Embed Size (px)
Citation preview
Листи солдатамІІ збірка
Всеукраїнський Волонтерський Рухза підтримки
Ольги Богомолець
Україна – 2014
Вітаю тебе, Герою!
Я звертаюся до кожного з вас, хто несе за-раз службу в зоні АТО і тих, хто поранений зна-ходиться в госпіталі. Ви всі – наші Герої! І ви по-винні знати про це зараз, а не через місяць, через рік, через десять років ... Ви захищаєте Україну! Ви захищаєте кожну родину, кожну оселю і кожну дитину. Ви дивилися в обличчя смерті на Май-дані, коли ми билися проти ненависного режиму. Ви не стали чекати повістки з військкомату або введення воєнного стану в країні, коли агресор прийшов на нашу землю. Ви взяли в руки авто-мат і пішли боротися за Батьківщину. Майдан був вашими Крутами. Зараз ваші Крути – Донбас і Луганськ. І це символічно. Ви прикриваєте собою всю країну!
Нам нелегко без вас вдома. Янукович ски-нутий, але стара корупційна влада продовжує чинити опір. Не названі імена замовників вбив-ства Небесної Сотні. Не вигнані з Верховної Ради депутати-зрадники. Про продовольство і об-мундирування для вас піклуються прості люди, а не генерали. Ми живемо тут, фактично, другим фронтом. Ми намагаємося бути гідними вас і з
нетерпінням чекаємо, коли закінчиться війна, і ви повернетеся додому - живими і неушкоджени-ми. Попереду у нас багато справ, з якими без вас не впоратися. Нам разом належить будувати нову Україну. Україну, в якій держава і чиновники служитимуть людям, а не навпаки. Тому що ми більше не хочемо боротися за щоденне виживан-ня з державою-бандитом, а хочемо просто жити, любити і насолоджуватися життям. У відвойо-ваній нами Україні економіка, екологія, промисло-вість, освіта, культура, сільське господарство, охорона здоров'я служитимуть українцям. Бере-жіть себе і Повертайтеся – нас чекає ще нелегка боротьба з нашими внутрішніми зрадниками і прихованими ворогами. Боротьба за чесність, гідність, моральність і духовність, за те, щоб люди в нашій країні жили довго і були щасливими і здоровими, відчували безпеку і радість життя. А зараз ми – жінки та дівчата – пишемо листи сво-їм Героям, пишемо вам слова любові і підтримки. Нехай вони зігріють вас після бою і захистять ваше життя нашою молитвою.
З нами Бог! Слава Україні! Героям Слава!
З повагою, Ольга Богомолець
4
Лист 1Дорогие наши ребята!
Вся Украина вами гордится, вы каж-дый день совершаете то, что нам казалось еще ранее не возможным, вы нас оберегае-те, только благодаря Вам ребята мы можем спать спокойно. Вы наша сила, вы наш дух и вы настоящие патриоты!
Вы правда доказали, что Украина силь-ная!
Я хочу пожелать Вам здоровья, я хочу по-желать Вам скорейшего возвращения домой, к мирной жизни, берегите себя, свои жизни и здоровье.
Все закончится рано или поздно, глав-ное, что бы вы вернулись домой!
Спасибо Вам большое, за вашу силу и мужество, за ваш героизм, за то, что Вы от-стаиваете независимость.
Молимся за Вас каждый день и очень-очень гордимся Вами! Вы самые лучшие ребя-та!
С огромным уважением, Юлия, г. Полтава
5
Лист 2
Любий солдате!
Дякую тобі, що захищаєш нашу Батьків-щину!
Кожен вечір, коли лягаю спати, я дякую тобі і всі-всім, хто робить все для того, щоб я спала спокійно, щоб я жила.
Тримайся, друже! Повернися додому ці-лим, неушкодженим і живим! Ми всі чекаємо своїх героїв!
Ви – найкращі сини своєї України! Ви – наша гордість!
Дякуємо вам!!!Любимо! Чекаємо!!!
З повагою,Альонка, м. Миргород, Полтавська обл.
6
Лист 3Нашим защитникам!
Большую часть жизни прожила в Краматор-ске, и день его освобождения от боевиков (5 июля) я запомню, хоть уже и не живу там 7 лет. Это слезы и радость. Радовалась тихо, чтобы не сглазить. Если бы я была в городе – обяза-тельно вышла Вас встречать! Я хочу, чтоб вы знали – на Донбассе не только сепаратисты и кричащие Рассея. ОЧЕНЬ много людей любит Украину и верит армии. Верят именно армии, а не генералам и власти! Вы бойцы, воины, вы за-щитники! В ходе последних событий мы понима-ем, что только наша армия, армия патриотов своей родины (а не патриотов власти) спасет нас, обычных людей. Я горжусь вами! И я ВЕРЮ вам! И очень хочу, чтобы с вами всегда была уда-ча и ангел-хранитель! Там, где вы – там мир и покой! Храни Вас Бог! Хочется Вас обнять и бла-годарить за Ваши ежедневные подвиги. Спасите нашу страну от соседа-агрессора, соседа-врага и возвращайтесь к своим близким здоровыми!
Мира нам всем! Ирина, г. Харьков
7
Лист 4
МИ УКРАЇНУ ВІДБУДУЄМ!
Довіку будуть плакать мамиЗа дітьми, вбитими війною.І нитимуть в негоду раниУ тих, хто вийшли з пекла бою.
З нас кожного буде ламатиВід кров’ю вимощених кроків.Бо ми не звикли воювати.Ми жили мирно скільки років!
Та мусимо зібрати волюІ відповідь злочинцям дати.Ми ж хочемо змінити долю?Ми ж хочемо країну мати?
Зламає зуби ворог клятийОб нашу впертість, злість святую.Ми виженем орду із хати! Ми Україну відбудуєм!
8
ЦЕ НЕ КІНО
Це не кіно, це жах війни,Де сталь горить і тіло рветься.Де смерть, неначе смерч несеться,Вриваючись у мирні сни.
Це не кіно, це справжня кровФарбує землю в колір вишні,Це сходять засіви торішніБратоненависті і змов.
Це не кіно. Реальність, так!Та сили наберем і злості,Гопак станцюємо на костяхУсяких мастей посіпак.
9
СОЛДАТЕ, ГВАРДІЙЦЮ
Солдате, гвардійцю, до тебе звертаюсь.За мужність твою у поклоні схиляюсь.Я знаю, це страшно, як рвуться снаряди,Як землю вогнем обціловуюють «гради».
Як важко в бою і в дозорі ночами,Без теплого ліжка, без усмішки мами.Я знаю, це сумно, як ранені друзі,Як смерть свої пастки лишає в окрузі.
Та треба комусь рідний край боронити,Від ворога нашу країну звільнити.Тож, хлопчики, любі, прошу вас, тримайтесь!Здобудьте нам мирі додому вертайтесь!
Любов, м. Моршин, Львівська обл[email protected]
10
Лист 5Справжнім героям
В той день, коли мій лист потрапить до рук українського героя на вулиці маєти сві-тити літнє сонце. Можливо, його бачу лише я. Оскільки, для тебе (можно я буду зверта-тися до тебе на «ти»?) це літо стало за-надто спектоним. Мій Київ живе звичайним життям, люди планують вессіля, народжу-ють дітей, стають кумами, вечеряють у ресторанах й мріють про європейську Укра-їну. Мріють. Тоді коли ти ії обороняєш. Де ти взяв стільки мужності й сили, щоб вступити й цей бій? Адже наша країна стільки років че-кала коли ми стояли осторонь й чекали на зміни, які й незбирались створювати. Ти мій герой. Справжній чоловік. Людина, яка кожної секунди переборює свій страх заради мрій-ників. Нещодавно я їздила на склад АрміїSOS трохи передала тобі з того, що ти просив. Але тобі ще так багато потрібно, я буду при-возити ще. Тобі потрібніше. Розкажи мені, що таке війна? Хто твій друг? Як часто уві сні ти бачиш мамині руки? Як мені молити-
11
ся, щоб ти відчував мою підтримку? Там, на Майдані, 20-го лю-того, мені здавалося, що страшніше вже не буде. Як сильно я тоді помилялась. Милий, справжній, героїчний бережи себе заради мене. Там ти охороня-єш мене, а я тут буду охоряняти тебе. Твоїх побратимів. Ми тут кожного дня просимо Бога врятувати вас. Щодня чекаємо лише на одне повідомлення « На Донбассі закінчилася війна». Ти – славний син своєї землі. Слава тобі!
Слава Україні! Бережи тебе Господи.
Катерина, м. Київ[email protected]
12
Лист 6
***Мені так комфортно, коли ти зі мною.Ти просто всміхнися, торкнися рукою.Не буде тоді ані болю, ні втрат.Ти просто будь поряд, мій рідний солдат!
Не мав ти ніколи бажання вбивати.Тебе доброті вчили батько і мати.Ти в снах бачив море і світлу печаль.Тепер не повернеш – минуло – так жаль.
Як спиться тобі після смерті і страху?Що сниться тепер? Після пороху й праху?Ти мовчки сумуєш і п’єш чорний чай.Дай відповідь, друже. Лиш відповідь дай…
Мені так приємно, що ти зараз тут.На день, на годину, на кілька секунд.Думками далеко і серцем не близько.Хвилини біжать так по зрадницьки швидко.
13
Ти знову мовчиш. Не питаю чому.І спогади гониш, неначе мару.Ти ж зараз не там. Ти ж є поруч зі мною.І я хочу бути назавжди з тобою.
Для мене є – ти – трохи втомлений, дикий…Відвиклий від ласки і звиклий до криків.В душі, наче камінь лежить нехай спомин.Бо ти ж повернувся! Вернувся додому!
Не йди. Ще побудь. Хай чекає війна.Нема тобі спокою, волі нема.Лишися, забудь, повернись у минуле. Всміхнися – я тут! Що було – промайнуло.
Пішов! Трохи сумно і страшно.Та що ж. Які стали різні…Війна… Так ото ж…Думками я поруч. На кожную мить.Я буду чекати. Ти тільки вернись!
01.07.2014
14
***Ти дивишся із фото такий безстрашно-мужнійЗ усмішкою у серці, із іскрою в очах.Ти дивишся із фото – так сумно і беззвучно.Дві ямочки на щічках, і у очах не страх...
Ще зовсім юний, щирий, і риси, як дитячі.Який ти молодий ще, не відавший життя.!Віддавши найцінніше, не зрозумів навіщо –Пішов у нове, краще, у вічне майбуття!
Ти дивишся із фото – а я тебе не знаю.Не зустрічались зовсім ми в грішному житті.А просто лише фото. Сумне трагічне фото.Як різко повернулось щось щемне у душі…
15
Навіщо ж так, солдате? Навіщо так, навіщо?Чого пішов у вічність не мовивши: прощай?Та я… я помолюся. Я буду пам’ятати. Ти знай про це, солдате. Ти головне це знай!
Ти дивишся із фото. Так ніби із докором.А, може, просто з сумно. А, може, в пустоту…І ти ж чийсь син і тато. Ти ж дивишся, солдате…Я довго ще цей погляд у серці пронесу…
І дивиться на фото така ще зовсім юна.Із чорною косою, з хустиною в руці.Вдовиця-наречена, не вінчана, а просто…І зігріває погляд на фото очі ці… 28.06.2014
Анна, м. Луцьк[email protected]
16
Лист 7ДОРОГІ НАШІ ВОЇНИ СВІТЛА!
Я ЗНАЮ ТАМ НА ПЕРЕДОВІЙ ДУЖЕ ВАЖКО, АЛЕ З БОГОМ МОЖНА ВСЕ ПРОЙТИ. ПОСИ-ЛАЮ ВАМ ЦІ МОЛИТВИ , ЩОБ ПОЛЕГШИТИ ВАМ ХРЕСТ, ЯКИЙ ВИ НЕСЕТЕ. МОЖЛИВО КОМУСЬ ВОНИ ВРЯТУЮТЬ ЖИТТЯ.
