КОРЕКЦІЯ УВАГИ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ

ДІТЕЙ У ПРОЦЕСІ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Шорохова Валентина Володимирівна,

методист НМЦ інклюзивної освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка

УВАГА Увага не буває самостійним

процесом, вона відкривається як спрямованість, настроєність і зосередженість будь-якої психічної діяльності на певному об'єкті, лише як сторона чи властивість цієї діяльності.

П. Я. Гальперін

Увага – єдині двері, через які приходить все, що тільки входить в душу людини з навколишнього світу.

К.Д.Ушинський

УВАГА Увага – це спрямованість і зосередженість

свідомості на якомусь предметі, явищі чи діяльності.

Увага — це завжди зосередженість на чому-небудь.

У виділенні одного об'єкта з маси інших виявляється так звана вибірковість уваги: інтерес до одного є водночас неуважністю щодо іншого.

Увага сама по собі не є особливим пізнавальним процесом. Вона притаманна будь-якому пізнавальному процесу (сприйняттю, мисленню, пам'яті) і здатна організувати цей процес.

Увага є психічною дією, спрямованою на зміст образу, думки чи іншого явища.

Увага відіграє істотну роль у регуляції інтелектуальної активності

ВИДИ УВАГИ Природна увага: дана людині з самого

народження у вигляді вродженої здатності вибірково реагувати

на ті чи інші зовнішні або внутрішні стимули, що несуть у собі елемент інформаційної новизни.

Соціально обумовлена увага: складається протягом життя в результаті навчання і виховання, пов'язана з вольовою регуляцією поведінки, з вибірковим свідомим реагуванням на об'єкти.

Безпосередня увага не управляється нічим, крім того об'єкта, на який вона спрямована і який відповідає актуальним інтересам і потребам людини. Опосередкована увага регулюється за допомогою спеціальних засобів, наприклад, жестів, слів, вказівних знаків, предметів.

Мимовільна увага не пов'язана з участю волі, довільна ж обов'язково включає вольову регуляцію.

ФОРМИ ПРОЯВУ УВАГИ: Сенсорна (перцептивна);

Інтелектуальна (розумова); Моторна (рухова)

ФУНКЦІЇ УВАГИ: Активізація необхідних і

гальмування непотрібних психічних і фізіологічних процесів;

Цілеспрямований організований відбір інформації, що надходить (основна селективна функція уваги);

Утримання, збереження образів певного предметного змісту до досягнення мети;

Забезпечення тривалої зосередженості, на одному об'єкті або діяльності;

Регуляція і контроль за діяльністю.

ТРИ СТАДІЇ РОЗВИТКУ УВАГИ:

Первинна увага, викликана різноманітними подразниками, які мають сильний вплив на нервову систему;

Вторинна увага — зосередженість на одному об'єкті, незважаючи на наявність інших (диференціація);

Післядовільна увага, коли об'єкт утримується увагою без спеціальних зусиль.

ВЛАСТИВОСТІ УВАГИo Первинні: Стійкість, Концентрація, Інтенсивність, Розподіл уваги, Обсяг

o Вторинні: Коливання, Переключення

ПОРУШЕННЯ УВАГИ Під порушеннями уваги розуміють

патологічні зміни спрямованості, вибірковості психічної діяльності, що виражаються у стані втоми або за наявності органічних уражень мозку, у звуженні об'єкта уваги, коли одночасно людина може сприймати лише невелику кількість об'єктів, у нестійкості уваги, коли порушена концентрація уваги і спостерігається її відволікання на сторонні подразники.

ВИДИ ПОРУШЕНЬ УВАГИ:

Відволікання; Неуважність; Гіперрухливість; Інертність; Звуження обсягу уваги; Нестійкість уваги (порушення концентрації уваги).

УМОВИ, ЯКІ Б СПРИЯЛИ ФОРМУВАННЮ УВАГИ: Привчати людей працювати в

різних умовах, тренуючи довільну увагу;

Захоплювати цікавою і важкою працею, формуючи післядовільну увагу;

Розвивати стійкість уваги вправами

на переключення уваги з об’єкта на об’єкт за маршрутами і виділення найбільш важливих з них

ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ У РВД Розумово відсталі діти найчастіше

страждають від неуважності, низької стійкості, малого обсягу, недостатнього розвитку своєї уваги, що призводить до їх дезадаптації, впливає на виконання навчальної й трудової діяльності. Розвивати й удосконалювати увагу так само важливо, як і вчити письма, рахунку, читання, це головна умова здійснення пізнавальної діяльності. Стан уваги впливає на всю діяльність людини. Тому проблема уваги є однією з актуальних проблем корекційної педагогіки та психології

УВАГА НА СЦЕНІ «ТРИ КОЛА»: Малий (уміння актора взаємодіяти з

партнером, слухати і сприймати його) Середній (уміння бачити, помічати все, що

відбувається на сцені в даний момент) Великий (уміння чути глядацький зал)

Під час представлення у актора повинні працювати всі три кола уваги одночасно, тут важливо вміння помічати найменші зміни в атмосфері спектаклю, в стані партнерів, ураховувати настрій залу і діяти

у відповідності з новими обставинами.

