1

2

ЗМІСТ (початок)

№

п/п

Найменування

Аркуш

Вступ 5

1 Опис планованої діяльності 6

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності 6

1.2 Цілі планованої діяльності 8

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності 9

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності 10

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних впливів, які

виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності 13

2 Опис виправданих альтернатив планованої діяльності,

основних причин обрання запропонованого варіанта з

урахуванням екологічних наслідків 16

3 Опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної

зміни без здійснення планованої діяльності 17

3.1 Клімат та метеорологічні умови 17

3.2 Геоморфологічні та геологічні вишукування 18

3.3 Природно-заповідний фонд 19

3.4 Архітектурно-містобудівна та історнко-культурна

спадщина 23

3.5 Рослинний та тваринний світ 23

3.6 Атмосферне повітря 25

3.7 Поверхневі води 26

3.8 Геологічна будова та підземні води 27

3.9 Рельєф, земельні ресурси та родючий ґрунт 28

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з

боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів 29

5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності 31

5.1 Характеристика планованої діяльності як джерела впливу

на повітряне середовище 31

5.2 Характеристика планованої діяльності як джерела впливу

на водне середовище 59

5.3 Відходи 61

5.4 Характеристика планованої діяльності як джерела впливу

на ґрунти 62

5.5 Оцінка ризику впливу планованої діяльності на

навколишнє середовище 63

6 Опис методів прогнозування 68

3

ЗМІСТ (продовження)

№

п/п

Найменування

Аркуш

7 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відведення, уникнення, зменшення, усунення значного

негативного впливу на довкілля 69

8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності

на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків

надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи

пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та

заходів реагування на надзвичайні ситуації 70

9 Визначення усіх труднощів 71

10 Усі зауваження і пропозиції, що надійшли до

уповноваженого територіального органу 71

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля під час провадження планованої

діяльності 72

12 Резюме нетехнічного характеру 75

13 Список посилань із зазначенням джерел, що

використовуються для описів та оцінок, що містяться у

звіті з оцінки впливу на довкілля 78

ДОДАТКИ 81

1 Повідомлення про планову діяльність 82

2 Копія зі ЗМІ повідомлення про планову діяльність (газета

«Народне слово» від 14.04.2018 р.) 88

3 Копія зі ЗМІ повідомлення про планову діяльність (газета

Панорама від 12.04.2018 р.) 89

4 Лист управління екології та природних ресурсів №522/2-18

від 18.05.2018 р. щодо зауважень і пропозицій від

громадськості на повідомлення про плановану діяльність 90

5 Карта-схема М1:2000 91

6 Ситуаційна схема М 1:10000 92

7 Довідка Волинського обласного центру з

гідрометеорології №21/01-47/250 від 10.08.2017 р. про

метеорологічні характеристики та коефіцієнти що

визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі 93

8 Лист управління екології та природних ресурсів

Волинської ОДА №1675/115/2-17 від 19.08.2017 р. про

величини фонових концентрацій забруднювальних

речовин 94

9 Державні акти на право власності на земельну ділянку

серія ЯИ №2222083, ЯИ №2222084, ЯИ №2222085 96

4

ЗМІСТ (продовження)

№

п/п

Найменування

Аркуш

10 Розрахунки на ЕОМ програма «ЕОЛ+» 102

11 Дозвіл №725582901-2 на викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря стаціонарними джерелами від

28.12.2017 р. 120

12 Договір №КОС/06/У/3/38621494/2018 від 22.12.2017р. з

ДП «УКРВЕНСАНЗАВОД» (Коростенська філія) 121

13 Договір №39/8 від 03.01.2017 з Селянським (фермерським)

господарство «ФАСТИ» щодо вивезення гноївки 126

14 Договір №1 від 20.01.2018 р. з Радошинською сільською

радою щодо вивезення твердих побутових відходів 128

15 Дозвіл Укр. №994/Вол. від 24.03.2016 р. на спеціальне

водокористування 129

16 Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця

окремих видів робіт у частині забезпечення безпеки життя

і здоров’я людини, захисту навколишнього природного

середовища №010546 серія АР від 18.12.2014 р. 131

5

Вступ

Об’єкт планованої діяльності відноситься до другої категорії видів

планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля

та підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до ст. 3 Закону України

«Про оцінку впливу на довкілля», п. 3 ч. 2 (потужності для вирощування: птиці

(40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500

місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше);

кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше)).

6

1. Опис планової діяльності.

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

Реконструкція свинокомплексу з новим будівництвом 2-ох свинарників з

влаштуванням системи гноєвидалення та реконструкція гноєсховища ТзОВ

«ВІРА-1» передбачено на діючому підприємстві на вул. Садова, 2 у с.

Миляновичі, Турійського району, Волинської області.

Підприємство розташоване на земельних ділянках загальною площею

9,3345 га, що знаходяться у приватній власності, а саме:

- кадастровий номер 0725582900:09:002:1031 площею 8,6145 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 2222083,

зареєстрований в книзі записів реєстрації за №020909200001 від 26.11.2009р.),

- кадастровий номер 0725582900:09:002:1032 площею 0,36 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 2222084,

зареєстрований в книзі записів реєстрації за №020909200002 від 16.11.2009р.);

- кадастровий номер 0725582900:09:002:1033 площею 0,36 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 2222085,

зареєстрований в книзі записів реєстрації за №020909200003 від 26.11.2009р.).

Свиноферма на даній території функціонує з 1972 року.

Територія має майже форму многокутника. Центроїд майданчика

визначений в координатах: північна широта: 510 12’

02

“; східна довгота: 24

0 27’

43“.

