Камінь–Каширська райдержадміністрація

Відділ освіти

Районний методичний кабінет

Матеріали

учасника І (районного) туру

всеукраїнського конкурсу

«Учитель року - 2015»

номінація «Українська мова та література»

Митчик Галина Феодосіївна

вчитель української мови

та літератури

ЗОШ І - ІІІ ступеня с. Грудки

Зміст

З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Митчик Галини

Феодосіївни.....................................................................................................................3

Односкладні речення. Урок у 8 класі..........................................................................61

Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Сполучник». Урок у 7 класі.....76

Степан Черкасенко «Маленький горбань». Образ Павлика – душевно красивого і

щедрого хлопчика. Урок у 6 класі...............................................................................83

Ліна Костенко. Коротка розповідь про письменницю. Ідея зіткнення

неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана

ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Урок у 6 класі.........................................88

М. Коцюбинський «Тіні забутих предків". Вічна таїна світу, кохання і смерті.

Урок у 10 класі..............................................................................................................97

Остап Вишня. «Мисливські усмішки». Оптимізм, любов до природи, м'який гумор

як ознаки індивідуального почерку письменника. Урок в 11 класі........................111

Позакласний захід «Хата, біла хата моя»..................................................................127

2

З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Митчик Галини Феодосіївни

Учителю!

Ти народився з зернятком в долоні …

Засій ним малі дитячі душі …

Хай цвітом буйним зерно проросте!

Щодня, йдучи до школи, читаю над входом до навчального закладу вислів:

«Набувайте мудрості крила, щоб гордилася вами країна». Замислююся над тим, як

же зробити так, щоб це тут були не порожні слова, щоб діти з бажанням ішли у свій

клас і знали: тут їх завжди зрозуміють, допоможуть, підтримають. Як же допомогти

дітлахам розправити крила, піднятися у небо?! Як зуміти донести кожне слово в

тонких барвах, тонах і красі, щоб будило воно дитячу душу до праці, благородних

дій і вчинків?!

Поспішаю до школи, щоб запалити вогник у дитячих очах, щоб не залишити

байдужою дитячу душу, щоб посіять розумне, добре, вічне. І щаслива від кожної

зустрічі з ними.

Яке це щастя – крок рівнять непевний

Тому, хто прагне істину збагнути,

Допитливо дошукується суті.

В його очах плекать вогонь недремний,

А потім – заніміти від удачі,

Коли тебе уже ніхто й не бачить,

Сягаючи за межі видноколу,

І знов вернутися до вчительського столу.

Кожна людина має свого земного суддю. Найсуворішим і найсправедливішим

суддею для вчителя є його учні. Часто повторюю ці слова. Тому постійним центром

уваги для мене є особистість учня, його нахили, інтереси, бачення світу.

На уроках рідної мови та літератури кожен учень для мене – поет. І якщо

відкрити перед дитячими очима найтонші відтінки рідного слова, донести до

дитячого серця чарівні пахощі, дивну музику зеленого лугу, літнього дощу,

осіннього туману, тонких павутинок бабиного літа, - заграють, запалають яскраві 3

зірочки в дитячих душах, спалахне вогник творчості, задзвенять найтонші струни

потаємних куточків дитячих сердець.

Спілкуючись з дітьми, завжди пам’ятаю слова Василя Сухомлинського: «Ми

маємо справу з найскладнішим, найдорожчим, що є в житті,- з людиною. Від нас,

від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя,  здоров'я,

розум, характер, воля, громадянське й  інтелектуальне обличчя, її місце й роль у

житті».

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно.

Їм подобається на уроці не просто слухати, а приймати рішення, придумувати,

фантазувати.

Як відчути грунт під ногами, не втратити поваги до себе, вчити всіх? Як

уникнути пасивності учнів на уроці? Як свій урок зробити їхнім уроком? Як

учительське «треба» перетворити в учнівське «хочу».

І відповіді на це питання є. Впроваджувати, наприклад, у практичну роботу

інноваційні ідеї, ігрові прийоми, будь-який етап уроку піддавати режисерській

обробці, перетворюючи бездушні елементи дидактичної конструкції на живі,

унікальні, мислительські. За словами В. Сухомлинського: «Урок – перше вогнище,

зігрівшись біля якого, учень прагне стати мислителем».

Першочерговим завданням вчителя є розвиток в учнів такого типу мислення,

який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію

подолання проблем, що виникатимуть. Пам’ятаючи слова А. Дістервега «Поганий

учитель подає істину, гарний – вчить її знаходити», обрала для себе методичну проблему

«Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та

літератури».

Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів навчання,

які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до само-

пізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички,

необхідні для життєвого й професійного вибору».  А уроки стають засобом

активізації розумової діяльності, сприяють усебічному розвитку наукового

світогляду учнів, спонукають до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності й

потреби в самостійному одержанні знань формує творчу особистість. Такий підхід

4

до навчання, на мою думку, нерозривно пов'язаний із застосуванням технології

розвитку критичного мислення та інтерактивного навчання.

Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на

запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого

мислення учнів.

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках мови не

самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини

відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх,

виявлення здібностей до творчості.

Постійний пошук і підбір матеріалу для реалізації методичної проблеми

спонукали мене укласти посібник «Розвиток критичного мислення на уроках

української мови», у якому систематизовано завдання, що сприяють розвитку

оволодіння певними прийомами обробки інформації, формуванню вмінь робити

логічні висновки, приймати обґрунтовані рішення, розвивати відкритість до

сприйняття думок інших, давати оцінку розумовому процесу (Додаток № 1).

Уроки української мови, на яких застосовуються методи формування навичок

критичного мислення школярів стають бажаними, адже на них діти відчувають себе

«контролерами» ситуації, а не пасивними спостерігачами (Додаток № 2 ).

Останнім часом впроваджую в систему своєї роботи джигсоу-презентації на

основі технології нової життєвої естетики, бо вважаю, що це дає можливість дитині

розкритися, проявити себе, самоутвердитись та самовдосконалитись. Це — «душа»

моєї діяльності, невпинний пошук і трепетне очікування радості учнів від виконаної

роботи.

Структура джигсоу

5

Проблема

ПошукПізнання

За допомогою джигсоу розв’язуємо ряд важливих педагогічних завдань,

забезпечуємо розвиток самостійності та ініціативи дітей, самоуправління,

формування особистісних якостей тощо. Місія вчителя полягає в тому, щоб

спрямувати роботу на збагачення особистості соціально цінним досвідом, виховання

свідомої життєвої позиції.

Я вважаю, що для розв'язання цього завдання особливі можливості має

українська література. Практикую як індивідуальні, так і групові джигсоу-

презентації: «нова хвиля», «ноу-хау», «брунькування».

«Нова хвиля» — це додавання нового до раніше визначеного, вивченого,

опрацьованого; своєрідне оновлення традиційного, уточнення відшліфовування

ґрунтовних знань. Учитель має виступити активатором, але генератором

оригінальних ідей має стати учень. Наприклад, пропонується створити оновлену

модель на основі раніше презентованого джигсоу.

«Ноу-хау» — це опрацювання абсолютно незнайомої інформації з

подальшими аналітичі синтетичними процесами; це зіставлення нового із

протилежними точками зору. Цей метод використовується здебільшого під час

здобуття учнями нових знань, особливо коли вони самостійно опрацьовують

літературний твір. Наслідок цього джигсоу-презентація.

«Брунькування» — унікальний метод сходженння від простого до складного,

головною ідеєю якого є шлях «від нерозкритої бруньки до соковитої ягідки».

Особливе завдання вчителя — на рівній «гілочці» (у даному випадку — художній

твір) знайти «бруньку» (факт) і «квітку» (невирішену проблему), а потім разом із

учнем «викохати» налиту «ягідку» (життєві пріоритети на прикладі джигсоу).

На прикладі уроку української літератури в 11 класі за творчістю Олександра

Довженка я спробую довести актуальність і «зерно» запропонованої методики

(Додаток № 3).

Використовуючи інтерактивні методи навчання, слід пам’ятати, що жодні

інновації не повинні бути сліпо запозичені, адже життя вносить свої корективи, і в

результаті у будь-якого творчо працюючого вчителя складається своя технологія

навчання й виховання, в основі якої можуть бути елементи різних педагогічних і

освітніх технологій.

6

Керуючись словами Конфуція : «Хто осягає нове, плекаючи старе, той може

бути вчителем», у своїй методиці поєдную категорії нового і старого,

нормативного, і новаторського.

При цьому завжди пам’ятаю, що будь-яка винайдена методика є лише

сходинкою, на котрій треба зупинитися для того, аби йти далі.Так поступово

зароджується перехід від звичайного до неординарного.

Навчання має бути спрямоване на розкриття внутрішніх ресурсів особистості

учня, виявлення вже закладених у ньому потенційних можливостей. Від того, як я

навчу школяра мислити, залежить наскільки творчим буде його шлях у подальшому

житті. Слушно з цього приводу писав В. О. Сухомлинський, наголошуючи, що

учень повинен не просто слухати і думати, а щось робити.

Досвід позакласної діяльності з учнями дає право сказати, що кожна дитина

по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти

себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до

математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей.

А починати потрібно з того, що зацікавити дітей своєю ідеєю, спонукати

дитину повірити в кінцевий результат. Звичайно, самих слів тут замало. Потрібно

діяти активно. І коли дитина побачить, що ви втілюєте певну ідею вже разом, лише

тоді будуть помітні якісь зрушення.

Переді мною очі – парами –

Допитливі, розгублені, сумні.

Є затуманені і є захмарені,

А ці всміхаються мені.

Знайти б оте чарівне слово,

Щоб ним серця заполонить.

Що не кажіть, але для цього

На світі варто жить!

Тетяна Синьоока

Відшукавши ті усміхнені очі, я замислилась: «З чого починати?» Почали з

простеньких заміток – розповідей про цікаві заходи у школі, про своїх батьків. Якою

ж була радість у Світлани Фарини, коли вона вперше побачила своє прізвище в

7

газеті, стала лауреатом районного конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої»,

переможцем шкільного і лауреатом районного конкурсу авторських гуморесок

«Усміхнемось щиро Вишні», учасником обласного конкурсу «Юні літератори

Волині». І вже через деякий час Світлана – переможець районного літературного

конкурсу «Розкрилля душі» та призер обласного рівня (ІІ місце).

Люблю і поважаю тих, кого вчу, вірю в їхні можливості і усвідомлюю, що

запалити дитячі серця можна тільки горінням власного серця. Завжди пам’ятаю

слова Т. Фуллера: «Якщо ви маєте вогонь знання, дайте іншим запалити від нього

свої світильники».

Для мене кожна дитина є ясним сонечком. Промінчик тепла надіслав мені мій

вихованець, Дудчик Данило, зайнявши ІІІ місце у районному конкурсі юних читців

поезій Т. Г. Шевченка.

Для мене кожна дитина є ясним сонечком. Купаюся у промінчиках дитячих

очей. Адже, як твердить відомий вираз: очі – дзеркало душі. Саме ми, педагоги

повинні уміти читати в цьому дзеркалі – і читати так, щоб дитина не відчула

вторгнення у свій духовний світ.

Найголовніше у вихованні вбачаю у тому, щоб вчити школяра розуміти й

переживати всім серцем, що вона живе серед людей, що найбільша людська радість

– жити для людей.

Отак і працюю, грію душу теплом сердець своїх вихованців, які, сподіваюся,

будуть справжніми українцями.

«Учитель… Митець... Хранитель дитячих душ... Скульптор характерів...»

Тож не згубімо Праведне Слово про нас, педагогів, бо схибимо один раз — а

відлуння покотиться тисячно сердечками дитячими...

Сприймаймо учня як нерозкриту бруньку, з якої треба зробити соковиту

ягідку!

Не зупиняймося на черговій сходинці, бо далі йти разом із учнями — найвища

насолода!

Живімо разом з учнями!

Випиймо з дітьми разом келих життя до дна!

8

Додаток №1

Розвиток критичного мислення на уроках української мови

Поганий учитель подає істину,

гарний – вчить її знаходити.

А. Дістервег

Сучасна школа стоїть на міцному підґрунті, закладеному педагогами

впродовж століть. Було б неправильним зовсім відмовитися від традиційного

навчання. Але новий час диктує нові зміни, нові правила, технології. І тільки ті

вчителі, які зуміють поєднати традиційні підходи з інноваційними, зможуть досягти

вагомих результатів. Учневі нині не стільки треба подати тему, скільки навчити

осмислювати її, а вже потім шукати інформацію, яка допоможе реалізувати

(розв’язати) проблему.

Оскільки метою технології критичного мислення на уроках української мови є

надання допомоги учням в оволодінні певними прийомами обробки інформації, у

формуванні вмінь робити логічні висновки, приймати обґрунтовані рішення,

розвивати відкритість до сприйняття думок інших, давати оцінку розумовому

процесу, спрямованому на результат, то своїми пріоритетними завданнями вважаю:

- володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на

практиці ефективну методологію опрацювання інформації;

- розвиток в учнів здатності до формулювання самостійних суджень,

спрямованість на творчу розумову діяльність, а не на репродуктивне мислення,

що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах;

- самокорекцію, скеровану на використання критичного мислення як

методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень;

- уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення

мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному

конкретному випадку;

- створення системи вправ і завдань, спрямованих на розвиток критичного

мислення;

- орієнтування на складання зв’язних висловлювань.

Першочерговим завданням як учителя вважаю розвиток в учнів на уроках

9

української мови такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові

обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть. Тому й

обрала для себе методичну проблему «Розвиток критичного мислення учнів на

уроках української мови і літератури».

Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів навчання,

які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до само-

пізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички,

необхідні для життєвого й професійного вибору».  А уроки стають засобом

активізації розумової діяльності, сприяють усебічному розвитку наукового

світогляду учнів, спонукають до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності й

потреби в самостійному одержанні знань формує творчу особистість. Такий підхід

до навчання, на мою думку, нерозривно пов'язаний із застосуванням технології

розвитку критичного мислення та інтерактивного навчання.

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з'явився в

Україні близько 10 років тому. Методика критичного мислення ще недостатньо

вивчена, хоча є актуальною. Про це свідчать ті наукові дослідження, які останнім

часом з’явилися в педагогічній науці. Серед них є праці, присвячені з’ясуванню сут-

ності критичного мислення Дж. Андерсена, Д. Дьюї, Дж. Стіл, С. Міллера;

обґрунтуванню специфіки критичного мислення Ж. Піаже, Л. Виготського; опису

характеристики методів і форм організації навчальної діяльності учнів за

технологією критичного мислення С.Терно, О. Марченко, О. Заболотного, О.

Рудницької, С. Омельчука; ідеї структури уроків за технологією критичного

мислення В. Макаренко, О. Туманцової. Саме їхні наукові праці, методичні та

практичні рекомендації стали основою для розробки обраної проблеми.

Натомість в освіті США та європейських країнах цей напрям сучасної освіти

розвивається вже майже півстоліття. Зарубіжні вчені М.Ліпман, А.Кроуфорд,

В.Саул, С.Метьюз визначають критичне мислення як таку організацію навчання,

за якої учні не просто запам'ятовують матеріал з предмета, а ставлять запитання,

досліджують, творять, вирішують, інтерпретують і дебатують за змістом матеріалу.

Критичне мислення є таким, що розвивається на основі ретельної оцінки як

припущень, так і фактів, і призводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом

10

аналізу всіх доцільних факторів і використання обґрунтованих логічних процесів.

Відомий педагог К. Д. Ушинський вважав, що процес навчання потрібно

організовувати так, щоб розвивати спостережливість школярів, учити їх відрізняти

відоме від нового, допомагати зрозуміти особливості вивчення об'єкта за допомогою

навідних запитань. Саме у такий спосіб можна забезпечити набуття міцних знань з

предмета, розвинути «мислення вихованця на одну ступінь вище, досягти

плодовитого навчання».

В. О. Сухомлинський в основі навчально-виховного процесу у школі вбачав

виховання в учнів самостійності, критичності мислення, активності. Педагог

наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має

спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у процесі

пізнання. «Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так,

щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане.

Майстерність викладання полягає не в тому, щоб навчання, оволодіння знаннями

було для учнів легким, без труднощів. Навпаки, розумові сили розвиваються, коли

учень зустрічає труднощі і самостійно долає їх».

Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на

запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого

мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення, на мою

думку, є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства.

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках мови не

самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини

відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх,

виявлення здібностей до творчості.

Уроки української мови, на яких застосовуються методи формування навичок

критичного мислення школярів, повинні організовуватися за трьома обов'язковими

етапами (фазами): актуалізації – усвідомлення змісту – рефлексії.

Першою фазою уроку є актуалізація. Протягом цієї фази пропоную учням

подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають з певної

теми, спрямовую увагу учнів на те, щоб вони міркували над темою, яку починають

вивчати. Після того учнів підводжу до формулювання запитань, пошуку, осмис-

11

лення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових і намагання

відповісти на них. Одне з головних завдань даного етапу — викликати

зацікавленість, інтерес, схвилювати, спонукати учнів пригадати те, що вони знають.

Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які створюють умови для

самостійного здобуття знань: «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися»,

«Запитання Сократа», «Асоціативний кущ», «Розумний куб», «Коло Вена»,

«Семантична карта». Це дає можливість розвивати такі вміння і навички критичного

мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у

прийнятті рішень, розв’язання.

На цьому етапі відбувається кілька пізнавальних операцій: по-перше,учні

встановлюють рівень власних знань, будують нове розуміння на основі попередніх

знань і поглядів; по-друге, активізується увага учнів до навчального процесу,

створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Етап «Актуалізація» передбачає визначення мети уроку і сприяє розвиткові

внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з української мови чи

літератури. Переконана, що лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну

значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що

вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб’єктивного

досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.

Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку, вважаю

евристичні «Прес», «Збери слово», мета яких — допомогти учням усвідомити, де й

яким чином здобуті знання можуть бути використані під час подальшого вивчення

мовних тем, оволодіння мовленнєвими вміннями.

Доцільними під час актуалізації знань також вважаю ті прийоми, які

розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати мовні завдання,

критично використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих

комунікативних ситуацій. Доречним під час цього етапу уроку є використання

«Синтаксичних розминок», «Лінгвістичних діагностик», «Ключових слів»,

«Мозкова атака» та «Передбачення», що дають можливість розвивати прогностичні

вміння школярів.

Друга фаза – усвідомлення змісту, - якій відводиться значна частина часу,

12

полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні

запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового

власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі порівнюються

очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюється перегляд очікувань та

висловлюються нові; виявляються основні моменти; постійно відстежується перебіг

думок школярів (процесів мислення, досягнутих проміжних результатів);

узагальнюється матеріал та підбиваються підсумки; забезпечується поєднання

змісту вивченого з досвідом учнів; перевіряється рівень розуміння вивченого,

основних положень та ідей за допомогою запитань. Першочерговою метою другого

етапу уроку є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти

найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проб-

леми, робити узагальнення, зіставляти з аналогічними або альтернативними

варіантами розв’язання, установлювати закономірності, робити аргументовані

висновки.

На другій фазі уроку доречно, на мою думку, використовувати комп’ютерні

публікації, веб-сайти, створені учнями за допомогою Міжнародної програми «Intel®

Навчання для майбутнього», критичне читання тексту самостійно, у парах, його

аналіз, редагування, застосовуючи різні методи і прийоми: «Різнокольорові

капелюшки», «Обери позицію», «Дискусія».

Для ефективного читання та письма використовую інтерактивну систему

нотаток – «позначки». Пропоную учням під час роботи з текстом використовувати

такі позначки:

- V («галочка») – ставити на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви

знаєте або думаєте, що знаєте;

- («мінус») – ставити, якщо прочитане відрізняється від того, що ви знаєте або

думаєте, що знаєте;

- + («плюс») – ставити, якщо прочитане несе нову інформацію;

- ? («знак питання») – ставити, якщо хочете знати про щось більше або не

погоджується з чимсь, що суперечить вашим уявленням;

- ! («знак оклику») – ставити, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка

бентежить, хвилює вас.

13

На фазі уроку — побудові знань — учні слухають пояснення вчителя,

опрацьовують матеріал з мови, спираючись на тексти соціокультурної змістової

лінії, здійснюють самостійну пошукову роботу, під час якої шукають відповіді на

свої запитання та відзначають нові ідеї, яких не очікували.

Наприклад, під час вивчення теми «Дієприкметник» на етапі актуалізації ,

пропоную учням згадати, що вони вже знають про дієслово, прикметник, особливі

форми дієслова та про що хочуть дізнатися на уроці. На усвідомленні змісту - учні

слухають пояснення вчителя, опрацьовують матеріал підручника, здійснюють

пошукову роботу. А вже під час рефлексії повідомляють, про що дізналися,

закріплюють вивчене, зосереджують увагу на деталях, які виявили під час вивчення

нової теми.

Продемонструвати свої знання, усвідомити з критичної точки зору, що було

зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку — «Рефлексії». Які ж

ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з

інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції,

моральні якості; здатність приймати незалежні та продумані рішення. Метою

навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та інтерпретація визначених;

обмін думками; виявлення особистісного ставлення; оцінювання процесу навчання;

з'ясування виниклих додаткових запитань.

Використовую на етапі рефлексії картки самооцінки, таблиці контролю і

самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.

На уроках української мови в основній школі віддаю перевагу завданням і

вправам проблемно-пошукового характеру, які розвивають аналітичні вміння учнів.

Переконана, що вправи і завдання дослідницького характеру розвивають критичне

мислення.

Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи, виділила метод

проектів -- найважливіший чинник критичного мислення. Це особливий вид

інтелектуальної діяльності учнів, що відкриває перед учнями широкий шлях до

творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються планувати свою роботу,

визначати проблему, шукати шляхи розв’язання її, систематизувати матеріал,

аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності,

14

презентувати свою роботу перед аудиторією тощо.

Наприклад, з метою узагальнення та систематизації знань з розділів

«Лексикологія. Фразеологія» пропонувала учням проекти-дослідження на певні

теми. Учні зачитували дослідження, формулювали висновки, звертаючи увагу на

помилки, які виявили у мовленні. Перша група досліджувала мовлення учнів на

перерві, в їдальні. Друга група вивчала слова, які вживають під час уроку. Третя

група добирала фразеологізми за словником Г. Удовиченка, які відповідали б

висловам філософа Григорія Сковороди:

Краще хвилька чесна, ніж цілий рік гидот.

Краще день один правдивий за безбожний рік.

Краще рік та чистий,ніж десять літ підлот.

Краще десять літ корисних, ніж безплідний рік.

Навчаю складати й працювати учнів з опорами, схемами, алгоритмами, що дає

можливість переходити від спостережень, і досліджень до висновків і узагальнень.

Разом із учнями створюємо експрес-зошити, що дає можливість залучати учнів до

аналітичної діяльності, привчати контролювати дії, аналізувати їх і давати оцінку,

працювати з додатковою літературою.

За роки роботи вчителем зрозуміла, що викладання — це щось більше, ніж

набір методів, тому глибоко продумую логічну послідовність використання їх на

уроках. Деякі з прийомів є всеохопними стратегіями, із яких формую цілий урок,

наприклад: «Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися», «Я досліджую», «Ажурна

пилка». Інші, як наприклад: «Читання в парах — Узагальнення в парах»,

«Перемішайтесь — Завмріть — Об’єднайтесь у пари», «Незакінчене речення» варто

комбінувати для розробки завершеної моделі уроку.

Переконана, що зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного

мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках

української мови, впливають на знання учнями змісту мовних понять, термінів,

явищ і закономірностей, розвивають предметні вміння й навички школярів, їхню

активність, ерудицію, творче мислення.

На основі аналізу методики викладання навчальних предметів із

впровадженням технологій розвитку критичного мислення, власного досвіду

15

запровадження такого навчання доходимо висновку, що основними принципами та

особливостями розглядуваного навчання варто вважати такі:

- використовуються вправи, мовні завдання, розв'язання яких потребує

мислення вищого рівня (аналізу, синтезу, порівняння, установлення логічних

зв'язків, узагальнення, оцінювання);

- навчальний процес організовується як дослідження, тобто учні навчаються

осмислюючи, конструюючи власне мислення, тим самим удосконалюючи мовлення;

- дослідження та оцінювання нового відбувається на основі активної

пізнавальної діяльності школярів - у міжособистісній взаємодії і постійній

співпраці під час пошуку джерел інформації та їх опрацювання, систематичного

оцінювання та аргументування, спростування або доведення (думок, бачень,

тверджень, положень тощо), оперування доказами та формулювання умовиводів,

висновків;

- міжособистісна взаємодія і співпраця у навчанні базується на активній

мовленнєвій діяльності - учні пояснюють, сперечаються, доводять, обґрунтовують,

висувають ідеї, спільно виконують завдання, приймають рішення і пов'язують новий

матеріал із засвоєним раніше;

- результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формування

власних суджень на основі застосування до навчальної інформації певних прийомів

(технологій) мислення;

- викладання у цьому процесі є стратегією постійного оцінювання результатів

із використанням зворотного зв'язку на основі активності вчителя.

Наголовніше ж те, що методична система «критичне мислення» дає

можливість взаємодіяти двом рівноправним учасникам навчально-виховного

процесу — учневі й учителеві. А уроки технології розвитку критичного мислення,

— це уроки співпраці, пошуку й відкриттів.

Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках

української мови», переконуюся, що тільки ті знання, яких учень набув під час

особистої пізнавальної діяльності стають його інтлектуальним надбанням, навчають

комунікативно завдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях,

виховують особистість.

16

У своїй роботі намагаюсь якісно впроваджувати сучасні підходи, дбаючи про

науковість кожного уроку, розвиток пізнавальної й творчої активності учнів.

Прагну, щоб мої учні досягли достатнього рівня освіченості й вихованості.

Використання технологій розвитку критичного мислення не самоціль, а засіб

створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини відчуття

страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх, виявлення

здібностей до творчості. Уроки, на яких застосовую технологію розвитку

критичного мислення, - це уроки співпраці, пошуку й відкриттів. Головне —

пам’ятати, що критичне мислення — це не критика недоліків, а вміння визначити

проблему робити оптимальну стратегію її розв’язання, адже німецький філософ П.

Лессінг зазначав: «Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога,

міркуйте, і хоча хибно, але самі».

Спілкуючись з дітьми, завжди пам’ятаю слова Василя Сухомлинського: «Ми

маємо справу з найскладнішим, найдорожчим, що є в житті,- з людиною. Від нас,

від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя,  здоров'я,

розум, характер, воля, громадянське й  інтелектуальне обличчя, її місце й роль у

житті».

Тому бажаю всім учителям вміння, майстерності, мудрості, здоров'я, щастя,

задоволення від праці, співпраці з  творчими особистостями.

