1

1. Опис навчальної дисципліни

«Міжнародне публічне право»

Галузь знань, спеціальність, освітній ступінь

Освітній ступінь «Бакалавр»Галузь знань 08 –

«Право»Спеціальність 081 –

«Право»

Характеристика навчальної дисципліни

ПК СКВид норматив

нанорматив

наЗагальна кількість годин 90 120Кількість кредитів ECTS 2,5 4Кількість змістових модулів 2 2Курсовий проект (робота) курсова робота -Форма контролю залік / екзамен екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчанняПК

СК БЗ

Мукачево

Рік підготовки (курс) 3 1 - 3Семестр 6 2 - 4Лекційні заняття 1

830

год.- 4 год.

Практичні, семінарські заняття 18

30год.

-.

4 год.

Лабораторні заняття - - - -Самостійна робота 5

460

год.-.

60 год.

Індивідуальні завдання - - - -Кількість тижневих аудиторних годин для денної форми навчання

- 4год.

- -

2. Мета і завдання дисципліни«Міжнародне публічне право»

Мета – формування знань про міжнародне публічне право, його особливості, основнігалузі та інститути. Здобуття студентом теоретичних і практичних знань та вмінь щодо ролі,призначення, дії та застосування в Україні джерел міжнародного публічного права.У результатівивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:поняття та систему міжнародного публічного права, характерні йогоособливості;- основні принципи та джерела міжнародного публічного права;- характерні особливості субєктів мінародного публічного права;- поняття міжнародної відповідальності та міжнародних санкцій;- міжнародно-правовий механізм захисту прав людини;- особливості деяких галузей міжнародного публічного права: праваміжнародних договорів, права міжнародних організацій, права зовнішній зносин,міжнародного гуманітарного права.

вміти: аналізувати сучасний стан та перспективи розвитку міжнародних відносин; аналізувати причини та умови виникнення міжнародних спорів, конфліктів, війн; аналізувати зміст міжнародних договорів; працювати із навчальною та спеціальною літературою, нормативно-правовими,

правозастосовними та правотлумачувальними актами.

3. Програма навчальної дисципліни«Міжнародне публічне право»

Тема 1. Поняття, джерела та принципи міжнародного публічного права.Поняття міжнародного права. Міжнародне право як особливий правовий комплекс.

Джерела міжнародного права. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право. Кодифікаціята подальший розвиток міжнародного права. Співвідношення міжнародного інаціонального(внутрішньодержавного) права. Глобальні проблеми сучасності і міжнароднеправо. Поняття норм міжнародного права, їх класифікація та ієрархія.

Тема 2-3. Суб’єкти, визнання та правонаступництво у міжнародному публічномуправі.

Поняття і види суб’єктів міжнародного права. Інститут визнання у міжнародному праві.Зміст та визначення правонаступництва держав. Правонаступництво держав щодо міжнароднихдоговорів. Правонаступництво щодо державної власності. Правонаступництво щодо державнихборгів. Держава - головний суб’єкт міжнародного права. Інші суб'єкти міжнародного права.

Тема 4. Принципи міжнародного праваЗагальне визначення принципу міжнародного права. Поняття, види і значення основних

принципів міжнародного права та їх місце в системі загальних принципів і норм. Принципмирного розв’язання міжнародних суперечок. Принцип незастосування сили чи погрози силою.Принцип невтручання у внутрішні справи держави. Принцип непорушності державних кордонів.Принцип територіальної цілісності держав. Принцип загальної поваги прав людини. Принципсуверенної рівності держав. Принцип самовизначення народів і націй. Принцип співробітництва.Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.

Тема 5. Право міжнародних договорівПоняття і юридична природа міжнародного договору. Укладання міжнародних договорів.

Чинність, дійсність та тлумачення міжнародних договорів. Головні положення міжнародного

законодавства про міжнародні договори. Поняття та джерела права міжнародних договорів.Класифікація міжнародних договорів. Міжнародний договір і внутрішньодержавний закон.Застереження до міжнародних договорів. Правовий статус депозитарія, реєстрація іопублікування міжнародних договорів. Припинення дії міжнародного договору.

Тема 6. Право зовнішніх зносинВизначення поняття та джерела зовнішніх зносин. Органи загального та безпосереднього

керівництва дипломатичними зносинами держави. Поняття дипломатичного права.Дипломатичні представництва та місії. Дипломатичний корпус. Дипломатичні представництва:порядок призначення, склад та функції. Дипломатичне право спеціальних місій та міжнароднихорганізацій. Консульське право. Консульські установи та їх функції. Обов’язки, імунітети,привілеї дипломатичних представництв та консульських установ.

Тема 7. Право міжнародних організаційПоняття та розвиток права міжнародних організацій. Види, порядок утворення та

припинення існування міжнародних організацій. Компетенція міжнародних організацій. їхніоргани та рішення. Поняття, класифікація-та правосуб’єктність міжнародних організацій.Організація Об’єднаних Націй. Спеціалізовані установи ООН. Регіональні міжнародніорганізації.

