1

ЗВІТ

з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності

«Нове будівництво берегозакріплювальних споруд

на р. Бистриця Солотвинська у с. Пороги

(навпроти домогосподарства Лиховидюк Д.Д.)

Богородчанського району Івано-Франківської області»

№ 20188281574 (реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності)

Івано-Франківськ 2018

2

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ГДВ – гранично допустимий викид;

ГДК – гранично допустима концентрація;

ДБН – державні будівельні норми

ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;

ДСТУ – державний стандарт України;

СЗЗ – санітарно-захисна зона;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

НМУ – несприятливі метеорологічні умови;

ОБРД – орієнтовний небезпечний рівень дії;

ОБРВ – орієнтовний небезпечний рівень впливу;

ОВД – оцінка впливу на довкілля;

ОДК – орієнтовні допустимі концентрації;

ПММ – паливно-мастильні матеріали;

ППР – планово-попереджувальний ремонт;

ТПВ – тверді побутові відходи;

3

ЗМІСТ

ст 1 Опис планованої діяльності………………………………………………………… 5 1.1 Опис місця впровадження планованої діяльності………………………………… 5 1.2. Цілі планованої діяльності…………………………………………………………. 10 1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та

будівельних робіт та провадження планової діяльності………………………… 10

1.4 Опис основних характеристик планової діяльності……………………………... 11 1.4.1 Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про сировинні,

земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси)…………………. 13

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення , які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності……………………………………………………………….

15

2 Опис виправданих альтернатив…………………………………………………… 21 3 Опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної зміни без здійснення

планованої діяльності……………………………………………………………….. 22

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів……………………..

24

4.1 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності………………………………………………………..

25

4.1.1 Повітряне середовище……………………………………………………………… 25 4.1.2 Клімат та мікроклімат………………………………………………………………. 28 4.1.3 Водне середовище………………………………………………………………… 28 4.1.4 Геологічне середовище…………………………………………………………….. 29 4.1.5 Біоізноманнітря……………………………………………………………………… 30 4.1.6 Флора ………………………………………………………………………………… 32 4.1.7 Заповідні об’єкти ……………………………………………………………………. 33 4.1.8 Можливі аварійні ситуації………………………………………………………….. 34 4.2 Вплив планованої діяльності на соціально-економічні умови………………… 35 4.2.1 Оцінка ризику планової діяльності на здоров’я населення 35 4.2.2 Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності 37 4.2.3 Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість виникнення

надзвичайних ситуацій 38

4.2.4 Оцінка ризику впливу планованої діяльності на об’єкти культурної спадщини 38 5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності……………. 39 6 Опис методів прогнозування та використовувані дані про стан довкілля………. 40 7 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів………………………………

42

7.1 Розрахунок збитків завданих рибному господарству…………………………….. 46 8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля,

зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації………………………………………..

49

9 Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля…………………………………………………………………..

51

4

10 Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля…………………………………………………………...

51

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також планів післяпроектного моніторингу……………………………………………………….

52

12 Резюме нетехнічного характеру…………………………………………………….. 53 13 Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та

оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля………………………… 56

Додатки 1 Завдання на проектування ………………………………………………………….. 59 2 Гідрологічний розрахунок ………………………………………………………….. 60 3 План розміщення споруд……………………………………………………………. 61 4 Поперечні профілі ПП-1, ПП-2…………………………………………………….. 62 5 Коротка кліматична характеристика (Довідка видана Івано-Франківським

центром гідрометеорології №443/27.04-М-52 від 04.09.18р……………………… 64

6 Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин (довідка Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА № 03-08/409 від 30.08.2018 року)…………………………………………………………

66

7 Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на Довкілля……………………………………………………………………………….

67

8 Публікація в газеті «Афіша Прикарпаття» №33 від 30.08.2018 р «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля»…………….

72

9 Публікація в газеті «Анонс контракт» №33 від 30.08.2018 р «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля» ………………..

73

10 Фото «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля» на дошці оголошень с. Пороги, Богородчанського району Івано-Франківської області ……………………………………………………………….

74

11 Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації від 28.09.2018 р. № 03-11/4106…………………………….

76

12 Публікація в газеті «Афіша Прикарпаття» №43від 08.11.2018 р «Оголошення про початок громадського обговорення»………………………………………….

13 Публікація в газеті «Анонс контракт» №43від 08.11.2018 р «Оголошення про початок громадського обговорення»………………………………………………

14 Фото «Оголошення про початок громадського обговорення» на дошці оголошень с. Пороги, Богородчанського району Івано-Франківської області …..

5

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Метою звіту з «Оцінки впливу на довкілля» планованої діяльності нового будівництва

берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця Солотвинська у с. Пороги (навпроти

домогосподарства Лиховидюк Д.Д.) Богородчанського району Івано-Франківської

області є: всебічний розгляд всіх екологічних і пов'язаних з ними соціально-економічних

та інших наслідків планованої діяльності до прийняття рішення про її реалізацію;

прийняття ефективних заходів по мінімізації можливого значного негативного впливу

планованої діяльності на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

1. Проведено аналізу перед проектних рішень.

2. Оцінено сучасний стан навколишнього середовища району планованої

діяльності, в тому числі: природні умови, існуючий рівень антропогенного

впливу на навколишнє середовище; стан компонентів природного середовища.

3. Визначено джерела та види впливу планованої діяльності на навколишнє

середовище.

Експлуатація берегоукріплення передбачає лише систематичний моніторинг його

технічного стану та при виникненні потреби виконання ремонтних робіт.

1.1 Опис місця впровадження планованої діяльності.

Планована діяльність – берегозакріплення, підлягає оцінці впливу на довкілля (ст.3 п.2

Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-УІІІ).

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) спрямована на запобігання виникнення негативного

впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення екологічної безпеки, охорону

довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, у процесі

прийняття управлінських рішень про провадження планованої діяльності, яка може

мати вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В адміністративному відношенні ділянка проведення планованих робіт розміщена

в межах земель водного фонду села Пороги Богородчанського району. Будівництво

берегозакріплювальних споруд передбачається на р. Бистриця Солотвинська.

Ділянка проведення робіт знаходиться в с. Пороги Богородчанського райну, Івано-

Франківської області.

З огляду на те, що в межах майданчика перепад відміток місцевості не перевищує

50 м на 1км, відповідно до «Тимчасової методики нормування промислових викидів в

атмосферу», коефіцієнт виправлення на рельєф прийнятий рівним одиниці.

6

Згідно ДБН Б.2.2.-12:2018 «Планування і забудова міських територій» :

- Архітектурно – будівельне кліматичне районування території України – територія

впровадження діяльності – район III, підрайон III a.

- Фізико – географічне районування території України – територія впровадження

діяльності – V Карпатська гірська країна, Карпатсько – Український край.

Роботи на ділянці виконуються без передачі її без користування, в рамках виконання

Рішення Івано-Франківської обласної ради від 22.06.2018. № 865-22/2018 «Про внесення

змін до рішення обласної ради від 16.02.2018. № 761-20/2018 “Про фінансування

природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного

середовища за рахунок планових надходжень у 2018 році” (зі змінами)

Об’єкт «Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця

Солотвинська у с. Пороги (навпроти домогосподарства Лиховидюк Д.Д.) Богородчанського

району Івано-Франківської області», що проектується межує:

- з півночі – русло річки Бистриця Надірнянська;

- із сходу - землями Порогівської сільської ради

- зі заходу – землями Порогівської сільської ради

- з півдня – русло річки Бистриця Надірнянська;

Відстань до найближчої житлової забудови: - 45 м

Ситуаційна карта району планованих робіт наведена на рисунку 1.

Рис. 1. Ситуаційна карта

7

8

9

10

1.2 Цілі планованої діяльності.

Необхідність впровадження діяльності викликана тим, що паводковими водами

підмито лівий берег ріки Бистриця Солотвинська на ділянці навпроти домогосподарства

Лиховидюк Д.Д., в с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області. Існує

загроза руйнування автодороги місцевого значення , яка проходить паралельно до

запроектованого кріплення , затоплення жилих будівель та присадибних ділянок

громадян, втрати земель сільсько-господаського призначення. Планована діяльність

виконується для визначення шляхів нормалізації стану

навколишнього середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки шляхом захисту

земель від підтоплення поверхневими водами .

Ціль планованої діяльності:

– відрегулювати русло ріки та закріпити лівий берег ріки габіонною стінкою на аварійній

ділянці. Подальша експлуатація об’єкту - захист від шкідливої дії вод з виконанням лише

моніторингу його стану. Будівництво даних берегозакріплювальних споруд не передбачає

виконання демонтажних робіт та створює лише тимчасові обмеження, на період

будівництва, на загальне водокористування.

Технічні заходи, які передбачені, направлені на запобігання подальшого розмиву

лівого берегу ріки усунення можливості затоплення земель Порогівської сільської ради,

тим самим попередження негативних економічних та екологічних наслідків, які можуть

виникнути при подальшому розвитку ерозійних процесів.

Без проведення берегозахисних заходів зупинити тенденцію розвитку руслових

деформацій іншими засобами неможливо.

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та

будівельних робіт та провадження планової діяльності

На основі аналізу матеріалів натурного обстеження, виконаних топографічних

вишукувань проектом передбачено:

- влаштування прокопу на довжині 224 м;

- закріпити лівий берег ріки на довжині 111 м габіонною підпірною стінкою

До початку проведення основних робіт проводиться:

- вивчення інженерно-технічним персоналом проектно-кошторисної документації

та детальне ознайомлення з умовами будівництва;

- розробка проекту виконання робіт;

- винесення в натуру осі берегоукріплювальних споруд;

- визначення та влаштування шляхів під'їзду;

11

- організація та влаштування будівельних майданчиків;

Виконання основних робіт здійснюється з дотриманням наступних основних положень:

- комплексна механізація виконання трудомістких робіт (земляні, гідромеханічні та

бетонні роботи, монтаж конструкцій та ін.);

- виконання робіт поточним методом з дотриманням технологічної послідовності;

- окремі види робіт, які неможливо виконати механізмами виконуються вручну.

Ґрунти, що передбачається розробляти, представлені алювіальними гравійно-

гальковими та валунними відкладами з включенням валунів до 30 %. По трудності

розробки екскаваторами такі грунти згідно ДБН Д.2.2-1-99 віднесені до ІІІ групи.

Для потреб будівництва передбачено використати природні матеріали: річковий

камінь, для заповнення габіонів та пригрузки хворостяника, який передбачено

заготовляти в поймі ріки, об’ємна вага каменю 1,8 т/м3, дальність транспортування

каменю – 15 км; бутовий камінь, для заповнення габіонів та пригрузки хворостяника,

який передбачено доставляти з кар’єру «Нерудник» с. Пасічна, об’ємна вага каменю 1,8

т/м3, дальність транспортування каменю – 67 км. Передбачається використовувати для

потреб будівництва 50 % бутового та 50 % річкового каменю. Також передбачена

заготівля хмизу та перевезення його на 10 км.

Виконання робіт на об’єкті буде проводитись в такій технологічній

послідовності:

- підготовчі роботи;

- влаштування прокопу;

- кріплення лівого берега ріки;

Організацію території передбачено виконувати засобами гідромеханізації й за

допомогою землерийної техніки, що буде переміщати ґрунт після його вивантаження на

місце. При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно суворо дотримуватися вимог

ДСТУ Н Б В.2.1-28-2013, ДБН А.3.1-5-2016, ДБН А.3.2-2-2009, а також правил пожежної

безпеки при виробництві БМР ППБ 05-86.

1.4.Опис основних характеристик планованої діяльності

- Влаштування прокопу

Для відведення води від лівого берега та для зменшення динамічного напору

паводкових вод на лівий берег проектом передбачено влаштувати прокоп на довжині

224 м. Параметри прокопу прийняті: довжина - 224 м; ширина по дну – 20 м.

заложення відкосів 1:2,5, поздовжний ухил – 0,014. Об’єм земляних робіт по

влаштуванню прокопу – 6,249 тис м3. Частина грунту, одержаного від влаштування

12

прокопу, використовується для спорудження тимчасової грунтової перемички (0,546

тис.м3), решта ґрунту використовується для засипки староріччя та понижень рельєфу.

Для направлення існуючого русла в прокоп та перекриття староріччя проектом

передбачено влаштування ґрунтової перемички довжиною 52 м. Об’єм перемички – 0,546

тис.м3. Висота перемички - 1,5 м, що на 0,5м вище примикаючої поверхні землі. Це дає

змогу забезпечити виконання її функції на час будівництва.

Розробку ґрунту в прокопі намічено виконати бульдозерами потужністю 96 кВт .

Об’єм земляних робіт по влаштуванні прокопу– 6,249 тис.м3.

Роботи по спорудженню прокопу ведуться, починаючи з нульового пікета.

Розробка ґрунту в прокопі ведеться з переміщенням ґрунту в тимчасовий відвал

для наступного використання його для засипки староріччя та влаштування тимчасової

ґрунтової перемички – 0,546 тис.м3.

- Укріплення берега

Лівий берег ріки кріпиться габіонною підпірною стінкою. Котлован під підпірну

стінку виконується екскаватором з ковшем місткістю 0,40 м3.

В основі відкосу влаштовується хворостяник товщиною 0,35м . Хмиз для

хворостяника заготовляється та перевозиться на віддаль 10 км. Хмиз для виготовлення

хворостяника повинен бути свіжозрубаний лозових порід. Довжина хворостин

повинна бути не менше 2,0 метри; товщина в комлі 4-5 см, з невеликою кількістю

бокових гілок; хворостини повинні бути прямі.

Хворостяник влаштовують із двох шарів хмизу стягнутих між двома сітками з

хворостяних канатів. В'язку хворостяника починають з влаштування нижньої сітки.

Готові канати вкладають спочатку в поздовжньому напрямі, потім в поперечному з

зв'язуванням в місцях перетину оцинкованим дротом, створюючи клітки розміром

1,0х1,0 м. Привантаження хворостяника каменем виконується вручну з подачею

каменю до місця автотранспортом, або тракторними причепами. Заготовка каменю

передбачена на місці в заплаві ріки.

