». Цей самий ЛСВ лежить в основі таких ФОМ to turn an honest penny – укр.: чесно заробляти гроші; a friend in court is better than a penny in purse – рос.: не имей сто рублей, а имей сто друзей (АРФС, ФСУМ).

Як було встановлено в процесі аналізу словників ФО, ряд слів-вимірювачів у різних фразеологічних контекстах реалізують декілька ЛСВ. Наприклад, іменник an hour у таких ФОМ, як at the 11-th hour – укр.: в останній момент, long hours – рос.: часы перед полночью, співвідноситься з поняттям «відрізок часу», а в ФОМ типу dark hour – укр.: важкий похмурий час, golden hours – укр.: щасливий час мають ЛСВ зі значенням «час» і переходять у наслідок повної десемантизації димензіональної одиниці an hour і набуття нових конотацій у поле якісно-оцінних одиниць мови.

Детермінологізуючись, вимірювачі у ФОМ меншою мірою пов’язані з позначенням кількісних характеристик, а, найімовірніше – з позначенням якості явищ / об’єктів дійсності, міри наявності якісної ознаки.

Значна частина ФОКО, а саме ФО з нумеральним компонентом (ФОН), зберігає кількісну семантику, що зв’язує ФОКО з вихідним НС, зокрема і з ФСПК, в цілому. Семантичні модифікації квантитативних елементів у фразеологічному контексті обумовлені трансформацією понятійного квантитативного наповнення в якісне. При

повному або частковому збереженні нумерально-мезуративного компонента кількісного наповнення ФОКО

реалізують квантитативні значення, при десемантизації кількісного значення ФОКО проявляють якісно-оцінне (іноді предметне) значення і мігрують у маргінальні зони ФСПК. Процес десемантизації нумерально-мезуративних одиниць відображає еволюцію їх семантичного становлення, їх ретроспективний рух від предметного до кількісного значення, циклічно повторюючись на якісно новому етапі, за особливих умов. Семантичний вектор ФОКО англійської мови, що представлений послідовністю від точно-кількісного до невизначено-кількісного до якісного (предметного) значення, є екстраполяцією загального процесу розвитку семантики КО: предметне конкретно-кількісне абстрактно-кількісне якісне предметне значення.

Контрольні питання1. Яку зону на тлі ФСПК займають фразеологічні одиниці

з квантитативними компонентами?2. Охарактеризуйте властивості, притаманні ФОко.3. Відзначте семантичну роль КО в межах вільних

квантитативних сполучень і фразеологічних одиниць. Наведіть приклади.

4. Які КО найчастіше входять до складу ФОко? Чому?5. Чи зберігають у перекладі кількісне значення

нумеральні одиниці, що входять до складу ФОко ? Як часто? Які нумеральні одиниці частіше зберігають своє квантитативне наповнення, які менше? Яка закономірність цього процесу? (Використовуйте таблиці додатка А).

6. Що відбувається з ФО, якщо КО, яка входить до її складу, втрачає сему точної кількості, тим більше – взагалі десемантизується (деквантифікується).

7. На вашу думку, чому непарні числівники частіше вживаються у ФО? Які чинники цього явища – лінгвальні чи екстралінгвальні?

8. Які семантичні значення реалізують здебільшого числівники високого порядку?

9. Що частіше реалізують КО у ФО – кількісне чи якісне значення?

10. Які КО входять до субполя мезуративів?11. Які значення реалізують слова-вимірювачі в межах

ФО? Чи зберігаються ці речення в перекладі на українську?

12. Наведіть приклади ФОм, димензіональні одиниці яких зазнали впливу внутрішнього гіпостазису. Поясніть це явище.

13. Чи може впливати дистрибуція ФО на зміну значення КО? Доведіть.

14. Яке семантичне значення найпоширеніше серед ФОко? Доведіть на прикладах.

15. Як екстраполює процес деквантифікації нумерально-мезуративних одиниць у межах ФО ретроспекцію їх динаміки взагалі.

Список літератури1. Болдирєв Р. В. Міграційна термінологічна номінація і слов`янська

етимологія / Р. В. Болдирєв // Проблеми зіставної семантики: зб. стат. за доповідями міжнародної наукової конференції. – К. : КДЛУ, 1999. – С. 125–130.

2. Бялик В. Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов в современном научном языке: автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. – КГУ им. Т. Г. Шевченко / В. Д. Бялик. – К., 1986. – 25 с.

3. Іващишин О. М. Способи термінологічної деривації в англомовних текстах з проблем екології та сірчаного виробництва / О. М. Іващишин // Іноземна філологія. – Львів : Львів. нац. ун-т, 1999. – № 111. – С. 213–217.

4. Кокойло О. В. Семантична типологія термінологічних номінацій у слов`янських мовах / О. В. Кокойло // Проблеми зіставної семантики:

зб. стат. за доповідями Міжнародної наук. конференції. – Київ : КДЛУ, 1999. – С. 163–167.

5. Олійник Т. С. Проблема значення топонімів-символів в англійській мові / Т. С. Олійник // Гуманітарний вісник. Сер. Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. – Черкаси, 2000. – № 4. – С. 232–236.

6. Руденко Н. П. Особливості лексики перекладних термінологічних словників 20-х – 30-х років (на основі соціально-економічних термінів) / Н. П. Руденко // Проблеми зіставної семантики: зб. стат. за доповідями Міжнародної наук. конференції. – Київ : КДЛУ, 1999. – С. 171–172.

7. Скопюк Т. Г. Семантика терміна і його позиція у тексті (на матеріалі англійських текстів з обчислювальної техніки) / Т. Г. Скопюк, Е. Ф. Скороходько // Іноземна філологія – Львів : Львів. нац. ун-т, 1999. – № 111. – С. 197–200.

8. Супрун А. Е. Славянские числительные. Становление числительного как части речи. – Минск, 1969. – 232 с.

9. Фиган Э. Б. Об изучении терминологии с позиции теории систем / Э. Б. Фиган // Семиотические проблемы языков, науки, терминологии и информатики. – М., 1971. – С. 48–76.

10. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба.– Л. : Наука, 1974. – 428 с

11. CR – Consumer Reports. – January – December. – 1995.

1.9. ФСПК – засіб відбиття наукових та емпіричних знань

Вихідним положенням для побудови функціонально-семантичного поля квантитативності визнається загальна референціальна співвіднесеність усіх його конституентів з кількісними показниками предметів, процесів і явищ, що існують об’єктивно і є відбитими в людській свідомості. Складність опису ФСПК полягає у визначенні його семантичного ядра, меж і структури. Роль центру приписується лексико-граматичному класу числівників, граматичній категорії іменників, комплексному ядру [4; 5; 6; 14] .

Аналіз текстів показує, що для результативного конституювання ФСПК велике значення має дослідження прагматичних аспектів, авторських інтенцій [3; 7; 8; 11; 13; 14; 16; 18]. При розгляді мовного матеріалу в тексті відокремлюються блоки суб’єкта / об’єкта, предиката, умов їхньої квантифікації. Адекватна інформація може бути отримана лише із цільних комунікативних одиниць, у яких сенс переважає над змістом.

Теоретичними передумовами цього дослідження служать положення про соціальний характер знань про кількість, про біполярний характер знань – науковий та емпіричний [2]. Наукове знання про кількість може бути отримане адресатом у процесі навчання або самонавчання із сукупності текстів, що належать до спеціальних галузей математики, точних наук, філософії, логіки, психології й т.д. Емпіричне знання про кількість здобувається в процесі практичної (предметної й комунікативної) діяльності, воно знаходить висвітлення у мовленні. У неспеціальному мовному спілкуванні переважають так звані емпіричні когнітивні структури (далі ЕКС) [15]. Побудова глобального мовного поля кількості (МПК) вимагає відбиття в його семантичному варіанті різних видів знань. Зміст емпіричного знання про кількість не описаний настільки докладно в спеціальній літературі, як наукове знання. Багатоваріантність його вербалізованих форм, що належать плану вираження, становить великий інтерес для когітології у цілому і дослідження ФСПК зокрема. Людством розроблені різні системи числення щодо дискретних кількостей і різноманітні системи виміру щодо кількостей безперервних. При цьому спеціальні засоби вираження кількості дозволяють визначити його практично точно (ТК) або неточно (НТК).

Своєрідність прояву субполя HТК реалізується на синтагматичному рівні. При поясненні розходжень

словосполучень типу five chairs, many chairs, a few chairs, all the chairs, just enough chairs виникає питання співвідношення наукового й емпіричного знань при визначенні кількості в плані точного – неточного, невизначено-точного – приблизного. Контекстуальні умови впливають на реалізоване значення множинності. Досліджуючи змістову сферу НС, необхідно зазначити, що всі вони можуть співвідноситися з тією самою фактичною кількістю, що об'єктивно наявнау референтній ситуації. Розходження між ними лежать повністю у сфері когнітивно-психологічних і прагматичних передумов мовного спілкування й вимагають дослідження на синтагматичному рівні ФСПК.

Найбільш загальний зміст наукового знання про кількість укладений в одному з відомих філософських визначень Панфілова В. З. і формулюється так: «Кількісна визначеність є величина наявності чого-небудь, що внаслідок порівняння (включаючи лічбу, вимір, обчислення) може бути виражена приблизно (у формулах зі значенням «набагато більше», «більше», «приблизно дорівнює», «менше», «набагато менше») або практично точно (у числах, рівностях)» [9, c. 76]. Формули зі значенням «більше» / «менше» наведені в цьому визначенні як способи вираження величини. Можливий, однак, й інший погляд на ієрархічну роль іменованих цими формулами кількісних відношень.

У лінгвістичній літературі спостерігається розгляд зазначених відношень як базових для ідентифікації семантичної категорії градуювання, що інтегрує з виміром і лічбою. Терміном «градуювання» Е. Сепір називає системну понятійну основу категорії кількості, її сутнісне ядро: залучення об’єкта, що квантифікується, у відношення «більше» / «менше» [12]. На основі такого залучення комунікантами будуються різні шкали квантифікації, розподіл на які може варіюватися залежно від мотивів того, хто пізнає, а також тих теоретичних знань і практичних

можливостей, які він має. Подібний спосіб визначення кількості пов’язаний з його емпіричним пізнанням і, становлячи опозицію виміру й лічби – методами точного, наукового, об’єктивного пізнання, відбиває суб’єктивні оцінки цього знання в параметрах потреб та інтересів мовця (адресанта), що пов’язані з його практичною діяльністю.

Оскільки сприйняття здійснюється людиною, то й у номінаціях кількостей, що пізнані емпірично, позначаються узагальнені результати сприйняття. Фрагменти антропосфери є в наявності в експонентному плані кількісно-оцінних висловлень: укр.: глибина по коліно, рос.: высотой в рост человека; нім.: Sichtweite, Horweite; англ. up to the ears. У цьому випадку КО стикаються із загальним положенням про «антропоцентричність» мови [17].

ЕКС є наслідком такого лінгвістичного явища, як внутрішній гіпостазис [10]. Явище внутрішнього гіпостазису, під яким розуміють внутрішньолексемну конверсію, припускає виникнення у межах лексеми варіанта з іншою субкатегоріальною характеристикою. Це явище потрібно розглядати як один із випадків прояву семантичної мікроваріативності, варіативності всередині лексеми. У результаті внутрішнього гіпостазису виникає семантико-морфологічний варіант у межах вихідної лексеми, що відрізняється від її семантичних, морфологічних, комбінаторних і прагматичних характеристик. Внутрішній гіпостазис не призводить до виникнення нової лексеми й не припускає корінної зміни її змісту. У процесі внутрішнього гіпостазису відбувається перерозподіл ознак сигніфікату: ведуча ознака, що лежить в основі сигніфікату й входить до його понятійного ядра, виявляється семантично приглушеною за рахунок висування іншої ознаки як більш актуальної для даного контексту й більш відповідної авторській інтенції: англ.: a cup of tea; oceans of time; укр.: море бажань, до небес. В основі вибіркового характеру

внутрішнього гіпостазису лежить обумовлена семантичним потенціалом вищезгаданих груп лексем можливість їхнього використання для вторинної образної номінації, метонімічної або метафоричної. Матрична лексема не містить кодифікованого варіанта зі значенням кількості (a bottle of milk, the lion’s share) або процесуальності (to ten). У таких випадках простежується прагмастилістична інтенція мовця / адресанта, часто орієнтована на створення комічного ефекту, на досягнення ілокутивної експресивної мети, для чого використовуються фразеологічні єдності типу англ.: beyond measure; as numberless as the sands; world of troubles; укр.: як горобців у стрісі.

Внутрішній гіпостазис є процесом, що активно проходить у сучасній англійській мові. Гіпостатичні зміни можуть мати різний ступінь стабільності, є зафіксованими словником, набуваючи узуального характеру або залишаючись у рамках оказіонального вживання. Необхідно зазначити, що кодифіковані словниками переходи по лінії розвитку квантитативності здебільшого нейтральні, їх основним функціональним призначенням є вторинна номінація. Унаслідок внутрішнього гіпостазису в іменників, наприклад, що не мають семи квантитативності, проявляється явище синкретизму (a shower of greetings (квантитативність + номінативність)).

Не зареєстровані словниками оказіональні переходи по лінії розвитку семи кількості, як правило, несуть прагмастилістичне навантаження. У подібних випадках ускладнюється семантична структура слова за рахунок компонентів, що несуть інформацію про емоційне сприйняття предмета, позначеного словом і його прагматичною спрямованістю (an ocean of people). Арутюнова Н. Д. [1] із цього приводу відзначає, що прагматичне значення більше, ніж дескриптивне, й підкоряється волі мовця.

Функціональне призначення внутрішнього гіпостазису може бути різним: у першу чергу – заповнення лексичних лакун шляхом економного способу вираження значення квантитативності вже наявними в арсеналі неквантитативними одиницями, а також досягнення певного стилістико-прагматичного ефекту. Соціум може відкинути або прийняти новотвір у вигляді ЕКС, закріплення якої в мові в ряді випадків не викликається потребами комунікації, але має на меті домогтися певного прагмaстилістичного ефекту. У цьому разі важливою є не здатність подібного семантичного розвитку конкретної лексеми, але сам факт існування в мові такого живого процесу. Слова – це соціальні інструменти, об’єктивність важлива для їхнього виживання.

Зв’язок між позначенням і позначуваним у подібних випадках виявляється нестійким, хоча в ньому закладені потенції переростання в постійний зв’язок, який може бути реалізований за виникнення потреби й остаточно стати частиною словника, що й сталося з фразеологічними одиницями з нумеральним компонентом.