Вправи для розвитку критичного мислення на уроках української мови

СИСТЕМА ВПРАВ З РЕДАГУВАННЯ

Методична цінність. У сучасній методиці викладання української мови

завдання з редагування як один з видів розвитку критичного мислення відіграє

провідну роль. Зазвичай такі вправи розуміють як «завдання стандартної форми,

виконання яких має виявити наявність певних знань, умінь і навичок учнів». Досвід

вітчизняних методистів (П. Куляс, Т. Рукас, Н. Дика, П. Гурвич) показує: завдання з

редагування, порівняно з такими класичними формами закріплення знань учнів та їх

корекцію, як робота над помилками, опитування (усне чи письмове), самоаналіз, має

певні переваги. Зокрема, вони характеризуються відносною простотою і

короткочасністю виконання, безпосередньою фіксацією результатів, опорою на

критичну оцінку власної роботи.

17

Основне завдання інтерактивних вправ з редагування — це диференційований

підхід до їх підбору, узагальнення і свідомий вибір, критична оцінка своїх знань,

умінь і навичок, автоматизм і швидкість виконання.

З огляду на це вважаю корисним проведення вправ із редагування, які є

справою не тільки цікавою, але й корисною. Тому на уроках розвитку критичного

мислення практикую:

- вправи на виправлення неточностей слововживання;

- вправи на виявлення русизмів і російських кальок;

- вправи на орієнтування у стилістичних ситуаціях синонімії;

- вправи на критичне осмислення помилок у формотворенні;

- вправи на виявлення синтаксичних прогалин у знаннях учнів (складні

випадки керування, узгодження підмета з присудком, узгодження прикладок —

географічних назв);

- вправи на встановлення комунікативної точності;

- вправи на усунення логічних суперечностей.

Застосування завдань з редагування буде максимально ефективним, якщо їх

проводити систематично. Це надає можливість побачити, які аспекти мовної теми

учні засвоїли недостатньо, вносити корективи в методику проведення уроків, а

також акцентувати увагу на найскладніших моментах матеріалу. У результаті в

учнів формуються навички правильного конструювання мовних і мовленнєвих

одиниць, забезпечується постійний самоконтроль навчальної діяльності,

виробляється мовне чуття, особлива пильність до прочитаного й почутого слова,

формується вміння легко знаходити потрібні слова для власного мовлення,

критично мислити.

Формування вмінь редагування писемного висловлювання включає три етапи.

На початковому етапі формуються вміння на рівні окремих способів сприймання,

відтворення і створення тексту. Учні ознайомлюються з різними видами помилок

(змістовими, лексичними, граматичними та стилістичними), вчаться бачити окремі

їх види у тексті, засвоюють способи їх виправлення.

Найважливішим є основний етап навчання редагування. В учнів формуються

вміння аналізувати текст за сукупністю окремих умінь монологічного мовлення —

18

знаходити і усувати усі вивчені види помилок у готових, деформованих, власних

текстах в усіх жанрах, типах і стилях мовлення.

На завершальному етапі у процесі роботи учні виконують завдання,

спрямовані на формування умінь здійснювати мовленнєвий контроль за якістю

вправ, які використовуються на уроках української мови для розвитку зв’язного

мовлення учнів. Проте оскільки мовленнєвий контроль здійснюється одночасно з

програмою мовленнєвої дії, то вправи формування мовленнєвих дій і вмінь повинні

поєднуватися із завданнями, які сприяють формуванню критичного мислення.

Формування вмінь редагувати письмове висловлювання відбувається на всіх уроках

української мови, коли учні працюють з текстом.

Відповідно до етапів навчання редагування пропонуються вправи різних

рівнів складності.

Перший рівень складності. Учням пропонується знайти і виправити змістові,

лексичні, граматичні та стилістичні помилки. Їх вид указано у завданні; можлива

допомога у вигляді довідки.

Завдання 1. Знайдіть і усуньте змістові помилки — допишіть пропущені

речення, які необхідні для розкриття теми кожного тексту.

І. В Україні є величезні поклади найрізноманітніших сортів глини. Біла глина

йде на виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, реактивних двигунів,

різноманітних технічних деталей. Є глини жовтого, рожевого, червоного, сірого,

зеленого кольорів. З них виготовляють цеглу, черепицю, декоративні статуетки,

навіть ліки. Гаряча страва в такому посуді довго зберігає тепло, а холодна — холод.

ІІ. Над створенням газет і журналів працює багато журналістів. Репортери

відвідують засідання парламенту, спортивні матчі, спектаклі, мітинги, беруть

інтерв'ю у їх учасників. Він виправляє, іноді скорочує текст. Знімки робить

фотокореспондент. Кращі з них відбирає художній редактор.

Д о в і д к а : Вони пишуть статті, які потрапляють до редактора. Здавна з

глини гончарі робили посуд.

Завдання 2. Знайдіть і виправте змістові помилки — зайві речення, які не

відповідають темі висловлювання. Запишіть висловлювання правильно.

1. На верхів'ях каштанів лежав осінній ранковий туман. Він був густий. Гілки

19

каштанів були оповиті туманом. Тому не пропускав жодного звуку.

2. Діти трусять каштани і набирають їх повні шапки. Вони зігнали з дерева

горобців. Бо каштан — чудова річ. З нього можна робити і солдатів, і танки, і

пароплави.

Завдання 3. Виправте змістові помилки — порушення порядку речень.

Запишіть текст правильно.

Та ось кущ зацвітає і всі помічають його. Спочатку бузок не чіпають: надто

ніжні, недоторкані його квіти. Цілий рік стоїть під вікном непоказний, забутий усіма

кущ. Минає кілька днів, і замість чудового пахучого куща залишається щось дивне,

понівечене, безформне. Але саме через це бузок знову й знову кожного року

оновлюється, гарнішає, квітує. Цей кущ безжально обламали.

Завдання 4. Прочитайте. Знайдіть лексичні помилки — слова, вжиті не в тому

лексичному значенні. Запишіть виправлені речення, користуючись довідкою.

1. З берези з малим шелестом падає листя. 2. У цій частині ріки дуже міцна

течія. 3. Вітер на вулиці був зовсім маленький. 4. У лісі почався бурний листопад. 5.

Листа надруковано маленьким шрифтом. б. По трасі з сильною швидкістю

проносилися машини.

Д о в і д к а : Дрібний. Тихий. Велика. Сильна. Невеликий. Рясний.

Завдання 5. Чи правильно вжито виділені словосполучення? Усуньте у

реченнях лексичні помилки — зайві і неправильно сполучені слова.

1. Біля школи учні зробили посадки дерев, 2. Як приємно вести спостереження

за небесними світилами у теплу серпневу ніч! 3. Спортсмен дуже хвилювався, так як

зробив свій перший виступ. 4. На уроках української мови учні проводять аналіз

речень. 5. Учитель математики проводив перевірку виконання контрольного

завдання. 6. Учені поставили досліди на поведінці тварин.

Завдання 6. Знайдіть у реченнях лексичні помилки — зайві слова. Запишіть

відредаговані речення.

1. Радіокоментатор розповість по радіо про хід спортивного матчу. 2.

Український режисер Олександр Довженко першим створив перший звуковий

фільм. 3. Передплату преси, газет і журналів продовжено ще на місяць. 4. 3а

допомогою комп'ютерної мережі Інтернет послання дійде швидко за лічені секунди

20

на інший кінець світу.

Завдання 7. Знайдіть і виправте у реченнях тавтологію (вживання

спільнокореневих слів в одному словосполученні чи реченні).

І. 1. Сьогодні ми святкуємо свято всієї родини. 2. Тарас Шевченко

запам'ятався у пам'яті багатьох поколінь. 3. Спорт зміцнює тіло і робить його

міцним і здоровим. 4. Він відчув почуття задоволення від виконаної роботи.

ІІ. 1. Великдень я святкував на дачі у колеги по роботі. 2. Близнята були такі

схожі, що навіть батьки ледве розрізняли їх одне від одного. 3. Кожний

літературний персонаж має свої індивідуальні риси. 4. Гуманізм і людяність —

найголовніші риси героїв Олеся Гончара. 5. Дайте повідомлення в газету про вільні

вакансії. 6. Ми пам’ятаємо і не забуваємо ваші поради.

Завдання 8. Знайдіть і виправте лексичні помилки - невиправданий повтор

слова у реченні.

1. Спочатку туман був густий, він довго не розсіювався, потім потихеньку

почав розсіюватися і, нарешті, розсіявся. 2. Діти трусять каштани і набирають повні

шапки каштанів. 3. Я віддав листа Ользі, вона спочатку показала листа мамі, а потім

прочитала листа сама. 4. Я не знала, що у Валентина такий гарний голос, а я і не

знала.

Завдання 9. Знайдіть у реченнях граматичні помилки — слова, утворені

неправильно. Запишіть відредаговані речення.

1. В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працюючі красуні. 2.

Нарешті, рибалки отогнали акулу. 3, Він обнімів від здивування. 4. Колись давно

жила собі в лісі бабуся, собирала зілля та лікувала ним людей.

Д о в і д к а : збирала, відігнали, занімів, працьовиті.

Завдання 10. Знайдіть і виправте граматичні помилки — помилкові форми

слів.

1. На стадіоні не було вільних місців. 2. Поїздки по древнім містам і селам

України були цікавими. 3. Олександр — самий високий учень у класі. 4. Батько сидів

у кріслі і читав газету, а біля його примостився задоволений Мурчик.

Завдання 11. Знайдіть і усуньте граматичні помилки — неправильно

побудовані словосполучення та речення.

21

1. Завтра ми складаємо іспит по англійській мові. 2. Марині треба було

перекласти текст на українську мову. 3. Коли художник Сошенко познайомився з

молодим Шевченком, він (Сошенко чи Шевченко?) був ще кріпаком. 4. Лис вийшов

з кущів на Сашка, він (лис чи Сашко?) злякався і втік. 5. І на цьому відгуку я можу

зробити висновок, що це оповідання дуже цікаве. 6. Марина сказала Наталі, що я

теж побувала в Карпатах. 7. Ця книга вчить чесності, доброті, любити та поважати

друзів.

Завдання 12. Складіть словосполучення, узгоджуючи головне й залежне

слово. Поясніть наявність або відсутність прийменника у словосполученнях.

Звинувачувати (бездіяльність); навчати (мова); впливати (рішення); дякувати

(батьки); вітати (друзі); інформувати (виконання); згідно (план); додержувати

(чистота); опанувати (знання); наголошувати (зв’язок); ігнорувати (думка);

нехтувати (форма); милуватися (село); запобігати (помилки).

Завдання 13. Знайдіть і виправте граматичні помилки — невдало побудовані

складні речення.

1. Вулиця вела до річки, на якій росли яблуні. 2. Перші автомобілі не завжди

радісно зустрічали мешканці, яких часто лякалися коні. 3. Перший дешевий

автомобіль побудував Генрі Форд, який могли купити представники широких мас

населення. 4. Воротар ударив по м'ячу кулаком, який упав недалеко від воріт.

Завдання 14. Прочитайте речення. Знайдіть граматичні помилки — невдало

побудовані речення із дієприслівниковим зворотом. Запишіть відредаговані речення.

І. 1. Читая книги, ми пізнаємо світ. 2. Написавши переказ, наші зошити були

здані вчителеві. З. Намагаючись зігрітися, багаття було розпалене. 4. Повертаючись

додому, мені зустрівся однокласник. 5. Готуючись до написання твору, учням

необхідно було скласти його план. 6. Йдучи до школи, почався дощ. 7. Почувши

знайому мелодію, мені захотілося співати.

ІІ. 1. Почувши ці слова, перед нами постає мужня людина. 2. Змагаючись між

собою, учням удалося досягти значних успіхів. 3. Повернувшись зі школи, Сергія

радісно зустріла собака. 4. Розглядаючи цю гілку черемхи, мені згадалося

батьківське подвір’я. 5. Слухаючи музику Лисенка, нас не полишало відчуття

гордості за Україну. 6. Ледве навчившись ходити, у нього виникла потреба

22

малювати. 7. Думаючи про неї, мені стає радісно. 8. Приїхавши додому, мені стало

значно краще. 9.Читаючи роман, серце сповнюється болю. 10. Повернувшись з

роботи, їм хотілося відпочити. 11. Шукаючи ту вулицю, нас застав вечір. 12.

Почувши голос матері, серце у мене почало битися частіше. 13. Пропустивши багато

уроків, Романові важко було наздоганяти прогаяне. 14. Прочитавши цього листа,

мені стало весело на душі.

Завдання 15. Знайдіть у реченнях слова, що не відповідають даному стилю і

усуньте стилістичні помилки.

1. Земля — планета, яка кружляє навколо Сонця. Сонце дарує тепло і світло

всім планетам. 2. Великим кострубатим дубам було байдуже, що ішли опади у

вигляді снігу. 3. При низькій температурі пара перетворюється у невеликі кристали

льоду і утворює казкові сніжинки. 4. Із глини трипільці будували добротні будинки,

підлоги яких були теж глиняними.

Д о в і д к а : йшов сніг; зводити оселі; глиняна долівка; обертатися; є

джерелом світла і тепла.

Завдання 16. Виправте помилки, спричинені змішуванням двох мов.

1. Не мішай мені. 2. Учбовий процес. 3. На дворі прохолодно. 4. Вулиці

пересікаються. 5. Опасний поворот. 6. Нажми на тормоз. 7. Купіть пирожене. 8.

Бумажні салфетки. 9. Розбитий стакан. 10. Мебельний магазин. 11. Більша половина

урожаю. 12. Прибори не працюють. 13. Повістка дня слідуюча. 14. Слідуюче

питання.

Завдання 17. Розкрийте дужки, вживаючи дієслівні форми у минулому часі.

І. 1. Бібліотека-музей (придбати) невидані рукописи і письменника. 2.

Дівчина-шофер (повернути) машину вправо. 3. На багато кілометрів уздовж

Чорноморського узбережжя (розтягнутися) Сочі. 4. ООН (провести) нараду

керівників арабських держав. 5. ФРН (укласти) договір з багатьма

східноєвропейськими державами. 6. Команда «Динамо» (вийти) у фінал змагань. 7.

Плаття-халат (висіти) у шафі.

II. 1. Підгоріла капуста. Що (підгоріти)? 2. Підгорів буряк. Що (підгоріти)? 3.

Підгоріла капуста і буряк. Що (підгоріти)? 4. Приїхав батько. Хто (приїхати)? 5.

Приїхала сестра. Хто (приїхати)? 6. Приїхали батько і сестра. Хто (приїхати)? 7. Хто

23

то (приїхати)? 8. Про це нам (розповісти) не хто інший, як Галина. 9. Ніколи не

забудуть жахів війни ті, хто її (пережити). 10. Журнал «Вітчизна» (надрукувати)

повість молодого письменника.

Завдання 18. Виправте помилки в реченнях з однорідними членами речення.

І. 1. Спортом займаються юнаки і школярі. 2. Ми радіємо і пишаємося

успіхами товаришів. 3. В магазин завезли молоко, картоплю, продукти. 4.

Спортсмени фізично загартовані, здорові і сильні. 5. Шевченко писав вірші, повісті і

прозу. 6. Рецензія на твір була змістовна, коротка і цікава. 7. Поміщики і

самодержавство жили в розкошах. 8. Приймаються замовлення на пошиття

чоловічого, жіночого і військового взуття.

II. 1. Я люблю гру на гітарі і співаю. 2. Ольга молодая, розумна і гарна. 3. Іван

мріяв про поїздку до столиці, учитися, працювати і бути корисним людям. 4.

Навесні можна почути в лісі, як лопаються бруньки і радісний спів пташок. 5. У

творі я хотів розповісти про наших славних предків і чого вчать їхні подвиги.

Завдання 19. Знайдіть і усуньте помилки, викликані неповнотою речення.

1. Після роботи в полі дівчата і хлопці переодягаються, ретельно готуються. 2.

Партизани знали, за що боротися, і це викликало в їхніх серцях упевненість. 3.

Ризикуючи, Микола виніс дитину з вогню. 4. Ми раділи і намагалися вчитися ще

краще. 5. Він розумів, яка небезпека загрожує, якщо його заарештують.

Завдання 20. Перепишіть речення, уникаючи двозначності, спричиненої

неправильним уживанням особових займенників.

1. Хлопчик дав псові шматок м’яса, і він за кілька секунд з’їв його. (Який

жах!) 2. Батько помер, коли йому було десять років. 3. Молоді концерт сподобався,

вони просили частіше влаштовувати такі зустрічі з артистами. 4. У кімнаті біля

грубки стояла дівчина, вона була добре натоплена. 5. Злякавшись грози, Марійка

сховала голову під подушку і тримала її там, поки вона не пройшла. 6. Цю книжку

дала мені Оленка, вона дуже мені сподобалася.

Завдання 21. Відредагуйте уривок, усунувши недоліки, викликані не-

правильним уживанням займенників. Доберіть синоніми до виділених слів.

Наші предки будували замки, щоби боронити землю від нападників. Нагорі

вона будували їх, оточували їх високими кам’яним муром. На ньому були сторожові

24

вежі. У них були бійниці, через які вони відбивали їх напад.

Другий рівень складності. У запропонованих завданнях необхідно виправити

допущені у реченнях помилки, вказати їх вид та причину появи.

Завдання 1. 1. Моряки з пароплава побачили у воді морську акулу. 2. Учитель

звернувся до класу із запитанням, але тільки один учень підняв руку. 3. Біля третини

учнів не могли розв'язати задачу. 4. Учитель попередив, що в слідуючий раз буде

контрольна робота.

Завдання 2 . 1. Футболіст заробив ще одне зауваження судді. 2. Курсанти

скоро будуть майбутніми офіцерами. 3. Дніпро — сама більша ріка України. 4. Київ

— древнє місто, воно старше багатьох європейських міст. 4. По великим рікам

перевозять вугілля, залізну руду, зерно, овочі. 5. Джип спеціально створений, щоб

їздити по дуже поганим дорогам. Він легко рухається по болотам і по льоду.

Завдання 3 . 1. Ми збирали малину, ожину, ягоди, чорницю. 2. Дівчина

назбирала повний кошик сироїжок, підберезників, грибів, опеньок, лисичок. З. Зи-

мують у лісопарках міст горобці, галки, сороки, птахи, коноплянки, зяблики. 4. Я

захоплено дивився на величні, високі сосни у сосновому лісі. 5. Фізичні вправи

зміцнюють організм і роблять його міцним та здоровим.

Завдання 4 . 1. Я записав у блокнот адрес нового знайомого. 2. Хлопчик вивів

із гаража коня похилого віку. 3. Вже скінчилися патрони, вже затупились шаблі, а

козаки продовжували стримувати батальйон татар. 4. Машина на сильній

швидкості промчала повз наш будинок. 5. Навесні у квітні розцвітають весняні

квіти. 6. Попередити хворобу легше, ніж потім її лічити.

Завдання 5. 1. Дитинство пройшло Шевченка в Моринцях. 2. Було багато

снігу в лісі, який лежав на верхівках дерев. 3. Уже не один космічний корабель був

виведений на орбіту з людиною на борту. 4. Святослава зворушив незвичайний дар,

який звелів прийняти його і зберігати в золотій чаші. 5. Михайло управляв човном,

він (хто? що?) підпливав усе ближче до берега. 6. У зоопарку мені розповіли, що

можна навчити (чому?) і папугу, і галку, і ворону.

Завдання 6. 1. Треба завжди турбуватися і любити тварин. 2. 3 ранку до

вечора білка запасає (що?) і усі щілини в гнізді затуляє. 3. Усе життя Д. І.

Яворницький збирав пісні, легенди та предмети побуту з великою любов'ю свого

25

народу. 4. Бровко підплив до пораненого і жалібно заскавучав, але хто міг йому

(кому?) допомогти вночі?

Завдання 7. 1. Я разом з Іваном зайшли до кінозалу і почали шукати свої

місця. 2. Миколка написав, що я приїду до бабусі на канікули. 3. Побачивши зем-

ляка, мені стало радісно на душі. 4. Написавши контрольну, продзвенів дзвоник. 5.

Діти дивилися на клоунів, радісно плеская в долоні. 6. Коли Андрійко приніс

додому цуцика, мама не розгнівалася, а примусила змити бруд (з кого?).

Завдання 8. 1. Мій брат старше мене на шість років. 2. Я сяду біля його. 3.

Мандрівники вирушили у далекий путь. 4. У кінотеатрі не було вільних місців. 5.

Дикі гуси летять у вирій осінню.

Завдання 9. 1. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля над

уликами.У балці на косогорі стояла невелика пасіка, ховаючись у густому садку.

Він тримав на руках маленького замурзаного онучка. Біля вуликів на пеньку сидів

старий Джеря. Їм обом Любка принесла харч у клунку.

Завдання 10. 1. Я раджу прочитати це оповідання всім, хто ще цього не

зробили. 2. Я ніколи не перестану доглядати та приділяти увагу моєму песикові. 3.

Лелека був білий, гордим і красивим. 4. Намагаючись зігрітися, багаття було

розпалене. 5. Повертаючись додому, мені зустрівся однокласник. 6. На виставці

було багато красивих квітів, білих, оранжевих, червоного, рожевого, синього.

Завдання 11. І ось Аскольд і Дир побачили перед собою красиве місто. Місто

сподобалось Аскольду і Диру. Кияни довірили княжити у своєму місті Аскольду і

Диру. За це Аскольд і Дир пообіцяли боронити місто киян від ворогів.

Завдання 12. 1. Акт являється документом, який грунтується на незаперечних

фактах. 2. Ветогляд кіноголів'я призначено на сьому годину ранку. 3. Голова

оголосив повістку дня зборів. 4. У місті розпочалася підписка на газети і журнали. 5.

В школі і інституті Галина училася з великою охотою. 6. Відправившись на

прогулянку, з ним трапилася пригода, 7. У мене аж волосся зупинилося на голові від

переляку. 8. Кожний герой має свої індивідуальні риси. 9. У мовленні він уживав

місцеві слова і діалектизми. 10. Мене не тільки цікавлять тварини, але й собаки. 11.

Праця різних працівників розрізняється за її якістю. 12. Поет завоював світову

вдячність. 13. У моє розпорядження надійшла бібліотека батька.

26

Третій рівень складності. Відредагуйте текст, використовуючи пам’ятку «Як

редагувати письмовий текст»

І. Прочитайте текст. Перевірте спочатку правильність змісту письмової

роботи:

1) визначте, чи відповідає написане темі, чи правильно дібраний заголовок;

2) перевірте наявність і повноту у тексті всіх його частин: вступу, основної

частини, висновку;

3) порівняйте текст із планом на наявність усіх мікротем;

4) простежте, чи послідовно викладені думки в кожній частині тексту, чи

немає зайвих або пропущених речень;

5) зверніть увагу на те, чи не порушений зв’язок між частинами тексту

(мікротемами), чи правильно визначено абзаци;

6) визначте, як розкрито основну думку тексту.

Подумайте, чи можна зробити текст більш цікавим для читача. Внесіть

потрібні зміни.

ІІ. Перечитайте текст ще раз. Виправте помічені вами мовленнєві

помилки: лексичні, граматичні та стилістичні.

Осінь

Він був густий, не пропускаючи жодного звуку. На верхушках каштанів лежав

осінній ранковий туман. Навколо лунала тиша. Гілки каштанів були оповиті

туманом. Раптом щось стукнуло об асфальт, ніби стрельнув легкий постріл.

До моїх ніг покотився блискучий полірований каштан. На туфлі приліпився

жовтий березовий листок. Він вистрибнув зі своєї зеленої скарлупи, розірвавшись на

кілька рівних частинок. Діти тріпають каштани і набирають їх повні шапки. Вони

отогнали з дерева горобців.

Бо каштан — чудова річ. З нього можна робити і чоловічків, і тваринок, і

пароплави. Весь день стріляють об асфальт каштани. Значить, прийшла до нас

осінь.

ДОСЛІДЖЕННЯ-ХАРАКТЕРИСТИКА З ЕЛЕМЕНТАМИ

РАНЖИРУВАННЯ

27

Модель. 1. Записати в зошитах відмінності прямої і непрямої мови. 2.

Об’єднавшись у міні-групи, виділити 6 граматичних ознак, які є основними. 3.

З’ясувати, чи збіглася ваша думка із думками інших груп.

Відповідь.

Порівняно із прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки:

1) не є окремим висловлюванням чи реченням;

2) як правило, виступає у складному реченні його підрядною частиною (В.

Думанський закликає: «… заради всього доброго, треба спромогтися на прояв

людських чеснот – любові й терпіння, щирості й щедрості, уваги й поваги один до

одного»);

3) приєднується до головного речення сполучниками: що, щоб, ніби, наче,

немов, неначе; частками: хай, нехай.(Письменник радить, щоб м’якості більше

було в наших стосунках, бо інакше погинемо, і не стільки від безхліб’я, скільки від

бездушшя);

4) може бути частиною простого речення(Мати запропонувала прочитати

новели В. Думанського);

5) має інтонацію підрядності (підлеглості);

6) характерною є наявність особових займенників та дієслів.

КРИТИЧНЕ ЧИТАННЯ В ПАРАХ

Вислухаємо голоси на захист паління!

Усе в більшій кількості місць на землі проводяться кампанії проти паління.

Місць роботи чи відпочинку, де паління все ще дозволяється, залишилося і мало і

стає все менше. За деякими законами на виробників цигарок навіть подають у суд,

щоб вони сплатили медичні рахунки тих, хто захворів у результаті паління.

Здається, настав час, щоб хтось заступився за права людей, що виробляють

цигарки, і тих, хто їх палить, і саме це ми й збираємося зробити. Зрозумійте мене

правильно: багато гарних людей пов'язані із виготовленням тютюнових виробів і ще

більше насолоджуються цією продукцією. Їхні права треба поважати. Дайте їм

спокій!

Уявіть собі родинну ферму з невеличкою ділянкою під тютюн, іноді лише до

двохсот квадратних метрів. Щодня сім'я проходить міх рядами рослин, доглядаючи

28

їх, усі до одного. Навіть діти можуть обережно зривати китиці, щоб листя виростало

до найбільших розмірів. Вони збирають тютюн руками, і вся громада збирається,

щоб скласти широке листя тютюну на підводу, яку тягне віслюк, а після того

повісити листки у сараї, де вони будуть сохнути. Коли цей тютюн продаватиметься

на міському аукціоні, сім'я заробить непогані гроші, щоб витратити їх на свої

потреби.

Скажіть мені – чи забрали б у них ці гроші?

Тепер уявіть собі курця. Це молода жінка, що прокинулася ще до сходу сонця, щоб

встигнути на свій поїзд до місця роботи. За п’ятнадцять хвилин з моменту, коли вона

прибула на станцію, до реєстрації в офісі, вона може випити чашку кави і випалити

цигарку. Протягом цього недовгого часу вона дійсно керує своїм світом і перебуває у

цілковитому спокої. Решта її дня може належати комусь іншому, але зараз вона сама, зі

своєю кавою та своєю цигаркою. Чи ви забрали б і в неї цю насолоду?

Ті прихильники, фанатики, моральні тирани, що атакували б цінності

родинного фермерства, що втрутилися б у особисті справи курців, таких як ця

молода жінка, що тяжко працює, повинні відчувати сором.

Завдання. Прочитайте текст, критично поміркуйте і дайте відповідь на

запитання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора? Наведіть аргументовані докази.

