вісник зл 2016

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

1

№ 118Травень

2016

Кременчуцький міський науково-методичний центр Кременчуцької міської ради

МЕТОДИЧНИЙВІСНИК

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРАЧитайте в номері

А також ще більше цікавого та корисного!

Родзинки від методиста: реКлаМа

КниГи

Таємниці фентезі від Олександра Каєнка

Технології прилучення учнів до читання від

Анни-Марії Богосвятської

Медіаосвіта і зарубіжна література


Методика написання творів у жанрі реклами (Матеріали до уроків розвитку мовлення)

Сучасний урок зарубіжної літератури зорієнтований як на ознайомлення учнів з перлинами творчості видатних митців світу, так і на розвиток культури мисленнєвої та мовної діяльності учнів, аналітичної рефлексії, самостійності й відповідальності за прийняття рішень в органічній єдності з духовно-моральними, ціннісними установками особистості.

Як же побудувати урок літератури, щоб навчити дітей нестандартно мислити, швидко орієнтуватися у мінливих життєвих ситуаціях, щоб активізувати пізнавальну активність учнів і сформувати вміння переносити знання у нові умови з метою стати успішними?

«Людина є мірою всіх речей»,― говорив Протагор, тому ми маємо навчити

наших учнів творчо проектувати власне життя, володіти не тільки знаннями, а й компетентностями. Це необхідна умова успішного навчання, професійного розвитку. Розвивати соціальну, загальнокультурну, інформаційну, підприємницьку компетенції, а також компетенцію саморозвитку й самоосвіти, допоможуть творчі роботи різних видів.

Як показує практика, цікавим для компетентнісного розвитку дитини є досвід рекламної діяльності. Сучасна реклама ― головний елемент маркетингу, вона має чимало спільного з пропагандою книги, що особливо актуально, адже не секрет, що телевізійний простір витіснив інтерес до друкованого слова. Тому реклама – чудовий засіб привернути увагу учня до книжки, запалити вогник пізнання у дитячому серці. Засіб, що апелює до індивідуальних здібностей читача, до його емоцій.

Твір-реклама для учнів – жанр новий, а тому – цікавий. У процесі роботи з розвитку мовлення, учитель, використовуючи ситуативні вправи, що знайомлять учнів з професією копірайтера, навчить мистецтву створення рекламної статті, яка разом з відповідними ілюстраціями приверне увагу потенційних читачів, розкаже про


2

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКконкретні переваги від придбання книги, сформує певне ставлення і потрібну мотивацію.

Як навчити дітей створювати рекламу книги? Попередньо варто ознайомити їх з тлумаченнями цього слова, які наводяться в

словниках і довідниках, і виявити пріорітетне значення.

Реклама (від фр. Reclame, від лат. reclamare — викрикувати (у Давній Греції та Римі оголошення голосно викрикувалися на майданах та в інших людних місцях).

Існують різноманітні визначення і тлумачення поняття реклами.Автор книги "Теорія і практика сучасної реклами" В. Музикант подає визначення

реклами, схвалене у США в результаті конкурсу, проведеного журналом "Едвертайзінг Ейдж":

Реклама — це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари, послуги або суспільний рух, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки.

У великому тлумачному словнику сучасної української мови існує два визначення реклами:

1) Популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін. || Поширення відомостей про кого-, що-небудь для створення популярності.

2) Плакат, об'ява і т. ін., що використовуються як засіб привертання уваги покупців, споживачів.

У ст. 1 Закону України "Про рекламу" міститься таке визначення:

Реклама — це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.

Завдання для учнів: знайти пріоритетне визначення реклами літературного твору, обґрунтувати свою думку.

На уроках літератури доцільно використовувати 3 види реклами:

Інформативну рекламу, яка створює первинний попит та інформує читача про існування літературного або мистецького твору, його особливості. Типами рекламних текстів цього виду є опис книги і лист вдячного читача.

Стимулюючу рекламу – найпоширеніший вид реклами. У ній важливо підкреслити основні переваги книги у порівнянні з іншими творами письменика.

Найефективніші рекламні засоби для стимулюючої реклами:ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

3

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК реклама в газетах і журналах; пряма поштова розсилка; реклама на радіо; телереклама.

Непряму рекламу — неявну рекламу, рекламування книжки через інтерв'ю, публікації, радіо- і телепередачі, у яких згадується рекламований товар. Жива розмовна мова з жартами і примовками завжди подобається читачам.

Щоб учні краще зрозуміли, у чому ефективність рекламної статті, учитель повинен донести до них основну мету реклами ― створення попиту, популярності предмета чи явища, що рекламується.

Рекламний текст ― це інтрига з першого ж рядка. Нова корисна інформація, шлях до вирішення проблеми або втілення мрії – те, що слід повідомити ще в заголовку, оскільки вже за назвою статті людина вирішує, чи читати їй далі.

Джо Вітале у своїй статті «Як написати заголовок, що вб'є читача наповал?» подає 30 порад, за допомою яких учням легко буде створити влучні та яскраві заголовки. Наведу деякі з них, які доцільно використовувати для реклами літературних творів:

1. Почніть зі слів, що впадають в око

Уперше!Увага!Нарешті!

Зверніть увагу на інтонацію пожвавлення й відчуття новизни в цих словах. Є й інші помітні слова, що "відкривають" оголошення, наприклад, "новинка" або "відкривається".

2. Зверніться до своєї аудиторії

До уваги ділових людей! Усім! Пані та панове! Увазі любителів книги пропонується!

Дотримуючись цього правила, ми привернемо увагу цільової аудиторії, тобто тої частини читацької аудиторії, у якій найбільш зацікавлені.

3. Обіцяйте читачеві задоволення його потреб

Дізнайтеся секрет фінансового успіху!Одна пригода - 250 доларів прибутку!Одужання всього за одну ніч!


4

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК"Ці дві книги зробили мене найбагатшою людиною світу" (Малькольм

Форбс)

Задоволення потреб - це саме те, за що люди платять гроші. Пропонуйте результат, а не засіб.

4. Подайте рекламу як новину

Справжній прорив у безпеці підводного плаванняЗнайдено сім "втрачених секретів"

Людям цікаві сенсації. Покажіть новизну й незвичайність своєї пропозиції - і ви завоюєте увагу.

5. Поставте інтригуюче питання

Чи знаєте ви 7 секретів успіху? Чи припускаєтеся ви цих помилок?

Питання – це перевірений засіб привернути увагу. Якщо на питання легко дати відповідь "так" або "ні", є ризик, що читачі реклами не захочуть зрозуміти суті питання. Але якщо питання містить таємницю, зацікавлений читач захоче прочитати книгу, щоб отримати відповідь.

Зайцева Дарина, 11 кл.

6. У заголовку повинні чергуватися великі й малі літери


5

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК ЗАГОЛОВОК, НАПИСАНИЙ ТІЛЬКИ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, ЧИТАТИ

ВАЖКО Якщо в ЗАГОЛОВКУ використовуються ВЕЛИКІ та Малі Літери, його

ЧИТАТИ ЛЕГКО

Шевченко Ольга, 11 кл.

7. Використовуйте перевірені кліше

ВПЕРШЕ: новий метод розкриття злочину!ХОЧЕТЕ ДІЗНАТИСЯ, Як врятуватися від епідемії?

Девід Огілві у своїй "Сповіді творця реклами" згадує слова, які часто використовуються у заголовках: Безкоштовний, Новий, Як (зробити щось), Неочікувано, Оголошуємо, Вперше, Ми вже тут!, Чудовий, Вражаючий, Сенсація, Диво, Магічний, Пропозиція, Швидко, Легко, Виклик, Радимо, Правда про..., Поспішайте, Останній шанс. На думку Огілві, можна посилити еффект від заголовку, використовуючи такі слова как "дорогий", "улюблений", "любов", "страх", "пишатися", "друг" тощо.

Одне


6

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКз Найзнаменітіших Творінь

ФРАНЦА КАФКИ«ПЕРЕВТІЛЕННЯ»

Шукайте в книгарнях нашого міста!

Ранок. Людина прокидається й не знаходить себе. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, намагаючись підвестися, але важкий панцир тягне додолу.

Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність, у якій житимуть герої «Перевтілення». Особлива реальність Кафки.

Чи готові Ви зустрітисяз нею віч-на-віч?

Бовтик Анна, 11 кл.

Учитель має звернути увагу дітей на текст реклами, її лексику та синтаксис, оскільки висловлювання в даному жанрі відрізняються від інших в першу чергу тим, що вони звернені до певного кола осіб, тому в тексті повинні бути названі люди, яким адресована річ або предмет. І якщо зміст тексту носить характер рекомендації, то і дієслова у такому висловлюванні вживаються у 2 особі множини чи у 1 особі однини, а для синтаксису характерні короткі фрази. Проте найголовніше ― зуміти 3-4 реченнями розкрити сутність того, що рекламуєш.

Учні повинні знати, що у більшості випадків увагу читачів можна привернути за допомогою додаткових хитрощів: розміру та розміщення рекламного оголошення; ілюстрацій, що відразу впадають в очі.


7

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКОтже, текст рекламного оголошення у комплексі з ілюстраціями повинен

відповідати формулі «привернути увагу + викликати інтерес + викликати бажання + спонукати до дії».

Основні вимоги до написання рекламних текстів:

1. Рекламна стаття повинна складається з двох частин: інформаційної та власне рекламної. Перша частина містить потрібну і цікаву для покупця інформацію. Далі потрібно зробити плавний перехід до рекламної частини, яка базується на реальних фактах. Усі хочуть отримувати тільки правдиву інформацію про якість товару і його переваги. Якщо є хоча б одна унікальна деталь, її потрібно презентувати.

2. Текст має бути простим і зрозумілим, легко читатися, мати кільцеве оформлення. Основні положення варто повторити 2-3 рази. Текст не можна «перевантажувати» цифрами.

3. Звертайтеся до людини в однині. Людям подобається, коли мають на увазі їх особисто. Для ефективності роботи вам потрібно зрозуміти, хто ваш потенційний покупець, і скласти для себе його портрет.

4. Абзаци повинні бути короткими. Кожен абзац має містити лише одне твердження.

5. Використовуйте заголовок. Він повинен точно відображати суть пропозиції, бути цікавим і привабливим для цільової аудиторії. Не обов'язково робити короткий заголовок – довгі працюють не гірше, якщо написані професійно.

6. Варто знайти сюжет для знімка чи малюнка (під фотографією має біти підпис автора: короткий, влучний, набраний більш жирним шрифтом).

Як бачимо, писати рекламу – справа непроста. Без сумніву, складання рекламних текстів допомагає удосконалювати мислення і мовлення учнів.

Для того, щоб діти навчилися створювати реклами, на початковому етапі пропоную провести аналіз готових реклам. Наприклад:

1. Пані та панове!Тільки у нас ви зможете придбати цю книгу, красиво та оригінально оформлену!З неї ви дізнаєтеся про незвичайне кохання Руслана та Людмили, про молодого

хана Ратміра, про казкових персонажів Фінна та Наїну! Це нове видання поеми О.С.Пушкіна «Руслан та Людмила».

Поему видано до 200-річчя з дня народження великого поета.Ми чекаємо вас за адресою: м. Кременчук, вул. Леніна, 123, книжковий магазин

«Книголенд».Працюємо щодня. Телефон для довідок: 2-34-54

2. Секрет фінансового успіхуДо уваги ділових людей!


8

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКЧи всі з вас знають закони підприємницької діяльності? Зверніться до книги

великого російського та українського письменника Миколи Васильовича Гоголя «Мертві душі», яка вийшла у 1842 році.

Вона розвине ваш економічний розум! Програма з економіки представлена у вигляді логічних задач: «Бережи та накопичуй копійку», «Заклади у казну», що у перекладі на сучасну мову означає «заклади до банку».

Ця книга навчає логічно мислити, дає знання з предмету «Ринкова економіка». Програма спілкування, викладена у книзі, допоможе вам налагодити зв’язки, встановити особистісні стосунки, і для цього вам стане у пригоді закон «Спілкуйся з тими, хто був би корисним!». Книга дає основи психології спілкування, навчить умінню вести ділові зустрічі.

Придбайте книгу М.В. Гоголя «Мертві душі» і пам’ятайте слова великого письменника: «Книги ми купуємо і не шкодуємо на них коштів, бо їх потребує душа, і вони йдуть їй на внутрішню користь».

Завдання для учнів: Знайти помилки у наведених рекламних текстах, використовуючи для аналізу такі питання:

Про що цей текст? З якими відомостями він нас знайомить? Кому він адресований?

Який обсяг тексту? Як подана в ньому інформація? Зверніть увагу на назви, заголовки. Чим вони вас приваблюють? Проаналізуйте синтаксис. Які речення за метою висловлення частіше

зустрічаються? Дієслова якої особи частіше використовуються у текстах?

Після такого аналізу доцільно скласти план, за яким написані подані реклами, щоб школярі засвоїли правила побудови текстів у жанрі реклами. Наприклад, такий:

1. Влучна назва.2. Незвичний виклад матеріалу (завдання - привернути увагу читачів). 3. Короткий зміст реклами.4. Зацікавлена особа.5. Адреса.

З досвіду роботи можна сказати, що вже учні 7 класів можуть досить ефективно скласти рекламу твору, що аналізується на уроці. Наведу зразки учнівських робіт:

1. До кінця розпродажу залишилося 7 ДНІВ! Ви перечитали всі книжки удома? Вам набридли довгі романи та детективи?

Тоді вам до нас!Пропонуємо збірку коротких і цікавих новел, напевно, знайомого вже вам

американського письменника О’Генрі.Невеликі твори різних циклів про незвичайні події з життя людей навчать, як

покращити сімейний бюджет, вдало вийти заміж, отримати серед зими екзотичні фрукти.

Заповніть акційний купон і без зволікань вишліть його за вказаною адресою: м.Кременчук, вул. Соборна, 11, магазин «Роксолана». ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

9

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИККонсультації по телефону гарячої лінії: 0-800-500-72-03

Максимов Вадим, 7 кл.

2. Дорогий друже!Ти хочеш краще зрозуміти своїх батьків? Тоді купуй книгу Джеймса Олдріджа

«Останній дюйм», у якій ідеться про стосунки батька і сина. Їх чекають важкі випробування: зустріч з акулою, подорож у літаку.

Ми гарантуємо – буде цікаво.Купуй книгу у книгарнях нашого міста.

Проценко Олександр, 7 кл.

3. Хочете добре відпочити? Дзвоніть нам прямо зараз! Шановні пані та панове!

Чи доводилося вам потрапляти коли-небудь у небезпеку і виходити з ситуації багатшими на 250 доларів?

Якщо ні, то допоможе вам у цьому новела О’Генрі «Вождь червоношкірих». У ній автор розповідає про кмітливість на відвагу маленького хлопчика, якого викрали злодії, та все закінчиться добре.

Цікаво? Тож чекаємо на вас щодня з 8.00 до 19.00 год за адресою: м.Кременчук, вул Перемоги, 23, магазин «Книголенд». Довідки за телефоном: 3-20-64

Батюк Ілона, 7 кл.

Цікавим для учнів є завдання створити рекламу за серією малюнків. Наприклад, учням пропонується такий відеоряд:


10


Завдання учням: Уявіть себе в ролі копірайтера. Користуючись пам’яткою створення реклами і поданими слайдами, напишіть твір-рекламу на книгу Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».

Пам’яткаЯк складати рекламу

1. Уважно перечитай твір, який вибрали для реклами.2. Прочитай додаткову літературу про нього.3. Поміркуй над тим, до яких переваг книги ти б хотів привернути увагу читача, які арґументи наведеш.4. Подумай над заголовком. Він повинен бути інтригуючим, викликати інтерес.5. Почати рекламу ти можеш з цитати, короткого опису сюжету тощо.6. Усе найважливіше, про що хочеш сказати читачеві, повинно бути на початку та в кінці реклами.7. Пам’ятай: у невеликих рекламах повинно бути не більше 3 абзаців. Якщо ж зміст потребує більшого об’єму, уведи підзаголовки.8. Працюючи над рекламою, прагни до точності, емоційності, образності мови. Уникай великої кількості термінів.


11

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК9. Зверни увагу на роль ілюстрацій як доказ переваг книги, що рекламуєш.10. І наостанок - ще одна корисна порада: написавши рекламний текст, відклади його вбік і повернися до тексту знову наступного дня. Уяви себе на місці клієнта, переглянь текст і дай собі відповідь на запитання, тільки чесно: на яку дію ти б зважився після прочитання реклами? Якщо ти захотів прочитати книгу – ти добре попрацював. В іншому випадку текст треба переробити.

