+373.3.016:3 - pptma.dn.uapptma.dn.ua/files/2016/4/19. Viktorenko-Yevtukhova_S_186-198.pdf · його громадянське і патріотичне виховання. ... –

І. ВІКТОРЕНКО, Т. ЄВТУХОВА

Готовність майбутнього вчителя до соціалізації молодшого школяра

в галузі «Суспільствознавство» (теоретичний аспект)

________________________________________________________________________

Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти : збірник наукових праць

© ДВНЗ «Донбаський державний

186

УДК 378.147+373.3.016:3

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО СОЦІАЛІЗАЦІЇ

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В ГАЛУЗІ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО»

(ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Ірина Вікторенко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики початкової

освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

м. Слов’янськ Донецької області, Україна

[email protected]

Тетяна Євтухова

кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

м. Слов’янськ Донецької області, Україна

[email protected]

Анотація. У статті досліджено теоретичні аспекти готовності майбутнього

вчителя до соціалізації молодшого школяра в галузі «Суспільствознавство». Визначено

роль феномена соціокультурної компетентності майбутнього фахівця у формуванні

соціокультурного досвіду вихованців. Готовність майбутнього вчителя до опанування

соціокультурною компетентністю та доцільної її реалізації в межах предмета «Я у світі»

постає як педагогічний компонент його професійної готовності. З’ясовано сутність

понять «професійна компетентність», «соціокультурна компетентність»,

«соціокультурна компетентність учителя початкових класів», «готовність учителя до

соціалізації молодшого школяра». Зроблено акцент на неоднозначності в розумінні

понять «соціокультурна компетентність» і «соціокультурна компетенція». Установлено,

що всі компоненти соціокультурної компетентності взаємопов’язані через поняття

культурного та соціального контекстів; представлено трактування зазначених термінів.

Доведено думку про необхідність цілеспрямованого розвитку соціокультурної

компетентності в контексті формування цілісної соціально зрілої особистості.

Ключові слова: професійна компетентність; соціокультурна компетентність;

соціокультурна компетентність учителя початкових класів; готовність учителя до

соціалізації молодшого школяра; розвиток соціокультурної компетентності вчителя.

ГОТОВНОСТЬ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К СОЦИАЛИЗАЦИИ

МЛАДШЕГО ШКОЛЬНИКА В ОБЛАСТИ «ОБЩЕСТВОВЕДЕНИЕ»

(ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ)

Ирина Викторенко

кандидат педагогических наук, доцент кафедры

теории и практики начального обучения




___________________________________________________________

Вип. 4. – Слов’янськ, 2016.

педагогічний університет»

187

ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет»

г. Славянск Донецкой области, Украина

[email protected]

Татьяна Евтухова

кандидат педагогических наук, доцент кафедры естественно-

математических дисциплин ГВУЗ «Донбасский государственный

педагогический университет»

г. Славянск Донецкой области, Украина

[email protected]

Аннотация. В статье исследованы теоретические аспекты готовности будущего

учителя к социализации младшего школьника в отрасли «Обществоведение».

Определена роль феномена социокультурной компетентности будущего специалиста в

формировании социокультурного опыта воспитанников. Готовность будущего учителя к

овладению социокультурной компетентностью и целесообразной реализации в рамках

предмета «Я в мире» выступает как необходимый компонент его профессиональной

готовности. Выяснено сущность понятий «профессиональная компетентность»,

«социокультурная компетентность», «социокультурная компетентность учителя

начальных классов», «готовность учителя к социализации младшего школьника».

Сделан акцент на неоднозначности в понимании понятий «социокультурная

компетентность» и «социокультурная компетенция». Установлено, что все компоненты

социокультурной компетентности взаимосвязаны через понятие культурного и

социального контекстов; представлены трактовки указанных терминов. Доказано

мнение о необходимости целенаправленного развития социокультурной компетентности

в контексте формирования целостной социально зрелой личности.