Дiлянка ТзОВ «ВІРА-1» межує:

- з пiвночi – землі Миляновичівської сільської ради не надані у власність чи користування (болото);

- з пiвдня – вул. Садова, землі Миляновичівської сільської ради не надані у власність чи користування (лісосмуга);

- зi сходу – землі Миляновичівської сільської ради не надані у власність чи користування (лісосмуга);

- з заходу – землі Миляновичівської сільської ради не надані у власність чи користування.

Тваринницький комплекс являє собою господарство закритого типу.

Територія огороджена та впорядкована, центральні проїзні частини, територія

навколо споруд та тротуари для пішоходів мають асфальтне покриття,

передбачено в'їзні дезінфекційні бар'єри, ізольовані зони. На майданчику

наявні два в'їзди (виїзди) з твердим покриттям.

У районі розташування свиноферми відсутні території охоронних зон,

курортів, санаторіїв, місць суспільного й культурного відпочинку, будинків

відпочинку, лікувальних установ. Технологічні споруди розташовані

раціонально і органомічно.

Згідно п. 5.4 «Державних санітарних правил планування та забудови

населених пунктів» затверджених Наказом МОЗ №173 від 19.06.96 р.

підприємства, що є джерелами забруднення атмосферного повітря хімічними,

фізичними й біологічними факторами, повинні відокремлюватися від житлової

7

забудови санітарно-захисною зоною. На зовнішній межі СЗЗ, прилеглої до

житлової забудови, концентрації й рівні шкідливих факторів не повинні

перевищувати їхніх гігієнічних нормативів (ГДК, ГДР). Нормативні розміри

санітарно-захисних зон видів виробництв ТзОВ «ВІРА-1» наведено в таблиці

1.1.1.

Таблиця 1.1.1 №

з/п

Найменування

виробничої

структури

Найменування

виробничого

процесу

Вид виробництва

відповідно до

ДСП №173 від

19.06.1996р.

Нормативний

розмір СЗЗ, м

Номера

джерел

1 2 3 4 5 6

1 Свинарники Утримання тварин

Додаток № 5

«свинофабрики та

свиноферми в державних

та колективних

підприємствах на до 12

тис. голів на рік»

500 №№1-

131, 156-

193

2 Лагуни Зберігання гною Додаток № 15 «Обробки

рідкого гною на фермах і

комплексах по

вирощуванню та

відгодівлі свиней до 12

тис. голів на рік»;

«Санітарні розриви від

закритих гноєсховищ до

населених пунктів

приймаються не менше

50% від відстані до

відкритих гноєсховищ»

500 (50%-250) №150,151

3 Бункери

комбікорму

Зберігання

комбікорму

Додаток №4 «Млини,

крупорушки,

зернообдиральні

підприємства та

комбікормові заводи»

100 №№132-

149, 194-

197

4 Дезінфекційні

бар’єри

Дезінфекція коліс

автотранспорту

- - №152,153

5 Холодильна

камера

Збір та видалення

полеглих тварин

п.5.4 «Санітарно-захисну

зону слід встановлювати

від джерел шкідливості

до межі житлової

забудови …»

- №154

6 Зварювальний

пост

Зварювальні роботи Додаток №4

«Підприємства

металообробної

промисловості з

термічною обробкою без

ливарень»

50 №155

Згідно з Додатком 5 до ДСП 173-96 «Державні санітарні правила

планування та забудови населених пунктів» (затверджених наказом

Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173,

8

зареєстрованим в Мін’юсті 24.07.2006 р. за №379/1404), розмір нормативної

санітарно-захисної зони (СЗЗ) для свиноферм (свинофабрики та свиноферми в

державних та колективних підприємствах (до 12 тис. голів на рік)) складає 500

м. Нормативна СЗЗ розміром 500 м витримується.

1.2. Цілі планованої діяльності

Мета даної роботи є: визначення доцільності і прийнятності планованої

діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних,

державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки

навколишнього середовища.

А також оцінити вплив на навколишнє середовище в період будівництва,

функціонування свиноферми та після закінчення терміну експлуатації

комплексу, дати прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із

особливостей планованої діяльності з врахуванням природніх, соціальних та

техногенних умов.

Задачами роботи є: оцінка впливу на довкілля (ОВД) - це комплекс

заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня

небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення

будь-якого виду планованої господарської діяльності.

- вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з

ділянкою розміщення планованої діяльності, включаючи характеристику

поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність

та ін.), геолого-гідрогеологічні особливості території та інших компонентів

природного середовища;

- розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного

середовища;

- оцінити можливі зміни в природних і антропогенних екосистемах; - проаналізувати склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, виявити

особливості гідрогеологічних умов майданчика, за результатами інженерно-

геологічних вишукувань оцінити ступінь захищеності підземних вод від

можливого техногенного забруднення;

- оцінити ступінь можливого забруднення атмосферного простору викидами від об'єкту планованої діяльності;

- визначити шляхи мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище і біоту;

- описати соціально-демографічну характеристику території розміщення планованої діяльності та особливості господарського використання прилеглої

території по видах діяльності;

- зібрати та проаналізувати інформацію про об'єкти розміщення відходів виробництва (види та обсяги відходів, місця їх накопичення, природоохоронні

споруди, експлуатаційні можливості).

- запропонувати альтернативи з різними екологічними наслідками;

9

- розглянути сценарії антропогенних катастроф або руйнувань і способів ліквідації їх наслідків;

- ознайомити осіб, які приймають рішення, з можливими наслідками здійснення запланованого проекту;

- повідомити громадськість про ефективність проекту і можливі екологічні наслідки.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності

При здійсненні планованої діяльності передбачається максимально

використати існуючу забудову та розширити площі свинарників за рахунок

будівництва нових приміщень, а саме:

1. Будівництво двох приміщень (свинарники №№11,12) для утримання свиней на 3000 голів одночасного утримання (для кожного свинарника).