МОЛИТВА ЗА ВОЇНІВ, ЯКІ ЙДУТЬ НА БИТВУ
Господи Боже наш, Ти вислухав Мойсея, що простягнув до Тебе руки свої, і людей ізраїль-ських укріпив на Амаліка, і ради Ісуса Навіна з ополченням попустив сонцю зупинитися на знак перемоги. Ти й нині вислухай нас, що молимось Тобі за воїнів цих, які зібрались на битву: благослови, і укріпи їх, і подай їм серце мужнє на супротивників та ворогів. Ангела світлого пошли їм, а ворогам – страшного і жахливого, щоб зупиняв їх і проганяв, і серця їх розслабляв, і сміливість їх на втечу перетво-рив. Відніми від рабів Твоїх, що на битву нині вирушають, і від усіх нас будь-яке лихо, голод і пагубу, визволи нас від вогню, і меча, від наше-
17
стя ворогів, і від усякого нападу та повстан-ня супротивників. Подорожуй разом з ними і подай їм усе для спасіння необхідне, навчи їх і врозуми, спаси, захисти, збережи, очисти, і радістю духовною наповни; душам і тілам їх будь заступником і захисником, і як Благий, і Милосердний, і Чоловіколюбець прощення грі-хів подай їм, а в день Судний помилуй їх і нас усіх, та благослови в усі дні життя нашого, щоб, від Тебе допомогу, і заступництво, і виз-волення прийнявши, славу і вдячність без жод-ної перешкоди завжди ми Тобі возсилали. Бо Ти єси кріпость і утвердження людям Твоїм, і Тобі славу возсилаємо з Єдинородним Сином і Пре-святим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
(Із «Требника» свт. Петра Могили 1646 р.)
ХТО ЙДЕ ВОЮВАТИ – ХАЙ БЕРЕ З СОБОЮ 90-Й ДАВИДІВ ПСАЛОМ. МОЛИТИСЯ З ВІРОЮ КОЖЕН ДЕНЬ.
90 псалом – знаменитая защитная мо-литва «Живый в помощи Вышняго…». Этот псалом считается особенно действенным
18
в избавлении от влияния злых сил и послед-ствий проявления их влияния в окружающем нас мире, от бед и напастей.
Живущий под кровом Всевышнего под сенью Всемогущего покоится, говорит Госпо-ду: «прибежище мое и защита моя, Бог мой, на Которого я уповаю!» Он избавит тебя от сети ловца, от гибельной язвы, перьями Свои-ми осенит тебя, и под крыльями Его будешь безопасен; щит и ограждение – истина Его. Не убоишься ужасов в ночи, стрелы, летящей днем, язвы, ходящей во мраке, заразы, опустошающей в полдень. Падут под-ле тебя тысяча и десять тысяч одес-ную тебя; но к тебе не приблизится: только смотреть будешь очами твои-ми и видеть возмез-дие нечестивым. Ибо ты сказал: «Го-сподь – упование
19
мое»; Всевышнего избрал ты прибежищем твоим; не приключится тебе зло, и язва не приблизится к жилищу твоему; ибо Ангелам Своим заповедает о тебе – охранять тебя на всех путях твоих: на руках понесут тебя, да не преткнешься о камень ногою твоею; на аспида и василиска наступишь; попирать бу-дешь льва и дракона. «За то, что он возлюбил Меня, избавлю его; защищу его, потому что он познал имя Мое. Воззовет ко Мне, и услышу его; с ним Я в скорби; избавлю его и прослав-лю его, долготою дней насыщу его, и явлю ему спасение Мое».
Как это применить в реальной жизни? Кро-ме того, что читать, желательно носить с собой (в кармане, например). Можно напи-сать от руки на бумажке. Можно приобрести в церкви небольшие иконы-складни или ленту с текстом.
ХАЙ ГОСПОДЬ ВАС ЗАХИСТИТЬ ВІД ВСЬОГО ПОГАНОГО, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДО ДОМУ ЗДОРОВІ Й З ПЕРЕМОГОЮ.
Оксана з Тернопільщини[email protected]
20
Лист 8Дорогий Солдате!
Я не знаю як тебе звуть.Мене звуть Олеся, мені 25 років, мої бать-
ки та молодший брат живуть в Києві, я зараз вчуся за кордоном.
Дуже дякую Тобі за мужність та захист моєї родини.
Дякую за мирне небо над головами моїх батьків!
Дякую за те, що Ти, ризикуючи своїм жит-тям, боронив нашу Батьківщину.
Я знайшла на фейсбуці декілька груп які займаються допомогою армії. Списалася з ними. Загальними зусиллями до Украіни по-їхало вже 2 шоломи, зупинятися я не планую. Звісно, це ніщо в порівнянні з тим, що зробив для українського народу Ти, Воїне.
В мене немає слів для висловлення поваги та вдячності. Найшвидшого одужання!
Слава Україні! Героям слава!
Олеся, м. Гісен, Німеччина[email protected]
21
Лист 9
Дорогие солдаты, я никогда не думала, что мне придется писать на фронт.
Я думала, что война это прошлое, что только от деда я буду знать как это было...... И вот эта гнусная реальность......
Я живу в Закарпатье – у нас все тихо и спо-койно: во дворе мирно играют дети, люди от жары прячутся в реке, спешат на работу и с работы..... А там смерть.... Понимают ли они, чем обязаны Вам? Понимают ли, что Вы отстаиваете наше будущее, жизнь наших детей? Я очень хочу верить, что да! Я хочу и за них и за себя стать перед Вами на колени и прорыдать Вам спасибо! За то, что Вы там, за то, что рискуете жизнью, за то, что воюе-те за нашу неокрепшую страну, но все-таки НАШУ! Вы наши герои! И пожалуйста, остань-тесь живы!
С восхищением и глубоким уважением,Анна, г. Мукачево, Закарпатская обл.
22
Лист 10Дорогий Воїн Світла, Воїн Добра!
Дорогий захисник неньки-України! Мене звати Марія... Ми з Тобою не знайомі,
але для мене Ти став рідним в ту мить, коли вирушив на фронт захищати Батьківщину.
Знай, що я молюсь за Тебе день і ніч, пережи-ваю, щиросердно бажаю повернутись додому живим і здоровим!
Ти такий мужній, Ти так відчайдушно бо-решся з ворогом в нерівнім бою, що аж серце завмирає... Дуже пишаюсь Тобою, низько вкло-няюсь Тобі і вірю, а вірніше – знаю, що Ти разом з побратимами переможеш російських за-
23
гарбників. Мене переповнює гордість за Тебе, бо Ти – гідний син свого народу. Будь впевне-ний, що українці завжди пам’ятатимуть про ту ціну, яку Ти платиш за можливість жити під мирним небом, за те, щоб наступні поко-ління жили у вільній, незалежній, європейській Україні.
Довіку будемо Вам вдячні, ми в неоплатно-му боргу перед Вами, дорогі наші! Нехай Ан-гел-Хоронитель і Господь Бог будуть з Тобою, повертайся додому неушкодженим!
Слава Україні! – Героям Слава!Слава нації! – Смерть ворогам!Україна – понад усе! Тримайся, козаче, все буде добре!
Марія, м. Тячів, Закарпаття[email protected]
24
Лист 11Здравствуй, мой дорогой Защитник! Мужчина, Воин, Борец!Мы не знакомы с тобой, и когда я пишу
тебе эти строки, я не знаю какого цвета глаза их прочтут – но через тысячи киломе-тров, я вижу в них доблесть и бесстрашие, смелость и решительность.
Я хочу выразить тебе свою благодар-ность, своё восхищение, и свою любовь.
Я не могу представить, как много тре-воги, боли и страха тебе пришлось прожить, хороший мой, защищая меня и моего сына, за-щищая миллионы других таких матерей и их детей.
25
Мне хочется обнять тебя и отогреть своим теплом, погоревать вместе об ушед-ших товарищах, залечить твои раны на теле и душе.
И пускай я не рядом, моё сердце с тобой, дорогой мой Незнакомец.
Ты выстоял. Ты смог. Ты достоин при-знания. Достоин благодарности.
Я горжусь, что в моей стране, есть та-кие Мужчины.
Я очень прошу тебя – сбереги себя для своих близких, для своих родителей, для своей любимой, для своего ребенка.
А я буду молиться за тебя, мой Герой, чтобы Всевышний охранял и берег тебя.
Благодарю тебя за мой спокойный сон и подаренную надежду на благо нашей с тобой страны!!!
С огромной благодарностью, Оксана, г. Винница
26
Лист 12
Здравствуйте, наши доблестные защитники!
Вы не представляете, как мы Вами гор-димся и, в то же время, сочуствуем Вам, что Вам выпало такое испытание!!
Мы молим Бога, чтобы Он Вас не оста-вил и если, не дай Бог, случиться страшное, чтобы он забрал Вас в Рай.
Потому что Вы самые лучшие и достой-ные из нас!!!
И мы желаем Вам вернуться домой с Победой и жить долго и счастливо в нашей Украине!
Мы Вас любим и ждем!Женщины Киева.
Светлана, г. Киев[email protected]
27
Лист 13
Дорогі наші солдати!
Дякую Вам за те, що Ви робите!Вся наша християнська громада вірить,
що ви на захисті у Господа бідьше, ніж будь хто інший, тому що ви своїм тілом захищає-те цілу країну. І ті хто віддали життя своє за інших, як Ісус 2 тис. років назад, попадають одразу в Рай. Бо в Святому Писмі сказано, що немає більшої любові, як смерть за брата свого. А ми ж всі брати та сестри.
Ми молимось за Вас, щоб кулі ворога сторицею повернулись до них назад.
Запам’ятайте одне: Добро завжди пере-магає зло. Нехай благословить Вас Господь.
Олександр, м. Івано-Франківськ [email protected]
28
Лист 14
Дорогой солдат!
Если ты читаешь это сегодня, значит, Бог хранил тебя до сегодняшнего дня и даль-ше будет хранить. У меня есть несколько знакомых, которые пошли воевать за Украи-ну. Я им бесконечно благодарна и молюсь за их здоровье, сохранность и по возможности по-могаю финансами.
В Библии есть много историй, как израильский народ ходил на войну и как Бог сражался за них, и они получали победу. Се-
29
годня на их место стал украинский народ. Я верю, что там на передовой, ты чувствовал руку Божью, Его защиту и любовь именно к тебе. Не отчаивайся, если у нас еще не все по-лучилось. Победа обязательно будет.
Каждый день мы читаем эти новости о погибших, раненых и плачем вместе с вами, радуемся вашим победам. Я знаю, что не все-го хватает, мало опыта, но все равно верю, что победа будет за нами. Не зря был Май-дан, не зря у нас поднимается армия, не зря люди хотят жить по-другому.
Спасибо тебе огромное, что ты пожер-твовал своей жизнью, временем с родными, образованием и пошел на войну. Я верю, что Бог не оставит тебя в будущем, что ты бу-дешь обязательно находить помощь и под-держку, когда она тебе будет нужна.
Молюсь за тебя, солдат.Пусть Бог хранит тебя. Ты очень ценен
и важен.
Юля, г. Донецк[email protected]
30
Лист 15
Дуже важко підібрати слова подя-ки, за те, що ви робите для всієї країни. Мені здається не вистачить всіх «дякую» на всіх мовах Землі, за те, що ви стійко стоїте проти ворога, який б'є як остан-ня гадина – із темного закутка, а не від-крито, що прикривається Богом, людь-ми і ще багато чимось. І це бридко, а ВИ мужньо, гідно даєте відсіч, ви справжні ЧОЛОВІКИ, які боронять своє, рідне.
Правда і Всесвіт на нашому боці, а ви – Воїни Світла. Вибачте за те, що можли-во замало допомагаємо, кожен з нас робить все можливе, але ви безсунівно робите най-більше.
Нехай вас зберіга той Бог, у якого кожен з вас вірить. Слава Україні! Ворог буде без-сумнівно подаланий і вперше ми станемо по справжньому НЕЗАЛЕЖНИМИ.
Героям Слава!
Єлізавета, м. Кривий Ріг[email protected]
31
Лист 16Герої не вмирають !
"Коли ми вмирали,Нам дзвони не грали" –Так колись співали,Як упівці вмирали .
А тепер ідемо,Чіткий марш ведемоЗ держпрапорамиІ смутку піснями.
Небесна сотня теж у рай відлітає,Душа кожного з нас гірко ридає,Бо за нас життя вони відали,Кайдани неволі навіки порвали.
За свою державу ,За воїнів славуМи завжди памятаємІ свято Героїв разом відзначаєм.
Лідія, м. Львів
32
Лист 17Дорогенькі, такі мужні наші герої! Ото сиджу зараз дома, слухаю нови-
ни, плачу, руки трясуться, набираючи цей текст... Дітки мої зараз насолоджуються лі-том, жарким й таким складним для країни лі-том.. А Ви, Ви там, десь далеко, десь на кордо-ні між життям та смертю!
Моя сім’я як й вся Україна молиться кож-ного дня за Ваше здоров’я, за Ваше життя! Живіть, тільки живіть! Нехай Ваші сім’ї яко-мога швидше відчують щастя повернення до домівок! Нехай Ваші матері не рвуть своє серце від тривоги та болю, нехай Ваші кохан-
33
ні якомога швидше зможуть обійняти Вас та міцно-міцно поцілувати, нехай Ваші діти яко-мога швидше зможуть взявши Вас за руку по-крокувати Вашим рідним мирним містом!