Тема 8. Міжнародне гуманітарне правоПоняття та джерела міжнародного гуманітарного права. Головні права і свободи в

міжнародному праві. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Міжнародно-правоварегламентація положення населення. Міжнародно-правові питання громадянства. Природа прав

людини та їх класифікація. Міжнародне співробітництво в галузі прав людини. Права, свободи таобов’язки людини і громадянина в Україні. Правовий режим іноземців. Особи без громадянства,

біженці та подорожани.

4. Структура навчальної дисципліни«Міжнародне публічне право»

для денної форми навчання

Назви

змістових модулів і тем

Кількість годин

Назви змістових модулів і тем

Кількість годинденна форма – ПК денна форма – СК

Ти ж н і

ус ьо го

у тому числіТи ж н і

у с ь о г о

усього

л пл а б

і н д

с.р.

л пл а б

і н д

с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

12

13

14

15

16

1 семестр 1 семестрЗмістовий модуль 1. Державне правозарубіжних країн: поняття, сутність,основні характеристики (60 год.)

Змістовий модуль 1. Державне право зарубіжнихкраїн: поняття, сутність, основніхарактеристики (60 год.)

Державне право:поняття,сутність,основніхарактеристики

1 11

2 2 - - 7

Державнеправо: поняття,сутність,основніхарактеристики

1

16

4 4 - - 8

Джереладержавного права зарубіжних країн

3 11

2 2 - - 7Джереладержавного права зарубіжних країн

16

4 4 - - 8

Принцип народногосуверенітету в державному праві

5 11

2 2 - - 7

Принцип народногосуверенітету в державному праві

15

4 4 - - 7

Форми держави в зарубіжнихкраїнах

7 11

2 2 - - 7Форми держави в зарубіжнихкраїнах

- 15

4 4 - - 7

Разом за змістовим модулем 1

44

8 8 - - 28

Разом зазмістовим

модулем 1.1

62

16

16 - - 3

0

Змістовий модуль 2. Система вищих органіввлади в зарубіжних країнах (48 годин)

Змістовий модуль 2. Система вищих органіввлади в зарубіжних країнах (48 годин)

Парламент у зарубіжнихкраїнах

9 11

2 2 - - 7Парламент у зарубіжнихкраїнах

15

4 4 - - 7

Глава держави узарубіжнихкраїнах

11

10

2 2 - - 6Глава держави у зарубіжнихкраїнах

16

4 4 - - 8

2-3

Уряд у зарубіжних країнах

13

13

4 2 - - 7Уряд

узарубіжних країнах

15

4 4 - - 7

Органиконституційного контролю

15

12

2 4 - - 6Органиконституційного контролю

12

2 2 - - 8

Разом за змістовим модулем 2

46

10

10 - - 2

6

Разом зазмістовим

модулем 1.2

58

14

14 - - 3

0

Усього годин 90

1 1 - - 54

Усього годин 12

3 3 - - 60

8 8 0 0 0

5. Теми практичних занять з навчальної дисципліни«Міжнародне публічне право» для денної форми навчання

№ п/п

Назватеми

Кількість годин

1 Поняття інституційного механізму ЄС та його особливості. Механізмправового регулювання інтеграційних процесів в рамках ЄС та його складові елементи.

2

2 Становлення і розвиток інституційного механізму ЄС. Основніетапи формування інституційного механізму ЄС.

2

3 Європейська Рада як верховна інстанція ЄС. жилого приміщення 24 Комісія – основний виконавчий орган ЄС 25 Європейський парламент – орган демократичного контролю у

системі ЄС2

6 Суд ЄС та інші судові органи Союзу. 27 Консультативні органи Європейського Союзу Органи. 28 Допоміжні установи ЄС. 29 Інституційний механізм зовнішніх зносин ЄС. 4

Разом 18

Теми практичних занять з навчальної дисципліни«Міжнародне публічне право» для денної форми навчання

(скорочений курс)

№ п/п

Назватеми

Кількість годин

1 Поняття інституційного механізму ЄС та його особливості. Механізм 4

правового регулювання інтеграційних процесів в рамках ЄС та його складові елементи.

2 Становлення і розвиток інституційного механізму ЄС. Основніетапи формування інституційного механізму ЄС.

4

3 Європейська Рада як верховна інстанція ЄС. жилого приміщення 44 Комісія – основний виконавчий орган ЄС 45 Європейський парламент – орган демократичного контролю у

системі ЄС4

6 Суд ЄС та інші судові органи Союзу. 47 Консультативні органи Європейського Союзу Органи. 48 Допоміжні установи ЄС. 49 Інституційний механізм зовнішніх зносин ЄС. 2

Разом 30

6. Контрольні питання,комплекти тестів для визначення рівня засвоєння знань студентами

ТЕМА 1.1. Міжнародне право стародавніх держав.

