ЦИТРИНА # 5жовтень

АФІША АФІШАЧетвер. 2 ж

овтняЧетв

ер. 2

жов

тня

27 вересня 2014 - 5 жовтня 2014 Театральний фестиваль Золо-

тий Лев 2014Адреса: простір містаВартість: 50 до 150 грн. Половина коштів від вартості квитків буде перерахована на підтримку нашої армії. Цього року Міжнародному театрально-му фестивалю «Золотий лев-2014» виповнюється 25 років з дня засну-вання.

27 вересня 2014 - 11 жовтня 2014Виставка «Плетиво СноВидінь»

від Ксенії ЛиськевичАдреса: вул. Коперника, 29, офіс 5Вартість: вхід вільнийПерша повномасштабна експозиція ловців сновидінь від Ксю.

4 жовтня 2014, 20:00 Oktoberfest The Closing

Адреса: Динамо Блюз (вул. Стуса, 4)Це буде справжня забава, де пиво рікою, а танці до упаду. Запальні мотиви від гурту «Sound Mix Band» й атмосфера свята від ведучого Mr Vitaminа & Dj Kuznetsova чекають на тебе.

7-8 жовтня 2014, 19:00 Покази до 120-ліття Олександра

ДовженкаАдреса: Культурно-мистецький центр «Львівський Палац мистецтв» (вул. Ко-перника, 17)Вартість: 15 грн.Ексклюзивна добірка фільмів культово-го українського кінорежисера.

9 жовтня 2014, 15:00 Третій кінофестиваль промоції

кіномистецтва Польщі у ЛьвовіВінок Тарасові

Адреса: Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)Це концерт до 200-річчя від дня народ-ження Тараса Шевченка.

10-12 жовтня 2014Lviv Tattoo Fest - 2014

Адреса: Культурно-мистецький центр «Львівський Палац мистецтв» (вул. Ко-перника, 17)Вартість: 1 день – 30грн., 2 дні – 50грн., 3 дні - 75грн.Студія художнього татуювання «Львівські чорнила», за підтримки Міжнародної Асоціації Тату і Пірсингу, запрошують кожного.

10-12 жовтня 2014Велофорум у Львові

Адреса: готель Taurus (Пл.Кн.Святослава, 5)Наукова конференція про велорух в Україні та у Львові.

10-19 жовтня 2014Під Високим Замком 2014: пере-

гляд сучасного польського кіноАдреса: Кінопалац (вул. Театральна, 22) Кінотеатр Коперник (вул. Коперника, 9)

13 жовтня 2014, 12:00 Музичний проект для дітей «Як ро-

биться музика»Адреса: вул. Рутковича, 9Вартість: 30 грн.Організовує майстерня дозвілля ‘‘ЗЕБ-РА''.

14 жовтня 2014, 19:00 Великий сольний концерт Ніни

МатвієнкоАдреса: Національний український академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1)Вартість: 100 - 550 грн.З програмою «Квітка душа». Валентина Рущак

ФЕШН ІЗ МАЙ ПРОФЕШНФЕШН ІЗ МАЙ ПРОФЕШНП’

ятни

ця. 3

жов

тня П’ятниця. 3 ж

овтня

Останнім часом капелюх з старомодного аксесуара знову став трендом. Яких тільки капелюхів і капелюшків немає в магазинах! Звичайно, вони можуть прикрасити будь-який образ, так само, як і абсолютно його зіпсувати. Якщо ти хочеш придбати капелюх, то варто пам’ятати кілька базових правил, які дозво-лять носити головний убір дійсно стильно. Звичайно ж, почати варто з вибору правиль-ного капелюха. Це не так просто, адже він по-винен підходити до твого обличчя, фігури і стилю водночас. Але і з покупкою труднощі не закінчуються, адже носити капелюх теж треба вміти. Так давай навчимося робити це пра-вильно.

Обережно з пропорціямиОсновне правило, що стосується будь-яких капелюхів, - головний убір повинен підходити до твоєї форми обличчя. Тулія не повинна бути менше, ніж відстань між вилицями (капелюх умовно ділиться на дві частини: тулія (головка капелюха) і поля). Якщо ця вимога дотримана, перевір, як капелюх виглядає відносно плечей і фігури в цілому. Якщо поля виходять за лінію плечей або закінчуються на ній, це може пору-шити загальні пропорції фігури. Мініатюрним жінкам взагалі варто уникати крислатих капелюхів, а ось високі можуть собі дозволити деякі експерименти.

Не забувай про етикет Невеликий модний капелюшок, що є еле-ментом образу, може залишатися на голові в

будь-якій ситуації. А ось бейсболку варто зняти при вході в громадське місце або ресторан. Ну і, звичай-но, ти просто зобов’язана зняти капелюх, якщо він закриває вид в кіно або на який-небудь церемонії. Ще раз привіт Каті Осадчій.

Підбирай за формою В’язані шапочки і пов’язки на голову підходять прак-тично будь-якій особі. Якщо ж ти придивляєтеся до інших моделей, доведеться підбирати ідеальний варіант більш уважно. Овальне обличчя відмінно поєднується з більшістю фасонів, а ось власниці личка сердечком або ромбовидного не повинні за-хоплюватися широкополими капелюшками, так, як вони ще більше підкреслять гостроту підборіддя. Кругле обличчя вимагає високого капелюшки, а от маленькі і круглі головні убори будуть недоречні. До того ж варто вибрати модель з більш широкими полями. Дівчата з квадратним або незграбним рисами повинні носити м’які капелюшки, причому зрушу-ючи їх на лоб. Круглі лінії згладять різкість рис об-личчя. А видовжене обличчя прекрасно поєднується з м’яким крислатим капелюхом. Професор Макго-негел, привіт Вам совою.

Аксесуари за правиламиЯкщо твій капелюшок не ідеальний і ти хочеш до нього щось додати, прикріпляй аксесуари тільки до правого боку капелюха. Це правило може зда-тися старомодним, проте знавці моди все ще ра-дять чоловікам носити прикраси на лівій стороні, а жінкам - на правій. Якщо у твоєму гардеробі переважатиме один колір,

головний убір з аксесуара перетвориться на частину костюма. Виділяй

Не прагни підібрати капелюшок того ж кольору, що й одяг. Якщо у твому гардеробі переважатиме один колір, головний убір з аксесуара перетвориться на частину костюма. Кажуть, що це стосується всіх кольорів, навіть чорного. Мовляв, тому якщо ти не збираєтеся на похорон, не надягайте чор-ний капелюх з чорною одягом. Але насправді чорний одяг з чорним капелюхо виглядає вишукано, строго і на висоті. Щоправда було б непогано, якби хоч одна річ була іншого кольору, наприклад, бордового.

Подбай про зачіскуПрямий чубчик буде добре виглядати, тільки якщо капелюшок пробуде на твоїй голові кілька се-кунд. В інших випадках зачеши його на бік, тоді зачіска не буде погано виглядати, коли ти знімеш головний убір.

Офіційний капелюхВибираючи капелюх для офіційного заходу, керуйся важливим правилом: ширина полів повин-на відповідати часу доби. Якщо капелюшок призначена для вечора або ранку, поля повинні бути невеликі, а крислаті капелюхи підійдуть для заходів в середині дня.

Ната Лейцюсь

Катерино Осадча, привіт!