Дякую Вам за Вашу міць, потужну силу духу, за те, що завдяки Вашому прикладу за-раз формується нація! Потужна, світла, без-турботна та щаслива нація! Тут на місці ми теж боремось – боремось з бюрократами, з корупціонерами, з брехунами та злюдюгами..
Кожного дня наші міста розфарбову-ються в синьо-жовті кольори – паркани, мос-ти, стіни... Ви вернетесь вже в іншу, ще більш красиву країну!!!
Будьте здорові, бережіть себе, тримай-теся, нехай рани тілесні загоюються швид-ше, а рани душевні не залишають великих слі-дів! Й саме головне – ЖИВІТЬ, ТІЛЬКИ ЖИВІТЬ!!!
Слава Україна! Героям слава! Вам слава!!! З Богом!
Олена, м.Тернопіль[email protected]
34
Лист 18
Дорогие наши военные, те, которые ри-скуют каждую секунду своей жизнью, которые ранены, и находятся в госпиталях!
Примите слова благодарности, уваже-ния, восхищения Вашими смелостью, умом, самопожертвованием, силой духа и мно-гим другим, что характеризует достойных НАСТОЯЩИХ МУЖЧИН. Их так мало в нашей жизни, в которой много грязной политики, власти денег, двойных стандартов. Мно-го предательств и безответственности... Но есть и много хороших людей, настоящих патриотов страны Украина!
35
Благодаря ВАМ наша страна сейчас бо-рется за свое настоящее и будущее.
Берегите себя, те, кто на передовой, вернитесь к своим близким живыми. А те, кто ранен, не падайте духом, держитесь, сила воли много значит.
Мы вам помогаем и будем помогать, чем сможем, хорошим словом и деньгами, ко-нечно. Наша точка – военный госпиталь в Киеве – через Наташу, которой тоже все мы восхищаемся.
Берегите себя!С уважением,
Ольга и Анна, г. Киев[email protected]
36
Лист 19Дорогий український солдату!
Пишу тоби з далекої краини, але бог дав мени щастя знати и володити украинською мовою. Так само як и ти, бо життя тоби дало змогу народитися в Украини и захищати свою ридну Украину. Коли людина народжу-еться, вона завжди мае свий вибир у життю: йти стежинкою правди, або брехни. Я про-сто знаю, що коли ти там, то ти здийснив правильний вибир: це вибир чести, справед-ливости, гуманности и правди. Можливо и були помилки в твоему життю, але зараз ти их остаточно ви-правив. Це стежи-на доброти и чес-ности. Я знаю, що тоби завжди тяжко на души, я видчу-ваю кожну биль в твоий души. Якби мени хотилося за-брати тиеи боли хоч на хвилину, але я не можу. Кожна
37
людина проживае свое життя и свою стежи-ну. Чому ти там? Чому так и не по иншому? Чому сам я вибрав цей шлях?
Таки питання задае кожний з нас? Я завжди старалася найти вси видповиди на свои запитання, так само як и ти. Одне я зро-зумила: е в житти одна дорога и се дорога для кожного своя, пам’ятаеш слова: у кожного е своя стежина до бога. Якщо людина порядна, якщо людина багато намордувалася, якщо людина чесна, то вона вибирае чесну дорогу и справедливу линию. Того я впевнена, що ти вибрав правильне ришення, що пишов захи-щати свою ридну Украину. Солдат николи не вмирае, бо правда завжди переможе зло. Якщо тоби погано, то пам’ятай одне: твое серце и душа дуже правильни, бо ти там, твои дии теж чесни, бо ти борешся проти зла, а твоя дорога до бога е првильно вибраний шлях! Бе-режи себе будъ ласка! Бо е втвоему серци те , що николи не вмре. Слава герою Украини!
З повагою, Тетяна, Голандія
38
Лист 20
Наткнулась на FB на пост о книге с письмами для ребят, для наших Героев... На часах 23:19. Боль внутри не дает заснуть, не дает работать... Боль ведет к тому, что я начинаю с отвращением относится к тем, кто может веселиться на вечеринках, пить, танцевать... А может они так забываются? Не знаю... Читаю новости – реву. Гибнут на-стоящие мужчины, становятся инвалидами совсем молодые мальчишки... Письмо ниже – для них!
39
Здравствуй.Я молюсь за тебя каждый вечер. Мо-
люсь что бы ты вернулся целый и невре-димый. Что бы однажды с детьми и любимой смотрел в мирное небо.
Что бы тебе хватило силы и выдерж-ки пройти этот нелегкий путь. Я знаю: ты справишься! Ты – мой Герой. Ты сильный и му-жественный, ты моя зашита и опора. Ты ну-жен мне, ты нужен своему народу, ты нужен Украине! Спасибо тебе за волю к победе!
Прошу тебя, собери все силы, но не от-чаивайся, ведь все, что есть у нас – это ты! Война не вечна, враг захлебнётся слезами матерей и кровью наших ребят! Вставай, родной, вставай! Благодарность которую я испытываю не передать словами. Просто знай, что каждый вечер я молюсь за тебя и жду живым.
Оксана, 26 лет.С радостью отвечу на ответные письма.
С уважением, Оксана, г. Киев/г. Мукачево, Закарпатская обл.
40
Лист 21
Люблю Украину! Героям Слава! Я никогда-никогда в жизни не думала,
что мне придется переживать войну. Я ни-когда-никогда в жизни не могла представить, что я буду писать письмо солдату. Не на уро-ке русского языка в качестве сочинения. А на-стоящему раненому «русским братом» сол-дату...
Ребята, вы самые лучшие!!!!Я не могла представить, что в Украине
такое количество настоящих смелых Муж-чин! Патриотов! Такое количество Героев, го-товых защищать нашу Батьківщину! Гото-вых отдавать жизни за нашу свободу!
Я восхищаюсь Вами! Я преклоняюсь пе-ред Вами! Нет слов, чтобы передать мою благодарность за Ваш подвиг!
И в то же время я испы-тываю постоянные угрызения совести за то, что продолжаю жить своей обычной жизнью... Благодаря вам, ребята, благо-даря вам...
41
Я не подозревала, что я так сильно-силь-но люблю Украину! что у меня каждый раз при виде вывешенного в окне жовто-блакитно-го флага будет сжиматься сердце.
Я не могла представить, что в декрет-ном отпуске я буду думать не о предстоя-щем выходе на работу, а о том, куда я буду бежать с ребенком, если «армия защитников русскоязычных граждан» придет «защищать» и меня... Слава Богу, что благодаря вам я все еще живу в Запорожье.
Я не знала, что я буду так сильно нена-видеть русских. А они меня. Просто за то, что мы захотели жить лучше и не спросили у них на это разрешения.
Я не думала, что перестану смотреть новости, потому что уже больше не будет сил рыдать от сюжетов из зоны АТО... Я ни-когда не думала, что вместо модных образов в интернете я буду искать реквизиты для по-мощи военным.
Я не предполагала, что наступит мо-
42
мент, когда я буду гордиться своим мужем за то, что он побежал записываться в воен-комат после нападения «вежливых людей» на Крым.
Мой младший брат уже несколько меся-цев, как мобилизован. Когда я думаю о том, что и до него дойдет очередь на отправку в зону АТО, мне становится страшно до дрожи. Но я не смогу сказать ему: «Нет, не иди!», не смогу, потому что Україна понад усе!..
Мой сынок (1,9 года) еще не умеет гово-рить, но каждый раз проезжая в коляске мимо флага Украины он трогательно прижимает свою маленькую ручонку к груди и ждет, что я скажу: «Да, правильно, сынок, Украина у нас в сердце»))) И гордо поднимает ручку вверх, ког-да я говорю: «Слава Украине!»)))
Я хочу проснуться и узнать, что весь этот ужас закончился, что мы победили, что мы уже ни с кем не воюем и не доказываем, что Украина – свободное и независимое госу-дарство.
Я хочу, чтобы патриоты были живы!Мы у себя дома. Мы моральнее, мы спра-
ведливее, мы добрее. Украинцы так милосерд-
43
ны и так миролюбивы!!! Мы не бросаем друг друга в беде.
И мы победим! Мы обязательно побе-дим! Потому что за нами правда!
Спасибо вам! Поправляйтесь, держи-тесь!
Ольга, г. Запорожье[email protected]
P.s. Письмо, наверное, не получилось осо-бо ободряющем, но так болит душа за вас и за Украину, что меня саму нужно ободрять... Слава Украине! Молюсь за вас!
44
Лист 22
Письмо вам, кто воюет за нашу Родину!
Мальчишки, ребята, мужчины наши!!!Мне так тяжело представить, что у
вас там происходит, как проходит ваш день, с какими мыслями вы засыпаете...я себе это представляю как фильм, картинку в голове, но жизнь, это же другое, это реально...
Вот сейчас я лежу и думаю, что мне бы хотелось приходить к вам по вечерам, в спо-койные вечера, когда вы отдыхаете, или мо-жет вам удается поспать, и спеть вам колы-бельную. Обнять, положить голову на колени, гладить по голове и петь.
Так хочется, чтобы у вас все было хо-рошо!! Чтобы у нас все было хорошо, у страны нашей, изму-ченной, но страны, которая никогда не сдается. Поверьте, настанет тот день, когда мы будем гор-
45
диться нашей Украиной во всех смыслах. Ког-да к нам будут ехать толпы туристов, когда наше образование будет высоко цениться за рубежом, когда наши пенсионеры смогут путешествовать по миру и жить для себя, а простой средний рабочий легко сможет себе позволить вывозить семью два или три раза в год на море, на острова, да куда его душе взбредет. Когда наша армия, то есть Вы, и ваше следующее поколение сможет смело сказать что государство полностью обеспе-чивает армию и у нас она самая сильная. Но уже сейчас могу сказать – у нас самая храбрая и самая стойкая армия. каждый солдат, ко-мандир, военный который читает это пись-мо, я так тобой горжусь!!!
Я так искренне хочу чтобы ты улыб-нулся и чтобы вселенная увидела какой ты мужественный и храбрый и подарила тебе счастье. Я хочу добра твоей семье и близким.
Я хочу видеть тебя в будущем счастливым, с женой и детьми прогуливаю-щимся по нашей освобожденной, наконец сильной Украине. Я так много хочу тебе ска-зать... Мне 25 лет, за эту зиму столько поме-
46
нялось в моей голове... Я осознала, какие же у нас прекрасные мужчины!!!
Вот может Ты вернешься, а я Тебя встречу и мы полюбим друг друга:))) Прости меня пожалуйста, что я не рядом. Что мы не рядом с вами, там, на самых горячих точках. Но поверь, каждый день, каждый вечер перед сном, я пою для Тебя колыбельную... Спасибо тебе!!
Огромнейшее спасибо за Украину, за нас, кто живет сейчас в сравнительной безопас-ности, за Твою смелость!!! Дай Бог Тебе сил, мужества и терпения, и возвращайся скорее с победой!!! А я буду ждать тебя. Молиться и петь колыбельную перед сном. Только не сда-вайся, и не бойся, я рядом!!!
Елена, г. Киев[email protected]
47
Лист 23Найкращим воїнам світу!!!
Не журися, солдате,Все скоро мине,І повернéшся ти додому…Тут чекає тебеРідна ненька твоя,У журбі, біля рідного дому.
Ти хоробрий і мужній,Захищаєш мене,І рідну свою Україну.Я пишаюсь тобою,І молюся щодняЗа повернення твоє додому!!!
Не журися солдате,Бог хоронить тебе…Він поряд в тяжкую годину.Ти герой України!!!Ти її син,І не зламати твій дух нікому!!!
Вірю у нашу перемогу!!!
48
Туга за коханою
Не плач, кохана, не журись,Я скоро повернýся.Ти скучила за мною вже…І в ночі тобі я снюся…
Ти знаєш, важко тут мені,Без тебе я сумую…Ти сили додаєш мені,Твоя любов… цілую!
Я України син,ЇЇ я захищаю.Щоби колись моя дитинаЖила у вільному краю́ .
49
Я знищу ворога тогó…Я маю сили… маю!!!І повернусь додому я свогό,До тебе, моя мила… знаю.
Ти лиш чекай щодня, молись,І Бог поможе… вірю!!!Я повернуся скоро, знай,Ти лиш чекай, чекай… я вірю!!!
Тетяна, м. Львів[email protected]
50
Лист 24Дорогі солдати!
