Сіліна Г. О., канд.пед.наук., завідувач кафедри

валеологічної та інклюзивної

освіти

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ

ОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Європейська академія з вивчення питань дитячої інвалідності:

1 % — важкі дитячі патології2,5 % — дитяча інвалідність8 % — інтелектуальні, емоційно-вольові, поведінкові

тощо розлади (особливі освітні потреби)Медична модельАномальні ДефективніДіти-інвалідиДіти з порушеннями розвиткуНеповносправніДіти з вадами розвиткуФізично або розумово неповноцінні

Соціальна модельДіти з обмеженими можливостями Діти з особливими потребамиВиняткові діти

МАСОВА ОСВІТА

«Звичайна» дитинаКруглі стовпчики для круглих отворів ПедагогиМасові школи

СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА

Особлива дитина Квадратні стовпчики для квадратних отворів Спеціальні педагоги Спеціальні школи

ІНТЕГРАЦІЯ

Адаптація дитини до вимог системиПеретворювання квадратних стовпчиків на круглі

Система залишається незмінноюДитина або адаптується до системи, або стає для неї неприйнятною

ІНКЛЮЗІЯ

• Усі діти різні.• Усі діти можуть

навчатися.• Діти мають різні

здібності,стан здоров'я,соціальний рівень сім'ї тощо.

• Адаптація системи до потреб дитини.

Інклюзивна освіта («inclusion» – включення)

передбачає створення можливостей навчання всіх без винятку дітей, у тому числі з порушеннями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього навчального закладу (пристосування середовища, навчального процесу відповідно до особливих потреб дитини).

Інклюзивна освіта в Європі

Італія: 1972 Бельгія: 1970Німеччина: 1972 Швеція: 1980Австрія: 1983 Ісландія: 1995Португалія: 1997

Основні гарантії:1. Здобуття освіти в «середовищі з мінімальними

обмеженнями».2. Безкоштовні та адекватні освітні послуги.3. Правове забезпечення навчання.4. Навчання за індивідуальним навчальним планом.

Інклюзивна освіта в Європі

«Процес інклюзії має кілька стадій: від явного чи прихованого спротиву, через пасивне сприйняття — до активного. Сьогодні ми наближаємося до завершальної стадії. Утім для цього потрібно було 20 років».

(Професор Stangvik S., Норвегія)

Інклюзивна освіта: українські реалії

Облік дітей з вадами психофізичного розвитку в Україні

1. 1,5 % дитячої популяції (за даними Департаменту медичної статистики МОЗ України).

2. 12,2 % (за даними регіональних ПМПК)

Повного статистичного державного обліку дітей з особливостями психофізичного розвитку немає (міжвідомчі бар’єри, відсутність категоріальної класифікації, різні підходи до обліку).

Охоплення дітей з вадами психофізичного розвитку спеціальним

навчанням (дані ПМПК)

1. Потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: 1 076 345 дітей.

2. Одержали навчально-корекційну допомогу 115 690 дітей (різноманітні форми навчання, різні типи закладів). Серед них 54 100 спеціальні навчальні заклади.

3. Без спеціальної допомоги 960 645 дітей.

Офіційна статистична інформація щодо кількості дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які перебувають у масових школах, у цілому по Україні відсутні.

•Визначення кількості стихійноінклюзованих•Виявлення якісних ознакпорушень•Організація відповідного корекційного навчання

Стихійна інклюзія (інтеграція)за різними даними, до 900 000 дітей

«Прихована» інклюзія (інтеграція)дані відсутні

Додаткова підтримка та створення умов для дітей з особливими потребами, які вже навчаються в масових школах (переважно діти з нескладними порушеннями).

Створення умов для дітей з більш суттєвими порушеннями, які прийдуть до загальноосвітнього навчального закладу (відповідно до рекомендацій фахівців та рішення батьків).

Завдання інклюзії в Україні

Діагностика обізнаності та готовності педагогів працювати в умовах інклюзії

• Чи знайомі ви з поняттям «інклюзія»? • Що таке «діти з особливими потребами»?• Чи готові ви працювати в умовах

інклюзивного навчального закладу? Якщо так, яка допомога вам потрібна? Якщо ні, назвіть причини.

