Тема: Джек Лондон. «Любов до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації

Мета: дати короткі відомості про життя і творчість американського письменника Джека Лондона, про історію написання «північних» оповідань; розкрити особливості сюжету та ідеї оповідання; пояснити значення слова анонімний; розвивати зв'язне мовлення учнів, уміння відстоювати свою думку; виховувати повагу до мужніх і сильних духом людей, прагнення формувати в собі ці якості.

Обладнання: портрет Джека Лондона, виставка різних видань творів письменника, карта світу, картини із зображенням краєвидів Півночі.

Епіграф: Я зробив людину предметом свого поклоніння. Дж. Лондон Перемагають лише сильні. М. Островський

Хід урокуІ. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя. Продовжимо працювати над розділом «Людина в життєвих випробуваннях». У щойно вивчених творах з цього розділу ми побачили людину в екстремальних ситуаціях. Робінзон Крузо, пройшовши випробування самотністю на безлюдному острові,зумів завдяки працелюбності та наполегливості залишитися людиною; Дік Сенд, ставши за волею обставин капітаном корабля у п'ятнадцять років, взяв на себе відповідальність за життя інших людей і з честю впорався із ситуацією. Герої цих творів показують яскравий приклад того, що людина має завжди залишатися людиною, і тільки в такому разі вона зможе перебороти усі труднощі і негаразди, які випали на ії долю.

ІІ. Робота над темою уроку • Презентація теми урокуСьогодні на вас чекає зустріч з людиною, чиє життя можна назвати суцільним випробуванням, адже він мав усе: незвичайні подорожі та пригоди, злидні й успіх, щастя й горе, любов і ненависть. Йтиметься про мужню і сміливу людину – американського письменника Джека Лондона. Писав він про Північ, сувору, величну, в умовах якої виявляється справжня людська сутність . • Презентація портрета Дж.Лондона • Рольова гра. Учень, який виконував випереджувальне завдання, розповідає про дитинство майбутнього письменника. - Так, справді, мене з дитинства супроводжували злидні й тяжка праця. У той час, коли мої однолітки ще міцно спали, я мусив вставати і йти торгувати ранковими газетами, щоб заробити бодай щось на життя. А в школі мені постійно хотілося їсти. Тепер мені дуже соромно за те, що сталося зі мною одного разу. Я був дуже голодний, а з ранця однокласниці так звабливо визирав сніданок. От я й поцупив

його. Яким смачним видався мені той буrерброд, але з тих пір я ніколи не брав чужого, хоч інколи було дуже сутужно. На жаль, я ніколи не бачив свого батька: від покинув мою матір ще до мого народження. Але в мене був вітчим, якого я дуже любив за його веселу і добру вдачу. У школі я дуже любив читати, особливо про мужніх і суворих чоловіків. Та ось і перші випробування: мій вітчим потрапив під потяг і не міг більше утримувати нашу родину. Тож я змушений був покинути школу і йти працюва:ги. Я влаштувався на консервну фабрику. Ох, і важко було! Робочий день тривав десять довгих годин, а платня була така, що ії не вистачало, хоча я не дозволяв собі нічого зайвого. От і довелося пристати до ryрту «устричних піратів», адже тут за одну ніч я міг заробити стільки ж, скільки за декілька місяців каторжної роботи на фабриці. Спочатку «пірати» не сприйняли мене всерйоз, але я швидко змусив поважати себе і міг вийти в море навіть тоді, коли найсміливіші залишалися на березі. Та я мріяв про мандри, морські пригоди і, коли дізнався про корабель, який ішов до берегів Японії полювати на морських котиків, найнявся матросом на цей корабель.

Учитель. Як бачите, життя Дж. Лондона справді цікаве. Опрацювавши статтю підручника вдома, ви дізнаєтесь ще багато цікавого про цю людину. А зараз поговоримо про те, як Дж. Лондон став письменником. Спробувати писати Джеку порадила мати, коли в одній з газет натрапила на повідомлення про літературний конкурс. Юнак, а Джеку Лондону було тоді всього сімнадцять років, узяв участь у цьому конкурсі, відправивши нарис «Тайфун біля берегів Японії». Цей нарис здобув перше місце, а юний письменникгрошову винагороду – 25 доларів. У спіх Дж. Лондону забезпечило те, що все, про що він писав, було написано під впливом побаченого, пережитого. І так було завжди: автор писав тільки про те, що добре знав, на чому розумівся. Оповідання, яке ви прочитали вдома, теж написане під впливом життєвих вражень письменника, які він отримав під час пошуків золота на Клондайку. Як і багато американців, Дж. Лондон «захворів» на золоту лихоманку і подався на Аляску, у далекий північний край, який вже ніколи не зміг забути. Він пробув там недовго занедужавши на цингу, Дж. Лондон змушений був повернутися в Штати – без золота, без грошей, та з багатющими враженнями, що багато років живили його