2. Міжнародне право в епоху середньовіччя.3. Класичне міжнародне право.4. Сучасне міжнародне право.5. Міжнародне право в Україні.6. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.7. Міжнародне право та міжнародні відносини.8. Концепція «м’якого права».9. Ієрархія норм міжнародного права.10. Взаємодія норм міжнародного права з нормами інших системрегулювання міжнародних відносин.11. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі.12. Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.13. Функції принципів міжнародного права.14. Природа основних принципів міжнародного права.15. Зміст основних принципів міжнародного права.16. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту, універсальних, регіональних і партикулярних принципів.ТЕМА 2.1. Інститут міжнародної правосуб’єктності.2. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності.3. Особливість правосуб’єктності Ватикану.4. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи.5. Питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних корпорацій.6. Визнання урядів.7. Засоби і типи визнання.8. Врегулювання проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР.ТЕМА 3.1. Юридичні і фактичні підстави міжнародно-правової відповідальності.2. Питання про вину у міжнародному праві.3. Міжнародні злочини.4. Особливості відповідальності за агресію.5. Способи реалізації відповідальності держав.ТЕМА 4.1 1. Види міжнародних третейських судів.2. Постійна палата Третейського суду в Гаазі.3. Міжнародний судовий розгляд.4. Постійна Палата міжнародного правосуддя.5. Міжнародний Суд ООН.6. Компетенція і організація Міжнародного суду ООН.7. Юрисдикція Міжнародного Суду ООН.8. Процедура розгляду справ.9. Рішення, консультативні висновки і постанови Міжнародного суду ООН.10. Міжнародні слідчі комісії.11. Міжнародне право і міжнародний правопорядок.12. Сутність міжнародного правопорядку.13. Поняття і сутність міжнародної законності.14. Режим і принципи міжнародної законностіТЕМА 5.1. Система призначення осіб для ведення переговорів.2. Промульгація договору, його значення в міжнародному праві.3. Опублікування і реєстрація договорів.

4. Дія договору в часі і просторі.5. Процедура визнання недійсності договору. ТЕМА 6.1. Розмежування компетенції Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки.2. Спеціалізовані установи ООН.3. Організація з безпеки і співробітництва в Європі.4. Рада Європи.5. Європейський Союз, Рада Європи та інші європейські організації -питання участі й співробітництва України в них.ТЕМА 71. Захист прав громадянина України за кордоном за участю установ зовнішніхзносин.2. Діяльність в місії, враховуючи її статус.3. Взаємодія поліцейських сил за допомогою відомств, підпорядкованих МЗС.4. Статус постійних представництв при міжнародних організаціях.5. Торгові представництва.ТЕМА 8.1. Діяльність держави під час соціального конфлікту.2. Статус комбатантів.3. Захист прав людини від держави-порушника.4. Засоби і методи ведення бойових дій, заборонених міжнародним правом.5. Агресивна війна - тяжкий міжнародний злочин.6. Процедури ООН 1503 та МОП 1236.НУБіП України Ф-7.5-2.1.6-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИФакультет юридичний ННІ земельних ресурсів та правознавстваНапрям підготовки (спеціальність) «Право»Форма навчання денна, заочна Семестр КурсОКР «Бакалавр»Кафедра Міжнародного права і порівняльного правознавства»Дисципліна Міжнародне правоВикладач: Гиренко І.В.«Затверджую»Завідувач кафедри Ладиченко Віктор Валерійович« » 2019 р.

Варіант 1.1. Міжнародне приватне право:а) система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнаро-дних відносин;б) система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнаро-дних невладних відносин з іноземним елементом;в) система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнаро-дних владних відносин з національним елементом.2. Іноземний елемент — це:а) правовідносини між іноземцями, які регулюються правом інозем-ної держави;б) джерело права іноземної держави, щодо іноземців та осіб без громадянства;в) юридичний факт, що мав чи мае місце за кордоном, об'єкт, який знаходиться на території іноземної держави та суб'єкт, який мае інозе-мну незалежність.3. Засновником доктрини міжнародного приватного права вва-жаються: а) Антоніо Бустаманте (Куба) і Вільям Блекстоун (Англія);

