1

Відділ освіти Апостолівської райдержадміністрації

Створення ситуації успіху

шляхом впровадження

інтерактивних технологій на

уроках географії

Доповідь

учителя географії Української ЗШ І-ІІІ ст. Лагоди Т.Г.

на районному

методичному

об'єднанні

вчителів

географії

2

2014 р.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного

процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння

доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем,

учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми

Моя мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати

можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх

здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати

відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті

нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується

відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:

1. «Радість класу» - емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація

будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання

дитині віри у себе.

2. «Ліній горизонту» - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем,

пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію

горизонту.

3. «Авансування» - учитель підчас індивідуальної роботи виконує з учнем

завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання,

що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші

пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у

пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці

важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію,

спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, як ми, роби краще

нас!» - ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення.

Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю

діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів,

3

які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращим, ніж

учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку

особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Географія як шкільний предмет, на мій погляд, має бути зорієнтована на

формування широкого світогляду, сприяти соціологізації особистості, підготовці іі

до життя. На сучасному етапі навчання до географічної освіти в загальноосвітніх

школах необхідно висувати певні вимоги: формувати в учнів особистісне

ставлення до навколишнього середовища; забезпечити розвиток в учнів

пізнавальних інтересів до географії. Реалізовуючи ці завдання в практиці роботи,

організовую навчально-виховний процес таким чином, щоб він був зорієнтований

на особистість учня. В цьому допомагає застосування інтерактивних форм і

методів навчання.

На сьогодні актуальною проблемою є формування інформаційної компетентності

школярів, яким належить жити і працювати в інформаційному суспільстві з

розвинутою мережею комунікаційної інфраструктури, яка забезпечує швидкий

доступ до інформації, її отримання та використання. Використання ІКТ дає

важливість активізувати навчальний процес, зробити його більш соціально

спрямованим.

Зараз перед учителем стоїть проблема докорінного удосконалення змісту

навчання, використання різноманітних методів і форм навчання, впровадження

інформаційних та інтерактивних технологій.

Сучасна людина повинна мати не тільки певну суму знань, умінь та навичок, а, що

важливіше самостійно здобувати і використовувати на практиці нові знання,

уміння співпрацювати, спілкуватися, знаходити шляхи вирішення життєвих

проблем.

Сьогодні саме життя вимагає від сучасної школи формування людини, яка б уміла

будувати гідне життя у гідному суспільстві, людини компетентної, творчої,

ініціативної, комунікативної і відповідальної за себе та інших.

Ми живимо у світі, в якому кількість інформації подвоюється приблизно за один-

півтора року. Цьому сприяє проникнення комп’ютерних технологій практично в усі

сфери людської діяльності, у тому числі в освіту. Сучасні інформаційні технології

4

відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Медіа

освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах.

На сьогодні більш пріоритетними педагогічними технологіями є ті, в яких у

центрі освітньої системи стоїть особистість дитини, комфортність умов розвитку її

пізнавальної діяльності. Тож серед значної новітніх технологій та методів

навчання, які пропонує нам сучасна педагогічна наука, я звернула увагу на

інтерактивні методи, які вдало поєднуються із предметом географії.

Слово « інтерактивний» у перекладі з англійської мови означає ( « inter» - взаємний

і « act» - діяти ) оснований на взаємодії. Організація інтерактивного навчання

передбачає моделювання життєвих ситуацій використання рольових ігор, спільне

вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. При

інтерактивному навчанні навчальний процес здійснюється за постійною активної

участі учнів. У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій

галузі знання. Учням потрібні нові навички: думати, розуміти сутність речей,

осмислювати ідеї і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і

застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу,

впливає не лише на свідомість учня, а і на його почуття, волю, практику.

Враховуючи реалії сьогодення значну увагу у своїй педагогічній діяльності

приділяю також впровадженню інформаційно-комунікативних технологій.

Розумію, що нову якість освіти неможливо одержати, розв’язуючи педагогічні

проблеми застарілими методами.

« Не так же важливо вчити дітей, - наголошує К. Роджерс, - як важливо створити

ситуацію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це із задоволенням

».

Інтерактивні підходи до навчання не є новим.

У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання:

1) пасивна - учень виступає в ролі «об'єкта» навчання (слухає й дивиться)

2) активна - учень виступає «суб'єктом» навчання (самостійна робота, творчі

завдання)

5

3) інтерактивна - inter (взаємний), act (діяти). Процес навчання здійснюється в

умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Інтерактивні технології навчання - це така організація процесу навчання, у

якому учню неможливо не приймати участь – в колективному,

взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу

навчального пізнання.

Форми організації діяльності учнів на уроці :

1) групова - навчає одна людина, більше тих, хто слухає, чим тих, хто говорить;

2) кооперативна (колективна) - спосіб навчання в малих групах.

Кожна людина має дві потреби: потреба росту й бути в безпеці,

прилучившись до групи людей. При кооперативному способі навчання досягається

спільна діяльність заради досягнення загальних цілей. У дітей з'являється

впевненість у собі, вони пишаються навчальними успіхами один одного.

