· Web view2019/09/17 · В Україні питання визнання результатів неформального та інформального навчання певною

Концепція розвитку навчання та освіти дорослих

ПРОЕКТ

КОНЦЕПЦІЯнавчання та освіти дорослих

в Україні

Вступ (обґрунтування/актуальність)

I. Основні терміни і поняття.

II. Мета, завдання, принципи навчання та освіти

дорослих

III. Проблема, яка потребує розв’язання.

IV. Шляхи і способи розв’язання проблеми.

V. Строки реалізації Концепції та очікувані

результати.

VI. Обсяг фінансових, матеріально-технічних і

трудових ресурсів.

1


ВСТУПЗагальноцивілізаційні зміни, що відбулися прикінці XX–початку

XXI ст., глобальне прискорення суспільного розвитку, значне посилення

впливу науково-технічного прогресу, збільшення тривалості життя

кардинально змінили вимоги до освіти, підвищили її роль у модернізації

суспільства. Окрім того реформування господарського механізму, згортання

одних виробництв і розвиток інших вимагає постійного поновлення знань усіх

категорій працівників.

Таким чином, на початку ХХІ ст. під впливом динамічних

глобалізаційних процесів у світі, навчання та освіта дорослих як складова

освіти впродовж життя набуває рис транснаціонального характеру. Її розвиток

детермінується впливом світової фінансової кризи, нагальними потребами у

перепідготовці й навчанні вразливих та інших верств дорослого населення.

Зазначені перетворення зумовили необхідність удосконалення освітньої

політики у контексті безперервності.

Рада Європи затвердила навчання та освіту впродовж життя одним із

провідних компонентів європейської соціальної моделі. Таке навчання не

обмежується лише сферою освіти; воно також є критичним чинником у сферах

зайнятості й соціального забезпечення, економічного зростання і

конкурентоспроможності1.

Наразі навчання та освіта дорослих перетворюється із засобу на мету розвитку

людини. Її основу становить доступність, відкритість, міжкультурність,

універсалізація змісту, технологічна інноваційність. За цілями, що висуваються

й реалізуються в системі навчання та освіти дорослих, вона має три складові.

Перша – додаткова професійна освіта – сприяє формуванню професійної

основи кадрового потенціалу сучасної високотехнологічної економіки

(підвищення кваліфікації). 1 Making a European area of lifelong learning a reality. – http://ec.europa.eu/education/

2

http://ec.europa.eu/education/


Друга складова – сприяє адаптації різних категорій дорослих до

швидкозмінного соціального середовища (навчання, перенавчання громадян, у

тому числі тих, які не мають в силу різних причин доступу до формальної

системи професійної освіти, що створює для них загрозу десоціалізації). Третя

складова – уможливлює індивідуальний розвиток, задоволення різноманітних

індивідуальних освітніх потреб громадян (мовна підготовка, психологічні,

культурологічні та ін. знання, комунікативні навички, спеціальніуміння тощо).

Навчання та освіта дорослих відповідає різнорівневим потребам,

інтересам і можливостям громадян, органічно вписується в їхній спосіб життя,

враховує специфіку запитів різних категорій дорослих. Процеси безперервної

освіти сприймаються не тільки як «навчання впродовж життя» (lifelong

learning), але і як «навчання шириною в життя» (lifewide learning), що

актуалізує усі її види – формальну, неформальну, інформальну, що

супроводжують будь-яку сферу життєдіяльності сучасної людини,

уможливлюють самореалізацію особистості, її морального вдосконалення за

рахунок надання можливостей у виборі напряму й форм освітньої діяльності, як

у професійній сфері, так і в різних сферах дозвілля.

У сучасних умовах в Україні помітно зростає актуальність навчання та

освіти дорослих як невід’ємної складової освіти впродовж життя, розвиток якої

пов’язаний із соціальними психологічними, педагогічними, науково-

технічними, економічними та іншими чинниками, а також техніко-

технологічними зрушеннями у світовій економіці.

Сучасна система навчання та освіти дорослих в Україні має сукупність

проблем, пов’язаних із дефіцитом матеріальних, кадрових, фінансових ресурсів,

зниженням доступності освітніх послуг. Поточна соціально-економічна

ситуація в Україні вимагає нових рішень, зміст яких має бути спрямований на

підвищення ефективності системи навчання та освіти дорослих загалом,

забезпечення державної підтримки, конкретних інвестицій у розвиток даної 3


галузі щодо надання освітніх послуг дорослим.

Враховуючи особливості соціально-економічної ситуації в державі

(зниження статусу багатьох інтелектуальних професій, високий рівень

безробіття і бідності населення України (за межею бідності, яка відповідно до

стандартів Організації Об’єднаних Націй встановлена на рівні 5 доларів на

день, проживає понад 80% населення України), фактор військової агресії Росії,

анексії Криму, вкрай важливим є розвиток освіти внутрішньо переміщених

осіб, воїнів – учасників АТО, військовослужбовців, які постраждали у ході

бойових дій, а також під час участі в операціях з підтримання миру і безпеки,

які потребують реабілітаційних заходів, професійної перепідготовки, дорослих

безробітних, інвалідів та інших категорій дорослих. Потребують розв’язання

проблеми організаційно-управлінського, інформаційного та фінансового

забезпечення неформальної навчання та освіти дорослих; розвитку

неформальної освіти для осіб, що мають обмежений доступ до формального

ринку освітніх послуг: безробітні у містах (включаючи безробітну молодь),

люди з обмеженими можливостями; сільське населення); люди з низьким

рівнем доходу, зокрема зайняті у соціальній бюджетній сфері; люди з

сімейними обов’язками (самотні батьки, особи, що мають непрацездатних

утримувачів, багатодітні сім’ї); особи старшого віку (пенсіонери) у містах і

селах; маргіналізовані групи.