- Поділіть текст на частини.

- Визначте найсуттєвіше в кожній частині тексту.

- Випишіть до кожної частини ключові слова.

- Знайдіть у тексті складні речення, визначте їх вид.

- Визначте вид підрядних речень другого абзацу.

- Зробіть синтаксичний розбір другого речення.

ПОЕТИЧНА СИНОНІМІЯ

Модель. Учні одержують віддруковані поетичні фрагменти, у яких замість

ужитих авторами слів у дужках подано кілька синонімів. Потрібно швидко й

правильно відновить ужите автором слово. Складність дібраних завдань варіюю

залежно від рівня критичного мислення школярів, від їх вікових особливостей.

Методична цінність. Вправа збагачує словниковий запас школярів, привчає

29

користуватися словами-синонімами, шукати й використовувати для висловлювання

найточніші відповідники, розуміти роль слова процесі мовлення, важливість

уживання слова правильно, відповідно до значення, а також залучає дітей до

сприймання поетичного мовлення, розуміння його образності, відмінності від

прозової мови.

Пропоную приклади завдань, які використовую під час розминок на уроках

для розвитку критичного мислення у 5 класі з теми «Групи слів за значенням.

Синоніми».

Уривки з віршів Лесі Українки

1.(Радій, тішся, утішайся, торжествуй), дитино, поки ще маленька,

Ти ж бо (живеш, існуєш, вікуєш) навесні,

Ще твоя (надія, намір, думка) (лине, літає) легенька,

(Мрії, фантазії, марення) ще у сні.

Відповідь:тішся, живеш, думка, літає, мрії.

2. Тільки (чудно, дивовижно, дивно, чудернацько), що не принци,

(Загадкою, таємницею) укриті,

Не (вродливі, красиві, гарні) королівни

(Глузд, кебету, тяму, розум) мій (заговорили, причарували, очарували,

приворожили).

Відповідь: дивно, таємницею, вродливі, королівни, розум.

3. В час (пекучий, гарячий, спекотний, жагучий) полудневий

(Визираю, виглядаю, видніюся) у віконце:

(Ясне, безхмарне) (небозвід, небо, небокрай), (прозоре, погідливе) море.

(Погожі, ясні) хмари, ясне сонце.

Відповідь: гарячий,виглядаю, ясне, ясне, ясні.

Безпощадній зброї (реготу, сміху, хихикання)

Я (жахаюся, боюся) піддаватись,

І, забувши (старезну, давню, древню) (пихатість, гордість, чванливість),

(Плачу, ллю сльози, ридаю) я, щоб не сміятись.

Відповідь: сміху, боюся, давню, гордість, плачу.

У ривки з віршів Д. Лу ценка

30

1. Вигріваються на сонці осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).

Відповідь: журбі, двобій.

2. А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне — і в ту ж (секунду, хвилю, мить)

Обірване листя (лине, летить, кружляє).

Відповідь: мить, летить.

3. Мені в далекому Парижі

Приснилась рідна (земля, сторона, країна):

Серед любисткової тиші

Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).

Відповідь: сторона, чепурна.

3. Вересневі дні (з бажанням, охоче, без примусу)

Стелять щедрі скатерті,

А на них — усе, що (бажаєш, прагнеш, хочеш):

Всі дари земні на стіл.

Відповідь: охоче, хочеш.

4. Осінь в саду (розхлюпалася, розіллялася, розлилася),

Осінь, як повінь червлена,

Вишня в багрець (прибралася, нарядилася, одяглася),

Мов молода наречена.

Відповідь: розлилася, одяглася.

5. (Догорають, дотлівають, дожеврюють) літечка (межі, кордони, краї)

І (журба, туга, смуток) ляга на (обличчя, лице, вид)...

Десь там у (багряній, червоній, пурпуровій) пожежі

(Пломеніє, палає, горить) і моє деревце.

Відповідь: дожеврюють, межі, смуток, лице, багряній, горить.

6. Мережиться між травами (ручай, джерело, струмок)

Рясна калина (кетягами, китицями, гронами) (червоніє, багриться, багровіє).

(Лине, пливе, тягнеться) туман, білявий, як димок,

31

Долина (самоцвітами, коштовностями, діамантами) іскриться.

Відповідь: струмок, гронами, багриться, пливе, самоцвітами.

7. Весна і рання (молодість, юність, незрілість) —

(ідентичні, однакові, тотожні), вони, як сестри,

В (пишному, багатому, розкішному) вінку.

(Час, доба, пора) (любові, кохання, залюбленості)...

Відповідь: молодість, тотожні, пишному, пора, кохання.

8. Край вікна любисток пророста весною,

(Поривається, пророста, тягнеться) до сонця (блакитне, голубе, ясно-синє)

стебло.

Зароста (доріжка, стежина, шлях) ранньою травою, де моє (кохання, любов,

залюбленість) вперше розцвіло.

Відповідь: тягнеться, голубе, стежина, кохання.

ПАРЕМІЙНА ПЛУТАНИНА

Модель. Учням, поділеним на групи по 2-6 осіб, роздаються картки з

приказками чи прислів’ями, компоненти яких переставлено місцями. Треба

реконструювати первісний вигляд кожної з наведених паремій протягом певного

часу (до 5 хв); перемагає й одержує найвищий бал та група, члени якої швидко і

правильно виконали завдання.

Методична цінність.Завдання даного виду допомагають розвинути мовлення

школярів, збагатити їх лексико-фразеологічний запас, формувати спостережливість,

кмітливість, швидку реакцію, сприяти виявленню мовного смаку, тренувати

мовленнєву пам’ять.

Цей прийом використовую на уроках української мови у старшій школі під

час вивчення теми «Лексика і фразеологія» після вивчення творчості Ліни Костенко.

Афористична скарбничка Ліни Костенко

Цінує розум вигуки прогресу, … жити без баталій.

Душа належить … ніж добросовісна брехня.

Душа тисячоліть … виникає безконечно велике.

Блаженний сон душі … вже завтра буде спомином.

Душа шукає слів, … завжди при мені.

32

Поезія – це завжди неповторність, … свобода - очима неволі.

Поет природний, як природа, … ніж Америку.

Хто труїв, собою ж затруївся, … шукає шлях від болю до перлини.

Великий або дволикий .. очі сліз.

Блажен той муж, воістину блажен, … потойбічна сестра висоти.

Глибина, вона що ж? – … … котрий не був ні блазнем, ні вужем.

В безсмертя також повні .. середини тут нема.

Неповторність кожної хвилини … музики Сальєрі не бува.

Любов відкрити важче, … од фальші в нього слово заболить.

Усміхається правда очима легенд і … якийсь безсмертний дотик до душі.

Моя свобода … як молитов.

Оця реальна мить … мистецтву не сприяє.

З суми безконечно малих … шукає себе в слові.

Немає кращого гримера, … людству і епохам.

Марудна справа – … душа скарби прадавні стереже.

Відповідь.

Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже.

Душа належить людству і епохам.

Душа тисячоліть шукає себе в слові.

Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

Душа шукає слів, як молитов.

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Поет природний, як природа, од фальші в нього слово заболить.

Хто труїв, собою ж затруївся, музики Сальєрі не бува.

Великий або дволикий. Середини тут нема.

Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем.

Глибина, вона що ж? – потойбічна сестра висоти.

В безсмертя також повні очі сліз.

Неповторність кожної хвилини шукає шлях від болю до перлини.

Любов відкрити важче, ніж Америку.

Усміхається правда очима легенд і свобода - очима неволі.

33

Моя свобода завжди при мені.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

З суми безконечно малих виникає безконечно велике.

Немає кращого гримера, ніж добросовісна брехня.

Марудна справа – жити без баталій.

Усна народна творчість

І. Велике свято, що в діда не стане й душі.

Коли їв, то упрів, а в вічі плюватиму.

Не відає голова ні на печі, ні на лавці.

Ні сіло, ні впало, спускайтеся на дно.

Грім не гряне, а ти, Марку, грай!

Заліз у чужу солому, що язик лепече.

Поки баба спече книші, нехай тюрму знає.

Невигода нашій бабці, ще й шелестить.

Замкнув вовка межи вівці, давай, бабо, сало.

Не тратьте, куме, сили, Гриць у церкві.

Хоч нічого не виходить, ледачий не встане.

Хоч на споді лежатиму, а коли працював, то аж задрімав.

Відповідь.

Велике свято — Гриць у церкві.

Коли їв, то упрів, а коли працював, то аж задрімав.

Не відає голова, що язик лепече.

Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало.

Грім не гряне, ледачий не встане.

Заліз у чужу солому, та ще й шелестить.

Поки баба спече книші, у діда не стане душі.

Невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.

Замкнув вовка межи вівці, нехай тюрму знає.

Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.

Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!

Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.

34

ІІ. Кобила з вовком мирилась, а на кота сказала.

Напав нежить, мати те підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.

Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою — завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.

Відповідь

Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.

Напав нежить — ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату, завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата, та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ше підкине.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.

ІІІ. Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блишить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

35

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

Відповідь.

Убила баба лося — так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Піч тучить, а дорога учить.

Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустити з рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.

ІV. Спекла Луця, а сама з нори не вилазить.

Плив, плив, а дурний, як квасоля.

Як не наївся, а трусіть, як грушу.

Торохтить Солоха, то купила порося.

Лякає мишка кицьку, що не розбере й собака.

Вибирала дівка, то й не налижешся.

Писав писака, що не їсть і цюця.

Високий, як тополя, а коло берега потонув.

Ворона за море літала, як діжка з горохом.

36

Любить, як душу, та вибрала дідька.

Не мала баба клопоту, як свиня штани наділа.

Так до дії, а розуму не набрала.

Відповідь

Спекла Луця, що не їсть і цюця.

Плив, плив, а коло берега потонув.

Як не наївся, то не налижешся.

Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.

Вибирала дівка, та вибрала дідька.

Писав писака, що не розбере й собака.

Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.

Ворона за море літала, а розуму не набрала.

Любить, як душу, а трусить, як грушу.

Не мала баба клопоту, то купила порося.

Так до дії, як свиня штани наділа.

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕЄРВЕРК

Модель. Учні одержують (індивідуально, у парах чи групах) аркуші з

реченнями, елементи яких розташовано в довільному порядку, хаотично, за

принципом вибуху. У завдання входитиме відновлення речень у первісному вигляді,

по можливості — якнайточніше. Виграє той з-поміж учасників, хто найшвидше

поверне компоненти речення до початкової форми.

Методична цінність. Розминка сприяє кращому освоєнню учнями теорії

лексикології, синтаксису, розвиває увагу й спостережливість, уміння аналізувати

мовний матеріал, збагачує словниковий запас і тренує мовленнєву пам’ять.

Гра також учить дітей діяти швидко й цілеспрямовано, ощадливо використовувати

час й інтелектуальні зусилля.

Матеріалом для «Лінгвістичних феєрверків» можуть слугувати визначення

певних мовознавчих термінів.

1. Мови, слів, її, склад, сукупність, мови, словниковий. (Лексика)

2. Слова, різних, самого, того, форм, утворення. (Словозмінна)

37

3. Що, самостійна, предмет, і, на, відповідає, частина, що?, мови, хто?,

називає, питання. (Іменник)

4. За, складом, за, але, різні, слова, звуковим, не, і, значенням, близькі,

вимовою. (Пароніми)

5. Різні, але, написанням, однакові, це, і, звучанням, значенням, за, слова, за.

(Омоніми)

6. Поняття, протилежним, виражають, слова, несумісні, з, що, це,

значенням. (Антоніми)

7. Те, або, значенням, слова, саме, тотожні, це, близькі, по-різному, які,

поняття, називають, за. (Синоніми)

8. Групи, мовленню, слова, професійної, це, властиві, словосполучення, та,

певної, людей. (Професіоналізми)

9. Територією, діалекту, поширення, певного, це, обмежується, яких, слова.

(Діалектизми)

10. Активного, позначувані, які, зникли, те, це, з, що, поняття, вийшли, і,

вжитку, слова, ними, реалії, через. (Історизми)

11. Замінили, що, більш, що, називання, активного, це, те, виявилися, їх, для,

самих, вийшли, понять, вжитку, лексеми, слова, які, реалій, через, тих, і,

придатними, з. (Архаїзми)

12. Народу, які, називають, реалії, слова, й, з, поняття, це, життя, певного.

(Екзотизми)

13. Разом, зберігають, мовах, тотожність, спільні, звучання, тим, й, це,

близькість, і, значення, в, які, багатьох, вживаються, із, неблизькоспоріднених,

слова. (Інтернаціоналізми)

ЛІНГВІСТИЧНА ПАЛЕОНТОЛОГІЯ

Модель. Кожен учень отримує карту із правилами, в яких зроблено пропуски.

Завдання: відновити їх, заповнити правильними відомостями.

Методична цінність. Вправа дає можливість перевірити рівень засвоєння

учнями навчального матеріалу, розвиває науково-лінгвістичне мислення.

Пропоную завдання, які можна використати під час вивчення теми «Пряма і

непряма мова як засоби передачі чужої мови».

38

1. Прямою мовою називають … чиюсь мову, що зберігає …, …. та …

висловлення мовця. (Прямою мовою називають точно передану чиюсь мову, що

зберігає лексику, синтаксис та пунктуацію висловлення мовця)

2. Пряма мова характеризується …. і обов’язково має ... (Пряма мова

характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має слова автора)

3. Пряма мова може оформлятися у вигляді …, якщо передається … двох осіб і

…, якщо в розмові беруть участь … (Пряма мова може оформлятися у вигляді

діалогу, якщо передається розмова, суперечка двох осіб і полілогу, якщо в розмові

беруть участь багато осіб)

4. …, передане не дослівно, називають … ( Чиєсь мовлення, передане не

дослівно, називають непрямою мовою)

5. Непряма мова передає …, не зберігає …. (Непряма мова передає загальний

зміст, не зберігає індивідуальних рис мовця)

ПРОБЛЕМНО-СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ

Проблемні ситуації на уроках під час навчально-виховного процесу виникали,

виникають і виникатимуть завжди. Їх поява зумовлюється різними обставинами –

спланованими вчителем, а інколи незалежними від самого вчителя.

Тема. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені слова

Проблемне питання:

- Чи всі слова мають лексичне значення? Свою думку обґрунтуйте.

(Лексичного значення не мають службові слова)

Тема. Неозначена форма дієслова

Проблемне питання:

- Чим є кінцева частинка -ти в інфінітивах - суфіксом чи закінченням? Що про

це кажуть науковці? А як вважаєте ви? Обґрунтуйте свою думку.

Тема. Синонімія та антонімія української мови

Проблемне питання:

- Чи є в українській мові слова, які мають у собі антонімічну властивість? (У

деяких словах відбуваються антонімічні явища, так би мовити, внутрішнього

характеру. Наприклад,позичити – дати в борг й узяти в борг, прослухати – почути

щось від початку й до кінця та не почути нічого, безцінний – такий, що немає йому

39

ціни, дорогий або ж нічого не вартий.)

Тема. Написання слів іншомовного походження

Проблемне завдання:

- Висловити власне міркування про те, з якої мови запозичене слово.

Перевірити себе за етимологічним словником.

Словниковий диктант.

Масштаб, майстер, раціон, штатив, штаб, шина, цегла, шрифт, лампа, клуб,

солдат, верстат, бухгалтер, бинт, галстук, танець, мольберт, штраф, шайба,

лазарет, фартух, цукор.

Тема. Іменник як частина мови

Проблемне питання:

- Що називаємо іменником? (Частина мови, що називає предмет)

- А що таке предмет? (Стіл, книжка, ручка, вишня, …)

- А ось такі: Марійка, вчителька, кінь, корова?

- А такі: щастя, любов, воля, мрія, біг?

Постановка такого питання примушує учнів по-іншому сприймати явища

граматики, адже йдеться про предмет граматичний, а не фізичний.

Тема. Іменники назви істот і неістот

Проблемне питання:

- Чому до істот ми зараховуємо такі іменники: лялька, русалка, відьма, чорт.

Тема. Види речень за метою висловлювання

Проблемне завдання:

- Зробити синтаксичний розбір речення.

Ми завтра поїдемо в гості.

Здавалося б нічого незвичного, але при визначенні відмінка слова гості

трапилося несподіване: відмінок називний. Такого не може бути, бо у називному

відмінку може стояти лише підмет. У чому ж тут справа? (Наша мова має глибокі

коріння. Це слово прийшло до нас ще зі старослов’янської мови, в якій називний та

знахідний відмінки мали однакові форми)

Тема. Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксис та роль

Проблемне завдання:

40

- Скласти речення, використавши якомога більше займенників. (Я ніколи й

нікому ніде й нічого, але якщо я де-небудь, то що ж мені такого)

Тема. Числівник

Проблемне питання:

- Сотня, тисяча, мільйон, нуль, мільярд – іменники чи числівники? (Названі

слова служать числівниками, але мають всі ознаки іменників)

- Який числівник найбільший?(Назва найбільшому числу – гугол. Це число

має позначку 10 в ступені 100. Його написання зайняло б кілька сторінок, а його

величина космічна, якщо уявити, що маса Землі в кубічних міліметрах матиме число

10 в ступені 30)

Тема. Пунктуація

Проблемне питання:

- Чи можна спілкуватися розділовими знаками? (Відомий французький

письменник Віктор Гюго, щоб дізнатися, як ідуть справи з його новим романом,

надіслав видавцеві листа, в якому був лише знак питання («?»). Видавець відповів

також коротко й зрозуміло, поставивши у своєму листі знак оклику («!»). Тобто

справи з книжкою йдуть добре. Це є найкоротші та найзмістовніші листи, які

тільки знало людство)

Тема. Культура мовлення

Проблемне завдання:

- Прочитайте текст. Які мовленнєві помилки ви помітили в ньому? Зробіть

висновок щодо використання спільнокореневих слів і їхніх форм в одному тексті. Як

називається таке явище?

Хмаринка

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу. Хмаринка аж сяяла від

радості: їй вдалося покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною

водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя

в ставку. Особливо в той час, коли ставочок покрився кригою. «Ні, я туди ніколи не

повернувся! – затято мовила хмарка. – Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо

і закрутив у шаленому танці. Хмарина від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-

41

нахмарилась. Зробилося хмаронці не по собі від такої безцеремонності. Хмарина

образилась і гірко-гірко заплакала …

(Учні роблять висновки, що надмірне використання споріднених слів

переобтяжує текст, порушує милозвучність мовлення. Це явище – тавтологія.

Текст потребує редагування)

Відредагований текст

Хмаринка

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу й аж сяяла від радості:

їй вдалося покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою.

Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя в

ставку. Особливо в той час, коли ставочок покрився кригою. «Ні, я туди ніколи не

повернувся! – затято мовила. – Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо і

закрутив у шаленому танці. Мандрівниця від несподіванки аж побіліла,

нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої безцеремонності.

Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала …

Тема. Лексикологія

Проблемне питання:

- Визначте лексичне значення слів друг, приятель, товариш. З’ясуйте, чи

можуть вони виступати однорідними членами речення?

ТВОРЧЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ

Тема. Написання складних прикметників через дефіс або разом

Модель. Проаналізувати сполуки слів, з яких утворені прикметники, за

зв’язками (підрядний, сурядний) і зробити висновки про правопис складних

прикметників.

42

Стратегія передбачення

Методична цінність. Сприяє розвиткові критичного мислення та розуміння,

підсилює інтерес і спонукає учнів з'ясувати,що вже відомо, а що ні. За допомогою

ключових виразів, загадок, схем, таблиць школярі намагаються самостійно

відшукати відповіді, які б підтвердили чи заперечили ту чи іншу гіпотезу. Учні

мають можливість за власним бажанням висловити передбачення щодо теми уроку з

обов’язковим обґрунтуванням своїх міркувань. Учні можуть доповнювати своїх

товаришів. На обговорення учням відводжу 2-3 хвилини.

Тема. Написання складних прикметників через дефіс або разом

Модель. На окремих аркушах паперу записані слова, які закривають записану

на дошці тему уроку: деревообробний, дев’ятиповерховий, історико-культурний,

темно-синій.

Питання стратегії:

- До якої частини мови належать ці слова?

- Яким способом утворені?

- Які за будовою ці прикметники?

- Як пишуться ці прикметники?

- З’ясуйте, яка тема уроку.

Тема. Форми дієслова

Модель.1. Прочитати слова, спроектовані на дошці.

2. Обговорити в парах, чим ці слова відрізняються.

3. Спробувати передбачити тему уроку.

43

Сполука

слів

Складний

прикметник

Зв'язок Як

пишеться

Гостре лезо гостролезий підрядний разом

Білий і

синій

біло-синій сурядний через

дефіс

Чотири

грані

чотиригран

ний

підрядний разом

Мовний і

літературний

мовно-

літературний

сурядний через

дефіс

І ІІ ІІІ

Писав писаний пишучи

Малює мальований малюючи

Повідомляє повідомлений повідомляючи

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ПОРІВНЮВАТИ МОВНІ

ЯВИЩА

1. Порівняйте виділені в колонках слова. Визначте, до якої частини мови вони

належать. Обґрунтуйте свою думку.

Темні очі - темніють очі - потемнілі очі

Жовтий колір - жовтіє листя - пожовкле листя

2. Порівняйте погодні умови, стан рослинного і тваринного світу, настрій

людей навесні і пізньої осені. На означення цих процесів підберіть антонімічні пари

прислівників і введіть їх у речення, що складуть зв'язний текст. (Методи й прийоми,

які раджу використовувати з цією метою, - спостереження, власні висловлювання,

лінгвістичне дослідження тощо).

3. Чи можна вважати спорідненими слова горіти, гора і горе;косити і кіски,

косматий і косметика? (Ні. Ці слова мають абсолютно різні значення, їхні корені

омонімічні)

4. Змініть слово сидіти чи доберіть споріднені слова, щоб корінь набув іншого

звукового значення. (Сиджу, садити, сісти, сідати). Який висновок можна зробити

в результаті цього спостереження? (У результаті чергування голосних та

приголосних звуків корінь слова може видозмінюватись)

5. Прочитайте речення, визначте граматичну основу. Знайдіть означення,

визначте, що між ними є спільного, що – відмінного.

1. Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша … То - жіноча, найніжніша,

найчарівніша душа…(П. Грабовський)

2. Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори.(І.

Нечуй-Левицький)

(Учні з’ясовують, що означення в реченнях характеризують різні або однакові

ознаки предмета)

6. Записати по пам’яті слова з пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса

44

Шевченка. Розставити правильно розділові знаки. Визначити види складних речень.

Обґрунтувати роль безсполучникових речень у тексті.

7. Порівняти варіанти речень і визначити, який із синонімічних варіантів

найвиразніший. Наприклад: 1) Пройшла гроза і ніч промчала, і знову день шумить

кругом. – 2) Пройшла гроза; ніч промчала; знову день шумить кругом.

Зіставити варіанти речень. З’ясувати, який з них експресивний, емоційніший.

Свою думку обґрунтувати.

8. Проаналізуйте діалог, що відбувся між керівником і підлеглим, який щойно

отримав додаткове завдання й відмовляється його виконувати. Зробіть висновок про

комунікацію в професійній діяльності та значення етикетних норм у процесі

спілкування.

9. Використовуючи заперечні частки не, ні, ані, складіть короткий текст-

інструкцію про те, чого не можна робити на дорозі, якою повертаєтеся зі школи

додому, щоб не потрапити у прикру ситуацію. 1. Чим є кінцева частинка -ти в

інфінітивах - суфіксом чи закінченням? Що про це кажуть науковці? А як вважаєте

ви? Обґрунтуйте свою думку.

10. Створіть інформаційно-описовий проект «Моє родовідне дерево».

Дослідіть походження та значення вашого імені, імен членів родини, однокласників.

Придумайте форму презентації та спосіб її подачі. У мовному оформленні вживайте

конструкції з однорідними членами на всі правила пунктуації при них.

11. З'ясуйте специфіку такого різновиду офіційно-ділових паперів, як реферат.

Запропонуйте декілька орієнтовних тем учнівських рефератів з української мови.

НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ

У цьому виді діяльності учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

«Я дізнався нове …», «Я краще зрозумів наступне …», «Це рішення було прийнято

тому, що …», «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що …»; «Нашу

співпрацю на уроці я оцінюю …», «Мій найбільший успіх на уроці …», «У мене

виникали труднощі …», «Надалі перед собою ставлю завдання», «Раніш я не

знав(ла), не вмів(ла), а тепер знаю, що …, вмію …», «Мене вразило …»,

«Наступного разу пропоную …», «Мені не сподобалось …» тощо.

АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ

45

Тема. Однорідні і неоднорідні означення

Створіть асоціативний кущ до поняття «означення»

Другорядний член речення Вказує на ознаку предмета

Узгоджене/неузгоджене ОЗНАЧЕННЯ Який? Яка?

Яке?

Прикладка Однорідні/неоднорідні

КОЛО ВЕНА

Тема. Однорідні і неоднорідні означення

Визначте спільні та відмінні ознаки

однорідних та неоднорідних означень .

Сформулюйте висновок.

Спільне: однорідні і неоднорідні означення

однаково підкреслюються, можуть

відповідати на одне й те ж саме

питання.

Відмінне: в реченні характеризують

різні ознаки означуваного ними

слова, можуть виділятися й не виділятися

розділовими знаками на письмі.

КОЛО ДУМОК

Зробити висновок, чим на вашу думку, відрізняється словозміна від

словотвору?

(1.При словозмінні склад основи залишається сталим, при словотворі –

змінюється. 2. Словоформи всі належать до однієї і тієї ж частини мови, а

споріднені слова можуть належати до різних. 3. Лексичне значення при словозмінні

залишається таким же, при словотворі – змінюється)

ЗНАЄМО - ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ - ДІЗНАЛИСЯ

Модель. Після запису пропозицій учнів у першу колонку вчителю варто

оцінити те, що знають школярі з тим, щоб у ході заняття обов'язково розкрити

учням невідомі питання, як і їхні хибні уявлення, якщо такі є. Обміркувавши та

обговоривши в парах, учні виголошують, а вчитель записує їхні пропозиції в

46

Неоднорідні: -характеризують предмет з

різних боків;-стосуютьсяне одного й того

ж самого слова, а різних;-найчастіше стоять перед

означуваним словом

Однорідні:-перелічують споріднені

ознаки;-однаково відносяться до

того самого слова;-повязані сполучниками

сурядності

колонку таблиці «Хочемо дізнатися». Потрібно потурбуватися, щоб у ході уроку всі

питання чи більшість із тих, що цікавлять учнів, були розкритими.

Методична цінність. Таким чином, вдалий вибір системи вправ і завдань, що

передбачають вироблення умінь працювати з інформацією, умінь самостійно

формулювати питання і відшукувати на них відповіді, умінь чітко висловлювати

свої думки, вислуховувати позиції інших, уміння аргументувати свої погляди та

враховувати думки інших сприяє формуванню навичок критичного мислення

школярів на уроках української мови.

