+ +

+MB+

Народився вам Спаситель, Народився вам Спаситель, який є Христос Господь.який є Христос Господь.Слава Богу на високості,

і на землі мир, у і на землі мир, у людях доброї волі!людях доброї волі!((Євангелія Луки 2:11,14Євангелія Луки 2:11,14))

– Що ви робите на Різдво? – Веселюся з родиною, ходжу в гості, колядую – Чи вірите ви у Бога? – Ну, ви знаєте, це дуже серйозне питання. Насправді, на сьогодні воно дуже актуальне. Я вірю в себе, вірю в свого товариша, і вірю в майбутнє. Це, знаєте, така річ, якщо ви маєте на увазі християнство, релігію, то звичайно дуже добре що в нас сьогодні народ повертається до традиції які були у наших дідів, прадідів, тому що після атеїзму дуже багато чого було перевернуто з ніг на голову. Зараз ніби все заспокоюється, і це мене радує. А традиція це гарно, свято, це поїхати в село, якщо в тебе бабця іще жива, якщо ні то з друзями в гори, погратися в коляди, походити в гості, це ж добре – свято, я вважаю. (Павло, 50 років)

зЧцнввярвдпбгісбвв(

Що для вас означає Різдво? – Це є велика християнська подія, і у своїй духовності це дуже велике свято.

– Ви особисто вірите в Ісуса Христа? – Вірю.

– На якому місці Він у вас? – Я дав-но працюю і маю можливість говори-ти про Христа, для мене це є велике свято

– Можливо є якась біблійна історія, яка допомогла змінити ваше життя? – Я думаю що так. Дуже вдячний що ви є і задаєте такі запитання відносно на-шого християнського життя. (Ілля)

– Що для вас означає Різдво? – Це сімейне свято, ми його святкуємо, ходимо колядувати в гості до сусідів, до родичів.

– Чи вірите ви у Бога? – Звичайно.– На якому місці Він у вас в житті?

– На першому місці має бути завжди, не тільки для мене, але й, взагалі, для всіх людей.

– Можливо якась біблійна історія допомогла змінити ваше життя? – Таких особливих історій я не знаю, не було в мене, ну, а взагалі, я вірю в Бога.

Продовження интерв’ю на стр. 4

ЗІРНИЦЯ НАДІЇЗнову промовляв до них Ісус, кажучи: Я – світло для світу; хто піде за мною, той не ходитиме в темряві,

але матиме світло життя. (Іоанна 8:12)

MB++ +

+

Як для молодих так і літніх людей Різдво є подією всезагального піднесення, великої радості.

Це свято набуло широкого розповсю-дження, хоча ніхто не має впевненості в тому, що ми відзначаємо справжній День народження нашого Спасителя. Адже Бі-блія не вказує нам точної дати. Якби Гос-подь вважав що ці відомості важливі для нашого спасіння, то обов’язково звістив би через Своїх пророків і апостолів. Мовчання Святого Письма з цього приводу є для нас доказом того, що цей факт прихований від нас із певною метою: щоб люди поклоняли-ся не дню, а Христу як Викупителю світу...

Однак, в цей день дуже доречним буде згадати про Марію та Йосипа на долю яких випало чимало випробувань у зв'язку з на-родженням Спасителя світу.

Чому Бог обрав стати Матір’ю Месії мо-лоду бідну дівчину з віддаленого куточка країни? І чому чоловіком Марії та земним батьком Ісуса було обрано Йосипа, працьо-виту, скромну людину, яка проживала в ма-ловідомому місті?

Якщо б нам довелося вибирати батьків для Спасителя світу, то наші критерії, оче-видно, були б зовсім іншими.

Хтось би наполягав, що Матір’ю Того, Хто стане джерелом нашої вічної долі, слід обрати трохи старшу жінку, достатньо до-свідчену, шановану. Більше того, нам би хотілося, щоб їй допомагав заможний осві-чений поважний чоловік.

Однак Бог не вважає великим достоїн-ством знання, багатство чи суспільне ста-новище. Він не шукав поради рабинів щодо вибору найближчого і найбільш впливово-го опікуна для Свого Сина. Бог знав: для багатьох, хто насолоджувався цими пере-вагами, вони сприяли втраті вічної милості. На щастя, вибір майбутнього для людства визначала не людська, а Божа воля.

На роль Матері нашого Господа Він шу-кав покірну, просвітлену істиною молоду жінку. Коли ангел Гавриїл увійшов до дому, де жила Марія, вона, можливо, мила посуд або підмітала підлогу чи готувала обід. Так як вона вивчала Біблію, то в її серці могли звучати слова з книги пророка Ісаї: «Дитя народилося нам, даний нам Син... і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог Сильний, Отець вічності, Князь миру». Безперечно, Марія була вірною, терплячою, готовою коритися волі Свого Небесного Отця.

Зустрівшись віч-на-віч з ангелом, вона, звичайно, збентежилася. Потім почула сло-ва: «Радій, сповнена благодаті! Господь із тобою». Можна уявити, як вона відступає назад, закриває долонями обличчя, схиляє голову. Серце її сильно забилося в грудях.

Однак Гавриїл відразу заспокоїв дівчину: «Ти знайшла благодать у Бога». Покірлива Марія не звикла чути таких високих слів, вона була вражена. Ангел продовжував: «І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Усевишнього буде названий; і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Да-

вида» (Прослідкуйте цю історію у 9 розді-лі Єв. від Луки). Потім Гавриїл повторив: «Його царюванню не буде кінця».

