МАН і ЯЛютий 2017

Газета Львівської обласної Малої академії наукЗаснована у грудні 2001 року

підсумки наболіле з гумором

Юні науковці Львівщинизахистили свої роботи

ßê ðîçï³çíàòè „ÇÍÎøíèêà”?6 лютого стартувала реєстрація на

зовнішнє незалежне оцінювання. За данимипрес�служби сайту УЦОЯО, у перший деньцією послугою скористалося понад 11 тисячабітурієнтів. Озирнись – можливо, середтвого оточення є людина, котра повсякчасноситься із величезними синьо�жовтимикнижками, п’ятигодинний сон видаютьмішки під очима, а в руках, крім довідників,постійно присутня чашка кави? Пропонуютобі добірку пунктів, за якими можна легкорозпізнати того самого „ЗНОшника”. Або,можливо, ти один із них?

1. У твоєму наплічнику (сумочці, клатчі) завждизнайдеться місце для довідничка з історіїУкраїни (математики — хто що складає) чизбірничка тестів: раптом випаде нагодапорозв’язувати завдання? Time is money — якажиттєва приказка! Чомусь в 11 класі ці словаздаються як ніколи правдивими.

2. На перерві з однокласниками ви зазвичайтеревените не про останню прочитану книжкучи переглянутий фільм, а про найсвіжіші новинивід Міністерства освіти, кількість репе'титорської домашки й умови вступу до вишів.

3. Твої інстаграми й фейсбуки заваленіфотками на тлі синьо'жовтих ЗНОшних книжокчи селфі'фейспалмом на тлі тих же тестів ізпідписом про hardlife і неодміннимгештеґом#ЗНО.

4. Питання „куди ПОступаєш?” (саме в такійтранскрипції, ніяк інакше) є рівносильним ізпитанням „кавалєра маєш?” від співчутливихвуйків, стрийків, дідусів і бабунь твого села абону дуже далеких родичів, котрих ти бачив укращому випадку років 10 тому.

5. В інтернеті ти постійно моніториш сайтивишів, до яких подаєш документи, а всоцмережах підписаний на сторінки „Типовийодинадцятикласник” і тому подібні.

6. Ти постійно живеш в очікуванні „сюрпризу”від Міністерства. Що, якщо ЗНО з англійськоїтаки зроблять обов’язковим і додадуть до ньогоаудіювання?

7. На питання „що робитимеш, коли складешЗНО?” ти спершу напівбожевільно регочеш,потім замріяно переводиш погляд на купкукнижок і уявляєш, як гарно вони горітимуть упечі твоєї бабці. Зрештою, коли мозоквідмовляється розуміти різницю міжприйменником і прислівником, а Мазепа чомусьпідписує Конотопські статті замістьКоломацьких, ти відкидаєшся на спинку стільцяй міркуєш, яка тема есе (композиції) буде натворчому конкурсі.

Вікторія ДЯЧЕНКО,учениця 11"А класу СЗШ № 96

У Львівській обласній Малій академії наукпідсумували результати ІІ етапу Всеукраїнськогоконкурсу�захисту науково�дослідницьких робітучнів — членів МАН, який відбувся 4�5 та 10�12лютого 2017 року.

До участі в обласному етапі конкурсу було подано 331 учнівськунауково'дослідницьку роботу. У конкурсі взяло участь 308 учнів8'11'х класів загальноосвітніх навчальних закладів області.

53,7% учасників конкурсу'захисту — учні міст, районних центрів,32,3% — міста Львова, 14% — сільських шкіл; 68 учнів брали участьу ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу'захисту вруге поспіль, 17% зних отримали призові місця.

Конкурс відбувся у 59 секціях 12 наукових відділень занапрямами природничих, гуманітарних і суспільних наук. У роботіжурі взяли участь 23 доктори та 81 кандидат наук. Керівникаминауково'дослідницьких робіт учнів були 111 науковців та 125педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.Конкурс'захист відбувався на базі ЛНУ ім. І. Франка та НЛТУУкраїни.

Журі відзначило високий рівень захисту науково'дослідницькихробіт учасників конкурсу, вміння робити висновки на підставіекспериментальних досліджень, грамотність викладення ікультуру оформлення наукових робіт, зокрема, учнів КЗ ЛОР„Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”,Дрогобицького педагогічного ліцею; Сокальської та БродівськоїМАН, Червоноградського, Бориславського міських науковихтовариств та Львівського технологічного ліцею.

19 старшокласників представили науково'дослідницькі роботиу двох і більше секціях. За результатами оцінки науково'дослідницьких робіт, їх захисту та виконання контрольних завданьіз базових дисциплін відзначено 152 переможці. Проте члени журізауважували щодо недостатнього рівня знань із базових дисциплінпредставників окремих команд, невідповідності деяких робітвимогам до написання науково'дослідницьких робіт. Середрайонних, міських наукових товариств учнів, малих академій наукнайбільше призових місць отримали: КЗ ЛОР „Львівська обласнаМала академія наук учнівської молоді” (76), наукове товариствоучнів Дрогобицького педагогічного ліцею (20), Сокальська Малаакадемія наук (20), Червоноградське міське наукове товариствоучнів (19), Бориславське міське наукове товариство учнів (6),Бродівська Мала академія наук (4).

57 учнів — переможців (І місце) ІІ етапу Всеукраїнськогоконкурсу'захисту науково'дослідницьких робіт представлятимутьсвої роботи на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу'захисту науково'дослідницьких робіт у м. Києві у березні — квітні цього року.

Докладніше про захисти в різних секціях читайте у матеріалахюних журналістів ЛОМАН на наступних сторінках.

За матеріалами сайту ЛОМАН

Лютий 2017 року МАН і Я2

філологія

З науковою роботою впоралися12 лютого в ЛНУ ім. Івана Франка відбувся другий етапВсеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницькихробіт учнів МАН таких секцій: українська мова, українськата світова літератури, фольклористика ймистецтвознавство.

Загалом із науковими роботамивиступило 40 учнів цих секцій:українська мова — 13, українська тасвітова література — 17, фольклори�стика та мистецтвознавство — 10.

В аудиторіях панувала спокійна іробоча атмосфера.

Хочу виділити захисти у секціяхфольклористики, мистецтвознав�ства, а також української та світовоїлітератури. На відміну від інших учнів,вони, крім наукової роботи, малидодатки, наприклад, презентації досвого матеріалу, таблиці зінформацією, картини, фотографіїтощо. На фольклористиці деякіучасники до своєї теми маливідповідний атрибут: українськийстрій, писанки, трипільські дерев’янііграшки, коровай.

У конкурсі брало участь чималоучнів, але в ряди кращих стали не всі.

Секція української мови:переможець — Тетяна Михалець(учениця 11 класу ЧервоноградськоїСЗШ № 5) із темою „Неологізми вдитячих творах Ігоря Калинця”,науковий керівник — Анжеліка Терех(вчитель української мови та

літератури Червоноградської СЗШ№ 5). Вона набрала 86 балів. Другемісце посіли: Теодор Сергійчук (учень11 класу Червоноградської СЗШ № 8)із сумою балів 75,7 та Ольга Пріндин(учениця 10 класу ДобротвірськоїЗОШ Кам’янка�Бузького району) —75. Юлія Лех (учениця 10 класуДрогобицької гімназії ) здобула третємісце, набравши 71,5 бала.

У секції фольклористики тамистецтвознавства перше місце з 82балами посіла Мар’яна Лата(учениця 11 класу СЗШ № 32м. Львова) з темою „Яворівськанародна іграшка кінця 19 — початку20 століть: історія, топологія, художніособливості”, науковий керівник —Романа Мотиль (науковий спів�робітник Інституту народознавстваНАН України). Друге місце змистецтвознавства здобула Кате�рина Пожичкевич (учениця 11 класуЧНВК № 13) — 75,5 бала. Третє місцев цій секції посіла Катерина Шклянка(учениця 11 класу Сокальськоїгімназії ім. Олега Романіва),набравши 73,5 бала. У фоль�клористиці перемогу виборов Віталій

Гейко (учень 11 класу ЖвирківськоїСЗШ Сокальського району) із темою„Сучасне побутування свята ІванаКупала в с. Завишень Сокальськогорайону”, науковий керівник — ОксанаКирилова (керівник секції мистецтво�знавства Золочівської МАН), на�бравши 80,5 бала. Друге місце — ВітаКостинська (учениця 10 класу ЧНВК№ 3) — 76 балів.

У секції української та світовоїлітератури перемогу здобулаАнастасія Якубишин (учениця 11 класуСокальської СЗШ № 3), її тема „Образчитача у творах Б.І. Антонича”,науковий керівник — МирославаБабрій (вчитель української мови ілітератури Сокальської МАН). Вонанабрала 88,5 бала. Друге місцепосіли: Мар’яна Кішак (учениця 11класу ЧЗСШ № 12) — 83,5 бала таМаксим Чухліб (учень 10 класу СЗШ№ 18) — 85 балів. Третє місце здобули:Ірина Грушевич (учениця 11 класуЧСЗШ № 9) — 85, Христина Пістух(учениця 11 класу Червоноградськоїгімназії) — 80,5 та Дарина Сич(учениця 11 класу Дрогобицькогопедагогічного ліцею) — 76 балів.

Це була важка та виснажливаробота, з якою переможці конкурсувпоралися, проте ще не час релак�сувати. Тепер їх очікує наступний ідуже важливий крок: вони захища�тимуть честь Львівської області вКиєві.