КНИГА НА ТИЖДЕНЬ КНИГА НА ТИЖДЕНЬСу

бота

. 4 ж

овтн

я Субота. 4 жовтня

“Най мене наглая кава заллє, Тільки я кину

місто кохане моє”Львів – місто вузеньких вулиць і широко відкритих душ. А як приємно пересуватися цими вуличками! Ти можеш гуляти пішки і завітати у найпотаємніші куточки міста. Ти можеш розганяти голубів ровером і чимшвидше крутити педалі, щоб переганяти машини. А можеш їздити цими ж таки машинами. Неймовірне задоволення проїхатися нічним Львовом і в світлі фар роздив-лятися місто! А ще я люблю старенькі львівські трамваї. Люблю ту атмосферу: гамір та стукіт коліс, поношені сидіння та компо-стери. Люблю те, як трамвай стрімко несеться вулицями Львова. Люблю дивакуваті колії посеред міста. Ох, яка чудова вимощена бруківка зустрічає туристів у центрі! Можна подекуди помітити на цій бруківці ще один львівський транспорт – коней. Їхні гриви розвиваються, копита, гучно цокаючи, відбивають ритм від землі та везуть своїх пасажирів гарними вуличками.Я можу ще довго-довго розповідати тобі про Львів, але я в будь-якому випадку буду виглядати дилетантом у порівнянні з Юрієм Винничуком. Цей письменник, поет, драматург, літературний діяч та просто чудовий львів’янин(з 1947 року) переможець кон-курсу «Книга року ВВС-2012» та володар відзнаки «Золотий герб Львова». Серед творчого надбання автора левову частку займають твори про Лемберґ, його жителів та його історію. Твоїй увазі про-поную 4 книги Юрія Винничука.

«Галицька кухня»Новинка від письменни-ка! 70 рецептів! Читай про рецепти галицької кухні та людей, які готують галицькі страви. “Усі рецепти у книзі – мої. Усі страви, які готував, пропустив через голову і че-рез душу”, – розповідає ав-тор кулінарної збірки. Стра-ви прості та доступні – кожна господиня, що її придбає, зможе самостійно приготува-ти ту, яка їй сподобалась.

«Кнайпи Львова»Відкривши цю книгу ти ма-тимеш змогу «поводити козу» по старих львівських кнайпах – каварнях, шин-ках, мордовнях, загуляти на бурхливих балях і бенке-тах, засмакувати львівської цьмаґи, львівського бровару і послухати веселих штаєрків. Це найкращий спосіб приєднатися до батярів та панєнок на обцасах, які чим-чикують бруківкою, у пошу-ках якоїсь атракції. Швид-ше бери цю книгу і гайда на шпацер!

«Таємниці львівської кави»

Тебе складно назвати справжнім льв’янином, якщо ти відмовишся від філіжанки кави. Якщо ти ще відмовишся й від цієї книги, то двічі схи-биш. Треба знати історію рідного міста, а історію кави тим більше! Потрібно чи-тати і запам’ятовувати ще старанніше, якщо це пише Юрій Винничук, а пише він цікаво.

«Легенди Львова»Король Данило і блазень Олелько, король Лев і слав-ний бургомістр Зиморович, львівські відьми, чорти, духи, водяники та скнилівські мудрагелі населяють цю книгу. Давній казковий Львів українців, поляків, євреїв, вірмен та інших народів постає перед тобою, як тільки ти перегортаєш перші сторінки. Мандруючи літературним світом Винни-чука, ти по-новому дивишся на знайомі вулиці та рай-они. Легенди чи вигадки, а можливо, чиста правда? Вирішувати тобі.

Ось які львівські книжки давно благають, щоб ти прочитав їх. Раніше можна було казати: «Я не знаю, що це за книги...» Тепер у тебе немає подібних відмовок. Швидше до книгарні та гарного читання!

Валентина Рущак

Нед

іля.

5 жов

тня Н

еділя. 5 жовтня

ЛЬВІВСЬКІ ПОСИДЕНЬКИ ЛЬВІВСЬКІ ПОСИДЕНЬКИ

Набридло сидіти в улюблених кафе, шукаєш якесь новеньке місце? Львів, ніби зна-ючи про це, повідкривав жменьку свіжих закладів. Один з потрібних і перших в місті заклад – веганське кафе GREEN. Про нього і піде мова. Але спочатку прояснимо, хто такі вегани і коли їхній день. Ве-гани — прихильники веганізму — споживають в їжу винятково рослинні та мікробні продукти, повністю виключаючи компоненти тваринного походження. Вегани відрізняються від вегетаріанців насамперед тим, що окрім м’ясо-, рибо-, море- і яйцепродуктів також не вживають молочні продукти. Також вегани більш суворо ставляться до того, що можна носити, а що ні. Переважна більшість веганів також не вживає мед. Є кілька причин того, чому люди стають веганами, але найпопулярніша — зоозахисна. Тому переважна більшість веганів, так само як і вегетаріанців є зоо-захисниками і тому вони не купують нічого, що було виготовлено з тварин (напри-клад, хутро чи шкіра). 1 листопада — Міжнародний день вегана. Чому тобі треба знати, коли цей день? Просто, щоб спробувати зрозуміти, чому кафе GREEN відсвяткувало цей день 1 жов-

greenlviv

тня. Отак за львівським часом, мабуть. Але не це головне. Розташований заклад на Площі Ринок на вулиці Братів Рогатинців 5. Знайти геть не важко. Відвідати його можна з 11 ранку до 10 вечора, як більшість закладів на площі.Заходимо всередину. Оскільки гасло за-кладу — «що зеленіший, то крутіший», тож в інтер’єрі використано багато зеленого кольору, зелені — різноманітних вазонів з рослинами та фруктовими деревами. В інтер’єрі зелень поєднується з деревом — полицями, меблями та стійкою.Меню. Ціни звичайні, а страви по-домашньому цікаві. Є чотири різних сала-ти від 24 до 29 гривень. Три різних супчи-

ки від 21 до 26 гривень. Чотири види закусок від 7 до 21 гривні. Три гарніри від 7 до 15 гривень. Вісім основних страв від 13 до 28 гривень. Дванадцять неймовірних десертиків від 7 до 26 гривень. Чотири молочних коктейлі за ціною від 19 до 27 гривень. Стільки ж видів фрешу від 19 до 23 гривень. Також в меню можна знайти рослин-не молоко і насіння соняшника від 11 до 22 гривень. Кави тут не поп’єш, але є цикорій з кокосовим і фундуковим молоком ( 21 і 25 гривень). Щодо чаїв, то їх тут вдосталь за 15 гривень. Чима-ло різноманітних напоїв від квасу до мохіто і глінтвейну (від 9 до 23 гри-вень). Здавалося б, оце й усе меню. Але всі страви цікаві і бажаючих їх спробу-вати є немало. Думаю, з часом меню поповниться ще з десятком різних здо-рових кулінарних витворів мистецтва. Готують тут дійсно смачно, приємне обслуговування. Затишна атмосфера. А також при вході можна самому купи-ти різні продукти, аби власноруч вдо-ма приготувати якийсь смаколик. Мало того, на другому поверсі кафетерію є кулінарка школа, а також там проводять різні концерти та май-стер-класи. Глобально поринаєш в дещо інший світ. https://vk.com/ greenlviv

Ната Лейцюсь

Поне

діло

к. 6

жов

тня Понеділок. 6 ж

овтняКОРИСНІ ПОРАДИ КОРИСНІ ПОРАДИ

Пропоную не дуже складний список подарунків на такі випадки.