Ключевые слова: профессиональная компетентность; социокультурная

компетентность; социокультурная компетентность учителя начальных классов;

готовность учителя к социализации младшего школьника; развитие социокультурной

компетентности учителя.

PROSPECTIVE TEACHERS’ READINESS TO PRIMARY SCHOOL CHILDREN’S

SOCIALIZING IN THE FIELD OF “SOCIAL STUDIES” (THEORETICAL ASPECT)

Iryna Viktorenko

Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor of

Primary Education Theory and Practice Department

SHEE “Donbass State Pedagogical University”

Slovianskб Donetsk region, Ukraine

[email protected]

Tetiana Yevtukhova

Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor, the Head of

Natural and Mathematical Science Department

SHEE “Donbass State Pedagogical University”




________________________________________________________________________



188

Sloviansk Donetsk region, Ukraine

[email protected]

Abstract. The theoretical aspects of the prospective teachers’ readiness to young

learners’ socializing in the field of "Social Studies" are studied in the article. The role of the

phenomenon of future specialists’ sociocultural competence in forming primary school

children’s sociocultural experience is determined. Prospective teachers’ readiness for mastering

sociocultural competence and its reasonable implementation within the subject "I am in the

world" is presented as a pedagogical component of their professional readiness.

The aim of the article is to determine the role and to get aware of the features of primary

school teachers’ socio-cultural competence as a condition of their readiness to form primary

school children’s social and cultural experience.

The essence of the concepts of “professional competence”, “sociocultural competence”,

“primary school teachers’ sociocultural competence”, “the teacher’s readiness for primary

school children’s socializing”.

Emphasis is made on the ambiguity of understanding the concepts of “sociocultural

competency” and “sociocultural competence”. It is established that all components of

sociocultural competence are interconnected through the concepts of cultural and social

contexts; definitions of these terms are presented.

The authors consider the primary school teachers’ sociocultural competence as a

person’s integral quality that is characterized by the set of professionally oriented knowledge,

metasubject skills, ways of activity, experience, and values that determine teachers’ ability to

personal and professional self-regulation; successful meeting the individual and social needs;

fulfillment of important social tasks which promote primary schoolchildren’s personal self-

development under specific cultural and historical conditions.

The idea of necessity of purposeful developing sociocultural competence in the context

of forming a holistic socially mature personality is proved. The prospective teachers’ readiness

to young learners’ socializing in the field of “Social Studies” is conditioned by organizing

optimal educational environment aimed at forming future teachers’ sociocultural competence

and focusing educational activities on forming primary school children’s social and cultural

experience.

Key words: professional competence; sociocultural competence; primary school

teachers’ sociocultural competence; teachers’ readiness to young learners’ socializing;

development of teachers’ sociocultural competence.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Глобалізація як

провідна ознака сучасності, прискорення темпів соціокультурного розвитку

суспільства в Україні, перетворення старих і виникнення нових соціальних

структур, трансформація соціальних ідеалів і цінностей задають нові

параметри протікання соціалізації, «пред’являючи до її суб’єкта підвищені

вимоги у формуванні нових моделей соціальної поведінки, конструюванні

персональної системи цінностей і ідентифікації структур особистості»

[2, c. 49], та зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних

засад формування соціокультурного досвіду в майбутніх громадян нашої

держави.




___________________________________________________________



189

Навчальний предмет «Я у світі» (3 – 4 класи) реалізує освітню галузь

«Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і

спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, зокрема,

його громадянське і патріотичне виховання.

Сучасне суспільствознавство – надзвичайно складна галузь

наукового пізнання, що ґрунтується на новітніх досягненнях світової і

вітчизняної суспільної думки. Його вивчення забезпечує набуття конкретно-

наукових знань (історичних, соціологічних, політологічних,

антропологічних, психологічних та ін.), які висвітлюють окремі сторони

пізнавальних об’єктів або розглядають їх у різних аспектах, на різних

рівнях, а також світоглядних знань, у яких людина і суспільство як

пізнавальні об’єкти відображаються в їхньому цілісному взаємозв’язку.

