Відділ освіти Маньківської райдержадміністраціїРайонний методичний кабінет

«Сучасні підходи до планування та організації методичної роботи в загальноосвітньому навчальному

закладі»

ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВРАЙОННОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ

ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ

1

ГРУДЕНЬ, 2016 р.МАНЬКІВКА

Сучасні підходи до планування та організації методичної роботи в

загальноосвітньому навчальному закладі// Матеріали районної науково-

практичної інтернет-конференції./ Автор-упорядник І.П.Трунденко. –

Маньківка: відділ освіти Маньківської РДА РМК, 2016. – 61 с.

Збірник містить матеріали методистів, заступників директорів з

навчально-виховної роботи, які мають досвід дослідницької діяльності з

актуальних проблем планування та організації методичної роботи в

загальноосвітніх навчальних закладах.

Тексти представлено у авторській редакції. Автори несуть повну

відповідальність за зміст публікації, а також за добір і точність наведених

фактів, цитат, власних імен та інших відомостей.

2

ЗМІСТ

1. Візір М.В. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

5-10

2. Журба Г.С. ПЛАН – НІЩО, ПЛАНУВАННЯ – ВСЕ 11-16

3. Касянчук В.Ф. ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ 17-23

4. Копистира Л.В. НЕТРАДИЦІНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

24-31

5. Кривда Л.А. ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ШЛЯХОМ УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

32-37

6. Левченко В.Ф. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ОДНА З ГРУПОВИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

38-44

7. Стороженко Н.О. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

45-51

8. Трунденко І.П. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

52-56

9. Царук М.В. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ 57-61

3

Методична робота — це цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів,

яка ґрунтується на досягненнях науки, передовому досвіді й конкретному

аналізі труднощів, що виникають у вчителів, і спрямована на всебічне

підвищення професійної майстерності кожного вчителя, вихователя, керівника

закладу освіти, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного

колективу, а в результаті — на досягнення оптимальних наслідків освіти,

виховання й розвитку майбутніх громадян України.

Сучасна парадигма науково-методичної роботи передбачає підвищення

духовної культури педагогів, розвиток творчої активності кожного

працівника загальноосвітнього навчального закладу. Вона забезпечує

розширення кругозору вчителів, вивчення культурно-історичних надбань

свого народу, удосконалення психолого-педагогічної підготовки, формування

конкурентоспроможного фахівця. Форми роботи характеризуються

варіативністю, гнучкістю, мобільністю.

Саме тому матеріали, розміщені у посібнику, представляють досвід з

актуальних питань планування та організації методичної роботи в

загальноосвітніх навчальних закладах та можуть бути корисними заступникам

директора з навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів

та методистам.

4

Візір Михайло Вікторович,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи,

Дзензелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація

творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті

професії педагога. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній  учень —

розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника.

Отже, наразі необхідно формувати тип учителя-новатора, справжнього

фахівця.

«Сійте в душі дітей добре і вічне,

Несіть пісню свою до кінця.

Хай лунає завжди одвічне:

Заступник -  це вчительський витвір,

А вчитель – це скарб від творця!»

Освіта ХХІ століття потребує нових підходів до модернізації навчально –

виховного процесу. Завдання сучасної школи чітко визначене Національною

доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості й

творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління

людей, здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя; єдність і

наступність системи освіти, безперервність і різноманітність освіти [1, с. 6].

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить учителю, який

має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, 5

розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну

культуру.

Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та

опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему

методичної роботи. Саме тому є традиційним проведення у навчальному

закладі нестандартних форм роботи:

методична естафета;

тиждень нестандартних уроків;

педагогічна олімпіада;

методичний ринг;

виставка педагогічної творчості.

У їх основі лежать ділові ігри, які значно активізують пізнавальну

діяльність вчителів, оскільки вимагають від них певної теоретичної

підготовки, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Проведення

нестандартних форм методичної роботи сприяє підвищенню фахової

майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати

індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів

[3, с. 14].

У статті 55 Закону України «Про освіту» наголошується, що педагогічні та

науково-педагогічні працівники мають право на «вільний вибір форм, методів,

засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи». У цьому плані особливої

актуальності набуває індивідуальна науково-методична робота  педагога.

      Під індивідуальною науково-методичною роботою розуміють

цілеспрямовану, планомірну та систематичну роботу педагога над

удосконаленням теоретичної та практичної підготовки. Найважливішою

індивідуальною формою науково-методичної роботи є самоосвіта педагогів [4,

с. 59].

До найважливіших завдань самостійної роботи учителя можуть бути

віднесені: вивчення нових програм і підручників, аналіз їхніх дидактичних та

методичних особливостей; самостійне засвоєння нових технологій навчально-

6

виховного процесу; оволодіння методологією і методикою педагогічного

дослідження; активна участь у роботі науково-методичних семінарів і

методичних об'єднань, різних творчих груп; підготовка методичних розробок;

систематичне вивчення передового педагогічного     досвіду [5, с. 8].

Групові форми об'єднують педагогів за інтересами, в них створюються

оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій,

виконання практичних завдань.  До групових форм належать перш за все

методичні об'єднання, школи передового педагогічного досвіду, проблемні,

ініціативні групи.

     Найбільш поширеною груповою формою науково-методичної роботи є

методичні об'єднання.  До змісту роботи методичних об'єднань входять

питання підвищення рівня навчально-виховної роботи і якості знань учнів;

обговорення методик викладання, що використовуються різними учителями;

впровадження передового педагогічного досвіду і досягнень педагогічної

науки; розробка шляхів впровадження інновацій; обговорення найважчих

розділів і тем нових програм та підручників; організація позакласної роботи з

учнями в позаурочний час; професійна допомога молодим учителям.

      Методичні об'єднання готують тематику і види творчих контрольних робіт

для перевірки знань учнів, систематично проводять зрізи знань учнів з

основних розділів програм у різних класах, обговорюють результати

контрольних робіт з метою надання своєчасної допомоги учителю і учням.

Школи передового педагогічного досвіду реалізують ідею наставництва,

служать для передачі цього досвіду, його набуття іншими педагогами. Така

творча співдружність допомагає удосконалювати роботу не тільки

прикріпленого вчителя, а й самого керівника школи передового досвіду.

Проблемна (інноваційна) група - форма творчої діяльності педагогів,

спрямована на вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду і

запровадження у шкільну практику досягнень педагогічної   науки.

      Ініціативні групи, як правило, утворюються на час підготовки і проведення

найвагоміших науково-методичних заходів (педагогічної ради, науково-

7

педагогічної конференції, педагогічних читань тощо). Ініціативна група вивчає

стан актуальних читань навчально-виховної та науково-методичної роботи,

відвідує уроки й позакласні заходи, проводить бесіди з учителями,

анкетування, узагальнює думки та висловлює побажання щодо удосконалення

певної ділянки роботи.

Протягом останніх років особливо активізуються практичні заняття у

вигляді ділових, рольових ігор, організаційно-діяльнісних ігор, різного роду

тренінгів. Перевага цих форм у варіативності ситуацій, що програються,

моделюванні ситуацій, можливості колективного обговорення, зіткнення

різних точок зору, що допомагає викорінити спрощений підхід до складних 

педагогічних явищ.

       Педагогічні читання є підсумковою формою науково-методичної роботи.

Вони проводяться за підсумками роботи певного часового відрізка або у

зв'язку із завершенням певного етапу роботи. У доповідях, рефератах,

повідомленнях педагоги інформують колег про результати своїх пошуків з тієї

чи іншої проблеми. Слухачі знайомляться з новою інформацією, співвідносять

її з власними здобутками, обмінюються досвідом, розширюють

свій  педагогічний кругозір.

       Шкільні педагогічні читання готує методична рада школи. Вона визначає

теми доповідей і виступів, організовує консультації, бібліографічні огляди,

виставки літератури і напрацювань учителів. Усі заплановані доповіді та

виступи, як правило, проходять апробацію у шкільних  методичних

об'єднаннях.

       Науково-практична конференція є формою підбиття підсумків роботи

педагогічного колективу над актуальною науково-методичною проблемою, а

також формою виявлення й узагальнення найкращого педагогічного досвіду.

       На конференції обговорюються теоретичні й практичні питання навчання і

виховання, що мають здебільшого між-предметний характер. Наприклад,

«Формування громадянської культури учнівської молоді», «Індивідуалізація і

диференціація навчання учнів», «Шляхи підвищення ефективності уроку».  

8

Педагогічна виставка є формою пропаганди і впровадження передового

педагогічного досвіду у шкільну практику. Тематика експозицій передбачає

репрезентацію досягнень педагогічного колективу у справі відродження та

розбудови української національної школи, пропаганду найефективніших

форм і методів навчання і виховання, показ системи роботи найкращих

учителів школи, висвітлення діяльності батьківських і учнівських органів

самоуправління   тощо.

Сама по собі ідея результату не дає. Необхідне її перенесення,

перетворення в дію, у факти [6, с. 5].

Для сучасного уроку характерними ознаками є:

- гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

- варіативність і гнучкість структури уроку;

- спрямованість уроку на особистість учня;

- системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;

- спрямованість уроку на головне — генералізація навчання;

- повне засвоєння нового матеріалу на уроці;

- оптимізація форм роботи на уроці;

- економія часу в шкільному навчанні.

Сучасний урок — це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а

разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою [7,

с.15].

Завдання, визначені основними державними освітянськими документами

щодо удосконалення управління навчальними закладами, неможливо

реалізувати без трансформації ідей науки та упровадження інноваційних

технологій навчання та виховання. У зв’язку з цим першочергового значення

набуває проблема створення такого педагогічного колективу, де сприятливий

психологічний мікроклімат, де панує атмосфера творчості та відповідальності,

де здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться новому.

9

Список використаної літератури:

1.Закон України «Про освіту». – К.: Вид-во «Генеза», 1996.

2.Закон України «Про загальну середню освіту».

3.Закон України «Про інноваційну діяльність».

4.Лісова Н.І. Орієнтовний план роботи заступників директорів.

Інформаційно-методичний журнал «Школа», № 9, 2007р.

5.Мануйленко С. В. Організація методичної роботи в школі. Управління

школою. – 2005.-№ 1.

6.Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. –

X.: «Основа», 2004.

7.Тевлін Б.Л. Організація методичної роботи в школі. «Завуч», № 8, 2004.