- Подарунки типу «квіти та цукерки». Букет і солодощі теж підійдуть, хоча банально.- Придбай якусь вазу або горнятко і повністю наповни солодощами (цукерками, желейками, горішками). Можеш просто усі солодощі упакувати у велику коробку.- Замість букета подаруй квіти в горщику, а ще краще - деревце. На гілочки і листочки прикріпи папірці з побажаннями.- Прикраси! Банально? Тоді не просто при-краси. Потрібно буде придбати кейс для

зберігання прикрас і мінімально його запо-внити.- Книги ще ніхто не відміняв. Але не вар-то просто вибирати книгу. Придивися до назв і обкладинок. Можливо, іменинниці виповнюється 25 років, а в назві книги якраз є ця цифра. Чи ім’я твоєї знайомої співпадає з ім’ям головне героїні. Купуй тоді цю книгу. Також досить цікаво буде, якщо ти складеш побажання або послання зі слів на сторінках книги. Візьми ручку і обведи ті слова, які, на твою думку, несуть в собі сенс для іменинниці. І зроби це так, щоб, читаючи такий подару-нок, можна було скласти суцільний текст.- Дивуй кількістю і кольором. Подаруй сім різнокольорових шаликів, наприклад. Купи набір лаків для нігтів, але врахуй, що жоден колір не повинен повторюватися. Цікаво ж!- Подаруй набір гелів для душу, наприклад. Такі подарунки теж підійдуть. Косметика доцільна, але потрібно розбиратися у ній, щоб не було алергії або подразнення. Не все може підходити іменинниці.- Якщо дозволяє спілкування між вами, то по-даруй набір дисків з музикою або фільмами, а десь між ними прилаштуй ще один диск з фотографіями (загальними з тобою або тільки з іменинницею).- Подарунок не обов’язково має бути настільки матеріальним, щоб зберігатися віки. В якості дару піднеси (усім гостям) салют! Чим не по-дарунок? Відмінний подарунок!- На святкування принеси торт. Нехай буде ще один, ну і що? Замов в кондитерській сма-колик з ім’ям, віком, з побажаннями або зі

всім разом. Торт буде швидко знищенний не-нажерами, але пам’ять про такий подарунок залишиться.- Зазирни до спеціального магазину з пода-рунками. Там ти знайдеш різну продукцію - від телефонів у вигляді черепів до різних головоломок. Щось точно впаде у око і ти придбаєш гідний подарунок.- Не забувай про подарункові сертифікати. Купити парфуми, враховуючи смаки та по-бажання, тобі, можливо, і не вдасться, але дівчина потім сама його придбає. Так само можеш провернути і з косметикою або з іншими товарами.- Можеш здивувати походом в салон або на якийсь майстер-клас. Скажи дату, час і місце куди необхідно прийти, сюрприз гарантова-ний.- В якості ефектної появи подарунка відправ його поштою! Ніхто у наш час не чекає тако-го. Люди готові до кур’єра, максимум. А тут пошта!- Замов в друкарні або у фотосалоні кален-дар, магніти, кухоль, плакат або інші види подарунків, які тобі запропонують. Врахуй, що фотографію для розміщення на товарі слід вибрати заздалегідь.- Ти робиш подарунок жінці, не забувай. По-даруй посуд. Гарний набір, сервіз у будинку не буде зайвим.- Якщо дозволяють фінанси, купи комбайн.- Знаєш розмір іменинниці, тоді придбай щось з одягу. Не знаєш розмір, купи пояс або сумку.- Усі люблять м’які іграшки. Це достатньо

прозорий натяк?- Сувеніри! Підставки, статуетки, фігурки були і будуть у будинку у будь-кого.- Зайди в найближчий магазин hand-made і там купи подарунок. Ручна робота завжди високо цінується.- Комплект постільної білизни. Коротко і ясно. Подушки і ковдри також розгляда-ються.- Якщо дівчина займається спортом, то за-зирни до спорттоварів. Консультанти тобі все підкажуть.- Подаруй квитки на концерт або на вистав-ку. Запроси до тетру.

Скоро день народження когось із твоїх знайомих дівчат, але ця людина тобі не дуже близька і ти просто поняття не маєш, що б такого подарувати. Ви-трачатися теж особливо не хочеться, правда? Фантазії не достатньо для чо-гось унікального? Тоді ти читаєш саме те, що тобі допоможе вирішити таку проблемку.

Є безліч варіантів подарунків. Мною пред-ставлена лише мала частина усього можли-вого списку. Головне фантазія і твої знан-ня про іменинника. Не забувай, що варто враховувати вік, професію, уподобання та зовнішній вигляд. Вдалого святкування!

Подаруй мені ...

Валентина Рущак

СВІЖЕ М’ЯСКОСВІЖЕ М’ЯСКОВі

втор

ок. 7

жов

тня Вівторок. 7 ж

овтняСучасний темп життя надзвичайно швидкий. Для досягнення успіху ми маємо бути наполегливими, працьовитими та активними, тоді світ відчинить перед вами будь-які двері. Проте світ багатомов-ний і щоб ввійти у ці двері треба відповідно гово-рити.Студентка Дніпропетровського аграрного університету Рухлядко Юлія розповіла про те, як одне питання докорінно змінила її життя. Як дівчина відкрила для себе найромантичнішу країну світу та закохалася у мелодичність французької мови.

Цитрина: Звідки ти дізналася про програму, яка надає можливість поїхати до Франції?Юлія: Про програму я дізналася від викладачки з генетики. Я просто стояла в коридорі університету, а вона підійшла та запитала чи хочу я поїхати до Франції.

Ц: З якою компанією чи французькими представ-никами співпрацює ваш університет?Ю: З асоціацією ‘‘FEFU’’ - це сільськогосподарська асоціація. Вона співпрацює майже з усіма аграрни-ми університетами України.

Ц: Як відбувалося навчання, скільки коштували курси та якою була їх тривалість?Ю: Щорічно курси розпочинаються у жовтні, адже багато студентів у вересні не мають змоги навча-тися через те, що ще не повернулися з Франції. Викладачка також часто відсутня у цей період через стажування. Займаємося ми до червня. За-гальна вартість навчання скаладає 1300 гривень. Заняття відбуваються у невимушеній атмосфері, ми постійно спілкуємось, але лише французькою мовою. За кожне російське або українське слово ми мали сплачувати міні-штраф, а саме: кидали монетки у копілку.

Ц: Які були умови відбору для стажування?Ю: Відбір відбувався у формі співбесіди, на якій були присутні я та два представника від французів.

Перекладач присутній лише у тому випадку, коли сту-дент прагне вперше поїхати до Франції і поки не володіє достатнім рівнем мовлення. Але у таких випадках пе-рекладач не має права підказувати, виключення ро-бляться у дуже важких ситуаціях. А так, нам доводиться самостійно знаходити рішення, пояснювати за допомо-гою міміки, жестів, навіть малювати, головне – робити це самим. Адже ця відбіркова комісія спостерігає за на-шою поведінкою, реакцією і аналізують з психологічної точки зору. Особисто мені перша співбесіда не здалася надто важкою, проте велер’янку пити довелося. Питали про мою родину, мої захоплення та чому я хочу поїхати до Франції, яка в мене мотивація для цього.