По хворостянику під монтаж габіонів влаштовується вирівнюючий шар із

гравію, приведена товщина шару вирівнювання - 15 см (без зміни загальної товщини

хворостяника).

Габіони надходять на будівельний майданчик складеними і з'єднаними в зв'язки.

На будівельному майданчику складені габіони відкриваються і збираються, виконується

прошивка вертикальних крайок і діафрагм оцинкованим дротом.

Після проведення збірки декількох габіонів, прошитих дротом по формі коробки і

з'єднаних в групи , переходять до їх укладання, поєднуючи між собою за групами з

13

міцною прошивкою вздовж контактних крайок.

Другий ряд габіонів встановлюють «обличчям до обличчя», «спина до спини».

Для витягування габіонів перед заповненням необхідно через кути вбити кілки і

добре потягнути. Поки габіони порожні, виконати прив'язку порожнього габіона з уже

встановленими.

Заповнюють габіони камінням фракцією 85-110 та 85-120 мм. Мінімальний розмір

каменю повинен бути не менше розміру чарунку сітки. Допускається заповнення 5-7%

обсягу габіона каменем меншого діаметру.

Заповнення габіона виконується вручну. Укладка каменю здійснюється з

мінімальною кількістю порожнин.

Останній встановлений габіон залишають порожнім, щоб прив'язати до нього

наступні габіони.

За один раз заповнюють 1/3 габіона , потім його протилежні стінки фіксують

зсередини двома горизонтальними стяжками поверх шару каменю, далі укладають другу

третину фіксуючи стяжками, після цього заповнюють решту до верху габіона на 3-5 см

вище верхньої кромки.

Сортування каменю виконують вручну. Кріплення влаштовується із габіонів

розміром 3,0х1,0х0,5м. Для кріплення берега повинен застосовуватись камінь з

граничною міцністю на стиск не менше 30 МПа (М-300), та морозостійкістю F50.

1.4.1. Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про сировинні,

земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси)

Потреба будівництва забезпечується:

а) електроенергією – від місцевих ліній електропередачі та пересувних електростанцій;

б) стисненим повітрям – від пересувного компресора;

в) водою (питна та технічна) – за рахунок постійних місцевих джерел водопостачання;

г) киснем – з привізних балонів;

е) великогабаритний камінь з кар’єра «Нерудник», дальність транспортування 15 км.

їх кількість наведено в підсумковій відомості ресурсів тому «Кошторисна документація»

Розрахунок тривалості будівництва.

Тривалість будівництва об’єкту визначено на основі розрахунку з врахуванням

трудових витрат на виконання будівельно-монтажних робіт.

1. Нормативна трудомісткість на виконання робіт – 5951 л.-год. визначена

кошторисом.

2. Склад бригади працюючих - 12 люд.

14

3. Тривалість робочого дня: в 1,0 зміни - 8 год.

4. Кількість робочих днів в місяці - 21

5. Кількість неробочих днів по причині сильних дощів, і т.ін -2

6. Фактична кількість робочих днів - 19

7. Термін будівництва 5951:12:8 - 61,99 днів

61,99:19 - 3,26 міс

- Кількість каменю з карєру – 399 т.

- Кількість автомашин задіяних на перевезенні каменю - 6

- Кількість рейсів за зміну – 2.

- Середня вантажопідємність -16т.

- Кількість днів необхідних для перевозки каменю : 399 : (6х2х16)=2,08 днів:19днів=0,11 міс

- Кількість річкового каменю – 399 т.

- Кількість автомашин задіяних на перевезенні каменю - 6

- Кількість рейсів за зміну – 4.

- Середня вантажопідємність -16т.

- Кількість днів необхідних для перевозки каменю :399: (6х4х16)=1,04днів:19днів=0,05міс

Тривалість підготовчого періоду визначаємо згідно «Пособия по определению

продолжительности строительства предприятий, зданий и сооружений ( СНиП 1.04.03-85)» і

складає 0,2 міс.

Загальний термін будівництва : 3,26+0,11+0,05+0,2 =3,62 міс=4 міс.

При більшій кількості механізмів та робітників, тривалість будівництва може бути

зменшена.

Основні техніко-економічні показники згідно проекту наведено у таблиці 1

Таблиця 1

№ п/п

Показник Од.вим Кількість

1 Очистка берегу від чагарнику га 0,40 2 Об’єм розробки ґрунту III групи бульдозером з

переміщенням на віддаль до 10 м

м3

6249 3 Переміщення розробленого ґрунту III групи бульдозером

на віддаль до 10 м (в насип грунтової перемички)

м3

546 4 Влаштування ґрунтової перемички 3 546 5 Розроблення сухого грунту III групи екскаватором (під

кріплення) м3 890

6 Об’єми ручних доробок м3 47 7 Влаштування вирівнюю чого гравійного шару товщиною

0,15 м м3 71

8 Влаштування підпірної стінки габіонами розміром м3 472,5

15

3,0х1,0х0,5 9 Засипка пазух за підпірною стінкою м3 466 10 Розрівнювання кавальєрів бульдозером до 10 м м3 471 11 Розрівнювання кавальєрів бульдозером до 20 м м3 5703

Потреба в будівельних машинах та механізмах

Автомобілі бортові, вантажопідйомність 5 т маш-год 1,7965 Причіпи тракторні, вантажопідйомність 2,0 т маш-год 37,334 Трактори на гусеничному ходу при роботі на водогосподарському будівництві, потужність 59 кВт [80 к.с.]

маш-год 38,670

Трактори на гусеничному ходу, потужність 79 кВт [108 к.с.] маш-год 1,604

Крани на гусеничному ходу при роботі на гідроенергетичному будівництві, вантажопідйомність до 16 т

маш-год 6,9974

Крани на гусеничному ходу, вантажопідйомність до 16 т маш-год 25,252 Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск до 686 кПа [7 ат], продуктивність 2,2 м3/хв

маш-год 17,606

Екскаватори одноковшові дизельні на гусеничному ходу, місткість ковша 0,4 м3

маш-год 45,74

Бульдозери при роботі на гідроенергетичному будівництві та гірничорозкривних роботах, потужність 79 кВт [108 к.с.]

маш-год 15,876

Бульдозери при роботі на водогосподарському будівництві, потужність 96 кВт [130 к.с.]

маш-год 78,48181

Бульдозери, потужність 96 кВт [130 к.с.] маш-год 91,225

Котки напівпричіпні на пневмоколісному ходу з тягачем, маса 15 т

маш-год 2,4019

Котки дорожні самохідні на пневмоколісному ходу, маса 16 т маш-год 3,7396 Трамбівки тракторні на базі трактора маш-год 4,2382

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового,

теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення , які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності

Вплив планованої діяльності на атмосферне повітря, ґрунти, водне середовище,

наземну флору і фауну полягає в привнесенні в навколишнє середовище чи вилучення з

нього будь-якої матеріальної субстанції або інші дії, що викликають зміни стану

навколишнього середовища.

Джерелами потенційного впливу планованої діяльності з берегоукріплення даної

ділянки на навколишнє середовище є будівельна техніка, яка буде використовуватися в

процесі будівництва – бульдозери, екскаватори, автотранспорт, газова зварка. В період

виконання робіт від будівельної техніки будуть мати місця неорганізовані викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При роботі будівельної техніки і механізмів

16

(робота двигунів внутрішнього згоряння, земляні роботи, тощо) в атмосферу виділяються:

оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, метан, оксид азоту, сажа. Згідно розрахунків,

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період будівництва не

перевищують гігієнічні нормативи. По закінченню робіт дія даних джерел впливу на

навколишнє середовище буде відсутня. Постійні організовані джерела викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря на проектованому об’єкті відсутні .

Також будуть утворюватися тимчасові будівельні та побутові відходи.

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі його

компоненти:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- геологічне середовище;

- водне середовище;

- ґрунт;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.

Планована діяльність не спричинить значного впливу на клімат і мікроклімат у

цьому районі через виділення незначної кількості парникових газів, вологи і тепла. Також,

як буде показано далі, планована діяльність не спричинить негативного впливу на

повітряне та геологічне середовища, водне середовище та грунти. Навпаки, планована

діяльність приведе до оздоровлення р. Бистриця Солотвинська та берегової зони в межах

с. Пороги. В процесі виконання робіт буде втручання в теперішній стан гідробіогеоценозу

р. Бистриця Солотвинська на ділянці проведення робіт.

Видалення донних відкладень в період проведення робот приведе к тимчасовому

руйнуванню бентосного (донного) ценозу, великого взмучування, збільшення

каламутності, зменшення прозорості води. Все це приведе й к негативному впливу на зоо-

та фітопланктон річки та на вищу водну рослинність на даних ділянках. Підкреслюємо,

що всі ці явища будуть спостерігатися тільки в період проведення робіт і тільки на ділянці

проетктування. Іхтіофауна річки не потерпить будь якого впливу в зв’язку з можливістю

швидкого переміщення з ділянок з несприятливим станом в більш сприятливі для

життєдіяльності ділянки водойми.

Вплив на ґрунти

При провадженні планової діяльності може бути геомеханічний вплив на грунти у

вигляді деформації та вплив на елементи геологічного середовища внаслідок зміни

рельєфу у зоні проведення планованої діяльності, проте результатом проведення

17

планованої діяльності є позитивний вплив на геологічне середовище, так як припиниться

подальший розмив та підтоплення території .

Об’єм земляних робіт по влаштуванню прокопу – 6,249 тис м3. Частина ґрунту,

одержаного від влаштування прокопу, використовується для спорудження тимчасової

ґрунтової перемички (0,546 тис.м3), решта ґрунту використовується для засипки

староріччя та понижень рельєфу.

Після проведення планованих робіт ділянка будівництва буде прибрана, місця

стоянки машин і механізмів , а також інші ділянки, де були допущені порушення

ґрунтового покриву в процесі будівництва будуть приведені до природного стану.

Відходи при будівництві

Утворення, накопичення і утилізація відходів при будівництві:

- побутове сміття (код – 7720.3.1.01, клас токсичності – ІV, утворюється від існуючого

обслуговуючого персоналу) з території буде збиратися в контейнер і періодично будуть

вивозитися на полігон ТПВ смт. Богородчани.

- будівельне сміття - затверділі куски цементного розчину, бій будівельних матеріалів (код

– 4510.1.3.02-4510.1.3.03, клас токсичності – IV), полімери (поліетиленова плівка,

упаковка, обрізки труб та пластику) (код – 4510.1.21.39.17, клас токсичності – IV) по мірі

накопичення буде вивозитися на полігон ТПВ смт. Богородчани.

- відходи металеві : залишки відпрацьованих електродів (код – 2733.2.9.47, клас

токсичності – IV), металолом (обрізки металоконструкцій, арматури, дротів, ін.) (код –

4510.1.2; 4510.2.9.07; 4510.2.9.08, клас токсичності – IV) по мірі накопичення будуть

здаватися на металобрухт.

Всі відходи будуть сортуватись та вивозитись на утилізацію відповідно до

подальшого призначення (переробка, утилізація, знешкодження та ін.). Всі відходи, що

можуть використовуватись в якості вторинної сировини, будуть відправлятись на

спеціалізовані підприємства для вторинної переробки.

Використання установок та обладнання, яке виділяє у навколишнє середовище

світлове, теплове, радіаційне забруднення, а також випромінювання – не

передбачається

Шумове забруднення

Рівні шуму і вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, встановлених

ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», ДСН

3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

18

Еквівалентний допустимий рівень звуку на території, що безпосередньо прилягає

до житлових будинків, будинків поліклінік, амбулаторій, будинків відпочинку,

пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних

закладів, бібліотек, вдень становить 55 дБА, а вночі 45 дБА.

Згідно табл. 1 ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»

допустимі рівні для територій, що безпосередньо прилягають до житлових будинків

складають: день (від 800 до 2200) – �Аекв доп = 55дБА, ніч (від 2200 до 800) – �Аекв доп

= 45дБА; максимальні рівні складають: день (від 800 до 2200) – �Амакс доп = 70дБА, ніч

(від 2200 до 800) – �Амакс доп = 60дБА.

З метою зменшення негативного впливу на житлову забудову , відповідно до вимог

ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму», передбачено:

здійснювати роботи тільки в денну пору, не використовувати одночасної роботи двох

будівельних механізмів, попереджувати населення про час виконання будівельних робіт,

що пов’язані з підвищеним рівнем звуку, встановлювати на механізми, що створюють

наднормативні рівні шуму для житлої забудови, шумопоглиначі екрани. Використання

будівельної техніки з високим рівнем вібрації не передбачається.

У процесі будівництва передбачено застосування типового складу будівельних

машин і механізмів, шумові характеристики яких визначені згідно ( паспортних даних на

машини та механізми будівельної техніки)

БУДІВЕЛЬНІ МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ L.А.

екв

дБА

Перевищення

ГДР.екв

Роб.зона Населен. Бульдозери 108...130 к.с. 73 - +3 Вібраційна техніка 70 - - Автомобільний кран 65 - - Автомобілі-самоскиди 68 - -

Перелік джерел шуму:

- технологічний автотранспорт та механізми (8 од.) –73 дБА,

Еквівалентний рівень звуку, дБА, в розрахункових точках визначається за формулою:

LA = LPA - 10 × lg Ω - 20 ×lg r – ΔAr + Δ Lотр - Δ LCA

де LPA – коригований або еквівалентний коригований рівень звукової потужності

джерела шуму;

Ω – просторовий кут, в який випромінюється шум, складає 2П;

19

r – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, складає 45 м (найближча житлова

забудова);

ΔAr – поправка на поглинання звуку в повітрі та враховуюча залежність звукопоглинання

від спектру шуму, дорівнює 5 дБА;

Δ Lотр – підвищення рівня звукового тиску внаслідок відображення звуку від великих

поверхонь, приймається рівним 10 дБА;

Δ LCA - зниження рівня звуку елементами навколишнього середовища, дБА, визначається

за формулою:

Δ LCA = Δ LAекр + βзел

де: Δ LAекр – зниження рівня звукового тиску екраном (будівля, стіна, насип), який

розташований між джерелом шуму та розрахунковою точкою, складає в напрямку

сельбищної території 3 дБА;

βзел – коефіцієнт ослаблення звуку зеленими насадженнями, приймається рівним 0 дБА.

