X XX X XX - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 1 9 - 2 0 / - и й Р І К Н О В О Г О В И Д А Н Н Я / Н - р 1 9 - 2 0 / Ж О В Т Е Н ЬЖ О В Т Е Н Ь 2 0 1 9 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .2 0 1 9 р . / Г А З Е Т А З А С Н О В А Н А 1 9 4 9 р .

Kультурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії

ДО 70-РІччя «НОВОГО ВІКУ»/«ВІЛьНОГО СЛОВА», ДОРОГІ НАШІ чИтАчІ!

VІІІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУУКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

У місті Клуж-Напока 26-27 жовтня 2019 р. з участю 199делегатів від усіх його повітових філій відбувся VІІІ-ий З'їздСоюзу українців Румунії, на якому було обрано ПровідСоюзу, затверджено новий Статут організації. Головою СУРбуло одностайно переобрано Миколу-Мирослава Петрець -кого, депутата від української меншини у ПарламентіРумунії.

СКЛАД ПРОВОДУ СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

Микола-Мирослав Петрецький – голова СУРВасиль Пасинчук – перший заступник головиБогдан Мойсей – перший заступник головиІван Лібер – перший заступник головиЮрій Глеба – перший заступник голови

Ілля Саучук – перший заступник головиВіктор Семчук – перший заступник головиІван Гербіль – заступник головиМихайло Трайста – заступник головиАнна Самбор – заступник головиГаврило Миколайчук – заступник головиВіктор Григорчук – заступник головиЛюба-Ірина Горват – генеральний секретарТереза Шендрою – секретарВасиль Бучута – скарбникМирослав Петрецький – член, голова Марамороської філії СУРДмитро Черненко – член, голова Тульчанської філії СУРВікентій Николайчук – член, голова Галацької філії СУРЛедія Співалюк – член, голова Організації жінок-українокРумуніїОлекса Бовт – член, голова Молодіжної організаціїІван Рекало – членПінтя Марічук – член

ПРОЙШОВ УСПІШНИЙ VІІІ-ИЙ З’ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ (Стор. 8-16)

ЖОВТЕНь 2019 р.2

Вперше в історії післявоєнноїЧехословаччини та сучасної Чехіївийшов друком 1-й номер міжна-родного незалежного чесько-укра-

їнського літературного часопису для дітей таюнацтва "Незабудка", котрий з'явився насвіт вслід за міжнародним незалежним чесь-ко-українським літературним часописом"Мандрівник", засновником та видавцемкотрих є Товариство "Опір Західної України"в Празі (Чеська Республіка).

Назва цьому літературному часопису длядітей та юнацтва цілком символічна та знамен-на, адже саме цвіт незабудки вручають випуск-никам школи, щоб ті пам'ятали та берегли всерці незабутні дні дитинства та юності. З тієюж метою покликана заснована Товариством"Опір Західної України" в Празі (ЧеськаРеспубліка) "Незабудка" – донести і залишитинезабутньою в серцях юних читачів українськоїдіяспори в Чехії рідну і незламну багатолітнімина неї посяганнями інтервентів українську мовута літературу крізь призму "Незабудки", на

шпальтах якої надруковані творидля дітей та юнацтва (вірші, літе-ратурні казки тощо) сучаснихукраїнських письменників і класи-ків української літератури, котрісвоєю творчістю подарували дітямта юнацтву кращі твори українсь-кої літературної спадщини длядітей та юнацтва – Лесі Українки,Богдана Лепкого та ін.

Також у 1-му номері "Неза -будки" надруковані українські тачеські народні прислів'я, щоб озна-йомити юних читачів українськоїдіяспори в Чехії з народною твор-чістю близьких і рідних юнимукраїнцям обидвох країн – тієї, денародились і про яку не слід забувати, та тієї, вякій живуть і яку слід поважати.

Завершують 1-й номер "Незабудки" образо-творчі картини юної і талановитої 17-річноїхудожниці Євгенії Гульчій, творчість якої ужезаполонила серця багатьох її шанувальників ікартини якої невпинно продовжують поповню-

вати колекції шанувальників українського обра-зотворчого мистецтва, маючи великий попит напроведених нею багаторазових вернісажах.

Головний редактор "Незабудки"Мґр. Олег ПАВлІВ

Прага – Хмельницький – Бухарест

Подяка і стаття "В Чехії незабутня подія – поява "Незабудки"Товариство ОЗУ <ozu.prague.cz@gmail.com>

Вельмишановна редакція «Вільного Слова» та високоповажаний головний редактор

«Вільного Слова» пан Іван Ковач,

Сьогодні я отримав від Вас по пошті друковані примірники "ВільногоСлова", за які Вам щиро дякую, а також дякую за лояльність, співпрацюта сприяння.

Тим часом маю ще одну гарну новину -- заснування Товариством"Опір Західної України" в Празі (Чеська Республіка) і видання 1-го номе-ру міжнародного незалежного чесько-українського літературного часопи-су для дітей та юнацтва "Незабудка", котрий уже вийшов друком і якийнезабаром я передам Вашій Редакції на пам'ятку та на добру згадку, аразом з тим передаю Вам до огляду та публікації на сторінках "Вільного

Слова" статтю про заснування "Незабудки і світлину обкладинки"Незабудки", за публікацію якої заздалегідь Вам дякую.

Також зазначаю, що уже вийшов друком 2-й (літній) номер"Мандрівника" і готується до друку 3-й (осінній) номер "Мандрівника", вякому редакції "Вільного Слова" висловлене вітання з нагоди відзначен-ня "Вільним Словом" 70-річного ювілею. Обидва друковані примірники2-го і 3-го номерів "Мандрівника" я надішлю Вам на пам'ятку та добрузгадку наприкінці осені.

З правдивою повагою,

Голова Товариства "Опір Західної України" в Празі (ЧеськаРеспубліка) і головний редактор "Мандрівника" та "Незабудки"

Мґр. Олег ПАВлІВм. Прага (Чеська Республіка)

В ЧЕХІЇ НЕЗАБУТНЯ ПОДІЯ – ПОЯВА «НЕЗАБУДКИ»

Підбиваючи підсумки наради, у -часники ухвалили Рекомендаціївикладачам української мови ілітератури:

1.Опрацювати зміни, нововведення, онов-лення у програмах з української мови і літе-ратури для початкового – VIII класів, які бу -дуть чинними з 9 вересня 2019 року, а такожметодичні рекомендації МНО Ру мунії;

2.Взяти до уваги зміст пояснювальнихзаписок до програм, у яких визначено мето-дологічні засади організації навчання україн-ської мови і літератури; окреслено мету,завдання, компетентнісний потенціал пред-метів, змістові лінії та їх реалізацію у про-грамах, основні принципи побудови навчаль-ного курсу, схарактеризовано зміст навчаль-ного матеріалу, запропоновано перелік мето-дів, прийомів, форм організації освітньогопроцесу;

3.Зосередити увагу на можливостях за -безпечення особистісно зорієнтованого, ком-

петентнісного, діяльнісного, культурологіч-ного, комунікативного підходів, а такожзагальнодидактичних принципів (емоційнос-ті, свідомості й активності, природовідпо-відності, наочності, систематичності йпослідовності, міцності засвоєння знань івмінь, єдності навчання й виховання, науко-вості, доступності, зв'язку теорії з практи-кою та ін.) і принципів означених підходів:ситуативності, особистісного цілевизначен-ня і рефлексії, вибору індивідуальної навчаль-ної траєкторії, опертя на суб’єктний досвід,цілісності, варіативності, системності,співтворчості, первинності учнівської про-дукції, культуровідповідності та ін;

4.Розширити методичний арсенал учителя-словесника інтерактивними методами нав -чання, прийомами критичного мислення, інно-ваційними технологіями, які враховують спе-цифіку сучасного інформаційного простору.

Після завершення робіт Національноїнаради всі учасники отримали Диплом проучасть, особисто підписаний головою СУРпаном депутатом Миколою-Мирославом

Петрецьким, який передав усім успіхів уроботі, запевнивши в усій підтримці, яку вінможе надати в якості депутата в Пар ла -менті Румунії та голови СУР.

Наприкінці трьох робочих днів у рамкахспільних дискусій на основі представленихматеріалів та прослуханих курсів всі учасни-ки зазначили, що матеріали, представлені насемінарі-нараді, є актуальними та корисни-ми для кожного вчителя української мови талітератури та одноголосно підкреслилинеобхідність та важливість таких регуляр-них зустрічей і позитивно оцінили ініціативуКомісії з питань освіти Союзу українцівРумунії, подякували панові Миколі-МирославуПетрецькому, депутату в Парламенті Ру -мунії та голові СУР за безпосередню участьу цій акції, четвертій вже в історії україн-ської освіти в Румунії останнього часу.

Ельвіра КОДРЯ,старший радник у Міністерстві

національного виховання, голова Комісії зпитань освіти Союзу українців Румунії

НАцІОНАЛьНА НАРАДА ПРАцІВНикІВ УкРАїНСькОГО ШкІЛьНицТВА В РУМУНІї

(Закінчення. Поч. в попередньому числі)

ЖОВТЕНь 2019 р. 3

t t t t

Комітет Бухарестської філії Со -юзу українців Румунії разом ізйого новообраним головою пись - менником Ми хайлом Трайс тою

організував напередодні свята ПокровиПресвятої Бо городиці за старим стилемперший випуск Фестивалю українськоїрелігійної пісні «Покрий нас чесним Твоїмпокровом, Пречиста Богомати». При булидо Бухареста, щоб разом із бухарестськимихристиянами провести велике християн-ське свято “Покрови Пресвятої Богоро -диці”, церковні хори та художні колективи зМара моро щини, Сучави та Карш-Северіну.Та ким чином, 11 жовтня поточного року вбухарестському "Залі Даллес" відбувся пер-ший концерт релігійної пісні «Покрий насчесним Твоїм покровом, Пречиста Бого -мати». Відкрив фестиваль молитвою «Отченаш» отець-диякон Володимир Малкович,який передав учасникам теплі вітання відУкраїнської Православної Церкви містаБухарест, де він служить поряд з отцемдоктором теології Дмитром Колотилом.

Привітали присутню публіку й першийзаступник голови СУР Богдан Мойсей таперший секретар По сольства України вРумунії Світлана Приходько. Ведучимифестивалю були голова Бухарестської філіїСУР Ми хайло Трайста і докторант НаталіяБоднарук. З великою майстерністю викона-ли релігійні пісні українською та румун-ською мовами хор Української Правос -лавної Церкви з Русь-Поляни (перша пара-фія) під керівництвом Марії Серденчук,хор «Зелений барвінок» з КричуноваМарамуреського повіту за диригуваннямВіктора Ма туса, хор «Червона калина» зНе гостини Сучавського повіту керованийНікуліною Клапон та хор «Голос українців»з Карашсеверінського повіту, очоленийнашим відомим композитором проф.Іваном Лібером. На сцені виступив такожбухарестський гітарист Дан Васілеску, якийзачарував присутню публіку, виконавшикілька тематичних пісень. У свою чергу,Вірджінія Ткачук прочитала кілька віршівпоета Степана Ткачука, присвяченихБогоматері.

Після кожного виступу голова Буха -рестської філії СУР Михайло Трайс та вру-

чав учасникам дипломи з боку СУР.У свою чергу, негостинський хор«Червона калина» подарував Буха -рестській філії СУР гарну іконуБогоматері, яка охоронятиме нас -туп ні випуски Фестивалю релігій-ної пісні. Слід підкреслити, щохористи і артисти були нагородженіщирими оплесками глядачів, вра-жених чудовими виступами. Гля -дачі також заспівали разом із хорис-тами молитву «Отче наш».

В рамках Фестивалю релігійноїпісні був влаштований стенд з укра-їнською періодикою. Мова йде протри часописи й три журнали, атакож про книги, які видаютьсяСУР і які гості мали можливістьзабрати додому.

Завершився перший день фести-валю святковою вечерею у теплій ідружній атмосфері, на якій запро-шені хористи разом із українцямим. Бухареста співали релігійні та

народні українські пісні.Наступного дня, у неді-лю 12 жовтня, відбуласяСвята Літургія в Буха -рестсь кій українськійправославній церкві Свя -того Петра Могили, якавідзначила своє другехрамове свято "ПокровиПресвятої Богородиці".Службу Божу відправилис в я щ е н н и к - п а р о хДмитро Колотило, отець-архімандрит Афанасій зВерхньої Рони та отець-диякон Володимир Мал -кович. Під час Бо жес -твенної літургії відповідідавали хори з Марамо -рощини та Сучавщини.

Чудове релігійне свято наповни-ло духовною радістю всіх присут-ніх християн. З цієї нагоди відбуло-ся і посвячення ікони СвятогоМиколая, створеної пані ІнноюОльховською з України, ікони, якувона подарувала Українській пра-вославній церкві Бухареста.