УВАГА – ЯК ОСНОВА ПІЗНАННЯ Зорова увага – розглядання об’єктів;

дзеркало, тінь. Слухова увага – прислухатися до вулиці. до вулиці та коридору; за звуком

відтворити життя; знайти річ за наростанням звуку; на межі гучно-тихо.

Тактильна увага – відчути та описати спинку стільця; монета; волосина однією рукою; під скатертиною чи газетою. Написати на спині слово та вгадувати його за буквами.

Нюх – порівняння та оцінка. Смак – порівняння з домашнім. Загальна увага - на рахунок – певна дія;

ігри на уважність; пейзаж-послідовність.

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ Театралізована діяльність - один з

найяскравіших емоційних засобів, що формує смак людини і діє на її уяву різними засобами: словом, дією, зображальним мистецтвом, музикою.

Театралізована діяльність допомагає людині органічно приєднатися до світу культури, сприйняти його цілісність та красу, глибоку людяність, приєднатися

до вічного та прекрасного.

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ГРА РОЗВИВАЄ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ: Художньо - мовленнєві; Музично-ігрові; Танцювальні; Співочі.

Театралізовані ігри залучають дітей

до мистецтва: Літературного; Театрального.

КОМПЛЕКС КОРЕКЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ: підтримувати інтерес до театралізованої гри,

бажання брати участь у дії і використовувати для цього весь навколишній простір;

стимулювати емоційне сприйняття театралізованих ігор;

розвивати фантазію, творчі здібності, асоціативне мислення, увагу;

виховувати комунікативні якості, партнерські відносини; спонукати до активного спілкування;

розвивати навички діалогічного і монологічного мовлення, вчити емоційності висловлювань;

поповнювати словник лексикою, що називає почуття та передає емоційний стан людини;

КОМПЛЕКС КОРЕКЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ: розвивати вміння ототожнювати себе з

театральним персонажем; вчити поєднувати мову і рухи; вчити знаходити засоби передачі образу в

рухах, міміці, жестах, інтонаціях, розвивати емоційну пам'ять;

формувати уявлення про елементарні морально-етичні норми;

розвивати мімічну виразність, дрібну і загальну моторику;

залучати вихованців до режисерської роботи;

залучати батьків до активної участі та взаємодії з театром.

УВАГА У СЦЕНІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Умовно увагу можна поділити на дві категорії: позасценічну і сценічну.

Позасценічна увага - здатність помічати характерні риси в навколишньому житті, переробляти їх в своїй душевній творчій лабораторії і потім втілювати як риси образу на сцені. Розвивати позасценічну увагу допомагають вправи і спостереження. Сценічна увага - активний, свідомий процес концентрації волі на якомусь об'єкті, при якому з декількох одночасних вражень одне сприймається особливо ясно. Тут діє закон:

у кожну одиницю часу в людини є один об'єкт уваги.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ УВАГИ: Формувати навички самоконтролю; Виховувати цілеспрямованість уваги; Розвивати швидке переключення

уваги; Вчити розподілу уваги; Збільшити обсяг уваги; Розвивати стійкість уваги; Розвивати силу уваги (не помічати

сторонніх подразників).

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙУ розумово відсталих акторів ми розвиваємо їх здатність до:Поетичного слуху — особливо чутливого сприйняття змісту і форми літературного тексту в єдності, а також виразного мовлення;Здатності швидко сприймати й усвідомлювати зміст літературного твору;Уміння зберігати жвавість вражень, передавати їх при створенні образу героя у грі, виражати до нього своє ставлення і почуття, що виникли на цій основі, користуючись при цьому мовленням, рухами, мімікою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З КОРЕКЦІЇ УВАГИ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ завдання пропонувати в ігровому

характері; коригувати волю, завдяки чому долається

відволікання від виконання завдання; ставити для виконання посильні завдання; чергувати завдання, які вимагають

включення зорової або слухової уваги; усі завдання подавати в цікавій формі, щоб

зацікавити та викликати позитивну мотивацію;

дотримуватися рекомендацій щодо застосування наочного матеріалу та технічних засобів;

РЕКОМЕНДАЦІЇ З КОРЕКЦІЇ УВАГИ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ дозувати обсяг і темп матеріалу, що

пропонується; обов’язково ділити на логічно

завершені частини матеріал, який пропонується;

використовувати зорові опори; по можливості дотримуватися

використання алгоритмів у роботі; орієнтувати дітей на мовленнєву

регуляцію в процесі виконання дій; оцінюючи результати роботи,

враховувати порушення мислення, мовлення і пам’яті розумово відсталих учнів;

у процесі виконання дітьми завдань ураховувати стан їхньої працездатності.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!