б) Джозеф Сторі (США) та Жан Камбасерес (Франція);в) італійські правники XIV ст. Бартол та Бальд.4. Норми міжнародного договору не можуть перетворюватись у норми внутрішньодержавного права шляхом:а) подолання колізій адміністративним методом;б) ухвалення відповідного національного нормативного акту;в) ратифікації міжнародного договору.5. Колізійне право США розпочало розвиватися з огляду на не-обхідність вирішення:а) колізії між федеральним законодавством США і міжнародним правом;б) внутрішніх колізій між законами штатів;в) колізій між різними підгалузями міжнародного права.6. Джерелами міжнародного приватного права є:а) рішення авторитетних міжнародних громадських організацій;б) резолюції Організації Об'єднаних Націй;в) внутрішнє законодавство, міжнародні угоди, міжнародні й торгі-вельні звичаї, судова та арбітражна практика.7. Внутрішні закони та підзаконні акти можуть:а) завжди бути джерелом міжнародного приватного права;б)повністю стосуватися відносин міжнародного приватного права або ж стосуватися його певною частиною своїх норм;в) бути джерелом міжнародного публічного права, але не бути джерелом міжнародного приватного права.8. У більшості правових систем:а) міждержавні угоди не є основним джерелом міжнародного приватного права;б)міжнародні угоди є основним джерелом міжнародного приватного права;в) міжнародні угоди є допоміжним джерелом міжнародного приватного права.9. Норми міжнародного договору застосовуються до цивільно-правових відносин у контексті міжнародного приватного права;а) шляхом трансформації їх у норми внутрідержавного права;б) безпосередньо, якщо не суперечать нормам національного правового акту;в) опосередковано, якщо суперечать нормам національного правового акту.10. Міжнародному приватному праву:а) не відомі приватні кодифікації міжнародних торговельних звича-їв;б) відомі кілька приватних кодифікацій міжнародних торговельних звпчаїв;в) відомі багаточисленні кодифікації міжнародних торговельних звичаїв.11. Для міжнародного приватного права значенні мають:а) як внутрішні (міжобласні) колізії, так і колізії, що виникають між іноземними правовими системами;б) лише колізії, що виникають між іноземними правовими системами (міжнародні колізії);в) колізії, що виникають між іноземними правовими системами (міжнародні колізії) та міжнародні міжперсональні колізії.12. Змістом колізійної норми у міжнародному приватному праві є:а) відсилання до колізійного права зарубіжних країн;б) відсилання до компетентного законодавства та вимога надежного застосування іноземного закону;в) самостійне врегулювання правовідносин з іноземним елементом.13. Колізійні прив’язки можуть застосовуватися до:а) правовідносин з національним елементом;б) правовідносин між державами;в) особистого статусу фізичних і юридичних осіб, правового становища майна, угод та юридичних фактів.14. Матеріально-правова норма у міжнародному приватному праві:

а) по суті регулює правовідносини з «іноземним елементом»;б) завжди відсилає «іноземний елемент» до іноземної правової сис-теми;в) є опосередкованою юридичною нормою, що може у певних випа-дках самостійноврегульовувати правовідносини з «іноземним елементом», а інколи — відсилати «іноземнийелемент» до іноземної правової системи.15. Колізійні норми міжнародного приватного права можуть мі-ститися:а) лише у внутрішньому законодавстві;б) лише у міжнародних угодах;в) як у внутрішньому законодавстві, так і в міжнародних угодах.16. Іноземці в Україні:а) завжди не володіють такими ж правами, свободами і обов'язками, що й громадяни України;б) завжди володіють такими ж правами, свободами і обов'язками, що й громадяни України;в) володіють такими ж правами, свободами і обов'язками, що й громадяни України, якщо інше не передбачено законодавчимп актами Українп та міжнароднимп договорами.17. Поширення на права іноземців в Україні національного ре-жиму означає, що вони:а) можуть завжди вимагати надання прав, не передбачених законо-давством України;б) ніколи не можуть вимагати надання прав, не передбачених зако-нодавством України;в) можуть вимагати у певних випадках надання прав, не передбачених законодавством України.18. Національний режим стосовно цивільної правоздатності іно-земців в Україні мае:а) умовний характер;б) безумовний характер; в) невизначений характер.19. Види державного імунітету, що відомі міжнародному прива-тному праву:а) третейський і арбітражний;б) майновий, немайновий і судовий;в) від попереднього забезпечення позову, судовий, від примусового виконання рішення, майновий.20. В Україні іноземцям та особам без громадянства на праві власності: а) можуть належати всі без винятку об'екти;б) не можуть належати деякі об'екти;в) можуть належати лише ті об'екти, які не можуть належати грома-дянам України.21. Для міжнародного приватного права значения мають шлюби:а) лише зареєстровані між громадянами та іноземцями, на території України;б) зареєстровані між іноземцями, громадянами та іноземцями на те-риторії іноземної держави, органами іноземної держави, з використан-ням іноземного законодавства;в) зареєстровані між іноземцями, на території іноземної держави, з використанням іноземного законодавства, органами іноземної держави, міжнародними органами.22. В Україні таємниця усиновлення дитини, якщо її усиновляє іноземець:а) не зберігається;б) зберігається;в зберігається в окремих випадках.23. Іноземці, які перебувають в Україні тимчасово у приватних справах, займатися трудовою діяльністю у ній:а) мають право, але це право поширюється на підприємства не всіх форм власності;б) мають право;в не мають право.24. Умови виникнення зобов’язань з делікту у міжнародному приватному праві є: а) лише заподіяння шкоди особі чи майну та вина делінквента;б) заподіяння шкоди особі чи майну; протиправність діяння, при-чинний зв’язок між протиправною поведінкою делінквента та заподія-ною шкодою, вина делінквента;в) готовність делінквента компенсувати заподіяну ним шкоду, та ви-знання ним своєї вини.

