«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках

Старого Самбора, «Рукавичці» та магазині

«Родинна ковбаска» біля вокзалу

Вугільна справа «тліє»…

Морозець, морозець пощипав нам щічки

“Перекажи тій вашій антошиковій – я її знайду...”, “я сказав, я ще і тебе знайду у тій добромильській зоні… ти Побачиш…” – такі слова Почула журналістка “коловороту” Під час розмови з начальником старосамбірського дсбезу романом зубрицьким, коли намагалася взяти коментар щодо “вугільної афери” на старосамбірщині.

с. 3 с. 4-5

9 лютого 2012 № 6 (060) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 3 грн

Вже досить багато часу пройшло від початку вугільної афери на Старосамбірщині. Немало і від розголосу про цю подію на загал району. Та видається, що справа про вугілля зайшла у тупик. Більше того: така кримінальна справа взагалі не порушена і невідомо, чи порушать її взагалі.

Міліціонер погрожує журналістам Начальник Старосамбірського ДСБЕЗу Роман Зубрицький обіцяв “знайти” журналістів газети. Навіщо?

с.3

Синоптики обіцяють продовження морозів. Як рятуватися від холоду? Як зберегти від нього худобу і врожай? Чи допомагають Центри обігріву? Про це – у «Темі номера».

Дуже сильні морози негативно позначилися на графіку громадського транспорту Старосамбірщини. Чимало водіїв не змогли або й просто не схотіли виїхати на рейс.

Минулого тижня, коли температура повітря зни-зилась до двадцятиградусної позначки (зі знаком «мінус») термометра і нижче – дістатися із одного на-селеного пункту в інший було доволі проблемно. «Я не змогла вчасно приїхати на роботу, хоча півтори го-дини простояла у Добромилі на автостанції», – скар-житься пані Ганна, добромильчанка. Маршрутки не виїжджали на рейс із двох причин: у них або замер-зало пальне, або ж водії, знаючи, що в таку морозя-ну погоду пасажирів буде небагато, ігнорували свою роботу.

Валерій Стрижак, заступник голови Старосам-бірської РДА з питань транспорту, так прокомен-

тував цю проблему: «Про труднощі з пасажирським транспортом ми знаємо. Водіїв треба розуміти: адже коли в баку замерзло дизпаливо – то про який рейс може йти мова? Ті автобуси, котрі працюють на бен-зині, їздять справно, але таких дуже мало. Я знаю, що водії й так стараються: по кілька разів на ніч прогріва-ють машину. Тут нічого не можна вдіяти – такі погодні умови. Однак начальники АТП запевнили, що будуть закуповувати зимову соляру. Тоді проблем не буде».

Водій «Самбірського АТП-14608», котрий побажав залишитися анонімним, розповів журналістові, що дехто дозволяє собі пропустити якийсь рейс, коли не-має значної кількості пасажирів. «Холодно, і людей на зупинках майже нема, а нам кататися туди-назад пус-тим автобусом – не надто приємно. Проте, не дай Бог, аби про таке дізналися в АТП».

Тетяна Михаць

Графіка – газета ZIK

© Ukrainian Media Service

пн вт ср чт пн сб нд

Магнітні бурі в лютому

Джерело: New Scientist

Магнітні бурі виникають внаслі-док збурень на сонці. Їх вплив

на самопочуття відчувають майже 75% людей на планеті. Найбільш небезпечними вони

є для тих, хто страждає на гіпер- та гіпотонію

Лютий 20111 2 3 4 5

6 7 8 11 121320 21 22 23 24 25 2627

18 19

28 29

9 1014 15 16 17

Маршрутки не їдуть…

2 я так думаю

Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.

«Доброго вечора! По-перше – вибачте за вторгнення. Я розумію багатьох із вас. Яка зручна повсякденна рутина, яка безпечна, добре знайома, одноманітність, яка спокійна повторюваність. Я насолоджуюся цим, як будь-яка людина. Але сліди минулого, зазвичай, пов’язані із чиєюсь смертю та з завершенням жорстокої кровопролитної боротьби. Вони залишаються у пам’яті людей – і ті відзначають їх як свята.

Я подумав, що ми можемо відзначити 5-те листопада – дату нині, на жаль, при-забуту. Давайте відійдемо від буденного життя та трохи поговоримо. Звісно, будуть ті, хто не бажає нашого спілкування. Я га-даю, що вже віддають накази по телефоні, і люди зі зброєю скоро почнуть їх викону-вати. Чому? Тому що хоча й замість роз-мови можна використати палицю – слова ніколи не втратять свою силу. Слова пере-дають зміст і промовляють істину тим, хто їх чує. А істина проста: З НАШОЮ КРАЇНОЮ КОЇТЬСЯ ЩОСЬ ПОГАНЕ. Жахливе. Нетер-пимість та гноблення. У країні, де колись була свобода інакомислення, де людина могла говорити те, що вона думає – тепер володарює цензура й тотальний нагляд, що примушує до покори і нав’язує відсут-ність опору.

Як це сталося? Із чиєї вини? Безпере-чно, хтось причетний до цього більше, ніж решта. І вони свого часу відповідатимуть. Але все-таки скажімо правду. Якщо ви хо-чете побачити винуватця – достатньо про-сто поглянути у дзеркало. Я розумію, чому ви так учинили – вам було лячно. Хто б не злякався війни, терору, хвороб? Тисячі бід наче змовилися збити вас із шляху істин-ного та позбавити здорового глузду. Страх підкорив вас – і в паніці ви кинулися до ни-нішнього верховного канцлера. Він обіцяв вам подарунок – він обіцяв мир. І за це він хотів лише вашої мовчазної, покірної згоди. Учора ввечері я перервав мовчання. Учора я знищив Олд-Бейлі, щоб нагадати нашій країні про те, про що вона забула. Понад 400 років тому істинний громадянин мав намір назавжди закарбувати 5-те листопа-да у нашій пам’яті. Він сподівався нагадати світові, що чесність, справедливість та сво-бода – це не просто слова. Це життєві прин-ципи. Отже, якщо ви нічого не помічаєте, якщо злочини теперішньої влади для вас не є очевидними – можете проігнорувати цю дату (5-те листопада). Але якщо ви бачите те, що бачу я, відчуваєте те, що відчуваю я, вам дороге те, що й мені – тоді я пропоную приєднатися до мене. Рівно через рік біля входу у парламент. І тоді всі разом ми вла-штуємо таке 5-те листопада, яке вже ніколи не забудеться...»

Ви прочитали монолог головного героя фантастичного фільму «V означає венде-та», прототипом, котрого є Гай Фокс – ан-глійський дворянин-католик, найвідоміший учасник Порохової змови – змови проти ан-глійського та шотландського короля Якова I у 1605 році. Метою змови був підрив будівлі англійського парламенту у той час, коли там засідатимуть обидві депутатські па-лати за присутності короля.

P. S. Найфантастичнішим у монолозі з цього фільму є те, що вистачить за-мінити лише кілька слів, щоб усе напи-сане вище чітко змальовувало сучасну Україну.

Що означає V?

Цю невеличку статтю з таким же успі-хом можна було б наректи «Кохання крізь призму цинізму», але це не є ще однією спробою довести його від-сутність, а лише привід задуматись. Можливо, задуматись над чимось, над чим раніше не доводилось.

От усі кажуть: «Моя друга половинка», «Це – твоя половинка», – і таке інше. Узагалі, поло-винки радше асоціюються з сідницями, а ко-хання – з терпінням та працею двох індивідів.

Невже бувають «половинки» кохання? У будь-яких стосунках бодай трішечки хтось домінує. Нехай у певних речах чи моментах, нехай у конкретних ситуаціях, нехай пара мі-няється цими ролями. Але тоді про половин-ки зовсім не може бути мови. Бо половинки – рівні частини.

Морально-етичний бік поняття «поло-винки». Ні для кого не таємниця, що справді успішних міцних пар не так уже й багато на фоні невдалих пар, нещасливих стосунків, не-розділених кохань і просто самотніх людей. Оскільки поняття цілого в даному випадку розглядається як сукупність двох половинок, то звідси висновок, що всі вищезазначені люди просто «невкомплектовані». Невже той,

КОХАННЯ. Альтернативний погляд

новини з болота«Рехворма»

Наша влада нас усе більше і більше бере-же, а «покращення життя вже сьогодні» – усе триває й триває. Ось і реформа залізничних перевезень проходить на «ура». Особливо це відчули пасажири потяга «Львів-Київ», котрі в «нових» вагонах сиділи по коліна у снігу. Сніг пробивався у щілини, діри та вікна, що їх не-можливо зачинити. Теплу зустріч, котру за-лізничники влаштували пасажирам – можна побачити на фото.