Я дивлюся новини і плачу. Дивно, дума-ла, що всі сльози залишились в зимі 2013-2014, коли в Києві стріляли і я це могла чути зі сво-єї квартири на Печерську. Ніколи не думала, що це так страшно. Тоді просто ходила ту-ди-сюди і не могла зрозуміти, що маю роби-ти. Тому я просто не уявляю як ви наважились на те, що ви зараз робите. І я, як і мої численні знайомі, безмежно вдячна вам за те, що ви ро-бите.
Чесно кажучи, після Помаранчевої рево-люції не вірилося у таке людське протисто-яння. Я зрозуміла, що недооцінювала нас, укра-
51
їнців. Зараз гордість переповнює, коли бачу вияви патріотизму і те, що ви зараз захища-єте нас – найбільший його прояв.
Сама я з Тернополя, але жила в Америці і зараз живу в Києві. Надзвичайно приємно, що зараз у столиці також є те, до чого я звикла вдома, на Західній Україні: українська мова, привітання «Слава Україні!» і віра в націю.
Хлопці, ми усі віримо в те, що ми перемо-жемо і це буде тільки завдяки вам. Обіймаємо вас і дуже просимо не здавати позиції!!!
Олеся, м. Київ[email protected]
52
Лист 25ЛЮБЛЮ!!!НАЙДОРОЖЧИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ХЛОПЧЕ,
я надзвичайно рада, що можу передати Тобі кілька слів, що аж хвилююсь, думаючи про те, що його буде читати справжній захисник! Якщо читаєш цей лист то посміхнись і я тобі посміхаюсь! :)
Ніколи не думала, що те про, що ми чи-тали у книжках з історії прийдеться пройти Україні в цей час. Але Ти доказав, що козаць-кому роду нема переводу, нам нічого бояти-ся коли нас, жінок, і всю Україну захищаєш Ти
53
– мужній і справжній син України! Для мене Ти Герой і я пишаюсь, що ми з тобою однієї крові. А я кожного вечора прошу Бога, щоб захистив і оберігав Тебе і вірю в те, що Бог нам допомо-же!
Я захоплююсь Твоєю відданістю і дякую за те, що Ти є! Наш народ буде жити, коли є такі ЛЮДИ, як Ти!
Прийми мої міцні обійми і повертайся додому, Тебе чекає вся Україна!!!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!Юля, 20 років, Львівська обл. Навчаюсь в
Чехії, зараз в Україні на канікулах, але думками і серцем я завжди з Україною і з українськими Воїнами Добра, бо це найкращі Воїни!!!
ЛЮБЛЮ!!!
Юля, Львівська обл[email protected]
54
Лист 26Здраствуй мій зовсім незнайомий але
такий рідний, боєць!Не знаю хто ти... хлопець, який щой-
но закінчив військове училище, можливо ти чийсь коханий, а може сім’янин, можливо батько, а може в тебе вже й онуки є? З осві-тою чи без неї? Не знаю з якого регіону Украї-ни… Все однаково дуже важливий для мене, для всіх нас! Так випало, що саме тобі дове-лось захищати волю та майбутнє своє і моє. ТИ Є ВЕЛИКА ЦІННІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ! Тому, що ціною власного життя захищаєш Бо-гом дану землю. Я дуже вдячна Богові, що ти є! Ти! Ти справжній чоловік! Зовсім недавно мені
55
здавалося, що таких немає в Україні. Або якщо вони і існують то занесені до якоїсь книги на зразок Червоної. Виявляється, що є, зовсім ре-ально!
Мене переповнює гордість, що ти є представником свого народу. Ти рід свій пред-ставляєш! Ти землю рідну представляєш. Ти представник усіх минулих поколінь, усіх лю-дей, що на Землі цій проживали. Уся могут-ня сила твого народу в тобі представлена на повну силу. Уся могутня сила рідної землі тобі підвладна. Уся потужна сила землі і віт-ру, води і усіх рослин, усього видимого і неви-димого світу тобі підвладна. Уся ця потужна неймовірно сила з Великою Любов’ю до Усього в тобі і через тебе виливається на кожно-го у світі, хто зло творить народу України і будь-якому українцю. І кара Божа виливаєть-
56
ся на нього миттєво, у повній мірі. І кожний представник твого народу, хто істинним представником себе вважає, а отже україн-цем, отримує цей захист. І зло усе отримує назад собі і по собі всю силу і удар увесь в під-силеному варіанті миттєво. Отримуючи знання «за що». Вся сила Всесвіту тебе й на-род твій захищає.
Бажаю тобі сил, і вірю в те, що перемога над ворогом буде безповоротною! Бажаю на-дійних товаришів, чесних та відданих Украї-ні командирів, офіцерів та генералів. Бажаю, щоб якнайскоріше ти повернувся додому жи-вим та неушкодженим. Радості від зустрічі з твоїми близькими людьми, любові, кохання.
Молю Бога, матір Божу усіх ангелів і ар-хангелів та все небесне воїнство, щоб захи-стили тебе та допомогли в скрутну мить.
Надія, м. Черкаси / м. Київ[email protected]
57
Лист 27Як же ж важко писати листа зовсім не-
знайомій людині, яку я дуже поважаю, ціную і, чого там соромитись, міцно-міцно люблю))) На думку приходить стільки слів підтримки і вдячності, але усі вони видаються якимись „недолугими”, бо немає таких іменників, дієс-лів чи прикметників, які змогли би прирівня-тись до Твого подвигу.
Я не знаю звідки ти, можливо, з мого рід-ного Луцька, а, можливо, зі Львова, Чернігова чи Івано-Франківська, бунтуючого Києва. А, вдруг, окажется, что с Донецка или, скажем, Одессы, Днепропетровска, Луганска??? Тог-да передай, пожалуйста, Востоку, что мы их очень любим, всем Западом. И никогда не ос-тавим их в беде, бороться будем до конца, как и учили нас наши предки – Герои, которые ни-когда не умирают!!! Ти тільки знай, що ми по-ряд і ні на мить не забуваємо, у якому пеклі ти знаходишся. Наші думки, наші молитви, наші серця кожну мить з Тобою!!!
Пам’ятаєш, як у дитинстві бабуся, мож-ливо, дідусь, ба, навіть, прадідусь (загалом це навіть не важливо хто) розповідали Тобі про
58
страшну війну 40-вих, про славні подвиги ге-роїв… Так от, саме одним із цих героїв став ти. Твої рідні, кохана, батьки можуть тобою пишатись. А батьки у тебе дійсно чудові, бо тільки у гарних людей міг вирости такий НАЙКРАЩИЙ син!!!
Зайве, мабуть, буде просити Тебе по-вернутись додому живим, бо тільки на це ми і сподіваємось, молимось, мріємо. Побажаю, щоб Тобі не довелось жодного разу засмути-тись, через втрату товариша по бою, щоб після кожної операції – ви радісно вигукува-ли „Перемога наша”! І щоб жоден гоблін на кшталт „бєса”, „бабая” чи „стрєлка”, не зіпсу-вали Тобі гарного настрою, бо таким гарним видалось українське літо і ніяка „русская вес-на” не повинна його затьмарити!!!
59
Не знаю, якого кольору Твої очі: блакит-ні, як небо над Полтавою, чи зелені, як волин-ські ліси, а може, темні-темні, як донбаське вугілля. Але нехай вони вперто дивляться на ворога: без страху, без сумніву і без жалю!!! Ми завжди з Тобою, нехай і думками! Ми завжди поруч, нехай і серцем! Ми завжди підтримає-мо, нехай і словами чи переданим споряджен-ням! Ти тільки тримайся і… будь-ласка, по-вернись ЖИВИМ, бо не чесно, коли Росія в цій війні втрачатиме наймерзенніших, а ми най-кращих!!!
СЛАВА УКРАЇНІ !!!Вікторія, м. Луцьк
60
Лист 28Я каждый день почти физически ощущаю,
как на меня с Востока смотрит черная бездна. А вы стоите между нами. Мальчики с ясными глаза-ми, в старых берцах, без броников и касок...
Светлые мои мальчики, вы каждый день за-глядываете в эту бездну, я не могу выразить, как благодарна вам, молюсь за вас, верю в вас, плачу над ранами на ваших телах и душах. Я отправляю посылки на Восток с ребятами-волонтерами, и думаю о том, что кто-то из вас получит их, и мо-жет моя посылка убережет, молитва защитит, лекарства в госпитале спасут кого-то. Ушедшие, наши небесные сотни, они воюют с вами, и за них я молюсь, я, которая раньше в Бога не верила.
Спасибо вам, родные, мужественные, само-отверженные, дорогие мои люди. Спасибо, что вы есть у нас, когда, как кажется, ничего уже не оста-лось, в самый темный час – есть вы. И будет рас-свет!
Здоровья вам и вашим близким, и вечная па-мять ушедшим.
Молюсь за вас! Возвращайтесь живыми!Мария, г. Киев
61
Лист 29
Дорогі солдати!Ви робите велику та благородну справу,
захищаючи від ворогів нашу Україну. Я щодня дивлюсь новини та спостерігаю за війною на сході. Кожна загибель або поранення нашого солдата, це моя загибель або поранення. Кож-на ваша перемога, це моя перемога! Вашу вій-ну я сприймаю як особисту. Я з вами серцем і душею! Немає такого дня, щоб я не згадував про проблеми на сході. Пробачте, що не по-руч з вами. Так склалося, що я не служив в ар-мії і зброю в руках ніколи не тримав. Але якщо ворог піде далі, я куплю зброю і буду по місту проживання захищати країну. Взимку я майже щодня був на евромайдані на підтримку сво-боди, гідності. І я ніколи не боявся загинути. Життя – це лише зупинка. І горе тому хто про це забув. Я дуже пишаюся вами! Як і вся сві-дома Україна. Справа яку ви робите ніколи не буде забута або даремною. Ваші героїчні іме-на вже записані на небі. Повертайтеся пере-можцями та здоровими до своїх домівок. Хоча нажаль там, де мир триває інша війна за міс-
62
це під сонцем. Тому там, де ви більше правди, а де правда, там і Бог. Тож нехай він і благо-словить ваші прості душі. Удачі, віри та надії вам.
Надсилаю малюнки племінниці Христи-ни і вірш Марічка. Вірш не на військову тему, хоча є щось і таке, він слабенький за формою, але знайомі чомусь його відмічали. Є вірші значно потужніші, на різні філософські теми, але вони на російській мові, чомусь на росій-ській в мене краще виходить писати.
63
ХрамСтарый, мудрый, одинокий издавна стоитНа земле священной. Он всегда молчит.И никто не помнит сколько ему лет,Тех, кто воздвигали затерялся след.Вечность излучая, в тишине один.В небе облака проплывут над ним.Птицы пролетая смотрят с высока,Мимо пробегает кто-то из зверья.Пальмы окружают. Тени на песке.Где-то шумит море, где-то вдалеке...Ярко светит солнце. Только ночью спад,Ветерка прохладного будет водопад.Часто поливают серые дожди.Молча созерцает как сгорают дни.Реки и озера. Ему снится сон.Сколько еще сниться будет ему он?Осень и весна. Там, в краю глухом,На краю деревни он. Спокойно в нем.Статуя и образы на стене святых,Музыкой и песнями прославляют их.Пахнет ароматами. Во дворе скучает йог,В лотосе сидит всех путей знаток.Старый, мудрый исполин расположен там,Одинокий и святой наших предков храм!
64
Марічка
Літо. День спекотний.Я одягну свій одяг модний.На голову накину кепку стильну,Від сонця захисну. І з дому вийду.Піду на пляж купатись в річці.Зателефоную до Марічки.Вона мабуть чи все ж прийде,Й з собою подруг приведе.Мабуть дівчата йдуть,Неначе качечки пливуть.А там Дніпро шумить.У небі пташечка летить.І вітер віє, віє, віє.А сонце гріє, гріє, гріє.Там буде весело усім,На березі піщаному отім.
65
І зайде сонце. Десь в кафеПобачить хто-небудь мене,За столиком з Марічкою одною,Чорнявою, симпатичною такою.Я їй щось нове розкажу,В чорняві очі зазирну.Марічка слів прекрасних непомітить,Лиш за живе мене зачіпить.На дворі тихий вечір буде.Прохолодно стане всюди.Марічка вдома ляже спати,У сни чудові відлітати.І я раніше ляжу спати,Ніж зазвичай чогось шукати.А завтра буде новий день,А з ним знов безліч теревень.Мобілки знову чути дзвін –Звістки приносить він.
Ярослав, м. Буча, Київська обл[email protected]
66
Лист 30Доброго ранку, а, може, й вечора!