Після Святої літургії пройшовспільний обід, за сприяння СУР, наякому також пролунали кілька релі-гійних пісень, а потім гості попро-щалися з українцями Бухареста,висловивши слова подяки, а такожнадію на те, що цей фестивальлише початок наступних гарнихзустрічей.

І дійсно так, оскільки Бухарестська філіяСУР має заплановані чимало гарних тацікавих культурних заходів. За словамиголови Бухарестської філії СУР МихайлаТрайсти, основною ме тою цього заходубуло відзначення храмового свята Укра -їнської православної церкви БухарестаПокрови Прес вятої Богородиці, а такожзустріч християн українців Бухареста зхристиянами українцями інших регіонів

Румунії, де вони компактно проживають, зметою збереження української релігійноїпісні, народної ноші та українських тради-цій.

Насправді, це була велика душевнарадість для українців всіх куточків Румунії,які мали нагоду поспілкуватися між собою,обмінятися думками та сповнити свої душіукраїнською релігійною піснею.

Христина ШТІРбЕцЬ

У Бухаресті пройшов перший випуск Фестивалю української релігійної пісні

ЖОВТЕНь 2019 р.4

Кожного року 14 жовтня Лу -жанська церква відзначає свійхрам – «Покрови Прес вятої Бо -го родиці».

Вже кілька років підряд відбуваєтьсяцієї дати і подія «Зустріч синів і дочоксела».

Цього року ця подія відбулася 13 жов-тня. На храм були запрошені священнослу-жителі із сусідніх сіл і процесії.

Гостей було багато, тому що буланеділя і виявився гарний, сонячний, нена-че літній, день.

Церковний комітет, на чолі з парохом,всі лужани щиро вдячні керівництвуМарамороської філії СУР, її голові пануМирославу Петрецькому за фінансовудопомогу, надану з цього приводу.

Після закінчення Служби Божої в цер-кві, після обіду люди почали сходитися нафутбольний майданчик біля Тиси, де булавстановлена мобільна сцена і де, як іминулого року, п. Микола Йойкалюк при-йняв нас і забезпечив акцію електричнимструмом.

День виявився приємним, ясним, весе-лим, неначе вся природа раділа разом ізнами.

Гарні лужанські дівчата зустріли гос-тей із хлібом-сіллю на гарному україн-ському вишиваному рушникові.

«Щиро вітаємо Вас усіх із сьогодніш-нім святом, поздоровляємо всіх, які вва-жають себе дочками і синами села, всіх,які знаходяться тут між нами, і тих, якіне змогли приїхати на зустріч, але якиммиле і рідне родинне село», – такимисловами відкрила свято підписувачка цихрядків.

На сцену були запрошені голови місцевихорганізацій СУР на чолі з головою паномМирославом Петрецьким, який у своємуслові-вітанні поздоровив лужан зі святом,побажав їм усього найкращого і запевнив усвоїй підтримці і в майбутньому.

Як годиться добрим ґаздам, свято від-крила лужанська «Веселка» піснею-приві-танням «Зененеє жито...».

Керівник гурту представляла пісні нарізну тематику, між ними і жартівливапісня «Чоловіче, я слаба...».

Пісні були прийняті публікою і оплаченібуйними оплесками.

Закінчився виступ «Веселки» піснею-побажанням «Скільки б не співали...».

Хочу заявити, що наймолодша учасницянашої «Веселки» учениця ОлександраМесарош відзначала свій день народження,і ми зробили для неї сюрприз, проспівали їй«Многая літа!» та подарували букет кві-тів.

Далі виступали гості із Сучавської філіїСУР «Полонинка» із с. Палтіну, «Чер -вона калина» із с. Негостина, «Тися -ночка» із Бурштина – Україна, добревідомі вже всім сусідні «Ронянськийхор», «Леґіні» з Полян, гурт із Кривого,Великого Бичкова, Реміт, Рускови, – всімприносимо щиру подяку за їх труд і зате, що й вони розвеселили лужан, аголовно молоді гуцули із ВишавськоїДолини, які закінчили свято своїм висту-пом.

Мені припала приємність закінчитисвято з подякою присутнім за їх участь.Мушу заявити, що людей на святі булобагато, і я звернула увагу на те, щородиме село, родима хата, батьківськийпоріг, батьківська стріха, або як би вонине називалися, пов'язані із рідноюмамою. Всі ми знаємо, що де б ми не зна-ходилися, десь там вдома на нас чекаємама, яка радіє своїм дітям, переживаєза них, молиться, а пізніше – за внуків йза правнуків...

Тож не забуваймо рідного порогу,доки там ще хтось чекає на нас і несоромімося називатися дочками-синамисвого села.

Щасти Вам, Боже, всім, де б Ви незнаходилися!

Проф. Анна САМбОР

Весілля – це особливий момент длямолодят, а тому музика відіграєодну з головних ролей, на весілі, аоригінальні весільні пісні спри-

яють створенню незабутньої атмосфери.Весільні пісні супроводжують весільні

обряди, їх зміст і значення, прославляютьмолодих та їх батьків. Ці пісні відомі з дав-ніх часів і наша молодь знає їх. Для того,щоб доказати це, ми подумали відзначитиурочисто цей день.

Так, 29-го вересня ц.р. у маленькомуселі Вишавська Долина, де проживаютьукраїнці-гуцули, відбулося свято весільноїпісні.

Привітала щирою любов’ю і миром всіхприсутніх голова місцевої організації СУРЛедія Співалюк, а хліб і сіль, на знак гос-тинності та поваги до всіх, дарували врод-ливі молодята Копа Роксана і ДоброцькийЙонуц.

“Добрий день вам, милі люди,Хай нам щастя-доля буде Не на день, не на рік,А на довгий-довгий вік!”, – дружньо заспі-

вували присутні.На свято зібрались: Мирослав Пет рець кий

– голова Марамороської повітової організації

СУР, гості з України і Сучави, голови місцевихорганізацій українських сіл Мараморощини.Ледія Співалюк запросила названих вище насцену, незабувши уточнити, що мета нашогозаходу – просування, продовження україн-ських весільних традицій, звичаїв та обрядів уВишавській Долині, і не тільки.

Пан Мирослав Петрецький привітав жите-лів села, побажав успіхів артистичним групам,поздоровив організаторів, а пані ОленаВейгеш –директор школи із м. Буштино(Україна) подякувала за запрошення, побажа-ла всього найкращого присутнім.

“Людей зібралося багато,

Починаєм наше свято,Щоб веселитись і співати,І вас на святі розважати!” Настав час і для розваги, а для цього висту-

пили на сцену “Молоді гуцули” нашого села,які заспівали чудові місцеві весільні пісні,Мішаний хор СуР під проводом Джети

Петрецької, “Ронянські дівчата” із Вер -хньої Рівни, “Полонинка” із села Палтіну –Сучава, які, як і дівчата з Рівної, доказали,що пісня не має віку, що душа має бутивічно молодою. Ледія Співалюк подякува-ла їм щиро, звернувшись до молоді взятивід них брати приклад. Далі зачаровувалисвоїми піснями: ”Веселка”– Луг над Ти -сою, “Тисяночка” із Буштино Тячівсь когор-ну, Україна, “Реметяночка” – Ремети,“Голос полонини” – Русь-Поляна, “Зеленийбарвінок”– Кричунів, Інструментисти зРускови, вокальний інструментальний гурт”Чер вона калина” та наші місцеві “гусел-ники” брати Маріан і Йонел Агапчук,

брати Петро й Адріан Матящук, МарічкаШорбан.

ДЕНь УкРАїНСькОї ВЕСІЛьНОї ПІСНІ У ВиШАВСькІЙ ДОЛиНІ

(Продовження на 5 стор.)ледія СПІВАлЮК,

голова місцевої організації СУРу Вишавській Долині

ПОДІЯ В ЛУЗІ НАД ТиСОЮ: «ЗУСТРІЧ ДОЧОк І СиНІВ СЕЛА»

ЖОВТЕНь 2019 р. 5

«Молоді гуцули» доказали, що вони нелише співають, а й танцюють.

Маючи на увазі, що це святовесільної пісні, а старші пригадаютьсобі свої весілля, голова місцевоїорганізації СУР подумала поздорови-ти тих, які прожили 50 або більшероків свого подружнього життя. Воназвернулася до проводу СУР, якийзавжди підтримує наші пропозиції іздійснює їх. Таким чином були наго-роджені Почесними грамотами таподарунками 15 сімей нашого села(найстарша сім’я Сурдук Михайло іЮлчіка прожили дотепер 65 роківразом).

Всі нагороджені висловили щиру подякуСУР і тим, які мали таку ініціативу.

В такий прекрасний день, коли у нашо-

му селі лунали чудовівесільні пісні, коломий-ки, ліричні пісні прокохання і подружнєжиття, коли було чутилише українську милоз-вучну нашу мову, неможна було забути ітих, які стараються,щоб наша рідна мова непропала. Це наш свя-щенник Юра Сака лошта його син Михайло,

директор школи Василь Онюжик, учителі,які уміло засаджують у душі дітей любовдо рідного слова, це ті, які відновили обряд

традиційного весілля: Годенчук Анна,Шемота Марія, Пережук Петро,Семенюк Василь (Колишній повіто-вий радник СУР), Папарига Марія,Марічек Микола. Всі згадані булинагороджені Почесними грамотамивід СУР.

На закінчення голова місцевоїорганізації СУР подякувала Богові запрекрасну погоду, проводу СУР запідтримку, побажала всім присутнімміцного здоров’я, добробуту, мирногонеба, Божого благословіння, прожити“На многая і благая літ!”

ДЕНь УкРАїНСькОї ВЕСІЛьНОї ПІСНІ У ВиШАВСькІЙ ДОЛиНІ

Урамках партнерства, укладено-го між Яською повітовою ра -дою, Асоціацією італійців уРумунії - RO.AS.IT. та Асоці -

ацією розвитку міжгромадських організа-цій Євронест, 4-5 жовтня в Музеї Об'єд -нання та в торговому комплексі Палас від-бувся Міжнародний міжетнічний фес -тиваль «Злиття 2019».

ХІI-ий випуск міжетнічного фестивалю"Злиття" мав на меті просування цінно-стей та традицій національних меншинРумунії, використовуючи традиційну музикуі танці, проводився за фінансової підтримкиМіністерства культури.

Своїми традиційними піснями і танцямипредставники національних меншин із Яста інших зон країни (італійці, українці,німці, греки, липованці, роми, поляки, руси-ни, євреї, татари), а також традиційнірумунські танцювальні ансамблі та самоді-яльні артисти з Італії використали куль-

турний потенціал у рядіавтентичних заходів, якіпроходили в рамках фес -тивалю і, таким чином,фестиваль "Злиття" зай-няв престижне місце се -ред інших відомих фес -тивалів, таких, як "Pro -Etnica" або "Алфавітспів життя".

Міжкультурний про-ект включив як культурнізаходи, так і конференції,а також дебати з питань стосовно про-блем меншин, діаспори та міграції. За про-грамою заходи мали бути відкриті 4 жовт-ня, починаючи з 17:00, парадом традиційнихнаціональних костюмів, який мав би відбу-тися за маршрутом, починаючи з ПлощіОб'єднання і до торгового комплексу Палас, але через погодні умови популярний парадне відбувся.

Того ж дня о 18.00 годиніна сцені, встановленій у тор-говому комплексі Палас підвідкритим небом, фестивальпродовжився синкретичнимшоу традиційної музики ітанців, який, можно б сказа-ти, дає назву цьому фес -тивалю: «Злиття».

На другий день фестивалю,5 жовтня, учасники вирушилидо комун Чуря та Вікторія

(Яський повіт), де вперше відбувся виступподібного роду.

Круглий стіл та семінари, що проходилипід гаслом "Історія, яка нас розділяє, істо-рії, які нас об'єднують", були гарною мож-ливістю для дискусій на такі теми, як"Підприємницький досвід у діаспорі","Спри яння комерційної співпраці між руму-нами з країни та зарубіжжя", "Ділова спів-праця між різними етнічними групами","Роль адміністрації у підтримці підприєм-ництва", "Дебати про недискримінацію",«Актуальні проблеми: здоров'я, демографіч-ні зміни і благополуччя», "Ми матимемоуспіх лише разом: сприяння гендерній рівно-сті та доступності для людей з обмежени-ми можливостями".

ХІI-ий міжетнічний фестиваль «Злиття –Яси 2019р.»

(Продовження на 7 стор.)

Віктор ГРИГОРЧУК,голова Яської філії СУР

(Закінчення. Пoч. на 4 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р.6

Кожну людину характеризує те,що вона робить під час свогожиття, і те, що залишає засобою після смерті. У зв’язку з

цим важливе є і те, якою вона залишаєтьсяу пам’яті сучасників і наступих поколінь,незалежно, хто і ким була і чим займалася.