Числівники (як ядро ЛСПК) належать до сильних засобів впливу на адресата, його помисли й дії. Універсальним для числівників навіть дистантних мов є їхнє використання для створення ефекту перебільшення, ірреального зображення дійсності. Пор.:

Ring out thousand years of war, Ring in thousand years of peace (Tennyson).В сто сорок солнц закат пылал (В. В. Маяковський).

Прагматична вагомість розчленованих фразеоло-гічних одиниць визначається сукупністю значень складових: forty winks – короткий сон; with one foot in a grave – на краю прірви; as thick as two thieves – закадычные друзья (АРФС, ФСУМ). Взаємодія фразеологічного контексту й нумерального компонента приводить не тільки до переосмислення числівника, але також до переміщення

полілексемної одиниці з МПК у поле якісно-експресивної оцінки.

Фразеологічні одиниці з нумеральним компонентом (ФОКО) надають комунікації виразності, колоритності й тим самим сприяють кращій реалізації задумів адресанта. Експресивність цих одиниць досягається за допомогою перетинання й включення компонентів у семантику розчленованої одиниці. У фразеологічному контексті відбувається «спустошення» значеннєвого змісту числівників. Переважне використання ФО зі спустошеним квантитативним компонентом свідчить про інтенсивний процес десемантизації числівників, про лексикалізацію полілексемних одиниць, про зростаючу експресивність останніх у міру зменшення в них семи квантитативності.

Прагматично вагоме використання при числівниках елементів-специфікаторів типу as little as, as much as. Ці одиниці, які позиційно примикають до числівників, виражають ставлення мовця до кількісної інформації, що згадується, спонукують адресата розділити точку зору автора про кількісну градуальність (в оцінках типу «високо» / «низько», «мало» / «багато»).

He drank as little as two cups of coffee. He drank as much as two cups of coffee (Він випив не менше / не більше двох чашок кави).

Апроксимація виражається і в негативних реченнях за допомогою особливої селекції й аранжування компонентів у поверхневій структурі. It wasn’t two minutes coming down (IHT, 2007, № 35, 627). (Не пройшло й двох хвилин). They were not five feet apart when they began shooting (IHT, 2007, № 35, 576). (Вони не були й на відстані п’яти футів, коли почали стріляти).

Прагматичну, емотивно-експресивну функцію числівники реалізують за умов десемантизації конкретного числового значення, при вираженні суб’єктивної оцінки,

емоційно-вольового впливу на адресата. Благодатним ґрунтом для прагматичної функції числівників є фразеологічний контекст, у якому десемантизовані нумеральні одиниці є засобом вираження якісно-оцінних значень.

Перенесення основних акцентів на функціональний аспект КО дозволяє по-новому осмислити закономірності реалізації різних кількісних значень (відношень) у тексті, більш адекватно моделювати ФСПК. У плані змісту поля виділяється кількісно-оцінна сфера, семантичні структури якої обумовлені прагматичними параметрами мовленнєвої діяльності адресанта. Ці структури базуються на глобальному порівнянні локально-темпоральних, тотально-партитивних і т.п. відношень. Субполе, що включає емпірична, невизначена кількість, протистоїть субполю, інтегрованому об’єктивними числовими й близькими до них формами уявлення про певну, науково пізнану кількість, що можна виразити у формулі К1 (емпіричне знання) + К2 (наукове знання) = ФСПК

ФСПК, що характеризується розмаїтістю форм і специфікою наповнення, унаслідок перетинання парадигматичного й синтагматичного способів репрезентації кількості об’єктивного світу, створює певний квантитативний концепт як результат емпіричного й наукового пізнання лінгвістичних і об’єктивно існуючих квантитативних характеристик навколишнього світу.

Контрольні питання1. Дайте визначення наукового та емпіричного знання.2. Яка різниця між науковими та емпіричними знаннями

про кількість?3. Що є емпіричні когнітивні структури?4. Як визначає Панфілов В. З. кількісну категорію?5. Що є градуювання за Е. Сапіром?

6. Чи можуть бути шкали квантифікації статичними, незмінними? Чому?

7. Як впливають емпіричні знання адресанта на процес квантифікації?

8. Прокоментуйте значення метазнака «внутрішній гіпостазис».

9. Чим відрізняється внутрішній гіпостазис від семантичного зсуву лексичної мовленнєвої одиниці?

10. Чи приводить процес внутрішнього гіпостазису до утворення нової лексики?

11. Що лежить в основі процесу внутрішнього гіпостазису?12. Що спільного мають явища синкретизму і

внутрішнього гіпостазису?13. Прокоментуйте функціональне призначення

внутрішнього гіпостазису.14. Порівняйте використання числівників в українських та

англійських фразеологічних одиницях з нумеральним компонентом.

15. Чи є фразеологічні одиниці з квантитативним елементом предметом вивчення тільки ФСПК?

16. Що ви розумієте під процесом «спустошення квантитативного компонента»?

17. У межах якого мовного поля вивчаються одиниці, що зазнали процесу спустошення квантитативного значення?

18. Які мовленнєві структури входять до складу субполя ФСПК, що реалізує емпіричну, невизначену кількість? Наведіть приклади.

19. Які мовленнєві структури входять до складу субполя ФСПК, що реалізують наукову, певну кількість?

20. У чому виражається синкретизм парадигматичної і синтагматичної репрезентації об’єктивної кількості?

21. Дайте визначення квантитативного концепту з лінгвістичної точки зору.

Список літератури1. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического

значения / Н. Д. Арутюнова // Аспекты семантических исследований. - М. : Наука, 1980. – С. 159-249.

2. Берка К. Измерения: Понятия теории, проблемы /К. Берка. – М., 1987.–261 с.

3. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики / Г. Гийом. – М. : Прогресс, 1992. – 224 с.

4. Зорівчак Р. П. Семантична структура словесного образу / Р. П. Зорівчак // Іноземна філологія. – Львів : Львів. нац. ун-т, 1999. – № 11. – С. 218–225.

5. Категория количества в современных европейских языках [ред. кол. В. В. Акуленко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева, Г. А. Синякова, М. М. Попович и др. ]; отв. ред. В. В. Акуленко. – К. : Наукова думка, 1990. – 284 с.

6. Кашина Д. А. Функционально-семантическое поле количества (на материале совр. нем. языка): дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Д. А. Кашина. – М., 1973. – 192 с.

7. Куанбаева Б. Ж. Лексико-синтаксические средства выражения категории количества в современном немецком языке: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. / Б. Ж. Куанбаева. – Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза – М., 1988. – 22 с.

8. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) / Е. С. Кубрякова // Язык и наука конца 20 века / под ред. Ю. С. Степанова. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1995. – С. 144–238.

9. Панфилов В. З. Язык, мышление, культура / В. З. Панфилов // Вопросы языкознания, 1975. – № 1. – С. 3–12 .

10 Паповянц Э. Г. Предсказуемый и непредсказуемый внутренний гипостазис / Э. Г. Паповянц, О. П. Андреева // Вісник Харьків. держ. ун-ту, 1995. – № 384. – Т.2. – С. 123–125.

11 Ввідзинська О. В. Слухове сприйняття і способи його вербалізації / О. В. Ввідзинська // Проблеми зіставної семантики: зб. стат. за доповідями Міжнародної наук. конференції. – Київ : КДЛУ, 1999. – С. 341–343.

9. Сепир Э. Градуирование / Э. Сепир // НЗЛ. – М., 1986. – Вып. 16. – С. 43–78.

10. Сусов И. П. Деятельность, сознание, дискурс и языковая система / И. П. Сусов // Языковое общение: процессы и единицы. – Калинин, 1988. – С. 7–13.

11. Тарасова Е. В О дидактических аспектах теории языкового поля / Е. В. Тарасова, Л. Н. Черноватый // Вестник Харьковского ун-та, 1992. – № 367. – С.13–20.

12. Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти / С. О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 152 с.

13. Шевченко И. С. Историческая динамика прагматики предложения. Английское вопросительное предложение 16-20 вв. / И. С. Шевченко. – Харьков, 1988. – 168 с.

14. Berlo D. K. Process of communication / D.K. Berlo.–N.York : CUP, 1960. – 116 p.

15. Brown G. Discourse Analysis / G. Brown. – Cambr. Et. : CUP, 1996. – 288 p.

16. Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics: The Semantics of Human Interaction / А. Wierzbicka. – Berlin : Mouton de Gruyter, 1991. – 512 p.

17. Wunderlich D. Methodological remarks on speech act theory // Speech act theory and pragmatics / D. Wunderlich // Eds. J. Searle, F. Kiefer, M. Bierwisch. – Dordrecht, Boston, London : Reidel, 1980. – P. 291–312.

ВИСНОВКИ

У сучасній англійській мові відокремлюється цілий комплекс квантитативних мовних засобів (МПК), що інтегровані домінантними / периферійними семами кількості. Одиниці МПК вступають у системні відношення, що проявляються в ієрархічному структуруванні поля, в опозиційній репрезентації підсистем, у детермінації об’єктивною дійсністю й пізнавальними процесами.

Лексико-семантичне поле кількості (ЛСПК) відокремлюється в загальному мовному комплексі кількості. Основними ознаками ЛСПК, як і будь-якої польової моделі, є його відкритість, об’ємність; взаємозалежність, гетерогенність одиниць; глибинність, що визначається ієрархічністю елементів; динамічність; привативність (родо-видові відношення) компонентів, що реалізують відношення гіпонімії; східчаста інклюзивність; субординація; еквівалентність і спільність інваріантної ознаки – «кількість».

Закріплені в мові значення КО сприяють розкриттю їхньої системної організації й представленості в словниках. У сучасній англійській мові за гіперо-гіпонімічним принципом виокремлюються лексичні парадигматичні ряди зі значенням «група», «число», «вимір», «час», «простір», «величина», «розмір», «порядок», «площа», «відстань» і т.д. (усього 27 груп). Коефіцієнт КО становить 0,065.

Системні відношення не обмежуються сферою словника, вони особливо реалізуються в мовленні, в умовах вербальної комунікації. Системність КО верифікується внутрішніми семантичними зв’язками, характером міжслівних зв’язків, тобто інтегральною реалізацією парадигматичних і синтагматичних відношень.

Кожний елемент лексикону (квантитативного в тому числі), через наявність зазначених вище фундаментальних властивостей, вступає в різні відношення з іншими елементами, внаслідок чого виникає розгалужена структурна мережа, що визначає системну організацію всього словникового складу й квантитативного лексикону як його мікросистеми.

Мовний комплекс квантитативної наповнюваності відрізняється гетерогенністю складу, спільністю семантичної ознаки, що лежить в основі опозиційних рядів субкатегоріальних полів кількості, і становить певну лінгвістичну систему.

Про системність квантитативної лексики свідчить характер представленості її в лексикографічних джерелах. Системність репрезентації квантитативних одиниць проявляється в: 1) спільності семи кількості; 2) типовості моделювання квантитативних одиниць і їхніх дериватів.

Системність квантитативної лексики проявляється в спільності еволюційної зміни (від конкретного до абстрактного, від термінологічного до нетермінологічного, від точного до невизначеного, від кількісного до

субстантивного / ад’єктивного). МПК відрізняється наявністю парадигматичних, епідигматичних (дериваційних) властивостей.

Лексичні засоби вираження кількості (Q) містять димензіональні (Qm) або числові семантичні компоненти (Qc; QNum) – Q = QNum + Qc + Qm. Сему кількості реалізують числівники (Num) (one, thirteen, twenty, million), денумеративи (XNum) (only, between, teenager, one-time), лічильні слова (Qc) (pair, couple, dozen, baker’s) і мезуративи (Qm) (mile, ton, bushel, eternity, day).

Центральна частина в лексико-семантичному полі кількості (ЛСПК) представлена числівниками й похідними нумеральними одиницями. Статус числівників серед лексичних засобів вираження кількості визначається їх дистинктивними ознаками. Доцентрова сила числівників обумовлюється їхньою регулярною співвіднесеністю з натуральним рядом чисел, можливістю позначення будь-яких множинностей, вживаністю в прямій і непрямій лічбі, здатністю до заміщення інших квантитативних слів.

Відмінність числівників полягає у специфіці вираження числового поняття як одного з атрибутів просторових предметних форм. У числовій категорії знаходить висвітлення не тільки зняте із предмета поняття просторової межі, але й зняте із усього предметного класу поняття впорядкованого співіснування предметних форм, узятих у їхній статиці. Число дає не тільки міру речей, але й зв’язок явищ.

Семантична єдність парадигми числівників проявляється в її реалізації конституентами інваріантної семи числа. На відміну від інших КО, що характеризуються семантичним синкретизмом, числівники є носіями основних, неускладнених сем числа.

Парадигматична представленість числівників полягає в їхньому включенні в ієрархічну систему квантитативних

протиставлень, виражених денумеративами, лічильними словами й мезуративами. Кожна з опозицій (числівники :: денумеративи; числівники :: лічильні слова; числівники :: мезуративи) характеризується властивим їй набором дистинктивних ознак. Загальною для числівників і денумеративів ознакою є те, що вони реалізують загальнокатегоріальну сему кількості. Відмітними рисами числівників є їхня висока частотність, неускладненість опорної семи числа, специфічна вибірковість. Денумеративні утворення відрізняються розширеною формою й ускладненим змістом. Утворені від числівників слова перебувають у підпорядкованій залежності, утворюють лексичний ряд, центром якого в плані вираження форми є корінь числівника, а в плані змісту – сема числа.

Загальною для опозиції «числівники :: лічильні слова» є реалізована квантитативна інформація про дискретні одиниці, що співвідноситься з питанням How many? Члени даної опозиції характеризуються семантичною спільністю, приналежністю до парадигматичного ряду одиниць рахункового значення, функціональною ідентичністю, сполучуваністю з дискретними одиницями. Дистинктивні ознаки слів розглянутої опозиції проявляються в різній співвіднесеності з натуральним рядом чисел: регулярній – у числівників; нерегулярній, вибірковій – у лічильних слів. Числівники реалізують контактні зв’язки з позначеннями живих / неживих об’єктів, подій, явищ, еталонів міри й рахунку. Лічильні слова виконують роль другорядного класифікатора, обмеженого побутовими сферами (лічба худоби, птахів, плодів, яєць і т.п.), характеризуються нечастою взаємозамінністю із числівниками.

