КРАЄЗНАВЦІ СУМЩИНИ

ЛЮДМИЛА ПОКИДЧЕНКОДо 60-річчя від дня народження

Біобібліографічний покажчик

Суми 2017

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

«СУМСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА»

Передмова

Біобібліографічний покажчик «Людмила Покидченко: до 60-річчя від дня народження» присвячений ювілею відомого краєзнавця Сумщини, архівіста, співробітника Державного архіву Сумської області (1983–2013), заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім. Василя Веретеннікова (2002, 2003) Людмили Анатоліївни Покидченко, уродженки м. Суми.

Покажчик має на меті зібрати творчу спадщину ювіляра: краєзнавчі публікації, методичні рекомендації, інформацію про участь у теле- і радіопередачах, а також матеріали про Л. А. Покидченко.

Посібник містить «Хронологію життя і діяльності», статті: «Від упорядника», автобіографічну «Про архів і не тільки…» та історика-архівіста Г. М. Іванущенка «Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!»: (нотатки до ювілею Л. А. Покидченко).

Покажчик складається з основних розділів: «I. Публікації», «II. Методичні рекомендації», «III. Тексти виступів у телепередачах», «IV. Тексти виступів у радіопередачах», «V. Література про Л. А. Покидченко».

Матеріал у розділах систематизовано за типами видань (окремі видання, статті у книгах, статті у періодиці), а в середині – в порядку прямої хронології.

Хронологічні рамки включеної літератури – 1986–2016 рр.Бібліографія подана з максимальною повнотою, але не є вичерпною. Усі джерела

опрацьовано de visu і проанотовано.Бібліографія зібрана на основі фонду Сумської обласної універсальної наукової

бібліотеки і особистого фонду ювіляра.Є допоміжні іменний і географічний покажчики.Розрахований на істориків, краєзнавців, архівістів, педагогів, бібліотекарів,

музейних працівників і всіх, кого цікавлять питання історії України, зокрема, Сумщини.

Від упорядника

В історичному краєзнавстві Сумщини чільне місце займають праці Людмили Анатоліївни Покидченко – філолога за фахом, архівіста за професією, науковця за складом мислення.

Перш за все, Л. А. Покидченко є першопроходцем у дослідженні історії адміністративно-територіального устрою Сумщини від часів виникнення перших поселень на території області до прийняття Конституції незалежної України («Сумщина від давнини до сьогодення»).

Не менш унікальним є складений Людмилою Анатоліївною путівник «История украинского еврейства в документальных и печатных источниках Государственного архива Сумской области», завдяки якому стало можливим введення у науковий обіг великого масиву раніше невідомих документів з історії єврейського народу.

Результатом копіткої роботи по виявленню документів, які висвітлюють причини, перебіг та наслідки голодомору, став упорядкований Л. А. Покидченко збірник «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині». Він є джерельною базою для відновлення правди про історичну долю нашого народу.

Справжнім дослідницьким відкриттям є створений Людмилою Анатоліївною альбом «Евфалия Хатаева о времени и о себе…». Через опрацювання особистого архіву талановитої камерної співачки – її щоденників, листів, фотографій – народилась ціла історія життя людини, якій довелось жити в період революції, громадянської війни, першої хвилі еміграції – як відбиток історії інтелігенції початку двадцятого століття.

2

Вихід у світ книги краєзнавця і журналіста Г. Т. Петрова «Щоденники. Нариси. Статті» об’ємом біля тисячі сторінок – це підсумок титанічної, наближеної до подвигу праці Л. А. Покидченко та її колективу по виявленню і набору всіх публікацій краєзнавця і підготовки їх до видання. За цим стоїть почуття глибокої пошани і поваги до Геннадія Терентійовича. Людмила Анатоліївна виконала свій обов’язок архівіста по упорядкуванню особистого фонду Геннадія Петрова. Започатковані і проведені нею «Петровські читання» 2006, 2013 років і активна участь у третіх (2016) – теж данина пам’яті справжній і геніальній (вислів Людмили Анатоліївни) людині, незрадливому сину сумської землі і невтомному її досліднику.

Як свідчить цей бібліографічний покажчик, у центрі уваги історика-архівіста Л. Покидченко були також імена цукрозаводчика і мецената І. Г. Харитоненка та його родини (було вперше документально доведено авторство О. Опєкушина та А. Круазі пам’ятника І. Г. Харитоненку в Сумах), забутого поета І. П. Клюшникова з с. Солідарне Сумського району, сумського краєзнавця Л. П. Сапухіної та інших відомих особистостей нашого краю. Багато публікацій присвячено історії Сум і області у різні історичні періоди, історії самоврядування і виборів до Сумської міської думи, темам репресій, розкуркулення, українізації, розсекречених документів періоду радянської доби та ін.

Л. А. Покидченко – активний учасник численних обласних наукових історико-краєзнавчих конференцій, організованних у різний час Державним архівом Сумської області, Сумським державним педагогічним університетом ім. А. С. Макаренка, Сумським державним університетом, а також – теле- і радіопередач.

З усіх опрацьованих Л. А. Покидченко тем та імен, контурно тут позначених, на першому місці, звичайно, – історія і діяльність свого улюбленого ДАСО, якому Людмила Анатоліївна віддала 30 років вірного, творчо-натхненного служіння, за що удостоєна звання «Заслужений працівник культури України».

Пишаємось, що відділ краєзнавчої літератури і бібліографії Сумської обласної наукової бібліотеки активно співпрацює з Людмилою Анатоліївною Покидченко. Зблизило нас у свій час ім’я Г. Петрова і об’єднує по цей день. Людмила Анатоліївна не відмовляє нашому проханню писати статті до краєзнавчих видань відділу, є активним учасником і цікавим, віртуозним доповідачем на презентаціях, конференціях, масових заходах і взагалі наш добрий порадник і друг.

Хронологія життя і діяльності

25.07.1957 народження в м. Суми1964–1974 навчання в Сумській середній школі № 151974–1978 навчання на філологічному факультеті Сумського державного

педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка1978.08–1979.08 робота в Бобрицькій середній школі Роменського району, Сумській

середній школі робітничої молоді, Сумській середній школі № 6 на посаді вчителя російської мови та літератури

1979.09–1983.12 робота в Сумській обласній науковій медичній бібліотеці на посадах: бібліотекаря відділу комплектування, старшого бібліографа відділу науково-медичної інформації

19.12.1983–25.07.2013 робота в Державному архіві Сумської області на посадах:19.12.1983–02.12.1985 - старшого архівіста відділу комплектування, експертизи

цінності та відомчих архівів02.12.1985–01.04.1997 - архівіста І категорії, старшого методиста, старшого

археографа, старшого наукового співробітника відділу публікації та використання документів

3

01.04.1997–01.09.1997 - провідного архівіста відділу обліку та науково-довідкового апарату

01.09.1997–11.07.2001 - головного спеціаліста відділу організації і координації архівної справи

11.07.2001–12.09.2011 - начальника відділу організації і координації архівної справи

12.09.2011–25.07.2013 - заступника директора – начальника відділу організації і координації архівної справи

30.11.1998 нагородження Почесною грамотою голови Сумської облдержадміністрації

23.08.2001 нагородження ювілейною медаллю «10 років Незалежності України»16.07.2002 присудження другої премії конкурсу науково-методичних і науково-

інформаційних робіт з архівознавства, документознавства, археографії за 2000–2001 роки з врученням диплома другого ступеня за підготовку буклета «Державний архів Сумської області. 75 років» (Суми, 2000)

12.12.2002 присудження премії імені Василя Веретеннікова 2002 року в галузі архівознавства з врученням диплома лауреата за довідник «Сумщина від давнини до сьогодення» (Суми, 2000)

18.11.2003 присудження премії імені Василя Веретеннікова 2003 року за кращі наукові дослідження в номінації «архівознавство» з врученням диплома лауреата за підготовку путівника «История украинского еврейства в документальных и печатных источниках Госархива Сумской области» (Суми, 2001)

24.12.2004 нагородження Почесною грамотою голови Сумської облдержадміністрації

20.08.2007 присвоєння почесного звання заслуженого працівника культури України25.07.2013 нагородження годинником від Сумської обласної ради25.07.2013 вихід на пенсію

Про архів і не тільки…

Мені дуже пощастило. Доля подарувала зустрічі з людьми, які є золотим генофондом України. Всі вони, не зважаючи на наявність чи відсутність нагород, звань, мали величезний вплив на історію Сумщини, України. Вони і є сама історія.

Немов в калейдоскопі проходять обличчя, події, роки.Все починається з дитинства. Місто Суми – моє рідне і найулюбленіше місто у

світі, зелене, квітуче, з численними парками та скверами, водоймами та річками. Тут далекого 25 липня 1957 року, в пологовому будинку на Троїцькій вулиці, я народилась.

В родині звучало дві мови – російська та українська. Мати росіянка, батько українець. Рід батька з Сумщини, матері – з Бєлгородщини.

Дитинство – гарне, добре, прекрасне. Як і багато дітей тих часів, мала лише бабусь. Кадровий офіцер, старший лейтенант-прикордонник Онисим Григорович Близнюков, пропав без вісті в 1941 в Мурманську, в віці 26 років. Бабуся в 25 лишилася одна з 5-річною донькою на руках. Лише на початку двотисячних через Меморіал я дізналась, що він загинув в листопаді 1941 року. Інший, Василь Іванович, помер в 57 років, коли мені було три місяці.

Бабуся – Анастасія Тимофіївна, жила в приватному будинку, навкруги був величезний сад з антонівкою. Весною він нагадував білосніжне мереживо, а восени всюди був запах яблук. Може тому мені так подобається Бунін та його «Антонівські яблука».

4

Бабуся мала прекрасний голос і часто співала народні українські та російські пісні. А я слухала.

Інша бабуся – Ольга Стефанівна, жила разом з нами і доклала багато зусиль до мого виховання. Театр, будинок культури, музеї, бібліотеки – все це пов’язане з нею. Навіть, відвідування лікарні перетворювалось на екскурсію. Будівля нагадувала палац – це був колишній будинок Харитоненка.

Святом ставали відвідування театру. Перед виставою любила дивитись в оркестрову яму, загадкову, таємничу, де налаштовували інструменти музиканти. Гасло світло, виходив диригент, розкривалася завіса і починалось диво вистави. Шкода, що зараз немає в театрі оркестрової ями і немає живої музики, щось втрачено в театрі.

Одна з найстрашніших згадок дитинства – це перша зустріч з потягом. Пам’ятаю перон вокзалу, до якого приходить потяг. Я закриваю очі і ховаю обличчя. Чорний паровоз, схожий на Змія Горинича, – підходить зі свистом та шумом в клубках пари і диму. Червона зірка нагадує палаючі очі. Здається, що зараз він проковтне юрбу людей, які стоять на пероні. Батько бере мене на руки і заспокоює. Ми заходимо в купе, тут мені подобається: відкидні полиці, столик, постіль, чай в тонких скляних стаканах з підстаканниками.

Батьки – Любов Онисимівна та Анатолій Васильович, мали технічну освіту. Саме вони прищепили любов до читання та танців. Батьки виписували величезну кількість журналів: «Новый мир», «Звезда», «Аврора», «Даугава», «Юность», «Роман-газета». В будинку було багато книжок та платівок. Незважаючи на скруту, вдома часто збиралися друзі, розмовляли та танцювали під радіолу. А ми з моєю молодшою сестрою Наталею також кружляли між гостей. А ще любили роздивлятися великі чорні диски платівок. Дорослі сиділи на кухні, припавши до транзистора. Тепер я розумію, що вони слухали так звані «ворожі голоси» – новини з-за кордону. Люди були більш відкритими, товариськими, приязними. Влітку часто виїздили на природу, влаштовували пікніки. Улюбленим місцем відпочинку був парк. Прекрасна літня естрада при вході, один в один схожа на естраду з фільму «Покровські ворота». Щонеділі тут виступали самодіяльні та професійні артисти.

