Газета Петропавлiвсько�Борщагiвської сiльської ради

№10(182)

Петропавлiвської БорщагiвкиПетропавлiвської Борщагiвки1 - 9 т р а в н я 2 0 1 3 р о к у

Вітання сільського головиВітання сільського голови

Соціальна сфераСоціальна сфера

9 травня 9 травня –– День ПеремогиДень Перемоги

ветерани ветерани –– наша честь,наша честь,гОрдІсть І славагОрдІсть І слава

Від усього серця щиро вітаємо із найсвіт-лішим весняним святом – Великоднем!Величне свято Воскресіння Христовогоспонукає кожного із нас ще раз замислити-ся над вічними цінностями християнськоїморалі, дає нам добру нагоду наповнитисвої серця любов’ю і добротою, зміцнюєкожного з нас духовно.

З настанням Великодних днівпробуджується не тільки земля, ай усі людські надії й сподівання надобру долю.

З нагоди великого свята Воскре-сіння Христового прийміть най-кращі вітання і побажанняБожого благословення,здоров'я і добро-буту!

Сердечно бажає-мо, щоб перемож-ний дух надії, радості,всепрощення і надалі

супроводжували Вас і Вашу родину, дававсили, енергію, наснагу для добрих і корис-них справ на добробут і процвітання нашоїрідної України та нашого рідного села.

Нехай радісні Великодні дні покладутьблагодатні початки нових перемог і звер-шень на Вашому життєвому шляху. Нехай

свято Воскресіння Христового напов-нює Ваше життя світлом і радістю,

додає наснаги та енергії, а Вашесерце буде сповнене вірою уперемогу добра, як сповнені цим

світлі миті Великодня! ХристосВоскрес! Воістину Воскрес!

Олексій кОдебський

Петропавлівсько-борщагівський

сільський голова

реПОртажтакого розмаху æитлового будівництва

Петропавлівська борщагівка ще не знала!зведення æитлових комплексів, числояких невпинно зростає, враæає усіх. нібив бігу наввипередки виросли і продов-æують будуватися æитлові комплекси“Петропавлівський”, “львівський”,“Празький квартал”. І от тепер – “Щасли-вий”. Про це – наш репортаæ.

...Погожого, сонячного дня останнього чет-верга квітня на вулиці Леніна, навпротиколиш нього приміщення сільської ради, зіб-ралося чимало шанобливого люду: головаКиєво-Святошинської райдержадміністраціїВолодимир Пак, голова районної ради Воло-димир Луцюк, Петропавлівсько-Борщагівсь-кий сільський голова Олексій Кодебський,заступник сільського голови з виконавчоїроботи Олександр Оболонський, представ-ник ТОВ “Житлоіндбуд”, що здійснює забудо-ву, В’ячеслав Лайшев, генпідрядник забудовижитлового комплексу – генеральний дирек-тор Євген Савочка. Окремо хочу назвати й щеодного дуже почесного гостя – найсильнішулюдину планети заслуженого майстра спортуВасиля Вірастюка. Його поява на урочисто-стях – не випадкова. Вже найближчим часомвін стане мешканцем Петропавлівської Бор-

щагівки, придбавши житло саме вЖК “Щасливий”.

Утім про Василя Ярославовичами розповімо далі. А зараз – просаму атмосферу, яка панувала набудівництві. Вона була по-справжньому святкова: у всіхучасників заходу піднесенийнастрій, на обличчях – радісніусмішки, у поглядах – впевненістьі рішучість одразу взятися засправу – будівництво другої чергижитлового комплексу.

Тут хочу зауважити: обстановкана новобудові в цей момент ажніяк не нагадувала кризову ситуа-цію в країні. Швидше навпаки –піднесення, ентузіазм й віра всвої сили, у величність намірів й

необхідність розпочатої справи.Утім, детальніше розповімо про забудов-

ника. ТОВ «Нова Будова» – це інвестиційно-будівельна компанія, яка з 2005 року спеціалі-зується на сегменті житлової нерухомості.Основні житлові комплекси, побудовані«Новою Будовою» розташовані в затишнихрайонах на межі Києва, куди легко добратися іде завжди спокійно і тихо. Саме це і є страте-гічним напрямком компанії, яка працює длятого, щоб у багатьох сімей з'явилася довго-очікувана можливість купити затишну і якіснопобудовану квартиру в пішохідній близькостівід шкіл, садків і торгових центрів столиці. Прицьому кожен може заощадити близько 30 від-сотків коштів, купуючи житло у саме тут, спря-мувавши їх на витрати з облаштування сімей-ного вогнища."Колись це була моя мрія, атепер – це моя реальність!" – з радістю гово-рять мешканці, які вже проживають в будин-ках, зведених компанією. Грунтуючись набагаторічному досвіді, що є однією з основ-них потреб людини, будинок – це саме темісце, де можна відпочити від усього, і де,тікаючи від суєти і повсякденних турбот, тиможеш, нарешті, насолодиться тишею абоспілкуванням з близькими людьми. Тому

Христос воскрес! Христос воскрес! воістину воскрес!воістину воскрес!

Продовæення на 4 стор.

Продовæення на 3 стор.

голова києво-святошинської рда володимир Пакі голова районної ради володимир луЦЮк

друга черга жк”Щасливий“:друга черга жк”Щасливий“:ПОчатОк зрОбленО!ПОчатОк зрОбленО!

Сьогодні в цей світ-лий і святий длявсіх нас день звер-таюся до Вас,шановні жителі сілП е т р о п а в л і в с ь к аБорщагівка і Чайки,дорогі ветерани, учас-ники бойових дій, трудівники тилу, сол-датські вдови! Бо маю велике бажаннявід усієї душі привітати Вас, Ваших рід-них та близьких із знаменним днем –Днем Перемоги у Великій Вітчизнянійвійні!

Цей вікопомний день уособлюєгероїзм, силу духу, ратну працю й вічнускорботу за мільйонами нерозквітлихукраїнських доль, нездійсненних мрій ізадумів. Для нас, нащадків солдатівВеликої Перемоги, найвищою життєвоюістиною є вірність їх справі і громадянсь-

кому обов’язку, довічнасинівська шана і повага.Наш земний уклін усім, хтовиніс роки окупації тапекло концтаборів, хто під-німав з руїн і відроджуваврідний край.

Ми всі – одна команда. Язнаю, односельчанизавжди працювали на ста-більність у своєму чудово-му, рідному краю. У насєдина мета – зробити всеможливе для процвітання

наших насе-лених пунктівта України вцілому.

Ш а н о в н іветерани! Міц-

ного здоров’яВам, чудового настрою в цей

святий і с у м н и й для всіх насдень. Хай не болять Ваші рани, хайщастя і радість не переводяться у Вашихоселях. Пишаємося тим, що зробилидля Перемоги наші земляки. З історіївідомо, що майже кожна родина втрати-ла на війні своїх синів і дочок, братів,чоловіків. Зараз не можу перечислитиусіх визволителів поіменно, але рідназемля завжди пам’ятатиме про великийподвиг українського воїна.

Зі святом Вас!Олексій кОдебський,

Петропавлівсько-борщагівський сільський голова

зз днемднем перемоги,перемоги,шановнішановні односельціодносельці!!

Серед них великою повагою в одно-сельців користуються наші земляки ІванКапітонович Петришин, Марія ІванівнаКостенко, Сергій Васильович Лопаткін,Павло Андрійович Олімбієвський, Воло-

димир Прокопович Риженко, Іван Дмит-рович Тритиниченко, Григорій Федоро-вич Шинкаренко, Іван Іларіонович Ткач,Іван Тихонович Юзік. Вони – наша честь,гордість і слава!

68 років минає відтоді, коли після майже 4-річних тяжких боїв здобуто пере-могу над німецькими загарбниками, які віроломно напали на нашу країну.Мільйони полеглих на полях битв Великої Вітчизняної війни, на дорогах парти-занської боротьби, у підпіллі, в тилу у ворога – такий сумний підсумок найкро-вопролитнішої й найтрагічнішої в історії людства війни. Тому так по-людськидушевно і водночас з глибоким сумом ми відзначаємо Великий День Перемоги,який став для всіх нас символом сили людського духу, мужності й героїзму вої-нів-переможців.

2 ТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

Власне, про це ми розповімодетальніше пізніше – в спеціально-му матеріалі. А тут виокремлюємопитання в особливе тому, щоподібних фактів ще не було у прак-тиці роботи сільської ради. Окрімзазначеного до порядку денногозасіданння виконавчого комітетувключено обговорення заходів повідзначенню 68 річниці Перемогинашого народу у Великій Вітчизня-ній війні, про виконання бюджетуПетропавлівсько-Борщагівськоїсільської ради в І кварталі 2013року, про проведені заходи радоюопіки і піклування в нинішньомуроці, про погодження ТОВ “ТрансГрупп” на встановлення тарифіввартості проїзду на приміськихавтобусних маршрутах загальногокористування та інші.

