Критичне мислення

Д.П. ВасилюкLOGO

Критичне мислення

LOGOД.П. Василюк

Вміння швидко орієнтуватись у зростаючому потоці інформації та знаходити потрібне

Групи вмінь

Вміння осмислити і застосувати отриману інформацію

КМ означає не негативність суджень або критику, а розумний розгляд різноманітності підходів з тим, щоб виносити обґрунтовані судження й рішення

Дайана Халперн


Які види мисленнєвої діяльності не є критичним мисленням

Просте запам’ятовування 1

Розуміння складних ідей

Творче або інтуїтивне мислення

2

3


Люди, спираючись у своїй роботі на складні розумові операції, не усвідомлюють їх повністю

Складна розумова операція, але мислення пасивне – лише сприймається те, що створив хтось інший

Найважливі-ша розумова операція, без якої навчальний процес є неможливим

Запам’ятовування Розуміння Інтуїтивне М.

Які види мисленнєвої діяльності не є критичним мисленням



Критичне мислення починається тоді, коли нові, вже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються і застосовуються.

Запам'ятовування фактів та розуміння ідей є необхідними попередніми умовами.

1956 р. Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, “критичне мислення” означає мислення вищого рівня.



Самостійне

Пов'язане зі знанням, базується на ньому

Починаєть-ся з

постановки питань

Потребує переконли-вого аргументування

Соціальне

Може бути критичним тільки тоді, коли має індивідуальний характер, але не обов’язково є оригінальним

Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом

Допитливість – невід’ємна властивість всього живого

Джон Дьюї вважає, що КМ виникає тоді, коли учні починають займатись конкретною проблемою.

“Тільки стикнувшись із конкретною проблемою, віднаходячи власний вихід із складної ситуації, уень дійсно думає”.

“Головне питання, що має бути задано з приводу ситуації або явища, взятого за відправну точку процесу навчання, є питання про те, якого роду проблеми це явище породжує”.

Здатність протистояти таким авторитетам як друковане слово, сила традиції та думка більшості.

Такою людиною практично неможливо маніпулювати.

Роберт Енніс визначає КМ як “ухвалення обдуманих рішень про те, як слід чинити й у що вірити”

Думка перевіряється і відточується, коли нею діляться з іншими.

Арендт: “Досконалість може бути досягнути лише у чиїйсь присутності”


Критичне мисленняТип мислення, який характеризується

самостійністю, організованістю, цілеспрямованістю, практичністю та рефлективністю і дає можливість людині здійснювати оцінку, обґрунтування і вибір власної позиції, думок, дій, вчинків, поведінки.


Навички ХХІ століття

Критичне мислення та здатність розв’язувати проблеми

Креативність

Комунікативні навички

ІКТ-обізнаність,використанні інформаціїта медіа

Інноваційність

Здатність самонавчатися та адаптуватися до умов навчання в інших культурах та суспільствах


Причини, що стимулюють розвиток КМ

1

Мова є маніпулятивною, двозначною. Ми мислимо стереотипами, говоримо стереотипами, іноді не замислюючись над значенням слів, які вживаємо

3

Інтернет усе частіше стає для нас основним джерелом інформації

2

Усі ЗМІ контролюються або великими корпораціями, або політиками, які часто маніпулюють нашими поглядами


Критично мислячі люди

Чесні самі з собою та іншими1

Ставлять запитання2

Засновують судження на доказах 3

Шукають зв’язок між предметами

4 Інтелектуально незалежні4

4

5


Критично мисляча людина вміє

Перевіряти отриману інформаціюВизначати проблему

Визначати наявністьпідтексту в інформації

Враховувати альтернативніточки зору

Робити висновкита приймати оптимальні рішення

Синтезувати отриманнізнання


Особливості навчального процесу, спрямованого на розвиток КМ

Завдання, вирішення яких потребує мислення високого рівня (аналізу, синтезу, оцінки тощо).

