ISSN 2306-1391ndipvt.com.ua/TiTAPK/2018/TTAPK _2018_10_11.pdfПогоріла В., Тихоненко А., Плахотній В. Випробування нової машини вітчизняного

ISSN 2306-1391

ЗЗ ММ ІІ СС ТТ

© “Техніка і технології АПК”, 2018

ISSN 2306-1391

Міністерство аграрної політики та продовольства України: – Урожай-2018: Аграрії зібрали 68,5 млн тонн зерна;– “Україна та Королівство Саудівська Аравія нарощують обсяги співпраці вАПК”, - Ольга Трофімцева;– “За 10 місяців 2018 року український аграрний експорт збільшився майжена $165 млн”, - Ольга Трофімцева ............................................................6

Науковий блокТехніка і обладнання для АПК: дослідження, експертиза, прогноз розвитку

Теслюк Г., Сокол С., Волик Б., Коновий А., Семенюта А. Машини для забезпечення технічного етапу рекультивації техногенногопорушення земель....................................................................................7

Войновський В., Войновська А., Філатова Л. Машини для внесення рідких мінеральних добрив....................................9

Погоріла В., Тихоненко А., Плахотній В. Випробування нової машини вітчизняного виробництва для обробітку ґрунту з одночасним локальним внесенням добрив виробництва ТОВ «Велес Агро ЛТД»..............................................................................12

Методи досліджень і вимірювальні прилади

Пожидаєв С.Ключ до розв’язку радіанної проблеми знаходиться в механіці ................15

Манойло В., Козлов Ю. Система регулювання наддуву автотракторних двигунів для транспортних засобів АПК ........................................................................19

Дослідження за актуальними проблемами АПК

Постельга К., Сліпенька В. На шляху створення ефективного обладнання для зберігання зерна ........22

Міснік Ю., Комаренко В. Дощувальна машина фронтальної дії марки «Фрегат» ДМФ-Ф із заборомводи від гідрантів закритої зрошувальної мережі ......................................27

Виробничий блокНауково-пропагандистські заходи

Муха В., Литовченко О., Постельга С., Смоляр В., Куянов В.,Миропольський О.Новини з Міжнародної виставки сільськогосподарської техніки та обладнання ІнтерАГРО-2018.................................................................31

Муха В., Куянов В., Миропольський О.Виробництво стаціонарних та бетонних вузлів від Національного Виробника Бетонного Устаткування ..................................33

Різне

Войтюк Д., Гуменюк Ю., Волянський М. ХІХ Міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми землеробської механіки” ..........................................................................35

Смоляр В., Кириченко Л., Осіпова І., Постельга К., Громадська В. Семінар за актуальною тематикою ...........................................................41

Таргоні Василю Сергійовичу - 60 ..............................................................45

Передплатний індекс: 49059Щомісячник, заснований: вересень 2009 р.

Свідоцтво про державну реєстрацію:

серія КВ № 15495-4067Р від 18.08.2009 р.

Видається за інформаційної підтримки

Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академіі аграрних наук України і НУБіП України

Засновники:Державна наукова установа “Український науко-

во-дослідний інститут прогно зування та випробу-вання техніки і технологій для сільськогоспо-

дарського виробництва імені Леоніда Погорілого”(УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

Державне підприємство «Український державнийцентр по випробуванню та прогнозуванню техніки

і технологій для сільськогосподарського виробництва» (ДП «УкрЦВТ»)

Міжнародна громадська організація «Українськийміжнародний інститут агропромислового

інжинірінгу» (МГО УкрМІАПІ)Р е д а к ц і й н а р а д а :

Ковальова Олена, канд. екон. наук, заступникМіністра Мінагрополітики України –голова

редакційної радиКравчук Володимир, д-р техн. наук, чл.-кор. НААНУ – головний редактор

Оситняжський Микола, інженерЯловега Степан, інженер

Р е д а к ц і й н а к о л е г і я :Муха Володимир, провідний інженер,

в. о. заст. гол. редактораБабинець Тетяна, канд. екон. наук

Баранов Георгій, д-р. техн. наук, професорБарвінченко Віктор, д-р. с. -г. наук, професорВетохін Володимир, д-р. техн. наук, професорВойтюк Дмитро, канд. техн. наук, чл.-кор. НААНУ

Войтов Віктор, д-р. техн. наук, професорГринько Павло, інженер

Гусар Віталій, канд. техн. наукЗаришняк Анатолій, д-р с.-г. наук, професор,

академік НААНУ,Камінський Віктор, д-р с.-г. наук,

академік НААНУКрасовський Євген, д-р техн. наук Польщі

Климчук Микола, канд. мед. наукМаковецький Олег, д-р с.-г. наукМалярчук Микола, д-р с.-г. наук

Михайлович Ярослав, канд. техн. наук, профе-сор

Митрофанов Олександр, інженерНадикто Володимир, д-р техн. наук, чл.-кор. НААНУ

Ніколаєнко Станіслав, д-р пед. наук, чл.-кор. академії пед. наук, професор

Павлишин Микола, д-р техн. наукПогорілий Віктор, інженер

Рубльов Владислав, д-р техн. наук, професорРомащенко Михайло, д-р техн. наук, професор,

академік НААНУ,Ревенко Іван, д-р техн. наук, професор

Таргоня Василь, д-р с.-г. наукЧеботарьов Валерій, д-р техн. наук Білорусії

Шебанін В`ячеслав, д-р техн. наук, професор,академік НААНУ,

Шевченко Ігор, д-р с.-г. наук Польщі, д-р техн. наук України, чл.-кор. НААНУ

В и д а в е ц ь : ДП «УкрЦВТ»свідоцтво про державну реєстрацію:серія АД № 075198 від19.12.1995 р.

Адреса видавця, редакції і місця випуску журналу: 08654, Київська обл., Васильківський р-н,

смт Дослідницьке, вул. Інженерна, 5 Тел./факс: (04571) 3J31J51E-mail: [email protected]

http://www.ndipvt.com.ua/Затверджено до видання Вченою радою

УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (протокол № 3 від 14.09.2018 р.)

Підписано до друку 29.11.2018 р.Формат 60х841/8. Друк офс.

Ум. друк. арк. 3,72. Обл.-вид. арк. 2,23.Наклад 2000 прим., номер замовлення 189

Друкарня ТОВ “Прайм Прінт”, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська 9

Свідоцтво про внесення друкарні до державногореєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачіввидавничої продукції серія ДК №5237від 23.03.2017 р.

Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine:- Harvest-2018: Agrarians harvested 68.5 million tons of grain;- “Ukraine and the Kingdom of Saudi Arabia are increasing their cooperation in the agro-industrial complex”, - Olga Trofimtseva;- “During 10 months of 2018, Ukrainian agricultural exports increased by almost $ 165 million”, - Olga Trofimtseva. 6

Scientific blockMachinery and equipment for Agro-Industrial Complex: researches, expert examination, forecast for development

Teslyuk G., Sokol S., Volik B., Konovy A., Semenyuta A.Machines for ensuring the technical stage of remediation of land anthropogenic disruption ................................7

Voinovskyy V., Voinovska A., Filatova L.Machines for making liquid mineral fertilizers.....................................................................................................9

Pogorila V., Tykhonenko A., Plakhotniy V.Testing of a new domestic machine for soil cultivation with simultaneous local fertilizer application produced by Veles Agro LTD............................................................................................................................................12

Methods of investigation and measuring instruments

Pozhydaev S.The key to the solution of the radian problem is in mechanics .............................................................................15

Manoylo V., Kozlov Yu.The system of regulation of supercharging of autotractor engines for vehicles of agrarian and industrial complex ..19

Research on actual problems of engineering for agriculture

Postelga K., Slipenka V.On the way to creating efficient grain storage equipment....................................................................................22

Misnyk Yu., Komarenko V."Frigate" DMF-F sprinkler of frontal action with a water intake from the hydrants of the closed irrigation ...............27

Productive blockScientific and propaganda activities

Mukha V., Lytovchenko O., Postelga S., Smolyar V., Kuyanov V., Myropolskyy O.News from the International Exhibition of Agricultural Machinery and Equipment InterAgro-2018...........................31

Mukha V., Kuyanov V., Myropolsky O.Production of stationary and concrete units from the National Concrete Equipment Manufacturer.........................33

Other

Voytyuk D., Gumenyuk Yu., Volyansky M.,XIX Internation scientific conference “Current problems of agricultural mechanics” ..............................................35

Smolyar V., Kyrychenko L., Osipova I., Postelga K., Gromadska V.Seminar on current topics ................................................................................................................................41

Targonya Vasil Sergeevich is 60 ............................................................... ........................................................45

CC OO NN TT EE NN TT SS

Журнал виходить один раз на місяць. Мова видання – українська.За зміст і достовірність інформації у рекламних публіка -ціях відповідальність несе рекламодавець згідно з зако-ном України “Про рекламу”.Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Журнал внесений до переліку фаховихвидань в галузях “технічні” та “сільськогос-подарські (агрономія)” науки згідно з нака-зом Міністерства освіти і науки України№ 693 від 10.05.2017 р.

6

№ 10-11 (108) жовтень-листопад 2018 р.

За січень-жовтень 2018 року зовнішньоторговель-ний обіг продукції агропромислового комплексу склав$19,2 млрд та збільшився на 5% порівняно з аналогіч-ним періодом минулого року. Зокрема, $14,8 млрдсклав український аграрний та харчовий експорт, а$4,3 млрд – імпорт. Про це зазначила заступникМіністра аграрної політики та продовольства України зпитань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Нашими головними торговельними партнерами вгалузі АПК залишаються країни Азії, які займаютьперше місце в регіональній структурі експорту, друге –Європейський Союз, третє – країни Африки», - відмі-тила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, збільшення укра-їнського сільськогосподарського експорту за вказа-ний період відбулось завдяки наступним товарнимгрупам:

- м’ясо та субпродукти домашньої птиці – на 31,7%(або на $102,3 млн);

- насіння ріпака – на 11,9% (на $ 89,5 млн);- кукурудзи – на 3,6% (на $88,3 млн);- олії зі свиріпи, ріпакової або гірчичної – на 98,3%

(на $48,8 млн);- яєць птиці – на 68,7% (на $39,7 млн);- інших горіхів – на 61,5% (на $30 млн);- олії соєвої – на 23% (на $24,9 млн);- шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на

17,8% (на $21,1 млн);- маргарину – на 31% (на $19,7 млн);- кондитерських виробів з цукру – на 20,1% (на

$18,7 млн) та інших товарів.«Якщо говорити про результати імпорту, то він

також помітно збільшився – на 20,8%. Найбільше доукраїнського ринку постачались наступні іноземнітовари: риба, ракоподібні, плоди, горіхи, тютюн, какаобоби, шоколад, олія, кава, чай та прянощі», - резюму-вала Ольга Трофімцева.

Україна та КСА зацікавлені в поглибленні співпра-ці в аграрному секторі, включаючи збільшення обся-гів двосторонньої торгівлі та розширення інвестицій-ного співробітництва. Про це йшлось під час зустрічізаступника Міністра аграрної політики та продоволь-ства України з питань євроінтеграції ОльгиТрофімцевої та заступника Міністра довкілля, воднихресурсів та сільського господарства пана Ахмеда бінСаліх Аль-Хамші.

«Я дуже рада відмітити позитивну динаміку розвиткудвосторонньої торгівлі аграрними та харчовим товарамиміж нашими країнами. За результатами січня-вересня2018 року український експорт до ринку КСА становив$362,9 млн та збільшився майже на 17%, порівняно з ана-логічним періодом минулого року. При цьому, я б хотіла вчерговий раз наголосити на готовності України бути

ключовим партнером Королівства Саудівська Аравія впитаннях забезпечення продовольчої безпеки КСА. Тимбільше, що згідно нашої секторальної експортної стратегії,КСА входить до переліку пріоритетних країн з метою роз-витку торговельно-економічних відносин в АПК до 2026року», - наголосила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що на сьогодні основними товарамиукраїнського аграрного експорту до ринку КСА стали зер-нові культури, рослинні олії, м’ясо та субпродукти.Основним завданням на сьогодні, за словами ОльгиТрофімцевої, є розширення асортименту продукції, якуми експортуємо на ринок Королівства: «Йдеться про мед,сертифіковану органічну продукцію, кондитерські вироби,ягоди та фрукти і продукти їх переробки. Зі свого боку, мизацікавлені у збільшенні імпорту саудівських фруктів,наприклад, фініків», - відмітила заступник Міністра.

Станом на 29 листопада українські аграрії намо-лотили 68,5 млн тонн зерна з площі 14,5 млн га(98%) при врожайності 47,2 ц/га. З них зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн зплощі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- кукурудзи – 33,3 млн тонн з площі 4,3 млн га (95%)при врожайності 76,9 ц/га;

- гречки – 136 тис. тонн з площі 108 тис. га (99%) приврожайності 12,6 ц/га;

- проса – 78 тис. тонн з площі 51 тис. га (98%) приврожайності 15,4 ц/га.

Крім того, технічних культур намолочено: - соняшника – 13,8 млн тонн з площі 6,0 млн га

(99,8%) при врожайності 22,8 ц/га;- сої – 4,3 млн тонн з площі 1,7 млн га (99%) при вро-

жайності 25,8 ц/га;- ріпака – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при вро-

жайності 26,1 ц/га;- цукрових буряків накопано 13,5 млн тонн з площі

273 тис. га (98%) при врожайності 494 ц/га.Поряд зі збиранням урожаю проходить осіння посів-

на кампанія. Так, аграрії посіяли 7,1 млн га озимих зер-нових культур (98%), при прогнозованій площі 7,2 млнга. Крім того, озимого ріпака при прогнозованій площі888 тис. га посіяно на 1,0 млн га (117%).

М і н і с т е р с т в о а г р а р н о ї п о л і т и к и т а п р о д о в о л ь с т в аУ к р а ї н и : – У р о ж а й - 2 0 1 8 : А г р а р і ї з і б р а л и 6 8 , 5 м л н т о н н з е р н а ;– « У к р а ї н а т а К о р о л і в с т в о С а уд і в с ь к а А р а в і я н а р о -щ у ю т ь о б с я г и с п і в п р а ц і в А П К » , - Ол ь г а Т р о ф і м ц е в а ;– « З а 1 0 м і с я ц і в 2 0 1 8 р о к у у к р а ї н с ь к и й а г р а р н и й е к с п о р т з б і л ь ш и в с я м а й ж е н а $ 1 6 5 м л н » , - О л ь г аТ р о ф і м ц е в а .

Прес-служба Мінагрополітики України

http://minagro.gov.ua/

7


Т е х н і к а і о б л а д н а н н я д л я А П К : д о с л і д ж е н н я , е к с п е р т и з а , п р о г н о з р о з в и т к у

Суть проблеми. Рекультивація земель – це ком-плекс робіт, спрямованих на відновлення продуктив-ності та народногосподарської цінності порушених ізабруднених земель, а також на поліпшення умовнавколишнього середовища. Для Дніпропетровськоїобласті це дуже актуально з огляду на наявність доситьвеликої кількості покинутих гірничих виробок.

Рекультивація складається з двох етапів: гірничо-технічного та біологічного. Гірничотехнічний, або про-сто технічний, передбачає підготовку поверхні вироб-ки і покриття її родючим шаром ґрунту. Біологічнийетап включає комплекс агротехнічних і фітомеліора-тивних заходів, спрямованих на відновлення ланд-шафту та родючості земель для використання в сіль-ському або лісовому господарстві.

Специфіка утворення родючого шару полягає втакому:

- тонкий шар ґрунту укладається на основу, якапринципово відрізняється від нього механіко-техноло-гічними властивостями;

- на початковому етапі цей шар не має міцногозв'язку з материнською породою і в разі ухилу місце-вості може бути просто знесений;

- у процесі формування структури бажано звестидо мінімуму обертання шару, тому що це призводитьдо його висушування;

- роботи проводяться практично завжди на великихухилах місцевості.

За таких умов використання традиційних ґрунто-обробних знарядь ускладнено. Для здійснення техніч-ного етапу рекультивації необхідно мати систему спе-ціальних ґрунтообробних машин.

Мета роботи – обґрунтування комплексу ґрунто-обробних машин для роботи в умовах порушених тазасмічених ґрунтів.

Кафедрою тракторів та сільськогосподарськихмашин Дніпровського державного аграрно-техноло-гічного університету сумісно з ДП «Гуляйпільськиймеханічний завод ПАТ “Мотор-Січ” розроблено рядзнарядь для використання в системі рекультиваціїґрунту.

Лемішний плуг з плоскою полицею.Під час роботи на ділянках з ухилом місцевості

неминуче поступове сповзання ґрунту до основисхилу. Компенсувати явище можна проведенняморанки упоперек зі зміщенням шару в протилежномудо сповзання напрямку. З огляду на те, що ґрунт най-частіше ще не консолідований, необхідно до мінімумузвести подрібнення й обертання шару. З цієї ж причи-ни (відсутність консолідації) польова дошка не в повніймірі компенсує поперечну складову сили тяги і вини-кає проблема стабілізації ходу машини.

Для вирішення поставленої задачі запропонована[2] така конструкція лемішно-полицевого плуга (рис. 1).

© Теслюк Г., Сокол С., Волик Б., Коновий А., Семенюта А. 2018

Машини для забезпечення технічного етапурек ультивації техногенно порушених земель

УДК 631.312.32

У статті розглянуті техногенно порушені ґрунти, які становлять небезпеку з точки зору екології і забруднен-ня навколишнього середовища загалом. Проблема є актуальною особливо в місцевостях з розвиненим гір-ничорудним комплексом. Автори пропонують напрацювання Дніпровського державного аграрно-економічногоуніверситету в галузі створення комплексу машин для технічного етапу рекультивації техногенно порушенихземель.

Ключові слова: рекультивація, технічний етап, обробіток ґрунту, система машин.

а – леміш традиційної конструкції (� = 43 град);б – леміш з від’ємним кутом постановки до стінки борозни

(� = 105 град); в – леміш з двома різальними крайками (�1 = 75 град, �2 = 135 град); г - леміш округлої форми;

1 – леміш; 2 – полиця. Рис. 1 – Загальний вигляд плуга і варіанти виконання лемеша

Теслюк Г., канд. техн. наук, доц., Сокол С., канд. техн. наук, доц., Волик Б., канд. техн. наук, доц., Коновий А., аспірант (Дніпровський державний аграрно-економічний університет), Семенюта А., канд. техн. наук (Гуляйпільський механічний завод ПАТ «Мотор-Січ)

8


Нами запропоновані чотири варіанти корпусів, кон-структивні параметри яких відпрацьовані. Варіантивідрізняє комплектація лемешами різної конструкції.Загальним для всіх варіантів є:

- кут постановки лемеша до дна борозни – 5-7 гра-дусів;

- полиця плоскої форми, тобто твірна поверхні єпряма лінія з кутом постановки до стінки борозни 43градуси;

- відсутність польової дошки;- ширина захвату – 25 см; - перекриття за шириною захвату – 1,0- 1,5 см;- нахил польового обрізу від вертикалі – до 3 граду-

сів.Усі запропоновані варіанти лемешів можуть бути

застосовані залежно від стану оброблюваної поверхні.Проведені дослідження показали, що:

варіант а – найбільш компактний, але може бутизастосований переважно на легких ґрунтах;

варіант б – забезпечує більшу стабільність ходузавдяки компенсації поперечної складової тяговогоопору полиці від’ємною складовою реакції лемеша;

варіант в – формує гребені на поверхні завдякирозриву шару по осі носка лемеша;

варіант г – енергетично найбільш вигідний і до тогож частково компенсує поперечну складову реакціїполиці.

Відомо [1], що найбільш інтенсивне кришення ірозпушення відбувається за кута постановки лемешадо дна борозни 30-40 градусів. Тому обраний нами кут5-7 градусів робить кришення і розпушення мінімаль-но можливим. У плоскої полиці кут обертання не роз-витий, тому полиця працює в основному на зсув.Отже, основні вимоги до технологічного процесу вико-нуються.

Знаряддя для покращення механічного складуґрунту.

У процесі технічного етапу рекультивації частовиникає потреба перерозподілу ґрунтових відмінно-стей за горизонтами, тобто мілких у нижні шари, круп-ніших на поверхню, що обумовлене необхідністюзменшення ймовірності повітряної та водної ерозії.

Нами відпрацьована [1, 2, 4, 5] конструкція знаряд-дя V-подібної форми в пасивному й активному варіан-тах (рис. 2). Робочий орган може використовуватисьзалежно від агрегатування як самостійна машина, так і

в складі комбінованого агрегата. У процесі роботи корпус 1 відділяє від загального

масиву призму ґрунту, яка в процесі руху обжимаєтьсябоковими стояками, інтенсивно кришиться і скидаєть-ся на дно борозни. Сходячи з робочих поверхонь кор-пусу, шар ґрунту перегинається і завдяки інтенсивно-му утворенню тріщин мілкі структурні відмінності про-сипаються на дно борозни.

Щоб інтенсифікуватипроцес, у подальшихдослідженнях до корпусупідведені кругові коливаннявід ексцентрика 2. Така кон-струкція добре себе заре-комендувала не тільки нарекультивації, а й на підко-пуванні столових корене-плодів і цибулевих культур,бо сторонні механічні вклю-чення ефективно виносять-ся на поверхню.

Експериментально вста-новлено, що найбільш якіс-не виконання технологічно-го процесу відбувається затакого кінематичного режи-му: амплітуда коливань – 3-5 см з частотою 15 – 20 с-1.

Дисковий плуг, адапто-ваний до роботи в умовахрекультивації.

Розроблена конструкціядискового плуга (рис. 4),адаптованого до роботи вскладних умовах: підвище-на вологість, насиченістькамінням, великі ухилиповерхні.

Конструктивні рішення,які роблять дисковий плугадаптованим до умоврекультивації і які відріз-няють його від серійногозразка [6] :

- можливість комплекту-

1 – корпус; 2 – ексцентриковий механізм; 3 – пружна опораРис. 2 – Знаряддя V- подібної форми, активний варіант

Рис. 3 – Польові дослідження V- подібного знаряддя на підкопу-ванні цибулевих культур у варіанті агрегатування з мотоблоком

а- базовий варіант з сферич-ним суцільним диском; б - варіант комплектації

вирізними дисками; в - механізм регулюваннякутів постановки диска донапрямку руху і вертикалі.

Рис. 4 – Загальний вид дис-кового плуга у двох варіантах

комплектації

9


вання корпусу сферичним суцільним або плоскимвирізним диском;

- наявність механізму регулювання кутів постанов-ки диска у трьох площинах;

- зйомник (чистик) своїм профілем повторює про-філь перетину диска у місці постановки;

- зміщення на 40 мм в розрахунку на один корпусначіплювання плуга в бік необробленої смуги;

- кут постановки повздовжньої балки до напрямкуруху � = 48 градусів, що менше на 5 градусів протисерійного зразка.

Наведені особливості роблять профіль борознинезалежним від нахилу місцевості. Адаптація такождозволила досягти необхідних показників якості обро-бітку ґрунту: так стало можливим отримувати значеннякоефіцієнта структурності [3] в широкому діапазоні КСТ = 0,13 – 0,47, що є недосяжним для інших знарядь

в умовах техногенно порушених ґрунтів. Важливим єте, що п’ятикорпусний плуг можна агрегатувати зтрактором класу 14 кН. Але як було встановлено в умо-вах рекультивації, оптимальним є використання три-корпусного варіанта.

Висновок. Запропонований комплекс ґрунто-обробних машин спеціально адаптований до роботи вскладних умовах рекультивації техногенно порушенихґрунтів. Незважаючи на малу потребу в таких маши-нах, важливість вирішуваних ними задач – незапереч-на. Упровадження комплексу дозволить прискоритирекультивацію і, як наслідок, покращити екологічнийстан навколишнього середовища.

Література.

1. Волик Б.А. Розробка і дослідження чизель-плугана базі знарядь V-подібної форми: автореф. дис. канд.техн. наук / Б.А. Волик; ДДАУ. – Дніпропетровськ, 1998– 17 с.

2. Кобець А.С. Ґрунтообробні машини: теорія, кон-струкція, розрахунок. Монографія / А.С.Кобець,Б.А.Волик, А.М.Пугач.- Дніпропетровськ. Видавництво«Свідлер А. Л.», 2011. – 140 с.

3. Основи наукових досліджень в агрономії:

Підручник / В.О.Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко,П. В. Костогриз; за ред. В. О. Єщенко. – К.: Дія. – 2005.– 288 с.

4. Павленко С. И., Волик Б А., Ролдугин Н. И.,Друздь С. Н. Чизель V-образной формы. Теория.Конструкция. Расчет. /Днепропетровск, 2008. – 49с.

5. Панченко А. Н. Исследование влияния конструк-тивных параметров V- образного рыхлителя с вибро-приводом при использовании его для подкапываниякорнеплодов / А.Н.Панченко // Проблемы и перспек-тивы создания свеклоуборочной техники/ МатериалыМеждунар. научно-практ. конф., Винница, 1996. –С.66-67.

