Слава передовикам і новато
рам виробництва~ які йдуть в авангарді всенародного соціалі-
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕСЯІ • І
етичного з .ма-
ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В 1935 РОЦІ
.N2 169 (З871)
СУБОТА
26 жовтня
1974 р. \til!:i 2 1.011.
-----------~--
І
І І І
І і ·,
гання за успіш
не завершення
n ~ ятир ічки! (Із Закликів ЦК: К:ПРС до
57-ої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції).
ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ RОМУНІСТИЧНОІ ПАРТП УКРАІНИ, МІСЬКОІ І PAROHHOI РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ RИУВСЬКОІ ОБЛАСТІ
ВЕЛИНОМУ ЖОВТНІО-.ГІДНУ ЗУСТРІЧ! ПЕРШЕ МІСЦЕ В СРСР
Четвертий, визначальний рік конання особистих п'ятирічок. дев'ятої п'ятирічки приносить Серед них - старші печові, Подля колективу заводу порошкової чесні металурги СРСР Віктор металургії перемогу за перемо- Олександрович Горохівський та гою. Протягом першого і другого Вячеслав Миколайович Антонов, кварталів серед підприємств Мі- Віктор Васильович Кузнецов, Гриністерства чорної металургії горій Михайлович Фещенко, спіСРСР він міцно утримував друге кальники Анатолій Олекс~ндромісце. У третьому кварталі бро- вич Звєрєв і Микола Михайлович варські металурги-порошковики, Ничипорук та інші. Більше 180 значно поліпшивши свої техніко- робітників виконали завдання ниекономічні показники, вийшли на нішнього року.
вищий рубіж У Всесоюзному со- Радісна звістка про високу націалістичному змаганні. Колегія городу окрилила весь колектив Міністерства чорної металургії на нові трудові подвиги. Ставши СРСР і ЦК профспілки працівни- на переджовтневу вахту, робітків металургtиної промисловості ники, інженерно-технічні працівприсудили перше місце з вручен- ники, службовці підприємства ням Перехідного Червоного пра-
працюють з єдиним прагненням пора і перІ,Uої грошової премії.
У здобуту перемогу найбільший вклад внесли передовики
підприємства, ударники комуністичної праці, раціоналізатори і винахідники. 50 ентузіастів ·соціалістичного змагання під девізом «П'ятиденку - за чотири дні» достроково рапортували про ви-
aиiЦHIOGltiO корнову баау Дальше пLдвищення про
дУRТИ!ВНОС'І'і худоби немислиме без міцної кормової бази. Тому ріль.ники радгоспу «Гоголівський>> цьому питанню надають особливу уваrу. Вони вирости\lІи непоганий урожай нормових культур і за,клали 3900 тонн високоякІсного сінр.жу, 17 тисяч тонн силосу. Нагромаджено до трьох тисяч
КОНТРОЛЮЄ «СЛАВУТИЧ~ «Славутич~ - новий кіно
зйомочний КОМ1ПЛ€КС, СТВО,ренИЙ на Київській кіност:у"дії імені О. П. Довженка. Тепер можна контролювати· якість вІдзнятого матерtлау безnосередньо під
- підготувати Вітчизні на честь 57-і річниці Великої Жовтневої
СОЦІаЛІСТИЧНОЇ реВОЛЮЦії ГіДНИЙ трудовий подарунок.
С. СЕРДЮК, заступник секретаря пар
тійного комітету заводу
порошкової мeтaJiyprli.
тонн зернофуражу, соломи є до чотирьох тисяч тонн.
Нормодобувники дали слово вирQстиrrи і заRЛасти 12500 ТОНН КОрМО,ВИХ КОреНеІІЛОДіВ nри плані 8700. Зобов' я:зання у.сnішно виконується. Закінчуємо копати буряки на 250 гентарах. Урожай виборено добрий_ Майже 9 тисяч тонІІІ коренів уже звезено до ферм і закаrатовано на зберітання.
М. ШЕВЕЛЬ, гоJІова місцевого комітету профспіJІКИ~
час зйомок за доломагою заnису на ві,цеоnлі-в.ку. Візуальний пристрій дозволяє спостерігшrи за кадром одночаrсно режисе
ру, звУІКооnератору і відеоінже·неру.
(РАТАУ).
ВОНИ ВИКОНАЛИ П'ЯТИРІЧКУ
Наслідуючи патріотичний почин трудящих Москви і Ленінграда, Галина Аврамівна Какун першою на фабриці верхнього і)итячого трикотажного одягу зобов'язалась виконати особисту п'ятирічку за чотири роки. Перейшовши на обслуговування чотирьох в'язальних машин-напівавтоматів, вона набагато випередила час. Своє п'ятирічне завдання виконала за три роки.
Виробляючи продукцію в рахунок десятої п'ятирічки, в'язальниtІЯ у четвертому, визначальному році добилась нових успіхів. Jl Всесоюзному соціалістичному змаганні вийшла переможцем. За досягнення -високих показників по підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості виробів Міністерство легкої промисловості СРСР і ЦК профспілки нагородили Г. А. Какун Дипломом. і присвоїли звання «Кращий працівник легкої промисловості дев'ятої п'ятирічки».
На фото: Г. А. КАКJІН.
Фото А. Козака.
ТУРБОТИ САДІВНИКІВ Садівнича бригада Василя
Павловича Андруха в радгос
пі «Заворицький» закінчила
збирати фрукти. Зараз прово
дить підготовчі роботи для
осіннього садіння суниці. Ро
бітниці ПіДГОТОБЛЯЮТЬ флаНЦі
суниці, ремонтують площі
ягідників, посаджених весною цього року.
У сього в радгоспі під суницею буде 20 гектарів. П'ятнад~ цять уже є. До свята Жовтня буде· посаджено ще на трьох гектарах. Бригада має власний носадковий матеріал.
П. ЖИГАЛО, громадський кореспондент.
rLc#;~~ , а,nтомобіJІР· t ~ будіВНИJ\j В t ' & ! \ Центральний Комітет Ко-\ муністичної партії Радянсько-
~ го Союзу, Президія Верховної ! ~ Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР сердечно поздоровили
_ трудящих підприємств та ор\ ганізацій автомобільної про~ мисловості з· півстолітнім юві-
~ леєм радянського автомобілебудування.
Автомобільна промисловість Радянського Союзу завдяки повсякденній турботі партії і уряду, самовідданій праці
усього нашого народу, гово
риться в привітанні, стала високорозвинутою галуззю інду
стрії. Вона має потужну виробничу базу і досвідчені кадри, здатні успішно розв'язувати великі господарські і на-уково-технічні завдання.
ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР і Рада Міністрів СРСР висловили впевненість у тому, що працівники авто
~Іобідьної промисловості під керівництвом партійних організацій не пошкодують сил і
творчої енергії ДJІЯ виконання ! історичних рішень XXIV з'їзду КПРС.
* * * Радянські автомобілеlіудів- ~
ни1ш самовіддано працюють над виконанням завдань дев'ятої п'ятирічки. За масштабами виробництва, за технічним рівнем машин, які випускає радянське автомобідебудування, воно займає тепер одне з провідних місць. Тільки за 19 71 рік виготовлено 11 ОО тисяч автомашин, а в 1975 році їх має бути випущено понад два мільйони. Більш як 350 моделей і модифікацій вантажних і ;1егкових автомо- -~ білів, автобусів, причепів і на- \ півпричепів виробляють тепер \ підпр~є~ства г~луз_і_: Основні ~ модеш 1 модифІкацн вантаж
них автомобілів Московського заводу імені Лихачова, Горьковського, Мінського, Вілоруського, Кременчуцького автозаводів, легкові машини ВАЗу, двигуни 3аволзьІtого і Ярославського моторних заводів мають Державний знак
Музей народної освіти Музе~ народної освіти Мол
да.вськоl РСР .відкрився в RиШИІНеві. Чотири тисячі його експонатів розnовідають ~ро становлення і розвиток доШRільно
го виосовання, шкільної справи і вищої оавіти в ресnубліці.
