h j m.@ \ h j m Зажанром«Лісова пісня» ²драма-феєрія (проблемна філософська драматична поема). Драма-феєрія(франц

$Page 1: h j m.@ \ h j m Зажанром«Лісова пісня» ²драма-феєрія (проблемна філософська драматична поема). Драма-феєрія(франц$
Драма-феєрія

«Лісова пісня»

Лесі Українки.

Фольклорна основа,

проблематика твору.

Драматургія

Цей період складає 12 останніх років життя

поетеси і налічує близько двадцяти

драматичних творів.

«У третій і найблискучіший період своєї

творчості Леся Українка є поет виключно

драматичний» (Микола Зеров).

Жанрова палітра

Драматична сцена «Іфігенія в Тавриді»

Діалог «В дому роботи, в країні неволі»

Етюд «Йоганна, жінка Хусова»

Драматичні поеми «Одержима», «В катакомбах», «Кассандра»,

«У пущі», «Бояриня», «Оргія»

Драми «Руфін і Прісцилла», «Камінний господар»

Фантастична драма «Осіння казка»

Драма-феєрія «Лісова пісня»

Жанрова палітра

Під її пером найвідоміші

світові сюжети набували цілком

нового, оригінального смислу.

«Пісня про незнищенність краси»

«Лісова пісня» написана Лесею Українкою у грузинському місті

Кутаїсі за 12 днів (1911 рік).

У листі до матері від 20 грудня 1911 року письменниця розпо-

віла, як у неї народжувався творчий задум п’єси:

«…здавна тую Мавку в умі держала, аж із того часу, як

ти в Жабориці (волинському селі) мені щось про мавок

розказувала... Потім я... в місячну ніч бігала самотою в ліс

(ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені

привиділася мавка. [...] Зчарував мене сей образ на весь вік».

Жанр твору

За жанром «Лісова пісня» — драма-феєрія (проблемна

філософська драматична поема).

Драма-феєрія (франц. fe ́e— фея) — один із жанрових різновидів

драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні

перетворення. У такій драмі поряд з людьми виступають

фантастичні істоти. Ознаки:

• виразне ліричне начало; • зіставлення природного й людського;

• широке використання міфічних і фольклорних образів,

фантастичних елементів тощо.

«Затоплений дзвін» Г. Гауптмана, «Лісова пісня» Лесі Українки й

«Синій птах» М. Метерлінка.

Драма-феєрія стала набутком неоромантичної естетики.

Ознаки драми-феєрії у «Лісовій пісні»

казковий сюжет: людина (Лукаш) закохується в казкову істоту

(Мавку), герої переживають чарівні перетворення (Лукаш стає

вовкулакою, Мавка — вербою).

серед головних і другорядних дійових осіб багато

фантастичних персонажів (оригінальні образи «Того, що

греблі рве» і «Того, що в скалі сидить»)

сценічна дія передбачає багато трюків: наприклад,

перетворення мавки на дерево або момент, коли Мавка

западається в землю з «Тим, що в скалі сидить».

Люди і міфічні істоти

Разом із героями-людьми — Лукашем, його матір'ю,

дядьком Левом і Килиною — у драмі діють також казкові

істоти, якими народна фантазія заселила ліси й води, поля

й гори.

У «Пролозі» з'являються жителі лісового озера:

Водяник, Русалка, «Той, що греблі рве», Потерчата, а

пізніше — Перелесник, Лісовик, Куць, «Той, що в скалі

сидить» та ін.

Люди і міфічні істоти

Тема – зіставлення світу людини і світу природи в їх

гармонійних і дисгармонійних взаєминах.

Люди

Світ темний,

рабський,

жорстокий,

заздрісний,

хижацький,

користолюбний.

Міфічні істоти –

представники природи.

Світ романтичний,

вільний, широкий,

незалежний,

ідеалізований, сповнений

людяності, любові й

краси; до нього тягнуться

і люди, і природа.

Міфологічні істоти

Мавка (чи нявка) — персонаж слов’янської міфології, різновид

русалки. У казках вона постає у вигляді молодої красивої дівчини, що

танцями і співом заманює хлопців у ліс, де залоскочує їх до смерті.