6. Семенюта А. М. Аналитическое обоснованиепараметров и результаты полевых исследований дис-кового плуга. / А.М.Семенюта, А.В.Белокопытов, Н. П.Кольцов, Б. А. Волик // Праці Таврійського державногоагротехнологічного університету. Вип.11.т 5.: с. 198-205.

Аннотация. В статье рассмотрены техногеннонарушенные почвы, представляющие опасность сточки зрения экологии и загрязнения окружающейсреды в целом. Проблема актуальна особенно в мест-ностях с развитым горнорудным комплексом. Авторыпредлагают наработки Днепровского государствен-ного аграрно-экономического университета в обла-сти создания комплекса машин для техническогоэтапа рекультивации техногенно нарушенных земель.

Summary. The article deals with man-induced dam-aged soils, which constitute a danger from the point ofview of ecology and environmental pollution in general.The problem is relevant especially in areas with a devel-oped mining complex. The authors suggest the work ofthe Dniprovsky State Agrarian and Economic University inthe field of creation of a complex of machines for thetechnical stage of the reclamation of man-induced dam-aged lands.

Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2018 р.

Машини для внесення рідких мінеральних добрив

УДК 631:631.333

Зараз в Україні рідкі мінеральні добрива використовує не більше 10-15% господарств. Причинами цьогоможна назвати високу вартість добрив (хоч тверді добрива теж не дешеві) і їх невеликий асортимент, а такожвідсутність у господарствах сучасних машин для внесення рідких добрив.

Наведено результати випробування з оцінки безпеки та якості роботи трьох напівпричіпних машин для вне-сення рідких мінеральних добрив імпортного та вітчизняного виробництва, проведених відповідно до вимогнормативно-правових актів України, з метою допуску їх на вітчизняний ринок.

Ключові слова: сільське господарство, рідкі мінеральні добрива, азотні добрива, гранульовані добрива,водорозчинні добрива, технологічний процес.

Войновський В., заступник завідувача відділом, Войновська А., агроном, Філатова Л., молодший науковий спів-робітник (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Войновський В., Войновська А., Філатова Л. 2018

10


Вступ. Сучасне сільськогосподарське виробницт-во неможливо уявити без використання мінеральнихдобрив. Застосування добрив дає можливість збіль-шити врожайність і поліпшити якість продукції рослин-ництва. Завдяки добривам підвищується стійкість рос-лин проти хвороб, рослини швидше дозрівають,краще використовують вологу тощо.

На ринку України існує великий асортимент мінераль-них добрив, представлений у трьох основних групах: гра-нульовані, рідкі та водорозчинні. Найбільш поширенагранульована форма через її певну доступність внесення.

Рідкі мінеральні добрива – мінеральні речовини, яківиробляються промисловістю і вносяться в ґрунт у рід-кому вигляді.

До рідких добрив відносяться: азотні добрива –рідкий безводний аміак, аміачна вода (водний аміак),аміакати, КАС – концентровані водні розчини сечови-ни та аміачної селітри; складні добрива, до складу якихвходять два або три основних поживних елементи(азот, фосфор, калій) у різних співвідношеннях. Рідкідобрива широко використовують за кордоном. У СШАв рідкому вигляді вносять до 50% азотних і близько10% складних добрив. Азотні рідкі добрива застосо-вують у європейських країнах; складні рідкі добрива –у Франції, Великобританії, Канаді [ 1,2].

Мета досліджень. Зараз в Україні рідкі мінеральнідобрива використовує не більше 10-15 % госпо-дарств. Причинами цього можна назвати високу вар-тість добрив (хоч тверді добрива теж не дешеві) і їхневеликий асортимент, а також відсутність у госпо-дарствах сучасних машин для внесення рідких добрив.

Внесення добрив у рідкій формі є найбільш опти-мальним для рослин. Особливо ефективне застосу-вання рідких мінеральних добрив у посушливих рай-онах: порівняно з гранулами вони швидше засвою-ються та інтенсивніше впливають на рослини, забез-печуючи високу рівномірність надходження поживнихречовин до кореневої системи. Внесення добрив мож-ливе на різних стадіях вегетації рослин: як під час сівбичи садіння, так і під час позакореневого підживлення.Ще однією незаперечною перевагою рідких мінераль-них добрив є їх випуск у зручній для зберігання і вико-ристання формі, що й собі знижує витрати на транс-портування, зберігання та розвантаження добрив.Додатково до всього, як правило, розчин уже готовийдо застосування. Внесення добрив не вимагає додат-кових витрат на зважування, розчинення і фільтрацію.Крім того, засоби внесення рідких добрив довговічнішініж розкидачі твердих добрив [2,3,4].

Виклад основного матеріалу. Представлено тех-нічну характеристику та коротку будову машин длявнесення рідких мінеральних добрив, ввезених тавиготовлених в Україні (табл. 1). Обстеження проводи-лися за регламентованих умов та режимів роботи підчас внесення аміачної води.

Моделі машин для внесення рідких добрив, якіобстежувалися:

• агрегат для внесення рідких добрив KrauseLiquid-jet 1000-13, виробництва фірми «KrauseCorporation», США (рис. 1);

• цистерна для внесення рідких мінеральних доб-рив DMI 2800, виробництва фірми «Case International»,США. (рис. 2);

• підживлювач приставний ПП- 5000, виробництваПАТ «Богуславська сільгосптехніка», Україна (рис. 3).

Загалом агрегати Krause Liquid-jet 1000-13 та DMI2800 складаються з основної (центральної) рами зпричіпною сницею та ходовими колесами, до якої при-єднані секції з робочими органами. На секціях монту-ється обладнання для внесення в ґрунт рідких міне-ральних добрив.

До його складу входять клапан регулювання тиску(і, відповідно, норми його внесення), колектори, кому-нікації, робочі органи для безпосереднього внесення

Рис. 1 – Агрегат для внесення рідких добрив Krause Liquid-jet1000-13 виробництва фірми «Krause Corporation», США

Рис. 2 – Цистерна для внесення рідких мінеральних добрив DMI 2800 виробництва фірми «Case International», США

Рис. 3 – Підживлювач приставний ПП- 5000 виробництва ПАТ«Богуславська сільгосптехніка», Україна

11


аміаку в ґрунт. Вони складаються з розрізальногодиска, розпушувача з трубопроводом, ущільнюваль-ного котка та пружини регулювання тиску на ґрунт.

Глибина ходу робочих органів установлюється змі-ною положення ходових коліс відносно рами за допо-могою гідроциліндрів. Сучасні машини для внесеннярідких добрив обладнуються засобами керування, яківиконують функції регулювання та керування техноло-гічним процесом в автоматичному режимі, а такожнадають інформацію щодо дози внесення, витрачено-го розчину, обробленої площі тощо. Насоси – відцент-рового типу, призначені для подачі добрив на при-стрій для внесення РМД. Привід насосів здійснюєтьсявід опорного колеса ланцюговою передачею та редук-тором. Редуктор обладнаний пристроєм для регулю-вання дози внесення зі шкалою (зміною передаваль-ного числа).

Приставний підживлювач ПП-5000 складається зтаких основних частин: рами, ходової частини, причіп-ного дишла, резервуара, насоса, всмоктувальної танагнітальної магістралі, фільтра грубої очистки, пультакерування, пристрою для заправляння резервуараробочою рідиною. Рама – цільнозварна. Ходова части-на – одновісна. Резервуар виготовлений із пластику.Насос відцентрового типу фірми Ace Pumps (США)приводиться в дію від гідромотора.

Магістралі (всмоктувальна та нагнітальна) вклю-чають трубопроводи, колектори з форсунками, вста-новлені на лапах культиватора, трубки для внесеннядобрив у ґрунт. Блок керування – електричний.Заправний пристрій складається з крана та напівмуфти.

Технологічний процес здійснюється так. Рідкі доб-рива насосом забираються з цистерни, по системі гід-рокомунікацій подаються до механізму для внесення ічерез форсунки вносяться в ґрунт.

Під час тестувань агрегатів для внесення рідкихмінеральних добрив результати всіх машин за якістювиконання технологічного процесу та безпеки задо-вольнили вимоги нормативних документів, чинних вУкраїні [ 3,4].

Висновки.Рідкі мінеральні добрива є, безумовно, корисними

для рослин, проте їх застосування в нашій країні непо-ширене. Це пояснюється тим, що в країні немає відпо-відних підприємств, які б якісно і регулярно виготовля-ли рідкі добрива. Ця ситуація зумовлена великимиекономічними, трудовими, енергетичними затратами,яких потребує це виробництво. Окрім того, постійнихспоживачів цієї продукції теж не вистачає, та й відчува-ється значний дефіцит необхідної для внесення рідкихдобрив техніки.

Машини для внесення рідких мінеральних добривмають значну перспективу завдяки зменшенню втрат

діючої речовини, зручності налаштування та управлін-ня робочим процесом.

Сьогодні більшість обприскувачів може бутиобладнана засобами для внесення рідких мінеральнихдобрив, зокрема розпилювачами, клапанами тощо. УСША така технологія внесення працює протягомбагатьох років, в Україні актуальність цього викори-стання зростає з кожним роком.

Література

1. Посібник. Машини і обладнання для приготуван-ня та внесення добрив/ За ред. Кравчука В.І. –Дослідницьке: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – 2011. –с.152.

2. Засоби внесення РДМ. Журнал "The UkrainianFarmer", №3/ 2018./ Войновський В.В.

3. Проспектні матеріали Міжнародних виставок.4. Протоколи випробувань УкрНДІПВТ ім. Л.

Погорілого: № 01-128р-2010, № 01-58р-2008, № 01-38С-2017.

Аннотация. Сейчас в Украине жидкие минераль-ные удобрения используют только 10-15 % хозяйств.Причинами этого можно назвать высокую стоимостьудобрений (хотя твердые удобрения тоже не деше-вые) и их небольшой ассортимент, а также отсутствиев хозяйствах современных машин для внесения жид-ких удобрений.

Приведены результаты испытания по оценке без-опасности и качества работы трех полуприцепныхмашин для внесения жидких минеральных удобренийимпортного и отечественного производства, прове-денных в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов Украины, с целью допуска их на отече-ственный рынок.

Summary. Currently, in Ukraine, liquid mineral fertiliz-ers are used no more than in 10-15% of farms. The rea-sons for this are the high cost of fertilizers (although solidfertilizers are also not cheap) and their small assortment,as well as the lack of modern machines for the adminis-tration of liquid fertilizers on farms

The results of the test for assessing the safety and qual-ity of work of three semi trailed machines for the import ofliquid mineral fertilizers of import and domestic production,conducted in accordance with the requirements of regula-tory legal acts of Ukraine, are presented, with the purposeof admitting them to the domestic market.

Таблиця 1 – Технічна характеристика машин

Виробник Модель Тип машини Об’єм резервуара, л

Шириназахвату, м

Агрегатування,тяговий клас

трактораНасос Привід насоса

ПАТ «Богуславська сіль-госптехніка», Україна ПП- 5000

Напівпричіпна (єваріант причіп-

ної)5000 10 3-5 Відцентровий Від гідромотора

Krause Corporation, США Krause Liquid-jet 1000-13 Напівпричіпна 3780 9,1 1,4-2 Відцентровий Від колеса

Case International, США DMI 2800 Напівпричіпна 3200 8,4 1,4-2 Відцентровий Від колеса


12


Вступ. Сільське господарство, як ключова галузьаграрного сектора, останніми роками демонструвалопозитивну динаміку розвитку. За останні 5 років вУкраїні збільшилося виробництво основних сільсько-господарських культур і досягається стабільний вало-вий збір зернових та зернобобових (60-65 млн. тщорічно). Незважаючи на непередбачуваність при-родних умов, втрати природної родючості (гумусу),глобальні зміни клімату (підвищення температурногофону, дефіцит ґрунтової вологи, трансформація біо-тичних факторів), спостерігалося, за незначнимивиключеннями, підвищення урожайності сільськогос-подарських культур. Це є результатом правильного тасвоєчасного виконання та поєднання в систему такихскладових ефективного виробництва продукції рос-линництва:

1 агрохімії (пестициди і добрива) та сортів насіння;2 сучасних засобів механізації;3 технології біологізації та ресурсозбереження;4 своєчасності і можливості використання вищепе-

реліченого в організаційних заходах з боку керівногоапарату.

Зміни клімату, зростання витрат на догляд за посі-вами, зменшення кількості культур у сівозмінах та іншіфактори змушують агровиробників оптимізувати тех-нології вирощування, щоб отримати максимальну від-дачу від кожної витраченої гривні. Особливо це стосу-ється застосування добрив – вже давно стало нераціо-нальним суцільне внесення на всю площу поля великоїкількості мінеральних елементів. Сьогодні на ринкуспостерігається чітка тенденція інтенсифікації, оптимі-зації, находження нових шляхів внесення мінеральнихдобрив, як стартових доз за основного обробітку ґрун-ту, так і основних, які в значній мірі враховують потре-би рослин на відповідних фазах росту та розвитку. Востанні роки як у нас, так і за кордоном звертаєтьсявелика увага на підґрунтовий локальний спосіб вне-сення добрив, коли добрива загортаються під часобробітку грунту в зону постійного зволоження (на

глибину 12-17 см, а інколи і до 20 см), а також прово-дяться досліди та конструкторські пошуки з розроб-лення ефективних робочих органів для його здійснен-ня та створення на їхній базі нових машин [1-4].

Мета роботи. Визначення можливості створеннята використання вітчизняних машин для одночасногоглибокого і мілкого обробітку ґрунту з локальним вне-сенням добрив, розрахунок ефективності викори-стання таких машин.

Основна частина. Багато провідних машинобудів-них фірм працюють над створенням техніки саме дляобробітку грунту з одночасним локальним внесеннямдобрив. Вітчизняним підприємством ТОВ «Велес-АгроЛТД» розроблено таку машину – універсальний бага-тофункціональний агрегат ZEWS 6 VT (рис. 1), що доз-воляє одночасно з поверхневим обробітком (5-10 см)розпушувати ґрунт до 25 см, вносити на задану глиби-ну мінеральні добрива, а в деяких випадках навіть дво-компонентні. ZEWS 6 VT може комплектуватися двомасистемами внесення твердих мінеральних добрив: якмеханічним, так і пневматичним. У першому варіанті нарамі агрегата розташовані чотири бункери по 500 л, закожним робочим органом знаходиться стійка, якавкладає у ґрунт гранули добрива. Другий варіант вне-сення добрив ZEWS 6 VT має електричний привід, при-чому з різним розташуванням бункера – спереду абопозаду агрегата. Є різні варіанти внесення: за кількі-стю, глибиною та шириною міжрядь. ZEWS 6 VT можнапереобладнати під вертикальний обробіток ґрунту,при цьому на робочих органах замість сферичних дис-ків встановлюються турбодиски під кутом 90 градусів.Дослідні зразки таких машин було створено у варіантішестиметрової ширини з причіпним бункером та уваріанті чотириметрової ширини з монтованими бун-керами і досліджено в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.Випробування агрегатів у роботі проведено в госпо-дарствах України різних ґрунтово-кліматичних зон підчас підготовки ґрунту під сівбу ріпака, кукурудзи,соняшника.

© Погоріла В., Плахотній В., Тихоненко О. 2018

Випробування нової машини вітчизняного виробництва для обробітк у ґрунту з одночасним

локальним внесенням добрив виробництва ТОВ «Велес Агро ЛТД»

УДК 63:631.8

У статті висвітлено доцільність використання універсального багатофункціонального агрегата для одночас-ного поверхневого обробітку ґрунту, глибокого розпушування та локального внесення мінеральних добривZEWS 6 VT, а також визначено агротехнічну та економічну ефективність такої техніки у вирощуванні озимогоріпака в Степовій зоні України.

Ключові слова: локальне внесення добрив, вертикальний поверхневий обробіток, нова технологія, морфо-логічні ознаки рослин, ефективність.

Погоріла В., зав. лабораторії, (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), Плахотній В., директор (ТОВ «Велес Агро ЛТД»)Тихоненко О., с. н. с., (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

13


Агрегат ZEWS 6 VT з одночасним внесенням доб-рив спеціально розроблений для роботи в складнихумовах експлуатації: за наявності пожнивних решток,на переущільненому ґрунті, в засушливі періоди часутощо. Під час обробітку ґрунту цим агрегатом рослин-ні рештки не змішуються з ґрунтом, руйнується коре-нева система, поверхня ґрунту мульчується, а рослин-ні рештки залишаються на поверхні та захищаютьгрунт від сонця, що сприяє збереженню вологи. Завертикального обробітку ґрунту покращується про-никна здатність ґрунту, прискорюється процес нако-пичення гумусу, не утворюються шари підвищеноїщільності (як за традиційного «горизонтального»обробітку після проходу агрегатів), що сприяє ростукореня не в боки, а в глибину. Одночасно, адресневнесення добрив певним чином впливає на формуван-ня кореневої системи рослин, їхнє живлення, розвитокі створення нового врожаю. Ріст коренів у зоні внесен-ня добрив посилюється, а розвиток кореневої системив основному відбувається у збагачених поживнимиречовинами зонах. Отже, використання агрегата доз-воляє, крім суміщення операцій, покращити постачан-ня рослин елементами живлення і водою, що є особ-ливо сприятливим для розвитку рослин в умовах посу-хи, а також у регіонах з коротким перідом вегетаціїрослин.

Дослідження роботи агрегата ZEWS 6 VT проведе-но в сільськогосподарському підприємстві Одеськоїобласті. Господарство має 7 тисяч гектарів орноїземлі. ZEWS 6 VT в агрегаті з трактором ChallengerMT865В працював на підготовці грунту з внесеннямстартових доз добрив під висів соняшника і ріпака.Результати досліджень викладені на прикладі експе-рименту з озимим ріпаком. Він займає в господарствіблизько 45 % посівних площ і є, щодо вирощування,високотехнологічною культурою. Схема досліду іпоказники якості роботи представлені на рис. 2.

Досліджуваний агрегат дуже якісно виконуєповерхневий обробіток ґрунту (стандартне відхиленняза глибиною обробітку ґрунту має досить низьке зна-чення, порівняно з таким показником агрегата-анало-га). Добрива під час обробітку грунту загорнуті на гли-бину зони постійого зволоження.

У кінці травня на останньому етапі росту та розвит-ку озимого ріпака перед збиранням було визначеноосновні морфологічні ознаки рослин за досліджувани-ми технологіями (таблиця 1).

Отже, за умов посушливого року в досліджуваномуваріанті маємо:

- краще розвинену та правильно сформовану коре-неву систему (рис. 3);

- більшу масу як рослини, так і бобів на ній;- як результат, підвищення урожайності бобів

разом із зерном складає 7,2 т/га (або 27%);ZEWS 6 VT в агрегаті з трактором Challenger

MT865В забезпечив належне виконання технологічнихоперацій з мілкого і глибокого обробітку ґрунту та

Рис. 1 – Універсальний багатофункціональний агрегат ZEWS 6 VT

Рис. 2 – Схема досліду основного обробітку ґрунту під озимийріпак

Таблиця 1 – Морфологічні ознаки рослин озимого ріпака за досліджуваними технологіями обробітку

ґрунту та внесення добрив (станом на 25 травня 2018 року)

Показник

Відмінність технології обробітку

Порівнян-ня за конт-

ролем,+/-

Досліджуванийваріант (верти-

кальний поверх-невий обробітокта ґрунтове вне-

сення добривагрегатом ZEWS

6 VT)

Контроль(внесеннядобрив та

поверхневерозпушуванняагрегатом типукороткої дис-кової борони)

Характеристика кореня (середні дані по полю)

Форма Чітко вираженастержнева

Із зігнутимцентральним

стержнем+

Діаметр у верхнійчастині, мм 25,0 22,7 +2,3

Кількість бічних коренів, шт. 6 7 -1

Глибина розташуван-ня бічних коренів, см 11,3 12,0 -0,7

Характеристика надземної частини рослин (середні дані по полю)

Висота, см 125 130 -5

Кількість бічних паго-нів, шт. 11,1 12,3 -1,2

Вага рослини, г 195 187 +8

Вага бобів на 1 рослині, г 133 107 +26

Частка бобів взагальній вазі рослин, %

68 57 +11

Загальна вага бобів,т/га 34,1 26,9 +7,2 т/га

14


локального внесення добрив на високій робочій швид-кості (14-15 км/год), за відносно низької витрати пали-ва (5,5-6,0 л/га), трактор при цьому був завантаженийлише на 45-50 %. Спостерігаємо тренд підвищенняурожайності – за результатами першого року урожай-ність підвищилася щонайменше на 15 % (враховуючите, що середньостатистична урожайність озимогоріпака за 2015-2017 роки склала 27 ц/га [5], прогно-зований приріст урожайності озимого ріпака в нату-ральному вимірі складе 4,5 ц/га).

Оскільки випробовуваний агрегат ZEWS 6 VT вико-нує одночасно три технологічні операції (попереднєлущення, глибоке розпушування та локальне внесеннядобрив), для визначення його економічної ефективно-сті доцільним є порівняти експлуатаційні та економічніпоказники роботи цього агрегата з традиційнимиодноопераційними машинами в господарстві розмі-ром 7 тисяч гектарів (таблиця 2).

Суміщення трьох технологічних операцій в одній задопомогою агрегата ZEWS 6 VT призводить до суттє-вої економії коштів на експлуатацію техніки (близько320 грн/га або 34 %) завдяки значному зниженнюзатрат праці, витрат палива, а також витрат на ремон-ті і ТО та амортизаційних відрахувань. Нова технологіяздійснюється в обраному господарстві в більш стисліагростроки порівняно з традиційною технологією навиконання основних технологічних операцій залученолише одного механізатора порівняно з трьома на тра-

диційній, проблеми організаційного характеру такожбільш спрощені у варіанті нової технології.

Висновки.Проведені дослідження за показниками якості

виконання технологічного процесу підтвердилидоцільність створення вітчизняними виробникамиагрегатів для одночасного поверхневого обробіткуґрунту, глибокого розпушування та локального вне-сення основних доз мінеральних добрив. Такий агре-гат відповідає світовим трендам розвитку новітніх тех-ніко-технологічних рішень. Використання ZEWS 6 VT єефективним:

- на фоні якісного передпосівного обробітку грунтуі локального внесення добрив спостерігається тенден-ція підвищення урожайності;

- технічне рішення суміщення трьох технологічнихоперацій в одній дозволяє знизити прямі експлуата-ційні витрати на 34 % .

Приріст урожаю та зниження прямих експлуатацій-них витрат загалом призводить до суттєвого змен-шення собівартості продукції рослинництва.


1. Булаев В.Е. Локальное внесение удобрений /В.Е. Белаев // Земледелие , 1973. - №11.

2. Воропін П.І., Воропіна В.О. Ефективність спосо-бів лоралізації мінеральних добрив при допосівному їхвнесенні під ярий ячмінь // Продуктивність і якість сіль-ськогосподарської продукції. Наукові праці – том 17. –Полтава, 1995. – с.81–84.

3. Воропин П.И., Хейло М.И., Воропина В.А.Влияние доз и способов внесения ЖКУ и инокуляциисемян на продуктивность сои // Информационныйлисток № 086-92 ЦНТИ. – Харьков, 1992. – 4 с.

4. Хейло М.І. Механізація підґрунтового внесеннярідких мінеральних добрив під посіви багаторічнихтрав // Тез. доп. міжнарод. науково-техніч. конф. зпитань розвитку механізації, електрофікації; автомати-зації та технічного сервісу АПК в умовах ринкових від-носин (26–28 вересня 1995 р.) – Глеваха, 1995. –С.27–28.

5. Сільське господарство України за 2017 рік //

Рис. 3 – Загальний вигляд кореневої системи озимого ріпака вдосліджуваному варіанті (праворуч) та контролі (ліворуч)

Таблиця 2 – Показники економічної ефективності роботи агрегата ZEWS 6 VT в господарстві розміром 7 тис. га.

Технологія Технологічна операція ТехнікаШириназахвату,

м

Робочашвидкість,

км/год

Продуктив-ність за годи-

ну змінногочасу, га/год

Витратипалива,

л/га

Затратипраці,люд-

год/га

Прямі екс-плуатаційні

витрати,грн/га

НоваПоверхневий та глибокийобробіток з одночасним

локальним внесенням добрив

Багатофункціональний агрегат ZEWS

6 VT + тракторCAT (560 к.с.)

6,0 11,0 5,5 14,0 0,18 950

Трад

иці

йна

Основне поверхневе внесеннямінеральних добрив

Розподільникмінеральних доб-рив AMAZONE ZA-

TS + тракторCLAAS ARION 430

28 12,0 22,0 0,7 0,05 90

Поверхневий обробіток ґрунтуна глибину 5-10 см

Агрегат дисковийґрунтообробнийАДГ-600 + трак-тор Беларус 3022

6,0 12,0 6,0 12,0 0,17 580

Глибоке розпушування ґрунтуна глибину до 25 см

Глибокорозпушувач GRS-5 + трактор350 к.с. (тяговий

клас 5)5,0 8,0 3,5 15,0 0,29 600

Разом по традиційній технології 27,7 0,51 1270

Економія прямих експлуатаційних витрат, грн/га 320

15


Статистичний збірник, Державна служба статистикиУкраїни – Київ, 2018.