Вивчення суспільствознавства дає змогу пізнати суспільні ідеали, засвоїти

критерії оцінювання й самі оцінки різних суспільних явищ і людських

якостей, норми і принципи, які регулюють взаємовідносини в суспільстві

між різними соціальними групами та окремими людьми.

Особлива роль у цьому контексті належить учителю початкових

класів, що актуалізує проблему формування його соціокультурної

компетентності як ціннісного аспекту життєдіяльності та забезпечить, з

одного боку, його цілісний професійний та особистісний розвиток, з іншого

– готовність до соціалізації молодших школярів у навчально-виховному

середовищі, та дозволить обом учасникам навчально-виховного процесу

знайти відповідну модель поведінки в полікультурному світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних

джерел свідчить про те, що питання соціокультурної компетентності є

предметом дослідження багатьох науковців. Формування соціокультурної

компетентності як обов’язкової складової процесу навчання іноземної мови

розривається в працях О. Бирюк, Н. Бориско, Л. Власенко, І. Закір’янова,

О. Коломінова, С. Шехавцової, процес формування професійних

компетентностей досліджується І. Закір’яновою, Ю. Лебеденко,

С. Шехавцовою; питання соціокультурної компетентності як формування

суб’єктної активності в повсякденному житті особистості висвітлено в

працях О. Жорнова; соціокультурна підготовка вчителя в умовах

формування загальноєвропейського культурного простору є предметом

наукових розвідок Л. Айзікова; зміст і структура соціокультурної




________________________________________________________________________



190

компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури –

Л. Марецької, О. Усик, С. Шехавцової.

Окрім того, сучасні науковці розглядають низку питань, пов’язаних із

формуванням соціокультурної компетентності: соціокультурну

компетентність у зв’язку з підготовкою майбутнього вчителя української

мови і літератури до професійної діяльності в полікультурному просторі

України (Т. Мельник); особливості формування соціокультурної

компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійно-

педагогічної підготовки (В. Калінін); підходи до вивчення соціокультурної

компетентності (І. Жукевич); теоретичні основи соціокультурної

компетенції в системі навчання майбутніх учителів початкової школи та

іноземної мови (О. Бернацька, К. Долінська); формування мовленнєвої

компетентності у зв’язку із соціокультурною компетентністю учнів

загальноосвітніх навчальних закладів, студентів філологічних факультетів

висвітлюють дисертаційні роботи (Д. Кобцева, Л. Кулибчук, А. Ляшкевич,

Т. Мельник, Ф. Нікітіна та ін.); вплив соціокультурної компетентності на

соціалізацію особистості (Н. Хоменко).

Як бачимо, досліджуючи феномен соціокультурної компетентності,

науковці пов’язують його із навчанням української та іноземної мов.

Формування ж соціокультурної компетентності в майбутніх учителів

початкових класів, а також відповідного досвіду в наймолодших школярів

до цього часу не отримало достатньої уваги в освітній системі вищого

навчального закладу та навчально-виховній діяльності початкової школи.

Актуальність проблеми посилюється тим, що успішність учнів у здобутті

знань, умінь і навичок безпосередньо залежить від сформованості

соціокультурної компетентності вчителя початкової школи.

Формулювання цілей статті. Готовність майбутнього вчителя до

опанування соціокультурною компетентністю та доцільної її реалізації в

межах предмета «Я у світі» постає як необхідний компонент його

професійної готовності. Звідси мета дослідження полягає у визначенні ролі

та усвідомленні сутності соціокультурної компетентності вчителя

початкових класів як умови його готовності до формування

соціокультурного досвіду молодшого школяра на другому етапі його

соціалізації – молодшому шкільному віці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вирішення проблеми

формування соціокультурної компетентності як найважливішого феномена




___________________________________________________________



191

та складника професійної підготовки вчителя обумовлює необхідність

визначення деяких базових понять.