10

Журба Ганна Семенівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Вікторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

імені Героя Радянського Союзу С.П.Кобця

Маньківської районної ради Черкаської області

ПЛАН – НІЩО, ПЛАНУВАННЯ – ВСЕ

У даній статі звернено увагу на актуальність та значущість методичної

роботи в школі, якій велику увагу приділяли відомі педагоги. Крім того,

розміщені власні напрацювання з планування методичної роботи в школі.

Як відомо, в науковому світі та серед практиків-управлінців постійно

точаться суперечки і дискусії щодо видів управлінських дій. Майже всі вчені

та наукові школи приділяють належну увагу такому виду управлінської

діяльності, як планування. І це не випадково, оскільки в плануванні

реалізується не лише цільовий компонент навчального процесу як системи,

але й аналіз прогнозування внутрішнього і зовнішнього середовища школи,

потреб і можливостей, вироблення різноманітних концепцій, самоаналіз

ефективності планування.

Планування покликане створити умови для успішного здійснення

управлінської діяльності. Якісне планування дає можливість правильно

зорієнтувати всю управлінську діяльність, допомагає досягти хороших

результатів і зекономити час. А ще планування має дати відповідь не лише на

запитання: хто? що? коли? (до сьогодні саме за таким принципом планувалася

робота педагогічного колективу), а й яким чином, з якими ресурсами і з якими

результатами він працюватиме. А тому головним критерієм ефективності

шкільної методичної роботи вважається не кількість проведених масових

заходів та їх учасників, а кінцевий результат.

11

Плануванням називається функція управління, що полягає у визначенні

мети навчального закладу та розробці програм її досягнення. Ключовим

моментом у плануванні є постановка мети діяльності школи.

Мета планування полягає у створенні системи планових документів, які

визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування

освітнього закладу. Саме планування дає змогу виявити проблеми і намітити

необхідні заходи для їх подолання.

Специфіка цілепокладання в управлінні педагогічними системами

виявляється в тому, що мета, визначена суспільством, співвідноситься з

умовами роботи школи, віковими й індивідуальними особливостями учнів.

Тому «генеральна» ціль розгалужується на цілий ряд конкретних підцілей

(завдань), тобто декомпозитується. Якщо мета передбачає досягнення

бажаного результату за більш тривалий проміжок часу, то завдання - це

результат, якого можна досягти у даний час і за даних умов. Досягнення

загальної цілі здійснюється за рахунок виконання її складових завдань.Таке

розуміння цілепокладання дозволяє реалізувати комплексно-цільове

планування, що допомагає розробляти комплексні цільові програми,

спрямовані на досягнення «генеральної» цілі.

Комплексна цільова програма є частиною плану роботи школи,

обумовленою необхідністю реалізації найгостріших проблем, що потребують

негайного вирішення. Досвід навчальних закладів показує, що більшість

обирає 3-4 проблеми, плануючи їх вирішити за 2-3 роки, іноді - за 5 років. Ці

проблеми детально опрацьовуються адміністрацією і колективом школи,

доводяться до кожного шкільного підрозділу і виконавця.

До структури комплексної цільової програми входить: короткий опис

стану проблеми, її місця і ролі у загальношкільному плані; система завдань,

доведених до виконавців; показники, які характеризують успішність

досягнення завдань; терміни, виконавці; інформаційне забезпечення

управління процесом вирішення завдань; контроль за протіканням виконання

програми; поточний і підсумковий аналіз; регулювання.

12

Комплексні цільові програми часто оформляються у вигляді графіка,

таблиці, де ціль, завдання, сукупність способів, засобів і впливів представлені

наочно, на одному аркуші. Така форма програми починає слугувати

керівництвом до дії. А.С.Макаренко любив повторювати: «Там, де

педагогічний колектив не має єдиного плану роботи, єдиного точного підходу,

там нема педагогічного колективу і не може бути ніякого виховного процесу.

Сила педагогічного колективу у злагодженості і плануванні» [1, c. 179].

Важливу роль у становленні педагогів відіграє методична робота в школі,

яка являє собою цілу систему. Методична робота сприяє:

- професійній майстерності вчителя;

- підвищенню творчого потенціалу педагога;

- підвищенню кваліфікаційного рівня.

Принципи методичної роботи:

- науковість;

- актуальність;

- системність;

- конкретність;

- креативність.

Складові шкільної методичної роботи:

- план методичної роботи;

- структура;

- форми методичної роботи;

- діяльність методичного кабінету;

- робота методичної ради;

- вивчення перспективного педагогічного досвіду;

- наявність картотеки ППД;

- робота з молодими педагогами;

- підвищення кваліфікації педагогів.

У Вікторівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів вся методична

робота планується завчасно. Для цього проводимо анкетування вчителів з

13

метою оцінки роботи за минулий рік та усунення недоліків, які були у

методичній роботі. Керує роботою методична рада школи, до складу якої

входять учителі вищої кваліфікаційної категорії, вчителі, які прагнуть

працювати по-новому та мають значні досягнення на педагогічній ниві.

Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Журба Г.С. складає

план роботи, врахувавши обов’язково всі побажання колег. Засідання

методичної ради школи проводяться згідно плану роботи, на яких розглядаємо

питання, які сприятимуть покращанню результативності методичної роботи.

Всі виступи, матеріали обов’язково зберігаються. Використовуємо у своїй

повсякденній праці такі форми методичної робота як колективні (педради,

засідання методичної ради, семінари), індивідуальні, так і групові (засідання

ШМО, участь у конкурсах тощо).

Педагогічний колектив Вікторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів - це колектив, який прагне працювати творчо. Я цілком згідна зі

словами В.О.Сухомлинського, який говорив,що «… педагогічний колектив –

творча співдружність однодумців, в якій кожен робить свій індивідуальний

внесок у колективну творчість, кожен, духовно збагачуючись завдяки

колективу, водночас духовно збагачує своїх товаришів» [2, c. 62.]. Дуже добре,

коли кожен член колективу здатний підтримати колегу, допомогти,

запропонувати власну ідею чи власне вирішення проблеми. Робота над

науково-методичною проблемою спонукає всіх учасників навчально-

виховного процесу до пошуку, до аналізу власної роботи, а головне – до

творчості. Сучасній школі потрібні саме творчі, талановиті та зацікавлені в

результатах своєї праці педагоги. «Педагогічна ідея – це крила, на яких злітає

колективна творчість…» [3, c. 74-75.]. Добре, коли ці крила не ламаються і не

опускаються.

Однією із складових методичної роботи у Вікторівській загальноосвітній

школі І-ІІІ ступенів є вивчення та впровадження перспективного

педагогічного досвіду вчителів школи. Так, протягом останніх років було

вивчено досвід учителя біології Мамзіної Г.О., учителя початкових класів

14

Головатої Н.П., класного керівника Патики Р.І. Всі матеріали були оформлені

та представлені на районну виставку педагогічних технологій «Освіта

Маньківщини». Такі педагоги як Мамзіна Г.О. та Патика Р.І. мають власні

сайти, які сприяють поширенню їх досвіду серед освітян.

Поширеною формою методичної роботи є підвищення кваліфікації

вчителів. Адміністрація нашої школи добре розуміє, що кожен учитель має

дбати про свій професійний рівень. Всі педагоги нашої школи проходять

курси підвищення кваліфікації у Черкаському інституті післядипломної освіти

педагогічних працівників. Крім того, вони беруть участь в інтернет-

конференціях, інтернет-семінарах, конкурсах педагогічної майстерності,

інтелектуальних конкурсах («Соняшник», «Кенгуру», «Геліантус»).

Кожного року колектив школи поповнюється молодими спеціалістами,

яким необхідна як методична, так і психологічна допомога. Мало отримати

диплом спеціаліста, потрібно ще набратися досвіду, щоб стати хорошим

учителем. У нашій школі дії школа молодого вчителя «Шанс». Кожен

молодий спеціаліст має свого наставника, який здатний допомогти, порадити,

навчити. Вчителі-наставники Омельчук В.А., Мамзіна Г.О., Марченко Т.І.,

Головата Н.П. запрошують молодих вчителів на свої уроки, діляться

секретами педагогічної майстерності. А молоді педагоги отримують шанс

стати вмілими та знаючими, такими, які потрібні нашій Україні.

Отже, варто використовувати різноманітні форми роботи з педагогами.

Оскільки на даний час неактуальною стала проблема відсутності інформації,

адже в наше життя стрімко увірвався Інтернет. Кожен педагог, звичайно, має

добре вміти ним користуватися. Сьогодні необхідно зосереджувати увагу на

стимулюванні учителів до самоосвіти, умінні підбирати, аналізувати та

використовувати потрібну інформацію

Результативною буде методична робота тоді, коли вона спроектована на

всіх учасників навчально-виховного процесу і базується на творчості.

Запам’ятайте: якщо ви прагнете надавати допомогу у професійному

становленні педагога, самі постійно удосконалюйтеся!

15

Список використаної літератури:

1. Макаренко А.С. Твори у 7 т. Т. 5. М., 1958.- c. 179.

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. К.,1977.Т.4. c. 62.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. К.,1977.Т.4.c.74-75.

16

Касянчук Віра Федорівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Подібнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

Створення методичного навчального середовища в навчальному закладі, а

саме організація методичної роботи в ньому спонукає вчителя до роботи над

підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного

колективу професійними знахідками, допомагає молодим учителям

переймати майстерність у більш досвідчених колег.

Вік живи – вік учись. У цьому прислів’ї закладено народну мудрість про

необхідність постійної освіти. Повною мірою ці слова стосуються педагогічної

діяльності. Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє

модернізація методичної роботи в освітньому закладі. Розвиток закладу

неможливий без внесення в його діяльність нових ідей, підтримки творчої

атмосфери, активізації особистісного потенціалу вчителів, створення умов до

пошукової, дослідної діяльності педагогів, удосконалення й відпрацювання

прогресивних технологій навчання 4, с.19.

Методична робота є життєвою потребою кожного педагога й одночасно

обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного

функціонування та розвитку навчального закладу. Вона спонукає вчителя до

підвищення свого фахового рівня, сприяє збагаченню колективу

педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати досвід

роботи своїх наставників 3, с.14.