Сумарний рівень шуму від однакових джерел визначається за формулою:

LΣo = L1 + 10 × lg NO

де: LΣo – сумарний рівень шуму від однакових джерел, дБА;

L1 – рівень шуму від одного джерела, дБА;

NO – кількість однакових джерел шуму, 8 одиниць автотранспорту

LΣo= 73 + 10 lg 8= 82,03 дБА

LA = 82,03 - 10 × lg 2 Π - 20 × lg 45 – 5 + 10 – 3 = 39,02 дБА

Згідно розрахунку, еквівалентний рівень шуму складає 39,02 дБА , що не перевищує

нормативні значення та гігієнічні нормативи.

Вібраційне забруднення

Згідно з діючими санітарними нормами, шкідливими для здоров'я людини є

вібрації більше 30 Гц. Узагальнені характеристики частоти обертання і частоти вібрації (у

межах) використовуваного обладнання : бульдозери, екскаватори, вантажні автомобілі

(Nдв = 600 . 1200 об/хв , γ = 10,0 . 20,0 Гц) – дозволяють зробити висновок, що на

застосовуваних механізмах рівні вібрації знаходяться в допустимих межах.

Для зменшення негативного впливу та з метою профілактики рекомендується

впроваджувати наступні заходи боротьби з шумом і вібрацією:

- всі використовувані транспортні засоби та обладнання мають бути серійними, мати

відповідні сертифікати шуму і вібрації при виготовленні на заводах - виробниках, що

відповідають діючим виробничо-санітарним нормам і вимогам промислової безпеки в

Україні;

20

- для профілактики, під частини машин, які обертаються або вібрують, слід класти

пружини або амортизуючий матеріал (гума, повсть, пробка, м'які пластики і т. п.). У тих

випадках, де допустимо за технічними умовами, доцільно замінити підшипники кочення

на підшипники ковзання, плоскоременні передачі з вшивним ременем – на клиновидні,

редукторні передачі – на безредукторні, деталі та вузли зі зворотно-поступальними

рухами – на обертальні;

- в якості індивідуальних захисних засобів при проведенні будівельних робіт

рекомендується використовувати різні протишуми (антифони). Вони виготовляються або

у вигляді встановлених в зовнішній слуховий прохід вкладишів з м'яких

звукопоглинальних матеріалів, або у вигляді навушників, що надягаються на вушну

раковину;

- при роботі в умовах впливу загальної вібрації під ноги робітнику рекомендується

ставити спеціальний віброгасильний матеріал або амортизуючий майданчик. При впливі

місцевої вібрації (частіше на руки) рукоятки та інші вібруючі частини машин та

інструменту (наприклад, трамбівка моторна), що торкаються тіла робітника, покривають

гумою або іншим м'яким матеріалом. Віброгасильну роль відіграють і рукавиці. Заходи по

боротьбі з вібрацією передбачаються не лише при безпосередній роботі з вібруючими

інструментами, машинами чи іншим обладнанням, а й при зіткненні з деталями та

інструментами, на які поширюється вібрація від основного джерела;

- робочі кабіни будівельних механізмів та автомобільного транспорту повинні бути

встановлені на гумових амортизаторах і забезпечені зручними проти-вібраційними

кріслами, що також зменшує шкідливу дію на машиніста; крім того, необхідно

організувати трудовий процес таким чином, щоб операції, що супроводжуються шумом

або вібрацією, чергувалися з іншими роботами без цих чинників.

Якщо організувати таке чергування неможливо, передбачається періодичні

короткочасні перерви в роботі з відключенням шумливого або вібруючого обладнання.

Слід уникати значних фізичних навантажень, особливо статичних напружень, а також

охолодження рук і всього тіла;

При дотриманні рекомендованих заходів боротьби із вібрацією, використанні

сертифікованого обладнання та машин, можна зменшити або виключити негативний

вплив цих чинників на стан здоров'я робочого персоналу.

Матеріали, вироби, які передбачаються використовувати, екологічно чисті та нейтральні

по відношенню до навколишнього середовища.

21

Забруднення світлове, теплове, радіаційне, а також випромінення

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у навколишнє

природне середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а також випромінювання

проектом не передбачається. Тому, впливи на довкілля від перерахованих фізичних

факторів - відсутні.

2. Опис виправданих альтернатив

Укріплення берегів являється технологічно складним процесом не лише через

безпосередню близькість води до місця виконання робіт,але і тому,що проектовані

кріплення повинні забезпечувати стійкість та потрібну конфігурацію берегової лінії

водойми протягом тривалого періоду . При проектуванні та монтажі потрібно враховувати

дуже багато факторів , основними з яких є гідрологічні, гідротехнічні, гідрогеологічні,

антропогенні і т.п. Використання габіонних конструкцій є більше кономічним і надійним

засобом через низку причин, найважливішими з яких є:

- великий опірд инамічних і статичних навантажень, міцність армуючих елементів і

граней;

- корозійна стійкість до впливу води та атмосферних явищ;

- проникність і пористість конструкції,що забезпечує дренування зворотної засипки і

виключає додаткові витрати на влаштування дренажу;

- гнучкість, яка дає можливість габіонній структурі заповнювати невеликі деформації в

ґрунті без руйнування споруд;

- простота будівництва і мінімальні обсяги робіт, пов'язаних з підготовкою основи

(потрібно просто вирівнювати поверхню);

- низькі експлуатаційні витрати;

- можливість застосування місцевих природних матеріалів (каменю).

Враховуючи вищенаведене технічна альтернатива запроектованим заходам недоцільна.

Альтернатива територіального характеру не доцільна з огляду на необхідність

провадження даної планованої діяльності (захисту земель від підтоплення паводковими

водами ріки) безпосередньо на вказаній ділянці берега р. Бистриця Солотвинська в с.

Пороги,Богородчанського району, Івано-Франківської області (навпроти домогосподарства

Лиховидюк Д.Д.).

22

3. Опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної зміни без здійснення

планованої діяльності.

Ділянка проктування розташована на р. Бистриця Солотвинська , в межах земель

водного фонду с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області (навпроти

домогосподарства Лиховидюк Д.Д.).

Річка Бистриця Солотвинська бере початок з джерел у підніжжі гір Сивулі і

Бистрика, найвищої частини Горган на висоті 1390 м. абс., впадає в Бистрицю з лівого

берега, на 17 км від її гирла на висоті 232 м. абс. нижче м. Івано-Франківська. Довжина

річки 82 км, площа водозбору - 795 км2, загальне падіння 1158 м, середній нахил 14,2‰.

Басейн розташований в Центральній частині Українських Карпат (в Горганах) і на

Прикарпатській височині. Окремі вершини досягають 1500 – 1880 м і вище (г. Сивуля,

1836 м; г. Бистрик, 1600 м). Смуга передгір’я (середня частина басейну) характеризується

хвилястим рельєфом з висотами 500 – 600 м, Нижня частина, яка лежить на

Прикарпатській височині, з рівниною з висотами від 400 до 230 м.

Гірська частина басейну складена карпатськими флішами з конгломератів,

пісковиків, глинистих і мергелистих сланців, рівнинна – продуктами їх руйнування,

перекритими потужною товщею флювіогляціальних і алювіальних відкладів карпатських

рік. В горах підґрунтя пісчанисто-легко- і середньосуглинисте з галькою і щебенем, у

пониззі – крупнопилувате легкосуглинисте. Ґрунти в горах дерново-буроземні опідзолені

і гірські підзолисті, на рівнині – дерново-слабоопідзолені.

Біля половини площі басейну, в основному його південно-західна , гірська частина,

покрита мішаними лісами, в горах переважають хвойні ліси, на рівнині переважно

широко-листяні. Значна територія поверхні розорана, вершини окремих гір лугові.

Річкова сітка розвинута добре (майже 0,9 км на км2). Основні притоки Манявка,

Великий Лукавець, Саджавка, Радчанка.

Долина слабозвивиста, на перших 5 км є вузькою ущелиною з вузьким дном (3 – 15

м) з високими, майже прямовисними схилами. Від с. Пороги U – подібна, шириною 0,1 –

0,5 км, з дуже розчленованими крутими і дуже крутими схилами, нижче значно

розширюється (1,0 – 3,0 км), стає трапецевидною, з помірно крутими і пологими схилами

висотою 5 – 10 м, і біля селища Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини

долина дуже широка, лівий берег її високий, крутий, порізаний ярами і численними

невеликими долинами - лівими притоками ріки. Схили переважно покриті лісом. Правий

берег, навпаки, більш пологий і невисокий, майже суцільно розораний і заселений.

Заплава двостороння, що часто чергується по берегах, ширина якої від 50 м до 1,7 км,

переважно низька (0,5 – 1,3 м), суха, лугова, в більшості розорана, місцями поросла

23

лісом, вербовими і вільховими чагарниками, складена піщано-гальковими і гальково-

каменистими ґрунтами.

Русло звивисте, до с. Гута нерозгалужене, стійке, нижче дуже розгалужене, покрите

галечником і легко деформується. На перших 5 км русло є ступінчастим водостоком з

численними водоспадами висотою 0,5 – 1,5 м, з нахилом поверхні 107‰. Нижче багато

перекатів, осередків, пляжів. Ширина русла від 1,2 – 3,0 м у верхів’ї до 12 – 40 м в

середній і до 100 – 250 м нижній течії. Глибина місцями 1,0 – 1,5 м, переважно 0,5 – 0,7

м, дуже рідко до 3,0 м. Швидкість течії 0,5 – 3,0 м/с.

Дно нерівне, до Гути каменисте, часто скелясте, нижче гальково – каменисте,

гальково – піщане. Береги, висотою 0,5 – 2,0 м місцями до 3,0 м, круті, прямовисні, в

пониззі пологі, суглинисті, місцями скелясті, задерновані, місцями залісені, нестійкі,

порослі травою, вербовими, лозовими та вільховими чагарниками, на окремих ділянках

відкриті.

Спостереження за водним режимом ведуться на водпостах в с. Гута (1911-1914, 1946

– 2004) та в м. Івано-Франківську (Станіславі) (1887 – 2004). Проводилися спостереження

на водпостах в селищі Солотвина (1902-1943, 1945-1956), в селі Бистриця (Ляхівці)

(1887-1943).

Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівні характеризується паводковим

режимом. Вода прозора, без запаху й присмаку, придатна для пиття. У м. Івано-

Франківську забруднюється стоками підприємств.

Без проведення берегоукріплювальних робіт в межах ділянки лівого берега р.

Бистриця Солотвинська с. Пороги ймовірні подальші зміни планового положення русла

річки з просуванням його в напрямку дороги, яка проходить паралельно до ділянки

планованого проведення робіт ,з подальшим її розмивом та руйнуванням.

За кліматичними умовами територія с. Пороги , Богородчанського району, Івано-

Франківської області відноситься до зони з помірно-континентальним кліматом, що

відрізняється відносно жарким літом і відносно холодною зимою з частими відлигами.

Середня річна температура повітря дорівнює 6,9 ºС, середня температура найтеплішого

місяця (липня) 16,3 ºС, найхолоднішого місяця (січня) -3,8 ºС

Перші заморозки в останній декаді вересня, останні – в першій декаді травня.

Протягом року переважають вітри північно-західного, східного та північного напрямку. За

швидкістю панують вітри слабкі та штилі. Середня річна швидкість вітру – 1,7 м/с.

Протягом року переважають вітри південно- західного напрямку (37,7 %)

Середньорічна роза вітрів наступна:

24

Таблиця 2

Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх Штиль 5,4 24,0 3,8 1,8 12,1 37,7 13,8 1,4 40,2

Фонові концентрації забруднюючих речовин в районі проведення робіт, мають наступні

показники, що представлені в таблиці

Таблиця 3

Шкідлива речовина Фонові концентрації,

Сф, мг/мЗ ГДК населених пунктів, мг/мЗ

Сф в долях гдк

1 2 3 4 Діоксид азоту, N02 0,034 0.2 0,17 Окид вуглецю СО 0,8 5.000 0,16

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих

за складом 0,2 0,5 0,4

Рівень підземних вод зафіксований на глибинах 2,5 м. Живлення водоносного горизонту

відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і вод. Грунтові води за ступенем

агресивного впливу на бетони нормальної щільності на всіх марках цементу та металевих

конструкцій (СНиП 2.03.11-85) - не агресивні. За умовами поширення, потужністю,

умовами залягання окремих інженерно-геологічних елементів, неоднорідністю

гранулометричного складу, фізичних та механічних властивостей грунтів. Майданчик

проведення робіт розглядається як єдиний інжненерно-геологічний район.

Без здійснення планованої діяльності поточний стан довкілля не зазнає змін та

залишиться на існуючому рівні, окрім геологічного середовища, яке при не проведенні

робіт зазнає значного впливу шляхом подальшого підтоплення, розмиву та підроблення

території.

Абсолютні відмітки території складають 567,0 в Балтійській системі координат.

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу

з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів

Ступінь впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на фактори

довкілля визначається для періодів будівництва та експлуатації.

Джерелами впливу планованої діяльності на фактори довкілля є:

- в період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів (земляні роботи,

рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та механізмів, шум та ін.);

- в період експлуатації – вплив на довкілля берегоукріплювальних споруд відсутній.

25

4.1 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності.

Джерела впливу планованої діяльності на довкілля (при будівництві) вказані на плані

М1:500 (Додаток 3).

4.1.1. Повітряне середовище

Організовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

відсутні. весь комплекс будівельно-монтажних робіт виконується парком землерийних

машин та механізмів: бульдозери, екскаватори, автомобілі бортові, що працюють на

дизпаливі та бензині. Їх робота супроводжується викидами з двигунів внутрішнього

згорання вихлопних газів та пилу, що забруднюють приземний шар атмосферного повітря.

Шкідливі речовини у двигунах внутрішнього згорання утворюються внаслідок

багатостадійного процесу: оксид вуглецю, вуглеводні, сажа – як результат неповного

окислення палива і його піролізу; оксиди азоту – у результаті реакції окислення азоту

повітря і палива; оксиди сірки – внаслідок окислення сірки палива Розрахунок викидів від

будівельної техніки проведений за Методикою розрахунку викидів забруднюючих

речовин та парникових газів у повітря транспортними засобами затвердженою

Держкомстатом України 13.11.08 наказ №452.

