Міністерство освіти і науки УкраїниЧорноморський національний університет імені Петра Могили

Миколаївське відділення Інституту історії України НАН України

ПРОГРАМА

Круглого столу

«Василь Назарович Каразін – видатний український учений і просвітитель»

10 лютого 2020 року

Миколаїв

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯЧорноморський національний університет імені Петра Могили.Україна, 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10(12.30, зал засідань Вченої ради)

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ доповідь – до 10 хвилин; обговорення – до 5 хвилин

ГОЛОВА ОРГКОМІТЕТУ: Клименко Леонід Павлович – доктор технічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України, ректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ: Беглиця Володимир Петрович – доктор наук з державного управління,

професор, проректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.

Котляр Юрій Вадимович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, завідувач Миколаївського відділення Інституту історії України НАН України (модератор).

Левченко Лариса Леонідівна – доктор історичних наук, доцент, директор Державного архіву Миколаївської області.

Петроченко Ганна Миколаївна – директор наукової бібліотеки Чорноморського національного університету ім. Петра Могили

Чернявський Валерій Валерійович – кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Шевчук Олександр Володимирович – доктор політичних наук, професор, декан факультету політичних наук Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.

2

ПРИВІТАННЯ: Беглиця Володимир Петрович – доктор наук з державного управління,

професор, проректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.

Шевчук Олександр Володимирович – доктор політичних наук, професор, декан факультету політичних наук Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.

ВИСТУПИ: Котляр Юрій Вадимович – доктор історичних наук, професор, завідувач

кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. «Роль особистості в історії».

Мельник Марина Олександрівна – начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Миколаївської області. «Каразіни в документах Державного архіву Миколаївської області».

Пономарьова Олена Володимирівна – завідувач науково-експозиційного відділу Миколаївського обласного краєзнавчого музею. «Василь Каразін і Миколаївщина».

Шевченко Наталія Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. «Склеп Каразіних в Миколаєві»».

ОБГОВОРЕННЯ: Студенти ЧНУ ім. Петра Могили спеціальностей «Історія та археологія»,

«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

ВИСТАВКИ: Виставка книг, присвячених В. Н. Каразіну з фондів наукової бібліотеки

ЧНУ ім. Петра Могили.

3

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Василь Назарович Каразін (1773–1842) – видатний український учений і просвітитель. Народився 30 січня (10 лютого) 1773 р. в селі Кручик нині Харківської області. Його батько – Назар Олександрович був офіцером, який прославився в багатьох війнах і за це був пожалуваний у вічне і потомствене володіння селом Кручик з 244 душами кріпаків. Мати Василя, Варвара Яківна, походила з козацького роду Ковалевських.

Свою активну громадську діяльність В. Каразін розпочав, склавши низку сміливих проектів-перетворень в Російській імперії у початковий період царювання Олександра І. Він був одним з ініціаторів створення першого у Європі Міністерства народної освіти. За його ініціативою в 1803 р. у Харкові був започаткований третій у Російській імперії університет.

В. Каразін залишив після себе ґрунтовні праці в різних галузях знань, але особливо цінними були його винаходи в галузях харчової промисловості, метеорології та хімії. Самобутніми були його ідеї відносно використання електрики й одержання штучних діамантів.

Сучасники і нащадки порівнювали його діяльність в Україні з діяльністю Михайла Ломоносова в Росії і Бенджаміна Франкліна в Америці.

В останні роки перебування в Кручику вчений зайнявся виноградарством та виноробством. І тут він започаткував кілька методик отримання високоякісного вина. За пропозицією Міністра державного майна В. Каразіну було дозволено перевірити свої методики в Криму. Восени, повертаючись додому із численних експедицій, В. Каразін застудився. То ж хворим прибув до Миколаєва, де служив при головнокомандуючому Чорноморського флоту адміралові М. Лазарєву його син.

4 (16) листопада 1842 р. В. Каразін помер на руках генерала М. Кумані в його будинку за адресою: Миколаїв, вул. Бульварна (тепер Пушкінська), № 4. Похований на міському кладовищі в каплиці.

З 1999 р. ім’я В. Н. Каразіна присвоєно Харківському національному університету.

4