Класик української літератури, буковин-ська письменниця Ольга Кобилянськаналежить саме до тих, які за своє життяздійснили багато чого вартісного, бо напротязі своїх п’ятдесятьох років активногожиття в літературі із понад шістдесятьохроків письменницької праці вона залишилавелику і вартісну літературну спадщину.Завдяки цьому вона стала видатною і попу-лярною не тільки в Буковині, у всійУкраїні, але і за її межами, де її твори булиперекладені на різні мови, або де були про-ектовані кінофільми, здійснені за її твора-ми.

Її літературна спадщина велика, аджевона почала писати ще з юних літ. Її творивидавались спочатку окремо, а пізніше ітомами. Це були «Твори в трьох томах» –Державлітвидавництво України, Київ,

1956, або п’ятитомна збірка, видана з наго-ди 100-ліття з дня її народження.

І в сьогоднішній час це продовжується –справа йде про зібрання творчості пись-менниці у десяти томах. У цій статті мовайде про сьомий том цього видання, що вий-шов за підтримки Українського Куль -турного фонду і здійснився у рамках про-екту «Ольга Кобилянська та українськийкультурний простір» – головний редакторзавідувач кафедри української літературиЧернівецького Національного Універ си -тету ім. Ю. Федьковича, професор док торВолодимир Антофійчук. Книжка вийшла уВидавництві «БукРек» у Чер нівцях, Укра -їна, директором якого є пані ДаринаМаксимець.

Після успішної презентації цього тому вУкраїні 27-го вересня ц.р. відбулася йогопрезентація і в Румунії у містах ГураГуморулуй і Сучава. Ці міста не буливибрані випадково, головно Гура Гу -морулуй, бо це місто, де народилася ОльгаЮліанівна Кобилянська 27-го падолиста1863-го року і де провела частину свогодитинства. У своїх творах письменниця

дуже багато разів зга-дує і описує буковин-ські околиці, гори, лі -си і полонини, котрідуже любила. Так са -мо часто і головнігерої її повістей, ро -манів і новел – меш-канці цих околиць.Таким чином, пись-менниця оправданоназвана і «Гірськоюорлицею».

У зв’язку з цієюважливою подією, якавідбулася 27-го верес-ня і співпала із всес-вітнім днем туризму,в Україні у Гли -

боцькім районі Чернівецької області булаорганізована культурного значення екскур-сія літературним маршрутом «СтежкамиОльги Кобилянської», як це представилапровідник екскурсії пані Олена Рєпіна –начальник відділу культури і туризму вГлибоцькій районній державній адмініс-трації. Екскурсійна група складалася з осібГлибоцького району, до котрих приєднали-ся і члени Сторожинеччини на чолі з голо-вою мистецького об’єднання «Родина»Наталією Бевцик. Найго лов ні шими члена-ми групи були науковці, професориЧернівецького Національного Універ сите -ту – пані Алла і пан Володимир Анто фій -чук – заслужений голова осередку Все укра -їнського Товариства «ПРОСВІТА», лауреатлітературної премії ім. Ольги Ко би -лянської. До екскурсіоністів належали іголова осередку «ПРОСВІТА», керівниклітературно-мистецької студії «ВИТОКИ»,ініціатор лауреат національної премії ім.Ольги Кобилянської буковинська письмен-ниця Олександра Приходько-Возняк, голо-ва профспілки бібліотечних працівниківОльга Хобзей, працівник культури районуЛариса Алергуш, учасники аматорськогоколективу «Гірська орлиця» Будинку твор-чості та дозвілля села Димка на чолі зхудожнім керівником Миколою Стрель -чуком.

Було і багато молоді – лауреати районноїпремії імені Ольги Кобилянської, учасникиНародного аматорського театру Глибоць -кого районного будинку творчості та доз -вілля, студії бально-спортивного танцю«ГРАН-ПРІ» на чолі з Аллою Сторожук,Кирилом та Анною Лупул та інші.

Шановних гостей у Гура Гуморулуй зус-тріли і вітали зі сторони СУР: греко-като-лицький священик Микола Николаїшин –настоятель церкви села Качіка, в якій булаохрещена маленька Ольга, інж. БореславПетрашук – представник «Просвіти» в Су -чаві та інж. Ярема Онищук із Гура Гу -морулуй. Всіма зустрілися у сквері ім. Оль -ги Кобилянської, де знаходиться її пам’ят-ник-погруддя. Після знайомства проф. д-рВолодимир Антофійчук представив передприсутніми значення міста Гура Гуморулуйв житті Ольги Коби лянської, історіюпам’ятника від поставлення і посвяченнякамня 2002-го р., відкриття па м’ятника2003-го р., названня скверу «Парком іменіОльги Кобилянської» і урочисте відкриттясимволічних дерев’яних «Воріт україн-сько-румунської дружби» при вході доцього парку 2013-го р., коли відзначалася150-та річниця її народження. Були згаданіі фотовиставки автора Яреми Онищука,присвячені письменниці, які були вистав-лені у Гура Гуморулуй, Бу харесті і в Черні -вецькому Національ ному Університеті.

ЗЕМлЯКИ-бУКОВИНцІ ШАНУЮТЬ ПАМ’ЯТЬ ПИСЬМЕННИцІ ОлЬГИ КОбИлЯНСЬКОЇ,

цІНУЮТЬ ЇЇ ТВОРЧІСТЬ

(Далі буде)Текст і фото:

Ярема ОНИЩУК

ЖОВТЕНь 2019 р. 7

Союз українців Румунії збага-тився своїм новим приміщен-ням у селі Верхня Рівна, спо-рудженим за дбанням керів-

ництва СУР, за що мешканці села дужейому вдячні.

За положенням нашого села, кажутьлюди, що яка відстань між Реметами іРівною, така й від Рівни до Полян. Отже,ми посередині відстані українських сілМарамуреша, між нашими найбільшимиселами, своєрідна столиця марамороськихукраїнців. Як видно, урочисте відкриттянового приміщення повністю вмотивоване,а в той же час дуже необхідне українськійгромаді Рівни.

Це відбулося 14 вересня у присутностіпана депутата в Румунському парламентіМиколи-Мирослава Петрецького і панаголови Марамороської філії СУРМирослава Петрецького, примаря селапана Івана Романюка, голів організацій

СУР з українських сіл, мешканцівсела Верхня Рівна.

Велику честь присутністю націй події зробив нам пан ЯрославСкуматчук – гість з України,заступник мера Ра хівського райо-ну разом із групою молодих тан-цюристів.

Як звичайно на таких подіях,гості були прийняті з хлібомсіллю, а голова СУР і голова селаразом розрізали стрічку підоплески численної публіки.

На цьому урочистому зібранніспочатку говорив пан депутат,який підкреслив необхідність ізначення цього приміщення дляукраїнської громади нашого села,де можна буде проводити зустрічі,вечори чи тання, репетиції хору ітанців, вокального гуртка. При мі -щен ня має також і бібліотеку з

багатьма творами укра-їнських письменниківРумунії і періодикоюСУР.

В той же самий деньу подвірцї приміщеннявідбувся спектакль,приготовлений ко лек -тивами українсь ких сілМарамо ро щини, а най-більшу честь нам зро-била танцювальна гру -па з України, що прибу-ла до нас з паном Ярос -лавом Скумат чу ком.

В цей же самий деньвідбулися і вибори го -лови місцевої організа-ції і бюра СУР с.Верхньої Рів ни. Голо -вою став пан ЕлекОпрішан. Після двохтижнів у приміщенніСУР відбулася подіяпід назвою «Літні звичаї вівчар-ства», де, як звичайно, бралиучасть українські села з худож-ньо-артистичними колективами,а з України прибули два колекти-

ви – один музичних інструментів, іншийнародних співаків.

Словом, наш осередок продовжує своюдіяльність, яка, сподіваємось, стане дедаліактивнішою і цікавішою.

Марія ОПРІШАН

ВІСТІ З МАРАМОРОЩиНи

Уцих дискусіях взяли участь пред-ставники меншин, присутні нафестивалі, спеціальні гості(історики, вчителі, соціологи,

журналісти), а також особи, що безпосе-редньо зацікавлені цими аспектами.

Під час цього ж заходу представникиADI EURONEST презентували проект«Відновіть діаспору. Популяризація куль-турних можливостей у бізнесі. Роль муль-

тикультуралізму у сталому розвиткугромад».

Зі сторони Союзу українцівРумунії взяв участь танцювальнийансамбль «Веселка» Яської філії підкерівництвом хореографа проф.Родіки Фаліштяну з низкою українсь-ких народних танців, серед яких при-гадаю такі, як «Березнянка», «Гопак»та інші.

Програма, представлена юними танцю-ристами ансамблю «Веселка», була тепло

сприйнята та нагороджена бурхливими,тривалими оплесками глядачів.

ХІI- ий міжетнічний фестиваль«Злиття –Яси 2019р.»

(Закінчення. Продовження з 5 стор.)

30жовтня виповняться 4 рокивід 7-го З’їзду Союзу укра-їнців Румунії. Цей час намдав повід зрозуміти краще

важливість єдності у житті всієї нашоїспільноти.

Нам відома спроба групи злочинців захо-пити у 2012 році ідентичність і майно СУР,навіть минулого року, 18 травня, та жсама злочинна група знову планувалапредставитися в Суді 1-го сектору підсфальсифікованою ідентичністю СО -Ю ЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ, безлич-но присвоївши навіть наші ідентифіка-ційні елементи і вимагаючи реєстраціїсвоїх рішень замість наших.

Ми знаємо, через які випробовуван-ня пройшов Союз на протязі останніх4-х років, так само, як і те, якими бруд-ними способами маленька групашахраїв, очолена Дмитром Морганом,Юрієм Алексою Ґріжа ком, Танею Робута Іваном Марочком, намагалась інамагається досі підірвати нашуєдність, спробувавши створити клонСУР, присвоївши наш логотип, нашу іден-тичність, щоб врешті захопити і майно.

Лише пригадайте скільки плутанини іякого лиха спричинила підступністьМарочка Івана, коли він викликав до суду яксторону процесу усіх 160 делегатів, присут-ніх на попередньому З’їзді, навмисно, абизаплутати правосуддя саме через великукількість невинних, викликаних до суду.

Обговорена і прийнята на засіданні РадиСУР в Клуж-Напоці Резолюція була затвер -

джена як Резолюція З’їзду СУР і зустрінутащиро і з довірою членами СУР, а її зміст нів кого не викликав сумнівів.

Така внутрішня широка згуртованість незвільнила нас від зовнішніх випробовувань,все більш небезпечніших.

Звичайно, ми спостерігаємо за ситуацієюі будемо відповідати найрішучішими право-

вими заходами до тих пір, поки подібніситуації не будуть розв’язані в інстанції, ітаким чином, щоб не постраждав іміджСоюзу.

Нам треба усвідомлювати, що подібніспроби знищити нашу єдність не випадкові,багато з них ставлять під сумнів нашунаціональну ідентичність, намагаючисьроздробити її через заснування організаційгуцулів, козаків, підкарпатських рутенців іт.д.

Якщо б ми байдуже спостерігали за вер-буванням українців, то могли б статинезначною етнічною громадою без впливо-вого голосу в справі здійснення прав, гаран-тованих Конституцією, прямуючи до втратинашої ідентичності. Та не слід забувати, щопроблема єдності тісно пов’язана із пробле-мою внутрішньої демократії.

Продовжуючи слідувати цілям, виз -наченим на VII-му З’їзді і доповненимНадзвичайним з’їздом 2018-го року,полишаючи старі суперечки, розгор-таючи добру співпрацю з усіма філія-ми, оцінюючи кожну організацію ікожну людину за результатами діяльно-сті, а не за симпатіями чи антипатіями,провід Союзу зумів розвинути діяль-ність майже у всіх галузях, дотримую-чись вищевказаних цілей.

Культура

Ні для кого не є секретом, що длякожного етносу культура є одним ізосновних елементів, які сприяють збе-

реженню національної ідентичності, будучитісно пов’язаною із збереженням і поши-ренням рідної мови. З цією метою провідСУР накреслив основні напрямки посилен-ня просування основного завдання, а самезахисту прав стосовно вираження і утвер-дження на ціональної, мовної, культурної тарелігійної ідентичності, а також формуван-ня національної єдності і свідомості.

ЖОВТЕНь 2019 р.8

(Продовження на 9 стор.)