Правду каже українська приказка про те, хто під час молитви лоба розіб’є... Якщо трохи перефразувати, вийде: «Накажи українській владі реформу провести…»

Злочин без кариЗлочини без кари провокують нові злочи-

ни. Тільки-но найчесніший у світі український суд випустив з-під варти депутата Романа Лан-діка, котрий жорстоко побив у барі жінку, як український інформаційний простір вразило нове безчинство. У Жовтих Водах, на Дніпро-петровщині, зняли відео, на якому чиновник МНС знущається над жінкою, при цьому від-крито розповідаючи про те, що він «кришує» в місті й міліцію, і злочинний світ, й місцеву вла-ду. Характерно, що жодної офіційної реакції на це відео ніхто не дочекався.

Зате дочекалися рішення прокуратури щодо мера Немирова, що на Вінниччині. Той нещодавно збив на переході пішохода та втік із місця події. Не допомогло навіть те, що зби-тий був співробітником СБУ. Прокуратура ви-рішила, що в діях чиновника не було ознак злочину…

Так владоможці можуть дочекатися, що люди, переставши, зрештою, сподіватися на прокуратури із судами, візьмуться за вила. Перші ознаки вже були – побиття працівників ДАІ у Криму та підпали дач багатіїв на Донеч-чині тому свідчення. Питання тільки в тому, коли розпрямиться пружина…

Міліція – з народом?Тим паче, що вже й правоохоронців, схоже,

дістало працювати у «системі». В інтернет по-трапив лист працівників ДАІ Івано-Франків-ської області до міністра внутрішніх справ. Ав-тори івано-франківського листа обурюються, що у них з’явився план хабарів. Щотижня, якщо вірити написаному, відділення ДАІ, в залежнос-ті від кількості співробітників (зазвичай їх 3-5), повинні принести «нагору» 3-8 тис. грн, а стро-йові підрозділи дорожньо-патрульної служби – по 2 тис. доларів. «Ми на дорозі – як рекети-ри», – нарікають творці листа. За їх словами, влітку співробітники ДАІ нібито здавали на відпочинок керівника ДАІ області за кордоном 10 000 доларів, а потім – 150 тис. доларів на-чебто в кейс «для міністра». Автори листа також

дорікають начальникам, що з поборів із водіїв керівництво будує дачі та купує дорогі автомо-білі. А ще, мовляв, замначальника їх періодич-но «пресує» і звільняє з роботи, а наступного дня начальник, за хабар, бере назад.

Без коментарів, як кажуть…

Кілька слів про приємне

Правда, приємне – не у нас. Доки Микола Азаров закликає українців «не скігліти» і бра-тися за лопати – європейські політики беруть-ся за лопати самі. Перші фото новообраного президента Фінляндії (не враховуючи, звісно,

офіційних інавгураційних) зроблені біля його будинку. Із лопатою й тачкою політик роз-грібає сніг перед своїм будинком, котрий, до речі, аж ніяк не нагадує «Межигір’я»…

Так само в інтернеті можна подивитися на фото мера Лондона, котрий їздить на роботу велосипедом, мера Нью-Йорка, котрий щодня користується метро, чи англійської королеви, котра регулярно їздить у потязі економ-кла-сом…

А все тому, що там ніхто б не терпів «межи-гірців», котрі їздять із величезними кортежа-ми, на тривалий час перекриваючи рух. А ми терпимо. А отже – маємо те, що маємо…

Всеволод Поліщук

хто не має «половинки» мусить вважатись бракованим, неповним цілим?

Чому ніхто не запровадить щось на зразок понять: «мій коханий додаток», «мій бонус» та ін?

Дуже потужне і майже риторичне запитан-ня: «Чи справді для кожної людини у світі існує своя «половинка»?» Половинка, з якою вона має в кінцевому результаті бути разом. По-ловинка, котру вона повинна відшукати чи то можливо доля має звести їх…

Якщо це так, тоді чому наше життя схоже на великий пазл на 1000, де ми перебираємо його частинками аж доти, доки не складе-мо більш-менш приємну нам картинку. Хто збирав пазл – добре знає, що часом є такі дві частинки, які майже сходяться... і невеличким зусиллям їх можна з’єднати – й вони таки бу-дуть разом, але якщо придивитись, коли ви-будується картина навколо, з’ясовується, що ці частинки не пасують одна до одної, бо кар-тинка з них не вийде. Невже в нашому житті не так усе відбувається? Невже вам не дово-дилось підбирати, міняти, знову підбирати, а потім роз’єднувати ті частинки…

Що ж це? Виходить, що все це лиш гра, а ми в ній частинки пазлу, які можуть «вилеті-ти» з чийогось життя, як із картинки – коли завгодно.

Усі ми з юних літ знаєм і чули, що кохання велике, чисте, вічне та взагалі – особливе… Гаразд. Нехай так буде. Але як же це так вихо-дить, що люди так часто говорять про це. Вони живуть, вони знайомляться, вони намагаються звабити, вони роблять перший крок, вони хо-чуть зустрічатись, вони освідчуються в кохан-ні, вони проводять разом час, вони бігають в ейфорії, вони хваляться своїми чудовими сто-сунками, вони будують плани, вони сваряться, вони розходяться, вони викидають із життя одне одного, а невдовзі… вони знаходять ще когось, вони освідчуються в коханні…

Невже кохання можна викинути? Закрес-лити? Припинити? Відмінити? Невже ми не обманюємо самі себе? Невже ми не обманю-ємо людину? Палити кинути важко, а кинути кохати – елементарно. Скільки ви знаєте лю-дей, котрі поміняли своє кохання? А скільки ви знаєте людей, що кинули палити?

Виходить, що усі ми крутимось у велико-му нелюдському і дикому вирі буфонади, де граємося вічним та цінним. Час, який змушує нас змінювати цінності, поняття, почуття, емо-ції, – він непереборний. Але він – не вічний, як кохання.

Юрій Тер-Арутюнян

39 лютого 2012№ 6 (060) новини

КОРОТКОВугільна справа «тліє»…Уже досить багато часу пройшло від початку «вугільної афери» на Старосамбірщині. Немало й від винесення цієї події на загал району. Та схоже, що справа із вугіллям зайшла у глухий кут. Більше того: така кримінальна справа взагалі не порушена і невідомо, чи таки порушать її.

«Кримінальна справа не є порушена, – роз-повів «Коловороту» прокурор Старосамбір-ського району Андрій Затварський. – Мате-ріали з райвідділу міліції нам передали, але, як на мене, вони трохи «сирі». Тобто, у них слабка доказова база – склад злочину ніби є, та до-вести його буде непросто».

Начальник райвідділу міліції Ігор Ма-радь так відреагував на ці слова: «Людині на прокурорській посаді не личить нази-вати матеріали «сирими» чи «слабкими». Ми зі своєї сторони провели усі перевірки. Більше коментувати не буду – оскільки не в моїй компетенції критикувати дії прокурора. Тільки прокуратура може дати хід цій справі. До речі, там фігурують доволі великі збитки. Я не розумію, чому порушення кримінальної справи відкладається».

Зрештою, Старосамбірський райвідділ при-йняв рішення передати усі документи в облас-не управління боротьби з економічною зло-чинністю. «Якщо прокурор Старосамбірщини вважає, що кримінальну справу порушувати зарано – то нехай цю справу перевірять об-ласні спеціалісти», – пояснив Ігор Миронович.

Назвати осіб, котрі фігурують у документах про махінації з постачанням вугілля, прокурор відмовився. Окрім того, Андрій Затварський розповів про ще один цікавий факт: «Зважаючи на ситуацію, котра склалася із вугіллям минуло-го року – я ще на початку вересня просив мілі-цію зробити перевірки палива. Та чомусь вони почали цим займатися лише у листопаді».

Поки що ситуація із температурою у шкіль-них класах є стабільною. Але жодного винно-го в афері не притягнуто до відповідальності, а це змушує припускати, що наступного року все може повторитися. Схоже, «махлювати» з шкільним вугіллям на Старосамбірщині мож-на безкарно.

Тетяна Михаць

Горів «Чертур»Минулої середи багато жителів Старосамбірщини звернули увагу на пожежні машини, що прямували у напрямку Турки. Виявляється – вони спішили на виклик, адже у сусід-ньому Турківському районі, а саме у с. Явора, горів знаний і на теренах Старосамбірщини відпочинковий комплекс «Чертур». У Турківському райвідділі МНС факт по-

жежі підтвердили, проте чутки про вели-чезні масштаби лиха спростували – згорів тільки дах будівлі. «Ми причини не вста-новлюємо – цим займається дослідно-ви-пробувальна лабораторія з обласного управління МНС. Але, як нам стало відомо, будівля спалахнула через порушення пра-вил безпеки при експлуатації електричних установок. Згорів тільки дах».