Ц: Якою була твоя мотивація поїхати у Францію? Ю: Я навчаюся на ландшафтного дизайнера і мені цікава будь-яка робота з рослинністю, зокрема з квітами. Тому я хотіла поїхати у таку родину, в якій я мала би змогу навчатися садівництву, вивчати рослини, європейські технології та діставати новий досвід та враження.

Ц: Яким чином вирішували в яку сім’ю ти потрапиш?Ю: Сім’ю вони обирають самі. Віддають мою анкету та шукають за спільними інтересами між нами. Але мені до останнього невідомо не знаю куди саме потра-плю. Пам’ятаю, коли вперше готувалася до стажуван-ня, дізналася електронну адресу майбутньої родини і відіслала їм листа, аби познайомитися, розповісти більше про себе.

Ц: Розкажи про рівні стажування.Ю: Перший рівень – 2 місяці ти живеш у родині, допомагаєш у роботі. Важливим є те, що у перший рік ста-

жування батьки, ректор університету та представники ‘‘FEFU’’ підписують договір про згоду на те, щоб я дзвонила додому не більше одного разу на тиж-день, а тривалість дзвінка – не більше 15 хвилин. Пояснюється це тим, що за для кращої адаптації до нового се-редовища та для ефективнішого вив-чення мови ми маємо бути ізольовані від звичних нам умов існування і мови спілкування. Спочатку було дуже важ-ко, але це дійсно ефективна методика.

Ц: Поділися своїми першими емоціями, коли дізналася, що прой-шла відбір.Ю: Ядуже хвилювалась, була знервова-на, адже у момент оголошення списків назвали майже всіх, окрім мене. За-лишалося 2 конверта з іменами, як зараз пам’ятаю той момент: один з представників асоціації взяв до рук конверт і почав щось незрозуміло і тихо собі вимовляти, не міг вимови-ти прізвище. А моє прізвище дійсно важке для вимови іноземців. Всі за-мерли від очікування…а потім він все ж таки вимовив написане, це було моє прізвище. Мене ж тоді переповнюва-ли емоції , я була дуже щаслива, що не втрималася і розцілувала французів і представників від університету.

Ц: Як приймали тебе французи?Ю: Все було дуже добре. Французь-ка родина прийняла мене чудово. Ми постійно кудись їздили, вони були дуже уважні, проводили мені різноманітні екскурсії. Я навіть була в таких місцях, де не були самі(деякі) французи. У цьому плані мені дуже пощастило.

Ц: За цей час траплялися якісь цікаві випадки, мож-ливо комічні?Ю: Так, було й таке. Одного разу я вирішила при-готувати французам борщ. Це було незвичайне ви-довище. Через те, що їх національна кухня не має таких рідких страв, лише крем-супи, їсти борщ їм було дуже незвично. Спочатку вони почали вилов-лювати овочі виделкою, а юшку їсти ложкою. Мені було дуже смішно, та я пояснила їм як правильно їсти українську страву. Результат перевершив всі мої очікування, французам настільки сподобалася стра-ва, що вони не могли її і мене нахвалити!

Ц: Впродовж всього часу що ти перебувала у Франції, які висновки для себе зробила. Чи змінилося в тобі щось завдяки програмі від ‘‘FEFU’’ ?Ю: Так, я була на таких стажуваннях три рази, я дійсно змінилася. Змінилися мої погляди на життя, я

дізналася що можна жити по-іншому у всіх розуміннях цього слова, почина-ючи з того, як ти сам себе налаштуєш. Там ти дорослішаєш, хоча ми у 18 років вже вважаємо себе дорослими, але це хибна думка. Потрапляючи у такі умови ти вчишся самостійності, шукаєш рішення проблем, адже до тебе ставлять як до дорослої люди-ни і все необхідне ти має робити сам. Нікого вже не хвилює сумуєш ти за ро-диною, чи є в тебе депресія, але це не прирівнюється до поганого ставлення, ти , звісно, зможеш з кимось поговори-ти. Все це дуже загартовує характер, а в цілому, французи гарні люди, добрі, позитивні, чуйні. Я щаслива що мала змогу поїхати до Франції, вивчити цю надзвичайно гарну мову. Сподіваюся, через два роки мені цей досвід стане ‘’впригоді’’ і я матиму змогу поїхати до Франції знову, але не стажуватись, а завершити здобування вищої освіти.

Франція з українським

акцентом

Аліна Гайбей

Середа. 8 жовтняСе

реда

. 8 ж

овтн

яФАЙНА ЗАБАВА ФАЙНА ЗАБАВА

валь-конкурс. З 2007 року запрошує до безкоштовної участі осіб віком від 14 до 35 років у таких номінаціях: сучасна пісня, ма-люнок, фотографія, авторська поезія та про-за, короткометражні фільми. Організатори мають за мету зацікавити молодь у постаті Т.Г.Шевченка та привернути увагу до но-вих інтерпретацій його творчості сьогодні. Переможці (перші три місця у кожній з п’яти номінацій та приз глядацьких симпатій) отри-мують цінні подарунки.Міжнародний мовно-літературний кон-курс учнівської та студентської молоді

імені Т. Г. ШевченкаЗ 2010 року на конкурсі учні та студенти вшановують творчу спадщину видатного сина українського народу Тараса Шевчен-ка. Відповідно до наказу президента України запроваджено задля виявлення творчо обдарованної молоді та виховання поваги до мови і традицій свого народу. По завершенню

2014 рік проголошено роком Тараса Шевченка. З цього приводу було запла-новано багато різноманітних культурно-просвітницьких подій: мистецькі акції, літературні конкурси, наукові конгреси, круглі столи, премії, турніри тощо. Ме-тою святкування є привернення уваги до постаті митця у різних напрямках ми-стецтва.Попри визначну дату (200-річчя), український народ вже багато років бере участь та слідкує за результатами інших щорічних заходів, присвячених генію української поезії, прози та живопису.

«Шевченко-фест»Всеукраїнський Молодіжний фести-

усіх чотирьох етапів 39 учасників нагород-жуються президентськими стипендіями.

Шевченківська преміяНаціональна премія України імені Та-раса Шевченка заснована у 1961 році. За вагомий внесок у розвиток культу-ри та мистецтв щорічно нагороджують 5 митців найвищою творчою відзнакою. Прирівняну до державних нагород премію призначають за найвидатніші твори літератури, літературознавства і мистецт-вознавства, публіцистики і журналістики, кінематографії, музичного, театрального, концертно-виконавського,народного і де-коративно-прикладного та образотворчого мистецтва. У трьох турах оцінюються тво-ри, випущені у світ протягом останніх п’яти років. Премію можливо отримати лише один раз за життя. Щороку грошовий приз зростає: з 2006 року сума збільшили з 100 тисяч гривень до 260 тисяч гривень.За кордоном також впроваджують шевченкіади та шевченкіани. Українські діаспори прославляють Шевченка та по-пуляризують його серед іноземців. Отож, українці,

Поринайте та читайте,Сторінки не рвітеІ своєю ви любов’юШевченка покажіте.І в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій,Не забудьте пом’янутиТараса незлим тихим словом.

Валентина Рущак

Шевченкоманія

СтопКАДР СтопКАДР

КУЛІНАРНІ ФОРМУЛИ КУЛІНАРНІ ФОРМУЛИЧетвер. 9 ж

овтняЧетв

ер. 9

жов

тня

АНАЛІЗУЙ!АНАЛІЗУЙ!П’

ятни

ця. 1

0 жов

тня П’ятниця. 10 ж

овтняБезперечно, він є у тебе вдома. Він, мож-ливо, відрізняється від інших, не та-кий гарний, але ти все одно не можеш відірвати від нього очей. А можливо, що їх декілька. Як ти не пересувався б кімнатами, вони все одно будуть поруч.