2. Реконструкцію існуючої лагуни (гноєсховище) під лагуну закритого типу ємністю 4500 м³.

В підготовчий період організації будівництва необхідно виконати такі

роботи:

1. Огородити будівельний майданчик.

2. Прокласти постійні інженерні комунікації, що проектуються, які

необхідні для здійснення електропостачання і водопостачання будівельного

майданчика.

3. Перенести розбивочні осі будівлі в натуру, місця розташування знаків

розбивочних осей будівлі закріпити на місцевості.

4. Зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки,

складування його в спеціально відведених місцях для подальшого

використання для рекультивації земель.

5. Вертикальне планування території будівельного майданчика

6. Необхідно завезти на майданчик 10-денний запас головних будівельних

матеріалів, напівфабрикатів, збірних конструкцій, інвентаря та обладнання.

Забезпечення побутових потреб працівників при будівельних роботах,

буде здійснюватись в існуючих побутових приміщеннях підприємства.

Електропостачання споживачів будівельного майданчика передбачено від

існуючої електричної мережі підприємства, до якої підключена тимчасова

електрична мережа будівельного майданчика.

Головними будівельними машинами і механізмами на будівельному

майданчику будуть: екскаватор, зварювальний апарат, вібратори,

автомобільний кран, бетононасос стаціонарний.

Основними будівельно-монтажними роботами по спорудженню об’єкту

будуть: земляні роботи, бетонні роботи, монтаж та виготовлення сталевих

конструкцій, покрівельні роботи, оздоблювальні роботи.

Будівельні роботи по спорудженню об’єкту будуть проводитись в межах

виділеної земельної ділянки. Тимчасового відведення земель на час виконання

10

будівельних робіт не передбачається. При проведенні будівельних робіт

передбачається максимальне збереження існуючого ландшафту.

Захист повітряного середовища.

При проведенні будівельних робіт можливий вплив на повітряне

середовище буде від тимчасових джерел викидів, а саме від будівельної

техніки, від зварювальних і малярних робіт.

Вищевказані джерела є локальними, короткостроковими і суттєво не

будуть впливати на навколишнє середовище.

Охорона поверхневих і підземних вод.

При проведенні будівельних робіт не передбачається забруднення

поверхневих та підземних вод.

Охорона ґрунту.

Для збереження родючого шару під час проведення будівництва об'єкту,

проектом передбачається знаття родючого шару ґрунту та складування його на

території підприємства.

Після проведення будівельних робіт, знятий родючий шар

використовується для влаштування газонів даної території.

Охорона рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів.

На території здійснення планованої діяльності зелені насадження,

заповідні об'єкти, пам'ятки історії і культури, об'єкти техногенного середовища

відсутні.

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

На території свинокомплексу розташовані наступні будівлі та майданчики:

- Дев’ять приміщень утримання тварин (№№1-5; 7-10) на 9500 голів одночасного утримання (свинарник №6 зруйнований та не експлуатується);

- Адміністративно-побутовий корпус;

- Гараж;

- Матеріальний склад;

- Санпропускник;

- Відстійник гною;

- Ізолятор на 20 голів;

- Дві лагуни ємністю 7500 м³ (закритого типу) та 4500 м³ (підлягає реконструкції);

- Прохідна. Приміщення утримання тварин (№№1÷5; 7÷10) мають наступні

призначення:

- №№1÷4 для відгодівлі – для утримання свиней вагою до 110 кг. Кількість свиней 1100 голів;

- №5 для відгодівлі – для утримання свиней вагою до 110 кг. Кількість свиней 1200 голів;

- №7, №10 для відгодівлі – для утримання свиней вагою до 110 кг. Кількість свиней 1300 голів;

- №8 для відгодівлі – для утримання свиней вагою до 110 кг. Кількість свиней 1550 голів;

11

- №9 для відгодівлі – для утримання свиней вагою до 110 кг. Кількість свиней 1500 голів.

На даний час потужність ферми наступна: 11250 голів на рік; три цикли

відгодівлі свиней (тривалість утримання на відгодівлі становить 104 дні).

Передбачено розширення ферми та добудову двох приміщень для

відгодівлі свиней №№11-12, потужністю 3 000 голів одночасного перебування

кожний. Збільшення річного поголів’я свиней передбачено на 740 голів на рік.

До нових свинарників частково будуть переведені свині з існуючих

свинарників. Таким чином, інтенсивність свинокомплексу з відгодівлі свиней

буде становити 11 990 голів на рік. Плановий падіж орієнтовно складає 2,5 %.

Після досягнення ваги 110-115 кг тварини реалізуються на м'ясопереробні

підприємства.

Система утримання тварин секційна. Після кожного переведення свиней

проводиться профперерва протягом 7 діб, під час яких здійснюються санітарно-

ветеринарні заходи – мийка, очищення та дезінфекція. Тварини утримуються на

щілинній підлозі в приміщеннях №9 і №8, в решті приміщень утримання

тварин здійснюється на бетонній підлозі.

Територія свиноферми поділена на зони, які відділяється одна від одної

бетонним парканом:

- чиста (зона свинарників);

- брудні зони (зона зберігання кормів та зона обробки гною). Свинарники мають наступні розміри:

- №1 – розміром 1092,0 м2;

- №2 – розміром 1084,8 м2;

- №3 – розміром 1036,8 м2;

- №4 – розміром 1050,3 м2;

- №5 – розміром 1314,9 м2;

- №7 – розміром 1374,1 м2;

- №8 – розміром 1583,1 м2;

- №9 – розміром 1347,4 м2;

- №10 – розміром 1372,4 м2;

- №11 та № 12 (нове будівництво) – розміром по 1512 м2 кожен. Свинарники №№11 та 12 мають наступні джерела викиду: витяжні шахти в

кількості 18 од. для кожного свинарника.

