Конспекти уроків

Методичний комплект для вчителів та учнів з біології : поурочні плани та електронний

посібник.

Автори:

Антоняк Раїса Павлівна

Лучкова Ніла Станіславівна

Мартинова Інна Ігорівна

Швець Тетяна Антонівна

Консультант: Голик В.В. – методист райметодкабінету

Комплект містить:

- орієнтовне календарно-тематичне планування, складене згідно нової програми 11-річної школи;

- поурочні плани, які містять найрізноманітніші форми і методи роботи;

- презентації уроків, що допоможуть ефективно і раціонально використовувати час на уроках.

Шановні колеги !

У 2010-2011 навчальному році педагоги та учні України працювали за новою програмою " Біологія 10-11 класи" затвердженою Міністерством освіти і науки України.

У 2011 - 2012 навчальному році співпраця учнів та педагогів буде продовжуватись за даною програмою у наступному 11 класі за вище згаданою програмою.

Творча група вчителів біології Чемеровецького району Хмельницької області при відділі освіти Чемеровецької РДА пропонує орієнтовне календарно-тематичне та поурочне планування навчального матеріалу з курсу "Біологія 11 клас" згідно з державною програмою.

Даний матеріал розроблений згідно з програмою для 11-річної школи, уроки - відповідно до вимог сучасного уроку з використанням методів стратегії розвитку особистості. Вони містять особистісно - орієнтовані вправи та завдання, елементи творчого навчання, вправи для розвитку логічного мислення, інтерактивні авторські вправи, завдання та рольові ігри. Уроки зорієнтовані на психофізіологічні особливості дітей підліткового віку - мають багато ігрових і проблемних ситуацій, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

Матеріал містить друкований посібник з поурочними планами та електронний посібник, що пропонує презентує презентації до кожного уроку біології у 11 класі. Своєрідні "мультимедійні екскурсії" є одним з ефективним методичних варіантів співпраці на уроці, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та засвоєння навчального матеріалу.

Даний комплект рекомендується для використання вчителями біології. Також використання посібника можливе вчителями природознавства, географії, екології та гуртків природничого циклу.

Календарне плануванняБіологія 11 клас

52 годин№ Дата Зміст навчального матеріалу Кількість

годинТема 4. Розмноження організмів. 31. Статеве і нестатеве розмноження 2. Будова і утворення статевих клітин

Лабораторна робота №1.Тема. Будова статевих клітин.

3. Екскурсія №1.Способи розмноження рослинТема 5. Закономірності спадковості. 7 +14. Основні поняття генетики. Методи генетичних

досліджень.5. Перший і другий закони Г. Менделя, їх

статистичний характер і цитологічні основи.6. Третій закон Г.Менделя, його статистичний

характер і цитологічні основи.7. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене

успадкування.8. Зчеплене зі статтю успадкування.9. Взаємодія генів. Позаядерна спадковість.10.

Практична робота № 1Тема: Розв’язування типових задач з генетики(моно- і дигібридне схрещування).

11.

Підсумковий урок з теми:"Розмноження організмів. Закономірності спадковості."

Тема 6. Закономірності мінливості. 412.

Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість.

13.

Види мутацій. Мутагени.Лабораторна робота № 2.Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

14.

Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота № 3. Вивчення мінливості урослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційноїкривої.

15.

Практична робота № 2.Тема. Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій.

Тема 7. Генотип як цілісна система. 6+116.

Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів. Генетика людини.

17.

Роль генотипу і середовища у формуванні генотипу.

18.

Химерні та трансгенні організми.

19.

Генетичні основи селекції організмів.

20.

Основні напрямки сучасної біотехнології.

21.

Екскурсія №2. Запровадження нових сортiв рослин , порід тварин у господарствах.

22.

Підсумковий урок з теми: « Генотип як цілісна система».

Тема 8. Індивідуальний розвиток організмів. 6+123.

Запліднення.

24.

Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.Лабораторна робота №4. Ембріогенез хордових.

25.

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.

26 Життєвий цикл у рослин і тварин.27.

Ембріотехнології. Клонування

28.

Екскурсія №3. Методи розведення птахів – інкубація, і розвитку курчат»

29.

Підсумковий урок з теми: «Індивідуальний розвиток організмів».

Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації життя.Тема 1. Популяція. Екосистема. Біосфера.

10+1

30.

Характеристика популяцій. Статева та вікова структура популяції. Особливості структури популяції людини.

31.

Чинники, які впливають на чисельність популяцій,динаміка і коливання чисельності популяції.

32 Екологічні чинники. Середовища існування,

. пристосування організмів до середовища існування.

33.

Біологічні адаптивні ритми організмів.

34.

Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань.

35.

Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Взаємодія організмів в екосистемах.

36.

Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.

37.

Практична робота №3. Розв'язування задач з екології.

38.

Загальна характеристика біосфери. Вчення Вернацького про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери.

39.

Екскурсія №4. Різноманітність видів рослин у природі.

40.

Підсумковий урок з теми: «Популяція. Екосистема. Біосфера»

Розділ V. Історичний розвиток органічного світу.Тема 1. Основи еволюційного вчення.

6

41.

Становлення еволюційних поглядів. Синтетична гіпотеза еволюції.

42.

Природний добір. Вид.Практична робота № 4. Порівняння природного і штучного добору.

43.

Видоутворення. Мікроеволюція.

44.

Адаптація як результат еволюційного процесу.

45.

Макроеволюцій ний процес.

46.

Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу

6

47.

Гіпотези виникнення життя на Землі

48.

Еволюція одноклітинних та багатоклітинних організмів. Періодизація еволюційних явищ.

49.

Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.

50.

Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

51.

Екскурсія №5. Історія розвитку життя на Землі.

52.

Підсумковий уроку з теми « Еволюційне вчення. Історичний розвиток».

Урок 1

Тема: Статеве і нестатеве розмноження

Мета: узагальнити знання учнів про форми розмноження організмів;

розвивати вміння учнів порівнювати статеве і нестатеве розмноження,

природне нестатеве розмноження та штучне клонування; розвивати

вміння учнів самостійного здобуття знань.

Тип уроку: комбінований

Форми і методи роботи: «навчальна лабораторія», «Біологічний марафон»,

інтерактивна вправа «»Чи вірите ви, що…?»

Терміни і поняття: репродукція, брунькування, спороутворення, множинний

поділ, поліембріонія, запліднення.

Обладнання: підручник, комп’ютер, таблиці.

Девіз уроку

Плодіться й розмножуйтеся,

І наповнюйте воду в морях

А птаство нехай розмножується на землі

Книга Буття, 1, 22

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А.Чи вірите ви, що:

- Форма нестатевого розмноження – поділ навпіл;

- брунькування – форма статевого розмноження;

- спороутворення – форма нестатевого розмноження.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ваше тіло складається з мільярдів клітин, але жодна з них не живе так довго, як організм у цілому. Одні клітини живуть декілька годин, інші – роками. Вони утворюються і вмирають, забезпечуючи життя багатоклітинному організму. Організми також народжуються і вмирають, передаючи факел життя своїм нащадкам.

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу

1.Рольова гра « Навчальна лабораторія»

Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розлядатись. Одночасно, з вивченням свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.

2.Гра « Біологічний марафон»

Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Допишіть речення

1. Поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин _________________________________________________________________

2. Особлива органела сперматозоонів, яка забезпечує їх проникнення в яйцеклітину______________________________________________________

3. Розбіжність ознак чоловічих і жіночих особин роздільностатевих організмів _______________________________________________________

4. Сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей _________________________________

УІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. 1. Які переваги та недоліки притаманні статевому розмноженню?

2. Біологія + Символіка. Уявлення про нерозривну єдність чоловічого та жіночого початків відображені в китайському символі ян та інь. Що це за символ?

Урок 2

Тема. Будова і утворення статевих клітин

Мета: ознайомити учнів із будовою і процесом утворення статевих клітин

людини; розвивати навики логічного мислення; виховувати повагу до

власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форми і методи роботи: експрес – тести, «конкурс запитань», лабораторні дослідження.

Терміни і поняття:сперматозоїди, яйцеклітини, сперматогенез, овогенез, дозрівання, мейоз, поділ клітин

Обладнання: підручник, мікроскоп, мікропрепарати, таблиці, комп’ютер.


Наш розум природою наділений

жагою пізнання істини

Цицерон

Хід уроку


Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці. Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці….

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Експрес – тест

1. Джерелом утворення нового покоління за нестатевого розмноження є: а) гаплоїдні клітини, б) гамети, в) мейоз, г) соматичні клітини.

2. При нестатевому розмноження новий організм розвивається із: а) зиготи, б) незаплідненого яйця, в) гамети, г) однієї клітини материнського організму.

3. Новий організм при вегетативному розмноженні розвивається із: а) однієї клітини материнського організму, б) двох клітин материнського організму; в) багатоклітинних частин, що відокремлюються від материнського організму; г) незаплідненого яйця.

4. В основі вегетативного розмноження лежать процеси: а) регенерації, б) росту, в) линяння.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Стать – це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють особини різної статі один від одного. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечують збільшення генетичного різноманіття їх нащадків. Саме про будову та утворення статевих клітин ми сьогодні будемо з вами говорити.

ІУ. Повідомлення теми та мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу.

1. Інформаційне повідомлення про будову статевих клітин.

2. Особливості розвитку статевих клітин учні вивчають за допомогою прийому «Конкурс запитань». Учні працюють з підручниками та додатковою літературою. Вивчаючи матеріал, готують запитання по даній темі, для однокласників. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

УІ. Виконання лабораторної роботи №1.

Тема. Будова статевих клітин.

Мета: ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Обладнання і матеріали: мікроскопи, предметні та накривні скельця, мікропрепарати сперматозоонів морської свинки, яєчника кішки.

Хід роботи

1. Розгляньте готовий мікропрепарат сперматозоонів морської свинки, зіставте побачене з малюнком підручника і намалюйте. Позначте на малюнку:

1) головка, 2) шийка,

3) хвостик, 4) акросома

5) ядро, 6)центріоля, 7) мітохондрії.

2. Розгляньте готовий мікропрепарат яєчника кішки, знайдіть дозріваючу яйцеклітину, зіставте побачене з малюнком в підручнику і намалюйте яйцеклітину. Позначте на малюнку:

1.) ядро

2) цитоплазма

3) клітина мембрана

4) вторинні оболонки.

3. Зробіть висновок, відповівши на запитання. Назвіть ознаки відміни статевих клітин від нестатевих? Що подібного і відмінного між чоловічими і жіночими гаметами?

УІІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Заповніть таблицю

Порівняльна характеристика яйцеклітини і сперматозоїда

Особливості будови Яйцеклітини СперматозоониНабір хромосомДе утворюються?РозміриФормаНаявність поживних речовинОрганели руху

УІІІ. Домашня робота.

Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. З давніх – давен у народі склалися обряди та звичаї, спрямовані на появу й розвиток здорових нащадків. Що вам відомо про такі народні традиції.

Урок 3

Тема. Способи розмноження рослин

Мета: ознайомити учнів із способами розмноження рослин ( оранжерея, теплиця, ботанічний сад..); розвивати навики логічного мислення; вчити учнів працювати в групах, висловлювати власну думки, презентувати власні наробки.

Тип уроку: екскурсія ( заочна)

Форми і методи роботи: міні - проект

Терміни і поняття: оранжерея, теплиця, ботанічний сад, дослідна станція.

Обладнання: підручник, мікроскоп, мікропрепарати, таблиці, комп’ютер.


«Хто не знає куди прямує,

дуже здивується, якщо потрапить не туди»

М.Твен

Хід уроку


Вітання учнів вчителем, побажання успіхів, співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Заповніть таблицю

Порівняльна характеристика типів розмноження

Ознаки Нестатеве розмноження

Статеве розмноження

Тип поділу клітинКлітини, які беруть участьФази ( гаплоїдна, диплоїдна)Участь батьківських особинІдентичність поколінняБіологічне значення

Перевірка виконання робіт учнів.


Розмноження – це універсальна властивість живих організмів, здійснювана на певному етапі індивідуального розвитку. Окремі особини можуть бути безплідними і загинути, не залишивши потомства. Але якщо всі особини виду перестануть розмножуватись, то вид взагалі зникне з лиця Землі. Отже, сьогодні ви будете досліджувати форми розмноження організмів.



Робота над міні проектом « Форми розмноження організмів»

Учні поділяються на 4 групи і ведуть дослідження по напрямках екскурсії.

Готують презентацію і «екскурсоводи» вкінці ведуть екскурсію по:

І. Оранжерея.

ІІ. Теплиця.

ІІІ. Ботанічний сад.

ІУ. Дослідна станція.

Екскурсоводи у своєму виступи , приблизно, висвітлюють такі питання:

1. Що таке оранжерея ( теплиця..)

2. Основні їх завдання.

3. Перспективи розвитку.

4. Значення для науки, людини, природи.

Під час роботи над завданнями , учні використовують різні джерела інформації, і також Інтернет. Готують екскурсійний листок із схемами, малюнками, побажаннями і т. д.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Метод ПРЕС. Оцінка робіт учнів.

УІІ. Домашня робота. Повторити форми розмноження організмів.

Творче завдання: Деякі організми розмножуються нестатевим способом, якщо умови зовнішнього середовища сприятливі, і статевим – якщо умови несприятливі. Як ви можете пояснити цей факт?

Урок 4

Тема. Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень.

Мета: ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; дати знання про основні генетичні поняття; сформувати знання про методи генетичних досліджень.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, фенотип, алельні гени, гомозигота, гетерозигота, домінантність, рецесивність, чисті лінії, розщеплення, рекомбінація; гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статистичний, цитогенетичний, біохімічний, близнюковий, генетично-інженерний методи генетичних досліджень.

Обладнання: таблиця зі схемою "Методи генетичних досліджень," портрети Г.Менделя та інших генетиків.

Девіз уроку.

Генетика – це не тільки основа біології,

але й філософія життя взагалі та медицини зокрема.

Г.І.Бужієвська


Психологічний тренінг "Від уроку я очікую …"

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діагностична бесіда.

1. Які властивості живих організмів ви знаєте?2. Яку роль відіграють такі фундатентальні властивості живого, як

спадковість і мінливість?3. Яка наука вивчає явище спадковості і мінливості?


У 1914 році в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Тальбота, похованого у цьому соборі 1453 року. Джон Тальбот був історичною постаттю. Він воював проти Жанни д'Арк і помер від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли рицаря п'ятнадцятого століття від його нащадків початку двадцятого.

Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Тальбот, не викликало сумнівів. На кістках п'ятнадцятого століття були ушкодження, які свідчили про рани, згадувані літописцями Столітньої війни. Про встановлення портретної схожості не могло бути й мови. І тут виявився неспростовний доказ спорідненості, надійніший, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи: на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну.

Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій же руці, що й у скелета, ті ж дві фаланги виглядали як одна. їх зростив домінантний алель, фенотипічний прояв якого в медицині називають симфалангією.

Отакою є сила гена. Така сила спадковості.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера)

V. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

1. Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Датою народження генетики вважається 1900 рік.2. Етапи становлення генетики.(1865 р.) 1900-1930 рр. - період класичної генетики:

- створення теорії гена та хромосомної теорії спадковості;

- формування уявлень про співвідношення генотипу та фенотипу, взаємодію генів, генетичні принципи індивідуального добору в селекції;

- залучення генетичних ресурсів планети для цілей селекції.

1930-1953 рр. - період неокласичної генетики:

- роботи в галузі штучного мутагенезу;

виявлення того, що ген одночасно є і елементарною одиницею спадковості, і складною структурою;

- обґрунтування принципів популяційної генетики;

- створення біохімічної генетики, з'ясування ролі ДНК.

З 1953 р. - епоха молекулярної генетики:

- розкриття структури та встановлення ролі ДНК як носія спадкових ознак організму;

- з'ясування на молекулярному рівні природи гена;

- початок робіт у галузі генної інженерії.3. Основні генетичні поняття, терміни: ген, алельні гени, домінантність, рецесивність, генотип, фенотип, чисті лінії, гомозигота, гетерозигота. (Розповідь учителя з елементами бесіди, демонстрація натуральних та гербарних об’єктів сортів рослин.)4. Основні генетичні символи.

Р – батьківські особини, взяті для схрещування.Х – знак схрещування.♀ - жіноча особина.♂ - чоловіча особина.F1,2..n – гібридні покоління.АА, аа – гомозиготи.Аа – гетерозиготи.

VІ. Інтерактивна вправа.Робота в міні групах.Учні з’ясовують методи генетичних досліджень.

І група. Гібридологічний метод.ІІ група. Генеологічний метод.ІІІ група. Популяційно-статистичний метод.ІV група. Цитогенетичний метод.V група. Біохімічний метод.VІ група. Близнюковий метод.VІІ група. Генетично-інженерний метод.

VІІ. Рефлексія.Заповнити таблицю "Методи генетичних досліджень".

Метод досліджень В чому полягоє Значення1. Гібридологічний2. Генеалогічний3. Популяційно-статисничний4. Цитогенетичний5. Біохімічний6. Близнюковий7. Генетично-інженерний

VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Підготувати повідомлення про

життя і наукову діяльність Г. Менделя.

Урок 5

Тема. Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Мета: сформувати уявлення про закони Г.Менделя, як закони статистичні; показати цитологічні основи законів Г.Менделя.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесно-інформаційні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: чисті лінії, гомозигота, гетерозигота, моногібридне схрещування, розщеплення.

Обладнання: таблиця "Моногібридне схрещування," портрет Г.Менделя.


Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’таю.

Конфуцій.


Психологічний тренінг "Подаруй товаришу посмішку".


Біологічний диктант.

1. Наука, яка вивчає закономірності спадковості й мінливості організмів.

2. У якому році ця наука "отримала" свою назву?

3. Що є основною одиницею спадковості?

4. Сукупність генів організму.

5. Назвіть основні загальнобіологічні властивості всіх живих організмів.

6. Місце розміщення гена у хромосомі.

7. Парні хромосоми, однакові за будовою і спадковою інформацією.

8. Набір хромосом у соматичних клітинах.

9. Перерахуйте методи генетичних досліджень та розкрийте зміст одного з них (на вибір).


Гра "Мікрофон".

Учні за допомогою "Мікрофона" самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: "Що я буду знати, після цього уроку?"


(Монітор комп’ютера).


1. Життя і наукова діяльність Г. Менделя. (Повідомлення учнів.)

2. Моногібридне схрещування. І-ІІ закони Г.Менделя. (Розповідь учителя.)

Моногібридне схрещування.

Р

F1

Об’єктГенотипФенотип

Гамети

ГенотипФенотип

Квітки гороху♀ АА Х ♂ аа Червоні Білі

А а

Аа (100%)Червоні (100%)

Одноманітність гібридів першого

покоління (перший закон

Менделя)

F1

F2


Гамети


♀ Аа Х ♂Аа Червоні Червоні

А,а А,а

АА Аа Аа аа 1:2:1черв. черв. черв. білі 3:1

Розщеплення ознак (другий

закон Менделя)

VІ. Інтерактивна вправа.Робота в групах.

І група. Записати формулу статистичного характеру закону одноманітності.ІІ група. Записати формулу статистичного характеру закону розщеплення.

VІІ. Рефлексія.Розв’язання задач.

Задачі.1. У гарбуза білий колір плодів А домінує над жовтим а. Який буде зовнішній вигляд F1, якщо схрестити гарбуз гомозиготний за білим кольором із гарбузом гомозиготним за жовтим кольором?2. У помідорів ген, що зумовлює нормальний ріст – Р, домінує над геном карликовості – р. Яке буде за фенотипом покоління від схрещування гібридних рослин?