Т.Й. Скиргайло вважає, що для більш ефективного навчання писати реклами

можна використовувати такий прийом, як розігрування міні-сценки. Цікавою є групова робота над створенням реклами. Клас поділено на 5 груп,

кожна з яких отримує завдання - скласти свою частину реклами «Пісні про віщого Олега» О.С. Пушкіна. Наприклад:

1 група ― скласти вступ реклами;2 група ― частину про образ Олега;3 група ― частину про образ волхва;4 група ― частину про коня;5 група ― закінчення реклами.На виконання цього завдання відводиться 15 хвилин. Потім кожна група зачитує

свою частину, а решта слухає та виправляє допущені помилки. Після аналізу частини доопрацьовуються і складаються в колективну реклама. Наступним кроком пропонується самостійна робота над схожою рекламою.

Учні відчувають труднощі, коли працюють над початком тексту. Щоб полегшити їх роботу, можна дати наступні поради:

Треба коротко освітити проблематику книги, зосередивши увагу на тій проблемі, яка прозвучить у темі твору.

Можна почати з риторичних питань про кохання, честь, подвиг тощо. Можна у вступ помістити відомості про автора, про те, як велася робота над

твором. По можливості пов’язати вступ з реаліями сьогодення (ювілеєм письменника,

новою екранізацією тощо).

У ході роботи над написанням твору-реклами не забуваємо враховувати його адресність. Можна запропонувати скласти коротку рекламу певного твору, адресовану батькам, сусідам, учням, широкому загалу читачів.

Як свідчить практика, твір-реклама отримує важливе пізнавальне та виховне значення у процесі вивчення зарубіжної літератури. Подібні твори поділяються на великі та малі. Мета малих реклам ― привернути увагу до книги, письменника; великі реклами передбачають уміння учнів аналізувати твори, виокремлювати проблеми, що поставлені автором, робити висновки, виокремлювати переваги вказаної книги, наводити аргументи на доказ власної думки. Спостереження говорять, що з написанням великих реклам учні справляються успішніше, якщо спочатку засвоять правила написання малих рекламних текстів.

Хочемо ми цього, чи не хочемо, але реклама не тільки підказує нам стандарти поведінки в тій чи іншій ситуації, але і значною мірою визначає мораль суспільства і ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

12

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКйого етичні параметри. На уроці літератури реклама виступає найактивнішим пропагандистом естетичних цінностей, художніх та мистецьких уподобань наших учнів. Цій її ролі присвячено чимало досліджень зарубіжних вчених. Так, американський соціолог Джанкарло Буззі писав: «Рекламні оголошення сьогодні відіграють основну і ні з чим не порівнянну роль у створенні звичок і звичаїв, у поширенні і закріпленні культурних та естетичних кліше».

Ірина Горобченко,методист КМНМЦ

Література

1. Закон України «Про рекламу», редакція від 03.10.2014.2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — 5-те вид. — К.;

Ірпінь: Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-23. Жежера В. та ін. Авторська колонка. Збірка /Жежера В., Пиркало С., Бондар А.,

Рябчик М. – К.: Нора-Друк, 2007.4. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: довідник. – К.: Рад.шк, 1885.5. Літературознавчий словник-довідник /Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997.6. Музыкант В. Л. Теория и практика современной рекламы. — М.: Евразийский

регион, 1998.7. Скиргайло Т.Й. Методика навчання роботі над творами нетрадиційних жанрів. Посібник для вчителів. ― Москва: «Русское слово», 2006. С. 352


13


«Мистецтво читання перемагає

самотність, розлуку, далечінь і епоху».

І.О. Ільїн

Криза читацької культури

Епоха Гутенберга стійко асоціювала поняття «книга» з поняттям людського знання і позначила книгу як один із

стовпів людської цивілізації. Причина того, що сьогодні діти в середньому читають менше, ніж їх однолітки 15-20 років тому, – це і зміна характеристик інформаційного потоку, загальне прискорення темпів життя, переосмислення суспільних цінностей. Підліток часто відмовляється читати, бо в його очах людина з книжкою належить до цінностей не його світу, а «дорослого», «минулого» і взагалі «чужого».

Так, книга сьогодні переживає складний період. Під гаслами «Друге дихання старих книг» сучасні дизайнери пропонують, приміром, пробурювати старі книги свердлами, нанизувати їх на стрижень торшера і створювати таким чином нову оригінальну конструкцію для лампи. Також у моду входять предмети інтер’єру з подертих на сторінки, склеєних одна з одною, вимазаних гіпсом і фарбою книг. Ще з книжкових сторінок, за пропозицією стилістів, можна вирізати малюнки за трафаретом, а видертими з книги сторінками перетворювати скляну пляшку в оригінальну вазу, склеївши їх навколо бутлі у формі зірки або зігнувши півколом, посередині протягнувши дріт. «Раніше дитині з самого раннього віку говорили про те, що рвати книги – погано, що книжки «лікують», дбайливо підклеюють, переплітають. Навіть коли книгу палили (у різних країнах і з різних причин), здавали в макулатуру, такого переводу не відбувалося. Книга переноситься в інший ціннісний регістр, її завдання – перетворитися на вихідний матеріал в прямому сенсі слова» [8]. Таке цинічне руйнування ціннісних рядів дуже небезпечно для підростаючого покоління, у якого ще тільки формується поняття норми.

Телебачення з його різноманітним асортиментом їжі для розуму, комп’ютер, що дозволяє через глобальну Мережу увійти в контакт з усім світом, – всі ці досягнення людства, безперечно, дуже важливі. Проте вже виросло покоління нечитаючих батьків, і ми впритул підійшли до того краю, за яким рветься зв’язок часів, зв’язок


14

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКпоколінь. Сучасна ситуація з читанням у світі характеризується як системна криза читацької культури.

Суть проблеми сьогодення полягає у тому, як привернути увагу учнів до книги та викликати бажання читати. Який педагог-зарубіжник не мріє про те, щоб діти йшли за поріг школи читачами, щоб вони хотіли читати? Саме ми – шкільні вчителі – покликані розвинути читацькі навички, виховати читача, який би отримував задоволення від цього виду діяльності. Саме уроки світової літератури покликані допомогти учням зрозуміти природу і сутність літератури як виду мистецтва, її місце в житті людини і суспільства; навчити дітей сприймати літературу особистісно, пізнаючи не тільки художні особливості твору, творчі пошуки автора, а й самих себе; оволодіти навичками аналізу художнього тексту, щоб стати справжнім читачем, поціновувачем літератури та отримувати від неї глибоку естетичну насолоду.

Види читання

Читання багатофункціональне. Для одних читання – «праця і творчість» (філософ В.Ф. Асмус), для інших – «розмова з найкращими людьми минулих часів» (філософ Р. Декарт), «блаженне муркотіння» (письменник В. Набоков), «інтелектуальна пригода» (філософ і математик А.Н. Уайтхед), «входження до храму мислення» (мислитель і письменник О.І. Герцен), «дихання розуму» (письменник А. Ліханов).

Читання художньої літератури відрізняється від читання наукових, навчальних, публіцистичних, офіційних видань. Це творча діяльність читача, в якій провідну роль відіграють уява і почуття. Саме художню літературу «читають», про пізнавальну говорять: «робота з текстом».

Читання – багатоскладовий і багаторівневий процес. Воно може бути:- раціональним та емоційним (щодо участі психічних процесів – мислення,

пам’яті, уяви, волі, почуттів);- функціональним і естетичним (за цілями);- репродуктивним і творчим (за ступенем осмислення інформації);- діловим і дозвіллєвим (за мотивами);- швидким і повільним (за швидкістю).Емоційне читання завжди індивідуально і тому не може бути алгоритмизізоване.

При емоційному читанні читач виступає як співавтор письменника, він домислює і збагачує текст, що читається. Уява допомагає намалювати зовнішній вигляд героя, деталізувати його психологічний образ, світ думок, почуттів і переживань, створити власні неповторні образи. Але читання художньої літератури не тільки емоційне, а й естетичне, тобто воно передбачає і розуміння, і переживання художнього тексту. Воно неможливе без аналітичного читання – аналізу конкретного тексту на сюжетно-фабульному, конкретно-історичному, ідейно-смисловому та художньому рівнях. У творчому читанні значна роль відводиться інтерпретації, оцінці та рефлексії. Досугове (гедоністське) читання пов’язують з відпочинком, розвагою. У такому читанні воля і пам’ять практично не беруть участь. Велика роль відводиться уяві, що переносить


15


читача в різні епохи, екзотичні країни, динамічні обставини, як правило, створені за певними законами і формулами [10].

Література в шкільному вивченні поліфункціональна за своїми цілями і завданням, поліфонічна за змістом: «у ній звучать голоси письменників, історичних епох і літературних напрямів. У художніх творах піднімаються питання етики, естетики, політики, а іноді навіть стратегії і тактики бойових битв. Але найголовніше – проблема душі і духу окремої людини і цілого народу, моральності» [2]. Очевидно, що читання світової класичної літератури не тільки занурює школяра в атмосферу високої культури, але і має широкий спектр позитивних функцій: і пізнавальних, і інформаційних, і моральних. До того ж читання має цілющу функцію – воно корисне для душі.

Читацьке середовище

Як навчити дітей розуміти художній твір у смисловій, естетичній і моральній єдності, допомогти знайти в ньому щось своє, показати неможливість для освіченої людини жити без літератури? Сучасні реалії обумовлюють необхідність не тільки створення, але і системної підтримки читацького середовища насамперед у школі.

Термін «читацьке середовище» включає в себе багато компонентів: зовнішнє оформлення кабінетів, бібліотеки, школи, внутрішньошкільні традиції, пов’язані з читанням, роботу методоб’єднання, масштабні і локальні позаурочні заходи.

Важливою умовою успіху подібної форми організації читацького середовища (втім, як і великих заходів) є «рольова заміна»: учитель тепер не головна фігура і навіть «не перший серед рівних», як на уроці, але один з учасників «партнерської взаємодії» [15, с. 22].

Створення та підтримка читацького середовища як найважливішої складової формування читацької компетенції в школі, за М.Я. Мішлімович [15], спирається на такі принципи:

- системність передбачає єдність навчання і виховання в багатоаспектному процесі формування грамотного читача, перспективне планування всіх ланок педагогічного керівництва;

- наступність передбачає безперервність педагогічного керівництва, зв’язок з попередніми періодами (сім’я, дошкільні установи, початкова школа), «вертикаль» з


16


поступовим ускладненням змісту, форм і прийомів читацької діяльності в основній та старшій школі, в профільних гуманітарних класах;

- варіативність передбачає різноманітність методів, прийомів, що сприяють формуванню читацької компетенції; вибір технологій визначається педагогічними умовами, цілями, завданнями, змістом позаурочної роботи;

- добровільність не тільки участі школярів у всіх видах позаурочної діяльності, але навіть відвідування;

- інтегративність передбачає взаємозв’язок, єдність дій словесників, вчителів всіх предметів, адміністрації, бібліотекарів, батьків, піклувальників, громадських організацій;

- облік індивідуальних особливостей учнів – вікових, гендерних, етнопсихологічних, психологічних, рівня їх літературного розвитку і читацьких інтересів;

- розумне поєднання методичних традицій і сучасних освітніх підходів: обов’язкове збереження кращих педагогічних та методичних традицій сучасної школи разом з впровадженням сучасних освітніх технологій.

Хто такий читач?

Відомий філософ І.О. Ільїн у праці «Співоче серце. Книга тихих споглядань» проникливо дослідив процес створення художнього твору і психологію читача: «Кожен письменник тривожиться про те, як його будуть читати. Чи побачать те, що він хотів показати? Чи відчують те, що любило його серце?..

Справжній читач віддає книзі свою вільну увагу, всі свої душевні здібності і своє вміння викликати в собі ту вірну духовну установку, яка необхідна для розуміння

цієї книги. … Треба пережити пристрасть – пристрасним почуттям; треба переживати драму і трагедію живою волею; в ніжному ліричному вірші треба прислухатися до всіх зітхань, затремтів своею ніжністю, поглянути в усі глибини і далечини; а велика ідея може зажадати не більше і не менше як усієї людини…

З читання можна дізнаватися і визначати людину. Бо кожен з нас є те, що він читає, і кожна людина є те, як вона читає; і всі ми стаємо непомітно тим,


17

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКщо ми вичитуємо з прочитаного, – немов би букетом зібраних нами в читанні квітів…» [12, с. 14-15].

Для того щоб стати справжнім читачем, необхідно вчитися читати. Процес читання складається з трьох фаз. Перша – це сприйняття тексту, розкриття його змісту і сенсу, своєрідна розшифровка (або декодування), коли з окремих слів, фраз, пропозицій складається загальний вміст. У цьому випадку читання включає: перегляд, встановлення значень слів, знаходження відповідностей, впізнавання фактів, аналіз сюжету і фабули, відтворення і переказ. Друга – це витяг сенсу, пояснення знайдених фактів за допомогою залучення наявних знань, інтерпретація тексту. Тут відбувається упорядкування та класифікований, пояснення і підсумовування, розрізнення, порівняння і зіставлення, групування, аналіз та узагальнення, співвіднесення з власним досвідом, роздум над контекстом і висновками. Третя – це створення власного нового сенсу, тобто «привласнення» здобутих нових знань як власних внаслідок роздуми. Читання включає в себе висунення гіпотез і висловлювання припущень, формулювання суджень, моделювання та узагальнення, застосування на практиці в житті, навчанні, професійній діяльності. У відповідь на прочитане у читача виникають власні почуття, думки, образи. Це одне з пояснень співіснування різних точок зору з багатьох питань [10].

Ті, хто зупиняється на першій фазі читання, читають репродуктивно, механічно відтворюють зміст, переказують факти і фабулу. Колись цього було достатньо для отримання освіти (згадаймо класичну «зубріння»). Сьогодні на перший план висувається творче читання, яке вимагає осмислення отриманої в результаті читання інформації, її інтерпретації, оцінки та створення власних смислів [10].

Найчастіше ми втрачаємо учнів не тому, що вони не читають і грають у комп’ютерні ігри, а тому, що ми не дотримуємося прав читача, які найкраще і найлаконічніше проголосив сучасний французький письменник Д. Пеннак у своєму вибуховому творі «Як роман»:

«1) Право не читати. 2) Право перескакувати. 3) Право не дочитувати. 4) Право перечитувати. 5) Право читати що попало. 6) Право на боварізм. 7) Право читати де попало. 8) Право читати вголос. 9) Право встромлятися. 10) Право мовчати про прочитане» [18].Крім прав, у справжнього поціновувача книг є заповіді читача, які грамотно

розробили і красиво сформулювали вчителі Є. Галицьких та І. Бікмаєва:Бути читачем – значить не тільки читати, а й перечитувати. Розповідати про

прочитане іншим.Бути читачем – значить мати свою особисту бібліотеку, яку потрібно

збирати все життя.Бути читачем – це означає вести читацький щоденник, записуючи туди

найдорожчі рядки і думки.ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

18

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКБути читачем – це означає брати участь у літературних салонах, діалогах та

дискусіях.Бути читачем – це означає бути літературним критиком і мати свої читацькі

смаки.Бути читачем – це означає мріяти написати книгу про своє життя [9].Дізнавайся більше про інші країни, людей і книги, які вони читають, поважай

чужу культуру.Намагайся читати книгу мовою оригіналу, тобто на мові її автора. Це важке

завдання, але дорогу здолає той, хто йде.Найдорожча трата – це трата часу, використовуй час для читання.Якщо ти полюбив Читання і Книгу, то допоможи іншому [6].

У всьому світі читання розглядається як технологія інтелектуального розвитку, спосіб набуття культури, посередник у спілкуванні, засіб для вирішення життєвих проблем. У педагогічній науці розроблено та експериментально перевірено стратегії, техніки і методики різних видів читання (залежно від поставлених цілей і специфіки текстів). Їх треба освоювати і поширювати.

Пропонуємо найбільш популярні педагогічні технології, що сприяють підвищенню ролі читання серед учнів.

Дитина, що росте серед книг, причому серед книг, що читаються, рано чи пізно до них потягнеться хоча б з цікавості, з бажання долучитися до світу дорослих. Сьогодні ж лічені відсотки сімей мають домашню бібліотеку. За останні 20 років виросло вже два покоління нечитаючих громадян: у батьків, що не читають, підростають нечитаючі діти. Стає актуальним відродження традиції сімейного читання, і школа займає у цьому процесі ведучу роль.

Проект «Коло сімейного читання» реалізується через різні форми діяльності: зустрічі з письменниками та видавцями; конкурси ілюстрацій і поробок до художніх творів; відвідування дитячих бібліотек; ведення постійної рубрики «Що читати» в шкільній газеті (публікація списків літератури для сімейного читання).

Цікавою формою живого спілкування різних поколінь на тему книги є уроки сімейного читання, у яких беруть участь діти, батьки, бабусі і дідусі. Місцем їх проведення обирається затишне, комфортне приміщення, у якому створюється атмосфера дому, миру, єдиного кола.

На уроках сімейного читання діти і дорослі працюють у невеликих групах, де є представники різних поколінь. Учасники зустрічі разом читають книгу, обговорюють її, виконують завдання, працюючи з текстом, адже «спільне читання, інтерпретація прочитаного, що виникає при цьому обмін думками, емоціями – стара добра сімейна традиція» [13, с. 38]. При виборі книг перевага віддається тим творам, які зачіпають проблеми людських відносин, цікаві дорослим і дітям.