Свинарники обладнані витяжними вентиляціями (витяжні каміни) в

кількості:

- Свинарник №1 – 13 од. (джерела викиду №№ 1÷13); - Свинарник №2 – 14 од. (джерела викиду №№ 14÷27); - Свинарник №3 – 14 од. (джерела викиду №№ 28÷41); - Свинарник №4 – 13 од. (джерела викиду №№ 42÷54); - Свинарник №5 – 15 од. (джерела викиду №№ 55÷69); - Свинарник №7 – 16 од. (джерела викиду №№ 70÷85); - Свинарник №8 – 15 од. (джерела викиду №№ 86÷100); - Свинарник №9 – 15 од. (джерела викиду №№ 101÷115); - Свинарник №10 – 16 од. (джерела викиду №№ 116÷131); - Свинарник №11 (нове будівництво) – 18 од. (джерела викиду №№

12

156÷173);

- Свинарник №12 (нове будівництво) – 18 од. (джерела викиду №№ 174÷191).

Процес годування і напування свиней – автоматизований. Корм подається

транспортером із силосних кормосховищ (бункер для комбікормів), які

розташовані біля кожного свинарника. Напування тварин здійснюється з

автопувалок, які розміщені переважно над гнойовими каналами.

Годування тварин передбачено системою сухого кормління що керується

за допомогою комп'ютера, що здійснює чіткий поділ і дозування відповідного

корму відповідно до норм споживання.

Після звільнення приміщення від тварин (перед поселенням нової групи),

проводиться випуск стоків, мийка, дезінфекція приміщень та кліток (препарат –

водорозчинний порошок Екоцид С). Здійснення даних заходів спрямовано на

профілактику інфекційних, інвазійних та заразних хвороб.

Для збору та видалення полеглих тварин передбачається приміщення для

тимчасового зберігання туш. В приміщенні для тимчасового зберігання туш

підтримка постійної температури в діапазоні від -3 до +2°C протягом року

забезпечується за допомогою холодильної установки, яка складається з

виносного повітряного конденсатора та внутрішнього повітроохолоджувача

(джерело викидів №154). Зберігання туш здійснюється не більше 7 днів.

Подальша утилізація туш проводиться спеціалізованим підприємством згідно

укладеного договору.

Сміття складується в закриті контейнери та вивозиться не рідше 1 разу на

2 дні (90% сміття – це пакувальна тара з-під засобів дезінфекції та побутове

сміття).

Для годівлі поголів’я свиней закуповуються готові повно збалансовані

корми з наявними якісними посвідченнями. Корми завозяться та

відвантажуються в 18 бункерів (джерела викиду №№132÷149) + 4 бункери нові

(джерела викиду №№192÷195) для комбікорму об’ємом 22 м3 кожний, що

мають дихальні патрубки (джерела викиду). Річна кількість комбікормів

становитиме 48920 т/рік.

Система видалення гною - самопливна. Дана система являє собою

трубопроводи, розташовані під свинарським комплексом, що переносять рідкий

гній від гнойових каналів до колектора. Система видалення гною

передбачається з труб, які встановлюються під гнойовими ваннами із

встановленням клапанів - повітревідвідників. Гнойові ванни розміщені під

кожним свинарником. Видалення гною з ванни проводитися раз на 14 днів

шляхом підняття пробки, що створює природний вакуум, який змушує гнойові

маси стікати через центральний колектор, що розташовується під галереєю.

Гній подається в дві лагуни об'ємом 7500 м³ та 4500 м³, що забезпечують

накопичення, шестимісячне витримування (знезараження) і вивантаження для

весняно-осіннього внесення на власні поля річного обсягу гною. Лагуни

являють собою котловани, викопаний у землі. Загальна кількість гною 2 590

т/рік.

Забір води здійснюється з двох свердловин, що розташовані у с.

Миляновичі:

13

- свердловина № 1 глибиною 90,0 м та дебітом 18,0 м³/ год;

- свердловини № 3 глибиною 80,0 м та дебітом 6,2 м³/год Свердловина №2 законсервована – акт від 01.02.2008 року.

Вода насосами подається в мережу питного водопроводу.

Орієнтовна кількість води на потреби комплексу складає 720 м3/рік.

Для електрозабезпечення комплексу встановлено трансформаторну

підстанцію з двома незалежними лініями живлення.

Опалення приміщень для утримання свиней не передбачається. Опалення

адміністративно-побутового корпусу передбачено від паливної з електричним

котлом «ЕКО-24», продуктивністю 24 кВт.

При в’їзді на ферму передбачено 2 дезбар'єри та 1 – на виїзді (джерела

викиду №№152,153).

Для технічного обслуговування автотранспорту передбачений

зварювальний пост. При здійсненні зварювальних робіт використовуються

електроди АНО-4 (джерело викидів №155).

Для здійснення планованої діяльності передбачається використання

існуючої території підприємства, використання додаткових земель не

передбачено.

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних впливів, які

виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних

робіт та провадження планованої діяльності

У результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності тимчасовими впливами на атмосферне повітря будуть:

1. Викиди пилу при земляних роботах. 2. Викиди при малярних роботах. 3. Викиди при зварювальних роботах. 4. Викиди від транспорту і будівельної техніки.

Розрахунок потужності викидів забруднюючих речовин, які

викидаються в атмосферне повітря при будівництві .

Викиди пилу при земляних роботах.

При земляних роботах під час будівництва утворюється пил (речовини у

вигляді твердих суспендованих частинок). Його об'єм підраховується згідно

"Временное методическое пособие по расчету выбросов от неорганизованных

источников в промышленности строительных материалов".

В ході будівництва розробці підлягає поверхня ділянки під будівельне

планування, яка складається із суглинків.

Кількість ґрунту, що переробляється за період проведення будівельних

робіт на об’єкті (G) = 26,0 т/год.

