Критичне мислення: як цього навчати

Критичне мислення – модель для навчання й виховання громадян

суспільства майбутнього

Н. Вукіна

Модель випускника початкової школи

Вміє працюва

ти в групі

Всезнайко

Шукач нового

Дослідник

Працює з

інформацією

Критично мислить

Ставить запитанн

я

Формування і розвиток особистості учня забезпечується шляхом використання:

– комунікативних вправ та творчих завдань; – елементів технології розвитку критичного мислення; – різнорівневих вправ та диференційовавних завдань; – методів самоконтролю та самооцінки; – інтерактивних технологій навчання.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – МОДЕЛЬ ДЛЯ НАВЧАННЯ Й ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯН СУСПІЛЬСТВА МАЙБУТНЬОГО Н. ВУКІН

здатність людиничітко виділяти

проблему, яку необхіднорозв'язати

уміння самостійнознайти, обробити й проаналізувати

інформацію

критичнемислення

принциповість у відстоюваннісвоєї позиції

уміння логічновикладати думки

уміння наводитипереконливу аргументацію

здатність мислитимобільно, обиратиєдино правильне

розв'язання проблеми

відкритість досприйняття думок

інших

Критичне мислення має певні характеристики:1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, а її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати « на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна проблема може мати декілька розв’язань. Тож слід підкріпити прийняте рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що саме таке розв’язання є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може змінити її.

Умови, що стимулюють розвиток критичного мислення:

1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збирання інформації з проблеми, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Роботу з формування критичного мислення можна проводити не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що вчитель очікує від них висловлювання думок та ідей у будь – якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Унаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми.

4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати важливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована « колективною мудрістю».

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь - які думки , мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть вкласти свою « цеглинку» у зведення « будинку», яким є розв’язання проблеми. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Умови, які спонукають учнів

до критичного мислення

Очікування ідей Спілкування

Цінування думок інших

Активна позиціяучнів

у навчанні

ЧасВіра в

учнів

1 – вміє сприймати думки інших критично2 – компетентний3 – небайдужий у сприйнятті подій4 – самокритичний5 – допитливий6 – здатний до діалогу і дискусії

Ознаки учня, який критично мислить

Ознаки учня, який мислить критично

4.Творча особистість

1. Критичне мислення

сприяє2.Креативність

спонукає

3. Творче мисленняформує

Стру

ктур

а ур

оку

Розминка

Мотивація

Актуалізація

Осмислення

Рефлексія

Структура уроку критичного мислення:1. Розминка 1) Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку; 2) Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.Актуальність етапу:Теплий психологічний клімат сприяє:кращому засвоєнню навчального матеріалу;підвищенню авторитету вчителя;психологічному розвантаженню учнів.

2.Обґрунтування навчанняЕтап передбачає: 1) постановку мети уроку; 2) розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета загалом.Актуальність етапу:Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

3. Актуалізація 1) Девіз етапу: « Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають»; 2) на цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.Актуальність етапу: - Те , що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; - знання, пов’язані з досвідом учня, краще та швидше запам’ятовуються; - підвищується роль учня на уроці.

4. Усвідомлення змісту 1) учень ознайомлюється з новою інформацією; 2) на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня; 3) учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння.Актуальність етапуРозвиток умінь:- працювати з інформацією;- працювати самостійно;- виділяти головне, суттєве;- формування компетентності учнів із предмета.

5. Рефлексія 1) Учень стає власником ідеї, інформації, знань; 2) має можливість використати знання; 3) обмінятися знаннями з іншими учнями; 4) оцінити діяльність.Актуальність етапу - усвідомлення того, що було зроблено на уроці; - демонстрація знань та їх можливого застосування; - можливість замислитися над підвищенням якості роботи; - можливість диференціації домашнього завдання; - визначення необхідності корекції.

викликати зацікавлення, спровокувати учнів думати, згадувати;

активізувати мислення учнів, пам'ятаючи, що навчання – це активна діяльність;

визначити мету та завдання навчання, розвиваючи мотивацію до цілеспрямованого навчання

На першому етапі вчитель має:

спонукає учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію;

сприяє обміну ідеями між учнями;

На другому етапі вчитель має:

На третьому етапі вчитель:

підтримати зацікавленість, викликану на першому етапі;

стимулювати старання учнів; відстежувати засвоєння нових знань

Метод “ знаю – хочу дізнатися – навчаюсь ”

Метод недостатньої інформації

Дослідницький метод

Проблемний метод

Метод несподіваної

заборони

Методи розвитку критичного мислення

Стратегії критичного мислення

Кубування Різнокольорові капелюшки Сенкан Читання тексту з

позначками

Читання з передбаченням

Читання в парі – узагальнення в

паріСпрямоване

читанняЗнаємо – хочемо

дізнатися – дізналися

Діаграма Вена Вільне письмо,есе

Порушена послідовність

Лінія цінностей, кути.

Перемішайтесь-замріть-

обговорітьСтруктурований

оглядКарусель

Круговий оглядАсоціативний

кущ

СенканСенкан - це форма вільного вірша з п’яти рядків,

що синтезує інформацію

1 рядок - тема (іменник)

2 рядок - опис (2 прикметники)

3 рядок - дія (3 дієслова)

4 рядок - ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного

5 рядок - перефразування змісту (синонім)

Методика «Передбачення»

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

За прислів’ями

За загадками

За малюнками

та ілюстраціями

За опорними словами

За назвою

твору

Асоціативний кущ

Етапи роботиНаписати центральне слово (словосполучення чи фразу)посередині аркуша, на слайді, на дошці

Записати слова фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані

Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв’язки між поняттями

Кубування

1. Опиши (колір, форма, розмір)

2. Порівняй (На що схоже?)