Вищезазначене потребує створення Концепції розвитку навчання та

освіти дорослих, яка сприятиме забезпеченню адекватного реагування на зміни

в зовнішньому середовищі системи й оптимальним чином спрямовувати її

внутрішні ресурси.

4


I. Основні терміни і поняття

Андрагог – організатор навчання дорослих, консультант, співавтор

індивідуальної програми навчання, який у своїй професійній діяльності поєднує

й інші функції (надає допомогу у відновленні мотивації до навчальної і

професійної діяльності, володіє змістом як андрагогічної, так і професійної

діяльності тих, хто навчається, методологією андрагогічного супроводу

самонавчання та освіти дорослих (цільове підвищення кваліфікації,

випереджувальне навчання основ науково-дослідної роботи, допомога у

створенні проектів професійного й особистісного розвитку тощо).

Дорослість – етап онтогенезу, що характеризується найвищим рівнем

розвитку духовних, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей людини.

На цьому етапі формуються своєрідні особливості Я-концепції, спонукальної

та емоційної сфер особистості, змінюється спосіб життєдіяльності, з’являється

життєвий досвід, виникають нові типи соціальних взаємовідносин (створення

сім'ї, сімейні стосунки, батьківські функції, кар’єра, творчі досягнення тощо).

Дорослішання – фізичні, соціальні, психічні зміни, що відбуваються у

людині протягом життя; складний, процес, що триває практично усе життя. У

гештальттерапії розглядається як органічний, природний процес дозрівання,

доростання людини подібно до того як це відбувається у природі загалом.

Завдання навчання та освіти дорослих – створення підґрунтя для

розвитку освіти впродовж життя, що забезпечує функціонування

випереджувальних моделей підготовки фахівців у різних сферах економіки,

науки, політики, бізнесу на основі системи альтернативних підходів і наукових

технологій; розроблення інноваційних метаконцептів навчання та освіти

дорослих як механізму подолання інерційності розвитку економіки, освіти і

культури.

Напрями розвитку навчання та освіти дорослих – 1) розвиток навчання

та освіти дорослих як цілісної системи (відтворює гарантії і права кожного 5


громадянина країни на неперервну освіту впродовж життя; необхідність

зорієнтувати її на загальнолюдські цінності, ідеали гуманізму; гармонізувати

інтереси особистості й суспільства); 2) розроблення юридичної підтримки

навчання та освіти дорослих (розроблення юридичної підтримки навчання та

освіти дорослих, зокрема прийняти Закон України «Про освіту дорослих» та

відповідні підзаконні акти); 3) обґрунтування механізмів державного визнання

навчання та освіти дорослих одним із пріоритетних напрямів; 4) корекція цілей

і змісту навчання та освіти дорослих; 5) ліквідація функціональної

неграмотності; 6) розроблення стратегії регіонального розвитку навчання та

освіти дорослих з урахуванням соціально-економічних, демографічних,

національних, культурних та інших чинників й особливостей регіону.

Освіта дорослих – складова системи неперервної освіти, мета якої

соціально-економічна адаптація дорослої людини до перетворень, що

відбуваються в суспільстві; пролонгований процес і результат розвитку й

виховання особистості, за допомогою освітніх програм та шляхом реалізації

освітніх послуг упродовж життя.

Ринок праці – механізм, який функціонує на основі соціально-

економічних і юридичних відносин між найманими робітниками,

роботодавцями і державою, регулює (збалансовує) співвідношення між

пропозицією праці і попитом на неї, умовами праці, вартістю праці та її ціною.

Соціальне партнерство – система взаємовідносин між працівниками

(їх представниками), що дає змогу враховувати взаємні інтереси сторін за всієї

їхньої відмінності та на цій основі досягати згоди з соціально-економічних

питань, яка закріплюється у колективних договорах та угодах. Функціонування

системи соціального партнерства здійснюється на основі тристоронньої

співпраці спілки підприємців, профспілок та органів державної влади.

Технології навчання дорослих – способи реалізації змісту навчання та

освіти дорослих, оптимальні й ефективні для віку та фізичного стану дорослої 6


людини, що передбачають взаємодію змістової, процесуальної, мотиваційної,

організаційної складових, сприяють диференціації та індивідуалізації освітніх

програм на основі врахування набутих раніше знань, інших компетентностей і

професійного досвіду людини, допомагають активізації діяльності, розкриттю її

потенційних можливостей, виробленню практичних навичок з метою

виконання конкретних завдань тощо.

Форми навчання та освіти дорослих, визнані ЮНЕСКО – формальна

освіта здійснюється в навчальних закладах та установах освіти, спрямована на

одержання або зміну освітнього рівня та/або кваліфікації згідно з визначеними

освітньо-професійними програмами і термінами навчання, заходами державної

атестації, що підтверджується наданням відповідних документів; неформальна

освіта – здійснюється в освітніх установах або громадських організаціях

(клубах, гуртках), під час індивідуальних занять з репетитором, тренером й

зазвичай не підтверджується наданням документа; інформальна освіта –

неофіційна, самоорганізована (самоосвіта), індивідуальна пізнавальна

діяльність (життєвий, соціальний досвід).

7


II. Мета, завдання, принципи концепції

Мета:

Сформувати у суспільній свідомості розуміння взаємної відповідальності

суспільства, держави й особистості за необхідність розвитку впродовж життя.