Анастасія БОРОВЕЦЬ,учениця 10 класу СЗШ № 97

Битва юних економістівекономіка

11 лютого на економічному факультеті ЛНУім. І. Франка відбувся ІІ етап Всеукраїнськогоконкурс�захисту науково�дослідницьких робіт учнівМАН з економіки.

Голова журі — професор Степан Панчишин, завідувачкафедри аналітичної економії та міжнародної економікиЛНУ імені Івана Франка, віце�президент ЛОМАН, розповівучасникам про конкурс, представив журі та побажав нехвилюватись.

Серед членів журі — Ірина Грабинська, професоркафедри аналітичної економії та міжнародної економікиЛНУ імені Івана Франка, яка буде членом журі на ІІІ етапіконкурсу в Києві.

Свої роботи на конкурсі захищало 12 учнів, з них трикандидати у дійсні члени МАН: Святослав Онищак, БогданСолодяк, Ірина Попович, котра минулоріч обстоювалаЛьвівську обласну МАН у Києві.

Конкурс тривав шість годин. По закінченню захисту

голова журі Степан Михайлович розповів результатиоцінювання за трьома критеріями та нагородив усіхучасників дипломами, а переможців (перше, два других,три третіх місця) призами.

Перше місце здобув Олег Кузан із роботою на тему:„Теоретичне обґрунтування необхідності регулюванняринку кредитів до зарплати в Україні та основні шляхийого здійснення” (науковий керівник — Оксана Кудрич —керівник секції економіки Бориславського міськогонаукового товариства учнів). Він та два учасники, якірозділили друге місце, поїдуть у Київ на ІІІ етап конкурсу:Іванна Кисиличин із роботою на тему: „Транскордоннеспівробітництво Львівщини” (науковий керівник — ОксанаПроцишен — доцент Дрогобицького державногопедагогічного університету імені Івана Франка) та Сеіт�Алі Бекір із роботою на тему: „Економічний ефект відвпровадження переробки сміттєвих відходів в Україні”(науковий керівник — Максим Ваврін, доцент кафедриекономіки та підприємництва ЛНУ імені Івана Франка).

Святослав ОНИЩАК,учень 10 класу СЗШ № 77

Крок у майбутнє12 лютого в ЛНУ ім. І. Франка відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�

дослідницьких робіт із комп’ютерних наук.Голова журі — Іван Дияк, декан факультету прикладної математики та інформатики університету ім. І. Франка.Загалом свої наукові роботи захистило 24 конкурсанти зі Львова та області. Перше місце посіло 6 учасників.

Однією з них є учениця 11 класу Львівського фізико�математичного ліцею Марта Баранович. Вона отримала найбільшукількість балів — 99, з яких 46 за наукову роботу на тему „Електронна картотека медичного закладу”. Науковийкерівник учасниці — Тетяна Стойко, аспірантка Франкового університету.

Зараз учасники, які посіли перші місця, готуються до наступного туру в Києві.

Валерія ПОМАРАНСЬКА,учениця 8 класу ССЗШ № 45

комп’ютерні науки

МАН і Я Лютий 2017 року 3

французька філологія

англійська мова

Потрібно чітко йти до своєї мети10 лютого відбувся ІІ етап Всеукраїнського

конкурсу�захисту науково�дослідних робіт ізфранцузької мови. Перемогла учениця 11 класуКатерина Пожичкевич (НВК № 13 м. Червонограда).Вона досліджувала проблему англіцизмів таутворень нових слів у французькій мові підкерівництвом Романа Помірка, доктора філоло�гічних наук.

— Хто тобі порадив вибрати саме цю тему?— Мій науковий керівник — Роман Семенович, адже

він спеціалізується на вивчені запозичень. Він такождосліджував, як спілкуються французькі діти.

— Чи складно тобі було писати наукову роботу?— Так, тому що ні в книжках, ні в інтернеті немає

достатньо інформації. В основному моя роботаскладалася з опитувань французьких підлітків, з якимия познайомилась під час поїздки у Францію.

— Чи хвилювалася ти під час доповіді?— Майже ні. По�перше, починаючи з 8 класу, беру

участь у різних олімпіадах і вже навчилась опановуватисебе. По�друге, коли я захищала диплом із французькоїмови, усний екзамен у мене приймав француз, і це теждопомогло мені навчитися боротися з хвилюванням. По�третє, я була у Франції майже місяць, де змогла подолатимовний бар‘єр.

— Що ти думаєш про теми та доповіді своїхконкурентів?

— Я вважаю, що в кожного є шанс на перемогу, усітеми по�своєму цікаві та важливі, але найбільше менісподобалася доповідь про особливості народної казки.В цієї дівчинки дуже гарна вимова та неймовірно цікаватема.

— Чи розчаровувалася ти в собі, коли в тебе щосьне виходило у вивчені мови?

— Так, і дуже багато разів. Це відбувалося через те, щоя довго не могла поставити правильну вимову. Я багаторазів кидала вивчення французької, коли не займалапризові місця на олімпіадах. Потім зрозуміла — потрібнозайматися тим, що подобається, і не розчаровуватися всобі, коли щось не виходить.

— Як ти поєднуєш навчання у школі та в МАН?— Це дуже складно, тому що я закінчую 11 клас, у мене

незабаром ЗНО, але я вважаю, що ця наукова робота менідуже допомогла.

— Чи хочеш ти пов’язати своє життя зфранцузькою?

— Поки що не знаю, але навіть якщо життя закине менезовсім в іншу сферу, французька назавжди залишиться вмоєму серці.

—Ти ходиш ще на якісь гуртки?—Так, я граю на гітарі, заочно закінчила художнє

училище, займаюся програмуванням, два роки ходилана баскетбол, три на балет, і при цьому я завжди булавідмінницею у школі.

— Що ти можеш порадити читачам газети „МАН іЯ”?

— Якщо хтось із читачів дійсно хоче вивчити французьку,то не потрібно слухати людей, котрі кажуть, що вам ценіколи не вдасться. Вам треба чітко йти до своєї мети таніколи не здаватися.

Анастасія ГОЛЬЦОВА,учениця 82Г класу ССЗШ № 45

„Кожен, хто відчуває слово, може щось у тому чи іншомуслові відчути і про це сказати”

10 лютого 2017 року в ЛНУ імені Івана Франка відбувся ІІетап Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницьких робіт учнів Львівської обласної Малоїакадемії наук із англійської мови.

Атмосфера була доситьнапруженою, адже було помітно, щоучні хвилюються і готуються дозахистів. Усього було 12 виступів. Усінаукові роботи були досить цікавими.Їх оцінювали викладачі на чолі зголовою журі – професоромРоксоланою Зорівчак, завідувачемкафедри перекладознавства іконтрактивної лінгвістики ім. Г. Ко�чура ЛНУ імені Івана Франка.

Першого призового місця ніхто неотримав. Друге місце виборолаАнастасія Берегуляк, учениця 9 класуЛьвівського фізико�математичноголіцею�інтернату. Анастасія вибралатему наукового реферату: „Проблемаперекладу імен та назв у романі „Гаррі

Потер і філософський камінь” ДжоанРоулінг та його перекладі ВіктораМорозова” (науковий керівник –Марта Сахно, асистент кафедриперекладознавства і контрактивноїлінгвістики ім. Г. Кочура ЛНУ іменіІвана Франка). Журі оцінили її виступу 75 балів. Саме вона поїде захищатисвою науково�дослідницьку роботу уКиїв.

Голова журі – Роксолана Зорівчакпрокоментувала цьогорічнийконкурс:

– Роботи, на жаль, цього року булине найвищого рівня. В минулих рокахми мали набагато кращі роботи.Основні недоліки учасників цьогороку: по�перше, тематика, яка має

глобальний характер замість окремоїпошукової ділянки. По�друге, узв’язку з тим, що живемо внестабільному суспільстві, деякіюнаки та дівчата вважають, що можнапідмінити дослідження списуванням.Кожен розуміє, що дослідження наїхньому рівні не може бути якесьглибоко наукове. Але кожен, хтовідчуває слово, може щось у тому чиіншому слові відчути і про це сказати.Інтернет – це дуже позитивний винахідлюдства, але і складний водночас.Коли просто відкривають інтернет,людям здається, що сказане кимосьналежить їм. Всі слова вже буликимось сказані, але не можна їхповторювати, не розуміючи їх.Загалом володіння мовою непогане ізацікавлення самою тематикою, алехотілося б більше тем, зв’язаних ізнашою мовою, і систематичної праціз боку керівників досліджень. Вонивіддають свої сили, але краще, щобвони виховували самостійність.

Романа МОГИЛЕНКО,учениця 92Б класу ССЗШ № 18

Лютий 2017 року МАН і Я4

маленький успіх

журналістика

Ñîô³ÿ Ðîãîâñüêà: „Ãîëîâíå – ëþáèòè òå, ùî ðîáèø!”

Всі добре підготувалися

10 лютого в ЛНУ ім. Івана Франка відбувся ІІ етапВсеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницькихробіт учнів Львівської обласної Малої академії наук ізнімецької мови.

Увійшовши в аудиторію, депроводився захист, я не зауважиланапруженості та страху учасників.Радше навпаки — я відчула їхнюсміливість та наполегливість. Членижурі — завідувач кафедри між�культурної комунікації та перекладуАлла Паславська й завідувач кафедринімецької філології ЛНУ імені ІванаФранка професор Богдан Максимчук(голова) — намагалися підбадьоритиконкурсантів.