Аннотация. В статье изложены вопросы целесо-образности использования универсального много-функционального агрегата для одновременногоповерхностного возделывания почвы, глубокого рых-ления и локального внесения минеральных удобре-ний, а также определена агротехническая и экономи-ческая эффективность технико-технологического

решения при выращивании озимого рапса в Степнойзоне Украины.

Summary. The article discusses the feasibility ofusing a universal multifunctional unit for simultaneoussurface soil cultivation, deep loosening and local applica-tion of mineral fertilizers ZEWS 6 VT, as well as the agro-technical and economic efficiency of such technology inthe growing of winter rape in the Steppe zone of Ukraine.


Враг вступает в город, Пленных не щадя,

Оттого, что в кузнице, Не было гвоздя.

С. Маршак

Вступ. У механіці існує проблема, яка полягає втруднощах тлумачення розмірностей фізичних вели-чин, які застосовуються для опису явищ механікиобертального руху, і в суперечностях між ними.Наприклад, у роботі [1] наведено загальновідоме спів-

відношення , де одиницею вимірюваннярадіуса кочення колеса rк і шляху Lт є метр, а одиницею

кута � – радіан, проте одиниці лівої і правої частинспіввідношення виявляються різними, що є ознакоюякоїсь помилки. Відомі й інші недоладності: «якщо врезультаті рішення будь-якої задачі ми отримуємокількісне значення величини, яке вимірюється в с-1, тояк визначити, що це оберт в секунду, коливання всекунду, чи радіан в секунду. Відповіді на це запитан-ня Міжнародна система одиниць (СІ) і засновані на нійміжнародні та державні стандарти нам не дадуть.Більш того, згадані нормативні документи можуть вве-сти нас в пряму оману залежно від того, яким доку-ментом ми скористаємося і яку сторінку зазначенихдокументів відкриємо. І для правильного тлумаченняданих необхідно ретельно вивчити, що ж врешті-рештотримано» [2].

Жорсткість валів на кручення вимірюється то в Н·м,

то в Н·м/рад – «і ця принципова розбіжність про-являється під час вирішення конкретних прикладнихзадач через наявні суперечності розмірнісного аналі-зу, від яких нині не позбавлена жодна з розмірніснихсистем фізичних величин, включаючи СІ.Невдоволеність з приводу ньютон-метра висловлю-ють і метрологи, коли помічають, що розмірностіроботи (енергії) і моменту сили збігаються, тому що вобох випадках застосовується одиниця вимірювання,яка називається «ньютон-метр». Аналіз виявленихнеузгодженостей можна продовжити і далі, однак зрозглянутого вище матеріалу перед нами вже ясновидно недоліки СІ і серед них чіткі обриси набуває«радіанна проблема»» [2].

Аналіз публікацій. Вже на самому початковомурівні під час формулювання визначення кута поворотув метрології спостерігається маніпулювання, а у вибо-рі визначень інших фізичних величин такого немає.Наприклад, зміна положення об’єктів у просторі харак-теризується двома елементарними формами руху –кутом повороту і прямолінійним переміщенням. Ці двіформи руху будемо вважати рівноцінними, хоча пово-рот є більш загальною формою. Прямолінійний рух єокремим випадком обертального, який спостерігаєть-ся за нескінченно великого радіусу повороту тіла від-носно деякої осі або точки.

Первісне визначення одиниці довжини „метр” булосформульоване гранично простим шляхом як однадесятимільйонна частка чверті довжини земногомеридіана. Тобто одиниця довжини «метр» не є штуч-ною, вона базується на одиниці довжини, наданій

К люч до розв’язк у радіанної проблеми знаходиться в механіці

УДК 531

Радіанна проблема полягає в труднощах тлумачення розмірностей фізичних величин механіки обертально-го руху і суперечностях між ними. Це неприпустимо, бо метрологія повинна забезпечувати методи і засобиєдності вимірювань. Встановлено, що причиною радіанної проблеми є хибне уявлення про те, що одиницеюрадіуса кривизни траєкторії є метр, у той час як насправді цією одиницею є метр на радіан. Виправлення згада-ної помилки усуває радіанну проблему.

Ключові слова: кутові величини, плоский кут, радіан, радіус кривизни, моменти.

Пожидаєв С., канд. техн. наук (ННЦ «ІМЕСГ» НААН України)

© Пожидаєв С., 2018

М е т о д и д о с л і д ж е н ь і в и м і р ю в а л ь н і п р и л а д и

16


Природою.Фізична величина «кут» теж могла бути визначена

таким же простим шляхом як деяка частина одногоповного оберту, що є одиницею кута повороту, даноюПриродою. Одиницею кута повороту в СІ можна булоприйняти 1/2� частину повного оберту, яка застосову-ється і зараз (радіан). Тим більше, що аналогічночинив ще давньогрецький вчений Птолемей. За оди-ницю кута він приймав 1/360 частину повного оберту,тобто градус.

Проте для характеристики кута в СІ застосованоматематичне поняття, яке можна вважати штучним.Воно не пов’язане з будь-яким природним явищем чиоб’єктом, а являє собою формальне відношеннядовжини дуги, вирізаної з кола, до довжини її радіусу.Це відношення, як і всі відношення однойменних вели-чин (енергетичний ККД, відносне подовження, коефі-цієнт тертя, коефіцієнт підсилення чи ослабленнятощо), не є фізичною величиною [3; 4]. Воно є безроз-мірнісною математичною величиною і вказує на те, вякому співвідношенні знаходяться два різні значенняоднієї і тієї ж фізичної величини, у цьому випадку –довжини. Формально це визначення є правильним,але не кожне правильне визначення придатне длявирішення тієї чи іншої фізичної задачі.

Наприклад, визначення плоского кута можна булопобудувати і на прикладі дуги, вирізаної з кола, недовільного, а одиничного радіуса [5]. У такому випадкумірою кута була б безпосередньо довжина дуги, якамає розмірність довжини. Спираючись на таке визна-чення (абсолютно коректне з формально-математичноїточки зору, але недоречне для фізики), ми могли бстверджувати, що фізична величина «плоский кут» маєрозмірність довжини, а одиницею плоского кута є метр.Це приклад абсурдних наслідків бездумного застосу-вання математики, за допомогою якої, за словами А. Ейнштейна, можна довести все, що завгодно [6].

Поняття «безрозмірнісна величина» не має відно-шення до значущості тієї чи іншої величини чи її оди-ниць. Але в сприйнятті багатьох фахівців, не втаєм-ничених у тонкощі метрології, воно кардинально зни-жує статус кутових величин і їхніх одиниць.Безрозмірність трактується ними як ознака неповно-цінності кута як фізичної величини і фіктивності йогоодиниці «радіан», яка нібито є умовною і нічого неозначає. І тому, мовляв, 30 м/рад, 30 м·рад чи 30 м - це одне і те саме, внаслідок чого оди-ницю «радіан» не варто згадувати, можна писати просто30 м.

До таких хибних уявлень спонукає і нормативналітература. Посібник А.Г. Чертова [7, с. 45] не зобов’язує, а всього лишедозволяє «коли це зручно, користуватися спеціальни-ми найменуваннями «радіан» і «стерадіан». АМіждержавний стандарт ГОСТ 8.417-2002 ГСИ припи-сує, що радіан і стерадіан «можуть бути використаніабо невикористані у виразах для інших похідних оди-ниць СІ (за потребою)» [8]. Тобто, стандарт узаконюєіндивідуально-маніпулятивний підхід у цьому питанні.Про яку єдність вимірювань можна говорити, якщокожен окремий суб’єкт має право чинити так, як осо-бисто він вважає за потрібне у тій чи іншій конкретнійситуації? Метрологи, відповідаючи на зауваження

практиків про недосконалість СІ в цьому розрізі,запевняють: «Заява, що така багатозначність (неви-значеність) призводить до плутанини, цілком на сові-сті автора. Усі прекрасно розуміють один одного » [9].Але якщо дійсно всі прекрасно розуміють один одногобез слів, то навіщо тоді писані стандарти?

Оскільки плоский кут визначається через іншуфізичну величину (довжину), то він не може бути при-йнятий як основна величина СІ, бо остання повиннабути незалежною від усіх інших величин. Кут також неможе бути віднесений і до похідних величин СІ, томущо він не залежить від основних величин [10]. Щоброзірвати це замкнене коло, кути директивно віднесе-но до похідних величин, хоча формально вони не під-падають під їх визначення.

За таких умов, фізичні величини «кут» виявилисянібито як нелегітимними, безрідними сиротами, лишев окремих випадках («за потребою») допущеними дозастосування поряд з іншими «повноцінними» величи-нами СІ.

Звісно, так само директивно кути можна було від-нести і до основних величин, але А. А. Лабутін застері-гає, що кутові одиниці «... не можуть бути введені вчисло основних, бо це викликало б труднощі в тлума-ченні розмірностей величин, пов’язаних з обертан-ням» [11]. Це повідомлення – момент істини, визнанняметрологів у нездатності забезпечити єдність вимірю-вань стосовно кутових розмірів. Проте, може, причиназовсім і не в кутових величинах? Можливо, вони, якелектрична лампочка в оповіданні М. Зощенко«Бедность», просто висвітлюють неузгодженості впанівних сьогодні уявленнях про механіку обертально-го руху? А метрологи, вважаючи це наслідком якоїсьнезрозумілої недосконалості величини «кут», підібра-ли для неї фізично неповноцінне визначення, щоб накутові величини можна було списати всі невизначено-сті і суперечності, які виникають під час опису явищобертального руху.

Метою досліджень є розв’язок описаної вище«радіанної проблеми».

Результати досліджень. Пошук відповідей назапитання почнемо з того, що чинний ГОСТ 8.417-2002 ГСИ дозволяє користуватися кутовими одини-цями радіан і стерадіан. Отже, ми маємо законнеправо користуватися ними так, як і всіма іншими оди-ницями СІ. Не маніпулятивно (коли і кому «зручно» в тійчи іншій ситуації), а строго послідовно і без будь-якихвинятків. Як того вимагає методика науки.

Перевіримо, які ж труднощі з трактуванням розмір-ностей виникають у цьому випадку. У стовпчику 2 табл. 1 представлений перелік деяких величин,пов’язаних з характеристикою обертального руху, устовпчику 3 – відповідні розрахункові формули; а встовпчику 4 – одиниці виміру цих величин згідно з СІ,виражені через її кутові й основні одиниці.

Перш за все, звернемо увагу на збіг одиниць вимі-рювання різних фізичних величин – механічної роботиі моменту сили (рядки 10-11 і 12-13). Це насторожує,адже, як правило, одиниці різних величин не збігають-ся [2; 12]. Л.А. Сена пояснив можливість збігу тим, щомеханічна робота, мовляв, є скалярною величиною, амомент сили – векторною [13, с. 155]. Але О. Г. Чертовзазначав, що «… приналежність величини до розряду

17


векторних не має значення під час визначенні її роз-мірності» [7, с. 54]. Спеціальне ж вивчення цьогоявища показало, що причиною збігу є некоректністьодиниці моменту сили в СІ, обумовлена неточністюсформульованого ще у доісторичні часи і безпідставноканонізованого у наш час визначення цієї величини[14]. Уточнене визначення моменту сили усуває збіг. Уцій роботі аналізувати це явище не будемо.

У стовпчику 5 таблиці представлені одиниці, отри-мані за відповідними формулами стовпчика 3 за умовизастосування в них кутових одиниць „радіан”.

Заливкою виділені комірки, в яких одиницівідрізняються від прийнятих в СІ:▪ рядок 2. Отримано, що довжина дуги нібито

повинна вимірюватися в одиницях рад·м. Це не збіга-ється з одиницею вимірювання довжини в СІ – метр;▪ рядок 3. Радіус кривизни нібито повинен вимірю-

ватися в м/рад. Це теж не узгоджується з СІ;▪ рядок 5. Колова швидкість нібито повинна

вимірюватися в м·рад/с – знову розбіжність з СІ;▪ рядок 7. Дотичне прискорення нібито має

вимірюватися в м·рад/с2 – це теж не відповідає СІ;▪ рядки 8 і 9. Залежно від формули доцентрового

прискорення воно нібито може мати дві різні одиниці –м/с2 або м·рад2/с2. Це парадокс: формули еквівалент-ні, внаслідок чого одиниці прискорення повинні бутиоднаковими і рівними м/с2.

Аналогічна ситуація спостерігається і з усіма таки-ми величинами: механічною роботою, моментом сили,потужністю, моментом інерції і моментом кількості

руху – рядки 10 - 20 таблиці. Різні форми запису рів-нянь, які відображають одні і ті ж закони природи, при-зводять до отримання різних одиниць, тобто, нібитодо різних фізичних величин. Але цього не повинно від-буватися. Природа несуперечлива, її пазл повиненскладатися бездоганно.

Такі ж явища виникають і в рівняннях Лагранжа,складених для обертального руху. Після виконання

операцій диференціювання узагальненасила отримує одиницю Н·м·рад, а не Н·м, якв СІ. Цей факт давно відомий, проте нікогоне зацікавив. Автори підручників або обме-жувались його констатацією [15, с. 540], абовикладали механіку без згадки будь-якиходиниць вимірювання [16]. В останньомувипадку маємо повну аналогію з описаною воповіданні М. Зощенка відмовою мешканцівквартири від електрики, яка висвітлюваланеприємні для них речі.

Якщо ж, дослухаючись до стандарту [8],вказувати одиницю „радіан” маніпулятивно,то всі недоладності маскуються. Але такі діївиходять за межі наукових методів.

Щоб з’ясувати причини радіанної про-блеми, звернемо увагу на рядок 3 таблиці,де одиницею радіуса кривизни отриманом/рад. Це збігається з результатами дослід-жень Й. Ш. Когана [17]. Він показав, щофізичний зміст радіуса кривизни траєкторіїза непрямолінійного руху точки – це не відрі-зок деякої довжини, а кількісне співвідно-шення між розмірами взаємопов’язаних міжсобою лінійного s і кутового φ переміщень

точки: . Одиницею величини r, яквипливає з цього співвідношення, є м/рад.

Такий же результат, але в більш загаль-ному вигляді, був отриманий і в результатіаналізу енергетичних співвідношень у робо-ті [14]: за криволінійного руху точки визна-чальним є чисельне значення співвідношен-

ня, що являє собою ніби як кінематичне передавальнечисло, яке характеризує взаємозв’язок між лінійним s ікутовим φ переміщеннями (узагальненими координа-тами). Воно вимірюється в м/рад, і, в окремих випад-ках, чисельно може дорівнювати плечу (радіусу) при-кладення сили відносно деякої точки.

Спираючись на ці факти, можна висунути гіпотезу,що ігнорування саме цієї обставини і стало причиноютруднощів у трактуванні розмірностей, пов’язаних зобертанням. Для її підтвердження чи спростуванняслід перевірити, чи зникнуть труднощі у разі заміниодиниці радіуса кривизни «метр» на „метр на радіан”.Якщо зникнуть – гіпотеза буде підтверджена.

Результати перевірки представлені в стовпчику 6таблиці, при цьому було виявлено ще одну помилку умеханіці. А саме, при виведенні формулидоцентрового прискорення у ній зʼявляється співм-

ножник [15, с. 266].

Чисельно він дорівнює одиниці, внаслідок чого нимнехтують. Але це неправомірно, бо він є не звичайною,а розмірністною одиницею (1 рад-1), яка гарантує пра-

Таблиця 1 – Деякі фізичні величини механіки обертального руху і їхні одиниці

18


вильність одиниці виміру доцентрового прискоренняпри застосуванні одиниці радіуса кривизни м/рад.Тому у формулах доцентрового прискоренняспівмножник «1 рад-1» обовʼязково повинен бути.

Між отриманими одиницями величин (стовпчик 6)немає ніяких суперечностей або неузгодженостей.Пазл склався, ніякі труднощі в трактуванні розмірно-стей, пов’язаних з обертовим рухом, не виникають.Одиниці вимірювання у рядках 7, 8 і 9 збігаються,однакові вони також (попарно) у рядках 10 і 11, 12 і 13,14 і 15, 16 і 17. 19 і 20.

Само собою зник і збіг одиниць вимірювання меха-нічної роботи і моменту сили – рядки 10-11 і 12-13 таб-лиці. Це підтверджує результати роботи [14]: збіг є непроявом якоїсь закономірності Природи, а всьоголише наслідком, ознакою некоректного опису явищобертального руху.

Отже, наведену вище гіпотезу слід вважати підт-вердженою. З огляду на це, необхідно в механіці при-йняти одиницю радіуса кривизни, рівною м/рад, а в СІввести вимогу обов’язкового вказування кутових оди-ниць у одиницях похідних величин, пов’язаних з кута-ми. За цих умов зазнають змін одиниці величин,пов’язаних з моментами – в них буде присутня одини-ця «радіан» у тій чи іншій степені.

Наприклад, з курсу опору матеріалів відоме спів-відношення для обчислення нормальних напружень учистому згині, Па:

, (1)

де Мх – згинальний момент, його одиницею, як ми

встановили, є Н·м/рад; у – відстань (радіус) елементарної ділянки перети-

ну до осі х, м/рад; Іх – осьовий момент інерції, в нинішній редакції СІ

його одиницею є м4. Розв’язавши співвідношення (1) відносно осьового

моменту інерції Іх, отримуємо, що у вдосконаленій СІ

його одиницею буде м4/рад2. Це відповідає фізичнійсуті цієї величини, бо в її формулу відстань «у» входитьу другій степені.

Окрім того, переглядаючи СІ, доцільно також враху-вати пропозицію Й. Ш. Когана про усунення одиниць с-1 і м-1 [17].

Висновки. Ключ до розв’язку «радіанної пробле-ми» криється не в метрології, а в механіці, в якій пануєхибне уявлення про те, що одиницею радіуса кривизнипід час опису обертального руху є метр, коли насправ-ді одиницею цієї величини є м/рад.

Виправлення помилки усуває радіанну проблему інадає можливість застосування одиниці «радіан» увсіх без винятку одиницях похідних величин, пов’яза-них з кутами. Деяких змін за цих умов зазнають одини-ці величин, пов’язаних з моментами.

Список літератури

1. Пожидаєв С.П. Про очевидне, але хибне рівнянняу теорії кочення еластичного колеса // Техніка і техно-логії АПК. – 2016. – №8. – С. 15-19.

2. Митрохин А.Н. Математика и её роль в анализе

размерностей и образовании единиц измерений //Законодательная и прикладная метрология. – 2000. –№5 – С. 39-47.

3. Широков К.П. О статусе угловых единиц //Измерительная техника. – 1978. – №9. – С. 30-33.

4. Васенков Л.В. Является ли ослабление физиче-ской величиной? // Измерительная техника. – 1987. –№2. – С. 14.

5. Камке Д., Кремер К. Физические основы единицизмирения. - М.: Мир, 1980. - 208 с.

6. Зелиг К. Альберт Эйнштейн. Пер. с нем. М.:Атомиздат, 1966. – 232 с.

7. Чертов А.Г. Физические величины. М.: Высшаяшкола, 1990. – 335 с.

8. ГОСТ 8.417-2002. ГСИ. Единицы величин.Введен 01.09.2003. – 29 с.

9. Брянский Л.Н., Дойников А.С., Крупин Б.Н. О«размерности» безразмерных единиц //Законодательная и прикладная метрология. – 1999. –№4. – С. 48-50.

10. Широков К.П. Рационализация угловых единиц// Измерительная техника. – 1972. – С. 23-28.

11. Лабутин А.А. Краткие сведения о международ-ной системе единиц измерений (СИ). Киев: Вищашкола, 1975. – 89 с.

12. Коган И.Ш. Альтернативный путь к новой СИ.Часть 1 // Законодательная и прикладная метрология.– 2015. – № 1. – С. 29-42.

13. Сена Л.А.Единицы физических величин и ихразмерности. – М.: Наука, 1988. – 432 с.

14. Пожидаєв С.П. Уточнення поняття моментусили в механіці // Техніка і технології АПК. – 2018. – № 3. – С. 17-21.

15. Воронков И.М. Курс теоретической механики. –М.: Наука, 1966. – 596 с.

16. Иродов И.Е. Основные законы механики. – М.:Высшая школа, 1978.– 240 с.

17. Коган И.Ш. Физическая величина не должнаиметь единицу м-1 или с-1 // Законодательная и при-кладная метрология. – 2011. – №5. – С. 43-49.

Аннотация. Радианная проблема заключается втрудностях толкования размерностей физическихвеличин механики вращательного движения и проти-воречиях между ними. Это недопустимо, так как мет-рология должна обеспечивать методы и средстваединства измерений. Установлено, что причина ради-анной проблемы заключается в ошибочном представ-лении о том, что единицей радиуса кривизны траекто-рии является метр, в то время как в действительностиэтой единицей есть метр на радиан. Исправлениеупомянутой ошибки устраняет радианную проблему.

Summary. The radian problem lies in the difficulty ofinterpretation the dimensions of а quantities of themechanics of rotational movement and the contradictionsbetween them. This is unacceptable, since metrologyshould provide methods and means of measurement uni-formity. It has been established that the cause of the radi-an problem is the erroneous notion that the unit of theradius of curvature of the trajectory is the meter, while inreality this unit is meter per radian. Correction of the men-tioned error eliminates the radian problem.

Стаття надійшла до редакції 15 листопада 2018 р.

19


Вступ. З розвитком комбінованих двигунів внутрі-шнього згоряння (КДВЗ) з регульованим наддувомудосконалюються і системи управління ними.Водночас роль систем управління і вимоги до них весьчас зростають.

Сучасні форсовані наддувом автотракторні двигуниздебільшого комплектуються паливною апаратурою,оснащеною коректором тиску наддуву. Однак, нарежимах гальмування коректор не забезпечує бажаноїкорекції циклових подач палива, що негативно позна-чається на економічності двигуна.

Високу паливну економічність і хороші екологічніпоказники двигуна на всіх експлуатаційних режимахроботи, а також необхідні динамічні якості двигунаможна забезпечити системою управління, яка була бздатною узгодити тиск наддуву з цикловою подачеюпалива не тільки під час роботи за зовнішньою швид-кісною характеристикою, але і на всіх часткових наван-таженнях, на режимах розгону і гальмування та забез-печила б сприятливі умови протікання робочого про-цесу під час пуску.

Без надійних систем управління і регулювання над-дувом неможливо домогтися високих показниківробочого процесу КДВЗ на перехідних режимах,режимах неповного навантаження і номінальнійпотужності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На цейчас крім дизелів провідними зарубіжними фірмами ідослідницькими центрами розроблені різні варіантифорсованих наддувом двигунів [1, 2, 3]. Тому в деякихвипадках необхідно на ДВЗ встановлювати зовсімінший тип нагнітача, наприклад, хвильовий обмінниктиску (ХОТ). З літературних джерел відомо, що ХОТнадійно проявив себе в експлуатації під час подачі внього потоку відпрацьованих газів з температурою,яка перевищує 2000 °С.

Мета і постановка задач дослідження. Метоюроботи є надання технічної інформації (інженерно-тех-нічним працівникам, які професійно займаються діаг-ностуванням, ремонтом і розробленням вузлів системповітропостачання автотракторних ДВЗ) про особли-

вості конструкції і принципи дії різних типів нагнітачів,які застосовуються на транспортних двигунах.

Особливості конструкції і режими роботи при-строю. Авторами на двигуні 6ГЧН 13/14 була апробо-вана універсальна система всережимного регулюван-ня тиску наддуву для КДВЗ з автономним турбоком-пресором або з хвильовим обмінником тиску, які вико-ристовуються як агрегат наддуву.

