ПП – – педагогічні інноваціїпедагогічні інноваціїОО – – освітні маршрутиосвітні маршрутиРР – – робота над собоюробота над собоюТТ – – технології навчаннятехнології навчанняФФ – – фіксування результатівфіксування результатівОО – – оцінка власних досягненьоцінка власних досягненьЛЛ – – любов до професіїлюбов до професії ІІ – – імпульс до активностіімпульс до активностіОО – – обоб`̀єктивний погляд на єктивний погляд на себе себе

ПортфоліоПортфоліо вихователя – це…вихователя – це…

Розділ 1 Будемо знайомі “ Я – вихователь ”

Розділ 2 Відомості про підвищення кваліфікації

Розділ 3 Життєве, педагогічне кредо, навчально-методична проблема

Розділ 4 Напрями, принципи, методи та правила виховної роботи

Розділ 5 Навчально-плануюча документація

Розділ 6 Навчально-методична діяльність

Розділ 7 Плани на майбутнє

Дата народження: Дата народження:

Освіта: Освіта: вища, університет ім. М.Коцюбинськоговища, університет ім. М.Коцюбинського

Спеціальність: Спеціальність: Філологія. Українська мова і література. Філологія. Українська мова і література.

Місце роботи:Місце роботи: ПТУ № 10 м.Олевська; Посада:Посада: Вихователь гуртожитку, керівник драматичного гуртка

Педагогічний стаж:Педагогічний стаж:1717років Категорія:Категорія:спеціаліст спеціаліст

Рік атестації: 2015Рік атестації: 2015

Домашня адреса: Домашня адреса: м.Олевськ, вул. 40-років Перемоги, буд 4, кв.5 м.Олевськ, вул. 40-років Перемоги, буд 4, кв.5

09.07.1971 рік

Курси підвищення кваліфікації: Курси підвищення кваліфікації: з 18.03.2013 по 12.04.2013 рік.

Мета створення портфоліо:Мета створення портфоліо: Узагальнення та розповсюдження власного досвіду. Створення презентації своєї роботи. Використання можливості особистістного та професійного зростання

Мета педагогічної діяльності:

захопити учнів, пробудити інтерес, спонукати до активної діяльності, навчати самостійно мислити, розвивати мотивацію.

Основну мету виховання вбачаю у тому, щоб навчити кожного бути людиною. Навіть знання без людяності нічого не варті. «Знання без людяності — це меч у руках безумця», — кажуть у народі. Тому й виховання починається там, де вихователь ставиться до вихованця з повагою до його особистості, а завершується тоді, коли дитина стає справжньою людиною.

«Дитина — гість у нашому домі», — сказано в одному з життєвих правил народної педагогіки. З'явившись на світ, вона приходить у сім'ю років на двадцять, а потім починає жити своїм життям. Тому й виховання зводиться до того, щоб підготувати її до самостійного життя.

Проблема підготовки до життя і праці — центральна в народній педагогіці. Розв'язання її зводиться до бажання мати добрих дітей («Добрі діти — спокійна старість, лихі діти — старість стає пеклом»).

Мету і зміст виховання диктує саме життя, конкретні умови життєдіяльності трудової людини. Щоб жити, треба виробляти й відтворювати матеріальні й духовні цінності. А для цього потрібно, щоб нові покоління, які приходять на зміну, могли вміло перейняти естафету життєдіяльності від старших поколінь. Адже людина в дитячому і юнацькому віці не має досвіду, знань, умінь і навичок поведінки, які потрібні їй для трудової і суспільної діяльності.

Все це приходить тільки через виховання, яке забезпечує підготовленість молоді до діяльності в різних сферах суспільного життя, наступність поколінь. Засвоюючи й використовуючи попередній досвід, нові покоління збагачують й удосконалюють його, вносять свій вклад у розвиток виробничих сил, матеріальної й духовної культури. Такою є закономірність суспільного прогресу. Тому без виховання не може обійтися жодне суспільство. Виховання — загальна й вічна категорія, властива всім суспільно-економічним формаціям.

