ТНК в системі міжнародного інвестування: особливості та сучасні тенденції.

План.

1. ТНК в системі сучасних міжнародних економічних відносин.

2. Об’єктивні конкурентні переваги ТНК.

3. Наслідки господарсько-інвестиційної діяльності ТНК.

1. ТНК в системі сучасних міжнародних економічних відносин.

Транснаціональні корпорації (ТНК) ─ це міжнародні за складом та характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному масштабі.

За визначенням Комісії з транснаціональних корпорацій ООН

Транснаціональна корпорація (ТНК) – це компанія, яка:

включає підрозділи в двох або більше країнах, незалежно від юридичної форми і сфери діяльності;

проводить узгоджену політику і загальну стратегію через один або більше керівних центрів;

має окремі підрозділи пов’язані спільною власністю таким чином, що одна (або більше) із них можуть впливати на діяльність інших.

Також для оцінки ступеня включення країни у світові економічні процеси може використовуватися індекс транснаціоналізації, який відбиває процеси транснаціоналізації економіки та розвитку сучасних ТНК.

Найбільші світові компанії оцінюються за чотирма показниками - виручки, чистого прибутку, активів (зі звітності за останні 12 місяців) і ринковою капіталізацією компаній.

У список потрапили компанії, чий обсяг продажів становить як мінімум 1 $ млрд, а акції доступні для інвесторів у США і коштують не менше 5 $.

Рейтинг 2015

1. Apple (технологический сектор, США) – 724,7732. ExxonMobil (нефтегазовый сектор, США) – 356,5483. Berkshire Hathaway (инвестиционный сектор, США) – 356,5104. Google (сектор вычислительной техники и программного обеспечения, США) – 345,8495. Microsoft (сектор вычислительной техники и программного обеспечения, США) – 333,5246. PetroChinal (нефтегазовый сектор, Китай) – 329,7157. Wells Fargo (банковский сектор, США) – 279,9198. Johnson@Johnson (сектор фармацевтики и биотехнологий, США) – 279,7239. Industrial@Commercial Bank of China (банковский сектор, Китай) – 275,38910. Novartis (сектор фармацевтики и биотехнологий, Швейцария) – 267,897

Если в 2013г. компании из России выбыли из топ-50, то в 2015г. – уже за пределы первой сотни FT Global 500.

Так, концерн «Газпром» переместился с 83 на 170 позицию, его рыночная капитализация уменьшилась с 91,3 до 56,5 млрд. долларов;– «Роснефть» – откатилась с 122 на 213 место, капитализация сократилась с 70,7 до 45,9 млрд. долларов;– «ЛУКОЙЛ» – с 206 на 271 место, с капитализацией в 39.5 млрд. долларов;– «Норильский никель» – с 417 на 421 место, капитализация – 28,3 млрд. долларов.– «Сургутнефтегаз» – с 332 на 441 место, капитализация – 27,4 млрд. долларов.

Кроме того, в 2015г. сразу две российские компании – «Сбербанк» и «НОВАТЭК» – и вовсе покинули рейтинг 500 самых крупных

Різновиди прямих інвестицій ТНК:

1. Так звані прямі інвестиції «зеленої зони» (greenfield FDI), що утворюють нові дочірні компанії (філії).

За останні роки він становить менше ніж 20% від всього обсягу прямих іноземних інвестицій.

Оплата таких інвестицій здійснюється переважно «живими» грошима.

2. Трансграничні злиття і поглинання (cross-border mergers and acquisitions M&A) — відбувається шляхом трансграничного злиття активів та операцій двох фірм для створення нової компанії.

Функції управління активами й операціями передаються від колишньої національної компанії до іншої (закордонної) компанії, причому перша компанія стає дочірньою компанією/філією компанії, що зробила поглинання.

Трансграничні злиття і поглинання становлять понад 80% обсягу ПІІ у світі.

В ЄС (28 держав) іноземних філій понад 208 тис., а материнських компаній ТНК — понад 39 тис.

В Китаї - 280 тис. іноземних філій. В Сінгапурі -14 тис. іноземних

філій. В Малайзії - понад 15 тис.

іноземних філій.

Аналіз інвестиційного клімату в Україні

Закон України «Про режим іноземного інвестування» (1996 р.). Гарантує закордонним інвесторам:

рівні права з вітчизняними підприємствами,

захист від експропріації, вільний вивіз прибутків і дивідендів, пільги при проведенні імпортних

операцій. пільги будуть діяти не менше 10 років.

«Про іноземні інвестиції» - 1992 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» -

1991 р. «Про інноваційну діяльність» - 2002 р. «Про підприємництво» - 1991 р. «Про оподаткування прибутку

підприємств» - 1997 р. «Про загальні засади створення і

функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» - 1992 р.

Несприятливі фактори, що обмежують доступ інвестицій в економіку України:

Обмеження на частку закордонної власності в статутному капіталі певних підприємств. (стратегічні підприємства, включаючи телевізійні та радіостанції, - 30%).

Усі іноземні інвестори змушені проходити через процедуру одержання дозволу в Антимонопольному комітеті.