19

Технології прилучення учнів до читання

І. Проект «Коло сімейного читання»

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКЯк варіант проведення уроку сімейного читання можна утворити три групи, які

символізують три покоління читачів. У центрі такого дійства – три погляди на одні й ті ж проблеми. Подібне обговорення нікого не залишить байдужим. І завжди можна знайти щось спільне, що об’єднує різні покоління.

На уроках сімейного читання також захищаються міні-проекти:- «Найстаріша книга в моїй родині» (розповідь про історію появи в сімейній

бібліотеці раритетних екземплярів книг);- виготовлення колажу на тему «Читаюча родина»;- інтерактивна виставка-огляд сімейних бібліотек «Сімейне читання: минуле,

сьогодення, майбутнє»; - конкурс читацьких династій; - конкурси фотографій «Традиції сімейного читання», «Сестрички і братики

взяли в руки книжки» тощо.

Закінчується зустріч поколінь зазвичай рекомендаціями для сімейного читання. З плином часу вчитель повинен обов’язково цікавитися, чи прочитали ці книги учні та їхні родини.

Такі заняття виховують і дітей, і їхніх батьків, адже саме з родини все починається. І вчителю-словеснику важливий батьківський контроль за читанням дітей і вибором творів.

«Дитяче читання – одна з найперших турбот інтелігентних бабусь. Мами, звичайно, теж розуміють, як це важливо, але їм зазвичай ніколи. Папа, який живе разом з сім’єю і займається дітьми, за теперішніх часів велика рідкість» [21]. Бабусі у цьому відношенні більш вільні, вони усвідомлюють важливість «освіти душ» через книгу, передзвонюються, «обмінюються печалями і цінним досвідом, намагаються вибирати для онуків книги справжні, читають «з виразом», та й обставляють читання затишно. Найчастіше – перед сном, навіть якщо і вдень, то приобнявши улюблене чадо, влаштувавши його зручніше, тут і подушки в хід йдуть, і пледи, і м’які іграшки. Сприйняття книги при цьому зв’язується з теплом, любов’ю, почуттям захищеності» [21].

Діти, яким привили любов до книги в сім’ї, прочитали кращі книжки, не можуть не полюбити читання.

Зміст для кожного слайда такої презентації відбирається дуже ретельно, адже кожен слайд – робота душі і серця. Алгоритм подібної творчої технології з розвитку інтересу до читання пропонує вчитель-практик Г.В. Бузанакова [7].

Перший – слайд-визнання: інформація про обраний твір, автора, епоху написання, пояснення вибору книги.

Далі один-два слайди присвячуються знайомству з сюжетною (сюжетними) лінією (лініями). Як заголовок

слайда можна запропонувати такі варіанти: «З повісті я дізнався про...», «Основа оповідання – доля...» тощо.

«З роману (Б. Шлінк «Читець») я дізнався про»:ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

20

ІІ. Створення

електронних презентацій-роздумів про

улюблені книги та їх героїв

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК- Відчуття особистої провини і відповідальності за нацистське минуле і злочини

Другої світової війни повоєнного покоління Німеччини.- У той час, як хлопчаки нашої країни з гордістю розповідаються про своїх дідів

– героїв війни, післявоєнне покоління німців шукає для себе відповіді і вирішує, як нести цей вантаж, віддаючи перевагу мовчанню.

- Як виховує читання.Формулюючи тези для подібного слайда, учень вчиться структурувати матеріал,

групувати події, явища, давати їм власну оцінку.«Це важливо!», або «Про найголовніше» – такі заголовки слайдів

використовуються, щоб акцентувати увагу на тому, що вважає найголовнішим читач-підліток, в якого є бажання гідно розповісти про улюблену книгу.

Новий слайд – «Чим привабив мене...?» («Портрет Доріана Грея» О. Вайльда):- Захоплюючим фантастичним сюжетом.- Розмірковуваннями про справжню красу та істину.- Образом-символом портрету.- Ідеєю, що мистецтву у пізнанні людини належить домінуюча роль.Наступні заголовки слайдів: «Рядок, над яким варто задуматися», «Поміркуємо

над цитатами», «Рядки, які неможливо читати без сліз», «Над цими рядками я сміялася від душі», «Задумайтесь над цитатами з книги». Зміст цих слайдів – яскраві, ємні, точні цитати (головне – щоб вони не були великими).

Далі можна використати слайди: «Це здалося мені цікавим», «Мої маленькі відкриття».

Останній слайд – «Кому раджу прочитати роман», «Рекомендую прочитати книгу», «Нехай прочитають цю книгу ті...»

«Рекомендую прочитати книгу» (А. Ліханов «Хлопчик, якому не боляче»):- «Дорослим, які завжди зайняті і не знають, що відбувається в душі їхньої

дитини.- Підліткам, які не розуміють своїх батьків.- Дітям, які через незнання бувають жорстокими.- Усім, хто не знає про життя інвалідів, і всім, хто думає, що якщо на вулиці

інвалідів немає, то їх немає взагалі» [7, с. 39].«Нехай прочитають цю книгу ті...» (Е. Портер «Поліанна»):- Кому часто сумно.- Хто хоче внести позитивні зміни у своє життя і навчитися радіти людям, світу

навколо, великим і маленьким подіям, які з вами відбуваються.- Хто перестав вірити, що світ все-таки можна змінити на краще.«Робота над створенням електронної презентації-роздумів сприяє виробленню

вірних ціннісно-смислових орієнтирів, оскільки для роботи ми намагаємося брати найкращі зразки … світової літератури; формує мотивацію до навчання; сприяє освоєнню метапредметних знань, умінь, навичок (вчить формулювати мету, планувати

шляхи досягнення цієї мети, аргументовано і критично підходити до змісту твору, вчинків героїв, дозволяє опановувати логічні дії, узагальнювати, порівнювати тощо); створення електронних презентацій-вражень направлено на формування вміння співпрацювати з учителем, однокласниками – словом, виробляється весь комплекс ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

21

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКуніверсальних ЗУНів, передбачених сучасним держстандартом, а в основі, як і раніше, лежить робота з книгою, з текстом – душа і думка» [7, с. 40].

Відродження традиції літературних салонів, у яких панує дух високих почуттів, мистецтва, поезії, давно є мрією вчителів світової літератури. Книга М. Аронсон і С. Рейсер «Літературні гуртки та салони» (М., 2001) вкотре звернула увагу словесників на цей культурний феномен ХIХ століття як особливий спосіб спілкування освічених людей, що формував художньо-естетичні смаки епохи, впливав на громадську думку, збирав читачів, письменників і критиків в одне коло взаємнозбагаченої розмови.

Історична форма літературного салону (щоправда, наповнена новим змістом) і сьогодні може задовольнити внутрішню потребу педагогів у зручному способі самоосвітнього читання і неформального – позаурочного – вільного спілкування. Якоюсь мірою відродження літературних салонів – своєрідний «протест» проти наступу освітньої політики на літературу, бажання зберегти «оазис вільного непрагматичного читання в окремо взятій школі» [9].

Учасниками салону можуть бути і педагоги, і школярі, і їхні батьки, які приходять на такі зустрічі насолодитися освіченою бесідою зі спорідненими душами, знайти новий життєвий досвід. Провідна атмосфера літературного салону – зацікавлене спілкування, радість від зустрічі, духовна праця відкриття себе серед інших, надихаюча сила новизни тем, змісту творів, біографій авторів. Внутрішній «мотор» салону – співтворчість, співпереживання і співрадість.

Технологія проведення салонів:

Етап 1. Створення теми, що визначає напрямок читання, відкриття нового імені, нової проблеми, нового автора. На цьому етапі включається пізнавальний інтерес учасників салону, позначається поле непізнаного, народжується цікавість і розвивається допитливість.

Етап 2. Зустріч з художнім текстом, в якому потрібно знайти свої смисли, свої читацькі цінності, які завжди індивідуальні. На цьому етапі дуже важливо, щоб стиль автора був почутий, сприйнятий кожним, одухотвореним ведучим салону.

Етап 3. Пошук своїх смислів. Вибір найбільш значимого, порівняння думок, формулювання своїх питань, висновків. Занурення в простір роздумів, вражень, спогадів, асоціацій шляхом виконання різних творчих завдань.

Етап 4. Етап вільного спілкування всіх учасників салону. Предметом розмови і дискусії є прочитане, співвіднесене зі своїм життєвим досвідом. Враження від тексту стають джерелом роздумів про себе, свій життєвий вибір, про людей. На цьому етапіформується вміння слухати і вчитися у інших, вбирати їх відчуття, вслухатися в їхні думки, ставати «заслуженими співрозмовниками» (О. Ухтомський).

Етап 5. Етап розуміння, пошук свого самоосвітнього результату, відповідь на питання: що нового дізнався, що записав у читацький щоденник, з якою мрією йдеш, що запам’яталося і стало «своїм».ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

22

ІІІ. «Літературний салон»

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКЕтап 6. Етап творчого письма, народження особистісного «живого знання»,

пошук свого слова. На цьому етапі роботи кожен створює свій відгук про зустріч в цікавому для себе жанрі. Зачитування своїх текстів надихає і допомагає подолати сором’язливість, допомагає вчитися і вдосконалюватися, вчить поважати чужу думку і захоплюватися нею.

Етап 7. Етап пошуку нового, позначення перспектив читання та спілкування. Кожен говорить про те, з чим би він хотів познайомитися, що йому цікаво завтра. Це етап народження задуму нового салону, який ще має пройти становлення, втілення і осмислення результатів [9].

Методичний ресурс салону, його педагогічна складова полягає у формуванні читацької культури учасників салону. В його основі – зустріч читача зі СЛОВОМ як носієм культурного коду нації, її ментальності, її філософії, її інтелектуального розвитку та духовного життя. Відмітною змістовною ознакою цієї форми творчого спілкування є установка на вільне читання книг, що розширюють уявлення про сучасне життя, формують ідеали, пріоритети, цінності.

Психологічною складовою «життя салону» є можливість кожного знайти відповіді на свої внутрішні питання. Однією з поширених форм роботи мають стати презентації «свого», «мною відкритого», «мені цікавого» в сучасній літературі. У неминучій оцінці творів за принципом «хороше», «погане», «високе», «чтиво» тощо доречніше на перше місце ставити такі позиції: «мені дуже сподобалося», «це моє відкриття», «для мене зараз», «цей твір мене потряс, перевернув, зацікавив», «я хочу з вами поділитися своїм відкриттям, своїми почуттями, своїм розумінням, своїми питаннями у зв’язку з цим твором», «хочу порадити вам теж це прочитати», «я дарую його вам «з рук в руки» [23].

Важливий вибір приміщення для проведення літературного салону, що дозволяє організовувати неформальне спілкування і групову роботу (музей школи, бібліотека, затишний кабінет літератури, вітальня).

IV. Методика навчання читання на основі стратегічного підходу

Вивчивши світовий досвід, педагог Н.Н. Сметаннікова розробила методику навчання читання на основі стратегічного підходу. На думку дослідниці, «мало навчити дитину «читати» в значенні «декодувати текст», необхідно, щоб вона хотіла читати, щоб стала читати багато, щоб поступово читала все більш складні літературні твори, форми та інформаційні тексти, щоб росла її читацька культура, щоб вона ставала … читаючою особистістю» [5, с. 26].

Стратегією читання називається шлях і програма дій читця, а навчання стратегіям читання включає не тільки вміння розкривати ієрархію інформаційних рівнів (факти, думки, судження), ієрархію смислів тексту (основна думка, тема, підтема, мікротеми тощо), але і власне процес розуміння (рефлексивна інформація), тобто процедуру навчання розумінню при читанні.

У стратегіях читання виділяються 3 стадії: передтекстова, текстова та післятекстова. Метою орієнтовних передтекстових стратегій, за Н.Н. Сметанніковою, є постановка мети і завдань читання, ознайомлення з найбільш значимими поняттями,


23

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКтермінами, ключовими словами, актуалізація попередніх знань, діагностика тексту, формування установки читання за допомогою питань або завдань, визначення швидкості читання і кількості прочитань, мотивування читача. Мета стратегій виконавчої фази читання – розвиток механізмів читання, тобто висування гіпотези, її підтвердження/відхилення, контекстуальна і смислова здогадка, роздум під час читання про те, що і як «я читаю», наскільки добре «розумію прочитане». Метою стратегій постчитання є застосування, використання матеріалу в різних ситуаціях, формах, сферах і включення його д іншої, більш масштабної діяльності. Ці стратегії пов’язані з засвоєнням, розширенням, поглибленням, обговоренням змісту прочитаного [5, с. 27].

V. Проблемне (концептуальне) навчання

Проблемне (концептуальне) навчання як технологію розвитку читача запропонував науковець-словесник В.Г. Маранцман. На думку педагога, питання, що організують аналіз тексту, завжди в методиці складають головний елемент роботи учня [14, с. 23].

В якості базової структури В.Г. Маранцманом розглядається послідовність опозиційних диад питань на сфери читацького сприйняття:

- Емоції читача – емоції автора;- Відтворююча уява – творча уява;- Осмислення форми твору на рівні композиції – на рівні художньої деталі;- Питання на сенс.

VІ. Читання вчителем вголос

Читання вчителем вголос цікавої розповіді або уривка з твору – незамінний спосіб спонукати дітей до читання. Здавна цим користувалися мами і бабусі, ні з якими методиками не обізнані.

У словесника, що йде на урок літератури, є в запасі виграшна, хоча і з небезпеками тема – тема кохання. Почнемо з неї досягнення нашої головної мети – розвинути в підлітках інтерес до читання книг. «А якщо ще зупинитися на найцікавішому місці…» – підказує вчитель-практик О. Шавард [23]. Від любовної теми можна йти до літератури як естетичного феномена.

Якщо з’являється якийсь літературний хіт, його треба читати і обговорювати, зіставляти з тим, що вже є на цю тему у великій літературі. Смак виховується не тільки на шедеврах, але і на поточній словесності. Це важко робити в рамках програми, але можна здійснювати через позакласну, гурткову роботу. Читання вголос і коментар учителя допомагає учневі зрозуміти, що текст – живий організм, з яким можна і потрібно вступати в розмову.

Головне – особистість самого вчителя, особистість словесника. Отже, знову ж таки, починати треба з себе. Вчителю необхідно самому читати сучасну літературу. Не ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

24

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКвсю, але у словесника, на думку В. Новікова, «обов’язково повинні бути один-два письменника, з якими він знаходиться, так би мовити, в духовному шлюбі. Один прозаїк, один поет. Тут важливо особисте ставлення» [17].

Педагог – порадник і помічник, при цьому сам до себе він висуває великі вимоги: він розвідник в галузі культури, літератури, провідник; він сам читає книги, журнали, сам ходить в магазини, купує новітню літературу, сам шукає по Мережі, по форумах; постійно в курсі того, «Що? Де? Коли?» (видання, рецензії, дискусії, літературні вечори, зустрічі, премії, постановки в театрі, передачі по ТБ, кіноекранізації тощо). Він сам у цьому всьому обертається і ділиться цим з дітьми, приносить на уроки, рекламує, привчає жити в оточенні цього навкололітературного життя, заражає цим. Він допомагає дітям шукати «своїх» письменників. Він не приховує свої уподобання, пристрасті, свою любов, але він читає і те, що може і не дуже подобатися йому, бо якщо цей автор подобається учневі – це привід, щоб прочитати [23]. Пройде час, і підліток обов’язково зрозуміє, що у високій літературі є все те, що є в масовій, плюс ще дещо.