Звичайно, як і належить, за важливістю постанов-ки питання члени виконкому детально зупинилисяна питанні 68 річниці Перемоги. Як зазначила назасіданні начальник відділу військово-обліковогосектора Тетяна Антонюк, всі ветерани війни готу-ються до свята й візьмуть участь в урочистях. Намі-чено, як і завжди, відповідні заходи: мітинг-реквіємбіля Меморіалу Слави в центрі села, урочистий кон-церт в актовій залі школи, вручення подарунків таматеріальної допомоги воїнам-переможцям тощо.

Неабияку увагу в обговоренні питань порядкуденного члени виконкому приділили зверненнюкерівництва ЖЕКа “Екожитлосервіс” з приводунеадекватної поведінки групи осіб житлового ком-плексу “Брест-Литовський”, хто майже півроку про-водить деструктивні дії, які негативно впливають нафункціонування житлово-комунальної служби ком-плексу. По суті, ця частина жителів дезорганізовує

роботу комунальників. Більше того, дехто, пересту-пивши закон, застосував рукоприкладство, пору-шує порядок на території загального користування,ставлячи автівки , які не тільки перешкоджаютьпід’їзду службових машин – сміттєвозів, швидкоїдопомоги, пожежної машини та ін.

До речі, наприкінці минулого року це питанняобговорювалося на зборах ЖК”Брест-Литовський“,які на прохання більшості мешканців пройшло вактовій залі Петропавлівсько-Борщагівської сіль-ської ради. Тоді тільки завдяки великому терпіннюсільського голови Олексія Кодебського вдалосядовести його до логічного завершення. Створенакомісія вияснила всі деталі протистояння. Та купкабузотерів так і не вгомонилась... Тому, цілком логіч-ною на засіданні виконкому було його підтримкапозиції ЖЕКа та більшості жителів комплексу.

Продовæення в наступному номері.

1ñ9 травня 2013 року

Думка громадиДумка громади

надія довбаш, æителькаПетропавлівської борщагівки:

– Олексія Кодебського знаю щез дитинства. Коли працювала біб-ліотекарем, він частенько прихо-див – любив читати. Тепер бачу яклюбов до книги, знання йому при-годились у житті. Пізніше, коли ябула обрана депутатом сільськоїради, побачила в ньому справжнілідерські риси – організованість,хазяйновитість і людяність...

слова, винесені в заголовок опитування членів громади Пет-ропавлівської борщагівки яскраво відобраæує думки людей, хтодобре знає наполегливу працю нашого сільського голови у роз-будові села, у перетворенні його в найкращий населений пунктукраїни в соціально-економічному, культурному розвитку, атакоæ благоустрою й правопорядку.

Іван Петришин, головасільської організації ветеранів йінвалідів великої вітчизняноївійни:

– Ми, ветерани, дуæе вдячніОлексію Івановичу за ту допомо-гу, яку постійно отримуємо. те,що він зробив для села, вваæаю,не зумів досягти ніхто за всюнашу історію. у радянські часиза це він отримав би званнягероя соціалістичної Праці.Причому – двічі. тоæ хай це ста-

неться тепер.

наталія бірюк, æителькасела, триразовий майстер спор-ту міæнародного класу з боксу :

– Кажуть професії “гарна люди-на” не існує. Та Олексій ІвановичКодебський є прикладом цього.

Нинішня весна ознаменуваласявеличною подією, коли ми бачимовсю здійснену роботу , яка робитьсящоденно. Вітаючи нашого голову зізнаменною датою, бажаю ОлексіюІвановичу здоров’я, натхнення,наснаги та терпіння в .

Олексій Пішко, колишнійвчитель фізкультури Петропав-лівської школи:

– Дуже багато мене повязує зОлексієм Івановичем. Вважаю йоговеликим другом. Я дуже щасли-вий, що був його вчителем. Особ-ливо пам’ятними є наші туристичніпоходи, під час яких ми підніма-лись на найвищу гору Криму – Ай-Петрі. Бажаю Олексію Івановичуміцного здоров’я, спортивногодовголіття і на посаді сільського

голови...

любов коваленко, сек-ретар сільської ради:

– Олексій Іванович вміє ризи-кувати, працюватиме доти, покиє мета і він її не виконає. Він нерозпиляється на багато проектіводночасно, робить одну справудо кінця, а потім розпочинаєнаступну. Це мудрий наставник,в якого завжди є чому повчитися.Таких би керівників побільше...Бажаю йому здоров’я і працюва-ти ще не одне скликання.

Михайло грищенко,редактор газети “трибуна”:

– Вже 10 років плідної співпраціпоєднує мене з сільським голо-вою Олексієм Кодебським. А зна-йомий з ним я вже чверть віку. Ітоді я помітив в ньому, а теперпереконався багатократно нелише мудрість, далекоглядність,а й велику відповідальсть за стансправ у громаді, прагнення зро-бити життя людей кращим, зали-шити після себе яскравий слід ужитті. Тож бажаю йому тривалогой плідного довголіття, здоров’я й

особистого щастя.

ОлексІй кОдебський:лІдер,гОсПОдар,ОсОбистІсть

З засідання виконкому сільської радиЗ засідання виконкому сільської ради

демократія з... кулакамидемократія з... кулакамизасідання виконкому Петропавлівсько-борщагівської сільської ради, яке відбулося 26 квітня, не

вкладувалося в звичні рамки обговорення поточних справ. адæе на це негативно вплинули події, яківæе близько півроку тримають в напрузі мешканців æитлового комплексу “брест-литовський”. туттриває протистояння невеличкої агресивної групки власників квартир, що прагнуть нав’язати біль-шості законослухняних і порядних громадян свої підходи у функціонуванні жеО “екоæитлосервіс”.Причому не тільки не дають почуватися спокійно, а й нормально æити.

ПодіяПодія

тридЦять весентридЦять весензлетІв І звитягзлетІв І звитяг

Нині громада сіл ПетропавлівськаБорщагівка і Чайки урочистовідзначає неабияку подію: 30-річчятрудової діяльності на посадісільського голови ОлексіяКодебського. Ця велична дата єсвідченням не тільки високої довіриодносельців до свого лідера, а йвеликих успіхів у діяльності, в основіякої людяність, організованість,вміння працювати з людьми, сучасніпідходи до вирішення будь-якихсоціальних, економічних, культурнихпроблем і завдань.

Необхідно відзначити, що за тридесятиліття, які минули з часуобрання Олексія Івановича сільськимголовою, Петропавлівська Бор -щагівка з неперспективного селавиросла в сучасний населений пунктз широкою інфраструктурою знадання найрізноманітніших послуг:житлово-комунальних, медичних,побутових, торговельних тощо. І цірезультати стали можливими завдякиумілому осмисленню усіх тактичних істратегічних завдань, які сприялидосягненню високих результатів.

Враховуючи вищезазначене, вювілейне свято до актової залиПетропавлівсько-Борщагівськоїсільської ради з квітами, по -дарунками прибували люди. Як іналежить, першим привітав лідерагромади колектив апарату сільськоїради. Були щирі слова радості,найкращі побажання і квіти, квіти,квіти...

Подробиці в наступному номері.30-літній ювілей сільського голови Олексія кодебського:

квіти, вітання, подарунки...

Соціальна сфераСоціальна сфера

1ñ9 травня 2013 року 3ТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

основною стратегією компанії є створеннявисокоякісного житла європейського класу,яке забезпечує комфортне середовище дляжиття сучасної людини.

Отже, урочистості з приводу початкубудівництва другої черги ЖК “Щасливий”.Ведучий заходу підкреслив:

- Стільки прекрасних осіб і давайтепоаплодуємо один одному, що цей деньнастав. Ми присутні на радісній події – наурочистій церемонії відкриття другої чергибудівництва ЖК «Щасливий» на вулиці Пет-ропавлівській від компанії «Нова Будова».Ось на цьому місці через деякий час миможемо побачити прекрасний будинок зпрекрасною якістю, який заселять сотнінових сімей, які зможуть покращити свійзатишок, знайти свій спокій. Знаєте, ядумаю, що через деякий час я теж приїду наце місце і теж буду підшукувати собі кварти-ру туті, тому-що близько біля Києва, пре-красний район, тиша, недалеко озеро,стільки позитивних моментів. І через деякийчас ми зберемося на відкритті цього будин-ку, будемо разом радіти, дарувати одинодному ці посмішки. А сьогодні разом знами нашу радість поділяють також главаадміністрації Києво-Святошинського рай-ону Пак Володимир Ігорович. Голова радиКиєво-Святошинського району ЛуцюкВолодимир Володимирович, голова Петро-павловсько-Борщагівської сільської радиКодебский Олексій Іванович, заступникголови Петропавлівсько-Борщагівськоїсільської ради Оболонський Олександр Іва-нович, генеральний директор компанії«Нова Будова» Євген Петрович Савочка, атакож Лайшев В'ячеслав Петрович...