Максимально – разовий викид пилу визначається за формулою:

14

3600

610G1

B6

P5

P4

P3

P2

P1

PQ

, г/с

де: Р1 – частина пилу фракції (200мкм) в породі, Р1 = К1 = 0,01 (табл. 1);

Р2 – частина пилу що переходить в аерозоль, Р2 = К2 = 0,01 (табл. 1);

Р3 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в районі робіт. При

середньорічній швидкості вітру 3,5 м/с Р3 = К3 = 1,2 (табл. 2);

Р4 – коефіцієнт, який враховує місцеві умови Р4= К4 = 1,0 (табл. 3);

Р5 – коефіцієнт, який враховує вологість речовини, при вологості

1%

Р5 = К5 = 0,1 (табл. 4);

Р6 – коефіцієнт, який враховує крупність матеріалу, Р6= К7 = 0,5 (табл.

5);

В1 – коефіцієнт, який залежить від висоти пересипу матеріалу, В1 = 0,5

при висоті падіння до 1,0 м (таб.7);

G – кількість грунту , який переробляється на протязі години, G = 26,0

т/год.

022,03600

61026,05,05,01,00,12,101,001,0Q

г/с

Валовий викид пилу визначається по формулі:

В = Q х Т х 3600/1000000, т/рік;

де: Q – максимально – разовий викид пулу, Q = 0,022 г/с;

Т – час виконання земляних робіт за період будівництва, Т = 40

год.

В = 0,022 х 40 х 3600/1000000 = 0,004 т/рік.

Викиди при малярних роботах.

Під час проведення будівельних робіт з ґрунтування, фарбування в

атмосферне повітря будуть випаровуватися забруднюючі речовини від

розчинників та аерозоль лакофарбових матеріалів. Кількість забруднюючих

речовин, що виділяються, залежить від марки фарбувальних матеріалів та

методів фарбування. Для захисту від атмосферної корозії металевих

конструкцій передбачено використання емалі ПФ, ґрунтовки ГФ-021.

Нанесення лакофарбових матеріалів проводитиметься агрегатом

фарбувальним з пневматичним розпиленням. Розрахунок викидів шкідливих

речовин виконаний відповідно до «Збірника показників емісії (питомих

викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними

виробництвами» Донецьк, 2004 р. том ІІ.

Результати наведено у таблиці 1.5.1.

15

Таблиця 1.5.1 Найменування

лакофарбових

матеріалів

Площа

фарбування,

м2

Найменування

шкідливих

речовин

Питомі

викиди

речовини, г/м2

Валові

викиди, т/рік

Ґрунтовка ГФ-021 60 Сольвент 7,07 0,001

Уайт-спірит 6,88 0,001

Емаль ПФ 60 Сольвент 8,06 0,0012

Уайт-спірит 20,16 0,003

Викиди при зварювальних роботах.

Ручна газова зварка при будівництві виконується із застосуванням

електродів АНО-6, використання електродів 1,5 кг/годину. Загальна

кількість зварювальних робіт на об'єкті – 3 години. Розрахунок виконується

згідно «Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від

процесів електро-, газозварювання, наплавлювання, електро-, газо різання та

напилювання металів. Київ, 2003 р.» з використанням даних по питомих

викидах (табл. 1), які для даного виробництва дорівнюють:

- оксид заліза Fе2O3 - 14,35 г/кг;

- оксид марганцю МnO2 - 1,95 г/кг.

Потужність викидів забруднюючих речовин складає:

- оксид заліза М = 14,35 г/кг х 1,5 кг/год = 21,52 г/год (0,006 г/с);

- оксид марганцю М = 1,95г/кг х 1,5кг/год = 2,92 г/год (0,0008 г/с).

Валова потужність викидів за весь період будівництва складатиме:

- оксид заліза G = 21,52 г/год х 3 год = 0,06 кг ~ 6·10-5

т.

- оксид марганцю G = 2,92 г/год х 3 год = 0,009 кг ~ 9·10-6

т.

Викиди від транспорту і будівельної техніки.

При будівництві буде використано будівельними механізмами:

дизпалива – 1,6 т.

Приблизний розрахунок кількості забруднюючих речовин, які містяться

у вихлопних газах автомобілів здійснюється по питомих викидів

забруднюючих речовин при спалювані палива згідно «РД. Методики

упрощенных расчетов количества выбросов вредных веществ в атмосферу

от стационарных источников предприятий минавтотранса УССР.

Приложение к РД 200 УССР 106-82. Киев – 1983 г.».

Кількість забруднюючих речовин, які утворюються від спалювання

палива під час маневрування будівельної техніки за весь період будівництва

наведені в таблиці 1.5.2.

Таблиця 1.5.2 Забруднююча речовина Викиди забруднюючих речовин дизельними двигунами, т

Окис вуглецю 0,16

Вуглеводні 0,05

Двоокис азоту 0,065

Сажа 0,025

Сірчаний газ 0,032

Бенз(а)пірен 5,2 х 10-7

16

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності,

основних причин обрання запропонованого варіанта з

урахуванням екологічних наслідків

В даній роботі було розглянуто єдиний альтернативний варіант для

здійснення планованої діяльності.

У відповідності до бізнес-плану, ТзОВ «Віра-1» планує розширення

ферми та добудову приміщень для відгодівлі. Економічно вигідно для

підприємства організувати всі технологічні процеси по вирощуванню свиней.

Відмова від реалізації будівництва об'єкту, що проектується призведе до

неможливості збільшення обсягів виробництва та реалізації програми розвитку

економіки України, збільшення робочих місць. Також відмова від розширення

виробництва не дозволить збільшити відрахування до бюджетів всіх рівнів, що

негативно позначиться на розвитку потенціалу регіону. Негативні фактори при

функціонуванні об'єкта, що проектується можливо оцінити як незначні при

дотриманні всіх норм та проектних вимог. На етапі розроблення варіантів розміщення об'єкта з урахуванням стану

навколишнього середовища й інженерної підготовки був розглянутий лише

один варіант будівництва на існуючій ділянці підприємства вже з діючим

свинокомплексом, оскільки тут є всі інженерні мережі для здійснення

планованої діяльності і налагоджений технологічний процес вирощування

(відгодівлі) свиней.