VII. Оригінальні заходи, що заохочують учнів до читання

Колекція оригінальних заходів, що заохочують учнів до читання:- соціологічне дослідження «Портрет сучасного читача»; - фотоконкурс «Людина читає»; - конкурс на кращу закладку «Я люблю читати»; - створення емблеми «Суперчитач», «Жодного дня без книги»; - анкетування, опитування, моніторинги: «Я і книга», «Читати – це престижно?»,

«Читач XXI століття», «Книга у моєму житті»;- цикл бесід «Читати модно!»; - дискусія «Чи стане книга пережитком минулого?», «Навіщо читати, що

читати?»;- створення буклетів «Що читали великі письменники в дитинстві», «Зачаровані

книгою»;- конкурс «Улюблений книжковий герой на листівці»;- круглий стіл «Читання сьогодні і завжди»;- конкурс «Читач року!»; - бенефіс читача «Віват, читач!»; - конкурс на кращий читацький девіз, кращу рекламу читання «Досліджуйте нові

світи: читайте!»;- «Тиждень читання і грамотності» (з ініціативи ЮНЕСКО такий тиждень

проводиться з 1 по 8 вересня в багатьох країнах);- проект «Золота полиця школи» (кращі книги, які діти і дорослі прочитали за

останній час); - конкурс на кращу рекламу-презентацію «Моя улюблена книга» (поза шкільною

програмою);- диспут-думка «Книга в епоху Інтернету»; - конкурс творів «Мій улюблений герой»;


25

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК- виставка художніх робіт «Ілюструємо класику», «Ілюстрація книжкової

обкладинки»; - виставка-перегляд літератури «Нобелівська плеяда»; - цикл книжкових виставок «Художня література сьогодні»; - щомісячна рубрика в газеті про новинки художньої літератури «Радимо

прочитати»;- зустрічі з відомими людьми, яким читання і книга допомогли добитися успіху в

житті «Шлях до успіху»; - презентація найбільш читаного твору «Книга року»; - рекомендаційні покажчики «Що читають «зірки», «Коло читання великих

письменників»;- літературний ринг «Чи пов’язані успіхи в читанні з досягненням життєвого

успіху?» (перша група учнів доводить, що «так, пов’язані», друга – «ні, не пов’язані»);- «Ніч читання» для старшокласників;- конкурс читацьких щоденників «Homo Legens» (у перекладі з лат. – «людина

читаюча»); - конкурси творів «Роздуми біля книжкової полиці», «5 заповітних питань

автору», «Зустріч з якою книгою я б вважав вдалою»;- конкурс «Вгадай книгу по обкладинці»;- буккросинг в рекреації «Книга вийшла погуляти» (буккросинг (англ.

bookcrossing) – хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж і близький до флешмобу; процес «визволення» книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро, маршрутка), для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у свою чергу повинна повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в мережі Інтернет);

- зустрічі в школі і поза школою з поетами та письменниками; - «чаювання за текстом»; - роздаровування віддрукованих віршів класиків;- конференція «Аналіз одного твору» (можна вибрати оповідання або повість

сучасної літератури, наприклад: «Дерево і лист» Дж.Р. Толкієна, «Чистий лист» Т. Толстої, «Справжні казки» Л. Петрушевської, «Іван» І. Чендея, «Час завжди хороший» А. Жвалевського і Є. Пастернак, «Книга, яка вчить любити книги навіть тих, хто не любить читати» Ф. Буше та ін.);

- дослідження «У моєму віці батьки читали...»; - творче завдання «Родовідне дерево читача»;- диспут «Книга: за і проти»;- загальна дискусія «Чи потрібно, щоб молодь читала більше? Для чого? Що

можна зробити для цього у вашому навчальному закладі, районі, селі, місті, країні?»;- створення читацької автобіографії-есе (Що і як я читав у десять і тринадцять

років? Що читаю зараз? Чим є читання особисто для мене?);- складання власної «гарячої десятки» для естетичного читання, для дозвіллєвого

(гедоністичного) читання;- створення списку читання на літо для… вчителя (це виявить читацькі інтереси

учнів набагато ефективніше, ніж традиційна анкета);ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

26

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК- КВК «Літературна дуель «За честь і гідність книги. Pro і contra» (дві команди:

«Аристократи», що захищають культурну спадщину минулого, художні традиції і моральні принципи попередніх поколінь, і «Нігілісти», які виступають проти вантажу минулого, схиляння перед авторитетами і нормами [16]);

- читацький проект «Створення книги»; - присвоєння почесного звання «Лідер читання» (це звання отримує той, хто

виявляє себе як активний читач, успішний в конкурсах);- «свічка поезії», яка передається з рук в руки – живе читацьке спілкування,

шанобливе ставлення до будь-якої висловленої думки.

Це цікаво!

При Російській державній бібліотеці мистецтв є Музей читача. Бібліотека виникла в 1922 році як творча лабораторія для майстрів мистецтв. Творці Музею читача прагнули показати бібліотеку як творчу лабораторію, коли в результаті взаємодії бібліотекаря і читача народжуються твори мистецтва.

«Живі книги». Це нова послуга, яка з’явилася у низці бібліотек Європи. Відвідувачі такої бібліотеки можуть взяти напрокат людину для тридцятихвилинної бесіди. Що означає бути книгою? Це означає бути співрозмовником, порадником, слухачем. Пропоновані «живі книги» кожного разу різні, але вони завжди являють собою широкий спектр людських стереотипів. Це може бути офіцер поліції; вегетаріанець; чоловік-няня; вічний активіст; молодий чоловік, якого виключено зі школи; соціальний працівник; колишній учасник вуличної банди і навіть чоловік-бібліотекар. Для здійснення вибору «живих книг» створений каталог.

Екранне читання

ХХІ століття ознаменовано як епоха електронної інформації та занепад, фактично загибель «Галактики Гутенберга». Хіба міг учитель ще кілька років тому уявити собі учня, який читає «Хобіта» Дж.Р. Толкіна з екрану монітора, або хоча б допустити думку про перевірку «викачаних» з Інтернету творів!?

Підлітки годинами «пропадають» у віртуальному просторі. Але можливості мережі Інтернет, пов’язані з творчістю, нашим учням практично невідомі. Як же переорієнтувати дитину з розважального маршруту на маршрут освітній? У чому драма взаємин книги і екрану? Які можливі підсумки цього змагання? Чи правильно називати читанням тільки читання художньої літератури? Ці питання – у центрі уваги сучасного зарубіжника.

Англійський футуролог Джеймс Мартін так характеризує два типи людей:

- «люди книжки»: отримують інформацію через читання, тому їхня головна риса – достатній обсяг уваги та схильність до аналізу;


27

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК- «люди екрана»: цих людей вирізняє швидкість відповіді й прагнення «нового

кліка». У процесі спілкування така людина не має терпіння дослухати до кінця, постійно хоче змінити тему розмови і рухатись далі.

Прірва непорозуміння між поколіннями в сучасній школі зумовлена тим, що «люди книжки» навчають «людей екрана».

Зазвичай здійснюється підміна понять, коли під словом «читати» мається на увазі тільки читання художньої літератури і періодики, тобто друкованого слова. А тим часом текст залишається текстом і на екрані комп’ютера. Необхідно просто прийняти той факт, що книга впевнено відірвалася від носія, стала цифровою і перетворилася на файл. Сучасні пристрої для зберігання та читання текстів (e-book device, e-book reader) містять сотні книг у своїй пам’яті, оснащені мультимедіа (звуком, анімованою графікою, відеорядом), а за комфортністю читання не поступаються книгам паперовим. Одна з найважливіших особливостей електронних книг – можливість збільшення фрагментів тексту або графіки, наявність функцій пошуку: виявити потрібне слово або місце в електронній книзі – секундна справа; вона сама пам’ятає, де ви зупинилися. До того ж електронні книги стали випускатися, копіюючи шрифти, дизайн і навіть стиль книг друкованих. Так, в такому вигляді книга не пахне друкарською фарбою, не шелестить сторінками при перегортанні. Але вона залишається текстом, який можна читати, осмислювати, обговорювати, перечитувати.

Для більшості населення планети Земля вже не має значення, в якій формі знайти необхідну інформацію – друкованій або електронній. Роботу з електронними документами, читання їх з екрану монітора і називають екранним читанням. Активно цей термін використовується в методико-педагогічних працях М.В. Івашиної, А.Г. Гейна, О.В. Брюхова, Л.Ю. Євдокимової, Л.А. Немчинової, Г.С. Щербініної.

В Інтернеті, що незаслужено здобув славу вбивці читання, є що почитати. Якщо зайти хоча б на один з численних читацьких сайтів, можна побачити: їх відвідувачі та активні учасники – переважно учні та студенти. Наші «нечитабельні» діти насправді читають, і читають багато, і мають свою точку зору на прочитане, і достойно обговорюють прочитане. Інше питання, що юні читачі йдуть з цими обговореннями не до школи, а на сайт. Чому? У віртуальному просторі їх поважають, не нав’язують готову правильну думку, не виставляють оцінки в журнал за вільно висловлені почуття і думки.

Хоча, заради об’єктивності, не можемо не зазначити, що за результатами досліджень, проведених в США, загальна продуктивність сприйняття екранного тексту на 20-30% нижча. «Уява при сприйнятті електронного тексту пасивна, тому можливості емоційного, естетичного і аналітичного читання при роботі з електронними текстами обмежені» [10].

Ю. Еельмаа – керівник методико-літературного інтернет-сервера «Урок літератури» – говорить про те, що «проста заміна книжкового листа на екран монітора – це не та можливість, заради якої варто освоювати інформаційні технології. Електронний текст надає нам нові форми діяльності» [26].

Учителями-словесниками вже розроблено ряд методико-літературних прийомів, які важко або неможливо організувати, використовуючи традиційні «паперові» інформаційні носії:ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

28

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК- відправитись у віртуальну подорож по мережі Інтернет у пошуках додаткової

інформації за певною темою;- подивитися за допомогою Мережі кіноверсії твору, що вивчається (наприклад,

роману Л. Толстого «Анна Кареніна»); - послухати музичні інтерпретації програмового художнього твору (приміром,

музику до роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі»: симфонічна поема А. Рубінштейна «Дон Кіхот», симфонічні варіації Р. Штрауса «Дон Кіхот», симфонічні гравюри А.Кара-Караєва «Дон Кіхот»; опера Е. Жак-Делькроза «Санчо Панса», опери «Дон Кіхот» Ж. Массне, Н. Піччіні, С. Майра, М. Гарсіа, Р. Гепарда; оперета С. Монюшко «Новий Дон Кіхот, або Сто безумств»; мюзикл Мітчела Лі «Людина з Ламанчі»; балети «Дон Кіхот» В. Геріха (Берлін, 1840), Д. Макфаррена (Лондон, 1846), Лукантіні (Мілан, 1884), Л. Мінкуса (Санкт-Петербург, 1869, постановка М. Петіпа); а також музика за мотивами роману Е. Альфтера, Х. Родріго, Г. Перселла, Д. Ейреса, Ж. Ібера, М. Равеля, Г. Тельмана, А. Сальєрі, Д. Рісторі, Я. Вейнбергера, Я. Доубрави, В. Кирейка, сучасних композиторів Г. Гладкова, А. Животова, О. Журбіна, Д. Кабалевського, А. Петрова та ін.);

- знайти художній текст за програмою (раніше учень просто заявив би, що книги у нього немає, сьогодні – сидить з її електронною версією);

- розробити версію комп’ютерної гри за мотивами, припустимо, билин, творів Дж. Толкієна, К.С. Льюїса, К. Паоліні;

- розробити проект сайту (віртуального музея) літературного героя (Поліанни, Тома Сойєра, Айвенго, Майстра і Маргарити);

- створити збірник творів одного автора («Вибране») або декількох авторів (тематичні збірники, присвячені тим чи іншим темам і мотивам у творах різних письменників). До пропонованого завдання входить: підбір творів, формулювання назви, створення вступної статті до збірника, підбір ілюстративного матеріалу;

- завдання, пов’язані з функцією пошуку по тексту, з втіленням тих чи інших мотивів, контекстів і ролі часто вживаних слів (наприклад: «знайти всі контексти вживання слова «береза» в ліриці С. Єсеніна. Далі, виходячи з контекстів (вибірка вже зроблена), можна запропонувати подивитися, з якими словами поєднується це слово. На підставі цього зробити висновок про те, що образ берези у Єсеніна – живий, одухотворений, оскільки берізки у нього – дівчата, вони шепочуться, їх крони – це зачіски та под. Таким чином, думка про метафоричність творчості Єсеніна, про уособлення як про частотний прийом, який він використовує, що не привноситься

ззовні, а вибудовується виходячи з своєрідного «експерименту», який справили самі учні» [26]);

- вибудовування тих чи інших сюжетних або композиційних ліній (за творами постмодерністської літератури).

Майстерність вчителя – у грамотно і точно сформульованому дослідницькому завданні, так, щоб пошук виявив своєрідність досліджуваного твору, допоміг учневі глибше і точніше зрозуміти його.


29

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКТаким чином і реалізуються смисли літературної освіти, і набуваються ІТ-

навички (робота з інформацією: збір, обробка, аналіз, узагальнення), які у подальшому можуть бути використані в дослідницькій та проектній діяльності учнів.

Небувалої популярності набувають в наш час шкільні читацькі блоги – веб-сайти, основний зміст яких – регулярно оновлювані записи, зображення або мультимедіа. Читацький блог в ідеалі стає комунікативним середовищем мережевого спілкування – системою, що саморозвивається. Це актуальне запрошення учня до діалогу про книгу, про життя, про себе. Процес функціонування читацького сайту потребує постійної роботи педагогів зі створення читацьких установок. Предметом обговорення на блозі мають стати книги (насамперед, ті, що не входять до шкільної програми) про головне – про любов, свободу, людські почуття і відносини; а також твори, що представляють собою значні явища в сьогоднішній культурі, щоб виникло бажання висловитися, посперечатися, поділитися своїми враженнями.

Тож, потужні конкуренти книги – комп’ютер та Інтернет – при створенні відповідних педагогічних умов стають добрими союзниками і помічниками вчителя.

Навіщо читати?

Відповідь на питання «навіщо читати?» визначається конкретними життєвими обставинами. Всесвітня організація охорони здоров’я, включивши грамотність (у тому числі вміння читати і писати) до числа дванадцяти найважливіших показників, що визначають здоров’я нації, тим самим стверджує, що читати потрібно, щоб повноцінно жити: пізнавати, отримувати освіту, спілкуватися, вирішувати складні життєві проблеми, переживати різні психологічні стани, радіти, співпереживати, дивуватися [10].

Світова література як одна з головних дисциплін гуманітарного циклу є потужним засобом формування духовного світу людини. На думку одного з провідних вчених-філологів В.С. Непомнящего, «література – це протиотрута вульгарності і моральній потворності. Не можна допустити, щоб викладання літератури перетворилося на «інформацію». Адже сенс викладання не в тому, щоб навчити так само геніально писати, як Пушкін, чи у вільний від серйозних справ час «отримувати задоволення» від стилістичних красот. Висока культура – це насамперед система цінностей…» [цит. за: 2]. Досвід показує, що дитині достатньо вжитися в одну «велику» книгу, щоб страх перед читанням пройшов.

Є кілька шляхів взаємодії з учня з книгою на уроках літератури. Це може бути вектор: від книги – до учня. Інші вчителі обирають протилежний напрям: від учня – до книги. Але ці два шляхи не досконалі. Ми обираємо найбільш гуманний, живий, особистісно орієнтований шлях: від учня – через книгу – до учня.

Друкована книга, не дивлячись ні на що, залишається на висоті попиту: багатьом підліткам подобаються запах книг і специфічний дух, який панує в бібліотеках, книжкових магазинах. Все частіше організовуються виставки картин майстрів пензля різних часів і народів, присвячені людині, захопленій книгою: Рембрандт «Читаючий Тітус», Ж.-О. Фрагонар «Дівчина, що читає», Дж. Арчімбольдо «Бібліотекар», С. Боттічеллі «Мадонна з книгою», Ф. Буше «Портрет маркізи Помпадур», О.


30

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИККіпренський «Читачі газет в Неаполі», О. Ренуар «Усамітнення», К. Сомов «Портрет дами в блакитному», І. Крамськой «Портрет дружини Софії Миколаївни», Б. Кустодієв «Портрет К.Б. Кустодієва», Є. Флерова «Дід і онук біля вікна», Я. Альперович «За читанням», С. Андріяка «Гасова лампа і старі книги» та багато інших.

Треба читати! Треба читати! – кажуть нам люди мистецтва: «- Щоб розширювати кругозір. - Щоб вчитися. - Щоб отримувати інформацію. - Щоб знати, звідки ми з’явилися. - Щоб знати, хто ми. - Щоб краще розуміти інших. - Щоб знати, куди ми йдемо. - Щоб зберегти пам’ять про минуле. - Щоб орієнтуватися в сьогоденні. - Щоб переймати досвід минулих поколінь. - Щоб не повторювати дурниці наших предків. - Щоб виграти час. - Щоб сховатися від дійсності. - Щоб шукати сенс життя. - Щоб зрозуміти основи нашої цивілізації. - Щоб вгамовувати свою допитливість. - Щоб розважитися. - Щоб підвищувати культурний рівень. - Щоб спілкуватися» [18].Цілком очевидно, що книга залишиться як явище культури. Читати ми не

перестанемо! Анна-Марія Богосвятська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського ОІППО,член-кореспондент НАНО.

Література1. Александрова Е.В. Экранное чтение как один из приемов формирования

компетентностного читателя // Литература в школе. – 2013. – № 10. – С. 23-25.2. Андрющенко Я.Н. Использование инновационных технологий на уроках русского

языка и литературы3. Белокурова С. Как развить интерес к чтению // Литература. – 2009. – № 8.4. Белокурова С. Как современники читают классику, или Альтернативная история

литературы // Литература. – 2010. – № 4.


