+ +

+CMYK+

Куди ми йдемо?

бути близьким до Бога, добропо-рядним, хорошим сім’янином…

Правда, ми чули, що Христос казав про дві до-роги: вузьку, що веде до спасіння, і широку, що веде до загибелі. Здо-ровий глузд ви-знає, що треба йти вузькою дорогою, тобто з певними обмеженнями, на котрі, із-за наших фізіологічних та психологічних причин мусимо зважати. Але ж не хочеться обмежень… І на широ-кий шлях теж не хочеться! Він має гіркий кінець… А може є якийсь альтернатив-ний? Ця думка інтенсивно починає визрі-вати, і, нарешті, народжується «геніальне» самозаспокоєння.

Напевно ви будете здивовані тим, на-скільки ці колективні думки співпадають з вашими. Ось послухайте: «А що ж я та-кого зробив? – не вкрав, не вбив, нікому нічого поганого не вчинив… Що Бог до мене може мати?».

Однак згодом до мене починає доходити – якщо ти навіть був би й дійсно високо-моральною людиною, то Бог до тебе буде мати наступні запитання:

– Чому ти відкинув єдиний шанс на спа-сіння, який Я тобі запропонував? Чому ви-

брав шлях, про який Я конкрет-но попередив, що він веде до за-гибелі?.

– Господи, так я ж по альтер-нативному… – подумки намага-юся знайти собі виправдання.

– Але ж хіба Я не казав що є лише два шляхи? Чому до люд-ської вигадки ти прислухаєшся більше ніж до Мого Слова? Хіба не є очевидним що третього шля-ху не існує, що ті котрі вишуку-вали як би пройти між вузьким та широким, зрештою все одно опинялися на широкому шляху?

«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос, Іоанна 8:12)

до Бога, добропо-рядним, хорошимсім’янином…

П

тло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос, Іоанна 8:12)

№ 3№ 3Квітень Квітень

20102010

…Щоб здоровими були ми і наші рідні, щоб мали роботу і не були бідними. Крім того, нам дуже подобається коли всі наші знайомі та сусіди вважають нас порядними людьми. І цей статус добропорядності ми ревно намагаємося оберігати. Та це й так усім ясно! Адже ми засуджуємо явне зло: вбивство, злодійство, крадіжки, п’янство, наркоманію. Ми страшно обурені коли чу-ємо що десь покинули дитину напризволя-ще, чи діти покинули старих батьків, само-тньо доживати віку без догляду. «Та як так можна! Яке паскудство!».

І водночас, ми боїмося щоб не перевищи-ти міру, так би мовити, «загальноприйня-тої порядності». А то ще можуть сказати: «Ти подивись на нього, який святий! Ти що, ліпший за всіх?». Тому ми вважаємо за краще бути «сірою масою», щоб ні поза-ду, ні попереду – так зручніше. Як усі, так і ми. Усі вірують що Бог є – і ми віруємо. Усі живуть так, ніби Його нема – і ми так живемо.

Звичайно, якщо по-совісті, то, ясна річ, Бог мав би бути на першому місці в нашо-му житті. Але тоді ми не зможемо жити за «загальними правилами». Тобто: п’янство – погано, але хочеться трішки ви-пити, красти – погано, але десь трохи іноді можна, лаятися – погано, але ж мене вивели з себе, чорний гумор – непристойно, але ж багатьом це подобається.

І все-таки, десь у глибині душі моя «по-рядність» почуває себе не зовсім порядно.

Хочемо жити так, як нам здається ви-гідно, (не хочеться виглядати «білою во-роною»), а з іншого боку – добре було би

бути близькимБ б

…Щоб здоровиими були ми і наші рідні, б б і б бі К і

УСІ МИ ХОЧЕМО ЖИТИ ДОБРЕ…

Подібні роздуми-аналіз приводять нас до усвідомлення: Бог дійсно є Любов’ю, адже незважаючи на те, що людство згрі-шило Христос все-таки надав кожному можливість скористатися спасінням. А якщо відкинути його, то фактично це озна-чає нехтування Божою милістю, це непо-вага до Того, Котрий через страшні муки виборов тобі цей шанс, а ти поставився до Його люб’язної пропозиції ніби до пустої людини, на слова якої не варто звертати уваги. Звичайно, здоровий глузд, мав би прийти до висновку, що з Творцем Всес-віту, а тим більше, з Люблячою Особою, твоїм Спасителем – так себе не ведуть!

Зрештою, настане час коли до більшос-ті людей прийде гірке усвідомлення: не стільки Бог до них має якісь претензії, скільки вони самі до себе мають, картаю-чи себе за безцільно прожите життя, за свій легковажний вибір.

Христос казав: «Не кожен, хто каже мені: Господи, Господи, увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю мого Отця Небесного». (Мтф. 7:21). Виконува-ти Божу волю треба християнину! «Чому мене кличете: Господи, Господи, – а не ро-бите того, що я вам кажу?» – запитує Ісус. (Луки 6:46).

Тільки одна-єдина причина може спрямувати нас іти вузьким шляхом – глибока вдячність за велику жертву Христа, яку Він приніс, щоб на всю ві-чність зробити нас щасливими! Вибери цей шлях і ти не пошкодуєш!

Іван Черничко.

+CMYK+ +

+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя2

«Эх, дороги! Пыль да ту-ман. Холода, тревоги да степной бурьян…» - такими словами начинается песня фронтовых лет. Тема дороги – одна из самых глубоких тем и наша человеческая жизнь сравнивается с дорогой, у которой есть свое начало и свой конец, то есть – цель, назначение.

Дорога жизни тем и отличается от земных до-рог, что она одна и ее рас-стояние измеряется не ки-лометрами, но временем и выбором. Библия пишет: «Дней лет наших - семьдесят лет, а при большей крепости - восемьдесят лет…» (Пс.89). Это примерная длина доро-ги нашей жизни. Подумайте, как коротка наша жизнен-ная дорога и поэтому, как никогда, уникальна и цен-на. Говорят, сколько людей столько и дорог, но факти-чески их всего две: дорога жизни и дорога смерти, до-рога в вечность и дорога в никуда.