Реалізація якого можлива лише за умови створення цілісної, гнучкої, відкритої

національної системи навчання та освіти дорослих, що поєднує формальну,

неформальну, інформальну освіту, спрямовану на задоволення поточних і

перспективних освітніх потреб особистості.

Завдання:

− удосконалення і розвиток правового, економічного і науково-

методичного забезпечення системи навчання та освіти дорослих;

− сприяння створенню розвитку національної державно-суспільної

системи управління та координації дій субєктів освітньої діяльності

в галузі навчання та освіти дорослих;

− сприяння партнерству між законодавчими, неурядовими

організаціями та соціальними партнерами у вирішенні освітніх

потреб дорослих та сприянні їх активній участі у житті суспільства

− визначення механізмів задля забезпечення рівних можливостей та

розширення доступності до якісної освіти для різних категорій

дорослих та соціально незахищених верств населення (безробітних,

осіб з обмеженими можливостями, мігрантів, пенсіонерів, осіб, які

відбувають покарання в місцях позбавлення волі;

− створення підгрунтя для підготовки, перепідготовки і підвищення

кваліфікації педагогічного персоналу для системи навчання та освіти

дорослих;

− проведення наукових досліджень в галузі навчання та освіти

дорослих;8


− обгрунтування доцільності розширення осітніх послуг з урахуванням

нагальних потреб громадян та використання інформаційно-

комунікаційних технологій в освіті дорослих, впровадження

інноваційних технологій в системі навчання та освіти дорослих;

− розроблення механізмів щодо визнання кваліфікації, здобутої в

межах неформальної та інформальної системі навчання та освіти

дорослих формування і розвиток механізмів фінансування навчання

та освіти дорослих;

− активізація просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення

загальної культури і соціальної активності населення.

Принципи розвитку навчання та освіти дорослих

З урахуванням положень Меморандуму безперервної освіти Європейської

Комісії, система навчання та освіти дорослих в Україні має має базуватися на

таких принципах:

− обов’язковості та безперервності;

− цілеспрямованості, прогностичності та випереджувального

характеру;

− оперативності у реагуванні на суспільні зміни;

− інноваційності та практичної спрямованості;

− індивідуалізації та диференціації підходів до навчання;

− наближеності освітніх послуг до місця проживання та роботи

особи;

− відкритості та конкурентності провайдерів освітніх послуг;

урахування особливостей культурно-освітніх потреб різних категорій

дорослого населення;

відповідність державним вимогам та освітнім стандартам;

розвитку наставництва і консультування.

9


III. Проблема

Слабке усвідомлення на рівні держави, регіонів і громад, індивідуальному рівні

важливості розвитку навчання та освіти дорослих і визнання необхідності

розбудови системи навчання та освіти дорослих як складової освіти впродовж

життя.

IV. Проблему передбачається розв’язати шляхом:

1. розроблення, удосконалення та впровадження нормативно-

правового забезпечення навчання та освіти дорослих;

2. створення та розвитку системи навчання та освіти дорослих;

3. створення й розвитку системи професійної підготовки

педагогічного персоналу у сфері навчання та освіти дорослих;

4. формування й розвитку ринку освітніх послуг у сфері навчання та

освіти дорослих з урахуванням результатів моніторингових досліджень

культурно-освітніх потреб різних категорій дорослого населення;

5. посилення ролі неформальної навчання та освіти дорослих,

розроблення та впровадження дієвих механізмів визнання неформального та

інформального навчання різних категорій дорослих;

6. поширення досвіду волонтерства, соціального підприємництва в

сфері навчання та освіти дорослих, популяризація історій успіху громадян –

учасників програм неформальної навчання та освіти дорослих тощо.

Розроблення, удосконалення та впровадження нормативного-

правового забезпечення навчання та освіти дорослих

Навчання та освіта дорослих в Україні здійснюється відповідно до

законодавчих і нормативно-правових актів, що регламентують освіту

працездатного (зайнятого і незайнятого) населення, декларують ідеї створення

умов для розвитку, самореалізації особистості впродовж життя.

Навчання та освіта дорослих в усіх її вимірах повинна набути 10


законодавчого унормування з визначенням принципів і механізмів державної

підтримки.

Для ефективної реалізації навчання та освіти дорослих, формується

законодавча основа, що передбачає відповідальність держави, підприємців,

територіальних громад і громадських організацій за підтримку професійного і

особистісного розвитку громадян, визначає ролі основних суб’єктів, їх права і

обов’язків, способи координації різних провайдерів освітніх послуг, а також

механізмів фінансування з бюджету.

Законодавство про освіту дорослих – це сукупність законів, виданих

вищим органом державної влади, а також підзаконних нормативних актів, що

визначають порядок і умови реалізації прав дорослих членів суспільства на

освіту впродовж життя.

Предметом правового врегулювання навчання та освіти дорослих, який

регламентується відповідними документами, є відносини між державою,

дорослою людиною, яка навчається, і установою, де вона працює (право на

додаткову відпустку, сприятливий для навчання режим праці, визнання

результатів навчання тощо).

Водночас і сама система навчання та освіти дорослих країни, і

законодавча база, що регулює цей освітній напрям, перебувають у процесі

неперервного розвитку й перетворень.

Розроблення, удосконалення та впровадження нормативного-правового

забезпечення навчання та освіти дорослих передбачає виконання таких

першочергових завдань:

1. Розробити та впровадити Закон України «Про навчання та освіту

дорослих», яким встановлюється, що неперервна освіта є національним

обов’язком.