Незважаючи на те, що учасниківвсього було троє, між ними від�бувалася боротьба за першість.

Усі наукові робити були цікавими тасильними. За рішенням журі, першемісце посіла Софія Роговська,учениця 10 класу СЗШ № 8 містаЛьвова, із темою „Заперечні фра�зеологізми в українській та німецькіймовах: структура, семантика, фун�кціонування” (науковий керівник –Алла Паславська). Саме вона їдезахищати честь Львівської академії уКиїв.

Друге місце здобула Марія Мисів,учениця 10 класу СШ № 2 м. Дрого�бича. Марія захищала наукову роботуна тему „Роль дієслівної лексики вімпресіоністській новелі Йозефа Рота„Квітень. Історія одного кохання”(науковий керівник – Галина Дячок,вчитель німецької мови СШ № 2м. Дрогобича).

Бронзу отримала Софія Іванець,учениця 10 класу ССЗШ № 3м. Сокаля. Софія презентувала своюроботу на тему „Структурно�семан�тичні та функціональні особливостімолодіжної лексики сучасної німецькоїмови” (науковий керівник – ЗорянаІльницька, вчитель англійської танімецької мов ССЗШ № 3 м. Сокаля).

Переможниця поділилася своїмшляхом до успіху з читачами нашоїгазети.

– Чому ти вибрала саме такутему наукової роботи?

– Науковий керівник порадила меніцю тему. Крім того, мене завжди

цікавили фразеологізми, і коли язнаходила їх у якомусь німецькомутексті, завжди порівнювала зукраїнськими. І тоді я подумала, щоцю тему мені буде цікаво досліджуватище більш поглиблено.

– Чи виникали у тебе якісьпроблеми при написанні науковоїроботи?

– Постійно! Звичайно, я думала, щонайбільші труднощі виникнуть, колия вишуковуватиму літературу, ма�теріали для роботи. По�перше,складно для мене було здати роботувчасно і приготувати презентацію.По�друге, все це зібрати, проана�лізувати та вивчити.

– Були у тебе моменти, коли тирозчаровувалися в собі і буливпевнена, що відмовишся відроботи?

– Протягом усього процесу ядеколи розчаровувалася в собі,хвилювалась. Але зразу себеперелаштовувала, що все будедобре. На мою думку, потрібновірити у свої сили та працювати над

собою, щоб досягти омріяногорезультату.

– Як ти переборювали хвилю�вання?

– Для мене було складно не нерву�ватися, адже я емоційна людина. Щезранку я влаштувала своїм батькамістерику, що провалю захист. Я плака�ла, розкидала все, що траплялосямені під руки. Хвилювання перебо�рола, коли вже почала захищатися —тоді я зрозуміла, що все нормально,а члени журі не кусаються (сміється).

– Яка у вас була атмосфера назахисті?

– Атмосфера була дуже по�зитивною. Особисто я дарма бояла�ся, тому що мені завжди намагалисядопомогти. Члени журі давалипоради, як правильно захищатися,представляти наукову роботу та якіпомилки не треба робити.

З дівчатами було дуже цікавоспілкуватися. За цей короткий час мивстигли здружитися. Ми переживалиодин за одну та тримали кулачки, щобусе пройшло вдало у кожної з нас.

– Як ти вважаєш, тобі справед�ливо присудили перше місце?

– Я думаю, що ми усі заслужили наперемогу, адже це наша праця. Алеце вже вирішувало журі: їм видніше,хто з нас був найкращий. Я, звичайно,через напруженість не виклалась навсі 100% та дещо не сказала. Тазагалом я задоволена своїм резуль�татом. Я надіюся, ніхто не образився,тому що ми всі великі молодці.

– Чи бажаєш ти займатисянімецькою мовою у майбутньому?

– Ну, моєю мрією було поїхати в Київта представляти там свою науковуроботу. А коли це сталося, у менетепер є ще більше наснаги розви�ватися у цій сфері. Планую вступатидо університету на перекладнунімецьку мову. Але все ще можезмінитися.

– Що ти можете порадити нашимчитачам?

– Не хвилюватися, шанувати те, щоробите, свою працю. Поважати членівжурі, конкурентів, робити все вчасно.З власного досвіду знаю, які це крутівідчуття, коли ти переможець. Бажаювсім хороших злетів у своїхпочинаннях. Головне — любити те, щоробиш!

Анна МОГИЛЕНКО,учениця 92Б класу ССЗШ № 18

11 лютого 2017 року відбувся ІІ етап Всеукраїнськогоконкурсу�захисту наукових робіт слухачів секціїжурналістики.

Цього сонячного суботнього дня юні журналісти мали змогунарешті захистити свої дослідження, продемонструвати їхжурі та вислухати всі зауваження, щоб у майбутньому кращерозкрити обрану тему. Цього року журі очолив завідувачкафедри радіомовлення і телебачення ЛНУ імені ІванаФранка професор Василь Лизанчук.

Найрізноманітніші теми з різних галузей журналістикивикликали жваві обговорення серед учасників захисту тажурі, зокрема наукова робота Катерини�Марії Винарчик

„Специфіка сучасної російської пропаганди”.Перше місце зайняла учениця 11 класу Львівського НВК

ім. В. Симоненка Вікторія Квятковська, яка вже вдругепредставлятиме Львівщину на ІІІ етапі конкурсу в Києві. Усвоїй науковій роботі Вікторія досліджувала українськепитання на сторінках німецькомовних журналів „RutenischeRevue” та „Ukrainische Rundschau”.

Як зазначили члени журі, всі слухачі секції були добрепідготовлені і всі роботи були достойно захищені.

Наталія НАЗАРЕНКО,учениця 10 класу ПСЗШ „Перспектива”

МАН і Я Лютий 2017 року 5

науки про Землю

хімія

Результати праці юних географів12 лютого на географічному факультеті ЛНУім. І. Франка (вул. Дорошенка, 41) відбувсяІІ етап Всеукраїнського конкурсу�захистунауково�дослідницьких робіт із географії. Своїнаукові роботи захищали 12 учнів науковихтовариств, малих академій наук учнівськоїмолоді, КЗ ЛОР „Львівська обласна Малаакадемія наук учнівської молоді”.

Головою журі конкурсу бувпрофесор Олег Шаблій — завідувачкафедри економічної і соціальноїгеографії ЛНУ ім. Івана Франка.

Тематика науково�дослідницькихробіт була різноманітною, цікавою,окремі роботи були виконані намісцевому матеріалі. Переможціввизначали за такими критеріями:результати заочного оцінювання,захист наукових робіт та результатконтрольних робіт.

Після доповіді кожен відповідав назапитання колег та членів журі. Не всіз тих, хто захищалися, були до кінцякомпетентними у своїх темах. Учні, які

агрономіяЮні дослідники рідного краю

Від синтезу до наноструктурування4 лютого 2017 на хімічному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка відбувся

Всеукраїнський конкурс�захист науково�дослідницьких робіт учнів —членів обласної МАН із хімії.

Декан хімічного факультету Франкового університету Ярослав Каличакпобажав учасникам успіху. Голова журі, завідувач кафедри фізичної таколоїдної хімії Олександр Решетняк оголосив регламент: учасники захищаютьроботу не більше 8�ми хвилин, члени журі задають запитання 3 хвилини, апізніше всі охочі з залу.

Теми були різноманітні — від „Синтез біодизеля з грибів” чи „Хімія іреставрація” до „Наноструктурування аморфних сплавів”. У захисті бралиучасть учні 8�11 класів навчальних закладів Львівської області. Захист тривавдовго, це було нелегке випробування для вісімнадцяти учасників конкурсу.

Перше місце виборола Софія Геворгян (11 клас, Львівський фізико�математичний ліцей). Вона захищала роботу на тему „Наноструктуруванняаморфних сплавів системи Al�Ni�P3M як фактор впливу на корозійну стійкістьу водних розчинах”. Науковий керівник — Лідія Бойчишин, доцент кафедрифізичної та колоїдної хімії Львівського національного університету ім. ІванаФранка. Друге місце здобули Світлана Тимецька, Софія Івах, МаріяНовожилова, Назар Саідов. Третє місце — Вікторія Николяк, Валерія Квас,Вероніка Поручник.

Переможцям вручили дипломи та призи. Ті, хто сягнув перших, других місць,зможуть поборотись за перемогу на всеукраїнському етапі в Києві.

Яна ГРАБОВСЬКА,учениця 8 класу НВК „Гроно”

10 лютого у Львівському музеїдеревини відбувся II етапВсеукраїнського конкурсу�захистунауково�дослідницьких робітучнів, які навчаються на відділенніаграрних наук МАН.

В журі під головуванням ЛеонідаОсадчука були викладачі й науковціЛісотехніки. У конкурсі змагалися 11учасників у 4 секціях. У секціїветеринарії переможця не визначили.

У гуртку агрономії перемоглаКатерина Климишин, учениця 9 класуБерлинської ЗОШ I�III ступенівБродівського району з роботою натему „Лісові та садові рослини, яківикористовуються як замінники чаю”.З нею перемогу розділила відвідувачкасекції зоотехнії Олена Годісь, учениця9 класу Великомостівської ЗОШ I�IIIступенів Сокальського району, яказахищала свій проект „Видовий склад

мисливської фауни Великомос�тівського лісництва”. У секціїлісознавства перемогу виборола ЯнаДацко, учениця 9 класу ССЗШ № 2м. Броди з роботою „Штучневирощування їстівних грибів”. Усіпереможці мають змогу взяти участьу III етапі конкурсу в Києві.