17

Зараз важко визначити, де в традиційному з’являється нове, особливо в

методичній діяльності вчителя, але в процесі реалізації різних форм

методичної роботи увага зосереджується на таких проблемах: входження

педагога у професійну діяльність, розробка й упровадження інноваційних

технологій, розвиток педагогічної майстерності, формування свідомого

ставлення до загальнолюдських і національних цінностей, упровадження

сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, забезпечення

відповідальності кожного за результат своєї праці, прагнення до саморозвитку.

Вирішальним у професійному становленні вчителя є участь у методичній

роботі. Сьогодні недостатньо говорити про те, що педагог має добре знати

свій предмет, досконало володіти методикою викладання. Звичайно, що це

основа основ учительської професії, але все більше затребуваними стають такі

якості педагога, як загальна культура, спрямованість на духовний розвиток.

Тому під професійним розвитком учителя розуміється зростання, становлення,

інтеграція та реалізація в педагогічній практиці професійно значущих

особистісних якостей і вмінь 2, с. 28.

Головним у методичній роботі нашого закладу є надання реальної, дієвої

допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності. Для підвищення

ефективності функціонування системи методичної роботи в школі під час

планування роботи враховуємо вимоги, які випливають з об’єктивних

закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:

практичну спрямованість, науковість, мобільність та оперативність,

випереджаючий характер, оптимальне поєднання сучасних форм і методів

роботи.

Планування методичної роботи здійснюється на основі аналізу інформації

про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій.Усі

зусилля адміністрації школи направлені на допомогу педпрацівникам,

молодим педагогам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні

творчої атмосфери, морально-психологічного клімату, який поліпшує умови

18

для пошуку кращих технологій навчання, ефективному втіленню інновацій,

створенню оптимальних умов для однакового доступу до якісної освіти.

Сучасний учитель мусить постійно оновлювати свої знання й уміння,

встигати за динамікою суспільного та науково-технічного прогресу. З метою

вироблення єдиного підходу до розв’язання певних проблем, аналізу

результату колективної діяльності, обговорення актуальних питань організації

навчально-виховного процесу, вивчення і поширення педагогічного досвіду

використовуємо колективні форми роботи: семінари, методичні об’єднання,

відкриті уроки, предметні тижні, творчі звіти вчителів, засідання педагогічної

ради, робота методичної ради, науково-практичні конференції, педагогічні

виставки.

Індивідуальні форми методичної роботи використовуємо для задоволення

особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників. Їх вибір

залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності,

індивідуальних можливостей та професійних характеристик педпрацівників:

наставництво, консультації, самоосвіта, взаємовідвідування уроків, співбесіда,

надання допомоги вчителям у виборі форм та методів навчання і виховання

учнів, у вдосконаленні методики проведення навчальних занять і позакласних

заходів 6, с. 4.

До колективних і групових форм роботи належить діяльність методичної

ради, яка впродовж року координує діяльність усіх методичних структур за

темою з урахуванням рівня професійної майстерності педагогів,

диференційованого підходу до їх потреб, що визначає зміст діяльності

основних ланок управління методичною роботою в школі. Під час засідань

методичної ради обговорюються питання діяльність учителя щодо підвищення

мотивації учнів до навчання, робота школи молодого вчителя, ознайомлення з

методичними рекомендаціями щодо виховної роботи, обговорення змін

навчальних програм з базових дисциплін, рекомендацій МОН щодо

викладання предметів, робота з обдарованими учнями.

19

Віддавна перевіреною і традиційною формою, справжньою школою

професійної майстерності є засідання педагогічної ради, яка досліджує і

розв’язує злободенні питання життя навчального закладу, стимулює розвиток

творчого потенціалу педколективу. При визначенні змісту роботи педагогічної

ради обираємо насамперед ті питання, які цікавлять увесь педагогічний

колектив і колегіальне вирішення яких сприятиме формуванню атмосфери

творчого пошуку, підвищенню професійної компетентності учителя

забезпечить істотне піднесення якості навчально-виховного процесу.

Одним із напрямків методичної роботи є самоосвітня діяльність

педагогів. У процесі самоосвіти педагоги нашої школи дбають про зв'язок

змісту індивідуальної проблеми, що є для них актуальною, з проблемою, над

якою працює педагогічний колектив: «Створення якісної освіти за рахунок

сучасного науково-методичного забезпечення обґрунтованої системи

компетентнісно зорієнтованого навчання». Робота над єдиною темою дозволяє

спільно планувати уроки із найскладніших тем, здійснювати відвідування

уроків колег з їх подальшим аналізом, підготовку доповідей та рефератів. Крім

того, учитель удосконалює знання і вміння, необхідні для успішного

викладання конкретного предмета, підвищення власної педагогічної

майстерності. У такому випадку значно підвищується і результативність

роботи, і мотивація педагога до підвищення своєї методичної компетентності

4, с. 23. Результатом самоосвітньої роботи є участь вчителів у Інтернет-

конференціях, конкурсах, науково-практичних конференціях: «Софія Русова:

у витоків концепції національного виховання», «Особливості застосування

інноваційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом»,

«Розвиток ідей Олександра Захаренка в діяльності сучасних навчальних

закладів», «Європейські вектори творчої спадщини Івана Франка».

Одним із пріоритетних завдань методичної роботи є участь вчителів

школи у районній педагогічній виставці «Освіта Маньківщини» та конкурсі на

кращу серію цифрових ресурсів. За останні роки були відзначені роботи:

«Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в

20

педагогічному колективі», «Формування читацької компетенції школярів на

уроках зарубіжної літератури у світлі сучасного змісту шкільної літературної

освіти», «Національно-патріотичне виховання молодших школярів»,

«Організація навчально-виховного процесу в першому класі». Дані роботи

були представлені на обласній виставці «Освіта Черкащини».

Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, заплющивши

очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи учнів на життєву неуспішність,

або пробувати щось змінити в своєму ставленні до новітніх освітніх

технологій. «Від творчо працюючого вчителя – до творчого колективу» - одна

з тез, яка є домінуючою в діяльності педагогів нашої школи. Сучасне життя

ставить певні вимоги і потребує навчання з використанням інноваційних

технологій, які якісно перевищують класичну освіту 3, с. 16. Використання

інформаційно-комунікаційних технологій, диференційованого навчання,

ігрових й інтерактивних технологій сприяє розвитку пізнавального інтересу

школярів, інформаційному збагаченню, орієнтує на профорієнтацію.

Намагаємося зацікавити й навчити вчителів використовувати інформаційні

технології для навчання, оскільки використання комп’ютера на уроці потребує

іншої схеми побудови уроку та застосування інших методичних прийомів. Від

так учителі активно втілюють інноваційні технології на уроках, у позаурочний

час, у гуртковій та індивідуальній роботі.

Найпоширеніша форма допомоги вчителям – це методичні об’єднання.

Вони покликані забезпечити ознайомлення вчителів з новою педагогічною

інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-

виховний процес. Методичні об’єднання обговорюють найважливіші розділи і

теми нових програм, підручників, організовують відкриті уроки та виховні

заходи, взаємовідвідування уроків та позакласних заходів, предметні

олімпіади, предметні тижні. Засідання проводяться у вигляді інструктивно-

методичних семінарів, семінарів-практикумів, теоретичних семінарів.

Методичні об’єднання надають дієву допомогу вчителям у вдосконаленні

методики роботи над новими програмами та підручниками.

21

Одна з колективних форм методичної роботи, яка підвищує майстерність

учителів – це відкриті уроки, під час яких педагоги використовують

інтерактивні, особистісно зорієнтовані форми і методи навчання, технологію

критичного мислення та створення ситуації успіху. Важливе місце в обміні

досвідом методикою викладання предметів належить взаємовідвідуванню

уроків. Молоді педагоги відвідують уроки досвідченого колеги і це збагачує їх

методичний досвід.

Значну увагу в закладі приділяємо виявленню та поширенню

педагогічного досвіду . Пропонуємо узагальнити його у міжатестаційний

період усім учителям школи. Форма узагальнення у таких випадках є

довільною, хоч учителі віддають перевагу опису досвіду роботи. Важливою

формою роботи щодо втілення у практику педагогічного досвіду,

популяризації предметів є предметні тижні, які заздалегідь сплановані, і є

своєрідним звітом учителів про свою роботу. Під час проведення предметних

тижнів оголошуємо їх план, висвітлюються творчі здобутки учнів, ілюстрації

та фотографії заходів і фрагментів проведення уроків. У рамках тижнів

проводяться відкриті уроки, вечори, вікторини. Під час проведення таких

тижнів учителі намагаються якнайкраще представити свою роботу,

досягнення, успіхи і перемоги. Така робота демонструє співдружність усіх

учасників навчально-виховного процесу, допомагає наблизити навчальний

предмет до життя, стимулювати інтерес до його вивчення.

Однією з технологій, яка підтримує компетентнісно-орієнтовний підхід у

методичній роботі є робота з портфоліо. Усі педагоги школи мають методичне

портфоліо, в якому відображено результати їхньої діяльності, фіксує зміни й

зростання за певний час, підвищує рівень методичної культури.

Керівництво й педагогічний колектив школи перебувають у постійному

творчому пошуку продуктивних шляхів розв’язання різноманітних

педагогічних проблем, нестандартних підходів до організації науково-

методичної роботи.

22

Список використаної літератури:

1.Василенко Н. В. Науково-методична робота в школі/ Х.: Вид. група

«Основа», 2013. – 176 с.

2. Лазебник Н.І. Модель науково-методичної роботи /Завучу. Усе для

роботи. – 2010, липень. – № 13. – с.27-34.

3. Лазебник Н.І. Робота з педкадрами/Завуч. – 2016, травень. – № 9.-с.14-

19.

4. Система внутрішкільної методичної роботи/Завуч. – 2013. – № 17.- с.19-

24.

5. Павлютенков Є. М. Організація методичної роботи / Є. М.Павлютенков.

– Харків: Основа, 2005. – 80 с.

6. Підгреб’я Н.І. Науково-методична робота: орієнтація на творчість/

/Завуч. – 2011, липень. – № 19-20. – с.3-24.

23

Копистира Людмила Володимирівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи,

Кищенецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

НЕТРАДИЦІНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

У статті розкриваються питання планування й організації методичної

роботи, висвітлено досвід роботи школи з питань ефективності

впровадження нетрадиційних форм роботи з педагогічними кадрами і

посилення їх впливу на ріст творчого потенціалу вчителів, педагогічного

колективу.