В цьому варіанті важливу роль буде грати економічна складова впливу на

соціальне середовище даного регіону.

Також, слід зазначити, що на фермі вже існує сучасна технологія

утримання свиней, а також прийнята система видалення гною (з гнойових ванн

по трубах у приймачі гною) за рахунок якісної гідроізоляції, що виключає

попадання фекальних речовин в ґрунт і ґрунтові води. Також виключено

розливання гнойових мас по поверхні землі.

В цілому всі структурні елементи тваринницького об’єкту розміщені з

урахуванням вимог ДБН Б.2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських

підприємств”. Утримання тварин здійснюється у закритих приміщеннях із

сполученням по закритих галереях, відкриті майданчики вигулу і переведення

тварин та забійне відділення відсутні.

Реалізація даного проекту продовжить розвиток підприємства TзOB «Віра-

1», що сприяє розвитку сільського господарства країни та збільшенню робочих

місць. Планована діяльність націлена на розвиток існуючого підприємства,

створення нових робочих місць, підвищення рівня безпеки експлуатації діючих

виробничих потужностей та мінімізації ймовірності забруднення

навколишнього середовища.

Будівництво приміщень для утримання свиней обґрунтоване місцем

розташування вже існуючого свинокомплексу і вільної території на даній

ділянці, і є найбільш оптимальним з економічної точки зору.

17

3. Опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної

зміни без здійснення планованої діяльності

3.1. Клімат та метеорологічні умови

За кліматичними умовами майданчик планованої діяльності

розташований в першій кліматичній зоні за картою кліматичного районування

території (ДСТУ - Н Б В. 1.1 - 27 :2010. Захист від небезпечних геологічних

процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі будівельна

кліматологія).

За природними умовами Волинська область поділяється на три зони:

північнополіську, південнополіську та лісостепову. Село Миляновичі

Турійського району потрапляє у лісостепову зону (Полісся). Ґрунти дерново-

підзолисті; є великі поклади вапняку, глини, піску, що використовуються для

виробництва цегли, і запаси торфу.

Клімат району робіт помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою,

нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами,

затяжними весною і осінню.

Середня місячна температура: найхолодніший місяць - лютий

(температура середньомісячна -4,7°), а найтепліший - липень (середньомісячна

температура +23,7°).

Абсолютний мінімум температури повітря за 10 останніх років

середньорічний складає - 13°, при найнижчій температурі - 23°, а абсолютний

максимум температур повітря за останні десять років склав +38° у липні 2007

року.

Кількість атмосферних опадів коливається від 580 мм - до 600 мм,

складаючи в середньому 589 мм. Величина випаровування в багаторічному

розрізі складає 558 мм.

Стійке снігове покриття утворюється в третій декаді листопада і зникає в

першій декаді березня місяця. Висота снігового покриву коливається від 5 см

до 30 см. Число днів зі сніговим покриттям 90 - 105 днів. Глибина промерзання

ґрунту сягає 0,9 м.

Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення

перевищення якої складає 5% - 8-9 м/с. Панівним напрямком вітру в холодний

період є південно-східний, в теплий період - північно-західний. Середня

швидкість вітру 2,7 м/с.

Характеристика існуючого забруднення атмосферного повітря (величини

фонових концентрацій забруднювальних речовин) надана управлінням екології

та природних ресурсів Волинської ОДА (лист №1675/115/2-17 від 19.08.2017 р.,

додаток 8).

Ситуаційна схема району розміщення планованої діяльності додається

(додаток 6).

Згідно довідки Волинського обласного центру з гідрометеорології №21/01-

47/250 від 10.08.17 р. (додаток 7) метеорологічні характеристики та коефіцієнти

що визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному

18

повітрі на території села Миляновичі, Турійського району, Волинської області

(за даними найближчої метеостанції Ковель) наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. № п/п Найменування характеристик Величина

1 Середня максимальна температура повітря найтеплішого місяця, Т°, С 23,7

2 Середня місячна температура повітря найхолоднішого місяця

(для ктелень, які працюють за опалювальним графіком) Т°, С -4,7

3 Коефіцієнт стратифікації, А 180

Коефіцієнт рельефу місцевості 1

4 Середньорічна роза вітрів, %:

Пн 8,8

ПнС 6,0

С 12,9

ПдС 14,7

Пд 9,7

ПдЗ 16,4

З 20,6

ПнЗ 10,9

5 Швидкість вітру, (за середніми багаторічними даними), повторюваність

перевищення якої складає 5%, м/с 10-11

3.2. Геоморфологічні та геологічні вишукування

Волинська область, яка виразно поділяється на дві геоморфологічні

області, різко відмінні за походженням і будовою рельєфу: І – Волинська

акумулятивна рівнина і II – Волинська ерозійна височина. Рельєф Волинської

акумулятивної рівнини створений льодовиковою, водно-льодовиковою і

річковою акумуляцією: моренами, кінцево-моренними формами, зандрами,

озерними алювіальними і, нарешті, еоловими формами. Денудаційні форми

рельєфу (карстові западини, міжрічкові підвищення корінних порід, річкові

долини врізані в корінні породи), хоч і дуже характерні, проте мають

підпорядковане значення і не займають більше ніж 20-25% поверхні області.

Залежно від поширення генетичних типів рельєфу та їх співвідношення область

Волинської акумулятивної рівнини поділяється на такі геоморфологічні

райони:

1. Верхньо-Прип'ятська акумулятивна низовина.