До середини 2000 р. іноземні інвестори практично не брали участі у приватизаційних процесах.

Загальний високий рівень оподатковування і складність самої процедури податків і зборів:

Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність економіки України

американські корпорації -898 млн. дол. (16,8% від загального обсягу ПЗІ залучених до України);

інвестори з Кіпру – 603 млн. дол. (11,3%), Великої Британії – 511 млн. дол. (9,6%), Нідерландів – 399 млн. дол. (7,5%), Британських Віргінських островів – 337 млн.

(6,3%), Російської Федерації – 323 млн. (6,0%), Німеччини – 312 млн. (5,8%), Швейцарії – 312 млн. (5,1%), Австрії – 273 млн. (3,9%), Республіки Корея – 171 млн. (3,2%).

Основні ТНК, які працюють на ринку України:

Coca-Cola Nestle Metro Cash&Carry British American Tobacco Hewlett-Packard Samsung Toyota Nokia.

Найбільш інвестиційно-привабливі в Україні галузі економіки:

харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів – 15,7% від загального обсягу ПЗІ, залучених до України;

торгівля – 15,6%; фінансова сфера -8,5%; машинобудування – 8,0%; транспорт – 7,6%; металургія та обробка металу – 5,4%; операції з нерухомістю – 4,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість –

4,1%.

Пріоритети в інвестуванні Російських ТНК та компаній, які зареєстровані в офшорних зонах:

паливно-енергетичний комплекс хімічна промисловість металургія.

Найбільшими компаніями, що зараз працюють в Україні, є:

у сфері нафтопереробки – російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс» та казахстанська «Казахойл»;

в сфері транспортування нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»;

у сфері поставок та транспортування газу – російські «Газпром» та «Ітера».

Найбільше російського капіталу вкладено:

в індустріальні регіони (Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області),

Полтавську та Рівненську області, АР Крим, міста Київ та Севастополь.

2. Об’єктивні конкурентні переваги ТНК переваги володіння і доступу до природних ресурсів,

капіталу і результатів науково-дослідних робіт;

оптимальний розподіл підприємств материнської компанії в різних країнах з урахуванням розмірів національних ринків, темпів економічного росту, тощо;

акумулювання капіталу в межах всієї системи ТНК і використання його в найбільш вигідних для корпорації місцях;

близькість до споживачів і можливість отримання достовірної інформації щодо перспектив розвитку місцевих ринків і конкурентного потенціалу аналогічних компаній;

можливість використання в інтересах ТНК державної зовнішньоекономічної політики в різних країнах;

продовження життєвого циклу технологій і продукції ТНК, «скидаючи» їх в закордонні філіали і зосереджуючи ресурси на розробці нових технологій і виробів;

можливість за рахунок прямих інвестицій долати бар’єри на ринок іншої держави;

широке використання фінансових ресурсів багатьох країн світу;

оптимальна організаційна структура всієї корпорації, яка знаходиться під контролем керівництва ТНК і постійно вдосконалюється.

3. Наслідки діяльності ТНК

Позитивними є:1) поширення новітніх технологій шляхом їх

впровадження у філіях ТНК різних країн світу;2) підвищення рівня розвитку економіки

приймаючих країн за рахунок надання коштів на модернізацію та удосконалення кваліфікації трудових ресурсів;

3) зміцнення міжнародних зв’язків розширення світової торгівлі та валютно-фінансових операцій між країнами та регіонами;

4) оптимізація розміщення виробництва, руху капіталу, динаміки та структури світової економіки;

5) забезпечення зайнятості та вищих доходів місцевого населення, стимулювання міжнародної трудової міграції;

6) сприяння світовій і регіональній економічній інтеграції.

Негативними є: 1) втручання у політичну та економічну

діяльність приймаючих країн;2) перешкоджання реалізації національної

економічної політики, якщо вона суперечить інтересам ТНК;

3) використання «ножиць цін» на технології та продукти традиційного виробництва ТНК;

4) вилучення частини доходів, які належать країні базування філій ТНК, через трансфертні ціни та податкові гавані;

5) дестабілізація внутрішніх ринків;6) байдуже ставлення до природних ресурсів

країн розміщення філій ТНК;

Негативні наслідки обумовлені наступним:

Неспівпаданням мети діяльності ТНК та критеріїв економічної ефективності, з метою та критеріями країн, на території яких розташовані філії ТНК.

Економічна і технологічна залежність країни, де базуються компанії, від країни материнської компанії, а національні філії підпорядковуються стратегії відповідної ТНК.

Тиск інвестицій ТНК на економіку країни-реципієнта через більшу конкурентоспроможність витрат дочірніх фірм порівняно з національними виробниками (в українських виробників вони вдвічі вищі, ніж у Європі й у 2,5–3 рази вище, ніж у США).

Внаслідок більших сукупних витрат виробництва, національні виробники програють структурам ТНК у цінах на продукцію.

Державна інвестиційна політика повинна підтримувати створення національних ТНК через:

створення механізму протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;

наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;

лібералізацію переміщення капіталу в формі інвестицій та спрощення порядку репатріації прибутку в країну-донора.