Найважливішою характеристикою фахівця, готового до здійснення

професійної діяльності, самостійного, відповідального виконання

професійних функцій, є професійна компетентність, яку розуміємо як

інтегративну якість, що виявляється в здатності вчителя реалізовувати свій

потенціал (знання, уміння, досвід, особистісні якості тощо), готовності

(спроможності) виконувати різноманітні професійні функції для успішної

продуктивної педагогічної діяльності, усвідомлюючи її соціальну

значущість і особисту відповідальність за результати цієї діяльності,

необхідність її постійного вдосконалення.

Проблема соціокультурної компетентності як ціннісного аспекту

життєдіяльності особистості, її теоретичний аналіз на сучасному етапі

розвитку освіти і суспільства загалом, являє собою теоретичний і

практичний інтерес, бо останнє зацікавлене в підготовці фахівців, які мають

не лише систему знань, духовний та особистий досвід, а також уміють

орієнтуватися в складних проблемах сучасної культури, готові до

випробувань, творчого проектування реально життєвих ситуацій та

самостійного їхнього вирішення, у кінцевому розрахунку – здатних сприяти

подоланню кризи культури.

Отже, одним із важливих питань під час розгляду соціокультурної

компетентності є процес її формування, що обумовлено потребою в

підготовці таких спеціалістів, які на основі знань і вмінь, професійно

значимих особистісних якостей і здібностей спроможні дозволити своїм

вихованцям «…вистояти під натиском не тільки достатку інформації, але і

в спілкуванні з тими, хто інше мислить, серед яких кожному доведеться

жити і працювати … бути суб’єктами свого життя, творцями своєї долі,

творцями, що діють не довільно, а у відповідності із загальнолюдськими

цінностями культури, суб’єктами, що роблять вільний вибір, достойний

людини» [6, с. 3].

Варто підкреслити, що всі компоненти соціокультурної

компетентності взаємопов’язані через поняття культурного та соціального

контекстів. Із позиції соціальної педагогіки термін «соціальний» (від лат.

socialis) трактується як суспільний, що пов’язаний із життям та відносинами

людей у суспільстві. Мова йде не стільки про соціальний розвиток та

виховання людини, скільки про її орієнтації на соціальні цінності, норми і




________________________________________________________________________



192

правила суспільства (середовища життєдіяльності), у якому вона мусить

жити та реалізовувати себе як особистість [8, с. 8]. Як підкреслює

В. Маслова, культура представляє сукупність усіх форм діяльності суб’єкта

у світі; вона ґрунтується на системі установок, цінностей та норм, прикладів

та ідеалів; це пам’ять колективу, що існує тільки в діалозі з іншими

культурами [10].

Звертаючись до зазначених вище дефініцій, Л. Марецька встановила:

«поняття «соціокультурна» зумовлене тим, що, хоча соціальна й культурна

сфери життєдіяльності суспільства й мають певну самостійність, та все ж

тісно пов’язані між собою» [9, с. 274].

Л. Айзікова, дотримуючись такої думки, відзначає, що це взаємодія

комплексу рівноправних соціальних чинників, до яких належать

демографічний склад суспільства, його суспільно-політичний устрій,

економічний розвиток, національний склад, розвиток технологій,

психологічний фактор, прийняті стосунки в сім’ї, ставлення до релігії та

церкви тощо, із культурним компонентом, який відбиває духовний стан

суспільства, здатність формувати гармонійну, усебічно розвинену

особистість, прилучати молоде покоління до вироблення духовного

багатства [3, с. 298]. Водночас, Л. Марецька слушно акцентує на тому, що

ці складові є обов’язковими умовами та продуктом життєдіяльності будь-

якого соціуму, що виступає як соціальний суб’єкт – носій соціальних

характеристик і дій, виробник культурних цінностей [9, с. 273].