3. Підбери асоціації

(Про що змушує думати?

Що спадає на думку?)

4. Проаналізуй (Яким чином це зроблено?)

5. Як використати?

(Знайди застосува-

ння)

6. Запропонуй аргументи

«за» і «проти»

ОбговорітьПеремішайтесь Об’єднайтесь в пари Замріть

Семантична карта «знаємо – хочемо дізнатися –

дізналися»

1.

• накресліть таблицю на дошці чи на великому аркуші паперу

• попросіть учнів висловитись і назвати те, що їм відомо з теми

2. • запишіть їхні запитання до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися?»

3.

• учні читають текст, слухають розповідь вчителя або виконують якесь дослідження. Вчитель нагадує, щоб шукали відповіді на свої власні запитання та відзначали всі нові ідеї, яких не очікували

Е Т А П И

1 гр. 2 гр. 3 гр. 4 гр. 5 гр. Контрольна

1 3

2 1

3 2

Порушена послідовність 1. Учням пропонується кілька речень з

тексту, записаних у порушеній послідовності

2. Учні об`єднуються в групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується на дошці або окремих аркушах паперу

3. Читають текст і перевіряють. Обговорюють

Вільне письмо1. Дати відповідь на питання,

яке стосується теми чи тексту2. Письмо в малюнках3. Речення з відкритим кінцем4. Запис тексту своїми словами або

малюнками5. Складання резюме6. П’ятихвилинне есе

Ромашка Блума

прості питання

практичні питання

оцінюючі питання

Читаємота

запитуємо

творчі питання

пояснюючі питання

уточнюючі питання

Діаграма Вена Техніка графічного подання інформації, що

виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.

Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які наклада ють одне на одне.

« Рюкзак» Метод етапу рефлексії « Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі . Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: « Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?» . Папірці з відповідями складають у рюкзак ( справжній чи уявний). Вибірково ознайомлюються з відповідями. Особливості методу:• Дає можливість залучити всіх учнів до роботи;• Дає можливість виділити головне, визначити значущість уроку;• Вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій;• Надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм;• Створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

КЛАС ДІЛИТЬСЯ НА 5-6 ГРУП

Вчитель готує плакати із запитаннями з вивченої

теми та прикріплює їх на стінах

класу (скільки груп – стільки й

плакатів)

Кожна група отримує маркер певного кольору й

обирає будь-який плакат із

запитанням.

Групи відповідають письмово на своє запитання, після чого

за напрямком руху годинникової стрілки вони

переходять до нового плакату із запитанням

Тепер завдання кожної групи полягає

в тому, щоби проаналізувати відповідь попередньої групи,

доповнити її чи виправити помилки, якщо

такі є

Круговий огляд

Приклади розминок Приклад № 1. Розминка « Закінчи речення одним словом» Мета: Активізація емоційної діяльності учнів на уроці.Учитель на початку уроку критичного мислення пропонує учням закінчити одним словом речення: « Уміти мислити необхідно для того, щоб…» ( Можливі варіанти відповідей: працювати, жити, спілкуватись, вирішувати тощо.)

Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього він пропонує закінчити одним словом речення: « Я бажаю тобі…» ( Можливі варіанти відповідей: успіху, перемоги, наснаги, творчості тощо.)

Приклад №2. Розминка « Чарівна скринька»Мета: Об’єднати учнів у групи, створення емоційного настрою учнів перед груповою роботою.

На дошці можна записати епіграфи до використання групової навчальної діяльності та девізи до роботи в групах:1) « Один за всіх, усі – за одного!»2) « Ми – одна команда!»3) « Твій успіх іде на користь мені, а мій – на користь тобі, бо він у нас спільний!»4) « Нам не обійтися без тебе!»5) « Ми всі вітаємо тебе з успіхом!»

Учням роздають смужки кольорового паперу. Необхідно придумати свій девіз, який би спонукав учасників навчального процесу до діяльності в групі, та записати його на смужці. Ці смужки складають у « чарівну скриньку» - красиво оформлену коробку. Потім « скриньку» учні передають один одному, кожний витягає папірець і читає девіз. Створюється емоційний настрій на роботу в групах. У подальшому учні, які витягли смужки однакового кольору, об’ єднаються в пари чи групи для роботи.

Приклад №3. Розминка « Спочатку було слово»Мета: активізація розумової діяльності учнів.

Учитель пропонує учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. Із літер цього слова учні мають створити нові слова.

Приклад №4. Розминка « Кросворд»

Учням пропонується колективно скласти простий кросворд тільки з горизонтально розташованих слів. По вертикалі вчитель пропонує слово, яке є темою уроку чи його ключовим словом. Учні об’єднуються в групи, кожна з яких пропонує слово, у якому була б літера « ключового» слова, супроводжуючи його своїм коментарем. Слова мають називати предмет.

Використання вчителемстратегій критичного мислення

забезпечує позитивні зміни в учнів • підвищується інтерес до навчання • розвивається пошукова спрямованість мислення • зникає боязнь зробити помилку • виникає прагнення краще зрозуміти інформацію • беруть відповідальність за своє навчання на себе • прагнуть самостійно здобувати знання • вміють працювати в парі та в групі