(ТАРС).
~~ .. ~~~~ .. ~~ .. ~~~_.aв._.-.-.. ~~--~~~<~z~ьx~ruw~~.-.ag~~~~~~~x~~~g~~~~~,~~~~'~''~~~~~
Реконструкцію завершено Завершено повну реконстрУІК
цію однієї з найціІкавіших будівель палацаво-nаркового КОМіlІ
лексу Павлов~ська nід Ленінградом - піль-башти.
Башта, збудована близько ДВОХІСОТ років ТОМу, дуже ПО" терпіла пtд час війни. Ленінградські реставратори звернулися до старовинних гравюр і архLвів, щоб відтоІюрити початнове обличчя паркового павільйону. Тепер над баштою знову спалахнуло соня-чною
жовтизною шатро даху, на фасаді. відновлено розnис П'єтро Гонзаго. У залах піль-башти віднрила.ся виставка малюнків старого Павловська, зібрано нолекцію меблів і- бронзо.вих гоДИІННИІНів XVIII століття.
Волгоград. Новоросійськ, Керч, Севастополь - ці міста вкарбовані на скрижалях історії, як міста немеркнучої слави років Великої Вітчизняної війни, як міста-герої. Вони відзнач.ені масовими подвигами радян
ського народу в боротьбі' проти фашизму.
Саме через Ці містагерої прошг маршрут
поїзда дружби <<Київський пропагандист>>, учасниками якого було чотирнадцять пропа
гандистів нашого міста та району. Необхідно відзначити, що до
складу групи ввійшли кращі пропагандисти
політичної та економічної освіти - М. С. Адамкович (радгосп-комбінат «Rалитян-
ський» і~ені 50-річчя
СРСР), М. П. Білозуб
(завод порошкової ме-
талургії), Г .. П. Рей (завод пластмас), Р. П. Стрельченко (радгосп «Требухівський>>) та іНШі.
У містах-героях учасники поїзда відвідали пам'ятні місця. У Волгограді, зокрема, вони побували на Мамаєвому кургані, де
оглянули меморіал
мужності і героїзму, біля будинку Павлова, на могилі сина іспан
ського народу Рубена Ібаррурі, який командував кулеметною ро
тою і загинув під час
боїв за Сталінград. Велике враження залишилося в учасників
подорожі від відвідин
Цемеської бухти, що в Новоросійську, де за наказом вождя і орга
нізатора нашої держави В. І. Леніна в 1918 році була затоплена Чорноморська ескадра, легендарної «Малої землі>>, де хоробро билися з фашистсьними окупантами радян-
ські воїни. серед яких не раз бував начальник політвідділу r-юлиш
ньої 18 армії Гене-
ральний секретар ЦК КПРС товариш Л. І. Брежнєв.
Багато історичних 1\Іісць відвідали учасни
ки поїзда в Керчі, Севастополі. І всюди вони покладали вінки до
пам'я:rників героям. Також екс!Rурсанти цікавилися досягнення
ми трудящих цих міст
у боротьбі за виконання історичних рішень
XXIV з'їзду КПРС. Пропагандисти зі-
брали багатий фактичний матеріал, яний виІюристовузатимуть у
своїй роботі по комуністичному вихованню трудящих.
А. ГАВРИЛЕНКО.
РоОоту Ра1-на рівень сучасних вимог Відбулося засіДання дев'ятої сееії
районної Ради депутатів .трудящих (чотирнадцятого склижання). В роботі сесії .вз-яли участь керів~ини підприемств, установ, організацій району, голови викон:комів сільських Рад, дире.ктори раrдгоспів, птахофабрик. На сесії розглянуто такі питання: 1. Про хід виконання вшюн:1юмами
районної, селищної і сіль.ських Рад депутатів трудящих, відділами та управліннями рішень .грудневого ( 1973 р.) Оленуму ЦН КПРС з питань удосконалення методів роботи і підвищення відповідальності кадрів за доручену спра
ву.
2. Інформація про роботу виконкому районної Ради депутатів трудящи'х за міжсесійний період.
З доповіддю по першому питанню вистуюив голова виконкому районної Ради депутатів трудящих депутат П. П. БІлокінь. Трудящі нашого району, відзначив
доповідач, наполегливо працюють над перетворенням у життя історичних рішень XXIV з'їзду НПРС і XXIV з'їзду НП Унраїни. Колективи промислових пі.дnриємrств у.спішно справилися з пла,
ном де-в'яти місяців по обсягу реалізації продукції. Досягнуто високих темпів зростання продуктивності праці. З початку року понад план реалізовано продукції на 823 тисячі карбованців. Нових УJСПLхів досягли у четвертому, визначальному році п'ятирі.чки працівники сільського , господарст.ва. В середньому по району з Jюжного гектара зібрано по 27,3 центнера зерна, в тому числі пшениці - 33,4 центнера.
Район успішно винонав план продажу хліба державі. Трудівни-ки тваринницьких ферм на 20 жовтня виробили на сто гектарів сільськогосподарських УІГідь 681 центнер молока, 172,6 центнера м' нса. Господарства району ВИІК<>нали народногосподарсьrкий план продажу моло.ка і м'яса. Проте в ycLx галузях господарства, є ще чимало невико
ристаних резервів. Неруючись рІшеннями .грудневого
(1973 р.) Пленуму ЦН RПРС, .вІдділи і управління, ви-конкоми мі.сцевих Рад району здійснюють пра:.ктичні заходи по удос-коналенню стилю і методів роботи, спрЯІмовано.ї на успішне виконання народногослодарсь.ких планів і соціалістичних зобов'язань дев'ятої п''ятирічки. Конкретніше координується діяльність викон.комі.в. Особлива у~ага надається розвптнові ініціативи, діловитості, nідвищенню віщrювідальності за доручену справу.
Дооові.дач детально охаракт.еризував стиль і методи роботи' виконкомів. Зокрема, зуюинився на питаннях перспеіК
тивно-номплексного планування, добору, пі~отовни і навчання радян.ських кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації та вдос-коналення рівня роботи, культури роботи державного аnарату. П. П. Білокінь проаналізував питання, що заслуховувались на засіданнях винонкому районноУ Ра,ди, відзначив, як виконують•ся рішення виконкому. У багатогранній роботі райвиконком,
виноНіНОtМИ селищної і сіль,ських Рад спиралися на постійні коміеії, доnомогу деnутатІв, rрома.дсьних організацLй. У цьому році на розгляд районної Ради і вИRонному постійні комі:сії пІдготували 51 питання, селищної Ради і ВИіКонномів - 31 питання, сіль~сьних Рад і виконкомLв - 584 питання. Найбільш активно працювали комLсії: сі.льсь.когосnодарсь,ка (1'олова В. й. Мельнин), молоді (І. І. Довгаль), промисловості, транспорту і зв'1і'зку (Л. Я. Сан.кін), сощзаконності (В. С. Тавлуй). Позитивних результатів досягли постійні комІсії, громадсЬІкі організації Налитянсьної селищної Ради, Погребсьної, Зазимсьної, Літнівсьної, Требухівсько·ї, Пухівсьної сільських Рад.