Кооперативне навчання може існувати не тільки в групах, але й у парах.

Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. Коли потрібно

вирішити складні проблеми колективним розумом.

Приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах:

«Діалог» - його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а

результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування

ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах. Ця методика включає

протистояння й критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена на

сильних моментах позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під

завершення роботи дають узагальнену відповідь на завдання, що записується всіма.

«Синтез думок» - схожий на попередній метод, з тією різницею, що учні не ведуть

записи на дошці, а всі записи роблять на аркушах, які потім передають наступній

групі. У цьому аркуші підкреслюються думки, з якими дана група не згодна.

Експерти обробляють ці аркуші, зіставляючи написане, роблять загальний звіт, що

потім обговорює весь клас.

6

«Спільний проект» - у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту,

які висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група

робить звіт і робить свої записи на дошці. Із цих записів ніби складається спільний

проект, що рецензується й доповнюється групою експертів.

«Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити

сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний

пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану вчителем лекцію або

домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляються

питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі,

документах і т.д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати

інформацію й знайти відповіді на питання.

«Коло ідей» - метою є вирішення гострих спірних питань, складання списку ідей і

залучення всіх учнів до обговорення питання. Всі групи повинні виконувати одне і

теж завдання, що складається з декількох питань (позицій), які представляються

групами по черзі. При відповідях кожна із груп озвучує тільки один аспект

проблеми, а вчитель задає питання по колу доти, поки ідеї не закінчаться. Це

виключає можливість доповіді всієї інформації однією групою.

Всі перераховані методи інтерактивних методів навчання ставляться до

технологій кооперативного навчання, коли учням потрібно скооперуватися для

виконання завдань вчителя, активної роботи на уроці, засвоєння матеріалу і

вироблення навичок спілкування при дискусії й аргументації своїх позицій.

Величезним плюсом даного виду навчальної діяльності є залучення абсолютно всіх

учнів класу у спільну роботу. Труднощі полягають в умінні вчителя організувати

роботу учнів і привчити їх до такої роботи як постійної. Звичайно, це не все, що

можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або

придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного

навчання.

Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний вчитель

може самостійно вигадувати нові форми роботи із класом.

Види роботи:

7

1) Робота в парах.

2) Ротаційні (змінні) трійки.

3) Карусель.

4) Робота в малих групах.

5) Акваріум.

6) Незакінчена пропозиція.

7) Мозковий штурм.

8) Броунівський рух.

9) Дерево рішень.

10) Суд від свого імені.

11) Громадські слухання.

12) Рольова (ділова) гра.

13) Займи позицію.

14) Дискусія.

15) Дебати

• Ігрові технології;

• Проектні технології;

• Інформаційні технології;

• Проблемне навчання;

• « Ажурна пилка»;

• « Експрес-тести»;

• « Незакінчене речення»;

• « Лови помилку»;

• Кросворди;

• « Вірю не вірю»;

8

• « Здивуй всіх»;

• Географічний практикум;

• « Сходинки знань»;

• « П’ять речень» та інші.

9

Використовуючи на уроках різні методи і прийоми інтерактивного навчання,

переконуюсь, що такий підхід забезпечує позитивну мотивацію на отримання знань

із географії, формує потреби до самоосвіти, розвиває стійкий інтерес до предмета,

сприяє розвиту творчої особистості. Щоб досягнути цього, я намагаюсь детально

планувати уроки, розробляю систему уроків – від постановки мети й

конструювання навчального процесу до перевірки його ефективності.

Такі підходи до уроку дають мені можливість створювати сприятливі умови не

тільки для навчання дитини, а й для розвитку творчості школярів, логічної думки,

створення ситуації успіху для кожного учня, виходячи з його потреб і

можливостей.

Сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше

знання під час опанування нового змісту предмета. Засвоює практичні дії, формує

світогляд, самостійність, активність, творче мислення.

На своїх уроках я застосовую різноманітні форми й методи навчання, прагну, щоб

кожен учень був активним його учасником. Сучасні уроки відзначаються

різноманіттям форм організації навчання: лекції, семінари,практикуми, ігри,

конференції, презентації тощо. Кожен урок – це ще одна сходинка до храму знань і

умінь.

У своїй педагогічній практиці я широко використовую під час проведення уроків

географії інтерактивні технології.

«Карусель»: утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце –

це сидячі нерухомо учні, а внутрішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються.

Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і

постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.

Технологія «Акваріум» полягає в тому, що декілька учнів розігрують ситуацію в

колі, а інші спостерігають і аналізують.

«Броунівський рух» припускає рух учнів по всьому класі з метою збору

інформації із запропонованої теми.

10

«Дерево рішень»: клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів.

Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш

ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї .

«Займи позицію». Зачитується яке-небудь ствердження і учні повинні підійти до

плаката зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.

«Свіча». По колу передається запалена свіча і учні висловлюються про різні

аспекти навчання.

«Асоціативний кущ»

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають

перевагу методу побудови «асоціативного куща».

Зупинімось детальніше на методі побудови «асоціативного куща». На початку

роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а

учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку

висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді

у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-

якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.