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Розв’язати задачу.У людини карий колір очей (В) домінує над блакитним (в).

Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка. Визначити ймовірність народження у них блакит

Урок 6

Тема. Третій закон Г.Менделя, його статистичний характер і цитологічні основи.

Мета: сформувати уявлення про ІІІ закон Г.Менделя, показати цитологічні основи закону, навчити учнів розв’язувати задачі з генетики.


Методи та форми роботи: словесні, наочні, практичні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: дигібридне схрещування, рекомбінація, гетерозигота, дигетерозигота, алель, решітка Пенета.

Обладнання: таблиця "Дигібридне схрещування," портрет Г.Менделя.


Не бійся що не знаєш, -

Бійся що не навчишся.

(Народна мудрість.)


Вправа "Привітання, побажання хорошого настрою".


Експрес-тести.

1. Ділянка, яка визначає спадкові ознаки: а) ген; б) іРНК; в) тРНК; г) плазміда.

2. Гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце в гомологічних хромосомах: а) домінантні; б) спадкові; в) рецесивні; г) алельні.

3. Наука про закономірності спадковості та мінливості організмів: а) біологія; б) генетика; в) селекція; г) цитологія.

4. Ознака, дія якої у гібридів першого покоління (згідно за І законом Менделя) пригнічується: а) домінантна; б) рецесивна.

5. Здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі онтогенезу: а) мінливість; б) спадковість; в) подразливість; г) провідність.

6. Організми, отримані внаслідок статевого розмноження: а) одноклітинні; б) колоніальні; в) гібридні.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


ІV. Надання необхідної інформації.

Закономірності спадковості Г.Менделя. ІІІ закон Г.Менделя (закон незалежного успадкування ознак).

Р

F1

Об’єкт

Гамети

Квітки гороху♀ ААВВ Х ♂ аавв АВ ав АаВв

F2

Гамети

Генотип

Фенотип

♀ АаВв Х ♂ АаВвАВ, Ав, аВ, ав АВ, Ав, аВ, ав

1ААВВ:2ААВв:2АаВВ:4АаВв:1Аавв:2Аавв:1ааВВ:2ааВв:1аавв9:3:3:1

Третій закон

Менделя

V. Інтерактивна вправа.Вправа "Хто швидше".

Записати формулу статистичного характеру закону незалежного комбінування ознак.

VІ. Рефлексія.Розв’язування задач.

1. При схрещуванні двох морських свинок із чорним і кудлатим хутром отримано 10 чорних свинок з кудлатим хутром, 3 чорних з гладеньким, 4 білих з кудлатим, 1 біла з гладеньким хутром. Які генотипи батьків?2. У людини карий колір очей домінує над блакитним, а здібність краще володіти правою рукою домінує над ліворукістю. Гени обох ознак знаходяться в різних хромосомах. Кароокий правша одружився з дівчиною, що мала блакитні очі й була лівшою. Яких нащадків щодо зазначених ознак слід чекати в такій родині, якщо юнак гетерозиготний за обома ознаками?

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Розв’язати задачу.У томатів червоне забарвлення плодів R домінує над жовтим

забарвленням r, а високорослість Н – над карликовістю h.Дигетерозиготну червоноплідну рослину схрещено з жавтоплідною

карликовою рослиною. Визначте генотип та фенотип гібридів першого покоління.

Урок 7Тема: Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.

Мета: дати поняття про відхилення законів при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем, дати знання про явище зчепленого успадкування; загальне уявлення про хромосомну теорію спадковості.


Методи та форми роботи: словесні, наочні, вправи: "Пригадай", "Пошук інформації".

Терміни та поняття: проміжний характер успадкування, зчеплене успадкування, кросинговер, генетичні карти хромосом, хромосомна теорія спадковості.

Обладнання: таблиця зі схемою проміжного характеру успадкування, зчеплене успадкування.

Девіз уроку."Не тільки сама істина

дає впевненість, але й пошук її." Б. Паскаль.

Хід уроку.І. Організаційних момент.

Налаштовуємося на біологію. Усміхнімося один одному і побажаймо успіхів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.Вправа "Пригадай".

1. Скільки генів може бути в одній хромосомі?2. Як успадковуються ознаки, що визначають гени, які розміщені на одній

хромосомі?3. Що таке кросинговер?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.(Монітор комп’ютера.)

ІV. Надання необхідної інформації.Інформаційне повідомлення.

1. Відхилення при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем. (Інформаційне повідомлення).

2. Проміжний характер успадкування. (Розповідь вчителя з використанням слайдів).

3. Явище зчепленого успадкування. (Пояснення вчителя з використанням слайдів).

V. Інтерактивна вправа.1. Вправа "Пошук інформації." Учні працюють в малих творчих групах. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знати в підручнику, довідковій літературі.І група. Закономірності при кросинговері.ІІ група. Генетичні карти хромосом.2. Хромосомна теорія спадковості. (Самостійна робота, запис основних положень.


1. Кохінурові норки (світле забарвлення з чорним хрестом на спині) виходять у результаті схрещування білих норок із темними. Схрещування між собою білих норок дає білих нащадків, а схрещування між собою темних норок – темних. Які нащадки вийдуть від схрещування кохінурових норок із білими?

2. У дрозофіли сіре забарвлення тіла та нормальні крила визначаються домінантними генами В і V, а чорне забарвлення тіла та зародкові крила залежать від рецесивних генів b i v. Визначте зовнішній вигляд батьків у таких схрещуваннях: а) ВВVV х Вbvv.

VІІ. Підсумок уроку.Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.Вивити параграф підручника. Розв’язати задачу.Диплоїдний набір хромосом у клітинах

людини – 46 собаки – 78голуба – 80 аскариди – 4кота – 38 шимпанзе – 48жаби – 26 корови – 60

Визначте число груп зчеплення у кожного з перелічених організмів.Урок 8

Тема: Зчеплене зі статтю успадкування.

Мета: поглибити знання учнів про явище зчепленого успадкування; ознайомити з захворюваннями людини, пов’язаними з успадкуванням, зчепленим зі статтю.


Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: нестатеві хромосоми, аутосоми, гетерохромосоми, гомогаметна та гетерогаметна стать, зчеплене зі статтю, каріотип, успадкування.

Обладнання: таблиця "Зчеплене успадкування", набори хромосом різних каріотипів.

Девіз уроку.Будь терплячим і наполегливим,

тоді успіх прийде неодмінно.


"Чарівна посмішка".

ІІ. Актуалізація опорних знань.Метод "Мікрофон".

1. Що таке група зчеплення?2. Скільки груп зчеплення є в організмів певного виду?3. Яке явище називається зчепленим успадкуванням?4. Чому дорівнює сила зчеплення генів у групі зчеплення?5. Чи можуть гени, які входять до групи зчеплення, успадковуватись

незалежно?6. Що зазначено на генетичних картах хромосом? Як визначають відстань

між генами в хромосомі?7. Які основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Моргана?8. Як хромосомна теорія вплинула на розвиток генетики та біології в

цілому?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.1. Проблемне запитання.

Від чого залежить визначення статі? (Обґрунтування)2. Хромосомне визначення статі. (Розповідь учителя з елементами

бесіди).

1) У людини жінка чоловік44+ХХ 44+ХУ

Ауто соми- статеві-нестатеві хромосоми

Отже, у людини 44А+ХХ – жін. стать – каріотип жінки44А+ХУ – чол. Стать – каріотип чоловіка

2) Механізм визначення статі організму. (Розповідь учителя).3) Вплив факторів зовнішнього середовища на стать майбутнього

організму. (Повідомлення учнів).

3. Співвідношення статей і його регуляція. (Самостійна робота учнів).Завдання. Проаналізувати статистичну закономірність утворення чоловічої і жіночої статі за схемою схрещування батьківських організмів, використовуючи генетичну символіку.

4. Успадкування, зчеплене зі статтю. (Розповідь учителя).

V. Інтерактивна вправа."Творча лабораторія". (Працюючи в групах учні за допомогою

підручника, додаткової літератури досліджують захворювання людини, зчеплене зі статтю.)І група. Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори).ІІ група. Гемофілія (нездатність крові зсідатися).


1. Чоловік, хворий на гемофілію, одружується зі здоровою жінкою, батько якої потерпав від гемофілії. Визначте ймовірність народження в цій родині здорових дітей.2. У людини ген, що викликає одну з форм колірної сліпоти, або дальтонізм, локалізовано в Х-хромосомі. Стан хвороби викликається рецесивним геном, стан здоров’я – домінантним. Дівчина, що має нормальний зір, батько якої хворів на колірну сліпоту, виходить заміж за здорового чоловіка, батько якого також потерпав від колірної сліпоти. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу?


VІІІ. Домашнє завдання.Опрацювання матеріал в підручнику. Скласти кросворд з вивченої

теми.

Урок 9

Тема: Взаємодія генів. Позаядерна спадковість.

Мета: познайомити учнів з ефектами взаємодії генів; дати уявлення про явища цитоплазматичної спадковості та її ролі.


Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: епістаз, комплементарність взаємодія генів, полімерія, кододомінування, позаядерна спадковість.

Обладнання: таблиця "Взаємодія генів", таблиці, що демонструють вияви цитоплазматичної спадковості.

Девіз уроку.Якщо хочете чогось навчитися,

робіть це!Р.Шанк.


Побажання удачі і доброго настою один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань.Біологічний диктант.

1. Нестатеві хромосоми – (ауто соми).2. Каріотип чоловіка – (44А+ХУ).3. Каріотип жінки – (44А+ХХ).4. Гетерозиготна особина продукує (два) сорти гамет.5. Гомозиготна особина продукує (один) сорт гамет.6. Стать майбутнього організму визначається в момент (запліднення).


ІV. Надання необхідної інформації.1. Взаємодія генів. (Інформаційне повідомлення).

V. Інтерактивна вправа.1. Вправа "Поміркуй".

Поясніть схему:

Багато хромосом → багато генів → 1 ознака.2. Вправа "Шпаргалка".

Учні працюють з підручником, додатковою літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку за якою будують свою відповідь.

Завдання для груп.І група. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена?ІІ група. Яку роль відіграє цитоплазматична спадковість?ІІІ група. Наведіть приклади явищ цитоплазматичної спадковості.

VІ. Рефлексія.Самостійна робота. Заповнити таблицю.

Вид взаємодії Характеристики Приклади1. Взаємодія алель них генів.2. Множинний алелізм.3. Комплементарністьа) Летальні гениб) Полімерія4. Епістаз.5. Полігенне успадкування.


VІІІ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти сенкан з вивченої теми.

Урок 10Практична робота № 1 Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

Мета: навчити учнів розв’язувати елементарні задачі з генетики.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, застосування практичних вмінь та навичок.

Методи та форми роботи: словесно – інформаційні, вправа "Світлофор".

Терміни та поняття: генотип, моногібридне і дигібридне схрещування, рецесивна і домінантна ознаки, гомозиготні і гетерозиготні особини.

Обладнання: інструктивні картки, таблиці : "Моногібридне схрещування", "Дигібридне схрещування".

Девіз уроку.Людина, що не знає нічого,

може навчитися,справа тільки в тому,

щоб запалити в ній бажання вчитися.Д.Дідро.


Побажання удачі і доброго настрою один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань.Вправа "Ти мені, я тобі" (Учитель ставить запитання по попередній

темі, називаючи учня, що відповідатиме на нього. Вправа триває до тих пір поки будуть не повторені основні ключові питання попередньої теми.)


ІV. Надання необхідної інформації.Правила, які допоможуть подолати труднощі в розв’язанні генетичних

задач.Правило перше.

Якщо при схрещуванні двох фенотипно однакових особин у їхніх нащадків спостерігається розщеплення ознак, то ці особини є гетерозиготними.

Правило друге.Якщо внаслідок схрещування особин, які відрізняються фенотипно за

однією парою ознак, з’являється потомство, у якого спостерігається разщеплення за тією самою парою ознак, то одна з батьківських особин була гетерозиготною, а друга – гомозиготною за рецесивною ознакою.

Правило третє.Якщо при схрещуванні фенотипно однакових (за однією парою ознак)

особин у першому поколінні гібридів відбувається розщеплення ознак на три фенотипні групи у співвідношенні 1:2:1, то це свідчить про неповне домінування ознаки і про те, що батьківські особини є гетерозиготними.

Правило четверте.Якщо при схрещуванні двох фенотипно однакових особин в потомстві

відбувається резщеплення ознак у співвідношенні 9:3:3:1, то вихідні особини були дигетерозиготними.

V. Виконання практичної роботи № 1.

Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).1. При схрещуванні двох морських свинок з чорним хутром отримано

потомство: 5 чорних свинок і 2 білих. Які генотипи батьків?.2. При схрещуванні кудлатої та гладкошерстої морських свинок отримано

потомство: 2 гладкошерсті й 3 кудлаті свинки. Відомо, що гладкошерстість – домінантна ознака. Які генотипи батьків?

3. При схрещуванні півня і курки, які мали строкате пір’я, отримано потомство: 3 чорних курчат, 7 строкатих, 2 білих. Які генотипи батьків?

4. Відомо, що нормальний ріст у вівса домінує над гігантським, а рання стиглість – над пізньою. Всі вихідні рослини гомозиготні, а гени обох ознак знаходяться в різних хромосомах.

І. Поясніть, які ознаки будуть притаманні гібридам від схрещування гомозиготного ранньостиглого вівса нормального росту з пізньостиглим вівсом гігантського росту?

ІІ. Який результат дає подальше схрещування між собою таких гібридів?VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.Підготуватися до підсумкового уроку.

Урок 11

Підсумковий урок з теми:"Розмноження організмів. Закономірності спадковості."

I рівень.

1. Нестатеве розмноження відбувається за рахунок: а) розвитку з незаплідненої яйцеклітини; б) окремих нестатевих клітин; б) відокремлення багатоклітинних частин; г) вегетативних органів рослин або їхніх частин.2. Під час овогенезу утворюються: а) сперматозоїди; б) яйцеклітини.3. Зигота, з якої розвиваються гібриди першого покоління нащадків від схрещування АА х аа, зветься: а) гомозиготою; б) гетерозиготою.4. Генотип це: а) сукупність генів організму; б) сукупність хромосом організму; в) сукупність ознак організму.5. Який набір хромосом у зиготі характерний для більшості видів організмів? а) диплоїдний; б) гаплоїдний; в) тетраплоїдний.6. Процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини це: а) партеногенез; б) поліембріонія.II рівень.

1. Гідра розмножується: а) статево; б) нестатево; в) вегетативно; г) брунькуванням.

2. Перший закон Г.Менделя: а) розщеплення у співвідношенні 3:1; б) різноманітності гібридів першого покоління; в) одноманітності гібридів першого покоління; г) прояву рецесивної ознаки.3. Вказати гомозиготну особину за однією алеллю гена і гетерозиготну за другою: а) аавв; б) ААВв; в) ААвв, г) ааВВ; д) АаВв.4. Переваги статевого розмноження над нестатевим пов’язані з: а) великою кількістю нащадків; б) великою генетичною різноманітністю нащадків; в) більшим поширенням нащадків; г) нижчою чутливістю індивідуума до дії середовища.5. Ознаки людини, які успадковуються зчеплено зі статтю - це а) дальтонізм; б) група крові; в) гемофілія; в) колір очей..6. Який метод дослідження спадковості використовується при хромосомних хворобах? а) генеалогічний; б) цитогенетичний; в) популяційно-статистичний.III рівень.

1. У яких випадках використовують гібридологічний метод генетичних досліджень?2. Чим обумовлені відмінності між чоловічими та жіночими статевими клітинами?3. Порівняти повне і неповне домінування при моногібридному схрещуванні. Навести приклади.IV рівень. (Одне завдання на вибір.)

1. Охарактеризувати способи розмноження, які властиві рослинам різних відділів.2. Задача. У морських свинок вихраста (розеткова) шерсть (Р) домінує над гладкою (р), а чорне забарвлення тіла (В) над білим (в). Гомозиготна розеткова чорна свинка схрещена із гладкошерстим білим самцем. Які генотип і фенотип будуть у потомства F1 та F2?

Урок 12Тема: Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість.

Мета: розширити поняття про спадкову мінливість як одну з основних властивостей живої природи; сформувати уявлення про комбінативну мінливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, вправи: "Пригадай", "Шпаргалка", "Конкурс запитань", метод "Мікрофон".

Терміни та поняття: спадкова мінливість, комбінативна мінливість, мутаційна мінливість, генотип, кросинговер, комбінація, рекомбінація.

Обладнання: таблиці: "Комбінативна мінливість", "Мутаційна мінливість", комп’ютер.

Девіз уроку.Збирайте факти!

З них народжуються думки.Хід уроку.

І. Організаційних момент.Вправа "Графічне зображення настрою".

ІІ. Актуалізація опорних знань.Вправа "Пригадай".

1. Що вивчає наука генетика?2. Які властивості організмів вивчає генетика?3. Що таке ген?4. Чи може ген змінюватися?5. Які є стани гена?6. Чи впливає середовище на прояв генотипу?7. Чи можна керувати проявом генотипу?8. Чи завжди можна прогнозувати прояв генотипу?



Джерела комбінативної мінливості. (Робота учнів з підручником, додатковою літературою, складання схеми.

V. Інтерактивна вправа.Вправа "Шпаргалка". Учні працюють з підручником, додатковою

літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку, за якою будують свою відповідь.І група. Значення комбінативної мінливості для організму і еволюції.ІІ група. Значеня мутаційної мінливості для організму і еволюції.

Метод "Мікрофон".1. Що таке мутації?2. Які положення мутаційної теорії?

VІ. Рефлексія.Вправа "Конкурс запитань". (Учні в процесі вивчення матеріалу

готують по декілька запитань. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.)


VІІІ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тест – відповідність.

Урок 13

Тема: Види мутацій. Мутагени.

Мета: дати поняття про типи мутацій та їх причини; про мутагени, їх види; з’ясувати значення мутацій у природі та житті людини; навчити спостерігати за мутантними формами та порівнювати їх з нормальними.


Методи та форми роботи: наочні, словесні, творча лабораторія, вправа "Поміркуй".

Терміни та поняття: мутації, мутагени, мутанти, генеративні та соматичні мутації, летальні, сублетальні, геномні, генні мутації.

Обладнання: таблиця: "Мутації", колекції, фото мутантів, колекція мух дрозофіл, мікроскопи, готові мікропрепарати нормальних і мутантних дрозофіл.


Все повинно змінюватися для того,

Щоб усе залишилось по старому.

Д.Лампедуза.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Привітання, побожання хорошого настрою.


Біологічний диктант.

Комбінативна мінливість пов’язана із виникненям різних комбінацій …

Джерелами комбінативної мінливості є: …

Комбінативна мінливість забезпечує …

Мутації – стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять …

Основи вчення про мутації заклав голландський учений …

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


ІV. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Основні типи мутацій.

1.

2.

3.

4.

V. Інтерактивна вправа.

Творча лабораторія.

Групи досліджують мутагенні фактори.

І група. Фізичні мутагени.

ІІ група. Хімічні мутагени.

ІІІ група. Біологічні мутагени.

Вправа "Поміркуй".

У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? (Самостійна робота учнів з підручником).

VІ. Рефлексія.

Лабораторна робота № 2.

Хід роботи.

Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

1. Наведіть мікроскоп у робоче положення.2. Розгляньте на малому збільшенні нормальні форми дрозофіли.