Я однажды слышал за-бавную притчу о выпившем человеке, который войдя в автобус начал приставать к пассажирам с одним вопро-сом: «Куда я еду?» Все укло-нялись от ответа и молчали. Но вот одна женщина ему ответила: «Вы едете в ад!». Пьяный пассажир закричал водителю: «Останови не-медленно, я сел не в тот ав-тобус!».

Как же нам найти эту доро-гу жизни, чтобы не поехать, куда не надо?

«Эх, дороги! Пыль да ту-ман Холода тревоги да

ÄÂÀ ÏÓÒÈКонечно, для обычных до-

рог есть дорожные карты, и по них вы можете найти нуж-ное направление. А вот до-рогу жизни вы можете най-ти только в книге Библии. Эта книга также предостере-гает и от дороги смерти…

Она предупреждает: «Есть пути, которые кажутся чело-веку прямыми, но конец их – путь к смерти» (Притч. 14, 12). Обратите внимание на слово «кажутся». Что может быть более ненадежным и опасным, чем выбирать путь по принципу «мне кажется», тем более, если это выбор пути жизни? Людям может казаться, что это правильно, хорошо, но на самом деле это не так. Иисус Христос сказал: «тесны врата и узок путь, ведущие в жизнь, и не-многие находят их…» (Матф. 7, 13-14). Почему же так про-исходит, что не многие нахо-дят. Может Господь замаски-ровал этот узкий путь жизни? Конечно же, нет!

Апостол Петр пишет в своем послании, что Бог «не желает, чтобы кто-то погиб, но чтобы все пришли к по-каянию». (2 Петра 3:9). Итак, если Бог не замаскировал ворота жизни, то почему же немногие находят их. Пото-му что диавол на свои широ-кие ворота повесил лозунг: «Путь для тех, кто живет, как ему кажется, правильно!» И этот лозунг сегодня, как ни-когда раньше, воспринима-ется большинством людей: «Мне кажется, что боль-шинство не может оши-баться, мне кажется, что

иногда надо соврать, мне кажется, что правильно ве-рить так, как большинство верит, мне кажется, что семья – это уже пережит-ки прошлого, мне кажется, что иметь любовницу – се-годня модно, мне кажется, что жить в гражданском браке не предосудительно, мне кажется, что немножко выпить можно, мне кажет-ся, что воровать нельзя, но иногда «у них», немно-жечко можно – они же вон как нас обкрадывают!»

Своим поведением люди как бы заявляют: «Кажется, что и без Бога можно непло-хо жить». Жизненная позиция «кажется» - это широкие врата и широкий путь, ве-дущие в погибель. Библия очень правдиво показала к чему пришла допотопная цивилизация. Дорогой друг! Если ты живешь таким же критерием «мне кажется» - знай, ты на опасном пути!

Каков же на самом деле Божий путь жизни? На вратах дороги жизни нет указателя «кажется». Там есть самый главный указатель: «Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как толь-ко через Меня!» Иоан.14:6). Апостол Петр сказал: «Ибо нет другого Имени под не-бом, которым надлежало бы нам спастись!» (Деян. 4,12).

Итак, первый признак пути спасения – Христос. Воз-можно, ваш жизненный путь лишь только начинается, или может быть, он достиг своей зрелости, а может быть уже подходит к концу. Однако во

всех случаях есть одна особенность жизненного пути – нам неизвестен его конец, в какой мо-мент он закончится. Поэтому, избирайте теперь, пока у вас есть такая возмож-ность, но помните, забегая на широкий путь, вы не можете одновременно идти по узкому пути.

Игорь Скачков.

Що Ви знаєте про дві життєві дороги які описуються в Свято-му Євангелії, широку та вузь-ку?

– Я вам можу сказати відкрито що цією стезею не йду, я вихо-ваний був у такі часи, що це не визнавалося. Правда, зараз я хоч і читаю деяку літературу, відчуття якесь є, і хочеться йти як пишеться про це, але ще на-певно якась неусвідомленість. Мабуть попередні роки накла-ли свій відбиток.

Леонід Михайлович.

Ви чули коли-небудь про рай або пекло?

– Та взагалі то чула, але кон-кретно…

Знаю що те хороше, а те по-гане.

– А чи може щось бути між ними середнє?

– Я думаю, що середнього не буває. Людина повинна щось одне вибирати.

Тамара.

Чи знаєте ви про дві життєві дороги про які написано в Євангелії – широку та вузьку?

– Не дуже.– А Євангелію, взагалі, ви

читаєте?– Інколи, рідко, коли в церкві

буваю.– Чи може людина щось

середнє вибрати між цими дво-ма шляхами?

– Напевно що ні. Тому, що душа якщо попаде між пеклом і раєм то дуже тяжко буде. Мені так здається.

Іван.

+ +

+CMYK+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 3

Життя людей, їх стежки, до-роги, шляхи. 20 століття прине-сло людству в подарунок таке слово як «інтенсифікація». І зразу ж інтелектуальна части-на людства кинулась в розвиток технічного прогресу. А не інте-лектуальна: кинула всі свої на-явні фізичні сили для того, щоб в найкоротші строки виконати заплановане першою частиною, щоб максимально підвищити свій матеріальний рівень.

Обидві частини людства, на великий жаль, тією інтенсифі-кацією не наблизились до кра-щого розуміння Бога та Його святого Слова, а тим більше, залишились далекими від віль-ного і щасливого життя.

Перша частина збільшила кількість інфарктів, а друга – велику кількість різних гриж, скривлених хребтів, масу різ-них хвороб та мінімум вільного часу. Але як із цього вийти? Де правильна дорога?

