· Web viewДані скарги турбують протягом 3-х місяців, але за медичною допомогою до лікаря батьки не звертались

ЗАДАЧІ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕРЖАВНОГО ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНО ІСПИТУ З ПЕДІАТІЇ

ЗАДАЧА 1Дитина 6 років. Скарги на кашель, задишку з утрудненим видихом і

свистячими хрипами, які можна почути на відстані. Із анамнезу відомо, що дитина хворіє з 5 років, отримує лікування з приводу бронхіальної астми, персистуючої, середнього ступеню важкості. У дівчинки з 3 місяців до 2 років спостерігалися ознаки алергічного дерматиту.

Об’єктивно: ЧД 32 за хвилину, ЧСС 126 за хвилину, АТ 100/80 мм. рт. ст. Грудна клітка в положенні вдиху. Дівчинка сидить, опираючись руками на ліжко, з втягнутою між плечима головою, відмічається втягнення піддатливих ділянок грудної клітки. Над легеневими полями коробковий відтінок перкуторного звуку, при аускультації – шумне свистяче дихання. Кашель малопродуктивний, з відходженням в’язкого, прозорого мокротиння. Тони серця чисті, ясні.

Загальний аналіз крові: Нв 124 г/л, еритроцити 4,2×1012/л, лейкоцити 8,0×109/л, е 12%, п/я 12%, с/я 45%, л 29%, м 2%, ШОЕ – 6 мм/год.Максимальна швидкість повітряного потоку на видосі складає 56% від норми, форсований об’єм видоху за першу секунду – 62% від норми. Рентгенографія ОГК: підвищена прозорість легеневих полів.

1. Поставити попередній діагноз.2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 2У хлопчика 5 років, який знаходився в контакті з хворим на ГРВІ, має

місце підвищення температури тіла до 39,7°C, озноб, головний біль. Стан дитини важкий, млявий, сонливий. Шкіра гаряча на дотик, щоки гіперемовані. ЧД 28 за 1 хвилину. ЧСС 120 за 1 хвилину. Відмічається обмежена гіперемія слизової піднебінних дужок та задньої стінки глотки.


ЗАДАЧА 3Дівчинка 8 років захворіла гостро, скарги на підвищення температури

тіла до 39,9ºС, озноб, постійне відчуття холоду. Зрідка прокашлює. Дитина в’яла. При огляді шкіра бліда, холодна на дотик, з ціанотичним відтінком нігтьових лож та губ, симптом «білої плями» позитивний. ЧД – 24 за 1 хвилину. Над легенями вислуховується жорстке дихання. ЧСС – 120 за 1 хвилину. Аускультативно – тони серця ритмічні, звучні.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 4Хлопчик 7 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу

бронхіальної астми, змішаної, персистуючої, середнього ступеню важєкості протягом 2-х років. Контроль недостатній, так як базисну терапію отримує не регулярно.Ранком машиною швидкої допомоги доставлений в лікарню зі скаргами на сухий малопродуктивний кашель, експіраторну задишку. Знаходиться у збудженому стані, говорить окремими словами. Об’єктивно: ЧД – 30 за 1 хвилину. Грудна клітина здута, в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура, сухі свистячі хрипи над всією поверхнею легень. ЧСС -120 за 1 хвилину.Sa O2 <90%.


ЗАДАЧА 5Дівчинка 8 років, лікується у кардіоревматологічному відділенні з

приводу неревматичного кардиту. На 5 день хвороби у дитини розвився напад тахікардії до 180 ударів за хвилину, який супроводжувався різкою слабкістю, пітливістю, відчуттям страху, зниженням АТ до 80/40 мм рт. ст. ЕКГ додається


ЗАДАЧА 6У дитини 11 місяців, яка хворіє 4-ту добу на позалікарняну

сегментарну пневмонію, важкий перебіг, відмічається задишка в стані спокою (ЧД 60 за 1 хвилину), тахікардія (148 за 1 хвилину), блідість, наявність періорального ціанозу, який не зникає при вдиханні кисню. Кисневе насичення 65% (РаО2 – 7,35), гіперкапнія (РаСО2 – більше 6,0 кПа), рН крові – 6,8.


ЗАДАЧА 7Мати дівчинки (віком 1 рік) звернулася в клініку зі скаргами на

зниження апетиту, в’ялість, капризність та недостатню вагу дитини згідно віку. Дані скарги турбують протягом 3-х місяців, але за медичною допомогою до лікаря батьки не звертались. З анамнезу відомо, що дитина часто хворіє простудними захворюваннями.

Дівчинка народилася від ІІІ вагітності, ІІ термінових пологів. Маса тіла при народжені 2700г. З місячного віку дитина знаходиться на змішаному вигодовуванні, з 5-ти місяців отримує коров’яче молоко, кашу, овочеве суп – пюре, хліб. М’ясні продукти, яйця, рибу дівчинка отримує 2 рази на тиждень.

На момент огляду стан дитини середнього ступеню важкості. Емоційний статус знижений. Маса тіла 7500г. Шкіра суха, бліда. Кінцівки на дотик холодні. Тургор тканин та еластичність шкіри значно знижені. Підшкірно-жирова клітковина +0,5см на рівні пупка. Тони серця ритмічні, помірно послаблені. Над легенями – везикулярне дихання. Живіт при пальпації м’який, не болючий. Печінка на 2см виступає з під-краю реберної дуги, селезінка не пальпується. Випорожнення 2-3 рази на добу, частково не перетравлені. Сечовиділення не порушені.

1. Поставте діагноз.2. Вкажіть причини розвитку захворювання.3. Які лабораторні методи обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?4. Вкажіть основні принципи лікування.5. Схема диспансерного нагляду за дитиною з даною патологією.

ЗАДАЧА 8Хлопчик 8 років, поступив в стаціонар у порядку диспансеризації перед

поступленням до школи. Скаржиться на періодичний біль в животі протягом останніх 6 місяців. З прийомом їжі залежності не простежується, частіше, на думку матері, біль виникає після емоційних перевантажень – багато бігає, грає в хокей. В анамнезі - дизентерія у 3-річному віці, часто хворіє на гострі респіраторні захворювання. Протягом останніх 6 місяців тричі обстежувався на наявність гельмінтіву калі, цисти лямблій - результат негативний.

Об'єктивно: правильної статури, задовільного живлення. Шкіра і видимі слизові оболонки чисті. Органи дихання без патологічних змін. Живіт округлої форми, при пальпації м'який, визначається помірна болючість навколо пупка та у правому підребер'ї. Печінка пальпується по краю реберної дуги. Присутні ознаки вегетодистонії – емоційно лабільний, швидко впріває, має стійкий, червоний дермографізм.

УЗД картина печінки та жовчного міхура додається:1. Поставити діагноз.2. Провести диференційну діагностику.3. Призначити лікування.4. Дати рекомендації щодо харчування.

5. Скласти план диспансерного нагляду.

ЗАДАЧА 9Дитина від третьої вагітності, народилася в терміні гестації 38-39

тижнів шляхом кесарського розтину. З анамнезу відомо, що мати на 32 тижні вагітності отримувала лікування з приводу тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок, в т.ч. антикоагулянти непрямої дії. Маса при народженні 3400 г, довжина тіла 52 см. Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині – 7 балів, на 5-й – 8 балів. До груді прикладена в пологовій залі. Через 12 годин – поява шкірних геморагій, мелена. Додаткові методи обстеження: загальний аналіз крові – гемоглобін – 140 г/л, Ер – 3,2х1012, Лей – 8х109, тромбоцити – 280х109,лейкоцитарна формула без змін, ретикулоцити– 18‰, тест Апта негативний, час кровотечі – 3 хв, протромбіновий час – 18 с, активований частковий тромбопластиновий час – 2 хв, фібриноген – 2 г/л.


ЗАДАЧА 10Дівчинка 15років поступила у відділення зі скаргами на набряки.

Перенесенні захворювання: вітряна віспа, часто хворіє на ГРВІ. Алергологічний анамнез :атопічний дерматит до 3-х років. Після перенесеного ГРВІ у дівчинки з’явилися набряки на обличчі. Дані об’єктивного огляду: при поступленні в стаціонар стан важкий. Шкірні покриви бліді. Виражені набряки гомілок, ступней, передньої черевної стінки, асцит. В легенях дихання ослаблене, хрипів немає. ЧД 26 за хвилину. Тони серця приглушені,пульс 90 ударів за хвилину, АТ 110/70 мм.рт.ст. Живіт м’який,безболісний. Печінка +2 см,виступає з-під краю реберної дуги. Сечовипускання рідко. Виділила за добу 280 мл сечі. Дані проведеного обстеження:

-в загальному аналізі сечі питома вага 1019, білок -6,6г/л, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити відсутні;

- загальний аналіз крові : HB-127 г/л, еритроцити 3,8×1012/л, лейкоцити 10,2×109/л, лейкоформула: с- 36% , л- 54%,е-2%,м-8%, ШОЕ -30 мм/год. Холестерин крові – 12ммоль/л. Сечовина крові -6,8 ммоль/л.1.Поставити попередній діагноз. 2.Що розуміємо під неповним нефротичним синдромом? 3.Призначити план обстеження.4.Призначити лікування. 5.Диспансеризація.

ЗАДАЧА 11Хворий 1 рік, скарги на напад задишки з ціанозом. Дитина займає

колінно-ліктьове положення. Стан дитини середньої важкості. Відстає в фізичному розвитку.

Відмічається помірний ціаноз шкіри та слизових оболонок. Пальці рук та ніг мають форму „барабанних паличок”, нігті в вигляді „годинникових скелець”. ЧД46 за хвилину. Над легенями вислуховується везикулярне дихання. Деформація грудної клітки – правошлуночковий серцевий горб. ЧСС – 122 за хвилину, пульс ритмічний, слабкого наповнення. Серцевий поштовх розлитий. Межі відносної серцевої тупості: верхня – 2 міжребір’я зліва, ліва – на рівні лівої середньоключичної лінії, права – по правій парастернальній лінії. Тоні серця ритмічні, другий тон ослаблений над легеневою артерією. Над всією ділянкою серця вислуховується грубий систолічний шум з епіцентром в 3 міжребір’ї зліва. Живіт м’який, печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги.

Загальний аналіз крові: еритроцити 8,9×1012/л, Нв - 186 г/л, лейкоцити 5,6×109/л, лейкоформула: е 5%, п/я 2%, с/я 29%, л 57%, м7%, ШОЕ2 мм/год. Гематокрит – 0,65.

Рентгенографія ОГК – кардіомегалія за рахунок гіпертрофії правого шлуночка, верхівка серця припіднята над діафрагмою, серцево-судинний пучок вузький, легеневий малюнок ослаблений.


ЗАДАЧА 12Хлопчик 8 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в

кардіоревматологічному відділенні з приводу гострого набутого дифузного неревматичного кардиту. Відомо, що дитина захворіла гостро 10 днів тому назад з проявів ГРВІ. 2 дні тому назад стан його різко погіршився – наросла втомлюваність, з’явилась задишка та тахікардія.

Об’єктивно: стан важкий. В свідомості. Шкіряні покриви бліді, периоральний ціаноз.Має місце задишка в спокої з переважанням інспіраторного компоненту. Хрипи в легенях. ЧД 28 за хвилину. ЧСС 150 за хвилину, пульс слабкого наповнення. АТ 80/55 мм.рт.ст Перкуторно відмічається збільшення розмірів серця за рахунок лівого шлуночка. Аускультативно ослаблений 1 тон, акцент та роздвоєння 2 тону серця, вислуховується ритм „галопу”. Набряки відсутні. Живіт м’який при пальпації, не болючий.

ЕКГ – ритм синусів правильний до 145 за хв., гіпертрофія ЛШ, інверсія Т в I, II, V5,6, ЕхоКГ – дилатація ЛШ, ФВ 40%, підвищення тиску в легеневій артерії.