31

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК5. Беляева Н.В. Проблемы чтения в государственных документах об образовании //

Литература в школе. – 2013. – № 9. – С. 25-28.6. Бикмаева И., Киселёва Н., Чуносова Л. Как школа может развивать интерес к

чтению // Литература. – 2008. – № 18.7. Бузанакова Г.В. Презентация – размышление над прочитанной книгой //

Литература в школе. – 2013. – № 5. – С. 38-40.8. Волков С. Сверлите книгу — источник знаний! // Литература. – 2008. – № 18.9. Галицких Е. Литературный салон в школе // Литература. – 2009. – № 1.10.Иваншина М. Чтение в XXI веке // Литература. – 2008. – № 18.11.Ивашина М.В., Гейн А.Г., Брюхова О.В., Евдокимова Л.Ю., Немчинова Л.А.,

Щербинина Г.С. Человек и информация. Информационно-библиографическое обеспечение учебной деятельности: Учебное пособие для основной и средней школы / Под ред. А.Г. Гейна, Н.С. Сулимовой. – Екатеринбург: Центр «Учебная книга», 2007.

12.Ильин И.А. О чтении // Уроки литературы. – 2013. – № 7. – С. 14-15.13.Корчма Н.В. «Я хочу читать…» Возродим традиции семейного чтения //

Литература в школе. – 2013. – № 7. – С. 37-40.14.Маранцман Е.К. Человек эпохи Возрождения – В.Г. Маранцман // Литература в

школе. – 2013. – № 6. – С. 23-25.15.Мишлимович М.Я. Читательская среда в школе: создание и поддержка //

Литература в школе. – 2013. – № 6. – С. 21-23.16.Москвина Л. Литературная дуэль // Литература. – 2008. – № 18.17.Новиков В. «На уроках литературы надо больше играть...» // Литература. – 2008.

– № 15.18.Пеннак Д. Как роман. – М.: Самокат, 2005. – 160 с. 19.Рыжкова Т. Не боимся Интернета! // Литература. – 2008. – № 18.20.Сметанникова Н. Школе нужен методолог чтения // Литература. – 2008. – № 18.21.Смирнова О. Растим читателя // Литература. – 2010. – № 9.22.Смусина М. Книги, которые читают дети // Литература. – 2010. – № 9.23.Шавард О. Cтань экспертом, или Как выбирать чтение со старшеклассниками //

Литература. – 2010. – № 1.24.Шолпо И. О списках для чтения, или Как испортить детям лето // Литература. –

2010. – № 9.25.Шрайберг Я. Конец эпохи Гуттенберга? // Литература. – 2008. – № 18.26.Ээльмаа Ю. Электронный текст в литературном образовании // Литература. –

2008. – № 18.

(на прикладі новели Анджея Сапковського «Відьмак»)


32

http://lit.1september.ru/view_article.php?ID=201000108


Про вивчення творів жанру фентезі у курсі зарубіжної літератури вже написано чимало, проте у обов’язковому для текстуального вивчення мінімумі їх практично немає. Пропонуються вони виключно для позакласного читання. Можливо, справа у тому, що за фентезі міцно закріпилася слава масової (попсової) літератури, а укладачі шкільних програм намагаються тяжіти до певного загальнолюдського, частково – елітарного, канону. Вони навіть не помічають, що за минуле століття у рамках жанру склався власний канон, до якого ввійшли твори, що вважаються класикою літератури ХХ століття. «Володар перснів» Джона Роналда Руела Толкіна, «Хроніки Нарнії» Клайва Льюїса та «Земномор’я» Урсули ле Гуїн не просто заклали основи жанру, а й породили хвилю, у якій працювали чи працюють сотні авторів. На сьогодні верхівкою хвилі називають померлого майже десять років тому Роберта Джордана і комерційно успішних Джорджа Мартіна та Анджея Сапковського (цикли романів «Колесо часу», «Пісня Льоду та Полум’я» та «Сага про відьмака та відьмачку» відповідно).

Виходячи з вище сказаного, вважаю доцільним запропонувати для вивчення у рамках курсу 9 класу новелу Анджея Сапковського «Відьмак». У якості аргументів можу навести наступне: Творчість Сапковського – це якісна і, головне, цікава сучасна література, брак

якої – один з недоліків чинних програм. Пан Анджей входить у п’ятірку найбільш тиражованих авторів Польщі – країни,

відомої нашим школярам хіба що за сонетами Адама Міцкевича. Сапковський є безперечним лідером світового фентезі, лауреатом кількох

престижних польських та міжнародних літературних премій, незмінним учасником європейських конгресів наукової фантастики Єврокон.

Твори Сапковського перекладено більш ніж на 20 світових мов, у тому числі існують якісні переклади українською.

Новела «Відьмак» відкриває восьмитомний цикл творів, який став основою популярних комп’ютерних ігор та кількох екранізацій.

У творі відчутні алюзії на повість Миколи Гоголя «Вій» та фольклор слов’янських народів, що дає можливість повною мірою використати на уроці можливості різних видів аналізу твору, у тому числі – компаративного.

Чому саме 9 клас? Тому, що «Відьмак», по-перше, дає можливість дослідити долю романтизму у сучасному літературному процесі, а по-друге, цілком відповідає віковим особливостям дев’ятикласників.

Коротка біографічна

довідка:

Майбутній письменник-фантаст і публіцист Анджей Сапковський народився у 1948 році в місті Лодзь, де мешкає і по


33

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКсьогодні. Закінчив факультет зовнішньої торгівлі місцевого університету за спеціальністю «економіст», з 1972 по 1994 роки працював за фахом.

Дебютував на сторінках журналу «Fantastyka» як перекладач. У 1985 році журнал оголосив літературний конкурс, на якому новела Сапковського «Wiedźmin» («Відьмак») зайняла третє місце і наступного року була надрукована. Так вперше прийшов до читача майбутній улюбленець Геральт, відьмак із Ривії, майстер меча і магії, найманець, убивця монстрів та різноманітних міфічних створінь.

До циклу творів про відьмака та відьмачку входять дві збірки новел («Останнє бажання» та «Меч призначення»), п’ятитомна сага («Кров ельфів», «Час погорди», «Хрещення вогнем», «Вежа Ластівки» та «Володарка Озера») та написаний нещодавно роман «Сезон бур».

Крім того, пригоди відьмака видані у вигляді десяти коміксів; за їх мотивами створено настільну рольову гру «Відьмак: Гра уяви», три комп’ютерні гри («Відьмак», «Відьмак: Убивці королів» і «Відьмак: Дике полювання») та рок-оперу «Дорога без вороття» (гурт ESSE, Росія). У 2001 році режисер Марек Бродський зняв за новелами телефільм «Відьмак», пізніше переформатований у серіал. Очікується, що у 2017 році вийде новий «Відьмак» від режисера Томаша Багінського — повнометражний

кінофільм, котрий зачне цілу серію стрічок.

Анджей Сапковский — автор сюжету книги-гри «Око Іррдеса», надзвичайно популярної у Польщі, літературознавчих та критичних статей, гумористичного «Бестіарію» міфічних істот. Окрім того, перу письменника належить створена у жанрі історичної фентезі «Трилогія про Рейневана» (романи «Вежа блазнів», «Божі воїни» та «Вічне світло») та роман про події афганської війни «Змія».

Практично всі твори пана Анджея перекладені українською та російською мовами, зокрема пропоновану для розгляду новелу російською перекладали Євген Вайсброт (переклад схвалив сам автор, що чудово володіє російською) та Олександр Бушков, українською – Микола Рябчук та Сергій Легеза. Пропоную для розгляду переклад М. Рябчука (уперше – журнал «Всесвіт», 1990).

Новела поєднала у собі ознаки традиційної фентезі та літератури постмодернізму (цей напрям нині називають постмодерністською фентезі). Ознаки, так би мовити, «класики»:


34

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88_%D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BA_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2017)

https://uk.wikipedia.org/wiki/2017

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК Використання банального мандрівного сюжету , який неодноразово був

використаний ще у народних казках, не говорячи вже про авторські твори. Якщо зазирнути до класифікатора казкових сюжетів Аарне – Томпсона, легко знаходимо основний сюжет № 307 («Дівчина, котра встає з домовини») та допоміжні № 401 («Зачарована царівна») та № 410 («Спляча царівна»).

Тип головного героя – мислив е ц ь за нечистю . Таких ми знаємо немало, достатньо згадати давньогрецького Геракла, богатирів з давньоруських билин чи розтиражованого в останні десятиліття Ван Гелсинґа.

Від постмодерну автор бере підкреслену «не казковість», реалізм оповіді, що відзначено практично всіма критиками («світ, у якому, на нещастя, з’явилась магія»), та «гру з читачем» шляхом алюзій на повість Гоголя «Вій» та польську «Казку про хороброго шевця» (твір у нас мало відомий). Взагалі, варто звернути увагу на те, як інтерпретує автор традиційні казкові сюжети у своїх подальших новелах – тут і «Білосніжка», і «Дикі лебеді», і «Снігова королева», і ще багато всім відомих казок. Утім, спинятися на цьому питанні зараз не будемо, це може стати темою ще однієї статті.

Дослідимо фантастичну складову даного твору. Вона повертає нас до середньовічних казок і легенд, населених драконами, василісками, вовкулаками,

русалками, мавками, перелесниками. До речі, стосовно останнього: в оригіналі згадується utopoc (потопельник), але перекладач цілком свідомо йде на підміну – можливо, тому що в українському фольклорі потопельники не стають казковою нежиттю. У світі новели збуваються прокляття і спрацьовують магічні обряди та знаки.

І на цьому тлі колоритно виглядають герої-антагоністи –

Геральт, відьмак із Ривії, та упириця, зачарована донька короля Фолтеста.

Почнемо, як джентльмени - із жінки. Отож, упириця – чи, говорячи більш звичною мовою, вампірка. Вона практично не схожа на традиційний образ вампіра, добре відомий нам з сучасного кіно. Та й в оригіналі твору немає слова wampir – героїну називають strzyga (стрига). Проведемо невелике дослідження (можна скористатися Вікіпедією).


35

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКМіфологічна довідка: Стрига – істота, у

фольклорі добре відома. У Румунії стрига – рудоволоса вампірка, упириця (до речі, у неї є і чоловічий аналог – стригой). У албанських легендах згадується штрига – ще одна представниця древньої раси вампірів. На півдні Польщі штрига – лиха відьма. Поки що небагато спільного з героїнею Сапковського. Аж нарешті у фольклорі Сілезії знаходимо:

Стржига – демон від народження;

після смерті живе у домовині; вночі нападає на людей, п’є кров, їсть тельбухи; можна врятувати і вилікувати, якщо провести ніч у її домовині.

Детальніше: https://ru.wikipedia.org/wiki/Стржига http://mythology.org.ua/Стржига Так ось звідки примандрувала до нашого твору руда бестія. Можливо, варто було

пану Рябчуку залишити оригінальну назву, як це робили інші перекладачі? Але ж «упириця» звучить звичніше.

І нарешті – головний герой, вивірений роками, століттями архетип народного героя, борця з нежиттю. Фольклорній відьмак – чаклун, відун, знахар, часто – перевертень, чоловічий аналог відьми. У творі Сапковського бачимо зовсім інше потрактування:

Геральт - мутант, найманець зі здібностями чародія, професійний борець із чудовиськами. Автор створює новий, незвичний для фольклору реалістичний тип героя, для якого і скринька з магічними еліксирами, і срібне спорядження – лише інструменти, і магії в них не більше, ніж, скажімо, у люльці Тараса Бульби.

Залишаються магічні знаки. У новелі Геральт використовує їх тричі (назви знаків взято з подальших творів циклу):


36

http://mythology.org.ua/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%B3%D0%B0

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%B3%D0%B0

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК1) знак аксій – у корчмі – «химерний» знак, що подавляє чужу волю, підкорює її

носію знака;2) знак аард – у бою з упирицею – заряд телекінетичної енергії, здатний відкинути

супротивника;3) знак ірден – у саркофазі – магічний замок для кришки саркофага.

Як ми дізнаємось потім, творення і використання знаків – результат навчання. Знов таки, нічого особливого – просто таємні знання.

Характер Геральта «розкручується» поступово – цілком можливо, що пан Анджей з самого початку планував писати продовження. Давайте зупинимось на ключових епізодах твору і побачимо, як це відбувається.

1. Поява у місті Герой з’являється на сторінках новели з першого ж рядка – таємничий,

незрозумілий, незалежний у словах і вчинках. Чорний плащ, меч за плечима, біле волосся виділяють його поміж городянами. Неприємний голос відштовхує навіть тих, хто не роздивився з першого разу. Одним словом, чужак, приречений бути самотнім, де б не був. Навіть імені поки що немає – імена, як правило, дають знайомим речам.

Ніхто. Але ми пам’ятаємо, як принаймні двічі у літературі Ніхто виявлявся зовсім не тим, за кого себе видавав. І циклоп Поліфем, і гості жульвернівського «Наутілуса» були вражені.

2. Сцена у корчмі Незнайомець не сідає за стіл, стоїть біля шинквасу,

відкритий усім поглядам. Свідомо провокує на бійку трьох місцевих гультіпак – і доволі легко їх перемагає. Боєць з великої літери – ніхто навіть не встиг помітити, як на підлогу упали три тіла. Можна було б і не вбивати, ухилитися від бою, просто дати прочуханки. Утім, убитих не жаль – самі винні, проте справжньому герою подібний поєдинок честі не робить: результат навряд чи був би іншим. Потім спроба арешту, трошки магії – і все стає на місце! Ми стали свідками дещо жорстокої PR-акції, мета якої – знайти глядачів, справити на них враження і потрапити до бургомістра не безіменним

прохачем, а вправним зарізякою, майстром меча.

3. У бургомістра Велерада Настав час знайомитись по-справжньому. Перед бургомістром сидить відьмак.

Розмовляє спокійно, явно знаючи собі ціну. Уважно слухає, перепитує про деталі. Пропонує послугу, торгується за оплату – мабуть, любить гроші. Хоч ні, це ж його ремесло, а справжній майстер не продає себе задешево. Складається враження, що справа не лише у грошах, що є інший стимул - допомога визимцям. Нічого не нагадує? О, так: герой, що брався за справу, тільки якщо вона його цікавила, геній всіх часів з Бейкер-стріт! Хоч мотив грошей не можна відкидати повністю – Шерлок був небідною людиною, для Геральта три тисячі золотих – справжній скарб. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

37


4. Зустріч з Фолтестом У королівських покоях реальна Влада приймає Силу. І знов відьмак відкривається

з нового боку. З королем говорить як з рівним, не відводить «проникливого» погляду. Мовчить про досвід, спираючись на кодекс ордену (насправді, як дізнаємось із інших творів циклу, ніякого кодексу немає, кожен відьмак сам встановлює собі життєві правила). Розмовляє відверто – до певної межі. Розуміє батьківські почуття Фолтеста. Вимальовуються особисті життєві принципи персонажа:

професійно і сумлінно робити свою справу; отримувати за неї достойну платню; якомога менше базікати, зокрема – про професійні таємниці; бути відстороненим від боротьби Добра і Зла – просто виконувати замовлення

(здається, цей принцип спрацьовує не завжди, хід подій у подальших творах циклу нас у цьому дійсно переконає).

Чимось нагадує слуг Багатоликого бога Браавосу та Ар’ю Старк («Пісня Льоду та Полум’я» Джорджа Мартіна), яка так і не змогла стати холоднокровним безжальним убивцею.

5. Палац упириці Нарешті ми бачимо професіонала за роботою. Геральт ретельно готується до

нічного протистояння, перевіряє спорядження. Уважний до дрібниць, зібраний, розумний, націлений перш за все на результат – адже від цього залежить не лише сума заробітку, а і його життя. А ще – безжальний, бо своє життя дійсно важливіше. Згадаймо, як відьмак використовує Остріта в якості приманки для упириці, по суті – просто вбиває зрадника. Вбиває – чи карає за прокляття і зраду королеві? Якщо карає – не такий він вже й відсторонений від справедливості, людська природа бере своє. Бестію теж міг легко вбити, але не вбив. Чому? Вирішив бути профі до кінця? Чи, може, пожалів нещасного батька і його ні в чому не винну доньку, жертву прокляття, відновив – наскільки зміг – справедливість? Ризикуючи життям, виконав свій і професійний, і людський обов’язок?

Таким чином, перед нами дійсно «герой подвійної природи» - супермен і людина, холоднокровний убивця і милосердний суддя. Професіонал, одним словом.

Фантастичні герої живуть і діють на тлі цілком реального світу. Художній простір творів Сапковського нагадує середньовічну Європу за антуражем і Америку першої хвилі колонізації за гостротою проблем. У першій новелі ми ще не бачимо гострої ксенофобії, протистояння між людьми та представниками інших рас (ельфів, гномів, краснолюдів, дріад та інших, витіснених зі споконвічних місць існування), проте навіть стосунки між людьми, як бачимо, далеко не найкращі.