Христина КОБАК,учениця 102Б класу СЗШ № 50

посіли перші місцянавпаки ж — поводи�лися дуже впевнено тавільно почувалися усвоїх темах.

I місця посіли НураАтталах (10 клас, СЗШ№ 65) із секції кліматології та ме�теорології, Андрій Крушельницький(11 клас, НВК „Топорівська ЗОШ”Буського району, очно�дистанційнашкола) — секція геології, геохімії тамінералогії, гідролог АнастасіяФеленюк (11 клас, СЗШ № 3м. Броди, очно�дистанційна школа)та Галина Шидлівська (11 клас, СЗШ

№ 48 м. Львова) з секції географії таландшафтознавства. Всі ці учніпредставлятимуть Львівську областьна ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницьких робіту Києві.

Олександр ОРЛОВСЬКИЙ,учень 10 класу СЗШ № 98

Лютий 2017 року МАН і Я6правознавство

Діти, які навчаються в МАН, — уже переможці

технічні науки

10 лютого, в суботу, відбувся ІІ етап Всеукраїнськогоконкурсу�захисту науково�дослідницьких робіт учнівобласної МАН із правознавства. Цього року захищалося 16учасників.

Назарій Матвіїв, учень 11 класуСокальської гімназії імені О. Романіва(під керівництом Марії Гущик, вчителяправознавства Сокальської МАН),здобув 1 місце з темою „Дозвільнасистема. Легалізація зброї”. 2 місцепосіла учениця 9 класу СЗШ № 5 ЯринаНечипорук. 3 місце розділили п’ятьучасників: Ігор Пакулець, учень 10класу Сокальської гімназії імені О.Романіва, Михайло Косач, учень 11класу Львівської академічної гімназії,Яна Кухта, учениця 9 класу Львівськоїлінгвістичної гімназії, Юлія Нікітіна,учениця 10 класу СЗШ № 97, СергійОрлов, учень 10 класу Львівськоїправничої гімназії.

Один із членів журі, ВолодимирБурак, доцент кафедри соціальногоправа ЛНУ імені Івана Франка,розповів, що переможця обирали затрьома критеріями: результатиписьмового тесту, який складалиминулого тижня, рецензія за роботу ісам захист дипломної роботи.Особливу увагу звертали навідповідність роботи задекларованійтемі, яка обов’язково мала бутиправовою.

— Яка подальша доляпереможця?

— Моє тверде переконання: діти, якістали учнями Малої академії і дійшлидо 11 класу, — вже переможці. Мійдосвід роботи на юридичномуфакультеті підтверджує, що студенти,

які вчилися в МАН, до 5 курсу трима�ють марку Малої академії. Винятків яне пам’ятаю. Держава правильновстановила, що у переможців привступі у виші буде підвищена стипен�дія; також держава мала би й іншимишляхами стимулювати учнів Малоїакадемії, бо їхній рівень є дуже висо�ким. Деякі студенти першого абодругого курсу можуть не дотягувати доодинадцятикласників, які навчалися вМАН.

— Якого рівня були роботи, якщопорівняти з минулим роком?

— Минулоріч було менше учасників.Деякі теми, на думку багатьох членівжурі, були десь контроверсійними абосміливими, хоч я вважаю, що вони булидосить відкриті. Рівень дещо виріс,особливо тих робіт, які захищалиминулого року.

— Що, на вашу думку, допомоглопереможцеві. Чому саме він зайнявперше місце?

— Є дуже прості критерії: це вміннявикласти тему і вміння її подати. Явважаю, йому це вдалось.

Переможець Назарій Матвіїв ужевтретє брав участь у захисті, минулогороку він зайняв 2 місце.

— Назарію, чому ти обрав самесекцію правознавства?

— Ми живемо в державі, де правалюдей часто порушуються. Саме борціза свої права мають бути найпершимилюдьми в нашому суспільстві.

— Як ти готувався до захисту?— Щодня по півгодини я прочитував

свою роботу. І аби люди зрозуміли, щоя намагаюся донести до них, деякіречення я скорочував до максимуму.

— Чому ти обрав саме цю тему?— Я вважаю, що про зброю треба

говорити не стільки в сенсі само�захисту, скільки варто легалізувати тіпонад 3 мільйони нелегальної зброї,яка є на руках громадян, аби контро�лювати її обіг.

— На твоїй футболці написано„Свої успіхи нація завдячує не таксилі зброї, як силі характеру своїхгромадян. Б.П”. Минулого року титакож виступав у ній. Можливо,вона щаслива?

— Минулорічна моя робота маланазву „МО в державотворчих процесахв Україні, на прикладі МО „Пласт”. Оттому й ця цитата від Бейден�Пауля(засновника світового скаутингу) буладоречною, і цього року його слова зновубули доречними. А щодо того, чи є вонащасливою — одягну її на ЗНО.

— Ти вірив у свою перемогу?— Звичайно. Я знав, що це зроблю.— Що ж все�таки допомогло тобі

перемогти?— Мої батьки, саме вони

підтримували мене.— Ну і наостанок, можеш дати

якісь поради для тих, хто писатименауково�дослідницьку роботу?

— Прислухайтесь до науковихкерівників, проте обирайте тему, якадля вас є найпотрібнішою танайцікавішою, або взагалі не берітьсяза це, щоб не погіршувати рівень Малоїакадемії.

Христина МАЛИШ,учениця 102А класу СЗШ № 48

Настя Лівочка: „Ідеї потрібні для того, щоб їх розвивати”10 лютого на факультеті електроніки та ком�

п’ютерних технологій ЛНУ ім. І. Франка відбувсяII етап Всеукраїнського конкурсу�захисту науково�дослідницьких робіт учнів МАН у секції технічних наук.Учасники захищали свої проекти у різних секціях,починаючи від електроніки і закінчуючи науково�технічною творчістю. Я поспілкувався з НастеюЛівочкою, ученицею 11 класу Львівського технологіч�ного ліцею та переможницею у секції „Екологічнобезпечні технології та ресурсозбереження”.

— Настю, чому ти обрала саме секцію технічнихнаук?

— Можливо, тому, що математика — це моє, і я цікавлюсявсім, що пов’язане з нею.

— Твоя науково�дослідницька робота має назву„Автоматичний дозатор�оптимізатор синтетичнихмиючих засобів”. Чому саме така тема?

— Я часто стикаюся з проблемою: скільки пральногопорошку мені потрібно додати під час прання? Томуспробувала вирішити це питання, і частково мені цевдалося.

— Які труднощі виникли під час праці над проектом?— Найважче було вивчити мову програмування, щоб

написати все правильно. Також у мене виникали труднощів розрахунках, оскільки їх неможливо зробити, маючитільки один макет і прості теоретичні дані.

— Як довго ти працювала над проектом і макетомзокрема?

— З літа займалась проектом, а сам макет зробилапоступово — приблизно за тиждень він був готовий.

— Чи плануєш ти далі розвивати свій винахід?— Наразі науковий керівник сконтактувався з однією

фірмою, тому планую розвивати свій проект, адже ідеїпотрібні не для того, щоб вони ними залишались, а щоб їхрозвивати.

— Хотіла б ти застосувати свій винахід на справжніхмоделях?

— Так, звісно. Проте наразі це бажання досить важковтілити у життя.

— Чи була відчутною підтримка з боку твогонаставника — керівника науково�дослідницькоїлабораторії Львівського технологічного ліцеюВіктора Колдуна?

— Звичайно. Без нього мені було б досить важко здобутитакий високий результат, як сьогодні.

— Які поради ти можеш дати МАНівцям, котрі внаступних роках працюватимуть над проектаминауково�дослідницьких робіт з електроніки?

— Чітко продумати свою доповідь, подати інформаціюдля слухачів обґрунтовано і з впевненістю відповідати напитання членів журі — це щодо виступу. А з приводу роботи— впевнитися, що вона оригінальна.

Павло ЧУБКА,учень 102А класу ЛУГГ ім. О. Степанів

МАН і Я Лютий 2017 року 7освіта не за партою

вибір професії

Exit Tour UkraineУ львівських школах 13 — 16 лютого 2017 року стартуваламолодіжна програма Exit Tour Ukraine. Чудову нагоду прийнятигостей мала середня загальноосвітня школа № 54 імені КвіткиЦісик.

Протягом одного дня учнісередньої та старшої школимали змогу обмінятисядосвідом із учасникамипроекту з Чехії, Словаччинита Великобританії, відвідатилекції та тренінги, щодопомогли учням дізнатисябільше про культуру євро�пейських країн, обміркуватипроблеми у шкільномусередовищі, зрозуміти се�бе, а також попрактикуватисвою англійську з носіямимови. Організатори програ�ми — „Епоха 2.2”. Метоюпроведення цього заходубуло навчання, розвиток тадопомога активній і свідоміймолоді у формуванні свогосвітогляду.

День розпочався висту�пом лондонської групи FaithChild у складі вокаліста табарабанщика. Їхня музика— суміш хіп�хопу, електрота поп�музики. Faith Child —це християнський гурт, щоотримав премію MOBO іномінацію на премії UrbanMusic, збирав концертипонад 50000 глядачів повсій Європі, Америці іАфриці та ділив сцену зтакими виконавцями, як KirkFranklin, Hillsong, Lecrae,Tinie Tempah та Mali Music.