Під час своїх завойовниць-ких походів Чингізхан на по-чатку 2-го тисячоліття «пода-рував» Європі цікавого птаха, який називається чібіс. Він переселив цього птаха, щоб скоріше виявляти втікачів, які втікали від нього в зарослі ви-сокого очерету, який росте в болотистих місцях України та Росії. Цей птах живе і гніз-диться в цих мокрих заростях. І коли людина тікає в ті зарості, щоб сховатися, він злітає із сво-го гнізда і сильно кричить, по-даючи знак, що в очереті хтось є. Він видає своїм протяжним криком щось фонетично поді-бне до російського запитання: «Чьи вы? Чьи вы? Чьи вы?» І так, до того часу, поки людина не вийде із своєї схованки. При-слухаючись до цього «запитан-ня» чібіса в цій життєвій суєті, я починаю задумуватись: «А чий я насправді є?».

Корабель іншої держави , який знаходиться у нейтраль-них водах, ловить собі рибу і жодна держава не має на ньо-го ніякої влади, щоб заставити його вийти звідти. Але в жит-ті людини «нейтральних вод» не буває: вона знаходиться або біля Бога, або біля сатани (про-тивника Божого).

Тут нейтралі не буває. І за все в свій час людині прийдеть-ся дати звіт. За її добрі або злі вчинки. Кожна людина один раз помирає. Але, якась певна частина людства, має, згідно слова Божого, встати і прийти на суд. І там кожній людині Бог, як у панорамі «прокру-тить» всю його діяльність. Бог запитає людину, яким шляхом вона йшла, що її примусило так поступати. А також де кожний збирав собі скарби: на небі, чи на землі? Не менш важливе пи-тання: «Ти знав заради якої цілі

була пролита кров Його Сина Ісуса Христа?»

Що ми скажемо? Адже по-вернути назад буде вже немож-ливо. Зробімо правильний ви-бір, тому що альтернативи не-має. Станьмо на шлях спасіння, а значить – вічного життя!

Ролінський Ф. Є.

Мой муж играет в карты, считая что в этом нет ниче-го плохого. Помогите разо-браться на основе Библии.

Спрашивает НаташаВ Библии нет прямого за-

прета на игру в карты или на азартные игры в общем. Здесь следует руководствоваться следующими наставлениями:

"Не обманывайтесь: ху-дые сообщества развраща-ют добрые нравы." (1-е Ко-ринфянам 15:33) – кто эти люди, которые сидят и игра-ют с Вашим мужем? Это добропорядочные и честные люди? Может это дьякон и пресвитер из Вашей церкви?

"По плодам их узнаете их. Собирают ли с терновника виноград, или с репейника смоквы? Так всякое дерево доброе приносит и плоды добрые, а худое дерево при-носит и плоды худые. Не может дерево доброе при-носить плоды худые, ни де-рево худое приносить плоды добрые. Всякое дерево, не приносящее плода доброго,

Питайте – ВідповідаємоПитайте – Відповідаємосрубают и бросают в огонь." (От Матфея 7:16-19) – каковы обычные результаты игр в карты? Ярость, разочарова-ние, ссоры, растраты семей-ного бюджета, радость не-счастью другого? Или это игра, которая облагоражи-вает характер, развивает лю-бовь к ближнему и к семье, укрепляет воздержание (Гал. 5:23)?

"Беззаконного уловляют собственные беззакония его, и в узах греха своего он со-держится" (Притчи 5:22)

"Если же делаю то, чего не хочу, уже не я делаю то, но живущий во мне грех." (К Римлянам 7:20) – игра в карты это зависимость или нет? Всякая зависимость от кого, от Бога или от дьявола? Назовите полезные зависи-мости. Может ли азартный игрок освободится от этого увлечения?

"Итак стойте в свободе, ко-торую даровал нам Христос, и не подвергайтесь опять игу рабства." (К Галатам 5:1)

Чи ви щось чули про дві життєві дороги, про які описа-но в Євангелії, одна широка а друга вузька?

– Ну, як вам сказати…я вже працюю 27 років в ліцеї, а релігія раніше відкидалася. В останні роки трохи більше знаю. У мене багато учнів різного віросповідання. Я розумію, що якісь вищі сили мають бути, не може бути такого, що у Всесвіті ми лиш одні, бо Всесвіт, як ка-жуть, безмежний.

– Чи може людина найти щось середнє між добрим і по-ганим, що і ні сюди, і ні туди?

– Людина тепер мусить най-ти щось таке, бо складне життя стало і людина мусить шукати. Останні процеси у нас в Україні про це свідчать. Може щось до кращого прийде? Не знаю як воно буде, бо, як кажуть, вижи-вають сильніші.

Михайло.

Чи чули ви щось про дві доро-ги про які описано в Євангелії, широку та вузьку?

– Ні, чесно скажу ні! А що мається на увазі?

– Ну це стосується життєвої позиції, принципів, за якими людина повинна жити. А якщо чоловік, наприклад, якийсь гуль-тяй, не дотримується заповідей, які записані в Біблії, веде амо-ральний спосіб життя…

– Ні, я так не живу! Я при-держуюсь такого правила, що треба робити добро.

– Як ви думаєте, чи може лю-дина обрати щось середнє між цими двома шляхами?

– Я думаю, що ні. Якщо лю-дина вибирає щось середнє, то самі знаєте: за двома зайцями побіжиш – не зловиш ні одно-го!

Микола.

Птах чібісПтах чібіс

+CMYK+ +

+

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя4

Сучасний навколишній світ супроводжується великою кількіс-тю змін і зростанням темпу життя.

Напочатку, коли Бог створив Землю, природні життєві сили були збалансовані, а навантаження корисні. Але гріх Адама при-звів до того, що стрес став некерованим. Відбулося порушення рівноваги усіх життєвих сил та взаємозв’язків.

Що ж таке стрес?Слово «стрес» запозичене з технічної термінології, і означає

силу, під дією якої об’єкт змінюється. Якщо перенести це в психо-логічну сферу, можна сказати, що стрес – це будь-яка ситуація, яка вимагає адаптації, тобто пристосування.