Вони – телевізори. Наше покоління вже не уявляє життя без го-лубого екрану. З молоком матері ми всмокту-вали програми телебачення. Коли батьки були зайняті, то телевізор перетворювався на нянь-ку для малюків – розважав, повчав і приси-пляв. Ми зростали і телебачення зростало для нас. Мультфільми замінювалися фільмами, розважальні телепередачі – новинами. Зараз можна сказати, що ми виросли, але чи виросло телебачення?21 листопада навіть святкують всесвітній день телебачення. Велика честь мати свое свято! ‘‘Телебачення у його сучасній формі є опіум для американського народу’’. Річард Ніксон припустився однієї маленької помилки, коли казав це: не тільки для американського, але й для всіх цивілізованих народів ТБ є нарко-тиком. Дуже легко відволіктися від рутини – натисніть всього лише одну кнопку і голубий екран швидко вибухне яскравими картинка-ми та гучними мелодіями. Цей чудирнацький ящик поглине тебе за секунди. Не встигнеш й оговтатися, як “підсядеш на це діло’’. Щовечо-ра перегляд серіалів стане схожим до ритуалів. Картинки будуть блимати, а ти будеш сидіти, втупившись в нікуди. Так і виглядають типові телезалежні. Як наслідок очікуй синців під очи-ма від нічних кінопереглядів. Також імовірна

роздратованість. Деякі телевізори безупину осяюють темні кімнаті. Дуже шкода, що вони не осяюють темні голови людей… Малкольм Маґґерідж одного разу сказав: ‘‘Телебачення не відучає людей думати; воно про-сто зосереджує їхню бездумність’’. І це дійсно так. Адже ми самі себе відучаємо. Ми самі вмикаємо телевізор і вбиваємо свій час. Замість навчання, замість цікавих зустрічей, замість читання кни-жок, замість життя люди деградують і надають перевагу плоским екранам, які роблять їх мозок таким ж пласким, без жодних звивин. Вони оби-рають ТБ. Не розвиваючись, не можливо досягти прогресу, розвиток неможливий і все. Якщо суху землю не поливати абсолютно нічим, то нічого і не виросте. Якщо поливати джерельною водою, то буде у майбутньому прекрасна квітка. А якщо в землю лити отруту або якісь відходи, то отримаєте бур’ян. Як на мене, якщо обирати між порожнечею та бадиллям, то краще нічого не мати, ніж мати порослий бур’янами виснажений ґрунт. З нічого ще можна буде виростити щось гарне, а от над другим варіантом треба довго і тяжко працювати. Викорінювати “зло” – це найлегше з того, що дове-деться робити. Підживлювати вашу “землю” буде складніше, але теж реально. А от не допустити по-вторного проростання “шкідливих рослин” буде вкрай важко; пам’ять викарбовує усе і відправляє на збереження у підсвідомість. Колись почула дуже цікаву фразу: “Кінескопи

телевізорів – презервативи реальності”. Пізніше виявилося, що це сказав Дітер Гільдебрандт. Але не так важливо те, хто сказав, як важливо те, що сказано. Насправді мені здається, що я не до кінця розумію цю фразу. Люди натягують на себе реальність? Якщо це те, що намагався донести Дітер, то я аж ніяк не погоджуюсь. Доречніше ска-зати, що кінескопи телевізорів – презервативи від реальності. Телеящик не може дати нам справжнє життя. Те, що він показує – бажані реалії, мрії та фантазії. Поринати в міфічний та ілюзорний світ не добре. Ми відходимо від справжнього і потім важче повернутися і ще важче адаптуватися. Якщо ти хочеш відгородити себе від буття людського, то варто купити такий “презерватив”, але якщо ти розумієш, що наслідки жахливі, то насолоджуйся усім, що відбувається довкола, і не захищайтся від тієї насолоди. “Телебачення є доказом того, що люди готові ди-витися на що завгодно, тільки б не дивитися одне на одного”. Як вам така фраза? Як на мене, то Енн Ледерс має рацію. Люди настільки остогидли усім, що більшість готова виміняти спілкування на про-свердлювання очами зомбоящика. Депресії дола-ють твоїх колег, твоїх друзів, твоїх рідних і зрештою тебе. Як ти намагаєшся з цим боротися? Більшість зачиняють кімнату і зачиняються у собі. Єдиною ниточкою з реальним світом стає телекабель. Але ж насправді це є нічим іншим, як такою собі цин-трифугою, яка засмоктує. Вас вже вивертає, але

така карусель залишається довподоби. А як щодо українського сучасного телебачення? Хочеш потанцювати або поспівати? “Танцюють всі” або “Голос країни”. Хочеш знайти другу по-ловинку? “Холостяк”. Хочеш навчитися смач-но готувати? “Пекельна кухня”. Не знаєш як реалізувати свої приховані здібності? “Україна має талант”. Наше ТБ дбає про нас. Але чи ця турбота йде нам на користь? Теле-масмедіа нагадує мені фастуд. Майстер-но прорекламований продукт. Шкідливий, але інколи смачний. Придатний для поглинання в компанії друзів, під розмови, або для заїдання горя. Як правило, настільки масний, що потім жир стікає ліктями і треба очиститися. Підходить для людей, у яких обмаль часу і в проміжках між роботою їм необхідно чимось підживитися. Але чому так складно з українського телебачення зробити “здорову їжу”? Можливо українцям варто попрактикувати роздільне харчування? Адже, як на мене, свій власний продукт набага-то смачніший за зроблений нашвидкоруч аме-риканський смаколик. Імовірно, що бездоганна страва у нас з першого разу не вдасться, але я б не готувала за закордонними рецептами. Навіть талановито відтворене – чуже і не наше. У нас є своя кухня, але чомусь ми цураємося своїх делікатесів і виготовляємо заморську їжу. Не треба так. Промайнуть роки і не буде чим похи-зуватися і сказати: “Так, це моє, українське!”Дуже сумний розклад виходить. Поки у наших руках не з’являться кращі карти і ми не навчи-мося майстерніше грати, то все закінчиться по-разкою. Та й, чесно кажучи, гра у нас виходить аж ніяк не захоплююча. Козирів немає, королів – тим більше. Наш арсенал – пара десяток і дев’яток. Є надія, що у рукаві захований джокер і при нагоді ми ним обов’язково скористаємося.

