ТЕМА 5. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО

ПРАВА

(Частина 1)

1. Поняття суб’єктів МПП

2. Поняття та колізійні питання громадянства

3. Іноземці за законодавством України

4. Правоздатність іноземців в Україні

5. Правове становище громадян України за кордоном

Джерела: 1. ЗУ «Про МПП» 2. ЗУ «Про громадянство України» 3. ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» 4. ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового

захисту» 5. Конвенція про статус біженців 6. ЗУ «Про імміграцію» 7. ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 8. Конвенція про скорочення випадків багатогромадянства та про військову

повинність у випадках багатогромадянства 9. Конвенція, що регулює деякі питання, пов'язані з колізією законів про

громадянство 10. Угода про допомогу біженцям та вимушеним переселенцям 11. Конвенція про статус біженців 12. Конвенція про статус апатридів 13. ПКМУ «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і

транзитного проїзду через її територію» 14. Наказ МЗС «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та

особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»

15. ПКМУ «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України»

ПОНЯТТЯ СУБ’ЄКТІВ МПП

Суб'єкти МПП

фізичні особи;

юридичні особи;

держави

Правовий статус суб’єкта

• це система визнаних і закріплених державою у законодавчому порядку прав і обов’язків даного суб’єкта

Правовий статус фізичних осіб як

суб’єктів міжнародного приватного права

• це сукупність усіх належних їм прав, свобод та обов’язків

Правопорядки ФО

вітчизняний (закон громадянства (lex

patriae) чи закон постійного місця проживання (lex

domicilii)

правопорядок держави

перебування.

ПОНЯТТЯ ТА КОЛІЗІЙНІ ПИТАННЯ ГРОМАДЯНСТВА

• визнається правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках;

громадянством України

• називається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України

громадянином України

Принципи громадянства в Україні

єдиного громадянства; запобігання виникненню випадків безгромадянства;

неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

визнання права громадянина України на зміну громадянства;

неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України;

рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Випадки існування «подвійного» громадянства

одночасне набуття дитиною за народженням громадянства

України та громадянства іншої держави чи держав;

набуття дитиною, яка є громадянином України,

громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її

іноземцями;

автоматичне набуття громадянином України іншого

громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

автоматичне набуття повнолітнім громадянином України, іншого громадянства внаслідок

застосування законодавства іноземної держави

Статус біпатридів

Вважаються громадянином однієї держави Найбільш тісний

зв'язок

Вимушений переселенець - це громадянин, що має постійне місце проживання на території іноземної держави, але вимушений її покинути внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, ставлення до релігії, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, який через це повернувся на територію держави свого громадянства та отримав тут притулок.

ІНОЗЕМЦІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

• особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Іноземець

• особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином

Особа без громадянства

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України

Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть

тимчасово перебувати на її території:

протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в’їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є

громадянами держав з візовим порядком в’їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами

України;

не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду,

якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС;

на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в’їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.

Іммігранти - іноземці чи особи без громадянства, які отримали дозвіл на імміграцію і прибули в Україну на постійне проживання або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримали дозвіл на імміграцію і залишилися в Україні на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію не надається:

особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що

відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у

встановленому законом порядку;

особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства,

як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що

відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні

кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено;

особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні

захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості

чи подали підроблені документи;

особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;

в інших випадках, передбачених законами України.

Віза - наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку

Візи (залежно від мети поїздки):

транзитна віза (позначається літерою В, у

машинозчитуваній зоні - VB);

короткострокова віза (позначається літерою C, у

машинозчитуваній зоні - VC);

довгострокова віза (позначається літерою D, у машинозчитуваній зоні - VD

Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:

1) загрози національній безпеці або охороні

громадського порядку;

2) загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів

громадян України та інших осіб, що проживають в

Україні;

3) наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних

осіб, яким згідно із законодавством не

дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено

право виїзду з України;