ЗАДАЧА 13Хлопчик 11 років. Скарги при поступленні на серцебиття, головокружіння,

біль в ділянці серця, відчуття загальної слабкості. З анамнезу відомо, що дитина знаходитьсяна диспансерному обліку у кардіолога з приводу феномену WPW, вказані вище скарги виникли вперше. Об’єктивно: шкірні покриви та слизові оболонки чисті, блідо-рожевого кольору. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. В легенях аускультативно дихання везикулярне. Перкуторно межі відносної серцевої тупості не розширені. Аускультативно тони серця ритмічні, на верхівці систолічний шум функціонального характеру. Пульс 210 на хвилину, швидкий, поверхневий, ослаблений. ЕКГ додається:


ЗАДАЧА 14У відділення патології новонароджених госпіталізована дитина 3

тижнів. Дитина від першої вагітності, яка перебігала без ускладнень. Маса тіла 4500г. Зріст 52 см. При народженні відмічено неправильну будову зовнішніх статевих органів (пенісоподібний клітор, гіперпігментована калитка, урогенітальний синус). Два дні тому з’явилось зригування, що не пов’язане з годуванням, потім блювання, рідкі випорожнення.

Об’єктивно відмічаються сухі шкірні покриви, різке зневоднення. Тони серця ритмічні, ослаблені. При аускультації над легенями вислуховується везикулярне дихання. Живіт здутий, відмічається видима перистальтика кишечника. Тім’ячко запале. Тонус м’язів знижений.


ЗАДАЧА 15В приймальне відділення поступила дівчинка 14 років, яка хворіє

цукровим діабетом протягом 6 років. Отримує інсулін. З анамнезу стало відомо, що дитина напередодні перенесла ГРВІ. Доза

інсуліну при цьому не корегувалась. Стан дитини погіршився, посилилась спрага, поліурія. Відмічається нудота, біль в животі, блювання, сонливість. При огляді дівчинка втратила свідомість.

Об’єктивно: свідомість відсутня, шкіра суха, гіперемія шкіри обличчя. Зіниці звужені. Тонус м’язів знижений. Запах ацетону у видихаємому повітрі. Дихання шумне. Пульс 130/хв., малої величини. АТ 80/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Живіт здутий. Нижній край печінки виступає на 3 см з-під нижнього краю реберної дуги.


ЗАДАЧА 16Виклик лікаря «швидкої допомоги» до дитини трьох років. Скарги на

підвищення температури тіла до 39,50С, часті випорожнення, блювання, млявість. Дитина хвора 3-тю добу, відколи з’явились рідкі випорожнення. За медичною допомогою не зверталися. Під час огляду стан важкий, свідомість затьмарена, шкірні покриви бліді, з «мармуровим» відтінком, слизові і нігтьові ложа ціанотичні. ЧД – 32 за 1 хвилину, ЧСС – 180 за 1 хвилину, артеріальний тиск- 70/50 мм. рт.ст. Дихання в легенях везикулярне. Серцева діяльність ритмічна, тони приглушені. Живіт помірно здутий, болючий в проекції сигмовидної кишки, печінка на рівні пупка, край заокруглений, селезінка на 1,5 см виступає з-під краю реберної дуги. Випорожнення за добу були 13 разів із зеленню та слизом. Протягом останніх 13-14 годин сечовипускання не було.


ЗАДАЧА 17

В клініку машиною швидкої допомоги привезли дівчинку 15 років зі скаргами на маткову кровотечу, слабкість, в’ялість, головокружіння, шум у вухах.

З анамнезу хвороби відомо, що дівчинка хворіє протягом останніх 5 років на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру. З періоду статевого дозрівання з’явились профузні маткові кровотечі, що тривають 7-10 днів. Сімейний анамнез не обтяжений.

Об’єктивно: стан важкий, різка блідість шкіри і слизових оболонок, поодинокі екхімози на нижніх кінцівках. Астенічної статури. Пульс 124 за 1 хвилину, слабкий, малого наповнення і напруги. З боку серця – тони ослаблені, на верхівці і в V точці вислуховується короткий систолічний шум. Живіт м’який, не болючий. Печінка +1см з-під краю реберної дуги. Селезінка не пальпується.

Гемограма: Нв 62 г/л, еритроцити 1,75×1012/л, тромбоцити поодинокі в препараті. Час кровотечі за Дюке 15 хв.


ЗАДАЧА 18У хлопчика 6,5 місяців при прорізуванні зубів, розпочалася кровотеча з

ясен. Народився від ІІІ нормально перебігаючої вагітності та пологів. Старші

брат та сестра здорові. З анамнезу відомо, що мамин брат страждає на гемофілію А.

Гемограма: Нв 94 г/л, еритроцити 3,4×1012/л, КП 0,83, лейкоцити4,5×1012/л, тромбоцити 210×1012/л, ШОЕ 5мм/год. Час кровотечі за Дюке – 3,5хв. Час згортання крові через 20 хвилин не наступає.


ЗАДАЧА 19

Дівчинка 12 років, скаржиться на оперізуючий, нападоподібний гострий біль в епігастральній ділянці, з іррадіацією в ліву лопатку, що виник вперше після вживання жирної, смаженої їжі. Нудота, блювання, що не приносить полегшення та головний біль. Стан дитини важкий, дитина лежить на лівому боці, з зігнутими та підтягнутими до підборіддя колінами. Слабкість, t тіла 37,80С, пульс-58/хв., ритмічний. Блідість шкіри. Язик із білими нашаруваннями, сухий. Живіт помірно здутий, болючий при пальпації в точках Дежардена, Мейо–Робсона. Послаблення стільця. Діурез достатній.


ЗАДАЧА 20Хлопчик 10 років хворіє на виразкову хворобу шлунку, протягом 2

років. Останнім часом виникали скарги на біль в епігастральній ділянці, періодично – нудота, здуття живота, що супроводжувались відчуттям дискомфорту. Раптово після фізичного навантаження відчув різкий біль у животі, який супроводжувався головокружінням, загальною слабкістю, блюванням з домішками крові.

При огляді, лікар швидкої допомоги встановив: t тіла 35,2°С. ЧД 42 за хвилину, пульс 135 за хвилину, слабкого наповнення. АТ 80/50 мм.рт.ст. Шкірні покриви чисті, бліді. Кінцівки холодні. Язик обкладений біля кореня білувато-жовтим нашаруванням, сухий. Живіт правильної форми, м¢який. При пальпації пілородуоденальної зони спостерігається больова реакція. Печінка і селезінка не збільшені.

Загальний аналіз крові: Hb – 90 г/л; еритроцити 2,83×1012/л, КП – 0,95, ретикулоцити 3%, лейкоцити 12,83×109/л, лейкоформула: паличкоядерні –

7%, сегментоядерні – 49%; еозинофіли – 3%; лімфоцити – 38%; моноцити – 3%; ШОЕ – 20 мм/год. Загальний аналіз сечі – без патологічних відхилень.1. Поставити попередній діагноз.2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 21

Хлопчик 14 років скаржиться на слабкість, головокружіння, шум у вухах. Стан погіршився протягом останніх 2-х тижнів: тричі було блювання «кавовою гущею», дьогтеподібні випорожнення. Знаходився на диспансерному обліку з приводу виразки шлунка протягом 1 року.

Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, загострені риси обличчя. Шкіра і видимі слизові оболонки чисті, бліді з мармуровістю. З боку дихальної системи змін не виявлено. Пульс 110 за хвилину. АТ 80/50 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені, короткий систолічний шум на верхівці. Живіт напружений, болючий при пальпації в епігастрії.

Аналіз крові загальний: еритроцити 2,3×1012/л, Нв 60 г/л, КП 0,7, лейкоцити 10×109/л, лейкоформула: е – 3%, п/я – 4%, с/я – 58%, л – 27%, м – 8%. ШОЕ – 12 мм/год. Згортання крові: початок – 2 хвилини, кінець – 5 хвилини. Тривалість кровотечі за Дюке – 4 хв. Реакція Грегерсена позитивна.


ЗАДАЧА 22До лікарні поступив хворий 12 років, який протягом 4 роки хворіє на

цукровий діабет. Отримує інсулін. Після фізичного навантаження з’явилось відчуття голоду, пітливість, дратівливість, головний біль, потім запаморочення, втрата свідомості, судоми.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді, вологі. Тонус м’язів підвищений, зіниці розширені, дихання рівне. Запаху ацетону з роту немає. Тризм жувальних м’язів. Тонус очних яблук в нормі. Пульс 90/хв., ритмічний, звичайних властивостей. АТ 125/75 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, ослаблені, тахікардія. Сухожильні рефлекси підвищені.


ЗАДАЧА 23Хлопчик, 8 міс., доставлений у лікарню машиною «швидкої допомоги»

зі скаргами матері на судоми. Захворів 30 хвилин тому, коли після плачу раптово з´явились посмикування м´язів обличчя, судоми швидко поширились на кінцівки.

Із анамнезу життя стало відомо, що дитина від першої вагітності, І вчасних пологів, при народжені маса тіла 3100г. Перебував з 2 місяців життя на штучному вигодовуванні коров´ячим молоком, з 6 місяців отримував каші та овочевий суп.

Під час огляду стан дитини важкий. Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, виражені лобні та тім´яні горби, зубів немає, нижня апертура грудної клітки розширена, пальпуються «реберні чотки». З боку серця вислуховується функціональний систолічний шум, в легенях – везикулярне дихання. Живіт м´який, печінка виступає з-під правого краю реберної дуги на 3 см, селезінка не пальпується. Випорожнень кишечника при огляді не було.


ЗАДАЧА 24

Хлопчик 2,5 років. Середнього ступеню тяжкості дихальний дистрес-синдром. Тиждень до цього дитина поперхнулася горіховим зернятком, але після цього була практично здоровою. Температура тіла 37,3°С, дитина неспокійна, млява. Шкіра та видимі слизові блідо-рожеві, чисті. Пульс 146 на хв, границі відносної серцевої тупості зміщені вправо. Над легенями -жорстке дихання, ЧД – 56 на хв, справа дихання не прослуховується. Живіт при пальпації м'який, неболючий, печінка на 1 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, край еластичний, селезінка не пальпується. Стільця не було зранку, сечовиділення вільне. Загальний аналіз крові: Нb - 122 г/л, еритроцити - 3,9×1012/л, лейкоцити - 12,0×109/л, нейтрофіли: п/я - 12%, с/я - 35%; е - 3%, лімф. - 43%, м - 7%, ШОЕ – 11 мм/год.

1. Поставити діагноз.2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 25У дівчинки 14 років відмічаються скарги на гострий, нападоподібний,

ниючий біль в животі, який виникає натще, а також після прийому їжі. Окрім цього, має місце нудота, відрижка кислим, печія, зниження апетиту.

Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки чисті, бліді. Язик обкладений білим нашаруванням. При пальпації живота визначається болючість та м'язове напруження в епігастральній ділянці. З боку інших органів та систем змін не виявлено. Фізіологічні відправлення не порушені.

Загальний аналіз крові: еритроцити 3,8×1012/л, Нв – 116 г/л, КП – 1,0, лейкоцити 5,9×109/л, лейкоформула: п – 1%, с – 68%, м – 4%, е – 3%, л – 24%, ШОЕ – 13 мм/год.

В аналізах сечі патології не виявлено. Реакція Грегерсена – негативна.Дані рН-метріі: кислотність підвищена. Бактеріологічнийпосів

шлункового вмісту: виділений Helicobacter руlоrі. При ФЕГДС: по малій кривизні шлунка в субкардіальному відділі визначається шиповидна ніша 0,3×0,2мм з конвергенцією складок слизової.

1. Поставити діагноз з урахуванням класифікації.2. Вказати патогенез виразкової хвороби шлунку.3. Призначити лікування.4. Скласти план диспансерного нагляду.5. Дати рекомендації щодо режиму харчування.

ЗАДАЧА 26

Дитина від другої вагітності, перебіг якої ускладнився на 24 тижні фето-плацентарною недостатністю на тлі прееклампсії. На 38 тижні діагностовано дистрес плоду, виконано кесарський розтин. Навколоплідні води мутні, забарвлені меконієм. Маса при народженні – 3100 г, довжина тіла – 51 см. Після народження самостійне дихання відсутнє, ЧСС 72/хв., тотальний ціаноз, атонія, відсутність рефлекторної діяльності.