З’їздом СОЮЗУ УКРАЇН-ЦІВ РУМУНІЇ, скликаниму період 26-27 жовтня2019 року у м. Клуж-

Напоці, враховуючи інформаціюта думки, висловлені деякимиделегатами VIIІ-го З’їзду Союзуукраїнців Румунії, приймаєтьсядана

РЕЗОЛЮЦІя

1. З’їзд Союзу вважає, щопріоритетними пунктами є: безпе-рервність представництва статут-но обраних органів, запобіганнябудь-яким приводам, які дозволя-ли б зловмисникам перешкоджа-ти функціонуванню Союзу, наро-щування зусиль у напрямку об’єд-нання українців Румунії, зростан-ня спроможності представництва,повага до цінностей етнічнихукраїнців Румунії, зміцненняукраїнської свідомості.

2. Пригадує членам СУР, щопитання збереження єдності зали-шається надалі дуже актуальним,

і звертає увагу на те, що члени Союзумають залишатися послідовними удотриманні і реалізації положеньРезолюції, прийнятої 23 червня 2018року в Сігету Мармацієї.

3. З’їзд Союзу закликає членів СУРнегайно повідомляти керівні органиСУР про можливі нові спроби внестирозкол і послабити спроможність СУРпредставляти законні та конституційніінтереси української громади.

4. З’їзд закликає Раду Союзу вжитинеобхідних заходів для нарощуванняприсутності та збільшення довіри етніч-них українців до СУР, в тому числі шля-хом більш чіткого представлення цілейта завдань Союзу.

5. Створення місцевих організацій унаселених пунктах, в яких українськенаселення перевищує 5% від числа усіхжителів.

6. З’їзд закликає Раду, Комітети пові-тових філій та місцевих організа-цій вжити необхідних заходів длязбільшення кількості представни-ків у місцевих та повітових радах.

7. З’їзд Союзу українців Ру -мунії звертає увагу на те, що під-тримка плідної діяльності в куль-турній, мистецькій, освітянській,соціальній, видавничій, адмініс-тративній сферах та в галузі між-народних відносин є обов'язковоюдля збереження етнічної ідентич-ності.

8. Закликає членів Союзусприяти добрій діяльності СУР вдусі єдності етнічних українців,відповідно до компетенції тадосвіду кожного члена.

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

ДІяЛьНІСть СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇза період 1.11.2015-26.10.2019

Таким чином, філії Союзу україн-ців Румунії: Арад, Бото шани,Бухарест, Галац, Караш-Северін,Клуж, Марамуреш, Сату Маре,

Сучава, Тіміш, Тульча, Яси (перелічені валфавітному порядку), разом з Орга -нізацією української молоді Румунії таОрганізацією жінок-українок Румунії,спільно з комісіями з питань культури та зпитань освіти і науки Союзу українцівРумунії організувала протягом 2016-2019рр. 947 культурних подій (2016 р. – 224куль турні події; 2017 р. – 206 культурнихподій; 2018 р. – 259 культурних подій; 2019р. – 258 культурних подій).

Якщо, наприклад, у 2014 році відбулося93 культурних заходи, а в 2015 році – 92,можемо запримітити, що, починаючи з2016 року, кількість культурних подійзросла на більше ніж 200%, а далі, у2018 і 2019 роках, на 280%, а це зна-чить, що їх число збільшилось майжевтричі.Тут треба пригадати такі куль-турно-мис тецькі заходи, як: фестиваліколядок, починаючи з «Міжна родногофестивалю українських колядок, обря-дів та звичаїв», що проходить у містіСігеті, на Мара морощині, який дійшовдо 26-го випуску, продовжуючи списоктими, які організовуються всіма повіто-вими філіями Союзу українців Румунії;заходи, присвячені українському націо-нальному поетові Тарасу Григо ровичуШев ченку, апостолу української нації,якого відзначають у всіх філіях та міс-цевих організаціях Союзу українцівРумунії, а також у школах і церквах(варто згадати, що в Сігеті, Сату Маре,Лугожі, Бухаресті, Тульчі та в с.Негостині Сучавського повіту є пам’ят-ники Вели кому Коб зареві); фестиваліукраїнської пісні й танцю, звичаїв ітрадицій, ремесел і фестивалі тради-ційної української кухні; відзначеннярізних національних свят України тавшанування па м’яті жертв Голодомору;різні змагання для молоді (варто згада-ти конкурс декламування українськоїпоезії, який щорічно проходить у Сігеті ідійшов до 13-го випуску та конкурс моло-дих українських талантів, заснованийКомісією з питань культури Союзу україн-ців Румунії); повітові та національні олім-піади з української мови, табори для учнів,студентів та молоді, різні експедиції,дослідження тощо.

Майже чверть від усіх заходів, організо-ваних Союзом українців Румунії, спрямова-на на виховання молодих українців і покли-кана підтримувати всі форми навчання звикладанням українською мовою, починаю-чи з дошкільного і до вищого рівня освіти;з цією метою були укладені, в тому числі, йпартнерські угоди із школами та універси-тетами, де вивчається українська мова.

Союз українців Румунії не оминає ува-гою і наукові заходи – українські фахівці тадослідники у багатьох галузях берутьучасть у різних конференціях, симпозіумах,круглих столах тощо, як у Румунії, так і закордоном. Більше того, Союз українців

Румунії організовує у співпраці з Са ту -марським повітовим музеєм Міжна роднийсимпозіум «Ру мунсь ко-українські відноси-ни. Історія та сучасність», який дійшов до16-го випуску, а також є співорганізатором зКафедрою слов’янських мов та літературФілологічного факультету Клузь кого уні-верситету ім. Бабеша-Бойоя багатьох випус-ків Між народного симпозіуму «Сло -в'янський діалог на початку ХХІ-го століт-тя». Також, разом із відділенням слов’янсь-кої філології Факуль тету іноземних мовБухарестського університету Союз органі-зував багато випусків Міжна родного сим-позіуму «Румунська славістика та культур-ний діалог», а в листопаді 2017 року заклавоснови нової Міжнародної конференції«Українці Румунії. Історія, сучасність таперспективи».

Великий внесок у розвиток культурноїідентичності українців Румунії маєОрганізація української молоді Румунії, якавлаштовує багато подій, як флешмоб «Деньукраїнської вишиванки», конкурс краси«Міс Вишиванка» (у якому беруть участьвсі повітові організації СУР), організовуєсемінари з розвитку особистості та підпри-ємництва, «Укра їнський молодіжний форумукраїнців Румунії», повітові та національнічемпіонати з міні-футболу, бере участь ущорічних зборах молоді української діаспо-ри тощо. Молоді українці неодноразовобрали участь у конкурсах, організованих вКиєві відомим заслуженим артистом Укра -їни Мар’яном Гаденком, де займали призовімісця.

Так само й Організація жінок-українокРумунії ініціювала багато культурних захо-дів національного масштабу, як різногороду зустрічі, обговорення, а також і події,до яких залучені учні шкіл з викладаннямукраїнською мовою, як «Змагання між гру-

пами учнів», «Дитяча усмішка» тощо. Але зросло не тільки число заходів, а

також і рівень їх якості та число учасників,яке збільшилось в середньому майже втри-чі.

Провід Союзу українців Румунії засну-вав заходи, які мають велике значення дляукраїнців Румунії, а саме:

• у 2016 році відбувся перший випускНаціональної наради працівників українсь-кого шкільництва Румунії, який цього рокудійшов до IV-го випуску і у цій Нарадіберуть участь понад 150 педагогів;

• у 2017 році було створено Фестиваль-конкурс «Молоді українські таланти Ру -мунії» зі секціями: «Література» (поезія,проза, нарис), «Музика та драматургія»,«Живо пис», який щорічно залучає понад100 українських учнів та студентів і цього

року дійшов до третього випуску;• також у 2017 році пройшов перший

випуск Міжнародної конференції «Укра -їнці Румунії. Історія, сучасність та пер-спективи», яка також дійшла до третьоговипуску, і в якій беруть участь понад 80українських вчених з Румунії, України,Угорщини, Словаччини, Росії та Мол -дови;

• цього року був заснований Націо -нальний фестиваль українських релігій-них пісень «Покрий нас чесним Твоїмпокровом, Пречиста Богомати»; в першо-му його випуску взяли участь понад 80професійних та самодіяльних артистів.

Також варто згадати заснування біб-ліотеки Союзу українців Румунії ім.Степана Ткачука, відкриття якої відбуло-ся в листопаді 2017 року.

Однак, найвагоміша подія українцівРумунії за весь час існування Союзуукраїнців Румунії відбулася в листопаді2018 року, коли, на законодавчу пропози-цію депутата від Союзу українцівРумунії Миколи-Мирослава Петрець -кого, 9 листопада було проголошенеДнем української мови. Це рішення булоприйняте Сенатом 25 квітня 2018 року, аПалатою депутатів – 4 липня 2018 року.Таким чином, починаючи з 9 листопада

2018 року, День української мови був вста-новлений Законом № 213/2018. Урочистостіпройшли в Бухаресті і повітах, де компакт-но проживають українці.

Навчання українською мовою

Щодо створення відповідних умов дляпідтримки освіти українською мовою тавивчення української мови, спільно з Мі -ністерством національного виховання Ру -мунії через Дирекцію меншин та повітовішкільні інспекторати, а також з Депар -таментом міжетнічних відносин, Союзукраїнців Румунії на чолі з депутатом таголовою СУР Миколою-Мирославом Пет -рець ким, через Комісію з питань освіти танауки відіграє надзвичайно важливу роль успрямовуванні всіх зусиль на підтримку тарозвиток освіти та збереження культури йтрадицій.

ЖОВТЕНь 2019 р. 9

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

(Продовження. Поч. на 8 стор.)

(Продовження на 10 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р.¨̈ С Т О Р І Н К АС Т О Р І Н К А Д Л ЯД Л Я Д І Т Е ЙД І Т Е Й ¨̈

10

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

Ініціатива та участь Союзу українцівРумунії реалізувалася через зусилляцілеспрямованої, добре керованоїспівпраці з метою створення страте-

гії та правильного, укріплюючого іміджудля всієї нашої громади тут, у багатомуансамблі країни, в якій живемо, яка привелаза останні чотири роки до визначнихрезультатів, серед яких згадаємо найважли-віші:

1.Створення нових класів та груп, в якихнавчання ведеться українською рідноюмовою або вивчається українська ріднамова, згідно зі Ст. 32, п. (3) КонституціїРумунії;

2.Редагування, друк та розповсюдженнянавчальних посібників з української мови,затверджених Міністерством національноговиховання Румунії, для I-V класів, а такожробочого зошита для учнів першого класу;

3.Подання проектів шкільних підручни-ків для 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го та 6-го кла-сів, затверджених та фінансованих Мініс -терс твом національного виховання Румунії,доставлених Видавництвом «Дидак тика тапедагогіка» та розповсуджених по школах;

4.Вдосконалення вчителів шкіл, в якихнавчання ведеться рідною українськоюмовою та вчителів української мови шляхоморганізації Національних нарад працівниківукраїнського шкільництва Румунії у парт-нерстві з вищими навчальними закладамиРумунії, в яких щорічно беруть участьпонад 100 педагогів, які викладають укра-їнську мову, викладачі університетів, шкіль-ні інспектори, директори шкіл з повітівАрад, Ботошани, Караш-Северін, Мара му -реш, Сату-Маре, Сучава, Тіміш, Тульча та зБухареста, представники Посольства Укра -їни в Румунії, Мініс терства освіти України,Міністерства національного вихованняРумунії, Департа менту міжетнічних відно-син, Союзу українців Румунії та інші;

5.Організація та співфінансування: Наці -о нальної олімпіади з рідної українськоїмови та літератури, Національного конкур-су «Іс торія та традицій українців Румунії»,Кон курсу декламування української поезії,інших освітніх конкурсів та заходів, при-свячених українській мові та літературі,історії та міжкультурному діалогу, а такожнагородження учасників. Цього року учні,учасники Національної олімпіади з рідноїукраїнської мови та літератури і Конкурсудекламування української поезії, крім при-зів, які отримують щорічно, були нагород-жені відпочинком на туристичному курортіна березі Чорного моря в Україні (усі коштизабезпечив СУР);

6.Прийняття позиції проти положеньЗакону Міністерства національного вихо-вання Румунії № 4165 від 24 липня 2018року, щодо оплати/неоплати годин, пов’яза-них з дисциплінами у кадрових планах длянавчання мовами національних меншин,початковий рівень: Спілкування румунсь-кою мовою та Румунська мова та літерату-ра, в результаті чого повернулися до поло-жень попереднього Закону;

7.Ряд зустрічей у Міністерстві націо-нального виховання Румунії, під час якихпроводилися розмови як з Міністром націо-нальної освіти, так і з державними секрета-рями та генеральними директорами Мініс -терства національного виховання Румунії, врамках яких були розглянуті різні теми,пов'язані з проблемами освіти для українсь-кої меншини в Румунії;

8.Проведення робочих візитів в повітахАрад, Караш-Северін, Марамуреш, Сучава,Тіміш і Тулча, під час яких проводилисязустрічі з представниками місцевої держав-ної адміністрації та представниками укра-їнської меншини, директорами шкіл, вчите-лями, шкільними інспекторами та батька-ми, завданнями яких були обговорення, ана-ліз та вирішення проблем, з якими сти-каються українці у вищезгаданих повітах(особливо стосовно освіти, адміністрації,транспорту, охорони здоров’я, інфра-струк-тури, комунальних послуг та інші), ці візи-ти закінчилися конкретними результатами:

- розповсюдження навчальних посібни-ків з української мови, затверджених Мі -ністерством національного виховання Ру -мунії, для I-V класів, у повітах Арад,Караш-Северін, Марамуреш, Сучава, Тіміші Тулча;

- вирішення проблем, пов’язаних знеправильним тлумаченням Закону проосвіту та слідуючого законодавства, якепризвело до невиділення коштів на учня застандартом для меншин та недотриманнякадрового плану для меншин у повітіТульча;

- вирішення проблем, пов'язаних з недо-триманням кадрового плану для меншин удеяких школах повіту Сучава;

- вирішення проблем, пов’язаних з функ-ціонуванням класу з викладанням українсь-кою мовою у Національному коледжі ім.Юлії Хашдеу в м. Лугожі повіту Тіміш;

- вирішення проблем, пов’язаних із ство-ренням нових двох груп з викладаннямукраїнської мови в м. Решіца, повіт Караш-Северін.