Стрес – це постійне випробування яке продовжується все життя. Стрес породжують не тільки життєві кризи, а всі наші потреби.Ганс Сельє – відомий австро-канадський вчений описує 3 по-

слідовні ситуації нашої реакції на стрес:1) Реакція тривоги;2) Стадія протистояння;3) Стадія виснаження.Перша стадія визначається посиленим виділенням мозкових

гормонів (гіпофізом), які викликають скорочення м’язів, підви-щення тиску, частішає серцебиття, підвищується вміст жиру в крові, посилюється секреторна функція шлунку.

На другій стадії людина адаптується або противиться. На цій стадії розвивається більшість хвороб пов’язаних зі стресом.

Третя стадія – виснаження, коли всі резерви організму вичер-пані. Може виникати втома, депресія, відсторонення і т.д.

До певного рівня стрес покращує самопочуття і стан здоров’я (мобілізує організм на виконання поставлених завдань) вироста-ючи до найвищої точки. Але якщо він росте далі, то стає шкідли-вим.

Часто людина сама буває ініціатором стресу з причини гордо-щів, жалю до себе, внутрішнього страху і т.д. Все це відбувається тільки з причини нашої недовіри Богу.

Ганс Сельє сказав: «Має значення не те, що з вами трапляється, а як ви це сприймаєте».

Філософ Епіктет стверджував: «Людей засмучують не події, а те як вони на них реагують». Ганс Сельє є автором теорії АВС.

А______________В____________СВ ситуації А – щось трапилось з людиною. В ситуації В – лю-

дина оцінює те, що відбулось і часто робить неправильні висно-вки про себе чи про інших. Ситуація С – наслідок неправильного переконання (почуття провини, депресія, сором, ворожість).

На якому етапі можна зупинити стрес? На етапі В. У Біблії в Євангелії від Іоанна 13:7 записано: «що Я роблю, ти не знаєш те-пер, але опісля зрозумієш».

ЧИ МОЖНА ПРОЖИТИ БЕЗ СТРЕСУ?ЧИ МОЖНА ПРОЖИТИ БЕЗ СТРЕСУ?СТОРІНКА ЗДОРОВ’ЯСТОРІНКА ЗДОРОВ’Я

Віруючі люди, які довіряють Богу, можуть уникнути руйнівно-го впливу стресу. Таким чином вони зберігають здоров’я і форму-ється врівноважений, витривалий, смиренний характер. Якщо під-даєшся спокусі розчарування, гніву, незадоволення, тоді виходиш із ситуації з тяжкими наслідками для здоров’я.

Як же зупинити цей руйнівний стрес?1) Розставте правильно пріоритети. Поставте на перше місце

Бога, на друге – іншу людину, чи людей, а потім себе. 2) Ніколи не поступайтесь принципами , не йдіть на компроміс,

твердо стійте за будь-яку ціну надіючись на Бога і його обітниці.3) Не намагайтесь змінити оточуючих, а починайте змінювати

себе.4) Якщо не можете змінити обставини, змініть своє ставлення

до них.5) Намагайтесь знайти за що дякувати у будь-якій, навіть най-

скрутнішій ситуації.6) Завжди радійте! Це не завжди легко, але давайте будемо вчитись, приймаючи

пораду зі Слова Божого. Послання до Филип'ян 4:4 «Радійте в Гос-поді завжди, і знову кажу: радійте!» Апостол Павло написав ці слова знаходячись в тюрмі. Він переміг обставини, тобто руйнів-ний стрес тим, що виявляв віру та надію на Бога і завжди знаходив за що бути вдячним Богу і радіти. Давайте будемо вчитися у нього, і тоді наше життя наповниться справжньою радістю.

(Продовження теми у наступному номері газети).Тамара Дмитренко.

+ +

+CMYK+

Куди веде твоя дорога, чи добру, вірну дорогу вибрав ти в житті? Ти впевнений у своїх переконаннях? Чи всі пункти твоєї віри відповідають написаному в Біблії? Найважливіша справа життя має три моменти: 1) Визначити правильність ви-браного шляху. 2) Обрати вірний шлях. 3) З терпінням продовжувати йти по ньому.

Не менш важливим є враховувати досвід минулого, щоб не повторювати помилок древніх народів. Адже, очевидним є те, що розумна людина вчиться на помилках інших, нерозумна – на своїх. Сьогодні жи-вемо в такий час, коли кожен отримує ве-личезну кількість інформації, а з нею також поступають до нас і різноманітні варіанти вибору життєвих доріг. Не секрет, що кожному хотілося б знати, якою дорогою йти. Кожен намагається обрати для себе правильну дорогу, але як це часто буває, пройшовши частину земної дороги, люди гірко розчаровуються – пішли не тою до-рогою. Нерідко вибір неправильної дороги призводить багатьох до смутку і, навіть, відчаю. Чому ж так стається? Є кілька при-чин. Найперше, що слід зауважити, це те,

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя 5

Куди веде твоя дорога, чи добру, вірну дорогу вибрав ти в житті? Ти впевнений у

Стежками Своїми мене провадьСтежками Своїми мене провадьщо Христос виділив тільки дві категорії шляхів: вузький і широкий. Кожна люди-на знаходиться на одному з цих шляхів. Крім них, немає іншого, так само як немає іншого, проміжного місця за межами цього світу. Він показує дві брами, два шляхи, дві групи подорожніх, дві мети. Людина в цьо-му житті знаходиться або на вузькому, або на широкому шляху - спрямовується або до життя, або до вічної погибелі.

Перед людиною завжди відкриті дві дороги. Одна з них запропонована Богом, інша – людьми. Кожен вільний обрати одну з них. Як їх розрізнити? «Бо тісні ті воро-та, і вузька та дорога,що веде до життя, – і мало таких що знаходять її!» (Мат. 7:14). Біблія описує, що одного разу Давид мо-лився: «Дороги Твої дай пізнати мені, Го-споди, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй, і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь» (Псал. 24:4,5). Господь завдяки Своїй милості вказує на дорогу яку необхідно вибрати. Якщо людина виявляє послух до Бога, до Його слова, тоді Бог посилає їй і Своє розуміння: «Направляє

смиренних до правди та навчає їх дорогам своїм…» (9). Вузькою дорогою пройшло чимало вірних Богу людей – пройшло нею немало християн, вони добре знали що: «Дорогу – праведних знає Господь, а доро-га безбожних загине» (Пс. 1:6).