Трохи отямившись, Марія тільки запи-тала, як це може статися, якщо вона неза-міжня. Гавриїл пояснив, що на неї зійде сила Святого Духа. Покірна, довірлива Марія погодилася, сказавши Господу, що вона – Його слугиня. Незважаючи на те що дівчина була піднесена над усіма жінками, вона не запишалася від радості, а спокійно зібравшись, пішла відвідати свою старшу двоюрідну сестру Єлизавету (яка також че-кала дитину). Протягом чотириденної по-дорожі вона, напевно, багато роздумувала.

Марія не могла не роздумувати над тим, як її приймуть, коли вона повернеться до Назарету, як відреагує Йосип, що скаже рідня, якою буде реакція рабинів. Вона знала, що найменшим покаранням може бути соціальне вигнання, най-більшим – ка-менування.

З того часу минуло багато років, однак і нині найбіль-шою прикра-сою кожної жінки в очах Господніх за-лишається по-кора, скром-ність і послух волі Божій. Бог обрав звичай-ну дівчину для народженн я незвичайного Сина - нашого Господа й Спа-сителя світу.

Ми також обрані бути колискою для Царя над царями й Пана над панами - «Христос у нас, надія слави», проголошує апостол Пав-ло у посланні до Колосян. Бути вибраними Богом – це найкращий дар, який ми можемо коли-небудь отримати.

А тепер подивимось на Йосипа, якому прийшлося пережити чимало випробу-вань, пов'язаних із незвичайним народжен-ням Спасителя світу. Щоб дійсно зрозуміти Йосипа, ми повинні спочатку усвідомити складне становище, у якому він опинився. Овдовівши, Йосип попросив юну Марію стати його дружиною й матір’ю його ді-тей. Він займав поважне становище і мав хорошу репутацію. Бувши милосердним, із жалю до неї він вирішив без розголосу розлучитися з нею, дізнавшись, що вона вагітна.

Євангеліст Матвій, згадуючи цю історію, говорить: «А Йосип, муж її, бувши правед-ний, і не бажавши ославити її, хотів тайко-ма відпустити її». Адже Йосипа, котрий мав свою справу, був поважним громадянином Назарета з царського роду Давида, ганьби-ла несвоєчасна вагітність Марії. Непоміче-

ні деталі Різдвяної історії – це неслава, яку Йосип переживав мовчки.

Матвій також розповідає нам, що Йосип побачив у сні ангела, який заспокоїв його щодо Дитини Марії і доручив назвати Не-мовля Ісусом, що означає «Господь спасає». Йосип повірив у те, що Новонароджений, від Котрого він, згідно з традицією, мусив привселюдно відмовитися, був Дитям Бога. Він вірив також і в те, що ця Дитина, Яку він триматиме на руках, одного разу врятує світ. Він повірив, що завдяки Цьому Дитяті (Еммануїлові) «Бог буде з нами».

Ще задовго до того, як народився Хрис-тос, Йосип став першим християнином. Він перший пройшов перевірку на вірність Бо-гові, перший повірив у Нього і перший по-жертвував багато чим заради Ісуса. Давай-те нині згадаємо про ті сміливі рішення, які він прийняв напередодні Першого приходу.

Пам’ятаймо, що він був першим з-поміж тих, які увірували за часів Христа.

Отже, Марія та Йосип стали благосло-венням Господнім для людства через те, що, почувши волю Божу, не стали їй опиратися, а навпаки, почали співробітничати з Богом. Незважаючи на проблеми та небезпеки вони здійснювали мудрі Божі задуми.

По відношенню до кожної людини на землі Бог має певні добрі наміри. І тільки від нас особисто залежить – будемо ми їм сприяти, чи руйнувати їх.

Сучасники Ісуса Христа через легковаж-не ставлення до біблійного пророцтва май-же повністю проігнорували Його Перший прихід. Сьогодні ми маємо велику кіль-кість біблійних пророцтв про другий при-хід нашого Спасителя. Христос вдруге по-вернеться вже не Віфлеємським малюком, а переможним Царем на престолі слави.

Чи готуємось ми до цієї зустрічі? Хрис-тос може прийти і знову застати людей не-готовими до цієї події.

Нині сприятлива нагода ще раз підтвер-дити: Христос – Еммануїл, що означає «З нами Бог» ! Готуймося Його зустрічати!

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя2

ЙОСИП ТА МАРІЯ

+ +

+MB+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 3

Максима Рильського, в якому він оспівує момент дитинства Тара-са Шевченка.

Благословен той день і час,Коли прослалась килимами,Земля, яку сходив Тарас,Малими босими ногами,Земля, яку скропив Тарас,Гіркими росами-сльозами!

І я в цей час подумав: «Господи, але ж тут зростав більший за Тараса, Той, до Кого, згодом, у своїй творчості багато разів звертав-

ся сам Шевченко, знаходячи у Ньому розраду для душі!»Чудовим за своєю значущістю є короткий біблійний

опис ранніх років Ісуса: «Дитина ж росла й міцніла, спо-внюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній». Пере-буваючи у світлі, яке виходило від Його Небесного Отця, Ісус «зростав мудрістю, і віком, та благодаттю у Бога і людей»; Ісус володів живим, проникливим розумом, не за роками глибокодумністю та мудрістю – красою гармоній-ного характеру. Його розум і тіло розвивалися поступово, у відповідності до законів природного формування дити-ни.

Марія дивлячись на Сина роздумувала про Його долю. Вона постійно згадувала як ангел Гавриїл говорив до неї: «І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог престол його батька Давида,... і його ца-рюванню не буде кінця».