Видавнича діяльність СУР

Видавнича діяльність Союзу українцівРумунії, яка здійснюється через Комісію зпитань преси, мас-медіа і книгодрукуваннябагата й різноманітна. По-перше, слід під-креслити, що під егідою Союзу українцівРумунії щомісяця виходять шість газет іжурналів (до 2019 р. їх було п’ять): «Вільнеслово» (українською мовою), «Українськийвісник» (румунською мовою), «Українськийвісник» (українською мовою), «Наш голос»(українською мовою), «Українські відлун-ня» (румунською мовою) та «Дзвоник»(українською мовою). Протягом цілого рокудрукуються понад 35.000 примірниківвищезгаданих видань. Їхня тематика різно-манітна, загалом спрямована на відроджен-ня національної свідомості.

Особливу увагу ці видання приділяютьжиттю українців Румунії, діяльності СУРуй нашого депутата в Румунському Пар -

ламенті, а також питанням, пов’язаним зішколою, роллю сім'ї у збереженні культур-них традицій і розвитком рідної мови.Також вони зберігають зв'язок з історичноюбатьківщиною – Україною, беручи участь вобговореннях і подіях, що відбуваються вмісцевостях Румунії, де проживають укра-їнці.

В останні роки до редакцій нашої періо-дики були прийняті нові кореспонденти:Христина Штірбець, Клавдія Семчук, Ярос -лава Штеляк та Ірина Бевка. Також протя-гом року кожне видання має десятки допи-сувачів з усієї країни, як із чотирьох основ-них регіонів країни, де компактно проживаєукраїнське населення (Марамо рощина, Бу -ко вина, Банат і Добруджа), так і з іншихрумунських міст, де проживає менша кіль-кість українців (Сату-Маре, Клуж-Напока,Яси, Бухарест, Галац). До них прилучилисярумунські письменники та критики.

Також на сторінках сурівських журналівдрукуються й українські письменники і нау-ковці з України та діаспори.

Останніми роками Союз українців Ру -мунії подвоїв число адресатів, яким розси-лається періодика СУР, розраховуючи, щона початку наступного року їх числопотроїться.

Поряд з пресою, інша галузь, добрепредставлена в рамках Видавничої комісії,– це книгодрукування. Щорічно за фінансо-вою підтримкою Союзу українців Румуніїз'являється приблизно 12 томів (між 2016 –2019 рр. було надруковано 45 томів та 6посібників з української мови та літературидля I-VІ-их класів).

Їхня тематика охоплює літературу (прозу,драматургію, поезію, переклади), моногра-фії українських поселень Румунії, науковікниги (з етнографії, мовознавства й літера-турної критики), публіцистика, книги длядітей.

Треба відмітити, що урізноманітнилася ітематика праць українських науковцівРумунії, наприклад, долучивши теми з істо-рії українців та українських говірок Ру -мунії; топонімію та антропонімію українцівРумунії; проблеми екології. Були опубліко-вані доповіді, представлені на різних між-народних наукових конференціях, організо-ваних Союзом українців Румунії (збірники:«Румунсько-українські відносини. Історіята сучасність»; «Діалог славістів на початкуХХІ-го століття»; «Зошити Між народноїконференції „Українці Ру мунії – історія, су -часність та перспективи”».

Протягом цього періоду відбулося великечисло презентацій книг під час заходів, якіорганізовує Союз українців Румунії, чи тих,де виступає співорганізатором.

Треба відмітити, що протягом 2018 р. зафінансовою підтримкою Союзу українцівРумунії були надруковані шість посібниківз української мови та літератури для I-VІ-ихкласів. Ці підручники затверджені Мініс -терством національного виховання Румунії.

(Продовження на 11 стор.)

(Продовження. Поч. на 8 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р. 11

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

Завдяки піклуванням Комісії зпитань преси, мас-медіа і книго-видання, Комісії з питань культу-ри та голови СУР-у Миколи-

Мирослава Петрецького, 24-25 липня ц.р. уБухаресті вперше відбулася Національнаконференція «Періодика Союзу українцівРумунії», у якій взяли участь: редакторинаших газет і журналів, кореспонденти,письменники, публіцисти, представникидипломатичної установи України в Румуніїта співпрацівники з України.

Українська церкваУ період з листопада 2015 до цього часу

в рамки плану культурних заходів Союзуукраїнців Румунії були включені культурніподії, організовані у партнерстві з українсь-кими церквами Румунії, – було укладено 30партнерських угод в майже усіх населенихпунктах, де служиться українською мовою,у повітах Караш-Северін, Марамуреш,Сучава, Тіміш. Метою цих заходів є збере-ження національної, мовної, культурної тарелігійної ідентичності нашого етносу.

Серед них можемо пригадати такі захо-ди, як: «Українські релігійні пісні – СвятоУкраїнської православної церкви», «Зустрічправославної молоді з усього світу»,«Концерти української релігійної музики»,«Релігійна ідентичність українців», «Пра -вос лавна духовність українців» і т.д.

Українська молодьУ рамках СУР діє Організація українсь-

кої молоді Румунії, яка захищає права, гід-ність і спільні інтереси молоді, що нале-жить до української меншини, співпрацює зподібними організаціями Румунії та закор-доння, беручи участь у міжнародних танаціональних проектах, у різноманітнихзаходах, організованих у всьому світі; звер-тається за допомогою до благодійних орга-нізацій і пропонує гуманітарну допомогуособам української громади, які знаходять-ся у скрутному матеріальному становищі, взалежності від можливостей; підтримуєрозвиток культури і освіти українськоюмовою; підохочує молодь до участі у захо-дах СУР.

Бере участь у заходах, організованихСвітовим Конґресом Українців, у Форумахукраїнської молоді з діаспори, де представ-ники української молоді мають можливістьвзяти участь у тренінгах, семінарах, зустрі-чах та екскурсіях (Тернопіль і Київ).

У сфері культури діяльність Організаціїукраїнської молоді є досить доброю.Йдеться про участь у різних міжнароднихта національних фестивалях, концертах,участь у всіх заходах, які організовуютьфілії СУР: Міжнародний фестиваль коля-док та зимових обрядів українців Румунії,День української пісні й танцю, Співжиття,Буковинські зустрічі, Дні Шевченка, СвятоДельти, Фестиваль сердець, різні літні табо-ри, конференції та симпозіуми.

У соціальній сфері в Сучавському,Сатумарському, Тулчанському повітахупродовж останніх років волонтерськадіяльність ОУМР почала розгортатися

краще. Завдяки благодійним акціям молодьзмогла надати допомогу багатодітним імалозабезпеченим сім’ям та залучити міс-цеві органи управління, церкву та різніустанови для надання допомоги.

В останні роки Союз українців Румуніїприділяв і приділяє велику підтримкуМолодіжній організації СУР, розвиваючиспільні проекти та організовуючи заходи,які були включені у план заходів СУР таплан заходів Організації української молодіРумунії.

Союз українців Румунії намагаєтьсязабезпечити духовні і культурні потребимолоді, рівні можливості для розкриттятворчого, професійного, інтелектуальногопотенціалу молоді, набуття молоддю соці-ального досвіду, формування вміння жити вгромадському суспільстві, підтримку сімей,конкурентноздатність на ринку праці, якіс-ну освіту, формування загальнолюдськихціннісних орієнтацій, патріотизму, націо-нальної і громадської свідомості середмолоді, яка могла б забезпечити безперерв-ність розвитку організації, базуючись надержавних і національних цінностях.

Діяльність жінок-українок Pумунії

Головною метою Організації жінок-українок Румунії (ОЖУР), що діє у складіСУР, є проявлення етнічної, мовної, куль-турної та релігійної ідентичності жінок, якіналежать до української меншини Румунії,та формування національної свідомості.

Для здійснення цієї мети перед ОЖУРстоять наступні завдання: захищати права,гідність, спільні інтереси жінок-українок,співпрацювати з жіночими організаціямиРумунії, України та інших країн, проводитизаходи гуманітарної допомоги, підтримува-ти розвиток культури й освіти на ріднійукраїнській мові, зберігати звичаї, традиції,обряди, народне мистецтво, фольклор,брати активну участь у виборчих кампаніяхСУР, захищати інтереси української грома-ди Румунії.

Наші жінки у повітах, де живуть україн-ці: Марамуреш, Сучава, Тіміш, Ботошани,Арад, Караш-Северін, Сату-Маре, Тульча,Клуж, Галац, Яси, у Бухаресті беруть актив-ну участь у всіх заходах, організованих СУРта ОЖУР: культурно мистецьких подіях, узаходах, спрямованих на збереження укра-їнських традицій і звичаїв, народної ноші ікулінарного мистецтва.

У всіх перечислених повітах діютьвокальні групи, танцювальні ансамблі,хори, театральні гуртки, керовані таланови-тими жінками, організовуються фестивалі,виставки, симпозіуми, круглі столи, дніукраїнської культури, літературні вечори.Треба відмітити, що українські жінки зай-маються благодійністю, особливо у періодхристиянських свят, допомагають ближнім,які знаходяться у скрутному становищі:сиротам, багатодітним родинам, безпоміч-ним людям старшого віку, хворим, підтри-мують жінок у випадках сімейного насиль-ства.

Великий внесок мають жінки українки увихованні дітей, головно, що стосується

вивчення української мови, доказом чогослужать добрі результати, здобуті учнямина Олімпіаді з української мови та літерату-ри, на Конкурсі декламування українськоїпоезії та на інших конкурсах. Число укра-їнських жінок, які викладають рідну мову,значно перевищує число чоловіків.

До всіх заходів залучається українськамолодь, щоб ознайомити її з традиціями ізвичаями, з українським фольклором, щобвони у свою чергу поширювали і передава-ли їх наступним поколінням.

Українські жінки Румунії посідаютькерівні та адміністративні посади як нацентральному, так і на повітовому та місце-вому рівнях, займаються літературноюдіяльністю, сприяють зміцненню румунсь-ко-українських відносин.

Багато ще можна сказати про діяльністьжінок-українок та про заходи, організованіними. На щастя, маємо наших жінок-корес-пондентів, які пишуть про ці події у часо-писах, що видаються СУР, та на сайті й сто-рінці Фейсбук СУР.

Діяльність Союзу в соціальній галузі та в питаннях сім’ї і жінок

Діяльність Союзу в соціальній галузі та впитаннях сім’ї і жінок дуже багата, метаякої в основному така:

- проведення широкомасштабної інфор-маційно-просвітницької роботи;

-виявлення та аналіз соціальних, сімей-них та жіночих проблем, які виникають уфіліях СУР;

-обговорення та пропозиції щодо вирі-шення цих питань;

-підготовка та організація різноманітнихзаходів для різних соціальних категорій;

-залучення особистостей, чоловіків іжінок, які працюють у різних галузях: полі-тичній, культурній, медичній, освітній, угалузі засобів масової інформації, для під -тримки заходів і проектів, зосереджених насім'ї та дітях, у галузі соціальних питань,прав жінок та ін;

-організація різних подій для жінок,дітей, людей похилого віку;

-сприяння висвітленню в ЗМІ інформаціїпро стан реалізації різних подій, які відбу-валися, розміщення відповідних матеріалівна сторінках журналів СУР;

-запровадження єдиного обліку багато-дітних сімей та сімей, що опинилися вскладних життєвих обставинах, шляхомведення відповідної бази даних;

-організація та проведення благодійнихакцій, свят для дітей-сиріт, дітей з вадамиздоров’я, дітей із сімей, які опинилися ускладних життєвих обставинах;

-звертання по допомогу до органів місце-вої адміністрації та благодійних організаційі, в залежності від наявних можливостей,пошук та надання гуманітарної допомогималозабезпеченим жінкам та дітям укра-їнської громади.