На пожежу приїхали 8 пожежних машин: дві турківські, з Борині, Старого Самбора, дві із Самбора, з Борислава і Дрогобича – а також штат дослідно-випробувальної лабо-раторії ГУ МНС України у Львівській облас-ті», – розповів Мар’ян Паплик, начальник Турківського райвідділу МНС.

До речі, комплекс був власністю Василя Чернянського (до його призначення голо-вою Турківської райдержадміністрації), як і будівельно-торгова фірма «Чертур», що 2005-го виграла тендер майже на 2 млн грн на будівництво культурно-медичного центру у селі Розлуч. А у квітні минулого року голову РДА та за сумісництвом голо-ву районної організації Партії регіонів було затримано під час одержання хабара за ви-рішення земельного питання.

Марта Здоров

Заборгованість ще росте

За січень заборгованість ДП «Львів-надраресурс» із виплати зарплат знову зросла – на 7 тис. грн. Загальна сума боргу станом на 1 лютого скла-дає 219. 5 тис. грн.Однак порівняно із початком грудня мину-

лого року, коли підприємство було винне 330 тисяч гривень, борг зменшився на 28, 1%.

Як ідеться на сайті прес-служби Старо-самбірської райдержадміністрації, «Львів-надраресурс» є дочірнім підприємством ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрнадраресурс»». Підприємство орендує будівлі комплексу колишнього військового містечка у м. Хирів.

Марта Здоров

Хирівська гімназія відтепер у мережі

Хирівська гімназія-інтернат імені Вла-дики Хоми отримала представництво в мережі Інтернет – його можна знайти за адресою: www.dity-hyriv.org.ua. Про це «Коловороту» повідомив директор гімназії-інтернату Іван Прендота.Ініціатором створення сайту для Хирів-

ської гімназії-інтернату була громадська організація «Управління нової генерації». Спільно з партнерами – Всеукраїнським хос-тинг-провайдером компанією «Hvosting» – представники ГО розробили сайт, оплатили на цілий рік хостинг та підготували його до запуску.

Відтепер гімназія має свою повноцінну веб-сторінку, завдяки якій може поширю-вати інформацію про себе, ділитись нови-нами та цікавинками у всесвітній мережі Інтернет. Про гімназію тепер можуть дові-датися українці й усі зацікавлені люди, котрі живуть у різних куточках світу.

Андрій Кожушок

Тротуари чистять. Та чи достатньо?

На тротуарах Старого Самбора – справжня ковзанка. По товстому шару льоду, притрушеному зверху снігом, людям важко пересуватися. Щоб утриматися на ногах – потрібно докласти чималих зусиль. «Ми намагаємося ретельно очищува-

ти тротуари від льоду і посипати їх. Та, на жаль, у деяких місцях брили льоду дуже товсті. Вручну їх важко прибрати, а техніку на тротуар не заженеш. Багато втрамбова-ного снігу – тому й маємо такий результат», – розповіла «Коловороту» інженер Старо-самбірського ВМУЖЖ Орися Плетеня. Тож від несподіваних падінь жителів райцентру врятує хіба що покращення погодних умов.

Тетяна Михаць

не прийшли у школи Старосамбірщини в понеділок, 30 січня, через різке знижен-ня температури повітря. Це майже 67% від загальної кількості школярів району. За даними директорів загальноосвітніх навчальних закладів Старосамбір-ського району, 30 січня 2012 року були присутні на навчанні 2439 учнів із 7546. Тому, спираючись на наказ Міністер-ства освіти і науки, молоді та спорту України, спеціальною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та над-звичайних ситуацій (вона складалася із представників відділу освіти, санепі-демстанції й відділу з питань надзви-чайних ситуацій РДА) було вирішено із 31 січня по 3 лютого 2012 року призу-пинити навчальний процес у зв’язку зі зниженням температури до -20 граду-сів Цельсія і нижче. «З метою виконання навчальних планів та програм, керівникам ЗНЗ району ре-комендовано організувати навчання за пропущені дні з використанням індиві-дуальних форм, інтерактивних засобів.У зв’язку із вимушеними канікулами, навчальний процес, імовірно, буде продовжено на весняні канікули», – повідомив «Коловороту» в. о. началь-ника відділу освіти Старосамбірської райдержадміністрації.

Галина Антошик

Закінчення, поч. – с. 1Журналіст газети Тетяна Михаць, готую-

чи статтю про так звану “вугільну справу”, 6 лютого, о 14:30, звернулася по коментар до начальника Старосамбірської Державної служби із боротьби з економічною зло-чинністю Романа Зубрицького. Подальший перебіг розмови вразив журналістів, котрі пе-ребували в редакції.

Журналіст: – Доброго дня. Вас турбують із газети «Коловорот». Мене звати Тетяна Ми-хаць.

Роман Зубрицький: – Хто? Хто?Журналіст: – Тетяна МихацьРоман Зубрицький: – Ти… Перекажи тій

вашій Антошиковій... Тій Галині… Я її знайду…Журналіст: – Переказати що?Роман Зубрицький: – Нічо. Я слухаю, що

ти хочеш?Журналіст: – Я розмовляла з прокурором…Роман Зубрицький: – То йди собі до про-

курора… Ти знаєш, що ти взагалі не маєш пра-ва до мене дзвонити? Я знаю, що ти все запи-суєш, усякі там записи… Ти… Я нічо казати не буду… Бо не хочу… Я і тебе знайду…

Журналіст: – Я не дуже розумію, що ви ма-єте на увазі…

Роман Зубрицький: – Слухай, мала, давай, щоб я тобі не хамив… Я сказав, я ще і тебе знайду у тій Добромильській зоні… Ти поба-чиш…

Що означають усі ці фрази офіцера мілі-ції? Чи можна вважати їх погрозою життю або здоров`ю журналістів та спробою пере-шкодити законній діяльності засобу масової інформації? Чому журналіст “взагалі не має права” дзвонити до міліцейського чиновни-ка? Відколи посадовці такого рангу взяли собі за звичку звертатися до журналістів “слухай, мала”? На ці запитання ми залишимо право відповісти керівництву старосамбірської та львівської міліції.

Нас же, як редакцію газети, цікавить, що спонукало до такої поведінки одного з очіль-ників старосамбірських правоохоронних ор-ганів. Які саме публікації Галини Антошик чи

Міліціонер погрожує журналістам Тетяни Михаць так роздратували людину, ко-тра повинна боротися з економічними злочи-нами на Старосамбірщині? Єдина стаття, для якої Галина Антошик брала коментар у Романа Зубрицького – стосувалася 50 тисяч гривень, які червоноградських підприємців начебто змусили “пожертвувати” на благодійний раху-нок Партії регіонів. Із цього приводу й узяли коментар у пана Зубрицького, оскільки він є членом цієї партії на Старосамбірщині.

Одразу після розмови з п. Зубрицьким, Те-тяна Михаць звернулася з усною скаргою до начальника Старосамбірської міліції Ігоря Марадя. Він викликав начальника ДСБЕЗу для пояснень – останній у присутності жур-налістки “Коловороту” сказав, що його “непра-вильно зрозуміли”. Начебто він мав на увазі, що по телефону незручно говорити, а він знає, що журналіст із Добромильської зони – тому хотів просто зустрітися. Згодом пан Зубриць-кий ще вибачився перед працівницею газети.

Попри це, хочемо навести кілька тез для керівництва Старосамбірського району, зо-крема й правоохоронних органів.

Ми намагалися не реагувати на часто від-верто нахабне ставлення окремих чиновників різних держструктур до себе, оскільки вва-жаємо своїм обов’язком передусім отримати важливу інформацію для читача. Але у цьо-му випадку держслужбовець уже перейшов межу.

Ми не обговорюватимемо тут моральну складову інциденту. Натомість хочемо звер-нути увагу керівництва МВС та прокуратури на правовий аспект цієї події. Сподіваємося, вони дадуть справедливу оцінку цій ситуації.

У той же час, хочемо нагадати про те, що міністр МВС Віталій Захарченко публічно вказав своїм підлеглим на кримінальну відпо-відальність за протиправні дії правоохорон-ців стосовно працівників мас-медіа. 8 грудня 2011 року він заявив: “У мене як керівника відомства викликає серйозне занепокоєння те, що останнім часом зростає кількість скарг громадян на протиправні дії працівників мі-ліції, зокрема, й частка звернень журналістів

щодо спроб перешкодити їм виконувати свої професійні обов’язки.

Дієвим інструментом як попередження, так і реагування на факти перешкоджання закон-ній професійній діяльності журналістів є 171-а стаття Кримінального кодексу України, котра встановлює кримінальну відповідальність за таке діяння – обмеження волі на строк до 5 років. До того ж, у разі застосування службо-вою особою насильства щодо журналіста або настання тяжких наслідків, її дії підлягають до-датковій кваліфікації за ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) Кримі-нального кодексу України.