На основі аналізу даних про пальне, що використовується, визначені найменування

та гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, планованих до виділення в

атмосферу від джерел викидів забруднюючих речовин. Робочим проектом загалом

передбачається використати 2,907 тони дизельного пального, 0,006 тон бензину .

Розрахунок викидів проведено згідно «Методики розрахунку викидів

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів»,

затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.11.2008 року за

№452, а саме п.4, «Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від промислової, сільськогосподарської, будівельної та іншої техніки» цієї

Методики. Відповідно до вище зазначеної Методики, питомі викиди забруднюючих

речовин та парникових газів у повітря від будівельної та іншої техніки становлять, (кг/т):

Таблиця 4

Код речовини

Назва речовини Коефіцієнт

впливу

Питомі викиди, г/кг Бензин,

кг/т Дизельне паливо,

кг/т 337 Оксид вуглецю 1,5 197,8 36,2 301 Діоксид азоту 0,95 21,6 31,4 330 Діоксид сірки 1 1 4,3

- Неметанові леткі органічні сполуки

1 28,5 8,16

410 Метан 1,5 0,64 0,25

26

304 Оксид азоту 1 0,188 0,165 303 Аміак 1 0,004 - 328 Сажа 1 - 3,85

- Вуглекислий газ 1 3183 3138 703 Бенз(а)пірен 1 - 0,03 184 Свинець * 0,013 -

(*) викиди свинцю визначаються тільки для етильованого бензину.

Весь залучений до виконання будівельних робіт автотраспорт та спецтехніка відносяться

до однієї групи авто (вантажні та спеціальні не легкові) і відповідно характеризуються

однаковими показниками (питомі викиди забруднюючої речовини та коефіцієнт впливу

технічного стану). Джерела викидів відносяться до пересувних і задати чіткі умови

роботи, кількості одночасно залученої техніки неможливо. Коефіцієнт одночасного

залучення техніки становить 60 %. Розрахунок валових величин викидів забруднюючих

речовин проводимо усереднено по витратам бензину та дизельного пального, виходячи з

умови, що вся залучена техніка буде працювати одночасно. Термін спорудження об’єкту –

4 місяці, за умови: Кількість робочих днів в місяці - 21, кількість неробочих днів по

причині сильних дощів, і т. ін -2, фактична кількість робочих днів - 19 в місяць, 8

годиний робочий день. Всього у визначеному терміні будівництва 608 годин .

Таблиця 5

код Найменування

речовини

ГДК (ОБРВ), мг/м3

Клас небезпеки

Потужність викиду забруднюючих речовин

г/с т/рік

337 вуглецю оксид (СО) 5 4 0,04365411 0,1592502

301 азоту діоксид (NОx) 0,2 3 0,019745515 0,0866236

330 діоксид сірки (SO2 ) 0,5 3 0,00341996 0,0124760

- НМЛОС - - 0,00653372 0,0238350

410 Метан (CH4 ) 50 (ОБРД) - 0,000279814 0,0010208 304 оксид азоту 0,4 3 0,000095 0,0003482 303 Аміак 0,2 4 0,000000007 0,00000002 328 Сажа (С) 0,15 3 0,00550905 0,02

- двоокис вуглецю (СО2)

2,49980757 9,12

703 бенз (а) пірен 0,1мкг/м3

10-2 1 0,000002 0,000087

Всього 2,5830476 9,4230358

Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря

Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря виконана шляхом розрахунків

27

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ за програмою, що

реалізує алгоритм розрахунку концентрацій, викладений в ОНД-86. Визначення

доцільності проведення розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин

виконано згідно п 5.21 ОНД-86. Розрахунок приземних концентрацій на підприємстві

проводиться для забруднюючих речовин, що викидаються, для яких виконується умова:

;ФГДК

M

,м10 при01,0 HHФ

.м10 при1,0 HФ М– сумарне значення викиду (г/с);

ГДК – максимально-разова гранично допустима концентрація (мг/м3)

Оскільки висота всіх джерел викидів менша 10м, приймаємо Ф=0,1

Таблиця 6

код Найменування

речовини

ГДК (ОБРВ), мг/м3

М/ГДК Доцільність

відносно Ф=0,10

337 вуглецю оксид (СО) 5 0,008730822 Не доцільно

301 азоту діоксид (NОx) 0,2 0,098727575 Не доцільно

330 діоксид сірки (SO2 ) 0,5 0,00683992 Не доцільно

410 Метан (CH4 ) 50 (ОБРД) 0,000005596 Не доцільно 304 оксид азоту 0,4 0,0002375 Не доцільно 303 Аміак 0,2 0,000000035 Не доцільно 328 Сажа (С) 0,15 0,036727 Не доцільно

Для неорганізованих джерел (будівельний майданчик), нормативи ГДВ не

встановлюються (Наказ Мінприроди України №309 від 27.06.06р. «Нормативи гранично

допустимих викидів ЗР із стаціонарних джерел»), регулювання викидів від цих джерел

здійснюється шляхом встановлення вимог щодо технологічного процесу та управління

діяльністю, виконання яких забезпечить регулювання викидів забруднюючих речовин від

неорганізованого джерела забруднення атмосферного повітря.

Санітарно-захисна зона згідно «Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів. ДСП №173-96» для проектованого об’єкту не

встановлюється нормативна санітарно-захисна зона.

Вплив на повітряне середовище з боку планованої діяльності в період проведення

нового будівництва берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця Солотвинська в с.

Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області, може бути оцінений як

прийнятний. В період експлуатації берегоукріплювальних споруд – вплив на повітряне

середовище - відсутній.

28

4.1.2. Клімат та мікроклімат.

Передбачена проектом «Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на р.

Бистриця Солотвинська у с. Пороги (навпроти домогосподарства Лиховидюк Д.Д.)

Богородчанського району Івано-Франківської області» планована діяльність спрямована на

захист від шкідливої дії вод та не призводить до активних і масштабних виділень теплоти

та вологи, тому впливи від планованої діяльності на кліматичні та мікрокліматичні

фактори довкілля відсутні.

4.1.3. Водне середовище.

В технологічному процесі проведення робіт по берегоукріпленню вода не

використовується.

Негативний вплив на водне середовище здійснюється за рахунок підвищення

каламутності води при:

- розробленні грунту нижче рівня води;

- засипанні грунту в воду.

Вплив на водне середовище при проведенні робіт по берегоукріпленню

короткочасний, локальний, нетривалий і не зробить істотного впливу на забруднення

води. Разом з тим, берегоукріплення припинить процес розмиву та руйнування берегу.

Під час проведення робіт з будівництва берегозакріплювальних споруд на р.

Бистриця Солотвниська в с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської

області (навпроти домогосподарства Лиховидюк Д.Д.) вода питної якості буде

використовуватися для забезпечення побутових потреб працівників. Питна вод – привозна

у бачках.

Використання води з природних водойм на технічні потреби відсутнє. Виробничі стічні

води не утворюються. Скидання стічних вод у відкриту водойму відсутнє.

Згідно «Правилам охорони поверхневих вод», затвердженим Держкомприродою

від 22.02.1991 р., вміст зважених речовин в контрольному створі, розташованому не далі

500 м від місця проведення робіт, не повинен підвищуватися більш, ніж на 0,25-0,75 мг/л

порівняно з природним вмістом.

Згідно виконуваним будівельним роботам максимальний збиток можна чекати від

втрати кормових організмів планктону та бентосу. Розмір товщі води (від дна до дзеркала

поверхні) коливається в межах 0,3 – 1,5 м. Явища впливу носять тимчасовий характер –

тільки на період проведення будівельних робіт .

Згідно ст.87 «Водного Кодексу України» для створення сприятливого режиму

водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення й вичерпання, знищення

29

навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та

навколо озер, водоймищ й інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Згідно ст.88 «Водного Кодексу України» з метою охорони поверхневих водних

об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і

навколо озер, водоймищ й інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються

земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо

водойм уздовж урізу води (у меженний період).

На ділянці проведення робіт по берегоукріпленню розмір прибережної захисної

смуги, встановлений місцевими виконавчими органами влади з врахуванням існуючої

житлової забудови, складає 25 м.

Згідно ст.91 «Водного Кодексу України» в прибережній захисній смузі можуть

проводитись роботи, пов'язані з будівництвом берегоукріплюючих та протиерозійних

гідротехнічних споруд.

Таким чином, проведення робіт по берегоукріпленню не порушує вимог «Водного

Кодексу України». Вплив на водне середовище оцінюється, як екологічно допустимий.

4.1.4 Геологічне середовище.

У геологічному відношенні ділянка проведення робіт складена флішевими

відкладами крейди та палеогену, складені монотонним переверствуванням пісковиків,

алевролітів і аргілітів. На Бистрицькому межиріччі трапляються 5-6 м галечники зі світло-

сірого пісковика з домішкою кременів, яшм і кварцитів. Алювії є майже на всіх

межиріччях, зокрема 160-метрова тераса річки Бистриці Надвірнянської. Алювій

складений з двох шарів. Нижня частина розрізу виявлена валунно-галечними

утвореннями, верхня - супіщано-суглиниста. Суглинки, що перекривають галечники,

темно-сірі, буруваті, з лінзами піску, подекуди гравію, дуже тріщинуваті, вивітрілі. Їх

потужність невелика - 5-7 м.

Відклади складені жовтими, жовтувато-сірими, жовтувато-бурими і палевими

суглинками з незначною домішкою піщаного та глинистого матеріалу. Елювіальні

утворення дуже поширені. За літологічним складом виділяються такі відміни елювію:

брилово-щебнистий, щебнисто-глинистий і глинистий.

Оцінка впливу проектованої діяльності на ґрунт проводиться у зв'язку з можливим

порушенням ґрунтового шару при роботі техніки, а також можливим забрудненням ґрунту

відходами. В ході планованої діяльності вплив на геологічне середовище, окрім видалення

30

донних відкладень під час влаштування прокопу , не виявляється. Розробка ґрунту в

котловані передбачається виконувати природними укосами.

Робочим проектом передбачені наступні необхідні заходи по заощадженню і

раціональному використанню родючого шару ґрунту:

- передбачається раціональне розташування відвалів і їх організація в плані.

При експлуатації будівельних машин і механізмів забороняється:

- злив відпрацьованих масел та пального на землю. Відпрацьоване масло повинно

збиратися в спеціальний посуд і відправлятися на регенерацію;

- миття машин і механізмів забороняється у місцях, з яких стічні води можуть потрапити

в магістральну, розподільчу, скидну мережу, річки та водойми. Для миття машин і

механізмів повинні бути обладнані спеціалізовані майданчики.

Після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні роботи в

місцях стоянки та ремонту машин і механізмів, а також на всіх інших ділянках, де були

допущені порушення поверхні в процесі будівництва.

В цілому проведення земляних робіт необхідно виконувати відповідно до законодавчих

природоохоронних актів. В такому разі негативний вплив на ґрунти буде відсутній.

4.1.5 Біорізноманіття .

Територія проведення робіт по берегоукріпленню не входить до переліку

природно-заповідного фонду України. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря

здійснюються тільки в період проведення робіт від будівельної техніки і автотранспорту,

та при відсипанні укосів берегів.

Комплекс робіт з будівництва берегоукріплювальних споруд навпроти

домогосподарства Лиховидюк Д.Д. в с. Пороги, Богородчанського району передбачає

використання не тільки територію руслової частини а і берегову зону. Вплив будівельної

техніки вздовж ділянки виконання робіт, на прибережну та річкову фауну території р.

Бистриця Солотвинська даної ділянки здійснюється в допустимих межах.

В прибережній території даної ділянки можуть мешкати комахи, плазуни, птахи, ссавці.

Вздовж берегів росте верба та тополя, які знищувались в результаті розмиву та

руйнування. Укріплення берегів повністю зупинить цей процес.

Перед початком будівництва, в процесі підготовчих робіт, виконується обстеження

берегової смуги, з метою виявлення та очищення території від великих сторонніх

(затонулих) предметів . Корчування самосійних дикорослих дерев переміщення у відвали

родючого шару ґрунту з насінням та залишками кореневої системи рослин –не

передбачається.

31

Будівельні роботи планується здійснювати , комплексно, у визначені терміни для

уникнення порушення структури та життєдіяльності представників гідробіонтів та

організмів планктону і бентосу на ділянці проектування.

Біорізноманіття р. Бистриця Солотвинська представлено наступними видами риб:

- підуст, окунь, рибець звичайний, марена звичайна, верховодка, головень

звичайний, харіус європейський, форель струмкова, бистрянка звичайна, щука, в’юн,

пічкур, ялець звичайний, плітка карась сріблястий, гольян звичайний вирезуб

причорноморський.

З вище перелічених видів марена звичайна, харіус європейській, ялець звичайний,

вирезуб причорноморський занесені до Червоної книги України. Рибець звичайний та

форель струмкова заборонені до вилову Правилами любительського та спортивного

рибальства.

Видовий склад планктону характеризується наявністю: водоростей, найпростіших,

ракоподібних, яєць та личинок риб, личинок різних безхребетних тварин (зоопланктон).

Серед біомаси бентосу молюски.

Проведення робіт на акваторіях водойм порушує природні умови існування і

відтворення риб та інших гідробіонтів, що наносить шкоду водним біоресурсам.

Такі роботи негативно впливають на розвиток ряду організмів фіто-, зоопланктону,

бентосу; деякі види риб зникають зі складу біоценозу під дією підвищеної мутності та

забруднення токсикантами, другі зменшують свою чисельність та біомасу, порушуються

цикли їх розвитку та ріст.

Значна частина кормових організмів, особливо донних, знищується, що погіршує

умови нагулу молоді та дорослих особин.

В результаті роботи гідромеханізмів відбувається збільшення концентрації

зважених мінеральних речовин у товщі води, утворення підвищеної мутності, що

насамперед діє на якість води, змінює її колір та прозорість.

Гранична концентрація зважених речовин для фітопланктону складає 25мг/л,

зоопланктону – 20мг/л, бентосу 25мг/л. Безпосередньо на іхтіофауну впливають зважені

речовини, концентрація яких більше 30мг/л.