Виживає не сильніший і не розумніший,

а той, хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються.

                                                       Гордон Драйден

Зміни в системі освіти призвели до того, що всім учасникам навчально-

виховного процесу доводиться бути учителями й учнями водночас. Звичайно,

на всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається

підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель – це

спеціаліст, який може оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності.

Упоратися із цим завданням можна тільки за умови добре організованої та

спланованої методичної роботи.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.

Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя

24

педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний

інтелектуальний ріст, удосконалення».

Саме тому намагаємося в нашому навчальному закладі створити

достатні й необхідні умови для професійного розвитку педагогічного

колективу:

1. Використовуємо нетрадиційні форми методичної роботи, які

спрямовують педагогів на активну творчу пошукову діяльність.

2. Створюємо умови, у яких би вчитель не залежав від оточення, не

наманився бути простим виконавцем у спільній діяльності, працював творчо, з

вогником, почував себе джерелом ініціативи для інших.

3. Підтримуємо індивідуальну ініціативу, формуємо синдром досягнень,

який підвищує почуття власної гідності, самооцінки, потреби

самовдосконалення.

4. Залучаємо кожного вчителя до колективної діяльності, яку

характеризують достатній рівень пошукової, дослідницької, творчої

активності.

5. Чітко плануємо наукову організацію шкільного життя, ураховуючи

вільний час для самостійних занять; упорядковуємо засідання, наради,

уникаючи перевантаження.

6. Створюємо позитивний настрій, ситуації успіху в роботі колективу,

сприяємо задоволенню від власних досягнень.

В структурі методичної роботи, визначеній наказом по школі на 2016-2017

навчальний рік:

2 шкільних методичних об’єднання (вчителів початкових класів,

класних керівників);

школа молодого вчителя;

колективні та групові форми роботи;

індивідуальні форми роботи: стажування, наставництво,

консультації, самоосвіта.

25

Така структура не випадкова. Вона обумовлена кількісним і якісним

складом педколективу, результатами діагностування і враховує практичні

потреби вчителів у підвищенні науково-теоретичного рівня і методичної

майстерності.

Враховуючи запити педагогів, серед сучасних і ефективних форм і видів

методичної роботи у школі впроваджуємо такі нетрадиційні форми роботи:

- засідання «круглих столів» з обміну досвідом та обговорення

актуальних питань викладання навчальних предметів;

- тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік

викладання;

- майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та

професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння

новими вміннями й навичками навчання та виховання школярів, постійне

збагачення їхнього досвіду у процесі формування власної системи діяльності

(наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних

матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів уроків різних типів, з

розв’язування проблемних задач тощо);

- рольові ігри, ярмарки, ринги, мозковий штурм, огляди-конкурси,

коли, отримавши завдання, учасники мають знайти найкращий варіант

утілення ідеї. Все це не базові організаційні форми методичної роботи, тому їх

називають нетрадиційними. Нетрадиційні форми методичної роботи

спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони

в більшій мірі, ніж традиційні, розширюють можливості методичної роботи,

роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, вони носять інноваційний

характер, у процесі їх використання впроваджуються інтерактивні методи і

прийоми. [4, с. 14-15]

Ефективною формою підвищення професійної майстерності вчителів,

вивчення і впровадження досягнень науки і передового досвіду є в школі

педагогічна рада. На обговорення виносяться актуальні питання щодо

26

виконання чинних законів і нормативно-правових актів про освіту, програм,

ефективності навчально-виховного процесу.

У сучасних умовах перетворення існуючої системи освіти змінено цілі і

завдання школи, виникла потреба переходу до нової парадигми освіти.

Крокуючи в ногу з часом, педагогічний колектив працює над проблемою:

«Формування компетентної особистості учня для життя в інформаційному

суспільстві через впровадження інноваційних технологій». З метою

забезпечення теоретичної підготовки вчителів та формування мотиваційної і

психологічної готовності до розв’язання загальношкільної проблеми впродовж

двох років на засіданнях педагогічної ради розглядалися такі питання:

виховання свідомої дисципліни та почуття обов’язку і відповідальності в

учнів.

педагогічний тренінг «Особистісне зростання вчителя. Крок до

майстерності»;

про використання навчальних комп’ютерних програм у навчанні учнів –

один із засобів підвищення ефективності уроку;

стимулювання школярів до самовиховання;

про створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку

особистості, індивідуалізації навчання.

Методична рада, як одна із форм групової роботи з педагогічним

колективом, до складу якої входять директор, заступник директора, керівники

методичних об’єднань, бібліотекар, досвідчені вчителі. Методична рада

обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми,

підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх

реалізації. В її компетенції — організація роботи з підвищення кваліфікації та

майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи,

впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду. У плані

роботи на 2016-2017 навчальний рік затверджено такі нетрадиційні форми

роботи (витяг з тематики засідань):

27

психолого-педагогічний семінар: «Психологія спілкування учитель-

учень»;

педагогічна гра «Організація роботи з «важкими учнями»;

методичний турнір «Інтегроване навчання молодших школярів як умова

гуманізації освіти»;

творчий звіт учителів, які атестуються.

Постійно в полі зору робота шкільних методичних об’єднань, творча

співпраця з їх керівниками в питаннях планування, визначення змісту і форм

діяльності.

У центрі уваги проблеми реформування змісту освіти, піднесення

ефективності навчально-виховного процесу. Так, наприклад, методичне

об’єднання вчителів початкових класів (керівник Л.Д. Люльченко), працюючи

над проблемою «Створення умов для розвитку ключових компетентностей

учнів через впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний

процес», зосередило увагу на (витяг з плану роботи методоб’єднання на 2016-

2017 навчальний рік):

почерк майстра «Ознайомлення молодших школярів з народними

традиціями як засіб формування мовленнєвої компетентності»;

обмін досвідом «Формування мовленнєвої компетентності на уроках

української мови»;

круглий стіл «Формування і розвиток здоров’язбережувальної

компетенції учнів засобами здоров’язберігаючих технологій».

Методоб’єднання класних керівників (керівник О.М. Лавринюк)

працюючи над проблемою «Створення умов для розвитку та становлення

свідомого громадянина, соціально-активної, творчої особистості»

передбачає вивчення особистості, удосконалення громадянського виховання

учнів, формування моральної культури школярів:

обмін думками: плюси і мінуси проектної діяльності як колективної

форми роботи з класним колективом;

мозковий штурм «Робота із кризовими сім’ями».

28

У методичних об’єднаннях вчителі обмінюються досвідом, новими

ідеями, секретами майстерності, ефективно використовуючи інтерактивні

методи: дискусії, рольові ігри, методичний коментар, захист моделі уроку,

тренінги тощо.

Ефективною формою методичної роботи з педагогічними кадрами

зарекомендували себе методичні оперативні наради, на яких обговорюються

актуальні проблеми науково-методичного і організаційно-педагогічного

забезпечення навчально-виховного процесу.

Систематичне проведення інструктивно-методичних нарад дає можливість

своєчасно інформувати вчителів про нові нормативні акти і документи,

доводити конкретні навчально-виховні завдання, розглядати важливі поточні

питання.

Невід’ємним засобом підвищення професійної майстерності вчителів

також стала атестація педагогічних кадрів. Вона здійснюється відповідно до

перспективного та річних планів і чітко розроблених заходів.

Адміністрація школи глибоко вивчає систему роботи вчителів, що

атестуються, використовуючи різноманітні методи: відвідування і аналіз

уроків, проведення співбесід, контрольних зрізів знань, анкетування учнів і

батьків. Практикується проведення відкритих уроків і виховних заходів,

творчих звітів учителів у рамках декади «Я атестуюсь».

За результатами відвідування і аналізу уроків, проведення співбесід,

анкетування, атестації визначаються конкретні рекомендації щодо піднесення

професійної майстерності вчителя, підвищення його кваліфікації, змісту

самоосвіти.

Особливою увагою і турботою оточена в школі вчительська молодь.

«Досвідченим, кваліфікованим майстром своєї справи учитель може стати

лише в результаті тривалої, терпеливої і чуйної індивідуальної роботи», -

вважав В.О.Сухомлинський [ 5, c. 16].

Саме тому важливу роль у професійному становленні педагогів відіграє

школа молодого вчителя. На заняттях школи розглядаються важливі питання

29

практичної діяльності молодого вчителя (витяг із плану роботи на 2016-2017

навчальний рік):

круглий стіл «Психолого-педагогічний аспект навчання, стиль

спілкування з позиції «учитель-учень» і «учень-учитель»: форма вивчення

динаміки розвитку особистостей учнів»;

тренінг «Упевненість у собі як показник компетентності педагога»;

методичний ринг «Оцінювання навчальних досягнень учнів у спадщині

відомих педагогів (В.Сухомлинський, А.Макаренко)»;

бенефіс молодого вчителя.

У роботі з молодими вчителями оптимально поєднуються фронтальні,

групові форми з індивідуальними, які здійснюються в тих об’ємах і темпах, які

необхідні кожній особистості.

Суть нетрадиційних форм методичної роботи: робота організована так, що

всіх учасників залучено до процесу пізнання, формулювання висновків,

створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок,

обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Це дозволяє не тільки

отримати нові знання, а й удосконалювати пізнавальну діяльність, переводить

її у вищі форми співпраці.

Список використаної літератури:

1.Шкільне методичне об’єднання: нетрадиційні підходи/ Т.М. Криворучко

– Ж. «Завучу» (Основа), 2012 – с. 49.

2.Майстер-клас у системі методичної роботи з педагогічними кадрами /

А.І. Постельняк – Ж. «Завучу» (Основа), 2012 – с. 20.

3.Розвиток професійної майстерності педагогів в умовах профільної

школи/ З.І. Лустюк – Ж. «Завучу» (Основа), 2013 – с. 20.

30

4.Форми методичної роботи з педагогічними кадрами. bilatserkva-

dnz12.edukit.kiev.ua/

5.Імпульс до творчості. Сучасні підходи до організації методичної роботи

в сільській школі. metodcentrkoippo.edukit.kr.ua/Files/downloads/imptvor.doc

31

Кривда Людмила Андріївна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Нестерівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ШЛЯХОМ

УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні матеріали містять загальні рекомендації з питань організації

роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. У напрацюваннях

висвітлено основні аспекти інноваційної діяльності методичної роботи з

використанням сучасних засобів, що забезпечить підвищення рівня

професійної компетентності педагогів, їх залучення до самоосвіти.