Ще раз акцентую вашу увагу на необхід-ності дотримання вимог законодавства під час виконання своїх службових обов’язків. Працівники міліції мають бути толерантними, не лише не перешкоджати, а й сприяти закон-ній діяльності мас-медіа, оскільки вони є зби-рачами суспільно важливої інформації, котру мають донести до широкого загалу».

Ми також втішені, що про ситуацію з по-грозами оперативно повідомили голову РДА Володимира Цегенька. Щоправда, нам не до кінця зрозуміле прохання Володимира Дем`яновича не надавати розголосу цій події, адже саме розголос у цій ситуації є запорукою того, що погрози більше не повторяться чи ще гірше – не будуть втілені у життя. Окрім того, хочемо нагадати й начальнику міліції, і голо-ві району слова президента України Віктора Януковича. Він менше 2 місяців тому чітко зая-вив, що суворо припинятиме протизаконні дії, направлені проти журналістів. “Я буду дуже жорстко припиняти будь-які дії, спрямовані проти гідності, життя і здоров’я журналістів, спроби тиску на ЗМІ з боку чиновників, влади чи політиків”, – сказав він.

Зауважимо, що це не перша спроба тиску на журналістів газети “Коловорот”. Раніше го-лова РДА Володимир Цегенько просив інвес-тора газети закрити старосамбірське видання – у чому йому було відмовлено.

Роман Рак, головний редактор

До речі

«Мені так і не заплатили борг у сто тисяч гривень. Більше того, голова Старосамбір-ської РДА увесь час виступає із погрозами. Востаннє він сказав, щоб я не дуже «рипався» за тими грошима, бо ще йому буду винен трис-та тисяч. Я звертатимуся в обласну прокурату-ру», – розповів «Коловороту» підприємець Ві-талій Рабковський, постачальник вугілля.

А гроші таки не виплатили

5107 дітей

29 січня у селі Волошиново відбулися проміжні вибори депутата до сільської ради. У сільському виконкомі звіль-нилося місце через сумну подію – депутат, котрому було 70 років, помер. І коли селяни прийшли голосувати знову – то абсолютною біль-шістю підтримали молодого кандидата, студента Дрого-бицького ПТУ.

«Ніякої передвиборчої агітації я не проводив, – ділиться 19-річ-ний Микола. – Навпаки, люди самі пропонували мені балотуватися. А

оскільки мені дуже хочеться при-нести рідному селу бодай якусь користь, то я вирішив, що це – хо-роша ідея».

Після виборів ще не було сесії сільської ради, але як тільки буде можливість – депутат Дадерко готовий ділитися своїми креатив-ними молодіжними ідеями. Не дивно, що основну свою увагу пан Микола звертає на проблеми мо-лоді.

«Я вважаю, що у нашому селі потрібно поремонтувати клуб. Молодь з’їжджається у село на ви-хідні, та нема куди піти. А так уже було б де зібратися. Звісно, Воло-

шиново, як і кожне село Старо-самбірщини, має проблеми із по-ганими дорогами. Однак на цьому я зациклюватися не буду. Бо це не від нас залежить. Виділить держа-ва гроші – будуть гарні дороги», – по-дорослому міркує юний без-партійний депутат.

Власне, про ці плани Микола Дадерко й говоритиме зі своїми співробітниками – народними об-ранцями з Волошинова. І підкрес-лює те, що старші та досвідченіші депутати не роблять різниці у віці – стосунки між ними хороші.

Тетяна Михаць

Із студентської лави – у депутатиЮний депутат місцевої ради на Старосамбірщині Микола Дадерко насамперед буде відновлювати у селі клуб

4 тема номера

ДовідкаДо слова, за даними МНС, із 27 січня до 5

лютого цього року в тимчасові пункти обігріву на території України звернулися майже 75 ти-сяч осіб. На сьогодні у нашій країні функціонує 3261 пункт обігріву.

Водночас у МНС зазначили, що, за даними Міністерства охорони здоров’я, за останні 9 днів зі скаргами на переохолодження чи об-мороження до лікувальних закладів України звернулися 2300 осіб. Із них 1800 були госпіта-лізовані. 131 людина померла.

Світлина – Галина Антошик

Василь Лукавський, с. ТернаваУ принципі, надзвичайних

прикрощів мені морози не завдають. Ну, хіба що трохи холодно по вулиці ходити. Тому намагаюся зменшити час перебування на холоді. Ніс закутую у шарфик, вуха – під шапкою. Так що ще зовсім нормально почуваюся, не хворію, слава Богу.

Руслана Валентеєнко, с. ПолянаО, так, морози сильні. Усе

замерзає, холодно ходити на пари. А ще дуже слизько – на кожному кроці можна впасти.

Мар`яна Дзюба, м. ХирівЧерез холод зараз майже

нереально погуляти з друзя-ми чи хлопцем. Мороз – це неприємно. Я себе почуваю комфортніше, коли на вулиці плюсова температура. Хоча, у всьому є свої позитиви. От зараз через мороз діти не хо-дять у школу.

Олег Попіль, с. СтрілкиЧерез оті сильні морози

ми не ходимо до школи, а по-тім будемо відробляти ці кані-кули. І не можемо нормально готуватися до ЗНО – мало часу залишається, а нам ще треба вивчити багато мате-ріалу. Та й загалом, надворі дуже холодно – не хочеться кудись виходити. А вдома на-бридло вже сидіти…

Іван Калька, с. СтрілкиУ нас в загребі (льох, – «Ко-

ловорот») картопля замерз-ла, і закрутки позамерзали… Хочеться, щоб уже скоріше ті морози закінчилися нарешті.

Марія Васько, м. Старий СамбірЧерез таку погоду треба

увесь час сидіти вдома – аж вийти на вулицю страшно, бо можна собі щось обморози-ти. Дітям зробили у школах канікули, а всі решта повинні йти на роботу, хоч і холодно. Вода вдома у нас замерзла – мусимо з колодязя відрами носити.

Опитували Галина Антошик і Тетяна Михаць

Яких прикрощів вам завдають морози?Опитування

Укргідрометцентр повідомляє, що сильні морози в Укра-їні протримаються до 23-го лютого. А в період із 11 по 13 лютого у північних, західних та центральних областях можна буде очікувати зниження температури повітря до -30 градусів уночі й -15...-20 градусів удень. Далі має бути незначне, але все ж послаблення морозної погоди.

За останніми даними життя вже 131 людини в країні забрали сильні морози. На щастя, Старосамбірщину ця статистика оминула. Та й із обмороженнями до лікарів ніхто з жителів Старосамбірсько-го району не звертався, хоча в окремих населених пунктах, як-от у с. Грозьово, температура сягнула аж -37 градусів за Цельсієм!

«Коловорот» поцікавився у лікарів та співробітників МНС пов’язаною із різким зниженням температури ситуацією в районі та спитав поради щодо того, як уникнути неприємностей під час лютих морозів. А у санепідеміологів – чи правда, що сильні морози вбивають віруси, у тому числі й грипу.

Роман Урбан, лікар-хірург Старосамбірської ЦРЛ: «Випадків обмороження чи переохолодження із часу, відколи

температура досить низька – ми не фіксували. Усього є 4 ступені об-мороження. При першому спостерігають почервоніння обмороже-ної шкіри і відчуття різкого пекучого болю. Другу стадію характери-зують різкий біль або ж навпаки – втрата чутливості обмороженої ділянки, її побіління та розм’якшення враженого шкірного покриву. При третьому ступені обмороження з’являються міхурі, наповне-ні кров’янистою рідиною. Четвертий ступінь – це вже омертвіння враженої морозом частини шкіри. Госпіталізація необхідна при будь-якій стадії.

Щоб цього всього уникнути – потрібно тепло вдягатися, череви-ки не мають бути затісні, не допускати вологості (мокрі шкарпетки чи рукавиці), користуватися кремами лише на ліпофільній (жирній) основі, і в жодному разі не зволожувальними, використовувати гі-гієнічну помаду для губ.

Врятує тільки повільне зігрівання. Не можна пхати обморожену шкіру у гарячу воду – адже кристалики льоду, що утворилися у шкірі, при різкій зміні температури руйнують клітини».

Леськів Іван, начальник Старосамбірського РВ ГУ МНС України у Львівській області:«Був випадок обмороження, але хлопець немісцевий. Він потрапив

до Старосамбірської лікарні після пожежі в Турківському районі. Мо-рози приносять великі збитки. Люди використовують для обігріван-ня будинків різні електроприлади, часом несправні. Часто вони або електропроводка не витримують. Пічки також, через несправність ди-марів, стають причиною нещасть. За січень було 5 пожеж, а з початку лютого – 2. А один виїзд пожежної машини – це вже прямі збитки на 1800 гривень, не кажучи уже про ті, які принесла сама пожежа.