Частки зважених речовин розбивають крупні клітки і колонії фітопланктону, що

призводить до його загибелі, засипають природні види водоростей, збільшують швидкість

осадження планктонних форм. В зоопланктоні проходить руйнування літоральних

комплексів з порушенням циклічності розмноження та погіршення умов харчування, що

призводить до їх загибелі.

32

Зважені речовини пошкоджують організми зі слабким апаратом колообертання,

шипуваті форми роторного та рачкового планктону. У рачків-фільтраторів засмічується

також фільтраційний апарат. Все це призводить до якісних змін та кількісному

зменшенню кормової бази риб. Деякі види переходять до розряду рідкісних та навіть

випадають зі складу зоопланктону. Зоопланктон на ділянках річок з підвищеним складом

зважених речовин значно бідніші в якісному та кількісному відношенні.

Зниження чисельності, біомаси та видового складу бентосу пов’язане з прямою

дією зважених речовин: на трофність субстрату, умови дихання та пошукові функції

організмів. У воді з підвищеним складом зважених речовин зникають гаммриди,

зменшується видова різноманітність та чисельність хірономід, в той час, як кількість

олігохет збільшується.

Внаслідок дії негативних факторів будівництва частина риб може загинути, а

решта,тимчасово, буде вимушена покинути акваторію в місці проведення робіт.

У першу чергу збільшення зважених речових діє на мальків та личинок. Що мають

більш слабкий розвиток організму у порівнянні з дорослими особинами. У плідників риб в

зоні проведення гідромеханізованих робіт відбуваються морфометричні зміни організму.

В районі проведення робіт водна рослинність слаборозвинена, зимувальні ями та

нерестовища відсутні, рибоводних підприємств немає, рибогосподарська меліорація та

акліматизація риб не проводиться.

Іхтіофауна річки не отримає значного впливу в зв’язку з можливістю швидкого

переміщення з ділянок з несприятливим станом в більш сприятливі для життєдіяльності

ділянки водойми.

Таким чином здійснення робіт негативно впливатиме тільки на стан кормової бази

риб. Але цей вплив буде короткостроковим (на період будівництва берегоукріплення)

Зменшення планктонових організмів відбувається в зоні мутності під час

проведення робіт. І хоча частина кормової бази буде втрачено на деякий час, екосистема з

часом відновиться так як цей впив буде короткостроковим (на період будівництва

берегоукріплення).

Погіршення стану тваринного світу, пов'язаного зі зміною якості середовища

проживання фауни під впливом планованої діяльності не відбудеться.

Під час проведення будівельних робіт вплив на фауну оцінюється як мінімально-

допустимий. В період експлуатації не очікується погіршення умов життєдіяльності та

існування представників фауни та відновлення її біопродуктивності в короткі терміни

33

1.4.6 Флора

Рослинний світ ділянки району будівництва представлений різнотрав'ям, очеретом,

кущами та окремими дикоростучими деревами, що характерні для території

Надвірнянського району.

Географічне положення річки Бистриця Надвірнянська обумовлює різноманітність

рослинних угруповань та формування строкатого рослинного покриву. Ділянка

планованої діяльності являє собою частину русла, на який планується виконати

берегоукріплювальні роботи.

Під тимчасовий вплив на період виконання будівельних робіт потрапляє ділянка річки

шириною 30 м по дну вздовж проектного берегоукріплення, по який буде відбуватися рух

техніки.

Рослинний світ ділянки району будівництва берегоукріплення представлений луговим

різнотрав'ям. В основному на даній ділянці берега росте пирій повзучий, кульбаба,

конюшина, тимофіївка лучна, деревій та подорожник.

Передбачені будівельні роботи будуть виконуватися наземлях водного фонду с. Зелена з

дотриманням норм і вимог чинного законодавства.

Прийнятий тип берегоукріплення не сприяє розвитку водоростей.

Техногенний вплив на флору і фауну ділянки проведення будівельних робіт від

запланованої діяльності передбачено мінімальний.

Перед початком будівництва, в процесі підготовчих робіт виконується обстеження

берегової смуги, з метою виявлення та очищення території від великих сторонніх

(затонулих) предметів. Видалення рослинності, корчування самосійних дикорослих дерев

та кущів проектом не передбачається.

Виснаження або деградація наземних рослинних співтовариств, що склалися в

цьому районі, в результаті планованої діяльності не настане.

Вплив на флору і фауну при проведенні робіт оцінюється як незначний, а наслідок

берегоукріплення – як позитивний.

4.1.7 Заповідні об'єкти.

Об’єкт виконання робіт розміщений в сільській місцевості, на території

земель водного фонду села Пороги, Богородчанського району.

Передбачена проектом діяльність – будівництво берегозакріплювальних споруд

належить до п.25, Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. №1147 зі

34

змінами та може фінансуватися з фондів охорони навколишнього природного середовища

різних рівнів.

Впровадження планованої діяльності не суперечить вимогам:

Впровадження планованої діяльності не суперечить вимогам:

Водного кодексу України;

Земельного кодексу України;

Закону України «Про природно-заповідний фонд»;

Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Об’єкти природно – заповідного фонду на території проектування відсутні.

4.1.8. Можливі аварійні ситуації

В даному звіті питання виникнення аварійних ситуацій розглядаються в прив’язці до

процесу проведення робіт з берегоукріплення.

Виходячи з визначення аварії, при роботах по укріпленню берега на визначеній ділянці

об’єкту, розглядається можливі наступні аварійні ситуації:

- відмова механізмів, негативний прояв «людського фактора», коли відбувається залповий

скид/викид забруднюючої речовини (наприклад, розлив палива або мастила);

- пожежа (внаслідок неправильної експлуатації або обслуговування земснаряду або

іншого об’єкту, що використовується для виконання будівельних робіт), в результаті чого

в атмосферне повітря короткочасно будуть надходити продукти згорання.

Слід відзначити, що на об’єкті що розглядається, є малоймовірним, що аварійна

ситуація може призвести до незворотних наслідків.

Заходи запобігання таким аварійним ситуаціям та аваріям, та порядок реагування

на них, так як і на інших будівельних об’єктах при експлуатації механізмів, що

проводяться по спеціальним діючим аварійним планам.

При розливі нафтопродукту основними діями повинні бути:

- запобігання витоку нафтопродукту;

- виключення (запобігання) скиду нафтопродукту на поверхню водойми;

- якщо нафтопродукт потрапив або може потрапити на поверхню водойми, встановлення

легких бонових загороджень або з наявних поблизу плаваючих засобів (очерет, осока) для

запобігання розповсюдження нафтопродукту на більші території;

- збір розлитого нафтопродукту з застосуванням лопат, совків та т.п., сорбентів;

- оповіщення Державної екологічної інспекції про те, що сталося.

При пожежі основними діями повинні бути:

- оповіщення Державної пожежної охорони про те, що сталося;

35

- по можливості, видалення з пожеженебезпечної зони паливних та вибухонебезпечних

речовин;

- застосування первинних засобів пожежогасіння;

- заходи по запобіганню розповсюдження пожежі.

4.2. Вплив планованої діяльності на соціально-економічні умови.

На території с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області

постійно проживає 3126 чол. Виконання берегоукріплювальних робіт передбачає

використання ділянки лівого берега річки під будівництво берегоукріплення протяжністю

111 м, що знаходиться на відстані біля 45 м від крайніх будинків цього населеного пункту.

Саме берегоукріплення являється гідротехнічною спорудою пасивної дії, що

виконує функції захисту берега від шкідливої дії води і виключає будь-який негативний

вплив на здоров’я людей. Можливість впливу з боку планованої діяльності в період

будівельних робіт на здоров’я місцевого населення також виключена, так як, крім того, що

об’єкт знаходиться на віддалі від житлових та господарських об’єктів с. Пороги і матиме

короткостроковий період виконання (прогнозований термін будівництва 4 місяці).

При виконання будівельних берегоукріплювальних робіт не передбачено використання ні

техніки ні будівельних матеріалів, що можуть мати негативний впив на здоров’я

населення.

4.2.1 Оцінка ризику планової діяльності на здоров’я населення

Згідно з класифікацією об’єктів, наведених у ДБН В.1.2-4-2006, об’єкт, що

проектується, не належить до об’єктів підвищеної небезпеки, оскільки на ньому не

використовується, не виготовляються, не переробляються і не зберігаються небезпечні

речовини в кількості, яка може бути небезпечною. Місце розташування об’єкту, що

проектується, не входить в зону можливого сильного радіоактивного забруднення (від

аварій на АЕС), можливого хімічного та бактеріологічного забруднення від аварій на

інших потенційно небезпечних об’єктах, катастрофічного затоплення, зони поширення

зсувів, підтоплення, селів, сейсмічної небезпеки.

Здоров’я населення визначається взаємодією ряду факторів, в тому числі:

- спадковість, соціально-економічне та психологічне благополуччя, доступність і якість

медичного обслуговування, спосіб життя і наявність шкідливих звичок, умови

життєдіяльності та якість навколишнього природного середовища.

Розрахунок оцінки ризику планової діяльності виконано згідно Методичних

рекомендації "Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного

повітря" затверджених Наказ МОЗ 13.04.2007 № 184.

36

Оцінка ризику планової діяльності на здоров’я населенні від забруднення

атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику виникнення канцерогенних та

не канцерогенних ефектів.

Повна схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а

саме:

- ідентифікацію небезпеки;

- оцінку експозиції;

- характеристику небезпеки ;

- характеристику ризику.

Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні

властивості, поширення в навколишнім середовищі, стійкість, здатність до біокумуляції й

міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (необоротні,

віддалені) і чисельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Оцінка ризику планованої діяльності на здоров’я населення від забруднення

атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і

канцерогенних ефектів.

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків індексу

небезпеки (Н1), оцінка якого здійснюється відповідно до таблиці Ж.1 Методичних

рекомендацій МР2.2.12-142-2007 (п.4.4.1.1.):

Н1 = ΣHQi , деHQ - коефіцієнти небезпеки для окремих речовин. Згідно з Методичними

рекомендаціями МР2.2.12-142-2007 (п.4.4.1.1.) розрахунок коефіцієнта небезпеки

здійснюється за формулою: HQ =ff

і

CR

С, де

Ci - розрахункова середньорічна концентрація і-ої речовини на межі житлової

забудови, мг/м3;

RfCf - референтна (безпечна) концентрація і-ої речовини, мг/м3 (додаток до п.4.3.1

МР 2.2.12-142-2007),

для аміаку – 0,2;

суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом – 0,1;

метан – немає.

Для речовин, для яких не встановлено безпечно референтну концентрацію,

приймається значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК).

Таблиця Ж1. Критерії неканцерогенного ризику Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки (HQ)

Ризик шкідливих ефектів вкрай малий Менший ніж 1

37

Гранична величина прийнятого ризику 1 Ймовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ

Більший ніж 1

Згідно матеріалів методики, зазначений ризик лише характеризує ймовірність

розвитку негативних наслідків у чутливих груп населення і перевищення референтної

дози не обов’язково зумовить розвиток шкідливого ефекту.

Відповідно таблиці Ж1 щодо оцінки не канцерогенного ризику: ризик шкідливих

ефектів вкрай малий.

Відповідно додатку до п.4.3.2 Методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007

речовини, яким властива канцерогенна дія, у викидах, які мають місце на території

планового впровадження робіт, відсутні.

Враховуючи вищенаведене, розрахунок ризику розвитку канцерогенних ефектів не

проводився. Таким чином по показникам впливу на здоров’я населення планова

діяльність є прийнятною.

4.2.2 Оцінка соціального ризику впливу планової діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи людей, на

яку може вплинути впровадження об'єкта господарської діяльності, з урахуванням

особливостей природно-техногенної системи.

Соціальний ризик дорівнює:

�� = ��� ∙ �� ∙�

�∙ ��

де �� соціальний ризик, чол./рік;

���- канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин, які

забруднюють атмосферу, який визначається згідно додатку Ж зміни №1 до ДБН А.2.2-1-

2003 або приймається ��� = 1 ∙ 10��, безрозмірний;

�� − вразливість території від проявлення забруднення атмосферного повітря, який

визначається відношенням площі відводу під об’єкт господарської діяльності до площі

об’єкту з санітарно-захисною зоною, долі одиниці;

�- чисельність населення, яка визначається: а.) згідно даних мікрорайону розміщення

об’єкту, якщо є такі дані в населеному пункті; б.) згідно даних всього населеного пункту,

якщо немає мікрорайонів, або об’єкт має місто утворююче значення; в.) згідно даних

населених пунктів, які знаходяться у зоні впливу об’єкту проектування, якщо він

розташований за їх межами, чол.;

� середня тривалість життя (визначається для даного регіону або приймається за 60

років), роки;

38

��- коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту за формулою :

�� =∆��

�

де ∆�� кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком мінус)

Вихідні дані для розрахунку:

- канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин, ��� -

1 ∙ 10��;

- вразливість території від проявлення забруднення атмосферного повітря, ��

=5,1/6,2=0,8;

- чисельність населення с. Пороги – 3126 чол.

- коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту, ��=10/947=0,006

- середня тривалість життя, � = 70 років.

Отже, соціальний ризик становить:

�� = 1 ∙ 10�� ∙ 0,01 ∙����

��∙ 0,8 = 3,57 ∙ 10��чол/рік.

Згідно з даними зміни №1 до ДБН А.2.2-1-2003, затвердженої наказом

Мінрегіонбуду України від 20.11.2009 №524, соціальний ризик є прийнятним (<10-6)для

населення прилеглих територій.

Отже, експлуатація устаткування не призведе до негативної дії на стан здоров'я,

захворюваність, умови життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне

середовище.

4.2.3. Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість виникнення

надзвичайних ситуацій

Метою даного розділу є опис та оцінка ризиків та потенційних впливів в результаті

нештатних ситуацій/аварій, а також небезпечних природних явищ стосовно безпеки та

здоров’я населення.

Відповідно до ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (відомості ВРУ 2001

р.,№15, ст.73, 18.012001 №2245-111) об’єкт , що розглядається, не входить до об’єктів

підвищеної небезпеки.

У розділі надаються рекомендації стосовно профілактичних заходів та заходів по

зменшенню впливу, у відповідності з визначеними ризиками та потенційними впливами.

