24
Київ-2012

Титани Італійського Відродження (укр.)

Embed Size (px)

Citation preview

Київ-2012

1. Відродження.

2. Відродження кінця ХІV-ХV ст.

3. Лоренцо Медічі

4. Сандро Боттічеллі (1445-1510)

5. Венеція - центр італійського відродження XV ст

6. Архітектура пізнього Відродження.

7. Образотворче мистецтво

8. Леонардо да Вінчі (1452—1519)

9. "Сикстинська мадонна" Рафаеля

10. Мікеланджело Буонарроті (1475—1564),

11. Список використаної літератури

2

Епоха Відродження відноситься до визначних періодіврозвитку людської цивілізації. Злет наукової та мистецької думки, розвиток різних галузей – далеко не повний перелік досягнень Відродження.

3

Відродження виникло на ґрунті досягненьсередньовічної цивілізації, зокрема, періоду

пізнього середньовіччя, коли феодальнесуспільство досягло найвищого розвитку і

зазнало великих змін.

4

Носіями нового світогляду були люди різногосоціального стану, насамперед городяни, які вивчали

філософію, а також поети, художники. Об'єктом їхньоговивчення стала людина, усе людське. Звідси і назва цих

діячів — гуманісти.

5

Для мистецтва італійських міст раннього Відродженнякінця ХІV-ХV ст. характерний цілковитий відхід від

традицій Середньовіччя. Настає розквіт реалістично-піднесеного живопису, який спирався на ідею зв'язку

між досконалою людиною і прекрасною природою. Для художників Відродження головними залишаються

картини релігійного змісту.

6

Архітектура, скульптура і живопис в італійськихмістах досягають свого розквіту. Художник маєбути творцем, а не плагіатором, має передати

особисте ставлення до зображуваного і маєотримати відповідну винагороду як оцінку свогоособливого бачення. Певні ознаки спадкоємності

від готики та візантійського іконопису все щезберігаються (подовженість фігур, усталена

заданість поз і рухів, наслідування композиційтощо), але техніка малюнку і навколосюжетнийпростір разюче змінюються, стаючи напрочудреалістично близькими й знайомими кожному

глядачеві.

7

Геометрія, математика, анатомія, вчення про пропорціїлюдського тіла набувають у цей час для художників ще

більшого значення, ніж для готичних майстрів. "Зображувати так, як ми бачимо, як відображує

поверхня дзеркала", - ось цілком новий естетичнийідеал ренесансних художників.

8

Особливої вишуканостідосягає італійське мистецтвоза часів правління у Флоренції

Лоренцо Медічі (1449-1492, онук Козімо Медічі, якийвідкрив перший художніймузей). Будучи жорстоким

політиком, справжнімтираном, Лоренцо Прекрасний

разом з тим був одним знайосвіченіших людей свого

часу. 9

Поет, філософ, гуманіст (у ренесансномузначенні), меценат, він перетворив свій двір на

центр художньої культури, де змогли знайтипритулок письменник Поліціано, вчений Піко

делла Мірандола, художники Боттічеллі, Мікеланджело.

Мікеланджело

“Гробниця Медічі”

10

Сандро Боттічеллі (1445-1510) спочатку був

справжнім виразникомвитонченої чуттєвостідвору Лоренцо Медічі.

Боттічеллівикористовував як

античну, так іхристиянську міфологію.

Найзначніші йогокартини - "Народження

Венери" і "Весна".

11

На першій з цих картин художник зображує прекрасну богиню

кохання, щойно народжену з піниморської, яка, підкоряючись віянню

зефірів, пливе на черепашці до берега, де на неї чекає німфа. У богині ідеальне жіноче тіло, але

обличчя підлітка, обличчя не пробуджене до життя, чисте, без-

грішне, лагідне. Разом з тим, дивлячись на дівчину, відчуваєшпередчуття трагедії, руйнуючоїжаги. Цей же жіночий тип ми можемо зустріти і у "Весні", і в

образах уславлених боттічелівськихМадонн.