Слово надається голові адміністраціїКиєво-Святошинського району Пак Воло-димиру Ігоревичу. Він, зокрема, підкреслив:

– Хочу щиро вас привітати з початкомбудівництва другої черги. Приємно, що насьогоднішній день забудовник зводитьбудинки не тільки задля своєї вигоди, задлягрошей, але включає також в програму соці-ального житла для населення здешевленнякредитів. І я дуже сподіваюсь, що найближ-чим часом ми будемо запрошені на відкрит-тя першої черги комплексу, яка буде збудо-вана скоро і нові сімї будуть заселятися вцей будинок. Вам я хочу побажати міцногоздоров’я і щоб найближчим часом ми пере-різали цю стрічку і запустили перших меш-канців цих будинків...

До слова запрошується голова Києво-Святошинської районної ради Луцюк Воло-димир Владимирович.

- Шановні друзі! Вітаю вас на землі Петро-павлівської Борщагівки! Я кожного дня їдуповз цей будинок і тепер знаю мимо чого яїду і що тут буде будуватися. Дуже приємно,що сьогодні, як Ігор Володимирович сказав,що є забудовники, які окрім вигоди ще йдопомагають людям, бо тут частково будежитло соціального призначення. Крім тогоПетропавлівська Борщагівка отримуєпоповнення бюджету за рахунок відраху-вань.

Перед присутніми виступив Петропав-

лівсько-Борщагівський сільський головаОлексій Кодебський.

– Я підтримую ті побажання, які сьогоднівисказані керівництвом Києво-Святошинсь-кого району. Але хочу сказати й від себе, щоз кожним роком з експлутацією отакихбудинків наше село покращується та набли-жається до рівня міста. Сьогодні присутні тутзабудовники можуть знають, чого ми тутприсутні. Ми не отримуємо тут квартири,але я хочу сказати, що з залученням інвести-цій якраз надається і вам робота, отриму-ється заробітна платня і є за що утримувативаші сімї. Хочу сказати про те, що село нашез кожним роком все кращає і кращає інедарма ми на всеукраїнському конкурсі накращий розвиток населених пунктів вже напротязі трьох років займаємо перше місце.Може через деякий час проведемо рефе-рендум і буде це вже не село, а місто. Я хотівби сьогодні побажати нашим інвесторам,щоб не тільки скоріше б ввелися ці будинки вексплуатацію і ви мали якусь користь відкоштів, які ви вклали, але я хотів би побажа-ти вам, щоб ви проявляли і меценатство.Через те, що на сьогоднішній день є дужебагато сімей молодих, дітей, які позбавленібатьків чи сироти і якусь частину житламогли б виділити цій категорії громадян. Ащо стосується відрахувань,то ми б побажа-ли, щоб інвестори були зареєстровані в нас ісплачували кошти до бюджету сільськоїради. Я думаю, що це якраз і є задача сіль-ської ради, щоб залучати підприємства, щобвони були зареєстровані на території сіль-ської ради, тоді не буде стоять питання, защо побудувати дороги, освітлення, стадіо-ни, школи і тому подібне.

А як би ми не хотіли, тут буде велика кіль-кість нових мешканців, в основному молоді,народжуватимуться діти, то отой майданчикна третій черзі, запланований під дитячийсадок, щоб вона будувалася одночасно зпершою, другою і третьою чергою. Щобввели в експлуатацію одночасно. Я вамбажаю такої Божої удачі у ваших запланова-них планах, нашим забудівникам, щоб не

приключалось ніяких ЧП на будівництвах.Дай Боже щастя, благополуччя. І ми будемотільки раді, якщо такі інвестори будуть з’яв-лятися на Петропавлівській Борщагівці. Інапередодні великих свят, Великодня я всімбажаю щастя, благополуччя, всього самогонайкращого.

Слово предоставляется генеральномудиректору компанії «Нова Будова» СавочціЕвгенію Петровичу.

– Дякую вам, дякую всім, хто прийшовсьогодні на це місце. Дуже приємно сьогод-

ні зустрітись для того, що друга черга будів-ництва ЖК «Щасливий» починається. І мираді дійсно, що можемо брати участь у різ-них програмах державних, можемо допома-гати сімям, які не є на 100 % забезпечені. Іми з радістю зробимо це. Тож дякую Олек-сію Івановичу за Боже благословіння . І явірю в те, що воно здатне дійсно нас утри-мувати на цій землі і робити ті речі, які мисьогодні робимо. Ми можемо багато чогопланувати, можемо багато чого задумувати,але саме з фундаменту і Божого благосло-віння – це моє чітке переконання. Сьогоднімаємо чудовий привід для зустрічі, як вжебуло зазначено, ми робимо другий вагомийкрок у будівництві ЖК «Щасливий» на Пет-ропавлівській Борщагівці. Хочу запевнити,що будівництво здійснюється будівельника-ми високої кваліфікації, кожен будинок будеутеплений. Утеплення сьогодні має великуроль у житті громадян нашої держави. Ми доцього маємо окремий підхід. Кожен будинокспланований високої кваліфікації архітекто-рами. Також компанія «Нова Будова» гаран-тує зробити все можливе, щоб будівництводанного ЖК було завершено в строк і у від-повідній якості. Дякую вам.

Перед присутніми виступив представникТОВ “Житлоіндбуд” Лайшев В’ячеслав Пет-рович:

– По-перше, що я вважаю, що наступневідкриття черги будемо проводити під стя-гом перехідного періоду з села в місто, тому

що всі ці проекти, які зараз реалізовуютьсяна території Петропавлівської Борщагівкирозпочинались саме для цього. Тому що натериторії нашого села знаходиться біль-шість бізнес-структур, чим у всьому районі.І те, що територіально ми вийшли вже дале-ко за межі не тільки Києво-Святошинськогорайону, а в деяких частинах вже й України,свідчить про те, що перехід цей необхідний.І завдяки цьому, Олексій Іванович, як мудралюдина свого часу поспілкувавшись зфахівцями, прийшов до рішення, що вжепора робить нам місто. Маючи комплекснузабудову на території, це надасть додатко-во можливість розвивати весь населенийпункт. Тому що будуть з’являтись крімжитла нові додаткові робочі місця. В першучергу будуть задіяні мешканці району, ті, хтоближче проживають до цих комплексів. Ічерез це буде розвиток майбутнього міставже планомірно і так, як потрібно відбува-тись, ну краще, ніж в державі, я так вважаю.Хочеться привітати всіх, хто має до цьогопроекту відношення, тому що в такий корот-кий термін і з такою дуже важкою зимою,яка була в цьому році, вийти на зведеннядаху, ну це з розряду неможливого. Томухочеться, щоб за цей період, який будезараз весна-літо-осінь друга й третя чергавиросли дуже швидко. Всім присутнім хочупобажати здоров’я в першу чергу тому, що,якщо не буде здоров’я, то не буде і бажаннящось святкувати. Приємних вам травневихсвят ну і з Великоднем вас. Щастя і удачівсім.

Перед присутніми виступив заслужений

майстер спорту Украини, володар титулунайсильнішої людини планети, українськийбогатыр – Василь Вірастюк.

– Сьогодні я щасливий тим, що будезакладатися новий дім і я розпочну ритикотлован,. Щасливий не тільки я, а й пред-ставники Києво-Святошинського району, іщасливі представники селищної ради, ядумаю, що щасливі й інвестори і забудовни-ки, тому що сьогодні розпочинаємо другучергу. Щасливі працівники, тому що забез-печені робочими місцями, і щасливий зновуж таки й , тому що від сьогоднішнього днястаю повноцінним власником однієї з квар-тир під № 190. І від того виходить, що всіщасливі. І я вас вітаю з відкриттям будів-ництва другої черги. Дякую.

Після цих слів Василь Ярославович під-нявся в кабіну екскаватора і, тричі заглибив-ши ківш в землю, прорив початок траншеї,на місці якої буде прокладено фундамент.

Отже, подія – значна і важлива – відбула-ся. Важлива тому, що, як розповів пред-ставник забудовника, після завершеннябудівництва буде введено близько тисячіквартир. А це означає, що кількість насе-лення Петропавлівської Борщагівки збіль-шиться ще на кілька тисяч жителів. Тож інасправді це стане значним і важливим чин-ником переростання села в містечко. А цевже зовсім інша історія. В добрий час!

Михайло гриЩенкО

друга черга жк”Щасливий“: ПОчатОк зрОбленО!друга черга жк”Щасливий“: ПОчатОк зрОбленО!Початок на 1 стор.