Числівники й слова міри й ваги (мезуративи) перебувають у контактних зв’язках, що сприяють спільній реалізації прямого й непрямого рахунку. Мезуративи використовуються для вербалізації квантитативної

інформації, що співвідноситься з питанням How much? Числівники й димензіональні слова утворюють єдність, компоненти якої доповнюють одне одного й можуть бути віднесеними до парадигми квантитативних слів МПК. Серед мезуративів, на відміну від числівників, виділяється група одиниць, значеннєва структура яких позбавлена числового змісту (box, cup, glass, etc.).

Загальною для опозицій «числівники :: денумеральні слова»; «числівники :: мезуративи» є реалізація гіперо-гіпонімічних відношень на основі спільності архісеми квантитативності.

Зіставлення способів реалізації квантитативної функції числівниками, з одного боку, і лічильними словами, мезуративами, з іншого боку, показує, що числівники англійської мови займають центральне місце серед лексичних квантитатвних одиниць. Загальні риси КО проявляються в їхньому генезисі, похідності, семантичних тенденціях. Поряд із квантитативною функцією (1) зазначені слова реалізують також когнітивну функцію (2), відбиваючи у своїх значеннєвих структурах основні етапи пізнання квантитативних відношень об’єктивної дійсності.

Вихідні конкретні значення квантитативних слів гіпотетично передбачаються даними онтогенезису й філогенезису. У своєму генезисі одиниці кількісної наповнюваності в цілому проходять шлях від предметного значення до кількісного, від конкретного до абстрактного. Процес реалізації кількісного значення квантитативними одиницями представляє певну послідовність семантичних зсувів: від невизначено-кількісного значення до обумовлено-кількісного, потім знову до невизначено-кількісного. Ці тенденції спостерігаються в більш пізніх утвореннях КО.

Квантитативна лексика – це впорядкована, структурно багатомірна, стійка, багатошарова, гетерогенна,

детермінована, унікальна вторинна система, що володіє властивостями дегенеративності, переривчастості, варіативності й різнорідності функціонування. Аналізована лексика має основні ознаки й параметри системності.

КО реалізують квантитативну (pair of apples); нумеративну (twenty = 102) й епідигматичну (one, once, only, oneness) функції. Когнітивна, експресивна, емотивна, комунікативна функції вимагають спеціального осмислення в сучасній англійській мові.

У сучасній англійській мові структура КО є детермінованою їхньою субстанцією, внутрішньослівними й контекстуальними відношеннями. Як показує синтагматичний аналіз, досліджувані лексичні одиниці досить мобільні у функціональному плані, здатні змінювати функціональні характеристики при статичності форми. Контекстуальне використання КО (зокрема числівників), їхній синтаксичний потенціал обумовлені семантичними особливостями конституентів, характером дискурсу й прагматичними факторами. Асоціативний і формальний зв’язок між продуктивною (у семантичному плані) й новою мовленнєвою (оказіональною) / мовною одиницями призводить не тільки до розвитку варіативної зони семантики вихідних одиниць ФСПК, але й до зміни їх синтаксичних і морфологічних показників. Яскравим доказом цих перетворень є набуття числівниками в рамках НС, крім квантитативної й нумеративної функцій, властивих їм, ще й ономастичної (НО) і якісно-оцінної (ФОКО) функцій.

Формою існування мовної кількості на синтагматичному рівні є ФСПК зі своєю структурою, центром і периферією. Семантичні модифікації квантитативних одиниць на синтагматичній осі об’єктивують наявність не тільки моноцентричних, але й поліцентричних функціональних полів кількості. ФСПК – не абстрактна, класична побудова, а мобільна система, що відбиває реальні

закономірності мовної когнітивної діяльності, детермінованої сприйняттям навколишньої дійсності.

Мовні знаки, включаючись у процес спілкування, набувають різної функціональної значущості. МПК і ФСПК – системи, що співвідносяться. Їхня інтеграція є детермінованою дієвістю принципу адекватності, мінливості. Відкритість МПК виражається в набутті й утраті квантитативних одиниць, що відзначено векторною транзитивністю МПКФСПК.

Значущою, дієвою, семантично й структурно мобільною одиницею ФСПК є нумеральне сполучення (НС). НС – це сегментована конструкція, що екстраполює квантитативні відношення об’єктивної дійсності. Сполучні можливості числівника – невід’ємного компонента НС – обумовлюються ономасіологічною природою досліджу-ваного знака й нормами мовної системи.

Серед НС виділяється інваріантна модель NumN, що поряд із її варіантами (субмоделями) утворює парадигму моделей синтагматичних засобів квантитативності. Числівники в рамках НС виконують квантитативну (NumN) і нумеративну (Num) функції.

У НС числівники як квантитативні аттрибути відрізняються препозитивним розміщенням стосовно субстантивів, що визначаються (позначень об’єктів / артефактів, осіб / неосіб, явищ / подій, лічильних / димензіональних одиниць). Семантична атракція числівників та іменників обумовлена наявністю категоріальних сем квантитативності: семи числа – у числівників, сем розчленованості, однорідної множинності, угруповання, внутрішньої кількості – в іменників. У нумеративній функції числівники реалізують нульову залежність, вони самостійно репрезентують числа й операції з ними.

Вибір, частотність функціонування НС, їхня лексична наповнюваність і синтаксичні зв’язки компонентів носять

дискурсивно-лінгвістичний характер, обумовлені спрямованістю тексту й внутрішньомовних факторів. Метакомунікативна функція числівників у газетно-журнальному дискурсі полягає в тому, що їхній семантичний зміст на рівні мовного акту (МА) під впливом інтенцій адресанта (журналіста) у рамках НС часто аугментується прагматичним фактором. Дослідження синтаксичного аспекту показують, що обставини місця і часу, які використовуються як предикативний блок реми НС, додають у процес комунікації нову локально-темпоральну інформацію (L+T=Q), що свідчить про основне призначення кількісних одиниць і на функціональному рівні – відбивати просторово-часові характеристики навколишнього світу.

У мовленні числівники частіше співвідносяться з позначенням кількісних характеристик референтів (тобто виконують квантитативну функцію), які в умовах контексту репрезентуються як точно, так і апроксимально. І в тому, і в іншому випадках вирішальне значення належить контексту, його прагматичній спрямованості, й, зокрема, у межах НС прагматично зарядженого компонента, що впливає на семантичний зміст (ТК або НТК) числівника, – специфікатора (Sp). Специфікатор як прагмасемантичний елемент модифікує структуру й семантику розчленованої одиниці квантитативного змісту. Вивчення емпіричних даних свідчить про переважне використання адвербіальних одиниць як лексичного наповнення Sp. Його функціонально-семантичне навантаження носить детерміновано-дискурсивний характер. Sp виступає в основному як апроксиматор, що нейтралізує точний числовий зміст (Num). У функції інтенсифікатора значення числа Sp виступають надлишковими прагматичними засобами експресії. Функція вираження приблизного числа (НТК) є невід’ємною властивістю числівника, що реалізує апроксимацію в особливому контекстуальному оточенні. Функціональне

дослідження сполучних здатностей числівників із специфікаторами свідчить про позиційну мобільність Sp у межах НС (NumNSp; SpNumN) і відносної його семантичної залежності від pre- і post-положення стосовно числівника.

Усі типи НС виражають у текстах англомовної преси значення точної кількості (ТК) за умови наявності 1) прямого порядку компонентів НС; 2) відсутності в контексті слів, що нейтралізують точне значення НС; 3) співвіднесеності обумовлених компонентів із реальними предметами і явищами. Понятійна референція числівників, їх нумеральність визначають домінантне положення цих слів у арсеналі мовних засобів точної квантитативної семантики.

На синтагматичній осі НС властиві такі явища, як: 1) компресія (еліптизація статичних форм НС); 2) лексикалізація й 3) уніфікація. Всі ці процеси тією чи іншою мірою впливають на зміни в семантичній структурі розчленованої КО. Реалізація номінативної і якісно-оцінної функцій КО свідчить про десемантизацію одиниць кількісного змісту, про спіралеподібний процес еволюції НО й ФОКО в цілому: від кількісного значення до якісно-оцінного значення, а потім до предметного.

Поодиноким випадком функціональної семантичної переорієнтації є поява нумеральних онімів (НО), еволюційний вектор яких представлений у послідовності: референт числова номінація абстрактне число власна назва (некількісне значення).

Явище функціональної переорієнтації пов’язане як із процесом комунікації, так і з процесом номінації, тому воно є найбільш характерним для одиниць словникового складу мови, включаючи нумеральні одиниці, функції – потенції яких досить об’ємні. Якщо риса, покладена в основу номінації, узагальнюється, стає властивою багатьом референтам, відбувається реверсія від власної назви до загальної, але якісно нової – терміна. Включення до засобів

номінації одиниць, більших за слово, але еквівалентних йому за своєю функцією, привело до сфери розгляду ономасіології гетерогенні аналітичні найменування – кількаслівні терміни, а також інші типи невільних словосполучень, включаючи НС.

У НО як компонентів ФСПК немає своїх специфічних функцій. Їх основна граматична функція – виражати в реченні підмет, додаток й обставину місця / часу. Ці функції властиві як НО, так і НС (за даними синтаксичного аналізу) завжди, незалежно від сфери вживання й від специфіки конситуації. У мовленні НО можуть, подібно до інших лексичних одиниць, бути основою повідомлення (комунікативна функція), вживатися як заклик (апелятивна функція), засіб виразності (експресивна функція). Ідентифікація, адреса, дейксис (вказівка), звертання, виділення, перелік, диференціація, опис є призначенням НО, що виникли. Вказівка на спорідненість, соціальний стан і походження служать важливими семантичними елементами НО.

Не всі НО однаковою мірою відомі споживачам, що говорять даною мовою: є НО, що активно вживаються, і НО, що належать до пасивного прошарку ономастичного поля. У власних імен із нумеральними компонентами, у порівнянні з їх семантично похідними одиницями – числівниками, пасивний фонд у багато разів перевершує активний, у зв’язку із чим виникає питання про ступінь їхнього входження у ФСПК і про межі маргінального ономастичного поля (як компонента ФСПК). Регулярне вживання НО в суспільному масштабі, зокрема в пресі, дозволяє людям сприймати їх як слова даної мовної системи у цілому. Частотність уживання в мовленні відіграє, таким чином, немаловажну роль під час визначення місця того або іншого нумерального імені у ФСПК й ономастичному просторі загалом. Нові імена, як й імена застарілі, є фактом мовлення окремих комунікантів,

але не мови в цілому, тому НО – частіше узуально обумовлені одиниці.

Унаслідок лексикалізації в англійській мові виникають фразеологічні єдності із квантитативним компонентом (ФОКО). Правило сполучення змістів, що відбивають ФОКО, діє лише на початкових етапах лексикалізації. Поступово набуваючи неквантитативного значення, ФОКО стають одиницями квалітативно-субстантивного плану. Процес лексикалізації НС тісно пов’язаний із десемантизацією їхніх компонентів. Загальний зміст ФОКО передбачається сукупністю значень складових. Інтенсивність фразеологізації НС в англійській мові об’єктивується переважним уживанням ФОКО якісно-оцінної семантики. Група ФОКО кількісної семантики представлена ілюзорно. Квантитативні одиниці, втрачаючи своє кількісне значення, у межах ФОКО набувають нового прагма-семантичного змісту.

При порівнянні НС із НО й ФОКО перші сприймаються як висхідні прототипи семантично похідних одиниць. КО в НО й ФОКО набувають «другого подиху», обновляються новими семантичними збільшеннями, збагачуються конотативними значеннями. Втрата КО свого прямого значення екстраполюється в семантичній еволюції від точного кількісного змісту до невизначеного, предметного. На значення КО в умовах НО й ФОКО істотно впливають лексична дистрибуція, перетинання й включення сем її складових у семантику цільної розчленованої одиниці. Кінцевий етап лексикалізації НС виражається в повній десемантизації, у втраті невизначено-кількісного значення й реалізації якісного й предметного значень.

Функціональна переорієнтація в межах ФСПК приводить до модифікації структурування КО в системі мови, виникнення нових функцій, мобільності як на синтагматичній, так і парадигматичній осі мовної системи.

Перспективним є вивчення конкретних функцій КО англійської мови (когнітивної, комунікативної, прагматичної, експресивної, ономастичної); дослідження онтології КО, їх субполя; осмислення кореляції дії лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що детермінують виникнення нумеральних онімів, термінів; аналіз дієвості закону семантичної атракції за межами нумеральних сполучень; розроблення математичних моделей ФСПК, що сприяють удосконаленню комп’ютерних програм-перекладачів; а також ідентифікація типологічних аспектів КО, їх ізоморфних і аломорфних особливостей у різних мовних системах.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вправа 1 Порівняйте квантитативну представленість у ФО:

all on one stick;all one to somebody;an oak is not felled at one stroke;a coach and four;four in hand;four o’clock;five-lined whip;five o’clock tea;the big five.

Вправа 2Проаналізуйте за допомогою тексту валентнісні можливості КО різних мовних рівнів:Thoughts on Extending Moore’s Law in the New DecadeShang-Yi Chiang

Senior Vice President, Research & Development Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. (Taiwan) As we

enter the 2nd decade of the 21st century, the semiconductor industry has been following Moore’s law for over fifty years. Now, we are again approaching a critical crossroad, because, among other factors, we are about at the limit of conventional optical lithography – the enabler of our business. The new buzz word, for both logic and memory devices, is double-patterning (DP). However, how many device generations can DP keep us on the Moore’s law curve? Here, we not only have to follow the laws of physics but also those of economics: device manufacturing cost cannot increase out of proportion from one generation to the next. Hence we eagerly look forward to the next-generation lithographic (NGL) technologies. Then again, the same physical and economical laws apply, plus timing. The entire NGL infrastructure, be it for EUV or MEBDW, needs to be available and cost-effective in no later than 2013. Besides lithography, new materials, device structures, and interconnect schemes must also be developed in the next few years to keep us on that curve. Concurrently, our industry has begun to pay attention to the vertical dimension. 3D integration is beyond Moore’s original vision and prediction, but conforms nonetheless to them in spirit. If the progress in shrinking the in-plane dimensions is to slow down, vertical integration can help increasing the areal device density and keep us on the Moore’s law curve, if it is generalized to also include the 3rd dimension. Besides, it gives us integration options hitherto not available with mere 2D integration of devices.

Any successful business should be economically profitable, contribute to societal progress, and provide gainful employment. Our business is of no exception. To remain committed to these goals, we have no choice but to continue investment in research and development, promote innovation, and encourage close collaboration of all participants in the semiconductor value chain. Moving forward, our tasks will only become more arduous. Leading-edge semiconductor

manufacturers, their customers, and suppliers will have to work more closely and harder than before to be able to share the resulting benefits.