Активною участю в роботі Рад, пра.ктичною допомогою на місцях, особистим цри.кладом .сприяли виконанню планів і соціалістичних зобов'язань четвертого, визначального ро.ку п'яrrирічки деnутати, яких у сілЬІсЬІКому господарстві працює 920 чоловік Особливо відзначилися деnутати П. Ф. Волоха, Н. І. Чемерис, R. А. Тимченко, О. М. Нанун, В. й. Мельник, М. З. Пильl'яй, А. Д. Литовченко, Є. М. Ботно, Т. І. Дяченко, М. П. Полька, Г. Г. Петренко, Н. В. Нагорна та багато інших. Серед 219 ЧОЛОВік, нагородЖеНИХ ордеНаМИ і ~медаЛЯМИ за 1973 рін, 175 депутатів районної та сільсь-ких Рад. 350 депутатів нагороджені Всесоюзним значном «Переможець соціалістичного змагання за 1973 рік». Хараюе,рною особливістю діяльності
Погребсь.кої, Зазимсь.кої, Рожнянської, ПухLвської, Літківської та Інших Рад
о 2 стор. о
є, перш за все, оператив.ність і ді.ло.ви
т~сть, ~ніціатива і принциnов\.сть у вирІШеНН! питань, повсякденна опора на депутатів постійних комісій і широку грОtМа'дсь.кість в організації нонтролю за винонанням рішень.
Відповідно до за.кону «llpo Статус делутатів Рад депутатів трудящих в СРСР>> подавала.ся неебічна доnомога викоНІоКомами у підвищенні виробничої і громадсЬІКо-політичної ролі д~утатів. ВіДчутно зросла а.ктивні~сть депутатів у ви..конанні г,ромадсьних обов'язкІв. Більшість з них регулярно брали участь у підготовці й обговоренні nитань, що виносилиr.я на засLдашІя BИRORHOMY. Всі депута1и зустрічались з виборцЯІМНІ, звітували про свою роботу. Збільшилася кільність запитів, на сесіях Рад їх внесли 52 депутати.
Зросла роль і активність депутатських груп і постів, через яні селищна і сільські Ради зміЦнюють і розширюють свої зв' яз.ки з населенням. Найбільш антивно працюють депутатеькі групи РусанівсьіКОЇ, Погребсь.кої, Літ,ків.сьної та інших сільських Рад. Понад 162 депутатсьні груnи і пости, в яких п,рацює 518 депутатів, діють нині на діляннах промислщюго · і сільсь:~j>господарсь.ко,го виробництва.
Серед тих сільських Рад, рівень ро- _ боти яких ще не повністю відповідає вимрrам ПлеНУІМУ ЦК НПРС, доповідач називає Нраснлівську, Троєщинсь.ку, Мо.крецьку. Тут трапляється, що сесії
ІЗ СЕС/І РАЙОННО! РАДИ ДЕПУ1АТІВ ТРУДЯЩИХ
готуються наспіх і проходять за низької активностІ деnутат~в. Не розгортається ділова критика і самокритика. Питання обговорюються поверхово, без глибо.коrо цроникнення в суть справи. У црийня:тих рІшеннях не вtдчувається колективної відповідальності за стан справ.
Виконавчі .кОtМітети nовинні більщ~ уваги приділяти литаннНІМ орган.lзації нонтролю та перевірки виконання рішень сесії, бІльше залучати nостійні номісtї. ВиноНіоКом райради має nосилити нонтроль за діяльністю вИRон.комlв ее-· лищної і сільсЬІК:иос Ра,д по виконанню наказів виборцІв. Деяким постІйним номісіям місцевих Рад по сільському господарству треба полілІшити свою робо, ту. Зокрема, по питаннях розвитну земле,робства і тваринництва.
Виконуючи рLшення грудневого Пленуму ЦН НПРС, райвиконком, відділи та управління постійно трйімають в полі зору виконання народногqсподарсь:ких планів підприємствами, господарсьrкими організаціями та установами, які розташовані на території району. Внаслідок прОtМислові підп·риемства успішно справляються з де,ржавними планами. Проте колентини .комбікормового заводу, пром,комбі.нату райспоживспілки не .виконали дев'ятимісячних планів по реалізації проду.кції. У кожному виробничому колективі
необхідно проаналізувати підсумки роботи і взяти соціалі·СТИІЧНі зобов'язання на 1975 рік. На:.креслити заходи, щоб п'ятирі'!Ний план кожен .колентив виконав у вересні 1975 рону.
Розроблено орrані:заційнС>-ІГосnодар-СЬІНі заходи по nе,ретворенню еіл, підприємств, птахофабри-к, організацІй в села, підприємства, радгооои, птахофабрики, організації високопродуктивної праці, висоної культури і зразково· го гр01мадського порядну. В основу покла.дено посилення рІвlія організаторсь.кої роботи Рад, спрямованої на підвищення продуrктивності праці на кожному робочОІМу мІсці, піднесення культури виробництва, посилення боротьби проти порушнинів грОtМадського порядку. В цьому наІПрЯІмку доеЯІГНуто деяких успіхів.
Райвиконком значну увагу приділяє вирішенню проблем економіки, дальшого розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва. В усіх виробничих .колективах розроблені і здійснюютЬ>ся плани роз-витку на 1971-1975 рОІКи. Белину роль мають заходи мі.сьrккому партії і райвиіКОН1:ЮМУ по підвищенню врожайності сільсЬІКогосnодарськ-их .культур, поліпшенню племінної справи, зміцненню матеріально-технічної бази шкіл, установ культури і охорони здоров'я. Визначено основні напряМІІШ сnеціалізації, нонцентрації сільськогосіІІо,дарсь.кого виробництва.
Так, вступив до ладу ,радгосп..номбінат «НалитянсЬ>НИЙ» по відгодівлі 108 тисяч голів свиней на рін, СемИІІІол.ківська nтахофабрика по вирощу.ванню 1 мільйона курон-несучок, Калитянська
о НОВЕ ЖИТТЯ о
кролеферма. Будується Жердівський молочний комплекс. Закін:чується спорудження племзаводу <<РУ'дНЯ». У радгоспі «Требухів,ський» створюється спеціалізована ферма по вирощував:вю нетелів. Проводиться робота по концентрації і спеціа-лtзації виробництва картоолі й овочів. З цією метою чотири господарства вирощуватимуть овочі, де
в'ять - картоплю. НеобхіNІО більше уваги приділити
литаНІНям раціонального використання аемлі, зокрема меліорованих, яких у
районі 18 процентів від загальної площі сіль;госпугідь, природних сіножатей.
Виконкоми Рад повинні більше уваги приділяти питанням побутового обслуговування населення, роботі. торгІвлі, трудового навчання та виховання уrчнівської і працюючої молоді, благоустрою сіл.
Про стиль і методИ роботи ВИ!Ішнкому ./:{алитянської селищної Ради депутатів трудящих розповів депутат- В. С. Тавлуй.
Голова виконному Літкінської сільської Ради депутатів трудтцих С. П. Коноваленко у своє•му вистуюі, на сесі.ї, зокрема, наголосила на тому, як органі
зовано контроль за виІКонанням рішень. Ведеться журнал контролю. На кожній сесії заслуховується питання про роботу виконкому за міжсесійний період. В основу береть•ся інформація деnутатів про виконання рішень попередньої сесії. Крім того, кожен депутат кожного пі~вріччя обов'язково висту,пає із звітом на своєму виборчому окрузі .. Іх звіти аналізуються, по них приймаються рішення. Нонтроль за виконанням рішень ведуть по:сті,йні .комісії. Так, на засіданнях комі.сій заслуховуються питання про виконання ріШень виконкому, розробляються рекомендації.
1--адrосп <<Плосківський» - передове господарство у районі. У цьому заслуга депутатів, які працюють на ви
робництві, підкреслив директор радгоспу, делутат П. Ф. Волоха. Справжніми майстрами заре~юмендували себе д'елутати сільської Ради бриrадири тракторних бригад ·м. МірОІІІник та Н. На,кун, ланкові механізованих ланок М. БLгун, В. Волоха та інші, доярки Г. Строкач, Н. Rасян, О. Накун. Виступаючий детально проаналLзував роботу депутатських груr~ і їх ІШЛИВ на виробництво.