Валентина Рущак

Субо

та. 1

1 жов

тня Субота. 11 ж

овтняКІНОПОГЛЯД КІНОПОГЛЯД

#книжки #рівність #технології #вогонь #фу-туризм #цензура #самотність #знищеня #кон-троль #страх #система #надія #втеча

Книга. Роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики вперше побачив світ у 1953. Цей твір Рей Бредбері надрукував на взятій на-прокат у громадській бібліотеці друкарській машинці на основі рукописних заміток. Ско-рочений до новели роман був надрукований в журналі «Galaxy Science Fiction» у 1951 році. 1954 року роман був надрукований частинами в перших номерах журналу «Playboy».Сюжет. 451 градус за Фаренгейтом (233 граду-

си за Цельсієм) — температура, при якій загоряється папір. Світ майбутнього, в якому всі письмові ви-дання безжально знищуються спеціальним заго-ном пожежних-вогнеметників, а інтерес до книг і їх зберігання переслідуються за законом. Сержант Гай Монтег сліпо виконує накази по знищенню літератури, але зустріч з юною Кларисою змушує його переосмислити своє життя. Він стає інакомислячим — відщепенцем в тоталітарному суспільстві, де чита-ють тільки комікси.Цікавий факт. За часів Сталіна побоювання Бредбері втілилися в життя в тоталітарному СРСР. Анна Ахматова під загрозою обшуків карних органів давала близьким людям вчити вірші напамять, а потім спалювала папери. Ахматова більше довіряла людській голові і добросовісності, ніж шифрованому запису.Фільм. Кінорежисер Франсуа Трюффо у 1966 році

Читати стало модно. Дивитись екранізації книжок, не читаючи, давно не мейнстрім, але вічна конкуренція фільму і паперового носія ніяк не може закінчитись визнанням когось одного. Що ж, перед тобою порівняння одного і того ж твору, але різної подачі.

зняв кольорову стрічку за рома-ном Бредбері. Ймовірно, з цьо-го фільму розпо-чалися купюри і відходи від сюже-ту літературного джерела. Адже за фільмом Трюффо́ Кла-риса виживе і по-кине місто разом із Гаєм Монте-гом, що став виг-нанцем , ізгоєм.Звісно, якщо ти полюбляєш старі стрічки – тобі сподобається.

451°451°#джаз #сухийзакон #розквіт #крутихвістки #бут-легерство #протиставлення #плітки #алкоголь #гольф #мільйонер #кохання #обман #зрада #вечірки #смерть

Книга. Роман американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда, опублікований 1925 року. Роман вважається магнум опусом Фіцджеральда. Він відтворює картину епохи джазу в США з характерими для того часу дека-дансом, потягом до надміру й соціальних змін. Його характеризують як застереження щодо американської мрії. До речі, продавався роман не дуже добре. Фіцжеральд помер, вважаючи себе невдахою і думаючи, що його твори так ніхто і не читатиме. Хто ж знав, що пік слави настане пізніше. Сюжет. Нік Керравей — випускник Єльського університету і ветеран Першої світової війни. Влітку 1922 року він приїздить до Нью-Йорка,

де оселяється у невеликому будинку на Лонг-Айленді, по-ряд з розкішною віллою дуже заможного і надзвичайно таємничого Джея Гетсбі. По той бік затоки, на протилеж-ному березі, разом зі своїм чоловіком Томом, мешкає ку-зина Ніка — Дейзі Б’юкенен. У своєму маєтку Гетсбі ча-сто влаштовує гучні вечірки, хоча сам у них участі не бере. Несподівано, на одну з таких вечірок отримав запрошення й Нік Керравей. Згодом вони з Джеєм Гетсбі стали приятеля-ми і Нік дізнався, що той бага-

то років кохає його кузину Дейзі.Цікавий факт. Книга є номером 18 у Рей-тингу 100 найкращих книг усіх часів журна-лу Ньюсвік.Фільм. І не одна екранізація представлена нам, а цілих п’ять! Оостанній Гетсбі, який вразив картинкою це вже австралійсько-американський драматичний фільм у форматі 3D, знятий у 2012 році режисером Базом Лурманном на основі роману Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі». У головних ролях — Леонардо ДіКапріо, Тобі Маґвайр та Кері Малліган. Стрічка відкрила 66-й Каннський кінофестиваль і отримала суперечливі відгуки критиків та глядачів. Побачила світ в українському перекладі 2013 року і шокувала, і здивувала, і викли-кала чимало говірок.

Ната Лейцюсь

Нед

іля.

12 ж

овтн

я Неділя. 12 ж

овтняАРТПОХОДЕНЬКИ АРТПОХОДЕНЬКИ

Мистецьке об’єднання «ДЗИҐА»з 1 по 5 жовтня пропонує відвідувачам ви-ставку київських художників Анатолія Твердого та Андрія Александрови-ча «Передчуття революції». Відкриття заплановане на 1 жовтня, середу, о 13:00 у галереї «Дзиґа» (вул. Вірменська,35). Виставка проходить у рамках міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев». Вхід на експозиція вільний.

«Кажуть, що художник це той, хто створив власний світ і населив в ньому власний нарід.Тож маємо два світи, дві вистави й дві театральні трупи: твердівський бурлескний люмпен й александровичев збірний маргиналітет. Хто цілується, а кому писк на-били, хто з кийком ходить, а хто в Криму відпочиває, хто мовчить, бо обставинами зв’язаний, а ті он ручкою махають: мовляв, підтримуємо. І зауважте, товариство, - жодного обличчя – всі маски. Така собі Комедія дель арте у передчутті того, що має статися. Вже стається.Сьогодні художник це той, хто поквапився побачити».

Олена Живкова - зам. директора з наукової роботиМузею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків

« П е р е д ч у т т я революції»

Валентина Рущак

«ДЗИҐА»

Анатолій Твердий народився 1960 р., член СХ України, викладач НА-ОМА, живе і працює в Києві. Остання персональна виставка « Паноптикум» у галереї «Арт 14».

Андрій Александрович-Дочев-ський, народився 1958 р., 1976 – закінчив Республіканську художню школу. 1983 – закінчив Київський художній інститут.

ЗАДРОТОМАНІЯЗАДРОТОМАНІЯПо

неді

лок.

13 ж

овтн

я Понеділок. 13 жовтня

Не знаєш чому присвятити вільну го-динку? Полюбляєш проводити час у всесвітній інтернет-павутині, перегля-даючи беззмістовні відео-ролики? Тоді чому ти досі не знаєш про відео-блоги, які останніми роками набирають все більших обетрів. Жодних обмежень для тебе тут не існує, можеш обрати категорію відповідно до своїх захоплень, хоббі та вподобань.Розпочнімо з самого терміна «блог» - це приватний онлайн-щоденник, в яко-му люди діляться своїми враженнями, відкриттями та останніми новинами. Вони бувають абсолютно різними за те-матикою: мода, різноманітні техніки на-несення макіяжу, подорожі, спорт, вив-чення іноземних мов та їхніх культур.

Чи можливо ти надто полюбляєш цікавитись чиїмсь приватним життям.Отже, якщо й говорити про іноземних відео-блогерів, то неможливо не згадати про classisinternal by Sonya Esman. Це канал молодої відеоблогерки Соні з Канади. Не див-лячись на країну, в якій вона проживає, канал її російськомовний. Особливо корисним він слу-гуватиме любителькам одягатись неординар-но, але водночас зі смаком, адже з нею, ти бу-деш мати уявлення про останні тенденції моди в усьому світі. Крім того, якщо ти не уявляєш свого життя без подорожей, проте можливостей поки не так багато, Соня залюбки візьме тебе з собою в дощовитий Лондон, чи , приміром, на берег моря у сонячне Маямі. Зацікавило? Тоді тобі на канал до цієї привітної дівчини.