Опишіть їх колір тіла, довжину крил, колір очей, тощо.3. Розгляньте мутантні форми дрозофіли. Опишіть їх форму і розмір тіла,

колір очей, тіла тощо.4. Дані спостережень занесіть у таблицю.

Форми дрозофіл

Форма і колір очей

Форма і розмір крил Забарвлення Інші ознаки

НормальнаМутантна

5. Зробіть висновки:1. Що таке мутації?2. Як мутації можуть впливати на фенотип?3. Порівняйте життєдіяльність нормальних і мутантних форм

дрозофіл.

VІІ. Підсумок уроку.


VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд "Мутаційна мінливість. Типи мутацій".

Урок 14

Тема: Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота № 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Мета: розширити знання учнів про неспадкову мінливість; дати знання про властивості модифікаційної мінливості; навчити будувати варіаційний ряд і криву.


Методи та форми роботи: наочні, словесні, використання інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: неспадкова мінливість, модифікація, варіанта, варіативний ряд, варіативна крива, норма реакції.

Обладнання: таблиця "Модифікаційна мінливість", гербарії рослин, насіння квасолі, бобів, бульби картоплі; листя акації, вишні, клена.

Девіз уроку."Мистецтво навчання не потребує нічого іншого

ніж умілий розподіл часу".Ян.А.Коменський.


Психологічний тренінг "Від уроку я очікую…".

ІІ. Актуалізація опорних знань.Експрес-тести.

1. Мутації виникають: а) поступово; б) раптово.2. Наступним поколінням передаються мутації, що відбулися в клітинах:

а) соматичних; б) статевих.3. Мутація проявляється у фенотипі в організмі: а) будь-якому; б)

гомозиготному; в) гетерозиготному.4. Для мутацій не характерна властивість: а) постійність; б) масовість; в)

успадковуваність; г) адаптивність; д) неспрямованість.

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.(Монітор комп’ютера)ю


1. Модифікаційна мінливість – це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі змінами генотипу.

2. Загальні властивості модифікаційної мінливості:- визначеність;- масовість;- неуспадкованість;- тимчасовість;- спрямованість;- пристосувальність.

V. Інтерактивна вправа.Робота в групах.

І група. Значення модифікаційної мінливості.ІІ група. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

VІ. Рефлексія.Виконання лабораторної роботи № 2. Вивчення мінливості у рослин.

Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.Хід роботи.

1. Візьміть максимальну кількість об’єктів, яку ви зможете дослідити у термін, визначений для виконання роботи.

2. Полічіть ознаки, наприклад, для колосків – кількість зерен; для бульб картоплі – кількість вічок; для листків – їх довжину.

3. Запишіть отримані дані варіаційного ряду в таблицю:n V P ∑ M

Загальна кількість

варіант рядуВаріанта

Частота зустрічальності

варіантСума

Середня величина

ознаки

4. Побудуйте варіаційну криву за даними, наведеними у таблиці:- на осі абсцис відкладіть варіанти ознаки від найменшого числа до найбільшого.

- на осі ординат відкладіть частоту зустрічальності ознаки. Від горизонтальної осі поставте перпендикуляри до рівня, що відповідає частоті повторюваності кожної варіанти. Точки перетину перпендикулярів з лініями, що відповідають частоті повторюваності варіант, з’єднайте прямими.5. Користуючись формулою, розрахуйте середню величину мінливості

ознаки: M=∑(V∗P)n , де М – середня величина, ∑ - знак суми, V – варіанта, Р –

частота повторюваності, n – загальна кількість об’єктів в ряду.6. Середню величину ознаки (М) внесіть до таблиці.Висновок: Дайте відповідь на запитання:а) яка закономірність модифікаційної мінливості вами установлена?б) організм успадковує ознаку як таку, чи норму реакції?в) чому об’єкти з однаковим генотипом відрізняються один від одного фенотипові?


VІІІ. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тести на відповідність.

Урок 15Практична робота № 2. Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій.

Мета: сформувати практичні вміння й навички розв’язування задач на визначення виду мутацій.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, застосування практичних вмінь та навичок.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, практичні, гра "Ти мені – я тобі"

Терміни та поняття: хромосомні мутації, алель, мутантні гени, генетичний код.

Обладнання: інструктивна картка, картка "Генетичний код".

Девіз уроку.Розум полягає не лише у знанні,

але й у вмінні застосовувати ці зання.Арістотель.


Психологічний тренінг."Побажаємо один одному успіху…"

ІІ. Актуалізація опорних знань.Визначте тип мутацій:

o мутації, які виникають у статевих клітинах і успадковуються при статевому розмноженні, - це …

o мутації, які виникають у несстатевих клітиках і успадковуються при вегетативному чи нестатевому розмноженні, - це…

o мутації, які спричиняють загибель організмів ще до моменту народження або до настання здатності до розмноження, - це…

o мутації, які знижують життєздатність особин, - це…o мутації, які за звичних умов не впливають на життєздатність

організмів, - це…o мутації, які пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом, - це…o мутації, які виникають у результаті перебудови хромосом, - це…o мутації як стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням

послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот, - це…o мутації, які виникають без впливу мутагенних факторів, зокрема як

помилки під час відтворення генетичної інформації, - це…o мутації, які викликаються cпеціально спрямованою дією мутагенних

факторів, - це…

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.(Монітор комп’ютера).

ІV. Виконання практичної роботи № 2.Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій.

1. В одній із популяцій тварин кількість хромосомних мутацій становить близько 7 на 1000 новонароджених. Розрахуйте частоту виникнення хромосомних мутацій у даній папуляції. (Частоту мутацій можна обчилити за формулою: Pm=

M2 N , де Pm – частота появи мутацій, M –

кількість виявлених мутантних фенотипів, N – загальна кількість обстежених організмів.

2. В алелі дикого типу (вихідний ген) – ЦЦЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГГГ – відбулася така мутація: ЦАЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГТГ. Визначити вид

мутації. Порівняти фрагменти білкової молекули, яка кодується вихідним і мутантним генами.

3. Яка зміна кодуючого ланцюга ДНК – АГГ ТГА ЦТЦ АЦГ АТТ – більшою мірою вплине на первинну структуру білка: випадіння одного першого нуклеотиду з другого триплету або випадіння усього другого триплету? Запишіть відповідні ділянки білкових мобекул у нормі та після мутаційних змін у гені.

4. В алелі дикого типу (вихідний ген) – ЦЦЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГГГ – відбулася така мутація: ЦЦЦ ЦЦА ТГГ ЦЦЦ ГГГ. Визначити вид мутації. Порівняти фрагменти пептидів, що кодуються нормальним і мутантним генами.

V. Рефлексія.Інтелектуальна гра: "Ти мені, я – тобі". Робота в парах.

Взаємоопитування, взаємооцінка, корекція.

VI. Підсумок уроку.Оцінюваня і мотивація

VII. Домашнє завдання.Опрацювати матеріал в підручнику. Підготувати повідомлення

"Модифікаційна мінливість".

Урок 16

Тема: Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів.

Мета: розширити знання учнів про генетику, як науку; основи генетики людини; дати основні генетичні поняття; ознайомити з методом генетичних досліджень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і форма роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни і поняття: генетика, алельні гени, гомологічні хромосоми, домінантна і рецесивна ознаки, генотип, фенотип, спадковість, мінливість; гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статевий, цитогенетичний, біохімічний, близнюковий метод.

Обладнання: таблиці, схеми.

Девіз уроку:

«Дорога довжиною в тисячу лі починається з першого кроку ».

Китайське прислів’я

Хід уроку.

1. Організація класуПсихологічний тренінг: «Працюємо разом - досягнемо більше, тому, що… »

2. Актуалізація опорних знань.Метод «Інтелектуальна розминка»

1. Які ви знаєте властивості організмів?2. Що таке спадковість?3. Що таке мінливість?4. Що вивчає наука генетика?5. Де міститься гени? Які вони бувають?6. Які організми називають гомозиготними ?7. Які організми гетерозиготними?

3. Мотивація навчальної діяльності.Метод «Приваблива мета.» Учитель формує цікаву для учнів мету, розв’язуючи тим самим навчальні завдання.

4. Повідомлення теми мети, основних завдань уроку. (На моніторі комп’ютера)

5. Вивчення нового матеріалу.1. Основи генетики людини (Розповідь вчителя, короткі

повідомлення учнів.) Метод дослідження В чому полягає значення

1. гібридологічний

2. генеалогічний

3. популяційно-статистичний

4.цитогенетичний

5.біохімічний

6.близнюковий

7.генетично-інженерний

6.Рефлексія.

Вправа «Асоціація» (Вчитель вибудовує логічний ланцюжок, який можна обє’днати певним поняттям чи терміном. Наприклад: родовід, успадкування, покоління (генетичний метод) )

7. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень.

8. Домашнє завдання.Вивчити параграф підручника. Написати коротку розповідь. «Подорож методом генетичних досліджень».

Урок 17

Тема: Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.

Мета: встановити роль генотипу і умов середовища на формування фенотипу.


Форми і методи: словесні, проблемно-пошукові, інтерактивні.

Терміни і поняття: фенотип, генотип, мінливість, модифікації.

Обладнання: таблиці, малюнки.


Почнемо… шукати основи, на яких, ніби на

непохитній скелі можна побувати

метод навчання і вчення.

Я.А. Коменський.

Хід уроку

I. Організаційний момент.«Допоміжне дієслово» (Учитель пропонує учням за допомогою дієслів визначити свій емоційний стан: хвилююся, сподіваюся, радію, очікую.)

II. Актуалізація опорних знань.Гра «Далі, далі»

Умови гри. Вчитель дає запитання і кидає м’ячик одному з учнів. Учень ловить його і відповідає на запитання. Якщо відповідь правильна, то вчитель говорить «Молодець, ім’я!» повертається до нього. Якщо відповідь не правильна, то вчитель говорить «Далі» і учень кидає м’яч іншому учневі.

Ген – це … Сукупність генетичної інформації закодованої в генах окремої

клітини або цілого організму це - … Фенотип – це …

III. Повідомлення теми і завдання цього уроку (на моніторі комп’ютера).

IV. Вивчення нового матеріалу.1. Вступне слово вчителя про одне з основних проблем генетики –

з’ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля на деформування фенотипу. (Приклад: однояйцеві близнюки, що росли в різних умовах, відмінних за фенотипом.)

2. Модифікаційна мінливість. Властивості. Метод «Творча лабораторія». Учні працюють в групах за даними завданнями.

1 група: Модифікаційні зміни. Вплив на генотипно-однорідні

організми.

2 група: Залежність модифікації від інтенсивності і тривалості

дії певного чинника. Причини зникнення мутації.

3 група: Значення модифікації.

4 група: Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

V. Рефлексія.Доповнити речення:

Модифікаційна мінливість – це … Модифікації - це реакції організму на … Прикладом модифікації може бути… Основне значення модифікації полягає в …

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання: Вивчити відповідний матеріал з підручника.

Урок 18

Тема: Химерні та трансгенні організми.

Мета: ознайомити учнів з химерними організмами та генномодифікованими продуктами ,вияснити проблеми ,які пов’язанні із застосуванням цих організмів та продуктів .


Форми і методи: інформаційно-рецептивні, Словесні з використанням інтерактивних технологій.

Основні терміни і поняття: химери, химерні організми, транс генні організми.

Обладнання: фотографії генномодифікованих організмів,малюнки , відповідна література.


«Розум полягає не лише в знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання»

Аристотель

Хід уроку

I.Організація класу.

Психологічний тренінг «подаруй другу посмішку»

II.Актуалізація опорних знань. Метод «Мікрофон»(Учні передають один одному умовний мікрофон, відповідаючи на запитання вчителя).

I. Що таке модифікаційна мінливість?II. Чому не успадковується модифікаційна мінливість?

III. Які властивості притаманні модифікаційні мінливості?IV. Яке біологічне значення модифікаційної мінливості?III.Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди. Химера – з грецької міфології чудовище з головою лева, хвостом змії, тулубом кози.

Химерний організм – організм утворений з генетично різноманітних тканин. Вперше термін химера ввів німецький вчений ботанік Г.Вінклер для форм рослин, Які були одержані в результаті схрещення пасльону і помідори.

2.Повідомлення учнів:

Химери в ботаніці

Химери в зоології

3.Трансгенні організми . Робота в групах.

Метод«Навчаючи учись». Учні працюють над даними питаннями по темі, обмінюючись досвідом.

Наприклад: 1 група Генетично-модифіковані організми .Учні наводять цікаві приклади :

Якщо в помідори додати ген холоднокровної риби, вони краще зберігатимуться;

В сою додати ген бразильського горіха – збільшиться кількість амінокислот.

2 Група «транс генні організми і обмін речовин»

ГМО і екологічний стан планети.

IV. Цифри і факти щодо ГМО(наприклад : Америка 75% бавовни і сої – геномодифіковані

50% кукурудзи і ріпаку

60% продуктів харчування у супермаркетах містять ГМО-компоненти

Європа. Категорично проти ГМО продуктів. Консервативна . Надає перевагу і перестрахування в питаннях здоров’я і безпеки.

Україна. Злагодженої системи дослідження і контролю ГМО-продуктів немає.

V. «За» і «проти» транс генних організмів. Вибір за нами.

IV. Рефлексія. За запитаннями в підручнику.

V. Домашнє завдання. Вивчити матеріал підручника.

Урок 19

Тема: Генетичні основи селекції організмів.

Мета: розширити знання про “порода”, “сорт”,

Ознайомити учнів з основними методами селекції і дати знання про штучний добір .


Основні поняття та терміни: селекція, сорт, порода, добір, гібридизація.

Обладнання: таблиці, малюнки різних сортів рослин, порід тварин, гербарії, атласи.


“ Тисячі шляхи ведуть до помилкових

думок, до істини – лише один”

Ж.Ж. Русо

Хід уроку

I. Організаційний момент

“Графічне зображення настрою(З метою з’ясування емоційної готовності учнів до уроку, вчитель пропонує учням зобразити свій настрій графічно).

II. Актуалізація опорних знань.

Вправа “Інтелектуальна розминка”

1.Які організми називають химерними?

2. Що таке транс генні організми?

3. Які проблеми можуть виникнути у людства при застосуванні транс генних організмів?

III.Представлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’ютера).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Метод “Два, чотири – всі разом”.”Спочатку в парах”, потім об’єднуються в групи, обмінюються інформацією.

I пара “ поняття про сорт, породу, штам”

II пара “ Особливості селекції рослин”

III пара “Особливості селекції тварин”

IV пара “Характеристика селекції мікроорганізмів”

V пара “ Відмінність природних популяцій від породи, сорту, штаму,”

2.Районування

3. Штучний відбір. Метод “ Дерево рішень”

Добір особин, що успадкували від батьків бажані для людини ознаки

Вцілення окремих особин з ознаками, що цікавлять людину.

Розмноження особин з корисними ознаками.

Розвиток бажаної ознаки, її закріплення.

Механізм Штучного добору

V.Рефлексія

1.Заповнити схему

Форми штучного добору

Масовий Індивідуальний

2.Дати відповідь на запитання після параграфа.

VI. Підведення підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання: Підготувати матеріал підручника.

Урок 20

Тема: Основні напрямки сучасної біотехнології.

Мета: поглибити поняття про ген, будову та життєдіяльність вірусів, редуплікацію

ДНК; дати знання про біотехнологію як сучасний вид промисловості;

ознайомити з основними процесами біотехнології.


Основні терміни і поняття: біотехнологія, синтез генів, плазміди, теоретична біологія.

Обладнання: «рослини в пробірках», малюнки з зображенням тварин і рослин.


«Не бійся,що не знаєш,

Бійся,що не навчишся»

(Китайська мудрість)

Хід уроку:

I. Організація класу.Вітання. Побажання гарного настрою, успіхів у роботі.

II. Актуалізація опорних знань. Метод «Мікрофон»1. Що таке ген? 2. Які ви знаєте особливості будови і проявів життєдіяльності вірусів.3. Як відбувається транскрипція та подвоєння ДНК?4. Що таке геном?5. Які особливості будови і процесів життєдіяльності бактерій?6. Які особливості методів селекційної роботи з мікроорганізмами.

III. Вивчення нового матеріалу.А)Робота в групах:

1група. Зміст,завдання і методи сучасної біотехнології.2група. Історія розвитку біотехнології. Давні біотехнологічні процеси: випікання хліба, виготовлення сиру,виноробства, пивоваріння, силосування.3група. Основні напрями та досягнення біотехнологій: мікробіологічна промисловість і медицина; харчова промисловість, поліпшення екологічного стану планети; боротьба з шкідниками сільського господарства, виготовлення біопрепаратів.

Б)Методи біотехнології. Працюючи з підручником заповнити таблицю.

Метод генної інженерії,її суть.

Метод Характеристика

IV. Рефлексія.Розв’язати проблемні ситуації та біотехнологічні вправи.Наприклад: використовуючи мікроорганізми біотехнологія вже сьогодні виробляє сотні тисячі тканин білка,тисячі тон амінокислот(лізин), засоби захисту рослин,ферментів та інших лікарських препаратів.(Проілюструйте прикладами кожну із галузей мікробіологічної промисловості згаданих у тексті).

V. Домашнє завдання. Підготувати відповідний матеріал підручника.

Урок 21

Екскурсiя№2 . Запровадження нових сортiв рослин , порід тварин у господарствах.

Освiтнi цiлi: ознайомити учнiв iз мiсцевими сортами рослин (злакових, плодових чи овочевих) даної селекцiйної станцїi чи породами тварин племiнного господарства, показати iх фенотипнi особливостi I продуктивнi властивостi; продовжити розвивати самостiйнicть у спостереженнях I опрацьовувати необхiдну iнформацiю, оформляти результати екскурсiй, робити вис новки.

Місце проведення: місцева селекційна станція (племінна ферма, теплиця, селекційний музей. Дослідна ділянка, тощо).

Обладнання: натуральні та гербарні сорти рослин (породи тварин), фотографія, планшети з листками, цупкий папір, лінійка, олівці, пінцети , лупи, препарувальні голки, фотоапарати, тощо.

План екскурсії

1.Інструктаж з правил техніки безпеки у дорозі, поведінки на станції(племінному господарстві).

2.Вступна бесіда про дану селекційну станцію(племінне господарство), її історію, основний зміст роботи, досягнення. Огляд станції (відповідальний працівник станції).

3.Робота учнів за інструктивною карткою.

4.Домашнє завдання. Повторити матеріал з підручника.

Інструктивна картка до проведення екскурсії

1.Запишіть назву селекційного об’єкту, основний зміст його роботи.

2.Уважно познайомтесь із запропонованими вам різноманітними сортами рослин.

3.визначте їх спадкові морфо-фізіологічні особливості і продуктивні властивості.

а).Особливості морфологічних ознак рослин або їх частин, що цікавлять людину: величина, колір, форма, кількість, вага, об’єм,щільність, тощо.

б).Особливості фізіологічних ознак рослин(стійкість проти шкідників та інфекційних хвороб, оптимальні умови вирощування, особливості мінерального та водного живлення, інтенсивність росту, тощо.

в).Продуктивна характеристика рослин (показники врожаю, цінні сортові якості, терміни та умови зберігання, схожість, тощо)

4.Результати спостережень занесіть до таблиці.

Назва сорту рослин

Морфологічні особливості

Фізіологічні особливості

Продуктивні показники

5.Охарактеризуйте методи та механізми селекційної роботи виведення даних сортів.