«Педагоги педагогів» мають завжди відчувати

«биттям пульсу» кожного вчителя зокрема і

шкільного колективу в цілому, уявити стан

професійного зростання педагогічних працівників,

сприймати методичну роботу в сукупності

взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів.

Н. Набока

Сьогодення освіти багатогранне й динамічне. Іноді бракує часу на чітке

апробування того, що планується.

Зорієнтуватися у цьому процесі, зуміти адаптувати упровадження

сучасних інноваційних умов, що склалися, скоординувати діяльність учасника

навчально-виховного процесу – основне завдання тих, хто координує

32

методичною роботою в загальноосвітньому навчальному закладі. Кожний

відповідальний за методичну роботу в школі повинен спрямувати власну

діяльність на формування професійної компетентності учителя. Ця діяльність

повинна перебувати у постійному процесі осучаснення. Результативною

методична робота є тоді, коли вона спроектована на всіх учасників навчально-

виховної роботи.

Визначенню поняття «методична робота» приділялось достатньо уваги в

наукових дослідженнях М.М.Поташника, Т. А. Загривни, А. М. Столяренко. За

визначенням С.Ж.Гончарової «науково-методична діяльність являє собою

специфічний тип освітньої діяльності, змістом якої є системна єдність

створення методу, його апробації, впровадження методу (одержання методик),

застосування методик» [1, c. 53].

Пам’ятаючи про те, що методична робота в навчальному закладі має

являти собою систему аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової,

дослідницької, науково - практичної, інформаційної діяльності, яка заснована

на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду, ми намагаємося

досягти поставленої мети – формування інноваційної внутрішньошкільної

освітньої політики, удосконалення професійної компетентності педагогічних

працівників та підвищення ефективності навчально - виховного процесу.

Система методичної роботи в школі будується на основі проектного підходу,

який є інноваційним засобом підвищення якості методичної роботи на

особистісному рівні, переведення методичної системи в режим інноваційного

розвитку. Розроблена система дозволяє створити максимально успішне,

конкурентоспроможне освітнє середовище для педагогів та учнів, реалізувати

принцип інтеграції і свободи вибору в системі роботи з педагогічними

кадрами в загальноосвітньому навчальному закладі.

Досвід організації роботи школи з питань підвищення кваліфікації вчителя

дає змогу визначити мережу традиційних та інноваційних форм внутрішньої

методичної роботи, які складають її структуру. Вона включає взаємопов’язані

та взаємодіючі елементи, що відповідають меті та завданням, які стоять перед

33

педагогічним колективом навчального закладу та втілюються у різних формах,

методах.

Інновація в освіті – вимога часу, передумова якісної організації навчально-

виховного процесу, продуктивного навчання. Не менш важливим механізмом

удосконалення методичної діяльності в режимі інноваційності вважаємо

проектну технологію. Основними формами інтелектуальних напрацювань

вчителів можуть бути авторські програми, положення, посібники, робочі

зошити, підручники, дидактичний матеріал, портфоліо, матеріали

перспективного педагогічного досвіду, методичні рекомендації, статті із

досвіду роботи, методичні розробки.

Плануючи методичну роботу з педагогічними працівниками, реалізуємо

традиційні, так і нетрадиційні форми її організації – в залежності від

поставленої мети та завдань.

Колективні форми методичної роботи використовуємо з метою

вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, аналізу результату

колективної діяльності, обговорення актуальних питань організації навчально-

виховного процесу, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду,

науково-технічної та педагогічної інформації. Серед них домінують

педагогічна рада, методична рада, методичні об'єднання, проблемні семінари

та семінари – практикуми, педагогічні читання, школа педагогічної

майстерності, педагогічні виставки; конкурси [2, с. 38].

Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для

задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників.

Результативним для вдосконалення фахової майстерності педагога є

наставництво, консультації, самоосвіта, індивідуальна методична допомога.

Останнім часом у роботі школи поряд з традиційними, використовуємо

нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарки, фестивалі

педагогічних ідей, методичні фестивалі, панорами методичних новинок, клуби

творчих педагогів; ділові ігри [4, с. 59].

34

Ділові ігри – нетрадиційна форма організації методичної роботи, що дає

можливість активізувати творчу ініціативу вчителя. У співпраці з

досвідченими педагогами варто об’єднувати менш досвідчених. Це

забезпечить високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь.

Раз на два роки можна проводити «педагогічну олімпіаду», в якій беруть

участь всі вчителі школи незалежно від стажу і досвіду роботи.

Аукціон – форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок,

винаходів.

Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню

знань учителів, дає можливість виявити ерудицію.

Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на

пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення оптимальних шляхів

вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

Педагогічний КВК – форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі

активного спілкування. Проводиться за відомим традиційним сценарієм і

передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно

активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні.

Ігрове конструювання – отримавши певне завдання, учасники команд, які

змагаються, шукають найкращий варіант його виконання.

Мозковий штурм має величезні можливості, що можна побачити,

спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Аналіз конкретних ситуацій – з приводу навчальної ситуації відбувається

обговорення, пропонуються варіанти можливих розв'язань.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук,

підтримку ППД вчителя, а також діяльність всього педагогічного колективу з

питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної

роботи в ЗНЗ.

Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-

методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж

останніх років.

35

Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи,

спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду

педагогічних працівників.

Тренінг – ефективна форма опанування знань, інструмент для

формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву

педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій,

наближених до реальних.

Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-

педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну

майстерність вчителя.

Важливим моментом вдалої методичної роботи в школі є діагностика

педагогічного колективу та його членів [3, с. 62].

Із метою покращення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі

варто здійснювати спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного

педагога до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню

членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим

учителям учитися педагогічної майстерності в старших і досвідчених колег,

забезпечує підтримку в педагогічному колективі.

Вдало спланована самоосвіта вчителя веде до його фахового зростання,

розвиває ініціативу і творчість педагога, дає можливість результативно

застосовувати форми і методи інноваційного зростання вчителя.

Тож представлений погляд на окремі питання планування та поєднання

традиційних та новітніх форм організації та планування методичної роботи є

орієнтовним, проте може бути використаним освітніми загальноосвітніми

навчальними закладами як допоміжний матеріал при плануванні та організації

науково – методичної роботи.

Оновлення системи науково-методичної роботи нерозривно пов’язане з

розвитком нового педагогічного мислення, вивченням інноваційних

технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчальної

36

діяльності, підвищує ефективність навчально-виховного процесу та

професійний рівень педагогів. Освітні технології, нетрадиційні форми

організації навчально-виховної роботи можна реалізовувати як у цілому, так і

впроваджувати окремі етапи роботи щодо її реалізації.

Список використаної літератури:

1.Гончарова С. Ж. Методическая деятельность: сущность, проблемы,

организация / С. Ж. Гончарова. – Новокузнецк: ИПК, 1999. – 72 с.

2.Жерносек І. П. Організація науково-методичної роботи в школі /

І.П.Жерносек. – Х.: Основа, 2006. – 128 с.

3.Павлютенков Є. М. Організація методичної роботи / Є. М.Павлютенков.

– Харків: Основа, 2005. – 80 с.

4.Пікельна В. С. Управління школою: в 2-х ч. / В. С. Пікельна. – Х.:

Основа, 2004. – Ч. 2. – 112 с.

37

Левченко Валентина Феофанівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Буцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ОДНА З ГРУПОВИХ

ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

Матеріал розкриває теоретичний та практичний аспекти організації

психолого-педагогічного семінару (з досвіду роботи заступника директора з

навчально-виховної роботи). Може бути використано організаторами

методичної роботи усіх рівнів.

В умовах модернізації освіти, переходу на новий зміст та структуру

навчання набуває актуальності проблема психологічної просвіти та сприяння

розвитку психологічної компетентності педагогічних працівників. Які

причини виникнення цієї проблеми? По-перше, ми живемо в час, якому

характерні системні зміни, що відбуваються в освіті, інтенсивний розвиток

педагогічної науки, розробка і впровадження інноваційних технологій в

навчально-виховний процес. Тож сьогодні вчитель повинен бути обізнаним із

новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду.

До-друге, більшість сільських шкіл не забезпечені фахівцями психологічної

служби. А тому вчитель повинен бути готовим не тільки вирішувати

психологічні проблеми та попереджувати їх виникнення, а й після проведення

корекційно-розвивальної роботи з учнями зрозуміти і підтримати позитивні

зміни, які відбуватимуться в дітей. І по-третє, педагоги, як і всі інші учасники

педагогічного процесу, самі потребують психологічної підтримки.

38

Тож, як писав В.О.Сухомлинський, «...психологізація повинна стати

компасом у практичній діяльності кожного вчителя, кожного колективу.»

Науковці стверджують, що проаналізувавши суть звернень до психологів,

можна визначити певні орієнтири в системі психологічних знань, яких бракує

педагогам. Серед них: вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини;

продуктивні та конфліктні моделі взаємодії; принципи покарання та

заохочення; формування та керівництво дитячим колективом. До цього

переліку я б віднесла ще й незнання вчителями способів і методів

попередження перевантаження учнів у процесі навчання. Адже ні для кого не

новина, що в останні роки збільшились обсяги шкільного навантаження.

Окрім того, сільські учні ще й змушені працювати фізично, допомагаючи дома

по господарству. Все це супроводжується інтелектуальним та фізичним

перевантаженням, що впливає на стан психічного здоров’я дітей.

Підвищенню психологічної компетентності вчителів допоможе діяльність

психолого-педагогічних семінарів. Зміст роботи психолого-педагогічного

семінару полягає «...в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-

педагогічної науки і передового досвіду, та в обговоренні слухачами

повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами

досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів у даній галузі.

Організація такого семінару вимагає високої кваліфікації організаторів

методичної роботи або прямих зв’язків з ученими, представниками академії

педагогічних наук, педагогами, кваліфікованими лекторами інститутів

удосконалення вчителів» [3, с. 125].

Ця форма методичної роботи дає можливість учителям опанувати

конкретні знання, прийоми, навички і вміння, удосконалити свої особистісні

та професійні якості, а також сприяє їх самореалізації.

