Всі ми знаємо – історія наука суб’єктивна, тому ми доклали зусиль, щоб висвітити ці події з різних кутів.

Війна всіма своїми вогняними колесами двічі прокотилася Українською землею, залишивши глибокі вибоїни і шрами в долі народу України.

Стоїть сторозтерзаний Київ

Українське суспільство має вчитися на уроках минулого. Ці уроки допоможуть нам знайти вихід із зачарованого кола тотальної кризи та провалля бідувань.

«Ще й досі сняться їм пекельні сни про ті

страшні тяжкі часи війни. Ну як ми це не можем зрозуміти –

дітьми війни не можуть бути діти!»

Н. Кравчук

Мама – а что такое Война – это большая беда, детка! Всех всех мужчин позабирали, чтобы Родину защищать. И как нам теперь жить?

Кудрявцев, А. И. Дети войны / А. И. Кудрявцев. – К.: КМЦ «Поэзия», 2008. – 176с.

Ти бачив, як горіли небеса, Як піднялась з землі смертельна хуга, і

куля продзижчала, мов оса, поціливши у серце твого друга.

І зрозумів: про це не смієш забувать…

Цією виставкою ми хочемо показати, що український народ заслуговує на краще життя.

Коваль, М. В. Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах. 1939 – 1945 р.р. в 15 т./ М. В. Коваль. – К.: Видавничий дім Альтернатива, 1999. – Т. 12. – С. 105 – 111. – (Україна крізь віки)

М. Гелован

Дуднить земля, гудуть, стугонять путі – дороги від тупоту ратного. Женемо фашистів з рідної землі.

Б. Комар

Ренькас, Ф. Киевская наступательная операция 1943 года/ Франц Ренькас// Киевский весник. – 2013. – 5 ноября (№ 109. – С. 3)

Песня о Днепре

У прибрежных лоз, у высоких круч и любили мы и росли.

Ой, Днепро, Днепро, ты широк. Могуч над тобой летят журавли.

Кровь фашистских псов пусть рекой течет, враг родной наш край не возьмет.

й

Ми ж бо солдати, щирі й вперті,

Йшли не обминаючи біди.

Кров’ю з’єднані в житті і в смерті,

Ми братами стали назавжди

Ренькас, Ф. Житомирско- бердичевская наступательная операция/ Франц Ренькас// Киевский весник. – 2013. – 24 декабря (№ 130. – С. 2)

Хто ще розкаже, хто згадає?

Пройдене стає видніш здаля.

Багатьох між нас тепер немає,

Хай пером на груди їм земля.

Наум Тихий