ЗАДАЧА 27Дитина від четвертої вагітності на тлі загрози переривання, хронічної

фето-плацентарної недостатності, перші пологи в терміні гестації 32 тижні. Матері антенатальний курс глюкокортикоїдів не проводився. Маса при народженні – 1400 г, оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині – 6 балів, на 5-й хвилині – 7 балів. Стан після народження дуже важкий: м’язова гіпотонія, вроджені рефлекси пригнічені, ЧД – 82/хв., центральний ціаноз, ретракції, експіраторний стогін, роздування крил носа, оцінка за шкалою Сільвермана – 9 балів, при аускультації дихання дуже ослаблене з обох сторін.


ЗАДАЧА 28Дівчинка 6 років хвора на бронхіальну астму протягом 3-х років. Напад

виник раптово вранці, інгаляціями бета-2-агоністів не поліпшили стан хворої, задишка продовжувала посилюватись, з’явився ціаноз центрального типу. Об´єктивно: дихання 46 на хв, пульс 134 на хв, AT 95/60 мм рт.ст., температура тіла 37,2°С. Експіраторно-інспіраторна задишка, помірний ціаноз, що не зникає при інгаляції 80% кисню. В акті дихання бере участь допоміжна мускулатура. Над легеневими полями сухі свистячі хрипи, що періодично зникають, коробковий відтінок перкуторного звуку, парадоксальний пульс (20-25 мм рт.ст.) Межі відносної серцевої тупості помірно зміщені досередини. Живіт при пальпації м’який, печінка +2 см. Загальний аналіз крові: Hb - 142 г/л, еритроцити - 4,6 Т/л, лейкоцити - 5,8 Г/л, е- 16%, п/я - 12%, с/я - 49%, лімф. - 20%, м - 3%, Ш0Е – 8 мм/год. Рентгенографія ОГК - ознаки підвищеної прозорості легень, розсіяні лінійні ателектази. Зважаючи на відсутність поліпшення дитині розпочата ШВЛ. Через 10 хв на фоні цього раптово у дівчинки значно посилився ціаноз, АТ 50/0 мм рт.ст., над легенею справа - тимпаніт, зсув верхівкового поштовху вліво. PaO2 – 45 мм рт.ст., РаСО2 - 75 мм рт.ст.

1. Який діагноз? Що обумовило значне погіршення стану дитини на фоні ШВЛ?2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 29Дитині 7 місяців. Мати звернулася зі скаргами на появу нападів, які

проявляються у вигляді неспокою дитини, ціанозу, крику. Супроводжуються судомами, втратою свідомості та зупинкою дихання, які тривають від 30 секунд до 1 хвилини.

З анамнезу захворювання відомо, що пологи не ускладнені. Перебуває на нераціональному штучному вигодовуванні. Овочі, фрукти, соки не отримувала.

При об’єктивному обстеженні у дитини виник напад тонічного скорочення м’язів стоп і кистей, з’явилась важкість дихання, почала „ловити повітря ротом”, злякалась, далі дитина посиніла, вкрилася холодним потом.

Відмічається надмірна вгодованість дитини, голова квадратної форми, потовщення ребер на межі переходу кісткової тканини в хрящову, не сидить.

Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,2×1012/л, гемоглобін – 88 г/л, лейкоцити – 7,3×109/л, лейкоформула: е-3%, п-1%, с-41%, л-52%, м-3%, ШОЕ – 8мм/год.

Загальний аналіз сечі без патологічних змін.


ЗАДАЧА 30

Хлопчик 4 тижнів. Вигодовується штучно, впродовж двох останніх тижнів відмічається постійна блювота фонтаном, стан поступово значно погіршився. Температура тіла - 36,3°С, ЧСС – 150 на хв, ЧД - 32 на хв. Дитина жадібно шукає соску, плаче без сліз. Велике тім’ячко западає, з боку серцево-судинної системи та дихальних шляхів - без патології. Обстеження живота - посилені кишкові шуми без напруженості, симптом “пісочного годинника” (рис.), калові маси відсутні. Загальний аналіз крові: Нb - 122 г/л, ер. - 3,9 Т/л, лейкоцити - 7,0 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні - 2%, сегментоядерні - 35%, еозинофіли - 3%, лімфоцити - 53%, моноцити - 7%, ШЗЕ - 11 мм/год. Глюкоза крові 4,6 мМ/л, калій крові 3,8 мМ/л, хлориди крові 86 мМ/л.


ЗАДАЧА 31Дільничного педіатра викликали до дитини 3-х років, у якої має місце

підвищення температури до 38ºС, поява нежиті, сухого кашлю, повторного блювання (5 разів), біль в животі. Відомо, що старший брат хворіє на ГРВІ. Рік тому на тлі ГРВІ у дитини був епізод ацетонемічного синдрому. Лікувалась вдома успішно.

При огляді: стан дитини середнього ступеня важкості, відмовляється від їжі, п’є чай з лимоном малими порціями. Носове дихання утруднене, запах ацетону з рота. Яскрава гіперемія слизової мигдаликів, задньої стінки глотки. Над легенями перкуторний звук легеневий, дихання жорстке, ЧД 26 за 1 хв. Тони серця помірно ослаблені, пульс ритмічний, задовільних властивостей, 126 за 1 хвилину. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в ділянці пупка. Печінка +1см. Фізіологічні відправлення не порушені.

Під час огляду було одноразове блювання. Батьки від госпіталізації відмовилися.


ЗАДАЧА 32Дівчинка 13 років раптово зблідла, вкрилася холодним потом і

втратила свідомість.При огляді зіниці помірно розширені, реагують на світло, корнеальний

та зіничний рефлекси, дихання поверхневе, пульс ниткоподібний частотою 140 за 1 хвилину. Дівчинку винесли на свіже повітря, забезпечили вільне дихання, поклали з піднятим ножним кінцем, обличчя збризнули холодною

водою. Але свідомість не відновилась, пульс став 65 за 1 хвилину, дихання поверхневе. Сечовипускання та дефекації не було.


ЗАДАЧА 33Дитина від 2-ї вагітності, 2-гі пологи в терміні гестації 39 тижнів

шляхом кесарського розтину, маса при народженні – 3240 г, оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині – 8 балів, на 5-й хвилині – 9 балів, вік новонародженого – 26 годин. Група крові матері –А(ІІ), Rh-негативна. В дитини – 0(І) група, Rh-позитивна. Мати під час вагітності на титр антирезусних антитіл не обстежувалася. Рівень білірубіну в пуповинній крові – 92 мкмоль/л за рахунок непрямої фракції, погодинний приріст білірубіну (на тлі проведення фототерапії) – 12 мкмоль/л/год. Наприкінці першої доби життя з’явилася іктеричність склер, шкіри обличчя та шиї. Загальний стан дитини задовільний, вроджені рефлекси жваві, симптомів ураження ЦНС немає, нижній край печінки +1,0 см нижче реберної дуги, селезінка не пальпується.Випорожнення – меконій.

1. Поставити клінічний діагноз.2. Вказати, за якою шкалою проводиться візуальна оцінка жовтяниці.3. Назвати додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу.4. Обґрунтувати тактику лікування. 5. Провести диференційну діагностику.

ЗАДАЧА 34Дитина від першої вагітності.З анамнезу відомо, що в ІІІ триместрі

вагітності у матері з’явилася везикулярна висипка на слизовій оболонці статевих органів та шкірі промежини, свербіж та печіння в зазначеній ділянці, підвищення температури тіла до 37,3°С. Вказані симптоми минули спонтанно через 1 тиждень без лікування.

Пологи природнім шляхом в терміні гестації 39-40 тижнів. Маса тіла при народження 2930 г, оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині – 8 балів, на 5-й хвилині – 8 балів. Виписана з пологового будинку на 3-тю добу в задовільному стані, на грудному вигодовуванні. На 6-ту добу – погіршення стану дитини: підвищення температури тіла до 38°С, відмова від годування, ознаки пригнічення ЦНС, в подальшому – підвищена збудливість, постійний монотонний крик, судоми. Дитина негайно госпіталізована.

1. Визначити план обстеження (в т.ч. серологічні методи встановлення етіології захворювання).2. Сформулювати попередній діагноз.3. Провести диференційну діагностику.

4. Назвати основні принципи лікування.5. Обґрунтувати прогноз та вказати можливі ускладнення.

ЗАДАЧА 35Лікар станції швидкої допомоги отримав виклик до дівчинки 14 років,

у якої спостерігається нудоту, повторне блювання, біль в животі. П’ять годин тому їла свіжо приготовані гриби (зі слів родичів, у яких також має місце блювання та біль в животі, це були опеньки).

При огляді стан дитини важкий, заторможена. Температура тіла 37,5ºС. Шкіра чиста, бліда, вкрита холодним потом. Кінцівки холодні. Пульс – 80 за 1 хвилину, ритмічний, задовільних властивостей. АТ 100/60 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, ритмічні. В легенях – аускультативно везикулярне дихання. Живіт м’який, болючий при пальпації відділів кишківника та печінки. Випорожнення рідкі.

Під час огляду було блювання з домішками слизу та часточок неперетравленої їжі.


ЗАДАЧА 36Мати дитини 1рік 6 місяців звернулася до лікаря зі скаргами на те, що

дитина погано набирає вагу, стала капризною. Дівчинка від І вагітності, яка перебігала нормально у молодих, здорових батьків. Народилася в термін, до грудей прикладена через 2 години. На грудному вигодовуванні знаходилася до 6 місяців, в цей період проблем із здоров’ям у дитини не було. З 6-ти місяців дівчинка знаходилась у бабусі в селі, так як матері необхідно було повернутися на навчання. Не дивлячись на рекомендації, бабуся вигодовувала дитину по “старинці”: манна каша 2-3 рази в день з 6-ти місяців, з 8-ми місяців – вівсяна, гречана, рисова. З цього ж віку в овочевий суп – пюре добавлявся хліб. В якості перекусу використовувалося печиво із соком. В раціоні дитини була достатня кількість фруктів та м’ясних продуктів. При огляді звертав на себе увагу великий здутий живіт (див. малюнок). Шкіра дитини бліда, підшкірно-жирова клітковина +0,5 см в ділянці пупка. Із боку серцево – судинної системи був виявлений короткий систолічний шум на верхівці серця. Печінка виступає із-під краю реберної дуги на 1,0 см. Відділи товстого кишечникупомірно болючі під час пальпації. Відмічається поліфекалія, стул – зловонний, світлий. Сечовиділення вільне, безболісне. Нервово-психічний розвиток дитини відповідає віку.

В загальному аналізі крові: еритроцити – 8,0 х1012/л; Нв – 85 г/л; КП – 0,75; лейкоцити – 7,5х109/л; лейкоформула: с/я –35 %, е – 2%, л – 65%, м – 8%; ШОЕ – 5 мм/год.

Загальний аналіз сечі: світло – жовта, прозора, реакція – лужна, білок – 0,033г/л, ацетон – відсутній, епітеліальні клітини – 1-2 в п/з, лейкоцити – 1-2 в п/з.Загальний білок 70 г/л.

1. Поставити попередній діагноз.2. Які дослідження необхідно провести для підтвердження основного

діагнозу?3. Які порушення у дієті дитини привели до ранніх проявів захворювання?4. Перерахуйте основні принципи лікування.5. Який прогноз при даному захворюванні?

ЗАДАЧА 37З народження у дитини спостерігається неспокій, метеоризм, здуття

кишечнику, болі в животі, іноді зригування; частий, рідкий, жовтий, пінистий з кислим запахом стул; зниження маси тіла (див. малюнок). При цьому зберігається добрий апетит.

В копрограмі: Перетравлена клітковина – велика кількість. Наявність крохмалю,

головним чином внутрішньоклітинно – у великій кількості. рН калу – 5,0. Запальні зміни – відсутні.Проба Бенедикта позитивна.

1. Поставте попередній діагноз.2. Перерахуйте додаткові методи дослідження для підтвердження діагнозу.3. З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?4. Вкажіть принципи лікування.5. Який прогноз при даному захворюванні?