Після концерту учні школиподілилися за віковимикатегоріями на команди, уяких працювали протягомнаступних годин. Першезаняття проводив БенВільямс зі штату Іллінойс,США на тему „Профілак�

тика жорстокості”. Молодьпочула про булінг — три�валий процес свідомогожорстокого ставлення, йогонегативні сторони та про те,якими бувають „булі” і щозмушує чинити їх саме так.Вражаючою була статисти�ка, яка змусила кожногослухача замислитись. За�вершальним на цьому уроцібуло повідомлення до тих,хто глузує з інших, хто єжертвою таких людей, і дотих, хто стоїть осторонь:„Перестаньте так чинити, небійтеся про це говорити ібийте на сполох!”

Під час тренінгової гри„Пізнавальна мандрівка”кожен зміг ближче озна�йомитися з культурою іншихкраїн. На практичних за�няттях підлітки змоглиуявити себе у ролі моделейна подіумах Італії, худож�

никами Франції та футбо�лістами у Бразилії. Такожвчилися робити вибір тавідповіли на питання: „Чомутак важко обирати?”

Не менш цікавимзаняттям стала лекція відКрісті Вільямс з Іллінойсу„Шляхи збереження особи�стості. Формування харак�теру”. Учні зрозуміли, кимвони є насправді і якимирисами характеру володієкожен із них. Спікерознайомила своїх слухачівіз таким поняттям як осо�бистість. Важливою час�тиною уроку стало проход�ження тесту для визначеннятипів поведінки. Як вияви�лося в результаті дослід�жень, кожна людина — целев, тюлень, золотистийретривер чи бобер. Кожнійіз цих тварин відповідає типособистості з індивідуаль�

ними характеристиками таописом.

Останньою темою цьогодня стала „Комп’ютерназалежність”. Говорили провиди залежності та нама�галися зрозуміти, як вийтиз неї. Шокуючим ставперегляд ролика�антиутопіїпро недалекі реалії нашогожиття. Представлена ста�тистика не менше вразиламолодь. Саме тому на цьомузанятті вони вийшли зрежиму онлайн і зіграли гру,яка показала, що життяможе буде інтерактивним тацікавим і за межамивласних ґаджетів.

На завершення напруже�ного дня всі знову вирушилина концерт Faith Child,опісля якого учасники моглиближче познайомитися йпоспілкуватися з організа�торами й учасниками туру.

В результаті проектукожен школяр поповнив свійкультурний багаж, відкривдля себе більше можли�востей та завів нові між�народні знайомства. ExitTour Ukraine став хорошоюнагодою для підлітківзробити перший крок назу�стріч собі і своїм можливо�стям. Спілкування з інозем�цями — це незаміннийдосвід, який важко прирів�няти до наших щоденнихуроків. Учасник програмиМихайло Костів прокомен�тував цю подію так:

— Якби нас у школінавчали так, як сьогодні, токожен із нас став би трішкикращим, а разом ми бзмінили світ.

Саме такі програми обмі�ну допомагають молодізрозуміти найважливіші речіі закласти у їхній свідомостіте, що цей світ без рамок ікордонів, і все у їхній руках.

Ярина МІРКО,учениця 102А класу

СЗШ № 54

Як я захотіла стати журналістом?Я ще не впевнена, що зможу стати журналістом, але мені дуже подобається ця професія.У мене немає якоїсь цікавої та захоплюючою історії, після якої я раптово захотіла спробувати себе у цій галузі. З

дитинства мені часто говорили, що я маю усі шанси стати журналістом. Це моє бажання було „підігріто” подіями наМайдані та у зоні АТО.

Я обожнюю розмовляти, читати цікаві книги, писати твори на різні теми. Серед безлічі гуманітарних наук саме цянайбільш цікава для мене. Ставши журналістом, я зможу побачити світ, познайомитися з відомими людьми, може, йсама стану відомою, вклавши свій внесок у журналістику майбутнього. Переді мною відкрився би новий, неймовірнозахоплюючий, повний несподіванок та небезпек світ.

Рутинні дні, без якоїсь „родзинки”, нецікаві та неважливі. У журналістиці ти мусиш працювати 7 днів на тиждень та24 години на добу, адже щохвилинно у всіх куточках світу відбувається щось важливе. Твій день непередбачуваний.

Більшість людей, дізнавшись про те, що я захотіла стати журналістом, почали говорити мені про небезпеки цієїроботи. Як на мене, це „відмазки” тих, кому не вдалося віднайти себе у цій професії. Як на мене, загинути, виконуючироботу, без якої люди не змогли би дізнаватися про цікаві та важливі події світу, почесно.

Я не знаю, як складеться моє подальше життя, але мені хотілося би мати роботу, яку я любитиму, зараз журналістикаякраз і є для мене такою професією.

Анастасія ГОЛЬЦОВА,учениця 82Г класу ССЗШ № 45

Лютий 2017 року МАН і Я8опитування

християнська спільнота

Ó ùî â³ðÿòü ï³äë³òêè?

Там, де гріє не тільки чай…

27 лютого у християн східного обряду розпочався Великийпіст — передвеликодній. У зв’язку з цим мені стало цікаво:сучасне молоде покоління в Україні свідомо дотримуєтьсяхристиянських догм чи для них це радше сімейна традиція?Тому я попросила кількох підлітків відповісти назапитання: „Чи вірите ви в Бога?”.

Анна Могиленко, учениця 9 класуССЗШ № 18:

— Я вірю в Бога, ходжу до греко�католицької церкви. Також допускаюіснування всього паранормального,інших вимірів. Мені подобаєтьсяекстрасенсорика. Християнствозабороняє в це вірити, тому, на моюдумку, я перебуваю десь посередині.До невіруючих, тих, хто відкидаєрелігію, ставлюся байдуже — це їхнійвибір.

Олександра Язєва, учениця8 класу ССЗШ №93:

— Я віруюча, але не „запекла”християнка. Вірю, що там, нагорі, є„хтось”, хто створив Всесвіт і за нимспостерігає. Як на мене, питання

релігії — особиста справа кожноїлюдини. І я не вважаю правильнимнав’язування якоїсь окремої релігії.Віра підлітків залежить від їхніхбатьків та виховання. Можна бутиатеїстом, але залишатися хорошоюлюдиною і навпаки.

Олеся Романів, учениця 8 класуСЗШ № 62:

— Я є християнка і вірю в Бога. Алевважаю, що люди переходять певнімежі, коли хрестяться перед кожнимобразом і промовляють молитвуперед сніданком, обідом та вечерею.Я не ходжу до церкви кожної неділі,бо не вважаю за потрібне, адже можупростояти в ній не більшеп’ятнадцяти хвилин.

Анастасія Шмотолоха, учениця8 класу ССЗШ № 93:

— Я атеїстка. Більшість віруючихдумає, що я перебуваю у якісь сектічи що вірю в якогось іншого Бога. Алея вірю в себе і в те, що моє майбутнєзалежить тільки від мене самої, а невід молитов на ніч. Я не стверджую,що потрібно робити все проти Божихзаконів. Навпаки роблю добрі справи,але не тому, що так написано в Бібліїі так вчать заповіді, а з власноїініціативи. Коли людина не має, на щонадіятися, вона покладається наБога. І взагалі, сучасна віра дужефальшива, деякі християни простобояться виділитися в соціумі. Хтось,навпаки, стає атеїстом, тому що це„круто”. Також мені цікавоспостерігати за дискусіями християні атеїстів — це нагадує суперечкугомосексуалістів і запеклих гомо�фобів.

Ярина Лозинська, учениця8 класу ССЗШ № 93:

— Я є християнка. Ходжу до церквиі вірю, що молитви допоможутьочистити душу від гріхів. Люблюрелігійні свята, особливо — Різдво.Прагну після смерті потрапити у рай,але інколи порушую заповіді Божі,адже всі ми люди.

Ярина САМАРИК,учениця 82А класу ССЗШ № 93

У холодні будні, коли надворіпадає дощ, а вуличками містамерехтять грибочки, бо саме таквиглядають парасолі з вікнабагатоповерхівки у руках людей,що поспішають у своїх клопотах,найбільше хочеться тепла.

І от картатий плед і какао, якепосьорбують у компанії, вже не гріє,а розжарена лампочка вже недостатньо освітлює кімнату. Саметоді бетонні джунглі набридають, і тийдеш шукати те світило, яке,можливо, змінить твоє життя. І незробиш помилки, коли у своїйбуденній метушні зробиш крок у„Світло Христа”.

От уже 17�й рік, як на парафіїсв. Йосафата у Львові поселилисясвітлячки. І то зовсім не ті нічністворіння, про які ви встиглиподумати. Світлячки — це молодь,яка є живим свідченням того, у щовірить. Та є у них і у тих нічних комашокдещо спільне. І ті, і ті летять у пошукахсвітла. Одні — у пошуках яскравихмиготливих вогників, а інші у пошукахсвітла Творця: у пошуках істини, якуприховав Він у молитвах, у пошукахповчальних історій, що можнавідшукати у рядках Біблії та у пошукахсенсу, який так часто можна віднайтиу піснях на нічних чуваннях. І саме такзнаходять світлячки один одного іразом творять спільноту — МХС„Світло Христа”.