4 1ñ9 травня 2013 рокуТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

9 травня 9 травня –– День ПеремогиДень Перемоги

Війна застала його на Донбасі. На той час йому було 18років. З 1941 по 1942 рік була окупація. Потім, колиРадянська Армія визволила Україну – пішов на фронт.Спочатку був молодим бійцем в 1943 роцці, а потім стріл-ком, кулеметником. Було і поранення. Довго лежав у шпи-талі, потім знову пішов на фронт.

– Фронтове життя дуже складне, розповідає Іван Капі-тонович, – хоча декотрі і кажуть, що не дуже. Зараз на насдехто цинічно каже “недобитки”, бо ми йдемо, шкутиль-гаємо з палицями, і кожну хвилину очікуючи смерті. Надголовами кулі свистіли, вибухали снаряди. І дуже важкозалишитися живим. Коли мене контузило, після контузіїпотрапив до артилерії, був зв’язківцем.

Був такий випадок: коли наш командир спостерігав запротивником, я на той час був на сьомому НП, там лежалакучка сіньця. Думаю: приляжу. Але щось мені не лежалося ія пішов кудись подалі. На моє місце прийшов другий хло-пець і саме в цей час трапився артналіт. Хлопця рознеслов пух і прах.

Ще був такий випадок, коли німці прорвали лінію оборо-

ни і серед ночі ми почали бігти. Я добіг до невеликої річки,але на той час мене обігнала підвода з солдатами і почала-ся різня. А німці саме очікували зв’язкового, бо зв’язківці –це нерв армії. І спіймали другого хлопця, заткнули рота іповезли допитувати, як «язика». На його місці повинен бувбути я. Це був 1943-1944 роки.

Ускладі фронту я визволяв Україну, Польщу, Германію,Чехословаччину. Багато довелося пережити: було таке,що холодно,, окопи, все замерзло, а їжу приносили – і сні-данок, і вечерю – вночі. І якщо вбили того солдата, якийповинен принести їжу, то можеш бути голодним цілу добу,а то і дві.

Війни я нікому не побажаю. Краще сидіти на сухарях.Потім війна скінчилася, я був телеграфістом. Гармати нашійшли спереду, а ми, піхота, йшли позаду і займали пози-цію. Артилерія була попереду від нас на 20 км. Якраз німціпочали драпать і тут ні з того, ні з сього – дощ. Тут нашіартилеристи починають по нас стріляти. Вийшло, щонашим не передали , що ми там вже зайняли позицію. Якзв’язковий я зателефонував у дивізію, вона там вже поча-ли передавати нашим, що вони по нас стріляють. А тутнімці бачать, що по нас стріляють і пішли в контратаку іпустили на нас 5 танків. А наші гармати вже були розстав-лені, наші хлопці підбили всі танки. Тож нам, в тому числі і

мені вручили нагороди – ордени і медалі. Так ми не дійшлидо Праги 20 км.

Потім нас направили на Японію, але поки телятним ваго-ном ми туди доїхали, то вже розбили там армію Японії і явже зі Сходу повернувся додому. Я не звинувачую людей,що так вийшло, що така війна, але два вищих керівникидержав не домовились, а 15-20 мільйонів людей померло.Але спасибі Богу, що я живий остався.

Спасибі і нашому сільському голові Олексію Кодебсько-му, котрий наше село підіймає на ноги, саме передовесело на Україні. Допомагає він інвалідам, вдовам, ветера-нам. Але є такі, що на нього капають, бо дев’яностодев’ятьом вгодив, а одному не вгодив. Тому так і буває. Бопросять в нього 5-10 тисяч на ремонт хати, а він може датитільки 1 тисячу. Тож хоч якось. Тому ми від імені ветеранівпросимо, щоб йому присвоїли звання Героя України, якнайкращому сільському голові. Нехай буде здоровий іщасливий.

Михайло гриЩенкО

дОрОги вІйни Івана Петришина

ветерани ветерани –– наша честь, гОрдІсть І славанаша честь, гОрдІсть І слава

Олімбієвський Павло Андрійович

Він народився в 1928 році на Одещи-ні. Під час окупації 16-річного Павлабуло завантажено в ешелон для відправ-ки до Німеччини. В дорозі йому вдалосявирватися й утекти.Видаючи себе застаршого, Павло ще до 18-річного вікупішов на фронт.Був поранений. За тойбій молодого бійця нагородили медаллю“За відвагу”.

Після взяття Праги П.Олімбієвськогоперевели на Далекий Схід.Тут він захи-щав Вітчизну у боях з японцями – протиКвантунської армії.За мужність і героїзмв боях в В Кореї і Китаї був нагородже-ний урядовими нагородами ціх країн.Понад 40 років Павло Андрійович живеу Петропавлівській Борщагівці. Має 2синів, онуків.

Шинкаренко Григорій Федорович

Народився 1918 року. Ще до війниГригорій Федорович навчався на стрілкав польовій школі. Мабуть, саме тому ібув викликаний у 1943 році до польово-го військомату. Вижив у першому бою,але сам бій під Ковелем було програно.На його очах загинув товариш – МиколаКривобок, якому куля влучила в голову.

Потім був Перший УкраїнськийФронт, на якому артилерія била так, щонавіть небо було чорного кольору. Тодіпобачив на власні очі легендарні танки«Йосип Сталін», які були виготовлені нанаших заводах у 1944 році. ГригорійФедорович дійшов до самого Берліна.Був на Одері, Віслі, бачив рейхстаг. У1948 році демобілізувався. Був нагород-жений медаллю «За відвагу», «За пере-могу над Німеччиною». Також маєорден «Вітчизняної війни» другого сту-пеня та орден «За мужність». НаказомМВС України в Київській області № 507присвоєне спеціальне звання лейтенантвнутрішньої служби.

Ткач Іван Іларіонович

Коли Івану Іларіоновичу було 17років, він полюбляв, як і вся молодь від-відувати танці в сільських клубах. Звіст-

ку про війну саме там і почув. Дівчата тахлопці, які зібралися погомоніти та роз-важитися, почули над головою сильнийгул літаків. Зрозуміли й без слів, що це –війна. Сімнадцятирічного Івана Ткачазаписали до 108 дивізії. Запам’ятав най-запекліші бої під Коростенем, з якимивтратами просувалися наші війська на

Житомир та Фастів. Наступ розпочина-ли танки Т-34. А танкістом Іван Іларіо-нович не був, бо йшов на війну простимпіхотинцем. На плечі простих солдатлягла непосильна ноша, але коженпам’ятав, що нам потрібна тільки пере-мога. Після війни працював на артиле-рійському складі на станції Хировка двароки. Війну, за період якої має нагородита яка принесла дуже багато лиха згадуєнеохоче, та мабуть його можна зрозумі-ти.

Тритиниченко Іван Дмитрович

Загубивши метрики, за якими можнабуло встановити дату народження, запи-сали як 1927 року. Навчався у школі, апотім після восьмого класу викликали у

польовий військкомат. Мати вже зібралахлопця на війну, але мабуть ще був нечас. Відправили додому, так він щеходив двічі до військкомату і тільки в1944 році відправили на флот. Плавалибагато де, розміновували підводні міни.Декілька разів лежав у госпіталі, навітьхотіли комісувати, але навіть з паличкоюпісля 6 років служби, Іван Дмитровичповернувся назад, на корабель. Післятого, як у 1951 році демобілізувався,повернувся додому старшиною і зустрівсвою долю – Войтенко ПарасковіюКирилівну. Нажили синочка, маютьп’ятеро онуків та таку ж кількість пра-внуків. Після війни пропрацював ще 20років у МВС і вийшов на пенсію. Вжена пенсії, отримав підполковника. Маєбагато нагород та орденів.

Костенко Марія Іванівна

Вона народилася у 1923 році, в Одесі. Зафахом Марія Іванівна була медсестрою,тому, коли 22 червня 1941 року по радіооголосили про початок війни, одразу жпішла до військкомату записуватися в доб-ровольці. Лікарня, де працювала МаріяІванівна, стала військовим шпиталем.Кожен день – стогін, кров, пере в’язки,кілометри бинтів, смерть… Весь цей жах

побачила вісімнадцятилітня дівчина! Інавіть тепер жінка не може збагнути, яквона – маленька, худенька, голодна –виносила з поля бою на собі дорослихчоловіків.Багато горя побачила за роки війни МаріяІванівна. Тому, коли прийшла перемога,яку вона зустріла в Румунії, в містечкуГольц, радості не було меж! До цього світлого дня не дожила бабуся,

яка виховувала її після того, як померламати. Тому вирішила залишитись у шпи-талі – працювати й надалі. Так стала у 22роки «румункою».