Русалка — персонаж південнослов’янської демонології, підступна

богиня водойм, символ спокуси, небезпеки, яка чатує на людину у воді.

Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які

потонули або померли перед шлюбом.


Потерча (або потороча, потерчук, страдча) — так давні міфи слов’ян

називають дитину, яка померла нехрещеною. Як і русалка, це демонічна

істота. За народними переказами, живуть потерчата переважно на озерах

або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що то спалахують, то гаснуть

— таким чином потерчата заманюють людей у багнюку.

Водяник – злий дух, утілення водної стихії, який мав вигляд діда,

укритого водоростями, з довгою бородою і хвостом.


Лісовик — міфологічний образ дуже старого діда із закуйовдженим

волоссям, який усіляко шкодить людям; його основна функція —

охороняти дрібних звірів від мисливців та хижаків.

Перелесник — різновид злого духа, що падає з неба немов вогняна

комета та відвідує людей, набуваючи вигляду рідних, коханих.

Перевтілившись у чужий образ, перелесник міг вступати в подружнє

життя з людьми. Існує народна приказка «дістати перелесника», яка

означає «втратити розум через пристрасть».

Міфологічні істотиВовкулака, на якого Лісовик перетворює Лукаша, за народними

повір’ями, — людина, що обертається у вовка. У казках вовки не

приймають його, бо чують у ньому людську істоту. Тому доля вовкулаки

тяжка: він чужий для звірів, а люди жахаються його.

Тлумачення міфологічних образів у «Лісовій пісні» відрізняється від

традиційних уявлень. Наприклад, Русалка у творі — донька Водяника, а

не померла дівчина, як розповідає міф; Мавка – добра та чутлива до

краси, а не підступна істота, котра заводить людей до лісу на смерть.

.Відобразились риси пантеїстичного світосприйняття: всі міфічні

істоти уособлюють природні стихії води (Водяник, Русалка, потерчата),

вогню (Перелесник), а також рослинний світ (Лісовик, Мавка).

Фольклорні джерела «Лісової пісні»

• Поетичні форми драми наближені до народнихпісень, зокрема веснянок (слова «Того, що греблірве» у пролозі):

«З гір на долину біжу, стрибаю, рину! Місточки

збиваю, всі гребельки зриваю, всі гатки, всі

запруди, що загатили люди, — бо весняна вода,

як воля молода»


• колискові (слова потерчат):

«Нас матуся положила і м’якенько постелила,

бо на ріння, на каміння настелила баговиння, і

лататтям повкривала, і тихенько заспівала:

„Люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята!”»


• народні замовляння:

«цур-пек!»; «шіпле-дівице, Пропаснице-Трясавице! Іди

ти собі на куп’я, на болота, де люди не ходять, де кури

не піють, де мій глас не заходить. Тут тобі не ходити,

білого тіла не в’ялити, жовтої кості не млоїти, чорної

крові не спивати, віку не вкорочати. Ось тобі полинь —

згинь, маро, згинь!»


• Із народної пісні запозичено такі художні засоби, як

епітети-прикладки: сон-трава, квітоньки-зірниченьки,

верба-вдовиця, мак-відюк, ніченько-чарівниченько,

дитинчата-Потерчата тощо.)

Фольклорні елементи надають «Лісовій пісні» над-

звичайної поетичної краси, емоційності, індивідуалізують

мову героїв, допомагають зобразити природу

одухотвореною.

Конфлікт твору

Основний конфлікт драми-феєрії реалізується у

боротьбі за світлу високу мрію, і ця боротьба

єднає все найкраще в природі та людині.

Образ Мавки втілив роздуми письменниці про

роль краси і вірності, про роль мистецтва у

пробудженні духовних сил людини, у її піднесенні

до розуміння власного призначення на землі.

Проблематика (морально-етична) драми-феєрії

Ставлення людини до світу природи

Три типи людей:

споріднені з при-

родою, цінують її

багатства та

намагаються

обережно їх

використовувати

(дядько Лев)

черстві душі, які не здатні

бачити та цінувати красу

природи, вони ставляться

до природи

по-споживацьки та

нівечать її без потреб

(мати Лукаша, Килина)

розуміє навколишню

красу, але під

примусом зовнішніх

обставин приглушує у

своїй душі

ідеалістичні

поривання

(Лукаш)

Природа не вибачає зневажливого ставлення до себе,

тому Лукаш, його мати та Килина не знаходять щастя.