Закон має передбачати:

11


− визнання права людини на освіту впродовж життя, рівного доступу

до освітніх та інформаційних ресурсів;

− визнання навчання та освіти дорослих рівноправною складової

національної системи освіти;

− типи основних суб’єктів, їх права і обов’язки, характер

взаємовідносин з державою;

− визнання і підтримка неформальної (непрофесійної) навчання та

освіти дорослих, зокрема у сфері культурної, громадянської і політичної

освіти;

− рівноправність суб’єктів різної форми власності та гарантії

державної підтримки недержавних провайдерів.

Закон має визначати механізми фінансування навчання та освіти

дорослих на засадах, багатоканальності, різнорівневості, культивування її

інвестиційної привабливості, зокрема:

− запровадити норму щодо передбачення відповідних видатків на

професійний розвиток; зобов’язати роботодавців брати участь у

фінансуванні неперервної професійної освіти,

− передбачити багатоканальне фінансування підвищення кваліфікації

(за рахунок коштів місцевих бюджетів; передбачити право на індивідуальну

відпустку для навчання.

2. Розробити Національну стратегію розвитку освіти впродовж життя

на 2020-2030 рр., в якій передбачити проведення системних заходів,

спрямованих на реалізацію державної політики у сфері формальної,

неформальної, інформальної навчання та освіти дорослих (загальної і

професійної).

3. Розробити й закріпити на законодавчому рівні механізми державно-

громадського управління системою навчання та освіти дорослих та

забезпечення сталих зв’язків між освітніми установами і ринком праці.12


4. Розробити й забезпечити законодавчу підтримку реалізації стратегії

децентралізації в управлінні освітою дорослих, де провідна роль у

визначенні пріоритетів, організації та управління надається місцевим

органам державної влади та органам місцевого самоврядування, зокрема

щодо створення умов для розвитку неформальної і додаткової навчання та

освіти дорослих.

5. Розробити законодавче підгрунтя для закріплення вимог щодо

координації і взаємодії різних суб’єктів діяльності у сфері навчання та

освіти дорослих, зокрема створити при МОН структуру, яка координує

діяльність закладів навчання та освіти дорослих (агенція, рада, комісія

тощо).

6. Розробити пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного

законодавства, яким регулюються можливості підвищення кваліфікації,

перенавчання, надання додаткових освітніх послуг.

7. Сформувати законодавче підгрунтя щодо ідентифікації, визнання і

оцінювання результатів неформальної та інформальної освіти, зокрема

запровадити систему реєстрації компетентностей, задля сприяння в

ідентифікації та оцінюванні професійних компетентностей, а також

сприянні професійного розвитку особистості.

8. Внести зміни до Закону України «Про професійний розвиток».

Створення та підтримка цілісної системи навчання та освіти дорослих

В умовах суспільства, зорієнтованого на гуманістичні й демократичні

цінності, необхідно створювати умови для розвитку навчання та освіти

дорослих як цілісної системи що забезпечує гарантії права кожного

громадянина/громадянки на неперервне навчання упродовж усього життя.

Навчання та освіта дорослих має набути рис змістової та структурної цілісності,

неперервності тощо. Успішність розв’язання цього завдання істотним чином

залежить від усвідомлення у суспільстві цінності навчання та освіти дорослих, 13


її потенціальних можливостей для особистісного й професійного розвитку

людини.

Створення та підтримка цілісної системи навчання та освіти дорослих

передбачає виконання таких пріоритетних завдань:

1. Розробити, запровадити систему соціально-економічних,

організаційно-управлінських та інших механізмів забезпечення підтримки

національної системи навчання та освіти дорослих, залучати громадськість

до процесу розроблення державної освітньої політики, до визначення

переліків соціальних та інших суспільно значущих послуг.

2. Сприяти здійсненню поступової децентралізації навчання та освіти

дорослих на основі врахування регіональних особливостей та інтересів

територіальних громад, різних соціальних верств населення тощо.

3. Забезпечити перехід до громадсько-державного управління системою

навчання та освіти дорослих із урахуванням усіх видів і форм навчання

дорослих у закладах формальної і неформальної освіти.

4. Сприяти створенню міжвідомчої Координаційної ради з питань

навчання та освіти дорослих з метою об’єднання зусиль громадськості,

представників різних міністерств і відомств, що розширить співпрацю,

міжвідомчу взаємодію МОН України, Міністерства культури України,

Міністерства соціальної політики України, Міністерство фінансів України,

Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства економічного

розвитку і торгівлі України, Державної служби зайнятості, Державної

служби статистики України, НАПН України тощо.

5. Ініціювати створення на національному, регіональному та місцевому

рівнях відділів / комітетів з управління освітою дорослих.

6. Створити умови для задоволення потреб різних категорій дорослих в

отриманні доступних освітніх, профорієнтаційних та інших послуг високої

якості.14

http://www.me.gov.ua/

http://www.me.gov.ua/


7. Сприяти підтримці та реалізації регіональних, муніципальних програм

щодо освіти, активної реабілітації, оздоровлення осіб з інвалідністю,

налагоджувати співпрацю влади і громади для забезпечення права на освіту

людям з інвалідністю з метою інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство.

8. Сприяти зайнятості населення, запобіганню масового безробіття

шляхом залучення дорослих до опанування програм особистісного й

професійного розвитку, надання послуг і консультацій роботодавцям щодо

запровадження випереджувального навчання фахівців, яким загрожує

звільнення тощо.

9. Розробити правові та економічні засади розширення практики

соціального партнерства.

10. Розширити напрями наукових досліджень з навчання та освіти

дорослих, особистісного і професійного розвитку фахівців, зокрема й

педагогічного профілю, в Україні та зарубіжжі, інтенсифікувати наукові

дослідження у галузі освіти для різних категорій дорослих тощо.

