Новопавлівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенівВрадіївський районний методичний кабінет

Педагог-організатор Кобзун О.М.

Новопавлівка 2011 р.

Новопавлівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів

Врадіївський районний методичний кабінет

2

«Ідеал виховання – це громадянин України, збагачений загальнолюдськими цінностями, який

3

керується у своїй діяльності вимогами загальнолюдського й національного етикету, спроможний діяти творчо в сучасних умовах;, це справжній патріот, який дбає про свою честь і гідність».

(За концепцією національного виховання)

Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни.В.Распутін

І. Патріотизм – основа виховання особистості

Політичні та соціальні процеси, що відбуваються в Україні і спрямовані на утвердження демократичних засад розвитку держави,зумовлюють необхідність відповідних змін у всіх сферах народного господарства, в тому числі і в галузі освіти, складовою якої є виховання.

Школа повинна бути державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на грунті

4

національної культури і національних традицій, який за змістом, формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвитку як суверенної держави.

Головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. У Законі України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формуванні творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов'язків; вихованні поваги донаціональних цінностей нашого народу.

Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботі про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

Пріоритетним є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури.

ІІ. Сучасне патріотичне виховання школярів

Патріотичне виховання школярів набуває сьогодні більш актуального значення. У цій сфері накопичилось чимало питань, які носять системний характер. Сучасне розуміння патріотизму зумовлене соціальним замовленням української держави в галузі освіти і виховання,що конкретизується у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти» й «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності». Зокрема, щодо останнього документу, то під патріотизмом

5

розуміється любов до свого народу, до України. Також зазначено, що «важливою якістю українського патріотизму повинна бути турбота про благо народу, сприяння становленню України як правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти незалежність Батьківщини».

Останнім часом уважного ставлення дослідників вимагає питання щодо зміни ситуації, що склалася в цій сфері, удосконалення патріотичного й духовно-етичного виховання школярів.

Ця проблема не знайшла поки належного віддзеркалення в сучасних педагогічних дослідженнях. Але велику допомогу в процесі теоретичного усвідомлення нових тенденцій у вітчизняній педагогічній науці надало вивчення робіт Б.Чижевського та К.Чорної, які в основу патріотичного виховання ставлять національну свідомість та наголошують на усвідомленні безперечної цінності Батьківщини.

Заслуговує на особливу увагу погляд К.Чорної, яка підкреслює, що невід’ємною складовою патріотизму школярів є їх національна свідомість. На її думку, бути патріотом – значить духовно піднятись, усвідомити безперечну цінність Батьківщини. Національна свідомість, як глибинне усвідомлення народом своєї етнічної незалежності та своєрідності історичної долі, є невід’ємним атрибутом кожної нації.

Вирішувати проблему формування істинної національної свідомості можливо лише у зв’язку з духовним розумінням Батьківщини. Тому що, «Вітчизна,- наголошує К.Чорна,- це дух народу в усіх його виявах і творіннях, а національність означає своєрідність цього духу».

У сучасній системі патріотичного виховання широко використовується досвід видатного вітчизняного педагога-гуманіста В.Сухомлинського. Він вказував на те, що дитина йде до першого класу в сім років, але бажано, щоб вона вже з п’ятирічного віку перебувала у сфері виховного впливу школи. «Педагогічний колектив школи надає великого значення моральній, патріотичній, інтелектуальній, естетичній обстановці, в якій перебуває дитина віком від двох до семи років, оскільки перші роки життя в розвитку дитини вирішальну роль відіграють люди, що оточують її, з усім багатством і

багатогранністю».У педагогічній системі

В.Сухомлинського значне місце посідає принцип диференційованого та індивідуального підходу до виховання учнів. Отже, найпершим і найголовнішим у патріотичному формуванні особистості, як

6

підтверджує аналіз педагогічної практики видатного дослідника, є засвоєння учнями загальнолюдських норм моралі. Він радив змалку виховувати в дітей чесність, правдивість, доброту й чуйність, любов та повагу до старших. «Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються у праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу».

Сьогодні стало очевидним, що виховання наших дітей потребує докорінної орієнтації. На думку В.Кременя «Незалежна Україна прагне увійти у світове співтовариство. Зробити це можливо за умови дбайливого ставлення до покоління, якому будувати завтрашнє життя».