Організація як дослідження певної теми, яке виконується шляхом інтерактивної взаємодії учнів.

Результатом визнається вироблення власних суджень через застосування до інформації адекватних прийомів мислення.

Викладання є стратегією постійного оцінювання цих результатів з використанням зворотного зв’язку на основі дослідницької активності.

Наявність в учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання суджень, умовиводів.


Особливості навчального процесу, спрямованого на розвиток КМ

Знання, які повідомляються, не повинні подаватися як незаперечні.

Те, що педагоги традиційно вважали помилками в мислені учнів, має сприйматися як етап процесу просування до знань.

Виклад педагогом готової інформації практично виключається з навчального процесу.

Вчитель виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі.

LOGO

Критичне мислення – процес обмірковування власних думок та причин виникнення певної точки зору, що передбачає послідовний ланцюжок операцій мислення.

ЩО?

ЯК?ЧОМУ?

ДЛЯ ЧОГО?

Д.П. Василюк

LOGO

Рівні мислення

ТВОРЧІСТЬ

ОЦІНЮВАННЯ

АНАЛІЗ

ЗАСТОСУВАННЯ

РОЗУМІННЯ

ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ


LOGO

Методи і прийоми

Наочні методиорганізаціїінформації

Постановказапитань

Навчальнадискусія

Рефлексія

Робота з текстом



Методи і прийоми роботи з різними видами текстів

Опорних слівПодвій-ний щоденникПрипущен-ня на основі запропоно-ваних слів

Спрямова-не читання або читання з зупинками

Читання з маркуванням текстуЧитання в парах


Читання з позначками

Знайома інформація (я це вже знав)

Нова інформація для мене (це для мене нове)

Суперечлива інформація (я думав інакше)

Недостатня інформація (про це хотілося б дізнатися більше)


Читання з позначками(прийом INSERT)

І - interaktive Самоактивізація V знайома інформація

N - noting Нова інформація + нова інформація

S - sistem Системна розмітка - суперечлива інформація

E - effektive Ефективна інформація

? недостатня інформація

R, T – reading and thinking

Читання та продумування


Читання з передбаченням

! Використовується перед першим читанням тексту

Учитель вибирає з тексту, що має вивчатися, 8 – 10 ключових слів і пропонує учням самостійно (або в парах) скласти розповідь, у якому використати дані слова


Метод “Спрямоване читання (слухання) і міркування”

Алгоритм дій: Розбити текст на такі частини, щоб простежувалася основна

лінія дії, процесів чи явищ

Учні мовчки читають (слухають читання вчителя), зупиняючись на вказаних учителем місцях

Учні відповідають на запитання на розуміння тексту, прогнозують подальший розвиток подій

Обговорення відповідей на запитання усім класом

Учні роблять припущення щодо подальшого розвитку подій


Метод “Щоденник подвійних записів”

Алгоритм дій: Учні ділять сторінку зошита навпіл

Під час читання заповнюють таблицю: зліва – що саме вразило, справа – чому вразило (які думки викликало, які запитання виникли...)

Учні читають та занотовують

Учні діляться своїми коментарями

Порівнюються результати роботи (що співпадає, що відрізняється...)


Метод “Читання (узагальнення) в парах”

! Ефективний, коли текст складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом

Доповідач: - Читає текст першого абзацу вголос- Узагальнює зміст (своїми словами передає основну ідею)

Респондент: - Уважно слухає доповідача;- Задає доповідачу два запитання, які прояснюють зміст

прослуханого тексту

! Під час подальшої роботи міняються ролями


Наочні методи і прийоми організації інформації

Асоціативний кущ Бортовий журнал Діаграма Венна Дерево передбачень Картографування

тексту Таблиця “РОФТ”

Кластер М-схема Порівняльна

(“концептуальна” таблиця)

Т-таблиця Таблиця “З-Х-Д”


Метод “РОФТ”(письмова діяльність)

Алгоритм дій: Розподіл ролей, що пов’язані зі змістом уроку (процес,

явище природи...)