Сандро Ботічеллі

“Весна”

12

У Венеції XV ст., яка була центром італійського Відродження, створюються

великі архітектурні ансамблі, котрі вражають цілісністю художнього задуму та багатством композиційних вирішень.

Палаци, вілли, громадські будівлістановлять цілком відмінні відсередньовічних типи споруд.

13

Наприклад Палаццо Медичі - Рікарди (архітекторМікелоццо), капелла Пацці (архітектор

Брунеллескі) у Флоренції, церква Санта Маріяделла Граціє в Мілані (архітектор Брамонте) та ін.

Палаццо Медичі -

Рікарди

Капелла Пацці

14

В архітектурі італійського ПізньогоВідродження спостерігається прагненнядо безпосереднього наслідування форм ізасобів античної культури, з'являються

елементи бароко та маньєризму —образотворчої течії, позначеної штучно

ускладненою композицією, деформацієюпостатей.

15

Прикладом чого можуть служити стара бібліотекаСан-Марко у Венеції (архітектор Сансовіно), внутрішнє подвір'я палаццо Пітті (архітектор

Амманаті) у Вінченці.

Бібліотека Сан-Марко Внутрішнє подвір'я

палаццо Пітті

16

Образотворче мистецтво епохиВідродження найбільшого розквіту

набуло в Італії. Саме тут творили Леонардо да Вінчі, Рафаель, Джорджоне,

Тіціан, Мікеланджело.

17

Леонардо да Вінчі (1452—1519) застосовував (із

властивою лише йомумайстерністю) прийом

накидання таємничості на зміст своїх картин, чим

викликав враженнябездонності, невичерпності

того, що закладене у природі людини.

Автопортрет

18

Нев'януча слава "Мони Лізи" ("Джоконди") також

пояснюється майстернимстворенням таємничості: у

виразі обличчя жінки —велика глибина проникливого,

вічно живого людськогоінтелекту, в якому кожна епоха

прагнутиме добачати своє. Ознаки часу на блакитно-зеленому "місячному" тлікартини неясні і майже

невідчутні.

“Мона Ліза” (“Джаконда”)

19

"Сикстинська мадонна" Рафаеля полонить уяву, вражаючиодухотвореністю образів матері і дитини. Велич задуму

цієї картини (заради спасіння людства мати віддаєнайдорожче, своє дитя) поєднана з витонченою

майстерністю художника у зображенні обличчя й поглядудитини, в якому, як відзначає Н. Дмитрієва, проглядає

щось недитяче, прозорливе і глибоке, а в образі матері —дитяча чистота і віра.

Рафаель “Сікстинська

Мадонна”

Автопортрет

20

Марчелло Венуста

“Мікеланджело”

Мікеланджело Буонарроті, як іЛеонардо да Вінчі, був

універсальною творчоюособистістю — скульптором, архітектором, живописцем,

поетом. Як архітектор брав участь у будівництві собору Св. Петра в

Римі. Найбільш відомі йоготвори: статуї "Давида", "Мойсея", статуї вмираючого і повсталогорабів, гробниці Медічі, розпис

стелі Сикстинської капели.

21

Йому здавалося, що людська краса — останній витвірприроди, вершина, за якою настає виснаження і

загибель самої природи. Лише через призму цьогосвітосприйняття, в якому відчувається початок

занепаду епохи Відродження, можна зрозуміти велич та художню силу творчої спадщини Мікеланджело.

“Давид” “Мойсей”

22

Розпис стелі

Сикстинської капели

1. Історія світової та української культури. – К., 2000.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Л., 1994.

3. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. – К.,

1995.

4. Любимов Л. Искусство Западной Европы. – М., 1986.

5. Основи художньої культури. Ч.1.: Теорія і історія світової художньої

культури. – Х., 1997.

6. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – Х., 1999.

7. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

23

Презентацію підготувала

учениця 11-А класу

СЗШ №4 м.Києва

Харченко Єлизавета

Київ-2012

24