Виховання

ДоступностіСистематичності

Послідовності

Свідомості Творчості

АктивностіМіцності

Науковості і цілеспрямованості

Методи формування свідомості особистості

Методи організації діяльності

формування досвіду суспільної поведінки

Методи стимулювання

поведінки і діяльності

Методи контролю, самоконтролю,

самооцінки, діяльності й поведінки

ЛекціяБесідаДиспутиПриклад

Педагогічна вимогаГромадська думкаПривчанняВправиСтворення виховуючи ситуаційДілові ігри

ЗмаганняЗаохоченняПокарання

СпостереженняСамоаналізТестиІндивідуальні бесідиАнкетуванняСамосудсамопереконання

Методи виховання – способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування в останніх поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Прийом виховання – це своєрідна частина, деталь методу виховання, необхідна для більш ефективного застосування методу в умовах конкретної ситуації.

Засоби виховання – 1) різні види діяльності: навчальна; трудова; ігрова; суспільна.2) сукупність предметів матеріальної, духовної культури, які використовуються у

педагогічній роботі. Вибір методів і засобів навчання залежить від цілей, змісту, принципів, вікових

та індивідуальних особливостей учнів, конкретної педагогічної задачі та умов її розв’язання.

Використання ІКТ на виховних заходах

Працювати над розвитком творчої

компетентності учнів, їх обдарованості.

Підвищити професійну категорію -

атестуватися

З метою підвищення педагогічної

майстерності займатися самоосвітою.

Вивчення досвіду

передових педагогів

Вивчення літератури

Розширення конкретної задачі, яка

має практичний характер.

Моя Моя технологія технологія самоосвітисамоосвіти

Моральні переконання тісно пов'язані з освітою, але певною мірою вони й незалежні від освіченості, від практичної готовності людини до створення матеріальних цінностей. Людина може мати знання, вміти працювати, але в моральному відношенні не бути підготовленою до життя.

Моральне виховання — це не тільки формування світогляду й переконань у процесі оволодіння знаннями і діяльності, а й особлива, специфічна виховна робота, яка має свої закономірності, потребує часу і певних форм та методів впливу на свідомість, характер, поведінку людини.

У процесі виховання особливо важливими є такі закономірності.   1. Органічний зв'язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання. Розвиток суспільства зумовлює зміни, диктує нові потреби і в його виховній системі. Наприклад, у зв'язку з розбудовою незалежної Української держави виникла потреба формування в підростаючого покоління української національної свідомості, любові до свого народу, його традицій, історії,культури.   2. Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників. Виховує все: люди, речі, явища. Серед виховних чинників найвагомішим є людський(роль батьків, педагогів).   3. Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини, стимуляцію активності особистості, позитивні емоції від досягнутих успіхів.   4. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну, емоційну сфери. Виховний процес має постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення).   5. Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Діяльність — головний фактор єдності свідомості й поведінки, коли учень зайнятий певним видом діяльності (навчальною, трудовою, ігровою, спортивною та ін.), що забезпечує всебічний розвиток особистості.   У вихованні закономірності виявляються в усьому різноманітті взаємозв'язків і взаємоперетворень. їх необхідно враховувати під час створення будь-якої виховної ситуації.

  Віра, Надія, ЛюбовВіра, Надія, Любов.

ВірюВірю в себе, в свої сили, у дітей, в їх великі і маленькі перемоги.СподіваюсяСподіваюся, що знання про життєві цінності та позитивні

моральні якості, які отримають учні під час навчально-виховного процесу знадобляться їм у житті.

Висока  професійність, любов до дітейлюбов до дітей, доброта і бажання бачити в навколишньому світі краще, - ось той фундамент, на якому будується храм людяності і духовності .