Надзвичайні ситуації (НС) виникають в наслідок несподіваних природних стихійних лих

або техногенних аварій. Для надзвичайних ситуацій характерні значні збитки для

населення і народного господарства.

39

Можливим джерелом надзвичайної ситуації на об’єкті будівництва може бути

порушення умов експлуатації у разі виникнення небезпечних природних явищ

(землетрус). Перед початком виконання земляни робіт передбачено здійснити

піротехнічним підрозділом обстеження земельної ділянки на предмет наявності

вибухонебезпечних предметів.

4.2.4. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на об’єкти культурної спадщини .

Важливих культурних споруд у безпосередній близькості від запланованої ділянки

проектування не виявлено. Відповідно до статті 36 Закону України «Про охорону

культурної спадщини», у випадку виявлення в процесі проведення земляних робіт об'єктів

археологічного або історичного характеру, роботи необхідно припинити до здійснення

заходів,що забезпечать збереження пам'яток. Згідно зі статтею7 Закону України «Про

охорону археологічної спадщини», органи охорони культурної спадщини погоджують на

стадії проектування відведення земельних ділянок під містобудівні,шляхові, меліоративні

та землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження. Згідно зі статтею 12

вищезгаданого закону, наукова археологічна експертиза земельних ділянок проводиться

Інститутом археології Національної академії наук України. Згідно зі статтею 37

вищезгаданого закону, вся археологічна діяльність проводиться за рахунок замовника.

Якщо під час робіт із улаштування фундаментів виявляються археологічні знахідки,

процес будівництва призупиняється,і керівництво повинне звернутися до представників

компетентного органу та проінформувати їх згідно чинного законодавства .

5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

Межі зони впливу планованої діяльності на довкілля визначаються межами

території об'єкту будівництва берегоукріплювальних споруд – с. Пороги,

Богородчанського району, Івано-Франківської області. Виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадженням планованої діяльності не буде мати негативного

впливу на територію та населення.

Види (рівні) впливу планованої діяльності підготовчих та будівельних робіт,

прямий, короткостроковий, тимчасовий, негативний вплив очікується на наступні фактори

довкілля:

- повітряне середовище – незначні викиди забруднюючих речовин та шумове

навантаження;

40

- водне середовище – збільшення каламутності води та концентрацій завислих речовин в

товщі води;

- ґрунти – можливе забруднення ґрунтів при недотриманні природоохоронних заходів;

- навколишнє соціальне середовище – шумове навантаження;

Побічний, короткостроковий, тимчасовий, негативний вплив очікується на:

- флору та фауну, біорізноманіття – погіршення умов життєдіяльності та зменшення

видового складу, чисельності представників гідробіонтів та організмів планктону і

бентосу.

Впливи на інші фактори довкілля в процесі підготовчих та будівельних робіт

будуть мати опосередкований характер.

Під час експлуатації планованої діяльності проявляються наступні види (рівні)

впливу: прямий, довгостроковий, постійний, позитивний вплив очікується на наступні

фактори довкілля:

- ґрунти – стабілізація берегової лінії р. Бистриця Солотвинська та як результат

відсутність втрат ґрунтів;

- геологічне середовище – запобігання процесів розмиву та руйнування, збереження

берегової смуги ріки;

- навколишнє соціальне середовище – створення безпечних умов для проживання

населення, забезпечення безаварійного функціонування об'єктів господарювання,

попередження можливості руйнування дороги, яка проходить паралельно до ділянки

проектування .

Будь-які впливи на інші фактори довкілля в процесі експлуатації планованої

діяльності відсутні. Посилення або збільшення кумулятивного впливу від інших наявних

берегоукпріплювальних споруд та даної планованої діяльності на довкілля не очікується.

6. Опис методів прогнозування та використовувані дані про стан довкілля.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і формальні. До логічних

методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо об'єкт не

підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оцінок, суть якого

полягає у визначені майбутнього на основі думок кваліфікованих спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з певними

поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделювання.

41

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають можливість

зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку певної

території чи процесу в майбутнє.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного

середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач

раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного

середовища.

З метою оцінки впливу на довкілля методи, які описані в методиках, що зазначені

нижче.

Розрахунок ризиків планової діяльності – згідно:

- додатків И та Ж ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на

наколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і

споруд.

- методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря», затверджені наказом МОЗ України №

184 від 13.04.2007 р.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин – згідно методик:

- Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от

неорганизованных источников загрязнения атмосферы. – Донецк: УНЦТЭ, 1994.

- Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів

у повітря від транспортних засобів, затверджена наказом держкомстату № 452 від

13.11.2008 року.

- Збірник методик розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними

виробництвами. Гідрометеовидав, 1986.

Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих

речовин:

- ОНД-86 Держкомгідромет Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі

шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства.

Можливий прогноз, на основі вище викладеного :

- будівництво берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця Солотвинська привезде до

оздоровлення її гідрологічного та гідробіологічного стану наділянці поведення робіт .

- берегозакріплення не буде негативно впливати на будь-які компоненти навколишнього

середовища;

42

- очікується позитивний вплив на соціальне середовище, так як поліпшаться умови життя

населення с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля,

у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації тимчасового

негативного впливу на нього, у складі запланованої діяльності передбачається комплекс

ресурсозберігаючих, охоронних, захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів.

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації тимчасового

негативного впливу на нього, у складі запланованої діяльності передбачається комплекс

ресурсозберігаючих, охоронних, захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів.

Пріоритетно-основними з них є наступні:

У період експлуатації об’єкту заходи щодо забезпечення нормативного стану

навколишнього середовища здійснювати не передбачається. Берегоукріплювальні споруди

не здійснюватимуть негативного впливу на природне середовище позаяк матеріали що

використовуються для будівництва (камінь бутовий кар’єрний, камінь річковий, габіонні

ящики із оцинкованого дроту) не призведуть до наднормативного забруднення води ріки.

Як свідчать аналітичні дослідження проб води з водних об’єктів, відібраних нижче

берегоукріплювальних споруд на інших об’єктах, вміст заліза та цинку у воді

відповідають величинам встановлених для води водних об’єктів рибогосподарського чи

культурно-побутового водокористування, згідно вимог Додатку 11, ДСП 173-96.

Берегоукріплювальні споруди створить забезпечать:

- припинення водної ерозії грунтів на ділянці що прилягає до берегів ріки;

- стабілізацію берегової зони (пов’язаної із зміною русла - режиму руслового процесу);

- зв'язок підземних вод з водотоком;

- укривання малька риб, що населять водний об’єкт, від хижаків;

- припинення розмиву берегів, попередять втрати земель сільськогосподарського

призначення (чи земель лісового фонду), втрати земель віднесених до об’єктів інженерно-

транспортної інфраструктури (дороги місцевого значення, мости, землі охоронних зон

трубопровідного транспорту, ліній електропередач і т.п.), попередять руйнування

житлових та нежитлових будинків.

У період будівництва об’єкту передбачається здійснити наступні заходи щодо

забезпечення нормативного стану навколишнього середовища.

43

Ресурсозберігаючі заходи:

- використання природних матеріалів (камінь бутовий кар’єрний, камінь річковий)

виключно в об’ємах визначених РП;

- використання осадового матеріалу (в т.ч. валунів), донних наносів для укріплення

берегів від руйнування (бічна ерозія) водою ріки, засипання пазух між берегом ріки та

берегоукріплювальними спорудами;

- використання водних, енергетичних, паливних ресурсів передбачено відповідно до

встановлених державних норм .

Захисні заходи:

- використання засобів що попереджають забруднення транспортом та будівельними

механізмами проїзної частини під’їзних шляхів і прилеглої території мінеральним

ґрунтом та будівельними відходами;

- недопущення тривалої роботи двигунів транспортних засобів та механізмів на

холостому ходу, з метою зменшення негативного впливу на атмосферне повітря;

- складування будівельних матеріалів виключно на визначених майданчиках з

дотриманням вимог ПВР та охорони навколишнього середовища;

- заправку механізмів проводити за межами об’єкту будівництва, на спеціалізованих

заправних пунктах;

- відпрацьовані ПММ утилізувати разом з відходами Підрядника;

- контейнери для побутових відходів встановлювати на підготовленій ділянці з твердим

покриттям з наступним вивезенням їх на полігон ТПВ;

- захист атмосферного повітря від фізичного забруднення передбачити у ПВР, за

графіком роботи будівельних машин і механізмів, що виключає одночасну роботу всіх

механізмів, роботу у нічну зміну механізмів, що створюють наднормативне акустичне

забруднення;

- попередження громадян про час та терміни виконання робіт механізмами із значними

шумовими характеристиками;

- організувати відвід та відстоювання поверхневих стоку зумовленого атмосферними

опадами з майданчика, де встановлюються пересувні будівельні вагончики, з метою

дотримання встановлених величин вмісту завислих речовин, перед скиданням до водних

об’єктів;

- вивіз стічних вод (каналізаційних) для очищення на очисні споруди комунального

підприємства району розташування об’єкту будівництва;

- призупинення водного потоку в основному руслі ріки (за умови направлення води у

прокоп) передбачено здійснити поступово та протягом періоду (шляхом перекриття

44

русла великогабаритним каменем чи дерев’яними щитами), що забезпечить природний

схід риби нижче за течією. У глибших місцях, руслових ямах передбачено здійснювати

змушений вилов та перенесення риби до водотоку;

- під час виявлення міграції земноводних, в районі виконання робіт, передбачено

влаштувати на їх шляху сітчасту перепону, організувати разом з органом місцевого

самоврядування їх збір та перенесення земноводних до водотоку (чи від водотоку);

- розроблення траншей, котлованів і виїмок передбачено здійснювати не ближче ніж 2 м

від стовбура дорослого дерева, причому укіс виробки у зоні кореневої системи слід

закріпити від обвалення. Коріння обрізати на відстані 0,20,3 м від краю укосу і

утворений простір заповнити родючим ґрунтом з ущільненням;

- забивати у стовбури дерев цвяхи, штирі та ін.; прив'язувати до стовбурів або гілок дріт;

закопувати або забивати стовпи, кілки, палі у зоні активного розвитку дерев; складати під

кроною дерева матеріали, конструкції, ставити будівельні машини і вантажні автомобілі –

забороняється;

- за необхідності засипати поверхню землі біля дерев для захисту кореневої системи, або

підвищення позначки земляного полотна, необхідно враховувати вимоги, наведені в

таблиці.

Вид дерева Допустима товщина засипки, м

Сосна, ялина, смерека, бук лісовий, липа,

клен, дуб, платан

Модрина

Вільха, ясен, тополя, верба

0

до 0,5

до 1,0

Для засипки використовувати крупнозернистий пісок, гравелисті або щебенисті ґрунти

без шкідливих домішок. Не допускається укладання у межах кореневої системи не

дренуючих ґрунтів, або шарів не дренуючих матеріалів будь-якої товщини;

- складування і зберігання забруднюючих матеріалів у межах водоохоронної зони, що

включає прибережно захисну смугу, не передбачено;

- роботи передбачено виконувати способами і засобами, що не спричинюють погіршення

протипожежного і санітарного стану об’єктів природного середовища і умов їхнього

відтворення.

Компенсаційні заходи:

- за умови незворотного збитку, пов’язаного із загибеллю іхтіофауни під час виконання

будівельних робіт, виконавцю будівельних робіт разом із компетентними органами в

галузі охорони водних живих організмів необхідно визначати грошове відшкодування

45

нанесених збитків та справити їх до фонду ОНПС району розташування об’єкту, з метою

здійснення зарибнення.

Відновлювальні заходи:

- здійснити рекультивацію земель порушених на місці розташування будівельного

майданчика та озеленення території;

Перед виготовленням робочого проекту ділянка проектування обстежується на

наявність зелених насаджень (дерев), які підлягатимуть вирубці.

Згідно з даними обстеження для впровадження планованої діяльності не буде

проводитись вирубка дерев на ділянці проектування. Перед початком робіт потрібно

розчистити трасу прокопа від заростей чагарнику по лівому березі ріки. Площа

розчистки становить 0,4 га. (додаток 3)

Охоронні заходи:

- забезпечити ведення системного моніторингу за берегоукріплюваними спорудами,

належний догляд, експлуатацію з метою виконання ними передбачених функцій

протягом визначеного періоду;

- виконання робіт з влаштування прокопу в руслі ріки передбачено до природного рівня

дна річки, що не призведе до пониження рівня ґрунтових вод у районі розташування

споруд.

При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати транспортні

засоби, в яких процентний вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

перевищує нормативне.

Транспорт і будівельна техніка мають бути обладнані іскрогасниками для

попередження вибухо-, пожежонебезпечної ситуації.

Крім того, пропонуються наступні пом’якшувальні заходи:

- забезпечення чіткого дотримання передбаченої проектом технології ведення робіт по

будівництва;

- здійснення заходів з пилоподавлення;

- обмеження або призупинення будівельних робіт при несприятливих погодних умовах.

Для зменшення негативного впливу на водне середовище в процесі планованої

діяльності передбачено дотримуватися вимог Закону України «Про охорону

навколишнього природного середовища» і інших природоохоронних документів та

рибогосподарських вимог, а саме:

- обов'язково погоджувати ділянки і терміни виконання проведення робіт з

рибоохоронними органами;

46

- під час роботи грунторозроблювальних механізмів у воду не повинні потрапляти

Відпрацьовані і забруднені паливно-мастильні матеріали збираються в спеціальний

посуд і відправляються на регенерацію або утилізацію спеціалізованим підприємствам.

Комплекс рішень щодо впровадження заходів забезпечення нормативного стану

довкілля та його безпеки відповідає вимогам екологічного та санітарного законодавства і

забезпечує недопущення погіршення стану навколишнього середовища.

При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати транспортні

засоби, в яких процентний вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

перевищує нормативне.

Транспорт і будівельна техніка мають бути обладнані іскрогасниками для

попередження вибухо-, пожежонебезпечної ситуації.

Крім того, пропонуються наступні пом’якшувальні заходи:

- забезпечення чіткого дотримання передбаченої проектом технології ведення робіт по

будівництва;

- здійснення заходів з пилоподавлення;

- обмеження або призупинення будівельних робіт при несприятливих погодних умовах.