ЗАДАЧА 38На прийомі хлопчик віком 2,5 роки.Анамнез: хворіє 3 – й день, кашель сухий, експіраторна задишка з

участю допоміжної мускулатури. Мати схвильована, так як дитина уже 4 рази за останні пів року перенесла аналогічну клінічну картину.Епізоди задишки завжди з’являються на тлі ГРВІ. Блідий. Поводить себе беспокійно. Тони серця чисті. ритмічні.Лікувався амбулаторно з приводу обструктивного бронхіту, згідно протоколу. В анамнезі – харчова алергія.У бабусі –алергічний риніт.

В легенях жорстке дихання, вислуховуються сухі та вологі хрипи з обох боків.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Перерахувати діагностичні критерії даного захворювання в ранньому віці.3. Назвати додаткові методи дослідження для постановки діагнозу.4. З якими захворюваннями необхідно провести диференціальну діагностику?5. Вказати принципи лікування.

ЗАДАЧА 39Хлопчик,8 років,поступив в клініку на 3-й день захворювання зі

скаргами на головний біль, набряклість обличчя, гомілок, зміну кольору сечі у вигляді «м’ясних помиїв». Дитина від І вагітності, що перебігала з токсикозом першої половини, перших термінових пологів. Маса тіла при народженні 3150 г,довжина 50 см. Оцінка за шкалою Апгар – 8 балів. Ранній розвиток без особливостей. На грудному вигодовуванні до 7 місяців, щеплений згідно віку. З 6 років перебуває на диспансерному обліку у зв’язку з хронічним тонзилітом.

Об’єктивно: стан важкий. Шкіра чиста, бліда. На гомілках незначні набряки. ЧД -24/хв. Дихання везикулярне. Пульс 90уд/хв., АТ- 140/80 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Симптом Пастернацького слабо позитивний з обох сторін. Сечовипускання безболісне, 6 разів на добу.

Дані обстеження:-загальний аналіз крові: Hb 127г/л,еритроцити 3,6×1012/л, лейкоцити

11,7×109/л, лейкоформула: п5%, с 63%, м 6%, лімф 26%, ШОЕ-16 мм/год;-загальний аналіз сечі: колір «м’ясних помиїв», питома вага -1021,

реакція слабокисла,прозорість –мутна, епітелій 0-1,лейкоцити 0-1 в полі зору,еритроцити – все поле зору;

-сечовина крові: 7,3ммоль/л;-креатинін крові: 0,1 ммоль/л.УЗД органів черевної порожнини: печінка,жовчний міхур, підшлункова

залоза,селезінка без патології. Нирки не збільшені в розмірах, ехогенність помірно підвищена, чашково-мискова система має звичайну будову.

1. Поставити попередній діагноз.2. Коли документуєм затяжний перебіг захворювання?3. Призначити план обстеження.4. Призначити лікування.5. З якими захворюваннями та патологічними станами необхідно диференціювати дану хворобу?

ЗАДАЧА 40

Дитина 3-х років поступила в клініку зі скаргами на постійний кашель з в’язким харкотинням.Хворіє з 6-ти місяців після перенесеного ГРВІ, в подальшому інтенсивність і частота кашлю наростали.

Об’єктивно: температура тіла 37,3°С, ЧД 42 за хвилину, ЧСС – 92 за 1 хвилину.Дитина відстає у фізичному розвитку, шкіра бліда, “солона ” при поцілунку, ціаноз носогубного трикутника. Перкуторно над легенями мозаїчна перкуторна картина, аускультативно – різнокаліберні вологі хрипи. Тони серця ритмічні, ослаблені. Живіт дещо здутий, печінка+2 см. Стул – поліфекалія, з жирним блиском. З боку сечовидільної системи патологічних змін не виявлено.

Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,0х1012/л; Нв – 108 г/л; КП – 0,8; лейкоцити – 14х109/л; лейкоформула: п/я – 3%, с/я – 58%,е – 3%, л – 28%, м – 8%.

Копрограмма: нейтральний жир (++++).Рентгенографія органів грудної клітини: ділянки підвищеної

пневматізації чергуються з інфільтативними. Аналіз харкотиння на мікрофлору –виявлений St. aureus 105, чутливий

до аугментину.1. Поставити попередній діагноз.2. Які обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу, який метод обстеження показаний на малюнку?3. Призначити дієту.4. Призначити медикаментозне лікування.5. Який ризик народження дітей з аналогічною хворобою в цій родині?

ЗАДАЧА 41На прийомі в поліклініці дитина 6-ти років, яка дуже любить собак,

часто хворіє на ГРВІ. Скарги на епізоди експіраторної задишки, сухий кашель,який підсилюється вночі та перед ранком.Протягом останнього місяця приступи виникали практично кожного дня 2-3 рази на тиждень вночі.

Об’єктивно в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, перкуторно – коробковий звук, ЧД –32 за 1 хвилину.1.Поставити попередній діагноз.2.Які обстеження необхідно зробити для підтвердження діагнозу?3.З якими захворюваннями необхідно проводити диференційований діагноз?4.Призначити базисну терапію.5.Який прогноз при данному захворювані?

ЗАДАЧА 42У приймальне відділення каретою швидкої допомоги доставлена

дівчинка 1-го року зі скаргами на підвищення температури до 37,8ºС,неспокій,сухий частий кашель,задишку з утрудненим видихом.Дитина в’яла,бліда,сонлива.Апетит знижений.Хворіє 2-гу добу. Захворювання розпочалось з катаральних явищ, лихоманки.В домашніх умовах батьки

застосовували жарознижуючі та противірусні препарати.Стан в динаміці погіршився, що і стало причиною госпіталізації в стаціонар.

Об’єктивно: загальний стан важкий. Шкіра бліда з акроціанозом. Слизова оболонка задньої стінки глотки гіперемована. В диханні бере участь допоміжна мускулатура. Грудна клітка роздута. ЧД – 40 за 1 хвилину. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – на фоні жорсткого дихання вислуховується велика кількість вологих дрібнопухирцевих та сухих свистячих хрипів над усією поверхнею обох легень. ЧСС – 120 за 1 хвилину. Тони серця звучні, ритмічні. Живіт м’який, печінка не збільшена. Фізіологічні відправлення в нормі.

Загальний аналіз крові: лейкоцити – 8,5×109/л (лейкоформула: п/я - 4%, с/я - 22%, е - 1%, л - 65%, м - 7%). ШОЕ – 22мм/год.

Рентгенографія ОГК – посилений бронхо-судинний малюнок з підвищеною пневматизацією, ребра розташовані горизонтально, діафрагма опущена. Тінь кореня легенів розширена, не чітка. 1. Поставити діагноз.2. Виділити клінічні критерії даної патології.3. Провести диференційну діагностику?4. Доповнити об’єм параклінічних обстежень.5. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 43Дівчинка 2 роки 8 місяців, поступила в приймальне відділення зі

скаргами на підвищення температури тіла до 37,8ºС, сухий нападоподібний кашель. Захворіла гостро 3 дні тому назад після переохолодження. На 3-тю добу хвороби мати помітила появу задишки, свистячий видих, що чути на відстані.

Об’єктивно: шкіра чиста, бліда. Слизова оболонка задньої стінки глотки помірно гіперемована. ЧД – 36 за 1 хвилину. Грудна клітка незначно здута, перкуторно визначається коробковий звук. При аускультації – жорстке дихання з подовженим видихом, сухі свистячі хрипи. ЧСС до 140 за 1 хвилину. Межі серця не розширені, тони серця ритмічні, приглушені.

Рентгенограма ОГК – посилення легеневого малюнку. Загальний аналіз крові: еритроцити – 4,1×1012/л, Нв 115 г/л, лейкоцити

– 7,1×109/л (лейкоформула: п/я - 10%, с/я - 35%, е - 8%, м - 7%, л - 30%), ШОЕ 16 мм/год.

1. Поставити діагноз.2. Назвати клінічні критерії, які підтверджують діагноз.3. Доповнити об’єм параклінічних обстежень.4. З якими захворюванням слід диференціювати цей патологічний стан?5. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 44

Мати дівчинки 2 років пред’являє скарги на появу у дитини підвищеної температури тіла до 38,8°С, сухого кашлю, задишки та в’ялості малюка, відсутність апетиту. Захворювання розпочалося гостро 2 дні тому назад.

Об¢єктивно: загальний стан дитини важкий, адинамічна. Температура тіла 38,5°С. Шкірні покриви бліді, періоральний ціаноз. Кашель непродуктивний, настирливий, дихання стогнуче, крила носа напружені. ЧД 64 за 1 хвилину. Над легенями справа в нижніх відділах перкуторно відмічається укорочення легеневого звуку, аускультативно – ослаблене дихання, крепітація. ЧСС 140 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, приглушені. Стул та сечовипускання в нормі.

Загальний аналіз крові: лейкоцити – 15,2×109/л (лейкоформула: п/я - 14%, с/я - 51%, м - 2%, л - 33%). ШОЕ – 28 мм/год.

Рентгенограма ОГК: в проекції S8-9 правої легені – гомогенне затемнення з чіткими контурами.1. Поставити діагноз.2. Назвати клінічні критерії, які підтверджують діагноз.3. Провести диференційний діагноз.4. Доповнити об’єм параклінічних обстежень.5. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 45Мама хлопчика 6 років пред’являє скарги на появу у дитини

підвищеної температури тіла до 38-39ºС, вологого кашлю, загального нездужання (млявий, гіподинамічний, сонливий), болю внизу живота справа протягом 3 днів.

Об’єктивно: ЧД 52 за 1 хвилину. Перкуторно над легенями відмічається укорочення легеневого звуку в нижніх відділах справа. Аускультативно – там же вислуховується бронхіальне дихання та крепітація. ЧСС – 138 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, приглушені.

Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,9×1012/л, Нв – 126г/л, лейкоцити – 20×109/л (лейкоформула: п/я - 10%, с/я - 69%, м - 4%, е - 1%, л - 16%). ШОЕ – 35мм/год.1.Поставити діагноз.2. Назвати клінічні критерії, які підтверджують діагноз.3. Доповнити об’єм параклінічних обстежень.4. Провести диференційний діагноз.5. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 46Хлопчик 12 років поступив в пульмонологічне відділення зі скаргами

на підвищення температури тіла до 39ºС, головний біль, слабкість, запаморочення, нападоподібний вологий малопродуктивний кашель, біль в нижній частині грудної клітки під час кашлю, або зміни положення тіла. Хворіє 4 добу.

Об’єктивно: загальний стан дитини важкий. В свідомості. Виражені симптоми інтоксикації. Температура тіла 39,6ºС. Шкіра та видимі слизові оболонки чисті, бліді, періоральний ціаноз, акроціаноз. ЧД – 100 за 1 хвилину. Дихання поверхневе, відмічається втягнення міжреберних проміжків. Перкуторно над легенями – притуплення легеневого звуку в нижніх відділах зліва. Аускультативно – там же на фоні ослабленого дихання вологі дрібнопухирцеві звучні хрипи, крепітація, шум тертя плеври. ЧСС – 120 за 1 хвилину. Пульс задовільних властивостей. Тони серця приглушені, ритмічні.

Загальний аналіз крові: лейкоцити – 15×109/л (лейкоформула: п/я - 12%, с/я - 46%, е - 2%, м - 10%, л - 20%). ШОЕ – 20 мм/год.

Загальний аналіз сечі: без особливостей. Рентгенографія ОГК – чітке гомогенне затемнення лівої нижньої

частки з фібринозним нашаруванням плеври.

1. Поставити діагноз.2. Назвати клінічні критерії, які підтверджують діагноз.3. Доповнити об’єм параклінічних обстежень. 4. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.5. Виписати рецепт на цефтріаксон.

ЗАДАЧА 47Дівчинка 10 років, доставлена у лікарню в дуже важкому стані:

температура тіла 39,6ºС, значна задишка з участю допоміжної мускулатури, ознаки значної інтоксикації, блідість шкіри, акроціаноз, сильний головний біль, запаморочення, дворазове блювання, сумнівні менінгеальні ознаки.