11. Розвивати міжнародну співпрацю у сфері навчання та освіти

дорослих.

12. Посилити увагу до публікаційної діяльності у сфері навчання та

освіти дорослих, розвитку громадянського суспільства, а також регіонів, що

навчаються.

Створення й розвиток системи професійної підготовки педагогічного

персоналу для навчання та освіти дорослих

Професійна підготовка педагогічного персоналу для навчання та освіти

дорослих є окремим напрямом підготовки фахівців.

Педагогічний персонал для робити з дорослими – це фахівці, які мають

ступінь бакалавра, магістра та набули відповідну підготовку у галузі навчання

та освіти дорослих. Таку підготовку можна здобути як основну професію, другу

або додаткову спеціальність у рамках навчальної програми закладу вищої 15


освіти, на курсах підвищення кваліфікаціх, через мережу програм

неформальної професійної освіти. Необхідні компетентності можна набути у

процесі практичної роботи та самоосвіти.

Фахівець «андрагог» здійснює навчання різних категорій дорослих у

закладах формальної і неформальної освіти й може працювати на різних

посадах: викладач, лектор, ментор, тьютор, консультант/радник у відповідних

сферах. Забезпечує створення необхідних умов для особистісного зростання,

підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослих. Здійснює

моніторинг культурно-освітніх потреб дорослих, сприяє навчанню й

саморозвитку дорослих в освітньому процесі та позанавчальній діяльності;

організації самостійної роботи дорослих, здійснює її контроль та оцінювання;

використовує андрагогічно орієнтовані форми, методи, засоби навчання,

методики і технології навчання дорослих.

Створення й розвиток системи професійної підготовки педагогічного

персоналу у сфері навчання та освіти дорослих передбачає виконання таких

першочергових завдань:

1. Створити систему підготовки, перепідготовки, підвищення

кваліфікації викладачів для роботи з дорослими, а також систематичного

навчання керівників різних рівнів, які працюють у галузі вищої освіти,

державному управлінні, промисловості, сільському господарстві, тощо.

2. Розробити концепцію спеціалізації «андрагог» та професійний

стандарт професії «андрагог» – документ, що описує діяльність і вимоги до

рівня компетентності, а також навички, сукупність знань, підходів,

необхідних для успішного виконання роботи з урахуванням прогресивних

ідей вітчизняного й зарубіжного досвіду.

3. Розробити механізм державного замовлення на підготовку

андрагога (педагогічного персоналу для роботи з дорослими) у вищих

педагогічних закладах освіти та забезпечити його реалізацію.16


4. Розробити психолого-педагогічний, соціальний, науково-

методичний, інформаційний супровід навчання та освіти дорослих.

5. Розробити та запровадити умови і порядок акредитації

професійних програм, програм спеціалізованих курсів, тематичних постійно

діючих та короткострокових семінарів, тренінгів, що розробляються

різними суб’єктами надання освітніх послуг в сфері неформальної осіти

(післядипломної освіти) з метою їх визнання в системі підготовки та

підвищення кваліфікації.

6. Обгрунтувати методичні рекомендації щодо виявлення та

аналізу потреб у набутті андрагогічних компетентностей; розробити

індивідуальні програми підвищення рівня професійної компетентності

педагогічногоперсоналу у сфері навчання та освіти дорослих з урахуванням

специфіки галузі.

7. Забезпечити формування державного замовлення на проведення

науково-прикладних досліджень щодо вивчення потреб у професійній

підготовці педагогічного персоналу для роботи з дорослими.

Формування й розвиток ринку освітніх послуг у сфері навчання та

освіти дорослих з урахуванням результатів моніторингових досліджень

культурно-освітніх потреб різних категорій дорослих:

В умовах швидкоплинних змін ринок освітніх послуг у сфері навчання та

освіти дорослих стає невід’ємною складовою ринкової економіки. Ринок

освітніх послуг в Україні, зокрема, характеризується скороченням мережі

закладів формальної освіти, що зумовлено демографічною кризою в країні та

певними обмеженнями на рівні законодавства; зростанням чисельності

провайдерів освітніх послуг у сфері неформальної освіти; комерціалізацією

освіти і водночас низькою платоспроможністю населення в умовах фінансової

кризи.

Завдання освітньої політики у сфері навчання та освіти дорослих 17


неможливо зреалізувати поза ринком освітніх послуг. Суб’єкти ринку освітніх

послуг, як і будь-якого іншого ринку, перебувають у стані конкуренції.

Конкурентоспроможність освітніх послуг закладів формальної і неформальної

навчання та освіти дорослих є головним показником ефективності їх діяльності.

Водночас важливого значення набувають як якісний склад педагогічного

персоналу, рівень технічного забезпечення освітньного процесу, так і гнучкість

навчальних планів, варіативність навчальних програм тощо, здатних

забезпечити дорослим успішність розвитку компетентностей для особистісного

й професійного зростання, конкурентних переваг на ринку праці тощо.

Розвиток навчання та освіти дорослих в Україні значною мірою

пов'язаний з такими важливими проблемами, як відповідність ринків освітніх

послуг і праці, використання ресурсів неформальної та інформальної освіти

через визнання результатів попереднього навчання, поширення дистанційних

форм навчання тощо.

Формування й розвиток ринку освітніх послуг у сфері навчання та освіти

дорослих передбачає виконання таких пріоритетних завдань:

1. Започаткувати нові й продовжити розпочаті моніторингові

дослідження культурно-освітніх потреб різних категорій дорослих з метою

конкретизації цільових груп в освіті дорослих, з’ясування обсягу витрат на

освітні послуги тощо.