Про роботу лостійної н·омісії про-мисловості, транспорту, зв'язку гово-рив на сесії делутат Л. Я. Санкін. Нк у господарстві здійснюється роз
становка і добір кадрів на виробничих ділянках, на це наголосив директор радгоспу <<Требухів-ський>>, депутат В. М. Вова. Велику роботу, зок,рема сказав він, проводить виконком сільсь:кої Ради по благоустрою села і перетворенню його у на.селений пункт високопродуктивної праці, високої культури і зраз-кового г.ромадського rіорядку. Відбулнея загальні збори громадян села, де підтримано ініціащву Устимівської сільсмюї Ради. Розроблені і затверджені заходи по підвищенню культури виробництва і продуктивності цраці. в ра:дгоспі. ЗнаtJ:но пожва.вили свою роботу постійнодіючі комісії, особливо сіль·смюгосподарсьна. За впровадження науково обгрунтованої системи землеробства і досЯІГнення успіхів у соціалістичному змаганні в 1972 та 1973 роках радгоспові присвоєно звання «Господарство високої нультури землеробства>>.
На питаннях роботи постійних номісій і депутатсь.ких груп зосередив свою увагу голова виконкому Русанівської сільської Ради депутат І. Т. Юрченко. В обговоренні доповіді також виступили начальник районного шляхово-ремонтного будівельного уnравління Л. А. Беркович, директор радгоспу імені Нірова депутат О. М.. Чижик.
В обговореному питанні сесія прийняла рішення. В ньнму, зо.крема, перед висконкомами селищної і сільсь.ких Рад депутатів трудящих, кері-вниками радянських органів і господарських органІзацій ставляться завдання:
всебічно проаналізувати стиль і методи ро:боти виконкомів, обговорити це питання на сесіях, засіданнях;
антивізувати роботу постійних номісій Рад, сільських комітетів, деnутатів, груп і постів. Ширше залучати народних обранЦів до активної участі в діяльності Рад;
~посилити конт-роль за виІКонанням на
казів вИGорЦів, ре11улярно інформувати делутатів про хід реалізації наказіrв.
Сесія прийняла до відома інформацію про роботу викон.кому районної Ради депутатів трудящих за міжсесійний період, з якою виступив заступник голови виконко~у С. І. Товстенко.
ОСВОЮ€МО ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ Ян відомо, радгосп-комбінат
<<НаЛИТЯНСЬКИЙ>> іМеНі 50-ріЧЧЯ СРСР був введений в експлуатаЦію на рік раніше запланова
ного. Молодий колектив, освоюючи виробничі потужності, технологію виробництва свинини на промисловій ьснові, вже торік юс~робив 615 тонн м'яса, а в нинішньому, визначально
му році п'ятирічки зобов'язавсл здати його державі 10 тисяч тонн. Це значно більше, ніж у минулому роЦі здав увесь ра
йон. Як же виконуються зобов'я
зання? У Всесоюзному соЦіалістичному змаганні праЦівни-ків сільсь-кого господарстяа наш
колектив добився непоганих успіхів. Ще в першій половині цього рону ми виконали свій п'ятирічний план. Тепер у господарстві є 77470 свиней різного віку - 106 процентів до запланованого. Державі здано 8700 тонн свинини, що становить 122 проценти до річного плану. Середньодобовий приріст живої ваги по усьому поголів'ю становить 431 грам - на 60 більше запланованого.
Непогані результати досягнуто і по інших показниках. Та.к, фактична собівартість центнера свинини за дев· ять місяг ,.\ с.кладає 75,11 карбованця -на 7,38 карбованця ничже проектної. Витрата кормів на виробництво центнера приросту жи
вої ваги складає 5,24 нормоодиниЦі при плані 7 ,8. Витрата праЦі на одержання центнера
приросту - 3,43 людино-години при плані 4,58.
Такі високі показники, окремі з них уже на рівні проект
них, досягнуті завдяки ударній, наполегливій праЦі трудівників комбінату, зокрема колективів двох цехів - відтворення і відгодівлі. Самовіддано трудяться оператори В. В. Титаренко, В. В. У.ернов та інші. ОсоблиБо слід відзначити роботу операторів третьої дільниЦі Таміли Вірич, Тамари Замарей, Ніни Липи, які уміло вирощують поросят до 26-денного віку у~гою по 5,3-5,7 кілограІV!..t. А народжується їх щодня 300 і більше. У спішно справляються із
завданням оператори четвертої дільниЦі Марія Стеценко, Любов Тиманова та інші. Із поросят вони вирощують підевин-ків
вагою по 35-40 кілограмів. Середньодобовий приріст живої ваги становить. 413-4f4 грамів. Після цього вони передають молодня-к у цех відгодівлі.
Тут оператор за 116 днів доводить вгодованість кожної. із 1800 свиней до 112 кlлоrраЩв і здає для відправки 17/:Ю голів.
Колектив цеху відгодівлі свої зобов'язання успішно виконує. Середньодобовий приріст КОЖНОЇ СВИНі 536 граМіВ, як і передбачено планом. Собівартість центнера приросту м'яса складає десь 66 карбованців при плані 90,74 .карбованця, а витрата кормів - 5,69 кормоодиниць при плані 8,2, затрата праЦі - 1,97 людино-години, як і запроектовано. Най.кращих результатів добилися оператори Є. R. Іванова, В. В. Чукавов, А. Д. Верпека та інші. У групі кожного з них щодобовий приріст живої ваги свині становив 563-600 грамів.
Готуючись до знаменної події в житті партії і усього радянського народу - XXV з'їзду НПРС, колентин комбінату зобов'язався в наступному році освоїти запроектовані потужносТі: добитися щодобового приросту живої ваги кожної голови 600 грамів і здати державі 12 тисяч тонн свинини.
І. СВІШЕВСЬКИИ, начальник цеху відгодівлі.