Під час наукового пошуку відзначено, що соціокультурна

компетентність – явище багатоаспектне, багатокомпонентне. Саме тому

дослідники дещо однобічно розуміють цей феномен: як рівень знань

соціокультурного контексту при використанні іноземної мови, а також, як

характеристику досвіду спілкування та використання мови в різноманітних

соціокультурних ситуаціях (П. Сисоєв); як лінгвокраїнознавчі знання,

уявлення про основні національні звичаї та традиції, як систему навичок і

вмінь, що дозволяють узгоджувати свою поведінку у відповідності з цими

знаннями (О. Коломінова); як уміння вибрати потрібний рівень мовного

етикету, доречний у конкретній ситуації спілкування, залежно від

соціального статусу співрозмовника (В. Калінін, В. Сафонова, Л. Сігаєва).

В аспекті досліджуваної проблеми невизначеним залишається

питання щодо змісту цієї компетентності в процесі фахової підготовки

випускників педагогічних ВНЗ. Узагальнюючи досвід науковців із




___________________________________________________________



193

проблеми вироблення підходів у визначенні характерних ознак складників

комунікативної компетенції, А. Ярмолюк [14, с. 135] констатує, що

дослідники М. Гез, І. Зимня, В. Кокотта, О. Леонтьєв, О. Петращук,

В. Редько, В. Сафонова, В. Топалова поряд із соціолінгвістичним,

країнознавчим, лінгвокраїнознавчим або культурознавчим компонентами

виокремлюють в її складі соціокультурний. Автор приходить до висновку,

що, по-різному класифікуючи компоненти комунікативної компетенції,

учені одностайно виділяють її важливу складову – соціокультурну.

Соціокультурна компетенція передбачає наявність знань про

національно-культурні особливості країни, норми мовленнєвої і

немовленнєвої поведінки, її етнічних представників, уміння адекватно

реагувати і будувати свою поведінку відповідно до цих особливостей і норм

(П. Бех, Н. Калініна, П. Сисоєв, В. Фурмарнова та ін.). Окрім того,

соціокультурну компетенцію розглядають як здатність через комунікативну

поведінку членів суспільства вирізняти специфічні риси цього суспільства

та його культури.

Складовими соціокультурної компетенції є країнознавчі,

лінгвокраїнознавчі і соціокультурні (соціально-психологічні) знання [12].

Дослідники погоджуються в тому, що всі компоненти соціокультурної

компетенції взаємопов’язані через поняття культурного і соціального

контекстів. Відтак соціокультурна компетенція – це вміння людини

усвідомлено враховувати знання культурного і соціального контекстів

країни в процесі спілкування.

Науковці І. Жукевич, О. Усик розрізнюють поняття «соціокультурна

компетенція» та «соціокультурна компетентність». Так, О. Усик [13]

розглядає соціокультурну компетентність як важливий компонент

професійної комунікативної компетентності майбутнього вчителя

української мови і літератури. Дослідниця І. Жукевич [5], узагальнюючи

досвід зарубіжних науковців (C. Kramsh, M. Byram, W. Kidd, В. Сафонова),

уважає, що соціокультурна компетентність виділяється як складова частина

комунікативної поряд із граматичною, соціолінгвістичною, соціальною

компетентністю та компетентністю дискурсу.

Зауважимо, що різноманітність поглядів пояснюється, на нашу думку,

неоднозначністю в розумінні сутності ключових дефініцій «компетенція» –

«компетентність».




________________________________________________________________________



194

Утім, погодитись із науковцями в тому, що одна компетенція –

комунікативна – може продукувати іншу компетенцію – соціокультурну, не

можна, бо перша є завершеною конструктивною одиницею і твірною для

іншої бути не може.

Поділяємо погляди дослідниці І. Закір’янової, яка зазначає, що

соціокультурна компетентність як особистісна характеристика є

потенційною. Вона «закладена», проте її необхідно цілеспрямовано

розвивати. Досягнення високого рівня соціокультурної компетентності

розглядається автором у контексті формування цілісної соціально зрілої

особистості, яку характеризує: «орієнтація на позитивне, а не на негативне

сприйняття життя; здатність реально оцінювати себе і добре розуміти

інших; прагнення до безперервного оновлення і вдосконалення своїх знань;

упевненість у собі» [6, с. 11]. Безсумнівно, що вчителю важливо бути

самому цілісною особистістю, перш ніж здійснювати вплив на оточуючих.