На уроках читання побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що

поступово складається учнями під керівництвом учителя.

На уроках мови побудова «асоціативного куща» також може бути схемою, що

поступово складається учнями під керівництвом учителя.

Під час вивчення теми «Грунт. Значення та охорона грунтів» учитель, пояснюючи,

проводить досліди з метою визначення складу грунту. У підсумку будується

«асоціативний кущ».

«Мікрофон»

Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі,

відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.

11

Правила проведення:

● Говорити має тільки той, у кого є «символічний» мікрофон;

● подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

● коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити,

вигукувати з місця.

Робота в парах

Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної

мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти

в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає

учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої

думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння

висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під

час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують

значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:

● обговорити текст, завдання;

● узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до будь-якої навчальної діяльності;

● зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;

● проаналізувати разом проблему, вправу;

● протестувати її оцінити одне одного;

● дати відповіді на запитання вчителя;

● порівняти записи, що зроблені в класі.

Робота в групах

Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички

співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів

активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів).

Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з

якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є

набуття навичок роботи в команді.

Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із

різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в

12

різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями,

проблема може бути розглянута з різних боків.

Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного

навчання загальні правила роботи в групах:

● кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;

● усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні

з ними;

● обговорюються ідеї, а нелюди, що їх висловили;

● усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;

● усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням

інтересів учасників і правил роботи;

● усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;

● після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим

групам.

Правила групової роботи:

● Кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання.

● Усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні

з ними.

● Обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили.

● Усі учасники роблять суттєві зауваження коротко.

● Кожен учасник, навіть, захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття

чужих ідей, думок та інтересів інших учасників.

● Усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв'язуються мирним

шляхом, з урахуванням інтересів учасників і правил роботи.

● Усі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

Під час роботи в малій групі з п'яти осіб учасники можуть виконувати такі

ролі:

● ведучий (посередник-організатор роботи групи);

● секретар (записує результати роботи);

● доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);

● спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени

13

групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);

● хронометрист (стежить за часом, призначеним для групової роботи).

Правила роботи в групах:

● Перед початком роботи розподілити ролі.

● Уважно читати завдання-інструкцію(слухати).

● Говорити по черзі, не перебивати одне одного.

● Дотримуватися відведеного часу.

● Презентувати роботу може командир групи.

● Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.

● Дотримуватися правила піднятої руки.

● Працювати так, щоб не заважати іншим.

«Мозковий штурм»

«Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою

розв'язання проблем та розробки ідей. Є, однак, дуже специфічні правила й основні

принципи для «мозкового штурму», яких потрібно дотримуватись.

«Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5-7 осіб.

Основні ознаки

Чітко визначте проблему або тему для «мозкового штурму». Працюйте в колі.

● Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен

заохочувати кількість, а не якість ідей.

● Щоб збільшити появу нових ідей, ви можете надати учням певний час на роздуми і

після декількох хвилин розпочинати знову.

Правила «мозкового штурму»

● Жодної критики!

● Запозичення інших ідей є нормальним явищем.

● Бажаною є велика кількість ідей.

● Оцінювання відбувається згодом.

Щоб удосконалити якість ідей, надайте дітям час для того, щоб вони написали свої

ідеї спочатку індивідуально.

Діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну

14

ідею по черзі та ідеї не повторюються.

«Мозковий штурм» може бути проведений у двох групах - тоді кожна група

поширює список, який складається зважаючи на списки інших.

«Мозаїка»

Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і

законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по

черзі ознайомлюють свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним

занотувати до таблиці ті самі нотатки. Наприкінці спілкування в усіх членів групи

повинна бути заповнена таблиця.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага

полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння,

застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо

засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань,

зростає їхній інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль

учителя - він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і

проведенням уроків за інтерактивними технологіями потребують, перш за все,

компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати

свою роботу з учнями.

Система освіти як частина суспільної системи перебуває під впливом багатьох сил,

одні з яких потребують структурних змін у ній, інші - змістових, технологічних.

Сучасний етап системи освіти не задовольняє багатьох, хто в ній працює. Неабиякі

можливості для якісних змін в освіті пов'язані з інтенсивним розвитком засобів

комунікації та Інформаційних технологій.

Особливо значущим с формування компетентності педагога, його особистісно -

професійних якостей, здатності жити і працювати в Інноваційному режимі:

прийняти і зрозуміти нове, опанувати інноваційну ситуацію.

Професіоналізм педагога і входження його в інноваційний режим роботи

неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його

налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого

15

неможливим є забезпечення нової якості освіти.

З точки зору інноваційної педагогіки, новою якістю освіти є належна якість не

лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка

навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя.

Список літератури

1. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання.-К., 2007

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок :інтерактивні технології навчання -

К.,2003.

3.Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології у школі. –

Харків, „Основа”, 2007

4.Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання : шлях становлення // Українська

мова і література в школі.-2006.№5

5. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно –

зорієнтованої освіти // Дивослово. - 2006. - № 4.

6. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання //

Завуч. – 2003. - №15.