2. Шацький вододільний горбисто-западний, карстово-озерний район.

3. Любомль-Ковельський кінцево-моренний район.

4. Поворсько-Маневицький кінцево-моренний район.

5. Турійсько-Оваднівський денудаційний район.

6. Рожище-Цуманський денудаційний район.

7. Колківський (Стир-Стохідський) давньодолинний район.

Турійсько-Оваднівський денудаційний район відзначається тим, що на

його просторах трапляються денудаційні форми рельєфу: хвилясті, з

положистими схилами, межиріччя. Але рельєф цієї денудаційної поверхні дуже

нерівний. Його характеризують то численні западини, створені ще в

дольодовикову епоху, то карстові лійки, зайняті іноді озерами, то давні долини,

19

замулені льодовиковими відкладами, зокрема озерно-льодовиковими. Поверхня

Турійсько-Оваднівського району в багатьох місцях перевищує 200 м н. р. м.,

причому не окремими горбами, а широкими масивами, найбільшими з яких є

Турійський, Оваднівський, Володимир-Волинський, Купичівський,

Озютицький тощо. Ці масиви, вкриті родючими перегнійно-карбонатними

ґрунтами, з давніх давен стали хліборобською базою слов'янських племен, які

заснували тут міста: Володимир-Волинський, Луцьк, Волинь, Червень та ін. По

цих масивах протікали ріки ще в дольодовиковий період; у наш час

простягається Головний Європейський вододіл дуже звивистою і невиразною

смугою через села Бійницю – Стенжаричі – Олеськ. Поряд з вододільними

денудаційними підвищеннями в цьому районі є значні улоговини, утворені

дольодовиковими ріками і карстовими процесами, але в льодовикові епохи

замулені моренними і озерними відкладами і зараз виявлені заболоченими

рівнинними пониженнями. Деякі з них мають виразну форму долин

(наприклад, долина, в якій починається р. Турія), інші – розлогих знижень (у

верхів'ях Стоходу або в районі с. Мосур).

Зміна умов (пошукового чи нормативного факторів) на площадці

новобудови може проявитися під дією природно-техногенних факторів - (при

порушені поверхневого стоку, зміні рівня підземної води, при аварійному

витоку води з інженерних мереж водопостачання і каналізації), що приведе в

результаті до зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів.

3.3. Природно-заповідний фонд

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,

до природно-заповідного фонду України належать:

- природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні

заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,

заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки,

зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового

мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки,

зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від

їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути

загальнодержавного або місцевого значення.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та

об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську

цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної

охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого

природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або

історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка

негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та

історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню

за цільовим призначенням. На землях територій та об’єктів природно-

20

заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного

(обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення

внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що

не забезпечує режим радіаційної безпеки.

ЗАКАЗНИКИ

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою

збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок,

водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні

та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша

діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про

заказник.

ПАРКИ-ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш

визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і

використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та

оздоровчих цілях.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

є природоохоронними рекреаційними установами.

Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з

вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок,

водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва можуть

проводитися наукові дослідження.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється

будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і

загрожує їх збереженню.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується

проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за

насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з

підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих,

вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із

дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва може

проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для

ботанічних садів.

21

Динаміка структури природно-заповідного фонду у Волинській області

за період з 2006 по 2012 роки

У 2006 році було 371 територія та об’єкти ПЗФ площею 181198,6 га; 15

територій та об’єктів площею 289,5 га входило до складу інших територій та

об’єктів ПЗФ; фактична площа ПЗФ області становила 1809909,1 га.

У 2007 році було 371 територія та об’єкти ПЗФ площею 197888,1 га 30

територій та об’єктів площею 4652,4 га входили до складу інших територій та

об’єктів ПЗФ; фактична площа ПЗФ області становила 193235,7 га.

У 2008 та 2009 році змін не відбувалося, обліковувалося 375 територій та

об’єктів ПЗФ площею 203906,6 га, 32 території та об’єкти ПЗФ площею

4707,8 га входили до складу інших територій та об’єктів ПЗФ; фактична площа

ПЗФ області становила 199198,8 га.

У 2010 році було 376 територій та об’єктів ПЗФ площею 237381,9 га, 48

територій та об’єктів ПЗФ площею 15165,7 га входили до складу інших

територій та об’єктів ПЗФ, фактична площа ПЗФ становила 222216,2 га.

У 2011 році було 381 територія та об’єкти ПЗФ, 48 територій та об’єктів

ПЗФ площею 15165,7 га входили до складу інших територій та об’єктів ПЗФ.

У 2012 році було 384 території та об’єкти ПЗФ площею 234824,94 га; 48

територій та об’єктів ПЗФ площею 15165,7 га входили до складу інших

територій та об’єктів ПЗФ, фактична площа ПЗФ області становила

219659,18 га.

Станом на 2016 рік під охороною держави знаходиться 388 територій та

об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 239014,54 га або 11,9

% від території області. Курорти на Волині відсутні, але є своєрідна мережа

рекреаційних зон. Всього на території області 231 рекреаційна зона, площею

7,395 тис. га.