Тим часом немовля ставало підлітком, хлопцем і на-решті чоловіком, галилейським теслярем, що схиляється над своїм верстаком. Він не був великим, Його не назива-ли Сином Всевишнього, і в Нього не було престолу. Хіба що, може, лише лавочка біля вогнища бідної кухні. Мати могла б засумніватися, але за свідоцтвом Луки: «Марія ж зберігала всі ці слова, збираючи їх у своїм серці». Вона нічого не забувала, перебираючи обіцяне в пам'яті, берегла цю таємницю. Посеред щоденних турбот вона не переста-вала думати про скарби свого серця. Святий Дух давав їй мудрість співпрацювати з Небом у вихованні Дитини, Яка мала право визнати Своїм Отцем винятково Бога.

Що найкраще міг зробити Всемогутній і Всезнаючий Господь Бог, щоб переконати людей у Своїх добрих на-мірах до них?

Послати Свого Єдинородного Сина!Іван Черничко

Значення різдва є глибоким і невичерп-ним. Народження дитини завжди пов'язано з очікуванням. Ще до того як вона з'явиться батьки сповнені надій та мрій на майбутнє, а також, звичайно, й хвилювань. Чи буде ди-тина здоровою, розумною, красивою і щас-ливою? Як складеться її життя?

Подібні питання напевно хвилювали і Марію, матір Ісуса. Адже вона завжди пам'ятала про Його загадкове народжен-ня. Ця пам'ять сповнювала її очікуванням чогось незвичайного. Чекаючи народжен-ня первістка вона в душі мріяла, що її Син стане довгожданим Месією. Вона прагнула помітити в Ньому щось особливе.

Але як і всі діти, Він вчився ходити, гово-рити, читати, а потім став осягати ремесло в майстерні тесляра Йосипа, чоловіка Марії. Дитинство та юність Ісуса пройшли у неве-ликому гірському селищі. Його присутність могла б ушанувати будь-яке славетне місце на Землі. Для найпишніших царських пала-ців було б привілеєм приймати Його як почесного гостя. Але Він пройшов повз багаті садиби, царські палаци і славетні наукові за-клади, аби оселитися в нічим не примітному Назареті.

Слава Богу, свого часу, у мене була можливість відвідати На-зарет. Разом з групою подорожуючих по місцях де бував Ісус, ми підіймалися по вулиці, що круто вела вгору. Місто розташоване на узгір’ї, з якого відкривається чудова панорама на долину Ез-дрелонську. Ми з глибоким хвилюванням відмітили: Так ось де бігав малий Ісус! Мені чомусь прийшов на пам’ять уривок з вір́ша

Значення різдним. Народженн

Ще до того як вона з'явиться

два є глибоким і невичерп-ня дитини завжди пов'язано

ДИТИНСТВО ІСУСА

Христос сказав: «Як не будете як діти, не ввійдете у царство небесне!» (Луки 18:17)

MB++ +

+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя4

– Що ти робиш на Різдво? – Гу-ляю.

– Чи віриш ти в Бога? – Вірю.– Що для тебе означає Ісус Хрис-тос? – Спаситель, син Бога.

– На якому Він місці в твоєму житті? – Не знаю.

– Скільки тобі років? – 13 років.

– Що для вас означає Різдво? – Хоро-ший празник.

– Чи вірите ви у Бога? – Ну, это, как сказать. Я не могу сказать что не верю, и не могу сказать что верю что там что-то сидит и нами управляет. Бог наверное внутри каждого должен быть свой, порядочность.

– Чи взагалі вірите ви в Ісуса Христа? – Мне кажется что это исторический факт. Наверное было что-то, есть Эдем, есть Иерусалим, и есть гора Голгофа. Не знаю, наверное, это история кото-рая потом превратилась во всемирный миф. (Тамара Федоровна)

– Що для вас означає Різдво? – На-родження Ісуса маленькою дити-ною, то щастя, радість.

– На якому місці у вас Христос? – Він у серці, на першому місці мого життя.

– Можливо якась біблійна історія допомогла змінити ваше життя? – Все Святе Письмо допомагає, по-трібно читати і воно допоможе в житті.

Інтерв’ю брали: Діана Гамор, Інтерв’ю брали: Діана Гамор, Юлія Сокирко, Петро ШандаліЮлія Сокирко, Петро Шандалі

Історія свідчить, що коле-сами людина користувалася вже в давній давнині…

Колеса використовувалися в часи римської імперії, старо-давні вавилоняни, ассірійці, китайці знали що таке колесо. Біблія згадує, що армія ста-родавнього Єгипту – колись могутньої держави – мала військові колісниці, на яких їздили лучники. Ця подія від-бувалася приблизно 3,5 тисяч років тому назад. Але думаю, що колесо було винайдено ще раніше: принаймні приїздив до мене два роки тому мій ро-дич з Ростова і показав мені фотографії, які він зробив на одній з вугільних шахт: на від-ламку вугільної брили чітко

зберігся відбиток колеса. Не-ймовірно, але факт в діаметрі колесо мало понад 60 см. Збе-реглися усі фрагменти колеса: його дуги, спиці та ось… Це, певно, найдревніше свідчення яке відсилає нас до передпо-топної цивілізації, про яку ми майже нічого не знаємо крім того, що говорить про це правдива книга Біблія.

Чи говорить щось Біблія про колесо до потопу? Авжеж – ні! Але маю рацію ставити питання таким чином ось чому: На підставі біблійного свідоцтва людина з самого початку свого існування була розумною особою. Бо Біблія свідчить, що людину створив Бог «на свій образ та подобу»

(Бут. 1:26–28). Тобто людина з самого початку була мис-лячою особою. Вона з самого початку мала цей дар від Бога. Та коли Адам з Євою згріши-ли і добровільно відійшли від Свого Творця і перейшли на сторону диявола, тоді Бог прокляв змія, що спокусив їх, а Адамові Він сказав такі слова: «У поті лиця ти будеш їсти хліб…» (Бут. 3:17). Отже Адам повинен був працювати дуже тяжко та врешті-решт померти.

