Upload
yaroslav-kornienko
View
141
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
ОЦІНЮВАННЯ ОЧІКУВАНИХ ВИТРАТ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Зміст
• ВСТУП• Очікувані витрати: поняття, склад та види• Стратегічне прогнозування в процесі прийняття
управлінських рішень та потреба в інформаційному забезпеченні
• Потреба в оцінці майбутніх витрат при прийнятті управлінських рішень
Існування людства невід'ємно пов'язано з розробкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. Кожен із нас протягом дня приймає їх десятки, а протягом життя - тисячі. Деякі з них прості, інші більш складні і вимагають ретельного обдумування. Вони пов'язані як з бізнесом та управлінням, так і з особистими і суспільними потребами.
Очікувані витрати
Очікувані (релевантні) витрати — це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати. Точніше, це витрати, що відрізняють одну альтернативу від іншої. Безповоротні (нерелевантні) витрати – це витрати, які не можуть бути змінені в результаті прийнятого управлінського рішення, тобто минулі витрати.
Це такі витрати як:
• витрати на зберігання матеріальних цінностей на складі
• Витрати на заробітну плату працівників складу
• витрат на страхування, облік матеріалів і втрати за інвестиціями в запаси
Класифікація в залежності від змін обсягів виробництва
умовно - змінні
Це витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. Наприклад, витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), відрахування на соціальні заходи тощо.
умовно – постійні
це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
Стратегічне прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень та потреба в інформаційному забезпеченні.
Прогноз• — це передбачення
напрямків та тенденцій розвитку процесу, об’єкта або явища.
• – носить імовірнісний характер.
план• – це однозначне рішення,
у тому числі й тоді, коли він розробляється на варіантній основі.
Залежність плану та прогнозу
Прийняття управлінських рішень щодо будь-якого процесу, як правило, відбувається в умовах невизначеності або ризику. Тому, прогнозування є найбільш важливою функцією бізнесу, оскільки прогнози є фундаментом для планування діяльності.
В бізнесі прогнози є основою для планування:• - випуску продукції;• - продуктивності праці та потреби в робочій
силі;• - обсягу продажів та сегменту ринку;• - потреби в сировині тощо.
існують три способи розробки прогнозів, що взаємно доповнюють один одного
• експертний спосіб – ґрунтується на попередньому зборі інформації (анке-тування, інтерв’ювання, опитування) з метою упорядкування, об’єктивізування суб’єктивних оцінок прогнозного характеру.
• екстраполяція – вивчення попереднього розвитку об’єкту та перенесення закономірностей його розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє;
• моделювання – побудова пошукових та нормативних моделей об’єкта, що прогнозується, з урахуванням можливих або очікуваних змін в його стані на період упередження прогнозу за даними про масштаби та напрями змін.
Потреба в оцінці майбутніх витрат при прийнятті управлінських рішень
В умовах ринкової економіки існує високий ступінь невизначеності економічної поведінки суб'єктів ринку. Тому тут велику роль відіграють методи перспективного аналізу.
Аналіз очікуваних витрат здійснюється при вирішенні 3-х типів проблем в управлінні:
• 1. проблеми пов’язані з виключенням рівня витрат;
• 2. проблеми пов’язані як з витратами так і з доходами;
• 3. проблеми пов’язані з витратами та доходами та інвестиціями.
Порівняні при цьому витрати можна розбити на дві групи:
незмінні при всіх альтернативних варіантах і ті які змінюються в залежно від прийнятого рішення.
Тому бухгалтер-аналітик, представляючи керівництву вихідну інформацію для вибору оптимального рішення, готує свої звіти таким чином, щоб вони містили лише релевантну інформацію.