Давайте уважніше глянемо на Визим – столицю, «порядне місто», як називає його ломовик. Що бачимо навколо? Корчма «Лис», корчма «Старий Наракорт», зачинені пополудні крамниці, безлюдні вулиці. Непривітна атмосфера бруду, занепаду, бездушності. Ратуша – тут вирішуються місцеві проблеми. І два королівські палаци - як символи минулого і теперішнього: оточений пустирем, руїнами та ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

38

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКщербатим частоколом старий палац, лігвище упириці, та перенесена шість років тому на протилежну окраїну нова резиденція, безрадісна оселя короля Фолтеста. Місто зависло між ними, наче між Минулим і Теперішнім, не маючи надії на Майбутнє – острівець життя, загублений у великому, майже невідомому світі. І живуть у ньому похмурі розгублені люди, раби власних комплексів, забобонів, страхів і проклять. Згадайте корчмаря і тих, хто з’являється у його закладі: корчмар непривітний, за клієнта не бореться і заступатися не збирається; ломовик і його друзі-пияки ненавидять ривійців (можливо, лише за те, що чужаки) і лаються при першій-ліпшій нагоді; сторожа навіть не намагається розібратися, хто винен, - хапають, хто під руку підвернеться. Чому вони так живуть? Можливо, тому що їх життя щербате, як частокіл, що розмежовує живий і мертвий світи? (Пам’ятаєте, як в «Усмішці» Бредбері іржавий казанок і щербаті філіжанки слугували своєрідним індикатором цивілізованості здичавілого світу?)

Серед мешканців Визима виділяється його верхівка – король Фолтест та його вельможі («розумні люди, поважні посади») і бургомістр Велерад. Варто познайомитися з ними ближче.

Король Фолтест, володар Темерії, Понтару і Магакаму, - можливо, найповнокровніший персонаж твору, і цим він особливо цікавий для аналізу. У його характері чимало плюсів і мінусів, що надає образу додаткової рельєфності. Згадаємо ключові моменти його біографії та характеристики:

йому 40 років (для чоловіка – вік розквіту і звершень), він красень і цілком міг би створити сім’ю, бути надійним чоловіком та мудрим справедливим володарем;

замолоду – гуляка і порушник правил («не раз показував нам, на що здатен, а здатен він був … багато на що», - розповідає Велерад);

закохався у власну сестру Адду, настояв на одруженні із нею, прижив дитину (інцест у більшості народів вважався страшним гріхом, але тут ми маємо щире почуття – як не згадати Серсею і Джейме Ланністерів з уже відомої «Пісні Льоду та Полум’я» Мартіна?);

жорстокий, проте розумний; хоче порятувати доньку (якщо є хоч найменший шанс) чи знищити її, тому що

відчуває її страждання. З одного боку – безпринципний грішник і король, що занедбав власну державу,

викликав незадоволення народу і спровокував змовників підготувати ґрунт для приходу чужинського короля Візимира; з іншого – люблячий чоловік і нещасний батько, покараний долею за власну гординю та щирі почуття. До того ж маємо добре відомий мотив розплати за гріх, за помилки, які не можна виправити.

Його вельможа і суперник Остріт свого часу теж кохав Адду, а після її одруження з братом наслав прокляття на колишню кохану і її дитину. Не навмисне, але наслав. Він і досі з болем згадує колишнє почуття, це читається між рядками його монологів. Не маючи ні можливостей, ні снаги особисто помститися або пробачити Фолтесту, він стає зрадником, мріє скинути кривдника з трону чужими руками,


39

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКвидаючи власну підлість за голос народу. Гордовитий і пихатий, зверхній з відьмаком, він гине від зубів проклятої ним дитини.

Бургомістр Визиму Велерад забезпечує у місті «право і порядок», дбає про загальний спокій. Йому доводиться бути дипломатом, розриваючись між королівськими і власними інтересами. Скептик, якому все ж доводиться вірити в чародійство; ставленик короля, що відверто побоюється свого «роботодавця»; один із «впливових людей», але не дурень випити і навіть занадто (як хвацько він допиває залишений Фолтестом кубок!); крутій, який щодня балансує на лезі ножа. Саме він розповідає нам історію зачарованої принцеси. Чому він? Можливо, тому що найбільш неупереджений, найбільш чесний перед відьмаком, тому що не має власного інтересу в долі нещасної дівчинки – тільки інтерес підпорядкованого йому міста.

Маємо три особистості з досить-таки популярним типажем – типовий середньовічний володар, типовий заздрісник – месник – зрадник, типовий крутій-бургомістр. Усі три трішки «щербаті», як і все місто.

Залишається сказати декілька слів стосовно особливостей авторського стилю (деякі з них уже були відмічені раніше). Отож, новелі «Відьмак» притаманні:

максимальна реалістичність зображення (якщо відкинути фольклорно-магічну складову, якої у творі не так вже і багато, оповідь будується і розвивається за законами логіки);

типізація героїв у поєднанні з індивідуалізацією (персонажі наділені типовими рисами, але при цьому не позбавлені індивідуальності);

повнокровність та психологізм персонажів (як правило, герої фентезі, як і казки, доволі трафаретні);

промовисті, ретельно виписані деталі (часто деталь – це цілий образ, як у творах Антона Чехова);

динамічність оповіді (візьмемо для прикладу поєдинок Геральта з упирицею: епізод читається «на одному диханні», як пісня; події розгортаються стрімко, проте деталізовано; замість банального «махання мечем» - епічна оповідь; епізод так і проситься на екран – наскільки ретельно прописав автор кожну дрібничку);

лексичні «родзинки» (наприклад, у першій частині новели практично не повторюються дієслова зі значенням мовлення: оповідали, сказав, гомоніли, буркнув, спитайте, прохрипів, не вгавав, докинув, гаркнув, ревнув, зарепетував, скомандував, верескнув, повторив, пробелькотів – це на півтори сторінки тексту);

соковита мова (автор змішує різностильову лексику – від високої до лайливої – але така суміш сприймається цілком природно і зовсім не ріже вухо).

Працюючи над вивченням новели, можна запропонувати школярам


40

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКпереглянути існуючі екранізації. На сьогодні їх дві: 7 епізод серіалу Марека Бродського (слід визнати, що насолоди від цього «шедевру» буде не так уже і багато – фільм малобюджетний, спецефекти примітивні, динаміки малувато; проте у головній ролі знімається Міхал Жебровський, і це стовідсоткове попадання режисера в точку) та трейлер до комп’ютерної гри «Відьмак 1» (https://www.youtube.com/watch?v=XJWAM-VjBPw; ролик заслуговує найвищої оцінки і знятий за текстом; у саму гру поєдинок зі стригою не потрапив). У наступному році очікуємо, за словами режисера, на екранізацію номер три.

Підводячи підсумок, хочу сказати ще кілька слів. Літературу фентезі інколи звинувачують у «клановості»: буцімто цікава вона лише інтелектуалам. Анджей Сапковський якось сказав: «Будь-яка людина, що читає книги, - інтелектуал. Телепні не читають книг, вони грають у комп’ютерні ігри».

Тож маємо чудову нагоду долучитися і долучити школярів до славної когорти інтелектуалів. Прочитаймо «Відьмака»!

Олександр Каєнко,Заслужений учитель України,учитель-методист зарубіжної літературиНовоукраїнської гімназії № 7


41

https://www.youtube.com/watch?v=XJWAM-VjBPw

https://www.youtube.com/watch?v=XJWAM-VjBPw


Щоб бути по-справжньому грамотним,

треба бути грамотним у світі медіа

Герберт Маршалл Маклюен

Сучасна людина – активний споживач різноманітних медіапродуктів: час від часу слухає радіо і дивиться телебачення, гортає газети і журнали, звертає увагу на білборди та рекламні постери, переглядає веб-сторінки в пошуках потрібної інформації, спілкується в соціальних мережах, на форумах, використовує веб-камери, Skype.


42

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКСьогодні медіа стали засобом засвоєння світу в його комунікативних, інтелектуальних, психологічних та естетичних аспектах. Та прогрес – явище різнобічне, яке разом із користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. В усьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (за рік у середньому 1400 годин), тому часто говорять про формування «медійного» покоління, яке знаходиться під впливом ЗМК. На жаль, часто – деструктивним: живе спілкування з однолітками заміняється віртуальним; формується «кліпова» свідомість; занурення в кіберпростір робить дітей байдужими, інфантильними; копіювання поведінки негативних екранних героїв викривляє життєві орієнтири і нав’язує чужинські моделі стосунків. Тому перед науковцями й освітянами постало важливе завдання: зменшити ризики спілкування дітей із медіасвітом, виступити їхнім провідником у буремному потоці інформації, навчити їх не втрачати при цьому ні здоров’я, ані людяності. Вирішенням цих проблем займається медіаосвіта. Водночас не можна не відзначити, що медіа розширюють можливості для розвитку та саморозвитку особистості, оскільки створюють вільний доступ до будь-якої інформації, пришвидшують її отримання, формують необхідні компетентності.

На Інтернет-сторінках можна відшукати цікаві факти біографії письменників, композиторів, спортсменів, подорожувати далекими країнами, споглядати шедеври світового мистецтва, читати бестселери. Ребуси, шаради, кросворди, головоломки розвивають мислення. Можна цікаво підготувати класні, шкільні та позакласні заходи, використовуючи інформацію з Інтернету. Це можливість брати активну участь у онлайн-конкурсах, олімпіадах, конференціях – не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Популярним серед випускників стало онлайн-тестування під час підготовки до ЗНО. Школа вже не може обійтися без медійних технологій, використання досягнень інфосфери для вирішення освітніх завдань. Педагог перестає бути єдиним авторитетним джерелом знань. Медіаосвіта змінює стосунки вчителя і учнів, перетворюючи їх на однодумців-дослідників, створює умови для співпраці та діалогу. Завдання наставника – не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, самостійно здобувати знання протягом усього життя, приймати рішення, мати свою позицію, допомогти адаптуватися в сучасних інформаційних умовах, навчити сприймати і розуміти інформацію, усвідомлювати наслідки її впливу. Це виклики часу, які сьогодення ставить перед українською школою. У сучасному суспільстві наукам гуманітарного циклу належить особлива роль, оскільки у процесі їх вивчення відбувається формування основ світогляду, становлення моральності, духовності. У зв'язку з цим проблема інтеграції літератури і медіаосвіти продиктована самим життям і є дуже актуальною.

«Літературна медіаосвіта» - це: цікаві сучасні форми роботи і різноманітні типи завдань; економне використання часу на уроці;


43

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК можливість отримати додаткову інформацію; критичне мислення і ставлення до тексту; свідоме компетентне споживання інформації; відсутність стереотипів мислення;

актуалізація знань, отриманих у ході традиційного навчання; діалогізація навчання; створення умов для самореалізації особистості учня; розвиток творчого потенціалу школярів; креативність мислення.

Враховуючи інтерес сучасних школярів до різноманітних медіа, вчитель літератури може запропонувати низку методичних прийомів та видів навчальної діяльності, спрямованих на створення власних медіатекстів на уроках літератури. Серед них виокремлюють такі:

підготовка (електронних, рукописних, друкованих) випусків шкільної газети га літературну тематику;

видання літературного журналу чи альманаху на тему ролі книги та читання в житті людини;

створення мультимедійної презентації на літературну тему; підготовка телевізійної передачі чи короткого відеофільму на літературні теми; написання анотацій на книгу до шкільної газети, альманаху; підготовка фотографій, малюнків, колажів на літературні теми; малювання афіші літературних подій, обкладинки до книжки; створення рекламних продуктів на тему читання і книги (тексти для друкованої

реклами, постери, слогани, відеоролики, фотоколажі); підготовка інтерактивних коментарів до твору; створення блогів (інтернет-щоденників).

Зазначу, що подібні медійні завдання не лише формують компетентності продуктивної творчої діяльності учнів, але й залучають їх до вдумливої роботи з текстом, підвищують мотивацію до читання. Діти можуть проявити власні здібності в тому, що вони вміють найкраще (працювати з різними комп’ютерними програмами, малювати, фотографувати, створювати відео, писати вірші).Що дає виконання таких завдань? По-перше, школярі навчаються користуватися різними джерелами інформації, переробляти її та відбирати найголовніше.По-друге, учневі потрібно подумати над візуальним форматом обраної інформації, дизайном; вдало дібрати музичне оформлення кліпу.По-третє, знайти власний шлях розв’язання завдання, діяти творчо, самостійно.А це все разом створює ситуацію успіху, залучає учнів до читання та інтерпретації змісту книги. Визначення спектра методичних прийомів інтеграції залежить від медіаосвітніх і предметних завдань конкретного уроку літератури, а також індивідуальної методичної ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

44

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКсистеми викладача; рівня розуміння мети і можливостей інтеграційного процесу; професійного бачення проблеми дослідження. Зупинюся на медійних завданнях, апробованих мною на уроках зарубіжної літератури.

Рекламні медіатексти: буктрейлер, тизерна реклама, колажі, друкована (мальована) реклама.

Буктрейлер (з англійської book - це книга, trailer - тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів; дослівний переклад: тягнути книгу на причепі ) – короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Мета – красиво, яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.

За кордоном буктрейлери з'явилися у 2002 році, а популярність здобули з розвитком YouTube та його аналогів. Вперше на публіці ролик був показаний у 2003 році. Це був буктрейлер до десятого роману вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість читачів. Зараз у США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії. В Україну цей спосіб просування книги прийшов у 2009 році. Першими використовувати буктрейлери стали книжні видавництва, побачивши в цьому ресурсі новий інструмент для книжкового бізнесу (в Україні це видавництво «Грані Т»).

Як показує практика, створення учнівських буктрейлерів приносить авторам велике задоволення, а роботи вражають фантазією. Молодші школярі можуть виконувати звичайні презентації в стилі Power Point; старшокласники створюють відеоролики, використовуючи програму Windows Movie Maker.

Вимоги до створення буктрейлера:

1. Обрати книгу для реклами, прочитати її. 2. Написати сценарій до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). 3. Створити інтригу, щоб зацікавити майбутнього читача.4. Відеоролик не повинен бути довгим (до 3 хв. – це оптимальний час для утримання уваги глядача).5. Дібрати ілюстрації з книги, фотографії, кінофрагменти екранізації, що візуалізують сюжет.6. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм (програма Sound Forge).7. Обрати музичне оформлення буктрейлера ( саундтреки з фільмів за рекламованою книгою, фрагменти музики із опер, балетів, романси і т.д.)8. Використовуючи програму Windows Movie Maker, зробити відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.


45

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК Дехто може скептично зауважити: і так мало часу на уроці! Якщо використати буктрейлер на етапі мотивації, то від нього буде більший ефект, ніж від «вступного слова вчителя», адже «це рекомендують друзі, однолітки чи старшокласники». На думку психологів, діти і підлітки швидше прислуховуються до порад ровесників. Це

завжди викликає живий інтерес до твору в багатьох школярів, особливо якщо автор буктрейлера – учень, чия думка не байдужа і авторитетна для них. Крім того, сучасні діти скоріше сприймуть і запам’ятають візуальні образи і гарне музичне оформлення.

Стверджувати, що відеореклама книги - панацея від тотального «нечитання», не беруся. Та вхопитися за цю ниточку все ж варто. Адже наша спільна справа – пробуджувати інтерес і любов до Книги.

Буктрейлер «М.Булгаков «Майстер і Маргарита» Буктрейлер "Поезія Ф.Г.Лорки"

Тизер (англ. заманювати, приваблювати, дражнити) - рекламне повідомлення, що нагадує загадку. В його основі – яскрава і креативна ідея, яка здатна зацікавити учнів. Розглянемо цей жанр на прикладі вивчення біографії Райнера Марії Рільке.

І частина – послідовний ряд запитань ( Хто він? Гомер? Чи Вергілій? Петрарка? Чи Шекспір?) на фоні візуальних образів;

ІІ частина – розкриття загадки шляхом відповіді ( Він


46

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКпоетичний кумир ХХ століття. По ньому «звіряли свої годинники» інші поети. «Поетичний еталон ХХ століття»).

Для сюжету використано матеріал підручника «Зарубіжна література. 11 клас» Ю.І.Ковбасенка. Відеоряд має музичний супровід – мелодія із опери Крістофа Глюка «Орфей і Еврідіка».

Доцільно використовувати тизер на початку вивчення теми, щоб створити «настрій» уроку та заінтригувати одинадцятикласників. Зазвичай учні, переглянувши кліп, виявляють зацікавленість і готовність дізнатися більше про життя і творчість поета.

Створення тизерів можна пропонувати дітям, щоб розвивати медіатворчість і вміння працювати з комп’ютерними програмами.

Це відео розміщене на сайті Полтавської регіональної школи новаторства на сторінці «Веб-марафон «Золотий фонд уроків Полтавщини» (https://youtu.be/moOK4E_Lu8o ).

Колаж (фр., букв. - наклеювання) - прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють різні матеріали, що різняться кольором і фактурою;

довільне поєднання відносно автономних за змістом фрагментів твору.

Ще в древньому Китаї були поширені композиції з кольорового паперу та сухого листя і квітів. У 20-ті роки ХХ століття техніка колажу стала дуже популярною і досягла свого розквіту. Багато художників (починаючи з Пікассо) використовували газети, етикетки для більшої виразності і достовірності. У літературу колаж як експериментальний прийом побудови твору ввели представники авангардизму: Г. Аполлінер, Дж. Джойс, Т.- С. Еліот, П. Целан. Не менш популярний він і в постмодернізмі.