Сам процес виходу України з глибокої системної кризи надто уповільнений, бо в її основі лежить деморалізація суспільства, бездуховність і торжество несправедливості.

Школа повинна розвиватись і крокувати в ногу з поступом життя, шукати нові шляхи оптимізації сучасного патріотичного виховання. Необхідною умовою оптимізації патріотичного виховання є дотримання системного підходу, який передбачає розгляд цілісного, багаторівневого, взаємозалежного відкритого процесу в його постійному розвитку і саморозвитку.

Створення побутової бази не є першоосновою, подібно до того, як створення навчально-матеріальної бази в школі ще не є єдиною запорукою успішного навчально-виховного процесу. Головне полягає в якості викладання й виховання, у педагогічній майстерності вихователів і вчителів, а в сім’ї – у стимулюванні до навчання дитини на повну силу її здібностей.

Найактуальнішим напрямком оптимізації управління виховним процесом у школі є впровадження ідей гуманізму у процеси виховання учнів. Без пробудження таких моральних феноменів, як патріотизм, совість, почуття власної гідності, обов’язок, чесність, працелюбність, навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в країні. Саме тому в сьогоднішніх умовах державного процесу в Україні відбувається активний різнобічний пошук шляхів оптимізації нової моральної парадигми у психолого-педагогічній науці, державних структурах, школі, сім/ї.

ІІІ. Патріотичне виховання в нашій школі

Мета патріотичного виховання:Становлення громадянина – патріота України,готового самовіддано розбудовувати її суверенну,незалежну, демократичну, правову,соціальну державу,забезпечувати її національну безпеку ,знати свої права і обов’язки,цивілізовано відстоювати їх,сприяти єднанню українського народу,громадянському миру і злагоді у суспільстві.

7

Завдання патріотичного виховання: Утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичної цінності,

переконання і повагу до культурного та історичного минулого України; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної

символіки; підвищення престижу військової служби як виду державної служби,

культивування ставлення до солдата як до державного службовця; визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої

цінності держави і суспільства; освідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами

людини та її патріотичною відповідальністю; сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю патріотичного

досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватися законів та захищати права людини, готовність взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

формування етнічної та національної самосвідомості любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

культивування кращих рис української ментальності — працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;

спонукання зростаючої особистості до активної протидії аморальності, правопорушенням, шовінізму, фашизму.

Введення підростаючого покоління в систему цінностей демократичного (громадянського) суспільства в нашій школі передбачає формування у нього основ громадянської культури.

Громадянська культура - це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях.

8

Визначальними характеристиками громадянської культури є: патріотизм, правосвідомість, політична освіченість, моральність, трудова активність. Патріотизм ( гр. patriotes - співвітчизник; той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви й подвиги). Розрізняють два поняття патріотизму - конституційний та етнонаціональний.

Конституційний патріотизм - дотримання рамок конституції держави, де поняття Батьківщини базується на всьому комплексі ідей, що лягли в основу основного документа держави.

Етнонаціональний патріотизм - це любов до Батьківщини, бажання створити суверенну державу й проголосити свою незалежність; захист своєї Вітчизни від будь-якої агресії, іноземного панування; підтримка знедолених народів.

Патріотичне виховання учнів у нашій школі - це, насамперед, становлення національної свідомості, належності до рідної землі, народу.

Цей процес має два етапи, що відповідно вказують на різні рівні засвоєння національних цінностей. На першому етапі здійснюється етнічне самоусвідомлення на основі засвоєння рідної мови, родинних звичаїв, традицій, національної міфології, фольклору, мистецтва; народних поглядів, переконань,

ідеалів, загальноприйнятих норм поведінки тощо. На другому етапі - громадсько-патріотичне самоусвідомлення - в процесі включення учнів у активну творчу діяльність, спрямовану на розбудову власної держави, її впорядкування і зміцнення; вивчення історії Вітчизни, героїки минулих епох, трудових подвигів, подвижництва в ім'я вільного життя, її культурної спадщини; відновлення різних елементів української культури у власній життєдіяльності; встановлення дружніх партнерських відносин з представниками інших країн та народів, культивування кращих рис української ментальності, розвитку самобутності кожної особистості тощо.