25. У випадку заподіяння шкоди за кордоном якщо сторони є фі-зичними або юридичними особами України, права та обов’язки та-ких сторін визначаються:а) за законом країни, де вчинено делікт;б) за законом України;в за законом країни, вибраної сторонами.26. Видами іноземного елементу є:а) прив’язка, суб’єкт, взаємність, юридичний факт;б) юридичний факт, суб’єкт, об’єкт, реторсія;в) обєкт, суб’єкт, юридичний факт; г суб’єкт, об’єкт норма, колізія.27. Термін «конфлікт законів» запровадив:а) Джон Сторі;б) Альберт Дайсі;в) Ульрік Губер; г) М. Іванов.28. Термін «міжнародне приватне право» з’явився: а) раніше, ніж термін «конфлікт законів»;б) пізніше, ніж термін «конфлікт законів»; в) одночасно з терміном «конфлікт законів»;г) пізніше, ніж термін «міжнародне цивільне право».29. Міжнародне приватне право Англїї було створено: а) монархом;б) парламентом;в) суддями; г)урядом.30. Колізійні норми бувають:а) односторонніми, двосторонніми, тристоронніми, генеральними; б) двосторонніми, субсидіарними, тристоронніми, диспозитивними;в) генеральними, субсидіарними, альтернативними, багатостороннімиг) односторонніми, двосторонніми, імперативними.

7. Методи навчанняПри викладанні навчальної дисципліни «Теорія держави і права» використовуються такі

групи методів навчання, як: 1) методи за джерелами знань – словесні (бесіда, лекція,інструктаж, робота з книгою, репродуктивний метод), наочні (демонстрація, ілюстрація),практичні (практична робота, вправи); 2) методи навчання за характером логіки пізнання(індуктивний, дедуктивний); 3) методи навчання за рівнем самостійної розумово-пізнавальноїдіяльності (проблемний виклад, частково-пошуковий метод, дослідницький метод, методпроблемного викладання).

Бесіда передбачає використання попереднього досвіду студентів з певної галузі знань і наоснові цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять абовідтворення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну йрепродуктивну. За місцем у навчальному процесі розрізняють вступну, поточну й підсумковубесіди.

Лекція — це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутністьнаукових понять, явищ, процесів, логічно пов´язаних, об´єднаних загальною темою. Лекціявикористовується, як правило, у вищих навчальних закладах і старших класах загальноосвітньоїшколи.

Важливе місце у навчальному процесі займає інструктаж. Він передбачає розкриттянорм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правилбезпеки під час виконання навчальних операцій. Це важливий етап в оволодінні методами

самостійної пізнавальної діяльності. Адже важливо, щоб студенти розуміли не лише, що треба робити, а і як це робити.

Чільне місце серед групи словесних методів посідає метод роботи з книгою. Віднесенняйого до цієї групи дещо умовне. Студенти мають розуміти, що основне джерело отриманнянаукової інформації — не викладач, а книга. Відтак важливо навчити студентів методів і засобівсамостійної роботи з книгою: читання, переказу, виписування, складання плану, рецензування,конспектування, виготовлення таблиць, схем, графіків та ін.

Репродуктивний метод. До нього відносять застосування вивченого матеріалу на основізразка або правила. Діяльність тих, хто навчається, має алгоритмічний характер, тобтопровадиться за інструкціями, правилами в аналогічних, схожих зі зразком, ситуаціях.

Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Вонизумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними особливостямисприймання. Наочні методи передбачають насамперед використання демонстрації та ілюстрації.При цьому варто зауважити, що ці методи можуть застосовуватись як прийоми реалізації вимогінших методів.

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів унатурі, динаміці.

Ілюстрація — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їхсимволічне зображення (світлини, малюнки, схеми, графіки та ін.).

Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв´язанні практичнихзавдань. У навчальній практиці значне місце відводиться вправам. Вправа — це метод навчання,сутність якого полягає у цілеспрямованому, багаторазовому повторенні студентами окремих дійчи операцій з метою формування умінь та навичок.

Індуктивний метод — це шлях вивчення предметів, явищ від одиничного до загального.У результаті розуміння сутності ознак, властивостей одиничних предметів чи явищ, понять єможливість усвідомити істотні, типові закономірності чи властивості однопорядкових предметівабо явищ. Проте, використовуючи індуктивний метод, варто не змушувати студентів завчативелику кількість одиничних понять, а лише ту інформацію, що дасть змогу виділити успоріднених поняттях суттєве, загальне, типове.

Дедуктивний метод, навпаки, базується на вивченні навчального матеріалу відзагального до окремого, одиничного. Студенти ознайомлюються із загальною закономірністю, апотім на основі цієї закономірності, правила, закону характеризуються інші явища, предмети.Індуктивний і дедуктивний методи перебувають у діалектичному взаємозв´язку.

Методи навчання за логічними ознаками не відокремлені від методів навчання заджерелами знань. У процесі використання словесних, практичних та наочних методів викладач істуденти не можуть обійтися без індукції, дедукції аналізу й синтезу.

Проблемний виклад передбачає створення викладачем проблемної ситуації, допомогустудентам у виділенні та "прийнятті" проблемного завдання, використанні словесних методів(лекції, пояснення) для активізації мисленнєвої діяльності студентів, спрямованої на задоволенняпізнавального інтересу шляхом отримання нової інформації.

Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв´язання пізнавального завдання. Для забезпечення дієвості цього методу необхідно створитипроблемну ситуацію і спонукати студентів до розуміння і "прийняття" пізнавального завдання;керувати ходом пошукової мисленнєвої діяльності студентів з використанням системи логічновмотивованих запитань; стимулювати і схвалювати пізнавальну діяльність студентів у процесірозв´язання навчальних завдань; аналізувати успіхи і помилки, труднощі.

Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв´язанняпізнавального завдання з використанням необхідного обладнання. Для ефективності цьогометоду варто дотримуватися низки вимог: створення проблемної ситуації; керівництвостудентами при виділенні пізнавального завдання; спонукання студентів до пошуків гіпотези,перевірки її достовірності; надання допомоги у пошуках ефективних методів і резерву знань,необхідних для розв´язання задачі; орієнтація студентів на проведення досліджень і

систематизація результатів проведеної роботи; включення студентів у самостійний аналіз перебігу та результатів проведеної роботи.

Пояснювально-демонстраційний метод. Студенти отримують знання на лекції, знавчальної або методичної літератури, через екранний посібник у "готовому" вигляді.Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, студенти діють у рамках репродуктивного(відтворювального) мислення. У ВНЗ цей метод набуває найширшого застосування дляпередання великого масиву інформації.

Метод проблемного викладання. Використовуючи різноманітні джерела та засоби,педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, апотім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різноманітні підходи, показуєспособи розв´язання поставленого завдання. Студенти стають свідками і співучасникаминаукового пошуку. І в минулому, і нині такий підхід широко застосовується.

8. Форми контролюВ умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою оцінювання

якості знань студентів здійснюється шляхом поточного, проміжного (модульного), підсумкового(семестрового) контролю.

У рейтинговому показнику враховуватиметься будь-яка форма діяльності студента, якістьаудиторної та самостійної роботи, здатність творчо реалізовувати свій інтелектуальний потенціална практиці.

Семестровий розрахунковий рейтинг студента з дисципліни у І і ІІ семестрах складає по100 балів. Відтак рейтингові оцінки із змістових модулів, так само як і рейтинг з атестаціїобчислюються за 100-бальною шкалою.

Велике значення має облік поточної успішності студентів, який викладач здійснює згіднографіку організації навчальної роботи.

Поточний контроль – це оцінювання знань студентів під час практичних занять, якостівиконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності на лекційних та практичнихзаняттях.

На практичному занятті студент може заробити максимум 10 балів, з яких: 5-6 балів –„відмінно” (за вичерпну, бездоганну відповідь), 3-4 бали – „добре” (за окремі неточності), 1-2бали – „задовільно” (за слабку відповідь), до 4 балів – доповнення.

Якщо відповіді як такої немає або вона неадекватна поставленому завданню, містить грубіпомилки, то у журналі обліку успішності ставиться „–1” бал. За пропущені практичні заняттязастосовуються штрафні санкції. Відпрацювання заборгованостей проводиться лише в уснійформі згідно графіку.

Студент має право на повторну і додаткову перевірку його знань (згідно графіку); наотримання додаткових завдань для підвищення свого рейтингу; на отримання „автоматично” зіспиту або заліку.

Під час поточного контролю студент по кожному змістовому модулю може набратимаксимум 70 балів, які включають відповіді на практичних заняттях і виконання самостійнихзавдань.

Номерзмістово

гомодуля

Рейтингова оцінка змістового модуля, бали

практ.

самост. робота

розрах.

1 30 40 702 40 30 703 30 40 704 50 40 70

5 50 20 706 50 20 707 30 40 708 20 50 70

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи науково-педагогічного працівника (форма Н – 4.07).

Проміжний (модульний) контроль по закінченню кожного змістового модуля відповіднодо графіка у вигляді тестування, письмових контрольних робіт, усних колоквіумів тощо. Видконтрольного заходу та методика врахування складових модульного контролю при визначенніоцінки розробляється викладачем і затверджується на кафедрі. Максимальна кількість балів, якіможе отримати студент під час виконання модульного контролю становить 30 балів.

Номерзмістово

гомодуля

Рейтингова оцінка змістового модуля, бали

розрах.

практ.

модуль-ний

контр.

самост. робота

1 100 30 30 402 100 40 30 303 100 30 30 404 100 50 30 405 100 50 30 206 100 50 30 207 100 30 30 408 100 20 30 50

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускаєтьсянезалежно від результатів поточного контролю. У разі відсутності студента на контрольномумодульному заході його надається право на повторне складання згідно графіка.

Підсумковий (семестровий) контроль – проводиться в кінці семестру у формі заліку (1семестр) та екзамену (2 семестр) виключно за домогою тестових технологій і дозволяє оцінитисистемне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведений до рівняпоточних фрагментарних форм контролю.

До підсумкового сконтролю студент допускається за умови, якщо позитивна оцінкапоточної успішності, що включає результати проміжного і модульного контролю, становить неменше, ніж 42 бали з Рн. Якщо рейтинг студента з навчання нижчий мінімальної кількості балів,необхідних для його засвоєння, то він до атестації не допускається і зобов’язаний до початкуіспитово-залікової сесії підвищити свій рейтинг. Інакше такі студенти до іспиту (заліку) недопускаються і мають академічну заборгованість.