Школа запам’яталась як світле, радісне буття з очікуванням чогось нового, чудесного. Сумська середня школа №15 – п’ятнашка. Директор – Пильов Георгій Фадейович, який намагався зробити свою школу найкращою та найавторитетнішою в місті. Клас з поглибленим вивченням фізики та математики. Прекрасні вчителі: Ніна Василівна Баландіна, Лариса Гнатівна Дермельова, Майя Луківна Цупрун, Варвара Петрівна Калюжна – всі вони були вчителями від Бога, залюблені в свою справу. Знання фізики та математики дало можливість аналізувати та логічно мислити, використовувати методи математики. Це допомогло в вивченні структурної лінгвістики та філософських дисциплін.

Сумський державний педагогічний інститут, факультет російської філології. Родина Охріменків – Павло Павлович та Ольга Григорівна. Фольклор, антична література. Родина Мещерякових – старослов’янська і давньоруська мови. Подих вічності, старовини і сучасності. Бояровська Є. В., Мінаков М. М., Четверик Н. П., Яловий Ф. М., Панкратова Л. С. вводили в світ російської, української, зарубіжної літератури, давньої і сучасної, привчили до обов’язкового знайомства з новинками літератури, з критикою та белетристикою. Покуц В. М., Євграфова А. О., Волкова О. М. – люди, закохані в мову, в її мелодійність, чарівність.

Інститут – це знайомство з іншою культурою, звичаями, традиціями. Тут навчалися групи з Узбекистану та Казахстану. Юнаки та дівчата з незвичними іменами: Булат, Сагат, Турсун, Зульфія, Алія… Вони розповідали про прекрасні степи в квітучих тюльпанах, табуни коней, які вільно неслися степами, про величні гори, співали своїх пісень, не схожих на наші, незрозумілих, але чаруючих та загадкових, як їхні рідні землі. Вони пригощали яблуками, які надсилали з Алма-Ати, назва якого значить «яблука діда». Де

5

вони тепер. Світ став іншим. В казахській групі були казахи, киргизи, татари, корейці і багато українців та росіян, батьки яких піднімали цілину. Це також вимагало осмислення, чому поїхали до Казахстану. В майбутньому всі відповіді знайшлись в архіві.

Все йшло логічно і вело до головної справи – архіву.Робота в школі дала дуже багато. Я вчила і діти вчили мене. Потім ці вміння

знадобились в проведенні архівних уроків, читанні лекцій, написанні рецензій, спілкуванні з різними людьми.

Медична бібліотека. До освітньої галузі додалась ще й охорона здоров’я, робота з групами інформації та головними лікарями. Шаміс Циля Михайлівна. Саме вона познайомила мене зі світом медичної бібліотеки, її величезними каталогами. Челомбитько Світлана Григорівна, бібліограф, яка знає про медицину все. Їх настанови стали мені в нагоді при підготовці книг до видання. Тут я познайомилась з легендарним Красовицьким З. Й. Професор, який обов’язково раз на місяць приходив до бібліотеки. Йому складно було підніматися на високий ганок (після тяжкого поранення було ампутовано ногу), але сам на милицях піднімався до читальної зали і переглядав новинки. Бібліотека навчила систематизувати, описувати, а ще познайомила з безліччю медичних книг, термінів. Коли я прийшла до бібліотеки, в вересні 1979 року, мене відразу направили до робочої групи по підготовці другого видання Історії міст і сіл. Тут я вперше побачила Г. Т . Петрова, Л. П. Сапухіну, Л. Я. Заїку. Це була предтеча архіву.

З архівом пов’язано майже 30 років. Приступила до роботи 19 грудня 1983 року. Г. Ф. Казанцева, директор архіву, назвала мене дарунком від Святого Миколая. Хочеться згадати найяскравіших особистостей, з якими працювала. Без них не було б ні видань, ні нагород, ні почесного звання.

Казанцева Ганна Федотівна – потомствений архівіст. Її батько – Стетюха Федот Степанович, був делегатом 2-го Всеукраїнського з’їзду архівістів. В архіві працював дід – Степан Андрійович. З 1955 року Ганна Федотівна – на архівній ниві, з 1972 по 1991 роки – директор Державного архіву Сумської області. В ці роки слова «архів» і Казанцева сприймалися як одне ціле. Архів – це її домівка. Саме тому похвалу працівникам завжди сприймала як похвалу близьким. А всі працівники архіву – найкращі, найвродливіші, найпрацьовитіші. Саме їй я зобов’язана першими теле- і радіопередачами, участю у всесоюзних та республіканських конференціях, роботою над дослідженням історії національних меншин та розсекречених документів, підготовкою виставок.

Ільченко Ірма Олексіївна – архівіст за покликанням, душа архіву. Москвичка з Чистих прудів приїхала за призначенням після закінчення історико-архівного інституту, приїхала і лишилась. Навіть зараз москвичі неохоче лишають столицю. А тоді... Та існують такі поняття – обов’язок, честь, вірність. Для неї вони не абстрактні, а необхідні і природні, як саме життя. Вересень 1955 року. Тоді вона єдина в області мала спеціальну історико-архівну освіту. Багато людей можуть сказати їй – «Дякую»: дослідники, краєзнавці, журналісти, студенти, ми, архівісти. Дні линули, швидко перетворюючись в тижні, а тижні – в місяці. Так і пройшли 32 роки з єдиним записом в трудовій книжці. Близько 20 років працювала Ірма Олексіївна заступником директора архіву з наукової роботи. Вона започаткувала роботу з особовими фондами, численні невідомі сторінки історії краю заповнені нею. Прізвище Ільченко стоїть на всіх збірниках документів, виданих архівом, та на першому путівнику архіву.

Ковальова Зінаїда Андріївна. Можна написати історію архівного будівництва на Сумщині, вивчаючи її біографію. Зінаїда Андріївна перебувала на всіх посадах і в усіх архівах м. Суми: працювала директором держархіву Сумської області, завідувала партійним архівом та Сумським міським архівом, керувала відділом комплектування та діловодства, в складі госпрозрахункової групи опрацювала не одну сотню фондів установ, організацій і підприємств області. Її прізвище зустрічається в численних описах, справах, передмовах, підготовлених нею майже за 40 років архівної праці. А ще Ковальова З. А. – учасник Другої світової війни.

6

Заїка Лариса Якимівна. Працювала в архіві з 1979 року, з 1991 року була директором. Керувала архівною службою області, була упорядником збірників документів, членом редколегії «Книги пам’яті», «Реабілітовані історією», працювала над «Історією міст і сіл», збірником документів про голодомор, неодноразово представляла архівну службу України за кордоном, в числі перших архівістів удостоєна звання «Заслужений працівник культури», єдина з архівістів Сумщини включена до енциклопедії «Сумщина в іменах». Велику роль відіграла в моїй долі – завдяки їй я перейшла працювати до архіву. Часто Лариса Якимівна була генератором ідей. Я намагалась не погоджуватись з якимись пропозиціями, бо доручались речі, які не відносились до моїх прямих обов’язків. Але врешті-решт сама загоралась її пропозиціями.

Іванущенко Геннадій Миколайович – директор архіву, працював з липня 2005 по грудень 2010 року. Краєзнавець, дослідник визвольного руху. Автор книжок «Голодомор 1932–1933 років: очима свідків, мовою документів», «Залізом і кров’ю», упорядник альбому «Українська революція 1917–1920 рр. в листівках та газетах», збірників документів «ОУН-УПА на Сумщині». Працював в Канаді, США, Великобританії, розповідав правду про історію України та упорядковував архіви діаспори. Його дослідження не лише наукові, а й пристрасні, цікаві, неординарні.

Зайцева Ельвіра Іванівна. 25 років присвятила архіву: була завідуючою секретною частиною, начальником відділу комплектування та діловодства, заступником директора. Нагороджена знаком «Відмінник архівної справи». Багато років працювала в відділі комплектування, створювала імідж архіву. Це відділ, в якому важливі не лише професійність, а й уміння спілкуватись з людьми, принадливість і врода. Саме тут я починала свій шлях архівіста. Ельвіра Іванівна навчила мене не боятися авторитетів, доводити свою точку зору на найвищому рівні, адже ми представляємо державу і захищаємо державні цінності, а саме архівний фонд держави. Тут були представлені всі сфери діяльності, пощастило познайомитись з керівниками підприємств, установ, організацій. Володимир Лук’яненко, Юрій Кобиляков, Анатолій Єпіфанов, Іван Сало, Марк Берфман – всі вони розуміли значення архівів, допомагали зберегти історію в документах.

Кузьміна Галина Федорівна працювала на різних посадах. Саме вона стала першим начальником новоствореного відділу організації та координації архівної справи. Відділ організації і координації архівної справи – архівна справа всієї області. Їй притаманні точність, відповідальність, вміння радіти успіхам інших, прекрасне володіння українською мовою.

Антушева Євгенія Борисівна працювала в архівних установах з 1979 по 2001 роки. Була інспектором архівного відділу, спеціалістом відділу публікації, заступником директора. Автор теле- і радіопередач, статей, численних методичних посібників з архівної справи та діловодства, керувала роботою архівних відділів райдержадміністрацій та міських рад, очолювала ЕПК архіву. Зараз займається архівною справою в Ізраїлі.

Кобелєва Тетяна Валентинівна на архівному поприщі працювала 28 років, була інспектором архівного відділу, начальником відділу інформації та використання документів. Архівними уроками, теле- та радіопередачами, статтями знайомила громадськість із змістом та складом архівних фондів, працювала з дослідниками.

Книш Нінель Володимирівна, знання і ерудиція якої безмежні, більше двадцяти років присвятила архівній справі. Описувала фонди, які, здавалось, неможливо опрацювати: брала розрізнені матеріали і писала дослідження, гідні вченого ступеня. Саме вона розробила унікальний фонд першої хвилі еміграції співачки Є. І. Хатаєвої та письменника С. І. Гусєва-Оренбургського, який знайомить з життям російської діаспори в Китаї, США, Франції, Італії. Їй належить відкриття автографів Саші Чорного та Марини Цвєтаєвої, малюнків М. Лєскова та І. Каришева, репродукцій та фотографій Давида Бурлюка.

7

Кузьменко Людмила Михайлівна працювала в архіві з 1974 по 2001 рік. Нею опрацьовані десятки найскладніших фондів, зокрема, особовий фонд поета Миколи Данька, написані огляди та історичні довідки фондів для Путівника по фондах держархіву області, підготовлені методичні посібники з архівознавства.

Власенко Лілія Михайлівна в архіві з 1975 року. Була методистом, завідуючою лабораторією, писала історичні довідки до фондів. Її знають всі остарбайтери не лише України, а всього колишнього Радянського Союзу і називають «начальником по Німеччині», бо саме вона надала величезну кількість довідок про перебування громадян на примусових роботах в Німеччині під час Другої світової війни.

Плетньова Валентина Іванівна, Берестовська Людмила Петрівна та Корнеллі Надія Дантівна керували відділом формування НАФ та діловодства та госпрозрахунковою групою архіву, досконало знали законодавство про реорганізацію органів державної влади, установ, організацій та підприємств, складали номенклатури справ, допомагали створювати архівні підрозділи в установах. Шаповалова Тамара Олексіївна, Тріус Наталія Василівна, Потій Галина Вікторівна, Власкова Надія Яківна, Світлична Нінель Антонівна багато років віддали госпрозрахунковій групі, зберігаючи Національний архівний фонд для історії, працюючи іноді в підвалах, неопалювальних приміщеннях. Знаряддями праці їх були шило, голка, нитки, олівець, ручка та бажання зробити свою справу якнайкраще.

Бубенцова Людмила Миколаївна. 22 роки присвятила професії архівіста. Була архіваріусом, хранителем фондів, опрацьовувала особові фонди, що потребує не лише високої кваліфікації, а й ерудиції, знань, вміння спілкуватись з людьми. Її підопічні такі різні: скульптор Я. Д. Красножон і директор заводу П. Я. Бєліков, письменник О. П. Столбін і публіцист І. Т. Тарасенко, дворяни Огієвські і ветерани Другої світової війни.