6. Порівняйте дані місцевих сортів з характеристикою продуктивності колекційних високоврожайних сортів.

7.Недоліки досліджуваних сортів рослин.

8.Зберіть (якщо можливо) сортові рослини (чи їх продуктивні частини-листки, насіння, бульби, тощо). Підготуйте зібраний матеріал у вигляді гербарію чи колекції для звіту.

9.Дайте відповідь на запитання.

Чому М. Вавілов вважав, що “селекцію можна рахувати як науку, як мистецтво і як певну галузь сільського господарства”?

10.Зробіть висновки.

Урок 22

Підсумковий урок по темі :” Генотип як цілісна система. ”

І рівень

1.Спадкова мінливість проявляється у нащадків: а)так б)ні.

2.Біологічними мутагенами є: а)віруси б)рентгенівське випромінювання в)газ іприт

3.Модифікаційна мінливість проявляється у нащадків: а)так б)ні

4.В яких структурах міститься спадковий матеріал у еукаріотів:

а) хромосомах б) мембранах

5.Чи може протягом життя організму змінюватися його генетична інформація?

6.В яких структурах клітини можуть відбуватися мутації генів?

ІІ рівень

1.Передаються наступним поколінням мутації, що відбувались клітинах: а) статевих б)соматичних

2.Мутації, що виникають у статевих клітинах, називають: а)генеративними б)соматичними

3.Набір хромосом у клітинах називають: а) поліплоїдія б) гаплоїдія в) каріотип

4.Як позначаються на організмі мутації, що виникли у статевих клітинах?

5.Охарактеризувати поняття «фенотип»

6.Які хвороби називають спадковими?

ІІІ рівень

1.У вигляді варіаційної кривої можна зобразити ознаки мінливості: а)мутаційної б)комбінативної в) модифікаційної.

2.Вузьку норму реакції мають ознаки: а) якісні б) кількісні.

3.Позаядерна спадковість пов’язана з органелами : а)лізосомами б)мітохондріями в)ендоплазматичною сіткою г)хлоропластами.

4.Гени, які кодують будову білків, називають _______.

5.Що є причиною виникнення мутацій?

6.Охарактеризувати поняття «мінливість».

IV рівень

1.Довести, що комбінативна мінливість є основою одержання великої спадкової різноманітності.

2.У чому проявляється специфічність реакції організмів одного виду на дію факторів зовнішнього середовища?

Урок 23

Тема: Запліднення

Мета: Розглянути особливості запліднення у тварин і рослин; вивчити біологічне значення процесу запліднення та практичне значення штучного запліднення.


Методи і форми роботи: словесні елементи інформативних технологій

Основні поняття і терміни: внутрішнє і зовнішнє запліднення, перехресне і самозапліднення у рослин, подвійне запліднення у рослин

Обладнання: таблиця «Запліднення у квіткових рослин»


«Ми пагінці плекаємо кущів,

Щоб відновить красу троянди ними»

В.Шекспір

Хід уроку

I. Організація класу. Психологічний тренінг «Побажаємо успіху один одному»

II. Актуалізація опорних знань. (Біологічний диктант) 1. Розмноження це –… (властивість відтворення собі подібних)2. Форми розмноження організмів - …(статеве, нестатеве)3. Способи нестатевого розмноження -…(ділення, спороутворення,

брунькування)4. Діленням розмножується … (одноклітинні)5. Спороутворення характерне для… (грибів, рослин)6. Вегетативне розмноження – це… (розмноження відокремленням

від материнського організму багатоклітинної частини)7. Поліембріонія – це процес… (розвитку кількох зародків з однієї

заплідненої яйцеклітини)

III. Повідомлення теми і мети уроку (на моніторі комп’ютера)

IV. Вивчення нового матеріалу 1. Запліднення. Запліднення у тварин. Внутрішнє запліднення.

(Розповідь вчителя)2. Зовнішнє запліднення (Робота з підручником)3. Запилення і запліднення у квіткових рослин. Вправа «Карусель»

(Клас об’єднується у 2 групи, у кожній з яких утворюються пари (2 ряди парт та пари учнів, що сидять за однією партою). Склад ланок є постійним, пари змінні, одного ряду учнів сидять на своїх місцях, а з іншого пересідають, рухаючись уздовж ряду. Групи отримують однаковий пакет завдань, а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У новоутворених парах

діти діляться один з одним інформацією, якою вони оволоділи під час роботи у першій парі. Вправа продовжується до тих пір, доки не утворилися початкові пари)

Завдання для пар.

1 пара – Будова квітки.

2 пара – Запилення, типи запилення.

3 пара – Подвійне запилення у квіткових рослин

4 пара – Значення запліднення.

V. Рефлексія

Метод «Естафета». Учні по черзі відповідають на запитання, поставлені вчителем.

Наприклад:

1. Що таке запліднення?2. Яке біологічне значення запліднення? 3. Які форми запліднення є у тварин?4. Які форми запліднення є у рослин?

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Підготувати повідомлення «Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмах».

Урок 24

Тема: Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини і їх корекція.

Мета: Охарактеризувати шкідливий вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму, ознайомити із роллю генотипу на процес розвитку організму.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: Словесні, елементи інтерактивних технологій.

Обладнання: таблиця «Розвиток зародка хордових тварин», «муляжі та мікроорганізми».

Терміни і поняття: генотип, фенотип, вади розвитку, корекція.


«Тільки тоді станемо людиною,

Коли навчимося бачити людину в

іншому».

О.Радищев

Хід уроку

І.Організація класу.

Вправа «Ланцюжок».Вчитель пропонує кожному учневі за допомогою одного прикметника охарактеризувати свій стан. Учні роблять це по черзі. Вчитель підсумовує, який стан переважає у класі, пропонує плідну працю упродовж уроку.


Метод «Експрес-опитування» (робота зі сигнальними картками: білий колір – я знаю відповідь, червоний – не знаю відповідь.)

1.Що таке онтогенез?

2.Охарактеризувати період ембріонального розвитку.

3.Що являє собою постембріональний розвиток?

4.Дати визначення генотипу.

5.Що таке фенотип?

6.Заповнити таблицю.

Ембріональний розвиток (початкові стадії).

Стадії Особливості

Зигота

Дробіння

Бластула

Гаструла

Органогенез

Вихід зародка із яйцевих оболонок

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’ютера).

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Вплив генотипу на розвиток організму. Вплив умов життя батька і матері на розвиток зародка і плода. (Пояснення вчителя)

2.Від чого залежить здоров’я майбутньої дитини.

Працюючи в групах з відповідною літературою учні наводять фактори впливу зовнішнього середовища на розвиток організму.

Наприклад: а) Болгарський медик Георгій Єфімов у своїх дослідах показав, що від 23 хронічних алкоголіків народилося 15 мертвонароджених дітей і 8 потвор.

б) нікотин проникає в тканину плоду через 5 хвилин після затяжки. Куряща вагітна постачає плід кожної хвилини 18% нікотину.

в) інші фактори зовнішнього середовища і їх впливи на розвиток організму.

3.Причини розвитку людини з вадами.

4.Корекція вад розвитку людини. (Пояснення вчителя, заповнення таблиці)

Вади розвитку Корекція

V. Рефлексія.

1.Що таке генотипова мінливість?

2.Які є типи мутацій?

3.Які ви знаєте мутагенні фактори?

4.Як зовнішнє середовище впливає на ріст організму?

5.Для чого треба діагностувати вади розвитку людини?

VІ. Підбиття підсумків.

VІІ .Домашнє завдання.

Підготовити відповідний матеріал підручника.

Урок 25

Тема:Діагностування вад розвитку людини та її корекція .

Мета:ознайомити учнів з значимістю діагностуваних вад розвитку людини та можливостями їх корекції .


Форми і методи: словесно-інформаційні з використанням інтерактивних вправ.

Обладнання : таблиці, схеми.


«В особистій практиці сховані таємниці

швидких і надійних успіхів»

Я.А.Каменський.

Хід уроку.


Вчитель налаштовує учнів на співпрацю.

(Усміхнімось один одному, потиснімо руки.)

ІІ. Актуалізація творчих знань.

Метод «Взаємоопитування »

Учні працюють в парах і один другому задають питання з попередньої теми,відповіді на які самі знають бездоганно.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

(На моніторі комп’ютера).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини розвитку людини з вадами (бесіда на основі знань одержаних на попередніх уроках).

2. Найбільш поширені вади розвитку людини.Метод «Мандрівка».

Учні працюють із зазделегіть відібраними засобами інформації і процесі «Мандрівки» шукають відповіді на дане питання. Висвітлюють проблему, доповнюючи один одного.

3. Корекція вад розвитку людини. Пояснення вчителя, заповнення таблиці.

Вади розвитку Корекція Значення

V. Рефлексія:

Даний етап уроку можна провести за запитаннями в кінці параграфу.

VI. Підведення підсумків.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 26

Тема: Життєвий цикл у рослин і тварин

Мета: дати поняття про життєвий цикл у рослин і тварин; розглянути приклади простих і складних життєвих циклів організмів.


Форми і методи: словесно-інформаційний з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: таблиці, схеми.

Поняття і терміни: життєвий цикл, чоловічий і жіночий гаметофіт.


«Не бійся, що не знаєш -

бійся, що не навчився».

Китайська мудрість

Хід уроку

I. Організація класу.Вчитель налаштовує учнів на співпрацю.

II. Активізація опорних знань. «Метод експрес-опитуванння».

1. Що таке онтогенез?2. Як ви розумієте термін «регенерація»?3. Що означає репаративна регенерація?4. Як відбувається регенерація у рослин?

III. Повідомлення теми і мети уроку (на моніторі комп’тера).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Життєвий цикл, тривалість його у різних організмах. (Розповідь вчителя)

2. Робота з підручником. «Життєвий цикл в бактерій і водоростей».3. Робота в групах по питаннях «Простий життєвий цикл» та «Складний

життєвий цикл» за опорними схемами. Які висвітлено на моніторі комп’ютера.


1. Що таке життєвий цикл?

2. Яка можлива тривалість життєвих циклів у багатоклітинних організмах?

3. Який життєвий цикл рослин і тварин називається простим, а який складним?

VI. Підведення підсумків

VI. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

Урок 27

Тема: Ебріотехнології. Клонування.

Мета: Дати учням основні поняття про ембріотехнології, їх значення для медицини. Ознайомити учнів з сучасними технологіями клонування, пов’язаними з ними етичними та біологічними проблемами.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Методи і форми роботи: Словесно-інформаційні з використанням інтерактивних технологій.

Основні терміни і поняття: Ембріотехнології, клонування.

Обладнання: Таблиці, малюнки.


«Людина не повинна соромитись

цікавості, яку пробуджує в ній природа»

Ніколас Тімберген

Хід уроку

I. Організація класу: Вправа «Я радий (не радий), що знаходжуся тут, тому що…»

II. Актуалізація опорних знань:

Вправа «Так, ні»

Вчитель зачитує твердження, а учні сигналізують підняттям руки, якщо воно правильне і піднімаються якщо воно не правильне.

Наприклад:

1. не усі живі організми мають життєвий цикл.2. Життєвий цикл – період між однаковими фазами розвитку двох або

більшої кількості послідовних поколінь.3. Тривалість життєвого циклу у всіх організмів однакова.4. Складні життєві цикли супроводжують закономірним чергуванням

різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку.

III. Повідомлення теми і мети уроку:

(На моніторі комп’ютера)

IV. Вивчення нового матеріалу:

1. З історії розвитку ембріотехнологій (Розповідь з елементами бесіди).2. Ембріотехнології на службі людства.Метод «Джигсоу»

(Заздалегідь об’єднати учнів у групи так звані «домашні». Кожен член групи має свій номер № 1,2,3,4,5,6….(у процесі). Кожна група отримала завдання опрацювати матеріал і підготувати характеристику одній із властивостей м’язів. На уроці учні об’єднуються в «експертні групи», які складаються тільки із номерів1, інша група – 2, третя – 3, і т.д.

Завдання окремих груп якомога глибше вивчити пропонований матеріал, після чого учні повертаються до «домашніх» груп і узагальнюють знання. Учитель контролює процес роботи в групах і надає допомогу.)

3. Клонування. (Розповідь з елементами бесіди.)


1. Які умови сприяли розвитку ембріотехнологій?

2. Яке значення мають ембріотехнології для людства?

3. Що таке клонування? Які біологічні і етичні проблеми клонування ?

VI. Підведення підсумків.

VII. Домашнє завдання: підготувати відповідний матеріал з підручника.

Урок 28

Екскурсія №3 «Методи розведення птахів – інкубація, і розвитку курчат»

Мета: ознайомити з етапами онтогенезу тварин, особливостями ембріонального розвитку птахів, впливом генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму; показати різноманітність галузей народного господарства.

Місце проведення : Сокальський приватний інкубатор.

Вступ

Вирощування домашньої птиці має багаторічні традиції і проводиться в багатьох господарствах. Це також галузь сільського господарств , що найбільш інтенсивно розвивається в усьому світі. Її динамічний розвиток викликаний постійно зростаючим попитом на біле м’ясо та яйця. Щоб задовольнити споживача, доводиться систематично вдосконалювати генетичний потенціал курчат, методи годівлі, стандарти облаштування інкубаторів і птахофабрик та багато інших елементів виробничого процесу.

Перший етап виробничого процесу – створення

Кури були одомашнені ще до нашої ери, але тільки у 18 ст. кури зайняли перше місце у світовому птахівництві .

Сучасні породи курей – це сукупність різноманітних домашніх курей , створених штучним добором. Сьогодні, враховуючи найрізноманітніші потреби , створено багато порід (порода – це велика однорідна група птахів, яка має спільне походження та характерні ознаки, що передаються спадково).

За напрямком використання академік М.Ф. Іванов поділив усі породи на такі види :

- несучі ;- м’ясні ;- м’ясо-яєчні;- бійцівські;- декоративні; Відповідно до класифікації всі породи курей можна згрупувати так:

- м’ясні – брама, корніш, кохінхін, фавероль та ін.;- несучі - леггорн, російська біла, мінорка та ін.;- м’ясо-яєчні віандот, голошийна, кубинська ювілейна, ленінградська

біла, московська біла, нью-гемшир, полтавська глиниста, род-айленд, суссекс.

- Бійцівські - азіль, англійська бійцівська, індійська чорна, куланги, малайська, московська бійцівська;

- Декоративні - бентанка, віандот карликовий, голандська біло хохла, кохінхін карликовий, падуан, шовкові кури. Тривалість життя курей – 10-12 років.

Значно вища продуктивність сучасних ліній та кросів.

Ізобран- результат багаторічної роботи французьких селекціонерів. Вони добре пристосовані до різних кліматичних умов і систем утримування. Нестися починають на 21-й тиждень.

Шеверовський – 579 – у них великі коричневі яйця (саме такі, які ми вибираємо в магазині), несуться цілий рік, стійкі до захворювання.

В Україні поширено м’ясо–яєчна порода адлерська сріблиста. Вона виведена в результаті схрещування російської білої, нью-гемпшира, плімутрока, первомайської. Вони мають міцну будову ,велику масу.

Другий етап - інкубатор

Сьогодні наша подорож до інкубатора, де ми ознайомимося зі штучним розведенням птахів.

Розвиток ембріонів птахів відбувається у два етапи.

Запліднена яйцеклітина починає дробитися ще в організмі курки, на поверхні жовтка утворюється бластодиск, починають формуватися два зародкові листки . У такому вигляді виходить яйце(на цей час розвиток триває 24 години за температури 41С).Після цього яйце починає охолоджуватися, із нього випаровується, розвиток уповільнюється.

Якщо яйцеклітина незапліднена процес дроблення не відбувається, а зародковий диск виглядає білою плямкою.

Далі розвиток продовжується, коли яйце потрапляє в сприятливе середовище – під квочку або інкубатор.

Під дією тепла в перші 12 годин формується мезодерма( третій зародковий листок).

Оскільки розвиток відбувається в яйці, зародок живиться його складовими.

Будівельним матеріалом є білок яйця;для формування кісткової тканини використовуються мінеральні речовини шкаралупи. Важливе значення має вода, яка проникає через оболонки.

Ембріон дихає спочатку з допомогою дифузії, а потім атмосферним повітрям повітряної камери. За час інкубації яйце виділяє 3,5 л. вуглекислого газу і поглинає 5 л. кисню .

Зародок поглинає також велику кількість тепла.

Що таке інкубація?

Прообрази інкубаторів з”явились у стародавньому Єгипті тисячу років тому. Перший справжній інкубатор з”явився в 17 ст. і нагадував ящик. Автор і сам інкубатор був спалений інквізиторами як нечиста сила.

Сьогодні ми ознайомимося з роботою промислового інкубатора .Його робота повністю комп'ютеризована .

Приміщення забезпечене поточність технологічних операцій. Усі процеси ізольовані, щоб не допустити контактів завезених яєць з інкубаторами та з молодняком на виході.

Інкубація

Для виведення міцного поголів'я необхідні повноцінні яйця.

1. Кожне яйце, яке призначене для інкубації(має бути зібране до п’яти днів), перед закладкою оглядається на яйцекладі, оцінюється цілісність, стан шкарлупи( вона має бути гладка). Яйця складають у лотки рівними рядами.

2. Далі лотки встановлюються в шафу для дезінфекції. Для цього змішують формалін із марганцевокислим калієм, у результаті реакції виділяється формальдегід, після чого яйця закладають в інкубатор.Передінкубаційна дезінфекція необхідна для профілактики зараження ембріонів , бо умови в інкубаторах дуже сприятливі для розвитку багатьох бактерій, грибів, вірусів.

3. Усі яйця відправляють у шафи для вигрівання.Сучасний інкубатор - це дві секції: інкубаційна та вивідна, які розміщені в різних приміщеннях. Інкубаційна секція має 3 камери, що містять 104 лотки.

У них можна інкубувати яйця всіх птахів.

Інкубацію умовно поділяють на три етапи:

1. Початковий;2. Середній;3. Кінцевий.

Підсумки

1. Як за зовнішнім виглядом можна визначити напрямок використання птахів?2. Яке значення складових яйця? У чому полягає користь уживання яєць різних

птахів для людини?3. У чому полягають генетичні особливості якості яєць?4. Як залежить якість яєць від годування?5. Чому не можна мити яйця перед інкубацією?6. Які особливості збереження яєць до інкубації?(Прохолодне приміщення,

гострим кінцем угору, до п’яти днів).7. Кури –стадні птахи. Які особливості поведінки у стаді?8. У чому полягає особливість штучної та природної інкубації?

Творче завдання: особливості розведення інших видів птахів.

Урок 29

Підсумковий урок по темі: «Розмноження. Індивідуальний розвиток організмів»

І рівень

1.Індивідуальний розвиток організму-це: а)утворення зиготи;б)розвиток від запліднення яйцеклітини до смерті організму або його поділу;в)дробіння яйцеклітини.

2.Вказати,який набір хромосом мають яйцеклітини:а)n; б)2n в)4n.

3.Період розвитку організму від зиготи до смерті називають:а)онтогенез;б)філогенез.

4.Ембріональний (зародковий) розвиток завершується: а)виходом зародка з зародкових оболонок або народженням; б)статевою зрілістю.

5.Зигота від яйцеклітини відрізняється кількістю : а)хромосом;б)жовтка.

6.Навести приклади тварин з прямим і непрямим розвитком.