Дорогий мій Захиснику, друже, синку!Я вихована радянською системою й
тому написання листів для мене досить звична справа, хоча, зізнаюся, з наявністю ноутбука давно цього не робила. Сьогодні, 19 липня 2014 року, нічна година, 3:45, якось не спиться в такий тривожний час і я вирішила Тобі написати. Мені вже 50, а доньці 24 (прак-тично ровесниця Незалежної України). Ми обидві виховані в дусі патріотизму й любові до своєї рідної землі – України. Тому чудово ро-зуміємо прагнення справжніх Чоловіків, мужніх і сміливих, стати на Захист нашої Вітчизни.
Мені як мамі сумно й боляче, коли страждають найкращі на світі Сини,котрі готові віддати своє Здоров’я і найдорожче, що може бути в людини – Життя!!
Знаю ціну здоров’ю та життю, бо біль-шу частину своєї трудової діяльності про-вела в медичних закладах, працюючи рент-генлаборантом. Траплялися пацієнти з вогнепальними пораненнями, але тоді вони були рідкісними випадками. Хіба б колись я
67
могла передбачити, що в 2014 році це може стати таким розповсюдженим явищем…
Так не хочу, щоби всі ці жахіття трива-ли в нашій рідній країні ще довго… Одужуйте мої дорогі охоронці й повертайтеся додому з Перемогою! Швидше до мирного життя!!!
Непрохані косаріДачної ділянки в мене нема, села теж,
а є біля моєї хати невеличкий клаптик землі, розбитий під грядки, частково під квітник, а на маленькій ділянці − різнотрав’я, немовби на подвір’ї поселилася галявина. Періодич-но на ній розквітають маргаритки, незабудки, кульбабки, конюшина, а найпізніше зацвіта-ють маки й ромашки. Аж після них я берусь за скошення трави. Правда цьогоріч не довело-ся помилуватися красою ромашкового цвітін-ня, бо звідкілясь появилися косарі й без мого дозволу завчасно все знищили.
У країні зараз ситуація така, ніби у жит-ті. Ось ідеш затишною вуличкою здорова, неушкоджена, радісна у літню пору, на душі так гарно, що хочеться співати. Думаєш, що добре й безтурботно всім, хто відпочиває,
68
прогулюючись містом і скверами. А тіль-ки-но заходиш у поліклінічне відділення, або в лікарню – там вирує, ну зовсім інше, життя, інший ритм, інакші проблеми й турботи. От і здається, що геть усе погано, всі хворі й ні-чого світлого не видно! Ніяк не осягнути те, що поряд горе, війна, яка калічить, з якої не повертаються чиїсь сини, внуки, батьки, діди, брати, чоловіки, наречені, друзі, побратими. Гинуть і звичайні люди теж. Неймовірно, але все це у досі мирній Україні!!!
Так хочу, щоби прийшли ті непрохані косарі й гарно викосили всю нечисть, що оку-пувала мою дорогу батьківщину, й бур’яни, засіяні зомбопропагандою сусідньої держави у мізках її громадян і багатьох моїх співвітчиз-ників. Тоді б я не була проти!!
Цей невеличкий текст вже надрукува-ли в газеті «20 хвилин», тому його надсилаю, щоб і ви могли прочитати.
Якби це не виглядало жорстоко й не по-християнськи, але після всіх бід, які в наш рідний дім принесли вороги-терористи разом зі своїми «хазяями», мені хочеться швидкого
69
їхнього кінця. На жаль, іншого, мирного, виходу з цієї ситуації просто не бачу й не можу уяви-ти!
Не сумуйте! Тримайтеся!! Добро завжди перемагало Зло!! Я і, впевнена, всі українські матері любимо Вас, молимося за Вас і з раді-стю чекаємо Вашого якнайскорішого повер-нення здоровими додому!
Після трагедії в повітряному просторі України з малайзійським пасажирським лайне-ром, у якому перебувало 298 мирних громадян, в тому числі й 83 дітей, із багатьох країн Єв-ропи, Азії, Канади 17 липня, думаю, що вся сві-това громадськість по іншому подивиться на конфлікт український, що розв’язала Росія на нашій території…
Ірина, м. Тернопіль[email protected]
70
Лист 31Милый друг.
Ты мой защитник! Ты защитник моей семьи и моей любимой Родины.
Прежде всего, я благодарю тебе за сме-лость, за честь и достоиство, с каким ты защищаешь мою Родину. Я хочу чтобы на твоем примере, мой маленький сын учился патриотизму, самоотдаче и верности при-сяге.
Я знаю тебе сейчас не легко, может даже очень сложно и горько. Но я хочу, чтобы ты знал, далеко-далеко, за много тысяч килломе-тром я думаю о тебе и твоих товарищах, и я горжусь твоим подвигом. Ты очень нужен всем нам. И даже после битв и огня ты должен бо-роться. Хотя бы для того, чтобы в один день мой сын мог встретиться с тобой и ты рас-скажешь ему как зарождалась Украина 2014.
Если ты молод, никогда не теряй надеж-ду на будущее. Что бы не случилось, жизнь – самое важное и дорогое что есть у человека. Не отчаивайся, если твои трамвы тяжелы и возможно сейчас это кажется концом. По-верь, главное то, что внутри, в душе. Я часто
71
наблюдаю как живут люди Великобритании с ограниченными возможностями ( времен-но или постоянно). Главное – они живут. Ра-ботают, смеются, ходят/ездят в кино, в театр, в клубы и рестораны. Так что если сегодня тебе дали костыли, это не значит, что все – ты ограничен. Я уверена, что мы выстроим Украину для каждого и этот каж-дый сможет наслаждаться жизнью.
Если ты уже видел одну сторону жиз-ни, поверь есть и другая. Как говорила моя бабушка – дожить бы до пенсии, а там уж начнется золотое время. Так и должно быть. Наблюдая за здешними пенсионерами, я по-нимаю, что в 67, а это на сегодня возраст выхода на пенсию здесь, в Великобритании начинается иная жизнь. Более активная, бо-
72
лее шикарная и более радостная. Я живу ря-дом с комплексом для пенсионеров. Какое же это счастье наблюдать каждое утро мужчин ( старичками язык не поворачивается их наз-вать) с тележками для гольфа, браво вышаги-вающими до ближайшего гольф-клуба. А ведь одному из них уже 93. Или каждый раз проходя мимо их домиков, наблюдаю как пенсионеры садоводничают, с таким упоением и наслаж-дением, что это заразило и меня. Теперь я тоже пополнила ряды садоводов. Оказывает-ся в жизни есть столько всего интересного, о чем мы даже и не задумывались раньше.
У тебя сейчас есть время – мечтай! А еще лучше, составляй список желаний, ко-торые обязательно нужно исполнить тебе самому. Возможно это порой эгоистично, но попытайся задуматься о себе.
Ты – выжил, выстоял, ты смог! Ты те-перь обязан доказать всем, а прежде всего себе, что все это было не напрасно. И на-чать тебе нужно с себя. Я рада, что могу тебе все это написать, потому что думаю о таких как ты очень часто. Ты – гордость нации украинской и ты заслуживаешь быть
73
счастливым. Надеюсь мы все вместе сможем защитить тебя в мирное время, социально и морально.
Если ты сейчас в госпитале – выздорав-ливай и набирайся сил. А если на передовой – береги себя и ничего не бойся. Знай, я и моя семья думаем о тебе и мысленной с тобой в любую минуту.
Я рада нашему знакомству, и надеюсь что твое имя будет вписано в книгу под наз-ванием история современной Украины.
Храни тебя Бог и будь счастлив.Обнимаю крепко, от всей души.
Люся, г. Ноттингем, Великобритания[email protected]
74
Лист 32
Вітаю тебе, любий, невідомий для мене друже!
Хочу тобі сказати, що я пишаюся саме тобою, ти маєш хоробре серце! Вклоняюся тобі до землі, бо бережеш мій спокій, ризикую-чи своїм життям. Дякую, що можу спати спо-кійно. Мене охоплює величезна гордість, коли бачу колону з українським прапором. Хочу поглянути у твої очі, потиснути твою муж-ню руку та обійняти. Моє серце переповнює вдячність.
Мені важко навіть уявити, що таке вій-на, що тобі доводиться терпіти. Мені стає моторошно навіть, коли чую десь далеко ви-
75
бухи. Ніколи не могла уявити, що таке жахіт-тя може стати реальним.
Знай, що «усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні».
Бажаю тобі величезної витримки. Нехай Милосердний Бог тебе береже, а добра Мату-ся провадить тебе, минаючи всі небезпеки. Нехай твій Ангел-охоронець несе тебе на сво-їх крилах!
Дякую вже просто за те, що ти є. Дякую тобі та твоїм друзям!!! Добрий Бог винагоро-дить вас!
Валерія, м. Артемівськ, Донецька обл. [email protected]
76
Лист 33
Приветствую нашего украинского Героя!
Хочется хоть как-то Вас поддержать за Вашу отвагу и бесстрашие!
То, что сейчас происходит в нашей Украине, невозможно было представить. Хо-чется проснуться и забыть этот страш-ный сон. Но, к сожалению, это жесткая ре-альность, которую мы должны не просто пережить, а выстоять и остаться ЛЮДЬМИ, а не стать нелюдями, которых на сегодня как оказалось, немало.
Вот уже последние несколько месяцев не покидает ощущение того, что сейчас идет непростая борьба Добра со злом. Но Добро все равно должно победить!!!! Обязательно!!! Ведь история человечества это показывает, зло всегда погибает, всегда. Вопрос только – сколько это зло будет нас мучить и тер-роризировать. Но благодаря Вашим усилиям, Вашей смелости и мужеству это скоро зако-нчиться.
77
Я преклоняюсь перед Вами и перед Ваши-ми родителями, которые вырастили такого замечательного сына!!!
Я горжусь, что живу с Вами в одной пре-красной стране! С такими Героями!!!
Огромное Вам спасибо за то, что защи-щаете нас и нашу Украину!!!
Огромное ВАМ спасибо за Ваше муже-ство!!!! За Вашу стойкость!!!!
Спасибо Вам огромное!!! Благодарю ВАС!!!!Да, ХРАНИТ ВАС И ВАШИ СЕМЬИ
ГОСПОДЬ!!!!Слава Украине! И Слава ее ГЕРОЯМ!!!А Вы УКРАИНСКИЙ ГЕРОЙ!!!!!С наилучшими пожеланиями из г. Запо-
рожья.Светлана, г. Запорожье
78
Лист 34Дорогий мій, брате!
Незбагненна річ – життя. Ще вчора ми ходили з тобою по одних вулицях і були чужи-ми людьми. Чи знала я тоді, що у Тебе таке безмежне благородне серце, сповнене небай-дужістю до чужого горя. А сьогодні Ти для мене не просто воїн-захисник – сьогодні ти для мене цілий Всесвіт. З Тобою сьогодні всі мої думки, сльози, переживання і надії. Не можу навіть уя-вити як Тобі важко зараз, але знай: у Тебе є те, чого нема і ніколи не буде у ворога. Ти захищаєш Батьківщину та справедливість.
І нехай всі сльози та страждання нашою землі – матерів, сестер, дітей стануть непо-рушною бронею для Тебе.
Знай, що всі наші молитви неодмінно від-ведуть небезпеку від Тебе.
І сьогодні, коли я дивлюсь на мою сплячу донечку, я точно знаю, що у нас є Ти. А отже сон її буде спокійним, літаки в небі над нею – тільки цивільними, а постріли – тільки феєрверків.
Храни Тебе Матір Божа!Юлія, м. Чернігів
79
Лист 35Добрый Вам вечер!Дорогие мои бесстрашные мальчики
словами не описать как мы гордимся Вами, как ждем только хороших новостей.
Вы самые чистые люди на земле, во всех смыслах!
Храбрые воины нашей любимой Украины!
Может Вам кажется, что несправедли-во в жизни: сынки депутатские упиваются деньгами и среди Вас их не видать, но знайте Господь Бог все видит!!!
Главное верить и Он всегда поможет!!! Самые лучшие мальчики на земле – это
Вы!!!Дай Бог, чтобы все это побыстрее зако-
нчилось и Вы вернулись домой подарили миру много-много своих копий, маленьких патріо-тів Украіни!
Я В ЦЕ ВІРЮ!ЗНАЧИТЬ ТАК ВОНО Й БУДЕ!Слава Украіні!!!
Агнеса, м. Київ[email protected]
80
Лист 36Привіт, солдате, мій захиснику!
Я пишаюсь тобою, знаєш. Я так пиша-юсь вами, молодими і відважними, сміливими і відчайдушними, справжніми.