Кількість респондентів: близько 900 осіб — слухачі курсів підвищення кваліфікації КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

•безпосереднє ставлення до спільного навчання та виховання дітей з нор-мальним і порушеним психофізичним розвитком;•основні завдання в робо-ті з дітьми, які мають порушення психофізич-ного розвитку;•уявлення про труднощі, з якими стикається вчитель (вихователь) у ро-боті з «особливими» дітьми;

Вивчення процесів стихійної інтеграції та ставлення працівників

освіти до проблем інклюзивного навчання

•чи є бажання навчати й виховувати в своєму класі (групі) дитину з порушенням психофізичного розвитку;•ставлення до введення у фахову освіту вчителя ЗНЗ (вихователя ДНЗ) дисциплін, які забезпечать підготовку до роботи з «осо-бливими» дітьми.

Висновки1. Наявність масової стихійної

інтеграції:

88% респондентів відзначили наявність дітей з порушеннями розвитку в ма-сових навчаль-них закладах.

Серед них близько58% — порушення мовлення;22% — ЗПР;16% — розумова відсталість;12% — порушення слуху, зору;5% — порушення опорно-рухового апарату.12% дітей отримують відповідну психолого-педагогічну та корекційну допомогу.

Розподіл відповідей на запитання: «Чи потрібно запроваджувати інклюзивну освіту у всі загальноосвітні навчальні заклади?»

Так — 68 %Ні — 27 %Важко визначитися — 5 %

Розподіл відповідей на запитання: «Чи погодились би Ви працювати в інклюзивному класі, враховуючи те, що Ви пройдете курси підвищення кваліфікації?»

Так — 42 % Ні — 37 % Важко визначитися — 21 %

Не готовий працювати:

• не знаю, що це і навіщо це робити;• вважаю, що такі діти повинні знаходитися

у спеціальних закладах;• відсутня матеріально-технічна база,

фінансування;• це додаткове навантаження для мене;• не знаю, як працювати з такими дітьми, не

володію відповідними методиками;• у нас вже є такі діти.

• потрібна допомога психолога та методиста;• потрібні спецкурси та семінари;• потрібно забезпечити відповідну матеріально-

технічну базу.

Готовий працювати, але:

Уявлення респондентів про відповідальність різних суб’єктів освітнього простору за освіту дітей з особливими потребами

Працівники дошкільних навчальних

закладів

Президент України і КабМін — 41 %МОН України — 25 %Вихователь ДНЗ — 13 %Батьки — 18 %Я особисто — 3 %

Учителі початкових класів

Президент України і КабМін — 38 %МОН України — 32 %Учитель — 12 %Батьки — 15 %Я особисто — 3 %

Уявлення респондентів про відповідальність різних суб’єктів освітнього простору за освіту дітей з особливими потребами

Учителі основноїшколи

Президент України і КабМін — 27 %МОН України — 36 %Учитель, класний керівник — 15 %Батьки — 17 %Я особисто — 5 %

Заступникидиректорівз виховної

роботи,директори ЗНЗ

Президент України і КабМін — 24 %МОН України — 33 %Директор навчального закладу — 20 %Батьки — 14 %Я особисто — 9 %

2. Погляди різних категорій працівників освіти є віддзеркаленням існуючого суспільного ставлення до осіб з порушеннями психофізичного розвитку.

3. В більшості респондентів не сформована ні емоційна, ні когнітивна готовність до сприймання дітей з особливими потребами.

4. Більшість респондентів усвідомлюють потребу в оволодінні спеціальними знаннями з педагогіки та психології (до 76 %).

Висновки

Педагогічні працівники в певній мірі мають сформоване уявлення про актуальність, мету та завдання інклюзивної освіти.

але:•педагог не відчуває особистісної

відповідальності за впровадження певної освітньої політики (суб’єктна пасивність);

•необхідна цілеспрямована підготовка педагогічних працівників до розв’язання проблем інклюзивного навчання.

Дякую за увагу!