С. Максименко поряд з іншими фундаментальними психологічними

дослідженнями в області української генетичної психології звертається до

проблеми становлення та існування особистості. Відповідно до розуміння

структурно-психологічних закономірностей побудови особистості як

психологічної цінності, «нерозривної єдності психіки людини»

міжфункціональної психологічної системи, учений подає таке її визначення:

«Особистість – це форма існування психіки людини, яка являє собою

цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення свідомої предметної

діяльності і саморегуляції та має свій унікальний і неповторний світ» [7,

с. 25] та виділяє її змістові ключові ознаки: цілісність, унікальність,

відкритість, саморегуляція. Окреслені основні поняття особистості, мають

розглядатися в діалектичній єдності, у розвитку, у межах єдиного

методологічного підходу щодо вивчення особистості та її формування [11,

с. 3].

За І. Закір’яновою, соціокультурна компетентність – це

цілеспрямований розвиток. Ураховуючи факт про «незавершеність»

особистості, як її важливий параметр (тобто «відкритість до нових змін»),

який зумовлено «постійним саморухом, саморозвитком особистості, у

процесі якого весь час змінюється індивідуальний візерунок особистісних

проявів, набуваючи все більш своєрідної і завершеної форми», і, як указує

науковець, «притаманний їй однаково як на початку життєвого шляху, так і

на завершальному його етапі» [6, с. 27], можна зробити висновок і про




___________________________________________________________



195

незавершеність, нескінченність формування соціокультурної

компетентності, процес якого постійно ускладнюється, детермінується

динамічними суспільними процесами.

Згідно з представленими вище поняттями «професійна

компетентність учителя» та «соціокультурна компетентність» пропонуємо

визначення соціокультурної компетентності вчителя початкових класів, яке

дозволяє розглядати її як інтегральну якість особистості, що

характеризується комплексом фахово-орієнтованих знань, метапредметних

умінь і способів діяльності, досвіду, ціннісних орієнтацій, що визначають її

здатність до особистісної і професійної саморегуляції та саморозвитку,

успішного задоволення індивідуальних і соціальних потреб, діяти та

виконувати суспільно значущі завдання і сприяти особистісному

саморозвитку учнів у конкретних культурно-історичних умовах. Звідси

витікає, що «готовність учителя початкових класів до соціалізації

молодшого школяра» – це інтегральна якість особистості, що

характеризується наявністю та певним рівнем сформованості

соціокультурної компетентності, що проявляється в прагненні до

професійної діяльності, у підготовленості до її здійснення на професійному

рівні.

Формування та розвиток соціокультурної компетентності

майбутнього вчителя вимагає вдосконалення системи педагогічної освіти,

яка повинна забезпечувати формування особистості, що «усвідомлює свою

належність до Українського народу, європейської цивілізації, орієнтується

в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя

в постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі» [1, с. 20–

21], здатна приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо

вирішувати проблеми, самореалізовуватися.

Висновки. Важливість формування соціокультурної компетентності

як особистісно значущої професійної якості в майбутніх учителів

початкових класів щодо їхньої професійної та особистісної готовності до

соціалізації молодшого школяра в галузі «Суспільствознавство»

беззаперечна. Готовність майбутнього вчителя до соціалізації молодшого

школяра обумовлюється організацією оптимального освітнього

середовища, спрямованого на формування соціокультурної компетентності

майбутнього фахівця та орієнтації його педагогічної діяльності на

формування соціокультурного досвіду вихованців.




________________________________________________________________________



196

Перспективи наукового пошуку вбачаємо у визначенні умов та

способів формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів

початкових класів в умовах освітнього простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [схв.

Указом Президента України від 25 червня 2013 р. № 344/2013] // Законодавство України :

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.