ІІ рівень

1.Переваги статевого розмноження над нестатевим пов’язані з :а)великою кількістю нащадків;

б)великою генетичною різноманітністю нащадків;в)більшим поширенням індивідуума до дії середовища.

2.виберіть серед зазначених рослин однодомну:а)кукурудза;б)огірки;в)обліпиха;г)помідори.

3.Зовнішний зародковий листок гаструли-це:а)ектодерма;б)ендодерма;в)мезодерма.

4.Для проростання насіння не обов’язковою є умова:а)кисень;б)мінеральні речовини;в)вода;г)тепло. 5.Для паразитичних червів остаточним хазяїном вважають того,що містить;а)личинку;б)дорослу форму.

6.Кращому використанню безхребетними тваринами ресурсів довкілля сприяє розвиток:а)непрямий;б)прямий;в)нестабільний.

ІІІ рівень

1.Вегетативне розмноження є у тварин:а)кільчастих червів;б)круглих червів;в)коралових поліпів;г)молюсків.

2.Партогенез-це :а)одна із форм статевого розмноження ;б)спосіб вегетативного розмноження ;в)процес утворення органів.

3.Визначте,яке з наведених тверджень не відповідає суті запліднення:а)утворення організму з новою генетичною програмою;б)утворення організму,який несе в собі ознаки матері й батька;в)утворення диплоїдного організму;г)злиття гаплоїдних клітин;д)злиття диплоїдних клітин.

IV рівень

(На вибір)

1.Який існує зв’язок між вегетативним розмноженням і регенерацією. Відповідь обґрунтуйте.

2.Пояснити,з чим пов’язані особливості ембріогенезу плацентарних ссавців.

Урок 30

Тема. Характеристика популяцій. Статева та вікова структура популяції. Особливості структури популяції людини.

Мета: розширити знання учнів про популяції, дати поняття про статеву та вікову структуру популяції. Розглянути особливості структури популяції людини. Розвивати вміння самооцінки та взаємооцінки навчальних досягнень; виховувати повагу до однокласників , до їх праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи та форми роботи:

1) інформаційно-рецептивний:

2) репродуктивний:

3) проблемно-пошуковий: пошук відповідей на проблемні запитання, відповіді на взаємозв'язані запитання, рольова гра, формулювання висновків;

Терміни та поняття: популяція, біомаса, чисельність популяції, приріст, структура популяції, етологія.

Обладнання: таблиці «Популяції організмів».


«Всюди досліджуйте всечасно,

що є велике і прекрасне,

і чого ще не бачив світ...»

(М. Ломоносов).

Хід уроку.


Психологічний тренінг.

Очікування від уроку.


1. Фронтальна бесіда

Що таке вид?

Дайте визначення поняттю популяція .


ІV. Повідомлення теми і теми уроку.


План уроку

1. Поняття популяція

2. Особливості структури популяції

3. Статева структура

4. Вікова структура

5. Просторова структура.

6. Екологічна структура.

7. Особливості структури популяції людини


Особливості структури популяції

Статева структура

(залежить від співвід-ношення

особин різних статей)

Просторова структура

(за характером використання території)

Популяції осілих видів Популяції кочових видів Популяції

мігруючих видів

(ведмеді, кроти, (переміщуються (закономірно

більшість комах та ін.) на відносно недалекі змінюють місця

Просторова структура(розподілення особин по території, яку вони займають)

Вікова структура(залежить від співвідношення особин різного віку)

відстані: песці, копитні, існування,

дятли, синиці). переміщуються на

значні відстані)

Періодичні Неперіодичні

(перелітні птахи, (зграя сарани)

прохідні риби та ін.)

Просторова структура популяції має пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше використовувати ресурси середовища існування.

Екологічна структура популяції тварин

Одиначний спосіб життя (скорпіони, сольпуги, Груповий спосіб життябільшість павуків та ін.). Збираються групамитільки в період розмноження.

VІ. Інтерактивна вправа.

"Учитель – учень". (Працюючи в парах учні вивчають навчальний матеріал, потім один стає "вчителем" пояснюючи іншому. На виконання вправи дається 10 хв.

Завдання.

Уважно прочитайте текст. Проаналізуйте статистичні дані, використовуючи матеріал генетики, геронтології. (12 балів)

Популяція характеризується певним співвідношенням чоловічих та жіночих особин (статева структура популяції). Генетичний механізм визначення статі забезпечує розщеплення потомства за статтю у співвідношенні 1 : 1 . Через різну життєздатність чоловічих та жіночих організмів це первинне співвідношення іноді помітно відрізняється від вторинного (при пологах - у ссавців) і тим більше від третинного, характерного для дорослих особин. Наприклад, у популяціях людини вторинне співвідношення статей -100 дівчаток : 106 хлопчиків; до 16 - 18 років це співвідношення вирівнюється і стане 1 : 1 (100 дівчаток : 100 хлопчиків); до 50 років - 100 жінок: 85 чоловіків; до 80 років співвідношення за статтю стане 2 : 1 (100 жінок : 50 чоловіків).

VІІ. Рефлексія.

Рольова гра «Симпозіум біологів»: учні, які добре засвоїли новий матеріал, відповідають на запитання одногрупників.



ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику.

Підготувати повідомлення: Від чого залежить ступінь відокремленості популяції?

Урок 31

Тема: Чинники, які впливають на чисельність популяцій, динаміка і коливання чисельності популяції.

Мета: познайомити учнів з чинниками, які впливають на чисельність популяцій, прослідкувати динаміку і коливання чисельності популяції, ознайомити учнів з поняттями популяційні хвилі та гомеостаз популяції. Формувати практичні уміння використовувати набуті знання на практиці.


Методи та форми роботи: словесні,елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: популяційні хвилі, сезонні та несезонні, гомеостаз популяцій.

Обладнання: довідкова література, таблиці «Популяції організмів».


Будь терплячим і наполегливим,

тоді успіх прийде неодмінно.

Хід уроку.


Психологічний тренінг "Працюємо разом – досягнемо спільної мети тому, що …"


Метод "Продовж думку".

Популяція - це…

Статева структура популяції характеризується …

Вікова структура залежить від…

За просторовою структурою розрізняють …

Спільне існування організмів родинами, колоніями, зграями, табунами дає можливість …


Гра "Мікрофон." Учні за допомогою мікрофона самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: "Що я буду знати після цього уроку?".



План уроку

1. Чинники, які впливають на чисельність популяцій.

2. Динаміка і коливання чисельності популяції.

3. Гомеостаз популяції.


Популяційні хвилі, або хвилі життя(варіювання чисельності популяцій)

Сезонні Несезонні

(обумовлені особливостями життєвих (обумовлені змінами різноманітних циклів або сезонними змінами екологічних факторів: кліматичних, кліматичних факторів). біотичних, антропічних). Розмноження комах. Нашестя сарани.

Регуляція та чисельність популяцій

Різниця між народжуваністю та смертністю називається приростом.

ПрирістПозитивний Негативний

Запам

'ятайте!Популяція - форма існування виду, одиниця еволюції.Популяції - природні угруповання особин, які усталено займають певну територію та здатні до самовідтворення, відносно відокремлені, мають здатність до підтримування життя у мінливих умовах середовища.Популяція здатна тривалий час підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати. Таким чином, популяція є основною природною одиницею існування, пристосування, відтворення та еволюції виду.


Метод "Велике коло". Учитель пропонує обговорити разом слідуючі запитання.

1. Чим спричинені популяційні хвилі? 2. Від чого залежить народжуваність і смертність особин популяції? 3. Як регулюється чисельність популяцій? 4. Що таке ємність середовища існування? 5. Яким чином забезпечується гомеостаз популяцій?6. Яким чином особливості життєвого циклу організмів впливають на характер популяційних хвиль?


Психорегулюча вправа

- « Заплющіть очі й подумки проглянь весь урок від початку до кінця. Якщо тобі вдалося все – посміхнись.


Інтенсивність народжуваності перевищує смертність.

Смертність перевищує народжуваність.

Чисельність популяції регулюється: а) темпами розмноження; б) у суспільних тварин -поведінкою; в) територіальністю тварин (гніздові території, мічення тощо); г) стресова поведінка; д) розселення.

Показник чисельності - густота (кількість особин на одиницю площі).Гомеостаз (сталість) популяції - підтримання чисельності популяції

на певному, оптимальному в даних умовах середовища рівні.



Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти різнорівневі тести.

Урок 32

Тема. Екологічні чинники. Середовища існування, пристосування організмів до середовища існування.

Мета: розглянути екологічні чинники та середовища існування, пристосування організмів до середовища існування; розвивати творче мислення учнів та прищеплювати повагу до живої та неживої природи.

Тип уроку: комбінований урок.


Терміни та поняття: абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники, повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.

Обладнання: таблиці


Людина не повинна соромитись цікавості,

яку пробуджує в ній природа.

Ніколас Тінберген

Хід уроку.


Вправа. Станьте в коло. По черзі потисніть своїм сусідам руку і висловіть свої побажання на цей урок.


Інтелектуальна гра "Ти – мені, я – тобі". Робота в парах. Взаємоопитуваня, взаємооцінка. Корекція.


На підставі вивчення матеріалів, які були зібрані під час експедиції до десятків країн (близько 60) земної кулі, М.І .Вавилов виділив вісім центрів походження культурних рослин і описав найважливіші сільськогосподарські культури, які перші виникли у цих районах.

Чому найбільше різноманіття форм будь-якого виду зосереджено у тих районах; де цей вид виник, а по мірі віддалення від центра кількість форм зменшується?



План уроку

1. Екологічні чинники.

2Середовища існування.

3. Пристосування організмів до середовища існування.


Екологічні фактори

АбіотичніКомпоненти та властивості неживої природи: температура,

освітленість,вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води,

БіотичніРізні форми взаємодій між особинами у популяціях та між популяціями в угрупованнях: рослини, тварини, мікроорганізми.

Антропогенний (антропічний)Породжується свідомим та несвідомим втручанням людини у природні процеси.

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми

1. Правило екологічної індивідуальності: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями; наприклад, кріт (комахоїдне) і сліпак (гризун) адаптовані до життя у ґрунті, але кожний по-своєму: кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, сліпак - за допомогою різців, викидаючи ґрунт назовні головою.

2. Правило відносної незалежності адаптацій: добра пристосованість організму до дії певного чинника не означає такої самої доброї

пристосованості до інших (наприклад, лишайники можуть оселятись на субстратах, бідних на органіку, можуть тривалий час обходитись без вологи, але дуже чутливі до забруднення повітря).

3. Закон оптимуму (від лат. «optimum» - найкраще): кожен фактор позитивно впливає на організм лише у певних межах (оптимальна температура для розвитку більшості рослин+25° ...+30° С).

Обмежувальний фактор - фактор, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості (мінімуму та максимуму). Обмежувальні фактори визначають територію розселення виду (ареал).

Основні середовища існування організмів

наземно-повітряне водне грунт організми інших істот

Повітряно – наземне характеризується:а) Добові та сезонні зміни освітленості є найточнішим годинником, хід якого практич-но не змінюється протягом останнього періоду еволюції. У денних організмів поділ клі-тин відбувається вночі, а у нічних - вдень. (Ростемо під час сну.)б) Температурний фактор пов'язаний з підвищенням життєдіяльності організмів, їх-нього обміну речовин, а головне - з терморегуляцією. Поступова еволюція тварин відповної залежності від оточуючого середовища до більш довершеної внутрішньої терморегуляції (теплокровність).в) Вологість - один з найбільш важливих факторів середовища. Недостача води є причиною обмеження життєдіяльності та географічного поширення наземних живих організмів.г) Головними складовими частинами атмосфери є кисень, вуглекислий газ іазот. Кисень забезпечує аеробне дихання, вуглекислий газ необхідний для фотосинтезу.

Водне середовище

Значно відрізняється від наземно-повітряного: велика густота, менше кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються солоністю (прісні, солоні), швидкістю течії тощо.

Екологічні групи жителів водойм(гідробіонтів)

Планктонні організми

Бентосні організми

Перифітонні організми

Нейстонні організми

ҐрунтОсобливості ґрунту як середовища існування: а) вологість ґрунту зазвичай вища, ніж вологість повітря; б) порівняно невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур; в) вміст вуглекислого газу значно вище, а кисню - дещо нижче, ніж в атмосфері. Ґрунт-більш стабільне середовище існування порівняно з наземно-повітряним.

Живі організми

Живі організми як середовище існування докорінно відрізняються від інших середовищ. Якщо на організми, які живуть на поверхні іншої істоти впливають фактори зовнішнього середовища, то на тих, які живуть у середині організму хазяїна, ці фактори безпосередньо не впливають. Середовище тут стабільне.VІ. Інтерактивна вправа.

З метою формування інтелектуальних здібностей, уміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки вчитель пропонує розглянути ос-новні питання теми, виконавши такі завдання.

Прочитати матеріал підручника і закінчити речення:

Закінчити схему


Метод «Учбові станції»

Учні дають коротку характеристику основним поняттям, що вивчалися на уроці.

1. Абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники, 2. Повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.


1. Вправа «Настрій»- А тепер також зобразіть настрій, що панує у вас зараз? Чи змінився

він? Чому?2. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.


Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд по даній темі.

Урок 33

Тема. Біологічні адаптивні ритми організмів.

Мета: ознайомити учнів з біологічними адаптивними ритмами організмів. Показати їх значення в організмі. Розвивати мислення, здібність аналізувати та робити висновки; виховувати відповідальне ставлення до навчання, інтерес до знань;





3) проблемно - пошуковий:

Терміни та поняття: біологічні ритми: добові, сезонні, річні; біологічні години, фотоперіодизм, фітогормони, нейрогормоии, криптдбіоз, фенологічні спостереження.

Обладнання: таблиці « Біологічні ритми», папки « Вчись вчитись»


«Для того щоб навчити іншого,

потрібно більше розуму, ніж для того,

щоб навчитися самому».

М.Монтель

Хід уроку.


Створення позитивної аури на уроці. Наприклад „ Які ви сьогодні красиві. Будете ще кращими коли всі разом посміхнетесь мені ”


Бесіда1. Що таке фотоперіодизм?

2.З чим пов’язані зміни сезонів року?




План уроку

1. Біологічні адаптивні ритми організмів.2. Добові ритми.3. Сезонні ритми.4. Припливно – відпливні ритми5. Фотоперіодизм.


Біологічні ритми (від грец. «rhythmos» - чергування яких-небудь елементів, яке відбувається з певною послідовністю, частотою) - чітке чергування яких-небудь біологічних процесів, або фізіологічних функцій у живих організмах. Ці біологічні ритми суворо відповідають сезонному ритму у неживій природі.

Фотоперіодизм (від грец. «photos» - світло) - відповідна реакція організмів на тривалість дня, пристосування, яке лежить в основі біологічних ритмів.

Реакція організмів на світло ґрунтується не на кількості світла, яке вони отримують, а на чергуванні протягом доби періодів світла і темноти певної тривалості (на співвідношенні періоду світла і темноти), тобто живі організми здатні вимірювати час, вести його облік. Цей біологічний феномен живих істот від найпростіших до людини отримав назву біологічного годинника - згідно з ним процеси в організмах відбуваються ритмічно. Тривалість ритмів різна.


Вправа „ Парадоксальна розповідь ”

Учні поділяються на 5 – 6 груп .

Кожна з яких отримує конверт із текстом, де необхідно знайти свідомо допущені вчителем помилки і виправити їх.


Розв’яжіть проблемні ситуації.

1. Тривалість дня суттєво відбивається на поведінці тварин.Повернення птахів з теплих країн--------------------гніздові інстинкти

несіння яєць--------------------------насиджування-----вигодовування пташенят. Теплокровні звіри линяють тощо. Які явища відбуваються у природі, якщо прогресивно збільшується тривалість дня, які - при скороченнідня?

шляхи пристосувань активнийпасивнийкриптобіоз

2. Виберіть з перелічених добові (І), сезонні (II), річні (III) ритми:а) рухова активність тарганів; б) закривання на ніч пелюстків квіток у

шафрану, кульбаби; в) линяння в зайця; г) опадання листків; д) яйце личинка______________лялечка_______________доросла комаха.

І - _________________ II-__________________ III-

3.Чому сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності у жителів тропіків виражені не так чітко, ніж у жителів помірних широт?



ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал в підручнику.

Урок 34

Тема. Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань.

Мета: сформувати знання про угруповання та екосистеми. Розглянути склад і структуру угруповань; розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, логічне мислення учнів, сприяти гігієнічному вихованню.

Тип уроку: комбінований урок.


Терміни та поняття: Угруповання та екосистеми, редуценти, продуценти, консументи біотоп, показники екосистеми: видове розмаїття, густота популяцій, біомаса, біологічна продуктивність (площа чи об'єм); просторова структура екосистеми, екологічна структура екосистеми.Обладнання: довідкова література, таблиці «Угруповання організмів».


Не тільки істина дає впевненість,

але й пошук її.

Б.Паскаль

Хід уроку.


Психологічна вправа «Настрій»

Вчитель пропонує кожному учневі, «замалювати» у кружечку той настрій, який зараз у нього. Після чого робить висновок, який настрій переважає у класі і робить прогноз, чи зможе урок змінити його».


Вставте пропущені слова у тексті. Кожна популяція характеризується чисельністю. Чисельність особин у

популяції коливається у значних межах, однак вона не може бути нижче певних меж. Скорочення чисельності за ці межи може призвести до___________ популяції. Вважають, що при чисельності популяції менше кількох сотень особин, будь-які випадкові причини (пожежа, повінь, рясні снігопади, сильні морози та ін.) можуть скоротити ___________настільки, що особини, які залишились, не зможуть __________та залишити ___________. Народжуваність припинить_________________ природне зменшення, і особини, що залишились, за короткий час _____________ .Якщо у популяції переважають старі особини, можна впевнено сказати, що дана _____________закінчує своє________________та має тенденцію на ________________ Слова для довідки: покривати, зустрітися, вимирання, чисельність,

потомство, популяція, вимиранню, існування, вимруть.ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.



План уроку

1. Угруповання та екосистеми.

2. Склад і структура угруповань


Під терміном «екосистема» розуміють природну одиницю, яка складається з низки живих та неживих компонентів. В результаті їхньої взаємодії створюється стабільна система, в якій постійно відбувається колообіг речовин.

Екосистеми можуть бути крупними (озеро, лісовий масив) або малими (акваріум). Інакше екосистему називають біогеоценозом.

Структура екосистем

Абіотична частина Біотична частина - біоценоз Неорганічні сполуки. 1. Продуценти (зелені рослини)

I порядкуII порядку

3. Редуценти (мінералізують органічні Органічні сполуки. залишки)Мікроклімат.

Характеристика (показники) екосистемиВидове розмаїття Сукупність популяцій різних видів даної екосистеми.

Іноді в екосистемі домінують окремі види (наприклад, сосна). Існує певний зв'язок: чим бідніший видовий склад, тим чіткіше виражене домінування. У процесі становлення та розвитку нових екосистем видове розмаїття, як правило, збільшується, в старих - зменшується.

Густота видових популяцій

Кількість особин, віднесене до одиниці площі.

Біомаса Загальна кількість органічної речовини (суха маса на одиницю площі).

Біологічна продуктів-ність

Швидкість утворювання біомаси: первинна (швидкість утворювання біомаси автотрофами); вторинна (швидкість утворювання біомаси гетеротрофами).

Площа чи об'єм, який займає екосистема.

Властивості екосистеми

Цілісність Забезпечується тісними взаємодіями організмів між собою та факторами неживої природи. У результаті цих взаємодій виникають потоки енергії і колообіг речовин, які об'єднують їх у єдине ціле.