КАРТКИ САМООЦІНКИ

1. Картка оцінювання роботи учня в групі

Дата __________________ П. І. учня _____________________________

Критерії

оцінювання

Самоо

цінка

Оцінка

членів групи

Підсу

мкова

оцінка

вчителя

Я спільно з іншими

працював(ла) над

досягненням цілей

Я ретельно сам(а)

працював(ла) над

завданням

Я

підбадьорював(ла) інших

2. Картка оцінювання роботи учня (фрагмент системи оцінювання)

№

п

/п

Прізвище

та ім’я учня

(учениці)

Навчальні цілі

Оцінювання

Знання Розуміння Застосування

Ан

аліз

Си

нтез

1 Бачук

Катерина

2 Гончарук

47

Олена

3 …………..

3. Своя система самооцінювання

Учні самостійно оцінюють власну роботу на уроці, користуючись системою:

ДД- дуже добре;

Д – добре;

ЗК – знав, але не сказав;

КЗ – казав, але не знав;

ГНК – гірше нема куди.

Додаток № 2

Модель уроку з використанням інтерактивних технологій

Українська література.

Тема. Л. Пономаренко «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос

новели

Мета: удосконалювати вміння школярів пояснювати провідну думку як твору,

так і епізоду зокрема, вчити висловлювати власне розуміння закінчення твору;

розвивати уміння визначати ідею твру і пояснювати своє розумінна її; сприяти

усвідомленню дітьми ролі й значення гуманізму в розвитку людства і духовності

кожної людини;

виховувати милосердя, чуйність, доброту, уміння прощати.

Навчальні цілі: учні знатимуть: що таке новела, пафос твору, лексичне

значення слова гуманістичний;

учні вмітимуть: пояснювати провідну думку епізодів, висловлювати осо-бисте

розуміння закінчення твору, визначати основну ідею твору, аргумен-тувати власні

судження.

Ключові компетентності: комунікативна, креативна, читацька, загально-

навчальна та предметна.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручники, словник іншомовних слів, ілюстрації дітей до

твору.

48

Методи і прийоми, форми, види роботи на уроці: бесіда, метод «Прес»,

робота в групах «Різнокольорові капелюхи», ланцюжкове читання, складання

порівняльної таблиці, метод «Займи позицію», «Діаманта», робота з рефлексійною

анкетою, вправа «Квітка надії».

Перебіг уроку

Примітка. На попередньому уроці діти ознайомились з особистістю автора,

прочитали новелу, вивчили жанрові ознаки новели.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Емоційне налаштування на урок

Слово вчителя

— Вклонившись, ми мовили один одному,

Хоч були зовсім незнайомі:

— Здрастуйте!

Що особливого ми сказали одне одному?

Просто «Здрастуйте!»

Чому ж на краплинку щастя стало більше у світі?

Чому ж на краплинку сонця стало більше у світі?

Чому ж на краплинку радісніше стало життя?

Володимир Солоухін

— Ось такі чудові, щирі рядки написав поет Володимир Солоухін. І ми

сьогодні скажемо одне одному: «Здрастуйте», — із цього почнеться наше

спілкування.

Отже, доброго дня, діти. Спробуймо налаштуватися на урок, зробивши одне

одному комплімент.

Об’єднаймось у пари, повернувшись обличчям до свого сусіда. Спочатку

комплімент скажу вам я, а потім ви його скажете одне одному (зосередитись не на

зовнішніх, а на внутрішніх якостях дітей).

Діти, мені подобаються ваші очі, бо в них бачу потяг до знань, допитливість і

доброту.

Діти обмінюються компліментами. Звучить музика воєнних років. На тлі

музики учитель читає поезії Олени Теліги.

49

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,

І у руці перо не зміниться на спис,

Бо ми лише жінки. У нас душа — криниця,

З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!

Учитель. Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Завжди

бентежать твори, у яких авторки так тонко і по-жіночому ніжно фіксують кожен

порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв.

Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко,

зокрема її новела «Гер переможений», яку ми прочитали на попередньому уроці. Ми

також разом із авторкою спробуємо проникнути у внутрішній світ наших героїв,

зрозуміти, пояснити їхню поведінку і, можливо, тим самим застерегти себе від

необдуманих вчинків.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБ'ЄКТНОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Метод «Прес»

Довести, що твір Л. Пономаренко «Гер переможений» — це новела. (Я

вважаю, що..., тому що..., наприклад..., отже).

2. Презентація ілюстрацій до твору

Розташування їх відповідно до подій сюжету

III. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ

Визначення цілей колективної та власної діяльності.

(З'ясуємо значення терміна гуманістичний пафос і те, як його розкрито

автором у новелі; повторимо жанрові ознаки новели, визначимо основну думку

твору, удосконалюватимемо вміння говорити, відстоювати свою думку та ін.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в групах. Метод «Різнокольорові капелюшки»

Автор цього методу французький психолог Едвард де Боно. В основі — ідея

паралельного мислення: конструктивного мислення, за якого різні точки зору і

підходи не суголосні, а співіснують.

Мета цього методу — формувати та удосконалювати навички критичного

мислення, яке сприяє виробленню такої особистісної риси, як креативність.

50

Метод шести капелюхів — це простий і практичний спосіб розділення

процесу мислення на шість різних режимів, кожний з яких уособлює капелюх

певного кольору.

Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по

черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати «повнокольорове мислення».

Ознайомлення з призначенням кожного кольору

БІЛИЙ КАПЕЛЮШОК

Містить всі кольори. Колір інформації, пошуку істини, вивчення джерел,

добір інформації.

1. Визначте тему та основну думку новели.

2. Доведіть, що твір за жанром є новелою, відповівши на питання:

• Чи великий твір за обсягом?

• Скільки героїв у творі?

• Чи швидко розгортаються події у творі?

• Чи сподіваний кінець твору?

• Чи відзначається твір чіткістю і яскравістю художніх деталей?

ЧОРНИЙ КАПЕЛЮШОК

Колір сумніву, вогню, слабких сторін, негативу, небезпеки.

1. Розкажіть про страждання полоненого Фрідріха.

2. Висловіть свою думку щодо новели, починаючи фразу:

• Негативними сторонами є...

• Небезпека може бути в тому...

• Сумнівним є те, що..

ЖОВТИЙ КАПЕЛЮШОК

Колір золота, хліба, ниви, переваг.

1. Що позитивного ви побачили в творі?

Дайте відповідь, використовуючи такі мовленнєві компоненти:

позитивним є те, що...

ЧЕРВОНИЙ КАПЕЛЮШОК

Колір життя, емоцій, почуття

51

1. Поділись враженнями від прочитаної новели з письменницею, починаючи

фразу:

• Мене дуже зворушило в цьому творі те...

• Я відчула, що...

• Мої почуття — це почуття...

Проаналізуйте твір, відповідаючи на питання:

Якими є ваші почуття стосовно образу полоненого Фрідріха?

2. Чим сподобалась вам новела загалом?

Дайте відповідь, використовуючи такі мовленнєві компоненти: на мою

думку..., я вважаю..., мені здається

ЗЕЛЕНИЙ КАПЕЛЮШОК

Колір розвитку, прийняття рішень, можливих альтернатив.

1. Уявіть, що ви зустрілися з доньками Фрідріха. Розкажіть їм про їхнього

батька. Почніть відповідь фразою: коли б я зустрів...

СИНІЙ КАПЕЛЮШОК

Колір неба, вищого розуму, мислення.

1. Чого навчив нас твір? Над чим спонукає замислитись цей твір кожного з

нас? Кого і що засуджує? До чого закликає? Використайте допоміжні слова: війна,

фашизм, страждання, німець — жертва війни, людяність, гуманізм.

Дайте відповідь, використовуючи такі мовленнєві компоненти: отже..., таким

чином... тому що..

2. Що уособлюють художні деталі твору:

• квітка, яка зацвіла зимової пори, — ...;

• хрест, з гілочок, зв'язаних сухою травою, —

• фотокартка —...

2.Читання ланцюжком поезії Ірини Жиленко «Дитячий альбом П. І.

Чайковського » (Додаток).

3. Складання порівняльної таблиці образів головних героїнь новели Л.

Пономаренко та поезії Ірини Жиленко

(Спільне: втомлені від війни, худі, голодні, ненавидять німців, виявляють

протест, навіть жорстокість, агресію.)

52

Висновок:

• неоднаково ставляться до військовополонених діти і дорослі, бо дорослі

мудріші, тому розуміють німця краще за дітей, співчувають, поводяться більш

толерантно й виважено;

• діти ж через пережитий страх війни спрямовують увесь свій гнів на найбільш

вразливий об’єкт — доброго, кволого, неспроможного захиститися.

4. Метод «Займи позицію»

Чи можна простити ворога? Обміркуйте відповідь.

Учні виходять до дошки, стають під табличками «так», «ні», «не знаю» і

пояснюють свою позицію

Правила проведення вправи:

1. Говорити по черзі. Не перебивати.

2. Одночасно говорить тільки одна особа.

3. Не сперечайтесь одне з одним. Наводьте нові причини або ідеї.

4. Перейти від одного плаката до іншого можна в будь-який час. Будьте готові

висловити причини зміни своєї позиції.

Оберіть позицію. Обговоріть. Поясніть свою думку.

5. Робота зі словником іншомовних слів

З’ясувати значення слів пафос (почуття, які переживає людина), гуманізм,

гуманістичний. Підбираємо синоніми:

• піднесення;

• людяність;

• людяний.

6. Діаманта про головного героя

Діаманта — вірш із семи рядків, перший і останній з яких — поняття з

протилежним значенням.

Цей вид вірша утворюють за такою схемою;

1-й рядок — тема (1 іменник)

2-й рядок — означення (2 прикметники)

3-й рядок — дія (3 дієслова)

4-й рядок — асоціації (4 іменники)

53

5-й рядок — дія (3 дієслова)

6-й рядок — означення (2 прикметники)

7-й рядок — тема (1 іменник)

V. РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

1. Робота з рефлексійною анкетою

— Діти, пропоную вам попрацювати з рефлексійною анкетою, яка лежить

у кожного на парті. Ви можете вибрати ті твердження, які хотіли б продовжити.

• Сьогоднішній урок дав мені можливість зрозуміти...

• Після цього уроку я буду...

• Урок дав мені для життя...

• Я хотів(-ла) сказати дівчинці та ії друзям...

• Мені найбільше подобаються в людях такі риси характеру. ..

VІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

1. Вправа «Квітка надій»

— Діти, у мене в руках символічна «квітка надій». Зараз я її вам передам, і ви,

коротко висловлюючи свої думки одне одному про те, якою повинна бути справжня

людина, скажіть, що ви хочете побажати прийдешнім поколінням.

Сподіваюсь, що ви зрозуміли, якими треба бути людьми і що для людини

найцінніше.

2. Оцінювання діяльності учнів

— Чи виконали ви ті завдання, які ставили перед собою на початку уроку?

• На уроці я дізнався...

• Я ознайомився...

• Я розвивав...

• Я роздумував...

• Я зрозумів...

— Враження від уроку...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати письмову коротку відповідь на останнє речення новели: «Ви не знаєте, де

наш тато?..»

54

Додаток № 3

Тема. «Життя – мов лист, написаний роками твору…». Олександр Довженко.

Життєвий і творчий шлях видатного українського письменника і

кінорежисера. Болісні шукання компромісів національно-патріотичного світогляду

із системою, його трагічна доля в умовах тоталітарного режиму.

Мета:

- знати поняття кінодраматургія, кіноповість, проблема, основна думка твору,

образ-символ;

- розуміти жанрові та стильові особливості та стильові особливості твору;

- використовувати здобуті знання про митця, його життєтворчість, почуття,

світосприйняття у життєвих ситуаціях;

- диференціювати головну і другорядну інформацію відповідно до

проблемного завдання;

- будувати презентацію на основі джигсоу, домагатися якнайдосконалішого її

оформлення та розміщення на веб-сайті (або виготовлення буклета);

- оцінювати відповідність міркувань, висновків поставленому завданню;

- прагнути до самовдосконалення та самореалізації.

Обладнання: листи, портрет митця, відеоролик з уривками кінофільмів О.

Довженка, аудіозапис голосу митця, картки- інформатори, мультимедійне

обладнання, опорно-логічна схема.

Соціокультурний аспект: Життя прожити — не поле перейти!

Тип уроку: урок-дослідження фрейм-проблеми.

Епіграф

Життя людське — неначе битва, —Не знаєш, чи впадеш, чи ні,Бо перемога там, де сила,Та сила — не завжди є зброя Для перемоги в боротьбі.Сильніша зброї — сила слова —Сьогодні, завтра й назавжди!.

Ганна Семеняк

55

Завдання на випередження:

- опрацювати біографію 0. Довженка;

- прочитати кіноповісті митця «Україна в огні», «Повість полум'яних літ»,

автобіографічне кінооповідання «Зачарована Десна»;

- зробити до прочитаних кіноповістей та кінооповідання джигсоу- презентації

Хід уроку

Перед початком учнів має вразити неймовірна кількість листів — на

партах, на дошці — всюди. Це забезпечить емоційний сплеск та налаштує школярів

на міркування, що с необхідною умовою фрейм-проблеми.

На екрані — фрагменти фільмів О. Довженка.

Діяльність учнів: зацікавлення проблемою.

І. УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Вступне слово вчителя

Листи — освідчення в коханні,

Листи — поради і повчання,

Листи — для серця справжня втіха,

Листи — зі звісткою про лихо.

Немов птахи, летять до нас,

Летять крізь відстані і час...

— Нехай саме лист стане ключем до початку нашої з вами роботи.

Чути голос О. П. Довженка — аудізапис «Вір мені, людино...».

Діяльність учнів: за бажанням — відтворення асоціативних вражень (у

довільній формі).

Проблема

- Чи легко, написати лист у вічність?

- Якими словами ти, молодий, звернешся до нащадків?

Діяльність учнів: записи у зошити.

Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці

Учитель пропонує відкрити листи, розміщені на учнівських партах. У них —

«золоті слова» про добро, про життя, його сенс .

56

«ЗОЛОТЕ СЛОВО»

Хто уміє добро робити — той уміє життя любити.

Жити для людей — це значить бути справжнім сином своїх батьків.

Людина у своєму моральному розвиткові стає такою, яка гармонія любові і

волі в її духовному світі.

Пам'ятай, що ти — сенс життя, мета життя, радість і горе своїх батьків.

Твоє чесне життя, твоя працьовитість колись дадуть гідні плоди.

Щасливий, хто має змогу вміло користуватися життям.

Бійтеся байдужих! Саме з їхньої мовчазної згоди — усі нещастя на землі.

Життя нам дається з неодмінною умовою — щодня за¬хищати його.

Добро роби — добре й буде.

Без сенсу життя — все одно, що не жить.

Чого варті ми без добра і моралі, без любові — найцін¬нішого почуття?

Добро спішіть творити, люди, воно, як сонце, зігріва!

Діяльність учнів: читають вислови та обмінюються думками методом

«Коментатор мудрих думок».

Актуалізація досвіду

- Ви проглянули на початку уроку відеоролик. Які думки і почуття він

викликав у вас?

- Що найбільше схвилювало і чому?

Діяльність учнів: закінчують речення: «Мене найбільше вразило...»,

«Найглибші асоціації у мене виникли, коли я почув...».

Цілевизначення та планування

— Напишімо лист у вічність, бо сьогодні ми звертаємося до творчості

митця, який допоможе кожному із вас, сподіваюся, знайти своє місце на землі,

усвідомити власне «Я».

Після сьогоднішнього уроку ми, діти, зможемо:

- розкрити багатогранність письменника, кінорежисера через вчинки, дії, його

твори, переживання, самооцінку, роздуми;

- визначати тематично-жанрові горизонти його творів;

- презентувати та аналізувати джигсоу;

57

- виявити власні життєві пріоритети.

Не забудьте протягом уроку заповнювати опорно-логічну схему.

Діяльність учнів: вибирають мету із запропонованих на дошці або визначають

власні цілі.

Робота з епіграфом

— Прочитаймо слова Ганни Семеняк, що супроводжуватимуть нас

протягом уроку.

58

Олександр Довженко

МИТЕЦЬ__________________________________________

ЛЮДИНА_____________________________________________________

З'ЯСУЙ

У чому криється роздвоєння душі митця?

____________________________________

___________________

Яким він постає в нашій уяві?

____________________________________

___________________

У чому самобутність письменника?

____________________________________

___________________

Учитель читає цитату, робить відповідні акценти і продовжує вступне

слово.

Діяльність учнів: загальне ознайомлення, аналіз.

II. ЗМІСТОВО-ПОШУКОВИЙ ЕТАП

Дослідження вчителя

Це може бути розповідь з мультимедійним ілюструваннях.

Діяльність учнів: доповнюють повідомлення вчителя.

Джигсоу — презентації учнів

Суть джигсоу — на основі самостійно опрацьованого матеріалу

підготувати презентацію , використавши метод «брунькування».

Діяльність учнів: презентують власні проекти.

ІІІ. АДАПТИВНО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

Креативне завдання

Спробуйте оцінити своє самопочуття після прослуханого і побаченого.

Заповніть таблицю, закінчивши речення.

Діяльність учнів: занотовують найсуттєвіші моменти.

Довідник-теоретик

Повторення визначень з теорії літератури за «Скарбничкою мудрості»;

робота з підручником — ознайомлення з поняттями «кінодраматургія»,

«кіноповість».

Діяльність учнів: читання — обгрунтування.

ІV. СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

Аналіз опорно-логічної схеми (до цього етапу схема має бути майже

заповненою, можна внести деякі корективи)

Діяльність учнів: протягом уроку учні, вільно пересуваючись кабінетом,

заповнювали розміщену на дошці схему, кольоровими листочками, виявляючи

таким чином особистісне світобачення.

«Проблемний максимум»

Ось ми й підійшли до найважливішого — підбиття підсумків. Тож

пропоную вам дати відповідь на проблемні запитання;

- Чи легко написати лист у вічність?

59

- Якими словами ти, молодий, звернешся до нащадків?

Діяльність учнів: Відповідають методом «Особистий погляд». Відповіді учнів

мають бути розгорнутими. Занотовують висновки до зошитів.

«Лист у вічність»

Добігає кінця наш урок... Підсумовуючи сказане вами сьогодні, можу

зазначити, що людина, яка проповідує добро, любов і щастя, поважає саму себе, бо

черпає корінням наснагу із життєдайних соків своєї землі. Таким був Олександр

Петрович Довженко — Митець, Майстер, Людина!

Запам’ятайте:

Хтось має добрі очі, гарну вроду,

А в когось неабиякий є хист...

Але найбільша, знайте, насолода —

Написаний ЖИТТЯМ у вічність лист!

Діяльність учнів: занотовують кольоровими маркерами найсуттєвіші фрази

уроку, склавши таким чином воєдино «Лист у вічність».

Рефлексія

Пропоную вам взяти участь у самодослідженні. Вам треба написати

листа Олександру Петровичу Довженку. Форма — довільна, але лист ваш має бути

стислим, лаконічним, неординарним.

Діяльність учнів: діти пишуть, а потім прикріплюють їх біля портрета митця.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Як обов’язкова частина — прочитати кіноповісті «Земля», «Поема про

море»;

2. На вибір — написати листа другові (подрузі) і поділитися враженнями про

творчість О. Довженка;

3. Підготувати джигсоу-презентацію до однієї із кіноповістей митця.

Діяльність учнів: вибирають домашнє завдання.

60

Односкладні речення. Урок у 8 класі

Мета:

узагальнити й систематизувати знання з розділу «Односкладні речення»;

систематизувати вивчений торетичний матеріал шляхом виконання

відповідних вправ;

продовжувати розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові

пізнавальні завдання;

удосконалювати мисленнєві дії, вміння аналізувати, порівнювати,

систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати;

розвивати спостережливість, уважність, кмітливість, пам'ять, увагу, логічне

мислення, поповнювати словниковий запас учнів;

виховувати в учнів повагу до народних традицій, історичного минулого,

збудити інтерес до вивчення історії свого краю.

Обладнання: український вінок, аудіозапис пісні «Засвистали козаченьки»,

рейтингова перфокарта, конверт із завданням, індивідуальні картки, мікрофон,

ілюстрації Запорозької Січі, репродукція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа

турецькому султанові».

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань (урок-подорож).

Методи, прийоми і форми роботи: інтерактивний прийом «Я знаю, …»,

«Німий диктант», «Збирачі скарбів», «Дискусійна сітка», кодовий диктант, робота

біля дошки, робота в групах, самостійна робота, лінгвістична гра «Третє зайве»,

«Спіймай помилку», інтерактивний метод «Мікрофон», психологічна вправа «Наш

настрій».

Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.

О. Довженко

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Привітання вчителя

Доброго дня вам, щирі друзі!

Вітаю в цей чудовий час

Зима - красуня - чарівниця

61

Сніжком порадувала нас.

Та хай оці чудові квіти

Зігріють ніжністю серця.

Дорогі діти! Я радію зустрічі з вами, хвилююся і сподіваюся на те, що урок

сьогодні буде для вас цікавим. Подивіться одне на одного, посміхніться одне

одному, подаруйте усмішку гостям, які завітали до нас сьогодні. Підтягніть спинки,

сядьте рівненько і ми продовжимо мандри країною Синтаксис.

Вступне слово вчителя

З давніх-давен відомо: «Дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три

листочки. Перший листочок — символ минулого, другий — сучасного, а третій —

майбутнього». Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути освіченою

людиною, треба знати минуле свого народу, його історію.

Слайд №1 Зображення Запорозької Січі. Аудіозапис пісні «Засвистали

козаченьки»

У минулому українського народу було таке неповторне явище як Запорозька

Січ.

Це про неї казав М. Гоголь: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають

усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Укра-

їну!»

Тож я запрошую всіх побувати у XVI-XVII ст., зайти до козацького куреня,

відкрити для себе щось нове про життя козаків, осягнути джерела мудрості.

Проведемо ми урок у формі подорожі до Запорозької Січі. Хочу, щоб у вас

виник інтерес до історії рідного краю, щоб ви його полюбили так, як любили наші

козаки. Але щоб потрапити туди, кожен повинен пройти певні випробування так, як

це було за часів козаччини.

Психологічна вправа «Наш настрій»

Діти, погляньте, який у нас барвистий український віночок. Вибиріть, будь

ласка, стрічку того кольору, який вам сьогодні найбільше до вподоби, з яким

хочеться потоваришувати й вирушити у мандри.

Вибір дітей

62

— Ви підсвідомо вибрали собі «в друзі» ті кольори, які відповідають вашому

настрою:

Слайд № 2

червоний — піднесеність; жовтогарячий — радість; жовтий — приємність;

зелений — спокій; синій — сум; фіолетовий — тривожність; білий — складно

сказати про настрій.

— Кольори впливають на людину, на її самопочуття, емоції. Сподіваюсь, що

настрій ваш такий же чудовий і прекрасний, як оцей український віночок.

Сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції,

енергія сили, здоров'я та успіху!

На нас чекає цікаве й водночас складне завдання: гортаючи сторінки життя

запорозького козацтва, ми повинні довести, що:

Слайд № 3

- знаємо про односкладне просте речення з головним членом у формі

присудка та про односкладне просте речення з головним членом у формі підмета;

- вміємо відрізняти односкладні речення від двоскладних, розпізнавати види

односкладних речень.

Ми будемо мандрувати від куреня до куреня, поглиблюючи свої знання про

життя і побут українських козаків.

Запишіть, будь ласка, у зошити сьогоднішнє число, класна робота, тему уроку.

Слайд № 4 (Тема і мета уроку)

Працювати сьогодні на уроці ми будемо у групах, на які заздалегідь був

поділений наш клас. Перед початком нашої подорожі кожна група отримує

рейтингову перфокарту. Як ви оцінюєте свої знання з теми «Односкладні речення»

на початку уроку? Поставте собі оцінку. Відкладіть в сторону перфокартку. До неї

ви ще повернетесь наприкінці уроку.

Отже, у подорож вирушає група «Гетьмани» і група «Козаки». Бажаю вам

успіху!

ІІ. Актуалізація опорних знань

Слайд № 5 Курінь «Досвідчений»

63

Починається наша мандрівка з куреня «Досвідчений», де ви маєте виконати

завдання вправи «Я знаю, що …»

Вправа «Я знаю, що…»

Діти, у нас є горнятко, у якому знаходяться запитання. Ваше завдання –

довести, що ви старанно працювали на попередніх уроках і досконало знаєте

матеріал з теми «Односкладні речення». По черзі витягніть запитання і дайте, будь

ласка, відповідь на нього. Не забувайте, що починати відповідь потрібно словами «Я

знаю, що …»

- Яке речення називається простим двоскладним? (Я знаю, що простим

двоскладним називається речення, яке має одну граматичну основу, до складу якої

входить і підмет і присудок.)

- Яке речення називається односкладним? (Я знаю, що односкладним

називається речення, яке має граматичну основу, до складу якої входить підмет

або присудок.)

- Які види односкладних речень ви знаєте? (Я знаю, що є такі види

односкладних речень з головним членом-присудком: означено-особові, неозначено-

особові, узагальнено-особові, безособові і називні – з головним членом-підметом.)

- Яке речення називається означено-особовим? (Я знаю, що означено-

особовим називається односкладне речення, у якому головний член-присудок означає

дію, що її виконує або буде виконувати конкретна особа. На конкретну особу (я, ти,

ми, ви) вказує закінчення дієслова.)

- Чим виражається головний член (присудок) в означено-особових

реченнях? (Я знаю, що головний член (присудок) в означено-особових реченнях

виражений дієсловом першої або другої особи однини чи множини теперішнього

або майбутнього часу дійсного чи наказового способу.)

- Яке речення називається неозначено-особовим? (Я знаю, що неозначено-

особовим називається односкладне речення, у якому головний член-присудок означає

дію, що її виконує, виконувала або буде виконувати неозначена особа певного кола

людей.)

- Чим виражається головний член (присудок) в неозначено-особових

реченнях? (Я знаю, що головний член (присудок) в неозначено-особових реченнях

64

виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього або

майбутнього часу.)

- Яке речення називається узагальнено-особовим? (Я знаю, що узагальнено-

особовим називається односкладне речення, у якому головний член-присудок означає

дію, що виконується або має виконуватися будь-якою особою або й усіма, тобто

узагальненою особою. Переважно такі речення є прислів’ями або приказками.)

- Чим виражається головний член (присудок) в узагальнено-особових

реченнях? (Я знаю, що головний член (присудок) в узагальнено-особових реченнях

переважно виражений дієсловом другої, рідше - третьою особою множини

теперішнього чи майбутнього часу.)

- Яке речення називається безособовим? (Я знаю, що безособовим

називається односкладне речення, у якому головний член-присудок означає дію

(стан), що їх мислимо незалежно від особи, активного діяча. Підмета в таких

реченнях не може бути, оскільки вказана в них дія (стан) не передбачає виконавця.)

- Чим виражається головний член (присудок) в безособових реченнях? (Я

знаю, що головний член (присудок) в безособових реченнях може бути виражений

безособовим дієсловом, безособовою дієслівною формою на –но, -то, дієсловами

немає, не було, не буде, при яких є додаток у формі родового відмінка, неозначеною

формою дієслова, прислівником або прислівником у поєднанні з неозначеною

формою дієслова.)