Відпрацьовані і забруднені паливно-мастильні матеріали збираються в спеціальний

посуд і відправляються на регенерацію або утилізацію спеціалізованим підприємствам.

Комплекс рішень щодо впровадження заходів забезпечення нормативного стану

довкілля та його безпеки відповідає вимогам екологічного та санітарного законодавства і

забезпечує недопущення погіршення стану навколишнього середовища.

7.1 Розрахунок збитків завданих рибному господарству.

Для розрахунку збитку рибним запасам необхідно володіти даними про характер

і інтенсивність впливу планованих заходів на умови проживання і розмноження риб,

прогнозованого гідрологічного стану, а також інформацією про рибопродуктивності

водойм і умовах її формування . На основі технічних характеристик об'єкта, що

проектується, даних про обсяг і характер намічених робіт виявляється специфіка

очікуваних негативних впливів на водойму. Ці дії поділяються: за часом (тимчасові і

постійні), за місцем (локальні і загальні), за інтенсивністю (часткові і повні) і за

характером (прямі і непрямі).

Основні параметри для визначення розмірів втрат :

- Площа акваторії на яку впливає будівництво (0,44 га);

- Об’єм води, на який впливає будівництво (0,78 м3);

47

- Площа ушкоджених нерестовищ ( га, = 0);

- Питома біомаса зоопланктону =1,03 г/ м3 ;

- Питома маса зообентосу = 43,0 г/ м3 ;

- Тривалість будівництва - 4 місяця

Втрати від ушкодження нерестовищ :

- Розрахунок збитків не ведеться, оскільки в районі проведення робіт місця нересту

риби відсутні (згідно інформації Управління охорони, використання і відтворення

водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області).

- Витрати від загибелі зоопланктону

Витрати визначаються відповідно до формули :

Nзп. = (В * Wбуд * Р/В х К1 * 10 -6 х *t * К3)/( К2 *100)

де

Nзп. – втрати ,т;

- В - 1,03 г/ м3 - питома біомаса зоопланктону ;

- Wбуд - об’єм води, на який впливає виконання робіт;

- Р/В – 20 – коефіцієнт переведення кормових об’єктів у продукцію кормових

організмів ;

- К1 – 80 показник гранично можливого використання кормової бази риб;

- К2 – 8 кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у рибну

продукцію;

- К3 – 0,3 коефіцієнт концентрації кормових організмів ;

- t – період негативного впливу (0,33 року)

Nзп. = (1,03*7853*20*80*10-6 *0,33*0,3)/(8*100) = 0,0016 тон/період робіт

Втрати від загибелі зообентосу

Витрати визначаються відповідно до формули :

Nзб. = (В * Sбуд * Р/В х К1 * 10 -6 х *t * К3)/( К2 *100)

- В – 43,0 г/ м3 - питома біомаса зообентосу ;

- Sбуд – площа ділянки, на яку впливає виконання робіт ;

- Р/В – 5,0 – коефіцієнт переведення кормових об’єктів у продукцію кормових

організмів;

- К1 – 70 показник гранично можливого використання кормової бази риб;

- К2 – 6 кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у рибну

продукцію;

48

- t – період негативного впливу (0,33 року)

Nзб. = (43*4480*5*70*10 -6 *0,33*0,3)/(6*100) = 0,011 тон/період робіт

Зимувальні ями на ділянці прогнозованого будівництва – відсутні (згідно з даними

Переліку зимувальних ям на рибогосподарських водоймах Івано-Франківської області в

осінньо-зимовий період 2017-208 рр.)

Виконання гідромеханізованих робіт і будівництво гідроспоруд буде проводитись

на ділянці загальною площею близько 0,4 га.

Оскільки рибопродуктивність визначається умовами існування риб на

кожному з етапів річного циклу, то розрахунок збитку проводиться окремо по кожному з

етапів (нерест і зимівля не розраховується зважаючи на те що роботи в період нересту не

проводяться, а також із-за відсутності даних про кількість молоді та плідників на нересті

та залягання риб на зимівлю).

Збитки є тимчасовими: відновлення бентосу враховуючи час для створення

сприятливих умов існування донним організмам буде відбуватися протягом 1 року,

планктон під дією течії внаслідок надходження організмів з вище розташованих ділянок

та швидкої циклічності розвитку безхребетних, в повній мірі відновиться через 1 рік.

Розрахунок збитків у вартісному виразі у цінах 2018р.

Сума компенсаційних коштів для тимчасових збитків визначається за формулою:

К = М х Кпит х Кек. еф. х Т

де:

К – сума компенсаційних коштів;

М – об’єм збитків;

Кпит – питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у промповерненні;

Кек. еф. – коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень в рибну галузь;

Т – час негативного впливу.

Питомі капіталовкладення та коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень

прийняті по об’єкту – аналогу, коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень –

0,14 , питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у промповерненні складають – 293,42

тис. грн. у цінах 2018 року без ПДВ.

Розрахунок збитків у натуральному виразі :

По планктону в період будівництва: 0,0016 х 293 420 х 0,14 х 1 = 65,72 грн.

По бентосу в період будівництва: 0,011 х 293 420 х 0,14 х 1 = 451,87 грн.

49

Розмір збитків у натуральному виразі

Види збитків Розмір збитків,

грн

Час негативної дії,

рік

Зоопланктону 65,72 1

Бентосу 451,87 1

Всього сума компенсаційних коштів, в цінах 2018р. (без ПДВ)

517,58

Таким чином, сума компенсаційних коштів згідно представленого

розрахунку становить 517,58 грн. без врахування ПДВ, які у встановленому порядку

повинні бути використані на здійснення заходів по штучному відтворенню тих видів риб,

які зазнали втрат при проведенні будівництва берегозакріплювальних споруд.

8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів

запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації.

Суттєвий вплив на довкілля можливий лише в результаті виникнення аварійних

ситуацій.

Комплекс технологічних, технічних, організаційних рішень, забезпечує надійну

безаварійну роботу технологічних об’єктів на родовищі. Проектні рішення

забезпечують високий ступінь надійності функціонування споруд.

Оцінювання можливості виникнення аварійної ситуації на площадкових об’єктах

внаслідок дії сейсмічного чинника можливе порівнянням бальності виникнення

землетрусу в цій місцевості і ступеня руйнування обладнання при даній інтенсивності

за шкалою MSK-64, яка аналогічна шкалі Ріхтера, але супроводжується описом

можливих наслідків для кожного балу. Для Івано-Франківської області відзначається

бал сейсмічної інтенсивності – 6 за шкалою Ріхтера. Дана обставина свідчить про

низьку ймовірність аварійної ситуації внаслідок землетрусів.

Потенційно аварійна ситуація можлива також у разі дії ураганів (смерчів). Вона

залежить від сили, яка вимірюється в балах, або швидкості переміщення повітряних

мас понад 192-210 км/год. Враховуючи статистику виникнення ураганів у Івано-

Франківській області, цей чинник також можна вважати малоймовірним.

Вплив експлуатаційних чинників на виникнення аварійних ситуацій має

випадковий характер, локальний по розміщенню об’єктів, короткочасний і

попереджається, насамперед, суворим регламентом технологічного процесу в рамках

50

проектного режиму; організацією надійного контролю за технічним станом

устаткування.

До факторів, які можуть призвести до аварійних ситуацій, під час провадження

планованої діяльності належать:

- екстремальні погодні умови, коли можливі підняття рівні води у ріці, розмиви берегу та

руйнування берегозахисних споруд;

- виникнення локальної пожежі в разі порушення протипожежних заходів (паління,

розпалювання вогнищ та використання відкритого вогню, тощо);

- порушення режимів експлуатації будівельних машин та обладнання;

- порушення цілісності технологічного обладнання ;

- стихійні лиха;

- помилкові дії персоналу;

- сукупність перерахованих вище факторів .

У зв'язку з вищевикладеним, у проекті «Нове будівництво берегозакріплювальних

споруд на р. Бистриця Солотвинська у с. Пороги (навпроти домогосподарства Лиховидюк

Д.Д.) Богородчанського району Івано-Франківської області» передбачено систему заходів

безпеки, спрямована на запобігання виникнення аварійних ситуацій, попередження їх

розвитку, обмеження масштабів і наслідків аварій, мінімізацію шкідливого техногенного

впливу на довкілля при аваріях, що включає технічні та організаційні заходи, в тому

числі:

- будівельно-конструктивні, передбачені нормами і правилами при організації

будівництва;

- забезпечення вимог пожежної безпеки на даному об'єкті;

- підвищену вимогу до надійності будівельних машин та обладнання;

- постійне спостереження і періодичний контроль за станом обладнання в процесі

виконання робіт;

- періодичний контроль за технічним станом механізмів та обладнання;

Аналіз прийнятих технічних рішень дозволяє зробити висновок про те, що

виникнення та розвиток аварійних ситуації, перехід стану зі стадії аварійної ситуації в

стадію аварії, яка тягне за собою негайну загрозу життю людей та довкіллю, практично

зведено до мінімуму за рахунок передбачених вищеперерахованих заходів.

Комплексна оцінка проектних рішень показала, що при дотриманні сучасних вимог

до технології, обладнання, охорони довкілля, а також вимог технологічного регламенту,

правил експлуатації будівельних машин та обладнання – є безпечною.

51

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля.

Даний звіт складено на основі робочого проекту «Нове будівництво

берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця Солотвинська у с. Пороги (навпроти

домогосподарства Лиховидюк Д.Д.) Богородчанського району Івано-Франківської області»,

розробленого в 2018 році ТОВ «УКРТЕХІНЖИНІРИНГ».

Маючи достатню наукову, інформаційну, технічну та матеріальну базу, а також

враховуючи досвід та кваліфікаційний рівень учасників проектування, суттєвих

труднощів при підготовки даного тому з оцінки впливу на довкілля не виникало.

Проектні рішення прийнятті з урахуванням сучасних наукових, методичних та

технологічних досягнень. Науково-методологічне та методичне підґрунтя дозволило чітко

визначити завдання та мету природоохоронних заходів, а також передбачити ділянки

впливу планованої діяльності та заходи для зменшення негативного впливу на довкілля.

Прийняті рішення та заходи, що спрямовані на захист правого берега р. Бистриця

Солотвинська с. Пороги є необхідними, а проектні рішення – актуальні та оптимальні з

екологічних позицій.

10. Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту

з оцінки впливу на довкілля

Участь громадськості на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту (тому) з оцінки впливу на довкілля,

забезпечувалась протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення Повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (далі Повідомлення,

наведено в Додатку 8 ) на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру.

Дата офіційного оприлюднення Повідомлення Управлінням екології та природних

ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації в Єдиному реєстрі (далі

Реєстр) – 31.08.2018 р.; реєстраційний номер справи № 20188281574.

Крім того, Повідомлення було опубліковано в друкованих засобах масової

інформації(територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні

одиниці, які можутьзазнати впливу планованої діяльності):

- в газеті «Афіша Прикарпаття» №№33 від 30.08.2018р. (Додаток № 8);

- в газеті «Анонс контракт» №33 від 30.08.2018р. (Додаток №9 );

а також було розміщено у місцях доступних для громадськості:

52

- на дошці оголошень с. Пороги , Богородчанського району, Івано-Франківської області за

адресою : 77743,Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, с.Пороги, вул.Січових

Стрільців, буд.88 (Додаток №10)

Після оприлюднення в Реєстрі, в засобах масової інформації та в місцях доступних для

громадськості Повідомлення стосовно проведення даної планованої діяльності зауваження

і пропозиції від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля на

адресу Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної

адміністрації не надходили (Додаток №11).

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на

довкілля під час провадження планованої діяльності, а також планів післяпроектного моніторингу

Відповідно до проекту, з початку будівництва об'єкта берегоукріплення і до стадії

стабілізації процесів взаємодії гідротехнічних споруд із природним комплексом

передбачено моніторинг прибережної території, що забезпечує оцінку екологічних

процесів, дієвості прийнятих проектом заходів, перевірку, уточнення, коригування оцінок

і прогнозів.

Моніторинг об’єкту повинен виконуватися із залученням спеціалізованих

організацій.

Моніторинг прибережної території являє собою комплекс заходів, спрямованих на

збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан берега, розвиток

руслових процесів, якість води в річці, а також стан берегоукріплювальної споруди та

прогнозування їх змін.

В програму моніторингу необхідно включати, інструментальні спостереження

(зйомки), що допоможуть спостерігати і документувати вплив берегоукріплювальної

споруди на зміну берегової лінії. Крім того, необхідно оцінювати якісний стан води р.

Бистриця Солотвинська в межах берегоукріплювальної споруди.

В звіті з моніторингу повинні бути визначені: періоди проведення спостережень за

станом довкілля і природних ресурсів; методи та засоби вимірювання; порядок обробки,

представлення та аналіз екологічної інформації.

Планована діяльність в процесі експлуатації берегоукріплення передбачає лише

спостереження за технічним станом берегоукріплення і не несе в собі аварійних та

негативних наслідків на довкілля.

53

12 Резюме нетехнічного характеру .

Даним проектом передбачається будівництво берегоукріплювальних споруд для

запобігання подальшого розмиву та руйнування лівого берега р. Бистриця Солотвинська с.

Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області і тим самим попередження

негативних економічних та екологічних наслідків, які можуть виникнути при подальшому

розвитку руслових процесів.

Цілю реалізації планованої діяльності є захист населеного пункту , сільськогосподарських

земель, від шкідливої дії вод та попередження загрози руйнування ділянки автомобільної

дороги, з подальшим їх руйнуванням та загрози вимивання та руйнування міжміських

кабелів зв’язку.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку

впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017 р. планована діяльність належить до другої

категорії видів діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та

підлягають оцінці впливу на довкілля.

Транскордонний вплив відсутній.

При обґрунтуванні вибору типу берегоукріплювальних споруд, виходячи з умови

будівництва, були розглянуті наступні основні типи захисту берега:

1 тип (планована діяльність) – берегоукріплення р. Бистриця Солотвинська

планується виконувати наступним чином :

- - влаштування прокопу на довжині 224 м;

- закріпити лівий берег ріки на довжині 111 м габіонною підпірною стінкою.

2 тип (технічна альтернатива) – кріплення берегу плитковими покриттям.