„Світло Христа” — це не простозустрічі щосереди, не просто їхнійпочаток о 19.15 і закінчення о 21.00.Спільнота — це те особливе місце,де гріє не тільки чай, а й люди та їхні

щирі усмішки. Ка�жуть, що обійми —це спосіб заштов�хнути людину досебе в серце. Тожповірте, кожної се�реди у ваших сер�цях буде стількилюдей, що вамдоведеться трішкипомізкувати, щобне вийшло, як вісторії з рукавич�кою. Але нам неварто переживати,бо місце там будедля кожного, як і увсіх буде місце длятебе, і як у Господає місце для кожного з нас. Спільнотастає невід’ємною частиною життя,без якої його важко уявити.

І це справді чудово, коли молодьзбирається в одному місці для Бога.

І їм не потрібні спиртні напої абосигарети, навіщо? І вони не думають,що Бог — це нудно і важко. І проводятьвони свій час теж весело і цікаво. І невважають вони, що християнськежиття сумне і геть невтішне. Вонилюблять Бога і в Його любовізнаходять радість. І дарує їм її Господь.

І у далеких мандрівках, де всіпідкорюють вершини, перевіряютьсебе на витривалість і силу духу, авечори проводять біля ватри, життястає яскравішим.

У спільній молитві, де ми можемопомолитися на прохання одинодного, у спільних чуваннях тапрощах життя стає світлішим.

Будучи аніматором чи волонтером,ти маєш сміливість не заплющуватиочі на виклики в нашій країні таЦеркві, і твоє життя стає теплішим.

На тематичних зустрічах та кіно�вечорах ти усвідомлюєш, що зплином тих подій твоє життя стаєцікавішим.

Ми в змозі зробити нашубуденність кращою. І навіть у темні,холодні вечори ми зможеморозрядити твій настрій теплимиобіймами і щирими усмішками.Стань світлячком і лети з наминазустріч новим пригодам у пошукахТворця. Обирай світло, даруй тепло,живи яскраво. Бог приготував тобідещо особливе, просто зроби крокназустріч.

Ярина МІРКО,учениця 102А класу СЗШ № 54

МАН і Я Лютий 2017 року 9

Черговий роман Мойес: від „до” до „після”

„Ñÿéâî” Ñò³âåíà ʳíãà

Кожний момент має значення

книжкова полиця

чтиво

„Одного дня ми всі втрачаємо те, що любимо. Мойеснагадує нам, що навіть якщо „зараз” нещасливе, тообов’язково настане щасливе „після”, — саме так написалипро продовження роману „До зустрічі з тобою” в щоденнійамериканській газеті „Miami Herald”. З цими словаминеможливо не погодитись.

Історія кохання Луїзи Кларкпринесла твору Мойес номінацію на„Книгу року” від Galaxy Book Awards.Далі була успішна голлівудськаекранізація. І нарешті — довго�очікуване продовження! Історія провтрачене кохання, що залишається зтобою назавжди, про життя, щовідроджується заради нової надії. Від„Після тебе” неможливо відірватись.

Шість місяців поряд із прикутим до

інвалідного візка Віллом змінилиЛуїзу. Марно вона намагалася житипісля нього. Тепер на неї чекаєповернення додому та спроба почативсе спочатку. Саме для цього дівчинапочинає відвідувати клуб „Жити далі”і ділиться там своїм радощами ігорем. Із перших сторінок починаєшвідчувати душевну пустоту та розпач,який заполонив Луїзу. Голос Вілла щедосі живе у ній.

Та автор показує, що після однієїісторії настає інша, після смерті коханоїлюдини життя триває. Джоджо додала вкнигу нового героя — Лілі. Хто вона, видізнаєтеся з книги, і запевняю, це шокуєвас. Персонаж, який приніс у життя Луїзичимало проблем, переживань, проте ібагато радості. До того ж, у групіпідтримки вона знайомиться з Семом,який нещодавно втратив сестру.Читаючи книгу, поступово помічаєш, якзмінюється життя Лу.

Нові сюжетні лінії не залишать васбайдужими. Доля звела її з тимилюдьми, з якими потрібно, сталось те,що змінило її життя. Ви зновупереживатимете разом із головноюгероїнею та поринете у світнеймовірних почуттів.

Христина МАЛИШ,учениця 102А класу СЗШ № 48

Цей автор — один ізнайяскравіших представниківхорор�літератури, творець понад200 романів та оповідань, більше50 з них — всесвітні бестселери.Американські видання — такі як TheBoston Globe i The Washington Post— пишуть, що Кінг„безперечниймайстер напруги та жахів. Вінздатний зробити вигадкунастільки моторошною, що вамзахочеться ще раз перевірити, чизамкнуті двері”. Один із йогошедеврів — „Сяйво”.

Центром подій стає містоСайндвіндер. Через безробіття ДжекТорренс із сім’єю (дружиною Венді йсином Денні) змушений вирушити напошуки кращого житла та роботи. Він

доглядає готель „Оверлук”, у якомувони й мешкають.

Головний герой роману — Денні.Він наділений даром, який називають„сяйво” (здатність читати чужі думкиі бачити те, що інші бачити не можуть).Саме „сяйвом” назвав це ключовийперсонаж — кухар із Каліфорнії ДікХеллоран. Він теж був наділенийсхожим даром, але у декілька разівслабшим.

Автор тримає читача в напрузі, недаючи розслабитись ні на мить. Кінгдуже деталізує все, про що пише,дозволяє читачу відчути події в книзі— і саме це створює моторошнуатмосферу. Читаючи „Сяйво”, михвилюємося за долю головного героя,адже події, які відбуваються з ним,

важко навіть уявити. Автор вигадав уромані всі міста та власні назви,зокрема міста Сайнвіндер.

Читаючи цей твір, ви зможетевідчути новий різновид страху. Це неті почуття, коли ти дивишся якийсьфільм жахів. С. Кінг подає цей страху багатьох різних варіаціях. В „Сяйві”він є гумористичним, хвилюючим,інтригуючим і навіть еротичним.С. Кінг зумів поєднати в одному творіне тільки жахи та містику, а ще йпобутові проблеми, кохання, щасливесімейне життя.

Обсяг роману — до 650 сторінок.Але вам захочеться пошвидше дійтидо кінця, щоб знайти відповіді начимало запитань. Одне знайважливіших — чи виживе малийДенні разом зі своєю сім’єю?

Олександр ОРЛОВСЬКИЙ,учень 10 класу СЗШ № 98

кінопрем’єра

Міжзоряна подорож тривалістю у120 років, під час якої виперебуваєте в стані гіперсну, апісля прокидаєтеся на абсолютноновій планеті, яка лише почаларозвиватись, – звучить доситьзахоплююче. Але що ви роби�тимете, якщо ваша капсула вийдез ладу, ви прокинетеся на 90 роківраніше і виявите, що всі інші все щесплять солодким сном?

Усім шанувальникам фантастично�пригодницьких фільмів із напру�женими сюжетами варто подивитисяновинку „Пробудження” (США). Режи�сер цієї кінострічки — Мортен Тіль�дум, сценарист — Джон Спейтс. Уголовних ролях: Кріс Пратт,Дженніфер Лоуренс, Майкл Шин,Лоренс Фішбен, Енді Гарсія.Прем’єра в Україні відбулася 29грудня 2016 року.

Події розгортаються на бортукосмічного корабля, який вирушив уподорож на 120 років до новоїпланети. Корабель перевозить 5000

осіб, котрі поринули у штучний сон.Довгий час усе йшло за планом, ікорабель поступово рухався докінцевої мети, але через 30 роківпольоту капсула одного з пасажирівіз невідомої причини вийшла з ладу, іДжим Престон (Кріс Пратт) про�кидається на 90 років раніше.Розуміючи складність ситуації, в якійвін опинився, Джим будить Аврору(Дженніфер Лоуренс), але зновузаснути вони не можуть, а значить,решту життя їм доведеться провестив компанії один одного на бортукосмічного корабля.

Цей фільм захопив мене з першоїсекунди, мені кортіло скорішедізнатися, що буде далі. Незважаючина те, що акторів лише декілька, їхняакторська гра не змусить васнудьгувати.

Коли я подивилася трейлер,очікувала фантастичний блокбастеріз крутими спецефектами та щасли�вим кінцем. Насправді цей фільмпоєднав різні жанри: драма,

мелодрама, пригоди, фантастика. Цекіно про стосунки між двомасамотніми людьми та про їхнєвзаємне кохання.

Автор зачіпає проблему людськоїсамотності. Кріс просто не витримуєнапружені роки самотності на кораблі,але коли він розбудив дівчину, яка йомудуже сподобалася, пізніше зрозумів,який відповідальний цей крок. Колидівчина вийшла з гіперсну, вона почаласпівчувати Джиму, що той пробув накораблі сам цілий рік. Пізніше мибачимо, як герої відчувають взаємнусимпатію, і, здається, вони змирилисязі своєю долею.

Загалом фільм непоганий, вінтриматиме в напрузі від початку і докінця. Він стимулює поміркувати провибір, який робить людина, і проспокуту за сумнівний вибір, прожертовність задля великої мети.

А що б зробили ви на місці Джима?Або на місці Аврори?

Анна МОГИЛЕНКО,учениця 92Б класу ССЗШ № 18

Лютий 2017 року МАН і Я10

Îëåêñàíäð Á³ëÿê:музика та відпочинок

17 лютого з сольним концертом до Львова завітали фіналісти сьомого сезону шоу„Х�фактор” — гурт „Mountain Breeze”. Виступом хлопців львів’яни та гості міста моглинасолодитись у байкер�пабі „The Gas Station”. Нам вдалося поспілкуватись із бендом ідізнатись багато цікавого про його учасників, творчість колективу та перший тур.