(Продовження на 12 стор.)

(Продовження з 10 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р.12

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

Упродовж останніх років уСучавському повіті жінки ізСУР допомогають студентам,учителям та іншим малозабез-

печеним особам із сіл Босанч, Плопень,Лункушоара і Преліпка та вдовам із селаПоляни Марамуреського та Сучавськогоповітів.

У Сатумарській філії жінки комісії звер-талися до органів місцевої адміністрації тауспішних підприємців за допомогою, стара-лися, в залежності від наявних можливо-стей, знайти і надати гуманітарну допомогумалозабезпеченим жінкам та дітям укра-їнської громади сіл Мікула, Пиулян та ін.

Інша ініціатива, до якої приєдналисянаші жінки, – залучення до співпраці з різ-ними НУО для проведення благодійнихакцій, внаслідок чого зібрані кошти пішлина допомогу багатодітній сім'ї із селаМікула, де мати онкохвора.

Інша ініціатива, яка проводиться комісі-єю, – отримання пожертв і спонсорства дляукраїнських малозабезпечених сімей.

У Тульчанській філії жінки СУР разом зЧервоним Хрестом ініціювали акції допо-моги для бідних сімей та дітей. Іншим при-кладом є подія, яка відбувалася у всіх селахТульчі – «Медичний караван», де члениСУР допомагали у проведенні медичногообстеження українців, які в останні 20 роківне мали доступу до медичних послуг.

Інші акції, які проводилися у Тульчі,Сату-Маре, філіях СУР, – це вирішеннятаких проблем, як транспорт для хворихосіб, складання петицій для вирішення різ-них питань: пенсії, податки, соціальніпитання та ін.

Також СУР старався допомагати дітямсімей, які воювали у зоні АТО. Такимчином, у червні 2018 року СУР приймав іфінансував проживання і харчування 25дітей, а у липні 2018 року ще 25 дітей, яківідпочивали у селі Кривий Марамороськогоповіту.

На засіданні Комісії, яке відбулося 17-19.02. 2017 року у Сату-Маре, були обговореніта проаналізовані різні соціальні проблеми,з якими стикаються українці, та способидопомоги сім’ям і українським дітям. Тутвизначили подальшу роботу, яку має прово-дити керівництво СУР разом із комісією зсоціальних питань і сім'ї. Вони повинніорганізовувати благодійні заходи для допо-моги військовим, які воювали на Східномуфронті України, налагоджувати партнерськівідносини з бізнес-менами українськогопоходження, і не тільки, для отриманняпожертв і спонсорства для українськихмалозабезпечених сімей.

У багатьох селах Румунії, де проживаютьукраїнці, є багато багатодітних сімей, діти зяких покинули школу через значні фінансо-ві труднощі своїх батьків. Тому нашимзавданням є виявлення цих проблем інадання допомоги тим родинам, які вихо-вують дітей. Їм неодмінно треба допомага-ти, бо, даруючи, ми отримуємо у відповідьще більше.

Адміністративно-фінансовадіяльність

Внаслідок правильного керування фон-дами, отриманими із державного бюджету,Союз українців Румунії отримав, у порів-нянні з 2015 роком, збільшення на 30%бюджету, який був використаний на:

• матеріальні витрати на роботу осеред-ків організацій і їх відділень/філій, культур-них та громадських центрів, на утримання іремонтні роботи нерухомості, для забезпе-чення їх охорони і безпеки, а також пов’яза-ні з ними витрати на експертизу та аудит;

• витрати на персонал та пов'язані з цимвитрати, які виникають із застосування тру-дового законодавства;

• видання, друк і розповсюдження кни-жок, періодичних публікацій, а такожшкільних підручників;

• організація/участь у культурних, науко-вих, виховних, спортивних заходах, симпо-зіумах, обмінах досвідом, таборах, курсахпідготовки/удосконалення, поїздок по краї-ні і за кордон з метою збору документації тадосліджень у сферах захисту і збереженнянаціональної, мовної і культурної ідентич-ності та оперативного менеджменту;

• інвестиції в рухоме і нерухоме майно,необхідні для розгортання діяльності орга-нізацій і громад;

• юридична допомога, нотаріальні плати,юридична та позасудова експертиза, аудит.

Пріоритетним пунктом в робочому планіСУР було забезпечення філій Союзу україн-ців Румунії ІТ-обладнанням, традиційнимиукраїнськими костюмами та музичнимиінструментами, на даний момент всіансамблі Союзу мають костюми готові, чи впроцесі підготовки, а декотрі мають навітьпо 2-3 набори костюмів.

Всі ці зусилля привели до збільшеннячисла художніх гуртків, зростання кількостіїх членів і художньої якості.

Збільшення культурних заходів і зро-стання помітності Союзу українців Румуніїпривело до того, що кількість членів у дея-ких філіях зросла на понад 50%, і щобзабезпечити умови для їх діяльності, Союзукраїнців Румунії відкрив 11 нових осеред-ків у Караормані, Крішані, Сфинту Георге,Теліці, Финтині Маре, Суліні – в повітіТульча, в Палтініші і Решіці – в повітіКараш-Северін, у Тирна Маре в повіті Сату-Маре, в Репеді і Верхній Роні – в повітіМарамуреш.

Разом з тим Союз знаходиться в процесіотримання/купівлі ще 8 приміщень уБалківцях, Палтіну і Негостині – в повітіСучава, в Реметах, Рускові і в Лузі на Тисі –в повіті Марамуреш, у Пардіні повітуТульча і в Клуж-Напоці повіту Клуж.

Були відновлені приміщення в Галацах,Бухаресті, Карансебеші, Микулі, Тімішорі,із власних фондів був обладнаний садочок знавчанням українською мовою в рамкахліцею ім. Тараса Шевченка в СігетуМармацієй, а з 2020 року в пертнерстві зПосольством України в Бухаресті, теж ізвласних фондів, СУР буде обладнуватишколи з викладанням українською мовою.

Про прозорість рішень Союзу свідчатьщомісячні публікації відомостей про засі-дання, а також про заходи СУР.

Провід Союзу організовував засідання вусіх філіях СУР, після завершення якихзустрічався з членами повітових комітетів,щоб обговорити проблеми, з якими вонистикаються.

Усі рішення проводу СУР як на цент-ральному, так і на повітових рівнях, обгово-рювалися на засіданнях Ради, Президії ікомітетів СУР.

Кожного семестру в рамках засіданьобговорювалися проблеми, з якими сти-кається навчання українською мовою, акожного місяця – фінансові ситуації, діяль-ність депутата, організаційні проблеми і т.д.

Двосторонні відносини

Для будь-якої організації, що представ-ляє певну громаду, відносини з централь-ною адміністрацією та міжнародними орга-нами є дуже важливими.

Таким чином, з метою покращення своїхзв’язків Союз українців Румунії уклавугоди про співпрацю з ПосольствомУкраїни в Бухаресті, Міністерством націо-нального виховання, повітовими радами,меріями, з Українською ПравославноюЦерквою, Українською Греко-католицькоюЦерквою, шкільними інспекторатами, з уні-верситетом ім. Бабеша Бойоя, Буха -рестським університетом, із Всесвітньоюслужбою радіо Румунія, РТБ, Івано-Франківською обласною держадміністраці-єю, Верховинською районною держадмі-ністрацією, організувавши з ними понад150 культурних заходів.

Разом з тим, весь провід Союзу українцівРумунії брав участь у річних зборахСвітового Конґресу Українців.

Завдяки успішній співпраці, відбуласявелика кількість культурних і виховнихобмінів, а в листопаді 2016 року, завдякипідтримці пана Ярослава Скуматчука, уцентрі Сігету Мармацієй відбулося відкрит-тя погруддя Тараса Шевченка. На цьомузаході зібралися українці Румунії, Франції,Угорщини, України, були присутні і міні-стри закордонних справ Румунії та Українипредставники СКУ, УВКР, ЕКУ, Уряду,Повітової ради, держадміністрацій Івано-Франківської та Закарпатської областей.

У 2018 році, теж за ініціативою Союзуукраїнців Румунії, в осередку Марамо -роської філії СУР була організована зустрічз мерами марамороських сіл із мажоритар-ним українським населенням і мерами сілсусіднього Верховинського району. Назістрічі також були присутні представникиПарламенту Румунії і Верховної РадиУкраїни, представники повітових рад,директори шкіл і т.д. Внаслідок цієї робочоїзустрічі, мерії сусідніх сіл підписали угодипро співробітництво у транскордонній,виховній, адміністративній і культурнійгалузях.

(Продовження з 11 стор.)

(Продовження на 13 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р. 13

Початок моєї діяльності як пред-ставника української меншинине був ні легким, ані позбавле-ним несподіванок, головно

через дискредитаційну кампанію колиш-нього депутата, який «представляв» україн-ську меншину, що змусило мене таки з пер-шого дня давати необхідні роз’яснення,беручи на себе справжню кампанію по очи-щенню іміджу Союзу українців Румунії.

З моменту представлення на засіданніВиконавчої президії СУР ситуації, яка скла-лася в Парламентській групі національнихменшин, коли ми затвердили відповіднізаходи щодо відновлення правильного імід-жу української етнічної спільноти середдепутатів, менше ніж за місяць і керівниц-тво, і члени Парламентської групи проде-монстрували, що принципово переглянулиупереджене ставлення.

Внаслідок такої позиції у відносинах зколегами Парламентська група національ-них меншин рекомендувала мене на посадусекретаря Комісії з питань культури,навчання і мас-медіа Палати депутатів.

Таким чином, було поновлено звичайнаділяти представника української менши-ни більш достойною посадою, ніж місцемпростого члена парламентської комісії (якпід час парламентського скликання 2012-2016 рр.), в одній із найбільш трудомісткихі впливових постійних парламентськихкомісій.

У той же час Парламентська група націо-нальних меншин Палати депутатів призна-чила мене своїм представником у Радікеруючих Румунської групи у Міжпар -ламентському союзі (РГМС) на весь періодскликання. Установчі збори цього важливо-го органу парламентської дипломатії під-твердили кооптацію моєї кандидатури, оці-нивши, таким чином, плідний внесок нашо-го Союзу як у розвиток двосторонніх відно-син між Румунією та Україною, так і в згур-тованість всієї української діаспори, наяких я зізнався колегам з РГМС, що діяль-ність в Раді керуючих розширить наш кру-гозір та збагатить досвід встановленнядобрих відносин між країнами та народами,в тому числі й у діяльності Союзу українцівРумунії з численними турботами і подіямив цій галузі.

Іншими словами, через національні обся-

ги електорального простору нам треба булорозв’язувати найрізноманітніші проблеми.

Констатувавши, що багато проблем, зякими стикаються етнічні українці, не буливирішені протягом багатьох років, я накрес-лив чіткі напрямки, за допомогою яких миможемо їх вирішити, покращуючи іміджСоюзу українців Румунії на національномута міжнародному рівнях і, в той же час,дотримуючись максимальної прозорості умоїй роботі, представляючи щомісячні звітипро діяльність як на засіданнях Ради, чиПрезидії, так і в періодиці СУР та в місце-вій пресі.

За таких умов я був змушений розпочатикампанію під назвою «Пізнавай! Під три -муй! Вирішуй!», – це довготривала акція,яка охоплює декілька галузей, таких якнавчання українською мовою, релігія, за -безпечення відповідного та об'єктивногозображення життя і турбот національнихменшин на телеекранах та в радіоефірах,взаємодія з місцевими державними органа-ми, законодавчі процеси, політичні заяви,двосторонні відносини.

Все це вимагає постійної документаціїна місцях, в усіх повітах з українськимнаселенням, обговорень з відповідальнимиповітовими та місцевими посадовими осо-бами, інвентаризації основних проблем, якіможна розв’язати парламентськими засоба-ми, та їх моніторингу до остаточного вирі-шення, поступово переміщуючи ядро захо-дів від центральних до територіальнихустанов, і в таких обставинах відбулисяплідні робочі зустріч у повітах, де прожива-ють етнічні українці, під час яких обгово-рювались не лише інфраструктурні проек-ти, які мали фінансуватися, а й фінансуван-ня культурних заходів етнічних українців наповітовому рівні.

Стосовно іншої теми була підкреслена,зокрема, необхідність обміну досвідом міжмеріями України та повітами, де прожива-ють етнічні українці. Також було розгляну-то спільні проекти Союзу українців Румуніїта повітових рад щодо відновлення вихов-ної, комунальної та дорожньої інфраструк-тури.