Biography: Shang-Yi Chiang joined TSMC in July 1997 as Vice-President of Research and Development (R&D). He temporarily retired from TSMC as Senior Vice-President of R&D in July 2006 and returned in September 2009 to resume this position. Shangyi, a fellow of IEEE, received his Bachelor of Science degree from National Taiwan University in 1968, his Master of Science degree from Princeton University in 1970, and his Doctorate from Stanford University in 1974, all in electrical engineering.

Вправа 3Визначте синтаксичну функцію КО у цьому тексті:Extreme Technology for a Sustainable WorldLuc Van den HovePresident and Chief Executive OfficerIMEC (Belgium)

Cheap-person centric nomadic communication where virtual communities are experienced as real life, remote health monitoring systems, improved diagnostics and personalized medicines, smart grid, sustainable mobility ... All these smart systems will play an essential role in finding solutions for the grand challenges today’s society is facing. Tomorrow’s smart systems will require extreme computation and storage capabilities, orders of magnitude above what the processors and memories of today can deliver. Thus there is a need to keep on scaling, pushing technology to its extreme. For more than 10 years now, transistor scaling is considered to have reached its limits. But we have always found new solutions. To get to ultra-small dimensions beyond 10 nm, we have to use new materials with high electron mobility such as germanium,

III-V materials or graphene. And we have to look to new transistor architectures such as TunnetFETs with heterojunctions. And a lot is expected from the third dimension, which allows even more functionality, compute power and memory on a chip. Also new memory concepts such as resistive RAM, floating-body RAM and vertical Flash memory are coming up to further reduce the cost and maximizing the memory density as required by the emerging high-end applications. Looking at the lithography landscape, there are three persisting trends. One is that EUV lithography is slowly maturing towards production-ready tools, not expected to take over the main role before 2014. The issues that are holding back EUV are well known: the light source, which is being improved steadily; mask inspection and defects; and last, but not a real showstopper, resists. Luckily, 193 nm immersion lithography is inching, nanometer per nanometer, past all limits that we thought insurmountable just a few years ago. It will most probably allow us to maintain the scaling pace until EUV is ready. The name of the game now is computational lithography, a basket of powerful computational tools that allow printing ever finer details, linked to ever more powerful scanner knobs. In combination with double patterning, computational lithography will allow us to print 22 nm half pitch layouts. And last and less prominent, there are a few alternative techniques for 193 nm and EUV lithography. These, however, are unable to catch up with EUV, and currently trend towards their own niche: mask writing for maskless e-beam lithography; hard drive lithography for nano-imprint. These three developments have their own dynamics, but they are bound together and driven by the scaling roadmap.

Biography: Luc Van den Hove, is currently President and Chief Executive Officer at IMEC, Leuven, Belgium. He joined IMEC in 1984. He started his career at IMEC in the field of silicide and interconnect technologies. Subsequently he

has held several management positions: as from 1988: manager of IMEC’s Micro-Patterning group (lithography, dry etching); 1996: Department Director of Unit Process Step R&D; 1998: Vice President in charge of the Silicon Process and Device Technology division; 2007 Chief Operating Officer. He has received his Ph.D. in Electrical Engineering from the University of Leuven, Belgium. Currently, he is also Professor at the University of Leuven. He has written 1 chapter of a book and authored or coauthored more than 100 publications and conference contributions.

Вправа 4

Складіть власні речення з КО, що виконують різні синтаксичні функції. Прокоментуйте їх дистрибутивні властивості.

Вправа 5Проаналізуйте семантичний і синтаксичний статус числових позначень у прикладі:

Gas Pump AdvertisingGas pump advertising delivers significant exposure

24/7, 365 days a year to consumers market-wide or in your targeted area. Most Americans drive a vehicle, which means that getting gasoline is a "ritualistic lifestyle" activity.

Pump tops are full colour weather proof ads prominently displayed in frames on top of gas pumps at eye level so your ads are sure to be seen for 3–5 minutes. Gas Pump Advertising reaches millions of people "face to face" providing quality targeted impressions beyond the clutter of traditional Out-Of-Home. Gas Pump Advertising can be combined with FillBoards, cement graphics, clings, in-store promotions and merchandising to create a "domination effect".

Вправа 6Доповніть ФО квантитативними складовими, яких не вистачає:

…silver pieces;to be in … minds;when angry count a …;like a … devils;a girl in a … .key words: thousand, twenty, hundred, million, thirty.

Вправа 7Складіть ситуації із поданими ФОко. Проілюструйте процес деквантифікації:

a cousin … times removed;as drunk as … earls;to talk … to the dozen;a fool at … is fool indeed;A fool may throw a stone into a wall which a … wise men cannot pull out;In time of prosperity friends will be plenty, in time of adversity not one among … .

Вправа 8Визначте семантичні відмінності КО в межах ФОко, поданих англійською, та в їх перекладі:

better one eyed than stone blind – краще кривий, ніж зовсім сліпий; an oak is not felled at one stroke – з одного удару дуба не звалиш; one barking dog sets all the street abarking – одна собака загавкала…; one lie makes many – одна брехня тягне за собою іншу.

Вправа 9У тексті науково-технічного дискурсу виберіть КО. Які з них є НО, які є термінами?

Computers in Linguistics and Philology. Computers in Linguistic Didactics. Teaching Machines and Teaching

ProgrammesAnother field in which the use of computers has

become traditional is machine translation. Translation is expressing what is said in one language by means of another. It is done either by a man or by a machine. The former is regarded as traditional translation, whereas the latter is called automatic translation. However developed machine translation can be, so far it still presupposes the participation of a man when translating a text the translator either relies upon a computer, using automatic dictionaries and automatic grammars or participates in the process of translation done by a computer on different stages: pre-editing, inter-editing, post-editing.

The history of machine translation dates back to the 40s of the XX century when the famous memorandum «Translation» was written, spread and widely discussed. From that time on machine translation is consistently developed both in this country and abroad. So far machine translation is mainly used for the translation of scientific and technical texts (научно-технические тексты). It has become customary to speak of different generations of machine translation and even different systems of machine translation. One can mention in this connection different systems of machine translation produced in our country and abroad: METEO, SYSTRAN, ФР-1, ФР-11, АМПАР, НЕРПА, etc.

Computers are also used in linguistic statistics: lexicographic statistics (concordances and frequency dictionaries, etc.), stylistic statistics (the use of computers in the study of the style of language and speech), the study of

poetry, the decoding of ancient manuscripts, information retrieval within a text (определение информационной емкости текста), etc.

Вправа 10Дайте українські еквіваленти таким ФОко :

one man one vote;one scabby sheep will mar a whole flock;one swallow doesn’t make a summer;to be as thick as two thieves;to make two ends meet;fish and company stink in three days;not worth three straws.

Вправа 11Визначте лінгвістичні квантитативні параметри поданого тексту:

EngineeringThere are a number of ways through which genetic

engineering is accomplished. Essentially, the process has five main steps:1. Isolation of the genes of interest. 2. Insertion of the genes into a transfer vector.3. Transfer of the vector to the organism to be modified. 4. Transformation of the cells of the organism. 5. Selection of the genetically modified organism (GMO) from those that have not been successfully modified.

Isolation is achieved by identifying the gene of interest that the scientist wishes to insert into the organism, usually using existing knowledge of the various functions of genes. DNA information can be obtained from cDNA or gDNA libraries, and amplified using PCR techniques. If necessary, i.e. for insertion of eukaryotic genomic DNA into prokaryotes,

further modification may be carried out such as removal of introns or ligating prokaryotic promoters.

Insertion of a gene into a vector such as a plasmid can be done once the gene of interest is isolated. Other vectors can also be used, such as viral vectors, bacterial conjugation, liposomes, or even direct insertion using a gene gun. Restriction enzymes and ligases are of great use in this crucial step if it is being inserted into prokaryotic or viral vectors. Daniel Nathans and Hamilton Smith received the 1978 Nobel Prize in Physiology or Medicine for their isolation of restriction endonucleases.

Once the vector is obtained, it can be used to transform the target organism. Depending on the vector used, it can be complex or simple. For example, using raw DNA with gene guns is a fairly straightforward process but with low success rates, where the DNA is coated with molecules such as gold and fired directly into a cell. Other more complex methods, such as bacterial transformation or using viruses as vectors have higher success rates.

After transformation, the GMO can be selected from those that have failed to take up the vector in various ways. One method is screening with DNA probes that can stick to the gene of interest that was supposed to have been transplanted. Another is to package genes conferring resistance to certain chemicals such as antibiotics or herbicides into the vector. This chemical is then applied ensuring that only those cells that have taken up the vector will survive.

ApplicationsThe first genetically engineered medicine was synthetic

human insulin, approved by the United States Food and Drug Administration in 1982. Another early application of genetic engineering was to create human growth hormone as replacement for a compound that was previously extracted from human cadavers. In 1987 the FDA approved the first

genetically engineered vaccine for humans, for hepatitis B. Since these early uses of the technology in medicine, the use of GM has gradually expanded to supply a number of other drugs and vaccines.

One of the best-known applications of genetic engineering is the creation of genetically modified organisms (GMOs) such as foods and vegetables that resist pest and bacteria infection and have longer freshness than otherwise.

Вправа 12Зробіть порівняльний статистичний аналіз квантитативних параметрів різних лінгвістичних рівнів (граматичного, морфологічного, синтаксичного, лексичного) поданих текстів (наукового і художнього стилів):

EasterHoward J. Chidley

Once upon a time a Persian king was marching westward with a great army to fight against Greece. In the evening, after the army had encamped for the night, someone found the king looking over the host of people spread out before him, and he was in tears. When he was asked the cause of his sadness, he replied that he had been thinking that one hundred years from that time not one of all these men in his army would be alive.

That was long before Christ lived, and had risen from the dead on Easter morning. These people had no Easter. They did not believe in the sort of everlasting life in which we believe. And even long after the resurrection of Christ there were many people in Greece and Rome who had not heard the wonderful news. Here is a letter that someone wrote over a hundred years after that first Easter to a mother whose son had just died:

«I was much grieved, and shed as many tears over your son as I did over my own, and I did everything that was fitting, as so did my whole family... . But still there is nothing one can do in the face of such trouble. So I leave you to comfort yourselves. Good-bye.»

If these people had known about our Easter they would not have felt so hopeless and sad. For since Christ has risen from the dead, we know that all who love Him and try to be like Him shall also rise from the dead, and be with Him in a life beyond the grave.

He said to His disciples before He was crucified: «In my Father’s house are many mansions; if it were not so I would have told you; for I go to prepare a place for you. And if I go and prepare a place for you, I will come again and receive you unto myself; that where I am, there you may be also.» When we know this, then to die is not so terrible as it was to the Persians and Greeks. It is like going to sleep in our home, and waking up in a place much more beautiful than we had ever dreamed of, and being with Christ, the Friend of little children, forever. But we must know Christ in this life if we are to enjoy His friendship in the next (www.readbookonline.net).

As they pop the champagne corks and sing «Auld Lang Syne» on New Year’s Eve, pharmaceutical industry executives will likely be glad to put 2009 behind them.

Throughout the year, drug companies were buffeted by the all-too-familiar problems of patent expirations for superstar products, rising generic competition, and pipelines that can’t churn out as many big-ticket products as they did in the past.

On top of that, pharmaceutical firms faced the possibility of U.S. health care reform legislation, which, if adopted by the Obama Administration in the coming months, could depress future drug pricing. The lingering global recession, although it ultimately pinched drug companies less than those in many other businesses, further boosted industry anxiety levels.

However, 2009 did have its bright spots. Many companies benefited from selling dramatically increased quantities of vaccines and antivirals to stem the global outbreak of the H1N1 virus, or swine flu. And growth rates for branded pharmaceutical products – although still nowhere near what they were in the industry’s blockbuster-fueled heyday – actually recovered slightly from 2008.

When 2009 comes to a close, global pharmaceutical sales are expected to have grown 5.5–6.5%, to between $775 billion and $785 billion, up from 5.3% growth in 2008, according to Michael Kleinrock, director of thought leadership at IMS Health, a provider of market information and consulting services for the health care industry. For the U.S. pharmaceutical market, by far the world’s largest, 2009 brought a marked improvement. IMS Health expects 4.5–5.5% growth, to about $300 billion, up from just 1.5% growth in 2008.

The improvement over 2008 is due in part to the weakening of the pharmaceutical supply chain in the final quarter of the last year, when the recession was at its darkest moment, the holidays dampened drug sales, and pharmacy inventories remained low. Kleinrock reports particularly high sales growth in the first quarter of 2009 as pharmacy chains rebounded. This year’s growth also reflects pharmaceutical companies’ success in «maintaining their pricing practices and competing on the basis of clinical evidence and value» even as insurance companies and other payers «seek to limit price increases and boost the use of lower-cost generics», he says (http://pubs.acs.org/cen/coverstory/87/8749cover.html).

Вправа 13Визначте морфологічні маркери позначення кількості в різних мовленнєвих одиницях. Чи мають вони відношення до МПК?

Вправа 14Проаналізуйте текст, фокусуючи увагу на різнорівневій категоризації квантитативних характеристик:

Hotel InformationSan Jose Marriott, Headquarters Hotel301 South Market St., Tel: 408 280 1300; Fax: 408 278 4444.Fairmont Hotel170 South Market St., Tel: 408 998 1900; Fax: 408 287 1648.Hilton San Jose and Towers300 Almaden Blvd., Tel: 408 287 2100; Fax: 408 947 4489.Crowne Plaza San Jose Hotel282 Almaden Blvd., Tel: 408 998 0400; Fax: 408 289 9081.The Sainte Claire302 S. Market St., Tel: 408 885 1234; Fax: 408 977 0403.South Hall

Вправа 15З’ясуйте семантичне навантаження числівників у такому тексті рекламного дискурсу:

Child Care ServicesA few child sitting services available in San Jose are:1. Bay Area 2nd MOM Inc., Hotel Nanny Service, Toll Free Phone:1-888-926-3666, or (650) 858-2469, ext. 109. Fax: (650) 493-6598.Email: bayarea2ndmom@gmail.com, Website: www.2ndmom.com2. Sitters Unlimited: Toll Free Phone: (408) 452-0225, E-mail: info@bayareasittersunlimited.com, website: www.bayareasittersunlimited.com.Note: SPIE does not imply an endorsement or recommendation of these services. They are provided on an «information-only»

basis for your further analysis and decision. Other services may be available.