Думаю, що саме тяжка праця замислювала Адама,

та його синів про те, як по-легшити свій важкий труд. І ось, вони придумали коле-со… Це моя особиста версія. Є такий вираз у філософії: «праця створила людину», але я не погоджуюсь з цим. По-перше тому, що ніхто не може прослідкуват и в історії що це дійсно так, а по-друге довіряючи Біблії бачимо, що людина з самого початку свого існування в Едемі була високо-розумово розвинута і не потребувала еволюційного розвитку.

Коли допотопна цивіліза-ція загинула у водах всесвіт-нього потопу, який навів на людей Бог внаслідок їхньо-го зухвалого і розбещеного життя. Ной, та його сім’я, що спаслися на збудованому ними ковчезі зберегли ідею колеса для себе і своїх нащад-ків. Саме ідея колеса заховує в собі неймовірну прогресію розвитку технічної думки, та великої галузі науки в цілому, без чого неможливо уявити собі сучасне життя. Але та-ємниця колеса чекає відпо-віді на більш важливі питан-ня, про що будемо говорити в наступному номері нашої газети. Коли їдете в машині чи в вагоні поїзда згадайте що це стало можливим лиш тому, що колись, ще в давню-давнину Адам, чи може хтось з його потомків думали як по-легшити свою тяжку працю, отже вони думали про нас з вами.

Гарної вам дороги і добрих коліс.

Ігор Скачков12.12.2009 р.

Специалисты в области библейских исследований побывала в чреве Земли, на глубине 810 метров, где была обнаружена

удивительная находка.

Нам стало известно, что на одной из шахт была сделана удивительная находка. В кровле пласта, на глубине свыше 800 метров, были найдены окаменелости 3-х колес. Мы связались с руководством шахты и получили разрешение спуститься небольшой делегацией и своими глазами увидеть найденные

артефакты.

Історія свідчить, що коле- зберігся відбиток колеса. Не- (Бут. 1:26–28). Тобто людина

ХТО ПРИДУМАВ КОЛЕСО?КОЛЕСО?

щоникол

+ +

+MB+

Найкраще і простіше для нас запобігти цим захворюванням, проводити профілактику. Що вона в себе включає? Все набагато простіше ніж може здаватися. Але все таки вимагає нашої наполе-гливості і переконання, що це для мене дуже важливо і потрібно. Багатьом з нас відомі ці вісім принципів здоров’я:

вчасне, здорове харчування;∂ випивати необхідну кількість води за день;∂ йти вчасно спати і знаходити час для відпочинку за день і ∂ за рік;бувати на сонячному світлі не менше 10 хвилин, особливо ∂ зимою, а влітку не зловживати;часто бувати на свіжому повітрі, дихати глибоко, постійно ∂ провітрювати кімнату;з ранку робити зарядку не менше 15 хв., щоб витримати все ∂ навантаження, і розминатися на протязі дня;максимально стримуватися від всього, що шкодить вашому ∂ здоров’ю та імунітету;прислухатися і практикувати принципи встановлені Твор-∂ цем в нашому організмі і у всіх сферах щоденного життя. Будувати довірливі відносини з Господом, в сім’ї, з оточую-чими. Бути відкритими, вдячними, радісними. Це є мудріше і дешевше. І це є природніше для нас, досконало продумане тим, хто придумав кожну частину нашого тіла, кожну сис-тему нашого організму, кожну клітиночку і запустив цей найскладніший механізм.

Погодьтеся, нам не обо-в’яз ко во хворіти багатьма за-хворюваннями, якими хво-ріють оточуючі. Необхідно побачити потенціал здоров’я закладений Творцем в ці за-кони, і більше зусиль, щоб підтягнути ті принципи здо-ров’я, які кульгають. А Гос-подь допоможе вам, в цьому є його воля.

Добре, а що ж робити якщо я вже відчуваю симп-томи застуди? Зразу реагувати, не давати можливості бактеріям розмножуватися. Де б ви не були, завжди майте з собою активова-не вугілля, воно допоможе вам в різних ситуаціях.

При перших симптомах випийте 4–6 таблеток, залежно від • віку і ваги тіла, а потім кожну годину розсмоктуйте по 1 таблетці. Або беріть по 5 таблеток три рази в день, через 2 години після їжі – три дні. Якщо не буде покращення, мож-

на продовжити, ще декілька днів.Обов’язково пити більше води, 6–10 стаканів, зі шматочком • лимону. Частково це може бути чай з шипшини, калини, чорного бузку, нагідок.Протягом трьох діб, на скільки можливо, їжте більше сирих • овочів і фруктів, чи сухофруктів, більше червоного, жовтого і зеленого кольору. Особливо дбайте про віт. С, тобто яблука, смородина, малина і всі кислі ягоди. Також цитрусові, осо-бливо грейпфрут. І звичайно наші традиційні ліки, цибуля і часник. Для тих хто не може з’їсти багато часнику, або має слабий імунітет маємо хороший рецепт. Від 2 до 5 головок почищеного часнику,проваріть 3–5 хв. і розімніть виделкою до однорідної маси, додайте трохи солі і олії. Часниковий паштет смачніший коли охолоне. Необхідні речовини збе-реглися. Ви отримали чудові ліки і підтримку вашому іму-нітету.

