ТЕМА УРОКУ:

Життєвий і творчий

шлях Анни Ахматової.

Риси акмеїзму

в її творчості

Епіграф до уроку:

Крізь час і простір, стилі, визнання,

До тебе, як до друга, світла повне,

Його величність Слово промовля!

‘Т. Мурзо

Анна Андріївна Ахматова

(1889 – 1966)

Народилась Анна Горенко у 1889 році

під Одесою у родині відставного

інженера-механіка флоту

Через рік Аню відвезли

до Царського Села

(поблизу Петербурга),

де вона прожила до

16 – ти років.

Кожне літо Анна проводила поблизу

Севастополя, на березі Стрілецької

бухти.

Читати вчилася

по азбуці Льва Толстого.

У 5 років почала

розмовляти французькою.

Перший вірш написала

в 11 років.

У 1908 – 1910 роках навчалася на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів. Пізніше відвідувала жіночі історико – літературні курси в Петербурзі.

Не отримавши батьківської підтримки в прагненні бути поетесою, Анна відмовляється від прізвища Горенко і бере прізвище своєї прабабусі –Ахматова.

У 21 рік вийшла заміж за поета

Миколу Гумільова, разом із ним почала

працювати в акмеїстичному літературному

угрупованні «Цех поетів».

1911-1912 рр. - Анна Ахматова і Микола

Гумільов подорожують до Франції та Італії

У вересні 1912 р. у молодого подружжя

народився син Лев. Але після розлучення

Ахматової та Гумільова (1918 р.) Лев

проживав з бабусею.

З 1912 по 1922 р. виходять збірки:

“ Вечір ” (1912 р.)

(Інтимна лірика)

“ Чотки ” (1914 р.)

(Криза індивідуальної свідомості)

Збірка “Біла зграя”(1917)

“ Біла зграя ” –

“ перехідна ” збірка в

творчості Ахматової.

У віршах з'являється:

- образ Батьківщини,

- відлуння війни,

- шепіт молитви,

- тема поета і поезії.

У збірках “Подорожник” (1921 р.) та

“Anno Domini” (1922 р.) простежується

туга за долею рідної Батьківщини

Жовтневу революцію Ахматова не прийняла:

«Все розкрадено, продано, зраджено,

Все нудьгою голодною знаджено…”.

Але вона не погодилась виїхати на чужину, де у той

час опинилися її сучасники-письменники.

Після революції працювала у бібліотеці Агрономічного

інституту, не припиняючи творчої діяльності.

Тяжко переживала розстріл М.Гумільова.

РОКИ МОВЧАННЯ

“ Дванадцять років

я провалялася

на дивані, ” – з гіркою

посмішкою Ахматова

коментувала одну

зі своїх фотографій.

Після чергового “наказу

згори” із 1925 р. до кінця

1930–их.рр. її вірші не

друкувалися. Поетеса

терпіла бідність та

ізоляцію від літературної

діяльності. В цей час

Ахматова заглиблюється у

дослідження творчості

О.Пушкіна.

На початку 1930-х р. М. Пуніна (другого чоловіка

Ахматової, який у 1953 р. загинув) та її сина Лева

було заарештовано.

Лева заарештовували тричі, він провів в таборах

загалом 14 років; пізніше був реабілітований). Всі ці

роки вона терпляче і невтомно намагалася йому

допомогти.

Лев Гумільов А.Ахматова і М. Пунін

Поема «Реквієм»

.

Над цією поемою Ахматова працювала протягом 1935 – 1943 років. В ній прочитується біль за сина, за близьких людей, за всіх тих, кому довелося стати “ жертвою ” страшного тоталітарного режиму… Вірші, які ввійшли до цієї поеми, Ахматова не записувала, а переказувала. Після того як співбесідник їх запам'ятовував, вона їх спалювала . “ Реквієм ” знали напам’ять 11 людей, і ніхто мене не зрадив», -ділилася спогадами А.Ахматова

І лише у 1962 році поему

“ Реквієм ” було перенесено на папір

Вітчизняна війна застала Ахматову в Петербурзі і змусила її переїхати в Москву, а потім евакуюватися в Ташкент, де вона жила до 1944 р. Виступала з читанням віршів у госпіталях перед пораненими. Багато і тяжко хворіла. В її віршах цих років звучала патріотична тема.

У 1945 р. вірші Ахматової часто з'являлися у пресі, її виступи проходили з тріумфом. Але несподівано у 1946 р. Ахматова була виключена із Союзу письменників СССР. А ще через три роки повторно заарештували чоловіка та сина. І Ахматова відчайдушно намагаючись допомогти синові, вона наважилась на найвищу міру приниження для справжнього поета: написала вірші, в яких прославляла Сталіна.

1962 р. - була завершена “ Поема

без героя ”, що стала духовним

заповітом поетеси.

До Ахматової поступово

поверталось офіційне визнання,

хоча любов читачів не залишала

її ніколи.

1964 р. - Ахматовій була вручена

літературна премія “ Етна

Таорміна ”.

1965 р. - Ахматова обрана

почесним доктором

Оксфордського університету.Л. Н. Гумільов і А.А. Ахматова

Померла Анна Ахматова 5 березня 1966 р.

після четвертого інфаркту в Домодєдово.

Від грець. akme – вершина,найвищий ступінь чогось.

Модерністська течія 10-20-х. рр. ХХ ст.Виникла, заперечуючи символізм.

ясний погляд на земне життя

первісний сенсречей

зображенняпредметно-чуттєвого

зрозумілість

чіткі образи

слово маєпредметнезначення

Теорія літератури

СТОРІНКАМИ

ПОЕЗІЙ

А.АХМАТОВОЇ…

Поетеса “ камерного ” жанру.В центрі уваги – особисті любовні переживання

З'являється: - образ Батьківщини;- шепіт молитви;- тема поета і поезії.

Органічна пов'язаністьз долею свого народу і землі;

філософські роздуми.

Домашнє завдання:

Середній рівень:

І. Вивчити поезію А.Ахматової (на вибір).

Достатній рівень:

ІІ. Скласти 6 запитань до теми «Життєвий і творчий шлях А.Ахматової»

Високий рівень:

ІІІ. Уявіть, що Ви – телепродюсер. Створіть проект (сценарій) телевізійної передачі про Анну Ахматову (назва проекту, запитання до поетеси тощо)