Правосвідомість - це сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Виховання правосвідомості учнів передбачає засвоєння системи знань з питань держави й права; виховання поваги до законів своєї держави,

9

глибокої переконаності в необхідності дотримання чинного законодавства; уміння визначати форми й способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади; захищати та підтримувати закони та права людини. Школярі одержують знання про державне, адміністративне, трудове, громадянське, сімейне, кримінальне та інше право, готуються до виконання громадянських функцій стосовно держави, праці, сім'ї, власності тощо. Центральне питання змісту правової культури - усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; визнання та забезпечення прав людини як єдиної норми для всіх людей.

Важливе місце у правовому вихованні посідає виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів (Герба, Прапора, Гімну), державної мови. Українська національна символіка вперше за багатовікову історію одержала статус державної і сьогодні символізує єдність держави і нації, політичну, економічну і національну

незалежність України. Використання державних символів у навчально-виховному процесі

активізує почуття захищеності, юридичної, моральної і політичної дієздатності, гордості за єдину суверенну державу.

В нашій школі Державний прапор щодня піднімається за 10 хвилин до початку занять і опускається після їх закінчення. Мелодія Державного Гімну звучить на щоденній лінійці, а також під час проведення урочистих заходів, свят Першого і Останнього дзвоників, вручення документів про освіту, посвідчень, нагород та відзнак. Важливе місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури міжетнічного та міжнаціонального спілкування. Високий рівень культури міжетнічних і міжнаціональних відносин передбачає рівність і співробітництво всіх народів, їх гармонію, орієнтує людину і суспільство на злагоду, взаємодію, взаємодопомогу, партнерство, діалог, толерантність. Важливою характеристикою громадянської культури є моральність особистості. Моральна і правова свідомість взаємопов'язані. Правова освіченість людини підтримує її моральність так само, як і моральність

10

підтримує правові норми взаємин з людьми. Якщо правова норма не відповідає рівню морального розвитку, то вона ігнорується і не виконується. Тому наші учні дотримуються гасла М.І.Пирогова: «Усі, хто готується стати корисним громадянином, повинні спочатку навчитися бути людьми». Важливими моральними цінностями, які визначають громадянську поведінку особистості, є совість, чесність, правдивість, свобода, рівність, справедливість, повага, толерантність, гідність, працелюбність, відповідальність та інші. Сформованість цих моральних норм полегшує сприймання школярами норм правових, які в свою чергу сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Водночас моральна норма дає змогу побачити й усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починаються аморальні й протиправні вчинки. Моральність особистості стимулює соціально цінну поведінку, застерігає від правопорушень.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток трудової активності школярів. Зміст виховання забезпечує розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв'язання; розвиває мотивацію до праці, усвідомлення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, підприємництва, здатність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентноспроможності й самореалізації особистості в ринкових відносинах.

«Справжнє громадянське виховання починається там, де ідея і особиста праця - піт, мозолі, зливаються воєдино, творять те, про що народ

говорить: у людини є святе за душею», - вислів В. О. Сухомлинського.

Громадянська культура включає бережливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження й примноження природних багатств, у

виробленні вміння співіснувати з природою, в усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища.

11

Робота по вихованню громадянської культури охоплює всі види діяльності школярів: навчальну, ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Вихователем використовуються найрізноманітніші форми роботи. Передусім, - це навчальні заняття, на яких набуваються знання, що мають громадянське забарвлення. Великі можливості для формування громадянської культури мають екскурсії, походи "Козацькими шляхами", збирання краєзнавчих матеріалів, участь в експедиціях - археологічних, фольклорних, етнографічних, свята рідної мови, створення музеїв фольклору та етнографії, тематичні години про права людини, зустрічі з працівниками правоохоронних органів, ситуаційно-рольові ігри на громадянські й політичні теми ("Вибори", "Парламент", "Суд") та інші.

Особливого значення має залучення школярів до суспільного життя:

участь у добродійних акціях, в благоустрої міст і сіл, у збереженні народного добра та охороні навколишнього середовища; в культурному обслуговуванні та шефській допомозі окремим верствам населення.

Громадянська культура визначається єдністю думок, почуттів і діяльності, тому важливо дбати про розвиток емоційного, інтелектуального та практично-дійового компоненту громадянської культури, щоб повага до законів і символів Батьківщини, до її святинь, розуміння своїх прав і обов'язків поєднувалися з реалізацією власних патріотичних почуттів, прав і обов'язків у повсякденному житті.