Притримуйтеся лікувального харчування: відмовтеся від • всього солодкого. Більше різних каш, і менше жирів.Водні процедури дуже стимулюють роботу імунітету. Ви-• користовувати їх потрібно по детальній рекомендації в кни-зі «Гідротерапія». Пізніше поговоримо про це більше.Роблячи все можливе з вашої сторони довіряйте Господу, що • Він допоможе відновити ваше здоров’я.

Будемо прислухатися до Його мудрих порад, щоб зрозуміти Його любов виявлену в законах здоров’я і допомогти в цьому ото-чуючим.

Вікторія Максимець

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 5

Чи обов’язково мені хворіти, коли всі захворюють?Чи обов’язково мені хворіти, коли всі захворюють?або захворювання холодної пори року, що з ними.або захворювання холодної пори року, що з ними.

MB++ +

+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя6

Ужгородське відділення Всеукраїн-ського благодійного фонду «Краще жит-тя» об’єднує навколо себе групу енту-зіастів, яким не байдужа доля тих, хто дійсно потребує милосердя. На території Закарпатської області (і не тільки) вони добре відомі у школах-інтернатах, лікар-нях, будинках для інвалідів та людей по-хилого віку. Кожного разу їхня привітна поява викликає такі ж, відповідно щирі, радісні посмішки на обличчях як дітей, так і поважних віком людей. Слава Богу, не перевелися ще милосердні!

У вересні цього року, вже вкотре вони відвідали Імстичівську школу-інтернат. Усіх, хто мав потребу зодягнули, взули, ще й солодощами пригостили.

На жаль, надмірна зайнятість, суєта, ро-бота настільки захопили наше суспільство, що саме слово милосердя звучить якось архаїчно, старомодно, як щось таке, що іс-нувало колись давно у вигляді сестер мило-сердя в білих капелюшках, що доглядають за пораненими солдатами.

Однак, значення цього слова набагато ширше, воно означає співчуття, справжню любов, готовність робити добро кожному, хто його потребує. Це насправді те, що сьо-годні прийнято називати найбільшим дефі-цитом.

Чи можу я, проста людина, звичайний службовець, робітник або фермер, внести свій посильний внесок у те, що сприятиме нехай не глобальній зміні світової атмосфе-ри, але хоча б створить новий клімат у най-ближчому мені довкіллі?

Зважмо на те, що виявляючи до нас Своє милосердя та співчуття, прощаючи нам ми-нулі гріхи, Господь закликає нас також до участі у справах милосердя. Він промовляє: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш ми-лосердний» (Євангеліє від Луки, 6 розділ.)

Зустрівши тих, хто потребує допомоги, співчуття християнин не стане запитувати, чи гідні ці люди його уваги, він не судитиме й не шукатиме їхньої провини перед Богом або людьми. Послідовник Христа просто простягне їм руку допомоги, як це зробив Господь і Спаситель йому самому.

У жалюгідних і зневажених, забутих і відкинутих суспільством він бачитиме душі тих, заради кого Христос віддав Себе на хрест і за яких Він підносив молитви Отцю Небесному. Таке нове бачення змінить на-самперед саму людину, і вона наважиться на милосердя й співчуття.

Дуже багато залежить від нашої життє-вої позиції. Придивіться, і серед ваших зна-йомих і друзів ви також виявите людей, які шукають можливості служити іншим, а не очікують послуг для себе.

Найчастіше очікування уваги, висо-кої оцінки, похвали вводить нас у зневіру й розчарування через те, що очікуване не завжди здійснюється. Внаслідок такої по-зиції життя сповнюється непотрібними стражданнями. Зосереджуючись лише на своїх переживаннях, на своїх очікуваннях, на своїх правах, ми тим самим показуємо, що насамперед бажаємо, щоб служили нам. Господь же запрошує нас взяти участь у служінні ближнім. Про Себе Він неоднора-зово заявляв, що «Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб послужити», щоб саме життя віддати зара-ди порятунку й блага інших.

Священне Писання говорить нам, що ті, хто вміє бачити біди й потреби інших і по-спішає їм на допомогу, уже тут, на грішній землі, спробують щастя й Божественного благословення. У сороковому Псалмі Да-вида ми читаємо:

«Блаженний, хто дбає про вбогого, - в день нещастя Господь порятує його! Гос-

подь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі...».

А що я можу зробити для інших? До кого я можу виявити свою готовність творити добро?

Чи не час зупинити нам спішний плин часу й прислухатися до вчення Христа, на-слідувати Його приклад і не тільки бачити той тягар, що лежить на багатьох втомле-них плечах, але й поспішити на допомогу, встигнувши виявити безкорисливу доброту й любов. Царство Боже буде відкрито для таких.

Блаженні милосерді, бо вони помилувані будуть.

На жаль, надмірна зайнятість, суєта, ро- подь берегтиме його та його оживлятиме,

МилосердяМилосердя

Представники фонду “Краще життя”: Анатолій Поліщук, Ольга Сокирко,

Наталія Шандалі, Валентина Глухова

+ +

+MB+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 7

Приближается один из самых знаменательных и почитаемых празд-ников – Рождество Христово! И в канун этого праздника хотелось бы поделиться некоторыми мыслями. Нет, я не претендую на истину в по-следней инстанции – это просто мысли вслух. Поверьте есть над чем поразмышлять.

Мы живём в этом сумбурном, быстроменяющемся мире и как бы автоматически ходим на роботу, за покупками, празднуем праздни-ки… Нам некогда задуматься, зачем мы это делаем? Выросло поколе-ние на том, что надо просто соответствовать общепринятому клише, не выделяться, не быть белой вороной. Даже появилась определённая про-слойка людей, которые в случае какой либо опасности для их «мирка», их мировоззрения – яростно защищают его. И в полемике, по поводу оправдания своих действий, традиций и верований не очень-то дружат с историей и логикой. Их главный аргумент – «Так было всегда!».