А свого майбутнього чоловіка Марія Іва-нівна зустріла саме в цьому шпиталі. Вінпам’ятав дотик її рук, її ніжний голос.Коли Іван Дмитрович Костенко почув відтовариша, що Маша лишилась у Румунії,поїхав до неї та хотів освідчитись. Та невистачило сміливості, але усе розповівстаршій медсестрі, яка потім і засваталаМашу. І вже 10 березня 1947 року прямо упосольстві їх і розписали. Тож прожившиу шлюбі 54 роки, нажили трьох діточок,

шістьох внуків та шістьох правнуків.Подружжя має багато нагород.

Юзик Василь Тихонович

Народився і працював у м. Чорнобиль

у Пересувній механізованій колоні № 4(ПМК № 4) з серпня 1985 року по 9травня 1986 року каменярем . З 28 квіт-ня 1986 року по 2 травня 1986 року зна-ходився в зоні Чорнобильської АЕС івиконував роботи по ліквідації аварії –погрузка піску в мішки на гелікоптери вс. Лельов (28, 29, 30 квітня 1986 року) і вм. Чорнобиль (1,2 травня 1986 року). 5травня 1986 року разом з організацієюПМК № 4 був евакуйований з м. Чорно-биль до смт. Бордянка.

Його призвали до лав РадянськоїАрмії в 1944 році . Починав курсантом39 танкового полку, потім потрапив до75 учбового танкового батальйону, адалі був мінометний батальйон. Нехит-рий скарб, який видавали нашим солда-там, а саме: лопатка, плита, скалка і двіміни – ось так захищали рідну землюнаші нинішні ветерани. Був стрілком,механіком, водієм, снарядним. ІванТихонович має багато нагород: орденВітчизняної Війни 1 ступеня, орден “Замужність”, медалі «70 років ЗбройнихСил СРСР», «60 років Перемоги уВеликій Вітчизняній війні», медальЖукова, «65 років перемоги над Німеч-чиною».

Початок на 1 стор.

Іван капітонович з друæиною

1ñ9 травня 2013 року 5

9 травня 9 травня –– День ПеремогиДень Перемоги

ТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

Під травневу мелодію весни святкуєсвій 70-річний ювілей Майя ГригорівнаБондаренко – жінка по-справжньомумудра та сильна духом. Дивлячись наїї доброзичливий погляд, щирупосмішку та відкритість, здається, щодоля дарувала їй лише приємнімоменти життя. Та так лише здається.Доля цієї жінки істинно унікальна відсамого її народження. А народиласявона 8 травня 1943року в селі Петро-павлівська Борщагівка – саме так вка-зано в її паспорті. Лише цей записховає таємницю, яку Майя Григорівнапронесла крізь все своє життя, яказалишила не зарубцьований шрам надолі цієї жінки та велику вдячністьсвоїм батькам за те, що появилася насвіт і вижила.Її батьки – це нещаснепокоління людей, про яких не можнамовчати. Їх трагедія, їх горе, їх історіяє неймовірною. І здається, що всіперипетії життя , що випали на їх

долю, не можна пережитизвичайній людині.

Вони зустрілися ще до війни.Дві обділені долі, щоб об’єднати-ся в одну. Батько, ГеоргійПарфйонов в 9 років залишивсякруглим сиротою. Єдина рідналюдина, що була в нього - цедядько. Та йому було не до хлоп-ця. Він віддав його у батраки вс.Білогородку до заможнихлюдей. Саме там в труді та праціпройшло дитинство хлопця. Подомовленості Григорій батраку-вав до 18 років, а потім дядькозабрав його на роботу підмай-стром в пекарню, навчивши азампекарства, що розташовуваласятам, де нині є станція м. Жито-мирська.

Мати, Софія Колодяжна, наро-дилася в м. Попельня Жито-мирської області. Окрім неї вродині було ще двоє діток. Зов-сім рано вони залишилися безмами. Далі було зовсім не солод-ке життя з мачухою та її дітьми.Щоб не годувати лишній рот, дів-чину віддали прислужувати уєврейську родину, що прожива-ла в центрі м. Києва. Після вісім-

надцятиріччя дівчина пішла на свій хліб.Оселившись на квартирі в Петропавлівсь-кій Борщагівці, вона зовсім випадкововлаштувалася на роботу прибиральницеюв ту саму пекарню, де працював Григорій.В 1941 році двоє молодих людей одружи-лися, щоб в горі і радості бути завждипоруч.

А потім була війна, що чорним криломнакрила кожну родину нашого села, посі-явши горе та сльози в кожнісіньку хату.Через слабкий зір на війну батька невзяли, тому вониразом з матір’ю залиши-лися в окупованому фашистами селі. У1942 році розпочався масовий вивізлюдей до Німеччини. Староста, жаліючисільських людей, забирав в першу чергуквартирантів. Знаючи це, родинаПарфйо-нових постійно переховувалася в лісі,ближче п’ятої просіки. Та від лиха не захо-ваєшся. Прийшовши на одну ніч додому,вони потрапили до забитого людьмиавтомобіля старости. Батько, схопивши

що було на столі їстівного, мати,замотавши в хустинку документи,поїхали у невідомість. Їх привезли навокзал, де набивалися людьмитоварняки так, що навіть присісти небуло можливо. Під’їжджаючи донімецької границі, поїзд зупинився, авсіх людей вигнали на площу, оточе-ну озброєними солдатами. Саме тамрозділяли полонених на чоловіків тажінок. Коли дійшла черга до батьківМайї Георгївни, мати кинулася вноги німецькому офіцерові, махаючидокументом про їх шлюб та волаючищодуху : « Не забирайте його, це мійчоловік». Страх втратити свого коха-ного надав цій жінці сили та зробивхороброю. Перекладач перевів:«Жінка». Офіцер махнув рукою: «Гут».Цього жеста було достатньо, щоббатько повернувся назад в колону.Далі, продезінфікувавши всіх у спеці-альних банних приміщеннях та пере-одягнувши в полосату форму, поло-нених пересадили в інший потяг, щопривіз їх в трудовий табір на канатнуфабрику. Довгі-предовгі бараки,тверді нари, бурякова похльобка таважкий 16-ти годинний робочийдень – це те, чим жили полоненні. Аз 1943 року ще й постійні бомбарду-вання – наші наступали. Вже в таборімати відчула, що під серцем у неїб’ється ще одне серденько. Здаєть-

ся, зберегти вагітність та виноситидитину в таких умовах неможливо:постійне недоїдання, важка знеси-лююча праця, фабрична пилюка. Тавона виносила і травневого ранкуродила маленьку дівчинку, якунімка, що робила також на фабриці,назвала Майєю.

Відразу після народження матизнову пішла працювати. І не знатичи вижило б немовля, якби не одинзбіг обставин. На фабриці працюва-ла жінка також з Петропавлівки.Через важку працю у неї відмовилиноги і до роботи її вже ніхто не зму-шував. Батько перевів її до того жбараку, де вони жили з матір’ю. Ібабуся Саша вигляділа дівча. Два зполовиною роки дівчина прожила втаборі. Постійне бомбування недавало спокою. Після тривоги всілюди з фабрики одразу тікали вбомбосховище, а батько біг по своюдонечку до бараку, а потім разом знею, часом вже під бомбами, ховав-ся у бомбосховищі.

Очікувана перемога дійшла дотабору трохи пізніше, ніж до мирнихжителів. Ще три місяці табір був під-порядкований американцям. А вжепісля звільнення люди самотужкиповерталися додому. Багато хтозалишався в Німечині, Угорщині,Польші. Та родина Парфйоновихдовгих три місяці їхала додому. Їмпощастило влізти в потяг, щонаправлявся до України.Та залізнадорога була повністю пошкоджена.Іноді по троє діб без їжі, без пиття,люди змушені були чекати, покиполагодять колії. Важка дорога зов-сім знесилила і так зморених пра-цею та голодом людей. Сили дава-ло лише відчуття швидкої зустрічі зБатьківщиною. Та вона зустріла їхзовсім непривітно. На вокзалі наних чекали солдати з автоматамита процедура поділу на чоловіків тажінок. Як і по приїзді до Німечини,родину знову врятував доленоснийпапірець, що засвідчував їх шлюб.Всіх інших чоловіків було відправле-но до Сибіру. Потім була ще низкадопитів, в кінці яких їм було наказа-но забути про те, що відбулося зними. А Майї було видано новийдокумент, де місцем проживаннязазначено с. Петропавлівська Борщагівка.По приїзді вони знову повернулися донашого села, де поселилися в тієї ж жінки,що жили до війни. Забути про ті всі жахіт-тя, які перенесли, вони звичайно не змог-ли, але розмов про це ніхто незаводив.

Чи вплинуло важке дитин-ство під постійним наглядомозброєних солдатів на долюцієї жінки? Важко сказати. Проте, що Майя народилася начужині, вона дізналася випад-ково будучи ученицею, колисварливий сусід обізвав маму«німкою». Деякий час важкаобраза за нерозуміння та віч-ний страх став постійнимсупутником дівчини.