Субота, 26 жовтня 1974 року о
ЗВІТИ І ВИВОРИ В .ПAP2'0PTA.JI'ZBA.ЦZSJ'X'~~~~~
В ОБСТАНОВUІ ДІЛОВИТОСТІ Дооовl!Дь на звіТІНих зборах комуаіст1в ши- робlтнИJКі!в на дострокове виконання соЦіа-
норемонmого заводу секретар партбюро Я. І. ліс·тичних зобо.в'язань, поліпшення вНіІІуску Юрко розпочав з аналізу Ідеологічної роботи. якісно.ї проду,Іщії. Це сприяло тому, що Керуючись рішеннЯІМи XXIV з''іізду КПРС і колекти.в заводу за дев'ять місяців план настуmних Плену.мів ЦК КПРС і ЦК Ком- по ви.пуску валової продукції виконав на nартії 'України, ака~зав він, naproюpo бага.то 104,2 цроцента, по реа.лізації - на 104,4, по УІВЗJГИ п.ридltJІЯ<ЛО пи.танням ідейного ви.хован- Прод)'ІК'Гивності nраці - на 102 проценти. ня комуніІСтів, всіХ робіТІНиків заводУ в · дусі Понад nлан було ви.пущено nродукції на. су-висОІКої свІдомості, радЯІНІського nатріотИJЗМу і ~У 2tl2,6 тисячі ·КарбованціJВ. Особливо доб-соцt.алІстичного ІІН'Те.рнаціоналLзму, суворого ре nрацював колектшз. шиноремонТІНого ц.еху дот.рИІМання .норм комуніІСтичної моралі і со- (начальнИк Г. І. Черних, секретар парто.рга-цtалі.стичного співжиття, КоІМуністи, камсо- ·нtзації О. І. Близнюк). На заводі ще на nо-мольці, інЖенерно-техtН'іЧІНі nра.цl.вИи.ки, ро- чатку рону були розроблені умо.ви ЗІМаJГан-біТНИJКИ заводу і службовці · навчаються в ня серед цехLв, змін, дільниць, вlдділllз, чотирьох rшюлах napriйнoro нав.чання. Пра- брИІ'ад. Іх особдивІсть в тому, що вони вклю-цює семінар no проблемах економі•КИ і УІІІ- чали в себе як моральні, так і матеріальні равліНІНя виробництвом. Пра:цLвнИJКи серед- стимули. ньої ланки навчаються в llLКOЛi <<Всез.ростаю- За пLдсумками змагання кращими змінами ча ,ро.ль КПРС - занономLрність ком.уні.стич- визнані: змі1Іа «А» шиноремонтного цеху та ного буді:вниц"Dва». ЦроnагаіНдисти Б. Д. Со- зміна <<В>> цеХ!у і.золу, сере~ бригад визнана коловсмшй, А. С. Севрук, С. С. Соколов доб- краJЩою бригада І. М. СтрижевсьІКого. ПОІМіт-росов.існо виконують свої обов''язки, сум·лінно них зруш-ень доСЯІг.нуто в справі підвшцен.ня готуються до кожного заняття. Разом з ЦИІМ, якості продукції, зо.крема, збільшrnв,ся строІК заУ'важу€ дооювlдач, окремі комун~сти прояв- nрохЬдностІ авюnокришок. ллють не:цисциnліrнованість, нереrулярно від- Характеризуючи роботу громадсЬІІшх OJ>M· відують заняття. Секретарі цехових парторга- ніаацій, доповідач аказав, що не з&вжди вжи-ніза.цій, голови цехкомЬв nрофспілки, се:крета- вались суворі зююди до nорушників. т.рvдової рі tюмсомольсЬ<ких орг~ізацій цехЬв по~инн·і дисци.пліни, црогульни.ків, хоч їх, зокрема , nостійно стежити за на·вчанням, nридІJlяти розбирали на зборах змііН, дільнИІць, відді.лів, ідеологічній .роботі максИМУІМ уваги, як цьо- пі.ддавали .к.ритиці в .сатиричних листках, роз-го вкма·гає травневий (1974 ,р.) ПлеНІум ЦК глядали на за-сіданнях товариських судіJВ. На Ко.мІІІарrії 'України. жаль, ще й сьоюднl мають місце порушення
АJНалLзуючи стан органLзаційно..партійної окремими робітникамИ! г.ромадського поря\д;ку. роботи, долові•дач сказав, що в шести цехо- Це свіщчить, що не на належном,у ріооі по-вих парт.їйних організаціях три чверті кому- ставлена nолітино-виховна робота на онремих ністів nрацюють безnосередньо в· сфері мате- д'!льнИ:ЦЯ:Х, бригадах. Про це ж говорилrn ко-рі.ального виробнrnцтва. За авітний період в муністи, в~стуnаючи в обговоренні доnовіді. чл.ени КПРС і К·андкдати партіr nрийнято - Нам потріІбно більше уваги nриділяти шість чоловік. Комуністи nереважно йдуть в роботі з молоддю, - сказал.а сек·ретар .комсо-ава.нгар:Ці ви,робниц'l'ва, нав·чаються в системі мо.льської організації Н. Б. Михайлова. -політиЧіНОЇ і економічної освіти, мають na:p- Партбюро належить зверНути особливу ува· тійні доручення. гу на 1'СІІКУ форму ЯІR наставництво. ВулІRані-
Говорячи про виконання обов'язків члена- заторник шиноремонтного цеху, голова цех-ми nартбюро, доnовідаJЧ віьЦШІа-Іає, що в ос- кому профс.пLЛ.ІІШ В. К. Нижник говоРИІВ•, що новному всі вони добросовісно ставились до всі КОМІУ'Ністи цеху nрацюють .добре, показу-них. Ян недолік, слід самокритично відзначи- ють nрІі'Клад безпарТійним. Це й сnрияло то-ти, що партбюро недостатню доnомогу нада- му, що цех йде .в аваш·арді соціалістНІЧНого вало цеховим партіІЙ:Ним органіІзаціям, недо- амагаНІНЯ на заводі. Та наш1 успіхи були б статньо також nрацювала номЬсія по к.онтро- ще кращими, коли б ми бLльш вимогли·во ста-лю за якЬстю вироблюваної nродукції, не бу- вились до прогульників, nорушників 'l'рудової ло належного контролю за спортивно-масо- ДИІСЩНіІІЛііНи. Партбюро слід ·КОНІRреТІНіше зай-вою роботою. матися питаннями виховної роботи, особлив.о
Іа nро.ведених у ЗВІіТНООІІУ періоді десяти в школах полі.тичної і економі·чної осв'іти. партійflих зборів п'ять бум відкритих. На Оператор комуні.ст П. О. Коба у своєму ви-зборах обrоворювались різном·анітні питання. стуmі вказа•в на нео.бхідні.сть ст.ворення к.ра-Мова йшла про завдання комунІстів у вихо- щих J'I.'IIOB для роботи · робітнИJКам. В цеху наннL соціаліІстичних зобо.в'язань визначаль- !•золу, наnриклад, с:нуmчилося багато готової ного року n'ятирЬч:ни, про nідсумки обміну продУGЩіІ, яку через відсутність вагонів не nартійних документів і виІКонан.ня статуmи.х відва.нтажують. Зроз)ІІМіло, це заважає внео-вимог КОІМуністами, обговорювадись заІВДання коnро,дуІКГГивній праці робітників . nартіlіної о.ргані:зацLї заводу, всіх ро6ітнИJКів Ного дУІМ:КУ nродовжив, бригадир вантаж-nо пе,ретворенню міста Бровари у м.істо ви- никі.в комуніст В. А. Сергеев . сокопродУJКтивної праці, висОІКої культуори і - Надто в.елИJКі допуІ<жались простої ваго-зраJЗ'Кового гроІМадського порядку, завдаНІНІЯ ні.в під ро·звантаження.м, - відзначив він. -nартійної органі·зації по розгортаІННЮ ідеоло- Внаслlд<Ж поганої організаціІ праці т.ранс-гічної роботи в світлі Постанови травпевосо по.ртІНого цеху окремі вагони розвантажува-Пленуму ЦК КомnартИ УJІJраХНи та інші. Пе- ЛИіСЯ більше доби. Це завдає велИІких збитків реважно збори проходили організовано, при nl.дцриЄМС11ВJУ, до того ж невипра•вданих. високій активності комуністЬв. Зок.рема, чле- Завідуюча дитсадном «Ромашна» А. С. нtв RПРС Г. П. Рокомана, Р. П. Телегlна, СеврУІК в овоєму внстуmі критикувала пра-Ю. С. АІІlаєва, Н. Н. Аманжолова, Ф. Ф. Ма- цівнИІКі.в змtшторгу за погану органlізацію ри.нича та іншиос. Чим.ало ріІзноманітних пи- відnуоку продУІRТів харчування, в.іjдсутність тань розглянуто на засіданні nартійного бю- онреми.х товарів, обмежений а'сортим€'Нт бу-ро, яних проведено за звl'l'ний період 18. Рі- лочних виробів. шеиня зборів 1 зас~дань nартбюро виконува- На зборах виступили також ди.ре.ктор за-лнсь в стрОІК, хоч і буди деякі відхилення. воду В. Є. Зозуля, началЬІНик штабу ци.віль-
П. ЗОЗУЛЯ.
НЕСКОРЕНІ (Продовження. Початок у .М 164, .Ni! 166, .М 167) .
4. у В' ЯЗИ ИЦІ
і.Jерлін . Шарлоттенбу.рr. Камера-одиночка. Тут довелося провести перші години· nісля арешту.
«Хто зрадив? - билася думка . - Кого ще взяли ? Як по водитися на доnитах?» Що доnитуватимуть· - су.мніау не могло бути. Знову перебираю а пам'яті зустрічі, вивіряю знайомих.