Вправа 16Побудуйте вектори семантичних зсувів КО на рівні мовлення. Наведіть власні приклади.

Вправа 17Зробіть ретроспективний семантичний аналіз квантитативних одиниць за допомогою словника й доведіть мінливість системи, семантичну мобільність КО в межах ЛСПК (діахронний аналіз). Проаналізуйте зміни в межах ядра і периферії. Де семантичне наповнення одиниць є більшу довільність?

Вправа 18Сконструюйте різні моделі конституентів ЛСПК, ураховуючи можливість КО до формалізації:

ParkingAt the Convention Center: 150 W. San Carlos St.Max $18 per day. ($1 for each 20 min to max $18.)There are approximately 650 spaces for the public to use.Alternate Parking Downtown San Jose: River Park TowerGarage, located on the corner of San Carlos and Woz Way, 333 W. San Carlos St. $1.25 per each 20 minutes, $18 daily maximum. Rates and hours subject to change without notice.

Approx. 1,000 spaces available each day of the event. Hrs of operation: Mon–Fri – 6:30 a.m. to 12:00 midnight, Sat – 8:00 a.m. to 12 midnight; Sun – 8:00 a.m. – may close at 10:00 p.m. if event over.

Вправа 19Наведіть приклади КО, які доводять системні параметри ЛСПК, такі як опосередкованість і

дегенеративність. Доведіть на прикладах, що ЛСПК оперує дискретними одиницями (використовуйте словник).

Вправа 20Оказіональні інновації, лінгвокреативна діяльність комунікантів, образність, асоціативність мислення… Продовжіть перелік чинників функціональної переорієнтації.

Вправа 21Визначте дефініцію мовлення на основі проведеної дослідницької роботи щодо вивчення функціональних особливостей КО.

Вправа 22Продовжіть термінологічну парадигму: “numeral expressions”, “quantitative expressions”… Що об’єднує ці мовні одиниці?

Вправа 23Наведіть приклади набутих у межах ФСПК-системи властивостей КО (наприклад, рефлективність: еквівалентність терміноелементів зникає, коли термін виходить за межі терміносистеми десемантизується (ФОко)).

Вправа 24Проаналізуйте дискретність КО на рівні парадигматики (в межах ЛСПК) і на рівні синтагматики (у межах ФСПК).

Вправа 25Наведіть приклади КО за моделями Qm, Qc, ХNum.

Вправа 26Сконструюйте моделі звзначених КО (мезуративи, денумеративи, лічильні слова). Поясніть явище синкретизму.

Вправа 27Доведіть на прикладах особливості епідигматичних властивостей: 1) числівників; 2) мезуративів; 3) денумеративів.

Вправа 28Проаналізуйте моделі НС:

Num + N;Num(N);(Sp)Num(Sp);Numø.

Наведіть свої приклади з текстів.

Вправа 29Знайдіть у поданому тексті модифіковані моделі НС. За рахунок яких компонентів відбувається ця модифікація?Advanced Lithography Course ScheduleSC1030 Basic Physical Design for RET and Lithography Engineers (Yuan) 8:30 a.m. to 12:30 p.m., $335 / $385 SC888 EUV Lithography (Bakshi, Ahn, Naulleau) 8:30 a.m. to 5:30 p.m., $770 / $870 SC101 Introduction to Microlithography: Theory, Materials, and Processing (Willson, Bowden) 8:30 am to 5:30 pm, $540 / $640 SC116 Lithographic Optimization: A Theoretical Approach (Mack) 8:30 a.m. to 5:30 p.m., $585 / $685 SC992 Lithography Integration for Semiconductor FEOL & BEOL Fabrication (Lin, Zhang) 8:30 a.m. to 5:30 p.m., $540 / $640 SC887 Modeling of Exposure Tools for OPC and Tooling Analysis (Lai) 8:30 a.m. to 5:30 p.m., $540 / $640

SC622 Nano-Scale Patterning with Imprint Lithography (Sreenivasan, Willson, Resnick) 8:30 a.m. to 12:30 p.m., $335 / $385 SC885 Principles and Practical Implementation of Double Patterning (Dusa, Hsu) 8:30 a.m. to 5:30 p.m., $540 / $640 SC1009 Electron Beam Inspection – Principles and Applications in IC and Mask Manufacturing (Xiao) 1:30 а. m. to 5:30 p.m., $335 / $385 SC991 Electron Beam Lithography using Massively Parallel Pixel Projection (Pfeiffer).

Вправа 30Прокоментуйте думку проф. С. О. Швачко: «Для сполучень Num(N) характерний примат семантичної цілісності над структурним розділенням».

Вправа 31Де найчастіше вживається числова номінація Num(N), для експлікації яких мовленнєвих одиниць? Наведіть приклади

Вправа 32Наведіть приклади за аналогією, коли числівники на рівні мовлення стають нумеральними іменниками:The Seattlebased aircraft maker will sell China eight 777 jumbo jets, five 757 jetliners and one 747 jumbo jetliner. Five 777 and three 747 will go to Air China, while the other to various Chinese airlines are still to be determined (IHT, 2007, № 35, 70).

Вправа 33У яких випадках найчастіше реалізується модель NNum (з пост позиційним числівником)?

Вправа 34 Наведіть приклади НС типу NumNnum i NumNnumE .

Вправа 35Зробіть аналіз умов актуалізації моделі (Sp)Num(Sp). Наведіть приклади з різними Sp-частинами мови. Знайдіть різницю використання різних частин мови для апроксимації та інтенсифікації квантитативних показників. Проведіть статичне дослідження в рамках різних дискурсів.

Вправа 36Наведіть приклади найчастіше вживаних pre-Sp і з’ясуйте їх семантичну функцію.

Вправа 37Прокоментуйте процес модифікації НС, використовуючи семантичний вектор: модифікація лексикалізація десемантизація деквантифікація (аксіологічне/ номінативне значення). Знайдіть приклади.

Вправа 38Наведіть приклади прислівників у функції Sp, що реалізують значення: 1) більшого; 2) меншого; 3) невизначеного числа.

Вправа 39Поясніть роль специфікатора «good» у наведених прикладах:

UR plan had been to spend a good two nights at Papillote (CR, 1997, 129).

In August, the lending body and several Asian countries agreed to pump a good $17 billion into Thailand after a costly defense of the baht had depleted Bangkok’s foreign reserves (IHT, 2007, № 35, 701).

Вправа 40Наведіть приклади нумерально-мезуративних атрибутивних конструкцій і поясніть специфіку їх перекладу з англійської на українську

Вправа 41Доведіть, що прагматичне навантаження КО на рівні мовлення при перекладі не змінюється: forty winks – короткий сон. Наведіть свої приклади.

Вправа 42Наведіть приклади використання НС зі специфікатором (різні моделі) в різних дискурсах. Поясніть практику використання Sp.

Вправа 43Прокоментуйте існування еволюційного вектора семантики числівників першого десятка: загальне числова номінація (НО) число.

Вправа 44Наведіть приклади мовленнєвих одиниць, перебувають під впливом внутрішнього гіпостазису, і порівняйте з мовленнєвими одиницями, що зазнають семантичного зсуву в межах синтагми.

Вправа 45Проведіть аналіз використання числівників на синтагматичному рівні в англійській і українській мовах y межах політдискурсу (промов відомих політиків). Що спільного і відмінного?

Вправа 46Наведіть приклади, що експлікують різні типи квантитативних відношень: локально-темпоральних, тотально-партитивних і т.п., які є референцією емпіричних і наукових знань.

Вправа 47Доведіть існування семантичного вектора референт (числова номінація) абстрактне число (мезуратив, нумеральне слово) власна назва на своїх прикладах (використовуйте словники)

Вправа 48Наведіть приклади конситуативної номінації за допомогою НС.

Вправа 49Чи є серед поданих речень НС номінативного значення? Які синтаксичні функції виконують НС у цих реченнях?

The fumarole is the destination of Dominica most difficult and most celebrated hike – 10 miles and seven or more hours trip from the village (IHT, 2007, № 35, 520).

There are only about 700 guest rooms on the island and most are quite modest (CR, 2008, 801).

Their profit fell 25% from a year earlier... from a loss of 21.6 mln a year earlier.

She would regularly rise at 6 A.M., exercise, take piano lessons, study French, work at the office 10 to 12 hours a day (CR, 2008, 346).

Walking down the path some hundred feet he stopped (IHT, 1997, № 35, 531).

First 15 who are to visit are aged 55 to 84 (IHT, 2007, № 35, 581).

Вправа 50Наведіть приклади різних шляхів утворення НО.

Вправа 51Зробіть етимологічний аналіз числівників і наведіть приклади. За аналогією (використайте словники) зробіть етимологічний аналіз нумеральних слів, мезуративів.

Вправа 52Чи відчувається поняття апелятива в таких НО?Тhe Twelve (Apostles); Wilhelm II; Fifth Ave nue; Twenty-first Street; Oil-Glo 22; Water-Glo 23 (паливо).

Вправа 53Чи має це речення НО?The three Kenmore (Sears) models at the top of the Ratings (16941, 16779 and 16649) offer the best combination of performance, convenience, and enegy efficiency (CR, 2008, 254). Наведіть свої приклади НО за аналогічною моделлю (якою?)

Вправа 54Яку модель НС покладено в основу процесу утворення таких НО: Call 0 54(2) 389436, Fax(017-2697596), Agent 007? Додайте до цього ряду свої приклади.

Вправа 55Поясніть семантичну та синтаксичну функції числівників у реченнях:Two times two is four. Six multiply five is thirty.

Вправа 56У чому різниця між моделями НО Numø і Num(N)? Доведіть свою думку на прикладах

Вправа 57Побудуйте вектор термінотворення у межах ФСПК. Проаналізуйте приклади термінів, що сходять до НО (яких моделей) з різних дискурсів: математичного, технічного, біологічного, хімічного і т.ін.

Вправа 58Поясніть процеси лексикалізації і деквантифікації на прикладах ФОко.

Вправа 59Наведіть приклади ФО з нумеративами, що позначають одиничність.

Вправа 60З таблиці ФОко, що подана у додатку, виберіть одиниці, які реалізують значення протиставлення. Чи зберіга-ється це значення у перекладі?

Вправа 61Прокоментуйте процес деквантифікації за допомогою прикладів ФОко з наведеної у додатках таблиці.

Вправа 62Наведіть приклади ФОко, коли семантичне наповнення кількісного елемента є основним ключем до мотивації цілої одиниці? Доведіть за допомогою прикладів.

Вправа 63Як синкретизм семантичних значень cross впливає на значення ФОко as cross as two sticks?

Вправа 64Визначте семантичні функції ФОко. Зазначте, де відбувається деквантифікація.A hundred to one; two heads are better than one; when angry count a hundred; to talk nineteen to the dozen; fourteen night; to bare two faces under one hood; to blow to a million pieces.

Вправа 65Наведіть приклади вживання ФО із числівниками, парними й непарними. Які вживаються частіше? Які чинники цього явища (див. словник).

Вправа 66Які семантичні значення мають мезуративи в поданих ФОм?Аn inch of cold iron (steel); to hide one’s light under bushel, to have one’s head in a tar barrel; make a pint measure hold a quart; eighteen carat liе.

Вправа 67Чи експлікують мезуративи у ФОм значення кількості? Як часто? Наведіть приклади (використовуйте словник).

Вправа 68Наведіть приклади реалізації семантичного вектора функціонування КО в межах ФОко: точно-кількісне невизначено-кількіснеякісне (предметне) значення.

Вправа 69Як часто мезуративи в ФОм реалізують якісне, аксіологічне та називне значення? Shang-Yi Chiang. Наведіть приклади зі словника. Чи зберігаються ці значення в перекладі?

Вправа 70З чого складається семантика таких ФО:- penny wise and pound foolish;- a friend in court is better than a penny in purse;- golden hours;- not worth a bean; - the seven sages of wise men;

- nightmare and her nine fold;- to swim between two waters?Наведіть приклади ФО, де одні й ті самі КО в різних фразеологічних контекстах набувають різного семантичного значення (приклади зі словника).

ДОДАТОК A(довідковий)

Таблиця А.1 – Відображення процесу пізнания локально-темпоральних характеристик об’єктивної

реальності шляхом алонімічного рядуквантитативності (ЛСПК) Q = L + Т

Простір форма розмір величина час

space (n) 1) a gap or an area that is not filled between two or more objects or points;2) an area or a place that is not occupied and is available for use, room;3) a large area, esp. not built on;4) the dimensions of height, depth and width in which all things exist and more;5) an interval of time

room (n) 1) a part of a building that has its own walls, floor and ceiling;2) space that can be used for a purpose, e.g. where smth can be put

area (n) 1) the extent or measurement of a surface;2) a region or part of the world, a country, a city, etc.;3) a subject, range of activity or interest, etc.

place (n) a particular area or positionposition (n)

1) a place where smb/smth is;2) a place or rank in relation to others

region (n) 1) an area, used without fixed limits;part (n) 1) some but not all of a thing;

2) distinct portion of a human or an animal body or of a plant;3) an area or a region of a country, town, etc.;

4) a section of a bookПродовження табл. А.1form(n) 1) the particular way in which the parts of smth are

arranged;2) the shape of smth/smb;

dimension (n)

1) a measurement of any sort, e.g. breadth, length, thickness, height, etc.;2) (-s) size, extent

size (n)

1) the dimensions, extent or amount of smth/smb, esp. in relation of smth/smb else;2) the large extent, amount, etc. of smth/smb;3) any of a number of standard measurements in which items, e.g. clothes or shoed, are made or sold

large 1) of considerable size, extent or capacitymeasure (v) (n)

1) to find the size; length or amount of smth by comparing it with a standard unit; to be a certain size or length;2) a unit used for stating the size, quantity or degree of smth; a standard quantity of smth; an indication of the extent of smth; a certain amount of smth;3) an instrument such as a rod, tape or container marked with standard units which is used for testing e.g. length or volume

volume (n)

the amount of space in a container or that a substance occupies

amount (v) (n)

1) to make smth as a total;2) to add up to smth;1) a sum of money;2) a quantity

total (adj)

being the full number or amount

number (n)

1) an idea, a symbol or a word indicating a quantity of units;2) a quantity of an amount of people or things;

3) a group or quantity of peopleПродовження табл. А.1group 1) a number of people or things gathered, placed or

acting together;2) a set of business companies under joint control

quantity (n)

1) the measurement of smth by stating how much of it there is;2) an amount or number of smth

extent (n) the size, range or scale of smthrange (n)