На рис. 1 представлена така система управління ірегулювання наддувом комбінованих ДВЗ. Пристрійскладається з нагнітача 2 (обмінника тиску або турбо-компресора), у газовому корпусі якого розташованийперепускний клапан 8, механічно з'єднаний з регуля-тором тиску (РТ) 10. У корпусі регулятора є рухомамембрана 12 (діафрагма), на таріль 22 якої спираєть-ся поворотна пружина 14. Діафрагма ділить корпуспневморегулятора на дві робочі камери (порожнини).Закривальна камера 11 пневмокамери пов'язана зповітропроводом 18, електроклапаном 16 і з впускнимколектором 7. У корпусі електроклапана 16 є три кана-ли для підведення (відведення) наддувного повітря, додвох з них приєднані повітропроводи 15 і 18, а третійканал сполучає внутрішню порожнину клапана 16 затмосферою. У середині електроклапана 16 встанов-лений підпружинений клапан 17 із сердечником іобмоткою збудження. Колектор 7 за допомогою повіт-ропроводу 19, обвідного трубопроводу 20 і системиклапанів сполучається з відкривальною камерою 13регулятора тиску 10. Система клапанів підводитьнадувне повітря (НП) у відкривальну камеру 13 РТ ірегулює тиск наддуву у впускній системі ДВЗ у всьомудіапазоні швидкісних і навантажувальних режимівроботи двигуна, включаючи роботу КДВЗ на перехід-них режимах. Система керувальних клапанів включаєманометричний 24 і зворотний 4 клапани, клапанобмеження 31 максимального тиску наддуву (КОМТН)та дросельні пристрої 21 і 43. Корпус манометричногоклапана 24 розділений діафрагмою 30 на дві камери.Керувальна камера 25 за допомогою зворотного кла-пана 4 і дроселя 43 пов'язана з внутрішньою порожни-ною впускного колектора 7 і реагує на найменшу зміну

Система рег улювання наддуву автотракторних двиг унів для

транспортних засобів АПК

УДК 621.43.052:621.43.018.82

У статті запропонована універсальна система регулювання турбонаддуву автотракторних двигунів, яку мож-ливо застосовувати на двигунах транспортних засобів АПК. Система дозволяє здійснювати якісне регулюваннянаддувного повітря в широкому діапазоні зміни швидкісних і навантажувальних характеристик у процесі екс-плуатації автотракторних двигунів.

Ключові слова: система регулювання наддуву, автотракторний двигун, нагнітач, турбокомпресор, транспортні засоби АПК.

Манойло В., канд. техн. наук, доц. (Харківський національний технічний університет сільського господарства іменіПетра Василенка); Козлов Ю., інженер 1 категорії (Харківська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Манойло В., Козлов Ю. 2018

20


тиску в ньому. У керувальній камері 25 встановленіелектроконтакти 29. Рухомий контакт умонтований утаріль 28 манометричного клапана, за допомогоюрухомої мідної стрічки 42, ізольованої від корпусу 24,та з'єднаної з обмоткою збудження електроклапана16. Нерухомий контакт пов'язаний з плюсовою клемоюакумуляторної батареї. Атмосферна камера 26 сполу-чається з навколишнім середовищем. У корпусіостанньої закріплений повітропровід 23, пов'язаний звідкривальною камерою 13 пневморегулятора 10. Унеробочому стані таріль клапана 24 віджимається пру-жиною 27 від торця повітропроводу 23, між ними утво-рюється зазор. Конічна пружина 27 зі змінним крокомвитків тарується відповідно до закону зміни тиску НП унагнітачі.

Конструкція зворотного клапана являє собою пере-городку з отвором, в яку встановлюється клапан 4 зпружиною 44. Пружина 44 малої жорсткості віджимаєклапан 4 від перегородки. Конструкція КОМТН 31 ана-логічна манометричному клапану. Напірна камера 32клапана 31 сполучається з впускним колектором 7. Уатмосферній камері 28 встановлена пружина 35 ізштоком, на кінці якого розташовано замикальний при-стрій 37, а на шарнірі укріплений рухливий електро-контакт 36. Замикальний пристрій 37 являє собою шлі-фований конус, який у разі спрацьовування КОМТМщільно притискається до торця повітропроводу 41манометричного клапана. Зусилля затяжки пружини25 клапана 31 відповідає максимальному значеннютиску наддувного повітря, що виникає у впускномуколекторі двигуна 1 на режимах, близьких до номі-нальної потужності.

Представлений на рис. 1 пристрій для регулюваннятиску наддуву ДВЗ працює так.

Ключем запалювання вмикаємо бортове електро-живлення транспортного засобу. Поворотом ключа взамку запалювання замикаємо силові клеми на стар-тері і останній починає провертати вал ДВЗ 1.Одночасно натискаємо на педаль 3 циклової подачіпалива, долаємо зусилля пружини, замикаємо елек-троконтакти 39. Електроживлення подається наобмотку збудження електроклапана 16, втягує сердеч-ник у котушку і відмикає (відкриває) клапан 17.Внутрішня порожнина впускного колектора 7 сполуча-ється з закривальною камерою 11 РТ.

У процесі провертання (запуску) стартером двигу-на 1 повітряна заслінка 6 прочинена, повітряний зарядпроходить повз ХОТ 2 і по обвідному каналу 45 направ-ляється через клапан 46. Свіжий заряд надходить уциліндри ДВЗ 1.

У двигуна, обладнаного турбокомпресором (ТКР)2, свіжий заряд просочується між лопатками нагнітача,повертає заслінку 5 і направляється в двигун 1.Обвідний канал у цьому випадку не потрібен.

Під час пуску ДВЗ 1 пружина 14 регулятора 10 від-жимає байпасний клапан 8 від перепускного отвору ідозволяє продуктам згоряння вільно виходити в атмо-сферу.

Під час роботи дизеля на режимах холостого ходу імалих навантажень у випускному колекторі 8, газамистворюється тиск, необхідний для протікання сталогоробочого процесу в обміннику тиску 2. З появою тискув нагнітальному патрубку ХОТ відкривається повітряназаслінка 5 і стиснене повітря йде в двигун.

Надмірний тиск у колекторі 7 передається по кана-лу 15 і через електроклапан 16 потрапляє в закриваль-ну камеру РТ 6, впливаючи на шток перепускного кла-пана (ПК) 8. Величина створюваного зусилля переви-щує силу опору пружини 14 і змушує клапан 8 частко-во або повністю перекривати отвір ПК. У процесі робо-ти ДВЗ на малих навантаженнях весь об`єм газівнаправляється в нагнітач 2.

Під час роботи дизеля на режимах, близьких дономінальної потужності, коли тиск НП перевищує гра-нично допустиме значення, система регулювання доз-воляє перепускати частину продуктів згоряння (ПЗ)повз ХОТ. Перепуск ПЗ здійснюється байпасним кла-паном 8 клапаном 31 обмеження тиску НП.Досягнувши максимального значення, тиск НП долаєзусилля пружини 35, переміщає шток із замикальнимпристроєм 31 і рухомим електроклапаном 35. У проце-сі переміщення штока контакти розімкнуться, припи-няється подача електроживлення на клапан 16, остан-ній закриє канал 15 підведення стисненого повітря взакривальну камеру 11 пневморегулятора і відкриєканал 18, який з'єднує пнавмокамеру 11 з атмосфер-ним каналом.

Закривальна камера звільняється від наддувногоповітря, одночасно розмикаються контактора 36,конус замикального пристрою 37 перекриє повітро-провід 41, який має вихід в атмосферу. Тиск наддуву,який іде по каналу 20 через дросель 21, у відкривальнукамеру, трубопровід 23, атмосферну камеру МК іповітропровід 19, починає зростати і стане рівнимтиску в колекторі 7. Під дією зусилля попередньо стис-нутої пружини 14 і тиску НП байпасний клапан 8 різковідкриється, що призведе до зниження тиску у впуск-

Рис. 1 – Система всережимного регулювання наддуву двигуна знагнітачем (з турбокомпресором або з ХОТ)

21


ному колекторі 7. Пружина 35 поверне шток клапана31 в початкове положення. Під час переміщення штокаконус запірного пристрою 37 відкриє повітропровід 41і наддувне повітря вільно вийде з відкривальної каме-ри 13 регулятора. Електроконтакти 36 зімкнуться іподадуть живлення на обмотку клапана 16, останнійвідкриється і дозволить наддувному повітрю з колек-тора 7 потрапити в закривальну камеру 11 регуляторатиску 10. Байпасний клапан 8 закривається.

Регулювання тиску наддуву ДВЗ, за різкої змінирежиму роботи двигуна, здійснюється керувальноюкамерою 26 МК 24. У процесі скидання навантаження ічастоти обертання вала дизеля маса заряду, яка спо-живається ДВЗ, зменшується. Внаслідок чого у впуск-ному 7 колекторі відбувається короткочасне збільшен-ня тиску, яке передається по каналу 10 на зворотнийклапан 45 і замикає його. Паралельно зі зворотнимклапаном встановлено дросель 43, який згладжуєколивання тиску і передає згладжений імпульс в каме-ру 25 над діафрагмою 30. Тиск у камері 25 починаєзбільшуватися і долає зусилля пружини 27. Таріль кла-пана щільно притискається до торця повітропроводу23, через що закривається манометричний клапан інаддувне повітря спрямовується у відкривальну каме-ру регулятора тиску 10. Одночасно з переміщеннямтарелі 28 клапана розмиваються ізольовані від корпу-су контакти 29, які розташовані в напірній камері 25МК. Вимикається електроклапан 16, відбувається ски-дання наддувного повітря із закривальної камери 11пневморегулятора. Пропускний клапан 8 різко відкри-вається. Тиск НП у впускному колекторі і повітропро-воді 19 починає знижуватися. Коли тиск повітря станеменшим від тиску в камері 25, відкривається зворот-ний клапан 45. Тиск над діафрагмою 30 зменшується,пружина 27 відіжме таріль 28 клапана і відкриє мано-метричний клапан, сполучаючи камеру 13 регуляторатиску з атмосферою. По мірі пересування тарелі 28замкнуться контакти 29 і відкриється електромагніт-ний клапан 16, наддувне повітря спрямується в закри-вальну камеру 11 пневморегулятора і перепускнийклапан закриється.

Висновки.1. Запропонована система управління наддувом

дозволить поліпшити динамічні характеристики ДВЗна номінальних режимах і близьких до номінальноїпотужності, а також у разі різкої зміни навантаження ічастоти обертання колінчастого вала двигуна.

2. Цей пристрій забезпечить зниження кількостішкідливих викидів у навколишнє середовище завдякизлагодженій роботі двигуна і нагнітача.

Список літератури

1. Патент Франции № 2516983, заявлен 25.11.81,заявка 81.22132.0 публ. 27.05.83, МКИ: Ш21) 23/00,заявитель: Renault.

2. АС № 1710800 А1. Рябикин В.Г., Манойло В.М.,Ковалев Н.А., Мурашов В.Н. Устройство для регулиро-вания системы наддува двигателя внутреннего сгора-ния. Дата выдачи 2.1.05.92.

3. Жилин С.С. Исследование особенностей регули-рования мощности бензинового двигателя ВАЗ – 2112

путем изменения максимального подъема впускныхклапанов / С.С. Жилин, В.М. Манойло // ВестникХНАДУ. – 2001. – Вып. 20. – С. 26-28.

4. Куценко А.С. Перспективы применения волновыхобменников давления в качестве агрегатов наддуваавтотракторных двигателей / А.С. Куценко, В.М.Манойло, С.С. Жилин и др.// Автомобильный транс-порт. – 2003. – Вып. 13. – С. 259-262.

5. Абрамчук Ф.И. Пути повышения технико-эконо-мических показателей газовых двигателей с искро-вым зажиганием / Ф.И. Абрамчук, В.М. Манойло, А.И.Кабанов, М.С. Липинский // Двигатели внутреннегосгорания. – 2010. – Вып. 1. – С. 7–11.

6. Войтюк С. Эксергетический анализ гидродина-мики впускных систем двигателя / С. Войтюк // Технікаі технології АПК. – 2009. – №1. – С. 18-19.

7. Надикто В. Методика визначення потужностідвигунів сільськогосподарського трактора / В.Надикто // Техніка і технології АПК. – 2014. – № 1. – С.7-9.

8. Войтов В. Техніко-експлуатаційні та екологічніпоказники дизельних двигунів з використанням біоди-зеля / В. Войтов, М. Карнаух, М. Даценко // Техніка ітехнології АПК. – 2009. – №1. – С. 13-17.

Аннотация. В статье предложена универсальнаясистема регулирования турбонаддува автотрактор-ных двигателей, которую можно применять на двига-телях транспортных средств АПК. Система позволяетосуществлять качественное регулирование наддувоч-ного воздуха в широком диапазоне изменения скоро-стных и нагрузочных характеристик в процессе экс-плуатации автотракторных двигателей.

Summary. The article proposes a universal controlsystem for turbocharging of automotive traction engines,which can be used on engines of agricultural vehicles.The system allows for the qualitative adjustment of theinflow air in a wide range of changes in speed and loadcharacteristics in the process of operation of automotivetractor engines.


22


Д о с л і д ж е н н я з а а к т у а л ь н и м и п р о б л е м а м и А П К

Вступ. Металевий силос для зберігання зерна вва-жається в нашій країні перспективним обладнанням.Проте рівень забезпеченості силосними конструкція-ми сільськогосподарських підприємств є недостатнім.Нормативна база у сфері використання силосних кон-струкцій потребує розширення, а практична діяльність– удосконалення через дефіцит наявної інформації,випадки неякісних робіт, які виконують у процесі мон-тажу силосних зерносховищ та помилки під час їх екс-плуатації.

Постановка проблеми. Однією з важливих про-блем для України є створення сучасних зерносховищ івідпрацювання технології зберігання продовольчогота фуражного зерна основних сільськогосподарськихкультур [1]. Вирішення цієї проблеми можливе сучас-ними методами та режимами зберігання зерна, що єосновою під час проектування сховищ різних модифі-кацій [2, 3]. Тривалість зберігання зерна залежить відякості первинної обробки і доведення зернової масидо кондиційного стану.

Мета досліджень. Провести апробацію сучасногосилоса для ефективного зберігання зерна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. ЗаразУкраїна вже є одним з найбільших сільгоспвиробниківу світі. Наша країна займає передові місця з вироб-ництва та експорту сільськогосподарських продуктів,зокрема зерна. Світові ціни на зернові мають змішанудинаміку, тому, щоб продати врожай зернових за най-вигіднішими цінами, зерно потрібно тимчасово збері-гати.

Зараз найсучасніша та найоптимальніша техноло-гія зберігання зерна – у металевому силосі, що займає

особливе місце в елеваторній промисловості. Підсилосом розуміють таке зерносховище, у якого висотабільш ніж у 1,5 раза перевищує його поперечний роз-мір. Зберігання зерна в силосі механізоване на 100 % ізабезпечує порівняно низький рівень витрат на 1 твантажообігу та своєчасний контроль якості зерна.

Силос призначений для зберігання товарногозерна зернових, бобових та олійних культур, а такожсипких продуктів, які не злежуються. Він може викори-стовуватись у складі зерносховищ, зерноочисних ізерносушильних комплексів, встановлених на насін-нєобробних, хлібоприймальних та зернопереробнихпідприємствах, перевалочних пунктах з одного видутранспорту на інший, фермерських і колективних гос-подарствах з виробництва зернових, а також міжгос-подарських об'єднаннях. Силосні башти поділяютьсяна прямокутні та круглі. Типорозмірний ряд силосівскладається з моделей, які відрізняються між собоюгабаритними розмірами (діаметром, висотою, місткі-стю) та можуть мати різне виконання дна – конуснеабо плоске.

Зберігання у силосних модулях може відбуватися зактивним вентилюванням та у газовому середовищі. Увипадку силосу з конусним дном (рис. 1) системаактивної вентиляції зерна складається з вертикально-го повітророзподільника та повітровідводів. Конуснедно використовують у самовивантажувальному сило-сі, плоске дно – в силосі з примусовим вивантажен-ням. Кут нахилу конусу днища (40, 45 та 60 градусів)забезпечує оптимальні умови самопливного виванта-ження сировини, яка зберігалась, на транспортер,встановлений під вивантажувальною засувкою. У ниж-

На шляху створення ефективного обладнання для зберігання зерна

УДК 631.24:631.363.1

У статті наведені результати апробації сучасного силоса для зберігання зерна. Для забезпечення зберіган-ня зерна в силосі виробники надають значну увагу їхній елементній базі та відповідним системам. Це обумови-ло значний розвиток технології їхнього виробництва та достатньо високий технічний рівень вентиляційнихсистем, які забезпечують належну аерацію зерна і відповідний температурний режим у процесі його зберіган-ня, завдяки чому досягається якісне зберігання зерна без втрат його кількості, споживчих і посівних характери-стик. Що стосується практики зберігання зернових культур, то силос можна вважати найбільш рентабельним.По-перше, це швидке будівництво та зручність обслуговування такого обладнання. По-друге, це його комплек-тація, тобто ефективні системи аерації, активного вентилювання, термометрії та датчики вимірювання рівнявологості для контролю процесів, які відбуваються під час зберігання зерна. Силос може забезпечити надійнетривале зберігання кондиційного зерна за низьких енергетичних витрат, а також тимчасове зберігання волого-го зерна з вентилюванням і охолодженням. Крім прийому та зберігання зерна, в силосі є можливість провеститакі технологічні операції: досушування та охолодження зернової маси; знезараження зерна і проведення дез-інфекції конструкційних елементів; пошаровий контроль температури; відбирання проб зерна. Основнимиперевагами металевого силоса проти підлогового зберіганням зерна в зерносховищах є надійність, легкість,непроникність, що особливо важливо для боротьби з шкідниками. Зручним є завантаження зерна в силос івивантаження з нього.

Ключові слова: зерно, зернова маса, зерносховище, насіння, силос, зберігання зерна, відбирання проб,досушування, вентилювання.

Постельга К., завідувач відділу, Сліпенька В., інженер, (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

© Постельга К., Сліпенька В. 2018

23


ній частині конусного днища євивантажувальний пристрій.Зверху конус опирається наголовне опорне кільце, якепередає навантаження від вагизерна і ваги металоконструкціїна вертикальні опори силоса.

Силос із плоским дном (рис.2) [4] призначений для довгот-ривалого зберігання зерна,його вивантажують зачиснимшнеком за принципом "пер-шим прийшов - першим вий-шов" («First-in, First-out»).Плоска основа силоса з венти-ляційними каналами представ-ляє собою цокольну частину увигляді залізобетонної плити,яка є опорою фундаменту, зтунелями для встановлення таобслуговування вивантажу-вальних транспортерів зерна.Із силоса з плоскою основоюзерно вивантажується черезцентральний люк і додатковілюки в днищі силоса на нижнійтранспортер вивантажуваль-ним транспортером. Залишкизерна доочищаються гвинто-вим транспортером, який вста-новлюють у спеціальних туне-лях у бетонному фундаменті.Застосування повітря перемін-ної температури дозволяє реа-лізовувати безпосередньо взавантаженому силосі досушу-вання, дозрівання, охолоджен-ня і консервацію зерна різноївологості.

Наявні два основних спосо-би розміщення зерна в схови-щах [5]:

- підлогове (насипом або втарі на підлогах складів заневеликої висоти шару зерна,звичайно не більше 4-5 м, ілише в складах з похилою під-логою шар зерна досягає - 9 м);

- силосне (висота насипу зерна досягає 30-40 і навіть60 м).

За підлогового зберігання площа контакту зерна іззовнішнім повітрям більша. Повітря під час провітрю-вання складів може проникати в товщу насипу зерна ізабирати частину тепла й вологи. За такого способуможна зберігати зерно з підвищеною вологістю, роз-ташовуючи його тонким шаром (до 1 м). Однією зпереваг підлогових зерносховищ є те, що в них можназберігати хлібопродукти, як насипом (зерно), так і вмішках (борошно, крупа тощо).

Підлогові зерносховища відрізняються низькимкоефіцієнтом використання площі складу, що підви-щує їхню вартість на одиницю місткості. Цей недоліккомпенсується тим, що можна споруджувати однопо-

верхові, прості за конструкцією склади з місцевихматеріалів. Щоправда, механізувати підлогові зерно-сховища складно.

За силосного зберігання набагато краще, порівня-но з підлоговим, використовується площа складу,дешевша й простіша повна механізація робіт. Однак,вартість силосних сховищ, як правило, вища, тому щодля їхнього спорудження поряд з місцевими потрібніще дорогі матеріали: сталь, цемент тощо. Але ці вит-рати окупаються зменшенням витрат з експлуатації тапідвищенням продуктивності праці.

Розміщене в силосі зерно недостатньо провіт-рюється, тому зберігати його з підвищеною вологістюможна лише короткочасно в тих випадках, коли вонопройшло післязбиральне дозрівання або коли відпо-відні сховища обладнані установками для активноговентилювання.

Рис. 1 – Силос із конусним дном

24


Силос для зберігання зерна –оптимальне вирішення проблемизберігання його якості.

Результати досліджень.Апробацію металевих спірально-

фальцевих силосів МСФС виробницт-ва ТОВ "Креатив-Агромаш" проводи-ли у фермерському господарстві«Корида», с. Подорожнє,Світловодського району,Кіровоградської області [6]. До скла-ду силосу входить дах, корпус, днищетощо (рис. 3). Дах силоса представ-ляє собою просторову конусну кон-струкцію, зібрану з ребер жорсткості ітрапецієподібних секторів з оцинко-ваної сталі, на болтових з'єднаннях зущільнювальними прокладками. Дахмає пристрій для завантаження зернаі обладнаний драбиною для обслуго-вування, оглядовим люком і засобамидля кріплення та обслуговування тер-мопідвісок системи пошарового конт-ролю температури продукту, якийзберігається. Конструкція дахувиключає можливість потрапляння всилос атмосферних опадів, проник-нення птиці тощо. На даху змонтованіповітровідводи. Залежно від діаметрадах силоса може бути однорівневим,дворівневим чи трирівневим. Длязабезпечення максимального вмістусилоса кут нахилу даху складає від 26°до 30°.

Дах силоса з купольним ковпакоммає верхнє опорне кільце з косинка-ми для кріплення перил даху. На дахувстановлено панель з оглядовимилюками для зручного доступу з бічноїдрабини і драбини даху.

Корпус силоса має спіральне з'єд-нання з оцинкованої стальної стрічкиспособом подвійного вальцювання.Товщина стрічки корпусу за висотоюсилоса різна, що забезпечує опти-мальну міцність за мінімальної мета-лоємності конструкції. Стіни корпусусилоса укріплені внутрішніми вертикальними ребрамижорсткості, які для забезпечення надійного стику з'єд-нані накладкамитакої ж форми, які ребро. На корпу-сі встановленідрабини із захис-ними периламидля обслугову-вання та вхіднийлюк.

У нижнійчастині силосарозміщено під-підлогові ланцю-говий та шнеко-

вий транспортери вивантаження. Також днище осна-щене вентиляційними каналами для продування про-дукту, який зберігається.

Зерно з силоса з плоским днищем вивантажуютьчерез центральний і додаткові люки, які закриваютьсяв днищі силоса, на нижній транспортер. Залишки зер-нового насипу видаляють транспортером, встановле-ним у спеціальних тунелях бетонної основи.

Вхідні двері (люк обслуговування) розташовані унижньому ярусі корпусу силоса на висоті 1-1,5 м відрівня землі і представляють собою зварний каркас здверима на петлях, які відкриваються всередину таоснащені пристроєм для вивантаження зерна.

Силос обладнують системами активного або при-родного вентилювання зерна: один чи декілька венти-ляторів, повітропідводні патрубки, пристрій розподі-лення повітря в насипі зерна: у випадку плоского

Рис. 2 – Силос із плоским дном

Рис. 3 – Металевий спірально-фальце-вий силос типу МСФС

25


днища – аероднище, у випадку конусного днища –вертикальний повітророзподільник, повітровідводи.

Позитивні характеристики силоса:- монтують силос на вальцювальному станку з

оцинкованої сталі різної товщини, що забезпечує ско-рочення термінів монтування та зменшення витратпраці;

- кожен виток дає ребро міцності, що зміцнює кон-струкцію, підвищує опір конструкції радіальним наван-таженням;

- за тривалого експлуатування конструкція не під-дається деформації;

- монтують силос за різних погодних умов; - вартість удосконаленого силоса значно менша від

традиційних.Отже, сучасний силос МСФС завдяки своїм пози-

тивним характеристикам може конкурувати з відповід-ним обладнанням зарубіжного виробництва.

Технологічний процес.Технологічна схема силоса наведена на рис. 4.

Зерно, просушене до потрібної вологості системоютранспортерів (норій та редлерів завантаження),транспортується до завантажувального отвору дахусилоса. Далі, під дією гравітаційної сили, зерно надхо-дить самопливом у силос.

Силос обладнаний системою контролю температу-ри і наповнення для дистанційного, з пульта диспетче-ра, контролю вказаних параметрів. У днищі силосарозміщені вентиляційні канали, обладнані вентилято-рами для провітрювання. Канали розміщені так, щобвентилювання зерна в силосі відбувалось рівномірно увсьому об’ємі. Канали закрито оцинкованими решіт-ками, які не допускають втрат дрібного матеріалу. Такерішення забезпечує ефективне вентилювання зерно-вої маси.

Зерно із силоса розвантажують транспортерами,розташованими у нижній частині, на які воно подаєть-ся самопливом після відкриття засувки.

Основну масу зерна з силоса розвантажують черезцентральну засувку та бокові засувки. Залишок зернарозвантажують зачисним шнеком на дні силоса через

центральний вивантажувальний отвір.Показники, які характеризують умови апробації

обладнання, наведені в табл. 1

Показники оцінки якості виконання технологічногопроцесу наведені в табл. 2.