талант. Перше оповідання, написане під впливом перебування на Алясці «За того, хто в дорозі», а потім з'явилася низка творів, серед яких і оповідання «Любов до життя». • Усна подорож книжковою виставкою творів Джека Лондона Проблемне запитанняПоміркуйте, чому оповідання «Любов до життя» вміщене у розділі «Людина у житгєвих випробуваннях»? Складання асоціативного «куща» зі словом Північ

• Перегляд картин із зображенням природи Півночі- Чи збігаються ваші уявлення про цей край з тим, що ви бачите на картинах?

• Робота над змістом оповідання Випереджувальне завдання. Робота в парах (виконує два учні) Протягом опрацювання змісту оповідання скласти і записати «Правила виживання людини в екстремальних умовах» Бліц-опитування - Чому герой опинився посеред сірої тундри один? - Якби на місці Білла був Невідомий, чи вчинив би він так, як Біілл? Доведіть це. - Куди він збирався дійти і чи вдалося йому це зробити? - Від яких речей і в якій послідовності позбавився герой упродовж своєї подорожі? - Як змінювалася думка героя про те, що найважливіше у житті? - Від чого він потерпав найбільше: від холоду, голоду чи ран? Відповідь підтвердіть цитатами з тексту. - Чому людина перемагає ведмедя, вовка? - Доведіть, що останки людини, які побачив герой оповідання, належали саме Біллові. - З чим золотошукач порівнює шматок хліба наприкінці твору? Чому?

- Знайдіть у тексті деталі, які свідчать, що, попри все, герою оповідання вдалося залишитися людиною. - У воєнні роки народився вислів: «Я пішов би з ним у розвідку». Так говорили про людину, якій довіряли, у якій були впевнені, що вона не зрадить, не підведе. З ким із героїв оповідання ви пішли б у розвідку і чому саме з ним?

• Порівняльна характеристика героїв твору. «Кола Вена» Розпишіть у два кола спільні та відмінні риси характеру, які притаманні Біллу й Невідомому. Сміливість, гордість, жадібність, гідність, мужність, відповідальність за свої вчинки, самовпевненість, егоїзм, сила духу, волі, вимогливість, підлість, боягузтво, терпіння, любов до життя, доброта, грошолюбність.

• Робота над епіграфом до оповідання- Прочитайте епіграф оповідання. За що саме людина гідна поклоніння? Кого з персонажів стосуються ці слова?

• Робота над поняттям анонімний- Відчуваєгься, що герой оповідання симпатизує автору. Чому ж він жодного разу не називав імені головного героя? Чи випадково це?

• Коментар учителяСлово анонімний має грецьке походження і в перекладі означає – без імені автора. - Не даючи своєму герою імені, Дж. Лондон хотів підкреслити, що немає значення, як називати людину, головне, щоб вона залишалася Людиною.

• Робота над заголовком оповідання- Як ви гадаєте, чому автор назвав оповідання саме так? - Різні перекладачі перекладають назву оповідання по-різному: «Любов до життя», «Жага до життя». - Яка з назв вам здається більш вдалою і чому? - Якби автором оповідання були ви, яку б назву йому дали? Що відображено у назві оповідання: тема чи його ідея?

• Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах» (читають учні, що працювали в парі)

1. Не втрачати надію!2. Зберігати вогонь!3. Щоб вижити, треба їсти!4. Не показувати страх перед хижими звірами! Не тікати! Людина сильніша за

звіра!5. Найбільша цінність людини – життя! Відмовся від усього, що заважає

боротися за життя!6. Бережи людську сутність!

ІV. Рефлексія • Трихвилинне есе. Напишіть протягом трьох хвилин ваші думки про прочитане оповідання. • «Крісло автора». Учні (за бажанням) читають есе.

V. Оцінювання VI. Домашнє завдання Написати твір-мініатюру «Чого я навчився у героя оповідання Джека Лондона». Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Угорщину.