Нажаль, сьогодні переважна більшість вибирає не ту дорогу що веде до спасіння. «Бо просторі ворота, й широка та дорога, що веде до погибелі, - і нею багато хто хо-дять» (Мат.7.13). Чому так? Бо на самому по-чатку людина виявила непослух, і наслідки цього непослуху ми бачимо й сьогодні: горе, сльози, хвороби, непорозуміння, во-рожнеча та ін. Але як і колись, сьогодні незмінною залишається пропозиція Бога Отця «…життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття, і ти вибери життя, щоб жив ти та потомство твоє» (Второз. 30.19). Але часто люди все ж таки бачачи наслідки непослуху і надалі продо-вжують вибирають дорогу прокляття, а не благословення, думаючи про те, як задо-вольнити своє тіло, а про душу зовсім не дбають – до цього їх спонукає сатана.

Незважаючи куди йде світ дай собі відповідь на питання: куди йдеш ти! Кожному даний час – використай його, щоб мати мир у серці, і впевненість у майбутньому! Не гай часу! Зроби це сьогодні, просто, без примусу, як роблять ці маленькі, милі діти, прославляючи Бога!

І. Ф. Капітан

Дві дороги, два шляхиЯкий з них обереш для себе ти?Шлях широкий, рівний і легкийБез перешкод і без обмеженьІти таким шляхом не важко,І нам здається, що він прекраснийНа цьому шляху цар ти,Але він веде до розчарування і пустотиШляхом широким ішов колись і я,Забуваючи про цінності життяШлях вузький, тернистий, і важкийАле він веде мене до Бога!А це для мене найбільша нагорода!Обери для себе й тиЯким шляхом тобі іти. В. Варга

Чи знаєте ви дві дороги, описані в Євангелії, широку і вузьку?

– Конечно знаю.– Як ви думаєте може лю-

дина знайти щось середнє між цими двома дорогами?

– Нет, конечно. Если есть два пути, то нейтрального не суще-ствует. Мы в конечном итоге дойдем или к Богу, или в веч-ные муки.

Максим.

Чи знаєте ви про дві дороги про які описано в Євангелії ши-року і вузьку?

– Ну знаю, написано так, ши-рока веде до знищення, а вузька веде до спасіння. Це Христос говорив про життя.

– Чи може людина знайти щось середнє між ними?

– Ні, Христос сказав одно-значно що ні! По крайній мірі я зрозумів що – ні !

Олександр.

+CMYK+ +

+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя6

Плод же духа: любовь, ра-дость, мир, долготерпение, бла-гость, милосердие, вера, кро-тость, воздержание. (Послание к Галатам 5:22-23).

«Любовь долготерпит, ми-лосердствует, любовь не зави-дует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражает-ся, не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине; все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит». (1Коринфянам 13:4-7).

• Узкий путь – непо пу ляр-ный

«не многие идут по нему» Матф. 7:14.

• Это путь меньшинства «Не бойся, малое стадо! ибо

Отец ваш благоволил дать вам Царство». Лук. 12:32.

• Это путь следования за Христом

«Христос …оставив нам пример, дабы мы шли по сле-дам Его». 1Пет. 2:21.

• Это путь подражания Христу

«но будьте друг ко другу добры, сострадательны, про-

щайте друг друга, как и Бог во Христе простил вас». Еф. 4:32

• Путь уподобления харак-теру Христа

«Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе» Фил. 2:5.

• На этом пути нет места лицемерной религиозности

«Не всякий, говорящий Мне: «Господи! Господи!», войдет в Царство Небесное, но испол-няющий волю Отца Моего Не-бесного. Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы проро-чествовали? и не Твоим ли име-нем бесов изгоняли? и не Тво-им ли именем многие чудеса творили? И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойди-те от Меня, делающие беззако-ние». Матф. 7:21-23.

• Это путь соблюдения за-поведей Господних

«Блаженны те, которые со-блюдают заповеди Его, чтобы иметь им право на древо жиз-ни и войти в город воротами». Откровение 22:14.

Признаки узкого путиПризнаки узкого пути

• Широкий путь – путь большинства

«потому что широки врата и пространен путь, ведущие в по-гибель, и многие идут по нему» Матф. 7:13.

• Это путь, на котором про-цветает извращенная мораль

«Не обманывайтесь: ни блуд ники, ни идолослужи-тели, ни прелюбодеи, ни ма-ла кии (сексуальные извра-щен цы), ни мужеложники (гомосексуалисты) – Царства Божия не наследуют». 1Кор. 6:9-10.

• Это путь вседозволеннос-ти

«Дела плоти известны; они суть: прелюбодеяние, блуд, не-чистота, непотребство, идолос-лужение, волшебство, вражда, ссоры, зависть, гнев, распри, раз ногласия, (соблазны), ереси, ненависть, убийства, пьянство, бесчинство и тому подобное …поступающие так Царствия Бо-жия не наследуют». Гал. 5:19-21.

• Это путь лицемерной ре-лигиозности

«Если я говорю языками че-ловеческими и ангельскими, а любви не имею, то я – медь зве-

нящая или кимвал звучащий. Если имею дар пророчества, и знаю все тайны, и имею вся-кое познание и всю веру, …а не имею любви, – то я ничто. 1 Коринф.13:1-2.

• Это путь религиозного фанатизма

«И если я раздам все имение мое и отдам тело мое на сожже-ние, а любви не имею, нет мне в том никакой пользы». 1Коринф. 13: 3.

• Идущие широким путем игнорируют Заповеди Божьи

«И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Бо-жию, чтобы соблюсти свое пре-дание?» Мар. 7:9.