Ти не сховався за маминою спідницею. Ти не шукав відмазок і виправдань. У тебе все життя попереду, безліч мрій і планів, вели-кі перспективи і весь світ під ногами. І це все ти поставив під загрозу одним рішучим і смі-ливим рішенням. Рішенням іти. Іти туди, де вогонь. Іти туди, де небезпека. Де чути по-стріли і тремтить земля. Іти. Бо хочеш захи-стити свою землю, свою державу, свій народ, своїх рідних. Іти, бо кому як не тобі.
81
Ти – мій герой. Я молюся за тебе. Боюся. Бо не знаю куди подіти свій страх. Прошу тіль-ки, повертайся живим! Дякую тобі. Схиляюсь перед твоєю відвагою. Бо ти зберіг те справж-нє в собі, що насправді важливе, що насправді цінне. Тішуся тим, що ти є такий. Що Укра-їна має тебе. Бо завдяки таким як ти, завдя-ки тобі вона має майбутнє. Світле майбут-нє. Волю і розвиток. Єдність. Завдяки тобі і в мене є майбутнє.
І все у нас вийде. Вірю в перемогу. Молюся за тебе. Нехай Ангел Божий тебе охороняє, а Богородиця візьме під свій покров. Нехай жит-тя тобі посміхається.
Тримайся. Вірю в тебе і чекаю повернен-ня. Щасти!
З любов’ю, Наталя, м. Івано-Франківськ
82
Лист 37Уважаемые украинские солдаты!
Спасибо за то, что защищаете нашу страну, нас. Спасибо за то, что не сдаётесь. Я хочу посвятить вам 2 песни:
Війна
Відпочинку нема…Та нічого страшного –Ми боремося за свободу.Боремось завжди, боремось гідно,Не віддамо нашу Вкраїну нізащо,Навіть до загину…
Приспів:І запалають свічки, замерехтять вогні,Наші герої – ось вони,Завжди тут, завжди із нами,Завжди за свободу душею та ділами.І запалають свічки, замерехтять вогні,Наші герої – ось вони,Завжди тут, завжди із нами,Завжди за свободу душею та ділами.
83
Ми переможем – знаю це точно,Всі за свободу – теж знаю точно.Герої не вмирають –Всі в пам’яті в нас,Всі моляться за нас!
Приспів.
Загибли вони не дарма,Доведемо все до кінця!Загибли вони не дарма,Доведемо все до кінця!
І запалають свічки, замерехтять вогні,Наші герої – ось вони,Завжди тут, завжди із нами,Завжди за свободу душею та ділами.І запалають свічки, замерехтять вогні,Наші герої – ось вони,Завжди тут, завжди із нами,Завжди за свободу душею та ділами.
84
***Зараз настав такий час,Що доля йде проти нас,Кров ллється звідусільІ багато різних зусильЗробили ми,Зробили ви,Наші герої!
Чом зупиняємось ми,Не достиглі мети,Скажіть мені?!Чом віру втрачаєм,Почуття відчаю знаєм,Коли ми – українці?!
Зробили багато – У кожній хатіЗапалили почуття гідностіЗа свою країну,За милу Україну,Яка завжди буде і є!
85
Чом зупиняємось ми,Не достиглі мети,Скажіть мені?!Чом віру втрачаєм,Почуття відчаю знаєм,Коли ми – українці?!
Ні, не втрачаєм віру,Не втрачаєм силиІ йдем уперед!Ні, не втрачаєм віру,Не втрачаєм силиІ йдем уперед,І йдем уперед!
Чом зупиняємось ми,Не достиглі мети,Скажіть мені?!Чом віру втрачаєм,Почуття відчаю знаєм,Коли ми – українці?!
(без підпису)
86
Лист 38Добрий день синок, або внучок, бо моєму
синові 45 років, який також на Сході. Я щодня йому телефоную, то він або зайнятий, або каже, що в нього все добре. Але я все розумію.
Він служив на кордоні з Китаєм, був 2 роки в Югославії, а тепер проходе службу в Красному Лимані. Його батько теж був вій-ськовослужбовцем, був в Афганістані і в Чор-нобилі, нажаль його вже з нами немає.
Щодня по всіх каналах телебачення ди-вимось новини, оплакуємо загиблих. Розумію, яку мужність потрібно мати, щоб бути там, адже ми всі живі люди і нам відомий страх.
У Вас є родини, діти, але кожного разу, коли журналісти розповідають про Вашу мужність, починає боліти серце за кожного з Вас, бо Ви такі рідні.
Хвилююся, наче кожного з Вас знаю. Тро-хи про себе.
Мені 72 роки, живу удвох з донькою у Кри-вому Розі, маю приватний будинок і 20 соток землі. Все життя було потрачене на чвари з родичами. І виявилося, що те, чого я боялася, не саме страшне в житті.
87
В газеті була стаття, в якій заклика-ли писати листи пораненим солдатам. Ли-сти з теплими словами, про мирне життя. Але мій лист не такий вже і теплий, бо на душі…, один сусід на рибалку їзде, другий за комп’ютером сидить цілий день, хтось на ву-лиці гучно слухає музику, і все це молоді хлопці, в той час, коли на Сході гинуть люди і моя ди-тина незрозуміло де.
Не знаю, чи потрапить мій лист до тебе, але все ж таки бажаю тобі одужати, Ваші зусилля не даремні.
За Вас всіх ми хвилюємося і я молю бога, щоб додав сили Вам боронити нашу землю, бо ми нащадки славетного Б. Хмельницького, в нашій історії великі перемоги. Та за свою неза-лежність треба боротися, бо де бракує волі, нема історії.
Хай Бог береже тебе і твою родину, а також твоїх товаришів, котрі несуть службу на Сході.
Слава Україні!!!З повагою до тебе,
Марія Іванівна, м. Кривий Ріг
88
Лист 39
Дорогі Бійці!
Я навіть не знаю з чого почати... чи по-чати безмежно дякувати Вам, чи побажати вам сил, здоров'я та інших благ, як і решта людей, які безмежно Вас поважають, напи-шуть?
Я, напевно, просто скажу, що я рада, що в Україні є такі Люди, які ціною власного жит-тя, захищатимуть незнайомих їм раніше лю-дей, які захищатимуть цілісність держави і державу в цілому.
Можливо, я не так аж цікавлюсь полі-тикою... і не знаю багато чого в житті, адже мені лише 15... але я знаю точно, що такі люди як Ви зможуть захистити нашу державу і я безмежно Вам вдячна за її захист.
Знайте, що ми з Вами в душі і ніколи не падайте духом.
Марічка з Рогатина
89
Лист 40Любі наші, рідненькі
Сини і Доньки України!Як я вас шаную і люблю, за те, що своїм жит-
тям та здоров’ям захищаєте мирне небо над на-шими головами.
Мені 63 роки, пенсіонерка. Маю інвалідність 2-ї гр. з дитинства все життя працювала. Ос-танні роки – бухгалтером на держпідприємстві. Такого безчинства високопоставлених держслуж-бовців не зустрічала ні на одному підприємстві де працювала раніше. При В. Ющенко затихли, а по-тім зрозуміли, що їх не посадять за грати. Коруп-ція розцвіла з новою силою.
Маю надію, що П. Порошенко і ми всі українці зможемо подолати цих приступних корупціонерів.
Молюсь за Вас кожен день. Співчуваю Вашим родинам і низький уклін Вашій Мамі і Татові, що виховали Вас справжніми патріотами України. Вся наша сім’я пишається Вами. Ви наша гордість, Ви Герої! Ми вам дуже вдячні, цінуємо Вас. Бажаємо швидкого одуження
Слава Україні! Героям Слава!З повагою і любов’ю,
Людмила Олександрівна
90
Лист 41
ДОРОГИЙ ЗАХИСНИКУ КРАЇНИ, МУЖНІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВОЇНЕ!
Ти всім серцем любиш свою Батьківщи-ну, тому захищаєш її від ворогів. Вірус сепа-ратизму охопив частину нашої держави, ніби хижі звірі, терзають її терористи. Гірким стогоном озивається вмита кров’ю невин-них жертв рідна земля. Ти захищаєш зране-ну матір-Україну з любов’ю в серці, з вогнем у душі та зі зброєю в руках.
Знаємо, Тобі дуже важко, але коли чита-тимеш ці рядки, усміхнися, адже ти живеш в найкращій у світі країні, в якій цінується по-над усе прагнення вільно жити на своїй Землі. Ти – справжній Герой. Молимось за тебе та твою родину. Нехай Господь оберігає тебе на полі бою, захищає від ворожої кулі , посилає Тобі силу та відвагу..
Віримо в перемогу! А після того, як Ти повернешся до рідного дому, можливо, і нам напишеш листа, в якому розкажеш про своє солдатське життя.
91
Здоров’я та сили Тобі і твоїм мужнім по-братимам! Слава Україні!
Максим та Настя, с. Струсів, Тернопільська обл.
P.s.: Цей лист написали мої діти: Максим (13 років) та Настя (12 років). Діти вірять, що їхні слова підтримки потраплять на фронт, і це буде краплинка радості для наших героїв в океані тривоги та небезпеки.
Ірина, с. Струсів, Тернопільська обл[email protected]
92
Лист 42
Здравствуй, дорогой далёкий друг!Где бы тебя не нашло моё письмо, пусть
оно принесёт тебе немного любви, света, благословения и молитвы тысячи людей, ко-торые ждут твоего возвращения.
Мы не знаем друг друга, хотя, возмож-но, мы пересекались в поездах, в автобусах, в парках, в похожих мечтах о счастливой и ра-достной жизни. И вот сейчас нас соединило письмо: мы держим его вместе – я пишу, а ты читаешь. За окном тихая летняя ночь, напо-лненная молитвами и просьбами.
Пожалуйста, возвращайся. Я не знаю твоего имени, но ты мне брат: я засыпаю и про-сыпаюсь с мысля-ми о тебе, я бла-годарю тебя за то, что ты защи-щаешь меня, мой дом, мою родную землю от беды.
93
Я хочу, чтобы к тебе пришел кусочек того счастья, которое ты даришь мне – встре-чать рассвет и знать, что где-то есть ты. Мой брат и друг, мы ждем тебя. Каждый день, каждую минуту. Чтобы однажды, встретив-шись в поезде, ты рассказал о своей победе, о своей родине, которая процветает в мире, о своих сбывшихся мечтах и новых стремлени-ях.
А я расскажу, как сильно мы тебя ждали и писали письма, отпуская их, подобно белым голубям, со всем благословением, на которое способны наши сердца.
До встречи, мой дорогой друг!Крепко тебя обнимаю.Одна из тысяч, кто ждет вас!
г. Киев(без подписи)
94
Лист 43
Молитва (пісня) за Україну
Боже, вислухай благання,Ворог нищить наш край, В єдності сила народу,Боже, нам єдність подай. Боже, зніми з нас кайдани, Не дай вмирати в ярмі, Волю зішли Україні, Щастя і долю дай їй.Боже, Великий, Єдиний,Нам Україну храни,Всі свої ласки й щедроти,Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай Боже єдність народу, На многая і благая літа.О, святий наш Йосафате,Враз з нами Бога моли,Щоб волю дав Україні,Щоб не загинуть в ярмі.
Слава Ісусу Христу!
95
Україна в вогні
Україна в вогні, Україна в війні.Україну рятуй Святий Боже,Ми не скоримось. Ні!Хоч печальні й сумні, Хай нам правда і світ допоможе.
Лютий ворог тепер, Україну роздер, На шматки Україну розп’яли. В Незалежності день, Не співаєм пісень, Вічна пам’ять, навіки упавшим.
Ми державу свою захистимо в бою,Бо чужої нам п’яді не треба,І азійську орду, нашу спільну біду,Переможемо, віримо в Небо.
Бо орда наступа, наша спільна біда, І нема в ній ні брата ні свата, Плаче мати, сестра і ридає рідня, Україна під дулами ката.
96
Хай прокляття впаде на орду ворогів,Нехай весь світ, засудить їх довічно,За убитих синів, молодих їхніх вдів,Що так сталося, нині трагічно.
На кордоні своїм ми поставим замок, Щоб не лізли до нас колоради, І зробімо останній рішучій свій крок, Бо нема на них іншої ради.
Слава Україні!!!Вам, Героям Слава!!!
Найдорощі наші воїни України, вірні за-хисники нашої рідної землі, поранені, які ле-жать сьогодні в військових шпиталях, від себе особисто, своїх дітей та внуків, шлю вам щирі вітання, швидкого виздоровлення, та щасливого переможного повернення до своїх рідних, батьків, дітей, дружин, щасливого по-вернення до своїх домівок. Ми молимось що-денно за Вас, за Ваше оздоровлення. Ви наші герої, ми любимо, вболіваємо за Вас.