2. Здійснити лібералізацію ринку освітніх послуг, що сприятиме

подоланню нерівності між закладами освіти різних форм власності

(державними, комунальними, приватними), зокрема, у питаннях доступу до

державного фінансування стейкхолдерів, а також наданню їм широкого

кола повноважень у виборі стратегії власного розвитку: фінансової,

освітньої, стратегії соціального партнерства тощо.

3. Забезпечити доступ дорослого населення до освітніх послуг

належної якості у закладах формальної освіти, а також у суб’єктів освітньої 18


діяльності у сфері неформальної освіти шляхом розширення спектру таких

послуг, збільшення кількості суб’єктів надання освітніх послуг, створення

відповідних умов для доброчесної конкуренції між ними.

4. Підтримувати розвиток місцевих ініціатив, залучати громадські

організації до управління розвитком навчання та освіти дорослих для

забезпечення ефективної взаємодії між закладами формальної і

неформальної навчання та освіти дорослих і ринком праці.

5. Залучати громадськість (представників об’єднаних

територіальних громад, громадських організацій та ін.) до визначення

переліків освітніх та інших суспільно значущих послуг, сприяти

забезпеченню рівних можливостей громадським організаціям щодо участі у

конкурсах на надання освітніх та інших суспільно значущих послуг.

6. Створити чесне конкурентне середовище на ринку освітніх

послуг, що передбачає збільшення вагомості критеріїв щодо якості освітніх

програм, відповідності їх змісту наявним культурно-освітнім потребам

різних категорій дорослих під час закупівлі освітніх послуг з професійного

навчання, визначення виконавців замовлення на підготовку тих чи інших

фахівців, підвищення кваліфікації різних категорій дорослих тощо.

7. Розробити та впровадити порядок/правила здійснення освітньої

діяльності у сфері освіти різних категорій дорослих, який передбачатиме

рівні умови для суб’єктів надання освітніх послуг різних форм власності та

вимоги до суб’єктів освітньої діяльності щодо доступності осіб з

інвалідністю до освітньої інфраструктури.

8. Заохочувати розвиток соціального підприємництва у сфері

навчання та освіти дорослих.

9. Закріпити за провайдерами освітніх послуг у сфері неформальної

освіти права на автономність у виборі навчальних програм і наймі

персоналу.19


10. Ініціювати перехід на персоніфіковану модель підвищення

кваліфікації фахівців із наданням дорослим можливості вибору

індивідуальних освітніх програм, здійснити демонополізацію ринку

підвищення кваліфікації фахівців.

11. Розробити та затвердити умови й порядок акредитації професійно

орієнтованих програм, програм спеціалізованих короткострокових

навчальних курсів, тематичних (постійно діючих і короткострокових)

тренінгів, семінарів, що розробляються різними суб’єктами надання

освітніх послуг у сфері підвищення кваліфікації фахівців.

12. Активно впроваджувати в освіті дорослих інформаційно-

комунікаційні технології, дистанційне навчання, що дозволить зробити

освітні послуги більш доступними і відкриє нові перспективи для всіх

суб’єктів ринку освітніх послуг.

13. Розробити і запровадити систему зовнішнього та внутрішнього

моніторингу оцінювання, якості надання освітніх послуг у сфері навчання

та освіти дорослих.

14. Започаткувати упровадження державної статистичної звітності

для оцінки стану й тенденцій розвитку навчання та освіти дорослих, що

може, зокрема, стати ефективним інструментом просування ідеї

необхідності визнання результатів неформальної та інформальної освіти.

Посилення ролі неформальної навчання та освіти дорослих,

розроблення та впровадження дієвих механізмів визнання неформального

та інформального навчання різних категорій дорослих

Неформальне навчання та освіта дорослих як складова освіти впродовж

життя набуває все більшого поширення в Україні та світі, що зумовлено

стрімкими темпами розвитку науково-технічного прогресу, а також соціально-

економічними, політичними, культурно-освітніми та іншими зрушеннями у

житті суспільства. Така освіта ґрунтується на засадах приватно-державного 20


партнерства й спрямовується на розв’язання широкого спектру соціально-

економічних, культурних та інших проблем держави. Передбачає

цілеспрямований процес навчання, виховання й розвитку дорослих шляхом

реалізації варіативних освітніх програм, надання додаткових освітніх послуг у

приватних і державних закладах освіти, установах, громадських та інших

організаціях, на підприємствах тощо. Вона може здійснюватися як окремий

процес або паралельно з формальною та інформальною освітою, доповнюючи

їх, і передбачає здійснення цілеспрямованої, організованої і структурованої

навчальної діяльності за межами закладів формальної освіти. Неформальна

освіта спрямовується на розвиток компетентісного потенціалу дорослої людини

з метою задоволення її індивідуальних культурно-освітніх потреб, а також

потреб на рівні громади й держави в цілому відповідно до суспільних вимог,

вимог ринку праці.

Задля успішного розвитку неформальної навчання та освіти дорослих в

Україні необхідно виконати такі пріоритетні завдання:

1. Розробити, затвердити та впровадити регіональні програми, стратегії,

стратегічні плани розвитку навчання та освіти дорослих, в яких передбачити

розвиток неформальної освіти як її невід’ємної складової.

2. Цілеспрямовано, системно розвивати ціннісне ставлення дітей, молоді

та дорослих до неформальної освіти.

3. Створити розгалужену мережу закладів неформальної освіти, у тому

числі й центрів освіти (освіти і навчання) дорослих, та сприяти її

розширенню на основі результатів аналізу стану забезпечення населення

такими закладами, а також аналізу культурно-освітніх потреб різних

категорій молоді та дорослих.