1) a number of different things of the same general type;2) the distance within which one can see or hear;3) an area of ground with targets for soldiers

scale (n)

1) the relative size, extent etc of smth;2) a range of values forming a system for measuring or grading smth

degree (n)

1) a unit of measurement for angles;2) a unit of measurement for temperature;3) amount, extent

length (n)

1) the amount smth measures or extends from one end to another;2) the amount of time occupied by smth;3) the size of a thing used as a unit of measurement

breadth (n)

1) the distance or measurement from side to side;2) wide extent, e.g. of knowledge, range

thickness (n) thick(adj.)

the quality or degree of being thick;1) having a relatively great distance between opposite surfaces or sides;2) having a large number of parts, objects or people close together

height (n)

1) the measurement from the bottom to the top of a person or thing;2) the distance of an object or a position above ground or seа level;

3) the main point or highest degree of smthПродовження табл. А.1distance (n)

1) the amount of space between two points;2) being separated in space or by the time

time (n) 1) all the years of the past, present and future;2) a portion or measure of time;3) a period of time, either long or short;4) a point of time stated in hours and minutes of the day;5) a period of time measured in units, e.g. years, months, hours, etc.

portion (n)

1) a part or share into which smth is divided;2) an amount of food suitable for or served to one person

share (n) 1) a part or portion of a large amount which is divided among several or many people, or to which several or many people contribute;2) a person’s part in smth done, received, etc. by several people;3) any of the equal parts into which the money of a business company is divided, giving the holder a right to a portion of the profits

money (n) 1) a means of payment, e.g. coins and paper notes, given and accepted in buying and selling;2) wealth; the total value of smb’s property;3) payment for work, wages;4) a sum of money

sum (n) 1) an amount of money;2) the total obtained by adding together numbers, amounts, items;3) a simple problem that involves calculating numbers

calculate (v)

to estimate smth by using numbers or one’s judgment; to work smth out

Продовження табл. А.1several (indef. det, indef.pron)

1) more than three; 2) some, but fewer than many

many(indef. det)

a large number of people or things

some (indef det, indef pron)

1) a certain amount of smth, but not a specified amount;2) a certain number, but not a specified number;3) a part of a whole number or amount being considered

three (n, pron, det)

the number 3 (like 4, 5, etc.)

period (n) 1) a length or portion of time;2) a portion of time in the life of a person, nation or civilization

past (adj) 1) gone by in time;2) belonging to an earlier time

present (adj)

1) in a particular place at a particular time;2) existing or happening now

now (adv)

at the present time

future (n) the time that will come after the present; events that will happen then

then (adv)

at that time (referring to a time in the past or future)

year (n) 1) the time taken by the earth to travel once round the sun, about 365 % days;2) the period from 1 January to 31 December, e.g. 365 days, or 366 in a leap year;

3) age, time of lifeПродовження табл. А.1month (n)

1) any of the twelve periods of time into which the year is divided, e.g., May or June;2) a period of time between a day in one month and the corresponding day in the next month, e.g., 3 June to 3 July;

January (n)

the first month of the year

day (n) 1) the time between sun's rising and setting;2) a particular period of time

hour (n) 1) 60 minutes; one of the 24 divisions of a day;2) a period of about an hour;3) the distance that can be traveled in an hour;4) a moment or period of time when smth important happens

moment (n)

1) a very brief period of time;2) an exact point of time

minute (n)

1) any of the 60 equal parts of an how; equal to 60 seconds;2) any of 60 equal parts of a degree, used in measuring angles

second (n)

1) any of 60 equal parts of a minute, used in measuring time;2) a short time, a moment

age (n) 1) the length of time that a person has lived or a thing has existed;2) the latter part of life;3) a very ling time

life (n) 1) a period between birth and death;2) a period between which smth continues to exist or function

Таблиця A.2 – Базові алоніми в експлікації метамови поля кількості

quantity (n) 1) the measurement of smth by stating how much of it there is;2) an amount or number of smth

much (n) a large amount or quantity of smth (compare many; little / few)

many (n) 1) a large number of people or thingslittle 1) not big, small;

2) of distance or time short;3) young;4) not much, a small amount of smth

number (n) 1) an idea, a symbol or a word indicating a quantity of units;2) a quantity of an amount of people or things;3) a group or quantity of people

amount (v) (n) 1) to make smth as a total;2) to and up to smth;1) a sum of money;2) a quantity

group (n) 1) a number of people or things gathered, placed or acting together;2) a set of business companies under joint control

money (n) 1) a means of payment, esp coins and paper notes, given and accepted in buying and selling;2) payment for work;3) sum of money

sum (n) 1) an amount of money;2) the total obtained by adding together numbers amounts, items;3) a simple problem that involves calculating number

calculate (v) to estimate smth by using numbers or one’s judgment

Продовження табл. A.2distance (n) 1) the amount of space between two points or

places;2) being separated in space or by the time

space (n) 1) a gap or an area that is not filled between two or more objects;2) an area or a place that is not occupied and is available for use, room;3) a large area, esp. not built on;4) the dimensions of height, depth and width in which all things exist and move;5) an interval of time

area (n) 1) the extent or measurement of a surface;2) a region or part of the world, a country, a city

place (n) a particular area or position

position (n) 1) a place where smb/smth is;2) a place or rank in relation to others

movement 1) an act of changing position;2) a direction of thought or opinion;

direction (n) a course that a person or thing moves along

room (n) 1) a part of a building that has its own walls, floor and ceiling;2) space that can be used for a purpose, eg where smth can be put

part (n) 1) some but not all of a thing;2) distinct portion of a human or an animal body or of a plant;3) an area or a region of a country, town, etc;

4) a section of a book

Продовження табл. A.2measure (v) (n)

1) to find the size; length or amount of smth by comparing it with a standard unit;2) to be a certain size or length;3) a unit used for stating the size, quantity or degree of smth;4) a standard quantity of smth;5) an indication of the extent of smth;6) a certain amount of smth;7) an instrument such as a rod, tape or container marked with standard units which is used for testing e.g., length or volume

size (n) 1) the dimensions, extent or amount of smth/smb, esp. in relation of smth;2) any of a number of standard measurements in which items, e.g. clothes or shoes, are made or sold

largeness (n) of considerable size, extent or capacityform (n) 1) the particular way in which the parts of smth

are arranged;2) the shape of smth/smb

degree 1) a unit of measurement for angles; temperature;2) amount, extent

volume the amount of space in a container or that a substance occupies

container a box, bottle, etc of considerable size in which smth is kept, transported, etc.

time 1) all the years of the past, present and future;2) a period of time measured in units, is years, months, hours, etc.

year 1) the time taken by the earth to travel once

round the sun, about days;2) age, time of life

Продовження табл. A.2succession 1) 1) a number of things or people following each

other in time or order;2) the action, process or right of succeeding

sequence a set of events, numbers, actions, etc., in which each follows the one before continuously or in a particular order

order (n) the way in which people or things are placed or arranged in relation to each other

continual ( continuance)

occurring repeatedly all the time

to add (up) (v) 1) to put smth together with smth else so as to increase the size; number, amount, etc.; 2) to put numbers or amounts together to get a total

increase (v) (n)

1) 1) to become or make smth great in number, quantity, size, etc. (compare decrease);2) an amount by which smth increases

decrease (v) (n)

1) to become or make smth smaller or fewer;1) the process of decreasing a reduction;2) an amount by which smth decreases

Таблиця A.3 – СПГ квантитативності y словнику A. S. Hornby «Ноrnbу Learner’s Dictionary»

Семантичнa підгрупa(СПГ)

Кількісна представ-леність

Вміст у %

Приклад

1. Кількість 13 0,08 handful, glassful, roomful, wad

2. Багато 24 0,15 abound, amount, flood, fullness

3. Мало 16 0,1 nip, point, speck,

whit, little

Продовження табл. A.34. Число 89 0,57 autograph, bicycle,

centenarian, decade5. Група (сума) 189 1,2 abbey, company,

alliance, amass, band

6. Емність 23 0,15 aquarium, bottle, bale, batch

7. Частина 76 0,49 dose, atom, article, arm, north

8. Одиниця вимірювання (обчислення)

59 0,38 acre, carat, dram, ell, furlong

9. Гроші 32 0,21 bob, ducat, eagle, florin

10. Час 17 0,11 always, triennial, today, untimely

11. Тривалість 48 0,31 afternoon, age, cycle, millennium, month

12. Вік 10 0,06 adult, junior, major, minor, teens

13. Порядок (у часі)

41 0,26 afterwards, Friday, January, jubilee

14. Площа 15 0,1 rabia, territory, field, Asia, zone

15. Місце 22 0,14 altar, Alexandria, apse,

16. Відстань 12 0,08 about, alien, flight, way

17. Порядок (розташування)

109 0,7 apart, aside, break, fast, beginner

18. Напрямок 6 0,04 advance, arrival, regress, retrospect

Продовження табл. A.319. Рух 6 0,04 accession,

approach20.Вимірюван-ня

19 0,12 abacus, dimension, avoirdupois

21. Величина 3 0,02 age, adequate

22. Розмір 27 0,17 alpenstock, anecdote, booklet, average

23. Форма 11 0,07 cube, angle, hemisphere, heptagon

24. Приміщення 3 0,02 ambulance, arsenal, auditorium

25. Зменшення 17 0,11 reduction, brevity, deduction, arrest

26. Збільшення 17 0,11 growth, increase, surtax, appendix

27. Ступінь прояву кількості

38 0,25 acme, aged, utmost, frequency

Коефіцієнт квантитатив-ності (KQ )

942 (Q) 14566(NQ)

6,5%

Таблиця А.4 – Квантитативна лексика в алфавітних розділах словника A. S. Hornby «Oxford Advanced

Learner’s Dictionary»Алфавітний сектор

Співвідно-шення KО та цілого лексичено-го складу сектора

% вміст КО в алфавітно-му секторі

% вміст КО по відношен-ню до загального складу словника

Приклади

А 575/269 47% 1,76% alcove, any, all, amount, quarium

В 775/36 4,7% 0,24% betch, bob, bit, boocklet

С 1350/50 4% 0,36% cake, carat, crumb, cubit

D 744/30 4,3% 0,21% detail, doze, degree, dram, decilitre

Е 550/16 3% 0,11% eagle, ell, epilogue, extremity

F 630/64 10% 0,43% finger, flake, foot, fathom, freckle

G 515/15 3,3% 0,11% gill, gallon, gramme, grain, gheto

H 600/26 3,8% 0,15% half, hunch, hunk, hectogramme

I 482/4 1% 0,03% inch, item, individual

Продовження табл. А.4J 175/10 6,8% 0,08% jar, jug,

jugful, July, June, January

К 121/7 6,6% 0,05% kilometer, kilocycle, kettle, keg

L 532/19 3,9% 0,14% loaf, league, litre, lira, lunch

M 880/65 7,7% 0,44% majority, mile member, metre, menfolk

N 250/14 6,4% 0,1% north, neighbour, nucleus, mugget

0 245/10 4,8% 0,08% ounceP 1530/42 2,9% 0,24% pert, pint,

pipe, pound, peso

Q 95/20 23% 0,14% quid, quintal, quart

R 890/39 4,7% 0,27% rusk, road, reminder, region, ream

S 2022/85 4,4% 0,57% slice, shire, sector, span, stone, score

T 1112/62 5,9% 0,43% territory, township, ton, tuppence, toe

Продовження табл. А.4U 146/16 12,3% 0,12% uni, unity,

unilateral, umpteen, undermost

V 340/6 2,3% 0,05% vertex, variouse, verst

W 596/17 3% 0,12% west, wad, way, wide, whiff, weight

X 7/1 14% 0,01% XY 81/8 11% 0,06% yard,

YorkshireZ 36/3 11% 0,03% zero, zenith,

zoneadd 229/8 4,3% 0,03%Разом 15508/942 6%

Таблиця А.5 – Семантична структура еталонів лічби сучасної англійської мови

Еталон лічби

Значення

person 1. A living human being. 2. An individual of specified character. 3. The composite of characteristics that make up an individual personality; the self. 4. The living body of a human being. 5. Physique and general appearance. 6. Law. A human being or an organization with legal rights and duties

item 1. А single article or unit in the list. 2. А single piece of news

Продовження табл. А.5thing 1. An entity, an idea, or a quality perceived,

known, or thought to have its own existence. 2. a) the real or concrete substance of an entity, b) an entity existing in space and time; с) an inanimate object. 3. Something referred to by a word, a symbol, a sign, or an idea; a referent. 4. A creature. 5. An individual object. 6. a) that which can be possessed or owned; b) an article of closing. 7. The equipment needed for an activity or a special purpose. 8. An object or entity that is not or cannot be named specifically. 9. a) an act, deed, or work; b) the result of work or activity. 9. A thought, a notion, or an utterance. 10. A piece of information. 11. A means to end. 12. An end or objective. 13. A matter of concern. 14. A turn of events; a circumstance. 15. a) the general state of affairs; conditions; b) a particular state of affairs; a situation

unit 1. An individual, a group, a structure, or other entity regarded as an elementary constituent of a whole. 2. A group regarded as a distinct entity within a large group. 3. a) а mechanical part or module; b) аn entire apparatus or the equipment that performs a specific function. 4. A precise quantity in terms of which the magnitudes of other quantities of the same kind can be stated. 5. A fixed amount of scholastic study used in calculating academic credits, usually measured in hours of formal instruction or laboratory work. A section of an academic course focusing on a selected theme. 6. The number immediately to the left of the decimal point in the Arabic numeral system.

Продовження табл. А.5point 1. A narrow, usually sharp, end of smth; a tip.