Створення колажів на уроках зарубіжної літератури активізує інтерпретаційну діяльність учнів, заглиблює у зміст твору, дозволяє краще зрозуміти

взаємозв’язок частин книги і стосунки персонажів. Залежно від мети (перевірка знання змісту, визначення елементів композиції, ставлення до персонажа, розуміння проблематики твору), пропоную сюжетний, композиційний, пообразний, проблемний колаж.


47

https://youtu.be/moOK4E_Lu8o


Автори колажів захищають свої роботи

Друкована (мальована) реклама – постер (з англ. «плакат») –улюблений вид індивідуальної роботи серед моїх вихованців ( від п’ятикласників до випускників). Виконання постерів потребує часу, тому доцільніше їх давати як домашнє завдання.

Постер повинен бути яскравим, привабливим, цікавим. Створюючи рекламу, учні обов’язково мають керуватися вимогами:


48


Композиція постера має три частини: слоган; ілюстрація до твору (фото, ілюстрація, власний малюнок); текст реклами.

Такі творчі роботи – чудова знахідка будь-якого уроку: позакласного читання, розвитку мовлення, вивчення художнього твору. Друковані чи мальовані рекламні листки заохочують до читання, складають (хоч і частково) уяву про зміст, розвивають почуття гумору (якщо це доречно). А якщо із таких робіт створити виставку, то вона матиме ефект арт-терапії.

«Кіночитання». Сучасні діти не уявляють своє життя без перегляду кінофільмів. Це спосіб проведення вільного часу, розваги, світ, сповнений уяви та фантазії, спецефектів і трюків…

Кінематограф здатен не лише передавати певну інформацію, а й формувати свідомість аудиторії. Інтелектуальне кіно удосконалює людину – низькопробне створює примітивного глядача. Тому використання фрагментів кращих екранізацій


49

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКтворів класики на уроці зарубіжної літератури тільки сприятиме пробудженню інтересу до самої книги.

Учням можна запропонувати такі завдання:

співставити фільм із літературним твором; порівняти декілька кіноверсій різних років, визначити різницю між ними, обрати

кращий варіант, аргументувати свою думку; скласти каталог екранізацій літературного твору; озвучити епізод фільму, використовуючи літературне джерело; оцінити саундтрек до фільму та пояснити, настільки він є вдалим музичним

оформленням; висунути гіпотезу про звуки до «німого» уривка з кінофільму; визначити вид екранізації (пряма екранізація, фільм за мотивами, загальна

кіноадаптація). Основні види і жанри кіномистецтва школярі вивчають у курсі «Медіакультура.

10 кл.», «Основи медіагамотності. 8(9) кл.». Стисло охарактеризую види екранізацій (за А. Кареліним).

Пряма екранізація повторює книгу, даючи глядачеві можливість ще раз, тільки вже у форматі кіно, доторкнутися до джерела; найменш віддалена від тексту ( «Війна і мир» Сергія Бондарчука, «Гамлет» Григорія Козинцева, «Гаррі Поттер» Кріса Коламбуса). Книга передається у всій її красі: з діалогами і закадровим текстом.

Фільми за мотивами (на основі) показують художній твір у новому ракурсі, допускають втручання кінематографістів у зміст першоджерела. Таких екранізацій переважна більшість у сучасному кіно («Гранатовий браслет» Абрама Роома, «Вершник без голови» Володимира Вайнштока, «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» Станіслава Говорухіна).

Загальна кіноадаптація не передає точно зміст книги, а створює на її матеріалі новий, самобутній твір, зберігши дух оригіналу і доповнивши його. Вдалі приклади – «новорічні мюзикли» («Вечори на хуторі біля Диканьки» Семена Горова, «За двома зайцями» Максима Паперника), «Ромео і Джульєтта» База Лурмана. Ці твори кіномистецтва – відкриття у сфері кінокультури і кіномови.

Цікава форма роботи – співставлення тексту художнього твору і кінофільму. Це завдання учні можуть виконати вдома як самостійне дослідження і під час роботи над змістом у класі. Тоді вчитель пропонує окремі епізоди фільму, дібрані попередньо. Важливо, щоб учні, знайшовши розбіжності, могли пояснити, чим вони зумовлені ( Яку мету ставив письменник? А яку режисер) Особливо активні «кінокритики» - молодші школярі, тому що їхньому вікові притаманна змагальність («Хто краще знає текст?») і бажання погратися, розважитися. Така форма роботи знімає психологічну напругу на уроці та створює атмосферу успіху.


50

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКНаведу приклад порівняння повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом» (6 клас)

та фільму за мотивами твору режисера Олександра Роу:

«Ніч перед Різдвом»Епізод Повість Миколи

Гоголя (1832)

Фільм Олександра Роу

(1961)

Чорт краде

місяць

«… раптом схопив він

місяця вобіруч, гірко

кривлячись та дмухаючи

перекидав його з руки в

руку…; аж тоді сховав

похапцем до кишені…»

Чорт дістає попону, щоб загорнути в неї

місяць.

Вакула у

Пацюка

«Коваль не без

побоювання відчинив

двері і побачив Пацюка,

що сидів на долівці

перед невеликою

діжкою, на якій стояла

миска з галушками. Ця

миска стояла, як

навмисно, врівень з його

ротом. Не

поворухнувши й

пальцем, він нахиляв

трохи голову до миски і

Перед Пацюком немає діжки, на якій стояла

миска з галушками. Тільки дві миски – з

варениками і сметаною.


51

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКсьорбав юшку, хапаючи

часом зубами

галушки…»

Подорож до

Петербурга

«Його [Вакулу]

забавляло надзвичайно,

як чорт чхав та кашляв,

коли він скидав з шиї

кипарисового хрестика

та підносив до нього.

Навмисно підіймав він

руку почухати голову, а

чорт, думаючи, що його

хочуть хрестити, летів

ще швидше».

Автори фільму акцентують увагу на силі

Вакули: він міцно тримається за чорта,

вправно хапає його за хвоста, коли той

скидає коваля, і від погроз силача починає

летіти швидше.


52


У височині «Можна було помітити,

як вихором промчав

повз них, сидячи в

горшку, чаклун; як зорі,

зібравшися купкою,

гралися в піжмурки; як

клубочився осторонь

хмарою цілий рій духів;

як чорт, що танцював

при місяці, скинув

шапку, побачивши

коваля, що мчав верхи;

як летіла, вертаючись

назад, мітла, на якій,

видно, тільки що

з'їздила, куди треба,

відьма... багато ще

погані зустрічали вони».

Можна бачити лише казкове зоряне

небо.


53


Біля

шлагбаума

«Чорт, перелетівши

через шлагбаум,

перекинувся конем, і

коваль побачив себе на

баскому бігуні посеред

вулиці».

Коваль ловить чорта, який намагається

втекти, і наказує йому залазити в кишеню

Кум і ткач

Шапуваленк

о несуть

мішки

«Тут висмикнули вони

похапцем із тину по

кілку, поклали на них

мішок і понесли на

плечах».

Остап Шапуваленко танцює і

приспівує українську жартівливу пісню:

«Сам п’ю, сам гуляю…»

Для досягнення ефекту комічності

герої фільму перевертають мішок із

залицяльниками Солохи, а потім хитрий кум

піддає його на спину товаришеві.


54


Висновок: кінофільм Олександра Роу «Ніч перед Різдвом» створений на основі ( за мотивами) повісті Миколи Гоголя. Певні розбіжності обумовлені тими завданнями, які намагалися вирішити автори. Гоголь показує традиції, звичаї, використовує елементи українського фольклору. У фільмі О. Роу теж передано національний колорит, але більше гумору, жартів, народних пісень, музики, які відтворюють стереотипне уявлення про менталітет українців.

Натюрморт-характеристика. Складається композиція із набору предметів, що створюють уявлення про характер персонажа. Прийом зосереджує увагу учнів на художніх деталях, а візуальний формат дає змогу скоріше запам’ятати характеристику героя. Такі «натюрморти» можна використовувати як загадки («Бюро знахідок», «Чиї це речі?»), якщо з композиції прибрати зображення персонажа.

Зразки натюрмортів-характеристик літературних персонажів


55


Не секрет, що діти читають мало і неохоче, тому словесник повинен стати мотиватором і популяризатором окремого твору і читання в цілому. Але для цього йому самому треба знати, що є в медійному ландшафті для «підігріву» читацького інтересу, а те, що сьогодні відволікає учнів від книги (зокрема Інтернет), необхідно зробити помічником учителя у створенні мотивації і використати в навчальних цілях на уроках літератури.

Ольга Онищенко, учитель-методист зарубіжної літератури Кременчуцького колегіуму №25

Література

1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. 2010. Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150

2. Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід / Онкович Г. В. Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України : матеріали методологічного семінару. –К.: Педагогічна думка, 2009. – С. 212.

3. Типы экранизации, проблемы и особенности [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://myrt.ru/interestingly/1511-tipy-yekranizacii-problemy-i-osobennosti.html

4. Федоров А. В. Медиаобразование в России и Украине: сравнительный анализ современного этапа развития (1992–2008) // Федоров А. В. Медиаобразование и медиакомпетентность: слово экспертам /под ред. А. В. Федорова. – Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2009. – С.201.


56


«Гранатовый браслет» создавался осенью 1910 года в Одессе. А.И. Куприн, отказавшись от современных социально-политических проблем, обращается к вечной теме любви и к образу «маленького человека».

Настроение рассказа столь тревожно, что Куприну как будто недостаточно реалистичных средств выражения – писатель активно обращается к лейтмотивам, цветообозначению, символике, усложняя реалистическую основу «Гранатового браслета» элементами экспрессионизма, символизма. Таким образом, «традиционная» тема любви вышла из-под пера Куприна совершенно обновленной, а главное – созвучной эпохе рубежа столетий.

Писателю было важно показать, что это чувство многолико, индивидуально. Аносову Куприн доверяет собственную философию любви, любви бескорыстной, самоотверженной, не ждущей награды. Генерал, узнавший на именинах Веры об истории с телеграфистом, вдруг заволновался: «Может быть это просто…маньяк, а – почем знать? – может быть, твой жизненный путь, Верочка, пересекла именно такая любовь, о которой грезят женщины и на которую больше не способны мужчины».

Как заметила Рассказова, «первотолчков для создания шедевра и было всего два: реальная история с телеграфистом, влюблённым в жену высокопоставленного чиновника, и


57


вторая часть второй сонаты опуса второго Бетховена». В соответствии со своей концепцией любви писатель предлагает свой финал – самоубийство Желткова. Он считал, что «любовь должна быть трагедией. Величайшей тайной в мире!». Она возвышается в рассказе над всеми остальными концепциями любви и звучит на протяжении всего повествования музыкой бетховенской сонаты, такой же сдержанно-страстной, трагической, как любовь Желткова.

Над рассказом Куприн с вдохновением работал около трех месяцев. Вместе с тем некоторые моменты работы, по признанию самого писателя, давались ему сложно: «Теперь я пишу «Браслет», но плохо дается. Главная причина – мое невежество в музыке». На самом деле, Куприн очень самокритично отметил своё музыкальное невежество. У него действительно не было серьёзного музыкального образования. Но, как отмечали его современники, писатель обладал редкостным даром слышать, был знатоком музыки. В произведениях Куприна звучат и романсы Чайковского, и фортепьянные пьесы Ф. Шопена, Ф. Листа, А. Рубинштейна и пр. А о Бетховене

Куприн упоминает как о композиторе, творчество которого любит.

Музыка, выбранная писателем (сонату № 2 Бетховена Куприн часто слушал в Одессе, в семье врача Л.Я. Майзельса), очень тонко соответствовала общей идее рассказа, да и в литературном произведении соната «зажила» своей «второй жизнью». Об определяющей роли музыкального произведения в повести говорил и сам Куприн: «Есть Ор. №2, №2 Largo appassionatо у Бетховена: оттуда и вся соль моей повести».

Таким образом, музыкальный фрагмент определял всю дальнейшую работу над «Гранатовым браслетом». Мы считаем, что его влияние сказалось и на общем настроении повести, и на системе образов, а также

послужило средством углубления психологизма. Но больше всего соната повлияла на композицию «Гранатового браслета». Не единожды прослушав музыкальное произведение, вынесенное в эпиграф, мы пришли к выводу, что во многом повесть и бетховенская соната созвучны, временами даже совпадают.


58


ОР. №2, №2 LARGO APPASSIONATО У БЕТХОВЕНА

«ГРАНАТОВЫЙ БРАСЛЕТ» КУПРИНА

І часть. Умеренно быстрая:Мерные, сдержанные аккорды;Напевная грустная мелодия

Пейзажная экспозиция разворачивается неспешно.«Затянутость» «светской» части (именинный обед)

Контрапункт (своеобразный диалог –

особенность сонатной формы) –

нарастание тревожности

Контрапункт – изображение осеннего пейзажа, нагнетает тревожное настроение.Получение подарка.Завершение именин.

НАРАСТАНИЕ ТРЕВОЖНОСТИ

Динамика возрастает, темп ускоряется

Взволнованность, отчаяние

Динамичное развитие сюжета:Х глава – визит князя Василия и брата Веры к Желткову;XI глава – известие о смерти Желткова,XII глава – княгиня Шеина идет к мертвому Желткову и кладет ему под шею красную розу.XIII глава – описании звучащей бетховенской сонаты

ТРАГИЧЕСКАЯ ТОНАЛЬНОСТЬ, ОБОГАЩЕННАЯ МОТИВАМИ БЕССМЕРТИЯ И ВЕЧНОСТИ ЛЮБВИ

Так, динамика сюжета «Гранатового браслета» отличается неравномерностью, как и динамика сонаты. Экспозиция сменяется описанием именин Веры Николаевны, которому посвящена большая часть рассказа – со II по IX главу. Именно здесь, на именинах, впервые звучит музыка в исполнении Женни Рейтер. Но это не бетховенская соната: во-первых, она не соответствует характеру именин Веры, а во-вторых, трагический ход событий еще не достиг наивысшей точки. (Кстати, в конце произведения та же исполнительница сыграет и сонату, поэтому можно говорить о наличии композиционного музыкального обрамления).

В этой замедленной сюжетной части Куприн продолжает усиливать тревожное настроение музыкального эпиграфа. С IX главы, с момента окончания именин и обсуждения «выходки» Желткова Николаем, князем Шеиным и Верой, сюжет приходит в движение и развивается очень динамично. В Х главе описывается визит князя Василия и брата Веры к Желткову – это еще один кульминационный эпизод


59


рассказа после получения Верой гранатового браслета, потому что здесь обнаруживается нравственная пропасть между этими людьми. Становится очевидным, что только смерть способна «оборвать» любовь Желткова. Тревожное настроение нарастает, уже Вера Николаевна догадывается: «Этот человек убьет себя».

Далее все развивается предельно стремительно: в XI главе становится известно о смерти Желткова, а после Вера вдруг получает от него письмо. Он пишет, что «уезжает и никогда не вернется». Тревожное, напряженное настроение усиливается все больше, вместе с тем возникает мотив бессмертия – героя нет, но он жив в своей любви, в бетховенской музыке.

Желтков просит сыграть сонату № 2 Бетховена. Трагическая тональность сонаты, обогащенная мотивами бессмертия, передает характер любви Желткова.

Тревожное настроение сохраняется и в XII главе, где княгиня Шеина идет к мертвому Желткову и кладет ему под шею красную розу. XIII глава построена на описании звучащей бетховенской сонаты. Желтков и Вера Николаевна снова вместе – и уже навсегда, пока будет звучать вечная музыка Бетховена. В финале «Гранатового браслета» соната впервые звучит так долго и ярко, доводя до максимальной точки тревожное настроение. Она раскрыла главной героине красоту любви Желткова и помогла ей все понять и почувствовать себя прощенной. Таким образом, именно в пространстве музыки состоялась истинная встреча Веры Николаевны и Желткова.

Однако следует отметить, что музыкальность произведения Куприна проявляется также через звуковые характеристики образов. Так, Куприн непосредственно представляет Желткова почти в конце произведения. Мы впервые видим и слышим героя в эпизоде встречи его с мужем и братом Веры Николаевны: «отозвался слабый голос», «пролепетал омертвевшими губами», «произнес глухо», «прошептал», «ответил тихо». Реакции Желткова в звуковом отношении невнятны. Тем самым автор подчеркнул некую незащищенность героя, показал его уязвимость. Но после слов Николая Николаевича об обращении к властям Желтков становится совершенно иным, и это снова проявляется в звуковых характеристиках: он смеется, перебивает в

разговоре Тугановского. Примечательно, что Желтков «говорил одними челюстями, губы у него были белые и не двигались, как у мертво. Так в повести заостряется внимание на «беззвучности» героя, и возникает параллель с финалом: только после смерти будет услышан его голос в музыке бетховенской сонаты.