4. Розробити та затвердити Примірне положення про заклад

неформальної освіти (центр освіти/центр освіти і навчання дорослих).

5. Створити сприятливі умови для розвитку неформальної освіти різних 21


категорій дорослих у регіонах шляхом консолідації зусиль роботодавців,

профспілок, закладів формальної і неформальної освіти, інститутів

громадянського суспільства, у тому числі й громадських організацій тощо,

якими здійснюється освітня діяльність у сфері навчання та освіти дорослих.

6. Сприяти забезпеченню державної підтримки особистісного

й професійного зростання, професійної підготовки різних категорій

дорослого населення (у т. ч. й учасників військових дій, тимчасово

переміщених осіб, а також осіб, які мають обмежений доступ до ринку

освітніх послуг (людей з інвалідністю; сільського населення, людей з

низьким рівнем доходу, у т. ч. зайнятих у соціальній бюджетній сфері);

людей з сімейними обов’язками (одиноких батьків, осіб, які мають

непрацездатних утримувачів та ін.), осіб старшого віку (пенсіонерів) у

містах і селах; маргіналізованих груп (мігрантів, безхатніх громадян, осіб,

що відбувають покарання / колишніх ув’язнених) та ін.

7. Надавати державну підтримку програмам і проектам у сфері

неформальної навчання та освіти дорослих, у тому числі й ініційованим

закладами освіти та культури, громадськими та іншими організаціями, що

опікуються освітою дорослих.

8. Посилити інклюзивність неформальної навчання та освіти дорослих,

налагоджувати співпрацю органів державної влади й місцевого

самоврядування, громадських організацій для забезпечення права на освіту

людям з інвалідністю з метою інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство.

9. Сприяти розвитку громад і регіонів, що навчаються, розширенню

Української мережі міст, що навчаються.

10.Залучати до просвітницької роботи, популяризації ідей і досвіду

неформальної навчання та освіти дорослих волонтерів, у тому числі шляхом

проведення ними майстер-класів, круглих столів, форумів тощо.

11.Популяризувати успішні практики (успішний досвід) неформальної 22


навчання та освіти дорослих у національних і регіональних засобах масової

інформації, сприяти впровадженню у засобах масової інформації,

насамперед на телебаченні, соціальної реклами щодо актуальності,

важливості неформальної освіти як складової освіти впродовж життя, а

також відповідних пізнавальних програм для дорослих осіб різного віку, що

сприятиме підвищенню рівня поінформованості щодо можливостей

неформальної освіти та розширенню кола дорослих осіб, що навчаються;

підтримувати регіональні програми з популяризації загальної і професійної

неформальної навчання та освіти дорослих у місцевих ЗМІ.

12.Залучати інвестиції до реалізації проектів з неформальної навчання та

освіти дорослих в освітній, культурній, науковій та інших сферах, надавати

державну підтримку науковим дослідженням у сфері неформальної

навчання та освіти дорослих.

Розроблення та впровадження дієвих механізмів визнання

неформального та інформального навчання різних категорій дорослих

Питання стандартизації, оцінювання якості та ефективності освітніх

програм, визнання неформального та інформального навчання набувають все

більшої актуальності у національній і світовій освітній політиці. Політика і

практика визнання неформального та інформального навчання у різних країнах

відрізняється. У розвинених країнах світу механізм визнання, сертифікації та

акредитації всіх видів формальної, неформальної та інформальної освіти є

невід'ємною складовою освіти впродовж життя. В європейських країнах увага

приділяється й ідентифікації, і валідації, і сертифікації як формам визнання

результатів неформального та інформального навчання. Водночас у

вітчизняному соціогуманітарному дискурсі саме відсутність сертифікатів

вважається ключовою ознакою неформального навчання.

В Україні питання визнання результатів неформального та інформального

навчання певною мірою регламентується законами України «Про професійний 23


розвиток працівників», «Про зайнятість населення». Затверджено Перелік

суб’єктів підтвердження результатів неформального професійного навчання

осіб за робітничими професіями (зі змінами від 03.04.2018р.). Суттєвим

недоліком є те, що у зазначених документах йдеться винятково про робітничі

професії.

Забезпечення визнання неформального та інформального навчання різних

категорій дорослих передбачає виконання таких пріоритетних завдань:

1. Забезпечити право кожної людини на проходження процедури

визнання неформального та інформального навчання, що має передбачати

рівний доступ до такої процедури всім категоріям громадян.

2. Сприяти усвідомленню на індивідуальному рівні, рівнях

суспільства й держави в цілому необхідності визнання неформального та

інформального навчання,

3. Розробити та запровадити механізми ідентифікації, визнання,

оцінювання та підтвердження результатів неформального та інформального

навчання різних категорій дорослих.

4. Докласти зусиль, аби внести корективи до Національної рамки

кваліфікацій із урахуванням того, що: діапазон / тип кваліфікацій має

відповідати потребам дорослих, які шукають роботу та іншим категоріям

осіб, яким потрібні гнучкі, більш вузькі або більш спеціалізовані навички;

крім технічних, кваліфікації мають описувати «наскрізні» компетентності та

компетенції, необхідні для реалізації освіти впродовж усього життя;

необхідно забезпечити зв'язок між механізмами визнання неформального

навчання та кваліфікаціями, включеними до Національної рамки

кваліфікацій.

5. Узгодити та гармонізувати освітню політику провайдерів освітніх

послуг у сфері неформальної навчання та освіти дорослих.