Рождество – светлый семейный праздник. Это так. Вернее мы так его воспринимаем. Принято радостно готовиться к нему. Покупать и дарить подарки. Нужно поставить ёлку (мы ранее делали это только на Новый год). Помогать бедным и сходить в церковь. Но это только внешняя сторона праздника. Что же стоит за ним? Что кроется за всем этим весельем – Рождество Сына Божия! Вот она истина! И нет ни-чего важнее этого. И если за весёлыми приготовлениями мы забыли Главное… праздник не имеет смысла. Скажите, часто ли мы вникаем в смысл этого праздника?

Сегодня мы попробуем это сделать. Итак. Главные сведения об этой истории мы будем черпать не с экранов телевизоров, как часто это дела-ем, и даже не из энциклопедий… есть Нечто более авторитетное – Би-блия. Именно там, в первоисточнике, мы можем прочесть следующее:

«1 В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле. 2 Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею. 3 И пошли все записываться, каждый в свой город. 4 По-шел также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова, 5 записаться с Мариею, обрученною ему женою, которая была беременна. 6 Когда же они были там, наступило время родить Ей; 7 и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гос-тинице. 8 В той стране были на поле пастухи, которые содер-жали ночную стражу у стада своего. 9 Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом вели-ким. 10 И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям: 11 ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;» (Лука 2:1-11).В других Евангелиях изображена подобная же история. Но нигде

нет, ни точной даты ни повеления праздновать это событие. Это удиви-тельно но Сам Иисус завещал перед вознесением помнить не Его рож-дение и даже не Его воскресение, а Его смерть!

«19 И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание. 20 Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша [есть] Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается». (Лука 22:19-20). Скорее всего Он считал Свою смерть за грехи людей куда более зна-

чимой нежели факт рождения…Но люди хотели праздника. Практически у всех народов были тор-

жества уходящие своими корнями в язычество. Когда зимою, после того как день начинал прибавляться, устраивались шумные гуляния посвящённые солнцу… . Люди настолько привыкли к ним, что считали эти празднества чем-то не отделимым от своей жизни. Какой грех в ве-селье? И со временем, когда христианство постепенно завоёвывало мир, эти традиции входили в церковь вместе с не до конца обратившими-ся людьми. И чтобы хоть как-то отвлечь народ от языческих традиций духовенство наполняло старые обряды новым содержанием. Называя языческих богов именами святых, а тексты народных песен заменяли псалмами. Также поступили и с зимними праздниками – сатурналиями (в Риме). Их перекрестили в Рождество, только теперь вместо солнца рождался Христос. И со временем люди привыкли к этому, считая, и по сей день, что Господь родился зимою.

Ну, не знаю. Хотел бы я, чтобы мой день рождения праздновали мои же дети в другой день? Или того хуже – в день рождения моего недруга? Хотя, по сегодняшним меркам хорошо, что дети вообще вспоминают про своих родителей. Одним словом, скорее всего, нет греха в том, что люди решили отмечать не известный им день в который родился до-рогой для них Человек, при этом используя произвольную дату. Или,

Приближается один из самых знаменательных и почитаемых празд-Р Х ! И б

Мысли о РождествеМысли о Рождествеили… когда нет греха

даже, дату вовремя предложенную им кем-то очень заботливым. Да это случилось, и мы выросли на этих традициях. Скорее всего греха нет…

Но греха нет только в этом случае – когда мы чётко осознаём причи-ну своей радости и своего участия. Господь явился в мир! Иначе говоря этот праздник может быть только религиозным. И не в коем случае – светским! Тогда греха не избежать. К чему это я? Да к тому, что в мире набирают обороты тенденции по уничтожению как самих христианских праздников, так и основ христианства вообще. Всё чаще мы слышим та-кой демократичный термин – «толерантность». Слово-то не плохое. Но какой смысл вкладывают в него адепты «Нового мирового порядка»? При тщательном исследовании их законов, которые в большом количе-стве принимаются сегодня в разных странах, становится ясно, что речь идёт о так называемом уважительном отношении к людям иного ми-ровоззрения. На практике же объявлена война именно христианскому мировоззрению. Напротив самые тёмные культы получают поддержку. Сегодня в некоторых всё ещё христианских церквях запада епископами служат открытые гомосексуалисты и лесбиянки. Чему они могут на-учить? И что они называют грехом в своих проповедях?