Здатність до са-мовідтворення

Залежить від взаємодії популяцій, які саморегулюються, і забезпечується наявністю природних ресурсів (вода, їжа тощо.).

Стійкість Завдяки різноманітним адаптаціям, організми здатні протистояти несприятливим зовнішнім діям.

Саморегуляція Полягає у коливанні всіх показників екосистеми (видове розмаїття, густота біомаса, продуктивність, площа або

2. Консументи

об'єм) у межах певних середніх величин. Регулюючі механізми: внутрішньовидові і міжвідо-ві зв'язки


Заповніть таблицю « Засоби живлення гетеротрофів»

Засоби живлення Чим живляться Приклади Сапротрофи Паразити Фітофаги Поліфаги Мікотрофи Перехідні формиХижаки


Вправа «Настрій»

- А тепер також зобразіть настрій, що панує у вас зараз? Чи змінився він? Чому?

VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання і мотивація.



Дати відповіді на запитання.

- Яку роль в екосистемі виконують хижаки?

Урок 35

Тема. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Взаємодія організмів в екосистемах.

Мета: поглибити і розширити знання учнів про різноманітність екосистем. Показати як відбувається розвиток і зміни екосистем, розглянути взаємодію організмів в екосистемах.





3) проблемно-пошуковий.

Терміни та поняття: паразитизм, конкуренція, мутуалізм, симбіоз, сукцесїї первинні, вторинні; циклічні зміни, поступові зміни, інтродукція, агроценоз.

Обладнання: таблиці


Мистецтво навчання не потребує нічого іншого,

ніж умілий розподіл часу.

Я.Коменський

Хід уроку.


Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.


Інтелектуальна гра "Ти – мені, я – тобі". Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка. Корекція.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Уважно розгляньте малюнок. Дайте відповідь на питання: чому зеленими рослинами починається будь – який ланцюг живлення? Напишіть декілька прикладів живильних зв’язків в екосистемі



План уроку

1. Різноманітність екосистем.

2. Розвиток і зміни екосистем.

3. Взаємодія організмів в екосистемах.


Причини та послідовність заміни однієї екосистеми іншоюЖодна екосистема не існує одвічно, рано чи пізно вона замінюється

іншою. Здатність до замін - одна з найважливіших властивостей екосистем. Заміни обумовлені двома групами причин, які діють одночасно: змінами, викликаними життєдіяльністю самих організмів (тобто біотичними факторами), та факторами фізичного середовища. Тривале існування популяцій на одному місці змінює біотоп так, що він стає малопридатним для одних видів, але придатним для інших. У результаті на цьому місці розвивається інша, більш пристосована до нових умов екосистема. Така послідовна, необоротна, спрямована заміна однієї екосистеми іншою називається сукцесією (від англ. «succession» - послідовність, наступність).


"Пошук інформації". (Учні працюють в малих творчих групах. Кожна група отримує завдання, відповідь на яке можна знайти в довідковій літературі, підручнику.


Прес – конференція

Вчитель зачитує запитання:

- репродуктивні ( до 6 балів)- реконструктивні ( до 9 балів)- проблемні ( до 12 балів)

Учні за бажанням відповідають на поставлені завдання.





Урок 36

Тема. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.

Мета: охарактеризувати ланцюги і сітки живлення, екологічні піраміди; обґрунтувати значення кругообігу речовин у збереженні екосистем.





3) проблемно-пошуковий:

Терміни та поняття: ланцюги живлення, піраміда чисел, піраміда біомаси, піраміда енергії.

Обладнання: опорні конспекти, таблиці «Біогеоценоз водойми», «Сукцесія», «Кругообіг Карбону в біосфері», «Екологічна піраміда».


Все на землі, все треба берегти: І птаха, й звіра, дерево й травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти, Бо, врешті, ти — лише її частинка.

Ти частка — невелика і залежна. Цю істину сприймай беззастережно. Якщо береш, то треба й віддавати,

Коли й надалі хочеш існувати.Хід уроку.




1. Словникова роботаУчитель зачитує визначення, учні записують терміни і поняття, про які йде мова.

2. Бесіда• Які ознаки стабільної екосистеми?• Деякі вчені вважають, що агроценози не є екосистемами. Чому? (Відсутня

саморегуляція, самовідтворення)• Чи можна екосистему Землі назвати стабільною? (Так)• Сьогодні у світі площа пустель щороку збільшується більш як на 600 тис.

км2 (це площа всієї України). Чи може наступ пустелі бути наслідком сукцесії? (Якщо не змінюється клімат — ні: пустеля менш стабільна, ніж інші екосистеми)

• Поясніть таку сукцесію: зернинні злаки; кореневищні злаки; одно-і дворічні рослини; стадія голих пісків. Ця сукцесія дійсно має місце в басейні Нижнього Дніпра. Чим вона викликана, які її наслідки для людини? (Причина: випасання худоби; наслідки: руйнування екосистеми степу, утворення рухомих пісків, їх наступ на поля і населені пункти)У чому практичне значення екологічних знань, у тому числі знань про сукцесії, стабільні та нестабільні екосистеми?


Еразм Дарвін, дід великого вченого, був лікарем і поетом. У його поемі «Храм природи» ми знаходимо й певні екологічні погляди:

Орел, стремясь из-под небес стрелою, Грозит голубке смертью злою;Голубка ж, чтобы жить, должна, Кормясь, губить ростки и семена. Охотнице-сове средь ночи темной Не жаль певца любви и неги томной, А соловей съедает светляка, Не посмотрев на прелесть огонька. Светляк же, ночи светоч оживленный, Вползая вверх, цветок съедает сонный. Природы правила просты, они повелевают: , Одних существ съедаешь ты, затем тебя съедают. .



План уроку

1. Ланцюги та сітки живлення.2. Кругообіг речовин.3. Екологічна піраміда.4. Продуктивність екосистем.


Ланцюги живлення — групи організмів, пов'язаних харчовими відноси-нами.

Наприклад: конюшина -»коники -» жаби —» вуж -> орел.В угрупованні організмів зазвичай буває ряд паралельних ланцюгів, між

якими можуть існувати зв'язки. Так утворюються сітки живлення.

Наприклад:

Ланцюг живлення завжди складається з трьох трофічних рівнів:I — продуценти, або автотрофи (зелені рослини);

II— консументи, або гетеротрофи (переважно тварини);III — редуценти, або сапротрофи (гриби та бактерії).

II та III трофічні рівні можуть складатися з кількох ланок.• Продуценти — використовуючи енергію Сонця (рідше енергію хімічних

зв'язків), з неорганічних речовин продукують органічні речовини.• Консументи — організми, що живляться органічною речовиною,

синтезованою продуцентами (травоїдні тварини), або іншими тваринами (хижаки).

• Редуценти — організми, які розкладають мертву органічну речовину до неорганічної.

Завдяки існуванню ланцюгів живлення в природі відбувається постійний кругообіг речовин.

Кругообіг речовин — постійна послідовна циркуляція хімічних елементів та речовин в екосистемі внаслідок взаємодії живих організмів та |абіотичних факторів.Кругообіг речовин забезпечує потрібними елементами живі організми, надає

сталості екосистемі, сприяє її саморегуляції.Великий вплив на кругообіг речовин має виробнича діяльність людини

(спалювання палива, створення нових речовин, використання корисних

копалин, внесення добрив у ґрунт).

Продуктивність — приріст біомаси І за одиницю часу. Первинна продуктивність — продуктивність рослин. Вторинна продуктивність — продуктивність тварин. Чиста продуктивність — різниця і первинної та вторинної продуктивності. Первинна продуктивність деяких і екосистем (для довідки) Тайга — 10 т/га; листяний ліс — і 12 т/га; вологі екваторіальні ліси — і 20 т/га; степ — 5 т/га; пустеля — 10 кг/га. Продуктивність деяких сільськогосподарських рослин Пшениця — 3,5 т/га; картопля — 4 т/га; цукровий буряк — 8 т/га.


Розв’язування задач з екології

1. Розрахуйте розмір харчової території зграї вовків у 100 голів, виходячи з того, що середня маса вовка — 60 кг, він є консументом II порядку а первинна продуктивність лісу — 12 т/га.

2. Площа озера Лох-Несс — 38 км2, продуктивність — 500 г/м2

фітопланктону, загадкова «Нессі», ймовірно, хижий плезіозавр (отже, консумент не менш ніж II порядку), завдовжки 18м і масою близько 20 т. Чи може існувати ця істота в цьому озері?


Прес – конференція

Вчитель зачитує запитання:

- репродуктивні ( до 6 балів)- реконструктивні ( до 9 балів)- проблемні ( до 12 балів)

Учні за бажанням відповідають на поставлені завдання.





Проблемне запитання. Чому ланцюги живлення ніколи не включають великої кількості ланок?

Урок 37

Практична робота №3 Розв'язування задач з екології.Мета: перевірити й узагальнити знання з основ екології; розвивати вміння

застосовувати здобуті знання на практиці для розв'язування задач з екології.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.





Терміни та поняття: ланцюги живлення, піраміда чисел, піраміда біомаси, піраміда енергії.

Обладнання: інструктивні картки для проведення практичної роботи, таблиці «Біогеоценоз водойми», «Квітковий годинник», «Сукцесія», «Кругообіг Карбону в біосфері», «Екологічна піраміда».


Де немає простору для прояву здібностей,

там і немає здібностей і немає

самореалізації особистості.

Хід уроку.






Все на Землі, все треба берегти: І птаха, й звіра, дерево й травинку. Не чванься тим, що цар природи ти, Бо, врешті, ти — лише її частинка.

«...Може скластися враження, що людина — завершальний тріумф еволюції, і всі ці мільярди років мали на меті лише одне — створити її. Подібна точка зору безпідставна. І чому б не припустити, що якась скромна непомітна форма не розвинеться і не займе в майбутньому наше місце, якщо ми з тієї чи іншої причини його звільнимо». Вимерле людство в цьому випадку ніколи вже не з'явиться знову. Ніколи. Цих причин не повинно бути і не буде, якщо

людина зрозуміє, що її велич не у відчутті своєї винятковості, а у знанні. Чи маєте ви ці знання, чи можете застосовувати їх у розв'язанні практичних задач, з'ясується сьогодні на уроці.ІV. Повідомлення теми і теми уроку.


V. Виконання практичної роботи.

Закінчити фрази.Варіант І1. Територія, в межах якої поширені особини певного виду, —2. Частина природи, яка забезпечує всі вимоги особин виду до умов

існування, —3. Підтримання оптимальної чисельності кожного виду в екосистемі внаслідок їх взаємного пристосування —Варіант II1. Окремі елементи середовища існування —2. Сукупність особин певного виду, що мешкають у певній частині його

ареалу, —3. Групи організмів, пов'язані харчовими відносинами, -

II. Задачі з екології.Оберіть вірні (варіант І) і невірні (варіант II) варіанти відповіді.1. Загальна кількість особин у популяції залишається відносно сталою, оскільки:а) щороку гине приблизно однакова кількість особин;б) інтенсивність розмноження організмів залежить від густоти популяції;в) фактори середовища протидіють репродуктивному потенціалу популяції;г) процеси розмноження припиняються після того, як чисельністьпопуляції перевищить певний рівень;д) умови середовища залишаються майже незмінними;є)І процеси народжуваність і смертність урівноважені.2. Наводимо характеристику двох екосистем А і Б.Екосистема А: видова різноманітність — 20 видів рослин і 20 видів тварин. біомаса — 25 тонн.Екосистема Б: видова різноманітність — 10 видів рослин і 20 видів тварин, біомаса — 25 тонн.Визначте, яка з екосистем є стійкішою.а) Б стійкіша за А, оскільки видова різноманітність менша;б) Б стійкіша за А, оскільки більший відсоток тварин;

в ) стійкість однакова внаслідок рівності біомаси;г) стійкість Б менша, оскільки менша видова різноманітність.5. Агроценози є нестабільними екосистемами, оскільки:а) мають високу продуктивність;б) мають незначну видову різноманітність;в ) мають високу біомасу;г) можливе масове розмноження бур'янів та шкідників.III рівеньІ. Розв'яжіть задачі. Варіант І1. Складіть ланцюг живлення, до якого входять такі види: коники, форель, людина, трава, жаби. Харчуючись фореллю, може існувати одна людина. Яку кількість людей може прогодувати ця екосистема, якщо вони:

а) харчуватимуться жабами;б) харчуватимуться кониками;в) будуть вегетаріанцями.

Чому первісна людина не могла бути консументом більш ніж II порядку?2. У Великобританії благородний олень здавна вважався об'єктом королівського полювання. Єгері прагнули, щоби в лісах було якомога більше цих тварин, але їх прагнення не завжди справджувалися. Яка кількість благородних оленів може існувати в лісі площею 100 га, продуктивність якого 12 т/га, якщо маса тіла оленя 300 кг і він споживає не більше 25 % щорічного приросту? Що станеться, якщо кількість оленів виявитьсябільшою за вирахувану вами?Варіант II

Складіть ланцюг живлення, до якого входять такі види: риба, планктон, тюлені, білий ведмідь.а) Яка площа екосистеми моря необхідна, щоб прогодувати одного білого ведмедя масою 750 кг? Продуктивність моря 3 т/га.б) Яка площа морської екосистеми необхідна, щоб прогодувати китамасою ЗО т? Поясніть різницю в отриманих результатах.3. У заповідниках з метою регулювання рослинної біомаси необхідно утримувати певну кількість рослиноїдних тварин. Площа заповідника «Михайлівська цілина» біля 200 га, первинна продуктивність цілинного степу —6 т/га. Яку кількість косуль можна утримувати в цьому заповіднику, щоб вони споживали не більше 10 % щорічного приросту. Маса косулі 30 кг. Яким чином регулювати чисельність цих тварин і чи потрібно це робити?Рівень IVІ. Дайте відповідь на запитання. Варіант І

Доведіть, що екосистема — не безладне скупчення організмів, а складна біологічна система.Варіант II

Що сьогодні обирає людина: продуктивність агроценозів чи стабільність природних екосистем? Чи вірний цей вибір?


Метод « Учбові станції».Учні дають коротку характеристику основним питанням , що опрацьовувались на уроці.





Урок 38

Тема. Загальна характеристика біосфери. Вчення Вернацького про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери.

Мета: розширити знання про біосферу; охарактеризувати вплив діяльності людини на стан біосфери, сформувати поняття про ноосферу.






Терміни та поняття: біосфера, літосфера, гідросфера, атмосфера, тропосфера, стратосфера, ноосфера, озоновий екран, жива речовина біосфери, біогенна та абіогенна міграція хімічних елементів, колообіг води, кисню, вуглецю, азоту у біосфері, вивітрювання гірських порід.

Обладнання: опорні конспекти, таблиці «Географічна оболонка», «Межі біосфери», кодоскоп.


Мистецтво навчання не потребує нічого іншого,

ніж умілий розподіл часу.


Хід уроку.





Бесіда• Пригадайте уроки географії, назвіть чотири оболонки Землі. (Лі-

тосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера)• Які з цих оболонок з усіх планет Сонячної системи має лише Земля?

(Гідросфера, біосфера)• Чому з усіх планет Сонячної системи життя виникло лише на Землі?


Людина стала людиною, коли побачила глибочінь неба, мерехтіння зі-рок, рожеве полум'я вечірньої зорі, журавлиний клин у блакиті небес, іскри сонця в ранковій росі, — побачила і замилувалася.Передать ли на людском наречье

ї Разговоры гор и песни трав?Спор листвы с ветрами бесконечен.Как понять, кто в этом споре прав?Почему так манят и тревожат

« Луї; роса, цветочная пыльца?Почему скажи, природа может

Добротой одаривать сердца?

Природа не лише єдине джерело матеріального існування кожного з нас, вона ще й те життєдайне джерело, яке живить нашу душу наші почуття. Оберігати природу слід не для природи, а для самих себе. А щоб оберігати, потрібно не лише любити, але й знати.ІV. Повідомлення теми і теми уроку.


План уроку

1. Поняття біосфери. Межі біосфери.2. Планетарна роль живого.3. Компоненти біосфери.4. Вплив діяльності людини на біосферу.5. Ноосфера – сфера розуму.


Біосфера — єдина екосистема Землі, яка включає в себе всі біоценози планети і всю ту частину неживої природи, з якою ці біоценози взаємодіють.Біосфера — та область Землі, де існує або колись існувало життя, і яка зазнає (зазнавала) впливу живих організмів.Учення про біосферу в 1926 р. створив В. Вернадський.Межі біосфери:Біосфера охоплює всю гідросферу, нижні шари атмосфери (15-20 км), верхні шари літосфери (1-3 км).«Правило узлісся» — найбільша різноманітність життя на межі геосфер:Л — А — (поверхня суші);Г — А — (верхні шари морів і океанів);Л — Г — (зона шельфу).

Планетарна роль живого:• акумулювання сонячної енергії в процесі фотосинтезу;• утворення і стабілізація хімічного складу атмосфери (весь кисень в

атмосфері біогенного походження);• утворення ґрунтів;• концентрація солей і стабілізація хімічного складу океану (вапняки,

корали);• руйнування гірських порід (вивітрювання);• утворення деяких гірських порід, у тому числі корисних копалин

(нафта, газ...).

Вплив діяльності людини на біосферу:• зміна клімату;• зміна складу повітря та води;• зміна будови поверхні землі;• зміна грунту;• зміна рослинного та тваринного світу.Ноосфера — сфера взаємодії природи і людського суспільства, у межах якої розумна діяльність людини стає визначальним фактором розвитку природи.. Цілеспрямована глобальна перебудова біосфери в інтересах всього людства.

Ц е ц і к а в оХронологія Землі

5 млрд р. — вік Землі;4 млрд p. — вік Океану ( t < 100 °С); 3,8 млрд р. — вік Життя;З млрд р. — поява фотосинтезу (t =70°С);1,5 млрд р. — поява багатоклітинних організмів;1,1 млрд p.— w(O2) = 0,2%, поява аеробного дихання;650 млн р. — рН Океану = 7, поява скелета у безхребетних;500 млн р. — поява перших риб і перших наземних рослин — псилофітів; 400 млн p. — w(02) = 2 %, виникнення озонового екрану;

70 млн р. — поява приматів;

З млн р. — поява першої людини;50 тис. р. — поява розумної людини Homo sapiens;

З тис. р. — вік сучасної цивілізації;300 р. — початок періоду індустріалізації.

Земля має ряд властивостей, що забезпечують можливість існування життя. Це й значна маса, яка зумовлює силу тяжіння, здатну утримати атмосферу, гідросферу і сильне магнітне поле, що захищає Землю від космічного випромінювання, і унікальна орбіта, за якої вода існує в рідкому стані. Була б наша планета на 5 % ближче до Сонця чи на 1 % далі — і ми б мали атмосферу, насичену водяною парою, як на Венері, або льодові шапки на полюсах, як на Марсі, але не мали б рідкої води — основи життя.


Робота в групах

Завдання для першої групи

Порівняйте газовий склад атмосфери Венери, Землі в добіологічний час, Землі в наш час. Чому змінилася атмосфера Землі?

Компоненти атмо-сфери

Венера Земля в мину-лому

Земля в наш час

С02 97% 40% 0,03%

02 0,5% 0,5% 21 %

Чи може змінитися атмосфера Венери? Які умови для цього по трібні?

Завдання для другої групи

Біосфера — енергетично відкрита система.