- Яке речення називається називним? (Я знаю, що називним називається

односкладне речення, у якому головний член-підмет стверджує наявність, існування

предметів або явищ. Про дію (стан) у називному реченні не йдеться, тому присудка

в ньому немає й не може бути.)

- Чим виражається головний член (підмет) в називних реченнях? (Я знаю,

що головний член (підмет) в називних реченнях виражається іменником у формі

називного відмінка.)

ІІІ. Виконання завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Наступна зупинка – курінь «Збирачі скарбів».

Слайд № 6 Курінь «Збирачі скарбів»

Самостійна робота учнів

65

Слайд № 7 Зображення

1.Переглядаючи зображення, записати ті «назви-скарби», які можна пов'язати

з лексичною темою «Запорозька Січ».

(Наприклад, фортеця, будинок, бунчук, м’яч, корогва, гетьман, булава, спис,

книжка, кіш, люлька, олівець, шабля, сурма, квітка, кирея, запорожець, комп’ютер,

літак, шаровари, жупан, автомобіль, пояс, бурка, гармата, рушниця, сагайдак,

кинджал і т. д.)

2. Прочитати записані слова.

Слайд № 8 Курінь «Винахідливий»

Творче конструювання

1. Виконуючи завдання куреня «Винахідливий», потрібно проявити творчість.

Із записаними «словами-скарбами» скласти і записати три односкладних речення.

(Козак, шабля, гетьман, фортеця … Хоробрий козак. Мали гострі шаблі.

Неприступна фортеця.)

2. Прочитати речення. Визначити їх вид.

На нас чекають завдання куреня «Козацька рада»

Слайд № 9 Курінь «Козацька рада»

Робота в групах

Слайд № 10 Текст і завдання

1. Прочитати текст.

Ой царице, наша мати,

Що ж ти наробила?

Гей, славне військо запорозьке

Та й запропастила.

Україно, Запорожже,

Можна вас забути?

- Як ви гадаєте, хто сказав ці слова?

- Так, звичайно, наш великий геній Т. Г. Шевченко. Адже він неодноразово

звертався до теми козаччини.

2. Порадившись, як козаки на раді, відшукати односкладні речення.

3. Записати односкладні речення в зошит.

66

4.Зробити синтаксичний розбір першого односкладного речення групі

«Гетьмани», другого – групі «Козаки».

Робота біля дошки. По одному представнику з кожної групи виконують

завдання на дошці.

Взаємоперевірка.

(Група «Гетьмани»

Гей, славне військо запорозьке

Та й запропастила.

Зразок письмового розбору односкладного речення

Речення розп., неокл., просте, пошир.; односкл.; означ.-особ.; присудок вираж.

особовим дієсловом запропастила.

Зразок усного розбору односкладного речення

Речення розповідне, неокличне, просте, поширене; односкладне; означено-

особове; головний член - присудок запропастила, виражений особовим дієсловом.)

(Група «Козаки»

Україно, Запорожже,

Можна вас забути?

Зразок письмового розбору односкладного односкладного речення

Речення питальн., неокл., просте, пошир.; односкл.; безособ.; складен.

дієслівн. присудок вираж. допоміжним дієсловом можна та неозначеною формою

дієслова забути, усклад. непоширеними звертаннями Україно, Запорожже.

Зразок усного розбору односкладного речення

Речення питальне, неокличне, просте, поширене; односкладне; безособове;

головний член – складений дієслівний присудок можна забути, виражений

допоміжним дієсловом та неозначеною формою дієслова, ускладнене

непоширеними звертаннями Україно, Запорожже.)

Мандруємо до куреня «Побут і звичаї»

Слайд № 11 Курінь «Побут і звичаї»

Творча робота в групах . Випереджувальне завдання

67

Діти, ви мали випереджувальне завдання: скласти текст із 6-7 речень,

використовуючи односкладні речення. Групі «Гетьмани» скласти текст про побут

козаків, а групі «Козаки» - про звичаї і обряди. Прошу презентувати свою роботу.

(Група «Гетьмани» Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею. За

широким поясом носили пістолі і люльку, через плече — торбинку з харчами і

кулями. До пояса на ремінь причіпляли ще й порошницю з порохом.

Їли сушену рибу, печене м'ясо та риб'ячу юшку. Риби в ріках, всякого звіра та

птаства в степу було багато. Пекли сухарі з пшеничної муки.)

(Група «Козаки» Жінок на Січі не було. Ніхто не смів мати на Січі жінки,

навіть сам отаман. За це грозила кара — смерть. Коли козак був жонатий, то

жінка й діти жили десь на селі або на хуторах, по так званих «зимівниках». Там

жили, коли не було війни. Господарювали, вели велику пасіку, полювали. Частину з

того завжди віддавали на Січ. Там, звичайно, й зимували. Коли кошовий отаман

оголошував воєнний похід, приміром, на турка, то козацькі кінні роз'їжджалися по

тих хуторах-зимівниках. Закликали козаків-хуторян на Січ, на війну.)

Запрошую вас до куреня «Церква Святої Покрови».

Слайд № 12 Курінь «Церква Святої Покрови»

Творча трансформація

Посеред Січі знаходиться церква Святої Покрови.

Слайд № 13 Зображення церкви Святої Покрови

1. Розглянути малюнок.

2. Прочитати текст. На основі тексту та ілюстрації скласти і записати три

односкладних речення різних типів.

Посередині Січі стояла невелика церква Святої Покрови. Знадвору дуже

скромна, але всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали

про свою церкву. Під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з

піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї

воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони.

Запорозькі козаки були глибоко віруючими людьми, вони дотримувалися

християнської православної віри. На Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й

переслідування люди різних націй. Утікачі мусили прийняти християнство.

68

3. Прочитати складені речення. Визначити їх вид.

(Шануємо козацьку святиню.(Означено-особове). Милуюся красою і

оригінальністю церкви.(Означено-особове). Тримали шаблі наполовину витягнені з

піхов.(Неозначено-особове). Готові боронити свою віру.(Неозначено-особове).

Скромна, але повна срібла та золота церква Святої Покрови.(Називне). Побожні

козаки.(Називне). Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву.(Неозначено-

особове). Купували нові хоругви та ікони.(Неозначено-особове). Дбали про церкву.

(Неозначено-особове). Дотримувалися християнської православної віри.

(Неозначено-особове). Мусили прийняти християнство. (Неозначено-особове). На

Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування. (Неозначено-особове).)

Створення ситуації успіху

Молодці, ви гарно попрацювали, справилися і з цим завданням. Сподіваюсь,

що й надалі будете так плідно працювати!

Мандруємо далі, на нас чекають несподіванки куреня «Таємничого».

Слайд № 14 Курінь «Таємничий»

Кодовий диктант

— Діти, у мене на столі знаходиться конверт, який адресований вам, учням

8-го класу Грудківської школи. Але щоб його отримати, ви маєте відгадати одну

таємницю, а для цього вам потрібно написати кодовий диктант.

Слайд № 15 Цифри і вид речення

На дошці цифри, що відповідають певному виду речень. Я читатиму речення,

а ви запишіть цифру, що відповідає типу речення.

Ви розгадаєте таємницю, знайшовши код-ключ до наступного завдання, у

тому випадку, якщо правильно виконаєте дане завдання.

0 — двоскладне питальне речення.

1 — двоскладне розповідне речення.

2 — двоскладне спонукальне речення.

3 — односкладне означено-особове речення.

4 — односкладне неозначено-особове речення.

5 — односкладне безособове речення.

6 — односкладне узагальнено-особове речення.

69

7 — односкладне називне речення.

1. Бандуристи співали про славних отаманів і гетьманів. (Двоскладне

розповідне речення (1))

2. Дивні звичаї запорожців. (Односкладне називне речення (7))

3. Гострі мова й вигадки. (Односкладне називне речення (7))

4. Ой пора нам погуляти, до козацтва завітати. (Односкладне безособове

речення (5))

Слайд № 16 Код-ключ: 1775

— Якщо ваш код і код на дошці збігаються — ви впоралися із завданням.

(Якщо код не збігається, потрібно перевірити і проаналізувати відповіді учнів.)

— Вітаю, і з великим задоволенням передаю вам лист, який адресований

саме вам, восьмикласникам Грудківської школи. Але перш, ніж ви розкриєте

конверт, уважно придивіться до отриманих вами цифр — 1775. Вам нічого не

нагадує ця дата?

— Правильно, діти. Саме 1775 року Катерина II наказала ліквідувати

Запорозьку Січ.

— Отже, розкриваємо конверт.

Вчитель відкриває конверт

— У конверті для вас, дорогі діти, знаходиться цікаве завдання.

Слайд № 17 Лінгвістична гра. Речення для кожної групи

Лінгвістична гра «Третє зайве»

Робота в групах

1. У групі речень визначити і записати «зайву» синтаксичну конструкцію.

Свій вибір обґрунтувати

2. У «зайвій» синтаксичній конструкції підкреслити члени речення.

Робота біля дошки. По одному представнику з групи виконують завдання на

дошці.

Група «Гетьмани»

1. В кривавих січах натомившись гірко, на Хортицю вернулись козаки.

2. Козача потилиця панам, ляхам не хилиться.

3. Козацькая слава.

70

Група «Козаки»

1. Нема того козаченька.

2. Козаччина .

3. Ой коню мій, вороненький, нудно тобі жити.

(Група «Гетьмани» 1. В кривавих січах натомившись гірко, на Хортицю

вернулись козаки. (Двоскладне.) 2. Козача потилиця панам ляхам не хилилася.

(Двоскладне) 3. Козацькая слава. (Називне))

(Група «Козаки» 1. Нема того козаченька. (Безособове) 2. Козаччина .

(Називне) 3.Ой коню мій, вороненький, нудно тобі жити. (Безособове))

Продовжуємо мандрувати, завітаємо до куреня «Правосуддя»

Слайд № 18 Курінь «Правосуддя»

Робота на картці. «Дискусійна сітка»

Виконуючи дане завдання, вам потрібно бути чесними і справедливими.

1.Обговорити проблемне питання.

2.Записати аргументи за і проти.

Група «Гетьмани»

Гетьмана впізнали.

Речення неозначено-особове?

За! Тому що,

………………………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………………

…………

Проти! Тому що,

………………………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………………

…………

Група «Козаки»

З хатини видно Україну і всю Гетьманщину кругом.

Речення безособове?

За! Тому що,

………………………………………………………………………………………………

71

………………………………………………………………………………………………

…………

Проти! Тому що,

………………………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………………

…………

ІV. Підсумок уроку

Слайд № 19 Курінь «Обачливий»

Гра «Спіймай помилку»

Робота зі сигнальними картками

У грі ви маєте бути уважними і обачливими. Я читаю речення і називаю його

вид. Якщо ви згідні — підніміть зелену картку, якщо ні — червону.

1.Посадили над козаком явір та калину. (Неозначено-особове речення)

Так. Це неозначено-особове речення.

2. Мова й вигадки козаків гострі. (Означено-особове речення)

Ні. Це двоскладне речення.

3.Нема на світі кращих хлопців над козацьких добровольців. (Безособове

речення)

Так. Це безособове речення.

4.Повіяв вітер на козацький курінь. (Двоскладне речення)

Так. Це двоскладне речення.

5.Степ та воля — козацькая доля. (Узагальнено-особове речення)

Ні. Це двоскладне речення.

6.За рідний край і життя віддай. (Неозначено-особове речення)

Ні. Це узагальнено-особове речення.

Слайд № 20 Зображення Запорозької Січі.

Ось і закінчилася наша подорож. Я сподіваюсь, що про Січ Запорозьку ви не

забудете, адже ми — нащадки запорізького козацтва. Ви повинні знати, що Січ

Запорозька — це явище, яким ми гордимось до сьогоднішнього дня. Недаремно ж

прислів'я говорить: «Козацькому роду нема переводу».

Рефлексія. Інтерактивний метод «Мікрофон»

72

— Що вам найбільше запам'яталось чи сподобалось на сьогоднішньому уроці?

Оцінювання учнів

Оцініть, будь ласка, свою роботу на уроці, заповніть рейтингові перфокарти.

Заключне слово вчителя. Стратегія «Похвала і нагорода для всіх»

Мета: заохочувати всіх дітей, не нехтуючи при цьому жодним учнем,

розвивати почуття єдності.

— Діти, ви молодці! Ми усе встигли. Усі разом ми здійснили чудову подорож

у минуле нашої рідної України.

Слайд № 21 Епіграф уроку

Не забуваймо вислів видатного українського письменника Олександра

Довженка, який був епіграфом сьогоднішнього уроку: «Народ, який не знає свого

минулого, не має майбутнього».

V. Домашнє завдання

Слайд № 22

Група «Гетьмани»

1. Поділитися своїми враженнями про нашу подорож, написавши невеликий

зв'язний текст, вживаючи різні типи односкладних речень (типи односкладних

речень вказати).

Група «Козаки»

2. Описати зовнішність одного з козаків, зображених на картині І. Рєпіна

«Запорожці пишуть листа турецькому султанові», використовуючи односкладні

речення. Визначити їх вид.

«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — знаменита картина

російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив в двох

екземплярах. Величезне панно (3,58×2,03 м) було почато в 1880 і закінчено тільки

в 1891 році.

Сюжетом цієї картини став відомий Лист запорожців турецькому султану,

написаний у 1676 році, як відповідь запорозьких козаків на вимогу турецького

султана Мехмеда IV.

73

За легендою, лист було написано в 1676 році  кошовим отаманом Іваном

Сірком «з усім кошем Запорозьким» у відповідь на ультиматум султана Османської

імперії Мехмеда (Мухамеда) IV.

І. Рєпін сам на достатньому рівні знав історію українського народу, проте

задля створення цієї роботи звернувся до історика Д. І. Яворницького (на картині

зобразив його в якості писаря). У листі до В. Стасова Рєпін писав: «... ніхто на

всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності й братерства, як козаки» .

74

Група «Козаки» Церква Святої Покрови

Розгляньте малюнок. Прочитайте текст. На основі тексту та

ілюстрації скласти і записати три односкладних речення різних типів

Посередині Січі стояла невелика церква Святої Покрови. Знадвору дуже

скромна, але всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали

про свою церкву. Під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з

піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї

воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони.

Запорозькі козаки були глибоко віруючими людьми, вони дотримувалися

християнської православної віри. На Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й

переслідування люди різних націй. Утікачі мусили прийняти християнство.

75

Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Сполучник».

Урок у 7 класі

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми «Сполучник»,

удосконалювати орфографічні вміння і навички, збагачувати словниковий запас

учнів, навчати їх правильної літературної вимови;

розвивати увагу, кмітливість, логічне мислення;

виховувати любов і повагу до рідної мови, художнього слова.

Тип уроку: нетрадиційний, урок-КВК.

Обладнання: картки із завданням, мультимедійна дошка, проектор, стенд

оцінювання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється,

Все, як у пісні, у ній звучить.

І журлива вона, і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим буває дитя.

Д. Білоус

76

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання

Дорогі друзі! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ви маєте можливість

позмагатися за звання кращих знавців теми «Сполучник». Ваше завдання –

показати, як ви вмієте використовувати набуті знання з української мови та

літератури на практиці в усному та писемному мовленні. А проведемо ми цей урок у

вигляді КВК.

Запис в зошит дати, теми уроку.

ІІІ. Проведення КВК

Методичний коментар

Клас попередньо ділиться на дві команди, які обирають назву, капітанів,

девіз, емблему. Вчитель пояснює хід змагання та систему оцінювання.

Команда «Калина».

Девіз:

«Калина у полі, калина у лузі.

Ми сильна команда,

Бо ми усі друзі».

Команда «Ліщина».

Девіз:

«Важкі завдання

Не лякають нас нітрішки.

Ми їх розколим,

Як міцні горішки.»

1. Конкурс «Прислів’я та приказки»

Учені вважають,що прислів’я та приказки - це глибина нашої історії – тих

уявлень і поглядів на світ та людину, якими жили наші предки. Тому кожен із нас

повинен пам’ятати, а відтак зберігати й примножувати ці багатства. От сьогодні ми

й перевіримо наскільки ви знаєте й пам’ятаєте прислів’я та приказки.

Один представник від команди читає прислів’я та приказки, а інша команда

характеризує сполучники в прислів’ях та приказках за такими ознаками: а) сурядний

чи підрядний;

б) простий, складний чи складений.

77

2. Конкурс «Вибірковий диктант»

Учитель читає текст, учні виписують сполучники.

Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути і

барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що впродовж

століть боровся за волю і за щастя. Про історію свого народу можна дізнатися,

вивчаючи його звичаї та обряди. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто

забув звичаї своїх батьків і народу, карається людьми і Богом. Він блукає світом, як

мара, і ніде не може знайти собі притулку та захисту, бо він загублений для свого

народу.

3. Конкурс «Мовознавча розминка»

Команди повинні швидко і правильно дати відповіді на запитання

І команда

1.Яка частина мови називається сполучником?

2.Яке лексичне значення має сполучник?

3.Яким членом речення може бути сполучник?

4.Розкажіть про сполучники підрядності. Наведіть приклади.

5.Назвіть орфограми у сполучниках.

ІІ команда

1.Які морфологічні ознаки сполучника?

2.Синтаксична роль сполучників.

3.На які групи поділяються сполучники за роллю в мові?

4.Розкажіть про сполучники сурядності. Наведіть приклади.

5.Назвіть групи сполучників за будовою. Наведіть приклади.

4. Конкурс кмітливих

По одному представнику від команди працює на дошці. Записати в три

колонки сполучники: прості, складні і складені.

Щоб, і, через те що, проте, а, якби, але, тому що, коли, то, зате, як тільки,

коли б, у зв’язку з тим що, неначе.

5. Конкурс «Поетична мозаїка»

1.Уважно прослухати поезію, згадати назву і автора вірша.

2.Із уривка вірша виписати сполучники і розібрати як частину мови.

78

6. Конкурс «Доповни прислів’я»

Списати прислів’я, вставити на місці крапок сполучники (вказати:

підрядні чи сурядні).

Книга вчить, … на світі жить.

Мудрий не все каже, … знає, … дурний не все знає, … каже.

Від теплого слова … лід розмерзає.

Наука в ліс не веде, … з лісу виводить.

(Книга вчить, як на світі жить. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все

знає, що каже. Від теплого слова і лід розмерзає. Наука в ліс не веде, а з лісу

виводить.)

7. Конкурс-гра «Дивись – не помились»

Робота з сигнальними картками.

Правильна відповідь – синій колір. Допущено помилку – червоний

колір.

1.Прості сполучники: а, хоч, бо, що, як, і.(синя картка)

2.Єднальні сполучники: і, ні … ні, та, й, у, але.( червона картка)

3.Протиставні сполучники: а, але, та, і, проте, щоб.(червона картка)

4.Сполучники сурядності: а, і, й, щоб, але, в.(червона картка)

5.Розділові сполучники: або, чи, або … або, чи … чи, то …то.(синя картка)

6.Сполучники підрядності: якщо, коли, щоб, мов, ні … ні, на, якби.(червона

картка)

7.Складні сполучники: щоб, якби, або, немов, але. (червона картка)

8.Складені сполучники: тому що, для того щоб, коли, незважаючи на те що.

(червона картка)

8. Конкурс «Творчий»

Перш ніж виконати наступне завдання, скажіть, які думки, почуття

виникають у вас, коли ви чуєте слова: рідне село, батьківський поріг, отчий дім.

Село моє. Дитинства ти стежина.

В душі моїй запалена свіча.

Село моє. Розквітло мов калина,

В терпких долонях співу солов’я.

79

Твоя душа бринить веселим співом,

В ній захлинаються мелодії дзвінкі.

А вечори задумливим мотивом

Тебе колишуть шепотом ріки.

Скласти твір-мініатюру на тему «Моє село». Сполучники в тексті

підкреслити.(Можна колективно, можна індивідуально).

9. Конкурс «Сам собі коректор»

Записати речення, зробити синтаксичний розбір. Визначити , яку роль

виконують сполучники.

В рідному краї і сонце світить яскравіше, і люди добріші, і земля

тепліша. Стара верба то змовкне, то рипить. Нахиляються верби, щоб із річки води

напитись. Дуби гойдались і тремтіли клени, вгорнувши небо в стомлені гілки.

Кожна квітка тягнеться угору, а сонце і блакить милують її та цілують.

10. Конкурс капітанів

Замінити подані вислови фразеологізмами із сполучниками сурядності

ні …ні.

1 капітан

Побажання щасливого завершення справи.

Сказати недоречно, зробити невлад.

Розгубитися; не знати, що робити.

Дуже зляканий, вражений, здивований.

Дуже рано.

(Ні пуху ні пера; ні пір’я ні луски.

Ні в тин ні в ворота;ні до ладу ні до прикладу.

Ні в сих ні в тих.

Ні живий ні мертвий.

Ні світ ні зоря.)

2 капітан

Безпричинно, безпідставно чіплятися.

Безініціативний, ледачий, байдужий.

Нічого не робити для справи.

80

Мовчати, не знати чогось.

Немає ніякої звістки.

(Ні з того ні з сього.

Ні риба ні м'ясо; ні рак ні риба.

Ні кує ні меле; ні шиє ні поре.

Ні бе ні ме.

Ні слуху ні духу.)

ІІІ. Підсумок уроку

Підводяться підсумки КВК. Визначається команда –переможець.

Оцінювання учнів.

Наша чесна й відкрита гра показала, яка команда сильніша та

кмітливіша, хто швидше зможе виплутатися з будь-яких ситуацій, завдяки тому, що

знає краще навчальний матеріал. А ті, хто програли у нашому конкурсі мають

можливість замислитися: чи добре вони вчилися?

Дуже хотілося б, щоб, вийшовши з уроку, ви не тільки запам’ятали, що

сполучник – незмінна службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення

та частини складного речення, не має лексичного значення, не є членами речення, а

й серцем відчули красу рідного слова, його глибоке значення в житті кожної

людини. Зрозуміли б, що потрібно вивчати й берегти рідну мову як чисте джерело

нашої Батьківщини, її найбільше й найдорожче добро, її багату скарбницю, бо

людина, яка не любить рідної мови, якій нічого не промовляє рідне слово, - це

людина без роду й племені.

ІV. Домашнє завдання

1. Виписати шість складних речень з української літератури, виконати

морфологічний розбір сполучників.

2. Написати невеликий твір-роздум «Велика сила сполучника» за поданим

початком.

Познайомився ближче із сполучником і дивуюся: яку велику силу він має.

Сполучник трудиться у синтаксичному царстві натхненно, то нанизуючи цілі ряди

однорідних членів речення, то об’єднуючи прості речення в складні. Візьмемо,

наприклад, сурядні сполучники …

81

Конкурс кмітливих

Записати в три колонки сполучники: прості, складні і складені.

Щоб, і, через те що, проте, а, якби, але, тому що, коли, то, зате, як

тільки, коли б, у зв’язку з тим що, неначе.

Конкурс кмітливих

Записати в три колонки сполучники: прості, складні і складені.

Щоб, і, через те що, проте, а, якби, але, тому що, коли, то, зате, як

тільки, коли б, у зв’язку з тим що, неначе.

82

Степан Черкасенко. «Маленький горбань». Образ Павлика – душевно

красивого і щедрого хлопчика. Урок у 6 класі

Мета: розкрити характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими

дітьми, ставлення до нього автора, інших персонажів; допомогти учням сформувати

власні поняття про красу зовнішню і красу людської душі, осмислити роль високих

моральних якостей у становленні особистості; розвивати навички складання плану

характеристики персонажів, ведення дискусії щодо проблемних понять, розвивати

культуру зв’язного мовлення учнів; виховувати почуття поваги і любові до

творчості С. Черкасенка, його героїв, батьків, рідного краю;виховувати здатність до

співпереживання.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Черкасенка, роздатковий матеріал.

Справа не в тому,

в чому людина ходить,

а в тому, що вона в собі носить

І. В. Омулевський

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Словесна розминка

У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Діти,

привітайте одне одного. Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб

ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина лише тоді може бути

задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди, коли говорить: «Мені

це вдалося». Так от пропоную вам сьогодні на уроці розкрити свої здібності.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями повідомлень про життєвий і творчий шлях

Спиридона Черкасенка. (Слайд №1)

1. Постать Спиридона Черкасенка у панорамі української літературі ХХ

століття. (Ошурко Т.)

2. Життєва стежина С. Черкасенка. (Тимошик І., Іщик В.)

83

3. Творчість С. Черкасенка – це цілий материк літератури.(Сацик О.)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Епігріф.Бесіда за питаннями (Слайд №2)

Що ви розумієте під красою?

Що для вас означає внутрішня краса людини?

Які риси характеру, поведінки, вдачі ви б хотіли в себе розвинути,

вдосконалити, сформувати?

Що таке щастя?

Від чого воно залежить?

Чи вважаєте ви себе щасливими?

Чи можна погодитись з тим, що герої твору Спиридона Черкасенка

«Малий горбань» щасливі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Слайд №3

(дата, тема, епіграф)

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу

1. Вибіркове читання, переказ епізодів твору

Учні зачитують чи переказують епізоди оповідання, які запам’ятались

їм найбільше

- Діти, ви прочитали оповідання Спиридона Черкасенка «Малий горбань». Що

найбільше запам’яталося і вразило?

2. Слово вчителя

Одна дівчинка якось висловила таку думку про людей із фізичними

вадами: «Такі люди мені неприємні. У людини все повинно бути прекрасне. А коли

я зустрічаю каліку, то це викликає у мене відразу, псується настрій на весь день.

Таких людей треба ізолювати від інших, хай спілкуються лише між собою».

3. Еврестична бесіда

А як ви ставитесь до людей із фізичними вадами? Чи винні вони, що

народилися або стали каліками?

Чи можете ви навести приклади про людей із обмеженими

можливостями, які адаптувалися в суспільстві, досягли успіхів, стали відомими?

84

(Учасники Параолімпійських ігор.

Односельчанин Леонід Кузьмович Іщик – сліпий від народження -

отримав педагогічну освіту, працює музичним керівником ДНЗ с. Осівці. Учасник

програми «Людина року»;

Поет із Вінниччини Володимир Забаштанський у юності втратив зір і

обидві руки, але переміг свої вади, навіть став членом Спілки письменників

України;

Волинянин Василь Слапчук, будучи прикутим до інвалідного візка, став

лауреатом премії ім. Т. Г. Шевченка.)

4. Слово вчителя

Пам’ятайте, можна подолати будь-які життєві труднощі, незважаючи на

власну фізичну ваду і залишитися людиною духовно багатою і красивою.

Прикладом уособлення краси людської душі є герой оповідання

«Маленький горбань» - Павлик. Літературні твори навчають нас жити – не

повторювати своїх та чужих помилок. В оповіданні виразно відчувається тепле й

співчутливе ставлення автора до Павлика.

- Чи справедливо це? Чи заслуговує на це герой оповідання? Постараємось в

цьому розібратися.