Та йшли роки. Завдяки доб-рим людям, що траплялися наїї життєвому шляху, та цілющійПетропавлівській землі раназагоювалася. Нині Майя Гри-горівна - реалізована особи-стість, що дала життя та пре-красне виховання двом донь-кам. На її адресу можна почутибагато приємних слів, як продобру, відкриту жінку, якакожному віддасть частинку

свого серця, зігріє теплом своє душі, яканезачерствіла від тієї жорстокості, поневі-рянь, нерозумінь , яку принесла в їх роди-ну війна.

Ольга заїка

нарОджена за кОлЮчиМ дрОтОМ

Колектив Петропавлівсько-Борщагівської перукарні “Дімкраси” вітає ветеранів ВеликоїВітчизняної війни с Днем Пере-моги! Зичимо Вам, шановнівоїни-визволителі, довгих років,життя міцного здоров’я, родин-ного щастя.

На честь свята ми виконуємострижку ветеранів і учасниківвійни 9 травня безкоштовно.

адміністрація підприємства

“дІМ краси”вІтає

ПоздоровленняПоздоровлення

Мати ювілярки софія кОлОдяжна

батько георгій ПарФйОнОв

6 1ñ9травня 2013 рокуТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

Народне мистецтвоНародне мистецтво

До святкового столуДо святкового столу

ГРАНІ ВЕЛИКОДНЬОЇ РАДОСТІ

Як чудово, що Великденьзавжди буває навесні. Адженавесні прокидається, оживаєприрода, прокидається земля ,розпускається верба, а душусповнює радісне очікуванняВеликого свята – Великодня.Христового. Воскресіння відбу-лося дуже рано в неділю, треть-ого дня після його смерті. Звідсиіснує в Церкві дуже давній зви-чай, який нагадує, що пасхальнийпіст закінчується в суботу вночі, івоскресні торжества починають-ся опівночі або на світанку. Вели-кодні торжества розпочинаються

обходом довкола церкви підзвуки дзвонів. Великдень багатийрізноманітними народними зви-чаями. На Великодні свята, як і наРіздвяні, повинна зібратися всяродина, адже це — "ВеликийДень".Великодній сніданок роз-починається молитвою. Післямолитви батько родини бересвячене яйце і ділить його настільки частин, скільки присутніхза столом (залишаючи окремо натарілці і для померлих з родини),зі словами благословення роздаєяєчко і промовляє:

— Щоб на ті свята нас Всевиш-ній поблагословив щастям і доб-рим здоров'ям на довгії літа. ЩобМатір Божа всіх нас взяла під свійпокров. Щоб ми змагалися зро-

стати духовно і виховували утакому ж дусі своїх дітей. Дай,Боже, ці свята щасливо відсвят-кувати і других дочекати. "Хри-стос воскрес!" — "Воістину вос-крес!" — відповідають усі присут-ні за святковим столом.

Звичай на Великдень розпочи-нати святкування яйцем побутуєв Україні з давніх-давен, аджеяйце символізувало зародокнового життя. У християнствіяєчко є символом ХристовогоВоскресіння, бо з нього народжу-ється нове життя. Колись ізписанками чинили магічні дії. Длязабезпечення урожаю їх на вес-няного Юрія котили по зеленійпшениці і закопували у землю.

Великоднього ранку молоді вми-валися водою, в яку перед тимклали крашанки та срібні монети,що мали надавати сили й краси.Свячені писанки були оберегомжитла від грому й вогню, а людейі тварин — від «лихого ока», їхвикористовували як ліки від дея-ких захворювань. Писанки служи-ли об'єктом забави для дітей тамолоді. З ними влаштовувалиігри «навбитки», «навкатки» та ін.З випорожнених писанок,додаючи до них з коль-орового паперу хвіст,крила та голівку зтіста, виготовлялитак звані голуби.їх, а також писан-ки, нанизані нашнурочок (зде-більшого по три),п і д в і ш у в а л ипоблизу ікон, при-крашаючи такимчином житло.

Оригінальний орна-мент писанок, не тількичарує своєю вишуканістю,мініатюрністю, гармонією коло-риту, він несе прадавні символисвіторозуміння і природи, єднає зтрадицією минулого. Українськаписанка в світі є символом нашо-го народу. Уміння малювати

писанки передавалися з давніх -давен і дійшло до наших часів.Старше покоління передає ціуміння меншому поколінню йдонині. На уроках трудовогонавчання учні перших класів Пет-ропавлівсько–Борщагівськоїшколи виготовляли свої першівеликодні яєчка, вникаючи у всіподробиці виготовлення писанокта з інтересом слухаючи історіюВеликоднього свята та історію

писанки. В очікуванні великогосвята і самі найменші

жителі нашого села- вихованці ДНЗ«Малятко». Тутбільше тижнядіє виставкаВ е л и к о д н і хпоробок, дек р а с у ю т ь с я

Великодні виши-ванки, декоратив-

ні писанки, тема-тичні малюнки, аплі-

кації та витинанки, виго-товленні вихованцями та їх

родинами. Тож очікування великого свята

– Христового Воскресіння є світ-лим, яскравим враженням, щоосвітлює душу великою радістю...

Ольга заїка

традиційні великодні страви

у великодньому кошикуобов'язково повинні бути такісвяткові елементи:

• паска — символ Воскресіння. Цесвященний (ангельський) хліб, щосимволізує також духовну поживу;

• яйця—основа всього, символВсесвіту, духовної повноти, достатку,руху.

• крашанки - символізують ціліс-ність;

• масло та сир — молочні продук-ти, що символізують зв'язок людейта Ісуса Христа. Як дитина дістає змолоком життя, силу та енергію, так іхристияни збагачуються від Ісусасвященною енергією;

• шинка та ковбаса — символі-зують годоване теля, яке звелів зарі-зати батько після повернення додо-му блудного сина. Це символ про-щення;

• сіль — символ тієї гіркоти, яку

має пізнати кожен християнин, очи-щаючись від гріхів. Посвячена наВеликдень сіль є оберегом від злихочей. Вважається: якщо посипатисвяченою сіллю поріг, то жодна лихалюдина не зможе зайти до хати;

• хрін—символ сили та здоров'я.Він символізує міцне коріння, що даєвіра у воскресіння ;

• свічка- символізує світло таБожу благодать.

Кошик варто прикрасити миртою

— вічнозеленою рослиною, що є

символом безсмертя та вічного

життя. У жодному разі не можна

пхати до кошика горілку, бо це свято-

татство. Обов'язковий елемент —

вишитий рушничок, який треба

вишити власноруч. Бо кожна госпо-

диня, що вишиває рушничок, тво-

рить своїй родині добру долю та

довгі роки життя.

великодні страви - це освячені в церкві страви, які споæивали під час великоднього родинного сніданку. святили здебільшого страви, яких у період Посту не вæивалиу їæу: шинку, ковбасу, сир, масло, яйця тощо. Особливе значення мали яйця: зварені і очищені від шкаралупи, одноколірні крашанки та розписані писанки. недарма внароді великдень лагідно звали "червоним яєчком". Обов'язковими були і залишаються гіркі зела (наприклад хрін), який подають до великоднього столу на згадку прогіркість христових страстей. Подекуди святять і заправлені хроном бурячки. та головною окрасою свяченого, все æ таки є паска.

РЕЦЕПТИ ВЕЛИКОДНІХ СТРАВПаска

Тісто: 1 кг борошна, 2 скл. молока, 10жовтків, 100 г дріжджів, 200 г цукру, 200 гвершкового масла або маргарину, 100 гродзинок, 1/2 ч. ложки солі, цедра з 1/2лимона.

Дріжджі розвести у теплому молоці з 1 ст.ложкою цукру і З ст. ложками борошна.Коли розчин стане бродити, влити у посуд зборошном, додати розтерті з цукром жовт-ки, посолити і замісити Місити до появипухирців, тоді взяти розтоплений жир,знову добре перемісити, щоб тісто ввібралов себе жир, додати промиті родзинки, вимі-сити, накрити і поставити, щоб підійшло.Коли тісто збільшиться в об'ємі вдвоє,частину його викласти у форму, дно якоїзастелене промащеним папером. Запов-нивши форму на 1/3, поставити, щобпідійшло. Коли форма заповниться, зма-стити тісто яйцем і пекти в духовці при ті 90-200°С протягом 45 хв.

кОвбасаНапівжирну свинину і яловичину пропустити

через м'ясорубку з рідкою решіткою, посолити,поперчити, додати часник, добре перемішати івитримати на холоді 3-4 год. Потім начинитикишкові оболонки, які також перед тим добрепромити і почистити. Ковбаси підсмажують насмальці, потім запікають у духовці. Спеціїдодають на смак.