• На широком пути отдают предпочтение своей воле, а не Божьей

«Что вы зовете Меня: Гос-поди! Господи! – и не делаете того, что Я говорю? (Христос)» Лук. 6:46.

• На этом пути приори-тет всегда имеют временные вещи

«Их конец – погибель, их бог – чрево, и слава их – в сра-ме, они мыслят о земном. Фил. 3:19.

Признаки широкого путиПризнаки широкого пути

Проверь каким путем идешьПроверь каким путем идешь

Два шляхи перед тобою –Вибирай, яким іти:Чи дорогою вузькою,Чи широкою піти?Шлях вузький, –Він добрий , вічний,Ним Ісус провадить тих,Хто прямує до Вітчизни, До осель Його святих.

Бачиш, там тісні ворота?Важко через них пройти.Горе, смуток і турботиТи не зможеш обійти.А широкая дорогаВабить тисячі людей.І по ній ідуть без БогаВсі, що шлях обрали цей.

Той широкий шлях приводитьДо загибелі людей.Хто сьогодні ним проходить, Не знайде святих осель.Два шляхи перед тобою.По якому ти підеш?Йди дорогою вузькою,–Вічну радість там знайдеш!

С первых страниц книги Би-блии, мы видим разные пути, которые избирают люди, чтобы прийти к Богу. Но пророк Иере-мия говорит: «Испытаем и ис-следуем пути свои и обратимся к Господу» (Плач Иерем. 3:40).

Первый человек Адам ус лы-шал в раю голос Бога. После своего грехопадения убоялся, потому что по собственному свидетельству был наг, несмо-тря на опоясание, которое он себе сделал. Очевидно, что это покрывало не удовлетворяло даже его собственную совесть, иначе он не ощутил бы стра-ха. Но если человек не находит успокоения в усилиях прису-щих ему, то насколько меньше эти усилия могут удовлетво-рять святость Бога. Опоясание, которое надел на себя Адам, не скрыло его от взора Бога, пред-стать же нагим перед Богом Адам не решился, и вот, он бе-жит и прячется от Бога.

Подобное случается во все времена и с нашей совестью, она понуждает человека бе-жать от присутствия Бога, пы-тается скрыться от лица Бога ничтожным покрывалом. Поис-тине, жалкое убежище, потому

Два шляхи перед тобою –

ÄÂÀ ØËßÕÈРАЗУМНОЕ ИЗБРАНИЕ

что рано или поздно встреча человека с Богом произойдет, и если у него нет ничего, кроме сознания того, какой он есть, он может только страшиться.

Адам поверил лжи сатаны и этим самим избирал себе свой собственный путь ведущий к смерти. Но Бог не оставил че-ловека на произвол сатане. Об этом свидетельствует нам пер-вое слово, произнесенное Бо-гом после падения человека: «И воззвал Господь Бог к Адаму, и сказал ему: где ты?» Этот во-прос представляет два факта, а именно, что человек погиб и что Бог пришел искать и спасти его. То была благодать Бога. Чем же отвечает человек-грешник на верность и благодать Бога? Он сказал: «Голос Твой я услышал в раю, и убоялся, потому что я наг и скрылся». Бог сказал: «Кто сказал тебе что ты наг? Не ел ли ты от дерева, с которого Я за-претил тебе есть? Адам сказал: «жена, которую Ты мне дал, она дала мне от дерева, и я ел».

Так всегда поступает падший человек, он винит всех и вся, кроме самого себя. Таково было ужасное положение человека, он утратил все: свое господ-

ство, сознание своего собствен-ного достоинства, свое счастье, свою чистоту, свой мир, и что хуже всего, ему пришло в голо-ву делать Бога ответственным за свое несчастье. Встреча Бога и человека неизбежна: весь во-прос лишь в том, состоится ли эта встреча на почве благодати или на почве суда. Совесть, про-бужденная силой Святого Духа, не найдет покоя ни в чем, кроме совершенной искупительной жертвы Сына Бога. «Я есмь путь, и истина, и жизнь, никто не приходит к Отцу, как толь-ко через Меня», – т. е. Христос этим утверждением дает пони-мание, что другого ведь пути не существует. (Иоан. 14,6).

С сознанием этой истины христианин теперь странствует в этом мире, в котором всюду видны следы греха. Нашедши путь, ведущий его к Отцу, он утешается блаженной уверен-ностью, что приведший его под крылья любви Бога пошел при-готовить ему место в небесных обителях, и вернется за ним, чтобы ввести его с собой во славу царства Отца.

Таким образом, уже теперь верующая душа обретает свою часть, идя по узкому пути, свое будущее жилище славы и вер-ную награду в доме и царстве Отца.

Бабич И. М.

+ +

+CMYK+

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 7

Кожен із нас, читаючи Єван-гелію напевне задумувався, чо-му ж Христос рекомендував усім своїм послідовникам ви-бирати вузький шлях. Чита-ємо про це: «Входьте тісними ворітьми, бо просторі ворота і широка дорога, що веде до по-гибелі, і нею багато хто ходять. Бо тісні ворота та вузька та до-рога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її» Матвія 6:13,14.

Що ж це за вузький шлях, який Христос сам для себе об-рав і пропонує іншим? Це перш за все – життєва позиція. У сво-їй діяльності Ісус визначав для себе певні кордони, межу, яку не переступав.

Розглянемо кілька характе-ристик цього вузького шля́ху обраного Христом. Почнемо з території, на якій Він прожи-вав і діяв. Це була досить об-межена територія, Палестина. Але чому не Афіни, ідеологіч-ний центр грецьких філософів? Або чому не Рим, центр тодіш-ньої світової імперії? Напевно Він був би там краще почутий? Та Він віддав перевагу мешкати в землях Галилеї, Юдеї, Сама-рії. Ісус добре знав – Його ідею розповсюдять учні, християни.