Коваленко Оксана Станіславівна приймала участь в підготовці Анотованого реєстру описів, розробила Анкету по опитуванню громадян про голодомор 1932–1933 рр., допомагала в підготовці збірника документів про Голодомор, упорядник довідника «Список воїнів-земляків, загиблих у воєнних конфліктах за рубежем. 1930–1990 роки» та Книги пам’яті по позасудових кримінальних справах фонду КДБ «Забуттю не підлягає».

Козлов Олександр Миколайович – болюча тема. Зник, розтанув десь в історії. Пропав в Києві під час роботи в архіві. Вийшов і не вернувся. Сфера досліджень його – історія Кролевеччини, історія некрополів, пам’яток архітектури, генеалогія сумського дворянства. Зокрема, ним підготовлено перший родовід Харитоненків.

Марченко Вікторія Анатоліївна – начальник відділу організаційної, кадрової та режимно-секретної роботи. Брала активну участь в підготовці Путівника по фондах архіву, збірника документів про голодомор, автор огляду «Розсекречені документи періоду нацистської окупації Сумської області», керує архівними відділами РДА та міськрад.

Сафонова Ганна Станіславівна. Загострене почуття відповідальності, намагання зробити все якнайкраще. Саме нею віддрукована найбільша частина статей Г. Т. Петрова та списків померлих від голоду в 1932–1933 році, зроблено не лише макет книги Петрова, а й дизайн обкладинки.

Мені поталанило, що моя найкраща подруга, з якою ми розуміємо одна одну з півслова, також працює в архіві. Завжди приходить на допомогу і словом і ділом. Нужденко Ірина Геннадіївна – керівник режимно-секретної служби. Її служба – це мініархів, в якому потрібно вміти робити все: контролювати роботу режимно-секретних архівних підрозділів області, комплектувати архів секретними документами, друкувати, обслуговувати дослідників, читати лекції та проводити навчання. Брала активну участь в підготовці Путівника по фондах архіву, збірника документів про голодомор, путівника з історії єврейства, матеріалів петровських читань, працювала з фотографами, збирала особові фонди, писала статті. Має вроджене почуття смаку, тому всі роботи виконані на найвищому рівні.

8

Архів – це і знайомство та співпраця з різними людьми. Один з головних напрямків моєї роботи – видавнича діяльність. Теми різні – голодомор, адміністративно-територіальний поділ, місце людини в історії, національні меншини, склад і зміст документів ДАСО.

Перше видання – невеличкий буклет про архів. Найскладніше (тому що не мало аналогів в Україні) – «Сумщина від давнини до сьогодення». Найулюбленіше – Хатаєва. Найстрашніше – голодомор.

Архів – це тісна праця з видавництвами. У кожного свій почерк. «Слобожанщина». Професійність С. А. Марченко та Г. К. Булахової. Тексти вивірялись і перечитувались десятки раз, переглядались сотні фото, розроблялись картосхеми для «Сумщини від давнини до сьогодення».

Видавництво «Ярославна». Незважаючи на час, працювали К. М. Полтавець та А. С. Наталуха над виданням одного з найперших в Україні збірників про Голодомор.

Особлива історія АС-Медіа. Т. Борисова, О. Радзивон, А. Колесниченко. «Евфалия Хатаева о времени и о себе» підписана до друку 12 липня 2002 року, вийшла в вересні. А був лише рукопис. Лише 2 місяці знадобилось цим закоханим в свою справу людям, щоб видати багато ілюстрований прекрасний альбом.

З фондом підтримки інформаційних проектів «Алгоніка» та його керівником В. І. Цибкою видано путівник з історії українського єврейства, буклет до 75-річчя ДАСО, матеріали науково-практичної конференції, огляд про розсекречені друковані видання, матеріали з історії голодомору.

Новохацький К. Є., Папакін Г. В., Пиріг Р. Я., керівники архівної справи України. Саме вони надавали допомогу в підготовці видання «Сумщина від давнини до сьогодення». Рецензія корифея архівної справи Руслана Яковича Пирога захистила це видання від упередженого ставлення академіка Тронька.

Архів – це і знайомство та співробітництво з Петровим Г. Т. – журналістом-філософом, Корогодами Б. Л. та Г. І. – істориками-краєзнавцями, Сапухіною Л. П. – душею та совістю краєзнавства, Ткаченком Б. І. – дослідником і письменником, Звагельським В. Б. – науковцем, закоханим в Київську Русь, Рубановим О. М. – «реабілітологом», який повернув тисячі репресованих до буття, Піскун В. М. – справжньою українкою та Вчителем з великої літери (нині доктор історичних наук, зав. відділом Інституту української археографії і джерелознавства), Калашник Т. І. – краєзнавець не лише за посадою, а й за покликом душі, Линник О. К. та Малиш О. М. – працівниками обласної бібліотеки, що знаходяться на передовій краєзнавства і ніколи не відмовляють в допомозі, та багатьма іншими.

Телебачення і радіо. Царик Ю. М., журналіст, письменник, поет. Саме з ним в далекому 1985 році в прямому ефірі вийшла моя перша телепередача «1905 рік на Сумщині».

Чугай Л. К. не лише прекрасний тележурналіст, а й чарівна жінка, в яку були закохані всі чоловіки Сумщини. Багато передач про Голодомор створені з нею.

Гриценко М. С. З ним були відзняті цілі цикли передач про війну, українізацію, історію архівного будівництва.

Литвяк Тетяна та Кандиба Ігор, радіожурналісти, які мали своїх слухачів, свій почерк.

Архів – це і знайомство та співпраця з дослідниками. Всі вони встають в пам’яті, немов це було вчора. Рональд Шмарц – канадієць, Ральф Огорек – німець. Це були перші іноземці, яким дозволили працювати в архіві. Було цікаво і складно. Вони приїхали з невідомим тоді для нас ксероксом. Я допомагала в пошуках матеріалів про нацистських злочинців.

Кетлін Марелл. Сама знайшла мене в архіві через статті про пам’ятник Харитоненку.

Архів був, є і буде завжди. В ньому поєднались сучасність, минуле і майбутнє.9

Що допомагало в роботі. Мабуть парадокс. Не люблю історію. Чи скоріше не саму історію, а тих істориків, що виривають з її перебігу тільки те, що вигідне на даному етапі, забуваючи, що історія – це безперервний процес, і не можна її ділити на добру і злу, чисту і нечисту, славну і безславну. Події, що відбувалися в минулому, не можна аналізувати з точки зору лише сьогодення, не враховуючи часу, в якому вони відбувались. До речі, в усьому світі фонди, які зберігаються в архівах, мають лише цифрове позначення, що символізує безперервність історичного процесу. В країнах колишнього СРСР вони мають ще й літерне позначення: фонди до 1917 року – літеру Ф, радянського періоду – літеру Р, колишнього архіву Компартії – літеру П, незалежної України – літеру Н.

Мені пощастило працювати з талановитими і самовідданими справі людьми – працівниками архівних відділів. Вони повинні вміти робити все: комплектувати архів документами, вести облік, виконувати довідки соціально-правового характеру, упорядковувати, реставрувати та підшивати документи, бути журналістами і акторами, обслуговувати дослідників, читати лекції, бути друкарками, прибиральницями, будівельниками і ще багато-багато іншого, що не передбачено жодною інструкцією чи планом. Одним словом, вони – архівісти.

Грибенко Катерина Іванівна та Дрягаліна Інна Анатоліївна з Білопільщини – архівісти за покликанням. Для них не існує нічого не можливого. Могли досягти любої поставленої мети. Методичні рекомендації по створенню трудового архіву отримали премію Державного комітету архівів України та рекомендовані до впровадження в Україні.

Фесенко Наталія Вікторівна працює начальником архівного відділу Глухівської райдержадміністрації з 1996 р. Проводить дуже цікаву роботу по використанню документів, її статті відзначаються професійністю, новизною. Має літературний хист, її вірші друкувались в районних газетах.

Притика Любов Василівна, Батюк Алла Петрівна – керівники архівного відділу Конотопської райдержадміністрації, одного з кращих в області. Начальник архівного відділу Конотопської міської ради Глушко Людмила Іванівна поєднує високий професіоналізм і літературний талант, про що свідчить збірка віршів.

Як плине час! Не зупинити твій біг, невтомний, невблаганний.Лише вперед крокують миті, в майбутнє, в юності бажане…У тії миті, сподівання на те, що знову прийде щастя,Повернеться навік кохання, і, що все зміниться, – на краще.

Махайова Олена Петрівна очолювала архівний відділ Краснопільської райдержадміністрації з 1987 р. і вміла переконати керівництво в тому, що архів – це найголовніша установа в районі. Саме в Краснопільській селищній раді було створено перший трудовий архів в області. Яремчук Тетяна Йосипівна ініціативна, творчо використовує архівні матеріали, намагається зробити все якнайкраще, не тільки швидко опанувала архівну справу, а й допомагає іншим.

Дериземля Ніна Дмитрівна та Балій Людмила Михайлівна, керівники архівного відділу Недригайлівської райдержадмі-ністрації. Доброзичливі, старанні, працьовиті, вміють знайти спільну мову з різними людьми та довести свою точку зору.

Дороніна Світлана Борисівна очолювала архівний відділ Охтирської райдержадміністрації з 1994 р. Географ за фахом провела історично-географічне дослідження Охтирського району, єдина з архівістів області підготувала матеріали з історії адміністративно-територіального устрою Охтирщини.

Архівною справою м. Охтирка з 1975 р. керувала Ясюченя Тамара Олександрівна. Тамару Олександрівну мабуть знають всі мешканці міста, бо не лишилось жодної родини, яка б не зверталась до неї. З 2003 року начальником відділу працює Шевченко Оксана Василівна, яка намагається робити все бездоганно, впроваджуючи в роботу нове і прогресивне. Саме цей відділ вперше ввів до свого складу структурний підрозділ – трудовий архів.

10

Суборова Оксана Анатоліївна керує архівною справою Роменського району. Справжній професіонал. Саме цей відділ перший в області запровадив надання платних послуг, що дозволило покращати матеріальну базу.

Архівною справою літописних Ромен опікувалась з 1995 р. Лідія Олексіївна Муселіані, начальник архівного відділу Роменської міської ради. Юрист за фахом, Лідія Олексіївна надає допомогу всім колегам-архівістам. Її матеріали завжди юридично виважені і мудрі. Хотілося б згадати і Ларису Маратівну Калашник, яка працювала менше року, але допомогла впровадити платні послуги, ознайомила нас з роботою архівістів Донеччини, що дало змогу обмінятися досягненнями, та Проценко Олену Володимирівну, яка має величезний досвід роботи на державній службі і яка намагалась допомогти нам створити трудовий архів. Зараз на посаді начальника архівного відділу працює Кашенко Ірина Вікторівна, дуже відповідальна і обов’язкова людина, яка переживає за роботу і намагається зробити якнайкраще – упорядковує документи, складає описи, надає довідки, впроваджує платні послуги.

Гордійко Любов Анатоліївна керує архівною справою Сумського району. Вона побувала в усіх архівних підрозділах з перевірками та практичною допомогою. Прекрасно володіє українською мовою, її передмови та історичні довідки – літературні та досконалі.

Захарченко Лідія Василівна та Курилко Світлана Олександрівна керівники архівного відділу Сумської міської ради, найбільшого серед відділів міськрад Сумської області. Вони користуються величезним авторитетом в міськраді і серед керівників установ міста, наполегливі і працелюбні, уміють відстоювати свою думку. Лідія Василівна провела дослідження по практичному використанню фондів державних архівів. Світлана Олександрівна брала участь в створенні галереї міських голів.

Юдицька Лідія Павлівна – керівник архівної служби Шосткинського району намагається раціонально використовувати робочий час, впроваджувати в роботу методичні рекомендації та передовий досвід, залюбки ділиться своїми впровадженнями.