Забезпечити ефективну роботу психолого-педагогічного семінару можна

за умови призначення його керівником компетентного вчителя – доброго

організатора методичної роботи, який створить атмосферу творчості,

39

невимушеності, взаємоповаги. Якщо ж такого вчителя немає, роботу семінару

організовують члени методичної ради школи, практичний психолог.

Кожному семінару передує ретельна підготовка: вибір теми, складання

плану, підбір і опрацювання літератури, вичленення і вивчення проблеми,

написання тез, рефератів, повідомлень, виготовлення наочності, підготовка

пам’яток. Після викладу змісту рефератів і повідомлень обов’язково потрібно

сформулювати рекомендації, що передбачає зворотний зв’язок з їх виконання,

творчого осмислення і впровадження у практику роботи.

Особливістю проведення занять психолого-педагогічного семінару є

взаємозв’язок теорії і практики, налагодження співпраці з районною

психологічною службою. Оптимальна кількість проведення семінарів – чотири

рази на рік. Теми семінарів можуть бути не пов’язані між собою, або ж

семінари можуть бути об’єднані однією загальною темою. Але, і це

найголовніше, психолого-педагогічні семінари повинні сприяти вирішенню

науково-методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив

школи.

Упродовж п’яти років (2010-2015рр.) педагогічний колектив Буцької

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів працював над реалізацією науково-

методичної теми «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу

шляхом впровадження освітніх інноваційних технологій». Тож питання, які

розглядалися на засіданнях психолого-педагогічних семінарів, були

безпосередньо зв’язані з даною темою.

Так у 2010-2011 навчальному році було проведено чотири засідання

психолого-педагогічного семінару за такими темами:

1. Психологічний супровід інноваційної діяльності сільського вчителя.

2. Сучасний психологічний підхід до проблеми індивідуалізації

навчальної діяльності учня.

3. Психолого-педагогічні умови інтелектуального, соціального, духовного

розвитку учня.

4. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів.

40

Протягом 2011-2012 і 2012-2013 навчальних років у школі працював

психолого-педагогічний семінар з теми «Формування професійної

компетентності вчителя». За цей час було проведено десять занять:

1. Професійна компетентність учителя.

2. Комунікативна функція вчителя.

3. Діагностична функція вчителя.

4. Організаційно-методична функція вчителя.

5. Спеціальна функція, як відображення специфіки конкретної

спеціальності, що є засобом формування особистості учня.

6. Конструктивна функція.

7. Формуюча функція вчителя: її сутність, види діяльності, за допомогою

яких учитель реалізує формуючу функцію.

8. Прогностична функція вчителя.

9. Стимулююче-регулююча функція вчителя.

10. Аналітична функція: її сутність, вимоги, що висовуються функцією до

вчителя.

У ході цих занять учителі не тільки ознайомилися з поняттям

компетентності, методологічними і теоретичними основами професійних

функцій педагога, сутністю кожної функції, вимогами, що висовуються

функціями до вчителя і видами діяльності, за допомогою яких учитель

реалізує кожну функцію, а й під час практичних занять дослідили рівень

сформованості професійних функцій учасників семінару за методикою

Е.М.Павлютенкова, ознайомилися з методиками вивчення колективу й

особистості учня, дослідження організаторських здібностей учнів; вивчили

техніки рольової і ділової гри, прийоми цільового комплексного планування,

прийоми творчого мислення, пройшли тренінг із спілкування в конфліктних

ситуаціях.

У 2013-2014 навчальному році у школі працював психолого-педагогічний

семінар з проблеми «Шляхи вдосконалення структури, типів і форм

організації уроку в системі особистісно-орієнтованого навчання».

41

ПЛАН

роботи психолого-педагогічного семінару-практикуму з проблеми

«Шляхи вдосконалення структури, типів і форм організації уроку в системі

особистісно-орієнтованого навчання».

Заняття І

Листопад 1. Особистісно-орієнтована освіта як особливий вид діяльності.

2. Урок – як основна форма організації навчання в школі.

3. Особистісно-орієнтований урок (дискусія).

4. Підготовка вчителя до уроку (практикум).

Заняття ІІ

Січень 1. Психологія особистісно-орієнтованого навчання.

2. Формування в учнів позитивної установки на діяльність

(дискусія).

3. Взаємодія вчителя та учнів під час вирішення проблемної

ситуації (практикум).

Заняття ІІІ

Березень 1. Основні вимоги до сучасного уроку.

2. Технологія особистісно-орієнтованого уроку.

3. Особистісно-орієнтований урок історії (відкритий урок).

Заняття VІ

Травень 1. Засідання «круглого столу» по темі «Урок сьогодні і завтра».

Участь у роботі семінару, а особливо у підготовчому періоді: добір

літератури, визначення та вивчення проблеми, написання тез, рефератів,

повідомлень - створює сама по собі умови для усвідомлення та обґрунтування

необхідності системного вивчення науково-методичної, психологічної,

педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації у призмі нових

вимог до організації навчально-педагогічної та виховної діяльності вчителя.

Повідомлення учасників семінару повинні бути творчими, мати в собі

елементи проблемності, щоб після прослуховування можна було організувати

активні форми роботи: дискусію, диспут тощо. Виступ також можна подати за

42

принципом активної лекції – за методами «лекція з паузами», «керована

лекція», коли матеріал пропонується частинами, надаючи слухачам час на

осмислення, виконання запропонованих завдань та оформлення конспекту у

вигляді таблиці: «положення, що добре зрозуміли» - «положення, що

потребують уточнення» [5, с. 76]. Не можна нехтувати контактами з

учасниками семінару до і після заняття: їх можна організовувати у вигляді

консультацій, щоб позбавити дорослих певних комплексів [5,с. 57]. А

встановлення на початку роботи семінару правил поведінки чи норм роботи:

алгоритм сумісної діяльності, подачі зворотного зв’язку тощо - сприятиме

остаточному подоланню психологічного дискомфорту та окремих побоювань

[5, с. 27].

Робота в рамках психолого-педагогічного семінару передбачає діяльний

зворотний зв'язок, що забезпечується насамперед правильністю

формулювання методичних рекомендацій за результатами діяльності

семінару, бажано у двох іпостасях:

рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню кваліфікації та

фахового рівня педагога;

рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню рівня власне

навчально-виховного процесу.

Вони повинні бути конкретними, виваженими, реальними, посильними

для виконавців. Чітко встановлені часові рамки для творчого осмислення та

запровадження рекомендацій у практику роботи забезпечить можливість

якісного контролю,

Систематична участь у роботі психолого-педагогічного семінару

забезпечує умови для зростання як загальної культури педагога, так і культури

спілкування, оволодіння правилами полеміки, дискусії, усвідомлення

важливості емоційно-ціннісних відносин з колегами та учнями. А говорити

про ефективність психолого-педагогічних семінарів можна буде лише тоді,

коли їх заняття сприятимуть росту компетентності і педагогічної майстерності

вчителів.

43

Список використаної літератури:

1.Волканова В.Організація методичної роботи. – К.: Шкільний світ, 2010.

2.Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.:

Основа, 2006.

3.Методична служба - школі. Випуск 1. – Т.: Астон, 2003.

4.Організація науково-методичної роботи з учителями загальноосвітніх

шкіл: Навчальний посібник (Сидоренко О.Л.). – Х.: Майдан, 1997.

5.Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний

світ, 2007.

6.Рубан С. Методика проведення тренінгових занять// Директор школи. –

2007. – № 40.

7.Сучасні форми роботи з педкадрами /Упорядник М.К.Голубенко. – К.:

Шкільний світ, 2010.

8.Третяк Т.М. Методичні засоби вивчення психологічних труднощів

обдарованої дитини в сім’ї // Обдарована дитина. – 2009. – № 10.

44

Стороженко Наталія Олексіївна,

заступник директора школи з навчально – виховної роботи

Рогівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

На сучасному етапі розвитку освіти проблема удосконалення планування

та організації методичної роботи в школі є актуальною. У статті

висвітлено теоретичні аспекти даної проблеми та узагальнено досвід роботи

з питань посилення ефективності роботи з педагогічними кадрами та впливу

методичної роботи на ріст творчого потенціалу вчителів.

Поява нового покоління з іншою філософією життя, якісно іншою

моделлю адаптації, викликає необхідність переглянути позиції сучасного

керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Яким же має бути керівник, щоб відповідати вимогам часу, що нестримно

змінюються? Особливої цінності набувають керівники, які здатні творчо і

нестандартно сприймати навколишній світ, аналізувати сутність явищ та

зв’язки між ними, а також на базі цього аналізу вміти створювати нові і

непередбачені ідеї. Ще В. О. Сухомлинський зазначав: «Творчістю є

діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше

вона вкладає, тим багатшою стає її душа. Процес творчості характерний тим,

що творець самою працею своєю і її наслідками справляє величезний вплив на

тих, хто поряд з ними».

Важливу роль у системі науково-методичної роботи в умовах оновлення

освіти відіграє діагностична функція. Вивчаються запити і потреби,

здійснюється аналіз стану професійної, фахової, управлінської

компетентності, рівня творчої діяльності, готовності до інноваційної 45

діяльності тощо. Дані діагностичних досліджень вказують шляхи адресної

допомоги та консультативної підтримки, можливості використання досвіду,

допомагають зробити оптимальний вибір і поєднання різних форм організації

методичної роботи. У роботі з керівниками навчальних закладів району

використовується комплекс різноманітних форм методичної роботи

(колективних, групових, індивідуальних), які сприяють підвищенню рівня

майстерності, професійної компетентності, розвитку творчого потенціалу [1, с.

8].

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі

спланована та організована система методичної роботи, що спонукає кожного

вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню

членів колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям

вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег,

забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення

до пошуку.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня

вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх

реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних

дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну

практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених

рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і

засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя,

надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Сучасна школа потребує вироблення нових підходів до організації

методичної роботи, головними завданнями якої залишається створення умов

для найбільш повного розкриття здібностей, талантів кожного вчителя;

заохочення до дослідницької роботи; розвиток ініціативи та творчого пошуку;

використання перспективного педагогічного досвіду [2, с. 240].

Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є

залучення їх до розробки актуальної для шкільного колективу проблеми.

46

Лише за умови координації зусиль усіх педагогів школи, зосередженої

їхньої уваги на вирішенні конкретної цієї проблеми можна значно

підвищити ефективність і результативність навчально-виховного

процесу [3, с.63].