При розгляді варіантів захисту берега перевага віддана берегоукріпленню берега.

Проектована берегоукріплювальна споруда відносяться до природоохоронних заходів та

є пасивним засобом захисту берега.

Технічні рішення щодо здійснення захисту та збереження території берегової смуги

берегоукріпленням прийняті з урахуванням еколого-економічних, санітарно-

епідеміологічних та соціальних аспектів.

Місце розміщення планованої діяльності знаходиться території земель водного

фонду села Зелена Надвірнянського району.

Заходи з будівництва берегоукріплювальних споруд будуть здійснюватися

будівельними організаціями згідно з даним проектом та у відповідності до вимог

законодавчо-правових актів і нормативних документів України.

Джерелами впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на фактори

довкілля є:

54

- в період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів (земляні роботи,

рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та механізмів, шум та ін.);

- в період експлуатації – берегоукріплювальні споруди.

В даному звіті розглядалися наступні фактори довкілля:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- водне середовище;

- геологічне середовище;

- ґрунти;

- флора та фауна;

- заповідні об'єкти;

- біорізноманіття ;

- навколишнє соціальне середовище;

- навколишнє техногенне середовище.

Ступінь впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на фактори

довкілля визначався для періодів будівництва та експлуатації.

При проведенні підготовчих та будівельних робіт, за обраним варіантом

берегоукріплення, впливи на більшість факторів довкілля (повітряне середовище, водне

середовище, ґрунти, флора, фауна, біорізноманіття, соціальне середовище), з урахуванням

спрямованих на збереження навколишнього середовища проектних рішень, оцінюються

як мінімально-допустимі. Впливи на інші фактори довкілля в процесі підготовчих та

будівельних робіт будуть мати опосередкований характер.

Після проведення будівництва берегоукріплювальних споруд (період експлуатації)

впливи на геологічне середовище, ґрунти, біорізноманіття та навколишнє соціальне

середовище оцінюються як позитивні; на інші компоненти навколишнього середовища

будь-які негативні впливи не передбачаються. Залишкові впливи відсутні.

При здійснені планованої діяльності за альтернативними варіантами впливи на фактори

довкілля, а саме: водне середовище, флора та фауна, заповідні об'єкти, біорізноманіття,

навколишнє техногенне середовище – суттєво не відрізняються .

Суттєвих змін зазнають впливи на повітряне середовище (викиди забруднюючих

речовин значно збільшуються в порівнянні з обраним варіантом), а впливи на геологічне

середовище, ґрунти та на навколишнє соціальне середовище – оцінюються як негативні.

Даний проект включає комплексні (ресурсозберігаючі, охоронні, захисні,

відновлювальні та компенсаційні) заходи щодо забезпечення нормативного стану довкілля

та його безпеки.

55

Комплекс рішень щодо впровадження даних природоохоронних заходів відповідає

вимогам екологічного та санітарного законодавства і забезпечує недопущення погіршення

стану навколишнього середовища.

Відмова від робіт, по будівництву берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця

Солотвинська, с. Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської області (біля

господарства Лиховидюк Д.Д.) – неможлива.

Відмова від провадження планованої діяльності тягне за собою погіршення стану

навколишнього середовища – продовження розмиву та руйнування берегу з подальшим

затопленням територій с. Пороги, Богородчанського району.

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про

стан довкілля і природних ресурсів, прогнозування їх змін під впливом провадження

планованої діяльності даним проектом передбачається система моніторингу берегової

території та якісного стану води в р. Бистриця Солотвинська.

Проведення моніторингу дозволить своєчасно відреагувати на зміну

навколишнього середовища, для запобігання розвитку небезпечних геологічних та

екологічних процесів.

Участь громадськості на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту (тому) з оцінки впливу на довкілля,

забезпечувалась протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення Повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (далі Повідомлення) на

офіційному веб-сайті Єдиного реєстру.

Дане Повідомлення було опубліковано в місцевих засобах масової інформації, а

також було розміщено у місцях доступних для громадськості. На підставі прийнятих

технічних і конструктивних рішень, статистики аварійних ситуацій, можна передбачити,

що при будівництві і подальшій плановій діяльності об'єкта, екологічний ризик

мінімальний. Але при дотриманні замовником проектних рішень при експлуатації об'єкту

і передбачених природоохоронних рішень, екологічний ризик і негативна дія на довкілля

знижені до нуля.

Рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно чинного законодавства України рішенням про провадження даної

планованої діяльності буде дозвіл на виконання будівельних робіт, що видається

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області

56

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

1. Водний кодекс України.

2. Земельний кодекс України.

3. Закон України «Про природно-заповідний фонд».

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

5. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

6. Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних

біоресурсів».

7. Закон України «Про тваринний світ».

8. Закон України «Про відходи».

9. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 989 «Про затвердження

Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля».

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 «Про затвердження

Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та

фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки

впливу на довкілля».

12. ДБН А.2.2-1-2003* «Склад i зміст матерiалiв оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні i будiвництвi підприємств, будинків i споруд».

13. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад і зміст проектної документація на будівництво».

14. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення».

15. ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної

безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

16. ДБН В.1.1-24-2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів».

17. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»

18. «Державні санiтарнi правила планування та забудови населених пунктів».Київ, 1996 р.

19. ОНД-86 «Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ,

содержащихся в выбросах предприятий».

20. Збірка «Гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно безпечні рівні

впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць». ВАТ

«УкрНТЕК». Донецьк.

21. «Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря

від транспортних засобів». Державний комітет статистики України. Київ, 2008 р.

22. «Збірка методик розрахунків змісту забруднюючих речовин у викидах від

неорганізованих джерел забруднення атмосфери». ВАТ «УкрНТЕК». Донецьк.

57

23. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря», затверджені наказом МОЗ України №

184 від 13.04.2007 р.

Виконавець 1………………………………………

ТОВ «УКРТЕХІНЖИНІРИНГ» ____________Кавінський В.В.

підпис

Виконавець 2……………………………………….

58

ДОДАТКИ

59

ДОДАТОК 1

60

ДОДАТОК 2

Гідрологічні розрахунки р.Бистриця-Солотвинська, с. Пороги

Максимальні витрати води для розрахункового створу приведені в таблиці 1 Таблиця 1

Розрахунок був виконаний у відповідності до діючих норм, правил і методик

Гідрометеорологічної служби, згідно СНіП 02.01.14-83. Визначення розрахункових максимальних витрат води виконувались згідно

регіональної генетичної формули “Львовгипроводхоз”:

�� =0,28 �������

���������

Площа поперечного переізу ω=2,60 м2, ширина B=8,50 м, середня глубина hср=0,31

м визначались по поперечному профілі ПП-2 (ПК-0+50) в меженний період року. По формулі Шезі середня швидкість річки, враховуючи, що на даному відрізку дно

русла виражається відносно чистим, звивистим але з порогами та окремими валунами та середнім ухилом річки 0,040, складає:

� = �√ℎ ∙ � = 0,058 м/с Коефіцієнт опору тертя по довжині, що являється інтегральною характеристикою

сил опору � був визначений по формулі Манінга, та складає 20,60. Витрати води для данного розрахункового створу в меженний період ПП-2 (ПК-

0+50) складають:

� = ��ср = 0,15 м�

с�

Витрати води для данного розрахункового створу при відмітці висоти габіонної підпірної стінки – 553.00, в період проходження паводку 1% забезпеченості, та за середньої швидкості течії русла 1,11 м/с ПП-2 (ПК-0+50), складають 35,26 м3/с.

Виходящи з розрахунків наведених вище, можна зробити висновок, що висота габіонної підпірної стінки (553.00) забезпечить проходження паводку 25% забезпеченості, враховуючи що рукава два.

Ріка

Площа водозбору

км2

Максимальні витрати, м3/с, Р%

1% 2% 3% 5% 25%

1 2 3 4 5 6 7

р. Бистриця-Солотвинська

173 538 431 345 280 108

61

ДОДАТОК 3

62

ДОДАТОК 4

63

ДОДАТОК 4

64

ДОДАТОК 5

65

66

ДОДАТОК 6

67

ДОДАТОК 7

Додаток 2

до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу

на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля

____________________________________ (дата офіційного опублікування в Єдиному

реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними

засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля,

не зазначається суб’єктом господарювання)

____________________________________ (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності (автоматично генерується програмними

засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля,

для паперової версії зазначається суб’єктом господарювання)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Порогівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04357236 (повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ)

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

1. Інформація про суб’єкта господарювання. Порогівська сільська рада, юридична адреса: 77743, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Пороги, вул. Січових Стрільців, 88, контактний номер телефону (03471)-6-34-32

(місце знаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи підприємства (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи

Планована діяльність, її характеристика. Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на р. Бистриця

Солотвинська у с. Пороги (навпроти домогосподарства Лиховидюк Д.Д.) Богородчанського району Івано-Франківської області. Робочим проектом передбачається закріпити лівий берег ріки на довжині 111 м габіонною підпірною стінкою , відрегулювати русло ріки на довжині 224 м . Запроектовані заходи направлені на захист від розмиву лівого берега річки Бистриця Солотвинська.

Технічна альтернатива 1. Будівництво берегозакріплювальних споруд шляхом кріплення

плитковими покриттями. У зв'язку з тим, що такий тип кріплення вимагає використання дорогого

залізобетону, влаштування спеціальних підготовок або зворотних фільтрів і швів, використання габіонних конструкцій є більш економічним і надійним захистом. Таким чином, ця альтернатива не є виправдана і далі не розглядається.

68

Технічна альтернатива 2. Не розглядається.

3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

Ділянка проектування розміщена в межах земель водного фонду с. Пороги Богородчанського району біля господарства Лиховидюк Д.Д.

Відповідно до ст. 86 Водного Кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, розчисткою русел річок.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Так як паводковими водами підмито лівий берег ріки, існує загроза руйнування автодороги місцевого значення , яка проходить паралельно до запроектованого кріплення , жилих будівель та присадибних ділянок територіальна альтернатива не розглядається.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2 .

Не розглядається.

4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності. Реалізація проектних рішень з будівництва берегозакріплювальних

споруд на р. Бистриця Солотвинська. забезпечить надійний захист лівого берега річки, дороги місцевого значення, житлових та нежитлових будівель, присадибних ділянок, с. Пороги, Богородчанського району від затоплення паводковими водами р. Бистриця Солотвинська, а також упорядкується прилегла територія та поліпшиться екологічний стан об’єкта. Результатом буде здійснення економії коштів на відшкодування збитків завданих від шкідливої дії паводкових вод р. Бистриця Солотвинська.

5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри

планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).

Лівий берег передбачено закріпити на довжині 111 м габіонною підпірною стінкою. Регулювання русла передбачено здійснити на ділянці довжиною 224 м Висота кріплення –2,0 м. Основою габіонної підпірної стінки служить хворостяник товщиною 0,35 м та шириною 3,5 м. Ширина першого ярусу підпірної стінки 3,0 м, другого 2,0 м, третього та четвертого ярусу – 1 м. Кріплення влаштовується із габіонів розміром 3,0х1,0х0,5м. Загальна площа проектованої земельної ділянки, 0,670 га. Для кріплення берега повинен застосовуватись камінь з граничною міцністю на стиск не менше 30 МПа (М-300), та морозостійкістю F50.

6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1:

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності передбачають дотримання Водного кодексу України під час проведення робіт на землях водного фонду. Враховуються екологічні, санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівні й територіальні обмеження згідно чинних нормативних документів.

щодо технічної альтернативи 2 - не розглядаються. щодо територіальних альтернатив 1, 2 - не розглядаються.

7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:

69

Еколого-інженерна підготовка передбачає: - польове обстеження ділянки р. Бистриця Солотвинська; - інженерно-топографічне вишукування; - розміщення інвентарних тимчасових приміщень, необхідних для

ведення робіт; - доставку на об’єкт необхідних механізмів, сировинних ресурсів; - винос в натуру і закріплення на місцевості параметрів прокопу; - заборона проведення будь-яких видів гідромеханізованих робіт у

період нересту риби; - заборона проведення будь-яких видів гідромеханізованих робіт вночі; - влаштування місця стоянки механізмів на відстані не менше 50 м від

меженного рівня р. Бистриця Солотвинська; - влаштування та утримання тимчасових доріг. До заходів захисту території при будівництві належить: - дотримання технології, що передбачена проектом, при розробці ґрунтів

з метою уникнення ерозійних процесів; - організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для

тимчасового зберігання відходів згідно з їх характеристикою небезпеки та відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм і правил з подальшим поводженням відповідно до законодавства України;

- запобігання засмічення території об’єкту відходами будівництва. щодо технічних альтернатив 1, 2 - не розглядається. щодо територіальних альтернатив 1, 2 - не розглядаються.

8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: щодо технічної альтернативи 1 Основними видами впливу планової діяльності на навколишнє

середовище можуть бути: вплив на повітряне середовище, водне середовище, ґрунти, шумове навантаження, рослинний та тваринний світ.

щодо технічної альтернативи 2 - не розглядається. щодо територіальних альтернатив 1, 2 - не розглядаються.

9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

Планова діяльність підприємства належить до другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля у відповідності до підпункту 7 пункту 10 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)

Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля немає.

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Планується провести дослідження впливу планової діяльності на атмосферне повітря, шумового впливу, ґрунти, водне середовище, рослинний, тваринний світ, техногенне та соціальне середовище під час розчистки ріки та будівництва берегозакріплювальних споруд. Розроблення заходів по зниженню

70

негативних впливів на довкілля та підвищення екологічного благополуччя.

12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;

проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля,

будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.

На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього

71

повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.

У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

14. Рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної

планованої діяльності буде Дозвіл на виконання будівельних робіт

(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»)

що видається Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-

Франківській області (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)

15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації

(найменування уповноваженого органу, 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова 23 A,

ifecobez@gmail.com, поштова адреса, електронна адреса,

(0342) 52-61-50, Гасимов Ріяфет Садиг огли (номер телефону та контактна особа)

72

ДОДАТОК 8

73

ДОДАТОК 9

74

ДОДАТОК 10

75

76

ДОДАТОК 11

77

ДОДАТОК 12

78

ДОДАТОК13

79

80

81

82

83

84