З анамнезу стало відомо, що захворіла 1,5 доби тому. В день захворювання оглянута педіатром – на фоні нечастого сухого кашлю аускультативно виявлено ослаблене дихання в верхній ділянці правої легені з крепітацією.

На 3-тю добу після госпіталізації в обласну дитячу клінічну лікарню кашель став вологим. Об’єктивно: ЧД – 66 за 1 хвилину. Перкуторно – над рівнем верхньої ділянки правої легені відмічається значне укорочення. Аускультативно – бронхіальне дихання, бронхофонія над верхньою часткою правої легені, наросла крепітація, з’явились вологі дрібнопухирцеві хрипи в зоні ураження легені. ЧСС – 120 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, ослаблені. Печінка +3см, селезінка не збільшена. Неврологічний статус: слабко виражена ригідність м’язів потилиці. Інших відхилень з боку ЦНС не виявлено.

Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,3×1012/л, Нв 110 г/л, лейкоцити – 16×109/л (лейкоформула: п/я - 12%, с/я - 64%, е - 1%, м - 4%, л - 20%). ШОЕ – 40 мм/год.1. Поставити діагноз.2. Назвати клінічні критерії, які підтверджують діагноз.3. Провести диференційний діагноз.4. Доповнити об’єм параклінічних обстежень.5. Призначити лікування з урахуванням протоколів Наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 48Хлопчик 14 років звернувся до лікаря поліклініки зі скаргами на

періодично виникаючі наступні симптоми – нетривалий біль в ділянці серця, який частіше провокується психоемоційним навантаженням, головний біль з переважною локалізацією в потиличній ділянці, біль в животі спастичного характеру, затерпання рук, підвищена вологість долонь, особливо під час хвилювання, багряно-ціанотичний відтінок шкіри кистей. Усі перераховані симптоми з’явились 1,5 роки тому, з приводу чого хворий неодноразово звертався за допомогою.

З анамнезу життя відомо, що дитина від I вагітності та пологів з асфіксією II ступеня. На першому році життя мав часті зригування, був неспокійним, відмічались напади кишкової кольки. Часто хворів гострими респіраторними захворюваннями. В школі навчається на відмінно, дуже старанний, багато часу приділяє підготовці домашнього завдання, контрольні роботи в школі є значним психологічним стресом для дитини. Фізичні вправи виконує неохоче, фізкультуру відвідує зрідка. До пубертатного періоду мав надмірну вагу тіла. За останній рік спостерігався стрибок в рості.

Об’єктивно: гіперстенічної тілобудови, вага 50 кг, зріст 170 см. Шкіра обох кистей має ціанотичний відтінок з мармуровістю, холодна на дотик, надмірно волога, відмічаються трофічні зміни на кінчиках пальців (тріщини) (див.рисунок). Пульс – 76 за 1 хвилину, високий, напружений, однаковий на обох руках. АТ 145/85 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, звучні, чисті. Живіт м’який при пальпації не болючий. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. З боку інших органів і систем змін не виявлено.

1.Поставити діагноз.2.Назвати об’єктивні ознаки ваготонії та симпатикотонії.3.Скласти план обстеження хворого.4.Призначити лікування.5.Розробити профілактичні заходи та план диспансерного нагляду за хворим.

ЗАДАЧА 49Дівчинка 12 років звернулась до лікаря поліклініки за скаргами на

періодичний головний біль з переважною локалізацією в скроневій ділянці, головокружіння, сонливість, неспокійний сон, інколи турбує біль в ділянці серця інтенсивного колючого характеру, з точною локалізацією болю (може відмітити пальцем місце болю), який виникає без видимих причин або на тлі психо-емоційного навантаження, зникає самостійно або після вживання заспокійливих засобів. Мати вважає дитину хворою протягом останніх 3 місяців, прояви захворювання розпочались через місяць після початку занять в школі.

З анамнезу життя відомо, що дитина росла слабкою, до 6-річного віку часто хворіла гострими респіраторними захворюваннями. Добре навчається в школі, займається в музичній та художній школах, багато читає художньої літератури, емоційно лабільна. Має місце гіперопіка з боку батьків. Мама дівчинки страждає на мігрень.

Об’єктивно: дитина астенічної тілобудови. Шкіра чиста, бліда. Пульс – 104 за 1 хвилину (реакція на огляд), через 10 хвилин – 84 за 1 хвилину, слабкого наповнення та напруження, ритмічний, однаковий на обох руках. АТ 85/50 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, помірно звучні. З боку інших органів і систем змін не виявлено.

1.Поставити діагноз.2.Назвати ЕКГ-ознаки ваготонії та симпатикотонії.3.Скласти план обстеження хворої.4.Призначити лікування.5.Розробити профілактичні заходи та план диспансерного нагляду за хворою.

ЗАДАЧА 50Дівчинка 15 років звернулася до лікаря поліклініки з приводу здуття

живота у верхній ділянці, періодично виникаючої нудоти або значної відрижки після їжі, неприємного переповнення та швидкого перенасичення навіть при прийомі невеликого об’єму їжі.

Вважає себе хворою протягом останнього року, але останні 3 місяці дані симптоми турбують хвору по кілька разів на тиждень. З приводу вище вказаних скарг неодноразово зверталася за амбулаторною допомогою та лікувалась стаціонарно, стан покращувався. Відомо, що дівчинка занадто емоційно лабільна, добре навчається в школі, відповідальна, має нав’язливі рухи (гризе нігті).

Об’єктивно: дитина астенічної тілобудови. Шкіра чиста, бліда. З боку дихальної системи змін не виявлено. Пульс – 94 за 1 хвилину задовільного наповнення та напруження, ритмічний, однаковий на обох руках. АТ 110/60 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, помірно звучні. Живіт м’який при пальпації, доступний для глибокої пальпації, дещо чутливий при пальпації епігастральної ділянки. Пальпація пілородуоденальної зони, печінки, жовчного міхура безболісна. Фізіологічні відправлення не порушені.

1.Поставити діагноз.2.Назвати клінічні симптоми впливу ваготонії на ШКТ.3.Скласти план обстеження хворої.4.Призначити лікування.5.Розробити реабілітаційні заходи та план диспансерного нагляду за хворою.

ЗАДАЧА 51

Дівчинка 14 років звернулася до лікаря поліклініки з приводу нерегулярного болю або відчуття жару в надчеревній ділянці, який має помірний характер та з’являється 1 раз на тиждень, інколи може мати гострий характер. Біль не ірадіює та не генералізується. Найчастіше індукується прийомом їжі, зрідка з’являється натще.

Вважає себе хворою протягом останнього року, але останні 3 місяці дані симптоми турбують хвору по кілька разів щотижня. З приводу вище вказаних скарг неодноразово зверталася за амбулаторною допомогою та лікувалась стаціонарно, стан покращувався. Відомо, що дівчинка емоційно лабільна, добре навчається в школі, відповідальна.

Об’єктивно: дитина астенічної тілобудови. Шкіра чиста, бліда. З боку дихальної системи змін не виявлено. Пульс – 90 за 1 хвилину задовільного наповнення та напруження, ритмічний, однаковий на обох руках. АТ 110/60 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, помірно звучні. Живіт м’який, доступний для глибокої пальпації, помірно чутливий при пальпації епігастральної ділянки. Фізіологічні відправлення не порушені.

1.Поставити діагноз.2.Назвати клінічні симптоми впливу симпатикотонії на ШКТ.3.Скласти план обстеження хворої.4.Призначити лікування.5.Розробити реабілітаційні заходи та план диспансерного нагляду за хворою.

ЗАДАЧА 52

Мама дівчинки 3 місяців скаржиться на появу у дитини нападів плачу протягом останніх трьох тижнів до 3 і більше годин на добу, практично щоденно. Напади плачу починаються несподівано, частіше після годування. Після дефекації або відходження газів стан дитини значно покращується. Мама відмічає добрий апетит у дитини (годується грудним молоком), гарний емоційний стан поза нападами плачу. У дитини мають місце періодичні зригування. При цьому в масі набирає добре.

З акушерського анамнезу відомо, що дитина від I вагітності з токсикозом в першому триместрі, анемією у матері в другій половині вагітності. Пологи в строк 39-40 тижнів, з подвійним обвиттям пуповини

навколо шиї. Оцінка за шкалою Апгар на 1 хвилині 7 балів. Маса тіла при народженні 3500 г, довжина тіла 52 см.

Об’єктивно: нервово-психічний розвиток дитини відповідає вікові. Маса тіла 5800 г. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки чисті, блідо-рожеві. Підшкірно-жирова клітковина розвинута задовільно, тургор тканин збережений. Носове дихання вільне. Велике тім’ячко 1,5×1,5 см, на рівні кісток черепа. Змін з боку дихальної та серцево-судинної системи не виявлено. Живіт м’який при пальпації, не болючий, доступний для глибокої пальпації. Печінка +0,5 см виступає з-під краю реберної дуги, край гострий, еластичний. Стул 4 рази/добу, випорожнення кашкоподібні, жовтого кольору, без неперетравлених грудочок. Сечовипускання вільне, достатнє. 1.Поставити діагноз.2.Скласти план обстеження дитини.3.Призначити немедикаментозні методи лікування.4.Призначити медикаментозні методи лікування.5.Визначити прогноз та розробити реабілітаційні заходи щодо даної патології.

ЗАДАЧА 53Хлопчик К., 11 місяців, поступив в стаціонар зі скаргами на

відставання у фізичному розвитку (маса тіла 7кг), появи задишки і периорального ціанозу при фізичному або емоційному навантаженні. З анамнезу відомо, що недостатняприбавка в масі тіла відзначається з 2-місячного віку, при годуванні - швидка стомлюваність, відмова від грудей. Бронхітами та пневмоніями не хворів.

При огляді: шкіряні покриви з ціанотичним відтінком, периферичний ціаноз, симптом «барабанних паличок» і «годинникових скелець». Область серця візуально не змінена, межі відносної серцевої тупості: ліва - по лівій середньо-ключичній лінії, права - по правій парастернальній лінії, верхня - II міжребер'я. Тони серця задовільної гучності, ЧСС - 140 ударів за хвилину, ЧД - 40 за хвилину. Вздовж лівого краю грудини вислуховується систолічний шум жорсткого тембру, II тон ослаблений в другому міжребер'ї зліва. У легенях при аускультації везикулярне дихання, хрипів не має. Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка і селезінка не збільшені.

Загальний аналіз крові: гематокрит - 49% (норма - 31-47%), НЬ - 180г/л, еритроцити - 5,6 х1012 /л, КП - 0,91, лейкоцити - 6,1 х109 /л, лейкоформула: п/я - 3%, с/я - 26%, е -1%, л - 64%, м - 6%, ШОЕ - 2 мм/год.

ЕКГ та рентгенограма ОГК додаються:1. Поставити попередній діагноз. 2. Назвати основні діагностичні ознаки захворювання. 3. Описати результати додаткових методів досліджень 4. Коли відзначається поява ціанозу? 5. Які найбільш часті ускладнення оперативного лікування (залишкова патологія)?

ЗАДАЧА 54Дівчинка 6 міс, поступила у відділення на обстеження у зв'язку

зпідозрою на вроджену ваду серця.Дані анамнезу: 3-я вагітність (1-а - викидень, 2-а – медичний аборт). На 30 тижні вагітностіу матері виявлено цитомегаловіруснаінфекція, уреаплазма. Проведено лікування, однак контрольнеобстеження не проводилося. У 3 триместрі вагітності відзначаласянефропатія і анемія.

Пологи у 40 тижнів, тривалістю 10 годин. Дівчинка закричала відразу,вага при народженні 4000 г, довжина 53 см. Практично з народженняперебувала на штучному вигодовуванні.Спадковість, зі слів матері, не обтяжена.

Дані об'єктивного огляду при поступленні:температура 36,8°С, набряків немає. Шкіра та видимі слизові оболонки рожеві. Аускультативно в легенях пуерильне дихання. ЧД – 40 за хвилину. Перкуторно межі відносної тупості серця: права - по правій парастернальній лінії, ліва - в 4 міжребер'ї на 1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії, верхня-2 ребро. ЧСС – 132 в хвилину. При аускультації серця грубий систолічний шум в 5 точці. Живіт м'який,печінка +2 см, селезінка не збільшена.