Тому обов’язково потрібно перевірити справність димоходів: вони повинні бути поштукатурені і побілені (для того, щоб при про-пусканні на білому було видно). Слідкувати, щоб не перевантажува-ти електропроводку».

Богдан Надюк, завідувач епідеміологічного відділу Старо-самбірської санепідемстанції:«Узагалі, температура є визначальною для вірусів. Вони не ги-

нуть, але зменшується кількість їх передач. Та й діти зараз не ходять до школи, мало спілкуються – тому ланцюг передачі вірусів пере-рвався».

Галина Антошик

Морозець, морозець пощипав нам щічки…Минулотижневі морози налякали Старосамбірщину не на жарт

На Львівщині підготовлено 111 пунктів обігріву, у тому числі 9 пересувних. Також Головне управлін-ня МНС у Львівській області розгорнуло 5 пунктів обігріву в наметах, що встановлені у Дрогобичі, Львові, Стрию та Старому Самборі. Тут люди, котрі змерзли, можуть погрітися, випити гарячого чаю. Працюватимуть пункти до того часу, поки не від-мінять відповідний міністерський наказ.

Чим хата багатаНамет кольору хакі стоїть навпроти Білого дому (так люди

звикли називати будівлю Старосамбірської райдержадміні-страції), лише через дорогу. На наметі висить аркуш із напи-сом «Пункт обігріву» та емблема Міністерства надзвичайних ситуацій. Всередині троє чоловіків у формі рятувальників МНС підкидують дрова у «буржуйку». Тут досить тепло, як це не дивно. Рятувальники пояснюють: «Постійно палимо, «УФО» (інфрачервоний обігрівач, – «Коловорот») теж увесь час працює, тому тепло – 18-20 градусів тримається». «Зо два куби дров спалюємо на добу», – додає Ігор Ярема, сержант служби цивільного захисту. Щодня о дев’ятій ранку прихо-дять 2-3 працівників МНС на зміну, яка триває 24 години. Змін є чотири, сьогоднішня із Добромильського ОП ДПО.

Земля устелена дошками, є два столи, лавки, два матра-ци (на випадок, коли хтось сильно постраждає від холоду і йому потрібно буде прилягти), пічка-«буржуйка», посуди-на з водою, два електрочайники.

Питаю, чи багато мають «клієнтів» на день. Старший сер-жант служби цивільного захисту Роман Шубеляк розповідає, що більше люди приходять усе-таки ввечері, а протягом дня – небагато. Але за добу зо 30 чоловік побуває у пункті обігрі-ву. Удень заходять ті, хто змерз, чекаючи на маршрутку, а вве-чері – люди напідпитку. «Приходять різні люди. Одна жінка приходила, казала, що шкідливо пити гарячий чай на морозі. Це шкодить зубній емалі», – каже пан Роман.

Усім відвідувачам рятівники пропонують чай. «Алко-голь у нас категорично заборонений, але багато прихо-дять і запитують, чи маємо горілку, або питають, чи же-немо тут самогон», – сміється Павло Стрілка, прапорщик служби цивільного захисту.

Запитую, чи не нудно їм тут, чим зайняті упродовж змі-ни. Чоловіки знизують плечима: «Та ні, як нікого нема – чи-таємо газети, ну, і палимо весь час, щоб було тепло».

Копійка до копійкиА в цей час до намету, із пакетом пластикових стакан-

чиків та ложечок, заходить начальник Старосамбірського райвідділу МНС Іван Леськів. Віддає розпорядження чер-говим, щоб записували наступних відвідувачів до зошита. «Початкова мета усього цього – обігріти безхатченків. Але оскільки в нас таких немає – приймаємо усіх, хто хоче по-грітися», – каже Іван Генріхович.

На моє прохання начальник приблизно підраховує у скільки обходиться робота пункту обігріву на добу: «Ви-клик резервного караулу – це додаткові зарплати. По 60 гривень на добу для одного – це вже 180 гривень. Собівар-тість одного чаю разом із цукром, пластиковим стаканчи-ком і ложечкою – близько гривні. Інфрачервоний обігрівач працює безперервно. Його потужність – 3 кВт за годину. Множимо на 24 години – 72 кВт у день (1 кВт коштує 0,34 грн, – «Коловорот»). Ще трохи «тягнуть» чайники. Чай, цу-кор, дрова, брикети – це все спонсорська допомога при-ватних підприємців, політиків».

Пустіть погрітися!Кореспондент «Коловороту» побувала у пункті обігріву

«Дай, Боже, здоров’я! Можна погрітися?», – до намету заходить літній чоловік. Його запрошують сісти, пропо-нують чай. Дідусь не відмовляється. Поки він записує у новенький зошит своє ім’я та прізвище – розповідає про себе.

Пан Роман Білас приїхав до райцентру зі Старої Ропи за покупками: «Бачу: йде дим із палатки. Знайома каже: «Іди погрійся – там чай дають». І я пішов. Тут дуже тепло; пів-години погріюся; чай файний – то, що треба. В Україні є звичай: дають – бери, а б’ють – біжи».

Чемно дякую за гостинність і прощаюся. На душі спо-кійно – хоч зима й лютує немилосердно, та замерзнути нам не дадуть – погрітися є де. Особливо це тішить, якщо брати до уваги те, що місцеві авто– й залізничний вокзали, котрі всього за 50 метрів від пункту обігріву, абсолютно не дба-ють, щоб їх клієнтам було тепло в очікуванні автобуса чи електрички.

Галина Антошик

59 лютого 2012№ 6 (060) тема номера

Цікаво

ЯК ПеРеДПЛАТиТи ГАЗеТу «КОЛОВОРОТ»1) Виріжте з газети бланк передплати.2) Вкажіть кількість комплектів і місяці, в які хотіли б отримувати газету.3) Заповніть поля, де потрібно вказати, кому та куди надсилати газету.4) Розрахуйте вартість передплати на бажаний термін. Врахуйте, що вартість передпла-ти на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн.5) Віднесіть заповнений бланк у найближче відділення зв’язку.

Міністерство інфраструктури України

Фрукти – до сушарки!

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій. воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНо-визвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

ПРОГРАМА

ТБна тиждень

«Ми – постгеноцидна нація…»

с. 10 с. 5

с. 4-5

с.3

13 жовтня 2011 № 39 (043) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 1 грн

с.6-9

Світлина PHL

Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

«Свобода або смерть!»14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва

Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

Ділянка з криницями школи-інтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

Земельна проблемаЩо питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Можливість знати більше

Можливість захворіти на рак

ОбиРАй САМ10 грн

Місячна передплатана «Коловорот»

10 грнПачка цигарок

Глінтвейн, пунш, грог, гаряче пиво з медом, безліч рецептів котрих пропонують кулінарні книги, сайти – асоціюються з теплом. Цими напоями із за-доволенням гріються взимку, коли на вулиці мінусова тем-пература. Але чи дійсно вони зігріють, не завдавши шкоди?

Окрім вина, пива чи рому до скла-ду гарячого й ароматного напою вхо-дять часто компоненти, що справді зігрівають: мед, лимон, різноманітні прянощі. Але мова піде саме про основу цих трунків – алкоголь. Саме йому приписують чудодійний зігрі-вальний ефект. Проте, як відомо, ал-коголь – підступна річ. Під дією алко-голю швидко настає параліч шкірних судин – вони розширюються, і до поверхні тіла притікає більше крові. Нагрівається лише шкіра, яка дуже скоро віддає тепло довкіллю. Темпе-ратура тіла при цьому знижується, у чому неважко пересвідчитися за допомогою термометра. Науковці

АЛКОПАСТКАВважають, що спиртні напої рятують від морозів

Про те, наскільки шкідливою є вельми низька температура повітря для майбутнього врожаю – ми запитали у начальника управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА Ярослава Курія:

«Поки що рано говорити, на-скільки сильно потерпить урожай через морози. Загроза є, оскільки, температура низька, а сніговий по-крив недостатньо великий. Більше того – на деяких полях вітер його поздував зовсім. От якби трішки більше снігу.

З іншого боку, можна надіяти-ся, що врожай не постраждає, бо була відносно невисока вологість. Зрештою, дізнаємось про все після морозів – коли візьмемо моноліти * з тих чи інших полів».

Тетяна Михаць

* Моноліт – проба, цільний шма-ток ґрунту разом із рослинами; за допомогою монолітів можна ви-значити скільки рослин вижило, а скільки загинуло.

Із лютими морозами люди намага-ються уникати довготривалих зустрі-чей. Але що робити тим, у кого робота вимагає постійного перебування на вулиці? На Старосамбірщині це в осно-вному продавці, котрі працюють на ринках. Вони кожного дня від ранку до після обіду борються з холодом. І вже мають достатньо своїх методів.