Металевий спірально-фальцевий силос МСФСзадовільно виконує технологічний процес зберіганнязерна з охолодженням, активною вентиляцією та під-сушування провітрюванням. Під час експлуатаціїобладнання технологічний процес відбувається вавтоматичному режимі за участю оператора.

Показники економічного оцінювання наведені втабл. 3.

1 - бункер розвантаження стальний, 2 - транспортер похилий, 3- норія, 4 - самопливне обладнання, 5 - транспортер горизон-

тальний, 6 - силос, 7 - транспортер горизонтальний нижній, 8 -вентилятор, 9 - опора повітропроводу, 10 - вертикальний повіт-

ророзподільник, 11 - повітровідвід даховий. Рис. 4 – Технологічна схема силоса МСФС

Таблиця 1 – Показники, які характеризують умовиапробації

ПоказникЗначення показника за даними

нормативної документації апробації

Температура повітря, оС Від мінус 50 до + 45 *) 3,0

Відносна вологість повітря, % 100 за 25оС *) 46

Вид роботиТривале зберігання зерназернових, зернобобових

та інших с.-г. культурЗберігання

зерна

Технологічний матеріал Зерно с.-г. культур Кукурудза

Якість зерна, яке завантажується

Вологість зерна, % не більше 15**) 14,1Засміченість зерна, %:- основне зерно, % - 85,7

домішки, % :

- смітні не більше 5**) 3,6

- зернові не більше 15**) 10,6Маса:

- абсолютна (1000 зерен), г - 300,6

- натурна, кг/м3 до 800 690

Напруга мережі живлення, В 380/220 389/225*) ГОСТ 15150 [7]**) ДСТУ 4525[8]

Таблиця 2 – Показники оцінки якості виконаннятехнологічного процесу

ПоказникЗначення показника за даними

нормативної документації апробації

Якість виконання технологічного процесу

Характеристика зерна :

- культураТоварне зерно зернових,

бобових та олійних культур,а також сипких продуктів,

що не злежуються

Зернокукурудзи

- вологість, % не більше 15*) 11,2

- засміченість зерна, %:

основне зерно 82,2

домішки:

смітні не більше 5*) 3,4

зернові не більше 15*) 14,4

Маса:

- об’ємна, кг/м3 до 800 695

- абсолютна, г 297,8

*) ДСТУ4525 [8]

26


Річні експлуатаційні витрати металевого спірально-фальцевого силоса МСФС під час зберігання зернапротягом 5 місяців становлять 60914,90 грн. Силостакого об’єму економічно вигідно використовувати уфермерських господарствах: витрати на зберіганнязерна у силосі безпосередньо у виробника будутьудвічі нижчі за відповідний показник на елеваторах;експлуатація такого силоса порівняно з аналогамизарубіжного виробництва дозволяє зменшити річніексплуатаційні витрати на 15-20% залежно від вироб-ника завдяки меншій ціні.

Висновки. Для забезпечення зберігання зерна всилосі виробники надають значну увагу їхній елемент-ній базі та відповідним системам. Це обумовило знач-ний розвиток технології їхнього виробництва тадостатньо високий технічний рівень вентиляційнихсистем, які забезпечують належну аерацію зерна і від-повідний температурний режим у процесі його збері-гання, завдяки чому досягається якісне зберіганнязерна без втрат його кількості, споживчих і посівниххарактеристик. Що стосується практики зберіганнязернових культур, то силос можна вважати найбільшрентабельним. По-перше, це швидке будівництво тазручність обслуговування такого обладнання. По-друге, це його комплектація, тобто ефективні системиаерації, активного вентилювання, термометрії та дат-чики вимірювання рівня вологості для контролю про-цесів, які відбуваються під час зберігання зерна. Силосможе забезпечити надійне тривале зберігання конди-ційного зерна за низьких енергетичних витрат, а такожтимчасове зберігання вологого зерна з вентилюван-ням і охолодженням. Крім прийому та зберіганнязерна, в силосі є можливість провести такі технологіч-ні операції: досушування та охолодження зерновоїмаси; знезараження зерна і проведення дезінфекціїконструкційних елементів; пошаровий контроль тем-ператури; відбирання проб зерна. Основними перева-гами металевого силоса порівняно з підлоговим збе-ріганням зерна в зерносховищах є надійність, легкість,непроникність, що особливо важливо для боротьби зшкідниками. Зручним є завантаження зерна в силос івивантаження з нього.

Література

1. Богза В.Г. Дослідження пружно-деформованогостану сталевих силосів при нерівномірному осіданніфундаментів / В.Г. Богза, О.І. Норинський /Перспективна техніка і технологія. – МиколаївськийНАУ. – 2015 р.

2. Норинський О.І. Аналіз конструкцій сховищ длязберігання зерна / О.І. Норинський, М.А. Бурима, Р.М.Гула / Перспективна техніка і технологія. –Миколаївський НАУ.– 2016 р.

3. Муха В. Обладнання для зберігання зерна таінших матеріалів від компанії «Креатив-Агромаш» / В.Муха // Техніка і технології АПК. – 2017. - №8- с.45-46.

4. Закладной Г. Комплекс для сохранения зерна вметаллических силосах / Г. Закладной //Хлебопродукты. – 2014. – № 8. – С. 40 - 41.

5. Бібік М.В. Класифікація силосних зерносховищ /М.В. Бібік, В.М. Бібік, І.О. Бібік / Зб. наук. праць Полт.НТУ. – Вип.1(40) – 2014 р.

6. Протокол державних приймальних випробуваньтехнічного засобу для АПК. – Металеві спірально-фальцеві силоси типу МСФС. – № 2185/0705-01-2017від 27 жовтня 2017 р. / УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. –Дослідницьке, 2017. – 30 с.

7. ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие тех-нические изделия. Исполнения для различных клима-тических районов. Категории, условия эксплуатации,хранения и транспортирования в части воздействияклиматических факторов внешней среды.

8. ДСТУ 4525-2006 Кукурудза. Технічні умови.

Аннотация. В статье приведены результаты апро-бации современного силоса для хранения зерна. Дляобеспечения хранения зерна в силосе производителиуделяют значительное внимание их элементной базеи соответствующим системам. Это обусловило значи-тельное развитие технологии их производства идостаточно высокий технический уровень вентиля-ционных систем, обеспечивающих надлежащую аэра-цию зерна и соответствующий температурный режимв процессе его хранения, благодаря чему достигаетсякачественное хранение зерна без потерь его количе-ства, потребительских и посевных характеристик. Чтокасается практики хранения зерновых культур, тосилос можно считать наиболее рентабельным. Во-первых, это быстрое строительство и удобство обслу-живания такого оборудования. Во-вторых, это их ком-плектация, а собственно эффективные системы аэра-ции, активного вентилирования, термометрии и дат-чиков измерения уровня влажности, контролирующиепроцессы, которые происходят во время хранениязерна. Силос может обеспечить надежное длитель-ное хранение кондиционного зерна при низких энер-гетических затратах, а также временное хранениевлажного зерна с вентиляцией и охлаждением. Кромеприема и хранения зерна, в силосе есть возможностьпровести следующие технологические операции:досушивание и охлаждение зерновой массы; обезза-раживание зерна и проведение дезинфекции кон-струкционных элементов; послойный контроль темпе-ратуры; отбор проб зерна. Основными преимуще-ствами металлического силоса по сравнению снапольным хранением зерна в зернохранилищахявляется надежность, легкость, непроницаемость,что особенно важно для борьбы с вредителями.Удобны загрузка и отгрузка зерна в силосе.

Summary. The article presents the results of testingof modern silos for storage of grain. Manufacturers pay

Таблиця 3 – Показники економічного оцінювання

Показник Значення показника

Річні витрати праці (зберігання зерна протягом 5місяців), люд.-год. 300

Річні експлуатаційні витрати (термін зберігання 5місяців), грн 60914,90

з них:

- витрати на заробітну плату з нарахуваннями 7686,00

- амортизаційні відрахування 21504,00

- витрати на ремонт і технічне обслуговування 21504,00

- витрати на електроенергію 10220,90

27


close attention to their elemental base and their respec-tive systems to ensure silage grain storage. This resultedin a significant development of the technology of theirproduction and a sufficiently high technical level of venti-lation systems that ensure the proper aeration of grainand the corresponding temperature regime during itsstorage, which ensures a high quality grain storage with-out loss of its quantity, consumer and crop characteris-tics. As for the practice of storing grain crops, silage canbe considered the most cost-effective. Firstly, it is a quickconstruction and convenient maintenance of such equip-ment. Secondly, it is their complete set, and actuallyeffective systems of aeration, active ventilation, ther-mometry and sensors of measuring the level of humiditythat control the processes that occur during the storage

of grain. Silos can provide reliable long-term storage ofconditioned grain at low energy costs, as well as tempo-rary storage of wet grain with ventilation and cooling. Inaddition to the reception and storage of grain, silage hasthe opportunity to carry out the following technologicaloperations: drying and cooling of the grain mass; disin-fection of grain and disinfection of structural elements;layer temperature control; sampling of grain. The mainadvantages of the metal silo compared with the grainstorage in the grain storage facilities is reliability, ease,and impenetrability, which is especially important for pestcontrol. The loading and shipment of grain in silage isconvenient.


Дощувальна машина фронтальної дії марки«Фрегат» ДМФ-Ф із забором води від г ідрантів

закритої зрошувальної мережі

УДК 631.374.3/.4

У статті означено проблеми, які постають під час вирощування сільськогосподарської продукції на ПівдніУкраїни. Одним із шляхів сталого розвитку аграрної галузі є застосування дощувальних машин, зокрема дощу-вальної машини вітчизняного виробництва «Фрегат» ДМФ-Ф із забором води від гідрантів закритої зрошуваль-ної мережі.

Наведені конструкційні особливості дощувальної машини, описана технологічна схема її роботи, а такожрезультати випробувань дощувальної машини, викладені основні показники технічної характеристики та якостіроботи.

За результатами випробувань визначено, що дощувальна машина задовольняє вимоги до машин такоготипу.

Ключові слова: зрошення, дощувальна машина, якість дощу, рівномірність поливу, зрошувальна норма.

Міснік Ю., провідний інженер, Комаренко В., провідний інженер (Південно-Українська філія УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого)

© Міснік Ю., Комаренко В. 2018

Суть проблеми. Забезпечення сільськогоспо-дарських культур водою в потрібній кількості і в потріб-ній період є вагомою складовою отримання сталих івисоких врожаїв. Ще в недалекому минулому віднестачі природної вологи дужче страждали сільгосп-виробники південної частини України. Сьогодні черезглобальні зміни клімату на Землі нестачу вологи відчу-вають також аграрії північних областей.

Для забезпечення водою сільськогосподарськихкультур широко використовується зрошення. Якщораніше зрошення було візитівкою півдня, то сьогоднійого застосовують і в центральних областях України.Засобами розподілення дощу по зрошувальномумасиву є дощувальні машини.

Сучасні дощувальні машини здатні зрошуватизначні площі потрібними зрошувальними нормами і звисокою якістю штучного дощу.

Потреба в сучасних дощувальних машинах з року врік зростає. Тому на ринку сучасних дощувальнихмашин, який раніше займали закордонні виробники(американські: «Lindsay Manufacturing Co», «ValmontIrrigation», «T-L Irrigation Company», «PierceCorporation», «Reinke Manufacturing Company, Inc.»;

європейські: «Bauer», Австрія, RKD, Іспанія, Оtech,Франція; і навіть виробництва Саудівської Аравії –«Western Irrigation Systems»), сьогодні присутній і віт-чизняний виробник – це ПрАТ “Завод “Фрегат”, м.Первомайськ.

Підприємство має давні традиції виробництвадощувальної техніки і на цей час освоїло виробництводощувальних машин на сучасній елементній базі.

Одна з цих машин проходила випробування наПівденно-Українській філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого.

Мета досліджень. Проаналізувати технічні харак-теристики та показники виконання технологічногопроцесу дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф.

Виклад основного матеріалу. У 2016 році навипробування до Південно-Української філіїУкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого була представлена дощу-вальна машина фронтальної дії марки “Фрегат” ДМФ-Ф із забором води від гідрантів закритої зрошувальноїмережі.

Дощувальна машина фронтальної дії марки«Фрегат» ДМФ-Ф із забором води від гідрантів (далідощувальна машина) призначена для поливу дощу-

28


ванням зернових, кормових, технічних та овочевихкультур, включаючи високостеблові. Привод пересу-вання машин – електромеханічний. Машина можезастосовуватися у всіх грунтово-кліматичних зонах, деє необхідність у зрошенні і рельєф місцевості зрошу-вальної ділянки відповідає експлуатаційній документа-ції на машину. Дощувальні машини «Фрегат» ДМФ-Фвипускаються в різних модифікаціях залежно від кіль-кості опорних візків та витрат води. На випробуваннябула представлена дощувальна машина «Фрегат»ДМФ-Ф модифікації Б з робочою шириною захвату428,8 м, яка обслуговує 42,88 га площі зрошення зоднієї позиції (модифікація за ТУ – ДМФ-Ф-Б7-396-110).

Дощувальна машина складається з таких частин:силового водоприймального візка з автономноюенергосиловою установкою, водопровідного трубо-проводу з дощувальними насадками, самохіднихопорних візків, системи управління рухом, сигналізаціїта захисту від аварійних ситуацій, водоподавальногогнучкого шланга.

Загальна схема дощувальної машини наведена нарис. 1.

Силовий візок (рис. 2, 3) представляє собою кон-струкцію, яка складається з чотирьох стояків, які унижній частині опираються на раму з труб прямокутно-го перерізу, а у верхній – кріпляться до кронштейнівтруби першого (головного) прольоту дощувальноїферми.

Для жорсткості конструкції стояки з’єднані міжсобою поперечними кутниками з болтовим кріпленням.

Силовий візок опирається на чотири пневматичніколеса. Колеса приводяться в рух через карданні валивід чотирьох мотор-редукторів, встановлених білякожного колеса.

На силовому візку встановлені: енергосилова уста-новка (дизель-генератор), головний пульт управліннямашиною (розташований у шафі), стояк для підводуводи, водозабірні вузли, дві штанги з напрямнимилижами та з приладами лінійного управління машиноюпо борозні, гнучкий водоподавальний шланг.

Під рамою кріпляться дві труби, які трійником з'єд-нані посередині з патрубком стояка подачі води дотрубопроводу дощувальної ферми. До кінців труб задопомогою фланцевих з'єднань приєднані двоколінніпатрубки забору води шлангом від гідрантів.

Конструкція кріплення мотор-редукторів та коліс-них редукторів дозволяє розвертати їх разом з колеса-ми на 45о для можливості повороту дощувальноїферми навколо силового візка на 180о. При цьомуколеса розвантажуються домкратом, який встанов-люється під спеціальну плиту, розташовану під трійни-ком стояка (рис. 4).

Штанги лінійного управління, розташовані з обохкінців силового візка, дозволяють автоматично керу-вати рухом машини паралельно лінії гідрантів поборозні управління.

Органи управління технологічним процесом поли-ву, контрольні прилади управління дизель-генерато-ром та автоматики розташовані у шафах головного

Рис. 1 – Конструкційна схема дощувальної машини марки ДМФ-Ф-Б7-396-110

Рис. 2 – Загальний вигляд силового візка дощувальної машини(вигляд збоку)

Рис. 3 – Загальний вигляд силового візка дощувальної машини(вигляд збоку зі сторони дощувальної ферми)

29


пульта управління та пульта управління дизель-гене-ратором.

Водопровідний трубопровід призначений длятранспортування зрошувальної води вздовж машинита підводу її до дощувальних насадок і являє собоюзбірну конструкцію з семи прольотів-ферм, шарнірноз'єднаних між собою, та консолі.

На кінці консолі встановлений середньострумене-вий дощувальний апарат, який вмикається і вими-кається з головного пульта управління.

Ферма представляє собою збірну попередньонапружену конструкцію, яка складається із секцій ста-левих оцинкованих тонкостінних труб. Труби з’єд-нуються між собою болтами за допомогою фланців ірозкріплюються стяжками та розпірками.

Кожна ферма спирається на опорний самохіднийвізок. Опорний візок –це конструкція з опорної балкитрубчастої форми, чотирьох похилих стійок-кутників,мотор-редуктора, встановленого посередині візка,двох карданних валів та двох пневматичних коліс ізредукторами.

Мотор-редуктор є електромеханічним приводомопорного візка і призначений для передачі крутногомоменту через карданний вал на колісний редуктор.Він представляє собою блок електродвигуна і плане-тарного редуктора. Колісні редуктори – черв’ячноготипу. Вони встановлені по краях опорної балки опор-них візків і призначені для передачі крутного моментубезпосередньо на маточини пневмоколіс візка.

На трубах ферми приварені різьбові штуцери длявстановлення U-подібних колін, до яких приєднуютьсятрубки з регуляторами тиску та низьконапірнимиротаційними дощувальними насадками кругової діїтипу і-Wob.

Системи управління, сигналізації та захисту забез-печують пуск та зупинку машини, вибір напрямку тарежиму руху (фронтальний, круговий), автоматичнеуправління електродвигунами мотор-редукторів опор-них візків, рух машини по борозні управління та опор-них візків у лінію, автоматичну зупинку в заданій точці,зупинку машини та вимикання подачі води у разі зни-ження тиску нижче встановленого, контроль і сигналі-зацію режимів роботи машини та електрообладнання,захист силових ланцюгів та ланцюгів управління,захист складових частин машини від аварійних ситуа-цій. Це дозволяє здійснювати автоматичне виконання

технологічного процесу машиною в довготриваломурежимі роботи.

Елементи схем кожної системи, залежно від функ-ціонального призначення, розташовані в головномупульті управління, пульті управління дизель-генерато-ром, приладах стабілізації курсу і синхронізації рухувізків у лінію, приладах сигналізаторів зупинки.Необхідні електричні з’єднання між елементамисистем виконані кабелями.

Елементи систем управління забезпечують захистмашини у випадках:

- перевантаження та короткого замикання в сило-вих ланцюгах та ланцюгах управління;

- відхилення напрямку руху машини вище припу-стимого відносно заданого курсу під час руху машинивздовж лінії гідрантів;

- неприпустимого вибігу будь-якого опорного візкаіз загальної лінії машини;

- виходу дощувальної машини за межі зрошуваль-ної ділянки.

Технологічний процес, який виконує дощувальнамашина «Фрегат» ДМФ-Ф, складається з таких основ-них операцій: підготовка до пуску, пуск, робота назаданому режимі, зупинка.

Підготовка машини до пуску полягає у під’єднаннігнучкого шланга до гідранта, його відкриття і запов-нення водою водопровідного трубопроводу машини.

Після цього здійснюється пуск машини, вибіррежиму роботи та задається швидкість руху машинитаймером.

Всі ці операції здійснюються безпосередньо з пуль-та панелі шафи управління машиною.

На панель винесені такі органи оперативногоуправління машиною та прилади контролю: головнийвимикач подачі живлення, перемикачі живлення лан-цюга управління, напрямку руху, клапана кінцевогоапарата, режиму «фронт-круг», блокування датчикатиску, сигнальні лампи перевантаження електродви-гунів силового візка, відсутності прямолінійності тапаралельності руху машини, вольтметр, таймерзавдання швидкості руху машини, лічильник мотого-дин.

Електричний струм, який виробляється генерато-ром, подається по кабельних з’єднаннях на шафууправління та прилади управління силового візка і даліна прилади управління мотор-редукторів кінцевого тапроміжних опорних візків.

Шарнірне з’єднання прольотів-ферм виконане увигляді двох кронштейнів, приварених до кінців трубсусідніх прольотів. Один кронштейн має гніздо, другий– кульовий палець, який входить у це гніздо. Кінці трубз’єднуються спеціальною муфтою.

Таке з’єднання прольотів-ферм забезпечує машинігнучкість у вертикальній площині, щоб пристосовува-тися до нерівностей поля, а у горизонтальній площині,щоб автоматично управляти рухом машини.

Прилади управління візками розміщені в спеці-альних блоках управління, встановлених на кронштей-нах кожного шарнірного з’єднання прольотів і забез-печують автоматичне управління електродвигунамимотор-редукторів через системи синхронізації рухуопорних візків у лінію та захисту від аварійних ситуацій.

Система синхронізації складається з важільного

Рис. 4 – Плита для встановлення домкрата

30


механізму, двох тросів управління та контактораспрацьовування системи захисту. Троси управлінняпроведені вздовж усіх прольотів дощувальної фермивід силового до кінцевого візків.

Рух опорних візків здійснюється в автоматичномустарт-стоп режимі: за командою з пульта управліннятаймером задається швидкість руху крайніх візків(силового та кінцевого). Блок управління проміжноговізка за допомогою важільного механізму і тросауправління відслідковує відхилення візка від прямолі-нійності і вмикає його мотор-редуктор у разі відста-вання і вимикає у разі випередження. Так забезпечу-ється прямолінійність трубопроводу дощувальноїмашини.

Коли проміжний візок відхиляється від загальноїлінії більше припустимого, трос управління торкаєтьсяконтактора і замикає електричний ланцюг системизахисту, внаслідок чого надходить команда на загаль-ну зупинку машини.

Напрямок руху машини по курсу (паралельно лініїгідрантів) здійснюється механізмом стабілізації дощу-вальної машини по курсу. Він контролюється понапрямній борозні. Якщо машина відхиляється відзаданого напрямку руху, штанга слідкування відхи-ляється на визначений кут і діє на відповідний мікрови-микач блоку управління, який подає сигнал на приладиуправління візків. Край, у напрямок якого відхиляєтьсяштанга слідкування, рухається повільніше, вирівнюю-чи машину по курсу.

Вода до машини під час роботи подається від гід-ранта закритої зрошувальної мережі гнучким шлангом.Відстань між гідрантами дорівнює 100 м, а довжинагнучкого водопровідного шланга – 60 м. Тому, прой-шовши з поливом 50-60 м після гідранта машиназупиняється і відбувається перекидання шланга нанаступний гідрант. Для цього шланг від’єднується відгідранта і за допомогою трактора кінець шланга транс-портується до наступного по ходу руху машини гідран-та.

Після закінчення поливу машина зупиняється вруч-ну з головного пульта управління або автоматично взаздалегідь заданому місці через спрацювання кінце-вого вимикача силового або кінцевого візків.

Конструкцією дощувальної машини передбаченаможливість її переїзду на іншу позицію для поливу(суміжне поле) – поворотом дощувальної ферми на180о навколо силового візка.

Для цього за допомогою домкрата (місце встанов-лення – під плитою трійника стояка візка) частковорозвантажуються і розвертаються колеса разом змотор-редукторами на 45о. Потім на головному пультівибирається режим руху по кругу і дощувальна фермаобертається навколо силового візка. При цьому віссюобертання слугує домкрат, а розвернуті колеса, якіпопередньо були виведені із зачеплення з коліснимиредукторами, обертаються разом із силовим візком тадощувальною фермою.

Круговий режим руху дозволяє здійснювати роботумашини на двох суміжних позиціях (двох поряд розта-шованих полях) завдяки розвороту дощувальноїферми. Після завершення розвороту трубопровідмашини займає положення, перпендикулярне лініїруху силового візка, і розпочинається полив суміжного

поля. Після закінчення поливу машина зупиняється вруч-

ну з шафи головного пульта управління або автома-тично в заздалегідь заданому місці через спрацюван-ня кінцевого вимикача силового візка.

Висновки. Під час проведення випробувань дощу-вальної машини фронтальної дії марки «Фрегат» ДМФ-Ф із забором води від гідрантів визначено, щовона має достатньо високий технічний рівень.Машина стабільно виконує технологічний процес зпоказниками призначення, якості роботи і надійності,які задовольняють вимоги до широкозахватних дощу-вальних машин фронтально дії із забором води від гід-рантів закритої зрошувальної мережі.


1 Протокол випробувань Південно-Української філіїУкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого № 2064/0608-03-2016.

Рис. 5 – Загальний вигляд дощувальної ферми в роботі

Показник Значення показника заданими випробувань

Тип машинибагатоопорна, фронталь-

ного переміщення, іззабором води по шлангу

від гідрантів

Привод опорних візків електромеханічний

Тиск води на вході в машину, МПа 0,36

Загальні витрати води л/с 110

Робоча ширина захвату, м 428,8

Номінальна потужність двигуна, кВт 32

Номінальна потужність генератора, кВт 20

Кількість дощувальних насадок, шт. 148

Показники якості виконання технологічного процесу:

Середній шар дощу за прохід, мм 30,0

Коефіцієнти ефективного поливу 0,85

Коефіцієнт рівномірності зрошування заКрістіансеном, % 86,5

Середній діаметр краплі, мм 0,82

Середня інтенсивність дощу, мм/хв 1,02

КЗВ (коефіцієнт земельного використан-ня) 0,98

Таблиця 1 – Характеристика дощувальної машиниДМФ-Ф-Б7-396-110

31


Аннотация. В статье отмечено проблемы, возни-кающие во время выращивания сельскохозяйствен-ной. продукции на юге Украины. Одним из путейустойчивого развития аграрной отрасли являетсяприменение дождевальных машин, в частности дож-девальной машины отечественного производства«Фрегат» ДМФ-Ф с забором воды от гидрантовзакрытой оросительной сети.