2. Авер’янова Г. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах

трансформації українського суспільства / Ганна Михайлівна Авер’янова, Валентина

Володимирівна Москаленко // Практична психологія та соціальна педагогіка. – 2004. –

№ 7. – С. 49 – 52.

3. Айзікова Л. Соціокультурна підготовка вчителя в умовах формування

загальноєвропейського культурного простору / Лідія Володимирівна Айзікова // Сучасні

технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців : зб. наук. ст. –

К. : Київський інститут туризму, економіки і права, 2000. – С. 298 – 308.

4. Долінська К. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів

початкових класів як наукова проблема / Каріна Долінська // Науковий вісник

Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. – 2013. – № 7. – С. 142 – 145.

5. Жукевич І. Підходи до вивчення соціокультурної компетентності :

[Електронний ресурс] / Ірина Петрівна Жукевич // Science. – Режим доступу :

http://winner.se-ua.net/page26/1/9/.

6. Закір’янова І. Формування соціокультурної компетентності у майбутніх

учителів іноземної мови в процесі професійної підготовки : автореф. дис. … канд. пед.

наук : 13.00.04 [спец. «Теорія та методика професійної освіти»] / Ірина Аксанівна

Закір’янова ; Ін-т вищої освіти АПН України. – К., 2006. – 22 с.

7. Максименко С. Психологія особистості : підручник / Сергій Дмитрович

Максименко, Ксенія Сергіївна Максименко, Микола Васильович Папуча. – К. : КММ,

2007. – 296 с.

8. Мардахаев Л. Социальная педагогіка : ученик [для студ. высш. учебн. завед.] /

Лев Владимирович Мардахаев. – М. : Гардарики, 2003. – 269 с.

9. Марецька Л. Зміст і структура соціокультурної компетентності вчителя

української мови / Людмила Петрівна Марецька // Педагогіка формування творчої

особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2012. – Вип. 27(80). – С. 273 – 277.

10. Маслова В. Лингвокультурология : учеб. пособ. [для студ. высш. учебн.

завед.] / Валентина Авраамовна Маслова. – М. : Академия, 2001. – 208 с.

11. Рибалко В. В., С. Д. Максименко : Генетико-психологічна теорія народження,

зростання та існування особистості / В. В. Рибалко // Практична психологія та соціальна

робота. – 2009. – № 3. – С. 1 – 5 (початок); № 4. – С. 26 – 34 (закінчення).

12. Сафонова В. Культуроведение в системе современного языкового

образования / Виктория Викторовна Сафонова // Иностранные языки в школе. – 2001. –

№ 3. – С. 17 – 24

13. Усик О. Теоретичні аспекти формування соціокультурної компетентності

майбутнього вчителя української мови і літератури / Олена Федорівна Усик // Нова

педагогічна думка : наук. журнал. – 2009. – № 4. – С. 95 – 97.

http://winner.se-ua.net/page26/1/9/




___________________________________________________________



197

14. Ярмолюк А. Формування соціокультурної компетентності на уроках

української мови / Алла Володимирівна Ярмолюк // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя.

Психолого-педагогічні науки. – 2011. – Кн. 5. – С. 134 – 136.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

1. Natsional'na stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku [The

National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the period until 2021].

(n.d.). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 [in

Ukrainian].

2. Averianova, H., & Moskalenko, V. (2004). Osoblyvosti ekonomichnoyi

sotsializatsiyi molodi v umovakh transformatsiyi ukrayins'koho suspil'stva [Features econome

socalgas mold in umovah transformat Ukrayinsky suspilstva]. Praktychna psykholohiya ta

sotsial'na pedahohika – Practical psychology the social pedagogics, 7, 49 – 52 [in Ukrainian].

3. Ayzikova, L. (2000). Sotsiokul'turna pidhotovka vchytelya v umovakh formuvannya

zahal'noyevropeys'koho kul'turnoho prostoru [The socio-cultural preparation of the teacher in

the conditions of formation of a common European cultural space]. Suchasni tekhnolohiyi

vykladannya inozemnykh mov u profesiyniy pidhotovtsi fakhivtsiv – Modern foreign language

teaching technology in the professional training, 298 – 308 [in Ukrainian].