Вибір отримувача для свого повідомлення

Вибір форми, яка відповідає їхній ролі, отримувачу і темі

Оприлюднення повідомлень (читання, оголошення , обговорення в малій групі, публікації у газеті, лист...)


Таблиця “РОФТ”

Роль (хто пише)

Отримувач(аудиторія)

Формат (у якій формі)

Тема (про що це)


Метод З-Х-Д: “знаю – хочу дізнатися -

дізнався”

+Що я знаю з даної теми

?Про що хочу

дізнатися

-Про що дізнався


Постановка запитань

Почергові питання“Товсті” та “тонкі” запитанняУточню-ючі запитання“Читаємо і запитуємо”6 W


Навчальна дискусія

Вирішення проблем “Два кола” Дерево рішень Дискусія Займи позицію Оцінювальна

дискусія Павутинка дискусії

“Карткова дискусія”

Метод ПРЕС (PRES МППО)

Неперервна шкала думок (континнум, нескінчений ланцюжок)


Метод “Павутинка дискусії”! Взаємодія відбувається у парах і в групах із чотирьох учнів

Алгоритм дій: Учитель готує бінарне запитання (передбачає дві відповіді: “так” або

“ні”) Учні продумують аргументацію та пишуть по три причини на

підтримку обох сторін у дискусії Створюють таблицю “павутинка дискусії”: “так“ – аргументи; “ні”

– аргументи; висновок Кожна пара об’єднується з іншою парою та розглядають відповіді,

доповнюють свої таблиці Учні обговорюють отримані результати та роблять висновки, які

записують у комірку “Висновок” таблиці Якщо групи зайняли різні позиції із суперечливого питання,

пропонується провести дискусію


Метод “Семантична карта”

Учні читають певний текст мовчки

Учитель обирає будь-який термін із тексту

Учні діляться своїми знаннями щодо обраного терміну

Протягом трьох хвилин учитель збирає інформацію, організовує та записує ідеї у вигляді “семантичної карти”


Методи рефлексії

Есе “Залиште за мною

останнє слово” “Лінія цінностей” Листи

самооцінювання Метод “6

капелюхів”

Метод ПМЦ “Незакінчене

речення” “Одне слово” Сенквейн (сенкан) Твір-п’ятихвилинка


Твір – п’ятихвилинка

Твір без дотримання граматичних та стилістичних правил, у якому швидко

фіксуються думки щодо розглянутого на уроці матеріалу

LOGO

Структура уроку критичного мислення

1) АКТУАЛІЗАЦІЯ(ПЕРЕДБАЧЕННЯ)

3) КОНСОЛІДАЦІЯ(РЕФЛЕКСІЯ)

2) ПОБУДОВА ЗНАНЬ(КОНСТРУЮВАННЯ)



Мета І фази (актуалізація)

Оживити в пам'яті учнів наявні знання.

Оцінити рівень знань учнів. Визначити мету навчання. Зосередити увагу учнів на темі. Представити контекст для розуміння

нового матеріалу.

! Методи: ЗХД, “семантична карта”, “читання з передбаченням” (“припущення на основі запропонованих слів”)


Мета ІІ фази (конструювання)

Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається.

Виявити основні моменти. Зробити узагальнення і висновки. Поєднати зміст матеріалу з особистим

досвідом учнів. Поставити проблемне питання.

! Методи: “читання з маркуванням тексту”, “читання (узагальнення) в парах”, “спрямоване читання”, “подвійний щоденник”, “взаємне навчання”.


Мета ІІІ фази (консолідація)

Узагальнити основні ідеї. Обмінятися думками. Виявити особисте ставлення. Перевірити ці ідеї на практиці. Оцінити процес навчання. Поставити додаткові запитання.

! Методи: “Павутинка дискусії”, “РОФТ”, “ЗХД”,“Твір - п’ятихвилинка”

Д.П. ВасилюкLOGO

Education

Критичне мислення