12

IV. Сценарій свята до Дня Перемоги

Мета заходу:Виховувати в учнів відчуття патріотизму, ознайомити з поняттям «обов’язок перед Батьківщиною». Організувати зустріч школярів з поколінням з людей, на чию долю випала війна; доводити до свідомості учнів, що війна найстрашніше лихо, яке знищує і калічить життя не лише окремих людей, а цілого народу;виховувати в учнів повагу до подвигу загиблих і тих , хто пережив війну.

Учасники:1-й ведучий

13

2-й ведучийУчні – читці (19 чоловік)СолдатМатиДівчинка4 учня, які виконують пісніДіти,які вручають квіти ветеранам

Звучить запис фанфар. До глядачів виходять ведучі.

Вед1 66 років відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини – це майже все життя. Вед2 Та люди самі творять історію. А тих, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у тій смертельній війні, всім мертвим і живим присвячується наше сьогоднішнє свято. Вед1 І знову земля зустрічає весну!Вед2 Вже небо пахне голубим Міняє кору сині сосни, Казково світяться бруньки, І з них виплескують листки.Уч 1 Весна настала, сонце сяє, Своє проміння посилає Трава у полі шовковиста, Виблискує, немов намисто. Уже до рідної землі Летять у небі журавлі.Уч 2 Над землею рідною увисьГори міцні підвелись.Усе немовби сон…А пам’ятаєте у 41 колись…Уч 3 На нас напали серед ночі,І почали палить, вбивать,Топтали наші ниви,Вогнем і кров’ю поливать

14

Наш рідний край щасливий.Вед1 41 – найтяжчий. Гіркі шляхи відступу, згарища на місці сіл, чорні руїни там де зовсім нещодавно вирувало щасливе життя.Вед2 41 – рік небаченої людської мужності. Неповторна повість людської стійкості. До останнього патрона , до останнього подиху. Солдат День 9 травня 1945 року знає весь світ. Ми йшли до тебе, перемого, довгих чотири роки. І коли прийшли – то здивувались. Тихо! Як тихо стало на землі! Лише співають солов’ї, до світла тягнеться крізь руїни трава! Швидше додому! Прощавайте ті, хто не дожив до Перемоги. Ми пам’ятатимемо Вас!Вед1 Право відкрити мітинг, приурочений 66-річниці з Дня Перемоги, надається ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________Виступ. Гімн. Уч 4Ми прийшли всі сьогодні на мітингДе і радість і сум у серцях,Не злічити життів всіх солдатів,Що забрала проклята війна.Уч 5 Немає в нас сім’ї на Україні Якої б не торкнулася війнаДе б не вбивала, крала чи палилаФашиста-нелюда загарбницька рука. Уч 6 Вже стільки літ минуло,Як постріли скінчились,А в пам’яті й сьогодніСтрашні й сумні картини.Вед 1Серед тих, хто йшов дорогами війни, були наші односельчани. Багато з них не дочекалися цього дня, згадаймо їх поіменно. (зачитується список )Вед2 Схиляємо в скорботі голови перед пам’яттю загиблих за нашу незалежність і мирне сьогодення, хто ціною власного життя наближав історичний день перемоги.Уч 7

15

Перед трагічною хвилиною мовчанняСловами говорити неможливо.Оця хвилина більше там розкаже,Ніж тисячі, а чи мільйони слів.Солдатів подвиг, про який сьогодніДізнались ми, не вимовить словами,А тільки серцем можна це сказати,Але воно, нажаль, не має мови,Лиш має біль.І тому я прошуСолдатів пам’ять вшанувать мовчанням.Метроном. Хвилина мовчання

Уч 8Я покладу вінок червонийДо обеліска мужніх воїнів,Які життя своє віддалиЗа те, щоб ми війни не знали.Були, як всі вони, всі смертні,Але вони, вони безсмертні,Безсмертні подвигом великим,Що пролетів над всеньким світом.Ми не забудем вас ніколи,Ми пам’татимем вас всіх....Я покладу вінок червонийІ він осяє обеліск.Вед1 А зараз відбудеться покладання квітів до Меморіального комплексу. (покладання квітів)

Вед 2Сьогодні разом з нами 66-ту річницю Перемоги святкують ветерани ВВВ :_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Дівчинка Ми вклоняємся вам, ветерани, В цей перемоги світлий день, Нехай не болять ваші рани, А спокій, здоров’я і радість прийде.