Именно вследствие общей слабости христианства и происходят на-падения на церковь, на мораль, на истину. В виду приближающихся рождественских праздников приведу некоторые новости о борьбе про-тив Рождества, а правильнее будет сказать против Христианства вооб-ще. Итак.На официальном сайте Консервативной партии Британии нача-ли продаваться «политкорректные» поздравительные открытки, посвященные празднику Рождества, – сообщает Христианский Мегапортал invictory.org. Упоминание о рождественских событиях на открытках отсутствует полностью. Вместо Младенца Хрис-та и традиционных яслей с волхвами авторы изобразили снегирей и знаменитые лондонские телефонные будки красного цвета на фоне снега. Пожелание «Счастливого Рождества!» уступило место фра-зе «С сезонным праздником!», пишет британская газета «Christian Today». (www. pravoslavie.ru)Идеология мультикультурности и воинствующего секуляризма, чрезвычайно влиятельная на Западе, стремится полностью подчи-нить себе общественную жизнь. Одно из препятствий на ее пути – христианские праздники, особенно самый главный (для западно-го христианства) и самый любимый из них – Рождество. Поэтому на Западе уже который год идет «война с Рождеством». Этот год исключением не стал: как уже сообщали Regions.ru, в школах Филадельфии запретили исполнять рождественские песни даже без слов, в Данди (Шотландия) городские власти запланировали на Рождество грандиозные празднества, где не будет никакого намека на христианство (даже самого слова «Рождество»), а в штате Ми-чиган запретили выставить на улице традиционный вертеп. (www. regions.ru)У «войны с Рождеством» были достойные предшественники. Так, в России большевики, придя к власти, отменили все христианские праздники и связанные с ними традиции. Когда же в тридцатые годы Сталин начал демонстративно возвращать некоторые приметы уничтоженного им мира, приспосабливая их к господствующей идеологии, многие черты Рождества вернулись в быт, но были ре-шительно оторваны от прежнего контекста: зимним праздником стал Новый год. Получилось то самое «Рождество без Христа», со-здать которое сейчас стараются секуляристы. (www. regions.ru)Вот так, и это лишь малая толика тех новостей, которые лавиной об-

рушились на нас, не давая повода усомниться – с христианством начата война! Христианские праздники хотят сделать светскими. Что же нам делать. Как реагировать на эту новую культуру, которая, если ничего не предпринимать, придёт и к нам? Я позволю себе некоторые мысли…

Невзирая на, казалось бы, безвыходную ситуацию, мы можем искать опору … в Боге! Я осознаю, что это звучит «не современно». Но у нас просто нет другого выхода. Да и куда нам идти, если не к Тому, Кто нас создал. Мы забыли об этом. Люди – Бог нас сотворил!

И сотворил Бог человека по образу Своему, по образу Божию сотворил его; мужчину и женщину сотворил их. (Бытие 1:27)

Мы не продукт слепой природы – мы дети Божии. Как это звучит, а? Прислушайтесь к своему сердцу. Оно при этих словах теплеет. Мы дома… с Отцом.

Только осознав это, мы можем двигаться далее. Наполняйте свою жизнь осознанием того, что Бог есть. Изменяйте свою жизнь в со-ответствии с Его правилами. Черпайте эти правила не у людей, пусть и святых, но в Его Слове – Библии. Участвуйте в любых христианских праздниках, но чтобы не грешить вникайте в их содержание и историю. Помните сказанное выше о Рождестве:

«Но греха нет только в этом случае – когда мы чётко осознаём причину своей радости и своего участия. Господь явился в мир!».

С уважением Дмитрий Сидоренко

Ще більше матеріалів на сайті www.zadumaisa.com

Задумайся

MB++ +

+

акції. Він покладався на одне, не-похитне – на Істину.

У Нього була лише одна мета для приходу у цей світ. Він не прий-шов щоб звільнити нас від скорбот, Він і Сам був Чоловіком, що звідав скорботи і сум. Він не прийшов звільнити нас від спокуси, Він і Сам був спокушуваний в усьому, як і ми. Він прийшов проповідува-ти, навчати, зціляти. Він прийшов не працювати над наслідками, але очистити нас. Не лагодити старе, але змінити його на нове. Він не прийшов, щоб пришити нову лат-ку на старий одяг. Християнство – це не латання. Він не прийшов займатися нашим зіпсутим пово-дженням, але зіпсованістю нашо-

го існування. «Один раз принісши Себе в жертву, щоб понести гріхи багатьох» (Євр. 9:28).

Він прийшов, щоб перетворити нас з чуттєвих – на духовних, і ви-корінити зло. Ціль Його приходу записана в Писанні: «Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з надлишком» (Йоан. 10:10).

Самедля цього і з’явився Син Божий, щоб зруйнувати справи пітьми.

Ми визнаємо цей опис Не-зрівнянного Христа, тому що Він – серце і сутність істинної теоло-гії. Усі доктрини віддзеркалюють Його славу. Увесь Закон є проявом Його характеру. Усі століття до нашої ери були приготуванням до Його першого приходу, і усі століт-тя після – прокладають дорогу для Його славного повернення – Дру-гого пришестя!

Над випуском працювали:Іван Черничко, Олександр Жупан,Агнеса Черничко, Юлія Сокирко

Моб.тел: 095-195-4191e-mail chernip@i.ua

Видруковано в КП «Ужгородська міська друкарня»,

88005 Ужгород, Руська 13.Зам. Тираж 10000 пр.

Незрівнянний Христос! Ви-датна особистість людської раси протягом усіх століть. Ми зустрі-чаємося з феноменом Ісуса Христа. Природне пояснення Його життя і вчення завжди є надприродним.

Більш ніж 2000 років тому жила Людина, народжена всупереч зако-нам життя. Ісус жив у бідності і ви-ріс у невідомості. Він не планував далеких подорожей, лише одного разу Він перетнув кордон країни, в якій жив. Це було під час Його подорожі в дитинстві. Уся Його ро-бота в житті була пов’язана з ма-леньким містечком. Він не володів ні земним багатством, і не знахо-дився у колі впливових людей.

Коли Він був дитиною, то стри-вожив царя. У дитинстві Він спан-теличував священиків у храмі; а коли вже був дорослим, – керував явищами природи, ходив по хви-лях, як по протоптаній стежці, і міг заспокоїти море.

Він зціляв юрби хворих і нічого не брав за лікування; Він ніколи не написав жодної книги, однак будь-які бібліотеки не можуть вмістити книг, написаних про Нього. Він ніколи не написав жодної пісні, однак став темою найбільшої кіль-кості пісень, будь-коли, складених композиторами. Він ніколи не був лікарем, але зцілив більше хворих, аніж усі лікарі разом взяті.