Що є джерелом енергії? (Сонце)

Які організми й у результаті якого процесу уловлюють цю енергію? (Рослини, фотосинтез)

На які потреби витрачається енергія? (Життєдіяльність)

Яким є вихід енергії? Як людина використовує утворені й відкладені поклади корисних копалин? (Вихід енергії — мінеральні речовини, органічні корисні копалини — нафта, газ, вугілля)

Завдання для третьої групи

Річки несуть в океан розчинену у воді сіль. Здавалося б, солоність океану мала б зростати. Але принаймні останні кілька тисячоліть вона залишалася незмінною. Чому? (Сіль зв'язують морські істоти — корали, молюски)

Завдання для четвертої групи

Як утворився грунт?

Чи правильний вислів «місячний грунт»?

У чому проявляється планетарна роль живого?


За опорним конспектом опрацюйте питання «Вплив діяльності людини на біосферу» та наведіть один-два приклади до кожного пункту.

Аналіз результатів самостійної роботи.





• Дати відповідь на проблемне запитання: 60 років тому В. І. Вернадський мріяв про перехід біосфери в нову стадію розвитку — ноосферу (сферу розуму). Оцініть зміни в природі, що відбулися за цей час у результаті діяльності людини.

Урок 39

Екскурсія №4 Різноманітність видів рослин у природі.

Мета: ознайомитися з розмаїттям квіткових рослин; розглянути життєві форми рослин; визначити значення квіткових рослин у природі й для людини; формувати в учнів дослідні вміння, екологічну культуру й екологічну свідомість.

Обладнання: фотоапарат, олівець, щоденники спостережень, визначники, картки-завдання.

Місце проведення: пришкільний парк, пришкільна територія.Дата проведення: травень.Методи та форми роботи: проектно-дослідна.

Підготовка вчителя до екскурсії1. Детальне знайомство з об'єктами дослідження.2. Визначення й призначення маршруту екскурсії.3. Розробка завдань для робочих груп.4. Забезпечення аптечкою.

ХІД ЕКСКУРСІЇ1. Інструктаж з техніки безпеки.2. Визначення маршруту екскурсії (розподіл маршрутних листів).3. Інструктаж про проведення екскурсії й оформлення матеріалів

дослідження.4. Об'єднання учнів у групи.Вступна бесіда (актуалізація)

• Які живі організми вам відомі?• Які організми можна виділити в рослинному організмі?• Які органи називаються вегетативними, а які — генеративними?• Назвіть генеративні органи рослини.• Яке значення мають квіти й плоди в житті рослин і діяльності людини.

Завдання І групі1. Установіть види дерев, які ростуть на досліджуваній території. Які

ознаки мають дерева?2. Розгляньте органи рослин. Знайдіть стовбур, листки, квітки.3. Замалюйте або сфотографуйте будову квітки п'яти видів квітучих дерев

(береза, волоський горіх, вишня, кінський каштан).4. Визначте якісний і кількісний склад дерев на досліджуваній території.5. Складіть діаграму співвідношень видів деревних порід квіткових рослин.6. Яке значення мають відомі вам дерева в природі й для людини?Завдання II групі

1. Розгляньте види кущів, які ростуть на досліджуваній території.2. Розгляньте органи рослин. Знайдіть стовбур, листки, квітки.3. Замалюйте або сфотографуйте будову квітки п'яти видів квітучих

чагарників (форзиція, калина).4. Чим кущі відрізняються від дерев?5. Складіть план пришкільної території й укажіть місце розташування

чагарників, позначивши різні види різними умовними позначками.6. Яке значення мають відомі вам чагарники в природі й для людини?

Завдання III групі1. Знайдіть трав'янисті рослини. Визначте особливості їх будови. Які види

трав'янистих рослин ростуть на досліджуваній території.2. Розгляньте органи рослин. Чи є стовбур, листки, квітки?3. Чим трави відрізняються від дерев і кущів?4. Замалюйте або сфотографуйте будову квітки п'яти видів квітучих трав

(кульбаба, гусяча цибуля, рястка понтична, незабудка, фіалка).5. Визначте за визначником видовий склад трав'янистих рослин на зазначеній

території.6. Яке значення мають відомі вам трави у природі й для людини?

Завдання IV групі1. Розгляньте квітучі рослини. Складіть ескізи розмаїтості форм квіток.2. Яке забарвлення квіток переважає серед квітучих рослин? Поясніть чому.3. Яке значення мають квітки для самої рослини, у природі й житті людини?4. Розгляньте місце під деревами й чагарниками. Зберіть плоди й насіння.

Оформіть колекцію плодів і насіння рослин, які ростуть на пришкільній території й у парку

Підбиття підсумківУзагальнення результатів екскурсії. Презентація звітів за результатами екскурсії (на наступному уроці).Оформлення результатів екскурсії (колекції, план ділянок, фотоматеріали, діаграми, малюнки).

Домашнє завдання: групам підготувати презентацію робіт за матеріалами екскурсії.

Урок 40

Підсумковий уроку з теми « Популяція. Екосистема. біосфера».

Мета: здійснити контроль та корекцію знань учнів з теми „ Молекулярний рівень організації життя ”, перевірити систему засвоєних понять та вміння використовувати набуті знання на практиці. Розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Виховувати почуття відповідальності перед поставленим завданням, почуття колективізму та товариськості.

Тип уроку : перевірка та корекція знань

Форми і методи: письмова робота

Обладнання : картки для проведення різнорівневого тематичного оцінювання

Хід уроку

Девіз уроку :

Просто знати – це не все.

Знання потрібно використовувати.

Й . Гете.

І. Організаційний момент

Психологічний тренінг „ Подаруй товаришу посмішку. ”

ІІ. Виконання письмової роботи

I рівень (правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 0,5 бала)

Вкажіть правильну відповідь («так» чи «ні»)1. Літосфера — це тверда зовнішня оболонка планети.2. Популяції різних видів існують у природі відокремлено одна від одної.3. Функціонування будь-якого біогеоценозу пов'язане з перетворенням енергії.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю4. Людина своєю діяльністю створює стан біосфери: а) іоносферу; б)

тропосферу; в) ноосферу.

5. Територія, на якій охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси, - це: а) заповідники; б) заказники; в) національні парки.

6. Сигналом до сезонних змін у рослин є: а) довжина дня; б) кількість поживних речовин; в) температура.

II рівень (правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 0,5 бала)Доповніть незакінчене речення

7. Органічна речовина ґрунту, яка утворюється при розкладі органічних решток, - це8. Процес руйнування гірських порід під впливом різноманітних фізичних факторів або живої речовини - це 9. Реакції організмів на зміну тривалості світлового періоду доби - це...................

Прості завдання з відкритою відповіддю

10. Які чинники обмежують поширення ?11. Наведіть приклади кліматичних факторів середовища.12. Які ви знаєте типи ланцюгів живлення?

III рівень (правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 1 бал)Тестові завдання з кількома варіантами відповідей13. Для концентраційної функції живої речовини характерно: а) вплив організмів у процесі життєдіяльності на газовий склад атмосфери; б) здатність молюсків, форамініфернакопичувати у своїх організмах сполуки кальцію; в) окиснення або відновлення живими організмами певних хімічних сполук; г) накопичення радіоляріями та діатомовими водоростями сполук силіцію; д) вплив бактерій на концентрацію азоту в довкіллі; е) утворення руд у земній корі внаслідок діяльності бактерій.14. Завдання з таблицею

Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика агроценозів і природних екосистем»

Ознаки порівняння Біогеоценози АгроценозиПричини виникнення

Видове різноманіттяТрофічні сіткиСтупінь продуктивностіЗдатність до саморегуляціїПануюча форма добору

Дайте визначення15. Що таке біогеоценози?IV рівень (правильне розв'язання завдання оцінюється

в 3 бали)Завдання творчого характеру (одне завдання на вибір)16. Як можна уникнути кліматичних змін, пов'язаних з діяльністю людини?17. Як пристосовані рослини середніх широт до зимових умов?

ІІІ. Домашнє завдання.Повторити матеріал підручнику

Урок 41

Тема. Становлення еволюційних поглядів. Синтетична гіпотеза еволюції.

Мета. Ознайомити учнів із еволюційними поглядами розвитку організмів,

основними положеннями еволюційного вчення Ч.Дарвіна та синтетичної

гіпотези еволюції формувати навики логічного мислення; вихо

вувати інтелектуальну культуру праці, вчити робити власні висновки.


Форми і методи роботи: мікрофон, «Коло знань» робота з термінами.

Терміни і поняття: еволюція, метафізичний світогляд, градація, боротьба за

існування, форми добору.

Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.


…Хто за честь природи фехтувальник?

Зрозуміло, це палкий Ламарк

О.Мандельштам

Хід уроку


Психологічна розминка «Посмішка»


«Мікрофон»

- Які царства живих організмів ви знаєте?

- Чи знаєте ви, що таке еволюція?

- Що таке вид, підвид, популяція, організм?


Питання, які хвилювали натуралістів і філософів за всіх часів розвитку цивілізації:

1. Як виник світ?

2. Чи завжди він був такий, як зараз?

3. як пояснити пристосованість організмів до середовища існування, взаємозв’язку органів?

Саме на ці питання та багато інших ми будемо з вами шукати відповідь під час вивчення теми « Основи еволюційного вчення» та теми сьогоднішнього уроку зокрема. Будете висловлювати ваші власні погляди та міркування про еволюційний розвиток органічного світу.


У. Вивчення нового матеріалу .Інтерактивна вправа « Коло знань». Вивчення питання «Розвиток еволюційних поглядів»Учні об’єднуються в динамічні групи за вибором. Ведучий пускає аркуш із запитаннями по колу . Збирає максимум інформації спочатку у своїй групі, а якщо не отримав відповіді звертається до інших груп. Ведучі розраховуються на два кола. Вони в парах обмінюються думками. Потім зовнішнє коло пересувається за годинниковою

стрілкою на одного учня. Динамічні групи слухають обговорення і роблять висновки.

Запитання для ведучих на слайдах. Наприклад:

1. Основні еволюційні погляди Ламарка .

2. Основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна.

3. Синтетична гіпотеза еволюції.

УІ. Рефлексія.

Робота з термінами:

Нижче наведено деякі біологічні терміни. Вкажіть ті з них, які використовував у своєму вченні Ч.Дарвін, і ті , що зявилися пізніше: природний добір, популяційні хвилі, комбінативна мінливість, дрейф генів, екологічна ізоляція, модифікаційна мінливість, міграції, боротьба за існування, співвідносна мінливість, визначена мінливість, дивергенція, мутаційна мінливість, елімінація.

УІІ. Домашня робота.

Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання: Яке значення для розвитку і становлення еволюційної теорії мало відкриття гена?

Урок 42

Тема. Природний добір. Вид.

Мета. Ознайомити учнів із формами та видами природного добору,

Розвивати навики самостійного здобуття знань, вчити порівнювати,

аналізувати, робити власні висновки. Виховувати впевненість у

власних силах.


Форми і методи роботи: «карусель», практична робота, творче завдання

Терміни і поняття: боротьба за існування, форми добору.



Де немає простору для прояву здібностей,

там і немає здібностей і немає

самореалізації особистості.

Хід уроку


«Кольоровий настрій». ( Учитель пропонує учням виразити свій емоційний стан за допомогою кольору. Наприкінці уроку учні повертаються до цієї вправи).


Заповніть та проаналізуйте «Успіхи біології у першій половині ХІХ століття»

Дані наук В чому несумісність фактів із креаціоністськими уявленнями

Цитології

Ембріології

Палеонтології

Біогеографії

Біохімії


Природний добір - процес історичний. Його дія виявляється через багато поколінь, коли малопомітні індивідуальні зміни підсумовуються, комбінуються і стають характерними ознаками груп організмів ( популяцій, видів). Саме сьогодні ми з вами розглянемо природний добір, його форми та вплив на еволюційний процес.


У. Вивчення нового матеріалу. Інтерактивна вправа «Карусель». Учні збирають інформацію по проблемі:

1. Природний добір. Форми природного добору.

2. Вид. Критерії виду.

3. Популяція – елементарна одиниця еволюції.

Учні проходять все коло, виконуючи поставлене завдання. В ході роботи учні одержують консультацію від вчителя.

УІ. Практична робота №4.

Тема. Порівняння природного і штучного добору

Мета: порівняти природний і штучний добір, їх вплив на еволюційний

процес; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, робити

власні висновки.


Хід роботи

1. Прочитайте підручник. Заповніть таблицю « Порівняння штучного і природного добору»

Штучний добір Природний добір

Подібність

Відмінність 1.2.3.4.5.

2. Зробіть висновок________________________________________________________________________________________________________________________________

УІІ. Підведення підсумків уроку. Виконайте творче завдання. Яка форма природного добору : рушійний , стабілізуючий, розриваючий діє у випадках:

1. у передмісті Манчестера темна форма метелика березового п’ядака витиснула світлу форму приблизна на 20 років__________________________

2. дрібні океанічні острови – природні лабораторії еволюції. Дарвін помітив на них: безкрилість чи довгі крила; карликовість чи гігантизм _________________________________________________________________

3. стійко закріплені пропорції і розміри частин квітки під комах – запилювачів______________________________________________________-

УІІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по даній темі. Творча робота. Як можна встановити видову приналежність бактерій кишкової палички і чуми, якщо за будовою вони не відрізняються?

Урок 43

Тема. Видоутворення. Мікроеволюція.

Мета. Ознайомити учнів із способами видоутворення та мікроеволюційними

процесами; розвивати навики здобуття інформації, вміння спілкуватися

з іншими та розвивати ораторські здібності учнів. Виховувати культуру

інтелектуальної праці.


Форми і методи роботи: вправа «Ти -мені, я – тобі», «навчаючи – учусь»,тести.

Терміни і поняття: мікроеволюція, видоутворення, хвилі життя, дрейф генів, ізоляція.



Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Конфуцій.

Хід уроку


Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більше, тому що…


Вправа «Ти-мені, я-тобі.»

Учитель ставить питання по попередній темі, називаючи учня, що відповідатиме. Учень, який відповів, має право поставити запитання і назвати того, хто відповідатиме на нього. Вправа триває до тих пір, поки не будуть повторені основні ключові питання попередньої теми.


В 30 – х роках ХХ століття вчених привернула увага популяція як форма існування виду. Нові дослідження проливають світло на початкові етапи еволюційного процесу, які відбуваються в середині виду і приводять до утворення нових внутрішньовидових угруповань – популяцій і підвидів. Цей процес називають мікроеволюцією. Вона доступна для безпосереднього спостереження і вивчення, через те, що може відбуватись в історично короткий час. Саме і про цей процес мікроеволюції та процес видоутворення ми сьогодні з вами будемо вивчати.



Інтерактивна вправа. “Навчаючи – учусь ”.Кожен учень одержує картку із необхідною інформацією по темі уроку. Протягом кількох хвилин опрацьовує її, спілкується з учителем і після цього може ходити по класу і знайомити із своєю інформацією інших однокласників. Після того, як учні завершують свою роботу, вчитель спілкується з учнями по любій інформації. Проводить аналіз вивченого учнями, коригує їх відповіді.

Картки з інформацією про:

1. Що таке мікроеволюція?

2. Що таке видоутворення?

3. Які є способи видоутворення?


Тестове завдання:

Вкажіть:

А- єдине джерело спадкової мінливості; 1. Дрейф генів

Б- елементарні одиниці еволюції; 2. Природний добір

В – елементарні фактори еволюції; 3. Хвилі життя

Г – рушійні сили еволюції ; 4. Елімінація

Д – групи особин, в яких відбуваються еволюційні 5. Ізоляція

перетворення; 6. Популяція

Е – загибель до моменту розмноження. 7. Мутації.

УІІ. Домашня робота. Вивчити матеріал по темі. С – скласти термінологічний словник; Д – скласти завдання на відповідність, В – скласти кросворд із ключовим словом.

Урок 44

Тема. Адаптація як результат еволюційного процесу.

Мета. Ознайомити учнів із різноманітністю форм пристосованості у рослин і тварин; відносною доцільністю їх пристосування ; розвивати навики логічного мислення; виховувати бережливе ставлення до живого.


Форми і методи роботи: вправа «Подорож у світ уяви», «Навчальна лабораторія», «Мікрофон».

Терміни і поняття: адаптація, відносний характер адаптації, мімікрія.



Еволюцію здійснюють

певні « робочі сили»,

які з «будівельного матеріалу»на

«будівельному майдані»будують

нескінченні конструкції пристосувань

О.Яблоков

Хід уроку


Вправа “ Подорож у світ уяви ”. Запрошуємо учнів у світ уяви.

Учням пропонується зручно сісти, заплющити очі:

- Уявіть, що ви в майбутньому. Як ви себе почуваєте в нових умовах? Як реалізуєте свої цілі і мрії? Які змогли розв’язати проблеми і труднощі минулого? Як вам це вдалося?

Після подорожі учні індивідуально записують свої враження на кольорових картках.


1. Реклама виконаних домашніх завдань учнями: розв’язування завдань на відповідність, кросвордів, розгадування термінів.

2. Результатом якого видоутворення , географічного чи екологічного, є:

А) бурий ведмідь і ведмідь грізлі ___________

Б) горобець міський і горобець лісовий _______


Ламарк помилково виводив фактори еволюції з нібито властивого для всього живого прагнення до досконалості. З’являються в організмі тільки корисні зміни, і вони успадковуються. Виникають пристосування під прямим впливом зовнішнього середовища і вправлянням органів. Не можна ставити питання: «Чому у жирафа довга шия?» і відповідати: «Тому що…». Як ставитесь ви до факторів еволюції? Чому є змінюються види?



1.Рольова гра « Навчальна лабораторія» Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розглядатись. Одночасно, з вивчення м свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.

А. Виникнення адаптації за Дарвіном.

Б. Різноманітність форм пристосувань у рослин

В. Різноманітність форм пристосувань у тварин.

Г. Відносна доцільність пристосувань.

2.Гра « Біологічний марафон»

Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. «Мікрофон»

1. Самка риби – місяці відкладає близько 300 млн. ікринок, а самка триголової колюшки відкладає 150 – 180 ікринок. Поясніть, чому?

2. Які пристосування у вітрозапильних рослин?

3. Що характерно для квіток комахозапильних рослин?

4. Черепаха має прекрасну броню, яка чудово її захищає на землі. Але хижий птах піднімає черепаху вгору, кидає нею об землю. Панцир дає тріщини і тоді дзьоб і пазурі птаха вже не зустрічають перешкоди. Про що в даному епізоді йде мова? Відповідь обґрунтуйте.

УІІ. Домашня робота. Вивчити матеріал підручника по даній темі. Вміти давати відповіді на запитання після параграфа. Творча робота. Які види адаптацій розрізняють і формі, забарвленні чи поведінці організму.

Урок 45

Тема. Макроеволюцій ний процес

Мета. Ознайомити учнів із макроеволюцій ним процесом, його способами та

напрямками; розвивати вміння порівнювати, синтезувати, робити власні

висновки; виховувати вміння відстоювати власну думку.


Форми і методи роботи: конкурс запитань, «Хто швидше», тренувальні завдання.

Терміни і поняття: макроеволюція, дивергенція, конвергенція, паралелізм, ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація, біологічний прогрес і регрес.



Мистецтво навчання не потребує нічого

іншого, ніж умілий розподіл часу.


Хід уроку


Вчитель. Природа наділила всіх людей вогником бажань до удосконалення. Тож давайте поставимо справу так, щоб час проведений сьогодні разом сприяв нашому удосконаленню. А все, що підлягає вивченню, вивчалось легко, швидко і ґрунтовно.