Виконання курсової роботи включає поточний контроль згідно календарного плану тазахист роботи перед комісією.

9. Розподіл балів, які отримують студенти1 семестр

Поточний контроль Рейтингз

навчальної

роботиRНР

Рейтингз

додаткової

роботиRДР

Рейтинг

штрафний

RШТР

Підсумкова

атестація(залік)

RА

Загальна

кількість

балівRД

Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

Змістовий модуль3

Змістовий модуль4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0- 0-30 0-100

ЗМ ЗМ

5

2 семестрПоточний контроль Рейтинг

знавчаль

ноїробо

ти

Рейтингз

додаткової

роботи

Рейтинг

штрафнийR

ШТ

Р

Підсумкова

атестація(залік)

Загальнакількі

сть балів

Змістовиймодуль 5

Змістовиймодуль 6

Змістовиймодуль 7

Змістовиймодуль 8

RНР RДР RА RД

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5

0-30 0-100

Індивідуальне науково-дослідне завдання – курсова робота

Пояснювальназаписка

Ілюстравтина частина роботи

Захистроботи

Сума

0-10 0-40

0-50 100

Примітки. 1. Відповідно до «Положення про екзамени та заліки у НУБіП України»,затвердженого протоколом № 7 Вченої ради НУБіП України від 27.02.2019 р., рейтинг студента знавчальної роботи RНР стосовно вивчення певної дисципліни визначається за формулою

RНР = 0,7 . (R(1)ЗМ

. К(1) + … + R(n) . К(n) ) + RДР - RШТР,КДИС

де R(1) … R(n) – рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою;n - кількість змістових модулів;

(1)ЗМ

(n)ЗМ – кількість кредитів ECTS, передбачених робочим навчальним планом для

відповідного змістового модуля;

КДИС = К(1)ЗМ + … + К(n)

– кількість кредитів ECTS, передбачених робочим навчальним

планом для дисципліни у поточному семестрі;RДР – рейтинг з додаткової роботи; RШТР – рейтинг штрафний.Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1) = … = К(n) Тоді вона буде

мати вигляд

RНР =0,7 . (R(1) + … + R(n) )

ЗМ ЗМ + RДР - RШТР,n

Рейтинг з додаткової роботи RДР додається до RНР і не може перевищувати 20 балів. Вінвизначається лектором і надається студентам за рішенням кафедри за виконання робіт, яку непередбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафний RШТР не перевищує 5 балів і віднімається від RНР. Він визначаєтьсялектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїлиневчасно, не дотримуючись графіка роботи, пропускали заняття тощо.

2. Підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100-бальною шкалоюі далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

К … К

ЗМ

ЗМ ЗМ.

Оцінканаціональна

Рейтинг здобувача вищої освіти, бали

Відмінно 90-100Добре

74-89

Задовільно 60-73

Незадовільно0-59

10. Методичне забезпечення1. Права людини в міжнародному публічному праві» В.І.Курило, І.В.Гиренко та

Л.А.Тенкач (за заг.ред. В.І.Курило) К. Видавничий центр НУБіП України, 2012 – 300с.11. Рекомендована література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради2. України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

3. Декларация о принципах международного права, касающихся4. дружественных отношений и сотрудничества между государствами в5. соответствии с Уставом Организации Обьединенных Наций от 24 октя-

6. бря 1970 года // Действующее международное право. — Т. 1. — М.:7. МНИМП, 1996. С. 65—73.

8. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року //9. Відомості Верховної Ради України. — 1990. — №31. — Ст. 429.10. Устав Организации Обьединенных Наций // Сб. док. — М.: Наука, 1981.11. Хартія економічних прав та обов'язків держав від 12 грудня 1974 року //12. Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на двадцать девятой

13. сессии. — Т. І. 17 сентября — 18 декабря 1974 года. ООН. — Нью- 14. Йорк, 1975. — С. 64—71.

15. Анцелевич Г. О., Покрещук О. О. Міжнародне право: Підручник для студ.16. спец. "Міжнародне право" вищ. навч. закладів / Українська академія17. зовнішньої торгівлі. — К. : Алерта; Пектораль, 2003. — 409с.18. Антонович М. М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ.19. навч. закл.. — К. : Видавничий дім "КМ АКАДЕМІЯ", 2003. — 308с.20. Буткевич О. В. Теорія і практика докласичного міжнародного права:21. автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т22. ім. Тараса Шевченка. — К., 2009. — 40с.23. Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А., Семенов В. С., Стешенко24. В. М.. Міжнародне право: навч. посібник / М.В. Буроменський25. (заг.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 336c.26. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. /27. Київський ун-т права; Інститут міжнародних відносин Київського28. національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / Ю.С. Шемшученко29. (відп.ред.), Л.В. Губерський (відп.ред.). — Стереотип. вид. — К. :30. Юрінком Інтер, 2001. — 638с.31. Международное право: Учебник для студ. вузов, обуч. по32. спец.:"Юриспруденция", "Международные отношения", "Мировая33. экономика" / Московский гос. ин-т международных отношений34. (университет) МИД РФ / Ю.М. Колосов (ред.), Э.С. Кривчикова (ред.).

35. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Международные отношения, 2005. 36. — 815с.37. Международное право в документах. Учебное пособие / под ред. Н.Т.38. Блатова -5-е изд. перераб. и доп. –М., 2004, -880 с.39. Устав Организации Обьединенных Наций // Сб. док. — М.: Наука, 1981.40. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 2341. серпня 1978 року // Действующее международное право. —Т. 1. —М.:42. МНИМП, 1996.

43. Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво44. держав щодо договорів: Постанова Верховної Ради України від 17

45. вересня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. —46. №41. —Ст. 601.

47. Хартія економічних прав та обов'язків держав від 12 грудня 1974 року //48. Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на двадцать девятой

49. сессии. — Т. І. 17 сентября — 18 декабря 1974 года. ООН. — Нью- 50. Йорк, 1975. — С. 64—71.

51. Анцелевич Г. О., Покрещук О. О. Міжнародне право: Підручник для студ.52. спец. "Міжнародне право" вищ. навч. закладів / Українська академія53. зовнішньої торгівлі. — К. : Алерта; Пектораль, 2003. — 409с.54. Антонович М. М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ.55. навч. закл.. — К. : Видавничий дім "КМ АКАДЕМІЯ", 2003. — 308с.56. Буткевич О. В. Теорія і практика докласичного міжнародного права:57. автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т58. ім. Тараса Шевченка. — К., 2009. — 40с.59. Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А., Семенов В. С., Стешенко60. В. М.. Міжнародне право: навч. посібник / М.В. Буроменський61. (заг.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 336c.62. Галан В.О. Міжнародне правонаступництво держав у практиці63. співдружності незалежних держав: Автореф. дис... канд. юрид. наук:

64. 12.00.11 / Національна юридична академія України ім. Ярослава 65. Мудрого. — Х., 2007. — 19с.

66. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. /67. Київський ун-т права; Інститут міжнародних відносин Київського68. національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / Ю.С. Шемшученко69. (відп.ред.), Л.В. Губерський (відп.ред.). — Стереотип. вид. — К. :70. Юрінком Інтер, 2001. — 638с.71. Международное право: Учебник для студ. вузов, обуч. по72. спец.:"Юриспруденция", "Международные отношения", "Мировая73. экономика" / Московский гос. ин-т международных отношений74. (университет) МИД РФ / Ю.М. Колосов (ред.), Э.С. Кривчикова (ред.).

75. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Международные отношения, 2005. 76. — 815с.77. Международное право в документах. Учебное пособие / под ред. Н.Т.78. Блатова -5-е изд. перераб. и доп. –М., 2004, -880 с.

12. Інформаційні ресурси1. Електронний навчальний курс «Міжнародне публічне право» -

http://zemres.nauu.kiev.ua/login/index.php13. Нормативні стандарти

ДСТУ ISO 9000:2007. – Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів (ISO 9000:2005, IDT)

ДСТУ ISO 9001:2009 – Системиуправлінняякістю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT)ГОСТ 2.105-95 -Единая система конструкторскойдокументации. Общиетребования к

текстовым документам.ДСТУ 1.2:2003 - Нацiональнастандартизацiя. Правила розроблення нацiональних

нормативних документiв.ДСТУ 1.5: 2003 - Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту

нормативних документів.ДСТУ 1.6:2004 - Нацiональнастандартизацiя. Правила реєстрацiї нормативних документiв.ДСТУ 1.7:2001 – Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних

стандартів.

ДСТУ 3844-99. – Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.

КНД 50-054-95. – Правила побудови та написання назв об’єктів у класифікаторах техніко- економічної та соціальної інформації.

ДК 010-98. – Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).ДСТУ 1.12:2004 – Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних

документів.ДСТУ 1.11-2004. – Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів

національних нормативних документів.ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та

правила складанняISO 2384:1977 Documentation — Presentation of translations (Документація.

Оформленняперекладів) зізмінами і доповненнями.ДСТУ 4309:2004. – Інформація і документація. Оформленняперекладів (ISO 2384:1977,

MOD)ДК 004:2008 (ICS:2005, MOD) (УКНД). - УкраїнськийкласифікаторнормативнихдокументівДСТУ 4163-2003 – Державна уніфікована система документаці. Уніфікована система

організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документівДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та

визначення понять.ДСТУ ISO 860-99 Термінологічна робота. гармонізування понять і термінівISO 8601Dataelementsandinterchangeformats — Informationinterchange —

Representationofdatesandtimes — міжнародний стандарт, що описує обмін інформацією про датита час, а також деякими іншими даними, що пов'язані з часом.

ISO 5127-2:1983Документация и информация. Словарь. Часть 2.Традиционныевидыдокументов. Двуязычноеиздание.

ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа.ДСТУ 4423-2005 "Інформація та документація. Керування документаційними процесами"