Перспективне та річне планування дає можливість визначити основні

напрямки роботи педагогічного колективу, що підпорядковані

загальношкільній науково - методичній проблемі «Формування

компетентностей учнів засобами інноваційних технологій».

Використання різноманітних діагностичних анкет допомагає

проаналізувати важливі для колективу проблеми та зосередити роботу

методичної ради та методичних об’єднань на їх вирішенні.

Форми організації методичної роботи в нашій школі досить

динамічні. Загалом проводимо її в індивідуальній, груповій та колективній

формах. Індивідуальна форма методичної роботи є важливою складовою

самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням

його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва

школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-

педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та

районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань,

розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи,

огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

Форми самоосвіти урізноманітнюються з використанням можливостей

інтернет-ресурсів.

У процесі самоосвіти кожен педагог дбає про зв'язок змісту

індивідуального плану з проблемою, над якою працює педагогічний колектив,

удосконалення знань та умінь, необхідних для успішного викладання певного

навчального предмета, підвищення власної педагогічної майстерності.

Ефективність самоосвіти залежить від того, наскільки педагог буде

послідовним у своїх стараннях. Важливим є постійне ускладнення змісту і

47

форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. підготовку

доповідей, виступів.

Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною

діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне

ускладнення її змісту і форм; багатоплановий підхід до організації вивчення

обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш

гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів

самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення

педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.

Слова Василя Сухомлинського «Удосконалення майстерності – це

передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля,спрямовані на підвищення

власної культури праці і, в першу чергу, культури мислення» ще раз

підкреслюють необхідність самоосвітньої діяльності для педагогічних

працівників [4, с. 128].

Важливу роль у школі продовжують відігравати колективні й групові

форми методичної роботи.

Методична рада об'єднує всіх педагогів. На її засіданнях обговорюємо та

обираємо варіанти змісту освіти, форми і методи навчально-виховного

процесу та способи їх реалізації. В компетенції методичної ради — організація

роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів,

розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового

педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами,

добровільними товариствами.

Важливу роль відіграють такі традиційні форми роботи в колективі, як

методичні об'єднання, що покликані забезпечити ознайомлення педагогічного

колективу з новою інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню

їх у навчально-виховний процес. Створені вони при методичній раді школи

під керівництвом досвідчених вчителів. На засіданнях методичних

об'єднань обговорюємо розділи і теми нових програм та підручників,

48

експериментальні варіанти освітніх програм; організовуємо відкриті уроки

та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів,

предметні олімпіади, предметні тижні. Особливий напрям їх діяльності —

вивчення, узагальнення і запровадження передового педагогічного досвіду.

Системність, послідовність роботи методичних об'єднань забезпечується

завдяки планові роботи, який охоплює загальну характеристику педагогічної

діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів, мету і завдання на

навчальний рік, основні організаційно-педагогічні заходи, тематику науково-

практичних доповідей, відкритих уроків, позакласних занять, форми і терміни

контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів [1, с. 128].

Ввійшло у звичай, що на кожному засіданні методичного об'єднання

проводяться відкриті уроки різних типів, а одна із запланованих для

обговорення доповідей присвячена темі відкритого уроку. На засіданнях

виробляються й ухвалюються рекомендації з даного питання, впровадження

яких у практичну діяльність членів об'єднання контролює голова методичного

об'єднання.

Ефективною формою інформаційно-методичної роботи з педагогічними

кадрами зарекомендували себе методичні оперативні наради, які проводяться

щопонеділка в школі. Завдання таких оперативок — підвищення наукового

рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення

допущених недоліків в роботі. Змістом їх роботи є ознайомлення вчителів з

новинками в педагогіці, методиках викладання, з передовим педагогічним

досвідом, з новими наказами, методичними листами, з результатами перевірки

стосовно дотримання в школі єдиного мовного режиму, ведення класних

журналів і ін. Найчастіше на методичні оперативки виносяться питання, які

неможливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити

вчителів.

В невеликих школах все більшої уваги за сучасних умов заслуговує робота

мікрогруп.

49

До таких груп входять вчителі, об'єднані виключно на добровільній

основі, і критерієм такого об'єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до

однієї педагогічної проблеми.

Ініціативні групи з кількох вчителів утворюються на час проведення

великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань). Зміст

роботи такої групи полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-

виховної та методичної роботи, узагальненні думок та виробленні

рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів –

в організації дискусії.

Семінари-практикуми - також продуктивна форма методичної роботи.

Цінність її в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну

літературу з визначеної проблеми, аналізують власний досвід, а опрацьовані

матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або

доповідей.

В нашому закладі працює школа передового педагогічного досвіду,

основне її призначення полягає в методичній допомозі досвідченого вчителя

менш досвідченим колегам. За роки існування підтвердила свою ефективність

і школа молодого вчителя, завдання якої полягає у сприянні професійному

становленню учителів. Їх роботою опікуються досвідчені вчителі та

адміністрація школи, а головним змістом роботи є питання з методики

проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного

керівника, інших аспектах психологічного та професійного самоутвердження

молодого педагога.

Утвердили свою значущість і такі форми роботи, як творчі звіти вчителів,

майстер-класи, де педагоги розповідають про свої методичні доробки,

знайомлять з власним досвідом. Актуальними в даний час є нетрадиційні

форми методичної роботи, до яких належать: педагогічні ігри; моделювання

педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інновацій, виховних заходів,

методичних рекомендацій; аукціони методичних розробок. Вони сприяють

залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння

50

спілкуватися з колегами, учнями, батьками, сприяють попередженню

конфліктів у педагогічних колективах [2, с. 245].

У школі діє методичний кабінет, який є інформаційно-аналітичним

центром навчально-виховної роботи з банком інформації, яка охоплює дані

про діяльність педагогічного та учнівського колективів. В методичному

кабінеті зібрано кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні

розробки, розробки складних тем навчальних програм, матеріали з

узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін. На

допомогу вчителям у методкабінеті створено тематичний каталог наявної

літератури, посібників, картотеку журнальних і газетних статей.

Отже, методична робота – це цілісна система взаємопов’язаних заходів,

які ґрунтуються на досягненнях науки та перспективного педагогічного

досвіду, на аналітичній, організаційній, діагностичній, пошуковій,

дослідницькій та інформаційній діяльності. Форми і методи роботи є

динамічними і змінюються відповідно до вимог часу.

Список використаної літератури:

1.Василенко Н.В. Науково – методична робота в школі. – Харків: Вид.

група «Основа», 2013 р. – 176 с.

2.Десятов Т.М., Коберник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука

управління загальноосвітнім навчальним закладом. – Харків: Вид. група

«Основа», 2003 р. – 240-245 с.

3.Тевлін Б. Л. Активізація і розвиток потенціалу педагогічних

працівників. Інформаційно-методичний журнал «Школа», 2007 р. №1 – с. 17–

22.

4.Тевлін Б. Л. Довідник завуча: штурманам шкільного корабля. – К.:

«Редакція загальнопедагогічних газет», 2004 р. – 128 с.

51

Трунденко Інна Петрівна,

завідувач районним методичним кабінетом

при відділі освіти Маньківської РДА

Маньківської районної ради Черкаської області

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ

НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ

ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У статті розкриваються інноваційні механізми активізації методичної

роботи, концептуальні засади і принципи діяльності, змістовно-технологічний

аспект нововведень в системі підготовки сучасного вчителя.

Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,

пройматися й надихатися силами, які пробудилися в ній.

А. Дістервег

Інновації у методичній роботі пов’язані із модернізацією освіти в Україні,

яка вимагає від педагогів знань про інноваційні зміни в галузі освіти, відмінності

традиційної розвивальної та особистісно орієнтованої педагогіки. Сучасна

парадигма науково-методичної роботи спрямована на забезпечення та

впровадження інноваційних механізмів активізації підготовки

конкурентоспроможного вчителя та керівника загальноосвітнього навчального

закладу.

Нововведення в системі підготовки педагогів, інноваційні технології

методичної роботи розглядаються як стимулюючий процес, що характеризує

прагнення педагога репрезентувати власне розуміння цілей навчання і

виховання, які б ефективно впливали на модифікацію змісту і методів

52

педагогічного процесу в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах. Це

система освітньо-виховних, організаційно-педагогічних, методичних та

матеріально-технічних компонентів, які створюють умови для розвитку та

розкриття творчого потенціалу особистості педагога [1, с. 67].

Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація

творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті професії

педагога. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній  учень — розвинена й

нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Отже, наразі

необхідно формувати тип учителя-новатора, справжнього фахівця.

Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, чи відмовиться

педагог від стереотипів минулих часів, чи готовий він будувати стосунки з

учнями на принципах гуманізму. Дійсність вимагає позбутися звичних

установок, шукати нові форми спілкування як з учнями, як і з їхніми  родинами,

так із вчителями. Критеріями фахової підготовки має стати рівень загальної

культури вчителя та специфічні педагогічні характеристики: розуміння

принципу природовідповідності, закономірності її розвитку; високий рівень

володіння методикою, знання дитячої психології. Як же підготувати нового

вчителя? [2, с. 19].

Один із таких підходів — застосування інноваційних технологій організації

науково-методичної роботи. Для цього використовуються як традиційні, так і

нетрадиційні форми роботи.

Традиційні: інструктивно-методичні наради, методичні об'єднання,

предметні тижні, семінари-практикуми, конкурси педагогічної майстерності,

індивідуальні методичні консультації, співбесіди.

Нетрадиційні: панорама методичних знахідок, клуби, літературні світлиці,

педагогічні консиліуми, мозкові атаки, конкурс «Учитель року», методичні

аукціони, проблемні столи, творчі звіти вчителів, що атестуються, портрети

творчого вчителя.

У сучасному загальноосвітньому навчальному закладі в системі науково-

методичної роботи вирішуються такі основні завдання:

53

поглиблення філософсько-педагогічних знань, які сприяють розбудові й

оновленню української загальноосвітньої школи;

підвищення рівня теоретичної і психолого-педагогічної  підготовки;

організація роботи по вивченню нових освітніх програм, навчальних

планів, освітніх державних стандартів;

систематичне вивчення, узагальнення і поширення передового

педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки;

збагачення новими педагогічними технологіями, формами і

методами навчання  та виховання;

організація діяльності єдиних дослідницьких колективів, які об'єднують

дослідників-педагогів, учнів та вчених;

підвищення загального рівня професійно-педагогічної культури, надання

допомоги у розвитку якостей і властивостей особистості, необхідних для

сучасного педагога.