На місцях вищезгадана робота, природ-но, розпочалася в повітах, у яких проблемибули найгострішими, де ми мали зустрічі зголовами повітових рад, префектами, керів-

ництвом загальноосвітніх шкільних інспек-торатів, інспекторами по спеціальностях,заступниками інспекторів, з мерами, атакож директорами ліцеїв та шкіл.

На основі цих дискусій я накресливкоротко, середньо та довгострокову робочіпрограми залежно від складності кожноїпроблеми, стадії вирішення та організацій-них, технічних і фінансових можливостей.

Васлідок таких дій постійного характеру,в супроводі голів філій СУР та місцевихрадників СУР, ми завершили на місцях ана-ліз цілей розвитку українських громад, щобпідтримати їх за допомогою легальних пар-ламентських засобів.

Встановивши етапи заходів, які можнавжити, я дійшов висновку, що більша термі-новість пов'язана з освітою українськоюмовою.

Освіта українською мовою

Зауваживши, що під час затвердженнядокументів, поданих меріями з метою реа-білітації навчальних закладів в українськихселах, виникають певні принципові аспек-ти, я звернувся з трибуни Палати депутатівдо пані віце-прем’єр-міністра того часу ізнизкою запитів, в результаті чого меріямвдалося отримати значні кошти на реабілі-тацію шкіл майже в усіх населених пунк-тах, де вивчається українська мова.

Зазначивши тенденцію до зменшеннячисла школярів, які навчаються україн-ською мовою, ми дійшли висновку, що,крім об’єктивних демографічних факторів,існують і суб’єктивні причини зниженняінтересу, спричинені проблемою шкільнихпідручників, і було констатовано, що трива-лий час скарги звучали лише в рамкахСоюзу, але не передавалися переконливо танаполегливо державним органам.

З одного боку, я встановив, що Союззанадто покладався на відповідальністьвисокопосадовців, які представляють Пар -ламентську групу національних меншин вурядових структурах, але ті переймаються,щонайбільше, меншиною, до якої належать.

В таких умовах ми провели ретельнийаналіз кризи шкільних підручників, виявив-ши недоліки та недогляди, які накопичи-лись протягом часу.

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

З ДІяЛьНОСтІ ДЕПУтАтА ПАРЛАМЕНтУ РУМУНІЇ ВІД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

МИКОЛИ-МИРОСЛАВА ПЕтРЕЦьКОГО за період 21 грудня 2016-26 жовтня 2019

(Продовження на 14 стор.)

СОЮЗ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ з гідністюі послідовністю слідує до своїх цілей, зара-ди яких був створений, між якими є і та,щоб служити мостом для доброго розумін-ня між двома країнами, Румунією таУкраїною.

У цьому контексті СУР не міг залишати-ся байдужим до певних непорозумінь, якітимчасово виникли між двома державами уцьому географічному регіоні. Офіційна і

незмінна точка зору нашого Союзу булатака, що недобре для держав цього регіону,включаючи Румунію та Україну, бути при-четними до застосування шкідливих прак-тик стосовно прав людини, а, навпаки, вониповинні залишатися послідовними, беручиза зразок європейські принципи.

Нам не можна забувати, що СУР – небудь-яка організація. Ми всі маєм відпові-дальність за збереження національно-куль-турної ідентичності українців Румунії.

Маєм священну відповідальність передпредками і перед нащадками зберегти іпередати далі цю ідентичність. Маємообов’язок фактичного виконання специфіч-них прав, освячених Конституцією Румунії.Це відповідальність і обов’язок найвищогорівня. Ми не можемо залишити їх за лаш-тунками прихованих розумінь, не можемоділити їх за столом окремих особистих інте-ресів, не можемо їх продати.

(Продовження з 12 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р.14

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ

Найбільшу вину в цьому маютьструктури МНВ, які без відомаСУР включили до тендертногозавдання нікчемні помилкові

тиражі, які відкинули інтерес видавців.З іншого боку, були встановлені певні

перебільшення вимог чинних нормативнихактів, такі як дублювання друкованої формивіртуальними підручниками або подвоєннязусиль при підготовці через повний пере-клад проектів на румунську мову, або надтоскладними формальностями у випадку при-дбання імпортних підручників.

Але з'явилися й окремі конкретні перепо-ни, такі як неможливість зайняти посадуінспектора з питань навчання мовами націо-нальних меншин Тіміського повітовогошкільного інспекторату через нереалістичніположення в інструкціях або суперечливітенденції, пов’язані з класами, в якихвикладання проводиться українськоюмовою, у Національному коледжі іменіЮлії Хашдеу в Лугожі: з одного боку, кіль-кість заяв на зарахування та результатиучнів зростають, а з іншого боку, ті, хтоприймає рішення, схиляються до переве-дення класів у менш престижний навчаль-ний заклад.

Прийнявши рішення усунути такі тен-денції та ризики як у 2019-2020 навчально-му році, так і в майбутньому, я звернувся доміністра Єкатеріни Андронеску, предста-вивши їй даний конкретний випадок, атакож відповідні принципові аспекти.

Ще більш серйозними були перепони вповіті Караш-Северін, де повітовий шкіль-ний інспекторат заздалегідь затвердив ство-рення класів з викладанням українськоюмовою в Решіці та Карансебеші, але затвер-дження від міністерства не надійшли, хочарозпочався навчальний рік, тож я сформу-лював дуже енергійне парламентське втру-чання, і ситуація була розблокована. Цікласи вже працюють.

У цей же період я отримав інформаціювід керівництва школи в селі Корнуцелкомуни Палтініш Караш-Северінськогоповіту про те, що через довільне ставленняадміністративно-територіального органузаробітна плата шкільним працівникамбільше не забезпечується. Після належнихобговорень та з’ясувань, директор МІХАЙБОБІК підтвердив у своєму листі-подяці,що виплати заробітної платні були віднов-лені.

Ще складніший випадок стався у галузівищої освіти. Ректор Сучавського універси-тету ім. Стефана Великого одноосібно вирі-шив скасувати набір студентів у групу укра-їнської мови та літератури Філологічногофакультету. Цей захід був ініційованийнапередодні закриття вступної сесії і мігзашкодити абітурієнтам, які вже подализаяви на вступ. Існував єдиний шлях – тер-мінове звернення до органів центральноїадміністрації. Через лише кілька годиннабір студентів був відновилений, і україн-ське відділення Філологічного факультетууніверситету ім. Штефана Великого вСучаві працює нормально, але, щоб запо-бігти поверненню до таких тенденцій та зметою вияснення ситуації, я звернувся з

трибуни Палати депутатів із письмовимзапитом.

З метою підвищення ефективності захо-дів разом із 6-ма іншими парламентаряминаціональних меншин було констатовано,що в 151 учбовому закладі, з яких 9 з викла-данням українською мовою, не забезпечу-ються права нацменшин, а чиновники МНВпосилаються на Наказ МВДМС (абревіату-ра від тогочасного найменування міністер-ства) №865/2011 щодо затвердження відпо-відних методичних норм, суть якого поля-гає в тому, що цими нормами було обумов-лено заняття посади заступника директорамінімальною кількістю класів. Виходячи зпринципу, що «методологічна норма невища від закону», ми направили письмовезвернення до міністра національного вихо-вання, долучивши список із 151 навчальнимзакладом.

23 серпня 2018 року Уряд Румунії при-йняв Постанову № 9 про внесення змін доЗакону про освіту №1/2011, застосуванняякої спричинило б труднощі та дискриміна-цію в галузі освіти рідною мовою. Статтю263 Закону було доповнено новим пунктом(під номером 71), який має такий зміст: «Упочатковій освіті, в класах з викладанняммовами національних меншин, урокирумунської мови та літератури, що передба-чені навчальними програмами, викладають-ся вчителями з вищою спеціа¬лізо-ваноюосвітою».

Дізнавшись про цю зміну, я виклав кри-тичні зауваження з боку Союзу українцівРумунії у листі, адресованому одночаснопрем’єр-міністрові та міністру освіти.

Ще одним прикладом проблеми, харак-терної для навчання рідною мовою, але ішвидкого її вирішення, стала ситуація ушкільному інспектораті повіту Тулча, деголовними темами були проблеми з групоюучнів, які вивчають українську мову, та їхуведення в Інтегровану інформаційну сис-тему освіти в Румунії (ІІСОР). Хоча за ста-тистикою, що надсилається до Міністерстванаціонального виховання, українськихучнів у повіті Тулча було досить багато, вІІСОР вони не були заведені як етнічніукраїнці, тому школи не могли отримати наних відповідні кошти.

Багато разів я піднімав питання про всебільш серйозні проблеми, з якими стикаєть-ся ліцей ім. Тараса Шевченка, єдиний ліцейз педагогічним профілем і викладаннямукраїнською мовою в Румунії. Їх клубок,здавалось, неможливо розплутати. Йогонепевний стан, спричинений апатією керів-ника, відношення якого до своїх обов’язківослаблювало педагогічний колектив, спри-чиняв зниження навчальної ефективності ізменшення числа учнів, а остаточнимрезультатом була зневіра у навчанні рідноюмовою. Відсутність шкільних результатівтакож зменшувала шанси депутата нашоїетнічної громади обговорити ефективнездійснення конституційного права на освітурідною мовою. Сподівання на майбутнєбули ще меншими, оскільки ліцей з педаго-гічним профілем, вже не гарантував новіпоповнення у рядах педкадрів.

Усім відомі мої все наполегливіші тарішучіші заходи щодо цього закладу, ета-

лонного для навчання рідною мовою. Новекерівництво ліцею під проводом професораВАСИЛЯ КУРЕЛЯКА, стало партнером,відповідним до моїх старань. Однак, дійш-ли до важкого ядра проблеми, а саме допорочного кола, яке перешкоджає інвести-ціям у будівництво. Отримавши обіцянкумуніципальної ради Сігету Мармаієй, щовона може інвестувати кошти в приміщенняліцею, оскільки частина будівлі знаходитьсяпід адміністрацією Міністерства національ-ного виховання, почали докладатись зусил-ля обміняти майно так, щоб обидва поверхибудівлі належали муніципальній адмініс-трації. У Міністерстві пропозиції муніципа-літету застряли, а бажання обмінятисянерухомістю було відсутнім. Потрібно булозастосовувати якомога суворіший тон. Я щераз здійснив аналіз на місці, який завершив-ся актом, складеним усіма причетними,точно встановивши обмін нерухомістю,який буде затверджений рішенням урядуРумунії після подачі його проекту керівниц-твом Міністерства національного вихован-ня в найкоротші терміни.

Але всього цього було недостатньо,імідж середньої школи довелося виправля-ти, так що спільно з проводом СУР тановим керівництвом ліцею нам вдалосяпереконати повітову владу відремонтуватиперший поверх будівлі, де зараз працюєукраїнський дитсадок із продовженою про-грамою, та новий філологічний клас.

Відповідно до мого аналізу – підтвер-дженого фахівцями з конституційногоправа – парламентські кроки можуть бутивжиті лише через звернення до міністра, ане виконуючого обов’язки, але зіткнувшисьіз сучасним плачевним станом багатьохшкільних приміщень, включаючи навчальнізаклади з викладанням мовами національ-них меншин, я вибрав незвичний шлях: щераз звернувся письмово до ще непризначе-ного міністра. Окрім того, що це правиль-ний підхід з точки зору Конституції, спосібтакого звернення збільшує ймовірністьтого, що символічно, але й практично, ційпроблемі буде надано пріоритет, в томучислі й хронологічний, у порядку денномумайбутнього міністра.

Політичні заявиПоряд з вищезазначениими проблемами,

я намагався підтримувати відомий ритмвиступів з трибуни Парламенту.

Зосереджуючись на певному аспекті,чітко орієнтуючись на рівність громадянперед законом, я виголосив із трибуниПарламенту низку політичних заяв, щомають важливе значення.

На початку березня я представив з трибу-ни Палати депутатів важливу політичнузаяву, приурочену до святкування Дняжінки, в якій з самого початку зазначив, щообмежу свою святкову шану 8 березнявітанням наших співгромадянок, вважаючиза краще зосередитись на конкретнихаспектах рівних можливостей та умовах, уяких проявляються жінки у суспільномужитті.

(Продовження з 13 стор.)

(Продовження на 15 стор.)

ЖОВТЕНь 2019 р. 15

Цього року з цієї ж нагоди язнову виголосив з трибуниПарламенту Румунії політичнузаяву, у якій висвітлив внесок

українських жінок Румунії з точки зору їхучасті у професійному житті, підкреслив-ши, що українські жінки значно сприяютьутвердженню етнічної, мовної, культурної ірелігійної ідентичності серед осіб україн-ського походження.

Присутні депутати з інтересом сприйня-ли такий підхід, тим більше, що внесеніпропозиції були спрямовані безпосередньона порядок денний спеціальних парламент-ських комісій.