Якщо ж головна мета твого перебування на You Tube це практикування у вивченні іноземних мов, зокрема англійської, стане у пригоді канал Anglo-Link. Тут ти знайдеш увесь необхідний матеріал з граматики, вивчення нових слів та практикування вимови.Українські відео-блогери також не пасуть задніх. Приміром блогер з нікнеймом elena684, хоч і проживає в Норвегії, проте родом з Хер-сону і вже досить довгий час тримається у трійці лідерів серед російськомовних блогерів. Специфіка її каналу підійде зокрема тим, хто не уявляє свого життя без активного шопінгу, цікавих зачісок, косметичних новинок та різноманітних технік нанесення макіяжу.І якщо мова пішла вже про косметику, люби-тельки натурального догляду за собою не ма-ють пройти повз канал IrenVladi18. Як обрати продукти, які будуть найбільш корисними для нас, мінеральна та органічна косметика, при-родний догляд - відповіді на всі ці запитання ви знайдете на каналі у чарівної Ірини. Окрім

усіх практичних порад, вона навчить, існуванню у гармонії, як з навколишнім середовищем, так і з самим собою, а самі відео додадуть тобі чималої мотивації та впевненості в собі.Загалом, не обов’язково витрачати час на перегляд великої кількості блогерів, ти й сам можеш стати тим, хто матиме тисячні підписки. Якщо ти маєш цікаве хобі, захо-плення чи тобі просто є про що розповісти людям, тоді вперед, адже спробувати можна завжди. Необхідно зрозуміти, що подібні інтернет-блоги мають не заважати розвиватись нам самим. Дуже важливо, одним оком зазираючи в чуже життя, не втратити відчуття реальності і розуміння того, що твій світ може бути набагато яскравішим, адже подібні відео мають слугувати своєрідним ковтком натхнення, який пробуджуватиме до нових звершень.

Життя крізь призму

відео-б

логу

Вікторія Сандуляк

МАНДРИМАНДРИВі

втор

ок. 1

4 жов

тня Вівторок. 14 ж

овтня

Не так давно Україну охопили страшні події. Спочатку Євромайдан, а поряд з ним і сепаратизм в південно-східних регіонах країни, а потім і війна на сході. В березні цього року в України вкрали Крим. Як те-пер живе Аннексована республіка і чи потрібна вона насправді Україні? Якщо ти читав минулі номери, то пам’ятаєш таку собі кримську бандерівку. Так от, я з’їздила додому і поспішаю розповісти тобі, як те-пер живеться там де ти бачиш Україну, а більшість бачить Росію. Попереджаю одра-зу, моя думка суто суб’єктивна і ти можеш мене підтримати, а можеш і не погодитись зі мною.Так от, я розповім тобі не про весь Крим, а лише про його частинку, частинку лю-

дей з якими я спілувалася, з якими я мов-чала і стримувала свої емоції, людей в яких я вірила і в яких розчарувалась. Розпоч-немо! Для початку я хочу розповім тобі, як тепер відпочивається в Криму, але ж до відпочинку треба ще доїхати. Тут я б радила їхати тільки поїздом. Спокійненько минещ дві таможні і ніхто тобі нічого не зробить, навіть, якщо прописка в тебе львівська. З ма-шинами їхати я б не радила. Всі ми напевне чули про те, що машини забирають; заби-рають їх що на російському кордоні, що на українському. Всюди аргументуючи пробле-мами реєстрації машин. Тому, щоб запобігти таке нещастя, краще їхати поїздом: дешевше і безпечніше для твого гаманця. Шо ж тво-риться в середині АН Крим? Як там тепер

на пляжах? На пляжах людей мало, а нам, як відпочиваючим від цього добре, а от тим, хто на цьому заробляє не дуже. Бо звідки ж братися грошам, коли людей мало. Щодо грошей, все стало неймовірно дорого. Жи-вемо в Криму, а ціни то московські. Хоча на це є свої виправдання. Адже продукти ще всі українські, ціни теж українські, але Крим же ж перейшов на рублі, а значить всі ціни тре-ба було перевести в рублі, от люди і переве-ли, зробивши націнку на свою совість. Щодо всього іншого, то нічого не змінилося. Тому, якщо тобі подобалося відпочивати в Криму і фінанси дозволяють, то не бійся і їдь! Тільки є одне «але»: там повсюди прапори РФ! Осо-бисто в мене виникало бажання їх спалити, але я боялась, що потім спалять мене. Так от, прийшов час розповісти про настрої населення. Скажімо так, більшість за Расс-сею і там вже нічого не поробиш. Щоб було зрозуміліше, покажу на відсотках. От уяви собі, що 60 відсотків населення за Росію, 35 – відносяться нейтрально і їм не важливо в якій країні вони живуть, головне, щоб мир був(про це детальніше далі) ну і якихось 5

відсотків населення - противники Росії. Російські ЗМІ працюють на повну. Я не ска-жу що вони брешуть, ні, вони не брешуть, вони по-своєму викладають інформацію. Один з найефектніших прикладів - радіо «Голос Росії», яке має декілька радіочастот в Криму і ловить всюди. Крутять на ньому цілодобово думки «експертів» журналістів про Україну і Європу(зауважте, радіо Го-лос России, а новини з Європи і України; до того ж лише погані новини). Найголовніше постійно розповідаються історії про світові конфлікти(як вони проходили, як закінчились, скільки жертв) і ось ти їдеш в машині слухаєш ці цікаві історії і розглядаєш бігборди. І тут так чисто нена-роком з’являється бігборд з написом «Со-хранили Мир! Приведём к стабильности!» Помічаєте цю тонку агітацію? Ось цим гаслом і живуть кримчани – «головне, що війни тут нема»…- «головне що мир» і все таке. І ніхто навіть не задумується що війна почалася з них. Ніхто і подумати не може, що в чомусь винен. Винні міфічні хохли-бендерівці, які розгромили країну. Тому я

Ярина Савицька

можу сказати, що Крим не наш і ладно. Цих людей просто вже не переконаєш. Їх можна лише слухати і мов-чати.

А эти ночи в Крыму

теперь кому?

Сере

да. 1

5 жов

тня Середа. 15 ж

овтняЗАГУГЛИ ЗАГУГЛИ

ник як пародійний інтернет-мем. А почалося все з 2011 року коли в інтернеті з’явився демо-тиватор з дівчиною яка сиділа на перилах чи то як пташка чи то як мавпа. Вся фішка оулінгу в тому, щоб сісти в позі сови в найцікавішому на твою думку місці і викласти це фото у мережі. Думаю, ти помітив що наслідування тварин не закінчилось на оулінгу, тому що зараз ми по-говоримо про фламінгоінг. Засновником цього руху став мешканець Південної Кореї, який розмістив в інтернеті своє фото, на якому він стоїть на одній нозі як рожевий фламінго. Фото набрало неабиякої популярності, навіть сама Леді Гага кинула собі в твітер посилання на цей знімок. Сьогодні таких фото в інтернеті дуже багато, а отже і прихильників цього руху. Найефектніші завжди ті, хто робить це на фоні тих самих рожевих фламінго. Настав час типотінгу. Перший типотінг (від англ.. слова teapot - чайник) був експеримкен-том Елісон Кот і Олівії Кемпбелл – двух викла-дачок психології з австралійського колледжа. Тут все на здивування дуже просто, як на мене, викладачки просто хвилювалися за своїх учнів, і придумали типотінг, тому що тут не потрібно вилазити на високі дерева, або стояти на даху літака щоб сфотографуватися(як наприклад в оулінгу і планкінгу). Тут все просто – став в позі чайника, сфоткався, залив в інтернет.Вершник без голови або хорсменінг - говори як хочеш суть не змінюється. На відміну від інших фотомемів у цього є культурно-історичний по-чаток. Адже його зародила фотографія зробле-на ще в 1920-х роках! Кажуть, що тоді так фот-катись теж було модно. Також мем має ще одну відмінність: на фото дві людини.