П’ятак Людмила Володимирівна – керівник архівного відділу Шосткинської міськради, була режисером і актором, бо брала участь в створенні фільму «Меріада» (про мерів м. Шостка). Зараз начальником архівного відділу працює Харченко Маргарита Миколаївна, яка не лише освоїла архівну справу, а й брала активну участь у створенні музею остарбайтерів.

В давній гетьманській столиці Глухові гетьманує з 1997 р. Сергій Васильович Артеменко. Досконало знає архівну справу, застосовує нові форми роботи, бере участь у Прямій лінії, бо не боїться запитань, адже впевнений в собі і в стані архівної служби міста. Сергій Васильович вміє переконати керівництво міста у важливості архівної роботи, застосовуючи при цьому майже дипломатичні засоби.

В Липовій Долині, містечку Гадяцької сотні, була вотчина Івана Григоровича Бобка, начальника архівного відділу райдержадміністрації. Доповідні записки та інформації Івана Григоровича відрізняються не лише професійністю, а й почуттям гумору, притаманним лише йому стилем.

Зараз архівна галузь переживає не найкращі часи. Ліквідовуються або реорганізуються підприємства, установи, а про документи ніхто не думає, де вони будуть зберігатись, ким. Адже архіви фінансуються за залишковим принципом. Окрім того, їх зачепила хвиля скорочень. Втрачені документи – це втрачена історія, яку відновити неможливо. Втрачені документи – це скалічені долі людей, що не можуть підтвердити стаж роботи. Втрачені документи – це втрачена держава, що не має своєї історії.

Архів – унікальна установа. Тут є місце всім – націоналістам, комуністам, народникам, зеленим… В житті вони були опонентами, а тут на полицях тихо лежать, а може ведуть дискусії. Архіви, як священики чи лікарі, мають берегти таємницю сповіді чи лікарську таємницю. Перед архівом всі рівні. Величезні скарби знаходяться в коробках чи теках. Вони чекають свого часу. Тут можна знайти відповіді на величезну кількість запитань сучасності. Потрібно лише відкрити двері і прийти до архіву.

11

Л. А. Покидченкотравень 2017 р.

«Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!»

(Нотатки до ювілею Л. А. Покидченко)

Завжди дивувався тому, як ця людина вміє поєднувати «непоєднуване»: фантастичну точність, чіткість і відповідальність у роботі з не менш дивовижним відчуттям моменту, емоційністю і творчим «польотом думки».

Безумовно, чимало людей, які знають Людмилу Анатоліївну Покидченко набагато довше, зможуть розкрити більше граней її подвижницької діяльності як архівіста, краєзнавця і просто непересічної особистості.

Я ж спробую, бодай тезово, окреслити враження від 5-річного спілкування під час роботи в Державному архіві Сумської області.

Те, що архів, це скарбниця – відомо всім... Але що в деяких архівістів, які багато років присвятили цій галузі, є своя особиста «скарбничка», – знає мало хто. До такої скарбнички Людмили Анатоліївни кілька разів довелося звертатися й мені. Це справжня удача, що людина, прізвище якої стоїть у більшості видань ДАСО останніх років, і що дуже важливо, у довідкових виданнях (які, в силу, чи точніше – від фінансового безсилля держави не завжди своєчасно з’являлися на світ), має свій записничок. Підозрюю, що не один... Там: і уривки описів справ. Не «сухо статистичні», а, знову ж таки, – забарвлені у відчуття майбутнього пошуку. І виписки з документів, підібраних..., одному власнику відомо за яким принципом. Просто «на-всяк-випадок». І треба сказати, що коли той випадок траплявся: чи то колезі треба щось уточнити, чи невгамовний дослідник ніяк не міг «взяти слід» – скарбничка спрацьовувала. Описи – описами, путівники – путівниками, але те, що підмічено уважним оком і занотовано небайдужим серцем, – має особливу цінність. І, як правило, продовження...

Існує стереотип, що архівіст, це людина, в прямому розумінні «занурена в документи». Насправді це не так. Адже він опікується не тільки зберіганням і систематизацією документів, а й питаннями джерел формування фондів, використання інформації і, часто, донесенням її до широкого загалу. Як тут обійтися без комунікабельності, без вміння переконувати у важливості архівної спадщини для майбутнього? Саме такі риси притаманні Людмилі Анатоліївні. Їй легко знаходити спільну мову з людьми, які не тільки є архівістами за професією, а й тими, від яких залежить прийняття рішення про створення або підтримку архівної установи в місті чи районі, її організаційне й кадрове забезпечення. Нижче подано далеко не повний перелік праць нашого шановного ювіляра. Але «за кадром» – тисячі написаних методичок, звернень, обгрунтувань і просто листів, телефонних дзвінків і душевних розмов... Далеко не кожне таке звернення мало успіх, але воно поповнювало ту скарбничку мудрості, якою автор охоче ділилася, даючи рекомендації й поради «як краще». Думаю, що і те відчуття «документа, який колись пригодиться», у Людмили Анатоліївни – від досвіду спілкування з людьми.

Я працював в архіві в той час, коли вона очолювала відділ організації та координації архівної справи ДАСО. І якщо треба було «піти на зустріч, щоб переконати»,

12

чи поїхати в район, чи «підібрати кадри», мене завжди дивував той величезний обсяг, здавалося, «необов’язкової» інформації, яку вона знала. Це часто допомагало в роботі.

Окрема тема – рецензування, або просто аналіз досліджень різних авторів на історико-архівні теми. Сама – людина творчого натхнення, Людмила Анатоліївна підтримувала талановитих початківців. Але горе було тому автору (хоча б і відомому), дослідження якого починалося й закінчувалось буквою «Я»! Тут не шкодувалося ні часу, ні зусиль, щоб поставити на місце «нарциса». І він, як правило, ставав...

Про тематику творчості архівіста можна говорити багато. Бо це не тільки ті видання, які мають найбільший суспільний попит – історичні дослідження, а й суто специфічні: путівники, анотовані реєстри описів, каталоги, довідники тощо. Але зосередимося на першій, найбільш популярній категорії. Людмила Анатоліївна має рідкісний дар знаходити в «сухій» архівній інформації емоційні родзинки, які найкраще передають колорит епохи. Так було з її дослідженням «Евфалия Хатаева о времени и о себе…», так було з іншими виданнями. Але я б виділив дві теми, які вимагали надзвичайних зусиль не тільки через величезний обсяг матеріалу, який треба було опрацювати, а й через емоційну складову. Перша – це тема Голодомору 1932–33 рр. Держархівом області ще в 1993 р. було розпочато роботу по виявленню документів з історії Голодомору. В 2002 р. провели виявлення документів за фондами колишнього архіву обкому КПУ. В результаті копіткої роботи вдалося знайти більше 400 документів, які висвітлюють причини, перебіг та наслідки неоголошеної війни проти Українського народу.

Велика проблема була в тому, що багато документів було знищено, загальні відомості взагалі не складались, тому документи збереглись фрагментарно, не всі райони Сумщини представлені однаково.

В збірнику «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині» (Суми : Ярославна, 2006. – 356 с. : іл.), упорядкованому Л. Покидченко, використані матеріали райкомів КП(б)У, райвиконкомів, колгоспів, сільрад, комітетів незаможних селян, судів, робітничо-селянських інспекцій, прокуратур, газет. Це постанови, директивні листи, документи про хлібозаготівлю, репресивні дії, політичні настрої селян, заяви про надання продовольчої допомоги, які датуються 1931–1933 рр. Велике емоційне забарвлення мають спогади очевидців голодомору, зібрані архівістами Сумщини, студентами та учнями шкіл. Всього в збірнику було опубліковано 209 документів. Потім були інші видання, статті, брошури на цю тему. А коли восени 2007 року на зберігання надійшли Книги РАЦС (реєстрації актів цивільного запису), – всього 715 одиниць зберігання, робота продовжилась. Працювала ціла група архівістів. Людмила Анатоліївна була її координатором. Треба було набрати інформацію на комп’ютері, а це – діагнози, писані в ті часи медиками і не медиками, чорнилом і олівцем, каліграфічним почерком і незрозумілими скороченнями, а то й зовсім нерозбірливо. Значна частина записів про смерть – це документи зі згасаючим текстом. Тепер маємо цінну статистичну інформацію про цю трагедію.

Інша тема не стільки досліджень Людмили Анатоліївни, скільки роботи по впорядкуванню й систематизації – особовий фонд Геннадія Петрова. Видатний сумський краєзнавець, творча зірка якого припала на задуху брєжнєвського застою і продовжилася уже в добу Незалежності, прожив цікаве життя. Саме він повернув сумчанам історичну пам’ять про сумських благодійників Харитоненків, про історичні назви багатьох вулиць... Це зараз, проводячи декомунізацію, досить легко дізнатися про первісну назву того чи іншого кутка міста. Бо багато людей читали публікації Петрова різних років, або він своїми первісними пошуками спонукав майбутні відкриття...

Можна уявити, який колосальний особистий архів мала ця людина. Він повинен служити людям далі як інформаційна база для наступних історичних досліджень, як свідчення складної, суперечливої епохи. Так хотів сам його власник. Тож Людмила Анатоліївна дуже ретельно й системно почала роботу з його впорядкування, паралельно з цим започаткувавши архівно-краєзнавчі «Петровські читання» в Держархіві області. До

13

слова сказати, навіть на заслуженому відпочинку вона її продовжує. Бо не любить незакінчених справ.

«Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!» – сказала вона в одній розмові. То не була розмова про документи, а, скоріше, про колег, про перспективи їх росту, якими вона переймалася, та про моральну атмосферу в колективі. Але дуже прикметно, що в цій фразі, на мою думку, відобразився її характер і ставлення до роботи, до людей.

«На перегонах вічної рікиМи плотогони безіменні й гожіРоків минулих кинуті рядкиЗбираємо й ведем на очі Божі.Кому життя, а нам – усе стрімнина!За кожне слово, дату, стосик справ...Щоб не спливла за плавом УкраїнаНімим колоддям до чужих заплав».

Цей вірш Наталі Марченко про професійне кредо архівіста, – з тієї самої «скарбнички»-записника. Колись він друкувався в журналі ДАСО «Архівіст», який редагувала наша шановна іменинниця.

Сьогодні всі, хто причетний до архівної справи на Сумщині, вітаємо її з ювілеєм і дякуємо за талант бути особистістю.

Геннадій Іванущенко, історик, архівіст

БібліографіяI. Публікації

Окремі видання1. Архив – сокровищница документальных памятников : буклет / ДАСО ; сост.:

А. Ф. Казанцева, Т. В. Кобелева, Л. А. Покидченко. – Сумы, 1988. – 6 с.2. Сумщина від давнини до сьогодення: наук. довід. / ДАСО ; упоряд.

Л. А. Покидченко ; відп. ред. Л. П. Сапухіна. – Суми : Слобожанщина, 2000. – 384 с. : іл., карти.

Відомості з історії створення та адміністративно-територіального поділу Сумської області, охоплює період від перших поселень до січня 2000 р.

3. Державний архів Сумської області – 75 років / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – 19 с.

4. История украинского еврейства в документальных и печатных источниках Госархива Сумской области : путеводитель. – Сумы : Козацкий вал, 2001. – 166 с.

5. Розсекречені друковані видання періоду Другої світової війни і присвячені Великій Вітчизняній війні : огляд / ДАСО. – Суми, 2001. – 16 с. : іл.

6. З історії голодомору 1932–1933 років на Сумщині / ДАСО ; авт.- упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми, 2002. – 61 с.

7. Державний архів Сумської області : путівник / ДАСО ; авт.-упоряд.: Л. А. Покидченко (відп. упоряд.) та ін. – Суми ; Київ, 2002. – 320 с.