Перше, що впадає в око під час знайомства (чи то в житті, чи то в

літературному творі) – це зовнішність людини. В оповіданні «Маленький горбань»

зовнішність Павлика має особливе значення для характеристики героя.

Стаючи свідком спілкування героя з дідом Антипом, з дівчатами й

хлопчиками, дізнаємось про його внутрішній світ.

5. Робота з текстом оповідання

Яким же постає перед нами Павлик? Спробуємо скласти і записати

порівняльну характеристику зовнішності Павлика і його внутрішнього єства, його

душевних якостей, використовуючи текст оповідання. (Записати характеристику

на дошці)

85

Риси зовнішності Внутрішні душевні якості

«страшний, химерний горб»,

«невеличка рідковолоса голівка»,

«глибокі, променисті, розумні очі»,

«журні сині очі»

«чудове серце»,

«поважна, повчальна мова»,

«думки лагідні»,

«серце чуле до всяких пригод, що

траплялися створінням малим та

беззахисним»

Ось таким ми уявляємо головного героя оповідання -Павлика.(перелік

якостей зовнішніх і внутрішніх).

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Пропоную вам поглянути, яким перед нами постає Павлик у

малюнках(Слайд №3) і характеристиці ваших ровесників і записати внутрішні

якості героя у зошит. Слайд № (5-12)

Слово вчителя

Напевно, не так уже й багато на світі людей, які живуть лише для блага

інших. У наш час, на жаль, прийнято здебільшого дбати про власний добробут. І на

запитання, чи щасливі ви у житті, людина частіше відповідає негативно, бо не

розуміє, що щаслива вже тим, що здорова фізично й розумово. А між тим, поряд із

нами живуть люди, які позбавлені можливості пересуватися, бачити, чути, говорити,

але інтересу до життя вони при цьому не втрачають, виявляють у собі приховані

таланти, знаходять бажання творити, хочуть бути потрібними суспільству.

Ставитись до такої людини потрібно доброзичливо, не підкреслюючи її

ваду, даючи зрозуміти, що вона рівна серед людей, що до її думки прислухаються,

вона потрібна і цікава. Саме таке ставлення ми називаємо людяністю, милосердям,

співчуттям.

І завжди слід пам’ятати, що від нещастя ніхто не застрахований, а також те,

що немає у світі нічого вищого за Десять Заповідей Божих.

V. Підсумок уроку

Рефлексія. Інтерактивний метод «Мікрофон»

— Чи зміг (змогла) б ти пробачити людині, яка заподіяла тобі зло?

86

- Що, на вашу думку, сильніше слово чи кулак? І хто, на ваш погляд,

насправді сильніший – скалічений Павлик чи здоровий Захарко?

Оцінювання учнів

Заключне слово вчителя. Стратегія «Похвала і нагорода для всіх»

Мета: заохочувати всіх дітей, не нехтуючи при цьому жодним учнем,

розвивати почуття єдності.

— Діти, ви молодці! Старанно працювали на уроці і з гордістю можете

сказати: «Мені це вдалося!»

Завершити сьогоднішню зустріч я хочу епіграфом нашого уроку «Справа не в

тому, в чому людина ходить, а в тому, що вона в собі носить».

VІ. Домашнє завдання (Слайд №13)

1. Скласти твір-роздум про красу зовнішню і красу людської душі.

2. Підібрати матеріали про видатних людей з обмеженими можливостями, які

подолали злу долю.

3. Намалювати ілюстрацію до оповідання Спиридона Черкасенка «Маленький

горбань»

87

Ліна Костенко. Коротка розповідь про письменницю. Ідея зіткнення

неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах». Умовна,

вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Урок у 6 класі

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Л. Костенко;

зрозуміти умовність ситуації, яка зображена в поезії, розкрити алегоричний образ

кольорових мишей, охарактеризувати образ Анни; формувати вміння учнів розуміти

поезію, розвивати творчу уяву, фантазію, мислення; виховувати естетичні смаки,

позитивне мислення; прищеплювати прагнення зберегти риси неординарної,

неповторної особистості.

Обладнання: портрет письменниці, тлумачний словник, малюнки, текст

вірша, дидактичний матеріал (картки); виготовлені учнями різнокольорові миші.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: урок-дослідження.

Методи й прийоми: розповідь учителя, бесіда, виразне читання, робота в

малих групах, «Прес», «Займи свою позицію», «Мозковий штурм».

Очікувані результати:

У результаті цього уроку учні зможуть:

розповідати про життєвий і творчий шлях письменниці;

розв'язувати проблемні питання;

висловлювати свої думки, працювати в групах;

оволодіти навичками виразного читання;

давати власну характеристику Анні;

прагнути бути неординарною особистістю.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Словесна розминка

У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Діти,

привітайте одне одного. Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб

ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина лише тоді може бути

задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди, коли говорить: «Мені

це вдалося». Так от пропоную вам сьогодні на уроці розкрити свої здібності.

88

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

Що таке алегорія? Наведіть приклад. (Алегорія (гр. аllеgoria —

іномовлення) — вид метафори, троп, у якому абстрактне поняття яскраво

передається за допомогою конкретного образу. Наприклад, у казках лисиця

уособлює хитрість, лев – силу, сова- мудрість, осел – впертість, сорочка –

балакучий.)

Які твори ви пам’ятаєте, де є алегоричні образи? ( Іван Франко

«Фабований Лис»)

Що таке поезія як літературний жанр? (Поезія — невеликий художній

твір, який відзначається ритмом і римою – віршованою формою .)

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні на уроді ми будемо говорити про Ліну Костенко, ознайомимося зі

сторінками дитячої творчості письменниці, зокрема прочитаємо і проаналізуємо

вірш «Кольорові миші», дізнаємося, якою була реакція мешканців старовинного

міста Вишгорода у XVII ст. на живих мишей, вчитимемося бути особистостями у

житті.

Запис у зошит дати, теми уроку.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь учителя

Якось, розповідаючи про чергове громадське зібрання, один із його

організаторів підкреслив, що в ньому брала участь ворохобна Ліна Костенко. Що

означає слово «ворохобна»? Словник тлумачить його як «непокірна», «бунтівна»,

«бентежна». Кажуть, що ці епітети досить точно характеризують Л. Костенко.

Народилась Ліна Василівна у містечку Ржищеві на Київщині в учительській

сім’ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько

знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у

школі.

Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут ще зовсім

дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви щойно з

букваря...», — скаже поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила середню

89

школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п’ятдесятих роках із

відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти літ.

Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік — «Вітрила», у 1961

році — «Мандрівки серця». Потім з’явилися книги поезій «Над берегами вічної

ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже

п’ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період як у житті

письменниці, так і в історії української літератури взагалі. Але й тоді вона писала.

Писала й складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а

шліфувала своє поетичне слово. Так залягла в письмовому столі «Маруся Чурай», бо

«недосконала», «невиразна...».

Поверненням Ліни Костенко стала книжка поезій «Над берегами вічної ріки»,

а потім з’явилася «Маруся Чурай». Вона вмить зникла з книгарень, хоч і вийшла

стотисячним тиражем.

У Ліни Василівни гарна сім’я, талановита дочка Оксана Пахльовська —

літературознавець, автор статей з проблем літератури Італії, перекладачка багатьох

італійських та іспанських поетів, автор збірки поезій «Долина храмів».

Із болем у серці сприйняла Л. Костенко звістку про Чорнобильську катастрофу

і всі ці роки вносить свою частку у ліквідацію наслідків аварії. Вона вже кілька разів

їздила до Чорнобиля, у тридцятикілометрову зону. Нею створений документальний

фільм «Чорнобиль. Тризна», написана повість про цю трагедію людства.

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезії

«Неповторність» письменниці було присуджено Державну премію імені Т.

Шевченка.

Ліна Василівна — лауреат Міжнародної премії імені Петрарки.

Поетеса видала збірку віршів для дітей «Бузиновий цар».

Герої поезій Л. Костенко — діти, які відкривають для себе великий світ,

сповнений краси й таїни. Хочеться вірити, що ви зацікавитеся творчістю нашої

талановитої сучасниці, «королеви української поезії» XX століття .

Я — жниця довічна,

90

Працюю терпляче

За радість труда

І за тисячний сніп.

           Так пише про себе Ліна Костенко.

Демонстрація малюнків із зображенням різнокольорових мишей

Яке враження на вас справили ці миші?

(На партах варіанти відповідей: не здивувались; зраділи; злякалися; дуже

здивувалися.)

Робота над аналізом поезії Л. Костенко «Кольорові миші»

1. Виразне читання поезії.

2. Тема. Зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке

чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

3. Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує

людину, звинувачує і виносить вирок на страту; кожна людина, навіть якщо вона ще

маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини —

то шлях до самоствердження.

4. Слово вчителя

Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять нас у сучасність —

переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної

поведінки, мислення, творчості.

У філософській поезії «Кольорові миші» йдеться про дівчинку Анну з

«шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних

кленових листочків «вона робила... кольорові миші», як повідомляє суд сусід-

скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття

його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші

кольорові».

Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть

конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт.

Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення

яскравою фантазією — не така, як усі.

Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас

91

самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.

5. Композиція

Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «...розважали стратами

юрму..., палили відьом... і не знали до пуття наук».

Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що

вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної

шкоди його дітям.

Розвиток подій: суд над Анною.

Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку.

Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок

чорнилом, що такі не був проголошений.

3. Художні засоби вірша:

• повторення: «кажу... кажу...»; «коли..., коли...»;

• епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»;

«сірий день»;

• метафори: «чаклунка збила... з пуття», «кіт залив... вирок».

Обговорення змісту вірша за питаннями:

• Які часи згадуються у творі? З якою метою поетеса звертається до давніх

подій?

• Хто такі відьми? Чи належать вони до нечистої сили?

• Охарактеризуйте образ сусіда у творі. Що він уособлює?

• В чому виявлялося чаклунство Анни? Як про це говориться у творі? («Ото

складе листочок до листочка, два рази хукне — так і побіжать»)

• Якої шкоди, на думку сусіда, завдавала Анна його дітям? Чи дійсно це так?

• Для чого сусід перед тим, як відповідати судді, хрестився до ікони?

• Які питання ставили судді позивачу? («Але вони яскраві …»)

• У чому суть моральної шкоди, якої завдала Анна сусіду?

• З якою метою авторка змальовує події у творі в сірих тонах? (Буденність,

приземленість, одноманітність.)

• Як у творі за допомогою кольору використано прийом контрасту? (Сірий —

кольоровий)

92

• Поясніть алегорію образу кольорових мишей. (Неординарність,

непересічність те, на що звертають увагу,… )

• Про що свідчать останні рядки поезії? Чи буде ще Анна виробляти

кольорових мишей?

• Як поводила себе Анна в суді? Що про це свідчить?(Впевнена в собі, вірила у

себе, її не цікавило земне,її думки були десь далеко, «вони не ходили ногами по землі»

• Яке значення має поезія для вас?

• Що символізує вислів «кольорові миші»? (Поєднання непоєднуваного,

прекрасне потрібно бачити у всьому, не боятися бути не таким, як всі, …)

Словникова робота

- Цебто — тобто;

- страти —покарання;

- ладом — так, як треба;

- недоквас — недоквашене;

- жужмом — купою;

- чаклунка — ворожка;

- збити з пуття — збити з правильного шляху;

- мантія — судейська широка вільна накидка;

- гарантія — зобов’язання щодо виконання угоди, забезпечення, порука.

Дослідження. Робота в групах

«Літературознавці»

Дати визначення термінів:

- алегорія —

- епітети —

- метофора —

«Спостерігачі»

«Дослідники»

Дослідити, яку пору року описано в поезії? Що на це вказує? Чому у

вірші йдеться про пізню осінь, а не весну чи літо? (сірість, прохолода)

Аргументуйте свою відповідь словами тексту. (Багряне листя, кілька тих листочків,

останнє листя із кленових віт осіннє сонце, яблуко - недоквас, стояло в голих кленах

93

у вікні)

- Проаналізувати образ Анни. (Може десять рочків, тиха, покірна,

загадкова, робила те, що не розуміли пересічні люди).

- Чи справді дівчина робила із сухого осіннього листя живих мишей?

- Чи могли Анині миші прогризти дірку, з’їсти сухаря, тим більше

гавкати? (Ні. Вони були фантастичними, уявними, … )

- Чому ж сусід привів її до суду?

«Лінгвісти»

За тлумачним словником визначити лексичне значення поданих слів і з них

знайти ознаки, притаманні Анні:

- неповторність — те, що відрізняється від інших якимись своїми

ознаками, властивостями;

- буденність — звичайність, позбавлена яскравості, нецікаве;

- стандарт — норма, не містить нічого оригінального, творчого, нового;

- оригінальність — те, що відзначається незвичайністю, своєрідністю;

- індивідуальність — риси і досвід людини, що відрізняє її від інших;

- приземленість — буденність;

- сірість — непримітність, позбавлена яскравості, оригінальності.

«Правознавці»

- У чому звинувачує сусід дівчину?

- Якої моральної шкоди заподіяла Анна йому зі своїми кольоровими

мишами? (Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття.

Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя!)

- Чи справедливий був суддя?

- Зважаючи на те, що ви одного віку з Анною, то як би ви повели

себе на суді?

Проблемні питання

- Як ви вважаєте, який вирок виніс суддя?

- Яке абстрактне поняття прагне втілити Л. Костенко в образі

кольорового кота? (Радості, щастя,… )

- Чи буде Анна ще виробляти кольорових мишей?

94

Метод «Прес». Робота з текстом (остання строфа)

— Чому слово «сірий» вживається в переносному значенні з іменником

«сусід»? (Показати, що ця людина нічим не вирізняється з-поміж непривітного

сірого дня, сірих буденних меблів, сірих дверей. У ній немає нічого особливого, немає

яскравості, оригінальності, … )

- Я думаю...

- Тому що...

- Наприклад...

- Отже,...

Метод «Займи свою позицію»

- Чи можна робити щось по-своєму, якщо цього не сприймають інші?

- Що означає бути особливим?

- Чи потрібно вирізнятися серед інших?

- Чи варто засуджувати тих, хто відрізняється чимось особливим серед

усіх?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуй

Ліна Костенко писала: «...У дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз

по городу. На яблуні сиділа Жар-птиця. Під вікном у нас на травичці жабка, мишка і

півник жили в рукавичці».

Що мала на увазі поетеса, згадуючи своє дитинство? Що допомогло їй стати

талановитою особистістю? А чи не схожа вона на свою героїню — дівчинку Анну?

Учитель

- Що зіткнулося у цьому вірші? (Будень і свято, приземленість і

піднесеність,…)

- Що перемагає краса чи сірість?

- Чи переслідується сьогодні в нашому суспільстві вільна думка,

творчість, індивідуальність?

VІ. Підсумок уроку

Рефлексія. Метод «Мікрофон»

- На цьому уроці я дізнався про...

95

- 3 цього уроку я зробив такі висновки...

- Сьогодні я обрав свою позицію життя...

Слово вчителя

Ключовим у віршах поетеси є слово «любіть». Добре, якби воно було і

твоїм найважливішим життєвим компасом. Люби світ довкола себе — він

прекрасний у великому і в малому. Через любов найкоротший шлях до пізнання.

І ще. Те, що ми сьогодні відкрили дл себе, — це лише дотик до поезії, бо поезію

неможливо аналізувати. Поезію треба вміти слухати і читати. Намагайся виробити в

собі це вміння.

VII. Домашнє завдання

1. Навчитися виразно читати вірш JI. Костенко «Кольорові миші».

2. Скласти діалог з Анною.

3. Зробити ілюстрації до вірша.

96

М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Вічна таїна світу, кохання і

смерті. Урок у 10 класі

Мета: опрацювати зміст повісті «Тіні забутих предків»; дізнатися

про історію створення її та однойменного фільму; розкрити їх

фольклорні джерела, ідейно-тематичний зміст твору; дослідити, як автор

розкриває світ природи Гуцульщини, її людей, їх кохання й смерті;

розвивати вміння аналізувати прозові твори, вміння висловлювати

особисту думку, усне мовлення, дослідницькі здібності, уміння працювати з

додатковою інформацією;

виховувати повагу до звичаїв свого та іншого народів, любов до

художнього слова.

Тип уроку: урок-прес-конференція.

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, фотографії Карпат, фотокадри

з фільму, фільм С. Параджанова

Епіграф до уроку:

Гуцули — оригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною

психікою. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті, проводить у

боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.

М. Коцюбинський

ХІД УРОКУ

I. Вступне слово вчителя

Протягом десятиліть творчість М. Коцюбинського хвилювала й про-

довжує хвилювати читачів. У чому ж секрет популярності його творів? По-

перше, у тому, що звертався він до своїх читачів зі зрозумілими для всіх

проблемами. По-друге, його герої завжди живуть серед нас і часто нас самих

хвилює те, що тривожило їхні душі майже сто років тому. По-третє, у тому,

що автор мав своєрідний індивідуальний стиль і не боявся звернутися до

нових літературних напрямів.

Саме тому, говорячи про щиро, але нещасливо закоханих, ми згадуємо

не лише Ромео і Джульєтту, а й Івана та Марічку. Тому із задоволенням

переглядаємо кіношедевр С. Параджанова, співчуваючи горю героя Івана

97

Миколайчука. Саме тому впевнені, що світ — це казка, повна чудес, що

кохання — це вічна загадка душі людської, що смерть не така вже страшна, бо

за нею починається нове життя.

Є край, у якому царюють сині гори, запаморочливо пахнуть смереки й

гірські трави, збігають у долини дзвінкі чисті потоки. У тім краю живуть

нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того

розмаїття дивовижних створінь живуть люди, що вміють вірити у казку.

З такими цікавими людьми ми познайомимось, гортаючи сторінки

неповторної повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Спробуймо

разом з вами дослідити цей твір

II. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Отже, починаємо працювати. Як писав видатний педагог Я. А . Коменський:"

Хай нам все вивчається: легко, швидко, ґрунтовно".

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Заповнення паспорта твору

1 Автор, назва твору М. Коцюбинський

«Тіні забутих предків»

2 Рік написання 1911

3 Жанр Психологічна повість

4 Головні герої Іван Палійчук, Марічка Гутенюк,

Палагна

5 Тема Зображення життя, звичаїв

гуцулів, зв'язок людини з природою

6 Ідея Автор звеличує чистоту

людських взаємин, почуттів, гармонію

людини з природою

7 Проблематика Вірність і зрада,

суть любові і щастя,

боротьба добра і зла,

гармонія людини і природи,

98

краса й потворність в людині,

християнство і язичництво,

роль праці в житті людини,

стосунки батьків та дітей

8 Композиція Єдина сюжетна лінія –

життя Івана Палійчука

2. Експрес-опитування

- Як у літературі називають М. Коцюбинського? (Сонцепоклонник)

- Назвіть режисера кінофільму «Тіні забутих предків». (С.

Параджанов)

- Якою була перша назва повісті «Тіні забутих предків»? (У зелених

горах»

- Які ще були варіанти назв повісті?

( Назва твору далася письменникові не відразу. Він перебрав дванадцять

варіантів назви. «В зелених горах», «Тіні минулого», «Голос віків» «Відгомін

передвіку»,«Подих віків», «Голоси передвічні»,«Спадок віків», «Дар предків

забутих»,«Голос забутих предків», «Слідами предків», «Сила забутих

предків», «Тіні забутих предків». Останній варіант містить натяк на

загадковість, казковість і дихання віків)

- Коли і за яких обставин зустрілися Іван та Марічка» (Під час бійки

між родинами)

- На чому вмів грати Іван? (на флоярі)

- Яким талантом була наділена Марічка? (Складала і співала

коломийки)

- Де був Іван, коли Марічка померла? ( У полонині випасав овець)

- Чому Іван одружився на Палагні? (Бо потрібно було жити далі,

господарювати)

- Як помер Іван? (Пішов у ліс, впав у провалля і невдовзі помер)

99

- Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив

попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна

нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? (Черемош)

- Який художній засіб використано в щойно прочитаному уривку?

(персоніфікація)

ІV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Творча еволюція Коцюбинського-прозаїка була разюче стрімкою. Почавши в

традиційній реалістичній манері, він через якихось 10 років визначив для себе нові

орієнтири. У стилі його прози з’явилися імпресіоністичні риси.

- Що вам відомо про імпресіонізм як мистецький напрям? (Виник у

французькому живописі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття і відтворював не

саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Тобто

імпресіоністам було дуже важливо простежити, як людська душа відгукується на

добро і зло, красу і потворність, на будь-які події)

Імпресіоністичне письмо вимагає від митця неабиякого таланту, вміння

писати образно, переконливо. Таким майстром був М. Коцюбинський, втіливши

риси імпресіоністичного і неоромантичного письма в повісті «Тіні забутих предків».

- Розкажіть, як з’явився на світ твір, яким зачитується не лише Україна, а

й ближнє й далеке зарубіжжя.

(Інтерес до життя гуцулів з'явився в Коцюбинського те в 1902 році, коли

В. Гнатюк, відомий фольклорист і етнограф, надіслав письменникові

багатотомні видання коломийок легенд, анекдотів, зібраних самим В.

Гнатюком у Закарпатті. Збірка коломийок вразила письменника найбільше, і в

нього зринула давня мрія — відвідати Карпати.

Короткі відвідини Криворівні в 1910 році ще не дали Коцюбинському

достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про «незвичайний казковий

народ» — гуцулів — не залишає його. Тому в 1911 році у липні, удруге

прибувши до Криворівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут,

фольклор, записує говірку, назви рослин проймається духом гірської природи.

100

І кожного разу, коли надсилає лист з Криворівні, з йото вуст зривається слово

«казка».

Усі ці набуті знання лягли рівними рядками на білий папір, створивши

сторінки повісті, остання з яких була перегорнена рукою митця в жовтні 1911

року.

Він приїжджав у Криворівню й утретє в 1912 році, маючи, очевидно,

намір продовжити свої «Тіні забутих предків». Та смерть письменника не дала

йому змоги здійснити цей замір.

Я би хотіла зачитати уривок із листа до Максима Горького від 27

серпня 1910 року він пише таке:

«Я решил закончить свой отпуск отдихом-в Карпатах, на границе с

Венгрией... Если би ви знали, какой здесь удивительний, почти сказочний

уголок, с густозеленими горами, с вечно шумящими горними реками, чистий и

свежий, точно вчера родившийся. Костюми, обичаи, весь уклад жизни

гуцулов-номадов (кочевников, проводяших все лето со своими стадами на

вершинах гор,— настолько своеобразний и красочний, что чувствуешь себя

перенесенним в какой-то новий, неведомий мир»

І група учнів – мистецтвознавці – працювали над темою «Тіні забутих

предків і пензель художника»

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не

піддається однозначному тлумаченню. це поема про життя... Про життя в усіх

його вимірах... За спостереженнями науковців, методистів, учителів української

літератури, «Тіні забутих предків» – це один із творів шкільної програми, який

викликає в учнів глибокі естетичні переживання. Він входить до четвірки

найулюбленіших прозових текстів, які вивчаються у старших класах. Невелика за

розміром повість є коштовною перлиною у творчості Михайла Коцюбинського та й

у всьому українському письменстві. Талановитий літературний твір спонукав до

створення не менш талановитих творів живопису. «Тіні забутих предків»

ілюструвалися різними художниками: Михайлом Жуком, Оленою Кульчицькою,

Іваном Філоновим, Сергієм Адамовичем, Георгієм Якутовичем.

101

Серед графічних ілюстрацій можна виділити два основні напрями –

символіко-метафоричний та епічно-розповідний.

Символіко-метафоричною є створена Михайлом Жуком титульна сторінка

окремого видання повісті ( 1913 ), яку йому 1912 року замовив уже тяжкохворий

Коцюбинський. Художник виконує прохання письменника.

Мистецтвознавці писали: «У цій роботі М. Жук вдався до символіки. Вгорі

аркуша він зобразив голову демона, що сперся підбороддям на руки. Пасма волосся

переходять у фантастичне крило, а з правого боку внизу починаються язики полумя,

що огортають круглий, орнаментовий у стилі гуцульської різьби щит. Над головою

демона вирують хмари. На брилі скелі висічено напис: „Тіні забутих предків”».

Повісті Михайла Коцюбинського пощастило, оскільки найбільшої повноти

перекладу словесних образів на мову образотворчого мистецтва художники

досягають тоді, коли вони творять не окремі ілюстрації, а цілі серії їх, так звані

ілюстративні сюїти. За текстом твору якраз і написано кілька таких сюїт. Тільки

Олена Кульчицька упродовж 1927-1928 років виконала 75 ілюстрацій до ювілейного

видання „Тіней забутих предків”. В ілюстраціях до передмови художниця змальовує

чарівну природу Карпат: пейзажі грізного пасма Чорногори, диких верхів Шпиці,

озера Шибене, гірські потоки, краєвиди села Криворівні.

Художниця розуміла, що книжку читатимуть і люди, які, можливо, ніколи не

бачили Карпат і гуцулів. Тому вона щедро мережить сторінки ювілейного видання

малюнками із зображенням Гуцульщини. На одному з малюнків художниця показує

боротьбу Юри-мольфара з хмарами.

У повісті " Тіні забутих предків", ілюстрованій Георгієм Ятуковичем, перший

розворот є особливо цікавим. У ньому художник зіставляв страшну й безглузду

бійку ролів та ідилічну сцену зустрічі Івана та Марічки. таке протиставлення

випливає з літературної основи, де сцена бійки безпосередньо передує першому

знайомству головних героїв повісті. Коцюбинський описує бійку фрагментарно, але

досить виразно. Ілюстрація насичена почуттям жаху, в ній ніби все збуджене, в

русі, готове впасти долу – і бартки, занесені над головами, і руки, і здиблений кінь.

Створенню відповідного емоційного настрою сприяє й сама формальна побудова

гравюри: штрих у ній прямолінійний, дещо навіть відверто грубуватий, лінії

102

стикаються під прямими кутами, а світлотіньові ефекти посилюють враження

безладно перемішаного натовпу, тісноти.

Повною антитезою цій ілюстрації є парна композиція "Іван та Марічка над

потоком« художників Елеонори Іоффе та Леоніда Карташова. Вона прозора і ясна.

Дві маленькі постаті дітей вимальовуються на тлі швидкоплинного потоку,

струмені якого обтікають каміння, підіймаються хвилями, закручуються й

утворюють неповторної краси візерунок, серед якого де – не – де вгадуються рибки.

Це чистий, ще нічим не стривожений світ. Рух води відтворено так матеріально,

що викликає в уяві звукову асоціацію з дзюрчанням і плескотінням сріблястого

потоку. Тут виявилася самодостатня змістовність форми, яка помітно збагачує

образ. Невелика за розміром повість э коштовною перлиною в творчості М.

Коцюбинського та й в усьому українському письменстві.