6. Розробити та запровадити порядок визнання результатів навчання 24


за програмами короткострокових навчальних курсів, семінарів, тренінгів,

заходів з обміну досвідом в Україні та за кордоном, які проводяться

інститутами громадянського суспільства, закордонними та міжнародними

організаціями тощо за рахунок коштів таких суб’єктів і коштів міжнародної

технічної допомоги;

7. Розробити та запровадити порядок визнання результатів навчання

за сертифікаційними програмами у відповідних закладах освіти за

кордоном, здійсненого за рахунок власних коштів тих, хто навчається.

Поширення досвіду волонтерства, соціального підприємництва в

сфері навчання та освіти дорослих, популяризація історій успіху громадян –

акторів програм неформальної навчання та освіти дорослих тощо:

Волонтерство, соціальне підприємництво у сфері навчання та освіти

дорослих сприяє створенню та реалізації соціально значимих освітніх проектів,

розширенню їх вагомості в освітньому процесі, популяризації ідеї навчання та

освіти дорослих загалом серед різних категорій населення. Цінність

соціального партнерства полягає у набутті усіми субєктами освітнього процесу

альтернативного освітнього досвіду, участі у неформальному і міжкультурному

навчанні, удосконаленні персональних та професійних навичок. Результатом

чого є налагодження синергії та формування стимулу для

особистісного/організаційного розвитку всіх суб’єктів навчального процесу.

Волонтерство і соціальне підприємництво має широкі функції в сфері

навчання та освіти дорослих та спрямоване на вирішення такої гострої

проблеми як доступу різних категорій населення до системи освіти, що, в свою

чергу, сприяє покращенню якості життя та активній участі населення в житті

суспільства.

Поширення досвіду взаємодії всіх суб'єктів в сфері навчання та освіти

дорослих передбачає виконання таких пріоритетних завдань: 25


1. Підвищити впізнаваність бренду «навчання та освіти дорослих» в

інформаційному просторі за допомогою медіа ресурсів, інформаційних

платформ, соціальних мереж, а також через історії успіху громадян -

акторів програм неформального освіти

2. Налагодити співпрацю між державними і муніципальними

органами, громадськими організаціями та освітніми інституціями для

популяризації ідеї навчання та освіти дорослих.

3. Розробити простий і ефективний канал комунікації для всіх сторін,

залучених до навчального процесу. Створити оффлайн/онлайн простір

(службу інформації) як координаційний механізм для налагодження

взаємодії і співпраці між всіма учасниками організації освітнього процесу

для дорослих.

4. Розробити та впровадити освітню програму з соціального

підприємництва в освіті дорослих для слухачів/студентів освітніх закладів

незалежно від форми власності.

5. За підтримки муніципальних органів влади розробити систему

заохочень і пільг для соціальних підприємців у сфері навчання та освіти

дорослих.

V. Строки реалізації Концепції та очікувані результати

Реалізація Концепції відбуватиметься в три етапи впродовж 2020-2024 рр.

1. 2020 рр. – розроблення проекту Закону України «Про освіту

дорослих»; удосконалення чинного законодавства, підготовка відповідних

нормативно-правових актів, положень;

2. 2021-2022 рр. – становлення і розвиток системи навчання та освіти

дорослих;

3. 2023-2014 р. – налагодження системної взаємодії суб’єктів освітньої

діяльності.

26


Очікувані результати

Упровадження Концепції сприятиме здійсненню комплексної державної

політики у сфері освіти для різних категорій дорослих і дасть змогу:

− забезпечити/створити умови для визнання на рівні держави,

регіонів і громад, індивідуальному рівні важливості, нагальності розвитку

навчання та освіти дорослих й усвідомлення необхідності розбудови

системи навчання та освіти дорослих як невід’ємної складової освіти

впродовж життя;

− створити сучасну цілісну національну систему навчання та освіти

дорослих на основі інтеграції її формальної, неформальної та інформальної

складових із ефективним управлінням, нормативно-правовим, законодавчим

забезпеченням;

− створити підґрунтя для підготовки, перепідготовки і підвищення

кваліфікації педагогічного персоналу у сфері навчання та освіти дорослих;

− забезпечити якість і неперервність навчання різних категорій

дорослих і запровадити належну систему оцінювання й моніторингу якості

надання освітніх послуг у цій сфері;

− створити належні умови для реалізації права дорослих на

особистісний і професійний розвиток на засадах рівності без проявів

дискримінації, у тому числі й за ознакою інвалідності;

− створити умови для доброчесної конкуренції серед суб’єктів

надання освітніх послуг для дорослих у сфері формальної і неформальної

освіти;

− розширити спектр освітніх послуг у сфері формальної і

неформальної навчання та освіти дорослих, збільшити кількість суб’єктів

надання таких послуг шляхом залучення суб’єктів різної форми власності;

− посилити роль неформальної навчання та освіти дорослих,

розробити та впровадити дієві механізми визнання неформального та 27


інформального навчання різних категорій дорослих;

− запровадити механізми реалізації неперервної освіти різних

категорій молоді та дорослих, що сприятиме розвитку їх компетентнісного

потенціалу, конкурентоспроможності на ринку праці;

− поширювати досвід волонтерства, соціального підприємництва в

сфері навчання та освіти дорослих, популяризувати історії успіху громадян

– учасників програм неформальної навчання та освіти дорослих тощо.

VI. Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів,

необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням

реальних можливостей державного та місцевих бюджетів.

До джерел фінансування, необхідних для реалізації Концепції, належать

кошти державного та місцевих бюджетів, програм, міжнародних проектів, а

також інших джерел, не заборонених законодавством.

28

Documents

· Web view2019/09/17 · В Україні питання визнання результатів неформального та інформального навчання певною