Романова - поза підозрою. Певен, що ва цю дівчину можНа nокластИІСя, ЯіК на самого себе. З Лесm<ом теж знайомий не перший день. Разом у ·неволю nотраnили, разом листівКи в табір nриносили, разом до власівдіів ходили (було таке завдання : робота з власівцями, бо серед них всякі були -і кмишні куркулі та nомlщики, і випадкові люди, що nіддалися на щедрі обіцянки). йому теж вірив: земляк не під·веде. Хто ж іще міг знати нас? Хіба що Садкевич (ми його чомусь Шашкевичем зваЛи) .
Цю людину знали мало. Емігрант. За nаспортом підданий Чехословаччини. Він був ніби ін.структором від Центру, координуІВав дії різних секцій «Союзу». Але щоб зрадити? ... За стшами в'язни.~.~;і завили сирени, залопотіли не:nодалік
зенітки. Повітряна тривО'Га. Охоронці десь nоховалися в nідземеллях, залишивши нас
у камерах. Берлін бомбила авіація союзників. Поруч з тюрмою загорілася nоліцейська школа. Полум'я
злетіло ви.соко вгору, В·~д неймовірного жару лунко вистрі лювали .віконні шибки. До грат на ·вікj!ах в'язниці неможливо було доторкнутися, залі.зо об.nалЮІВало nальці. Ви·бухи авіабомб ля.гали довкола тюрми, струшували всю
будіІВлю аж до пі·двалин . Було б безглуздям загинути ві.д бомб союзників. Але чи виграс~~али ми щось, З·алишившись у живих?
Та й німц:ям, мабуть, не хотілося разом з нашими -життями ·В'Грачати надії на викриття організації. І коли вже в камері від спеки дихнути нічим було, з розчинених дверей гаркнуло:
- Рус, виходь. Шнеллер! ... Охоронець явно nосnішав, йому самому мало приємності
доставляло nеребування в цьому пеклі. На якусь годину, а мо.же, nівтори нас nеревели до п~два·
лу. Очевидно, охорона ще не мала чітко визначених інстр}'U{цій щодо новоnри.булих. Інакше нам з Іваном не дозволили б так вільно спілкуватися. СИраІВа в тім, що ми з Лесиком були добре nоінформовані про діяльність російської секції «Союзу>>. Окрім у,оього, нам .було доручено nідтримувати по· стійний зв'язОІК із табором ві.йсько.воnолонених, вести роботу з в 'язнями, виявляти війсь·КОВІі сnеціальності, щоб у nотрібний час кожна людина була uра.вильно використана у боротьбі.
Робота ця вимагала великої обережності й уміння, але нам вона леnко давалася, тому що латріотично настроєних бранців було дуже багато. Люди з величезною охотою ви. конували найрізноманітніші доручення. Власне, нам залишалося стежити за добором nідnільників, nеревіряти їх витримку, уміння зберігати таємницю, організаторські здібності . Було зрозуміло, що •арешт)'ІВати осю орган ізацію гесталів
ці не могли (конспірація, система зв 'язків була надійною). Про нашу рол,ь у складному ряді зв'яЗІКів знала хіба що Га .1ина Романова. Тож d'roй наліт амерИканських чи британських бомбарду
вальни,кі•в урятував нам життя, давши щасливу нагоду no· годити наші дії на доnитах. Продумали й nідготували відповіді (однакові!) на всі, на н аш nогляд, можливі заnитання . А о.сновне - домовилися не називати нікого з товаришів по боротьбі . Навіть, якби йшло.ся про речі, які не мають видимого :з:в' я·зку з організацією. Найкраще, вирішили лро себе, робити вигляд ЩО наві-гь'
і не nі.дозрю~мо про kнування якогось там «COJdзy>> чи руху опору взагаЛІ.
Стало трохи легше: існував певний план , закІнчилася неН!fзн аченість нашого становища .
(Далі буде) -
Так, до кjJЩЯ ще не вирішено питаІОІя про ної оборони П. М. Зам'.ЯІКін, дш:петчер В. І. --"'~ . . 1 тнчн .. вл ності Коростов в н n . НапопегJІИВО трудяться на Бровар-nовну ~режен~сть соЦІал с 01 ас , · . о и гово"'или. про полюшення <>ІР- ському екс.пернментаJІьному' заводі не·
tІН;;і-~;~;~;;; скорочення nрос:ою .вагонів, nотребує кращо- ганіаащії nраці, пtдвищення вlдпов.ідальності стандартного комунального обпаднан-го стан '1'рудово1 днсцmлmи 1 дот,римання комуніст.і.в за ·СТан справ на виробництві, їх ня спюсар механоскJІадапьннх робіт правоnорядіКУ всіма робітниками· заводу авангардну роль у виконанні завдань n'яти- комсомопець михаііпо МикоJІаііович
• . СИРОТА та епектрозварник комуніст Проведенt ЗВіТНо-виборчі збори В ЦеХ()ВИХ ріЧІКИ. Анатопііі Тимофіііовнч ПЛРШИН. За
партLйІних. організащіях показали, що в цLло- Збори обрали новий снлад па·ртійного бю- І дос~гнення виєокнх виробничих показ-,.._.1 · ... ро його секретарем об:РаНо Я І Юn«а ннюв, високу якість роботи, активну
му партт~n оргаюзаца правиІЛЬНО планували · · · ..... · участь у громадському житті копєкти-свою .роботу серед колективу, мобілізовували Є. ФЕДЯП. · ву їм присвоєно почесні звання удар·
ників комуністичної праці. !!! !! !!!!!! !! !! !!!!!!!!!!!!! !!!!!! !!!! !!! !!!! !!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!! ~ !!!!!!!!!!!!!!!~!!!!!!!!!!!~!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!\ Фото В. Бендика.
Паровоз на п'sдесталі Унікальний пам 'ятник відкри- фашистських загарбників. Па ро-
то в урочистій обстановці в ро- воз першим із своїх сталевих побітничому селищі станції Ниж- братимів перетнув кордон гітленьодніnровськ-Вузол. На граніт- рівськоі Німеччини, перший nри
був з вантажем у повержений ному п' єдееталі навічно застиг
паровоз «СО-17-1613 ».
Цей локомотив - трудівник і
воїн. ЗО років тому він був по-
будований на особисті заощад-
ження залізничників Придніпров
еької станції Чапліно. Першим
машиніетом цього локомотива
став комуніст О. r. Смирнов, нині fероИ Соціалістичної Праці.
3авидна доля випала екіпажеві. Разом з військами З-го Українського фронту він брав участь у визволенні У країни від
Берлін. На ньому О. Г. Смирнов
доставив радянську делегацію на
Потсдамську конференцію.
Легендарний локомотив заліз-
ничники розшукали недавно в де
по Резекне Прибалтійської заліз
ниці. Міністерство шляхів задо
вольнило їхнє nрохання і навіч
но передало паровоз дніnропет
ровцям. Реставрували його спе
ціалісти Дніпропетровського теп
ловозо-ремонтного заводу.
(ТАРС).
о Субота, 26 жовтня 1974 року о НОВЕ ЖИТТЯ о
Сnеціалісти «fоловленавтотрансу» сконетруювали авто
машини для безтарного перевезення картоплі. В кузові розміщено пристрій для механічного розвантажування. СпеціаJІьне облицювання захи' j щає ~~~ртош1ю від холоду. Ви-сувнии транспортер, яким
оснащено машину «fA3-53 », ~ має можливість за 10 хвилин ~
j вивантажувати до·. трьох тонн картоплі. Конвейєр дає мож-ливість транспортувати ван-таж не ті.'ІЬКИ в горизонтальній площині, а й піднімати його на висоту ошьше двох метрів. Д.;Ія завантаження картоплевоза потрібно в три рази менше часу, ніж звичайно. Він дає можливість вивільнити десять вантажників.