8. Евфалия Хатаева о времени и о себе… / Госархив Сумской области ; Госархив Курской области ; сост., текстолог., вступ. ст., обзор фонда, коммент. Л. А. Покидченко. – Сумы : АС-Медиа, 2002. – 24 с. : ил., фот.

Видання присвячене життю і творчості камерної співачки Є. І. Хатаєвої (1891–1945) в роки революції, громадянської війни та еміграції, уродженки м. Курськ, пов’язаною своїм життям з Сумами і Охтиркою.

9. Видавнича діяльність Державного архіву Сумської області : буклет / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми, 2005. – 15 с. : іл.

14

10. Голодомор 1932–1933 років на Сумщині / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми : Ярославна, 2006. – 356 с. : іл.

11. Матеріали науково-практичної конференції дослідни-ків «Петровські читання», 2 черв. 2006 р. / ДАСО ; редкол.: Л. А. Покидченко (відп. ред.) та ін. – Суми, 2006. – 100 с.

12. Pokydchenko L. State archives of Sumy region is a treasury of Sumshchina's documentary memory [Electronic resurce] : booklet / SASR ; Pokydchenko L., Marchenko V. – Sumy, 2007 – (CD-ROM). – Header from the label.

13. Фонди особового походження в архівних установах області [Електронний ресурс] : довідник / упоряд. Л. А. Покидченко // ДАСО : офіційний веб-сайт. – Текст. дані. – Суми, 2010. – 120 с. : іл. – Режим доступу: http://daso.sumy.ua/images/stories/Secret/elektron.htm (дата зверне-ння: 22.05.17). – Назва з екрана.

14. Розсекречені документи періоду радянської доби [Електронний ресурс] : огляд фондів / авт.-упоряд. Л. А. Покид-ченко // ДАСО : офіційний веб-сайт. – Текст. дані. – Суми, 2011. – 250 с. : іл. – Режим доступу: http://daso.sumy.ua/images/stories/Secret/elektron.htm (дата зверне-ння: 22.05.17). – Назва з екрана.

15. Архівні установи Сумської області [Електронний ресурс] : довідник / авт.-упоряд.: Л. А. Покидченко, В. А. Мар-ченко ; під ред. Л. А. Покидченко // ДАСО : офіційний веб-сайт. – Текст. дані. – Суми, 2012. – 178 с. – Режим доступу: http://daso.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=16&Itemid=51 (дата звернення: 29.05.17). – Назва з екрана.

16. Петров Г. Щоденники. Нариси. Статті / Держ. архів Сум. обл. ; упоряд.: Л. А. Покидченко (відп. упоряд.), В. А. Мар-ченко, Г. С. Сафонова ; передм. Л. А. Покидченко ; під ред. Л. А. Покидченко. – Київ : Фенікс, 2016. – 977 с.

У книгах17. Використання архівних документів у краєзнавчій роботі з

молоддю // Патріотичне виховання школярів та студентів у позакласній краєзнавчій суспільно-корисній діяльності / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1992. – С. 58–61.

18. Документальные материалы по истории евреев в Госархиве Сумской области // Документальные материалы по истории евреев в архивах СНГ и стран Балтии : предварительный список архивных фондов. – СПб., 1994. – С. 95.

19. Архивные документы об истории памятника И. Г. Харитоненко в Сумах // Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (Ч. 1 : Історія) / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1994. – С. 54–58.

20. З історії українізації // Тези доповідей науково-теоретичної конференції викладачів, співробітників, аспірантів та студентів Сумського держуніверситету з соціально-гуманітарних проблем / Сумський держ. ун-т. – Суми : СумДУ, 1995. – С. 41–42.

21. Еврейские фонды Госархива Сумской области // Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи : зб. наук. пр. : матеріали конф. (2–5 верес. 1997 р.). Т. 1 / Ін-т Юдаїки ; Нац. б-ка України ім. Вернадського. – Київ, 1998. – С. 156–157.

22. Узагальнення відомостей з адміністративно-територіального поділу Сумської області від перших державних утворень до початку ХІХ ст. // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція, 7–8 груд. 1999 р. : зб. ст. / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1999. – С. 68–71.

23. Узагальнення відомостей з адміністративно-територіального поділу Сумської області від перших державних утворень до 1917 року : за матеріалами наукового довідника «Сумщина від давнини до сьогодення» // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області / ДАСО ; відп. ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – С. 67–70 : бібліогр.

15

24. Розсекречені друковані видання періоду окупації Сумської області – одне із джерел вивчення історії Другої світової війни // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області / ДАСО ; відп. ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – С. 71–74.

25. Документы Государственного архива Сумской области об И. П. Клюшникове – русском поэте // Матеріали наукової ради архівних установ Курської та Сумської областей 4 жовтня 2002 року у м. Курську ; Матеріали спільного засідання Круглого столу архівних установ Сумської та Курської областей 17 вересня 2003 року у м. Суми / Держ. архів Сум. обл. ; Держ. архів Курської обл. ; під ред. Л. Я. Заїки, А. Т. Стрєлкова. – Суми, 2003. – С. 37–42.

26. Передмова // Глушко Л. И. Неповторимой жизни миг : стихи. – Суми : Мрія, 2004. – С. 2.

27. Державний архів Сумської області / Л. А. Покидченко, І. Є. Гончарова, Л. Я. Заїка, О. М. Росторгуєва // Архівні установи України : довідник. Т. 1. Державні архіви / Державний комітет архівів України, УНІАСД ; редкол.: Г. В. Боряк (голова) та ін. – 2-е вид., доп. – Київ, 2005. – С. 402–416.

28. Щоденники Геннадія Терентійовича Петрова. 1949–1954 рр. // Матеріали науково-практичної конференції дослід-ників «Петровські читання», 2 черв. 2006 р. / ДАСО ; відп. ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 6–38.

Видання присвячене 70-річчю від дня народження Г. Т. Петрова.29. Передмова // Книга пам’яті Сумської області : в 3 т. Т. 1 : Забуттю не підлягає :

анот. покажч. / ДАСО ; авт.-упоряд. О. С. Коваленко ; під ред. Л. А. Покидченко. – Суми : Ярославна, 2007. – С. 5–6.

30. Розділ 2. Документи // Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Сумська область / Укр. ін-т національної пам’яті ; Сумська облдержадміністрація ; обл. редкол.: О. Ф. Лаврик (співголова), О. В. Медуниця (співголова), Л. А. Покидченко та ін. – Суми : Собор, 2008. – С. 594, 595, 597, 605, 621–626, 630–631, 635, 638–639, 646, 647, 651, 662, 663, 666, 667, 673, 674, 677, 685, 686, 688, 691, 694, 695, 702, 705, 706, 714–718, 720–724, 734, 735, 738, 740, 743, 747–749,751–756, 761–764.

Опубліковані документи із збірника «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині».31. «…Мені й тепер чується глухий стогін вмираючих безвинних добрих

людей» // Причина смерті: українець. З історії вивчення Голодомору 1932–1933 років на Сумщині / ДАСО ; упоряд. Г. М. Іванущенко. – Суми, 2008. – С. 3–14.

32. Документи з історії родини Харитоненків в Державному архіві Сумської області // Матеріали історико-краєзнавчої конференції до 190-річчя з дня народження І. Г. Харитоненка, 5 жовт. 2012 р. / ДВНЗ «Українська академія банківської справи». – Суми, 2012. – С. 62–69.

33. Двічі реабілітований // Реабілітовані історією. Сумська область : у 3-х кн. – Суми : Мрія, 2013–2015. – (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» : у 27 т. / НАН України, ін-т історії України НАН України та ін. ; редкол.: В. Ф. Солдатенко (голова), В. М. Литвин (голов. ред.) та ін. – Кн. 2 / Держ. архів Сум. обл. та ін. ; обл. редкол.: І. В. Богданова (голова), Л. А. Покидченко та ін. – 2013. – С. 137–142.

Про О. М. Орлова (1897–1938), учасника першої світової та громадянської воєн, директора Михайлівського заводу вогнетривких матеріалів на Краснопільщині.

34. Лада, донька Павла : до 80-річчя від дня народження Л. П. Сапухіної // Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік / Сумська обласна універсальна наукова бібліотека ; уклад. О. К. Линник. – Суми, 2015. – С. 27–31.

35. Невідомий Петров : до 80-річчя від дня народження Г. Т. Петрова // Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік / Сумська обласна універсальна наукова бібліотека ; уклад. О. К. Линник. – Суми, 2015. – С. 84–90.

16

36. Лада, донька Павла // Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліогр. покажч. / Сумська обласна універсальна наукова бібліотека ; уклад. О. К. Линник. – Суми, 2016. – С. 7–11.

Л. П. Сапухіна – краєзнавець, співробітник Сумського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

37. Належить вічності – заповіт Геннадія Петрова // Треті Петровські читання : до 80-річчя від дня народження Г. Т. Петрова : матеріали наук.-практ. конф., 2 черв. 2016 р. / Сумська обласна універсальна наукова бібліотека ; підгот. О. М. Малиш. – Суми, 2016. – С. 12–25.

У періодиці38. Немає пам’яті забуття… // Перемога (Краснопілля). – 1986. – 21 черв. (№ 75). –

С. 2.Про злочини нацистських окупантів у Краснопільському районі.39. Збратані Іспанією : до 50-річчя створення інтербригад в Іспанії // Червоний

промінь (Суми). – 1986. – 25 жовт. (№ 129). – С. 3.40. Командир Таращанского полка // Знамя труда (Середино-Буда). – 1986. –

25 нояб. (№ 141). – С. 4.До 115-річчя від дня народження червоного командира В. Н. Боженка.41. Хранитель героїчного минулого // Ленінська правда (Суми). – 1987. – 5 черв.

(№ 108). – С. 3 : фот.Стаття присвячена заступнику директора ДАСО І. О. Ільченко.42. Товариш Мороз // Червоний промінь. – 1987. – 21 лип. (№ 87). – С. 2.Про комісара Д. А. Мороза.43. Залишився у дев’ятнадцятому… // Червоний промінь. – 1987. – 25 лип. (№ 89).

– С. 2.Герой громадянської війни І. Ю. Бочкін, уродженець м. Суми.44. Безстрашний боєць // Вперед. – 1987. – 6 жовт. (№ 120). – С. 3 : фот.І. Ю. Бочкін.45. Перша маївка // Ленінська правда. – 1988. – 1 трав. (№ 85). – С. 3.До 85-річчя першої маївки на Сумщині.46. Життя, мов спалах // Ленінська правда. – 1988. – 30 черв. (№ 126). – С. 3.До 120-річчя від дня народження революціонера Ювеналія Мельникова.47. Не забудемо, не простимо // Червоний промінь. – 1988. – 10 верес. (№ 109). –

С. 2.До 45-річчя визволення Сумщини від нацистських загарбників.48. 10 січня – 50 років з дня утворення Сумської області: сторінки історії :

[фотодокументи] // Ленінська правда. – 1989. – 10 січ. (№ 7). – С. 1 ; 11 січ. (№ 8). – С. 3 ; 20 січ. (№ 14). – С. 4.

49. «Ми досягнемо тих ідеалів…» // Червоний промінь. – 1989. – 24 черв. (№ 26). – С. 5.

До 70-річчя комсомолу України.50. Комісар Заярний // Вперед. – 1989. – 21 жовт. (№ 127). – С. 3.С. Ф. Заярний, уродженець с. Верхня Сироватка Сумського району.51. Документи розповідають / Л. А. Покидченко, Л. Г. Довжинець // Ленінська

правда. – 1990. – 11 трав. (№ 93). – С. 4.Про виставку ДАСО та партійного архіву до 45-річчя Перемоги в Другій світовій

війні.52. Інформація та хроніка / Л. Г. Довжинець, Л. А. Покидченко // Архіви України.