Сучасна школа потребує вироблення нових підходів до організації

методичної роботи.

Завдання методичної роботи у школі:

- створення умов для найбільш повного розкриття здібностей, талантів

кожного;

- заохочення навичок експериментальної, дослідницької роботи;

- розвиток ініціативи та творчого пошуку;

- використання перспективного педагогічного досвіду.

Методична робота в сучасній школі передбачає такі напрями:

- поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження

й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та

методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення

науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання;

- збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки,

культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів,

володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична

54

реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і

виконання з позиції формування національної школи;

- освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний

розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з

проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН,

дидактичних матеріалів;

- систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації

щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення

відповідних державних нормативних документів;

- упровадження досягнень психології та окремих методик і передового

педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в

діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Правильно спланована модель методичної діяльності дає можливість

ознайомити педагогів з досягненням педагогічної науки і перспективного

педагогічного досвіду; кращими надбаннями педагогів – новаторів, матеріалами

з узагальнення досвіду навчально – виховної роботи; спонукає до власної

творчості, створення авторських посібників, програм, обміну досвідом, друку у

фахових виданнях та педагогічній пресі; розвиває творчий потенціал педагога,

надихає його до самоствердження, самовдосконалення [3, с. 17].

Вдосконаленню фахових якостей педагога сприяє системний характер усієї

діяльності з питань професійній майстерності на основі діагностичного підходу.

Розвиток творчих здібностей учителів може бути досягнутий лише тоді, коли

саме методична робота буде творчою. У педагогічній літературі накопичено

чималий досвід щодо організації та управління методичною роботою в школі. Є і

системні дослідження, і опис окремих аспектів діяльності з досвіду роботи. І

кожен навчальний заклад обирає, а точніше, створює власну систему науково –

методичної роботи, орієнтуючись як на наукові дослідження, так і на досвід

колег. Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною

мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та

методичної майстерності.

55

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах

проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до

підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів

педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим

учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег,

забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до

пошуку.

Список використаної літератури:

1.Жерносєк І. П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних

загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях. – Київ, 2001.

2.Данилова Г.С. Методична служба України: проблеми управління,

професійна підготовка. – Київ, 1997. – 256 с.

3.Жерносек І.П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи

загальної середньої освіти.- Київ,2000. - 124 с.

4.Методична робота в школі: теоретичні засади; система роботи; досвід /

Укл. Григораш В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 304 с.

5.Методична служба – школі. Інформаційно – методичні матеріали на

допомогу працівникам освіти. Випуск І/ Укладачі: Ю.В.Буган, Г.Г.Свінних,

В.І.Уруський.- Тернопіль: «Астон», 2003. – 286 с.

        

56

Царук Майя Василівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Чорнокам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

У роботі представлені окремі аспекти інноваційних форм методичної

роботи у межах традиційної системи навчання. Даний матеріал стане у

нагоді при підготовці до методичних заходів, допоможе урізноманітнити

форми науково-методичної роботи.

Закон України «Про освіту» (№ 1060-ХІІ, із змінами від 11 червня 2008 р.)

говорить, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та

найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних

здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян,

здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення

освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями». А хто зможе підготувати цих кваліфікованих

фахівців? - звичайно і беззаперечно, — тільки кваліфікований вчитель.

Важлива роль у фаховому зростанні вчителя належить методичній службі, яка

покликана, перш за все, надавати допомогу вчителям у підвищенні фахового

рівня і педагогічної майстерності, координувати зміст, форми і методи

самоосвіти вчителів та колективної роботи з підвищення кваліфікації

педагогічних кадрів з тим, щоб спрямовувати їх на вирішення проблем, які

стоять перед освітою, пропагувати досягнення педагогічної науки та

передового педагогічного досвіду [1, с. 239].

57

Звичайно, учитель у роботі може виявляти педагогічну ініціативу, за ним

закріплено право на вибір форм, методів, засобів навчання. Для того, щоб

здійснити цей вибір, він має бути добре обізнаним з досягненнями

педагогічної науки і практики, володіти сучасними технологіями навчання і

виховання. Урок, проведений без використання інновацій, — це урок

вчорашнього дня, адже і скептики не заперечать, що сучасні діти не

потерплять одноманітності, монотонності, шаблонів. Вони досить активні (а

подекуди і гіперактивні), комунікабельні, добре володіють комп’ютером (у

деяких питаннях навіть можуть надати і практичну допомогу вчителеві),

мають доступ до Інтернету, тому досить часто в курсі всіляких новинок. Тому

вчитель має йти в ногу з часом, бути цікавим своєму учню –

майбутньому«кваліфікованому фахівцю», який пронесе спогад про свого

вчителя, його науку, через усе своє життя [2, с. 88].

У практику роботи вчителів нашої школи вже давно увійшли уроки з

активними формами навчання. Не винятком є і методична робота. Пам’ятаючи

слова В.Сухомлинського про те, що «однією з найсерйозніших хиб нашої

практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», намагаємося

не повторювати цієї помилки і відносно роботи з педагогічними

працівниками, коли методичний захід стає театром одного актора. Так само,

на нашу думку, і у методичній роботі: у кожного учителя є чого повчитися і

кожному є чому вчитися. З цією метою практикуємо нетрадиційні форми

методичної роботи з використанням інтерактивних технологій, де вчитель

виступає в ролі дослідника, практика, експериментатора.

Залежно від того, яка тема, мета та завдання ставляться при плануванні

того чи іншого методичного заходу, обираємо форму його проведення,

обов’язковою умовою якого є залучення педагогів до активної співпраці,

ознайомлення з педагогічними технологіями, вироблення в них позитивного

ставлення до сучасних методів навчання, зацікавлення в їх використанні. Це

сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає

58

можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти

загальну ерудицію вчителів [3, с. 240].

Проводячи засідання шкільних методичних об’єднань, семінари, круглі

столи, творчі звіти варто використовувати ті ж принципи, що і при підготовці

до уроку, зокрема педагогічні технології. Це може бути розв’язання

проблемного питання (за технологією проблемного навчання), конкурси

(ігрові технології), вивчення, дослідження певного питання (проектна

технологія) тощо. Успіх проведення нетрадиційних методичних заходів

залежить в значній мірі від організації та «включення» всіх членів колективу у

роботу. Тому доречним та ефективним прийомом в організації будь-якої

форми методичної роботи буде використання елементів тренінгу,

інтерактивних методик [4, с. 189].

У ході проведення методичного заходу, незалежно від його тематики,

мають міститися ті ж елементи, що й при інтерактивному уроці:

Мотивація. Займає не більше 5% часу. Мета - сфокусувати увагу

учасників заходу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми.

Прийоми: проблемні, навідні питання, цитата, коротка історія, невеличке

завдання, розминка і т.д. Адже дорослі, як і діти, ефективно вчаться, якщо їх

переконати, що це справді їм потрібно.

Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів (мети).

Орієнтовно 5% часу заняття. Мета - забезпечити розуміння учасниками змісту

їхньої діяльності, тобто чого вони повинні досягти в результаті заходу і що від

них очікується. Доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх

учасників заходу, важливо, щоб усі учасники сприйняли мету заняття як свою

особисту.

Надання необхідної інформації. Приблизно 10% часу заняття. Мета -

дати достатньо інформації, для того, щоб на її основі виконувати практичні

завдання. Можна використати міні-лекцію, ознайомлення з різноманітним

дидактичним матеріалом, виконання та представлення випереджувальних

завдань. Для економії часу педагогам варто наперед дати на опрацювання

59

певні матеріали, а на самому заході тільки зробити акцент на головному або

подати його тезами, звернути увагу на практичні поради, якщо необхідно –

організувати невеличке опитування, обговорення.

Інтерактивна частина - основна складова заходу. Біля 60% часу. Мета -

практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей. Послідовність

проведення інтерактивної частини наступна:

інструктування - розповідь учасникам про мету вправи, правила,

послідовність дій і кількість часу на виконання завдань;

об’єднання в групи, розподіл ролей;

виконання завдань, де керівник заняття виступає в ролі організатора,

помічника, ведучого дискусії, намагаючись надати учасникам максимум

можливостей для самостійної роботи і навчання у співробітництві один з

одним;

презентація результатів виконання вправи.

Підбиття підсумків, оцінювання результатів. Орієнтовно 20% часу.

Мета - рефлексія, усвідомлення того, що зроблено, чи досягнуто поставленої

мети, як можна застосувати на уроках, в позаурочній діяльності отриману

інформацію, знання, навики. Підбиття підсумків бажано проводити у формі

запитань, а саме:

Що нового дізналися?

Чого навчилися?

Наскільки це може бути корисним у вашій роботі?

Де саме ви зможете застосувати отриману інформацію?

Що найбільше вдалося?

З чим ви хотіли б ознайомитися детальніше?

Ваші побажання організатору заходу.

Важливо, щоб педагоги могли сформулювати відповіді на ці запитання,

оскільки це дасть можливість організатору (методисту) заходу уникнути

можливо допущених помилок, удосконалити його зміст та структуру.

60

Отже, інноваційні форми методичної роботи в школі спрямовані на

максимальну активізацію практичної діяльності учителів, розширення

можливостей методичної роботи, створення нового змісту і форм

навчання, реалізацію особистісно орієнтованого підходу в навчально -

виховному процесі.

Список використаної літератури:

1.Енциклопедія педагогічних технологій та інших інновацій

/Н. П. Наволокова. – Х.: Основа, 2009. – 239 с.

2.Інноваційні форми науково-методичної роботи із педагогічними

працівниками – Черкаси: Видавництво Черкаського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних працівників, 2011. – 88 с.

3.Педагогіка: підручник для педагогічних інститутів та університетів /

редкол.: М. Д. Ярмаченко [та ін.]. – К.: Вища школа, 1986. – 240 с.

4.Кон І. С. В пошуках себе. Особистість і її самопізнання. - М.:

Академія,1984. – 189 с.

5.Сучасні форми роботи з педкадрами /М. К. Голубенко. - К.: Шкільний

світ, 2010. – 150 с.

61