«За останні два-три тижні покупців відчутно поменшало. Але не стояти взагалі – ми не мо-жемо, адже маємо і постійних клієнтів. До хо-лоду більш-менш пристосувалися. Не перший раз», – каже пані Оля, продавець із ринку.

Щоб протриматись надворі за такої низької температури – потрібно добре подбати про одяг. Головне, аби не було холодно в ноги.

Тож продавці одягають товстезні плетені шкарпетки, ватяні штани. Дехто взуває ва-лянки або дешевші – «бурки» в калошах. У

них важко змерзнути. А якщо ще й не стояти на одному місці, а тупцювати – то сяк-так і день перебути можна.

Якщо при температурі до десяти граду-сів морозу продавці ще дозволяли собі ру-кавиці з обрізаними пальцями, аби легше рахувати гроші, то тепер таким – зась. Вуха також треба щільно закутувати у шарфик чи шапку – адже легко можна обморозити. До речі, про шарф. Його продавці обмотують навколо шиї так, щоб закрити рот. Надихав-шись багато морозного повітря – можна й застудитись.

«Беремо чай у термоси. Або тут на місці кип’ятимо воду – так і гріємось. Щодо алко-гольних напоїв, то іноді можемо трішки «піді-грітись» доброю горілкою, але це чисто сим-волічно та дуже нечасто», – усміхається пані Оля.

Тетяна Михаць

Розумні люди придумали безліч засобів для обігрівання власних помешкань. Тому теперішні майже тридцятиградус-ні морози не такі уже й страшні. А що ж робити селянам, котрі тримають у хлівах худобу? Чи не замерзне вона?

Звісно, ніхто не обладнує у стайні пічку і не проводить туди газового опалення. Проте під час лютих морозів добрий господар таки по-дбає, аби його підопічним не було холодно.

По-перше, усі віконечка та навіть найменші шпарки повинні бути щільно затулені. Також селяни обкладають двері хлівів старими ков-

драми чи куртками – аби холод не так сильно пробирався.

Добре, коли у стайні живуть не самі, напри-клад, кури. Адже чим більше співмешканців, тим їм тепліше разом. Тому, якщо ваше госпо-дарство налічує корову, телятко, свиню та хоча б кілька курей – будьте певні: їм не холодно.

Вдаються господарі й до інших хитрощів. Скажімо, залишають на ніч у хліві увімкнене світ-ло. Від лампочки нехай трішки, та все ж тепліше.

А ще стараються по кілька днів не викидати зі стайні гній – він також тримає тепло.

Тетяна Михаць

довели, що на віруси спирт не має жодного впливу, тому переконання, мовби горілкою можна вилікувати грип – це лише міф.

«Під впливом алкоголю відбува-ється втрата чутливості – людина перестає відчувати холод, який і

Не мерзни, корівко! Вони з морозом на «ти»

А що з урожаєм?

У Якутії, де звичайні зимові морози можуть сягати -55 градусів, господарі по-своєму захищають корівок. Для того, аби у них не змерзло вим΄я – їм шиють спеціаль-ні… бюстгальтери із заячої шерсті. Звісно, у нас поки що ситуація не така критична, та все ж цей метод варто взяти собі на замітку.

далі діє на організм. Людині почи-нає здаватися, що вона зігрілася, але насправді це не так. Тому алко-голь – найпоширеніша причина об-морожень», – пояснює лікар-хірург Старосамбірської центральної районної лікарні Роман Урбан.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, найбільша кіль-кість людей, котрі гинуть від обмо-роження – це ті, хто вживав алко-голь у надто великих дозах, і ті, кого було травмовано.

Галина Антошик

6 довідка

«КОЛОВОРОТ» РеКОМеНДуЄПОДиВиТиСЯ:

ПОСЛуХАТи:Тартак. Сімка (2012)

Усього в альбомі 12 пісень. Дві з них – «Я не один» та «Як усі» – вже мали нагоду почути ті, хто був цього року на фестивалі «Бандерштат», а також відвідувачі концертів «Тартака» у Києві і Тернополі. Решта 10 пісень – новин-ка для шанувальників гурту.

Десь половина із них – твори доволі спокійні або й навіть дуже ліричні. Для тих, хто чекає від «Тартака» «по-більше нових драйвових пісень» – це може бути неприємним сюрпризом, але для широкого кола слухачів такі композиції будуть, можливо, доволі непоганим подарунком.

Ну і, нарешті, про назву. Назва нового, сьомого за ліком в офіційній дискографії, альбому гурту «Тартак» дуже проста й невигадлива. Альбом називатиметься «Сімка». Музиканти просто вирішили не витрачати фантазію на назву, а зосередитися на оформленні пісень.

Зігрітися можна будь-яким напоєм, аби лише він був гарячим. Проте не кожен допоможе по-справжньому, як-от алкогольний (глінтвейн, наприклад), бо він лише при-тупить відчуття холоду. Зате є такі, зігрівальний ефект котрих посилюють прянощі, мед або цитрусові.

Різноманітні чаї, какао, гарячий шоколад – обов’язково огорнуть теплом і покращать настрій. Чай зготувати зовсім нескладно (тут є де розгулятися фантазії), тому перейдемо відразу до гарячого шоколаду. Для його приготуван-ня треба взяти горнятко молока, закип’ятити його. Тоді вкинути зо 50-60 г шоколаду, трішки екстракту ванілі, дрібку солі та помішувати, поки шоколад не розчиниться. Піс-ля цього треба зняти його з вогню і налити у горнятко. Цікавого від-тінку шоколадові додадуть спеції: перець чилі, кориця, апельсинова цедра та інші.

Недарма популярним компо-нентом напоїв для зігрівання є мед. Завдяки підвищеному вмісту віта-мінів (А, С, Е, групи В), мінеральних речовин (міді, марганцю, заліза, магнію, калію, кальцію) і ферментів – мед оздоровлює увесь організм: додає бадьорості, сприяє травлен-ню, має бактерицидні властивості,

зміцнює імунітет. Наші предки вмі-ли правильно грітися. Про напій під назвою «збитень» уперше зга-дують у козацькому літописі на по-чатку 12-го століття. Він був колись дуже популярним, адже про чай тоді ніхто не чув. Його назва похо-дить від слова «збивати» – змішу-вати різні інгредієнти. Цей трунок має антисептичні, протизапальні та зігрівальні властивості, оскільки основний його компонент – мед. Ще для приготування збитню бе-руть гарячу воду (тепер – чайний настій), прянощі (лавровий лист, гвоздику, корицю). Але прянощі з’явилися на Русі вже пізніше, тому спершу це були пряні й лікувальні трави, а також – їх відвари. Усі ін-гредієнти кип’ятять упродовж 10-15 хвилин, дають трохи настоятися. Напій подають гарячим у кухликах або горнятках.

Ось іще один сучасний рецепт збитню: 130 г гречаного меду, 50 г цукрового піску, 30 г байхового чаю, цедру половинки лимона, 10 г сухої м’яти, прянощі (гвоздика, ко-риця, мускатний горіх). Потрібно закип’ятити воду, додати мед, цу-кор – ретельно перемішати. У ме-дову суміш влити заварений чай, додати прянощі, м’яту та подрібне-ну лимонну цедру. Кип’ятити 10-15 хвилин.

Галина Антошик

Погріємося?Кілька рецептів гарячих напоїв

ПОЧиТАТи:Сашко Дерманський. «Бабуся оголошує війну». Вінниця, «Теза», 2011

Так повелося у світі, що всі бабусі – дуже лагідні та сумирні. Ніхто краще за них не розкаже казку, не заспіває колискову, не напече смачних коржи-ків.

Одначе коли підлий лісник винищує молоді деревця заради наживи, огидні пацюки захоплюють у полон безневи-нну жабку, а підступний приблуда кос-мічний посмітюх хоче занапастити усе живе на Землі, перетворюючи планету на смітник, – тоді Ониськова бабуся Ка-тастрофа хвацько перев’язує хустинку на кшталт бандани і оголошує негідни-кам війну.

Подорож 2: Таємничий острівВи затужили за пригодами, підводними та повітряними переслідуваннями і боями, запаморочливими тро-

пічними пейзажами та смертельними небезпеками, що загрожують із землі, моря й повітря? Якщо так – то фан-тастичний фільм для всієї родини «Подорож 2: Таємничий острів» готовий відправити вас у «пальмовий» рай із набором серйозних проблем; там, щоб вижити, бажано не відставати від попутників. До речі, з одним із них глядачі добре знайомі ще з фільму «Подорож до центру Землі». Це Шон Андерсон, котрий цього разу відправив-ся на таємничий острів, про який писав Жуль Верн, щоб знайти зниклого дідуся, котрий шукав острів усе життя і, судячи з усього, знайшов... Смарагдові краєвиди з чудовими водоспадами тут кишать тисячами страхітливих істот, готових розірвати будь-кого на частини, сам острів ось-ось буде затоплений, а втекти практично немож-ливо...