Він ніколи не командував армі-єю, не стріляв зі зброї, і водночас жоден вождь не мав у своїй армії стільки добровольців, скільки Він мав, і нікому не здавалися в полон без пострілу стільки, скільки зда-валися Йому.

Він Зірка астрономії, Скеля геології, Лев і Ягня зоології. Він Відкривач прихованих у пітьмі пасток. Він Покоритель усякого зла, що криється в пітьмі. Хрис-тос Творець усього прекрасного, Примиритель усякого протиріччя, Зцілитель усіх хвороб, Спаситель усього людства. Ним сповнені сто-рінки теології і гімни. Кожна мо-

литва, що йде до Бога, йде в ім’я Його і відповідь повертається саме заради Нього.

Імена гордих володарів Греції і Риму з’явились і зникли. Імена вче-них філософів і теологів з’явились і зникли, але ім’я цієї Людини зрос-тає дедалі більше.

Незважаючи на те, що час на два тисячоліття розділив наше покоління і сцену Його розп’яття, Він, як і раніше, живий. Ірод не зміг убити Його і сатана не зміг Його спокусити; смерть не змогла знищити Його і могила не змогла утримати Його.

Він стоїть на вершині небесної слави, проголошений Богом, ви-знаний ангелами, прославлений святими. Він – Той живий Христос, Кого бояться дияволи. Людина ця була, як ви знаєте, Ісус Христос – наш Господь і Спаситель.

Це був величезний стрибок від трону Бога і до стійла для овець; від вершини слави на дно прини-ження; від грудей Бога і до грудей жінки; від популярності до невідо-мості; від безмежного багатства до жалюгідної бідності; від поло-ження Сина до стану раба. Він «по-збавив Себе слави, прийняв образ раба і став подібним до людини».

Як почували себе ангели, коли дізналися, що Той, Хто створив світ з усіма чудесними тваринами, прекрасними квітами, могутністю вулканів, величним плином рік, гладдю озер і високих гір, Хто дав мерехтіння зіркам, сяйво планетам і жар сонцю, – що Він збирався пе-ремінити пурпурну мантію на се-лянський одяг, що Нескінченний, на Чиїх раменах спочивав Всесвіт, стане залежним від грудей жінки.

Він був багатий, але заради нас збіднів. Як збіднів? Запитаєте Марію – Його матір. Запитаєте по-гоничів верблюдів, запитаєте му-дреців, що прийшли зі Сходу, щоб дати Йому дарунки.

Простежте опис Його майна і подивіться, скільки у Нього було ферм і скількома будинками Він володів.

У Нього не було човна, у якому б Він перепливав озеро, не було тварини, на якій Він міг би їздити, не було свого куточка, де б міг від-почивати, не було своєї гробниці, у якій би Його поховали.

Він перепливав озеро у чужому човні, їздив на чужій тварині, спав у чужому будинку і був похований у чужій гробниці.

Він завжди ходив пішки по па-горбах Юдеї, покладаючись на ми-лість інших. Він був бідний. Одно-го разу, глянувши на птахів, що ле-тять, на лисиць, що біжать, сказав: «Лисиці мають нори і птахи мають гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити».

Якщо в Нього і був гаманець, найчастіше він був порожній.

Якось Йому знадобилася невелика сума для оплати мита, і Йому до-велося зробити чудо, щоб одержа-ти її. Він був дивним в очах Своїх сучасників. Із числа багатих людей лише двоє було таких, що поділя-ли Його погляди.

Коли Він помер, чорна імла за-тьмарила сонце. Замість того, щоб плакати – світ ринувся ділити Його майно, і все, що вони знайшли – була сорочка, у якій Він ходив вдень і якою укривався вночі. Він прийшов до Своїх і Свої не при-йняли Його. Усі двері, крім две-рей овечого загону, були закриті для Нього. Подивіться: перша ніч після Отчого дому, і в солом’яній постелі.

Христос, Творець світів, ще до створення світу мав вражаючу ціль. Перш ніж гори землі були за-кладені, перш ніж Він розпростер небеса, як сувій, розкинув долини й устелив землю зеленим килимом і обперезав її маленькими струм-ками та великими ріками, перш ніж Він розпалив сонце і викликав королеву ночі на її орбіту – раніше всього цього, спасіння вже було за-плановано.

Метод Христа, який Він вико-ристовував для досягнення Сво-єї мети, був нововведенням. Він не наймав пресу для того, щоб схилити до Себе почуття громад-ськості, Він не організовував нової політичної партії, яка б просувала Його більшістю голосів. Він не зби-рав сильної армії і не направляв її проти слабких. У досягненні Сво-єї мети Він не покладався на силу, на якісь ПR-технології чи подібні

БІБЛІЙНА ШКОЛА БІБЛІЙНА ШКОЛА В ІНТЕРНЕТІ – В ІНТЕРНЕТІ –

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯwwwwww..bibleschoolbibleschool..comcom..uaua

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя8

Незрівнядатна особи

У Нього була лише одна метасіх століть. Ми зустрі- заради Нього. велося зробити чудо, щоб одержа-

акції. Він покладався на одне, не-похитне – на Істину.

У Н б

янний Христос! Ви-истість людської раси і і М і

литва, що йде до Бога, йде в ім’я Його і відповідь повертається саме

, ,

Н

Якось Йому знадобилася невеликасума для оплати мита, і Йому до-

у

б б

ФЕНОМЕН ІСУСА ХРИСТАФЕНОМЕН ІСУСА ХРИСТА