На території планованої діяльності відсутні території та об'єкти природно-

заповідного фонду (ПЗФ) України місцевого, державного та міжнародного

значень. При вивченні карт, що знаходяться у вільному доступі, та відповідного

довідкового матеріалу (Державний кадастр територій та об’єктів природно-

заповідного фонду України) виявлено, що в безпосередній близькості немає

об'єктів природно-заповідного фонду: найближчими заповідними територіями

є:

Гідрологічний заказник «Озеро Святе»

Лісовий заказник «Кульчинська соснина»

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Здоров’я»

Ландшафтний заказник «Калинівські кринички»

Гідрологічний заказник «Озеро Святе», лісовий заказник «Кульчинська

соснина», парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Здоров’я»,

ландшафтний заказник «Калинівські кринички» розташовані на відстані більш

як 5 км, рис. 3.3.1.

http://eco.voladm.gov.ua/category/gidrologichniy-zakaznik-ozero-svyate/http://eco.voladm.gov.ua/category/lisoviy-zakaznik-kulchinska-sosnina/http://eco.voladm.gov.ua/category/park-pamyatka-sadovo-parkovogo-mistectva-zdorovya/http://eco.voladm.gov.ua/category/landshaftniy-zakaznik-kalinivski-krinichki/http://eco.voladm.gov.ua/category/gidrologichniy-zakaznik-ozero-svyate/http://eco.voladm.gov.ua/category/lisoviy-zakaznik-kulchinska-sosnina/http://eco.voladm.gov.ua/category/lisoviy-zakaznik-kulchinska-sosnina/http://eco.voladm.gov.ua/category/park-pamyatka-sadovo-parkovogo-mistectva-zdorovya/http://eco.voladm.gov.ua/category/landshaftniy-zakaznik-kalinivski-krinichki/

22

Рис 3.3.1

«Озеро Святе» – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні

площею 19,2 га на території Дольської сільської ради, утворений за рішенням

Волинської обласної ради від 17.03.1994, № 17/19 (реорганізований згідно з

рішенням обласної ради від 30.05.2000, № 12/3). Серед лісового масиву із сосни

звичайної Pinus sylvestris з домішкою вільхи чорної Alnus glutinosa і берези

повислої Betula pendula охороняється частково замулене озеро Святе

карстового походження площею водного дзеркала 15,1 га, об’ємом вод – 498,3

тис. м3, пересічною глибиною – 3,3 м, максимальною – 6,7 м. Прибережна

смуга озера заросла повітряно-водними макрофітами: очеретом звичайним

Phragmites australis, рогозами вузьколистим Typha angustifolia і широколистим

T. latifolia, лепехою звичайною Acorus calamus, ситником розлогим Juncus

effusus. Типові види іхтіофауни озера: карась сріблястий Carassius gibelio, короп

Cyprinus carpio, лин Tinca tinca, плітка Rutilus rutilus, окунь Perca fluviatilis,

щука Esox lucius. Це місце гніздування багатьох видів водоплавних і

навколоводних птахів: лебедя-шипуна Cygnus olor, лиски Fulica atra, крижня

Anas platyrhynchos, чирянки великої Anas querquedula, кулика-сороки

Haematopus ostralegus, коловодників звичайного Tringa totanus і болотяного T.

glareola та інших. Тут мешкають бобер європейський Castor fiber та видра

річкова Lutra lutra, внесена у ЧКУ і Європейський Червоний список у статусі

вразливого виду.

«Здоров’я» – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва

загальнодержавного значення в Україні площею 13,6 га у смт. Луків, утворений

за Указом Президента України від 20.08.1996, № 715/96. Охороняється один із

23

найстаріших у області дендропарків англійського типу, тобто пейзажний,

природний, закладений у XIX ст. поруч із спроектованим архітектором із

Дрездена Матеусом Пепельманом палацом-резиденцією Мйончинських. Тут

ростуть кремезні дуби звичайні Quercus robur, липи дрібнолисті Tilia cordata,

ясени звичайні Fraxinus excelsior, гіркокаштани Aesculus hippocastanum віком

понад 275 років.

«Кульчинська соснина» – лісовий заказник місцевого значення в Україні

площею 51,7 га, що належить до ДП «Турійське ЛГ», Турійського л-ва, кв. 5,

вид. 4, 11–19, 32–43, утворений за рішенням виконавчого комітету Волинської

обласної ради народних депутатів від 31.10.1991, № 226. Охороняється лісове

насадження із сосни звичайної Pinus sylvestris на околиці с. Кульчин, що

використовується з рекреаційною метою.

«Калинівські кринички» – ландшафтний заказник площею 51,1 га на

території Люблинецької селищної ради, утворений рішенням обласної ради від

30.05.2000, № 12/3. Охороняється болотяний масив, із якого бере початок

р. Калинівка. У межах природного комплексу є три природних джерела з

питною водою, приємною на смак. Серед різноманітної трав’яної рослинності

(молінії блакитної Molinia cocrulea, яглиці звичайної Aegopodium podagraria,

щучки дернистої Deshampsia caespitosa, конюшини лучної Trifolium pratense та

ін.) ростуть лікарські види: валеріана дводомна Valeriana officinalis, родовик

лікарський Sanguisorba officinalis, дягель лікарський Angelica archangelica,

гірчак зміїний Persicaria bistorta, перстач прямостоячий Potentilla erecta. На

окраїнах болота ростуть свидина темно-червона Swida sanguinea, бруслина

бородавчаста Euonymus verrucosa, ясен звичайний Fraxinus excelsior, вільха

чорна Alnus glutinosa, різні види верб Salix.

Реалізація запланованої діяльності не матиме шкідливого впливу на

об'єкти природно-заповідного фонду.

3.4. Архітектурно-містобудівна та історнко-культурна спадщина

Однією з задач ОВД є оцінка впливу планованої діяльності на об'єкти

історії і культури (як об'єкти забудови), пам'ятки архітектури, що знаходяться в

зоні впливів планованої діяльності.

В зоні розміщення свинокомплексу об'єкти архітектурно-містобудівної

або культурної спадщини відсутні.

В с. Миляновичі відсутні історико-архітектурні пам'ятки.

3.5. Рослинний та тваринний світ

Волинська область лежить у межах Західно - Української геоботанічної

підпровінції. Загальна площа земель лісогосподарського призначення складає

близько 700 тис. га, що складає 34,7 %. До головних л