2. Any dot used in writing or printing. 3. A particular place or area. 4. A particular time or instant. 5. A particular stage in a process of change or development. 6. A unit of measurement or value. 7. A specific item or detail. 8. A thing said as part of a discussion. 9. The matter under discussion. 10. The essential meaning, feature, purpose or value. 11. A distinctive feature or characteristic. 12. A unit of measurement for the size of letters in printing

Таблиця A.6 – Metric measures(with approximate non-metric equivalents)Metric Non-metric

Length 10 millimetres (mm)100 centimetres

1000 metres

1 centimetre (cm)1 metre (m)

1 kilometre (km)

0.394 inch39.4 inches/ 1.094 yards 0.6214 mile

Area 100 square metres (m2)100 ares100 hectares

1 are (a)

1 hectare (ha) 1 square kilometre (km2)

0.025 acre2.471 acres0.386 square mile

Weight 1000 milligrams (mg)1000 grams1000 kilograms

1 gram (g)

1 kilogram (kg)1 tonne

15.43 grains

2.205 pounds19/688

Продовження табл. А.6Capacity 10 millilitres (ml)

100 centilitres (cl)10 litres

1 centilitre1 litre (1)1 decalitre (dal)

0.018 pint (0.021 US pint)1.76 pints (2.1 US pints)2.2 gallons (2.63 US gallons)

Таблиця A.7 – Non-metric measures (with approximate-metric equivalents)

Non-metric Metric

Length12 inches3 feet220 yards8 furlongs1760 yards

inch (in)1 foot (ft)J yard (yd)J furlong1 mile1 mile

25.4 millimetres30.48 centimetres0.914 metre201.17 metres1.609 kilometres1.609 kilometres

Area144 sq inches9 sq.feet4840 sq yards640 acres

1 square (sq) inch= 1 sq foot1 sq yard= 1 acre= 1 sq mile

= 6.452 sq centimetres (cm2)929,03 sq centimeters= 0.836 sq metre= 0.405 hectare=259 hectares/ 2.59sq kilometers

Weight 437 grains16 ounces14 pounds8 stone20hundred-weight

= 1 ounce (oz)= 1 pound (lb)= 1 stone (si)= 1 hundredweight (cwt)= 1 ton

= 28.35 grams= 0.454 kilogram=6.356kilograms50.8 kilograms=1016.04kilo-grams

Продовження табл. А.7British capacity

20 fluid ounces (fl oz) 2 pints8 pints

- 1 pint (pt)= 1 quart (qt)= 1 gallon (gal)

= 0.568 litre1.136 litres= 4.546 litres

American capacity

16 US fluid ounces2 US pints

= J US pint= 1 US quart= 1 US gallon

0.473 litre= 0.946 litre= 3.785 litres

Таблиця A.8 – Абревіатури мезуративівMезуратив Cкорочення

acre A., a., acbale bl., b.barrel bbl.,bl.,barbushel bu., bsh.cord cd.chain chn.dram 3, dr.fathom f , F., fth., fthm., fmfoot ft., sq. ft., ft2, cu. ft., ft3

gill gi.grain G., g., gr.hogshead hhd.hundredweight cwt.inch in., sq. in., in2, cu. in., in3.mile mi., M., m., sq. m., m2

minim M., m, min.nail nai., N., n.ounce oz., 3/ap., oz. Av.pint p., pt.peck pk .rod rd.,quartet qr.

Таблиця A.9 – Представленість числівників високого розряду в британському та американському варіантах

англійської мовиNumbers above one million

American British Valnebilliontrillionquadrillionquintillionsextillionseptillionoctillionnonilliondecillionundecillionduodecilliontredecillionquattuordecillionquindecillionsexdecillionseptendecillionoctodecillionnovemdecillionvigintillion

centillion

milliardbillion

trillion

quadrillion

quintillion

sextillion

septillion

octillion

nonillion

decillion

undecillionduodecilliontredecillionquattuordecillionquindecillionsexdecillionoctodecillionoctodecillionnovemdecillionvigintillion

centillion

109

1012

1015

1018

1021

1024

1027

1030

1033

1036

1039

1042

1045

1048

1051

1054

1057

1060

1063

1066

1072

1078

1084

1090

1096

10102

10108

10114

10120

10303

10600

Таблиця A.10 – Фразеологічні одиниці з квантитативними компонентами з англо-російського

словника фразеологізмів О. В. КунінаАнглійськa ФОКО Російський еквівалент oneall bread is not baked in one oven

не все люди одного склада

all in one piece гармоничный, согласованный, в полном соответствии

all on one stick все вместеall one to somebody совершенно безразлично, все

единоan oak is not felled at one stroke

с одного удара дуба не свалить

a one-track mind односторонний ум, прямолинейный, узкий ум

at one dash с одного удараat one fling одним ударом, в один момент,

сразуat one scoop одним взмахомat one sitting за один присест, не вставая с

местаat one stroke одним ударом, в два счета,

сразуat one swoop одним взмахом, в один момент,

сразуat one time разом, сразу, одновременноat one word тотчас же, без всяких

разговоров, немедленноbetter one eyed than stone blind

лучше кривой, чем совсем слепой

can be counted on the можно пересчитать на пальцах

fingers of one handПродовження табл. A.10friendship cannot always stand one by one side

дружба должна быть взаимной

honour and profit lie not in one sack (amer.)

честным трудом богат не будешь

in one breath одним духом, сразу, без передышки

in the year one давным-давно, в незапамятные времена

it’ s poor mouse that has only one hole

плоха та мышь, в которой одна нора

like one o'clock очень быстро, стремглав, со всех ног, стремительно

love should not be all on one side

любовь должна быть взаимной

never hang man twice for his offence

за одно преступление нельзя наказывать дважды

not one bit ни капли, ни на йотуnot one jot or title ни капли, ни на йотуnot one whit ни капли, ни на йотуnumber one первоклассный, своя

собственная персона, свое "я"one afternoon однажды во второй половине

дняone and only – one and the same

единственный, уникальный, тот же самый

one barking dog sets all the street abarking

стоит одной собаке залаять, как начинают лаять все собаки на улице

one bone one flesh муж и жена – одна плоть и кровь

one by one по одному, поодиночке, один за

другим, друг за другомПродовження табл. A.10one stick keeps a hen busy один ребенок доставляет матери

много хлопотone cloud is enough to eclipse the whole sun

одно облако может заслонить солнце

one day однажды, как-то разone dollar a year man крупный капиталист,

участвующий в деятельности администрации США

one drop of poison infects the whole ton of wine

ложка дегтя в бочке меда

one evening однажды вечеромone false move may lose the game

один неверный шаг может погубить всю игру

one fine day в один прекрасный деньone fool makes many глупость заразительнаone in the eye for some body

удар, провал

one lie makes many одна ложь тянет за собой другую

one link broken the whole chain is broken

одно звено сломано – вся цепь порвана

one man no man один в поле не воинone man one vote принцип равенства при

голосованииone moment сейчас, сию минутуone morning однажды утромone night однажды ночьюone scabby sheep will mar a whole flock

одна паршивая овца все стадо портит

one step старинный танецone summer однажды летом

Продовження табл. A.10one swallow doesn’t make a summer

одна ласточка весны не делает

one time как-то раз, однаждыone too many for somebody

сильнее или хитрее кого-либо

one up /down/ to smb очко /не/ в чью-либо пользуone vote, one value принцип равенства голосов

избирателейthe all and the one всеобщность в единстве the last but one предпоследнийthere are more ways than to kill a cat

имеется несколько путей к достижению целей

there are more ways than one to the wood

имеется несколько путей к достижению цели

there is but one step from the sublime to the ridiculous

от великого до смешного один шаг

there is one good wife in the country

каждый муж думает, что лучше его жены нет

the voice of one man is the voice of no one

один в поле не воин

to be at one быть за одно, действовать в согласии

to be made one пожениться, сочетаться бракомto be of one mind придерживаться одного мненияto be one mass of mistakes быть полным ошибокto come out of one mould быть сделанным из одного тестаto dot and carry one арифметические задачи,

учитель арифметикиto dot and go one инвалид на одной ноге, хроматьto feel one чувствовать себя одним целым

с кем-либоПродовження табл. A.10to go one better превзойтиto harp on one string твердить одно и то жеto put all one’s eggs into one basket

рисковать всем, поставить все на карту

to sleep with one eye open чутко спать, одним ухом спит, другим слышит

to stand on one foot не иметь почвы под ногамиwith one accord единодушноwith one eye украдкойwith one mouth единодушноwith one voice единогласно

twoan ass with two panniers мужчина, идущий под руку с

двумя женщинамиas cross as two sticks не на шутку рассерженный

as like as two peas похожи, как две капли водыas wanton as a calf with two dame

ласковый теленок двух маток сосет

between two days ночьюbetween two evils is not worth choosing

хрен редьки не слаще

between two fires в безвыходном положенииa donkey between two bundles of hay

человек, не умеющий сделать выбор

for two pins за пустяк, за безделицуif you run after two hares you will catch neither

за двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь

in two надвое, пополам, врозь, отдельно

in two twoes немедленно, сейчас, в два счета

Продовження табл. A.10in two shakes моментально, в мгновение окаit’ s a game at which two can play

посмотрим, еще чья возьмет

it takes two to make a quarrel

для ссоры нужны двое

no man can serve two masters

никто не может служить двум господам

not to give hoots for ни в грош не ставить

no two ways about it неизбежно, не может быть и двух мнений

of two evils choose the lesser

из двух зол выбирай поменьше

saying and doing are two things

не так скоро

the devil of two sticks диаболо / игрушка/there can be no two answers to that

другого выхода нет

to be as thick as two thieves

быть верными друзьями

to be in two minds стоять перед альтернативойto be unable to put two words together

быть не в состоянии сложить два слова вместе

to come down a peg or two сбавить тон, поубавить спесьto have two handles понимать что-либо двоякоto know a thing or two быть себе на уме, видеть

насквозьto know a trick worth two of that

знать средство получше

to make two ends meet сводить концы с концамиto make two bites of a делить что-то и без того

cherry небольшое, чересчур старатьсяПродовження табл. A.10to look two ways for Sunday

очень сильно косить глазами

to pull smb’s mind two ways

поставить кого-либо в замешательство

to put two and two together

смекнуть, что к чему, разобраться

to swear through a two inch board

сильно ругаться

to swim between two waters

сомневаться , соблюдать нейтралитет

two blacks do not make a white

чужой грех свой не искупает

two by two по двое, попарноtwo and a pluck мелочь, мелкая суммаtwo in distress make sorrow less

на миру и смерть красна

two negatives make an affirmative

два отрицания соответствуют утверждению

two noes make a yes два отрицания равны утверждению

two of a trade never agree два специалиста редко соглашаются

two piece suit женский костюм, двойкаtwo-power standard ист. реакционная теория

"политического равновесия" (по которой британский флот должен быть сильнее флотов двух держав)

two-рarty system партийная система в СШАtwo spots двухдолларовые купюрыtwo step старинный вальс

Продовження табл. A.10two wrongs do not make a right

злом зла не поправишь

when two Sundays meet together

после дождика в четверг

threeto comb smb’s head with a three-legged stool

избить, задать головоломку

fish and company stink in three days

и лучшая песенка проедается

four corners перекресток, рамки, границыgentlemen of three outs человек, который плохо одет, не

имеет денег и не пользуется кредитом

not worth three straws гроша не стоитthe rule of three правило пропорцииthree-bottle man пьяницаthree-legged race гонка пар, в которых левая и

правая ноги связаныthree-quarters картина, изображающая три

четверти лица или предметовthree times three девятикратное ураthe three Bs великая тройка (Бах, Бетховен,

Брамс)the three collars process процесс воссоздания

природных красок путем комбинирования снимков в различном свете

the three Fs свободная торговля, земледелие и незначительная рента

the three (golden) balls лавка ростовщикаthe three sisters богиня судьбы

Продовження табл. A.10the three souls весь человекthe three tailors of Tooley street

небольшая группа людей

the three Rs чтение, письмо и арифметикаto be as thick as three in bed быть закадычными друзьямиto be three sheets in the wind быть очень пьянымto give three cheers прокричать троекратное ураwhen three know it all know it

то, что известно троим, известно всем

foura coach and four карета, запряженная

четверкойfour in hand галстук-самовязfour o'clock экзотическое растение,

встречающееся в Перуa horse stumbles that has four legs

конь о четырех ногах, да и то спотыкается

the four seas моря, омывающие Великобританию

to be hitting on all four cylinders

быть в форме

to drive a coach and four through

найти лазейку

to scatter to the four winds (of Heaven)

разбросать на все четыре стороны

within the four walls секретно, конфиденциальноfive

he that will stive must rise at five

кто хочет преуспевать, должен пораньше вставать

five fingers вид растения, также морская звезда

Продовження табл. А.10five-lined whip срочное требование посетить

одну из палат Британского парламента

five o'clock tea чай между вторым завтраком и обедом

the big five "Большая пятерка" (СССР, США, Великобритания, Франция, Китай в Совете Безопасности в ООН)

to strike twelve all at once обнаружить свои способностиthe five wits умственные способности,

интеллектto know how many beans make five

быть себе на уме

sixit is six of one and half a dozen of the other

что в лоб, что по лбу, все равно

a knife with six blades обоюдоострый ножsix bits семьдесят пять центовsix shooter семикамерный револьверwith six of everything в законном браке

sevena cousin seven times removed

дальний родственник

as drunk as seven earls очень пьянa fool may ask more questions in an hour than a wise man can answer in seven years

умный и за семь лет не ответит на вопросы, которые задаст дурак за один час

keep a thing seven years and you will find a use for it

в конце концов все пригодится

the city of seven hills город РимПродовження табл. А.10the seven deadly sills вид акулыsevenlegged boots сказочные сапоги-скороходыthe seven sages of wise men греческие мудрецы, которым

приписываются известные поговорки

the Seven seas северные и южные моря Атлантического, Тихого и Северного Ледовитого океанов

the seven sisters Плеяды (в созвездии Тельца)the seven sleepers миф. христиане, проспавшие

200 лет до утверждения христианства

seven-up карточная играthe seven virtues семь добродетелей,

выделявшиеся теологамиthe seven wonders of the world

семь чудес мира

the seven year(s) day все это долгое времяthe Seven Years War ист. Семилетняя война (1756–

1763)eight

to be behind the eight balls австралийский праздник День Труда

Eight Hours быть в опасном положенииnine

a cat with nine lives живучий ( как кошка) человекa stitch in time saves nine один стежок, сделанный во

время, стоит девятиcat оf nine tails плеть, применявшаяся в

Англииlong nine дешевая сигара

Продовження табл. А.10nightmare and her nine fold ночные призраки, Мара и ее

сестры (девять)a nine days’ wonder злоба дня, кратковременная

сенсацияnine men’s morris старинная английская игра

(типа шашек)nine о’ clock wind ветер, дующий с левой

стороны стрелкаnine tenth почти всеnine winks сон урывкамиpossession in nine points of the law

девять десятых, почти наверняка

the Nine Музыto go over like nine pins выходить из строя, один за

другимto look nine ways косить, страдать косоглазием

tena hart of ten самец с десятью ветвями

роговride Bayard of ten toes на своих двоих, пешкомten commandments десять библейских заповедей,

ногти десяти пальцев, следы ногтей, царапины

threescore and ten нормальный предел жизниthe upper ten (thousand) верхушка общества,