Ленінградський завод торговельного устаткування ви
пустив першу партію автомо-
бі.'Іів-картоплевозів . ! -______ , ~ .. ~~~~--
3 стор. о
К9ТОЧОК ДР93ІВ
ПРІІРОДИ
ЖЕНЬШЕНЬ-ЛЕГЕНДАРНИЙ КОРІНЬ В ~сурійській тайзі,
далеко від міст і сіл, росте одна із загадкових рослин. на землі -корінь женьшеня. ВідоАшй з незапам'ятних часів, він ціниться як корінь життЯ, як стимулятор захисних сил людського організму.
ліками, рослиною сгарантоген». Це { був американський женьUІеНЬ.
Чому шевь
жень
спить?
ється, у рідких випадках за особливо н.есприяt ливих умов від кореня може зостатися лише своє
рідний «ЧОХОЛ:.>, на ЯКОМу тримається сrеблина, J!' ясиста ж частина кореня висихає.
Осінній ліс.
Восени в Приморські ліси йдуть сотні збирачів. Вони досвідчениАІ оком примічають серед розрослих папаротників
тоненьку невисоку стеблину, прикрашену кор
зинкою яскравочервоних
ягід. Корінь женьшенярідкісна рослина. Нині вжито заходів, щоб вона не зникла з тайги. Введено охоронні заходи. Вчені детально дослідили все, що стосується
таємничої рослини.
Скільки ви.ців жевьшевю
ва землі? Радянські дослідники
Багато хто, певне, чув про те, . що легендарний женьщень може надовго заснути, не виявляючи
життєдіяльності іноді тридt{ЯТь-сорок років. Ось як пояснюють це
вчені. Женьшень - ре· ліктова рослина, яка
з,Іtінила за свою довгу історію розвитку багато .иісць.
Тисячі років тому умови життя його різко змі· нилися на гірше, але во
на пристосувалася до них. Вчені вважають, що ця властивість жен~шеню дозволяє йому «спа1и~ в періоди з дуже несприят ливu.Іtu умовами і знову «просинатись», колu
вони змінюються.
Женьшень утік ...
Раніше з женьшенем.. було пов' язана багато легенд. Наприклад, при викопуванні корінь «при
в'язували» з допомогою кольорового мотузочка і маленьких нефритових кружечків. Мещканці тайги вірили: корінь мо
іІсе «втекти» під землю.
Приручений корінь
Женьшень досить примхлива рослина, хоча
й живе до 100 років. Вона любить певні ділянки тайги з хороши
,;щ те.1тературними і водними режимами. .У радгоспі «Женьшень» для неї формують спеціальний грунт. Посадки кореня тут передбачається у найближчі роки збільшити в десять. разів. Будуть виведені найбільщ перспективні
місцеві сорти. З цією ,uетою створюється ее
лекційний фонд насіння різних репродукцій, а також насіння кореня, зібраного в природних умовах.
Але, виявляється, можна вирощувати жень
шень і в кімнатних умо
вах, на балконах і верандах. Приморські вчені розробили агротехніку домашнього утримання кореня. При її дотриманні женьшень зацвітав, давав плоди і повноцінІ-Іі корені.
Фото Г. Литовченка.
встановили: на нашій
планеті зустрічаються п'ять виdtв женьшеню. За місцем росту вони розподіляються так: один. вид росте в ПриАtар'ї, два -в Північній Америці, два - в Японії і Гімалаях. Різниця ,uіж ними не велика. В Америці, задовго до приходу туди європейців, корінні мешканці - ін
дійці користувались, як Вчені розгадали біо
логічну загадку. Виявля-М. РИБАКОВ,
кор, ТАРС.
ПОРА БАГРЯІ-ІОГО листя Холоднішає. Природа готу
ється до зими. Стеляться сизі холодні тумани. Небо вкрите важкими осінніми хмарами.· Та ось розірвалася uя сиза завіса, виглянуло сонuе і все навкруги заграло барвами. Золотокоса чарівниuя осінь, яка несміливо ступала . по землі, тепер у жовтні -повновладна господиня. Починається .1истопад. Аде перед тим, як скинути свій літній одяг, дерева та кущі одягаються у найсвятковіше своє вбрання. ~кими чудовими і багатими фарбами малює осінь! Жовто.гаряче, весело миготить оси:ка. Світложовтим сяйвом висвічують молоді яснолисті клени. Серед них 3е
леними доріжками в'ються KJ:· щі бірючини - вони не мІняють свого літнього кольору.
Вгорі на фоні ясного блакитного неба тягнуть•ся вверх
старі клени, липи. Вnлели жовті пасма у свої крони білостовбурні берези.
Є народна 'прикмета: якщо восени листя берези починає жовтіти з верхівки, то наступна весна буде рання. якщо знизу - пізня. Побуріли кремезні дуби. Світлочервоне листя - на горобині. Позадотїли кущі барбарису.
Недовго триває осінній ма·скарад ·дерев і кущів. Холод-
ПОНЕДІЛОК, 28 ЖОВТНЯ
Програма ЦТ
Н\ИЙ північ>ний вітер-листобій ]риває з гілок строкате вбрання і різнокодьоровим килимом стелить його по землі. Що ж фарбує у золотий колір листя дерев восенИ? Саме по собі листя безбарв
не, але у його клітинах є чимадо зерен, які мають зелений пігмент - хдорофіл. Тому листя влітку зелене. ,Та К'рім хлорофілу, тут сховані й жовтооранжеві пігменти - каротин і ксантофіл. Літом кількісно переважає піг.мент хлорофіл. Через те інших nігментів не uидно. Восени ж хлорофід інтенсивно руйнується, а жов1'ооранжеві пігменти залишаються і «фарбують» листя. Аде :vІи бачимо на деревах і червоно-багряні фарби. Справа в тому, що клітини листків містять ще й антоціан. З похолоданням у листках утворюєть
ся значна кількість антоuіану. В залежності від реакuії клі
тинного соку, антаціан виглядає по-різному. При кимій реакuії він стає червоним, при лужній - синім, а при проміжній - фіолетовим. Так утворюється чудова феєрія осінніх барв, що одвіку чарували людину.
Тваринний світ теж готується ·до зими. Сивіють білочки зайuі - в них відростає сві~ле зимове хутро. Закінчується осінній відліт' птахів. На
Дніпрі з'являються перелітні гуси, казарrш, гагари, крохалі. Ховаються від холодів павуки, кома.хи, мимаки. З водоймищ на суходіл вибрадися тритони. В нірки, щілини старих пнів за.nазять вужі, гадюки. В мул озер, ставів зариваються на зиму жаби.
. У лісах притихлу оживдяють мелодійні
СИНИUЬ, КрИd{И СОЙОК, дятла.
природу
посви.:ти
стукіт
Погожого дня гарно не тільки в парку, в ЛІСІ, але й у rloЛi. На безкраїх радгоспних ланах радують око золотаві скирти обмолоченої соломи, оксамитова щітка озимини. По заплавІ!ІИХ луках стоять чис
ленні копиuі запашного сіна. Жовтень - пора приготування фауни і флори до зими.
С ПЕРЕХРЕСТ. с. К:няж~чі.
Голуб-голубочок. Фото В. Беидика.
------------------------------------------~------
ЦІКf\80 З НІ\ ТИ, ЩО ... _._ В Південній Америці росте рос
лина вельвІчІІІ - стовбур ії близько І метра висоти І в діаметрі до 1,5 метра повністю схований в землі. ВІJна має 2 листки довжиною до трьох
метрів, які не опадають живуть близько 2000 років.
_._ Чемпіоном за розміром плодів визнана тропічна слонова ліана (сита-
да) в Південній Азії - плоди ії (боби) досягають близько 2-х метрів завдовжки і 1,5 метра завширшки.,
Програма УТ
11.00 Новини. 11.15 Концерт молодих виконавців.
Плід хлібного дерева важить до 15 кілограмів.
_._ Рослини, щоб забезпечити себе водою, 111ають розгалужену кореневу
систему. Жито має довжину коревів до 64 метрів, гарбуз - 25. У саксаупа глибина кореня сягає до 12 метрів.