Приведены конструкционные особенности дожде-вальной машины, описана технологическая схема ееработы, а также результаты испытаний дождевальноймашины, изложены основные показатели техниче-ской характеристики и качества работы.

По результатам испытаний установлено, что дож-девальная машина удовлетворяет требования кмашинам такого типа.

Summary. The article identifies the problems thatarise during the cultivation of agricultural. products in thesouth of Ukraine. One of the ways of the sustainabledevelopment of the agrarian sector is the use of sprin-klers, in particular, a sprinkling machine of the domesticproduction of "Frigate" DMF-F with the capture of waterfrom the hydrants of the closed irrigation network.

The structural features of the sprinkler machine aredescribed, the technological scheme of its operation isdescribed, as well as the results of tests of the sprinkler,the main indicators of the technical characteristics andquality of work are outlined.

According to the results of the tests, it is determinedthat the sprinkling machine satisfies the requirements formachines of this type.


Н а у к о в о - п р о п а г а н д и с ь к і з а х о д и

Новини з Міжнародної виставки сільськогосподарської техніки та обладнання

ІнтерАГРО-2018

УДК 631.3:061.4

З 30 жовтня по 1 листопада 2018 року в Києві на території Міжнародного виставкового центру (МВЦ) відбу-лась 12 Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки та обладнання ІнтерАГРО-2018. Виставка поділя-лась на такі тематичні розділи: сільгосптехніка та обладнання; рослинництво та агрохімія; біоенергетика; сучас-ні енерго- та ресурсоощадні технології; агроекономіка та управління сільгоспвиробництвом; інформаційні тех-нології та агросервіс; транспорт і логістика. Наведена інформація про новинки техніки та обладнання, які булипредставлені різними компаніями.

Ключові слова: ІнтерАГРО-2018, Міжнародна сільськогосподарська виставка, огляд техніки, технічні засобидля тваринництва, елементна база.

Муха В., провідний інженер, Литовченко О., Постельга С., завідувач відділу, Смоляр В., канд. с.-г. наук(УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), Куянов В.,канд. техн. наук, Миропольський О. канд. техн. наук (ІПДО НУХТ)

Вступ. У м. Київ відбулась 12 Міжнародна виставкасільськогосподарської техніки та обладнанняІнтерАГРО-2018 в період з 30 жовтня по 1 листопада2018 р. У відкритті виставки взяв участь заступникМіністра аграрної політики та продовольства УкраїниШеремета В.В., посол Німеччини в Україні Райхель Е.,народний депутат України Козаченко Л.П. та інші офі-ційні особи (рис. 1).

Основна частина. Традиційно ІнтерАГРО відбува-ється один раз на два роки та є законодавцем аграр-них трендів на ринку України. На виставці представле-ні світові заводи-виробники сільськогосподарськоїтехніки та обладнання, одним з яких була яскравопредставлена компанія «Amazone» (рис. 2).

«Amazone» представила на виставці ІнтерАГРО-2018 ряд вже добре зарекомендованих сільськогоспо-дарських машин та новинок, зокрема: самохіднийобприскувач Pantera 4502; сівалку Citan 12001; сівалкуCirrus 6003-2; дискову борону Catros 9003-2TX; плуг

Рис. 1 – Заступник Міністра аграрної політики та продовольстваУкраїни Шеремета В. В.

© Муха В., Литовченко О., Постельга С., Смоляр В., Куянов В., Миропольський О. 2018

32


Hektor 1000; розподільник мінеральних добрив ZA-TS3200 та систему Argus Twin.

Не залишилась компанія і без нагород. СистемаArgus Twin (рис. 3) отримала Золоту відзнакуInterAGRO Innovation Award 2018 у категорії машини таустаткування для внесення добрив.

Система Argus Twin незалежно від поля і умовроботи допомагає механізатору, не виходячи з маши-ни, контролювати ширину захвату. Спеціальна систе-ма AutoTS дозволяє змінювати ширину захвату наодному або на іншому боці і розкидати добрива набільшу відстань.

Новинкою на стенді «Amazone» була презентаціянового модельного ряду напівнавісних обертових плугів Hektor 1000 (рис. 4) з кількістю корпусів від 6 до8 і механічним регулюванням ширини захвату від 38 до50 см. Розроблений для застосування в складних екс-плуатаційних умовах, який також відрізняється про-стим користуванням і налаштуванням, плуг Hektor1000 є міцним знаряддям з високою експлуатаційноюбезпекою для тракторів потужністю до 360 к. с.

Особливу увагу на стенді також заслуговує дисковаборона Catros 9003-2TX (рис. 5), переваги якої:

- легкість конструкції, ширина захвату 7 м за потуж-ності трактора від 210 к.с.;

- необслуговувані підшипникові вузли з кільцемущільнювача і довговічною змазкою;

- необслуговуваний запобіжний механізм у виглядіпружинних демпферів;

- індивідуальна підвіска дисків для оптимальногокопіювання грунтового рельєфу і хорошої прохідності;

- центральне шасі забезпечує високу маневреністьмашини і дієвість на дорозі;

- гідравлічне регулювання глибини обробітку ішкала для її визначення;

- contourFrame для оптимального копіювання грун-тового рельєфу окремими сегментами;

- опційні вирівнювачі Crushboard для передпосівноїпідготовки;

- можливе оснащення навісною сівалкою GreenDrill.

На ІнтерАГРО-2018 «Amazone» пропонувала відві-дувачам ефективний самохідний обприскувач Pantera4502-Н. Він обладнаний двигуном потужністю 218 к. с.і виглядає дуже компактно. Розташована спереду ком-фортна кабіна полегшує роботу механізатора. Ззадукабіни установлений бак місткістю 4500 л і штангаSuper-L з шириною захвату до 40 м, завдяки чому засприятливих умов можна досягнути годинної продук-тивності більше 20 га.

Експонувалась сівалка Cirrus 6003-2, перевагамиякої є:

- точне дозування та пневматичний розподіл посів-ного матеріалу – для максимальної дієвості;

- два різних висівних сошники на вибір: однодиско-вий сошник RoTeC pro або дводисковий – TwinTeC+;

- великий централізований вузький насіннєвий бун-кер – для оптимального огляду;

- 2-рядна дискова борона – передпосівна підготов-ка і сівба за один прохід;

- опційні шини Matrix для руху зі швидкістю 40 км /год на громадських дорогах і смугового зворотногоущільнення;

- сучасна ISOBUS-техніка для більшої гнучкості такомфорту, наприклад, із застосуванням GPS;

- опційний термінал TwinTerminal для комфортногопроцесу калібрування.

Демонструвалась також сівалка Citan 12001 з

Рис. 2 – Загальний вигляд експозиції «Amazone»

Рис. 3 – Розподільник мінеральних добрив ZA-TS 3200 із системою Argus Twin

Рис. 4 – Напівнавісний реверсивний плуг Hektor 1000

Рис. 5 – Дискова борона Catros 9003-2TX

33


шириною захвату 12 м., яка працює зі швидкістю до 20км/год (рис. 6). Насіння зернових укладають дискови-ми сошниками діаметром 40 см з тиском на сошник до55 кг. Citan може вибірково обладнуватись серво- абомеханічним приводом дозування. Сівалки Citan забез-печують внесення мінеральних добрив у посівнуборозну одночасно з посівним матеріалом. Для цьогобункер розділено на два відсіки: 2/3 заповнюєтьсяпосівними матеріалами, а 1/3 – добривами або іншимпосівним матеріалом. Сівалки забезпечують висів від1,5 до 400 кг/га.

Продовження статті в наступних номерах….Рис. 6 – Високопродуктивна сівалка Citan 12001

Виробництво стаціонарних та бетонних вузлів від Національного Виробника

Бетонного Устатк ування

У статті описані переваги виробництва готових (під ключ) бетонних заводів від ГК Моноліт. Описані складовіта комплекси вузлів і агрегатів, кінцевим етапом яких є бетонна суміш та високоякісний бетон різної якості тамарок. Наведені види основних бетонних заводів, зокрема, концепція компактних бетонних заводів (АБЗУ),мобільні бетонні заводи (МБВ) та стаціонарні бетонні заводи.

Ключові слова: ГК Моноліт, НЗБУ, Національний Завод Бетонного Устаткування, стаціонарні та бетоннівузли, бетонний завод, монтажні роботи.

Муха В., провідний інженер (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), Куянов В.,канд. техн. наук, Миропольський О. канд.техн. наук (ІПДО НУХТ)

УДК 693.5:658.2

© Муха В., Куянов В., Миропольський О. 2018

Вступ. Аграрний бізнес в Україні щороку набираєобертів. Показники експорту сільськогосподарськоїпродукції підтверджують цей факт. Розвиток інестримний рух вперед сприяють наростанню обсягіввиробництва і через це виникає потреба якісногошвидкого будівництва.

Основна частина. Основа будівельного процесу –бетон, процес виготовлення якого – складний. Постаєвибір – замовляти бетон не витрачаючи дорогоціннийчас на освоєння специфічних моментів виробництва,чи спробувати виготовляти його самостійно.

Власний бетонний вузол від НаціональногоВиробника Бетонного Устаткування дозволить отри-мати розчин належної якості за низької собівартості іне лише прискорити будівельний процес, а й заробля-ти на ньому. Технічний відділ для швидкого запускубетонного вузла забезпечує увесь процес і контролюєйого перебіг: проектування, шеф-монтаж, введення вексплуатацію, навчання персоналу, технічний супровідна роки з системою оповіщень про заміну деталей іповного гарантійного обслуговування.

Бетонний завод – це технологічний комплекс вузліві агрегатів, результатом роботи яких є бетонна суміш.За допомогою бетонного заводу можна самостійновиробляти промисловий бетон будь-якої якості тамарки.

Зазвичай у цей комплекс входять змішувачі, підй-омно-поворотні пристрої, дозатори, конвеєри, сило-си, бункери та автоматизована система управління

виробництвом бетону.Ключовим вузлом заводу є бетонозмішувач, адже

після дозування саме до нього потрапляють матеріали(пісок, щебінь, вода.) І він же, в основному, визначаєпродуктивність, яка вимірюється в метрах кубічнихготової продукції за годину.

Види бетонних заводів:1. Концепція

компактних бетон-них заводів (АБЗУ)(рис. 1) була роз-роблена спеці-ально для легкоготранспортування змінімальними вит-ратами. Завдякипопередньо змон-тованій конструк-ції модульноготипу, завод має всіпереваги мобіль-них бетоннихзаводів. Їхня про-дуктивність коливається від 10 до 200 м3/год.

2. Мобільні бетонні заводи (МБВ) (рис. 2) – це кон-цепт пересувних бетонних заводів, за яким всі основнівузли розташовані на одному шасі. Для перевезеннятакого заводу потрібен лише один сідельний тягач.Попередньо змонтована система заводу дає перевагу

Рис. 1 – Компактний бетонний завод

34


монтажу майданчика в найкоротші терміни.3. Стаціонарні бетонні заводи (рис. 3) – найкраще

рішення для проектів, які вимагають високої продук-тивності бетону з установкою заводу на виробничійбазі на довгий період часу.

Ціна бетонного заводу талегкі умови фінансуванняроблять бетонний завод нерозкішшю, а вигідною інве-стицією для бізнесу. Саметому наші бетонні установ-ки використовуються у про-мисловому і житловомубудівництві, а останнімчасом і в аграрному секторідля забезпечення власнихпотреб.

Використовуючи облад-нання від НаціональногоВиробника БетонногоУстаткування, ви будетевпевнені, що кожен гвинтикуважно вивчений і не пропу-щена найменша дрібниця,адже їх самостійно виготов-ляє кожен завод. Ви небудете залежати від поста-чальників товарного бетонуі зможете економити значнікошти на вартості доставки,та без зайвих зусиль змо-

жете самостійно реалізовувати товарний бетон і обра-ти найрізноманітніші варіанти комплектації та продук-тивності, а також НЗБУ покаже вам рентабельністьсвого обладнання на вашому підприємстві.

От уже 10 років ГК Моноліт монтує бетонні заводибудь-якої складності під потреби найвибагливішихпартнерів. Європейська якість та індивідуальний підхід– основні принципи роботи ГК Моноліт.

Висновок. Сучасні бетонні заводи – це комплекснерішення в будівництві. Вони призначені для виготов-лення товарного бетону безпосередньо на будівель-них майданчиках, окрім того, вони швидко монтуютьсяі характеризуються високим ККД отримання бетонно-го розчину.

Аннотация. В статье описаны преимущества про-изводства готовых (под ключ) бетонных заводов от ГКМонолит. Описанные составляющие и комплексыузлов и агрегатов, конечным этапом которых являетсябетонная смесь и высококачественный бетон разногокачества и марок. Приведены виды основных бетон-ных заводов, в частности: концепция компактныхбетонных заводов (АБЗУ), мобильные бетонные заво-ды (МБВ) и стационарные бетонные заводы.

Summary. The article describes the advantages ofthe production of ready-made (turnkey) concrete plantsfrom the ГК Моноліт. The components and complexes ofunits and aggregates are described, the final stage ofwhich is a concrete mix and high quality concrete of dif-ferent quality and grades. The following types of mainconcrete plants are presented, in particular: the conceptof compact concrete factories (АБЗУ), mobile concretefactories (МБВ) and stationary concrete plants.

Список посилань

1. https://monolitgk.com/uaРис. 3 – Стаціонарний бетонний завод

Стаття надійшла до редакції 13 листопада 2018 р.

Рис. 2 – Мобільний бетонний завод

35


УДК 631.3:005.745

© Войтюк Д., Гуменюк Ю., Волянський М. 2018

ХІХ Міжнародна наукова конференція

«Сучасні проблеми землеробської механіки»

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України 17-19 жовтня 2018 року відбуласяXІХ міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми землеробської механіки», присвячена 120-й річниці здня заснування кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. академіка П. М. Василенка та 118-й річниці з дня народження видатного вченого у галузі землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, РАСГН,УААН, члена-кореспондента НААН України, доктора технічних наук, професора Петра Мефодійовича Василенка.Кафедра започаткувала свою діяльність у 1898 році у складі сільськогосподарського відділення Київського полі-технічного інституту як кафедра сільськогосподарського машинознавства. На сьогодні колектив кафедри, спи-раючись на наукову спадщину академіка П. М. Василенка і його наукової школи, продовжує багаті традиції своїхпопередників. Належна увага приділяється методичному забезпеченню навчального процесу, написанню під-ручників і навчальних посібників, публікації результатів наукових досліджень, написанню монографій і прове-денню патентної роботи.

Конференція стала міжнародним майданчиком щодо вирішення актуальних питань сучасних проблем зем-леробської механіки. За результатами обговорення доповідей прийнято резолюцію, а саме: схвалити основніположення наукових доповідей учасників конференції, відзначити їхню актуальність, ґрунтовність, наукове тапрактичне значення, а також високу якість, наукову новизну та глибину досліджень, які проводяться в межах нау-кових шкіл; розширювати і поглиблювати актуальні дослідження, спрямовані на розвиток агроінженерії, транс-портних технологій, цивільного інжинірингу; визнати необхідним проведення ХХ Міжнародної наукової конфе-ренції "Сучасні проблеми землеробської механіки" (17–19 жовтня 2019 року), присвяченої 119-й річниці з днянародження академіка Петра Мефодійовича Василенка, в Миколаївському національному аграрному універси-теті.

Ключові слова: Міжнародна конференція, НУБіП України, кафедра сільськогосподарських машин та систе-мотехніки ім. академіка П. М. Василенка.

Войтюк Д., член-кор. НААНУ, проф., Гуменюк Ю., завідувач кафедри, доц., Волянський М. доц. (Національний уні-верситет біоресурсів і природокористування України)

Вступ. 17-19 жовтня 2018 року в Національномууніверситеті біоресурсів і природокористуванняУкраїни відбулася XІХ міжнародна наукова конферен-ція «Сучасні проблеми землеробської механіки», при-свячена 120-й річниці з дня заснування кафедри сіль-ськогосподарських машин та системотехніки ім. ака-деміка П. М. Василенка та 118-й річниці з дня народ-ження видатного вченого у галузі землеробської меха-ніки, академіка ВАСГНІЛ, РАСГН, УААН, члена-корес-пондента НАН України, д-ра техн. наук, професораПетра Мефодійовича Василенка.

Основна частина. Кафедра сільськогосподарсь-ких машин та системотехніки ім. академіка П. М.Василенка є одним з найстаріших навчальних підроз-ділів НУБіП України. Кафедра започаткувала своюдіяльність у 1898 році з моменту організації Київськогополітехнічного інституту у складі його сільськогоспо-дарського відділення як кафедра сільськогосподарсь-кого машинознавства. З 2000 р. кафедрі присвоєноім’я академіка П. М. Василенка. Першим завідувачемкафедри (1898-1911 рр.) був професор КамільГаврилович Шіндлер. Під його керівництвом у 1900 р.при кафедрі у районі Караваєвих дач (передмістяКиєва) було створено першу в Україні машиновипро-бувальну станцію. Кафедра і станція вели підготовкуспеціалістів з машинознавства і машин, а також інже-нерів-механіків з використання цієї техніки. Особливоїуваги заслуговує видання професором К. Г.Шіндлером у 1902 році альбому «Политипажи, эскизы

и чертежи машин-орудий современного сельскогохозяйства», а також книги «Теория и конструкцияпахотных орудий», виданої у 1904 році.

Наступним завідувачем кафедри (1911-1924 рр.)був професор Леонід Петрович Крамаренко. У 1919році він написав і видав один із перших навчальнихпосібників «Сельскохозяйственные машины».

У 1922 році на базі сільськогосподарського відді-лення Київського політехнічного інституту було ство-рено Київський сільськогосподарський інститут.Кафедру було поділено на дві: кафедру сільськогоспо-дарського машинобудування і кафедру сільськогоспо-дарського машинознавства,

У 1924-1929 рр. кафедрою сільськогосподарськогомашинознавства завідував професор ПрокіпФедорович Вовк. Кафедра машинознавства вела нау-кові дослідження з розробки робочих органів ґрунто-обробної та жниварської техніки, машин для вирощу-вання і збирання буряків тощо. У 1924 році професораВовка П. Ф. призначають деканом сільськогоспо-дарського факультету, а у 1925 році він видав підруч-ник для сільськогосподарських профшкіл«Сільськогосподарське машинознавство».

Важливою віхою в подальшій історії кафедри сіль-ськогосподарських машин було відкриття вКиївському сільськогосподарському інституті в 1929році факультету механізації сільського господарства, вякому кафедра була однією з провідних.

У 1929-1930 рр. завідував кафедрою академік АН

36


УРСР, професор Андрій Овер'янович Василенко. Слідособливо відмітити його плідну науково-педагогічнуроботу. Він за розпорядженням Наркома важкогомашинобудування очолював групу інженерів, якійдоручили налагодити випуск першого вітчизняногозернозбирального комбайна на заводі «Комунар» у м.Запоріжжя. У 1939 році його обрано членом-кореспон-дентом, а у 1948 році академіком Академії наукУкраїнської РСР. За розробку і впровадження модифі-кованого чавуну академік Василенко А. О. і кандидаттехнічних наук Григор'єв І. С. у 1950 році удостоєніДержавної премії.

Велике наукове і практичне значення мають оригі-нальні дослідження академіка Василенка А. О. в галузіземлеробської механіки за такими основними напрям-ками: розробка теоретичних основ машин і процесів,динаміка машин і машинних агрегатів, проектуваннясільськогосподарської техніки, розробка технологійконструкційних матеріалів, дослідження в царині істо-рії науки і техніки. Проведена величезна науково-дослідна робота з вивчення процесів збирання цукро-вих буряків дозволила розробити теорію гичкозби-ральних апаратів з активними і пасивними робочимиорганами, підкопувальних робочих органів, що даломожливість створити бурякозбиральний комбайн зрі-зування гички на пні, який був прообразом сучасного.

У 1930-1935 рр. кафедру очолював професорОлександр Миколайович Карпенко, який згодомперейшов працювати в Московську сільськогоспо-дарську академію, був обраний академіком ВАСГНІЛ.

Яскрава сторінка в історії кафедри відкривається зпризначенням восени 1935 року завідувачем кафедрисільськогосподарських машин Петра МефодійовичаВасиленка. Він її очолював тричі – у 1935-1941 рр.,1944-1948 рр., 1953-1962 рр.

У травні 1937 року за матеріалами більше ніж 10друкованих праць рішенням вищої атестаційної комісіїСРСР та Всесоюзного комітету у справах вищої школипри РНК СРСР П. М. Василенку було присуджено нау-ковий ступінь кандидата технічних наук без захистудисертації. У передвоєнні роки на кафедрі, крімнавчальної, ведеться активна науково-дослідна робо-та і Василенко П. М. починає створювати власну нау-кову школу. Про лідируючі позиції кафедри свідчитьтой факт, що загальні збори Академії наук УРСР 22лютого 1939 року обрали член-кореспондентом повідділу Технічних наук єдиного з представлених шестикандидатів - Василенка П. М. На жаль творчий злітВасиленка П.М. і колективу очолюваної ним кафедрибув перерваний війною. Після реевакуації Київськогосільськогосподарського інституту у квітні 1944 рокуВасиленко П.М. повертається до Києва і починає вико-нувати обов’язки заступника директора по навчальнійчастині і завідувача кафедри сільськогосподарськихмашин на факультеті механізації сільського госпо-дарства. Вчений, з властивою йому енергією, поринаєв розробку нових лекційних курсів, організацію і вико-нання науково-дослідної роботи, публікацію її резуль-татів в наукових журналах, успішно працює над док-торською дисертацією. У 1948 році захистив дисерта-ційну роботу на тему: «Основи теорії руху матеріальнихчастинок по шорстких поверхнях сільськогосподарсь-ких машин» і спеціалізована вчена рада Московського

інституту механізації та електрифікації сільського гос-подарства ім. Молотова В.М. одностайно проголосу-вала за присудження йому наукового ступеня докторатехнічних наук, а 19 травня 1949 року Міністерствовищої освіти СРСР та ВАК СРСР видали атестат про-фесора на кафедрі сільськогосподарських машин.

Зруйноване війною сільськогосподарське машино-будування і сільськогосподарське виробництво знизьким рівнем механізації потребувало невідкладнихзаходів з теоретичного обґрунтування і нарощуваннявиробництва нової сільськогосподарської техніки.Цьому слугував талант Василенка П. М., як лідерааграрної інженерної науки, який мобілізував на цюроботу не тільки членів кафедри, а і одночасно працю-вав у Інституті машинознавства і сільськогосподарсь-кої механіки АН УРСР, а також співпрацював з голов-ним науково-дослідним інститутом механізації таелектрифікації сільського господарства (УНДІМЕСГ) ізаводами сільськогосподарського машинобудування.Виконувані наукові роботи стосувались розробки інаукового обґрунтування конструкцій культиваторів,сівалок, бурякозбирального комбайна та інших сіль-ськогосподарських машин.

Не все було безхмарно в діяльності видатного вче-ного у післявоєнний період. Поряд з ним працюваликолеги, які пройшли більш жорстке випробування вій-ною, але були менш підготовлені до науково-педаго-гічної роботи, тому у них виникало бажання дещо три-мати відомого вченого у постійному науково-організа-ційному напруженні.

У 1948-1953 рр. посаду завідувача обіймає доцентКондратюк Павло Іванович, який під час війни був комі-саром партизанського загону, а П. М. Василенко пра-цює професором кафедри.

І треба завдячити долі, що правда в решті-рештперемогла ще при житті звинувачуваного, і могутнійталант видатного теоретика і педагога сприяли тому,що з 1953 року і до виходу на пенсію в 1962 році П. М.Василенко обіймав посаду завідувача кафедри сіль-ськогосподарських машин.

Предметом особливої уваги Василенка П. М. булапідготовка і кваліфікаційна оцінка наукових кадрів.Наукові праці П. М. Василенка друкувались у доповідяхАН УРСР, у доповідях ВАСГНІЛ, у Віснику с.-г. наук таінших виданнях. Низка його наукових праць була опуб-лікована за рубежем – у Чехословаччині, Болгарії,Румунії, Франції та США, а окремі з них особливо від-значались у зарубіжній пресі. Ось, наприклад, праця«Теорія кочення колеса зі слідом» цитувались у пере-кладеній російською мовою книзі «Машини и мест-ность», виданій у США. До цієї статті була прикутаувага, оскільки в ній ішла мова про кочення колеса зіслідом, бо саме таке кочення відбувалось під часкочення коліс по поверхні Місяця, на який готуваласьвисадка космічного корабля.