4. Dolins'ka, K. (2013). Formuvannya sotsiokul'turnoyi kompetentsiyi maybutnikh

uchyteliv pochatkovykh klasiv yak naukova problema [Formation of social competence of

future primary school teachers as a scientific problem]. Naukovyy visnyk Skhidn oyev

ropeys'koho universytetu imeni Lesi Ukrayinky – Scientific Bulletin of the East European

University named after Lesya Ukrainian, 7, 142 – 145 [in Ukrainian].

5. Zhukevych, I. Pidkhody do vyvchennya sotsiokul'turnoyi kompetentnosti

[Approaches to the study of socio-cultural competence]. (n.d.). http://winner.se-ua.net.

Retrieved from: http://winner.se-ua.net/page26/1/9/ [in Ukrainian].

6. Zakirianova, I. (2006). Formuvannya sotsiokul'turnoyi kompetentnosti u maybutnikh

uchyteliv inozemnoyi movy v protsesi profesiynoyi pidhotovky [Formation of sociocultural

competence of future foreign language teachers in the process of training]. Extended abstract

of candidate’s thesis. Kyiv: Institute of Higher Education APS of Ukraine [in Ukrainian].

7. Maksymenko, S. (2007). Psykholohiya osobystosti [Psychology of Personality].

Kyiv: KMM [in Ukrainian].

8. Mardakhaev, L. (2003). Sotsyal'naya pedahohika [Social pedagogy]. Moscow:

Hardaryky [in Russian].

9. Marets'ka L. (2012). Zmist i struktura sotsiokul'turnoyi kompetentnosti vchytelya

ukrayins'koyi movy [The content and structure of socio-cultural competence of the teacher of

the Ukrainian language]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i

zahal'noosvitniy shkolakh – Pedagogy formation of creative personality in higher and

secondary schools, 27 (80), 237-277 [in Ukrainian].

10. Maslova, V. (2001). Lynhvokul'turolohyya [Linguoculturology]. Moscow:

Akademyya [in Russian].

11. Rybalko, V. V., & Maksymenko, S. D. (2009). Henetyko-psykholohichna teoriya

narodzhennya, zrostannya ta isnuvannya osobystosti [Genetic-psychological theory of birth,

growth and individual existence]. Praktychna psykholohiya ta sotsial'na robota. – Practical

Psychology and Social Work, 3, 4, 1-5, 26-34 [in Ukrainian].

12. Safonova, V. (2001). Kul'turovedenye v systeme sovremennoho yazыkovoho

obrazovanyya [Cultural studies in the system of modern language education].Ynostrannыe

yazыky v shkole – Foreign languages at school, 3, 17 – 24 [in Russian].

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

http://winner.se-ua.net/

http://winner.se-ua.net/page26/1/9/




________________________________________________________________________



198

13. Usyk, O. (2009). Teoretychni aspekty formuvannya sotsiokul'turnoyi

kompetentnosti maybutn'oho vchytelya ukrayins'koyi movy i literatury [Theoretical aspects of

sociocultural competence of future teacher of Ukrainian language and literature]. Nova

pedahohichna dumka : nauk. zhurnal. – The new pedagogical idea: science. Magazine, 4, 95 –

97 [in Ukrainian].

14. Yarmolyuk, A. (2011). Formuvannya sotsiokul'turnoyi kompetentnosti na urokakh

ukrayins'koyi movy [Formation of sociocultural competence at the Ukrainian lessons].Naukovi

zapysky NDU im. M. Hoholya. Psykholoho-pedahohichni nauky – Scientific notes NDU them.

Gogol. Psycho-pedagogical science, 5, 134 – 136 [in Ukrainian].

Documents

+373.3.016:3 - pptma.dn.uapptma.dn.ua/files/2016/4/19. Viktorenko-Yevtukhova_S_186-198.pdf · його громадянське і патріотичне виховання. ... –