Сечовипускання вільне. Випорожнення не порушені.Дані додаткових обстежень:Загальний аналіз крові: Нв-126 г /л, еритроцити -4, 5 х 1012/л, КП-0,83,

лейкоцити 9,0 х 109/л, лейкоформула: п/я-1%, с/я-30%, е-2%, м-9%, лімф.-58%, ШОЕ-6 мм/год.

УЗД нирок: клубова дистопія правої ниркиЕхоКГдодається:

1. Поставити попередній діагноз2. Як можна пояснити наявність поліорганної патології вданому випадку?3. Описати зміни на ЕхоКГ.4. Чи є показання до призначення серцевих глікозидів?5. Лікувальна тактика.

ЗАДАЧА 55Дівчинка 2 років. Мати скаржиться, що після ГРВІ дитина стала

капризною, погіршився апетит, з’явилась задишка, „мармуровий” малюнок шкіри, набряклість нижніх кінцівок, що виникла впродовж декількох днів на фоні незначного підвищення температури тіла.

Об'єктивно: загальний стан дитини важкий. Шкіра та видимі слизові бліді, „мармуровість” малюнку шкіри, акроціаноз, пастозність нижніх кінцівок. Пульс 160 на хвилину, слабкого напруження та наповнення. Межі серцевої тупості розширені вліво та вправо, при аускультації - тони серця ослаблені, ритм „галопу”, систолічний функціональний шум на верхівці. Над легенями при аускультації ясний перкуторний звук, жорстке дихання при аускультації, у прикореневих та нижніх ділянках вологі незвучні

дрібнопухирчасті хрипи з обох боків. Живіт при пальпації м'який, неболючий, печінка на 5 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, край чутливий.

Загальний аналіз крові: Нb - 115 г/л, еритроцити - 3,7×1012/л, КП - 0,9, тромбоцити - 120 Г/л, лейкоцити - 18,1×109/л, лейкоформула: п/я 19%, с/я 45%, е4%, л 30%, м 2%, ШОЕ - 24 мм/год. ЕКГ – додається.1. Поставити попередній діагноз. 2. Які дані додаткових методів обстеження дають змогу підтвердити діагноз дайте їм оцінку?3. Чим можна пояснити наявні у хворої зміни при аускультації легень? 4. Призначити лікування. 5. Що є показником адекватності призначеної терапії?

ЗАДАЧА 56Хворому 11 років, впродовж 2 років турбують обмеження рухів та

“ранкова скутість” в проксимальних міжфалангових суглобах обох китиць та в променево-зап’ястних суглобах.

Об’єктивно: виражена атрофія периартикулярних м’язів, обмеження амплітуди рухів, конфігурація китиць набуває вигляду “ластів моржа”. При огляді очей посилений судинний малюнок, зміна форми зіниці за рахунок сінехій – погана зінична реакція на світло.

Загальний аналiз кровi: еритроцити 4,4×1012/л, Hb 110 г/л, КП 1,0, лейкоцити 11,6×109/л, лейкоформула: е4%, п12%, с67%, л13%, м4%. ШОЕ 36 мм/год.

Аналiз кровi на активнiсть запального процесу: СIА 0,220 од., ДФА 0,210 од., серомукоїд 0,320 од., ТАСЛО 66 МЕ, СРБ (++), РФ (+).

Рентгенологічно епіфізарний остеопороз, звуження суглобових щілин, поодинокі кісткові узури суглобових поверхонь.1. Поставити діагноз. 2. Які обстеження доцільно призначити та які зміни характерні для даного захворювання?3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику?4. Які патогенетичні механізми даного захворювання?5. В чому полягає терапія даного захворювання?

ЗАДАЧА 57Хлопчик 12 років. Три тижні тому після стрептококової ангіни

відмічено підвищення температури, загальну слабкість, в’ялість, біль та припухлість обох колінних суглобів.

Об¢єктивно: стан середньої важкості.Обидва колінні суглоби збільшені в об'ємі, шкіра над ними гаряча на дотик, гіперемована, рухи обмежені,

болючі. Пульс 56 ударів на хв., ритмічний. АТ 100/60 мм рт ст. Межі серця: ліва на 1 см назовні від середньо-ключичної лінії, права на 1 см назовні від парастернальної. На верхівці серця вислуховується ослабдений 1-й тон, акцент 2-го тону над легеневою артерією, дуючий систолічний шум з ірадіацією в підпахвинну ділянку.

Загальний аналiз кровi: НЬ 112 г/л, еритроцити 3,5×1012/л; КП-0,9; лейкоцити -10 Г/л; лейкоформула:п/я - 15%, с/я - 43%; е - 6%; л - 35% м - 1%; ШОЕ - 32 мм/год. Титр АСЛ-0 450 од. опт. щільн; реакція на С-реактивний білок (+++), серомукоїд -0,8 од., ДФА – 300 од., сіалові кислоти 250 од.

1. Поставити попередній діагноз?2. Назвати основні симптоми захворювання.3. Яка етіологія даного захвоювання?4. Який патогенез даної патології?5. Призначити стартову терапію.

ЗАДАЧА 58Хворий 17 років. Поступив в клініку зі скаргами на головні болі,

запаморочення, важкість в голові, періодично болі в ділянці серця, швидку втомлюваність, задишку при фізичному навантаженні. Перераховані вище скарги з'явилися 5 років тому. З анамнезу з'ясовано, що в минулому часто хворів ГРВІ, періодично виникали носові кровотечі, відставав у фізичному розвитку.

Об'єктивно: хворий блідий, фізичний розвиток диспропорційний, в області грудної клітини (міжреберні проміжки) відмічаються розташовані поверхнево розширені судини. Область серця візуально не змінена, межі відносної серцевої тупості: ліва - по лівій середньо-ключичній лінії, права – на 1,5 см всередину від правої парастернальної лінії, верхня – верхній край IIΙ ребра. Аускультативно тони серця середньої гучності, ЧСС - 78 ударів на хвилину, на основі серця - систолічний шум, грубого тембру, різної тривалості, що проводиться в міжлопаточну ділянку. АТна руках 220/120 мм рт. ст., на ногах - 80/50 мм рт. ст. Проведено запис ЕКГ та рентгенографію ОГК:

1. Поставити діагноз.2. Розшифруйте ЕКГ.3. Вказати характерні рентгенологічні ознаки даного захворювання.4. Вказати особливості статури хворих при данійпатології.5. Визначити тактику лікування даногохворого.

ЗАДАЧА 59У хлопчика 10 років після перенесеної вірусної інфекції з’явились

сухість слизових оболонок ротової порожнини, спрага до 2 л на добу,

підвищений апетит, тяга до солодкого, втрата маси тіла, загальна кволість, поліурія.

Об’єктивно: шкірні покриви сухі, відмічається гіперемія шкіри обличчя, тріщини в кутах рота. Пульс 100 за 1 хвилину, задовільних властивостей. Тони серця ритмічні, звучні. ЧД 20 за 1 хвилину. Над легенями аускультативно вислуховується везикулярне дихання. Язик сухий, відмічається глосит. Живіт м’який, неболючий при пальпації. Край печінки виступає з-під нижнього краю реберної дуги на 1,5см, чутливий при пальпації.

Глюкоза крові 15 ммоль/л. Глюкоза сечі 2%.

1.Поставити попередній діагноз.2.Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?3.З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?4.Показники глюкози крові у здорових людей.5.Принципи лікування даного захворювання.

ЗАДАЧА 60У поліклініку звернулись батьки із хлопчиком 7 років, які пред’являли

скарги на прискорений фізичний розвиток, передчасне статеве дозрівання дитини.

Хлопчик народився від першої вагітності з масою тіла 4500 г, довжиною тіла 54 см. З народження відмічено збільшення в розмірах зовнішніх геніталій. Хлопчик помітно випереджав в фізичному розвитку однолітків. З трьохрічного віку з’явилось оволосіння на лобку, почали збільшуватись зовнішні статеві органи.

Об’єктивно: Ріст 155 см, маса тіла 35кг, шкірні покриви гіперпігментовані. Добре розвинута м’язова система. На лиці і спині відмічаються acnevulgaris. Статева формула P3A2F2G3. Яєчка 2 см в діаметрі, еластичні при пальпації. Внутрішні органи без особливостей. Кістковий вік відповідає 14 рокам.

1.Поставити попередній діагноз.2.План обстеження.3.Які гормони зумовили передчасний статевий розвиток?4.Оцінити ріст дитини.5.Принципи лікування.

ЗАДАЧА 61

Дівчинка 14 років звернулась зі скаргами на постійне серцебиття, профузну пітливість, загальну слабкість, втрату маси тіла, дратівливість, плаксивість, зниження шкільної успішності, порушення сну, схильність до проносів, погану переносимість спеки, екзофтальм. Перераховані скарги з’явились 3 місяці тому, після перенесеного грипу.

Об’єктивно: Ріст 156см, маса тіла 38кг. Шкірні покриви теплі, вологі. Відмічається екзофтальм, патологічний блиск очей, рідке мигання. Тони серця гучні, тахікардія. Артеріальний тиск 150/50 мм.рт.ст. При аускультації легень вислуховується везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий при пальпації. Печінка та селезінка не збільшені. Щитоподібна залоза візуалізується на відстані, еластична, безболісна при пальпації. Відмічається тремор пальців,витягнутих рук,тремор усього тіла.

1.Поставити попередній діагноз.2.План обстеження.3.Які зміни в лабораторних та інструментальних дослідженнях слід очікувати?4.З якими захворюваннями провести диференційну діагностику?5.Тактика сімейного лікаря.

ЗАДАЧА 62До педіатра звернулись батьки дівчинки 1 року зі скаргами на

відставання в психомоторному розвитку. Дитина млява, не ходить, не говорить, іграшками не цікавиться. Народилась від другої нормальної вагітності і пологів з масою тіла 4500г. В період новонародженості відмічалось зниження рефлексів, відкриті бокові тім’ячка, довге відходження меконію, тривала жовтяниця, пізнє відпадіння пуповини. Після трьох місяців з’явились набряки на обличчі і кистях рук, метеоризм, закрепи. Голівку почала тримати з 8 місяців.

Об’єктивно: шкіра суха, бліда з жовтяничним відтінком, холодна на дотик, відмічаються щільні набряки на обличчі. Язик великий, висунутий з рота, голос грубий, широке перенісся, ніс сідловидний. Тони серця ослаблені, брадикардія. Живіт здутий, закрепи. Щитоподібна залоза не пальпується. 1. Поставити попередній діагноз.2. План обстеження.3. Які зміни основних лабораторних показників можна очікувати у дитини?4. Які гормони впливають на диференціювання кори головного мозку?5. Призначити лікування.

ЗАДАЧА 63У поліклініку звернувся хлопчик 13 років зі скаргами на затримку

зросту і статевого розвитку, швидку втому, сонливість, погану переносимість холоду, схильність до закрепів, анорексію.

Народився від першої вагітності з масою тіла 3500 г, довжиною тіла 52 см. Відставання в темпах росту відмічено з 3-х років. За кожен рік прибавка в рості складала 1 см.

Об’єктивно: ріст 126 см, маса тіла 30 кг. Будова тіла пропорційна, шкіра суха, іктерична, холодна на дотик. Тони серця ритмічні, ослаблені, брадикардія. При аускультації легень вислуховується везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий при пальпації. Печінка та селезінка не збільшені. Мутації голосу не виявлено. Вторинні статеві ознаки відсутні. Зовнішні статеві органи інфантильні. Кістковий вік відповідає 6 рокам.1. Поставити попередній діагноз.2. Оцінити ріст дитини.3. План обстеження.4. Принципи лікування.5. Прогноз для росту.