4) встановлення, що поданий паспортний

документ іноземця або особи без громадянства

підроблений, зіпсований або не відповідає

встановленому зразку чи належить іншій особі;

5) подання завідомо неправдивих відомостей

або підроблених інших документів;

6) відсутності в іноземця або особи без

громадянства дійсного поліса медичного

страхування за умови можливості його

оформлення на території держави, в якій подається

відповідне візове клопотання;

7) відсутності в іноземця або особи без громадянства

достатнього фінансового забезпечення;

8) відсутності доказів, що підтверджують мету

запланованого перебування в Україні іноземця або особи

без громадянства;

9) відсутності документів, що дають можливість

встановити намір іноземця або особи без

громадянства залишити територію України до

закінчення строку дії візи;

10) звернення заявника про припинення розгляду

клопотання щодо оформлення візи.

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань

Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:

яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і

людяності, як їх визначено у міжнародному праві;

яка вчинила злочин неполітичного характеру за межами України до

прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем або особою, яка

потребує додаткового захисту, якщо таке діяння відповідно до ККУ належить

до тяжких або особливо тяжких злочинів;

яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних

Націй;

стосовно якої встановлено, що умови, що передбачають переслідування, відсутні;

яка до прибуття в Україну була визнана в іншій країні біженцем або особою, яка

потребує додаткового захисту;

яка до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем або особою, яка

потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні.

Статус біженця та додатковий захист втрачаються у разі, якщо особа:

1) добровільно знову скористалася захистом країни

громадянської належності (підданства);

2) набула громадянства України або добровільно набула

громадянства, яке мала раніше, або набула

громадянства іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за

межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих

побоювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства, може

повернутися в країну свого попереднього постійного

проживання, оскільки обставин, за яких її було

визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового

захисту, більше не існує;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання

в іншій країні;

6) не може відмовлятися від користування захистом країни

своєї громадянської належності, оскільки

обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем

або особою, яка потребує додаткового захисту, більше

не існує.

ПРАВОЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ

Загальне правило –

національний режим

Окремі винятки – визначено

законодавством

Іноді – режим найбільшого

сприяння

Виключення щодо правоздатності іноземців:

Право власності на землю с/г призначення

іноземці не можуть обирати й бути обраними до органів

державної влади та місцевого самоврядування, а

також брати участь у референдумі;

іноземці не можуть бути членами політичних партій

України;

іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися

певною трудовою діяльністю.

на іноземців не поширюється загальний військовий

обов’язок.

Виникнення та припинення правоздатності фізичної особи визначається за її особистим законом.

Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв’язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.

Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.

Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування.

колізійні питання дієздатності вирішуються за особистим законом фізичної особи (lex personalis).

Дієздатність фізичної особи визначається за її особистим законом.

Проте, якщо інше не передбачено законом, дієздатність фізичної особи щодо правочинів і зобов’язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також за правом країни місця вчинення правочинів або виникнення зобов’язань у зв’язку із завданням шкоди

тільки іноземці, які постійно проживають на території України (іммігранти), можуть бути визнані в Україні безвісно відсутніми чи оголошені померлими

У справах про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою

компетентним є суд держави, громадянином якої була ця особа.

Підстави та наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення

її такою, що померла, регулюються останнім з відомих особистих законів

особи

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ

Документами, що дають право громадянину України на виїзд з

України і в’їзд в Україну, є:

паспорт громадянина

України для виїзду за кордон;

дипломатичний паспорт України;

службовий паспорт України;

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу;

посвідчення особи на повернення в

Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово

обмежено у випадках, коли:

він обізнаний з відомостями, які становлять державну

таємницю, - до закінчення терміну, встановленого Законом

стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним

процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено

виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального

провадження або скасування відповідних обмежень;

він засуджений за вчинення кримінального правопорушення -

до відбуття покарання або звільнення від покарання;

він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання

зобов'язань;

він перебуває під адміністративним наглядом

Національної поліції - до припинення нагляду

© Славко А.С., 2017