16

Вручення квітів ветеранам.

Вед1 Не щезне з пам’яті людської великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами.

Вед2 Ідуть роки, але війна не забувається. Знову і знову озивається вона й свідомості поколінь, тривожить уяву, змушує замислюватися над подіями. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав життя заради щастя інших! Уч 9 Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів, Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть,І доки є пам'ять людей і живуть матеріДопоки сини, що спіткнулись об кулі живуть.Уч 10Вони не повернулися з війни.Мені привиділось, немов солдати,Які не полягли, а залишились жити,Перетворившись в білих журавлів.Стоять, замислившись, тополі,Бійців нагадують мені,Отих, полеглих в травах, в полі,В кривавих січах на війні.Уч 11Не тільки зграйно журавлямиВ небесній синяві летять,Вони в гаях, поміж полямиВ степах тополями стоять.Торкнутись силяться зенітуНемов з легенди, мов живі,Вони, здається, всього світу,Усього людства вартові.Пісня «Журавлі»

Вед1 Не дочекалася з війни свого сина матір, не дочекалася сестра свого брата, не дочекалася дівчина свого коханого…Вед2 Бо вони віддали своє життя за свободу Батьківщини, за мужністьВед1

17

За відвагу і любовВед2 За мирне небо, за пролиту кровВед1 За щастя матері, за сміх дзвінкий дитини.Пісня «Синий платочек» Виходить матиО, скільки літ оплакувала я Своїх синочків, рідних, дорогихНе вірила, що більше не побачуНадіялась зустріти їх живих.Щодня виглядала в віконце,Лягала й вставала в журбі,Сини не вертались до мене,Внучата лиш снились мені.Вед1 І почула голос сина над житами,То зітхала мати, то вогонь палав.СолдатЯ прийшов до тебе, я вернувся , мамоЯ своєю смертю смерті потоптав.На моїй могилі нині квітів море,Ти в думках до мене линеш з далини.І твоє невтішне материнське горе,То прокляття вічне паліям війни МатиТа хто ж віддасть свій рідний край Убивцям на поталу?На бій проти фашистських зграй,Мої синочки встали.Пісня «Три танкиста»

Вед2 Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрамиВед1 1418 днів і ночей йшли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття , але все витримали і перемогли. Вед2

18

Перемогли тому, що вели війну Вітчизняну, справедливу. Перемогли тому, що відстоювали свою Батьківщину, відстоювали право на життя, на щастя. Уч 12В цю годину грізнуВсю по краплі кров,За свою вітчизнуЯ віддать готовЩоб сади шуміли,Щоб сіяли дні,Щоб пісні дзвеніли,В рідній стороні.Пісня «Смуглянка»

Уч 13Ми – не діти війни,Лихоліття страшного не знаєм,Із книжок про війну,Про запеклі бої ми читаєм.Уч 14Ми – не діти війни,Ми дітьми її тьми не були.Ми у мирі, у щасті,У тиші зросли.Уч 15Але пам’ять про те,Що накоїла чорна війна,В дні травневі щорічноВ душі оживаУч 16Ми не дозволимоЖаху війни повторитиХочемо в мирі,Любові і радості жити.Уч 17 Низько в скорботіЗнамена схиляємо,Клятві священнійНавік присягаємоВед 1Іменем сина, що батька не знав!

19

Вед 2 Іменем батька, що синів поховав!Вед 1Іменем жінки, що овдовіла!

Вед 2Іменем матері, що посивіла!Вед 1 Іменем пам’яті з роду до роду!

Вед 2 Іменем чесним, священим народу!Уч 18

Хай літають завжди журавлі,Колоски видзвонюють налиті.Ми за те, щоб мир був на земліДля усіх людей на цілім світі!Ми хочемо без воїн жити.Хай буде мир на всій землі!Уч 19Мир – це квіти у сонячних росах.Мир – це радість малих і дорослих.Мир – це усмішка в очах матусі.Мир – це лани золотаво-русі.Мир – це потоки весняні сині.Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,Не забувайте цього нізащо!