– 1990. – № 3. – С. 78.17

Підготовка виставки до 45-річчя перемоги в Другій світовій війні.53. З повагою до кожної нації // Ленінська правда. – 1990. – 1 лип. (№ 126). – С. 4.Розвиток культури національних меншин в перші роки радянської влади.54. Інформація та хроніка // Архіви України. – 1991. – № 1 (січ.-лют.). – С. 79.У ДАСО відбулась прес-конференція з питань роботи архіву по розсекреченню

документів і передачі їх на загальне зберігання.55. Рассекреченные документы : пресс-конференция в Государственном архиве

Сумской области // Советские архивы (Москва). – 1991. – № 2. – С. 45.56. Засекречений Опєкушин // Панорама Сумщини. – 1991. – 14 берез. (№ 11). –

С. 3.Про встановлення пам’ятника І. Г. Харитоненку в Сумах. Вперше документально

доведено авторство О. Опєкушина та А. Круазі.57. Ті перші 108 хвилин : до 30-річчя польоту Ю. О. Гагаріна // Добрий день. –

1991. – 12 квіт. (№ 15). – С. 12.58. У ракурсі часу // Добрий день. – 1991. – 14 черв. (№ 24). – С. 7.Фото м. Суми різних років.59. Інформація // Архіви України. – 1991. – № 5–6. – С. 97.Робота ДАСО до відзначення 50-річчя початку Другої світової війни.60. Палала земля під ногами фашистів / Л. А. Покидченко, Л. Я. Заїка // Вперед. –

1991. – 11 лип. (№ 82). – С. 2 : фот.61. Два роки, мов суцільна ніч // Ленінська правда. – 1991. – 22 серп. (№ 161). –

С. 3.Добірка документів про нацистську окупацію Сумської області 1941–1943 роки.62. Хатаева Е. Елки : [оповідання] / публ. Л. Покидченко // Добрий день. – 1992. –

15 січ. (№ 3). – С. 7.63. Хто живе в північних районах області // Панорама Сумщини. – 1992. – 9 лип.

(№ 28). – С. 8.Національний склад Середино-Будського та Шосткинського районів на підставі

архівних документів.64. 1933-й: Україна як боржниця СРСР… // Сумщина. – 1993. – 10 лип. (№ 74). –

С. 2.Свідчення архівних документів про голод на Сумщині.65. Истоки… : [про народні звичаї в Україні на Різдво Христове та Святий Вечір] //

Уик-энд. – 1994. – 7 січ. (№ 2). – С. 6.66. Наліт на квартиру священика // Добрий день. – 1994. – 18 лют. (№ 8). – С. 6.Про розкуркулення священика Покровської церкви с. Річки Білопільського району

о. Іринарха Маслова.67. История памятника, прекрасная и трагическая // Ваш шанс. – 1994. – 3–9  марта

(№ 9). – С. 4.До 95-ї річниці відкриття пам’ятника І. Г. Харитоненку в м. Суми.68. Первые дни Октября 17-го на Сумщине : (по страницам газеты «Сумской

вестник») // Ваш шанс. – 1994. – 21–27 квіт. (№ 16). – С. 5.69. За кулисами официальной войны… // Ваш шанс. – 1994. – 5–15 мая. (№ 18). –

С. 4–5 : фот.До 50-річчя визволення України від нацистських окупантів.Представлені фото з фондів ДАСО періоду окупації Сумської області 1941–1943

рр.70. «Верно и нелицемерно служить, не щадя живота своего…» // Ваш шанс. – 1994.

– 26 мая–5 июня (№ 21). – С. 7.Матеріали про вибори до Сумської міської думи та її діяльність у дореволюційний

час.

18

71. «…Почему бы и не полететь нам всем своими сердцами в светлой радости»: (история русской эмиграции по документам Госархива Сумской области) // Ваш шанс. – 1995. – 5–15 янв. (№ 1). – С. 4.

З щоденника співачки Є. Хатаєвої, життя якої пов’язане з Сумщиною.72. Феос… Мефистофель… Гамлет : (памяти Ивана Петровича Клюшникова) //

Ваш шанс. – 1995. – 9–19 марта (№ 10). – С. 6. Поет І. П. Клюшников (1811–1895), уродженець хутора Криничний, тепер

с. Солідарне Сумського району.73. Последнее прости дорогому хозяину… : (светлой памяти Павла Ивановича

Харитоненко) // Ваш шанс. – 1995. – № 27 (авг.). – С. 4.74. «І оживе добра слава, слава України» // Архіви України. – 1996. – № 1–3. – С.

56.Про виставку з історії України, підготовлену в ДАСО.75. Пам’ятник Іванові Харитоненку в Сумах // Пам’ятки України: історія і

культура. – 1997. – № 2. – С. 124 –125 : фот.76. Воспоминание об исследователе // Сумское обозрение. – 1997. – 10 окт. (№ 41).

– С. 8 : фот.До річниці з дня смерті відомого журналіста і краєзнавця Г. Т. Петрова.77. Обличчя архіву // Архівіст : інф. вісник ДАСО (Суми). – 2000. – 20 груд. (№ 4).

– С. 4–11.Стаття присвячена 75-річчю ДАСО і розповідає про працівників архівних установ

Сумщини.78. Пам’ятні дати // Архівіст. – 2001. – 7 берез. (№ 1). – С. 7.До 110–річчя від дня народження Є. І. Хатаєвої.79. Спогади про дослідника // Архівіст. – 2001. – 24 груд. (№ 3–4). – С. 12–13.Стаття присвячена Г. Т. Петрову.80. «Верно и нелицемерно служить, не щадя живота своего…» // Суми і сумчани. –

2002. – 4 квіт. (№ 14). – С. 4 ; Архівіст. – 2002. – 6 берез. (№ 2). – С. 15–18.

Документи ДАСО з історії виборів у Сумську міську думу.81. Хранителька історії // Архівіст. – 2002. – 5 лип. (№ 2). – С. 9–11.До 70-річчя заступника директора ДАСО І. О. Ільченко.82. «…Мені й тепер чується глухий стогін вмираючих безвинних добрих

людей» // Архівіст. – 2002. – 5 лип. (№ 2). – С. 12–15.Про голодомор 1932–1933 років на Сумщині.83. Про Івана, селянського сина // Архівіст. – 2002. – 1 листоп. (№ 3). – С. 7–10.Стаття розповідає про І. Г. Харитоненка.84. Голгофа // Сумщина. – 2002. – 23 листоп. (№ 136). – С. 3.Матеріали обласного архіву Сумської області про голодомор 1932–1933 рр. на

Сумщині.85. Хранителі вічності // Архівіст. – 2002. – 24 груд. (№ 4). – С. 5–6.Стаття розповідає про начальників архівних відділів РДА та міськрад Сумської

області.86. Архівіст // Голос часу (Ямпіль). – 2003. – 20 трав. (№ 43). – С. 4.До 55-річчя начальника архівного відділу Ямпільської РДА Л. М. Федорової.87. Вітають архівісти… // Архівіст. – 2003. – лип.-верес. (№ 9). – С. 4 ; Прапор

перемоги (Охтирка). – 2003. – 1 серп. (№ 6). – С. 4.До 55-річчя від дня народження начальника архівного відділу Охтирської

міськради Т. О. Ясючені.88. Начальник архівного відділу // Архівіст. – 2003. – жовт.-груд. (№ 4). – С. 6.До ювілею начальника архівного відділу Кролевецької РДА М. П. Карела.89. Сумській області – 65 // Архівіст. – 2003. – жовт.-груд. (№ 4). – С. 7.

19

90. Хранитель вічності // Конотопський край. – 2004. – 15 верес. (№ 74). – С. 4 : фот.

До ювілею начальника архівного відділу Конотопської міськради Л. І. Глушко.91. Діла минають – документи залишаються / Г. М. Іванущенко,

Л. А. Покидченко // Сумський історико-архівний журнал. – 2005. – № 1. – С. 5–10.До 80-річчя ДАСО.92. Видавнича діяльність – один із головних напрямків роботи Державного архіву

Сумської області // Сумський історико-архівний журнал. – 2005. – № 1. – С. 112–114.93. Хранитель вічності // Архівіст. – 2005. – січ.-черв. (№ 1–2). – С. 6.До ювілею начальника архівного відділу Буринської РДА Г. М. Фастовець.94. Історія самоврядування м. Суми : до 350-річчя з дня заснування

м. Суми // Архівіст. – 2005. – січ.-черв. (№ 1). – С. 10–15.95. Про видання збірника документів «Голодомор 1932–1933 років на

Сумщині» // Сумський історико-архівний журнал. – 2007. – № 2–3. – С. 207.96. Про видання Державним архівом Сумської області анотованого покажчика

«Забуттю не підлягає» з серії «Книга пам’яті Сумської області» // Вісник Державного комітету архівів України. – 2008. – Вип. 1 (30) (січ.-берез.). – С. 152–155.

97. З історії церковно-територіального поділу Сумщини // Сумський історико-архівний журнал. – 2009. – № 6–7. – С. 128–132. – Бібліогр.: 15 назв.

98. Найбільша нагорода – це вдячність людей // Голос Посулля (Недригайлів). – 2009. – 21 лют. (№ 15). – С. 2 : фот.

До ювілею начальника архівного відділу Недригайлівської РДА Н. Д. Дериземлі.99. Берегиня Людмила // Полісся (Шостка). – 2009. – 13 трав. (№ 36). – С. 3.До ювілею начальника архівного відділу Шосткинської міськради Л. В. П’ятак.100. Вчитель І. С. Тургенєва : (документи і матеріали з фондів ДАСО про

російського поета І. П. Клюшникова) // Архіви України. – 2012. – № 4. – С. 100–111.101. Іван Харитоненко – засновник династії цукрозаводчиків // Архіви України. –

2013. – № 1. – С. 127–145.

II. Методичні рекомендації

102. Схема довідника з адміністративно-територіального поділу Сумської області «Сумщина від давнини до сьогодення» // Методичні розробки. Вип. 1 / ДАСО. – Суми, 2000. – С. 82–88.

103. Робоча інструкція по підготовці путівника по фондах ДАСО // Методичні розробки. Вип. 1 / ДАСО. – Суми, 2000. – С. 89–107.

104. Схема збірника документів «Голодомор 1932–1933 рр. на Сумщині» // Методичні розробки. Вип. 3 / ДАСО. – Суми, 2004. – С. 65–66.

105. Посадова інструкція спеціаліста архівного відділу по роботі з документами, що не належать до Національного архівного фонду // Методичні розробки. Вип. 3 / ДАСО. – Суми, 2004. – С. 66–67.

106. Методичні рекомендації по організації роботи трудового архіву // Методичні розробки. Вип. 4 / ДАСО. – Суми, 2005. – С. 68–75.

107. Історія архівного законодавства : лекція // Методичні розробки. Вип. 4 / ДАСО. – Суми, 2005. – С. 76–82.

108. Впровадження в практичну роботу архівних відділів РДА та міськрад Основних правил роботи державних архівів України // Методичні розробки. Вип. 5 / ДАСО. – Суми, 2006. – С. 2–45.

109. План-проспект збірника документів «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині» // Методичні розробки. Вип. 6 / ДАСО. – Суми, 2007. – С. 80–86.

110. Робоча інструкція по підготовці збірника документів про Голодомор 1932–1933 років // Методичні розробки. Вип. 7 / ДАСО. – Суми, 2008. – С. 5–19.

20

111. Робоча інструкція по підготовці Книги пам’яті документів жертв Голодомору 1932–1933 років // Методичні розробки. Вип. 8 / ДАСО. – Суми, 2009. – С. 16–34.

112. Підготовка до видання матеріалів науково-практичної конференції Петровські читання // Методичні розробки. Вип. 9 / ДАСО. – Суми, 2010. – С. 18–24.

113. Проведення комплексних перевірок роботи архівних відділів РДА та міських рад // Методичні розробки. Вип. 9 / ДАСО. – Суми, 2010. – С. 38–48.

114. Програма постійно діючих курсів підвищення кваліфікації працівників архівних установ, архівних підрозділів та діловодних служб // Методичні розробки. Вип. 10 / ДАСО. – Суми, 2011. – С. 67–89.