— Коли ви вперше усвідомили,що музика — справа вашогожиття? Що було поштовхом длястворення гурту?

Олександр (вокаліст, гітарист): Унас усе почалося з мрії. Мизрозуміли, що маємо якісь здібностіу цій сфері і віримо, що вони дані намне дарма. Весь цей час ми їхрозвивали. Одного разу ми побачилихлопців, які стали для нас прикладом,і почали все за ними повторювати.Вони грали кавери — і ми так само,адже саме з них почалась нашамузична кар’єра. Вдома ми запи�сували ці кавери, а потім викладалиїх в інтернет. Нам це дужесподобалось, тому записи стали регу�лярними. Надалі ми старались,досягали більшого.

— Чому наважилися спробуватисебе в „Х�факторі”? Впевнені булив собі на той час?

Ілля (барабанщик): Раніше ніяк невиходило піти на кастинг. Цього рокувсі зібрались роз’їжджатись і, по суті,гурт мав розпастись, але таксклалось, що нас, можна сказати,вмовили поїхати на „Х�фактор” — іот, власне, до чого все це привело.

О.: Коли ми вперше зайшли узнімальний павільйон, я одразу жзапитав себе, що ми тут робимо. Янавіть не встиг переодягнутись,прийшов у шортах. Всі так гарноодягнені, і тут Сашко в шортах. Мибули спочатку трішки розгублені, алез кожним ефіром розуміли, що все�таки у нас щось є.

— Нещодавня новина про новогоучасника дещо заінтригувала ілише викликала цікавість до вас.Як відбулося знайомство таприєднання до колективу? Вслід зацим можна чекати чогось новоговід вас? Адже, певне, коженучасник вносить щось своє врозвиток?

О.: З Михайлом ми знайомі давно,але близько спілкуватись почалитільки після “Х�фактора”. Насправдіце дуже круто і можна сказати, що цеБожа воля. Нам була дуже потрібнадопомога в записах, і ми шукалитретю людину для цього. Михайло непросто був згідний стати частиноюнашого гурту, він сказав, що готовийдопомогти своїми навичками і нічогоне просив взамін. Після цього мипобачили, що схожі духом,світоглядом та смаками в музиці.Вирішивши, що все так і має бути, мипочали виступати разом. Звичайно ж,Михайло вніс новий колір до нашогобенду, і ви це зможете побачити нанаших концертах. Надалі будемоекспериментувати та думати над

новими напрямами в музиці.— 14 лютого відбувся ваш

перший сольний концерт урідному місті, в Полтаві. Чи булиякісь оригінальні сюрпризи відприхильників та що вамзапам’яталось найбільше у цейдень?

І.: Це був дійсно дуже крутийконцерт. Зібралось багато нашихзнайомих та незнайомих людей, іоскільки це був наш перший сольнийконцерт, то це було дуже хвилююче.

Михайло (басист): Щодосюрпризів, то дуже класним було те,як фани підготувались. Я бачив, щодеякі з них намалювали плакати. Вмоєму житті ще не було такого, щобна концерт мого гурту хтось приходивіз постерами, тому це було дужеприємно і класно. Також здивувавзвук, який був реально крутий.

— Як ви готувались та готуєтесьдо свого першого туру?

І.: Якщо чесно, то в нас не булобагато часу на підготовку, буквально20 днів. Ми знайшли Мішу і кожен деньпрацювали над піснями, які будемопрезентувати в турі.

М.: У нас було 20 днів на 20 пісень,з яких три пісні потрібно булопридумати.

О.: Ми збирались у Михайла вдомащодня і репетирували по кілька годин,звичайно ж, після цього також будемовідпрацьовувати пісні. Швидше завсе, трішки змінимо програму.Можливо, встигнемо написати щекілька своїх пісень.

— Чи хотіли б ви представитиУкраїну на Євробаченні?

І.: Чому б і ні? Ми хочемо написатигарну пісню для того, щоб цепотрапило на Євробачення.

О.: Хочемо, але не зараз. Якби намзапропонували поїхати наЄвробачення зараз, то ми б швидшеза все відмовились. Після закінчення„Х�фактора” минуло не так багаточасу, і наразі ми хочемо зануритись усвою творчість. З часом спробуємосебе на відборі.

— Зараз на українському те�лебаченні є мало україномовнихробіт, як ви ставитесь до цього?Можливо, у вашому репертуарівже є україномовна композиціявласного авторства?

І.: Спочатку ми були налаштованіспівати тільки англомовні пісні, алевсе�таки хочеться робити щось дляУкраїни і пускати в ротацію наукраїнське радіо, тому зараз мидумаємо над тим, як написатихорошу українську композицію зцікавим сенсом та якісною музикою.Те, що на українському телебаченні є

мало україномовних робіт, звісно ж,погано — і всі це розуміють, але малохто робить щось для того, щобпокращити ситуацію. Зрештою, митеж пишемо англійською, алеспробуємо це змінити. В Україніскладно бути музикантом, можливо,саме через це пишуть й іншомовніпісні.

О.: Всі прагнуть за кордон — тому іпишуть англомовні пісні.

— Як ви гадаєте, як саме музичнітелеканали впливають і чи взагалівпливають на долю артистів�початківців?

І.: Дуже впливають. Якщо кліптранслюють на телеканалі, то з часомпісня стає на слуху, її починаютьвпізнавати та підспівувати наконцертах, й артист автоматичностає популярним.

М.: У мене самого було таке, колителевізор увімкнений і грає класнапісня, я одразу ж шукаю її в інтернетіта додаю у свій плейлист.

О.: Якби не наші відеоролики наютубі, ми б не були зараз тими, хтоми є.

— Які у вас плани щодовідеоробіт на авторські пісні?Можливо, вже почалися зйомки?Або коли плануєте їх почати?

І.: Зйомки ще не почались, але впланах вони, звісно, є.

О.: Після завершення туру михочемо почати запис авторськихпісень і розвиватись надалі в цьомунапрямі, а вже потім будуть кліпи.

— На які аспекти вашого життямузика вплинула найбільше?Щось глобально змінила? Мож�ливо, чимось доводилося жертву�вати та йти на поступки задлятворчості?

І.: Музика змінила все і вплинулана всі аспекти мого життя. Задлямузики доводиться жертвуватикожною частинкою себе, тому що цечас, зусилля, нерви. Ми вкладаємосебе в нашу творчість, тому це неможе не відбитися на інших сферахжиття.

О.: В моєму випадку музика — цене просто сенс життя, це тойінструмент, через який я можуділитися своїми відчуттями тапереживаннями і через який я можунадихати інших людей та змушуватиїх рухатися вперед.

М.: У мене все так само, як уСашка.

О.: Я не вступив до університету,бо розумів, що в мене не буде дляцього часу. Дуже часто я не ходивгуляти з друзями через те, що сидів устудії, де були незакінчені музичнісправи. Якщо ти хочеш досягти

МАН і Я Лютий 2017 року 11

МАНівці в пошуках алкоголю

„Ó íàñ óñå ïî÷àëîñÿ ç ì𳿔

успіху, то потрібно докладати зусиль,жертвувати часом, можливо, навітьстосунками.

— Як часто ви потрапляєте векстремальні ситуації? В які саме?

І.: Не знаю, чи можна це назватиекстремальними ситуаціями, але ядуже люблю забиратись на різні мостичи будівництво. Якщо таке є, то все: ямаю туди залізти і все тамроздивитись. Ця любов у мене ще здитинства. Було кілька небезпечнихмоментів, адже у таких місцяхзустрічаються різні люди і не завждице охоронці. Буває, коли навелосипеді згори їхати, гальмавідмовляють, це теж екстремально.

О.: А я більш спокійна людина. Длямене екстрим — це сцена.

— Існує багато молодіжнихорганізацій, які спрямовані на

О.: Ну а я відсипаюсь (сміється).М.: У мене є багато різних

інтересів. Раніше я займався боксом.У дитинстві грав на скрипці,танцював, але зараз знайшов себе вмузиці і весь вільний час приділяюсаме їй. Для мене це і хобі, і робота.

О.: А ще ми граємо у Михайла вприставку.

— Яку літературу любите?О.: Я регулярно читаю Біблію, ще,

коли є час, люблю читати книги просаморозвиток, менеджмент тощо.

І.: Насправді ми всі читаємо Біблію.Мені подобаються різні жанри: відроманів до детективів, психологія,також книжки з менеджменту.

М.: Я читаю досить рідко. Зазвичайце методичні довідники або ж книжкипро самовдосконалення.

— Завершуючи, хочу запитатипро враження від нашого містаЛева. Чи бували ви тут раніше і щосподобалося найбільше?

І.: Ми всі були тут раніше. Це булоліто. Сонячно, тепло, дуже позитивно,залишились хороші враження відЛьвова. Цього разу дуже похмурапогода, і все не так яскраво, як булотоді. Львовом потрібно гуляти, коли єсонце, адже як тільки воно виходить,одразу піднімається настрій.

І.: На телеканалах та радіостанціяхпрацюють дуже круті особистості.

О.: Тут дуже класні люди, відкритідо спілкування. Я люблю під�слуховувати, як ви спілкуєтесь. Вашаукраїнська мова — літературна.