Проблематика (філософська) драми-феєрії

Людина і природа

Леся Українка розглядає природу як більш згармонізований

світ, аніж людський, а отже, наближення людини до природи є

орієнтиром на шляху до ідеалу, способом самовдосконалення,

одуховлення. Наскрізний художній засіб твору — психо-

логічний паралелізм.


Щастя

Леся Українка розглядає його в аспекті можливості побудови

власного щастя на нещасті іншого (Лукаш — Килина — Мавка),

а також можливості щастя за відсутності гармонії з природою

(Лукаш — Килина).

Сенс людського життя

Відрікшись від коханої та не знайшовши щастя в сім’ї, Лукаш

питає Килину та себе: «А треба жити?» Тобто без кохання, без

особистого щастя, без «долі» він не бачить сенсу продовжувати

існування.

Проблематика (морально-етична) драми-феєрії

Вірність і зрада

Ця проблема відображається у стосунках Мавки, Лукаша та

Килини. Зрадивши коханій, Лукаш ламає життя всім.

Побічним наслідком цього стає смерть дядька Лева.

Проблема батьків і дітей

Утручання матері в особисте життя Лукаша призводить до

трагічних наслідків. Вибір на користь Килини Лукаш зробив

під тиском матері та її нескінченних нарікань на Мавку.


Роль мистецтва в житті

Твір мистецтва, у який вкладено душу, здатен пробудити до

життя, як пробудила Мавку пісня Лукаша. Буденне життя без

пісні, без краси поезії вбиває душу людини, як воно вбило

Лукаша, бо не хлібом єдиним ми живемо. У житті повинна бути

гармонія між матеріальними та духовними потребами.

Сутність кохання

Лише покохавши, герої стають справді щасливими, тоді лише

починають жити й розкриваються (ті, хто здатен кохати)


Першопричина людського горя, зла — у самій душі людини:

Лукаш тяжко страждає і гине, бо неспроможний згармонізувати

духовну й матеріальну первини. Якщо головним для людини

стає матеріальне, побутове, вона знищує себе.

Шляхи подолання зла

Пропонується єдиний шлях — християнське прощення,

відповідь добром на зло. Зазнавши від Лукаша смертельного

болю, Мавка все одно милосердна до нього, рятує і дає шанс

для духовного відродження.


Трагедія самозради

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу — це символізує його

білий полотняний одяг у першій дії. Такою приходить у світ

майже кожна людина. Потім хлопець зраджує свою чистоту й

перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі,

людина стає моторошною, потворою.


Леся Українка порушила ідеї краси, вірності, щастя, гармонії

з природою, підняла їх до найвищого рівня філософського

узагальнення. Це дозволило письменниці підняти одвічні

питання — про призначення людини та сенс її життя,

взаємини з навколишнім світом, красу людських почуттів.

«Лісова пісня» «як чарівний

заквітчаний острів, височіє в

творчій спадщині Лесі Українки».

М.Рильський


Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки.

Фольклорна основа, проблематика твору.

1. У якому місті написана драма-феєрія «Лісова пісня»?

А Київ

Б Кутаїсі

В Львів

Г Тбілісі

2. Яка ознака НЕ стосується драми-феєрії?

А казковий сюжет

Б фантастичні персонажі

В несподіваний фінал

Г наявність трюків

3. Укажіть міфічну істоту, вигадану Лесею Українкою:

А Водяник

Б Той, що греблі рве

В Мавка

Г Потерчата

Виберіть одну правильну відповідь



4. Наявність у п'єсі міфологічних істот – це відображення

А пантеїстичного світосприйняття

Б атеїзму

В символізму

Г християнських вірувань

5. Хто охарактеризував «Лісову пісню» як «чарівний заквітчаний острів»?

А І.Франко

Б І.Денисюк

В П.Тичина

Г М.Рильський

Виберіть одну правильну відповідь



1. Б

2. В

3. Б

4. А

5. Г

Documents

h j m.@ \ h j m Зажанром«Лісова пісня» ²драма-феєрія (проблемна філософська драматична поема). Драма-феєрія(франц