Розглянемо другий аспект цього вузького шля́ху – це певна, конкретна межа сус-пільної діяльності. Тисячі до-брих справ міг здійснити по-рядний житель Палестини. Та Христос не брався за все. Він здійснював тільки одне: те, що було доручене Йому Отцем. Напевне в своєму оточенні чи, навіть, серед ваших друзів ви завжди знайдете людину, яка береться майже за все, часто пропонуючи свої послуги, і вза-галі є безвідмовною. Ви, зви-чайно, знаєте, що таким людям, навіть маючи найкращі наміри, рідко вдається доводити щось до кінця. Та Христос не брав-ся за все підряд.

Один коротенький штрих з Євангельської історії досить яскраво розкриває нам Його позицію щодо всіляких справ. Читаємо Євангелію від Луки 12:13,14: «Озвався до нього хтось із юрби: Учителю, ска-жи моєму братові, щоб він по-ділився зі мною спадщиною.Він відповів йому: Чоловіче, а хто мене поставив суддею або ділителем над вами?»

«Поділити спадщину, – мож-ливо скажете ви, – це ж бо-ротьба за справедливість, це

ж благородно!» Уявляєте яка кількість тих, що мали намір відсудити хоча б якусь частину маєтку стояла би в черзі. Але це не було Його справою. Цей випадок виявляє очевидну мо-раль: є відповідні служби, і хай кожен виконує свої обов’язки. Христос багато допомагав лю-дям і ми маємо про це Єван-гельські свідчення. Але Він мусів визначити для Себе певні кордони суспільної діяльності.

Це ж саме стосується не тільки діяльності, але також і самого часу. Це стане зрозу-мілішим, коли ми розглянемо одну історію, пов’язану з зем-ною родиною Ісуса. Читаємо у 7 розділі Євангелія від Йоана:

«А наближалося юдейське свя-то Кучок. І сказали йому його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і твої учні побачили діла, які робиш. Бо ніхто нічого не робить потайки, але сам шу-кає, як стати відомим. Якщо ро-биш таке, то вияви себе світові. На це каже їм Ісус: Мій час іще не настав».

До цієї події Ісус уже звер-шив чудо, нагодувавши 5 000 на роду в пустелі. Маючи це на ува зі, брати Ісуса швидко зме-тикували, що вони могли б бути знаменитостями, маючи такого брата, а тому, нетерпляче ста-ли Його підштовхувати: «З’яви Себе світу!». Та Христос на це відреагував по іншому, Він дав Своїм братам зрозуміти – якщо вони вважають, що їхній час уже для цього настав, то мо-жуть іти, коли їм заманеться. Однак, Він, не виходив для пу-блічної діяльності раніше, ніж то го вимагали обставини часу. «Мій час ще не настав» – ска-зав Він.

Христос не пішов до тих пір, аж поки Його місія цього не ви-магала. Але коли Він бачив, що Йому там уже потрібно бути, тоді вже ніщо не могло Його спинити.

Третя площина вузького шля́ху, окресленого Христом, мож ливо виявиться для багатьох несподіванкою, оскільки пози-ція Христа стала несподіва ною і для багатьох Його сучасників. Тут мова йде про конкретну спрямованість у світі думок, що також є складовою вузь-кого шля́ху. Зараз у багатьох релігійних кругах, та числен-них християнських навчальних закладах, стало вже модним не віддаватися якійсь одній ідеї.

Тобі можуть твердити: «держи розум відкритим. Хай туди ві-три вчень задувають всього по-троху, але не роби конкретних висновків про Бога, про душу, обов’язок чи долю – цим ти себе звужуєш, це фанатично.

Цілком ймовірно, що до та-кого стану речей може призво-дити й така ситуація, коли в богословських закладах Біблії відводиться все менше місця, а натомість все більше годин займають такі предмети, як на-приклад історія релігії, дослі-дження різноманітних поглядів отців церкви, вивчення усіля-ких філософських концепцій, та інше. Коли Біблія лишається збоку, то нема чого дивуватися, що більшість не знає, що є го-ловною суттю його віри.

Христос не йшов на комп-роміс тоді, коли питання стосу-валося вічних інтересів. Хрис-тос відмітав лживих вчителів. Читаючи Євангеліє від Матвія 5 розділ, можемо спостерігати конкретну визначеність Хрис-

та: «Ви чули, що сказано древ-нім: не вбивай, а Я кажу вам, хто даремно гнівається на брата свого – є вбивця».

Таким чином, Христос і в цьому питанні вказує на вузь-кий шлях, на необхідність кон-кретного спрямування у світі думок, бо думки – це лише по-сів, а що посієш, те і вродить. Виготовляє, наприклад, Голі-вуд, та інші подібні кампанії, аморальну, насильницьку кі-нопродукцію – це лише посів. Розміщують менеджери теле-компаній цю продукцію на міс-цевих телеекранах – вони лише сіють. А збирати це «жниво» доводиться міліції, лікаря́м, різним соціальним службам, та й взагалі, скуштувати ре-зультати цього злочинного по-сіву припадає на долю кожно-го пересі́чного громадя́нина. Христос керувався не тим, як хтось думав, чи як було ска-зано, принциповим для Ньо-го було – «так написано». Цим самим Він підняв та утвердив авторитет Святого Писання, як першоджерела істинної моралі.

Саме це й лягло в основу четвертої характеристики вузь-кого шляху, обраного Христом – принциповості в оцінках. Були речі, які Христос хвалив і були, які осуджував. Він давав принципову оцінку навіть по-чуттям: «пожадливість, лице-мірство, гордість – це є гріх», а з іншого боку: «віра, простота, лагідність, смирення – таких є Царство Небесне». Були люди, яких Христос міг підносити і були, які заслуговували осуду. Комусь Він міг сказати «Оце справжній ізраїльтянин, в яко-му нема лукавства», або ж іще «і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри», а про інших міг сказати «змії», «гадюче кодло», «вожді сліпі». Торгашів вигнав з храму. Якби Христос не робив прин-ципової різниці в оцінках, то применшував би згубність гріха, а гріх губить його дітей, бо всі ми діти Божі.