60


Синтаксическая организация текста тоже указывает на синтез прозы Куприна с

музыкой: она обусловливает особую мелодику повествования. Рассмотрим предсмертное письмо Желткова к Вере Николаевне Шеиной. Нельзя не отметить особый ритм письма, который задают лексические повторы (повторение обращения вы, глагола «вспомнить», прилагательного «единственный»), а также аллитерации (в основном «ж» (27) и «з» (37) и ассонансы. Наряду со звукосимволическим значительную роль играет ритмико-интонационное оформление письма. Так, Куприн отразил интонационный сбив речи Желткова. Это воплощено в расстановке многоточий: «В Вас как будто бы воплотилась вся красота земли...». После этой фразы Желткова следует новый абзац и резкое изменение ритма. Каждый семантически цельный отрывок завершается строкой «Да святится имя твое», которая в финале повести звучит как рефрен. Кроме того, исследователь Шигапова указывает на своеобразную музыкальную инструментовку прозы, отмечает, что «ритмика абзацев построена на одинаковом чередовании ударных слогов в не очень длинных предложениях. А вопросительные и восклицательные предложения-повторы и разрывают звучание, и связывают воедино музыкальные фразы».

Таким образом, все перечисленные качества текста помогают создать у читателя нужное образное впечатление, влияя на его восприятие и вызывая определенные ассоциации. Выбор звукобуквенного оформления текста служит важным компонентом передачи чувств и эмоций героя, средством воздействия на струны души героини. Фонетический ряд углубляет чувственную сторону посланий. Ведь не случайно после


61

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКпрочтения письма Вера Николаевна «пришла к мужу с покрасневшими от слез глазами и вздутыми губами».

Итак, в «Гранатовом браслете» музыка, звук пронизывают каждое слово, соната Бетховена отражает многозначную смысловую структуру повести и, проходя лейтмотивом через все произведение, достигает в финале своего апогея. Поэтому, на наш взгляд, она является композиционной доминантой повести.

Безусловно, не только музыка царит в прозаическом шедевре А. И. Куприна. Повесть немыслима без пейзажных зарисовок, наполненных звуками, запахами и красками. Иногда Куприн использует название цвета для того, чтобы придать предметам красочность и своеобразие. Но чаще цвет является символичным. У человека от природы заложено архетипическое восприятие цветовой символики. Начало рассказа тоже символично: «Сразу наступили тихие безоблачные дни, такие ясные, солнечные и теплые, каких не было даже в июле. На обсохших сжатых полях, на их колючей желтой щетине заблестела слюдяным блеском осенняя паутина.

Успокоившиеся деревья бесшумно и покорно роняли желтые листья». Прохладный осенний пейзаж наполнен ярким светом. Этот пейзаж несколько сродни характеру героини и ее ожиданиям «чего-то счастливо-чудесного», ведь желтый цвет ассоциируется с радостью, богатством, теплом. Но вдруг Вера обнаружила, что на именинах оказалось 13 гостей, и сразу подумала: «Вот это нехорошо!». Нарастание тревоги отразилось в колористике пейзажа: к вечеру вдруг появилась багровая полоска догорающего заката. А потом Вера получает подарок от Желткова.


62


В этом фрагменте символическое значение имеют алые кровавые огни гранатового цвета в браслете. С одной стороны, они являются символом огромной любви и страсти, а с другой стороны, символизируют боль, тревогу. Не зря Вера Николаевна, увидев «густо – красные живые огни» гранатов, которые загорелись под огнем электрической лампочки, вскрикнула: «Точно кровь!». Это сравнение, без сомнения, указывает на приближение какого-то чрезвычайно важного события в жизни героев, и, как мы знаем, оно будет трагичным. Подаренный Вере гранатовый браслет становится символом чувств Желткова и перерастает в пророческую деталь. Таким образом цветопись Куприна имеет символическое значение.

Также Куприн использует колористику как средство характеристики героев. Так, княгиня Вера вдевает в петлицу пальто генерала Аносова две маленьких розы в знак любви и привязанности. Один цветок розовый, другой карминный, то есть ярко-красный. Анна («карминная роза») более страстная, азартная. Вера («розовый цветок») нежная, утонченная, более спокойная и холодная, «в мать, красавицу – англичанку». Сестры такие же разные, как эти две розы. Красную розу приносит Вера уже мертвому Желткову. В этом эпизоде сохраняется традиционная символика сильных эмоций – любви и боли.

Анализируя текст, мы убедились, что Куприн обращается к средствам живописи. Автор интенсивно употребляет белый, желтый, зеленый цвета, но доминирующим в повести является красный – цвет любви, страсти, а вместе с тем тревоги, боли и страдания.

Можно сделать вывод, что в повести «Гранатовый браслет» существует тенденция к синтезу литературы со смежными искусствами. Несмотря на то что зрительная лексика преобладает над звуком, мы считаем, что синтез с музыкой выражен в большей степени, чем с живописью.

Татьяна Мищенко, учитель-методист зарубежной литературы Кременчугского лицея № 11


63


У літературній грі „Щасливий випадок” беруть участь дві групи, до складу яких входять представники 8-11 класів.

І. РозминкаНазвати нерозлучні пари літературних

героїв типу Том Сойєр – Гек Фінн.

Можливі відповіді:

Шерлок Холмс – доктор Ватсон;

Майстер – Маргарита;

Карлсон – Малий;

Крузо – П’ятниця;

Руслан – Людмила;

Дон Кіхот – Санчо Панса тощо.

ІІ. Чорний ящик1. Примхлива красуня упустила цю річ на арену з хижаками. Ризикуючи життям, юнак підняв її, однак це не стало запорукою їхнього кохання.

Що в чорному ящику?

(Пальчатка)

2. Основними елементами українського народного дівочого костюма середини ХІХ – початку ХХ ст. на Поліссі були:

вишивана сорочка;

плахта – елемент святкового костюма;


64

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКкорсетка – нагрудне вбрання;

фартух;

чобітки червоного кольору;

намисто.

Відгадати останній елемент українського національного костюма, який захищав від чар та уроків злих людей.

(Вінок із запашних квітів із стрічками)

3. Це один із символів і атрибутів нашого народу. Використовується ця річ на весіллі – як символ роду; на похороні – як символ пам’яті; тому, хто йде в далеку дорогу, її дадуть на згадку про рідну землю; на Новий рік використають як святковий атрибут. То що ж лежить у чорному ящику?

(Свічка)

4. Дівчата з 16-20 років сплітали у свій вінок 12 квіток, а малі – 7. Це був безсмертник ромашка, троянда, деревій та інші. А яка рослина вважалася основною, без якої вінок не сплететься?

(Барвінок)

5.Блакить мою душу обвіяла,Душа моя сонця намріялаДуша причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав!..

Так написав у 1907 році поет. Та сказати поет – це не сказати нічого. І музикант, і ... У чорному ящику лежать предмети, які символізують ще одну грань таланту українського поета. (Пензлик і фарби)

ІІІ. Далі, далі ...

Кожній команді пропонуються питання. На відповіді – одна хвилина.

№1. 1. Скільки разів виходив „Кобзар” за життя Т.Шевченка.

(Тричі: 1840, 1844, 1860 р.)

2. Яке слово треба було скласти Каєві? (Вічність)

3. Що знаходиться всередині школи? (о)


65

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК 4. П’ятирядковий вірш у японській поезії. (Танка)

5. Розділ мовознавства, що вивчає знаки письма. (Графіка)

6. Жінка, яку оспівав Петрарка. (Лаура)

7. Художник ХХ ст., автор картини „Крик”. (Мунк)

8. Справжнє ім’я Карпенка-Карого. (Іван Тобілевич)

9. Засновник жанру історичного роману в зарубіжній літературі.

(Вальтер Скотт)

10. Істота з головою бика, тулубом людини. (Мінотавр)

11. Скільки звуків у слові гедзь? (3)

12. Двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі. (Ямб)

13. Назвіть ім’я Верлена. (Поль)

14. Яка буква не позначає звука? (ь)

15. Країна, де народився Мольєр. (Франція)

16. Хто автор роману „Собор Паризької Богоматері”? (Гюго)

17. Ім’я Марка Вовчка. (Марія Олександрівна Вілінська)

18. Художнє означення. (Епітет)

19. Синонім слова лінгвістика. (Мовознавство)

20. У якому столітті жив Максим Рильський? (ХХст.)

21. Гора, на якій було розп’ято Христа. (Голгофа)

22. Автор поезії „Незмінність”. (Т. Осьмачка)

23. Титан, який на плечах тримав небо. (Атлант)

24. Поясніть значення фразеологізма „як кіт наплакав”. (Мало)

25. Псевдонім Анни Горенко. (Ахматова)

26. Кому присвячена повість Марка Вовчка „Інститутка”? (Шевченку)

27. Кому присвячений цикл віршів про кохання Тютчева? (Олені Денисьєвій)

28. Дама серця Дона Кіхота. (Дульсінея Тобоська)

29. Кохана Ромео. (Джульєтта)

30. Що подарував Отелло Дездемоні? (Хустинку)


66


№2. 1. Скількома мовами перекладений „Заповіт” Шевченка? (100)

2. Вірш японської поезії із трьох рядків. (Хоку)

3. Чим закінчується зима і весна? (А)

4. Скільки братів було у Елізи із казки „Дикі лебеді” Андерсена? (11)

5. Жінка, яку оспівав Данте. (Беатріче)

6. Розділ лінгвістики, що вивчає звуки мови. (Фонетика)

7. Автор картини „Дев’ятий вал”. (Айвазовський)

8. Справжнє ім’я Марка Твена. (Семюел Ленгхорн Клеменс)

9. Прізвище автора першого українського історичного роману.

(П.Куліш „Чорна Рада”)

10. Істота з головою людини і тулубом коня. (Кентавр)

11. Скільки звуків у слові бджола? (5)

12. Трискладовий віршований розмір з наголосом на другому складі.

(Амфібрахій)

13. Назвіть ім’я поета Рембо. (Артюр)

14. Який звук української мови завжди м’який? ([Й’])

15. Країна, у якій народився Байрон. (Англія)

16. Автор казки „Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”. (Гофман)

17. Ім’я Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)

18. Художнє перебільшення. (Гіпербола)

19. Інша назва доби Відродження. (Ренесанс)

20. У якому столітті жив Т. Г. Шевченко? (ХІХ)

21. Вийти з Єгипту євреям допоміг ... (Мойсей)

22. Чотирнадцятирядкова поезія. (Сонет)

23. Значення фразеологізма „кури не клюють”. (Багато)

24. Псевдонім Жана Поклена. (Мольєр)

25. Кому присвячена поема Шевченка „Катерина”? (В. А. Жуковському)


67

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК26. Кличка коня Дона Кіхота. (Росинант)

27. Кому Пушкін присвятив вірш „Я помню чудное мгновенье”. (А.Керн)

28. Кохана Трістана. (Ізольда)

29. Енциклопедії з’явилися за доби... (Просвітництва)

30. Самозакоханий міфологічний красень. (Нарцис)

IV. Містер Ікс1. Цей чоловік у дитинстві співав у шкільному

хорі, пізніше був солістом у Єлецькому та Троїцькому хорах Чернігова, регентом семінарського хору, чудово грав на піаніно, кларнеті та гобої, працював помічником хормейстра в українському театрі Миколи Садовського, був диригентом робітничого хору в Києві, літописцем хорової капели К. Стеценка. Записував із народних уст і обробляв пісенний фольклор і сам створював оригінальні мелодії. Та покликанням цього чоловіка стала поезія.

(Павло Тичина)

2. У 1969 році в Полтаві на ювілеї цього письменника гість з Білорусії письменник

Макайонок розповів таку легенду. Боги ділили поміж смертних різні якості. Люди швидко забрали вроду, силу, сміливість, красномовство тощо. Усе прикметне порозбирали, залишився лише сміх. Та один з-поміж тих, хто припізнився, побачивши сміх, страшенно зрадів. Він схопив його і почимчикував додому. Там він сів до столу і написав таку поему, що реготали всі, кому він її читав. Назвіть цього письменника і створену ним поему.

(Котляревський «Енеїда»)

3. Англієць. У 10 років успадкував титул лорда і родовий замок Ньюстед. Його виступи в парламенті були направлені на захист народу. Учасник руху карбонаріїв у Італії, допомагав грецькому народу здобувати незалежність.

(Байрон)

4. Цей француз створив мудрого хлопчика, який відкрив людям дуже багато істин. Наприклад, таку: Діти повинні бути дуже поблажливими до дорослих.

(Сент-Екзюпері)


68

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК5. Нам, сьогоднішнім читачам, він відомий насамперед як чудовий поет Сходу.

Проте його сучасники вбачали в ньому вченого: фізика, математика, астронома. У 25 р. написав свій перший алгебраїчний трактат, створив достатньо точний календар, керував обсерваторією.

(Омар Хайям)

6. Його виховала бабуся. Знав кілька іноземних мов, цікавився шахами, грав на фортепіано і скрипці, гарно малював. Загинув на дуелі біля г. Машук

(Лермонтов)

7. Дев’ятирічний хлопчик побачив дуже гарну дівчинку, одягнену у все пурпурове. З того часу він присвятив їй усі думки і мрії, а ставши видатним поетом, оспівав кохану у збірці «Нове життя».

(Данте – Беатріче Портінарі)

8. Шотландець за народженням, ірландець за національністю, англієць за вихованням, лікар за професією. Захоплювався спортом і подорожуванням. Створив настільки популярного героя, що змушений був оживляти його на вимогу читачів.

(Конан-Дойль)

9. Приватний детектив, адреса: Лондон, Бейкер-стріт. Банальних справ не пропонувати. Оплата не має принципового значення. Хто міг дати таке оголошення про себе?

(Ш. Холмс)

V. Ти мені, я тобіКоманди пропонують суперникам відгадати задумане ними поняття з теорії літератури, поставивши такі питання, на які можна відповісти «Так» або «Ні».

Можливі питання:

- Це художній метод?- Це жанр?- Це художній засіб?- До якого типу художніх засобів

він належить? (фонетичні, лексичні, синтаксичні)- Це елемент ритмомелодики?- Чи використовує цей засіб Е. Хемінгуей? Сент-Екзюпері?- Це жанр лірики? Прози?


69

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИКVI. «Заморочки» з бочки

1. Один античний філософ сказав: «У людини два вуха, а язик один, щоб...) Продовжіть вислів.

(Щоб слухати вдвічі більше, ніж говорити)

2. Данте, коли жив у Франції, мав звичку вечорами ходити на площу, щоб подихати свіжим повітрям. Одного разу підходить до нього незнайомий і говорить:

- Мій пане, я зобов’язаний дати відповідь на питання, яка їжа найсмачніша, але не знаю, що сказати. Данте одразу відповів: «Яйце». Через рік, коли Данте знаходився на тому ж місці, до нього підійшов той самий незнайомець і запитав: «З чим?» Що відповів Данте?

(З сіллю)

3. Перед наступом повсталих селян під приводом Пугачова на Білогорську фортецю її комендант, Іван Кузьмич Миронов, прощаючись із жінкою і дочкою, говорить дружині: «Ступай домой: да коли успеешь, надень на Машу сарафан». Чому в таку фатальну годину капітан Миронов турбувався про вбрання дочки?

(Сарафани носили селянки, і комендант, знаючи, що Пугачов страчує дворян, радить одягнути Машу в сарафан).

4. Назвіть слово мишоловка із 5 букв.

(Кішка)

5. Що є у річці та озері, але немає у воді. (Р)

6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, якщо його прочитати справа наліво.

(Сир-рис)

7. Назва жанру. В буквальному перекладі «пісня козлів»

(Трагедія)

8. Пан або пропав.

- Як записати слово робота 5-ма літерами? (Праця)

- Чотирма? (Труд)


70

МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК - На чужий роток (не накинеш платок) або

Не плюй в криницю (пригодиться води напиться)

9. Он сирок. Корисно. Як називається ця фраза. Наведіть приклад подібної.

( Паліндроми: і роман є на морі; Аргентина манит негра тощо).

10. Це слово по-іспанськи означає «вбивця», але цьому вбивці дістаються різні почесті. З ким він веде поєдинок? (З биком – матадор)

11. Чи то мистецтво, чи то спорт. Назва походить із персидської мови. Дослівно перекладається так: «владар помер». (Шахи)

12. Продовжіть фразу Б. Крутчера: «Саму правду про себе говорить лише... (Папуга)

13. Назвати всі кольори веселки в певному порядку.

(Каждый охотник желает знать, где живет фазан): червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий).

14. Хто такі перидромофілісти? (Колекціонери проїзних залізничних квитків).

15. Що було вчора і буде завтра? (День)

16. Як звати жінку, у якої коханий ходив по ниточці? (Аріадна)

17. Чия послуга нікому не принесла користі? (Ведмежа послуга)

VII. Підведення підсумків гри. Нагородження.Тетяна Мищенко, учитель-методист зарубіжної літератури Кременчуцького ліцею № 11


71


Редактор „Методичного Вісника”: Никифоренко О.М., директор КМНМЦМатеріал підготувала Горобченко І.В., методист КМНМЦКомп’ютерний набір: Горобченко І.В., методист КМНМЦ

Контактні телефони: 3-51-02


72

Education

вісник зл 2016