ЗАДАЧА 64Дівчинка Ольга 1р. 10 міс. поступила у відділення з приводу

виявлених при профілактичному огляді змін в аналізі сечі у вигляді кристалурії, протеінурії. Мати скаржилась на періодичне (1-2 рази на тиждень) нічне нетримання сечі. Дівчинка від ІІ вагітності з нормальним перебігом. Пологи термінові, нормальні. Маса при народженні 3100 грамів, довжина тіла 50 см. До 1 року розвивалась без особливостей, хворіла вітрянкою, часті ГРВІ, періодично відмічається больовий синдром під час сечовипускання, при стоянні сечі випадає осад солей червонуватого кольору. При зборі генеалогічного анамнезу вияснилось, що бабуся по материнській лінії хворіє сечокам’яною хворобою. Мати дівчинки і дві її рідні сестри мають гіпертонічну хворобу.

При огляді стан дівчинки задовільний. Шкіра бліда. Загальний аналіз крові: Нв 120 г/л, еритроцити 3,4×1012/л, КП 0,9, лейкоцити – 7,1×109/л, лейкоформула: е- 2%, п-4%, с- 35%, л-50%, м- 9%, ШОЕ- 9мм/год. Сечовина крові 5,33ммоль/л; загальний білок крові 62,5 г/л. Холестерин крові 4,65 ммоль/л; К крові 3,6 ммоль/л, Na крові 6 ммоль/л. Кліренс за ендогенним креатиніном 119 мл/1 хв./1,73м2, реасорбція води 99,8%. Загальний аналіз сечі: питома вага 1014, білок 0,066%, лейкоцити 16-17 в полі зору, солі сечової кислоти в великій кількості. Сеча на наявність бактеріурії – росту немає. Концентраційна функція нирок збережена. В зв’язку з підозрою на порушення пуринового обміну обстежена: добова екскреція уратів- 2,67 ммоль при діурезі 300 мл. Концентрація уратів в крові 331 мкмоль/л, кліренс сечової кислоти до стандартної поверхні тіла – 0,3 мл/с. Добова екскреція оксалатів складає 0,126 ммоль. При обстеженні матері виявлено: екскреція

уратів 7,36 ммоль/добу. Концентрація сечової кислоти в крові збільшена до 556,1 мкмоль/л.

1. Поставити попередній діагноз.2. Оцінити лабораторні показники . 3. Намітити план додаткового обстеження . 4. Призначити дієтотерапію .5. Призначити медикаментозне лікування .

ЗАДАЧА 65Дитині 16 місяців. При поступленні скарги на неспокій при

сечовипусканні, підвищення температури тіла до 390С, відмова від іжі, поганий сон. Хворіє 2-й день. Із анамнезу відомо, що дитина від І вагітності, що протікала з гестозом в першій половині. Пологи термінові, маса дитини при народженні 3400 г. У матері хронічний пієлонефрит, у бабусі по лінії матері – сечокам’яна хвороба. Об’єктивно: стан середньої важкості. Шкіра чиста, бліда. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, тахікардія. Живіт м’який, дещо болючий у навколопупковій ділянці.

При використанні скринінгових тестів - реагентів виявили наявність в сечі лейкоцитарної естерази, нітритів і білок.

Загальний аналіз крові: еритроцити 3,5×1012/л, Нв 126 г/л, лейкоцити 24,0 ×109/л, лейкоформула: п-6%, с-64%, е-2%, м-1%, л-27%, ШОЕ 28 мм/год.

Загальний аналіз сечі : неприємний запах, сеча мутна, реакція лужна, білок- 0,165 г/л, лейкоцити 25-35 в полі зору, еритроцити 0-1 в полі зору, бактерії +++.

1. Поставити попередній діагноз.2. Призначити план обстеження.3. Який рівень бактеріурії є діагностичним?4. Призначити лікування.5. Показання до можливого амбулаторного лікування.

ЗАДАЧА 66Дівчинка,9 років скаржиться на болі в попереку, дизуричні явища,

підвищення температури тіла до 38,5°С, зниження апетиту. Захворіла гостро,коли з’явились вищеперераховані скарги. На другий день хвороби госпіталізована. При госпіталізації об’єктивно: стан середньої важкості. Шкіра чиста,бліда. Набряки відсутні. АТ 110/70мм.рт.ст. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні.Живіт м’який, безболісний при пальпації. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Зів чистий,не гіперемований .

В приймальному відділенні при використанні скринінгових тестів-реагентів виявили наявність в сечі лейкоцитарної естерази, нітритів і білку.

Загальний аналіз крові: еритроцити 3,8×1012/л,Hb 124г/л,КП 0,9, лейкоцити 16,6×109/л, лейкоформула: п10%, с 76%, м2%, е 4%, лімф 8%, ШОЕ 22 мм/год.

Загальний аналіз сечі: питома вага 1018, реакція – лужна, білок 0,99г/л, лейкоцити покривають все поле зору; сечовина крові 6,33ммоль/л, креатинін крові0,09 ммоль/л,ШКФ90мл/хв/1,73 м2; сеча на ступінь бактеріурії- в 1 мл сечі КУО 105(Esherichiacoli). УЗД нирок і сечового міхура – без патологічних змін.

1.Поставити попередній діагноз.2.Призначити план обстеження.3.Який рівень бактеріурії є діагностичним.4.Призначити лікування. 5.Диспансеризації при гострому пієлонефриті.

ЗАДАЧА 67Дитина 8 місяців з МТ 12кг, поступила у відділення для дітей раннього

віку зі скаргами матері на наявність у дитини блідості шкіри. З анамнезу відомо, що дитина від I вагітності. Під час вагітності у

матері мала місце анемія II ступеня. Дитина народилась доношеною з МТ 4300г. Оцінка за шкалою Апгар на 1 хвилині 10б. Неонатальний період – без особливостей. Щеплення згідно календаря, без ускладнень. Знаходиться на штучному вигодовуванні з 1-місячного віку – переважно манна каша, коров’яче молоко. Нервово-психічний розвиток дитини згідно віку.

Об’єктивно: дитина активна, на огляд реагує руховою активністю, посміхається. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки чисті, бліді, сухі, в кутиках роту «заїди». Волосся тускле, по типу «паклі». Підшкірно-жирова клітковина розвинута надмірно, розподілена рівномірно. Тургор тканин знижений. Носове дихання вільне. ЧД 30 за 1 хвилину. Над легенями аускультативно везикулярне дихання. ЧСС 128 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, доступний для глибокої пальпації. Фізіологічні відправлення не порушені.

Гемограма: Нв 76г/л, еритроцити 3,3 Т/л, КП 0,7. Ретикулоцити 7‰.

Лейкоцити 6,4 Г/л, лейкоформула: п/я 2%, с/я 34%, е4%, л60%. Тромбоцити 206 Г/л. ШОЕ – 8 мм/год.

Сироваткове залізо – 5,1 мкмоль/л.1. Поставити діагноз.2. Дати характеристику гемограми.3. Вказати можливі причини розвитку анемії у дитини?4. Скласти план обстеження хворої.5. Призначити лікування.

ЗАДАЧА 68Хлопчик 3 років поступив в онкогематологічне відділення з приводу

блідості шкіри, появи синяків на тулубі та кінцівках, часті захворювання гострими респіраторними інфекціями.

Мама хлопчика відмічає наявність блідості шкіри і слизових оболонок практично з народження. За останній час блідість шкіри і слизових оболонок наросла в динаміці та приєднався геморагічний синдром, що і стало причиною звернення та госпіталізації дитини в стаціонар.

Об’єктивно: бронзово-коричнева пігментація шкіри, трофічні зміни з боку шкіри та нігтів, мікроцефалія, відмічається відсутність великих пальців кистей, затримка фізичного та психічного розвитку, вроджена вада серця.

Гемограма: Нв 55г/л, еритроцити 1,1×1012/л, КП 0,9, лейкоцити 1,5×109/л, тромбоцити 15×109/л, ШОЕ 45мм/год. Ретикулоцити 0,1‰. Час згортання крові за Лі-Уайтом – 5 хв.

1. Поставити діагноз. 2. Охарактеризувати гемограму.3. Скласти план обстеження.4. Вказати зміни в мієлограмі, характерні для цього діагнозу?5. Визначити принципи лікування.

ЗАДАЧА 69Дитина 2 років поступила в онкогематологічне відділення з різкими

болями в ніжках, субфебрилітетом, слабкістю, швидкою втомлюваністю, головним болем.

Об’єктивно: шкіра бліда, на шкірі ніг екхімози. При пальпації – збільшені усі групи лімфатичних вузлів (деякі до 2см). Органи дихання та серцево-судинної системи без патологічних змін. Живіт збільшений в об’ємі, печінка +5см, селезінка +4см. Виражена болючість при натискуванні на грудину, кістки черепа.

Гемограма: Нв 80г/л, еритроцити 2,5×1012/л, КП 0,96, ретикулоцити 3‰, ШОЕ 40мм/год, тромбоцити 40×109/л, лейкоцити - 58×109/л, нейтрофіли: п/я 1%, с/я 8%; еозинофіли 2%, лімфоцити 53%, моноцити 2%, бласти 34%.

Мієлограма: бласти 81%, тотальна бласттрансформація кісткового мозку з редукцією всіх ростків кроветворення.

УЗД печінки та селезінки – збільшені у розмірах, паренхіма підвищеної ехогенності.

1. Поставити діагноз. 2. Вказати класифікацію захворювання.3. Назвати провідні клінічні синдроми захворювання.4. Скласти план обстеження.5. Вказати принципи лікування.

ЗАДАЧА 70Хлопчик 7 років, поступив в гематологічне відділення з приводу

висипу на розгинальних поверхнях рук, ніг та ділянках сідниць та болючості в ділянці лівого гомілково-ступневого суглобу. Захворів гостро напередодні, коли з’явився висип на нижніх кінцівках, який за добу розповсюдився на ділянку сідниць та верхніх кінцівок.

З анамнезу хвороби відомо, що 2 тижні тому назад перехворів ангіною. Хлопчик часто хворіє гострими респіраторними інфекціями, має харчову та медикаментозну алергію.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, в свідомості, самопочуття порушене мало. На розгинальних поверхнях рук, ніг та на сідницях геморагічний петехіально-папульозний висип, мономорфний, монохромний, симетричний, виступає над поверхнею шкіри, не зникає при натискуванні. З боку органів дихання та серцево-судинної системи патологічних змін не виявлено. Печінка, селезінка, лімфатичні вузли не збільшені. Стул 1 раз/добу, без домішок. Діурез достатній, сеча світла.

1. Поставити діагноз.2. Назвати форми даного захворювання згідно класифікації.3. Провести диференційну діагностику висипу.4. Скласти план обстеження.5. Призначити лікування.

ЗАДАЧА 71Хлопчик 11 років. Пред’являє скарги на наявність висипу та носової

кровотечі. Відомо, що дані симптоми турбують його протягом останніх 9 років, з приводу чого неодноразово лікувався в гематологічному відділенні.

Об'єктивно: загальний стан дитини середньої важкості. Шкіра бліда, на дистальних відділах верхніх та нижніх кінцівок асиметрично розташовані множинні петехії на різних стадіях зворотного розвитку, поодинокі екхімози. На задній стінці глотки – множинні крововиливи. У носових ходах – марлеві тампони просякнуті кров’ю. Пульс 90 за 1 хвилину, задовільних властивостей. Межі відносної серцевої тупості – вікова норма, при аускультації – тони ритмічні, короткий систолічний шум на верхівці. Над легенями – перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно везикулярне

дихання. Живіт при пальпації м'який, не болючий, печінка на 2 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, край еластичний; селезінка не пальпується. Стул щоденно, без патологічних домішок, сеча світла.

Загальний аналіз крові: Нb – 93 г/л, еритроцити 3,1×1012/л, КП 0,9, ретикулоцити 5‰, тромбоцити 2×109/л, лейкоцити 8×109/л, лейкоформула: п/я 7%, с/я 72%, лімф. 20%, м 1%. ШОЕ 10 мм/год.

Оцінка гемостазу: час кровотечі за Дюке – 20 хвилин, проби на резистентність судинної стінки (манжетковий тест) – позитивний, коагулограма в межах норми, гематокрит – 0,32.

УЗД печінки та селезінки – патологічних змін не виявлено.