-+- Найкоротше життя в роСJІин від nочатку сходів до відмирання - в нашої рослини весиянки - два місяцІ. У трав'янистої рослини буерхавії -всього десять днів.
18.30 Реклама. Оголошення. І9.00 Інформаційна програма «Вісті».
19.30 «Новини кінеекран а».
12.00 Художній фільм •Випадкова ад- 20.30 «На добраніч, діти!». 1 peCJ>. 20.15 «Портрет митця». (Заслужений
15.50 Наша афіша. артист УРСР Г. Кузьменков). (Херсон).
15.55 Наш -огляд «Резерви - на служ- комсомольської пісні. і7.00 «Мамина школа>. бу виробництву•. (Підвищення 21.15 Концерт 17.30 К. т. «Виставка Бураті но• · якості продукції - запорука ус- (Львів). 18.00 Новини. піху колективу Світловодського 21 .4:; Програма •Час» · (М.).
в · 22.15 К. т. Телефільм •В краю лото-9.00 Програма передач. 18.І3 К. т. « есеЛІ нотки• · заводу чистих мста.1ів). (Кірова- сів»:
Кіт-рибалка Після дощіs біля карІКасів
радгос!І1Них теплиць утворилось
невелиЧІКе <<озерце>>. Робітник В. Мозговий вирішив розвести там рибу і запустив мальІКів карася, в'юні,в. Але поступово вода почала висихати, і на місці «озерця>> утворилась ямка, запо&нена мулом. І от ЯІКУ цінаву картину я там побачив.
Якось, одного погожого вересневого дня із Jіа,рнаса вийщла сі.ра кіШІка і поnрЯІМувала до яМ>Ки. Сіла і почала виrрібати лапами мул. Понюхає землю l з новою силою займається перерваІНою робоrою. Ось щось бдиан,уче в.игребла і пDІКлала біля себе. Так вона про·РО.била декілька разів. Аж де ІНе візьмись налетіли до кішки ворони і підняли такий . галас, що «JШбадка>> перестав ловиrrи рибу в муді., а почав насторожено озиратись навк.руги. Одна з ворон прожогом піддетїла до курки,
вихватила одну рибинІНу дзьобом і полетіла. Аде кішка вже тут як тут. Лапа·ми почала захищати від ворон свш улов. Сп.равитИІся з ними будо не так то й дегко, і «рибалці» ні·чо.го не залишалось, ЯІК yxonиrrи
с,вою рибну і бігти до карна.са, де nіджидали її четверо маленьних кошенят. А ворони полетіди геть.
Через деЛІкий час кішна знову вийшла на рибалну. Аде була ще уважніІшою, і носила по одній рибині до нарнасу.
Коли я підійшов до <<оае1рця>> і спробу,ва:в розгрібати мул, то ні·чого схожого на рибу не знайшов. За цим моїм заняттям з-за на,рнаеу уважно стежида
нішка. Ця <<pибaJllia.>> лише один з
цринладів кмітливості котів. Юшни - одна з перших при
ручених людиною тварин, аде,
.як це було зроблено, нrхто не знає.
В стародавньому ЄгИІПті к.іш. на вважалась священною твариною, котячі т,уШіКи бальзамуваJшсь. С:нривдити нішку означало образити божество, і винуватця ШТ<рафу,вали. За вбивст.во ж тварин .виносився амертний
ви;рон. Єгиптяни приручили н:убLйсь.ку нішку, і вона почала ви.нищУ!Вати мишей. І тані:й справі понровитель.ст,вувала богиня Бубаста!
Зараз у сніті існує тринадцять по,рі·д кішон: кішка з острова Мен, к:шна І;(ОротіНошерсmа Єврооейська тигрового забарвлення. сіамсьна, корсидська та ін.
Основна маса нішок займ<. ЄТЬСЯ СВОЇ.М ДідОМ і ВИ'КОНІУЄ ЙОГО досить нвадіфіко.вано, іноді навіть з рисRом для життя. Це - довдя мишей і павунів. Є .коти, яні знищують отру..йних з-мій, іноді їх прНІВчають Л9ВИти бу,рунду,нів і туш:канчинів. Юшна - д·РУГ люди.ни. Але
як казали ста,родавні грени: <<Все в міру!>>. Іноді в селах і містах їх рооводиться більше, ніж 11реба. Вони зна.ходять притулон у ї:цадь:няJС, крамнищя.х, на тваринницьних фермах. Тут вони живуть на становищі сторожів."1V!ишоловів. До того ж бродячі кішни можуть бути перенос:нинами заразних хвороб. Щоб цьо,го не трапилося, 'J.1Ueбa обмежувати їх розмноження і запобігти нотячому бродяжництву.
П. ЯКОВЕНКО.
19 10 О. Островський. «Світить, та не гріє». Телевиста ва. (і частина).
20.20 •Співає Ю. Мазурок». 21.15 «Молодіжна орбіта•.
22.15 Інформ1ційний випуск •день за днем».
Редактор Є. ФЕДЯR.
9.05 К. т. Гі"настика. 18.30 <Зустрічний план Ком: АРСР в град). 22.45 К. т. «Співає Л. ГримальськJ». 99'_23°() нк_0 ви;'_и. П]ЮГ)Іа"а му.тьтфільмів_: дії». 16.30 Для дітей. М. Поливанова. «В ед- 23.2:j Вечірні новини. Програма пере- Колектив nрацівників Броварської
19 15 к Та цює Л Тречбо>іельська міської Ради депутатів трудящих «Жу-жу-жу», «Пісочниіі чо.товІ- · ' · т. н · · межата У місті•. · Вистава Хар- дач. висловлює глибоке співчуття сек-чок». «Грибок-теремок»· І9.30 К. т. Чемпіонат СРСР цзскххкея: ківського театру ляльок ім. Круп- Програма на Київ і область ретарю-діловоду Н. С. Філатовій
10.00 «Очевидне - неіі"овірне» · •динамо• (Москва) - · 18.00 Наша афіша. з приводу передчасної смерті " q ської. (Харків).
:~:~ ~~о:~.,:~1У:ер:і;~:одорожен» ~:~~ ~~ф~:м~:ін~у~і:;~~ма « ас». 17.25 о:Солдатська слава•. (Одеса). 18.05 ~кJ~~нкур~.ту~~~~а-~~~;~~~·еку~:g: І €вдJ~іїб~~і~іівни. І5.55 Природознавств.?. 23.05 К. т. •Спортивний щоденник». 18.00 «Розповіді про донецьких мета- '!а взаємодія. «Криста.1ічний стан ~~~---•••••••••-••' 16.15 В. Маяковськин. Передача з •1 і- 23 _25 Новини. Програма передач. лургів». (Донецьк). речовини». _ _ _ _ _ _ _
j'• ;::::::::;::»~~:Р:::;в:р:::-::м:~~-~ ~~;;~~:с:--~~=~~~~~~;~:~~::::;~;;:к:~:;:::~=~~::-~~~~~іі~~іі:_,~ І(оммунистической партии УкраинЬІ, городекого и районного м, БРОВАРИ, дента місцевого радіомовлення - 19-3-18. відділів промисJІовості, Обсяг 0,5 формату Советов депутатов трудящихся І(невскоіІ области. вул, Київська, 154, масової роботи, фотокоресnондента - 19-4-67. газети сПравда:о, ,.. -----~.,;---~---.:>~-,.:...:>'а ~~----~--~#"~##"С'-І.:-..:1"..:1"~--~..:1" .. --С"-:"'С'':#~..:-~~-~оО'І-=:#'-::""-оО'• ~-=---#-#..:О..:>-~..:>-#'.q.І.,:>о#'54.,.:.і0842
.-riHJiEК:C 61964. Броварська друкарня К:иївського о6луправліинJІ. в оправах видавництв, полtграфlі 1 книжковоі торгІвлІ вул. К:ИІвська, 154. Зам. 54 - · ·
Recommended