аристократияto face it with card of ten держаться нагло, вызывающеto know as one’s ten fingers прекрасно знать что-то

elevenan eleven команда для игры в крикет

Продовження табл. А.10eleven plus examination отборочный экзамен в Англииthe Eleven рел. ученики Христа, без

Иудыtwelve

the twelve апостолыthe twelve tables основные источники римской

юрисдикцииthirteen

the thirteen superstitions суеверная боязнь числа 13the old thirteen старый государственный флаг

СШАfourteen

fourteen night две неделиfifteen

the fifteen восстание якобистов в 1715 г.seventeen

sweet seventeen рассвет девичьей красыeighteen

eighteen carat lie наглая вопиющая ложьtwenty

In time of prosperity friends will be plenty, in time of adversity not one among twenty

друзья познаются в беде

to be in twenty minds находиться в нерешительности

to talk nineteen to the dozen говорить без умолкуtwenty and twenty times неоднократно, раз за разомTwenty Questions игра, в которой один игрок

или команда старается угадать слово или предмет, задавая

вопросыПродовження табл. А.10

thirtythirty silver pieces тридцать серебряниковthе Thirty Years War ист. Тридцатилетняя война

(1618–1648)thirty nine

the thirty nine articles свод догматов английской церкви

fortya fool at forty is fool indeed старого дурака не

переломаешьforty rod lightning крепкое вискиforty winks короткий сонlike forty изо всех сил, стремительно

forty fivethe forty-five восстание якобистов 1745 г.forty-five револьвер сорок пятого

калибраfifty

to have fifty things to tell иметь многое сказатьsixty

to go like sixty мчаться, нестись во весь опорsixty-four

the sixty-four dollar question

важный, решающий вопрос

seventythe seventy ист. последователи Люка,

также совет старейшинseventy-four

seventy-four боевой корабль с 74 орудиямиseventy five

the seventy five французская 75-

миллиметровая пушкаПродовження табл. А.10

eightyeighty club литературный клуб,

основанный в 1880 г.hundred

a fool may throw a stone into a wall which a hundred wise men cannot pull out

дурак в воду камень бросит, десятеро умных не вытащит

great hundred сто двадцатьthe Hundred Days сто дней правления

Наполеона после бегства с острова св. Елены

hundred percent вполне, на сто процентовlike a hundred of bricks с сокрушительной силойthe Hundred Years4 War ист. Столетняя войнаto accept the Chiltern Hundred

слагать с себя полномочия члена парламента

when angry count a hundred когда рассердишься, считай до 100

within a hundred miles of неподалеку, вблизи, рядомthe hundred and one odd chances

страшный риск

four hundredthe four hundred верхушка капиталистов в

СШАthousand

a thousand times тысячу раз, неоднократноit is a thousand pities очень жальlike a thousand of bricks изо всей силы, неистовоlike a thousand devils чрезвычайно сильно

milliona girl in a million редкостная, одна на миллион

the million основная часть населенияПродовження табл. А.10to blow to a million pieces разрушить до основанияto feel like a million dollars прекрасно себя чувствовать

combined useone in a thousand очень редкий, один на тысячуone lie needs seven lies to wait upon it

раз солгал, а навек лгуном стал

one or two один или два, несколькоone over the eight пьяный, подвыпившийto smile one smile that runs all round the face two times

улыбнуться до ушей

between two stools one falls to the ground

тот, кто сидит на двух стульях, может упасть

to bare two faces under one hood

быть лицемерным

to have two strings to one bow

вторая профессия

to kill two birds with one stone

убить двух зайцев одним ударом

two dogs over one bone seldom agree

двум собакам одной кости не поделить

two heads are better than one

ум хорошо, а два лучше

when two ride on one horse one must sit behind

когда двое едут на лошади, одному приходится сидеть сзади

two (three) legged mare виселицаtwo is company but three is none

где двое, там третий лишний

two or three несколькоas clear as two and two makes four

ясно, как дважды два четыре

Продовження табл. А.10two by four мелкий, незначительный

(разговор)two and six полкроныtwo upon ten жарг. Смотрите во все глазаthree in one рел. Троицаthree or four несколькоfour by two выстрел из винтовки с

глушителемfour eyes see more than two ум хорошо, а два лучшеfour or five несколькоsix and eight общий пункт в юридическом

искеsix to one шесть против одногоrain at seven fine at eleven семь пятниц на неделюnine tailors make one man из девяти хилых не сделаешь

здоровогоnine times out of ten очень большое числоten to one навернякаit is on the stroke of ten (eleven)

точно десять, одиннадцать

twenty to one двадцать против одного

to be past twenty (thirty, forty)

перевалило за 20, 30, 40

hard on twenty (thirty, forty)

далеко за 20, 30

on the right side of twenty (thirty, etc.)

до 20, 30

on the shady side of twenty (thirty, forty)

за 20, 30, 40

on the sunny side of twenty меньше 20, 30, 40

(thirty, forty)Продовження табл. А.10on will never see twenty (thirty, forty)

ему за 20, 30

on the wrong side of twenty (thirty)

старше 20, 30

to go fifty-fifty делить поровнуseventy times seven очень большое числоninety-nine out of a hundred

99 из 100, почти все

a hundred and one things to go

забот полон рот

a hundred to one 100 против 1, незначительные шансы

a thousand and one тысяча и одна, очень многоa million to one миллион против одного,

маловероятно

Таблиця А.11 – Представленість нумеральних сполучень в англомовних газетно-журнальних текстах

(«International Herald Tribune» (IHT) та «Consumer Reports» (CR))

Гіперструктура НС (основні моделі НС у газетно-журнальних текстах)

Приклад

К-с

ть H

C

на т

ис. в

IH

T % с

клад

в IH

TК

-сть

НС

на

тис

. в

CR

%ск

лад

в C

R

(det) (Pron1 Num1 (conj.) (Num2) (Pron2)N1 (N2...)

its 747 jumbo jeteight 777 jetlinersthe 50s and the 60s yearsthe two menthe 139 companiesanother 3 yearstwo other judges

203 20% 288 29%

(det) (Sp) Num (pr) Pron (N)

34 of them Swiss, last five of them, more

38 3,8%

21 2,1%

thаn 2/3 of itПродовження табл. А.11(pr) (det) (Pron) Num1 (Num2) (N)

(delivering) a 737 (jet), the 1st 15 all threein 1965, 68 and 72 Kelly Flagg, 14

104 10% 143 14%

pr (det) (Pron) Num (Num2...) (Adj) N

with his 1980 concert in his 27th year, with the first 30 days, of 4.2 billion French francs, within three years

121 12% 139 14%

(pr1) (det1) (Sp1)Num1 (N1) (Sp2) pr2/conj (det2) (Sp3) Num2 (N2) (Sp4)

7 a.m. lo 8 p.m.after 48 deals of a scheduled 96, one by one to 6.14 percent, from 6.21 percent from 1960 to 1980, for another two, to three years, in the next 30 to 35 minutes, $ 5.50 at $ 78, in the late 1940s

53 5,3% 30 3,0%

(pr1) (det1) (Sp1) Sp2 (pr2) (det2) Num (Adj) (N)

from mid-98just four more wordsan average of 10 percentin early 52less than the $ 3 mlnat least as early as 1,941

65 6,5% 33 3,3%

(pr1) Num 1 (conj.) (pr2) (Num2) (N) Sp

to 984.7; to the dollar; 7-inch long by 40 percent or more; for 3 years to come one or two at a time 100, 75 and 50 years ago, from 5:30 to 6:30 p.m. 6 1/8 to 22 7/9 a day

74 7,4% 35 3,5%

(Sp1) Sp2Num (N) Sp3

worth about $ 2,000 a day about 70 mln years ago, as many as 28 total, about 150 maximum

18 1,8% 12 1,2%

Продовження табл. А.11(pr) (det1)_ (Pron) Num (conj) (det2) (N1...) (Adj...) N2

the three-and-a-half-hour tour 5-foot metallic blue fish its $ 740 mln acquisition in I 980s tour the 77-year historythe 10 Central and East European candidatesa 25,5 percent increasethe nine-month operating profit

102 10% 52 5,2%

(pr) (det) (Pron) N1 (N2...) Num (N3...) (Adj...) N4

Nov. 7 tripIsrael Channel Two Televisionthe bank's 31-story headquartersover the Oct. 8 weekendthe ten's percent declineits 15.6 percent average annual increase

18 1,8% 13 1,3%

(pr1) (det) Adj 1 (Adi2...) (N1) Num1 (pr2Num2) (Adj3...) (N2...) N3

through the wacky 70 years for an additional 12 to 18 months, an estimated 3,000 people, chilly 1994 novel a floral white 1996 Rousanue-Marsanne, the total Dec. 1994 financial crisis

24 2,4% 16 1,6%

(det) (Adj) (N1) Num N2 Sp N3

a 19-year-old physicista 200-foot-wide ponda 510 million one-time

11 1,1% 7 0,7%

tax

Продовження табл. А.11 (Sp1) Sp2 (det)Num1 (conj) (Num2...) N1 (Adj.) N2

only about 700 guest rooms, only a 15-or-20-minute walk

12 1,2% 4 0,4%

(det) (Sp1) Num 1(N1) (conj) (Sp2)Num2

(Sp3)(N2...) (Adj...) N3

10 miles and seven or more hours round trip, nearly 3,700 foreign-owned and more than 10,000 Swiss owned dormant accounts

8 0,8% 3 0,3%

(pr) (Sp) Num1 N1 (conj) (Num2) (N2) pr2 (det) N3

over 15% of staffto seventy-live percent of people135 pieces plus 10 variants on characters

12 1,2% 18 1,8%

(pr1) (det) (Sp) Num pr2 (det) (Pron) (Adj...) (N1...) N2

one of the most important men,the only one of the Hami's films,in one of the stranger manifestations,just one of several issues,one of the world's largest and most profitable foodcompanies

35 3,5% 22 2,2%

(pr1) N1 pr2 Num1 (Num2..) (N2) (conj.pr3 Num3N3) (Sp)

on Wednesday of 1989, a charge of $ 450 million, a loss of $ 21,6 mln a year, months of 1997, the spring of 1993 questions about 737 production problems, managers of about 20 divisions

25 2,5% 14 1,4%

(pr) (det)N1 (N2...) (Adj...) Num1 (Num2...)

P. 13on Dec. 3, 97 in August 1974 on July 16, 1973, on time Jan.

51 5,1% 38 3,8%

1, 1999, Elisabeth II, Box 51166

Продовження табл. А.11NumØ 80323-1166 (tel.)

40324 (index)40632611 (trade code)10703-1057, N.Y.(scored) 100 (on this scale)

26 2,6% 112 11%

Ілюстративний матеріал1. АРФС – Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь (ок.

25000 фразеол. ед.): В 2 т. – 3-е издание (исправл.). – М. : Сов. энциклопедия, 1967. – Т.1. – 738 с., Т.2. – 739 с. – 1264 с.

2. ФСУМ – Ужченко В. Д., Фразеологічний словник української мови / В. Д. Ужченко, Ужченко Д. В. – Київ: «Освіта», 1998. – 224 с.

3. AHCD – The American Heritage College Dictionary. – Тhird edition. – Boston – N. York : Houghton Mifflin Company. – 1993. – 1264 p.

4. NWD&TEL – New Webster`s Dictionary and Thesaurus of the English language – Danbury, CT : Lexicon Publications, Inс., 1993. – 2048 p.

5. OALD –Hornby A. S. Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Сurrent English. – Fifth edition. – Oxford : Oxford University Press. – 1995. – 1430 c.

6. OED – The Oxford English Dictionary. Being a correct. reissue with an introd., suppl. and bibliogr. of A New English Dictionary on historical principles… Ed.: Murray J.A.H.: In 12 vol. – Oxford : The Clarendon Press, 1933. – 1961. – V.1 (A-B) – 1240 p.; V.2 (C) /2/ – 1308 p.; V.3 (D-E) /2/ – 740 p., 488 p.; V.4 (F-G) /2/ – 628 p., 532 p.; V.5 (H-K) /2/ – 516 p., 758 p.; V.6 (L-M) /2/ – 528 p., 820 p.; V.7 (N-Poy) /2/ – 277 p., 1216 p.; V.8 (Poy-Ry) /2/ – P.1217-1676 , 936 p.; V.9 (S-Soldo) – 586 p.; V.10 (Sole-Sz) /2/ – P.587-1211, 396 p.; V.11 (T-U) /2/ – 1462 p.; V.12 (V-Z) and bibliography (1970) – 542 p.; Supplement (1975) 325 p.

7. CR – Consumer Reports. – January – December. – 2005.8. CR – Consumer Reports. – January – December. – 2006.9. CR – Consumer Reports. – January – December. – 2007.10. CR – Consumer Reports. – January – December. – 2008.10. IHT – International Herald Tribune. – September – December. – №35, 500

– № 35, 719. – 2007.

Список умовних скорочень

ДС – диференційна семаДСО – диференційна семантична ознака ЕКС – емпіричні когнітивні структуриІС – інтегральна семаІСО – інваріантна семантична ознака КО – квантитативні одиниціЛСГ – лексико-семантична групаЛСПК – лексико-семантичне поле кількості МПК – мовне поле кількостіНО – нумеральний онімНС – нумеральне словосполученняНТК – неточна кількістьПС – принцип системностіСГ – семантична групаСО – семантична ознака СПГ – семантична підгрупаТК – точна кількістьФОКО – фразеологічні одиниці з квантитативним компонентомФСПК – функціонально-семантичне поле кількості

Навчальне видання

Медвідь Олена Миколаївна

Лінгвістичний статус квантитативних одиниць:

парадигматична та синтагматична представленість

Навчальний посібник

Художнє оформлення обкладинки І. М. ДубовіковоїРедактори: М. В. Буката, Н. А. Гавриленко Комп’ютерне верстання Л. І. Гарцунової

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 11,63. Обл.-вид. арк. 9,81. Тираж 300 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювачСумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

Міністерсво освіти і науки, молоді та спорту УкраїниСумський державний університет

До друку та в світ дозволяю на підставі“Єдиних правил”, п.2.6.14Заступник першого проректора - начальник організаційно-методичногоуправління В. Б. Юскаєв

Лінгвістичний статус квантитативних одиниць: парадигматична та синтагматична

представленість

Навчальний посібник

Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені, запис одиниць відповідає стандартам

Укладач О.М.Медвідь

Відповідальний за випуск С.О.Швачко

Декан факультету В.В.Опанасюк

СумиСумумський державний університет

2011