115. Підготовка до видання довідника про фонди особового походження в архівних установах Сумської області // Методичні розробки. Вип. 10 / ДАСО. – Суми, 2011. – С. 35–40.

116. Організація роботи веб-сайту Державного архіву Сумської області // Методичні розробки. Вип. 10 / ДАСО. – Суми, 2011. – С. 48–60.

117. Схема огляду «Розсекречені документи періоду радянської доби» // Методичні розробки. Вип. 11 / ДАСО. – Суми, 2012. – С. 17–21.

118. Підготовка до видання довідника «Архівні установи Сумської області» // Методичні розробки Вип. 12 / ДАСО. – Суми, 2013. – С.5–11.

119. Організація роботи із зверненнями громадян в архівних установах // Методичні розробки. Вип. 13 / ДАСО. – Суми, 2014. – С. 5–19.

III. Тексти виступів у телепередачах

120. 80 лет первой русской революции 1905–1907 гг. на Сумщине. – 1985. – 10 дек. – 8 с.

121. Кровавый оккупационный режим немецко-фашистских захватчиков на Сумщине : к 45-летию начала Великой Отечественной войны. – 1986. – 22 июня. – 5 с.

122. 1917 год на Сумщине. – 1987. – 10 нояб. – 3 с.123. Сумській області – 50. – 1989. – 10 січ. – 6 с.124. Перші комуністичні суботники. – 1989. – 14 квіт. – 3 с.125. Газети м. Суми. – 1991. – 2 січ. – 2 с.Сюжет показано по республіканському телебаченню в програмі «Актуальна

камера».126. Письма из фашистской Германии: новый взгляд и новые проблемы /

Л. А. Покидченко, Н. В. Книш. – 1991. – 5 мая. – 6 с.127. Українізація вчора, сьогодні, завтра. – 1991. – 3 черв. – 5 с.128. Національні відносини на Сумщині в 20–30-ті роки ХХ ст. – 1992. – 17 квіт. –

8 с.129. Голод мовою документів. – 1993. – 2 черв. – 7 с.130. Перші дні Жовтня 1917-го на Сумщині : за сторінками газети «Сумський

вісник». – 1994. – 10 квіт. – 3 с.131. Історія України в документах : за матеріалами виставки ДАСО «І оживе добра

слава, слава України». – 1995. – 20 листоп. – 10 с.132. Документи ДАСО про Голодомор 1932–1933 років на Сумщині. – 1999. –

4 листоп. – 6 с.133. Про підготовку та видання ДАСО книги «Евфалия Хатаева о времени и о

себе…». – 2002. – 21 листоп. – 2 с.134. Голодомор 1932–1933 років в документах ДАСО. – 2005. – 23 листоп. – 3 с.Сюжет показано на каналі ІСТV.135. Розсекречена пам’ять : до 75-річчя Голодомору. – 2007. – 17 лют. – 3 с.136. До 70-річчя трагедії Бабиного Яру. – 2011. – 29 верес. – 2 с.Сюжет показано на каналі «Відікон».

21

137. Діти – заложники Голодомору. – 2011. – 23 листоп. – 4 с.Сюжет показано на каналі 1+1.138. Про відкриття підготовленої ДАСО виставки «Конотоп під час нацистської

окупації». – 2012. – 7 верес. – 8 с.Сюжет показано на Конотопському телебаченні.

IV. Тексти виступів у радіопередачах

139. Рабочее движение в Сумах накануне революции 1905–1907 годов в Сумах : Сумская революционная группа «Факел». – 1985. – 12 дек. – 4 с.

140. 12 апреля 1961 года на Сумщине : 25-летию первого в мире полета человека в космос. – 1986. – 12 апр. – 3 с.

141. Злодеяния немецко-фашистских захватчиков на Сумщине. – 1986. – 22 черв. – 5 с.

142. Народному художнику СССР, скульптору М. Г. Лысенко – 80 лет. – 1986. – 29 окт. – 4 с.

143. 1917 год на Сумщине : по документам ДАСО. – 1987. – 7, 10, 15 нояб. – 8 с.144. Так начинался театр : к 55-летию Сумского театра им. М. С. Щепкина. – 1988.

– 15 апр. – 4 с.145. Листи з фашистської каторги. – 1988. – 22 черв. – 6 с.146. 70 років комсомолу України. – 1988. – 3 жовт. – 3 с.147. Командир Таращанского полка Боженко. – 1988. – 10 груд. – 5 с.148. Робота Державного архіву Сумської області по розсекречуванню документів.

– 1990. – 20 груд. – 10 с.149. Антон Петрович Щербак – керівник Селянської спілки. – 1990. – 11 груд. – 5 с.150. Перша маївка. – 1991. – 23 квіт. – 4 с.151. Взаємовідносини церкви і держави в 20-30-ті роки ХХ ст. – 1992. – 18 листоп.

– 6 с.152. Презентація довідника «Сумщина від давнини до сьогодення». – 2000. –

21 груд. – 1 с.153. Голодомор 1932–1933 років на Сумщині. – 2007. – 25 черв. – 2 с.154. Парижанка з Сумщини. – 2008. – 5 січ. – 3 с.Про Є. І. Хатаєву.155. Петровські читання в Державному архіві Сумської області. – 2013. – 24 трав.

– 2 с.

V. Література про Л. А. Покидченко

НагородженняПро відзначення державними нагородами України працівників підприємств,

установ та організацій з нагоди Дня незалежності України : указ Президента України від 20 серпня 2007 р. № 715/2007 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 31 серп. (№ 158). – С. 13.

Звання Заслуженого працівника культури – Покидченко Л. А., начальнику відділу Державного архіву Сумської області.

[Людмила Анатольевна Покидченко, главный специалист отдела организации и координации архивного дела Государственного архива Сумской области награждена почетной грамотой главы облгосадминистрации] : [информация] // Ваш шанс. – 1998. – 10 дек. (№ 50). – С. 3.

Про результати конкурсу науково-методичних і науково-інформаційних робіт з архівознавства, документознавства, археографії за 2000–2001 роки : наказ ДКАУ від 16 липня 2002 р. № 53 // Вісник Державного комітету архівів України. – 2002. – Вип. 3 (11). – лип.-верес. – С. 70.

22

Начальнику відділу ДАСО Покидченко Л.  А. присудити другу премію з врученням диплому другого ступеня за підготовку буклету «Державний архів Сумської області. 75 років. – Суми, 2000».

Про присудження премії імені Василя Веретеннікова 2002 року в галузі архівознавства : рішення наукової ради ДКАУ від 12 грудня 2002 року // Вісник Державного комітету архівів України. – 2002. – Вип. 4 (12). – жовт.-груд. – С. 110.

Начальнику відділу ДАСО Покидченко Л. А. з врученням диплома лауреата за довідник «Сумщина від давнини до сьогодення. – Суми, 2000».

Про присудження премії імені Василя Веретеннікова 2003 року за кращі наукові дослідження в номінації архівознавство : наказ ДКАУ від 18 листопада 2003 р. № 151 // Вісник Державного комітету архівів України. – 2003. – Вип. 4 (16). – жовт.-груд. – С. 58–59.

Начальнику відділу ДАСО Покидченко Л. А. з врученням диплома лауреата за підготовку путівника «История украинского еврейства в документальных и печатных источниках Госархива Сумской области. – Суми, 2001».

У книгахСумщина в іменах : енциклопедичний довід. – 2-ге вид., перероб. та доп. /

Сумський держ. ун-т ; гол. ред. В. Б. Звагель-ський. – Суми : «АС-Медіа» ; Фолігрант, 2004. – 776 с. : іл.

До переліку використаних джерел включено науковий довідник «Сумщина від давнини до сьогодення» – с. 595.

ОУН-УПА на Сумщині. Т. 1 / Держ. архів Сум. обл. ; упоряд. Г. М. Іванущенко. – Київ : Українська видавнича спілка ім. Ю. Липи, 2006. – 156 с.

У своїй книзі автор висловлює подяку всім, хто допоміг йому в пошуках архівних матеріалів, в тому числі Л. А. Покидченко.

Сотник О. Репресії проти церкви на Сумщині. – Суми : МакДен, 2007. – 124 с.У своїй книзі автор висловлює подяку всім, хто допоміг йому в пошуках архівних

матеріалів, в тому числі архівісту Л. А. Покидченко.Ткаченко Б. Важка стежка до Бога. – Суми : Козацький вал, 2007. – 844 с.У своїй книзі, присвяченій більшовицькому терору, автор висловлює подяку всім,

хто допоміг йому у збиранні матеріалів до цієї книги, в т. ч. архівісту Л. А. Покидченко.Власенко В. М. Увічнимо їх імена // Національна книга пам’яті жертв голодомору

1932–1933 років в Україні. Сумська область / Укр. ін-т національної пам’яті ; Сумська облдержадмі-ністрація ; обл. редкол.: О. Ф. Лаврик (співголова), О. В. Медуниця (співголова), Л. А. Покидченко та ін. – Суми : Собор, 2008. – С. 10, 12, 17–27, 31–34.

Посилання на видання «З історії голодомору 1932–1933 років на Сумщині» та збірник «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині».

Іванущенко Г. М. Передмова // Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Сумська область / Укр. ін-т національної пам’яті ; Сумська облдержадмі-ністрація ; обл. редкол.: О. Ф. Лаврик (співголова), О. В. Медуниця (співголова), Л. А. Покидченко та ін. – Суми : Собор, 2008. – С. 34.

Про роботу спеціалістів ДАСО під керівництвом Л. А. Покидченко по опрацюванню книг РАГС 1932–1933 рр. для створення реєстру фондів меморіального характеру та поіменного списку померлих від голоду.

Власенко В. М. Джерельна база вивчення голодомору 1932–1933 років // Причина смерті: українець. З історії вивчення голодомору 1932–1933 років на Сумщині / ДАСО ; упоряд. Г. М. Іванущенко. – Суми, 2008. – С. 29, 33.

Подано аналіз видань «З історії голодомору1932–1933 років на Сумщині» та «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині».

23

Суми. Пам’ять старих вулиць : зб. іст.-краєзнавчих матеріалів / Сумська обл. громад. орг. «ЦСГР «Рідний край» ; гол. ред. В. К. Шейко. – Київ : Фолігрант, 2009. – 324 с. : іл.

До списку використаних джерел включено науковий довідник «Сумщина від давнини до сьогодення» – с. 321.

Українське відродження 1917–1920 рр. на Сумщині. Т. 1 / Держ. архів Сумської обл. ; авт.-упоряд. Г. М. Іванущенко. – Суми : Наталуха А. С., 2010. – 280 с. : іл.

Автор посилається на дослідження Л. А. Покидченко з історії адміністративно-територіального поділу Сумщини періоду Тимчасового уряду, Гетьманщини, Центральної Ради – с. 6, 17, 25, 27.

Папакін Г. В. «Чорна дошка»: антиселянські репресії (1932–1933) / Ін-т  історії України. – Київ, 2013. – С. 147–149, 180, 184, 185, 354, 355, 399.

Автор посилається на матеріали збірника «Голодомор 1932–1933 рр. на Сумщині».Папакін Г. В. «Чорні дошки» в політиці голодомору-геноциду 1932–1933 років в

Україні // Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки : матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 20–21 листоп. 2013 р. / Ін-т історії України ; Київський нац. ун-т ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ, 2013. – С. 203–204, 209.

Автор посилається на матеріали збірника «Голодомор 1932–1933 рр. на Сумщині».

У періодиціПетров Г. Вулиці Харитоненка – бути! // Панорама Сумщини. – 1991. – 11 квіт.

(№ 15). – С. 6.Згадується публікація архівіста-науковця Л. А. Покид-ченко в цій газеті від 14

березня 1991 р. про пам’ятник І. Харитоненку.Маррелл К. Сахарные короли // Огонек (Москва). – 1991. – № 50. – С. 23–27.Згадується Л. А. Покидченко у зв’язку з дослідженням історії встановлення

пам’ятника І. Г. Харитоненку в Сумах.Як українці і англійці дбають про відновлення пам’яті цукрозаводчика-

благодійника І. Г. Харитоненка // Панорама Сумщини. – 1992. – 26 берез. (№ 13). – С. 1 : фот.