По наших святих храмах відправляють-
97
ся Богослужіння за ваше щасливе видужання, та повернення до рідні.
Я людина старшого віку, маю дітей, ону-ків. Але, в свої молоді юнацькі роки довелось пережити мені тюремне ув’язнення. Будучи ученицею 9 кл. в шістнадцятирічному віці, мене сталінські посіпаки-працівники НКВС арештували і була засуджена військовим три-буналом на 25 років позбавлення волі за вір-ша, який знайшли у мене в сумці.
Я дитина Українська
Я дитина Українська, вкраїнського роду,Українці – це є назва славного народу,Україна – це край славнийАж по Чорне море,Україна це гай пишний,І степи і гори.
Як же мені Україну Щиро не любити? Мене ненька по-вкраїнськи Вчила говорити.
98
Як же мені Україну,Щиро не кохати?Мене вчили по-вкраїнськиГоспода благати.
За свій рідний край і нарід, Я Господа молю, Зішли, Боже, Україні, І щастя і долю.
Але всьому приходить кінець. Прийшов кінець і кату всього народу Йосифу Віссаріо-новичу Сталіну. І мільйони українців та інших народів тодішнього СРСР, повернулося до сво-єї рідні. Хоч мільйони невинних людей навічно залишились лежати в вічній сибірській землі.
Так що бадьоріться наші славні герої. Здоров’я, щастя, радості Вам і Вашим рідним бажаємо. Знайте, що:
Ніщо не забуте,Ніхто не забутий.
99
Вставай Україно!
Вставай Україно, вставай,Виходь на дорогу свободи,Де грає широкий Дунай,Де ждуть європейські народи.
Вставай Україно, кайдани порви,Дай відсіч яснішу від грому,Що Ти не рабиня Москви, Рабою не будеш ніколи.
Бажаємо швидкого виздоровлення, ща-стя, радості, добробуту.
Слава Вам – Героям!Ваші подвиги залишаться навічно в сер-
цях, душах українського народу.Чекаєм Вас з перемогою.
Стефанія, м. Львів
100
Лист 44Кожному бійцю!
Дорогий боєць, Герой нашого часу!
Ти вийшов на стежку війни, коли не було достатнього екіпірування та озброєння. Це та сила духу, яку не зламати навіть прого-лошеним «імператором», яким вважає себе Путін! Ми – українці з тобою кожен день дум-ками. Молимося та віримо в твою перемогу, тому що ти не здаєшся. Віра в Україну та її Єдність – це те що не придбаєш за гроші. Дя-куємо за віру, що буде мирне небо над головою. Тільки завдяки твоїй боротьбі кожен день,
101
кожну хвилину ми відчуваємо захист. Якби ти не ризикнув своїм комфортом у нас не було б навіть можливості довести Путіну і його прихильникам, що ми варті того щоб звати-ся українцями! Що на відповідне насильство нас заставило їхнє насильство. Ти справжній захисник України!
Ніхто не думав, що ми повинні щось до-водити на своїй землі. Агресія насправді най-простіша річ, адже силою можна взяти все, навіть те що не належить тобі, як роблять воїни противника. Саме ти очищуєш наші міста від НЕЧЕСТІ., тому що ти і є та ЧЕСТЬ України та його народу. Стільки хочеться сказати про свої відчуття, які викликаєш своїми вчинками там на Донбасі. Ти даєш На-дію, а вона дорогого коштує! Молю тебе про одне – не здавайся, будь-ласка. Тебе чекають не тільки рідні та близькі, тебе чекає кожен українець, який по ту сторону, той хто на-стільки тобі вдячний, що словами просто не висловити. Слава Тобі…. мій Герой!
Тетяна, м. Київ[email protected]
102
Лист 45Друже!
Слава Україні! Моя зброя – поки що слово! Пишу тек-
сти і музику на патріотично-національну тематику: про Майдан, про УПА, і наш нелег-кий день! Шукаю виконавців, композиторів, продюсерів, ультрас «Карпат» та інше не-байдуже до всього українського товариство, яке зробить із мого «сирого» матеріалу (запи-саного, на жаль, тільки на диктофоні мобіль-ного!), можливо, те, що допоможе зупинити і перемогти агресора – збудити дух КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ! Молимось за наших військових!
Героям Cлава!
Роман, м. Львів[email protected]
103
«Лиш би ти повернувся живим!»Повертайся додому, солдате!Повертайся, будь ласка, живим!Зачекалась заплакана мати, Молить Бога – хай вéрнеться син!
Зачекалися яблуні й вишні,Що в дитинстві із батьком садив!І плоди будуть щедрі і пишні – Лиш би ти повернувся живим!
Зачекалась сопілка чарі́вна,Що своїми руками зробив!Зазвучить вона знов мелодійно – Лиш би ти повернувся живим!
Зачекалась кохана дівчúна,Серце рветься до тебе завждú!Стане знову весела й щаслива – Лиш би ти повернувся живим!
Вічна слава, полеглі Герої, Що життя за всіх нас віддалú!Прúйде час – обійдемось без зброї! –Лиш би ти повернувся живим!
104
Лист 46Захиснику України!
Дорогий мій, відважний солдате!!!Це мій самий важливий лист у житті...
Раніше я ніколи не писала, не було потреби. Мобільний зв'язок вирішував усе, смс із смай-ликами..., та й усі були поруч. А тепер..., все змінилося. Ти, мій дорогий солдате далеко, на полі бою, захищаєш Батьківщину. Тобі не по-дзвонити, не відправити смс, але смайлик у вигляді цього листа – так! ☺
Ти, дорогий мій солдате, міг би бути моїм братом чи просто другом, чи, можли-во, ми з тобою б познайомились на вулиці і закохались... Та ти далеко, захищаєш мене від ворога, даруєш мені мирне небо над головою, даєш надію на світле майбутнє.
Ти знаєш, дорогий мій солдате, я завжди любила гарно вдягтися, купити плаття, що називається «у ногу з модою». Але тепер це не має значення, це все пусте... Єдине, що зараз хочеться це, щоб ти вернувся додому живим! Щоб завдяки тобі Україна вистояла! Дякуючи тобі ми вже змінилися і продовжуємо міняти-ся на краще.
105
Ти Герой! Ти, дорогий мій солдате уже Ге-рой! Завдяки твоїй відвазі я просинаюся у спо-кої, можу не боячись їхати у транспорті на роботу, можу будувати плани на майбутнє.
Хай збереже тебе Господь, мій дорогий солдате!
Вертайся живим додому, я тебе чекаю! Пишаюся тобою!
А може й справді ми з тобою зустріне-мось і закохаємось!!!
«За Україну,За її долю,За честь і волю,За народ!»
Зоряна, м. Київ
106
Лист 47
Здравствуй!
Я не знаю Твоего имени, но узнаю Тебя в каждом украинском солдате. Я ничего не смыслю ни в военной тактике, ни в воен-ной стратегии, но я знаю, что Ты защищае-шь нашу с тобой землю, защищаешь меня и моего ребенка – и за это низкий Тебе поклон. Я молюсь за Тебя – за то, чтобы твой сегод-няшний день был хоть чуточку легче, чем вче-рашний, а завтрашний принес бы с собой мир и Тебе, и мне, и все нашим близким и родным. И когда это случится , то это случится благо-даря Тебе.
107
Спасибо Тебе за то, что ты своими по-ступками показываешь пример мужества и чести моему сыну. Ему пока 7 лет, и, конеч-но, я не хотела бы, чтобы ему пришлось во-евать. Однако, я хотела бы, чтобы он вырос настоящим мужчиной, который готов защи-тить не только свою семью, но и свою Роди-ну.
Я не буду желать Тебе мужества и отва-ги – Ты в полной мере обладаешь этими ка-чествами. Я пожелаю Тебе терпения, а еще – вернуться домой живым и здоровым. И хотя я бесконечно волнуюсь и переживаю за Тебя, но еще в большей степени я уважаю Тебя и горжусь Тобой.
Спасибо Тебе!Валерия, г. Киев
108
Лист 48Дорогие наши защитники!
По возрасту – вы мои внуки. Я отно-шусь к категории «детей войны». Поэтому знаю, что такое бомбёжка, беженцы, голод-ное и холодное детство. Вот почему я хочу вас поблагодарить и поддержать. Вы воюете и защищаете свою страну, свой дом, своих близких, чтобы ваших детей не называли «детьми войны». Мы переживаем за вас, мо-лим Бога, чтобы Он уберёг вас, и гордимся вами.
Но всё проходит, пройдёт и это жесто-кое время. Наступит мир. Но борьба за новую Украину не закончится, нужно сделать так, чтобы наша Родина стала лучше, добрее, че-стнее. А строить её будете ВЫ! Жизненно не-обходимо, чтобы к власти в стране пришли совершенно другие люди: честные, умные, знающие, думающие о своём народе, о своей стране, а не о своих карманах.
Я уверена, что большинство из вас прошли через Майданы, Киевские или в своих городах. Майдан – это не просто площадь, это сакральное место, на котором зарожда-
109
лась, формировалась новая украинская нация. И идеи Майдана, омытые кровью патриотов, не должны исчезнуть, уйти в небытиё.
Когда вы вернётесь к мирной жизни, вы должны оставаться на передовой нашего об-щества, как лучшие сыны. Для этого нужно учиться, многому учиться в разных отраслях знаний. Вы видите, какой умный у нас враг, как он умело, исподволь и заранее зомбиро-вал мозги многим украинцам, что и привело к гражданской войне. А это уже серьёзная бо-лезнь и бороться с ней очень сложно.
Но нельзя опускать руки. Поле деятель-ности огромное: есть ещё колеблющиеся, есть духовно ленивые, не вникающие в суть происходящих событий, которых можно пе-реубедить. Их нужно «зажечь» своими идеями и привлечь к строительству новой Украины. А для этого, кроме желания, нужно иметь зна-ния и по истории нашей страны, (которую так искажали в своих интересах), и по эконо-мике и многому другому.
Если кто-то из вас серьёзно ранен, не отчаивайтесь. Как говорил полководец А.В.Суворов: «Деньги потерял – ничего не
110
потерял, время потерял – много потерял, бодрость духа потерял – всё потерял». Ни-когда не теряйте бодрости духа, силы духа. Посмотрите на наших параолимпийцев. Люди с ограниченными (да ещё какими!) во-зможностями на Всемирной Олимпиаде за-воевали во много раз больше медалей, чем вполне здоровые спортсмены. Верьте в себя и у вас всё получится! А ваши родные, близкие, друзья вас всегда поддержат. А, может, вы их?!
О том, что надвигается «политическая гроза», чувствовалось ещё летом 2013года. И я в августе 2013 года издала небольшую кни-жечку стихов. Начиналась она так:
Я звертаюсь до вас, молоде покоління,Ви зростали у час руйнування країн,Вас ніхто не навчив: ї з якого насінняВиростав наш народ, із яких він глибин.Півстоліття стирали у нас нашу пам’ятьНазивали нас оптом «совєтскій народ»,Але гени живуть і нагадують, хто ми,Ми повинні згадать, зберегти древній род.
111
Скільки славних синів за свободу боролись,Віддавали здоров’я своє і життя,То невже віддамо своє щастя і волюБез сумління, роздумів і каяття?Нам цього не простить, хоч і добрий, Всевишній,Покарає потомків на сім поколінь.Зупиніться, отямтесь, поки ще не пізно,І врятуйте майбутнє своєї країни!
Возвращайтесь домой с победой, доро-гие патриоты. Мы ждём вас, мы верим в вас, мы надеемся на вас. Желаем вам здоровья, счастья, успехов.
Элеонора, г. Херсон[email protected]
112
Лист 49Привіт. Доброго дня.
Я не знаю як до Тебе правильно звертати-ся. (Ручка тремтить і почерк стає «нечитабель-ним») Вибач.
Всі слова, що я скажу, можуть здатися ба-нальними, але повір, всі вони щирі!
Для мене ти Герой. Титан, на якому трима-ється моє мирне небо. Дякую!!!
Я вірю в тебе понад усе і щосекундно молюсь за твоє життя.
Я проклинаю всіх тих... хто розпочав цю без-глузду війну. Всіх тих, через кого ти змушений вби-вати.
Але це все дурниці! Головне, повертайся жи-вим і здоровим! Ти чуєш? Повертайся ти потрібен мені! Я вірю в тебе! Я молюся за твоє життя!
Зайчику, рибко, котику :) Повертайся як-найшвидше!
(без підпису)
113
Лист 50Шановний Бійцю!