за тим, як люди зустрічаються і обіймаються, і йому більше за все на світі захотілося з ким-небудь обійнятись. І тоді він зробив одну дуже просту річ – написав маркером на великому листі паперу два слова «Free Hugs» і вийшов на вулицю. Хоч протягом наступних 15 хвилин парубок ловив на собі нерозуміючі погляди пе-рехожих, до нього підійшла літня жіночка, яка розповіла йому що рік тому втратила дочку, а сьогодні ще й померла її собака і вона лишилася сама. І їй так хочеться, щоб зараз хтось її обійняв. Вони обнялися і на її обличчі з’явилася, мож-ливо вперше за декілька днів усмішка. Потім були сотні тисяч обіймів з іншими людьми - молодими і старими, щасливими і нещасними , чоловіками і жінками. І кожна людина після обіймів ставала щасливішою. Але через деякий час влада Сіднею заборонила Хуану обіймати людей без страховки, за яку він повинен за-платити 25 мільйонів доларів! І тоді він почав збирати підписи. Як тільки було зібрано 10 ти-сяч підписів заборону було знято. Потім Хуан зняв відео під назвою Free Hugs і виклав його на YouTube, і його за короткий час переглянуло декілька мільйонів чоловік. А ще, це відео отри-мало приз від YouTube, як найкраще надихаюче відео. Завдяки цьому ролику ця ідея розлетілась по всьому світі. І таких акцій вже пройшло де-сятки тисяч. Ти теж можеш вийти на вулицю і

Щоб відчути себе кажаном багато робити не потрібно. Тобі потрібен лише друг який зуміє тебе швидко сфотографувати І щось за що б мож-на було зачепитися ногами і повиснути головою вниз. Ось такий от принцип бетменінгу. Який доволі небезпечний для здоров’я. Адже якщо до-вгий час висіти головною вниз можна отримати крововилив в мозок.Captain Morgan названий на честь легендар-ного пірата і великого поціновувача рому Генрі Моргана. Все починалося з простої реклами рому, а сьогодні багато хто фотографується в позі капітана навіть не підозрюючи, що на початках це був такий рекламний хід. Leisure Dive (розслаблене пірнання) приду-мав собі на відпочинку літом 2011 року один із випускників Гарвардської школи бізнесу Брайан Торн. Суть цього мему в тому що лю-дина повинна пірнати в воду в надзвичайно спокійній і розслабленій позі. Читаючи газети, лежачи на подушці або навіть граючи на скрипці найголовніше зберегти спокійний вираз облич-чя.Ну і останній з відомих мені фотомемів – мілкінг. Свою назву отримав звісно ж від англійського слова milk – молоко. Таку розвагу вперше реалізували п’ять студентів з університету Нью-касла в Великобританії. Суть цієї фото розва-ги в тому щоб в людних місцях обливати себе молоком, з спокійним лицем, ніби нічого і не відбувається. З фотомемами ми закінчили, тепер я розповім тобі про дуже добрий по своїй суті флешмоб. Називається він Free Hugs (безкоштовні обійми), а створений він був декілька років назад австралійцем на ім’я Хуан Манн, який призем-лився в аеропорту свого рідного Сіднея і в яко-го був не найкращий період в житті, та і зустріти його ніхто не прийшов. Хуан стояв і спостерігав

Кожного року у світі відбувається потрясіння. Ми ж бо люди і нам нудно. Нам хочеться чо-гось нового веселого та шаленого. Як тільки ми знаходимо це щось нове, ми дивуємо цим весь світ. Мова йде про міжнародні флешмоби, мейнстріми і інтернет-меми. Їх кількість з кожним роком зростає, а те, що потрібно роби-ти дивує ще більше. В цій статті я розповім тобі, які найпопулярніші флешмоби сьогодні робить людство. У кожного з цих явищ є своя назва, у кожного з них є свій засновник. Що не кажи, а всім набридли ці тупі фото в стилі ‘‘обійму-но я дерево’’ або ‘‘потримаю сонце в руках’’. Про сьогоднішню селфізалежність і на-жаль ніким не забуту позу губ ‘‘пю’’ я казати не буду.Я розповім тобі про такі явища як планкінг, оулінг, фламінгоінг, типотінг, хорсменінг, бєтменінг, капітан морган, LEISURE DIVE та мілкінг. Вимовляються всі ці слова не дуже просто,а що ж вони означають? Все це пози для фотографування.Про щось ти вже чув, щось ба-чив, а щось, можливо, робив сам. Так от, планкінг – походить від англійського слова plank – дошка, цей рух був заснований британцями Гаррі Кларксоном та Кристияном Лєнгдоном в 1997 році. Суть планкінгу – лежа-ти на животі простягнувши руки вздовж тіла. Чим людніше і незвичайніше буде місце де ти це зробиш, тим краще. Сьогодні цей рух набрав неабиякої масовості, а вона в той же час надала йому сенсу. Тепер планкінг це щось середнє між шаленством і перфоменс-артом. Тепер перед нашою увагою постає оулінг. Якщо ти знаєш англійську, то ти вже напевне зрозумів що тут щось буде пов’язане з совою. Оулінг ви-

дарувати людям щастя. Не дуже далеко ми відійшли від інтернет-мемів, взяти участь в яких прагне майже кожен. А ось і ще один такий. Я б назвала його відео-мемом тому що це Харлем шейк. Не чути про нього ти просто не міг. Не так давно цей рух просто заполонив відеозаписи твоїх друзів. Така собі Гарлемська встряска з’явилася після того як 2 лютого 2013 року на YouTube було викладе-не відео, пародія на ролик, знятий японським відео-блогером Filthy Frank. Сотні людей поча-ли наслідувати цей ролик. Тут нема про що ба-гато говорити. Харлем Шейк став настільки по-пулярним, що навіть з’явився в мультфільмах, наприклад Гомер Шейк у відомій сімейці Сімпсонів.Але всі ці події дещо відійшли в минуле. Сьогодні в мережі повсюди IceBucketChallenge. Кампанія спрямована на благодійництво, сенс якої в обливанні себе крижаною водою, мета – отримати кошти в доброчинний фонд. Цей флешмоб набрав популярність в соціальних мережах у серпні 2014 року. А правила цього флешмобу такі: учасник, що облив себе відром крижаної води, має право кинути виклик ще трьом учасникам. Протягом 24 один вони повинні зробити теж саме. У разі невиконан-ня умов акції людина повинна внести пожерт-вування в доброчинний фонд в розмірі 100 долларів, в разі прийняття – сума складає всьо-го 10 долларів. Та, нажаль , багато хто приймає виклик нічого не жертвуючи. Сприймає акцію, як один із способів розважитися, а де допомог-ти іншим. Отож, якщо ти вже прийняв участь в Айс бакет челендж, не забувай про мету акції, і нагадуй про це своїм друзям. Ми робимо це для того щоб допомогти людям, а не для само піару.От я і розповіла тобі про найпопулярніші

міжнародні флешмоби. Ти можеш вже стати прихильником одного чи іншого флешмобу, але ніколи не забувай про те, що як би це не було мод-но і популярно, в тебе завжди є своя думка, і все що ти робиш, ти робиш від душі!

ЗАГУГЛИСе

реда

. 15

жов

тня

Ярина Савицька