Тому закономірно відбулось заслужене визнання –на загальних зборах Всесоюзної академії сільськогос-подарських наук ім. Леніна 25 червня 1956 року йогобуло обрано дійсним членом (академіком) відділення«Механізація і електрифікація сільського господарст-ва». 18 грудня 1956 року вийшла Постанова ЦК КП(б)Уі РМ УРСР про створення на базі навчального закладуУкраїнська сільськогосподарська академія і науково-

37


дослідних інститутів аграрного профілю Українськоїакадемії сільськогосподарських наук (УАСГН) і П. М.Василенко став її фундатором та був призначений напосаду академіка-секретаря відділення механізації таелектрифікації, одночасно залишаючись на посаді зав.кафедри сільгоспмашин і продовжуючи читати лекції.Працюючи на посадах академіка-секретаря і завідува-ча кафедри П. М. Василенко проводив досить широкупідготовку нових молодих наукових кадрів через аспі-рантуру. У 1962 році УАСГН була реорганізована уПівденне відділення ВАСГНІЛ, а з 25 грудня 1990 рокубуло створено Українську академію агарних наук (ниніНаціональна академія агарних наук України) і в 1991році він знову був обраний академіком цієї академії.

У 1962 році партійними і державними органами бувпроголошений курс на оновлення керівництва в науко-вих і освітянських установах і П. М. Василенко звіль-няється майже з усіх посад і переходить на посадупрофесора-консультанта кафедри сільськогоспо-дарських машин УСГА (нині Національний університетбіоресурсів і природокористування України), де і пра-цює до кінця свого життя.

За період активної роботи «на пенсії» П. М.Василенко видав більше 120 наукових праць, зокремапідручники і фундаментальні монографії, підготувавчотирьох докторів та двадцять трьох кандидатів техніч-них наук. У 1964 році він видав фундаментальну моно-графію «Автоматизация процессов сельскохозяй-ственного производства», яка занесена до книгМіжнародного фонду ООН, за якою визначаєтьсярівень автоматизації сільськогосподарського вироб-ництва в усіх країнах світу і рекомендується фахівцямдля детального вивчення. Свою ж останню фундамен-тальну монографію «Введение в земледельческуюмеханику» він видав у 1996 році.

Наукові здобутки П. М. Василенка знайшли своєвизнання не тільки в Україні, а й у всьому світі.Видатного вченого було рекомендовано кандидатомна одержання Медалі Пошани 2-го тисячоліття. Йогобіографія увійшла до Галереї тисячоліття та сьомоговидання Міжнародного довідника видатних людейминулого тисячоліття, виданого АмериканськимБіографічним Інститутом. Монографія П. М. Василенката І. І. Василенка «Автоматизация процессов сельско-хозяйственного производства» увійшла доМіжнародного фонду ООН. З її допомогою Міжнароднаекономічна комісія ООН оцінювала стан автоматизаціїпроцесів сільськогосподарського виробництва в різ-них країнах світу. Науковим тріумфом стало успішневтілення в практику американськими вченими науко-вих ідей П. М. Василенка, висвітлених у роботі ″Ктеории качения колеса со следом″ під час розроблен-ня автоматичних апаратів «Ровер» пересування поповерхні Місяця, яке здійснили двічі в 1971-1972 рр.,посилаючи туди свої космічні кораблі.

За видатний науковий внесок у розвиток земле-робської механіки рішенням Президії ВАСГНІЛВасиленку П. М. 7 грудня 1997 року було присудженоЗолоту медаль імені В. П. Горячкіна – найвищу нагоро-ду цієї академії в галузі механізації та електрифікаціїсільського господарства.

Завідувачем кафедри у 1962-1969 рр. і 1971-1976рр. був учень П.М. Василенка – доцент Гапоненко

Василь Савич, якому вдалося консолідувати колективі, маючи певний досвід роботи в Міністерстві сільсько-го господарства, надати роботі колективу кафедрисистемного характеру в усіх напрямках: науковому,педагогічному, господарському, виховному. Була від-крита наукова госпдоговірна тематика з вивченняущільнювальної дії машинних агрегатів на врожайністьсільськогосподарських культур, регулярно працювавнауковий семінар під керівництвом академіка П. М.Василенка, на якому заслуховували результатидосліджень членів кафедри та представників іншихнаукових закладів. Велика робота проводилась зметодичного забезпечення навчального процесу ізавідувач кафедри на власному прикладі спонукавспівробітників для написання підручників і навчальнихпосібників для студентів вищих навчальних закладів,технікумів і учнів профтехучилищ.

У 1969-1971 рр. кафедрою завідував СеменПавлович Бублик.

У 1978-1988 рр. кафедру очолив учень ПетраМефодійовича – доцент Короткевич ПетроСтефанович, який працював вченим секретарем відді-лення УАСГН. Наукові дослідження співробітниківкафедри в цей період були зосереджені на вирішенніактуальних проблем оптимізації впливу ходовихсистем машинних агрегатів на ущільнення ґрунту підчас вирощування сільськогосподарських культур, роз-роблення теоретичних та експериментальних основудосконалення сівалок, машин бурякозбиральних,машин для збирання плодів і овочів, а також машиндля захисту рослин.

У 1988-2005 рр. кафедру очолив професор, заслу-жений працівник народної освіти УРСР, член-корес-пондент УААН Войтюк Дмитро Григорович, який такожбув учнем Петра Мефодійовича. Одночасно обіймаю-чи посади декана факультету механізації та завідувачакафедри, Войтюк Д. Г. посприяв більш оперативномувирішенню проблем оснащення кафедри новітньоютехнікою вітчизняного і зарубіжного виробництва,налагодженню співробітництва із зарубіжними універ-ситетами. У 1997 році вперше в Україні започаткова-ний новий науковий напрямок з розробки механіко-технологічних основ системи точного землеробства, ау 1998 році була заснована проблемна лабораторія«Система точного землеробства». Високу оцінку робо-ті проблемної лабораторії кафедри дав президентУкраїни Л. Д. Кучма під час відвідання Національногоаграрного університету у жовтні 1999 року. На кафедрірозроблено ультрамалооб'ємний обприскувач на базінадлегкого мобільного енергетичного засобу, що доз-воляє значно збільшити продуктивність машини зависокої якості виконання технологічного процесу.

Наступними завідувачами кафедри були: 2005-2011 рр. – відмінник освіти України, професор ЛеонідВолодимирович Аніскевич, 2011-2012 рр. – професорМироненко Валентин Григорович, 2012-2013 рр. –доцент Онищенко Володимир Борисович, 2013- 2016рр. – професор Теслюк Віктор Васильович. З червня2016 року кафедру очолює кандидат технічних наук,доцент Гуменюк Юрій Олегович.

На кафедрі належна увага приділяється методич-ному забезпеченню навчального процесу написаннюпідручників і навчальних посібників, публікації резуль-

38


татів наукових досліджень, написанню монографій іпроведенню патентної роботи.

За 120 років існування кафедри опублікованоблизько 8000 наукових праць, зокрема 35 монографій,95 підручників і навчальних посібників, отримано 298авторських свідоцтв на винаходи і патентів, підготов-лено 15 докторів наук і 84 кандидати наук.

Підручник «Сільськогосподарські та меліоративнімашини» за редакцією проф. Д. Г. Войтюка зайняв Імісце в конкурсі на кращий підручник для аграрнихВНЗ у 2007 році, а його авторський колектив нагород-жений Почесною Грамотою Міністерства аграрноїполітики України «За високий науково-методичнийрівень».

Спираючись на наукову спадщину академіка П. М.Василенка і його наукової школи, колектив кафедрипродовжує багаті традиції своїх попередників.

Робота ХІХ міжнародної наукової конференції (рис. 1). Організаторами і співорганізаторами конфе-ренції стали Національний університет біоресурсів іприродокористування України, Міністерство освіти інауки України та Представництво Польської академіїнаук в Києві.

Конференція стала міжнародним майданчикомщодо вирішення актуальних питань сучасних проблемземлеробської механіки. На пленарному засіданні(рис. 2) оприлюднено та обговорено 17 доповідей. Здоповідями виступили відомі вітчизняні та закордоннівчені та науковці: член-кореспондент НАПН УкраїниСтаніслав Ніколаєнко, професор ЯрославМихайлович, член-кореспондент НААН УкраїниДмитро Войтюк, державний діяч України ОлександрМороз, Народний депутат України Леонід Козаченко,академік НААН України Валерій Адамчук, академікНААН України Вячеслав Шебанін, член-кореспондентНААН України Володимир Кравчук, член-кореспондентНААН України Михайло Черновол, професор ВацлавРоманюк (Польща), професор Збігнєв Кіерніцькі(Польща), професор Юрій Олт (Естонія), професорХенрік Собчук (Польща), професор Маргус Арак(Естонія), професор Домейко Роландас (Литва), про-фесор Чесна Йонас (Литва), професор ВіталійЛисенко (Україна), професор Семенс Івановс (Латвія).

Серед присутніх були ректори вищих навчальнихзакладів України: д-р екон. наук, проф., акад. НААНУкраїни, президент ВНАУ Калетник Г. М., д-р техн.наук, проф., акад. НААН України, Заслужений діячнауки і техніки України, ректор МНАУ Шебанін В.С., д-

р техн. наук, проф., член.-кор. НААН УкраїниЗаслужений діяч науки і техніки України, ректор ЦУНТУЧерновол М.І., канд. техн. наук, доц., ректор ХНТУСГім. Петра Василенка Нанка О. В., а також чотири про-ректори, шість деканів університетів, п’ять директорівнаукових установ.

У роботі конференції взяли участь 119 осіб з НУБіПУкраїни, 148 з інших установ України та 14 із зарубіж-жя, з яких 7 відвідали конференцію особисто. Виданозбірник тез доповідей конференції, до якого увійшли17 тез доповідей пленарних та 264 - секційних.

Відкрив конференцію декан механіко-технологіч-ного факультету, у складі якого є кафедра сільськогос-подарських машин та системотехніки ім. П. М.Василенка, канд. техн. наук, проф. МихайловичЯрослав Миколайович, який відзначив її актуальність.

Привітав учасників конференції та виступив з приві-тальним словом ректор Національного університетубіоресурсів і природокористування України, д-р пед.наук, проф. член-кор. НАПН України НіколаєнкоСтаніслав Миколайович.

На пленарному засіданні з доповіддю «Академік П.М. Василенко і діяльність кафедри сільськогоспо-дарських машин та системотехніки невіддільні від сла-ветної історії університету» виступив член-кор. НААНУкраїни, проф. Войтюк Дмитро Григорович, учень ака-деміка П. М. Василенка, який працював поруч зПетром Мефодійовичем майже 40 років, в якій навіваналіз історичного шляху розвитку кафедри та зосере-див увагу на неоціненних здобутках великого вченого,весь трудовий шлях якого був пов'язаний з цієюкафедрою.

Велику зацікавленість викликала доповідь«Політичні аспекти розвитку агропромислового ком-плексу України» Голови Верховної Ради України (1994-1998 рр. і 2006-2007 рр.), випускника факультетумеханізації сільського господарства 1965 р.,Олександра Мороза. Він зауважив, що державаповинна викупити у власників земельних паїв їхні наді-ли і зробити панівними принципи оренди, а державніоргани контролюватимуть підтримання родючостіземель та забезпечення розвитку соціального секторусела.

Випускник факультету механізації сільського гос-подарства 1977 р., Народний депутат України,Президент Аграрної Конфедерації Козаченко ЛеонідПетрович у своїй доповіді «Світові тенденції розвитку,

Рис. 1 – Зібрання учасників конференції

Рис. 2 – На пленарному засіданні

39


місце та роль України в глобальному аграрномувиробництві» проаналізував світові тенденції розвиткуі окреслив місце та роль України, а також зазначив, щосьогодні той, хто виробляє і продає їжу – найбільшвпливовий у світі. Україна здатна наростити вироб-ництво продукції втроє. Для цього потрібна зваженадержавна політика і 65-70 мільярдів доларів інвести-цій.

У доповіді «Наукове забезпечення розвитку вітчиз-няного машинобудування для агропромислового ком-плексу» д-р техн. наук, проф., акад. НААН України,директор Національного наукового центру «Інститутмеханізації та електрифікації сільського господарства»Національної академії аграрних наук України АдамчукВалерій Васильович зупинився на питанні виробницт-ва якісної та сучасної сільськогосподарської технікитому, що зараз в Україні ніхто не опікується машинобу-дуванням на державному рівні. Немає організації, якаб здійснювала аналітику, прогнозування. Нині укра-їнські агровиробники купують техніку за кордоном,тобто вкладають свої гроші у розвиток інших країн.Залишається відкритим і питання доступного кредиту-вання українського виробника.

Велику увагу та зацікавленість викликала учасниківконференції викликала доповідь «Розвиток і диверси-фікація машинобудування і його роль на сучасномуетапі» д-ра техн. наук, професора, члена-кореспон-дента НААН України, директора Державної науковоїустанови «УкрНДІПВТ імені Леоніда Погорілого»Кравчука Володимира Івановича, в якій висвітленорозвиток машинобудування, його багатовекторністьта наявні проблеми.

Голова Держспоживслужби Володимир ІвановичЛапа порушив питання реєстрації сільськогоспо-дарської техніки, де в нагоді буде допомога науковцівНУБіП України. Їхня служба завжди відкрита для про-позицій. Він також спинився на формуванні фахівця,який зможе бути конкурентоспроможним на глобаль-ному ринку праці.

Також викликали зацікавленість в учасників конфе-ренції доповіді «Інтелектуальні алгоритми управліннябіотехнічними об’єктами» д-ра техн. наук, проф.Національного університету біоресурсів і природоко-ристування України Лисенка Віталія Пилиповича та«Типаж тракторів України, як передумова створеннявітчизняної системи машин для сільськогосподарсь-кого виробництва» д-ра техн. наук, проф., члена-кор.НААН України, проректора з наукової роботиТаврійського державного агротехнологічного універ-ситету Надикто Володимира Трохимовича.

За вагомий внесок у розвиток матеріально-техніч-ної бази кафедри та сприяння у підготовці висококва-ліфікованих фахівців інженерного профілю відзначені«Подякою Національного університету біоресурсів таприродокористування України» Штутман ПавлоЛеонідович, голова наглядових рад компаній «ГИДРО-СИЛА ГРУП і ЕЛЬВОРТІ ГРУП; Асад Лапш, генеральнийдиректор ТОВ KUHN Україна; Кострубяк ОленаІванівна, директор Харківського заводу зерноочисногообладнання; Калашнік Артем Сергійович, генеральнийдиректор, представника фірми LEMKEN в Україні таМолдові; Тригубець Володимир Олексійович, комер-ційний директор компанії HARDI; Ющенко Михайло

Олександрович, директор ТОВ «АГРОН-ТЕХ», випуск-ник факультету механізації сільського господарства;Павліченко Леонід Миколайович, директор ТОВ«АГРОСИСТЕМА ЛТД»; Сторожук Станіслав Петрович,бізнес-менеджер компанії NEW HOLLANDAGRICULTURE в Україні, Молдові та Литві, а такожЯмков Олександр Володимирович, доцент кафедрисільськогосподарських машин та системотехніки ім.акад. П. М. Василенка, за вагомий внесок у організаціїта створенні музею кафедри сільськогосподарськихмашин та системотехніки ім. акад. П. М. Василенка(рис. 3).

На засіданнях секцій конференції були заслухані таактивно обговорювалися доповіді, в яких піднімалисяактуальні питання, що стоять перед сучасною аграр-ною наукою: стан і перспективи розвитку сучасноїземлеробської механіки, інновація аграрної науки;механіко-технологічні процеси, робочі органи тамашини для рослинництва; механіко-технологічні про-цеси, робочі органи і машини для тваринництва; тех-нічний сервіс та надійність машин, автоматизація, ІТ таенергетика в АПК тощо.

Висновок. За результатами обговорення допові-дей прийнято наступну резолюцію:

1. Проведення конференції дозволило встановитивисокий рівень досягнутих наукових результатів ісприяло генерації нових ідей та створенню новихспільних проектів. Досвід міждисциплінарного підходупід час проведення Конференції показав високу ефек-тивність зазначеного наукового заходу.

2. Рекомендувати Міністерству аграрної політикита продовольства України разом із центральнимиорганами виконавчої влади та національними комісія-ми:

2.1. Активізувати роботу у вирішенні питань роз-роблення новітніх інформаційно-технічних системпідтримки виробництва продукції рослинництва;новітніх механізованих технологій та сільськогоспо-дарських машин, адаптивних до систем точного зем-леробства.

2.2. Інтенсифікувати розробку мобільних енерге-тичних засобів з технологічними модулями та інтелек-туалізованими робочими органами для виконаннясільськогосподарських робіт.

2.3. Приділити особливу увагу питанням дослід-ження впливу електромагнітного випромінюваннякрайньовисокочастотного діапазону на біологічні

Рис. 3 – У музеї кафедри сільськогосподарських машин тасистемотехніки ім. академіка П. М. Василенка

40


об'єкти, а також дослідженням фізичних механізміврезонансного поглинання та інформаційного впливумікрохвиль на рослини.

2.4. Розпочати розробку програм для переходу нанову модель ринку залучення продукції сільськогоспо-дарського машинобудування з урахуванням науковихдосягнень вітчизняних установ, надати їм статус актівКабінету Міністрів України.

2.5. Активізувати роботу з розв’язання проблемфінансового забезпечення підготовки до зняття з екс-плуатації та утилізації сільськогосподарської техніки;перегляду застарілих нормативних документів галузе-вого рівня; забезпечення максимально можливої уча-сті вітчизняних підприємств у реалізації проектів роз-витку агропромислового комплексу на період до 2030року.

2.6. Прискорити реалізацію інженерних проектів вКонцепції розвитку кормовиробцтва в Україна наперіод до 2025 року із заміщення агрегатів приготу-вання комбікормів вітчизняного виробництва.

2.7. Прискорити вдосконалення нормативно-пра-вової бази щодо інженерно-технічного забезпеченняагропромислового комплексу, зокрема ініціюванняприйняття Верховною Радою України змін до ЗаконуУкраїни «Про розвиток вітчизняного сільськогоспо-дарського машинобудування», затвердженняКонцепції розвитку технічного нагляду за станом сіль-ськогосподарської техніки, розроблення та прийняттянової редакції «Правила технічного нагляду за станомсільськогосподарської техніки».

2.8. Під час розроблення напрямів екологічної полі-тики в агропромисловій галузі особливу увагу приділя-ти інженерним проектам використання відходів увиробництві сільськогосподарської продукції.

3. Ініціювати перед Міністерством інфраструктуриУкраїни потребу в розробленні і прийнятті новогоЗакону України «Про автомобільний транспорт», вякому будуть враховані, прийняті останнім часом під-законні нормативно-правові акти, спрямовані на при-ведення їх у відповідність з актами ЄвропейськогоСоюзу.

4. Схвалити основні положення наукових доповідейучасників секційного засідання Конференції, відзначи-ти їхню актуальність, ґрунтовність, наукове та практич-не значення, а також високу якість, наукову новизну таглибину досліджень, які проводяться в межах науковихшкіл.

5. Розвивати спільну наукову і освітню діяльністьміж профільними установами вищої освіти України ікраїн - Франції, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, деведеться підготовка фахівців з агроінженерії, транс-портних технологій, цивільного інжинірингу. Сприятирозвитку і впровадженню різних форм кооперації нау-кових досліджень університетів, інших освітніх і науко-вих центрів.

6. Продовжити діяльність науково-педагогічнихколективів установ вищої освіти щодо розвитку фунда-ментальної та прикладної науки. Вважати позитивни-ми встановлені зв’язки з обміну інформацією зарезультатами наукових досліджень споріднених вишіві профільних міністерств та проведення спільних нау-кових досліджень.

7. Вважати за доцільне розширювати і поглиблюва-

ти актуальні дослідження, спрямовані на розвитокагроінженерії, транспортних технологій, цивільногоінжинірингу. Орієнтувати наукові дослідження на впро-вадження в реальну практику галузей агропромисло-вої та природоохоронної сфери.

8. Визнати необхідним проведення ХХ Міжнародноїнаукової конференції "Сучасні проблеми землеробсь-кої механіки" (17–19 жовтня 2019 року), присвяченої119-й річниці з дня народження академіка ПетраМефодійовича Василенка, в Миколаївському націо-нальному аграрному університеті.

Аннотация. В Национальном университете биоре-сурсов и природопользования Украины 17-19 октября2018 состоялась XІХ международная научная конфе-ренция «Современные проблемы земледельческоймеханики» посвящена 120-летию со дня основаниякафедры сельскохозяйственных машин и системотех-ники им. академика П. М. Василенко и 118-й годовщи-не со дня рождения выдающегося ученого в областиземледельческой механики, академика ВАСХНИЛ,РАСХН, УААН, член-корреспондента НАН Украины, д-ра техн. наук., профессора Петра МефодиевичаВасиленка. Кафедра начала свою деятельность в1898 году в составе сельскохозяйственного отделе-ния Киевского политехнического института, каккафедра сельскохозяйственного машиноведения.Сегодня коллектив кафедры, опираясь на научноенаследие академика П.Н. Василенко и его научнойшколы, продолжает богатые традиции своих предше-ственников. Должное внимание уделяется методиче-скому обеспечению учебного процесса, написаниюучебников и учебных пособий, публикации результа-тов научных исследований, написанию монографий ипроведению патентной работы.

Конференция стала международной площадкой порешению актуальных вопросов современных пробле-мам земледельческой механики. По результатамобсуждения докладов принята резолюция, а именно:одобрить основные положения научных докладовучастников конференции, отметить их актуальность,основательность, научное и практическое значение, атакже высокое качество, научную новизну и глубинуисследований, проводимых в рамках научных школ;расширять и углублять актуальные исследования,направленные на развитие агроинженерии, транс-портных технологий, гражданского инжиниринга; при-знать необходимым проведение ХХ Международнойнаучной конференции "Современные проблемы зем-ледельческой механики" (17-19 октября 2019 года),посвященной 119-й годовщине со дня рождения ака-демика Петра Мефодиевича Василенка, вНиколаевском национальном аграрном университете.

Summary. The National University of Life andEnvironmental Sciences of Ukraine, October 17-19,2018, hosted the XIX International Scientific Conference"Modern Problems of Agricultural Mechanics" dedicatedto the 120th anniversary of the founding of theDepartment of Agricultural Machines and EngineeringSystems on behalf of academician P.M. Vasylenko andthe 118th anniversary of the birth of an outstanding scien-tist in the field of agricultural mechanics, academicianVASHNIL, RASGN, UAAS, Corresponding Member of theNational Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of

41


Technical Sciences, Professor Petro MefodievichVasilyenko. The department began its activity in 1898 as apart of the agricultural department of the Kiev PolytechnicInstitute, as the department of agricultural engineeringscience. The staff of the department, relying on the sci-entific heritage of academician P.M. Vasylenko and hisscientific school, continues the rich traditions of his pred-ecessors, today. Due attention is paid to the methodolog-ical provision of the educational process, the writing of thebooks and manuals, the publication of research results,the writing of monographs and the conduct of patent work.

The conference has become an international platformfor solving urgent issues of modern problems of agricul-tural mechanics. As a result of the discussion of the

reports, a resolution was adopted, namely: to approve themain provisions of the scientific reports of the participantsof the conference, to note their relevance, thoroughness,scientific and practical importance, as well as high quali-ty, scientific novelty and depth of research conductedwithin the framework of scientific schools; to expand anddeepen the actual researches aimed at the developmentof agroengineering, transport technologies, civil engi-neering; to recognize the necessity of holding the XXInternational scientific conference "Modern problems ofagricultural mechanics" (October 17-19, 2019) devotedto the 119th anniversary of the birth of Academician PetroMefodievich Vasylenko, at the Mykolaiv National AgrarianUniversity.

Семінар за актуальною тематикою

УДК 636.2:37.091.32

У статті наведена детальна інформація щодо проведеного Німецько-Українським аграрним демонстрацій-ним та навчальним центром (АДНЦ) у співпраці з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого семінару, який був присвяченийактуальній тематиці «Годівля, як процес менеджменту, стратегія, контроль (корів, нетелей і молодняка)».Сучасний погляд на технологічні процеси у скотарстві були представлені відомим фахівцем у галузі тварин-ництва з Німеччини Тіно Хохмутом за такими напрямками: вимоги до годівлі корів як процесу управління; фор-мування груп тварин у дійному стаді; діагностика (контролінг) обміну речовин у виробництві молока; транзитнагодівля молочних корів – основа здоров’я телят; годівля телят – молочний період. Учасники семінару – керівни-ки, зоотехніки та ветлікарі господарств, технічні фахівці і консультанти фірм з виготовлення та реалізації кормо-вих добавок – отримали ексклюзивну інформацію, яка корисна для господарської діяльності тощо.