Ось, що Його спонукува-ло іти саме таким шляхом, бо Він був не байдужий до нашої долі. Досвід Христа яскраво зображує, що вузький шлях – це упорядкованість, це ви-значені пріоритети, конкрет-на ціль. Приклад Христа гово-рить: «Обери вузький шлях. Не розхлюпай свою енергію, а спрямуй її на досягнення та-ких цілей, заради яких вартує жити і перемагати».

Іван Черничко

+CMYK+ +

+

Засновник і видавець – Черничко І. П.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇм. Ужгород,

вул. Гагаріна, 36моб. тел. 095-195-4191

e-mail chernip@i.ua

Редакційна колегія:Іван Черничко, Олександр Жупан,Агнеса Черничко, Юлія Сокирко

Кореспонденти:Діана Гамор, Петро Шандалі

Реєстраційне свідоцтвоЗТ № 507/99Р від 21. 12. 2009 р.

Адреса друкарні:вул. Свободи, 5с. Рясне-Руська,

Яворівський район,Львівська область

297-47-46Тираж 30 000

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя8

Однажды, внимание прохожих было привлечено странным поведением челове-ка, который с деревянным метром в руке подошел к двери питейного заведения и стал ее измерять.

"85 сантиметров ширины и 2 метра высоты", – пробормотал он. Затем, обер-нувшись к остановившимся около него любопытным, он объяснил: "Дверь эта име-ет всего 2 метра на 85 сантиметров. В об-щем, небольшая дверь. Однако был у меня дом, и он целиком прошел через нее. Была земля, и она вся прошла в нее. Имел до-рогую мебель, и та прошла в эту дверь, не нужно было и разбирать. Были у меня сбе-режения, и все они ушли через эту дверь. И если бы это было все! Но этим дело не кончилось. Было у меня крепкое здоровье, и вот врач сказал недавно: "Здоровье свое вы пропустили через дверь кабака!"

Президент Гаити отме-нил самый яркий и тесно пе-реплетенный с традициями ву ду национальный карнавал Мадри Грас. Вместо этого, вся страна во главе с правитель-ством провела три дня в молит-ве Богу и посте. Один из хрис-тианских лидеров, помогавших в организации этого историчес-кого события, сообщил, что бо-лее миллиона человек прихо-дили к Национальному дворцу каждый день для того, чтобы принять участие в молитве с 12 по 14 февраля. Более трех тысяч человек покаялись, сто двадцать из них – священни-ки вуду. По его словам «ветер пробуждения» захватил всю страну. В одной из церквей по-каялось более двух тысяч чело-век. По словам представителя служения Reciprocal Ministries International, решение прези-дента страны отменить карна-вал Марди Грас является исто-рическим. За свою историю кар-

Имел я в молодости хорошую репута-цию, а сегодня мне не верит никто. Говорят обо мне: "Это - пьяница!" Таким образом, и честь моя ушла через эту дверь.

Когда-то было у меня доброе и отзывчивое сердце. Я страдал, когда видел, что жена и дети плачут из-за меня. Но с тех пор, когда я стал проходить в эту дверь, я заставлял их плакать очень часто.

Есть у меня голова на плечах, и я мог бы гордиться своим умом. И, однако, как часто я выходил из кабака настолько пьяным, что уже ничего не соображал, и был подобен животному. Разум мой тоже прошел через эту дверь.

Была у меня совесть, и я сознавал, что честно и нечестно, что дурно и что хорошо. Но хорошо ли я поступил, пропив все свое имущество? Хорошо ли я поступил со сво-им телом, отравив его? Прав ли я, загубив

свою жизнь? Хорошо ли я делал, подавая дурной пример окружающим? Конечно, нет. Я не слушался голоса совести; и вот почему и совесть, и счастье ушли через эту же дверь.

Часто я выходил из кабака с весе-лой песней, но в глубине сердца я был несчастным».

После этих слов он ушел. Оставшиеся заговорили: "Он прав! Он прав! Он сказал истину!" Но затем и они все покорно, один за другим, тоже вошли в эту же странную дверь. Словно послушные рабы, они сми-ренно шли туда, куда посылал их госпо-дин.

"Ваш отец диавол, и вы хотите испол-нять похоти отца вашего” (Иоан. 8:44).

"Всякий, делающий грех, есть раб гре-ха... если Сын освободит вас, то истинно свободны будете" (Иоан. 8:34,36).

Червоні круги – сьогодні – 21 березня 2010 р.Оранжеві – вчораЖовті – за два тижняФіолетові – 5-ть років

news.invictory.orgГаитяне – переоценка ценнос-Гаитяне – переоценка ценнос-тей после трагедии, «жизнь тей после трагедии, «жизнь приобрела новый смысл»

навал превратился в мероприя-тие международного масштаба и стал самым большим, самым ярким и посещаемым празд-ником в году. Кроме того, кар-навал известен проведением церемоний вуду. Как передает служение Reciprocal Ministries International, христиане неодно-кратно обращались к президен-ту с просьбой отделить один день в году для национальной молитвы. По их словам, прези-

дент был готов сделать это, но единственный факт мешал ему – как отреагируют на это по-следователи вуду? После зем-летрясения президент отменил карнавал и объявил это время днями молитвы и поста. Кроме того, правительство Гаити при-няло три резолюции, в которых рекомендовали объявить 12 ян-варя, день страшного землетря-сения в Гаити, Национальным днем размышления и благо-

дарения в честь погибших во время трагедии и благодарнос-ти Богу за спасенных. 12, 13 и 14 февраля будут официаль-но провозглашены Днями на-циональной молитвы и поста. Библию примут духовной конституцией нового Гаити, ее будут преподавать в школах, а президент будет заканчивать все свои официальные речи словами: «Да благословит Господь Гаити».

1974 год – одно

землетрясение каждые 2-а часа

2010 год – одно

землетрясение каждые

15-ть минут)