У хлопців триває тур містамиУкраїни, у Львові ми зможемо їх почути22 квітня на Razomfest у!FESTrepublic.club. То ж до зустрічі наконцерті!

Христина КОБАК,учениця 102Б класу СЗШ № 50

міні(розслідування

П’яна молодь — саме так пронаше покоління часто говорятьлюди похилого віку. Коженчетвертий підліток вже має заплечима певний алкогольнийдосвід. Але тут виникає питання:„А де ці шмаркачі берутьспиртне?”

Автор цих рядків — наголошуємо,школяр, котрому нема й 16 років —вирішив провести міні�роз�слідування і спробувати придбатиалкоголь у різних магазинах Львова.Ми з колегою вирішили „перевірити”деякі магазини Сихівського, Ле�вандівського районів та центруЛьвова. Найчастіше нам такивідмовляли в більшості крамниць,але були й винятки.

Найбільше спиртного нам вдалосякупити на Левандівці. У магазинах,які розташовані біля зупинок чи налюдних місцях, ми не отримали того,за чим прийшли, але варто зазирнути

на менш людні вулиці — і мипридбали напої. З п’яти магазинівлише в одному нам не продалиалкоголь і вимагали паспорт. Ще разакцентуємо вашу вагу на тому, щожурналістам „МАН і Я” немає 16 іми не споживаємо алкогольнінапої.

На Сихові ми також завітали доп’яти магазинів. Там спиртне ніхтотак просто не збирався продавати.В кожному магазині вимагалипаспорт, але трішки акторської грита жалісливої історії про деньнародження друга переконалипродавців у двох магазинах. Рештадо кінця наших випрошувань стоялина своєму.

Найнепохитнішим виявився центрміста Лева. В жодному магазині намне продали алкогольних напоїв.

Але поспілкувавшись із дітьми,яким вдалося купити спиртне там,де це не вийшло нам, ми дещо

довідалися. Велику роль відіграєзміна. Можна купити алкоголь, якщомати „свою людину”. Такою людиноюдля підлітка стає продавець, якомушколяр допоміг виконати йогороботу: розкласти товар, дати ладупакуванням, проконтролюватидрібниці тощо.

У магазинах із відеоспостережен�ням продавці не ризикуватимуть,так що вам не вдасться придбатиспиртне. У більшості крамниць, деє камери спостереження, записиперіодично перевіряють. Якщодиректор магазину, де ви придбалиалкоголь, порядна людина, топродавця звільнять. До того ж, якщовас помітять при декількох такихспробах, ви можете потрапити наоблік в опікунську службу і у відділокполіції щодо справ неповнолітніх.

Олександр ОРЛОВСЬКИЙ,учень 10 класу СЗШ № 98

р о з в и т о кк у л ь т у р и ,спорту і т. д.Чи ви були ко�лись членамим о л о д і ж н и хорганізацій?Якщо так, тояких саме?

І.: Так, ми ізараз є час�тиною такої ор�ганізації. В Пол�таві ми з Сашеюзапочаткувалипроект „WakeUp”. Кожної не�ділі або навіть убудні ми зби�раємось із дру�зями, кличемонезнайомих лю�

дей та спілкуємось на різні соціальнітеми, намагаємося змінити життялюдей.

М.: У Полтаві є ще один класнийпроект, який називається „ПоколінняGoogle”. Він спрямований на те, щобмолодь розвивалася та знаходиласебе, тобто щоб люди не тинялисьдеінде і не вживали шкідливіречовини.

— Як ви проводите вільний відмузичної справи час?

І.: По�різному. Я, наприклад,люблю займатися спортом. Отповернуся зі Львова і піду в спортзал.Раніше я займався боротьбою таплаванням, але зараз зупинився натому, що мені легше розслабитись успортзалі. Також читаю книги чипросто проводжу час із друзями.

Лютий 2017 року МАН і Я12

12345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789011234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890112345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789011234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890112345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789011234567890123456789012345678901212345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890112345678901234567890123456789012123456789012345678901234567890121234567890123456789012345678901

МАН і Я Редактор Адреса для листування: 79000м. Львів, вул. Коперника, 42Тел.: 225�56�81, 261�22�58.

ТЕТЯНА ПАСОВИЧКомп’ютерна верстка

Львівської обласної МАН

Газета Львівської обласноїМалої академії наук

SCRUM — проектний менеджмент для молоді

школа юних підприємців

16 — 18 лютого у Львові ГО „Молоді Лідери України” таДонецький обласний дитячо�молодіжний центр (ДОДМЦ)запросили юних лідерів та громадських активістівдолучитися до навчальної програми SCRUM ProjectManagement. Цю подію відвідали підлітки зі Львова таДонбасу у рамках проекту „Без Меж”.

Метою заходу було об’єднатисвідому молодь із Заходу та Сходу тадати їй потрібні навички длястворення власних проектів, уміннякерувати людьми, цілими компаніямиі процесами. Усі тонкощі роботи затакою системою зумів донести допідлітків експерт із проектногоменеджменту Сергій Гарелік ізМінська (Білорусь).

SCRUM — унікальна методологія,яка виникла досить недавно, але вжезараз користується успіхом івизнанням, адже дала можливістькерівникам правильно поєднуватиресурси часу і працівників, що сталозапорукою продуктивності тадосягнення цілей. Ця системапотребує злагодженості дій, однієї іспільної мети й розуміння того, щосправді необхідне для її досягнення.

Навчальна програма розпочаласязі знайомства, що зруйнувало будь�які бар’єри між підлітками з двохрізних регіонів. Для налагодженнявзаємозв’язку тренер задавзапитання, відповідь на яке моглабути сформована лиш тоді, коликожен висловить свою думку.Дізнавшись, що таке проект інаскільки важлива спільна ціль,командна робота та мотивація, усізробили для себе висновок і булиготові до потужного старту своїх ідей.

SCRUM дає змогу розуміти,наскільки важлива кожна людина вкоманді. Ptoduct Owner, Scrum Master— це члени команди, які мають своїобов’язки, а відтак творять ScrumTeam. Хтось створює комунікацію міжпрацівниками і замовником, хтосьусуває проблеми і є відповідальнимза роботу та її ефективність. Засловами тренера, „люди та співпраця— важливіші за процеси”.

Окремий розділ у цій методологіїпосідає відсоток щастя. Адже, яксвідчить практика і досвід, проектбуде успішний лиш тоді, коли люди в

команді будуть щасливі. Досліджуючивзаємозв’язок щастя і часу, коженучасник ознайомився з моделлюповного взаєморозуміння. Цематематичний графік, який допо�магає зрозуміти усі труднощі нашляху до фінішу: період шторму,прихід нових людей у компанію, періодрозподілу ролей та одвічногопитання: „Як це зробити?”.

Планувати, діяти, перевіряти,коректувати — ось золоте правилопроектного менеджменту, якевдалося засвоїти кожному учаснику.SCRUM без практики неможливий,тому в розпалі навчання тренерпідготував симуляційні ігри, якідавали змогу уявити себепрацівником масштабної фірми чикорпорації, де кожен чітко виконуєсвою роботу. Так підлітки відчули себевиробниками літаків, які перевірялиза всіма критеріями, а такожкухарями, які приймають великізамовлення піци і мають реалізуватиїх за обмежену кількість часу. Протепрацюючи у команді, кожен має нелише виконувати свої обов’язки, а йзадавати собі цінні питання: „Що тизробив, щоб допомогти?”, „Чимзбираєшся допомогти?”, „Щозаважає вам у роботі?”.

— Динаміка, помножена на час,

дорівнюватиме результату, але вінопирається на якість, а не накількість, — зазначив Сергій Гарелік.

Не менш важлива у роботі є „ПетляБойда”. Спостерігати — орієнту�ватись — вирішувати — діяти. Коженмає розуміти, де він є і що робить,дивитись на речі свідомо, визнача�тись і не сумніватись. Саме за таким

принципом працюютькоманди, щоб досягтизаздалегідь продума�ної мети.

Кожен, хто отримавможливість навчанняза системою SCRUM,прийшов сюди уже зчітко спланованоюідеєю власного про�екту, над якою мавзмогу попрацюватипротягом трьох днів.Підлітки розділилисьна групи, у яких вони йр е а л і з о в у в а т и м у т ьсвої задуми. Тренер

показав слухачам цікаві сайти, деможна планувати проекти та будувативласну дошку завдань, щоб будь�якийчлен команди міг бачити, яке завданнячекає на нього сьогодні. Усі розписалипослідовність дій, які варто виконатиїм, але, як виявилось, це не єосновним. Кожен проект починаєтьсяз історії, тому, перш ніж писати планиі чіткий графік їх виконання, потрібнодати відповідь на просте питання: „Щови хочете донести до людей?”.

На завершення програми усіотримала сертифікати, а з нимибезцінний досвід і корисні знання.

— Для мене SCRUM — це три днімотивації та натхнення. Ті знання, якія отримала тут, завжди супро�воджуватимуть мене у роботі надвласною справою. Керуванняпроектами, структура команди,співпраця та відсоток щастя — всете і багато іншого я отримала тут. Урюкзаку не лише блокнот, сертифікатта ручка, а й бажання творити ідопомагати творити іншим їхнюяскраву, наповнену та активнуісторію, — прокоментувала УлянаКунтій, учасниця ГО „Молоді ЛідериУкраїни”, м. Львів.

Ярина МІРКО,учениця 102А класу СЗШ № 54