гусак (качка) у яблуках потрібно: 1 гусак, 1-1,5 кг антоновських яблук

(на 1 качку - 750 г), 2 столових ложки олії. Очищену і промиту тушку птиці змастити

сіллю і перцем всередині і зовні, нафаршируватияблуками, очищеними від серцевини і нарізани-ми часточками. Черевце зашити нитками.Покласти спинкою на сковороду або в гусятни-цю або деко, долити 2 склянки води і поставити вдуховку смажитися. Час від часу поливатисоком, що утворився. Смажити 1,5-2 години.

Потім видалити нитки, викласти на блюдояблука, розрубати тушку і укласти шматки м'ясана яблука.

л.з.Мазур вивчають з учнями великодні традиції

т.М.тимощук-Фіалковськастворюють писанку з ученицею

завідуюча дитсадка р.л.горошко облаштовує великодню виставку дитячих поробок

Жити серед дітей – все одно, що ходити в казковому саду,

де навколо тебе найтоншіпелюстки квітів з тремтячими

краплями роси,і треба так іти і так доторкнутись

до квітів,щоб не впала жодна крапля.

В. СухомлинськийДитячий садочок «Малятко» -це маленька Краї-

на Дитинства, що знаходиться по вул. ЯрославаМудрого в селі Петропавлівська Борщагівка. Від-чинивши гостинно двері у 2008 р. цей казковийбудинок лимонного кольору став справжнім цар-ством, де панує радість, цікавість пізнання тадзвінкий дитячий сміх. Цієї весни він напрочудгарний. Вже зазеленіли молоді деревця, нещо-давно посаджені малятами, стрімко піднялисястрункі туї,- ростуть наче змагаються з дітлахаминавипередки: хто швидше дотягнеться до блакит-ного неба? Тут справжня чарівна країна добра іласки, чудес і рожевих мрій. Саме тут починаєть-ся Людина, її почуття, любов, співчуття і милосер-дя.

Саме виховати Людину, зберігаючи в ній доостанньої краплі людяність вже на протязі 25років своєї педагогічної діяльності, прагне вихо-ватель Неля Анатоліївна Думитрович. Бо саме цеє тією цінністю, якою варто наповнити душу дити-ни - вважає вихователь.

Неля Анатолівна виховує діток в ДНЗ «Малятко»вже 10 років, відко-ли переїхала зродиною до нашо-го села. Вчительпочатківець заосвітою вонапостійно займаєть-ся навчально-виховною роботоюз малюками,цінуючи кожну хви-лину часу, про - веденою дітьмиподалі відкомп’ютерів, пла -ншетів, телевізо-рів, щоб наповнитиїї цікавістю до

малювання, казки, пізнання світу. Маючи великий творчий потенціал Неля Анато-

лівна багато уваги приділяє саме творчості, своїмприкладом показуючи дітям чим потрібно запов-нювати себе. І коли пензлик в її руці малює казковісюжети, створює декорації для театралізованихдійств, розмальовує стіни дитячого садочка,завжди поряд примощуються малята та з цікавіс-тю спостерігають за появою чогось чарівного. Азгодом, також починають малювати.

Велику увагу Неля Анатоліївна приділяє підго-товці до школи , усвідомлюючи, що саме від неї

залежить, який запас знань, умінь, навичок отри-має дитина для підготовки до школи. Тому такретельно готується до кожного заняття: урізно-манітнює дидактичний матеріал, ігрові елементи,що розвивають пам'ять , увагу, логічне мислення,усне мовлення. Бо час перебування дитини вдошкільному навчальному закладі – найвідпові-

дальніша порадля формуван-ня і гармонійно-го розвиткуособистості. Аще, кожна неювипущена група- це артистичнідіти, які співа-ють, танцюють,беруть активнуучасть вп о д а л ь ш о м уш к і л ь н о м ужитті та прихо-дять до садочказ виставами тав и с т у п а м и .

Кожному із них вона подарувала часточку своєїдуші, від них залишивши собі на згадку низкукумедних ситуацій, чудернацьких висловів, якічерез роки пригадуються знову і знову.

Великим захопленням Нелі Анатолівни є квіти. Іяк охоплює душу радість від краси щойно розпу-щеної квітки, чи сили тоненького стебельця, щопідіймається із землі з крихітної насінини, так іщиро радіє вона, як через роки, проростаютьпаростки знань та виховання, посіяних нею вмаленькі душі її вихованців.

Різьба по дереву сягає глибинивіків. Перші культові символи, сти-лізовані зображення звірів, небес-них світил, що слугували свогороду талісманами, у них вірили тапоклонялися. Результатами ручноїроботи різьб’яра є ні з чим незрів-нянні вироби, аналогів якимнемає ні за стилем, ні заманерою виконання.Інколи різьб’ярськівитвори досягаютьтакої витончено-сті, що їх можнапорівняти з мере-живом. Саме такіроботи поталани-ло побачити менів оселі нашогоодносельця Леоні-да Марковича Гуса-ка.

Чарівні квіти, сюжетнікартини, образи козаків – роботи,які б стали гідною окрасою світо-вих виставок та музеїв, для цьогосивочолого чоловіка є частиноюйого життя. Кожна пелюстку квіткичи маленьку рису обличчя героявін пам’ятає на дотик.

Життєвий шлях Леоніда Марко-вича цікавий та насичений, щоможе лягти в написання книги, якабез сумніву могла б стати світовимбестселером. Він народився вродині заможних селян, на долюяких випало перенести жахіттярозкуркулення, зіслання, рострілдітей, голодування, війну. Незва-жаючи на всі ці жахіття, в невеликійхатині, що залишилася після роз-куркулення у найзаможніших вс.Макарові хазяїв, завжди панува-

ла любов та взаємопо-вага. Та любов та вірабатьків, що давали вонисвоїм дітям допомагалистати їм великимилюдьми.

З самого дитинстваЛеонід відчував тягу,щось майструвати.Особливо його захоп-лювала радіотехніка. Іззалишених німцямиуламків рацій, проводівзакопаних в землі, вінще змалечку моделю-вав радіоприймачі. Цятяга до радіоелектроні-ки привела його доЛенінградського учили-ща радіозв’язку. А даліповела воєнними доро-гами військового зв’яз-ку.

Вже в 80-х роках йогожиття було насиченезакордонними відряд-женнями. В перервахміж екскурсіями назаводі електроніки він

любувався краєвидами далекихкраїн. Саме там він вперше поба-чив такі вироби із дерева та ту цін-ність , яку надавали їм місцевіжителі. Якщо є бажання щосьпізнати, всесвіт обов’язково при-шле тобі вчителя – говорить

китайська мудрість. Згодом,вже в Києві, випадково

доля звела ЛеонідаМарковича з майстра-

ми по дереву з захід-ної України. Чарів-ність цього мистецт-ва заволоділа йогосерцем відразу, яквін побачив, як слух-

няний інструмент уруках майстра, пере-

творював звичайнісінь-кий шмат дерева у витвір

мистецтва. Декілька уроків,і кожна вільна хвилина заповню-

валася цим зайняттям. Пройденіроки лишали по собі картини здерева та дерев’яні образи.

На сьогодні найбільшим бажан-ням майстра є передати своєуміння та знання молодому поко-лінню.

Створити такі картини можекожен – впевнений майстер, –дізнавшись декілька секретів май-стерності, які я з задоволеннямпокажу. Відчуття роботи з дере-вом не можна передати словами.Вони наповнюють гармонієюдушу, зцілюють нанесені життямрани.

Отакі-то майстри живуть у нашійПетропавлівці, продовжують донині творити.

1ñ9травня 2013 року 7ТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИ

Люди селаЛюди села

сторінку підготувала Ольга заїка

МайстерняМайстернялеОнІдалеОнІда МаркОвичаМаркОвича

вихОвативихОвати лЮдину лЮдину ––її Призначенняїї Призначення

Вихованці Нелі Анатоліївни

ТРИБУНА ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ БОРЩАГІВКИСвідоцтво про державну реєстрацію Кі 909 від 27.10.2005.Тираж 3000 примірників.

Редакція не завжди погоджується з авторами публікацій та залишає засобою право редагувати надіслані матеріали.

За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.Редакція не листується з читачами, не веде дискусії

на сторінках газети.

Адреса редакції:Київська область Києво�Святошинський район,

с.Петропавлівська�Борщагівка,вул. Шкільна, 27а.

Телефони: 7�90�03, 406�57�43;E�mail: mediadruk@mail.ru

Г А З Е Т У Н А Б Р А Н О I З В Е Р С Т А Н О Н А К О М П ’ Ю Т Е Р Н О М У К О М П Л Е К С І “ М Е Д І АГ А З Е Т У Н А Б Р А Н О I З В Е Р С Т А Н О Н А К О М П ’ Ю Т Е Р Н О М У К О М П Л Е К С І “ М Е Д І А С В І ТС В І Т ””

Головний редактор Михайло ГРИЩЕНКОДизайн та верстка Павла ГРИЩЕНКА

Оголошується зібрання випускників 1993року 18.05.2013 на18.00 біля Петропав-лівсько-борщагівської загальноосвітньоїшколи.