Фінальна пісня

Пісня «День Победы»

20

V. Крилаті вислови відомих людей про Батьківщину

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.Сенека

21

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.Д. Байрон

Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству.В. Бєлінський

Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших.

Д. ЛихачевДля нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».

ЦицеронЗабудеш рідний край — твоє всохне коріння.

Я. ТичинаТой, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.

Ч. АйтматовДе немає свободи, там немає і вітчизни.

Я. ГольбахВ дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.

Л. КостенкоВ своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

Т. ШевченкоВітчизна — ось і альфа і омега!

Д. ПавличкоДзвін щабель, пісні, походи, воля соколина,

тихі зорі, ясні води —моя Україна.В. Сосюра

І дим батьківщини солодкий.Овідій

Кожному мила своя сторона.Г. Сковорода

Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. СимоненкоНема на світі України, немає другого Дніпра.

Т. ШевченкоСвою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте.

В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть. Т. Шевченко

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.В. Еллан

Ще не вмерла України і слава, і воля...Я. Чубинський

22

Для всіх ти мертва і смішна, для всіх ти бідна і нещасна,Моя Україно прекрасна, пісень і волі сторона.

О. ОлесьНарод мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!

В. СимоненкоЯ єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

Я. Тичина

VI. Народна мудрість

Всюди на світі добре, а вдома найкраще

23

Людина без Вітчизни як соловей без пісні

За рідною землею і в небі скучно

3 рідної землі і ворона мила

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха

Та земля мила, де мати родила

У чужій сторонці не так світить і сонце

В чужий край не залітай, щоб крилечка мати

В чужім краю звичаю не знаю

В чужім краю і солов'ї не цвірінькають

Де рідний край, там і під ялиною рай

За рідний край життя віддай

За рідним краєм і в небі скучно

За своїм краєм серце болить

Лучче на рідній землі кістьми полягти, ніж на чужій слави досягти

Нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута

Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина

У ріднім краю, як у раю

Використана література

1. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В.Гонський// Рідна школа.-2001. - №2 – с. 9 – 14.

24

2. Кремень В.Г. Веління часу: плекати національну гордість у дітей / В.Г.Кремень // Педагогічна газета. – 1998. - №7 – с. 1.

3. Коркішко О.Г. Патріотичне виховання молодших школярів. Методичні рекомендації вчителям шкіл, вихователям груп подовженого дня, організаторам виховної роботи. / О.Г.Коркішко // Слов’янськ. – 2002. – с. 8 – 17.

4. Міщенко Н. Який же проросте патріотизм? / Н.Міщенко// Рідна школа. – 2002. – №1 – с. 1 – 8.

5. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибрані педагогічні твори в 5 т. / В.О.Сухомлинський// К.,Радянська школа, 1977. – т. 1 – с. 177 – 184.

6. Чорна К.І. Зміст патріотичного виховання школярів в умовах державного процесу в Україні // Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матеріал звітної науково-практичної конференції / К.І.Чорна// К., 1999. С. 12 – 14.

7. Щербань П.М. Національне виховання в сім’ї. / П.М.Щербань// - К., Боривітер 2000. С. 26 – 30.

8. Нечволод Л.І. Виховна робота в школі./ Л.І.Нечволод// Харків 2007.

9. Кращi свята та розваги. Сценарii/ Упоряд. О.В.Гноінська – Веста: Вид-во «Ранок» 2008. – 320 с. – (Рiдна школа).

10. Кращі весняні свята / Упоряд. О.В.Гноінська – Х.: Вид-во «Ранок» 2009. – 176 с. - (Шкільне свято).

ЗМІСТ

І. Патріотизм – основа виховання особистості.....................................................4

ІІ. Сучасне патріотичне виховання школярів…………………………………………….……….525

ІІІ. Патріотичне виховання в нашій школі………………………………………………..………..7

IV. Сценарій свята до Дня Перемоги………………………………………………………….…….13

V. Крилаті вислови відомих людей про Батьківщину……………………….…………….21

VI. Народна мудрість………………………………………………………………………….…………….23

Використана література…………………………………………………………………………….……..24

26

Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою

Україну,красу її вічно живу і нову

і мову її солов' їну.

В. Сосюра

27

28

29