Новий фільм «Подорож 2: Таємничий острів» шокує реалістичністю того, що відбувається, за допомогою най-складніших спецефектів. Частково цього вдалося досягнути за рахунок натурних зйомок у долинах Ваімеа та Куалоа в Оаху (Гаваї) – заповідних територіях із приголомшливою красою природи. Якщо подивитися трейлер фільму – легко переконатися у сказаному. Режисер картини Бред Пейтон говорить: «Я зрозумів, що актори по-винні мати бруд під ногами і якомога більше працювати у справжніх джунглях, а не на тлі зеленого екрана – тому ми отримали так багато ефектних зображень».

Свен Нордквіст. «Різдво у Петсона». Тернопіль, «Навчальна книга – Богдан», 2012

Дідуньо Петсон та кіт Фіндус заходи-лися прибирати до Різдва. І майже з усім упоралися. Лишилося тільки подбати про ялинку та святковий стіл. І саме тоді стається те, чого не мало статися. Пет-сон посковзнувся й так забив ногу, що не міг сходити у крамницю по продукти до різдвяного столу, не кажучи уже про ялинку... Так би їм і випало сумне Різдво, якби до Петсона не прийшли гості, про котрих ані він сам, ані Фіндус не могли навіть мріяти…

79 лютого 2012№ 6 (060)

МиТНиКи ЗАТЯГуюТь КОНТРОЛь?

Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби!044-247-27-19

Або напишіть електронний листе-mail: dovira@customs.gov.ua

довідка

15 лютого християни відзначають свято Стрітення. У цей день священи-ки освячують у церкві свічки, котрі, впевнені люди, є дуже помічними.

Стрітенська свічка – основний спосіб «приборкати» норовливу погоду. Її запа-люють під час сильної грози, аби зупинити громовицю та блискавки. Недарма стрітень-ску свічку у народі називають «громової. Християни вірять, що навіть вітер вщухає від цього вогника. Аби свічечка «подіяла», варто не просто її запалити. Найкраще біля неї молитися.

Свічку зберігають у хаті цілий рік. Оскіль-ки вона освячена, то також захищає від зло-го ока.

А ще Стрітення має й іншу особливість. Кажуть, що саме цього дня зима зустрічаєть-ся з весною. І хто кого поборе, тому і пану-вати далі.

Існують і повір΄я, прогнозам яких щиро вірили наші предки.

Скажімо, такі:– якщо на Стрітення ясна і тиха погода, то

буде добрий врожай і роїтимуться бджоли;– поганою ознакою є вітер;– якщо відлига або снігопад, то весна

буде пізно;А найоригінальнішим стрітенським си-

ноптиком є ведмідь. Кажуть, якщо він вилізе з барлогу і побачить свою тінь, то злякається сховається. Тобто спатиме далі і весна в цьо-му році забариться.

Тетяна Михаць

Зима з весною зустрічаються

Як відомо, західна частина України, у тому числі й Старосамбірщина, потерпає від браку йоду. Через йододефіцит виникають патології вагітності, народжуються розумово та фізично неповноцінні діти. Українські вчені дослідили значення профілактики йодозалежних захворювань і дійшли висновку, що українцям через кілька поколінь загрожує інтелектуальне виродження нації, якщо проблему не вирішувати.

Повноцінне харчування, що мо-гло б забезпечити потрібний вміст йоду в організмі пересічного укра-їнця, нашим громадянам буде не по кишені. Найбільше йоду в морепро-дуктах – середня ж зарплата не до-зволяє харчуватися делікатесами: її вистачає хіба що на йодовану сіль.

Регулюють швидкість обміну ре-човин гормони щитоподібної зало-зи.

«Йододефіцит на теренах Західної України, зокрема на Старосамбірщи-ні зумовлений природним браком йоду у воді, у ґрунті і, як наслідок, у продуктах харчування. Також тим, що радіаційний фон у Карпатах та Прикарпатті після Чорнобильської катастрофи 25 років тому – підви-щений», – каже завідувач кафедри ендокринології Львівського націо-нального медичного університету професор Ярема Томашевський.

Із метою профілактики йододе-фіцитних захворювань, українські вчені запропонували населенню за-стосовувати препарати «Йодомен-тол – 25» та «Йодогліцерин – 25» (для дітей). Їх зовсім неважко приготува-ти в домашніх умовах. В одній краплі препарату міститься 0,025 мг чисто-го йоду. Тоді як добова норма йоду для організму – 0,15-0,2 мг.

Щоб виготовити профілактичні ліки, потрібно змішати 25 мл настоян-ки м’яти перцевої або гліцерину (за-лежно який препарат готуєте) із 0,5 мл (25 крапель) 5 % спиртового розчину

йоду. Усі компоненти можна без про-блем придбати в найближчій аптеці.

Для запобігання йододефіцитним захворюванням – ці препарати вжи-вають щодня перед сном. Діти – із молоком (1 столова ложка), дорослі – з водою. 1 мл суміші містить 51 кра-плю з очної піпетки.

Дітям до однорічного віку слід вживати по три краплі йодної сумі-ші (0,075 мг на добу), у віці від 1 до 6 років – по 4 краплі (0,1 мг), від 7-ми до 12-ти років – 5 крапель (0,125 мг), дітям 12-18 років – 8 крапель (0,2 мг) і дорослим – 6 крапель (0,15 мг чисто-го йоду). Жінки, у період вагітності та годування грудьми, повинні вживати 10 крапель (0,25 мг).

Проте, не усім препарат буде ко-рисним. За словами професора То-машевського, протипоказанням до застосування препарату є тиреоток-сикоз – гіперфункція щитоподібної залози, коли у крові міститься над-мірна кількість тиреоїдних гормонів.

Галина Антошик

йод – усьому головаЯк запобігти йододефіциту в домашніх умовах

здоров’я

традиції історія з перших уст

Коломийки – це мабуть най-чисельніша група у музичній культурі Бойківщини. Мова йде не про танець і не про мелодію, а саме про корот-кі пісеньки, кожен рядок котрих має 14 складів. Вони пронизали усі сфери суспіль-ного життя та досі є попу-лярним жанром. Весільні, жартівливі, соціально-побу-тові; про музик, про кохання і, навіть, сороміцькі.

Хто автори коломийок? Важко відповісти. Це як казки чи анекдо-ти – ніхто не знає їх творців. Про-те їх пам’ятають, переспівують, часом змінюють на якийсь свій лад. Акомпанують коломийкам не лише традиційні скрипка, со-пілка, цимбали, бубон, а й сучасні музичні інструменти. «На що хіба подивлюся – відразу придумую коломийку», – говорила колись авторка коломийок із Волосянки.

Досі на декотрих із бойківських весіль можна з насолодою спосте-рігати за своєрідною битвою між весільними музикантами і гостя-ми: хто знає більше коломийок, чиї дотепніші, дошкульніші. Та й загалом, у бойківській коломийці присутня широка палітра комізму: від дотепів, іронії – аж до сарказму. «Підколювали» коломийками не-приступних дівчат, залицяючись до них таким чином, а ті, у свою чергу, насміхалися над хлопцями.

Та й про себе бойки любили складати коломийки, найчастіше – жартівливі. «Коловорот» пропо-нує читачам кілька таких пісеньок про бойків, які виконували та виконують народні музиканти зі Старосамбірщини: Андрій Титар, Василь Титар, Марія Свястин – зі Стрілок, Петро Мисів із с. Тур’є, Василь Наливайко з Ясениці-Зам-кової та інші.

Підготувала Галина Антошик

«Ой у горах сніги впали – бойко ся не журит…»Із коломийкою на устах бойки народжувалися і вмирали

Ой піду я межи гори, межи тії бойки – Там музика дрібно грає, скачут полегойки.

Бойко вмер, бойко вмер – бойкови дзвонили.Як ся схопив бойко з лави – ледве догонили.

Ішов бойко з полонини в широкім ремени,Та й ніс милій подарунок – кусень сира в жмени.

Ой у горах сніги впали – бойко ся не журит,П’є горівку, любит дівку – аж ся порох курит.

Ішов бойко за волами та й на воли гейкнув,Як ся воли замахнули – йно ногами мелькнув.

Їхав бойко, їхав бойко на сивій кобилі,Кобила ся сполошила – бойко впав в помиї.

Ой на горі, на високій, щебетала сойка,За тото мя мати била, що-м любила бойка.

Ой підемо, пане-брате, на бойки, на бойки,Та скажем си поробити ходаки легойкі.

8ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ В ІСТОРІЇ

9-15 лютого

© Ukrainian Media Service

15 лютого. Перша карта погоди. Французький астроном Урбен Левер’є представив першу в історії науки оперативну синоп-тичну карту

1855

15 лютого. Вийшов пер-ший фільм про Дракулу, князя вампірів, який, згідно з легендою, живе у Трансіль- ванії – в горах на межі України, Румунії та Угор- щини

1931

14 лютого. Страта свяще-ника Валентина, який таємно, всу-переч наказу римського імператора Клавдія ІІ, вінчав закоханих. Із 496 р. Церква відзначає цю дату як День святого Валентина – покрови-теля закоханих

269

12 лютого. Вінстон Чер-чилль уперше промовив фразу“No comments” (“Жодних комен-тарів”), яка стала улюбленою серед політиків у складних ситуаціях

1946

13 лютого. Пароплав “Челюскін” розчавило крижи-нами в Чукотському морі. Екіпа-жу довелося провести два місяці на дрейфуючій крижині, очікуючи порятунку

1934

13 лютого. Арешт Юлії Тимошенко. Через три тижні після відставки з поста віце-прем’єр-міні-стра Тимошенко арештували за звинуваченням у фінансових махіна-ціях. Наступні 42 дні Юлія Тимо-шенко провела у Лук’янівському СІЗО Києва. Жодне з пред’явлених звинувачень не було доведене

2001

11 лютого. У ніч із 11-го проти 12 лютого Микола Гоголь спалив ІІ том “Мертвих душ”

1852

15 лютого. В Лондоні опублікований “Маніфест Кому-ністичної партії”, написаний Карлом Марксом і Фрідрі-хом Енгельсом

1848

10 лютого. Організація Українських Націоналістів (ОУН) розкололася на два крила – ра-дикальне очолив Степан Бан-дера, помірковане - Андрій Мель-ник. Серед української діаспори поділ на “бандерівців” і “мельни-ківців” зберігається досі

1940

9 лютого. Підписали Брестський мирний договір, згідно з яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія визнали Україну самостійною державою

1918

9 лютого. Перший у світі сеанс стриптизу. На студентській вечірці в паризькому клубі “Мулен Руж” модель Мона повністю роздяг-нулася під музику. Її арешт і штраф у 100 франків спричинили перші сту-дентські заворушення в Парижі

1893

* * *Головне в дієті – це сон... Вчасно не заснула – об`їлася!

* * *Дочка приходить додому з дискотеки. Мама:– Жах! У чому ти ходиш на танці! Швидко вдягайся і спати.

* * *Цікаво, а хто визначає, що новий «Віскас» став ще смачнішим?

* * *– У мене «Mеrсеdеs» – один комфорт!– У мене ВМW – один відпочинок!– А в мене маршрутка – «На один передайте!»

* * *Господарське мило вбиває бактерії уже своїм виглядом.

* * *Американці з гуцулами посперечалися, в кого старики довше

живуть. Приїхали гуцули в Америку і в старому районі, у лікарні під крапельницею в реанімації, знайшли 103-річного дідуся…

Поїхали американці в Карпати. Бачать: із гори дуже швидко старий гуцул спускається. Його зупиняють, питають, скільки йому років. Він відповідає: «102». Американці з полегшенням зітхають, думають, що все – виграли. І тут один із них цікавиться:

– А куди ви так поспішаєте?Старий гуцул відповідає:– Від батька втікаю.Американці переглядаються.– А чому?– Я дідові нагрубіянив.

Головний редактор: Роман РакНад номером працювали:

Адреса редакції:

Всеволод ПоліщукТетяна МихацьГалина Антошикм. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн:Верстка:

Літературне редагування: Художнє оформлення:

Рекламний відділ:Відділ збуту:

Всеволод Деревацький Олег ПеленичкаГалина МушеникРостислав Лужецький067 67-307-18Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот»передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245-Р від 29.11.2010 р.Друк: ТзОВ «Друк Волині»

Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети«Коловорот»

Наклад: 2000 примірниківПеріодичність: тижневик

Підписано до друку: 08.02.2012 р.

анекдоти

спорт

притча

старосамбірщина

понеділок, 13 лютого

вівторок, 14 лютого

середа, 15 лютого

четвер, 16 лютого

п’ятниця, 17 лютого

субота, 11 лютого

неділя, 12 лютого

день -13°/-6°ніч -18°/-17°

день -8°/-2°ніч -13°/-12°

день -9°/-5°ніч -10°/-9°

день -9°/-5°ніч -12°/-8°

день -9°/-4°ніч -12°/-7°

день -9°/-6°ніч -12°/-8°

день -22°/-12°ніч -22°/-20°

ВІТАННЯ

чтиво

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами.

Зоряна Крачковська вітає своїх друзів Мар’янку та Василя Затварських із смт Стара Сіль з Днем закоханих! Нехай ваше кохання з кожним роком усе росте й росте! Любіть одне одного, піклуйтесь одне про одного та шануйте! Ко-хання ж найпрекрасніше в світі почуття! Бережіть його!

Я бажаю Вам кохання, Просто кохання… … Божевільного, наче гроза, Необмеженого, наче океан, Щирого, наче посмішка дитини Та нескінченного, як сам час!

Газета «Коловорот» пропонує кожному мешканцю Старосам-бірщини привітати друзів, колег чи близьких Вам людей з Днем народження чи іншим святом.

Це можна зробити за тел.: (067) 673-07-18.

У ФК «Львів» – новий головний тренер, нові спонсори і нова політика. Про це 1 лютого 2012 р. повідомив президент клубу Ярослав Грисьо та представники тренерського штабу під час прес-конференції у Львові.

Наставником «синьо-золотих» призначено Воло-димира Журавчака. До тренерського штабу також уві-йшли: Юрій Беньо, Роман Марич та Андрій Чіх. Це не чужі клубу й команді люди, котрі також є вихованцями львівського футболу. Посаду директора клубу обійма-тиме Василь Лебідь, спортивним директором призна-чено Ростислава Зарембу, адміністративна діяльність – на Миколі Лапку. Свої домашні поєдинки «леви» проводитимуть на орендованому у «Карпат» стадіоні «Україна».

«Наше головне завдання – залишитися у першій лізі, а там побачимо, – каже Ярослав Грисьо. – Від того, як команда зіграє друге коло – залежатиме її подальша доля. Щодо спонсорів можу сказати, що є 4 інвестори, які на даний момент фінансують наш клуб, але це чис-ло ще буде змінюватися. Ми відкриті для всіх і не від-мовимося від будь-якої допомоги. Ми співпрацюємо із футбольними клубами «Карпати» та «Скала» (Стрий) у плані оренди деяких гравців. Нам зараз не потрібні молоді й перспективні футболісти – нам потрібні до-свідчені гравці, котрі виконають поставлене нами за-вдання». «Запрошуючи у команду футболістів, ми все-таки віддаватимемо перевагу вихованцям львівського футболу», – додає Володимир Журавчак.

Спонсорами клубу, за неофіційною інформацією, стали бізнесмени з Самбора, Дрогобича, Моршина та Львова.

Андрій Кожушок

Прийшов учень до вчи-теля.

– Учителю, я хочу в тебе навчатися.

– Гаразд, не заперечую. Ходімо зі мною.

Привів учня до річки. Зайшли обидва по пояс у воду. Учитель і каже:

– Пірнай!

Учень пірнув, сидить. Через півхвилини нічого не відбувається – він думає:

– Випірну...Тільки-но спробував ви-

пірнути, а вчитель йому не дає – тримає...

Подумав учень:– Учитель терпів, і я по-

терплю: отже, так треба...

Минула ще хвилька часу – подиху не вистачає. Знову починає виринати. А вчитель його ще дужче тримає. Бачить учень, що вже зовсім не може витри-мати, а майбутній настав-ник, що є сили, не випускає його з-під води. Тоді бідо-лашний учень із останніх

сил виривається, відштов-хується, відбивається від учителя та випірнає. Жа-дібно хапає повітря, відса-пується...

Учитель йому й каже:– Коли ти настільки

сильно захочеш навчатися, як щойно хотів повітря – тоді і прийдеш до мене.

Притча про вчителя й учня

РОбОТА Газета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунк-тах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

ОРеНДАЗдаються в оренду приміщення площею від 10 до 100 кв. м. у місті Старий Самбір (будівля колишнього ресторану). Звертатися за телефоном: 098 10 99 866.

Фахову безкоштовну правову допомогу Ви отримаєте в юридичній приймальні «Народний адвокат», що реалізо-вується Благодійним фондомАндрія ЛОПУШАНСЬКОГО спільно з Миколою Катеринчу-ком за адресами:

м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, тел.: (032 38) 2-11-84;м. Добромиль, пл. Ринок, 1.

оголошення

Áåçêîøòîâíà þðèäè÷íà äîïîìîãà

джерело http://www.meteoprog.ua

ФК «Львів» – знову зміниСвітлина – Микола Волошин