Об’яваОб’ява

Квітень закінчився і повним ходом йдутьтравневі свята. Свята, що принесуть кожно-му з нас чимало радості та залишать безлічнезабутніх спогадів. Та зараз мова йтимедещо про інше, адже ми вирішили підбитипідсумки після чергових матчів, що провелиПетропавлівські футбольні команди протя-гом останніх двох тижнів.

Спочатку кілька слів про нашу першу команду"Чайка", що у рамках другого туру чемпіонатуобласті поїхала в гості до "Бучі", де грала протимісцевої команди.

Матчі проти Бучі ніколи не давалися легко,адже це одна із найсильніших команд, щограють у вищій лізі Київської області. Цей матчне став цьому виключенням. "Чайка" показавшидосить непогану гру, зазнала другої поразкипоспіль.

Як і прогнозувалося , гра зібрала чимало гля-дачів. Аудиторія була майже півтисячною і, влас-не кажучи, ніхто з глядачів не пожалкував, щоприйшов подивитися саме на цей матч. Аджегра була дійсно цікавою та динамічною. Обидвікоманди показали сильний футбол з безліччюхороших ударів та цікавих моментів. Однак гос-подарі діяли дещо гостріше. Особливо небез-печними в атаці виглядали форварди Баталь-ский та Петрук. Саме Батальський і відкриврахунок у цьому матчі, забивши швидкий голвже на другій хвилині матчу, після того як захис-ники "Чайки" прогавили його у своєму штраф-ному майданчику після вкидання ауту.

Граючи на вістрі з Богдановим, а також техніч-ним новачком з Бразилії Нівальдо під ним, "чай-ківцям" майже вдалося перехопити ініціативу поперерві. Але всі надії гостей "поховав" ще одингол Батальського, що завдяки своїй швидкостізміг відірватися від захисників, а вже потім реа-лізувати вихід сам на сам із голкіпером. На всеце, "Чайка" відповіла лише одним голом підсаму завісу матчу. З одинадцятиметровоїпозначки відзначився Бакуменко (2:1). Саме затакого рахунку матч і закінчився.

А останньої суботи, 27-го квітня, "СК Чайка"приймала гостей з Броварського району,команду з чудовим підбором гравців, кожен зяких володіє хорошими індивідуальними навич-ками, команду під назвою "Фаворит".

Щоправда старт у них вийшов таким женевдалим як і у "Чайки", та останні грали з фаво-ритами чемпіонату, тому поразки без проблемможна пояснити тим, що склад петропавлівцівпомітно оновився. Тим більше свій третій матч,на відміну від Броварської команди, "Чайка"таки перемогла. Тримавши всю гру під своїмконтролем, їм таки вдалося привести все дологічного закінчення. Щоправда забитих мячівмогло бути значно більше. Та матч закінчився зрахунком (1:0) і єдиними голом відзначивсяТрасковський, що забив на 47-й хвилині матчу. Сподіваємось ця перемога стане початкомпереможної серії, що не закінчиться хоча б доперерви у чемпіонаті.

Інша Петропавлівська команда "Чайка-2", щоу 1/16 фіналу переграла гостей з Княжичів зрахунком 2:0, у 1/8 приймала команду "Факел" зГостомеля.

Матч обіцяв бути цікавим, адже суперникибули "важкими", а їх команда зіграна та мотиво-вана.

Вже з перших хвилин матчу гра захопила гля-дачів своєю швидкістю. Гості заволоділи ініціа-тивою та мали безліч хороших моментів. Чайків-ці зробили кілька неприємних обрізок в центріполя, що ледь-ледь не привели до пропущеногоголу. Та фортуна у цьому матчібула на їхньому боці. Але пер-ший тайм все ж таки пройшов підповним домінуванням гостей.

У таймі другому гра повністювирівнялася. Обидві командимали чимало моментів, але тутвже гостріше виглядали госпо-дарі. І в середині тайму, перехо-пивши м’яч у центрі поля, СергійЛазарчук "протягнув" його доштрафного майданчика, пере-грав захисника та пробив повзголкіпера, тим самим відкривширахунок у матчі (1:0).

Після цього голу матч ставпомітно жорсткішим. Червонукартку побачив один із "чайків-

ців" - Олег Безовчук, що змусило їх зробитипевні зміни у складі та грати від оборони. Та цене завадило їм забити ще один м’яч. Під самузавісу матчу влучним пострілом відзначився щеодин новачок команди - Володимир Молодчен-ко (2:0). Тож "Чайка-2", хоч і зі значними втрата-ми (адже червону картку окрім Олега отримавще і Євген Солонина), але все ж таки виходитьдо чвертьфіналу. У чвертьфінальній стадії, доречі вони зустрінуться з командою з СофіївськоїБорщагівки. Тож побажаємо їм удачі.

Ігор черниш

ФутболФутбол

ПЕРША ПЕРЕМОГА ВІЦЕ�ЧЕМПІОНА

Тетяну Василівну Попроцьку ñпомічника вихователя

Бажаємо добра і довголіття,

У кожній справі хай щастить.

Вік щедрим, як калинове суцвіття,

У злагоді ірадості прожить.Хай доля буде як волошка в житті,

Душа хай буде завжди

молода.

Від сонця – золота,

а від небес – блакиті

Хай обминають горе і

біда.

Нелю Анатолієвну Думитрович ñвихователя дитячого садочка

Дозвольте з ювілеєм привітати,І побажати від душі

Багато щастя і добра багато.Хай буде світлим кожен день в

житті,Хай негаразди завжди обминають,Хай буде легко Вам вперед іти,

І словом добрим Вас завжди вітають.Бажаєм успіхів великих у роботі,

Й побільше творчих Вам натхнень.Нехайминають завжди всі турботи,І хай приносить радість кожний день.

колектиВ ДНзколектиВ ДНз ““МАляткоМАлятко” ” позДороВляє з ДНеМ НАроДжеННя!позДороВляє з ДНеМ НАроДжеННя!

ВітанняВітання

Майю Іванівну Якимчук ñметодиста дитячого садка, яка відзначила

свій сонячний ювілей. Хай здоров'я, радість і достаток,

Сиплються немов вишневий цвіт.

Хай малює доля з буднів свято,

І дарує Вам багато літ!

Хай цвіте не в’яне із роками доля,

Нехай літ щасливих птаха накує

Від землі Вам сили, від води здоровя,

А добра від сонця хай Господь дає.

Виконком сільської радивітає Алісу Анатоліївну Ковальчук ñ

секретаря адміністративної комісії сіль-ської ради

За роком рік життя невпинно лине,Дарує весен веселковий час.

У цю прекрасну ясну днинуВітання щирі Ви прийміть від нас.Хай доля шле добро і щастя,Міцне здоров'я, море благ земних,А щедрі дні, мов рушники квітчасті,

Нехай ще довго стеляться до ніг.

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Аллу Леонідівну Ковальчук ñ помічника вихователя

Хай доля намітить Вам років багато,

Відпустить здоров’я, щастя й добра,

Хай повниться ласкою рідная хата,

Багато в ній буде людського тепла.

Хай несуть тільки радість з собою роки,

Хай збудуться бажання, мрії і думки,

Щоб радісний настрій у серці не гас,

А щедра доля усміхалась не раз.

ВітанняВітання

ш а н о в н и йш а н о в н и й О л е к с і йО л е к с і й І в а н о в и чІ в а н о в и ч !!Громада вул. Чкалова вітає Вас з тридцятирічнимювілеєм праці в селі Петропавлівська Борщагівка. Щ а с л и в і т і , к о г о ш а н у ю т ь л ю д и ,

З а т р у д , з а т е п л о д у ш і ,

Н е х а й з д о р о в ’ я й с и л п р и б у д е ,

Н е х а й д о с е р ц я с т а р і с т ь н е с п і ш и т ь .О.а.гладченко, І. Пінківський, а. Польовик, в. Польовик, н. ковінченко, М. бондаренко

чайка-2 – у чвертьфіналі

Об’яваОб’яваЗагублений студентський квиток Кашуби В’ячеслава Сергійовича Національної академії внутріш-

ніх справ (НАВС), виданий на термін з 1.09.2011 по 30.06.2014 року факультету “Правове забезпе-чення підприємницької діяльності та психології”,вважати недійсним

з нагоди святкування дня Перемоги 9 травня 2013 року в Петропавлівсь-кій борщагівці будуть проведені урочистості в центрі села – біля МеморіалуПам’яті. Початок о10 годині.

Після урочистої частини відбудеться нагородæення ветеранів великоївітчизняної війни, а такоæ концерт учасників худоæньої самодіяльності.

Виконком сільської ради