1. Сформулювати діагноз. 2. Охарактеризувати гемограму та показники гемостазу.3. Провести диференційну діагностику висипу.4. Дати характеристику змін кісткового мозку при даній патології.5. Назвати принципи лікування.

ЗАДАЧА 72Хлопчик 14 років. Скарги на набряк та біль в ділянці лівих ліктьового

та колінного суглобів, що виникли після травми, обмеження активних рухів в названих суглобах. З анамнезу відомо, що міжм'язові гематоми були відмічені у дитини вперше у віці 1 року. Дядько з боку матері страждає на підвищену кровоточивість.

Об’єктивно: шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Відмічається ураження ліктьового та колінного суглобів зліва (збільшення їх розмірів, набряк, напруження шкіри, виражений біль – дитина стогне від болю, суглоби гарячі на дотик, порушення функції). АТ – 105/65 мм рт.ст., пульс 110 за 1 хвилину, слабкого наповнення та напруження. З боку інших органів та систем патологічних відхилень не виявлено.

Загальний аналіз крові: Нb 90 г/л, еритроцити 3,0 ×1012/л, КП 0,9, ретикулоцити 5‰, тромбоцити 220×109/л, лейкоцити 8×109/л, лейкоформула: п/я 7%, с/я 62%; е 1%, лімф. 24%, м 6%, ШОЕ 13 мм/год.

Коагулограма: час згортання крові (за Лі-Уайтом) – 20 хв, протромбіновий час – 28 сек, протромбіновий індекс – 60%, тромбіновий час – 17 сек, активований частковий тромбопластиновий час – 3 хв. (в нормі 45-55 с), фібриноген – 3,4 г/л, гематокрит – 0,3.1. Поставити діагноз.2. Назвати ступені важкості захворювання. 3. Назвати клінічні ознаки захворювання.4. Скласти план обстеження.5. Вказати принципи лікування.

ЗАДАЧА 73Мати скаржиться на відсутність зубів та деформацію нижніх кінцівок у

дитини 9 місяців. Дитина народилася з масою тіла 3000 г., від народження знаходиться на штучному вигодовуванні. Вітамін Д3 не отримувала.

Загальний стан дитини задовільний. Нервово-психічний стан відповідає віку. Об’єктивно: шкіра бліда, зубів немає, збільшені лобні та тім’яні бугри, велике тім’ячко розміром 3×3 см, краї щільні. Нижня апертура грудної клітки розширена, пальпуються «реберні чотки», виражені лобні та тім’яні горби Спостерігається варусне викривлення нижніх кінцівок. Тонус м’язів знижений. Тони серця ясні, ритмічні. Над легенями везикулярне дихання. Живіт помірно збільшений в розмірах, печінка виступає з – під краю реберної дуги на 2 см, селезінка не пальпується. Стул та діурез не порушені. 1. Поставити діагноз.2. Які лабораторні дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?3. Провести диференційну діагностику.4. Призначити лікування 5. Назвати критерії ефективності лікування.

ЗАДАЧА 74Хлопчик 2 роки. Знаходиться на диспансерному спостереженні з

приводу вродженої вади серця: дефект міжшлуночкової перетинки після оперативного втручання (пластика дефекту міжшлуночкової перетинки). Об¢єктивно: відставання в фізичному розвитку, блідість шкірних покривів. На грудній клітці рубець після операції на серці. Перкуторно межі серця розширені вліво на 1,5 см. При аускультації тони серця дещо послаблені, ритмічні, з частотою 52 на хв. Артеріальний тиск 70/40 мм рт.ст.. Печінка на 2 см виступає з під реберної дуги. На нижніх кінцівках відмічається пастозність. При черговому огляді під час запису ЕКГ хлопчик втратив свідомість. ЕКГ додається1. Поставити попередній діагноз.2. Надати невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 75У гастроентерологічне відділення 2 дні тому поступив хлопчик 15

років зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5°С, інтенсивний нападоподібний біль у правому підребір’ї з іррадіацією у праву лопатку, який підсилювався у положенні лежачи, особливо на правому боці, нудоту з однократним блюванням, що не принесла полегшення. Оглянутий дитячим хірургом,гострої хірургічної патології не виявлено.

Стан дитини важкий: головний біль, шкірна гіперестезія, шкіра і слизові оболонки сухі, іктеричні. Язик обкладений біло-жовтуватим нашаруванням. При пальпації живота – захисне напруження м´язів в правому підребер’ї, виражена болючість у цій ділянці, позитивні симптоми Кера,

Мерфі, Ортнера. Печінка при пальпації збільшена +1 см, ущільнена, болюча. Загальний аналіз крові: Hb – 116г/л, еритроцити 4,0×10¹²/л, КП – 0,8, лейкоцити 10×109/л, п – 5%, с – 57%, е – 2%, л – 30%, м – 6%, ШОЕ – 28 мм/год. Білірубін крові – 38 мкмоль/л, пряма фракція – 30 мкмоль/л, непряма – 8 мкмоль/л.

Холецистографія: зниження контрастності тіні жовчного міхура, нечіткість контурів, зміна форми – перегин.УЗД жовчного міхура: наявність (+) ехосигналів, велика кількість пластівців жовчі в його проекції.

1. Поставити попередній діагноз.2. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?3. Додаткові методи дослідження для підтвердження діагнозу.4. Можливі ускладнення при даному захворюванні.5. Призначити лікування згідно наказу МОЗ України.

ЗАДАЧА 76Дівчинка 12 років, поступила у відділення зі скаргами на болі ниючого

характеру з локалізацією у верхній половині живота зліва, носить оперізуючий характер, іррадіює в ліве плече і хребет. Больовий синдром супроводжується нудотою і блювотою. Загострення захворювання виникло неділю назад, дитина пов’язує з погрішностями в дієті. Вперше дівчинка занедужала два роки тому, через 1 місяць після перенесеного епідпаротиту. Загальний стан дівчинки середнього ступеня важкості, температура тіла субфебрильна. Шкіра бліда. Тони серця ясні, ритмічні. Дихання в легенях - везикулярне. Живіт помірно здутий, приймає участь в акті дихання. При пальпації живота - болючість в точці Мейо-Робсона, зоні Гротта. Печінка та селезінка не збільшені. Стілець до 3-4 разів за добу, помірно розріджений. Діурез достатній.

Загальний аналіз крові:еритроцити 4,0×10¹²/л, КП – 0,8, лейкоцити 10×109/л, лейкоформула: п-12%,с-67%, л-19%, м-2%, ШОЕ-22мм/год. Цукор крові – 2,6ммоль/л, Сl–86 ммоль/л, К-4ммоль/л, Са-2,5ммоль/л. Копрограма: нейтральний жир ++, неперетравлена клітковина +++, сполучнотканинні волокна ++. Активність амілази сечі (по Вольгемуту) – 128 одиниць.

УЗД підшлункової залози: підшлункова залоза у вигляді подовженого утворення, голівка її збільшена в розмірі, реєструється багато дрібновогнищевих ущільнень, рівномірно розсіяних по всій паренхімі pancreas.

1. Поставити діагноз.2. Які данні підтверджують діагноз?3. Провести диференційний діагноз.4. Принципи лікування(протокол МОЗ України №438 від 2010р) даного

захворювання5. Диспансерний нагляд та реабілітаційні заходи на дільниці.

ЗАДАЧА 77Дитина віком 2 місяців, оглянута в дитячій поліклініці педіатром.

Народився від 1 доношеної вагітності, маса тіла при народжені 3500г, довжина тіла 52см. В другій половині вагітності у матері спостерігався гестоз, лікувалась стаціонарно. Знаходиться на грудному вигодовуванні по вимозі дитини, але зі слів матері хлопчик після годування неспокійна, плаче,не витримує дві години між годуванням. Вітамін Д не отримує. На момент огляду вага дитини 4100г. Загальний стан задовільний, активна. Нервово-психічний розвиток згідно віку – тримає голову, рефлекси живі. Шкіра чиста, блідо-рожева. Тургор тканин дещо знижений. Тони серця ясні, ритмічні. Над легенями везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий при пальпації, печінка та селезінка не пальпуються. Стул та діурез не порушені.

1.Поставити діагноз.2.Вказати причину розвитку даного стану у дитини.3.Надати рекомендації щодо профілактики рахіту4.Надати рекомендації по вигодовуванню дитини згідно наказу МОЗ України5.Ваші рекомендації щодо диспансерного нагляду за дитиною.

ЗАДАЧА 78У приймальне відділення звернувся хлопчик 14 років зі скаргами на

періодичні напади ріжучого, пекучого болю в епігастральній ділянці, особливо через годину після прийому їжі. Під час больового нападу хлопчик намагається набути вимушеного положення (підводить ноги до живота, лягає на живіт), при чому біль трохи зменшується.

Об’єктивно: язик обкладений білим нашаруванням. Під час поверхневої та глибокої пальпації надчеревної ділянки, особливо трохи вище пупка і праворуч, а також уздовж серединної лінії виявляється болючість і напруження м’язів. При обстеженні дихальної та серцево-судинної систем змін не виявлено. Фізіологічні відправлення не порушені.

1. Поставити діагноз.2. Скласти план обстеження хворого.3. Вказати рекомендації щодо режиму харчування.4. Визначити принципи медикаментозного лікування.5. Розробити план диспансерного нагляду.

ЗАДАЧА 79Дівчинка 14 роківскаржиться на наявність печії, відрижку повітрям,

інколи кислим. Печія виникає переважно після вживання жирної, смаженої їжі, газованих напоїв. Захворіла близько 6 місяців тому, коли вперше з’явились вищевказані симптоми.

На ФЕГДС виявлено гіперемію слизової оболонки стравоходу, спостерігається закид вмісту шлунку. Н.pylori – негативний. Лікування не отримувала.

1. Поставити діагноз з урахуванням класифікації.2. Призначити додаткове обстеження.3. Вказати принципи лікування.4. Розробити план диспансерного нагляду.5. Перерахувати можливі ускладнення.

ЗАДАЧА 80У дитяче відділення госпіталізовано дівчинку 9 років. Скаржиться на

частий нападоподібний біль у правому підребір’ї та біля пупка, що виникає після фізичного навантаження протягом останніх 3 місяців, схильність до закрепів.

Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки чисті, блідо-рожеві. З боку дихальної та серцево-судинної системи змін не виявлено. Живіт м’який, болючий у правому підребір’ї, позитивний симптом Кера. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, еластична, не болюча.

1. Поставити діагноз.2. Провести диференційний діагноз.3. Призначити лікування.4. Дати рекомендації щодо харчування.5. Скласти план диспансерного нагляду.

ЗАДАЧА 81Хлопчик 7 місяців поступив в стаціонар з приводу появи жовтяниці,

підвищення температури тіла, зниження апетиту. Захворів тиждень тому назад, коли з’явилась жовтяниця. Мама

спочатку пов’язала появу даного симптому з тим, що дала дитині морквяний сік. Переставши давати морквяний сік, іктеричне забарвлення шкіри не зникло, а навпаки підсилилось. З анамнезу відомо, що у батька дитини періодично відмічалась жовтяниця, яка самостійно зникала.

Об’єктивно: стан важкий, в’ялий, апетит поганий, зригує. Шкірні покриви і слизові оболонки бліді з жовтяничним відтінком. Органи дихання та серцево-судинної системи без патологічних змін. Печінка +2см, селезінка +3см.

Гемограма: Нв 80г/л, еритроцити 2,8×1012/л, ретикулоцити 95‰, лейкоцити 9×109/л, тромбоцити 220×109/л, ШОЕ 5мм/год.

Біохімічний аналіз крові – загальний білірубін – 63 мкмоль/л (непрямий білірубін – 60 мкмоль/л, прямий – 3 мкмоль/л).

1. Поставити діагноз. 2. Виділити основні клінічні синдроми, які дозволяють встановити діагноз.3. Назвати ланки патогенезу захворювання.4. Скласти план обстеження дитини.5. Призначити лікування.

Documents

· Web viewДані скарги турбують протягом 3-х місяців, але за медичною допомогою до лікаря батьки не звертались