На фото: англійська журналістка і мистецтвознавець К. Маррелл та старший науковий працівник обласного держархіву Л. Покидченко за переглядом документів в ДАСО у 1991 р.

Коваленко В. Архіваріусам теж дали свято // Добрий день. – 1998. – 25 груд. (№ 54). – С. 2.

Фото Л. А. Покидченко.Архіви – то приспана пам’ять народу, торкнешся – заб’є джерелом… // Сумщина. –

2002. – 6 листоп. (№ 128) – С. 4 : фот.Про начальника відділу організації та координації архівної справи Державного

архіву Сумської області Л. А. Покидченко в зв’язку з виходом дослідження «Евфалия Хатаева о времени и о себе…».

Побачила світ документальна книга «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині» // Спалах : вид. молодіжних орг. Сум., Харків. та Дніпропетров. обл. – 2006. – № 10 (листоп.). – С. 3.

Холодова Е. Возвращение на родину // VIP Взгляд. Информация. Партнерство (Курск). – 2011. – № 3. – С. 85–90.

Про видання «Евфалия Хатаева о времени и о себе…».Кушниров П. В. Аристид Круази: скульптурные изображения Зинаиды и Глеба

Харитоненко / П. В. Кушниров, А. Менгоззи // Сумська старовина. – 2012. – №№ 38–39. – С. 34–46.

24

Про Л. А. Покидченко у зв’язку з дослідженням роду Харитоненків – с. 34.Федорина А. «Він був, наче лінза» : відбулися другі Петровські читання,

присвячені видатному краєзнавцю Геннадію Петрову // Україна молода. – 2013. – 6 черв. (№ 81). – С. 12.

Про участь Л. А. Покидченко в упорядкуванні фонду Г. Т. Петрова, підготовці до видання його книги.

Федорина А. Проти заповідей Божих // Україна молода. – 2013. – 21 серп. (№ 119). – С. 7.

У публікації цитуються матеріали збірника «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині», упорядником якого є Л. Покидченко, коротке інтерв’ю з нею.

Гайдай О. М. І. Г. Харитоненко: з історії заснування династії цукрозаводчиків // Чорноморський літопис : наук. журн. (Миколаїв) / МОН, Чорноморськи й держ. ун-т ; Ін-т історії України. – 2014. – Вип. 9. – С. 7, 11.

Посилання на дослідження Л. А. Покидченко історії роду Харитоненків.

Допоміжні покажчики

ІменнийБогданова І. В. – 33Боженко В. Н. – 40, 147Боряк Г. В. – 27Бочкін І. Ю. – 43, 44Гагарін Ю. О. – 57 Глушко Л. И. – 26, 90Гончарова І. Є. – 27Дериземля Н. Д. – 98Довжинець Л. Г. – 51, 52Заїка Л. Я. – 25, 27, 60Заярний С. Ф. – 50Іванущенко Г. М. – 31, 91 Ільченко І. О. – 41, 81Казанцева А. Ф. – 1Карел М. П. – 88 Клюшников И. П. – 25, 72, 100Книш Н. В. – 126Кобелева Т. В. – 1Коваленко О. С. – 29Круазі А. – 56 Лаврик О. Ф. – 30Линник О. К. – 34–36Лысенко М. Г. – 142Литвин В. М. – 33 Малиш О. М. – 37Марченко В. А. – 15, 16Marchenko V. – 12

25

Маслов І. – 66Медуниця О. В. – 30Мельников Ю. – 46Мороз Д. А. – 42Опєкушин О. – 56Орлов О. М. – 33 Петров Г. – 16, 28, 35, 37, 76, 79, 155П’ятак Л. В. – 99Росторгуєва О. М. – 27Сапухіна Л. П. – 2, 34, 36Сафонова Г. С. – 16Солдатенко В. Ф. – 33 Стрєлков А. Т. – 25Тургенєв І. С. – 100Фастовець Г. М. – 93Федорова Л. М. – 86Харитоненко И. Г. – 19Харитоненко І. Г. – 32, 56, 67, 75, 83, 101Харитоненко П. І. – 73Хатаєва Е. І. – 8, 62, 71, 78, 133, 154Щербак А. П. – 149Яговдик І. О – 33 Ясюченя Т. О. – 87

ГеографічнийБабин Яр – 136м. Буринь – 93с. Верхня Сироватка, Сум. р-н – 50Германія – 126Іспанія – 39м. Конотоп – 90, 138країни Центральної та Східної Європи – 21Краснопільський р-н – 38Краснопільщина – 33хутір Криничний, тепер с. Солідарне, Сум. р-н – 72м. Кролевець – 88м. Курськ (РФ) – 8, 25Курська обл. (РФ) – 25смт Недригайлів – 98м. Охтирка – 8, 87с. Річки, Білопіл. р-н – 66Середино-Будський р-н – 63СНГ – 18страны Балтии – 18м. Суми – 8, 19, 43, 56, 58, 67, 70, 75, 80, 94, 125, 139, 144Сумщина – 2, 6, 10, 34, 35, 45, 47, 64, 68, 71, 77, 82, 84, 95, 97, 102, 104, 109, 120–122, 128, 130, 132, 140, 141, 143, 152–154Сумська область – 4, 7, 9, 13, 15, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 29, 30, 31, 48, 61, 63, 69, 85, 89, 96, 115, 118, 123Україна – 64, 69, 74, 131, 146м. Шостка – 99Шосткинський р-н – 63

26

м. Ямпіль – 86

Фото з особистого архіву

На природі. По центру батьки: Анатолій Васильович і Любов Онисимівна з донькою Людмилою. 1961.

27

1973 1978

1983 р.

28

1984 р.

Робота над буклетом про архів. 1988 р.

29

Співробітники ДАСО на Дні архівіста. 10 червня 1888 р.

30

Англійська журналістка і мистецтвознавець Кетлін Маррелл і старший науковий працівник обласного держархіву Людмила Покидченко – за вивченням архівних документів про

Харитоненків. 1991 р. (Фото з газети «Панорама Сумщини», 1992 р.)

Провідний спеціаліст О. М. Козлов та головний спеціаліст Л. А. Покидченко в Державному архіві Чернігівської області вивчають документи для написання родоводу. 2000 р.

Людмила Покидченко на вул. Соборній. 2003 р.

31

Колектив ДАСО: зліва направо: В. А. Марченко, І. Г. Нужденко, Л. М. Власенко, О. С. Коваленко і Л. А. Покидченко. 2005 р.

2007

32

Геннадій Іванущенко і Людмила Покидченко. 2007 р.

Зліва направо: Катерина Полтавець, Оксана Коваленко, Людмила Покидченко, Ірина Нужденко, Геннадій Іванущенко, Вікторія Марченко. 2007 р.

33

Людмила Покидченко з відзнакою «Заслужений працівник культури». 2007 р.

В кабінеті. 2008 р.

34

Ірина Нужденко і Людмила Покидченко. 2010 р.

Конкурс на звання кращий держслужбовець: зліва направо: Ю. Олійник, Л. Покидченко, Н. Грищенко. 2010 р.

35

2011 р.

Засідання колегії державного архіву. 2011 р.

36

Відкриття виставки до визволення Конотопу від нацистських загарбників у Конотопському краєзнавчому музеї. 6 вересня 2012 р.

37

Українська академія банківських справ (тепер Інститут бізнес-технологій «УАБС» СумДУ). Конференція, присвячена 190-річчю від дня народження І. Г. Харитоненка. Жовтень 2012 р.

Державний архів Сумської області. Другі Петровські читання.24 травня 2013 р.

38

Зліва направо: Лада Павлівна Сапухіна, Олена Линник і Людмила Покидченко

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека. Треті Петровські читання. 2 червня 2016 р.

39

Інна Гончаренко, Людмила Покидченко і Людмила Ромен знайомляться з матеріалами читань.

Вихід на пенсію. 25 липня 2013 р.

40

Презентація книги «Генадій Петров. Щоденники. Нариси. Статті». 8 грудня 2016 р.

Учасники презентації: перший ряд: Л. Покидченко, О. Малиш, А. Ігнатченко, Л. Яковенко, О. Линник; другий ряд: І. Нужденко, Ю. Гладенко, Д. Живицький, Г. Сафонова, Т. Фролова,

П. Кислиця, Ю. Олійник, О. Мартюшова; третій ряд: Ю. П’ятаченко

Л. Покидченко з Д. Живицьким (керівник апарату Сумської обласної державної адміністрації) обговорюють зміст книги.

41

Зліва направо: Т. Фролова, Л. Покидченко, Л. Яковенко, О. Линник

42

Зміст

Передмова 2Від упорядника 2Хронологія життя і діяльності 3Покидченко Л. А. «Про архів і не тільки…» 4Іванущенко Г. «Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!»: (нотатки до ювілею Л. А. Покидченко) 12Бібліографія 14

I. Публікації 14Окремі видання 14У книгах 15У періодиці 17

II. Методичні рекомендації 20III. Тексти виступів у телепередачах 21IV. Тексти виступів у радіопередачах 21V. Література про Л. А. Покидченко 22

Нагородження 22У книгах 23У періодиці 24

Допоміжні покажчики 25Іменний 25Географічний 26

Фото з особистого архіву 27

43

До уваги читачів!

У серії «Краєзнавці Сумщини», започаткованій Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою у 1995 році, вийшли друком біобібліографічні покажчики:

«Геннадій Петров» : до 60-річчя від дня народження. – 1996, 56 с.«Віктор Терлецький» : до 60-річчя від дня народження. – 1996, 40 с.«Павло Сапухін» (1893–1970) : до 105-річчя від дня народження. – 1998,

52 с.«Лада Сапухіна». – 1998, 20 с.«Григорій Діброва» : до 50-річчя від дня народження. – 2001, 94 с.«Борис Ткаченко» : до 65-річчя від дня народження. – 2002, 28 с.«Яким Кривко» (1903–1980) : до 100-річчя від дня народження. – 2003,

32 с.«Сергій Побожій». – 2004, 92 с.«Володимир Голубченко» : до 70-річчя від дня народження. – 2007, 58 с.«Петро Кисиленко» (1913–1995) : до 95-річчя від дня народження. –

2008, 54 с.«Володимир Дудченко». – 2009, 48 с.«Віктор Звагельський» : до 55-річчя від дня народження. – 2010, 126 с.«Юрій Ступак» (1911–1979) : до 100-річчя від дня народження. – 2011,

36 с.«Геннадій Петров» (1936–1996) : до 75-річчя від дня народження. – 2-ге

вид. – 2011, 74 с.«Віктор Терлецький» : до 75-річчя від дня народження. – 2-ге вид. –

2011, 70 с.«Іван Абрамов» (1874–1960). – 2012, 30 с.«Іван Рябенко» (1905–?). – 2012, 30 с.«Борис Ткаченко» : до 75-річчя від дня народження. – 2-ге вид. – 2012,

Ч. І. – 63 с; Ч. II. – 34 с.«Микола Андреєв» (1920–1995). – 2013, 27 с.«Іван Рябінін» (1834–1912). – 2014, 38 с.«Сергій Побожій». Вип. 2. – 2014, 98 с.«Лада Сапухіна» : до 80-річчя від дня народження. – 2-ге вид., доп. –

2016, 98 с. : фот.«Григорій Володимирович Діброва» : до 65-річчя від дня народження. –

2-ге вид., доп. – 2017, 126 с. : фот.«Ігор Лисий» : до 50-річчя від дня народження. – 2017, 82 с. : фот.

44

Людмила Покидченко : до 60-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Л. А. Покидченко, О. К. Линник – Суми, 2017. – 44 с. : фото – (Краєзнавці Сумщини).

45