Низький Вам уклін та безмежна вдячність за те, що Ви зараз воюєте за Україну та обороняєте усіх нас! Важко описати словами всю ту повагу, підтримку, любов та надію, яка панує у моєму серці по відношенню до Вас. Ще декілька років тому, я до-сить скептично ставилася до здатності наших чоловіків боротися за Батьківщину у разі небезпе-ки, але тепер з абсолютною впевненістю заявляю, що ті чоловіки, які на даний момент воюють за Україну – НАЙКРАЩІ у світі. Усі Ви – найсміливіші та найдостойніші! Ми Вами неабияк пишаємося, бо Ви – це гордість нації! Далеко не кожен має ту гідність та хоробрість, що Ви, і саме тому на Вас уся надія.
Нехай Господь та Ангел-Охоронець береже Вас і додає сил, здоров’я та витривалості, адже лише такі чоловіки, як Ви, заслуговуєте на достой-не життя у незалежній та процвітаючій Україні. І будьте певні, що усі Ви завжди у наших думках та молитвах! Повертайтеся, будь ласка, цілими та неушкодженими, ми на Вас чекаємо!!!!!!!
З величезною повагою,Оля, м. Київ
114
Лист 51Добрий день!
Дуже вдячна і хочу підтримати наших хлопців, хотіла б надіслати їм свої вірші.
Люблю…
Люблю, коли над головою мирне небо,
Коли сміються діти у дворі,коли ховатися від нелюдів не треба,коли лиш рідні майоріють прапори.
Люблю ту мить, коли в людей з'явилась гідність,
коли розігнута, розправлена спина,коли все українське стало рідним
для кожного - хто з міста чи з села.
Люблю, коли в майбутнє віра сяєу душах кожного, як вранішня зоря, і хто тікав - додому повертає, як ті лелеки в гнізда крізь моря...
115
О Господи! допоможи перемогти
О Господи! допоможи перемогтиу цій тяжкій, але священній битві.Благаємо: врятуй і захисти, почуй й прийми дітей своїх молитву!
Дай захисту від наглої брехніі куль нещадних вражої руки, дай Правді перемогу в цій війні, Свою нам Милість дай на всі віки!
Ми молимось за кожного Солдата, що захищає землю України. Яка ж висока за свободу плата:
Безцінний скарб - щаслива Батьківщина!
О Господи! Зміцни нас духом й тілом,у боротьбі із злом даруй нам сили!
З повагою, Галина [email protected]
116
Лист 52Здравствуй, солдат!
Будь жив-здоров на многие и счастливые годы!
Пусть это письмо порадует и согреет тебя моим теплом и любовью.
Зовут меня Ирина, я - мама двух замеча-тельных сыновей.
Приїжджай до нас в гості!Буду шукати для тебе найсмачніше сало
і найкращу українську картоплю, аби тільки той, хто терпів голод, спрагу, долав страх, відчай після війни у кожному домі був зустрі-нутий як Герой, як найшанованіший гість, як найближча і найдорожча людина!
Молятся женщины Украины и всего мира, чтобы быстрее настало время, когда все забудут слово "война", когда исчезнет с лица Земли все оружие. Молятся о счастье своих детей!
Поэтому БЕРЕГИ СЕБЯ!Обманывай смерть! Она, старая греш-
ница, знает, что тот, кто хочет жить, бу-дет жить, уважает таких. А теми, кто уми-рает при жизни от трусости и подлости,
117
даже она брезгует. Все эти царевы, путины, януковичи, гун-
дяевы и прочие бесы должны были когда-то вылезти на Свет Божий. Такую судьбу мы с тобой, солдат, выбрали, что при нашей жиз-ни это случилось.
Значит СИЛЬНЫЕ МЫ В УКРАИНЕ!Говорят, что с тюркского языка "хохол"
значит "дитя неба". К хохлам у кремлевских бесов претензии, не согласны они с Небом, за-висть к украинцам черная, что Бог дал нам больше, чем им, москаликам. Не скажу "рус-ским", не все они еще трупы ходячие, есть люди и среди них. А даже если мы "УКРЫ" или "УКРОПЫ" для них - нехай бояться! Тоже хАрА-шо очень.
"Хохол" в рашинском понимании сидел в хаті з краю і їв сало. "Укры" уже не сидят... Настолько дикий укроп на полях Украины, на-столько дико и неистово сражается за каж-дый сантиметр своей земли, что врагу лучше было бы, щоб УКРАЇНЕЦЬ сидів в хаті і їв сало!
Мы на правильном пути, солдат!Кем бы ты не был в довоенной жизни -
домоседом или авантюристом, примерным
118
семьянином или героем-любовником, бизнес-меном, строителем или учителем - сейчас ты - Герой!
Ты не смог лежать на диване, сидеть на офисном стуле, когда убивают нашу страну. Именно ты, защитник, боец, Воин Света, на-полняешь мою жизнь, жизнь наших сыновей и дочерей жизнь нашей страны СМЫСЛОМ!!!
Потому что жить хотят все - и Герой, и крыса. Только Герой думает о качестве сво-ей жизни, а крыса - нет! Так, крысятничает...
Если есть в тебе страх, то твоя ответственность за судьбы миллионов украинцев затыкает этому страху рот.
Ты обязан ЖИТЬ!Ради тех, кто молится о тебе, ради на-
ших детей, чтобы они не брали в руки больше никогда оружие в руки.
Враг будет побежден! Мы пойдем по правильному пути, к пра-
вильной цели, отпадет необходимость по-ливать землю кровью в будущем. Но если мы сейчас все, на передовой или в тылу, засом-неваемся хоть на секунду в нашей победе, то опять и опять будут брать в руки оружие
119
следующие поколения.Пусть люди в Украине верят в свою силу
и своей страны, пусть знают - Если с нами Бог, то кто против нас???
Солдат мы здесь плачем, воспитываем детей, помогаем, чем можем армии, а ты- ЖИВИ!
Верь в силу свою!Верь - Бог с тобой!А ще прошу тебе солдат особисто від
себе.Не зрадь! Не зрадь своїх предків і моїх....Колись родину моєї бабусі Меланії чер-
воноармійці вигнали з рідного села Яблуниця, що на Лемківщині, земля подарована Сталі-ним Польщі. Мій прадід Лук'ян був старостою того села, він прийняв важке рішення не чи-нити опір, щоб зберегти життя людей і на-род загрузили в вагони і відправили в Одеську область, а звідти люди вже хто куди. Коханий моєї бабці не поїхав, а пішов до лав УПА. І за-гинув... Бабуся пронесла свою любов до того хлопця через усе своє життя... І коли розказу-вала про життя, то її смуток великий я від-чувала ще малою. Потім бабця вийшла заміж
120
за мого діда Мирослава. Дідова родина з Тер-нопільської області була "раскулачєна" і від-правлена в Сибір, Мого прадіда так і поховали в тому Сибіру. Другий дід Миколай з Сумської області пройшов всю Велику Вітчизняну, 4 роки, піхотинцем - "За Родіну! За сталіна!" По-вернувся Героєм і пізніше був похований в 90х з образом Богородиці і сталіна, бо вірив, що вони йому зберегли життя.
От так, незважаючи на відстань, в моїй родині поєдналися Полісся і Лемківщина. В сльозах пройшло життя моїх родичів. Звісно, було питання " ому горе прийшло в наш дім?" - але брали зброю і йшли відстоювати честь свою і своєї Батьківщини!
Так і ти солдат знай – ТИ Є ЖИТТЯ! На тебе дивляться твої предки з неба. Май тверду віру і вони збережуть тебе! БО Є ПРАВ-ДА І СПРАВЕДЛИВІСТЬ В ЄДИНІЙ УКРАЇНІ!
З любов’ю,Ірина, м. Київ
121
Лист 53
Привіт, мене звати Марта, мені 14 ро-ків. Не знаю коли листи дійдуть, бо в мене 7 серпня день народження.
Мій любимий хресний можливо поїде в зону АТО і я за нього неймовірно хвилююсь. Не знаю як вас пустили на війну, але я свого хрес-ного пускаю. Я пишаюсь, що в нашій країні є такі прекрасні люди як ви. Я пишаюсь своїми соколами які воюють. Я з Івано-Франківська і знаю як бачити загиблих воїнів імені «Небес-ної гвардії». З мого рідного міста вже загинуло 6 воєнних з яких двоє мої знайомі. Соколи три-майтесь. Я не можу виразити словами свою гордість вами. Прошу вибачити за помилки. За таких як ви я готова віддати своє життя тільки б Україна була дійсно незалежна.
Марта, м. Івано-Франківськ
122
Лист 54Дорогі наші солдати!
Пишу вам з Івано-Франківська. Звати мене Віка, мені 17 років.
Кілька людей організувалися і вирішили вам написати, адже крім матеріальної допо-моги так само важлива і моральна. На мою думку, вона підіймає бойовий дух і ви все ж зна-тимете, що про вас пам’ятають, що на вас надіються і, що ви наша гордість. Ми щиро віримо у вашу перемогу.
Ще з прадавніх часів Україна була під протекторатом Росії, поки не стала неза-лежною, та це лише на перший погляд. На-справді, Україна стала незалежною тоді, коли почалася революція. Український народ під-нявся з колін і більше ніколи не піде на поводу в Росії. Тепер весь світ знатиме, що українці не раби.
Багато хто вірив, що Росія – це вірна подруга Україні, але виявилося, що це не так. Насправді, це зрадниця, а її «президент» - без-сердечна, підступна, підла «людина». Я вірила, що Путін отямиться і зверне з цього крива-вого шляху, але він цього не зробив. Це ще раз
123
доказує, що в Росії невиліковна хвороба. Але час розплати настав і вона заплатить за все. Вона відповість за всі біди, що спричини-ла, за кожну пролиту краплю крові. І пощади не буде!
Потрібно йти вперед і не озиратися на-зад, адже ви непереможні, бо, як казак Шевчен-ко: «За вас правда, за вас сила і воля святая». Хто як не ви вибере краще життя для себе і для цілої України? На це здатні лише ви. Якби ви знали, як ридають за вами, це ваші мами, дружини, сестри. Все, що вони зараз хочуть, щоб ви повернулися додому живі та неушкод-жені.
Хочу сказати дякую, за те, що ми живі, за мир над головою, за те, що ви рятуєте нас. Моє серце завжди буде разом з вами. Ми всі молимося за кожного із вас, щоб ви вернулися найшвидше у свої сім’ї.
Ми разом з вами, не забувайте про це. І коли ви повернетеся, а по іншому ніяк, обні-міть і поцілуйте своїх рідних і ніколи не зали-шайте більше їх.
Слава Україні!Віка, м. Івано-Франківськ
124
Присвячується Лавру, батальйон "Донбас"
***
Коли приходить перепочинок,Бійці розміщуються у школах.Заходять в класи, зсувають парти, Вкладають спальники біля дошки,На стіл до вчителя – кулемети,Радіють підручникам сьомого класу,Неначе зустріли давніх знайомих.А потім морщать суворо лоба,Бо якось надто важка задачка.І де ж відмінниця, що підкаже –Неподалік сидить у підваліБез світла, їжі та інтернету,Чи гарячково збирає грошіНа пластикову протезну рукуТому, хто в класі дражнив та бився,А зараз також побився в битві.А може, просто сидить на кухніІ раз у раз набирає номерТого абонента, що вже небесний,
125
Але про це не повідомляють,Бо арифметику наша владаВивчала досі лише на двійку.Так, хто черговий? а хто відсутній?Чи є поважна тому причина,Що поруч стало порожнє місце?!Це в них такі університети,Така собі школа життя та смерті,Таке розуміння крихкості щастя,Що жоден підручник про це не скаже.А той, хто повернеться, не відмінник,А просто відмінним від всіх лишиться,Бо так багато в житті побачив,Що не продряпати і на парті.
Марія Старожицька
126
127
128
Колектив проекту «Україна: війна, мир і любов», насамперед, висловлює глибоку подя-ку всім військовослужбовцям та доброволь-цям, котрі захищають територіальну ціліс-ність і незалежність України. Завдяки вашій самопожертві у нас є можливість працюва-ти заради процвітання та розвитку нашої Батьківщини.
Дякуємо кожному автореві за надісла-ний лист підтримки нашим солдатам. Без вас ця книга не була б настільки душевною та людяною.
Особисто дякуємо Ользі Богомолець, Ігорю Марковському, Ірині Сорочан, Наталії Барській, Вадиму Станіславському, Максиму Мельнику, Всеукраїнському Волонтерському Руху та всім хто приймав участь у підготов-ці даної збірки.
Листи до наступних видань книги можна продовжувати надсилати на елек-тронні скриньки: [email protected] та [email protected], а також за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 33/34, оф. 4.