ІІ група – фольклористи – досліджувала фольклорне полотно повісті

М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Надзвичайно цінний матеріал про світогляд жителів Карпат черпаємо

із повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Фольклоpними джеpелами

пpекpасної повісті стали і власні спостеpеження Михайла Коцюбинського, і

моногpафії Онищука А. та Шухевича В., фольклоpні збіpники В. Гнатюка.Яким

бачить навколишній світ гуцул? Як глибокий язичник, він усе життя проводить у

боротьбі із злими духами, які населяють ліси, гори, води. Гуцули вірять, що є люди,

які знають світ духів: вміють ворожити, вірять у силу слова, в чародіїв, що

спроваджують бурю, град і громи. Тому не випадково у повісті живуть нявки

(мавки) і чугайстер — волохатий лісовий чоловік, що був «…смертю для мавок:

зловить і роздере», і градівник Юра, який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що

не раз робила шкоду Івановій худобі.

Гуцули жили багатим духовним життям. Природа й кохання сприяли розквіту

і розвитку кращих сторін людської душі, яка не тільки може чути мелодію гір, лісів,

струмків і водограїв, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула,

частіше неспокійне, супроводжує коломийка — один із найпоширеніших

уснопоетичних жанрів на Гуцульщині.Коломийки — це художні словесні мініатюри,

малий жанр української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю,

103

багатством змісту й широким діапазоном реалістичного відтворення дійсності.

Найпоширенішими є коломийки, в яких висловлені внутрішні почуття людини. Цикл

коломийок про кохання являє собою зворушливу поему, наповнену глибоким ліризмом.

Тому звернувся до коломийок і Михайло Коцюбинський у своїй повісті, використавши

їх в основному для розкриття теми поетичного кохання Івана з Марічкою,—

головних героїв твору. При зустрічі з Марічкою Іван грає мелодію невідомої пісні. З

його мережаної дудки «…з гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка,

така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця».

Ой, прибігла з полонинки

Білая овечка —

Любив тебе, файна любко,

Та й твої словечка…

Карпатські старожили знали чимало повір`їв, у яких йшлося про цілющі

властивості живої ватри (так називався вогонь, добутий тертям двох сухих скалок

за допомогою шкіряного паса).Сам обряд обряд запалювання відтворено в повісті

близько до реальності:чіткий поділ на тих, хто добуває та доглядає ватру (ватаг і

спузир),і тих,хто нею користується;процес «народження» та «засипання» вогню.

Коли Коцюбинський побував на Гуцульщині,його дуже вразило те,що християнство

та язичництво співіснували поруч, не заважаючи одне одному .Обряди та звичаї

переплелися, утворивши дивний, казковий світ вірувань гуцулів. Яскравим прикладом

співіснування релігій є епізод приходу Івана на полонину. Підійшовши до ватага,він

привітався: «Слава Ісусу!». Але ватаг був зайнятий:він видобував живий вогонь для

ватри,який буде горіти ціле літо, «…а доки ме він готіти,ні звір,ні сила нечиста не

озьметься маржинки та й нас…».Це був язичницький звичай поклоніння вогню. Але

розпаливши вогнище,ватаг також привітався з Іваном: «Навіки слава!»

Досліджуючи календарну обрядовість у повісті «Тіні забутих предків», що

увібрала в себе магічні вірування й досвід,естетичні традиції й пережиткові звичаї,

наблизимось до архаїчного мислення гуцулів,якому відводиться одне з найвагоміших

місць у тексті. Коцюбинського захоплювала проблема релігійних вірувань жителів

Карпат. У кожному обряді,описаному Коцюбинським,читач спостерігає тісне

переплетіння християнства та язичництва. Святкуючи Різдво, Іван «клав Палагні

104

живий вогонь для вечері», стелив сіно на стіл та «рикав при тім,як корова,блеяв

вівцею та ржав конем, аби велася худоба…»

Чи не найвагомішим у календарній обрядовості горян є цикл січневих свят,що

починаються Різдвом, якому передує Свят-вечір. Обминути ці події було б

рівнозначним утраті цілого шару гуцульської культури, тому на сторінках своєї

повісті М.Коцюбинський так детально відтворює процес підготовки й саму Святу

вечерю.

У дусі фольклорної традиції Коцюбинський майстерно поєднує реальні

картини з народними вигадками. Героям повісті не судилося щастя, проте їхнє

кохання невмируще і сильніше за смерть. Тому в трагічній розв'язці твору звучить

оптимістична нота. Письменник не тільки вводить читача в поетичний,

таємничий світ вірувань наших предків, а й спонукає до філософських роздумів про

любов і ненависть, окриленість і бездуховність, добро і зло, прекрасне і нікчемне в

людині. Цей твір глибоко національний, сповнений яскравого народного колориту,

високої поезії почуттів, яка єднає сучасних українців з їхніми далекими, незабутніми

предками.

Великий митець назвав свою повість своєpідно –« Тіні забутих пpедків». То

хто, чи що є тими тінями?.. Можливо, міфічні істоти, пpо які йде pозповідь у

повісті. Можна погодитись, бо то так близько до світоспpийняття гуцулів і так

далеко від людей інших укpаїнських земель, для яких звичаї і віpування стали тінями

минулого". Повість ствеpджує пеpемогу світлих сил над темними і ця пpоблема

пpодовжує жити і сьогодні. Вона хвилює нас, адже з поступом людства впеpед не

поменшало зла. Hавпаки, інколи здається, що воно всесильне. І тоді хочеться

поpинути в той казковий світ письменника, пpоникнутися оптимізмом його

пеpсонажів, їхнім умінням пpистосовуватись до життя, бачити його кpасу і попpи

всі життєві негаpазди жити. Саме викоpистання Михайлом Коцюбинським

фольклоpних джеpел наповнило повість "Тіні забутих пpедків" тою силою, що дає

наснагу до життя; пpавдою і тим чаpом, які допомагають зpозуміти, що смуток

скоpоминущий.

Коцюбинський, потрапивши на гуцульський обряд поховання, був

настільки шокований, що не міг заснути дві ночі. Про це він пише у листі до

105

О. Аплаксіної: «Смех раздавался беспрерывно, шутки, поцелуи, крик, а

покойница скорбно сомкнула уста, и теплятся похоронным блеском свечи. И

так всю ночь. Такой сильный контраст, что я на следующую ночь не мог

уснуть под впечатлением сцены»

Бесіда

1. Назвіть основні обряди Свят-вечора і, по можливості,

прокоментуйте їх.

Традиційними як для гуцулів, так і для більшості українців були такі

обряди: настилання в кімнаті сіна (на столі, під столом), приготування

дванадцяти страв, поминання душ померлих, різдвяна молитва. Хоча чимало

обрядів мали локальний характер. Деякі з них:

- Обкурювання хати («…обкурював ладаном хату й кошари, щоб

одігнати звіра й відьом»);

- Ритуальне годування худоби («…перш, ніж сісти за стіл, ніс тайну

вечерю худобі»);

- Закликання на тайну вечерю нечистої сили («…кликав на тайну

вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків

лісових та ведмедів»);

2. Як розпалювали гуцули ватру? З чим було пов’язане канонічне

ставлення до вогню?

Процес народження вогню доручався лише обраним, до яких належав

ватаг. Саме він готував суху губку, скалки, лову, шкіряний ремінь і за

допомогою пастуха починав тертя. Усе це робилося в повній тиші, яка

панувала до тих пір, аж поки скалка не займалася. Перші хвилини життя

вогню могли супроводжуватися молитвою: «Допоможи мені, Господи, як єси

поміг цю живу ватру розкласти, єї ізгасити».

Оскільки ватра була оберегом «на худобу і для людей», тому й ішов

ватаг до стоїща, де мала жити худоба, щоб обкурити його.

Доступ до розведеної ватри мала спеціальна людина, яку називали

спузарем. У його обов’язки входило сокотіння (збереження) вогню. Магічна

106

сила ватри триватиме до того моменту, аж поки гуцули не збиратимуться з

полонини додому.

3. Які обряди виготовлення їжі згадуються М. Коцюбинським?

Бринза була основним видом харчування у гуцулів. Вона готувалася за

старовинними рецептами, які передавалися з покоління в покоління.

Письменник відтворив лише частину обряду приготування будзу,

зосередившись в основному на зовнішніх моментах: «Руки оживають потроху,

то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось

плещуть, бігають та гладять там всередині, і раптом з дна посудини, з-під

молока, підіймається кругле сирове тіло, що якимось чудом родилось»

На сьогоднішньому уроці я також пропоную ще раз поринути у

загадковий світ природи з її міфічними істотами, дізнатися, у що ж вірили

гуцули.

Група етнографів досліджувала міфічну канву повісті М.

Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Повість Коцюбинського «Тіні забутих предків» містить надзвичайно цінний

матеріал і про світогляд жителів Карпат. Яким же бачить навколишній світ

гуцул? У листі до М. Горького Михайло Михайлович писав, що, як глибокий язичник,

гуцул все життя, до самої смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, які

населяють ліси, гори, води. Гуцули вірять, що є люди, які знають світ духів і вміють

ворожити, вірять у силу слова, в чародіїв, що спроваджують бурю, град і громи.

Тому не випадково у повісті живуть і нявки (мавки), і Чугайстер — волохатий

лісовий чоловік, що був «смертю для мавок: зловить і роздере», і градівник Юра,

який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що не раз робила шкоду Івановій

худібці.

Демонологія (міфічні уявлення про злих духів (демонів), що виникли на основі

первісної віри в духів) займає неабияке місце в житті гуцула. Тому автор і надав їй

у повісті багато уваги. Письменник глибоко розумів історичні та соціальні коріння

гуцульської демонології. Сама назва твору є не випадковою, а підказаною тим

матеріалом, який покладено в основу «Тіней забутих предків». Коцюбинський був

переконаний, що більшість міфічних оповідань сучасної йому Гуцульщини

107

народилася в дуже далекому минулому, що створив їх народ, над яким панував

забобонний страх перед незнаними силами природи. Але злободенність міфів сивої

давнини не ослабла й на початку XX ст.

Демонологія в повісті — це не тільки залишки минулого, а й справжнє

світосприймання гуцула — сучасника Коцюбинського. На основі фольклорного

матеріалу автор показує дотримання гуцулами звичаїв, обрядів під час різних

свят,ворожіння, що нібито допомагало у боротьбі зі злими духами, які мали

зашкодити господарству гуцула і навіть його життю.

Один з найяскравіших епізодів у повісті, що дає читачеві можливість уявити,

як люди захищалися від злих духів,— Святий вечір у хаті Івана. (Цей уривок треба

прочитати на уроці, а також обхід ватагом полонини, на яку мають ступити

отари; запалювання ватагом «живого вогню»; доїння молока і добування будзу

(сиру); плекання худібки, щоб «не заслабла, щоб хто не зурочив...»; прихід на

Маланки до маржи у загороду Бога, ворожіння Палагни на Юри — свята весни,

радості й сонця та ін.)

Такі звичаї існують (або до недавнього) існували майже по всій Україні.

Кінознавці розкажуть про долю кінофільму «Тіні забутих предків».

Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий до 100-літ-нього ювілею

М. Коцюбинського. Завершений у 1964 році фільм ішов до глядача

довго, років п'ять. Вряди-годи стрічку крутили в кінотеатрах, швидше заради

звітності. Для більшості пересічних глядачів це була нудна картина,

неоднозначно сприймала її й тодішня інтелектуальна еліта.

Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов

працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах

великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою

режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ

України.

У вересні 1965 року відбулася прем'єра кінострічки. З неї почалися

арешти української патріотичної інтелігенції, адже під час прем'єри фільму зі

сцени відкрито було сказано про політичні арешти, що хвилею прокотилися в

Києві, Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Тернополі. Було зрозуміло: стрічці

108

вготована особлива доля на шляхах усвідомлення своє, національної

ідентичності.

А світ чудувався геніальності письменника й таланту кінорежисера.

Газета «Франссуар» писала: «Стрічка поета — дивовижно красивий фільм

істинного художника». Газета «Юманіте» повідомляла: «Єдиний у своєму

роді, унікальний фільм, блискучий твір, схожий на барвисте свято».

Кажуть, президент Франції де Голль, побачивши картину, назвав її

кіношедевром, який відкрив йому диво — Україну, і замовив для особистої

кінотеки копію стрічки.

М. Коцюбинському пощастило: кіноверсія С. Параджанова за його

повістю — найвідоміший український фільм у світі, який увійшов у двадцятку

найкращих кінострічок усіх часів і народів і здобув десятки міжнародних

нагород. Його названо маніфестом українського поетичного кіно й назавжди

введено до контексту світової культури.

Вчитель. С. Параджанов - відомий в Україні кінорежисер, якому

пророкували велике майбутнє, вірменин за національністю. На запитання «То

чому ж Україна і що вона дала вам?» , - Параджанов відповів»

«Це земля моїх злетів і страждань, найбільшої любові й найзухвалішої

помсти за неї. Тут моє вознесіння й Голгофа. Усе починалося з «Тіней забутих

предків». Думаєте, я не знаю, чого мені доручили цю постановку? А, мовляв,

цей вірменчик усе одно завалить Коцюбинського, бо й мови не допетрає, і

звичаїв не втямить. «А я їм таке зробив кіно, яке на жодну мову не

перекладуть — не зуміють. Там і перекладу не треба — усім усе ясно. Отаку я

їм Україну зробив! Все, що на екрані, з життя. Рік роботи над фільмом був

роком, прожитим біля джерела натхнення».

(Перегляд уривку з фільму)

IV. Застосування набутих знань

1. Створіть «асоціативні кущі», що розкриватимуть одну із загадок

(І група — асоціативний кущ «Гуцули», ІІ група — «Кохання» IIІ група —

«Смерть»). Групи презентують створені ними «асоціативні кущі». Вони

можуть мати такий вигляд:

109

Гуцули — єдність із суворою природою — обряди — ритуали — язич-

ники — віра в нечисту силу — християни — знахарі — прекрасні ґазди —

талановиті...

Кохання — диво — казка — взаєморозуміння — сила, більша за життя

— фізична близькість — вир почуттів — виправдання гріха — трагедія...

Смерть — горе — сльози — сум — обряд, ритуал — душа — весела

душа — єднання зі світом тіней — змагання із життям — перемога життя...

V. Підсумок уроку

Ось і добігла до кінця наша зустріч, на якій ми змогли хоч трохи відкрити

завісу над тайнами літературного й кінематографічного шедеврів.

Хочу звернутися до вас, молодого покоління українців. Не бійтеся заглядати в

рятівне минуле, бо воно допоможе вам творити сучасне. Сила у ваших руках не

менша, ніж у предківських. Та й душі не ледачі. Не змарнуйте їх. Любіть не тільки

там, де лад, а й де ненависть, несіть правду туди, де лукавлять, єднайте і зцілюйте

там, де рветься і болить. Будьте для України сонцем все очисним, що пропалює

темряву, опромінює кожний закуток найбездоннішої духовної прірви вашого часу.

Сподіваюсь, що сьогоднішній урок вам запам'ятається, адже ви не просто були

присутні на ньому, а прожили 45 хвилин у творчому пошуку, бо життя - це не ті дні,

що минули, а ті, що запам'яталися.

Продовжте речення: «Мене вразило...».

Оцінювання учнів

VI. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення «Особливості жанру твору».

110

Тема. Остап Вишня. «Мисливські усмішки». Оптимізм, любов до природи,

м'який гумор як ознаки індивідуального почерку письменника. Урок в 11 класі

Мета:

- ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки»;

- формувати вміння: - працювати з текстами;

- аналізувати прочитане;

- розуміти автора у творі;

- розвивати естетичні смаки, почуття гумору, творчу уяву школярів;

- виховувати любов до природи, бажання оберігати й примножувати її

багатства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Остапа Вишні, книжкова виставка, ілюстрації до

«Мисливських усмішок», вислови видатних митців про сміх, картини В. Перова

«Мисливці на відпочинку», епіграф, мультимедійна презентація.

Епіграф: З природою найліпше навзаєм:

Слід за любов платити їй любов’ю.

Остап Вишня

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційне налаштування на урок

Слово вчителя

— Вклонившись, ми мовили один одному,

Хоч були зовсім незнайомі:

— Здрастуйте!

Що особливого ми сказали одне одному?

Просто «Здрастуйте!»

Чому ж на краплинку щастя стало більше у світі?

Чому ж на краплинку радісніше стало життя?

Володимир Солоухін

Ось такі чудові, щирі рядки написав поет Володимир Солоухін. І ми сьогодні

скажемо одне одному: «Здрастуйте» — і почнемо наше спілкування.

111

Діти, мені подобаються ваші очі, бо в них бачу потяг до знань, допитливість і

доброту.

Отже, починаємо працювати. Як писав видатний педагог Я. А. Коменський:"

Хай нам все вивчається: легко, швидко, ґрунтовно".

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Слайд № 1 (портет, епіграф)

Слово вчителя

«Мабуть, від часів Котляревського Україна не сміялась таким життєрадісним,

таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній

творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар.

Почуття гумору — провідна риса українця. Навіть у найтяжчі часи, попри всі

негаразди і біди, українці не могли обходитись без сміху і жарту, який допомагав

долати труднощі, додавав оптимізму й віри у свої сили.

Остап Вишня — життєлюб і оптиміст. За найскладніших умов він вірив у

людину, у її душевну красу, творчу вдачу, любив природу, любив, знав і відчував

народну пісню, гумор і дотеп.

І хоч великого сміхотворця вже давно немає серед живих, Остап Вишня і нині

залишається неперевершеним майстром гумору, адже його усмішки надихнули на

творчість цілу плеяду гумористів, які «виросли з Вишневого кореня».

Остап Вишня — хто він для нас? Країна веселої мудрості, слава України, її

невмируща краса?

Справді, хто для вас Остап Вишня? Щоб дати відповідь на це питання,

складемо асоціативний кущ до особистості Остапа Вишні.

Асоціативний кущ до особистості Остапа Вишні (записують на дошці)

(Остап Вишня: несхитний, душевний, витривалий, мужній, емоційний, вірний

ідеалам простих людей, іскрометний, розумний, талановитий, неперевершений)

- Скажіть, будь ласка, які риси характеру Остапа Вишні вразили вас

найбільше?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ

ТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФА УРОКУ

112

Вчитель. Гумор! Це щит душі людини від розпачу і меч до всього ворожого.

Не навчившись правильно сприймати й розуміти гумор, не станеш справжньою

людиною – життєрадісною і самокритичною.

Сьогодні на уроці ми спробуємо правильно сприйняти і зрозуміти гумор.

Слайд № 2 (тема уроку)

Отже, тема нашого уроку «Остап Вишня. «Мисливські усмішки». Оптимізм,

любов до природи, м'який гумор як ознаки індивідуального почерку письменника».

Запишіть, будь ласка, у зошит дату і тему уроку.

Поміркуйте, яких навчальних результатів ви можете досягти, і закінчіть подані

речення.

Слайд №3

1. Перед цим уроком я хвилююся, оскільки...

2. На уроці я сподіваюся...

3. Від цього уроку очікую...

Слайд № 4 (мета уроку)

Мета нашої сьогоднішньої співпраці ― поринути у світ усмішок Остапа

Вишні про природу нашого краю, навчитись у письменника тонкощам риболовлі та

полювання, навчитись правильно сприймати й розуміти гумор.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

У великому творчому доробку Остапа Вишні представлено різноманітні

жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі

мудрого, дотепного оповідача. Письменник мовби сам усміхається, розповідаючи.

Слайд № 5

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя

усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

Евристична бесіда

- Що таке усмішка?

- Які її характерні ознаки? (Усмішка — невеликий твір, у якому м'який гумор

поєднується з ліризмом. Характерними ознаками є іронічність, дотепність, ліризм,

відступи, пейзажі).

113

- Які жанрові різновиди усмішок розвивав Остап Вишня?. (Жанрові різновиди

усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра,

усмішка-реп'яшок, усмішка-оповідання.

З легкої руки гумориста в багатьох часописах і нині вміщують рубрики

«Народні усмішки», «Козацькі усмішки» тощо.

«Мисливські усмішки» Остапа Вишні

Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим

Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап

Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні,

риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу,

степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє

спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і

який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини»

з мисливського побуту.

Слайд № 6

«Мисливські усмішки», складав Остап Вишня протягом тривалого часу, а

найповніше видання було здійснене вже після його смерті - в 1958 році. Темою «Мисливських усмішок» є змалювання краси рідної природи й заклик

до її збереження.

Головна ідея усмішок - любити й берегти природу, утвердження думки про

захист природи.

Тему та ідею діти записують у зошит

У збірці автор використовує такі художні компоненти: дотеп, анекдот, пейзаж,

що виконує важливу композиційну або ідейно-смислову функцію; портрет, пісню,

авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

Автор постає в “Мисливських усмішках” як співець рідної природи, великий

гуманіст, що змалював колоритних мисливців і рибалок, безмежно закоханих у рідні

озера і ліси, річки і гаї.

114

Остап Вишня був великим шанувальником полювання. Але його кредо як

мисливця звучало так: «Хай живуть зайці». Про це свідчать записи у щоденнику:

Слайд № 7

“23 грудня, 51. Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене

це — типове явище».

У щоденнику за 23 січня 1952 р. Остап Вишня писав:

“ Їздили полювати. Це не вперше і не востаннє. Нічого! І як радісно, що я

нічого не вбив!”

Щоденникові записи, спогади друзів свідчать, що для Остапа Вишні був

важливим не результат полювання і навіть не власне процес, а особлива атмосфера,

що панувала там.

За сюжетно-композиційними та структурними особливостями у збірці

«Мисливські усмішки» виділяється кілька груп усмішок:

Слайд № 8-9

На мультимедійній дошці показано поділ «Мисливських усмішок» за

сюжетно-композиційними та структурними особливостями»:

1) Усмішки ознайомлювального характеру: в них автор, вдаючись до

гумористично-жартівливих та іронічних порад, з неабиякою дотепністю відкриває

«секрети полювання», веде мову про особливості мисливської зброї («Заєць»,

«Ружжо»).

2) Усмішки, що змальовують вихід на природу(«Вальдшнеп», «Перепілка»).

3) Усмішки, що відображають «можливі» мисливські успіхи, засуджують

браконьєрів та звіроловів («Дика коза», «Бенгальський тигр», «Каченята плачуть»).

Учні записують в зошит поділ усмішок

«Мисливські усмішки» — лебедина пісня Остапа Вишні.

Це ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із записками мисливця І.

Тургенєва та мисливськими етюдами й оповіданнями М. Лескова та М. Пришвіна.

Сьогодні на уроці ми проаналізуємо усмішку «Як варити і їсти суп із дикої

качки» та «Сом».

Слайд № 10

Усмішка «Як варити і їсти суп із дикої качки»

115

На мультимедійній дошці розміщено ілюстрацію до твору і запис

Вчитель. «Як варити і їсти суп із дикої качки» - одна з найдотепніших і

найліричніших «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Присвячена вона Максимові

Рильському. Вперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р., вже після повернення

письменника із заслання.

Слайд №1 1

Усмішка «Сом»

На мультимедійній дошці розміщено ілюстрацію до твору і запис

Вчитель. Уперше надрукована в журналі «Дніпро» 1953 року №11, згодом

увійшла до збірки «Мисливські усмішки».

Вашим домашнім завданням було прочитати згадані усмішки зі збірки

«Мисливські усмішки».

А завдання на уроці – зробити художньо-ідейний аналіз усмішок.

Робота в групах

Клас об’єднується у дві групи.

І група «Дослідники» робить художньо-ідейний аналіз усмішки «Як варити і

їсти суп із дикої качки», ІІ група «Літературознавці» - усмішки «Сом». Аналіз

усмішок записують у зошит. Питання до змісту усмішки ставлять усно.

Слайд № 1 2

Рольова гра. Інтерв'ю з письменником

Кореспондент. Доброго дня, Павле Михайловичу, дякую за інтерв’ю. Будь

ласка, охарактеризуйте вашого оповідача.

Остап Вишня. Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму

священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, у поверненні

здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний,

доброзичливий і наївний, наче дитина.

Кореспондент. Скажіть, будь ласка, звідки Ви берете теми для написання

мисливських усмішок?

Остап Вишня. Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-

полювальників (як і я сам) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини.

Коресподент. Що бачили люди у Ваших усмішках?

116

Остап Вишня. У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка,

привітну жінку, веселооку дитину, бабу з дідом … І так мені хотілося, щоб

посміхнулися вони, були радісні, хороші.

Кореспондент. Ви оптиміст, Павле Михайловичу. Може, і нам дасте декілька

порад, як не занепасти духом у наш складний і тривожний час?

Остап Вишня. Є такий афоризм, мої дорогенькі: «Оптимізм – це безмежна

віра в надію». Я завжди сподівався на щось краще, хотів багато встигнути, скрізь

брав участь. Горів, кипів. Коли мене перший раз арештували думав: «Якось то воно

буде». Аж тут влада міняється. І мені замість розстрілу – комуналку в місті Харкові.

Отож нехай ваші думки будуть світлими! І людьми не гордуйте, фортуна мінлива.

Кореспондент. Спасибі Вам за розмову, за хороші побажання.

Слайд № 13

Аналіз картини В. Перова «Мисливці на відпочинку» (Додаток №1)

На мультимедійній дошці розміщено картину Василя Перова «Мисливці на

відпочинку».

Зверніть увагу на репродукцію картини В. Перова «Мисливці на відпочинку».

- Скажіть, хто із зображених персонажів, на вашу думку, виступає оповідачем?

(Я вважаю, що оповідачем виступає найстарший мисливець (персонаж зліва). З

надмірною цікавістю його слухає наймолодший учасник полювання. Жестикуляція і

міміка оповідача свідчать про те, що його барвиста уява на злеті, а експромтом

витворені фантазії стають захопливими для самого оповідача, котрий особисто

переживає те, про що розповідає.)

- Кого і як зображено у центрі картини? (Я гадаю, що мисливець, зображений

у центрі картини скептично ставиться до розповіді товариша. Звертаю увагу, що

жест лівої руки і глузлива усмішка свідчать, що з уст цієї людини ось-ось зірвуться

слова, які вмить розвінчають чергову побрехеньку найстаршого оповідача.)

- Що ви бачите на передньому плані картини? (На передньому плані картини

зображено мисливські трофеї: заєць і рябчики.)

- Які деталі картини свідчать про те, що надворі пізня осінь? (Те, що описана

пора року — пізня осінь підтверджують низьке небо й пожовкла трава Отже,

117

почалося полювання. Мисливці підкріпились харчами й чаркою. До речі, Василь

Перов типово змалював ситуацію, характерну для полювання.)

Слайд № 1 4

Ілюстрація «Остап Вишня і Максим Рильський. Після полювання»,1951 р..

Подивіться на копію фото, на якому зображено Остапа Вишню і Максима

Рильського.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом

Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Здебільшого вони поверталися без

здобичі, бо не за нею вирушали. Але завжди були задоволені щасливі, що

відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями і наслухалися

різних побрехеньок.

Своєму другові Максим Рильський присвятив поезію, яку так і назвав «Остап

Вишня». Послухайте, будь ласка.

Читання напам'ять поезії Максима Рильського «Остап Вишня»

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур’ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупостів.