Одночасно, той факт, що я посилався нелише на інституційні обов’язки, а як парла-ментар прилучився до таких заходів, можнавважати прем'єрою в практиці політичнихзаяв.

Також у розділі політичних заяв, виголо-шених з трибуни Палати депутатів, зворуш-ливими словами, а також посиланнями наактуальність, я відзначив трагічний істо-ричний епізод Голодомору. У розширенійверсії ця політична заява була подана назатвердження Ради СУР та прийнята яквласний документ.

З нагоди 9 травня (Дня Європи) я пред-ставив з високої Парламентської трибуниполітичну заяву з більш широким висвіт-ленням щодо переконань у боротьбі заєдність і проти розколу, цей документ нарівні нашої громади був затверджений назасіданні Національної ради СУР (Рада) від18-19 квітня теперішнього року.

У ту ж категорію входить і політичназаява, виголошена з трибуни Палати депу-татів з нагоди 1 червня, маючи сугестивнуназву «День захисту дітей – між святом ідійсністю».

Не можна було оминути і таку нагоду, якНаціональний день Румунії, коли я виголо-сив з трибуни Парламенту політичну заявупід назвою «Національний день Румунії вумовах сучасного європейського політично-го клімату», встановивши зв’язок з інциден-том у селі Луг над Тисою Марамуреськогоповіту, коли під час звичайної «Зустрічіуродженців села» мер Бочкою Маре навітьне хотів зареєструвати прохання з метоюорганізації такого культурного заходу,погрожуючи, зокрема, священику парафії,якому було заборонено приймати уроджен-ців села на церковному подвір’ї. З цієї наго-ди я зазначив, що українці в Румунії уміютьрозрізняти поодинокі зловживання танаціональну політику Румунії. Після заяви,але з більш широким висвітленням, поси-лаючись на порушення статей 8, 38 та 51Конституції Румунії, я також повідомив процю ситуацію префекта повіту Марамуреш.

Тверда позиція у питаннях права на осві-ту рідною мовою була чітко підтверджена знагоди Всесвітнього дня освіти, коли явиголосив політичну заяву на тему «Освітата верховенство права».

Інша дуже актуальна заява була виголо-шена на пленарному засіданні Палати, вонаспонукала до довіри, але й до роздумів, під-креслюючи бачення етнічних українців

щодо концепції консолідованої держави тапослідовності, з якою забезпечуються правата свободи етнічних меншин Румунії.

Можна сказати, що доцільність викорис-тання святкових нагод, щоб продемонстру-вати, що святкова риторика не повинна заті-няти конкретні, практичні аспекти важли-вих принципів, стала моїм традиційнимстилем. У такому ж стилі я зробив політич-ну заяву, представлену в Парламенті з наго-ди Дня національних меншин.

У такому ж дусі поваги до нашоїПравославної церкви, я висловив із трибуниПарламенту християнську точку зору сто-совно питання Референдуму про конститу-ційне визначення сім'ї.

З нагоди Міжнародного дня рідної мовия представив у залі Палати депутатів полі-тичну заяву, в якій наголосив, що мовнерозмаїття – це, безперечно, цінна річ, томурозвиток рідної мови залишається елемен-том, який заохочується в Європі. Доказомцього служить той факт, що на майже всіхзустрічах, організованих у Брюсселі таСтрасбурзі дозволяється використання рід-ної мови як на пленарних засіданнях, так іна засіданнях парламентських комісій, атакож на засіданнях політичних груп, іРумунія в цьому контексті – це яскравийзразок збереження та просування ріднихмов, її приклад перебирають все більшеєвропейських держав.

У порядку вищезазначених проблем зна-ходиться також політична заява, виголоше-на з Трибуни парламенту Румунії, яка сто-сується Всесвітнього дня освіти, з її тек-стом ви можете ознайомитися на сторінкахСУР-івської періодики.

Якщо згадані події очолюють списокновин з політичним значенням, духовне тасуспільне життя, безсумнівно, ознаменува-лося апостольським візитом папиФранциска в Румунію, це яскрава подія длявіруючих будь-якої конфесії, в тому числі ідля нас, православних. І все-таки між цимапостольським візитом і пульсом політич-ного життя існував зв’язок. Цей зв’язок бувзроблений – притому дуже природним такорисним способом – за допомогою цікавоїполітичної заяви, виголошеної з високоїтрибуни Палати депутатів.

Протягом останнього місяця суспільствоприголомшено спостерігало за га¬рячими,але безплідними полеміками довколадоповнення, заміни чи відставки уряду.Хоча конституційний шлях досить чіткий,протагоністи з обох сторін робили вигляд,що його не бачать, продовжуючи суперечки,звинувачення за штучними сценаріями.Після цих подій я виголосив з трибуниПалати депутатів політичну заяву, яка під-креслює той факт, що продовження цієїкризи для виборчих цілей заважає нам вико-ристовувати наші основні способи пред-ставлення громадян Румунії, тобто шкодитьсамому парламентаризму.

Двосторонні відносиниЯк представник української нацменшини

в Парламенті Румунії я чесно і послідовнослідую до цілей, заради яких був створенийСоюз, що служить мостом міжПарламентом і Союзом та сприяє зміцнен-

ню добросусідських відносин між Ру -мунією та Україною.

В цьому контексті я не міг залишатисябайдужим до певних тимчасових непорозу-мінь між державами цього географічногорегіону. Офіційна і незмінна точка зору булатака, що недобре для держав цього регіону,включаючи Румунію та Україну, бути при-четними до застосування шкідливих прак-тик стосовно прав людини, а, навпаки, вониповінні залишатися послідовними, беручиза зразок європейські принципи.

Таким чином, у березні 2017 року разоміз Тимчасовим повіреним у справах Українив Румунії, його ексцеленцією ЄвгеномЛевицьким і головами Марамороської іСатумарської філій СУР ми провели рядробочих зустрічей із головами рад, префек-тами і заступниками префектів повітівМарамуреш і Сату Маре, а також із мерамиміст Сігета Мармацієй та Сату Маре ідиректором українського ліцею ім. ТарасаШевченка, під час яких обговорюваласянизка спільних проблем, в першу чергу тих,що стосуються матеріальної та організацій-ної підтримки навчання рідною мовою,покращення умов транзиту через прикор-донні пункти Гальмеу та Сігету Матмацієй,можливість відновлення пасажирськогозалізничного сполучення між СігетомМармацієй та Ужгородом, а також аналізперспективи модернізації коштами євро-пейських фондів аеропортів у Бая Маре,Сату Маре і/або в Ужгороді з метою забез-печення потреб повітряного руху населен-ням з обох боків кордону.

Теж у цей період я потурбувався, щобголова Української всесвітньої координа-ційної ради Михайло Ратушний мав багатупрограму, насичену зустрічами з особистос-тями керівництва Палати депутатів іСенату, Комісії з питань зовнішньої політи-ки Палати депутатів, з лідером Пар -ламентської групи національних меншин, атакож з представниками Адмі ністраціїПрезидента і Міністерства національноговиховання.

Внаслідок моєї діяльності голова Палатидепутатів призначив мене взяти участь ібути представником Парламенту Румунії на«Х-му Форумі з безпеки», організованому вперіод 6-7 квітня 2017 року в Києві, де япредставив постійні точки зору зовнішньоїполітики нашої держави, водночас пропа-гуючи соціально-культурні заходи нашоїетнічної спільноти і динаміку діяльностіСУР. Треба зауважити, що у Форумі бралиучасть прем’єр-міністри України, Естонії,Латвії та Литви, представники НАТО, ООНі т.д., а також інші особистості із країнСхідної Європи.

На початку листопада (11-12.11.2017), наполях Конференції Об’єднаних Націй зізміни клімату (23 сесія), що проходила уБонні (Німеччина) була організована важ-лива парламентська зустріч, у якій я взявучасть з огляду на мої обов’язки членаКомітету керівників румунської групиМіжпарламентського союзу.

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ(Продовження з 14 стор.)

(Продовження на 16 стор.)

З А С Т Е Р Е Ж Е Н Н ЯЗ А С Т Е Р Е Ж Е Н Н Я= За достовірність фактів, цитат, власних імен та інших

відомостей відповідають автори підписаних матеріалів.= Редакція може не поділяти точки зору авторів.= Надіслані до редакції матеріали не рецензуються

і не повертаються.= Редакція залишає за собою право скорочувати

і редагувати надіслані матеріали, непорушуючи їхнього основного змісту.

= З юридичної точки зору за зміст матеріалів відповідають їх автори.

16 ЖОВТЕНь 2019 р.

Культурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії

РЕДАКцІЯ: Головний редактор – Іван КОВАЧ

Редактори – Ірина ПЕТРЕцЬКА-КОВАЧ та Роман ПЕТРАШУККомп'ютерний набір – Ірина ПЕТРЕЦЬКА-КОВАЧ

Техноредагування – Роман ПЕТРАШУКДрукарня «RCR PRINT» Бухарест, Румунія; ISSN 1223-8988 Adresa redacţiei:

Uniunea Ucrainenilor din România, str. Radu Popescu nr. 15, Sector 1, Bucureşti, ROMÂNIA, Tel. 0212220748, 0212220753, Fax 0212220737

E-mail: uur.vilneslovo@gmail.com/ Адреса сайту СУР: www.uur.ro

Наклад фінансований Союзом українців Румунії

Уперіод 21-23 листопада япотурбувався, щоб головаСвітового Конґресу Українцівмав насичену програму під час

свого візиту в Румунію, протягом якого вінзустрівся із паном Беном-Оні Арделяном –заступником голови Палати депутатів, зпаном Олександром Баньковим – ПосломУкраїни в Румунії, паном Лівіу Поп – мініс-тром національного виховання, з паніІріною Елізабетою Ковач – державним сек-ретарем Міністерства національного вихо-

вання, із паном Васіле Бокуром – заступни-ком керівника Департаменту з питань полі-тики оборони, планування і міжнароднихвідносин Міністерства національної оборо-ни, паном Ніколаєм Наста – державнимсекретарем Міністерства національної обо-рони, із паном Даном Ніколаєску – держав-ним секретарем Міністерства закордоннихсправ та з паном Джорджіаном Поп – сек-ретарем Палати депутатів і головою делега-ції Парламенту Румунії з ініціювання зв’яз-ків з установами України для забезпеченнязахисту прав громадян України румунсько-го походження.

Ні для кого не є секретом, що в ціломустабільні відносини між Румунією таУкраїною у цей період зазнають деяких

оливань. Причини відомі, позиції обох дер-жав також.

У виниклих умовах Румунія розгортаєпотужний дипломатичний захист, починаю-чи з найвищого рівня. Вона дала поштовх ідо активізації парламентської дипломатії.

З такими концепціями і з максимальноюувагою до збереження основних прав,забезпечених Конституцією Румунії, япогодився на участь в усіх переговорнихгрупах, які створювалися в цей період.Таким чином, я був членом міждепарта-ментської делегації Румунії на VI-й сесії

Міжурядової Румунсько-української комі-сії, делегації Парламенту Румунії, яка звер-талася і отримала роз’яснення від ПослаУкраїни в Румунії, Його ЕксцеленціїОлександра Банькова, делегації Парла -ментської групи дружби між Румунією таУкраїною, яка 12-13 жовтня 2017 рокупобувала в Києві, після чого я був запроше-ний до участі у парламентській формулі назустріч з міністром закордонних справУкраїни Павлом Клімкіним.

Треба підкреслити, що я брав участь увсіх роботах Румунсько-української міжу-рядової комісії.

Як і у випадку інших дискусій та перего-ворів на тему двосторонніх відносин, пози-ція Союзу була високо оцінена іншими чле-

нами делегацій, які представляли нашукраїну, а також членами українських деле-гацій.

Керівництво Палати депутатів доручиломені брати участь у Регіональному семінаріна тему «Парламентська співпраця задлятривалого розвитку: боротьба з бідністю тарозвиток медичних послуг», який проходив24-25 травня 2018 року в Белграді. Семінарвідкрила голова Парламенту Сербії МайяГойковіч у присутності голови Міжпар -ламентського союзу Габрієли КуевасБаррон.

Відзначивши мою діяльності у сферіпарламентської дипломатії, керівництвоПалати депутатів довірило мені місію братиучасть у Парламентській конференціїСвітової організації торгівлі, яка проходилау Женеві. СОТ служить форумом для пере-говорів щодо формування торговельноїполітики та правил у галузі міжнародноїторгівлі під її егідою. Основними функція-ми СОТ є вирішення торгових суперечокміж державами, контроль за виконаннямторгових угод державами-членами, підви-щення рівня прозорості за допомогою пові-домлень, які держави зобов'язуються пере-давати до СОТ, а також вивчення торго-вельної політики держав-членів через меха-нізм аналізу.

(Закінчення. Поч. на 8 стор.)

ПРОЙШОВ VIIІ-ий З'ЇЗД СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