«Хто швидше»

1. Як виникло зелене забарвлення в гусениці метелика капусниці ( За Дарвіном)?

Алгоритм відповіді: спадкова мінливість, зміна умов життя, боротьба за існування, рушійна форма добору, виникнення адаптації.

2. Наведіть приклади різних пристосувань в одному тому самому середовищі ( грунт, наземно – повітряне, водне).


Макроеволюція – процес утворення з видів нових родів, з родів – нових сімейств. Це надвидова еволюція. Вона відбувається в історично грандіозні

проміжки часу і недоступна безпосередньому вивченню. Основним напрямками макроеволюції є біологічний прогрес і біологічний регрес. Саме про напрямки макроеволюції, її способи ми сьогодні будемо з вами говорити.



1. Інформаційне повідомлення про основні напрямки макроеволюції, способи макроеволюції та шляхи досягнення біологічного прогресу.

2. Особливості макроеволюційних процесів учні вивчають за допомогою прийому «Конкурс запитань». Учні працюють з підручниками та додатковою літературою. Вивчаючи матеріал, готують запитання по даній темі, для однокласників. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

А) Дивергенція, Б) паралелізм, В) конвергенція, Д) біологічний прогрес, Е) біологічний регрес.


Тренувальне завдання:

Назвіть напрямки і шляхи макроеволюції

А. Спрощення організації; 1. Біологічний прогрес

Б. Пристосування до певних умов без зміни 2. Біологічний регрес

рівня організації; 3. Ароморфоз

В. Переважання народжуваності над 4. Ідіоадаптація.

смертністю в популяціях; 5. Загальна дегенерація.

Г. Переважання смертності над народжуваністю;

Д. Підвищення рівня організації.

Домашня робота. Вивчити матеріал підручника по даній темі. Заповнити таблицю.

Ознаки біологічного прогресу та біологічного регресу.

Ознаки Біологічний прогрес Біологічний регрес

Чисельність особин

Площа існування

Темпи внутрішньовидової мінливості

Кількість підлеглих систематичних груп

Урок 46

Тема. Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Мета. Ознайомити учнів із сучасними уявлення про фактори еволюції,

узагальнити знання про еволюційний процес формувати навики

логічного мислення; виховувати інтелектуальну культуру праці, вчити

робити власні висновки.


Форми і методи роботи: творча робота, робота в групах, гра «Мозаїка», «Мозкова атака».

Терміни і поняття: еволюція, боротьба за існування, природний добір, елімінація, міжвидові фактори еволюції, внутрішньовидові фактори еволюції



Наш розум природою наділений

жагою пізнання істини

Цицерон

Хід уроку


Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці. Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці….


Творча робота

Який характер мають такі еволюційні події, як: 1. виникнення плавців у риб, 2. перетворення плавального міхура у легені, 3. редукція травної системи у стьожкових червів, 4. перетворення плавців риб на п’ятипалі кінцівки у амфібій, 5. поява гострих кігтів у хижих птахів, 6. поява білого забарвлення у полярних тварин, 7. поява квітки, 8. поява статевого процесу, 9. поява багатоклітинності, 10. зникнення коренів у повитиці

Ароморфоз Ідіодаптація Загальна дегенерація


Починаючи з Ламарка і Дарвіна , питання про фактор еволюції було і є предметом наукових дискусій. Які ж сучасні погляди на фактори еволюції ? Саме на це питання ми сьогодні постараємось знайти відповідь.



1) .Робота в групах. Завдання

За текстом підручника опрацюйте матеріал і складіть опорні конспекти по проблемах:

1. Що таке фактори еволюції?

2. У чому полягає роль спадкової інформації як фактора еволюції?

3. Місце боротьби за існування в живій природі.

4. Елімінація.

5. Внутрішньовидові фактори еволюції.

6. Міжвидові фактори еволюції.

2). Гра « Мозаїка» ( презентація роботи груп)

На столі учителя – аркуші з написами факторів еволюції. Один учень розповідає про і фактори, а другий – прикріплює опорний конспект на дошку.

УІ. Підсумок заняття. Рефлексія.

«Мозкова атака».

1. Що таке елімінація і природна смертність?

2. Як можна охарактеризувати поняття «боротьба за існування» з точки зору сучасних еволюційних поглядів?

3. Які фактори еволюції діють на молекулярному і клітинному рівні?

4. Які внутрішньовидові фактори еволюції ви знаєте?

5. У чому полягає значення антропогенного еволюційного фактора.

УІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по даній темі. Поміркуйте: Чому наслідком спільної дії еволюційних факторів є або елімінація, або виживання?

Урок 47

Тема. Гіпотези виникнення життя на Землі

Мета. Ознайомити учнів із різними поглядами на виникнення життя на Землі;

формувати навики логічного мислення; виховувати інтелектуальну

культуру праці, вчити робити власні висновки та розвивати вміння

доводити свою думку до опонента.


Форми і методи роботи: «мозковий штурм» «займи позицію», самостійна робота

Терміни і поняття: абіогенез, біогенез, креаціонізм, спонтанне зародження, панспермія, біохімічна еволюція.



Життя, як і байка, оцінюється не

за довжиною, а за змістом

Сенека

Хід уроку


Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.


Чи вірите ви, що:

1. життя походить з космосу?

2. життя походить з неорганічних речовин?

3. життя походить з органічних речовин. Доведіть свою думку


За даними космології усі планети і Земля в тому числі , були колись розпеченими тілами. Очевидно, у цей період на Землі не було і не могло бути життя, тому що однією умовою її існування є температура навколишнього середовища - не вище + 50…+ 70 оС. Яким же чином на мертвій, абсолютно стерильній Землі виникло життя, з’явилися організми , здатні до розмноження і розвитку? Саме на ці питання, і попередні питання, на які ви не змогли дати відповідь, ми сьогодні і будемо з вами її шукати.


У. Вивчення нового матеріалу. Самостійна робота учнів з додатковою літературою, підручником, Інтернетом та готують міні – повідомлення по темі.

Міні - повідомлення учнів по темах:

1. Креаціоністська гіпотеза.

2. Гіпотеза спонтанного зародження.

3. Гіпотеза стаціонарного стану.

4. Гіпотеза панспермії.

5. Гіпотеза біохімічної еволюції.

6.Метод «Займи позицію».Висловлення власної думки на рахунок підтримання певної із гіпотез.

УІ. Підведення підсумків уроку. «Мозковий штурм»

1. Які гіпотези походження життя на Землі ви знаєте?

2. Чи можливе виникнення життя на Землі у наш час? Обґрунтуйте своє припущення?

3. Що таке абіогенез та біогенез?

УІІ. Домашня робота. Опрацюйте матеріал підручника по даній темі. Складіть завдання – відповідність по гіпотезах походження життя на Землі.

Урок 48

Тема. Еволюція одноклітинних та багатоклітинних організмів. Періодизація еволюційних явищ.

Мета. Ознайомити учнів із гіпотезами походження прокаріотів та еукаріотів;

Розвивати навики логічного мислення, вміння аналізувати порівнювати,

робити висновки; продовжувати розвивати вміння самостійного

одержання знань.


Форми і методи роботи: експрес – опитування, вправи «Дивуй», «Назви», «проаналізуй», «Мозкова атака»

Терміни і поняття: прокаріоти, бактерії, ціанобактерії, ароморфоз, архейська та протерозойська ери.

Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер, відбитки викопних решток організмів.


«Хто не знає куди прямує,

дуже здивується, якщо потрапить не туди»

М.Твен

Хід уроку


Психологічна розминка – налаштовуємось на біологію


Експрес – опитування ( продовжіть речення)

- життя існувало завжди - ….. ( гіпотеза ..)

- життя занесено на нашу планету із ззовні-….

Життя було створено божественною силою у певний час-…


Море – колиска життя: сольовий склад тканинної рідини і крові сучасних організмів має велику схожість з хімічним складом морської води. Перші живі істоти були схожі на грудочки слизу, які виявили життєздатність лише у водному середовищі. Саме про перші організми, які появились на Землі і будемо сьогодні вести мову.



1. Прийом «Дивуй». Учні працюють із додатково, енциклопедичною літературою, Інтернетом шукають цікаві факти по даній темі. Кожен учень одержує оцінку на даному моменті уроку.

А. Особливості еволюції прокаріот.

Б. Зміна газового складу атмосфери.

В. Гіпотеза виникнення еукаріот.

Г. гіпотеза виникнення багатоклітинних тварин.

2. Прийом «Назви».

- одноклітинні організми

- багатоклітинні організми

3. Прийом «Проаналізуй»

а) Що спільного та відмінного між одноклітинними, колоніальними та багатоклітинними організмами?

б) В якому середовищі раніше виникло життя? Чому? Наведіть приклади.

4. Розгляд проблемного запитання. Метод «Займи позицію»

У чому полягає причина такої різноманітності поглядів на походження життя на Землі?


«Мозкова атака»

1. Особливості будови прокаріот.

2. Місце прокаріот у системі живої природи.

3. В археї ціанобактерії знаходилися в стані біологічного ___________. Яку роль вони відіграли?

4. До якого напрямку еволюції можна віднести виникнення статевого процесу?

УІІ. Домашня робота.

Опрацювати матеріал підручника по даній темі. Підготуватись до конференції

по темі « Поява основних груп організмів на Землі»

Урок 49

Тема. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.

Мета. Ознайомити учнів із еволюційними подіями в протерозойську,

палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери; розвивати

інтелектуальну культуру праці, вчити шукати інформацію із різних

джерел, робити власні висновки та розвивати ораторські здібності.

Тип уроку: урок - конференція

Форми і методи роботи: виступи учасників конференції, вправа «Логічна думка», творче завдання.

Терміни і поняття: тканини, риніофіти, мохоподібні, папоротеподібні , земноводні, голонасінні, плазуни.



Ми не можемо керувати

природою інакше,

ніж підкоряючись їй.

Ф.Бекон

Хід уроку


Наш урок починається з посмішки. Усмішка чарівна річ, вона може бути єдиною розрадою і втіхою, рятувальним колом у важку хвилину. Усміхнись над своїми бідами – гіркота від них зникне, усміхнись своєму супротивнику, зникне його озлобленість. Усміхнись і над своїм озлобленням – зникне і воно.


Вправа « Логічна думка»

Найважливішим ароморфозом є виникнення тварин із двосторонньою симетрією тіла. Впишіть в текст пропущені слова.

Двостороння симетрія призвела до диференціації ______ на передній і _____кінець, а також на черевній і _______ бік. Передній кінець є місцем для розвиваються органи ___________, нервові ______-, а наділі _________ мозок. Спинний бік виконує __________ функцію, черевний – забезпечує рух і ____________ їжі.

Слова для довідок: вузли, задній, захоплення, захисну, головний, тіла, спинну, почуттів.


Палеозойська ера почалась близько 600 млн. років і закінчилась 240 млн. років тому. Протягом цього часу життя опанувало суходіл і біосфера досягла

сучасних меж. Саме сьогодні ми з вами поговоримо про розвиток живих організмів і досягнення їх сьогоднішнього вигляду.



Конференція по темі « Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем». В нас сьогодні присутні «історики, екологи, палеонтологи», в ролі яких ви будете працювати.

Ви підготували короткі статті по проблемах:

1. Розвиток життя в Палеозойську еру.

2. Опанування живими організмами суходолу в середині палеозойської ери.

3. Становлення сучасних меж біосфери.

4. Основні еволюційні події Мезозойської ери.

5. Розвиток життя в кайнозойську еру.

6. Людина та її діяльність як еволюційний фактор.

Після виступів ви можете задати запитання один одному, якщо вас зацікавили окремі їх положення.


Творче завдання. Поясніть, чому зародження життя на Землі найчастіше

пов’язують з водою? Чому зараз повторне виникнення життя на Землі неможливе?

УІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по темі уроку.

Заповнити таблицю

Рушійні сили антропогенезу

Біологічні фактори еволюції Соціальні фактори еволюції

1.2.3.

1.2.3.

Урок 50

Тема. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Мета. Ознайомити учнів із принципами класифікації організмів,

таксономічними одиницями, які відображають історичний розвиток

органічного світу; вчити пояснювати принципи класифікації та робити

висновки про єдність органічного світу. Виховувати самостійність у

здобутті знань.


Форми і методи роботи: мікрофон, «допоможе дієслово», творче завдання, самостійна робота

Терміни і поняття: таксони, систематика, філогенетична система, допоміжні таксони.



Все повинно змінюватись для того,

щоб усе залишилось по – старому

Д.Лампедуза

Хід уроку


«Допоможе дієслово». ( Учитель пропонує учням за допомогою дієслів визначити свій емоційний стан: хвилююся, надіюся, радію, очікую…)


Вправа «Згадайте»

1. Переваги голонасінних над вищими споровими рослинами.

2. Риси схожості першоптаха з плазунами, птахами.

3. Чому загинули ящери? Адже вони відрізнялися геркулесівською статурою і силою?

4. Місце людини у системі живої природи.


Ви вже знаєте, що вчені – систематики визначають приналежність організмів до того чи іншого виду. Різні види об’єднуються у групи ( таксони) вищих рангів. Основні систематичні групи, кожна з яких має індивідуальну наукову назву – це вид, рід, родина , ряд.. Сьогодні ви узагальните свої знання про систематику більш поглиблено, використовуючи власний суб’єктивний досвід.



Самостійне вивчення теми ( робота з підручником), заповнюючи при цьому таблицю:

Робота з біологічними термінами і поняттями

Термін Визначення терміна Приклад застосування терміна

Систематика

КласифікаціяТаксон

УІ. Творча робота.

Робота в групах. Сучасна систематика рослинного і тваринного світу

І. Царство Рослини

Таксон Навести приклади представників групи

Під царство Червоні водорості

Під царство Справжні водорості

Під царство Вищі рослини

ІІ. Царство Тварин

Таксон Навести приклади представників групи

Під царство Одноклітинні

Під царство Багатоклітинні:

Тип Кишковопорожнинні

Тип Круглі черви

Тип Кільчасті черви

Тип Молюски

Тип Членистоногі

Тип хордові

УІІ. Підведення підсумку уроку. Рефлексія.

«Мікрофон»

1. Поясніть зміст висловлювання: « У світі все не випадковість, не хаос, є система в усьому».

2. Визначте місце у системі живої природи таких видів: Лелека чорний, Ромашка лікарська.

3. Чи можливе існування окремо взятого виду поза біогеоценозом?

УІІІ. Домашня робота: опрацювати матеріал підручника по темі. Повторити матеріали тем « Основи еволюційного вчення» та « Історичний розвиток і різноманітність органічного світу» з метою підготовки до уроку контролю.

Урок 52

Підсумковий урок по темі : Основи еволюційного вчення. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу.

Мета: визначити рівень освітньої компетентності учнів з тем; здійснити контроль і корекцію знань; розвивати вміння письмово висловлювати думку та відповідати на різнорівневі завдання.

Тип уроку: урок контролю знань

Обладнання: картка для контролю знань


Немає в світі пагорба, якого

наполегливість врешті – решт не досягне

Ч.Діккенс

Хід уроку.


ІІ. Мотивація виконання робіт учнями. Виконання письмової роботи.

ІІІ. Виконання робіт учнями.

Початковий рівень

1. Визначте прізвище вченого, що розробив поняття «біологічний прогрес» і «біологічний регрес»:

А Сукачов; Б Сєверцов;

В Ламарк Г Вернадський.

2. Визначте явище спрощення будови організмів:

А ароморфоз; Б адаптивна радіація;

В загальна дегенерація Г ідіодаптація.

3. Визначте міжвидові фактори еволюції:

А статевий добір; Б міграції;

В конкуренція; Г хвилі життя.

4. Визначте тривалість життя на Землі:А 3млрд. років; Б 4млрд. років;

В 3,8млрд. років; Г 5млрд. років.

5. Визначте прізвище вченого, що сформував «гіпотезу панспермії»:

А Арреніус; Б Сукачов;

В Дарвін; Г Вернадський.

6. Визначте рослин силурійського періоду:

А Мохоподібні; Б Плауноподібні;

В Хвощеподібні; Г Папоротеподібні.

Середній рівень

1. Встановіть відповідність між шляхами досягнення біологічного прогресу та їх визначеннями:

А ароморфоз 1 зміни у будові організму, які не змінюють загального рівня організації А

Б загальна дегенерація

2 значне ускладнення будови організмів, яке підвищує загальний рівень їх організації Б

В ідіоадаптація 3 явище спрощення будови організмів у процесі заселення нових середовищ життя В

2. Встановіть відповідність між факторами еволюції та їх прикладами:

А внутрішньо-видові 1 конкуренція А

Б міжвидові 2 статевий добір Б

3 міграції

4 виїдання

3. Встановіть відповідність між систематичними категоріями і систематичною приналежністю собаки домашнього:

А рід 1 тварини А

Б родина 2 хижі Б

В ряд 3 собака В

Г царство 4 собачі Г

4. Встановіть відповідність між періодами та рослинами, що з’явилися у відповідний період:

А силурійський 1 червоні водорості А

Б девонський 2 зелені водорості Б

В ордовицький 3 риніофіти В

Г кембрійський 4 папороті Г

5. Встановіть відповідність між тваринами та їх розмірами:

А ракоскорпіони 1 6м. А

Б морські лілії 2 до 30м. Б

В панцирні риби 3 20м. В

Г колючозубі риби 4 2м. Г

6. Встановіть відповідність між гіпотезами та їх тлумаченням:

А «панспермії» 1 живі істоти виникають з води, грунту, мулу, гною А

Б біохімічна2 спори прокаріот з

космосу потрапляють на планету

Б

В абіогенна 3 життя виникло з хімічних сполук В

Достатній рівень

1. Доповніть незакінчене речення:

_____________ - це середовище еволюційних процесів.

А сукцесія; Б біоценоз;

В біогеоценоз; Г агроценоз.

2. Визначте прояви біологічного прогресу:

А звуження ареалу, збільшення чисельності популяції;

Б розширення ареалу, збільшення чисельності популяції;

В звуження ареалу, зменшення чисельності популяції;

Г зменшення видового різноманіття, звуження ареалу.

3. Визначте послідовність зниження ступеня інтеграції:

А клітинний, молекулярний, організмовий, популяційний;

Б організмовий, клітинний, молекулярний, популяційний;

В молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний;

Г популяційний, клітинний, організмовий, молекулярний

4. Визначте порядок систематичних категорій:

А клас-вид-рід-родина-царство;

Б вид-рід-родина-ряд-клас-тип;

В тип-ряд-клас-рід-родина-вид;

Г вид-ряд-родина-рід-клас-тип.

5. Визначте послідовність етапів походження життя за гіпотезою панспермії:

А поява складніших форм життя-спори з космосу;

В первинні прокаріоти-спори з космосу-складніші форми життя;

Б спори з космосу-первинні прокаріоти-складніші форми життя.

6. Визначте правильну послідовність періодів у палеозойській ері:

А ордовицький, девонський, кембрійський, силурійський;

Б силурійський, кембрійський, ордовицький, девонський;

В кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський;

Г кембрійський, девонський, ордовицький, силурійський.

Високий рівень

1. Охарактеризуйте біологічні та соціальні рушійні сили антропогенезу та їх співвідносне значення на різних етапах еволюції людини.

2. На конкретному прикладі доведіть пристосувальний характер будь – якої ознаки і покажіть її відносність.

Education

Конспекти уроків