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелеві в вічі,

Любий наш Михайлович Павло!

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч злобним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

Без гучних прожив він декларацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

118

Слайд №15

Стратегія «Вільне письмо»

- Що отримує читач, ознайомившись із збіркою «Мисливські усмішки»

Пропоную записати у зошит свої думки щодо вивченого матеріалу.

До уваги не беруться помилки, стиль.

Зафіксуйте свої емоції, не соромлячись їхнього існування.

(Доброзичливий, веселий сміх, що породжує прекрасний настрій, бажання

любити і дбайливо ставитися до матінки-природи так, як любив і оберігав її Остап

Вишня)

Сенкан до «усмішки»

Пригадайте, що таке сенкан, яку будову він має. Складіть сенкан до жанру

«усмішка».

Усмішки.

Невеличкі, ліричні.

Життєстверджують, повчають, надихають.

Закликають всіх берегти природу.

Твори.

- Яке значення мають «Мисливські усмішки» Остапа Вишні?

(«Мисливські усмішки» Остапа Вишні виховують почуття любові до всього

живого, до природи, розкривають перед нами її чарівну силу, сприяють розвитку

смаків та уподобань людини.

Гумор Остапа Вишні має глибоко національний характер. Він надзвичайно

вдало висвітлює скарби народнопоетичної творчості. Пісні, прислів’я, приказки,

казкові зачини надають його творам чарівної інтимності та чарівності.)

Вчитель. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, хоч і «мисливські», але

навчають не нищити, не вбивати природу, а навпаки дбати про неї, берегти для

нащадків.

Слайд № 1 6

Не забуваймо вислів Остапа Вишні, який був епіграфом сьогоднішнього

уроку: «З природою найліпше навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю»

Слайд № 1 7

119

На мультимедійній дошці — проблемне запитання:

Як ви вважаєте, що спонукало Остапа Вишню писати саме усмішки?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Феєрверк афоризмів»

Вчитель. От і познайомилися ви сьогодні зі збіркою Остапа Вишні

«Мисливські усмішки». Вам, натхненним знайомством, пропоную пограти в таку

гру: згадати афоризми про гумор, про сміх і влаштувати феєрверк афоризмів.

Кажуть, що афоризми – тест на інтелект.

Учні по черзі читають афоризми

1. Сміх такий же святий, як і молитва (Чандра Мохан).

2. Сміх найкраще досягає мети там, де безсилі інші засоби (Максим

Рильський).

3. Проблему не завжди можна вирішити, але її можна пересіяти.

4. Життя завжди краще, ніж твій настрій.

5. Вміння сміятися над собою – перша ознака морального здоров’я.

Вчитель. Як світло стало від вашого феєрверку. Тест на інтелект ви склали

добре.

Тести (Додаток №2 ). Взаємоперевірка

Слайд № 18

Ключ: 1-в, 2-в, 3-в, 4-б, 5-в, 6-а, 7-а, 8-б, 9-а, 10-а, 11-б, 12-б.

Колективне повідомлення

Слайд № 19

Уявіть, що ви диктор, який веде програму «ТСН». Підготуйте, будь ласка, декілька жартівливих повідомлень про життя та творчість Остапа Вишні.

(1.Остап Вишня, щоб пройти посвяту на пост начальника видавництва

«Перець», з`їв сміючись 10 кг червоного перцю.

2. У людей виникає питання: «Чому псевдонім саме Вишня?». Письменник відповів:

« Більше перцю не їстиму!».

3. У друкарні вийшли нові анекдоти для мисливців і в додаток поради. Одна з них:

«Ніколи не беріть на полювання жінку, яка думає, що коза може бути дитиною.»

120

4. І ще одна порада, коли читаєте усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки»,

повірте, книгу варити не обов`язково.)

Бесіда

- Чи знайшлось місце для «Мисливських усмішок» у вашому серці?

- Чи варто прочитати інші усмішки даної збірки?

Випереджувальне завдання

Слайд № 20

Учні вашого класу вважають, що старшокласникам варто прочитати інші

усмішки зі збірки. Створити і презентувати буклет «Мисливські усмішки. Вибране».

Додаток № 3 (Оскільки, як не жаль, люди все менше читають, але гумор

залишається родзинкою не тільки літератури, а українського мистецтва взагалі,

то ми вважаємо, що книгу треба випустити, включивши туди цікаві твори, які

принесуть задоволення і допоможуть краще зрозуміти життя та захоплення

самого автора. Яскравим прикладом таких творів є: «Відкриття охоти», «Заєць»,

«Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом».

Рекламу творчості Остапа Вишні ми почали з твору «Відкриття охоти»

замість прологу. ЇЇ настрій примусить перегорнути сторінки для подальшого

читання. Далі «Заєць», «Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої

качки», «Сом».

Дана книга Остапа Вишні «Вибране» розрахована на широке читацьке коло.

Любителі природи й полювання віднайдуть тут неповторну правду і яскравий сміх,

що чується крізь рядки.

Полюбіть “ Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Полюбіть їх за те, що вони

запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і

водночас глибоко трагічні.

 Обкладинку ми вирішили зробити не намальовану, а з використанням

світлини Остапа Вишні з підписом: «Остап Вишня – мисливець-фантазер».)

Слово вчителя

У своїх творах Остап Вишня атакував слабкості свої та своїх земляків,

вважаючи, за Гоголем, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб, краще

121

тому вік не сміятися». Особливо нещадно висміював Остап Вишня слабість в

українців національної єдності, їхню інертність, що так дорого обійшлися й

обходяться Україні сьогодні.

Слайд № 21

Сьогодні на уроці варто згадати, що Національний банк України вводить в

обіг 29 жовтня 2014 року пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 125-

річчю від дня народження Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) – видатного

українського письменника, блискучого майстра гумористичних оповідань,

фейлетонів, шаржів.

Перевірка очікувань

Зверніться до очікуваних вами результатів і скажіть, чи досягли ви їх? Якщо

ні, то чому? Відповіді учнів

Слово вчителя

Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви свої

знання, уміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давногрецький драматург

Есхіл казав: «Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання корисні».

Сьогодні на уроці ви були мудрими і за корисні знання отримаєте оцінку.

Оцінювання учнів

Слайд № 22

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Виписати зразки усної народної творчості із гуморесок циклу «Мисливські

усмішки» Остапа Вишні.

2. Написати твір «Ніколи не сміявся без любові».

Для допитливих. Прочитати роман В. Гжицького «Ніч і день» (про

трагічну долю Остапа Вишні), табірний щоденник Остапа Вишні

«Чиб’ю».

Хай почуття гумору буде надійним супутником вашого життя,

старшокласники.

Людина, яка вміє щиро сміятися, має в серці натхнення для позитивного

сприймання себе й світу.

122

Я бажаю вам бути творцями своєї долі, долі своєї сім’ї, держави,

творити добро, вміти практично оцінювати свої й чужі погляди й водночас бути

терпимими, чуйними, толерантними, милосердними.

Урок закінчено! Дякую за роботу!

Додаток №1

Василь Перов. Мисливці на відпочинку

123

Додаток № 2

Прізвище та ім’я учня_________________________________

Тестові завданняВибрати одну правильну відповідь

1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні:а) Павло Грабовський; б) Олег Ольжич;в) Павло Губенко; г) Іван Лозов’ягін.

2. Остап Вишня народився в:а) с. Чаплинка на Херсонщині; б) м. Носівка на Чернігівщині;в) на Полтавщині в хуторі Чечва; г) с. Шилівка на Полтавщині.

3. Остап Вишня був письменником:а) реалізму; б) романтизму; в) гумористично-сатиричного жанру;

г) класицизму.4. Прозовий жанр, який створив Остап Вишня:

а) фейлетон; б) усмішка; в) гумореска; г) співомовка.5. Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що

розглядався на уроціа) «Вишневі усмішки»;б) «Сільські усмішки»;в) «Мисливські усмішки»;г) «Київські усмішки».6. Остап Вишня здобув професію:

а) фельдшера; б) бухгалтера;в) хірурга; г) вчителя.

7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало:а) відданість літературі; б) смерть батька; в) нестача коштів; г) політичні переконання.

8. Перший друкований твір:а) «Моя автобіографія»; б) «Демократичні реформи Дєнікіна»;в) «Зенітка»; г) «Походження світу».

9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня»:а) у газеті «Селянська правда»; б) «Зоря»;в) «Вільний голос»; г) «Правда».

10. До збірки «Мисливські усмішки» входить твір:а) «Як ми колись учились »; б) «Чухраїнці»;в) «Моя автобіографія»; г) «Відкриття охоти».

11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився... мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» належать:

а) Діду Свириду з гуморески «Зенітка»;б) Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»;в) Остапові Вишні з гуморески «Сом»;г) Івану Івановичу з гуморески «Як варити і їсти суп із дикої качки».

12. Похований Остап Вишня:а) у Харкові; б) у Києві; в) у Чернігові; г) у Полтаві.

124

Додаток № 4

Буклет «Мисливські усмішки. Вибране»

125

П р е з е н т а ц і я - р е к л а м а

Оскільки, як не жаль, люди все менше читають, але гумор залишається

родзинкою не тільки літератури, а українського мистецтва взагалі, то ми вважаємо,

що книгу треба випустити, включивши туди цікаві твори, які принесуть задоволення

і допоможуть краще зрозуміти життя та захоплення самого автора. Яскравим

прикладом таких творів є: «Відкриття охоти», «Заєць», «Дикий кабан, або вепр»,

«Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом».

Рекламу творчості Остапа Вишні ми почали з твору «Відкриття охоти»

замість прологу. ЇЇ настрій примусить перегорнути сторінки для подальшого

читання. Далі «Заєць», «Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої

качки», «Сом».

Дана книга Остапа Вишні «Вибране» розрахована на широке читацьке коло.

Любителі природи й полювання віднайдуть тут неповторну правду і яскравий сміх,

що чується крізь рядки.

Полюбіть “ Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Полюбіть їх за те, що вони

запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і

водночас глибоко трагічні.

 Обкладинку ми вирішили зробити не намальовану, а з використанням

світлини Остапа Вишні з підписом: «Остап Вишня – мисливець-фантазер».

126

Позакласний захід «Хата, біла хата моя»

Мета: ознайомити учнів і з хатніми оберегами; навчити читати

в ізерунки на рушниках та вишивці ; пробуджувати інтерес до

вивчення обрядів і традицій свого краю; розвивати в учнів уміння

бачити й цінувати красу, зміцнювати почуття національної гордості ;

виховувати повагу до р ідної землі , села .

Обладнання: українські національні вишивки, елементи

інтер’єру української хати, кетяги калини …

Перебіг заходу

Вчитель. Добрий день, шановна родино! Я таки не помилилася, коли

сказала родина, бо гадаю, що сьогоднішнє свято — це єднання нас у велику родину.

Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій землі — у славній Україні.

Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Кожна людина завжди з великою повагою і душевним трепетом згадує те

місце, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом-казкою у затишній оселі.

І сьогодні ми раді бачити вас на нашій виховній годині: «Хата моя, біла

хата». Хата для людини є всім: і храмом, і рідним краєм. Яким теплом і лагідним

родинним затишком, якою добротою і материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!

З батьківської хати розпочинається і пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати

хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними,

роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо

рідну домівку.

Ведучий. Волинь... В одному вже тільки цьому слові бринить ціла музика

смутку і жалю. Волинь — край, де найбільше люблять волю, край гарячої любові до

свого народу. Це тихі води і ясні зорі, зелені сади і білі хати, лани золотої пшениці,

медові та молочні ріки, золотавий вечір, верболози і плакучі верби, що замріяно

полощуть у тихих плесах довгі віти.

Ведуча . Волинь — це край, що нагадує серце. Доторкнімося ж ніжними і

теплими руками до цього серця, до рідної матері-домівки, запашної хлібини на

вишитому рушнику, до душі українського народу — пісні, до кетягів червоної

калини, до ніжної зелені верб — вони зігріють ваше серце назавжди.

127

Ведучий. Кожна людина з дитинства і до старості перебуває в полоні тра-

диційних уявлень народу, висловлених у піснях, казках, легендах і переказах,

загадках, прислів'ях та приказках. До народної духовної культури входять і обереги.

З навколишнього світу людина відокремлювала ті предмети та явища, які

допомагали їй у подоланні труднощів життя. Так, матір-земля давала їжу, оселя

вважалася сімейним фундаментом, своєрідною фортецею, рослини служили ліками,

тварини віщували про погодні зміни. Людина почувала себе комфортно у своєму

середовищі, тому що оточення допомагало їй у цьому.

Сьогодні ми починаємо забувати про природні цінності, не надаємо їм

значення і тим самим втрачаємо багато корисної сили та здоров'я.

Ведуча. Отож подивимося на споконвічні символи-обереги України, її

національні предмети і вірування.

Учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Зустрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Для гостей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по праці, щоб жилось у мирі.

Учениця

Святиня роду України — хліб.

Ввібрав любов і працю хлібороба.

Землі дарунок — щедрий урожай.

За труд натхненний гарна нагорода.

У цій хлібині сонячне тепло,

Що визріло на добрих наших нивах.

Прийміть цей хліб на радість і добро.

Вам довгих літ бажаємо щасливих.

Подає гостям хліб на вишитому рушникові.

Пісня «Родина»

1-й учень

Можна втратити все, але мати Вітчизну.

128

Полечу я у сни, у родинне тепло.

На світанку роси мама двері відчинить —

І запахне бузок. Бо не все одцвіло.

2-й учень

Бачу поле і сад, чую слово правдиве,

З тополиних доріг повертаю сюди.

Я спішу до землі, до зеленого дива,

До свого джерела, до живої води.

3-й учень

Тут навіки бузком охрестилася хата,

Тут не раз я горів у вогні каяття.

Можна мати усе, а Вітчизни не мати.

Україно моя, ти одна, як життя.

Ведучий. Зафіксовано чимало повір'їв, звичаїв про будівництво хати: «Для

того, щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати

щасливе місце. Краще ставити хату на рівному, на відсонні і на цілині — непо-

рушній землі, де тверде місце. Ставити хату треба зрання і навесні... На межі, на

бузині, на роздоріжжі, на могилі, на току не можна ставити хати, бо буде

товктися...» — поряд із вірою в щасливе місце, час, духів — раціональний підхід і

практичність людини минулого.

Ведуча. Батьківська оселя — це родинне вогнище, вона має вселюдську

цінність. Звідси ми пішли у широкий світ. Оселя увібрала радощі й жалі, злагоди і

клопоти. У ній пахло духмяними паляницями, линула материна колискова пісня,

сміх дітвори.

Пісня «Земля волинська»

1-й учень

Ти стоїш не багата й не пишна,

Виглядаючи з саду у луг.

Рясний цвіт обтрусили вже вишні

На солом'яний твій капелюх.

Ти була мені наче мати,

129

Ти служила мені, як могла,—

Кожна кроквочка, кожна лата

Не жаліла для нас тепла.

2-й учень

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі — рідна хата

Під ясеновими крильми,

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

3-й учень

Тут батьків труд і труд матусі,

Поліття чесне, нерясне,

А хліб домашній на обрусі —

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому, як на свято,

Любуємося ворітьми:

Найкраща в світі — рідна хата

Під ясеновими крильми.

Ведучий. Хата, як і людина, уміє плакати й усміхатися, вона може бути

гордою і сумною, пихатою і скромною. Все залежить від того, яка людина в ній

живе. Якщо люди веселі, то й хата весела. А якщо хату покинули її господарі? Тоді

вона горбиться, в'яне, як рослина без поживних речовин, вологи й сонця. Людина,

покидаючи свою хату, залишає в ній частину свого життя, частинку свого тепла.

Ведуча. Старі хати поступово зникають з краєвиду села. І ми починаємо

забувати, в яких хатах жили наші батьки і діди. А разом з тим втрачаємо і свої

традиції. Тож збережімо якнайдовше домівки наших батьків. Не даймо їм щезнути,

приїздімо до них, відчуймо запах дитинства, вклонімося пам'яті тих, хто їх будував,

зберігав, наповнював теплом свого серця і рук.

130

Ведучий. Традиційна українська хата — воістину колиска нашого народу.

У ній жили і вмирали цілі покоління, сподіваючись на кращу долю. Із селянської

хата пішли у світ велетні думки — Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван

Франко, Олександр Довженко.

Ведуча. І хто б що не говорив, а Вітчизни без рідної хати не було і не може

бути, бо Батьківщина починається з рідного порога, а отже, з батьківської домівки.

Уклонімося ж низько їй, рідній хаті своїй.

Презентація «Українська хата»

Пісня Раїси Кириченко «Хата моя, біла хата»

Учитель. Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на

Україні оселі, котрої б не прикрашали рушниками. «Хата без рушників — що

родина без дітей». Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки,

він був своєрідною візиткою, а точніше — обличчям оселі, а відтак і господині. По

тому, скільки і які були рушники, складалася думка про жінку, її дочок. Вишитий

рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської

працьовитості.

Учень. Старенький прабабусин рушничок,

Лляне ткання, а вишивка мов пісня.

Червона - чорна музика ниток.

В стібках мистецьких від любові тісно.

Праматінко далека, мов зоря.

Твого обличчя я не бачив зроду.

Квітки ж твоєю юністю горять,

Ввібравши ніжну променисту вроду.

Із давнини всміхається мені

Цим вишиванням щедрим і гарячим.

На білому лляному полотні

Мереживо тонке радіє й плаче.

Пісня «Вишиванка»

Учень. Із червоної нитки білого льону,

Як до рідної пісні усяк з нас привик,

131

В будень день і на святах, в Карпатах, за Доном,

Наш народ давно вигадав диво-рушник.

Щоб і хата була красивішою,

Щоб і доля була прихильнішою,

Щоб весілля були та й клечальними,

Щоб ми завжди були величальними.

Вірш Володимира Лучука «Рушник».

1-ша дівчина

Вишивала я рушник

Власними руками,

Гаптувала залюбки

Всіма кольорами.

Мов жива, на полотні —

Калинова гілка,

Під мережкою, внизу, —

Книжка і сопілка.

До ладу все довела,

Хоч іще маленька,—

І оздобила, як слід,

Я портрет Шевченка!

Сценка «Мудра голка»

Марійка. Ой матусю, як я люблю дивитись, як ви вишива єте

квіти! Червона нитка до зеленої , до жовтої… як гарно виходить! А

дайте і мені голку, полотна і ниток. Я теж хочу вишивати.

Мама. Ти ще мала, пальчики поколеш.

М а р і й к а. От і не мала, от і не поколю! Хіба я не знаю, що не пальчики, а

полотно треба колоти?

Мама. Ну, добре. Ось тобі шматок білої тканини, ось тобі і голка з ниткою. А

я трішки погосподарюю.

Марійка . Р-раз, два… от біда. Нитка заплуталась.

Мама. Ну ти, доню, працюй, а піду до крамниці.

132

Марійка. Мама мудрою голкою вишивала, а мені дала погану. Поки мама з

крамниці не прийшла, мерщій візьму її мудру голку і теж гарний рушничок вишию!

(Вишиває, а потім скрикує) Ой, як боляче! Мудра, а така колюча!

Мама (повернувшись із крамниці). Чого заплакана, Марійко?

Марійка (сердито). Рушничок вишивала. Думала, твоя голка мудра, що такі

гарні квіти гаптує... А вона колеться.

Мама . Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях. Бери-но полотно,

та не поспішай, а дивися, як треба...

Марійка. Ой, матусю, ось і перша волошка.

Мама (усміхаючись). То хто мудрий? Голка чи пальчики?

Учитель. Рушник. Він пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту

почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею,

він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди

сусідить у нашій хаті як ознака великої любові й незрадливості!

Вірш «На виставці вишивки».

1-й учень

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

2-й учень

Хрестиком укладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою,

Ніжність материнської руки,

Пісні щем весільної, веселої.

Вірш Василя Швеця «Мережка».

2-га д івчина

В бабусі очі карі-карі

Так лагідно світились,

Коли вони крізь окуляри

В мережку задивились.

133

Метляє заполоч кошлата

У мене під рукою:

Я вишиваю, а дівчата

Стоять перед і мною.

Вони очей не зводять з голки:

Гаптується мережка —

Зелений луг, червоні смолки

І жовта-жовта стежка.

Мене питаються дівчата,

І як я не вколюся?

І хто навчив так вишивати?

Ну хто ж, як не бабуся?!

В бабусі очі карі-карі

Так лагідно світились,

Коли вони крізь окуляри

На мене подивились.

Звучить весела жартівлива українська пісня.

До залу входять Оксана і Петро.

Оксана (мрійливо). Який сьогодні чудовий, веселий день!

Петро. Так, день дійсно гарний, якраз для свята. Оксано, а ти помітила, як

усі гарно виглядають? У вінках дівчат такі яскраві квіти і стрічки, що аж

замилуєшся! А у хлопців шаровари — червоні та сині, а пояси — золотом гаптовані!

О к с а н а (захоплено). А як чудово виглядають! Від вишивки на сорочці очей

відвести не можна. А які гарні квіти і стрічки у вінку: ніколи ще таких не бачила.

Петро. Оксано, а подивись-но (показує), які гарні рушники!

Оксана. Ви тільки уважно придивітьсЯ! Тут зібрано сучасні вишиті

рушники, і ось ці (показує) — старовинні, з бабусиної скрині. Погодьтеся, важко

уявити собі українську оселю без рушників. Прядуть їх і вишивають ще й досі: для

краси у домі, на щастя в ньому, та й просто так — для душі. Візерунки на рушниках

— то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині — засіяна нива; вазон чи

134

квітка — світове дерево; людська фігурка — знак Берегині, богині хатнього

вогнища.

Петро. А ось тут українська вишивана сорочка, вишиваночка, як любовно

називали її у народі. (Показує.) Ось ця — буденна, ця — святкова, а ось ця —

особлива, великодня, адже одягали її лише один раз на рік, на Великдень. А на цій

полиці розмістилась господиня столу — скатертина вишита. А називали її

господинею тому, що жодне свято не обходилось без неї. А ось подивіться на дівочі

прикраси — намисто, дукачі, згарди, дробинки. (Показує.) А тут — вінки на всі жит-

тєві випадки. А тепер перед вами чоловічий і жіночий українські народні костюми.

Оксана. Так, гості дорогі, усі ці вироби виконані з великою любов'ю та

знанням своєї справи.

П е т р о. А що це за Домовичок такий?

Оксана . (Звертається до Домовика)

Агов, Домовичку!

Д о м о в и ч о к. (привітно)Добрий день, друзі! Я — господар будь- якої

оселі. Бо яка ж хата без домовика?

Я пропоную оглянути українську давню світлицю. Тут побачимо багато

такого,чого не зустрінеш у сучасній квартирі.(Розповідь Домовичок супроводжує

показом тих речей, про які йде мова.) Українську світлицю завжди прикрашала піч.

Піч-мати головною була, бо хліб народжувала. А хліб —то життя. У печі пеклися

паляниці духмяного хліба, весільний коровай як символ добробуту, скакунці, чулися

запахи борщу та каші. Біля печі стояли різної форми горщики, горнята, в яких

варили їжу, глечики для молока, макітра для перетирання маку. Збоку — діжа для

вимішування тіста. Поруч з пічкою — лопата для сажання хліба на гарячу черінь.

Закривали піч заслінкою. У побуті до печі ставилися як до своєрідної святині,

годувальниці та опікунки дому. Піч — центр житла, його душа.

Навпроти печі оздоблювали парадний кут — покуть. Це було місце для

образів, своєрідний домашній вівтар. Прикрашали його вишитими рушниками,

цілющим зіллям і квітами. Здавна в нашому народі існує звичай: дорогих гостей

садовити у найпочеснішому місці. А таким місцем в українській хаті — є покуть,

або красний кут. (Запрошує Оксану і Петра.) Тут же ставили стіл, застелений

135

скатертиною, на ньому завжди лежав хліб. Біля столу стояла дерев'яна лава, яку на

свята накривали домотканими ряднами. Збоку ставили маленький переносний

ослінчик. А коли, народжувалася дитина, то до сволока підвішували колиску.

Петро. Дорогі друзі! От і ми з вами завітали у це затишне, кинуте

напризволяще домашнє вогнище.

Домовичок. Ну що ж, час уже мені, до побачення, і нехай стелиться вам доля

рушниками!

Ведучий. Українську хату не можна уявити без великої кількості страв.

Борщі і пампушки, паляниці і галушки, вареники і ковбаси, напої з фруктів та меду

відомі в усьому світі.

В національній кулінарії особливе місце займають овочеві страви. Серед них

по праву головне місце займає борщ. Найпопулярнішим був борщ з капустою,

квашеним буряком, морквою і цибулею. Навесні готували зелений борщ зі щавлем,

молодою кропивою, лободою, кропом, петрушкою, заправляли яйцем, по

можливості сметаною.

Ведуча . З м'ясних продуктів українці споживали в першу чергу свинину,

потім — яловичину і птицю. М'ясо смакували в різному вигляді, але найчастіше

смажене і тушковане.

Здавна важливе місце в харчуванні українців займає риба. Улюблені страви —

карась, запечений у сметані; щука, тушкована з хроном; короп, тушкований з цибу-

лею в сметані.

Ведуча . Постійно присутні в українському меню найрізноманітніші

борошняні страви: вареники, галушки, млинчики, налисники, крученики, деруни,

зрази. Популярні різні каші: пшоняна, гречана, гарбузова, каша з гречаного

борошна, які їдять з молоком, сметаною чи соняшниковою олією.

Ведучий. До українських національних напоїв належать різні наливки,

варенухи, кисіль, узвар.

Але найпочеснішою стравою на столі не лише в Україні, але й по всьому

світу, звичайно, був хліб. Від хліба все: і радість, і пісня, і життя, кроки дитини, і

доля щаслива.

136

Вчитель. Український народ завжди відзначався щедрістю і гостинністю. І

наші хлопці та дівчата разом зі своїми мамами і бабусями приготували смачні

страви. Ласкаво прошу всіх пригоститися, адже ви, мабуть, трішки зголодніли на

нашому святі.

Тож смачного вам, друзі.

Звучить весела українська народна музика «Вправні господині». Учні

пригощають гостей

Учитель. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї свої

батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світові, як блудний син, і не може

знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Чому?

Тому що звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не

тільки в сучасному, а і його історичному минулому. Звичаї – це ті неписані закони,

якими керуються в найменших щоденних і найбільших усенаціональних справах. І

сьогодні, шановні друзі, ми завітали до української хати.

Важливо сьогодні оберігати життя в усіх його виявах, природній мудрості і

гармонійності. Ми тепер часто повертаємось до своїх витоків, прагнемо зібрати усе

втрачене. Так було, так і повинно бути.

Шановні гості, учні! Дуже хочеться, щоб своєрідним дороговказом нам у

житті слова В. Симоненка.

Відеокліп «Виростеш ти, сину!»

Шановні гості! Дай, Боже, здоров’я вам і родині вашій! Світлого хліба,

мирного неба, чистої води! Щоб ви завжди здорові були і врожай був багатий, щоб

раділа кожна хата!

137