Ключові слова: велика рогата худоба, годівля, кормовий раціон, корови, менеджмент, молодняк великоїрогатої худоби.

Смоляр В., канд. с.-г. наук, Кириченко Л., ветлікар, Осіпова І., економіст, Постельга К., завідувач відділу,Громадська В., старший науковий співробітник (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого)

У період 02-03 жовтня 2018 року Німецько-Українським аграрним демонстраційним та навчаль-ним центром (АДНЦ) у співпраці з УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого (смт Дослідницьке, Васильківського рай-ону, Київської обла-сті) проведенийсемінар за актуаль-ною тематикою:«Годівля як процесменеджменту, стра-тегія, контроль(корів, нетелей ім о л о д н я к а ) » .Відповідальною запроведення заходубула Вікторія Ісаєнко(рис. 1). У семінарівзяли участь керівники, зоо-техніки та ветлікарі госпо-дарств, технічні фахівці іконсультанти фірм з виго-товлення та реалізації кор-мових добавок з України таРеспубліки Білорусь.

Референтом на семінарібув відомий фахівець у галу-зі тваринництва з НімеччиниТіно Хохмут (рис. 2).

Вимоги до годівлі корів як процесу управлінняНемає єдино правильного методу або технології,

яка підходила б для всіх ферм, є лише принципи, якихнеобхідно дотримуватись. Результати економічногоаналізу показують: висока продуктивність молока івисока продуктивність основного корму не суперечатьодне одному; причиною для високої продуктивностіосновного корму є високе споживання основногокорму (висока якість корму, оптимальна подачакорму); чим вища продуктивність основного корму,тим вищий прибуток; показники фітнесу (оновленнястада, вибуття корів) кращі за високої продуктивностіосновного корму; комбікорм, виготовлений на багато-галузевих підприємствах без контролю витрат при-зводить до відносно високого і неефективного йоговикористання; найкращі результати досягаються не змінімальним використанням, а з урахуванням потуж-ності і потреби в енергетичній поживності кормів.

Довічну молочну продуктивність корів можна роз-глядати як певний інтегральний показник. У цьому кон-тексті важливо зазначити основні складові успіху гос-подарювання, а саме високу продуктивність, збіль-шення терміну господарського використання корів,інтенсивність вирощування молодняка. На рис. 3 наве-дені дані щодо довічної молочної продуктивності корів.

На графіку з лівого боку показано прибуток(€/корову), з правої – довічну молочну продуктивністькорів (кг/день). Бажано, щоб показник, який характе-

Рис. 1 – Вікторія Ісаєнко

Рис. 2 – Тіно Хохмут

© Смоляр В., Кириченко Л., Осіпова І.,Постельга К., Громадська В. 2018

Стаття надійшла до редакції 4 грудня 2018 р.

42


ризує довічну молочну продуктивність корів, становивщонайменше 15 кг/день. За рівня 20 кг/день – суттєвозростає прибутковість.

Годівля тварин повинна бути: здоровою, привабли-вою (аспекти поведінки тварин), ефективною (досяг-нення певного ефекту), технологічною (менше раціо-нів годівлі), керованою. Значимість і черговість, авласне пріоритети в годівлі тварин - такі: якість основ-них кормів; споживання кормів; годівля з урахуваннямособливостей жуйних тварин; гігієна кормів; напуван-ня і гігієна води; техніка точного змішування, дозуван-ня і роздачі кормів; забезпечення енергетичної іпоживної потреби; забезпечення потреби в мінераль-них речовинах і вітамінах; економічність.

У формуванні кормових раціонів годівлі корів першза все важливо проаналізувати наявність основнихкормів у господарстві, урожайність кормових культур,структуру сівозміни, систему машин, які використо-вують у рослинництві. Заготовлені основні корми –силос і сінаж, бажано використати рівномірно і швидкопротягом року в умовах однотипної годівлі корів,оскільки його зберігання більш тривалий час обхо-диться дорого, тобто відбувається «заморожування»грошей. Основні складові балансування кормовихраціонів – входить енергія, білок, структура у вихіднідані, наприклад: жива маса корови – 600 кг; добовийнадій молока 32 л; масова частка жиру – 4 %; масовачастка білка – 3,4 %; співвідношення жир/білок –1,176. Склад основного кормового раціону включає:силос кукурудзяний – 20 кг, сінаж – 16 кг, сіно – 5 кг.Загальний раціон складається із таких компонентів –сінаж люцерни – 15 кг, силос кукурудзяний – 38 кг,солома ячмінна – 1 кг, комбікорм – 200 г/кг молока,пшениця – 1 кг, шрот соєвий – 1,7 кг. Важливо балан-сувати кормовий раціон за структурною клітковиною.В одному кілограмі сухої речовини комбікормуміститься: обмінної енергії – 12 МДж; сирого протеїну– 170 г; нерозчинного протеїну – 25 %; перетравногопротеїну – 166 г [азотний баланс (RNB) становить 0,6г]; сирого жиру – 34 г; сирої клітковини – 136 г; сироїзоли – 90 г; крохмалю – 250 г; цукру – 113 г.Максимальна кількість концентрованих кормів в раціо-ні високопродуктивних корів – від 40 до 60 % за пожив-ністю.

Кормовий раціон для корів повинен бути «здоро-вим». Активність процесу жуйки у корів залежить відрозмірів часток кормів. Чим більші за розміром часткикормів, тим нижча кислотність у рубці корів, наближе-

на до лужного середовища, що впливає на ефектив-ність процесів травлення у шлунково-кишковому трак-ті. Жуйка у корів, як фактор, поділяється залежно відвидів кормів і ступеня їх подрібнення так: фактор 1 –сіно, солома, силос, сінаж, зелений корм; фактор 0,5 –гранульовані трави; фактор 0,25 – сухий жом, пивнадробина; фактор 0 – сухі концентровані корми, вклю-чаючи пшеницю, шрот соєвий. Висівки в кормовомураціоні не повинні перевищувати 5 % за масою.Стосовно факторів детальніше – таке: подрібненасолома – фактор 1,5; силос із гички цукрових буряків –фактор 0,5; гичка цукрових буряків – фактор 0,25;зелені корми залежно від подрібнення – фактор 0,25-1,2. Норма – 400 г структурної клітковини на 100 кгживої маси корови в день. Наприклад, у 21 кг кормівміститься 1895 г структурної клітковини.

Формування груп тварин у дійному стадіПід час формування груп корів у стаді важливо вра-

хувати пріоритети витрачання енергії за фазами лакта-ції (рис. 4).

Рівень метаболічних факторів лактації у високопро-дуктивних і низькопродуктивних корів наведений утабл. 1. Основні висновки щодо складання раціонівгодівлі для корів з різною молочною продуктивністюнаведені в табл. 2.

Формування груп корів з надоєм молока за лакта-цію 6000-6500 кг і 7500-8500 кг наведені в табл. 3, 4.

Кормові раціони для високопродуктивних корівнаведені в табл. 5.

Рис. 4 – Пріоритети витрачання енергії за фазами лактації корів

Таблиця 1 – Метаболічні фактори лактації корів

Параметр Високопродуктивні Низькопродуктивні

Фактор, який лімітуєспоживання корму

Фізичне наповненнярубця

Можливість фермен-тації органічної маси

(вміст крохмалю, споживання корму)

Потреба в глюкозі Висока НизькаЧутливість до інсуліну Низька ВисокаРівень соматотропно-го гормону (BST) Високий Низький

Таблиця 2 – Висновки для складання раціонів годівлікорів

Параметр Високопродуктивні Низькопродуктивні

Тип раціону Висока частка концентратів

Висока частка грубих кормів

Перетравність клітковини(НДК) Висока Низька

Рівень крохмалю, якийферментується в рубці Високий Низький

Рівень жирів Високий НизькийВикористання побічнихпродуктів Мало Багато

Рис. 3 – Довічна молочна продуктивність корів

43


Формування груп: соціальна інтеграція триває від 3до 7 днів; краще переводити велику кількість голів;переведення здійснюють у вигляді циклограми; уника-ти переповнення груп; 2,5-5 % втрати молочної про-дуктивності через соціальну інтеграцію.

Авансування груп корів за продуктивністю за різни-ми системами. Virginia: одна група – 30 % від серед-нього по групі, дві групи – 20 % від середнього погрупі, три групи – 10 % від середнього по групі. Cornell:+ одне стандартне відхилення по групі. Minnesota: +5,4 кг до середнього по стаду. Новоотелені корови: +2,7 кг до середнього по стаду.

Дані етологічних досліджень наведені в табл. 6, 7.Відносно фронту годівлі, у контексті змішана група

– окрема група первісток: менше 20 см/гол. – спосте-рігається зниження тривалості споживання кормів;20-51 см/гол. – конкурентна поведінка тварин і зміннеспоживання кормів; більше 51 см/гол. – немає суттє-вої різниці.

На повноту споживання кормів суттєво впливає

насиченість приміщень поголів’ям тварин. В умовахпонаднормативного (на 30 %) утримання корів в при-міщенні – на 3-6 % знижується споживання кормів.Кількість корів, які одночасно підходили до кормовогостола для споживання кормів в перенаповнених примі-щеннях становить 21-27 %, за норми 32-43 %.Тривалість жуйки у корів в перенаповнених приміщен-нях становить 28 %, за норми 37 %.

Діагностика (контролінг) обміну речовин у вироб-ництві молока

Слабке здоров’я стада: сума всіх неоптимальнихумов утримання та годівлі, недостатньої гігієни і профі-лактики, а також недостатнього спостереження за тва-ринами (Waldmann Wendt, 2003). Вимоги до здорово-го раціону. Хворі корови вимагають грошей, здоровікорови – приносять кошти. Причини порушення фер-ментації в рубці (за Staufenbiel, 2007, 2011): 1 фактор –недоліки структури раціону; 2 фактор – прямий інепрямий вплив хімічних сполук на кислотно-лужнийбаланс (рН). У випадку відхилення стану буферноїсистеми рубця у корів можуть виникати ацидоз чиалкалоз. Рівні рубцевої ферментації, як адаптація дозначення рН, а власне кількість, у молях, оцтової, про-піонової, молочної та масляної кислоти у процесі фер-ментації клітковини і крохмалю залежно від значеннярН наведені на рис. 5.

Контроль годівлі відбувається спостереженням затваринами. Поведінка під час споживання корму/апе-тит: готовність до споживання корму під час його роз-дачі. Поведінка під час жуйки: через 2-3 години після

Таблиця 4 – Формування груп корів (2 варіант)

Надій молока за лактацію 6000-6500 кгГрупи Продуктивність і фізіо-

логічний станОбмінна енергія,

МДж кг/СРСирий

протеїн, %Добовийнадій, кг

1 0-50 днів після отеленняДорослі корови � 30 кгПервістки � 25 кг

11,6 17,0 38

2 Дорослі корови � 30 кгПервістки � 25 кг

10,8 15,2 28


10,1 13,5 18

4 Сухостійний період за 6-3 тижні до отелення

8,3 12,0 5

4 Сухостійний період за 3-2 тижні до отелення

11,0 14-16 15

Таблиця 5 – Кормові раціони корів високопродуктивної групи

Вид кормів Тип раціонуСінаж 35 25 18 10 -Силос кукурудзяний - 11 19 26 38Зерно (кукурудза) 4,5 3 1,5 - -

Зерно (ячмінь, пшениця) 3 4 4,5 5,5 3,5

Екстракт сої 2,5 2,5 2,5 3 3,5Екстракт ріпаку - 0,5 1,5 1,5 2Меляса 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5Сіно - - - 0,5 1Сухі речовини (кг/тварина/день) 22,2 22,2 22,3 22,2 22,1Концентрація енергії (МДж) 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2Баланс азоту в рубці (г) 76 51 54 42 29

Молоко – кг з перетравного протеїну 37 37 38 38 38Молоко – кг з МДж 38 38 38 38 38

Таблиця 7 – Соціальні аспекти

Акт поведінки тварин Змішана група (корови, первістки)

Окрема групадля первісток

Тривалість споживання кормів,хв 184 205

Кількість підходів до кормово-го стола для споживання кор-мів протягом дня

10,1 6,4

Тривалість відпочинку у поло-женні лежачи, хв 424 461

Лягали – разів протягом дня 5,3 6,3

Добовий надій молока, кг 18,3 19,9

Рис. 5 – Рубцева ферментація як адаптація до значення рН

Таблиця 3 – Формування груп корів (1 варіант)

Надій молока за лактацію 6000-6500 кгГрупи Продуктивність і

фізіологічний станОбмінна енергія,

МДж кг/СРСирий

протеїн, %Добовийнадій, кг

1 0-50 днів після оте-ленняДорослі корови � 25 кгПервістки � 23 кг

11,1 16,0 32


10,6 14,4 23


9,6 12,5 14

4 Сухостійний період за 6-4 тижні до оте-лення

8,4 12,0 5

4 Сухостійний період за 3 тижні до отелення

11,1 14-16 15

Таблиця 6 – Первістки і корови

Акт поведінки тварин Первістки Корови

Тривалість споживання кормів, хв 284 314

Тривалість жуйки, хв 453 460

Добове споживання кормів, кг сухої речовини 19,9 24,4

Добовий надій молока, кг 28,6 37,4

44


останньої роздачі корму ѕ корів повинні жувати.Поведінка під час відпочинку і руху (крокомір або спо-стереження): у спокійному стані приблизно 90 %молочних корів повинні лежати (помилки годівлі = під-вищена моторика). Соціальна поведінка / активність:агресивність, апатія, тривале лежання, відсутністьпрагнення споживати корм = показник порушеннягодівлі. Зовнішній вигляд: показником помилок угодівлі, наприклад, можуть бути: кудлата, сильнозабруднена шерсть; м’які ратиці, запалення ратиць,кульгавість; матові очі.

Фактори успішної годівлі корів: якість молока,надій, зовнішній вигляд тварин, споживання корму,поведінка тварин, здоров’я тварин, обмін речовин,процес жуйки, кондиція тіла тварин, здоров’я ратиць,склад калу.

Транзитна годівля молочних корів – основа дляздоров’я телят

Основою отримання здорового поголів’я телят єстворення ком-фортних умов дляутримання сухо-стійних корів (рис.6). Фазна годівлядля сухостійнихкорів. Перша фаза:з моменту запускудо 2-3 тижнів передотеленням – зни-ження енергетичноїконцентрації (5,5МДж / кг сухої речовини (СР), 120-130 г сирого протеї-ну (СП) / кг СР) – корми: сінаж, силос кукурудзяний,солома - кальцієва дієта, (мікроелементи, вітаміни, Mg).

Друга фаза: 2-3 тижні до отелення = транзит-1 –збільшення енергетичної концентрації (6,5-6,8 МДж /кг СР, 140-150 г СП / кг СР) – ввести корми для дійно-го стада, частка концентратів 25-30 %, повністю змі-шаний раціон (добовий надій молока 15-25 кг).

Годівля телят – молочний періодМета під час вирощування телят: 1). Своєчасне

привчання молодняка до поїдання грубих кормів і кон-центратів, цілеспрямований розвиток органів трав-лення. 2). Виростити здорових телят, загибель телятне більше 5 %. 3). Бажана жива маса у віці 16 тижнів –

130 - 140 кг, середньодобовий приріст – 700 - 800 г.Схема випоювання телят в умовах їх інтенсивного

вирощування наведена в табл. 8. Пріоритет доцільнонадавати замінникам незбираного молока (ЗНМ).

Нормативні вимоги Європейського Союзу до якостіЗНМ наведені в табл. 9.

Для випоювання телят доцільно використовуватисучасні технічні засоби фірми «Fцrster Technik»(Німеччина) (рис. 7).

Висновки. Проведений Німецько-Українськимаграрним демонстраційним та навчальним центром(АДНЦ) у співпраці з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого семі-нар був присвячений актуальній тематиці «Годівля якпроцес менеджменту, стратегія, контроль (корів, нете-лей і молодняка)». Сучасний погляд на технологічніпроцеси у скотарстві були представлені відомимфахівцем у галузі тваринництва з Німеччини ТіноХохмутом за такими напрямками: вимоги до годівлікорів як процесу управління; формування груп тваринв дійному стаді; діагностика (контролінг) обміну речо-вин у виробництві молока; транзитна годівля молочнихкорів – основа для здоров’я телят; годівля телят –молочний період. Учасники семінару – керівники, зоо-техніки та ветлікарі господарств, технічні фахівці і кон-сультанти фірм з виготовлення та реалізації кормовихдобавок – отримали ексклюзивну інформацію, якакорисна для господарської діяльності тощо.

Анотация. В статье приведена подробная инфор-мация о проведенном Немецко-Украинским аграр-ным демонстрационным и учебным центром (АДУЦ) всотрудничестве с УкрНИИПИТ им. Л. Погорелогосеминара, который был посвящен актуальной темати-ке «Кормление, как процесс менеджмента, стратегия,контроль (коров, нетелей и молодняка)».

Рис. 6 – Комфортні умови для утри-мання корів

Тижденьжиття телят Молозиво ЗНМ,

л/деньКонцентрація

ЗНМ, г порошку/ 1 л води

Комбікорм,кг Сіно, кг

1 3-62 6-0 0-7 80

Ввол

ю (

мак

сим

альн

о 2

кг/д

ень)

Ввол

ю

3 7 1004 8 1005 8 1206 8 1207 6 1208 6 1209 6 12010 6 12011 5 12012 4-0 120

Всього: 55 470 60 80-110 50

Таблиця 8 – Схема випоювання телят

Таблиця 9 – Нормативні вимоги ЄС до ЗНМ

Компонент Одиниця вимі-рювання Обмеження Значення

Сирий протеїн % Не менше 20

Лізин % Не менше 1,45

Сирий жир % - 13-25

Сира клітковина % Не більше 3

Са % Не менше 0,9

Р % Не менше 0,65

Сu мг/кг - 4-15

Fe мг/кг Не менше 60

Вітамін А МО/кг Не менше 12000

Вітамін D МО/кг Не менше 1500

Вітамін Е мг/кг Не менше 20

Рис. 7 – Сучасні технічні засоби для випоювання телят

45


Современный взгляд на технологические процессы вскотоводстве был представлен известным специали-стом в области животноводства из Германии ТиноХохмутом по следующим направлениям: требования ккормлению коров, как процессу управления; форми-рование групп животных в дойном стаде; диагностика(контроллинг) обмена веществ в производстве моло-ка; транзитное кормление молочных коров - основадля здоровья телят; кормление телят - молочныйпериод. Участники семинара – руководители, зоотех-ники и ветврачи хозяйств, технические специалисты иконсультанты фирм по изготовлению и реализациикормовых добавок – получили эксклюзивную инфор-мацию, которая полезна для хозяйственной деятель-ности и тому подобное.

Summary. The article provides detailed informationabout the German-Ukrainian Agrarian Demonstration andTraining Center (ADFZ) in cooperation with L. Pogorilyy

UkrNDIIPVT workshop, which was devoted to the currenttopic of "Feeding, as a management process, strategy,control (cows, heifers and young)." The modern view onthe technological processes in cattle breeding was pre-sented by Tino Hochmut, a well-known expert in the fieldof animal husbandry from Germany in the following areas:requirements for feeding cows as a managementprocess; the formation of groups of animals in the dairyherd; diagnostics (controlling) of metabolism in milk pro-duction; Transit feeding dairy cows - the basis for thehealth of calves; feeding calves - dairy period. The partic-ipants of the seminar - managers, livestock specialistsand veterinarians of farms, technical specialists and con-sultants of firms manufacturing and selling feed additives- received exclusive information that is useful for eco-nomic activities and the like.


7 листопада 2018 року відзначав своє 60-річчяВасиль Сергійович Таргоня, доктор сільськогоспо-дарських наук, провідний науковий співробітникУкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.

Народився ювіляр на Житомирщині, у селі КорнинПопільнянського району. Після закінчення школи всту-пив до Української сільськогосподарської академії, вякій пройшов п’ять курсів стаціонарного навчання.Після навчання в академії працював у ВНДІВМОТ(Всесоюзному НДІ випробувань машин та обладнаннядля тваринництва і кормовиробництва (теперУкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), де пройшов трудовийшлях від інженера-механіка до старшого науковогоспівробітника і завідувача лабораторією.

З 2005 по 2008 роки Василь Сергійович був докто-

рантом стаціонарної докторантури Національногоаграрного університету, по закінченні якої працювавстаршим науковим співробітником, професоромкафедри в НУБіП України. У 2011 році ювіляр захистивдокторську дисертацію на тему: «Біотехнологічні осно-ви створення сільськогосподарських біоконверснихкомплексів» за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія.

Таргоня Василь Сергійович є відомим фахівцем звикористання біотехнологічних альтернатив у сіль-ськогосподарському виробництві. Основниминапрямками його наукової діяльності є розробленнябіоконверсних та біоінженерних комплексів для біоло-гічного виробництва. З 2004 року він є членомЄвропейської наукової мережі «Агроризики» за спеціа-лізацією «Елімінування забруднення довкілля відхода-ми сільськогосподарського виробництва» як експерт зпитань біотехнологічної переробки та утилізації вто-ринної сільськогосподарської сировини.

Таргоня В.С. автор більше 200 наукових робіт,зокрема підручників, навчальних посібників та моно-графій.

І, звичайно, хочеться відмітити людські якості юві-ляра – з ним завжди приємно і легко розмовляти.Здається, він ніколи не буває роздратованим чинепривітним, стосунки з усіма у нього доброзичливі,партнерські й щирі. Його невидима аура – суцільнийпозитив, яка сприятливо впливає на оточуючих.

Тож з нагоди визначної дати – ювілею, керівництвота співробітники УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого вислов-люють свої найщиріші вітання Василеві Сергійовичу ібажають йому міцного здоров’я і творчої наснаги надовгі роки!

Редакційна рада і редакційна колегія журналу“Техніка і технології АПК” вітають Василя Сергійовичаз 60-річчям і бажають міцного здоров`я і творчогодовголіття.

Таргоні Василю Сергійовичу - 60!

Вітаємо ювіляра!

1. У журналі «Техніка і технології АПК» публікуютьсяоригінальні наукові статті.

2. Назва статті повинна починатись з великої літе-ри, крапка в кінці не ставиться.

3. Відомості про авторів: перед назвою статті авто-ри надають відомості про себе: прізвище, ініціали,наукові ступені, вчені звання, місце роботи, номертелефону, e-mail автора.

4. Ключові слова розміщуються після анотації івключають 5-8 слів чи словосполучень.

5. Стаття повинна мати вступ, основну частину,висновок (або постановку проблеми, аналіз останніхдосліджень і публікацій, формулювання мети статті,постановка завдання, виклад основного матеріалу,висновки) та список літератури.

6. Анотація повинна містити не менше ніж 500 сим-волів та подаватися трьома мовами (українською,російською, англійською).

7. Формули необхідно набирати редактором фор-мул Microsoft та розміщувати посередині рядка, номерформули розташовується з правого краю рядка.

8. Таблиці розміщуються безпосередньо післятексту, у якому вони згадуються вперше. Назва табли-ці друкується з великої літери (Таблиця ) і розміщу-ється над таблицею зліва (приклад: Таблиця 1 – Назватаблиці).

9. Рисунок розміщується безпосередньо післятексту, у якому він згадується вперше. Рисунки нуме-руються відповідно до їх порядку в тексті. Назва рисун-ка розміщується після рисунка. Розмір шрифту на 1 птменший за розмір основного тексту (приклад: Рис. 1 –Назва рисунка)

10. Обсяг статті повинен становити мінімум 3, мак-симум 25 сторінок формату А4, включаючи анотації,таблиці, рисунки та бібліографію. Матеріали повиннібути підготовлені із застосуванням редактора Word, зполями – 2 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1.5, абзацний відступ –1.25 см. Орієнтація сторінки – книжкова. Статті, якімають достатньо великий обсяг, можуть бутирозділені на 2 номери.

11. Список літератури повинен мати не менше 5джерел, мінімум 2 з яких – на публікації в журналі«Техніка і технології АПК». Посилання в тексті подають-ся в квадратних дужках і під номером (наприклад [1]).Список літератури формується відповідно до порядкупосилання в тексті статті.

12. Наукові статті не приймаються якщо: – статті не оформлені згідно з вимогами;– перелік посилань складає менше 5 найменувань;– у переліку джерел відсутні як мінімум два поси-

лання на журнал «Техніка і технології АПК».– друк статті не оплачено.

Редакція залишає за собою право вносити правки(технічне, літературне та наукове редагування).

З повагою, редакція журналу

Вимоги до оформлення статей в науково-виробничому журналі «Техніка і технології АПК»

Редакція журналу

© Редакція журналу, 2018

Documents

ISSN 2306-1391ndipvt.com.ua/TiTAPK/2018/TTAPK _2018_10_11.pdfПогоріла В., Тихоненко А., Плахотній В. Випробування нової машини вітчизняного